Журнал "Театрально-концертний Київ" by Національне газетно-журнальне видавництво

4 820100 930020

У Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України експонується виставка робіт львівського художника Любомира Мартинюка «Життя в любові». Молодий митець працював художником-сценографом у Львівському Національному академічному драматичному театрі імені Марії Заньковецької. Наразі творить у жанрах флористики та натюрморту, останнім часом – пейзажу та портрета.

від головного редактора from the chief editor

Буде цікаво Хіба сьогодні легко щось прогнозувати, коли події мистецькі, політичні та особисті так рідко збігаються в одному руслі. Окремі проекти таки фінансуються державою, але їх надто мало. Та, як на мене, наша культура має непередбачувані «видимі й невидимі» закони розвитку. Доказом цьому слугують високі нагороди наших митців на Міжнародних форумах, поява нових імен на небосхилі культури, потужні дитячі конкурси й фестивалі. А що, власне, казати про театр... Як найкраще можна спрогнозувати наступний сезон, щоб втілити цікаві проекти, залучити талановитих акторів, драматургів, організувати гастролі й достойні бенефіси, поновити технічне оснащення? Саме такі теми розглядатимуться на сторінках нашого видання. Більше року інформаційно-мистецький журнал «Театральноконцертний Київ» не виходив у друкованому варіанті. Причини та обставини з’ясовувати не будемо, умовно назвемо це «антрактом». Наступного місяця виданню виповнюється 75 років. Відроджується, немов птах фенікс, попри всі негаразди та ще й з очевидними ознаками покращеного друку. Такими є і його «побратими по крові» – журнали «Музика», «Український театр», «Українська культура», «Пам’ятки України», газети «Культура і життя», «Кримська світлиця», що випускаються Газетно-журнальним видавництвом Міністерства культури і туризму України. До речі, цій духовній видавничій скарбниці культурологічної преси, як і нашій незалежній державі, виповнилося 20 років. Без сумніву, такі видання істотно по-

кращують інформаційно-мистецький простір, бо охочих їх передплатити – дедалі більшає. На сторінках «Театрально-концертного Києва», що готувався у період театрального міжсезоння, пропонуємо читачам цікаві рубрики – Персона, Гастролі, Арт-простір, Репетиція, Бенефіс, Тема номера. В останній – ітиметься про наступні сезони в Національній опері та Академічному театрі драми і комедії на Лівому березі Дніпра. Хіба деінде можна довідатися про ті постановки, які ще не «народилися» на кону, не скупані в теплих оплесках глядачів?.. Небагато тих митців, хто наперед погоджується розповідати про свої задуми, бо Творчість – птах особливий, трепетний, може крилами натхнення залопотіти над тобою, а не вловиш, сполохнеш – одлетить, не торкнувшись думки. Тому пропустіть ці зізнан ня через своє серце. На обкладинці журналу – фото приміщення театру та порожньої глядацької зали, яка немов запрошує зайняти своє місце. Театральні споруди переважно є архітектурні пам’ятки нашого міста. Про їх історію можна прочитати на останніх сторінках часопису. Театральний сезон, якого вже всі зачекалися, ось-ось розпочнеться. Яким він буде – прогнозуйте разом із журналом «Театрально-концертний Київ». Вірніше – читайте його, передплачуйте, пишіть нам. Буде цікаво!

Наталя ПотушняК

repertoire репертуар на вересень 2011 року

Національний академічний театр оперети. Вистава «Бал у Савойї»

театрально-концертний київ 09’11

repertoire репертуар на вересень 2011 року

Національний академічний драматичний театр імені І. Франка. «Романси. Ностальгія». Фото Валентина Ландара

театрально-концертний київ 09’11

repertoire репертуар на вересень 2011 року

НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ імені Тараса ШЕВЧЕНКА www.opera.com.ua Вул. Володимирська, 50, тел.: 279-11-69 (каса)

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР імені ЛЕСІ УКРАЇНКИ www.rusdram.com.ua Вул. Б. Хмельницького, 5, тел.: 234-42-23 (каса)

Відкриття 144-го театрального сезону 10 Ярослав Мудрий 11 Лісова пісня 13 Віденський вальс 14 Іоланта прем’єра 15 Ромео і Джульєтта 20 Спляча красуня 22 Лебедине озеро 23 Травіата 24 Шехеразада. Болеро 25 Лускунчик 28 Норма 29 Весілля Фігаро 30 Ювілейний гала-концерт, присвячений 50-рiччю вiд дня народження диригентiв Нацiональної опери України н. а. Миколи Дядюри та н. а. Олексiя Баклана

Відкриття нового театрального сезону відбудеться 1 жовтня виставою «У полоні пристрастей» (Камінний господар)

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР імені ІВАНА ФРАНКА www.ft.org.ua Пл. Івана Франка, 3, тел.: 279-59-21 (каса) Відкриття 92-го театрального сезону 8 Кайдашева сім’я 9 Урус-Шайтан 10 Одруження 11 (12.00) Шельменко-денщик 11 (19.00) Приборкання норовливої 13 Весілля Фігаро 14 Романси. Ностальгія прем’єра 15 Наталка Полтавка 16 Сентиментальний круїз 17 Назар Стодоля 18 (12.00) Мартин Боруля 18 (19.00) Буря 20 Едіт Піаф. Життя в кредит 21 Маленькі подружні злочини 22 В неділю рано зілля копала… 23, 25 Гімн демократичної молоді прем’єра 24 Ромео і Джульєтта 25 (12.00) Бременські музиканти

театрально-концертний київ 09’11

У приміщенні театру 20, 21, 22 Люкс для іноземців прем’єра (вистава Театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв»)

АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ДРАМИ І КОМЕДІЇ НА ЛІВОМУ БЕРЕЗІ ДНІПРА www.drama-comedy.kiev.ua Просп. Броварський, 25, тел.: 517-89-80 (каса) Відкриття 34-го театрального сезону 10, 26 Глядачі на виставу не допускаються!? 11 Брешемо чисту правду 13 Повернення блудного батька прем’єра 14 Майн кампф, або Шкарпетки у кавнику 16 Граємо Чонкіна 17, 27 Вася повинен подзвонити 18 Корсиканка 21 Небезпечні зв’язки 22 Черга 23 Гості нагрянуть опівночі прем’єра 24 Лоліта 25 (12.00) Пасажир у чемодані прем’єра 25 (19.00) 26 кімнат… 28 Не все котові масниця... 29, 30 Рожевий міст

Мала зала 9 20

Чотири причини вийти заміж прем’єра Три сестри

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРЕТИ www.kiev-operetta.kiev.ua Вул. Велика Васильківська, 53/3, тел.: 287-26-30 Відкриття 77-го театрального сезону 15 Гала-концерт 16 Сорочинський ярмарок

repertoire репертуар на вересень 2011 року

17 18 (12.00) 20 21 22 23 24 27 28 29 30

Летюча миша Пригоди бременських музикантів Сільва Фіалка Монмартру Танго життя Бал у Савойї Welcome to Ukraine, або Подорож у кохання прем’єра Весела вдова Таке єврейське щастя Містер Ікс Моя чарівна леді

Театр у фойє 18

Ключ на бруківці, або Пригоди весільної ночі

У приміщенні театру 25

Сімейна ідилія (вистава за участі російських акторів)

АКАДЕМІЧНИЙ МОЛОДИЙ ТЕАТР www.molody.kiev.ua Вул. Прорізна, 17, тел.: 278-73-92 (каса) Відкриття 32-го театрального сезону 16 Четверта сестра 17 Голубка 18 Кайдаші 21 Сатисфакція прем’єра 22 Empty trash (Спалюємо сміття) 23 Той, Тот та інші прем’єра 24 Квартет для двох прем’єра 25 (12.00) Примхливе кохання Дроздоборода 25 (19.00) Поки мама не прийшла 28 Інкрустації прем’єра 29 Торчалов 30 Звичайна історія

Камерна сцена 20 Любофф! 28 Право на любов

АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ЮНОГО ГЛЯДАЧА НА ЛИПКАХ www.tuz.kiev.ua Вул. Липська, 15/17, тел.: 253-62-19 (адміністратор) 17, 30 (12.00)

Вождь червоношкірих

23 (12.00) 24 (12.00) 24 (19.00) 25 (12.00) 25 (19.00) 28 (12.00) 29 (12.00) 29 (19.00) 30 (19.00)

Чарівна Пеппі Король Дроздобород Лісова пісня Принц і Принцеса Місяць у селі прем’єра Пригоди Тома Сойєра Ярмарковий гармидер Романтик з планети eBay Шалений день (Фігаро) прем’єра

Мала сцена 3, 18, 25 (11.00, 13.00) Ти особливий 4 (11.00, 13.00), 30 (13.00) Байки на горищі прем’єра 3 (18.00) Вовки та… 4 (19.00) Роман доктора 10 (11.00, 13.00) Велосипед із червоними колесами 11 (11.00, 13.00) Зеленими пагорбами океану 28 (19.00) Обережно, жінки!

КИЇВСЬКИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ЛЯЛЬОК www.akadempuppet.kiev.ua Вул. М. Грушевського, 1-а, тел.: 278-04-99 3 (11.00), 18, 25 (15.00) Золоте курча прем’єра 3 (13.00), 18 (17.00) Червона Шапочка 4 (11.00), 17 (15.00) Дюймовочка 4 (13.00) Золотий ключик 10 (11.00), 25 (17.00) Троє поросят 10 (13.00) Пан Коцький 10 (15.00), 18 (13.00) Попелюшка 10 (17.00) Чарівна лампа Аладдіна 11 (11.00) Марійка і Ведмідь 11 (13.00), 24 (17.00) Слоненя 11 (15.00), 24 (13.00) Царівна-жаба 11 (17.00) Кіт у чоботях 17, 25 (11.00) Про Курочку Рябу та Сонечко Золоте 17 (13.00) Сембо 17 (17.00) Золотий ключик 18 (11.00) Наш веселий Колобок 24 (11.00) Гусеня 24 (15.00) Вовк і козенята 25 (13.00) Пітер Пен

Вистави для дорослих 9 (19.00) Декамерон 23 (19.00) Лісова пісня 30 (19.00) Божественна комедія театрально-концертний київ 09’11

repertoire репертуар на вересень 2011 року

КИЇВСЬКИЙ МУНІЦИПАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ЛЯЛЬОК www.puppet-theater.kiev.ua Вул. Миропільська,1, тел.: 513-15-00 Відкриття 28-го театрального сезону 3 Троє поросят 4 Веселі ведмежатка 10 Мама для мамонтятка 11 Котик та Півник 17 Слонятко 18 Бременські музиканти 24 Кицин дім 25 Вінні-Пух Початок вистав об 11.00 та 13.00

АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР «КОЛЕСО» www.koleso.teatr.kiev.ua Андрiївський узвiз, 8, тел.: 425-04-22 Відкриття 24-го театрального сезону 1, 7 (19.00), 18 (15.00), 20 (19.00) У Києві на Подолі, або «Гдє ві сохнітє бєльйо? 2, 3 Уявно хворий 8 Коктейль «Фа-соль» 10, 11 Кавказька рулетка 17, 18 Міріам 21, 22 Ніч кохання 23 Любити, палати і бути таким, як раніше… 24 Триптих для двох 25 (14.00) Зоряний хлопчик 27, 28 Генерали у спідницях 29 Пристрасті пана Г.-П. 30 Гра на клавесині

Камінна зала 4, 9 15, 16 24, 25

Примадонни Фатальний флірт, або Забавки Під тиском 1–3 прем’єра

АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР НА ПОДОЛІ www.theatreonpodol.com Контрактова площа, 4 Андріївський узвіз, 20-б, тел.: 425-54-89 15, 16 17, 27 18 20

На дні прем’єра Звідки беруться діти? Мертві душі Change, або Нас поміняли тілами театрально-концертний київ 09’11

21 Дзеркало Сен-Жермена 22 Опера мафіозо прем’єра 23 Осінь у Вероні, або Правдива історія Ромео і Джульєтти 24 Фараони 25 Гравці 28 Трактирниця 29 Ігри олігархів 30 Шість чорних свічок

Театральна вітальня 21, 22, 23 Тріо мі бемоль прем’єра 24 Люксембурзький сад 25, 27 La bonne Anna, або Як зберегти сім’ю прем’єра 28 Льовушка

КИЇВСЬКА АКАДЕМІЧНА МАЙСТЕРНЯ ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА «СУЗІР’Я» www.suzirja.org.ua Вул. Ярославів Вал, 14- б, тел.: 272-41-88 7 У колі кохання 8 Оскар – Богу 9, 29 Момент кохання 10 Все про кохання 11 Самотня леді 15, 23 Випадкове танго 16 Сміх лангусти 17, 30 У Барабанному провулку 18 Жінка у пісках 22 Мені тісно в імені своєму... 24, 25 Парнас дибом 26, 28 Довершений Чарлі 27 Ассо та Піаф Початок вистав о 19.00

Мікросцена Вул. Ярославів Вал, 16 10, 11 Ти пам’ятаєш, Альошо… прем’єра 16 Цвєтаєва + Пастернак 21, 28 Колючка 29 Люди (1+1=3) Початок вистав о 19.30

repertoire репертуар на вересень 2011 року

ТЕАТР ПЛАСТИЧНОЇ ДРАМИ НА ПЕЧЕРСЬКУ www.ktpd.ho.com.ua Вул. Шовковична, 7-а, тел.: 253-93-83 10, 16, 17, 24, 25

Дон Гуан. Пантоміма для розумників (за О. Пушкіним)

НОВИЙ ТЕАТР НА ПЕЧЕРСЬКУ www.newtheatre.kiev.ua вул. Немировича-Данченка, 5, тел.: 285-65-50 14, 15 Під тиском (Push up 1–3) прем’єра 16, 17, 22. 23 Salida Cruzada – 8 кроків танго 24, 25 Розпусник

КИЇВСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР «БРАВО» www.teatr-bravo.kiev.ua вул. Олеся Гончара, 79, тел.: 486-40-22 3, 22 Дорога Памела, або Як вбити стареньку 4, 27 Кохання із ризиком прем’єра 7, 9, 14, 28 Інтимна комедія 8, 20 Чоловічий рід, однина, або Не вір очам своїм 10 Моя дружина йде до італійця 11 Метелики, що токують 15 Ціна кохання 16, 25 Я – чоловік передбачливий! 17, 30 Тріо кохання, або Травма впізнавання 18 Кохання за викликом + вареники прем’єра 21, 29 Плачу наперед мільйон баксів 24 Всесвіт відкриється… Двері розчиняться!!!

КИЇВСЬКИЙ ТЕАТР «ЗОЛОТІ ВОРОТА» www.zoloti-vorota.kiev.ua У приміщенні Академічного театру ляльок Вул. М. Грушевського, 1-а 21 28 (17.00, 19.00)

Собор Паризької Богоматері Людський голос прем’єра

КИЇВСЬКИЙ ТЕАТР-СТУДІЯ «МІСТ» www.teatr-mist.org.ua У приміщенні культурного центру видавництва «Смолоскип» Вул. Межигірська, 21, тел.: 230-25-09 Відкриття 6-го театрального сезону 3 (15.00), 16 (19.00) Пригода ведмедиків панда, яку розповів один саксофоніст, котрий мав подружку у Франкфурті 9, 23 (19.00) Той, що відчиняє двері 10 (15.00) Одинадцята заповідь, або Ніч блазнів 17, 24 (15.00) Маска для розбитого дзеркала 30 (19.00) Самогубство самоти

НОВИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ТЕАТР www.nut.kiev.ua Вул. Михайлівська, 24-ж, тел.: 279-32-78 4, 11, 16 Три анекдоти на одну тему прем’єра 9, 18, 30 Шахрайки?..Лесбійки?!!Красуні! прем’єра 3, 17 Беззахисні створіння 10, 25 Сім чудес малої Піаф 24 Шекспіріада

Театр «Божья коровка» 11 Чудо-дерево прем’єра 18 Подорож на чарівний острів 3, 25 У Лукомор’я 4, 17 Як Левенятко і Черепаха співали пісню 10 Весняна казка 24 Івасик-Телесик Початок вистав о 12.00

НАЦІОНАЛЬНИЙ БУДИНОК ОРГАННОЇ ТА КАМЕРНОЇ МУЗИКИ www.organhall.kiev.ua Вул. Велика Васильківська, 77, тел.: 528-31-86 Відкриття 31-го концертного сезону 16 Великий святковий концерт 17 Н. а. О. Басистюк (сопрано), Г. Бубнова (орган) 19 Н. а. В. Кошуба (орган), з. а. В. Тимець (кларнет), з. а. А. Ільків (труба) 20 З. а. Н. Лаврєнова (мецо-сопрано), з. а. І. Кучер (віолончель), Т. Войтех (ф-но), І. Харечко (орган) 21 Камерний ансамбль «Київ-брасс», М. Сидоренко (орган) театрально-концертний київ 09’11

repertoire репертуар на вересень 2011 року

22 23 24 26 27 28 30

Тріо «Равісан», І. Іщак (контртенор), з. а. В. Тимець (кларнет), з. а. Н. Кравченко (ф-но), Г. Бубнова (орган) Камерний ансамбль «Київ», В. Балаховська (орган) Квартет імені М. Лисенка, з. а. М. Ліпінська (мецо-сопрано), К. Баженова (ф-но), н. а. В. Кошуба (орган) Н. Гребенюк (сопрано), Л. Назаренко (сопрано), н. а. Н. Свириденко (клавесин), М. Сидоренко (орган) н. а. І. Калиновська (орган) В. Чікіров (ліричний баритон), Т. Рой (флейта), н. а. І. Калиновська (орган) Ансамбль класичної музики імені Б. Лятошинського, О. Дмитренко (орган) Вечір пам’яті н. а. А. Солов’яненка

НАЦІОНАЛЬНА ФІЛАРМОНІЯ УКРАЇНИ www.filarmonia.com.ua Володимирський узвіз, 2, тел.: 278-16-97 (каса) Відкриття 148-го концертного сезону 15 Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України, Е. Болквадзе (ф-но) Грузія-Франція 16 Концерт «Джазові стандарти». Київський квартет саксофоністів 17 Ювілейний вечір н. а. М. Дядюри. Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України, К. Дядюра (ф-но) 18 Національний камерний оркестр «Київські солісти», диригент К. Карабиць 19 Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України, О. Бузлов (віолончель) Росія 20 Концерт «Посланці кохання» 21 Київський камерний оркестр, диригент Р. Кофман, К. Мороз (скрипка), І. Рябінін (скрипка) 22 М. Равель. Опера «Іcпанська година» у концертному виконанні 23 В. Борисов (скрипка), І. Бутрій (альт), І. Кучер (віолончель)

театрально-концертний київ 09’11

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАЛАЦ МИСТЕЦТВ «УКРАЇНА» www.palace-ukraina.kiev.ua Вул. Велика Васильківська, 103, тел.: 247-23-16 13 Брайан Феррі 26, 27, 28 Студія «Квартал-95» 30 Gotan project tango 3.0 tour

