«Театрально-концертний Київ» by Національне газетно-журнальне видавництво

репертуар на лютий 2013 року

repertoire in english

відчуття польоту. диригент оксана мадараш

лариса кадирова знову в ролі марії заньковецької

некваплива розмова про головне... анатолій хостікоєв

№2 лютий 2013

огляд книжок про український театр

Українське театрознавство поповнилося фундаментальною науковою працею «Український театр ХХ століття: Антологія вистав». Видання здійснено за фінансової підтримки Благодійного фонду Ріната Ахметова «Розвиток України». Читайте в номері.

КИЇВ

театрально-концертний

02 ‘13

FROM THE CHIEF EDITOR від головного редактора

Цілісне уявлення І

з яскравих вражень, окремих сентенцій та текстів наповнюється щомісячне число нашого журналу. Прагнеться, щоб відображені події визріли в цілісне уявлення про окремий часовий відтинок. Додам – емоційне, бо власне без співпереживання, передчуття довершеного мистецького явища в театральній практиці нічого не напишеш, не зафіксуєш. У лютому майстер франківської сцени Анатолій Хостікоєв святкуватиме ювілей неординарною виставою «Автобіографія». Це будуть фрагменти його акторських і режисерських робіт, феєрверк майстерності, блискучого таланту і темпераменту. Рубрика «Погляд» презентує враження про виставу молодого режисера Станіслава Жиркова «Наталчина мрія». Минулоріч її грали в театрі «Відкритий погляд», а наразі, з іншою виконавицею – на майданчику «Вільна сцена». Що ж, у «житті» спектаклів теж трапляються несподівані віражі. На сторінках «ТКК» голова київського осередку Національної спілки театральних діячів Олексій Кужельний так званими прапорцями уваги позначає наболілі проблеми у сфері культури. Переконана, глядачам буде цікаво довідатися, що актор театру російської драми Давид Бабаєв ще й чудовий педагог. Також навчає юних музикантів у Дитячій академії мистецтв диригент Національного театру оперети Оксана Мадараш, та в запропонованому інтерв’ю йдеться тільки про професійні таємниці диригентської палички. Українське театрознавство поповнилось фундаментальними науковими виданнями: «Березільська культура: історія, досвід» та «Український театр ХХ століття: Антологія вистав». Тож читайте про театр, пізнавайте його, резонуйте на події, запропоновані в цьому числі журналу «Театрально-концертний Київ».

Наталя ПотушняК

погляд

NOTION

порТреТ СТолІТТЯ Вікторія іЛькіВ

Українське театрознавство поповнилося ще однією фундаментальною науковою працею «Український театр ХХ століття: Антологія вистав», презентація якої відбулася на початку цього року в Інституті проблем сучасного мистецтва. Ця колективна праця готувалася впродовж двох років і вийшла накладом 1000 примірників у київському видавництві «Фенікс» наприкінці 2012 року. Видання здійснено за фінансової підтримки Благодійного фонду Ріната Ахметова «Розвиток України», що останнім часом дедалі частіше сприяє реалізації мистецьких проектів (серед найсвіжіших – постановка вистави «Небезпечні зв’язки» у Національному центрі театрального мистецтва імені Леся Курбаса, а також неодноразова допомога у проведенні фестивалів «Тиждень актуальної п’єси» та «Драма.UA»). Наукова праця є своєрідним другим томом (додатком) «Нарисів з історії театрального мистецтва України ХХ століття», що були створені відділом проблем театру та музичної культури Інституту ще 2006 року. Унікальність цієї книги у концептуальній формі викладу матеріалу – це 116 театрознавчих «портретів» знакових вистав театрів України ХХ – початку ХХІ століття. Монографія поділена на чотири історичні періоди і подана у хронологічному порядку, за винятком блоків, що поєднують різночасові постановки, здійснені за одним драматургічним твором. Слід зауважити, що до антології потрапило чимало вистав 2000-х років, серед яких, наприклад, роботи наших київських сучасників Андрія Білоуса, Віктора Гирича, Олексія Лісовця, Віталія Малахова та інших. Винятковість і беззаперечна цінність цієї наукової роботи в тому, що зроблено спробу накреслити суспільні, художні та естетичні орієнтири театрального процесу України через комплексний та обґрунтований

аналіз вистав. Це дозволяє розширити уявлення про трансформації, зміну пріоритетів та стратегій у понад столітньому українському сценічному мистецтві. Відчутною перевагою антології є те, що її готували 27 найкращих науковців у галузі театрознавства з усієї України. Це систематизована колективна робота, тому внесок кожного є абсолютно беззаперечний. Найбільше праць належать театрознавцям Марині Гринишиній, Наталі Єрмаковій та Ганні Липківській. Автором ідеї, керівником творчого процесу та головним редактором книги є завідувач відділу проблем театру та музичної культури, старший науковий співробітник Інституту, доктор мистецтвознавства Марина Гринишина. На презентації книжки вона зізналась: «На початковому етапі я мало розуміла що і як воно буде, тому й не могла сформулювати концепцію на зустрічі з директором Інституту Віктором Дмитровичем Сидоренком. Тим не менше, я дякую йому за розуміння та довіру, бо між тим, про що я говорила майже три роки тому, і тим, що ми побачили сьогодні, як казав Грибоєдов, «дистанция огромного размера». І я проходила її виключно з авторами цієї книжки. Тому я вдячна абсолютно всім: і тим, хто написав багато, і тим, хто написав менше, і тим, хто написав лише про одну виставу. Моєю заслугою є те, що все збирала, згуртовувала і доводила до завершення. А завдяки літературному редактору та коректору Оксані Кунцевській усі роботи звучать в унісон, притому, що зберігся окремий голос кожної». Видання призначене для фахівців у галузі театрознавства та мистецтвознавства, рекомендується як навчальний посібник з курсу історії вітчизняного сценічного мистецтва в спеціалізованих вузах, а також буде корисним для всіх, хто любить театр, цікавиться його історією та сучасністю.

15 театрально-концертний київ 02’13

NOTION

погляд

БерезІлЬСЬка кУлЬТУра Наприкінці року, що минув, у видавництві «Фенікс» вийшла з друку книжка провідного наукового співробітника Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України, кандидата мистецтвознавства, театрознавця Наталі Єрмакової «Березільська культура: історія, досвід», присвячена мистецькому феномену – Театру Леся Курбаса. Видання розраховано на практиків театру, теоретиків, студентів профільних ВНЗ, водночас буде в нагоді всім, хто цікавиться авангардними явищами української культури. Фінансову підтримку щодо його випуску надав Фонд Ріната Ахметова «Розвиток України» у рамках програми «і3 [ідея – імпульс – інновація]» . Книжка складається з чотирьох розділів: І – «Молодий театр» (огляд першого і другого сезонів (1917–1919 рр.); ІІ – «Кийдрамте» (1920–1921); ІІІ – «Мистецьке об’єднання «Березіль», Режисерська лабораторія (Режлаб), Лесь Курбас – вихователь акторів, характеристика сезонів; ІV – «Березіль» у Харкові» (вісім сезонів). Це видання є ще одним важливим етапом повернення імені Леся Курбаса у вітчизняний та світовий культурний простір, митця, котрий створив новий тип театру, особливий тип культури, про що йдеться в книзі, над якою, як зазначає авторка, працювала впродовж 40 років. Передувала йому робота над монографією «Акторська майстерність Любові Гаккебуш». Пані Наталі пощастило спілкуватися з чоловіком актриси, режисером Василем Васильком. Вони обоє були учнями Леся Курбаса. А ще важливим спонукальним чинником до початку досліджень стали настанови наукового керівника

дисертації Юрія Бобошка, котрий зауважував, що в темі «Історія української режисури» не можна обійти діяльність курбасівського «Режлабу». Тоді авторка вперше відчула захоплення архівними розвідками: нотатками з репетицій, документами, щоденниками, оригіналами п’єс. Почали відкриватися нові знайомства, перетини доль, достеменні факти з біографії. Крім того, виявилося, що неможливо схарактеризувати театральне сьогодення без огляду на історію. Завданням театрознавця було опрацювати, дослідити та індивідуально переосмислити всі факти, з’явилося відчуття обов’язку – їх оприлюднення. На 512 сторінках монографії проаналізовано близько чотирьохсот вистав режисерської генерації (від 1919 до 1933 року), близької Лесю Курбасу – Гната Ігнатовича, Фавста Лопатинського, януарія Бортника, Бориса Тягна, Василя Василька, Леся Дубовика та багатьох інших. «Березільська концепція фахової підготовки режисера передбачала високий ступінь його (режисера) обізнаності в музичному мистецтві», – зауважує автор. «Для мене, – продовжує Н. Єрмакова, – було принциповим не відділяти експерименти Леся Курбаса від роботи його учнів. Адже тільки комплексно відтворюючи мистецькі пошуки всіх учасників подій, можемо бачити постання нової національної сценічної культури, можемо фіксувати принципові ідеологічні зрушення та епохальні мистецькі досягнення». Власне, ця книга передовсім має показати живий, бурхливий театральний процес кінця 1910 – початку 1930-х років у його надпотужній, інтенсивній креативності.

Олеся Пасічна

тема номера

Issue TOPIC

Некваплива розмова про головне… Народний артист України Анатолій Хостікоєв 15 лютого, саме на Стрітення, відзначатиме ювілей. На сцені Національного театру імені Івана Франка цього дня гратимуть виставу в дещо незвичному форматі… святковому, автобіографічному Олеся Пасічна Фото Валентина Ландара та з архіву театру

ція і спровокувала таку завзяту роботу Анатолія над виставою «Кін IV». Він – режисер, виконує головну роль, грає на барабанах.

– Першою вашою спільною роботою була «Біла ворона»? – Так, у 90-ті роки. Але знала Анатолія ще під час навчання в театральному інституті. Це був курс Ірини Молостової, а їхньою дипломною виставою – динамічна, захоплююча, з чудовими акторськими роботами «Вестсайдська історія». Звісно, запальні «молостовці» стали взірцем для молодших курсів. У той час Україна була більш театральною, аніж «кіношною», тож вистава стала вибухом на тлі зацікавленості театром. Ірина Олександрівна хотіла створити новий колектив на базі кількох вистав цього курсу, але не склалося. Лише через 30 років ми дізналися, що це була вказівка згори не згуртовувати емоційну молодь. Цьому й не варто особливо дивуватися, явище непоодиноке на театрі, про це часто пише Григорій Горін у своїх п’єсах. Можливо, вистраждана ситуа-

– До речі, пан Анатолій має музичну освіту? – Він закінчував музичну школу по класу гри на баяні. Толя народився не в театральній родині, батько осетин, а мати українка. Жили в однокімнатній квартирі на Володимирській, де завжди було людно, але світ сприймали емоційно, піднесено, з любов’ю. Якось батько допомагав сину нести баян до музичної школи, вони зупинилися випити газованої води, в ту мить якийсь перехожий вхопив інструмент і пішов. Хлопець занервував, хотів наздогнати, а батько спокійно допив воду і гукнув виразно: «Добродію, дякуємо, що допомогли нести, залишайте, далі ми самі». Таких яскравих спогадів із його дитинства безліч, охоче розповідає їх уже з акторським шармом. Якось зайшли у двір колишнього помешкання, Анатолій помітив, що зрубали стару грушу. Надто боляче йому стало. На пеньку дерева з сумом написав «Володимирська, 76». Через якийсь час побачили, що з’явилися нові пагінці, дерево обновилося. Втішений, по-

отуючи матеріал про ювіляра, я прийшла до театру за фотографіями. В доволі тісному приміщенні архіву зустріла його дружину Наталю Сумську, котра також відбирала світлини для афіш, буклетів чи публікацій. Ми розмовляли про актора, згадували навчання, вистави, ролі, події…

17 театрально-концертний київ 02’13

ISSue topic

«Біла ворона»

чав розповідати мені історію зі щоденником: так сталося, що приніс погані оцінки, а батько ввечері запитав про навчання. Школяр сказав, що гуляв на новобудові, яку зводять поруч, і там забув щоденника. З ліхтариком пішли шукати, і врешті Толик мусив у всьому зізнатися. Більше не кортіло обманювати, бо батько не сварив, просто дивився на нього і вони обоє довго мовчали. Достойні риси чоловічого характеру передалися синові, та, мабуть, ще в кращій інтерпретації, зважаючи на його артистичну вдачу. Захоплення жінкою на сцені, в ролі Хостікоєв передає особливо. Я тепер розумію, що це в нього теж від батька, котрий так любив свою Валю, його маму, що присвятив їй життя. Лише сумуючи за батьківщиною, іноді ставив платівку і слухав рідні осетинські пісні. У виставі «Біла ворона» з дрібних чоловічих характерів п’єси Анатолій сам зробив цілісний образ Жульєна. Конфлікт закоханих у тому, що Жанна обирає загальнолюдські інтереси на противагу особистим. Зрада кохання повертається бумерангом. У цьому було зерно спектаклю, що йшов з аншлагами впродовж десяти років. Режисер Сергій Данченко не заперечував проти такого початку та фіналу

тема номера

«Прапороносці»

придуманого Хостікоєвим. Він завжди осмислює не тільки роль, а й концепцію всієї вистави, мислить крупними формами на сцені. Це не спеціально, це природно нуртує в ньому, народжується в його уяві. – Спостерігаючи за таким партнером неможливо було не захоплюватися ним, так? – Безумовно. Я дитина театру, виросла за кулісами, адже батьки актори. Замість колиски спала в кошику з костюмами та реквізитом, тобто мені тут все знайоме. Та коли бачила партнера, котрий так само природно існує в цьому середовищі, та ще режисура й акторство в нього нероздільні поняття – мене охоплював подив. Я й досі про це думаю. Очевидно, це і є обдаровання, або ж… Призначення. Він щедро віддає те, що народжує його талант. Через потребу виразу емоцій зі своїм другом Богданом Бенюком створили виставу «Швейк». – Вона слугувала початком функціонування Театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв»? – Так. А ще в театрі імені Івана Франка йшла комедія положень Джуліо Скарначчі та Ренцо Тарабузі «Сеньйор із ви-

прем’єра

FIRST NIGHT

ІСТОРІЯ ЛЮБОВІ Початок вистави певною мірою дивує глядачів. Шляхетна, у вечірній сукні жінка з 2-го ряду глядної зали раптом голосно заспівала. Заскочені несподіванкою глядачі лише через кілька митей розуміють, що вистава «Марія» на Камерній сцені імені Сергія Данченка Національного театру імені Івана Франка вже розпочалася Алла ПІДЛУЖНА Фото Валерії Ландар

еред сценою, весело спілкуючись із глядачами, народна артистка України Лариса Кадирова програє монолог Проні Прокопівни з відомої комедії «За двома зайцями», поєднавши у своєрідному дайджесті кумедні вислови цієї нещасливої нареченої Голохвастова. І лише коли актриса підніметься на сцену, розпочнеться низка її подальших перевтілень. Спочатку, в образі екскурсовода з почуттям величезного захоплення предметом дослідження, Лариса Кадирова розповість, що бачимо на сцені. Виступати в цій іпостасі актрисі легко, адже вона разом з режисером Збігнєвом Хшановським є автором п’єси «Марія» («Коли розлучаються двоє…»). Сценографія (художник О. Зінченко) лаконічна, на кону крісло, гримувальний столик із закритими створками дзеркала, зліва легка прозора завіса і кілька розвішаних афіш, про які виконавиця скаже, що вони – з вистав знаменитої Марії Заньковецької. Цей екскурс у минуле, з пунктиру біографічних подій якого постає образ легенди українського театру, розпочнеться зі слова «люблю»… Що любила Заньковецька? Вечір, коли грається вистава, навіть свій провал у ролі Проні Прокопівни, любила Шевченка, Тургенєва, Достоєвського, Чайковського, Лисенка, осінь, ромашки, щоб оточую-

чим було добре. Розповідь Кадирової дивовижним чином перетворюється на сповідь самої Марії Заньковецької, і глядач навіть не вловить моменту того чародійного акторського перевтілення. І вже Кадирова – вісімдесятилітня Заньковецька з відповідною фізичною пластикою повільно пройде сценою і завмре біля уявного вікна, зі сльозами на очах дивлячись на жалобну процесію, що рухалась Васильківською на Байкове кладовище. Ховали Миколу Садовського, заради якого вона покинула чоловіка, світське оточення, пішла на українську сцену, пережила нерозуміння родини й прокляття батька, підступність і заздрість колег. Він був найбільшою любов’ю її життя, «коханий і зрадливий»… Лариса Кадирова – визнаний майстер мономистецтва і вміє переконливо, без зусиль населяти свої моновистави безліччю персонажів, завжди вражаючи миттєвістю переходів внутрішніх станів, зовнішніх змін, легко жонглюючи рисами характерів своїх героїнь. Так стається і в «Марії». В діалозі з невидимим коханим (портрет Миколи Садовського проглядається крізь завісу) Заньковецька-Кадирова використовує листування з ним. У цю пронизливу сповідь-спогад, де виконавиця передає інтонації навіть і Садовського, вплітаються фрагменти з ролей Марії Костянтинівни. Із шухляд гри-

23 театрально-концертний київ 02’13

PERSONALITY

персона

Особливе привітання Віктор Михайлович Халатов народився 25 лютого 1901 року, помер 13 лютого 1969 року

Зі спогадів

«Живий труп»

«Камінний господар»

«Піднята цілина»

«Дерева помирають стоячи»

Валентина ЗАБОЛОТНА Фото з архіву театру

Справжнє прізвище народного артиста Української РСР Віктора Михайловича Халатова – Поросьонков. Він мав дуже рухливе обличчя, широку посмішку та багато глибоких зморщок. Очі здавалися маленькими, але іноді він розплющував їх так широко, що вони ставали величезними й могли висловити все – подив, обурення, співчуття, страждання, співпереживання. Халатов часто грав м’язами обличчя, але це не було «хлопотанье лицом», як кажуть актори – це було потужним засобом виразності, переконливо та дуже яскраво передавало мінливість почуттів персонажа. Якось узимку, в січні-лютому 1961 року, я, студентка театрознавчого факультету Київського театрального інституту імені І. Карпенка-Карого, йшла на денну репетицію в Театр імені Лесі Українки. Тут у мене була практика. Доїхавши тролейбусом № 2 від площі Богдана Хмельницького до Оперного театру, спускалася праворуч тодішньою вулицею Леніна. Перехожих практично не було. Попереду, не поспішаючи, обережно(бо слизько) йшов Халатов, заклавши руки за спину, і напівголоса читав напам’ять «Євгенія Онєгіна». Хотіла обігнати, але призупинилася, щоб дослухатись. Так прийшли в театр. На службовому вході в гардеробі роздягався Микола Миколайович Рушковський. Словами Пушкіна з поеми «Євгеній Онєгін» Халатов інтонаційно привітався з колегою, а той, підхопивши та продовживши пушкінський текст, відповів йому. Ось так артисти високої культури готувалися до репетиції, налаштовували себе на творчість, на самовіддачу.

