Газета конкурсу МУХі 2017 (Молоді Українські Художники) / MUHi 2017 (Young Ukrainian Artists)

МУХі 2017

Intro Конкурс молодих українських художників

ВСТУП

МУХі / молоді українські художники – незалежний всеукраїнський конкурс для митців віком до 35 років, які працюють в сфері сучасного мистецтва. Конкурс був заснований в 2009 році кураторкою і галеристкою Мариною Щербенко. Це багатофункціональний проект, спрямований на системну роботу з формування нових імен серед молодих українських художників та їх інтеграцію в мистецьке середовище. Паралельна освітня програма проекту розрахована як на широку публіку, так і на профільну аудиторію. ¶ У 2017 році проводиться вже шостий конкурс МУХі. Завданням проекту є допомогти заявити про себе творчим особистостям, які прагнуть розвиватися, підхоплюють актуальні світові тенденції, втілюють власні оригінальні ідеї та задуми. Умови участі в конкурсі не обмежуються рамками профільної художньої освіти та наявністю попереднього виставкового досвіду, а фіналісти МУХі попередніх років не можуть взяти участь в конкурсі повторно. ¶ ЩАЦ продовжує співпрацювати з молодими художниками і надає їм можливість для створення перших персональних проектів. Серед них: Марія Куліковська, Данило Галкін, Назар Білик, Павло Ковач, Анна Звягінцева, Анна Надуда, Дар’я Кольцова, група «Суповой Набор», Володимир Сай та інші. ¶ Цього року міжнародна експертна комісія вибрала 12 молодих художниць та художників, чиї проекти пройшли до фіналу конкурсу. Попередньо планувалося обрати 10 фіналістів, але частина поданих проектів отримала рівнозначні оцінки експерток та експертів. Оргкомітет конкурсу вирішив розширити шорт-лист аби мати можливість ознайомитися з усіма обраними проектами під час виставки фіналістів МУХі 2017.

MUHi / young Ukrainian artists is an independent all-Ukrainian contest for artists up to 35 years of age, who work in the field of contemporary art.

The contest was founded in 2009 by Ukrainian curator and gallerist Maryna Shcherbenko. MUHi is a multifunctional project aimed at systematic work on opening new names among young Ukrainian artists and their integration into artistic environment. Parallel educational program is designed for professionals in cultural fields as well as for wider audience. ¶ In 2017, MUHi competition is being held for the sixth time. The focus of the project is to foster self-expression of creative personalities, who are eager to develop, keep up with current world trends and embrace their own original ideas. Eligibility criteria for participation in competition are not limited to professional artistic education and previous exhibiting experience. Besides, the MUHi finalists from previous years cannot take part in the contest again. ¶ ShchAC continues to collaborate with young artists and provides them with opportunity to hold their first personal projects. Among them: Maria

2

Kulikovska, Daniil Galkin, Nazar Bilyk, Pavlo Kovach, Anna Zvyagintseva, Anna Naduda, Daria Koltsova, “Supovoy Nabor” group, Volodymyr Say and others.

¶ This year, international expert committee chose 12 young artists, whose projects got to the final stage of the contest. Previously, it was planned to select 10 finalists, but some of the submitted projects received equivalent assessments of experts. The organizing committee decided to expand the shortlist to have a chance to get acquainted with all the selected projects during MUHi 2017 final exhibition.

MUHi EXHIBITION

В межах виставки фіналістів конкурсу МУХі 2017 буде розгорнута освітня програма, до якої увійдуть наступні заходи:

The educational program, held within MUHi 2017 final exhibition, includes the following activities:

11.11 та 25.11

11.11 and25.11

14:00

Національний музей Тараса Шевченка (1)

кожен

ВТта ЧТ

16:00

Tue andThu

every

Олександра Гоменюк директор Hales Gallery.

MUHi 2017 lecture panel

Щербенко Арт Центр (2)

ЛЕКЦІЯ ПРО ДОСВІД МЕНЕДЖМЕНТУ ПРИВАТНОГО МУЗЕЮ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА ЛЕКТОР

4PM

Taras Shevchenko National Museum (1)

REGULAR EXCURSIONS

ЛЕКЦІЯ ПРО ДОСВІД МЕНЕДЖМЕНТУ ПРОВІДНОЇ ПРИВАТНОЇ ГАЛЕРЕЇ HALES GALLERY (ЛОНДОН/НЬЮ-ЙОРК) ЛЕКТОР

18.11

Shcherbenko Art Centre (2)

LECTURE: MANAGING PRIVATE GALLERY: HALES GALLERY (LONDON / NEW YORK) LECTURER

Sasha Gomeniuk Associate director, Hales Gallery.

LECTURE: MANAGING PRIVATE CONTEMPORARY ART MUSEUM LECTURER

Гуннар Кваран директор Музею сучасного мистецтва Аструп-Фернлі в Осло

Gunnar Kvaran Director of Astrup-Fernley Museum of Modern Art, Oslo.

LECTURE: COPYRIGHT IN CONTEMPORARY ART ЛЕКЦІЯ ПРО АВТОРСЬКЕ ПРАВО У СФЕРІ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА. ЛЕКТОР

LECTURER

Educational Program

Taras Shevchenko National Museum (1)

CURATORIAL TOURS BY MARYNA SHCHERBENKO

Національний музей Тараса Шевченка (1)

РЕГУЛЯРНІ ЕКСКУРСІЇ ВИСТАВКОЮ

18.11

2PM

Information

ВИСТАВКА МУХі

КУРАТОРСЬКІ ЕКСКУРСІЇ МАРИНИ ЩЕРБЕНКО

Andrey Nikolayenko Senior Associate, AEQUO.

Андрій Ніколаєнко старший юрист, AEQUO

ROUND TABLE DISCUSSION “CONTEMPORARY UKRAINIAN ART. KIYV - KHARKIV - ODESSA”:

УЧАСНИЦІ

PARTICIPANTS

Оксана Баршинова завідувачка науково-дослідного відділу мистецтва ХХ - поч. XXI ст.ст. НХМУ

Tatyana Tumasyan director of Kharkiv Municipal Gallery

Тетяна Тумасьян директорка Харківської муніципальної галереї Уте Кільтер арт-критикиня, відео-денс-перформерка МОДЕРАТОР

Єжи Онух польський художник, арт-куратор, політолог, працює в царинах перформансу й інсталяції.

(1)

Національний музей Тараса Шевченка бул. Т. Шевченка, 12

ГРАФІК РОБОТИ

Вівторок – Субота: з 10:00 до 18:00 Неділя – Понеділок: Вихідні

(2)

Oksana Barshynova curator, art historian, head of the research department of art the XX – the beginning of XXI century at the National Art Museum of Ukraine

Ute Kilter art critic, video-dance-performer MODERATOR

(1)

Jerzy Onuсh Polish artist, curator, political scientist; works in the fields of performance and installation Taras Shevchenko National Museum 12 Taras Shevchenko blvd.

OPENING HOURS:

Tuesday – Saturday: 10 am to 6 pm Sunday – Monday: Closed

(2)

Shcherbenko Art Centre 22V Mykhailivska str.

ІНФОРМАЦІЯ

КРУГЛИЙ СТІЛ “СУЧАСНЕ УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО. КИЇВ – ХАРКІВ – ОДЕСА”:

Щербенко Арт Центр вул. Михайлівська 22В

3

лекційна панель МУХі 2017

Taras Shevchenko National Museum (1)

09–26.11

Конкурс молодих українських художників

Національний музей Тараса Шевченка (1)

09–26.11

CURATOR, FOUNDER OF MUHI CONTEST

When I сreated MUHi contest in 2009, I sought to achieve two goals: first of all, to systematize gallery’s work with young artists; secondly, to support them. Today, while evaluating our efforts, I understand that we have not only accomplished our goals, but also created an archive for capturing trends and tendencies, dynamics of events and complexities within the given environment. We can and we are already doing this - exploring and analyzing the development of young Ukrainian art (starting from 2009), while apprehending some peculiarities and transitional results and taking into account economic and political factors that have evolved in our country’s history. The obtained material gives us an opportunity to articulate the problems more precisely, formulate goals, find solutions and build further plans. Therefore, we continue our work on MUHi project, not stopping, and reform the contest if necessary, realizing our responsibility. Saying “we”, I mean everyone who worked on this project since its start: the team of Bottega Gallery and Shcherbenko Art Centre afterwards, participating artists, experts, donators and partners of the contest. I believe in what we’re doing and I am grateful to everyone, who supported and continues to support the project, as well as to those, who have just joined us.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

КУРАТОРКА, ЗАСНОВНИЦЯ КОНКУРСУ МУХІ

Створюючи конкурс МУХі в 2009-му році, я прагнула реалізувати дві мети: по-перше, систематизувати роботу галереї з молодими художниками; по-друге, підтримати їх. Сьогодні, оцінюючи наші зусилля, я розумію, що ми не тільки досягли поставлених цілей, а також створили архів для фіксації тенденцій, динаміки подій, складнощів у межах даного середовища. Ми можемо і ми вже робимо це - досліджуємо і аналізуємо шлях розвитку молодого українського мистецтва (починаючи з 2009-го року), схоплюємо низку особливостей і проміжних результатів, з урахуванням економічних і політичних чинників, що увійшли в історію нашої країни. Отриманий матеріал дає нам можливість більш точно формулювати проблематику, цілі, знаходити рішення і будувати подальші плани. Тому ми продовжуємо роботу над проектом МУХі, не зупиняємося на досягнутому, за потреби реформуємо конкурс, усвідомлюючи свою відповідальність. “Ми” - це всі, хто працював над цим проектом з моменту його заснування, команда Боттега Галереї, потім Щербенко Арт Центру, художники-учасники, експерти, меценати, партнери конкурсу. Я вірю в нашу справу і вдячна всім, хто підтримував і продовжує підтримувати конкурс, а також тим, хто тільки до нас приєднався.

МУХі 2017

MARYNA SHCHERBENKO

МАРИНА ЩЕРБЕНКО

4

МУХі 2017

Конкурс молодих українських художників

Фіналісти

HOLLYWOOD–TROYESHCHYNA. The project continues the series of works related to aesthetics of interaction. ¶ “American cinematographer invited me to Hollywood to create a series of storyboards for a new project. As I only had tourist visa and could not work officially, I was very careful. Emigrants from Ufa, Fedor and Boris, assured me that it would not be a problem.

