Журнал "Театрально-концертний Київ"

репертуар на жовтень

Індекс 37112

стор. 4-10

музика у драматичній виставі

інтерв’ю з композитором юрієм шевченком

прем’єра. гімн демократичної молоді

стор. 12-15

стор. 16-19

стор. 28-31

Фото на обкладинці – Юрій Шкода

4 820100 930020

Театрально-концертний Київ – 2011. – №10. – С. 1–64

10’11

74401

74501

90269

Нам — 75!

74310

60969

передплачуйте у 2012

95220

від головного редактора FROM THE CHIEF EDITOR

ТОНАЛЬНІСТЬ СВЯТА П

оспішаючи на роботу, спостерігаю в переході метро за грою скрипаля. Він приходить сюди щодня, і, здається, радше за бажанням, аніж за кількома вкинутими гривнями в чохлі від інструменту. Що це за дивина людської душі – творити... Не раз розмірковувала над цією темою, готуючи до друку новий номер журналу. Адже народження вистави в цілому, окремої чи навіть епізодичної ролі, візуального образу або ж музичного вирішення, – це все поєднано невидимими тонкими меридіанами сердець тих, хто творить, і тих, кому це необхідно. Видання «Театрально-концертний Київ» уже впродовж 75 літ служить для глядачів провідником любові в царині театрального мистецтва. Має міцне підґрунтя, перевірене часом – об’єктивно висвітлювати події, орієнтувати на кращі зразки духовності. Свідченням цьому є відгуки наших читачів, котрі зізнаються, що постійний інтерес до театру, бажання не пропустити прем’єри відчули ще в юні роки, вперше прочитавши журнал. Його подовгу зберігають у сім’ях, як добру реліквію поколінь, як перший спомин долучення до прекрасного.

Тож саме у жовтні ювілей «Театрально-концертного Києва». Гадаю, що читачі відчують святкову тональність, гортаючи сторінки цього номера. Музиці як складовому компоненту вистави, присвячено переважну більшість статей. Це єдина всесвітня мова, її не потрібно перекладати, нею душа розмовляє з душею. За матеріалами знайомих рубрик «Пре­ м’є­ра», «Бенефіс», «Персона» можна довідатися про тих митців, котрі виходять на сцену за потребою душі, за велінням серця, за високим призначенням – змінити цей світ на краще. Отже, відкрийте свою душу навстріч позитиву, музиці, емоціям. Переконана, що журнал «ТКК» слугуватиме надійним компасом у вирі інформації. А з нагоди ювілею є приємна несподіванка – в одному примірнику журналу знаходиться листівка на право безкоштовного оформлення передплати на півріччя наступного року. Тож читайте та дивіться вистави. Буде цікаво!

Наталя ПОТУШНЯК

Нам — 75!

Валентина Заболотна

Юрій Сікало

Едуард Митницький

2

театрально-концертний київ 10’11

Нам — 75!

Людмила Жиліна Олексій Кужельний

Лесь Танюк

Богдан Струтинський

театрально-концертний київ 10’11

3

REPERTOIRE репертуар на жовтень 2011 року

НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА www.opera.com.ua Вул. Володимирська, 50, тел. 279-11-69 (каса) 1

2 4 5 6 8 (12.00) 8 (19.00) 9 11 12 13 15, 16 16, 18 19 20 21 22 (12.00) 22 (19.00) 23 25 26 27

29

Уляна Лопаткіна та «Зірки російського балету» Грек Зорба Віденський вальс Кармен Спартак Білосніжка та семеро гномів Євгеній Онєгін Жізель Сільська честь. Болеро Попелюшка (опера) Ромео і Джульєтта Концерт «Королі танцю» Лебедине озеро Запорожець за Дунаєм Баядерка Аїда Даніела Іоланта прем’єра Лускунчик Кармен-сюїта. Шехеразада Князь Ігор Концерт симфонічого оркестру I. CULTURE Orсhestra (Польща) Перший благодійний Пушкінський бал у Києві

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР імені ІВАНА ФРАНКА www.ft.org.ua Пл. Івана Франка, 3, тел. 279-59-21 (каса) 1 2 (12.00) 2 (19.00) 4 8 (12.00) 8 (19.00) 9, 22 13 14 15 (12.00) 15 (19.00) 16 18 19

4

В неділю рано зілля копала… Шельменко-денщик Едіт Піаф. Життя в кредит Урус-Шайтан Пригоди черепашок ніндзя Назар Стодоля Гімн демократичної молоді прем’єра Весілля Фігаро Віват, королево! Бременські музиканти Приборкання норовливої Скандальна історія містера Кетла та місіс Мун Маленькі подружні злочини Буря театрально-концертний київ 10’11

23 (12.00) 23 (19.00) 25 27 28 29 (12.00) 29

Мартин Боруля Романси. Ностальгія Одруження Ромео і Джульєтта Швейк Котигорошко Наталка Полтавка

У приміщенні театру 20 21

Діана Арбеніна. Сольна акустика Вишневий сад

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР імені ЛЕСІ УКРАЇНКИ www.rusdram.com.ua Вул. Б. Хмельницького, 5, тел. 234-42-23 (каса) 1, 21 У полоні пристрастей (Камінний господар) 2 Насмішкувате моє щастя 3 Пані міністерша 4, 16 (19.00) Сто п’ята сторінка про кохання 5 Школа скандалу 6 Як важливо бути серйозним 7, 25 Наполеон і корсиканка 8 Дядечків сон 9 (12.00), Тепленьке місце 30 (19.00) 9 (19.00) Дерева помирають стоячи 10 Бабине літо 11, 29 Квартет 13 (19.00), Ревізор 16 (12.00) 14 Дон Кіхот.1938 рік 15, 23 (19.00) Вишневий сад 17, 31 Сімейна вечеря 18 Дивна місіс Севідж 20, 26 №13 (Шалена ніч, або Одруження Пігдена) 22 Занадто одружений таксист 23, 30 (12.00) Занадто щасливий батько 24 Бабине літо 27 Різдвяні мрії 28 Її шалені чоловіки…

Нова сцена 2 (12.00), 11, 18 (20.00) 2, 23 (18.00) 7 (20.00), 16 (18.00) 8, 12, 29 (18.00)

9, 26 (18.00)

1001 пристрасть, або Дрібниці життя Останнє кохання Пізанська вежа Справжній чоловік на початку тисячоліття... Янголятко, або Сексуальні неврози наших батьків

REPERTOIRE репертуар на жовтень 2011 року

13 (16.00), 15 (18.00), 27 (16.00)

Ігри на задньому дворі

Сцена «Під дахом» 1, 14 Олександр Вертинський. Бал Господній…

6, 27 Валентинів день 8, 22 Edith Piaf: життя в рожевому світлі 9, 16, 30 Шлюби укладаються на небесах…

15 JULIA@ROMEO.com (Norwey. Today) Початок вистав о 20.00

У приміщенні театру Гра в правду (вистава за участі російських акторів) Боїнг-Боїнг (вистава за участі російських акторів)

12 13

АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ДРАМИ І КОМЕДІЇ НА ЛІВОМУ БЕРЕЗІ ДНІПРА www.drama-comedy.kiev.ua Просп. Броварський, 25, тел. 517-89-80 (каса) 1 2 4 5 6 7 8 9 (12.00) 9 (19.00) 11, 24 12, 23 13, 26 14 15 16 18, 19 20 21 22 25 27 28 29 30

Анна Кареніна Торгівці гумою Брешемо чисту правду Куди подме вітер… Граємо Чонкіна Майн кампф, або Шкарпетки у кавнику Повернення блудного батька Пасажир у валізі прем’єра Кручений біс Глядачі на виставу не допускаються!? Гості нагрянуть опівночі Вася повинен подзвонити Так cкінчилося літо …

26 кімнат… Корсиканка Рожевий міст Нехай одразу двох не любить… Сільвія Сірано де Бержерак Небезпечні зв’язки Черга Ромео і Джульєтта Лоліта Не все котові масниця...

Мала зала 1, 15 (15.00) Пізно лякати прем’єра 2, 8 (15.00) Три сестри 16 (15.00) Дні пролітають зі свистом…

22 (15.00) Трохи вина, або 70 обертів 23 (19.00) Чотири причини вийти заміж прем’єра 29 (15.00) Море… Ніч… Свічки…

30 (15.00) Голубчики мої!..

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРЕТИ www.kiev-operetta.kiev.ua Вул. Велика Васильківська, 53/3, тел. 287-26-30 1, 14 2 (12.00) 4, 29 5 6, 16 9 (12.00) 11 12, 27 13 15 19 22 23 (12.00) 30 (12.00)

Сорочинський ярмарок Лампа Аладдіна Летюча миша Сільва Бал у Савойї Пригоди бременських музикантів Фіалка Монмартру Таке єврейське щастя Моя чарівна леді Танго життя Весела вдова Містер Ікс Чіполліно Білосніжка та семеро гномів

Театр у фойє 2 9 23

Кавова кантата Звана вечеря з італійцями Ключ на бруківці, або Пригоди весільної ночі

У приміщенні театру 7

18 20 25, 26

Щасливий номер (вистава за участі російських акторів) Валерій Михайловський. 40 років на сцені Дон Жуан (вистава комік-трупи «Маски») Ladie’s Night (вистава за участі російських акторів)

АКАДЕМІЧНИЙ МОЛОДИЙ ТЕАТР www.molody.kiev.ua Вул. Прорізна, 17, тел. 278-73-92 (каса) 1 2 4 5 6, 29 7, 20 8, 9

12 13 14 15 16 (12.00) 16 (19.00) 19 21

Маринований аристократ Талан Конотопська відьма Севільські заручини Квартет для двох Голубка Вистава Національного центру хореографії (Гренобль, Франція) «Дафніс і Хлоя» Сатисфакція Поки мама не прийшла Краківський салон поезії Четверта сестра Примхливе кохання Дроздоборода Дон Жуан Інкрустації Дядя Ваня

театрально-концертний київ 10’11

5

REPERTOIRE репертуар на жовтень 2011 року

22 23 26 27 28 30 (12.00) 30 (19.00)

Той, Тот та інші Empty trash (Спалюємо сміття) Московіада Кайдаші Моя дорога Памела Русалонька Звичайна історія

Камерна сцена 6 8 9, 25 13, 28 19 27

Синій автомобіль Наймичка У палаючій пітьмі Любофф! Право на любов Емілі

2 (12.00) Ярмарковий гармидер 7, 25 (12.00) Пригоди Тома Сойєра 7 (19.00) Безталанна 8 (12.00) Добрий Хортон 8 (19.00) Лісова пісня 9 (12.00) Кицин дім 9 (19.00) Чайка 13, 29, 30 (12.00) Поліанна 14, 22, 27 (12.00) Вождь червоношкірих 14, 27 (19.00) Шалений день (Фігаро) прем’єра 15, 28 (12.00) Чарівна Пеппі 15 (19.00), 26 (18.00) Романтик з планети eBay 16 (12.00), 26 (11.00) Принц і Принцеса 20, 21 (12.00) Снігова королева 20, 21 (19.00) Ромео і Джульєтта

Мала сцена КИЇВСЬКИЙ МУНІЦИПАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРИ ТА БАЛЕТУ ДЛЯ ДІТЕЙ І ЮНАЦТВА www.musictheatre.kiev.ua Вул. Межигірська, 2, тел.: 425-31-16 1, 15 (12.00) Музичні класики. Класик перший

«Симфонічна абетка для дітей та їх батьків» 2 (12.00) Казка про царя Салтана 8 (12.00) Спляча красуня 8 (19.00) Хорові арабески. Концерт хору за участі

симфонічного оркестру та солістів опери 9 (12.00), 13 (13.00) Пригоди Буратіно 12, 28 (13.00) Лускунчик 14 (13.00), 30 (12.00, 15.00) Бармалей та Айболить 15 (19.00) «Київ Модерн-Балет». Вечір сучасної

хореографії: Квартет-а-тет. Con tutti instrumenti 16 (12.00, 15.00) Білосніжка та семеро гномів 19 (13.00) Ромео і Джульєтта 20 (13.00) Зачарований чумак 21 (13.00) Лісова пісня 21 (19.00) «Київ Модерн-Балет». Болеро. Дощ 22 (12.00) Попелюшка 23 (12.00, 15.00) Стійкий олов’яний солдатик 25 (19.00) «Київ Модерн-Балет».

Веронський міф: Шекспірименти 26 (13.00) Мауглі 27 (13.00) Чарівна музика 29 (12.00) Історія Кая та Герди

АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ЮНОГО ГЛЯДАЧА НА ЛИПКАХ www.tuz.kiev.ua Вул. Липська, 15/17, тел. 253-62-19 1, 23 (12.00)

6

Король Дроздобород театрально-концертний київ 10’11

1 (11.00, 13.00), 22 (11.00), 29 (11.00, 13.00)

Зеленими пагорбами океану 1, 29 (19.00) Шинель 2 (11.00) Велосипед із червоними колесами 2 (18.00) Вовки та…

6, 28 (19.00) Обережно, жінки!

9 (11.00, 13.00) Догоридригом 12 (19.00) Роман доктора 13 (19.00) Смак меду 15, 23 (11.00) Ти особливий 16, 30 (11.00, 13.00) Байки на горищі прем’єра 16 (18.00) Мій бідний Марат 22 (19.00) Ігри вночі 23 (19.00) Химера 30 (19.00) Камера обскура

КИЇВСЬКИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ЛЯЛЬОК www.akadempuppet.kiev.ua Вул. М. Грушевського, 1-а, тел. 278-04-99 1 (11.00), 9 (15.00) 1 (13.00), 23 (17.00) 1, 16 (15.00) 1, 8 (17.00) 2 (11.00), 30 (13.00) 2 (13.00), 22, 29 (15.00) 2 (15.00), 16 (13.00) 2 (17.00), 29 (13.00) 8 (11.00), 22 (13.00) 8 (13.00), 16 (11.00) 8 (15.00) 9, 23 (11.00) 9 (13.00) 9 (17.00) 15, 29 (11.00)

Марійка і Ведмідь Золотий ключик Золоте курча прем’єра Червона Шапочка Гусеня Кіт у чоботях Попелюшка Чарівна лампа Аладдіна Поросятко Чок Наш веселий Колобок Русалонька Троє поросят Егле – королева вужів Карлик Ніс Про Курочку Рябу та Сонечко Золоте

REPERTOIRE репертуар на жовтень 2011 року

15 (13.00), 29 (17.00) Царівна-жаба 15, 30 (15.00) Вовк і козенята 15, 30 (17.00) Пітер Пен 16 (17.00) Сембо 22 (11.00) Дюймовочка 22 (17.00) Івасик-Телесик 23 (13.00) Пан Коцький 23 (15.00) Слоненя 30 (11.00) Казка для добрих сердець прем’єра

27 29, 30

Камінна зала 2, 7 8, 13 15, 21

Декамерон За двома зайцями Лісова пісня Божественна комедія

КИЇВСЬКИЙ МУНІЦИПАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ЛЯЛЬОК www.puppet-theater.kiev.ua Вул. Миропільська,1, тел. 513-15-00 1 (11.00, 13.00) 2 (11.00, 13.00) 8 (11.00, 13.00) 9 (11.00, 13.00) 15 (11.00, 13.00)

16 (11.00, 13.00) 22 (11.00, 13.00) 23 (11.00, 13.00) 25 (11.00) 26 (11.00) 27 (11.00) 28 (11.00) 29 (11.00, 13.00) 30 (11.00, 13.00)

Буратіно Пустунці Попелюшка Веселі ведмежатка Лисичка-сестричка та Вовк-панібрат Кіт у чоботях Ще раз про Червону Шапочку Троє поросят Стійкий олов’яний солдатик Мама для мамонтятка Горбоконик Мишенятко Мицик Кицин дім Сестриця Оленка та братик Іванко

АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР «КОЛЕСО» www.koleso.teatr.kiev.ua Андрiївський узвiз, 8, тел. 425-04-22 1 Гра на клавесині 2, 15 (15.00), 19, 26 (19.00) У Києві на Подолі, або

«Гдє ві сохнітє бєльйо?

5, 6 Ніч кохання 8, 9 Колишні справи 11, 12 Генерали у спідницях 14, 16 Місяць на селі 20 Коктейль «Фа-соль» 21 Пристрасті пана Г.-П.

22, 23 Азалія

Примадонни Фатальний флірт, або Забавки Під тиском 1–3 прем’єра

АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР НА ПОДОЛІ www.theatreonpodol.com Контрактова площа, 4 Андріївський узвіз, 20-б, тел. 425-54-89

Вистави для дорослих 1 (19.00) 14 (19.00) 21 (19.00) 28 (19.00)

«Любити, палати і бути таким, як раніше...» Емма

1, 12 Дзеркало Сен-Жермена 2, 13, 28 Опера мафіозо 4, 18 Фараони 5 Щоденник молодого лікаря 6, 14 Трактирниця 7, 19, 25 Звідки беруться діти?

8, 23 Change, або Нас поміняли тілами 9, 16 Осінь у Вероні, або Правдива історія

Ромео і Джульєтти 11 Шість чорних свічок 15 Передчуття Мини Мазайла 20, 29 Мертві душі 21, 22, 30 На дні прем’єра 26 Гравці 27 Ігри олігархів

Театральна вітальня 2, 22 Ніч для двох 4, 14 Люксембурзький сад 5, 8 Льовушка 9, 30 La bonne Anna, або Як зберегти сім’ю прем’єра 16, 20. 21 Тріо мі бемоль прем’єра 29 Моє століття

КИЇВСЬКА АКАДЕМІЧНА МАЙСТЕРНЯ ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА «СУЗІР’Я» www.suzirja.org.ua Вул. Ярославів Вал, 14- б, тел. 272-41-88 12 13, 26 14, 29 15, 19 16 (12.00) 16, 31 18 20 21, 22 23

Момент кохання Довершений Чарлі Леттіс та Лавідж Парнас дибом Моя чарівна Попелюшка Самотня леді Ассо та Піаф Мені тісно в імені своєму... Приховане кохання У Барабанному провулку

театрально-концертний київ 10’11

7

REPERTOIRE репертуар на жовтень 2011 року

25 Все про кохання 27 Випадкове танго 28 Сміх лангусти 30 (12.00) Синій птах 30 Жінка у пісках Початок вистав о 19.00

Мікросцена Вул. Ярославів Вал, 16

5, 20, 29 Колючка 6, 21, 27 Цвєтаєва + Пастернак 9, 14 Ти пам’ятаєш, Альошо…

12, 28 Депо північне 22 Маргарита Початок вистав о 19.30

НОВИЙ ТЕАТР НА ПЕЧЕРСЬКУ www.newtheatre.kiev.ua Вул. Немировича-Данченка, 5, тел. 285-65-50 2, 7

8, 9, 30 14, 15, 16, 21 22, 23

27

28, 29

Щастя Під тиском (Push up 1–3) Salida Cruzada – 8 кроків танго Читаємо Достоєвського Protection (Спаси мене) Розпусник

29 (15.00) Пригода ведмедиків панда, яку розповів

один саксофоніст, котрий мав подружку

у Франкфурті

У приміщенні Театрального центру КиєвоМогилянської Академії «Пасіка», Вул. Іллінська, 9 23 (16.00) Івонна – принцеса Бургундії

КИЇВСЬКИЙ ТЕАТР «ЗОЛОТІ ВОРОТА» www.zoloti-vorota.kiev.ua У приміщенні Академічного театру ляльок Вул. М. Грушевського, 1-а 5

12

19

30 (17.30, 19.30)

«ВІЛЬНИЙ ТЕАТР» У приміщенні Театру опери та балету для дітей і юнацтва Вул. Межигірська, 2, тел. 543-32-66 16, 29

Чайка на ім’я Джонатан

КИЇВСЬКИЙ ТЕАТР «АКТОР» www.teatr-aktor.kiev.ua Вул. Велика Житомирська, 40, тел. 362-50-50 5 (19.00) 9 (17.00) 16 (17.00) 19 (19.00) 23 (17.00) 26 (19.00)

Шлюбне свідоцтво Гітель і Джеррі Лавка Листи кохання Академія сміху Смак черешні

КИЇВСЬКИЙ ТЕАТР-СТУДІЯ «МІСТ» www.teatr-mist.org.ua У приміщенні культурного центру видавництва «Смолоскип» Вул. Межигірська, 21, тел. 230-25-09 1 (17.00) Одинадцята заповідь, або Ніч блазнів 7 (19.00) Він позвонить ще…

14 (19.00), 15 (15.00), 21 (19.00)

Сезон полювання на мисливців прем’єра 22 (15.00) Станція, або Розклад бажань на завтра 28 (19.00) No exit прем’єра

8

театрально-концертний київ 10’11

Калігула Бомж-ілюзіон Собор Паризької Богоматері Людський голос

ТЕАТР ПЛАСТИЧНОЇ ДРАМИ НА ПЕЧЕРСЬКУ www.ktpd.ho.com.ua Вул. Шовковична, 7-а, тел. 253-93-83 1, 7, 8, 15, 16, 22, 29 Дон Гуан.

