Театрально-концертний Київ by Національне газетно-журнальне видавництво

Ескіз костюма до вистави «Брате, Чичиков» художниці Наталі Рудюк. Виставка в Музеї театрального, музичного та кіномистецтва

від головного редактора from the chief editor

піснею добрих побажань

едрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка... Кому не відома ця народна колядка в обробці Миколи Леонтовича?.. Мелодія облетіла увесь світ, як провісник зимових свят і найбільшого з них – Різдва Христового. Вперше її виконали студенти Київського університету 1916 року. Автор у період створення викладав у Музично-драматичному інституті імені М. Лисенка, нині – це Національний університет театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого. Відтоді щороку звучить у храмах, на концертах, особливо щемливо з вуст найменших щед рувальників. Її ще називають колядкою дзвонів або піснею добрих побажань. Тож яким він буде, Новий 2012-й?.. Безумовно, ці слова сповнені надії та сподівань, успіхів і відкриттів. У теат ральному житті теж, як на довгій ниві – позитив і негатив поруч, байдужість та емоції радості. Виповнилося 70 років від дня заснування журналу «Театрально-концертний Київ». Для мистецького часопису це солідний вік. Видання прислужилося читачам, було другом, орієнтиром, літописом театральних подій. Переконана – цю гідну місію виконуватиме й надалі. На сторінках оперативно висвітлюються події – прем’єри, бенефіси, гастролі, мистецькі виставки, нагороди. Розповідається і про тих митців, котрі складають славу української культури за межами держави. У січневому числі журналу можна дізнатися, з чого починалося театральне дійство. Витоками слугували народні обряди, звичаї, а згодом з’явився ляльковий театр – вертеп, невід’ємна частина святкування Різд-

ва Христового. Збережені пам’ятки – вертепні скрині (1854 р.), збагачують експозицію Музею театрального, музичного та кіномистецтва. Про нову виставу Театру юного глядача на Липках «Людина і Вічність» читайте в рубриці «Прем’єра». Чудовим дарунком маленьким глядачам від франківців стало втілення мюзиклу «Попелюшка». Яскраві новорічні вистави в час шкільних канікул йтимуть майже в кожному театрі. За підтримку нашого видання дякую всій театральній спільноті, авторам, фотографам, колегам, читачам, дописувачам. У 2012 році на сторінках нової рубрики «Аrt-фреш» будемо готувати добірку «гарячих» театральних новин. Безумовно, в полі зору і надалі будуть портрети митців, творчі автографи, режисерські експерименти та креативні задуми. Тож пам’ятайте – з нашим виданням упевнено почуватиметесь перед віконцем театральної каси, вибираючи квиток на виставу чи концерт. Принагідно зауважу, що і в касира можете купити журнал. А ще – перед виставами в театрах, у кіосках «Преса», або ж передплатити. Радіоанонси й надалі сповіщатимуть про зміст кожного наступного числа. Буде цікаво! Бажаю всім, щоб світло Віфлеємської зорі зігріло ваші серця теплом любові до рідних, ближніх, безпомічних. Невпинно творіть добро, будьте дужими, бережіть національну гідність, культуру. Інвестуйте час у мистецтво. Налаштуйтесь на духовність упродовж року, живіть у мирі й благодаті! Наталя Потушняк

repertoire репертуар на січень 2012 року

НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА operacomua.colocall.com Вул. Володимирська, 50, тел. 279-11-69 (каса) 1 (19.00), 2 (12.00, 19.00) Лускунчик 3 (12.00) Концерт учнів Української академії танцю імені Сержа Лифаря 3 (19.00) Мадам Баттерфлай (Чіо-Чіо-Сан) 4, 5 (12.00) Білосніжка та семеро гномів 4 (19.00) Євгеній Онєгін 5 (19.00) Любовний напій 6 (12.00) Іоланта 6, 8 (19.00) Лебедине озеро 7 (12.00) Благодійний концерт 7 (19.00) Севільський цирульник 10 Пікова дама 11 Дон Кіхот 12 Макбет 13 Попелюшка 14 Кармен 15 Грек Зорба 17 Сільська честь. Кармен-сюїта 18 Аїда 19 Володар Борисфену 20 Борис Годунов 21 Ромео і Джульєтта 22 Норма 24 Ніч перед Різдвом 25 Запорожець за Дунаєм 26 Каприси прем’єра 27 Бал-маскарад 28 (12.00) Чіполліно 28 (19.00) Травіата 29 Концерт н. а. Марії Стефюк 31 Віденський вальс

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР імені ІВАНА ФРАНКА www.ft.org.ua Пл. Івана Франка, 3, тел. 279-59-21 (каса) 1 (14.00) 1 (19.00) 2, 18 3 4 5 7 8

Новорічна одіссея Мартин Боруля Швейк Маленькі подружні злочини Шельменко-денщик Сентиментальний круїз Одруження Ромео і Джульєтта театрально-концертний київ 1’12

10 11 12, 26 13, 24 14 15 (12.00) 15 (19.00) 17 19 20 21 22 (12.00) 22 (19.00) 25 27 28 29 (12.00) 29 (19.00)

Приборкання норовливої Едіт Піаф. Життя в кредит Гімн демократичної молоді Кайдашева сім’я Наталка Полтавка Котигорошко Урус-Шайтан В неділю рано зілля копала… Соло для годинника з передзвоном Дві квітки кольору індиго Назар Стодоля Попелюшка прем’єра Романси. Ностальгія Весілля Фігаро Фредерік, або Бульвар злочинів Скандальна пригода містера Кетла та місіс Мун Бременські музиканти Буря

У приміщенні театру Вистави за участі російських акторів:

29 30, 31

Персидський бузок Російське варення. Afterchekhov

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР імені ЛЕСІ УКРАЇНКИ www.rusdram.com.ua Вул. Б. Хмельницького, 5, тел. 234-42-23 (каса) 1 (19.00), 15 (12.00), 21 (19.00) Сімейна вечеря 2 (12.00) Новорічні сюрпризи 2, 31 (19.00) Як важливо бути серйозним 3 (12.00), 7 (10.00) Догори дригом!!! 3, 23 (19.00) Вишневий сад 4 (12.00), 17 (19.00) №13 (Шалена ніч, або Одруження Пігдена) 4, 16 (19.00) Дивна місіс Севідж 5 (12.00) Ревізор 5, 25 (19.00) Заповіт цнотливого бабія 6 (12.00) 15 (19.00), 28 (12.00) Занадто одружений таксист 6, 24 (19.00) Квартет 7, 28 (19.00) Різдвяні мрії 8 (12.00), 20 (19.00) Тепленьке місце 8 (19.00) Насмішкувате моє щастя 12 Дон Кіхот.1938 рік 13 Сто п’ята сторінка про кохання 14, 27 Наполеон і корсиканка 18 Школа скандалу

repertoire репертуар на січень 2012 року

19 22, 29 (12.00) 22 (19.00) 29, 30 (19.00)

У полоні пристрастей (Камінний господар) Занадто щасливий батько Дерева помирають стоячи Пані міністерша

Нова сцена 2 (18.00), 30 (20.00) Справжній чоловік на початку тисячоліття… 3, 6, 22 (18.00) Останнє кохання 4, 18 (18.00) Янголятко, або Сексуальні неврози наших батьків 5, 15 (18.00), 21 (12.00), 28 (18.00) Жирна свиня прем’єра 7 (18.00), 14 (12.00) Пізанська вежа 8 (18.00), 25 (20.00) 1001 пристрасть, або Дрібниці життя 14, 29 (18.00) Ігри на задньому подвір’ї 21 (18.00) Норд-ост. Майбутнє покаже прем’єра

14 15 17 18, 28 19 20 22 24, 25 26 27 29 30, 31

Ромео і Джульєтта Брешемо чисту правду Майн кампф, або Шкарпетки у кавнику Вася повинен подзвонити Не все коту масниця... Куди подме вітер… 26 кімнат… Рожевий міст Небезпечні зв’язки Гості нагрянуть опівночі Корсиканка Глядачі на виставу не допускаються!?

Мала зала 1, 29 (15.00) Три сестри 14 (15.00) Ти, якого любить душа моя... 15 (15.00) Голубчики мої!.. 22 (15.00) Море… Ніч… Свічки… 28 (15.00) Дні пролітають зі свистом…

Сцена «Під дахом» 2, 15, 22 Шлюби укладаються на небесах… 3, 8, 28 Edith Piaf: життя в рожевому світлі 4, 14 JULIA@ROMEO.com (Norwey. Today) 5, 13, 21, 29 Олександр Вертинський. Бал Господній… 6 Справа честі прем’єра 7, 20 Валентинів день 27 Чорні діви прем’єра Початок вистав о 20.00

У приміщенні театру 10, 11

Люкс для іноземців прем’єра (вистава Театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв»)

АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ДРАМИ І КОМЕДІЇ НА ЛІВОМУ БЕРЕЗІ ДНІПРА www.drama-comedy.kiev.ua Просп. Броварський, 25, тел. 517-89-80 (каса) 4 (12.00) 4 (19.00) 5 (12.00) 5 (19.00) 6 8 (12.00) 8 (19.00) 10 11 12, 21 13

Том Сойєр Сільвія Ах, мій милий Августин! Граємо Чонкіна Чотири причини вийти заміж Пасажир у валізі Анна Кареніна Торговці гумою Так cкінчилося літо … Найвище благо у світі… прем’єра Повернення блудного батька

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРЕТИ www.kiev-operetta.kiev.ua Вул. Велика Васильківська, 53/3, тел. 287-26-30 2, 8 (11.00, 14.00) Чіполліно 2, 18 (19.00) Летюча миша 3 (11.00, 14.00), 9 (11.00, 14.00), 22 (12.00) Пригоди бременських музикантів 3 (19.00) Фіалка Монмартру 4, 6 (11.00, 14.00, 16.00), 15 (12.00) Білосніжка та семеро гномів 5 (11.00, 14.00), 10 (12.00), 29 (12.00) Лампа Аладдіна 5, 22 (19.00) Таке єврейське щастя 8 (19.00) Сільва 10 (19.00) Весела вдова 12, 27 Сорочинський ярмарок 13, 29 (19.00) За двома зайцями прем’єра 14 Бал у Савойї 15 (19.00) Welcome to Ukraine, або Подорож у кохання прем’єра 19 Містер Ікс 20 З. а. Ігор Завадський (кнопковий акордеон) 21 Моя чарівна леді 26 Танго життя 31 Баядера

Театр у фойє 4 9

Звана вечеря з італійцями Кавова кантата

театрально-концертний київ 1’12

repertoire репертуар на січень 2012 року

У приміщенні театру Вистави за участі російських акторів:

24, 25 28

Ladie’s Night Небезпечні хлопчики

АКАДЕМІЧНИЙ МОЛОДИЙ ТЕАТР www.molody.kiev.ua Вул. Прорізна, 17, тел. 278-73-92 (каса) 4 Голубка 5, 8 (12.00) Примхливе кохання Дроздоборода 5, 25 (19.00) Людина і Вічність прем’єра 6 (12.00) Русалонька 8 (19.00) Маринований аристократ 12 Севільські заручини 14 Любовні листи до Сталіна допрем’єрний показ 15, 26 Квартет для двох 18 Торчалов 19 Четверта сестра 20 Empty trash (Спалюємо сміття) 21 Дон Жуан 22 Сатисфакція 24 Інкрустації 27 Поки мама не прийшла 28 Кайдаші 30 Афінські вечори допрем’єрний показ

Камерна сцена 3, 10 11 15 17 21 28 31

Любофф! Право на любов Синій автомобіль Наймичка Розмова прем’єра Емілі У палаючій пітьмі

КИЇВСЬКИЙ МУНІЦИПАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРИ ТА БАЛЕТУ ДЛЯ ДІТЕЙ І ЮНАЦТВА www.musictheatre.kiev.ua Вул. Межигірська, 2, тел. 425-31-16 2, 4 (12.00, 15.00), 21 (12.00) Дванадцять місяців 3, 5, 8 (12.00. 15.00) Лускунчик 6 (12.00), 19 (14.00) Ніч перед Різдвом 14 (12.00) Історія Кая та Герди 14 (19.00) Київ Модерн-Балет: Болеро. Дощ

театрально-концертний київ 1’12

15 (12.00) 18 (13.00) 20 (19.00) 22 (12.00), 26 (13.00) 27 (19.00) 28 (12.00) 29 (12.00, 15.00)

Попелюшка» Бармалей та Айболить Ромео і Джульєтта Петрик і вовк. Карнавал тварин Травіата прем’єра Музичні класики. Класик перший «Симфонічна абетка для дітей та їх батьків» Білосніжка та семеро гномів

АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ЮНОГО ГЛЯДАЧА НА ЛИПКАХ www.tuz.kiev.ua Вул. Липська, 15/17, тел. 253-62-19 2–6 (11.00. 14.00) 8–10 (11.00. 14.00) 20 (13.00) 21 (12.00) 22 (12.00) 25 (17.00) 27 (16.00), 28 (12.00) 29 (12.00)

Різдвяна казка Снігова королева Вождь червоношкірих Принц і Принцеса Пригоди Тома Сойєра Романтик з планети eBay Поліанна Кицин дім

Мала сцена 18, 29 (19.00) 19 (19.00) 20 (19.00) 21 (11.00) 21 (18.00) 22 (11.00) 22 (19.00) 26 (19.00) 27 (18.00) 28 (11. 00, 13.00) 28 (19.00) 29 (11.00)

Людина та Вічність прем’єра Ігри вночі Обережно, жінки! Ти особливий Вовки та… Велосипед із червоними колесами Роман доктора Смак меду Мій бідний Марат Зеленими пагорбами океану Химера Байки на горищі

КИЇВСЬКИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ЛЯЛЬОК www.akadempuppet.kiev.ua Вул. М. Грушевського, 1-а, тел. 278-58-08 14, 21 (11.00) 14 (13.00) 14 (15.00) 14, 22 (17.00) 15, 22 (11.00) 15 (13.00)

Казки для добрих сердець прем’єра Слоненя Царівна-жаба Кіт у чоботях Про Курочку Рябу та Сонечко Золоте Гусеня

repertoire репертуар на січень 2012 року

15 (15.00) 15 (17.00), 28 (15.00) 21 (13.00), 29 (17.00) 21 (15.00) 21 (17.00) 22 (13.00) 22 (15.00) 28 (11.00) 28 (13.00) 28 (17.00) 29 (11.00) 29 (13.00) 29 (15.00)

Попелюшка Дюймовочка Червона Шапочка Марійка і Ведмідь Чарівна лампа Аладдіна Вовк і козенята Сембо Троє поросят Пан Коцький Пітер Пен Наш веселий Колобок Золотий ключик Золоте курча

19 (19.00), 21 (15.00), 24 (19.00), 28 (15.00) У Києві на Подолі, або «Гдє ві сохнітє бєльйо?» 20, 21 Емма 22 Пристрасті дому пана Г.-П. 27, 28 Кавказька рулетка 29 Триптих для двох 31 Чудо Піаф

Камінна зала 15, 19 22, 25 26, 29

Примадонни Під тиском 1–3 Фатальний флірт, або Забавки

Вистави для дорослих 20 (19.00) 27 (19.00)

Декамерон За двома зайцями

КИЇВСЬКИЙ МУНІЦИПАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ЛЯЛЬОК www.puppet-theater.kiev.ua Вул. Миропільська,1, тел. 513-15-00 2–8 Новорічні вистави за участі Діда Мороза, Снігуроньки та казкових героїв 2, 14 Снігурчин концерт 3 Чарівна хлопавка 4 Чарівна скрипка 5 Снігова королева 6 Морозко 7 (13.00) Різдвяна колискова 8 Новорічні пригоди 15 Любов до трьох апельсинів 21 Мама для мамонтятка 22 Котик та Півник 28 Веселі ведмежатка 29 Троє поросят Початок вистав об 11.00 та 13.00

АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР «КОЛЕСО» www.koleso.teatr.kiev.ua Андрiївський узвiз, 8, тел. 425-04-22 4, 7, 11 8, 9 12, 13 14 (14.00) 14 (19.00) 15 17, 18

Вечорниці Випадок у «Готелі дю комерс» Генерали у спідницях Зоряний хлопчик Коктейль «Фа-соль» Ліка Ніч кохання

АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР НА ПОДОЛІ www.theatreonpodol.com Контрактова площа, 4 Андріївський узвіз, 20-б, тел. 425-54-89 3, 22 4, 21 5, 30 6 8 10, 15 11, 12 13 14, 28 17, 29 18, 27 19 20 24 25 26

Дзеркало Сен-Жермена Льовушка Звідки беруться діти? Трактирниця La bonne Anna, або Як зберегти сім’ю Люксембурзький сад Минулого літа в Чулимську прем’єра Гравці Опера мафіозо На дні Мертві душі Осінь у Вероні, або Правдива історія Ромео і Джульєтти Шість чорних свічок Сто тисяч Передчуття Мини Мазайла Фараони

КИЇВСЬКА АКАДЕМІЧНА МАЙСТЕРНЯ ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА «СУЗІР’Я» www.suzirja.org.ua Вул. Ярославів Вал, 14- б, тел. 272-41-88 4, 15, 24, 29, 31 5, 21 8, 10 9, 28 11 12, 27 13, 20

Довершений Чарлі Випадкове танго Оскар – Богу У Барабанному провулку Жінка у пісках Леттіс та Лавідж Парнас дибом

театрально-концертний київ 1’12

repertoire репертуар на січень 2012 року

14, 26 Сміх лангусти 15 (12.00) Моя чарівна Попелюшка 17, 23 Самотня леді 18, 30 Все про кохання 19 Мені тісно в імені своєму... 22 (12.00) Синій птах 22 Ассо та Піаф 25 Момент кохання Початок вистав о 19.00

Мікросцена Вул. Ярославів Вал, 16

13, 31 Цвєтаєва + Пастернак 14, 25 Колючка 15, 21 Бог явився мені у образі Жовтого Зайця прем’єра 20 Маргарита 22, 28, 29 Розмова якої не було прем’єра 26, 27 Депо північне Початок вистав о 19.30

ТЕАТР ПЛАСТИЧНОЇ ДРАМИ НА ПЕЧЕРСЬКУ www.ktpd.ho.com.ua Вул. Шовковична, 7-а, тел. 253-93-83 3, 4, 5, 6 (19.00), 7, 8 (17.00), 13, 14 (19.00) Король-олень 21, 22 Дон Гуан. Пантоміма для розумників 28, 29 Маленький принц

