№ 40 (4508)
5 жовтня, 2012 рік
ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА УКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА
www.uaculture.com
ВІТАЄМО ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ!
ЮВІЛЕЙНИЙ «БОРИС» ТАРАСА ШТОНДИ
НА ВЕРХОВИНУ – ДО ГУЦУЛЬСЬКОЇ СТОЛИЦІ!
«ЗАПАХ ЗЕМЛІ» АНАТОЛЯ ПЕТРИЦЬКОГО
Він знайшов ясний, зібраний, по-особливому зосереджений звук – саме такий, який потрібен для передачі думок персонажа в даний момент. Адже в опері не лише слова, а й думки героїв виражаються у співі.
Гуцули зібралися, аби вести розмову про подальший розвиток і розквіт своєї малої батьківщини в єдиній українській родині, продемонструвати всьому світові, чим багата гуцульська душа.
Багато з доробку Анатоля Петрицького лишається незнаним не лише світовій громадськості, а й українській мистецькій спільноті. У презентованому альбомі-каталозі понад 240 репродукцій робіт художника публікуються вперше.
с. 6
с. 11
Столична афіша
с. 12
з 8 до 14 жовтня 2012 року
с. 14
Наголос
2
Культура № 40, 5 жовтня, 2012 р.
У МІНКУЛЬТУРИ РОЗГЛЯНУЛИ МОЖЛИВІСТЬ ПРОВЕДЕННЯ У ФРАНЦІЇ ВИСТАВКИ «ШЛЯХИ ОДЕСИ: МІЖ ЧОРНИМ ТА СЕРЕДЗЕМНИМ МОРЯМИ»
Михайло Кулиняк, міністр культури України
ШАНОВНІ ДРУЗІ! 7 жовтня Україна відзначає День працівників освіти – свято, встановлене згідно із Указом Президента України від 11 вересня 1994 року. Неоціненний вклад вносять заклади освіти у становлення державності та громадянського суспільства будь-якої країни, адже саме вони є першоджерелом по вихованню майбутнього покоління. З іншого боку, заклади освіти є дзеркальним відображенням сучасного життя та нагальних проблем суспільства. Центральною постаттю навчальновиховного процесу є педагог, від професійних та людських якостей якого залежить майбутнє його вихованців. Саме вчитель закладає надійний фундамент справжньої особистості, виховує висококультурну людину з прагненнями до знань та достойного громадянина своєї держави. Мистецька освіта в Україні має глибокі, випробувані часом, славні традиції. Наша країна подарувала світові геніальних митців і педагогів – Григорія Сковороду, Григорія Ващенка, Василя Авраменка, Василя Кричевського, Олександра Кошиця, Бориса Гмирю, Соломію Крушельницьку, Давида Ойстраха, Володимира Горовиця, Олександра Архипенка, Євгенію Мирошниченко. Цей перелік можна продовжити. Упродовж багатьох десятиріч в країні створювалась багатоступенева і розгалужена мережа мистецьких навчальних закладів, яка включає в себе початкові спеціалізовані навчальні заклади, позашкільні, спеціалізовані школи-інтернати з допрофесійною підготовкою та вищі навчальні заклади культури і мистецтв. Сьогодні вищу професійну мистецьку освіту здобувають майже 25 тисяч студентів за 26 напрямами підготовки та спеціальностями. Майже 338 тисяч дітей навчаються в початкових спеціалізованих мистецьких закладах, опановуючи музичні, хореографічні, художні, хорові та інші навички. На відміну від європейських країн, система організації мистецької освіти в Україні дозволяє дотримуватись єдиних критеріїв, забезпечуючи цілісний підхід передусім до якості підготовки фахівцямитця. Повністю виправдала себе система творчих майстерень та виконавських шкіл, що очолюються видатними діячами. Переконливий результат – не лише випускники, а й учні та студенти постійно виборюють на найпрестижніших міжнародних мистецьких конкурсах, фестивалях, виставках найвищі нагороди, кожного разу доводячи високий рівень і значний потенціал національного мистецтва. Головними завданнями, які ставить перед собою сьогодні культурно-мистецька освіта в Україні, є забезпечення загального естетичного виховання та мистецької освіченості підростаючого покоління, підвищення престижу та соціального захисту культурно-просвітницьких професій, оновлення інструментарію та створення сучасних навчальних посібників для мистецьких навчальних закладів. Та які б нові технології та інформаційні надбання не надходили на допомогу навчальному процесу, головним залишається Вчитель! Шановні педагоги, зі святом вас! Бажаю здійснення ваших найзаповітніших мрій, добробуту, миру, злагоди, талановитих учнів та впевненого майбутнього!