Negotiations and preparation for the trip lasted for two months. Gradually, I shared this information with my friends. Sometimes I asked not to disclose the purpose of my trip and observed the spreading of gossips. ¶ In fact, it is a completely fictional story and when the departure time came, I hid myself for a month in Apartment 14 in Troeshchyna and actively began to create a myth in social networks. I switched to L.A. time zone, travelled and explored city with the help of Google Maps, wrote posts complemented with edited screenshots on Facebook and Instagram. Sometimes I chatted with my friends and answered all their questions. I gathered gift orders... and much more. Until the last moment, everyone was sure that I was in Los Angeles.” ¶ The project is partly available for viewing via Facebook and Instagram with #Hollywood_Troeshchyna hashtag.

Born in 1989 in Kyiv. Graduated from National Academy of Fine Arts and Architecture. In his work explores aesthetics of interaction, topics of myths and reality. Participant, one of the founders of “JOD” group and “Hayat” art squat. Founder of independent art space “Apartment 14”. Presented solo projects and participated in group exhibitions at Mala Galereya (Small Gallery) of Mystetskyi Arsenal in Kyiv, VOVATANYA gallery in Kharkiv, Silent Bar Galley (New York, USA), Galeria Labirynt (Lublin, Poland), The Window and Le Générateur (Paris, France), Ujazdowski Castle (Warsaw, Poland). Lives and works in Kyiv.

ONLINE PROJECT / VIDEO- PHOTODOCUMENTATION 2017

27 Y. O. / KYIV

MYKHAILO ALEKSEENKO Hollywood – Troeshchyna

HOLLYWOOD – TROESHCHYNA. Проект є продовженням серії робіт, пов’язаних з естетикою взаємодії. ¶ «Американський кінопродакшен запросив мене до Голівуду створити серію сторібордів для нового проекту. Так як я мав тільки туристичну візу і не міг офіційно працювати, був дуже обережний. Емігранти з Уфи Федір і Борис запевнили мене, що проблем не буде. Два місяці тривали переговори і підготовка до подорожі. Поступово я ділився інформацією з друзями, іноді просячи не розголошувати мету моєї поїздки, і спостерігав, як розповсюджуються плітки. ¶ Насправді це повністю вигадана історія і коли настав час від’їзду, я закрився на місяць в Квартирі 14 на Троєщині і почав активно створювати міф в соціальних мережах. Я перейшов на часовій пояс ЛА, їздив та вивчав місто за допомогою Google Maps, робив пости в фб та інстаграмі з оброблених скріншотів. Іноді листувався з друзями та відповідав на всі їх питання. Приймав замовлення щодо подарунків… та багато іншого. До останнього моменту всі були впевнені що я перебував в Лос-Анджелесі». ¶ Переглянути частину проекту можна в Facebook та Instagram за хештегом #Hollywood_Troeshchyna.

Народився 1989 року в Києві. Закінчив Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури. У своїх роботах досліджує естетику взаємодії, працює з темами міфів та реальності. Учасник, один із засновників групи «ЙОД» і арт-сквоту «Хаят». Організатор незалежного мистецького простору «Квартира 14». Представляв персональні проекти та брав участь у групових виставках в Малій Галереї Мистецького Арсеналу в Києві, галереї VOVATANYA у Харкові, Silent Bar Galley (New York, USA), Galeria Labirynt (Lublin, Poland), The Window та Le Générateur (Paris, France), Ujazdowski Castle (Warsaw, Poland). Живе і працює в Києві.

ОНЛАЙН ПРОЕКТ / ВІДЕО- ФОТОДОКУМЕНТАЦІЯ, 2017

МИХАЙЛО АЛЕКСЕЄНКО Hollywood – Troeshchyna 27 РОКІВ / КИЇВ

5

МУХі 2017

Конкурс молодих українських художників

Фіналісти

(RU)

KINDER ALBUM Не мій готель 45Х60СМ / АНАЛОГОВА

*in Russian ‘not mine’ is a homonymy for ‘silent, speechless’

НЕ МОЙ ОТЕЛЬ. Отель – место, куда попадает человек в определенный момент пути, а художница застает его в этом промежутке времени, именно в этом месте. Щелкает затвор – больше такого не будет уже никогда: ни этого мгновения, ни этой встречи, ни этого человека таким, каков он есть сейчас. ¶ Название серии – дуальность. Сам отель, его комната не принадлежат художнице - ситуация принадлежит скорее модели. И в то же время отель немой, то есть безмолвный, потому что фотография - это кадры немого кино, которому не суждено быть озвученным.

HOTEL, NOT MINE. The hotel is a place, where one gets through a certain moment of the way, and the artist finds them within this timeframe, precisely at this place. Camera shoots – it will never happen again: neither this moment, nor this meeting, nor this person being in the same state. ¶ The name of the series reflects duality. The hotel itself and its room do not belong to artist herself - the situation is more likely to be under control of the model. At the same time, the hotel is silent, that is, speechless, because photos are the frames of a silent movie, which is not meant to be voiced.

Born in 1982 in Lviv. Started working under the pseudonym Kinder Album via Facebook in 2012. Works in genres of painting, graphics, photography, installation, video art and street art. Recent solo exhibitions were held at Sabsay Gallery (Copenhagen, Denmark), Dukley Art Center (Kotor, Montenegro), Piekno Panie (Lublin, Poland), Invogue#Art in Odessa, Dymchuk Art Gallery in Kyiv, Dzyga gallery in Lviv, Artsvit in Dnipro.

Participated in group exhibitions at PinchukArtCentre (PinchukArtPrize 2015 exhibition) and Mystetskyi Arsenal in Kyiv.

Lives and works in Lviv.

TOGRAPHY, 35ММ, 2014-2017

34 Y. O. / LVIV

KINDER ALBUM Hotel, not mine* 45Х60СМ / ANALOG PHO-

НЕ МІЙ ГОТЕЛЬ. Готель - місце, куди потрапляє людина в певний момент шляху, а художниця застає його в цьому проміжку часу, саме в цьому місці. Клацає затвор - більше такого вже не станеться ніколи: ані цієї миті, ані цієї зустрічі, ані цієї людини такою, яка вона є зараз. ¶ Назва серії - дуальність. Сам готель та його кімната не належать художниці - ситуація скоріше знаходиться під контролем моделі. І в той же час готель німий, тобто безмовний, тому що фотографія - це кадри німого кіно, якому не судилося бути озвученим.

Народилася 1982 року у Львові. Почала працювати під псевдонімом Kinder Album в Facebook в 2012. Працює в жанрах живопису, графіки, фотографії, інсталяції, відео арту та street art. Представляла свої персональні проекти в Sabsay Gallery (Copenhagen, Denmark), Dukley Art Centre (Kotor, Montenegro), Piekno Panie (Lublin, Poland), Invogue#Art в Одесі, Dymchuk Art Gallery у Києві, Дзиґа у Львові, Artsvit у Дніпрі. Брала участь в групових виставках в PinchukArtCentre (виставка номінантів PinchukArtPrize 2015) та Мистецькому Арсеналі в Києві. Живе і працює у Львові.

ФОТОГРАФІЯ, 35ММ, 2014-2017

34 РОКИ / ЛЬВІВ

6

МУХі 2017

Конкурс молодих українських художників

Фіналісти

SELF-PORTRAIT. The project is a study of various aspects of personality and change of self-perception depending on conditions and context: in different states of mind, different age and even on different days. It consists of 115 photos, collected by the artist after ten years of taking pictures for documents. “On all of these photos, I am just an empty form, which does not say anything about me. In my opinion, the photo should say something about me, so I have begun to use these pictures as a diary, in which I show myself from various sides, retell what had happened to me during life or day”. ¶ This series of photos is more of a part of the artist himself, than any kind of art. The project could be attributed to many meanings and described with a variety of concepts.

However, the truth is that, at that moment, the artist just did it, not bothering about what he was doing.

Born in 1994 in Kharkiv. Studied at Kharkiv National University of Construction and Architecture. Works with the topic of memory, including memory of cities. In his projects, pays attention to architecture in general and organization of space - in particular. Co-founder and member of “VIDSOTOK” curatorial group. Presented his personal projects at Kharkiv Municipal Gallery, Kharkiv Art Museum, VOVATANYA, WorkShop and Ampersand galleries in Kharkiv. Group exhibitions were held in Kyiv, Kharkiv, Vienna, Lviv, Odessa. Participated in Biruchiy contemporary art project, artistic residences in Berlin (Germany) and Lublin (Poland), GOGOLFEST festival and V Odessa Biennale of Contemporary Art. Laureate of NonStopMedia 7 festival. Lives and works in Kharkiv.

PHOTOS, MARKERS (115 PHOTOS, 3X2,5 CM EACH) 2017

23 Y.O. / KHARKIV

ANTON TKACHENKO Self-portrait INSTALLATION

АВТОПОРТРЕТ. Проект є дослідженням різних сторін людини та зміни сприйняття себе в залежності від обставин та контексту: у різному стані, різному віці та навіть в різні дні. Він складається з фотографій, які залишилися в художника після десяти років фотографування для документів. “На всіх цих фото я є лише пустою формою, яка нічого про мене не говорить. На мій погляд, фотографія повинна розповідати щось про мене, тому я почав використовувати ці фото замість щоденника, у якому я показую себе з різних боків, розповідаю про те, що траплялося зі мною протягом життя чи дня”. ¶ Ця серія фотографій – не стільки мистецтво, скільки частина самого художника. Проекту можна було б приписати багато сенсів та розгорнути безліч концепцій. Проте, правда в тому, що в той момент художник просто творив і жодного разу не задумався над тим, що він робить.

Народився 1994 року в Харкові. Навчався в Харківському національному університеті будівництва та архітектури. Працює з темою пам’яті, в тому числі – міста, велику увагу у своїх проектах приділяє архітектурі взагалі та організації простору зокрема. Співзасновник та учасник кураторської групи “VIDSOTOK”. Представляв свої персональні проекти в Харьківській муніципальній галереї, Харківському художньому музеї, галереях VOVATANYA, WorkShop та Ampersand в Харкові. Групові виставки за участі художника проходили в Києві, Харкові, Відні, Львові, Одесі. Брав участь в міжнародному симпозіумі сучасного мистецтва “Бірючий”, мистецьких резиденціях в Берліні (Німеччина) та Любліні (Польща), фестивалі ГОГОЛЬFEST та V Одеській бієнале сучасного мистецтва. Лауреат фестивалю NonStopMedia VII. Живе та працює в Харкові.

