Щотижнева газета «Культура і життя»

№ 48 (4516)

30 листопада, 2012 рік

ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА УКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА

www.uaculture.com

с. 2; 6 ПАМ’ЯТІ ОЛЕКСАНДРА ТИЩЕНКА

ДОНЕЦЬКІЙ МУЗДРАМІ – 85!

У столичній галереї «Арт Хол» Фонду сприяння розвитку мистецтв у рамках циклу концертів камерної музики «Music-review WEEKEND» відбувся «Вечір пам’яті Олександра Тищенка» – віолончеліста, педагога, громадського діяча.

В репертуарі театру чільне місце посідає українська п’єса. Вистави залучають глядача до невичерпних джерел української культури, доносять співуче українське слово. Театр обирає до репертуару твори різних стилів та напрямків.

с. 7

с. 10

Столична афіша

БАРВИ ЖИТТЯ Напередодні Міжнародного дня інвалідів та 10-річчя діяльності Всеукраїнської громадської організації «Народна академія творчості інвалідів» у Національному музеї Т. Шевченка відкрилася унікальна виставка робіт людей з особливими потребами.

с. 15

з 3 до 9 грудня 2012 року

с. 14

Наголос

2

Культура № 48, 30 листопада, 2012 р.

МІНІСТР КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ МИХАЙЛО КУЛИНЯК ТА ДИРЕКТОР ЛУВРУ АНРІ ЛУАРЕТТ ВІДКРИЛИ ВИСТАВКУ ТВОРІВ ІОАННА ПІНЗЕЛЯ

Михайло Кулиняк, міністр культури України

ШАНОВНІ ДРУЗІ!

1 грудня наша держава відзначає 21-у річницю Всеукраїнського референдуму 1991 року, який українські історики по праву називають третім днем народження незалежної України. Перший загальнонаціональний референдум відбувся 1 грудня 1991 року на території колишньої УРСР та не залишив жодних сумнівів щодо багатовікового прагнення українського народу до незалежності, засвідчивши бажання побудувати українську державу.

24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла Акт проголошення незалежності України. Однак, відповідно до чинного законодавства, питання реалізації права народу України на самовизначення виходило за межі компетенції Верховної Ради УРСР і мало вирішуватися виключно Всеукраїнським референдумом. Того ж дня було прийнято й Постанову Верховної Ради УРСР «Про проголошення незалежності України», якою передбачалося провести Всеукраїнський референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності України. Підготовка та проведення Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року стали визначальним кроком в утвердженні Української держави та здійснювалися відповідно до європейських стандартів, без примусу, фальсифікацій та порушень. Міжнародні спостерігачі, які представляли парламенти багатьох країн світу, неурядові організації та міжнародні інституції відзначили, що під час референдуму відбувся вільний і демократично висловлений вибір народу України, вибір на користь української незалежної державності. У голосуванні взяли участь 31 млн 891,42 тис. виборців, або 84,18 % загальної кількості населення. У бюлетень референдуму було включено текст Акта і запитання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» Позитивну відповідь «Так, підтверджую» дали 28 млн 804,1 тис. громадян, тобто 90,3 % населення всіх областей України, незалежно від національної приналежності. За незалежність України проголосували не тільки українці, але й представники інших народів та національностей, які вважають українську землю своєю Вітчизною. Підсумки референдуму дозволили Україні затвердитися на міжнародній арені як суверенній державі та створили правову основу для перетворення декларованої незалежності в реальну. Вже 2 грудня 1991 року Україну визнали Польща й Канада, 11 грудня перше посольство в Україні відкрила Угорська Республіка, а протягом 1992 року Україну визнало 132 держави. Багатовікова вистраждана мрія українського народу про волю та незалежність здобула політичне оформлення.