У Міністерстві культури України відбулася робоча зустріч заступника міністра культури Тимофія Кохана з директором Музею цивілізацій Європи та Середземномор’я Брюно Сюзареллі. Під час зустрічі сторони обговорили перспективи двостороннього культурного співробітництва між Французькою Республікою і Україною. Зокрема, Брюно Сюзареллі запропонував провести у Марселі в жовтні 2014 року масштабну виставку «Шляхи Одеси: між Чорним та Середземним морями», на якій запропоновано представити експонати, що розповідатимуть про історичну самобутність міста з моменту заснування до сучасності. На думку директора Музею цивілізацій Європи та Середземномор’я, ця акція підвищить інтерес європейців до історії та культури України та
Одеса. Морський порт
сприятиме зміцненню дружніх стосунків між містами-побратимами, якими є Одеса і Марсель. Тимофій Кохан від імені Міністерства культури України підтримав ініціативу та запропонував створити робочу групу, яка займатиметься організаційними питаннями підготовки і проведення виставки.
У зустрічі також взяли участь директор університетського центру Malesherbes Франсіс Конт, хранителька фондів Музею цивілізацій Європи та Середземномор’я Міріам Морель, радник із питань культури і співробітництва Посольства Республіки Франція в Україні Ерік Тозатті.
ПЕРЕМОЖЦІ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ БІБЛІОТЕЧНИХ ІНТЕРНЕТ-САЙТІВ Цьогоріч Українська бібліотечна асоціація за підтримки Міністерства культури провела Всеукраїнський конкурс бібліотечних інтернет-сайтів. Переможців було визначено рішенням президії УБА до Всеукраїнського дня бібліотек. Перша номінація: Кращий сайт бібліотеки національного/державного рівнів Національна бібліотека України для дітей. Друга номінація: Кращий сайт обласної бібліотеки Луганська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. М. Горького. Публічна бібліотека імені Лесі Українки для дорослих м. Києва. Третя номінація: Кращий сайт районної/міської централізованої бібліотечної системи (ЦБС) Перше місце: Кіровоградська міська централізована бібліотечна система. Друге місце: Центральна міська публічна бібліотека ім. М. Горького Краматорської міської ради, Донецька обл. Третє місце: Хмельницька міська централізована бібліотечна система. Четверта номінація: Кращий сайт філії районної/ міської ЦБС Бібліотека-філія №13 ім. Марка Вовчка Запорізької міської централізованої бібліотечної системи для дорослого населення. П’ята номінація: Кращий сайт бібліотеки для дітей/юнацтва
Івано-Франківська центральна міська дитяча бібліотека. Кримська республіканська установа «Юнацька бібліотека». Шоста номінація: Кращий сайт бібліотеки вищого навчального закладу Перше місце: Наукова бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія». Друге місце: Науково-технічна бібліотека Донецького національного технічного університету. Третє місце: Наукова бібліотека Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, м. Київ. Сьома номінація: Кращий сайт шкільної бібліотеки Бібліотечно-інформаційний центр Білоцерківської спеціалізованої загальноосвітньої школи №12 з поглибленим вивченням інформаційних технологій, Київська область. Восьма номінація: Кращий сайт спеціальної бібліотеки Конкурс не відбувся через малу кількість учасників Дев’ята номінація: Кращий бібліотечний інтернетпроект Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара. Інтернет-проект «Музей книги». Переможців конкурсу буде нагороджено на звітно-виборній конференції УБА, що пройде в місті Києві 21–23 листопада 2012 року.
У «СОФІЇ КИЇВСЬКІЙ» РОЗПОЧАЛАСЯ РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОЕКТУ «СТВОРЕННЯ БІБЛІОТЕКИ МУЗЕЮ «БУДИНОК МИТРОПОЛИТА» НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАПОВІДНИКА «СОФІЯ КИЇВСЬКА» 2 жовтня в музеї «Будинок митрополита» (Національний заповідник «Софія Київська») за підтримки Міністерства культури України відбулася презентація проекту «Українська книга: тернистий шлях з минулого в майбутнє». Захід проходив в рамках реалізації проекту «Створення бібліотеки музею «Будинок митрополита» Національного заповідника «Софія Київська», який стане не тільки бібліотекою, а й осередком духовності. Тут досліджуватимуться стародавні традиції та новітні тенденції розвитку українського книговидавництва, відбуватимуться події з популяризації української книги, експонуватимуться раритетні видання України та світу.
