Эксклюзивные технологии (2, 2015) by BogushTime

С ОД Е Р Ж АН И Е ЭКОНОМИКА*УПРАВЛЕНИЕ стр. 4

ОГЛЯД АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ

Юлія Огаренко, Німецько-український агрополітичний діалог (APD) АГРОХАРЧОВА ПРОДУКЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ: РЕТРОСПЕКТИВА ТА ЄВРОПЕЙСЬКІ ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ

стр. 7

Дмитро Федосович КРИСАНОВ, доктор економічних наук, професор, провідний науковий співробітник. Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України» НОВОСТИ*СОБЫТИЯ*КОММЕНТАРИИ стр. 12

НОВІ ВИПРОБУВАЛЬНІ СТЕНДИ В CLAAS TRACTOR. ПОВНИЙ ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ТРАКТОРА CLAAS ЗА 4 ТИЖНІ

www.claas.ua МАСТЕР КЛАСС стр. 15

ЗАДАЧА РУКОВОДИТЕЛЯ ВО ВРЕМЯ КРИЗИСА

Людмила БОГУШ-ДАНД, учредитель тренинговой компании “Студия управления временем BogushTime” АНТИКРИЗИСНАЯ ПОЛИТИКА стр. 18

СІМЕЙНІ ФЕРМИ: ЧАС ДЛЯ ДИСКУСІЙ ЗАВЕРШИВСЯ

Михайло ВЕРНИГОРА, Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань НАУКА*ИННОВАЦИИ*ТЕХНОЛОГИИ РЕСУРСОСБЕРЕЖЕНИЕ В РАСТЕНИЕВОДСТВЕ стр. 22

КУКУРУЗА: ОСОБЕННОСТИ СТРОЕНИЯ И ВЫРАЩИВАНИЯ

ФАДЕЕВ Леонид Васильевич, кандидат технических наук, доцент стр. 26

СИСТЕМА ЗЕМЛЕРОБСТВА «NO-TILL». ЕКОЛОГІЧНІ ВИМОГИ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

Косолап М. П., к. с.-г. н., доцент кафедри землеробства та гербології Національного університету біоресурсів і природокористування Кротінов О. П., к. с.-г. н., доцент кафедри землеробства та гербології Національного університету біоресурсів і природокористування ПИТАНИЕ РАСТЕНИЙ стр. 32

ЛАБОРАТОРИЯ ЛИСТОВОЙ ДИАГНОСТИКИ ООО"НПК "КВАДРАТ"

Татьяна Измоденова, ООО"НПК "Квадрат" ПРИМЕНЕНИЕ МИКРОЭЛЕМЕНТОВ BREXIL®. БЕЗОПАСНЫЕ И ВЫСОКОЭФФЕКТИВНЫЕ МИКРОЭЛЕМЕНТЫ НА ОСНОВЕ КОМПЛЕКСА LSA

стр. 34

ООО "АгриСол" ОВОЩИ & ФРУКТЫ стр. 36

ВЕСНЯНІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ВИРОБНИКІВ ЯБЛУК В УКРАЇНІ

ДП «Голланд Плант Україна» ПРОДУКТИВНОЕ ПТИЦЕВОДСТВО ВЛИЯНИЕ КРЕАМИНО® В РАСТИТЕЛЬНЫХ РАЦИОНАХ НА ПРОДУКТИВНОСТЬ И УБОЙНЫЕ КАЧЕСТВА БРОЙЛЕРОВ

стр. 38

Представительство «Эвоник Индастриз АГ» стр. 42

АМІНОКІСЛОТИ: ПІДВИЩЕННЯ БІОЛОГІЧНОЇ ЦІННОСТІ КОРМІВ ДЛЯ ПТИЦІ

ТОВ "Тандем-2002"

СВИНОВОДСТВО стр. 44

ВПЛИВ ПІДКИСЛЮВАЧА НА ПОКАЗНИКИ РОСТУ ВІДЛУЧЕНИХ ПОРОСЯТ

Ангела РЕМЕНСПЕРГЕР, спеціаліст із годівлі, БІОМІН, Австрія ЛОХОВ Віталій Володимирович, генеральний директор БІОМІН Україна

МОЛОЧНОЕ ЖИВОТНОВОДСТВО стр. 47

«МОЛОЧНА ФЕРМА – ЦЕ МИСТЕЦТВО, БІЗНЕС, ЯКИМ ТРЕБА ЖИТИ»

Матеріал підготовленний за підсумками проведення VIII Міжнародного молочного конгресу

КОРМОПРОИЗВОДСТВО стр. 54

АВТОМАТИЧЕСКИЕ РЕШЕНИЯ ДЛЯ ОПРЕДЕЛЕНИЯ СОДЕРЖАНИЯ ЖИРА

СПОЛЬНИК З. М., к. х. н., менеджер компании «ДОНАУ ЛАБ УКРАИНА»

ОБЗОР МЕРОПРИЯТИЙ "ЗЕРНОВОЙ ФОРУМ & MARITIME DAYS", 28-30 МАЯ, Г. ОДЕССА

стр. 60

ХХVII МІЖНАРОДНА АГРОПРОМИСЛОВА ВИСТАВКА «АГРО-2015»

стр. 64

“Эксклюзивные ТЕХНОЛОГИИ” № 2 (35) 2015

Редакционная научно-консультативная коллегия:

Издание зарегистрировано в Министерстве юстиции Украины. Свидетельство о регистрации: КВ № 15048-362ОР от 16.03.2009 Учредитель и автор идеи: С. Г. Кудымова Издатель: ЧП Кудымова С. Г.

Богуш-Данд Л., учредитель тренинговой компании «Студия управления временем «Bogush Time» Косолап Н. П., кандидат сельскохозяйственных наук, доцент кафедры земледелия и гербологии, Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины Крисанов Д. Ф., доктор экономических наук, профессор Кротинов А. П., кандидат сельскохозяйственных наук, доцент кафедры земледелия и гербологии, Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины

Контакты: +38-050-130-43-35 +38-050-494-42-22 +38-067-287-47-83 e_agro@ukr.net www.agrotimeteh.com.ua

Лохов В. В., генеральный директор ООО «БИОМИН Украина» Фадеев Л. В., кандидат технических наук, доцент Авторские права

имущественные

Авторские права на статьи и материалы журнала «Эксклюзивные ТЕХНОЛОГИИ» полностью принадлежат его авторам. Имущественные права являются неисключительными, т. е. автор вправе публиковать свою статью и в других изданиях. Пересылка, перепечатка, тиражирование, распространение, публикация материалов журнала «Эксклюзивные ТЕХНОЛОГИИ» в электронной,

“бумажной” или иной форме лицами, не являющимися их авторами, а также любыми организациями, допускается ТОЛЬКО при наличии письменного разрешения редакции. Защита имущественных и авторских прав материалов производится в соответствии с действующим законодательством Украины и соответствующими положениями международного права. Ответственность за достоверность информации и содержание рекламы несут авторы и рекламодатели. Точка зрения редакции может не совпадать с мнением автора публикации. Редакция оставляет за собой право осуществлять допустимые сокращения и редактирование статей. Печать: «Арт-Пресс», г. Днепропетровск

ЭКОНОМИКА УПРАВЛЕНИЕ аналогічного періоду минулого року) – до 6,5 млрд дол. США3. Позитивне сальдо торговельного балансу склало близько 1,9 млрд дол. США. Сукупний експорт сільськогосподарських та продовольчих товарів України зріс на 4,2% (порівняно до 10 місяців 2013 року) – до 13,7 млрд дол. США. Водночас, експорт до країн ЄС зріс на 16% – до 4,2 млрд дол. США.

ОГЛЯД АГРАРНОЇ

ПОЛІТИКИ

Автономні торговельні преференції для України з боку ЄС: перші результати для аграрного сектору

Хоча запровадження Угоди про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ) було відтерміновано на рік, головним чином, з політичних міркувань, ЄС запровадив для України автономні торговельні преференції, які відкрили нові можливості для збільшення українського аграрного експорту в ЄС. Запровадження ПЗВТ, заплановане на початок січня 2016, ще більше стимулюватиме агропродовольчу торгівлю між Україною та ЄС й допоможе покращити стандарти якості та безпечності харчових продуктів. Однак, як уряд, так і бізнес мають ефективно використати час, щоб підготуватися до жорсткої конкуренції з виробниками ЄС. Агропродовольча торгівля між Україною та ЄС Європейський Союз є найбільшим торговельним партнером України з сільськогосподарської та харчової продукції, його значення зростає з кожним роком. Зокрема, частка країн ЄС-27 у сукупному агропродовольчому експорті збільшилася з 22% у 2009 році до 26% у 2013 році. З рисунку 1 видно, що агропродовольчий експорт до ЄС-27 зріс більш ніж у 2 рази за останні п'ять років і досяг 4,5 млрд дол. у 2013 році, причому олійні та маслянисті продукти, тваринні або рослинні жири та олії, а також залишки та відходи харчової промисловості належать до найбільших експортних категорій (28%, 11% та 11%, відповідно).

Зокрема, експорт до ЄС жирів та олій тваринного або рослинного походження збільшився на 57,3%, круп – на 39%, відходів і залишків харчової промисловості – на 28%. Збільшення експорту в ЄС до 2014 можна пояснити цілою низкою факторів, зокрема, сприятливою ситуацією на міжнародному ринку, застосуванням автономних торговельних преференцій з боку ЄС, девальвацією гривні, що підвищило цінову конкурентоспроможність української продукції, а також поступовою гармонізацією українських стандартів з європейськими. Водночас, імпорт сільськогосподарських та продовольчих товарів з ЄС знизився приблизно на 15,7% до 2,3 млрд дол. у зв'язку з девальвацією гривні, імпортозаміщенням та зниженням споживчого попиту. Автономні торговельні преференції для України з боку ЄС Хоча Угоду про асоціацію між Україною та ЄС синхронно ратифікували Європейський Парламент та Парламент України 16 вересня 2014, двосторонню реалізацію торговельної складової було відкладено з політичних причин до січня 20164. Замість цього ЄС запровадив преференційний торговельний режим у рамках широкого пакету економічної та фінансової допомоги в Україні. Відповідний Регламент (ЕС № 374/2014) набув чинності з 23 квітня 2014. Торговельні преференції ґрунтуються на домовленості щодо лібералізації доступу на ринок ЄС згідно з Угодою про Асоціацію, яка мала бути запроваджена у перший рік режиму вільної торгівлі між Україною та ЄС. Рисунок 1. Агропродовольча торгівля між ЄС-27 та Україною (з боку України)

Частка українських продуктів у сукупному агропродовольчому імпорті ЄС є досить значною, наприклад, кукурудзи (26%), макухи та інших відходів насіння соняшнику (38%), соняшникової/сафлорової олії (20%), проса (20%), ріпаку з низьким вмістом ерукової кислоти/насіння ріпаку (17%)1. У свою чергу, імпорт зріс на 70%. На противагу сукупному товарному балансу України, який, як правило, є негативним, баланс агропродовольчої торгівлі з ЄС27 протягом останніх п'яти років був позитивним (за винятком 2010 року), і позитивне сальдо зростає, тому що імпорт росте повільніше за експорт. У перші 10 місяців 2014 року торговельний обіг сільськогосподарської продукції між ЄС та Україною2 збільшився приблизно на 2,5% (порівняно до Sourсe: http://wits.worldbank.org/register.html#

ЭКОНОМИКА УПРАВЛЕНИЕ Автономні торговельні преференції передбачають скасування імпортних мит на більшість промислових товарів (25-97 товарних груп), а також сільськогосподарської продукції та продуктів харчування (1-24 товарних груп), запровадження нульових тарифних квот (ТК) для 16% сільськогосподарських та продовольчих товарів. Адміністрування тарифних квот здійснюється згідно з двома процедурами: а) у Додатку ІІ регламенту представлено список з 27 товарних груп та обсяг НТК, що надаються згідно з принципом «перший прийшов – першого обслужено»; б) у Додатку III перелічено імпортні квоти для 6 товарних груп (включно з яловичиною, свининою, м'ясом птиці, яйцями і альбумінами, молочними продуктами та зерновими), що адмініструються на основі ліцензування імпортерів (економічних операторів країн-членів ЄС). Варто зазначити, що вищезгадані ТК обмежують лише безмитний імпорт з України. Імпорт товарів понад встановлені ТК відбуватиметься згідно із загальними торговельними умовами. Першопочатково нульові ТК було запроваджено з 23 квітня до 31 жовтня5. Враховуючи, що імплементацію ПЗВТ було відтерміновано до 2016, ЄС вирішив продовжити дію автономних торговельних преференцій до кінця 2015 року та надав імпортні квоти на тому самому рівні, що і в 2014 році. Перші кроки українських виробників агропродовольчої продукції в напрямку до ринку ЄС Як показано на рисунку 2, декілька нульових ТК було повністю використано у 2014, використання інших ще навіть не розпочалося, а деякі заповнюються дуже повільно. Це відбувається через те, що, по-перше, ще не завершено апроксимацію українського законодавства щодо якості та безпечності харчових продуктів із законодавством ЄС. Відповідно, не всі види продукції можуть бути експортовані до ЄС. По-друге, українським виробникам потрібен час, щоб знайти зацікавлених партнерів і завоювати довіру до своїх продуктів. Слід зазначити, що окремі ТК значно нижчі за експортний потенціал деяких товарних груп, у той час як ТК для інших продуктів набагато вищі, ніж Україна зможе використати у найближчому майбутньому. Наприклад, ТК на баранину і козяче м'ясо становить 20 тис. т/рік, у той час як загальний обсяг виробництва в 2014 році в Україні був на рівні 17 тис. т/рік6. До кінця першого періоду (31 грудня 2014) автономних торговельних преференцій, наданих ЄС Україні, було повністю використано тарифні квоти (за принципом «перший прийшов – першого обслужено») для експорту натурального меду, винограду і яблучного соку, зернових круп та оброблених помідорів. ТК на солод і пшеничну клейковину, висівки та інші залишки, цукор і шоколад, крохмаль та інулін, цибулю і часник було використано на 28, 12, 11, 7 і 7%, відповідно, в той час як експорт продукції за 15

категоріями навіть не розпочато. Загалом, ТК за 27 товарними категоріями в абсолютних величинах було використано приблизно на 25%. ТК на основі імпортних ліцензій було повністю використано лише для кукурудзи, пшениці та м’яса птиці, і лише на 9% – для ячменю. В цілому, 211 українських підприємств отримали дозвіл на експорт своєї продукції в країни ЄС станом на кінець грудня 2014 року7. Мед є одним з українських продуктів, який успішно збільшує свою вагу на міжнародному ринку. У період з січня по жовтень 2014 року було експортовано близько 27,2 тис. т меду, порівняно з 16,7 тис. т за той самий період у минулому році8. Німеччина (50%), Польща (21%) і США (12%) є ключовими імпортерами українського меду. ТК в обсязі 5 тис. т на безмитне ввезення в ЄС було заповнено дуже швидко. Автономні торговельні преференції, запроваджені ЄС з квітня, також передбачають нульові ТК на молочну продукцію. Однак експорт цих продуктів (зокрема, йогуртів та молочних намазок) ще навіть не розпочався, тому що українські виробники спочатку мають довести відповідність своєї продукції стандартам якості та безпечності харчових продуктів ЄС. У жовтні 2014 року комісія Управління з продовольства і ветеринарії (FVO) Генерального директорату ЄС з охорони здоров'я і захисту прав споживачів перевірила відповідність українських виробників молочної продукції вимогам щодо якості та безпечності харчових продуктів ЄС. Комісія виявила деякі недоліки, які мають бути виправлені, щоб виробники відповідали стандартам ЄС. Наступним кроком будуть консультації FVO з національними органами держав-членів ЄС стосовно того, чи можуть українські молокопереробні підприємства бути включеними до реєстру ЄС. Українські держслужбовці та бізнес досить оптимістично оцінюють перспективи експорту молочної продукції до ЄС, починаючи з другої половини 2016 року. Молочний ринок ЄС є насиченим та дуже конкурентним. Таким чином, українським виробникам буде досить важко зайти на ринок й отримати значну його частку. Тим не менше, отримання номеру в реєстрі ЄС (як доказ відповідності стандартам якості і безпеки ЄС) також має важливе значення для поширення українського експорту на інші ринки. Що стосується м'ясних продуктів, наразі можливо експортувати лише м'ясо птиці. У липні 2013 року чотири великі виробники9 отримали дозвіл на експорт своєї продукції на ринок ЄС, і на кінець 2013 року постачання м'яса птиці склало близько 413 т. У 2014 році ТК ЄС для безмитного ввезення птиці складала 36 тис. тонн, яку було законтрактовано досить швидко10. Подальші перспективи Згідно з оцінками АПД11, скасування імпортних тарифів ЄС, передбачених у ПВЗВТ, може призвести до зростання агропродовольчого експорту12 на 18-20% протягом перших десяти років лібералізації торгівлі з ЄС. Очікується, що найбільше зростання експорту буде

ЭКОНОМИКА УПРАВЛЕНИЕ Рисунок 2. Частка торговельних квот ЄС, яку було використано українськими виробниками

продуктів, морської продукції, фіксованих рослинних жирів та олій та спеціалізованої техніки. Однак запровадження ПВЗВТ з січня 2016 року, тобто, двостороннє зниження або скасування імпортних мит на більшість товарів з обох сторін, збільшить конкуренцію на внутрішньому ринку України. Вищезгадане дослідження АПД демонструє, що зниження імпортних мит України може збільшити імпорт до 7%, в основному за рахунок збільшення поставок напоїв, рослинних олій і жирів, м'яса, мінеральних чи хімічних добрив, тваринних жирів та олій, а також цукру. Таким чином, видається, що переваги, отримані Україною, швидше за все, будуть вищими, ніж для ЄС, принаймні в середньостроковій і довгостроковій перспективі. Підсумовуючи, слід зауважити, що запровадження автономних торговельних преференцій принесло перші багатообіцяючі результати в плані зростання експорту до країн ЄС і також сприяло покращенню стандартів якості та безпечності харчових продуктів, відкривши експортні можливості для України.

Джерело: Податковий та митний союз, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України спостерігатися для зернових, тютюну, м'яса та інших харчових продуктів. Скасування українських екпортних мит може вдвічі збільшити експорт олійних протягом десяти років. Крім того, лібералізація торгівлі з ЄС може мати наслідком експорт продукції в обсязі 2,3 млрд дол. США, яка наразі не експортується Україною. Це особливо актуально для молочної продукції і пташиних яєць, зернових та продукції з них, м'яса та м'ясних Частки розраховано на основі абсолютних значень, джерело: ttp:// wits.worldbank.org 1

2 Найбільші частки у торговельному обігу мають Іспанія (143%), Німеччина (10,6%) та Франція (8,1%).

Згідно Міністерства аграрної політики та продовольства, http:// minagro.gov.ua/node/15378. 3

Рішення 29.09.2014. 4

№

2014/691/ЕС

від

Відтерміноване впровадження ПЗВТ надає уряду більше часу для проведення всіх необхідних законодавчих змін. Український бізнес має адаптувати свої виробничі процеси та стандарти до вимог ЄС для посилення своєї конкурентоспроможності на ринку ЄС, а також збереження та розширення своїх позицій на внутрішньому ринку. В результаті впровадження ПЗВТ будуть як переможці, так і переможені як в Україні, так і в ЄС, і все залежатиме від конкурентоспроможності кожної компанії. Однак ПЗВТ сприятиме підвищенню загального добробуту обох сторін.

sluzhba /novosti/ kvota_na_eksport_ baranini_ta_kozlyatini_do_es_na_20_ perevischue_ii_virobnitstvo_v_ ukraini/?category=29780 7 Згідно Міністерства аграрної політики та продовольства, http:// minagro.gov.ua/node/15389

17,5 тис. т експортовано на ринок ЄС порівняно до 5 тис. т в минулому році. 8

Джерело: ucab.ua/files/Survey/ Doslidjenna/Manual_UCAB_British.pdf

9 Ще одного виробника м'яса птиці було добавлено до реєстру

Регламент ЕС № 1150/20І4, що змінює ЕС № 374/2014. http:

//ucab.ua/ua/pres_

експортерів у вересні 2014. http://vn.20minut.ua/Groshi/ chastkova-asociaciya-ukrayina-uzhe -vikoristala-kvoti-v-yes-po-medusok-10422799.html 10

www.apd-ukraine.de/imsges/ PolPap-01-2013-DCFTA_eng.pdf 11

12 Ці оцінки покривають продукцію сільського та рибного господарства, харчової промисловості, а також добрива і техніку, які використовуються у сільському господарстві та харчовій промисловості.

Юлія Огаренко ogarenko@apd-ukraine.de Німецько-український агрополітичний діалог (APD) Рейтарська, 8/5А, 01030 Київ Тел. +38044/ 2356327 info@apd-ukraine.de www.apd-ukraine.de

ЭКОНОМИКА УПРАВЛЕНИЕ

АГРОХАРЧОВА ПРОДУКЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ: РЕТРОСПЕКТИВА ТА ЄВРОПЕЙСЬКІ ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ

КРИСАНОВ Дмитро Федосович, доктор економічних наук

Підписання Угоди про асоціацію (УА) Україна – ЄС у минулому році та її ратифікація в нинішньому загострили увагу до однієї з найважливіших проблем: зблизити економічну систему України з економічною системою Євросоюзу на основі взаємної лібералізації та гармонізації підходів і принципів, на яких будуються системи технічного регулювання виробничоторговельної діяльності. Угодою передбачено створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) протягом перехідного періоду (максимум десяти років), поступового зменшення або скасування мита на товари з Євросоюзу (зокрема, ввізне мито на продукцію сільського, лісового і мисливського господарства з 6,1 до 0,7%, харчової та тютюнової промисловості – з 10,8 до 1,5%), а зі сторони ЄС – на товари з України (відповідно: з 12,7 до 0,3%, з 0,4 до 0,0%). Причому ЄС зменшує (скасовує) ввізні мита одразу, а Україна – поступово. Це дозволить аграрному сектору зекономити 383 млн євро (330 млн євро для сільськогосподарської продукції та 53 млн євро для переробленої аграрної продукції) із загального об’єму економії 487 млн євро (тобто, 78,6%) [1]. У цьому зв’язку особливої актуальності набуває проблема якості та безпечності сільськогосподарської сировини та харчової (тобто, агрохарчової) продукції. Оскільки продовольчий ринок Євросоюзу є достатньо заповненим та висококонкурентоспроможним, то надання преференцій українським товарам ще не гарантує закріплення на них виробників та агрохарчової продукції. Таким чином, необхідною умовою виступає гармонізація вітчизняної системи технічного регулювання для продовольчого комплексу з вимогами директив ЄЕС, чинних стандартів і технічних регламентів Євросоюзу. Згідно з Законом України [2], технічне регулювання – це правове регулювання відносин у сфері визначення та виконання обов’язкових вимог до характеристик продукції або пов’язаних з ними процесів та методів виробництва, а також перевірки їх додержання шляхом оцінки відповідності та/або державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції чи інших видів державного нагляду (контролю). Отже, достатньою умовою є впровадження нормативних вимог в практичну діяльність підприємств сільського

господарства та харчової промисловості. Враховуючи, що впровадження вимог чинних стандартів є справою добровільною, а технічних регламентів (ТР) – обов’язковою умовою, а також беручи до уваги відсутність в Україні взагалі ТР на харчову продукцію, то поширеність систем управління якістю, безпечністю, екологічного управління в національній економіці, а передусім – в продовольчому комплексі – і буде виступати індикатором просування в цьому напряму. Кількісним індикатором якісних змін у національній системі технічного регулювання може виступати, з однієї сторони, все більше її наближення до аналогічної в ЄС, а з другої – впровадження систем управління якістю, безпечністю, екологічного управління на підприємствах АПК з метою забезпечення дотримання вимог нормативних документів технологіями, що використовуються, аграрною сировиною та харчовою продукцією. Квінтесенція цих змін, що найголовніше, полягає в унеможливленні надходження на внутрішній та зовнішні продовольчі ринки небезпечної або неякісної харчової продукції. Необхідно підкреслити, що чинна система технічного регулювання дісталась Україні в спадок від колишнього Союзу РСР і її почали поступово гармонізувати з європейською наприкінці 90-х років. Спочатку це стосувалось розроблення законодавчо-нормативної бази, перегляду й анулювання застарілих, оновлення та узгодження вітчизняних стандартів з європейськими та міжнародними нормативними документами, гармонізації нормативної бази метрологічної діяльності, розроблення технічних регламентів, акредитації органів з оцінки відповідності та унормування (гармонізації) процедур підтвердження відповідності [3, с. 4-10]. У процесі нарощування кількісних змін (розроблено та введено у дію більше двадцяти законів України, що відносяться до системи технічного регулювання, затверджено близько 900 гармонізованих стандартів – 44,4% від загальної кількості по АПК) наявність 600 акредитованих органів з оцінки відповідності тощо логічно поставило питання стосовно переходу на європейську модель державного ринкового нагляду

ЭКОНОМИКА УПРАВЛЕНИЕ за дотриманням обов’язкових вимог. Зазначимо, що відносно нехарчових виробів зазначена модель близька до завершення формування (проблема створення відповідної інспекції), а стосовно харчової продукції – ще необхідно прийняти низку законодавчих актів, розширити базу гармонізованих національних стандартів, розробити більше десятка ТР на харчову продукцію і на цій основі сформувати ефективну національну модель ринкового нагляду. У зв’язку з цим виникає питання: які зміни повинні відбутися в сфері гарантування якості та безпечності харчової продукції в оглядовому періоді, порівняно з нинішнім станом, що в собі несе всі атрибути адміністративно-планової системи господарювання? За умов директивної економіки основним критерієм якості готової продукції виступало дотримання нею вимог, що були передбачені чинними на той момент стандартами: ГОСТ (розроблені до 1992 р.), а вже в умовах незалежності – ГОСТ ДСТУ, ДСТУ (ГОСТ), ДСТУ/ГОСТ. Підприємство, що випускало продукцію, мало забезпечити дотримання нею вимог чинних стандартів. У випадках недотримання – продукція вважалась бракованою, і понесені витрати повинен був компенсувати той, хто допустив їх порушення. Оскільки відповідальність за виконання вимог державних стандартів була закріплена у відповідних законах, а їх впровадження у виробництво – обов’язкова умова, то це і було гарантією дотримання продукцією встановлених показників якості та безпечності. Тобто, контроль відбувався безпосередньо за місцем виробництва (на підприємстві) і проводили його органи державного контролю (Держстандарту Союзу РСР) або ж відділи технічного контролю виробника продукції. Ситуація змінилася із роздержавленням та приватизацією підприємств, зміною законодавства та відміною обов’язкової норми щодо дотримання на виробництві вимог нормативних документів (стандартів, технічних умов). У зв’язку з цим відбувалося розщеплення відповідальності за якість і безпечність продукції, що випускається підприємством: контроль за товарами, що реалізуються на ринку, покладається на державу, а відповідальність перед споживачем за кінцеву продукцію – на суб’єктів підприємницької діяльності. Підкреслимо, що у перехідний період – від державного контролю виробництва продукції до державного ринкового нагляду за безпекою продукції – на різних етапах використовувалися різні схеми контролю, але, як переконливо довела практика, основна відповідальність покладалася на підприємство. Держава за нинішніх умов не спроможна, не в змозі і не зобов’язана тримати на кожному виробництві контролюючі структури, а тому логічно, що відповідальність за дотримання встановлених параметрів якості та безпечності покладається безпосередньо на виробника.

