Театрально-концертний Київ by Національне газетно-журнальне видавництво

репертуар на травень 2013 року

repertoire in english

артистка балету наталя мацак

спогади про актрису євгенію опалову

прем’єра театру юного глядача на липках «над прірвою...»

майстриня перевтілення тамара ходакова

№5 травень 2013

Знаковою подією в мистецькому інформаційному просторі наприкінці 2012 року була презентація книжки «Маестро Анатолій Авдієвський. Портрет хору з мозаїки», що вийшла в серії «Бібліотека Шевченківського комітету», приурочена до 80-річчя від дня народження Маестро. (Видавництво «Криниця», обсяг 496 сторінок). Її автор – Володимир Корнійчук, відомий сучасний письменник (в його доробку книги новел, повістей та поезії у прозі «Шукачі женьшеню»), головний редактор «Української музичної газети», театральний критик (фундаментальна праця «Роздуми про театр, музику, літературу...»), журналіст. Повний виклад матеріалу на сторінці 31

КИЇВ

театрально-концертний

05‘13

FROM THE CHIEF EDITOR від головного редактора

Особистість…

персона…

індивідуальність

оли розмірковувала над передсловом до цього числа, то мимовільно увага фокусувалась на особистостях, героях рубрики «Персона». Згадувала тих, про кого писали раніше, а відтак думала і над доробком майбутніх героїв оповідей. У кожному випуску така рубрика присутня… і це відрадно. Адже особистість (персона чи постать) за тлумачним словником – це втілення індивідуального або конкретна людина з погляду її культури, особливостей характеру, поведінки, індивідуальних рис. У нашому випадку – розповідь про окремого діяча це ще й перебіг мистецьких подій, їх оцінка, культурні надбання. Збагнімо, як часом одна особа змінює плин життя, формує орієнтири, впливає на долю інших, рятує, спонукає до вияву героїзму, співпереживання, щирих емоцій. У цьому контексті згадуємо актрису Театру російської драми Євгенію Опалову. Як філігранно творила вона свої ролі-діаманти, якою сильною особистістю була. В цьому ж спогаді лише побіжно йдеться про Марію Іванівну Литвиненко-Вольгемут, але саме її рішення допомогло звільнити, точніше врятувати, сім’ї акторів-франківців. А як натхненно, вагомо і талановито творять нові сторінки історії мистецтва наші сучасники – балерина Наталія Мацак, співачка Тамара Ходакова, диригент Анатолій Авдієвський, режисер Максим Михайліченко, актор Анатолій Гнатюк. На сторінках журналу під рубрикою «Овації» названо переможців театральних премій та імена тих, хто удостоївся почесних звань. У Літературно-меморіальному будинку-музеї Тараса Шевченка представлено унікальні роботи майстрів-флористів за поетичними рядками Кобзаря. На її відкритті я зауважила, що це переважно літні люди. Їм даровано майстерність перетворення природи в красу, в оптимізм на радість іншим. А на щодень у концертах і виставах чимало нових талановитих особистостей привертає увагу, милує слух, гармонізує буття. Ретельно ознайомившись з репертуаром, можна дібрати найліпшу подію відповідно до вашого настрою. Як свого часу зазначив ювіляр травня, народний артист України Олексій Кужельний, «Цінуймо кожну мить життя, а найкращі – у поєднанні з мистецтвом!» Хай буде так! А ще, в переддень Великодня бажаю, щоб у ваших родинах свято розквітало щирістю, щоб гріла душу доброта.

Наталя ПотушняК

прем’єра

FIRST NIGHT

Подорож у підсвідомість

Жити заради своєї справи Вікторія ІЛЬКІВ Фото Бориса МИХАЙЛОВА

різвище американського письменника Джерома Селінджера, так само як і його твори, оповите нерозгаданими таємницями, епатажними, навіть кримінальними подіями. Достеменно відомо, що після виходу в світ його єдиного роману «Над прірвою у житі» (або «Ловець у житі»), над яким працював упродовж дев’яти років, автор цілковито

усамітнився – відмовився від публічного спілкування та публікації будьякого свого твору, написаного пізніше. Роман був перекладений майже всіма мовами світу, отримав визнання багатьох літературних критиків і до цих пір користується значним успіхом серед читачів (незважаючи на те, що тривалий час був заборонений у деяких країнах). А ще

13 театрально-концертний київ 05’13

First night

прем’єра

«Вважаю, що будь-яка інформація з’являється небезпідставно та ще й у потрібний момент, коли торкнешся її джерел. Зовсім несподівано я натрапив на матеріал, у якому йшлося про те, що в кожному імені героїв цього твору Селінджер зашифрував глибокий зміст. Тобто кожен є носієм своєрідного коду і виконує певну місію. Наприклад, ім’я Колфілд – захисна оболонка ядра зерна. Це значення суголосне тій справі, якою мріє займатися хлопець – ловити дітей у житі, щоб ті не зірвалися у прірву, іншими словами – захищати від небезпеки. Ім’я Фібі розшифровується як місячне світло – вона є певним супутником брата, вказує йому вірний шлях. Не випадково Холден, украй розгублений і змерзлий, приходить до сестрички саме вночі. Вже в іншій статті зазначалося, що в основу характерів усіх своїх героїв Селінджер вкладав синтез дзенбуддизму і християнського містицизму Льва Толстого. А починається ця публікація з поради – якщо хочете зрозуміти зміст творів Селінджера – відійдіть від узагальненого сприйняття значення слів і шукайте в них глибокий зміст. Всі ці джерела інформації дуже допомогли мені, адже різнобічне багатовекторне розуміння образів і ситуацій великою мірою сприяло режисерському рішенню». Максим Михайліченко

відомо, що Селінджер категорично заборонив екранізувати твір, вважаючи його суто літературним матеріалом, абсолютно непридатним для кінематографа. На інсценізацію та втілення скандального роману Селінджера на київській сцені наважився режисер Максим Михайліченко. І не прогадав. Вистава «Над прірвою…» у репертуарі

Академічного театру юного глядача на Липках є абсолютно доречною, адже порушуються гострі проблеми перехідного віку, а молодь любить і відвідує саме цей театр. (П’єс і вистав адресованих цій віковій аудиторії доволі мало.) Це історія-сповідь тинейджера, який шукає своє місце в житті. Про його юнацький максималізм, конфлікт із людьми, з усім світом, про наболілі питання, на які він намагається дати відповідь. Все дійство – це балансування підлітка на межі «прірви» і «жита (тобто життя)», чогось темного і світлого, невідомого і відомого, брутального і чистого, фізичного і духовного. Не випадково постановник обирає епіграфом до вистави, що зазначений у програмці, філософський вислів Фрідріха Ніцше з роману «Так мовив Заратустра»: «Людина – це канат, натягнутий між твариною та надлюдиною, – канат над прірвою. У людині важливим є те, що вона міст, а не мета: в людині можна любити лише те, що вона перехід».

персона

PERSONALITY

ВІД ЖІЗЕЛІ ДО КАРМЕН Небагато сучасних балерин володіють рідкісним обдарованням – поєднувати в своєму репертуарі партії різних сценічних амплуа і при цьому виконувати їх настільки бездоганно, щоб згодом абсолютно всі склали персональну антологію найкращих творчих ролей. Цей реверанс визнання стосується провідної солістки балету Національної опери імені Тараса Шевченка, заслуженої артистки України Наталії Мацак. Серед створених нею образів: ліричні Жізель в однойменній виставі, Одетта («Лебедино озеро»), Нікія («Баядерка»); гордовита Оділія («Лебедино озеро»); непохитна Маша («Лускунчик»); вишукані Раймонда в однойменному спектаклі, Принцеса Аврора («Спляча красуня») і Карла («Віденський вальс»); підступні Егіна («Спартак») та Мехмене Бану («Легенда про любов»); пристрасні Медора («Корсар»), Зобеїда («Шехеразада»), Кітрі («Дон Кіхот») та Кармен («Кармен-сюїта») Марина Курінна Фото з архіву балерини

ар’єра балерини Наталії Мацак розпочалася ще зі школи. Академічного вдосконалення вона набула у Київському державному хореографічному училищі в класі Ганни Петренчук. До формування юної танцівниці як особистості та до її професійних здібностей доклали чимало зусиль і відомі педагоги балету Тетяна Таякіна, Валерій Ковтун, Анатолій Козлов та інші. Ще під час навчання Наталя захоплювалась талантом провідних майстрів балету Національної опери Валентини Калиновської, Тетяни Боровик, Ганни Кушнірової, Олени Філіп’євої, а іноді щастило спостерігати за ними й на репетиції. У випускному класі хореографічного училища відбувся її перший виступ на сцені Національної опери – в парі з однокурсником Андрієм Гурою вони успішно виконали pas de deux з балету «Дон Кіхот» на музику Л. Мінкуса. Тож невдовзі талановита балерина опинилася перед вибором: зайняти місце провідної солістки в Словацькому

національному театрі, прийнявши запрошення директора Президентського театру балету Словаччини Ондрея Шота, або увійти до складу артистів балету Національної опери. Вибір був зроблений на користь останнього. Варто зазначити, що саме в той час головним балетмейстером театру був народний артист України Віктор Яременко, котрий охоче сприймав новаторські ідеї, пропозиції молодих виконавців, експерименти та різні стилі. «Її шлях від перших виходів у маленьких партіях до прими-балерини – стрімкий. І водночас плавний – без перешкод. Шлях інтенсивної творчої праці, не затьмареної сумнівами...»1. Так мистецтвознавець Н. Аркіна схарактеризувала становлення видатної російської танцівниці Ганни Павлової. Ці думки абсолютно слушні і стосовно нашої героїні. Школа кордебалету допомогла Наталії не лише набути неоціненний сценічний досвід, але й розширити діапазон художньої виразності. Першим стартом у кар’єрі

17 театрально-концертний київ 05’13

PERSONALITY

персона

«Жізель»

18-річної танцівниці було виконання pas de trois у картині тіней балету «Баядерка» на музику Л. Мінкуса. Однак визначальним явищем її біографії стала постановка балетмейстером Аніко Рехвіашвілі спектаклю «Віденський вальс» 2001 року (музика Й. Штрауса, музична композиція О. Баклана). Не кожному з виконавців, що репетирували, вдавався складний технічний малюнок вистави загалом та окремих характерів, важко було зрозуміти дещо «неокласичний почерк» постановника, прийняти його індивідуальний спосіб мислення. Зрештою, Наталія Мацак була призначена на виконання однієї із голов них партій – Карли. «Постановочний процес вистави, – прокоментувала пізніше балерина, –

це величезна робота. Я на той момент не була «скута» класичним балетом, робила те, що просила балетмейстер, і стільки, скільки це потрібно було. Наприклад, тільки adagio ми проходили вісім разів поспіль... Мені здається, що балеринам, які зазвичай виконували лише класичний репертуар, досить важко станцювати абсолютно іншу хореографію: демі-класичну, активну, насичено-емоційну, де відсутні академічні положення рук і ніг. Їм потрібно було себе ламати. Я легко сприймала новаторство, хоча фізичних зусиль доклала чимало. Водночас розуміла, що «Віденський вальс» – шанс потрапити до першого складу танцівників. Я просто зуміла дійти до кінця...»2. Успішний виступ став поштовхом для роботи над новими партіями в балетах

персона

PERSONALITY

Майстриня перевтілень Юлія Пальцевич

олістку Київського муніципального академічного театру опери та балету для дітей та юнацтва, лауреата премії імені Левка Ревуцького, а віднедавна – і заслужену артистку України Тамару Ходакову можна побачити й почути на багатьох театральних і концертних майданчиках Києва. Шалапутний Буратіно з мюзиклу Олександра Білаша «Пригоди Буратіно», роботяща і добродушна Пасербиця із

музичної казки Сергія Баневича «Дванадцять місяців», Дитя, Принцеса і Соловейко в опері Моріса Равеля «Дитя і чари», Оксана з опери «Ніч перед Різдвом» Миколи Римського-Корсакова, харизматична Нінон та кокетлива Марієтта з оперет «Фіалка Монмартру» і «Баядера» Імре Кальмана; прониклива інтерпретаторка камерної вокальної класики, виконавиця музики сучасних українських композиторів… Важко повірити, що всі ці кардинально протилежні ролі та амплуа належать одній артистці. Втім, вона завжди і скрізь виглядає органічно. Незмінно поява співачки на сцені викликає пожвавлення у залі – неможливо не відчувати й не підкорятися її сонячній енергетиці, не слухати її дзвінке, барвисте сопрано, не милуватися тендітною постаттю і не дивуватися, як цей чималий голос вміщується в такій субтильній тілесній комплекції. «Це якась особлива дієта, фітнес, режим?», – запитую. «Ні, – відповідає Тамара, – просто так Бог дав. І працюю». В роду в Тамари немає музикантів (батьки – представники робітничих професій), її не було кому «проштовхувати» по кар’єрному шляху. Щоправда, як вона розповіла, лише завдяки маминій залізній волі закінчила музичну школу по класу скрипки – клас фортепіано ще перед прослуховуванням був «розписаний», а їй хотілося співати і грати на роялі. Потім вчилася на диригентсько-хоровому відділенні Луганського музичного училища – вокального факультету на той час у Луганську не було. А згодом щаслива доля привела її у Київ до Національної музичної

23 театрально-концертний київ 05’13

академії України в клас Євгенії Семенівни Мірошниченко. «Я співала, як собака на паркані – голосисто й неприємно, – згадує Тамара. – І зважаючи на мій тодішній вокальний стан, вона могла не взяти мене до себе в учениці. Але ж таки взяла! Щось їй в мені сподобалося». Від свого незабутнього педагога Тамара взяла міцну професійну вокальну школу, яку нині й сама передає студентам, викладаючи на вокальному факультеті Національної музичної академії. Вони з Євгенією Семенівною, як на мене, подібні своєю відкритістю, безкомпромісною чесністю у життєвих і творчих питаннях, а щодо артистичних якостей – дивовижною здатністю перетворення у різних ролях на сцені. Вже понад 10 років Тамара працює у Київському муніципальному академічному театрі опери та балету для дітей та юнацтва. Деякі колеги по цеху трохи зарозуміло ставляться до ролей співаків у дитячому театрі. Мовляв, Білки, Зайці, Вовки, Ведмеді – це ж не Онєгіни, Аїди чи Кармен. Але ж, згадайтено: чимало видатних акторів театру і кіно починали кар’єру в ТЮГах. Діти – найвдячніші і водночас найвимогливіші глядачі, надійний «індикатор», який завжди дасть сигнал артисту, коли щось у його роботі негаразд. Сама Тамара зізнається, що саме ролі у дитячому музичному допомогли їй відчути сценічну свободу, розвинути витривалість, природно поєднати вокальну та акторську складову. Тому, мабуть, її після першого ж прослуховування й узяли до Київського театру оперети на доволі складні партії так званих каскадних героїнь. Погодьтеся, що не кожному академічному виконавцю до снаги співати і, не збиваючись з дихання, танцювати кан-кан або шиммі. Виразна декламація й талант характерного актора – також рідкість. Не менш вражаючим є і те, скільки музики різних часів та народів переспівано Тамарою. Один лише її репертуарний список складає близько 20‑ти (!) сторінок – це твори українською, російською, італійською,

PERSONALITY

персона

англійською, німецькою, французькою, іспанською, навіть норвезькою (пісні Едварда Гріга) мовами. Причому це не лише традиційний для професійного вокаліста must have – італійське бельканто доби бароко та ХІХ століття, Гендель, Бах, Моцарт, пісні Шуберта, романси Чайковського та Рахманінова, українські народні пісні та старовинні російські романси. Скажіть, чи часто на наших концертах лунає камерна вокальна музика французьких композиторів Клода Дебюссі, Моріса Равеля, Франсіса Пуленка? Або ж іспанців Федеріко Лонгаса, Мануеля де Фальї, Хоакіна Ніна, Хоакіна Туріна? Або ж пісні Ріхарда Штрауса? А це – абсолютно відмінні один від одного авторські стилі, що вимагають вивчення і розуміння, зрештою – чужа мова, не схожа на українську особливостями

Допоки готувався цей номер до друку Тамара Ходакова зіграла Сестру у прем’єрній виставі «Шевченкові дороги» Театру опери і балету для дітей та юнацтва (Тарас Шевченко – Д. Фощанка) Фото Г. Главіцького

персона

PERSONALITYвиставки

«Фіалка Монмартру» Нінон – Т. Ходакова Театр оперети Фото А. Федорціва

артикуляції. Ходакова майже завжди співає мовою оригіналу, відтворюючи різні образи та зміст, що постають у взаємодії поетичного слова та музики. Втім, це не тільки не зупиняє Тамару, а навпаки, додає рішучості й азарту. «Я не зможу?! Дайте лиш ноти. Я зможу!» І таки домагається поставленої мети, дивуючи слухачів натхненним та відшліфованим до деталей виконанням у співпраці з незмінним концертмейстером Наталією Королько. «Можна було б обрати для себе якусь вузьку стильову та жанрову спеціалізацію, почуватися комфортно, – розмірковує співачка. – Але ж навіщо обмежувати себе? Довкола стільки різноманітної і цікавої музики!» А коли так, то чому б не спробувати виконати твори сучасних українських композиторів? Так розпочалася її співпраця із Національним ансамблем солістів «Київська камерата» та його керівником Валерієм Матюхіним. Отже її творчий досвід збагатився ще й виконанням «Опери рустіки» Євгена Станковича, вокальних творів Лесі Дичко, Леоніда Грабовського, Ганни Гаврилець, Івана Карабиця, Валентина Сильвестрова, Богдани Фільц, камерних кантат – «No Man is an Island» Вікторії Польової на вірші

Джона Донна, «Сумної кантати» Валентина Бібіка на вірші Тараса Шевченка, Алли Загайкевич «Винесений на верхів’я серця» на вірші Райнера Марії Рільке. З «Камератою» Тамара Ходакова виконує не тільки музику українських авторів. Для багатьох і досі є незабутніми «Пісні про померлих дітей» Густава Малера, озвучені Тамарою Ходаковою в супроводі «Камерати» на концерті до 50-ліття наукової і творчої діяльності професора Марини Черкашиної-Губаренко, що відбувся в рамках «Київ Музик Фест’у» восени минулого року. Кожне слово немов падало в душу, свідомість і відлунювало болем, захованим у цій музиці, розкриваючи ще одну грань таланту співачки. Універсальність Тамари Ходакової є справжньою знахідкою для будь-якого режисера, диригента чи імпресаріо. Вона часто гастролює за кордоном. Але думки залишитися там надовго не виникало – Тамара зізналася, що не витримує більше місяця на чужині. Тож можемо сподіватися, що ще довго чутимемо й бачитимемо цю чудову співачку на київських сценах. І було б добре, якби цих сцен у Києві й в Україні – нових оперних театрів, концертних залів – ставало дедалі більше...