МАРКЕРИ (115 ФОТО ПО 3Х2,5СМ КОЖНА) 2017

АНТОН ТКАЧЕНКО Автопортрет ІНСТАЛЯЦІЯ / ФОТО, 23 РОКИ / ХАРКІВ

7

МУХі 2017

Конкурс молодих українських художників

Фіналісти

МІТЯ ЧУРІКОВ Без назви ІНСТАЛЯЦІЯ / ЗМІШАНА ТЕХНІКА 2017

UNTITLED. The project continues my quasi-archaeological study of the modern architectural heritage of Central and Eastern Europe. Expanding its geographic boundaries, it also addresses the problem of the decay of urban space. This phenomenon is apparent in Liverpool, a city engaged in the process of overcoming its post-industrial past and searching for a new identity. However, these processes are inherent in many cities and their urban landscapes. As such, they are of universal significance. ¶ An urban landscape is a fragile system, which does not have a permanent shape and modifies itself depending on the location of the viewer. Literally, this concerns urban culture; a phenomenon that arose in a metropolitan environment, owing its legitimacy solely to itself. Objects and materials in this landscape are to be considered as seiendes – something that exists as a completely autonomous object, which finds itself in the midst of a web of invisible links and designations, and, as a result, becomes a key element of a digital narrative (storytelling). New media have also become part of this landscape and our perception of reality depends on them. The algorithms of videos and photos, interactive apps and navigators guide us along pathways that we would perhaps not have chosen for ourselves. The video works presented within the project boast neither a temporal hierarchy, nor a geographical classification: the urban landscape of different cities transform themselves into something solid. It is not a reflection of facts or political events, it is a portrait of the surfaces and materials from which our environment is composed. It is a cultural layer that in the future will characterize us as much as the texts, photos or films we create.

Born in 1985 in Kyiv. Studied at National Academy of Fine Arts of Architecture for two years and worked in the press for several years afrerwards. Graduated from Berlin University of the Arts (UdK, Berlin, Germany). In his work explores the notion of landscape and its interaction with architectural forms. In 2017, presented his solo project at 32 Vozdvizhenka Arts House in Kyiv. Presented his works in group exhibitions at Fundació Joan Miró (Barcelona, Catalonia), Kunsthalle Wien (Vienna, Austria), Georg Kolbe Museum (Berlin, Germany) and participated in residency program within Liverpool Bienniale with the support of British Council. Lives and works in Kyiv and Berlin.

32 Y.O. / KYIV

MITYA CHURIKOV Untitled INSTALLATION / MIXED MEDIA 2017

БЕЗ НАЗВИ. Проект є продовженням квазі-археологічного дослідження спадщини модерністської архітектури Центральної та Східної Європи і, розширюючи географічні межі, звертається до проблеми занепаду міського простору. Це явище яскраво виражене у Ліверпулі — місті, яке перебуває в процесі подолання свого постіндустріального минулого та пошуку нової ідентичності. Проте, ці процеси притаманні багатьом містам і їх урбаністичним ландшафтам, тож несуть універсальний характер. ¶ Урбаністичний ландшафт є тендітною системою, яка не має постійної форми та видозмінюється в залежності від місця розташування глядача. Йдеться в буквальному сенсі про урбаністичну культуру - явище, яке виникло в міському середовищі і яке зобов’язане своєю легітимацією виключно самому собі. Предмети в цьому ландшафті та матеріали розглядаються як “seiendes”, щось суще, як повністю автономний предмет, який знаходиться в невидимих зв’язках і призначеннях, внаслідок чого стає ключовим елементом цифрового наративу (storytelling). Нові медіа також стали частиною цього ландшафту, від них залежить наше сприйняття реальності. Це відео та фото, інтерактивні додатки та навігатори, які своїми алгоритмами ведуть нас по маршруту, який ми, можливо, і не вибрали б. В представлених відеороботах немає ні ієрархії часу, ні географічної класифікації. Урбаністичний ландшафт різних міст перетворюється в суцільний. Це не рефлексія на факти або політичні події, це портрет поверхонь матеріалів, з яких складається довкілля. Це культурний шар, який в майбутньому буде говорити про нас стільки ж як і тексти, фотографії чи фільми, які ми створюємо.

Народився 1985 року в Києві. Два роки навчався в Нацiональній Академії Образотворчого Мистецтва I Архітектури після чого працював декілька років у пресі. Закінчив з відзнакою Berlin University of Arts (Університет мистецтв (UdK), Берлін, Німеччина). Працює з поняттям ландшафту та вивчає його взаємодію з архітектурними формами. В 2017 році представив персональний проект в 32 Vozdvizhenka Arts House в Києві. Виставляв роботи в групових виставках в Fundació Joan Miró (Barcelona, Catalonia), Kunsthalle Wien (Vienna, Austria), Georg Kolbe Museum (Berlin, Germany) та брав участь у резиденції в межах Liverpool Biennial за підтримки British Council. Живе та працює в Києві та Берліні.

32 РОКИ / КИЇВ

8

МУХі 2017

Конкурс молодих українських художників

Фіналісти

ІВАН ДРАГАН Закінчення аориста чоловічого і середнього роду двоїни ІНСТАЛЯЦІЯ / ЗМІШАНА ТЕХНІКА 2017

AORIST MASCULINE AND NEUTRUM DUAL DESINENCE. Grammatical categories of Ukrainian language aren’t perceived separately by native speakers, everyday usage doesn’t provoke need to ask questions: not everyone, who has eyesight, understands optics. It does not matter whether the intentions of honored dilettantes and dilettantesses from social studies are fair or not. They, who have superficially learned gender-changing suffix derivation, are just deepening this abyss between men and women, doubling this notorious secondariness, against which we and, actually, gender linguistics should struggle. Nevertheless, the word “сriticess” remains derivative from “critic” (compare “woman” and “man”), affix is senseless without word’s stem, like objectified woman in patriarchal society. ¶ The Universal Declaration of Human Rights claims that everyone is entitled to all the rights, without distinction of sex. However, with this dead-born initiative, it turns out that we do not have the right for the same profession. As a matter of fact, segregation will never become equality. The matter is that language never aims to intricate itself. Why does nobody talk about pluralocentrism – displacement of dual number by plural, which considers a couple of women to be a crowd? Why is gender category not included into Present and Future time of verb (verbs have gender categories in Past time in Ukrainian and Russian languages)? After all, speaking in first person sounds so masculine; a woman can’t be heard behind it. In binary dystopian pioneer camp, where sex equals gender, the injustice that was done to humanity by grammatical categories, is reduced to absurdity, because language is innocent and we are free. Dear personas and individuums, let’s destroy walls instead of building new ones.

Born in 1992 in Lugansk. Graduated from Karazin Kharkiv National University, Faculty of Ukrainian language and literature. Since 2014, has been on academic leave from Master Studies at Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University.

Reflects on topics of neomyphology and pseudo-history as mass culture basis through mystification and simulation, designing the vision of “Heavenly Ukraine”.

Works mainly with techniques of digital collage, vector graphics, words. Gay-nationalist, participant of war of junkies against alcoholics. Lives and serves in ATO.

25 Y.O. / CHERNIVRSI

IVAN DRAGAN Aorist Masculine and Neutrum Dual Desinence INSTALLATION / MIXED MEDIA 2017

ЗАКІНЧЕННЯ АОРИСТА ЧОЛОВІЧОГО І СЕРЕДНЬОГО РОДУ ДВОЇНИ. Пересічним носієм української мови її граматичні категорії не сприймаються відокремлено, їхнє повсякденне вживання не провокує потреби ставити питання: не кожен, хто має зір, розуміє оптику. Якими би справедливими не були наміри шановних дилетантів і дилетантес від соціальних наук, що поверхово засвоїли суфіксальний спосіб творення, своїм невіглаством вони, навпаки, поглиблюють прірву між чоловіком і жінкою, подвоюють цю сумнозвісну вторинність, проти якої ми і, власне, гендерна лінгвістика мусимо боротися, адже слово “критикиня” залишається похідним від “критик” (порівняйте “woman” і “man”), афікс є беззмістовним без кореня, так само, як об’єктивована патріархальним суспільством жінка. ¶ Загальна декларація прав людини стверджує, що кожна людина повинна мати одні й ті самі права, незалежно від статі, а з цим мертвонародженим почином виявляється, що відтепер ми не маємо права на однакову професію. Та справа у тім, що сегрегація ніколи не буде рівністю. Справа у тім, що мова ніколи не прагне до самоускладнення. Чому ніхто не говорить про плюралоцентризм – витіснення множиною двоїни з категорії числа, через яке ми тепер змушені звертатися до пари жінок як до натовпу? Чому б не включити категорію роду в теперішній та майбутній час дієслів, адже перша особа звучить так маскулінно, за нею не чутно жінки? У бінарному антиутопічному “піонертаборі”, де рід дорівнює статі, кривда, завдана людям граматичними категоріями, доводиться до абсурду, адже насправді мова невинна, а ми – вільні. Дорогі персони та індивідууми, давайте руйнувати стіни, а не зводити нові.

Народився 1992 року в Луганську. Закінчив Харківський національний університет ім. Каразіна за спеціальністю “українська мова і література”. З 2014 року - в академічній відпустці у магістратурі Чернівецького національного університету ім. Федьковича. Рефлексує на теми неоміфології та псевдоісторії як базису масової культури, через містифікацію і симуляцію проектуючи візію “Небесної України”. Основна техніка – цифровий колаж, векторна графіка, слова. Гей-націоналіст, учасник війни наркоманів проти алкоголіків. Живе і служить в АТО.

25 РОКІВ / ЧЕРНІВЦІ

9

МУХі 2017

Конкурс молодих українських художників

Фіналісти

МИКОЛА КАРАБІНОВИЧ Поки я молодий – я роблю погані роботи ІНСТАЛЯЦІЯ / КЛІТКА, ОПУДАЛО

TILL I’M YOUNG – I’M CREATING BAD WORKS. How do radical practices of artists of previous generations echo today? What kind of interaction is there between young author and artworks, which have already become iconic? The study of artistic language action mechanism and its transformation in time has formed the basis for the series of works. The author creates a new gesture based on a well-known statement, thus revealing current problems in art system functioning. ¶ Vividly-colored exotic bird repeats the same phrase: “Why did they take me to this exhibition?”. The artist dissects legendary phrases and slogans of artistic world. Refering to action by Alexander Brener called “Why didn’t they take me to this exhibition?”, the central statement is expressed through optics, which reflects current position of the young artist in contemporary art system. The rules of project selection of authors remain vague, often causing novice artists finding themselves trapped within institutional frameworks. Thus, the cult of intense creative production deforms the author.