БУДИНОК ОФІЦЕРІВ Вул. М. Грушевського 30/1 3 (11.00, 14.30) Вистава для дітей «Дюймовочка» 18 (11.00, 13.30, 16.00) Маша і Ведмеді: нові пригоди

ПАЛАЦ СПОРТУ Вул. Еспланадна, 1 27

Бритні Спірс

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦИРК УКРАЇНИ www.circus.kiev.ua Пл. Перемоги, 2, тел.: 486-39-27 (каса) Із 23 вересня Нова циркова програма «Просто супер!» Примітка У репертуарі можливі зміни

repertoire репертуар на вересень 2011 року

XXІІ Міжнародний фестиваль «Київ Музик Фест’2011» 24 вересня – 2 жовтня Національна філармонія України (Колонний зал імені М. В. Лисенка) 24 (19.00) Урочисте відкриття фестивалю Симфонічний концерт. Вечір прем’єр 25 (19.00) Парад хорових прем’єр 26 (19.00) «Київська камерата» запрошує… 27 (19.00) Львівський камерний оркестр презентує… 28 (19.00) «Музика, що заблукала у часі» 29 (19.00) Симфонічний концерт 30 (19.00) Східноукраїнський симфонічний експрес 1 жовтня (19.00) Урочисте закриття фестивалю. Україна Forever Свято-Михайлівський Золотоверхий собор 25 (13.00) Псалми і молитви Національна спілка композиторів України

(Концертний зал)

25 (16.00) Музичні діалоги: Україна–Франція 27 (14.00) Нове життя мистецьких видань Презентація відновлених журналів «Музика», «Український театр», «Театрально-концертний Київ» 27 (16.00) Музичні діалоги: Україна–Росія 29 (16.00) Музичні діалоги: Україна–Швейцарія 2 жовтня(14.00) Non stop «Київської камерати» Національна музична академія України імені П. І. Чайковського (Великий зал) 26 (16.00) Українська рапсодія Фонд сприяння розвитку мистецтв 27 (20.00) Музичні діалоги: Україна–Данія

Національна бібліотека імені В. І. Вернадського Читальний зал відділу формування музичного фонду (кімн. 305) 28 (12.00) Творча зустріч із композитором, музикознавцем, редактором і видавцем Яугеном Паплаўскім (Білорусь) Презентація серії нотних видань «Музична спадщина Речі Посполитої» (2007–2011) 29 (12.00) Творча зустріч із композиторами Паоло Розато і Давідом Реміжьо (Італія) «Музична комунікація та перспективи створення музики» Національна музична академія України імені П. І. Чайковського (Малий зал) 28 (16.00) У рамках турне «Прага–Київ–Львів-2011» 1 жовтня (16.00) Нова музика в Україні Національний будинок органної і камерної музики України 28 (19.30) Духовні обрії Київська дитяча академія мистецтв (Концертний зал) 29 (16.00) Україна – Японія: «Молитва цикад» Національна академія мистецтв (Концертний зал) 30 (16.00) Музичний діалог: Київ–Санкт-Петербург 1 жовтня (16.00) Хуртовина айстр 2 жовтня (19.00) Ем – візія. Концерт електронної музики Церква Святого Василя Великого 1 жовтня (13.30)

Пробудження Примітка У розкладі концертів можливі зміни

театрально-концертний київ 09’11

ovation

овації

Кітрі («Дон Кіхот»)

театрально-концертний київ 09’11

ovation

овації

овації для балерини У липні цього року в Сеулі (Південна Корея) відбувся IV Міжнародний конкурс артистів балету. Він проводиться раз на два роки під егідою Федерації міжнародних балетних конкурсів. Серед 76 учасників з усього світу Першу премію та Золоту медаль здобула молода солістка балету Націо наль ної опери України Катерина Ханюкова. Тож овації лунали на її честь. Тільки четвертий сезон працює вона в театрі та вже встигла завоювати любов і визнання вибагливої київської публіки. Ще студенткою Київського хореографічного училища брала участь у конкурсі імені Сержа Лифаря, що проходив у Києві 2006 року, і була визнана найкращою. Цього ж року, у Сочі на конкурсі «Молодий балет світу», заснованому найавторитетнішим хореографом Юрієм Григоровичем, виборола друге місце та Срібну медаль. За час навчання обдаровану студентку удостоїли Президентської стипендії. Закінчивши екстерном хореографічне училище, отримала запрошення до складу балетної трупи Національної опери. Першими сольними партіями Катерини були зворушлива Редисочка («Чіполліно» Карена Хачатуряна) та трепетна Білосніжка («Білосніжка та семеро гномів» Богдана Павловського). Хоча вистави й дитячі, але хореографія надскладна, отже

майстерність її була очевидною. Балерина зачаровувала артистичністю, високою технікою виконання, вмінням створювати не тільки образи, а й яскраві характери. Цю особливість зауважили режисерихореографи театру, тож упродовж

Лариса ТАРАСЕНКО Фотоілюстрації Олександра ПУТРОВА

Кітрі («Дон Кіхот») театрально-концертний київ 09’11

ovation

овації

Джульєтта («Ромео і Джульєтта»)

театрально-концертний київ 09’11

чотирьох років роботи на сцені Національної опери вона створила низку яскравих романтичних образів. Це – сповнена любові та відваги Клара у «Лускунчику» Петра Чайковського, працьовита, замріяна Попелюшка в однойменній виставі цього автора та безкомпромісна, хвилююча Джульєтта в «Ромео і Джульєтті» Сергія Прокоф’єва, бешкетна, запальна Кітрі в «Дон Кіхоті» Людвіга Мінкуса. На початку наступного сезону артистка дебютуватиме ще в одній класичній партії, а саме – танцюватиме принцесу Аврору в «Сплячій красуні» Петра Чайковського. Її партнером в ролі Принца буде Андрій Писарєв. Наприкінці минулого сезону вони дебютували в провідних партіях спектаклю «Дон Кіхот» Людвіга Мінкуса. В концерті за участі зірок світового балету танцювали з Денисом і Анастасією Матвієнками, Миколою Цискарідзе, Леонідом Сарафановим і Олесею Новіковою. На конкурсі артистів балету в Сеулі Андрій також отримав нагороду – Спеціальний приз журі. Ймовірно, що на сцені Національної опери з’явилася нова гармонійна пара солістів, яка зачаровує глядачів красою та витонченістю дуетів, технічною без доганністю, емоційною насиченістю варіацій, віртуозністю та молодим завзяттям. Наразі у складі балетної трупи театру Катерина Ханюкова гастролює в Японії, гідно презентуючи мистецтво нашої країни. Вона тільки на першій сходинці блискучо розпочатого творчого шляху, а далі неодмінно з’являтимуться складні драматичні ролі, в яких її багатогранний талант реалізується сповна. Нових злетів, яскравих прем’єр, гучних овацій, особистого та творчого щастя бажають Катерині Ханюковій її шанувальники.

ovation

овації

Танцює Андрій Писарєв — володар Спеціального призу журі цьогорічного Міжнародного конкурсу артистів балету в Сеулі театрально-концертний київ 09’11

Issue topic

тема номера

Класичні твори як порятунок духовності

Шановний Едуарде Марковичу! Театральна спільнота вітає Вас із достойним ювілеєм! Упродовж десятиліть Ваша творчість неодноразово дивувала, робила цей світ кращим, посилювала серцебиття тих, хто знаходився по той бік рампи, хто читав Ваші книжки. Хай і надалі буде так, хай кожна спрагла до мистецтва душа, мов птаха, долітає до невгамовної пристані Театр на Лівому березі Дніпра, наснажується Вашою філософією «людинознавства» на сцені. Хай Вам здоровиться, твориться, вистачає сил і снаги на нові експерименти, відкриття, роботу з мистецькою молоддю!

театрально-концертний київ 09’11

issue topic

тема номера Впродовж 33-го театрального сезону Київський академічний театр драми та комедії на Лівому березі Дніпра презентував глядачам шість нових різножанрових вистав, двічі став лауреатом премії «Київська Пектораль» у номінаціях «Найкраща режисура» (Едуард Митницький, вистава «Три сестри») та «Найкраще музичне вирішення» (Олександр Курій, цей же спектакль). Колектив поповнився талановитою молоддю, що буде зайнята в наступних прем’єрах. Докладніше про творчі плани театру розповів художній керівник народний артист України і Росії Едуард Маркович Митницький. – Скажіть, будь ласка, чи Ви задоволені сезоном, що минув? – Слово «задоволений» не зовсім влучне. Я маю такий характер і професію, що рідко відчуваю задоволення будь-чим і собою в першу чергу. Але якщо об’єктивно подивитися на «фактаж», як кажуть журналісти, то сезон таки відбувся. По-перше, в умовах такого обмеженого фінансування випустити шість вистав – доволі складне завдання. Це результат спільної праці, старань творчої, технічної та адміністративної частин театру. Хорошому результату сприяло повне взаєморозуміння, гармонія та професійність. Сезон був багатий на дебюти. Це випускники мого акторського курсу Національного університету театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого. В акторів нашого театру також було чимало цікавих робіт, ба, навіть відкриттів. Маю на увазі прем’єру сезону «Три сестри» Антона Чехова. Отже, це Анатолій Ященко, Олександр Ганноченко, Андрій Мостренко, Володимир Цивінський, Влад Задніпровський, Андрій Самінін, Олександр Кобзар, молода актриса Анастасія Тритенко. Особливо порадів за свою випускницю Олену Бушевську в ролі Ірини. Це була її перша робота в те-

атрі. Вистава мала успіх і завдяки ґрунтовній професійній роботі головного художника театру Олега Луньова та керівника музичної частини Олександра Курія. Наступною прем’єрою сезону була постановка Іллі Ноябрьова «Повернення блудного батька» за власною п’єсою. Тут не можна обійти увагою роботи акторів Михайла Кукуюка, Станіслава Пазенка, Ірини Мельник, Оксани Архангельської, серед молодих – Антона Ганноченка. Ще один мій учень, режисер Андрій Критенко, який живе у Німеччині, здійснив постановку вистави на Малій сцені «Чотири причини вийти заміж» за п’єсою американського драматурга Річарда Баера «Тустеп на тлі валіз». Цю п’єсу обрали для відзначення ювілею акторського подружжя Світлани Золотько та Олександра Ганноченка. Весела й кумедна історія кохання двох людей, яким уже давно «за тридцять». Цікава вистава Дмитра Богомазова «Гості нагрянуть опівночі». Критики одностайно визнали режисерську роботу, але нарікали на автора п’єси, хоча слід зауважити, що це перша його робота з театром. Як на мене, протилежність поглядів щодо сприйняття вистави є свідченням того, що робота нікого не залишає байдужим, а це вже мистецтво, і воно варте уваги. Режисери заочної форми навчання з мого третього курсу Тамара Антропова та Настя Осмоловська, репрезентували свої курсові роботи за п’єсами сучасних російських драматургів Василя Сигарєва та Лева Проталіна. Ці роботи були настільки цікавими та несподіваними, що одразу увійшли до репертуару загальною назвою «Пізно лякати...» На завершення сезону режисер Тамара Трунова, вона ж і художник костюмів, разом із балетмейстером-постановником Львом Сомовим та головним художником театрально-концертний київ 09’11

Дарина МАЛІКОВА Фото Євгена ЧЕКАЛІНА

Issue topic

тема номера

Олегом Луньовим показали надзвичайно чарівну казку «Пасажир у валізі» за п’єсою німецького автора Ульріха Хуба «Біля ковчега о восьмій», де переважно зайняті акторивипускники. У новому сезоні з ними гратимуть й наші молоді артисти. Отже, підсумовуючи цей «фактаж» подій, скажу, що сезон був вдалим. – Едуарде Марковичу, що чекає глядачів у наступному сезоні? – Покажемо те, над чим уже розпочато роботу. Найпершою буде прем’єра «Місяць у селі» Івана Тургенєва в режисерській інтерпретації Андрія Білоуса. Олексій Лісовець працює над твором Федора Достоєвського «Село Степанчиково та його мешканці», але вистава називатиметься «Фома Опіскін». Очевидно Дмитро Богомазов поставить «Войцека» Георга Бюхнера. Тамара Трунова завершуватиме роботу за п’єсою французького драматурга П’єра Нотта «Дві дамочки у бік півночі». Що стосується мене – то я у пошуках драматургічного матеріалу. Після Чехова дуже важко знайти адекватну п’єсу. – А вибір драматургії колег-режисерів схвалюєте?

– Із досвідом у мене сформувалося переконання, – якщо режисер, якому я довіряю, дуже хоче ставити запропоновану річ, і є така можливість, то варто йому допомогти. Сподіваюся на хороший результат, хоча в репертуарі вже є кілька вистав за творами Чехова, Толстого, а тут ще Тургенєв, Достоєвський. Та все ж таки радію з того, що саме такий репертуар наші актори і, насамперед, режисери, беруть в роботу. А вже від їхньої майстерності залежить, піде на них глядач чи ні. – На Вашу думку, сьогодні саме класика потрібна глядачеві? – Розумієте, побоювання мають місце, але треба якось протистояти телебаченню. Глядачів треба переконати, що існує щось вище, вічне, що принципово вирізняється з-поміж пересічного, буденного. Наразі, телебачення має ознаки «грабіжника» ду хов ності, розщеплюється внутрішній світ людини на такі низинні складові, навіть страшно уявити, що буде через п’ять-десять років. Тому, насамперед, вбачаю порятунок у творах класичної драматургії. Вони і визначатимуть нашу репертуарну афішу в наступному сезоні. На репетиції вистави «Три сестри»

театрально-концертний київ 09’11

issue topic

тема номера

театрально-концертний київ 09’11

personality

персона

ляльковий парнас Ілля ПОВОЛОЦЬКИЙ Фотознімки Миколи ЗАВГОРОДНЬОГО

Після перегляду низки вистав Державного академічного театру ляльок можу запевнити, що тут, як і у великих національних теат рах, ба, навіть у кіно, можна вподобати собі акторів-кумирів. Вони не менш віддані своїй справі та й не менш талановиті. Вистави грають для найменших глядачів і для дорослих. Головне – не припускатися стереотипів, що всі актори працюють за ширмою, і не можна когось вирізняти. Таки можна. Ярмарок... ярмарок... Все вирує, метушиться, продається. З’я вля ється гурт акторів, чи точніше скоморохів, і вони також щось продають. Виявляється... казку. Отже, це початок вистави «Царівна-жаба» за п’єсою Олексія Дєжурова, у постановці режисера Марини Назаренко. Одразу три ролі – Першої жаби, Попівни та Щуки – грає молода актриса Дарина Щепіцина. Струнка, вродлива, виразна, її акторською індивідуальністю позначена кожна роль. Ох! Як винахідливо лякає вона свою співрозмовницю, Другу жа бу, мовляв, прилетіли французи, що на своїй території вже всіх жаб з’їли, а тепер ловитимуть тут. Їдять їх із картоплею, на хліб намащують, далі ще безліч лячних рецептів. Це типові образи бабусь-пліткарок, котрі не можуть наговоритися, а чого не знають – вміло прибрешуть. Першій жабі неймовірно подобається, що Друга вірить їй і від нісенітниці тремтить, впадає у відчай. Із кожною реплікою вона входить у раж і театрально-концертний київ 09’11

вже сповна вихлюпує свою уїдливість. Зрештою, почуває себе переможницею. Акторка майстерно творить цей гостросатиричний характер. Вона грає та водночас керує лялькою. Це так званий відкритий прийом дії. Цілісний художній образ Першої жаби запам’ятовується правдоподібністю. Спостерігаючи за Дариною в цій ролі, розумієш, що в її акторській палітрі доволі фарб – пастельні тони змінюються напівтонами, або ж яскравими контрастами. У ролі Попівни, яку глядач бачить тільки в маленькому віконечку, актриса не менш переконлива. Спочатку сердиться, лається, але дізнавшись, що стріла прилетіла від середущого сина царя, різко змінює поведінку. Мова її лагідна, м’яка, пронизлива. Контраст, амплітуда емоцій, темперамент – усе професійно поєднано в одному епізоді. Щука Олена Полікарпівна, третя роль, особа літнього віку, що тішиться спогадами про кохання з Окунем. Наразі у неї перев’язана щелепа, бо зубів не густо, та й ті болять. Це стало приводом для акторської винахідливості пані Дарини. Вона додає персонажеві старечої гаркавості. Щоб усе сприймалося органічно, спочатку вимовляла текст із цукерками в роті. Потім замінила їх круглими намистинками – і в такий спосіб у Щуки з’явилися повчальні інтонації, з протяжним «р» і новим тем бральним забарвленням голосу.

personality

персона

Грати кілька ролей в одній виставі – не виняток для актора театру ляльок, це – його специфіка. Треба вміти швидко «перемикатися» з однієї ролі на іншу. У спектаклі-грі «Гусеня», авторів Ніни Гернет і Тетяни Гуревич, актриса грає головну роль – Оленки. Вона пасе гусенятко, що

зветься Дорофеєм. Лялька – тільки гусеня, а решта подій у виставі відбувається наживо. Дівчинка хоче відлучитися, тож запрошує когось із маленьких глядачів побути пастушком. Переважно на сцену піднімаються хлопчики. Спершу вони сміливі, а як тільки залишаються самі, починають театрально-концертний київ 09’11

personality

персона

дія ти абсолютно непередбачувано. Хтось не витримує стільки уваги до себе і проситься до туалету, інший пастушок стає агресивним і щосили прутиком б’є гусеня, або ж просто – розплачеться. Актриса впродовж всієї вистави імпровізує в запропонованих обставинах і щоразу – по-іншому. Тут усе залежить від її особистої культури, світосприйняття, вміння підтримувати контакт із глядачем. Запрошуючи на сцену помічника, Дарина тактовно пояснює завдання, вводить у роль, задля перевтілення пов’язує ще й свою хустку. Безумовно, це складові професії, та основне, в якій мірі володіє ними актор. У комедії «За двома зайцями» (вистава для дорослих) є два склади виконавців. Якщо в актриси Л. Хобелії Галя – ліричний персонаж, то у виконанні Дарини Щепіциної – «характер із перцем». Особливо це відчутно в стосунках із Голохвастовим. Він їй нецікавий, тому з ним не церемониться. Галя принципова, здатна відстояти свою гідність. Зі Степаном інша – лагідна, любляча. Роль одна, та швидкозмінний емоційний стан. Наприкінці кожного тижня в театрі ляльок показують по три вистави на день. Актор може бути зайнятим у дитячій вранці та у виставі для дорослих увечері. Якщо в кожній по кілька ролей, поєднується живий план і робота з лялькою, то можна уявити яке неймовірне навантаження. Умовно кажучи – актор ледь встигає зорієнтуватися: «Тепер я хто?» Внутрішній «перемикач» актора на сцені мусить працювати точно, без будь-яких похибок. Це набувається досвідом, кількістю зіграних ролей, але, передовсім, найважливішим чинником є талант. Дарина Щепіцина після закінчення Національного університе-