Пантоміма для розумників

КАМЕРНИЙ ТЕАТР-СТУДІЯ «ДИВНИЙ ЗАМОК» www.divozamok.at.ua Вул. Єреванська, 11, тел.: 242-63-18 20, 21 (19.30) 27, 28 (19.30)

Ліфт Вій

МУНІЦИПАЛЬНИЙ ТЕАТР «КИЇВ» www.teatr-kiev.kiev.ua Русанівська набережна, 12, тел. 229-10-92 1, 2, 13, 23 6, 7, 15, 30 8

Абрикосовий рай Моя дружина – брехуха Ілюзія обману

REPERTOIRE репертуар на жовтень 2011 року

9, 20 Дрібним шрифтом про кохання прем’єра 14 Що трапилось в зоопарку прем’єра 16, 22, 27 Циліндр 21, 29 Повнісінький бім-бом, ще й по барабану прем’єра 28 Тарас Бульба

Вистави для дітей 1, 2, 22 8, 9, 23, 29 15, 16, 30

Муха-Цокотуха Троє поросят Як стати справжнім бегемотом

22 23 (14.00)

23 25 28 29 30 31

НАЦІОНАЛЬНИЙ БУДИНОК ОРГАННОЇ ТА КАМЕРНОЇ МУЗИКИ www.organhall.kiev.ua Вул. Велика Васильківська, 77, тел. 528-31-86

НОВИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ТЕАТР www.nut.kiev.ua Вул. Михайлівська, 24-ж, тел. 279-32-78 1, 9, 30 Три анекдоти на одну тему прем’єра 2, 22 Беззахисні створіння прем’єра 7, 15, 23, 28 Шахрайки?..Лесбійки?!!Красуні! прем’єра 8, 16 Сім чудес малої Піаф 29 Шекспіріада

Театр «Божья коровка» 1, 16, 27 Чудо-дерево прем’єра 2, 22 Як Левенятко і Черепаха співали пісню 8, 23 Подорож на чарівний острів 9, 25 У Лукомор’я 15, 30 Івасик-Телесик 26 Весняна казка 28, 29 Фізкультура для Баби-Яги прем’єра Початок о 12.00

БУДИНОК АКТОРА НАЦІОНАЛЬНОЇ СПІЛКИ ТЕАТРАЛЬНИХ ДІЯЧІВ УКРАЇНИ www.actorhall.com.ua Київ, Ярославів вал. 7, тел. 235-20-81 2 3

7 8 9 12 13

15

18 19 20 21

П. Ігнатьєв (ф-но) Концерт до 120-річчя від дня народження С. Прокоф’єва Концерт «На планеті Кохання» Є. Седько (гітара) Київський оркестр гітаристів Ансамбль «Джаам» «У Києві на Подолі...» (вистава театру української традиції «Дзеркало») Єлизавета Бам (вистава київського театру «Баобаб») Концерт камерного хору «Хрещатик» Чайка (вистава КХАТу) Пропозиція (моновистава у виконанні М. Фіци) Концерт тріо Тоні Панчелла

Frankyjazz О, майн Гердт (вистава Театру музичних історій «Нешоме») Співає актор театру і кіно С. Джигурда Ансамбль класичної музики «Фрески» О. Фролова (голос, гітара) І. Завадський (кнопковий акордеон) До (вистава КХАТу) Т. Русанова (мецо-сопрано)

1

3

4 5

6 8 10 11 12

13 14 15 17 18 19 20

21 22

24

25 26

27

28

З. а. І. Кучер (віолончель), Т. Войтех (ф-но), І. Харечко (орган) Н. Гребенюк (сопрано), Т. Рой (флейта), н. а. Н. Свириденко (клавесин), М. Сидоренко (орган) Г. Бубнова (орган) Камерний ансамбль «Київ», Т. Рой (флейта), н. а. Н. Свириденко (клавесин), М. Сидоренко (орган), Я. Сергієнко (арфа) Н. а. І. Калиновська (орган) З. а. А. Ільків (труба), В. Балаховська (орган) Камерний ансамбль «Київ-брасс» М. Сидоренко (орган) З. а. Н. Лаврєнова (мецо-сопрано), І. Харечко (орган) В. Балаховська (орган) Г. Бубнова (орган) Я. Врублевський (орган) Польща Д. Байльшмід (орган) Німеччина Л. Назаренко (сопрано), М. Сидоренко (орган) І. Харечко (орган) З. а. М. Солов’яненко (сопрано), В. Чікіров (ліричний баритон), з. а. І. Кучер (віолончель), з. а. Бурятії Л. Реутова (ф-но), Т. Войтех (ф-но) Н. а. В. Кошуба (орган) Ансамбль класичної музики імені Б. Лятошинського Концерт до 90-річчя від дня народження А. П’яццолли Камерний ансамбль «Київ» Тріо «Равісан», І. Іщак (контртенор), з. а. В. Тимець (кларнет), з. а. Н. Кравченко (ф-но) З. а. М. Ліпінська (мецо-сопрано), К. Задорська (скрипка), М. Сидоренко (орган, ф-но) К. Шарапов (скрипка), В. Балаховська (орган)

театрально-концертний київ 10’11

9

REPERTOIRE репертуар на жовтень 2011 року

29

31

Н. а. О. Басистюк (сопрано), Г. Бубнова (орган) О. Швидка (сопрано), І. Харечко (орган)

НАЦІОНАЛЬНА ФІЛАРМОНІЯ УКРАЇНИ www.filarmonia.com.ua Володимирський узвіз, 2, тел. 278-16-97 (каса) 1

2 5

6 8

9

11

12

13

15 16

18

19

21

22 23

25 26 27

28

29

Урочисте закриття XXІІ Міжнародного фестивалю «Київ Музик Фест’2011» Ювілейний вечір з. а. І. Борка (тенор) М. Рейнерс (сопрано) Бельгія, Д. Суховієнко (ф-но) Бельгія Є. Станкович «Сільська опера» прем’єра Муніципальна академічна чоловіча хорова капела імені Л.Ревуцького, з. а. В. Іваненко (сопрано) Концерт до 155-річчя від дня народження С. Танєєва Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України, диригент Р. Гансон (США), Н. Джурин (віолончель) США Національний академічний духовий оркестр України, О. Баадсвік (туба) Норвегія, Г. Тимах (флейта), С. Смирнов (гобой), Р. Зайцев (саксофон) Академічний симфонічний оркестр НФУ, А. Маслаков (баритон) Ювілейний вечір н. а. Г. Гаркуші (баритон) Київський камерний оркестр, А. Пушкарьов (ударні), з. а. В. Борисов (скрипка), Ю. Рубанова (скрипка) Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України, диригент Ф. Глущенко (Росія), К. Шотт (скрипка) Національний камерний оркестр «Київські солісти», С. Островський (скрипка) Ізраїль, І. Завгородній (скрипка) Академічний симфонічний оркестр НФУ, К. Суська-Загорська (сопрано) Польща, Д. Седлік (баритон) Польща С. Едельман (ф-но) Бельгія «Из логова Змиева, из города Киева…»: Микола Гумільов. Анна Ахматова «Школа імені М. В. Лисенка запрошує» Л. Деордієва (ф-но) Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України, з. а. С. Чахоян (сопрано) Академічний симфонічний оркестр НФУ, С. Торан (ф-но) Іспанія Ювілейний концерт дитячого хору «Щедрик»

10

театрально-концертний київ 10’11

Національний академічний оркестр народних інструментів України

30

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАЛАЦ МИСТЕЦТВ «УКРАЇНА» www.palace-ukraina.kiev.ua Вул. Велика Васильківська, 103, тел. 247-23-16 6, 7 13 10 19 23

25

26 28 29 31

Гурт «Океан Ельзи» Гарик Сукачов Юрій Башмет Тамара Гвердцителі Державний академічний ансамбль народної пісні та танцю Грузії «Еріссіоні» Бенефіс Володимира Данильця та Володимира Мойсеєнка Валерій Меладзе Гурти «Машина часу» і «Воскресение» Гурт Smokie Кейко Мацуї

Мала зала Театральний центр B.ROOM 16, 23

22 24 25 26, 27

Шикарне весілля, або Секс нічого не вирішує (Театральна майстерня «Ва-Банк») Сповідь черниці (Перший жіночий театр) Емігранти («Театр 19», Харків) Кароль («Театр 19», Харків) Та все-таки(«Театр 19», Харків)

МІЖНАРОДНИЙ ЦЕНТР КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ www.icca.kiev.ua Вул. Інститутська, 1, тел.: 279-15-82 (каса) 5 8 18 19

24

Курт Еллінг Михайло Жванецький Стас П’єха Нетяма (вистава за участі російських акторів) Піти не можна залишитись (вистава за участі російських акторів)

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦИРК УКРАЇНИ www.circus.kiev.ua Пл. Перемоги, 2, тел. 486-39-27 (каса) Нова циркова програма «Просто супер!»

Примітка У репертуарі можливі зміни

CONCERT

концерт

ЗУСТРІЧ З «О. Е.» Сольні концерти гурту «Океан Ельзи» – завжди подія у музичному житті країни. Тож 6 та 7 жовтня вони зіграють додаткові концерти в Національному палаці «Україна» у супроводі симфонічного оркестру під керуванням диригента Євгена Воронка

К

ритиками та публікою їх визнано найкращим live-гуртом СНД та Східної Європи. Перший сольник музиканти зіграли ще у Львові 1977 року, а вже два роки потому їх слухали у Парижі, згодом у Лондоні, в Росії та у Києві. Далі були нескінченні рок-тури. Привертали увагу й їхні виступи на фестивалях, як, наприклад, цьогоріч на «Нашествии-2011» в Росії, де «О.Е.» відіграв понад годину. Симбіози на зразок поєднання в одному концерті класичної та рок-музики не можна назвати відкриттям, бо в Європі вдавалися до подібних експериментальних аранжувань своїх композицій для симфонічного оркестру: Pink Floyd, Queen, Oasis, Led Zeppelin, The Who співпрацювали з LOR (London Philarmonic Orchestra) та PO (Royal Philarmoniс Orchestra).

Scorpions, Metalliсa і молодший Portishead відомі своїми виступами з оркестром наживо. І представники українського року набувають такого досвіду, зокрема гурт «Флірт», що допомагав в організації концерту пам’яті Сергія Кузьмінського. «Океанівці» мають свій досвід виступів у такому, перевіреному часом, форматі. Ще 2002 року гурт презентував спільний концерт з великим симфонічним оркестром «Ренесанс». Тоді цей проект став мало не найвизначнішою подією української музіндустрії. Диригент Йосип Франц та Святослав Вакарчук змогли підлаштуватися один до одного, знайти «спільне» в різній музиці, зіграти нерозділь-

Ганна КАРПЕНКО

но – такими були першочергові завдання на той час. Слухачі концертів акустичного туру «Тихий океан» у Львівському театрі опери і балету імені Соломії Крушельницької, Національному палаці мистецтв «Україна», на концертних майданчиках у Москві стали свідками виняткового виконання пісень з чотирьох на той час альбомів, включно зі щойно випущеною «Суперсиметрією». Різноманітні сольні партії для струнних, яскравий беквокал у стилі «Братів Гадюкіних», несподівані імпровізації клавішника Дмитра Шурова плюс щирий, харизматичний, відданий публіці Славко запам’яталися всім прихильникам українського року. До речі, над оркестровим аранжуванням активно працював серб Мілош Єліч. Згодом він став клавішником цього гурту. Проект Святослава Вакарчука «Вночі» нагадав українській пуб­ ліці вміння музикантів експериментувати, змінюючи звучання відомих пісень. Концерти у жовтні матимуть свою відмінність – пісні відбиратимуться не з чотирьох альбомів, як раніше, а з семи. Та ще музиканти обіцяють, що звучання буде подібним до студійних записів. У такому форматі «Океан Ельзи» ще не виступав перед пуб­ лікою. Згодом концерти з симфонічним оркестром відбудуться у Мінську та Санкт-Петербурзі. Досвід свідчить: хоч би якими були експерименти виступів цього гурту, публіка ніколи не залишається розчарованою. театрально-концертний київ 10’11

11

ISSUE TOPIC

тема номера

Галина ФІЛЬКЕВИЧ Фотознімки Миколи ЗАВГОРОДНЬОГО

12

ВИСТАВА ЯК СИМФОНІЧНИЙ ОРКЕСТР У сучасному театрі з його стрімкою динамікою розвитку МУЗИКА є одним з важливих компонентів вистави. Видатний режисер Георгій Товстоногов зауважував: «Якщо уявити собі, що драматичне мистецтво це симфонічний оркестр, то музика – один із інструментів цього оркестру. І вона повинна сполучатися з усіма іншими інструментами, аби сприяти створенню цілісного». До звукового (тонального) образу спектаклю ще належать шуми та живе слово. Вступаючи у багатосторонні, тісні зв’язки з іншими образами вистави, музика збагачується, стає більш драматургічно ємною, що сприяє виконанню нею різноманітних функцій у сценічному творі. Зокрема, відображення внутрішнього світу людини – її почуттів, настроїв, переживань, це і засіб характеристики персонажів, місця й часу дії, конкретного суспільного сере­ довища; виявлення та донесення до глядача ідеї вистави; змалювання картин природи чи фантастичних явищ, супровід сценічних боїв тощо. Поняття «музика в драматичному театрі» містить у собі кілька аспектів: її місце в роботі режисера, який є одноосібним господарем спектаклю. Від його досвіду, смаків і уподобань залежить музичний обрис сценічного твору. Театральний композитор повинен мати особливий талант – вміння «узгодити»

театрально-концертний київ 10’11

ISSUE TOPIC

тема номера свою індивідуальність із законами драматичного театру, здатністю акторів сприйняти й передати глядачам музичний задум композитора. Музична концепція сценічного твору визначається його жанровими і стилістичними особливостями, режисерським задумом. Взаємозв’язок музики й театру вкорінений у масових народних дійствах синкретичного характеру. Він існував у театрі стародавніх Індії, Китаю, Єгипту, Вавилону; продовжувався в античній давньогрецькій трагедії і комедії, виставах Римської імперії; у середньовічній церковній драмі й народному театрі. Подальший розвиток спостерігаємо в італійській комедії del Arte, іспанському театрі доби Відродження; в англійському театрі В. Шекспіра; у французьких класицистичних трагедіях Корнеля та Расіна і високій комедії Мольєра, іспанських драмах Кальдерона; англійській баладній опері, японському театрі Кабукі тощо. Зростанням ролі музики в драматичному театрі позначене ХІХ ст. (мелодрама, романтична драма, водевіль). Досягнення єдності й образного синтезу всіх компонентів вистави, поміж яких вагоме місце належить музиці, – діяльність режисерів кінця 20-х років ХІХ ст. У першій половині ХІХ ст. в Україні існували кріпацькі театри й приватна антреприза, де не існувало розподілу на драматичні й музичні трупи. Актори володіли майстерністю вокального, драматичного і хореографічного мистецтва. Жанрова палітра репертуару – трагедії, комедії, мелодрами, водевілі. Серед режисерів театру першої половини ХХ ст., які залучали музику до активної та дієвої участі в сценічному творі, був Лесь Курбас. Музика займала чільне місце в його мистецькому світо-

баченні, була вагомою складовою всіх його експериментів – від простих вправ з ритмом до спроб витворення музично-драматичного видовища. З театром Курбаса співпрацювали композитори: Р. Глієр (музика до «Гайдамаків», разом з Н. Прусліним). Найбільш плідною була співпраця з трьома композиторами – М. Вериківським, П. Козицьким, Ю. Мейтусом. Музичний простір вистав театру Леся Курбаса не обмежувався лише участю музики у драматичних спектаклях. Він студійно поставив у Молодому театрі дві дитячі опери М. Лисенка – «Коза-дереза», «Зима і Весна», продовживши традиції національного драматичного театру, в якому розвивалась українська опера. Ці постановки (на думку режисера) привчали майбутніх акторів до відчуття ритміки, лінії голосоведення, інтонаційної партитури спектаклю, до сприйняття музики як органічного елементу українського театрального мистецтва. Пісня, інструментальна тема як лейтмотиви вистави – це явище стає характерною рисою музичної драматургії сценічних творів 1960–1980-х років: музика І. Шамо у виставах «Горлиця» і «Голубі олені» за п’єсами О. Коломійця. На межі 1960–1970-х років розпочався процес, з одного боку, «економного» використання музики у виставі, з другого – її драматургічно дієвішої участі. Він призвів до нового, широкого й вільного синтезу музики і драми в театрі, що зумовлений багатьма чинниками: могутній вплив кінотелеформ, деяких музичних жанрів і форм, активної музичної атмосфери сучасного побуту тощо: принцип кіномонтажу в основі побудови сценічного твору і музичне вирішення вистави Молодого театру «РЕхуВІлійЗОР» (почергове монтування епізодів двох п’єс – «Ревізор» М. Гоголя і «Хутеатрально-концертний київ 10’11

13

ISSUE TOPIC

тема номера

лій Хурина» М. Куліша і, відповідно, легковажна мелодія, що супроводжує Хлєстакова, й безтурботні частівки – грузинський наспів пана Кандаришвілі та невибагливий мотив діловода-заложниці); зближення структури спектаклю із законами такого музичного жанру, як симфонічна поема, у виставі Театру ім. І. Франка «Тев’є-Тевель» за Шолом-Алейхемом (вільна послідовність різнохарактерних епізодів – оповідей про життя головного героя та його сім’ї, що об’єднані єдиним художнім задумом). Пошуки режисерами звукової образності привели до використання музики як організатора загального звучання вистави, її ритмічної структури: «Блоха у вусі» за п’єсою Ж. Фейдо в Театрі російської драми ім. Лесі Українки (ритм музичних фрагментів надавав дії комедії необхідного темпоритму, своєрідно коментував опорні моменти). У 1990-ті роки значно підвищилась «питома вага» підбору музики, компіляції музичного матеріалу, його аранжування, що пояснюється як творчими, так і «технічними» причинами: відсутність у штатному розкладі переважної більшості театрів посад оркестрантів, можливості широкого вибору музичного матеріалу, його запис і відтворення сучасною звукоапаратурою тощо. На основі підбору створено чимало цікавих музичних рішень вистав: О. Курієм – майже всіх спектаклів Київського театру драми і комедії, О. Балабаном вистав Українського музично-драматичного театру-студії класичної п’єси (він же художній керівник і режисер), А. Артеменьєвим – спектаклів «Свободного театра» (його ж режисура та художнє керівництво). Нерідко матеріалом для компіляції та аранжування слугують твори композиторів-кла-

14

театрально-концертний київ 10’11

сиків XVIII–XX ст. Наприклад, у музичному вирішенні виставиі Театру російської драми імені Лесі Українки «Фернандо Крапп написав мені цього листа» за Т. Дорстом звучить аранжування трьох класичних тем Р. Шумана, М. Огіньського, А. Хачатуряна. Музичне вирішення певних вистав можливе саме методом підбору, компіляції – спектаклі, присвячені музикантам, композиторам: «Жіночі ігри» Київського театру драми і комедії за п’єсою Р. Феденьова, (одна з версій смерті Моцарта), де музика генія надає можливість глибше зрозуміти певні моменти його життя, думки й настрої, створює враження присутності Моцарта на сцені, у глядацькій залі; у моноспектаклі «Контрабас» за п’єсою П. Зюскінда звучать дві класичні музичні теми – з «Реквієма» Моцарта, яка підкреслює тему самотності музиканта, і «Страстей за Матфієм» Баха, що навіює ліричний настрій. Музика є основою сценічних творів такого унікального колективу, як Київський театр пластичної драми (художній керівник і постановник – В. Мішньова, підбір і монтаж музичного матеріалу, звукорежисура І. Дядька). Саме музика сприяє вибору виражальних засобів, лексики й ритму пластичного малюнка, створенню рельєфності та скульптурності мізансцен, виваженості рухів і жестів акторів. Композитор і класична драматургія – важливе творче питання драматичного театру, на яке існує декілька відповідей. Одна з них – відтворення музичної атмосфери епохи, що відображена у виставі: музика Г. Майбороди у «Королі Лірі» за Шекспіром, Л. Грабовського в «Дяді Вані» за Чеховим – театр імені Івана Франка; музична тканина вистав Молодого театру «За двома