Born in 1988 in Odessa. Graduated from Odesa Mechnikov National University, Faculty of Philosophy. The artist is engaged in interdisciplinary research of art, philosophy and new media. His work explores issues of human rights, social conflicts and socio-cultural connections, studies the possibilities of art. Participant of “Rozdilovi” project. Solo exhibitions were held at Closer Art Center in Kyiv, Odessa Museum of Modern Art, Detenpyla gallery in Lviv and Kreuzberg Pavillon (Kassel, Germany). Participated in group exhibitions at WHPH in Minsk, National Art Museum of Ukraine in Kyiv, Odessa Museum of Modern Art, Fabryka (Krakow, Poland), Korjaamo (Helsinki, Finland), PinchukArtCentre (PinchukArtPrize 2015) and Odessa Biennale of Contemporary Art.

FLAG, SOUND 2016

29 Y.O. / ODESSA

MYKOLA KARABINOVICH Till I’m Young – I’m Creating Bad Works INSTALLATION / CAGE, STUFFED BIRD,

ПОКИ Я МОЛОДИЙ – Я РОБЛЮ ПОГАНІ РОБОТИ. Якого відлуння сьогодні набули радикальні практики художників попередніх поколінь? Якою може бути взаємодія молодого автора з творами, які вже визнані хрестоматійними? Вивчення механізму дії художньої мови, її трансформації в часі лягли в основу серії робіт, де автор створює новий жест на базі відомого висловлювання, розкриваючи тим самим сучасні проблеми функціонування системи мистецтва. ¶ Екзотична пташка яскравого забарвлення повторює одну й ту саму фразу: “Чому мене взяли на цю виставку?”. Художник препарує знакові фрази-гасла художнього світу. Звертаючись до акції Олександра Бренера “Чому мене не взяли на цю виставку?”, для центрального висловлювання обирається оптика, яку можна застосувати до актуального стану молодого художника в системі сучасного мистецтва. Правила проектної селекції авторів залишаються туманними, через що художники-початківці нерідко виявляються ув’язненим всередині інституціональних рамок. Таким чином, культ інтенсивного творчого виробництва деформує автора.

Народився 1988 року в Одесі. Закінчив філософський факультет Одеського національного університету ім. Мечникова. Займається міждисциплінарними дослідженнями на перетині мистецтва, філософії та нових медіа. В своїх роботах піднімає теми прав людини, соціальних конфліктів та соціокультурних зв’язків, вивчає можливості мистецтва. Учасник проекту “Розділові”. Персональні виставки проходили в арт центрі Closer в Києві, Музеї сучасного мистецтва Одеси, галереях Detenpyla у Львові та Kreuzberg Pavillon (Kassel, Germany). Брав участь в групових виставках в РБОБ у Мінську, Національному художньому музеї України в Києві, Музеї сучасного мистецтва в Одесі, Fabryka (Krakow, Poland), Korjaamo (Helsinki, Finland), PinchukArtCentre (виставка номінантів PinchukArtPrize 2015) та Одеській Бієнале сучасного мистецтва.

ПТАШКИ, ПРАПОР, ЗВУК 2016

29 РОКІВ / ОДЕСА

10

МУХі 2017

Конкурс молодих українських художників

Фіналісти

LITTLE PEOPLE. One time world’s shortest mobile man, according to Guinness World Records, was He Pingping from China, only 74.5 cm in height. The characters of this series of works barely reach 1 centimeter.

Nevertheless, the project is not about physical dimension, but rather about social one. ¶ “Little man” is a type of literary hero, which arose in the 20’s-30’s of the XIX century. One of the brightest described types was Akaky Bashmachkin from “Overcoat” by Gogol. Little man is a representative of almost poor social class, not gifted with outstanding abilities, who does not stand out with strength of character, but, at the same time, is calm, does no evil, humbly “embedded” into social system. ¶ Little people might have big problems. The protagonists are faceless, but dynamic beings, who are experiencing their life dramas and live through the chain of everyday events: the lover hasn’t showed up for a date, the centaur finishes a book, the boy is walking his dog. Though, the artist might have wanted to imagine how people look like from a bird’s eye view.

Born in 1985 in Makarov, Kyiv region. Graduated from National Transport University in Kyiv, studied at Kyiv-Mohyla Academy artistic studio, completed the course of Pavel Makov and studied at School of Visual Communications, where he currently teaches. Works mainly with easel graphics and print techniques. Recent solo exhibitions were held at P.art.com gallery and French Cultural Center in Kyiv. Participated in group exhibitions at IZONE Creative Community and Zamostian Gallery of Kyiv-Mohyla Academy in Kyiv.

Lives and works in Glevaha, Kyiv region.

INK ON PAPER 2017

31 Y.O. / KYIV

DMYTRO KRASNYI Little People VARIOUS SIZES / OIL AND

МАЛЕНЬКІ ЛЮДИ. Найменшою людиною на Землі, за версією Книги рекордів Гіннеса, був китаєць Хе Пінпін, чий зріст становив усього 74,5 см. Герої цієї серії робіт ледве сягають 1 сантиметра. Але проект не про фізичний вимір, а радше про соціальний. «Маленька людина» - тип літературного героя, який виник на початку 20-30 років XIX століття. Одним з найяскравіших описаних типажів вважається Акакій Башмачкін у повісті М. В. Гоголя «Шинель». Маленька людина - це представник незаможного, майже бідного соціального класу, не обдарований видатними здібностями, не відрізняється силою характеру, але при цьому спокійний, нікому не робить зла, покірно “вмонтований” у соціальну систему. ¶ Але і у маленьких людей бувають великі проблеми. Герої - безликі, але динамічні істоти, що переживають свої життєві драми і проживають череду буденних подій: кохана не прийшла на побачення, хтось дочитує книжку, хлопець вигулює пса. ¶ А може художнику просто хотілося уявити, як виглядають люди, якби їх розглядали птахи.

Народився в 1985 році в Макарові, Київська обл. Закінчив Національний транспортний університет в Києві, навчався в художній студії при Києво-Могилянській академії, пройшов курс Павла Макова та навчався в Школі візуальних комунікацій, де зараз викладає. Працює переважно в техніках станкової і тиражної графіки. Персональні виставки проходили в галереї P.art. com та Французькому культурному центрі в Києві. Брав участь в групових виставках в IZONE Creative Community та галереї ім. Замостян при КиєвоМогилянській академії в Києві. Живе та працює в м. Глеваха, Київська обл.

ПАПІР, ОЛІЯ, ТУШ 2017

ДМИТРО КРАСНИЙ Маленькі люди РІЗНІ РОЗМІРИ / 31 РІК / КИЇВ

фото: Андрій Лобов

11

photo: Andrii Lobov

МУХі 2017

Конкурс молодих українських художників

Фіналісти

VULNERABILITY. The artist displays her personal vulnerability by offering completely nude self-portrait with no retouch. Of particular importance for the author is the question of vulnerability of female body nowadays. Despite considerable achievements of the XXI century, we should be honest to admit that woman still does not owe her body: depending on her origin, it belongs to father, husband, family, Sharia Law, advertisement, corporations, brands, complexes, struggle for perfection and external viewpoints, but, unfortunately, not to woman. The author strives to stimulate the audience to reflect on this issue, while letting the viewers to independently decide on the necessity of reconsidering the existing stereotypes and search for personal point of vulnerability. ¶ The project is relevant for our time and society, the problem, which is studied here, has deep penetration into everyday life. The object contacts with a large number of random viewers outside the exhibition space in an unprotected, aggressive, indifferent environment. Video documentation of this action is an unbiased, naked fixation of the interaction between art object with real environment without any expectation of a certain result. The project raises questions without giving answers to them.

Born in 1986 in Kyiv. Graduated from Kyiv National University of Internal Affairs and studied at Modern Art School at the Modern Art Research Institute.

Her work addresses to problems of female body sexualization, influence of time on personality and self-identification issues. Recent solo exhibitions were held at M17 center of contemporary art in Kyiv and in Dzyga gallery in Lviv. Participated in group exhibitions at Modern Art Research Institute in Kyiv. Presented two projects within GOGOLFEST festival and participated in Biruchiy contemporary art project. Lives and works in Kyiv.

POLYMER / INTERACTIVE OBJECT 2017

31 Y.O. / KYIV

MARIA PROSHKOWSKA Vulnerability 100X200CM / PRINTING ON

ВРАЗЛИВІСТЬ. Художниця демонструє свою особисту точку вразливості, пропонуючи глядачеві повністю оголений автопортрет без ретуші. Особливо важливим для авторки є питання вразливості жіночого тіла в сучасності. Незважаючи на великі досягнення XXI сторіччя, ми маємо бути чесними і визнати, що жіноче тіло все ще не належить жінці: в залежності від місця проживання, воно належить батькові, чоловікові, сім’ї, законам Халіфату, рекламі, корпораціям, брендам, комплексам, боротьбі за ідеал, чужій думці, але, на жаль, не самій жінці. Авторка намагається дати глядачеві грунт для роздумів на цю тему, дозволивши йому самому приймати рішення щодо необхідності переосмислення існуючих стереотипів та пошуку власної точки вразливості. ¶ Проект є актуальним для нашого часу та суспільства. Проблема, яку він вивчає має глибоке проникнення в життя. Об’єкт контактує з великою кількістю випадкових глядачів за межами виставкового простору в незахищеному, агресивному, байдужому середовищі. Відеодокументація цієї акції - неупереджена, гола фіксація взаємодії арт-об’єкту з реальним середовищем без очікувань певного результату. Проект ставить питання, не даючи на них відповідей.

Народилася 1986 року в Києві. Закінчила Національний університет внутрішніх справ України та навчалася у Школі сучасного мистецтва при Інституті проблем сучасного мистецтва. В своїх роботах художниця звертається до проблем сексуалізації жіночого тіла, впливу часу на людину і питань самоідентифікації особистості. Персональні виставки проходили в центрі сучасного мистецтва М17 в Києві та галереї Дзиґа у Львові. Брала участь у групових виставках в Інституті проблем сучасного мистецтва в Києві. Презентувала два проекти в рамках фестивалю GOGOLFEST та брала участь в міжнародному симпозіумі сучасного мистецтва “Бірючий”. Живе та працює в Києві.