Нове видання Пересопницького Євангелія
На презентації були присутні Президент України 1994–2005 років Леонід Кучма, перший заступник голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України Анатолій Мураховський, директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко, генеральний директор Видавничого дому «АДЕФ – Україна»
Ігор Шпак та директори київських музеїв. У рамках проекту представлена унікальна колекція книг Видавничого дому «АДЕФ – Україна». На окрему увагу заслуговує нове видання Пересопницького Євангелія. Саме на цій найстарішій книзі, за традицією, присягають на вірність українському народу новообрані президенти України. Крім Святого письма, колекція містить нове видання «Енеїди» Івана Котляревського, ілюстроване молодими художниками, яке здобуло міжнародну нагороду «Кришталевий том». Окремо представлена колекція книжок про Київ, що містить чимало унікальних малюнків та фотографій вже неіснуючих будівель.
Культура № 40, 5 жовтня, 2012 р. ВЕРХОВНА РАДА УХВАЛИЛА ЗАКОН ПРО ЗБІЛЬШЕННЯ ВИДАТКІВ НА РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ 2 жовтня Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» щодо збільшення обсягу видатків, передбачених для розвитку культури і управління державними корпоративними правами та майном. Закон спрямований на забезпечення своєчасної та у повному обсязі виплати заробітної плати працівникам закладів культури та освіти, віднесених до сфери управління Міністерства культури. Крім того, його нормами врегульовано поточні питання діяльності Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном. Законодавчим актом збільшено за загальним фондом державного бюджету бюджетні призначення Міністерству культури на суму 71 037,9 тис. грн. (із яких 70 904,3 тис. грн. – видатки споживання, з них на оплату праці – 21 382,4 тис. грн., видатки розвитку – 133,6 тис. грн.) і Державному агентству України з управління державними корпоративними правами та майном – на суму 867,6 тис. грн. (видатки споживання, з них – 608 тис. грн. на комунальні послуги та енергоносії). Джерелом покриття таких видатків загального фонду державного бюджету визначено збільшення на 71 905,5 тис. грн. коштів, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону «Про Національний банк України». КРАЇНА ВІДЗНАЧИЛА ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ БІБЛІОТЕК 30 вересня наша держава відзначила Всеукраїнський день бібліотек. «Святом мудрості, святом знань» назвав його у своєму вітанні міністр культури України Михайло Кулиняк.
Заступник міністра культури України Тимофій Кохан вручає почесні грамоти
На урочистості «Культура і життя» завітала до постійних друзів нашого видання – Національної історичної бібліотеки України. Аби вкотре переконатися, яка майже родинна атмосфера панує у бібліотечних закладах. Щире захоплення співробітників головного у країні сховища знань викликало привітання, котре від імені Михайла Кулиняка виголосив заступник міністра культури Тимофій Кохан. Також він вручив грамоти бібліотекарям, які відзначилися найсумліннішою працею. На святі виступили найстаріші працівники бібліотеки. Незважаючи на поважний вік, навіть опісля виходу на пенсію, вони думками живуть улюбленою справою. Знаходять час і сили на те, аби вчити молодь, ділитися власним безцінним досвідом, професійним і просто життєвим. Адже, як зазначали ветерани книжкової справи, справжній бібліотекар – це ще й добрий психолог, і взірець людяності та інтелігентності. Недарма, як нагадували виступаючі, і досі, потрапивши у незнайоме місто, за порадою наші співгромадяни намагаються звертатися саме до працівників місцевих бібліотек. Буває, що ті ще й допомагають незнайомим читачам із іншого куточка України повернутися додому, зібравши
Новини гроші на залізничний квиток – під чесне слово! Наприкінці урочистого вечора, під час якого звучали вірші і поздоровлення від колег зі всієї країни, усміхнені, розчулені співробітники бібліотеки мали нагоду послухати виступ Київського квартету саксофоністів Національної філармонії України. А також отримали по чудовій білій троянді і новенький буклет-путівник «Національна історична бібліотека України». Останньому зраділи чи не більше, ніж квітам. Авжеж, бути бібліотекарем – це справді доля, покликання, а не просто професія. Приєднуємося до вітань зі святом! Без вас, любі наші працівники бібліотек, без ваших порад, книжок і знань українська культура (і наша газета зокрема) не мали б шансів на існування! Дякуємо вам уклінно. «КОРОНА КАРПАТ» – НА ЛЬВІВЩИНІ 5–10 жовтня у Трускавці пройде кінофестиваль телевізійних