ISSUE TOPIC

тема номера зайцями» М. Старицького, створена О. Яковчуком, «Дон Жуан» Ж.-Б. Мольєра (композитор Ю. Шевченко); музика Б. Янівського у «Кам’яному господарі» Лесі Українки та О. Радченка у «Гамлеті» Шекспіра – Львівський театр імені М. Заньковецької. Інший варіант – переведення епохи, що відображена у п’єсі, в сучасний музично-побутовий план – створення мюзиклу, рок-опери тощо. Так, на початку 1980-х років на сцені франківців з’явилася низка таких вистав: гопак-опера І. Поклада «Конотопська відьма» за Г. КвіткоюОснов’яненком, бурлеск-опера С. Бедусенка «Енеїда» за І. Котляревським, рок-опера Г. Татарченка «Біла ворона» за Ю. Рибчинським. Ще постановки мю­зиклів у Київських театрах: «Ніч чудес» І. Карабиця, «Ромео і Джульєтта» В. Назарова, «Екватор» О. Злот­ ника. На початку нового тисячоліття у виставах київських театрів драматургічний матеріал був осучаснений завдяки новітній музиці, пісенним хітам молодіжної музичної естради: «Весь Шекспір – за один вечір» режисера В. Малахова (музична драматургія вибудована на протиставленні двох стилістик – жорстко-ритмічного репу і витончено-романтичної мелодії Ніно Рота з фільму «Ромео і Джульєтта»); «Кін IV» (музична тканина зіткана з пісень «Бітлз», зокрема «Yesterday») і «Наталка Полтавка» (осучаснення твору І. Котляревського за допомогою сьогоденних українських естрадних пісень, виконуваних «вживу» гуртом «ВВ» та його солістом Олегом Скрипкою) – Театр імені І. Франка. На сучасному етапі розвитку драматичного театру органічному поєднанню тонального образу вистави з її пластично-просторовим рішенням сприяє як використання окремих прийомів

або іманентних засад інших мистецтв, так і вдосконалення техніко-звукового оснащення театрів, їх звукофікації. Тобто поняття «звуковий образ спектаклю» включає не лише музику й шуми, мову акторів, а й застосування звукозаписуючої та звуковідтворюючої апаратури, що уможливило створення спеціаль­ них звукових ефектів (реверберації, імітації, транспонування звукових частот, панорамування звуку тощо). Тому щодо музичношумового вирішення сценічного твору доцільно застосовувати більш ємне поняття – «сценофонія вистави» (відповідно до сценографії, замість художнього оформлення). театрально-концертний київ 10’11

15

ISSUE TOPIC

тема номера

НАПІВШЕПІТ, НАПІВТІНІ ТА ПОДИХ ВІТРУ... Юлія БЕНТЯ

16

Щ

ороку більше десяти випускників за фахом «композитор» закінчують Національну музичну академію імені Петра Чайковського. Однак імена тих, хто працює над музикою до драматичної вистави на афішах театрів майже незмінні. Наприклад, Олександр Курій блискуче «озвучує» вистави Театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра, Катерина Тижнова та режисер Театру на Подолі Ігор Славінський працюють у неповторному тандемі, де без музики режисура видається неповноцінною і навпаки. Електронно-звукові бурі в крихітному приміщенні театру Дмитра Богомазова «Вільна сцена» майстерно «здіймає» Данило Перцов. Роман Гриньків навчав франківців грі на греко-українській «сандурі» у виставі «Грек Зорба».

театрально-концертний київ 10’11

Сприймаючи виставу в цілому навіть найзаповзятіший театральний глядач нечасто розмірковує над тим, яке важливе та невід’ємне місце в ній займає музика. Почасти це рятівне коло для початкуючого творця вистави, адже музичною «ілюстрацією» можна легко поєднати мізансцени, додати змістовності реплікам. Режисери ледь не все життя шукають «свого» композитора, а коли знаходять – доробок їхніх успішних вистав примножується. Ще на початку 90-х років такого композитора зустрів Станіслав Мойсеєв, нинішній художній керівник Молодого театру. Першу спільну виставу він та композитор Юрій Шевченко показали в Ужгороді, а в Києві дебютували знаменитою постановкою мольєрівського «Дон Жуана». Очевидно, пан Юрій був би хорошим композитором, писав симфонії, квартети, його твори успішно виконували б на різних форумах – але після навчання в Національній музичній академії імені Петра Чайковського (тодішній консерваторії) знайшов у собі сили піти власним шляхом, відкидаючи життєві «штампи» та опираючись професійній інерції. Його особливість тонко відчувати світ помітна з першого погляду. Він, немов посміхаючись ловить звук життя, а потім оптимізує його в позитив, створює гармонію. У свої «трохи більше за 50» він доброзичливо та зацікавлено спосте-

ISSUE TOPIC

тема номера рігає за виром театрального життя, роботою колег, сам з головою поринає в режисерське втілення нової вистави, намагаючись відчути та втілити у звуках прихований емоційний смисл, що пульсує у слові драматурга. За двадцять років «життя в театрі» Юрій Шевченко «озвучив» понад сто вистав, і жодна з них не повторює попередню. Для кожного спектаклю він знаходить особливий «музичний хід», власну звукову концепцію. Іноді створені ним нотні текст і підтекст вибудовують автономну п’єсу, або ж знаходить ті кілька мелодій, чи то пак «сигналів», які для всього сценічного дійства стають своєрідним «цементом», «спільним знаменником». Деякі з вистав Юрія Шевченка – справжні музичні пародії, інші – захмарне ширяння в чуттєвофілософських узагальненнях. Глядачі приречені чути та бачити лише остаточний результат на прем’єрі, тоді як усе найцікавіше – від першої бесіди з режисером до репетиційного конвеєра, лишається за лаштунками. Тож про роботу над окремими виставами розповідає театральний композитор Юрій Шевченко.

«ПРОСТО ТРЕБА ЗРОЗУМІТИ, ПРО ЩО ЦЯ П’ЄСА...»

«Сатисфакція». Режисер‑постановник Станіслав Мойсеєв. Молодий театр. П’єса В. Шекспіра «Венеційський купець» Робота над цією виставою була не визначена в часі через фінансові причини. Перша розмова з режисером відбулася два роки тому. Через рік було виготовлено макет сценографії, де за задумом домінувала вода, адже це Венеція. Однак за відсутності коштів сцена «висохла», та й решта цікавих моментів теж утратили сенс. Переказувати попередню концепцію не варто, зауважу тільки, що високі філософські ідеї «спроектувати» на музику дуже складно, тут потрібне саме емоційне відчуття. Роботу

над виставою було завершено за два місяці до відзначення ювілею театру. Ключовим вирішенням вистави залишилася тема – переваги патріархату чи матріархату в п’єсі «Венеційський купець». Станіслав розповідав, що ця шекспірівська п’єса рідко ставиться, бо в ній багато подій, що не мають пояснення. Якщо акцентувати щось одне, стане незрозумілим інше. Текст просто не вкладається в однорідну структуру втілення. Тож, насамперед, треба було з’ясувати – про що ця п’єса. На поверхні – історія Шейлока, національна тема. Потрактування були різні, та поставало питання як це зробити зараз, у Києві, в Молодому театрі? Що важливо сьогодні? Зрештою в мене з’явилося суто емоційне бачення. Уважно вислухав гендерну концепцію режисера і... почав керуватися власною думкою. Написавши першу, дуже пристрасну тему, режисер сказав, що не чує в цій виставі розгорнутих тем, мелодія має бути короткою і весь час повторюватися. Довелося вкоротити звучання мелодії, увесь її розвиток, модуляції, злети... У цій темі була і ледь помітна семітська нотка, та я її теж прибрав. (До речі, колись ми з Мойсеєвим хотіли зробити музичну виставу за ШоломАлейхемом «Мандрівні зірки». Тож домовилися, що невикористаний матеріал згодиться надалі.) Епізод, коли хор венеційських парубків співає доньці Шейлока серенаду, репетирувала Катерина Тижнова. Я навіть написав якийсь романс, а згодом прийшла ідея напівімпровізації. Мені хотілося, щоб це було схоже на «спів мертвих», подібний до мови глухонімих, які не чують себе, тобто дивний спів із незрозумілим акцентом. Мойсеєву ця ідея дуже сподобалася. Урешті вийшло так, що музики в «Сатисфакції» зовсім мало. І це добре. Музика, яка жодним чином не розкриває події, витає поза ними, це виключно вдала музика, театрально-концертний київ 10’11

17

ISSUE TOPIC

тема номера

це «над-музика». Всю цю сюжетну історію можна роз’єднати на шматки, знищити причинно-наслідкові зв’язки, а всі «маленькі сюжетики» лишити поза часом. Адже письменник чи драматург либонь лише задля бажання залучити читача (глядача) поєднує свої думки в одній п’єсі. Кожен шматок пишеться на певних відчуттях, на якихось напівшепоті, напівтінях, на подиху вітру... Для нього і без завершеної п’єси все зрозуміло, та щоб це збагнути іншим, – доводиться збирати історії докупи, іншого шляху немає. Тому й музика йде звідти, де є вітер, звідти, де ще немає твору, книжки, немає нічого узагальненого... Де є тільки емоції та відчуття.

«ПИСАТИ БАЛЕТ ЧИ ОПЕРУ ПОЗА ТЕАТРОМ — БЕЗВІДПОВІДАЛЬНО»

«Буратіно та Чарівна скрипка», Національна опера України, або «Бармалей та Айболить», Муніципальний театр опери і балету для дітей та юнацтва Музику до балету «Буратіно та Чарівна скрипка» писали разом з постановником Віктором Литвиновим та почасти з диригентом Олексієм Бакланом. Прем’єра в Національній опері відбулася чотири роки тому, а в минулому сезоні виставу не показали жодного разу. Натомість з’явилася балетна вистава «Бармалей та Айболить» у Муніципальному театрі опери і балету для дітей та юнацтва. Ідея зробити іншу виставу на ту саму музику належала Олексію Баклану. Він талановитий експериментатор. Сам створив нове лібрето, «пошматував музику», переставив номери, після чого я ще три-чотири місяці все «шліфував», робив купюри, але нового не дописував. Я був захоплений тим, наскільки інакше він почув музику, що від початку писалася для зовсім інших сценічних ситуацій. Звісно, мені було трохи ніяково, адже використовуємо

18

театрально-концертний київ 10’11

музику, яка вже звучала, та Олексій мене переконав, що все можливо. Він навіть з інструментальних творів Моцарта зробив балет. Баклан – рідкісний диригент, який дивиться не лише в ноти, а й бачить сцену. Якщо там нудно, мало дії, робить постановникам зауваження. На прем’єрі він вийшов диригувати в шапочці лікаря Айболита, з червоним хрестиком. Йому цікавий процес – коли діти-глядачі беруть участь у створенні казки. В цьому театрі комфортно експериментувати. Тут є лідер – диригент і художній керівник Олексій Баклан, якого люблять, поважають, якому вірять. У колективі немає супе­ ре­чок, це міцний єдиний організм, дружна родина, що дуже важливо для створення дитячих вистав. Зараз мені запропонували поміркувати над оперною виставою для дітей. Це справа тривала в часовому вимірі. Щоб опера з’явилася через кілька років, треба вже розпочинати роботу. Я запропонував театру сюжет – «Свято неслухняності» Сергія Ми­хал­кова. Дитяча опера – це дві дії по 35 хвилин. Складний сюжет за такий час розповісти важко, тож історія має бути добре відомою, аби діти споглядали те, про що знають. Замовлень на написання опери від Міністерства культури мені ніколи не надходило. Писати балет «з нуля» дуже складно, щонайменше на рік треба полишити всі інші справи. А створювати великий теа­тральний твір «у стіл» – це безвідповідально стосовно себе, своєї родини та того ж театру. Важливо знати, хто співатиме у виставі, чи є в театрі сильний хор. Композитор, який пише оперу чи балет, повинен постійно ходити в театр! Написавши епізод – показати його диригенту, режисеру, вони обов’язково щось підкажуть, порадять. Для драматичного театру це норма: ти слухаєш, що кажуть інші, сам розповідаєш, і це все завжди на користь справі.

ISSUE TOPIC

тема номера

«МИХАЙЛО РЕЗНІКОВИЧ СКАЗАВ, ЩОБ УСІ СПІВАЛИ!»

Вистави Національного російського драматичного театру імені Лесі Українки «Жирна свиня», «Любовне шаленство» Зараз працюю над двома виставами в цьому театрі. Перша – за п’єсою «Жирна свиня» американського драматурга Ніла Ла Бута, ставить Михайло Резнікович. Це історія про дуже огрядну дівчину, її романтичні стосунки з симпатичним юнаком. Йому дорікають – нащо вона тобі? Тож, звісно, він її зраджує. Головна героїня чисте створіння, майже янгол, її душевні поривання надзвичайно природні, але при тому вона абсолютно неземна, не здатна правильно зорієнтуватися в життєвій ситуації. Розповідь з комедії поступово перетворюється на притчу. Друга робота – музична вистава «Любовне шаленство» французького драматурга Жана Франсуа Реньяра. Вольтер казав: «Хто не цінує Реньяра, той не гідний Мольєра». Вистава має бути смішним французьким водевілем з піснями й танцями. Роботи для композитора багато, вже зараз написано

майже двадцять окремих номерів. Всього п’ять дійових осіб: дві молоді пари та вихователь, який бажає одружитися зі своєю юною вихованкою, в якої, звісно, на прикметі інший. Оркестровий супровід до цієї вистави я хочу записати з колективом «Київська камерата», щоб мати повноцінну, а не електронну фонограму. На першому зібранні трупи я прийшов у театр і сам заспівав усі номери. Михайло Резнікович запросив усіх акторів теат­ ру, хто потенційно може грати в цій виставі, тож на кожну роль приблизно по вісім осіб. Дав завдання всім вчити партії. Через якийсь час ми знову зібралися – і вони співали те, що вивчили. Багато акторів показали просто довершені концертні номери! Спеціально для цього показу-репетиції підібрали костюми, танцювали, а хтось ставав на стільчик і співав. Це був справжній фурор. Шкода, що публіка ніколи не бачить репетицій, бо процес створення вистави за видовищем та азартом нерідко не поступається кінцевому результату, тобто прем’єрі. театрально-концертний київ 10’11

19

PERSONALITY

персона

УМІННЯ ЛЮБИТИ, АБО ТАЇНА БУТТЯ Він умів любити – рідкісний дар для генія. Любов обпікала Івана Франка не раз. Хоч сам писав, лише «тричі мені являлася любов». В уяві людства поет залишився постаттю могутнього Каменяра, але він був таким багатогранним. У ювілейний рік 155-річчя від дня народження Івана Франка згадується все. Найцікавіше – незнане, щире та особисте через призму драматурга, режисера, акторів

20

театрально-концертний київ 10’11

PERSONALITY

персона

Ж

інка, яку обрав собі подругою на все життя, в цю історію явлення любові аж ніяк не вписувалася. Це вона – любила. Ольга – фатальне ім’я в його житті. Та, яку Франко покохав уперше до нестями і назавжди звалася Ольгою. Його світлий спогад і нестерпний біль на все життя – Ольга Рошкевич. Про цю історію написано чимало. А про Ольгу Хорунжинську – жінку, яка стала посестрою і дружиною, не так уже й багато. Іван Якович був переконаний, що одружитися треба обов’язково із дівчиною з Великої України, освіченою і патріоткою. Він приїхав до Києва, міста своєї мрії і зустрів її – Ольгу Хорунжинську. Це був романтичний початок, який мав, на жаль, нестерпно трагічний кінець. Загалом життя Івана Франка – бездонна криниця для натхнення митців. Але якось так складається, що ми не завважуємо своїх геніїв, нас не тривожать їхні болі та печалі. Хоча зараз – таки мушу сама собі заперечити, бо хочеться розповісти про історію стосунків Ольги Хоружинської та Івана Франка крізь погляд унікального українського драматурга Тетяни Іващенко. Саме вона перша сміливо поглянула на стосунки цих двох неординарних людей і написала п’єсу «Таїна буття», вивівши на сцену лише їх двох – Ольгу та Івана, власне так, без пафосу, як простих людей, яким, як і усім смертним, довелося пережити всі болі та печалі почуттів. Поступом Тетяна Іващенко проходить життям цих двох самотин, крива їхніх стосунків робить найнесподіваніші виверти, від надії та віри у світле й радісне життя до найстрашнішої миті розіп’яття божевіллям. П’єса вражає своєю відкритістю і, на перший погляд, простотою. З часу її написання минуло три-

Богдана БОДНАР

театрально-концертний київ 10’11

21

PERSONALITY

персона надцять років. Три українських театри за цей період зуміли розгледіти за вдаваною простотою глибину думок і оригінальність погляду автора. Київський академічний театр на Подолі здійснив постановку невдовзі після її написання. Через роки не полишає відчуття свята після вистави «Таїна буття». Здавалося, що тиша заповнює твоє серце, історія двох страждань вражала своєю інтимністю, але було то на високій ноті чистоти і навіть цнотливо. Щирість і майстерність акторських особистостей Лариси Трояновської та заслуженого артиста України Володимира Кузнєцова брали глядачів у полон. Вона – жіночність і затишність, ніжність і любляче серце, він – геній з оголеним нервом, затятий у своїй роботі. Режисер Віталій Семенцов вибудовував стосунки героїв дуже камерно, залишаючи відчуття швидкомінливості дії: ось тут перед нами вони вперше зустрілись, тут вперше спалахне непорозуміння і несподіваний, нестерпний емоційний вибух, коли вже неможливо зібрати докупи розбиті скельця, тільки їхній брязкіт, як плач, доганятиме через роки. Серце болітиме за жорстокість долі, нещадної до цих двох світлих людей. Сумні очі Ольги – Трояновської, здається, в глибині палали вогнем незнищенної любові, що ніяк не могла змиритися з нелюбов’ю Івана, який писав у своїх нотатках: «З теперішньою моєю жінкою я одружився без любові, а з доктрини, що треба оженитися з українкою – себто наддніпрянкою – і то більш освіченою курсисткою. Судженої і конем не об’їдеш». Чи знала ці рядки Ольга? Для нас це назавжди залишиться загадкою. Хоча видається, що Ольга Лариси Трояновської відчувала це усіма фібрами своєї душі. Всім серцем

22

театрально-концертний київ 10’11

PERSONALITY

персона намагалася вона цю нелюбов побороти. Не судилося. Її зламало життя і назавжди залишило боже…вільною! До цієї вистави епіграфом могли б стати слова самого Івана Франка: «Гніт подружжя без любови деморалізує і до крихти руйнує женщину», але цьому хочеться заперечити: Ольгу Лариси Трояновської неможливо назвати зруйнованою, радше одержимою, бо вміла любити. Унікальність п’єси «Таїна буття» полягає в тому, що її надзвичайно легко інтерпретувати, в будь-якому сценічному прочитанні озветься неповторний зміст і, водночас, залишиться найголовніше – пізнання таїни буття українського генія, який умів любити і страждати, розбиваючись об жорстоку стіну буденності, який зумів створити зі своїх страждань надзвичайну, прозору, пронизливу, потужну поезію.

театрально-концертний київ 10’11

23

FIRST NIGHT

прем’єра

ЛЮКС ДЛЯ ІНОЗЕМЦІВ, АБО ТАБІР ЕМІГРАНТІВ Х

Вікторія ІЛЬКІВ Фото Юрія ШКОДИ

оча б на мить уявити себе клієнтом номеру «люкс» для VIP-персон та іноземців у престижному готелі глядачам допоможуть Анатолій Хостікоєв і Богдан Бенюк та їхня весела компанія під час вистави на сцені Національного театру російської драми імені Лесі Українки, що так і називається «Люкс для іноземців». Виставою, створеною за мотивами однойменної п’єси відомого сценариста Девіда Фрімана, Театральна компанія «Бенюк і Хостікоєв» відкрила 12-й сезон, і це їхній шостий проект. (За підтримки ПАТ «Миронівський хлібопродукт» (ТМ «Наша Ряба»)).