Ще одна сторона цієї проблеми: співвідношення пріоритетності або першочерговості якості чи безпечності харчової продукції у поєднанні із цінами на продовольчі товари. Перша редакція вітчизняного рамкового закону в цій сфері щодо його найменування наступна: «Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини» (від 23.12.1997 р.), але вже друга «Про безпечність та якість харчових продуктів» (від 06.09.2005 р.) свідчить про істотне коригування акцентів, а саме: за державою закріплюється відповідальність, у першу чергу, за безпечність кінцевої харчової продукції. Отже, відповідальність за якість агрохарчової продукції передається на відкуп споживачу та її виробникам (переробно-харчовим підприємствам чи закупівельно-торговельним структурам). Цьому є логічне економічне пояснення: споживач своїми фінансовими можливостями голосує за якість товару (продукції, сировини) – чим вищі статки, тим більша можливість придбати якісніший продукт, але його безпечність має бути гарантована в будь-якому випадку. Ще одна сторона зазначеної проблеми. За умов директивно-планової економіки контрольний фільтр на виході із підприємства гарантував безпечність та якість продукції, яка відправлялася споживачам, і тому в теоретичному відношенні контролювати її подальше просування не було необхідності. Зрозуміло, що на практиці мало місце порушення і умов зберігання, і строків реалізації, але це вже інша сторона медалі. Водночас, із переходом до ринкової системи господарювання повне знецінення директивної ролі нормативних вимог, закріплених у стандартах, щодо вироблюваної продукції у поєднанні з постійними організаційними трансформаціями державних органів управління, відповідальних за стандартизацію та сертифікацію, мали своїм наслідком істотне погіршення показників якості та безпечності харчової продукції. Обстеження, які проводилися в першій половині 2000-х років органами Держспоживстандарту України, показали, що частка забракованих за різні порушення та недотримання нормативних вимог харчових продуктів становила у межах 20-60% від перевіреного обсягу продовольчих товарів по різних товарних групах. Причому, зазначені показники в різних варіаціях по більшості товарних груп майже повторюються і наприкінці 2000-го – початку 2010-х років [4, с. 607-608], тобто набули ознак постійної характеристики. Це свідчить про те, що помітних якісних зрушень у 2000-ні роки у сфері безпечності та якості харчової продукції не відбулося. Україна поступово почала запроваджувати європейські підходи до вирішення цієї проблеми після підписання та ратифікації Угоди про партнерство та співробітництво між Європейським Союзом (березень 1998 р.). Їх сутність полягала в тому, що з метою недопущення випуску неякісної продукції на підприємствах почали розроблятися, впровад-

ЭКОНОМИКА УПРАВЛЕНИЕ жуватися та сертифікуватися системи менеджменту якості (Quality Management System) / (СМЯ) на базі міжнародних стандартів серії ISO 9000. Вони чинні в Євросоюзі з 1987 року, а з 2001 року введені як державні стандарти України: ДСТУ ISO 9000, ДСТУ ISO 9001, ДСТУ ISO 9004. Зазначимо, що СМЯ – це сукупність організаційної структури, функцій, інструментів, методик, процесів і ресурсів, необхідних для здійснення загального управління якістю (ISO 9000:2000). Однак їх поширення у 2000-ні роки проходило мляво внаслідок впливу різнопланових чинників, зокрема: – вихід із економічної кризи започатковано з кінця 1990-х років, і в таких умовах впровадження систем менеджменту могли дозволити собі переважно підприємства з зарубіжним капіталом та з залученням до цього міжнародних центрів сертифікації; – застаріла база стандартів, яку необхідно було ще переглянути й гармонізувати з європейськими та міжнародними нормативними документами, а вже потім впроваджувати у вітчизняне виробництво; – відсутність у вітчизняних органів сертифікації практичного досвіду щодо розроблення та впровадження систем менеджменту; – внутрішній масштаб вітчизняної сертифікації (при експорті продукції необхідно її повторно сертифікувати на відповідність стандартам країн та їх об’єднань, куди вона буде ввозитись) та ін. За результатами моніторингу станом на кінець 2009 року в Україні 2563 підприємства сертифікували СМЯ згідно з вимогами стандарту ISO 9001 (з урахуванням сертифікатів, виданих зарубіжними центрами сертифікації), 132 підприємства сертифікували системи екологічного управління згідно з вимогами стандарту ISO 14001 [5, с. 474]. Що ж стосується харчової промисловості, то на зазначену дату загальна кількість вищезгаданих систем менеджменту орієнтовно становила близько 250 одиниць. У цьому зв’язку доцільно розкрити світову динаміку найпоширеніших стандартів, тобто сертифікованих систем менеджменту акредитованими органами по сертифікації, зокрема: на відповідність ISO 9001 за період 2000-2012 рр. збільшилася з 457 834 до 1 120 272 од.; ISO 14001 – відповідно з 22 847 до 285 844 од.; ISO/TS 16949 (галузеві стандарти систем менеджменту автомобільної промисловості) за період 2004-2012 рр. – з 10 019 до 50 071 од.; ISO 27001 (галузеві стандарти систем менеджменту інформаційної безпечності) за період 2006-2012 рр. – з 5 797 до 19 577 од.; ISO 22000 (галузеві стандарти систем менеджменту агрохарчової промисловості) за період 2007-2012 рр. – з 4 132 до 23 231 од.; ISO 13485 (галузеві стандарти систем менеджменту виробників медичних виробів) за період 2004-2012 рр. – з 2 403 до 22 237 од. [4, с. 711].

Спостерігається позитивна динаміка підприємств АПК України, що отримали сертифікати на системи менеджменту якістю згідно з ДСТУ ISO 9001:2001 та ДСТУ ISO 9001:2009, зокрема, у 2008 р. – 97 од. і далі: 107; 239; 300; 447 [6], а за п’ять років близько 1,2 тис. Загалом же кількість сертифікатів, що були зареєстровані у Реєстрі Системи сертифікації УкрСЕПРО, за 20102013 роки становили: на системи менеджменту якістю ДСТУ ISO 9001 відповідно по роках 2 351; 2 660; 3 002; 3 344 од. (за останні п’ять років – орієнтовно близько 14 тис.); на системи екологічного менеджменту ДСТУ ISO 14001 відповідно 58; 92; 119; 143 од. Зазначимо, що наведені вище дані стосовно сертифікації різних систем менеджменту охоплюють лише ті підприємства, які зверталися у вітчизняні органи сертифікації. Водночас, тут відсутні дані по суб’єктам господарювання, що зверталися в міжнародні центри сертифікації (DVQI, SGC, TÜV Rheinland та ін.). У цьому зв’язку має місце неспівставність даних щодо сертифікованих систем менеджменту на одну і ту ж дату, але загальна тенденція їх поширення чітко проглядається. При проведенні діагностики ситуації із забезпеченням підприємств агропродовольчого комплексу системами менеджменту, а також оцінюванні ефективності їх функціонування в реальних умовах виробництва буде доцільно виокремити нинішні ризики та проблеми, що виникають на цьому шляху і які необхідно зменшити або розв’язати. У найзагальнішому вигляді принцип «з поля (лану) до столу» включає всю сукупність виробничо-технологічних процесів – від дотримання вимог технологічних карт стосовно передпосівної підготовки орних земель, посіву насіння, обробки посівів, збирання урожаю, його первинної доробки та зберігання до перероблення на кінцеву харчову продукцію, складування та реалізації споживачам, однак найважливішою ланкою у цьому агропродовольчому ланцюжку виступають підприємства переробнохарчової промисловості, які надають товарного виду та споживчої цінності кінцевій харчовій продукції. За великим рахунком, при дотриманні вимог технологічних карт і супутніх виробничих процесів, своєчасному виконанні робочих операцій та підтриманні відповідних фізіологічним процесам розвитку рослин і тварин різнопланових параметрів життєзабезпечення (вода, повітря, освітлення, живлення або харчування тощо), сталості природно-кліматичних умов у конкретних місцевостях продовольча сировина буде відповідати вимогам нормативних документів [7, с. 186-405]. Але оскільки повною інформацією про особливості вирощування продовольчої сировини володіє виробник, а споживачу необхідна гарантія того, що продукція безпечна та якісна, то якраз її сертифікація на відповідність вимогам нормативних документів і буде загальновизнаним результатом, який завершується видачею сертифікату відповідності. Водночас, оскільки постійна сертифікація кожної партії продукції

ЭКОНОМИКА УПРАВЛЕНИЕ Таблиця 1. Поширеність систем менеджменту якості та безпечності харчових продуктів у харчовій промисловості України* Підприємства, які впровадили або впроваджують системи менеджменту

Відповідно до вимог систем менеджменту

Впроваджено (сертифіковано)

В стані розробки та впровадження

Впроваджено (сертифіковано)

В стані розробки та впровадження

Види економічної діяльності (галузь харчової промисловості)

Впроваджено (сертифіковано)

ISO 22000

В стані розробки та впровадження

НАССР

Впроваджено (сертифіковано)

ISO 14000

В стані розробки та впровадження

ISO 9000

Довідково (2012 р.)

одна

дві

три

М'ясопереробна

123

Молокопереробна

114

Лікеро-горілчана

усього

У стадії впровадження

Усього підприємств

786

417

з них впроваджено систем

Спиртова

Пиво-безалкогольна

554

Олійно-жирова

438

Цукрова

Кондитерська

116

Консервна

326

Хлібопекарська та макаронна

1253

Рибопереробна

233

Інші

1395

385

202

278

671

317

217

5768

Всього

*Внутрішні дані Департаменту продовольства Міністерства аграрної політики та продовольства України станом на кінець 2014 р. Умовні позначення: ISO серії 9000 (остання українська версія ДСТУ ISO 9001:2009) – серія міжнародних стандартів, в яких систематизовані вимоги до систем менеджменту якості організацій і підприємств (системи управління якістю); ISO серії 14000 (ДСТУ ISO 14001-97) – системи екологічного менеджменту (системи управління безпечністю навколишнього середовища); НАССР (ДСТУ 4161-2003) – аналіз небезпечних чинників та критичні точки контролю (системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги); ISO 22000:2005 ( ДСТУ ISO 22000:2007) – системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-яких організацій харчового ланцюга. займає дуже багато часу, вимагає значних зусиль і коштів, то найприйнятнішою альтернативою цьому стало розроблення та впровадження відповідних систем менеджменту. Наступний етап – сертифікація систем менеджменту акредитованими сертифікаційними центрами з видачею відповідного сертифікату – буде свідчити про те, що підприємство гарантує випуск продукції з дотриманням вимог чинних нормативних документів. При сертифікації систем менеджменту на підприємствах центрами по сертифікації, що акредитовані в національних органах, продукція таких суб’єктів господарювання без додаткових випробувань поступає на вітчизняні продовольчі ринки. Якщо сертифікація систем менеджменту проведена акредитованими міжнародними центрами сертифікації, то продукція таких підприємств поступає на світові, європейські і

вітчизняні продовольчі ринки без будь-яких застережень. Враховуючи вищевикладене, виправдано за точку відліку прийняти забезпеченість переробно-харчових підприємств системами менеджменту як заключної ланки, де випускається кінцева продукція, що підготовлена для реалізації споживачам. А вже з цього місця проаналізувати ефективність функціонування сертифікованих систем менеджменту, але з урахуванням проблем і ризиків, що виникають в інших ланках агропродовольчого ланцюжка. Наведені в таблиці 1 статистичні дані розкривають нинішню ситуацію із забезпеченням підприємств харчової промисловості системами менеджменту різного призначення: якості, безпечності, екологічного управління. Виникає запитання: як оцінити рівень забезпеченості зазначеними системами менеджменту

ЭКОНОМИКА УПРАВЛЕНИЕ переробно-харчових підприємств? Згідно зі статистичною звітністю за 2013 рік, у харчовій промисловості України функціонувало 6407 суб’єктів господарювання, а в структурі останньої [8, с. 143, 150] великих підприємств налічувалося 89 (середня чисельність працівників 1308 осіб) і середніх становила 1126 (середня чисельність працівників 215 осіб) одиниць (разом 1215). Оскільки загальна чисельність суб’єктів господарювання, де вже впроваджені та впроваджуються системи менеджменту різного функціонального призначення, становить 671 підприємницьку структуру, то решта з них (45%) – потенційні кандидати на впровадження у близькій перспективі систем менеджменту. Зазначимо, що кількість сертифікованих систем менеджменту безпечності помітно перевищує чисельність систем менеджменту якості (відповідно 480 і 385 од.), і це переконливо свідчить про переорієнтацію підприємств на пріоритетне забезпечення дотримання вимог безпечності харчових продуктів. Крім цього, більше ніж на третину сертифіковано ДСТУ ISO 22000:2007, порівняно з ДСТУ 4161-2003; відмінність між ними полягає в тому, що в першому випадку охоплюються всі ланки агропродовольчого ланцюжка, а в другому – лише конкретного виробника. До того ж «строк реального громадянства» згаданих систем менеджменту становить відповідно 7 та 11 років. Таким чином, швидкість поширення в харчовій промисловості першої із згаданих систем менеджменту вдвічі перевищує другої (ДСТУ 4161-2003). Необхідно привернути увагу до ще однієї характеристики: кількість впроваджених систем менеджменту. Як правило, одна – це або якості, або безпечності, дві і три – це інтегровані системи, які включають системи менеджменту якості й безпечності (ISO 9001 + ISO 22000 або HACCP) та доповнюються системами менеджменту навколишнього середовища (ISO 14001) або ж системами менеджменту безпечності та гігієни праці (OHSAS 18001). Дозволити собі таку розкіш можуть лише великі підприємства, які випускають продукцію на експорт, сформували довготривалі торговельні зв’язки із зарубіжними дистриб’юторами і тому всіма доступними способами підтримують та зміцніють свій імідж доброчесного виробника. Зазначимо, що вартість розробки для підприємства системи менеджменту якості залежить від структури підприємства, галузі діяльності, кількості виробничих майданчиків, чисельності працюючих тощо. Наприклад, для підприємств, що входять до групи середніх, вона становитиме у межах 8-12 тис. грн (для нижньої і верхньої межі чисельності працівників), сертифікації СМЯ в національних сертифікаційних центрах – 15-30 тис. грн, у міжнародних – 20-40 тис. грн. Для інтегрованих систем (декілька стандартів відразу) передбачені суттєві знижки. Витрати на створення та сертифікацію систем менеджменту фінансуються в основному за рахунок прибутків підприємств і тому повинні окупитись за рахунок підвищення конкурентоспроможності вироблюваної продукції та її прискореної реалізації.

Отже, є певні підстави для позитивного висновку, що дотримання вимог безпечності та якості продукції, яка випускається переробно-харчовими підприємствами, перебуває на належному рівні. Однак не все так просто, як здається на перший погляд.

Література 1. ЄС – Україна: поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі [Електронний ресурс]. – Доступний з: <obl_4str.ai dcfta_guidebook_web.pdf. 2. Про технічні регламенти та оцінку відповідності. Закон України (15.01.2015 р. № 124-УІІІ) // Офіційний вісник України. – 2015. – № 12. – Ст. 306. 3. Крисанов Д. Ф. Системи технічного регулювання Європейського Союзу, України та Митного Союзу: напрями їх зближення, можливості звуження невідповідності та зменшення асиметричності / Д. Ф. Крисанов. – Економіст. – 2014. – № 2. – С. 4-10. 4. Якубовский В. В. Системные методы менеджмента в международном бизнесе: Монография / В. В. Якубовский. – К.: Издательский Дом «Освита Украины», 2014. – 744 с. 5. Інноваційні трансформації аграрного сектора економіки: монографія / НАН України; Ін-т екон. та прогнозув. – К., 2012. – 496 с. 6. Матеріали сайту «ИНТЕРСЕРТИФИКА-ТЮФ» [Електронний ресурс]. – Доступний з: http://www.qcert.ru/rus/ docs/certification--management-systems/cert-count/certworld-9001/. 7. Система техніко-технологічного забезпечення виробництва продукції рослинництва / за ред. В. В. Адамчука, М. І . Грицишина. – К.: Аграр. наука, 2012. – 416 с. 8. Діяльність суб'єктів великого, середнього, малого та мікропідприємництва. Стат. збірник. 2013 / Держстат України. – К.: ТОВ видавництво «Консультант», 2014. – 498 с.

Дмитро Федосович КРИСАНОВ, доктор економічних наук, професор, провідний науковий співробітник d_krysanov@ukr.net Тел. +38(044)2808128 Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Поштова адреса: вул. Панаса Мирного, 26, м. Київ, 01011, Україна. Телефон +38(044) 280-1234 Факс +38(044) 280-8869 Адреса електронної пошти gvm@ief.org.ua

НОВОСТИ • СОБЫТИЯ • КОММЕНТАРИИ

ЭКОНОМИКА УПРАВЛЕНИЕ

НОВІ ВИПРОБУВАЛЬНІ СТЕНДИ В CLAAS TRACTOR ПОВНИЙ ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ТРАКТОРА CLAAS ЗА 4 ТИЖНІ Харзевінкель (Німеччина) / Транже (Франція), лютий 2015

З відкриттям двох нових випробувальних стендів, у які було інвестовано 6,5 млн євро, центр CLAAS з випробувань техніки у французькому місті Транже претендує на звання одного з найсучасніших і найпотужніших у Європі в галузі сільськогосподарського машинобудування. Основною метою створення випробувального центру в Транже було прагнення виробника відповідати найжорсткішим вимогам, що висуваються до сільськогосподарської техніки сьогодні.

На гальмівному стенді тестування трансмісій перевіряється і оптимізується потужність всього силового агрегату: від двигуна, коробки передач і гідравліки до програмного забезпечення. На вібраційному стенді машини випробовуються на міцність, надійність і комфорт. На гальмівному стенді всі трактори CLAAS – від AXOS до XERION – тестуються під навантаженням. При цьому загальна гальмівна потужність стенду може сягати 2500 кВт (по 500 кВт на одне колесо і ВВП). Крім того,

найсучасніше обладнання відтворює на стенді різні умови експлуатації сільськогосподарської машини. Фредерік Каволю, директор випробувального центру, пояснює принцип роботи: «Під час польових випробувань техніки ми вимірюємо момент сили, швидкість, температуру, гідравлічну потужність – можемо одночасно фіксувати до 100 параметрів. За цими даними ми на випробувальному стенді відтворюємо реальні умови експлуатації трактора, що відповідають роботі на будь-яких полях усього світу, причому стільки разів, скільки нам потрібно». На вібраційному стенді з чотирма гідравлічними циліндрами, вантажопідйомністю кожного 25 тонн, з максимальною частотою вібрації 25 Гц і максимальною амплітудою 40 см можна тестувати не тільки всі моделі тракторів, а й зерно- і кормозбиральні комбайни та прес-підбирачі. В умовах сильних вібрацій машини перевіряють на міцність – наприклад, з метою удосконалення ходової частини і підвіски. Крім того, передбачена можливість тестувати машину при сильній вібрації, коли двигун або коробка передач перебувають під навантаженням.

Випробування трактора AXION на гальмівному стенді

«Протягом чотирьох тижнів ми відтворюємо 10 років експлуатації трактора, – стверджує Фредерік Каволю. – Наприклад, налаштовуючи підвіску переднього мосту, менш ніж за 2 дні перевіряються понад 20 різних її регулювань. Це дає змогу уникнути низки дорогих та

ЭКОНОМИКА УПРАВЛЕНИЕ

НОВОСТИ • СОБЫТИЯ • КОММЕНТАРИИ

Обидва стенди встановлені в новій 12-метровій будівлі на сейсмічно стійкому фундаменті. Тільки для будівництва фундаменту було використано 950 т бетону і 60 т сталі. Вібраційний випробувальний стенд додатково розміщений на повітряній подушці. Максимальна потужність стенду (при повному навантаженні) складає 2,9 МВт, що відповідає споживанню електроенергії невеличким населеним пунктом у 1000 жителів. Водночас гальмівний стенд в процесі роботи сам виробляє електроенергію, яка використовується тут же для роботи вібраційного стенду.

Гідроциліндри вібраційного стенду

тривалих польових досліджень. Комп’ютерна імітація дуже допомагає. Завдяки їй ми можемо оцінити потужність і надійність наших розробок на найпершій стадії створення продукту», – пояснює він. В рамках одного проекту може бути відтворено понад 40 000 годин польових випробувань, приблизно по 7000 годин на кожен прототип.

Випробувальний центр у місті Транже неподалік від заводу CLAAS у м. Ле-Ман був відкритий у 2012 році в рамках стратегічно важливого плану міжнародного розвитку компанії CLAAS Tractor. Сьогодні тут працюють 60 співробітників, які паралельно можуть вести шість проектів, що дозволяє одночасно тестувати до 100 тракторів. www.claas.ua

Випробування комбайна LEXION на вібраційному стенді

Завдяки випробувальним стендам перевірка потужності і надійності як машини в цілому, так і її окремих вузлів може бути проведена багаторазово за заданою програмою і з дуже високою точністю повторів. Зрозуміло, така перевірка не відміняє польових випробувань, які, як і раніше, проводяться на полях усього світу.

НОВОСТИ • СОБЫТИЯ • КОММЕНТАРИИ В Украине будут пересмотрены методы определения количества и качества клейковины в пшенице Технический комитет стандартизации «Зерновые культуры и продукты их переработки» (ТК170) определил нормативные документы, подлежащие пересмотру и созданию на период 2015-2016 гг. В частности, запланировано внести изменения в ГОСТ 13586.1-68 «Зерно. Методы определения количества и качества клейковины в пшенице» и ГОСТ 12094-76 «Мак масличный. Промышленное сырье. Технические условия». Такое решение было принято на первом собрании членов ТК170, которое состоялось в Киеве на базе Института защиты растений НААН. Участие в заседании приняли более 25 представителей ведущих зерновых и перерабатывающих предприятий Украины, отраслевых ассоциаций и ведомств, а также общественная организация «Мукомолы Украины». Также по результатам работы собрания было принято положение о Техническом комитете ТК170, его структуре и составе. Основными направлениями деятельности Технического комитета ТК170 положением предусмотрены разработка и утверждение национальных нормативных документов, их гармонизация согласно международным и региональным нормам, а также остановка или возобновление действия национальных нормативных документов и изменений к ним и мн. др.