21 листопада в найвідомішому музеї світу відкрилася перша українська мистецька виставка – «Іоанн Георг Пінзель, український скульптор бароко XVIII століття». Для творів галичанського майстра виділили одне з найпрезентабельніших місць Лувру – залу де-лаШапель, де свого часу розташовувалась каплиця, в якій складали присягу французькі монархи. Сьогодні це приміщення з велетенським вікном, що виходить на центральне подвір’я королівського палацу, для експозицій використовують дуже рідко. Виняток зроблено для скульптур Пінзеля. Чому саме, пояснив Гілем Шерф, комісар виставки, головний зберігач відділу скульптури Лувру: «Скульптури з України вимагали високих стель та природного освітлення – такого, як у церкві, де раніше були ці роботи. Ця зала – самісіньке серце Лувру. Спеціально для Пінзеля у Луврі розсунули стіну і відкрили вікно, яке зазвичай завішане. Не хотілось у цій залі бачити штучне світло. Святі Пінзеля повинні бачити небо. Сподіваюсь, що ця виставка покладе початок новим цікавим проектам із Україною». Анонсуючи виставку, офіційний сайт Лувру зазначив: «… найяскравіший стиль Пінзеля, схожий з манерою великих скульпторів золотого століття німецького бароко, є естетикою, яку рідко зустрінеш у Франції»… «Скульптор виділяється серед своїх сучасників самобутньою індивідуальністю − демонстративною, відкритою, експресивною, – а також високим ступенем індивідуалізації в прикрасах». Виставка Іоанна Пінзеля стала результатом дворічної співпраці з Лувром Міністерства культури України та Львівської національної галереї мистецтв. Кожен, хто прибув із України на відкриття експозиції, пережив неймовірну гаму почуттів, коли побачив біля ескалаторів, що ведуть до луврського крила Сюллі, два банери, що оголошували про виставки, які проводяться у цьому крилі: на одному банері ім’я Пінзеля, на другому – Рафаеля… Директор Лувру Анрі Луаретт зауважив, що виставка творів Пінзеля демонструє потужний потенціал української культури і «є лише початком співпраці між Лувром та українськими музейниками». Офіційне відкриття вернісажу зібрало велику кількість поважних гостей, серед яких – представники офіційних кіл Франції (міністерств закордонних справ та культури, Сенату), офіційна делегація з України, генеральна дирекція Лувру, директори музею д’Орсе, Центра Помпіду та інших провідних музеїв Франції, посол України у Французькій Республіці та князівстві Монако Олександр Купчишин, посол Французької Республіки в Україні Ален Ремі, представники дипломатичного корпусу, акредитованого в Парижі, представники французької політичної, культурної та інтелектуальної

еліти, партнери та друзі України в питаннях франкоукраїнського двостороннього співробітництва. Тільки однієї людини не було цього вечора у Луврі… Того, хто відкрив сучасникам генія Пінзеля, хто омріював таку виставку майже двадцять років і хто не дожив до втілення своєї мрії лише півроку. Своїм тріумфальним входженням у культурну мекку Європи Україна зобов’язана йому – Борису Григоровичу Возницькому. Його донька, Лариса Разінкова-Возницька, яка очолила Львівську галерею мистецтв, з перших днів свого директорства почала активно працювати над реалізацією того, що не встиг зробити Борис Григорович. На відкритті виставки Лариса Борисівна наголосила, що презентація українського Мікеланджело у Луврі є втіленням мрії її батька. «Пінзель, Україна – у Луврі! – сказав Михайло Кулиняк. – Чого ще можна бажати? Згадуємо з величезною вдячністю Бориса Возницького. На жаль, він не може бути фізично з нами, але його дух витає серед скульптур». Старт українського проекту в Луврі висвічували сорок вітчизняних та зарубіжних ЗМІ. На запитання журналістів, чи можна спрогнозувати, який ступінь зацікавленості викликають у відвідувачів музею роботи Пінзеля, Гілем Шерф відповів: «В основних експозиціях Лувру немає таких яскравих скульптур доби бароко, якими є скульптури Пінзеля. Роботи українського майстра стануть добрим доповненням наших експозицій, тому ми розраховуємо на збільшення потоків відвідувачів». Після офіційної церемонії відкриття відбулася робоча зустріч Михайла Кулиняка та Анрі Луаретта, під час якої, зокрема, було досягнуто домовленостей щодо спільних науково-археологічних досліджень українських науковців та фахівців Лувру.

РОЗПОЧИНАЄ РОБОТУ НОВОСТВОРЕНА РОБОЧА ГРУПА З ПИТАНЬ ОХОРОНИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ 27 листопада у Міністерстві культури за участю заступника директора Департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Сергія Тура відбулася нарада щодо створення робочої групи Львівської ОДА з питань охорони культурної спадщини. У нараді також взяли участь начальник Управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА Валерій Потюк та директор ДП «Інститут “Укрзахідпроектреставрація”» Ярослав Римар. В. Потюк доповів, що на виконання рішень наради з питань охорони культурної спадщини, яка відбулась у Львові 26.10.2012 р. під керівництвом міністра культури України Михайла Кулиняка, відповідним рішенням Львівської ОДА створено робочу групу з питань охорони культурної спадщини у Львівській області, до складу якої увійшли провідні фахівці галузі. Сергій Тур запропонував включити до складу робочої групи

представників ГУ СБУ в Львівській області, прокуратури Львівської області, ГУ МВС у Львівській області, Державної архітектурнобудівельної інспекції у Львівській області, а також керівників Львівської ОДА та Мінкультури України. Крім того, розглядалася проблема браку коштів на реставрацію пам’яток культурної спадщини національного значення у Львові. На сьогодні Міністерством культури України разом із керівництвом Львівської ОДА опрацьовується питання можливості фінансування зазначених робіт у 2013 році за рахунок коштів бюджету розвитку Львівської області. Враховуючи викладене, Управлінню охорони культурної спадщини доручено скласти перелік пам’яток для проведення першочергових реставраційних робіт. На нараді вкотре піднімалося питання відсутності історичноархітектурного опорного плану

м. Львова та низки історичних населених місць Львівщини, а також затвердженої у встановленому порядку науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів використання історичних ареалів, як того вимагає Закон України «Про охорону культурної спадщини». У зв’язку з цим Сергій Тур наголосив на потребі терміново підготувати необхідну документацію та надати її до Міністерства культури України для затвердження відповідно до вимог чинного законодавства. У свою чергу, Ярослав Римар звернув увагу на те, що ДП «Інститут “Укрзахідпроектреставрація”» є спеціалізованою установою у сфері охорони культурної спадщини та володіє унікальними архівними матеріалами щодо пам’яток культурної спадщини Львівської області, тому до виконання зазначених робіт доцільно залучити саме цю науково-дослідну установу.