виставки EXHIBITIONS

театрально-концертний київ 05’13

«природа-НеНЬка оЖива в рЯдках поетовоГо сЛова» Таку назву має виставка народного аматорського колективу «Флористика» у Літературно-меморіальному будинку-музеї Тараса Шевченка

онад 40 років талановиті і небайдужі до оточуючого світу живої природи члени єдиного в Україні Народного творчого колективу «Флористика» несуть людям добро, красу, радість, вкладаючи душу і серце у свої твори. Це інженери, вчителі, економісти, лікарі, архітектори, яким притаманне почуття високої духовної краси, тендітного ставлення до природи. Флористи працюють не пензлем, а використовують виключно природні матеріали: засушені пелюстки квітів, листочки, тополиний пух, стебла рослин, соломку, риб’ячі кісточки, лушпиння плодів та овочів – створюють картини, панно, композиції. Робота із природним матеріалом складна, копітка і ювелірна. Потрібно не просто створити якусь тему, а відчути це душею і серцем, підібрати кольори, поєднати так, як у природі вони не сусідять і не ростуть. Тільки у цьому випадку флористична композиція буде самостійною і одержить право на життя як мистецький твір. Більшість робіт створено за натхненними рядками «Кобзаря»: «Мені тринадцятий минало…», «Наймичка», «Прометей», «На панщині пшеницю жала», «Неначе писанка село». Виставка експонуватиметься упродовж травня.

1. О. Круковська. Портрет Т. Шевченка. Тополиний пух 2. Л. Хондошко. «Мені тринадцятий минало…». Конвалія, кукурудза, бананова шкірка, троянда 3. А. Філіна, В. Авдєєва. «І золотої і дорогої…». Листя кукурудзи, листя тополі та рослинний матеріал 4. О. Круковська. «Хатина в гаї». Змішаний рослинний матеріал

прем’єра

FIRST NIGHT

За партитурою Гоголя Чимало сучасних режисерів надто захоплюються творчими експериментами, а якщо й беруться за класику, то намагаються її форматувати суголосно часу. Вже не дивина побачити Ромео на мотоциклі, а Юлія Цезаря в джинсах та кросівках. Звичайно, такі експерименти мають право на життя, але дедалі рідшають постановки, в яких режисер та актори намагаються відтворити дух автора та добу, в якій жили його герої. Саме такою «класичною» є вистава «Одруження» за однойменною п’єсою Миколи Гоголя, недавно здійснена Володимиром Борисюком у Київському драматичному театрі «Браво» Едуард Овчаренко Фото Романа Ратушного

ього разу йому вдалося втілити свій давній задум, підтриманий заслуженою артисткою України, директором та художнім керівником театру Любов’ю Титаренко. За незначний відтинок часу це вже п’яте звернення київських театрів до п’єси Миколи Гоголя «Одруження». І кожен режисер намагається наголосити на своїй трактовці. Так, у постановці Юрія Одинокого (Театр драми та комедії на Лівому березі Дніпра) домінує думка, що людина надто непевно почувається в урбаністичному світі і захистити її може, либонь, окреслене нею ж коло кохання. Тарас Криворученко (Молодий театр) показав, що сенс прагнення кохання в його нездійсненності. Валентин Козьменко-Делінде (Театр імені Івана Франка) зробив настільки сучасну постановку, наскільки її можна уявити в академічному театрі. Але, напевно, всіх перевершив Владислав Троїцький (Центр сучасного мистецтва «Дах»), бо в його постановці містика та символізм «Одруження» органічно поєднані з гумором та іронією. Володимира Борисюка ця п’єса зацікавила насамперед тим, що в ній показано процес вагання людини та

складність вибору. І не лише в особистому житті, а й у загальнодержавному. До того ж комедія, в якій так нестандартно показано стосунки чоловіка та жінки, обов’язково приверне увагу сучасного глядача, неважливо – читав він Гоголя чи ні. Як уже зазначалося, режисер не прагнув «перекроїти» текст автора, адже він – досконалий. Його завданням було якнайточніше відтворити гоголівський задум і донести до глядача. Окремим важливим питанням постало призначення акторів. Роль Купердягіної для досвідченої і талановитої актриси Любові Титаренко виявилася однією з найяскравіших її робіт за останні п’ять років. І абсолютно не важливо, що вона старша за свою героїню, суть не віком визначається, а станом душі. Виконавиця цієї ролі в другому складі Зоряна Цвик – не манірна панночка, якою зазвичай намагаються її зіграти, а романтична, чутлива і водночас гротесково-комічна героїня, що прагне справжнього кохання. Петро Сова та Олексій Нежурко також по-різному грають Подкольосіна, але для обох камертоном слугує текст Миколи Гоголя. Подкольосін–Сова немов дитина, котра не хоче дорослішати.

персона

PERSONALITY

Ролі-діаманти та стіл, що дихає мудрістю Зі спогадів Азарх-Опалова Євгенія Еммануїлівна 10. 10 1900 — 12.12. 1985

Євгенія Еммануїлівна Опалова була дивовижною актрисою старшого (для мене) покоління. Вона могла поєднувати в одному образі, в одній хвилині сценічної дії ліризм і гумор, злобу і проникливість, доброту і трагізм Валентина ЗАБОЛОТНА Фото з архіву театру

оє знайомство з Опаловою відбулося в несвідомому віці. Вій на. Серпень 1941-го. Театр імені Івана Франка евакуйований з гастролей у Москві до Тамбова. Мої молоді батьки, Ірина та Ігор, студенти Київського театрального інституту, моя няня Ліда і я (рік і вісім місяців від народження) вже майже місяць дістаємося до Волги. У Києві батьки по дзвінку директора театру Д. Вольського в авральному порядку збирають документи, мої дитячі речі, ящик шоколаду, присланий дєдіком Бучмою з Москви (дуже придався в дорозі, на нього вимінювали продукти), мама вириває з альбомів фотографії і, віддавши ключі від квартири на Інститутській двірнику, біжать на КиївМосковський, де стоїть ешелон, який відходитиме на схід. У Ліди немає посадкового талона, і тато втягує її у вагон через вікно. В купе з нами відома співачка Марія Іванівна ЛитвиненкоВольгемут зі своїм чоловіком та ще якийсь мужчина. На нас чотирьох тільки одна верхня полиця. Сон по черзі, тато прив’язує сплячих своїм поясом.

Нарешті доїхали до Куйбишева (нині Самара). Тут ешелон замкнули, а всіх пасажирів у примусовому порядку мали відправити в спорожнілі колгоспи Мордовії та на заводи Приуралля. Врятувала Литвиненко-Вольгемут – надівши всі свої ордени та значок де путата Верховної Ради, пробилася до начальства і нас випустили. Тут же в Куйбишеві ми дізналися, що Театр імені Івана Франка вже в Тамбові. З величезними труднощами, просто дивом сіли на пароплав. Мама й Ліда влізли по причальних канатах, а тато проштовхнувся крізь натовп. Але квитка в нього не було, за ним бігли матроси. На палубі відпочивала в шезлонгу Євгенія Еммануїлівна Опалова, актриса Київської російської драми. Вона їхала з Москви до матері в Астрахань. Євгенія Еммануїлівна знала нашу сім’ю. Побачивши гонитву за Ігорем, смикнула його за штанину і сховала під пледом. Матроси не помітили... Опалова їхала в каюті капітана. Тут мене нарешті скупали і вночі ми з мамою спали в розкішному старовинному ліжку капітана. А Євгенія Еммануїлівна – на

31 театрально-концертний київ 05’13

NOTION

погляд

Маестро Анатолій Авдієвський. Портрет хору з мозаїки

У виданні «Маестро Анатолій Авдієвський. Портрет хору з мозаїки» вміщено документальні розповіді про всесвітньо відомий Національний заслужений академічний український народний хор імені Григорія Верьовки та його художнього керівника і головного диригента, видатного хормейстера, педагога, композитора, громадського діяча, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, професора Анатолія Авдієвського, що вже понад півстоліття очолює цей колектив. Книжка має дві складові: художню, до якої належать новели-мозаїки (численні спогади, інтерв’ю, монологи і роздуми безпосередньо причетних до хору співаків, диригентів, хормейстерів, музикантів, балетмейстерів, котрі в різні часи працювали чи працюють у колективі), обсягом вісімдесят дев’ять сторінок, і документальну, яка складається з величезної кількості зібраних автором статей, рецензій чи просто відгуків про хор чи його учасників, написаних видатними вітчизняними і зарубіжними музичними критиками, мистецтвознавцями, музикознавцями, що були надруковані на сторінках усіх можливих газет і журналів починаючи з 60-х років, а також у передмовах книжкових видань, присвячених колективу. На цьому, зітканому з тисяч рядків, полотні виразно вимальовується багатогранний і величний образ легендарного колективу, що став візитівкою національної культури, та портрети його видатних керівників – Григорія Верьовки, Елеонори Скрипчинської та Анатолія Авдієвського. Певною принадою цього видання є добірка ілюстративних матеріалів – роботи відомих фотомайстрів України.

Анна Високолян

Анатолій Авдієвський на презентації книжки Фото Р. Ратушного

Також у розгорнутому форматі подано перелік усього доробку творчої діяльності Маестро та хору: зокрема, дискографія колективу, авторські обробки А. Авдієвського, обробки українських народних пісень та пісень на вірші сучасних українських поетів, список його наукових праць і статей. Наразі це єдине видання, що містить такий повний, достовірний літопис концертної і творчої діяльності Анатолія Авдієвського. Загалом видання надзвичайно потрібне як науковцям, мистецтвознавцям, студентам мистецьких спеціальностей, так і просто прихильникам вітчизняного музичного мистецтва. На презентації у виконанні хору прозвучали безсмертні твори Миколи Леонтовича – «Дударик» і «Щедрик». Урочистості з нагоди відзначення ювілейних дат митця та колективу заплановані на осінь.

погляд

NOTION

ВЕСЕЛКОВА ВДАЧА АРТИСТА Алла Підлужна

азва восьмої книжки серії «Діалоги з майстрами» відомого театрознавця і музикознавця Галини Конькової, що недавно вийшла в світ, якнайкраще відображає творчу й людську сутність героя оповіді. «Людина-Свято»* – це про актора Національного театру імені І. Франка, заслуженого артиста України Анатолія Гнатюка. Святково піднесений настрій відчуваєш одразу, навіть не розгорнувши книгу. З фото на обкладинці тішить око привітний погляд Анатолія, щира посмішка, його обличчя випромінює позитив і оптимізм. Розумієш, що занурившись у читання цього мистецького нарису про актора, отримаєш виключно радісні емоції. Отже, що ж на сторінках поза обкладинкою книжки? Ще для перших видань цієї серії Галина Конькова вигадала цікаву форму викладу тексту про творчу особистість. Немов із мозаїки висловлювань, вражень, думок, спогадів, розповідей складається емоційний портрет людини, розкритий з різних точок зору. Такий же принцип використовує автор і в книзі про Анатолія Гнатюка. Інтерв’ю актора – відверта й щира розповідь про себе – це стрижень тексту, що тримає загал його мистецького і життєвого оточення. Друзі, рідні, численні колеги, журналісти, театрознавці, співаки, режисери, композитори, громадські діячі розповідають про Анатолія, діляться думками про те, як сприймають його творчість, ролі в театрі, кіно, виступи на телебаченні, на естраді, захоплюються його талантом. На сторінках видання читач «зустрінеться» з Богданом Ступкою,

Валентиною Зимньою, Ніною Матвієнко, Анатолієм Хостікоєвим, Миколою Луківим, Михайлом Чембержі, Михайлом Захаревичем, Поліною Лазовою, Богданом Бенюком, Олексієм Паламаренком, Анатолієм Навроцьким, Геннадієм Татарченком, Олександром Рябекою, Павлом Зібровим, Данилом Федоряченком та багатьма іншими. З усіх думок вимальовується образ цілісної особистості, розумної і гармонійної, гранично відданої своїй справі, беззаперечно залюбленої у творчість. Всі, хто став співавтором Галини Конькової, відзначають найхарактернішу рису Анатолія Гнатюка – він уміє так зіграти свою роль, що глядач, отримує найвище естетичне задоволення і без вагань приєднується до широкого кола шанувальників таланту артиста. Не випадково режисер Олексій Кужельний зазначає: «Ми ще довго радітимемо не лише його сценічному мистецтву, а й мистецтву життя, надзвичайному мистецтву робити людей щасливими».

овації

ovation

За вагомий особистий внесок у розвиток українського театрального мистецтва, значні творчі здобутки, високу професійну майстерність та з нагоди Міжнародного дня театру Указом Президента України № 163/2013 почесне звання «Заслужений артист України» присвоєно: Алаєвій Катерині Анатоліївні – солістці балету Національної опери України імені Т. Г. Шевченка; Ченській Вікторії Станіславівні – солістці Національної опери України імені Т. Г. Шевченка; Плотніковій Ларисі Володимирівні – актрисі, провідному майстру сцени Київського академічного драматичного театру на Подолі; Чумаченку Анатолію Миколаєвичу – артистові драми Національного драматичного театру імені Івана Франка

Партії: Кармен – «Кармен-Сюїта»; Жізель – «Жізель»; Сильфіда – «Сильфіда»; Маша – «Лускунчик»; Аннель – «Віденський вальс»; Даніела – «Даніела»; Принцеса Флоріна, Фея Сапфірів, Фея Жвавості, Попелюшка – «Спляча красуня»; Флют, Серенада – «Сюїта в білому»; Білосніжка – «Білосніжка та семеро гномів»; Редисочка – «Чіполліно»; Мальвіна – «Буратіно». Київський театр опери і балету для дітей та юнацтва: Аврора – «Спляча красуня». Донецький національний академічний театр опери і балету імені А. Солов’яненка: Одетта, Оділія – «Лебедине озеро».

Партії: Амелія – «Бал-маскарад»; Аїда – «Аїда»; Єлизавета – «Дон Карлос»; Леді Макбет – «Макбет»; Норма – «Норма»; Чіо-Чіо-сан – «Мадам Баттерфлай»; Тоска – «Тоска»; Манон – «Манон»; Мікаела – «Кармен»; Маргарита – «Фауст»; Джульєтта – «Казки Гофмана»; Татьяна – «Євгеній Онєгін»; Оксана – «Черевички»; Іоланта – «Іоланта»; Земфіра – «Алєко»; Мілітриса – «Казка про царя Салтана»; Царівна – «Кощій Безсмертний»; Партії сопрано – Реквієм Дж. Верді та В.-А. Моцарта, Дев’ята симфонія та Урочиста меса Л. Бетховена, Stabat Mater Дж. Россіні, Gloria А. Вівальді.

Ролі: Джуліана – «Опера Мафіозо»; Учитель співу – «Дивакуватий Журден»; Галя – «Як вийти заміж»; Дружина – «Я вбив»; Служниця Христина – «Фрекен Юлія»; Моновистава «Інтермеццо»; Прима – «Шість персонажів у пошуках автора»; Анна Миколаївна – «Записки молодого лікаря»; Надія Макарівна – «Дворянські вибори»; Поліна – «Звідки беруться діти»; Моновистава «Любви старинные туманы…»; Ганна – «Фараони»; Галя – «В степах України»; Квашня – «На дні». Майстерня театрального мистецтва «Сузір’я»: Айседора Дункан – «Мне тесно в имени своем…»; Невдовзі актриса зіграє моновиставу «Я теж була…»

Ролі: Демид – «Суєта»; Лікар – «День народження Кота Леопольда»; Лірник, Козак – «Енеїда» Бенгальський – «Майстер і Маргарита»; Ричард – «Я, Генрі другий»; Степан – «За двома зайцями»; Незнайомець – «Пігмаліон»; Граф Кущ – «Кохання в стилі бароко»; Поліцейський – «Кін IV»; Капітан Блеквуд – «Леді і Адмірал»; Офіцер – «Отелло»; Лорд – «Віват, королево!»; Батько – «Істерія»; Охоронець – «Цар Едіп»; Антон – «Соло-мія»; Король Французький – «Король Лір»; Погромщик – «Тев’є-Тевель»; Князь Казбегі – «Кавказьке крейдяне коло»; Слуга – «Ех, мушкетери, мушкетери…»; Ардент – «Адвокат Мартіан».

35 театрально-концертний київ 05’13

ovation

овації

Нагороджено орденом «За заслуги» І ступеня КАДОЧНІКОВУ Ларису Валентинівну – актрису Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки Примітка. Розповідь про актрису читайте в «ТКК» № 9 2012 року

Визначено лауреатів премії «Київська Пектораль» за підсумками театрального сезону 2012-2013. Вручення відбулося у Міжнародний день театру на сцені Національного театру імені Івана Франка. У номінації «за кращу драматичну виставу» – «Опіскін. Фома!» (Театр драми і комедії на Лівому березі Дніпра); «за кращу режисерську роботу» – Олексій Лісовець за виставу «Опіскін. Фома!» (Театр драми і комедії на Лівому березі Дніпра); «за краще виконання чоловічої ролі» – Володимир Кузнєцов у виставі «Лист Богу» (Театр на Подолі); «за краще виконання жіночої ролі» – Лариса Паріс у виставі «Елліни, етюди до трагедії “Аякс”» (Театр «Студія Паріс»); «за кращу виставу камерної сцени» – «Корабель не прийде» (Новий драматичний театр на Печерську);

«за краще виконання жіночої ролі другого плану» – Катерина Кістень у виставі «Святою ніччю» (Новий драматичний театр на Печерську);

«за кращий акторський дебют» – Антон Соловей у виставі «Найлегший спосіб кинути курити» (Театр Відкритий погляд);

«за краще виконання чоловічої ролі другого плану» – Олег Стальчук у виставі «Перехресні стежки» (Театр імені Івана Франка);

«за краще музичне рішення» – Олександр Курій за виставу «Карнавал плоті» (Театр драми і комедії на Лівому березі Дніпра);

«за краще пластичне рішення» – Ольга Семьошкіна за виставу «Сон смішної людини» (Театр імені Івана Франка);

«за кращу виставу для дітей» – казка «Дюймовочка» (Муніципальний театр ляльок).

«за кращу музичну виставу» – балет «Перехрестя» Раду Поклітару (Театр опери і балету);

У номінації «за вагомий внесок у розвиток театрального мистецтва» нагороджено народну артистку України, театрального педагога, професора Національного університету театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого – Валентину Зимню.