Зіграв на сцені 79 ролей, серед яких: Сґанарель – «Камінний господар» Лесі Українки (1939); Олександров – «Живий труп» Л. Толстого (1940); Антоніо – «Весілля Фігаро» П. О. Бомарше (1947); Тібано – «Вчитель танців» Лопе де Вега (1950); Манілов– «Мертві душі» М. Гоголя (1952); Капулетті – «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра (1954); Пан Дульський – «Мораль пані Дульської» Г. Запольської (1955); Сеньйор Бальбоа – «Дерева помирають стоячи»; Алехандро Кассон (1956); Счастливцев – «Ліс» О. Островського (1962); Нефедов – «Ходіння по муках» О. Толстого (1947, 1966); Дід Щукар– «Піднята цілина» М. Шолохова (1966); Пандольфо – «Шлюб за конкурсом» К. Гольдоні (1967). Багато знімався в кіно, зокрема зіграв Інспектора у стрічці «Щорс» Олександра Довженка та Юлії Солнцевої (1939)

персона

PERSONALITY

ВІДЧУТТЯ ПОЛЬОТУ Ми звикли до певних стереотипів сприйняття жіночих професій. Скажімо, жінка-лікар, менеджер, юрист, водій, навіть політик – це зрозуміло. Але в царині музичного диригування все-таки переважає чоловіча стать. В одному інтерв’ю видатний російський маестро Юрій Темірканов на запитання, чому серед диригентів так мало представниць прекрасної статі, відповів доволі категорично: «Тому, що це не передбачено природою. Як Бог не дав чоловікам здатність народжувати дітей, так і жінка не повинна бути диригентом» Оксана Трощановська

’ясувати всі «за» і «проти» я намагалася в розмові з Оксаною Мадараш, заслуженою артисткою України, диригентом оркестру Київського національного академічного театру оперети. – Позаяк, але для жінки вибір професії диригента все ще дуже сміливий крок?

– Світ змінився, і це вже не таке виняткове явище, як колись. Либонь, це лише питання часу. Публіка швидко звикне до того, що за диригентським пультом дедалі частіше стоятиме струнка вродлива жінка. Безперечно, це нелегко, втім професіонал, бездоганно володіючи технікою, знає, де можна послабити, відпустити, а де годиться знову напружити. Та й на емо-

25 театрально-концертний київ 02’13

ційному піднесенні, коли кожен м’яз, кожен нерв пронизані звуками музики, больові відчуття зникають. Насправді все злагоджено звучить не за вправності рук, а через осмислення. У кожному творі закладено певну енергетику, точно передати її – завдання диригента. Він накопичує цю енергію в собі, віддає виконавцям, а вони проектують її на глядацьку залу. Дуже добре, коли ця енергія до тебе повертається. Треба не просто виконати твір, а захопити слухача, залишити слід, спогад, відчуття польоту. Це неймовірна міць, глибоке відчуття кожної миті життя. – Чоловіки не сприймають жінкудиригента апріорі? – Так. Кажуть, що вони можуть глобально мислити, а жінки розглядають дрібниці. Коли наш театр брав участь у музичному фестивалі в Каунасі (Литва), мої репетиції постійно ігнорував голов ний диригент Театру опери та балету Санкт-Петербурзької консерваторії, диригент Державного симфонічного оркестру «Нова Росія» Олександр Сладковський. А вже після нашого виступу він раптом підійшов, обійняв мене і так по-батьківськи сказав: «Дів чинко, у тебе з руками і з головою – все гаразд». Прозвучало як визнання. – Вибір професії – це була дитяча мрія чи зважене доросле рішення? – Я народилася в зовсім простій, але музичній родині. Тато в самодіяльному оркестрі грав на корнеті. Мені страшенно подобались заняття в музичній школі, а рамки загальноосвітньої обмежували. З ровесниками теж взаємини не складалися: я не вписувалась в агресивний колектив, на мене навіть карикатури малювали. До музичної школи йшла співаючи. Та як тільки хтось просив заспівати – я соромилась. Траплялося й до сліз. На вступному іспиті в музичну школу нічого не змогла заспівати. Батько переконав комісію, що я маю слух. Педагог у Миколаєві, де ми жили, порадила бути

PERSONALITY диригентом. Я тоді серйозно її слова не сприйняла, проте пізніше, переосмисливши, домоглася свого. Взагалі музика для мене – цілий світ, у якому комфортно, затишно, зрозуміло. В наш прагматичний час вона мене рятує. Я впевнена, що класика завжди буде потрібна людям. Вже студенткою Миколаївського музичного училища на Всесоюзному конкурсі хорових диригентів здобула другу премію. Згодом наважилась їхати до Київської консерваторії. Моїм педагогом став 35-річний Віктор Петриченко. Наразі він відомий хоровий диригент, народний артист України. Саме йому я вдячна за диригентську техніку, правильно «налаштовані руки», що неймовірно важливо у професії. Крім того, факультативно я займалася на кафедрі оперно-симфонічного диригування. Щоб потрапити до класу народного артиста України та Росії, професора Володимира Кожухаря, повинна була пройти випробування – диригувати найскладнішою частиною Першої симфонії П. Чайковського. Дуже старалася, хвилювалася, але спромоглася. Чимало хорових творів написано для виконання з симфонічним оркестром. Цікаво було оволодіти ще й оркестровим диригуванням. Це зовсім відмінна техніка, інший підхід. Прагнучи вдосконалення в професії, я ще навчалася і оперно-симфонічному диригуванню в класі професора, народного артиста України Євгена Дущенка. Він став для мене не тільки хорошим педагогом, а й наставником, мудрим порадником, вчителем на все життя. – Після високих оцінок педагогів, здобутків у конкурсах, сподіваюся, влаштуватись на роботу було легко? – Неймовірно важко. Упередженість, штампи сприйняття «жінки-диригента» існують скрізь. Якщо ти не маєш практики роботи з оркестром, стаєш критиком у домашніх капцях. Після якоїсь перерви мені пощастило пра-

персона

PERSONALITY

Педагог – Додік… Вікторія ІЛЬКІВ, Фото Ірини СОМОВОЇ

Народний артист України Давид Бабаєв – провідний майстер сцени Національного театру російської драми імені Лесі Українки народився 14 липня 1943 року. В дитинстві мріяв стати моряком, хоч плавати не вмів та й досі не навчився. Тоді ж, захопившись чорно-білими стрічками Чарлі Чапліна, створив невеличку виставу для показу в сімейному колі: хвацько танцював, наспівуючи веселу пісеньку – «Я мистер Чарли Чаплин, ношу большую шляпу, и с тросточкой под мышкой танцую я фокстрот»

«Наполеон і корсиканка»

евисокий на зріст, рудоволосий, з ластовинням на обличчі – при такій зовнішності він, однак, не набув якогось прізвиська. Очевидно, тому, що вмів, випереджаючи інших, сміятися над собою. Ще з юності, та й дотепер його називають просто – Дод, а менш офіційно – любовно й пестливо – Додік. Так його кличуть рідні, друзі й колеги, навіть його учні. Своїми театральними й кінороботами, яких вже за сотню, набув популярності. Два роки тому – нагородили орденом «За заслуги» ІІ ступеня. Недавно Давид Бабаєв відзначив своєрідний ювілей – сорок років творчої діяльності у Театрі імені Лесі Українки, а влітку цього року святкуватиме 70-річчя. Серед кращих його робіт – Сер Пітер Тізл («Школа скандалу» Річарда Шерідана), Наполеон («Наполеон і корсиканка» Іржі Губача), Гаррі («Останнє кохання» Валерія Мухар’ямова), Санчо Панса («Дон Кіхот. 1938 рік» Михайла Булгакова за Мігелем Сервантесом), Шандебіз і Пош («Блоха у вусі» Жоржа Фейдо), Барні Кешмен («Останній палко закоханий» Ніла Саймона). Кожен образ, створений Д. Бабаєвим, захоплює внутрішньою наповненістю, відвертістю, точним характером, оголеним не-

29 театрально-концертний київ 02’13

PERSONALITY

«Останнє кохання»

рвом і цілісним стрижнем ролі. Колеги цінують його як уважного й турбот ливого партнера, а сам актор з цього приводу зауважує, що «не артист створює роль, а його партнер». Він уміє легко й невимушено імпровізувати, в кожному персонажі віднайти глибокий драматизм і делікатну комедійність. Чого лише варта одна з останніх робіт актора у виставі «Уявно хворий» за Ж.-Б. Мольєром. Його Арган – простодушний і щиросердечний пан, котрий отримує неймовірне задоволення від лікування та усвідомлення того, що він ніби страшенно хворий. Чоловік у повному розквіті сил, енергії та здоров’я, що пульсують усередині, він все ж таки міцно стримує їх, маскуючись неміччю. У нього є все – дім, гроші, сім’я, тож йому сумно, через що і прагне надмірної уваги до своєї особи. Аргану–Бабаєву дуже хочеться, щоб його жаліли, любили, пестили. Навмисне вигадавши невиліковну болячку, він поводить себе як бешкетний хлопчисько, тероризуючи всіх. Арган у виконанні Давида Бабаєва немов дитя, котре дуже не хоче йти до школи, тому перед батьками майстерно вдає хворого. Актор вільно імпровізує, вступає в діалог із глядачем і, наче конферансьє, жонглює реакці-

єю публіки. Більшість критиків визнали цю роль знаковою у творчості Давида Бабаєва. Про його педагогічну діяльність широкому загалу відомо небагато. Викладати в Естрадно-цирковому училищі (зараз – Муніципальна академія естрадного та циркового мистецтв) почав ще у 80-ті роки. Сьогодні видається доволі парадоксальним той факт, що Давид Бабаєв упродовж семи років не міг вступити до студії при театрі імені І. Франка, і його врешті-решт прийняли до Естрадно-циркової студії при Укрконцерті. На цьому ж курсі навчалися Валерій Зайцев, теперішній колега по сцені, та відомий продюсер і телеведучий Ілля Ноябрьов. Давид Бабаєв став лауреатом Всесоюзного конкурсу артистів естради; вже на другому курсі його запрошували до Херсонської філармонії, а після ви пускних іспитів надійшла вигідна пропозиція від Архангельської філармонії, в якій пропрацював три роки. Невдов зі доля йому знову посміхнулася, подарувавши роботу в театрі, про яку, за словами актора, він навіть не наважувався мріяти. Можливо, на знак вдячності й любові до альма-матері – циркового училища Давид Бабаєв погодився на пропо-

персона

погляд

NOTION

СТАС + НАТАлкА = УДАЧА І. Ткаченко та О. Бушевська у виставі «Наталчина мрія»

Валерій Свєтлов Фото Євгена Чекаліна

оже таке трапитися, що сучасному глядачеві раптом закортить переглянути драму. Та ще й непросту! А складну! Зазвичай у такому випадку йому можуть запропонувати щось надто академічне, ба навіть архаїчне. Однак раджу ці межі розширити та пропоную відвідати, нехай і не такий вже відомий загалу, але, без сум-

ніву, популярний серед молоді – театр «Вільна сцена». І зокрема – подивитися вистави перспективного молодого режисера, звичайно ж – Станіслава Жиркова, котрий останнім часом посідає в шорт-листі київських постановок чільне місце та рейтингами доводить існування високого українського «модернового» театрального стилю. Ось і тепер новою прем’єрою він мужньо (не зважаючи на юний вік) «нанизав на мрію» міцний концепт. Утілюючи чергову isconceptual innature (незвичайну концепцію), йому найчастіше доводиться бути в ролі «зачарованого мандрівника», театрального «першопрохідця». Стас напрочуд тонко відчув сцену та навіть утвердив власне особливе інтерпретування драматургії. Це засвідчує його «Наталчина мрія» – постановка, яка, уподібнено ініціації, провокує глядача до сумирності та терпіння. При всій її гостроті, експозиція спектаклю не має виразного викладу сюжету, однак Жирков підібрав для втілення, здається, оптимальний в наших умовах ключ психологічного театру. Як завжди різко та жорстко веде п’єсу далі від замшілого театрального київського штибу, спрямувавши її в юдоль печалі західних театральних абстракцій і формальних прийомів. У його інтерпретації в межах релятивності сценічного простору чудово поєднано мову уособлень і «знаків». Сміливість режисерського рішення та особлива принадність простежується навіть у «бідній» декорації. У всякому разі, він не дає глядачеві розслабитися або відволіктися на іншу атрибутику. Його постановка насичена привітною енергетикою та незрівнянною

погляд

NOTION

СТД — надійний осередок, або Будьмо разом Наприкінці року, що минув, головою Київського відділення Національної спілки театральних діячів було обрано народного артиста України Олексія Кужельного. Пропонуємо розповідь пана Олексія про нагальні проблеми та можливості їх подолання, записані журналістом нашої редакції

Записала Олеся Пасічна

– На превеликий жаль, спілчанський рух переживає не найкращі часи. Все, що було напочатку, а саме: фінансування різних лабораторних досліджень, сучасної драматургії, призначення премій, проведення фестивалів, тобто всього того, що спонукало розвиток театрального процесу, надавало йому обертів та можливостей взаємообміну, – на сьогодні застигло через брак коштів. З огляду на це наша розмова може видатися не зовсім оптимістичною, бо мені хотілося б позначити умовними прапорцями уваги найбільш проблемні зони в театральному процесі. Передусім – хвилює культурна політика держави. Що може слугувати доказом її існування? Для діячів культури збереглися тільки президентські та київського міського голови стипендії, що безумовно добре, але вони не набагато перевищують мінімальну зарплату. Зазвичай наводжу як приклад Білорусію, де в споживчому кошику громадянина зазначені витрати на відвідування театру бодай двічі на рік. У нашій державі достойне життя кожному гарантує Конституція України, а культурний розвиток є його складовою. Однак, придбати квиток на кон-

церт класичної музики чи на перегляд вистави спроможна дуже незначна частина громадян, тож як формувати суспільну думку, як відчувати причетність до культурних подій, що відбуваються. Про економіку У Франції після війни було проголошено такий лозунг: «Культура передує економіці». Принагідно зауважу, що ця думка не втратила актуальності, вона слушна й для нашого суспільства. Наразі в підпорядкуванні Київського міського управління культури 22 театри, а ще зареєстровано 18 приватних. Навіть якщо не брати до уваги чотири національних у столиці, то все одно наведені цифри переконують у тому, що театральне мистецтво необхідне суспільству, а тим паче в часи економічної кризи. Владним структурам варто розмірковувати не над скороченням кількості театрів, а навпаки – надавати підтримку, особливо тим, що здобули добру репутацію. Є істотна різниця в зарплаті артиста національного театру та академічного, не беручи до уваги приватних театрів, і з цього приводу давно точиться дискусія.

THEATRE PROGRAMS театральні програми

НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА www.opera.com.ua Вул. Володимирська, 50 Тел. 279-11-69

Джакомо Пуччіні

МАДАМ БАТТЕРФЛАЙ (ЧІО-ЧІО-САН) Опера на 3 дії Лібрето Л. Ілліка, Д. Джакоза за мотивами творів Д. Бєласко і Д. Лонга Диригент-постановник н. а. О. Рябов Режисер-постановник н. а. І. Молостова Хормейстер н. а. Л. Венедиктов Художник н. х. М. Левитська Асистенти режисера н. а. В. Река, М. Третяк Диригент з. д. м. О. Барвінський ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Чіо-Чіо-Сан – н. а. Л. Забіляста, н. а. Т. Анісімова, з. а. Н. Ніколаїшин, з. а. І. Семененко, з. а. К. Стращенко, Т. Хараузова, В. Ченська Сузукі – з. а. Т. Пімінова, н. а. А. Швачка, Н. Кисла Кет – з. а. Т. Пімінова, н. а. А. Швачка, Д. Князева, Н. Кисла, Л. Циган Пінкертон – н. а. С. Фіцич, н. а. І. Борко, з. а. Пав. Приймак, з. а. А. Романенко, з. а. М. Шуляк Шарплес – н. а. М. Коваль, з. а. М. Киришев, з. а. В. Опенько, з. а. Пет. Приймак, Г. Ващенко, Д. Гришин Горо – з. а. С. Пащук, Ю. Аврамчук, І. Березовський, Р. Танський Ямадорі – В. Базир, М. Губчук, з. а. М. Киришев Бонза – н. а. Т. Штонда, А. Гонюков, С. Скубак

Комісар – М. Губчук, О. Мельничук, І. Мокренко Рідні, друзі, подруги, слуги Чіо-Чіо-Сан Дія опери відбувається у Нагасакі наприкінці ХІХ ст. Вистава виконується італійською мовою Дія перша. Гейша Чіо-Чіо-Сан покохала лейтенанта американського флоту Пінкертона, що прибув у Нагасакі. Вона згодна вийти заміж за нього. Американський консул Шарплес застерігає Пінкертона від цього захоплення. Раптом на весільне свято вривається японський священнослужитель Бонза. Він проклинає ЧіоЧіо-Сан за зраду віри предків. Дія друга. Кімната в будиночку Чіо-Чіо-Сан. Тут мешкає вона зі своїм маленьким сином і від-

даною Сузукі. Пінкертон поїхав, обіцявши повернутися за рік, але пройшло вже три роки, а його все нема. В серце Чіо-Чіо-Сан закрадається сумнів – невже Пінкертон покинув її. Несподівано лунає гарматний постріл з пароплава – це повернувся Пінкертон. Дія третя. Пінкертон приїхав у супроводі Шарплеса та якоїсь іноземки. Вона виявляється дружиною Пінкертона. Шарплес прохає Сузукі розповісти все Чіо-ЧіоСан, але Чіо-Чіо-Сан і сама здогадується про те, що відбулось. Вона розуміє, що Пінкертон приїхав за сином і що вона повинна віддати дитину. Воля батька для неї священна. Чіо-Чіо-Сан ніжно цілує хлопчика і прощається з ним. Взявши кинджал, вона вбиває себе. Тривалість вистави – 3 год. «Мадам Баттерфлай» Фото О. Путрова

THEATRE PROGRAMS

театральні програми

НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Джоаккіно Россіні

СЕВІЛЬСЬКИЙ ЦИРУЛЬНИК Опера на 3 дії Лібрето Ц. Стербіні за комедією П. Бомарше Український переклад М. Рильського Диригент-постановник н. а. М. Дядюра Диригент Г. Макаренко Режисер-постановник н. а. Д. Гнатюк Художник-постановник н. х. М. Левитська Хормейстер А. Семенчук ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Граф Альмавіва – н. а. О. Дяченко, з. а. М. Шуляк, з. а. С. Пащук Лікар Бартоло – Д. Агеєв, С. Скубак Розіна, його вихованка – з. а. О. Нагорна, З. Рожок, О. Фомичова Фігаро – з. а. В. Опенько, з. а. Пет. Приймак Базіліо – н. а. Т. Штонда, н. а. С. Магера, з. а. Б. Тарас, А. Гонюков Берта – І. Петрова, Л. Циган Фіорелло – Ю. Горинь, Д. Гришин, М. Губчук, О. Мельничук Офіцер – Ю. Горинь, Д. Гришин, М. Губчук, О. Мельничук Дія перша. Вулиця в Севільї. Ніч. Біля будинку Бартоло закоханий в красуню Розіну граф Альмавіва співає серенаду. Від цирульника Фігаро він дізнається, що Розіна – вихованка Бартоло, який має намір одружитися з нею. На балконі з’являється Розіна. Її записка викликає підозру в Бартоло. Він вирішує швидше йти до нотаріуса, щоб прискорити одруження. Граф, який назвався Ліндором, тепер має можливість розмовляти з Розіною. Разом із Фігаро він розробляє план, як потрапити у дім лікаря. Цирульник пропонує графу перевдягнутися солдатом і вимагати, щоб Бартоло пустив його на постій.