Культура № 48, 30 листопада, 2012 р.

Інформуємо

3

ФОЛЬКЛОРНІ КОЛЕКТИВИ ЗАКОРДОННОГО УКРАЇНСТВА ОТРИМАЮТЬ МАЙСТЕР-КЛАСИ З УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО ХОРОВОГО СПІВУ І ХОРЕОГРАФІЇ 18 –25 листопада 2012 року у місті Києві на базі Національного заслуженого академічного українського народного хору України ім. Г. Верьовки та Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України ім. П. Вірського відбулися семінар-практикум та майстер-класи з українського народного хорового співу і хореографії для керівників фольклорних колективів закордонного українства

Заслужений народний ансамбль пісні і танцю «Дарничанка»

Сербії, Румунії, Польщі, Молдови, Росії та Білорусі. Зазначені заходи відбуваються за підтримки Міністерства культури України й Товариства зв’язків з українцями за межами України «Україна-Світ». Учасники майстер-класів також матимуть можливість знайомитись з автентичним матеріалом традиційного українського мистецтва, звичаїв та обрядів на базі заслуженого народного ансамблю пісні і танцю «Дарничанка», українського академічного

фольклорно-етнографічного ансамблю «Калина», ансамблю української музики «Дніпро», Київського академічного театру українського фольклору «Берегиня» та навчального салону українських сувенірів і костюма. Після завершення практичних заходів учасники отримають у подарунок відео та паперові методичні матеріали для використання в роботі, а також дипломи Міністерства культури України.

НАУКОВО-МЕТОДИЧНА РАДА З ПИТАНЬ ОХОРОНИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ МІНІСТЕРСТВА КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ РОЗГЛЯНУЛА ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ІСТОРИЧНИХ МІСТ ТА НАЦІОНАЛЬНОГО КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОГО ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ЗАПОВІДНИКА 26 листопада у малому конференц-залі Національного заповідника «Софія Київська» відбулося чергове засідання Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини. Розглянуто шість питань, кожне з яких є досить значущим для розвитку сфери охорони культурної спадщини. Розглянуто науково-проектну документацію «Межі і режими використання зон охорони пам’яток Національного заповідника «Херсонес Таврійський» на території Гераклійського півострова у м. Севастополі», розроблену на замовлення цього заповідника Науково-дослідним інститутом пам’яткоохоронних досліджень. Документація одностайно схвалена і рекомендована до затвердження. Це має особливе значення у світлі занесення номінації «Античне місто Херсонес Таврійський та його хора» до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Після цього розглянуто науково-проектну документацію «Історико-архітектурний опорний план, межі і режими використання зон охорони пам’яток та історичних ареалів м. Нікополь Дніпропетровської області», розроблену Південним відділенням Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень на замовлення Управління містобудування та архітектури Нікопольської міської ради. Перед самим розглядом надійшов лист міського голови Нікополя про те, що місто підтримує цю роботу. Відтак рада одностайно схвалила та рекомендувала до погодження і затвердження у встановленому порядку цю документацію, відзначивши її високий науково-методичний рівень. Науково-методична рада схвалила аналогічну документацію по місту Миргороду Полтавської області, а також межі й режими використання зон охорони пам’ятки архітектури національного значення – будинку першої чоловічої класичної гімназії на пл. Жовтневій, 2 у м. Дніпропетровську. Найгострішим виявилося обговорення питання про

Національний заповідник «Херсонес Таврійський»

стан підготовки Плану організації території Національного Києво-Печерського історикокультурного заповідника. Ця робота виконується порядком реалізації рішень органів різного рівня – від Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО до Наглядової ради заповідника та, власне, Міністерства культури. Замовником виступає Національний КиєвоПечерський історико-культурний заповідник. Розробник, який виборов це право на тендері – відомий київський інститут НДПІмістобудування. Після доповідей представника інституту Нінелі Соковніної та головного архітектора заповідника Олександра Романченка розгорілася бурхлива дискусія, початок якій поклав виступ Лариси Скорик. У підсумку вирішили інформацію доповідачів узяти до відома і зробити кілька серйозних застережень. Перш за все, звернути увагу замовника – Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника та генпроектувальника – НДПІмістобудування на необхідність більш відповідального підходу до розроблення Плану організації території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Наголосити, що в основу розроблення Плану організації території Національного

