Методична розробка - Іллінецький державний аграний коледж by Vitalii Bortnik

Міністерство аграрної політики та продовольства України Іллінецький державний агарний коледж

Методичний посібник «Особливості організації заочної форми навчання в Іллінецькому державному аграрному коледжі»

Іллінці - 2013

Укладачі: Кардінал Діна Тимофіївна - викладач технологічних дисциплін Іллінецького державного аграрного коледжу. Омельчук Світлана Василівна – викладач агрономічних дисциплін Іллінецького державного аграрного коледжу.

Рецензент: Гриценко Ольга Дмитрівна – заступник директора з навчальної роботи Іллінецького державного аграрного коледжу

Анотація Організація навчального процесу за заочною формою навчання клопітка, багатогранна та відповідальна робота. У методичному посібнику розглядається особливості заочної освіти, її переваги, організація навчального процесу, методичної та профорієнтаційної роботи. Ці методичні поради з підготовки та організації навчального процесу за заочною формою навчання є практичною допомогою, педагогічним орієнтиром для викладачів та студентів - заочників незалежно від дисциплін, спеціальності та періоду навчання. Використовуючи цей матеріал, вивчаючи досвід колег педагогів з організації навчального процесу за заочною формою навчання, кожен викладач з властивими лише йому педагогічними й фаховими знаннями, уміннями і навичками, творчою ініціативою та досвідом роботи зі студентамизаочниками зможе на свій розсуд використати матеріал методичного посібника, який дозволить ефективно організувати і провести заняття для студентів-заочників на високому науково-методичному рівні.

План Передмова 1. Підготовка спеціалістів за заочною формою навчання – актуальна сьогодні! 2. Основні завдання та переваги заочної освіти 3. Організація навчального процесу на заочному відділенні 4. Особливості ведення занять та документації на заочному відділі. 5. Організація самостійної роботи студентів – заочників у міжсесійний період 6. Організація і проведення лабораторно – екзаменаційної сесії 7. Положення про пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням у вищих навчальних закладах 8. Права і обов'язки студентів – заочників 9. Памятка студенту, який здобуває вищу освіту за заочною формою навчання 10. Організація методичної роботи на заочному відділі 11. Методичні рекомендації щодо написання письмової консультації для студентів – заочників 12. Організація профорієнтаційної роботи на заочному відділі Література

Передмова Заочна форма навчання є однією із форм здобуття певного рівня вищої освіти без відриву від виробництва особами, які мають відповідний освітній або освітньо-кваліфікаційний рівень. В своїй роботі заочні відділення керуються нормативними актами, які діють на території України. Організація навчального процесу за заочною формою навчання здійснюється вищим навчальним закладом згідно з державними стандартами освіти і Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах та іншими нормативними актами. Значна частина студентів, починаючи заняття за заочною формою зустрічає певні труднощі. І також значна частина викладачів, які вперше починають свою викладацьку діяльність на заочному відділі зустрічаються із певними труднощами. Одні і другі вперше зіткнувшись з заочною формою навчання і не отримавши достатньої інформації про організацію навчального процесу на заочному відділі, специфікою навчання та організаційними питаннями починають шукати свій метод роботи, який не завжди є дієвим у навчанні. Наприклад студенти, які не мають навичок самостійної роботи з книгою відкладають з дня на день початок самостійної роботи та витративши час не встигають підготуватися до екзаменаційної сесії. Мета методичного посібника – надати допомогу викладачам та студентам – заочникам орієнтуватися в великій кількості правових документів і швидко знаходити необхідну інформацію з питань заочної освіти; застерегти викладачів та заочників від помилок, які виникають на першому етапі навчання та самостійної роботи, допомагати їм правильно організувати свій викладацький та навчальний процес. У посібнику висвітлюються такі питання: організація навчального процесу на заочному відділенні; організація самостійної роботи студентів - заочників; організація методичної та профорієнтаційної роботи на відділі; виконання та оформлення контрольних робіт; деякі організаційні питання; наведені відомості про надання пільг студентам-заочникам, права і обов’язки студентів – заочників.

1. Підготовка спеціалістів за заочною формою навчання – актуальна сьогодні! Сьогодні найбільш мобільною і гнучкою є підготовка спеціалістів за заочною формою навчання, бо людина може отримати необхідні знання або скорегувати освіту без відриву від виробництва. Історія розвитку заочного відділу Іллінецького державного аграрного коледжу починається з 1957 року з підготовки агрономів та зоотехніків для сільськогосподарського виробництва. За роки існування заочного відділу в коледжі аграрну освіту здобули понад чотири тисячі спеціалістів. Колектив багато та плідно працював у напрямі створення і вдосконалення навчально-матеріальної бази коледжу. Так з 2002 року у коледжі здійснюється набір студентів за заочною формою навчання зі спеціальності «Бухгалтерський облік». І впродовж наступних років докладено багато зусиль для удосконалення організації заочної форми навчання. У 2010 році вперше здійснили набір студентів для підготовки молодших спеціалістів без відриву від виробництва зі спеціальності «Лісове господарство». У різні роки заочну форму навчання в коледжі очолювали завідувачі відділом: Зінченко І.Ю., Кривенко І.С., Рекуненко В.В., Тарасюк М.Й., Гриценко О.Д., Прокопова О.М.; методисти: Соболь М.Я., Старовірець М.І., Багрянцева М.Т., Галузинська В.М., Синьогуб О.І., Кардінал Д.Т..

Завідуючий заочним відділом Тарасюк М.Й. із молодим викладачем Рудим В.Л. (2010 рік)

Завідуюча заочним відділом Гриценко О.Д., методист Кардінал Д.Т. та студенти-заочники (2011рік)

Протягом 1957-2012 рр. пройшли повний курс навчання та отримали дипломи молодшого спеціаліста на заочному відділі коледжу 4364 чоловіки, в тому числі агротехніків - 1565, техніків – технологів з виробництва та переробки продукції тваринництва - 2591 та бухгалтерів - 208. Переважна більшість випускників працюють за обраним фахом.

Випускники заочного відділу зі спеціальності «Бухгалтерський облік» (2008 рік) 6

Цілеспрямована робота з формування контингенту, відкриття нових спеціальностей дала змогу збільшити чисельність студентів заочної форми навчання до майже 200, з яких майже половина навчаються за державним замовленням. Більша частина наших студентів – це фахівці, які мають практичний досвід. Свого часу вони закінчили училища, технікуми, навіть інститути, але нині відчувають певний вакуум у професійних знаннях. Отже, їм потрібно підвищити кваліфікацію, а іноді і зовсім змінити напрям підготовки. Основними напрямками розвитку відділу є: підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста; оновлення та поповнення матеріально-технічної бази відділу; підвищення якості підготовки фахівців з використанням сучасних комп'ютерних технологій; вдосконалення підготовки студентів. Ведуча роль роботи зі студентами-заочниками належить навчальній діяльності, де завдання викладача не вичерпується тільки передаванням знань студентам, а й вихованням у них самостійності при вивченні програмного матеріалу. Для студентів заочної форми навчання передбачено лекційноекзаменаційна сесія терміном 40 календарних днів на навчальний рік, тому настановні, оглядові, лабораторні, практичні, індивідуальні заняття, що проводяться зі студентами, плануються викладачами так, щоб максимально зосередити увагу студентів на засвоєнні навчального матеріалу відповідно до навчальних планів і програм з навчальних дисциплін. А у міжсесійний період вони виконують передбачені навчальними планами курсові та домашні контрольні роботи, готуються до складання іспитів і заліків, що виносяться на екзаменаційну сесію. Після закінчення навчання наші випускники зможуть продовжити здобуття вищої освіти за скороченим терміном у Національному університеті біоресурсів та природокористування України, Вінницькому НАУ, Уманському ДАУ, Білоцерківському НАУ та ін. Колектив заочного відділу прагне не втратити, а примножити свої традиції у підготовці молодших спеціалістів. На сьогоднішній день заочний відділ Іллінецького державного аграрного коледжу здійснює набір абітурієнтів для підготовки фахівців з таких спеціальностей:  5.09010103 “Виробництво і переробка продукції рослинництва”  5.09010201 “Виробництво і переробка продукції тваринництва”  5.03050901 “Бухгалтерський облік”  5.09010301 «Лісове господарство». Одна з традицій у коледжі – стабільність колективу та прагнення багатьох випускників реалізувати набуті знання у провідних господарствах, підприємствах та висококваліфікованих колективах. Основою досягнутих успіхів і запорукою майбутніх звершень є педагогічний колектив заочного 7

відділу. На заочному відділі працюють висококваліфіковані викладачі, спеціалісти з багаторічним виробничим стажем. Взаєморозуміння, взаємодопомога, співпраця викладачів допомагає досягнути високих результатів в успішності студентів-заочників. Грунтовна професійна підготовка, яку отримують студенти заочної форми навчання, дає змогу плідно працювати не тільки в аграрному секторі, а й у багатьох інших галузях господарств.

2. Основні завдання та переваги заочної освіти - Ви працюєте і прагнете здобути освіту? - У Вас є діти, але Ви ще самі прагнете здобути освіту? - Ви хочете засвоїти спеціальність, яка користується попитом на ринку праці? - Ви вже працюєте за фахом, але необхідного рівня освіти ще бракує? - Тоді Ваш вибір — заочне навчання!

Площа перед головним корпусом Іллінецького державного аграрного коледжу

В сучасних умовах великим попитом на ринку праці користуються спеціалісти, які вміють нестандартно мислити, творчо застосовувати знання в непростих виробничих і соціальних умовах. Саме такі завдання ставить перед собою заочний відділ Іллінецького державного аграрного коледжу, який є особливим, так як студенти поєднують навчання з роботою на підприємствах міста і регіону. Підготовка фахівців заочної форми навчання в Іллінецькому ДАК здійснюється за спеціальностями: «Бухгалтерський облік», «Виробництво і переробка продукції тваринництва», «Виробництво і переробка продукції рослинництва», «Лісове господарство». Девіз відділу – індивідуальний підхід до кожного студента з урахуванням його особливостей та інтересу до обраної спеціальності. 9

Про імідж відділення свідчить кількісний склад груп кожної спеціальності та підготовка 4 364 фахівця, рівень знань яких достатньо високий. Підтвердженням цього є відгуки керівників підприємств, на яких працюють наші випускники. Викладачі заочного відділу приділяють значну увагу особистості студента, готові допомогти знайти правильне рішення, повірити йому в свої сили та можливості. Саме це є складовою частиною успіху нашої роботи і сприяє збереженню контингенту. Кажуть, для працедавців форма навчання студента у вузі не має особливого значення. Студентам заочного відділення можуть навіть надавати перевагу. Тому, що у більшості таких студентів є досвід роботи і знання трудової дисципліни. Бо ж головний плюс заочної форми навчання можливість поєднання навчання з роботою. Звісно, результатом закінчення вузу є не диплом сам по собі, а отримана професія, а точніше, кваліфікація, про яку цей диплом свідчить. Практичні навички та вміння в тій галузі, де ви працюєте або збираєтесь працювати, набути ще в студентські роки набагато легше, якщо ви вчитеся на заочному відділенні. До того ж, коли роботодавець в резюме вчорашнього випускника бачить заповнений рядок "досвід роботи", то його вже набагато менше турбує форма навчання. Звичайно, не за всіма спеціальностями можна знайти роботу з першого курсу, але трудовий стаж і досвід роботи навіть у суміжних областях стає для випускника заочного відділення великою перевагою перед випускником денного відділення, який проходить тільки студентську практику. З цієї точки зору, у заочників більше переваг. Вони можуть легко підлаштовувати навчання під роботу і бути повністю зайнятими. І в майбутньому тих, хто використав можливість поєднання навчання з роботою і до моменту випуску мав стаж 2-3 роки і очікувану реалістичну зарплатню, беруть на роботу набагато охочіше, ніж вчорашніх студентів без досвіду. Початок трудової діяльності в 17-18 років виробляє корисну звичку до самостійності. Працюючий студент швидко розуміє "що і скільки" і починає розраховувати переважно на себе самого. "Дорослий, тобто той, хто відповідає за себе і свої рішення - набагато цінніший роботодавцю, ніж незрілий і залежний від думок і дій оточуючих, якого потрібно виховувати і привчати до самостійності", - зауважує психолог Руслана Конін. "Вуз передбачає велику частку самостійності у здобутті знань та навичок, але якщо студент обирає "жити не напружуючись", то і результатом його перебування в стінах вузу може стати подальша незатребуваність на ринку праці. Поєднання роботи та навчання надзвичайно дисциплінує, привчає не тільки до систематичної праці, а й до грамотного структурування часу . Це вигідно у фінансовому плані, корисно для майбутньої роботи і досвіду, практичних знань, стажу, і так само професійних відносин. Важливо і те, що заочне навчання коштує значно менше, ніж денне. 10

Варто відзначити, що заочний відділ Іллінецького ДАК відрізняється віковим складом студентів. Це можуть бути і випускники технічних училищ, і недавні школярі, і ті, кому не вдалося поступити на денне відділення, і люди, яким вже за 30, і звільнені в запас із Збройних сил. У випускників технічних училищ є переваги перед рештою студентів, якщо вони вступають на таку ж наявну спеціальність або схожу. Окрім цього, скорочується і термін навчання. Як правило, заочне відділення самостійно обирають ті, хто бачить у ньому більше можливостей, ніж труднощів. Воно більше підходить тим, у кого вистачає мотивації та самодисципліни: ходити на заняття і працювати. Проте, заочники не мають прав на стипендію і на пільговий проїзд у транспорті. Трудовим кодексом передбачені гарантії для працюючих студентів заочного відділення. Вони забезпечуються всіма необхідними методичними матеріалами, навчальними посібниками, електронними підручниками. І все ж, незважаючи на труднощі, великий відсоток абітурієнтів робить свідомий вибір на користь заочної форми освіти. Благо, інтернеттехнології і доступність практично будь-якої інформації в мережі, зокрема на сайті коледжу, полегшують нелегкий процес засвоєння знань. А навички дійсно простіше і ефективніше напрацювати там, де є реальна практика.

Під час засідання викладачів заочного відділу (лютий 2012 р.)

Навчаючись у коледжі, ви розвинете навички самостійного мислення, які стануть вам у пригоді на будь-якій роботі. Ви навчитеся мислити системно, оцінювати ситуацію, робити висновки та прогнози — саме таким фахівцям платять достойну платню за високу кваліфікацію. Завданням заочної форми навчання є надання можливості працюючій молоді підвищити свою професійну підготовку, отримавши диплом 11

молодшого спеціаліста. Диплом, який отримується на заочній формі, тотожний диплому стаціонарного. Прийом на заочну форму навчання здійснюється на загальних підставах, згідно з правилами прийому, на бюджетні і позабюджетні (за контрактом). Заочна форма навчання дозволяє органічно сполучати теорію та практику, оскільки студент має можливість випробувати отримані знання в процесі своєї трудової діяльності. Як наслідок, студентам властиве серйозне, раціональне ставлення до оволодіння професією. Викладацький склад Іллінецького ДАК, який здійснює професійну підготовку студентів-заочників, характеризується високим рівнем професіоналізму, що дозволяє нівелювати на практиці різницю між заочною та очною формами навчання. Висока кваліфікація викладачів у поєднанні з використанням новітніх технологій дає можливість зробити настановчі та лабораторно-екзаменаційні сесії насиченими і значущими, озброїти студентів стратегіями і тактиками самонавчання. Одним із напрямків оптимізації навчального процесу на відділі є оновлення змісту навчання і чітке його структурування залежно від призначення: для аудиторної чи самостійної роботи.

Викладацький колектив заочного відділу Іллінецького ДАК (фото 2012 р.)

Особлива увага приділяється викладачами організації самостійної роботи студентів-заочників, на яку відводиться значна частина навчального навантаження. Викладачі коледжу працюють над розвитком пізнавальної автономії студентів, розвиваючи у них здатність самостійно здобувати знання. Перевагами заочної освіти в Іллінецькому ДАК є: - диплом державного зразка; 12

- бюджетні місця; - активна ступенева освіта випускників коледжу у провідних аграрних університетах України; - отримання вищої освіти без відриву від виробництва за чотирма спеціальностями галузі знань «Сільське господарство і лісівництво», «Економіка та підприємництво»; - вартість навчання на заочній формі вдвічі дешевша, ніж на денній; - можливість вступати до коледжу випускникам шкіл до 2007 року та випускникам ПТУ без сертифікату ЗНО; - цікаве й насичене студентське життя.