ПОЛІМЕРІ / ОБ’ЄКТ ДОСТУПНИЙ ДО ВЗАЄМОДІЇ 2017

МАРІЯ ПРОШКОВСЬКА Вразливість 100Х200СМ / ДРУК НА 31 РІК / КИЇВ

12

МУХі 2017

Конкурс молодих українських художників

Фіналісти

Народилася 1994 року в Харкові. Закінчила Харківську державну академію дизайну та мистецтв. Працює із темами взаємопроникнення і відносин реальності та віртуальності, стереотипів та міфів, знаків і символів, а також із проблематикою особистої та сімейної пам’яті у різних медіа (абстрактний живопис і графіка, відео, інсталяція, цифровий колаж). Персональні виставки проходили в центрі сучасного мистецтва «Чайна Фабрика» в Одесі, галереях Artsvit в Дніпрі та VOVATANYA, Муніципальній галереї у Харкові. Брала участь у фестивалі сучасного мистецтва Feldman Art Park, «Ленд-арт» в Запоріжжі, «Міфогенез» у Вінниці, а також в групових виставках у Києві, Харкові та Львові. Живе та працює в Харкові.

OLGA FEDOROVA

PRIME is for primary and primitive. ¶ Computer graphics creates perfect simulations of the world, using tools of graphic programs. Any object can be built from basic figures called “standard primitives”. In the context of cosmogony those are basic, initial objects, zero-objects, common for all structure elements of the matter of the Universe. Referring to mythology they can be equated to flesh and organs of the Creator, which served as materials for Creation of the World. Thus, standard primitives are the objectification of God, who is dissolved in every particle of the existing. To detect and demonstrate sacral essence of standard primitives I, on one hand, refer to the language of Orthodox icons and, on the other hand, to Kazimir Malevich’s philosophy of suprematism. ¶ Daily, we observe how the possibilities of 3d-modelling evolve and the boundaries between simulation and reality vanish. Computer three-dimensional simulation demonstrates us the sample of a new reality, which becomes more real as it develops. More real than the one we know as actually real, it gradually replaces it. Right now, we see the new world building up from the Prime, as our own world has done long time ago.

Born in 1994 in Kharkiv. Graduated from Kharkiv State Academy of Design and Fine Arts. In her work explores topics of interpenetration and the relationship between reality and virtuality, stereotypes and myths, signs and symbols, as well as issues of personal and family memory via various media (abstract painting and graphics, video, installation, digital collage).

Solo exhibitions were held at “Chainaya Fabrika” experimental art center in Odessa, Artsvit gallery in Dnipro, VOVATANYA and Municipal Gallery in Kharkiv. Participated in “Feldman Art Park” contemporary art festival, “Land Art” in Zaporizhia, “Mythogenesis” in Vinnitsa, as well as in group exhibitions in Kyiv, Kharkiv and Lviv. Lives and works in Kharkiv.

ON HARDBOARD 2016

Prime 285X285CM / DIGIRAL PRINT AND ACRYLIC

23 Y.O. / KHARKIV

«ПРІМ» – primary and primitive – первинне і примітивне. ¶ Комп’ютерна графіка створює досконалі симуляції світу, використовуючи набір інструментів графічних редакторів. Будь-який об’єкт можна побудувати з базових фігур, які називаються «стандартні примітиви». В контексті космогонії – це початкові, вихідні, нуль-об’єкти, спільні для всіх елементів структури матерії Всесвіту. Звертаючись до міфології, їх можна порівняти з плоттю та органами Першобога, що стали матеріалом для створення світу. Відповідно, стандартні примітиви є втіленням Бога-Творця, розчиненого у кожній частці всього сущого. Щоб виявити і продемонструвати сакральну сутність стандартних примітивів, я звертаюсь з одного боку до мови православної ікони, а з іншої – до філософії супрематизму Малевича. ¶ Ми спостерігаємо, як з кожним днем ростуть можливості 3д-моделювання, а межа симуляціїреальності розмивається на наших очах. Комп’ютерна тривимірна симуляція демонструє нам зразок нової реальності, яка по мірі розвитку стає більш справжньою, ніж та, яку ми вважаємо реальною, і поступово заміщає її. Прямо зараз ми бачимо, як із віртуального Пріму будується новий світ, так, як колись будувався і наш.

АКРИЛ 2016

ОЛЬГА ФЕДОРОВА

Прім 285Х285СМ / ОРГАЛІТ, ЦИФРОВИЙ ДРУК,

23 РОКИ / ХАРКІВ

13

МУХі 2017

Конкурс молодих українських художників

Фіналісти

ОЛЕГ ДІМОВ Документ стану РІЗНІ РОЗМІРИ

THE DOCUMENT OF CONDITION. Project focuses on objects of everyday life, where every thing performs “solo”, analogical to a person. Each work contains minimal number of images. Language of pauses and gaps give the maximum concentration on one or another object and focuses attention on things that you want to think about. Color is restrained in the majority of photos. It also gives possibility not to be distracted by color fragmentation. Items are disconnected. Each of them is self-sufficient. Each one is important. However, there is no communication with the rest of the world.

The world of objects or the world of people. ¶ Modern society lives without unifying ideologies, which could lead it towards common goals. A person is democratic, he or she has the right to live according to one’s own program of action. Thanks to Internet, a person can earn money without leaving home, order everything necessary, receive answers to questions, learn, communicate...

What is more, to live in a virtual world, distracted from reality. It is impossible not to mention - to feel “complete”, surrounded with “everything” and “everyone”.

Born in 1986 in Balta. Graduated from Odessa Art College after Grekov. In his work explores issues of dissociation and personal loneliness. Works in the field of conceptual and minimalist photography. Participant, one of the founders of creative association “Gruppa”. Solo exhibitions were held at Odessa Museum of Modern Art and Aurum gallery in Odessa. Participated in group exhibitions at Mystetskyi Arsenal and Modern Art Research Institute in Kyiv, Palace of Arts in Lviv, IV and V Odessa Biennale of Contemporary Art. Co-curated and participated “Odessa Contemporary Art” project at YermilovCentre in Kharkiv and Modern Art Research in Kyiv. Lives and works in Odessa.

/ PHOTOGRAPHY, PRINT ON CANVAS 2017

30 Y.O. / ODESSA

OLEG DIMOV The Document of Condtition VARIOUS SIZES

ДОКУМЕНТ СТАНУ. Проект акцентує увагу на предметах нашого оточення, де кожна річ виступає «соло», проводячи аналогію з людиною. На кожній з робіт мінімальна кількість зображень. Мова пауз і прогалин дає максимальну зосередженість на тому чи іншому об’єкті і концентрує увагу на предметах, про які хочеться розмірковувати. У більшості фотографій колір стриманий. Це також дає можливість не відволікатися на колористичну дробність. Предмети роз’єднані. Кожен з них самодостатній. Кожен з них дуже важливий. Однак відсутня комунікація з рештою світу. Світом предметів або світом людей. ¶ Сучасне суспільство живе без об’єднуючих ідеологій, які могли б давати йому напрямок до загальних цілей. Людина демократична, вона має право жити за власною програмою дій. Завдяки інтернету людина може не виходячи з дому заробляти, замовляти все необхідне для свого існування, отримувати відповіді на питання, вчитися, спілкуватися... І більше того, жити віртуальним світом без дотику з реальністю. І що неможливо не відзначити - відчувати себе «повноцінним» в оточенні «всього» і «всіх».

Народився 1986 року в Балті. Закінчив Одеське художнє училище ім. Грекова. Досліджує теми роз’єднаності суспільства і самотності людини. Працює у напрямах концептуальної та мінімалістичної фотографії. Учасник та один із засновників творчого об’єднання “Gruppa”. Представляв свої персональні проекти в Музеї сучасного мистецтва Одеси і галереї Aurum в Одесі. Брав участь в групових виставках в Мистецькому Арсеналі та Інституті проблем сучасного мистецтва в Києві, Палаці Мистецтв у Львові, IV та V Одеських бієнале сучасного мистецтва. Виступив в ролі куратора та учасника проекту “Odessa Contemporary Art” в ЄрміловЦентрі в Харкові та Інституті проблем сучасного мистецтва в Києві. Живе і працює в Одесі.

/ ФОТОГРАФІЯ, ДРУК НА ПОЛОТНІ 2017

30 РОКІВ / ОДЕСА

14

МУХі 2017

Конкурс молодих українських художників

Фіналісти

CONTRECHANGE. The project is an informational-pictoric study of correlation of changes in ritual buildings depending on their geographic location, economic development and social conditions. The main goal is to study and analyze the architecture of sacred objects through the stages of their transformation - rebuilding or destruction, functional and ideological changes, experienced by initially static religious structures. ¶ Longitudinal cultural changes and lack of social relevance force changes in even old architectural units. However, saints, like ghosts, disappearing, remain present in multilayer wall structures and walls, covered with layer of white paint, hold the entire history of the building, absorbing memories of past events. Change – is it a need or temporary current reality, which corresponds to social requests of certain territory?

Born in Lviv in 1987. Graduated from Lviv National Academy of Arts. Works in the genres of monumental painting, street art, painting. In 2011 he received the Second Special Prize at the PinchukArtCentre Prize. Solo exhibitions were held in ICONART and Dzyga galleries in Lviv, Dymchuk Gallery in Kyiv. Participated in group exhibitions at PinchukArtCentre (PinchukArtPrize 2011 nominee exhibition) in Kyiv, Schafhof-Europäisches Künstlerhaus Oberbayern (Freising, Germany), Le Mur (Paris, France), MAC Lyon (Lyon, France), “Ukrainian section: Transformation” within Ukrainian month in Wroclaw and Katowice Street art festival (Poland) . Lives and works in Lviv.

AEROSOL, TEMPERA AND OIL PASTEL ON CANVAS 2017

30 Y.O. / LVIV

SERGII RADKEVYCH Contrechange VARIOUS SIZES / ACRYLIC,

КОНТРЗМІНА. Проект є інформаційно-живописним дослідженням залежності змін ритуальних споруд відносно географічного розташування, економічного розвитку і соціальних умов. Головним завданням є вивчення й аналіз архітектури сакральних об’єктів через етапи їхньої трансформації - перебудови чи руйнування, функціональних та ідеологічних змін, яких зазнали ініціально статичні релігійні структури. ¶ Часові культурні зміни та нетривка соціальна актуальність змушують змінюватись навіть сталі одиниці архітектури. Проте, святі, немов примари, зникаючи, залишаються присутніми у багатошарових структурах стін, а мури, покриті шаром білої фарби, утримують всю історію споруди, увібравши пам’ять попередніх подій. Зміна – потреба чи тимчасова актуальна реальність, що відповідає суспільним запитам певної території?