МУНІЦИПАЛЬНИЙ ТЕАТР «КИЇВ» www.teatr-kiev.kiev.ua Русанівська набережна, 12, тел. 229-10-92 3, 4, 5 (12.00) Терем-теремок прем’єра 8 Троє поросят 13, 20, 22, 29 (19.00) Моя дружина – брехуха 14 Дрібним шрифтом про кохання 15, 29 (12.00) Муха-Цокотуха 15, 28 (19.00) Fantasy з життя саксофоністів прем’єра 19 Діалоги з клітки 21, 26 Украдене щастя прем’єра 22 (12.00) Як стати справжнім бегемотом 27 Циліндр

У приміщенні театру Вистави Театру української традиції «Дзеркало»

12 28 (12.00)

Вистава Єврейського музично-драматичного театру імені Шолом-Алейхема

КИЇВСЬКИЙ ТЕАТР «АКТОР» www.teatr-aktor.kiev.ua Вул. Велика Житомирська, 40, тел. 362-50-50 15 (17.00) 18 (19.00) 22 (17.00) 25 (19.00) 29 (17.00)

Лавка Гітель і Джеррі Шлюбне свідоцтво Листи кохання Смак черешні театрально-концертний київ 1’12

Концертна програма «І знову зустріч. Продовження»

КИЇВСЬКИЙ ТЕАТР «ЗОЛОТІ ВОРОТА» www.zoloti-vorota.kiev.ua У приміщенні Академічного театру ляльок Вул. М. Грушевського, 1-а

НОВИЙ ТЕАТР НА ПЕЧЕРСЬКУ www.newtheatre.kiev.ua Вул. Немировича-Данченка, 5, тел. 285-65-50 8 Читаємо Достоєвського 12, 13, 28, 29 Salida Cruzada – 8 кроків танго 14, 15 Щастя 19, 20 П’ять оповідань Пелевіна 21, 22 Розпусник 26, 27 Під тиском (Push up 1–3)

«Гдє ві сохнітє бєльйо?», або «У Києві на Подолі Принцеса Рися, або Казка про королівський годинник

15 22 29

Людський голос Собор Паризької Богоматері Убивець

ЦИГАНСЬКИЙ МУЗИЧНО-ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР «РОМАНС» www.teatr-romans.com.ua Пр. Перемоги, 38. тел. 277-87-97 14, 28 20 21 27

Концерт театру «Романс» Вечір старовинного циганського романсу «Ода романсу Лебедина пісня (Калхас) Концерт циганської скрипкової музики «Про що співала скрипка»

repertoire репертуар на січень 2012 року

КАМЕРНИЙ ТЕАТР-СТУДІЯ «ДИВНИЙ ЗАМОК» www.divozamok.at.ua Вул. Єреванська, 11, тел. 242-63-18 3, 4, 5 (16.00) 8, 9, 15 (16.00) 26 (19.30)

Секретний елексир Упс! І Новий рік Поверхи

ТЕАТР «СРІБНИЙ ОСТРІВ» У приміщенні готельного комплексу «Турист» Вул. Р. Окіпної, 2, тел. 529-87-42 15 22 29

Наталчина мрія прем’єра 1001 пристрасть прем’єра Морфій

ТЕАТР «ВІДКРИТИЙ ПОГЛЯД» У приміщенні Театрального центру КиєвоМогилянської Академії «Пасіка» Вул. Іллінська, 9, тел. 361-38-96 21 27

2, 17 Інтимна комедія 3, 22 Я – чоловік передбачливий! 4 Ціна кохання 5, 28 Дорога Памела, або Як вбити стареньку 6, 13, 19, 27 Успіх? Скандал? Тріумф!!! прем’єра 7, 21 Тріо кохання. або Травма впізнавання 8, 31 Одружіться зі мною 10 Моя дружина йде до італійця 11, 26 Метелики, що токують 12, 25 Кохання із ризиком, або Комуналка в сімейному будинку 14, 29 Актриси… прем’єра 15 Ніч… Святого Валентина 18, 24 Чоловічий рід, однина, або Не вір очам своїм 20 Повернись, Гогенчик, діти плачуть… прем’єра

НАЦІОНАЛЬНИЙ БУДИНОК ОРГАННОЇ ТА КАМЕРНОЇ МУЗИКИ www.organhall.kiev.ua Вул. Велика Васильківська, 77, тел. 528-31-86

Наташина мрія Гуппі прем’єра

НОВИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ТЕАТР www.nut.kiev.ua Вул. Михайлівська, 24-ж, тел. 279-32-78 2, 14, 29 3, 15 7, 21 8, 22 28

КИЇВСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР «БРАВО» www.teatr-bravo.kiev.ua Вул. Олеся Гончара, 79, тел. 486-40-22

Три анекдоти на одну тему прем’єра Беззахисні створіння Сім чудес малої Піаф Шахрайки?.. Лесбійки?!! Красуні! прем’єра Шекспіріада

Вистави для дітей 2, 4, 5, 8, 9 (12.00, 14.00), 10, 14 (12.00) Новорічні пригоди Сніговика прем’єра 3, 6, 7 (12.00, 14.00), 15, 21(12.00) Зимова казка 22 (12.00) Фізкультура для Баби-Яги прем’єра 28 (12.00) У Лукомор’я 29 (12.00) Як Левенятко і Черепаха співали пісню

2 3 4 5 7 9 10 11 12 13 14 15 17 18

Новорічний концерт Н. а. В. Кошуба (орган), з. а. В. Тимець (кларнет) Тріо «Равісан», І. Іщак (контртенор), з. а. В. Тимець (кларнет), з. а. Н. Кравченко (ф-но), Г. Бубнова (орган) Камерний ансамбль «Київ», М. Сидоренко (орган) Різдвяний концерт М. Сидоренко (орган) Камерний ансамбль «Київ», В. Балаховська (орган) З. а. І. Кучер (віолончель), Т. Войтех (ф-но), І. Харечко (орган) В. Чікіров (ліричний баритон), з. а. Бурятії Л. Реутова (ф-но), н. а. І. Калиновська (орган) Н. а. В. Кошуба (орган) З. а. М. Солов’яненко (сопрано), С. Котко (бас), В. Балаховська (орган) Вечір пам’яті з. д. м. А. Котляревського Л. Назаренко (сопрано), М. Сидоренко (орган) І. Харечко (орган)

театрально-концертний київ 1’12

repertoire репертуар на січень 2012 року

Т. Рой (флейта), Г. Бубнова (орган) З. а. М. Ліпінська (мецо-сопрано), з. а. В. Тимець (кларнет), н. а. В. Кошуба (орган) Ансамбль класичної музики імені Б. Лятошинського Г. Бубнова (орган) О. Швидка (сопрано), М. Білич (скрипка), Т. Рой (флейта), н. а. Н. Свириденко (клавесин), М. Сидоренко (орган) Н. а. І. Калиновська (орган) З. а. Н. Лаврєнова (мецо-сопрано), М. Білич (скрипка), Т. Рой (флейта), І. Харечко (орган) К. Шарапов (скрипка), В. Балаховська (орган) Н. а. О. Басистюк (сопрано), Г. Бубнова (орган) Камерний ансамбль «Київ-брасс» О. Швидка (сопрано), Т. Рой (флейта), з. а. А. Ільків (труба), І. Харечко (орган)

19 20 21 23 24 25 26 27 28 30 31

НАЦІОНАЛЬНА ФІЛАРМОНІЯ УКРАЇНИ www.filarmonia.com.ua Володимирський узвіз, 2, тел. 278-16-97 (каса) 3 4 5 7 (15.00) 8 (15.00) 9 10 12 13 14 15

Концерт «Ой коляда, колядниця!..» Національна заслужена капела бандуристів України імені Г. Майбороди Струнний квартет «Капріс-Классік», з. а. В. Самофалов (баян), н. а. І. Даць (сопрано) Авторський концерт композитора та виконавиці Н. Лагодюк (ф-но) П’ятий Міжнародний фестиваль «Музичні зустрічі». Різдвяний хоровий концерт Різдво в Києві. «Міжнародний музичний табір» і діти Києва Різдвяний концерт. Фольклорний ансамбль «Божичі» Національний академічний духовий оркестр України, Р. Шишкіна (мецо-сопрано) Абонемент № 8 «Чарівна гітара». П. Кухта (гітара) Білорусь Струнний квартет «Grand», О. Табуліна (мецо-сопрано), Р. Страхов (бас), К. Кондрашевська (сопрано), В. Кнорозок (ф-но) Муніципальна академічна чоловіча хорова капела імені Л. Ревуцького, з. а. В. Іваненко (сопрано) Київський камерний оркестр, Д. Медолиз (флейта) театрально-концертний київ 1’12

16 17 18 19 20 21 22 24 25 26 27 28 29

Вечір пам’яті н. а. Є. Дущенка Національний академічний духовий оркестр України Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України, А. Кащенко (ф-но) Ансамбль народних інструментів «Рідні наспіви», н. а. С. Добронравова (сопрано), з. а. К. Фесенко (ф-но) Вечір оперети. Академічний симфонічний оркестр НФУ Абонемент № 7 «Мистецтво фортепіанної гри». І. Четуєв (ф-но) Різдвяний концерт. Композитор В. Степурко Національний камерний ансамбль «Київські солісти», М. Которович (скрипка), А. Бєлов (скрипка) Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України, К. Шарапов (скрипка), з. а. Г. Нужа (віолончель) Ювілейний концерт концертмейстера Національної опери України Г. Дуденкової (ф-но) Академічний симфонічний оркестр НФУ, П. Качнов (ф-но) Хор хлопчиків і юнаків хорової капели імені Л. Ревуцького, дівочий хор «Вогник» Чоловічий хор «Оптина Пустинь» Росія

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАЛАЦ МИСТЕЦТВ «УКРАЇНА» www.palace-ukraina.kiev.ua Вул. Велика Васильківська, 103, тел. 247-23-16 1–8 (10.00)

Новорічні вистави для дітей

МІЖНАРОДНИЙ ЦЕНТР КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ www.icca.kiev.ua Вул. Інститутська, 1, тел.: 279-15-82 (каса) 1 (13.00), 2–8 (11.00, 14.00) Великий китайський цирк 13 Концерт «Танцюють всі!» 14 Х-фактор. Революційний тур

ОПЕРНА СТУДІЯ НМАУ імені П. ЧАЙКОВСЬКОГО Вул. Городецького 1-3/11, тел. 279-12-42 2, 6 (11.00, 14.00)

Дванадцять місяців

repertoire репертуар на січень 2012 року

3 (11.00, 14.00) 5 (11.00, 14.00) 11 14 18 21 25 26 28 30

Гуси-лебеді та Баба-Яга Пригоди Кота у чоботях Запорожець за Дунаєм Орфей і Евридіка Євгеній Онєгін Травіата Севільський цирульник Концерт фортепіанного факультету до 100-річчя Академії Іоланта Його величність Рояль! Гранд-концерт Саратовської Академії музики (Росія)

Академічний театр драми і комедії на Лівому березі Дніпра Сцена з вистави «Найвище благо у світі...»

МИСТЕЦЬКИЙ АРСЕНАЛ Вул. І. Мазепи, 29-30 1–5 (11.00, 14.00, 17.00) Новорічна гра для дітей «Казкова країна»

КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ БУДИНОК УЧИТЕЛЯ Вул. Володимирська, 57 2–8 (10.00, 12.30, 15.00) Новорічна ялинка для дітей «Команда Діда Мороза»

БУДИНОК ОФІЦЕРІВ Вул. М. Грушевського 30/1 2–6 (11.00, 14.30) Новорічне 3D шоу «Снігова королева» 7, 8 (11.00, 13.30, 16.00) Новорічні пригоди Лунтика та його друзів

ПАЛАЦ СПОРТУ Вул. Еспланадна, 1 2–3 (17.00) Лебедине озеро 2–8 (14.00) Снігова королева 3–8 (11.00) Попелюшка (Вистави Театру льодових мініатюр Ігоря Бобріна)

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦИРК УКРАЇНИ www.circus.kiev.ua Пл. Перемоги, 2, тел. 486-39-27 (каса) 1–10

Нова стара казка

Примітка У репертуарі можливі зміни театрально-концертний київ 1’12

Issue topic

тема номера

Вертеп. Початкові форми театру Ірина Зубченко Фото Юрія Шкоди

Різдво в Україні завжди святкували з усіма обрядами та звичаями: колядували, водили Козу, збиралися всією родиною за святковим столом. Невід’ємною частиною святкування Різдва Христового був колись і український ляльковий театр – вертеп. Проте сьогодні традиція вертепу живиться лише силами ентузіастів і небайдужих до культурних та історичних традицій людей і митців, які пропагують цей вид мистецтва, а для широкого загалу це явище майже незнайоме. Слово «вертеп» має символічне значення. У перекладі з церковнослов’янської воно означає земляну печеру, в якій народився Ісус Христос

театрально-концертний київ 1’12

issue topic

тема номера

ертепні вистави дуже часто показували на міських і сільських майданах під час ярмаркових гулянь або в хатах заможних господарів, які могли почастувати вертепника смачною їжею чи заплатити йому гроші. З вертепними скринями ще з кінця XVII ст. ходили переважно учні різних шкіл, зокрема і студенти Києво-Могилянської академії, та прості селяни або ремісники. Вистава поділялася на дві частини: релігійну та побутову. Сцени народження Ісуса Христа розігрувались на верхньому поверсі вертепної скрині, а епізоди з царем Іродом і народна частина – на

нижньому. Але відомо, що істо рія царя Ірода теж описана у Біб лії і, здавалося б, мала гратись на верхньому поверсі як біблійна. Однак тут треба згадати про символіку. Вертепна скриня мала два поверхи, які символізували рай і землю. Пекло зазвичай знаходилось під підлогою сцени. Туди тікали чорти та провалювався головний злодій цар Ірод. Пов’язано це було з тим, що народ не любив Ірода, його вважали великим грішником, бо за його наказом у Віфлеємі було вбито декілька тисяч немовлят. Тому негативному герою на верхній поверх було зась.

театрально-концертний київ 1’12

Issue topic

тема номера

Творці вертепу з великою пошаною ставилися до різдвяної історії, нікому з лялькарів не спадало на думку, щоб Діва Марія, Святий Йосип або новонароджений Ісус говорили. Вони святі, тому впродовж вистави вони лишалися нерухомими, мовчазними і ніколи не спускались на нижній поверх. А ті герої, які перебували на нижньому поверсі – цар Ірод, його слуги і персонажі другої, народної частини, не мали права піднятися нагору. Перша, релігійна частина була канонічною і майже не зазнавала змін з плином часу. Хоча треба сказати, що саме цю частину забороняли показувати церква і влада, бо там, за спогадами вертепника Гаврила Панасенка, відбувалось убивство царя Ірода, а пани і можновладці не хотіли, щоб у простих людей вони асоціювалися зі злим і жорстоким правителем. Тому за рішенням судів деяких ляльок вилучали, знищували, а з самих вертепників стягували штрафи та змушували скорочувати та змінювати тексти. Красномовним був і той факт, що деякі вертепники робили ляльку царя Ірода не з абстрактних уявлень і переказів про його зовнішність, а з цілком реальних кріпосників-поміщиків. На нижньому поверсі у першій частині вертепної вистави відбувалися дуже ефектні сцени. Наприклад, поява чортів з-під підлоги Іродового палацу або сцена, коли лялька Смерті у вигляді скелета з косою стинає царю Іроду голову, а два чорти з великим задоволенням жбурляють її у різні сторони як м’яч. Деякі з вертепників робили цю сцену ще більш вражаючою: коли в Ірода відтиналась голова, з-під неї виринала червона нитка, яка символізувала собою кров царя. У другій, народній частині, яка гралася виключно на нижньому поверсі, вертепники дозволяли собі імпровізації з текстом, героями, музикою. Але традиційно незмінним головним персонажем дру-

театрально-концертний київ 1’12

гої частини був український Козакзапорожець. У свідомості творців вертепу козаки були основними захисниками простого люду. Тому у вертепі Козак був таким собі «степовим лицарем: палким, щирим і неприборкуваним», який завжди приходив на допомогу, був розумним, сильним і хитрим. Протягом вертепної дії його жалили змії, намагались здолати чорти, але він з усіх цих пригод виходив живим і непереможним. Тому він був значно вищим за інших персонажів вертепу: Діда, Бабу, Солдата-москаля, Уніатського попа, Чортів та ін. Козака завжди можна було впізнати за густими вусами, чорним оселедцем, вишиванкою, шароварами і булавою, за допомогою якої він бив усіх своїх ворогів. Але булава в руках козака була і зброєю, і символом влади та величі. Вертепні скрині майстри робили і прикрашали по-різному, спираючись на свою фантазію, художню майстерність, фінансові можливості та місце проживання. Вони були схожі на селянську хату, розкішний панський маєток, або простору церкву. Зазвичай скриню робили з тонких дерев’яних дощечок, а зовні обклеювали паперовими образами святих, фарбували і розмальовували різноманітними візерунками, прикрашали дерев’яним різьбленням, свічками. Часто в оформленні вертепу можна було побачити зірки – як символ Різдва. У кожній скрині були прорізи, на залізних дротиках по яких рухалися ляльки. Щоб приховати прорізи, вертепник вкривав підлогу обох поверхів заячим або навіть котячим хутром. Самі ляльки зазвичай робили з дерева, вдягали відповідно до їх національності, характеру, професії, соціального стану. Деякі зі старовинних вертепів, що колись мандрували із своїми власниками по містах і селах, збираючи на вистави і заможних, і бідних, і дорослих, і дітей, усіх тих, хто ба-

issue topic

тема номера жав долучитися до різдвяного свята, сьогодні можна побачити в Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України. В музейній експозиції представлена унікальна колекція скринь і ляльок Сокиринського (ХVІІІ ст.), Куп’янського і Славутського (ХІХ ст.) вертепів. Найдавнішою у колекції є розкішна скриня Сокиринського (Галаганівського) вертепу, схожа на ошатний панський маєток. Цей вертеп 1770 року занесли у село Сокиринці київські бурсаки. Там вони його разом з ляльками залишили поміщику Галагану, а текст і ноти передали місцевому хору. Понад сто років глядачі мали радість бачити вистави цього вертепу, а завдяки дбайливості його власників скриня та ляльки збереглися в хорошому стані. Куп’янський вертеп було зроблено в 1829 році в Куп’янському повіті з ініціативи кріпака Івана Книшевського, який згодом передав цю скриню з ляльками онуку Гаврилу Панасенку. Останній з юнацьких років показував вертепні вистави. Критик Петро Рулін писав, що 60-річний Гаврило Панасенко був неабияким майстром своєї справи, і дуже вправно керував ляльками, показуючи вертепні вистави аж до 1936 року. А вже через рік він особисто передав скриню з ляльками до Театрального музею. Наймолодша у музейній колекції – скриня Славутського вертепу (1854 р.). Спочатку вона належала священику Якову Ратковському, а пізніше її викупив О. Августинович. Коли скриня зламалася, він за її зразком зробив нову, яка і зберігається в музеї. Зовні вона дуже нагадує церкву. На даху скрині розміщені дві скляні червоні піраміди з хрестами, схожими на куполи. Вірогідно, така архітектура скрині – це вплив її попереднього власника священика Ратковського. В експозиції ці вертепи вмонтовані в імпровізовану ярмаркову карусель із дзвониками. В оточен-