Дія друга. Кімната в дімі Бартоло. Розіна шукає можливість передати листа Ліндору. Приходить учитель музики дон Базіліо. Він розповідає Бартоло про почуття графа Альмавіви до Розіни і для того, щоб усунути суперника, пропонує звести на нього наклеп. Фігаро підслуховує розмову двох інтриганів і розповідає про все Розіні. Переодягнутий солдатом Альмавіва удає з себе п’яного. Бартоло відмовляється прийняти його на постій. Зчиняється сварка. Офіцер із солдатами мають намір арештувати п’яницю, але граф тихенько називає своє ім’я, і його, на подив Бартоло, відпускають. Дія третя. Граф Альмавіва з’являється в домі Бартоло під виглядом учителя музики і повідомляє, що дон Базіліо захворів. Бартоло це здається підозрілим. Тоді Альмавіва показує записку Розіни, яку він нібито знайшов вдома у графа. Бартоло розгніваний. Альмавіва ж нарешті зможе порозмовляти з Розіною. Поява дона Базіліо загрожує розкриттю планів закоханих. Фігаро, граф та Розіна умовляють його повернутися додому. Тим часом Бартоло підслуховує розмову Альмавіви та Розіни, з якої дізнається, що його вихованка вночі збирається втікати зі своїм коханим, і викриває графа. Бартоло вирішує використати записку, яку передав йому граф, проти закоханих. Він говорить Розіні, що Ліндор лише виконує доручення графа Альмавіви. І коли з’являються Фігаро та граф, дівчина відмовляється йти з ними. Але з’ясовується, що Альмавіва та Ліндор – це одна особа. А тим часом приходять дон Базіліо з нотаріусом, яких запросив Бартоло, щоб терміново підписати шлюбний контракт. Але лікаря немає вдома. Винахідливий Фігаро повідомляє нотаріусу, що його запрошено для оформлення шлюбу Розіни та Альмавіви. Дон Базіліо, знову отримавши гроші, підписує контракт як свідок. Бартоло, який щойно повернувся, у відчаї. Щасливі молоді його втішають. Тривалість вистави – 2 год. 35 хв.

Петро Чайковський

ЛЕБЕДИНЕ ОЗЕРО Балет на 3 дії Лібрето В. Бегічева, В. Гельцера, М. Чайковського Хореографія М. Петіпа, Л. Іванова, Ф. Лопухова Балетмейстер-постановник н. а. А. Шекера Диригент-постановник н. а. О. Рябов Диригент н. а. України, н. а. Росії В. Кожухар Художник-постановник Т. Риндзак Балетмейстер-репетитор н. а. Е. Стебляк Художник по костюмах О. Лисик ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Одетта-Оділія – н. а. Т. Голякова, н. а. Г. Дорош, н. а. О. Філіп’єва, з. а. Н. Лазебникова, з. а. Т. Льозова, з. а. Н. Мацак, з. а. Х. Шишпор, О. Голиця, К. Козаченко, Ю. Трандасир, К. Чебикіна Зігфрід – з. а. Д. Недак, з. а. С. Сидорський, Я. Ваня, А. Гура, В. Іщук Володарна принцеса – Г. Васильєва, Л. Мельник Наставник принца – А. Дацищин, С. Литвиненко, О. Токар Ротбард – н. а. М. Мотков, І. Буличов, Я. Ваня, А. Дацишин, В. Іщук, О. Коваленко, Є. Лагунов, Д. Чеботар, О. Шаповал Блазень – з. а. Р. Бенціанов, з. а. Н. Терада, М. Ковтун, І. Костенко, Д. Чеботар Па-де-труа – К. Алаєва, Х. Балабан, І. Борисова, Н. Івасенко, К. Кальченко, К. Кухар, Ю. Москаленко, Г. Муромцева, Т. Соколова, К. Ханюкова, Є. Чепрасова, І. Бойко, В. Буртан, С. Клячін, Є. Лагунов, Г. Петровський, А. Стоянов, А. Писарєв, К. Пожарницький Іспанський танець – з. а. Т. Андрєєва, Г. Васильєва, О. Гуляєва, К. Іваненко, О. Коваленко, М. Лавроненко, С. Литвиненко

THEATRE PROGRAMS театральні програми

НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Угорський танець – з. а. Т. Андрєєва, К. Іваненко, К. Тарасова, В. Засухін Венеціанський танець – з. а. О. Киф’як, І. Бойко, В. Буртан, М. Добрякова, С. Єфанов, К. Кухар, Г. Петровський, А. Писарєв, Т. Соколова, С. Тихий, М. Ткаленко Дія перша. Друзі чекають Зігфріда, щоб разом відсвяткувати його повноліття. Привітати сина поспішають Володарна принцеса і один з поважних рицарів, який має посвятити Зігфріда в свій орден. Замріяний юнак йде до таємничого озера. Побачивши лебедів, він готовий стріляти в них. Але ті перетворюються на чарівних дівчат. Зігфрід вражений красою їхньої королеви. Йому розповідають про злого генія Ротбарда, який зачарував цих дівчат. Страшні чари може розвіяти тільки справжнє кохання. Зігфрід клянеться Одетті в своїх вічних почуттях. Дія друга. Бал у замку. Одна за однією проходять перед Зігфрі-

«Лебедине озеро» Одетта – О. Голиця Фото В. Давиденка

дом та його матір’ю дівчата-наречені. Але всі думки принца линуть до зачарованої дівчини. У залі з’являються Ротбард та його дочка Оділія. Вона дуже схожа на Одетту. Зігфрід розгубився. Оділія всміхається Зігфріду, сумніви його зникають. Щасливий юнак сповіщає матері, що хоче одружитися. Ротбард з’єднує руки Оділії та Зігфріда. Але, коли принц клянеться в коханні, він помічає, що у вікні б’ється лебідь… Дія третя. Знову берег озера. Дівчата з тривогою чекають повернення своєї подруги, від якої залежить і їхнє життя. Одетта схвильовано розповідає про зраду Зігфріда. Жах охоплює дівчат – вони лишаються під владою злих чар. З’являється Зігфрід. Він благає Одетту вибачити зраду. Заради кохання він готовий віддати життя. Злий геній намагається нажахати Зігфріда бурею. Блискавки одна за одною прорізують небо, але всі зусилля Ротбарда марні. Тривалість вистави – 2 год. 45 хв.

Джузеппе Верді

АЇДА Опера на 4 дії Лібрето А. Гісланцоні за мотивами французького прозового твору К. Дю Локла Сценарій О. Марієтта Диригент-постановник н. а. України, н. а. Росії В. Кожухар Режисер-постановник н. а. Д. Гнатюк Художники: з. х. Т. Риндзак, М. Риндзак Костюми О. Лисик Хормейстер-постановник н. а. Л. Венедиктов Балетмейстер н. а. А. Шекера Диригент з. д. м. А. Кульбаба Режисер М. Третяк ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Фараон – н. а. Т. Штонда, А. Гонюков, С. Ковнір, В. Колибаб’юк, О. Мілєв

THEATRE PROGRAMS

театральні програми

НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Амнеріс, його дочка – н. а. А. Швачка, з. а. Т. Пімінова, М. Березовська, А. Позняк Аїда, рабиня, ефіопська царівна – н. а. Т. Анісімова, О. Крамарева, Л. Монастирська, В. Ченська Радамес, воєначальник – н. а. О. Гурець, з. а. А. Романенко Рамфіс, верховний жрець – н. а. С. Магера, з. а. Б. Тарас, С. Ковнір Амонасро, цар ефіопський, батько Аїди – н. а. І. Пономаренко, з. а. В. Опенько, Г. Ващенко, І. Євдокименко, І. Мокренко Вісник – н. а. О. Дяченко, н. а. С. Фіцич, з. а. М. Шуляк Верховна жриця – з. а. С. Годлевська, з. а. Л. Гревцова, з. а. О. Нагорна, з. а. І. Семененко Опера виконується італійською мовою Дія перша. Картина І. Тронна зала у палаці фараона в Мемфісі. Верховний жрець Рамфіс сповіщає Радамесу про збройний напад війська ефіопів на Єгипет. Жерці звертаються до богині Ізіди з проханням визначити полководця, який поведе єгипетське військо на ворогів. Верховний жрець повідомляє цареві про рішення богині: військо очолить Радамес. Молодий полководець давно мріяв про це. Радамес кохає Аїду, рабиню дочки фараона Амнеріс, яка сама закохана в Радамеса. Амнеріс підозрює, що суперниця її – Аїда, і хоче довідатися, чи та любить Радамеса. Фараон повідомляє Радамесу, що вибір Ізіди випав на нього. Народ бажає перемоги над ефіопами, яких очолив грізний цар Амонасро. Ніхто не здогадується, що Аїда – дочка Амонасро... Вона збентежена: за чию перемогу їй молитися – коханого Радамеса чи батька Амонасро?

Картина ІІ. Храм в Мемфісі. Жерці і жриці молять бога благословити зброю полководця. Верховний жрець передає Радамесу освячений меч. Дія друга. Картина І. Зала в покоях Амнеріс. Царівна повідомляє Аїді, що Радамес загинув у бою. Відчай дівчини, а потім радість, коли вона довідується, що смерть Радамеса – лише чутка, переконують Амнеріс про велике кохання Аїди до Радамеса. Ревнива царівна погрожує рабині смертю. Щоб принизити її, наказує прислужувати на святкуванні на честь героя – Радамеса. Картина ІІ. Площа у Фівах. Радісна юрба зустрічає Радамеса та його переможне військо. Фараон дякує Радамесу за доблесну перемогу і в нагороду обіцяє виконати будь-яке його бажання. Серед полонених Аїда бачить свого батька – царя Амонасро – і кидається до нього в обійми. Проте цар Ефіопії видає себе за простого воїна і наказує дочці берегти таємницю. Верховний жрець Рамфіс запевняє фараона, що боги воліють полоненим смерті. Але народ Єгипту схиляється до милосердя. Радамес теж просить пощадити полонених ефіопів, яких він переміг у героїчній боротьбі. Верховний жрець радить фараону залишити Аїду та її батька заручниками. Вони відповідатимуть за спокій на кордонах Єгипту своїм життям. Фараон проголошує, що його дочка Амнеріс стане дружиною Радамеса. Дія третя. Амнеріс та Рамфіс ідуть до храму Ізіди помолитися за щасливий шлюб. Аїда прийшла на зустріч з Радамесом. Його ще немає. Амонасро вимагає від дочки вивідати у Радамеса, якою дорогою поведе він єгипетське військо на Ефіопію. Аїда з жахом відмовляється. Амонасро готовий проклясти свою дочку, яка забула про стражденну долю свого народу. Аїда погоджується виконати його наказ.

Радамес освідчується в коханні Аїді і запевняє, що не потрібні йому ні царські почесті, ні трон. Повернувшись із походу в Ефіопію переможцем, він відкриє фараону свою таємницю про любов до дівчини-рабині. Аїда не вірить у цей план, бо знає, як жорстоко може помститися Амнеріс. Вихід в одному – у втечі з Єгипту до Ефіопії, яка стане новою вітчизною Радамесу. Серце Радамеса крає трагічна боротьба між любов’ю і вірністю батьківщині. Кохання виявляється сильнішим... Він розповідає Аїді про вільну дорогу, яка ніким не охороняється. Несподівано з’являється Амонасро. Цар ефіопів відкриває Радамесу своє ім’я і пропонує йому трон і безпеку в своїй країні. Ці слова чують Амнеріс і верховний жрець Рамфіс, які кличуть варту схопити зрадника. Амонасро хоче вбити Амнеріс, але Радамес заступає йому дорогу. Амонасро та Аїда тікають, а Радамес залишається. Він віддає свій меч Рамфісу. Дія четверта. Картина І. Амнеріс наказує привести з в’язниці Радамеса. Вона просить його захищатися перед суддями, але Радамес готовий скоріше померти, ніж жити без Аїди. Царівна благає його забути Аїду, та Радамес непохитний. Жерці збираються на суд. Їхній вирок страшний. Зрадника живцем замурують в скелі. Картина ІІ. Кам’яне підземелля. Із храму долинають слова жалобної молитви. Радамес чекає смерті. Думками він поруч з коханою, котра, як він гадає, вільна і вже на батьківщині. Але Аїда, почувши вирок Радамесу, таємно прокрадається до в’язниці, щоб вмерти разом з коханим. У храмі Амнеріс непритомна падає на камінь, що закриває вхід до в’язниці Радамеса. У кам’яній могилі Аїда та Радамес прощаються з життям. Тривалість вистави – 3 год. 20 хв.

THEATRE PROGRAMS театральні програми

НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Гаетано Доніцетті

ЛЮБОВНИЙ НАПІЙ Опера на 2 дії Лібрето Феліче Романі Диригент-постановник н. а. України, н. а. Росії В. Кожухар Режисер-постановник Італо Нунціата (Італія) Хормейстер-постановник Б. Пліш Художник-постановник н. х. М. Левитська Диригент з. д. м. А. Кульбаба Режисер н. а. В. Река Хормейстер А. Семенчук ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Адіна, молода селянка – з. а. Л. Гревцова, з. а. О. Нагорна, О. Фомичова Неморіно, сільський хлопець, закоханий в Адіну – з. а. І. Борко, з. а. М. Шуляк, Д. Кузьмін, С. Пащук Белькоре, сержант сільського гарнізону – з. а. Пет. Приймак, О. Бойко, М. Киришев Дулькамара, лікар-шарлатан – з. а. С. Магера, Д. Агеєв, А. Гонюков Джанетта, подруга Адіни – С. Годлевська, О. Матушенко, О. Терещенко Селяни, солдати, музиканти Дія перша. Картина перша. Бідний сільський хлопець Неморіно без пам’яті закоханий у свою заможну односельчанку Адіну. Дівчина не зовсім байдужа до свого земляка, однак тільки глузує з нього, втім, як і з інших своїх шанувальників. Відпочиваючи після роботи в полі, дівчата та Джанетта просять Адіну переказати щойно прочитану стародавню легенду про Тристана та Ізольду. Так Неморіно дізнається про чудодійний еліксир кохання, який досить Тристану випити, щоб Ізольда вмить закохалася в нього. Хлопець вирішує за будь-яку ціну знайти цей любовний напій. У село вступають солдати під командуванням сержанта Белько-

ре. Увагу бравого сержанта відразу привертає гарненька Адіна. Це викликає ревнощі Неморіно. Белькоре не збирається довго чекати: нехай Адіна негайно призначить день весілля! Дівчині не до вподоби самовпевненість сержанта й вона відкидає його залицяння. Залишившись наодинці з Адіною, Неморіно освідчується їй у коханні, але легковажна та примхлива дівчина не сприймає його почуття серйозно. Картина друга. Ніби почувши прохання Неморіно, у селі з’являється мандрівний лікар Дулькамара, який пропонує «ліки» від усіх хвороб. У нього є чарівний еліксир – любовний напій. І коштує він зовсім недорого. Шарлатан урочисто вручає закоханому хлопцю пляшку з еліксиром, який за добу повинен привернути серце неприступної красуні. Не здогадуючись, що в пляшці звичайне вино, Неморіно сповнюється надій, і стає помітно сміливішим, скуштувавши еліксир. Адіна «Любовний напій» Неморіно – І. Борко Фото О. Путрова

обурена: щось її боязкий закоханий поводиться занадто зухвало! Вона вирішує його провчити. Раптово сержант отримує наказ зранку виступити із села. Роздратована поведінкою Неморіно, який вдає із себе байдужого, Адіна погоджується справити весілля хоч сьогодні. Хміль негайно вивітрюється із голови Неморіно. Розуміючи, що назавжди втрачає кохану, нещасний хлопець благає її почекати з весіллям хоча б до завтра. Але щасливий сержант вже запрошує всіх на весільний бенкет. Дія друга. На подвір’ї перед будинком Адіни зібралися гості. Прийшов і нотаріус. Усі вітають наречених. Сержант збентежений: то Адіна прискорювала весілля, то раптом не квапиться підписати шлюбний контракт. Неморіно у відчаї, адже він може втратити Адіну, йому не вистачить часу підкорити серце дівчини! Побачивши на святі Дулькамару, він кидається до нього за допомогою. Лікар радить продовжити

THEATRE PROGRAMS

театральні програми

НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

курс «лікування» чарівним еліксиром. Але у хлопця немає грошей на ще одну пляшку, а діяти треба швидко, бо Дулькамара збирається від’їжджати. Щоб здобути грошей, йому доводиться завербуватися в солдати, записавшись у полк суперника. Тим часом, завдяки Джанетті, селом поширилася звістка про смерть дядька Неморіно, який залишив племінникові значний спадок. Проте Неморіно, підкріпившись у лікаря-шарлатана другою порцією «любовного напою», не знає останніх подій. Він у щасливому очікуванні. І, справді: дівчата почали виявляти до нього неабияку прихильність. Адже він тепер багатий наречений. Неморіно, сприймаючи це як дію чарівних ліків, значно підбадьорюється. Дулькамара приємно вражений. Схоже, вміст його пляшок дійсно виявився чарівним. Чи не запропонувати його Адіні? Але дівчина відмовляється: їй не потрібні послуги лікаря, вона покладається на власні чари. Але тепер вона збирається спрямувати їх на Неморіно. Після того, як Дулькамара розповів їй про самопожертву хлопця заради кохання, вона нарешті оцінила силу та щирість його почуттів, здатних не тільки розчулити, а й викликати почуття кохання у відповідь. Адіна викуповує у Белькоре розписку Неморіно: гроші сержантові повернуті, і юнак вільний. Неморіно охоплює радість, коли він чує, що горда красуня кохає його та згодна на шлюб. Селяни повідомляють щасливцю ще одну новину: тепер він – власник великого спадку. Сержант Белькоре сумує недовго – на світі багато інших жінок. А Дулькамара, переконавши всіх, що тільки завдяки «любовному напою» закохані поєдналися, швидко розпродає свій еліксир та залишає гостинне село. Селяни радісно вітають молоду пару. Тривалість вистави – 2 год.