Парадний вхід на площу перед головним корпусом Іллінецького ДАК

3. Організація навчального процесу на заочному відділенні Навчальний процес при заочній формі навчання у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (згідно наказу Міністерства освіти і науки України). Основна організаційна форма діяльності навчального закладу при підготовці спеціалістів без відриву від виробництва — лабораторноекзаменаційна сесія, під час якої проводяться всі види навчальної роботи, передбачені навчальним планом. Всі види навчальної роботи студентів, які навчаються без відрину від виробництва, календарні терміни виконання контрольних робіт, екзаменів, заліків, терміни проведення лабораторно-екзаменаційних сесій зазначені в навчальному графіку, який отримують студенти на початку навчального семестру. Протягом навчального року проводиться дві лабораторно екзаменаційні сесії загальною тривалістю 30 календарних днів на першому і другому курсах та 40 календарних днів - на третьому курсі. Час проведення сесії встановлюється відповідно до навчального плану. Право на додаткову оплачувану відпустку отримують студенти, які не мають заборгованості за попередній семестр і до початку лабораторно екзаменаційної сесії з усіх дисциплін, які виносяться на сесію, здали на рецензування контрольні роботи і курсові проекти. Довідку-виклик надсилають студентам до початку лабораторно екзаменаційної сесії, її пред'являють керівникам підприємств для одержання додаткової оплачуваної відпустки на період сесії. Студентам, які з поважних причин не виконали навчальний план у встановлений графіком термін, адміністрація коледжу призначає інший строк лабораторно-екзаменаційної сесії. Студенти, які не повністю виконали навчальний план і прибули на лабораторно-екзаменаційну сесію, допускаються до всіх занять, а також до складання екзаменів з тих дисциплін, з яких викопані всі передбачені навчальним планом домашні контрольні роботи, без права на додаткову оплачувану відпустку. Під час лабораторно-екзаменаційних сесій проводяться всі передбачені для студентів-заочників форми навчальної роботи: настановчі, лекційні, практичні і лабораторні заняття, консультації, контрольні роботи, заліки, екзамени. Студенти, які повністю виконали навчальний план курсу і успішно склали всі екзамени, переводяться на наступний курс. Студенти, які мають за результатами сесії більше двох незадовільних оцінок, з навчального закладу відраховуються. Студентам, які отримали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академзаборгованість до початку наступного семестру. 14

Студенти, які не з'явилися на екзамен без поважних причин, вважаються такими, що отримали незадовільну оцінку. Організація самостійної роботи студентів Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується навчальним планом (робочим навчальним планом) і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення конкретної навчальної дисципліни. Співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи студентів визначається з урахуванням специфіки та змісту конкретної навчальної дисципліни, її місця, значення і дидактичної мети в реалізації освітньо-професінної програми, а також питомої ваги в навчальному поцесі практичних, семінарських і лабораторних занять. З тих навчальних дисциплін, де передбачено не лише засвоєння певного обсягу знань, а й вироблення необхідних практичних вмінь і навичок, обсяг аудиторних занять становить, як правило, близько 2/3, а з інших навчальних дисциплін - близько 1 /3 загального обсягу часу. Самостійна робота студентів забезпечується всіма навчально методичними засобами, необхідними для вивчення конкретної навчальної дисципліни чи окремої теми: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, навчально-лабораторним обладнанням, електронно-обчислювальною технікою тощо. Студентам також рекомендується для самостійного опрацювання відповідна наукова література та періодичні видання.

Чудове місце для самостійної роботи студента – читальна зала коледжу 15

До індивідуальних завдань відносяться реферати, графічні, курсові роботи, дипломні проекти. Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно під керівництвом викладачів. Як правило, індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом. У тих випадках, коли завдання мають комплексний характер, то до їх виконання можуть залучатися декілька студентів. Домашні контрольні роботи (ДКР) Однією із основних форм навчальної самостійної роботи студентів заочників в міжсесійний період і формою проміжного контролю є домашні контрольні роботи, кількість яких встановлена навчальним планом. Кожна здана (надіслана) ДКР перевіряється і рецензується викладачем в термін не більше семи днів і за результатами перевірки студент допускається до її захисту шляхом співбесіди в міжсесійний період, п і д ч а с г р уп о ви х консультацій або в період лабораторно-екзаменаційної сесії. За ДКК ставиться оцінка "зараховано" або "незараховано", ДКР після рецензування і аналізу помилок повертається студентам. Студент зобов'язаний пред'явити ДКР на екзамені. При незараховій роботі викладач складає докладну рецензію з рекомендаціями по вивченню навчального матеріалу. Студенти, які отримали за ДКР "не зараховано", до складання екзаменів з відповідної дисципліни не допускаються. Студенту надається право в кінці екзаменаційної сесії повторно виконати (незараховану раніше ДКР (не більше ніж з двох дисциплін) і у випадку її зарахування здати з відповідної дисципліни екзамен. Письмові аудиторні контрольні роботи Дисципліни, з яких проводяться обов'язкові письмові аудиторні контрольні роботи і їх кількість, визначаються навчальним планом відповідної спеціальності. Письмові аудиторні контрольні роботи проводяться викладачем з групою студентів у кількості, як правило, 15-20 осіб. Кожній групі студентів пропонується декілька варіантів аудиторної контрольної роботи, що охоплюють вузлові питання матеріалу тієї теми, з якої вона передбачається. За обсягом матеріалу аудиторна контрольна робота повинна бути невеликою, як правило, розрахованою на виконання за одну годину. Для студентів-заочників аудиторні контрольні роботи проводяться в період екзаменаційної сесії при підготовці до наступного екзамену або заліку. Курсові роботи Курсова робота є одним із видів індивідуальних завдань навчальнодослідницького, творчого чи проектно-конструкторського характеру, який має на меті не лише поглиблення, узагальнення і закріплення знань студентів з нової навчальної дисципліни, а й застосування їх при вирішенні конкретного 16

фахового завдання і вироблення вміння самостійно працювати з навчальною і науковою літературою, електронно - обчислювальною технікою, лабораторним обладнанням, використовуючи сучасні інформаційні засоби та технології. Роботи, як правило, мають навчально-дослідницький характер і виконуються здебільшого з фундаментальних навчальних дисциплін. Тематика робіт визначається комісіями спецдисциплін відповідно до змісту і завдань навчальної дисципліни. Вона пов'язана із вирішенням практичних фахових завдань. Студентам надається право вільного вибору теми роботи. Студенти також можуть пропонувати свої теми. Захист курсової роботи проводиться комісією у складі двох - трьох викладачів, у тому числі керівника роботи. Якість виконання роботи та результати її захисту оцінюються за чотирибальною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно"). Практична підготовка студентів. Дидактичною метою практичної підготовки студентів є оволодіння ними навичками, вміннями та способами організації майбутньої професійної діяльності. Практика студентів є невід'ємною складовою частиною процесу підготовки фахівців у вищих закладах освіти і проводиться на оснащених відповідним чином базах практики, а також на сучасних підприємствах і в організаціях різних галузейІ господарства. Загальну організацію практики студентів та контроль за її проведенням у коледжі здійснює керівник практики. До керівництва практикою студентів залучаються досвідчені викладачі навчального закладу та спеціалісти з даного фаху, які працюють на підприємствах, де проходить практика. У коледжі використовуються такі види практики: навчальна і переддипломна. Навчальна практика проводиться у коледжі. Переддипломна практика проводиться на підприємствах і безпосередньо пов'язано із майбутньою професійною діяльністю. Терміни проведення практики визначаються навчальним планом (робочим навчальним планом), а її зміст—навчальною програмою практики. Контрольні заходи В організації навчального процесу вищих застосовується поточний та підсумковий контроль.

закладів

освіти

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студентів з певних розділів (тем) навчальної програми, а також до виконання конкретних завдань. Форми проведення контролю під час навчальних занять і система оцінювання знань студентів визначаються відповідною предметною або цикловою комісією.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінювання результатів навчання студентів на певному освітньо-кваліфікаційному рінні або на окремих його етапах. Підсумковий контроль включає семестровий контроль, і державну атестацію студента. У вищих закладах освіти може використовуватися модульна або інші форми підсумкового контролю після закінчення логічно завершеної частини лекційних, практичних, семінарських або лабораторних занять з певної навчальної дисципліни. Результати такого нетрадиційного контролю також враховуються при виставленні підсумкової оцінки. Семестровий контроль проводиться у формі екзамену, заліку або диференційованого заліку. Ці форми контролю проводяться усно чи письмово за екзаменаційними білетами, тестами або у формі співбесіди. Залежно від специфіки навчальної дисципліни, методики викладання та інтенсивності поточного контролю підсумкова оцінка може виставлятися без проведення додаткових контрольних заходів. Періодичність і терміни проведення контрольних заходів визначаються навчальними планами, а форми їх проведення - робочою програмою навчальної дисципліни. У випадку, коли студент навчається за індивідуальним навчальним планом, йому може визначатися окремий графік проведення контрольних заходів. Семестровий екзамен - це одна з основних форм підсумкового контролю, рівня і якості засвоєння студентами теоретичних знань та практичних вмінь і навичок з окремої навчальної дисципліни за семестр. Семестровий диференційований залік - це форма підсумкового контролю, яка передбачає оцінювання засвоєння студентами навчального матеріалу з певної навчальної дисципліни в основному на підставі результатів виконаних ними індивідуальних завдань. Його проведення планується здебільшого при відсутності поточного та підсумкового контролю знань. Цей вид підсумкового контролю не передбачає обов'язкову присутність студентів. Семестровий диференційований залік проводиться на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань (графічних, розрахункових тощо). Семестровий залік— це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях. Семестровий залік планується за відсутності модульного контролю та екзамену і не передбачає обов'язкову присутність студентів. Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку), якщо він виконав всі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни. 18

Результати складання екзаменів і диференційованих заліків оцінюються за чотирибальною шкалою оцінок ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно"), а заліків - за двобальною шкалою, ("зараховано", "не зараховано") і вносяться до екзаменаційної відомості і залікової книжки. Якщо студент отримав під час екзаменаційної сесії більше двох незадовільних оцінок, вій підлягає відрахуванню з вищого закладу освіти. Студенти, які під час сесії не склали екзамени, заліки з однієї або двох дисциплін, повинні ліквідувати академзаборгованість до початку наступного семестру. Перескладання іспитів з метою підвищення оцінки не допускається, але у виняткових випадках за погодженням завідуючої відділенням дозвіл може дати директор вищого закладу освіти. Повторне складання екзамену допускається не більше двох разів: перший раз викладачу, другий - комісії, яка створюється завідувачем відділення. Студенти, які не з'явились на екзамени без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку. Державна атестація студента - це визначення фактичної відповідності рівня його освітньої (кваліфікаційної) характеристики. Державна атестація студента здійснюється після завершення ним навчання у вищому закладі освіти на певному освітньо-кваліфікаційному рівні. До складання державних екзаменів та до захисту дипломних проектів допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану. Державний екзамен або захист дипломного проекту проводиться на відкритому засіданні державної комісії. Рішення державної комісії про оцінювання знань, виявлених студентами при складанні державного екзамену та захисті випускних робіт, а також присвоєння студентам-випускникам кваліфікації та видачу їм державних документів про освіту приймається державною комісією на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, які брали участь у засіданні. Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка знаньстудентів з навчальних дисциплін, передбачених навчальним планом Результати складання державного екзамену та захисту дипломної роботи визначаються оцінками "відмінно", "добре", «задовільно», "незадовільно" і оголошуються в день їх проведення після оформленні протоколу засідання державної комісії. Студенту, який успішно склав державні екзамени, захистив дипломну роботу, рішенням державної комісії присвоюється відповідна кваліфікація і видається державний документ про освіту. Отримання студентом незадовільної оцінки не позбавляє його продовжувати проходити наступні етапи державної атестації. У таких випадках після завершення державної атестації студент відраховується з вищого закладу освіти як такий, що виконав навчальний план, але не пройшов державної атестації. Такому студенту видається академічна довідка встановленого зразка. 19

Студент, який не склав державних екзаменів або не захистив дипломної роботи, допускається до повторного складання державних екзаменів чи захисту дипломної роботи протягом трьох років після закінчення вищого закладу освіти. В інших випадках повторне складання державних екзаменів, захист дипломної роботи допускається з дозволу Міністерства аграрної політики та продовольства України. Питання про те, чи може студент повторно захищати ту ж дипломну роботу чи він зобов'язаний підготувати нову, вирішує державна комісія. Повторний захист Дипломної роботи та повторне складання державних екзаменів дозволяється не раніше, як через рік підчас наступної державної атестації.

4. Особливості ведення занять та документації на заочному відділі. Підготовка висококваліфікованого спеціаліста підпорядкована трьом складовим навчання і виховання: меті (для чого вчити); змісту (що вчити); організації (як вчити). Мета і зміст чітко визначені і регламентовані в нормативних документах - навчальних планах, програмах з дисциплін, кваліфікованих характеристиках спеціаліста. Організація навчально-виховного процесу залежить від моральнопсихологічного рівня та діяльності педколективу; матеріально-технічної і виробничої бази навчального закладу; загальної, наукової, методичної, фахової і педагогічної діяльності викладача; якісного складу контингенту студентів та інших об'єктивних факторів, що впливають на підготовку спеціалістів без відриву від виробництва. На настановчі, оглядові та лабораторно-практичні заняття навчальними планами передбачається близько 220 годин. У міжсесійний період студент-заочник повинен опрацювати більшу частину програмного матеріалу з дисциплін (засвоїти і законспектувати теоретичні положення, виконати та оформити лабораторні, практичні роботи, написати домашні контрольні, підготуватись до усних заліків та екзаменів). За таких обставин студентам, особливо нового прийому, доводиться зустрічатись з багатьма труднощами і проблемами: специфікою форми навчання, відсутністю навичок і невмінням самонавчатись та раціонально використовувати вільний час, ефективно працювати над навчальною літературою та відокремлювати головне від другорядного, правильно вести конспекти та ін. Все це негативно впливає на психіку студентів-заочників, внаслідок чого може настати критичний момент у навчанні. Про це повинен постійно пам'ятати кожен викладач. Він має допомогти студентам подолати психологічний бар'єр, послідовно і своєчасно здійснювати цілеспрямовані педагогічні контрзаходи, уміло використовуючи свій життєвий і професійний досвід та величезний навчально - методичний арсенал форм, методів і засобів навчальновиховного процесу. Викладач повинен вселити в них віру і впевненість у необхідності та можливості здобуття міцних знань, умінь і навичок з дисципліни і обраної спеціальності, створити сприятливу навчально-виховну атмосферу, розкриваючи зміст і значення дисципліни. На конкретних життєвих і виробничих прикладах викладач повинен щоразу переконувати і студентів, що без систематичної і добросовісної самостійної роботи вони не можуть ґрунтовно оволодіти необхідною сумою знань, умінь і навичок і дисципліни та спеціальності. Звичайно оволодіння необхідними стійкими професійними знаннями та навичками здійснюється протягом вивчення всього програмного матеріалу дисципліни, періоду навчання та подальшої виробничої діяльності. Але кінцевий результат значно залежить від завчасної, 21

добросовісної та всеохоплюючої підготовки і методично вірної організації й проведення настановчих занять і групових консультацій. Мета і завдання настановчих занять Настановче заняття - одне з найважливіших, складних і відповідальних видів навчально-виховних заходів. Настановче заняття - це вступ до майбутньої спільної праці студентів та викладача, і тому воно має свою специфічну структуру, яка характеризується певною методикою, засобами і способами розв'язання дидактичних завдань, обсягом і різноманітністю програмної та іншої інформації, а також специфікою підготовки викладача до реалізації поставленої мети та завдання. Для проведення настановчого заняття потрібно підібрати необхідний оптимальний, найбільш захоплюючий і в той же час конкретний програмний матеріал, багатий науковою, професійною і виховною інформацією, яка більш-менш легко і дохідливо сприймається студентами-заочниками. Вона повинна сприяти розкриттю вірного шляху у дивовижному світі дисципліни і обраної спеціальності. Викладати матеріал слід послідовно, цікаво, доступно, ефективно і педагогічно витримано, не зловживаючи перевантаженістю дидактичною інформацією. На настановчих заняттях викладач повинен зорієнтувати студентів на тривале, нелегке, глибоке опанування спеціальними знаннями, уміннями і навичками з дисципліни, навчити їх вчитися, здійснювати самоконтроль і самоаналіз.