ні інших експонатів – масок, зокрема і скоморошої, музичних інструментів, ляльки Петрушки, красуні Кози, різних фото та документів вони дають уяву відвідувачам музею про початкові форми українського театру. Всі ці вертепи, що збереглися протягом століть, несуть у собі потужну енергетику. Вони нагадують про ті часи, коли глядачі збиралися на вертепну виставу, щоб учергове послухати історію про те, як Діва Марія народила спасителя Ісуса Христа, жорстокий цар Ірод опинився в пеклі, а сміливий Козак-запорожець переміг усіх ворогів, – виставу про одвічні людські цінності. театрально-концертний київ 1’12

FIRST NIGHT

прем’єра

від ЛЮДИНИ Шлях до ВІЧНОСТІ Вікторія Ільків Фото Юрій ШКОДА

За мить до передзвону новорічних курантів кожна людина бодай подумки підсумовує зроблене та розмірковує над тим, що чекає її попереду

хожим запитанням апелює до глядачів режисер-постановник прем’єри Київського академічного театру юного глядача на Липках «Людина і Вічність» Ірина Стежка. Це її друга вистава за п’єсою молодого білоруського драматурга, сценариста та публіциста Андрія Курейчика. (Перша – «Обережно – жінки!» Понад 40 вистав за його творами поставлено в Росії, Україні, країнах СНД та Європи і навіть у США.) Режисура для пані Ірини – це «шлях пізнання світу», тому її вибір матеріалу для майбутньої постановки залежить не від жанру драматургії, а від

Режисер Ірина Стежка

театрально-концертний київ 1’12

проблем, котрі «сповнюють її душу». Вона переконана, що, досліджуючи будь-яку тему на сцені, не варто обходитися без гумору. Тому її улюб лений жанр – трагікомедія, яка, за її словами, найповніше відображає нашу буденність. Отже через такі міркування режисерка обрала «Людину і Вічність», у якій драматург Андрій Курейчик про глобальні питання говорить жартома. «Філософічну п’єску» автора режисер перетворює в жанр «філософічного жарту», що часом нагадує капусник, скетч і пародію, а в фіналі – філософську драму. Кожну сцену, окрім передостанньої, постановник вирішує в комічному ключі, використовуючи знайомі кліше рекламних роликів, пародіюючи сучасний шоу-бізнес; актори діють у різних запропонованих обставинах (на залізничному вокзалі, в ресторані, на мітингу). Ірина Стежка дотримується авторського тексту, розповідаючи публіці історію про те, як Людина (Костянтин Попудренко), не оволодівши жодним фахом чи досягненням за життя, прагне в будь-який спосіб потрапити у Вічність (Ірина Лановенко) після смерті. Не розкриваються й подробиці – що це за Людина, як і чому вона опиняється тут, ким вона була та чим займалася. Зрозуміло, що їй нема чого згадати і нема чим пишатися, бо – не залишила жодного сліду по собі. Не вдається ошукати справедливу пані Вічність навіть шахраєві-Про-

FIRST NIGHT

прем’єра дюсерові (Олександр Вілков), що навіть із будь-кого вміє «зробити» геніального політика. Коли Людина вже ось-ось відправляється у Небуття (Олександр Ярема), Вічність підказує ще один шанс, ще один «квиток», який згодом допоможе потрапити до неї – це вміння любити та цінувати життя, навколишній світ, людей, усіх живих створінь, що його наповнюють. Так Ірина Стежка намагається доповнити думку Андрія Курейчика, яка у творі звучить простіше. Тому їй довелося у текст Вічності додати кілька реплік, щоб акцентувати, що кожна людина є лише часткою Всесвіту, клітиною Творця і здатністю усвідомити це вимірюється її велич. Режисер вилучає сцену екскурсії по світу Вічності та зустрічі Людини зі знаменитостями, натомість пропонує переглянути шокуючий відеоряд (відеомонтаж – Олександр Чмихалов) людських злодіянь (вбивства людей, тварин, наслідки війн та ядерних вибухів), що здебільшого з відразою сприймаються глядачами. П’єса закінчується тим, що шукають достойних людей серед публіки, а потім Вічність констатує – якщо покохається з Людиною, то вийде – «людя – ність» (більш оригінально складаються ці слова російською – «чело – вечность»). Але постановник по-іншому вирішує фінальну сцену: після відкриття таємниці про «вміння любити» у Людини відбувається прозріння. (Яке, очевидно з технічних причин, тривало на першому показі вистави близько 5 хвилин.) Головний герой завмирає в стані «осяяння». Звучить героїчна музика. Далі з несподіваними дописаними репліками «Я зрозумів! Я і є – Вічність!» зникає зі сцени. Через мить з’являється вже малюком на відеополотні. Ірина Стежка завершує цю історію у стилі «happy end», тобто даючи Людині другий шанс – нове життя. Весь сценічний простір, як і в п’єсі, – це приймальня Вічності. Все

в сірих тонах: зліва висить величезне полотно, на якому проектуються відеозображення (краса природи, відомі полотна живопису, метушливий мегаполіс, польоти в космосі і таке інше), за ним – величезна куля, немов безмежний космос із безліччю сузірь. Праворуч – кілька вузьких полотен, що по-різному обігруються акторами, а ще триступінчасті сходи і велика коробка на колесах із зображеннями знаменитостей. Іноді в центрі сцени мерехтить напис «ВІЧНІСТЬ», що так нагадує вивіску якогось нічного клубу (художник вистави Лариса Жилко). Проміжний етап між життям і смертю відбувається як у розповідях людей, що опинялися на такій межі: відкриваються двері у довгий коридор (закулісне приміщення театру), заповнений густим димом і підсвічений то білими, то синіми контро вими променями. Підсилюється такий ефект уповільненими рухами акторів у цьому просторі. Вражаючою знахідкою художника та режисера стало зображення світу небуття: під сірою, наче металевою тканиною лежать на сцені актори, а потім починають оживати. Ця мізансцена, завдяки влучному музичному оформленню Володимира Борисова, справляє враження, як у типових фільмах жахів про інопланетян. Безликі ембріони хочуть звільнитися від суцільної рідини-тканини, рухаючись або чітко як годинник, або створюючи хаос. Вистава «Людина і Вічність» є четвертою режисерською роботою Ірини Стежки в Театрі юного глядача на Липках. Вона ще зай нята в репертуарі як акторка (має три освіти – режисерську, акторську і театрознавчу). За цією ж п’єсою в листопаді відбулася прем’єра «Людина і Віч ність» на сцені Молодого театру. Очевидно, режисери Ірина Стежка та Тарас Криворученко одночасно відчули потребу в постановці саме цього матеріалу. театрально-концертний київ 1’12

personality

персона

Сердечно вітаю читачів журналу «Театрально-концертний Київ» з Новим роком та Різдвом Христовим! Щастя Вам та яскравих мистецьких вражень! Ваша Сусанна Чахоян 16

театрально-концертний київ 1’12

personality

персона

Про вівтар та сцену П

ісля перерви, пов’язаної з народженням сина, солістка Національної опери, заслужена артистка України Сусанна Чахоян презентувала численним шанувальникам сольні програми. Наприкінці жовтня зі сцени Національної філармонії лунав легкий і сріблястий, чистий та проник ливий голос улюблениці публіки. Учениця уславленої співачки, істинно народної артистки України Євгенії Семенівни Мірошниченко дала сольний концерт, який присвятила її пам’яті. У супроводі Національного заслуженого симфонічного оркестру України під орудою народного артиста України Володимира Сіренка звучали шедеври бельканто – арії та сцени з опер Вінченцо Белліні, Гаетано Доніцетті та Джузеппе Верді. – Чому вирішили розпочати концерт саме Каватиною Норми з однойменної опери Белліні? – Євгенія Семенівна просто марила цим твором, хоча він написаний для драматичного сопрано. Мені видалося цікавим у вокальному плані та, головне, шанобливим здійснити її мрію, виконавши Каватину Норми. – Безумовно, цей концерт став подією для ваших шанувальників, а які емоції були у Вас? – Це звичайний черговий концерт, яких раніше в мене було чимало. Тобто це закономірність, яку було порушено у зв’язку з народженням дитини. Найперша

Лариса Тарасенко

театрально-концертний київ 1’12

personality

персона

програма з класичних творів і народних пісень була з оркестром народних інструментів під керуванням Євгена Гуцала 2007 року. Згодом – програма з симфонічним оркестром Володимира Сіренка, яка вже складалася виключно з оперних арій. Потім були Віденські вечори. – Пам’ятаю, успіх того концерту був надзвичайним, тоді планувалося, що ці вечори стануть серійними. – Так. Продюсером Віденських вечорів був Альфред Праус, який згодом став моїм чоловіком. Хоча тоді я вважала, що між нами виключно ділові стосунки. А тепер ми жартуємо, що то був перший спільний проект, а другим став Даніель Праус, наш син. Правду кажучи, кілька австрійських компаній-спонсорів пропонували й надалі проводити такі вечори під їхньою егідою, та невдовзі сталася економічна криза, почався масштабний відтік іноземних грошей з України. З тих пір ситуація не поліпшилась, тому поки ця тема обговорюється, але розвитку не має. Тож пропозицію філармонії на сольний концерт прийняла з радістю. Вважала, що програма, присвячена пам’яті Євгенії Мірошниченко, буде резонною. – Пані Сусанно, що складніше – виконати головну партію у виставі чи заспівати сольний концерт? – Вистава, безумовно, легше, але не тому, що менше віддаєш енергії чи хвилювань. Просто налаштовуєшся на певний образ, драматичний і вокальний, розвиваєш його від початку до кульмінації, що, як правило, у головної героїні, особливо трагічної, збігається з розв’язкою. А концерт, в якому арії з різних опер, вимагає не тільки миттєвого перевтілення, перелаштування вокального апарату, зміни манери виконання, але це і щоразу кульмінація, пік драматичного та вокального напруження. Якщо брати до ува-

театрально-концертний київ 1’12

ги й підготовчий період, з безліччю неочікуваних подій – термінові інтерв’ю, зйомки чи прямий ефір, які не тільки вимагають підготовки, але й амортизують голос, то виходить, що вже на самому концерті майже відпочиваєш, усвідомивши, що нікуди не треба бігти. Чимало зусиль вимагає ще й побут – дитина, сім’я, зачіска і макіяж. Є речі, якими б співак не мав перейматися: розшуком та доставкою нотного матеріалу чи рекламою. Попри увесь цей клопіт змушений обмірковувати й виконувану програму. З власного досвіду розумієш, що не варто виходити за певні рамки репертуару. Останній концерт практично складався з партій бельканто, тому я не прирекла себе на постійні зміни манери виконання, як це було колись, що в одному концерті твори Мейєбера і Оффенбаха, Моцарта і Пуччіні. – Тобто ви стали економнішою до свого таланту? – Це не зовсім так, адже в концерті звучала найскладніша сцена божевілля Лючії! Не економія, а розумний підхід до вибору репертуару, що допомагає вберегти свіжість звучання голосу. Але хочу зізнатися, що мрію знайти режисера, з яким би втілила свій задум. В опері «Казки Гофмана» діють три різні героїні (Олімпія, Джульєтта і Антонія), і композитор Жак Оффенбах писав їх для однієї виконавиці, це вже пізніше склалася традиція виконання різними співачками. Тож для мене це було б випробуванням втілити характери ляльки, куртизанки і люблячої дружини. Здається, в кожній жінці присутні ці образи, залежно від ситуації ми час від часу приміряємо їх на себе. – Цікаво, тож який образ наразі приміряє Сусанна Чахоян? – Напевно, останній – люблячої дружини, жвавої, зі справжніми, не вигаданими, не механічними почуттями. Це дуже захоплюючий

personality

персона

Лейла («Шукачі перлів») театрально-концертний київ 1’12

personality

персона

образ. Він навіть допомагає мені не так гостро реагувати на те, що в театрі останнім часом мало задіяна, хоча вистави за моєї участі збирають повні зали. Я розумію, що художні смаки в кожного різні, виконавцям властиві плюси й мінуси, але цим і приваблює наша професія, так званий репертуарний театр, що дає змогу глядачам почути різних виконавців однієї і тієї ж партії. Це вигідно вирізняє нас від антреприз західного зразка. І неповторність є в кожного. Саме тому шанувальники ідуть на ім’я та дарують квіти. – Але повернемося до теми люблячої жінки, та ще й щасливої матері. Можете розповісти свою історію кохання?

Оскар («Бал-маскарад»)

театрально-концертний київ 1’12

– Це відбулося не з першого погляду, з грому та блискавки. З Альфредом ми познайомилися на світській вечірці. Він австрієць, бізнесмен. Українською чи російською не володів. І досі мало з ким на таких заходах можна вільно поспілкуватися англійською, німецькою або зрештою одною з шести мов, якими він володіє. Тож серед присутніх він залишився безпорадним, не було з ким спілкуватися. Роль перекладача дісталася мені. – Он як! Тобто на кшталт відомого прислів’я, язик не тільки до Києва доведе, але й до вівтаря? – Буває й таке! Але в той вечір ще нічого не передбачало саме такого перебігу подій. Про нього я нічого не знала,та елегантність і суто чоловічий шарм справили враження. Дізнавшись про те, що я оперна співачка, Альфред сприйняв факт нашого знайомства як велику честь для нього. У Відні, та й у всьому світі, оперні співаки, класичні музиканти – це шановані особи. Але мені імпонує той факт, що Альфред спочатку закохався в жінку, а не в співачку, яку почув згодом. Часто трапляється навпаки – закохуються у сценічний образ. Моя професія стала додатковим чинником привабливості. Стосунки складалися з симпатії, гумору, з проголошення життєвих позицій. Пройшло досить багато часу, коли стало зрозумілим – далі можна жити тільки разом. – Яких фарб Вашому шлюбу додало народження сина? – Яскравих! Але вже не акварельно-прозорих, а густих, олійних. Мало не за кожною вечерею запалювали свічки. Даніель разом з нами майже на всіх романтичних вечірках. Рідко розлучаємося, хіба що на невідкладні поїздки. Комічна ситуація скалася напередодні концерту в філармонії. Ми все ж таки вирішили на два дні залишити маленького у няні, аби все встигну-

personality

персона Лючія («Лючія ді Ламмермур»)

ти. А ввечері напередодні влаштували собі з чоловіком романтичну вечерю зі свічками. І раптом Альфред каже: «Чи не дивно? Когосьтаки не вистачає!» Поруч стілець, на якому зазвичай сидить він. Ми почувалися, наче втекли з уроків. – Тож Ви повернулися до активної виконавської діяльності, сольних програм і окрім театру співаєте на інших концертних майданчиках. Що планується ближчим часом? – Мене турбує педагогічний бік справи. З кількома учнями займаюся вдома. Але обмірковую можливість створення приватної вокальної школи, куди запрошувала б початківців, які шукають свого педагога. Але це справа не сьогоднішнього дня, вона потребує серйозного аналізу власних можливостей, знань і навиків. Це мені дуже цікаво.

– Одна річ, які зміни помічають оточуючі, інша – яке відчуття у самого себе. – Звичайно, аналізуєш постійно, але ж ми не можемо себе почути. Навіть якісний запис не дасть реальної картини. Один з моїх давніх шанувальників сказав, що на концерті в філармонії я була сама собою. Ця, на перший погляд, тривіальна фраза наштовхнула мене на роздуми. Зараз я відчуваю, що душа вимагає чогось більш наповненого, осмисленого, драматичного. Образів, характерів, різних станів душі. Ми у постійному пошуку. Що значить бути собою? Сьогодні ми такі, завтра вже дещо інші. Самоаналіз – річ гарна, самоїдство – руйнівне. Та мені воно не властиве. Фото з архіву співачки театрально-концертний київ 1’12

FIRST NIGHT

прем’єра

«Щоб зловити щастя – треба вміти бігати» Вікторія Ільків Фото Тетяни Великодної

апередодні Нового року та Різдва Христового не тільки малеча, а й їхні батьки передчувають свято, ймовірно, хоч на мить вірять у диво, в казку. Одним з таких захоплюючих новорічних сюрпризів є прем’єра мюзиклу «Попелюшка» на сцені Національного драматичного театру імені Івана Франка. Для художнього керівника Богдана Ступки ця постановка стала довгоочікуваним, вимріяним проектом. Він хотів, аби діти отримали справжній художній подарунок від франківців, тож доклав чимало зусиль, щоб це сталося. Особливо – до Новорічних свят. Молода композиторка, драматична акторка, естрадна співачка Вікторія Васалатій є автором музики та лібрето. Кілька років тому для антрепризної постановки режисе-

театрально-концертний київ 1’12

ра Ірини Зільберман вона написала мюзикл «Дюймовочка». Почувши його, Богдан Сильвестрович запропонував створити музичну казку і для їхнього театру. Тож Вікторія охоче взялася за справу. Основою слугував знайомий кіносценарій Євгена Шварца, який переклала українською мовою. Більшість діалогів «переформатувала» в пісенні номери. Спів автор та аранжувальник музичної партитури до спектаклю – музикант і композитор Юрій Кондратюк, і це є його перша робота на театрі. Та він не єдиний дебютант у цьому «передноворічному проекті». Втілити казку доручено молодим – режисерці Катерині Чепурі та художниці Катерині Маркуш, що закінчила Київську національну академію образотворчого мисте-