театрально-концертний київ 09’11

ту театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого п’ятий сезон працює в театрі ляльок. Хотіла бути актрисою – травесті, та вже з першого курсу навчання у народного артиста Сергія Єфремова зрозуміла, що їй цікаво саме на цьому факультеті. В колективі почуває себе комфортно, це щира сім’я лялькарів, в якій кожен зберіг часточку дитячої безпосередності. Без віри в казку не можна її органічно переповісти на сцені. У будь-якій казці добро перемагає, тож і тут – позитиву зав жди більше, резонатори радості спрацьовують частіше. У доробку Дарини окрім уже згаданих ролей ще й такі: НафНаф «Троє поросят», Онучка та Мишка «Про курочку Рябу та Сонечко золоте», Наяда та Принцеса «Русалонька», Єва у лірико-філософській виставі для дорослих «Божественна комедія», жриця кохання Маруська «Биндюжник і король». Актриса зайнята і в прем’єрі наступного сезону «Казки для добрих сердець». Із режисером-постановником вистави Мариною Назаренко їхня творча співпраця є особливо плідною. У виставі «Про Курочку Рябу та Сонечко Золоте» Дарина втілила пластичне рішення. Кожен її танець має драматургічну основу. Це ще одна грань її таланту, успадкована від мами-хореографа. У будь-якій ролі актриса розширює, або ж ускладнює завдання режисера. Свій фах сприймає не виокремлено, а в цілісному контексті розвитку театрального мистецтва. На запитання – чи хотілося б їй працювати на великій сцені провідних театрів, відповідає: «Мені і тут є що сказати глядачеві. Важливо, щоб у театрі ляльок працювали сучасні художники-сценографи. Діти чудово сприймають динамічний простір, пожвавлену дію, творчі експерименти режисерів».

personality

персона

театрально-концертний київ 09’11

repetition

репетиція

Задум, або таємниці любовних трикутників Фото Євгенії ПЕРУЦЬКОЇ

В Академічному театрі драми і комедії на Лівому березі Дніпра триває робота над виставою за п’єсою Івана Тургенєва «Місяць у селі». Режисер-постановник Андрій Білоус розповідає про своє бачення цього твору на кону. – Очевидно, спектакль матиме іншу назву. Але я ще ніколи не ставив так довго, як зараз, майже два роки. А з часу задуму минуло вісім. Тоді зробив сценічну адаптацію, деякі скорочення і все поклав у шухляду. Та інакше не могло й бути, бо матеріал видавався мені складним і тоді, і зараз. Відстань між задумом і готовим результатом існує завжди, тож коли поєднання співпадає хоча б на десять відсотків – режисер радіє та вважає прем’єру успішною. Наразі вистава ще не готова, невідомо якою вона буде, тому йдеться либонь про задуми. Так би мовити, пропонується декларація режисерських намірів. Вважаю це своєрідним експериментом, особистою сміливістю, адже це все одно, що говорити якою виросте дитина, котра ще не народилася. Задум… Як на мене, своєю творчістю Іван Тургенєв дуже подібний до Антона Чехова, а в якомусь сенсі навіть перевершує його. П’єса оповита стереотипами в трактуванні. Останнім часом глядач та й критик не ускладнюють собі життя прочитанням твору до перегляду вистави. Мовляв, щось театрально-концертний київ 09’11

чув і цього вистачить. Це призводить до того, що деякі режисери свідомо обирають ті ж самі п’єси, що вже йдуть в інших театрах, аби глядач, знаючи сюжет, привчався розуміти трактовку та режисуру. Було кілька успішних постановок «Місяця у селі». Всі вони дуже подібні в прочитанні – історія про жінку «бальзаківського» віку, до котрої приходить останнє кохання в особі юного красеня, вчителя Беляєва. Тургенєв дуже прискіпливо визначає вік кожного персонажа. Наталі Петрівні 29 років, а Беляєву – 21. У тексті автор зауважує, що йдеться не про фізичну старість, а про емоційну. Різниця у вісім років не привід розглядати п’єсу як банальний адюльтер немолодої дами. Ось чому мені було дуже важливо обминути стереотипне мислення, не втратити нового погляду на цю драматичну історію. Одразу зрозумів, що акцентувати на формі твору не варто. Структура тексту теж цього не дозволяє. Тому вектор сили і думок було спрямовано на пошуки нового змісту. Здавалося, що віднайти його в затертій до дірок класичній драматургії – це сізіфова робота. Але поступово він почав відкриватися. У цьому сенсі два роки пролетіли, як два місяці. Я свідомо не хотів одразу займатися «постановкою», тобто мізансценуванням. Репетиції з акторами проходили в режимі «застільного»

repetition

репетиція

періоду, кропіткого детективного розслідування. Обмірковували кожен факт, кожну деталь. Тільки наприкінці минулого сезону вийшли на сценічний майданчик. Повторюся, форма в цьому випадку мене абсолютно не цікавить. Про що вистава?.. Колись для мене це запитання було дуже важливим. Мав переконання, що глядачеві неодмінно належить зрозуміти тему та головну думку. Наполегливо над цим працював, тож у цьому сенсі мої перші постановки досить показові. Там було все зрозуміло. Відтепер такий принцип видається дитячим і навіть архаїчним. Коли глядач каже, що вистава захоплює, але він не збагнув, що тут власне головне, це для мене звучить як комплімент. Із першого разу охопити багатоголосся отих «про що» доволі складно. Життя не формується з однієї теми, думки. Тоді воно примітивне. Цікаве – зіткано з мережива різних тем. Кожна людина є носієм певної теми, проблеми, навіть кількох. Зрештою так складається її доля. Поєднання таких «доль» створює об’єм, поліфонічність звучання історії. Безумовно, це нелегко усвідоми-

ти, але треба намагатися. Так і в цій виставі – кожен персонаж для мене головний. Виконавцю ролі я кажу, що вистава про нього, тобто він – головна дійова особа. Актори вже не сприймають це як жарт. Спочатку вони вважали це режисерською хитрістю, мовляв, знаємо, хто у виставі головний, та поступово все зрозуміли. Звичайно, все перехрещується на одному персонажі, на Наталі Петрівні, але не тому, що її історія для мене головна. Просто структура драматургії така, що маємо вісім любовних трикутників, або краще сказати, «трикутників взаємин», з’єднаних між собою в своєрідне колесо. Однією з вершин кожного є Наталя Петрівна. Але Вірочка та Ракітін, а ще більше Шпігельський, та й усі без винятку персонажі є рівноправно головними. Для мене важливими є теми, які вони привносять, – внутрішня свобода, емоційна старість, фізичний потяг, кохання, самопожертва, помста, меншовартість тощо. Вибрати з цього переліку щось одне було б несправедливо й нецікаво. Так само, як із симфонії виокремити якусь одну партію чи інструмент. театрально-концертний київ 09’11

repetition

репетиція

Тургенєвська мова… Можливо звучатиме банально, але скажу – тепер так не розмовляють. А якщо послуговуватися принципом, що мова – це продовження думки, то, мабуть, що так і не думають. Це було для мене чи не найскладнішою проблемою в роботі, а саме – змоделювати «транспорт» для перекладу думки, виокремити й наголосити те, що є вічним та актуальним. Власне те, що робить п’єсу класичною. Сьогодні відстань між умовними двома точками годиться долати по прямій, найкоротшим шляхом. Думаємо й говоримо теж коротко. А за часів написання твору цю відстань долали довго, отримуючи задоволення від споглядання краєвидів, насолоджуючись відчуттями та емоціями. Наша свідомість уже опирається такому сприйняттю, бо це неприродно. Актори… Не вперше мені пощастило з акторами. Вони творчі й розумні, з ними цікаво. Переконаний, що це характерна ознака Театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра. По двоє акторів призначено на одну роль, або ж два склади. Микола Боклан і Лев Сомов грають Шпігельського. В моїй виставі цей персонаж такий, яким його ніхто ніколи не бачив. Я дозволив собі несподівану інтерпретацію, але підстави для цього знайшов у автора. Шпігельський любить і мститься, провокує погибель Вірочки та закінчує життя самознищенням (не сприймати як самогубство). Майже детективна історія. Лізавета Богданівна (Ірина Мельник і Алла Масленикова) – характер також несподіваний. Вона любить, тривалий час сподівається на взаємність. Зрозумівши, що цього не станеться, – сама себе знищує морально. Мов сентиментальна драма на кшталт французьких любовних романів, чи не так? Тепер про Большинцова (Володимир Мовчан і Станіслав

театрально-концертний київ 09’11

Пазенко). Персонаж, наче з трилера або фільму жахів. У нього важлива функція – він «погибель» Вірочки. Анна Семенівна (Неоніла Білецька і Тетяна Кібальникова) теж любить без тями. Її почуття є згубними для об’єкта любові. Та усвідомлення цього приходить надто пізно. Спроба виправити помилки провокує ще більш трагічніші наслідки. Це антична трагедія матері. Отже, й надалі всіх героїв поєднує любов. Іслаєв (Петро Миронов, Михайло Кукуюк) спробував заманити золотою кліткою солов’я, та ці птахи в неволі не співають. Його самознищення маскується фальшивою перемогою, самообманом. Для мене цей персонаж співзвучний героям творів Миколи Гоголя. Вірочка (Олена Бушевська) – це роль складного психологічного малюнку. Вир шалених шекспірівських пристрастей із трагічним завершенням. Тут також не обійшлося без моїх сміливих інтерпретацій, які можуть спровокувати нарікання глядачів. Зрештою шукали віддзеркалення сьогодення, а ці грані дзеркала почасти бувають кривими. Беляєв (Олексій Трітенко, Валентин Томусяк, якого запросили із Театру юного глядача на Липках) – на мою думку, саме про таких кажуть – «улюбленець долі». Йому все вдається легко, і так само легко він від усього відмовляється. Його стихія – гра. Здається, цей персонаж «забіг» сюди з якоїсь п’єси Лопе де Вега. Залишилося охарактеризувати Ракітіна (Олександр Кобзар, Андрій Самінін) та саму Наталю Петрівну (Наталя Озірська, Анастасія Трітенко). Про цих героїв утримуюсь розповідати, нехай глядачі складають про них власні враження. Таким є мій задум, а що викристалізується в процесі роботи над постановкою – з’ясується після прем’єри.

tour

гастролі

Перлини бароко Назар Кожухар

У програмі концерту, що відбудеться в Колонному залі імені Миколи Лисенка Національної філармонії 7 вересня 2011 року, звучатимуть шість концертів Й.‑С. Баха для одного, двох, трьох, чотирьох клавесинів та струнних інструментів. Справжні ше деври музики бароко виконуватимуть українські та російські музиканти. Вперше кияни почують гру московського ансамблю солістів The Pocket Symphony, – колективу, що отримав світове визнання, виконуючи музику бароко на автентичних інструментах. Його художнім керівником є Назар Кожухар, видатний російський музикант українського походження, скрипаль, альтист, гамбіст, диригент, лауреат престижних міжнародних конкурсів. Цей колектив збирає численні аудиторії в Росії, Іспанії, Італії, Франції, Німеччині, Голландії, країнах Балтії, є лауреатом міжнародного конкурсу ансамблів старовинної музики в Гаазі, почесний гість інших престижних форумів. Для виконання сольних партій на клавесині запрошені професор кафедри старовинної музики Національної музичної академії України Світла-

на Шабалтіна та дипломант міжнародних конкурсів, пошукувач кафедри старовинної музики НМАУ Наталія Сікорська, котрі представлятимуть українську клавесинну школу. А російську – в цьому концерті репрезентуватимуть виконавці сольних партій викладачі Московської державної консерваторії імені Петра Чайковського, лауреати міжнародних конкурсів доцент факультету історичного виконавства Олексій Шевченко та Максим Ємельяничев. Безпрецедентність проекту полягає в тому, що вперше в Україні всі партії концертів Й.-С. Баха будуть виконані на рідкісних старовинних інструментах та на майстрових копіях інструментів XVII– XVIII століття, зокрема, на копіях франко-фламандських клавесинів Рюккерса, Бланше та Таскена, виготовлених українським та російським майстрами – Дмитром Титенком і Дмитром Бєловим. Київська публіка матиме рідкісну можливість почути наживо майстерне виконання перлин музичної спадщини бароко, оцінити результат творчої співдружності виконавців на старовинних інструментах різних шкіл. театрально-концертний київ 09’11

Леся ДЕМЧИК

Issue topic

тема номера

Національна опера — цінності та перспективи Олеся ПАСІЧНА Фото Валентина ЛАНДАРА

Наприкінці закриття 143‑го театрального сезону в Національній опері України імені Та ра са Шевченка відбулася прес-конференція художнього керівництва театру з представниками засобів масової інформації. За матеріалами цього заходу пропонуємо розповідь генерального директора Петра Чуприни про минулий сезон та плани на майбутній. – Все найкраще, що було створено в оперному мистецтві, успішно втілювалося на сцені нашого театру і, сподіваємося, що так буде й надалі. Обираючи новий твір для постановки, проводиться моніторинг того, що видається найцікавішим для публіки, що користується попитом на мистецькому ринку в світі. Коли вже все більш-менш зрозуміло, зважаємо на те, щоб наші потреби збігалися з нашими можливостями. Отже, про останню прем’єру сезону. Ідея постановки опери Петра Чайковського «Іоланта» «визрівала» впродовж кількох років. Їй судилося стати останнім твором, написаним композитором. Наприкінці свого життя Петро Ілліч захоплювався філософією Спінози, тож у фінальній арії Іоланти викладено його бачення світу. Тут сконцентровано всі художні ідеї, які йому хотілося висловити, а унікальні вокальні партії є вершиною оперного співу, які потребують високої культури виконання, найвищого рівня професійності. Навіть у нашій талановитій оперній трупі відбір витеатрально-концертний київ 09’11

Петро Чуприна, генеральний директор Національної опери

конавців був доволі складним. У виставі багато дійових осіб, не стільки, як, скажімо, в опері «Війна і мир», та все ж бо хотілося призначити найкращих, а ще зважали й на те, що має бути два склади солістів. (Звісно, пошили й два комплекти розкішних костюмів.) У автора – це лаконічна опера на одну дію, та режисер-постановник Микола Третяк, диригент Володимир Кожухар, сценограф Марія Левитська вирішили зробити цю виставу з антрактом. Існують різні інтерпретації цього твору, але ми ставили про те, що було заявлено автором – про Бога, про любов. Найбільше прописана партія Іоланти. Це два виміри її життя, два світи, перший – коли вона сліпа й усе сконцентровано на її внутрішньому стані, і другий, протилежний – світ повноцінний, спов нений почуттів, світла, гармонії.

issue topic

тема номера

Сцена з вистави «Іоланта»

З історії написання твору відомо, що Імператорський театр замовив композитору написати музику саме до двох одноактних вистав – балету (це був «Лускунчик») та опери. Очевидним є факт, що це два повноцінні художньо довершені твори. З 1961 року вистава вже значилася в репертуарній афіші театру, але за іншою редакцією. Опера «Іоланта» йде у СанктПетербурзі, в Москві, в багатьох інших театрах світу, а виконання головної партії неодноразово приносило славу багатьом оперним примадоннам. Нею закінчувала свою сценічну кар’єру солістка Великого театру Белла Руденко. У нас її виконуватимуть Ірина Даць, Лілія Гревцова, Ольга Нагорна, Тетяна Ганіна та інші. Чимало театрів світу спокушаються різними новаторськими експериментами оперних постановок, та це не завжди дає очікуваний результат. Ми чи не єдиний у світі абсолютно унікальний колектив, що випускає художню продукцію високого рівня, на яку вже багато світових колективів майже нездатні. Фантазувати на задану тему, використовуючи різні зовнішні ефекти, не дуже вже

й складно, але якщо такі композитори, як Верді, Пуччіні, Чайковський, Лисенко, Скорик, закодували свої ідеї у визначених змісті та формі, то це першочергове зав дання для режисера. Глядач буде задоволеним, коли отримає оригінал, а не генетично модифікований продукт. Це пріоритети розвитку нашого театру. Робота над поновленням вистав. Вона наче й не дуже помітна, але яка ж вона кропітка, адже у діючому репертуарі понад 30 оперних і 27 балетних вистав. Це сценографія, костюми, технічне оснащення, а ще введення нових виконавців. З-поміж поновлених вистав, що значаться в репертуарі та давно не йдуть, – опера «Сільська честь» П. Масканьї та найбільш затребуваний публікою балет «Лебедине озеро» П. Чайковського, щодо якого, незважаючи на хороший склад виконавців, необхідно було поновити сценографію. За творчою інтенсивністю роботи ми цілком відповідаємо рівню світових театрів, а деяких і перевершуємо. Бережливість. Це ще одна важлива складова функціонування такого «організму», як оперний театр. театрально-концертний київ 09’11

Issue topic

тема номера

Впродовж 110 років, відколи існує наша опера, накопичилися ті цінності, які ми маємо зараз і, очевидно, відповідаємо за їхній стан. Продовжить своє існування на нашій сцені й опера «Фауст» Ш. Гуно. Постановка цього твору ніколи не була однозначною; полярністю оцінок позначена і наша вистава, однак це не є підставою для її забуття. На жаль, окрема частина нашої глядацької аудиторії звикла до сталого асортименту назв – «Травіата», «Ріголетто», «Кармен», а «Фауста» доволі складно збагнути, коли у суспільстві домінує драйв. Та все ж бо це класика, цінною є інтелектуальна сутність твору. Про телеканал «Мецо». Часто постає таке запитання. Тут існує своя політика показу – пропонується все, що відбувається у Європі, і не варто його поспіль ототожнювати з визначенням – «найкраще». Спеціально вистав не записували, але імена наших солістів, зайнятих в міжнародних проектах, часом з’являються на цьому каналі. Звісно, це престижно, але сумніваюся, що є виміром художніх цінностей. Скажу так – це тільки додає аргументів до наших амбіцій. Тепер про новий сезон.10 вересня оперою Георгія Майбороди «Ярослав Мудрий» Національна опера розпочне 144-й театральний сезон. Є всі підстави сподіватися, що він буде успішним. Нещодавно надійшло радісне повідомлення з Брюсселя: Рада Європи визнала Національну оперу України одним із найперспективніших театрів щодо втілення світової класичної спадщини. На майбутні постановки сезону нам виділено 700 тисяч євро. Отже, на ці кошти театр планує здійснити спільні міжнародні проекти: постановку опери «Чарівна флейта» В.-А. Моцарта з Австрією, балету «Червоне і чорне» на музику Г. Берліоза, хореографія Уве Шульца, постанов-

театрально-концертний київ 09’11

ка болгарського балетмейстера Івайло Алієва з Німеччиною, оперу Дж. Верді «Отелло» як спільний українсько-італійський проект, а з Францією – оперу «Самсон і Даліла» К. Сен-Санса. Невдовзі, в концертному виконанні покажемо оперу польського композитора К. Шимановського «Король Роджер». Ця країна нині головує в Європарламенті, тому сформувалася така «польська» експансія в культурному європейському просторі. Згодом, ближче до подій Євро‑2012, ця опера йтиме у повному сценічному форматі. Є ще один приємний сюрприз для шанувальників класики, а саме – балетна версія «24 каприсів Паганіні», які інтерпретував у новий жанр художній керівник театру Мирослав Скорик. Вже два роки обговорювали цю ідею і наразі шлях до її здійснення скоротився. Зараз Мирослав Михайлович поглиблено вивчає сучасні опери українських композиторів з метою включення кращих з них до репертуару. Зміни в творчому складі. Цьогоріч проведено атестацію творчого складу. Вікові ознаки виконавців обмежують творчі спрямування колективу та можливість участі в нових міжнародних проектах. Цей рух має хвилеподібний характер. Оновлення простежується щодвадцять років. Відколи існує театр, зберігається цей алгоритм змін. Наразі в цьому назріла об’єктивна потреба. Ми з Мирославом Михайловичем відстежуємо «ринок» нових виконавців. На партії другого плану достатньо претендентів, але нам потрібні яскраві особистості, які можуть стати примадоннами сцени. Обережно ставимося до цього процесу, і, певна річ якщо несподівано з’являться виключно талановиті інструменталісти, солісти, то неодмінно будуть прийняті до творчого складу. Прослухову-

issue topic

тема номера

Іоланта – Лілія Гривцова, Водемон – Дмитро Кузьмін

вання артистів – це певний стимул утримувати гарну сценічну форму. До нас нерідко приходять обдаровані співаки, та після однієї-двох вистав, помітивши їх, зарубіжні імпресаріо пропонують вигідніші умови. Що поробиш, – мимоволі стали фабрикою зірок для найпрестижніших театрів світу. З досвіду бачу, що не варто заперечувати, адже одні йдуть, інші

народжуються. Як у системі Менделєєва – тільки-но з’являється порожній квадратик, як його одразу заповнює відповідний елемент. Це природно діючий процес. Наступного сезону заплановано гастролі Національної опери до Греції, Італії, Данії, але найпрестижнішим для нас залишається робота на стаціонарі, для українського глядача. театрально-концертний київ 09’11

art-space

арт-простір

Театральні романи сценографа Вікторія СИДОРОВА

Головним художником Національного академічного театру оперети Світлана Павліченко працює близько трьох років. Про роботу розповідає захоплено й переконливо, однак сказати, що оперета її перша і остання любов, – було б передчасно. В її біографії мають місце «творчі романи із кількома театрами Києва» та ще іспанський і турецький «серіали». Вона молода, обдарована особистість, тому багато творчих відкриттів попереду.