«за краще художнє рішення» – Борис Орлов та Ігор Рубашкін за виставу «Корабель не прийде» (Новий драматичний театр на Печерську);

Незалежною театральною премією «Бронек», започаткованою онукою Амвросія Бучми – театрознавцем, заслуженим діячем мистецтв України, кандидатом мистецтвознавства, професором Національного університету імені І. Карпенка-Карого Валентиною Заболотною, було визначено переможців. Лауреати: Театрознавець і режисер Львівського театру «У кошику» Ірина Волицька та актриса Львівського театру «У кошику» Лідія Данильчук

До «Кола Бучменків» долучилися: Лариса Кадирова – актриса Театру імені Івана Франка; Петро Панчук – актор Театру імені Івана Франка; Олег Стефан – актор Театру імені Леся Курбаса;

Юрій Чеков – актор Театру імені Марії Заньковецької; Олексій Лісовець – режисер Театру драми і комедії; Дмитро Богомазов – режисер Театру драми і комедії; Лев Сомов – актор Театру драми і комедії; Віталій Лінецький – актор Театру драми і комедії; Володимир Кузнєцов – актор Театру на Подолі; Ігор Рубашкін – актор Нового театру на Печерську

THEATRE PROGRAMS театральні програми

НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА www.opera.com.ua Вул. Володимирська, 50 Тел. 279-11-69

Петро Чайковський

ЛЕБЕДИНЕ ОЗЕРО Балет на 3 дії Лібрето В. Бегічева, В. Гельцера, М. Чайковського Хореографія М. Петіпа, Л. Іванова, Ф. Лопухова Балетмейстер-постановник н. а. А. Шекера Диригент-постановник н. а. О. Рябов Диригенти: н. а. України, н. а. Росії В. Кожухар, н. а. О. Баклан, н. а. А. Власенко Художник-постановник Т. Риндзак Балетмейстер-репетитор н. а. Е. Стебляк Художник по костюмах О. Лисик ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Одетта-Оділія – н. а. Т. Голякова, н. а. Г. Дорош, н. а. О. Філіп’єва, з. а. Н. Лазебникова, з. а. Т. Льозова, з. а. Н. Мацак, з. а. Х. Шишпор, О. Голиця, К. Козаченко, Ю. Трандасир, К. Чебикіна Зігфрід – з. а. Д. Недак, з. а. С. Сидорський, Я. Ваня, А. Гура, В. Іщук Володарна принцеса – Г. Васильєва, Л. Мельник Наставник принца – А. Дацищин, С. Литвиненко Ротбард – І. Буличов, Я. Ваня, А. Дацишин, В. Іщук, О. Коваленко, Є. Лагунов, Д. Чеботар, О. Шаповал Блазень – з. а. Н. Терада, М. Ковтун, І. Костенко, Д. Чеботар Па-де-труа – з. а. К. Алаєва, Х. Балабан, І. Борисова, Н. Івасенко, К. Кальченко, К. Кухар, Ю. Москаленко, Г. Муромцева, Т. Соколова, К. Ханюкова, Є. Чепрасова, І. Бойко,

«Спартак» Красс – Я. Ваня Фото О. Путрова

В. Буртан, С. Клячін, Є. Лагунов, Г. Петровський, А. Стоянов, А. Писарєв, К. Пожарницький Іспанський танець – з. а. Т. Андрєєва, Г. Васильєва, О. Гуляєва, К. Іваненко, О. Коваленко, М. Лавроненко, С. Литвиненко Угорський танець – з. а. Т. Андрєєва, К. Іваненко, К. Тарасова, В. Засухін Венеціанський танець – з. а. О. Киф’як, І. Бойко, В. Буртан, М. Добрякова, С. Єфанов, С. Клячін, К. Кухар, Г. Петровський, А. Писарєв, Т. Соколова, С. Тихий, М. Ткаленко Дія перша. Друзі чекають Зігфріда, щоб разом відсвяткувати його повноліття. Привітати сина поспішають Володарна принцеса і один з поважних рицарів, який має посвятити Зігфріда в свій орден. Замріяний юнак йде до таємничого озера. Побачивши лебедів, він готовий стріляти в них. Але ті перетворюються на чарівних дівчат. Зігфрід вражений красою їхньої королеви. Йому розповідають про злого генія Ротбарда, який зачарував цих дівчат. Страшні чари може розвіяти тільки

справжнє кохання. Зігфрід клянеться Одетті в своїх вічних почуттях. Дія друга. Бал у замку. Одна за однією проходять перед Зігфрідом та його матір’ю дівчата-наречені. Але всі думки принца линуть до зачарованої дівчини. У залі з’являються Ротбард та його дочка Оділія. Вона дуже схожа на Одетту. Зігфрід розгубився. Оділія всміхається Зігфріду, сумніви його зникають. Щасливий юнак сповіщає матері, що хоче одружитися. Ротбард з’єднує руки Оділії та Зігфріда. Але, коли принц клянеться в коханні, він помічає, що у вікні б’ється лебідь… Дія третя. Знову берег озера. Дівчата з тривогою чекають повернення своєї подруги, від якої залежить і їхнє життя. Одетта схвильовано розповідає про зраду Зігфріда. Жах охоплює дівчат – вони лишаються під владою злих чар. З’являється Зігфрід. Він благає Одетту вибачити зраду. Заради кохання він готовий віддати життя. Злий геній намагається нажахати Зігфріда бурею. Блискавки одна за одною прорізують небо, але всі зусилля Ротбарда марні. Тривалість вистави – 2 год. 45 хв.

THEATRE PROGRAMS

театральні програми

НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Арам Хачатурян

СПАРТАК Балет на 3 дії Сценарій М. Волкова Редакція Ю. Григоровича Диригент-постановник н. а. О. Рябов Хореографія та постановка н. а. А. Шекери Художник-постановник н. х. Ф. Нірод. Диригенти: н. а. А. Власенко, н. а. О. Баклан Балетмейстер-репетитор н. а. Е. Стебляк ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Спартак – І. Буличов, А. Гура, Д. Чеботар Фрігія – н. а. Г. Дорош, з. а. Н. Лазебникова, з. а. Т. Льозова, О. Голиця Егіна – н. а. Т. Голякова, н. а. О. Філіп’єва, з. а. Т. Льозова, з. а. Н. Мацак Красс – н. а. М. Мотков, з. а. В. Щербаков, І. Буличов, Я. Ваня Лентулл Батіат – С. Литвиненко, В. Чуприн Воєначальники – з. а. Р. Бенціанов, О. Коваленко, К. Пожарницький, С. Тихий Етруський танок – з. а. Т. Андрєєва, Р. Бетанкоурт, Т. Васильєва, К. Іваненко, І. Бойко, О. Коваленко, М. Ковтун, К. Пожарницький, С. Тихий Дія перша. Картина І. Тріумф. Рабовласницький Рим зустрічає легіонерів, які на чолі з жорстоким полководцем Крассом повертаються з кривавої війни, залишивши за собою спалену землю. Серед полонених – Спартак і Фрігія. Монолог Спартака. Мужній фракієць Спартак сповнений гідності й благородства. Він не хоче скоритися законам рабства. Картина ІІ. Ринок рабів. Перед трибунами римських патриціїв проводять полонених. Їх продає

Лентулл Батіат. Спартака розлучають із Фрігією. Монолог Фрігії. Безмежне горе жінки – коханий став рабом. І вона сама належатиме тому, хто зараз купить її. Просценіум. Римські легіонери готуються святкувати свою перемогу. Наложниця Красса Егіна скрізь розшукує свого повелителя. Картина ІІІ. Оргія у Красса. Веселощі переростають у справжню вакханалію. Золота, влади, вина вже замало. Потрібна кров рабів. Гладіатори із зав’язаними очима повинні битися на смерть. Спартак, ризикуючи власним життям, відмовляється вбивати пораненого товариша. Натовп обурений. Але Красс, за бажанням Егіни, дарує рабу життя. Картина ІV. Казарма гладіаторів. Смертельно поранений юний гладіатор вмирає на руках у Спартака. Всі раби розуміють, що їх теж чекає смерть. Монолог Спартака. Спартак закликає однодумців тікати. Краще смерть на полі бою, ніж життя у неволі. Клятвою на вірність відповідають друзі Спартакові. Дія друга. Картина І. Аппієва дорога. До жменьки сміливців приєднуються все нові раби. Спартака проголошують вождем. Монолог Спартака. Зустріч із Фрігією не може зробити Спартака щасливим – він мусить очолити військо, щоб повернути свободу тисячам людей. Просценіум. Римська знать збирається на банкет у Красса. Картина ІІ. Банкет у Красса. Патриції славлять Красса, який досяг вершин могутності. Полководець хоче підкорити собі весь світ, а Егіна – Красса. Тільки він добивається свого силою і жорстокістю, вона хитрістю і підступністю. Мета ж у них одна – влада, слава, багатство. Віллу оточили воїни Спартака. Картина ІІІ. Поразка Красса. Повсталі раби хочуть убити римського полководця. Але Спартак пропонує йому викупи-

ти своє життя, як це робили гладіатори, – тільки у відкритому бою без масок. Красс не може здолати Спартака. Фракієць жене честолюбного патриція: хай всі бачать його нікчемність. Дія третя. Картина І. Змова. Красс клянеться жорстоко помститися рабам і збирає військо. Егіна розпалює його ненависть і пропонує послати до повсталих “армію” куртизанок, щоб розколоти ряди спартаківців. Красс приймає цей план. Картина ІІ. Табір Спартака. Фрігія всім серцем передчуває нещастя. Спартак пропонує воєначальникам план битви з римськими легіонерами. Слабкодухих лякає сміливе рішення вождя, і вони вирішують воювати окремо від його загонів. Монолог Спартака. Спартак розуміє, що незгода між воєначальниками послабить їхнє військо. Віддані Спартаку повстанці клянуться йому у вірності. Просценіум. На дорозі, якою йде частина колишніх спартаківських загонів, – Егіна із своєю «армією» куртизанок. Картина ІІІ. Пастка. Куртизанки оточують гладіаторів і, віддавшись радощам життя, забувши про все, слабкодухі стають зрадниками. Їх беруть у полон легіонери Красса. Тільки тепер воєначальники усвідомлюють трагічність своєї зради. Один із них убиває Егіну. Полонені гордо йдуть на ешафот. Монолог Красса. Смертю заплатить Спартак за подароване Крассу життя. Патрицій не вибачить приниження, презирства рабів. Картина ІV. Останній бій. Легіонери оточують загони повсталих. Стикається смертельне кільце. Тут гине і безстрашний Спартак. Невтішне горе Фрігії. Разом із нею вічно буде оплакувати Свобода свого першого героя, який повстав проти рабства. Безсмертю належать його ім’я і подвиг. Тривалість вистави – 2 год. 45 хв.

THEATRE PROGRAMS театральні програми

НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Гаетано Доніцетті

ЛЮБОВНИЙ НАПІЙ Опера на 2 дії Лібрето Феліче Романі Диригент-постановник н. а. України, н. а. Росії В. Кожухар Режисер-постановник Італо Нунціата (Італія) Хормейстер-постановник Б. Пліш Художник-постановник н. х. М. Левитська Диригент з. д. м. А. Кульбаба Режисер н. а. В. Река Хормейстер А. Семенчук ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Адіна, молода селянка – з. а. Л. Гревцова, з. а. О. Нагорна, З. Рожок, О. Фомичова Неморіно, сільський хлопець, закоханий в Адіну – н. а. І. Борко, з. а. С. Пащук, з. а. М. Шуляк, Д. Кузьмін Белькоре, сержант сільського гарнізону – з. а. Петро Приймак, О. Бойко, М. Киришев Дулькамара, лікар-шарлатан – з. а. С. Магера, Д. Агеєв, А. Гонюков Джанетта, подруга Адіни – С. Годлевська, О. Матушенко, О. Терещенко Селяни, солдати, музиканти Дія перша. Картина перша. Бідний сільський хлопець Неморіно без пам’яті закоханий у свою заможну односельчанку Адіну. Дівчина не зовсім байдужа до свого земляка, однак тільки глузує з нього, втім, як і з інших своїх шанувальників. Відпочиваючи після роботи в полі, дівчата та Джанетта просять Адіну переказати щойно прочитану стародавню легенду про Тристана та Ізольду. Так Неморіно дізнається про чудодійний еліксир кохання, який досить Тристану випити, щоб Ізольда вмить закохалася в нього. Хлопець вирішує за будь-яку ціну знайти цей любовний напій. У село вступають солдати під командуванням сержанта Белько-

«Любовний напій» Адіна – З. Рожок, Неморіно – І. Борко Фото О. Путрова

ре. Увагу бравого сержанта відразу привертає гарненька Адіна. Це викликає ревнощі Неморіно. Белькоре не збирається довго чекати: нехай Адіна негайно призначить день весілля! Дівчині не до вподоби самовпевненість сержанта й вона відкидає його залицяння. Залишившись наодинці з Адіною, Неморіно освідчується їй у коханні, але легковажна та примхлива дівчина не сприймає його почуття серйозно. Картина друга. Ніби почувши прохання Неморіно, у селі з’являється мандрівний лікар Дулькамара, який пропонує «ліки» від усіх хвороб. У нього є чарівний еліксир – любовний напій. І коштує він зовсім недорого. Шарлатан урочисто вручає закоханому хлопцю пляшку з еліксиром, який за добу повинен привернути серце неприступної красуні. Не здогадуючись, що в пляшці звичайне вино, Неморіно сповнюється надій, і стає помітно сміливішим, скуштувавши еліксир. Адіна

обурена: щось її боязкий закоханий поводиться занадто зухвало! Вона вирішує його провчити. Раптово сержант отримує наказ зранку виступити із села. Роздратована поведінкою Неморіно, який вдає із себе байдужого, Адіна погоджується справити весілля хоч сьогодні. Хміль негайно вивітрюється із голови Неморіно. Розуміючи, що назавжди втрачає кохану, нещасний хлопець благає її почекати з весіллям хоча б до завтра. Але щасливий сержант вже запрошує всіх на весільний бенкет. Дія друга. На подвір’ї перед будинком Адіни зібралися гості. Прийшов і нотаріус. Усі вітають наречених. Сержант збентежений: то Адіна прискорювала весілля, то раптом не квапиться підписати шлюбний контракт. Неморіно у відчаї, адже він може втратити Адіну, йому не вистачить часу підкорити серце дівчини! Побачивши на святі Дулькамару, він кидається до нього за допомогою. Лікар радить продовжити

THEATRE PROGRAMS

театральні програми

НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

курс «лікування» чарівним еліксиром. Але у хлопця немає грошей на ще одну пляшку, а діяти треба швидко, бо Дулькамара збирається від’їжджати. Щоб здобути грошей, йому доводиться завербуватися в солдати, записавшись у полк суперника. Тим часом, завдяки Джанетті, селом поширилася звістка про смерть дядька Неморіно, який залишив племінникові значний спадок. Проте Неморіно, підкріпившись у лікаря-шарлатана другою порцією «любовного напою», не знає останніх подій. Він у щасливому очікуванні. І, справді: дівчата почали виявляти до нього неабияку прихильність. Адже він тепер багатий наречений. Неморіно, сприймаючи це як дію чарівних ліків, значно підбадьорюється. Дулькамара приємно вражений. Схоже, вміст його пляшок дійсно виявився чарівним. Чи не запропонувати його Адіні? Але дівчина відмовляється: їй не потрібні послуги лікаря, вона покладається на власні чари. Але тепер вона збирається спрямувати їх на Неморіно. Після того, як Дулькамара розповів їй про самопожертву хлопця заради кохання, вона нарешті оцінила силу та щирість його почуттів, здатних не тільки розчулити, а й викликати почуття кохання у відповідь. Адіна викуповує у Белькоре розписку Неморіно: гроші сержантові повернуті, і юнак вільний. Неморіно охоплює радість, коли він чує, що горда красуня кохає його та згодна на шлюб. Селяни повідомляють щасливцю ще одну новину: тепер він – власник великого спадку. Сержант Белькоре сумує недовго – на світі багато інших жінок. А Дулькамара, переконавши всіх, що тільки завдяки «любовному напою» закохані поєдналися, швидко розпродає свій еліксир та залишає гостинне село. Селяни радісно вітають молоду пару. Тривалість вистави – 2 год.

Сергій Прокоф’єв

РОМЕО І ДЖУЛЬЄТТА Балет на 3 дії Сценарій С. Радлова, С. Прокоф’єва за однойменною трагедією В. Шекспіра Диригенти: н. а. України, н. а. Росії В. Кожухар, н. а. А. Власенко Балетмейстер-постановник н. а. А. Шекера Балетмейстер-репетитор н. а. Е. Стебляк Художник н. х. Ф. Нірод ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Герцог – М. Кирилюк, О. Коваленко, В. Лук’янець Монтеккі – М. Кирилюк, С. Скузь Капулетті – О. Коваленко, С. Литвиненко Леді Капулетті – з. а. Т. Андрєєва, Г. Васильєва, К. Іваненко Годувальниця Джульєтти – з. а. Т. Андрєєва, К. Іваненко, С. Павліченко Меркуціо – н. а. М. Мотков, В. Буртан, М. Ковтун, Є. Лагунов, К. Пожарницький Ромео – з. а. С. Сидорський, І. Бойко, О. Стоянов Джульєтта – н. а. Т. Голякова, н. а. О. Філіп’єва, з. а. Н. Лазебникова, О. Голиця, К. Кухар Тібальт – І. Буличов, А. Гура, А. Дацишин, Д. Чеботар Бенволіо – В. Буртан, М. Ковтун, В. Нетруненко, В. Стельмах Паріс – М. Бернадський, Я. Ваня, О. Коваленко, С. Клячін, С. Кривоконь Патер Лоренцо – С. Литвиненко Ранковий танець – М. Добрякова, О. Морозенко, Т. Соколова, М. Ткаленко, І. Бойко, Є. Клименко, Д. Круглов, С. Тихий, Я. Ткачук

Дія перша. Спить Верона в ранковий час. Ромео самотньо блукає вулицями. Ось він зустрів Тібальта з його розбещеними друзями, а потім – Меркуціо й Бенволіо. Капулетті, який йде зі слугами, не хоче поступитися дорогою Монтеккі. Герцог припиняє сутичку між ними і оголошує наказ: вигнання чекає кожного, хто підніме зброю на вулицях міста. Джульєтта жартує з годувальницею. Та мати нагадує дочці, що вона наречена, – її руки просить Паріс. Бал у домі Капулетті. Ромео прийшов сюди, щоб побачити свавільну Розалінду. Поява Джульєтти вражає юнака. Захоплені одне одним, вони завмирають. Тібальт упізнає Ромео. Він обурений, що в цьому домі – Монтеккі. Захоплений Ромео не слухає ніяких застережень, він чекає Джульєтту. Дія друга. Джульєтта вийшла на балкон. Вона вся в полоні почуттів. Знову площа Верони. Новий наказ герцога звеселив людей. Годувальниця Джульєтти передає Ромео листа, в якому дівчина погоджується стати його дружиною. Келія. Патер Лоренцо благословляє закоханих. А на площі Верони панує радість. Серед городян і друзі Ромео – Меркуціо і Бенволіо. З’являється Ромео. Тібальт хоче помститися йому. За юнака заступається Меркуціо і гине. Ромео кидається на вбивцю. Дія третя. Джульєтта знає, що Ромео ні в чому не винен. Світанок розлучає закоханих. Батьки Джульєтти повідомляють, що вже призначено день її весілля з Парісом. Дівчина прибігає до Лоренцо за порадою. Той дає їй зілля, яке викличе глибокий сон, схожий на смерть. Тільки Ромео знатиме правду. Він і викраде її зі склепу. Та не встигли сказати юнакові цю таємницю. Побачивши, що кохана мертва, він вбиває себе. Прокидається Джульєтта. Вона збагнула все і сама йде за коханим. Тривалість вистави – 2 год. 35 хв.