Народився 1987 року у Львові. Закінчив Львівську національну академію мистецтв. Працює в жанрах монументального розпису, стріт арту, живопису. У 2011 році отримав Другу Спеціальну премію PinchukArtCentre Prize. Персональні виставки проходили в галереях ICONART, Дзиґа у Львові та Dymchuk Gallery в Києві. Брав участь в групових виставках в PinchukArtCentre (виставка номінантів PinchukArtPrize 2011) в Києві, Schafhof–Europäisches Künstlerhaus Oberbayern (Freising, Germany), Le Mur (Paris, France), MAC Lyon (Lyon, France), проекті “Український зріз: Перетворення” в рамках Українського місяця у Вроцлаві та фестивалі Katowice Street art Festival (Poland). Живе та працює у Львові.

АКРИЛ, АЕРОЗОЛЬ, ТЕМПЕРА, ОЛІЙНА ПАСТЕЛЬ 2017

СЕРГІЙ РАДКЕВИЧ Контрзміна РІЗНІ РОЗМІРИ / ПОЛОТНО, 30 РОКІВ / ЛЬВІВ

15

МУХі 2017

Конкурс молодих українських художників

Фіналісти

СЕРГІЙ ГРИГОРЯН

SERHII HRYHORIAN

M.U.S.E.U.M. The project continues to explore unity of ethnic culture with futuristic aesthetics and technologies of the future. However, the emphasis is not put solely on the future, but on the role of the human being, regardless of any historical circumstances, in which the person might exist. ¶ Current or future technologies may seem to be nothing more than whimsical props, special effects or technical background for a predestined hero trying to create history. As a result, his fate will be anthemed in folklore or epos. The story of characters is communicated to the audience in humorous folk form: heroic deeds, victories, love, physiology... Only the final is always the same. Visualization is executed through the prism of the ideas of the folk artisan, built from materials available to inhabitants of Carpathian villages or other ethnic groups bearers of folklore heritage of previous generations.

Born in 1984 in Ivano-Frankivsk. Graduated from Precarpathian National University. Vasyl Stefanyk and the Institute of Arts. Presented his personal project at Soviart gallery in Kyiv. Participated in group exhibitions at the Mystetskyi Arsenal in Kyiv, YermilovCentre and the Municipal Gallery in Kharkiv, the project “Ukrainian Section: Transformation” within the framework of the Ukrainian Month in Wroclaw and, Porto Franko Festival in Ivano-Frankivsk and OSTRALE Biennale 2017 (Dresden, Germany). The Non Stop Media 2014 Fiscalist in Kharkiv. Lives and works in Ivano-Frankivsk and Lviv.

M.U.S.E.U.M INSTALLATION 2017

33 Y.O. / IVANO-FRANKIVSK

М.У.З.Е.Й. Проект продовжує досліджувати єдність етнічної культури із футуристичною естетикою і технологіями майбутнього. Проте робить акцент не стільки на майбутнє, а на роль людської особистості, незважаючи на будь-які історичні обставини, у яких вона буде існувати. ¶ Технології майбутнього чи сучасності можуть здатися не більше ніж химерною бутафорією, спецефектами або технічним фоном для заздалегідь приреченого героя, який намагається творити історію. Доля його, як наслідок, буде оспівана у різноманітній народній творчості або епосі. Історія персонажів донесена до слухачів у жартівливій народній формі: подвиги, звитяга, любов, фізіологія... Лиш фінал завжди один. Візуалізація виконана крізь призму уявлень народного майстра, збудована із матеріалів, доступних мешканцям карпатських високогірних сіл або інших етносів – носіїв фольклорної спадщини попередніх поколінь.

Народився 1984 року в Івано-Франківську. Закінчив Прикарпатський Національний університет ім. Стефаника та Інститут Мистецтв. Презентував персональний проект в галереї Soviart в Києві. Брав участь в групових виставках в Мистецькому Арсеналі в Києві, ЄрміловЦентрі та Муніципальній Галереї в Харкові, проекті “Український зріз: Перетворення” в рамках Українського місяця у Вроцлаві, фестивалі Porto Franko в Івано-Франківську та бієнале OSTRALE 2017 (Dresden, Germany). Фіналіст Non Stop Media VII. Живе та працює в ІваноФранківську та Львові.

М.У.З.Е.Й. ІНСТАЛЯЦІЯ 2017

33 РОКИ / ІВАНО-ФРАНКІВСЬК

КОМЕНТАРІ

Сomments

Конкурс молодих українських художників

ЄЖИ ОНУХ

JERZY ONUCH

ПОЛЬСЬКИЙ ХУДОЖНИК, КУРАТОР, ПОЛІТОЛОГ.

«Я побачив певні спроби перенести на український ґрунт ширші ідеї, ідеї суспільного заангажування. По суті тим, чим митець займається, є форма. Ідей в світі не так багато, як всі думають. Треба мати добру антенну, виловлювати те, що відбувається в сучасному та історичному ефірі».

POLISH ARTIST, CURATOR, POLITICAL SCIENTIST.

“I saw some attempts to shift the broader ideas, ideas of social engagement on Ukrainian soil. In fact, what the artist is engaged in is the form. There are not so many ideas in the world as everyone thinks. One needs to have a good antenna, catch things that are happening in modern and historic context.”

ОКСАНА БАРШИНОВА

OKSANA BARSHYNOVA

КУРАТОРКА, ІСТОРИКИНЯ МИСТЕЦТВА, ЗАВІДУВАЧКА НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ВІДДІЛУ МИСТЕЦТВА ХХ - ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТЬ НАЦІОНАЛЬНОГО ХУДОЖНЬОГО МУЗЕЮ УКРАЇНИ

Цього разу взяли участь у конкурсі потужні молоді художники, і їх більше ніж дванадцять. Кожен з них може реалізувати цікаві ідеї. Більшою мірою, довелось обирати не стільки серед проектів, скільки серед художників, бо є впевненість в них. В конкурсі МУХі 2015 домінувала тема війни в заявках, яка зачіпала експертів, і виявилася в цікавих проектах. Зараз же ми бачимо набагато ширше коло мистецьких рефлексій. Хтось реагує на декомунізацію, на соціальні зрушення в цілому, а хтось зацікавлений формальними проблемами, зосереджуючись на кольорі, на емоційному впливі мистецтва.

CURATOR, ART HISTORIAN, HEAD OF THE RESEARCH DEPARTMENT OF THE XX - THE BEGINNING OF XXI CENTURY ART IN THE NATIONAL ART MUSEUM OF UKRAINE.

This time, young talented artists took part in the contest, and there were more than twelve of them. Each one can implement interesting ideas. To a greater extent, we had to choose not so much among the projects, but among the artists, because there was confidence in them. In MUHi 2015 contest, the topic of war, which was crucial for the experts, dominated in applications and was expressed in interesting projects. Now we see a much wider circle of artistic reflections.

Some react on decommunisation process, social changes in general and some are interested in formal problems, focusing on color, emotional impact of art.

ОЛЕКСАНДРА ГОМЕНЮК

SASHA GOMENIUK

ДИРЕКТОРКА HALES GALLERY (ЛОНДОН/НЬЮ-ЙОРК)

Нині ми чітко бачимо розрив між «глобальним мистецьким світом», який домішується здебільшого західними принципами та ідеями, і «локальними» мистецькими структурами, що враховують специфіку певної країни чи регіону, її політичні і соціальні процеси, місцеву культуру. Реалії та локальні ідеї, звісно ж, мають вплив на мистецький процес і віддзеркалюються в роботах і практиках художників.¶ Це – абсолютно органічний процес. Але він лише підкреслює вищезгаданий розрив і часто стає на заваді інтеграції художніх процесів та практик у світовий контекст. Однак, як мені видається, не варто вимагати від молодих митців орієнтації на ідеї та концепції, притаманні західному мисленню, чи цікаві для споглядання всьому світові. Адже такий підхід вимагає компромісу, а в творчості йому не має бути місця.¶ Найважливіше – це й надалі зосереджувати увагу на розвитку місцевих структур, які б забезпечували підтримку молодого мистецтва, а не фокусуватись лише на інтегруванні його у глобальні світові структури.¶ Мистецькі галереї, колекціонери, музеї, приватні та державні ініціативи багатьох країн підтримують художників у прагненні зберегти своєрідність і унікальність творчості. Ми бачимо, що це відбувається в Україні, і це потрібно заохочувати.¶ Сьогодні ми спостерігаємо активне пожвавлення інтересу до творчості жінок-художниць, представників різних етносів – мистецьких явищ, які були поза межами основних тенденцій і ігнорувались світом впродовж багатьох років. Сподіваюсь, що досвід, який ми отримуємо через цей процес, – досвід розширення координатів інтересу до різних художніх явищ і процесів - буде згодом корисним для художників всього світу, у тім числі й в Україні. Адже, насправді, немає принципових відмінностей у способах донесення та реалізації мистецьких ідей і художнього мислення у Києві, Лондоні або деінде. Різниця полягає лише в рівні їх сприйняття і розуміння.

ASSOCIATE DIRECTOR OF HALES GALLERY (LONDON/NEW YORK)

We are currently observing a growing divide between what one would call the “Global Art World” (often West-centric) and the “local” art scenes, specific to countries and regions and engaging with specific realities and ideas often outside of the mainstream framework. This divide is what is often preventing the ability of artist’s practices to be engaged with on a global level. But it seems to me that it is not fair to ask of the younger generation of Ukrainian (or any other!) artists to try to engage only with ideas and concepts that would be accessible and interesting to the western mind/eye. To ask this is to demand a compromise and in artistic practice there should be no place for compromise. ...it seems to me that one way to go about it is to focus on continuing to develop local structures that would provide support for young art rather than try to enter the dominant framework. ¶ Local galleries, collectors, museums, private and government initiatives have in many countries provided the important support that artists need to make unique, uncompromising work. We see this happening in Ukraine and it needs to be encouraged. … I am a firm believer that the mainstream Art World, alongside providing the much needed support and initiative, is also a reactive structure which does a lot of catching up. ¶ We see this today with the widespread ongoing reassessment of the careers and contributions of female artists, artists of colour etc - practices that have been outside the main narrative and overlooked for years. I hope that the lesson learned from this - one that it is important to look outside the dominant narrative - will be beneficial to artists working around the world, including in Ukraine.

Because there really is no fundamental differences in the act and quality of art making in Kyiv, or London or anywhere else. The difference is, merely, in the vantage point.