ЭКОНОМИКА УПРАВЛЕНИЕ

Напомним, что Технический комитет стандартизации «Зерновые культуры и продукты их переработки» был создан приказом Минэкономразвития Украины от 27 ноября 2014 г. № 1414 с присвоением регистрационного номера 170. http://www.apk-inform.com/ Ассоциация "Укролияпром" на своём сайте опубликовала предложения в Стратегию развития сельского хозяйства и сельских территорий в Украине на 20152020 гг. В частности, Ассоциация предлагает: 1. Отменить декларирование оптово-отпускных цен на социально значимую продукцию. 2. Внести изменения в Закон Украины "О государственной поддержке сельского хозяйства Украины" и исключить из перечня объектов государственного ценового регулирования масло подсолнечное, поставляемое, главным образом, на экспорт, и на которое ни разу Кабинетом Министров Украины не устанавливались интервенционные цены. Вместо декларирования отпускных цен предприятий, в частности, на масло подсолнечное, целесообразно было бы ввести адресные дотации для социально незащищенных слоев населения. Кроме того, в предложениях Ассоциация настаивает на введении вывозных (экспортных) пошлин на семена рапса и сои. По мнению авторов предложений, это обеспечит максимальную переработку данно-

го сельскохозяйственного сырья на отечественных предприятиях, позволит перейти от экспорта сырья к экспорту продукции с высокой добавленной стоимостью (масла рапсового и соевого, которые пользуются спросом на мировом рынке, особенно в странах ЕС) и увеличить производство шрота для обеспечения потребностей отечественных отраслей птицеводства и животноводства. Кроме того, в Украине будут созданы дополнительные рабочие места, а также возрастут поступления в государственный бюджет. Относительно отходов масложировых предприятий предложения Ассоциации следующие. Предусмотреть имплементацию Директивы Европейского Парламента и Совета 2008/98/ЕС об отходах от 19 ноября 2008 года. При этом законодательство Украины в сфере обращения с отходами требует существенной модификации. Следует также согласовать вопросы классификации отходов, перечень и критерии определения опасных отходов. Гармонизация данного законодательства исключит возможность относить к отходам ценные побочные продукты, образуемые в процессе производства и используемые как вторичное сырье для производства другой готовой продукции, имеющие стандартизированные требования к безопасности и качеству, указанные в государственных стандартах. Информационная компания "ПроАгро"

ЭКОНОМИКА УПРАВЛЕНИЕ МАСТЕР-КЛАСС

ЗАДАЧА РУКОВОДИТЕЛЯ ВО ВРЕМЯ КРИЗИСА

ризисы приходят и уходят, а компании остаются. Или погибают. За последние несколько лет то, что привычно называют кризисом, уже давно перестало им быть: по определению, кризис – это состояние острое, то есть кратковременное. То же, что мы сейчас просто по привычке называем этим словом, есть не что иное, как “стабильное состояние нестабильности”. Казалось бы, пора привыкнуть, а все не получается приспособиться. И одна из причин – руководители не знают своей задачи в кризисе. осмотрите, чем руководствуются работники в ситуации нестабильности? Они с завидным упорством собирают проблемы, создают проблемы, оправдывают проблемы и оправдываются проблемами. – Нет продаж? Потому что никто не покупает. – Снизилось качество продукции? Потому что никто не продает хорошие семена. – Плохо растет? Потому что дорого поливать. писок можете продолжить сами. Особенно в вертикально-интегрированных холдингах, где можно все сваливать друг на друга, мол, мы-то работаем хорошо, да нас смежники подводят, вовремя не поставили, не дали, не сделали. ведь заметьте, что в то время как люди жалуются на отсутствие рабочих мест, мы, руководители, жалуемся на отсутствие персонала, причем не квалифицированного, а желающего работать. Квалифицированных много, а мотивированных не хватает – и это тоже особенность кризисных времен. Человек не видит будущего, а потому не хочет напрягаться в настоящем. Мне часто приходится слышать жалобы: “да, мне не нужен опытный, мне нужен такой, чтобы он просто хотел работать, а научу я его сам”. А что произошло с вашими сотрудниками, по-

П С А

чему вы больше не можете на них положиться? Или вы думаете, что “испортив” одних и заменив их на новых, вы улучшите ситуацию? Нет, и не надейтесь, потому что новичков еще нужно научить работать по вашим стандартам, поэтому правильнее будет “построить” тех, кто у вас есть сейчас. И это моя первая рекомендация для руководителей в кризисное время: заставьте работников производить! ля того чтобы поддерживать атмосферу производства в подразделении или компании, вам следует ввести правила для контроля объемов производства. И сделать это визуальным. Мне помнится, как впервые я столкнулась с подобной визуализацией на конференции районных отделений крупного банка, куда съехались сотни руководителей. Вместо того чтобы проводить публичные отчетные выступления, они просто вывесили на стену результаты всех районов так, что все желающие могли пройтись и посмотреть графики развития каждого района за отчетный период. Вот это, я вам скажу, вызов! Одно дело – выступить с трибуны и пожаловаться на тяжелую экономическую ситуацию в стране, и совсем другое – видеть график своих падающих показателей рядом с растущими показателями твоих соседей. И это видят все, не только ты, и у тебя нет возможности каждого схватить за рукав и лично объяснить ситуацию. оэтому срочно, немедленно, еще вчера, вводите количественные показатели производства, причем не по отдельным структурным подразделениям, а прямо для каждого сотрудника! Я понимаю, что вы столкнетесь с трудностями, ведь наверняка вы не сможете быстро сообразить, какие количественные показатели могут быть для каждого поста в вашем подведомственном подразделении. Но учтите – если вы, руководитель, не знаете, какой ре-

МАСТЕР-КЛАС С

зультат и в каком количестве должен быть создан вашим подчиненным, то он, подчиненный, этого не знает тем более. даже больше скажу: я заметила, что есть только один показатель, по которому у руководителя и подчиненного есть совместная реальность – оба очень точно знают, сколько денег сотрудник должен получить в качестве зарплаты. А вот по поводу того, какую и сколько работы он за эту зарплату должен сделать и какой результат положить на стол начальнику, их мнения весьма расходятся. Поэтому сейчас у вас самое время использовать ситуацию для того, чтобы ввести “оплату по продукту”. То есть привязать зарплату к выработке, можно сказать, поштучно. А что делать, если в штуках нельзя посчитать, спросите вы? Ну, что ж, считайте тогда в процентах. Например, бухгалтеру можно посчитать процент проводок, выполненных правильно и в срок. Хотя, если честно, именно бухгалтеру было бы правильнее считать в “штуках”, то есть в денежных единицах, им обработанных. Чтобы тот был заинтересован в больших объемах работы, чтобы сам звонил продавцам и кричал “где ваши контракты?”, вместо вздохов “ты опять поздно пришел”. И это моя вторая рекомендация: использовать ситуацию для изменения системы оплаты со ставочной на оплату по выработке. ретий по счету, но не по важности, элемент, на который вам следует обратить внимание, это дисциплина. Замечали, что как только в стране кризис и в компании трудности, сразу же возрастает халатность и появляется произвольность? Кто-то позволяет себе опаздывать, а кто-то (из самых лучших побуждений) позволяет себе снижать стандарты качества, закупая что-то “похуже-подешевле” или выпуская что-то “поменьше-подоступнее-подешевле”? Подобная самостоятельная инициатива работников может вам дорого обойтись. Ведь во время кризиса потребитель не перестает потреблять, он перестает потреблять бездумно, он теперь за свои денежки хочет получить максимальное качество и максимальный размер. Согласится ли он на больший объем и худшее качество? Да, согласится, пока не попробует, а попро-

ЭКОНОМИКА УПРАВЛЕНИЕ

бовав, к вам больше не вернется никогда. То, что прощается во времена стабильные, может стать гвоздем в крышку гроба вашей компании в периоды кризиса. оэтому задача руководителя в период стабильной нестабильности состоит в том, чтобы жестко отдавать приказы, требовать их выполнения и добиваться стандартного качества, такого, которое заявлено клиентам. Ни на йоту не отклоняться от своих стандартов! Хотите что-то удешевить – пожалуйста, сделайте это за счет введения нового ассортимента, но не подрывайте имидж устоявшего бренда. Кстати, кризисы – это замечательная возможность занять чье-то освободившееся место, а для этого вы должны быть готовы к введению новых маркетинговых предложений и освоению новых для вас ниш на рынке. И тянуть с этим долго нельзя, потому что “свято место пусто не бывает”, пока вы думали, ктото уже сделал. Это рекомендация четвертая, для топруководителей: осваивайте новые ниши рынка, захватывайте новую аудиторию, выводите новые бренды. о вернемся к дисциплине. Как вы понимаете, изменение маркетинговых подходов – это обязанность руководства. А работники должны просто следовать намеченным путем. И вот тут вас ждут особые трудности, объединенные одним словом – привычка. Привыкли “делать так, говорить об этом, общаться с теми”, вот с чем вы столкнетесь при попытке что-то новое внедрить. Продавец не захочет изучать новые речевые шаблоны-“паттерны” или ездить по новым маршрутам, а агроном не захочет садиться за книжку и вспоминать что-то для новой продукции, а технолог не захочет вносить изменения в привычный процесс переработки сырья. И никто из них не скажет вам правды, что это всего лишь не привычно для них, нет, каждый из них, вместо того, чтобы вложить энергию в освоение нового, потратит ее на то, чтобы доказать вам, почему это не сработает. – профессиональный психолог и когда-то специально изучала вопросы мошенничества на производстве. Никто, вернее – мало кто, вредит компании сознательно. В большинстве случаев, человек просто стремится доказать свою правоту,

ЭКОНОМИКА УПРАВЛЕНИЕ МАСТЕР-КЛАСС она настолько для него важна, что ради правоты он готов умереть. Я не шучу! Посмотрите на курильщиков: зная, что никотин вреден, он продолжает курить, чтобы доказать всем, что лично для него это просто витамин. Так и работник: если уж он решил, что кризис — это время, когда все разваливается, он со всей своей энергией будет в этом участвовать. Звоня потенциальному клиенту, он спросит: “А вы уже с кем-то работаете? Понятно, извините.” Звоня закупщику, он вместо вопроса “когда сегодня будет оплата?” спросит “а вы сегодня заплатить не сможете?..” И так будет на многих точках производственного процесса. оэтому руководитель сейчас не может себе позволить руководить из кабинета – он должен быть “в поле”, смотреть, слышать, замечать, выхватывать и корректировать, корректировать, корректировать. Любое нововведение должно быть объяснено досконально: от причин до ожидаемых результатов и требований к каждому. Убедитесь, что вас услышали. Для этого не стесняйтесь задавать вопросы на понимание. Сегодня не до сантиментов, поэтому, давая задание, – требуйте, чтобы работник его записал лично, а потом прочитал, что именно у него там записано. Обещаю, что первое время вы будете узнавать много нового о том, что именно вы говорили, потому что люди “предпочитают” не слышать то, что им не выгодно слышать. Не сердитесь – просто добейтесь, чтобы задание было записано верно. А со временем они научатся вас слушать и слышать. о все это будет пустой тратой времени, если отдав приказ (а именно так во время кризиса стоит называть распоряжение руководителя), вы не проверите его выполнение. Помните, в нестабильное время работнику нельзя доверять. Не потому, что ему нельзя доверять как человеку, а именно потому, что он человек и подвержен эмоциональному влиянию окружающих. В настоящее время ваше давление на подчиненного должно быть сильнее давления всех остальных, вместе взятых: его семьи, друзей и клиентов. Чтобы ему было страшнее принести вам отказ клиента, чем получить этот отказ. Сейчас в большинстве случаев это наоборот – он так боится расстроить клиента, что готов пойти на любые условия и отдать ему все бесплатно. А надо, чтобы работнику было страшно прийти к вам без результата! Не поймите меня так, что вам нужно быть страшным зверем, отнюдь. Подчиненные ожидают, что руководитель это бог, командир и отец в одном лице: он спасает, он все знает, и он все понимает. И это не плохо, пусть так думают. Только тогда пусть заботятся и о том, чтобы не огорчать отца и не подводить командира. оэтому введите жесткое еженедельное планирование рабочих задач и результатов. Мы у себя в компании называем это “Недельный Боевой План”. В нем работник записывает, какие задачи ему предстоит сделать, сколько времени он планирует на каждую задачу и какой результат ожидает на выходе. Понятное дело, что общая сумма времени должна соответствовать плановому рабочему времени в неделю. В начале недели руководитель утверждает

этот план, а в конце недели работник приносит ему фактический отчет по этому плану, где рядом с плановыми показателями записаны реальные результаты: какие задачи выполнены, за сколько времени и какой результат получен. добство такого НБП (Недельного Боевого Плана) в том, что вы, как руководитель, всегда знаете, чем занят ваш сотрудник на этой неделе и можете ожидать каких-то общих показателей по подразделению. Во-вторых, вам легко вычислить бездельников, и, в-третьих, вы сможете оценить продуктивность работника, насколько его результаты совпадают с вашими ожиданиями. Ведь известен закон мотивации: отсутствие ожидаемого результата или опоздание результатов – это очень сильный демотиватор. Поэтому руководитель, отвечающий за высокий уровень мотивации, контролирует ситуацию, добиваясь от работников выполнения задач и достижения поставленных квот. к самому процессу планирования и отчетности тоже нужно подходить особым образом в кризисное время: сегодня вы не можете себе позволить оставлять сотрудников без контроля на длительное время. Поэтому на некоторых постах, особенно связанных с финансами, нужно вводить даже не понедельную отчетность, а ежедневную, а иногда – почасовую. Где именно нужен такой контроль, решать вам, главное – не упускать важных контрольных точек производственного процесса, но и не перегружать его излишним вниманием.

И И

так, подведу итог – задачи руководителя во время нестабильности:

1. Заставить работников производить. 2. Ввести оплату по произведенному результату. 3. Добиваться соблюдения стандартов производства и продукции. 4. Выводить на рынок новый ассортимент продукции. 5. Быть всегда и везде, замечать и корректировать неоптимальности. 6. Ввести систему жесткого планирования и отчетности. 7. Увеличить частоту промежуточных контрольных точек.

главный совет. В кризисе люди нуждаются в лидере, и вы обязаны им стать!

Людмила БОГУШ-ДАНД, учредитель тренинговой компании “Студия управления временем BogushTime”

АНТИКРИЗИСНАЯ ПОЛИТИКА

ЭКОНОМИКА УПРАВЛЕНИЕ

СІМЕЙНІ ФЕРМИ: ЧАС ДЛЯ ДИСКУСІЙ ЗАВЕРШИВСЯ Нещодавно Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань провів чергове засідання. Вкотре увага української громадськості була прикута до необхідності створення в Україні сімейних фермерських господарств. Це передбачається законопроектом № 1599 «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств», який уже витримав перше парламентське випробування і тепер активно готується до другого читання.

Законодавчі новації Заступник міністра аграрної політики та продовольства Володимир Лапа визнав, що проходження законопроекту № 1599 у парламенті було непростим. А все тому, що не всі народні депутати розуміють його важливість та актуальність. У цілому законопроект запроваджує одразу кілька новацій. Одна з них стосується визначення сімейної ферми. Щодо цього Володимир Лапа висловився так: «У нас фермерське господарство може обробляти 10 гектарів, а може обробляти й 10 тис. гектарів. Всі розуміють, що це дещо різні господарства. Тому через визначення сімейної ферми ми даємо можливість акцентовано проводити

державну політику щодо таких господарств». Що це означає, зрозуміло – держава нарешті побачила господарства, які вже переросли особисті селянські, і на законодавчому рівні засвідчує свою готовність тісно співпрацювати з ними як із суб’єктами аграрного бізнесу. А це передбачає й фінансову допомогу, яка надається з держбюджету і якої сільгоспвиробники, особливо в нинішніх непростих економічних умовах, конче потребують. Друга законодавча новація стосується надання сімейним фермам можливості стартувати з обробітку земель особистого селянського господарства. З часом можна планувати розширення влас-

ного бізнесу, в тому числі, й за рахунок збільшення земельних площ, які беруться під обробіток, зокрема, й на орендних засадах. Але що важливо – за справу можна братися вже зараз. І таку можливість законопроект № 1599 надає. До третьої новації Володимир Лапа привернув особливу увагу. Річ у тому, що чинне законодавство змушує всіх, хто хоче працювати в агарному бізнесі, оформлятися в якості юридичних осіб. Для людей, котрі мають належну економічну освіту й відповідну практику, це не становить особливої проблеми. Проте такий підхід значно ускладнює життя тим, хто лишень планує розпочати підприємницьку біографію. Сам факт необхідності відкриття бізнесу, підготовки статутних документів, реєстрації фірми, необхідності започаткування відносин з податківцями, іншими контролюючими органами, проходження аудиту тощо змушує багатьох сільських жителів

ЭКОНОМИКА УПРАВЛЕНИЕ АНТИКРИЗИСНАЯ ПОЛИТИКА відмовлятися від намірів зайнятися аграрним бізнесом і розраховувати на зиск. І це незважаючи на те, що саме в сільській місцевості спостерігається найвищий в країні рівень безробіття, який особливо через воєнні дії на сході України та збільшувану кількість переселенців, економічну кризу зберігає стійку тенденцію до подальшого зростання.

Якщо хтось бував в Європі, розповів Володимир Лапа, то часто міг бачити біля ферм ятки із сільгосппродукцією, а поруч з ними – численних покупців. Останніх особливо приваблює якість та ціна всього того, що пропонується до продажу. Та особливість полягає в тому, що ось так неформально фермери можуть реалізовувати те, що вирощують на своїх полях.

Автори законопроекту № 1599 запропонували максимально просту схему відносин, що складаються між власниками сімейних ферм та державою. Їм надано можливість оформлятися приватними підприємцями. Така модель відносин вже давно відпрацьована. Вона вирізняється простотою та доступністю і нею користується чимало малих підприємців.

«Там діє абсолютно спрощена система контролю, дозвільних процедур, в тому числі, й тих, що діють в системі контролю за безпечністю та якістю харчових продуктів. Там відповідальність більшою мірою покладається на самого виробника, але йому не забороняють, а, навпаки, створюють можливості продавати свою продукцію на таких локальних торговельних точках».

І це ще не все. Нещодавно групою народних депутатів зареєстрований законопроект № 1600. «Він дає можливість внести зміни до Податкового кодексу, долучати сімейні ферми до пільгової системи оподаткування, яка діє в сільськогосподарському виробництві. Тобто, поширювати на них дію четвертої групи платників єдиного податку. Таким чином, через легалізацію і через залучення до пільгового режиму оподаткування ми створюємо сприятливі умови для розвитку сімейних фермерських господарств», – зазначив Володимир Лапа.

Володимир Лапа запевнив, що у цьому напрямку зараз працює й Міністерство аграрної політики та продовольства. Вже розробляється комплекс заходів, які, зокрема, передбачають забезпечення сімейним фермам сприятливих ринкових умов, спрощених процедур контролю за безпечністю та якістю харчової продукції. «Я думаю, – сказав заступник міністра, – що в найближчі тижні ми презентуємо громадськості наші напрацювання. І це має стати нашим наступним кроком, який через легалізацію, через розвиток виробництва і через доступ до ринків дасть можливість дрібним господарюючим формам отримати найкращу ціну».

Запозичуємо досвід

європейський

Сімейні ферми – ознака нашої європейськості. Ця думка під час засідання Прес-клубу звучала неодноразово. На ній наголосив і Володимир Лапа. При цьому зазначив, що в державах-членах ЄС сімейним фермам, які в аграрному секторі залишаються основними господарюючими суб’єктами, створюють усі умови для розширення виробництва сільськогосподарської продукції і для того, аби вони знайшли найкоротший шлях до споживачів.

Виплатним агентствам бути Одна справа – створити сімейні ферми, а інша – допомогти їм вижити в наших непростих економічних умовах. І тут своє слово має сказати держава. І не просто сказати – спрямувати на це відповідні бюджетні кошти. Володимир Лапа запевнив, що за цим справа не забариться. Питання полягає лише в тому, як зробити, аби державної фінансової допомоги вистачило всім, і щоб вона в повному обсязі дійшла до адресатів.

Можливий варіант – створення в Україні виплатного агентства. На переконання Володимира Лапи, воно здатне забезпечити спрощений, напівавтоматичний доступ сімейних фермерських господарств до державної підтримки. Виплатне агентство не є вітчизняним ноу-хау. Подібні структури вже давно й успішно діють в країнах Євросоюзу. Одна з переваг – вони обмежують доступ чиновників до державних коштів, а отже, суттєво зменшують рівень корупції в аграрній сфері. «Ми розраховуємо, що через створення такої інституції, – провадив Володимир Лапа, – зможемо залучити до фінансування дрібних господарюючих форм не лише кошти бюджетної підтримки, а й кошти донорських організацій, приватних господарюючих суб’єктів». І це не фантазія чиновника, який перебуває на високій посаді. Володимир Лапа знає, про що каже. Зокрема, знає про те, що багато молокопереробних підприємств демонструють зацікавленість у розвитку сировинної бази. Саме тому вони виступають за створення і розвиток сімейних ферм. Більше того, виявляють бажання своїми коштами посприяти цьому процесові. Нині Міністерство аграрної політики та продовольства підписує низку договорів про співпрацю, зокрема, з канадськими фундаціями. Вони вже виявили готовність надати фінансову підтримку 30 українським сімейним фермам. Таку довідку під час засідання Прес-клубу надав народний депутат України Вадим Івченко. Реалізація програми створення та розвитку сімейних ферм дасть можливість збільшити валовий продукт агропромислового комплексу до 2025 року на 10%. «Я думаю, що ця цифра вже говорить сама за себе. І ми зробимо все можливе, щоб всі ті кроки, які я озвучив, пройти у 2016 році», – запевнив Володимир Лапа.

ЭКОНОМИКА УПРАВЛЕНИЕ

АНТИКРИЗИСНАЯ ПОЛИТИКА Перекупники лідерством

поступаються

Сьогодні в Україні майже 4,7 млн. одноосібників, але вони – неоднорідні. Хтось має одну корову, а хтось – кілька. Хтось обмежується обробітком власного городу, щоб виростити на ньому овочі, котрі входять до борщового набору, і тим задовольняється, а хтось споруджує ще й теплички, аби потім вирощеним в них врожаєм торгувати на ринку і заробляти на тому додаткову копійку. Проте ініціативніші селяни не мають статусу сільгоспвиробника. І в цьому, на переконання Вадима Івченка, полягає головна проблема, з якою вони стикаються і яка, якщо її не вирішити, здатна породжувати нові. За відсутності статусу сільгоспвиробника одноосібники позбавлені змоги постачати свою продукцію на організовані ринки, наприклад, в торговельні мережі, збувати її заготівельникам, переробникам. Бо не можуть документально підтвердити її якість та безпечність, як цього вимагає чинне законодавство. Вони навіть не можуть об'єднуватися в обслуговуючі кооперативи. «Тому, розробляючи цей законопроект, ми передбачали, що саме такі одноосібники можуть претендувати на створення сімейних ферм», – зазначив Вадим Івченко. Народний депутат має власний розрахунок щодо перспективності розпочатої ним та його колегами справи. Згідно з ним, майже 700 тис. сімей сьогодні можуть наважитися на створення фермерських господарств. А це, по суті, кожна восьма родина, котра мешкає в сільській місцевості. Погодьтеся, ця цифра вражає, особливо якщо завважити, що дотепер в Україні діє близько 40 тис. фермерських господарств. І, що важливо, їх кількість не збільшується протягом вже кількох років поспіль. А це означає, що, відкривши

одноосібникам можливість створювати сімейні ферми, ми зможемо вже найближчим часом розраховувати на фермерський бум. Втім, справа навіть не в галопуючій статистиці. За умови, якщо законопроект № 1599 буде ухвалений Верховною Радою і запрацює на повну міру, на перші ролі в аграрному секторі вийдуть сільгоспвиробники. «Я називаю цей законопроект боротьбою з посередниками, – наголосив Вадим Івченко. – Сьогодні заготівельні або переробні підприємства створюють численні ТОВ. Вони приїздять у села, скуповують продукцію за безцінь і продають її за набагато вищими цінами. Наприклад, овочі продають дорожче майже в 4 рази, молоко та м'ясо – у 2,5 раза. Більше того, вони як сільгосптоваровиробники мають спецрежим оподаткування ПДВ, акумулюють цей ПДВ, а потім його собі повертають». Розробники законопроекту № 1599 взяли собі за мету – надати власникам сімейних фермерських господарств статус сільгоспвиробників і тим самим відкрити їм шлях до організованих ринків. Це дасть їм змогу реалізувати свою продукцію легально і за реальною ціною. Вадим Івченко запевнив, що так і буде, і це забезпечить неабиякий економічний ефект. За його словами, тільки від детінізації збуту сільськогосподарської продукції кожен район у вигляді щорічних додаткових надходжень одержить 12,5 млн. гривень. Головне – не повторювати помилок попередників Особисті селянські господарства, зазначив президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Іван Томич, виробляють 60% валової продукції аграрного сектору. Отож, значною мірою вони забезпечують нашій державі продовольчу безпеку. За рами,

окремими особливо

сільгоспкультутрудомісткими,

одноосібники тримають безперечне лідерство. Так, у домогосподарствах вирощується 95-98% картоплі, 90% овочів, виробляється близько 80% молока. Разом з тим, багато хто недооцінює ролі дрібних сільгоспвиробників. При цьому здебільшого посилаються на те, що вони, мовляв, обробляють незначні за площею земельні ділянки. Інша справа – агрохолдинги: вони порядкують на сотнях тисяч гектарів. Та насправді, наголосив Іван Томич, треба керуватися не тим, хто й скільки обробляє земель, а тим, хто і яких результатів досягає. Приміром, європейські фермери в середньому господарюють на 15 гектарах, проте всі ми достеменно знаємо, що саме в країнах ЄС виробляється чимало сільгосппродукції та ще й високої якості. У Молдові в середньому на кожного фермера припадає лише по півтора гектара, проте країна так само не стикається з проблемою нестачі продуктів харчування власного виробництва. Іван Томич зізнався, що причетний до фермерства і тому вітає появу таких сільгоспвиробників, яких колись називали куркулями. І додав, що ще 2009 року розглядалася можливість запровадження сімейного фермерства, проте вона виявилася невдалою. Тож тепер головне – не повторити помилок попередників, важливо не просто сповідувати ідею багатоукладності аграрної економіки та пріоритетності розвитку дрібних форм господарювання, а все робити для її реалізації. Хто може стати в опозицію до сімейних ферм? Керівник напрямку «Розвиток ринкової інфраструктури» Проекту USAID «АгроІнвест» Микола Гриценко також належить до прихильників сімейного фермерства. Тому не випадково увійшов до команди розробників законопроекту № 1599. Він зауважив, що зазначений

ЭКОНОМИКА УПРАВЛЕНИЕ АНТИКРИЗИСНАЯ ПОЛИТИКА

законопроект є «пакетним» і принесе селянам полегшення за умови прийняття законопроектів № 1600 та № 2052, якими передбачається пільгове оподаткування сімейних фермерських господарств та врегулювання дискримінаційного оподаткування селянських господарств, які бажають збувати свою продукцію організовано через сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи. На практиці, доки урядовці дискутують, підтримувати чи не підтримувати відповідні законопроекти, проблема вирішується досить неординарно, тільки, на жаль, не на користь селян.