THEATRE PROGRAMS театральні програми

НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Петро Чайковський

ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН Ліричні сцени на 3 дії Лібрето П. Чайковського та К. Шиловського за однойменним романом О. Пушкіна Диригент і музичний керівник н. а. України, н. а. Росії В. Кожухар Режисер-постановник н. а. І. Молостова Художник-постановник н. х. Ф. Нірод Художник з костюмів н. х. М. Левитська Режисер М. Третяк Диригенти: з. д. м. А. Кульбаба, Б. Пліш Хормейстер н. а. Л. Венедиктов Балетмейстер н. а. Р. Клявін ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Ларіна – н. а. С. Добронравова, Ж. Закрасняна Татьяна – н. а. Т. Анісімова, н. а. І. Даць, з. а. Н. Ніколаїшин, з. а. І. Семененко, з. а. В. Ченська, Т. Ганіна, С. Годлевська, Т. Калінкіна Ольга – н. а. А. Швачка, з. а. Т. Пімінова, Н. Кисла, І. Петрова Няня – з. а. Т. Кузьминова, М. Березовська Онєгін – н. а. І. Пономаренко, н. а. М. Коваль, з. а. Мих. Киришев, з. а. В. Опенько, з. а. Петро Приймак, Д. Гришин, О. Кирєєв Ленський – н. а. О. Дяченко, з. а. А. Романенко, з. а. М. Шуляк, Ю. Аврамчук Гремін – н. а. Т. Штонда, н. а. С. Магера, з. а. Б. Тарас, Д. Агеєв, С. Ковнір Ротний – Г. Ващенко, Д. Гришин, Ю. Горинь, М. Губчук Зарецький – В. Колибаб’юк, О. Мілєв, С. Скубал Тріке – з. а. М. Шуляк, Ю. Аврамчук, С. Пащук, С. Скочеляс, О. Філіпенко Дія перша. Картина І. У розмірене, буденне життя Ларіних при-

їзд Ленського і Онєгіна вносить сум’яття. Усі з цікавістю зустрічають Онєгіна, який незадовго перед цим приїхав з Петербурга. Ленський, натхненний поет, наречений Ольги, знову освідчується їй в коханні. Онєгін здивований вибором свого друга. Особисто він вибрав би старшу сестру. В душі Татьяни несподівана зустріч породжує невідоме їй раніше почуття. Картина ІІ. Татьяна розповідає про своє почуття няні. У гарячому пориві Татьяна вирішує написати Онєгіну. Картина ІІІ. У саду відбувається розмова Онєгіна з Татьяною. Лист дівчини не залишив його байдужим, але душа його давно спустошена. Дія друга. Картина ІV. У будинку Ларіних святкують іменини Татьяни. Провінційні звички, старомодні наряди дратують Онєгіна. З нудьги він вирішує трохи позалицятися до Ольги. Жарт закінчився розривом з Ленським. Картина V. Морозним ранком має відбутися дуель. Важкі передчуття гнітять Ленського. І він, і Онєгін на якусь мить згадують минулі дні, свою дружбу, усвідомлюючи всю безглуздість того, що відбувається, але ніхто не хоче зробити перший крок до примирення. Дія третя. Картина VІ. На петербурзькому великосвітському балу Онєгін, який тільки-но повернувся після тривалих мандрів, зустрічає Татьяну. У знатній великосвітській дамі, дружині свого друга Греміна, йому важко впізнати провінційну дівчину. Онєгін, вражений її шляхетністю, незалежністю і байдужістю до нього, спалахує несподіваною пристрастю. Картина VІІ. Не витримавши переживань, Євгеній Онєгін їде до Греміних. Княгиню він застає одну і хоче освідчитися в коханні. Обоє усвідомлюють, яке щастя могло б чекати на них. Але минулого не повернути. Вибір зроблено, і нічого не можна змінити. Татьяна рішуче обриває щасливі мрії, залишаючи Онєгіна в стані повної самоти. Тривалість вистави – 3 год. 10 хв.

Вінченцо Белліні

НОРМА Опера на 2 дії Диригент-постановник з. д. м. М. Дядюра Режисер-постановник н. а. А. Солов’яненко Хормейстер-постановник н. а. СРСР, н. а. України Л. Венедиктов Художник-постановник з. п. к. А. Злобін Художник костюмів Г. Іпатьєва Художник-скульптор Н. Дубровська Балетмейстер-постановник з. а. А. Рехвіашвілі Диригенти: н. а. О. Баклан, з. д. м. А. Кульбаба Хормейстер з. а. В. Згуровський ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Полліон, римський проконсул в Галлії – н. а. О. Гурець, з. а. С. Пащук, з. а. Павло Приймак Оровезо, верховний жрець, проводир друїдів – н. а. Т. Штонда, н. а. С. Магера, з. а. Б. Тарас, С. Ковнір Норма, жриця храму друїдів, дочка Оровезо – з. а. О. Нагорна, з. а. В. Ченська, О. Крамарева Адальжіза, молода жриця – з. а. Н. Ніколаїшин, з. а. Т. Пімінова, С. Годлевська Клотильда, подруга Норми – О. Матушенко, Т. Хараузова Флавій, римлянин, друг Полліона – н. а. О. Дяченко, н. а. С. Фіцич, з. а. С. Пащук Двоє синів Норми та Полліона, друїди, барди, жерці, жриці, галльські та римські воїни. Дія відбувається близько 50 року до Р.Х. в Галлії, у священному лісі друїдів та у храмі. Опера виконується італійською мовою

THEATRE PROGRAMS

театральні програми

НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Дія перша. Картина І. Священний ліс друїдів. На галявині з’являється процесія на чолі з верховним жерцем Оровезом, який повідомляє, що його дочка Норма зі сходом місяця справить таємничий обряд – зіжне священну омелу. Тоді й Ірмінзул вустами Норми сповістить про довгоочікуване повстання проти римлян. Коли галли розходяться, з’являються римський проконсул Полліон зі своїм другом Флавієм. Проконсул був коханцем Норми, яка народила йому двох синів, та ніхто із галлів про це не знає. Але Полліон більше не кохає Норму, він пристрасно захоплений юною жрицею Адальжізою. Сходить місяць, лунає дзвін священного щита. В оточенні народу з’являється Норма. Починається священний обряд. Норма пророкує, що дні помсти ще не настали, потрібно чекати. У її молитві – і ненависть до римлян, і бажання повернути кохання Полліона. Після завершення обряду залишається тільки схвильована Адальжіза, сповнена душевних вагань. З’являється Полліон. Він благає свою кохану тікати із ним до Риму, куди його відкликають. Адальжіза, погодившись на вмовляння Полліона, обіцяє йти разом з ним. Картина ІІ. Помешкання Норми. Сповнена суперечливих почуттів, дивиться вона на своїх дітей. Норма підозрює Полліона у зраді – невже він має намір повернутися до Риму без неї та синів? У цей час до Норми приходить Адальжіза, щоб сповідатися у своєму коханні до римлянина. Схвильована її зізнанням, Норма обіцяє допомогти Адальжізі звільнити її від обітниці безшлюбності і запитує ім’я її коханого. В цей час входить Полліон. Адальжіза вказує на нього. Сповнена гніву, Норма звинувачує римлянина у тому, що він зрадив її та синів. Полліон нама-

«Норма» Норма – В. Ченська Фото О. Путрова

гається примусити Адальжізу йти з ним, але вона із презирством відштовхує його. Дія друга. Картина І. У кімнаті Норми сплять її діти. Входить Норма з кинджалом. Вона замислила вбити дітей, але сили полишають її. Покликавши Адальжізу, Норма благає взяти її синів з собою у римський табір, коли дівчина вийде заміж за Полліона. Адальжіза відмовляється від шлюбу з Полліоном та хоче вмовити його повернутися до Норми. У серці Норми пробуджується надія. Картина ІІ. Біля табору римлян зібралися галльські воїни. Вони чекають сигналу Оровеза, щоб напасти на ворогів та Полліона. Верховний жрець повідомляє їм волю Великого бога. Як сповістила Норма – час помсти ще не настав, галли мають розійтися по домівках. Картина ІІІ. До Норми в храм приходить її подруга Клотильда та приносить погану звістку:

молодій жриці не вдалося вмовити Полліона, який поклявся викрасти Адальжізу із храму. У гніві Норма тричі б’є у священний щит, закликаючи галлів до повстання проти римлян. Тепер необхідно принести жертву Ірмінзулу. В цей час Клотильда повідомляє, що римський воїн скоїв святотатство, проникнувши у храм. Це Полліон. Норма наказує залишити їх наодинці. Вона пропонує римляну порятунок, якщо той відмовиться від Адальжізи. Полліон непохитний. Норма погрожує йому смертю синів, Адальжізи та повним знищенням римського війська. Доведена до розпачу, вона наказує розкласти багаття, на якому буде спалено жрицю, яка порушила обітницю. Перед усім народом Норма звинувачує себе, благає прощення в Оровеза та доручає йому дітей. Разом з Полліоном, до якого знову повернулися почуття до Норми, вона рішучо йде у вогонь. Тривалість вистави – 2 год. 50 хв.

THEATRE PROGRAMS театральні програми

УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

www.ft.org.ua Пл. Івана Франка, 3 Тел. 279-59-21

Іван Карпенко-Карий

МАРТИН БОРУЛЯ Комедія на 2 дії Режисер-постановник з. д. м. П. Ільченко Художник-постановник О. Татаринов Композитор з. а. В. Гданський Хормейстер з. а. А. Навроцький Пластика з. п. к. Н. Осипенко Художник по світлу І. Ваховський

Нікос Казандзакіс

Григорій Горін

ГРЕК ЗОРБА

КІН ІV

П’єса Віталія Малахова та Анатолія Хостікоєва за мотивами роману «Я, Грек Зорба» Театральний роман на 2 дії

Трагікомедія на 2 дії

Переклад А. Бондаренка Режисер-постановник В. Малахов Сценографія та костюми М. Погребняк Балетмейстер О. Семьошкіна Композитор І. Небесний Музичне оформлення В. Борисова Консультант із грецьких обрядів О. Шайтан Художник по світлу В. Святненко

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Мартин Боруля, багатий шляхтич, чиншовик – н. а. В. Коляда Палажка, його жінка – з. а. Т. Горчинська, з. а. З. Цесаренко Марися, їх дочка – Л. Красовська, з. а. Н. Ярошенко Степан, їх син, канцелярист земського суду – з. а. Н. Задніпровський, В. Зозуля Гервасій Гуляницький, багатий шляхтич, чиншовик – н. а. О. Шаварський Микола, його син, парубок – В. Полікарпов, з. а. Т. Постніков Матвій Дульський, чиншовик – н. а. В. Дудник, Є. Свиридюк Націєвський, регістратор із ратуші – з. а. А. Гнатюк, з. а. В. Ніколаєнко Трандалєв, повірений – з. а. Є. Мозговий, О. Терновий Трохим, наймит – з. а. А. Помилуйко Омелько, наймит – з. а. О. Паламаренко, з. а. П. Панчук, н. а. Є. Шах У виставі зайнята духова група оркестру Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

Нікос – з. а. Т. Постніков Алексіс Зорба – н. а. А. Хостікоєв Гортензія – н. а. Н. Сумська Вдова – Н. Ненужна Павлі – В. Абазопуло (мол.) Маврадоні – н. а. В. Абазопуло Анагності – Є. Свиридюк Ніколі – В. Полікарпов Міміто – О. Терновий Манолаккос – Ю. Ребрик Захарія – з. а. В. Нiколаєнко Лолла – В. Зубкова, О. Яблочна Селяни – Я. Бондаренко, М. Воротинцев, Л. Воротинцева, В. Зубкова, В. Кальва, В. Ковтун, В. Махов, Т. Махова, І. Мельник, А. Меметова, А. Мовлянов, Ю. Мураткіна, Т. Мурашко, з. п. к. М. Лущ, з. п. к. Н. Осипенко, О. Санжак, М. Савка, з. а. А. Чумаченко У виставі використано музику М. Теодоракіса Вистава здійснена за організаційного сприяння Посольства Греції в Україні Спеціальна подяка Семену Кумбержі Тривалість вистави – 1 год. 50 хв.

Переклад Я. Стельмаха Художній керівник вистави н. а. С. Данченко Режисер-постановник, музичне оформлення н. а. А. Хостікоєв Сценографія та костюми з. д. м. А. АлександровичаДочевського Модельєр-конструктор Т. Соловйова Балетмейстер н. а. Б. Каменькович Фехтування у постановці н. а. В. Абазопуло У виставі використано музику вокально-інструментального ансамблю «Бітлз» Звукорежисер О. Пліса Художник по світлу І. Ваховський ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Едмунд Кін – н. а. А. Хостікоєв Анна Дембі – К. Баша-Довженко, з. а. Т. Олексенко-Жирко, н. а. Н. Сумська Чарльз Кін – Анна-Марія Жирко Принц Уельський – н. а. О. Богданович Граф Кефельд – В. Зозуля Єлена – з. а. Л. Кубюк Емі Госуілл – н. а. І. Дорошенко, н. а. П. Лазова Лорд Мюіл – н. а. В. Дудник Констебель – В. Зозуля, В. Полікарпов, з. а. А. Чумаченко Лікар – н. а. В. Мазур, н. а. Є. Шах Хазяїн ресторану – з. а. Н. Задніпровський Циліндр – з. а. А. Гнатюк, з. а. Н. Задніпровський Капелюшок – Л. Красовська Кепка – І. Кадубець, з. а. В. Ніколаєнко Соломон – н. а. О. Петухов У виставі беруть участь артисти оркестру під керуванням з. а. В. Гданського та артисти балету театру Тривалість вистави – 3 год.

THEATRE PROGRAMS

театральні програми

УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Антон Чехов

Іван Франко

Іван Малкович

«ЖОНА Є ЖОНА…»

ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ

РАЙСЬКЕЄ ДІЛО

Інсценізація В. Козьменка-Делінде за оповіданнями А. Чехова Водевіль на 2 дії

Трагіфарс на 2 дії

(автопортрет перед дзеркалом) Варіації за «Вертепчиками» Івана Малковича Вистава на 1 дію

Переклад Н. Новоселицької Сцени з п’єси «Три сестри» в перекладі А. Головка Режисер-постановник, сценограф та музичне оформлення В. Козьменко-Делінде Асистент режисера н. а. Б. Бенюк Звукорежисер О. Сікорський Хормейстер з. а. А. Навроцький Художник по світлу Я. Марчук ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Жона – н. а. П. Лазова Муж – н. а. Б. Бенюк Їхня покоївка – А. Савченко Їхній лакей – Д. Ступка Персонажі п’єси «Три сестри»: Ірина – Я. Пасічник Маша – А. Меметова Ольга – А. Чумаченко Прозоров – І. Залуський Вершинін – П. Москаль Сольоний – Р. Сєттаров Тузенбах – Д. Ступка Тривалість вистави – 2 год. 50 хв.

П’єса Д. Чирипюка за мотивами однойменної повісті Режисер-постановник з. д. м. Д. Чирипюк Сценографія та костюми з. д. м. А. АлександровичаДочевського Композитор з. д. м. Ю. Шевченко Балетмейстер О. Семьошкіна Хормейстер з. д. м. А. Навроцький Постановник пластичних сцен н. а. В. Абазопуло Виготовлення відеоряду І. Александрович-Беркута Звукорежисери: О. Кітель, О. Пліса Художник по світлу В. Святненко ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Рафалович – з. а. О. Форманчук Регіна – з. а. Т. Міхіна, О. Фесуненко Стальський – з. а. П. Панчук Баран – з. а. О. Стальчук, Ю. Ребрик Шинкар – Р. Сєттаров Батяри: В. Абазопуло (мол.), І. Залуський, О. Печериця Городяни: В. Зубкова, В. Кальва, Я. Бондаренко, О. Санжак Тривалість вистави – 2 год.

Режисер з. д. м. А. Приходько Музичне оформлення С. Карпенко Художник-постановник Б. Поліщук Хореографія з. а. Л. Руснак Козацькі крутки н. а. В. Абазопуло Хормейстер з. а. А. Навроцький Художник по світлу Я. Марчук ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Іван – н. а. Б. Бенюк Жінка Івана, Пречиста Панна – з. а. Л. Руснак Коваль, Кентавр – н. а. В. Мазур Ваня, Кат, Вовк – В. Абазопуло (мол.) Коза, Чорт – І. Залуський Янгол – К. Вертинська Звіздар – В. Збаразський Міхоноша – О. Судейкін Солістка – Н. Ненужна Циганка – О. Мєдвєдєва Цар Ірод, Циган – В. Ковтун Агнець – О. Цимбаліст Артисти хору, оркестру, балету Тривалість вистави – 1 год.30 хв.

Тамара Кандала

СЕНТИМЕНТАЛЬНИЙ КРУЇЗ Вистава на 2 дії Режисер-постановник з. д. м. П. Ільченко Режисер н. а. В. Нечепоренко Сценографія В. Карашевського Костюми Н. Рудюк Музичне оформлення О. Логінова ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

«Кін IV» Анна Дембі – К.Баша-Довженко, Едмунд Кін – А.Хостікоєв Фото В. Ландар

Олександр – н. а. В. Нечепоренко Ян – н. а. Б. Бенюк Олена – н. а. І. Дорошенко Ліза – І. Мельник Карл – О. Зубков Тривалість вистави – 2 год. 10 хв.