МУХі 2017

16

КОМЕНТАРІ

Конкурс молодих українських художників

ГУННАР КВАРАН

GUNNAR KVARAN

ДИРЕКТОР МУЗЕЮ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА АСТРУП-ФЕРНЛІ (ASTRUP FEARNLEY MUSEET FOR MODERNE KUNST) В ОСЛО

На початку XXI століття, незважаючи на те, що західне поняття сучасного мистецтва стало універсальною еталонною моделлю, не виникло жодного спільного знаменника. Мистецький світ має безліч центрів, багаторівневі заходи, множинні уявлення про те, що таке мистецтво і чим воно може бути, та вражаюче число різнорідних творів… Українська художня сцена вписана в цей новий порядок арт-світу, має свою власну культуру та художні традиції з молодими та досвідченими художниками, які почасти переоцінюють давні модерністські традиції або використовують інструменти постконцептуалізму, щоб задавати питання та розповідати нові історії… Взагалі, це об’єднує сукупність творів, які виражають, через свої форми, структури, матеріали, методи, пристрої та зміст, надзвичайне багатство сучасного художнього вираження.

DIRECTOR OF ASTRUP FERNLEY MUSEUM OF MODERN ART, OSLO

At the beginning of XXI century, despite the fact that the Western notion of contemporary art has become a universal model of reference, no single common denominator has emerged. The art world has many centers, multi-layered activities, plurality of ideas about what art is and what it can be, and an impressive number of heterogeneous works… Ukrainian art scene participates in this new art world order, with its own culture and artistic traditions with young emerging and well educated artists who partly revalue the long lasting modernistic tradition or use the tools of post-conceptualism to ask questions and to tell new stories... In general, it brings together a constellation of works that express, through their forms, structures, materials, techniques, devices and content, the extraordinary richness of contemporary artistic expression.

ТЕТЯНА ТУМАСЬЯН

TATIANA TUMASYAN

КУРАТОРКА, ГАЛЕРИСТКА, ДИРЕКТОРКА ХАРКІВСЬКОЇ МУНІЦИПАЛЬНОЇ ГАЛЕРЕЇ

Сьогодні українським молодим художникам набагато простіше вибудовувати професійну кар’єру. На вітчизняному арт-просторі існує низка проектів, в тому числі формату конкурсу: PinchukArtPrize, МУХi, НонСтопМедіа, Фестиваль молодих українських художників та інші. Про ці стартові можливості для молоді я знаю не з чуток, у багатьох з них я входила до складу журі або експертної ради. Тому можу підсумовувати: зараз молодому художнику потрібно добре орієнтуватися у всьому цьому інформаційному потоці та працювати, добре працювати, відшліфовуючи свій талант, почерк та власний стиль. В даному контексті не може не вразити обізнаність молодих художників у сучасному теоретичному дискурсі, що набуло свого виявлення в концепціях до поданих цьогоріч проектів.

CURATOR, GALLERIST, DIRECTOR OF KHARKIV MUNICIPAL GALLERY

Nowadays, it is much easier for young Ukrainian artists to build a professional career. There is a number of projects in the national art space, including the competition format: PinchukArtPrize, MUHi, NonStopMedia, Festival of Young Ukrainian Artists and others. I know about these starting opportunities for young people, as I was a jury or an expert within many of them. Therefore, I can sum up: today, a young artist needs to navigate well throughout the whole information flow and work, work hard, refine his or her talent, developing own style. In this context, the awareness of young artists in contemporary theoretical discourse, which has become apparent in the conceptions of the projects presented this year, is amazing.

ОЛЕСЯ ОСТРОВСЬКА-ЛЮТА

OLESYA OSTROVSKA-LUTA

ГЕНЕРАЛЬНА ДИРЕКТОРКА НКММК «МИСТЕЦЬКИЙ АРСЕНАЛ»

В українському сучасному мистецтві 2017 рік фактично став роком молодих художників: побільшало ініціатив, спрямованих на підтримку авторів на початках своєї кар’єри, зросла увага медіа до цих ініціатив, вони стали більш розмаїтими і масштабним. Однак, водночас гостро постали питання, про які нещодавно говорилося здебільшого у вузькому фаховому колі, а нині їх винесено на ширшу аудиторію: хто такий молодий художник нині? І що відбувається, коли йому/їй виповнюється 35 років? Куди зникає інтерес і підтримка? ¶ Як має розвиватися кар’єра художників, коли вони втрачають статус молодих? Чекає їх забуття і байдужість тоді, як публіка і фахівці аплодуватимуть новому молодому? Чи ні? Доцільно - у такому разі - усі сили віддавати черговим молодіжним проектам чи знову таки - ні? Як бути куратором такого проекту, коли не віриш у сам поділ на молодих і немолодих митців? Мені здається, поява цих питань свідчить про зростання художньої сцени, про важливу спроможність до самоаналізу і самоіронії. ¶ А також, що в найближчі роки нас очікує перегляд багатьох усталених форматів роботи тут. Але можливо це тільки за умови подальшого інвестування часу і зусиль в розвиток цієї сцени. Навіть у сьогодні дискусійному форматі фокусування на молодості й обіцянці видатних досягнень у майбутньому (яке, можливо, ніколи не здійсниться, але така вже природа обіцянки). Важливо лише не втрачати здатність піддавати розумному сумніву очевидне й усталене і продовжувати шукати й експериментувати задля розвитку.

DIRECTOR GENERAL, CEO OF MYSTETSKYI ARSENAL

For Ukrainian contemporary art, 2017 has actually become the year of young artists: the number of initiatives aimed at supporting creatives at the beginning of their career has increased, media’s attention to these initiatives has also evolved, they have become more diverse and large-scale. However, at the same time, the issues that have been recently raised mostly in a narrow professional circle, are now presented to a wider audience: who is young artist today? And what happens when he or she is getting 35 years old?

Where do interest and support disappear? ¶ How should the artist’s career develop, when they lose this ‘young’ status? Are there oblivion and indifference waiting for them while the public and professionals are applauding to the next ‘young’? Or not? In this case, should all the forces be given to other youth projects or, once again, not? How to curate such project, when you do not believe in the division between ‘young’ and ‘not-so-young’ artists? It seems to me that the emergence of these questions shows the growth of artistic scene, important ability to self-examination and self-irony. ¶ Besides, we are waiting for a review of many of the standard formats of work here in the following years. However, this is possible only if further time and efforts are invested in the development of this stage. Even in today’s discussion format of focusing on youth and the promise of outstanding achievements in the future (which may never be realized, but such is the nature of the promise). It is important not only to lose the ability to reasonably question the obvious and already established things and continue to search and experiment for the sake of development.

Сomments

МУХі 2017

17

КОМЕНТАРІ

Сomments

Конкурс молодих українських художників

ЄВГЕН БЕРЕЗНИЦЬКИЙ

EUGENE BEREZNITSKY

КУРАТОР KYIV ART WEEK

Підтримка молодого мистецтва повинна бути пріоритетним для українських арт-інституцій напрямом діяльності. Час, в якому ми живемо, цитуючи китайський давній текст Ї цзін, можна назвати “епохою змін”. Це дуже складний період, і потрібно мати чималу мужність, щоб присвячувати себе мистецтву. Саме тому підтримка молодих художників вкрай необхідна. Незважаючи ні на що, приємно констатувати, що художнє середовище в Україні постійно розвивається, і ми маємо нагоду спостерігати позитивну динаміку цього процесу. Молоді художники рефлексують щодо сьогодення, і їх бачення зараз, як ніколи, важливе. Я радий бути причетним до такої послідовної ініціативи як МУХi, адже вона вже подарувала українському сучасному мистецтву багато яскравих імен. З кожним роком їх кількість зростає, а таланти розвиваються разом з арсеналом медіа, в яких вони працюють.

КУРАТОР KYIV ART WEEK

Підтримка молодого мистецтва повинна бути пріоритетним для українських арт-інституцій напрямом діяльності. Час, в якому ми живемо, цитуючи китайський давній текст Ї цзін, можна назвати “епохою змін”. Це дуже складний період, і потрібно мати чималу мужність, щоб присвячувати себе мистецтву. Саме тому підтримка молодих художників вкрай необхідна. Незважаючи ні на що, приємно констатувати, що художнє середовище в Україні постійно розвивається, і ми маємо нагоду спостерігати позитивну динаміку цього процесу. Молоді художники рефлексують щодо сьогодення, і їх бачення зараз, як ніколи, важливе. Я радий бути причетним до такої послідовної ініціативи як МУХi, адже вона вже подарувала українському сучасному мистецтву багато яскравих імен. З кожним роком їх кількість зростає, а таланти розвиваються разом з арсеналом медіа, в яких вони працюють.

ЛУЦІЄ РЖЕГОРЖІКОВА

LUCIE ŘEHOŘÍKOVÁ

ДИРЕКТОРКА ЧЕСЬКОГО ЦЕНТРУ В КИЄВІ, ДРУГИЙ СЕКРЕТАР ПОСОЛЬСТВА ЧЕСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ В УКРАЇНІ:

Створення та показ образів, участь у дискусіях, спрямованих на обговорення даних образів, є видами діяльності, що конструюють, деконструюють, здійснюють переговори та роблять виклик в межах взаємовідносин агенції та влади між соціальними діячами: чи то індидууми, чи арт-групи, чи цілі країни. Будь-який діалог має право ініціювати та продовжувати дискусію, і зрештою представляти та інтерпретувати її результати з огляду на взаємодію з різними аудиторіями. Кількість критичних питань все збільшується. Ми всі відповідальні і повинні стати захисниками свободи і вияву прав людини. ¶ Діалог МУХі (Україна) та Премії Їндржіха Халупецького (Чехія) - це прекрасна нагода поміркувати про взаємозв’язок між нашими країнами, який вже давно осмислює сучасне мистецтво, і я вірю в його проникливу силу впливу на всіх, хто здатний до більш повного розуміння комплексних питань сучасного мистецтва та сучасного стану людства в цілому.

CZECH CENTRE KIEV DIRECTOR, 2ND SECRETARY OF CZECH EMBASSY TO UKRAINE

Producing and presenting images, and being involved in discussions that refer to images are activities that construct, deconstruct, negotiate and challenge agency and power relations among social actors may it be individuals, art groups or countries. Any dialogue has the power to initiate and further discuss, then present and interpret considering interaction with various audiences.

Number of critical issues is often enhanced. We are all responsible and should become advocates for freedom and expression of human rights. ¶ The MUHi vs Chalpupecky dialogue is an excellent occasion to think about our relationship with the work the arts do, and I believe in its insightful power to all who is able to achieve fuller understanding of the complexities of today’s art and current human state in general.