Кооператив не має землі, приміщень, кормів, не виплачує заробітну плату за утримання та доїння корів – нічого, проте він є виробником сільськогосподарської продукції. За підрахунками Миколи Гриценка, щороку за продаж не свого молока кооператив одержує близько 187 млн. гривень. До того ж отримує ПДВ, а це близько 30-40 млн. гривень.

Микола Гриценко розповів, що в Україні з 2010 року почали створюватись і донині діють дивні сільськогосподарські виробничі кооперативи, які, не маючі виробничих потужностей, реєструються сільгоспвиробниками та, відповідно, отримують пільговий статус платника ПДВ. Один із таких кооперативів своєю діяльністю охоплює 15 областей. До його складу увійшло понад 18 тис. селян. Від них узято в «умовну» оренду 25 тис. корів, які фактично не покидали селянські хліви.

З іншого боку, додає Микола Гриценко, «якщо сімейна ферма виросте і люди побачать, що вони мають перспективу, то чи віддадуть вони корів в оренду? Звісно, що ні. Скоріше, навпаки – заберуть їх з оренди. І земельку заберуть та почнуть господарювати самі».

«І це контора, яка взяла в оренду корів. Вони стоять у дядьків у хлівах, кооператив лише молоко продає. Звісно, що йому не потрібні ці закони, бо якщо вони будуть ухвалені, він втратить нинішню монополію».

Микола Гриценко зауважив, що дискутувати щодо потреби створення сімейних ферм немає сенсу. Насправді вони вже створюються. Таку ініціативу демонструють люди на місцях. Приміром, у Волинській області вже видають свідоцтва про

сімейні ферми, якось їх реєструють і навіть надають їм підтримку з місцевого бюджету. На Херсонщині та в інших регіонах цю проблему вирішують дещо інакше. Там одного з членів родини реєструють як приватного підприємця, щоб він міг вийти на організований ринок. Хоча, звісно, це вирішує проблему лише частково, бо не дає такому підприємцю статусу сільгоспвиробника, тож обмежує в доступі до цього ринку. Усі ці ініціативи засвідчують, що процес формування сімейних ферм уже розпочався і потребує підкріплення на законодавчому рівні. Це той випадок, коли не локомотив тягне за собою вагони, а, навпаки, вагони підштовхують локомотив швидше рухатися. Верховна Рада має зважити на це і підтримати законопроект № 1599 в цілому.

Михайло ВЕРНИГОРА, Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань

НАУКА·ИННОВАЦИИ·ТЕХНОЛОГИИ РЕСУРСОСБЕРЕЖЕНИЕ В РАСТЕНИЕВОДСТВЕ

КУКУРУЗА: ОСОБЕННОСТИ СТРОЕНИЯ И ВЫРАЩИВАНИЯ* ФАДЕЕВ Леонид Васильевич, кандидат технических наук, доцент Кукуруза была введена в культуру 7-10 тыс. лет назад на территории современной Мексики. Есть прямые доказательства, что кукуруза была одомашнена 8700 лет назад в центре долины Бальсас в Мексике. Археологические раскопки также свидетельствуют, что кукуруза издревле выращивалась в Перу, Чили и Боливии. В древних перуанских могильниках найдена посуда с изображениями на ней кочана кукурузы. Значимость кукурузы для человека подтверждается быстрым освоением ее производства в странах, далеко стоящих одна от другой. В архивах Испании есть данные о производстве кукурузы в 1500 году, в Португалии – в 1516-1525 годах, в Италии – в 1533 году, а в Восточную Азию португальцы завезли семена кукурузы в 1496 году, т.е. через четыре года после того, как их впервые увидел Колумб. Так кукуруза однозначно оценивалась земледельцами разных стран. В первой половине XVI столетия кукуруза была завезена в Китай, в конце того же столетия – в Африку. Также надо отдать должное далеким нашим предкам и за продуктивную селекцию. В процессе одомашнивания, видимо в результате селекционного отбора семян, зерна становились крупнее, а початки больше. Постепенное укрупнение зерна и увеличение размера початка удалось проследить при раскопках пещер в Новой Мексике в 1948 году. Самые мелкие початки были обнаружены в наиболее глубоких слоях почвы. По мере приближения к поверхности почвы размеры початков и зерен становились все более и более крупными.

Кукуруза (Lea mais L) – однолетнее травянистое растение семейства злаковых, подсемейства просовидных. Внутри вида кукуруза по форме и строению делится на следующие группы: крахмалистая, зубовидная, кремнистая, лопающаяся, восковидная, сахарная. В хозяйственной практике такое определение допустимо, но сегодня некоторые ученые подобное разделение кукурузы считают устаревшим и необоснованным ни генетически, ни морфологически. На рисунке 1 приведены схемы строения зерновок зубовидной и кремнистой кукурузы.

Рис.1. Схема строения зерновок различных групп кукурузы (продольный разрез): А – зерновка зубовидной кукурузы; Б – кремнистой

Корневая система кукурузы мочковатая, распространяется в диаметре около 1 м вокруг стебля, причем одна ее часть развивается близко к поверхности почвы, а другая проникает на глубину 2,5-3 м (рис. 2). Обычное распределение корневой системы кукурузы – 80-90% в слое 0-60 см, а 10-20% – в слое до 2,5-3 м.

В настоящее время кукуруза представляет собой образец растения очень высокой степени окультуривания. Без помощи человека кукуруза не может существовать и уже не способна к одичанию. Сегодня в мире насчитывается 11000 сортов и гибридов кукурузы. Кукуруза возделывается в 60 странах, занимая площадь около 80 млн. га. Кукуруза стала подлинно мировым растением. В Украине районировано более 300 гибридов (2,73%). *Кукуруза вчера, сегодня и завтра

Рис. 2. Рост корней кукурузы и освоение ими земляного пространства: 1 – фаза 5 и 6 листьев; 2 – фаза 8 листьев; 3 – фаза начала выметывания; 4 – фаза цветения женских цветков; М – междурядье

НАУКА·ИННОВАЦИИ·ТЕХНОЛОГИИ РЕСУРСОСБЕРЕЖЕНИЕ В РАСТЕНИЕВОДСТВЕ Сегодня силами селекционеров выведены гибриды кукурузы (например, «Dekalb»), отличающиеся мощной корневой системой с соотношением распределения ее по глубине: 40% на глубине 2,5-3 м и 60% на глубинах 0-60 см. Близкорасположенная к поверхности мочковидная часть корневой системы усложняет проведение междурядной обработки. При неверном выборе глубины и захвата легко повреждается поверхностная часть корневой системы кукурузы. Кукурузе как одностебельной культуре при замедленном начальном росте свойственно позднее смыкание рядов, что приводит к трудности поддержания чистоты поля от сорных растений. Так как початок снабжается ассимилянтами, прежде всего, от листа, который находится непосредственно под ним, то очень важно, чтобы его поверхность как можно дольше получала солнечную инсоляцию. Для этого селекционеры создали гелиотропные формы кукурузы (рис. 3).

Рис. 3. Типы растений кукурузы в зависимости от положения листьев: 1 – гелиотропный тип; 2 – обычный тип

Растение кукурузы однодомно, но раздельнополо, т.е. перекрестно опыляющиеся мужские и женские соцветия находятся на одном и том же растении. Мужские колоски образуют на верхушке стебля соцветие типа метелки, а женские колоски с двумя цветками, из которых один редуцирован и не фертилен, образуют початки. На поле период выбрасывания пыльцы продолжается около двух недель, так как не все растения находятся в одной и той же фазе развития. Оплодотворение происходит после того, как пыльца проросла на нитях рыльца. Через 4-10 часов образуется зародыш и эндосперм, начинается формирование и рост зерен (рис. 4). С началом оплодотворения рыльца принимают бурую окраску и отмирают. При неблагоприятных внешних условиях (температурный, водный, световой и питательный стресс) сокращаются число и масса зерен, начиная с верхушки початка. Коэффициент размножения у кукурузы в десять раз выше, чем у других зерновых. Из одного семенного зерна вырастает 400-600 зерен, а у других зерновых только 50-60 зерен.

Рис. 4. Соцветия кукурузы: А – мужской цветок; Б – метелка; В – початок; Г – строение початка

Кукуруза наделена способностью медленнее (в меньшем количестве) испарять воду через устьица листовой поверхности (рис. 5).

Рис. 5. Коэффициент (средний) транспирации кукурузы по сравнению с другими с/х культурами (л воды/кг СМ)

Это, прежде всего, говорит о том, что растение кукурузы лучше держит высокую температуру окружающего воздуха, ибо транспирация воды (фазовый переход воды в пар) с поверхности листа охлаждает лист, и у подсолнечника, например, в жаркую погоду температура живого листа на 7 °С ниже температуры мертвого листа на том же растении. Кроме того, такая способность кукурузы говорит о более рациональном, а значит, и продуктивном использовании воды для собственных нужд. Тем не менее, даже с учетом того, что родина кукурузы – страны с теплым климатом, кукуруза при температуре воздуха в районе 40 °С может утратить способность к оплодотворению. Такая температура губительно действует на пыльцу. Процесс усугубляется при снижении относительной влажности воздуха и, как оказывается, для кукурузы это особенно значимо, ибо кукуруза в состоянии поглощать воду своими листьями. На рисунке 6 показано снижение процесса оплодотворения в зависимости от температуры и влажности воздуха.

НАУКА·ИННОВАЦИИ·ТЕХНОЛОГИИ РЕСУРСОСБЕРЕЖЕНИЕ В РАСТЕНИЕВОДСТВЕ

Рис. 6. Снижение оплодотворения кукурузы в зависимости от температуры и относительной влажности воздуха

В условиях сниженного оплодотворения зерна в верхней части початка не образуются. Необходимо отметить в пользу кукурузы то, что для большинства растений оптимальная температура для фотосинтеза 20-25 °С (верхний предел 40-50 °С), а для кукурузы – соответственно 25-30 °С и предел 50-60 °С. Это, в какой-то мере, объясняет высокую эффективность фотосинтеза листовой поверхностью кукурузы.

Рис. 7. Составляющие спелого зерна кукурузы

Содержание питательных веществ и витаминов, а также составляющие спелого зерна кукурузы хорошо изучены (рис. 7 и таблица 1). Кукуруза относится к светолюбивым растениям. Интенсивность ассимиляции СО2 в большей степени зависит от интенсивности освещения. Затененность листьев снижает ее, поэтому размещение растений на поле имеет большое значение. Оптимальный индекс листовой поверхности (листовая поверхность / площадь почвы) для кукурузы составляет: на силос 3,0-6,0; на зерно 3,0-4,0. Кукуруза не ухудшает плодородие почвы, ее корневая система оставляет в поле большое количество органической массы.

Оптимизация размещения кукурузы на поле Исследования зависимости продуктивности кукурузы от густоты стояния на поле исключительно интересны. Результаты исследований подтверждают, что кукуруза по продуктивности избирательна к зоне возделывания, вегетативному периоду и к способности противостоять засухе. Как и следовало ожидать, при уплотнении семян кукурузы в ряду выше оптимального, в силу ужесточения конкуренции за основные факторы жизни выход зерна с кочана снижается в 1,5-1,8 раза из-за уменьшения самого кочана и количества зерен в кочане. Но, как известно, величина урожая определяется продуктивностью всех растений с единицы площади поля. В этой связи приведем два графика, один по влиянию густоты стояния растений на урожайность для разных по времени вегетации гибридов кукурузы (рис. 8), а второй по влиянию потенциала семян гибридов и их засухоустойчивости (рис. 9). Анализ гистограмм, приведенных на рисунках 8 и 9, позволяет сделать следующие выводы: 1. При междурядье 70 см густота сева кукурузы для раннеспелых гибридов может быть выше 80 тыс./га. 2. Оптимальное количество растений на один гектар для среднеранних и среднеспелых гибридов (FAO 260-320) составляет 80 тыс./га. 3. Засухоустойчивые среднеспелые гибриды также дают наивысшую урожайность при густоте стояния перед уборкой 80 тыс./га. Рассмотрим сравнение продуктивности кукурузы при междурядье 70 см и при равно распределенном размещении растений на поле. Как уже отмечалось, ширина междурядий для кукурузы имеет особо большое значение, ибо начальные фазы развития кукурузы протекают медленно, позднее смыкание дает возможность сорнякам беспрепятственно использовать незатененную поверхность поля для собственного развития. Преимущества сужения междурядий в следующем: — лучшее распределение растений по площади питания; — более равномерное поглощение растениями питательных веществ из всего объема почвы; — более полное использование внесенных удобрений;

Таблица 1. Содержание энергии, питательных веществ и витаминов в зерне кукурузы Энергия, МДж/1000 г СМ1 Содержание питательных веществ, г/100 г СМ

Содержание витаминов, мкг/100 г СМ СМ – сухая масса

Содержание минеральных веществ, мг/100 г СМ

Углеводы Жир Протеин

71, 410, 64,6

K Ca Mg

375 17 135

В1 В2 В6 Фолиевая кислота

410 225 455 28

Fe Mn Zn Cu

1,7 0,5 2,8 0,2

НАУКА·ИННОВАЦИИ·ТЕХНОЛОГИИ РЕСУРСОСБЕРЕЖЕНИЕ В РАСТЕНИЕВОДСТВЕ

Рис. 8. Урожайность кукурузы в зависимости от густоты стояния растений и скороспелости

— более раннее смыкание рядов и улучшение микроклимата в посеве; — пониженная эрозия почвы; — сокращение позднего засорения посева; — снижение затрат на гербициды; — уменьшение остаточного Рис.10. Влияние на количества нитратов в почве урожайность (СМ попосле уборки; чатков) кукурузы при — повышенная устойчивость изменении междурядья к засухе. и густоты стояния Опыты в Центральной Германии (земля Тюрингия) показали, что особенно компактные низкорослые гибриды кукурузы положительно реагируют при выращивании с шириной междурядий 30 см. В этих опытах отмечалось изменение микроклимата внутри стеблестоя – повышение ночных температур на 5 °С (рис. 10). Опыты были проведены на низкорослой кукурузе на силос. Увеличение массы початРис. 11. Урожайность зерна кукурузы ков при междурядье 30 см с в зависимости от спосоответствующим равномерсоба сева и средств ным распределением при севе контроля сорняков дает основание предполагать, что при выращивании кукурузы на зерно снижение величины междурядья также приведет к повышению урожая. Исследования были выполнены по трем программам. 1. Сравнение продуктивности кукурузы при разных вариантах распределения растений на поле без какойлибо обработки. Результаты исследования приведены на рисунке 11. Как и следовало ожидать, урожайность при равно распределенном варианте размещения растений оказалась выше, чем при междурядье 70 см при равном количестве растений на гектар перед уборкой. Это можно объяснить не только равномерностью обеспечения растений питанием, влагой и светом, но и тем, что биологическая засоренность при равно-

Рис. 9. Урожайность различных гибридов кукурузы в зависимости от густоты стояния перед уборкой

мерном распределении растений на поле угнеталась растениями за счет конкуренции с сорняками прежде всего за освещенность. 2. Условия испытания остались такие же, как и в первом случае, но была проведена двукратная механическая междурядная обработка для уничтожения сорняков на поле с междурядьем 70 см. На поле с равно распределенным размещением растений сорняк не удалялся. Результаты испытания, приведенные на рисунке 12, убеРис. 12. Урожайдительно показывают недополуность зерна кукурузы чение урожая при отсутствии конв зависимости от спотроля за сорняками. соба сева и средств контроля сорняков 3. Программа третьего испытания включала механическую обработку междурядья 70 см, отсутствие механической обработки от сорняков на поле с равно распределенным размещением растений, но с обработкой обоих полей с применением гербицидов «Харнес» 2,5 л/га под предпосевную культивацию + «Диале-Супер» 1,25 л/га в фазе 3-5 листьев. Результаты испытания, приведенные на рисунке 13, убедительно доказали, что продуктивность Рис. 13. Урожайкукурузы на зерно при равно ность зерна кукурузы в зависимости распределенном размещении на от способа сева и поле, даже при отсутствии междусредств контроля сорняков рядной обработки и при целевой обработке гербицидами, заметно выше, чем при той же обработке гербицидами и плюс механической борьбы с сорняком при междурядье 70 см. Приведенные результаты легко объясняются, ибо равномерное распределение солнечной энергии, влаги, воздуха, питательных веществ создают максимально продуктивную среду обитания каждому отдельному растению на поле, а оптимальная густота их стояния – мощный фактор продуктивности всего поля и надежное препятствие развитию сорняков.

НАУКА·ИННОВАЦИИ·ТЕХНОЛОГИИ ПОЧВОЗАЩИТ НОЕ ЗЕМЛЕДЕЛИЕ

СИСТЕМА ЗЕМЛЕРОБСТВА No-Till *

ЕКОЛОГІЧНІ ВИМОГИ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ КОСОЛАП Микола Павлович – кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри землеробства та гербології Національного університету біоресурсів і природокористування КРОТІНОВ Олексій Павлович – кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри землеробства та гербології Національного університету біоресурсів і природокористування

Вимоги до ґрунту. Озима пшениця — культура високих потенційних врожаїв. Встановлено, що серед озимих культур озима пшениця – одна з найбільш вибагливих до ґрунтових умов вирощування. Найвищі врожаї дає на чорноземних ґрунтах з глибоким гумусовим шаром та сприятливими фізичними властивостями, достатніми запасами доступних для неї поживних речовин та вологи, при нейтральній реакції ґрунтового розчину (рН 6-7,5). Це основна зернова культура зон Лісостепу та Степу. В меншій мірі її вимогам відповідають ґрунти, характерні для зони Полісся. На ґрунтах з об’ємною масою 1,1-1,25 г/см3 найкраще розвивається коренева система пшениці. При об’ємній же масі 1,35-1,4 г/см3 ріст коріння пригнічується, а якщо вона перевищує 1,6 г/см3, корені не проникають у ґрунт або проникають лише по ходах черв’яків та щілинах. Також несприятлива для формування коревої системи цієї культури надмірна рихлість ґрунту (об’ємна маса менше 1,1 г/см3). Рівноважна щільність більшості найбільш сприятливих для пшениці ґрунтів знаходиться в межах 1,1-1,3 г/см3. Виходячи з цього зроблений висновок про можливість вирощування озимої пшениці за мінімального та нульового обробітку ґрунту. Малопридатними для культури є кислі підзолисті та солонцюваті ґрунти, а також ґрунти, схильні до заболочування, та торфовища. Вимоги до світла. Високоврожайні посіви озимої пшениці, що реалізовують генетичний потенціал сорту та фізико-хімічні показники ґрунту при сприятливих погодних умовах росту і розвитку, можуть нагромаджувати в урожаї сухої біомаси біля 5% ФАР, що відповідає 300 ц сухої маси з гектара. Якщо прийняти співвідношення зерна і соломи рівним 1:1, то врожайність зерна сягатиме до 150 ц/га. На сьогодні генетичний потенціал найбільш продуктивних сортів за оцінками селекціонерів знаходиться на рівні 150-160 ц/га.

Добре освітлення на початку виходу рослин в трубку сприяє формуванню коротких міцних міжвузлів. Стебла стають стійкі до вилягання під час сильних вітрів і зливових дощів. На сильно загущених посівах через травостій проникає не більше 10% сонячного проміння. У зв’язку з сильним затіненням нижні міжвузля стебла рослин дуже витягуються. Такі посіви можуть вилягати навіть у роки, коли на початку фази виходу в трубку були сонячні дні. Вилягання призводить до великого недобору врожаю (В. В. Лихочвор, 2002). Вимоги до температури. Відновлення процесу активної вегетації рослин озимої пшениці розпочинається вже при температурі +5 °С. Поверхня ґрунту швидко закривається листям рослин озимої пшениці. Вже у фазу трубкування і наступного колосіння рослини здатні сформувати листкову площу до 6-7 м2 і більше на 1 м2 поля. Таке листя в основному розміщене еректоїдно (підняте), але при такій значній площі воно здатне створювати густе затінення поверхні ґрунту і нижнього ярусу посівів (до 20-30 см висоти). Практика виробництва і модельні дослідження підтверджують той факт, що зріджені посіви озимої пшениці (400 шт. і менше генеративних стебел на 1 м2 посіву) заростають ярими бур’янами і потерпають від їх конкуренції значно більше, ніж густі оптично щільні (500-550 шт. стебел/м2) (Іващєнко О. О., Бондарчук А. А., Горбач Н. В., 1999). Однією з головних вимог технології No-Till є постійна присутність пожнивних решток на поверхні ґрунту. Їх наявність зумовлює більш стабільну температуру ґрунту протягом всієї вегетації культури. В осінній період вона не так швидко охолоджується, а весною не так швидко нагрівається.