THEATRE PROGRAMS театральні програми

УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА Вільям Шекспір

Олександр Білозуб

Григорій Квітка-Основ’яненко

ПРИБОРКАННЯ НОРОВЛИВОЇ

ДВІ КВІТКИ КОЛЬОРУ ІНДИГО

ШЕЛЬМЕНКОДЕНЩИК

Комедія на 2 дії Сценічний варіант театру

Хореографічна драма Вистава йде без антракту

Комедія на 2 дїї

Переклад І. Кочерги, Ю. Лісняка Режисер-постановник н. а. С. Данченко Сценографія та костюми з. д. м. А. АлександровичаДочевського Композитор з. д. м. С. Бедусенко Хормейстер з. а. А. Навроцький Художник по світлу з. п. к. В. Лящинський

Автор ідеї, режисер та сценограф О. Білозуб Хореограф О. Семьошкіна Викладач-репетитор з. п. к. Н. Осипенко Художник по костюмах Т. Соловйова Хормейстер з. а. А. Навроцький Звукорежисери О. Сікорський, О. Кітель Художник по світлу В. Святненко Художник по відеоряду В. Кауфман

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Катаріна – з. а. Т. Міхіна, з. а. Т. Олексенко Б’янка – І. Дворянин, Л. Красовська Вдова – з. а. В. Ілляшенко, О. Кондратюк Петруччо – н. а. О. Богданович Грумйо – н. а. В. Мазур Люченцьйо – н. а. О. Ступка Траньйо – з. а. А. Гнатюк Бйонделло – з. а. Н. Задніпровський, з. а. В. Ніколаєнко Гремйо – Є. Свиридюк Гортензьйо – з. а. А. Тимошенко Баптіста – н. а. В. Коляда Вінченцьйо – н. а. С. Станкевич Педант – н. а. Є. Шах Кертіс – з. а. Є. Мозговий Кравець – Д. Завадський Галантерейник – І. Кадубець Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

«Фредерік, або Бульвар злочинів» Фото В. Ландар

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Фріда Кало – з. а. Л. Руснак Катерина Білокур – О. Фесуненко Жінки: К. Вертинська, А. Добриніна, з. а. Т. Олексенко-Жирко, з. а. Н. Омельчук, С. Прус Парубки: Я. Бондаренко, А. Водичев, В. Збаразський, з. п. к. М. Лущ, В. Ковтун, з. а. О. Форманчук Мати – з. а. Г. Сліпенко, з. а. І. Цареградська Батько – н. а. О. Петухов У виставі використано музику: А. Вівальді, В.-А. Моцарта, О. Білаша; спів Єви Бітової, квартет «Кронос». Тривалість вистави – 1 год. 50 хв.

Режисер-постановник з. д. м. П. Ільченко Художник-постановник О. Татаринов Музичне оформлення О. Воронцова, з. а. В. Гданського Хормейстер з. а. А. Навроцький Пластика з. п. к. Н. Осипенко Художник по світлу І. Ваховський Асистент режисера Є. Свиридюк ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Шпак – н. а. В. Коляда, н. а. Є. Шах Фенна Степанівна – з. а. Т. Горчинська, І. Цареградська Лопуцьковський – О. Печериця, О. Терновий Опецьковський – н. а. В. Дудник, з. а. В. Ніколаєнко Аграфена Семенівна – з. а. Г. Семененко, н. а. Г. Яблонська Евжені – Н. Ненужна, з. а. Н. Ярошенко Скворцов – з. а. О. Паламаренко Прісенька – В. Зінєвіч, Л. Красовська, О. Яблочна Шельменко – з. а. А. Гнатюк Мотря – К. Баша-Довженко, з. а. В. Ілляшенко Слуги, солдати – Я. Бондаренко, з. п. к. М. Лущ, В. Махов, А. Мовлянов, О. Санжак Музикант – Г. Лімов Тривалість вистави – 3 год.

THEATRE PROGRAMS

театральні програми

УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА Ерік-Еммануїл Шмітт

ФРЕДЕРІК, або БУЛЬВАР ЗЛОЧИНІВ Театральний роман на 2 дії Переклад з французької Н. Нежданої Режисер-постановник з. а. Ю. Кочевенко Художник-постановник О. Вакарчук Художник по костюмах К. Корнійчук Музичне оформлення О. Кітель Балетмейстер О. Семьошкіна Репетитор з. п. к. Н. Осипенко Сценічні бої н. а. В. Абазопуло Звукорежисер О. Чорний Художник по світлу В. Святненко ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

«У театрі Фоллі-Драматік»: Фредерік Леметр – н. а. О. Задніпровський Мадемуазель Жорж – н. а. Л. Смородіна Красуня – А. Добриніна, з. а. Т. Олексенко-Жирко Арель, директор театру – н. а. Б. Бенюк Антуан, помічник режисера – з. а. В. Ніколаєнко Дюжі, комедійний геройкоханець – І. Залуський Парізо, драматичний герой-коханець – з. а. Н. Задніпровський Фірмен, комічний слуга – П. Піскун Піпле, адміністратор – з. а. Є. Мозговий Максиміліан, його син – В. Ковтун Кюссонне, драматург – з. а. Т. Жирко, н. а. О. Петухов «За межами театру»: Береніка – О. Фесуненко, О. Мєдвєдєва Барон де Ремюза – н. а. О. Шаварський Граф де Пієман, цензор – В. Зозуля, з. а. А. Тимошенко Герцог Йоркський – В. Полікарпов

Начальник служби безпеки – з. а. О. Паламаренко Жандарм – І. Кадубець, В. Махов «У спогадах»: Фредерік-хлопчик – Андрій Гайдай, Володимир Жирко Мати Фредеріка – Л. Красовська, С. Прус Трюки театру «Фоллі-Драматік» – А. Грошовий Робітники сцени, поліцейські, жандарми, актори театру «Фоллі-Драматік» – актори хору та балету театру У виставі бере участь оркестр театру під керуванням з. а. В. Гданського Тривалість вистави – 4 год.

Пам’яті Богдана Ступки ПРЕМ’ЄРА

Антон Чехов

ЧАЙКА Вистава на 2 дії Переклад І. Сенченка Режисер-постановник, художник-постановник, художник по костюмах, музичне оформлення В. Козьменко-Делінде Асистент художника по костюмах К. Маркуш Асистенти режисера н. а. Б. Бенюк, О. Логінов Хормейстер з. а. А. Навроцький Балетмейстер О. Семьошкіна Художник по світлу Я. Марчук Звукорежисери: А. Атаманенко, Б. Сидоренко ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Ірина Миколаївна Аркадіна – н. а. Л. Смородіна Костянтин Гаврилович Треплєв – І. Залуський, Д. Ступка Петро Миколайович Сорін – н. а. О. Задніпровський Ніна Михайлівна Зарєчна – А. Савченко

«Чайка» Аркадіна– Л.Смородіна, Тригорін– О.Ступка Фото В. Ландар

Ілля Афанасійович Шамраєв – н. а. В. Коляда Поліна Андріївна – з. а. Л. Кубюк Маша – О. Меметова, Я. Пасічник Борис Олексійович Тригорін – П. Москаль, н. а. О. Ступка Євгеній Сергійович Дорн – О. Логінов, н. а. В. Нечепоренко Семен Семенович Медведенко – В. Абазопуло (мол.) У виставі звучать пісні «Caruso» Lucio Dalla (Luciano Pavarotti, Lara Fabian), «Una Fortiva Lagrima» Donizetti (Luciano Pavarotti), «La Danza» Rossini (Luciano Pavarotti), С. Рахманінов «Вокаліз» (Московський хор хлопчиків, Г. Вишневська, А. Савченко – вокал), романс «Ночь светла» (instrumental) Тривалість вистави – 3 год.

THEATRE PROGRAMS театральні програми

УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

«Кайдашева сім’я» Фото В. Ландар

Тарас Шевченко

Вільям Шекспір

Микола Гоголь

НАЗАР СТОДОЛЯ

РОМЕО І ДЖУЛЬЄТТА

ОДРУЖЕННЯ

Лицарська балада на 2 дії

Вистава на 2 дії

Зовсім неймовірна подія на 2 дії

Режисер-постановник з. а. Ю. Кочевенко Художник-постановник О. Вакарчук Художник по костюмах К. Корнійчук Музичний керівник вистави н. а. Р. Гриньків Музичне рішення О. Кітеля Хормейстер з. а. А. Навроцький Балетмейстер з. п. к. Н. Осипенко Сценічні бої н. а. В. Абазопуло Художники по світлу: В. Святненко, Г. Ваховська Автор відеоряду П. Вавриневич Звукорежисер О. Сікорський ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Назар – з. а. Т. Жирко Кичатий – н. а. О. Задніпровський Галя – І. Мельник, О. Яблочна Стеха – н. а. Л. Смородіна Гнат – н. а. В. Нечепоренко Хазяйка – А. Добриніна Жид – Д. Завадський, н. а. О. Петухов Кобзар – з. а. Т. Постніков Свати: І. Кадубець, з. а. Є. Мозговий, з. а. О. Паламаренко Цариця ночі – С. Прус, Ю. Кондратюк Перша подруга – В. Зінєвіч, Н. Ненужна Друга подруга – О. Фесуненко Музики, козаки, дівчата: артисти драми, хору та балету театру Тривалість вистави –2 год. 20 хв.

Переклад І. Стешенко Режисер-постановник, сценограф В. Козьменко-Делінде Асистент режисера, музичне оформлення О. Логінов Сценічні бої н. а. В. Абазопуло ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Володарка Верони – К. Вертинська Паріс – І. Залуський Монтеккі – н. а. В. Абазопуло Капулетті – О. Логінов Ромео – Д. Ступка Меркуціо – н. а. О. Ступка Бенволіо – О. Печериця Тібальт – П. Москаль Брат Лоренцо – н. а. В. Мазур Брат Джованні – О. Терновий П’єтро-аптекар – з. а. А. Чумаченко Балтазар – О. Терновий Синьйора Монтеккі – з. а. І. Капінос Синьйора Капулетті – Т. Шляхова Джульєтта – Л. Марченко (студентка КНУ театру, кіно та телебачення імені І. Карпенка-Карого) Мамка Джульєтти – Т. Олексенко-Жирко, С. Прус Розаліна – Я. Пасічник Тривалість вистави – 2 год. 45 хв.

Переклад Остапа Вишні Режисура та сценографія В. Козьменка-Делінде Асистент режисера, музичне оформлення О. Логінов Звукорежисер О. Чорний Художник по світлу Я. Марчук ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Агафія Тихонівна, наречена – н. а. І. Дорошенко Орина Пантелеймонівна, тітка – А. Савченко Текля Іванівна, сваха – з. а. Л. Кубюк Подкольосін, службовець, надвірний радник – н. а. О. Богданович Кочкарьов, друг його – н. а. Б. Бенюк Яїчниця, екзекутор – н. а. В. Мазур Анучкін, одставний піхотний офіцер – О. Логінов Жевакін, моряк – н. а. В. Коляда Пантелєєв, чиновник; Стариков, гостинодворець – Ю. Ребрик Степан, слуга Подкольосіна; Дуняшка, дівчинка в домі нареченої; Компаньйон Старикова; Візник – І. Залуський, Д. Ступка Тривалість вистави –2 год. 30 хв.

THEATRE PROGRAMS

театральні програми

УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА Іван Нечуй-Левицький

КАЙДАШЕВА СІМ’Я Сценічна версія Театру ім. І. Франка Комедія на 2 дії Режисер-постановник з. д. м. П. Ільченко Режисер н. а. В. Коляда Художник-постановник з. д. м. А. АлександровичДочевський Художник по костюмах Л. Нагорна Музичне оформлення з. а. В. Гданського Народні обряди Г. Охрімчук Балетмейстер з. п. к. Н. Осипенко Хормейстер з. а. А. Навроцький ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Кайдаш – н. а. В. Коляда, з. а. П. Панчук Кайдашиха – н. а. Н. Сумська

Карпо – Ю. Ребрик, з. а. О. Форманчук Лаврін – з. а. Н. Задніпровський, Д. Чернов Мотря – О. Мєдвєдєва, Н. Ненужна, з. а. Н. Ярошенко Мелашка – К. Баша-Довженко, А. Савченко, О. Фесуненко Баба Параска – н. а. Н. Гіляровська, Н. Перчевська Баба Палажка – з. а. Н. Омельчук, з. а. З. Цесаренко Довбиш – н. а. В. Дудник Довбишка – з. а. В. Ілляшенко, О. Кондратюк, О. Олексенко Привид херсонського чумака – н. а. В. Абазопуло, В. Абазопуло (мол.) Проскурниця – В. Зінєвіч, І. Мельник, О. Фесуненко Дівчата, хлопці, селяни – артисти балету, хору, оркестру Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

ПРЕМ’ЄРА

Василь Стефаник

MORITURI TE SALUTANT («У нас все свято») Вистава на 2 дії Інсценізація Д. Богомазова Режисер-постановник Д. Богомазов Художник О. Друганов Музичне оформлення С. Карпенко Хореографія О. Семьошкіної Відеоряд П. Вавриневич Художник по світлу Г. Ваховська Звукорежисер В. Власюк ВИКОНАВЦІ:

К. Баша-Довженко, н. а. В. Баша, К. Вертинська, з. а. Т. Міхіна, І. Залуський, з. а. О. Форманчук, Р. Сєттаров, О. Печериця, С. Карпенко Тривалість вистави – 2 год. 15 хв.

Федір Достоєвський

Тадеуш Ружевич

Ярослав Гашек

СОН СМІШНОЇ ЛЮДИНИ

СТАРА ЖІНКА ВИСИДЖУЄ

ШВЕЙК

Вистава без антракту

Вистава на 1 дію

Інсценізація з. а. П. Панчука за однойменним оповіданням Ф. Достоєвського Режисер-постановник та музичне оформлення М. Голенко Художник-постановник та художник по костюмах Ф. Александрович Композитор М. Шоренков Постановник пластичних сцен О. Семьошкіна ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Смішний – з. а. П. Панчук Смішна – з. а. Т. Міхіна Смішне – Таїсія Панченко Ангели – В. Левченко, В. Пантелюк Тривалість вистави – 1 год. 30 хв.

Переклад з польської Я. Сенчишина Режисер-постановник з. д. к. Республіки Польща З. Хшановський Художник-постановник н. х. Є. Лисик Художник по костюмах з. а. О. Зінченко Звукорежисер О. Сікорський Художник по світлу Я. Марчук У виставі використано музику Дж. Россіні та А. Марчелло, З. Штака та А. Піаццолі ВИКОНАВИЦЯ:

н. а. Л. Кадирова Тривалість вистави – 1 год.

Інсценізація М. Гринишина та А. Жолдака-Тобілевича за мотивами роману «Пригоди бравого вояки Швейка» на 2 дії Переклад С. Масляка Режисери-постановники: М. Гринишин, А. Жолдак-Тобілевич Сценографія Я. Нірода Композитор Р. Суржа Балетмейстери О. та Є. Костроміни Художник по світлу І. Ваховський Режисер відеоряду І. Ковальська ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Бравий вояка Швейк – н. а. Б. Бенюк Шпик, жандарм, пан-отець, поручник Лукаш – н. а. А. Хостікоєв Панночка – М. Савка Тривалість вистави – 2 год. 20 хв.

THEATRE PROGRAMS театральні програми

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

www.rusdram.com.ua Вул. Б. Хмельницького, 5 Тел. 234-42-23

Леся Українка

У ПОЛОНІ ПРИСТРАСТЕЙ («Камінний господар») Драма Вистава без антракту Сценічний варіант театру Переклади з української А. Гозенпуда та М. Алігер Режисер-постановник н. а. України, з. д. м. Росії М. Резнікович Художник-постановник н. х. М. Левитська Музичне оформлення В. Шпаковської, М. Калмановича Балетмейстер з. а. А. Рубіна Фехтування з. а. О. Роєнко Пісні з. д. м. Ю. Шевченка на вірші Лесі Українки

«Її шалені чоловіки» Лаура– О.Сілантьєва Фото О. Рабіна

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Командор – В. Ращук Донна Анна – н. а. Н. Доля Дон Жуан – н. а. України, з. а. Росії В. Сарайкін Долорес – н. а. О. Кульчицька Сганарель – В. Ніколенко Донна Соль – з. а. О. Єна, з. а. О. Нещерет Донна Консепсьйон – н. а. І. Дука Маріквіта – з. а. Н. Шевченко Охоронець – Ю. Дяк Монах – з. а. О. Хорошко Дівчинка – Ю. Заремба Гості на балу: М. Аугуст, О. Вороніна, Г. Грінчак, з. а. О. Когут, з. а. В. Кошель, В. Осадчий, А. Пономаренко, О. Червоненко Гості на вечорі: з. а. В. Жмакін, з. а. О. Комаров, з. а. В. Кошель, Т. Остапенко, О. Первєєва, н. а. О. Смолярова, В. Черняков Тривалість вистави – 1 год. 50 хв.

Валерій Мухарьямов

Альдо Ніколаї

ОСТАННЄ КОХАННЯ

ПРОЩАЛЬНЕ ТАНГО

Мелодрама на 2 дії за мотивами оповідань Ісака Башевіса Зінгера

Трагікомедія на 2 акти

Режисер-постановник н. а. Н. Батуріна Сценографія О. Вакарчука Костюми В. Плавун Музичне оформлення О. Шимка ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Гаррі – н. а. Д. Бабаєв Марк –з. а. В. Лісенбарт Місіс Полі Адамс – н. а. О. Смолярова Місіс Етель Брокелес – н. а. Н. Кудря Тривалість вистави – 2 год.

Постановка та ідея сценічного вирішення Г. Зіскіна (Канада) Поновлення декорації О. Дробна (Україна) Сценічна версія Національного академічного театру ім. Лесі Українки та Театру ім. Леоніда Варпаховського ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Едда – з. а. Росії А. Варпаховська Еліо – Ю. Дяк Фока – з. а. А. Наталушко Дія відбувається у 60-ті рр. ХХ століття Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

THEATRE PROGRAMS

театральні програми

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Габріель Ару

Йоганн Вольфганг фон Гете

Жан-Батист Мольєр

ЇЇ ШАЛЕНІ ЧОЛОВІКИ

СТРАЖДАННЯ ЮНОГО ВЕРТЕРА

УЯВНО ХВОРИЙ

(«Laure et les Jacges», 1963) Майже дрібниця без антракту (Сценічний варіант театру)

Драма без антракту

Переклад з французької І. Євдокимової Режисер О. Нікітін Сценографія О. Дробної ДІЙОВІОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Лаура – О. Сілантьєва Жаки – з. а. С. Москвін, з. а. В. Семирозуменко, з. а. О. Хорошко Тривалість вистави – 1 год. 40 хв.

Виставу створено на основі самостійної роботи акторів Сценографія та костюми О. Дробної, Д. Ніколаєвої Хореограф Н. Бурлака Музичне оформлення О. Шимка Куратори роботи: А. Рибікова, С. Сукненко ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Вертер – В. Величко Лотта – О. Тополь Альберт – В. Метерчук Тривалість вистави – 1 год.