УТЕ КІЛЬТЕР

UTE KILTER

АРТ-КРИТИКИНЯ, ВІДЕО-ДЕНС-ПЕРФОРМЕРКА

Особисто я не вірю у конкурси. Розумію їх доцільність, - бо як ще може заявити про себе митець? Але митець - то є, в першу чергу, творець, тобто людина яка ПОСТІЙНО щось продукує. “Щось” - як ідеї, а вже який вигляд вони отримають, то інша справа. Добре, коли твір НЕ ПОТРЕБУЄ окремих / додаткових / особливих пояснень, а САМ промовляє. Але найголовніше, щоб митець творив задля ідеї, що захоплює його і, ще більш важливо, - щоб вона була візуально виправданою. Або за Аристотелем, що починає свою “Метафізику” наступним чином: “Усі люди за своєю природою прагнуть знань”.

ART CRITIC, VIDEO-DANCE-PERFORMER

Personally, I don’t believe in contests. I understand their expediency – which is the other way for artist to assert oneself? However, the artist is, first and foremost, the creator, that is, the person who CONSTANTLY produces something. “Something” - as ideas, and what look will they get is another thing. It is amazing when an artwork DOES NOT NEED separate / additional / special explanations, but speaks FOR ITSELF. Nevertheless, the main thing is that the artist works for the sake of idea that captures him or her and, more importantly, which is visually justified. Or, according to Aristotle, who begins his “Metaphysics” as follows: “ALL men by nature desire to know.”

МУХі 2017

18

КОМЕНТАРІ

Конкурс молодих українських художників

АННА БАБИЧ

ANNA BABYCH

ПАРТНЕР ЮРИДИЧНОЇ ФІРМИ AEQUO

У AEQUO ми часто ставимо запитання «навіщо?». Навіщо ми хочемо робити те, що ми робимо кожен день. Ми віримо, що надаючи якісні юридичні послуги згідно з міжнародними стандартами, ми можемо здійснити свій активний внесок у стійкий економічний і соціальний розвиток України. Ми також думаємо про те, як, використовуючи наш інтелектуальний потенціал, ми можемо підтримати нову Україну, розповісти про неї світу і показати, як змінилася наша країна і яким хоче бути нове покоління українців. ¶ Одним з таких напрямків є сучасне українське мистецтво, підтримка якого є частиною нашої корпоративної соціальної відповідальності. ¶ Вибір не випадковий, він перегукується з філософією нашого бренду і нашої компанії - молоді, сучасні, відкриті до світового досвіду, глобально мислячі таланти. Ми також прагнемо бути юридичною фірмою, яка залучає та розвиває таланти, створюючи сприятливу робочу атмосферу і заохочуючи постійний розвиток. Цей принцип не залежить від сфери діяльності.

AEQUO LAW FIRM PARTNER

In AEQUO we often ask the question “why?”. Why would we want to do what we do every day. We believe that providing high-quality legal services in accordance with international standards, we can make an active contribution to the sustainable economic and social development of Ukraine. We also think about how to use our intellectual potential, how we can support new Ukraine, tell about it and show the world how our country has changed and what a new generation of Ukrainians wants to be like. ¶ One such area is the contemporary Ukrainian art, the support of which is a part of our corporate social responsibility. ¶ This choice is not random, it resonates with the philosophy of our brand and our company - young, modern, open to the world experience, global-minded talent. We also strive to be a law firm, attracting and developing talent, creating a favorable working environment and encouraging continuous development.

This principle does not depend on the scope of activities.

ОЛЕКСАНДР МАМУНЯ

OLEKSANDR MAMUNYA

ПАРТНЕР ЮРИДИЧНОЇ ФІРМИ AEQUO

Ми сподіваємося, що подальший розвиток України буде пов’язаний з орієнтованістю нашої економіки на експорт, причому експорт інноваційних продуктів з високою доданою вартістю та інтелектуальною складовою. Сучасні молоді українські художники - якраз ті люди, які створюють творчий продукт з високою доданою вартістю, можуть позитивно впливати на міжнародний імідж України і, на сьогоднішній день, потребують суттєвого просування закордоном. Таким чином, ми прийшли до того, що будемо підтримувати творчу молодь та популяризувати українське сучасне мистецтво.

AEQUO LAW FIRM PARTNER

We hope that the further development of Ukraine will be linked to the orientation of our economy on exports, and export of innovative products with high added value and intellectual component. Young Ukrainian contemporary artists are just the people who produce creative products with high added value, they can be a positive influence on the international image of Ukraine and today they need substantial promotion abroad. So, we came to the conclusion that we will support creative youth and popularize Ukrainian contemporary art.

АНДРІЙ МАРТИНЕНКО

ANDRIY MARTYNENKO

МЕНЕДЖЕР З МАРКЕТИНГУ ПРЕДСТАВНИЦТВО ARCTIC PAPER EAST SP. Z O.O. В УКРАЇНІ

В Arctic Paper вирує життя з того самого часу, як ми запустили нашу першу фабрику в 1871 році. Будучи не найбільшим виробником, ми постійно примножуємо наш досвід довговічності: накопичення знань, розробка нових продуктів, пошук нових шляхів, постійний погляд вперед. Саме тому ми підтримуємо такі проекти як МУХі. І не лише в Україні. В 2013 році ми організовували резиденцію для молодих художників у Берліні, вже кілька років поспіль ми співпрацюємо зі студентами, які вивчають дизайн в начальних закладах Осло, знаходимось в тісному контакті з такими поважними інституціями як музей дизайну Röhsska в Гетеборзі та Fotografiska в Стокгольмі. Все це ми робимо тому, що дизайн та мистецтво надихають нас і допомогають рухатись вперед. ¶ Не дивлячись на те, що ми живемо у все більш цифровому світі, ми впевнені, що в ньому є місце для паперу як засобу вираження своїх ідей. І це те, що також нас обєднує з молодими митцями. Ми раді надати наш дивовижний папір для відтворення їхніх неординарних ідей і свіжих поглядів на світ.

MARKETING MANAGER ARCTIC PAPER EAST SP. Z O.O.

In Arctic Paper, life is raging since the moment we launched our first factory in 1871. Being not the largest producer, we are constantly multiplying our experience of longevity: knowledge accumulation, product development, finding new solutions, persistent looking forward. That is why we support such projects as MUHi. Besides, we are supporting them not only in Ukraine. In 2013, we organized residency for young artists in Berlin, have been collaborating with design students from Oslo for several years now, keep close contact with such reputable institutions as Röhsska Design Museum in Göteborg and Fotografiska in Stockholm. We do this because design and art inspire us and push to move forward. ¶ Despite the fact that we are living in fast-developing digital world, we are convinced that there is a place for paper as a means of expressing our ideas. This is what unites and also brings us together with young artists. We are pleased to present our wonderful paper to reproduce their outstanding ideas and fresh views on the world.

ОЛЕГ ФУРДИЛО

OLEG FURDYLO

ГЕНЕРАЛЬНЫЙ ДИРЕКТОР ТОВ «АВГУСТ ТРЕЙД»

Наше століття - час глобальних змін. Це стосується не тільки технологій, політики, але і відносин між людьми. Зникають або нівелюються вікові бар’єри. Ми рідше звертаємося до авторитетів старших, а частіше - до активних, досвідчених, талановитих, без прив’язки до їхнього віку. «Голодний художник» - не реалії сьогодення. Сучасний художник - це сформована, цільна і неординарна особистість. Проактивна життєва позиція, незаангажованість творчості, авангадність мислення - це необхідно вітати і заохочувати. ¶ Мені як бізнесмену близька думка про те, що саме молоді художники відображають ідеї та думки нашого часу. Якщо сьогодні є можливість і засоби підтримувати цю тенденцію - це в радість. Мені близькі ідеї ексклюзивності в організації бізнесу, ексклюзивності в стосунках з людьми, будь то клієнти або співробітники. А для цього потрібна сміливість, завзятість, винахідливість. Варто вкладати душу і більшу частину свого життя для того, щоб бізнес, як і мистецтво, приносив людям насолоду і сприяв бажанню замислюватись над цінністю буття.

CEO AVGUST TRADE LTD

Our century is the time of global change. This applies not only to technology, politics, but also to relations between people. Age barriers are disappearing or leveling out. We rarely consider the authority of the elders, and more often aspire to more active, experienced and talented, without reference to the age. “Struggling artist” is not the reality of the present. Modern artist is a whole, self-sufficient and extraordinary personality. Proactive life position, unbiased creativity, vanguard thinking – all this should be welcomed and encouraged. ¶ As an entrepreneur, I believe in the idea that young artists reflect and transmit the ideas, thoughts of our time. If there is an opportunity and means to support this tendency – I am pleased to do it. Ideas of exclusivity in the organization of business, exclusivity in relations with people, whether with clients or employees, are close to me. This requires courage, perseverance, ingenuity. It is worth dedicating your soul and most of your life so that business, as well as art, would bring people pleasure and desire to reflect on the value of being.

Сomments

МУХі 2017

19

Засновниця та кураторка проекту:

Марина Щербенко

Менеджерки проекту:

Євгенія Буцикіна, Віра Кружиліна, Валерія Непеіна

Редакція:

Євгенія Буцикіна, Валерія Непеіна

Дизайн та верстка:

Дмитро Горенюк

Photo credits:

Kinder Album, Mikhaylo Alekseenko, Kai Fobbe, Kateryna Gornostai, Marcus Heep, Lida Lelechenko, Andrii Lobov, Yevgen Nikiforov for British Council, Bohdan Poshyvailo, Christopher Pugmire, Tanya Suslik, Dmitry Yevseev

Project founder & curator:

Maryna Shcherbenko

Project managers:

Yevheniia Butsykina, Vira Kruzhylina, Valeriia Nepeina

Edited by:

Yevheniia Butsykina, Valeriia Nepeina

Design & layout:

Dmytro Goreniuk

Photo credits:

Kinder Album, Mikhaylo Alekseenko, Kai Fobbe, Kateryna Gornostai, Marcus Heep, Lida Lelechenko, Andrii Lobov, Yevgen Nikiforov for British Council, Bohdan Poshyvailo, Christopher Pugmire, Tanya Suslik, Dmitry Yevseev

Контакти

ЩЕРБЕНКО АРТ ЦЕНТР Київ, Україна, вул. Михайлівська 22в shcherbenkoartcentre.com fb.com/shchac +380 96 801 20 41

Contacts

SHCHERBENKO ART CENTRE Kyiv, Ukraine, 22v Mykhailivska Str. shcherbenkoartcentre.com fb.com/shchac +380 96 801 20 41

Організатор проекту МУХі 2017:

Партнери:

Інституційна підтримка:

Медіа партнери:

© 2017 Щербенко Арт Центр