Жорж Бізе

КАРМЕН Опера на 4 дії (з 2 антрактами) Лібрето Г. Мельяка та Л. Галеві Диригент-постановник н. а. України, н. а. Росії В. Кожухар Режисер-постановник з. д. м. Росії М. Кузнєцов Художник-постановник з. д. м. А. Злобін Художник з костюмів Г. Іпатьєва Хормейстер-постановник н. а. Л. Венедиктов Балетмейстер н. а. В. Яременко Диригенти: з. д. м. О. Барвінський, з. д. м. А. Кульбаба Режисер н. а. Д. Гнатюк Хормейстер А. Семенчук ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Хозе, сержант – з. а. Пав. Приймак, з. а. А. Романенко, С. Скочеляс Кармен, циганка – н. а. Т. Анісімова, з. а. Т. Пімінова, з. а. А. Швачка, І. Петрова Ескамільо, тореадор – н. а. М. Коваль, з. а. В. Опенько, В. Базир, Г. Ващенко, А. Маслаков Данкайро, контрабандист – з. а. Пет. Приймак, О. Бойко, Г. Ващенко Ремендадо, контрабандист – Ю. Аврамчук, С. Пащук, Р. Танський Цуніга, капітан – Д. Агеєв, А. Гонюков, В. Колибаб’юк Моралес, сержант – Д. Гришин, М. Губчук, М. Киришев Мікаела, наречена Хозе – з. а. Л. Гревцова, з. а. О. Нагорна, з. а. Н. Ніколаїшин, з. а. І. Семененко, Т. Ганіна, Л. Монастирська Фраскіта, циганка – С. Годлевська, О. Терещенко, О. Фомичова Марседес, циганка – Л. Алексєєва, Т. Хараузова

Офіцери, солдати, хлопчаки, робітниці тютюнової фабрики, молоді люди, циганки, цигани, контрабандисти, тореадори, пікадори та інші. Дія відбувається в Севільї (Іспанія) у ХІХ столітті Опера виконується мовою оригіналу Дія перша. Площа в Севільї. Біля тютюнової фабрики розташувався сторожовий пост драгун. Мікаела шукає свого нареченого, сержанта Хозе, але його ще нема. Після зміни караулу разом із солдатами з’являється Хозе. З фабрики під час перерви виходять тютюнниці. Серед них – Кармен, яка одразу помічає Хозе. Мікаела привезла нареченому листа від матері. І знову спокій порушує Кармен, вчинивши сварку серед робітниць. Хозе наказують відвести її у в’язницю. Але він допомагає Кармен втекти. Дія друга. Разом з подругами, Фраскітою та Мерседес, Кармен розважається у таверні Лілас Пастья. Бажаний гість тут – тореадор Ескамільо. Контрабандисти збираються у таверні. З’являється Хозе. Між закоханими назріває сварка. У цю мить з’являється закоханий у Кармен Цуніга. Спалахує жорстока сварка між суперниками. Тепер Хозе залишився один шлях – у гори з контрабандистами. Дія третя. Картина І. Кармен розлюбила Хозе, розрив між ними неминучий. А карти пророкують смерть. Серед скель пробирається Мікаела, сподіваючись знайти Хозе. Ось ще одна тінь виникає серед гір – і Хозе стріляє. Це на побачення до Кармен прийшов Ескамільо. Картина ІІ. У Севільї народ збирається на кориду. Подруги попереджають Кармен, що за нею стежить Хозе. Але вона не боїться зустрічі з ним, бо між ними все скінчилося. У пориві гніву Хозе вбиває Кармен. Тривалість вистави – 3 год. 15 хв.

THEATRE PROGRAMS театральні програми

УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

www.ft.org.ua Пл. Івана Франка, 3 Тел. 279-59-21

Іван Котляревський, Микола Лисенко, Олег Скрипка

НАТАЛКА ПОЛТАВКА Українське, музично-драматичне рококо, теє то його – на 2 дії Режисер-постановник О. Ануров Художник-постановник з. д. м. А. АлександровичДочевський Композитор-аранжувальник та музичне оформлення О. Скрипка Балетмейстер з. а. І. Задаяна Художник по костюмах Л. Нагорна Художник по світлу В. Святненко

Вільям Шекспір

ПРИБОРКАННЯ НОРОВЛИВОЇ Комедія на 2 дії Сценічний варіант театру Переклад І. Кочерги, Ю. Лісняка Режисер-постановник н. а. С. Данченко Сценографія та костюми з. д. м. А. АлександровичаДочевського Композитор з. д. м. С. Бедусенко Хормейстер з. а. А. Навроцький Художник по світлу з. п. к. В. Лящинський ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Катаріна – з. а. Т. Міхіна, з. а. Т. Олексенко

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Возний Тетерваковський – з. а. П. Панчук Горпина Терпелиха – з. а. О. Батько-Нищук, з. а. Л. Руснак Наталка Полтавка – з. а. Т. Міхіна, з. а. Н. Ярошенко Петро – П. Піскун, Д. Чернов Микола – з. а. Т. Жирко, з. а. О. Форманчук Виборний – з. а. В. Ніколаєнко Хор – А. Добриніна, І. Залуський, В. Зінєвіч, В. Кальва, В. Ковтун, А. Савченко, П. Піскун, О. Печериця, з. а. Т. Постніков, О. Терновий, з. а. О. Форманчук, Д. Чернов У виставі беруть участь артисти оркестру театру під управлінням з. а. В. Гданського. Тривалість вистави – 2 год. 15 хв.

«Приборкання «Фредерік, абоноровливої» Бульвар злочинів» Катаріна Красуня –– А. Т. Добриніна Міхіна Фото В. Ландар

Б’янка – І. Дворянин, Л. Красовська Вдова – з. а. В. Ілляшенко, О. Кондратюк Петруччо – н. а. О. Богданович Грумйо – н. а. В. Мазур Люченцьйо – н. а. О. Ступка Траньйо – з. а. А. Гнатюк Бйонделло – з. а. Н. Задніпровський, з. а. В. Ніколаєнко Гремйо – Є. Свиридюк Гортензьйо – з. а. А. Тимошенко Баптіста – н. а. В. Коляда Вінченцьйо – н. а. С. Станкевич Педант – н. а. Є. Шах Кертіс – з. а. Є. Мозговий Кравець – Д. Завадський Галантерейник – І. Кадубець Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

THEATRE PROGRAMS

театральні програми

УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА Пам’яті Богдана Ступки ПРЕМ’ЄРА

Антон Чехов

ЧАЙКА Вистава на 2 дії Переклад І. Сенченко Режисер-постановник, художник-постановник, художник по костюмах, музичне оформлення В. Козьменко-Делінде Асистент художника по костюмах К. Маркуш Асистенти режисера н. а. Б. Бенюк, О. Логінов Хормейстер з. а. А. Навроцький Балетмейстер О. Семьошкіна Художник по світлу Я. Марчук Звукорежисери: О. Чорний, А. Атаманенко ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Ірина Миколаївна Аркадіна – н. а. Л. Смородіна Костянтин Гаврилович Треплєв – І. Залуський, Д. Ступка Петро Миколайович Сорін – н. а. О. Задніпровський Ніна Михайлівна Зарєчна – А. Савченко Ілля Афанасійович Шамраєв – н. а. Б. Бенюк Поліна Андріївна – з. а. Л. Кубюк Маша – О. Меметова, Я. Пасічник Борис Олексійович Тригорін – П. Москаль, н. а. О. Ступка Евгеній Сергійович Дорн – О. Логінов, н. а. В. Нечепоренко Семен Семенович Медведенко – В. Абазопуло (мол.) У виставі звучать пісні «Caruso» Lucio Dalla (Luciano Pavarotti, Lara Fabian), «Una Fortiva Lagrima» Donizetti (Luciano Pavarotti ), «La Danza» Rossini (Luciano Pavarotti), С. Рахманінова: «Вокаліз» (Московський хор хлопчиків, Ісаак Перельман – скрипка, Вероніка Джиоєва – вокал), романс «Ночь светла» (instrumental, live, San Francisco)

Григорій Горін

Нікос Казандзакіс

КІН ІV

ГРЕК ЗОРБА

Трагікомедія на 2 дії

П’єса Віталія Малахова та Анатолія Хостікоєва за мотивами роману «Я, Грек Зорба» Театральний роман на 2 дії

Переклад Я. Стельмаха Художній керівник вистави н. а. С. Данченко Режисер-постановник, музичне оформлення н. а. А. Хостікоєв Сценографія та костюми з. д. м. А. АлександровичаДочевського Модельєр-конструктор Т. Соловйова Балетмейстер н. а. Б. Каменькович Фехтування у постановці н. а. В. Абазопуло У виставі використано музику вокально-інструментального ансамблю «Бітлз» Звукорежисер О. Пліса Художник по світлу І. Ваховський ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Едмунд Кін – н. а. А. Хостікоєв Анна Дембі – К. Баша-Довженко, з. а. Т. Олексенко-Жирко, н. а. Н. Сумська Чарльз Кін – Анна-Марія Жирко Принц Уельський – н. а. О. Богданович Граф Кефельд – В. Зозуля Єлена – з. а. Л. Кубюк, Н. Ненужна Емі Госуілл – н. а. І. Дорошенко, з. а. Н. Корпан, н. а. П. Лазова Лорд Мюіл – н. а. В. Дудник Констебель – В. Зозуля, В. Полікарпов, А. Чумаченко, Лікар – н. а. В. Мазур, н. а. Є. Шах Хазяїн ресторану – з. а. Н. Задніпровський Циліндр – з. а. А. Гнатюк, з. а. Н. Задніпровський Капелюшок – А. Добриніна, Л. Красовська Кепка – І. Кадубець, з. а. В. Ніколаєнко Соломон – н. а. О. Петухов У виставі беруть участь артисти оркестру під керуванням з. а. В. Гданського та артисти балету театру Тривалість вистави – 3 год.

Переклад А. Бондаренка Режисер-постановник В. Малахов Сценографія та костюми М. Погребняк Балетмейстер О. Семьошкіна Композитор І. Небесний Музичне оформлення В. Борисова Консультант із грецьких обрядів О. Шайтан Художник по світлу В. Святненко ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Нікос – з. а. Т. Постніков Алексіс Зорба – н. а. А. Хостікоєв Гортензія – н. а. Н. Сумська Вдова – Н. Ненужна Павлі – В. Абазопуло (мол.) Маврадоні – н. а. В. Абазопуло Анагності – Є. Свиридюк Ніколі – В. Полікарпов Міміто – О. Терновий Манолаккос – Ю. Ребрик Захарія – з. а. В. Нiколаєнко Лолла – В. Зубкова Селяни – Я. Бондаренко, М. Воротинцев, Л. Воротинцева, В. Зубкова, В. Кальва, В. Ковтун, В. Махов, Т. Махова, І. Мельник, А. Меметова, А. Мовлянов, Ю. Мураткіна, Т. Мурашко, з. п. к. М. Лущ, з. п. к. Н. Осипенко, О. Санжак, М. Савка, А. Чумаченко У виставі використано музику М. Теодоракіса Вистава здійснена за організаційного сприяння Посольства Греції в Україні Спеціальна подяка Семену Кумбержі Тривалість вистави – 1 год. 50 хв.

THEATRE PROGRAMS театральні програми

УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Юрій Рибчинський Композитор Вікторія Васалатій

ЕДІТ ПІАФ. ЖИТТЯ В КРЕДИТ Мюзикл на 2 дії Режисер-постановник з. д. м. І. Афанасьєв Художник-постановник В. Козьменко-Делінде Балетмейстер з. а. А. Рубіна Балетмейстер-репетитор з. п. к. Н. Осипенко Аранжування А. Карпенка Художник по костюмах Н. Кудрявцева Музичний керівник з. а. В. Гданський Хормейстер з. а. А. Навроцький Режисер-асистент О. Логінов Циркова пластика н. а. В. Абазопуло Звукорежисери: О. Кітель, О. Пліса Художники по світлу: В. Святненко, Я. Марчук

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Едіт – В. Васалатій, з. а. Т. Міхіна Едіт-дівчинка – Анна-Марія Жирко Симона – К. Баша-Довженко, А. Савченко Біла леді – з. а. Т. Олексенко-Жирко, н. а. Л. Смородіна Марсель Марсо – А. Водичев, з. а. Т. Жирко Лепле – н. а. О. Задніпровський, О. Логінов Мати Едіт – О. Кондратюк, з. а. Н. Корпан Мати Гассіона – з. а. В. Ілляшенко, Н. Перчевська Луї Гассіон – В. Полікарпов, Ю. Ребрик Комісар поліції – н. а. В. Мазур, з. а. В. Ніколаєнко Раймон Ассо – з. а. О. Форманчук Мадлен Ассо – з. а. І. Капінос, О. Яблочна Аннет Лажон – з. а. І. Дворянин Луї Дюпон – з. а. Т. Постніков, Д. Чернов

Лікар – О. Печериця, Д. Рибалевський Гольдін, хазяїн АВС – н. а. В. Нечепоренко Єлена – А. Добриніна Жюлі – І. Мельник Коко – О. Мєдвєдєва, О. Фесуненко Мішел – В. Зінєвіч, Н. Ненужна П’єр – П. Піскун Жан – Д. Завадський, В. Зозуля Жак – О. Терновий Огюст – Р. Сєттаров, О. Терновий Двійник Білої леді – В. Кальва, Т. Махова Акордеоніст – з. а. В. Гданський Гімнаст – н. а. В. Абазопуло Парижанки: В. Зубкова, В. Кальва, Т. Махова, Ю. Мураткіна, Т. Мурашко, М. Савка Парижани: Я. Бондаренко, з. п. к. М. Лущ, В. Махов, А. Мовлянов, О. Санжак Тривалість вистави – 2 год. 40 хв.

«Назар Стодоля» Фото В. Ландар

THEATRE PROGRAMS

театральні програми

УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

«Дві квітки кольору індиго» Фото В. Ландар

Тарас Шевченко

Олександр Білозуб

Вільям Шекспір

НАЗАР СТОДОЛЯ

ДВІ КВІТКИ КОЛЬОРУ ІНДИГО

РОМЕО І ДЖУЛЬЄТТА

Лицарська балада на 2 дії Режисер-постановник з. а. Ю. Кочевенко Художник-постановник О. Вакарчук Художник по костюмах К. Корнійчук Музичний керівник вистави н. а. Р. Гриньків Музичне рішення О. Кітеля Хормейстер з. а. А. Навроцький Балетмейстер з. п. к. Н. Осипенко Сценічні бої н. а. В. Абазопуло Художники по світлу: В. Святненко, Г. Ваховська Автор відеоряду П. Вавриневич Звукорежисер О. Сікорський ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Назар – з. а. Т. Жирко Кичатий – н. а. О. Задніпровський Галя – І. Мельник, О. Яблочна Стеха – н. а. Л. Смородіна Гнат – н. а. В. Нечепоренко Хазяйка – А. Добриніна Жид – Д. Завадський, н. а. О. Петухов Кобзар – з. а. Т. Постніков Свати: І. Кадубець, з. а. Є. Мозговий, з. а. О. Паламаренко Цариця ночі – С. Прус Перша подруга – В. Зінєвіч, Н. Ненужна Друга подруга – О. Фесуненко Музики, козаки, дівчата: артисти драми, хору та балету театру Тривалість вистави –2 год. 20 хв.