фільмів «Корона Карпат». За 3 роки діяльності Фестиваль представив у своїй програмі понад 100 фільмів з 30 країн світу. До участі у конкурсній програмі були залучені найкращі кінороботи ігрового жанру, зокрема, кінострічки від України, що подолали конкурсний відбір. Тоні Палмер, режисер понад сотні фільмів про знаменитих музикантів, композиторів та акторів, – серед почесних гостей Третього Трускавецького міжнародного кінофестивалю телевізійних фільмів «Корона Карпат». Тоні Палмер 8 жовтня візьме участь у концерті «The Beatles через півстоліття з Тоні Палмером» у Львівській філармонії. А 9 жовтня проведе майстер-класи студентам магістерської програми журналістики в Українському католицькому університеті і завітає у Трускавець на Третій кінофестиваль «Корона Карпат». Тут о 19.30 демонструватимуть стрічку All My Loving, у якій відомі поп-музиканти розповідають, як популярна музика і культура загалом відображають ставлення політиків до світу, в якому ми живемо. ПРОФЕСІЯ – ПЕТРИКІВСЬКИЙ РОЗПИС У Дніпропетровському театральнохудожньому коледжі в рамках проекту «Петриківка – національний бренд України» запроваджено нову спеціальність фахівця з петриківського розпису, де навчається вже 15 студентів. Раніше в цьому навчальному закладі петриківський розпис викладався лише як окремий предмет. Із майбутніми майстрами в коледжі працюють 20 викладачів. Усі технології та основи розпису студенти вивчають під керівництвом майстра народної творчості Тетяни Гаркавої. Профільними предметами для юних майстрів є малюнок та живопис, професійна майстерність, основи композиції, технологія художніх матеріалів та основи кольорознавства. Наразі український петриківський розпис претендує на статус всесвітньої культурної нематеріальної спадщини: відповідні документи на отримання статусу передано до ЮНЕСКО. Головна умова для
надання такого статусу – щоб мистецтво було живим і постійно розвивалось. Петриківський розпис бере початок із ХVІІІ століття, з настінного розпису придніпровських хат. Нині він є візитівкою Дніпропетровщини й України в цілому. ІІІ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОЗАЦЬКИЙ ФЕСТИВАЛЬ «ПОКРОВА НА ХОРТИЦІ» Із 5 до 16 жовтня за сприяння Міністерства культури України проводитиметься ІІІ Всеукраїнський козацький фестиваль «Покрова на Хортиці». Його метою є об’єднання зусиль всіх небайдужих до відродження українського козацтва, пропагування національних культурних традицій та досягнень, відкриття України для закордонних гостей та обмін культурним досвідом між країнами. Ця культурномистецька подія під гаслом «Хортиця єднає Україну!» є яскравим свідченням національного та духовного відродження держави. У рамках фестивалю відбудуться культурно-мистецькі, науково-просвітницькі, спортивно-масові дії. Урочисті заходи фестивалю «Покрова на Хортиці» з нагоди Свята Покрови Пресвятої Богородиці та Дня українського козацтва відбудуться 14 жовтня на території історико-культурного комплексу «Запорозька Січ» Національного заповідника «Хортиця». Також відбудеться молебень «За Україну» до свята Покрови Пресвятої Богородиці, виступи професійних та аматорських творчих колективів України, інтерактив козацьких розваг у рамках ХVІ Міжнародного фестивалю козацьких бойових та традиційних мистецтв «Спас на Хортиці» ім. Анатолія Єрмака, відкритий дитячо-юнацький фестивальконкурс гопака «Яскрава країна на Хортиці», ландшафтна театралізована вистава «Всі ми, браття, козацького роду!», презентація туристичних марок «ІІІ Всеукраїнський козацький фестиваль «Покрова на Хортиці» та «Запорізький обласний краєзнавчий музей», працюватимуть містечка майстрів народного мистецтва «Запорізькі обереги», «Козацька торгова слобода» та «Національне подвір’я». Додаткова інформація за телефонами: (061) 239 01 57, 787 48 21. ФЕСТИВАЛЬ ВУЛИЧНОГО МИСТЕЦТВА LVIV STREET ART 7 жовтня у Львові пройде Фестиваль вуличного мистецтва Lviv Street Art. Це унікальний для Львова захід, що об’єднає вуличних музикантів, художників графіті, творців хенд-мейду та вуличних артистів, фаєристів, ходулістів, мімів та живі скульптури. Головним майданчиком фестивалю вуличних мистецтв Lviv Street Art буде Парк культури та відпочинку ім. Б. Хмельницького. Вуличні митці створюють унікальну атмосферу міста. Вони вже давно стали яскравою візитівкою Львова. Це професіонали та аматори. Вони сміливі і незалежні. Творчі майданчики заживуть своїм яскравим життям і подарують справжнє свято львів’янам і гостям нашого міста. Вуличне мистецтво Львова досягло вже такого рівня, аби мати власний фестиваль. ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ЛЕОНТОВИЧА 27 вересня в Національному музеї літератури України відбулася презентація часопису «Пам’ятки України» № 8, присвячений пам’яті Володимиру Леонтовичу – відомому українському письменнику, культурно-громадському та державному діячу, меценату-патріоту, ренесансній