Художник Світлана Павліченко

театрально-концертний київ 09’11

Ще навчаючись у художній школі, заявила, що хоче бути театральним художником. Педагог із живопису був трохи здивований: «Напевно, ти не розумієш, що таке театр!» – сказав він. Однак Світлана стояла на своєму рішенні – аргументувала, що її приваблює синтез мистецтв у просторі театру. Згодом навчалася в Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури (живописний факультет, театрально-декораційне відділення, фах – художник театру), а по закінченні прийшла працювати в Київський державний театр ляльок. У свої 27 років була призначена головним художником. Із кожною наступною прем’єрою набувала досвіду. Тут вона оформлювала вистави «Зоряний хлопчик», «Вовк на дереві», «Пригоди козака Голоти», «Золотоволоска», «Рахуємо до п’яти», «Каліф-Лелека», «Небезпечні мандри». Костюми у театрі «Колесо» до вистав «Колишні справи», «Гра на клавесині», «У Києві на Подолі, або Гдє ві сохнітє бельйо?» – це теж справа її рук, фантазії та творчого мислення. У готелі «Прем’єр Палац» є номер, де колись оселявся Олександр Вертинський. Інтер’єр відповідно стилізований, а його образ-ляльку виготовила пані Світлана. Згодом, в іншому розкішному готелі «Опера» художниця виконала орнаментальний розпис. Окрім

art-space

арт-простір

Ескіз декорацій до вистави «Сорочинський ярмарок»

того, вона володіє ще однією доволі рідкісною особливістю – точно вирахувати пропорції великих конструкцій, а їх художнє оформлення зробити в окремих сегментах. Це на вимогу часу, коли виникає потреба транспортування і збирання на місці. Так робилася плоскісно-просторова експозиція церкви Святого Миколая для виставки у Москві. – Пані Світлано, розкажіть, будь-лас ка, про співпрацю із зарубіжними митцями? – Багато важливих подій у моєму житті відбувалося наче випадково. Це вже з плином років усвідомлюєш, що саме несподівані моменти становлять ланцюжок закономірностей. Про них можна говорити довго, це наче окремі серіали. Свого часу звикла до літака, як, скажімо, до «маршрутки». Найпершою була спільна робота зі словацьким режисером Платоном Бакером над виставою «Золотоволоска». А потім мої дру-

зі-художники на фестивалі у Мексиці познайомилися з іспанським режисером Пако Парісіо (членом міжнародної асоціації УНІМА). Він розповів, що шукає художника, який намалював би афішу до майбутньої постановки. Зателефонували мені, пояснили що й до чого, і я зробила. Приятель відвіз цю афішу до Іспанії. Як відповідь надійшла пропозиція спільної постановки дитячої казки «Різдвяна історія» (Пако Парісіо її автор). Ще перебуваючи в Києві, робила перші замальовки, відправляла їх факсом, а потім поїхала до Іспанії і впродовж двох місяців закінчувала виставу в мистецькій агенції культурного центру міста Леріда. Згодом усю постановчу групу режисер запросив на театральний фестиваль, що проходив у місті Сарагосі. Пощастило переглянути вистави з різних країн світу, порівняти роботи театральних художників. Також відвідала багато старовинних замків і фортець, зокрема, відомий театрально-концертний київ 09’11

art-space

арт-простір

Лялька– «Олександр Вертинський»

собор Гауді, а в Мадриді – Museo del Prado. Там зберігаються оригінали робіт відомих художників. Боже, яка ж це майстерність! Ретельно розглядала кожен мазок – і мене переповнювали емоції. Особливе захоплення відчувала в залі Веласкеса. У нього навіть не мазок, а, точніше, удар пензликом об полотно. А потім у моєму житті розпочався «турецький» серіал. Працювала за фахом в Анталії. Здійснила оформлення таких вистав: «Копа Кабана», «Фантом у опері», «Джозеф», «Старлайт Експрес», «Ігрове шоу», «Красуня та Чудовисько», «Король Лев», «Алі-Баба і 40 розбійників», а також танцювальне шоу «Пори року». Замовлення були різні, але

театрально-концертний київ 09’11

для мене театр ляльок залишився особливим світом. Створюєш ляльку-персонаж і говориш до неї, мов до живої. Спершу вона з’являється у твоїй уяві, а далі вже «визріває» образ, характер, форми. Ще у моїй практиці був і такий випадок. Артист київського театру ляльок Сергій Чуркін здійснював постановку лялькової вистави «Каліф-Лелека» за моїм художнім оформленням. Її переглянули тайванці й запросили поставити у них. Він їздив туди, натомість мені привіз замовлення співпраці над наступною їхньою прем’єрою «Три бажання імператора» у місті Тайбей. Тобто я значилася художником-постановником, хоча сама туди не їздила. Виготовляла ескізи декорацій, костюмів, інтермедійної завіси і все відправляла багажем. Тож у такий спосіб творчий посил моєї енергії діставався і таких далеких островів. – А коли бували за кордоном, не мали гадки залишитися, адже робота завершувалася успіхом? Чим Вас привабила оперета? – Я ніколи не їздила з метою залишитися, погоджувалася тільки на періодичні творчі запрошення. І знову-таки, все доволі несподівано. Сиділа на березі Середземного моря і спокійно малювала етюди. Мій творчий настрій порушився sms-повідомленням від подруги-киянки, котра сповістила, що адміністрація театру оперети шукає художника. Приїхала до Києва, домовилася про зустріч із художнім керівником, заслуженим діячем мистецтв України Богданом Струтинським. Коли вперше спілкувалися, він водночас переглядав альбоми мого живопису. Очевидно, сподобалися, бо доволі швидко розмова зайшла про твори Гоголя, зокрема, про «Сорочинський ярмарок». Потім я зробила замальовки, ескізи, тож ми з’ясували як найкраще наповнити сценічний простір. Режисерським завданням

art-space

арт-простір було об’єднати різні регіони України, оскільки прагнення до єдності й досі залишається актуальним. Так у мене виникли сферичні форми в трьох планах декорацій, причому кожен орнамент позначає певний регіон. Малюнок розмістила на полотні. Ткацтво й вишивка, поєднані в орнаменті, – це символи-обереги, вони несуть емоційне навантаження та слугують умовними меридіанами, що сходяться в центрі дії. Окрім цього, в оформленні сцени багато змінних декорацій: хата, місток, шинок – все треба було умовно відобразити, не порушуючи загальної картини. Художник повинен зважати й на музику, аби візуальне сприйняття гармонійно поєднувалося зі звуком, у даному випадку з колоритною музикою Олексія Рябова у виконанні оркестру, вокалістів та хору. На сцені оперети обов’язковим є балет, а це ще одна суттєва умова для організації сценічного простору. В костюмах і в декораціях має бути динаміка, святковість і театральність у хорошому розумінні цих слів. «Сорочинку» (так коротко називають виставу в театрі) було визнано найкращою музичною виставою позаминулого сезону і нагороджено премією «Київська пектораль». Приємно усвідомлювати свою причетність до її втілення. Все вдається нелегко, втім, я радію, що працюю саме в опереті, що глядач іде на вистави і ми даруємо йому свято. Я навмисне кажу «ми», тому що театр – це колектив однодумців. Мені пощастило працювати з відомим балетмейстером Олександром Сєгалем, котрий позаторік відійшов у вічність. Ціную цей досвід роботи з ним. У театрі багато і молодих обдарованих акторів, тож рух живлення творчістю безперервний. – «Сорочинський ярмарок» був першою Вашою виставою у цьому театрі, зокрема, в жанрі оперети? – Не зовсім так. Я паралельно працювала над дитячою виставою

Ескіз театрального костюма

«Лампа Аладдіна». Музику написав Сергій Бедусенко, режисер – народна артистка театру Тамара Тимошко-Горюшко. Підготували подарунок юним глядачам до зимових канікул. Часу було обмаль, але встигли зробити все якнайкраще – і сценографію, і костюми. Дуже відповідально працюю над виставами для дітей. Абсолютно не сприймаю думку, що на них можна економити. Ні в якому разі! Адже таким чином ми економимо на власному майбутньому. Не люб лю пафосу, але вдячна долі, що мій дебют художника театру оперети відбувся саме під час роботи над дитячою виставою. А далі вже запрацював своєрідний творчий конвеєр: робила художнє оформлення до танцювально-пластичного шоу «Танго життя», «Ключ на бруківці, або Пригоди весільної ночі» Жака Оффенбаха. театрально-концертний київ 09’11

art-space

арт-простір Під час роботи над виставою «Бал у Савойї»

Це вже зовсім інші умови для створення візуального образу вистави, продиктовані як жанром, так і обмеженим простором театру у фойє. – Ви працювали над постановкою «Бал у Савойї» угорського композитора Пауля Абрахама, де сцена сяє, все виблискує. Мабуть, це не так просто було втілити? – Режисер Богдан Струтинський поставив завдання «перетворити» сценічний простір на диво, на зачарування, адже йдеться про палкі почуття, мову пристрасного кохання. Вистава дуже динамічна, з частою зміною декорацій. На сцені існують два виміри: особисті, інтимні переживання та світ мрій про велику сцену, естраду. Її уособлює спеціальна степ-підлога зі скла з вмонтованими світлодіодами, тож все це треба було поєднати в цілісний художній образ Сценографія – це перше, що бачить глядач. Треба налаштувати його на певну атмосферу, напов ни ти смисловим і жанровим визначенням. Колір і світло мають особливий вплив на підсвідомість. Насамперед, це важливо в роботі над дитячими виставами, маю на увазі цьогорічну прем’єру «Бременські музиканти». А розмірко-

театрально-концертний київ 09’11

вуючи далі, додам, що у виставі-візитівці «Welcome to Ukraine, або Подорож у кохання» – суцільній глобалізації, світу комп’ютерів і моніторів протиставляється приваблива Україна в яскравих обрядових феєріях, стилізованих костюмах. Тож наразі домінантою став колір. – Насправді Ваш фах складніший, аніж просто бути художником? – Звісно. Навіть фізично важко, та все ж бо я переконана, що змінювати простір сцени – це моє покликання. Бувають різні ситуації: іноді мені доводиться випалювати, склеювати, паяти, забивати цвяхи чи деталі витісувати – руки мають усе це відчувати. Одна справа – намалювати пейзаж, зовсім інша – виготовити макет до вистави. Хто цього не звідав, той навіть не уявляє, скільки це займає часу. Працювати складно, але якщо ти вже пройшов усі випробування цією професією, то залишишся в ній надовго. Щоправда, коли дуже втомлююся, то намагаюся поїхати в гори на етюди. Там ніхто не відволікає, подихаю свіжим повітрям, поспілкуюся з природою і все гармонізується. Але далі знову кортить до театру, до роботи.

art-space

арт-простір

Ескіз костюму до вистави «Лампа Аладдіна»

театрально-концертний київ 09’11

interlude

антракт

ІстОРІЯ бУДИНК У х обкладинки – інтер’єр На першій та четвертій сторінка го мистецтва «Сузір’я» ьно рал академічної майстерні теат (фото Юрія Шкоди). ковими порталами – декором Історія вулиці Ярославів Вал і вензелями власника будинбере свій початок від ХІ стоку: «Л. П. Р.». Однією з принад ліття. Щойно з’явилась можцих будівель, так само, як і цій на лі ливість купувати зем багатьох інших в старому Киділянці міста, вулицю одразу єві, були підйомні ліфти відоОдти. ж почали забудовува мої і дотепер фірми «ОТІС». ним із тих, хто звів тут маєток, У будинку № 14, зведеному Род ич був Леонід Петров 8 року, знаходилися вишу190 зянко. Його рід був відомим кані покої господарів, про що тому, що двоюрідний брат, свідчать написи на склі над Михайло Володимирович, нелівим під’їздом. гося чав одноразово призна Парадні сходи та приміщенловою Державної думи Росії. ня оздоблені штучним марВстановлено, що три будинмуром, ліпленням, розписом, ки по вулиці Ярославів Вал позолотою, різьбленням по (разом із тими, що у дворі) дереву, скульптурою. Приналежали Леоніду Петровивертали увагу три каміни, інчу. Всі споруди збудував архівізерунковий крустований тектор Мартін Вільгельмович а металева укан паркет, виш Коло. У цокольному поверра. ніту фур сі тоді розташовувалися конГосподар дому пройшов усі тори та магазини, над аркою динки військової кар’єри cхо брами – невеличка лоджія драгуна Українського від Буа. ник та помешкання двір до полковника. Леоку пол динки давали чималий прибунід Петрович був також відоток – 5-6 кімнат винаймалися. мим українським кіннозаводДва входи, парадний та біччиком. У будинку № 14 було ний – оздоблені майже одна-

театрально-концертний київ 09’11

interlude

антракт розташовано мистецький салон, в якому збирались музиканти, письменники, актори; звучала музика, поезія, влаштовувалися домашні вистави. Хол приміщення оформлений відповідно до пристрастей хазяїна: стіни і стелі прикрашали полотна із зображеннями сцен верхової їзди, а над каміном у першому холі (у ті роки це був чоловічий хол) на барель єфі зображений сам господар верхи на своїй кобилі Ракеті, котра отримала Гран-прі на лондонських перегонах. У іншому холі – жіночій вітальні, – зображення дружини господаря Олександри. (Вона була донькою відомого хіміка Бейльштейна.) Під час реставрації будівлі з’ясу валося, що під дерев’яними панелями одного з холів усі стіни вклеєні театральними афішами 1908 року. Вдалося вберегти лише одну. Її можна побачити в холі театру, а фрагмент іншої – у вітальні, де мікросцена театру. Леонід Петрович Родзянко продав будинки в 1914 році і разом із дружиною та сином Борисом переїхав до Америки. Невдовзі став мільйонером. Від 1945 до 1988 року в цьому приміщенні розташовувалася хорова капела «Думка». Саме тут колектив народився, це була їхня перша домівка. Із 1988 року в будинку № 14б працює перший камерний ангажементний театр – Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір’я». Сім років потому у сусідньому будинку (№ 16) розміщено мікросцену театру, всього 25 глядацьких місць. В репертуарі театру понад 30 різножанрових спектаклів. Перед їх початком у вітальні звучить класична музика, а потім художній керівник театру народний артист України Олексій Кужельний старовинним театральним дзвоником кличе всіх до зали. Дійство починається...