Хореографічна драма Вистава йде без антракту Автор ідеї, режисер та сценограф О. Білозуб Хореограф О. Семьошкіна Викладач-репетитор з. п. к. Н. Осипенко Художник по костюмах Т. Соловйова Хормейстер з. а. А. Навроцький Звукорежисери О. Сікорський, О. Кітель Художник по світлу В. Святненко Художник по відеоряду В. Кауфман ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Фріда Кало – з. а. Л. Руснак Катерина Білокур – О. Фесуненко Жінки: К. Вертинська, А. Добриніна, з. а. Т. Олексенко-Жирко, з. а. Н. Омельчук, С. Прус Парубки: Я. Бондаренко, А. Водичев, В. Збаразський, з. п. к. М. Лущ, В. Ковтун, з. а. О. Форманчук Мати – з. а. Г. Сліпенко, з. а. І. Цареградська Батько – н. а. О. Петухов У виставі використано музику: А. Вівальді, В.-А. Моцарта, О. Білаша; спів Єви Бітової, квартет «Кронос». Тривалість вистави – 1 год. 50 хв.

Вистава на 2 дії Переклад І. Стешенко Режисер-постановник, сценограф В. Козьменко-Делінде Асистент режисера, музичне оформлення О. Логінов Сценічні бої н. а. В. Абазопуло ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Ескал – Д. Ступка Володарка Верони – К. Вертинська Паріс – Я. Гуревич, І. Залуський Монтеккі – н. а. В. Абазопуло Капулетті – О. Логінов Ромео – Д. Ступка, Д. Чернов Меркуціо – з. а. Н. Задніпровський, н. а. О. Ступка Бенволіо – О. Печериця, Р. Сєттаров Тібальт – П. Москаль Брат Лоренцо – н. а. В. Мазур Брат Джованні – О. Терновий П’єтро-аптекар – А. Чумаченко Балтазар – О. Терновий Синьйора Монтеккі – з. а. І. Капінос, І. Мельник Синьйора Капулетті – Т. Шляхова Джульєтта – К. Баша-Довженко, Л. Марченко (студентка КНУ театру, кіно та телебачення імені І. Карпенка-Карого), А. Савченко Мамка Джульєтти – С. Прус Розаліна – Н. Ненужна Тривалість вистави – 2 год. 45 хв.

THEATRE PROGRAMS театральні програми

УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА Сергій Жадан

ГІМН ДЕМОКРАТИЧНОЇ МОЛОДІ Трагікомедія на 2 дії Режисер-постановник з. а. Ю. Одинокий Художник-постановник В. Шульга Художник по світлу Я. Марчук Музичне оформлення О. Кітеля, О. Сікорського Балетмейстер О. Семьошкіна Хормейстер з. а. А. Навроцький ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Сан Санич – Д. Рибалевський, Д. Чернов Гога Ломая – з. а. О. Стальчук, з. а. А. Тимошенко Славік – О. Зубков. н. а. О. Ступка Марта – К. Баша-Довженко, Т. Шляхова Іван Петрович Бичок – н. а. В. Баша, О. Логінов Петя Бичок – О. Печериця, І. Залуський «Боксери за справедливість», «Суперксерокси» – В. Абазопуло (мол.), Д. Завадський, В. Збаразський, П. Москаль, з. а. В. Ніколаєнко, П. Піскун, Ю. Ребрик,

Р. Сєттаров, Д. Ступка, О. Судейкін, О. Терновий, з. а. О. Форманчук Валентина Валентинівна – С. Прус, н. а. Л. Смородіна Преподобний Джонсон-і-Джонсон – н. а. О. Богданович, з. а. Н. Задніпровський Перекладачка Зіна – К. Вертинська, з. а. Т. Олексенко-Жирко Доктор – з. а. Т. Жирко, В. Полікарпов Буся – О. Терновий Льоня – П. Піскун, Р. Сєттаров Микола Сачок – з. а. О. Паламаренко, н. а. Є. Шах Ведуча концерту – А. Добриніна, з. а. Н. Ярошенко Ваня – Д. Завадський Хор «Журавонька» – Н. Ненужна, О. Яблочна, І. Мельник, Я. Пасічник, В. Зінєвіч, А. Меметова, Л. Красовська, А. Чумаченко У виставі беруть участь артисти хору та балету Тривалість вистави –3 год.

Іван Франко

ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ Трагіфарс на 2 дії П’єса Д. Чирипюка за мотивами однойменної повісті Режисер-постановник з. д. м. Д. Чирипюк Сценографія та костюми з. д. м. А. АлександровичаДочевського Композитор з. д. м. Ю. Шевченко Балетмейстер О. Семьошкіна Хормейстер з. д. м. А. Навроцький Постановник пластичних сцен н. а. В. Абазопуло Виготовлення відеоряду І. Александрович-Беркута Звукорежисери: О. Кітель, О. Пліса Художник по світлу В. Святненко ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Рафалович – з. а. О. Форманчук Регіна – з. а. Т. Міхіна, О. Фесуненко Стальський – з. а. П. Панчук Баран – з. а. О. Стальчук, Ю. Ребрик Шинкар – Р. Сєттаров Батяри: В. Абазопуло (мол.), І. Залуський, О. Печериця Городяни: В. Зубкова, В. Кальва, Я. Бондаренко, О. Санжак Тривалість вистави – 2 год.

«Буря» Міранда – А. Савченко, Фердінанд – О. Форманчук Фото В. Ландар

THEATRE PROGRAMS

театральні програми

УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА Вільям Шекспір

БУРЯ Трагікомедія на 2 дії Переклад Миколи Бажана Режисер-постановник, художник-постановник, музичне оформлення С. Маслобойщиков Художник по костюмах Н. Рудюк Балетмейстер О. Семьошкіна Музичний керівник вистави з. а. В. Гданський Хормейстер з. а. А. Навроцький Художник по світлу В. Святненко ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Алонзо, король Неаполітанський – н. а. В. Мазур Себастьян, його брат; Трінкуло, блазень; Ірида – н. а. В. Баша Просперо, законний герцог Міланський – н. а. О. Богданович, з. а. П. Панчук Антоніо, брат Просперо, самозваний герцог Міланський; Стефано, ключник-п’яниця; Юнона – н. а. Б. Бенюк Фердінанд, син короля Неаполітанського – з. а. О. Форманчук Гонзало, старий чесний радник – н. а. О. Петухов Калібан, потворний дикун, раб – з. а. О. Стальчук Три обличчя Арієля, духа повітря; Боцмана; Церери – Я. Гуревич, О. Печериця, П. Піскун Міранда, донька Просперо – А. Добриніна, А. Савченко Дух – Т. Гороховська Тривалість вистави – 3 год.

П’єр Огюстен Карон де Бомарше

ВЕСІЛЛЯ ФІГАРО Вистава на 2 дії Переклад Гната Юри Сценічна версія Ю. Одинокого за мотивами однойменної п’єси Режисер-постановник з. а. Ю. Одинокий Художник-постановник з. д. м. А. АлександровичДочевський Художник по костюмах Н. Рудюк Балетмейстер П. Івлюшкін Сценічний рух з. а. А. Рубіної Музичне оформлення І. Мамушева Художник по світлу В. Святненко Звукорежисер О. Кітель У виставі використані музичні твори Яна Тієрсена, гурту «Деспіна Ванді» та Ігоря Мамушева ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Граф Альмавіва – н. а. О. Богданович Графиня – з. а. Т. Олексенко-Жирко Фігаро – н. а. О. Ступка Сюзанна – К. Баша-Довженко, з. а. Н. Ярошенко Марселіна – н. а. І. Дорошенко Антоніо – І. Кадубець, н. а. Є. Шах Фаншетта – К. Баша-Довженко, А. Добриніна Керубіно – О. Печериця, П. Піскун Бартоло – н. а. В. Баша, з. а. А. Гнатюк Базиль – з. а. А. Тимошенко Дон Гусман Брідуазон – з. а. О. Стальчук Дубльмен – з. а. В. Ніколаєнко, Д. Чернов Гріпсолейль – Д. Завадський Діджей – Д. Рибалевський Охоронці – В. Збаразський, О. Судейкін Журналісти – А. Бойко, С. Фоя, О. Цимбаліст У виставі беруть участь артисти балету театру Тривалість вистави – 3 год.

Іван Нечуй-Левицький

КАЙДАШЕВА СІМ’Я Сценічна версія Театру ім. І. Франка Комедія на 2 дії Режисер-постановник з. д. м. П. Ільченко Режисер н. а. В. Коляда Художник-постановник з. д. м. А. АлександровичДочевський Художник по костюмах Л. Нагорна Музичне оформлення з. а. В. Гданського Народні обряди Г. Охрімчук Балетмейстер з. п. к. Н. Осипенко Хормейстер з. а. А. Навроцький ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Кайдаш – н. а. В. Коляда, з. а. П. Панчук Кайдашиха – н. а. Н. Сумська Карпо – Ю. Ребрик, з. а. О. Форманчук Лаврін – з. а. Н. Задніпровський, Д. Чернов Мотря – О. Мєдвєдєва, Н. Ненужна, з. а. Н. Ярошенко Мелашка – К. Баша-Довженко, А. Савченко, О. Фесуненко Баба Параска – н. а. Н. Гіляровська, Н. Перчевська Баба Палажка – з. а. Н. Омельчук, з. а. З. Цесаренко Довбиш – н. а. В. Дудник Довбишка – з. а. В. Ілляшенко, з. а. О. Кондратюк, О. Олексенко Привид херсонського чумака – н. а. В. Абазопуло, В. Абазопуло (мол.) Проскурниця – В. Зінєвіч, І. Мельник, О. Фесуненко Дівчата, хлопці, селяни – артисти балету, хору, оркестру Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

THEATRE PROGRAMS театральні програми

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

www.rusdram.com.ua Вул. Б. Хмельницького, 5 Тел. 234-42-23

Йоганн Вольфганг фон Гете

СТРАЖДАННЯ ЮНОГО ВЕРТЕРА Драма без антракту Виставу створено на основі самостійної роботи акторів Сценографія та костюми О. Дробної, Д. Ніколаєвої Хореограф Н. Бурлака Музичне оформлення О. Шимка Куратори роботи: А. Рибікова, С. Сукненко

«Уявно хворий» Тома Діафуарус – В. Осадчий, Туанета – Т. Назарова Фото І. Сомової

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Вертер – В. Величко Лотта – О. Тополь Альберт – В. Метерчук Тривалість вистави – 1 год.

Анатолій Крим

ЗАПОВІТ ЦНОТЛИВОГО БАБІЯ Комедія на 2 дії Постановка з. а. В. Малахова Сценографія С. Шевцова Костюми К. Корнійчук Музичне оформлення В. Борисова Балетмейстер з. а. А. Рубіна Фехтування з. а. О. Роєнка У виставі використано оригінальну музику В. ДіДюЛі ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Дон Жуан – з. а. В. Зайцев, н. а. М. Рушковський Лепорелло – н. а. С. Озіряний Донна Анна – н. а. Н. Доля Монах – О. Савкін, А. Сеітаблаєв (Київський академічний театр драми і комедії на Лівому березі Дніпра) Тривалість вистави – 2 год. 15 хв.

Жан-Батист Мольєр

УЯВНО ХВОРИЙ Комедія на 3 дії Режисер-постановник А. Кац (Російська Федерація) Режисер О. Гаврилюк Сценографія Т. Швець (Російська Федерація) Костюми О. Дробної Композитор В. Брусс (Російська Федерація) Музичний керівник постановки О. Шимко Балетмейстер-постановник з. а. А. Рубіна Балетмейстер-репетитор С. Приходько Фінальна пісня: слова А. Душечкіна (Білорусь) Оркестровка О. Шимка ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Арган, уявно хворий – н. а. Д. Бабаєв Беліна, друга дружина Аргана – І. Новак Анжеліка, дочка Аргана, закохана в Клеанта – О. Тополь

Беральд, брат Аргана – н. а. О. Гетьманський Клеант, молода людина, закохана в Анжеліку – В. Ніколенко Пан Діафуарус, лікар – М. Аугуст Тома Діафуарус, його син, закоханий в Анжеліку – В. Осадчий Пан Флеран, аптекар – з. а. О. Комаров Пан Пургон, лікар Аргана – з. а. В. Кошель Туанета, служниця – н. а. України, н. а. Росії Т. Назарова Пан де Бонфуа, нотаріус – з. а. В. Семирозуменко Жак – Є. Ванцлов, І. Завгородній Жорж, лакей – А. Ємцов Андре, лакей – А. Коваленко Циган – В. Метерчук, О. Поліщук, В. Ращук Циганки – Т. Бойко, І. Борщевська, О. Вороніна, В. Жилінська, Л. Тищенко, О. Червоненко Лікарі – О. Валюк, Є. Ванцлов, В. Величко, І. Завгородній, з. а. О. Замятін, А. Коваленко, В. Метерчук, М. Нікітин, В. Овчаров, О. Поліщук, В. Ращук Тривалість вистави – 2 год. 35 хв.

THEATRE PROGRAMS

театральні програми

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ Федір Достоєвський

ДЯДЕЧКІВ СОН (Із Мордасовських літописів) Трагікомедія на 2 акти Постановка та інсценізація Г. Зіскіна (Канада) Сценографія н. х. Росії, н. х. України Д. Боровського (Росія) Костюми В. Комолової (Росія) Композитор з. д. м. Росії А. Шнітке (Росія) Художник з відновлення сценографії та костюмів О. Дробна (Україна) ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Марія Олександрівна Москальова – з. а. Росії Г. Варпаховська (Монреаль, Канада) Зінаїда Афанасіївна, її дочка – н. а. Н. Доля, І. Новак (Київ, Україна) Афанасій Матвійович, її чоловік – н. а. О. Гетьманський (Київ, Україна) Князь Гаврило К. – з. а. В. Зайцев (Київ, Україна) Павло Олександрович Мозгляков – В. Ніколенко (Київ, Україна) Настасія Петрівна Зяблова – н. а. Л. Яремчук (Київ, Україна) Софія Петрівна Фарпухіна – н. а. Н. Ніжерадзе, з. а. Л. Солодова (Київ, Україна) Анна Миколаївна – н. а. Л. Яремчук (Київ, Україна) Наталія Дмитрівна – н. а. Н. Ніжерадзе, з. а. Л. Солодова (Київ, Україна) Діва сновидінь князя Гаврила К. – Г. Артеменко (Київ, Україна), Ю. Заремба (Київ. Україна) Тривалість вистави – 2 год. 45 хв.

ПРЕМ’ЄРА

Жан Франсуа Реньяр

ШАЛЕНСТВО КОХАННЯ («Les folies amoureuses», 1704) Музична вистава на 2 дії Переклад з французької М. Донського Оригінальна сценічна версія та постановка н. а. України, з. д. м. Росії М. Резніковича Сценографія та костюми н. х. М. Левитської Композитор з. д. м. Ю. Шевченко Режисери: з. д. м. І. Барковська, О. Нікітін Балетмейстер-постановник О. Голдіс Музичний керівник постановки О. Шимко Звукорежисер А. Муравська Асистент сценографа С. Петровський Балетмейстер-репетитор С. Приходько Редактура тексту сценічної версії Т. Моцарь ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Альбер, старий опікун Агати – н. а. Б. Вознюк Ераст, молодий чоловік, закоханий в Агату – В. Величко, Ю. Дяк, А. Ємцов Агата, молода дівчина, закохана в Ераста – Г. Артеменко. І. Владимирова, О. Єременко Лізетта, служниця Альбера – І. Бенюк, Г. Грінчак, Я. Тутутченко Кріспен, слуга Ераста – М. Нікітін, В. Ніколенко, А. Пономаренко Друзі Ераста – О. Валюк, В. Величко, Ю. Дяк, А. Ємцов, А. Коваленко, В. Метерчук, М. Нікітін, В. Ніколенко, А. Пономаренко Подруги Агати – Т. Бойко, І. Борщевська, А. Дерюгіна, О. Єременко, О. Сілантьєва, Л. Тищенко, О. Червоненко Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

«Шаленство кохання» Агата – Г. Артеменко, Лізетта – Г. Грінчак Фото І. Сомової

Ніл Лабют

ЖИРНА СВИНЯ Вистава на 1 дію Постановка н. а. України, з. д. м. Росії М. Резніковича Режисер О. Гаврилюк Сценографія та костюми О. Дробної ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Еллен – І. Борщевська, Г. Грінчак Том – С. Бобко Картер – Є. Авдєєнко, О. Поліщук Дженні – з. а. О. Нещерет, Л. Тищенко Тривалість вистави – 1 год. 40 хв.

THEATRE PROGRAMS театральні програми

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Ричард-Бринслі Шерідан

Алехандро Касона

ШКОЛА СКАНДАЛУ

ДЕРЕВА ПОМИРАЮТЬ СТОЯЧИ

Комедія на 2 дії Переклад з англійської М. Лозинського Постановка н. а. України, з. д. м. Росії М. Резніковича Сценографія н. х. М. Левитської Композитор з. д. м. Ю. Шевченко Режисер н. а. Б. Вознюк ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Від Автора – н. а. Д. Савченко Сер Пітер Тізл – н. а. Д. Бабаєв Сер Олівер Серфес – н. а. С. Озіряний Джозеф Серфес – н. а. України, з. а. Росії В. Сарайкін Чарльз Серфес – н. а. К. Кашліков, н. а. Д. Савченко, Кребтрі – н. а. Б. Вознюк Сер Бенджамен Бекбайт – з. а. О. Роєнко Раулі – В. Бродський Мозес – з. а. О. Комаров Тріп – з. а. О. Єна Снейк – В. Бродський, з. а. В. Зайцев Кейрлесс – з. а. В. Алдошин Сер Гаррі Бемпер – з. а. О. Замятін Леді Тізл – н. а. України, н. а. Росії Т. Назарова Марія – н. а. Н. Доля, Л. Тищенко Леді Сніруел – н. а. І. Дука, н. а. Н. Кудря Місіс Кендер – з. а. Н. Ковязіна Ричард Ревлін – н. а. М. Рушковський, В. Юрченко Тітонька Дебора – О. Первєєва, н. а. О. Смолярова Вільям Блент – В. Ніколенко Уолтер Блент – з. а. О. Роєнко Мер Манчестера – з. а. В. Жмакін, з. а. В. Семирозуменко Тривалість вистави – 2 год. 45 хв.