Києво-Печерського історикок у л ьт у р н о г о з а п о в і д н и ка необхідно покласти Концепцію Генерального плану р озви тк у Націона льного Києво-Печерського історикокультурного заповідника, розроблену Науково-дослідним інститутом пам’яткоохоронних досліджень і затверджену наказом Міністерства культури і туризму України від 30.12.2010 № 1329/0/16-10. При цьому в розроблюваному Плані організації території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника неприпустимо дублювати розділи, розроблені раніше Науково-дослідним інститутом

пам’яткоохоронних досліджень (історико-архітектурний опорний план, межі й режими використання території заповідника та його зон охорони, у т. ч. буферної зони, функціональне зонування території та прилеглих частин буферної зони, заходи щодо збереження пам’яток та традиційного характеру середовища тощо). Генпроектувальнику слід звернути особливу увагу на неухильне дотримання Концепції, затвердженої наказом Міністерства від 30.12.2010 № 1329/0/16-10, а також авторських прав членів колективу розробників зазначеної Концепції. Розробника та замовника Плану організації

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ ОГОЛОШУЄ КОНКУРС для формування кадрового резерву на 2013 рік на посади державних службовців І-ІІІ категорії, призначення на які здійснюється Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України: – заступника міністра – керівника апарату. До участі у конкурсі допускаються особи, які є громадянами України, вільно володіють державною мовою, мають повну вищу освіту, мають стаж державної служби чи служби в органах місцевого самоврядування не менше як 10 років та займають (займали) посади в державних органах чи органах місцевого самоврядування не нижче четвертої категорії.

територі ї Націона льного Києво-Печерського історикокультурного заповідника застерегли від плагіату як явища, несумісного з науковою та проектною діяльністю. При подальшому опрацюванні Плану організації території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника генпроектувальнику рекомендовано звернути особливу увагу на аналіз інженерногеологічної ситуації як на території заповідника, так і в буферній зоні, визначення технічного стану інженерних мереж і споруд, розроблення заходів щодо інженерного захисту території, реконструкції інженерних мереж і споруд, транспортної інфраструктури, благоустрою території та інші інженерно-технічні заходи, спрямовані на збереження пам’яток заповідника та поліпшення його функціонування. Останнім розглянули питання про затвердження протоколу засідання Експертної комісії з розгляду питань занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України від 20.11.2012 № 5/12. Затвердивши цей протокол, поповнено Державний реєстр нерухомих пам’яток України ще на три сотні об’єктів. Департамент культурної спадщини і культурних цінностей міністерства культури України

Для участі у конкурсі необхідно подавати такі документи: заява про участь у конкурсі, копія першої та другої сторінок паспорта громадянина України, заповнена особова картка форми П-2ДС, фотокартка розміром 4х6 сантиметрів. Відбір до кадрового резерву здійснюється у формі співбесіди, яка проводиться конкурсною комісією. Документи для участі в конкурсі приймаються протягом місяця з дня опублікування оголошення в газеті «Культура і життя» за адресою: м. Київ, вул. І. Франка, 19. кім. 109. За додатковою інформацією звертатися до відділу кадрової роботи та державної служби: тел. 234–39–93. Конкурсна комісія

4 ЛІТЕРАТУРНИЙ ВЕЧІР З НАГОДИ 120-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИКОЛИ КУЛІША 27 листопада в Національному музеї літератури України відбувся літературномистецький захід, присвячений пам’яті Миколи Куліша.

Організатор заходу – Міністерство культури України. Начальник відділу реєстрації статутів та статистичного обліку релігійних організацій Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України Володимир Дронь зачитав вітання від міністра культури України Михайла Кулиняка, в якому зазначено: здобутки М. Куліша відкрили нові напрямки в розвитку світового драматичного мистецтва. Драматург, театральний діяч створив власну драматургію, перейняту ідеалами національного відродження, що стала золотим фондом українського театру, збагативши його народницько-реалістичні набутки революційною романтикою і традиціями. Громадянська позиція драматурга розходилася з лінією партії, тож до 10-ліття творчої діяльності М. Куліша заарештували, і 1937 рік став фатальним у соловецьких поневіряннях митця. Але драматургія М. Куліша – один з найвищих злетів українського мистецтва доби, названої пізніше Розстріляним Відродженням. Нікого не залишило байдужим знайомство із життєвим шляхом майстра. Виступили митці Лесь Танюк, Юрій Борисьонок, Василь Нечепа та ін. ВРУЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРНОМИСТЕЦЬКОЇ ПРЕМІЇ 27 листопада в Українському фонді к ульт ури відбулося вручення літературно-мистецької премії імені видатного українського письменника, фольклориста й етнографа Івана Семеновича Нечуя-Левицького.