FIRST NIGHT

прем’єра цтва та архітектури в майстерні Андрія Александровича-Дочевського. До команди дебютантів приєдналася досвідчений балетмейстер Ольга Семьошкіна, а творчими настановами допомагає Петро Ільченко. Минулоріч на Малій сцені театру імені І. Франка Катерина Чепура здійснила постановку драми «Дорогу красі» Володимира Винниченка. Складність утілення «Попелюшки», її першої вистави на великій сцені, полягала в адаптуванні кіносценарію до театрального майданчика. Постановник зробила інсценівку, внесла деякі скорочення та змінила композицію. Над казкою працювали прискореними темпами, але завдяки вдало сформованій постановчій групі режисер–композитор–художник–балетмейстер загальні хвилювання швидко минулися. Особливість спектаклю полягає в тому, що на одну роль режисером призначено трьох-чотирьох акторів, тож з кожним новим складом та зміною партнерів виходить щораз нова казка. Попелюшку грають Вікторія Васалатій, Анжеліка Савченко та Олена Фесуненко, Короля – Павло Москаль, Павло Піскун і Дмитро Чернов, Мачуху – Оксана Вертинська, Анастасія Добриніна, Віра Мазур і експериментує над цим образом навіть… Володимир Абазопуло (молодший). Мюзикл «Попелюшка» – розповідь про здійснення заповітної мрії в лірично-комічній тональності, є також елементи мелодраматизму, адже в основі зворушлива історія кохання Попелюшки та Принца. Постановники прагнули створити універсальну казку, однаково цікаву дітям і дорослим. Кожен почерпне своє – діти зауважать прості істини – щирість, відвертість, людяність, підлітки – перші хвилюючі почуття, дорослі згадають про безтурботну юність і про обережне ставлення до трепетних почуттів їхніх дітей. Автори мюзиклу намагалися синтетично поєднати сучасне та класичне бачення

за допомогою різних вокальних, інструментальних, танцювальних жанрів і художніх стилів. Характер кожного героя позначений окремою музичною темою. У виставі здебільшого використано естрадне виконання пісень, звучать різні інструменти, актори танцюють вальс, канкан, поєднують американський рок-н-рол та чарльстон. Ефект казковості, феєричних перетворень у виставі створює художнє оформлення – великі білі полотна підвішені по всьому сценічному простору. Завдяки світлу, ракурсу та відеопроекціям з’являється казковий ліс, святковий палац, морські хвилі з чарівної країни та весільна фата Попелюшки. На тлі цих легких полотен білої та сріблясто-золотавої гами вирізняються яскравими кольорами класичні костюми персонажів. Доповнюють сценографічний малюнок великі білі кульки, що висять на різних рівнях і змінюють свій колір за допомогою вмонтованих у середину світлопристроїв. У статичному стані вони нагадують кущі-квіти у лісі, вишукані люстри у королівстві, а коли починають рухатися – сповіщають про несподівані чари. Своєрідним «порталом» між реальним і казковим світом став комин, із якого з’являється… ні, не Дід Мороз, інші герої мюзиклу та чарівна Фея. Вона спускається на сцену на дивовижному місяці, а по всій глядачевій залі в цю мить мерехкотять зірочки. Художник і режисер перевіряли ефект творчих знахідок на своїх дітях чи племінниках, адже першочерговим призначенням мюзиклу є естетичний та художній вплив на маленьких глядачів. Саме їх реакція стане резонатором на вірність усіх докладених зусиль творців вистави. А порада від Катерини Чепури дорослим глядачам звучить так, як у шекспірівського Короля Ліра: «Щоб зловити щастя – треба вміти бігати». Як, наприклад, Попелюшка в сценічній версії франківців. театрально-концертний київ 1’12

personality

персона

Як знак сучасного музичного простору Галина Конькова

Тільки-но починає звучати його віолончель, як у тиші завмирає зала, і слухачі, немов заворожені, поринають у таїну його музики. Музики Золтана Алмаші

омпозитор і віолончеліст так несподівано й оригінально проявляє свій талант, що кожен концерт камерного оркестру, зокрема це «Київська камерата» під орудою Валерія Матюхіна, або ж сольний виступ Золтана Алмаші стає справжньою подією в музичній біографії Києва. Творчості Золтана Алмаші притаманна надзвичайна енергетика. У кожній композиції він знаходить ту інтонацію, яка бере в полон, резонує з настроєм слухачів, і вже ніхто не в змозі існувати поза нею. Саме таке відчуття з’являється з перших тактів (ні, не тактів, а звуків!) у творах «Genesis» для альта і струнних, «Святкової пісні» («Січень» із Сoncerto grosso), «Пори

театрально-концертний київ 1’12

року» для фортепіано та струнних або лаконічної (6 тактів!) фортепіанної п’єси «Краплини». Музика Алмаші спочатку здається простою, та водночас вражає виразністю і неповторністю інтонаційної «гри», своєрідністю інструментального розвитку. Тут доречно пригадати твори – Тріо для кларнета, віолончелі та фортепіано або Концерт для флейти і струнних, у яких яскраве «авторське слово» так природно поєднується зі сторінками quasi. Становлення Алмаші-компози тора відбувалося вельми активно, адже прагнення творити оволоділо ним ще з дитинства. Золтан згадує, що вже в десятирічному віці, потрапивши в клас виклада-

personality

персона ча композиції Львівської музичної десятирічки Ізабели Задор (доньки знаменитого Дезідерія Задора), відчував жагучу потребу «висловлюватися звуками» і навіть імпровізував. Виходили такі собі quasi-романси. Йому пощастило займатися грою на віолончелі з талановитим педагогом – Галиною Львівною Менцинською. Надалі в становленні «авторського амплуа» неабияку роль зіграли знані композитори – Юрій Ланюк (Львів), Євген Станкович (Київ), Олександр Ласонь (Польща). Вперше почувши музику Золтана Алмаші, я прагнула усвідомити, точніше, сформулювати свої враження – що тут особливого та несподіваного. Приміром – нетрадиційне використання інструментів, музичні «взаємини» між ними. Та це лишень підґрунтя. А сутність – інший, незвичний для нас спосіб музичного мислення. Мені пощастило прослухати більшість того, що написано Золтаном. І здаються вже впізнаваними риси його стилістики, яскраве й неповторне формування інструментального, структурного, так би мовити, амплуа композитора, але ці звуки все одно хвилюють, а зміст кожного твору залишаєть-

ся в пам’яті як своєрідний знак сучасного музичного простору. На сьогодні він – один з найвідоміших композиторів і виконавців, лауреат престижних конкурсів та премій, зокрема – імені Левка Ревуцького. Його музика звучить на теренах Європи та СНД, часто надходять і зарубіжні замовлення на створення нових композицій. Та все ж бо – найвагомішим є те, що музичний всесвіт Алмаші – невичерпний.

Пропоную від колег кілька штрихів до портрета митця Юрій Шевченко (композитор) Відстежуючи афіші заходів, програмки фестивалів, намагаюся не оминути жодного концерту, в якому звучать твори Золтана Алмаші. Його музиці притаманна індивідуальність автора, глибина будь-якої композиції. Заслухаєшся – і навколишній світ ніби перестає існувати. Валерій Матюхін (диригент) Одержавши від Золтана Алмаші партитуру напередодні репетиції, з неабиякою зацікавленістю чекаю – які ж нові відкриття виконавцям і слухачам автор подарує цього разу. Радію, бо з кожним твором композитор піднімається на вищий щабель у творчості. Леся Дичко (композитор) Яскрава, неповторна особистість, талановитий композитор і не менш талановитий віо лончеліст. Вища школа майстерності в усьому, що він творить і виконує. Його музика – на зламі лірики та драматизму. Алмаші – з когорти тих композиторів, котрі унаочнюють майбутнє української музики. театрально-концертний київ 1’12

FIRST NIGHT

прем’єра

Ритм серця «травіати»

Віолетта – З. Рожок

театрально-концертний київ 1’12

FIRST NIGHT

прем’єра

перна студія Національної музичної академії імені Петра Чайковського оновлює репертуар дедалі цікавішими постановками. Останньою пре м’є рою стала опера Джузеппе Верді «Травіата» в новій режисерській трактовці видатного майстра сце ни народного артиста України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, професора та головного режисера Оперної студії Дмитра Гнатюка. На виконання головних партій були запрошені випускники музичної академії, солісти Оперної студії та Національної опери України Зоя Рожок (Віолетта), Михайло Куценко (Альфред), Олена Кумановська (Флора), Антон Скірко (Барон), Маркіян Свято (Маркіз), Михайло Гуменний-Петрівсь кий (Жермон), Інна Тукова (Аніна), В’ячеслав Корсак (Гастон), Назар Павленко (Лікар). Диригент – лауреат міжнародного конкурсу Сергій Голубничий. Про те, як народжувалася вистава, дізнаємось у розмові з Дмитром Михайловичем Гнатюком. – Скажіть, будь-ласка, чим різниться ця постановка «Травіати» від тієї, що була втілена Вами на сцені Національної опери? – Звичайно, відмінностей багато. І можливості для створення вистави порівнювати не варто. В оперному театрі розкішні декорації, інші виконавці, оркестр. Хоча своєю камерністю, інтимністю і задушевністю мені більше подобається саме ця «Травіата». Жаль тільки, що ректор не погодився на її виконання українською мовою. Коли я співав італійською, німецькою і французькою, завжди почував себе дуже обмежено, скромно. Втрачалася довершеність образу та його повнота. Співати рідною мовою мені завжди було значно приємніше, відчував більше гармонії. Усі вистави, поставлені мною на сцені Оперної студії (5 вистав), у Національній опері та в театрах за

межами України – абсолютно різні. В «Травіаті» теж є щось нове, і концепція насамперед позначена вимогами часу. Я не прихильник креативу, не однодумець сучасних режисерів-експериментаторів, бо вважаю, що за вигаданою новизною втрачається значущість твору. Я люблю правду. Щось кращого, багатограннішого, ніж оця музика, придумати важко. Петро Чайковський, Джузеппе Верді, Руджеро Леонковалло, Джоаккіно Пуччіні – божественного дару композитори. Вони вибудували таку драматургію творів, що тільки дай Боже розуму все осягнути та відтворити на сцені. Це не означає, що варто ставити тільки за клавіром і сюжетом. Треба заглиблюватися у твір, пропускати через серце – і все, що закладено, відкриється. Результат не буде схожим на інші постановки. У кожної людини свій ритм серця, розум, оцінки та погляди. Індивідуальність проявиться. В мене було дуже мало часу, всього три тижні, на цю постановку. Ви бачили б, скільки публіки було на прем’єрі? Переповнений зал. Усім була цікава «Травіата» саме на сцені Оперної студії. «Травіата» для мене – опера найглибшого прояву драматизму. Я вважаю, що Верді – великий верист, котрий показує правду на сцені. «Трубадур», «Балмаскарад», «Ріголетто», «Отел ло», «Аїда», «Травіата» та ще кілька опер, в яких я співав, залишили слід у душі, стали частиною мого життя. Кожен такт був обміркованим, продуманим. Непомітним був початок гри чи її завершення. Я жив характером персонажа, все доводив до кінця. До речі, тільки Яго не міг співати. Це не мій характер. Як відтворити негідника, коли тобі жаль Дездемону та Отелло. Якщо співак «занурюється» в сюжет, він відрізняється поведінкою і в житті, і від тих колег по сцені, котрі спрощено сприймають події. театрально-концертний київ 1’12

Ольга Гуркова Фотознімки Сергія НІКОЛАЄВА

FIRST NIGHT

прем’єра

Згадаймо либонь Шаляпіна... Це видатний драматичний актор і співак. Були сильніші голоси, ніж у нього, але саме він вирізнявся яскравою індивідуальністю. Як майстерно була відтворена фраза «Чую правду!» в «Борисі Годунові» Модеста Мусоргського. Високий клас майстерності, могутній талант. Не так багато є співаків, котрі б органічно поєднували вокальні дані, перевтілення та відчуття міри. Звичайно, є гарні голоси, але нема здібностей зіграти: розкритися, передати відповідний характер музики. Приміром, дуже складна партія Ріголетто в однойменній опері Джузеппе Верді. Мені надзвичайно подобався образ. Тільки в 60 років припинив співати цю партію. Я читав, що в історії вокального співу декілька виконавців загинуло в цій ролі на сцені через надмірне емоційне навантаження. Там є мізан сцена «Куртизани». Це насичена, динамічна музика, особливо фраза: «Згляньтесь наді мною» (співає). Якось не зміг взяти дихання в найбільш кульмінаційний момент, одразу в очах трошки потемніло. Наступного дня пішов до лікаря, а він каже: «Не співайте». Я рік і не співав. І ось театр з цією виставою їде в Черкаси. Не дуже кортіло мені їхати, співати Ріголетто, але умовили. Наче вже й позабув про прикрий випадок, все було гаразд, але точно в цьому місці ситуація повторилася. Серцю не вистачило кисню. Відома історія про американського актора (баритон), котрий помер на сцені в образі «Ріголетто». Це коронна партія вокаліста, свідчення його майстерності, таланту. А які чудові образи Джільди, Герцога та інших персонажів. – Як складалася робота з виконавцями цієї вистави? – Студентам намагався пояснити особливості партій, характери. Та виходить це не в усіх. Завжди є хороші студенти, які «на льоту» всотують, а є й такі, що дуже довго нічого не розуміють. Це саме сту-

театрально-концертний київ 1’12

денти з гарними голосами, котрим складно поєднувати вокал і акторську гру. Як Шолом-Алейхем казав: «Талант, как деньги. Если он есть – так есть, если нет – так нет». Це реальність людського життя. Багато дається досвідом. Чим більше співаєш, тим швидше долаєш недоліки. Природно, що не все виходить за кілька занять. Є такі сполучення нот, які не можна одразу виконати. Треба методично й дуже уважно розбиратися, що заважає, забагато дихання чи його не вистачає, навчитися фіксувати комфортний стан, позицію подачі голосу. З тривалими заняттями, репетиціями і досягається результат. Це і є навчання. Треба зважати на природні можливості. Я кажу студентам: «Не співайте тут, не беріть цю ноту. Все повинно йти через дихання, яке може розкрити ваш голос». Педагог може підказати як покращити звук. Існують різні школи, для котрих пошук звуку – просто ідея фікс. У мене зовсім інший підхід у цій справі. – Дмитре Михайловичу, як вибирали виконавців, був конкурс? – Колишні здібні студенти Національної музичної академії є солістами Оперної студії. Когось запрошували. Прослуховував співаків і одразу відзначав, хто потенційний виконавець. Не так вже й багато хороших Альфредів, Віолетт, Жермонів. Наразі по двоє виконавців на одну роль. – А репетиції з хором? Це були окремі заняття чи одразу зводили з солістами? – Прослуховував хор, робив зауваження, акцентував де треба підтримати солістів, відчути можливості кожного. Доводилося фантазувати і швидко приймати рішення, потім – вихід на сцену. Це хвилюючі та водночас радісні моменти, які емоційно забарвлюють життя. – Дякую Вам за розмову. Бажаю енергії на здійснення наступних спектаклів.

FIRST NIGHT

прем’єра

Сцена з вистави «Травіата» театрально-концертний київ 1’12

ART-Space

арт-простір

Костюмограф Частина І «Весь світ – театр!» Так називається виставка театрального костюма художниці Наталі Рудюк у Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України Олеся Пасічна Фотознімки Юрія ШКОДИ

адум відкриття передбачав елементи сценічного дійства – гримерка, шум, світло, третій дзвінок і чути голос помрежа: «Увага, починаємо виставу». Актори, поспішаючи на вихід, очевидно, демонстрували б костюми. Але зважаючи на мале приміщення експозиційної зали, зайнятість акторів та ще низку дрібних перешкод довелося змінити концепцію. Однак це не вплинуло на емоційне сприйняття робіт художниці – костюмів, ескізів, авторської ляльки. Пані Наталя навчалася у відомого майстра-сценографа Данила Лідера. Їй пощастило спів працювати з ним над виставами Національного театру імені Івана Франка, які згодом склали його золотий фонд. У творчому доробку художниці понад 60 вистав у різних містах України, а також Польщі, США, країнах Балтії. На московських сценах Наталя Рудюк співпрацювала разом з Романом Віктюком над виставами «Украдене щастя» та «Федра», а з Юрієм Любимовим над «Братами Карамазовими». В період її навчання визначення «сценограф» утверджувалось, наповнювалося змістом та формою.

театрально-концертний київ 1’12

Поряд стояло ще одне – «костюмограф», наразі спрощене у значенні – художник по костюмах. Тобто студентка всотувала професію в її первозданному вияві. Данило Лідер учив працювати захоплено, бути художником-особистістю, а отже і готовим до самозречення. «Є одне життя – у театрі» – повторював він.