* продовжуємо серію публікацій «Система землеробства No-Till». – Видання є власністю CanEd International Inc. (представлений проектом «Якість зерна та системи кредитування сільського господарства в Україні – фаза ІІ»)

НАУКА·ИННОВАЦИИ·ТЕХНОЛОГИИ ПОЧВОЗАЩИТНОЕ ЗЕМЛЕДЕЛИЕ Оптимальні екологічні показники для росту пшениці Показник Мінімальна температура проростання, °С

Озима пшениця +2...+4

Максимальна температура проростання, °С Мінімальна температура початку росту, °С

Яра пшениця

+25...+30 +3...+5

+4...+5

-20

-6

1900...2500

1600...1800

Температура верналізації, °С

0...+5

—

Тривалість верналізації, днів

40-70

—

Початок приросту сухої маси, °С

+4...+6

+6...+8

Морозостійкість (без снігового покриву), °С Сума температур (з першого листка до повної стиглості), °С

Коефіцієнт транспірації (кг води/кг сухої маси) (рН) сприятливий для вирощування

340...690 6,3-7,5

6,0-7,3

Звідси можна зробити висновок, що температурні умови в системі землеробства No-Till будуть більш сприятливими, ніж при традиційній системі землеробства. Вимоги до живлення. За виносом поживних речовин з ґрунту озима пшениця є азотофільною рослиною: 1 ц зерна виносить у середньому з ґрунту азоту – 3,75, фосфору –1,3, калію – 2,3 кг. На початку вегетації особливо цінними для пшениці є фосфор і калій, які сприяють кращому розвитку її кореневої системи і нагромадженню в рослинах цукрів, що підвищує їх морозостійкість. Азот більш цінний для рослин навесні і влітку. Він посилює ріст, формування зерна і збільшення в ньому вмісту білку. Інтенсивність поглинання з ґрунту поживних речовин змінюється протягом вегетації. Так, найбільше азоту поглинається під час кущення, а калію – у фазу виходу в трубку і колосіння. Встановлено, що кількість клейковини у зерні озимої пшениці залежить від вмісту у весняний період доступних форм азоту в ґрунті в шарі 0-60 см та співвідношення його до рухомих фосфатів. Оптимальний вміст доступного азоту повинен бути 27-28 мг/100 г і рухомого фосфору 8-12 мг/100 г ґрунту, при їх співвідношенні 1:4. Вимоги до вологи. Пшениця вимоглива до вологи. Протягом вегетації оптимальна вологість ґрунту знахо-

диться в межах 65-75% НВ і не повинна знижуватись до рівня вологості розриву капілярів, тим більше до вологості в’янення рослин. При наявності в 10-сантиметровому верхньому шарі ґрунту доступної рослинам вологи менше 10 мм сходи з’являються із запізненням і зріджені. Дефіцит вологи у фазі кущіння знижує загальну кущистість, у фазі трубкування – продуктивну кущистість, у фазі колосіння-цвітіння – озерненість колоса, під час формування і наливу зерна зумовлює дрібнозерність і щуплість зерна. Транспіраційний коефіцієнт пшениці – 320-450. Він зменшується на достатньому фоні мінерального живлення рослин. Особливості біології росту і розвитку Для озимої пшениці характерним є тривалий вегетаційний період, з урахуванням зимового спокою він складає 140-160 днів. Тривалість вегетації восени – 40-50 днів, весною і літом – 90-110 днів. В онтогенезі пшениця проходить 12 етапів органогенезу і такі фенологічні фази: проростання насіння, сходи, кущення, трубкування (стеблування), колосіння, цвітіння, формування і налив зернівки, молочна, воскова, повна стиглість. Проростання насіння, фаза сходів та частково кущення відбуваються восени, під час 1 та 2 етапів органогенезу, останні фенофази і етапи органогенезу проходять весною та влітку наступного року. Тривалість окремих фаз розвитку пшениці Стадії

Фази

00...13

Проростання

20...30

Кущіння

31...49

Трубкування

50...59

Колосіння

60...69

Цвітіння

70...92

Дозрівання

Тривалість всього

Озима пшениця

Яра пшениця

8-15

135

41-50

270-315

150

Проростання насіння. В польових умовах за наявності сприятливих умов розвитку перша фаза вегетації настає відразу після сівби. Врахувавши зміни, що відбуваються в зерні, фазу набубнявіння і проростання зерна розділяють на п’ять підфаз: водопоглинання, набубнявіння, накльовування, ріст первинних коренів і проростка, остаточне формування проростка. Інтенсивність набубнявіння зерна перш за все залежить від наявності вологи в ґрунті і його температурного режиму. Нижнім порогом вологості ґрунту, при якому можливе набубнявіння зерна, є вологість в’янення. Але, на чорноземних ґрунтах насіння озимої пшениці може бубнявіти навіть при вологості, нижчій за коефіцієнт в’янення. Це пояснюється наявністю навіть у сухому ґрунті вологи, яка утворюється внаслідок про-

НАУКА·ИННОВАЦИИ·ТЕХНОЛОГИИ ПОЧВОЗАЩИТ НОЕ ЗЕМЛЕДЕЛИЕ цесу конденсації пароподібної вологи з ґрунтового повітря при зміні температури протягом доби. Ця волога поглинається зерном в процесі набубнявіння. Це явище отримало назву «сухий полив». Дуже детально воно описано ще І. Є. Овсінським у книзі «Новая система земледелия». Необхідно пам’ятати, що механічний обробіток ґрунту може справити суттєвий вплив як в позитивну, так і в негативну сторону на процес дихання ґрунту. Часто рихлення (більше 10 см) перед посівом озимої пшениці різко зменшує процес конденсації вологи з повітря в ґрунті. Сучасна система обробітку ґрунту виходить з концепції необхідності штучного створення сприятливих ґрунтових умов (як ми їх розуміємо на даному рівні розвитку науки) для культурних рослин засобами механічного обробітку ґрунту. Разом з тим, якщо ми сьогодні прийшли до висновку, що система землеробства – це не лише спосіб використання землі, а й антропогенний фактор ґрунтотворного процесу, – виходячи з цього будувати систему обробітку необхідно на законах і закономірностях ґрунтотворного процесу, характерного для даного типу ґрунту, а не пробувати переробити природу. Такий підхід є більш прийнятним, тому що в перспективі він дозволяє уникнути всіх екологічних проблем з деградацією ґрунту і нарешті реально, а не декларативно підняти родючість наших ґрунтів і підвищити урожайність культур. Одночасно це шлях вирішення і соціальних проблем. Ми мусимо жити і працювати в гармонії з природою. Інтенсивність поглинання вологи залежить від температури. При підвищенні температури інтенсивність цього процесу збільшується. Так, при температурі 24 °С зерно пшениці за добу поглинає стільки ж води, як за 6-7 діб при температурі 4 °С. Але підвищення температури до 25-30 °С в польових умовах знижує інтенсивність бубнявіння і навіть призупиняє його. Це відбувається внаслідок підсихання верхнього шару ґрунту, де знаходиться висіяне насіння. Оптимальною для набубнявіння насіння є температура 12-18 °С.

Процес проростання насіння проходить при температурі 12-20 °С. Із підвищенням температури швидкість біохімічних і фізіологічних процесів прискорюється, але при 30 °С і більше навпаки знижується. Це може бути причиною того, що при ранніх посівах озимих інколи знижується дружність проростання і схожість насіння. У виробничих посівах тривалість фази набубнявіння і проростання насіння в залежності від температури глибини заробки насіння, фізичних властивостей ґрунту, його вологості триває від 7 до 25 і навіть більше днів. На час посіву озимої пшениці температура ґрунту поступово знижується, але може залишатися достатньо високою. В традиційній системі землеробства при відкритій поверхні ґрунту у спекотну погоду ґрунт навіть восени може бути теплішим, ніж при наявності рослинних решток на поверхні ґрунту в системі землеробства No-Till. Останні виконують роль регулятора перепаду температури ґрунту протягом доби. І навпаки, з подальшим зниженням температури, ґрунт в системі землеробства No-Till не так швидко охолоджується, а залишається теплим більш тривалий період, що позитивно впливає на ріст пшениці, особливо при пізніх строках сівби. Звідси висновок, що в осінній період при наявності рослинних решток на поверхні ґрунту створюються більш сприятливі температурні умови для вегетації озимої пшениці. Це необхідно враховувати при визначенні строку посіву. Крім температурного режиму на проростання насіння великий вплив має і рівень зволоження ґрунту. В традиційних системах землеробства питанню накопичення вологи на час сівби озимих культур приділяється багато уваги, але вирішується це шляхом зміни будови всього орного або лише верхнього шару ґрунту механічними засобами в напрямку підвищення його водопропускної та поглинальної здатності. Плата за зміну будови ґрунту заходами механічного обробітку – втрата вологи, яка є в ґрунті на час його проведення. В результаті це збільшує залежність тривалості періоду і дружності появи сходів від опадів після проведення механічного обробітку ґрунту. Часто

НАУКА·ИННОВАЦИИ·ТЕХНОЛОГИИ ПОЧВОЗАЩИТНОЕ ЗЕМЛЕДЕЛИЕ

В системі землеробства No-Till ця залежність від опадів не усувається абсолютно, але рівень ризику неотримання своєчасних сходів озимих культур знижується за рахунок того, що не втрачена внаслідок обробітку волога є основою для отримання нормальних і своєчасних сходів. Початком фази сходів вважається період, коли на поверхні ґрунту з’являється перший листок і колеоптиль, що захищає останній від механічних пошкоджень при рості в ґрунті. Інтенсивність росту першого і наступних листків, перш за все, залежить від температури, вологозабезпеченості, поживного режиму і освітлення. За сприятливого поєднання вказаних факторів перший листок закінчує свій ріст на 7-15-й день після появи на поверхні ґрунту, з інтервалами в 3-6 днів з’являються наступні листки. Наявність рослинних рештків на поверхні ґрунту на цей час не є механічною перешкодою для них, але при умові, що вони рівномірно розміщені по поверхні поля. Під час росту третього листка проходить інтенсивне розростання кореневидного міжвузля. Закладаються бокові пагони. Деякі дослідники розглядають цей період як окрему фазу – трьох листків. У рослин озимої пшениці підвищуються вимоги до наявності в ґрунті поживних речовин в доступній формі, води і, особливо, світла. В польових умовах при оптимальних строках сівби фаза сходів співпадає із встановленням середньодобових температур від 15-17 до 8-10 °С. При пізніх строках сівби проходження даної фази пересувається на період, коли середньодобові температури знижуються до 8-5 °С. Для проходження фази сходів за нормальних умов необхідна сума позитивних середньодобових температур близько 200 °С (А. І. Носатівський, 1965). При пізній сівбі і низьких температурах вона може збільшуватися до 300 °С, а при високих температурах – навпаки, зменшуватися до 120-150 °С. Початок наступної фази – кущення визначають за появою із пазухи нижнього бокового листка першого бокового пагона. У польових умовах за оптимальних строків сівби на одній рослині озимої пшениці формується до 5-7 пагонів, при пізніх строках – до 3. Одночасно із вузла кущення починає розвиватися вторинна коренева система. Для проходження цієї фази оптимальною вважається температура 13-18 °С, але навіть за температури 2-4 °С процес кущення продовжується, хоча інтенсивність його зовсім незначна. Восени фаза кущення триває до припинення осінньої вегетації, тобто до встановлення температури 3-5 °С.

УВАЖАЕМЫЕ ЧИТАТЕЛИ! «Эксклюзивные ТЕХНОЛОГИИ» – журнал для всех, кто связал свою деятельность с сельскохозяйственной отраслью. Аграрный сектор Украины находится сегодня в сложном переходном периоде. Как в этих условиях гарантировать продовольственную безопасность страны? Каким образом системное использование ресурсосберегающих технологий может обеспечить наибольшее производство, которое способно решить вопрос получения высококачественных продуктов питания? Как при этом деятельность сельскохозяйственных предприятий будет влиять на возрождение и сохранение экологии окружающей среды? Ответы на эти, и не только, вопросы вы найдете в наших материалах. К подготовке статей привлечены лучшие отечественные и зарубежные специалисты научных учреждений, аграрных предприятий и компа- ний. Для оформления подписки обращайтесь в редакцию по тел.: +38 050-130-43-35, 067-287-47-83; e-mail: e_agro@ukr.net Необходимые реквизиты для оплаты через банк или сберкассу: Получатель: ФОП Кудимова С. Г., код ЕДРПОУ 2613509264, р/с 26000060291380 в ХФ «Приватбанк» г. Херсона, МФО 352479. Назначение платежа: «Предоплата за издание журнала «Эксклюзивные ТЕХНОЛОГИИ». Для того чтобы адрес вашего предприятия попал в список почтовой доставки журнала, необходимо заполнить обязательные* поля купона и отправить его в редакцию.

це є одним з основних ризиків неотримання своєчасних сходів озимих культур в традиційній системі землеробства.

НАУКА·ИННОВАЦИИ·ТЕХНОЛОГИИ ПОЧВОЗАЩИТ НОЕ ЗЕМЛЕДЕЛИЕ Весною кущення відновлюється з початком весняної вегетації і триває доти, доки температура не підніметься до 10-12 °С. Вирішальним фактором в даний період є наявність у ґрунті в доступній формі поживних речовин, і перш за все, азоту. Як правило, озима пшениця, розміщена по чистих і зайнятих парах, багаторічних травах, відрізняється більшою кущистістю, ніж висіяна по стерні колосових і пізніх просапних попередниках. Інколи здатність до кущення пов’язують з урожайністю, але прямої кореляції між цими показниками не існує. Таким чином, фаза кущення починається на 1525 день після появи сходів і восени триває 2530 днів, а весною – 30-35 днів. Раніше вважалося (А. І. Носатівський, 1965), що краще перезимовують рослини, що йдуть у зиму у фазі кущення із сформованими 2-4 стеблами. Для цього необхідна сума середньодобових позитивних температур 500-550 °С і зокрема на фазу кущення – 200 °С. Сьогодні зі зміною кліматичних умов (подовження періоду осінньої та весняної вегетації при понижених температурах) оптимальним для припинення осінньої вегетації є фаза 3 листків-початок кущення. Величезне значення має час поновлення весняної вегетації рослинами озимої пшениці. Чим раніше він починається, тим більший термін часу на регенерацію для рослин і тим в більш сприятливих умовах відбувається весняне кущення. У роки з раннім часом відновлення весняної вегетації завжди відмічається висока врожайність озимої пшениці, а при пізньому весняному відновленні вегетації навпаки – низька. Після кущення рослини переходять у фазу виходу в трубку. В агрономічній практиці за початок фази виходу в трубку прийнято рахувати час, коли потовщення, що являє собою зближені міжвузля і вузли майбутнього стебла, відчувається на дотик пальцями в пазухах листків на висоті 2-3 см від поверхні ґрунту. Протягом цієї фази інтенсивно наростає асиміляційна поверхня за рахунок росту стеблових листків, і до кінця фази в 2-4 рази перевищує площу, зайняту рослиною. Інтенсивно розростається первинна і вторинна коренева система, добові прирости становлять 2-3 см. Триває фаза 20-35 днів. За цей період накопичується до 50-60% сухої маси від загальної за весь період вегетації. Основним регулюючим фактором під час фази трубкування вважають температуру. Мінімальною середньодобовою температурою для початку фази є 8-10 °С. Температура 22-25 °С прискорює проходження трубкування, але при нестачі запасів вологи в ґрунті в таких умовах може спостерігатися уповільнення росту стебла і листків. У фазу трубкування інтенсивно поглинається волога з ґрунту, загальні витрати води в цей період – 100-150 мм/ га. Оптимальні умови водного режиму для рослин в цей період складаються при вологості ґрунту

вище 80% ПВ. Для завершення фази необхідна сума середньодобових температур 430-450 °С. Початком колосіння вважають появу колоса із пазухи останнього листка. Якщо посіви зріджені і рослини мають лише 3-4 продуктивних стебла, то колосіння може розтягнутися на 7-8 днів. Небажаним це вважається тому, що призводить до недружнього дозрівання зерна, що, в свою чергу, ускладнює вибір найкращого часу збору врожаю. Суха і спекотна погода, а також нестача вологи в ґрунті зумовлюють порушення формування генеративних органів і утворення великої кількості недорозвинених і стерильних квіток. Фаза цвітіння і запліднення розділяє весь життєвий цикл рослин на два періоди – вегетативний і репродуктивний (М. М. Кулішов, 1963). Після запліднення зупиняється наростання вегетативної маси, зменшується загальна її кількість в результаті відмирання прикореневих і нижніх листків, а також погано розвинених пагонів. Корені ж продовжують розвиватися до молочної стиглості. Вирішальними факторами у період колосіння, цвітіння і запліднення вважають температуру повітря і вологість ґрунту. Нормально проходити ці фази розвитку можуть лише за температури 11-30 °С (А. Г. Овсюк). Оптимальною є температура 20-25 °С і вологість ґрунту 75-80% ПВ. Загальна тривалість фаз колосіння, цвітіння і запліднення 7-10 днів. В період молочної стиглості, коли консистенція зерна схожа на молоко, інтенсивно відмирає вегетативна маса і лише верхній листок залишається зеленим. Тривалість фази 11-15 днів. Висока температура, особливо при нестачі вологи в ґрунті, знижує темпи надходження пластичних речовин із листків і стебел до зерна. Набуття зерном воскового стану характеризує перехід у воскову стиглість. У цій фазі повністю зупиняється надходження зольних елементів до зерна, різко знижується накопичення вуглеводів і азотистих речовин. До кінця фази всі листки втрачають зелене забарвлення, лише верхні міжвузля залишаються темно-зеленими. Триває фаза 5-10 днів. Отже, вирішальними факторами для росту і розвитку озимої пшениці є водний, температурний і світловий режими, а також наявність необхідної кількості в доступній для рослин формі поживних речовин. Необхідна сума середньодобових позитивних температур за вегетаційний сезон – 2000-2500 °С. Так як озима пшениця – це рослина довгого світлового дня, то найсприятливіші умови для накопичення якісних змін у рослинному організмі створюються при тривалості світлового дня 14-16 годин. Продовження в «ЭТ» 3 (36) № 2015 р. КОНТАКТИ: КОСОЛАП М. П. +38 097 86-16-799 n.kosolap@gmail.com

Компанія Väderstad отримала перемогу «Найкраща машина 2015 року» на виставці Sima в Парижі 23 лютого на церемонії нагородження агровиставки Sima компанія Väderstad отримала перемогу в номінації «Найкраща машина 2015 року» за новий культиватор Opus. «Ми дуже вдячні за цю нагороду та раді отримати її. Маємо надію, що багато аграріїв з великим задоволенням використовуватимуть культиватор Opus», – сказав Крістер Старк.

кількості рослинних решток, не потребуючи при цьому великих тягових зусиль трактора. Прикочувачі та котки, що встановлені на рамі, мають у своєму кріпленні гумові амортизатори, які захищають її від передчасного зносу.

Opus – це новий потужний культиватор, який має надзвичайно міцну раму, що здатна витримувати великі навантаження та завдяки якій подовжується експлуатаційний ресурс агрегату. З висотою рами над поверхнею землі 80 см та відстанню між лапами 27 сантиметрів культиватор забезпечує ефективний обробіток ґрунту, навіть за умов залишення великої Справа наліво: Франсуа Дуасі, Матіас Ховнерт і Крістер Старк, Väderstad Розташування розпушувальних лап з інтервалом 27 см забезпечує відмінну пропускну здатність ґрунтової маси з великою кількістю рослинних решток. Наявність різних видів відвалів і доліт робить культиватор надзвичайно універсальним, здатним виконати будь-які поставлені перед ним задачі. Процес прикочування може бути налаштований у точній відповідності до необхідних вимог. www.vaderstad.com

НАУКА·ИННОВАЦИИ·ТЕХНОЛОГИИ ПИТАНИЕ РАСТЕНИЙ

ЛАБОРАТОРИЯ ЛИСТОВОЙ ДИАГНОСТИКИ ООО «НПК «КВАДРАТ»

Правильное и сбалансированное минеральное питание в каждый период процесса формирования урожая в конкретных условиях позволяет получить максимально возможное его количество. В связи с этим важно контролировать состояние растения во все периоды его жизнедеятельности (особенно в критические фазы).

случае коэффициент усвоения в несколько раз выше в сравнении с почвенным внесением. Листовые подкормки позволяют предотвратить гибель посевов или большие потери урожая, связанные с погодными условиями, а также сбалансировать питание и перенаправить биохимические процессы в нужную сторону в определенные критические периоды вегетации. При проведении листовых подкормок целесообразно руководствоваться данными точной листовой диагностики, подбирая состав удобрений для подкормки, исходя из нехватки тех или иных элементов питания на каждой стадии вегетации.

Полноценное развитие растений невозможно без микроэлементов. Их часто называют «элементами жизни». Применение микроудобрений позволит повысить урожайность и качество сельскохозяйственной продукции, а, следовательно, эффективность и прибыльность. Такие элементы, как Fe, Mn, Zn, Cu, а также Mo, B, Со, Ni требуются растениям в малых дозах, однако их роль в жизнедеятельности растений очень значима. Они способствуют более полному и сбалансированному усвоению питательных веществ из почвы, повышают устойчивость к болезням, засухе, холоду, активируют многие ферменты и процессы метаболизма. Эти факторы позволяют сделать определенные выводы, касающиеся эффективной организации подкормок. Опыт показывает, что самым эффективным внесением доступных форм микроэлементов в растения являются листовые подкормки (внекорневое питание растений), поскольку в этом

Листовая диагностика растений представляет собой химический анализ растительной ткани, чтобы определить текущее содержание (концентрацию) питательных веществ в растении. Здоровые растения должны иметь определенную концентрацию жизненно необходимых элементов в зависимости от вида растения и стадии его развития. Анализ растительных тканей (прежде всего листьев) является весьма экономичным и стратегическим инструментом мониторинга состояния растений для поддержания гармоничного роста и развития. Это служит индикатором здоровья растений и доступности питательных веществ для усвоения через корни и листья и хорошей основой для диагностики существующих проблем питания в растениеводстве. Для некоторых растений такая диагностика позволяет также определять наиболее благоприятный срок сбора урожая. Особую важность листовая диагностика приобретает в выращивании сельскохозяйственных культур по

Для повышения продуктивности растений необходима максимально полная мобилизация их потенциальных возможностей в процессе формирования урожая. Минеральное питание – один из важных и регулируемых факторов решения этой задачи.

интенсивным технологиям. Химический состав растений довольно постоянный. Однако при воздействии на растение определенных факторов внешней среды (окультуренности почвы, удобрений, условий увлажнения и др.) содержание отдельных элементов может измениться. Установление таких закономерных изменений дает возможность выявить определенную зависимость между химическим составом всего растения и его листьев, его ростом и обеспеченностью растений элементами питания. На этом основана листовая диагностика. Известно, что визуальные симптомы «скрытого голодания» (визуально невидимого периода между хорошим обеспечением элементами питания и экстремальной их нехваткой) проявляются достаточно поздно, когда уже имеются потери урожая, а своевременная листовая диагностика позволяет определить это заблаговременно, давая возможность тем самым предотвратить потери. Основными стадиями оптимизации питания посредством листовой диагностики являются: – отбор растительных образцов; – непосредственно химический анализ растительных тканей; – интерпретация результатов (определение уровня обеспеченности растения питательными элементами); – разработка рекомендаций по устранению существующих проблем питания (преимущественно в виде внекорневых подкормок). Наша компания в 2014 году открыла новую лабораторию по листовой диагностике питания растений. Цели и задачи лаборатории – по-

НАУКА·ИННОВАЦИИ·ТЕХНОЛОГИИ ПИТАНИЕ РАСТЕНИЙ высить эффективность применения удобрений для увеличения урожайности и качества продукции. Сначала листовая диагностика, затем – проведение листовых подкормок хелатными удобрениями. Комплектация лаборатории позволяет анализировать растения на макро- и микроэлементный состав, делать прогноз по их развитию, рекомендовать листовые подкормки на основании полученных лабораторных исследований. Лаборатория проводит полный комплекс исследований растительных образцов: – листовая диагностика на макроэлементы (Р, К, Са, Мg, S); – листовая диагностика на микроэлементы (B, Mn, Fe, Zn, Cu); – листовая диагностика на макро- и микроэлементы (расширенный анализ). Химический анализ растительных проб проводится стандартными лабораторными методами в соответствии с сертифицированными методиками (ГОСТ, ДСТУ). Общая продолжительность анализа около 4 суток, кажется – долго, однако это один из немногих способов получить достоверные данные о состоянии растений, в отличие от «экспресс-методов». При отборе растительных проб необходимо придерживаться принципа усредненной пробы для данного поля или участка. Растения для анализа отбираются с участка,

однородного по рельефу, агротехнике, применению удобрений. Отбор листьев желательно проводить утром (до полудня) при отсутствии осадков и росы. При этом необходимо следить за отсутствием частиц грунта на листьях. Пробы отбирают в разных местах поля (крест-накрест по диагонали или «змейкой»), последовательно делается срез листьев по всему полю. Процедура среза листьев осуществляется приблизительно за неделю до наступления каждой новой фазы вегетации. Для основных культур схему отбора листьев можно посмотреть по ссылке на сайте www. quantum.ua/ua/articles/samplguide. pdf. Транспортируются пробы в бумажных негерметичных пакетах с соответствующей сопроводительной документацией. После поступления растительного образца в лабораторию, он проходит несколько этапов, прежде чем специалист даст заключение о состоянии обеспечения культуры (образца) питательными элементами и предоставит расчет эффективной системы подкормки на основе данных листовой диагностики. Первый этап подготовки образца – это пробоподготовка. Второй этап – это непосредственно химический анализ растительного образца (для определения общего накопления питательных

элементов растением). Или индикаторным органом делается соответствующий расчет с учетом сухой массы. Третий этап – это составление отчета о результатах листовой диагностики. Отчет включает три раздела: лабораторные результаты, интерпретация и рекомендации. Результаты включают в себя концентрации питательных веществ для растений в пересчете на сухое вещество. Интерпретация основана на анализе уровня обеспеченности каждым элементом для различных культур. При необходимости, в отчете также содержатся рекомендации по необходимым подкормкам для устранения дисбаланса питания. Гибкий подход позволяет нам дифференцированно подходить к каждому полю, каждой проблеме. В арсенале Лаборатории листовой диагностики ООО «НПК «КВАДРАТ» целая система способов управления урожаем. Вы можете предотвратить риски потерь, сохранить и повысить потенциал урожайности Ваших посевов вместе с нашей компанией! Будем рады ответить на возникшие вопросы. Татьяна Измоденова, ООО"НПК "КВАДРАТ"

НАУКА·ИННОВАЦИИ·ТЕХНОЛОГИИ ПИТАНИЕ РАСТЕНИЙ

Применение микроэлементов BREXIL® Безопасные и высокоэффективные микроэлементы на основе комплекса LSA Микроэлементы на основе нового и высокоэффективного комлексообразователя LSA (лигносульфаната аммония) показали непревзойденную способность проникать в ткани растений без малейшего риска фитотоксичности. Листовая подкормка за последние несколько десятилетий стала общепринятой в агрономической практике. Главное ее преимущество – быстрая доставка питательных элементов в критические периоды развития растений (цветение, развитие плода, замедление роста вследствие различных стрессов). Листовая подкормка особенно эффективна, когда существуют лимитирующие факторы, не позволяющие растению поглощать питательные вещества через корень: – когда корневая система растения работает неэффективно из-за плохой аэрации, низких температур почвы, нематод и т. д.; – определенные состояния почв, такие как высокий или низкий уровень рН, переувлажнение или засушливость, экстремальные температуры и т. д. могут уменьшить приток элементов питания к корневой системе. В случае острой нехватки одного или нескольких элементов питания, которая выявляется при листовой

100 80 60 40

диагностике или видна невооруженным глазом (например железный хлороз или дефицит кальция), листовая подкормка является самым быстрым способом устранения этой проблемы, так как скорость поглощения полезных веществ через лист намного быстрее корневого всасывания, а количество удобрения для листовой подкормки требуется значительно меньше, чем в случае внесения под корень. Одним из главных аргументов, выступающих за применение линейки Brexil, является использование в качестве комплексообразователя LSA – комплексообразующего агента, получаемого из лигнина природного происхождения. Лигнин – сложное полимерное соединение трех гидроксикоричных спиртов, называемых монолигнолами. Это кумаровый, конифериловый и синапиловый спирты. Соотношение трех монолигнолов в молекуле лигнина очень важно для комплексообразующей способности и освобождения микроэлементов внутри тканей. Технология Valagro позволяет выбирать наиболее подходящие виды растений и использовать инновационные методы экстракции для получения лигнина с оптимальным соотношением монолигнолов. Поэтому продукты линии Brexil характеризуются высокой комплексообразующей способностью, естественной избирательностью и легкостью проникновения в ткани растений. С 2005 года продукты линии BREXIL стали еще более эффективными благодаря эксклюзивной комбинации с растительным адъювантом на основе экстрактов из растения Quillaja saponaria, представляющей из себя тритерпеновый гликозид со сложной химической структурой, который облегчает прохождение через кутикулу и увеличивает всасывание питательных веществ на клеточном уровне.