Положенням премії передбачено, що вона присуджується за високохудожнє оригінальне втілення українського національного характеру у творах літератури та мистецтва. Взірцем у цій царині є творчість самого І. С. НечуяЛевицького. Цьогоріч після обговорення представлених кандидатур члени конкурсної Комісії та Президія УФК внесли рішення про присудження трьох премій. А саме: Національному муніципальному аматорському хору «Від серця до серця» м. Біла Церква Київської області – за

Новини багатолітню активну діяльність у пропаганді українського хорового мистецтва. Маринчуку Станіславу Гавриловичу – за книгу «У нас в озерах», прозові твори. Стоянову Анатолію Павловичу і Шанаєву Жоржу Івановичу – за літературнохудожнє видання «Нартіада», героїчний епос. Вітаємо достойників, які поповнили когорту лауреатів.

Варто зазначити, що регіональне свято не залишилося поза увагою перших керівних осіб держави та культурномистецької галузі. Перед початком та в ході концерту були озвучені привітання Президента України Віктора Януковича, Голови Верховної Ради України Володимира Литвина, прем’єр-міністра України Миколи Азарова та міністра культури Михайла Кулиняка.

ДНІ КУЛЬТУРИ ТУРКМЕНИСТАНУ В УКРАЇНІ 26 та 27 листопада в Музеї історії міста Києва проходила виставка творів декоративно-ужиткового мистецтва та музейних цінностей Туркменистану. Захід відбувся в рамках Днів культури Туркменистану в Україні. Серед експонатів виставки Головний Національний музей Туркменистану представив: національний одяг, прикраси, килимові вироби, музичні інструменти та сюжетні фото про сучасний Туркменистан. У виставці зібрані унікальні срібні вироби XIX–XX століть: прикраси на спину, браслети, сережки, скроневі підвіски, амулетниці, нагрудна прикраса гурсакча, а також буков та гульяка. Зауважимо, що історія Туркменистану налічує понад 5 тисяч років. Країна має багату історичну та культурноетнографічну спадщину. Про це свідчать археологічні знахідки доби неоліту.

БІБЛІОТЕЧНА ПОДІЯ РОКУ 21–23 листопада 2012 р. в м. Києві відбулась звітно-виборча та щорічна Конференція Української бібліотечної асоціації «Бібліотек@: відкритість, творчість, інновації», у якій взяли участь понад 200 фахівців бібліотечно-інформаційної сфери з усієї України.

«ЮВІЛЕЙНИЙ WEEKEND» Цьогоріч українська громадськість відзначає ювілеї легендарних композиторів, фундаторів сучасної української композиторської школи: композитору Євгену Станковичу, Герою України, народному артисту України, лауреату Національної премії імені Т. Г. Шевченка виповнюється 70 років, а композитору Валентину Сильвестрову, народному артисту України, лауреату Національної премії імені Т. Г. Шевченка – 75 років. З цієї нагоди Національний портал академічної музики «Music-review Ukraine» за підтримки Міністерства культури України та сприяння Національної спілки композиторів України проведе 1 і 2 грудня 2012 року в залі Національної академії мистецтв України (вул. Воровського, 20) два історичні ювілейні концерти для вшанування цих видатних митців. У мистецьких заходах братимуть участь відомі українські музиканти, провідні колективи і найяскравіші молоді таланти нашої Держави. ЧЕРНІГІВЩИНА ЮВІЛЕЙНА: МИСТЕЦЬКИЙ АСПЕКТ 23 листопада в обласному академічному музично-драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка відбувся великий святковий концерт на відзнаку подвійного ювілею Чернігівського краю – 80-річчя області та 210-річчя Чернігівської губернії. Під знаком цих пам’ятних подій від початку року проводилися всі найважливіші заходи області культурномистецького спрямування. А 23 листопада на головній сцені області в контексті ювілейних дат зримо постали події і факти тих далеких днів, які майстерно відтворили у своїх виступах митці.

З вітальним словом до організаторів та учасників звернулися народний депутат України Микола Томенко, заступник міністра культури України Тимофій Кохан, український поет і видавець, директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» Іван Малкович, директор програми «Бібліоміст» Матей Новак та директор Програми сприяння Парламенту ІІ Елеонора Валентайн. У роботі Конференції УБА також взяли участь відомий письменник Андрій Курков, президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін, представники українських видавництв та комерційних установ, що співпрацюють з бібліотеками. Цей захід щороку збирає фахівців, відданих розвиткові бібліотечної справи, освіти та культури України. Дискусії та обмін досвідом, які відбувались під час Конференції, сприятимуть подальшому розвитку інформаційного суспільства, національних інформаційних ресурсів, якісних бібліотечних послуг та вільному доступу до інформації. ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА ЯК ГАСЛО ЧАСУ 1 грудня в місті Києві відбудеться ювілейний міжнародний форум «Григорій Сковорода як гасло часу», присвячений 290-й річниці від дня народження Г. С. Сковороди. До Організаційного комітету форуму входять відомі вчені, діячі культури, майстри слова. У роботі ювілейного форуму візьмуть участь дослідники життя і творчості Сковороди, письменники, культурологи, журналісти, духовні діячі, видавці України, Росії, Білорусі, Словаччини тощо. Форум буде проведений на базі Духовно-просвітницького центру м. Києва. Початок о 10:00. ВІДЗНАЧЕННЯ ЮВІЛЕЮ ГРИГОРІЯ КОСТЮКА У Музеї книги і друкарства України відкрилася виставка «Зустрічі без прощань», присвячена 110-річчю від дня народження літературознавця, публіциста, суспільно-громадського діяча, іноземного члена Національної академії наук України Григорія Олександровича Костюка. Григорій Костюк відіграв значну роль в українському літературному процесі як на Батьківщині, так і за її межами. Адже