ART-SPACE

арт-простір

На відкритті виставки науковець Кіра Пітоєва зауважила: Наталя одразу проявила характер, вирізнялася чіткою авторською позицією. Після роботи над виставою «Украдене щастя» в Москві її запросили постійно працювати в Московському художньому театрі імені А.Чехова та в театрі «Современник». Таких пропозицій вона не прийняла. Тож ситуація склалася на нашу користь – аби в українському театральному просторі був художник такого високого рівня. Їй самій довелося чимало пережити, та це загартовувало. В роботі покладається на себе, вміє цікавий задум спрямувати до завершення. Беручи до уваги все, що нею створене в царині театру, і частково представлене в цій експозиції, можна підсумувати, це – рівень професійності, на противагу посередності, сірості та епатажному мистецтву. Олександр Івахно, режисер. Працював з Наталею над виставою «О, любий друже!» Гі де Мопассана. Доволі багато персонажів. Необхідно розробити одяг для кожного героя окремо. Всі мають бути вдягнені по-різному, але поєднані стилем однієї вистави. Наталя вміє задати тон виставі, колористику, виводити на кульмінацію. В полі уваги дрібні деталі, що потім об’єднують. Персонажа хапає «намертво», проникає в душу, і вже він підвладний тільки їй. Вибудувала простір так, що надалі режисерові легко вибрати мізансцени. Тетяна Шуран, актриса Розповім про один з робочих моментів над виставою у Театрі юного глядача «Вино з кульбабок» Р. Бредбері. Телефоную колезі Світлані Автуховій, а вона відповідає – не можу вийти, бо стою на столі, а художник власноруч гаптує мою сукню. Пам’ятаю виставу в Молодому театрі «Постріл в осінньому саду». Актор не вдягав плаття, а «входив» в нього, як і в образ. Неначе вмикався в тобі якийсь заряд вистави. В її костюмах комфортно, тому що виготовлені професійно; вони допомагають правдиво жити чужим життям упродовж двох годин. Навіть у одязі темного кольору відчутно сонце, яке є в душі його автора, художника. Лариса Кадочникова, актриса Театру імені Лесі Українки Вистава «Вишневий сад» у постановці Ірини Молостової. Роль Шарлотти. У її сценічному одязі було дихання свіжого вітру. В саду все живе, одяг летить за твоїм тілом і ти відчуваєш себе близьким до природи. Ці відчуття «бережу», й досі люблю цю роль, саме відчула її через це плаття. Точно вцілила в характер, в душу Шарлотти. Про специфіку фаху розмовляємо з пані Наталею Рудюк. – Зазвичай витвір Вашої фантазії «оживає» на сцені. Прошу означити ті роботи, що представлені на виставці. – Погодилась на цю пропозицію від музею ще торік. Але художник і реальний час – поняття, що важко збігаються в одне ціле. Збагнувши, що треба «встигнути на потяг, який відправляється», почала швидко відбирати роботи. Склалася ретроспективна виставка, тобто від початку моєї творчості. Заповнити приміщення одними ескізами було б нецікаво. Тут також представле-

ні костюми до вистав із запасників театру імені І. Франка. За підтримку в організації виставки вдячна директору Михайлу Захаревичу та колегам. – Як на мене, кожен Ваш ескіз – окремий завершений твір. Відображено характер персонажа, взаємодія з партнером, тло, що може слугувати поштовхом до вирішення колористики вистави загалом. З чого починається робота над виставою? – Перший, з ким режисер обмірковує майбутню виставу, це сценограф чи автор костюмів. Починається з розминки – говоримо про характер персонажів, жанр театрально-концертний київ 1’12

ART-Space

арт-простір

Ескізи костюмів до вистави «Украдене щастя»

вистави, налаштування на певну атмосферу, намагаємося віднайти спільні погляди. Думки снуються, перетікають від режисера до художника, а потім у зворотному руслі. Ці ниточки дотику фіксуються в моїй уяві, а потім немов на кроснах тчуться в конкретні обриси костюмів. Такі схеми під час розмови, бодай пунктиром, намагаюся зафіксувати на папері. Колись ескізам віддавала більше часу, та життя швидкоплинне, треба встигнути, мені вистачає кілька позначок. Це вже набуте досвідом. Намалювати – це ще не все. Найскладніше – художній «шопінг». В країні одяг стали продавати по сезонах, тому доводиться планувати заздалегідь. Для літньої вистави, приміром, спробуй взимку щось підібрати! Ходжу до магазинів тканин, придивляюся, вибираю, прошу відрізати клаптики, складаю до загального костюма. Потім у пошивочному цеху зводимо в одне ціле. А під час примірки чуєш: «Мені не зручно. Як я буду бігати по сцені?». Вкотре змінюємо деталі. Кропіткий процес ускладнюється й фінансовими обмеженнями. Поки визначимося з формою, вже належну тканину розкупили. Знову ходжу по колу. Часом записую, що й де бачила. Про запас купую. У мене є торбинка з клаптиками тканин. Перебираю інколи, придивляюся, що можна застосувати. – Пані Наталю, чи були випадки, коли костюм «летів» попереду думки режисера, вибудовував концепцію вистави. – Траплялося. Всі ж творчі люди. В когось із режисерів думка чітка, в когось – довгоблукаюча, а в когось відсутня. Є текст і все. Мені доводиться моделювати ситуацію так, щоб підхопили задану мною ноту. Умови роботи бувають творчі, помірковані, а іноді нестерпні. Але це поза увагою глядача. Як казав режитеатрально-концертний київ 1’12

сер Анатолій Форманчук, «Аби за серце брало». – Тож із ким був процес творчим? – Згадую насамперед Данила Лідера. Тож найцікавіше було працювати з режисерами Сергієм Данченком, Романом Віктюком і Юрієм Любимовим. Пригадалася в цьому контексті робота над виставою «Візит старої дами» Ф. Дюрренматта на сцені театру імені І.Франка. Розгадувала ребус «про що думає режисер». У мене з’явилося таке вирішення костюмів – усі мешканці настільки злиденні, що не спроможні навіть залатати одяг, тому вони ліпили клаптики газети до дірок. Ці сувої паперу стали зоровим образом усієї вистави. В такий спосіб виражалась бідність. Добре, коли режисер художнику задає тон. Данченко заряджав думкою. Наскрізь бачив п’єсу, над якою працював. Двічі не було потреби розповідати одне і те ж. Поміж словами визрівала відповідна атмосфера, дух і гармонія. Лідер залучав мене до роботи над своїми виставами. Тепер уже можу сказати, що, очевидно, довіряв. Коли в моїй уяві вже «намалювалися» образи персонажів, люблю прийти в пошивочний цех і розповісти п’єсу, тобто свою версію вистави. Хоча, здавалося б, їм однаково, що шити. Коли прем’єру зіграно, мене запитують: «Наталю, а де ті події, про які ти розповідала, у тексті цього не було?». Прилетіло кажу, так відчула. – А що важливіше, сценографія чи костюм. – Це складові вистави, як і режисура, музика, але перше – статичніше. Глядач сприйняв і все. Костюми ж виконують відповідальнішу, більше виражальну функцію. Актор розвиває думку автора, аргументує, виправдовує. В одній виставі треба, щоб костюм був домінантою, в іншій – щоб його не помічали, а сприймали тільки ідею.

ART-SPACE

арт-простір – Найбільше задоволення працювати над історичним, сучасним чи національним костюмом? Поясніть, будьласка, на прикладі вистав. – Коли запросив до співпраці Роман Віктюк над «Украденим щастям» у МХАТі, то я представила ескізи автентичного костюма. Всі були подивовані, як це можна зробити… Ми їздили з етнографами, з адміністратором на Гуцульщину, купували оригінальний національний одяг. Потім уже шилося, щось на зразок придбаного. Такі фактури тканин не можна зімітувати. Наприклад, гуню коцувату, чи лейбики-кептарі. Анну зодягнула в костюм, який так і називається, «гуцулка», з усіма відповідними елементами. На Бойківщині, де жив Микола, трохи простішим був одяг, скромніший, скажімо. У першій конфліктній сцені, на танцях, куди прийшла з Михайлом Гурманом, Анна, звичайно, вирізнялася. Вся в білому, а на голові червона хустка, оригінально зав’язана «вушками». Анна здавалася іншою, недосяжною, звідси складалося упереджене ставлення до неї. Та ще й чужий чоловік привів. Конфлікт був яскравим, потужним, емоційним. Хореограф майстерно вибудував лінію взаємин. Вони стоять по центру, гарні, міцні, впевнені, єдині понад небом і землею у своїй любові, а натовп наче на овечок споглядає. Музика підсилювала емоційність, звучав церковний уніатський хор і янгольський спів тенора. Ірина Мірошниченко грала Анну, Миколу – Георгій Бурков, а Михайла – Борис Щербаков. Жандарма мав грати Станіслав Любшин, але він був майже одного віку з Анною, тож неправдоподібно складався конфлікт. А тут жандарм старший, вже нічого не боїться, неважливо, що люди скажуть, впіймати своє щастя та й годі. Ця робота викликала зацікавленість нашою культурою у Москві.

Ескіз костюма до вистави «Федра»

– У такий спосіб Ви привернули увагу до нашої культури загалом, подивували автентикою, чи не так? – Можливо. До національного костюма треба підходити з повагою, знати і правильно застосовувати. В ньому вже все придумано. Іноді розумієш, що в цій виставі має бути саме такий костюм, скажімо, жіночий одяг – плахта, намітка, головний убір, але якщо зробити достовірно, то буде занадто яскраво, а з характером персонажа це дисонує. В цьому і проявляється досвід: що відбереш, як усе збалансуєш, визначиш, що є пріоритетним у виставі – наскрізна думка чи побутова правда. Примітка Продовження розмови з Наталею Рудюк читайте в наступному номері. театрально-концертний київ 1’12

театральні програми

Національна опера. Прем’єра балету «Каприси» Фото Т. Великодної 34

театральні програми

театральні програми НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ імені тараса ШЕВЧЕНКА

НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ імені Тараса ШЕВЧЕНКА www.opera.com.ua Вул. Володимирська, 50 Тел. 279-11-69

ПРЕМ’ЄРА

Нікколо Паганіні – Мирослав Скорик

КАПРИСИ Балет на 2 дії Лібрето хореографія М. Скорика, В. Литвинова, В. Малахова Хореографія В. Литвинова Диригент-постановник н. а. М. Скорик Балетмейстер-постановник н. а. В. Литвинов Художник-постановник н. х. М. Левитська Художники костюмів: н. х. М. Левитська, Н. Кучеря Диригент н. а. А. Власенко Балетмейстери-репетитори: н. а. Л. Сморгачова, н. а. М. Прядченко, з. а. І. Бродська, з. а. А. Козлов ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Маестро – з. а. С. Сидорський, Я. Ваня, К. Пожарницький, О. Шаповал Мрія – н. а. О. Філіп’єва, О. Голиця, К. Кухар Пристрасть – н. а. Г. Дорош, з. а. Т. Льозова, з. а. С. Такіта Аристократи – І. Борисова, К. Козаченко, С. Кривоконь, Д. Лук’янець Вчитель – В. Іващенко, С. Кривоконь Єзуїт – М. Загреба, С. Литвиненко Смерть – О. Макаренко, А. Шевченко Танго – н. а. М. Мотков, з. а. Т. Андрєєва, К. Іваненко. І. Буличов Тарантела, жебраки – Р. Бетанкоурт, М. Добрякова,

Мрія – О. Голиця Фото Т. Великодної

Ю. Москалюк, В. Олексієнко, М. Ткаленко, М. Ковтун, Є. Костюк, О. Нетруненко, В. Стельмах, С. Тихий, Я. Ткачук Це історія про великого Маестро. Він прийшов у світ як уособлення таємничої незбагненності Божественного дару, що від часу випадає на долю окремої особистості, вирваної з натовпу. І байдуже, з якого соціального прошарку – аристократів чи про-

столюду. Проте, яким би великим не було бажання обраного Богом знайти собі місце серед людей, відгук у чиємусь серці, застосування таланту, задоволення земних пристрастей, він залишатиметься самотнім вигнанцем. Обраність – це для історії, а не для життя. На віки, а не з миті свого визнання і до смерті. Архангел, посланець Божий, спускається на землю і обирає того, кому випаде невимовно

театральні програми НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ імені тараса ШЕВЧЕНКА тернистий шлях до нових, ніким не відкритих і не досягнутих вершин прекрасного. Юний обранець ще не усвідомлює свою місію. Він перебуває у звичайному вирі життя – серед натовпу, де змішалися простолюдини і аристократи, продажні жінки і велеречиві прелати церкви. І серед тієї гріховної веремії – зустріч з Учителем, який дарує йому смичок. Йому випаде стати найвидатнішим скрипалем світу. Скрипка стане для Маестро і звичайним музичним інструментом, і магічним символом долі і влади: його і над ним, і Голгофою долі, і, врешті-решт, її уламками. Але шлях-доля тільки починається. Музика супроводжує Маестро завжди і повсюди. Музика панує над ним. Музика – його сутність. Вона веде його до людей і, водночас, роз’єднує з ними, робить його знаменитим і, водночас, упослідженим перед безмежністю Всесвіту, який хоче охопити душею і серцем. Натхненний Маестро зустрічає своє перше кохання, жінку-Мрію, яка так і залишиться фантомом, маревом дивовижного і прекрасного весілля, яке лише постало в уяві Маестро. На якусь миттєвість його знову захопить життя юрби, її доброзичлива круговерть і веселість. Маестро пропонує людям свою музику. Та хіба їм дано почути прекрасне і божественне у безконечному звучанні тарантели. Між простих людей, мов привиди чатують охоронці у церковних рясах, застерігаючи від надто сильних поривань до ідеалів. І знову у велелюдній веремії карнавалу життя Маестро зустрічає своє друге, таке чарівне і неповторне кохання – жінку, якою захоплюються всі, повз яку неможливо пройти, щоб не застукотіло почуття в серці. Це жінка-Пристрасть, яка дарує Маестро відчуття повного катарсису з вищим, божественним. Він обдарований

коханням і щасливий у ньому. Але то також марево і видіння. З’являються гондольєри, забирають свою прекрасну пані, яка кожному з них з легкістю дарує те саме кохання, яке, здавалося, належало лише одному Маестро. Розчарований Маестро волає до небес і Бога. Шукає розради своїм почуттям у вірі. Церква дарує надію на те, що тут можна знайти щось справжнє, стале, близьке душі. Але серед вітражів бачить прелатів. Замість молитов, вони творять земні мерзоти. У відчаї Маестро втрачає своє натхнення, а разом з ним – і надію. Він проклинає церкву, але не Бога, до якого продовжує линути його стривожена душа, серце і талант. Пошук гармонії і вишуканості приводить Маестро до вищого світу – аристократії. Зовнішня привабливість, манери і шляхетність дають йому надію, що серед них є ті, хто зрозуміє його творче сум’яття і пошуки ідеалу. Але і тут наштовхується на розпусту, марнослав’я і порожнечу почуттів. Вищий світ ніби прихильний до Маестро, але їм ніколи не перебороти своєї зверхності. Вони не приховують, що Маестро для них – тільки артист, слуга, яких у кожного з них безліч. Слухати Маестро і заганяти звірів під час великосвітського полювання – їхня розвага! Та життєвий шлях митця продовжується. Маестро майже вичерпав свої душевні сили. Поволі починає згасати надія відчути себе потрібним людям… Він знову почуває себе блазнем на карнавалі життя. На мить натовп захоплюється грою Маестро, юрба підносить його до небес. Але з тих висот так страшно і боляче падати... Карнавал продовжується. Ніхто не помічає під ногами тіло великого Маестро. Його смичок зламаний, тіло розбите, душа відлітає… Але музика, яка була життям Маестро, залишиться навік...

Петро Чайковський

ЛЕБЕДИНЕ ОЗЕРО Балет на 3 дії Лібрето В. Бегічева, В. Гельцера, М. Чайковського Хореографія М. Петіпа, Л. Іванова, Ф. Лопухова Балетмейстер-постановник н. а. А. Шекера Диригент-постановник н. а. О. Рябов Диригент н. а. України, н. а. Росії В. Кожухар Художник-постановник Т. Риндзак Балетмейстер-репетитор н. а. Е. Стебляк Художник по костюмах О. Лисик ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Одетта-Оділія – н. а. Г. Дорош, н. а. О. Філіп’єва, з. а. Т. Голякова, з. а. Н. Лазебникова, з. а. Н. Мацак, з. а. Х. Шишпор, О. Голиця, К. Козаченко, О. Макаренко, Ю. Трандасир Зігфрід – з. а. Г. Жало, з. а. С. Сидорський, Я. Ваня, А. Гура, А. Дацишин, В. Іщук, Д. Недак, В. Щербаков Володарна принцеса – Г. Васильєва, Л. Мельник Наставник принца – С. Литвиненко, О. Токар Ротбард – н. а. М. Мотков, І. Буличов, Я. Ваня, А. Дацишин, В. Іщук, О. Коваленко, Д. Чеботар Шут – з. а. Н. Терада, Р. Бенціанов, М. Ковтун Па-де-труа – К. Алаєва, Х. Балабан, І. Борисова, К. Кухар, К. Ханюкова, В. Буртан, С. Клячин, М. Лагунов, А. Стоянов, К. Пожарницький Іспанський танець – з. а. Т. Андрєєва, Г. Васильєва, О. Гуляєва, М. Загреба, К. Іваненко, С. Литвиненко, М. Лавроненко, О. Коваленко Угорський танець – з. а. Т. Андрєєва, К. Іваненко, К. Тарасова

театральні програми НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ імені тараса ШЕВЧЕНКА Венеціанський танець – В. Буртан, О. Киф’як, К. Кухар, Т. Соколова, Г. Петровський, С. Тихий, М. Ткаленко Дія перша. Друзі чекають Зігфріда, щоб разом відсвяткувати його повноліття. Привітати сина поспішають Володарна принцеса і один з поважних рицарів, який має посвятити Зігфріда в свій орден. Замріяний юнак йде до таємничого озера. Побачивши лебедів, він готовий стріляти в них. Але ті перетворюються на чарівних дівчат. Зігфрід вражений красою їхньої королеви. Йому розповідають про злого генія Ротбарда, який зачарував цих дівчат. Страшні чари може розвіяти тільки справжнє кохання. Зігфрід клянеться Одетті в своїх вічних почуттях. Дія друга. Бал у замку. Одна за однією проходять перед Зігфрідом та його матір’ю дівчата-наречені. Але всі думки принца линуть до зачарованої дівчини. У залі з’являються Ротбард та його дочка Оділія. Вона дуже схожа на Одетту. Зігфрід розгубився. Оділія всміхається Зігфріду, сумніви його зникають. Щасливий юнак сповіщає матері, що хоче одружитися. Ротбард з’єднує руки Оділії та Зігфріда. Але, коли принц клянеться в коханні, він помічає, що у вікні б’ється лебідь… Дія третя. Знову берег озера. Дівчата з тривогою чекають повернення своєї подруги, від якої залежить і їхнє життя. Одетта схвильовано розповідає про зраду Зігфріда. Жах охоплює дівчат – вони лишаються під владою злих чар. З’являється Зігфрід. Він благає Одетту вибачити зраду. Заради кохання він готовий віддати життя. Злий геній намагається нажахати Зігфріда бурею. Блискавки одна за одною прорізують небо, але всі зусилля Ротбарда марні. Тривалість вистави – 2 год. 45 хв.

Петро Чайковський

ПІКОВА ДАМА Опера на 3 дії Лібрето М. Чайковського за повістю О. Пушкіна Диригент-постановник н. а. України, н. а. Росії В. Кожухар Режисер-постановник н. а. Д. Гнатюк Хормейстер-постановник н. а. Л. Венедиктов Художник-постановник н. х. М. Левитська Балетмейстер н. а. А. Шекера Хормейстер з. д. м. І. Шилова ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Герман – н. а. О. Востряков, з. а. А. Романенко, В. Бендеров Томський (Златогор) – н. а. М. Коваль, н. а. В. Лупалов, Г. Ващенко, Д. Гришин Єлецький – н. а. Р. Майборода, н. а. І. Пономаренко, В. Базир, М. Киришев, І. Мокренко Чекалінський – н. а. О. Гурець, н. а. О. Дяченко, н. а. С. Фіцич Сурін – з. а. Б. Тарас, С. Ковнір, С. Скубак Чаплицький – С. Скочеляс Нарумов – В. Колибаб’юк Розпорядник – Ю. Аврамчук, С. Скочеляс Графиня – з. а. Т. Кузьминова, М. Березовська Ліза – н. а. С. Добронравова, н. а. Л. Забіляста, н. а. Т. Анісімова, Ж. Закрасняна, Л. Монастирська Поліна – з. а. Т. Пімінова, з. а. А. Швачка, А. Позняк, Д. Князева Гувернантка – Н. Кисла Маша – з. а. І. Семененко, О. Гончарук Прилепа – з. а. Л. Гревцова, з. а. О. Нагорна, О. Фомичова Миловзор – з. а. Т. Пімінова, з. а. А. Швачка, Д. Князева

Дія перша. Картина І. Літній сад у Петербурзі. Приятелі Сурін, Томський і Чекалінський розмовляють про Германа, який проводить ночі в картярському домі, але через бідність сам грати не може. Герман признається Томському у коханні до знатної незнайомки. Підходить Єлецький. Офіцери вітають його з наступним шлюбом. Князь показує свою наречену – це Ліза, яка з’являється в саду разом із старою графинею. Герман впізнав у дівчині ту, кого кохає. При зустрічі кожний, ніби передчуваючи свою долю, ціпеніє. Герман здається графині фатальним привидом. Томський заспокоює її. А провівши графиню, розповідає один пікантний епізод з її життя. Свого часу графиня, яку за красу називали в Парижі «московською Венерою», програла весь свій статок. Граф Сен-Жермен, ціною любовного побачення, назвав їй три карти, поставивши на які, вона повернула своє багатство. Згодом безпрограшні карти взнали від графині її чоловік і коханець. Але з’явився привид і попередив, що графиню чекає смертельний удар від третього, хто прийде взнати таємницю трьох карт. Безумна думка розкрити цю таємницю, розбагатіти і одружитися з Лізою оволодіває Германом. Картина ІІ. Кімната Лізи. Дует Лізи і Поліни змінюється сумним романсом, а потім веселою хороводною піснею. Залишившись одна, Ліза признається собі, що не князь Єлецький, а загадковий незнайомець із вогнем пристрасті в очах хвилює її серце. У балконних дверях з’являється Герман. З відчаєм говорить він про своє кохання і благає про співчуття. Почувши голоси, в Лізину кімнату стукає графиня. Герман ховається. Поява графині знову нагадала йому про таємницю трьох карт.