3 постаті, одному з когорти творців українського відродження кінця ХІХ – першої чверті ХХ століття. Цей захід організувала двоюрідна онука В. Леонтовича – Олена Леонтович, якій вдалося повернути із забуття справжнього патріота рідної землі. Про багатогранну особистість Володимира Леонтовича оповідали науковці Галина Болотова, Ігор Гирич, Володимир Погребенник, Наталія Шумило, журналіст Микола Цимбалюк, пожвавив атмосферу вечора артист Василь Довжик, прочитавши уривок твору письменника. Було приємно бачити на презентації задоволене студентство, які з цікавістю споглядали за тим, що відбувалося. Сподіваємося, це число «Пам’яток України» стане часточкою повернення нашого боргу пам’яті вірного сина України Володимира Леонтовича. ФЕСТИВАЛЬ ІМЕНІ КАРОЛЯ ШИМАНОВСЬКОГО З 3 до 12 жовтня у Кіровограді відбудеться Х Музичний фестиваль імені Кароля Шимановського – всесвітньо відомого польського композитора, життя і творчість якого тісно пов’язані з Україною. Захід поділятиметься на два етапи: 3–5 жовтня гості фестивалю почують музику Шимановського, М. Мусоргського, І. Альбеніса та К. Сорабджі у виконанні Кіровоградського муніципального камерного хору (у залі машинобудівного коледжу КНТУ), піаністів Джонатана Пауелла з Ве-
ликобританії (зал музичного училища) та Олега Рудницького зі Львова (обласна філармонія). Головну роль у другій половині фестивалю, що триватиме з 9 до 12 жовтня, відіграватимуть гості з Санкт-Петербургу. Відомі піаністи, лауреати міжнародних конкурсів Петро Лаул та Павло Райкерус дадуть сольні концерти у музичному училищі. Поважним доповненням до концертів стануть лекції та мистецькі проекти петербурзьких мистецтвознавців – Костянтина Учителя та Ольги Скорбященської, присвячені Б. Пастернаку та К. Дебюссі. НА СПІВОЧОМУ ПОЛІ ПРОЙДЕ «СВЯТО ХЛІБА» На Співочому полі в Києві 6–7 жовтня відбудеться «Свято хліба». На сцені «Співочого поля» запланована презентація української обрядової випічки від учасників свята. Виступатимуть аматорські фольклорні колективи з Київщини, Кіровоградщини, Вінниччини. Відвідувачі зможуть взяти участь у різноманітних дегустаціях хлібобулочних виробів, тематичних забавах для дорослих та дітей. Крім того, на Співочому полі пройде виставка-продаж різних хлібобулочних виробів, а також можна буде придбати різноманітні предмети обрядової культури (форми для випічки, кераміку,обрядове гаптування).
Актуально
4 НОВИНИ
ТЕРАКОТОВІ ІКОНИ З ВІНИЦЬКОЇ ФОРТЕЦІ
Під час виставки
В Україну в рамках Днів культури Республіки Македонія привезли теракотові ікони з Віницької фортеці, що в Республіці Македонія. Виставка об’їхала вже більше ста міст Європи. Унікальні зразки сакрального мистецтва V–VI століть експонуються у Національному центрі ділового та культурного співробітництва «Український дім». На відкритті виставки виступили заступник міністра культури України Тимофій Кохан, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Македонія в Україні Ацо Спасеноскі, заступник міністра культури Республіки Македонія Драган Неделькович. Заступник міністра культури України Тимофій Кохан у своїй промові зазначив: «Ця виставка символічна і дуже потрібна, бо спілкування між народами це найкращий спосіб для розуміння того, що ми – єдині». «Сьогоднішня подія – великий поштовх у подальшому розвитку співробітництва та дружби між нашими народами», – акцентував заступник міністра культури Республіки Македонія Драган Неделькович. Систематичні археологічні розкопки у Віницькій фортеці розпочалися у 1985 році. На глибині 1,5–2 метрів було знайдено перше «депо» теракотових ікон. Відтоді археологи щороку роблять нові знахідки. Майстерня з виготовлення теракотових ікон знаходилася в комплексі Віницької фортеці. Після обпалювання при високій температурі кольорова високоякісна глина набувала характерної фактури та теракотового кольору.
Теракотова ікона
Нині віднайдено близько 50 цілих та сто фрагментів ікон із 18 тем. На виставці в Українському домі презентували 12 тем, а зокрема сцени зі Старого Завіту, ілюстровані псалми, образи християнських святих тощо. Що цікаво – кожна тема ікони має по кілька копій. На всіх іконах є написи латинською мовою теологічного змісту. Мотив, який об’єднує всю колекцію – перемога над злом, смертю та ворогами віри. Аліна ОНОПА
Культура № 40, 5 жовтня, 2012 р.