Студенти – заочники із викладачем Шульгою А.А. після настановчого заняття 22

Отже, на настановчих заняттях викладач зобов'язаний: • викликати у студентів внутрішню потребу і прагнення оволодіти дисципліною; • захопити їх розумову діяльність глибиною науково-практичного змісту і його значенням для спеціальності; • образно і переконливо довести до студентів важливість дисципліни, її вплив на ефективність певної галузі виробництва і перспективу розвитку в Україні та у світовому масштабі; • визначити завдання, зміст і обсяг роботи з дисципліни, порядок її виконання, форми і засоби допомоги студентам з боку навчального закладу і викладача, а також спеціаліста за місцем роботи і проживання; • сформулювати мету, інтереси, обов'язки, ідеали спеціалістів; • довести до свідомості студентів доступні і раціональні, а також специфічні для даної дисципліни методи самостійного вивчення програмного матеріалу, виконання лабораторних і практичних робіт; • націлити на досягнення свідомого осмислення, розуміння, правильного запам'ятовування і відтворення почутого, побаченого, дослідженого, самостійно вивченого; • наголосити на міждисциплінарних зв'язках; • націлити студентів на невпинне прагнення до пізнання об'єктивного світу і ефективного розв'язання суперечностей пізнавального процесу, які проявляються в різноманітних формах: чуттєве і раціональне, теоретичне і практичне, програмне і змістовне, випадкове і суттєве, відносне і абсолютне, інтуїтивне і логічне; • сконцентрувати увагу студентів на використанні об'єктивно існуючих закономірностей у діалектичних переходах думки в русі від одних форм і засобів пізнання істини до інших, від одних етапів до інших; • застерегти студентів від поверхневого, неграмотного і безперспективного ставлення до самостійного вивчення дисципліни у міжсесійний період; •переконати студентів у необхідності своєчасного і якісного виконання навчального плану-графіка, рекомендацій викладача та ін. Таким чином, на настановчому занятті викладач повинен зацікавити студентів науково-практичними знаннями, уміннями та навичками, накреслити шляхи і заходи щодо творчої двосторонньої навчально-виховної роботи на весь період вивчення дисципліни. Настановче заняття - це багатоплановий освітній фундамент, на якому повинні базуватись всі наступні види навчально-виховної роботи. На цьому занятті встановлюється творчий взаємозв'язок для виховання таких спеціалістів, професійні та людські якості яких відповідали б духу творення і ефективного розвитку галузі виробництва. Підготовка викладача до настановчих занять Підготовча робота викладача до настановчого заняття є складною психопедагогічною основою у досягненні цілеспрямованого взаємозв'язку 23

викладача зі студентами групи для вироблення шляхів, методів і засобів щодо мобілізації їх розумових здібностей та духовних сил в оволодінні програмними і виробничими знаннями, уміннями й навичками з конкретної дисципліни. Вона включає такі елементи: всебічна підготовка, оптимальне планування, реальна організація, об'єктивне стимулювання, систематичне коригування, дійовий контроль, детальний аналіз результатів діяльності. Кожен викладач повинен володіти структурою, повним об'ємом, особливостями, завданнями і місцем дисципліни у системі підготовки спеціалістів, а також усвідомлювати своє місце і роль у цій справі. У процесі педагогічної діяльності кожен викладач виробив свій педагогічний стиль, форми, методи і засоби підготовки, організації і проведення настановчого заняття. Але будь-якому викладачу, зокрема найбільш досвідченому, слід твердо пам'ятати, що як підготовча робота, так і організація та проведення цього заняття не є стандартними, ідентичними у часі, на різних курсах, у різних групах. Тут не існує універсальних методів, засобів і прийомів. Вони щоразу характеризуються новими переплетіннями об'єктивних і суб'єктивних факторів, закономірних і випадкових умов, явищ і процесів, які по-різному забезпечують або перешкоджають ефективній діяльності викладача та студентів під час проведення самого настановчого заняття і у подальшій самоосвіті студентів. До того ж раніше відомі положення, рекомендації, методи і прийоми та характер їх застосування щоразу постають перед ними в новому аспекті. Часто змінюються не тільки назви дисциплін, що вивчатимуться, а й зміст програм, сітка годин для проведення різних видів занять у міжсесійний період. Віковий, професійний і творчий склад студентів групи також неоднаковий. Змінюється навчально-матеріальна база, соціальний і морально-психологічний стан студентів та ін. Тому, щоб успішно й на належному науковому, методичному і виховному рівні провести настановче заняття, викладач не повинен обмежуватись старим, багато разів перевіреним багажем методів і засобів його підготовки та проведення, а ставитись до нього творчо, самокритично. Викладач, який вважає себе зрілим та неперевершеним знавцем своєї справи і не займається пошуками нового, який систематично не удосконалюється, потрапляє під вплив механічності, рутинності і банальності. Він різко знижує ефективність проведення будь-якого заняття зі студентами, гальмує їх наукове та професійне зростання. Слід пам'ятати, що на ефективність проведення настановчого заняття впливають окремі фактори, моменти, явища, обставини та психологічні елементи, які сприяють нормальному розвитку подій або гальмують їх: •санітарно-гігієнічні умови: тісне і темне приміщення, його чистота, перевантаженість зайвим наочним обладнанням, стендами, фотомонтажами і, навіть, квітами, зовнішній шум, холод, спека, освітленість, кисневе голодування та ін.; •особисті якості викладача: грамотність і виразність мови, забарвлення голосу, потрібна сила звуку, образність розповіді чи бесіди, словесні звороти, зовнішній вигляд, рівень серйозності, позитивна врівноваженість, оптимальна захопленість, характер реакції на той чи інший випадок, внутрішній обов'язок, 24

віра у можливості студентів, любов до них та ін.; • регламентована тривалість роботи, перенасиченість новою інформацією; • характер, значимість і образність повідомлення історичних довідок, окремих наукових положень; • своєчасне, оптимальне і ефективне використання демонстраційних засобів і матеріалів до них та характер коментування демонстрації; • своєчасне і близьке поєднання окремих положень дисципліни з життям і практикою їх виробничої діяльності; • незібраність, неорганізованість, постійність, зайві переживання, негативні звички, зайва артистичність; • інші людські особливості і психопедагогічні якості викладача й студентів та обставини, які можна передбачити, проаналізувати і ефективно використати під час проведення настановчих занять. Отже, з метою якнайефективнішого проведення настановчого заняття викладачу потрібно заздалегідь, в регламентованій послідовності кожного елемента старанно і наполегливо готуватись, щоб стати перший раз перед дорослими студентами високоповажним і добродушним вчителемнауковцем, вчителем-вихователем, і взагалі — Вчителем з великої літери. При цьому слід усвідомити, що педагогічний успіх проведення настановчого заняття менше залежить від обсягу, красномовності і багатства включених у систему заходів щодо його проведення, від кількості демонстраційних матеріалів. Більше він залежить від змісту і важливості повідомлень, оптимального і ефективного використання дидактичних матеріалів, вміння викладача цілеспрямовано довести до свідомості студентів мети і завдань, методів та засобів вивчення дисципліни, уміння мобілізувати студентів на тривалу, важку, систематичну і свідому самоосвіту. Це означає, що на настановчому занятті викладач зобов'язаний започаткувати такий педагогічний взаємозв'язок зі студентами, такі навчально-виховні взаємовідносчни, які сприятимуть створенню, розширенню і збереженню напруженого ритму навчально-виховної роботи від початку і до кінця вивчення дисципліни. Кожен викладач повинен твердо й переконливо володіти програмою та повним змістом теоретичної і практичної частини дисципліни, професійними знаннями і можливостями для підготовки кваліфікованих спеціалістів. Готуючись до настановчого заняття, викладач повинен чітко побудувати його цілісну структуру з точки зору організаційних, освітніх, розвиваючих виховних функцій навчання. Це означає, що викладач повинен продумати закономірності методичної побудови заняття, встановити органічну узгодженість його елементів, їх композицію, принципи зовнішньої і внутрішньої організації та сукупного взаємозв'язку. Він повинен алгоритмізувати повну, успішну й ефективну реалізацію цієї структури. Якщо настановче заняття не матиме точно визначеної структурної і 25

одночасно динамічної та гнучкої системи, то навчально-виховний процес буде стихійним, некерованим та не матиме бажаних результатів. Структура настановчого заняття визначається програмним змістом, комплексною метою, завданнями, засобами, специфікою дисципліни, методичною і фаховою озброєністю викладача, специфічним складом студентів групи та ін. До того ж ця структура для різних курсів, і, навіть, паралельних груп повинна бути різною з точки зору методики проведення. Студенти нового прийому тільки одержують початкові відомості про специфіку заочного навчання, самоосвіту за обраною спеціальністю. Незважаючи на ці та інші обставини, мета, завдання і загальна методика підготовки, організації і проведення настановчого заняття з будь-якої дисципліни принципово залишаються майже ідентичними, а деякі корективи викладач вносить за власним сценарієм. Конкретні поради Підготовка викладача до настановчого заняття, а звідси - до подальшої роботи потребує: • попереднього ознайомлення викладача з освітньою, віковою, фаховою та іншими особливостями студентів групи. З цією метою викладачу доцільно завести зошит, у якому вести облік характерних особливостей навчально-виховної роботи з окремими студентами; • морально перебудуватись стосовно сьогодення і по-новому усвідомити важливість завдань настановчого заняття, особливо для студентів нового прийому; • самокритично і всебічно проаналізувати проведені у попередні роки настановчі заняття, враховуючи досвід колег; • детально опрацювати програму дисципліни, проаналізувати навчальні та контрольні завдання, завчасно внести зміни і доповнення, затверджені цикловою (предметною) комісією; • ознайомитись з програмами споріднених дисциплін навчального плану, щоб зберегти і посилити міждисциплінарні зв'язки, усунути можливе дублювання окремих питань; • встановити можливість забезпечення студентів необхідними підручниками і посібниками, відшукати можливості такого забезпечення; • встановити наявність і перспективу розробки нових необхідних групових письмових та інших видів консультацій з окремих тем програм, так і за питаннями, що потрібні для підготовки і проведення усного заліку або написання класної контрольної роботи та складання екзамену; • ознайомитись з індивідуальним навчальним планом-графіком студентів та розробити для них орієнтовний графік самостійної роботи з дисципліни у міжсесійний період; • опрацювати нову навчально-методичну літературу, визначити провідні положення та ідеї і підібрати фактичний програмний матеріал для їх розкриття на настановчому занятті, передбачивши найбільш раціональну логіку їх реалізації; 26

• підібрати основні й додаткові, найбільш захоплюючі, навчальні, проблемні, виховні матеріали та моменти з історії розвитку дисципліни, встановити спосіб і черговість їх повідомлень; • визначити найбільш розповсюджені у житті і, можливо, близькі студентам поняття з дисципліни; • підготувати аудиторію, в якій передбачається проводити заняття, підібравши необхідні технічні засоби і матеріали до них, наочність, комплект навчальних завдань з методичними вказівками та комплект основних підручників; • уточнити макро- та мікроструктуру настановчого заняття, вибрати найбільш доцільні методи і прийоми їх використання, розчленувавши навчальний матеріал на логічно завершені за змістом і часом дози; • для ознайомлення студентів з роботою над підручником під час настановчого заняття підібрати оригінальний (невеликий) параграф (3-4 абзаци) програмного матеріалу та передбачити питання, на які студенти повинні дати відповіді; • передбачити складності вивчення дисципліни та відшукати відповідні рекомендації і засоби для їх своєчасного подолання; • чітко визначити комплексну і дидактичну мету та завдання заняття; • проаналізувати доцільність інших заходів та матеріалів, які, на думку викладача, сприятимуть ефективному проведенню настановчого заняття; Закінчується підготовка викладача до проведення настановчого заняття складанням навчально-методичної карти та конспекту лекції, більш специфічного і деталізованого, ніж інші види навчально-виховних занять.

У навчальному процесі широко використовуються методичні рекомендації для студентівзаочників, розроблені викладачами коледжу 27

Опорний план-конспект настановчого заняття Обов 'язкові елементи Тип заняття: повідомлення і засвоєння нових знань. Мета заняття: ознайомлення студентів зі змістом, значенням та структурою дисципліни. Довести до відома студентів принципи вивчення, допомоги, самонавчання і контролю знань. Методи: розповідь, бесіда, пояснення, демонстрація, ілюстрація, робота над книгою. Матеріальне забезпечення: навчальні посібники із завданнями для контрольної роботи, навчальна література, необхідне унаочнення та ін. Змінні елементи Організаційна частина. Загальна структура і регламент вивчення дисципліни. Характеристика найважливіших розділів. Аналіз використаної літератури. Методика вивчення і конспектування програмного матеріалу. Методика розв'язування задач. Робота студентів з підручником та її аналіз. Специфіка підготовки студентів до складання усних заліків. Демонстрування і коментування письмових і творчих робіт студентів. Рекомендації викладача та відповіді на запитання студентів. Підведення підсумку заняття та подання домашнього завдання. Обов'язкові елементи настановчого заняття Загальна інформація Настановче заняття, як вступ до дисципліни, відноситься до типу повідомлення та засвоєння нових знань з деякою модифікацією його структурних елементів, мети, змісту і завдань, особливо для студентів нового прийому. На настановчому занятті викладач зобов'язаний вирішити ширший, ніж на інших видах занять, комплекс завдань, який визначається освітньою, розвиваючою і виховною метою, предметними та іншими можливостями. Чіткість постановки, спосіб і час реалізації завдань сприяє стрункій та логічній послідовності цілеспрямованих дій викладача на занятті, а для студентів стає орієнтиром у вивченні дисципліни. До формулювання і повідомлення мети та завдань можна підійти порізному: розповіддю, проблемною бесідою, системою навчальновиробничих питань, використанням і відповідним коментуванням демонстраційних матеріалів, зачитуванням висловлювань визначних вчених, цитат з державних документів, кваліфікаційних характеристик та ін. Головне, щоб повідомлення не були штучними, а своєчасно і органічно випливали зі 28

змісту розповіді чи бесіди викладача, вони природно пробуджували і спрямовували емоційні і соціальні переживання студентів на необхідність і значимість їхнього навчання, захоплювали студентів дисципліною, спеціальністю, подальшим прагненням науково і професійно удосконалюватись, послідовно та добросовісно виконуючи навчальний план-графік, програму, рекомендації викладача. Зміст і саме формування мети настановчого заняття здійснюється викладачем довільно, але так, щоб при цьому відтворювались ідеї та дидактичні принципи навчання й виховання, притаманні цьому виду занять і дисципліни. У свою чергу, це залежить від досвідченості викладача, завдань, які він передбачає вирішити на занятті, внутрішніх переживань за досягнення потрібних результатів спільної роботи зі студентами та від багатьох інших факторів. Конкретні поради Приклади формування мети настановчого заняття: • ознайомити студентів із змістом програми дисципліни, навчальною літературою і особливостями самостійної роботи, а також із специфікою підготовки до виконання домашньої контрольної роботи, складання заліку; • ознайомити студентів із змістом дисципліни, його місцем у системі заходів з підготовки спеціаліста; спрямування студентів на систематичне і осмислене вивчення програмного матеріалу в міжсесійний період; • довести до відома студентів зміст, значення, завдання, методи дисципліни, ознайомити їх з правильною організацією самостійної навчальної роботи і підготовкою до екзамену або заліку; • переконати студентів у значенні дисципліни для набуття професійних знань, умінь і навичок у розвитку галузі, встановити обсяг дисципліни, види занять, принципи самонавчання, форми допомоги і контролю за їх діяльністю викладачем та навчальним закладом. Після встановлення мети і завдань потрібно передбачити загальну структуру (структурні елементи) настановчого заняття, вибрати найбільш доцільні для кожного етапу методи навчання і виховання. Їх вибір залежить від багатьох факторів: наукового і цікаво підібраного матеріалу, наявності технічних засобів і матеріалів до них, унаочнення та ін. Для підвищення ефективності проведення настановчого заняття, залежно від передбачуваних викладачем заходів і можливостей, його потрібно забезпечити такими матеріалами: • навчальні завдання (посібники, комплект на групу); • основний підручник (комплект на групу); • додаткова література (по одному примірнику); посібники, довідник, енциклопедія, періодика, групові письмові консультації, популярна література; • плакати, таблиці, схеми, моделі, натуральні зразки (рослини, плоди, деталі, препарати), технічні засоби і матеріали до них; 29

• зразки творчих робіт студентів за попередні роки; • цікаві і повчальні дані про виробничо-громадську діяльність студентів старших курсів і випускників, а також кращих робітників галузевого виробництва; • інші необхідні і ефективні, на думку викладача, матеріали, які сприятимуть реалізації мети та завдань настановчого заняття.