При использовании для листовых подкормок агрохимикатов, изготовленных из неорганических солей микроэлементов или их синтетических хелатов, могут 20 возникать проблемы, связанные с ограничением проникновения, распадом хелата и снижением эффективности подкормки. Быстрая и полная растворимость в 0 0,5ч 1ч 2ч 6ч 4 дня 30дней воде микрогранул BREXIL и специфическое комплексообразующее воздействие LSA на металлы обеEDTA Brexil Zn спечивают быстрое проникновение микроэлементов через кутикулу без образования осадка на листовой Рис. 1. Кинетика поглощения цинка растением при использовании BREXIL Zn и хелата Zn в форме EDTA (конкурент) в разных поверхности, по сравнению с использованием традиусловиях в зависимости от времени (при выпадении осадков 30,0 ционных продуктов. ± 2,5 мм воды через 15 минут после обработки). Для оценки абсорбции цинка растением использовались меченые атомы.

НАУКА·ИННОВАЦИИ·ТЕХНОЛОГИИ ПИТАНИЕ РАСТЕНИЙ Основные преимущества применения Brexil® на плодовых культурах:

линии

• Высокая проникающая способность Brexil® благодаря комплексообразователю LSA, превосходящая продукты на основе солей или хелатов EDTA. • Высокая скорость абсорбции, при которой не остается ни малейшего налета на листьях. • Благодаря схожести с растительными тканями агент LSA быстро усваивается растением, не вызывая фитотоксичности по сравнению с препаратами на основе солей и хелатов EDTA. • Препарат выпускается в виде порошка водорастворимых микрогранул с высокой степенью растворения. • Микроэлементы Brexil® образуют стабильные и гомогенные растворы, а сам препарат в виде порошка безопасен для рабочих, проводящих опрыскивание (препарат не пыльный). Продукт может храниться не менее пяти лет благодаря сухой форме выпуска и фольгированной упаковке, защищающей хелат от воздействия света. • Гораздо меньшие дозы применения препарата на гектар по сравнению с существующими препаратами на рынке при возможности достигать высоких концентраций – до 300 г на 100 л (по сравнению с максимальной дозой 70-90 г/100 л в случае хелатов EDTA). • Не вступает в реакцию с компонентами баковых смесей при совместном внесении с СЗР по сравнению с солями. • Обширная линейка формул: от моноэлементов до многокомпонентных смесей, которая позволяет получить решение на любой фазе развития для широкого спектра культур. • Базируется на уникальной и эксклюзивной инновационной технологии GEAPOWER итальянской компании Valagro. Линейка Brexil® демонстрирует непревзойденную эффективность уже на протяжении более десяти лет, о чем могут говорить результаты множества научных экспериментов и полевых опытов. Результаты яблоне

применения

на

Brexil® Ca на яблоне позволил увеличить на 32% содержание кальция в плодах по сравнению с растениями, обработанными кальциевыми препаратами, существующими на европейском рынке, и на

Дефицит железа

47% по сравнению с обработкой хлористым кальцием. Также обработка на 20% уменьшила количество плодов, пораженных горькой ямчатостью, по сравнению с необработанными деревьями и на 6% – с обработанными конкурентными продуктами. Brexil® Mn увеличил на 192% содержание Mn в листьях яблони после первого применения по сравнению с его содержанием тремя днями ранее, показав неимоверный результат по скорости утилизации растением! Применение хелата Mn на основе EDTA не показало значимого увеличения содержания марганца в листовом аппарате. После второго применения (одну неделю спустя после первого) содержание Mn было выше на 289% по сравнению с необработанными растениями, в то время как повторная обработка хелатом EDTA дало только 45% увеличения содержания Mn в тканях. Результаты применения на груше Применение Brexil® Fe показало увеличение индекса SPAD (N-Тестер) на листьях груши на 19% по сравнению с необработанными листьями 4 днями ранее, в то время когда аналогичные препараты на основе LSA показали прирост индекса только на 6%. Применение Brexil® Zn увеличило на 31% содержание Zn в листьях груши через 3 дня после 1-го применения, в то же самое время обработка хелатом Zn-EDTA не показала увеличение содержание цинка в листьях после обработки. После трех применений Brexil Zn содержание Zn в листьях было на 159% выше по отношению к начальному уровню, в то время как трехкратная обработка аналогичным количеством хелата Zn EDTA позволила увеличить содержание цинка только на 33%, причем на листьях присутствовали следы фитоксичности на хелат EDTA. ООО "АгриСол" тел., 044-5024520, моб 0503305677 www.agrisol.com.ua Агроскоп Интернешнл Сергей Анатольевич Анишин +380675031579

НАУКА·ИННОВАЦИИ·ТЕХНОЛОГИИ ОВОЩИ & ФРУКТЫ

ВЕСНЯНІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ВИРОБНИКІВ ЯБЛУК В УКРАЇНІ Про переваги вирощування яблук в Україні вже не потрібно переконувати нікого. Ті, хто вже наразі займається вирощуванням яблук в Україні, погодяться, що: – країна має гарні природні умови для вирощування яблук; – типовим є попит на ринку;

– вигідні відпускні ціни; – сьогодні вирощування яблук є рентабельним видом діяльності. Проте, питання, які саме сорти краще використовувати для вирощування яблук, обговорюються не часто. В країнах західної Європи можна спостерігати дві тенденції: – вирощування яблук за допомогою звичайних сортів; – вирощування яблук за допомогою стійких до хвороб (імунних) сортів. ВИРОЩУВАННЯ ЯБЛУК ІМУННИМИ СОРТАМИ Виробники яблук вже давно визнали значення та переваги вирощування яблук за допомогою імунних сортів, тому останнім часом значна частина досліджень та сортової інновації орієнтована на них. Вирощування яблук за допомогою імунних сортів означає більше переваг для виробників яблук. Більша безпека вирощування, яка проявляється в тому, що у випадку використання звичайних сортів, особливо відносно грибкових захворювань, процес вирощування вимагає дуже чіткої роботи з захисту рослин та значного досвіду. Достатньо хоча б на 1-2 дні затримати запланований цикл обробки засобами захисту, чи у критичний час провести обробку невідповідними препаратами – якість плодів яблук перетвориться з десертної на технічну. Імунні сорти ж, в свою чергу, особливо завдяки своїй стійкості до грибкових захворювань, такої небезпеки не несуть, тому і господарі, яким

НАУКА·ИННОВАЦИИ·ТЕХНОЛОГИИ ОВОЩИ & ФРУКТЫ риманим прибутком. Типовим для сегменту ринку органічного яблука є попит. ОРГАНІЧНЕ ВИРОЩУВАННЯ ЯБЛУК Є НАБАГАТО ЛЕГШИМ ТА РЕНТАБЕЛЬНІШИМ ЗА ДОПОМОГОЮ ВИКОРИСТАННЯ ІМУННИХ СОРТІВ. Отже, варто задуматись над питанням вибору сортів для закладання саду, тому що попит на споживання органічного яблука буде зростати та триматись на високому рівні. Таким чином, перевага буде на боці тих господарів, які вчасно приймуть рішення та розпізнають цю НОВУ можливість. Саджанці імунних сортів, які вирощує плодорозсадник ДП «Голланд Плант Україна», створюють безпечну основу для цієї можливості. Вони допомагають вам рентабельно господарювати, на додачу ви ще маєте й прямий доступ до найвідоміших сортів Європи. Сорти, які реалізовує плодорозсадник, задовольняють широкий спектр потреб. Наразі, сьогодні ми можемо крокувати разом з країнами західної Європи та господарювати, користуючись перевагами передової сортової інновації. НЕ СПІЗНІТЬСЯ, ВИКОРИСТАЙТЕ МОЖЛИВІСТЬ.

бракує досвіду, можуть досягти гарних результатів. Це вирішення є надійним і для тих господарств, які не мають у наявності обприскувачів відповідної якості, чи вирощують яблука на дуже великих площах. Таким чином, завдяки зменшенню кількості циклів обробки засобами захисту, зменшується потреба в чисельності обладнання. На додачу, завдяки стійкості сортів, запізнення в обробці засобами захисту не призведе до значних змін у якості, як у випадку звичайних сортів. Не все одно, результатом нашого господарювання є технічне яблуко чи товарне столове яблуко за значно вищою ціною. По суті, визначальним у питанні рентабельності є те, що собівартість істотно знижується та витрати на засоби захисту рослин можна зменшити на 30-50%. На заході Європи 10-15% виробництва яблук складає органічне вирощування, і ця частка невпинно зростає. Це пов'язано з тим, що споживач шукає здоровіший продукт з меншою кількістю залишкових хімічних речовин, а виробники задоволені результатом та от-

Весняна акція ! Пропонуємо саджанці імунних та звичайних сортів яблук за СПЕЦІАЛЬНИМИ цінами. Акція діє тільки в межах складських запасів!

ДП «Голланд Плант Україна»

Координатор проекту :

Moб.: +380503726133

Україна, Закарпатська обл.,

0503721729

+380503728550

Ужгородський р-н, с. Тарнівці,

Продаж саджанців

Моб.: +380503725574

вул. Концівська

та консультування:

+380503726123

hopu.com.ua

+380503726467

Моб.: +380503775388

НАУКА·ИННОВАЦИИ·ТЕХНОЛОГИИ ПРОДУКТИВНОЕ ПТИЦЕВОДСТВО

Влияние КреАМИНО® в растительных рационах на продуктивность и убойные качества бройлеров Бройлеры современных кроссов нуждаются в большом количестве энергии для роста мышечной ткани. Источником энергии в клетках живых организмов является аденозинтрифосфат (АТФ). От молекулы АТФ отщепляется фосфат с высвобождением большого количества энергии, и образуется аденозиндифосфат (АДФ). Природным хранилищем высокоэнергетического фосфата служит Креатинфосфат. Он обеспечивает стабильное соотношение АТФ/АДФ в клетке. Предшественником креатина является гуанидинуксусная кислота (ГУК), которая синтезируется главным образом в почках из аминокислот глицина и аргинина. Затем она транспортируется в печень, где превращается в креатин. У животных с высокой скоростью роста неизбежная потеря креатина может служить фактором, ограничивающим продуктивность. Восполнить недостаток креатина в организме можно с помощью кормовой добавки КреАМИНО®. КреАМИНО® – это инновационная форма гуанидинуксусной кислоты, естественного предшественника креатина, которая разработана и производится компанией «Эвоник».

НАУКА·ИННОВАЦИИ·ТЕХНОЛОГИИ ПРОДУКТИВНОЕ ПТИЦЕВОДСТВО КЛЮЧЕВАЯ ИНФОРМАЦИЯ

Таблица 1. Состав и питательность контрольных стартерного, ростового и финишного рационов

• Введение в рацион петушков-бройлеров в возрасте 1-37 дней КреАМИНО® в количестве 0,06% и 0,12% сопровождалось улучшением конверсии корма.

Стартерный рацион, дни 1-10

Ростовой рацион, дни 11-28

Финишный рацион, дни 29-37

Кукуруза

52,18

60,88

63,90

Соевый шрот, 48%

Фаза

• При повышении уровня КреАМИНО® в рационе увеличился убойный выход. • При добавлении в опытные рационы 0,06% КреАМИНО® отмечено существенное увеличение выхода мяса грудки по сравнению с контрольной группой. При повышении уровня до 0,12% положительный эффект от добавления КреАМИНО® еще более выражен.

Состав, %

ВВЕДЕНИЕ И ЦЕЛИ

39,10

31,03

27,75

Соевое масло

4,07

3,76

4,07

Фосфат кальция

1,78

1,59

1,62

Карбонат кальция

1,40

1,28

1,29

Гуанидинуксусная кислота (ГУК) является единственным прямым предшественником креатина в организме и, следовательно, самостоятельно синтезируется в организме человека и животного. Инновационная форма ГУК – КреАМИНО® от компании EVONIK – это новейшая кормовая добавка, характеризующаяся превосходными технологическими качествами и высокой эффективностью.

Соль

0,20

0,19

0,21

Бикарбонат натрия

0,23

0,24

0,22

L-лизин-HCl

0,19

0,20

0,16

DL-метионин

0,29

0,25

0,22

L-треонин

0,06

Премикс

0,50

Цель данного исследования состояла в изучении влияния КреАМИНО® на продуктивность и убойные качества бройлеров.

ОЭ, МДж кг

12,7

13,0

13,2

Сырой протеин

23,2

20,2

18,8

SID лизин

1,27

1,09

0,98

Эксперимент был проведен в Баварском исследовательском институте, Китцинген, Германия.

SID метионин + цистеин2

0,92

0,81

0,75

SID треонин2

0,80

0,70

0,65

Кальций

1,00

0,90

Фосфор

0,82

0,75

0,74

Питательность, %

МАТЕРИАЛЫ И МЕТОДЫ 3400 суточных петушков-бройлеров кросса Ross 308 разместили в 20 напольных секциях по 170 голов в каждой. Пол в секциях был покрыт древесными опилками. Температурный режим и освещение поддерживали в соответствии с рекомендованными нормами для выращивания цыплят-бройлеров. Для проведения опыта были сформированы три группы по семь подгрупп в каждой (шесть опытных подгрупп и одна подгруппа, которой скармливали контрольный рацион). Основными компонентами стартерного (возраст 1-10 дн.), ростового (возраст 11-28 дн.) и финишного (воз-

Включая минералы, витамины и ферменты

SID – стандартизированная илеальная доступность

раст 29-37 дн.) рациона были кукуруза и соевый шрот (табл. 1). В опытных группах в контрольный рацион добавляли 0,06% или 0,12% КреАМИНО®. Корм был в гранулированном виде. Доступ к воде и корму был свободным. В начале опыта и в конце каждой фазы рассчитывали среднее значение живой массы и количества по-

Таблица 2. Влияние рациона с добавлением 0,06% и 0,12% КреАМИНО® на потребление корма, прирост живой массы и коэффициент конверсии корма у петушков-бройлеров кросса Ross 308 (возраст 1-37 дней)

Рацион КреАМИНО®

Контрольный рацион

Контрольный рацион +

F-величина

0,06%

0,12%

Потребление корма, г

3636a

3556b

3579ab

4,07*

Прирост массы, г

2384

2380

2399

0,78

Конверсия корма, г/г

1,525a

1,494b

1,492b

9,78**

Конверсия корма, скорректир., г/г

1,497a

1,456b

1,459b

11,25**

ab *

разными буквенными индексами обозначены показатели, которые достоверно отличаются друг от друга (p < 0,05)

= p < 0,05;

= p < 0,01

НАУКА·ИННОВАЦИИ·ТЕХНОЛОГИИ ПРОДУКТИВНОЕ ПТИЦЕВОДСТВО Таблица 3. Влияние рациона с добавлением 0,06% и 0,12% КреАМИНО® на убойный выход, выход мяса грудки, крылышек и окорочков у петушков-бройлеров кросса Ross 308 (возраст 1-37 дней) Рацион

Контрольный рацион

Контрольный рацион+

0,06%

0,12%

Убойный выход, %

73,7b

74,1b

75,1a

11,26**

Выход мяса грудки, %

27,7b

28,9a

29,5a

6,50**

Крылья, %

10,4a

10,3ab

10,1b

4,32*

Окорочка, %

30,9

30,8

30,7

0,25

КреАМИНО®

F-величина

разными буквенными индексами обозначены показатели, которые достоверно отличаются друг от друга (p < 0,05) = p < 0,05; ** = p < 0,01

ab *

требленного корма. Кроме того, среднее значение показателей продуктивности рассчитывали и для каждой секции в конце каждой из фаз выращивания. Коэффициент конверсии корма (КК) определяли с учетом падежа. В конце опыта из каждой секции отобрали по пять голов с живой массой, близкой к среднему значению для данной секции. Убойный выход определяли сразу после убоя и разделки, а количественное отношение массы ценных частей рассчитывали уже для охлажденных тушек. РЕЗУЛЬТАТЫ И ОБСУЖДЕНИЕ Показатели продуктивности представлены в таблице 2. У птиц, получавших рацион с добавлением 0,06% КреАМИНО®, потребление корма было существенно ниже по сравнению с контрольным рационом. Значения обычного коэффициента конверсии корма и конверсии, рассчитанной с учетом падежа, в группах, которым скармливали рацион с добавлением Кре-

АМИНО®, были значительно лучше. Различий между группами по приросту живой массы отмечено не было. Как показано в таблице 3, включение в рацион бройлеров КреАМИНО® сопровождалось увеличением убойного выхода. Кроме того, было отмечено достоверное увеличение выхода мяса грудки. При включении в рацион 0,06% КреАМИНО® выход мяса грудки составил 28,9%, тогда как в контрольной группе выход мяса грудки находился на уровне 27,7%. Однако при добавлении в рацион 0,12% КреАМИНО® этот показатель был еще выше и составил 29,5%. Относительная масса крылышек при добавлении КреАМИНО® немного уменьшилась, тогда как доля окорочков не изменилась. При добавлении в опытные рационы 0,06% и 0,12% КреАМИНО® отмечено существенное увеличение показателей продуктивности, что важно при выращивании бройлеров.

ИСТОЧНИКИ Ringel, J. et al. (2008): Poultry Science Association, Niagara Falls, USA. ПРИМЕЧАНИЕ: Информация, технические сведения и рекомендации, представленные в настоящем документе, основаны на текущих данных и опыте компании Evonik. Компания Evonik не несет ответственности за представленную информацию и рекомендации, включая степень их отношения к интеллектуальной собственности третьих лиц. Компания Evonik оставляет за собой право вносить изменения в документ в любое время без предварительного или последующего уведомления пользователей. КОМПАНИЯ EVONIK НЕ ПРЕДОСТАВЛЯЕТ НИКАКИХ ГАРАНТИЙ, ВЫРАЖЕННЫХ ЯВНО ИЛИ ПОДРАЗУМЕВАЕМЫХ, В ОТНОШЕНИИ КОММЕРЧЕСКОГО КАЧЕСТВА ПРОДУКТА ИЛИ ЕГО ПРИГОДНОСТИ ДЛЯ ПРИМЕНЕНИЯ В КОНКРЕТНЫХ ЦЕЛЯХ (ДАЖЕ ЕСЛИ КОМПАНИЯ EVONIK УВЕДОМЛЕНА О ТАКИХ ЦЕЛЯХ). КОМПАНИЯ EVONIK НЕ НЕСЕТ ОТВЕТСТВЕННОСТИ ЗА ПРЯМЫЕ, КОСВЕННЫЕ ИЛИ ПОСЛЕДУЮЩИЕ УБЫТКИ (ВКЛЮЧАЯ ПОТЕРЮ ПРИБЫЛИ) ЛЮБОГО РОДА. Ответственность за проверку и тестирование всех материалов силами аттестованных экспертов возлагается на заказчика. Ссылка на торговые марки, используемые другими компаниями, не является рекомендацией или поддержкой соответствующих продуктов и не подразумевает невозможность применения аналогов.

EVONIK INDUSTRIES AG Здоровье и питание Добавки в корма для животных Rodenbacher Chaussee 4 63457 Hanau-Wolfgang Германия ТЕЛ.: +49 6181 59-2256 ФАКС: +49 6181 59-6734 feed-additives@evonik.com www.evonik.com/feed-additives

НАУКА·ИННОВАЦИИ·ТЕХНОЛОГИИ ПРОДУКТИВНОЕ ПТИЦЕВОДСТВО

АМІНОКІСЛОТИ: ПІДВИЩЕННЯ БІОЛОГІЧНОЇ ЦІННОСТІ КОРМІВ ДЛЯ ПТИЦІ

рганізм птиці вимагає оптимального надходження всіх необхідних поживних, мінеральних і біологічно активних речовин у легкодоступному вигляді, тому найважливішим фактором підвищення продуктивності сільськогосподарської птиці є її годівля збалансованим комбікормом.

ез незамінних амінокислот неможливо досягти високих показників продуктивності в сучасному птахівництві. Для швидкого та гармонійного росту клітини організму птиці повинні синтезувати достатню кількість білка не тільки як будівельного матеріалу м'язів, кісток, пера і внутрішніх органів, але також як основний елемент для синтезу ферментівкаталізаторів хімічних реакцій. Будівельними блоками білків є амінокислоти, частину з яких організм здатний синтезувати сам, а інша частина обов'язково повинна надходити разом з кормом.

начення амінокислот визначається їх унікальною роллю в побудові та проміжному синтезі основних структурних компонентів клітин (білків, нуклеїнових кислот, низькомолекулярних азот- і сірковмісних сполук) і реалізації через ці компоненти більшості функцій, які забезпечують взаємозв’язок різних систем з зовнішнім середовищем.

роблемам повноцінного протеїнового живлення тварин та птиці, і особливо молодняку, необхідно постійно приділяти увагу, оскільки організм, який росте, є надзвичайно чутливим до недостачі в раціоні окремих амінокислот. Особливої уваги заслуговує вплив амінокислот на ріст скелетних м’язів. Досягнення високих показників продуктивності в м’ясному напрямку птахівництва можливо лише за умови використання кормів з достатнім рівнем протеїну та амінокислот. У птахівництві знизити рівень сировини з високим вмістом протеїну можна за рахунок введення концентрованих амінокислот, що сприяє оптимальному розвитку молодняка, забезпечує максимальну продуктивність курей-несучок та високі прирости живої ваги у бройлера та індиків при оптимальній конверсіі корму.

годівлі птиці найчастіше спостерігається дефіцит сірковмісних амінокислот (метіонін + цистин, лізин, треонін).

агальною рисою всіх зернових продуктів є низький вміст лізину, тому лізин є першою лімітуючою амінокислотою для раціонів курей-несучок та птиці м’ясних порід.

НАУКА·ИННОВАЦИИ·ТЕХНОЛОГИИ ПРОДУКТИВНОЕ ПТИЦЕВОДСТВО

сновна функція L-лізину полягає в тому, що він є складовим елементом білку та необхідний для його накопичення в організмі. Не дивлячись на те, що лізин присутній в усіх білках, у рослинних білках він міститься в незначних кількостях. Оскільки із зерновою частиною раціону птиця отримує до 80% білку, то при годівлі птиці раціонами, що складаються переважно з зернових і соняшникового шроту, в організмі виникає дефіцит цієї амінокислоти.

реонін є структурним елементом більш крупних молекул і необхідний для синтезу білків скелетних м’язів, колагену та еластину, сприяє одержанню додаткової енергії, синтезу ферментів травлення, підтримуючи тим самим діяльність шлунково-кишкового тракту, що важливо для нормального розвитку організму птиці. Крім того, треонін стимулює імунітет, сприяючи виробленню антитіл, разом із метіоніном бере участь в обміні жирів та позитивно впливає на роботу печінки.

2013 року ТОВ Тандем-2002 імпортує амінокислоти високої якості від одного з провідних виробників амінокислот в світі – Meihua Group. Маючи за мету стати світовим гігантом у секторі виробництва амінокислот, компанія фокусує свою діяльність на виробництві амінокислот для харчової та кормової промисловості.

ормові амінокислоти L-Лізин HCl та L-Треонін зареєстровані в Україні та відповідають найвищим стандартам якості (в тому числі FAMI-QS, ISO 9001:2008). При цьому прямий контракт із заводомвиробником дозволяє нам чітко відстежувати якість амінокислот та пропонувати ринку стабільний продукт.

ак, кормовий L-Треонін виробництва Meihua Group має 100%-ву ізомерну чистоту та біологічну доступність для сільськогосподарської птиці. Еквівалент сирого протеїну треоніну: 73,5%, метаболічна енергія (птиця) – 3480 ккал/кг.

ключення синтетичного треоніну в корм для бройлера та кур-несучок найбільш ефективне на початковому етапі розвитку птиці. При цьому підвищення вмісту треоніну в раціонах птиці сприяє покращенню її продуктивності та маси яйця, підвищенню приростів маси тіла та відсотку грудних і стегнових м’язів.

квітні 2015 року ТОВ «ТАНДЕМ-2002» поповнив свій портфель ще однією з незамінних амінокислот – L-триптофан.