театрально-концертний київ 09’11

театральні програми НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ імені тараса ШЕВЧЕНКА

НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ імені Тараса ШЕВЧЕНКА www.opera.com.ua Вул. Володимирська, 50 Тел. 279-11-69

прем’єра

Петро Чайковський

ІОЛАНТА Лірична опера на 2 дії Лібрето Модеста Чайковського за драмою Генріха Герца «Дочка короля Рене» Диригент-постановник н. а. України. н. а. Росії В. Кожухар Режисер-постановник М. Третяк Художник-постановник н. х. М. Левитська Художники з костюмів н. х. М. Левитська, Н. Кучеря Хормейстер-постановник з. а. В. Згуровський Диригент з. д. м. А. Кульбаба ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Рене, король Провансу – н. а. С. Магера, н. а. Т. Штонда, з. а. Б. Тарас, С. Ковнір Роберт, герцог Бургундський – з. а. В. Опенько, з. а. Пет. Приймак, Г. Ващенко. І. Євдокименко, І. Мокренко Водемон, граф, бургундський лицар – з. а. М. Шуляк, Д. Кузьмін, С. Пащук Ебн-Хакіа, мавританський лікар – О. Бойко, А. Гонюков, М. Киришев Альмерік, зброєносець короля Рене – з. а. С. Пащук, з. а. Ю. Аврамчук Бертран, воротар палацу – О. Мілєв, С. Скубак Іоланта, донька короля Рене (сліпа) – н. а. І. Даць, з. а. Л. Гревцова, з. а. О. Нагорна, Л. Алексєєва, Т. Ганіна,

Іоланта – О. Нагорна, Рене – Т. Штонда Фото В . Ландара

Л. Монастирська, В. Ченська Марта, дружина Бертрана, годувальниця Іоланти – з. а. Т. Пімінова, А. Позняк Подруги Іоланти: Бригітта – з. а. Н. Ніколаїшин, С. Годлевська, О. Терещенко Лаура – з. а. А. Швачка, Н. Кисла, Л. Циган Прислужниці та подруги Іоланти, почет короля, військо герцога Бургундського та зброєносці Дія відбувається у горах південної Франції у XV ст. Дія перша. На півдні Франції, у долині Вогезьких гір, розташований замок короля Провансу Рене. Тут живе його юна дочка Іоланта. Сліпа від народження, вона нічого не знає про своє нещастя. Ніх-

то не посмів розповісти їй про чарівність світла і барв… А щоб хтось випадково не відкрив Іоланті цю таємницю, король заборонив під страхом смертної кари доступ у замок. У блаженному незнанні Іоланта безтурботно проводить дні серед подруг. Але з недавнього часу нею опанувала якась незрозуміла печаль. Даремно подруги намагаються відволікти її від смутних думок, запрошуючи потішитися запашним ароматом квіток. Під звуки колискової, стомлена незвичним душевним хвилюванням Іоланта засинає. Закличний ріг сповіщає про прибуття короля Рене разом із прославленим мавританським лікарем Ебн-Хакіа. Для того, щоб

театральні програми НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ імені тараса ШЕВЧЕНКА вирвати дочку з вічної темряви, король ладен пожертвувати багатством, владою і навіть короною. Лікар говорить, що зцілення можливе, але для цього необхідно, щоб Іоланта довідалася про своє нещастя. Нею має опанувати пристрасне прагнення світла, що стане кращим союзником лікаря. Але король не в змозі відкрити правду Іоланті. Дія друга. До саду короля Рене випадково потрапляють два лицарі – герцог Роберт та його друг граф Водемон, які заблукали. Роберт у дитинстві був заручений з Іолантою, але не здогадується, що знаходиться у володіннях своєї нареченої. Він ніколи не бачив її та не знає, що вона сліпа. Його серце належить незрівняній красуні Матильді. Він хоче просити короля Рене розірвати заручини. Піднявшись на терасу чудового саду, Водемон помічає сплячу Іоланту. Її неземна краса зачаровує молодого лицаря. Жвава розмова між Робертом та Водемоном розбудила дівчину. Вона привітно звертається до незнайомців, запропонувавши їм вино. Тим ча-

сом Роберт залишає Водемона, обіцяючи, повернутися разом із відсталим загоном, щоб виручити друга з біди, якщо вона трапиться. Водемон, зачарований світлим і ніжним образом Іоланти, палко висловлює своє захоплення її красою. Слова молодого лицаря викликають відгук у душі Іоланти, адже вона ще ніколи не чула такої мови. Прощаючись із прекрасною незнайомкою, Водемон просить подарувати йому на спогад червону троянду. Замість червоної Іоланта зриває білу троянду, а потім знову повторює свою помилку. З жахом лицар переконується, що молода дівчина сліпа. Охоплений цим страшним відкриттям, Водемон розповідає їй про прекрасне світло – вічне джерело радості й щастя, про сяйво сонця, красу і любов, які досі були їй невідомі. У захваті слухає Іоланта його слова. Раптом у саду з’являється король. Побачивши Водемона і дізнавшись, що таємниця сліпоти Іоланти, яку всі так оберігали, розкрита, король обурюється, але лікар Ебн-Хакіа заспокоює його.

Тепер шлях до зцілення відкритий, треба лише, щоб у Іоланти з’явилося жагуче бажання прозріти. Король, здогадуючись про любов молодих людей, навмисно загрожує Водемону стратою, якщо у Іоланти не з’явиться зір. Заради порятунку коханого Іоланта готова на найтяжчі страждання. У саду з’являється герцог Роберт із загоном воїнів. Несподівано він упізнає у володарі замку короля Рене та просить звільнити його від слова, даного Іоланті, бо серцем він залишиться вірним одній лише Матільді. Зворушений благородною прямодушністю герцога, король розриває заручини та дає згоду на шлюб Іоланти з Водемоном. Із глибини саду лунають радісно збуджені голоси, які сповіщають, що Іоланта прозріла! У подиві й захваті від уперше побаченого світу, Іоланта бачить свого батька, подруг і Водемона, який відтепер буде її захисником. Навічно розвіялась темрява. Перед нею розкрився у сяючій красі новий чудовий світ, зігрітий любов’ю та світлом. Усі славлять Бога, світло й любов. Роберт – І. Мокренко Водемон – Д. Кузьмін Фото В . Ландара

театральні програми НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ імені тараса ШЕВЧЕНКА Вінченцо Белліні

НОРМА Опера на 2 дії Диригент-постановник н. а. М. Дядюра Режисер-постановник н. а. А. Солов’яненко Хормейстер-постановник н. а. СРСР, н. а. України Л. Венедиктов Художник-постановник з. п. к. А. Злобін Художник з костюмів Г. Іпатьєва Художник-скульптор Н. Дубровська Балетмейстер-постановник з. а. А. Рехвіашвілі Диригенти: н. а. О. Баклан, з. д. м. А. Кульбаба Хормейстер з. а. В. Згуровський ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Полліон, римський проконсул в Галлії – н. а. О. Гурець, з. а. Д. Попов, з. а. Пав. Приймак Оровезо, верховний жрець, проводир друїдів – н. а. В. Пивоваров, н. а. Т. Штонда, н. а. С. Магера, з. а. Б. Тарас, С. Ковнір Норма, жриця храму друїдів, дочка Оровезо – з. а. О. Нагорна, з. а. І. Семененко, О. Крамарева, В. Ченська Адальжіза, молода жриця – з. а. Н. Ніколаїшин, з. а. Т Пімінова, С. Годлевська Клотильда, подруга Норми – О. Матушенко, Т. Хараузова Флавій, римлянин, друг Полліона – н. а. О. Дяченко, н. а. С. Фіцич, С. Пащук Двоє синів Норми та Полліона, друїди, барди, жерці, жриці, галльські та римські воїни Дія відбувається близько 50 року до Р.Х. в Галлії, у священному лісі друїдів та у храмі Опера виконується італійською мовою

Адальжіза – Н. Ніколаїшин Фото О. Путрова

театральні програми НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ імені тараса ШЕВЧЕНКА Дія перша. Картина І. Священний ліс друїдів. На галявині з’являється процесія на чолі з верховним жерцем Оровезом, який повідомляє, що його дочка Норма зі сходом місяця справить таємничий обряд – зіжне священну омелу. Тоді й Ірмінзул вустами Норми сповістить про довгоочікуване повстання проти римлян. Коли галли розходяться, з’являються римський проконсул Полліон зі своїм другом Флавієм. Проконсул був коханцем Норми, яка народила йому двох синів, та ніхто із галлів про це не знає. Але Полліон більше не кохає Норму, він пристрасно захоплений юною жрицею Адальжізою. Сходить місяць, лунає дзвін священного щита. В оточенні народу з’являється Норма. Починається священний обряд. Норма пророкує, що дні помсти ще не настали, потрібно чекати. У її молитві – і ненависть до римлян, і бажання повернути кохання Полліона. Після завершення обряду залишається тільки схвильована Адальжіза, сповнена душевних вагань. З’являється Полліон. Він благає свою кохану тікати із ним до Риму, куди його відкликають. Адальжіза, погодившись на вмовляння Полліона, обіцяє йти разом з ним. Картина ІІ. Помешкання Норми. Сповнена суперечливих почуттів, дивиться вона на своїх дітей. Норма підозрює Полліона у зраді – невже він має намір повернутися до Риму без неї та синів? У цей час до Норми приходить Адальжіза, щоб сповідатися у своєму коханні до римлянина. Схвильована її зізнанням, Норма обіцяє допомогти Адальжізі звільнити її від обітниці безшлюбності і запитує ім’я її коханого. В цей час входить Полліон. Адальжіза вказує на нього. Сповнена гніву, Норма звинувачує римлянина у тому, що він зрадив її та синів. Полліон намагається примусити Адальжізу йти з ним, але

вона із презирством відштовхує його. Дія друга. Картина І. У кімнаті Норми сплять її діти. Входить Норма з кинджалом. Вона замислила вбити дітей, але сили полишають її. Покликавши Адальжізу, Норма благає взяти її синів з собою у римський табір, коли дівчина вийде заміж за Полліона. Адальжіза відмовляється від шлюбу з Полліоном. та хоче вмовити його повернутися до Норми. У серці Норми пробуджується надія. Картина ІІ. Біля табору римлян зібралися галльські воїни. Вони чекають сигналу Оровеза, щоб напасти на ворогів та Полліона. Верховний жрець повідомляє їм волю Великого бога. Як сповістила Норма – час помсти ще не настав, галли мають розійтися по домівках. Картина ІІІ. До Норми в храм приходить її подруга Клотильда та приносить погану звістку: молодій жриці не вдалося вмовити Полліона, який поклявся викрасти Адальжізу із храму. У гніві Норма тричі б’є у священний щит, закликаючи галлів до повстання проти римлян. Тепер необхідно принести жертву Ірмінзулу. В цей час Клотильда повідомляє, що римський воїн скоїв святотатство, проникнувши у храм. Це Полліон. Норма наказує залишити їх наодинці. Вона пропонує римляну порятунок, якщо той відмовиться від Адальжізи. Полліон непохитний. Норма погрожує йому смертю синів, Адальжізи та повним знищенням римського війська. Доведена до розпачу, вона наказує розкласти багаття, на якому буде спалено жрицю, яка порушила обітницю. Перед усім народом Норма звинувачує себе, благає прощення в Оровеза та доручає йому дітей. Разом з Полліоном, до якого знову повернулися почуття до Норми, вона рішучо йде у вогонь. Тривалість вистави – 2 год. 50 хв.

Георгій Майборода

ЯРОСЛАВ МУДРИЙ Опера на 3 дії Лібрето Г. Майбороди за однойменною драматичною поемою І. Кочерги Диригент-постановник з. д. м. М. Дядюра Режисер-постановник н. а. А. Солов’яненко Хормейстер-постановник н. а. СРСР, н. а. України Л. Венедиктов Художник-постановник н. х. Т. Риндзак Художник з. х. М. Риндзак Художник з костюмів Н. Кучеря Балетмейстер-постановник з. а. А. Рехвіашвілі Диригент н. а. О. Баклан ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Ярослав Мудрий, великий князь Київський – н. а. С. Магера, з. а. Б. Тарас Інгігерда, його дружина – н. а. Л. Забіляста, Т. Ганіна Єлизавета, їх дочка – з. а. Л. Гревцова, А. Родіна, О. Фомичова Анна, їх дочка – Н. Кисла Гаральд, витязь Норвезький – з. а. П. Приймак, О. Бойко, М. Киришев Микита, чернець-художник – н. а. О. Востряков, н. а. С. Фіцич, з. а. Д. Попов, С. Пащук Сильвестр, вчений чернець – Д. Агеєв, С. Ковнір Свічкогас, чернець-переписувач – А. Гонюков, В. Колибаб’юк Журейко, каменяр – з. а. Пав. Приймак, Д. Кузьмін Людомир, старий селянин – А. Гонюков, В. Колибаб’юк Милуша, його дочка – з. а. Н. Ніколаїшин, С. Годлевська Джемма, дівчина з Сицилії – з. а. Т. Пімінова, з. а. А. Швачка, А. Позняк Мирослав, київський боярин – О. Бойко, Д. Гришин

театральні програми НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ імені тараса ШЕВЧЕНКА

Єлизавета – А. Родіна Фото О. Путрова

Дівчина – з. а. Н. Ніколаїшин, С. Годлевська, О. Матушенко Нарочиті мужі новгородські: Давид – з. а. Ю. Аврамчук Ратибор – В. Базир, М. Губчук Стемир – А. Гонюков Ульф, варяг – О. Бойко, М. Киришев Турвальд, варяг – В. Базир, М. Губчук, О. Мельничук Кияни, варяги, та іноземні посли Дія відбувається у Києві в тридцятих роках ХІ століття Дія перша. Картина І. XI століття. Галерея в теремі великого князя Київського Ярослава Мудрого. За конторками сидять ченці-переписувачі, яких наставляє служитель високого сану при князі – Сильвестр. Серед ченців – Микита, син новгородського посадника Коснятина. Він прийшов до палат Ярослава, щоб помститися за ув’язнення свого батька.

Дочка Ярослава Єлизавета захоплено розглядає малюнки Микити. Чарівний образ князівни запав у серце юнака. Вбігає сестра Єлизавети Анна. Вона схвильована зустріччю на полюванні із сміливим лицарем. А ось і він з’являється на галереї і зупиняється, зачарований красою Єлизавети. З церкви виходить дружина Ярослава Інгігерда. Вона здивована, побачивши свого земляка, сміливого варяга Гаральда. Інгігерда обіцяє вигнанцю притулок. Гаральд, вражений красою Єлизавети, висловлює дівчині своє захоплення. Сурми сповіщають про повернення князя. Микита готовий помститися Ярославу, але палке почуття до Єлизавети зупиняє юнака. Картина ІІ. Ярослав у супроводі Сильвестра та Микити оглядає місто.

Князь цікавиться, як йде переписування книг. У відповідь на зухвалі слова Микити, Ярослав роз’яснює важке і відповідальне завдання князя, якому випало опікати народ і державу. З Дніпра повертається Єлизавета. З’являється Гаральд та палко освічується Єлизаветі у своїх почуттях. Ярослав, який глибоко і ніжно любить свою доньку, зупиняє гарячі зізнання лицаря: не гоже руську княжну віддавати бездольному варягу. Він радить здобути корону, землю, славу, а тоді чекати згоди на одруження. Гаральд та Єлизавета залишаються насамоті. Хоробрий лицар присягається зробити все, аби домогтися руки князівни. Юрба розгніваних киян на чолі з каменярем Журейком привели зв’язаного варяга Турвальда, який хотів збезчестити наречену Журейка Милушу, але її брат став на захист і був убитий Турвальдом. Ярослав наказує відрубати варягові голову, але на благання Єлизавети заміняє смертну кару грошовим викупом. Звільне ний варяг вирішує, що за гроші він таки купив дівчину, але як тільки він хапає Милушу, Журейко вбиває його і тікає. За порушення княжого наказу юнака чекає страта. Дія друга. Картина ІІІ. Покої Ярослава. Князя гнітять тяжкі думи. Він згадує підступні напади брата Мстислава, бій на Альті з братом Святополком. Входить Інгігерда – горда і властолюбна колишня скандинавська принцеса. Для неї Русь – це земля, на яку вона прийшла воло дарювати. Княгиня прийшла просити за Ульфа, якого Ярослав збирається вигнати з міста за те, що він «правив зле і не приніс користі». Ярослав відхиляє прохання дружини. Обурена княгиня нагадує Ярославу про своє високе походження і докоряє йому тим, що в ньому тече «кров рабині».

театральні програми НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ імені тараса ШЕВЧЕНКА «З усіх небесних благ найвищим благом кров я цю вважаю...» – відповідає Ярослав. Саме ця кров ріднить його з народом. З’являється Мирослав. Він приніс звістку про те, що колишній новгородський посадник Коснятин готує змову. Обурений Ярослав наказує вбити свого ворога. Картина IV. Ярослав Мудрий, Інгігерда, Сильвестр, бояри та свита урочисто зустрічають Гаральда, який в боях і походах здобув норвезький трон. Тепер славний лицар приїхав до Києва, щоб поріднитись із київським князем. Народ прославляє молодого короля Норвегії. Картина V. Микита лине думками до коханої Єлизавети, навіки прощаючись з нею. До юнака підходять посланці з Новгорода, які таємно пробралися до терема Ярослава. Вони нагадують Микиті, що час помсти на став. Але він заперечує. Микита розуміє – Ярослав будує нову державу, і під його мудрою рукою разом з Києвом міцніє і Новгород. Стемир сповіщає, що батька Микити, добринича Коснятина, вбито в Муромі за наказом Ярослава. Микита вражений цією звісткою. З’являється Джемма, дівчина з почту Гаральда, яка освічується йому в коханні. Вона здогадується, що він не чернець, а людина знатного походження. Микита вирішує цієї ж ночі помститися Ярославу. Гультяй і п’яниця Свічкогас залицяється до дівчини Журейка, який потай повернувся до Києва. Він просить Свічкогаса покликати Милушу. Той застерігає Журейка, адже князь наказав скарати каменяра. 3’являються Інгігерда і Ульф. Сховавшись, Журейко дізнається про їхню підступну змову проти Ярослава. Інгігерда мріє про безмежну владу над Руссю. Милуша поспішає на побачення до коханого. Журейко просить дівчину провести його до князя,

щоб розповісти про підступну змову. Ульф, почувши про намір Журейка, разом із своїми прибічниками хапає його. Милуша кличе на допомогу, і Ульф вбиває її. Звідусіль збігаються люди. Князь наказує схопити Ульфа. Журейко розповідає Ярославу про змову Ульфа та Інгігерди. Обурений князь наказує відправити Інгігерду в монастир. Ярослав пропонує Журейку місце у своїй свиті. Народ оплакує смерть нещасної Милуші. Дія третя. Картина VI. Пройшли роки. Ярослав Мудрий став повновладним господарем Київської Русі. Він приймає послів із сусідніх держав. Князь говорить про велич і могутність Русі. Важке горе гнітить князя. Його улюблена дочка Єлизавета померла у Норвегії. Микита і Джемма розповідають Ярославу про останні хвилини життя Єлизавети, про її сум за рідною землею, сонячним і світлим Києвом. Вбігає Мирослав. Він сповіщає про напад печенігів на Київ. Ярослав віддає наказ готуватися до оборони. З’являється Журейко, який, дізнавшись про печенізьку навалу, побував у Новгороді і привів підмогу. Микита, почувши це, дорікає Ярославу за вбивство батька. «Знов Новгород спасе тебе в біді, щоб потім ти за вірність, як за злочин, його людей найкращих засудив!» Розгніваний Ярослав хоче вбити Микиту, але Джемма рішуче зупиняє князя, сповіщаючи про те, що Микита – син добринича Коснятина. Вражений Ярослав відступає. Мирослав і Сильвестр підносять йому щит та меч – настав час боронити Русь. Картина VII. У важкому бою військо князя Ярослава здобуває вирішальну перемогу над печенігами. Картина VIII. Народ радісно зустрічає Ярослава Мудрого. Тривалість вистави – 2 год. 40 хв.