«Люкс для іноземців» – класична комедія положень, яка захоплює заплутаними колізіями в сюжеті, легкістю, яскравістю й простотою гри акторів, а також несподіваними режисерськими знахідками. Схожий «серійний» сюжет можна віднайти у кожного іншого класичного комедіографа: чоловік прагне зустрітися з коханкою в номері готелю, але раптово приїжджає його дружина, тому коханка тимчасово стає дружиною сусіда по кімнаті, до якого теж незабаром має повернутися його дружина. Упродовж усього дійства чоловіки з жінками об-

Сцена з вистави

24

театрально-концертний київ 10’11

FIRST NIGHT

прем’єра

У центрі – режисер вистави А. Хостікоєв

мінюються по колу і намагаються з’ясувати стосунки; а коли вже всі збираються разом, щоб розплутати ситуацію – все вирішує стороння людина, хоча... насправді, ще більше ускладнює обставини. Сценічне оформлення спектаклю – одна кімната, що, за словами власника готелю визначається категорією «люкс». Але художник спектаклю Андрій Романченко, зважаючи на авторські ремарки, доводить протилежне – цей номер, як і сам готель, потребують нагального капітального ремонту: вигорілі шпалери, та ще й вкриті плямами від сирості; старий радіатор, який постійно протікає; несправна шафа-купе і погано заклеєні двері до сусідньої кімнати. Оформлення сценограф зробив максимально мобільним, що дає можливість сповна проявити акторську фантазію. Режисер свідомо не вдається до осучаснення твору, події відбуваються у 1970-х роках, коли не

було мобільних телефонів та Інтернету, телевізор був великою розкішшю, а головне – життя здавалося яскравішим, а люди добрішими. Підсилює таке відчуття й життєрадісна музика Джеймса Ласта (музичне оформлення – Роман Суржа). Загалом, вистава не вирізняється особливим режисерським вирішенням. Адже Анатолій Хостікоєв добре знає, як важко буває акторові сповна розкрити свої здібності й талант через складну режисерську чи сценографічну концепцію. Тож козирем цієї вистави постановник свідомо обрав яскраві акторські роботи. Деталі поведінки персонажів відпрацьовані філігранно, в результаті всі характери виразні, зі своєю родзинкою гумору, і є досить упізнаваними глядачем. Наприклад, угорсько-лапландський із французьким громадянством консьєрж готелю Карак (народний артист України Василь Мазур) схожий на типового охоронтеатрально-концертний київ 10’11

25

FIRST NIGHT

прем’єра

Клод – Б. Бенюк, Хельга – Н. Сумська, Хайнц – Д. Мартинов

ця м’ясокомбінату чи пивзаводу. Частіше він до всього байдужий, а коли є власна вигода – одразу стає зацікавленим, за що й отримує грошову компенсацію. Інший персонаж – «незрозумілий сорт швейцарського австрійця» Хайнц (Денис Мартинов). Це експресивний ловелас і нетямущий менеджер-власник готелю. Ще в цій когорті – дві доволі типові інтелігентні сімейні пари зі спільною коханкою на двох. Перше подружжя – Стенлі (Ігор Рубашкін) та Бренда Паркер (Наталя Ярошенко) люблять подорожувати у вихідні. Друге – Клод (Богдан Бенюк) і Хельга Філбі (Наталя Сумська) дозволяють собі шукати втіхи на стороні. А між ними плутається яскрава, феєрична й хитра коханка Симона (Ганна Сирбу). Богдан Бенюк у ролі Клода – одночасно харизматичний англійський дипломат і кумедний у своїй простоті продавець бісквітів. Наталя Сумська вкотре дивує своєю винахідливістю – «ліпи-

26

театрально-концертний київ 10’11

ти» чітко окреслений і майстерно відточений образ. Хельга в її виконанні – німкеня з французьким акцентом. Вона дуже порядна, «до нудоти» любляча дружина: готова все покинути та приїхати за кілька сотень кілометрів до коханого чоловіка, щоб привітати його з днем янгола. Більше того – Сумська–Хельга готує йому програму привітань, зовсім не прописану автором п’єси, а вигадану актрисою: власний вірш, ліричну пісню, та ще – дарує «своє серце», символізуюче м’якою іграшкою. Вона кумедна, лірична «перепілочка-щебетушка», говорить тонесеньким голосочком, гаркавить і нервово хіхікає, коли хвилюється. А в сцені зваблювання Хельгою чужого чоловіка «любляча пташка», в якої, очевидно вже давно не було інтимних стосунків, з гротеском перетворюється на горду гірську лань. Вона немовби виконує ритуальний танецьстриптиз – як знак вдячності за її збережену репутацію.

FIRST NIGHT

прем’єра Фінал вистави абсолютно несподіваний. Режисер вирішив ускладнити розв’язку автора – подарувати Караку не одну доньку, а одразу трьох (Бренду, Симону і Хельгу). Всі любовні непорозуміння між подружжями вирішилися несподіваними родинними (сімейними) зв’язками. Але це ще не все! Є танці та співи, адже за сюжетом у селищі вирує фестиваль Святого Вольф­ ганга. Тож, знайомимося з головним спонсором фестивалю, президентом Клубу болгарських леді-велосипедисток – місіс Хоффмайєр. Насправді, це та сама пані, що постійно інтригувала своєю присутністю за дверима суміжної кімнати. Цю роль зіграв сам Анатолій Хостікоєв. Він постає перед глядачем у яскравому жіночому костюмі та рудій перуці. Тож далі за програмою фестивалю веселощі, гуляння, карнавал, де звучить жартівлива пісенька у виконанні Наталі Сумської, гра на сопілці-волинці Богдана Бенюка у класичному шотландському вбранні, запальна пісня Ганни Сирбу з «латиноамериканським кордебалетом» і, наприкінці, лірична крапка спектаклю – гра на саксофоні Василя Мазура. Виставою «Люкс для іноземців» режисер прагне показати глядачам призабуту істину – життя завжди прекрасне, якщо дивитися на світ через окуляри оптимізму. Найважливіше – цінувати родину, зберегти почуття любові, дружби, вірності, довіри. Життя як дзеркало – усміхнешся і отримаєш таку ж відповідь. На щирі усмішки глядачів після перегляду спектаклю «Люкс для іноземців» сподіваються всі його учасники. Зігравши кілька вистав у Києві, вони лаштуються гастролювати десятьма обласними центрами України, першими з яких традиційно стануть Львів та Івано-Франківськ.

Карак – В. Мазур

театрально-концертний київ 10’11

27

FIRST NIGHT

прем’єра

ПОЧУТИ ГОЛОС СВОГО СЕРЦЯ На сцені Національного театру імені Івана Франка відбулася прем’єра «Гімн демократичної молоді» за п’єсою харківського поета, прозаїка, есеїста та перекладача Сергія Жадана. Спеціально на замовлення театру автор написав оригінальну п’єсу за власними прозовими творами «Гімн демократичної молоді України» та «Депеш мод». Здійснив постановку вистави режисер Юрій Одинокий. Вікторія ІЛЬКІВ Фото Тетяни ВЕЛИКОДНОЇ

28

С

ергій Жадан, який працює у жанрі, так би мовити, «словесного джазу», «медіативних рефлексій» та дорожніх заміток-спогадів, завжди прагне писати про простих реальних людей, тому домінуючою темою його творів є «наша епоха» і «наше покоління». Саме це й зацікавило Юрія Одинокого, який давно мріяв повернути до театру «живого» автора. Єдиним побажанням режисера до письменника стало виключення з майбутньої п’єси всієї ненормативної лексики, котра щедро розсипана на сторінках жаданівських розповідей. «Гімн демократичної молоді» не має жодного відношення до відомого твору періоду 50-60-х років. У ньому проведені іронічні паралелі з тим останнім радянським поколінням, представники якого ще встигли стати піонерами і комсомольцями, але в партію вступити вже не змогли. Вони були останніми представниками радянської «демократичної» молоді та стали першою незалежно-українською «демократичною» молоддю. Оскільки Юрій Одинокий, як і Сергій Жадан, є частиною цього театрально-концертний київ 10’11

покоління і був свідком буремних подій «кримінальних 90-х», йому було що розказати столичній публіці. Та виявилося, що глядачі й самі добре пам’ятають цей не такий вже далекий час, тому жваво реагували на події вистави. Співавтори вистави – Віктор Шульга (художник-постановник), Ольга Семьошкіна (балетмейстер), Ярослав Марчук (художник по світлу), Анатолій Навроцький (хормейстер), Олексій Кітель та Олексій Сікорський (музичне оформлення та звукорежисура) – допомогли Юрію Одинокому створити соковиту і насичену атмосферу дев’яностих. Триповерхова металева конструкція, поділена на кілька секцій і поєднана між собою сходами, була на сцені одночасно і квартирою багатоповерхового будинку, і базоюофісом асоціації «Боксери за справедливість», і лікарнею, і гей-клубом «Бутерброди», а ще управлінням культури і залою аеропорту. Музичні хіти тих років (особливо дискотечна «Russian Lullaby» шведської групи E-Type та лірична «Maybe I Maybe You» легендарних «The Scorpions») ви-

FIRST NIGHT

прем’єра

Сан Санич – Д. Рибалевський, Марта – К. Баша

театрально-концертний київ 10’11

29

FIRST NIGHT

прем’єра

Славік – О .Ступка

кликали у глядачів справжню ностальгію. А національні танці та співи етнофолк-хору «Журавонька» у Клубі екзотичного відпочинку «Бутерброди» додавали ситуації максимальної абсурдності. Події вистави розгортаються навколо головного героя – Сан Санича (Дмитро Рибалевський) – відчайдушного, але ще не загубленого для суспільства молодого чоловіка з вищою осві-

30

театрально-концертний київ 10’11

тою, який спочатку «кришував» ринки з місцевими бандитами, а потім почав займатися клубним бізнесом із другом дитинства – відважним і надійним Гогою Ломая (Олег Стальчук). Відкритий ними гей-клуб познайомив його з цікавими і несподіваними людьми, що теж намагалися себе хоч якось реалізувати у цьому житті: повним креативних ідей, із незламним духом авантюризму Славіком (Остап Ступка), найколоритною фігурою – начальницею місцевого управління культури Валентиною Валентинівною (Людмила Смородіна), харизматичною самоуком-перекладачкою Зіною (Тетяна Жир­ко-Олек­сен­ко), справжньою пародією на заокеанських проповідників, Преподобним Джон­со­ном-і-Джон­со­ном (Олексій Богданович), зухвалими і безстрашними цирковими клоунами Іваном (Василь Баша) та Петею Бичком (Іван Залуський). Але ні прибутку, ні задоволення новий бізнес Сан Саничу-Рибалевському не приносять. Залишились дві речі, що захоплюють його у житті – це робота над дисертацією, в якій він описує людей і події, що відбуваються навколо, та його дівчина Марта (Ксенія Баша-Дов­ жен­ко). Саме вона – та «жива» і ще не зіпсована істота у цьому забутому Богом хаосі, яка не прагне матеріального достатку. Смілива Марта-Баша повна жаги до життя, цінує відверті почуття, позитивні емоції та хороших людей, що дарує їй цей світ. Вона не боїть­ ся «літати» з шаленою швидкістю на своєму мопеді, бо саме в цей момент по-справжньому щаслива. Це відчуття дає їй розуміння, що таке «життя», яке знаходиться на межі зі смертю, і що таке «любов», заради якої вона мчить додому. Та лише її смерть змушує героя серйозно задуматися над словами і вчинками Марти, а також зрозуміти, яке важливе місце вона займала у його серці. Воно

FIRST NIGHT

прем’єра не витримує мук-страждань, відмовляється битися далі, та янголи у вигляді фантастичних істот «запускають» заново сердечний мотор Санича. Юрій Одинокий показав у виставі на тлі абсурдних і страшних тогочасних подій загальнолюдські цінності, що існували, існують і існуватимуть у цьому світі. Режисер пропонує цінувати та любити життя, адже будь-якої миті воно може обірватися, цінувати

й любити людей, які поруч із тобою, бо їх можна втратити будьякої миті. Справжне щастя – не в грошах, а в тобі самому – у твоєму ставленні до життя і людей. Лейтмотивом вистави стала композиція «Maybe I Maybe You» гурту «The Scorpions», в якій ідеться про те, що кожен з нас може «змінити цей світ», може «віднайти шлях до зірок» і «врятувати свою душу», якщо почує голос свого серця.

Сцени з вистави

театрально-концертний київ 10’11

31

BENEFIT

бенефіс

«ТАК НА ЦІЙ СЦЕНІ ЩЕ НІХТО НЕ СПІВАВ...» Цьогоріч соліст Національної опери, заслужений артист України Ігор Борко святкує піввіковий ювілей. У репертуарі співака – партії Рудольфа в «Богемі» Джакомо Пуччіні, Герцога в «Ріголетто», Альфреда в «Травіаті» Джузеппе Верді, Ленського в «Євгенії Онєгіні» Петра Чайковського, Володимира в «Князі Ігорі» Олександра Бородіна, Едгара в «Лючії ді Ламмермур» Гаетано Доніцетті, Надіра в «Шукачах перлів» Жоржа Бізе, Італійського гостя в «Кавалері троянд» Ріхарда Штрауса.

32

BENEFIT

бенефіс

Й

ого життя вирує творчістю, він відчуває свою приналежність не тільки в розвитку національної, а й європейської культури. Ігор Борко виступає у найпрестижніших театрах світу, його партнерами по сцені є відомі оперні виконавці, а диригентами – всесвітньовідомі Стівен Вайт, Юджин Кон, Джефрі Рінг (США), Марко Боемі, Джуліа­но Бетта (Італія), Міка Айшенхольц (Швеція), Корнел Траілеску, Юрій Флореа (Румунія), Ричард Хайн (Німеччина), Кразімір Топалов (Болгарія), Варчіслав Кунс (Польща), Ренат Салаватов (Росія). Співак багато разів гастролював у Франції, Сполучених Штатах Америки, Нідерландах, має досвід виконання класичної опери в сучасному трактуванні. Про вистави за участю нашого співвітчизника зарубіжна преса пише як про ви­знач­ні мистецькі події: «Його неперевершена манера співу заворожує і чарує усіх присутніх виявом справжнього бельканто. Беззаперечно, він є одним із найкращих виконавців партії Едгара в Європі» (Нідерланди, газета «Нet parool»). У Нідерландах Ігор Борко п’ять років поспіль виконував партію Едгара в «Лючії ді Ламмермур» Доніцетті з гранатою в руках і в мілітаристському костюмі. А торік постановники перенесли дію цієї ж опери до бару. Такою була режисерська концепція Михайла Панджавідзе. Все доволі натурально – навіть можна випити пива… Сюжет залишився незмінним, але акцентувалося протистояння двох фінансових компаній. Енріко, брат Лючії, щоб поліпшити своє матеріальне становище, наполягає на одруженні сестри з Артуром. Спектакль був насичений бійками, лилася кров, лунали постріли, на сцені навіть з’являлися байкери на мотоциклах! Як розповідає пан Ігор, солістові доводилося співати і на колінах, і лежа-

чи (після бійки), та попри все ще й диригента бачити.

– Пане Ігорю, очевидно, це свідчить про Вашу майстерність виконання. Згадаймо хоча б випадок із «магічним» звучанням ноти «сі»...

– Він теж трапився в Америці на виставі «Ріголетто» Джузеппе Верді. В останній дії звучить відома пісенька Герцога. Виконуючи її, раптом помічаю, що із зали виходять люди. Я підійшов на авансцену, та, коли взяв найвищу ноту, спрацювала сирена. Дію було перервано на півгодини. Імпресаріо каже: «Ігорю, що ти наробив? Так на цій сцені ще ніхто не співав». Дію довелося повторювати. Коли знову зазвучала пісенька Герцога, глядач ошаленів від захоплення. Безліч разів мене викликали на «біс».

– Тепер знатимуть, яким потенціалом володіють оперні солісти в Україні!

– Нашу школу цінують за кордоном, однак українським виконавцям бракує уваги від своєї держави. Приємно бачити, коли на Заході на оперну виставу йдуть усі перші особи міста, та ще й приїздять з інших регіонів. Там посадовці мають у цьому потребу. Припускаюся думки, що це також і складова їхньої кар’єри – вони дбають про інтелект нації. Не випадково і великі концертні зали споруджуються за кошти мільйонерів.

– Мені здається, що наша культура розвивається за своїми непе­редбачуваними законами. Криза, зміни урядів, нестабільність, а талантів усе більшає.

– Стихійний рух – це добре, а спрямований – ще краще. Подорожуєш світом і відзначаєш високий рівень культури в усьому. Тільки переступив поріг готелю – відчуваєш до себе, як до актора, особливе ставлення. І це зрозуміло, бо ж оперний співак – це певний статус, його місія – духовно збагачувати слухача… театрально-концертний київ 10’11

Олеся ПАСІЧНА

33

BENEFIT

бенефіс

– Пане Ігорю, ювілей – це ще й привід підсумувати зроблене…

– Згоден. Про себе можу сказати так: у професії встиг зробити чимало – володію найскладнішим репертуаром для ліричного тенора, маю свого глядача за кордоном і в Україні. Та це не всі крите­рії самооцінки. Наприклад, не­що­давно я двічі співав «Травіа­ ту» в Національній опері: одного разу на вшанування пам’яті Євгенії Мірош­ниченко, іншого разу – мого педагога Костянтина Огнєвого. В обох випадках не зміг придбати квитки для запрошених мною людей – зала була вщент заповнена. Звісно, таке визнання дуже приємне! Хоча, якщо відверто, тільки одному мені відомо, Вистава «Лючія ді Ламмермур» Театр Балтимор-опера (США)

34

театрально-концертний київ 10’11

яка це праця, що за мобілізація зусиль. Майже щодня займаюся із концертмейстером, слухаю записи, шліфую кожен звук. Попри сьогоднішнє визнання, треба й про перспективу дбати. Умовно кажучи, повсякчас утримувати «розряд» майстерності.

– Жартуючи, дозвольте уточнити: наразі Ви майстер оперного виконання якого розряду?

– Як завжди, працюю, щоб набути найвищого.

– У Національній філармонії практикують постановку опер у концертному виконанні...

– Давно мрію, щоб у репертуарі нашого театру з’явилася вистава «Шукачі перлів» Ж. Бізе. Ця індійська легенда дуже рідко втілюється на сценах через складні сольні партії закоханих Надіра та Лейли. Арія Надіра в репертуарі ліричного тенора свідчить про високий рівень його майстерності. Я співав її багато разів у Нідерландах. Можливо, здійсниться моє бажання, і вона звучатиме в Києві хоча б у концертному виконанні.

– Розкажіть, будь ласка, про Ваш сольний концерт у Національній філармонії, що відбудеться 2 жовтня.

– Самому організовувати концерти дуже складно, але для співака вони необхідні. Якщо тобі даровано Всевишнім талант співати, то мусиш чесно виконувати цю місію. Вважаю цей концерт продовженням заходів із нагоди мого цьогорічного ювілею. Треба звітувати перед слухачами, перед собою, і ще... перед моїм педагогом, нині покійним, Костянтином Дмитровичем Огнєвим. Дні нашого народження майже збіглися у часі. На знак пам’яті про нього в Будинку звукозапису Національної телерадіокомпанії відбувся концерт, до здійснення якого я теж доклав зусиль. У фондах радіо збереглися записи його голосу, тож усі присутні на концерті мали змогу їх по-

BENEFIT

бенефіс

Вистава «Лючія ді Ламмермур» Teatro Lirico D'Eropa (Нідерланди)

чути. Розумієте, кожен митець зобов’язаний зважати на те, щоб надбання нашої культури не зникли. Вклад Костянтина Огнєвоговиконавця, а ще й педагога, значущий. У його репертуарі було понад 40 партій, а скільки ще концертних номерів! Хіба можна про це забувати?

– Ви погоджуєтеся з тією думкою, що часточка душі педагога озивається в його учнях?

– Так. Підтвердженням цьому і буде виконання деяких творів з його репертуару. Наприклад, звучатимуть народна пісня «Одна гора високая...» та «Чорнобривці» на слова Миколи Сингаївського і музику Миколи Верменича. З неа­ політанських пісень – «Лиш для тебе, Лючіє» Ч. Біксіо та «Мені не забути тебе» Е. Куртіса.