Вистава на 3 дії з одним антрактом Переклад з іспанської Н. Трауберг Сценічна редакція н. а. Росії Л. Варпаховського Постановка з. д. м. І. Барковської Сценографія н. а. Росії Л. Варпаховського, з. д. м. М. Духновського Художник по костюмах В. Плавун Музичне оформлення з. д. м. І. Барковської, В. Шпаковської Балетмейстер з. а. А. Рубіна Асистент режисера Л. Семирозуменко

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Бабуся – н. а. України, н. а. Росії В. Заклунна Сеньйор Бальбоа – н. а. СРСР Ю. Мажуга Директор – н. а. К. Кашліков Марта-Ізабелла – н. а. О. Кульчицька, з. а. О. Нещерет Інший – н. а. Д. Савченко, з. а. В. Семирозуменко Лоліта, секретарка – з. а. О. Нещерет, Т. Остапенко Амеліа, друкарка – з. а. Н. Шевченко Пастор – з. а. В. Алдошин, з. а. О. Замятін Фокусник – В. Ніколенко Хеновева – О. Первєєва Феліса, покоївка – О. Червоненко Маурисьйо в дитинстві – Д. Тур Тривалість вистави – 2 год. 35 хв.

«Дон Кіхот. 1938 рік» Фото І. Сомової

Іван Вирипаєв

Ольга Гаврилюк

ВАЛЕНТИНІВ ДЕНЬ

EDITH PIAF: ЖИТТЯ В РОЖЕВОМУ СВІТЛІ

Драма на 2 дії Вистава без антракту Постановка з. д. м. Л. Остропольського Художник-постановник О. Вакарчук ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Валентина – н. а. Н. Доля Катя – з. а. О. Когут Валентин, 40 років – з. а. С. Москвін Валентин, 20 років – В. Ніколенко Тривалість вистави – 1 год. 40 хв.

Вистава без антракту Постановка, пластичне вирішення О. Гаврилюк Сценографія та костюми О. Корчиної Музичне оформлення з. а. Є. Лунченка У ВИСТАВІ ЗАЙНЯТІ:

н. а. О. Кульчицька, н. а. Ю. Гребельник Тривалість вистави – 1 год. 10 хв.

THEATRE PROGRAMS

театральні програми

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ Михайло Булгаков (за Мігелем Сервантесом)

ДОН КІХОТ. 1938 РІК Вистава на 2 частини без антракту В основі вистави п’єса «Дон Кіхот» Михайла Булгакова, уривки з інших його п’єс, а також фрагменти щоденників, листування, спогадів Михайла Булгакова та Олени Булгакової, матеріали радянської, світової політичної та художньої хроніки 1938 року. Сценічна композиція та постановка н. а. України, з. д. м. Росії М. Резніковича Сценографія н. х. Росії, н. х. України Д. Боровського Режисер з. д. м. Л. Остропольський Художник по костюмах О. Дробна Композитор з. д. м. Ю. Шевченко Балетмейстер з. а. А. Рубіна ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Автор, Дон Кіхот, Рицар де Варгас – н. а. О. Гетьманський, н. а. Ю. Гребельник Санчо Панса – з. а. В. Алдошин, н. а. Д. Бабаєв Сансон Карраско – н. а. України, з. а. Росії В. Сарайкін Перо Перес – з. а. В. Жмакін, н. а. В. Шестопалов Ніколас – н. а. О. Бондаренко, з. а. Є. Лунченко Антонія – з. а. О. Нещерет, О. Сілантьєва Ключниця Дон Кіхота – н. а. Н. Ніжерадзе, О. Первєєва Альдонса Лоренсо – О. Червоненко Тереза – Т. Остапенко Герцог, Мажордом, Людовик XIV – н. а. Б. Вознюк Герцогиня – О. Вороніна Духівник Герцога – В. Осадчий, Л. Титов Лагранж – з. а. В. Семирозуменко Доктор Агуеро – з. а. О. Хорошко Дуенья Родрігес – з. а. О. Єна Справедливий швець – з. а. О. Хорошко Пажі Герцога – І. Борщевська, Л. Тищенко

Жінка – з. а. Л. Солодова Свинопас – Є. Авдєєнко, А. Пономаренко Перший старий – М. Аугуст, з. а. О. Комаров Другий старий – В. Бродський, В. Юрченко Монахи – С. Бобко, О. Валюк, Ю. Дяк Вона – з. а. Г. Наталушко Перший голос – В. Осадчий Другий голос – з. а. О. Хорошко Спостерігачі – С. Бобко, О. Валюк, Ю. Дяк Єпископи – В. Бродський, В. Юрченко, Ю. Дяк Дія відбувається в Іспанії наприкінці XVI століття та у Москві 1938 року У виставі використано музику з творів Ш. Гуно та пісні радянських композиторів Пісня у виконанні з. а. Ольги Когут. Виставу створено за ініціативою та за підтримки Посольства Іспанії в Україні. Тривалість вистави – 2 год. 10 хв.

Рей Куні

ЗАНАДТО ОДРУЖЕНИЙ ТАКСИСТ Комедія на 2 дії Переклад з англійської М. Мішина Постановка з. д. м. І. Барковської Режисер О. Нікітін Художник О. Корчина Музичне оформлення В. Шпаковської ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Джон Сміт – н. а. О. Гетьманський Мері Сміт – н. а. О. Кульчицька, з. а. Г. Наталушко Барбара Сміт – О. Червоненко, з. а. Н. Шевченко Стенлі Поуні – н. а. К. Кашліков, М. Нікітін Інспектор Траутон – М. Аугуст Інспектор Портерхаус – н. а. О. Бондаренко Боббі Франклін – В. Осадчий Репортер – О. Валюк, А. Коваленко, В. Метерчук Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

Надія Птушкіна

Рей Куні

ПІЗАНСЬКА ВЕЖА

ЗАНАДТО ЩАСЛИВИЙ БАТЬКО

Фарс на 2 дії Режисер-постановник н. а. Н. Батуріна Художник-постановник О. Вакарчук Художник по костюмах В. Плавун Музичне оформлення В. Шпаковської, М. Сазоненка Балетмейстер з. а. А. Рубіна ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Дружина – н. а. Н. Кудря, н. а. Н. Ніжерадзе Чоловік – н. а. України, з. а. Росії В. Сарайкін Закохана пара – С. Бобко, Т. Бойко, І. Борщевська, О. Вороніна, О. Поліщук, А. Пономаренко, Л. Тищенко Тривалість вистави – 2 год. 10 хв.

Комедія на 2 дії Переклад з англійської та редакція М. Мішина Постановка з. д. м. І. Барковської, О. Нікітіна Сценографія, костюми О. Корчиної ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Джон Сміт – з. а. С. Москвін, Л. Титов Мері Сміт – н. а. О. Кульчицька, з. а. Г. Наталушко Барбара Сміт – В. Жилінська, з. а. Н. Шевченко Стенлі Поуні – н. а. К. Кашліков, М. Нікітін Батько – з. а. В. Алдошин, М. Аугуст Вікі Сміт – І. Бенюк, Л. Тищенко Гейвін Сміт – С. Бобко Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

THEATRE PROGRAMS театральні програми

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ Джон Патрік

Іржі Губач

Марк Камолетті

ДИВНА МІСІС СЕВІДЖ

НАПОЛЕОН І КОРСИКАНКА

СІМЕЙНА ВЕЧЕРЯ

Трагікомедія на дві дії

Комедія на 2 частини

Переклад з англійської Т. Блантер Постановка І. Дуки Сценографія О. Корчиної Музичне оформлення М. Сазоненка, Г. Фількевича Балетмейстер з. а. А. Рубіна ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Переклад із чеської Г. Дунди Постановка н. а. України, з. д. м. Росії М. Резніковича Сценографія н. х. Росії, н. х. України Д. Боровського (Москва) Костюми н. х. Росії, н. х. України Д. Боровського, В. Плавун Режисер н. а. Б. Вознюк Композитор з. д. м. Ю. Шевченко Концертмейстер М. Сазоненко

Комедія на 2 дії Переклад з французької І. Прохорової (Сценічна версія Театру ім. Л. Варпаховського) Постановка Г. Зіскіна (Канада) Сценографія О. Дробної Режисер Б. Вознюк ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Наполеон – н. а. Д. Бабаєв Жозефіна – н. а. України, н. а. Росії Т. Назарова Бертран – н. а. Б. Вознюк, О. Савкін Гурго – з. а. О. Замятін, н. а. С. Озіряний Попплтон – О. Поліщук Губернатор – з. а. О. Хорошко Кухар – з. а. С. Москвін Дія відбувається 1819 року на острові Святої Єлени Тривалість вистави – 2 год. 40 хв.

Бернар, чоловік – н. а. Б. Вознюк (Україна) Жаклін, дружина – н. а. Н. Кудря (Україна), н. а. України, н. а. Росії Т. Назарова (Україна) Робер, друг – н. а. Ю. Гребельник (Україна), з. а. С. Москвін (Україна) Сюзанна, коханка – Г. Грінчак (Україна) Сюзетта, кухарка – з. а. Росії Г. Варпаховська (Канада), з. а. Н. Кондратовська (Україна) Жорж, чоловік кухарки – н. а. Д. Бабаєв (Україна), н. а. О. Бондаренко (Україна) Тривалість вистави – 2 год. 25 хв.

Надія Птушкіна

Валерій Мухарьямов

Альдо Ніколаї

РІЗДВЯНІ МРІЇ

ОСТАННЄ КОХАННЯ

ПРОЩАЛЬНЕ ТАНГО

Комедія на 2 дії

Мелодрама на 2 дії за мотивами оповідань Ісака Башевіса Зінгера

Трагікомедія на 2 акти

Місіс Етель Севідж – н. а. І. Дука Лілі-Белл – І. Новак, О. Стефанська Тіт – М. Аугуст, з. а. О. Замятін Семуел – з. а. В. Семирозуменко Доктор Емметт – з. а. В. Зайцев, з. а. В. Жмакін Міс Вільгельміна (Віллі) – з. а. Г. Наталушко, Л. Тищенко Флоренс – Т. Бойко, О. Вороніна Фері – Г. Грінчак Місіс Педді – з. а. О. Єна, з. а. Н. Ковязіна Ганнібал – А. Пономаренко Джеффрі – О. Савкін Тривалість вистави – 2 год. 40 хв.

Постановка н. а. І. Дуки Художник-постановник О. Вакарчук Художник по костюмах В. Плавун Музичне оформлення В. Шпаковської Балетмейстер з. а. А. Рубіна ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Софія Іванівна – н. а. О. Смолярова Тетяна – н. а. І. Дука, н. а. Л. Яремчук Ігор – н. а. С. Озіряний Діна – н. а. Н. Кудря Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ

Режисер-постановник н. а. Н. Батуріна Сценографія О. Вакарчука Костюми В. Плавун Музичне оформлення О. Шимка ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Гаррі – н. а. Д. Бабаєв Марк –В. Лісенбарт Місіс Полі Адамс – н. а. О. Смолярова Місіс Етель Брокелес – н. а. Н. Кудря Тривалість вистави – 2 год.

Постановка та ідея сценічного вирішення Г. Зіскіна (Канада) Поновлення декорації О. Дробна (Україна) Сценічна версія Національного академічного театру ім. Лесі Українки та Театру ім. Леоніда Варпаховського ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Едда – з. а. Росії А. Варпаховська Еліо – Ю. Дяк Фока – з. а. А. Наталушко Дія відбувається у 60-ті рр. ХХ століття Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

THEATRE PROGRAMS

театральні програми

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ Олександр Островський

ТЕПЛЕНЬКЕ МІСЦЕ Комедія Вистава з одним антрактом Сценічна редакція та постановка А. Каца (Росія) Сценографія та костюми Т. Швець (Росія) Режисер О. Нікітін Композитор В. Зілваріс (Латвія) Балетмейстер з. а. А. Рубіна Асистент режисера Ф. Солонецький ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Аристарх Володимирович Вишневський – н. а. В. Шестопалов Анна Павлівна, дружина його – н. а. Н. Доля, з. а. Г. Наталушко Василь Миколайович Жадов, небіж його – Є. Авдєєнко, О. Поліщук

Яким Якимович Юсов, старий чиновник, що служить під проводом Вишневського – н. а О. Гетьманський Онисим Панфілович Бєлогубов, молода людина, підлеглий Юсова – М. Нікітін, В. Овчаров Досужев – з. а. О. Замятін Фелісата Герасимівна Кукушкіна, вдова колезького асесора – н. а. України, н. а. Росії Т. Назарова Юлінька, її дочка – І. Борщевська, О. Червоненко Поліна, її дочка – І. Борщевська, О. Сілантьєва 1-й чиновник – А. Коваленко, М. Нікітін 2-й чиновник – В. Овчаров, В. Осадчий 3-й чиновник – С. Бобко Антон, слуга Вишневського – В. Бродський, В. Юрченко Стеша, покоївка – В. Жилінська Григорій, половий – Ю. Дяк Василь, половий – А. Пономаренко Тривалість вистави – 2 год. 50 хв.

«Жінки. Фрагмент. Скандал без антракту» Тетяна – Л. Яремчук Тамара – І. Дука Фото І. Сомової

Лукас Берфус

ЯНГОЛЯТКО, АБО СЕКСУАЛЬНІ НЕВРОЗИ НАШИХ БАТЬКІВ П’єса на 1 дію Переклад з німецької та сценічна версія А. Рибікової Режисер А. Рибікова Сценографія О. Вакарчука, В. Плавун Музичне оформлення А. Рибікової, В. Тененбаума, О. Шимка Консультант з пластики Н. Бурлака ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Мати – н. а. України, н. а. Росії Л. Кадочникова Батько – н. а. О. Бондаренко Витончений пан – з. а. Є. Лунченко Лікар – з. а. С. Москвін Шеф – М. Нікітин, В. Овчаров Мати шефа – н. а. Н. Ніжерадзе Дора – О. Тополь Тривалість вистави – 1 год. 50 хв.

Олександр Мардань

ЖІНКИ. ФРАГМЕНТ. СКАНДАЛ БЕЗ АНТРАКТУ Драма без антракту Режисер-постановник І. Дука Художник-постановник О. Корчина Художник-оформлювач І. Сомова Музичне оформлення М. Сазоненка ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Тетяна – н. а. Л. Яремчук Тамара – н. а. І. Дука Альона – н. а. Н. Доля Тривалість вистави – 2 год.

THEATRE PROGRAMS театральні програми

АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ДРАМИ І КОМЕДІЇ НА ЛІВОМУ БЕРЕЗІ ДНІПРА

АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ДРАМИ І КОМЕДІЇ НА ЛІВОМУ БЕРЕЗІ ДНІПРА www.drama-comedy.kiev.ua Просп. Броварський, 25 Тел.: 517-89-80

Лев Толстой

АННА КАРЕНІНА Хроніка пристрасті та гріха Вистава на 2 дії П’єса Е. Митницького за однойменним романом Постановка та режисура н. а. України, н. а. Росії Е. Митницького Сценографія О. Луньова Художник з костюмів І. Куц Музичне рішення О. Курія Режисер-асиcтент з. а. А. Ященко Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Анна Кареніна – Т. Круліковська, Н. Озірська Олексій Каренін – з. а. О. Ганноченко Олексій Вронський – з. а. А. Мостренко Костянтин Левін – О. Кобзар, з. а. Росії П. Миронов Степан Облонський (Стіва) – А. Самінін, з. а. А. Ященко Дар’я Облонська (Доллі) – С. Орліченко Катерина Щербацька (Кіті) – А. Кирєєва, О. Колесніченко Вронська – н. а. Н. Білецька Бетсі Тверська – з. а. С. Золотько Лідія Іванівна – з. а. Т. Кибальникова Картасова – М. Бондарєва Весловський – І. Антонов Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

Володимир Войнович

Шодерло де Лакло

ГРАЄМО ЧОНКІНА

НЕБЕЗПЕЧНІ ЗВ’ЯЗКИ

Вистава на 2 дії Інсценування О. Кобзаря, А. Самініна за романом-анекдотом «Життя та незвичайні пригоди солдата Івана Чонкіна» Художній керівник постановки н. а. України, н. а. Росії Е. Митницький Режисери-постановники: О. Кобзар, А. Самінін Сценографія О. Луньова Художник з костюмів Д. Ніколаєва Музичне рішення О. Курія Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Іван Чонкін – В. Салій Нюра – Л. Самаєва Командир Губа, Голова Голубєв – з. а. М. Боклан Алімов – І. Антонов Капітан Міляга, Кузьма Гладишев – М. Кукуюк Мойша Соломонович, Шикалов – В. Мовчан Сержант Свинцов, Талдикін – А. Ісаєнко, О. Тритенко Капітан – з. а. А. Мостренко Молодший лейтенант – К. Костишин Плечовий – Д. Лаленков Ревкін – з. д. м. С. Пазенко, з. а. С. Солодов Сержант Єдрьонков, Пілот – А. Вахліовський Раїса, Капітоліна – А. Киреєва, А. Тритенко Фроська – О. Лаврик, Н. Озирська Телефоністка – М. Бондарєва, з. а. Т. Кибальникова Тривалість вистави – 3 год.

Де немає порока – там немає кохання… Вистава на 2 дії Переклад із французької Н. Рикової Сценічна версія А. Білоуса Режисер-постановник А. Білоус Художник-постановник Б. Орлов Музичне рішення О. Курія Пластичне рішення з. а. Л. Сомова Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Маркіза де Мертей – О. Архангельська, С. Орліченко Віконт де Вальмон – з. а. М. Боклан Мадам де Турвель – Н. Озирська Мадам де Воланж – з. а. Т. Кибальникова, А. Масленникова Сесіль де Воланж – А. Баша, А. Тритенко Шевальє Дансені – К. Майкут, В. Салій Месьє де Жеркур – Ю. Литвин Мадам де Розмонд – Г. Корнєєва Емілія – Ю. Волчкова, А. Кирєєва, О. Колесніченко Азолан – К. Костишин, В. Томусяк Жюлі – О. Колесніченко, О. Лаврик Слуги – А. Вахліовський, А. Гурезов, М. Досенко, К. Майкут, В. Салій, В. Шеховцов Гості на балу – А. Баша, О. Бушевська, Ю. Волчкова, А. Гурезов, С. Журавльов, І. Завгородній, А. Ісаєнко, О. Карпова, А. Кирєєва, О. Колесніченко, К. Костишин, О. Лаврик, Ю. Литвин, О. Лук’яненко, К. Майкут, В. Салій, В. Шеховцов Тривалість вистави –3 год.