Петро Чайковський

ЛЕБЕДИНЕ ОЗЕРО Балет на 3 дії Лібрето В. Бегічева, В. Гельцера, М. Чайковського Хореографія М. Петіпа, Л. Іванова, Ф. Лопухова Балетмейстер-постановник н. а. А. Шекера Диригент-постановник н. а. О. Рябов Диригент н. а. України, н. а. Росії В. Кожухар Художник-постановник Т. Риндзак Балетмейстер-репетитор н. а. Е. Стебляк Художник по костюмах О. Лисик ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Одетта-Оділія – н. а. Г. Дорош, н. а. О. Філіп’єва, з. а. Т. Голякова, з. а. Н. Лазебникова, з. а. Н. Мацак, з. а. Х. Шишпор, О. Голиця, К. Козаченко, О. Макаренко, Ю. Трандасир Зігфрід – з. а. Г. Жало, з. а. С. Сидорський, з. а. М. Чепик, А. Гура, А. Дацишин, В. Іщук, Д. Недак, В. Щербаков, Ян Ваня Володарна принцеса – Г. Васильєва, Л. Мельник Наставник принца – С. Литвиненко, О. Токар Ротбард – н. а. М. Мотков, І. Буличов, А. Дацишин, В. Іщук, О. Коваленко, В. Чуприн, Я. Ваня Шут – з. а. Н. Терада, Р. Бенціанов, М. Ковтун Па-де-труа – з. а. Н. Лазебникова, з. а. Т. Льозова, К. Алаєва, Х. Балабан, І. Борисова, К. Кухар, К. Ханюкова, В. Буртан, С. Клячин, М. Лагунов, А. Стоянов, К. Пожарницький Іспанський танець – з. а. Т. Андрєєва, Г. Васильєва, О. Гуляєва, К. Іваненко, С. Литвиненко, М. Лавроненко,

театральні програми НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ імені тараса ШЕВЧЕНКА Л. Мельник, О. Коваленко, О. Токар, В. Чуприн Угорський танець – з. а. Т. Андрєєва, К. Іваненко Венеціанський танець – з. а. Н. Лазебникова, В. Буртан, О. Киф’як, К. Кухар, Т. Соколова, Г. Петровський, С. Тихий Дія перша. Друзі чекають Зігфріда, щоб разом відсвяткувати його повноліття. Привітати сина поспішають Володарна принцеса і один з поважних рицарів, який має посвятити Зігфріда в свій орден. Замріяний юнак йде до таємничого озера. Побачивши лебедів, він готовий стріляти в них. Але ті перетворюються Сцена з вистави «Лебедине озеро» Фото О. Путрова

на чарівних дівчат. Зігфрід вражений красою їхньої королеви. Йому розповідають про злого генія Ротбарда, який зачарував цих дівчат. Страшні чари може розвіяти тільки справжнє кохання. Зігфрід клянеться Одетті в своїх вічних почуттях. Дія друга. Бал у замку. Одна за однією проходять перед Зігфрідом та його матір’ю дівчата-наречені. Але всі думки принца линуть до зачарованої дівчини. У залі з’являються Ротбард та його дочка Оділія. Вона дуже схожа на Одетту. Зігфрід розгубився. Оділія всміхається Зігфріду, сумніви його зникають. Щасливий юнак сповіщає матері, що хоче одружи-

тися. Ротбард з’єднує руки Оділії та Зігфріда. Але, коли принц клянеться в коханні, він помічає, що у вікні б’ється лебідь… Дія третя. Знову берег озера. Дівчата з тривогою чекають повернення своєї подруги, від якої залежить і їхнє життя. Одетта схвильовано розповідає про зраду Зігфріда. Жах охоплює дівчат – вони лишаються під владою злих чар. З’являється Зігфрід. Він благає Одетту вибачити зраду. Заради кохання він готовий віддати життя. Злий геній намагається нажахати Зігфріда бурею. Блискавки одна за одною прорізують небо, але всі зусилля Ротбарда марні. Тривалість вистави – 2 год. 45 хв.

театральні програми НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ імені тараса ШЕВЧЕНКА Петро Чайковський

ЛУСКУНЧИК Балет-феєрія на 2 дії Лібрето М. Петіпа за мотивами однойменної казки Е. Гофмана Диригент-постановник н. а. України, н. а. Росії В. Кожухар Диригенти: н. а. А. Власенко, н. а. О. Баклан Балетмейстер-постановник н. а. В. Ковтун Художник-постановник н. х. М. Левитська Балетмейстери-репетитори: н. а. С. Бондур, з. а. М. Михєєв, з. а. В. Потапова

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Радник Штальбаум – О. Коваленко, О. Токар, В. Чуприн Його дружина – Г. Васильєва, К. Іваненко, Л. Мельник Клара – н. а. Г. Дорош, н. а. О. Філіп’єва, з. а. Т. Голякова, з. а. Н. Лазебникова, К. Алаєва, Х. Балабан, К. Кухар Фріц – С. Мікляєва Дроссельмейєр – н. а. М. Мотков, В. Буртан, К. Пожарницький Король мишей – І. Буличов, С. Литвиненко, В. Чуприн Лускунчик-лялька – Н. Костогриз, Т. Соколова, Н. Ятченко Принц – з. а. С. Сидорський, з. а. М. Чепик, А. Гура, А. Дацишин, В. Іщук, М. Лагунов Коломбіна – К. Алаєва, І. Борисова, Є. Костюк, К. Кухар, О. Сіра Арлекін – з. а. Н. Терада, В. Буртан, М. Ковтун, К. Пожарницький, В. Стельмах, С. Тихий Сарацини – Р. Бенціанов, М. Дробот, К. Кальченко, О. Киф’як, Н. Любинцова, Д. Круглов, Я. Рудницька Ляльки: Іспанські – з. а. Т. Андрєєва, О. Гуляєва, К. Іваненко, Ю. Трандасир, О. Коваленко, Є. Лагунов, В. Чуприн, О. Шаповал Східні – з. а. Т. Андрєєва, з. а. С. Такіта, Г. Васильєва, О. Гуляєва, К. Козаченко, Я. Ваня, В. Іващенко, О. Коваленко Китайські – М. Дробот, К. Кальченко, О. Киф’як, К. Кухар, з. а. Н. Терада, Р. Бенціанов, В. Буртан Російські – В. Межак, О. Сіра, К. Тарасова, М. Ткаленко, Р. Бенціанов, М. Ковтун, Ю. Романенко, В. Стельмах, С. Тихий Пастушки – з. а. Т. Льозова, К. Алаєва, О. Боярко, О. Киф’як, М. Лавроненко, А. Шептіфрац, В. Буртан, М. Ковтун, Г. Петровський, К. Пожарницький, С. Тихий

Дія перша. На Новорічне свято в родині Штальбаума збираються гості. Серед них – улюбленець дітей – Дроссельмейєр. Діти з нетерпінням чекають, коли ялинка засвітиться різнокольоровими вогниками. Входить чарівник. Він приготував подарунок дітям – ляльковий театр. Перед ними танцюють ляльки – Коломбіна, Арлекін, сарацини. Діти в захопленні. Чарівник знімає маску, і всі бачать, що це Дроссельмейєр. Клара та Фріц, діти Штальбаумів, благають подарувати їм ці ляльки, але їх вже віднесли. Дроссельмейєр, намагаючись заспокоїти дітей, дарує їм смішного Лускунчика. Фріц віднімає ляльку у Клари і ненароком ламає її. З ніжністю Клара втішає покаліченого Лускунчика та вкладає його спати. Гості танцюють гроссфатер й розходяться. Ніч. Кімната, де стоїть ялинка, здається таємничою, зачарованою. Подолавши страх, Клара прийшла поглянути на «хворого» Лускунчика. Вона дивиться на годинник і з жахом бачить, що опівночі сова на ньому перетворилася на Дроссельмейєра, який дивиться з глумливою посмішкою. За велінням чарівника з’являються миші на чолі зі своїм королем. Клара хоче втекти, але сили покидають її. Вона підходить до ялинки – миші зникають. Ялинка починає збільшуватись до величезних розмірів. Все навколо змінюється. Раптом знову з’являються миші та їх Король. Олов’яний солдатик піднімає тривогу. Хоробрий Лускунчик сміливо розпочинає битву, але сили нерівні. Лускунчик залишається один. Клара, побачивши, що її улюбленцю загрожує небезпека, бере черевичок і з усіх сил кидає в Короля мишей. Перелякані миші розбігаються. Лише один Лускунчик залишається лежати на підлозі. Клара підбігає до нього. І враз сталося чудо… Перед нею – прекрасний юнак – принц Лускун-

театральні програми НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ імені тараса ШЕВЧЕНКА чик. Він із вдячністю дивиться на Клару. Кімната перетворюється на зимовий ліс. У чарівному танці кружляють легкі сніжинки. Клару та принца Лускунчика вабить до себе, як чарівна мрія, зірка, що мерехтить на ялинці. Вони сідають в казковий човен і відправляються подорожувати до верховіття. Дія друга. Подорож Клари та Принца продовжується. Вони майже досягають верхівки ялинки, але миші наздоганяють їх. Лускунчик сміливо стає до бою і перемагає. Клара та Принц потрапляють у царство ляльок. Їх зустрічають дванадцять пажів. Принц розповідає всім про свої пригоди, про те, як Клара його врятувала. Ляльки прославляють її благородний вчинок. На честь Клари й Принца в царстві ляльок влаштовують велике свято. Закохані щасливі, досягнувши своєї мрії! Ранок. Новорічна ніч закінчилася, а з нею розвіялися казкові чари та прекрасний сон Клари. Вона знову вдома, а перед нею – лялька Лускунчик. Тривалість вистави – 2 год. 10 хв.

Сцена з вистави «Травіата» Фото О. Путрова

Джузеппе Верді

ТРАВІАТА Опера на 4 дії Диригент-постановник, музичний керівник вистави Віктор Думанеску (Румунія) Диригенти: з. д. м. О. Барвінський, Г. Макаренко Режисер-постановник н. а. Д. Гнатюк Художник-постановник н. х. М. Левитська Хормейстер н. а. Л. Венедиктов Балетмейстер н. а. А. Шекера ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Віолетта – з. а. Л. Гревцова, з. а. О. Нагорна, з. а. І. Семененко, А. Родіна, З. Рожок, О. Терещенко, О. Фомичова Альфред Жермон – н. а. О. Дяченко, з. а. І. Борко, з. а. А. Романенко, з. а. Д. Попов, з. а. М. Шуляк, Д. Кузьмін

Жорж Жермон – н. а. Р. Майборода, н. а. І. Пономаренко, н. а. М. Коваль, з. а. В. Опенько, з. а. Пет. Приймак, Д. Гришин, Мих. Киришев Флора – з. а. Т. Пімінова, Н. Кисла Аніна – О. Гончарук, О. Матушенко Віконт Гастон – з. а. М. Шуляк, С. Пащук, С. Скочеляс Барон – Д. Агеєв, А. Гонюков, Є. Орлов Маркіз – В. Базир, Ю. Горинь, Мих. Киришев Лікар – А. Гонюков, Є. Орлов, С. Скубак Слуга – з. а. Ю. Аврамчук, І. Березовський, С. Скочеляс Комісіонер – М. Губчук, О. Мельничук, І. Мокренко Дія перша. Світське товариство. Париж зневажливо називає Травіатою Віолетту Валері – куртизанку. Віконт Гастон знайомить Віолетту з юним аристократом Альфредом Жермоном, давно закоханим у неї. Поклонник Віолетти барон Дуфоль ревниво спо-

театральні програми НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ імені тараса ШЕВЧЕНКА стерігає за цією сценою. Альфред освідчується Віолетті у коханні. Дія друга. Альфред і Віолетта живуть під Парижем. Але у Віолетти більше немає коштів. Альфред поспішає до Парижа, щоб роздобути грошей. До Віолетти приїжджає батько Альфреда Жорж Жермон і благає її покинути сина, бо через їхній зв’язок розладнується весілля сестри Альфреда. Альфред одержує листа від Віолетти, з якого дізнається, що кохана пішла до барона. Дія третя. Знову Париж. Маскарад у багатому казино. Залишившись віч-на-віч з Альфредом, Віолетта просить його покинути казино. Він згоден піти, але разом з нею. Та Віолетта відмовляється. Адже вона пообіцяла Жермону. Змучений ревнощами, Альфред кидає Віолетті гроші – плату за її любов. Жермон обурений поведінкою сина. Барон викликає Альфреда на дуель. Дія четверта. Віолетта тяжко хвора. Лише старий друг лікар відвідує її. З листа Жермона Віолетта довідується, що барона було поранено на дуелі. Альфред поїхав за кордон, але скоро має повернутися. З’являється Жермон. Він згоден на шлюб Альфреда. «На жаль, ви запізнились», – говорить Віолетта. Вона вмирає на руках коханого. Тривалість вистави – 2 год. 50 хв.

Сергій Прокоф’єв

РОМЕО І ДЖУЛЬЄТТА Балет на 3 дії Сценарій С. Радлова, С. Прокоф’єва за однойменною трагедією В. Шекспіра Диригенти: н. а. України, н. а. Росії В. Кожухар, н. а. А. Власенко Балетмейстер-постановник н. а. А. Шекера Балетмейстер-репетитор н. а. Е. Стебляк Художник н. х. Ф. Нірод ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Герцог – В. Мельник, В. Чуприн Монтеккі – М. Кирипюк, О. Мотков, С. Скузь Капулетті – С. Литвиненко, О. Токар Леді Капулетті – з. а. Т. Андрєєва, Г. Васильєва, К. Іваненко Годувальниця – з. а. Т. Андрєєва, К. Іваненко Меркуціо – н. а. М. Мотков, В. Буртан, Є. Лагунов, К. Пожарницький Ромео – з. а. Г. Жало, з. а. С. Сидорський, О. Стоянов, В. Щербаков Джульєтта – н. а. О. Філіп’єва, з. а. Т. Голякова, з. а. Н. Лазебникова, О. Голиця, К. Кухар Тібальт – І. Буличов, А. Дацишин, О. Шаповал Бенволіо – з. а. С. Сидорський, В. Буртан, М. Ковтун, В. Стельмах Паріс – О. Коваленко, С. Клячін, Є. Недак, Ян Ваня Лоренцо – С. Литвиненко, О. Токар Ранковий танець – з. а. Н. Лазебникова, Д. Круглов, К. Кухар, О. Морозенко, О. Стоянов, С. Тихий, М. Ткаленко

Дія перша. Спить Верона в ранковий час. Ромео самотньо блукає вулицями. Ось він зустрів Тібальта з його розбещеними друзями, а потім – Меркуціо й Бенволіо. Капулетті, який йде зі слугами, не хоче поступитися дорогою Монтеккі. Герцог припиняє сутичку між ними і оголошує наказ: вигнання чекає кожного, хто підніме зброю на вулицях міста. Джульєтта жартує з годувальницею. Та мати нагадує дочці, що вона наречена, – її руки просить Паріс. Бал у домі Капулетті. Ромео прийшов сюди, щоб побачити свавільну Розалінду. Поява Джульєтти вражає юнака. Захоплені одне одним, вони завмирають. Тібальт упізнає Ромео. Він обурений, що в цьому домі – Монтеккі. Захоплений Ромео не слухає ніяких застережень, він чекає Джульєтту. Дія друга. Джульєтта вийшла на балкон. Вона вся в полоні почуттів. Знову площа Верони. Новий наказ герцога звеселив людей. Годувальниця Джульєтти передає Ромео листа, в якому дівчина погоджується стати його дружиною. Келія. Патер Лоренцо благословляє закоханих. А на площі Верони панує радість. Серед городян і друзі Ромео – Меркуціо і Бенволіо. З’являється Ромео. Тібальт хоче помститися йому. За юнака заступається Меркуціо і гине. Ромео кидається на вбивцю. Дія третя. Джульєтта знає, що Ромео ні в чому не винен. Світанок розлучає закоханих. Батьки Джульєтти повідомляють, що вже призначено день її весілля з Парісом. Дівчина прибігає до Лоренцо за порадою. Той дає їй зілля, яке викличе глибокий сон, схожий на смерть. Тільки Ромео знатиме правду. Він і викраде її зі склепу. Та не встигли сказати юнакові цю таємницю. Побачивши, що кохана мертва, він вбиває себе. Прокидається Джульєтта. Вона збагнула все і сама йде за коханим. Тривалість вистави – 2 год. 35 хв.

театральні програми УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР імені Івана ФРАНКА

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР імені ІВАНА ФРАНКА

www.ft.org.ua Пл. Івана Франка, 3 Тел. 279-59-21

Іван Нечуй-Левицький

КАЙДАШЕВА СІМ’Я Сценічна версія Театру імені І. Франка Комедія на 2 дії Режисер-постановник з. д. м. П. Ільченко Режисер н. а. В. Коляда Художник-постановник з. д. м. А. Александрович-Дочевський Художник по костюмах Л. Нагорна Музичне оформлення з. а. В. Гданського Народні обряди – Г. Охрімчук Балетмейстер з. п. к. Н. Осипенко Хормейстер з. а. А. Навроцький

Кайдаш – В. Коляда, Кайдашиха – Н. Сумська Фото В. Ландара

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Кайдаш – н. а. В. Коляда, з. а. П. Панчук Кайдашиха – н. а. Н. Сумська Карпо – Ю. Ребрик, з. а. О. Форманчук Лаврін – з. а. Н. Задніпровський, Д. Чернов Мотря – О. Мєдведєва, з. а. Н. Ярошенко Мелашка – К. Баша-Довженко, А. Савченко, О. Фесуненко Баба Параска – н. а. Н. Гіляровська, Н. Перчевська Баба Палажка – з. а. Н. Омельчук, з. а. З. Цесаренко Довбиш – н. а. В. Дудник Довбишка – О. Кондратюк, О. Олексенко Привид херсонського чумака – н. а. В. Абазопуло, В. Абазопуло (мол.) Проскурниця – В. Мазур, О. Фесуненко Дівчата, хлопці, селяни – артисти балету, хору, оркестру Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

Тарас Шевченко

НАЗАР СТОДОЛЯ Лицарська балада на 2 дії Режисер-постановник з. а. Ю. Кочевенко Художник-постановник О. Вакарчук Художник по костюмах К. Корнійчук Музичний керівник вистави н. а. Р. Гриньків Музичне рішення О. Кітеля Хормейстер з. а. А. Навроцький Балетмейстер з. п. к. Н. Осипенко Сценічні бої н. а. В. Абазопуло Художники по світлу: В. Святненко, Г. Ваховська Автор відеоряду П. Вавриневич Звукорежисер О. Сікорський

театральні програми УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР імені Івана ФРАНКА

Галя – І. Мельник, Назар – Т. Жирко Фото Т. Великодньої

театральні програми УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР імені Івана ФРАНКА ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Назар – з. а. Т. Жирко Кичатий – н. а. О. Задніпровський Галя – І. Мельник, О. Яблочна Стеха – н. а. Л. Смородіна Гнат – н. а. В. Нечепоренко Хазяйка – А. Добриніна Жид – Д. Завадський, н. а. О. Пєтухов Кобзар – з. а. Т. Постніков Свати: з. а. Є. Мозговий, з. а. О. Паламаренко Цариця ночі – С. Прус Перша подруга – В. Мазур, Н. Ненужна Друга подруга – О. Фесуненко Музики, козаки, дівчата: артисти драми, хору та балету театру Тривалість вистави –2 год. 20 хв.

Ольга Кобилянська

В НЕДІЛЮ РАНО ЗІЛЛЯ КОПАЛА Притча на 2 дії П’єса Неди Нежданої за мотивами однойменної повісті Режисер-постановник з. д. м. Д. Чирипюк Художник-постановник з. д. м. А. Александрович-Дочевський Композитор з. д. м. Ю. Шевченко Художник по костюмах Л. Нагорна Балетмейстер О. Семьошкіна Балетмейстер-репетитор з. п. к. Н. Осипенко Звукорежисери: О. Сікорський, О. Кітель ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Андронаті – з. а. О. Паламаренко, з. а. П. Панчук Мавра молода – А. Добриніна, Н. Корпан

Мавра літня – А. Добриніна, Н. Корпан, С. Прус Гриць – з. а. О. Форманчук Дончук – н. а. В. Баша, н. а. Є. Шах Дончукиха – з. а. В. Ілляшенко, О. Кондратюк Туркиня – з. а. О. Батько‑Нищук, О. Фесуненко Дубиха – Л. Липчук, О. Яблочна Настка – В. Мазур, Т. Шляхова Раду – В. Зозуля, А. Чумаченко Хлопці: В. Абазопуло (мол.), Я. Бондаренко, В. Махов, А. Мовлянов, В. Ковтун, О. Печериця, Д. Рибалевський, О. Терновий, О. Санжак, П. Москаль Дівчата: В. Зубкова, В. Кальва, Т. Махова, І. Мельник, Ю. Мураткіна, Т. Мурашко, Н. Ненужна, М. Савка У виставі використані буковинські та циганські народні мелодії Тривалість вистави – 2 год. 20 хв.