Культура № 48, 30 листопада, 2012 р.

він член різних літературних організацій – «Пролітфронт», Товариства українських письменників у Львові, «МУР», УВАН, НТШ у США тощо. Був одним з організаторів, головою об’єднання українських письменників в еміграції «Слово». У творчому доробку Григорія Олександровича багато праць – «Панас Мирний. Життя і творчість», «Володимир Винниченко і його доба», книга спогадів «З літопису літературного життя в діаспорі», «На магістралях доби» тощо. Величезна заслуга Костюка у підготовці та виданні «Щоденника» В. Винниченка, творів М. Хвильового, М. Куліша, М. Драй-Хмари та інших. Виставка знайомить відвідувачів із суспільною діяльністю публіциста, його історико-літературними поглядами. Представлено автографи, документи та фотографії, що висвітлюють діяльність Г. Костюка в літературних організаціях, меморіальні речі та книжки з бібліотеки Григорія Олександровича. Серед епістолярної спадщини – листи від В. Брюховецького, І. Дзюби, О. Зінкевича, Н. Кузякіної, Митрополита Іларіона, Ю. Шевельова. Кожен може познайомитись із картинами В. Винниченка, які зберіг і повернув в Україну Григорій Костюк. ВЕЧІР СУЧАСНОЇ ХОРЕОГРАФІЇ 6 грудня 2012 о 19:00 в Національній опері України відбудеться «Вечір сучасної хореографії». Денис Матвієнко та солісти Національної опери України представлять в один вечір два одноактні балети: балет Radio and Juliet, що вже полюбився українським глядачам, і прем’єру – балет QUATRO! Балет Quatro був створений Едвардом Клюге в 2010 році з ініціативи двох сімейних пар: Дениса та Анастасії Матвієнко, а також Леоніда Сарафанова і Олесі Новікової, до сьогоднішнього дня балет Quatro виконувався тільки ними. 6 грудня, вперше в історії Quatro, разом з Денисом Матвієнком його виконають солісти Національної опери України! Українська та світова література зазнали непоправної втрати. В ніч на 27 листопада 2012 року на 83-у році життя пішов у вічність видатний український письменник, історичний романіст, перекладач, лауреат Шевченківської премії (1991) та Всеукраїнської літературної премії за найкращий роман року («Не дратуйте грифонів», 1993), автор багатьох романівбестселерів, зокрема сенсаційних історичних романів «Меч Арея» і «Похорон богів»

Іван Іванович БІЛИК

Колектив Національного газетножурнального видавництва глибоко сумує і висловлює щире співчуття рідним та близьким.

Культура № 48, 30 листопада, 2012 р.

Інформуємо

5

РОБОЧЕ ЗАСІДАННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ КООРДИНАТОРІВ ЦЕНТРАЛЬНОЇ, ПІВДЕННО-СХІДНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ В РАМКАХ ПІДГОТОВКИ ДРУГОГО ЦИКЛУ ПЕРІОДИЧНИХ ЗВІТІВ ПРО ВИКОНАННЯ ПОЛОЖЕНЬ КОНВЕНЦІЇ ПРО ЗБЕРЕЖЕННЯ ВСЕСВІТНЬОЇ КУЛЬТУРНОЇ І ПРИРОДНОЇ СПАДЩИНИ 1972 р. Культурна спадщина, що передається людством від покоління до покоління та є результатом духовної і матеріальної діяльності людини, є не лише національною цінністю, а й надбанням усієї світової спільноти. Обов’язок кожної країни – забезпечення виявлення, охорони, збереження, популяризації та передачі наступним поколінням культурної та природної спадщини. Водночас, держави-сторони Конвенції про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини (1972 р.)1 несуть відповідальність перед світовою спільнотою за збереження та популяризацію об’єктів, які мають визначну універсальну цінність та включені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Кожні шість років країни Європи та Північної Америки почергово надають до Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО періодичні звіти про виконання положень Конвенції про всесвітню спадщину, включаючи інформацію про стан збереження об’єктів всесвітньої спадщини, що перебувають на їх території. Періодична звітність забезпечує оцінку виконання Конвенції про всесвітню спадщину державамисторонами, сприяє актуалізації 1 Конвенція 1972 р. та її реалізація: Конвенція про охорону культурної та природної спадщини 1972 р. є основним документом у сфері охорони спадщини в будьякому з регіонів світу. Ця Конвенція була ратифікована 190 зі 193 держав-членів ЮНЕСКО, а в її Список всесвітньої спадщини включено 936 об’єктів (станом на 1 січня 2012 року). Держави-сторони Конвенції, поєднуючи свої зусилля, виражають спільну відданість справі збереження всесвітньої природної та культурної спадщини для наступних поколінь. Об’єкти, що включені до Списку всесвітньої спадщини, користуються перевагами учасників міжнародної мережі та можливістю отримати експертну підтримку в питанні вибору адекватних заходів, спрямованих на збереження спадщини, а також у відношенні механізмів здійснення моніторингу.