Змінні елементи настановчого заняття Загальна інформація Структура настановчого заняття повинна розкривати не лише зовнішні прояви організації спільної діяльності викладача і студентів, а й виражати суть внутрішніх процесів, з якими пов'язана методична творчість викладача та активна навчально-пізнавальна діяльність студентів. Зрозуміло, що структура настановчого заняття визначається його метою, змістом, матеріальним обладнанням, методикою проведення, особливостями викладача і контингентом групи студентів та іншими складовими. Разом з цим, взаємозалежність і взаємозв'язок між усіма елементами настановчого заняття на всіх його етапах є тим сприятливим середовищем, яке зумовлює можливості ефективно реалізувати передбачувані мету та завдання. Конкретні поради Орієнтовний план проведення настановчого заняття: 1.Організаційна частина (3 хв). 2.Ознайомлення зі змістом дисципліни (20 хв). 3.Загальна структура і регламент вивчення дисципліни. Характеристика найважливіших його розділів (14 хв). 4.Аналіз використаної літератури (8 хв). 5.Методика вивчення і конспектування програмного матеріалу, методика розв'язування задач (15 хв). 6.Робота студентів з підручником та її аналіз (10 хв). 7.Специфіка підготовки студентів до складання заліків (10 хв). 8.Демонстрація і коментування письмових та творчих робіт студентів попередніх років (3 хв). 9.Рекомендації викладача та відповіді на запитання студентів (5 хв). 10. Підведення підсумку заняття та домашнє завдання (5 хв). Подана система змінних компонентів настановчого заняття є орієнтовною і повинна бути суто індивідуальною для конкретного викладача. Вона може доповнюватись, розширюватись (звужуватись) за змістом, обсягом і часом як у процесі розробки, так і під час проведення настановчого заняття залежно від ходу реалізації та вирішення запланованих дидактичних, освітніх, розвиваючих і виховних завдань. 30

Тези розкриття змінних елементів настановчого заняття 1. Організаційна частина 1.1.Привітання студентами викладача. 1.2.Знайомство студентів з викладачем: повідомлення прізвища, імені та по батькові, координати і час найчастішого місця перебування. 1.3. Формальне знайомство (перекличка) зі студентами з метою правильної вимови їх прізвищ, імен та по батькові. 1.4. Короткий аналіз готовності приміщення і самих студентів до заняття. 2. Ознайомлення зі змістом дисципліни Примітка. При розкритті даного питання поряд з особисто підібраними історичними та іншими матеріалами з додаткової літератури, які характеризують дисципліну, треба обов'язково використати весь зміст вступної частини основного підручника і посібників. 2.1.Передумови зародження галузі. 2.2.Характеристика дисципліни як складової частини галузі, науки і перспективи подальшого його розвитку. 2.3.Завдання дисципліни, його народногосподарське значення у використанні науково-технічних і соціально-економічних завдань галузі та держави. 2.4.Приклади, які найяскравіше характеризують економічну ефективність знання та вмілого використання теоретичних можливостей дисципліни у житті та виробничій діяльності. 2.5.Коментування найбільш розповсюджених, близьких і часто використовуваних у буденному житті понять з точки зору їх вагомості при вивченні програмного матеріалу. 2.6.Демонстрування з відповідним коментуванням таблиць, схем, кінофрагментів, відтворення висловлювань визначних осіб, використання інших матеріалів, які б захоплювали студентів і стимулювали до поглибленого вивчення дисципліни. 2.7. Вплив цієї дисципліни на розвиток інших галузей народного господарства, розвиток особистості та формування спеціаліста. 2.8.Заслуховування окремих студентів про використання певних понять дисципліни у житті і виробничій діяльності. 2.9.Висновок про недостатність наявних знань з дисципліни для більш успішного застосування на виробництві, що викликає потребу ближче і глибше проникнути у зміст дисципліни. 3. Загальна структура і регламент вивчення дисципліни. Характеристика найважливіших розділів 3.1.Роль, місце і значення дисципліни. 3.2.Тривалість вивчення, дозування часу, види занять і робіт, способи допомоги й контролю та підсумки. 3.3.Одержання студентами навчальних завдань (посібників) та загальне 31

ознайомлення з їх структурною побудовою. 3.4.Пояснення двох-трьох тем і додаткових матеріалів та методичних вказівок до них: програмні питання, література, практичні завдання, питання (тести) для самоперевірки; значення і використання цих складових при вивченні програмного матеріалу теми. 3.5. Економічна ефективність використання програмних матеріалів окремих тем у житті і виробничій діяльності. 3.6. Аналіз наукового, життєвого і виробничого значення змісту програмних питань окремих тем дисципліни. 3.7.Зосередження уваги на обов'язковому виконанні практичних робіт, які виконуються студентами в міжсесійний період у домашніх або виробничих умовах. 3.8.Ознайомлення з тематикою питань з контрольної роботи, завдань для підготовки до складання заліку або екзамену. 3.9. Характеристика змісту знань і умінь, якими повинні володіти, студенти в результаті вивчення дисципліни. 3.10. Обмін досвідом одного-двох студентів, відповідний висновок. 4. Короткий аналіз літератури 4.1.Проаналізувати список рекомендованої літератури, наведений у навчальних завданнях (посібниках), та внести потрібні зміни і доповнення. 4.2.Порекомендувати шляхи самозабезпечення необхідною літературою (комплектування власної бібліотеки) та можливості використання бібліотечного фонду. 4.3.Зосередити увагу студентів на анотації та змісті основного підручника (роздати по одному примірнику). 4.4.Навчити студентів самостійно працювати з підручником. 4.5.Продемонструвати з короткими коментарями додаткову літературу: посібники, довідники, енциклопедію, періодику, письмові, фото- і телеконсультації, звітні матеріали господарств, статистичні відомості. 4.6.Зосередити увагу студентів на доцільності використання додаткових джерел знань (показати на конкретному прикладі). 4.7.Коротко проаналізувати один з розділів (тему), що містить цікавий, необхідний у повсякденній практиці програмний матеріал. 4.8.Нагадати студентам про окремі теми (розділи) програми, практичні роботи, рекомендовані для самостійного опрацювання у міжсесійний період.

Методичні надбання викладачів Іллінецького ДАК

5. Методика вивчення і конспектування програмного матеріалу. Загальна інформація Перш ніж приступити до розкриття цього питання потрібно звернути увагу студентів на необхідність, значення і організацію їх навчальної роботи у міжсесійний період, без якої неможливе успішне навчання без відриву від виробництва. Саме у клопіткій самоосвіті студентів криються неабиякі резерви поліпшення навчально-виховного процесу і підвищення ефективності підготовки кваліфікованих спеціалістів. Звичайно, формування у студентів навичок самоосвіти і самоконтролю - процес тривалий та безперервний і здійснюється студентами і викладачами на всіх етапах навчання. Самоосвіта і самоконтроль є своєрідним містком, через який мусить проходити кожен студент на шляху від певного розуміння навчального матеріалу у міжсесійний період до повного оволодіння ним під час очних занять під керівництвом викладача. Викладачу слід переконати студентів у тому, що правильна організація самостійної роботи сприяє: • економії часу і особистої енергії взагалі і самоосвіті зокрема; • підвищенню інтересу до навчання, рівня знань, розвиткові моральних якостей; • появі і розвитку впевненості у своїх освітніх здібностях, у подоланні навчальних та життєвих труднощів; • виробленню чіткого ритму розумової, організаційної, навчальної і виробничої діяльності; • розвитку допитливості та інтересу до наукових і професійних знань, знаходження раціональних шляхів вирішення проблем; 33

• формуванню і розвитку умінь та навичок для самоосвіти після закінчення навчального закладу і для підвищення рівня виробничої діяльності. З цією метою залежно від тривалості вивчення дисципліни і виконання навчального плану-графіка рекомендувати студентам зразок щоденної навчальної роботи над програмним матеріалом і спеціальної підготовки до виконання практичних робіт у домашніх або виробничих умовах і до складання заліку. Конкретні поради: Після проведення бесіди з вищенаведених міркувань слід перейти до розкриття таких тез: 5.1. Техніка читання програмного матеріалу (двох-трьох невеликих абзаців) та усвідомлення основної суті змісту прочитаного (виконує викладач без участі студентів). 5.2.Аналіз ілюстративного матеріалу до даного питання. 5.3.Аналіз контрольних питань і завдань, наведених у кінці даної теми. 5.4.Виділення основних тез з прочитаного та усне розкриття їх змісту. 5.5.Розкриття суті методів запам'ятовування положень, правил, законів і формул, їх фіксація. 5.6. Складання робочого конспекту прочитаного: тема, план, тези, формування, виписки, цитати, графічна інформація, вираження власної думки з опрацьованого матеріалу. 5.7.Вимоги і значення послідовного, повного і правильного оформлення конспекту, його оцінка та практичне використання. 5.8.Методика розв'язування задач: усвідомлення змісту задачі і завдання; скорочений запис умови задачі; побудови рисунка (схеми) графічної частини; складання математичної моделі задачі; встановлення взаємозалежності між вимірами; використання комп'ютерно ї мікропроцесорної техніки; встановлення достовірності одержаного результату; висновок. 5.9.Демонстрування кращих робочих конспектів студентів попередніх років. 5.10.Стимулювання студентів за кращі робочі конспекти. 6. Робота студентів з підручником та її аналіз 6.1. Попередньо підібрати та опрацювати зміст підтеми (параграф, абзац) для самостійної роботи студентів, запропонувати відшукати його у підручнику. 6.2. Сформулювати мету і суть роботи над програмним матеріалом та встановити завдання, які повинні виконати студенти: уважно прочитати і обміркувати вказаний текст, сформулювати і записати тези, які виражають суть змісту, бути готовими дати усні відповіді на них, вивчити напам'ять закон, правило, визначення тощо. 34

Примітка. З дисциплін фізико-математичного, бухгалтерськоекономічного та технічного циклів частині групи можна дати інші завдання: аналіз або розв'язування нескладної задачі, теоретичні положення змісту якої висвітлені у заданій підтемі (параграфі). 6.3. Аналіз і формальна оцінка самостійної роботи студентів. 6.3.1.Встановлення найбільш вдалого формулювання тез прочитаного. 6.3.2.Заслухати кілька відповідей на кожну тезу, визначити найбільш правильну і повну. 6.3.3. За змістом прочитаного запропонувати студентам 2-3 питання і заслухати відповіді на них. 6.4. Зробити загальний висновок про самостійну роботу, висловити задоволення стосовно виконання роботи студентами, а найбільш активних похвалити. 7. Специфіка підготовки студентів до виконання контрольної роботи або складання заліку 7.1. З'ясувати терміни виконання контрольної роботи за індивідуальним графіком та час проведення консультацій, пояснити правила вибору варіанта контрольної роботи. 7.2. Нагадати про можливість одержання індивідуальних усних консультацій. 7.3.Обґрунтувати мету і завдання з виконання домашньої контрольної роботи або складання заліку, ознайомити студентів з методикою його проведення та підкреслити можливість використання власного робочого конспекту при складанні заліку. 7.4.Загальне ознайомлення студентів з тематикою питань і завдань для контрольної роботи чи підготовки до заліку. 7.5.Зосередити увагу студентів на обов'язкове виконання практичних робіт (завдань) у домашніх або виробничих умовах, які передбачені програмою та будуть включені у тематику залікових завдань. 7.6.Ознайомити зі специфікою методики опрацювання програмного матеріалу: • змістом теми і методичними вказівками до неї (за навчальним завданням); • самостійним опрацюванням теми у підручнику; • виписуванням незрозумілих термінів; • загальним обміркуванням прочитаного, формулюванням опорних питань (тез) та відповідей на них; • за необхідності повторним опрацюванням тексту, що містить відповіді на окремі опорні питання; • складанням письмових концентрованих відповідей на опорні питання у робочому конспекті; • виділенням у конспекті (на полях, за змістом відповіді) основних ідей, правил, положень, законів, висновків, а також недостатньо зрозумілих 35

моментів; • виділенням виконаних практичних завдань, які входять у тематику для складання заліку; • запам'ятовуванням нових термінів і заучуванням напам'ять законів, правил, визначень, формул та ін.; • складанням усних відповідей на контрольні питання, зазначені після теми у навчальних завданнях (посібниках); • одержанням методичної та практичної допомоги у компетентних осіб з незрозумілих питань при виконанні контрольних робіт у міжсесійний період; • зосередженням уваги студентів на необхідності і можливості уточнення та доповнення робочого конспекту. 8. Демонстрація і коментування письмових та творчих робіт студентів попередніх років 8.1.Продемонструвати і прокоментувати дві-три домашні контрольні роботи та принаймні один робочий конспект кращого студента, звернути увагу на врахування наявності конспекту при встановленні підсумкової оцінки на заліках.

Під час демонстрації кращих домашніх контрольних робіт студентів-заочників минулих років Гриценко О.Д. (2012 р.)

8.2.Зосередити увагу студентів на типові недоліки робочих конспектів, причини виникнення та шляхи їх усунення. 8.3.Прокоментувати одну-дві домашні контрольні роботи або залікові листки. 8.4. Продемонструвати і прокоментувати окремі творчі роботи (реферати, узагальнення досвіду кращого виробника, результати дослідної роботи, оригінальне унаочнення, технічна творчість та ін.), персональні завдання, виконані студентами замість контрольної роботи чи складання заліку. 9. Рекомендації викладача та відповіді на запитання студентів 9.1.Бездоганно, своєчасно та якісно виконувати завдання з дисципліни і вказівки викладача. 9.2.Удосконалювати особистий план-графік самостійного вивчення дисципліни. 9.3. Обов'язково відвідувати всі заняття, активно сприймаючи програмний матеріал. 9.4.Поповнювати власну бібліотеку спеціальною літературою з дисципліни і обраної спеціальності. 9.5.Завести словник термінів з дисципліни. 9.6.Для кращого запам'ятовування нових і важливих понять використовувати невеликі кросворди, схеми, таблиці. 9.7.Під час опрацьовування програмного матеріалу фіксувати незрозумілі поняття, недостатньо засвоєні питання, щоб на очних заняттях або з викладачем подолати складносщі та усунути недоліки. 9.8.Своєчасно і якісно виконувати та оформляти домашні практичні (особливо сезонні) роботи у міжсесійний період. 9.9.Після опрацьовування будь-якого питання особливу увагу звертати на технологію та економічну ефективність використання програмного матеріалу у виробництві. 9.10.При вирішенні незрозумілих питань у вивченні програмного матеріалу звертатись особисто або через листування до викладача (в заочний відділ) або спеціалістів господарства за місцем роботи. 9.11.Для поглибленого вивчення певної теми слід згадати і застосувати окремі положення, закономірності, методи, які раніше зустрічались та використовувались при вивченні інших, особливо споріднених дисциплін. 9.12.Систематично і послідовно опрацьовувати теми у визначеному програмою порядку. 9.13.Закони, правила, визначення, формули, найважливіші поняття і висновки виділяти для полегшення їх візуального і логічного запам'ято вування. 9.14.Під час складання заліку обов'язково мати робочий конспект і оформлені (планові) практичні роботи. 9.15.Зосередити увагу студентів на тому, що виконання домашньої 37

контрольної роботи чи підготовка до заліку є однією з форм навчальної діяльності, способом двостороннього навчального зв'язку викладачів зі студентами, засобом навчання і контролю за самоосвітою студентів у міжсесійний період. Після цього потрібно уважно вислухати запитання, побажання та пропозиції студентів з приводу вивчення дисципліни і виконання рекомендацій в конкретній та доброзичливій формі, дати їм зрозумілі і повні відповіді (пояснення). 10. Підведення підсумку заняття, домашнє завдання 10.1.Встановити, на скільки повно й ефективно вдалося реалізувати мету і основні завдання настановчого заняття. 10.2.Дати загальну оцінку свідомій і активній участі студентів у проведенні заняття та відзначити найкращих. 10.3.Нагадати студентам про необхідність уважно сприймати і якомога точніше вести записи у робочих конспектах, особливо під час занять, на яких розглядатиметься важко засвоюваний програмний матеріал, відсутній у рекомендованій літературі. 10.4.Зосередити увагу студентів на меті дисципліни, результаті вивчення. 10.5.Оголосити студентам тему і основні питання, які будуть розглядатись на наступному занятті. 10.6.Нагадати, що маючи посібник з навчальними завданнями, вони можуть наперед ознайомитись з окремими темами, щоб повніше оволодіти програмним матеріалом під час очних занять. Домашнє завдання повинно включати: • детальне ознайомлення зі структурою посібника, навчальними завданнями; • опрацювання і вивчення змісту вступної частини підручника; • ведення словника термінів з дисципліни; • попереднє ознайомлення за підручником із змістом питань (теми), які будуть розглядатись на наступному занятті; • визначення незрозумілих або недостатньо зрозумілих теоретичних, практичних та виробничих питань, які цікавлять студентів. Висновок Підготовка та проведення настановних занять - клопітка, багатогранна та відповідальна робота. Якщо при підготовці викладача до цього заняття розглядається переважна більшість порад, можливостей і завдань, то сама структура, її зміст, шляхи реалізації мети і завдань настановчого заняття є лише одним з багатьох можливих варіантів. Ці методичні поради з підготовки та проведення настановчого заняття є практичною допомогою, педагогічним орієнтиром для викладача незалежно від дисципліни, спеціальності та періоду навчання. 38

Використовуючи цей матеріал, вивчаючи досвід своїх колег з організації та проведення настановчих занять, кожен викладач з властивими лише йому педагогічними й фаховими знаннями, уміннями і навичками, творчою ініціативою та досвідом роботи зі студентами - заочниками зобов'язаний на свій розсуд використати конкретний, найбільш захоплюючий і виховуючий програмний матеріал, який дозволить ефективно провести це заняття на високому науково-методичному та виховному рівні.