ПІДСУМКИ ПОТОЧНОЇ РОБОТИ З ЗАНЕСЕННЯ ОБ’ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ДО ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ НЕРУХОМИХ ПАМ’ЯТОК УКРАЇНИ Наказом Міністерства культури України затверджено результати роботи експертної комісії з розгляду питань занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, чергове засідання якої відбулося у Департаменті культурної спадщини та культурних цінностей Мінкультури. Обговорення відбувалося з урахуванням протоколу вченої ради Науководослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень, в якому зазначено, яким саме критеріям відповідають представлені членам комісії об’єкти культурної спадщини. Загалом на розгляд експертної комісії було винесено 267 об’єктів культурної спадщини, розташованих у Запорізькій, Луганській, Львівській областях, у Автономній республіці Крим та у м. Києві. У підсумку 196 об’єктів було визнано пам’ятками місцевого значення та прийняте рішення про внесення їх до Реєстру; 42 об’єкти визнано такими, що не відповідають
критеріям, передбаченим «Порядком визначення категорій пам’яток для занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України», затвердженим Постановою КМУ від 27.12.01 № 1760, тобто не підлягають занесенню до Реєстру, а щодо решти – 29 об’єктів – було прийняте рішення про повернення їх на доопрацювання та повторний розгляд. Протокол за підсумками засідання Експертної комісії з розгляду питань занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України був попередньо затверджений Науково-методичною радою з охорони культурної спадщини Міністерства культури України. Нагадаємо, Державний реєстр нерухомих пам’яток України розміщений у прямому доступі на офіційному веб-порталі Міністерства культури України (поточна редакція Реєстру постійно оновлюється).
ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЗАНЕСЕННЯ ОБ’ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ДО ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ НЕРУХОМИХ ПАМ’ЯТОК УКРАЇНИ ПО РЕГІОНАХ
Кургани на території Приазовського району
Запорізька область (на розгляд комісії було представлено 85 об’єктів) – 69 об’єктів (кургани на території Приазовського району) були занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за видом археології та категорією місцевого значення; – облікову документацію по 16 об’єктах (кургани та курганні могильники на території Ленінського, Вільнянського, Кам’янсько-Дніпровського, Куйбишевського, Оріхівського, Пологівського, Приазовського, Приморського, Розівського, Запорізького районів та у м. Запоріжжі) було вирішено відправити на доопрацювання, після якого повернутись до їх розгляду. Луганська область (на розгляд комісії було представлено 55 об’єктів) – 23 об’єкти (братські могили та меморіальні комплекси у м. Антрацит та у смт БоковеПлатове, смт Верхній Нагольчик, смт Кам’яне, смт Кріпенський, смт Щотове, смт Новопсков) мають бути занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за видом історії та категорією місцевого значення; – 3 об’єкти культурної спадщини (пам’ятник першому голові Боково-Хрустальської Ради робітничих та селянських депутатів Н. В. Переверзєву, вул. Петровського, м. Антрацит; пам’ятник льотчику-космонавту, двічі Герою Радянського Союзу В. А. Ляхову, вул. Ростовська, м. Антрацит; пам’ятник українському радянському письменникові Григору Тютюннику, біля середньої школи № 12,
смт Щотове Щотівської селищної ради) мають бути занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за видом історії, монументального мистецтва та категорією місцевого значення; – 1 об’єкт культурної спадщини (пам’ятник антрацитівцям – учасникам штурму Берліна, вул. Петровського у м. Антрацит) має бути занесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за видом монументального мистецтва та категорією місцевого значення; – 1 об’єкт культурної спадщини (печерний монастир, за 2,5 км на південний захід від с. Наугольне Оборотнівської сільської ради) має бути занесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за видом археології та категорією місцевого значення; – облікову документацію по 26 об’єктах (курганні групи на території Сватівського та Свердловського районів) було вирішено відправити на доопрацювання, після якого повернутись до їх розгляду; – 1 об’єкт культурної