риптофан є другою лімітуючою амінокислотою після лізину в раціонах для свиней поряд із треоніном (залежно від набору компонентів комбікорму). Так, у комбікормі з вмістом зерна менше 75% вміст триптофану складає менше 0,1%, у той час як його рівень у раціоні свиней не повинен бути нижчий за 0,15%. Нестача триптофану в комбікормі призводить до зниження апетиту, споживання корму, атрофії ендокринних залоз, у тому числі сім’яників, і анемії. При нестачі триптофану також можуть проявитися симптоми гіповітамінозу В5, через те, що нікотинова кислота стає недоступною для тварин.

аким чином, сьогодні у ТОВ «ТАНДЕМ-2002» ви можете купити повний спектр незамінних амінокислот для виробництва комбікормів, преміксів та концентратів – це L-Лізин HCl, L-Лізину сульфат, L-Треонін і L-Триптофан. Всі вони зареєстровані в Україні і відповідають найвищим стандартам якості (в тому числі FAMI-QS, ISO 9001: 2008).

ри цьому прямий контракт із заводом-виробником «Meihua Group» дозволяє нам чітко відстежувати якість амінокислот, що поставляються, і пропонувати ринку стабільний продукт за справедливими цінами.

Адреса для листування: вул. Маршала Бірюзова, 32А, м. Полтава, 36007 тел./факс: (0532) 606 771 / 606 772 / 606 773 e-mail: import@edinstvo.pl.ua www.tandem-2002.com.ua 43

НАУКА·ИННОВАЦИИ·ТЕХНОЛОГИИ СВИНОВОДСТВО

Ангела РЕМЕНСПЕРГЕР, спеціаліст із годівлі, БІОМІН, Австрія Віталій ЛОХОВ, генеральний директор «БІОМІН Україна»

ВПЛИВ ПІДКИСЛЮВАЧА НА ПОКАЗНИКИ РОСТУ ВІДЛУЧЕНИХ ПОРОСЯТ Нещодавно представництво австрійської компанії «БІОМІН Україна» презентувало вітчизняним виробникам натуральний підкислювач підсиленої дії – Біотронік®Топ3. До складу підкислювача входить пермеабілізуюча речовина, здатна швидко та ефективно проникати через зовнішню мембрану грамнегативних бактерій, тим самим прискорюючи дію інших компонентів підкислювача – органічних кислот та фітохімічних сполук. У годівлі свиней підкислювач використовують для профілактики кишково-шлункових хвороб, особливо у поросят, які надто чутливі до будь-яких шкідливих збудників.

Водночас підкислювач Біотронік®Топ3 є натуральним стимулятором росту, який покращує показники живої ваги, споживання корму та оптимізує показник конверсії корму. Підкислювач успішно використовують американські та європейські партнери компанії «БІОМІН», серед яких вже є і вітчизняні виробники свинини, які дотримуються натуральної годівлі та високих стандартів виробництва. Вашій увазі пропонуємо одне з досліджень, яке було проведено на відлучених поросятах для оцінки ефективності підкислювача Біотронік®Топ3. Таблиця 1. Поживний склад раціону

Поживний компонент

Стартерний раціон

Гроверний раціон 1 (7-20 день)

Гроверний раціон 2 (21-56 день)

Обмінна енергія, мДж

13,68

13,29

13,56

Білок,%

15,94

17,15

18,00

Жир,%

4,41

4,52

3,55

Лізин,%

1,46

1,27

НАУКА·ИННОВАЦИИ·ТЕХНОЛОГИИ СВИНОВОДСТВО Ціль досліду: оцінка ефективності застосування підкислювача Біотронік®Топ3 у годівлі відлучених поросят. Умови досліду: дослід був проведений на приватній фермі у Німеччині із залученням 180 відлучених поросят. Поросят розділили на 2 групи: 1) Стартер (1-6 день), їх годували раціоном, який базувався на злакових компонентах. 2) Гровер (7-20 день та 21-56 день), годували двома окремими раціонами, залежно від вікової групи.

Результати По завершенні досліду оцінювалися показники продуктивності: жива вага (кг), середньодобовий приріст (г), середньодобове споживання корму (г), показник конверсії корму. На 56 день жива вага свиней із дослідної групи, в раціон яких був добавлений підкислювач Біотронік®Топ3, виявилася на 4,3% вищою, ніж вага свиней із контрольної групи (рис. 1), цьому слугувало покращення середньодобового приросту на 4,6% (рис. 2).

Поживний склад раціону наведений у таблиці 1. Рисунок 1. Жива вага, кг

Контрольна група

Біотронік®Топ3

Рисунок 3. Середньодобове споживання корму, г

Контрольна група

Біотронік®Топ3

У раціон контрольної групи не була включена жодна кормова добавка, в той час, як у раціон дослідної групи добавили натуральний підкислювач Біотронік®Топ3 в дозуванні 1 кг/т готового корму. Тривалість досліду: 56 днів. Показники живої ваги та споживання корму замірялися на початку та в кінці досліду. Щоденно оцінювалися клінічні симптоми діареї та інших базових захворювань, а також фіксувалися випадки смертності.

Рисунок 2. Середньодобовий приріст, г

Контрольна група

Біотронік®Топ3

Рисунок 4. Конверсія корму

Контрольна група

Біотронік®Топ3

Додавання в раціон натурального підкислювача Біотронік®Топ3 слугувало покращенню показника споживання корму на 1,5% (рис. 3), при цьому показник конверсії корму покращився на 2,6% (рис. 4), тобто ефективність годівлі значно зросла. Отже, додавання в корм натурального підкислювача Біотронік®Топ3 покращило показники продуктивності у відлучених поросят: на 4,3% зросла жива вага, середньодобовий приріст – на 4,6%, на 1,5% покращився показник середньодобового споживання корму, при цьому показник конверсії оптимізувався на 2,6%.

НАУКА·ИННОВАЦИИ·ТЕХНОЛОГИИ МОЛОЧНОЕ ЖИВОТНОВОДСТВО

«МОЛОЧНА ФЕРМА – ЦЕ МИСТЕЦТВО, БІЗНЕС, ЯКИМ ТРЕБА ЖИТИ» Українські виробники молока доклали чимало зусиль, аби пережити складний 2014 рік. Чи знайдуться резерви, щоб зберегти бізнес у 2015-му? Експерти галузі прогнозують, що в нинішніх економічних умовах виживуть лише ті, хто змінить підхід до виробництва молока. Проте виникає ціла низка питань: Як змінити? Що змінити? Де змінити? Навіщо? І врешті, яким був той «старий» підхід? Більше 1000 учасників приїхали обговорити ці та інші питання на VIII Міжнародному молочному конгресі, що відбувся 3-5 березня ц.р. у місті Києві. Кращі українські та світові експерти виступили для керівників, технологів і ветеринарів. Відбулися дискусії за участю народних депутатів, представників профільного міністерства, провідних галузевих експертів, власників господарств та переробних підприємств. Організатором заходу виступили Асоціація виробників молока та агроконсалтингова компанія «Дикун» за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України, Німецько-Українського Агрополітичного Діалогу, Євро-

пейського банку реконструкції та розвитку, USAID та FAO. Офіційну частину конгресу відкрив Андрій Дикун (Асоціація виробників молока), який висловив сподівання, що українська молочна галузь продовжуватиме розвиватись, незважаючи на складне становище в країні, та додав: «Сьогодні ми розуміємо, що необхідно робити зміни. Ми не зібралися для того, щоб скаржитись на те, як ми погано живемо. Головна мета цього конгресу – донести до виробників і переробників думку: так, як ми працювали у 2014 році, працювати не можна».

Учасників конгресу привітала заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Владислава Рутицька. Під час виступу Владислава Валеріївна окреслила результати роботи профільного міністерства у напрямку розвитку молочної галузі у 2014-му та плани на наступний рік. Вкотре заступник міністра наголосила на підвищенні якості української молочки. В урочистому відкритті також взяв участь керівник відділу ТСІС інвестиційного центру ФАО (Італія) Мохамед Мансурі, який відзначив Україну як значущого гравця на

НАУКА·ИННОВАЦИИ·ТЕХНОЛОГИИ МОЛОЧНОЕ Ж ИВОТНОВОДСТВО світовому ринку. Він розповів про проекти, реалізовані на теренах України, а також підкреслив важливі аспекти для аграрного сектору нашої країни, зокрема налагодження прозорого діалогу між державою та бізнесом. Після привітань почалася загальна для учасників конгресу секція «Аналітика молочного бізнесу». Про стан та перспективи розвитку молочного скотарства України розповів Андрій Дикун (АВМ). Серед досягнень 2014 року він відмітив збільшення виробництва якісного молока на 10%, рекордне виробництво масла та подолання рубежу у 5 тис. кг на корову. Варто згадати про Стратегію 2020, над якою нині працюють кращі українські експерти і яка передбачає створення стабільних умов для роботи вітчизняних аграрних виробників. Андрій Євгенович також зауважив, що у 2015-му дива чекати не слід. За рахунок ціни на молоко та дотацій молочний бізнес розвиватись не буде, потрібно значну увагу приділяти управлінню процесами на фермі. «Молочна ферма – це мистецтво, бізнес, яким треба жити», – додав він. Голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський продовжив тему сучасного стану і тенденцій розвитку молочної галузі та охарактеризував кожний сегмент ринку молочних продуктів. Щодо експорту, він відмітив, що у 2014 році він знизився на 4,5 тис. т в натуральному виразі (-2%). Проте перспек-

тивним залишається експорт сухого знежиреного молока та масла. Економіст інвестиційного департаменту ФАО (ООН) Андрій Ярмак виступив із доповіддю «Забезпечення прозорості ринку молока України та методів його прогнозування». Підхід у будь-яких підрахунках повинен залишатися непорушним: кожна цифра має бути підтверджена. Незважаючи на те, що прогнози можуть бути неточними, не прогнозувати в сучасному бізнесі надто ризиковано. За даними прогнозів, попит на молочні продукти в Україні скоріш за все впаде, а експорт скоротиться. «Українське молоко найдешевше у світі. Про що це говорить? Це говорить про те, що у нас не існує реальної можливості експорту молочних продуктів. Підняти його до рівня ЄС швидко не вдасться, тому українське молоко у 2015-му буде дуже дешевим». Одним із шляхів виходу залишається просування внутрішнього споживання молочних продуктів, що передбачає повернення довіри українського споживача до вітчизняних молочних продуктів. Друга частина секції пройшла у вигляді двох панельних дискусій. Упродовж першої обговорювались питання ціни на молоко в 2015 році, перспектив виходу молочної продукції на нові ринки збуту та принципів формування ціни на молоко в Україні та світі. Обговорення було активним та відвертим, завдячуючи бажанню обох сторін, виробників та переробників моло-

ка, знайти точки дотику у вирішенні накопичених проблем. У дискусії взяли участь представник АВМ Андрій Дикун, генеральний директор ДП «Лакталіс-Україна» Ренато Рушчик, голова ради директорів ДП «Мілкіленд-Україна» Анатолій Юркевич, генеральний директор ПАТ «Дубномолоко» Олег Волошин, представник Спілки молочних підприємств України Лідія Карпенко, власник МПК «Катеринославський» Анатолій Клименко та директор ТОВ СГП ім. Воловікова Василь Голубінка. З боку виробників, зокрема Василя Голубінки, лунала пропозиція підняття ціни на 2030%, яка б допомогла принаймні втримати виробництво та не вирізати поголів’я. Проте, як пояснив Анатолій Юркевич, цього зробити не можливо. В такому разі доведеться підняти ціни й на полицях магазинів, а це спричинить зменшення споживання молочних продуктів українцями. Олег Волошин зауважив, що нині виробництво молочних продуктів спрямоване на внутрішній ринок і переробники не можуть компенсувати ціну на сировину ціною кінцевого продукту. Він додав, що у 2015 році підняти ціну можна лише на 7-8%. Крім того, переробники залежні від держави, яка регулює цінову політику в Україні. Не останню роль у процесі ціноутворення відіграють торговельні мережі. Основним завданням переробники молока вбачають утримання і нарощування внутрішнього ринку. Що стосується експорту, то його потенціал слід досліджувати і вивчати уподобання споживача нових ринків. Під час другої панельної дискусії піднімались проблеми дерегуляції аграрної галузі, зокрема оподаткування аграрних підприємств, відміна дотації, орендна плата, дозволи на спеціальне водокористування, мобілізація. Для участі в обговоренні до президії запросили заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Михайла Соколова, народного депутата України,

НАУКА·ИННОВАЦИИ·ТЕХНОЛОГИИ МОЛОЧНОЕ ЖИВОТНОВОДСТВО президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка, представника юридичної компанії ОМП Миколу Орлова, представника компанії Кесарев Консалтинг Олександра Ількова, Вадима Чагаровського, Андрія Дикуна, Анатолія Юркевича, Анатолія Клименка та Василя Голубінку. Леонід Козаченко розповів про кроки, які нині робляться з метою покращити умови роботи аграріїв. Зокрема ведеться робота над зменшенням нового податку на нерухомість. Вадим Чагаровський, в свою чергу, запропонував відмінити постанову, в якій йдеться про підняття цін на соціальні продукти (молоко входить до списку) лише на 1%, а також розглянути ідею запровадження адресної дотації, яка дійсно дозволить працювати. Олександр Ільков торкнувся питання отримання спеціального дозволу на водокористування. Він зазначив, що у Верховній Раді наразі зареєстрований законопроект, який спрощує цю процедуру. Микола Орлов застеріг українських аграріїв, що можлива відміна пільгового податку у наступному році, і порадив вже сьогодні готуватись до переходу на загальну систему оподаткування. Під час секції «Фінанси та управління» йшлося про особливості кредитування українського агробізнесу, зокрема середнього, а також фінансування від міжнародних фінансових установ. Роботу секції відкрила керівник малого та середнього бізнесу, технічного співробітництва та бізнесконсультування ЄБРР Вікторія Зінчук, яка розповіла про види фінансування малого та середнього бізнесу та отримання консультаційних послуг за рахунок донорських коштів. Представник компанії DENTOS Володимир Монастирський у своєму виступі зупинився на видах кредиту. До речі, мінімальна сума, яку можна отримати, становить не менше 5 млн. євро, а максимальна – 250 млн.

Якщо підприємство планує брати кредит в іноземних банках, йому не уникнути щонайменше юридичного та фінансового аудитів. Їх може бути більше залежно від виду діяльності позичальника. Останній повинен взяти до уваги, що юридичний висновок здійснює лише юридичний радник ЄБРР (позичальник оплачує послуги), а кредитний договір регулюється правом Англії. З перевагами та недоліками фінансування від міжнародних фінансових інститутів (МФІ) учасників конгресу ознайомив Юрій Астахов, директор інвестиційнобанківського департаменту Dragon Capital. Він також розповів про вимоги МФІ до позичальника, одною з яких є наявність моделі міжнародної фінансової звітності. Керівник напрямку розвитку партнерських програм ПроКредит Банку Олександр Левченко детально розповів про напрям роботи з малим та середнім бізнесом. Клієнтами банку можуть стати молочнотоварні ферми, які утримують від 100 до 1000 голів ВРХ, розташовані не більше ніж за 250 км від відділення банку та обробляють від 500 до 1500 тис. га землі. З умовами співпраці з Райффайзен Банком Аваль ознайомив директор департаменту регіональних корпоративних клієнтів установи Микола Волков. Їх основною цільовою групою також є малий та середній бізнес. Окрім грошових кредитів банк пропонує клієнтам векселі. Далі робота конгресу тривала у кількох паралельних секціях. Управління та технології Цьогоріч на молочному конгресі сучасні підходи до виробництва молока презентувала ціла група експертів зі США. Зокрема, Адам Пеффер, який має багаторічний досвід організації роботи на великотоварних МТФ у США та на Близькому Сході, розповів про особливості управління виробництвом для максимальної продуктивності та ефективності.

Визначальною ознакою сучасного молочного виробництва є майстерність управління людьми і процесами, що вимагає системного підходу. Саме такий підхід робить виробництво прозорим і зрозумілим: хто за що відповідає, та коли, де, чому і як виконує. Систему можна контролювати, якщо розроблено мету і ключові показники ефективності, а також ведеться облік і перевіряються результати. Управляти можна тільки тим, що можна виміряти. Найкраще запроваджувати системний менеджмент ще до того, як почне доїтись перша корова. Коли йдеться про вже існуючі/діючі ферми, то в нинішніх умовах, незалежно від місцезнаходження, виробникам варто сконцентруватись на підвищенні продуктивності та ефективності і обов’язково планувати розширення. Разом з Ллойдом Холтерманом, власником молочнотоварної ферми «Роузі-Лейн Холштайнз» зі штату Вісконсін, учасники конгресу зробили віртуальний тур по усіх виробничих блоках. Нині на фермі утримують 950 корів, а середня річна продуктивність по стаду становить 13 971 кг молока жирністю 4,1% (вихід жиру 573 кг) й умістом білка 3,25% (вихід білка 454 кг). З одного гектара землі вдається отримувати 17 673 кг молока, що вчетверо ефективніше середнього показника по США. Для ефективного виробництва не завжди потрібні великі інвестиції. Але без здорового глузду, ретельного обліку й аналізу виробничих показників, чіткої організації й контролю не обійтись. За 30 років роботи він пережив не одну економічну рецесію і точно знає: щоб залишатись сильним гравцем у молочному бізнесі, потрібно поставити за пріоритет – попередження маститу, ефективне відтворення та догляд за телятами. Тільки тоді можна розраховувати на стабільний прибуток. Співробітники дорадчої служби

НАУКА·ИННОВАЦИИ·ТЕХНОЛОГИИ МОЛОЧНОЕ Ж ИВОТНОВОДСТВО Університету штату Мічиган Стенлі Мур і Філіп Каац зосередились на виробництві грубих кормів, що становлять основу раціону жуйних, і на годівлі з великим умістом кукурудзяного силосу. Останнім часом на молочних фермах США все інтенсивніше використовують кукурудзяний силос в раціонах дійних корів. Основні переваги цього виду корму: висока урожайність, стабільна якість упродовж року, джерело ферментативного крохмалю і зменшення витрат на добавки. Проте така стратегія передбачає дотримання цілої низки вимог: своєчасне збирання, належна обробка зерна і нарізка вегетативної маси, правильний вибір гібриду і групування тварин. Спеціаліст з технологій доїння компанії Avon Dairy Solutions (Великобританія) Дерек Девіс зосередився на машинному доїнні. Він пояснив особливості різних видів дійкової гуми, принцип дії та їх вплив на стан дійок. Досвідом роботи молочних кооперативів за кордоном поділилися секретар з питань міжнародної стандартизації та уніфікації Асоціації німецьких молокопереробних підприємств (VDM) доктор Ольга Трофімцева та представник Ізраїльського інституту експорту та міжнародної кооперації Гілад Пелед. Ольга Трофімцева зазначила, що в Німеччині

спостерігається тенденція до укрупнення молокозаводів. Якщо у 2009 році працювало 193 заводи, то нині їх кількість скоротилась до 140. В Євросоюзі серед топових виробників молочних продуктів більшість позицій займають кооперативи. Гілад Пелед назвав кооперацію одним із секретів успіху ізраїльських виробників молока в досягненні світового рекорду з надоїв. Особливостям годівлі ВРХ присвятили свої презентації наступні доповідачі. Директор компанії «Бізарт» Сергій Український виступив із темою «Захищені амінокислоти: як це працює», а технічний спеціаліст по ВРХ компанії Lallemand Пірон Ауреліо (Франція) розповів про те, як підвищити ефективність роботи рубця, попереджуючи ацидоз рубця. Він також окремо зупинився на випадках виникнення підгострого ацидозу в молочних стадах та ознаках його виникнення. Консультант компанії «Лімагрейн Україна» Володимир Жуков та Володимир Мокрієнко, менеджер з питань регіонального розвитку ТОВ «Євраліс Семанс Україна», обговорили особливості вибору силосних гібридів кукурудзи для отримання максимальної продуктивності корів. Нині тема якості грубих кормів є надзвичайно актуальною, адже має значний вплив не лише на здоров’я

тварин, але й собівартість молока. Володимир Мірненко (представник ТОВ «Пьотінгер Україна»), Віктор Сич (представник «КУНУкраїна»), Дмитро Калашніков (представник компанії «Джон Дір») поділились тонкощами заготівлі якісних грубих кормів. Зокрема Володимир Мірненко – результатами дослідження, в якому порівняв статті собівартості молока та витрати на них на українських та австрійських молочних фермах. Останні мають чудові показники надоїв завдяки використанню якісного грубого корму. На думку доповідача, українські молочарі можуть зменшити собівартість молока щонайменше на 18%. Представник ТОВ «КЛААС-Україна» Наталія Сергєєва розповіла як можна використовувати солому та кукурудзу у вигляді палива та що для цього потрібно. Директор компанії «Агроклімат Україна» Валерій Тісейко розповів про те, як створити комфортний клімат ВРХ у корівниках. Для цього він запропонував використання спеціальної системи вентиляції, що працює за допомогою контроллеру. Останній реагує на зміни температури та вологості в приміщенні. Така система здатна знижувати температуру на 6-12 °С. Також під час молочного конгресу виступили представники Асоціації виробників молока

НАУКА·ИННОВАЦИИ·ТЕХНОЛОГИИ МОЛОЧНОЕ ЖИВОТНОВОДСТВО

України Любомир Дикун, Денис Сергієнко та Сергій Филь. Вони розповіли про основні досягнення асоціації за минулий рік, поділились досвідом роботи. Денис Сергієнко презентував економічну модель, яку запроваджує асоціація, для порівняння виробничих показників та пошуку резервів для зниження затрат на МТФ. Ветеринарія Роботу секції відкрив директор департаменту ветеринарії Асоціації виробників молока Михайло Білокінь, який розповів про труднощі виходу на європейський ринок молока та шляхи їх подолання. Він зазначив, що найбільшими споживачами української молочної продукції є Росія, країни СНД, Грузія, США та ОАЕ. І хоча вимоги Євросоюзу до якості молока є досить високими, багато наших господарств мають усі шанси на експорт власної продукції. Також Михайло Миколайович розповів про визначення балу вгодованості корів та її важливість для здоров’я і відтворення. «Впродовж лактації вгодованість корови не постійна. Дуже важливо її контролювати, адже відхилення впливають на обмін речовин, споживання СР, продуктивність та відтворення. Метою є бал 3,25-3,75 при отеленні». Продовжив роботу секції технічний фахівець з жуйних тварин Руї Естевес Лопес (Франція). Він розповів про принципи контролю інфекційного ринотрахеїту ВРХ та профілактику лікування респіраторних захворювань. Увага спікера була сконцентрована на вакцинах проти захворювань та доцільності їх використання. «Фермери часто ставлять питання чи варто вакцинувати тварин. Хочу зазначити, що якщо рівень хворих не перевищує 10%, то таких тварин краще відокремити від стада і провести лікування, або навіть вибракувати. Якщо ж відсоток перевищує

10, то потрібно вакцинувати усе стадо». Також спеціаліст зазначив, якщо не дотримуватись гігієни на господарстві, то вакцинація не дасть великих результатів. У ході роботи секції відбулися дві панельні дискусії. Під час першої «Різні підходи до схем вакцинації» головну увагу приділили тому, яку вакцину краще використовувати – моно чи комбіновану. Своє бачення висловили технічний спеціаліст з ВРХ компанії MSD Animal Health Андрій Зборовський, спеціаліст з тваринництва ТОВ «Зоетіс Україна» Євген Чижевський, керівник департаменту підтримки Laboratorios Hipra S.A. в країнах СНД Людмила Дудар, представник від ННЦ «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» Роман Кучерявенко та старший консультант дорадчої служби Університету штату Мічиган Філіп Дарст (США). Зокрема, Філіп Дарст зазначив, що на кожному господарстві циркулює багато патогенів. Питання використання конкретного виду вакцини дуже особисте і багато в чому залежить від регіону та біобезпеки господарства. Не оминув Філіп Дарст і теми сухостійного періоду. Він розповів про переваги та недоліки типової (8 тижнів) та скороченої (30-45 днів) тривалості сухостою та особливості раціонів у ці періоди. «Більшість власників ферм ігнорують менеджмент сухостійних корів. Але цей період є дуже важливим. Що ви закладете в цей період, таку

продуктивність і матимете. Важливо слідкувати за вгодованістю корови. Хоча потреби в СР тварин в цей період невеликі, потрібно слідкувати, щоб плід та бактерії рубця були забезпечені усіма поживними речовинами. Наприклад, для типового періоду сухостою енергетична цінність раціону має бути 6,62 Мдж/кг, а для скороченого – 5,4-5,6 МДж/кг». Євгенія Шайхет, завідуюча лабораторією серології Центру ветеринарної діагностики, розповіла про серомоніторинг як інструмент для оцінки ефективності вакцинації та оздоровлення господарства. «Для визначення наявності збудників інфекційного ринотрахеїту (ІРТ), вірусної діареї (ВД), парагрипу (ПГ) та респіраторно-синцитіальної інфекції (РСІ) потрібно відібрати по 10-30 проб сироватки крові та направити в лабораторію. Підхід до оцінки оздоровлення стада по ВД і РСІ полягає в щорічному визначенні відсотка інфікованих тварин у стаді, який повинен знижуватися на тлі вакцинації. Друга панельна дискусія присвячувалась темі генетики. Андрій Гетя, віце-президент Української голштинської асоціації, розповів про роботу та плани асоціації. Також своїми думками поділились директор ПП «Генетика і селекція» представництва CRI Володимир Фичак (Україна), керуючий директор компанії «Діфко інтернейшнл Б.В.» Рене Кремерс (Нідерланди) та представниця компанії Dairy Master

НАУКА·ИННОВАЦИИ·ТЕХНОЛОГИИ МОЛОЧНОЕ Ж ИВОТНОВОДСТВО Їска Росен (Ірландія). Учасники дискусії наголошували на тому, що генетика є важливою складовою продуктивності. Українські виробники вміють вирощувати якісні корми та годувати корів, тепер лишилось покращити генетику. Питання генетики також торкнувся у своєму виступі ветеринарний консультант Філіп Юет (Франція). Він розповів про те, як краще адаптувати французьку генетику в Україні. Пан Філіп наголосив, що головне – купувати генетику високої цінності, зберігати та покращувати її за рахунок правильно організованого менеджменту. Питання відтворення також не лишились осторонь. Ветеринарний спеціаліст з ВРХ Рамазан Байхан (Туреччина) розповів про планування відтворення та протоколи синхронізації молочних корів. Він зазначив, що з кожним десятиріччям високопродуктивних корів стало все важче запліднювати. Адже чим вища продуктивність, тим нижчий рівень прогестерону та естрадіолу, які впливають на запліднюваність. Віталій Захарченко, консультант КЦ АВМ, розповів про затримку посліду. Він зазначає, що це патологія третьої стадії отелення, яка реєструється у середньому в 10-30% корів і завдає господарствам значних економічних збитків, що зумовлені тривалою неплідністю і передчасним вибраковуванням високопродуктивних тварин. Загальні економічні збитки з розрахунку на корову становлять 206-285 дол. США.