5. Організація самостійної роботи студентів – заочників у міжсесійний період Специфіка заочної форми навчання передбачає керовану самостійну освіту, тому 70% програмного матеріалу заочники повинні вивчати самостійно і лише 30% - під керівництвом викладача. Самостійна робота студентів – заочників у міжсесійний період регламентується індивідуальним навчальним графіком. В ньому вказується: - перелік дисциплін, що будуть вивчатись на даному курсі; - кількість контрольних робіт; - строки виконання контрольних робіт (складання заліків); - строки проведення лабораторно – екзаменаційної сесії. При складанні графіків необхідно враховувати не лише рівномірність розподілу дисциплін, що вивчаються, на весь міжсесійний період, але й міжпредметні зв’язки. Для полегшення самостійної роботи студентів – заочників при вивченні навчального матеріалу, виконанні контрольних робіт потрібно рекомендувати скласти вдома індивідуальний розклад занять з розрахунку біля 3-х годин в день, а на тиждень – 20-22 години. Це виробляє навички самодисципліни та активізує пізнавальну діяльність студентів заочників. Навчальний рік для студентів - заочників ділиться на періоди: - міжсесійний – тривалість біля 250 днів; - лабораторно – екзаменаційна сесія – тривалість 40(30) календарних днів. Настановчі заняття. Це групові аудиторні заняття, які проводять досвідчені викладачі для надання допомоги студентам-заочникам під час самостійного вивчення предметів у міжсесійний період . Залежно від складності предмета та його обсягу на настановчі заняття виділяється 2-4 години. Для новоприйнятих студентів планується не менше 4 годин. Настановчі заняття – це той стрижень на якому тримаються всі види пізнавальної діяльності студентів-заочників На настановчому занятті викладач повинен чітко і конкретно пояснювати : 1. Що студенти –заочники будуть вивчати, тобто зміст предмета. 2. Для чого вивчати цей предмет, його місце в підготовці спеціаліста, зв’язок з іншими предметами. 3. Як вивчати цей предмет: методика опрацювання і конспектування теоретичного матеріалу, виконання практичних робіт, контрольних робіт(заліку) та ін. Перш за все викладач повинен викликати інтерес до свого предмета, яскраво і емоційно показати значення предмета у формуванні їх як спеціалістів. Стисло, але конкретно ознайомити з обсягом програмного 40

матеріалу, відзначивши більш складні теми і менш складні, який учбовий матеріал викладач буде пояснювати, а який їм потрібно опрацювати самостійно. Обов’язково потрібно ознайомити студентів-заочників з обсягом лабораторно-практичних робіт, які з них будуть виконуватись під керівництвом викладача, а які самостійно у виробничих умовах. Пояснюючи, для чого слід вивчати даний предмет викладачу потрібно чітко і конкретно показати значення теоретичних знань в їх практичній роботі, зв’язок предмета з іншими дисциплінами, які вивчались і будуть вивчатись, показати не тільки міжпрадметні зв’язки між окремими темами. При проведенні настановчих занять особливу увагу сід звернути на те, що основною формую навчальної роботи студентів-заочників є самостійне вивчення програмного матеріалу, а під час консультацій і лабораторноекзаменаційної сесії їм буде надана допомога з тих питань, які слабо або зовсім не висвітлені в рекомендованій літературі чи складні для самостійного вивчення , а також при виконанні лабораторно-практичних робіт, яких не можна виконати у виробничих умовах. Знайомлячи з навчальною літературою, звертають увагу, в яких підручниках і посібниках краще висвітленні ті чи інші питання чи окремі теми. Особливу увагу необхідно звернути на методику використання практичних робіт у виробничих умовах та їх оформлення. Пояснюючи методику виконання контрольних робіт, проаналізувати найбільш типові помилки , показати зразки контрольних робіт, зошитів для практичних робіт, конспекти, назвати теми консультацій та ін. Консультації. Основними формами надання допомоги заочникам у міжсесійний період є консультації. Розрізняють такі види консультацій : - усні групові; - письмові групові; - індивідуальні усні ; - письмові індивідуальні. При складанні власних робочих програм викладачі повинні користуватись діючими навчальними програмами. На консультації потрібно виносити найбільш складний програмний матеріал для самостійного вивчення , а також матеріал , який відсутній в рекомендованій літературі. На групових усних консультаціях необхідно планувати лабораторно-практичні заняття, які внаслідок сезоності їх виконання не зможуть бути проведені під час лабораторно-екзаменаційної сесії. При проведенні консультацій застосовуються різні методи навчання і типи уроків – розповідь, бесіду, пояснення, лекції, лаболаторно-практичні заняття із застосуванням технічних засобів навчання. Контроль знань під час консультацій необхідно проводити обов’язково. Можна застосовувати програмований контроль знань. Усні консультації проводяться за розкладом, як правило, в своїх навчальних закладах, але можна проводити на виробництві, де сконцентрована значна кількість студентів-заочників. 41

Студенти-заочники спеціальності «Лісове господарство» після усної групової консультації

Усні індивідуальні консультації – це консультації на усні запити студентів-заочників. Проводиться викладачами в позаурочний час, як правило, з питань домашніх контрольних робіт або заліків, а також дипломних і курсових проектів ( робіт). Їх можна планувати на суботи – «День заочника». Проте заочники можуть одержати такі консультації і в інші дні.

Під час індивідуальної консультації

Письмові групові консультації. Для тих заочників, що не мають змоги приїжджати у навчальний заклад, даються письмові консультації і письмові індивідуальні консультації. Письмові групові консультації пишуть викладачі з тих тем чи питань, з яких навчальний матеріал відсутній у навчальній літературі, або якщо в контрольних роботах зустрічаються одні і ті ж помилки, чи недостатьньо висвітлено навчальний матеріал. Такі консультації повинні писатись з усіх предметів. Їх розглядають на засіданнях циклових комісій і тільки після цього друкуються. Писмові групові консультації передаються в читальні зали, навчальні кабінети і лабораторії і надсилаються студентам-заочникам на їх запити. В заочному відділенні ведеться каталог письмових групових консультацій по предметах. Індивідуальні письмові консультації. Вони мають характер переписки студента-заочника з викладачем і здійснюються через заочне відділення або безпосередньо студент-заочниквикладач. Це по суті відповідь викладача на поставлене питання студента у письмовій формі. Таким видом консультації можуть скористатися ті студенти, які не мають можливості приїхати у навчальний заклад і одержати консультацію в усній формі. Облік індивідуальних консультацій усних і письмових повинен вестись в журналах учбових занять. Якщо з одного і того ж питання звертаються за консультацією декілька чоловік, то в тому разі потрібно написати консультацію групову ( на групу студентів-заочників).

Домашні контрольні роботи Дієвою формою контролю за самостійною роботою студентівзаочників у межсесійний період, а також надання їм індивідуальної допомоги у вивченні програмного матеріалу є написання домашніх контрольних робіт. При перевірці контрольної роботи необхідно : 1.Зробити глибокий аналіз повноти відповідей на питання контрольної роботи. 2. Відмітити кожну помилку і неточність по суті навчального матеріалу, виправити або поставити навідні питання, вказавши назву підручника (посібника) і сторінки, де він може знайти необхідний навчальний матеріал, щоб доповнити свої знання. 3. Звернути увагу на самостійність виконання роботи, на якість і точність розрахункової частини, вказати, якщо це можливо, на більш раціональний шлях рішення задач, виконання графічної частини (схем, графіків , діаграм та ін.) 4.Виправити граматичні і стилістичні помилки, неправильні формування та ін. 5.Звернути увагу на привильність оформлення контрольної роботи відповідно додіючих стандартів. 6.Всі виправлення в тексті і зауваження на полях чи в тексті контрольної роботи пишуться зрозумілою мовою і розбірливим почерком. Виправлення робиться чорнилом, що відрізняється по кольору від чорнила, якими написана контрольна робота. 7.Не допускаються ніяких незрозулілих для студента-заочника позначень, скорочень, вживання слів і термінів, значення яких заочник не розуміє, не потрібно ставити запитальні, окличні, та інші знаки без відповідних пояснень. Зауваження повинні бути зроблені з дотриманням педагогічного такту. Курсова робота Мета курсової роботи Метою виконання курсових робіт є розвиток навичок самостійної творчої роботи , поглиблення, закріплення і узагальнення знань, одержаних студентами під час завдання, та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання . Виконуються курсові роботи, як правило, після вивчення всьго курсу або певного розділу, які забезпечують достатній рівень знань для цієї роботи. Завдання на курсову роботу Тематика курсових робіт повинна відповідати програмі навчальних дисциплін, практичним потребам конкретного фаху та навчальним цілям. Обсяг завдання на курсову роботу має бути розрахований на виконання цієї роботи у визначений навчальним планом час. При розробці завдання на курсову роботу потрібно також врахувати , що він може бути складовою частиною дипломного проекту, особливо якщо це реальна робота дослідницького характеру. 44

З метою наближення курсових робіт до реальних умов виробництва завдання доцільно будувати на фактичному матеріалі, пов'язуваючи його з трудовою діяльністю студентів-заочників. Найбільш цінним є реальна робота, що виконується на замовлення підприємств, на яких працюють студенти-заочники, або як раціоналізаторська чи винахідницька діяльність. Якщо роботи студентів-заочників мають авторські свідоцтва на винахід і раціоналізаторську пропозицію і виконані за період навчання, то їх доцільно зараховувати як курсові або дипломні проекти за умови відповідності їх змісту предмета, що вивчається. У завдання на курсову роботу, як правило, слід включати проектування та розрахунок деталей і механізмів, нескладних інженерних споруд, ділянок та систем, технологічних процесів, що відповідають профілю спеціальності. В нього також може бути включено проектування, розрахунок і виготовлення лабораторного обладнання та наочних посібників, що буде являтися реальною частиною роботи. Завдання на курсову роботу повинно бути індивідуальним і різноманітним за змістом, але приблизно однаковим за ступенем складності. Особливо складні за змістом курсові роботи можуть виконуватися при можливості групою студентів-заочників, зокрема реальні, що стусуються виготовлення лабораторного обладнання, пристроїв, пристосування тощо. При цьому кожному студенту видається індивідуальне завдання з визначеним переліком питань, за які кожен звітується індивідуально на захисті курсової роботи. Порядок затвердження тематики курсової роботи та їх виконання визначається навчальним закладом. Як правило, завдання на курсову роботу розглядається відповідною предметною (цикловою комісією ) за поданням керівників курсовою роботою, затверджується заступником директора з навчальної роботи і видається студентам не пізніше, ніж за місяць до терміну здачі курсової роботи. Бланк завдання брошурується разом з пояснювальною запискою. Оформлення курсової роботи Курсова робота складається з пояснювальної записки, написаної від руки або надрукованої згідно із стандартами на текстові матеріали, та графічної частини: креслень, схем, діаграм і т.д. Крім того, в реальній частині проекту можуть виготовлятись макети, моделі та інші вироби. Пояснювальна записка повинна містить коротку анотацію роботи, зміст, основні розрахунки і пояснення до них, а також питання технології і методики виконання робіт, що проектується. Всі викладки мають бути технічно грамотними чіткими і стислими.

6. Організація і проведення лабораторно – екзаменаційної сесії Навчальний процес у вищих навчальних закладах без відриву від виробництва здійснюється відповідно до Положення про організацію навчального тпроцесу у вищих навчальних закладах. Основна організаційна форма діяльності навчального закладу по підготовці спеціалістів без відриву від виробництва – лабораторно – екзаменаційна сесія, під час якої проводяться всі види навчальної роботи, передбачені навчальними планами. Всі види навчальної роботи студентів, які навчаються без відриву від виробництва, календарні строки виконання контрольних робіт, складання заліків, строки проведення лабораторно – екзаменаційних сесій зазначені в навчальному графіку, який отримують студенти на початку навчального року або семестру. Протягом навчального року може проводитись одна або дві – три лабораторно – екзаменаційні сесії, загальна тривалість яких становить до 40 календарних днів, залежно від терміну навчання та спеціальності. Час проведення сесії встановлюється відповідно до навчальних планів із врахуванням інтересів підприємств, на яких працює більшість студентів. Право на додаткову оплачувану відпустку отримують студенти, які не мають заборгованості за попередній семестр (курс) і до початку лабораторно – екзаменаційної сесії з усіх предметів, які виносяться на сесію, здали на перевірку контрольні роботи і курсові проекти (роботи). У період лабораторно – екзаменаційних сесій тривалість теоретичних занять не повинна перевищувати 6 годин на день або 8 годин, якщо передбачається проведення лабораторно – практичних робіт. Загальна кількість обов’язкових аудиторних занять на тиждень не повинна перевищувати 36 годин, на весь період лабораторно – екзаменаційних сесій (на рік) – 220 годин. Під час лабораторно – екзаменаційних сесій проводяться всі передбачені для студентів – заочників форми навчальної роботи: настановчі, оглядові, практичні і лабораторні заняття, консультації, контрольні роботи, заліки, екзамени. Всі навчальні заняття, проведені з студентами - заочниками, повинні бути відображені в журналах навчальних занять і консультацій, відомостях контрольних робіт, приймання заліків, курсових робіт, екзаменів. Навчальні заняття і екзамени слід чергувати та рівномірно розподіляти на весь період сесії. Розклад навчальних занять і екзаменів складається і затверджується заступником директора з навчальної роботи та завідуючим заочним відділом не пізніше як за 10 днів до початку лабораторно – екзаменаційної сесії.

7. Положення про пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням у вищих навчальних закладах І. Загальні положення 1. Це положення передбачає пільги для працівників, які навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах, і є обов’язковим для державних та рекомендованим для підприємств, організацій, установ інших форм власності. 2. Студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах без відриву від виробництва, адміністрації підприємств, установ і організацій зобов’язана створювати необхідні умови для вступу у вищі навчальні заклади, суміщення роботи з навчанням, надавати їм допомогу в оволодінні професійними уміннями і навичками, виділяти місця для виробничої практики, своєчасно надавати пільги, встановленні законодавством. 3. Адміністрація підприємств, установ і організацій при підвищенні кваліфікаційних розрядів або при призначенні на вищу посаду працівників повинна враховувати загальноосвітню і професійну підготовку робітників і службовців, найбільш доцільно використовувати осіб, які навчаються без відриву від виробництва, відповідно до їх кваліфікації і освіти. 4. При наданні щорічних відпусток працівникам, які навчаються у навчальних закладах без відриву від виробництва, адміністрація підприємств, організацій і установ зобов’язана приурочувати, за їх бажанням, ці відпустки до часу проведення настановних занять, виконання лабораторно-практичних робіт, складання заліків і екзаменів у навчальному закладі. Працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах, щорічні відпустки у перший рік роботи можуть надаватися за їх бажанням раніше, ніж закінчиться 11 місяців з моменту працевлаштування. 5. Пільги, передбаченні цим положенням, надаються працівникам на підставі довідок – викликів, які видаються навчальним закладом у встановленому порядку. ІІ. Пільги для осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах 6. Працівникам, допущеним до вступних екзаменів, надається відпустка без збереження заробітної плати при вступі у вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації (технікуми, коледжі) – 10 робочих днів, ІІІ-ІУ рівнів акредитації – 15 робочих днів без врахування часу на проїзд до місця знаходження навчального закладу і зворотно. 7. Працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах заочно, надаються додаткові відпустки із збереженням середньої заробітної плати: - на період настановчих занять, виконання лабораторно – практичних робіт, складання заліків і екзаменів – до 40 робочих днів щорічно, конкретно тривалість лабораторно – екзаменаційних сесій визначає навчальний заклад; - на період складання державних екзаменів у вищих навчальних закладах – 30 робочих днів; 47

- на період підготовки і захисту дипломного проекту ( роботи) у вищих навчальних закладах ІІІ-ІУ рівнів акредитації – до 4 місяців, у навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації – до 2 місяців. 8. Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах, протягом 10 місяців перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних екзаменів надається при шестиденному робочому тижні один вільний від роботи день на тиждень для підготовки до занять з оплатою в розмірі визначеному підприємством, організацією, установою, але не менше 50% середньої заробітної плати за основним місцем роботи. При п’ятиденному робочому тижні кількість вільних днів від роботи змінюється залежно від тривалості робочої зміни при збереженні загальної кількості вільних від роботи годин. Керівники підприємств, установ і організацій протягом зазначених 10 місяців можуть надавати студентам за їх бажанням додатково ще 1-2 вільні від роботи дні на тиждень без збереження заробітної плати. Керівники підприємств і організацій можуть надавати інші додаткові пільги самостійно. В окремих випадках, коли умови виробництва мають сезонний чи пересувний характер робіт, а особи, які навчаються без відриву від виробництва, не можуть регулярно користуватися вільними днями щотижня, керівники підприємств, установ, організацій можуть надавати їм вільні від роботи дні, просумовані разом, у міжсесійний період або в інший період найменшої зайнятості на виробництві у межах загальної кількості вільних від роботи днів, встановлених пунктом 8 цього Положення. 9. Розмір заробітної плати, яка зберігається на час відпусток, передбачених пунктом 7 цього Положення, визначається з розрахунку середньомісячної заробітної плати. 10. Студентам – заочникам останніх курсів навчальних закладів, які направляються для проходження практики згідно з Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України та відповідно до рішення кафедри (циклової комісії), керівники підприємств, організацій, установ усіх форм власності надають додаткову місячну відпустку без збереження заробітної плати на підставі довідок вищих навчальних закладів про строк практики. На період вказаної відпустки таким студентам призначається стипендія в розмірі не менше мінімальної заробітної плати за рахунок відповідних підприємств, організацій, установ. 11. Студенти, які навчаються без відриву від виробництва, забезпечуються за їх бажанням гуртожитком на час лабораторноекзаменаційної сесії, підготовки і захисту дипломних проектів та складання державних екзаменів.