THEATRE PROGRAMS

театральні програми

АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ДРАМИ І КОМЕДІЇ НА ЛІВОМУ БЕРЕЗІ ДНІПРА Херберт Бергер

БРЕШЕМО ЧИСТУ ПРАВДУ Стрибки з балкона на балкон Вистава на 2 дії за п’єсою «Ще один Джексон, або Перебір» Переклад з німецької М. Рудницького Режисер В. Айдіна Художній керівник постановки н. а. України, н. а. Росії Е. Митницький Художник А. Кононенко Музичне рішення О. Курія Пластичне рішення О. Семьошкіної Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Джон Валлоне – з. а. С. Солодов Ненсі Валлоне – О. Архангельська, з. а. І. Мельник Філіпп Дебні – Ю. Литвин Дороті Дебні – А. Масленникова, Н. Циганенко Боб Джексон – М. Кукуюк, з. а. Л. Сомов Тривалість вистави – 2 год. 10 хв. «Опіскін. Фома!» Фома Фомич Опіскін – Л. Сомов, Єгор Ілліч Ростаньов – А. Ященко Фото Є. Чекаліна

ПРЕМ’ЄРА

Федір Достоєвський

ОПІСКІН. ФОМА! Ексцентрична комедія Вистава на 2 дії Інсценування О. Лісовця за повістю «Село Степанчикове та його мешканці» Постановка та музичне вирішення О. Лісовця Сценографія О. Луньова Художник з костюмів К. Корабельникова Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Генеральша Крохоткіна Агафія Тимофіївна – н. а. Н. Білецька Полковник Єгор Ілліч Ростаньов, її син, поміщик – з. а. А. Ященко Прасковія Іллівна, її дочка – Т. Комарова Сергій, небіж Ростаньова – А. Ісаєнко Фома Фомич Опіскін – з. а. Л. Сомов Тетяна Іванівна, наречена – Т. Круликовська

Єжевікін Євграф Ларіонович, провінційний чиновник – з. а. В. Задніпровський Настасія Євграфівна, його дочка, гувернантка дітей Ростаньова – Н. Озірська, А. Тритенко Дівиця Перепеліцина Анна Нілівна, приживалка Крохоткіної – С. Орліченко Обноскіна Анфіса Петрівна – О. Жураковська Обноскін Павло Семенович, її син – М. Досенко, К. Майкут Мізинчиков Іван Іванович, відставний поручик – М. Кукуюк Бахчеєв Степан Олексійович, сусідський поміщик – з. д. м. С. Пазенко Гаврило, старий слуга Ростаньових – В. Мовчан Відоплясов, лакей Ростаньова – В. Салій Фалалей, дворовий Ростаньова – А. Вахліовський Приживалки матінки генеральші – Г. Корнєєва, О. Лаврик Коровкін, дитя природи – з. а. С. Солодов, О. Месеча Тривалість вистави – 3 год. 20 хв.

THEATRE PROGRAMS театральні програми

АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ДРАМИ І КОМЕДІЇ НА ЛІВОМУ БЕРЕЗІ ДНІПРА Георг Бюхнер

Майкл Фрейн

Антон Чехов

КАРНАВАЛ ПЛОТІ

ГЛЯДАЧІ НА ВИСТАВУ НЕ ДОПУСКАЮТЬСЯ!

ТРИ СЕСТРИ

Вистава-концерт без антракту за п’єсою «Войцек» Переклад з німецької О. Міхелевич Режисер-постановник Д. Богомазов Художник-постановник П. Богомазов Режисер з музики О. Курій Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Войцек – О. Кобзар, з. а. В. Лінецький Марія – Т. Антропова, Я. Соболевська Капітан – А. Самінін Лікар – з. а. В. Задніпровський Тамбурмажор – М. Кукуюк Андрес – О. Комаренко Маргарита – С. Штанько Кете – К. Качан Ярмарковий зазивало, Дурник Карл – В. Салій Єврей – В. Канівець Дівчина – О. Бушевська, О. Колесніченко Солдати та народ – І. Антонов, А. Гурезов, А. Ісаєнко, І. Завгородній, В. Шеховцов Автори та виконавці музики: А. Самінін (гітара, бас-гітара), М. Кукуюк (гітара, вокал), О. Кохановський (клавішні), І. Завгородній (гітара, флейта, вокал), І. Антонов (ударні, бас-гітара), В. Салій (бас-гітара, вокал) У виставі звучить тільки жива музика Тривалість вистави – 1 год. 40 хв.

Комедія Вистава на 2 дії за п’єсою «Театр» Переклад з англійської М. Рощина Сценічна редакція та постановка з. а. Ю. Одинокого Сценографія О. Луньова Художник з костюмів І. Куц Музичне рішення А. Кудрі, з. а. Ю. Одинокого Пластичне рішення з. а. Л. Сомова Художник по світлу Т. Кислицька У ВИСТАВІ ГРАЮТЬ:

Місс Клакет, вона ж Дотті Отлі – н. а. Н. Білецька, з. а. С. Золотько Роджер Трамплімен, він же Гаррі Лежен – К. Костишин, з. а. А. Ященко Вікі, вона ж Брук Аштон – Ю. Волчкова, Н. Циганенко Філіпп Брент, він же Шейх, він же Фредерік Феллоуз – з. а. М. Боклан Флавія Брент, вона ж Белінда Блеяр – А. Масленникова, Л. Самаєва Грабіжник, він же Селздон Моуврей – Ю. Литвин Ллойд Даллас, режисер – О. Кобзар, з. а. Л. Сомов Поппі Нортон, помічник режисера – О. Архангельська, А. Масленникова, А. Тритенко Тім Олгуді, робітник сцени – О. Тритенко Тривалість вистави – 3 год. 20 хв.

Вистава на 2 дії Режисер-постановник н. а. України, н. а. Росії Е. Митницький Режисери-асистенти Т. Трунова, В. Цивінський Художник-постановник О. Луньов Музичне вирішення О. Курія Художник з костюмів Л. Кисель Художник по світлу Т. Кислицька Пластичні етюди з. а. Л. Сомова ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Прозоров Андрій Сергійович – О. Кобзар, А. Самінін Наталія Іванівна – Т. Комарова, О. Жураковська Ольга – Т. Круліковська, Н. Озірська Маша – Л. Самаєва, А. Тритенко Ірина – О. Бушевська, А. Кирєєва Кулигін Федір Ілліч – Ю. Литвин, з. а. Л. Сомов Вершинін Олександр Гнатович – з. а. М. Боклан, з. а. А. Ященко Тузенбах Микола Львович – В. Цивінський Сольоний Василь Васильович – з. а. А. Мостренко Чебутикін Іван Романович – з. а. О. Ганноченко, з. а. В. Задніпровський Федотик Олексій Петрович – К. Майкут Роде Володимир Карлович – А. Вахліовський Ферапонт – В. Мовчан Анфіса – Г. Корнєєва Протопопов – О. Тритенко Гітаристи – І. Антонов, І. Завгородній, О. Шевчук Тривалість вистави – 2 год. 40 хв.

«Карнавал плоті» Фото Є. Чекаліна

THEATRE PROGRAMS

театральні програми

АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ДРАМИ І КОМЕДІЇ НА ЛІВОМУ БЕРЕЗІ ДНІПРА

Ричард Баер

Альберт Герні

Анатолій Крим

ЧОТИРИ ПРИЧИНИ ВИЙТИ ЗАМІЖ

СІЛЬВІЯ

ДЗВІНОК З МИНУЛОГО

Комедія про кохання Вистава з одним антрактом за п’єсою «Тустеп на тлі валіз» Переклад з англійської С. Таска Режисер-постановник А. Критенко Сценографія та костюми Н. та К. Корабельникових Музичне вирішення О. Курія Хореографія з. а. Л. Сомова Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Кристина Мільман – з. а. С. Золотько Герман Люїс – з. а. О. Ганноченко Ральф – з. а. С. Солодов Чак – О. Тритенко Тривалість вистави – 1 год. 35 хв.

Лірична комедія Вистава на 2 дії Переклад з англійської С. Таска Режисура та музичне рішення з. д. м. О. Лісовця Сценографія та костюми І. Несміянова Художник по світлу Т. Кислицька У ВИСТАВІ ГРАЮТЬ:

Сільвія – С. Орліченко Грег – з. а. А. Ященко Кейт – з. а. С. Золотько Том – В. Мовчан Філліс – О. Жураковська, з. а. К. Ніколаєва Леслі – О. Месеча Тривалість вистави – 2 год.

Ірвін Шоу

Едмон Ростан

ТАК СКІНЧИЛОСЯ ЛІТО...

СІРАНО ДЕ БЕРЖЕРАК

Інтимні розставання й сумні зустрічі Вистава на 2 дії

«Я серце вам віддав ...» Вистава на 2 дії

П’єса Яр. Стельмаха за романом «Люсі Краун» Переклад з англійської А. Герасимова Постановка н. а. України, н. а. Росії Е. Митницького Художник Т. Русецька Музичне рішення О. Курія Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Люсі Краун – з. а. К. Ніколаєва Олівер – з. а. А. Ященко Тоні – А. Самінін, В. Цивінський Тоні в дитинстві – К. Майкут, О. Піскунов (студент КНУТКіТ ім. І. Карпенка-Карого) Джеф – В. Томусяк Сузан – О. Бушевська Дора – О. Архангельська, Т. Круліковська Бармен – О. Месеча Тривалість вистави – 2 год. 10 хв.

Переклад із французької В. Соловйова Режисер А. Білоус Художник О. Луньов Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Сірано де Бержерак – з. а. М. Боклан Роксана – Н. Озірська, Л. Самаєва Крістіан де Невільєт – А. Самінін, О. Тритенко Граф де Гіш – з. а. Л. Сомов, з. а. О. Ганноченко Ле Бре – В. Шеховцов Капітан Карбон – О. Кобзар Ліньєр – К. Костишин, з. а. А. Мостренко Гіжи – І. Антонов, В. Салій Де Вальвер – А. Ісаєнко Тривалість вистави – 2 год. 40 хв.

Сучасна комедія Режисер В. Цивінський Керівник постановки н. а. України, н. а. Росії Е. Митницький Художник О. Луньов Художник з костюмів Д. Ніколаєва Музичне рішення О. Курія Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Рита – Л. Самаєва, Н. Циганенко Андрій – з. а. А. Мостренко, К. Костишин Віктор – з. а. М. Боклан, С. Петько Тривалість вистави – 1 год. 30 хв.

Андрій Міллер

ДОН ЖУАН, АБО УРОКИ СПОКУШАННЯ Народна комедія Вистава з антрактом за п’єсою «Прощання Дон Жуана» Режисер-постановник Д. Богомазов Художник-постановник О. Друганов Хореограф з. а. Л. Сомов Музичне вирішення О. Курія Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Дон Жуан – А. Самінін Донна Анна – І. Мак Сганарель – В. Салій Донна Лаура – Л. Самаєва Анжеліна – Я. Соболевська Корнет – А. Вахліовський Пьєтро – О. Кобзар, М. Кукуюк Сюзанна – А. Баша, С. Штанько Розіна – О. Лаврик Боввани – І. Антонов, А. Гурєзов, А. Ісаєнко Слуги – М. Досенко, І. Завгородній, В. Шеховцов Нотаріус – О. Кобзар Тривалість вистави – 2 год. 35 хв.

THEATRE PROGRAMS театральні програми

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРЕТИ

www.operetta.com.ua Вул. Вел. Васильківська, 53/3 Тел. 287-26-30

СІЛЬВА Оперета на 2 дії Музика І. Кальмана Лібрето Л. Штайна, Б. Йєнбаха Текст В. Михайлова, Д. Толмачова Переклад з російської С. Сміяна Вірші О. Вратарьова Режисер-постановник н. а. С. Сміян Диригент-постановник В. Ткачук Диригент з. а. О. Мадараш Художник-постановник н. х. М. Левитська Балетмейстер-постановник н. а. О. Сегаль Хормейстер з. д. м. В. Ворвулєв ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Сільва – з. а. О. Ширяєва, С. Приймак, О. Раєвська, А. Середа-Голдун Едвін – з. а. С. Авдєєв, О. Чувпило Князь Ліперт Воляпюк – н. а. В. Рожков, з. а. С. Мельниченко Юліана – н. а. Л. Маковецька, н. а. В. Чемена, з. а. Т. Головчанська-Сівач Стасі – з. а. І. Беспалова-Примак, Г. Коваль Боні – А. Курбанов Феррі – н. а. В. Богомаз, н. а. О. Трофимчук, з. а. С. Бондаренко Ронсдорф – з. а. Росії А. Підгородецький, К. Басковський Нотаріус – Б. Яцик Мікса – Д. Шелаєв Мажордом – Б. Яцик У виставі беруть участь артисти балету, хору та оркестру театру Тривалість вистави – 2 год. 45 хв.

ПРЕМ’ЄРА

ЦИГАНСЬКИЙ БАРОН

ОСТРІВ СКАРБІВ

Оперета на 2 дії

Дитячий мюзикл на 2 дії

Музика Й. Штрауса Лібрето І. Шнітцера Переклад українською Н. Забіли Режисер-постановник з. д. м. Б. Струтинський Диригент-постановник Д. Морозов Балетмейстер-постановник В. Прокопенко Хормейстер-постановник І. Ярошенко Художник-постановник С. Павліченко Художник з костюмів І. Давиденко У виставі звучить «Чардаш» Вітторіо Монті, циганська народна пісня «Малярка» в обробці І. Ярошенка та циганський танець в обробці О. Корша ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Сандор Барінкай – з. а. С. Авдєєв, з. а. І. Левенець, В. Одринський Саффі – С. Приймак, Л. Сагат, В. Туліс Стефан – Є. Прудник, С. Яцук Зупан – н. а. М. Бутковський, н. а. О. Кравченко, н. а. О. Трофимчук Арсена – з. а. І. Беспалова-Примак, О. Арбузова, Г. Грегорчак Мірабелла – з. а. І. Лапіна, Г. Довбня, А. Середа-Голдун Чіпра – з. а. Л. Бєльська, з. а. О. Ширяєва Граф Омонай – н. а. С. Павлінов, з. а. В. Макойніков, А. Орлов Оттокар – О. Кириллов, В. Остапенко Карнеро – з. а. С. Бондаренко, з. а. С. Наумов Палі – н. а. В. Рожков, А. Орлов Управитель – О. Ткачова Слуги Зупана – К. Басковський, О. Кириллов, П. Остапенко Скрипаль – В. Марків Цигани, солдати, ад’ютанти Омоная, секретарі суду – артисти хору та балету театру Тривалість вистави – 2 год. 50 хв.

Музика В. Бистрякова Лібрето Д. Черкаського, А. Гарцмана за мотивами однойменного роману Р. Стівенсона Режисер-постановник Ю. Маслак Диригент-постановник І. Ярошенко Балетмейстер-постановник А. Гречановська Хормейстер-постановник з. д. м. В. Ворвулєв Художник-постановник та художник з костюмів Ю. Заулична ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Папуга – Є. Прудник, Д. Шарабурін Джемма Гокінс, власниця трактиру «Адмірал Бенбоу» – Г. Коваль, О. Мірсон, О. Федоренко Доктор Лівсі – з. а. Росії А. Підгородецький, К. Басковський, М. Булгаков Сквайр Трелоні – з. а. С. Наумов, А. Курбанов Капітан Смоллет – з. а. І. Левенець, з. а. В. Макойніков Джон Сільвер, кок на «Еспаньолі», головний пірат – н. а. С. Павлінов, А. Орлов Біллі Бонс, колишній пірат, володар карти скарбів – А. Орлов, Є. Прудник Сліпий П’ю, пірат – С. Бєлкін, Д. Шелаєв Чорний Пес, пірат – М. Булгаков, О. Кириллов Бен Ган, колишній пірат, нині – вождь тубільців – О. Кириллов, В. Котенко Гаррі – Р. Кірш, С. Холодний Дік – О. Кушнірюк, О. Палій Алі – С. Нестерук, Б. Яцик Морган – В. Котенко, К. Реут Постояльці трактиру, газетярі, матроси, тубільці – артисти хору та балету театру Тривалість вистави – 1 год. 30 хв.

THEATRE PROGRAMS

театральні програми

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРЕТИ

ЗА ДВОМА ЗАЙЦЯМИ Оперета на 2 дії Вистава йде українською мовою Музика В. Ільїна, В. Лукашова Лібрето Д. Шевцова за мотивами однойменної комедії М. Старицького Сценічна редакція Б. Струтинського Режисер-постановник з. д. м. Б. Струтинський Диригент-постановник Д. Морозов Балетмейстер-постановник В. Прокопенко Хормейстер-постановник І. Ярошенко Художник-постановник С. Павліченко Художник з костюмів І. Давиденко ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Голохвостий Свирид Петрович – М. Булгаков, А. Курбанов, С. Яцук Внутрішній голос Голохвостого – М. Булгаков, А. Курбанов, С. Яцук Проня, дочка Прокопа та Явдокії Сірків – А. Середа-Голдун, О. Ткачова

Прокіп Сірко – н. а. В. Богомаз, н. а. В. Рожков Явдокія – н. а. Л. Маковецька, з. а. В. Донченко-Бутковська Секлита, мати Галини – н. а. Т. Тимошко-Горюшко, з. а. Л. Бєльська Галя, дочка Секлити – Г. Грегорчак, Л. Сагат Степан, парубок – А. Орлов, П. Остапенко Химка, служниця у Сірків – Г. Довбня, О. Ткачова Смик, товариш Голохвостого – О. Кириллов, С. Холодний Тупиця, товариш Голохвостого – К. Басковський, С. Бєлкін Кума – з. а. В. Донченко-Бутковська, з. п. к. З. Кравченко Попадя – з. а. О. Ширяєва, Г. Довбня Хлопці, дівчата, куми, оськи, лихварі, торговці – артисти-вокалісти, артисти хору та балету театру У виставі звучать твори А. Вільєльде, М. Римського-Корсакова, А. Хачатуряна, Ф. Шуберта, Ф. Мендельсона, А. Шишкіна Музична редакція та аранжування Д. Морозова Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

WELCOME TO UKRAINE, АБО ПОДОРОЖ У КОХАННЯ Романтичний мюзикл на 2 дії Лібрето Б. Струтинського Музика українських композиторів Режисер-постановник з. д. м. Б. Струтинський Диригент-постановник І. Ярошенко Хормейстер-постановник М. Яциняк Балетмейстер-постановник В. Прокопенко Художники-постановники: з. п. к. П. Межировський, С. Павліченко Художник з костюмів І. Давиденко Режисер відео О. Трощановська ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Helenе, молода парижанка – О. Арбузова, Г. Грегорчак Ostap, український парубок – О. Кириллов, В. Одринський Друзі, колеги та випадкові свідки романтичної подорожі – артисти хору та балету театру Тривалість вистави – 2 год. 20 хв.