театральні програми НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ імені тараса ШЕВЧЕНКА Ліза – Л. Монастирська, Єлецький – М. Киришев Фото О. Путрова

Дія друга. Картина ІІІ. Маскарадний бал у домі петербурзького сановника. Три маски – Томський, Чекалінський і Сурін – вирішують пожартувати над Германом. Ліза байдуже вислуховує освідчення Єлецького. Герман одержує від неї записку, в якій вона просить чекати її в залі. Офіцери підсміюються над бажанням Германа взнати таємницю трьох карт. Починається вистава-пастораль про любов і вірність Прилепи і Миловзора. Після спектаклю Ліза віддає Герману ключі від спальні графині. На честь прибуття цариці Катерини звучить помпезний гімн. Картина ІV. Будуар графині. Через потайні дверцята сюди проникає Герман. Йому здається, що він якоюсь таємною силою пов’язаний із графинею. А ось і вона сама в оточенні приживалок. Незадоволена балом, графиня згадує свою молодість і заспівує арію з опери Гре-

трі «Річард Левове Серце», яку з успіхом виконувала колись при дворі французького короля. Поява Германа, його пристрасне прохання назвати три карти вражають графиню. Від переляку графиня вмирає. Герман у відчаї, що не взнав карт. Зрозумівши страшний смисл слів Германа, Ліза проганяє його. Дія третя. Картина V. У караульній кімнаті казарми Герман читає лист від Лізи. В його серці пробуджується жалість до неї. У думках Герман повертається до смерті графині. В його хворобливій уяві постає її привид. Графиня називає йому три карти. «Трійка, сімка, туз!» – повторює Герман, поспішаючи в картярський дім. Картина VІ. На набережній Зимньої Канавки Ліза чекає Германа. Вона впевнена, що він не злочинець, а «жертва випадку». Герман одержимий однією ідеєю – виграти. Ліза вражена його

безумством. Зрозумівши, що щастя вже не буде, вона кидається в ріку. Картина VІІ. Картярський дім. Тут верховодить Томський. Усі веселяться. Лише Єлецький сумний: розладнався його шлюб із Лізою. Він прийшов сюди, щоб помститися Герману. У розпалі гри приходить Герман. З дивною впевненістю він ставить на трійку сорок тисяч. Виграні гроші знову ставить на карту – цього разу сімку, і ще раз виграє. Страх оволодіває присутніми: «сам чорт з тобою грає заодно». Герман у нервовому пориві звинувачує петербурзьке товариство. З Германом грає Єлецький. Відкриваючи карту, Герман упевнений у перемозі. Але замість туза в його руках – пікова дама. Йому здається, що він упізнає в ній графиню. Збожеволівши, Герман кінчає життя самогубством. Перед смертю його розум прояснюється, і Герман шепоче ім’я Лізи. Тривалість вистави – 3 год. 20 хв.

театральні програми НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ імені тараса ШЕВЧЕНКА Джакомо Пуччіні

МАДАМ БАТТЕРФЛАЙ (ЧІО-ЧІО-САН) Опера на 3 дії Вистава йде італійською мовою Лібрето Л. Ілліка, Д. Джакоза за мотивами творів Д. Бєласко і Д. Лонга Диригент-постановник н. а. О. Рябов Режисер-постановник н. а. І. Молостова Хормейстер н. а. Л. Венедиктов Художник н. х. М. Левитська

Асистенти режисера н. а. В. Река, М. Третяк Диригент з. д. м. О. Барвінський ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Чіо-Чіо-Сан – н. а. Л. Забіляста, н. а. Т. Анісімова, з. а. Н. Ніколаїшин, з. а. І. Семененко, з. а. К. Стращенко, Т. Хараузова, В. Ченська Сузукі – з. а. Т. Пімінова, з. а. А. Швачка, Н. Кисла Кет – з. а. Т. Пімінова, з. а. А. Швачка, Н. Кисла, Л. Циган Пінкертон – н. а. С. Фіцич, з. а. І. Борко, з. а. Пав. Приймак, з. а. А. Романенко, з. а. М. Шуляк Чіо-Чіо-Сан – К. Стращенко Фото О. Путрова

Шарплес – н. а. М. Коваль, н. а. Р. Майборода, з. а. В. Опенько, з. а. Пет. Приймак, Г. Ващенко, Д. Гришин, М. Киришев Горо – Ю. Аврамчук, С. Пащук, Р. Танський Ямадорі – В. Базир, М. Губчук, М. Киришев Бонза – н. а. Т. Штонда, Є. Орлов, С. Скубак Комісар – М. Губчук, О. Мельничук, І. Мокренко Рідні, друзі, подруги, слуги Чіо-Чіо-Сан Дія опери відбувається у Нагасакі наприкінці ХІХ ст. Дія перша. Гейша Чіо-Чіо-Сан покохала лейтенанта американського флоту Пінкертона, що прибув у Нагасакі. Вона згодна вийти заміж за нього. Американський консул Шарплес застерігає Пінкертона від цього захоплення. Раптом на весільне свято вривається японський священнослужитель Бонза. Він проклинає ЧіоЧіо-Сан за зраду віри предків. Дія друга. Кімната в будиночку Чіо-Чіо-Сан. Тут мешкає вона зі своїм маленьким сином і відданою Сузукі. Пінкертон поїхав, обіцявши повернутися за рік, але пройшло вже три роки, а його все нема. В серце Чіо-Чіо-Сан закрадається сумнів – невже Пінкертон покинув її. Несподівано лунає гарматний постріл з пароплава – це повернувся Пінкертон. Дія третя. Пінкертон приїхав у супроводі Шарплеса та якоїсь іноземки. Вона виявляється дружиною Пінкертона. Шарплес прохає Сузукі розповісти все ЧіоЧіо-Сан, але Чіо-Чіо-Сан і сама здогадується про те, що відбулось. Вона розуміє, що Пінкертон приїхав за сином і що вона повинна віддати дитину. Воля батька для неї священна. Чіо-Чіо-Сан ніжно цілує хлопчика і прощається з ним. Взявши кинджал, вона вбиває себе. Тривалість вистави – 3 год.

театральні програми НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ імені тараса ШЕВЧЕНКА Мікіс Теодоракіс

ГРЕК ЗОРБА Балет на 2 дії Лібрето Лорки Мясіна за однойменним романом Нікоса Казантзакіса Диригент-постановник н. а. О. Баклан Диригент н. а. А. Власенко Балетмейстер-постановник Лорка Мясін (Італія) Асистент балетмейстера Анна Кшиіков (Польща) Художник-постановник н. х. М. Левитська Хормейстер‑постановник Б. Пліш Хормейстер А. Семенчук Балетмейстери-репетитори: н. а. Т. Боровик, н. а. С. Бондур, з. а. А. Козлов ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Зорба – н. а. М. Мотков, з. а. М. Чепик, І. Буличов, О. Шаповал Марина – н. а. О. Філіп’єва, з. а. Т. Льозова, з. а. Н. Мацак, О. Голиця, Н. Лазебникова Джон – з. а. С. Сидорський, А. Гура, Д. Недак, К. Пожарницький, В. Щербаков Мадам Хортонс – н. а. Г. Дорош, з. а. Т. Голякова, з. а. Т. Андрєєва, Г. Васильєва, К. Іваненко Маноліос – Р. Бенціанов, І. Буличов, Ян Ваня, О. Шаповал, В. Чуприн Вокал – О. Біхунова, Т. Пирогова Події розгортаються в гірському грецькому містечку. Сюди приїздить американський турист Джон, щоб узяти участь у прадавніх діонісійських містеріях. Джон закохується в гречанку Марину, нерозділеним почуттям до якої палає її співвітчизник Маноліос. Місцеве населення вороже ставиться до іноземця. Хтозна до чого б це призвело, але в цей час до рідного містечка повертаєть-

Марина – О. Філіп’єва, Джон – Д. Недак Фото О. Путрова

ся Зорба – вільна і неупереджена людина, яка дуже відрізняється від своїх земляків… Він, наче кидаючи виклик, зав’язує із Джоном ділові стосунки, а врешті починає товаришувати, розкриваючи іноземцеві глибинний сенс прадавніх ритуальних танців прихильників Діоніса. Мадам Гортензія, колишня субретка, закохується в пристрасного Зорбу, який відгукується на її почуття. Ворожість населення до закоханих Джона та Марини спалахує з новою силою, спровокована мстивими ревнощами Маноліоса. Затоптана натовпом Марина, гине. Джону загрожують молоді греки, приятелі Маноліоса, але Зорба рятує американця. Спільний бізнес Джона і Зорби зазнає краху. Від сухот помирає Гортензія. Засмучений Зорба шу-

кає розради у танці. Разом з Джоном їм вдається згуртувати людей, заряджаючи їх життєстверджувальною енергією танцю. Відбувається зустріч двох світів і двох цивілізацій: з одного боку – Алексіс Зорба, людина землі і гір; з іншого – молодий американець Джон, якому доводиться вчитися розуміти новий для нього світ і життя його народу. Життя має продовжуватися і треба сподіватися на краще майбутнє: саме в цьому й міститься послання танцю Зорби, вчителя та наставника Джона. Народний танок сіртакі відображає всепереможну енергію грецького народу, давньої сильної нації, втіленням якої став Зорба. Цю енергію не можна знищити, завдяки їй світ продовжує існувати. Тривалість вистави – 2 год.

театральні програми УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР імені Івана ФРАНКА

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР імені ІВАНА ФРАНКА

www.ft.org.ua Пл. Івана Франка, 3 Тел. 279-59-21

Тарас Шевченко

НАЗАР СТОДОЛЯ Лицарська балада на 2 дії Режисер-постановник з. а. Ю. Кочевенко Художник-постановник О. Вакарчук Художник по костюмах К. Корнійчук Музичний керівник вистави н. а. Р. Гриньків Музичне рішення О. Кітеля Хормейстер з. а. А. Навроцький Балетмейстер з. п. к. Н. Осипенко Сценічні бої н. а. В. Абазопуло Художники по світлу: В. Святненко, Г. Ваховська Автор відеоряду П. Вавриневич Звукорежисер О. Сікорський

Сергій Жадан

ГІМН ДЕМОКРАТИЧНОЇ МОЛОДІ Трагікомедія на 2 дії Режисер-постановник з. а. Ю. Одинокий Художник-постановник В. Шульга Художник по світлу Я. Марчук Музичне оформлення О. Кітеля, О. Сікорського Балетмейстер О. Семьошкіна Хормейстер з. а. А. Навроцький ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Сан Санич – Д. Рибалевський, Д. Чернов Гога Ломая – з. а. О. Стальчук, з. а. А. Тимошенко Славік – О. Зубков, н. а. О. Ступка Марта – К. Баша‑Довженко, Т. Шляхова Іван Петрович Бичок – н. а. В. Баша, О. Логінов Петя Бичок – О. Печериця, І. Залуський

«Боксери за справедливість», «Суперксерокси» – В. Абазопуло (мол.), Д. Завадський, В. Збаразський, П. Москаль, з. а. В. Ніколаєнко, П. Піскун, Р. Сєттаров, Д. Ступка, О. Судейкін, О. Терновий, Ю. Ребрик, з. а. О. Форманчук Валентина Валентинівна – н. а. Л. Смородіна, С. Прус Преподобний Джонсон‑і‑Джонсон – н. а. О. Богданович, з. а. Н. Задніпровський Перекладачка Зіна – К. Вертинська, з. а. Т. Олексенко-Жирко Доктор – А. Водичев, з. а. Т. Жирко Буся – О. Терновий Льоня – П. Піскун, Р. Сєттаров Микола Сачок – з. а. О. Паламаренко, н. а. Є. Шах Ведуча концерту – А. Добриніна, з. а. Н. Ярошенко Ваня – Д. Завадський Хор «Журавонька» – А. Савченко, Н. Ненужна, О. Яблочна, І. Мельник, Я. Пасічник, В. Зінєвіч, А. Меметова, Л. Красовська У виставі беруть участь артисти хору та балету Тривалість вистави –3 год.

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Назар – з. а. Т. Жирко Кичатий – н. а. О. Задніпровський Галя – І. Мельник, О. Яблочна Стеха – н. а. Л. Смородіна Гнат – н. а. В. Нечепоренко Хазяйка – А. Добриніна Жид – Д. Завадський, н. а. О. Петухов Кобзар – з. а. Т. Постніков Свати: І. Кадубець, з. а. Є. Мозговий, з. а. О. Паламаренко Цариця ночі – С. Прус Перша подруга – В. Зінєвіч, Н. Ненужна Друга подруга – О. Фесуненко Музики, козаки, дівчата: артисти драми, хору та балету театру Тривалість вистави –2 год. 20 хв.

Валентина Валентинівна – Л. Смородіна, Фото Т. Великодної

театральні програми УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР імені Івана ФРАНКА Ерік-Еммануїл Шмітт

ФРЕДЕРІК, або БУЛЬВАР ЗЛОЧИНІВ Театральний роман на 2 дії Переклад з французької Н. Нежданої Режисер-постановник з. а. Ю. Кочевенко Художник-постановник О. Вакарчук Художник по костюмах К. Корнійчук Музичне оформлення О. Кітель Балетмейстер О. Семьошкіна Репетитор з. п. к. Н. Осипенко Сценічні бої н. а. В. Абазопуло Звукорежисер О. Чорний Художник по світлу В Світненко ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

«У театрі Фолі – Драматік»: Фредерік Леметр – н. а. О. Задніпровський Мадемуазель Жорж – н. а. Л. Смородіна Красуня – А. Добриніна, з. а. Т. Олексенко-Жирко Арель, директор театру – н. а. Б. Бенюк Антуан, помічник режисера – з. а. В. Ніколаєнко Дюжі, комедійний геройкоханець – І. Залуський, з. а. Т. Постніков Парізо, драматичний герой-коханець – з. а. Н. Задніпровський, Д. Чернов Фірмен, комічний слуга – І. Кадубець, П. Піскун, Д. Рибалевський Піпле, адміністратор – н. а. В. Мазур, з. а. Є. Мозговий Максиміліан, його син – В. Ковтун Кюссонне, драматург – з. а. Т. Жирко, н. а. О. Пєтухов

Граф де Пієман, цензор – В. Зозуля, з. а. А. Тимошенко Герцог Йоркський – В. Полікарпов, Ю. Ребрик Начальник служби безпеки – Я. Гуревич, з. а. О. Паламаренко

«За межами театру»: Береніка – О. Фесуненко, О. Мєдвєдєва Барон де Ремюза – н. а. В. Нечепоренко, н. а. О. Шаварський

«У спогадах»: Фредерік-хлопчик – Андрій Гайдай, Володимир Жирко Мати Фредеріка – Л. Красовська, С. Прус

Береніка – О. Фесуненко, Фредерік Леметр – О. Задніпровський Фото Т. Великодної

Трюки театру «Фоллі‑Драматік» – А. Грошовий Робітники сцени, поліцейські, жандарми, актори театру «Фоллі-Драматік» – актори хору та балету театру У виставі бере участь оркестр театру під керуванням з. а. В. Гданського Тривалість вистави – 4 год.

театральні програми УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР імені Івана ФРАНКА Микола Гоголь

ОДРУЖЕННЯ Зовсім неймовірна подія на 2 дії Переклад Остапа Вишні Режисура та сценографія В. Козьменка-Делінде Асистент режисера, музичне оформлення О. Логінов Звукорежисер О. Чорний Художник по світлу Я. Марчук ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Агафія Тихонівна, наречена – н. а. І. Дорошенко Орина Пантелеймонівна, тітка – А. Савченко Текля Іванівна, сваха – з. а. Л. Кубюк

Подкольосін, службовець, надвірний радник – н. а. О. Богданович Кочкарьов, друг його – н. а. Б. Бенюк Яїчниця, екзекутор – н. а. В. Мазур Анучкін, одставний піхотний офіцер – О. Логінов Жевакін, моряк – н. а. В. Коляда Пантелєєв, чиновник; Стариков, гостинодворець – Ю. Ребрик Степан, слуга Подкольосіна; Дуняшка, дівчинка в домі нареченої; Компаньйон Старикова; Візник – І. Залуський, Д. Ступка Тривалість вистави –2 год. 30 хв.