8. Права і обов'язки студентів – заочників Студент – заочник Іллінецького ДАК має право: • навчатися за індивідуальним планом; • працювати паралельно з навчанням за умов виконання графіка навчального процесу та вимог індивідуального плану; • переривати навчання (з поважних причин) після успішного закінчення першого курсу навчання з подальшим поновленням; • брати участь у засіданнях комісій; • брати участь у засіданнях ради самоврядування для роз'язання будь -яких питань студентського життя; • користуватися навчальною, виробничою, культурною, спортивною, побутовою базами коледжу, мати доступ до інформації в усіх галузях знань; • брати участь у науково-дослідній, дослідно-конструкторській та інших видах наукової діяльності, конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах; • студент користується також іншими правами, зокрема пільгами, що передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням. Студент-заочник Іллінецького ДАК зобов 'язаний: • систематично й глибоко оволодівати знаннями, практичними навичками, професійною майстерністю, підвищувати загальний культурний рівень; • дотримуватися Статуту; • відвідувати заняття згідно з розкладом; • своєчасно сповіщати заочне відділення коледжу про зміну домашньої адреси, місця роботи, про всі вимушені перерви в заняттях (хвороба, відрядження, виробнича необхідність тощо); • повертати до бібліотеки коледжу або заочного відділення навчальнометодичну документацію та літературу після складання екзамену (без затримки); • допомагати керівникам різних підрозділів коледжу підтримувати належний порядок у коледжі і на прилеглих до нього територіях, а також у гуртожитку. Студент відраховується з коледжу: • за власним бажанням: • за академічну неуспішність;  за невиконання умов договору; • за станом здоров'я на підставі висновку ЛКК; • у зв'язку з переведенням до іншого вищого закладу освіти; • за порушення навчальної дисципліни і правил внутрішнього розпорядку коледжу.

9. Памятка студенту, який здобуває вищу освіту за заочною формою навчання Відповідно до «Кодексу Законів про Працю» і Закону України «Про відпустки» та Постанови Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 634 «Про порядок, тривалість та умови надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах за вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості» для працівників, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями, незалежно від їх форми власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи і навчаються в університеті за заочною формою, передбачені пільги у вигляді додаткових оплачуваних відпусток і відпусток без збереження заробітної плати. Зазначені пільги визначені як для громадян України, так і для іноземних громадян, а також осіб без громадянства, які працюють в Україні. Додаткові оплачувані відпустки надаються на період: - сесій для осіб, які успішно навчаються в коледжі (на першому та другому курсах -30 календарних днів щорічно; на третьому і наступних курсах - 40 календарних днів щорічно) (ст. 216 КЗпП України),; - на період складання державних екзаменів надається додаткова оплачувана відпустка – 30 календарних днів (ст. 216 КЗпП України), - на період підготовки і захисту дипломного проекту (роботи) надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю чотири місяці (п.4 ст.15 Закону України “Про відпустки”), - додаткова відпустка без збереження заробітної плати надається в обов'язковому порядку працівникам, допущеним до вступних випробувань у вищі навчальні заклади, тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу і назад. - власник, або уповноважений ним орган зобов’язані створити працівникам необхідні умови для поєднання праці з навчанням (ст. 202 КЗпП), а здобуття вищої освіти має враховуватися при просуванні на службі (ст. 203 КЗпП), - на період 10 навчальних місяців до початку державних екзаменів працівникам, за їх бажанням, може бути надано додатковою ще 1-2 вільні від роботи дні в тиждень без збереження заробітної плати (ст. 218 КЗпП). - студентам, які не виконали навчальний план у повному обсязі, відпустки надаються без збереження заробітної плати. Особливості організації навчального процесу за заочною формою навчання Навчальний процес за заочною формою навчання організовується відповідно до Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти та науки України від 2 червня 1993 року № 161. 50

Програма підготовки студентів заочної форми навчання цілком співпадає з програмою підготовки денної форми навчання: перелік дисциплін, загальна кількість годин, форми підсумкового контролю знань. Різницю складає розподіл годин між аудиторною та самостійною формами роботи студентів. На заочній формі навчання на самостійну роботу відводиться більша кількість годин від загального обсягу. З метою поглибленого вивчення дисциплін, у навчальних планах заочної форми навчання передбачено написання контрольних робіт. Навчально-методичне забезпечення дисциплін включає робочу навчальну програму, конспект лекцій, методичні рекомендації для виконання контрольних робіт, курсових робіт (проектів), розрахункових робіт. Сесія для заочної форми навчання - це частина навчального року, протягом якої здійснюються всі форми навчального процесу, передбачені навчальним планом та робочими програмами (навчальні заняття: лекції, лабораторні, практичні, семінарські та індивідуальні заняття, самостійні роботи, консультації; виконання індивідуальних завдань і контрольні заходи). Навчальні аудиторні заняття, заліки, екзамени в період заліковоекзаменаційної сесії проводяться за розкладом, затвердженим заступником директора з навчальної роботи. Міжсесійний період для заочної форми навчання - це частина навчального року, протягом якої здійснюється робота студента над засвоєнням навчального матеріалу як самостійно, так і під керівництвом викладача, на основі виданих завдань для самостійної роботи студента з кожної дисципліни в обсязі часу, передбаченого навчальним планом та робочою програмою дисципліни. Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу у міжсесійний період. Зміст самостійної роботи над конкретною навчальною дисципліною визначається робочою навчальною програмою дисципліни та методичними рекомендаціями викладача. Самостійна робота студента забезпечується системою навчальнометодичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій викладача, практикум тощо. Самостійна робота студента над засвоєнням матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці вищого навчального закладу, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах, а також в домашніх умовах. Навчальний матеріал навчальної дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять. Основною формою роботи студента над засвоєнням навчального матеріалу є виконання ним контрольних робіт та індивідуальних завдань. Контрольні роботи та індивідуальні завдання, передбачені навчальним планом, можуть виконуватися як у домашніх умовах (поза навчальним закладом) так і в коледжі. 51

Кількість контрольних робіт та перелік дисциплін, з яких виконуються контрольні роботи, визначається навчальним планом. Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, розрахункові, курсові, дипломні роботи) видаються студентам у терміни, передбачені графіком навчального процесу. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні з викладачем. У розпорядженні студентів заочної форми навчання бібліотека з навчальною, науковою, художньою літературою та періодичними виданнями; компьютернi класи з ресурсами мережі Інтернет.

У одному із комп’ютерних класів коледжу (архівне фото)

Виконання всіх видів контрольних робіт та індивідуальних завдань є необхідною передумовою допуску студента до складання екзаменів та заліків з відповідної дисципліни. Організація навчання за заочною формою під час сесій і в міжсесійний період здійснюється відповідно до затвердженого графіка навчального процесу. Вищий навчальний заклад за певних умов (хвороба, службові відрядження, складні сімейні обставини, зокрема, необхідність догляду за членами сім’ї тощо) для окремих студентів може встановлювати індивідуальний графік навчального процессу. Виклик студентів на сесію здійснюється відповідно до графіка навчального процесу довідкою-викликом встановленої форми. 52

Довідка-виклик є підставою для надання додаткової оплачуваної відпустки студентам, які виконали навчальний план у повному обсязі за попередню сесію.

10. Організація методичної роботи на заочному відділенні Загальні положення Методичне забезпечення освіти здійснюють вищі навчальні заклади освіти відповідно до ст. 19 “Наукове і методичне забезпечення освіти” Закону України про освіту. Головним завданням вищого навчального закладу є провадження освітньої діяльності, яка включає навчальну, виховну, наукову, культурну і методичну діяльність (пункт 17 Положення про державний вищий навчальний заклад (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 р. № 1074)). Вищий навчальний заклад має право визначати форми та засоби проведення навчально-виховного процесу відповідно до ліцензованої освітньої діяльності (пункт 19 цього ж положення). В успішному вирішенні освітніх завдань значна роль відводиться методичній роботі на заочному відділенні. Досвід показав, що правильна організація методичної роботи сприяє поліпшенню і удосконаленню підготовки спеціалістів без відриву від виробництва. Якість методичної роботи на заочному відділенні залежить від правильної постановки її планування. Перед початком навчального року заочне відділення розробляє план методичної роботи на навчальний рік з урахуванням перспективних планів циклових (предметних) комісій з написання письмових консультацій і методичних розробок, а також з урахуванням проведеної роботи за минулий період і завдань на новий навчальний рік. У плані передбачаються питання, які будуть вирішуватися на засіданнях педагогічної ради, циклових (предметних) комісій, безпосередньо завідувачем відділення і методистом. Після розгляду проекту плану методичної роботи на засіданнях циклових (предметних) комісій він заслуховується на засіданні педагогічної ради і затверджується заступником директора з навчальної роботи. Таким чином, план методичної роботи зосереджує зусилля всього педагогічного колективу на вирішенні найважливіших методичних завдань з урахуванням набутого досвіду, а також конкретних умов і можливостей. Для підвищення педагогічної майстерності викладачів проводяться різноманітні заходи методичного спрямування: науково-практичні конференції, семінари, диспути, педагогічні читання, взаємовідвідуваня занять, стажування та підвищення кваліфікації.

Під час педагогічного читання

Важливим принципом організації методичної роботи є перенесення акценту з інформаційного навчання на методологічне, зокрема, оволодіння методами наукової та професійної діяльності, розвиток у студентів здатності 55

до набуття нових знань та їх узагальнення і приведення до чіткої системи. Нині основна увага звертається на самостійну діяльність студента. Рівень підготовки спеціалістів за заочною формою навчання залежить від добре спланованої та цілеспрямованої методичної роботи. Питома вага методики у будь-якому вигляді людської діяльності тепер переважає всі інші складові процесу виробництва чи навчання. Завдяки багаторічним дослідженням вчених педагогів розробляються і постійно вдосконалюються методики навчання, починаючи з вивчення алфавіту і закінчуючи підготовкою висококваліфікованих фахівців найрізноманітніших професій. Якщо людина прагне оволодіти певною спеціальністю, не залишаючи свого основного виду діяльності, то успіх її у навчанні залежить від досконалості певних методик. При традиційній заочній формі підготовки молодших спеціалістів сформувалася певна загальна методика, яка складається з кількох етапів: прийом на навчання, настановчі заняття, очно-групові та індивідуальні консультації, лабораторно-екзаменаційні сесії, виробнича переддипломна практика, розробка та захист дипломного проекту, складання державних екзаменів. Кожному з етапів властиві свої загальновідомі методики, успішне втілення яких залежить від досконалості планування та реалізації певних заходів, професіоналізму, досвідченості та відповідальності працівників заочних відділень і викладачів, контингенту студентів, а також інших складників багатогранного процесу навчання і виховання. Організація методичної роботи Методичну роботу за заочною формою навчання у вищих навчальних закладах І–II рівнів акредитації здійснюють:  педагогічна рада;  методичний кабінет;  циклові (предметні) комісії;  заочні відділення. Для вдосконалення якості викладання і підвищення педагогічної майстерності викладачів у вищих навчальних закладах першого і другого рівнів акредитації створюється педагогічна рада, що об’єднує педагогічних та інших працівників закладу, які беруть безпосередньо участь у навчальновиховному процесі (пункт 48 Положення про державний вищий навчальний заклад (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 р. № 1074)). У разі потреби у вищому навчальному закладі можуть створюватися методичні ради, порядок створення і функції яких визначаються директором. Педагогічна рада розглядає основні питання методичної роботи, для вирішення яких потрібне колективне обговорення та пошук шляхів удосконалення навчання за заочною формою. Щорічна тематика методик, що обговорюються педагогічною радою, може включати кілька основних питань, а для поглибленого вивчення і впровадження у навчальний процес бажано визначати одну-дві теми на рік: 56

■ шляхи удосконалення рівня практичної підготовки студентівзаочників; ■ дидактичні та технічні можливості навчального закладу для запровадження елементів дистанційної освіти; ■ удосконалення методики контролю рівня знань, набутих у міжсесійний період; ■ методики проведення занять зі студентами-заочниками в період лабораторно-екзаменаційної сесії; ■ розробка комплексних кваліфікаційних завдань, тестів, екзаменаційних білетів для семестрових та державних екзаменів; ■ курсове та дипломне проектування – актуальність тематик, поліпшення нормативного та навчально-методичного забезпечення, створення оптимальних умов для реальних розробок; ■ інші актуальні питання з поліпшення підготовки фахівців. Для детального дослідження однієї з тем потрібно створити комісію, яка розробила б програму, календарний графік, а в кінці року запропонувала б навчальній частині рекомендації з підвищення рівня знань і практичних умінь випускників-заочників. Визначення певної теми досліджень може базуватися на матеріалах звітів заочного відділення, річного звіту навчального закладу з питань навчальної роботи, практичного навчання, гуманітарної освіти та виховання, а також на аналізі інших матеріалів. Пошук слабкої ланки у довгому ланцюгу складових навчального процесу має стати основним завданням методичного кабінету навчального закладу. Дослідження, розробка методик та запровадження їх для зміцнення цієї ланки – завдання всього педагогічного колективу. Одним з головних структурних підрозділів з методичної роботи є циклова комісія. У тісному співробітництві з методичним кабінетом та заочним відділенням циклові комісії покликані спрямовувати окремі складові навчання у рівномірне і цілісне русло підготовки фахівців високого професійного рівня. Всі ці підрозділи мають виконувати контролюючу методичну функцію за діяльністю студентів-заочників і викладачів. У планах їх роботи повинні розглядатися такі питання: ♦ роль дисциплін соціально-економічного циклу у дослідженні кадрової політики регіону та визначення потреби у спеціалістах певного профілю в контексті перспективи підготовки їх у навчальному закладі; ♦ розгляд навчально-методичної документації для заочної форми навчання із всіх дисциплін кожного курсу (розгляд та затвердження робочих навчальних програм викладачів з протокольним відображенням змін і доповнень виконується перед початком кожного навчального року); ♦ вплив якості рецензування контрольних робіт на рівень знань студентів-заочників; ♦ навчально-методичне забезпечення студентів-заочників для самостійної роботи у міжсесійний період; ♦ впровадження найновіших методик проведення занять зі студентами-заочниками під час лабораторно-екзаменаційної сесії; 57

♦ вплив використання певних методик на рівень знань студентівзаочників; ♦ матеріально-технічне забезпечення для проведення лабораторних чи практичних занять із студентами-заочниками; ♦ розгляд переліку лабораторних (практичних) робіт для виконання їх на виробництві; ♦ розгляд тематики курсових та дипломних проектів; ♦ навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення кабінетів дипломного проектування; ♦ аналіз результатів виробничої переддипломної практики студентів-заочників; ♦ розгляд питань для складання державних екзаменів (комплексних кваліфікаційних завдань, тестів тощо); ♦ аналіз результатів захисту дипломних проектів та складання державних екзаменів випускниками-заочниками. У полі зору циклових (предметних) комісій повинні бути методики викладання окремих дисциплін, розробка і використання комп'ютерних технологій навчання, натуральної або макетної чи знакової наочності. Циклові комісії мають контролювати систематизацію методичних матеріалів з кожної теми всіх дисциплін (схема 1). Процес навчання у навчальному закладі – це цілеспрямована систематична діяльність викладача і студентів. Методика викладання дає можливість правильно організувати їх діяльність згідно з програмою дисципліни. Вона включає вивчення, розробку і удосконалення різних методів, прийомів і форм викладання дисципліни, а також розробку і вирішення багатьох організаційних питань, що виникають у процесі навчання. Методика викладання повинна давати можливість викладачу користуватись системою прийомів і методів роботи зі студентами, що дозволить забезпечити міцні систематизовані знання і навички в обсязі, встановленому програмою, при мінімумі часу і сил, а також забезпечити досягнення виховних цілей, які є невід’ємною складовою навчально-виховного процесу. Методика викладання дозволяє викладачу вибрати раціональні способи роботи з певним контингентом студентів за розкладом і затвердженою програмою; вивчає і систематизує досвід роботи кращих педагогів і дає можливість викладачу-початківцю уникнути багатьох помилок; дозволяє на основі досвіду удосконалити навчальні плани, програми, підручники і навчальні посібники з даної дисципліни. Методика викладання окремих дисциплін тісно пов’язана з такими науками як: педагогіка, психологія, логіка тощо. Вони базуються на загальних положеннях освіти, навчання і виховання, розробляють способи реалізації їх при вирішенні конкретних завдань. З урахуванням загальної і конкретної мети методика досліджує особливості вивчення дисципліни як за окремими її темами, так і за іншими елементами змісту навчального матеріалу (положеннями, поняттями, висновками, фактами тощо). Вона досліджує зміст навчання (складові, 58

структуру), засоби і організаційні форми, взаємозв’язку з дидактичними методами.