спадщини (пам’ятник видатному українському поетові, художнику Т. Г. Шевченку, вул. Петровського у м. Антрацит) не відповідає п. 11, 10 Порядку визначення категорій пам’яток для занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.01 № 1760, та не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Львівська область (на розгляд комісії було представлено 1 об’єкт) – 1 об’єкт культурної спадщини – братська могила радянських воїнів, площа Ринок у м. Турці – має бути занесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за видом історії та категорією місцевого значення як такий, що відповідає п. 11 Порядку визначення категорій пам’яток для занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.01 № 1760. АР Крим (на розгляд комісії було представлено 123 об’єкти) – 94 об’єкти культурної спадщини (здебільшого йдеться про братські могили та пам’ятні знаки на території Бахчисарайського, Білогірського, Джанкойського районів та м. Алушта і Бахчисарай) мають бути занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за видом історії та категорією місцевого значення; – 2 об’єкти культурної спадщини – пам’ятник письменнику С. М. Сергєєву-Ценському по вул. Краснофлотській та сквер у м. Алушті – мають бути занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за видом монументального мистецтва та категорією місцевого значення; – облікову документацію по 2 об’єктах культурної спадщини (пам’ятник Авіцені в смт Партеніт та пам’ятник О. В. Суворову в м. Білогірську) вирішено відправити на доопрацювання, оскільки члени експертної комісії висловили зауваження щодо необхідності уточнення авторів зазначених об’єктів; – 25 об’єктів (низка пам’ятних знаків та пам’ятників на території Бахчисарайського, Білогірського, Джанкойського районів та м. Алушта і Бахчисарай) визнано такими, що не відповідають необхідним
критеріям та не підлягають занесенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. м. Київ (на розгляд комісії було представлено 3 об’єкти) – 1 об’єкт культурної спадщини – могила державного і партійного діяча Ляшка Олександра Павловича по вул. Байковій, 6, на території Байкового кладовища (Нове), д. № 7 – має бути занесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за видом історії та категорією місцевого значення; – 1 об’єкт культурної спадщини – їдальня студентів університету св. Володимира по вул. Леонтовича, 3 – має бути занесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за видом архітектури та категорією місцевого значення; – облікову документацію на 1 об’єкт культурної спадщини – пам’ятник чекістам на Либідській площі – відправити на доопрацювання. Доповідачем та членами експертної комісії були висловлені зауваження щодо необхідності виготовити паспорт на зазначений об’єкт культурної спадщини відповідно до Порядку визначення категорій пам’яток для занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.01 № 1760. Після доопрацювання повернутись до розгляду зазначеного об’єкту. Департамент культурної спадщини та культурних цінностей
Печерний монастир, за 2,5 км на південний захід від с. Наугольне
Сучасне мистецтво
Культура № 40, 5 жовтня, 2012 р.
5
Містичний живопис Акбара Хурасані «Один із найдивніших українських художників». «Його картини у домашній колекції – ознака доброго смаку». «Неповторний». Усе це – про українського митця афганського походження Акбара Хурасані. І, що найсуттєвіше, написане українськими ЗМІ та арткритиками – не компліментарне перебільшення, а цілковита правда. Переконатися у цьому могли відвідувачі персональної виставки майстра «Свята брама» у Музеї мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків. Зараз там тривають ще й майстер-класи Хурасані з перської каліграфії. Ззовні художник нагадує… індіанця. Так і здається: от зараз просто з повітря якимось дивом витягне пір’я вождя, скочить на гарячого мустанга. І вільний, немов птах, помчить кудись у безмежні прерії. Чи то, принаймні, в українські степи – адже саме нашу країну вважає, разом із Афганістаном, своєю Батьківщиною. Насправді ж, Хурасані – людина, звісно, витримана, немов справжній індіанець, але на диво мирна. А вільна – насамперед, внутрішньо, бо живе передусім у світі свого живопису, філософії. І вже потім – у матеріальному. Його живопис ще незвичніший, ніж біографія і зовнішність.