Ольга Кобилянська

В НЕДІЛЮ РАНО ЗІЛЛЯ КОПАЛА Притча на 2 дії П’єса Неди Нежданої за мотивами однойменної повісті О. Кобилянської Режисер-постановник з. д. м. Д. Чирипюк Художник-постановник з. д. м. А. АлександровичДочевський Композитор з. д. м. Ю. Шевченко Художник по костюмах Л. Нагорна Балетмейстер О. Семьошкіна Балетмейстер-репетитор з. п. к. Н. Осипенко Звукорежисери: О. Сікорський, О.Кітель ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Кочкарьов – Б. Бенюк, Агафія Тихонівна – І. Дорошенко Фото Т. Великодної

Андронаті – з. а. П. Панчук Мавра молода – А. Добриніна, Н. Корпан Мавра літня – А. Добриніна, Н. Корпан, С. Прус Гриць – з. а. О. Форманчук Дончук – н. а. В. Баша, н. а. Є. Шах Дончукиха – з. а. В. Ілляшенко, О. Кондратюк Туркиня – з. а. О. Батько‑Нищук, О. Фесуненко Дубиха – Л. Липчук, О. Яблочна Настка – В. Зінєвіч, Т. Шляхова Раду – В. Зозуля, А. Чумаченко Хлопці: В. Абазопуло (мол.), Я. Бондаренко, В. Махов, А. Мовлянов, В. Ковтун, О. Печериця, Д. Рибалевський, О. Терновий, О. Санжак, П. Москаль Дівчата: В. Зубкова, В. Кальва, Т. Махова, І. Мельник, Ю. Мураткіна, Т. Мурашко, Н. Ненужна, М. Савка У виставі використані буковинські та циганські народні мелодії Тривалість вистави – 2 год. 20 хв.

театральні програми УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР імені Івана ФРАНКА прем’єра

Євген Шварц

ПОПЕЛЮШКА Казка-мюзикл на 2 дії Композитори: В. Васалатій, Ю. Кондратюк Лібрето та переклад В. Васалатій Художній керівник постановки з. д. м. П. Ільченко Режисер-постановник К. Чепура Художник-постановник К. Маркуш Балетмейстер О. Семьошкіна Балетмейстер-репетитор з. п. к. Н. Осипенко Хормейстер А. Навроцький Звукорежисери: О. Макарська, О. Чорний Художник по світлу В. Святненко

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Попелюшка – К. Баша‑Довженко, В. Васалатій, А. Савченко, О. Фесуненко Принц – І. Залуський, Д. Ступка, О. Терновий Король – П. Москаль, П. Піскун, Д. Чернов Лісничий – Я. Гуревич, Ю. Ребрик, Д. Рибалевський Мачуха – В. Абазопуло (мол), К. Вертинська, А. Добриніна, В. Зінєвіч Мар’яна – А. Добриніна, О. Медвєдєва, Я. Пасічник Ганна – К. Баша-Довженко, І. Мельник, А. Чумаченко Хрещена фея – А. Меметова, Н. Ненужна, О. Фесуненко. Паж – А. Гайдай, І. Довженко, І. Мазур Падетруа – П. Москаль, О. Печериця, Р. Сеттаров

Добрий чарівник – Д. Завадський, П. Піскун, О. Терновий Королівські слуги, солдати – Д. Завадський, В. Збаразський, В. Ковтун, П. Піскун, О. Печериця, О. Терновий, Р. Сеттаров, Д. Чернов Лакей, Капрал – Д. Завадський, П. Піскун, О. Печериця, О. Терновий, Р. Сеттаров, Д. Чернов Кучер – В. Махов, А. Мовлянов У виставі беруть участь артисти балету театру: Я. Бондаренко, В. Зубкова, В. Кальва, М. Лущ, В. Махов, Т. Махова, А. Мовлянов, Ю. Мураткiна, Т. Мурашко, М. Савка, О. Санжак Сцена з вистави «Попелюшка» Фото Т. Великодної

театральні програми національний академічний театр імені лесі українки

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР імені ЛЕСІ УКРАЇНКИ

www.rusdram.com.ua Вул. Б. Хмельницького, 5 Тел. 234-42-23 ПРЕМ’ЄРА

Ніл Лабют

ЖИРНА СВИНЯ Вистава на 1 дію Постановка н. а. України, з. д. м. Росії М. Резніковича Режисер О. Гаврилюк Сценографія та костюми О. Дробної

ПРЕМ’ЄРА

Лутц Хюбнер

Рональд Харвуд

СПРАВА ЧЕСТІ

КВАРТЕТ

Вистава на 1 дію

Вистава на 2 дії

Переклад з німецької О. Качковського Режисер Д. Морозов

Постановка Ю. Аксьонова Художник О. Дробна Музичне оформлення О. Шимка

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Сем – Д. Базавлук Зинан – Г. Мацибора Елена – О. Дерюгіна Уллі – Ю. Смушкова (студенти КНУ театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого) Коберт – н. а. Д. Савченко Тривалість вистави – 1 год. 15 хв.

Сесілі Робсон – н. а. Л. Кадочникова Реджинальд Пейджет – н. а. М. Рушковський Уїлфред Бонд – н. а. Ю. Мажуга Джин Хорпон – н. а. В. Заклунна, з. а. Н. Ковязіна Медсестра Анжеліка – О. Вороніна Тривалість вистави – 2 год. 35 хв.

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Еллен – І. Борщевська, Г. Грінчак Том – С. Бобко Картер – Є. Авдєєнко, О. Поліщук Дженні – О. Нещерет. Л. Тищенко Тривалість вистави – 1 год. 40 хв. ПРЕМ’ЄРА

Альдо Ніколаї

ПРОЩАЛЬНЕ ТАНГО Трагікомедія на 2 акти Постановка та ідея сценічного вирішення Г. Зіскіна (Канада) Поновлення декорації О. Дробна (Україна) Сценічна версія Національного академічного театру ім. Лесі Українки та Театру ім. Леоніда Варпаховського ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Едда – з. а. Росії А. Варпаховська Еліо – Ю. Дяк Фока – з. а. А. Наталушко Дія відбувається у 60‑ті рр. ХХ століття Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

Едда – А. Варпаховська Фото І. Сомової

театральні програми національний академічний театр імені лесі українки ПРЕМ’ЄРА

Феридун Заїмоглу, Гюнтер Зенкель

ЧОРНІ ДІВИ Вистава на 1 дію Переклад та режисура А. Рибікової ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Діва-1 – І. Борщевська Діва-2 – О. Тополь Діва-3 – І. Новак Діва-4 – з. а. Н. Шевченко Діва-5 – О. Червоненко Він – Ю. Дяк Тривалість вистави – 1 год. ПРЕМ’ЄРА

НОРД-ОСТ. МАЙБУТНЄ ПОКАЖЕ Вистава на 2 дії Торстен Бухштайнер НОРД-ОСТ Переклад Й. Ботта, К. Гороховської (під редакцією А. Рибікової) Режисер А. Рябін ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Зура – Г. Кузьменко Ольга – О. Червоненко Тамара – В. Жилінська

Вікторія Никифорова МАЙБУТНЄ ПОКАЖЕ Режисер О. Гаврилюк ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Міріам, Меггі – н. а. О. Кульчицька Лейла, Лілі – І. Новак Юсуф, Джо – В. Ращук Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

Микола Гоголь

РЕВІЗОР Комедія Вистава з одним антрактом (Сценічний варіант театру) Постановка з. д. м. Росії, з. д. м. України Ю. Аксьонова (Санкт‑Петербург) Художник з. х. Росії В. Фірер (Санкт-Петербург) Костюми (за ескізами М. Добужинського) О. Саваренської (Санкт‑Петербург) Музичне оформлення н. а. Росії С. Слонимського (Санкт-Петербург) Режисер-асистент О. Нікітін Балетмейстер з. а. А. Рубіна Балетмейстер-репетитор з. а. С. Приходько ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Антон Антонович Сквозник-Дмухановський, городничий – Л. Титов Анна Андріївна, дружина його – н. а. України, н. а. Росії Л. Кадочникова, н. а. України, н. а. Росії Т. Назарова Марія Антонівна, дочка його – О. Нещерет, О. Сілантьєва Лука Лукич Хлопов, доглядач училищ – з. а. В. Алдошин, з. а. О. Хорошко Аммос Федорович Ляпкін-Тяпкін, суддя – н. а. Ю. Гребельник Артемій Пилипович Земляника, попечитель богоугодних установ – н. а. О. Бондаренко Іван Кузьмич Шпекін, поштмейстер – з. а. О. Роєнко Міські поміщики: Петро Іванович Добчинський – н. а. С. Озіряний

Петро Іванович Бобчинський – з. а. Є. Лунченко Христіан Іванович Гібнер, повітовий лікар – з. а. О. Комаров Іван Олександрович Хлестаков, чиновник із Петербурга – В. Ніколенко Осип, слуга його – н. а. В. Шестопалов Степан Ілліч Уховертов, пристав – з. а. О. Замятін Свистунов – М. Нікітін Держиморда – О. Поліщук, з. а. В. Семиразуменко Пуговіцин – В. Овчаров Фантом – з. а. О. Замятін Наречена Фантома – О. Вороніна Мишко, слуга городничого – А. Пономаренко Трактирний слуга – Є. Авдєєнко Жандарм – з. а. В. Жмакін, з. а. С. Москвін Степан Іванович Коробкін, чиновник у відставці – В. Бродський Дочка Коробкіна – Т. Бойко Іван Лазаревич Растаковський, чиновник у відставці – В. Юрченко Дружина Растаковського – О. Первєєва Дружина Хлопова – з. а. Л. Солодова Гості – А. Гринчак, О. Свічинська, О. Червоненко Сваха – Т. Остапенко Перший гість – В. Черняков Другий гість – А. Ємцов Третій гість – А. Пономаренко Двірники – Є. Авдєєнко, Ю. Дяк, А. Коваленко, В. Метерчук, В. Осадчий, В. Ращук Від Автора – з. д. м. Росії, з. д. м. України Ю. Аксьонов Тривалість вистави – 3 год. 15 хв.

театральні програми національний академічний театр імені лесі українки Лукас Берфус

Марк Камолетті

Антон Чехов

ЯНГОЛЯТКО, або СЕКСУАЛЬНІ НЕВРОЗИ НАШИХ БАТЬКІВ

СІМЕЙНА ВЕЧЕРЯ

ВИШНЕВИЙ САД

Комедія на 2 дії

Комедія на 4 дії

П’єса на 1 дію Переклад з німецької та сценічна версія А. Рибікової Режисер А. Рибікова Сценографія О. Вакарчука, В. Плавун Музичне оформлення А. Рибікової, В. Тененбаума, О. Шимка Консультант з пластики Н. Бурлака ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Мати – н. а. України, н. а. Росії Л. Кадочникова Батько – н. а. О. Бондаренко Витончений пан – з. а. Є. Лунченко Лікар – з. а. С. Москвін Шеф – М. Нікітин, В. Овчаров Мати шефа – н. а. Н. Ніжерадзе Дора – О. Тополь Тривалість вистави – 1 год. 50 хв.

Переклад з французької І. Прохорової (Сценічна версія Театру ім. Л. Варпаховського) Постановка Г. Зіскіна (Канада) Сценографія О. Дробної Режисер Б. Вознюк ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Бернар, чоловік – н. а. Б. Вознюк (Україна) Жаклін, дружина – н. а. Н. Кудря (Україна), н. а. України, н. а. Росії Т. Назарова (Україна) Робер, друг – н. а. Ю. Гребельник (Україна), з. а. С. Москвін (Україна) Сюзанна, коханка – Г. Гринчак (Україна) Сюзетта, кухарка – з. а. Росії Г. Варпаховська (Канада), з. а. Н. Кондратовська (Україна) Жорж, чоловік кухарки – н. а. Д. Бабаєв (Україна), н. а. О. Бондаренко (Україна) Тривалість вистави – 2 год. 25 хв. Сюзанна – Г. Гринчак, Бернар – Б. Вознюк Фото І. Сомової

Постановка А. Каца (Росія) Художник Т. Швець (Росія) Режисер-асистент О. Гаврилюк Композитор, музичне вирішення О. Шимка Балетмейстер-постановник з. а. А. Рубіна Балетмейстер-репетитор С. Приходько ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Раневська Любов Андріївна, поміщиця – н. а. України, н. а. Росії Т. Назарова Аня – О. Олексій Варя – н. а. Н. Доля Гаєв Леонід Андрійович, брат Раневської – н. а. О. Гетьманський Лопахін Єрмолай Олексійович, купець – В. Ращук Трофимов Петро Сергійович, студент – з. а. В. Семиразуменко Симеонов-Пищик Борис Борисович, поміщик – з. а. В. Алдошин Шарлотта Іванівна, гувернантка – з. а. О. Когут, Т. Остапенко Єпіходов Семен Пантелійович, конторщик – А. Пономаренко Дуняша, покоївка – О. Червоненко Фірс, лакей, старий – н. а. М. Рушковський, н. а. В. Шестопалов Яша, молодий лакей – В. Ніколенко Перехожий – з. а. О. Замятін Єгор – О. Поліщук Начальник станції – В. Юрченко Поштовий чиновник – В. Метерчук Гості, слуги – Т. Бойко, О. Валюк, Г. Грінчак, А. Коваленко, В. Овчаров Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

театральні програми національний академічний театр імені лесі українки Анатолій Крим

ЗАПОВІТ ЦНОТЛИВОГО БАБІЯ Комедія на 2 дії Постановка з. а. В. Малахова Сценографія С. Шевцова Костюми К. Корнійчук Музичне оформлення В. Борисова Балетмейстер з. а. А. Рубіна Фехтування з. а. О. Роєнка У виставі використано оригінальну музику В. ДіДюЛі

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Дон Жуан – з. а. В. Зайцев, н. а. М. Рушковський Лепорелло – н. а. С. Озіряний Донна Анна – н. а. Н. Доля Монах – О. Савкін, А. Сеітаблаєв (Київський академічний театр драми і комедії на Лівому березі Дніпра) Тривалість вистави – 2 год. 15 хв.

Оскар Уайльд

ЯК ВАЖЛИВО БУТИ СЕРЙОЗНИМ Легковажна комедія для серйозних людей на 2 дії Переклади з англійської І. Кашкіна Постановка з. д. м. І. Барковської Сценографія, костюми І. Іванова (Росія) Поновлення костюмів В. Плавун Режисер О. Нікітін Музичне оформлення О. Костіна Розпис тканин Д. Селецької (Росія) ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Дон Жуан – М. Рушковський Фото І. Сомової

Джон Уордінг, землевласник, почесний мировий суддя – з. а. О. Замятін, н. а. Д. Савченко Алджернон Монкріф – н. а. К. Кашліков, В. Ніколенко Преподобний канонік Чезюбл, доктор богослов’я – з. а. С. Москвін, з. а. О. Роєнко Леді Брекнелл – н. а. Н. Кудря, н. а. України, н. а. Росії Т. Назарова Гвендолен Ферфакс, її дочка – н. а. О. Кульчицька, І. Новак Сесілі Кардью – О. Олексій, з. а. Н. Шевченко Міс Прізм, її гувернантка – з. а. О. Когут, з. а. Н. Кудрявцева Меррімен, дворецький – з. а. В. Кошель Лейн, лакей Монкріфа – з. а. В. Семиразуменко Слуги – С. Бобко, О. Валюк, В. Величко, М. Нікітін, А. Коваленко, В. Метерчук, О. Поліщук, Д. Степенко Час дії – наші дні Тривалість вистави – 3 год.

театральні програми академічний театр драми і комедії на лівому березі дніпра

АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ДРАМИ І КОМЕДІЇ НА ЛІВОМУ БЕРЕЗІ ДНІПРА www.drama-comedy.kiev.ua Просп. Броварський, 25 Тел.: 517-89-80

ПРЕМ’ЄРА

Іван Тургенєв

НАЙВИЩЕ БЛАГО У СВІТІ… Таїнство кохання за п’єсою «Місяць на селі» Сценічна редакція А. Білоуса Режисер-постановник А. Білоус Художник-постановник О. Луньов Музичне вирішення О. Курія Художник по світлу Т. Кислицька

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Аркадій Сергійович Іслаєв – М. Кукуюк, з. а. П. Миронов Наталя Петрівна – Н. Озірська, А. Тритенко Вірочка – О. Бушевська, О. Лук’яненко Ігнатій Ілліч Шпигельський – з. а. М. Боклан, з. а. Л. Сомов Михайло Олександрович Ракітін – О. Кобзар, А. Самінін Олексій Миколайович Бєляєв – О. Тритенко, В. Томусяк Анна Семенівна Іслаєва – н. а. Н. Білецька, з. а. Т. Кибальникова Лизавета Богданівна – А. Масленникова, з. а. І. Мельник Афанасій Іванович Большинцов – В. Мовчан, з. д. м. С. Пазенко

Роберт Джеймс Уоллер

РОЖЕВИЙ МІСТ Мелодрама Вистава на 2 дії Переклад з англійської Є. Богданова Інсценізація К. Степанкової за романом «Мости округу Медісон» Режисер-постановник К. Степанкова Керівник постановки н. а. України, н. а. Росії Е. Митницький Художник-постановник Т. Ткаченко Художник з костюмів І. Горшкова Художник по світлу Т. Кислицька Музичне рішення В. Мельника Автор композиції «Франческа» Г. Івченко Хореограф О. Семьошкіна Фотооформлення І. Костіна, В. Запорожченка. Комп’ютерна графіка В. Білоуса ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Вірочка – О. Бушевська, Ігнатій Шпигельський – Л. Сомов Фото Є. Чекаліна

Франческа Джонсон (1985 рік) – н. а. СРСР, н. а. України А. Роговцева Франческа Джонсон (1965 рік) – С. Орліченко Роберт Кінкейд – з. а. А. Ященко Деніел Джонсон – з. а. М. Боклан Майкл Джонсон – А. Вахліовський Керолайн Джонсон – А. Баша, Д. Єгоркіна, О. Лук’яненко Мардж – М. Бондарєва Аллен Кіппен – В. Цивінський Джон Каменгс – з. а. А. Ганноченко, з. а. В. Задніпровський Бармен – О. Месеча Джо – В. Мовчан Віллі – з. а. Росії П. Миронов, з. а. С. Солодов Сем – Ю. Литвин Саксофоніст – Г. Івченко У виставі звучать вірші Інгеборг Бахман, проза Генрі Міллера Тривалість вистави – 3 год.

театральні програми академічний театр драми і комедії на лівому березі дніпра Антон Чехов

Луїджі Піранделло

ТРИ СЕСТРИ

КУДИ ПОДМЕ ВІТЕР...

Вистава на 2 дії

Казка для дорослих за комедією «Ліола» Вистава на 2 дії

«Знати для чого живеш, чи ж все дрібниці…» Режисер-постановник н. а. України, н. а. Росії Е. Митницький Режисери-асистенти Т. Трунова, В. Цивінський Художник-постановник О. Луньов Музичне вирішення О. Курія Художник з костюмів Л. Кисель Художник по світлу Т. Кислицька Пластичні етюди з. а. Л. Сомова ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Прозоров Андрій Сергійович – О. Кобзар. А. Самінін Наталія Іванівна – Т. Комарова, О. Жураковська Ольга – Т. Круліковська, Н. Озірська Маша – Л. Самаєва, А. Тритенко Ірина – О. Бушевська, А. Кирєєва Кулигін Федір Ілліч – Ю. Литвин. з. а. Л. Сомов Вершинін Олександр Гнатович – з. а. М. Боклан, з. а. А. Ященко Тузенбах Микола Львович – В. Цивінський Сольоний Василь Васильович – з. а. А. Мостренко Чебутикін Іван Романович – з. а. О. Ганноченко, з. а. В. Задніпровський Федотик Олексій Петрович – К. Майкут Роде Володимир Карлович – А. Вахліовський Ферапонт – В. Мовчан Анфіса – Г. Корнєєва Протопопов – О. Тритенко Гітаристи – І. Антонов, І. Завгородній Тривалість вистави – 2 год. 40 хв.