конкретні методи навчання у

Схема 1. Структура навчально-методичного та інформаційного забезпечення спеціальності ПРОГРАМИ

ПРОГРАМ Типові Инавчальні Навчального закладу Робочі навчальні Проведення технологічної практики Проведення державних екзаменів

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ Тексти лекцій, зокрема електронні

Пакети візуального забезпечення курсу (кодо-, відеоплівки, таблиці, моделі, макети, плакати тощо) Завдання для практичних та лабораторних занять (збірники задач, ситуаційні завдання, ділові ігри тощо) Пакети контрольних завдань для визначення залишкових та поточних знань з дисциплін (ККР) Пакети контрольних завдань для комплексної перевірки знань і вмінь студентів (ККЗ) Методичні вказівки та тематика контрольних робіт для студентів-заочників

Навчальні та контрольні тести Індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів та комплекси методичного забезпечення самост. роботи Фонд законодавчого та інструктивного матеріалу

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Проведення теоретичних занять Проведення практичних, лабораторних та семінарських занять Написання курсових робіт Написання випускної, дипломної роботи

Тематика науково-дослідних робіт студентів та гурткової роботи

Організація самостійної роботи студентів

Тематика курсового та дипломного проектування

Проведення навчальної практики

Пакети прикладних програм та інструкції для роботи на ПЕОМ

Організація та проведення технологічної практики

Значну увагу потрібно приділяти відкритим заняттям на заочному відділенні. Мета таких занять – обмін досвідом між викладачами, навчання молодих колег, удосконалення навчання студентів-заочників. Відкриті заняття – це своєрідна школа роботи зі студентами-заочниками для всіх присутніх викладачів. Тому циклові комісії разом з методичним кабінетом повинні спланувати тематику і час їх проведення, завчасно переглянути навчально-методичну карту заняття та все його методичне і технічне забезпечення, а за 10 днів повідомити про час і місце проведення заняття. Голові циклової комісії бажано додатково переглянути обладнання кабінету чи аудиторії, за потреби надати допомогу у підготовці до заняття. Під час відвідування та обговорення відкритих занять у настроях викладачів мають переважати повага і доброзичливість, бажання підтримати колег і належно оцінити їх досягнення. На недоліках не слід акцентувати увагу. Викладач, який проводив заняття, повинен виявити їх сам та провести самоаналіз. На засіданнях циклових комісій потрібно розглядати також інструкційні карти для проведення лабораторних і практичних занять, а також проаналізувати матеріально-технічне забезпечення їх. Інструкційні карти, окремі або зібрані у лабораторних практикумах, потрібно видавати студентам-заочникам напередодні занять для можливості належної підготовки до виконання робіт у лабораторії. Для тієї частини лабораторних чи практичних робіт, які студенти виконують на виробництві, також мають бути розроблені інструкції з детального методичного виконання роботи та правилами техніки безпеки. Розробка інструкцій з виконання лабораторних чи практичних робіт, письмових консультацій, посібників для студентів-заочників є досить відповідальним завданням всього педагогічного колективу, методичного кабінету, циклових комісій та заочного відділення. На підставі інструктивних порад з розробки певних методичних матеріалів та рекомендованої структури їх у навчальному закладі потрібно розробити власні критерії складання допоміжних навчальних посібників. Крім того, потрібно орієнтувати викладачів на кращі методичні розробки (посібники, консультації), які повинні бути в бібліотеці, методичному кабінеті чи на заочному відділенні. Педагогічні і науково-педагогічні працівники відповідно до ст. 50 Закону України “Про вищу освіту” мають право на вільний вибір методів та засобів навчання в межах затверджених навчальних планів; відповідно до ст. 51 цього ж закону вони зобов’язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, наукову кваліфікацію (для науковопедагогічних працівників), забезпечувати високий науково-теоретичний і методичний рівень викладання дисциплін у повному обсязі освітньої програми відповідної спеціальності. Відповідно до ст. 55 “Права педагогічних та науково-педагогічних працівників” Закону України “Про освіту” педагогічні та науковопедагогічні працівники мають також право на вільний вибір форм, методів, засобів навчання, виявлення педагогічної ініціативи. 61

Плануючи методичну роботу на заочному відділенні, необхідно враховувати ряд інших аспектів, що не знайшли відображення у планах інших структурних підрозділів: ♦ аналіз методичного забезпечення студентів-заочників з окремих спеціальностей; ♦ аналіз навчально-методичної документації викладачів окремих дисциплін; ♦ запровадження модульно-рейтингової системи навчання та контролю рівня знань студентів-заочників з певних дисциплін; ♦ якість рецензування контрольних робіт; ♦ результати виробничої переддипломної практики; ♦ вплив індивідуальних консультацій на рівень знань студентівзаочників; ♦ використання досвіду студентів-заочників на заняттях під час лабораторно-екзаменаційної сесії; ♦ організація конкурсу рефератів, курсових робіт, реальних розробок дипломних проектів; ♦ висвітлення досвіду викладачів з використання певних методик проведення занять зі студентами-заочниками; ♦ аналіз успішності студентів-заочників за результатами семестрових та державних екзаменів. Методичну роботу всіх підрозділів навчального закладу розмежувати важко. Ті чи інші питання можуть вивчатися і аналізуватися будь-яким підрозділом. Але дуже важливо скоординувати цю роботу, організувати її виконання, спрямувати на одержання високого ефекту. Особливо не просто розділити методичну роботу завідувача заочного відділення і методиста, бо вони можуть включати в план однакові питання і вивчати та аналізувати їх паралельно у різних групах та спеціальностях. Важливо узгоджувати методичну роботу всіх підрозділів через методичний кабінет навчального закладу. Якщо за штатним формуляром у навчальному закладі не передбачена посада методиста заочного відділення, тоді вся відповідальність за організацію навчального процесу і методичну спрямованість його покладається на завідувача заочного відділення. У такому випадку методичну роботу (як і виховну) можна не планувати окремо, а подавати її одним з розділів річного плану роботи заочного відділення. Отже, завідувач заочного відділення може планувати переважно вузькі специфічні теми методичної роботи: ♦ якість рецензування контрольних робіт студентів-заочників; ♦ вплив урізноманітнення контролю самостійної роботи студентівзаочників у міжсесійний період на рівень їх знань; ♦ перерецензування контрольних робіт – як засіб підвищення двосторонньої (студентів і викладачів) відповідальності за рівень знань студентів; 62

♦ допомога молодим викладачам у підготовці навчально-методичної документації та використанні певних методик проведення занять; ♦ аналіз звітів за виробничу переддипломну практику; ♦ введення принципово нових методів заочної форми навчання; ♦ вивчення досвіду роботи зі студентами-заочниками в інших навчальних закладах і запровадження кращих технологій у своєму; ♦ психофізіологічні проблеми студентів-заочників від інформаційних перевантажень під час лабораторно-екзаменаційних сесій, дипломного проектування, підготовки до державних екзаменів. Можна планувати цілий ряд інших методичних питань для щорічного дослідження, обговорення і запровадження в роботу або з метою ліквідації недоліків, які найчастіше повторюються у навчальному процесі. У багатосторонній методичній роботі значну увагу слід приділити рекламі освітянських послуг, яку може надати заочне відділення навчального закладу. Глибокий аналіз на сторінках місцевої преси (по радіо, телебаченню) причинно-наслідкових зв'язків, що призводять до підйому або занепаду певної галузі аграрного виробництва, до підйому популярності певної спеціальності, бажання отримати її паралельно навчаючись за обома формами – денною та заочною. Тому в план методичної роботи завідувача заочного відділення може бути включено 1- 2 глобальні питання: ■ вивчення та узагальнення через засоби масової інформації (на регіональних конференціях) питань розвитку регіону та забезпечення виробництва висококваліфікованими спеціалістами; ■ вивчення впливу рівня освіти власників підприємств на результати діяльності: продуктивність, збут продукції, одержання прибутку. Якісний склад вступників на навчання без відриву від виробництва залежить не лише від конкурсного показника, а й від усвідомлення широким загалом населення прямих зв'язків між одержанням прибутку і рівнем професіоналізму. Вся методична робота заочного відділення має бути спрямованою на такі основні аспекти:  престижність і важливість спеціальностей, за якими ведеться підготовка спеціалістів за заочною формою навчання, для успішного провадження виробництва;  удосконалення всіх етапів традиційної заочної освіти: настановчих занять, консультацій, лабораторних і практичних занять, виробничої переддипломної практики, курсового та дипломного проектування, підготовки та складання державних екзаменів, захисту дипломних проектів;  запровадження найновіших освітянських технологій для навчання без відриву від виробництва (дистанційна та кореспондентська освіта);  пріоритетність освіти на фоні різноманітних аспектів сучасного життя та діяльності людини. 63

Важливим елементом організації методичної роботи є контроль, який включає всі види педагогічної діяльності викладача: планування роботи, підготовка навчально-методичного комплексу заняття, професійність та рівень викладання дисципліни, педагогічна майстерність, загальна культура, моральні принципи у спілкуванні зі студентами тощо.

11. Методичні рекомендації щодо написання письмової консультації для студентів заочників Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, самостійна робота студента-заочника є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у міжсесійний період. Самостійна навчальна робота – це активна розумова діяльність студента, направлена на опанування, удосконалення, застосування знань, умінь і навичок у житті, практичній діяльності. Самостійна робота студентів повинна формувати думку, розвивати пізнавальну діяльність, вести їх від відомого до невідомого, виховувати звичку переборювати труднощі, вирішувати все нові із кожним разом все важчі завдання. Саме це мав на увазі великий педагог К.Д.Ушинський, коли писав: “Треба постійно пам’ятати, що слід передати учневі не тільки ті чи інші знання, а й розвинути в ньому бажання і здатність самостійно, без учителя, набувати нових знань”. Тобто, без добре організованої самостійної роботи не може бути міцних знань. Виходячи з цього, для полегшення самостійної роботи студенту заочнику під час вивчення навчального матеріалу, а також для ефективного керування навчальною діяльністю студентів, особливо у міжсесійний період, викладачами заочних відділень планується розроблення письмових консультацій. Ціль письмових консультацій Ціль письмової консультації – сприяти ефективному вивченню дисципліни студентами-заочниками, зобов’язувати їх своєчасно і якомога глибше пізнавати суть та зміст процесів і явищ, які розглядаються, одержувати більш повну і по-новому висвітлену науково-практичну інформацію, навчитись свідомо і правильно вирішувати проблеми сьогодення. Письмові консультації повинні надавати своєчасну допомогу студентам у засвоєнні програмного матеріалу, запобігати утворенню недоліків у їх знаннях, а також попереджувати відставання в навчанні. Написання письмової консультації буде доцільним, ефективним і виконуватиме своє призначення лише за умови, що вона своєчасно використовується студентами як джерело, дороговказ (настанова), засіб проникнення їх у проблему й сприятиме свідомому і глибокому засвоєнню та закріпленню її суті й змісту. Письмова консультація повинна бути підготовлена до початку проведення настановчого заняття з дисципліни. Викладач на настановчих заняттях повинен ознайомити студентів із переліком уже розроблених письмових консультацій, а також з тематикою письмових консультацій, які найближчим часом будуть розроблені. Слід зазначити, що письмові консультації видаються на руки студентам або надсилаються на їх запит. 65

Загальна інформація про письмові консультації Розрізняють такі види письмових консультацій: - письмові групові; - письмові індивідуальні. Письмові групові консультації Письмові групові консультації пишуть викладачі з тих тем чи питань, з яких навчальний матеріал відсутній у підручниках, або, якщо в контрольних роботах зустрічаються одні і ті ж помилки. Такі консультації розглядають на засіданнях циклових комісій, їх друкують і передають в читальні зали, навчальні кабінети або надсилають студентам-заочникам на їх запит. На заочному відділенні ведуть каталог письмових групових консультацій з дисциплін. Письмові індивідуальні консультації Вони мають характер переписки студента-заочника з викладачем і здійснюються через заочне відділення або безпосередньо студент–заочник– викладач. Це по суті відповідь викладача на поставлене питання студента у письмовій формі. Таким видом консультації можуть скористатись ті студенти, які не мають можливості приїхати у навчальний заклад і одержати консультацію в усній формі. Облік індивідуальних консультацій усних і письмових повинен вестись у журналах навчальних занять. Якщо з одного і того ж питання звертається за консультацією декілька осіб, то в такому випадку потрібно написати консультацію групову (на групу студентівзаочників). Письмові групові консультації можуть бути:  оглядові (консультація-лекція), в яких передбачається розкрити нову тему, зміст якої відсутній у доступних для студентів джерелах інформації;  частково-оглядові – зміст теми недостатньо розкритий у рекомендованій літературі або має застаріле тлумачення;  інструктивні (алгоритмізовані) – тема повністю розкрита у рекомендованій літературі, але важко сприймається студентами;  консультації-практикуми, в яких наводяться зразки і завдання; використання змісту теми (розв’язання прикладів, задач, вирішення практичних завдань з використанням комп’ютерної та мікропроцесорної техніки);  консультації-інструктажі, в яких наводяться приклади виконання програмних практичних робіт і дипломних проектів у домашніх або виробничих умовах;  масові – письмова розробка багатьох питань програми, які відсутні у навчальній літературі або не відповідають змісту програми. Такі 66

консультації виконують популярному викладенні.

роль

навчального

посібника

у стислому і

Підготовка викладача до написання письмової консультації Перед написанням письмової групової консультації викладач повинен: визначити тему і перелік питань, з яких доцільно написання роботи. Для цього необхідно: 1. Детально ознайомитись з програмою дисципліни і навчальними завданнями. 2. Встановити, які теми і питання відсутні у рекомендованій літературі або мають застаріле і недостатнє трактування. 3. Проаналізувати і узагальнити типові недоліки у знаннях студентів, особливо з ключових тем і питань, які виявились у них під час складання заліків та екзаменів у попередні роки. 4. Визначити коло складних і важкозасвоюваних студентами тем і питань, над якими потрібно більш наполегливо працювати, з метою надання їм практичної допомоги у їх засвоєнні. 5. Із визначених складних і важкозасвоєних тем та питань підібрати і опрацювати додаткову навчальну та методичну літературу. Письмові консультації слід розробляти з основних і найскладніших питань програми з урахуванням специфіки дисципліни та характеру трудової діяльності студентів-заочників, але слід пам’ятати, що вони ні в якому разі не є замінниками підручників.

Ознайомлення із зразками письмових консультацій (молоді викладачі у методичному кабінеті). 67

Конкретні поради У письмових консультаціях слід коротко висвітлювати:  значення основних питань розділу (теми) для вивчення програмного матеріалу дисципліни, їх взаємозв’язок з попередньо вивченим матеріалом даної або інших дисциплін, внутрішньо-дисциплінарні та міждисциплінарні зв’язки, життєвий взаємозв’язок теорії і практики;  додатковий навчальний матеріал з досягнень науки, технологій виробництва, економіки галузей промисловості;  при висвітлюванні складних і важких тем робити посилання на конкретні джерела навчальної літератури;  використовувати раціонально методи поетапного вивчення матеріалу теми;  вміло і логічно розподілити, розмістити і оформити сам зміст теми так, щоб його зовнішній вигляд вже створив зримий хід думок по суті теми, що розглядається;  після кожної смислово закінченої частини консультації доцільно зробити висновки, навести логічні та цікаві приклади, розмістити розв’язування типових задач, вправ з урахуванням можливостей використання ПЕОМ;  питання для самоконтролю повинні активізувати процес засвоєння і закріплення знань з дисципліни, прищеплювати студентам уміння і навички використання наукових основ, правил, формул для розв’язування задач теоретичного і особливо практичного спрямування. Меншою мірою вони повинні стосуватися елементарних понять, а в основному, розвивати навички самостійного мислення, аналізу, включаючи, при можливості, елементи проблемного навчання і тестового контролю з урахуванням особливостей даної дисципліни;  сформулювати контрольні питання і завдання для самоперевірки так, щоб студент вільно дав на них правильну і переконливу відповідь. При цьому для складних і важливих питань та завдань доцільно подати певні коментарі, а для задач – відповідь;  для активізації опрацювання і засвоєння програмного матеріалу та для кращого запам’ятовування найважливіших понять і термінів, а також для самоконтролю ефективного використання студентами письмової консультації, крім питань і завдань для самоперевірки, слід вести певну систему програмних питань, схем, опорних конспектів, невеликих кросвордів та ін. Їх виконання змусить студента більш уважно, активно та відповідально вникати в кожну частину консультації і авторського тексту підручника й самовпевнитись у якісному засвоєнні програмного матеріалу;  якщо розробляється письмова консультація з теми, зміст якої в достатній мірі висвітлено в рекомендованій літературі, то дана робота не повинна підміняти підручник, бути конспектом авторського тексту підручника і містити другорядний матеріал. У такій консультації повинні переважати методичні поради, коментарі, примітки, невеликі алгоритми, 68

висновки і завдання студентам на опрацювання окремих підтем та питань за підручником, а також вказівки з практичного використання найважливіших положень цих підтем;  обсяг письмової консультації залежить від ступеня, засвоєння та важливості теми, а також від повноти її висвітлення у рекомендованій літературі;  під час написання письмової консультації слід звертати увагу на використання в подальшому викладеного матеріалу, результатів виконаних завдань для виконання курсових проектів, курсових робіт, вивчення інших дисциплін. Вимоги до написання письмових консультацій Для забезпечення і ефективної реалізації навчально-виховних завдань письмова консультація повинна відповідати таким основним вимогам:  бути актуальною, необхідною, чітко обгрунтованою;  оптимально охоплювати весь зміст вибраної теми (питання), але не бути конспектом авторського змісту підручника;  забезпечувати науковість, логіку, необхідну повноту, чіткість і доступність всіх пояснень, висновків, завдань при опрацюванні студентами теми;  авторські рисунки, схеми, таблиці або їх елементи повинні бути замінені фотокопіями;  контрольні питання, приклади, задачі і завдання за ступенем трудності повинні відповідати програмним вимогам, бути якнайповніше пов’язаними з життям і виробничою діяльністю студентів, а результати – достовірними;  бути професійно і літературно грамотною. Опорний план письмової консультації Правильно складений план письмової консультації є одним з важливих елементів успішного засвоєння студентами теми. Але це не простий поділ на частини, не формальний перегляд авторського тексту, а творча робота викладача. Трансформація і весь монтаж (сценарій) програмної інформації, що розглядається у письмовій консультації, повинен бути підпорядкований правильно складеному плану розкриття теми. Його форма, складові частини, динамічність визначається темою, видом, специфікою дисципліни, змістом та вимогами до групової письмової консультації, які обгрунтовано вище. Перш ніж приступити до складання плану консультації потрібно:  всебічно опрацювати вибрану тему за всіма підібраними першоджерелами інформації;  опрацьовуючи зміст теми, відшукати характерні тези, зміст яких може глибше концентрувати увагу студентів під час вивчення проблеми, ніж заголовки, сформульовані у першоджерелах;  уявно встановити необхідний її зміст-відповідь; 69