«Навруз» Надзвичайний і Повноважний Посол Ісламської Республіки Афганістан в Україні пан Фазлуррахман Фазіль, Акбар Хурасані (ліворуч)
Хіба що, так само незабутній. Критики проголосили художника засновником цілком новітньої течії у мистецтві – орієнтального експресіонізму. Проте, що з них узяти, із критиків? Посхідному яскраві, як середньовічні ілюстрації до арабських літописів або ж східні розписи, картини Акбара не вкладаються у будь-які рамки. Адже ті відразу стають затісними, і тільки заважають, немов вільній птасі клітка. Та й філософія, яку сповідує митець (чи ж то просто його світосприйняття?), виключає створення будь-яких штучних
«Мандрівник»
БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА Акбар Хурасані народився в 1961 році в маленькому гірському селищі афганської провінції Урузган. У 1994 році закінчив Національну художню академію України (клас народного художника В. Пузирькова), потім аспірантуру під керівництвом професора Т. Голімбієвської. Із 2004 року член Національної спілки художників України. перешкод на шляху до свободи. Адже більшість картин афганця так чи інакше торкаються «суфійської» тематики. Чи Хурасані – суфій? Про це все ж таки треба запитати в нього самого. А нам тут достатньо зауважити, що містичне віровчення ісламу дійсно має помітний вплив на творчість художника. Навіть на сюжетному рівні. Як лаконічно зазначає прес-реліз проекту «Свята брама», у своєму живописі «Акбар Хурасані послідовно розвиває тему східної містичної поезії». До речі: розділ «Біографія» офіційного сайта митця сповіщає: «Картини Акбара Хурасані – це притчі. Кожна з них глибока і містична, що довго ще повертаєшся
до неї в думках. Тонкі вкраплення мудрих одкровень вплітаються в фарби, як вплітаються в східні візерунки сури Корану. Його картини, живі і насичені, несуть в собі знання Реальності»… Кожна виставка художника, що проходить в Україні чи за кордоном, є даниною пам’яті конкретній людині або відгуком на важливу подію сучасності. «Святу браму» автор присвятив Шамсаддіну Тебрізі, одному з найавторитетніших і таємничих суфіїв XIII століття, другу й вчителю видатного перського поета Джалаладдіна Румі. (До того Хурасані підготував спеціальну виставку до 800-річчя від дня народження Румі). Поряд із уже відомими роботами, виконаними в імпресіоністичній, часто на межі абстракції, та яскравій декоративній манері, вона включає нові живописні твори, створені в Україні та за її межами, предмети декоративно-прикладного мистецтва. І вперше, в рамках єдиного проекту, показано каліграфію – нове захоплення Акбара, що триває вже три роки. Роботи майстра яскраві та впізнавані, серед них є як фантастичні видіння, так і традиційні портрети, пейзажі, натюрморти. Всі вони просякнуті духом незвіданого й таємничого, змушують глядача усвідомити наявні смисли і по-новому поглянути
на маніфестації внутрішнього світу художника. Що стосується каліграфії, тут вражає ретельність та майстерність виконання зображень поетичних рядків, написаних на фарсі; художник використовує традиційний шрифт – насталік, а в деяких композиціях вільно його інтерпретує. Світ, який відкриваєш завдяки Хурасані, населений дервішами та неземної краси жінками, що швидше нагадують пері та гурій. (Втім, це портрети реальних панянок і пані). В ньому ніколи не можуть бути зруйновані талібами знамениті «наскельні» Будди (легендарній підірваній фундаменталістами пам’ятці світового масштабу Акбар присвятив одне з полотен)… Утім, навіщо це я – про сумне, нехай воно разом із болем прекрасної рідної землі художника все одно, хочеш чи ні, проривається із глибин свідомості і залишає свій відбиток навіть у найрадісніших, найпасторальніших хурасанівських картинах-казках? Головний месидж, який вперто, рік за роком, доносить Хурасані до глядача, єдиний для будь-яких світових релігій: життя, створене Богом, є дивом. І, мабуть, саме завдяки цьому універсальному посланню (а ще, звісно, яскравому вродженому талантові живописця) кількість шанувальників творчості Акбара постійно зростає.
Виставка Матвія Вайсберга «СТІНА» Матвій Вайсберг – художник із числа небагатьох, яких дійсно не треба зайвий раз представляти публіці. Кожна його виставка стає подією всеукраїнського масштабу не завдяки галасливому самопіару чи скандалам: знаменитим скромного, інтелігентного, витриманого Вайсберга зробив – отже ж дивина для наших часів! – непересічний живопис. Тож, заздалегідь передбачуваним було те, що відкриття «персоналки» художника «Стіна» в Національному художньому музеї України викликало ажіотажну зацікавленість серед колег митця, журналістів, критиків, музейників і рядових поціновувачів мистецтва. А Вайсберг, як завжди, виправдав очікування, здивувавши черговим (для себе, адже це для публіки, судячи з розмов, він став «непересічним») філігранним живописним проектом.
Смисловим центром експозиції (автор присвятив її пам’яті своєї матері Шелі Мотелівни Гарцман) стала серія з 32 полотен, що входять до циклу «Сцени із Танаху», створеного за граверною серією ілюстрацій до Біблії Ганса Гольбейна (Молодшого). Вайсберг розпочав роботу над ним чотири роки тому, цьогорічна ж серія – завершальна в масштабному проекті. «Художник не припускає викривлення або знівечення гольбейнівських сюжетів і композицій, делікатно інтерпретуючи їх у своїх полотнах», – зазначає прес-реліз виставки. На практиці, вайсбергівські варіації на тему всесвітньо відомих гравюр відвідувачам музею пропонується порівняти з репродукціями оригіналів Гольбейна. Окрім «Сцен із Танаху», на виставці експонуються такі масштабні твори, як «Стіна плачу», «Яффська брама вночі», «Розп’яття». Сторінку підготувала Алла ЧЕРДИНЦЕВА
На відкритті експозиції