Комедія на 3 дії Режисер-постановник А. Кац (Росія) Режисер О. Гаврилюк Сценографія Т. Швець (Росія) Костюми О. Дробної Композитор В. Брусс (Росія) Музичний керівник постановки О. Шимко Балетмейстер-постановник з. а. А. Рубіна Балетмейстер-репетитор С. Приходько Фінальна пісня: слова А. Душечкіна (Білорусь) Оркестровка О. Шимка ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Джон Патрік

Марк Камолетті

ДИВНА МІСІС СЕВІДЖ

СІМЕЙНА ВЕЧЕРЯ

Трагікомедія на дві дії Переклад з англійської Т. Блантер Постановка І. Дуки Сценографія О. Корчиної Музичне оформлення М. Сазоненка, Г. Фількевич Балетмейстер з. а. А. Рубіна

Комедія на 2 дії Переклад з французької І. Прохорової (Сценічна версія Театру ім. Л. Варпаховського) Постановка Г. Зіскіна (Канада) Сценографія О. Дробної Режисер Б. Вознюк

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Місіс Етель Севідж – н. а. І. Дука Лілі-Белл – І. Новак, О. Стефанська Тіт – М. Аугуст, з. а. О. Замятін Семуел – з. а. В. Семирозуменко Доктор Емметт – з. а. В. Зайцев, з. а. В. Жмакін Міс Вільгельміна (Віллі) – з. а. Г. Наталушко, Л. Тищенко Флоренс – Т. Бойко, О. Вороніна Фері – Г. Грінчак Місіс Педді – з. а. О. Єна, з. а. Н. Ковязіна Ганнібал – А. Пономаренко Джеффрі – О. Савкін Тривалість вистави – 2 год. 40 хв.

Бернар, чоловік – н. а. Б. Вознюк (Україна) Жаклін, дружина – н. а. Н. Кудря (Україна), н. а. України, н. а. Росії Т. Назарова (Україна) Робер, друг – н. а. Ю. Гребельник, з. а. С. Москвін (Україна) Сюзанна, коханка – Г. Грінчак (Україна) Сюзетта, кухарка – з. а. Росії Г. Варпаховська (Канада), з. а. Н. Кондратовська (Україна) Жорж, чоловік кухарки – н. а. Д. Бабаєв, н. а. О. Гетьманський (Україна) Тривалість вистави – 2 год. 25 хв.

Арган, уявно хворий – н. а. Д. Бабаєв Беліна, друга дружина Аргана – І. Новак Анжеліка, дочка Аргана, закохана в Клеанта – О. Тополь Беральд, брат Аргана – н. а. О. Гетьманський Клеант, молода людина, закохана в Анжеліку – В. Ніколенко Пан Діафуарус, лікар – М. Аугуст Тома Діафуарус, його син, закоханий в Анжеліку – В. Осадчий Пан Флеран, аптекар – з. а. О. Комаров Пан Пургон, лікар Аргана – з. а. В. Кошель Туанета, служниця – н. а. України, н. а. Росії Т. Назарова Пан де Бонфуа, нотаріус – з. а. В. Семирозуменко Жак – Є. Ванцлов, І. Завгородній Жорж, лакей – А. Ємцов Андре, лакей – А. Коваленко Циган – В. Метерчук, О. Поліщук, В. Ращук Циганки – Т. Бойко, І. Борщевська, О. Вороніна, В. Жилінська, Л. Тищенко, О. Червоненко Лікарі – О. Валюк, Є. Ванцлов, В. Величко, І. Завгородній, з. а. О. Замятін, А. Коваленко, В. Метерчук, М. Нікітин, В. Овчаров, О. Поліщук, В. Ращук Тривалість вистави – 2 год. 35 хв.

THEATRE PROGRAMS театральні програми

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

ПРЕМ’ЄРА

Жан Франсуа Реньяр

ШАЛЕНСТВО КОХАННЯ («Les folies amoureuses», 1704) Музична вистава на 2 дії Переклад з французької М. Донського Оригінальна сценічна версія та постановка н. а. України, з. д. м. Росії М. Резніковича Сценографія та костюми н. х. М. Левитської Композитор з. д. м. Ю. Шевченко Режисери: з. д. м. І. Барковська, О. Нікітін Балетмейстер-постановник О. Голдіс Музичний керівник постановки О. Шимко Звукорежисер А. Муравська Асистент сценографа С. Петровський Балетмейстер-репетитор С. Приходько Редактура тексту сценічної версії Т. Моцарь ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Альбер, старий опікун Агати – н. а. Б. Вознюк Ераст, молодий чоловік, закоханий в Агату – В. Величко, Ю. Дяк, А. Ємцов Агата, молода дівчина, закохана в Ераста – Г. Артеменко, І. Владимирова, О. Єременко Лізетта, служниця Альбера – І. Бенюк, Г. Грінчак, Я. Тутутченко Кріспен, слуга Ераста – М. Нікітін, В. Ніколенко, А. Пономаренко Друзі Ераста – О. Валюк, В. Величко, Ю. Дяк, А. Ємцов, А. Коваленко, В. Метерчук, М. Нікітін, В. Ніколенко, А. Пономаренко Подруги Агати – Т. Бойко, І. Борщевська, А. Дерюгіна, О. Єременко, О. Сілантьєва, Л. Тищенко, О. Червоненко Тривалість вистави – 2 год.

«Шаленство кохання» Лізетта – Г.Грінчак, Альбер – Б.Вознюк Фото І. Сомової

Надія Птушкіна

Анатолій Крим

ПІЗАНСЬКА ВЕЖА

ЗАПОВІТ ЦНОТЛИВОГО БАБІЯ

Фарс на 2 дії Режисер-постановник н. а. Н. Батуріна Художник-постановник О. Вакарчук Художник по костюмах В. Плавун Музичне оформлення В. Шпаковської, М. Сазоненка Балетмейстер з. а. А. Рубіна

Комедія на 2 дії Постановка з. а. В. Малахова Сценографія С. Шевцова Костюми К. Корнійчук Музичне оформлення В. Борисова Балетмейстер з. а. А. Рубіна Фехтування з. а. О. Роєнка У виставі використано оригінальну музику В. ДіДюЛі

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Дружина – н. а. Н. Кудря, н. а. Н. Ніжерадзе Чоловік – н. а. України, з. а. Росії В. Сарайкін Закохана пара – С. Бобко, Т. Бойко, І. Борщевська, О. Вороніна, О. Поліщук, А. Пономаренко, Л. Тищенко Тривалість вистави – 2 год. 10 хв.

Дон Жуан – з. а. В. Зайцев, н. а. М. Рушковський Лепорелло – н. а. С. Озіряний Донна Анна – н. а. Н. Доля Монах – О. Савкін, А. Сеітаблаєв (Київський академічний театр драми і комедії на Лівому березі Дніпра) Тривалість вистави – 2 год. 15 хв.

THEATRE PROGRAMS

театральні програми

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ Алехандро Касона

ДЕРЕВА ПОМИРАЮТЬ СТОЯЧИ Вистава на 3 дії з одним антрактом Переклад з іспанської Н. Трауберг Сценічна редакція н. а. Росії Л. Варпаховського Постановка з. д. м. І. Барковської Сценографія н. а. Росії Л. Варпаховського, з. д. м. М. Духновського Художник по костюмах В. Плавун Музичне оформлення з. д. м. І. Барковської, В. Шпаковської Балетмейстер з. а. А. Рубіна Асистент режисера Л. Семирозуменко

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Бабуся – н. а. України, н. а. Росії В. Заклунна Сеньйор Бальбоа – н. а. Ю. Мажуга Директор – н. а. К. Кашліков Марта-Ізабелла – н. а. О. Кульчицька, з. а. О. Нещерет Інший – н. а. Д. Савченко, з. а. В. Семирозуменко Лоліта, секретарка – з. а. О. Нещерет, Т. Остапенко Амеліа, друкарка – з. а. Н. Шевченко Пастор – з. а. В. Алдошин, з. а. О. Замятін Фокусник – В. Ніколенко Хеновева – О. Первєєва Феліса, покоївка – О. Червоненко Маурисьйо в дитинстві – Д. Тур, А. Дібров Тривалість вистави – 2 год. 35 хв.

«Сто п’ята сторінка про кохання» Фото І. Сомової

СТО П’ЯТА СТОРІНКА ПРО КОХАННЯ Історія на 2 частини Сценічна композиція М. Резніковича Постановка н. а. України, з. д. м. Росії М. Резніковича Сценографія, костюми н. х. М. Левитської Режисери з. д. м. І. Барковська, з. д. м. Л. Остропольський Композитор, музичне вирішення з. д. м. Ю. Шевченко Балетмейстер-постановник з. а. А. Рубіна ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Віра – Г. Артеменко Він – С. Бобко

Він, сьогодні – н. а. Д. Савченко Манон – н. а. Н. Доля Альоша-де Гріє – Є. Авдєєнко Ніна Олексіївна – з. а. О. Нещерет Левіт – з. а. О. Хорошко Командир – з. а. О. Замятін Лейтенант Борис – О. Поліщук Розай – В. Осадчий Бабуся Віри – н. а. О. Кульчицька Хазяйка – з. а. О. Єна Та, що була у полоні – І. Борщевська Та, що пішла – з. а. Г. Наталушко Моряк – Ю. Яковлєв, В. Ращук Дружинниця – з. а. О. Єна, н. а. О. Кульчицька, І. Борщевська, Г. Грінчак Баяніст – М. Нікітін Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

Лукас Берфус

ЯНГОЛЯТКО, АБО СЕКСУАЛЬНІ НЕВРОЗИ НАШИХ БАТЬКІВ П’єса на 1 дію Переклад з німецької та сценічна версія А. Рибікової Режисер А. Рибікова Сценографія О. Вакарчука, В. Плавун Музичне оформлення А. Рибікової, В. Тененбаума, О. Шимка Консультант з пластики Н. Бурлака ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Мати – н. а. України, н. а. Росії Л. Кадочникова Батько – з. а. В. Зайцев Витончений пан – з. а. Є. Лунченко Лікар – з. а. С. Москвін Шеф – М. Нікітин, В. Овчаров Мати шефа – н. а. Н. Ніжерадзе Дора – О. Тополь Тривалість вистави – 1 год. 50 хв.

Олександр Мардань

ЖІНКИ. ФРАГМЕНТ. СКАНДАЛ БЕЗ АНТРАКТУ Драма без антракту Режисер-постановник І. Дука Художник-постановник О. Корчина Художник-оформлювач І. Сомова Музичне оформлення М. Сазоненка ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Тетяна – н. а. Л. Яремчук Тамара – н. а. І. Дука Альона – н. а. Н. Доля Тривалість вистави – 2 год.

THEATRE PROGRAMS театральні програми

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Федір Достоєвський

Рей Куні

ДЯДЕЧКІВ СОН

№ 13 («ШАЛЕНА НІЧ, АБО ОДРУЖЕННЯ ПІГДЕНА»)

(Із Мордасовських літописів) Трагікомедія на 2 акти Постановка та інсценізація Г. Зіскіна (Канада) Сценографія н. х. Росії, н. х. України Д. Боровського (Росія) Костюми В. Комолової (Росія) Композитор з. д. м. Росії А. Шнітке (Росія) Художник з відновлення сценографії та костюмів О. Дробна (Україна) ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Марія Олександрівна Москальова – з. а. Росії Г. Варпаховська (Монреаль, Канада) Зінаїда Афанасіївна, її дочка – н. а. Н. Доля, І. Новак (Київ, Україна) Афанасій Матвійович, її чоловік – н. а. О. Гетьманський (Київ, Україна) Князь Гаврило К. – з. а. В. Зайцев (Київ, Україна) Павло Олександрович Мозгляков – В. Ніколенко (Київ, Україна) Настасія Петрівна Зяблова – н. а. Л. Яремчук (Київ, Україна) Софія Петрівна Фарпухіна – н. а. Н. Ніжерадзе, з. а. Л. Солодова (Київ, Україна) Анна Миколаївна – н. а. Л. Яремчук (Київ, Україна) Наталія Дмитрівна – н. а. Н. Ніжерадзе, з. а. Л. Солодова (Київ, Україна) Діва сновидінь князя Гаврила К. – Г. Артеменко (Київ, Україна), Ю. Заремба (Київ. Україна) Тривалість вистави – 2 год. 45 хв.

Комедія наших днів на 2 дії Переклад з англійської Мих. Мішина Режисер-постановник з. д. м. І. Барковська Художник-постановник О. Корчина Композитор В. Шпаковська Балетмейстер з. а. А. Рубіна Режисер-асистент О. Гаврилюк ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Ричард Уїллі, помічник прем’єр-міністра – з. а. О. Замятін Джордж Пігден, секретар помічника прем’єрміністра – н. а. К. Кашліков

Памела, дружина помічника прем’єр-міністра – з. а. О. Когут, н. а. Н. Кудря, О. Стефанська Джейн Уорзінгтон, секретарка – н. а. О. Кульчицька, І. Новак, Л. Тищенко Ронні, чоловік секретарки – з. а. С. Москвін, Ю. Дяк Гледіс, дама – з. а. Н. Кудрявцева, н. а. Н. Ніжерадзе, з. а. Н. Шевченко Тіло, чоловіче, середнього віку – А. Пономаренко, з. а. В. Семирозуменко Управитель – В. Бродський, з. а. О. Комаров Офіціант – н. а. С. Озіряний, з. а. В. Семирозуменко, Ю. Яковлев Покоївка – Т. Остапенко Місце дії – Лондон Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

«Дядечків сон» Зінаїда Афанасіївна – І.Новак Москальова– Г.Варпаховська Фото І. Сомової

THEATRE PROGRAMS

театральні програми

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Антон Чехов

Броніслав Нушич

Рей Куні

ВИШНЕВИЙ САД

ПАНІ МІНІСТЕРША

Комедія на 4 дії

Комедія на 4 дії Вистава з одним антрактом

ЗАНАДТО ОДРУЖЕНИЙ ТАКСИСТ

Постановка А. Каца (Росія) Художник Т. Швець (Росія) Режисер-асистент О. Гаврилюк Композитор, музичне вирішення О. Шимка Балетмейстер-постановник з. а. А. Рубіна Балетмейстер-репетитор С. Приходько ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Раневська Любов Андріївна, поміщиця – н. а. України, н. а. Росії Т. Назарова Аня – Л. Тищенко Варя – н. а. Н. Доля Гаєв Леонід Андрійович, брат Раневської – н. а. О. Гетьманський Лопахін Єрмолай Олексійович, купець – В. Ращук Трофимов Петро Сергійович, студент – з. а. В. Семирозуменко Симеонов-Пищик Борис Борисович, поміщик – з. а. В. Алдошин Шарлотта Іванівна, гувернантка – з. а. О. Когут, Т. Остапенко Єпіходов Семен Пантелійович, конторщик – А. Пономаренко Дуняша, покоївка – О. Червоненко Фірс, лакей, старий – н. а. М. Рушковський, н. а. В. Шестопалов Яша, молодий лакей – В. Ніколенко Перехожий – з. а. О. Замятін Єгор – О. Поліщук Начальник станції – В. Юрченко Поштовий чиновник – В. Метерчук Гості, слуги – Т. Бойко, О. Валюк, Г. Грінчак, А. Коваленко, В. Овчаров Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

Переклад із сербсько-хорватської Т. Вірти Сценічна редакція В. Силіної Постановка н. а. України, з. д. м. Росії М. Резніковича, з. д. м. Л. Остропольського Художник-постановник н. х. М. Левитська Режисер В. Юрців Композитор з. д. м. Ю. Шевченко Тексти пісень н. а. Ю. Рибчинського Балетмейстер з. а. А. Рубіна У виставі використано вірші М. Гумильова, А. Фета, Саші Чорного ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Сіма Попович – з. а. О. Комаров Живка, його дружина – н. а. України, н. а. Росії Т. Назарова Дара, їхня дочка – з. а. Н. Шевченко Рака, їхній син – А. Пономаренко Чеда Урошевич, їхній зять – н. а. Д. Савченко Д-р Нінкович, секретар міністерства іноземних справ – О. Савкін Дядько Васа – н. а. В. Шестопалов Тітка Савка – з. а. Н. Кудрявцева Ріста Тодорович, торговець шкірами – н. а. Д. Бабаєв Пані Ната Стефанович – н. а. України, н. а. Росії Л. Кадочникова Пані Драга – з. а. І. Павлова Анка, служниця – І. Новак Чиновники міністерства – С. Бобко, з. а. С. Москвін, з. а. В. Семирозуменко, Ю. Яковлєв Гості – В. Бродський, н. а. Ю. Гребельник, з. а. О. Замятін, н. а. К. Кашліков, з. а. О. Когут, М. Нікітін, О. Первєєва, з. а. Л. Солодова, з. а. О. Хорошко Дія відбувається на межі минулого та нинішнього століть Тривалість вистави – 3 год. 15 хв.

Комедія на 2 дії Переклад з англійської М. Мішина Постановка з. д. м. І. Барковської Режисер О. Нікітін Художник О. Корчина Музичне оформлення В. Шпаковської ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Джон Сміт – н. а. О. Гетьманський Мері Сміт – н. а. О. Кульчицька, з. а. Г. Наталушко Барбара Сміт – О. Червоненко, з. а. Н. Шевченко Стенлі Поуні – н. а. К. Кашліков, М. Нікітін Інспектор Траутон – М. Аугуст Інспектор Портерхаус – В. Овчаров, А. Пономаренко Боббі Франклін – В. Осадчий Репортер – О. Валюк, А. Коваленко, В. Метерчук Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

Рей Куні

ЗАНАДТО ЩАСЛИВИЙ БАТЬКО Комедія на 2 дії Переклад з англійської та редакція М. Мішина Постановка з. д. м. І. Барковської, О. Нікітіна Сценографія, костюми О. Корчиної ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Джон Сміт – з. а. С. Москвін, Л. Титов Мері Сміт – н. а. О. Кульчицька, з. а. Г. Наталушко Барбара Сміт – В. Жилінська, з. а. Н. Шевченко Стенлі Поуні – н. а. К. Кашліков, М. Нікітін Батько – з. а. В. Алдошин, М. Аугуст Вікі Сміт – І. Бенюк, Л. Тищенко Гейвін Сміт – С. Бобко Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

THEATRE PROGRAMS театральні програми

АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ДРАМИ І КОМЕДІЇ НА ЛІВОМУ БЕРЕЗІ ДНІПРА

АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ДРАМИ І КОМЕДІЇ НА ЛІВОМУ БЕРЕЗІ ДНІПРА www.drama-comedy.kiev.ua Просп. Броварський, 25 Тел.: 517-89-80

Георг Бюхнер

КАРНАВАЛ ПЛОТІ Вистава-концерт без антракту за п’єсою «Войцек» Переклад з німецької О. Міхелевич Режисер-постановник Д. Богомазов Художник-постановник П. Богомазов Режисер з музики О. Курій Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Войцек – О. Кобзар, з. а. В. Лінецький Марія – Т. Антропова, Я. Соболевська Капітан – А. Самінін Лікар – з. а. В. Задніпровський Тамбурмажор – М. Кукуюк Андрес – О. Комаренко Маргарита – С. Штанько Кете – К. Качан Ярмарковий зазивало, Дурник Карл – В. Салій Єврей – В. Канівець Дівчина – О. Бушевська, О. Колесніченко Солдати та народ – І. Антонов, А. Гурезов, А. Ісаєнко, І. Завгородній, В. Шеховцов Автори та виконавці музики: А. Самінін (гітара, бас-гітара), М. Кукуюк (гітара, вокал), О. Кохановський (клавішні), І. Завгородній (гітара, флейта, вокал), І. Антонов (ударні, бас-гітара), В. Салій (бас-гітара, вокал) У виставі звучить тільки жива музика Тривалість вистави – 1 год. 40 хв.