інформації про об’єкти всесвітньої спадщини, дозволяє фіксувати можливі зміни в стані їх збереження. Незважаючи на те, що зазвичай керівництво об’єктів всесвітньої спадщини проводить наукові дослідження, моніторинг та оцінку стану збереження об’єктів, існує необхідність здійснення комплексного огляду діяльності в цій сфері. Надзвичайно важливою є участь керівників об’єктів у цьому процесі. Вони як ніхто інший знають реальний стан справ, наявні проблеми, можливості та труднощі, пов’язані з управлінням, охороною, забезпеченням збереження та розвитку об’єктів всесвітньої спадщини, за які вони відповідають. У країнах Європи перший цикл підготовки періодичних звітів пройшов у 2005–2006 роках. Результати цієї роботи та план дій були представлені та затверджені на 30-й сесії Комітету всесвітньої спадщини у 2006 р. Другий цикл періодичних звітів для країн Європи та Північної Америки розпочався у 2012 році, а його висновки та план дій будуть представлені Комітету всесвітньої спадщини в 2014 році (Північна Америка) та у 2015 році (Європа) відповідно. Інформація, надана в рамках підготовки Періодичних звітів, допоможе: – здійснити оцінку виконання Конвенції про всесвітню спадщину державою-стороною; – визначити, чи зберігається з плином часу визначна універсальна цінність (ВУЦ)2 всіх об’єктів всесвітньої спадщини; – забезпечити вирішення наявних проблем та питань шляхом прийняття рішень, що базуються на достовірній інформації; – налагодити обмін позитивним досвідом, провідними

Представниця України Дарина Недзельська (праворуч) з колегою з Білорусі

методиками, знаннями та інформацією між державами-сторонами, керівниками об’єктів та іншими спеціалістами-практиками в сфері збереження культурної спадщини; – підвищити рівень обізнаності щодо Конвенції про всесвітню спадщину, зокрема привернути увагу до значущості терміну «визначна універсальна цінність», а також понять «автентичності» та «цілісності» об’єкта. У рамках підготовки Другого циклу періодичних звітів про виконання положень Конвенції про збереження всесвітньої культурної і природної спадщини 1972 р. з 14 до 16 листопада 2012 року в м. Тбілісі (Грузія) відбулося робоче засідання національних координаторів Центральної, Південно-Східної та Східної Європи.

2 Визначна універсальна цінність: термін «визначна універсальна цінність» (ВУЦ) є центральним поняттям у процесах, пов’язаних зі збереженням всесвітньої спадщини (зокрема, в рамках процедури номінації об’єкта, підготовки періодичних звітів, і т. д.) та лежить в основі діяльності з охорони об’єктів та управління ними. ВУЦ визначається як «культурна та/або природна значущість об’єкта, яка є настільки винятковою, що виходить за межі національних кордонів та являє собою спільну цінність для теперішнього та майбутнього поколінь всього людства. Тому постійна охорона такої спадщини є справою першочергової важливості для всієї міжнародної спільноти» (пункт 49 Оперативних настанов з виконання Конвенції про охорону всесвітньої спадщини).

Організаторами робочого засідання національних координаторів виступили Центр всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Національна агенція з охорони культурної спадщини Грузії та Національна комісія Грузії у справах ЮНЕСКО. Учасники засідання: Національні координатори країн Центральної, Південно-Східної та Східної Європи (Албанія, Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Боснія та Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Чеська Республіка, Угорщина, Македонія, Молдова, Польща, Румунія, Російська Федерація, Сербія, Словаччина, Словенія та Україна). Основні завдання робочого засідання: – обговорення питання захисту, управління та моніторингу об’єктів всесвітньої спадщини: періодичний звіт та звіт про стан збереження; – забезпечення учасників фаховими знаннями для подальшого проведення тренінгів та семінарів на національному рівні для керівників об’єктів всесвітньої спадщини та для представників відповідних відомств з метою якісної підготовки субрегіональних періодичних звітів; – перегляд актуального стану управління відповідними об’єктами всесвітньої спадщини країнучасниць; – обговорення основних проблем управління об’єктами всесвітньої спадщини. Презентації першого дня засідання були розділені на дві основні частини, що включали в себе вступну частину до Другого циклу періодичних звітів, а також презентації стосовно ключових проблем збереження та управління, специфічних для кожної категорії об’єктів. Другий день робочого засідання був присвячений обговоренню ролі періодичних звітів у реалізації 5 стратегічних