– Які ще нові твори прозвучать у цьому концерті?

– Насамперед, присутні почують народну «Думу про Морозенка».

Віктор Степурко зробив обробку саме для мого голосу. Вважаю за честь мати в репертуа­рі такий твір, бо це наша історична пам’ять, пласт нашої культури. Вперше виконаю призабутий галицький романс «Як ніч мене покриє...» Будуть звучати нові твори у виконанні Оркестру народної та популярної музики під орудою диригента народного артиста України Святослава Литвиненка.

– Здається, у Вас склався плідний творчий тандем із цим колективом. Навіть слухачі зауважують це під час виконання народних пісень. Чи не так?

– Очевидно. Адже співпрацюємо давно над записами творів для фондів радіо та в концертах. Сподіваюся, що невдовзі втілимо давній спільний задум – камерні вечори романсів.

– Що ж, пане Ігорю, Ви заінтригували слухачів. Дякую за розмову. Дочекаймося. театрально-концертний київ 10’11

35

FIRST NIGHT

прем’єра

ДВОЄ ДРУЗІВ + ПАСАЖИР У ВАЛІЗІ А Дарина МАЛІКОВА Фото Євгена ЧЕКАЛІНА

36

кадемічний театр драми і комедії на Лівому березі Дніпра презентував дитячу виставу «Пасажир у валізі» за п’єсою «Біля ковчегу о восьмій» сучасного німецького драматурга Ульріха Хуба. Її було написано в 2006 році, коли німецьке видавництво запропонувало п’ятьом театрам створити вистави для дітей на тему «Релігія». Драматург укотре прочитав Біблію, тож історія про Ноїв Ковчег надихнула його написати п’єсу, сповнену роздумів на цю важливу тему. Саме цей твір Ульріха Хуба був визнаний найкращим у Німеччині. Невдовзі п’єсу переклали різними мовами та активно втілювали на кону. Наразі вона побачить світло рампи і в Києві з ініціативи молодої режисерки Тамари Трунової. Балетмейстер, заслужений артист України Лев Сомов разом із молодими артистами театру (переважно недавніми студентами) театрально-концертний київ 10’11

створили яскраву, музично-танцювальну виставу, в яку органічно вплітаються життєво важливі проблеми. Трьом пінгвінам, яких об’єднує міцна дружба, доводиться вирішувати складне завдання – як їм потрапити на рятувальний корабель, зведений Ноєм, коли є тільки два квитки. Залишити одного з друзів чи вдаватися до «контрабанди»? Що стане для них пріоритетом у вирішенні цієї складної ситуації? Театр допомагає юним глядачам зрозуміти прості істини – що таке дружба, довіра, любовь, доброта?.. У виставі зайняті актори: Ігор Антонов, Олена Бушевська, Антон Вахліовський, Акмал Гурезов, Михайло Досенко, Сергій Журавльов, Андрій Ісаєнко, Оксана Лаврик, Олександр Ромашко. Художник-постановник вистави Олег Луньов, автор музичного рішення Ігор Антонов.

FIRST NIGHT

прем’єра

театрально-концертний київ 10’11

37

театральні програми НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА www.opera.com.ua Вул. Володимирська, 50 Тел. 279-11-69

Джоакіно Россіні

ПОПЕЛЮШКА Опера на 2 дії Лібрето Якопо Ферротті. Диригент-постановник н. а. України, н. а. Росії В. Кожухар Режисер-постановник Італо Нунціата (Італія) Хормейстер‑постановник Б. Пліш Художник-постановник н. х. М. Левитська Художники костюмів: н. х. М. Левитська, Н. Кучеря Диригент з. д. м. А. Кульбаба Режисер н. а. В. Река Хормейстер А. Семенчук ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ

Дон Раміро, принц Салерно – з. а. С. Пащук, з. а. М. Шуляк Дандіні, його камердинер – О. Бойко, І. Мокренко Дон Маньїфіко, барон ді Монтеф’ясконе, батько Клорінди та Тізбе – н. а. С. Магера, з. а. Б. Тарас, А. Гонюков Клорінда – з. а. Л. Гревцова, О. Терещенко Тізбе – з. а. О. Нагорна, С. Годлевська Анджеліна, Попелюшка, пасербиця дона Маньїфіко – з. а. Т. Пімінова, з. а. А. Швачка Алідоро, філософ, наставник дона Раміро – С. Ковнір, О. Мілєв Дія відбувається у Салерно у XVIII ст. Дія перша. Ранок у будинку дона Маньїфіко. Клорінда та Тізбе зайняті вранішнім туалетом, а Попелюшка, як завжди, клопоче

38

по господарству, наспівуючи пісеньку. З’являється Алідоро, наставник принца дона Раміро. Перевдягнувшись жебраком, він шукає гідну наречену для свого вихованця. Клорінда та Тізбе брутально поводяться з ним. Тільки Попелюшка дає незнайомцю поїсти. Алідоро зворушений добротою дівчини. Зненацька з’являються глашатаї, які повідомляють, що принц дон Раміро збирається одружитися й незабаром прибуде сюди, щоб запросити дона Маньїфіко з дочками на бал, де й вибере майбутню дружину. Клорінда та Тізбе дуже раді та схвильовані – кожна розраховує завоювати серце принца. Надзвичайно задоволений і сам дон Маньїфіко – якщо дон Раміро вибере одну з його дочок, він зможе поправити свої справи, що похитнулися, і стати знатним вельможею. У будинку починаються гамірні збори на бал. Тим часом дон Раміро, довідавшись від вірного Алідоро, що в домі дона Маньїфіко він знайде свій ідеал жінки та дружини, приходить у будинок барона, перевдягнувшись у вбрання свого камердинера Дандіні. Він вирішує сам у всьому переконатися. Вислухавши сумну розповідь Попелюшки, принц вражений її щирістю, чарівністю та добротою. Слідом за перевдягненим доном Раміро у будинку з’являється Дандіні з почтом, в розкішному вбранні принца, за якого він себе і видає. З удаваним замилуванням, розсипаючись у нещирих компліментах, він запрошує дона Маньїфіко та його дочок на сьогоднішній бал. Попелюшка теж дуже хоче побувати на балу і просить вітчима взяти її із собою. Але дон Маньїфіко невблаганний і навіть розлючений, адже присутнім він видає Попелюшку за нікчемну і нахабну служницю. Відповідаючи на твердження Алідоро про наявність в сім’ї ще однієї сестри, згід-

но реєстру, він вигадує «зворушливу» історію про передчасну кончину своєї третьої дочки. Коли всі вирушають на бал, Алідоро, втішаючи зневірену Попелюшку, обіцяє відвезти її до палацу принца, подбавши про вбрання й прикраси для неї. Палац принца дона Раміро. У розкішному кабінеті знаходяться: Дандіні, перевдягнений у вбрання принца, дон Раміро в костюмі камердинера, дон Маньїфіко, Клорінда та Тізбе. Щоб краще познайомитись із сестрамикандидатками в наречені, Дандіні жартома призначає дона Маньїфіко головним королівським виночерпієм і відправляє його у винний погріб, де той зразу ж починає святкувати своє «почесне призначення» у компанії придворних. Тим часом сестри взялися активно виконувати батьківський план завоювання «принца». Дандіні доповідає своєму господарю власні висновки про корисливість, безнадійну дурість і пустотливість обох дочок дона Маньїфіко та радить утриматись від цих кандидатур: «Мабуть, на цей раз мудрий Алідоро помилився!» З’являються сестри-суперниці, які щосили намагаються сподобатися удаваному принцу, кокетуючи й заграючи з ним. Але Дандіні, аргументуючи тим, що не може одружитися одночасно з обома сестрами, пропонує їм запасний альтернативний варіант – шлюб з його «вірним слугою» і другом, маючи на увазі перевдягненого принца. Пропозиція обома сестрами сприймається з огидою та обуренням. Тим часом бал в повному розпалі. Зненацька Алідоро повідомляє про приїзд незнайомої дами. Це Попелюшка. Ошатне вбрання, коштовності зробили її невпізнанною та прекрасною. Її відразу оточує юрба кавалерів. Краса незнайомки, чомусь дуже схожої на Попелюшку, викликає заздрість Клорінди, Тізбе та дона Маньї-

театральні програми НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Сцена з вистави «Попелюшка» Фото О. Путрова

фіко. І все-таки сестри не впадають у відчай, вони впевнені у своїй перемозі – удаваний принц, а це перевдягнений Дандіні, хоча й звернув увагу на таємничу незнайомку, проте не переставав робити компліменти сестрам. Гостей кличуть до столу. Після вечері має відбутися нарешті вибір нареченої. Дія друга. У вітальні з’являється перевдягнений слугою принца дон Раміро. Він не на жарт стривожений: здається слуга Дандіні теж закоханий у Попелюшку. Побачивши, що наближаються Дандіні з Попелюшкою, дон Раміро ховається й спостерігає за ними. Дандіні зізнається Попелюшці у своєму почутті. Попелюшка, яка вважає Дандіні принцем, всетаки відкидає його залицяння, бо серце її належить іншому. Її обранець – скромний слуга принца. Дон Раміро, який все це чув, сповнений радості. Тепер Попелюшка збирається перевірити по-

чуття свого коханого. Вона дарує йому браслет – якщо дон Раміро любить її, то за цим браслетом він її відшукає. Не пояснюючи більше нічого, таємнича незнайомка залишає палац. Дон Раміро наказує всім збиратися на пошуки Попелюшки. Вірний Алідоро вже й хитрість придумав, завдяки якій має відбутися «випадкова зустріч» закоханих: карета принца зламається біля будинку дона Маньїфіко. Тим часом сам дон Маньїфіко, нічого не знаючи про те, що трапилося, наполегливо просить удаваного принца Дандіні назвати свою обраницю. У відповідь Дандіні лише сміється, відкриваючи, хто він насправді. Відбувається скандальна сцена з’ясування ситуації. Зрозумівши нарешті, як його ошукали, дон Маньїфіко, задихаючись від люті, готовий рознести весь світ. Дандіні вказує розгніваному барону на двері.

Знову будинок дона Маньїфіко. Повертається розлючений господар із пригніченими дочками. Побачивши Попелюшку, яка, як завжди, сидить у темному кутку, вони продовжують гадати, хто ж була ця загадкова дама, яка з’явилася на балу у принца. Починається гроза. Крізь шум дощу й гуркіт грому чутно як хтось стукає у двері. До будинку входить Дандіні. Уже як слуга принца він повідомляє, що карета дона Раміро зламалася біля будинку барона. Вслід за Дандіні з’являється дон Раміро – справжній принц. Побачивши на руці у Попелюшки той самий браслет, він оголошує її своєю нареченою. Майбутні наречені залишають будинок дона Маньїфіко. Клорінда та Тізбе у розпачі. Алідоро радить їм просити пробачення у зведеної сестри: знаючи добре серце Попелюшки, він впевнений, що вона їх пробачить. Тривалість вистави – 2 год. 35 хв.

39

театральні програми НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Адольф Шарль Адан

Жізель – Н. Мацак Фото О. Путрова

ЖІЗЕЛЬ Балет на 2 дії Сценарій Т. Готьє, М. Сен‑Жоржа, Ж. Кораллі за легендою Г. Гейне Хореографія М. Петіпа Диригент н. а. О. Баклан Балетмейстер-постановник н. а. К. Сергєєв Балетмейстери-репетитори: н. а. Т. Білецька, з. а. В. Потапова Художник з. д. м. Росії Т. Бруні ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Жізель – н. а. Г. Дорош, н. а. О. Філіп’єва, з. а. Т. Голякова, з. а. Н. Лазебникова, з. а. Т. Льозова, з. а. Н. Мацак, з. а. С. Такіта, К. Алаєва Берта, її мати – Л. Мельник, К. Новикова, С. Сергєєва Альберт – з. а. Г. Жало, з. а. М. Чепик, А. Гура, А. Дацишин, В. Іщук, Яр. Саленко, О. Шаповал, Я. Ваня Батільда – з. а. Т. Андрєєва, О. Гуляєва, К. Іваненко, Л. Мельник Ганс, лісничий – н. а. М. Мотков, Р. Бенціанов, І. Буличов, С. Тихий, О. Шаповал, Ян Ваня Герцог Курляндський – С. Литвиненко, О. Токар Друг принца – А. Бондарчук, М. Кирилюк, О. Львов, Д. Одинцов Па-де-де – з. а. Т. Льозова, К. Алаєва, М. Добрякова, О. Кальченко, О. Киф’як, К. Кухар, Т. Соколова, К. Ханюкова, В. Буртан, В. Іщук, К. Пожарницький Мірта, володарка віліс – з. а. С. Такіта, з. а. Х. Шишпор, І. Борисова, О. Киф’як, О. Голиця, К. Козаченко, М. Лавроненко Її подруги: Зюльма – О. Боярко, М. Степанченко, М. Ткаленко Монна – І. Борисова, М. Лавроненко

40

Дія перша. Граф Альберт закоханий у сільську дівчину Жізель. Щоб не виявити себе, він носить простий одяг. Жізель приймає його за селянина. У Жізелі є інший поклонник – лісничий Ганс. Він намагається пояснити їй, що Альберт не той, за кого себе видає, але Жізель не слухає його. Залишившись один, Ганс проникає у мисливський будинок і викрадає шпагу з графським гербом. Звуки мисливського ріжка сповіщають про наближення мисливців. Серед них – наречена графа та її батько. Наречена графа, зачарована наївністю і красою Жізелі, дарує їй золотий ланцюжок. Селяни розпочинають свято – День урожаю. У розпалі веселощів з’являється Ганс. При всіх він звинувачує Альберта в брехні і як доказ показує

шпагу графа. Жізель не хоче вірити цьому, тоді Ганс сурмить у ріг, і перед збентеженим графом з’являється його наречена. Вражена несподіваним обманом, Жізель божеволіє і вмирає. Дія друга. Опівночі Ганс приходить на могилу Жізелі. Поява віліс лякає його. Вночі віліси піднімаються з могил. Всіх, хто з’являється на кладовищі у цей час, вони примушують танцювати, доводячи їх до смерті. Така доля чекає і Альберта. Мірта наказує йому танцювати. Жізель просить Мірту відпустити Альберта, але віліси невблаганні. Світає. З першим промінням сонця віліси втрачають свою силу. Альберт врятований. Жізель назавжди прощається зі своїм коханим. Тривалість вистави – 2 год. 15 хв.

театральні програми НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Жорж Бізе – Родіон Щедрін

Микола Римський-Корсаков

КАРМЕН-СЮЇТА

ШЕХЕРАЗАДА

Балет на 1 дію

Балет на 1 дію

Сценарій та музична композиція А. Алонсо Диригент н. а. А. Власенко Балетмейстери: О. Плісецький, з. а. Росії А. Плісецький Балетмейстери-репетитори: з. а. А. Козлов, н. а. А. Лагода Художник Б. Месерер

Лібрето і хореографія М. Фокіна Диригент-постановник н. а. України, н. а. Росії В. Кожухар Диригенти н. а. О. Баклан, н. а. А. Власенко Балетмейстер-постановник н. а. В. Яременко Художник-постановник н. х. М. Левитська Художник Д. Таранін Балетмейстери-репетитори н. а. Л. Сморгачова, н. а. М. Прядченко

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Кармен – н. а. Г. Дорош, н. а. О. Філіп’єва, з. а. Т. Голякова, з. а. Т. Льозова, з. а. Н. Мацак, з. а. Х. Шишпор Хозе – н. а. М. Мотков, з. а. Г. Жало, з. а. С. Сидорський, з. а. М. Чепик, А. Гура, К. Пожарницький, О. Шаповал Ескамільо – з. а. С. Сидорський, І. Буличов, А. Дацишин, Д. Недак, О. Шаповал, В. Щербаков Цуніга – І. Буличов, В. Засухін, О. Львов, О. Токар, Ян Ваня 2 тютюнниці – К. Алаєва, К. Кальченко, Н. Кивлюк, Д. Кипень, Т. Соколова, О. Киф’як, М. Лавроненко, В. Межак, М. Степанченко, М. Ткаленко Доля – з. а. Т. Андрєєва, з. а. С. Такіта, О. Гуляєва, К. Іваненко, М. Лавроненко Кубинський балетмейстер Альберто Алонсо так розповідає про зміст «Кармен-сюїти»: «Кармен хоче взяти від життя все, що в ньому є. Якщо умовою цього є гра зі смертю, вона приймає і це. Тому життя Кармен уявляється мені наче арена, де вона веде повсякденну боротьбу за свою свободу з усіма, хто зазіхає на неї. Це те ж саме, що відбувається на арені у тореро з биком. Доля Кармен, як доля тореро і бика, завжди на грані життя та смерті. Не випадково в балеті з’явився персоніфікований образ Долі. Поривання Кармен до свободи почуття, думки, вчинку приводять її до конфлікту – до трагедії. Не можна жити правдою почуття серед людей, які не дотримуються логіки почуття».

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Зобеїда – н. а. О. Філіп’єва, з. а. Т. Голякова, з. а. С. Такіта, з. а. Н. Мацак, з. а. Х. Шишпор Золотий раб – н. а. М. Мотков, з. а. Г. Жало, з. а. С. Сидорський, з. а. М. Чепик, І. Буличов,

Д. Недак, О. Шаповал Шахріар – О. Токар Шахезман – В. Іващенко, С. Литвиненко, В. Чуприн Євнух – Ю. Коробчевський, Ю. Романенко Три одаліски – Г. Васильєва, О. Гуляєва, К. Іваненко, Н. Іщенко, К. Новикова, Н. Якушкіна Невільниці, раби, слуги, служниці, дівчата з бубнами, воїни – артисти балету Нудьгуючого султана Шахріара розважають одаліски і його улюблена дружина Зобеїда. За порадою свого молодшого брата Шахезмана, переконаного у жіночій зрадливості, Шахріар їде на полювання. У гаремі розпочинається оргія, у розпалі якої несподівано повертається султан. Він наказує стратити своїх наложниць, євнухів і рабів. Зобеїда вбиває себе. Тривалість вистави – 2 год.

Золотий раб – І. Буличов Фото О. Путрова

41

театральні програми УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

www.ft.org.ua Пл. Івана Франка, 3 Тел. 279-59-21

ПРЕМ’ЄРА

Ігор Афанасьєв

УРУС-ШАЙТАН Байки про Сірка – кошового отамана, шевальє д’Артан’яна та турецького султана Вистава на 2 дії Переклад Н. Андрієвської та О. Карп’яка Режисер-постановник з. д. м. І. Афанасьєв Музика А. Карпенка Художник-постановник н. х. України С. Якутович Балетмейстери: з. д. м. В. Дебелий, О. Семьошкіна Постановник бойових сцен н. а. В. Абазопуло Польотна пластика Ф. Муленко Музичний керівник з. а. В. Гданський Хормейстер з. а. А. Навроцький Балетмейстер-репетитор з. п. к. Н. Осипенко Звукорежисери: О. Пліса, Л. Бартошук Художник по світлу Я. Марчук Жіночі вокальні партії виконують з. а. Ж. Боднарук, А. Савченко ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Сірко, кошовий отаман – н. а. В. Нечепоренко Сірко-хлопець – І. Залуський Сірко-юнак – з. а. О. Форманчук Козак Шило – н. а. В. Баша Оксана – І. Мельник, Л. Красовська

42

Козак Шило – В. Баша, Сірко-хлопець – І. Залуський Фото Т. Великодної

Василь Мельник – н. а. В. Мазур Петро Мельник – А. Чумаченко Дмитро Мельник – В. Полікарпов, з. а. О. Паламаренко Мишко Мельник – з. а. О. Стальчук Петро Порох – н. а. В. Коляда, н. а. В. Дудник Ілько Перебийнос – Д. Рибалевський Семен Кваша – О. Печериця, О. Терновий Сільвестр Ігнатуша – Д. Завадський

Назар Круть – В. Ковтун Батько Оксани – н. а. О. Шаварський Дід Корзун – з. а. П. Панчук, н. а. О. Пєтухов Рикун – н. а. О. Задніпровський, В. Збаразський Гуля – Ю. Ребрик Синюха – В. Абазопуло (мол.) Кривозуб – В. Зозуля Мати Оксани – С. Ватаманюк, н. а. Н. Гіляровська Скрипач Йоська – з. а. Т. Жирко, Я. Гуревич Суддя – н. а. Є. Шах Курінний – з. а. Є. Мозговий

театральні програми УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА Хутірський – П. Піскун Мамелфа – з. а. В. Ілляшенко, О. Кондратюк Параска – з. а. І. Дворянин Перша сусідка – А. Добриніна Друга сусідка – Н. Ненужна, В. Мазур Галя – А. Савченко, В. Мазур Софія – з. а. Н. Ярошенко, Н. Ненужна Богдан Хмельницький – О. Зубков Панянка – А. Добриніна, В. Мазур Турецький султан Мурад – Д. Чернов, П. Москаль Мати Султана – з. а. І. Дворянин Істамбул-агаси – з. а. В. Ніколаєнко Толмач – П. Піскун Капітан Фрідріх – з. а. Т. Жирко, Я. Гуревич Принц Конде – О. Логінов Д’Артаньян – з. а. А. Гнатюк Іспанський Головнокомандуючий – з. а. А. Помилуйко Іспанський Генерал – Ю. Ребрик Цар Олексій Романов – О. Логінов Пітірім – О. Зубков Кутузов – н. а. Є. Шах Трубецькой – з. а. О. Паламаренко, з. а. Т. Постніков Неліпа – з. а. А. Гнатюк Ад’ютант Кутузова – Д. Чернов, з. а. Н. Задніпровський Некліпа – Р. Сєттаров Литаврист – О. Міцкевич Польські пані, наложниці, козаки, турки, іспанці, французи: Я. Бондаренко, К. Вертинська, В. Зубкова, В. Збаразський, В. Кальва, з. п. к. М. Лущ, В. Махов, Т. Махова, А. Меметова, А. Мовлянов, Ю. Мураткіна, Т. Мурашко, Я. Пасічник, М. Савка, О. Санжак, О. Судейкін Тривалість вистави – 3 год.