Володимир Войнович

Володимир Набоков

ГРАЄМО ЧОНКІНА

ЛОЛІТА

Вистава на 2 дії

Крик одинокої загибелі Драма на 2 дії

Інсценування О. Кобзаря, А. Самініна за романом-анекдотом «Життя та незвичайні пригоди солдата Івана Чонкіна» Художній керівник постановки н. а. України, н. а. Росії Е. Митницький Режисери-постановники: О. Кобзар, А. Самінін Сценографія О. Луньова Художник з костюмів Д. Ніколаєва Музичне рішення О. Курія Художник по світлу Т. Кислицька

Інсценізація А. Білоуса Режисер-постановник А. Білоус Сценографія та костюми О. Луньова Музичне рішення О. Курія Хореографія Ю. Русанової Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Гумберт – Д. Суржиков Лоліта – О. Лук’яненко Шарлотта – Л. Самаєва Куїльті – з. а. М. Боклан, О. Кобзар Місс Пратт – з. а. І. Мельник Мона Даль – А. Кирєєва, О. Лаврик Дік – А. Ісаєнко, О. Тритенко Тривалість вистави – 3 год. 20 хв.

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Іван Чонкін – В. Салій Нюра – Л. Самаєва Командир Губа, Голова Голубєв – з. а. М. Боклан Алімов – І. Антонов Капітан Міляга, Кузьма Гладишев – М. Кукуюк Мойша Соломонович, Шикалов – В. Мовчан Сержант Свинцов, Талдикін – А. Ісаєнко, О. Тритенко Капітан – з. а. А. Мостренко Молодший лейтенант – К. Костишин Плечовий – Д. Лаленков Ревкін – з. д. м. С. Пазенко, з. а. С. Солодов Сержант Єдрьонков, Пілот – А. Вахліовський Раїса, Капітоліна – А. Киреєва, А. Тритенко Фроська – О. Лаврик, Н. Озирська Телефоністка – М. Бондарєва, з. а. Т. Кибальникова Тривалість вистави – 3 год.

Д’єрдь Таборі

МАЙН КАМПФ, АБО ШКАРПЕТКИ В КАВНИКУ Фарсові трюки у нічному віденському притулку Вистава на 2 дії Переклад з німецької О. Костіна, Н. Неволіної Постановка та сценографія н. а. України, н. а. Росії Е. Митницького Художник з костюмів Б. Якушева Музичне рішення О. Курія Літературно-історичні консультації та переклад пісень Н. Бориско Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Герцель – з. а. А. Ященко Лобковиць – з. а. О. Ганноченко Гітлер – н. а. В. Горянський Гретхен – Ю. Волчкова, С. Орліченко Фрау Смерть – н. а. Н. Білецька, з. а. С. Золотько Хіммлішст – А. Соболєв Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

THEATRE PROGRAMS

театральні програми

АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ДРАМИ І КОМЕДІЇ НА ЛІВОМУ БЕРЕЗІ ДНІПРА

ПРЕМ’ЄРА

П’єр Нотт

ДВІ ДАМОЧКИ В СТОРОНУ ПІВНОЧІ Ілюзії. З музикою Вистава без антракту Переклад І. Мягкової Постановка і костюми Т. Трунової Художник О. Луньов Хореографія А. Вахліовського, О. Маншиліна Музичне рішення І. Антонова, М. Кукуюка Режисер з музики О. Курій Художник по світлу Т. Кислицька Відео О. Моргунець-Ісаєнко Відеооператор Є. Чекалін ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ: «Дві дамочки всторону півночі» Аннетта – М. Кукуюк Фото Є. Чекаліна

Аннетта – М. Кукуюк Бернадетта – В. Салій Тривалість вистави – 1 год. 40 хв.

Херберт Бергер

Йосеф Бар-Йосеф

БРЕШЕМО ЧИСТУ ПРАВДУ

МОРЕ…НІЧ… СВІЧКИ…

Стрибки з балкона на балкон Вистава на 2 дії

Невигадане життя на Середземному морі Вистава без антракту за п’єсою «Це велике море»

Переклад з німецької М. Рудницького Режисер В. Айдіна Художній керівник постановки н. а. України, н. а. Росії Е. Митницький Художник А. Кононенко Музичне рішення О. Курія Пластичне рішення О. Семьошкіної Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Джон Валлоне – з. а. С. Солодов Ненсі Валлоне – О. Архангельська, з. а. І. Мельник Філіпп Дебні – Ю. Литвин Дороті Дебні – А. Масленникова, Н. Циганенко Боб Джексон – М. Кукуюк, з. а. Л. Сомов Тривалість вистави – 2 год. 10 хв.

Переклад з івриту С. Шенбрунн Постановка н. а. України, н. а. Росії Е. Митницького Сценічний простір І. Несміянова Костюми І. Куц Музичне рішення О. Курія Хореографія з. а. А. Рубіної Режисер-асистент з. а. А. Ященко Асистент хореографа з. а. Л. Сомов Художник по світлу Т. Кислицька У виставі звучать романси Ю. Едельштейна на вірші П. Верлена, Я. Полонського, О. Блока, О. Мандельштама, М. Цвєтаєвої, А. Ахматової, А. Твардовського та романс М. Крюкова на вірші К. Симонова

«Дві дамочки всторону півночі» Бернадетта – В. Салій Фото Є. Чекаліна

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Ноах Грінвальд – з. а. В. Лінецький, з. а. АРК А. Сеітаблаєв Пніна – Т. Круліковська Естер – Ю. Волчкова, С. Орліченко Йона – з. а. Росії П. Миронов Ефраїм – С. Петько, з. а. А. Ященко Міша – А. Самінін, з. а. Л. Сомов Рита – О. Жураковська, Т. Комарова Аліза – н. а. Н. Білецька Бені – Ю. Литвин Жак – М. Кукуюк Дівки –А. Кирєєва, О. Колесніченко, І. Мак, Н. Циганенко, С. Штанько У пластичних етюдах зайняті артисти театру Дія відбувається в Тель-Авіві невдовзі після Другої світової війни Тривалість вистави – 1 год. 50 хв.

THEATRE PROGRAMS театральні програми

АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ДРАМИ І КОМЕДІЇ НА ЛІВОМУ БЕРЕЗІ ДНІПРА Іван Тургенєв

Ілля Ноябрьов

Олександр Мардань

НАЙВИЩЕ БЛАГО У СВІТІ…

ПОВЕРНЕННЯ БЛУДНОГО БАТЬКА

ЧЕРГА

Таїнство кохання за п’єсою «Місяць на селі»

(А де ж був чоловік?!) Вистава на 2 дії

Сценічна редакція А. Білоуса Режисер-постановник А. Білоус Художник-постановник О. Луньов Музичне вирішення О. Курія Художник по світлу Т. Кислицька

Режисер-постановник І. Ноябрьов Художник-постановник О. Луньов Художник з костюмів М. Дяченко Музичне рішення О. Курія Художник по світлу Т. Кислицька

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Аркадій Сергійович Іслаєв – М. Кукуюк, з. а. П. Миронов Наталя Петрівна – Н. Озірська, А. Тритенко Вірочка – О. Бушевська, О. Лукьяненко Ігнатій Ілліч Шпигельський – з. а. М. Боклан, з. а. Л. Сомов Михайло Олександрович Ракітін – О. Кобзар, А. Самінін Олексій Миколайович Бєляєв – О. Тритенко, В. Томусяк Анна Семенівна Іслаєва – н. а. Н. Білецька, з. а. Т. Кибальникова Лизавета Богданівна – А. Масленникова, з. а. І. Мельник Афанасій Іванович Большинцов – В. Мовчан, з. д. м. С. Пазенко Тривалість вистави –3 год. 15 хв.

Микола Миколайович – М. Кукуюк Тетяна Григорівна – О. Архангельська, з. а. І. Мельник Батько – з. а. Л. Сомов, з. д. м. С. Пазенко Сестра – А. Баша, А. Тритенко Чоловік сестри – з. а. П. Миронов Подруга – Ю. Волчкова, Т. Комарова Сусід – О. Тритенко Дочка – А. Баша, О. Колесніченко Син – А. Вахліовський Громадянин – з. а. В. Задніпровський, О. Месеча Сусідки: М. Бондарєва, з. а. Т. Кибальникова Міліціонер – А. Гурезов Тривалість вистави – 2 год.

Анатолій Крим

Надія Птушкіна

ДЗВІНОК З МИНУЛОГО

«ТИ, ЯКОГО ЛЮБИТЬ ДУША МОЯ...»

Сучасна комедія Режисер В. Цивінський Керівник постановки н. а. України, н. а. Росії Е. Митницький Художник О. Луньов Художник з костюмів Д. Ніколаєва Музичне рішення О. Курія Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Рита – Л. Самаєва, Н. Циганенко Андрій – з. а. А. Мостренко, К. Костишин Віктор – з. а. М. Боклан, С. Петько Тривалість вистави – 1 год. 30 хв.

Еротична драма Вистава на 2 дії Режисер Д. Лазорко Художник О. Луньов Пластичне рішення з. а. Л. Сомова Музичне рішення А. Семененко Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Іаков – з. а. А. Мостренко Рахіль – Л. Самаєва Лія – А. Масленникова Тривалість вистави – 2 год. 15 хв.

Кумедна історія Вистава на 2 дії Режисер Д. Богомазов Художник О. Друганов Музичне рішення О. Кохановського, О. Курія Пластичне рішення Л. Венедиктової Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Він (Маляр) – І. Антонов, з. а. АРК А. Сеітаблаєв Медсестра Марія – Л. Самаєва Податковий інспектор – А. Ісаєнко Бізнесмен – О. Кобзар Правоохоронець – з. а. С. Солодов Дама – І. Мак Чоловік дами – з. а. А. Мостренко Журналістка – О. Колесніченко, С. Орліченко Суддя – В. Цивінський Професор – з. а. Росії П. Миронов Артист – з. а. Л. Сомов Кавалер – М. Кукуюк Чоловік Медсестри – К. Костишин Толик – О. Тритенко Товариш зі Сходу – М. Кукуюк Маклер – К. Костишин Перший, другий та третій покупці – В. Салій Майстер Вася – В. Шеховцов Жінка із сумкою – Г. Корнєєва Жінка із скринькою – О. Бушевська, О. Колесніченко Ударник – О. Месеча, В. Мовчан Гобой – І. Антонов, А. Гурезов Рекламний агент – з. а. Л. Сомов Пожежник – В. Салій Дами із санепідемстанції – О. Бушевська, Г. Корнєєва, О. Колесніченко Вантажники – В. Салій, О. Тритенко, В. Шеховцов Лікарі «Швидкої допомоги» – В. Салій, О. Тритенко Міліціонер – В. Шеховцов Тривалість вистави – 2 год. 50 хв.

THEATRE PROGRAMS

театральні програми

АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ДРАМИ І КОМЕДІЇ НА ЛІВОМУ БЕРЕЗІ ДНІПРА

«Опіскін. Фома!» Фото Є. Чекаліна

Федір Достоєвський

ОПІСКІН. ФОМА! Ексцентрична комедія Вистава на 2 дії Інсценування О. Лісовця за повістю «Село Степанчикове та його мешканці» Постановка та музичне вирішення О. Лісовця Сценографія О. Луньова Художник з костюмів К. Корабельникова Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Генеральша Крохоткіна Агафія Тимофіївна – н. а. Н. Білецька Полковник Єгор Ілліч Ростаньов, її син, поміщик – з. а. А. Ященко Прасковія Іллівна, її дочка – Т. Комарова Сергій, небіж Ростаньова – А. Ісаєнко Фома Фомич Опіскін – з. а. Л. Сомов Тетяна Іванівна, наречена – Т. Круликовська

Єжевікін Євграф Ларіонович, провінційний чиновник – з. а. В. Задніпровський Настасія Євграфівна, його дочка, гувернантка дітей Ростаньова – Н. Озірська, А. Тритенко Дівиця Перепеліцина Анна Нілівна, приживалка Крохоткіної – С. Орліченко Обноскіна Анфіса Петрівна – О. Жураковська Обноскін Павло Семенович, її син – М. Досенко, К. Майкут Мізинчиков Іван Іванович, відставний поручик – М. Кукуюк Бахчеєв Степан Олексійович, сусідський поміщик – з. д. м. С. Пазенко Гаврило, старий слуга Ростаньових – В. Мовчан Відоплясов, лакей Ростаньова – В. Салій Фалалей, дворовий Ростаньова – А. Вахліовський Приживалки матінки генеральші – Г. Корнєєва, О. Лаврик Коровкін, дитя природи – з. а. С. Солодов, О. Месеча Тривалість вистави – 3 год. 20 хв.

Андрій Міллер

ДОН ЖУАН, АБО УРОКИ СПОКУШАННЯ Народна комедія Вистава з антрактом за п’єсою «Прощання Дон Жуана» Режисер-постановник Д. Богомазов Художник-постановник О. Друганов Хореограф з. а. Л. Сомов Музичне вирішення О. Курія Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Дон Жуан – А. Самінін Донна Анна – І. Мак Сганарель – В. Салій Донна Лаура – Л. Самаєва Анжеліна – Я. Соболевська Корнет – А. Вахліовський Пьєтро – О. Кобзар, М. Кукуюк Сюзанна – А. Баша, С. Штанько Розіна – О. Лаврик Боввани – І. Антонов, А. Гурезов, А. Ісаєнко Слуги – І. Завгородній, В. Шеховцов Нотаріус – О. Кобзар, М. Кукуюк Тривалість вистави – 2 год. 35 хв.

THEATRE PROGRAMS театральні програми

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРЕТИ

www.operetta.com.ua Вул. Вел. Васильківська, 53/3 Тел. 287-26-30

СІЛЬВА Оперета на 2 дії Музика І. Кальмана Лібрето Л. Штайна, Б. Йєнбаха Текст В. Михайлова, Д. Толмачова Переклад з російської С. Сміяна Вірші О. Вратарьова Режисер-постановник н. а. С. Сміян Диригент-постановник В. Ткачук Диригент з. а. О. Мадараш Художник-постановник н. х. М. Левитська Балетмейстер-постановник н. а. О. Сегаль Хормейстер з. д. м. В. Ворвулєв ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Сільва – з. а. О. Ширяєва, С. Приймак, О. Раєвська, А. Середа-Голдун Едвін – з. а. С. Авдєєв, О. Чувпило Князь Ліперт Воляпюк – н. а. В. Рожков, з. а. С. Мельниченко Юліана – н. а. Л. Маковецька, н. а. В. Чемена, з. а. Т. Головчанська-Сівач Стасі – з. а. І. Беспалова-Примак, Г. Коваль Боні – А. Курбанов Феррі – н. а. В. Богомаз, н. а. О. Трофимчук, з. а. С. Бондаренко Ронсдорф – з. а. Росії А. Підгородецький, К. Басковський Нотаріус – Б. Яцик Мікса – Д. Шелаєв Мажордом – Б. Яцик У виставі беруть участь артисти балету, хору та оркестру театру Тривалість вистави – 2 год. 45 хв.

ЦИГАНСЬКИЙ БАРОН

ЛЕТЮЧА МИША

Оперета на 2 дії

Оперета на 3 дії

Музика Й. Штрауса Лібрето І. Шнітцера Переклад українською Н. Забіли Режисер-постановник з. д. м. Б. Струтинський Диригент-постановник Д. Морозов Балетмейстер-постановник В. Прокопенко Хормейстер-постановник І. Ярошенко Художник-постановник С. Павліченко Художник з костюмів І. Давиденко У виставі звучить «Чардаш» Вітторіо Монті, циганська народна пісня «Малярка» в обробці І. Ярошенка та циганський танець в обробці О. Корша ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Сандор Барінкай – з. а. С. Авдєєв, з. а. І. Левенець, В. Одринський Саффі – С. Приймак, Л. Сагат, В. Туліс Стефан – Є. Прудник, С. Яцук Зупан – н. а. М. Бутковський, н. а. О. Кравченко, н. а. О. Трофимчук Арсена – з. а. І. Беспалова-Примак, О. Арбузова, Г. Грегорчак Мірабелла – з. а. І. Лапіна, Г. Довбня, А. Середа-Голдун Чіпра – з. а. Л. Бєльська, з. а. О. Ширяєва Граф Омонай – н. а. С. Павлінов, з. а. В. Макойніков, А. Орлов Оттокар – О. Кириллов, В. Остапенко Карнеро – з. а. С. Бондаренко, з. а. С. Наумов Палі – н. а. В. Рожков, А. Орлов Управитель – О. Ткачова Слуги Зупана – К. Басковський, О. Кириллов, П. Остапенко Скрипаль – В. Марків Цигани, солдати, ад’ютанти Омоная, секретарі суду – артисти хору та балету театру Тривалість вистави – 2 год. 50 хв.

Музика Й. Штрауса Лібрето К. Хаффнера, Р. Жене Текст М. Ердмана, М. Вольпіна Режисер-постановник н. а. Т. Тимошко-Горюшко Диригент-постановник з. а. О. Мадараш Балетмейстер-постановник н. а. О. Сегаль Художник-постановник з. д. м. Польщі В. Заславський Художник з костюмів І. Давиденко Хормейстер з. д. м. В. Ворвулєв ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Розалінда – з. а. О. Ширяєва, О. Арбузова, Г. Довбня, О. Раєвська Генріх – з. а. С. Авдєєв, з. а. С. Бондаренко, з. а. І. Левенець, А. Орлов Адель – з. а. І. Беспалова-Примак, Г. Грегорчак Фальк – н. а. М. Бутковський, А. Курбанов, В. Одринський, С. Яцук Франк – н. а. В. Богомаз, н. а. В. Рожков Альфред – з. а. В. Макойников, В. Одринський, С. Яцук барон» «Циганський Саффі – С. Приймак Орловський – Фото А. Федорціва н. а. С. Павлінов, з. а. С. Авдєєв, з. а. С. Бондаренко, А. Орлов Черговий – з. а. С. Мельниченко, з. а. Росії А. Підгородецький Лісничий – К. Басковський, О. Кушнірюк Помічник чергового – з. а. С. Наумов Невідомий – К. Басковський, О. Кушнірюк Блінд – з. а. Росії А. Підгородецький, А. Курбанов, П. Остапенко Розсильна – Н. Заболотна, А. Нагля, О. Ткачова У виставі беруть участь артисти балету, хору та оркестру театру Тривалість вистави – 3 год. 10 хв.