завдань (Достовірність, Збереження, Підвищення кваліфікації, Комунікація та Місцеві громади), прийнятих Комітетом всесвітньої спадщини. Зокрема, учасники обговорювали національне законодавство з охорони всесвітньої спадщини, національні програми, спрямовані на стійкий розвиток та збалансовану охорону культурної та природної спадщини, процес підготовки номінаційних досьє для об’єктів, запропонованих до внесення до Списку всесвітньої спадщини, залучення місцевих громад до збереження культурної спадщини та до процесу підготовки періодичних звітів, участь у реалізації стратегії всесвітньої спадщини з підвищення кваліфікації шляхом проведення тренінгів, а також заходів, що сприяють усвідомленню важливості збереження всесвітньої спадщини. Національним координатором від Угорщини була представлена презентація, присвячена нещодавно прийнятому в Угорщині закону про всесвітню спадщину. Заповнення он-лайн анкети Другого циклу Періодичних звітів для групи країн, в яку входить Україна, розпочнеться у вересні 2013 року. Термін подання заповнених анкет до Центру всесвітньої спадщини – 31 липня 2014 року. Тема, яка була обрана ЮНЕСКО у 2012 році на честь 40-річчя Конвенції про всесвітню спадщину: «Все світня спадщина та стійкий розвиток: роль місцевих громад». Періодичні звіти є одним з ефективних інструментів для забезпечення стійкого розвитку та залучення до справи збереження об’єктів всесвітньої спадщини всіх сторін, що мають відношення до його охорони, управління чи використання, зокрема місцевих громад. Дарина НЕДЗЕЛЬСЬКА

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ СТАЖУВАННЯ В МІНІСТЕРСТВІ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ ПРАЦІВНИКІВ ЮРИДИЧНИХ СЛУЖБ ПІДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ, ЩО НАЛЕЖАТЬ ДО СФЕРИ УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ З метою активізації, вдосконалення правової роботи, перевірки професійного рівня та ділових якостей працівників юридичних служб підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства культури України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 № 1040 «Про затвердження Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації», Положення про Міністерство культури України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 388/2011, наказом Міністерства культури України від 23.02.2012 р. № 144 затверджено Порядок проведення стажування в Міністерстві культури України працівників юридичних служб підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства культури України (далі – Порядок).

У Порядку визначено терміни, періодичність, зміст та інші умови організації та проведення стажування працівників юридичних служб, а також юрисконсультів (далі – працівник) підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства культури України (далі – Мінкультури). Стажування проводиться з метою фахового вдосконалення працівника, активізації та покращення правової роботи, зміцнення юридичних служб, перевірки професійного рівня і ділових якостей їх працівників, набуття практичного досвіду щодо організації правової роботи, надання організаційно-методичної допомоги юридичним службам підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінкультури. Стажування працівника проводиться відповідно до графіка, який щороку (півроку) затверджується наказом Мінкультури і доводиться до відома керівників

підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінкультури. Періодичність та тривалість проведення стажування залежить від професійного рівня працівника, якості організації правової роботи, кількості допущених порушень та недоліків, виявлених у ході перевірок стану правової роботи. Стажування працівника проходить в управлінні правового забезпечення. Стажування працівника проводиться з відривом від основного місця роботи. За працівником, направленим на стажування, зберігається його посада та заробітна плата. Витрати, пов’язані зі стажуванням працівника, відшкодовуються стороною, яка направляє на стажування до Мінкультури. Термін стажування працівника становить 3 дні. Зміст стажування визначається індивідуальним планом, що підписується начальником

управління правового забезпечення – керівником стажування. Після закінчення стажування працівник подає начальнику управління правового забезпечення звіт про проходження стажування. З метою перевірки рівня набутого досвіду щодо організації правової роботи на основі узагальнення теоретичних знань та практичних навичок стосовно встановлених законодавством вимог, яким має відповідати діяльність підприємств, установ та організацій, після закінчення стажування працівник проходить співбесіду з начальником управління правового забезпечення. За результатами співбесіди оформляється довідка, що підписується начальником управління правового забезпечення та надається особисто працівнику для її подання за основним місцем роботи. Керівник стажування проводить оцінювання результатів

Запитуйте–відповідаємо

стажування, враховуючи рівень професійних навичок та знань, проявлених працівником у ході стажування, якісний рівень виконання індивідуального плану стажування. Управлінням правового забезпечення ведеться журнал обліку проведення стажувань працівників юридичних служб підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінкультури, у якому зазначається: – дата проведення стажування; – назва підприємства, установи, організації чи закладу; – прізвище, ім’я, по батькові працівника, який проходив стажування; – відмітка про проходження стажування. Управління правового забезпечення Міністерства культури України