Вільям Шекспір

Вільям Шекспір

ПРИБОРКАННЯ НОРОВЛИВОЇ

БУРЯ

Комедія на 2 дії Сценічний варіант театру Переклад І. Кочерги, Ю. Лісняка Режисер-постановник н. а. С. Данченко Сценографія та костюми з. д. м. А. Александровича-Дочевського Композитор з. д. м. С. Бедусенко Хормейстер з. а. А. Навроцький Художник по світлу з. п. к. В. Лящинський ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Катаріна – з. а. Т. Міхіна, з. а. Т. Олексенко Б’янка – І. Дворянин, Л. Красовська Вдова – з. а. В. Ілляшенко Петруччо – н. а. О. Богданович Грумйо – н. а. В. Мазур Люченцьйо – н. а. О. Ступка Траньйо – з. а. А. Гнатюк Бйонделло – з. а. Н. Задніпровський, з. а. В. Ніколаєнко Гремйо – Є. Свиридюк Гортензьйо – з. а. А. Тимошенко Баптіста – н. а. В. Коляда Вінченцьйо – н. а. С. Станкевич, н. а. О. Шаварський Педант – н. а. Є. Шах Кертіс – з. а. Є. Мозговий Кравець – Д. Завадський Галантерейник – І. Кадубець Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

Трагікомедія на 2 дії Переклад Миколи Бажана Режисер-постановник, художник-постановник, музичне оформлення С. Маслобойщиков Художник по костюмах Н. Рудюк Балетмейстер О. Семьошкіна Музичний керівник вистави з. а. В. Гданський Хормейстер з. а. А. Навроцький Художник по світлу В. Святненко ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Алонзо, король Неаполітанський – н. а. В. Мазур Себастьян, його брат; Трінкуло, блазень; Ірида – н. а. В. Баша Просперо, законний герцог Міланський – н. а. О. Богданович, з. а. П. Панчук Антоніо, брат Просперо, самозваний герцог Міланський; Стефано, ключник‑п’яниця; Юнона – н. а. Б. Бенюк Фердінанд, син короля Неаполітанського – з. а. О. Форманчук Гонзало, старий чесний радник – н. а. О. Пєтухов Калібан, потворний дикун, раб – з. а. О. Стальчук Три обличчя Арієля, духа повітря; Боцмана; Церери – Я. Гуревич, П. Піскун, О. Печериця Міранда, донька Просперо – А. Добриніна, А. Савченко Дух – Т. Гороховська Тривалість вистави – 3 год.

43

театральні програми УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА Микола Гоголь

ОДРУЖЕННЯ Зовсім неймовірна подія на 2 дії Переклад Остапа Вишні Режисура та сценографія В. Козьменка-Делінде Асистент режисера, музичне оформлення О. Логінов Звукорежисер О. Чорний Художник по світлу Я. Марчук ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Агафія Тихонівна, наречена – н. а. І. Дорошенко Орина Пантелеймонівна, тітка – А. Савченко

Текля Іванівна, сваха – з. а. Л. Куб’юк Подкольосін, службовець, надвірний радник – н. а. О. Богданович Кочкарьов, друг його – н. а. Б. Бенюк Яїчниця, екзекутор – н. а. В. Мазур Анучкін, одставний піхотний офіцер – О. Логінов Жевакін, моряк – н. а. В. Коляда Пантелєєв, чиновник; Стариков, гостинодворець – Ю. Ребрик Степан, слуга Подкольосіна; Дуняшка, дівчинка в домі нареченої; Компаньйон Старикова; Візник – І. Залуський, Д. Ступка Тривалість вистави –2 год. 30 хв.

Агафія Тихонівна – І. Дорошенко, Орина Пантелеймонівна – А. Савченко Фото Т. Великодної

44

Джон Бойнтон Пристлі

СКАНДАЛЬНА ІСТОРІЯ МІСТЕРА КЕТЛА ТА МІСІС МУН Лірична комедія на 2 дії Переклад з англійської С. Борщевського Режисер-постановник з. а. Ю Одинокий Художник-постановник з. д. м. А. АлександровичДочевський Художник по костюмах Н. Рудюк Композитор І. Мамушев Балетмейстер П. Івлюшкін Художники по світлу В. Святненко Звукорежисер О. Кітель ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Джордж Кетл – н. а. В. Нечепоренко Місіс Твіг, економка – з. а. З. Цесаренко Моніка Твіг, її дочка – К. Баша-Довженко, І. Мельник Гардейкр, член міської управи – з. а. Н. Задніпровський, з. а. А. Тимошенко Стріт, поліцейський інспектор – з. а. В. Баша, з. а. О. Стальчук Делія Мун – н. а. П. Лазова Генрі Мун, її чоловік – О. Зубков, О. Логінов Містер Клінтон – з. а. О. Паламаренко, н. а. О. Шаварський Гренок, лікар – з. а. В. Ніколаєнко, з. а. О. Пєтухов Тривалість вистави – 3 год.

театральні програми УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА ПРЕМ’ЄРА

Сергій Жадан

ГІМН ДЕМОКРАТИЧНОЇ МОЛОДІ Трагікомедія на 2 дії Режисер-постановник з. а. Ю. Одинокий Художник-постановник В. Шульга Художник по світлу Я. Марчук Музичне оформлення О. Кітеля, О. Сікорського Балетмейстер О. Семьошкіна Хормейстер з. а. А. Навроцький ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Сан Санич – Д. Рибалевський, Д. Чернов Гога Ломая – з. а. О. Стальчук, з. а. А. Тимошенко Славік – О. Зубков. н. а. О. Ступка Марта – К. Баша, Т. Шляхова Іван Петрович Бичок – н. а. В. Баша, О. Логінов Петя Бичок – О. Печериця, І. Залуський «Боксери за справедливість», «Суперксерокси» – В. Абазопуло (мол.), Д. Завадський, В. Збаразський, П. Москаль, з. а. В. Ніколаєнко, П. Піскун, Р. Сєттаров, Д. Ступка, О. Судейкін, О. Терновий, Ю. Ребрик, з. а. О. Форманчук Валентина Валентинівна – н. а. Л. Смородіна. С. Прус Преподобний Джонсон-іДжонсон – н. а. О. Богданович, з. а. Н. Задніпровський Перекладачка Зіна – К. Вертинська, з. а. Т. Жирко-Олексенко Доктор – А. Водичев, з. а. Т. Жирко Буся – О. Терновий Микола Сачок – з. а. О. Паламаренко, н. а. Є. Шах Ведуча концерту – А. Добриніна, з. а. Н. Ярошенко Хор «Журавонька» – А. Савченко, Н. Ненужна, О. Яблочна, І. Мельник, Я. Пасічник, В. Зінєвіч, А. Маметова, Л. Красовська У виставі беруть участь артисти хору та балету

Вільям Шекспір

РОМЕО І ДЖУЛЬЄТТА Вистава на 2 дії Переклад І. Стешенко Режисер-постановник, сценограф В. Козьменко-Делінде Музичне оформлення О. Логінова Сценічні бої з. а. В. Абазопуло Танець Джульєтти – постановник з. а. Л. Руснак ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Ромео – Д. Ступка, Д. Чернов Джульєтта – К. Баша-Довженко, Л. Марченко (студентка КНУ театру, кіно та телебачення імені І. Карпенка-Карого), А. Савченко Монтеккі – н. а. В. Абазопуло Синьйора Монтеккі – з. а. І. Капінос, І. Мельник Капулетті – О. Логінов

Синьйора Капулетті – І. Дворянин, Л. Меметова, Т. Шляхова Ескал – І. Залуський, Д. Ступка Паріс – Я. Гуревич, П. Москаль, Ю. Ребрик Меркуціо – з. а. Н. Задніпровський, н. а. О. Ступка Бенволіо – О. Печериця, Р. Сєттаров Тібальт – з. а. О. Форманчук Брат Лоренцо – н. а. В. Мазур, Ю. Ребрик Брат Джованні – В. Абазопуло (мол.), Я. Гуревич, О. Печериця, Д. Чернов П’єтро, аптекар – з. а. О. Паламаренко, А. Чумаченко Балтазар – О. Терновий Мамка Джульєтти – з. а. Т. Олексенко, Я. Пасічник, С. Прус Розаліна – Н. Ненужна Тривалість вистави – 2 год. 45 хв.

Славік – О. Ступка, Гога Ломая – О. Стальчук Фото Т. Великодної

45

театральні програми УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА ПРЕМ’ЄРА

РОМАНСИ. НОСТАЛЬГІЯ Музична драма на 2 дії за мотивами п’єси Михаіла Себастіану «Безіменна зірка» Режисер-постановник з. д. м. О. Білозуб Сценографія та костюми з. д. м. А. Александровича‑Дочевського

Балетмейстер О. Семьошкіна Музичний керівник вистави з. а. В. Гданський Хормейстер з. а. А. Навроцький Музичний консультант О. Зелінський Аранжування та композитор І. Небесний Художник по світлу В. Святненко Музичне оформлення О. Сікорського

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Начальник вокзалу – з. а. А. Гнатюк Невідома – з. а. Л. Руснак Вчитель – А. Водичев Дивна жінка – А. Бойко Квіткарка – А. Савченко Бас – В. Збаразський Старий – н. а. О. Пєтухов Три подруги: з. а. Г. Семененко, з. а. Г. Сліпенко, О. Цимбаліст Провінціалка – з. а. Т. Міхіна Наречений невідомої – О. Зубков Касир на вокзалі – С. Прус Буфетниця – Н. Перчевська Жінка без адреси – з. а. Т. Олексенко Мешканці провінційного містечка: Я. Бондаренко, В. Кальва, О. Міцкевич, з. п. к. Н. Осипенко Руда – К. Вертинська Хлопець рудої – І. Залуський Прибиральниця на вокзалі – з. а. Н. Омельчук У виставі звучать романси і пісні на музику композиторів: Б. Веселовського, І. Воробкевича, А. Горчинського, І. Губаренко, П. Майбороди, М. Кропивницького, І. Небесного, О. Олеся, І. Поклада, В. Толмачова, М. Харіто на тексти поетів: Б. Веселовського, І. Воробкевича, А. Горчинського, І. Губаренко, Б. Демківа, М. Кропивницького, Л. Кисельова, Я. Климовського, В. Куринського, А. Малишка, Ю. Рибчинського, Т. Шевченка, В. Шумського, Н. Щербань Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

Провінціалка – Т. Міхіна Фото Т. Великодної

46

театральні програми УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА Тарас Шевченко

Роберт Болт

Ольга Кобилянська

НАЗАР СТОДОЛЯ

ВІВАТ, КОРОЛЕВО!

Лицарська балада на 2 дії

Історична драма на 2 дії

В НЕДІЛЮ РАНО ЗІЛЛЯ КОПАЛА

Режисер-постановник з. а. Ю. Кочевенко Художник-постановник О. Вакарчук Художник по костюмах К. Корнійчук Музичний керівник вистави н. а.Р. Гриньків Музичне рішення О. Кітеля Хормейстер з. а. А. Навроцький Балетмейстер з. п. к. Н. Осипенко Сценічні бої н. а. В. Абазопуло Художники по світлу: В. Святненко, Г. Ваховська Автор відеоряду П. Вавриневич Звукорежисер О. Сікорський ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Назар – з. а. Т. Жирко Кичатий – н. а. О. Задніпровський Галя – І. Мельник, О. Яблочна Стеха – н. а. Л. Смородіна Гнат – н. а. В. Нечепоренко Хазяйка – А. Добриніна Жид – Д. Завадський, н. а. О. Пєтухов Кобзар – з. а. Т. Постніков Свати: з. а. Є. Мозговий, з. а. О. Паламаренко Цариця ночі – С. Прус Перша подруга – В. Мазур, Н. Ненужна Друга подруга – О. Фесуненко Музики, козаки, дівчата: артисти драми, хору та балету театру Тривалість вистави –2 год. 20 хв.

Переклад Ю. Кочевенка Режисер-постановник з. а. Ю. Кочевенко Сценографія та костюми Н. Рудюк Музичне оформлення з. а. В. Гданського Балетмейстер з. п. к. Н. Осипенко Сценічні бої н. а. В. Абазопуло Хормейстер з. а. А. Навроцький Художник по світлу В. Святненко ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Марія – Єлизавета – н. а. Л. Смородіна Нау – н. а. В. Мазур, н. а. О. Шаварський Ріцціо – І. Кадубець, П. Піскун Мортон – н. а. В. Нечепоренко, з. а. О. Стальчук Ботвел – н. а. О. Задніпровський Дарнлей – з. а. Т. Жирко, з. а. Т. Постніков Дадлі – О. Зубков, В. Полікарпов Сесіл – н. а. В. Баша Уолсінгем – В. Зозуля, з. а. О. Паламаренко Нокс – н. а. О. Пєтухов, н. а. В. Коляда Де Квадра – з. а. Н. Задніпровський, з. а. А. Тимошенко Дейвісон – Я. Гуревич, з. а. В. Ніколаєнко Ормісто – Ю. Ребрик Пивовар – з. а. Є. Мозговий, н. а. Є. Шах Мор – Д. Чернов, А. Чумаченко Ліндсей – з. а. О. Форманчук Дублак – О. Печериця, Д. Чернов Кер – Д. Завадський Священник, в’язень – з. а. А. Помилуйко Лицарі, лорди, варта – артисти драми, балету, хору Тривалість вистави – 2 год. 45 хв.

Притча на 2 дії П’єса Неди Нежданої за мотивами однойменної повісті Режисер-постановник з. д. м. Д. Чирипюк Художник-постановник з. д. м. А. Александрович-Дочевський Композитор з. д. м. Ю. Шевченко Художник по костюмах Л. Нагорна Балетмейстер О. Семьошкіна Балетмейстер-репетитор з. п. к. Н. Осипенко Звукорежисери: О. Сікорський, О.Кітель ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Андронаті – з. а. О. Паламаренко, з. а. П. Панчук Мавра молода – А. Добриніна, Н. Корпан Мавра літня – А. Добриніна, Н. Корпан, С. Прус Гриць – з. а. О. Форманчук Дончук – н. а. В. Баша, н. а. Є. Шах Дончукиха – з. а. В. Ілляшенко, О. Кондратюк Туркиня – з. а. О. Батько‑Нищук, О. Фесуненко Дубиха – Л. Липчук, О. Яблочна Настка – В. Мазур, Т. Шляхова Раду – В. Зозуля, А. Чумаченко Хлопці: В. Абазопуло (мол.), Я. Бондаренко, В. Махов, А. Мовлянов, В. Ковтун, О. Печериця, Д. Рибалевський, О. Терновий, О. Санжак, П. Москаль Дівчата: В. Зубкова, В. Кальва, Т. Махова, І. Мельник, Ю. Мураткіна, Т. Мурашко, Н. Ненужна, М. Савка У виставі використані буковинські та циганські народні мелодії Тривалість вистави – 2 год. 20 хв.

47

театральні програми НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

www.rusdram.com.ua Вул. Б. Хмельницького, 5 Тел. 234-42-23 ПРЕМ’ЄРА

СТО П’ЯТА СТОРІНКА ПРО КОХАННЯ Історія на 2 частини Сценічна композиція М. Резніковича Постановка н. а. України, з. д. м. Росії М. Резніковича Сценографія, костюми н. х. М. Левитської Режисери з. д. м. І. Барковська, з. д. м. Л. Остропольський Композитор, музичне вирішення з. д. м. Ю. Шевченко Балетмейстер-постановник з. а. А. Рубіна

Федір Достоєвський

ДЯДЕЧКІВ СОН (Із Мордасовських літописів) Трагікомедія на 2 акти Постановка та інсценізація Г. Зіскіна (Канада) Сценографія н. х. Росії, н. х. України Д. Боровського (Росія) Костюми В. Комолової (Росія) Композитор з. д. м. Росії А. Шнітке (Росія) Художник з відновлення сценографії та костюмів О. Дробна (Україна) ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Марія Олександрівна Москальова – з. а. Росії Г. Варпаховська (Монреаль, Канада)

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Віра – А. Артеменко Він – н. а. Д. Савченко Він сьогодні – з. а. О. Треповський Манон – з. а. Н. Доля Альоша де Гріє – Є. Авдєєнко Ніна Олексіївна – О. Нещерет Левіт – з. а. О. Хорошко Командир – з. а. О. Замятін Лейтенант Борис – О. Поліщук, А. Кронглевський Розай – В. Осадчий Бабуся Віри – н. а. О. Кульчицька Хазяйка – з. а. О. Єна Та, що була у полоні – І. Борщевська Та, що пішла – з. а. Г. Наталушко Моряк – Ю. Яковлєв, В. Ращук Дружинниця – з. а. О. Єна, н. а. О. Кульчицька, О. Олексій, І. Борщевська, Г. Грінчак Баяніст – М. Нікітін Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

48

Москальова – Г. Варпаховська, Князь Гаврило К. – В. Зайцев Фото І. Сомової

Зінаїда Афанасіївна, її дочка – з. а. Н. Доля, І. Новак (Київ, Україна) Афанасій Матвійович, її чоловік – н. а. О. Гетьманський (Київ, Україна) Князь Гаврило К. – з. а. В. Зайцев (Київ, Україна) Павло Олександрович Мозгляков – В. Ніколенко (Київ, Україна) Настасія Петрівна Зяблова – н. а. Л. Яремчук (Київ, Україна) Софія Петрівна Фарпухіна – н. а. Н. Ніжерадзе, з. а. Л. Солодова (Київ, Україна) Анна Миколаївна – н. а. Л. Яремчук (Київ, Україна) Наталія Дмитрівна – н. а. Н. Ніжерадзе, з. а. Л. Солодова (Київ, Україна) Діва сновидінь князя Гаврила К. – Г. Артеменко (Київ, Україна), Ю. Заремба (Київ, Україна) Тривалість вистави – 2 год. 45 хв.