THEATRE PROGRAMS

театральні програми

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРЕТИ

СОРОЧИНСЬКИЙ ЯРМАРОК Оперета на 2 дії за мотивами однойменного твору М. Гоголя Музика О. Рябова Лібрето М. Аваха, Л. Юхвіда Сценічна редакція Б. Струтинського Режисер постановник з. д. м. Б. Струтинський Диригент-постановник н. а. С. Литвиненко Диригенти: з. а. О. Мадараш, І. Ярошенко Балетмейстер постановник н. а. О. Сегаль Хормейстер-постановник І. Ярошенко Художник-постановник С. Павліченко ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Солопій Черевик, кум Цибулі – н. а. О. Кравченко, н. а. В. Рожков Парася, його дочка – Г. Грегорчак, Н. Красовська, Л. Сагат Хівря, мачуха Парасі – з. а. Л. Бєльська, Г. Довбня

Гриць Голопупенко – В. Одринський, О. Чувпило Цибуля, кум Черевика – н. а. В. Богомаз, з. а. С. Мельниченко Мокрина, його дружина – н. а. Л. Маковецька, з. а. В. Донченко-Бутковська, з. а. І. Лапіна Афанасій Іванович, попович – н. а. М. Бутковський, з. а. С. Бондаренко Хвенько, циган – Д. Шарабурін Груня, циганка – Н. Красовська, С. Приймак, А. Середа-Голдун Шинкар – з. а. С. Наумов, з. а. Росії А. Підгородецький Шинкарка – з. а. Л. Кузьменко, О. Ткачова Парубок – К. Басковський, В. Котенко Дівчина – О. Забашта, Г. Коваль Квасниця – К. Басковський, О. Палій Чумак, людина з народу – Б. Яцик Жінка – О. Ткачова Парубки, дівчата, перекупки, бублейниці, чоловіки, жінки – артисти хору та балету театру Тривалість вистави –2 год. 50 хв.

КЛЮЧ НА БРУКІВЦІ, або ПРИГОДИ ВЕСІЛЬНОЇ НОЧІ Опера-буфф на 1 дію Музика Ж. Оффенбаха Переклад М. Петренка Сценічна редакція Б. Струтинського Режисер-постановник з. д. м. Б. Струтинський Диригент-постановник В. Перевозніков Диригент з. а. О. Мадараш Художник-постановник С. Павліченко Художник з костюмів І. Давиденко Хореографія Н. Скуби ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Флорестан – В. Одринський Мартен – н. а. С. Павлінов, з. а. С. Авдєєв Сюзон – Н. Красовська, С. Приймак, А. Середа-Голдун Розіта – І. Беспалова-Примак, Г. Грегорчак Ведучий – А. Курбанов, Д. Шарабурін Гості – артисти хору та балету Тривалість вистави – 1 год. 20 хв.

«Ключ на бруківці, або Пригоди весільної ночі» Розіта – І. Беспалова-Примак, Флорестан – В. Одринський

THEATRE PROGRAMS театральні програми

АКАДЕМІЧНИЙ МОЛОДИЙ ТЕАТР

www.molody.kiev.ua Вул. Прорізна, 17 Тел. 278-73-92

ПРЕМ’ЄРА

Ерік-Еманюель Шмітт

ЗАГАДКОВІ ВАРІАЦІЇ Дуель без антракту Переклад Неди Нежданої Режисер-постановник А. Білоус Сценографія В. Карашевського Художник костюмів Б. Орлов Музичне оформлення О. Харченка ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Ерік Ларсен – з. а. О. Вертинський Абель Знорко – з. а. С. Боклан Тривалість вистави – 1 год. 30 хв. ПРЕМ’ЄРА

Кіра Малініна

НЕЙМОВІРНА ІСТОРІЯ КОХАННЯ

ПРЕМ’ЄРА

Луїджі Піранделло

ЛЮБОВ ЛЮДЕЙ

LA BESTIA E LA VIRTU («Звір і Доброчесність»)

Місцеві плітки на 2 дії Переклад С. Жиркова Режисер-постановник С. Жирков Художник-постановник Ю. Заулична Автор оригінальної музики Д. Солодкий ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Коля – Д. Тубольцев Люська, дружина Колі – І. Ткаченко, П. Войневич Ольга Борисівна, мати Люськи – з. а. Т. Ігнашкіна, Н. Кленіна Сергій – М. Дробот, А. Сомик Лідія Федорівна, мати Сергія – з. а. І. Кравченко, Г. Розстальна Іван – С. Бжезінський, О. Нагрудний Настя, дружина Івана – І. Бжезінська, Н. Воронюк Чубасов – В. Кокотунов, Р. Равицький Ольга, кохана Чубасова – Г. Бащева, А. Костюкова Маша, продавець – М. Пустова, А. Євтушенко Тривалість вистави – 2 год. 15 хв.

Вистава без антракту Режисер-постановник А. Романов Художник-постановник Ю. Заулична Музичне оформлення О. Харченко Пластичне вирішення О. Маншилін Помічник режисера Д. Дідковська ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Він – М. Дробот, С. Антон Вона – В. Ходос, А. Бащева Тривалість вистави – 1 год. 20 хв.

ПРЕМ’ЄРА

Дмитро Богославський

«Любов людей» Фото В. Соколан

Італійський анекдот про жіночу вірність Переклад В. Чайковського Режисер-постановник Т. Криворученко Художник-постановник В. Бариба Музичне оформлення О. Костенка Художник костюмів Ю. Заулична Пластичне вирішення С. Швидкого ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Перелла – з. а. О. Хижна, О. Узлюк Паоліно – Р. Равицький Ніно Пулейо – І. Портянко, В. Чигляєв Тото Пулейо – А. Колесник, А. Сомик Розарія – Н. Кленіна, О. Кружиліна Грація – Н. Кленіна, О. Кружиліна Джільо – М. Пустова Беллі – А. Топчій Ноно – С. Бжезінський, А. Мартинішин Матрос – Ю. Потапенко Капітан Парелла – з. а. І. Щербак, Б. Георгієвський Тривалість вистави – 2 год.

THEATRE PROGRAMS

театральні програми

АКАДЕМІЧНИЙ МОЛОДИЙ ТЕАТР

ПРЕМ’ЄРА

Микола Ердман

ГОГОЛЬ-МОГОЛЬ З ДВОХ ЯЄЦЬ Комедія на 2 дії Режисер-постановник О. Меркулова Художник-постановник Л. Чернова Пластичне вирішення С. Швидкого Музичне оформлення О. Меркулової Художній керівник постановки А. Білоус ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

«La bestia e la virtu» Фото В. Соколан

Петро Гладилін

Артур Шніцлер

АФІНСЬКІ ВЕЧОРИ

ХОРОВОД ЛЮБОВІ

Комедія на 2 дії

10 еротичних сцен

Переклад В. Гриневича Режисер-постановник з. а. І. Славинський Художник-постановник М. Погребняк Художник по костюмах Л. Чернова Музичне оформлення К. Тижнової ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Анна Павлівна Ростопчина – н. а. Т. Стебловська Людмила, її дочка – С. Бочарова, Н. Кленіна Борис Олегович – н. а. О. Безсмертний, з. а. С. Боклан Наташа, онука – М. Пустова, В. Ходос Антон – А. Сомик Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

Переклад І. Мегели Режисер-постановник н. а. С. Мойсеєв Художник-постановник Я. Нірод Художник з костюмів О. Богатирьова Композитор з. д. м. Ю. Шевченко Балетмейстер з. а. А. Рубіна ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Повія – Г. Васильєва, В. Ходос Вояк – К. Бін Покоївка – М. Пустова, Л. Ребрик Молодий пан – І. Портянко Молода пані – Н. Васько Чоловік – з. а. О. Вертинський Гризетка – І. Вітовська, О. Узлюк Акторка – В. Авдєєнко Граф – з. а. С. Боклан Поет – В. Кокотунов Тривалість вистави – 3 год. 05 хв.

Подлсєкальніков Семен Семенович – І. Портянко, Д. Тубольцев Марія Лук’янівна, його дружина – В. Авдєєнко, Г. Васильєва Серафима Іллівна, його теща – н. а. Т. Стебловська, Н. Козленко Олександр Петрович Калабухін – Б. Георгієвський Маргарита Іванівна Пересвєтова – Г. Розстальна, Т. Сухенко Степан Васильович Пересвєтов – А. Сомик Аристарх Домінікович Гранд-Скубін – н. а. О. Безсмертний, М. Вороненко Никифор Арсентьєвич Пугачов, м’ясник – С. Кучеренко, Я. Чорненький Віктор Вікторович, письменник – С. Бжезінський Отець Єлпідій, священик – Ю. Потапенко Раїса Пилипівна – н. а. Л. Вовкун, з. а. Т. Ігнашкіна Клеопатра Максимівна, модистка – з. а. О. Швець, С. Бочарова Старенька кравчиня – О. Куліковська, І. Свєтлякова Молодий чоловік – А. Кривий (студент КНУТКіТ ім. І. Карпенка-Карого) Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

THEATRE PROGRAMS

театральні програми 62 МУНІЦИПАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРИ І БАЛЕТУ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ЮНАЦТВА МУНІЦИПАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРИ І БАЛЕТУ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ЮНАЦТВА

www.musictheatre.kiev.ua Вул. Межигірська, 2 Тел. 425-31-16

Богдан Павловський

БІЛОСНІЖКА ТА СЕМЕРО ГНОМІВ Балет на 2 дії Лібрето В. Борковського та С. Петровського за мотивами казки братів Грімм Хореографія з. д. м. Росії Г. Майорова Диригент-постановник н. а. О. Баклан Балетмейстер-постановник н. а. В. Литвинов Художник-постановник Л. Курамшин Художник костюмів Я. Цимбал Диригенти: А. Бойченко, Є. Воронко Асистент балетмейстера С. Мірочник Балетмейстери-репетитори: н. а. Т. Боровик, В. Волошин, О. Хамровська

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Білосніжка – з. а. А. Кавасакі, А. Воронова, М. Нагасава, О. Постернак, І. Чорна Королевич – з. а. К. Віновой, Ф. Зародишев, М. Синявський, М. Сухоруков, М. Щербаков Королева-мачуха – Я. Губанова, М. Кузнєцова, Т. Циганкова Єгер – О. Душаков, В. Прянічніков, М. Сухоруков, В. Тристан Гноми: Мудрунчик – О. Білоскурський, Б. Коломієць, М. Синявський Стидунчик – С. Гребельник, Б. Коломієць, В. Прянічніков Чихунчик – В. Гораш, Д. Колос, Д. Яблонський Дрімунчик – В. Гораш, В. Фортуненко Пустунчик – В. Гораш, А. Тимчук, Д. Яблонський Буркунчик – О. Захарченко, Д. Колос Розтяпа – В. Гораш, В. Липець Пташки, звірятка, кажани, ворони, лицарі – артисти балету Тривалість вистави – 1 год. 45 хв.

«Білосніжка та семеро гномів» Королева-мачуха– М.Кузнєцова Фото Г. Главіцького

«Білосніжка та семеро гномів» Фото Г. Главіцького

THEATRE PROGRAMS

театральні програми 63 МУНІЦИПАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРИ І БАЛЕТУ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ЮНАЦТВА Микола Римський-Корсаков

Сергій Баневич

КАЗКА ПРО ЦАРЯ САЛТАНА

СТІЙКИЙ ОЛОВ’ЯНИЙ СОЛДАТИК

Опера на 2 дії Лібрето В. Бєльського за казкою О. Пушкіна Диригент-постановник н. а. Є. Дущенко Режисер-постановник н. а. М. Мерзлікін Хормейстер-постановник н. а. М. Кречко Художник-постановник з. д. м. О. Бурлін Художник костюмів В. Севрюкова Диригенти: н. а. О. Баклан, А. Бойченко Хормейстер А. Масленнікова ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Цар Салтан – О. Жмуденко, Р. Смоляр Цариця Мілітриса – О. Гребенюк, А. Пригара Ткаля – М. Буймістер, М. Гаврилюк, Т. Странченко Куховарка – О. Біласюк, І. Ладіна, В. Осадчук Бабариха – Л. Канюка, О. Нич Царевич Гвідон – Д. Іванченко, Г. Кабка, О. Монастирський, В. Плетюх, Є. Шептекіта Царівна Лебідь – з. а. Н. Пелих, І. Зябченко, О. Фомічова, Р. Чабанова Старий дід – А. Гурин, Г. Кабка, В. Плетюх, С. Шаповал Гонець – з. а. М. Нагорний, М. Гуменний-Петрівський Скоморох - О. Мельниченко, М. Ракосій 1-ий корабельник – А. Гурин, В. Плетюх, Є. Шептекіта 2-ий корабельник – з. а. М. Нагорний, М. Ільченко 3-ій корабельник – А. Крупеня, О. Мельниченко, М. Ракосій, Р. Смоляр, В. Стрелков Дяки – солісти театру Бояри, боярині, придворні, охоронці, нянечки – артисти хору Тривалість вистави – 2 год. 10 хв.

Музична казка-феєрія на 2 дії Лібрето М. Денисова за мотивами творів Г. К. Андерсена Диригент-постановник А. Бойченко Режисер-постановник Л. Леванова Художник-постановник з. х. Л. Нагорна Хормейстер-постановник А. Масленнікова Балетмейстер-постановник н. а. В. Литвинов Диригент Є. Воронко

«Казка про царя Салтана» Царівна-Лебідь - І. Зябченко, Царевич Гвідон - Д. Іванченко Фото Г. Главіцького

«Казка про царя Салтана» Фото Г. Главіцького

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Солдатик – Д. Іванченко, О. Монастирський, Є. Шептекіта Балерина – Ю. Верлан, О. Постернак, А. Радік Лялька – О. Біласюк, І. Ладіна, Т. Масан Дерев’яний Кінь – Є. Малофеєв Механічний Соловей – А. Гурин, Г. Кабка Свинка-Скарбничка – Л. Канюка, О. Нич, Т. Странченко Соловейко – І. Зябченко, О. Фомічова, Р. Чабанова Щур – Н. Мартиненко, В. Осадчук Кріт – з. а. В. Жмуденко, А. Крупеня, О. Мельниченко Чортеня – В. Плетюх Гості на балу, троянди – артисти хору Тривалість вистави – 1 год. 45 хв.

CONTENTS 2

зміст

Репертуар театрів і концертних залів на травень 2013 року

(українською та англійською)

26 За партитурою Гоголя Прем’єра в театрі «Браво»

28 Ролі-діаманти та стіл,

12 Подорож у підсвідомість

що дихає мудрістю

Прем’єра ТЮГу

Зі спогадів про Євгенію Опалову

16 Від Жізелі до Кармен

Артистка балету Наталія Мацак

22 Майстриня перевтілень

31 «Маестро Анатолій Авдієвський. Портрет хору з мозаїки»

Нова книжка Володимира Корнійчука

32 Веселкова вдача артиста

Тамара Ходакова

Книжка про актора Анатолія Гнатюка

25 «Природа-ненька ожива

в рядках поетового слова»

Виставка народного аматорського колективу «Флористика»

34 Почесні звання та премії 36 Театральні програмки

32 22 26

05‘13

/ Театрально-концертний КИЇВ

Інформаційно-мистецький журнал Рік заснування журналу – 1936 Засновники Міністерство культури України Спілка театральних діячів України Видавець ДП «Національне газетно-журнальне видавництво» вул. Васильківська, 1, Київ, 03040 тел./факс: +38 (044) 498-23-65 Генеральний директор Олеся БІЛАШ Головний редактор Наталя ПОТУШНЯК Над номером працювали Вікторія ІЛЬКІВ, Алла ЯКОВЕНКО, Іван ЛУБЯНКО. На 1-й стор. обкладинки Наталія Мацак у виставі «Баядерка»

Передплатний індекс 37112 http://uaculture.com

Видавнича рада Олеся Білаш (голова), Віктор Пасак, Максим Бударін, Віктор Вечерський, Олена Воронько, Ольга Дарибогова, Оксана Іонова, Євгенія Крутоголов, Іван Мечков, Лариса Нікіфоренко, Лариса Петасюк, Людмила Чумакова, Михайло Швед, Оксана Гайдук, Людмила Гнатюк, Ольга Голинська, Наталя Потушняк, Надія Соколенко Адреса редакції вул. Васильківська, 1, Київ, 03040 тел./факс: +38 (044) 498-23-65 E-mail: tckiev@ukr.net Передплата, розповсюдження та реклама +38 (044) 498-23-64 +38 (050) 310-56-63

Друкарня ТОВ «Видавничо-поліграфічна компанія «Експрес-Поліграф» вул. Фрунзе, 47б, корп. 2. Київ, 04080, +38 (044) 417-25-93 Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 940 від 25.08.1994 Виходить щомісяця Наклад 2000 Усі права застережено © Театрально-концертний Київ, 2013 Передрук і відтворення текстових та ілюстративних матеріалів тільки з письмового дозволу видавця. Редакція залишає за собою право на редагування матеріалів без узгодження з автором. Думки авторів можуть не збігатися з позицією редакції. Ціна договірна

ТРИВАЄ ПЕРЕДПЛАТА на 2013 рік Вартість передплати на 7 місяців

ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС

124,65 грн.

155,03 грн.

95220

74401

ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС

58,05 грн.

66,84 грн.

37112

74501

74310

ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС

97,49 грн.

62,49 грн.

60969

90269

Передплату можна оформити в будь-якому поштовому відділенні зв’язку України або через передплатні агентства У країнах далекого зарубіжжя оформити передплату на всі наші видання можна через сайт www.presa.ua, на сторінці «Передплата On-Line» Передплатити та придбати окремі примірники видань в електронній версії можливо за адресою http://presspoint.ua Така послуга доступна в будь-якій країні світу Довідки за тел.: (044) 498-23-64, e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Індекс 37112

Фото Бориса Михайлова та Юрія Шкоди

Театрально-концертний Київ – 2013. – №5. – С. 1–64

Театр юного глядача на Липках Сцени з вистави «Над прірвою...»