«Острів скарбів» Бен Ган – В. Котенко, Джемма Гокінс – О. Мірсон Фото О. Сидоренка

THEATRE PROGRAMS театральні програми

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРЕТИ

МОЯ ЧАРІВНА ЛЕДІ Мюзикл на 2 дії Музика Ф. Лоу Лібрето А. Дж. Лернера за п’єсою Б. Шоу «Пігмаліон» Текст Г. Алперса, Р. Сефа, В. Луї Вірші О. Вратарьова Сценічна редакція Б. Струтинського Режисер-постановник з. д. м. Б. Струтинський Диригент-постановник з. а. О. Мадараш Балетмейстер-постановник н. а. О. Сегаль Хормейстер-постановник з. д. м. В. Ворвулєв Художник-постановник з. п. к. П. Межировський «Моя чарівна леді» Фото А. Федорціва

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Генрі Хіггінс, професор – н. а. М. Бутковський, з. а. С. Бондаренко Еліза Дуліттл, квіткарка – І. Беспалова-Примак, А. Середа-Голдун, Альфред Дуліттл, сміттяр, батько Елізи – н. а. О. Кравченко Хью Пікерінг, полковник – н. а. В. Рожков, С. Яцук Місіс Пірс, економка професора Хіггінса – н. а. Т. Тимошко-Горюшко, з. а. В. Донченко-Бутковська Місіс Хіггінс, мати професора Хіггінса – н. а. В. Костюкова, н. а. В. Чемена Місіс Ейнсфорд-Хілл – з. а. Л. Кузьменко Міс Клара – О. Забашта, Г. Коваль

Фредді Ейнсфорд-Хілл – В. Одринський, П. Остапенко Гаррі – М. Булгаков, Є. Прудник Джиммі – А. Курбанов, С. Яцук Джордж, хазяїн таверни – з. а. С. Наумов Місіс Хопкінкс – з. а. Л. Бєльська, з. а. Т. Головчанська Людина із Челсі – з. а. С. Наумов Людина із Хокстона – А. Курбанов, С. Яцук Подруга Хопкінкс – О. Ткачова Принц – К. Басковський, А. Курбанов Мажордом – С. Яцук Королева Трансільванії – з. п. к. З. Кравченко Довер – К. Басковський, А. Курбанов Лялька – Г. Грегорчак, Г. Коваль Перехожі, слуги, служниці – артисти балету та хору театру Тривалість вистави – 3 год. 10 хв.

THEATRE PROGRAMS

театральні програми

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРЕТИ

ТАКЕ ЄВРЕЙСЬКЕ ЩАСТЯ Мюзикл на 2 дії Музика І. Поклада Лібрето С. Сміяна за мотивами повісті О. Каневського «Май нейм із Маня» Вірші О. Вратарьова Постановка та сценографія н. а. С. Сміяна Диригент-постановник з. д. м. В. Шейко Диригент з. а. О. Мадараш Балетмейстер-постановник н. а. О. Сегаль Художник з. п. к. П. Межировський Художник з костюмів І. Давиденко Хормейстер з. д. м. В. Ворвулєв ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Ведучий – н. а. В. Рожков, з. а. С. Бондаренко Баба Маня – н. а. Т. Тимошко-Горюшко Тереза – з. а. І. Лапіна, з. а. О. Ширяєва Льоша – з. а. С. Авдєєв, з. а. С. Бондаренко Моряк Степанич – н. а. В. Богомаз, н. а. С. Павлінов Маринка – з. а. І. Беспалова-Примак, Г. Коваль, О. Ткачова Броня – з. а. В. Донченко-Бутковська, з. п. к. З. Кравченко Вікторія – з. а. Л. Бєльська Жора – з. а. С. Мельниченко Мері Алая – з. а. Т. Головчанська-Сівач, Г. Довбня Професор – з. а. С. Наумов, з. а. Росії А. Підгородецький Федя Мефіль – К. Басковський, О. Палій Тарзан – О. Кириллов У виставі беруть участь артисти балету, хору та оркестру театру Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

ЛЕТЮЧА МИША

ВЕСЕЛА ВДОВА

Оперета на 3 дії

Оперета на 2 дії

Музика Й. Штрауса Лібрето К. Хаффнера, Р. Жене Текст М. Ердмана, М. Вольпіна Режисер-постановник н. а. Т. Тимошко-Горюшко Диригент-постановник з. а. О. Мадараш Балетмейстер-постановник н. а. О. Сегаль Художник-постановник з. д. м. Польщі В. Заславський Художник з костюмів І. Давиденко Хормейстер з. д. м. В. Ворвулєв

Музика Ф. Легара Лібрето В. Масса, М. Червінського за п’єсою В. Леона, А. Штейна Постановка та сценографія н. а. С. Сміяна Диригент-постановник з. д. м. В. Перевозніков Диригент С. Дідок Балетмейстер н. а. О. Сегаль Хормейстер з. д. м. В. Ворвулєв

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Розалінда – з. а. О. Ширяєва, О. Арбузова, Г. Довбня, О. Раєвська Генріх – з. а. С. Авдєєв, з. а. С. Бондаренко, з. а. І. Левенець, А. Орлов Адель – з. а. І. Беспалова-Примак, Г. Грегорчак Фальк – н. а. М. Бутковський, А. Курбанов, В. Одринський, С. Яцук Франк – н. а. В. Богомаз, н. а. В. Рожков Альфред – з. а. В. Макойников, В. Одринський, С. Яцук Орловський – н. а. С. Павлінов, з. а. С. Авдєєв, з. а. С. Бондаренко, А. Орлов Черговий – з. а. С. Мельниченко, з. а. Росії А. Підгородецький Лісничий – К. Басковський, О. Кушнірюк Помічник чергового – з. а. С. Наумов Невідомий – К. Басковський, О. Кушнірюк Блінд – з. а. Росії А. Підгородецький, А. Курбанов, П. Остапенко Розсильна – Н. Заболотна, А. Нагля, О. Ткачова У виставі беруть участь артисти балету, хору та оркестру театру Тривалість вистави – 3 год. 10 хв.

Ганна Главарі – з. а. О. Ширяєва, Г. Довбня, О. Раєвська, А. Середа-Голдун Барон Зетта – н. а. В. Богомаз, з. а. С. Мельниченко Валентина, його дружина– з. а. І. Лапіна, з. а. І. Беспалова-Примак, Н. Красовська, В. Лесик Граф Данило – н. а. С. Павлінов, з. а. С. Авдєєв, А. Орлов Негош – н. а. М. Бутковський, н. а. О. Кравченко Богданович, полковник – н. а. В. Рожков, н. а. О. Трофимчук Милиця, його дружина − з. а. В. Донченко-Бутковська, О. Ткачова Кромон, радник − з. а. С. Наумов, з. а. Росії А. Підгородецький Ельга, його дружина – н. а. Л. Маковецька, з. п. к. З. Кравченко Камілл де Россільйон – з. а. В. Макойников, В. Одринський Віконт де Каскада − А. Курбанов, С. Яцук Рауль де Бріош − К. Басковський, М. Булгаков, А. Курбанов У виставі беруть участь артисти балету, хору та оркестру Тривалість вистави – 2 год. 20 хв.

THEATRE PROGRAMS театральні програми

АКАДЕМІЧНИЙ МОЛОДИЙ ТЕАТР

www.molody.kiev.ua Вул. Прорізна, 17 Тел. 278-73-92

Іван Карпенко-Карий

НАЙМИЧКА Драма на 1 дію Постановка і музичне оформлення Л. Семирозуменко Художник-постановник П. Нірод Пластичне вирішення Л. Попович Художній керівник постановки М. Яремків ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Харитина – І. Бжезінська, Л. Ребрик Панас – С. Бжезінський Цокуль – О. Галафутник, Ю.Потапенко Мелашка – В. Авдєєнко, Н. Кленіна Маруся – К. Бортнічук, Г. Васильєва, Н. Воронюк Пилип – П. Сова, А. Сомик Аблакат – А. Колесник, В. Чигляєв Тривалість вистави – 1 год. 10 хв.

Ремі Де Вос

ПОКИ МАМА НЕ ПРИЙШЛА Комедія без антракту Переклад Неди Нежданої Режисер-постановник К. Фьотріє (Франція) Художник-постановник В. Карашевський Художник з костюмів Л. Чернова Хореограф Л. Попович Музичне оформлення С. Шарлая ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Симон – К. Бін Мадлен, його мати – В. Авдєєнко Анна – Р. Зюбіна Тривалість вистави – 1 год. 30 хв.

Григорій Квітка-Основ’яненко

СВАТАННЯ НА ГОНЧАРІВЦІ Комедія на 2 дії Режисер-постановник н. а. В. Шулаков Художники-постановники: Н. Гомон, Л. Чернова Музичне оформлення О. Яковчука Балетмейстер з. д. м. Б. Каменькович Над оновленням працювали: Режисер А. Петров Концертмейстер К. Тижнова Хореограф С. Швидкий Художник-постановник Л. Чернова

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Прокіп – А. Петров Одарка – Г. Розстальна Уляна – І. Бжезінська, Л. Ребрик Олексій – Б. Георгієвський, М. Дробот Кандзюба – А. Колесник, С. Кучеренко Стецько – А. Мартинішин, Р. Равицький Скорик – І. Щербак Тиміш – А. Кривий, В. Чигляєв Охрім – А. Мартинішин, А. Сомик Катерина – Н. Воронюк, А. Євтушенко Параска – Г. Бащева Палажка – В. Корнійкова Тривалість вистави – 1 год. 30 хв.

«Гоголь-моголь з двох яєць» Подсєкальніков – І. Портянко, Марія Лук’янівна – В. Авдєєнко Фото В. Соколан

Меррей Шизгал

Анатолій Крим

ЛЮБОФФ!

КВАРТЕТ ДЛЯ ДВОХ

Іронічна комедія на 2 дії

Комедія на 2 дії

Переклад О. Катаєвої Режисер-постановник Т. Криворученко Художник-постановник Я. Нірод

Режисер-постановник А. Петров Художник-постановник Л. Чернова Музичне оформлення К. Тижнової

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Елен – з. а. О. Хижна Мілт Менвілл – С. Кучеренко Гаррі Берлін – А. Сомик, В. Чигляєв Тривалість вистави – 2 год.

Олена – з. а. Л. Дементьєва Євген – Я. Чорненький Євгенія – А. Костюкова, В. Ходос Вадим – А. Сомик Тривалість вистави – 2 год.

THEATRE PROGRAMS

театральні програми

АКАДЕМІЧНИЙ МОЛОДИЙ ТЕАТР

ПРЕМ’ЄРА

Микола Ердман

ГОГОЛЬ-МОГОЛЬ З ДВОХ ЯЄЦЬ Комедія на 2 дії Режисер-постановник О. Меркулова Художник-постановник Л. Чернова Пластичне вирішення С. Швидкого Музичне оформлення О. Меркулової Художній керівник постановки А. Білоус

Антон Чехов

Антоніо Буеро Вальєхо

ДЯДЯ ВАНЯ

У ПАЛАЮЧІЙ ПІТЬМІ

Сцени сільського життя на 2 дії

Драма на 1 дію

Переклад А. Вер, О. Ковалевського Режисер-постановник н. а. С. Мойсеєв Художник-постановник з. д. м. А. Александрович-Дочевський Художник з костюмів Н. Рудюк У виставі використано музику: Леонкавалло «Паяци», Пуччіні «Турандот», Масканьї «Сільська честь» Автор романсів Б. Георгієвський

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Подлсєкальніков Семен Семенович – І. Портянко, Д. Тубольцев Марія Лук’янівна, його дружина – В. Авдєєнко, Г. Васильєва Серафима Іллівна, його теща – н. а. Т. Стебловська, Н. Козленко Олександр Петрович Калабухін – Б. Георгієвський Маргарита Іванівна Пересвєтова – Г. Розстальна, Т. Сухенко Степан Васильович Пересвєтов – А. Сомик Аристарх Домінікович Гранд-Скубін – н. а. О. Безсмертний, М. Вороненко Никифор Арсентьєвич Пугачов, м’ясник – С. Кучеренко, Я. Чорненький Віктор Вікторович, письменник – С. Бжезінський Отець Єлпідій, священик – Ю. Потапенко Раїса Пилипівна – н. а. Л. Вовкун, з. а. Т. Ігнашкіна Клеопатра Максимівна, модистка – з. а. О. Швець, С. Бочарова Старенька кравчиня – О. Куліковська, І. Свєтлякова Молодий чоловік – А. Кривий (студент КНУТКіТ ім. І. Карпенка-Карого) Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

Войницький – з. а. О. Вертинський Серебряков – н. а. О. Безсмертний, н. а. В. Шептекіта Олена Андріївна – Н. Васько, О. Узлюк Соня – Р. Зюбіна, Л. Ребрик Войницька – н. а. Т. Яценко, Г. Розстальна Астров – н. а. В. Легін, з. а. С. Боклан Телєгін – І. Портянко Марина – н. а. Т. Стебловська, Н. Кленіна Робітник – Б. Георгієвський Тривалість вистави – 2 год. 25 хв.

«У палаючій пітьмі» Фото О. Хитрова

Переклад С. Борщевського Постановка та музичне оформлення н. а. С. Мойсеєва Асистенти режисера: н. а. О. Гетьманський, А. Петров Художник-постановник Ю. Заулична Пластика Т. Петрощук ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Ігнасіо – М. Дробот Батько Ігнасіо – О. Галафутник, н. а. В. Легін Дон Пабло – А. Петров Андрес – А. Мартинішин Лоліта – О. Васинюк Хуана – В. Ходос Есперанса – Х. Ярошенко Донья Пепіта – Г. Розстальна, н. а. Л. Вовкун Еліса – Я. Глущенко, К. Кузнецова Педро – П. Алдошин Альберто – О. Зінєвіч Карлос – О. Прокопенко Мігелін – В. Йосипенко Тривалість вистави – 1 год. 30 хв.

CONTENTS 2

зміст

Репертуар театрів і концертних залів на лютий 2013 року

(українською та англійською)

12 Портрет століття 13 Березільська культура 14 Некваплива розмова про головне… Анатолій Хостікоєв

22 Відчуття польоту

Диригент Оксана Мадараш

26 Педагог – Додік… Давид Бабаєв

30 Стас + Наталка = Удача 32 СТД – надійний осередок, або Будьмо разом

Олексій Кужельний

18 Історія любові

Лариса Кадирова в ролі Марії Заньковецької

21 Особливе привітання

35 Виставки 36 Театральні програмки

14 30

18 26

02‘13

/ Театрально-концертний КИЇВ

Інформаційно-мистецький журнал Рік заснування журналу – 1936 Засновники Міністерство культури України Спілка театральних діячів України Видавець ДП «Національне газетно-журнальне видавництво» вул. Васильківська, 1, Київ, 03040 тел./факс: +38 (044) 498-23-65 Генеральний директор Олеся БІЛАШ Головний редактор Наталя ПОТУШНЯК Над номером працювали Вікторія ІЛЬКІВ, Алла ЯКОВЕНКО, Іван ЛУБЯНКО Фото на обкладинці Валентина ЛАНДАРА

Передплатний індекс 37112 http://uaculture.com

Видавнича рада Олеся Білаш (голова), Віктор Пасак, Максим Бударін, Віктор Вечерський, Олена Воронько, Ольга Дарибогова, Оксана Іонова, Євгенія Крутоголов, Іван Мечков, Лариса Нікіфоренко, Лариса Петасюк, Олена Чередніченко, Людмила Чумакова, Михайло Швед, Оксана Гайдук, Людмила Гнатюк, Ольга Голинська, Наталя Потушняк, Надія Соколенко Адреса редакції вул. Васильківська, 1, Київ, 03040 тел./факс: +38 (044) 498-23-65 E-mail: tckiev@ukr.net Передплата, розповсюдження та реклама +38 (044) 498-23-64 +38 (050) 310-56-63

Друкарня ТОВ «Видавничо-поліграфічна компанія «Експрес-Поліграф» вул. Фрунзе, 47б, корп. 2. Київ, 04080, +38 (044) 417-25-93 Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 940 від 25.08.1994 Виходить щомісяця Наклад 2000 Усі права застережено © Театрально-концертний Київ, 2013 Передрук і відтворення текстових та ілюстративних матеріалів тільки з письмового дозволу видавця Ціна договірна

ТРИВАЄ ПЕРЕДПЛАТА на 2013 рік Вартість передплати на 10 місяців

ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС

176,40 грн.

219,80 грн.

95220

74401

ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС

92,70 грн.

111,05 грн.

37112

74501

74310

ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС

137,60 грн.

87,60 грн.

60969

90269

Передплату можна оформити в будь-якому поштовому відділенні зв’язку України або через передплатні агентства У країнах далекого зарубіжжя оформити передплату на всі наші видання можна через сайт www.presa.ua, на сторінці «Передплата On-Line» Передплатити та придбати окремі примірники видань в електронній версії можливо за адресою http://presspoint.ua Така послуга доступна в будь-якій країні світу Довідки за тел.: (044) 498-23-64, e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Театрально-концертний Київ – 2013. – №2. – С. 1–64

Індекс 37112