Проблем маститу та способів його лікування торкнулись Вікторія Хайруліна, науковий співробітник лабораторії бактеріології та патанатомії Центру Ветеринарної Діагностики, та П’єр Броульє, спеціаліст з ветеринарних питань (Франція). Вони наголосили на важливості контролю даного захворювання в стаді. Важливо регулярно проводити збір проб молока з кожної долі вимені і перевіряти на наявність збудника. Своєчасне використання антибіотиків не веде до клінічного ускладнення, якщо вони були вжиті на ранньому етапі. Спеціаліст з тваринництва ТОВ «Зоетіс Україна» Євген Чижевський розповів про причини та наслідки неонатальної діареї телят. Роботу секції завершив технічний спеціаліст з ВРХ Пантелей Савінкін (Росія). Він розповів про фізіологію гормональної регуляції у корів. У своїй доповіді він наголосив на тому, що сервісперіод визначає тривалість лактації та має прямий вплив на рівень продуктивності, він є біологічною основою для лактації та впливає на економічну ефективність виробництва молока. Подовження сервісперіоду на кожні 10 днів після 85-го дня знижує надій на 0,5 кг в день, а вартість лишнього дня сервісперіоду складає 3-5 дол. США. Секція молокопереробки Молочна галузь України – це не лише фермери, які продукують сире молоко, а й велика кількість переробних підприємств, які ви-

Під час перерв між сесійними засіданнями учасники конгресу мали змогу скуштувати якісні молочні продукти різних компанійвиробників: ПАТ «Вімм-Білль-Данн Україна», ДП «Мілкіленд-Україна», ПАТ «Глобинський маслосирзавод», ДП «Лакталіс-Україна», ГК «Укрпродукт груп», ПрАТ «Новгород-Сіверський сирзавод»

робляють уже споживчі продукти – кисломолочку, масло, сир. І цей сегмент гравців молочного ринку зібрала секція для молокопереробних підприємств «Виклики та стратегії молокопереробного бізнесу 2015 року». Директор по роботі з роздрібними мережами Nielsen (Україна, Кавказ) Віталій Брик розповів учасникам секції про структуру внутрішнього ринку молочних продуктів не лише з огляду на види продукції, а й бренди. Так, за його словами, в 2014му на ринку з’явилося більше 40 нових молочних брендів, а п’ятірка найбільших з них займає 3,1% обороту молочки. Про особливості відносин переробників та торговельних мереж та їх законодавчу регламентацію розповів Павло Кухта, старший радник Kesarev Consulting. На думку Наталії Бабанської, національного менеджера по роботі з ключовими клієнтами Danone, однією із важливих проблем, із якою стикаються переробники, є відсутність певного регуляторного документу, який би детально регламентував поняття та визначав відносини «переробник-рітейлер». Як зауважила керівник відділу ВТМ «АТБ» Бахматова Дарина, існує вибудована система роботи рітейлера, проте існують певні проблеми із контролюючими органами, які не заглиблюються у специфіку діяльності. Олена Бережна (керівник розвитку ВТМ Novus) наголосила, що якщо переробник та рітейлер уважно прописують умови договору, який укладають, то тоді не виникає жодних проблем у цих стосунках. Ще один представник торгових мереж, а саме Максим Барабуха (керівник відділу технічної експертизи департаменту ВТМ Fozzy Group), звернув увагу слухачів на те, що в цій торговельній мережі існує два типи договорів: загальний та договір на поставку продукції власних марок торговельної мережі,

НАУКА·ИННОВАЦИИ·ТЕХНОЛОГИИ МОЛОЧНОЕ ЖИВОТНОВОДСТВО який має дуже деталізований розділ про якість. Із кожною редакцією цих договорів вони стають більш жорсткими та регламентованими для мінімізації або ж зняття ризиків. Висвітлення питання якості продовжив Сергій Чорний, директор ТОВ «Центр експертних рішень», відмітивши, що багато переробних підприємств уже зараз працюють над покращенням роботи щодо гатунковості, але частка екстра-молока на підприємстві максимально досягала 20%. До обговорення долучився Віктор Черненко (ГК «Формула Смаку»), який акцентував увагу на значному зростанні собівартості виробництва, але, незважаючи на це, українські компанії стали найдешевшими в світі серед виробників сухого молока та казеїну. Саме ці підприємства відіграватимуть провідну роль на молочному ринку України, а цільномолочники опиняться не в кращій ситуації. Вадим Чагаровський, голова ради директорів Спілки молочних підприємств, звернув увагу на те, що механізм ціноутворення на ринку повинен розроблятися усіма учасниками ринку – виробниками, переробниками і рітейлерами із оглядом на міжнародний досвід. Друга панельна дискусія, присвячена питанню інвестицій та механізму їх здійснення, почалась презентацією ключового менеджера з продажу (сирого молока) компанії «Astarta» Ірини Шаталової. У своєму виступі вона акцентувала увагу на нерайдужних перспективах молочного сектору – уже є наявне скорочення поголів’я, і основні зусилля повинні бути націлені на збереження поголів’я, нарощення продуктивності, вмісту жиру та білка. Анжеліка Штукатурова, юрист компанії Dentos, зауважила, що закордонні інвестори, незважаючи на складну ситуацію в країні, готові інвестувати. І саме питанню підходів до інвестування і механізмів їх здійснення була присвячена презентація.

Завершальний третій день VIII Міжнародного молочного конгресу присвятили технічним візитам до господарств ТОВ «Острійківське» (с. Острійки, Київська обл.) та ТДВ «Терезине» (с. Терезине, Київська обл.) Людмила Лищенюк, представник ЄБРР, розповіла про активність інвесторів, яка зросла останнім часом. Левова частка зацікавлених в Україні – це представники Азії, Китаю, Близького Сходу і деякі країни Латинської Америки. Інна Мєтєлєва, заступник голови правління «Сварог Вест Груп», звернула увагу на те, що фінансування молочного скотарства – це здебільшого справа самого підприємства, а для стабільної роботи бізнесу необхідний стабільний збут. Як відомо, зараз основну масу виручки українських переробників буде приносити експорт продукції, і саме цьому питанню був присвячений третій раунд секції. Василь Вінтоняк, директор ТОВ «Інфагро» провів аналіз експортно-імпортної діяльності української молочної галузі, акцентувавши увагу на зміну її географії. Юрій Шевчук та Андрій Садовський (Olam International Ltd) звернули увагу на те, що альтернативи експорту сухого збираного молока немає і треба буде думати, що робити із маслом – шукати ринки поза СНД. Андрій Садовський звернув увагу на те, що між відвантаженням продукції із заводу до надходження її до покупця в Африці проходить, у кращому випадку, 60-75 днів. Тому необхідно приділяти увагу упаковці, щоб продукція потрапила до споживача у нормальному стані. Представник Interfood Holding B.V. в Україні Леонід Ходченко звернув увагу на ті напрямки експорту, які українці втратили (ЄС, Японія), і важливість збереження

наявних і нарощення перспективних. Галина Маркус, директор ТОВ «Комо-експорт» звернула увагу на те, що знайти заміну російському ринку одразу неможливо, а ринок Казахстану завжди був цікавим для компанії і він є лояльним до українських сирів. Віце-президент Київської торгово-промислової продукції Дмитро Безпалов детально розповів про перспективи експорту молочних консервів. Дуже цікавою продукцію на експорт може стати сухе молоко в консервних банках (3, 5, 10 кг) та концентроване молоко. Іноземний експерт, президент Чесько-Моравської молочної асоціації Іржі Копачек привів у своїй доповіді порівняння показників молочних ферм у Чехії, Україні та ЄС, відзначивши низький рівень продуктивності та частки молока, яке йде на переробку в Україні. Зустріч учасників усіх сегментів молочного ринку (виробників, переробників, рітейлерів) стала відправною точкою у пошуку консенсусу та шляхів розвитку галузі, незважаючи на тяжку ситуацію в країні. VIII Міжнародний молочний конгрес відзначився як наймасштабніший за всю історію проведення цього заходу. Це, безперечно, є свідченням консолідації зусиль усіх учасників молочного ринку. Матеріал підготовленний за підсумками проведення VIII Міжнародного молочного конгресу

НАУКА·ИННОВАЦИИ·ТЕХНОЛОГИИ КОРМОПРОИЗВОДСТВО

СПОЛЬНИК З. М., к. х. н., менеджер компании «ДОНАУ ЛАБ УКРАИНА»

АВТОМАТИЧЕСКИЕ РЕШЕНИЯ ДЛЯ ОПРЕДЕЛЕНИЯ СОДЕРЖАНИЯ ЖИРА В статье рассмотрены новые автоматические приборы для определения содержания жира от швейцарского производителя BÜCHI Labortechnik AG. Кратко описаны отличия методов горячей экстракции, экстракции по Сокслету, метода теплого Сокслета и экстракции по Твиссельману. Также рассмотрены приборы для проведения гидролиза образцов. Хорошо известно, что определение содержания жира экстракцией – процесс довольно длительный и связан с использованием легко летучих растворителей. На многих предприятиях для этого до сих пор используют стеклянные установки Сокслета. Такой подход полностью соответствует стандартам Украины, но анализ затягивается на часы, а иногда и на сутки. В ускорении этого процесса заинтересована и лаборатория, и производство. В этой статье речь пойдет о трех различных методах экстракции и о приборах, созданных на основе этих методов. Автоматические экстракторы, в которых реализован принцип Сокслета, т.е. экстракция циклами, созданы и производятся компанией BÜCHI Labortechnik AG (Швейцария). Существует 3 модификации такого экстрактора – 2-, 4- и 6-позиционные инструменты. Все они работают по одному и тому же принципу. Растворитель помещается в стаканчик, образец – в экстракционную камеру. Растворитель закипает, испаряется, конденсируется на холодильнике и стекает в экстракционную камеру, которая снабжена оптическим сенсором и магнитным краном. Когда уровень растворителя в камере достигает уровня оптического сенсора, открывается магнитный кран и растворитель

сливается в стаканчик. Один цикл закончен. Количество циклов задается пользователем с помощью контроллера. Обычно это 20-25 циклов, и процесс собственно экстракции занимает около 2-х часов. После окончания процесса экстракции наступает следующий шаг – промывка. Растворитель уже не накапливается в камере, а свободно проходит через образец и стекает в стаканчик. Обычно на эту процедуру выделяется 10-15 минут. После этого начинается шаг сушки. Растворитель кипит, испаряется и накапливается для повторного использования. Таким образом, в стаканчике остается жир и немного растворителя, который можно быстро удалить сушкой в сушильном шкафу. Оптический сенсор подвижен, и его можно опустить так, чтобы уровень растворителя был выше образца на 1 см. Упаковав исследуемый образец достаточно компактно, можно добиться того, что циклы будут идти достаточно быстро. Высокая скорость экстракции обеспечивается также абсолютно ровными поверхностями печек и стаканов, гарантирующими хорошую теплопередачу. Универсальный 4-позиционный экстрактор В-811 доступен на рынке уже более 10 лет (см. рис. 1). Он может также осуществлять экстракцию методами теплого Сокслета, горячей экстракции и проточной экстракции. Метод теплого Сокслета сокращает время экстракции. В-811 имеет дополнительные нагреватели под экстракционными камерами, которые подогревают растворитель, пока он там находится. Более новые модели E-812/E-816-Sox такой опции не имеют. С их помощью можно проводить экстракцию только методом стандартного Сокслета. Так что для пользовате-

НАУКА·ИННОВАЦИИ·ТЕХНОЛОГИИ КОРМОПРОИЗВОДСТВО лей, заинтересованных в ускорении процесса определения жира, можно рекомендовать только В-811. Этот прибор также имеет опцию проведения экстракции в токе инертного газа. Жир не будет окисляться кислородом атмосферы. Это важно для определения легко окисляющихся жиров, а также в том случае, если проводится дальнейший анализ жира (например, хроматографией). В новых модификациях такой опции нет. Достаточно широко в Украине распространены инструменты разных производителей, осуществляющих горячую экстракцию. Метод горячей экстракции не является арбитражным в нашей стране. Но многие производители кормов или продуктов питания все же пользуются этим методом, т.к. инструменты горячей экстракции дешевле экстракторов по Сокслету, а также потому, что сам процесс горячей экстракции гораздо проще. Образец только кипятится в растворителе, за чем следует промывка и сушка. Отсутствует собственно экстракция циклами, т.е. экстракция по Сокслету. Инструменты для горячей экстракции не оборудованы ни оптическими сенсорами, ни магнитными кранами. Наша компания также имеет в своем портфолио 2 горячих экстрактора производства BÜCHI Labortechnik AG. Это 2- и 6-позиционные инструменты E-812/816-HE (рис. 2). Контроллер, осуществляющий управление прибором, очень похож на контроллер, используемый в E-812/E-816-Sox. Есть библиотека растворителей, контроль безопасности. В этом году компания BÜCHI Labortechnik AG выпустила на рынок новый 6-позиционный экстрактор Е-816 ЕСЕ (рис. 3). Этот инструмент осуществляет экстракцию по Твиссельману. В приборе отсутствуют оптические сенсоры и магнитные краны. Испаряющийся растворитель проходит через образец, конденсируясь на холодильнике, и стекает обратно в стаканчик, снова проходя через образец. Таким образом, экстракция всегда осуществляется чистым растворителем.

Рис. 1. Универсальный 4-позиционный экстрактор В-811 (производства BÜCHI Labortechnik AG)

По скорости извлечения жира или другого компонента этот прибор вполне сравним с горячей экстракцией и превосходит стандартный Сокслет. Стоимость его значительно ниже, чем E-816-Sox. Не являясь арбитражным, этот метод будет интересен заводам, где производится анализ большого количества образцов, прежде всего для внутреннего контроля. Отдельно хотелось бы остановиться на высокой безопасности использования описанных выше экстракторов. При внезапном отключении проточной охлаждающей воды экстрактор немедленно автоматически остановится. Если из какого-то стаканчика растворитель полностью испарится, процесс также будет автоматически остановлен. Таким образом, пары легколетучих растворителей не будут накапливаться в экстракторе, а пустой стаканчик не перегреется и не треснет. Все экстракторы снабжены защитными экранами. В новых модификациях процесс не начнется до тех пор, пока экран не будет опущен. В более старом приборе В-811 опускание защитного стекла остается на усмотрение лаборанта. Несколько слов хотелось бы сказать об установках для проведения гидролиза образцов. С помощью гидролиза разрушается матрица и освобождается жир. Обычно предварительный гидролиз проб требуется для анализа мяса и сыра. Процесс этот достаточно трудоемкий и долгий. Очень важно, чтобы не было потери образца при переносе его в экстрактор. «Büchi» предлагает для проведения гидролиза 2 прибора – В-411 и В-416 (рис. 4). В-411 предназначен для использования вместе с универсальным экстрактором В-811. В-416 используется вместе с более новыми моделями 812/E-816-Sox, E-812/816-HE и Е-816 ЕСЕ. Патрон с гидролизированным образцом целиком переносится в экстракционную камеру для дальнейшей экстракции жира.

Рис. 2. 2-позиционный экстрактор по методу горячей экстракции E-812-HE (производства BÜCHI Labortechnik AG)

Рис. 3. 6-позиционный экстрактор Е-816 ЕСЕ (производства BÜCHI Labortechnik AG)

Рис. 4. Аппарат для гидролиза В-411 производства BÜCHI Labortechnik AG

ОБЗОР МЕРОПРИЯТИЙ ЗЕРНОВОЙ ФОРУМ & MARITIME DAYS", 28-30 мая, г. Одесса

ерновой сектор Украины за последние 10 лет достиг значительных результатов и вышел на новый уровень развития. Если до 2008 года среднегодовой валовой сбор зерна составлял около 30 млн. тонн, экспорт – 7,3 млн. тонн, то в течение последних двух сезонов Украина совершила существенный прорыв, оказавшись в пятерке крупнейших стран-экспортеров, обеспечивая около 10% мировой торговли зерном. Эксперты оценивали результаты урожая 2013 года в Украине как рекордные, когда валовой сбор составил более 63 млн. тонн. Однако 2014 год превзошел ожидания, и страна продемонстрировала новый рекорд, собрав 63,8 млн. тонн зерна, несмотря на значительное сокращение посевных площадей, усилившийся политико-экономический и финансовый кризис, обострение конфликта на востоке страны. Кроме того, согласно прогнозам аналитиков АПКИнформ по итогам 2014/15 МГ, объемы экспорта зерновых и зернобобовых культур из Украины могут достигнуть рекордного показателя – 34,5 млн. тонн (+8,2% к показателю предыдущего сезона), что обусловлено не только рекордным урожаем, но и высоким спросом на мировом рынке. Достигнутые результаты свидетельствуют о закреплении положительной тенденции и перспективах дальнейшего развития данного сегмента АПК. Однако зерновой рынок Украины, начиная с 2014 года, развивается под влиянием новых факторов, которые еще более существенно усилили свое влияние с начала 2015 года. С одной стороны, рынок развивается под влиянием мировой конъюнктуры, с другой – под влиянием увеличения производственных затрат, обусловленных существенным падением курса национальной валюты. Погодный фактор также не исключается. На сегодняшний день как никогда сложно прогнозировать развитие рынка. В преддверии весенней посевной кампании перспективы урожая зерна в 2015 году остаются весьма неопределенными. Планы сельхозпроизводителей относительно ярового сева могут существенно измениться под давлением нестабильного валютного фактора и растущих цен на материально-технические ресурсы. В свою очередь, на работу зерноторговых компаний оказывают влияние

не только производство и мировая конъюнктура, но и государственное регулирование. При этом весь рынок зависит сейчас от состояния экономики страны и финансового сектора. То, каким будет зерновой сезон-2015/16, участники рынка смогут обсудить с экспертами в мае т.г. в рамках международной конференции «Зерновой форум & Maritime Days 2015». В рамках конференции будут рассматриваться следующие темы: МИРОВОЙ РЫНОК ЗЕРНА • Тенденции мирового производства зерна: баланс спроса и предложения • Формирование ценовых трендов в 2015/16 МГ • Рынок мирового фрахта. Прогноз на 2015/16 МГ ЗЕРНОВОЙ РЫНОК УКРАИНЫ • Прогноз производства зерна в Украине и перспективы торговли в сезоне-2015/16. • Рынок фуражных культур. Кукуруза & соя: предпочтения сельхозпроизводителей. • Рынок нишевых культур. • Тенденции развития зернового рынка Украины в текущих реалиях: есть ли результат аграрных реформ и преобразований. Результат работы 6 месяцев нового правительства. • Особенности работы компаний на зерновом рынке Украины в условиях экономического кризиса и новой аграрной политики. ЗЕРНОВАЯ ЛОГИСТИКА: ПРОБЛЕМЫ И СТРАТЕГИЯ РАЗВИТИЯ • Развитие речной логистики зерновых грузов. • Особенности перевалки зерновых грузов на рейде порта. Хранение в порту. • Морское плечо перевозки зерновых: новые возможности для украинских экспортеров зерна. • Портовая инфраструктура. • Управление инвестициями во время финансовой «турбулентности».

Подробную информацию об условиях участия, спонсорстве и выступлении с докладом вы можете получить в оргкомитете конференции: +380 562 320795, +7 495 7894419 (многоканальные) +380 562 321595 Екатерина Любашенко (доб. 113) event@apk-inform.com – служба маркетинга Елена Чередниченко (доб. 200) chief_editor@apk-inform.com – руководитель оргкомитета

ОБЗОР МЕРОПРИЯТИЙ

ХХVII МІЖНАРОДНА АГРОПРОМИСЛОВА ВИСТАВКА «АГРО-2015» З 3 по 6 червня 2015 року в Національному комплексі «Експоцентр України» (Україна, Київ, проспект Глушкова, 1) відбудеться XXVII Міжнародна агропромислова виставка «АГРО-2015». Організатор – Міністерство аграрної політики та продовольства України. Виставка «Агро-2015» – це найбільша агропромислова виставка на теренах нашої держави, що виступає платформою для вдосконалення виробництва, впровадження новацій та розвитку усіх сфер АПК України. Це діловий захід, що відкриває можливості для співпраці з країнами-лідерами світового аграрного сектору, унікальна нагода для діалогу з Міністерством аграрної політики та продовольства України, українськими асоціаціями, малими і великими підприємствами та іноземними інвесторами. Саме на «Агро-2015» вирішується стратегія розвитку аграрного сектору на найближчі роки.

ру. Традиційно на «Агро» будуються довгострокові партнерські відносини по співпраці, спільному виробництву, підтримці і дотаціях у сільському господарстві, які стануть серйозним поштовхом для розвитку вітчизняного агропромислового комплексу.

Більше 50 тис. кв. метрів експозиційної площі буде відведено під демонстрацію кращих виробів і технологій сотень вітчизняних та іноземних компаній-учасників. Традиційно у виставкових павільйонах Національного комплексу «Експоцентр України» розмістяться представники провідних аграрних компаній України і світу, а саме: Австрії, Бельгії, Канади, Китаю, Республіки Корея, Німеччини, Польщі, Бельгії, Словаччини, Сполучених Штатів Америки, Туреччини, Чехії, Франції.

• «Hi-Tech Агро-2015» – автоматизація, керування альтернативною енергетикою, GPS і GIS-технології;

Щорічно кількість відвідувачів «Агро» перевищує 45 000 осіб, серед яких – перші обличчя країни, представники великих сільськогосподарських холдингів, власники середніх та малих фермерських підприємств, фахівці підприємств машинобудування, спеціалісти харчової та переробної промисловості. Значну частину виставки традиційно займуть найкращі зразки сучасної техніки: комбайни, трактори, навісне обладнання, обладнання для обробки і зберігання зерна. Також обладнання для будівництва агроспоруд і транспортування врожаю. Широкий асортимент дозволить підібрати найоптимальніші та найвигідніші варіанти, які підвищать рівень врожайності і якість виробництва. Для професіоналів «Агро-2015» – це широка можливість обміну досвідом на діловому рівні завдяки насиченій науковій програмі: інтерактивним брифінгам, семінарам, конференціям, круглим столам. Тут будуть підніматися актуальні питання сільського господарства, аналізу та прогнозування ринку сільгосппродукції, правові аспекти та проблеми аграрного секто-

У рамках «Агро-2015» пройдуть спеціалізовані виставки: • «ExpoAgroTech-2015» – сільськогосподарська техніка, обладнання і запасні частини; • «Біопаливо-2015» енергії;

–

відновнювальні

джерела

• «Organic-2015» – органічні продукти і технології; • «Animal'EX-2015» – сільськогосподарські тварини, ветеринарія і продукти для тваринництва; • «FishExpo-2015» – рибне господарство і рибальство; • «Рослинництво і агрохімія» – агротехніка, агрохімія, екологічні продукти і технології, присадибне господарство, садівництво, огородництво, рослинництво, теплиці. Програма спеціалізованих виставок включає: дегустацію та продаж екологічної продукції, виставку різних порід тварин і експозицію найпоширеніших промислових риб, яку можна буде спостерігати у відкритих басейнах. Особливої уваги заслуговує унікальна виставка новаторських розробок НААН України в сферах тваринництва, овочівництва, насінництва. Виставка «Агро-2015» – найважливіша подія агропромислового сектору України, орієнтована на: демонстрацію досягнень, налагодження зв’язків між виробниками та покупцями, відкриття українського ринку для зарубіжних компаній. А також на впровадження інноваційних рішень і технологій, які дозволять розвивати агропромисловий комплекс, мінімізуючи витрати і збільшуючи дохідність як великих, так і малих аграрних підприємств.