визначити співвідношення і логічні переходи від однієї частини змісту відповіді до наступної;  встановити характерні місця, моменти і засоби подолання студентами труднощів при опрацюванні теми за рекомендованою літературою;  детально ознайомитись з матеріалом даної теми за навчальними завданнями і методичними вказівками;  глибоко проаналізувати можливі взаємозв’язки даної теми з попередньою та наступними темами, з іншими дисциплінами;  встановити, скільки та які питання і завдання з даної теми включено в тематику для виконання домашніх та класних контрольних робіт, для складання усного заліку та екзамену, зокрема, державного;  передбачити необхідні додаткові матеріали, коментарі, таблиці, які сприятимуть найефективнішому засвоєнню студентами теми;  передбачити контрольні питання, задачі і завдання для самоконтролю;  передбачити інші індивідуальні заходи щодо ефективності розробки письмової консультації. Така диференційована підготовча робота викладача дає можливість автоматично побудувати найбільш придатний для даної теми план, а разом з цим зорієнтуватись у виборі методів і засобів подання програмного матеріалу. Сам план не повинен бути розширеним, його складові повинні виражати найбільш суттєве у змісті підручника. Для зручності та полегшення засвоєння інформації студентами, кожен з головних пунктів теми слід розділяти на підпорядковану послідовність питань і підпитань. Формулювати пункти плану найбільш доцільно у вигляді називних речень чітко, повно, змістовно, грамотно, з однозначним розумінням суті їх змісту. Але за необхідності, залежно від програмного матеріалу і власних методичних міркувань, крім називних речень, можна використовувати питальні й наказові речення, а також заголовки підтем, параграфів і навіть цитати авторського змісту теми у підручнику. Щоб зосередити увагу студентів на структурі вивчення теми, в консультації слід показати підпорядкованість і важливість одних пунктів плану над іншими і дотримуватись певної системи розміщення та нумерації підпорядкованості складових частин плану. З метою кращого зорового сприймання і поглибленого запам’ятовування ходу вивчення теми розроблений план консультації можна подати у вигляді блок-схеми з використанням фігур будь-якої конфігурації та зв’язків між ними (за вибором автора консультації). У кінці плану слід окремим пунктом вказати перелік доступної для студентів літератури, її розшифровку можна подати під час консультації після розгляду як головних пунктів плану, так і після кожного підпункту. 

Варіант опорного плану до письмової консультації Для письмової консультації з важкозасвоюваної теми, яка повністю висвітлена у рекомендованій літературі, можна запропонувати поданий нижче план: Вступ:  актуалізація теми;  використання доступної для студентів навчальної літератури (список літератури);  складнощі у засвоєнні теми;  підготовка до самостійного вивчення теми;  визначення знань і умінь студента в результаті вивчення теми. Основна частина (основні питання, їх зміст, методика вивчення і практичне використання):  знаходження відповіді на питання у підручнику;  складання алгоритму опрацювання питання;  методичні рекомендації щодо вивчення змісту питання;  деталізація опрацьованого змісту питання за рисунками, таблицями, схемами, натуральними зразками, макетами та ін.;  виділення і запам’ятовування основних понять, положень, правил, співвідношень, висновків;  аналіз і засвоєння фактичного змісту питання з використанням коментарів, рекомендацій та додаткових матеріалів письмової консультації;  наведення прикладів застосування вивченого у практичній діяльності;  розв’язання вправ і задач та використання завдань практичного змісту;  контрольні запитання і завдання щодо змісту вивченого;  складання студентом робочого конспекту з даного питання;  інші заходи, які можуть сприяти активному вивченню студентами даного питання. У такому ж порядку розглядаються і наступні питання для самоконтролю за ступенем засвоєння програмного матеріалу теми:  аналіз розкриття головної ідеї та змісту теми;  вміння точно і правильно формулювати правила, закони, положення, властивості, висновки та ін.;  письмові змістовні відповіді на питання. Питання можна взяти з тематики і завдань для проведення заліку та екзамену:  розв’язати рекомендовані у навчальних завданнях і методичних вказівках /можна запропонувати власні/ вправи та задачі, виконати практичні завдання і впевнитись у достовірності здобутих результатів;  запам’ятати табличні, нормативні, статистичні та інші необхідні цифрові дані;  за змістом вивченої теми навести власні приклади з життя та виробничої діяльності; 71

запропонувати студентам досвіду) з питань теми консультації. 

написати

реферат

(узагальнення

12. Організація профорієнтаційної роботи на заочному відділі Соціально-економічні реалії сьогодення, становище освіти в Україні, загальноєвропейські освітянські тенденції накладають свій відбиток на діяльність безпосередніх учасників навчально-виховного процесу – в даному випадку викладачів та студентів. Бути педагогом, викладачем – значить вміти передавати свої знання іншим, вчити їх самостійно шукати та знаходити знання протягом всього періоду трудової діяльності, виховувати підростаючі покоління всебічно розвиненими, творчими особистостями. Важливою складовою діяльності коледжу є систематична, цілеспрямована, високоефективна професійна орієнтація, оскільки лише здійснюючи її серед усіх випускників шкіл, ліцеїв, ПТУ можна провести прийом на навчання учнів та слухачів, які зробили свідомий вибір свого майбутнього. Такий вид діяльності мав місце і в минулому, але не мав такого чітко вираженого характеру. Можливо, це пояснювалося відсутністю такої гострої конкуренції між навчальними закладами, яких було незрівнянно менше ніж сьогодні, значно кращою демографічною ситуацією в країні, кращою ситуацією на ринку праці. Від якості проведеної профорієнтаційної роботи залежить функціонування навчального закладу, адже якщо будуть студенти – викладачі зможуть продемонструвати свій багатий педагогічний арсенал, використати різноманітні форми і методи організації навчально-виховного процесу. Успіх в справі підготовки висококваліфікованих спеціалістів в значній мірі залежить від якості набору майбутніх студентів. Тому колектив Іллінецького державного аграрного коледжу спрямовує значні зусилля на проведення профорієнтаційної роботи. Вона здійснюється планово та безперервно і спрямована на пропаганду сільськогосподарських професій. При проведенні профорієнтаційної роботи активно співпрацюємо із засобами масової інформації. Оголошення про набір на заочний відділ коледжу друкувалося в обласній газеті “Вінниччина”, районній – “Трудова слава” та передавалося по обласному і районному радіомовленню. Крім того оголошення про набір на заочну форму навчання було надруковано в 6 районних газетах області. Надруковано текст оголошення про набір, який було надіслано в районні управління агропромислового розвитку для проведення роз’яснювальної роботи серед працюючої молоді. Практика цьогорічного прийому студентів підтвердила, що лише спільними зусиллями навчального закладу та обласного і районних управлінь сільського господарства можна забезпечити якісний набір та підготовку спеціалістів. Крім того, оголошення висилалися на запити бажаючих поступити на навчання. Керівникам середньої ланки сільськогосподарських підприємств, які не мають середньої спеціальної освіти, висилаються запрошення для вступу на заочний відділ коледжу. 73

Для проведення роз’яснюючої і профорієнтаційної роботи по набору вступників на заочне відділення широко залучаються студенти стаціонарного і заочного відділень при направленні їх на виробничу переддипломну практику та при від’їзді студентів – заочників після очно – групових консультацій та лабораторно-екзаменаційної сесії. За кожним районом області закріплено викладачів, які безпосередньо відповідають за ефективність профорієнтаційної роботи в них. Працюємо над анкетою прогнозування потреби в спеціалістах. Велику допомогу в проведенні набору на заочне відділення надають випускники коледжу, які добре зарекомендували себе своїми виробничими та людськими якостями. Викладачі, куратори, вихователі гуртожитків – безпосередні учасники профорієнтаційної роботи. Несуть персональну відповідальність за результати її проведення, зобов’язані брати участь в формах її проведення, які практикуються в коледжі. Планування профорієнтаційної роботи здійснює відповідальний секретар приймальної комісії На початку навчального року складається план профорієнтаційної роботи на новий навчальний рік. Він розглядається на засіданні педагогічної ради, вносяться необхідні зміни та доповнення і затверджується директором коледжу. Протягом навчального року до плану можуть вноситися певні доповнення та зміни, спрямовані на покращення профорієнтаційної роботи. На основі затвердженого річного плану профорієнтаційної роботи циклові комісії коледжу на одному з перших своїх засідань розробляють і планують свої форми і методи проведення профорієнтаційної роботи, вносять свої доповнення та пропозиції, які дають змогу покращити її проведення. Завдання викладачів із залучення випускників шкіл на навчання до коледжу фіксуються в індивідуальному плані роботи викладача. Загальний контроль за проведенням профорієнтаційної роботи здійснює директор коледжу, безпосередній – відповідальний секретар приймальної комісії. Представники адміністрації здійснюють контроль за проведенням профорієнтаційної роботи в межах своїх повноважень. Питання про стан, результати, перспективні напрямки проведення профорієнтаційної роботи розглядаються на засіданні педагогічної ради, постійно – на нарадах при директору, та інших засіданнях. З метою контролю визначаються фіксовані контрольні дати підведення результативності проведенням профорієнтаційної роботи. На основі всебічного аналізу приймаються рішення щодо подальшого проведення роботи. Наприкінці навчального року всі члени коледжу, задіяні в проведенні профорієнтаційної роботи, звітують про її результативність.

Форми проведення профорієнтаційної роботи. Форм проведення профорієнтаційної роботи досить багато, до того ж щороку з’являються все нові й нові, але умовно їх всі можна поділити на індивідуальні, групові та масові. 1. Індивідуальні профінформаційні заходи. Індивідуальні форми профорієнтації передбачають безпосередню роботу співробітників коледжу в загальноосвітніх навчальних закладах, училищ міст та районів та особисто з випускниками та їх батьками. Така форма роботи дозволяє конкретно проаналізувати якість проведеної роботи, встановити контакт із випускниками та їх батьками. В коледжі практикуються наступні форми індивідуальної профорієнтаційної роботи:  закріплення викладачів за окремими районами Вінницької та інших областей. Відповідно наказу директора коледжу створюються мобільні групи з 2-5 викладачів для проведення профорієнтаційної роботи. Принцип закріплення конкретних викладачів за конкретними школами дозволяє краще володіти ситуацією в цих школах, підтримувати постійний контакт як з випускниками, так і з їхніми батьками, посилює відповідальність за її проведення;  індивідуальна робота з випускниками шкіл та училищ та їх батьками. Така форма роботи передбачає тісне спілкування між викладачем, випускниками та їх батьками;  виїзди з профорієнтаційною метою до шкіл регіону, які здійснюються співробітниками коледжу за графіком, складеним відповідальним секретарем приймальної комісії та затвердженим директором коледжу;

Під час проведення профорієнтаційної роботи викладачем Поїзд В.С. 75

 робота кураторів зі студентами своїх навчальних груп. Однією із найефективніших форм профорієнтаційної роботи є проведення її за допомогою студентів – недавніх випускників шкіл. В групах створюються мобільні профорієнтаційні міні-групи з числа студентів-активістів, яких після проведення інструктажу направляють для профорієнтаційної роботи в населені пункти, звідки вони родом. Як показує практика, така форма роботи дає досить непогані результати, хоча й потребує значної педагогічної майстерності.  тісна співпраця з ПТУ та ліцеями, після закінчення яких студенти можуть продовжити своє навчання в коледжі. Впроваджується практика укладання договорів з директорами ПТУ та ліцеїв про співпрацю, прямих угод з майстрами виробничого навчання випускних груп про проведення профорієнтаційної роботи і направлення їх випускників на навчання до коледжу;  відвідування співробітниками коледжу випускників та їх батьків за місцем проживання чи навчання;  направлення індивідуальних листів батькам майбутніх студентів. 2. Групові профінформаційні заходи.  однією з групових форм профорієнтації є моніторинг майбутнього продовження навчання випускників шкіл, виявлення переважаючих інтересів та нахилів учнів, їх підготовки та розвитку індивідуальних якостей особистості. Готуються анкети та проводиться опитування старшокласників та їх батьків. Результати такої роботи допомагають в подальшій індивідуальній роботі з випускниками шкіл.  на початку кожного нового року серед студентів нового набору проводиться анкетування з метою виявлення, з яких джерел вони дізналися про коледж. Виявляється, що більшість абітурієнтів агітують саме друзі – студенти коледжу;

Анкетування студентів 76

 для випускників шкіл організовуються екскурсії до коледжу, під час яких вони відвідують музей, знайомляться з навчально – матеріальною базою коледжу; 3. Масові профінформаційні заходи. Масові форми профорієнтаційної роботи теж широко практикуються в коледжі. І одним із найпопулярніших заходів є проведення Днів відкритих дверей коледжу та відділень, які традиційно проходять на початку та в кінці навчального року для випускників шкіл і їх батьків, і де молодь може безпосередньо ознайомитись з умовами вступу до коледжу та навчання в ньому. Для проведення цього заходу виготовляється рекламний матеріал, здійснюється спеціальний випуск газети „Студентський вісник”, присвячений майбутнім абітурієнтам з інформацією про відділення коледжу, умови прийому, підготовчі курси. Програма заходу передбачає презентацію коледжу, концерт художньої самодіяльності, організацію виставки технічної творчості, розповсюдження рекламної інформації, знайомство з матеріально – технічною базою коледжу та надання інформація про підготовчі курси. На цьому заході випускники та їх батьки отримують індивідуальні консультації.

День відкритих дверей у коледжі

Обов’язковим атрибутом профорієнтаційної роботи є інформаційне її забезпечення: виготовлення та масове використання різноманітної друкованої продукції рекламно-профорієнтаційного характеру, рекламних проспектів по напрямах підготовки, організація виступів на радіо, публікації в місцевих засобах масової інформації, випуск спеціальної коледжної газети „Студентський вісник”, направлення персональних запрошень випускникам шкіл, безпосередні контакти шляхом листування з учнями шкіл, які мають намір навчатися в коледжі, створення „стендів професій” та власного сайту в світовій мережі Інтернет.

Література 1. Про освіту: Закон України. – К.: Генеза, 1996. 2. Збірник нормативних документів з питань організації заочного навчання у вищих закладах України / За ред. М.Ф. Дмитриченка. –К.: Український Центр духовної культури, 2002. 3. Ніколаєнко С.М. Вища освіта – джерело соціально-економічного і культурного розвитку суспільства. – К.: Знання, 2005. 4. Навчальний процес у вищій педагогічній школі: Навчальний посібник / За заг.ред. академіка О.Г.Мороза. – К.: НПУ ім.. М.П.Драгоманова, 2001. 5. Хоменко М.П. Організація навчально – виховного процесу. З досвіду роботи вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. – К.: Навч. метод. центр. Випуск № 12 . – 2008. 6. Хоменко М.П. Організація навчально – виховного процесу. З досвіду роботи вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. – К.: Навч. метод. центр. Випуск № 13 . – 2008. 7. Погрібний А., Алексюк А., Вишневський О. та інші. Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в україні: Педагогічні концепції. – К.: Школяр, 1991. 8. Смольянинов И.Ф. Советы начинающему лектору. – Л., 1980. 9. Фокин Ю.Г. Преподавание и воспитание в высшей школе. – М., 2002. 10.http: // www.osvita.org.ua

Рецензія на методичний посібник «Особливості організації заочної форми навчання в Іллінецькому державному аграрному коледжі» укладачів Кардінал Д.Т. та Омельчук С.В. У посібнику висвітлюються такі питання: організація навчального процесу на заочному відділенні; організація самостійної роботи студентів заочників; організація методичної та профорієнтаційної роботи на відділі; виконання та оформлення контрольних робіт; деякі організаційні питання; наведені відомості про надання пільг студентам-заочникам, права і обов’язки студентів – заочників. Даний методичний посібник допоможе викладачам та студентам – заочникам орієнтуватися в великій кількості правових документів і швидко знаходити необхідну інформацію з питань заочної освіти; застерегти викладачів та заочників від помилок, які виникають на першому етапі навчання та самостійної роботи, допомагати їм правильно організувати свій викладацький та навчальний процес. Використання даного методичного матеріалу та вивчаючи досвід колег педагогів з організації навчального процесу за заочною формою навчання, кожен викладач з властивими лише йому педагогічними й фаховими знаннями, уміннями і навичками, творчою ініціативою та досвідом роботи зі студентами-заочниками зможе на свій розсуд використати матеріал методичної розробки, який дозволить ефективно організувати і провести заняття для студентів-заочників на високому науково-методичному рівні.

Рецензент:

Гриценко Ольга Дмитрівна – заступник директора з навчальної роботи Іллінецького державного аграрного коледжу

Оцінка в балах: _________ Голова конкурсної комісії Директор Іллінецького державного аграрного коледжу

В.В.Пиндус