театральні програми НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ ПРЕМ’ЄРА

Антон Чехов

ВИШНЕВИЙ САД Комедія на 4 дії Постановка А. Каца (Росія) Художник Т. Швець (Росія) Режисер-асистент О. Гаврилюк Композитор, музичне вирішення О. Шимка Балетмейстер-постановник з. а. А. Рубіна Балетмейстер-репетитор з. а. С. Приходько ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Раневська Любов Андріївна, поміщиця – н. а. України, н. а. Росії Т. Назарова Аня – О. Олексій Варя – з. а. Н. Доля Гаєв Леонід Андрійович, брат Раневської – н. а. О. Гетьманський Лопахін Єрмолай Олексійович, купець – В. Ращук Трофимов Петро Сергійович, студент – з. а. В. Семиразуменко Симеонов-Пищик Борис Борисович, поміщик – з. а. В. Алдошин Шарлотта Іванівна, гувернантка – О. Когут, Т. Остапенко Єпіходов Семен Пантелійович, конторщик – А. Пономаренко Дуняша, покоївка – О. Червоненко Фірс, лакей, старий – н. а. М. Рушковський, н. а. В. Шестопалов Яша, молодий лакей – В. Ніколенко Перехожий – з. а. О. Замятін Єгор – О. Поліщук Начальник станції – В. Юрченко Поштовий чиновник – А. Кронглевський Гості, слуги – Т. Бойко. Г. Грінчак, А. Музиченко, В. Овчаров Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

Аня – О. Олексій, Гаєв – О. Гетьманський Фото І. Сомової

49

театральні програми НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ ПРЕМ’ЄРА

Леся Українка

Габріель Ару

У ПОЛОНІ ПРИСТРАСТЕЙ («КАМІННИЙ ГОСПОДАР») Драма Вистава без антракту Сценічний варіант театру

ЇЇ ШАЛЕНІ ЧОЛОВІКИ

Рональд Харвуд

(«Laure et les Jacges», 1963) Майже дрібниця без антракту (Сценічний варіант театру)

Вистава на 2 дії

Переклади з української А. Гозенпуда та М. Алігер Режисер-постановник н. а. України, з. д. м. Росії М. Резнікович Художник-постановник н. х. М. Левитська Музичне оформлення В. Шпаковської, М. Калмановича Балетмейстер з. а. А. Рубіна Фехтування О. Роєнко. Пісні з. д. м. Ю. Шевченка на вірші Лесі Українки ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Командор – В. Ращук, Р. Трифонов Донна Анна – з. а. Н. Доля, О. Нещерет Дон Жуан – н. а. України, з. а. Росії В. Сарайкін Долорес – н. а. О. Кульчицька Сганарель – В. Ніколенко Донна Соль – з. а. О. Єна, О. Нещерет Донна Консепсьйон – н. а. І. Дука Маріквіта – Н. Шевченко Охоронець – Ю. Дяк Монах – з. а. О. Хорошко Дівчинка – О. Олексій Гості на балу: М. Аугуст, M. Бахтіна, О. Вороніна, Г. Грінчак, з. а. О. Когут, В. Осадчий, А. Пономаренко, О. Сілантьєва, О. Червоненко Гості на вечорі: В. Жмакін, з. а. О. Комаров, з. а. В. Кошель, Т. Остапенко, О. Первєєва, н. а. О. Смолярова, В. Черняков Тривалість вистави – 1 год. 50 хв.

50

Переклад з французької І. Євдокимової Режисер О. Нікітін Сценографія О. Дробної ДІЙОВІОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Лаура – О. Сілантьєва Жаки – з. а. С. Москвін, з. а. В. Семиразуменко, з. а. О. Хорошко Тривалість вистави – 1 год. 40 хв. Лаура – О. Сілантьєва Фото І. Сомової

КВАРТЕТ Постановка Ю. Аксьонова Художник О. Дробна Музичне оформлення О. Шимка ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Сесілі Робсон – н. а. Л. Кадочникова Реджинальд Пейджет – н. а. М. Рушковський Уїлфред Бонд – н. а. Ю. Мажуга Джин Хорпон – н. а. В. Заклунна, з. а. Н. Ковязіна Медсестра Анжеліка – М. Бахтіна Тривалість вистави – 2 год. 35 хв.

театральні програми НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ Михайло Булгаков (за Мігелем Сервантесом)

ДОН КІХОТ. 1938 РІК Вистава на 2 частини без антракту В основі вистави п’єса «Дон Кіхот» Михайла Булгакова, уривки з інших його п’єс, а також фрагменти щоденників, листування, спогадів Михайла Булгакова та Олени Булгакової, матеріали радянської, світової політичної та художньої хроніки 1938 року. Сценічна композиція та постановка н. а. України, з. д. м. Росії М. Резніковича Сценографія н. х. Росії, н. х. України Д. Боровського Режисер з. д. м. Л. Остропольський Художник по костюмах О. Дробна Композитор з. д. м. Ю. Шевченко Балетмейстер з. а. А. Рубіна

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Автор, Дон Кіхот, Рицар де Варгас – н. а. О. Гетьманський, н. а. Ю. Гребельник Санчо Панса – з. а. В. Алдошин, н. а. Д. Бабаєв Сансон Карраско – н. а. України, з. а. Росії В. Сарайкін Перо Перес – В. Жмакін, н. а. В. Шестопалов Ніколас – з. а. О. Бондаренко, з. а. Є. Лунченко Антонія – О. Нещерет, О. Сілантьєва Ключниця Дон Кіхота – н. а. Н. Ніжерадзе, О. Первєєва Альдонса Лоренсо – М. Бахтіна, О. Червоненко Тереза – Т. Остапенко Герцог, Мажордом, Людовик XIV – н. а. Б. Вознюк Герцогиня – О. Вороніна Духівник Герцога – В. Осадчий, Л. Титов Лагранж – з. а. В. Семиразуменко Доктор Агуеро – з. а. О. Хорошко Дуенья Родрігес – з. а. О. Єна Справедливий швець – з. а. О. Хорошко

Пажі Герцога – І. Борщевська, Л. Тищенко Жінка – з. а. Л. Солодова Свинопас – Є. Авдєєнко, А. Пономаренко Перший старий – М. Аугуст, з. а. О. Комаров Другий старий – В. Бродський, В. Юрченко Монахи – С. Бобко, Ю. Дяк, А. Кронглевський Вона – з. а. Г. Наталушко Перший голос – В. Осадчий Другий голос – з. а. О. Хорошко Спостерігачі – С. Бобко, Ю. Дяк, А. Кронглевський Єпископи – В. Бродський, В. Юрченко, Ю. Дяк Дія відбувається в Іспанії наприкінці XVI століття та у Москві 1938 року У виставі використано музику з творів Ш. Гуно та пісні радянських композиторів Пісня у виконанні з. а. Ольги Когут. Виставу створено за ініціативою та за підтримки Посольства Іспанії в Україні. Тривалість вистави – 2 год. 10 хв.

Санчо Панса – Д. Бабаєв, Дон Кіхот – Ю. Гребельник Фото І. Сомової

51

театральні програми АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ДРАМИ І КОМЕДІЇ НА ЛІВОМУ БЕРЕЗІ ДНІПРА

АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ДРАМИ І КОМЕДІЇ НА ЛІВОМУ БЕРЕЗІ ДНІПРА www.drama-comedy.kiev.ua Просп. Броварський, 25 Тел.: 517-89-80

ПРЕМ’ЄРА

Андрій Міллер

ГОСТИ НАГРЯНУТЬ ОПІВНОЧІ Народна комедія Вистава з антрактом за п’єсою «Прощання Дон Жуана» Режисер-постановник Д. Богомазов Художник-постановник О. Друганов Хореограф з. а. Л. Сомов Музичне вирішення О. Курія Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Дон Жуан – А. Самінін Донна Анна – І. Мак Сганарель – В. Салій Донна Лаура – Л. Самаєва Анжеліна – Я. Соболевська (артистка театру «Вільна сцена») Корнет – А. Вахліовський, І. Швидченко (артист театру «Вільна сцена») Пьєтро – О. Кобзар Сюзанна – А. Баша Розіна – О. Лаврик Боввани – І. Антонов, А. Ісаєнко, М. Пшеничний Слуги – І. Завгородній, В. Шеховцов Нотаріус – О. Кобзар Тривалість вистави – 2 год. 35 хв.

Ілля Ноябрьов

ПОВЕРНЕННЯ БЛУДНОГО БАТЬКА (А де ж був чоловік?!) Вистава на 2 дії Режисер-постановник І. Ноябрьов Художник-постановник О. Луньов Художник з костюмів М. Дяченко Музичне рішення О. Курія Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Микола Миколайович – М. Кукуюк Тетяна Григорівна – з. а. І. Мельник, О. Архангельська Батько – з. д. м. С. Пазенко Сестра – А. Баша, А. Тритенко Чоловік сестри – з. а. П. Миронов Подруга – Ю. Волчкова, Т. Комарова Сусід – О. Тритенко, М. Пшеничний Дочка – А. Баша, Д. Єгоркіна Син – А. Вахліовський Громадянин – з. а. В. Задніпровський, О. Месеча Сусідки: М. Бондарєва, з. а. Т. Кибальникова Міліціонер – А. Гурезов Тривалість вистави – 2 год.

ПРЕМ’ЄРА

Ульріх Хуб

ПАСАЖИР У ВАЛІЗІ Весела історія для дітей та дорослих за п’єсою «У ковчега о восьмій» Вистава без антракту Сценічна редакція Т. Трунової Режисер-постановник та художник з костюмів Т. Трунова Балетмейстер-постановник з. а. Л. Сомов Художник О. Луньов Музичне рішення І. Антонова Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Перший пінгвін – І. Антонов, С. Журавльов Другий пінгвін – А. Вахліовський, А. Гурезов, А. Ромашко Третій пінгвін – М. Досенко, А. Ісаєнко Голубка – О. Бушевська, О. Лаврик Метелик – О. Бушевська, О. Лаврик

Сцена з вистави «Повернення блудного батька» Фото Є. Чекаліна

52

театральні програми АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ДРАМИ І КОМЕДІЇ НА ЛІВОМУ БЕРЕЗІ ДНІПРА ПРЕМ’ЄРА

ПІЗНО ЛЯКАТИ… Вистава молодих Реальність у 2-х частинах Режисура, сценографія, музичне вирішення Т. Антропової (перша частина), А. Осмоловської (друга частина) Художник по світлу Т. Музиченко Художній керівник постановки н. а. України, н. а. Росії Е. Митницький Перша частина Василь Сигарєв «Сонечка повертаються на землю» ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Діма – М. Досенко Лєра – А. Осмоловська (студентка КНУ театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого)

Славик – С. Журавльов (студент КНУ театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого) Юлька – Д. Рибак (студентка КНУ театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого) Кульок – з. а. П. Миронов Сусідка – І. Мельник, А. Сімсон Аркаша – М. Пшеничний Друга частина Лев Проталін «Отже, її звали Татьяною» Вона – Т. Антропова Він, Ілля – О. Прокопенко Тривалість вистави – 1 год. 50 хв.

ПРЕМ’ЄРА

Ричард Баер

ЧОТИРИ ПРИЧИНИ ВИЙТИ ЗАМІЖ Комедія про кохання Вистава з одним антрактом за п’єсою «Тустеп на тлі валіз» Переклад з англійської С. Таска Режисер-постановник А. Критенко Сценографія та костюми Н. та К. Корабельникових Музичне вирішення О. Курія Хореографія з. а. Л. Сомова Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Кристина Мільман – з. а. С. Золотько Герман Люїс – з. а. А. Ганноченко Ральф – з. а. С. Солодов Чак – С. Петько Тривалість вистави – 1 год. 35 хв.

Сцена з вистави «Пізно лякати...» Фото Є. Чекаліна

53

театральні програми АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ДРАМИ І КОМЕДІЇ НА ЛІВОМУ БЕРЕЗІ ДНІПРА Антон Чехов

Федір Сологуб

ТРИ СЕСТРИ

КРУЧЕНИЙ БІС

Вистава на 2 дії «Знати для чого живеш, чи ж все дрібниці…»

Трагікомедія на 2 дії

Режисер-постановник н. а. України, н. а. Росії Е. Митницький Режисер-асистент Т. Трунова Художник-постановник О. Луньов Музичне вирішення О. Курія Художник з костюмів Л. Кисель Художник по світлу Т. Кислицька Пластичні етюди з. а. Л. Сомова ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Прозоров Андрій Сергійович – О. Кобзар. А. Самінін Наталія Іванівна – Т. Комарова Ольга – Т. Круліковська, Н. Озірська Маша – Л. Самаєва, А. Тритенко Ірина – О. Бушевська, А. Кирєєва Кулигін Федір Ілліч – Ю. Литвин. з. а. Л. Сомов Вершинін Олександр Гнатович – з. а. М. Боклан, з. а. А. Ященко Тузенбах Микола Львович – В. Цивінський Сольоний Василь Васильович – з. а. А. Мостренко Чебутикін Іван Романович – з. а. О. Ганноченко, з. а. В. Задніпровський Федотик Олексій Петрович – К. Майкут Роде Володимир Карлович – А. Вахліовський Ферапонт – В. Мовчан Анфіса – Г. Корнєєва Протопопов – О. Тритенко Гітаристи – І. Антонов, І. Завгородній Тривалість вистави – 2 год. 40 хв.

54

Інсценізація та постановка з. а. Ю. Одинокого Музичне рішення О. Курія, з. а. Ю. Одинокого Сценографія та костюми О. Луньова Балетмейстер з. а. Л. Сомов Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Передонов – н. а. В. Горянський Варвара – Ю. Волчкова, С. Орліченко Грушина – Т. Круліковська Вершина – Г. Корнєєва Переполовенська – з. а. С. Золотько, Т. Камбурова

Рутілов – О. Месеча Сестри Рутілови: Людмила – О. Архангельська, Л. Самаєва Дар’я – І. Мак Валерія – Н. Циганенко Володін – з. а. В. Лінецький Адаменко Надія – А. Маслєннікова Адаменко Міша – В. Салій, з. а. Л. Сомов Хрипач – з. а. С. Солодов Пильников Саша – А. Вахліовський Коковкіна – н. а. Н. Білецька Єршова – Н. Ліч Міські голови: Скучаєв – Д. Суржиков Верига – В. Мовчан Авиновицький – з. а. М. Боклан, В. Шеховцов Фаластов – Ю. Литвин Тривалість вистави – 2 год. 35 хв.

Передонов – В. Горянський Фото Є. Чекаліна

театральні програми АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ДРАМИ І КОМЕДІЇ НА ЛІВОМУ БЕРЕЗІ ДНІПРА Катя Рубіна

Луїджі Піранделло

ВАСЯ МАЄ ПОДЗВОНИТИ

КУДИ ПОДМЕ ВІТЕР... Казка для дорослих за комедією «Ліола» Вистава на 2 дії

Можливо, комедія… Вистава на 2 дії Сценічна редакція К. Степанкової Режисер-постановник К. Степанкова Художник-постановник Т. Ткаченко Художник з костюмів І. Горшкова Художник по світлу Т. Кислицька Музичне вирішення В. Мельника Хореограф О. Семьошкіна ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Рута – н. а. А. Роговцева Рената – н. а. Н. Білецька Люля – з. а. К. Ніколаєва, І. Мак Альберт – М. Кукуюк Ліля – С. Орліченко, Т. Круліковська Хербст Фогель – з. а. А. Мостренко, Д. Лаленков Тривалість вистави – 3 год.

Переклад з італійської Н. Трауберг Сценічна редакція О. Лісовця Постановка та музичне вирішення з. д. м. О. Лісовця Художник-постановник О. Луньов Художник з костюмів М. Дяченко Постановник танців О. Семешкіна Художник по світлу Т. Кислицька Світлооператори: Н. Глібовець, С. Шалабанов ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Ніко Господарич, на прізвисько Ліола – В. Салій Дядечко Захарія Смига – з. а. В. Ільєнко, В. Мовчан Тітонька Магда Врана, його сестра – О. Жураковська, С. Орліченко

Теса, донька тітоньки Магди – А. Кирєєва, А. Тритенко Біляна, молода дружина дядечка Захарії – Д. Єгоркіна, Н. Озирська Селена Ужевич – О. Архангельська, Г. Корнєєва Ерисена Ризнич, тітонька Біляни – Т. Комарова, Л. Самаєва Тітонька Німфа Господарич, мати Ліола – н. а. Н. Білецька, з. а. С. Золотько Три молоді селянки: Івка, Стефка, Анка – А. Андрієнко (студентка Театральнохореографічної студії «Студія Русанової»), Д. Єгоркіна, О. Колесниченко, О. Лаврик, О. Лyк’яненко, П. Снісаренко (актриса Київського дитячого шоу‑театру «Чунга-Чанга») Троє маленьких синів Ліола: Гойко, Цветко, Любко – В. Петрів, Є. Рунов, К. Семочко, М. Флекей, К. Худайбергенов, М. Чекед (студенти Київської дитячої академії мистецтв Тривалість вистави – 2 год. 40 хв.

Сцена з вистави «Вася має подзвонити» Фото Є. Чекаліна

55

театральні програми КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРЕТИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРЕТИ

www.kiev-operetta.kiev.ua Вул. Велика Васильківська, 53/3 Тел. 287-26-30

СІЛЬВА Оперета на 2 дії Музика І. Кальмана Лібрето Л. Штайна. Б. Йенбаха Текст В. Михайлова, Д. Толмачова Переклад з російської С. Сміяна Вірші О. Вратарьова Режисер-постановник н. а. С. Сміян Диригент-постановник В. Ткачук Художник-постановник н. х. М. Левитська Балетмейстер-постановник н. а. О. Сегаль Хормейстер з. д. м. В. Ворвулєв ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Сільва – з. а. О. Ширяєва, С. Приймак, О. Раєвська, А. Середа-Голдун Едвін – з. а. С. Авдєєв, О. Чувпило Князь Ліперт Воляпюк – з. а. С. Мельниченко, н. а. В. Рожков Юліана – н. а. В. Чемена, з. а. Т. Головчанська-Сівач Стасі – І. Беспалова‑Примак, Г. Коваль Боні – А. Курбанов Феррі – н. а. В. Богомаз, н. а. О. Трофимчук, з. а. С. Бондаренко Ронсдорф – К. Басковський, з. а. Росії А. Підгородецький Нотаріус – н. а. В. Рожков Мікса – С. Яцук Мажордом – Б. Яцик У виставі беруть участь артисти балету. хору та оркестру театру Тривалість вистави – 2 год. 45 хв.

56

МОЯ ЧАРІВНА ЛЕДІ Мюзикл на 2 дії Музика Ф. Лоу Лібрето А. Дж. Лернера за п’єсою Б. Шоу «Пігмаліон» Текст Г. Алперса, Р. Сефа, В. Луї Вірші О. Вратарьова Сценічна редакція з. д. м. Б. Струтинського Режисер-постановник з. д. м. Б. Струтинський Диригент-постановник з. а. О. Мадараш Балетмейстер-постановник н. а. О. Сегаль Хормейстер-постановник з. д. м. В. Ворвулєв Художник-постановник з. п. к. П. Межировський ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Генрі Хіггінс, професор – з. а. С. Бондаренко, з. а. М. Бутковський Еліза Дуліттл, квіткарка – І. Беспалова-Примак, Т. Калінкіна, А. Середа-Голдун Альфред Дуліттл, сміттяр, батько Елізи – н. а. О. Кравченко, з. а. С. Мельниченко, н. а. О. Трофимчук,

Хью Пікерінг, полковник – н. а. В. Рожков, С. Яцук Місіс Пірс, економка професора Хіггінса – з. а. В. Донченко-Бутковська, н. а. Т. Тимошко-Горюшко Місіс Хіггінс, мати професора Хіггінса – н. а. В. Альошина‑Костюкова, н. а. В. Чемена Місіс Ейнсфорд-Хілл – з. а. Л. Кузьменко Міс Клара – О. Забашта, Г. Коваль Фредді Ейнсфорд-Хілл – В. Одринський, П. Остапенко Гаррі – М. Булгаков Джиммі – А. Курбанов, С. Яцук Джордж, хазяїн таверни – з. а. С. Наумов Місіс Хопкінкс – з. а. Л. Бєльська, з. а. Т. Головчанська-Сівач Людина із Челсі – з. а. С. Наумов Людина із Хокстона – А. Курбанов Подруга Хопкінкс – О. Ткачова Принц – А. Курбанов Мажордом – С. Яцук Королева Трансільванії – З. Кравченко Довер – А. Курбанов Лялька – Г. Грегорчак, Г. Коваль Перехожі, слуги, служниці – артисти балету та хору театру Тривалість вистави – 3 год. 10 хв. Сцена з вистави «Моя чарівна леді»

театральні програми КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРЕТИ

ЛЕТЮЧА МИША Оперета на 3 дії Музика Й. Штрауса Лібрето К. Хаффнера, Р. Жене Текст М. Ердмана, М. Вольпіна Режисер-постановник н. а. Т. Тимошко-Горюшко Диригент-постановник з. а. О. Мадараш Балетмейстер-постановник н. а. О. Сегаль Художник-постановник з. д. м. Польщі В. Заславський Художник з костюмів І. Давиденко Хормейстер з. д. м. В. Ворвулєв ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Розалінда – О. Арбузова. Г. Довбня, О. Раєвська, з. а. О. Ширяєва Генріх – з. а. С. Авдєєв, з. а. С. Бондаренко, А. Орлов Адель – І. Беспалова-Примак, Є. Гаврилюк, Г. Грегорчак Фальк – з. а. М. Бутковський, А. Курбанов Франк – н. а. В. Богомаз, н. а. В. Рожков Альфред – з. а. В. Макойников, В. Одринський Орловський – з. а. С. Авдєєв, з. а. С. Бондаренко, Д. Костенко, А. Орлов, н. а. С. Павлінов Черговий – з. а. С. Мельниченко, з. а. Росії А. Підгородецький Лісничий – К. Басковський, О. Кушнірюк Помічник чергового – з. а. С. Наумов Невідомий – К. Басковський, О. Кушнірюк Блінд – А. Курбанов, з. а. Росії А. Підгородецький Розсильна – Н. Заболотна, А. Нагля, О. Ткачова У виставі беруть участь артисти балету, хору та оркестру театру Тривалість вистави – 3 год. 10 хв.