Настка – Т. Шляхова, Гриць – О. Форманчук Фото В. Ландара

театральні програми УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР імені Івана ФРАНКА ПРЕМ’ЄРА

РОМАНСИ. НОСТАЛЬГІЯ Музична драма на 2 дії за мотивами п’єси Михаіла Себастіану «Безіменна зірка» Режисер-постановник з. д. м. О. Білозуб Сценографія та костюми з. д. м. А. АлександровичаДочевського Балетмейстер О. Семьошкіна Музичний керівник вистави з. а. В. Гданський Хормейстер з. а. А. Навроцький Музичний консультант О. Зелінський Аранжування та композитор І. Небесний Художник по світлу В. Святненко Музичне оформлення О. Сікорського ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Начальник вокзалу – з. а. А. Гнатюк Невідома – з. а. Л. Руснак Вчитель – А. Водичев Дивна жінка – А. Бойко Квіткарка – А. Савченко Бас – В. Збаразський Старий – н. а. О. Пєтухов

Три подруги: з. а. Г. Семененко, з. а. Г. Сліпенко, О. Цимбаліст Провінціалка – з. а. Т. Міхіна Наречений невідомої – О. Зубков Касир на вокзалі – С. Прус Буфетниця – Н. Перчевська Жінка без адреси – з. а. Т. Олексенко Мешканці провінційного містечка: Я. Бондаренко, В. Кальва, О. Міцкевич, з. п. к. Н. Осипенко Руда – К. Вертинська Хлопець рудої – І. Залуський Прибиральниця на вокзалі – з. а. Н. Омельчук У виставі звучать романси і пісні на музику композиторів: Б. Веселовського, І. Воробкевича, А. Горчинського, І. Губаренко, П. Майбороди, М. Кропивницького, І. Небесного, О. Олеся, І. Поклада, В. Толмачова, М. Харіто на тексти поетів: Б. Веселовського, І. Воробкевича, А. Горчинського, І. Губаренко, Б. Демківа, М. Кропивницького, Л. Кисельова, Я. Климовського, В. Куринського, А. Малишка, Ю. Рибчинського, Т. Шевченка, В. Шумського, Н. Щербань Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

Квіткарка – А. Савченко Фото В. Ландара

Вільям Шекспір

РОМЕО І ДЖУЛЬЄТТА Вистава на 2 дії Переклад І. Стешенко Режисер-постановник, сценограф В. Козьменко-Делінде Музичне оформлення О. Логінова Сценічні бої з. а. В. Абазопуло Танець Джульєтти – постановник з. а. Л. Руснак ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Ромео – Д. Ступка, Д. Чернов Джульєтта – К. Баша-Довженко, Л. Марченко (студентка КНУ театру, кіно та телебачення імені І. Карпенка-Карого), А. Савченко Монтеккі – н. а. В. Абазопуло Синьйора Монтеккі – з. а. І. Капінос, І. Мельник Капулетті – О. Логінов Синьйора Капулетті – І. Дворянин, Л. Меметова, Т. Шляхова Ескал – І. Залуський, Д. Ступка Паріс – Я. Гуревич, П. Москаль, Ю. Ребрик Меркуціо – з. а. Н. Задніпровський, н. а. О. Ступка Бенволіо – О. Печериця, Р. Сєттаров Тібальт – з. а. О. Форманчук Брат Лоренцо – н. а. В. Мазур, Ю. Ребрик Брат Джованні – В. Абазопуло (мол.), Я. Гуревич, О. Печериця, Д. Чернов П’єтро, аптекар – з. а. О. Паламаренко, А. Чумаченко Балтазар – О. Терновий Мамка Джульєтти – з. а. Т. Олексенко, Я. Пасічник, С. Прус Розаліна – Н. Ненужна Тривалість вистави – 2 год. 45 хв.

театральні програми УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР імені Івана ФРАНКА

Сцена з вистави «Урус-шайтан» Фото Р. Ратушного

ПРЕМ’ЄРА

Ігор Афанасьєв

УРУС-ШАЙТАН Байки про Сірка – кошового отамана, шевальє д’Артан’яна та турецького султана Вистава на 2 дії Переклад Н. Андрієвської та О. Карп’яка Режисер-постановник з. д. м. І. Афанасьєв Музика А. Карпенка Художник-постановник н. х. України С. Якутович Балетмейстери: з. д. м. В. Дебелий, О. Семьошкіна Постановник бойових сцен н. а. В. Абазопуло Польотна пластика Ф. Муленко

Музичний керівник з. а. В. Гданський Хормейстер з. а. А. Навроцький Балетмейстер-репетитор з. п. к. Н. Осипенко Звукорежисери: О. Пліса, Л. Бартошук Художник по світлу Я. Марчук Жіночі вокальні партії виконують з. а. Ж. Боднарук, А. Савченко ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Сірко, кошовий отаман – н. а. В. Нечепоренко Сірко-хлопець – І. Залуський Сірко-юнак – з. а. О. Форманчук Козак Шило – н. а. В. Баша Оксана – І. Мельник, Л. Красовська Василь Мельник – н. а. В. Мазур Петро Мельник – А. Чумаченко Дмитро Мельник – В. Полікарпов, з. а. О. Паламаренко

Мишко Мельник – з. а. О. Стальчук Петро Порох – н. а. В. Коляда, н. а. В. Дудник Ілько Перебийнос – Д. Рибалевський Семен Кваша – О. Печериця, О. Терновий Сільвестр Ігнатуша – Д. Завадський Назар Круть – В. Ковтун Батько Оксани – н. а. О. Шаварський Дід Корзун – з. а. П. Панчук, н. а. О. Пєтухов Рикун – н. а. О. Задніпровський, В. Збаразський Гуля – Ю. Ребрик Синюха – В. Абазопуло (мол.) Кривозуб – В. Зозуля Мати Оксани – С. Ватаманюк, н. а. Н. Гіляровська Скрипач Йоська – з. а. Т. Жирко, Я. Гуревич

театральні програми УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР імені Івана ФРАНКА Суддя – н. а. Є. Шах Курінний – з. а. Є. Мозговий, Хутірський – П. Піскун Мамелфа – з. а. В. Ілляшенко, О. Кондратюк Параска – з. а. І. Дворянин Перша сусідка – А. Добриніна Друга сусідка – Н. Ненужна, В. Мазур Галя – А. Савченко, В. Мазур Софія – з. а. Н. Ярошенко, Н. Ненужна Богдан Хмельницький – О. Зубков Панянка – А. Добриніна, В. Мазур Турецький султан Мурад – Д. Чернов, П. Москаль Мати Султана – з. а. І. Дворянин Істамбул-агаси – з. а. В. Ніколаєнко Толмач – П. Піскун Капітан Фрідріх – з. а. Т. Жирко, Я. Гуревич Принц Конде – О. Логінов Д’Артаньян – з. а. А. Гнатюк Іспанський Головнокомандуючий – з. а. А. Помилуйко Іспанський Генерал – Ю. Ребрик Цар Олексій Романов – О. Логінов Пітірім – О. Зубков Кутузов – н. а. Є. Шах Трубецькой – з. а. О. Паламаренко, з. а. Т. Постніков Неліпа – з. а. А. Гнатюк Ад’ютант Кутузова – Д. Чернов, з. а. Н. Задніпровський Некліпа – Р. Сєттаров Литаврист – О. Міцкевич Польські пані, наложниці, козаки, турки, іспанці, французи: Я. Бондаренко, К. Вертинська, В. Зубкова, В. Збаразський, В. Кальва, з. п. к. М. Лущ, В. Махов, Т. Махова, А. Меметова, А. Мовлянов, Ю. Мураткіна, Т. Мурашко, Я. Пасічник, М. Савка, О. Санжак, О. Судейкін Тривалість вистави – 3 год.

Вільям Шекспір

Микола Гоголь

БУРЯ

ОДРУЖЕННЯ

Трагікомедія на 2 дії

Зовсім неймовірна подія на 2 дії

Переклад Миколи Бажана Режисер-постановник, художник-постановник, музичне оформлення С. Маслобойщиков Художник по костюмах Н. Рудюк Балетмейстер О. Семьошкіна Музичний керівник вистави з. а. В. Гданський Хормейстер з. а. А. Навроцький Художник по світлу В. Святненко ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Алонзо, король Неаполітанський – н. а. В. Мазур Себастьян, його брат; Трінкуло, блазень; Ірида – н. а. В. Баша Просперо, законний герцог Міланський – н. а. О. Богданович, з. а. П. Панчук Антоніо, брат Просперо, самозваний герцог Міланський; Стефано, ключник-п’яниця; Юнона – н. а. Б. Бенюк Фердінанд, син короля Неаполітанського – з. а. О. Форманчук Гонзало, старий чесний радник – н. а. О. Пєтухов Калібан, потворний дикун, раб – з. а. О. Стальчук Три обличчя Арієля, духа повітря; Боцмана; Церери – Я. Гуревич, П. Піскун, О. Печериця Міранда, донька Просперо – А. Добриніна, А. Савченко Дух – Т. Гороховська Тривалість вистави – 3 год.

Переклад Остапа Вишні Режисура та сценографія В. Козьменка-Делінде Асистент режисера, музичне оформлення О. Логінов Звукорежисер О. Чорний Художник по світлу Я. Марчук ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Агафія Тихонівна, наречена – н. а. І. Дорошенко Орина Пантелеймонівна, тітка – А. Савченко Текля Іванівна, сваха – з. а. Л. Куб’юк Подкольосін, службовець, надвірний радник – н. а. О. Богданович Кочкарьов, друг його – н. а. Б. Бенюк Яїчниця, екзекутор – н. а. В. Мазур Анучкін, одставний піхотний офіцер – О. Логінов Жевакін, моряк – н. а. В. Коляда Пантелєєв, чиновник; Стариков, гостинодворець – Ю. Ребрик Степан, слуга Подкольосіна; Дуняшка, дівчинка в домі нареченої; Компаньйон Старикова; Візник – І. Залуський, Д. Ступка Тривалість вистави –2 год. 30 хв.

театральні програми академічний театр драми і комедії на лівому березі дніпра

АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ДРАМИ І КОМЕДІЇ НА ЛІВОМУ БЕРЕЗІ ДНІПРА www.drama-comedy.kiev.ua Просп. Броварський, 25 Тел.: 517-89-80

Антон Чехов

ТРИ СЕСТРИ Вистава на 2 дії «Знати для чого живеш, чи ж все дрібниці…» Режисер-постановник н. а. України, н. а. Росії Е. Митницький Режисер-асистент Т. Трунова Художник-постановник О. Луньов Музичне вирішення О. Курія Художник з костюмів Л. Кисель Художник по світлу Т. Кислицька Пластичні етюди з. а. Л. Сомова ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Прозоров Андрій Сергійович – О. Кобзар. А. Самінін

Наталія Іванівна – Т. Комарова Ольга – Т. Круліковська, Н. Озірська Маша – Л. Самаєва, А. Тритенко Ірина – О. Бушевська, А. Кирєєва Кулигін Федір Ілліч – Ю. Литвин. з. а. Л. Сомов Вершинін Олександр Гнатович – з. а. М. Боклан, з. а. А. Ященко Тузенбах Микола Львович – В. Цивінський Сольоний Василь Васильович – з. а. А. Мостренко Чебутикін Іван Романович – з. а. О. Ганноченко, з. а. В. Задніпровський Федотик Олексій Петрович – К. Майкут Роде Володимир Карлович – А. Вахліовський Ферапонт – В. Мовчан Анфіса – Г. Корнєєва Протопопов – О. Тритенко Гітаристи – І. Антонов, І. Завгородній Тривалість вистави – 2 год. 40 хв.

Сцена з вистави «Три сестри» Фото Є. Чекаліна

Майкл Фрейн ГЛЯДАЧІ НА ВИСТАВУ НЕ ДОПУСКАЮТЬСЯ! Комедія Вистава на 2 дії за п’єсою «Театр» Переклад з англійської М. Рощина Сценічна редакція та постановка з. а. Ю. Одинокого Сценографія О. Луньова Художник з костюмів І. Куц Музичне рішення А. Кудрі, з. а. Ю. Одинокого Пластичне рішення з. а. Л. Сомова Художник по світлу Т. Кислицька У ВИСТАВІ ГРАЮТЬ:

Місс Клакет, вона ж Дотті Отлі – н. а. Н. Білецька, з. а. С. Золотько Роджер Трамплімен, він же Гаррі Лежен – К. Костишин, з. а. А. Ященко Вікі, вона ж Брук Аштон – Ю. Волчкова, Н. Циганенко Філіпп Брент, він же Шейх, він же Фредерік Феллоуз – з. а. М. Боклан, Д. Суржиков Флавія Брент, вона ж Белінда Блеяр – А. Баша, І. Мак, Л. Самаєва Грабіжник, він же Селздон Моуврей – Ю. Литвин Ллойд Даллас, режисер – О. Кобзар, з. а. Л. Сомов Поппі Нортон, помічник режисера – О. Архангельська, А. Маслєннікова, А. Тритенко Тім Олгуді, робітник сцени – С. Петько, О. Тритенко Тривалість вистави – 3 год. 20 хв.

театральні програми академічний театр драми і комедії на лівому березі дніпра Ілля Ноябрьов ПОВЕРНЕННЯ БЛУДНОГО БАТЬКА (А де ж був чоловік?!) Вистава на 2 дії Режисер-постановник І. Ноябрьов Художник-постановник О. Луньов Художник з костюмів М. Дяченко Музичне рішення О. Курія Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Микола Миколайович – М. Кукуюк Тетяна Григорівна – з. а. І. Мельник, О. Архангельська Батько – з. д. м. С. Пазенко Сестра – А. Баша, А. Тритенко Чоловік сестри – з. а. П. Миронов Подруга – Ю. Волчкова, Т. Комарова Сусід – О. Тритенко, М. Пшеничний Дочка – А. Баша, Д. Єгоркіна Син – А. Вахліовський Громадянин – з. а. В. Задніпровський, О. Месеча Сусідки: М. Бондарєва, з. а. Т. Кибальникова Міліціонер – А. Гурезов Тривалість вистави – 2 год.

Катя Рубіна ВАСЯ МАЄ ПОДЗВОНИТИ Можливо, комедія… Вистава на 2 дії Сценічна редакція К. Степанкової Режисер-постановник К. Степанкова Художник-постановник Т. Ткаченко Художник з костюмів І. Горшкова Художник по світлу Т. Кислицька Музичне вирішення В. Мельника Хореограф О. Семьошкіна ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Рута – н. а. А. Роговцева Рената – н. а. Н. Білецька Люля – з. а. К. Ніколаєва, І. Мак Альберт – М. Кукуюк Ліля – С. Орліченко, Т. Круліковська Хербст Фогель – з. а. А. Мостренко, Д. Лаленков Тривалість вистави – 3 год.

Сцена з вистави «Повернення блудного батька» Фото Є. Чекаліна

Олександр Мардань

ЧЕРГА Кумедна історія Вистава на 2 дії Режисер Д. Богомазов Художник О. Друганов Музичне рішення О. Кохановського, О. Курія Пластичне рішення Л. Венедиктової Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Він(Маляр) − А. Сеітаблаєв Медсестра Марія – Л. Самаєва Податковий інспектор – Д. Суржиков Бізнесмен – О. Кобзар Правоохоронець – з. а. С. Солодов Дама – І. Мак Чоловік дами – з. а. А. Мостренко Журналістка – С. Орліченко Суддя – В. Цивінський Професор – з. а. Росії П. Миронов Артист – з. а. Л. Сомов Кавалер – М. Кукуюк Чоловік Медсестри – К. Костишин, Ю. Литвин Толик – О. Тритенко Товариш зі Сходу – М. Кукуюк Маклер – К. Костишин Перший, другий та третій покупці – В. Салій Майстер Вася – В. Шеховцов Жінка із сумкою – Г. Корнєєва Жінка із скринькою – Н. Ліч Ударник – О. Месеча, В. Мовчан Гобой – І. Антонов Рекламний агент – з. а. Л. Сомов Пожежник – В. Салій Дами із санепідемстанції – Г. Корнєєва, Н. Ліч Вантажники – В. Салій, О. Тритенко, В. Шеховцов Лікарі «Швидкої допомоги» – В. Салій, О. Тритенко Міліціонер – В. Шеховцов Тривалість вистави – 2 год. 50 хв.

театральні програми академічний театр драми і комедії на лівому березі дніпра ПРЕМ’ЄРА

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Андрій Міллер ГОСТИ НАГРЯНУТЬ ОПІВНОЧІ Народна комедія Вистава з антрактом за п’єсою «Прощання Дон Жуана» Режисер-постановник Д. Богомазов Художник-постановник О. Друганов Хореограф з. а. Л. Сомов Музичне вирішення О. Курія Художник по світлу Т. Кислицька

Дон Жуан – А. Самінін Донна Анна – І. Мак Сганарель – В. Салій Донна Лаура – Л. Самаєва Анжеліна – Я. Соболевська (артистка театру «Вільна сцена») Корнет – А. Вахліовський, І. Швидченко (артист театру «Вільна сцена») Пьєтро – О. Кобзар Сюзанна – А. Баша Розіна – О. Лаврик Боввани – І. Антонов, А. Ісаєнко, М. Пшеничний Слуги – І. Завгородній, В. Шеховцов Нотаріус – О. Кобзар Тривалість вистави – 2 год. 35 хв.

Роберт Джеймс Уоллер

РОЖЕВИЙ МІСТ Мелодрама Вистава на 2 дії Переклад з англійської Є. Богданова Інсценізація К. Степанкової за романом «Мости округу Медісон» Режисер-постановник К. Степанкова Керівник постановки н. а. України, н. а. Росії Е. Митницький Художник-постановник Т. Ткаченко Художник з костюмів І. Горшкова Художник по світлу Т. Кислицька Музичне рішення В. Мельника Автор композиції «Франческа» Г. Івченко Хореограф О. Семьошкіна Фотооформлення І. Костіна, В. Запорожченка. Комп’ютерна графіка В. Білоуса ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Сцени з вистави «Гості нагрянуть опівночі» Фото Є. Чекаліна

Франческа Джонсон (1985 рік) – н. а. СРСР, н. а. України А. Роговцева Франческа Джонсон (1965 рік) – С. Орліченко Роберт Кінкейд – з. а. А. Ященко Деніел Джонсон – з. а. М. Боклан, Д. Суржиков Майкл Джонсон – А. Вахліовський Керолайн Джонсон – А. Баша, О. Лук’яненко Мардж – М. Бондарєва Аллен Кіппен – В. Цивінський Джон Каменгс – з. а. А. Ганноченко, з. а. В. Задніпровський Бармен – О. Месеча Джо – В. Мовчан Віллі – з. а. Росії П. Миронов, з. а. С. Солодов Сем – Ю. Литвин Саксофоніст – Г. Івченко У виставі звучать вірші Інгеборг Бахман, проза Генрі Міллера Тривалість вистави – 3 год.