Адель – І. Беспалова-Примак Фото А. Федорцева

57

театральні програми КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРЕТИ

ТАКЕ ЄВРЕЙСЬКЕ ЩАСТЯ Мюзикл на 2 дії Музика І. Поклада Лібрето С. Сміяна за мотивами повісті О. Каневського «Май нейм із Маня» Вірші О. Вратарьова Постановка та сценографія н. а. С. Сміяна Диригент-постановник з. д. м. В. Шейко Балетмейстер-постановник н. а. О. Сегаль Художник з. п. к. П. Межировський Костюми І. Давиденко Хормейстер з. д. м. В. Ворвулєв ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Ведучий – з. а. С. Бондаренко, н. а. В. Рожков Баба Маня – з. а. Л. Бєльська. н. а. Т. Тимошко-Горюшко Тереза – з. а. І. Лапіна, з. а. О. Ширяєва Льоша – з. а. С. Авдєєв, з. а. С. Бондаренко Моряк Степанич – н. а. В. Богомаз, н. а. С. Павлінов Маринка – І. Беспалова‑Примак, О. Ткачова Броня – з. а. В. Донченко‑Бутковська, З. Кравченко Вікторія – з. а. Л. Бєльська, н. а. В. Костюкова-Альошина Жора – з. а. С. Мельниченко Мері Алая – з. а. Т. Головчанська‑Сівач, з. а. Г. Тітова Професор – з. а. С. Наумов, з. а. Росії А. Підгородецький Федя Мефіль – О. Палій Тарзан – К. Басковський, з. а. М. Бутковський, О. Кирилов У виставі беруть участь артисти балету, хору та оркестру театру Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

58

ВЕСЕЛА ВДОВА

ФІАЛКА МОНМАРТРУ

Оперета на 2 дії

Оперета на 2 дії

Музика Ф. Легара Лібрето В. Маса, В. Червінського за п’єсою В. Леона, А. Штейна Постановка та сценографія н. а. С. Сміяна Диригент-постановник з. д. м. В. Перевозніков Диригенти: Г. Бахія, з. а. О. Мадараш Балетмейстер н. а. О. Сегаль Хормейстер з. д. м. В. Ворвулєв ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Ганна Главарі – Г. Довбня, А. Середа-Голдун, з. а. О. Ширяєва Барон Зетта – н. а. В. Богомаз, з. а. О. Мельниченко Валентина, його дружина– І. Беспалова-Примак, з. а. Є. Гаврилюк, Н. Красовська, В. Лесик, з. а. І. Лапіна Граф Данило – з. а. С. Авдєєв, н. а. С. Павлінов Негош – з. а. М. Бутковський, н. а. О. Кравченко Богданович, полковник – н. а. В. Рожков, н. а. О. Трофимчук Милиця, його дружина − з. а. В. Донченко Бутковська, О. Ткачова Кромон, радник − С. Наумов, з. а. Росії А. Підгородецький Ельга, його дружина – з. п. к. З. Кравченко, н. а. Л. Маковецька Камілл де Россільйон – з. а. В. Макойников, В. Одринський Віконт де Каскада − А. Курбанов Рауль де Бріош − М. Булгаков, А. Курбанов У виставі беруть участь артисти балету, хору та оркестру. Тривалість вистави – 2 год. 20 хв.

Музика І. Кальмана Лібрето А. Грюнвальда, Ю. Браммера Сценічна редакція С. Сміяна Вірші О. Папуші Режисер-постановник н. а. С. Сміян Диригент-постановник з. а. О. Мадараш Балетмейстер-постановник н. а. О. Сегаль Хормейстер-постановник з. д. м. В. Ворвулєв Художник-постановник С. Петровський Художник з костюмів Н. Кучеря Хормейстер-постановник з. д. м. В. Ворвулєв ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Віолетта – О. Арбузова, І. Беспалова-Примак, Г. Грегорчак, Н. Красовська Рауль – В. Одринський Марсель – Д. Остапенко, О. Чувпило Анрі – А. Курбанов, С. Яцук Нінон – Г. Довбня, Т. Калінкіна, Т. Ходакова Фраскатті – н. а. О. Кравченко, н. а. О. Трофимчук Арно – з. а. В. Донченко‑Бутковська, з. а. І. Лапіна, з. п. к. З. Кравченко Франсуа – з. а. М. Бутковський, з. а. С. Мельниченко Леблан – н. а. В. Богомаз, н. а. В. Рожков Паріджі – з. а. С. Наумов, з. а. Росії А. Підгородецький Жардьє – з. а. С. Наумов, з. а. Росії А. Підгородецький У виставі беруть участь артисти балету, хору та оркестру театру Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

театральні програми КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРЕТИ

СОРОЧИНСЬКИЙ ЯРМАРОК Оперета на 2 дії за мотивами однойменного твору М. Гоголя Музика О. Рябова Лібрето М. Аваха, Л. Юхвіда за мотивами однойменного твору М. Гоголя Сценічна редакція Б. Струтинського Режисер постановник з. д. м. Б. Струтинський Диригент-постановник н. а. С. Литвиненко Диригенти: з. а. О. Мадараш, І. Ярошенко Балетмейстер постановник н. а. О. Сегаль Хормейстер-постановник І. Ярошенко Художник-постановник С. Павліченко ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Солопій Черевик, кум Цибулі – н. а. О. Кравченко, н. а. В. Рожков Парася, його дочка – Г. Грегорчак, Н. Красовська, Л. Сагат

Хівря, мачуха Парасі – з. а. Л. Бєльська, Г. Довбня, з. а. І. Лапіна Гриць Голопупенко – В. Одринський, О. Чувпило Цибуля, кум Черевика – н. а. В. Богомаз, з. а. С. Мельниченко Мокрина, його дружина – з. а. В. Донченко-Бутковська, з. а. І. Лапіна, н. а. Л. Маковецька Афанасій Іванович, попович – з. а. С. Бондаренко, з. а. М. Бутковський Хвенько, циган – А. Курбанов, Д. Шарабурін Груня, циганка – Н. Красовська, С. Приймак, А. Середа-Голдун Шинкар – з. а. С. Наумов, з. а. Росії А. Підгородецький Шинкарка – з. а. Л. Кузьменко, О. Ткачова Парубок – К. Басковський, В. Котенко Дівчина – О. Забашта, Г. Коваль Квасниця – К. Басковський, О. Палій Чумак, людина з народу – Б. Яцик Жінка – О. Ткачова Парубки, дівчата, перекупки, бублейниці, чоловіки, жінки – артисти хору та балету театру Тривалість вистави –2 год. 50 хв.

Сцена з вистави «Сорочинський ярмарок»

МІСТЕР ІКС Оперета на 2 дії Музика І. Кальмана Лібрето А. Грюнвальда, Ю. Браммера Російський текст І. Зарубіна, О. Фадєєвої Вірші О. Вратарьова Сценічна редакція Б. Струтинського Режисер-постановнк з. д. м. Б. Струтинський Диригент-постановник з. д. м. В. Перевозніков Диригент з. а. О. Мадараш Балетмейстер-постановник н. а. О. Сегаль Хормейстер-постановник І. Ярошенко Художник-постановник П. Межировський Художник з костюмів І. Давиденко ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Містер Ікс – з. а. С. Авдєєв, А. Орлов Теодора Вердьє – з. а. Є. Гаврилюк, Г. Довбня, О. Раєвська, Л. Сагат, А. Середа‑Голдун, з. а. О. Ширяєва Барон – з. а. С. Бондаренко, з. а. М. Бутковський Мабель – Г. Коваль, О. Ткачова Тоні – А. Курбанов, Д. Шарабурін Пуасон – з. а. С. Наумов, з. а. Росії А. Підгородецький Директор цирку – з. а. В. Макойников, н. а. О. Трофимчук Пелікан – н. а. В. Рожков Кароліна – з. а. Л. Бєльська, н. а. Т. Тимошко-Горюшко Уніформісти – К. Басковський, Б. Яцик У виставі зайняті артисти балету, хору та оркестру театру Тривалість вистави – 2 год. 50 хв.

59

театральні програми АКАДЕМІЧНИЙ МОЛОДИЙ ТЕАТР

АКАДЕМІЧНИЙ МОЛОДИЙ ТЕАТР www.molody.kiev.ua Вул. Прорізна, 17 Тел. 278-73-92

Богдан Жолдак за повістю Г. Квітки‑Основ’яненка

КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА Мюзикл-бурлеск на 2 дії Режисер-постановник М. Яремків Художник-постановник О. Гавриш Балетмейстер‑постановник Л. Попович Композитор н. а. І. Поклад Хормейстер К. Тижнова ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Микита Забрьоха – В. Кокотунов, І. Портянко Прокіп Пістряк – Р. Равицький Олена – К. Бортнічук, Х. Конечна Дем’ян – П. Сова, А. Сомик Улас Забрьоха – А. Колесник Хома Каливурда – М. Дробот, Ю. Потапенко Талимін Ливурда – В. Чигляєв Піп Чиря, 1-ий Кум – Б. Георгієвський, М. Дробот Семен Рябокляч, 2-ий Кум – С. Бжезінський Пріська – з. а. Т. Ігнашкіна Химка – Н. Козленко, О. Куликовська Вустя – Т. Сухенко Векла – Г. Васильєва, А. Костюкова. Н. Філіпович Домаха – О. Кружиліна, І. Свєтлякова Явдоха Зубиха – В. Авдєєнко, С. Бочарова Параска – І. Бжезінська Демко Швандюра – А. Мартинішин Тривалість вистави – 2 год.

60

Михайло Старицький

ТАЛАН Мелодрама на 2 дії Режисер-постановник М. Яремків Художник-постановник В. Карашевський Художник з костюмів Л. Чернова Музичне оформлення О. Костенко Пластика Л. Попович ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Марія Лучицька – Н. Васько Паша, її родичка – С. Бочарова, Г. Розстальна Антон Квітка – М. Дробот Олена Квітка, його мати – з. а. Т. Ігнашкіна, н. а. Т. Стебловська Степан Безродний – І. Щербак Юрій Котенко, режисер, актор, потім антрепренер – н. а. О. Безсмертний, О. Галафутник Марко Жалівницький, актор – Б. Георгієвський, А. Сомик Роман Лемішка – А. Колесник Маринка, його дочка – І. Бжезінська, Ф. Горбенко Катерина Квятковська, актриса – А. Костюкова Ганна Кулішевич, актриса – Н. Козленко, з. а. О. Швець Андрій Антипов, редактор газети – М. Вороненко, н. а. В.Шептекіта Аврам Юркевич, репортер – А. Мартинішин Тривалість вистави – 2 год.

За романом Юрія Андруховича

МОСКОВІАДА Вистава на 3 дії Інсценізація Н. Симчич та С. Мойсєєва Режисер-постановник н. а. С. Мойсеєв Художник-постановник з. д. м. А. АлександровичДочевський Художник з костюмів Л. Нагорна Композитор з. д. м. Ю. Шевченко Балетмейстер Л. Попович ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Отто фон Ф. – н. а. О. Ступка Олелько II/Блазень – з. а. О. Вертинський Галя – Н. Васько, І. Вітовська «Сашко» – І. Портянко Юра Голіцин – В. Кокотунов, Д. Тубольцев Арнольд Горобець – К. Бін, В. Чигляєв Ройтман – Р. Равицький Єжевікін – Б. Георгієвський, С. Кучеренко Ніколай Палкін – С. Кучеренко, Ю. Потапенко «Депресант» – А. Петров «Чорна панчоха» – н. а. В. Легін, А. Петров Перший в’єтнамець, Перша офіціантка – І. Бжезінська, Г. Васильєва Другий в’єтнамець, Друга офіціантка, Татнакетеа – Г. Васильєва, Л. Ребрик Третя офіціантка – Н. Філіпович Тривалість вистави – 2 год. 40 хв.

театральні програми АКАДЕМІЧНИЙ МОЛОДИЙ ТЕАТР

САТИСФАКЦІЯ Вистава на 2 дії за п’єсою Вільяма Шекспіра «Венеційський купець» Сценічна версія С. Мойсеєва Оригінальний переклад А. Бондаря Режисер-постановник н. а. С. Мойсеєв Художник-постановник О. Гавриш Художник з костюмів Ю. Заулична Композитор з. д. м. Ю. Шевченко Пластичне рішення Т. Островерх

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Шейлок – з. а. О. Вертинський, Я. Чорненький Антоніо – з. а. С. Боклан Бассаніо – Д. Тубольцев Граціано – М. Дробот Салеріо – А. Мартинішин Лоренцо – С. Бжезінський Порція – В. Ходос Нерісса – Г. Васильєва Джессіка – І. Бжезінська Тубал – А. Петров Ланчелот Гоббо – К. Бін Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

Іштван Еркень

ТОЙ, ТОТ ТА ІНШІ Трагіфарс на 2 дії Переклад Л. Мушкетик Режисер-постановник Бела Меро (Угорщина) Художник-постановник В. Карашевський Художник з костюмів Л. Чернова Композитор О. Гоноболін ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Майор – К. Бін, І. Портянко Тот – Я. Чорненький, І. Щербак Марішка – Н. Кленіна, н. а. Т. Яценко Агіка – І. Бжезінська Листоноша – н. а. Я. Гаврилюк, н. а. В. Легін Священик Томаї – М. Вороненко, В. Кокотунов Професор Ціпріані – н. а. О. Безсмертний, н. а. В. Шептекіта Гізі Гезане – О. Куликовська, О. Узлюк Власник асенізаційної діжки – А. Колесник, Ю. Потапенко Льорінцке – Б. Георгієвський, С. Кучеренко Елегантний майор, Слуга – П. Римкевич (КНУТКіТ) Хлопчик – Даня Мойсеєв Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

Джесіка – І. Бжезінська, Лоренцо – С. Бжезінський Фото С. Українця

61

exhibitions

MUSEUMS НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА www.shevchenkomuseum.com.ua Бул.. Т. Шевченка, 12, тел. (044) 234-25-56

Виставка «Скарби графа Лянцкоронського зі збірки музею «Дрогобиччина». Наукова реставрація» (до 30 жовтня). Твори живопису, графіки, кераміки, іконопису, поліхромної скульптури, стародруки, вироби з тканини, металу та зразки меблів, відреставровані фахівцями Національного науково-дослідного реставраційного центру України. Час роботи: з 10.00 до 18.00 (каса до 17.00), пн. – вихідний

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР НАРОДНОЇ КУЛЬТУРИ «МУЗЕЙ ІВАНА ГОНЧАРА» www.honchar.org.ua Вул. I. Мазепи, 29, тел. (044) 288-92-68 Виставка «Українське весілля» (до 13 листопада). Весільне та святкове вбрання різних земель України, рушники, посуд, меблі, фотоархівні матеріали, живопис.

Час роботи: з 10.00 до 17.30, пн. – вихідний МУЗЕЙ ТЕАТРАЛЬНОГО, МУЗИЧНОГО ТА КІНОМИСТЕЦТВА УКРАЇНИ www.tmf-museum.kiev.ua Вул. І. Мазепи, 21, корп. 26, тел. (044) 280-16-22 Виставка «Мистецький всесвіт Богдана Ступки» (до 7 листопада). Експонуються театральні костюми, світлини, портрети митця, а також кіно та театральні нагороди, документи, старі афіші. Час роботи: з 10.00 до 17.00, вт. – вихідний

62

виставки

MUSEUMS TARAS SHEVCHENKO NATIONAL MUSEUM www.shevchenkomuseum.com.ua 12 Tarasa Shevchenka Blvd., tel. (044) 234-25-56 Lyanzkoronsky Count’s Treasuries from Drohobychchyna Museum collection. Scientific Restoration (until October, 30).

Works of art, graphics, ceramic, icon-painting, polychromic sculpture, books published before the 18th century, goods mate of fabric, and metal, pieces of furniture restored by the specialists of the National Scientific and Research Restoration Center of Ukraine Opened from 10.00 till 18.00 (cash desk – till 17.00), Monday is a day-off.

NATIONAL CENTER OF FOLK CULTURE IVAN HONCHAR MUSEUM www.honchar.org.ua 29 Mazepy St, tel. (044) 288-54-19

Ukrainian Wedding (until November, 13).

Wedding and festive clothes from various regions of Ukraine, towels, tableware, furniture, paintings.

Opened from 10.00 till 17.00, Monday is a day-off.

MUSEUM OF THEATRE, MUSIC AND CINEMATIC ART OF UKRAINE www.tmf-museum.kiev.ua 21 I. Mazepy St., Bldg. 26, tel. (044) 280-16-22 Bohdan Stupka’s Artistic Universe (until November, 7).

The theatre costumes, artist’s photos and portraits, as well as cinema and theatrical awards, documents and old billboards are exhibited.

Opened from 10.00 till 17.00, Tuesday is a day-off.

63

MAINTENANCE зміст 4 Репертуар театрів і концертних залів 28 Почути голос свого серця на жовтень 2011 року

Прем’єра Театру імені Івана Франка

11 Зустріч з «О. Е.»

12 Вистава як симфонічний оркестр Музика у драматичній виставі

16 Напівшепіт, напівтіні та подих вітру Композитор Юрій Шевченко

20 Уміння любити, або Таїна буття 24 Люкс для іноземців, або Табір емігрантів

32 «Так на цій сцені

ще ніхто не співав...» Інтерв’ю з Ігорем Борком

36 Двоє друзів + пасажир у валізі Прем’єра Театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра

38 Театральні програмки 62 Виставки

Прем’єра театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв»

24 28

36 11

10‘11

Театрально-концертний КИЇВ

Інформаційно-мистецький журнал Рік заснування журналу – 1936 Засновники Міністерство культури і туризму України Національна спілка театральних діячів України Видавець Газетно-журнальне Видавництво Міністерства культури і туризму України Директор Олеся БІЛАШ Головний редактор Наталя ПОТУШНЯК Над номером працювали Алла ЯКОВЕНКО, Іван ЛУБЯНКО

Видавнича рада Олеся Білаш (голова), Вікторія Ліснича, Олена Чередниченко, Олена Воронько, Лариса Лебедівна, Ольга Дарибогова, Михайло Швед, Ольга Голинська, Алла Підлужна, Наталя Потушняк, Орест Когут, Марія Хрущак Адреса редакції вул. Васильківська, 1, Київ, 03040 тел./факс: (044) 498-23-65 E-mail: tckiev@ukr.net http://uaculture.info

Передплатний індекс 37112 Реклама та розповсюдження (044) 498-23-64 Свідоцтво КВ № 940 від 25.08.1994 Виходить щомісяця © 2011. Усі права застережено: Театрально-концертний Київ Передрук тільки з письмового дозволу видавця Друкарня ТОВ «Мега-Поліграф» вул. Марка Вовчка 12/14, Київ, 04073 Наклад 1000 Ціна договірна

74401

74501

90269

Нам — 75!

74310

60969

передплачуйте у 2012

95220

репертуар на жовтень

Індекс 37112

стор. 4-10

музика у драматичній виставі

інтерв’ю з композитором юрієм шевченком

прем’єра. гімн демократичної молоді

стор. 12-15

стор. 16-19

стор. 28-31

Фото на обкладинці – Юрій Шкода

4 820100 930020

Театрально-концертний Київ – 2011. – №10. – С. 1–64

10’11