театральні програми академічний театр драми і комедії на лівому березі дніпра Володимир Войнович

Володимир Набоков

ГРАЄМО ЧОНКІНА

ЛОЛІТА

Вистава на 2 дії

Крик одинокої загибелі Драма на 2 дії

Інсценування О. Кобзаря, А. Самініна за романом-анекдотом «Життя та незвичайні пригоди солдата Івана Чонкіна» Художній керівник постановки н. а. України, н. а. Росії Е. Митницький Режисери-постановники: О. Кобзар, А. Самінін Сценографія О. Луньова Художник з костюмів Д. Ніколаєва Музичне рішення О. Курія Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Іван Чонкін – В. Салій Нюра – Л. Самаєва Командир Губа, Голова Голубєв – з. а. М. Боклан, О. Кобзар Алімов – І. Антонов Капітан Міляга, Кузьма Гладишев – М. Кукуюк Мойша Соломонович, Шикалов – В. Мовчан Сержант Свинцов, Талдикін – А. Ісаєнко, О. Тритенко Капітан – з. а. А. Мостренко Молодший лейтенант – К. Костишин Плечовий – Д. Лаленков Ревкін – з. д. м. С. Пазенко, з. а. С. Солодов Сержант Єдрьонков, Пілот – А. Вахліовський Раїса, Капітоліна – А. Киреєва, А. Тритенко Фроська – Н. Озирська Телефоністка – М. Бондарєва, з. а. Т. Кибальникова Тривалість вистави – 3 год.

Інсценізація А. Білоуса Режисер-постановник А. Білоус Сценографія та костюми О. Луньова Музичне рішення О. Курія Хореографія Ю. Русанової Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Гумберт – Д. Суржиков Лоліта – О. Лук’яненко Шарлотта – Н. Озирська, Л. Самаєва Куїльті – з. а. М. Боклан, О. Кобзар, з. а. А. Мостренко Місс Пратт – І. Мак, з. а. І. Мельник Мона Даль – А. Баша, А. Кирєєва, О. Лаврик Дік – А. Ісаєнко, О. Тритенко Тривалість вистави – 3 год. 20 хв.

ПРЕМ’ЄРА

Ричард Баер ЧОТИРИ ПРИЧИНИ ВИЙТИ ЗАМІЖ Комедія про кохання Вистава з одним антрактом за п’єсою «Тустеп на тлі валіз» Переклад з англійської С. Таска Режисер-постановник А. Критенко Сценографія та костюми Н. та К. Корабельникових Музичне вирішення О. Курія Хореографія з. а. Л. Сомова Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Кристина Мільман – з. а. С. Золотько Герман Люїс – з. а. А. Ганноченко Ральф – з. а. С. Солодов Чак – С. Петько Тривалість вистави – 1 год. 35 хв.

Сцена з вистави «Чотири причини вийти заміж» Фото Є. Чекаліна

театральні програми київський національний академічний театр оперети

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРЕТИ

www.kiev-operetta.kiev.ua Вул. Велика Васильківська, 53/3 Тел. 287-26-30

СОРОЧИНСЬКИЙ ЯРМАРОК Оперета на 2 дії за мотивами однойменного твору М. Гоголя Музика О. Рябова Лібрето М. Аваха, Л. Юхвіда за мотивами однойменного твору М. Гоголя Сценічна редакція Б. Струтинського Режисер постановник з. д. м. Б. Струтинський

Диригент-постановник н. а. С. Литвиненко Диригенти: з. а. О. Мадараш, І. Ярошенко Балетмейстер-постановник н. а. О. Сегаль Хормейстер-постановник І. Ярошенко Художник-постановник С. Павліченко ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Солопій Черевик, кум Цибулі – н. а. О. Кравченко, н. а. В. Рожков Парася, його дочка – Г. Грегорчак, Н. Красовська, Л. Сагат Хівря, мачуха Парасі – з. а. Л. Бєльська, Г. Довбня, з. а. І. Лапіна Гриць Голопупенко – В. Одринський, О. Чувпило Цибуля, кум Черевика – н. а. В. Богомаз, з. а. С. Мельниченко

Сцена з вистави «Сорочинський ярмарок»

Мокрина, його дружина – з. а. В. Донченко-Бутковська, з. а. І. Лапіна, н. а. Л. Маковецька Афанасій Іванович, попович – з. а. С. Бондаренко, з. а. М. Бутковський Хвенько, циган – А. Курбанов, Д. Шарабурін Груня, циганка – Н. Красовська, С. Приймак, А. Середа-Голдун Шинкар – з. а. С. Наумов, з. а. Росії А. Підгородецький Шинкарка – з. а. Л. Кузьменко, О. Ткачова Парубок – К. Басковський, В. Котенко Дівчина – О. Забашта, Г. Коваль Квасниця – К. Басковський, О. Палій Чумак, людина з народу – Б. Яцик Жінка – О. Ткачова Парубки, дівчата, перекупки, бублейниці, чоловіки, жінки – артисти хору та балету театру Тривалість вистави –2 год. 50 хв.

театральні програми київський національний академічний театр оперети

ФІАЛКА МОНМАРТРУ Оперета на 2 дії Музика І. Кальмана Лібрето А. Грюнвальда, Ю. Браммера Сценічна редакція С. Сміяна Вірші О. Папуші Режисер-постановник н. а. С. Сміян Диригент-постановник з. а. О. Мадараш Балетмейстер-постановник н. а. О. Сегаль Хормейстер-постановник з. д. м. В. Ворвулєв Художник-постановник С. Петровський Художник з костюмів Н. Кучеря Хормейстер-постановник з. д. м. В. Ворвулєв ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Віолетта – О. Арбузова, І. Беспалова-Примак,

Г. Грегорчак, Н. Красовська Рауль – В. Одринський Марсель – Д. Остапенко, О. Чувпило Анрі – А. Курбанов, С. Яцук Нінон – Г. Довбня, Т. Калінкіна, Т. Ходакова Фраскатті – н. а. О. Кравченко, н. а. О. Трофимчук Арно – з. а. В. Донченко‑Бутковська, з. а. І. Лапіна, з. п. к. З. Кравченко Франсуа – з. а. М. Бутковський, з. а. С. Мельниченко Леблан – н. а. В. Богомаз, н. а. В. Рожков Паріджі – з. а. С. Наумов, з. а. Росії А. Підгородецький Жардьє– з. а. С. Наумов, з. а. Росії А. Підгородецький У виставі беруть участь артисти балету, хору та оркестру театру Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

Сцена з вистави «Фіалка Монмартру»

ПРЕМ’ЄРА

WELCOME TO UKRAINE, або ПОДОРОЖ У КОХАННЯ Романтичний мюзикл на 2 дії Лібрето Б. Струтинського Музика українських композиторів Режисер-постановник з. д. м. Б. Струтинський Диригент-постановник І. Ярошенко Хормейстер-постановник М. Яциняк Балетмейстер-постановник В. Прокопенко Художники-постановники: з. п. к. П. Межировський, С. Павліченко Художник з костюмів І. Давиденко Режисер відео О. Трощановська ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Helenе, молода парижанка – О. Арбузова, І. Беспалова‑Примак, Г. Грегорчак, С. Приймак, Л. Сагат, А. Середа-Голдун Ostap, український парубок – О. Кирилов, А. Курбанов, Д. Костенко, П. Остапенко, В. Одринський Друзі, колеги та випадкові свідки романтичної подорожі – артисти хору та балету театру Тривалість вистави – 2 год. 20 хв.

театральні програми АКАДЕМІЧНИЙ МОЛОДИЙ ТЕАТР

АКАДЕМІЧНИЙ МОЛОДИЙ ТЕАТР

www.molody.kiev.ua Вул. Прорізна, 17 Тел. 278-73-92

ПРЕМ’ЄРА

САТИСФАКЦІЯ Вистава на 2 дії за п’єсою Вільяма Шекспіра «Венеційський купець» Сценічна версія С. Мойсеєва Оригінальний переклад А. Бондаря Режисер-постановник н. а. С. Мойсеєв Художник-постановник О. Гавриш Художник з костюмів Ю. Заулична Композитор з. д. м. Ю. Шевченко Пластичне рішення Т. Островерх

ПРЕМ’ЄРА

Ремі Де Вос

Анатолій Крим

КВАРТЕТ ДЛЯ ДВОХ Комедія на 2 дії Режисер-постановник А. Петров Художник-постановник Л. Чернова Музичне оформлення К. Тижнової ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Олена – з. а. Л. Дементьєва, Г. Розстальна Євген – н. а. В. Легін, Я. Чорненький Євгенія – А. Костюкова, В. Ходос Вадим – А. Сомик, Д. Тубольцев Тривалість вистави – 2 год.

ПОКИ МАМА НЕ ПРИЙШЛА Комедія без антракту Переклад Неди Нежданої Режисер-постановник Крістоф Фьотріє (Франція) Художник-постановник В. Карашевський Художник з костюмів Л. Чернова Хореограф Л. Попович Музичне оформлення С. Шарлай ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Симон – К. Бін Мадлен, його мати – В. Авдєєнко Анна – Р. Зюбіна Тривалість вистави – 1 год.

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Шейлок – з. а. О. Вертинський, Я. Чорненький Антоніо – з. а. С. Боклан Бассаніо – Д. Тубольцев Граціано – М. Дробот Салеріо – А. Мартинішин Лоренцо – С. Бжезінський Порція – В. Ходос Нерісса – Г. Васильєва Джессіка – І. Бжезінська Тубал – А. Петров Ланчелот Гоббо – К. Бін Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

Сцена з вистави «Поки мама не прийшла» Фото С. Українця

театральні програми АКАДЕМІЧНИЙ МОЛОДИЙ ТЕАТР ПРЕМ’ЄРА

Марія Ладо

Микита Воронов

ЗВИЧАЙНА ІСТОРІЯ

ТОРЧАЛОВ

ТОЙ, ТОТ ТА ІНШІ

Вистава на 2 дії

Трагіфарс на 2 дії

Режисер-постановник Т. Криворученко Художник-постановник Я. Нірод Художник з костюмів Н. Рудюк Музичне оформлення О. Костенка Балетмейстер Л. Попович

Сцени з «життя після смерті» на 2 дії

Іштван Еркень

Переклад Л. Мушкетик Режисер-постановник Бела Меро (Угорщина) Художник-постановник В. Карашевський Художник з костюмів Л. Чернова Композитор О. Гоноболін ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Майор – К. Бін, І. Портянко Тот – Я. Чорненький, І. Щербак Марішка – Н. Кленіна, н. а. Т. Яценко Агіка – І. Бжезінська Листоноша – н. а. Я. Гаврилюк, н. а. В. Легін Священик Томаї – М. Вороненко, В. Кокотунов Професор Ціпріані – н. а. О. Безсмертний, н. а. В. Шептекіта Гізі Гезане – О. Куликовська, О. Узлюк Власник асенізаційної діжки – А. Колесник, Ю. Потапенко Льорінцке – Б. Георгієвський, С. Кучеренко Елегантний майор, Слуга – П. Римкевич (КНУТКіТ) Хлопчик – Даня Мойсеєв Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Корова – С. Бочарова, Г. Розстальна Кінь – А. Колесник, н. а. В. Шептекіта Свиня – н. а. Т. Стебловська, н. а. Т. Яценко Собака – І. Портянко, В. Чигляєв Півень – О. Галафутник, Р. Равицький Господар – І. Щербак Господиня – Н. Кленіна Даша – І. Бжезінська, Г. Васильєва, Л. Ребрик Олексій – С. Бжезінський Сусід – н. а. О. Безсмертний, н. а. Я. Гаврилюк Тривалість вистави – 2 год. 15 хв.

Переклад О. Муратова Постановка н. а. С. Мойсеєва Режисер н. а. В. Легін Художник-постановник Л. Чернова ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Павло Максимович Торчалов – з. а. С. Боклан, В. Кокотунов Семен Захарович Кушка – С. Кучеренко, н. а. В. Легін, Я. Чорненький Євген Семенович Кушка – А. Сомик, А. Журба Лізавета – І. Вітовська, О. Узлюк Сашко Пижов – О. Галафутник, Д. Тубольцев, В. Чигляєв Римма – Г. Васильєва, Р. Зюбіна Степан – Б. Георгієвський, Ю. Потапенко Тривалість вистави – 1 год. 45 хв.

Сцена з вистави «Торчалов» Фото О. Хитрова

exhibitions

МУЗЕЇ НАЦІОНАЛЬНИЙ ХУДОЖНІЙ МУЗЕЙ УКРАЇНИ www.namu.kiev.ua Київ, вул. М. Грушевського, 6, тел. (044) 278-13-57 «Гнилицький. Cadavre exquis» (із 9 вересня). Виставка охоплює всі періоди творчості класика українського сучасного мистецтва Олександра Гнилицького та представляє різні медіа, у яких працював митець (живопис, відео-арт, фотографія, об’єкт). Час роботи: ср., чт., нд. – з 10.00 до 17.00, пт. – з 12.00 до 19.00, сб. – з 11.00 до 18.00. НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО ДЕКОРАТИВНОГО МИСТЕЦТВА www.mundm.kiev.ua Київ, вул. І. Мазепи, 21, корп. 29, тел. (044) 280-36-93 Ювілейна виставка творів Віри Феодосіївни КлименкоЖукової (1921–1965) (до 1 жовтня). Час роботи: з 10.00 до 18.00, вт. – вихідний.

ІСТОРИКО-МЕМОРІАЛЬНИЙ МУЗЕЙ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО Київ, вул. Паньківська, 9, тел.(044) 288-28-82 «Боже великий, єдиний! Русь-Україну храни…» (до 4 жовтня). Виставка до 175-річчя від дня народження Олександра Кониського. Час роботи: з 10.00 до 17.00, пн. – вихідний.

МУЗЕЙ КНИГИ І ДРУКАРСТВА УКРАЇНИ www.vuam.org.ua Київ, вул. І. Мазепи, 21, корп. 9, тел. (044) 280-79-76 Виставка творів художників Людмили та Катерини Бруєвич (до 28 вересня).

Час роботи: з 10.00 до 17.00, вт. – вихідний. МУЗЕЙ ТЕАТРАЛЬНОГО, МУЗИЧНОГО ТА КІНОМИСТЕЦТВА УКРАЇНИ www.tmf-museum.kiev.ua Київ, вул. І. Мазепи, 21, корп. 26 тел. (044) 280-16-22 Любомир Мартинюк «Життя в любові». Живопис (до 20 вересня).

Час роботи: з 10.00 до 17.00, вт. – вихідний.

виставки

MUSEUMS UKRAINIAN NATIONAL MUSEUM OF ARTS www.namu.kiev.ua 6 Hrushevskogo St., Kyiv, tel.: (044) 278-13-57 ‘Gnylytskiy. Cadavre exquis’. The exhibition covers all the periods of creative work of classical Ukrainian modern artist Oleksandr Gnylytskiy and represents different medias, in which the artist worked (painting, video-art, photo, object).

MYKHAYLO GRUSHEVSKYY HISTORICAL AND MEMORIAL MUSEUM 9 Pankivska Str, tel. (044) 288-28-82 ‘May God protect you Rus – Ukraine…’ (until October 4). Exhibition for the 175th birthday of Oleksandr Konyskiy. Opened from 10.00 till 17.00, Tuesday is a day-off. MUSEUM OF BOOK AND PRINTING OF UKRAINE www.vuam.org.ua 21 I. Mazepy St., Bldg. 9, tel. (044) 280-79-76 Exhibition of artists, Lyudmyla and Kateryna Bruievych (until September 28).

Opened: Wednesday, Thursday, Sunday – from 10.00 till 17.00, Friday – from 12.00 till 19.00, Saturday – from 11.00 till 18.00. NATIONAL MUSEUM OF UKRAINIAN FOLK DECORATIVE ARTS www.mundm.kiev.ua 21 I. Mazepy St., Bldg. 29, tel. (044) 280-36-93 The anniversary exhibition of Vira Klymenko-Zhukova (until October 4).

Opened from 10.00 till 17.00, Monday is a day-off. MUSEUM OF THEATRE, MUSIC AND CINEMATIC ART OF UKRAINE www.tmf-museum.kiev.ua 21 I. Mazepy St., Bldg. 26, tel. (044) 280-16-22 Lyubomyr Martynyuk ‘Life in love’. Paintings (until September 20). Opened from 10.00 till 17.00, Tuesday is a day-off.

Opened from 10.00 till 18.00, Tuesday is a day-off.

MAINTENANCE зміст 2 Репертуар театрів і концертних залів 25 Перлини бароко на вересень 2011 року 26 Національна опера – 10 Овації для балерини цінності та перспективи Петро Чуприна про 144-й театральний сезон

Солістка Національної опери Катерина Ханюкова

14 Класичні твори як порятунок духовності

Інтерв’ю з Едуардом Митницьким

30 Театральні романи сценографа Інтерв’ю із художником Світланою Павліченко

18 Ляльковий парнас

36 Історія будинку

22 Задум, або

38 Театральні програмки 62 Виставки

Актриса Дарина Щепіцина

Приміщення театральної майстерні «Сузір’я»

Таємниці любовних трикутників Режисер Андрій Білоус

09‘11

Театрально-концертний КИЇВ

Інформаційно-мистецький журнал Рік заснування журнала – 1936 Засновники Міністерство культури і туризму України Національна спілка театральних діячів України Видавець Газетно-журнальне Видавництво Міністерства культури і туризму України Директор Олеся БІЛАШ Головний редактор Наталя ПОТУШНЯК Над номером працювали Алла ЯКОВЕНКО, Іван ЛУБЯНКО

Видавнича рада Олеся Білаш (голова), Вікторія Ліснича, Олена Чередниченко, Олена Воронько, Лариса Лебедівна, Ольга Дарибогова, Михайло Швед, Ольга Голинська, Алла Підлужна, Наталя Потушняк, Орест Когут, Марія Хрущак Адреса редакції вул. Васильківська, 1, Київ, 03040 тел./факс: (044) 498-23-61 E-mail: tckiev@ukr.net http://uaculture.info

Передплатний індекс 37112 Реклама та розповсюдження (044) 498-23-64 Свідоцтво КВ № 940 від 25.08.1994 Виходить щомісяця © 2011. Усі права застережено: Театрально-концертний Київ Передрук тільки з письмового дозволу видавця Друкарня ТОВ «Мега-Поліграф» вул. Марка Вовчка 12/14, Київ, 04073 Наклад 1000 Ціна договірна

74401

74501

90269

74310

60969

передплачуйте у 2012

95220

Театрально-концертний Київ – 2011. – №9. – С. 1–64

Індекс 37112