Переклад з італійської Н. Трауберг Сценічна редакція О. Лісовця Постановка та музичне вирішення з. д. м. О. Лісовця Художник-постановник О. Луньов Художник з костюмів М. Дяченко Постановник танців О. Семьошкіна Художник по світлу Т. Кислицька Світлооператори: Н. Глібовець, С. Шалабанов ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Ніко Господарич, на прізвисько Ліола – В. Салій Дядечко Захарія Смига – В. Мовчан Тітонька Магда Врана, його сестра – О. Жураковська, С. Орліченко

Теса, донька тітоньки Магди – А. Кирєєва, А. Тритенко Біляна, молода дружина дядечка Захарії – Д. Єгоркіна, Н. Озирська Селена Ужевич – О. Архангельська, Г. Корнєєва Ерисена Ризнич, тітонька Біляни – Т. Комарова, Л. Самаєва Тітонька Німфа Господарич, мати Ліола – н. а. Н. Білецька, з. а. С. Золотько Три молоді селянки: Івка, Стефка, Анка – А. Андрієнко (студентка Театрально-хореографічної студії «Студія Русанової»), Д. Єгоркіна, О. Колесниченко, О. Лаврик, О. Лyк’яненко, П. Снісаренко (актриса Київського дитячого шоутеатру «Чунга-Чанга») Троє маленьких синів Ліола: Гойко, Цветко, Любко – В. Петрів, Є. Рунов, К. Семочко, М. Флекей, К. Худайбергенов, М. Чекед (студенти Київської дитячої академії мистецтв) Тривалість вистави – 2 год. 40 хв.

Сцена з вистави «Куди подме вітер...» Фото Є. Чекаліна

театральні програми академічний театр драми і комедії на лівому березі дніпра Андрій Міллер

Катя Рубіна

Олександр Островський

ГОСТІ НАГРЯНУТЬ ОПІВНОЧІ

ВАСЯ МАЄ ПОДЗВОНИТИ

НЕ ВСЕ КОТОВІ МАСНИЦЯ...

Народна комедія Вистава з антрактом за п’єсою «Прощання Дон Жуана»

Можливо, комедія… Вистава на 2 дії

Комедія на 2 дії

Режисер-постановник Д. Богомазов Художник-постановник О. Друганов Хореограф з. а. Л. Сомов Музичне вирішення О. Курія Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Дон Жуан – А. Самінін Донна Анна – І. Мак Сганарель – В. Салій Донна Лаура – Л. Самаєва Анжеліна – Я. Соболевська Корнет – А. Вахліовський, І. Швидченко Пьєтро – О. Кобзар Сюзанна – А. Баша Розіна – О. Лаврик Боввани – І. Антонов, А. Ісаєнко, М. Пшеничний Слуги – І. Завгородній, В. Шеховцов Нотаріус – О. Кобзар Тривалість вистави – 2 год. 35 хв.

Сценічна редакція К. Степанкової Режисер-постановник К. Степанкова Художник-постановник Т. Ткаченко Художник з костюмів І. Горшкова Художник по світлу Т. Кислицька Музичне вирішення В. Мельника Хореограф О. Семьошкіна

Режисер-постановник і автор музичного рішення з. д. м. О. Лісовець Художник-постановник О. Луньов Художник з костюмів М. Дяченко Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Рута – н. а. А. Роговцева Рената – н. а. Н. Білецька Люля – з. а. К. Ніколаєва, І. Мак Альберт – М. Кукуюк Ліля – С. Орліченко, Т. Круліковська Хербст Фогель – з. а. А. Мостренко, Д. Лаленков Тривалість вистави – 3 год.

Єрміл Зотич Ахов, багатий купець – з. а. В. Ільєнко, з. а. А. Ященко Дар’я Федосіївна Круглова, бідна вдова – І. Мак Агнія, її дочка – О. Колесніченко, А. Тритенко Феона, ключниця Ахова та далека його родичка – О. Жураковська, Г. Корнєєва Іпполіт, приказчик Ахова – М. Кукуюк, О. Тритенко Маланья, кухарка Круглової – О. Колесніченко, О. Лаврик, А. Тритенко Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

Сцена з вистави «Не все котові масниця...» Фото Є. Чекаліна

театральні програми академічний театр драми і комедії на лівому березі дніпра Майкл Фрейн

Іржі Губач

Д’єрдь Таборі

ГЛЯДАЧІ НА ВИСТАВУ НЕ ДОПУСКАЮТЬСЯ!

КОРСИКАНКА

МАЙН КАМПФ, або ШКАРПЕТКИ В КАВНИКУ

Комедія Вистава на 2 дії за п’єсою «Театр» Переклад з англійської М. Рощина Сценічна редакція та постановка з. а. Ю. Одинокого Сценографія О. Луньова Художник з костюмів І. Куц Музичне рішення А. Кудрі, з. а. Ю. Одинокого Пластичне рішення з. а. Л. Сомова Художник по світлу Т. Кислицька У ВИСТАВІ ГРАЮТЬ:

Місс Клакет, вона ж Дотті Отлі – н. а. Н. Білецька, з. а. С. Золотько Роджер Трамплімен, він же Гаррі Лежен – К. Костишин, з. а. А. Ященко Вікі, вона ж Брук Аштон – Ю. Волчкова, Н. Циганенко Філіпп Брент, він же Шейх, він же Фредерік Феллоуз – з. а. М. Боклан Флавія Брент, вона ж Белінда Блеяр – А. Баша, І. Мак, Л. Самаєва Грабіжник, він же Селздон Моуврей – Ю. Литвин Ллойд Даллас, режисер – О. Кобзар, з. а. Л. Сомов Поппі Нортон, помічник режисера – О. Архангельська, А. Масленникова, А. Тритенко Тім Олгуді, робітник сцени – С. Петько, О. Тритенко Тривалість вистави – 3 год. 20 хв.

Історичний анекдот Вистава з одним антрактом Переклад з чеської Г. Дунди Сценічна редакція з. д. м. О. Лісовця Режисер з. д. м. О. Лісовець Художник О. Луньов Музичне рішення О. Курія Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Жозефіна – О. Жураковська Наполеон Бонапарт – з. а. С. Солодов Бертран – з. а. В. Ільєнко, з. д. м. С. Пазенко Гурго – з. а. Росії П. Миронов Попілтон – В. Мовчан Губернатор – Ю. Литвин Повар – О. Месеча Дія відбувається 1819 року на острові Святої Єлени. Тривалість вистави – 2 год. 10 хв.

Фарсові трюки у нічному віденському притулку Вистава на 2 дії Переклад з німецької О. Костіна, Н. Неволіної Постановка та сценографія н. а. України, н. а. Росії Е. Митницького Художник з костюмів Б. Якушева Музичне рішення О. Курія Літературно-історичні консультації та переклад пісень Н. Бориско Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Герцель – з. а. А. Ященко Лобковиць – з. а. О. Ганноченко Гітлер – н. а. В. Горянський Гретхен – Ю. Волчкова, С. Орліченко Фрау Смерть – н. а. Н. Білецька, з. а. С. Золотько Хіммлішст – І. Антонов, А. Соболєв Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

Наполеон Бонапарт – С. Солодов Жозефіна – О. Жураковська

театральні програми київський національний академічний театр оперети

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРЕТИ

www.kiev-operetta.kiev.ua Вул. Велика Васильківська, 53/3 Тел. 287-26-30 ПРЕМ’ЄРА

ЗА ДВОМА ЗАЙЦЯМИ Оперета на 2 дії Вистава йде українською мовою Музика В. Ільїна, В. Лукашова Лібрето Дм. Шевцова за мотивами однойменної комедії М. Старицького. Сценічна редакція Б. Струтинського Режисер-постановник з. д. м. Б. Струтинський Диригент-постановник Д. Морозов Балетмейстер-постановник В. Прокопенко

Хормейстер-постановник І. Ярошенко Художник-постановник С. Павліченко Художник з костюмів І. Давиденко ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Голохвостий Свирид Петрович – М. Булгаков, А. Курбанов, С. Яцук Внутрішній голос Голохвостого – з. а. І. Левенець, М. Булгаков, А. Курбанов, А. Орлов, С. Яцук Проня, дочка Прокопа та Явдокії Сірків – Н. Красовська, А. Середа-Голдун, О. Ткачова Прокіп Сірко – н. а. В. Богомаз, н. а. В. Рожков, з. а. С. Бондаренко, з. а. С. Мельниченко Явдокія – н. а. Л. Маковецька, з. а. Т. Головчанська, з. а. В. Донченко-Бутковська, з. п. к. З. Кравченко Секлита, мати Галини – н. а. Т. Тимошко-Горюшко, з. а. Л. Бєльська

Галя, дочка Секлити – Г. Грегорчак, О. Забашта, Л. Сагат Степан, парубок – А. Орлов, П. Остапенко Химка, служниця у Сірків – Г. Коваль, С. Приймак, О. Ткачова Смик, товариш Голохвостого – О. Кирилов, С. Холодний, Д. Шелаєв Тупиця, товариш Голохвостого – К. Басковський, С. Бєлкін, М. Чорний Кума – з. а. В. Донченко‑Бутковська, з. а. Л. Кузьменко, з. п. к. З. Кравченко Попадя – з. а. О. Ширяєва, Г. Довбня Хлопці, дівчата, куми, оськи, лихварі, торговці – артисти-вокалісти, артисти хору та балету театру У виставі звучать твори А. Вільельдо, М. Римського‑Корсакова, А. Хачатуряна, Ф. Шуберта, Ф. Мендельсона, А. Шишкіна Музична редакція та аранжування Д. Морозова

Проня – А. Середа-Голдун, Голохвостий – М. Булгаков Фото А. Федорціва

театральні програми київський національний академічний театр оперети

БАЛ У САВОЙЇ

МІСТЕР ІКС

ВЕСЕЛА ВДОВА

Оперета на 2 дії

Музика П. Абрахама Лібрето А. Грюнвальда, Ф. Ленер-Беда Текст В. Масса, М. Червінського Переклад з російської Р. Чумака Сценічна редакція Б. Струтинського Режисер-постановник з. д. м. Б. Струтинський Диригенти-постановники: С. Голубничий, І. Ярошенко Хореографи-постановники: М. Булгаков, В. Прокопенко, Н. Скуба Художник-постановник С. Павліченко Художник з костюмів І. Давиденко Хормейстер-постановник І. Ярошенко ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Мадлен Тібо – О. Арбузова, О. Раєвська, Л. Сагат Фенімор Фрост – н. а. М. Бутковський, н. а. О. Кравченко, з. а. С. Наумов Арістід Стенвуд – з. а. С. Авдєєв, О. Чувпило Помероль – А. Курбанов, С. Яцук Дезі Брайтон – І. Беспалова‑Примак, С. Приймак, А. Середа-Голдун Хедленд – н. а. В. Рожков, з. а. С. Бондаренко Діффенбах – н. а. В. Богомаз, н. а. О. Трофимчук Чарльз Мортимер – В. Котенко, Б. Яцик Барменша – О. Ткачова Інспектор поліції – О. Кушнірук, О. Палій Поліцейські – артисти балету Бої – К. Басковський та артисти балету Соло на ударних – О. Грінік Соло степ – М. Булгаков, Д. Щербак Концертні номери на балу – з. а. В. Макойніков, В. Лесик, солісти балету М. Булгаков, Я. Сазонова, Ю. Ільченко, Р. Кушнєр Гості на балу – артисти хору та балету Тривалість вистави – 2 год. 40 хв.

Музика І. Кальмана Лібрето А. Грюнвальда, Ю. Браммера Російський текст І. Зарубіна. О. Фадєєвої Вірші О. Вратарьова Сценічна редакція Б. Струтинського Режисер-постановнк з. д. м. Б. Струтинський Диригент-постановник з. д. м. В. Перевозніков Диригент з. а. О. Мадараш Балетмейстер-постановник н. а. О. Сегаль Хормейстер-постановник І. Ярошенко Художник-постановник з. п. к. П. Межировський Художник з костюмів І. Давиденко ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Містер Ікс – з. а. С. Авдєєв, А. Орлов Теодора Вердьє – з. а. О. Ширяєва, Г. Довбня, О. Раєвська, Л. Сагат, А. Середа-Голдун Барон – н. а. М. Бутковський, з. а. С. Бондаренко Мабель – Г. Коваль, О. Ткачова Тоні – А. Курбанов, Д. Шарабурін Пуасон – з. а. С. Наумов, з. а. Росії А. Підгородецький Директор цирку – н. а. О. Трофимчук, з. а. В. Макойников Пелікан – н. а. В. Рожков Кароліна – н. а. Т. Тимошко‑Горюшко, з. а. Л. Бєльська Уніформісти – К. Басковський, Б. Яцик У виставі зайняті артисти балету, хору та оркестру театру Тривалість вистави – 2 год. 50 хв.

Музика Ф. Легара Лібрето В. Маса, В. Червінського за п’єсою В. Леона, А. Штейна Постановка та сценографія н. а. С. Сміяна Диригент-постановник з. д. м. В. Перевозніков Диригенти: Г. Бахія, з. а. О. Мадараш Балетмейстер н. а. О. Сегаль Хормейстер з. д. м. В. Ворвулєв ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Ганна Главарі – з. а. О. Ширяєва, Г. Довбня, А. Середа-Голдун Барон Зетта – н. а. В. Богомаз, з. а. О. Мельниченко Валентина, його дружина– з. а. І. Лапіна, І. Беспалова‑Примак, Н. Красовська, В. Лесик Граф Данило – н. а. С. Павлінов, з. а. С. Авдєєв Негош – н. а. М. Бутковський, н. а. О. Кравченко Богданович, полковник – н. а. В. Рожков, н. а. О. Трофимчук Милиця, його дружина − з. а. В. Донченко‑Бутковська, О. Ткачова Кромон, радник − з. а. Росії А. Підгородецький, С. Наумов Ельга, його дружина – н. а. Л. Маковецька, з. п. к. З. Кравченко Камілл де Россільйон – з. а. В. Макойников, В. Одринський Віконт де Каскада − А. Курбанов Рауль де Бріош − М. Булгаков, А. Курбанов У виставі беруть участь артисти балету, хору та оркестру Тривалість вистави – 2 год. 20 хв.

театральні програми київський національний академічний театр оперети

ТАКЕ ЄВРЕЙСЬКЕ ЩАСТЯ Мюзикл на 2 дії Музика І. Поклада Лібрето С. Сміяна за мотивами повісті О. Каневського «Май нейм із Маня» Вірші О. Вратарьова Постановка та сценографія н. а. С. Сміяна Диригент-постановник з. д. м. В. Шейко Балетмейстер-постановник н. а. О. Сегаль Художник з. п. к. П. Межировський Костюми І. Давиденко Хормейстер з. д. м. В. Ворвулєв ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Ведучий – н. а. В. Рожков, з. а. С. Бондаренко Баба Маня – н. а. Т. Тимошко‑Горюшко, з. а. Л. Бєльська Тереза – з. а. І. Лапіна, з. а. О. Ширяєва Льоша – з. а. С. Авдєєв, з. а. С. Бондаренко Моряк Степанич – н. а. В. Богомаз, н. а. С. Павлінов Маринка – І. Беспалова‑Примак, О. Ткачова Броня – з. а. В. Донченко‑Бутковська, з. п. к. З. Кравченко Вікторія – н. а. В. Костюкова‑Альошина, з. а. Л. Бєльська Жора – з. а. С. Мельниченко Мері Алая – з. а. Т. Головчанська Професор – з. а. С. Наумов, з. а. Росії А. Підгородецький Федя Мефіль – О. Палій Тарзан – н. а. М. Бутковський, К. Басковський, О. Кирилов У виставі беруть участь артисти балету, хору та оркестру театру Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

ЛЕТЮЧА МИША

ФІАЛКА МОНМАРТРУ

Оперета на 3 дії

Оперета на 2 дії

Музика Й. Штрауса Лібрето К. Хаффнера, Р. Жене Текст М. Ердмана, М. Вольпіна Режисер-постановник н. а. Т. Тимошко-Горюшко Диригент-постановник з. а. О. Мадараш Балетмейстер-постановник н. а. О. Сегаль Художник-постановник з. д. м. Польщі В. Заславський Художник з костюмів І. Давиденко Хормейстер з. д. м. В. Ворвулєв ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Розалінда – з. а. О. Ширяєва, О. Арбузова. Г. Довбня, О. Раєвська Генріх – з. а. С. Авдєєв, з. а. С. Бондаренко, А. Орлов Адель – І. Беспалова‑Примак, Г. Грегорчак Фальк – н. а. М. Бутковський, А. Курбанов Франк – н. а. В. Богомаз, н. а. В. Рожков Альфред – з. а. В. Макойников, В. Одринський Орловський – н. а. С. Павлінов, з. а. С. Авдєєв, з. а. С. Бондаренко, А. Орлов Черговий – з. а. С. Мельниченко, з. а. Росії А. Підгородецький Лісничий – К. Басковський, О. Кушнірюк Помічник чергового – з. а. С. Наумов Невідомий – К. Басковський, О. Кушнірюк Блінд – з. а. Росії А. Підгородецький, А. Курбанов Розсильна – Н. Заболотна, А. Нагля, О. Ткачова У виставі беруть участь артисти балету, хору та оркестру театру Тривалість вистави – 3 год. 10 хв.

Музика І. Кальмана Лібрето А. Грюнвальда, Ю. Браммера Сценічна редакція С. Сміяна Вірші О. Папуші Режисер-постановник н. а. С. Сміян Диригент-постановник з. а. О. Мадараш Балетмейстер-постановник н. а. О. Сегаль Хормейстер-постановник з. д. м. В. Ворвулєв Художник-постановник С. Петровський Художник з костюмів Н. Кучеря Хормейстер-постановник з. д. м. В. Ворвулєв ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Віолетта – О. Арбузова, І. Беспалова-Примак, Г. Грегорчак, Н. Красовська Рауль – В. Одринський Марсель – Д. Остапенко, О. Чувпило Анрі – А. Курбанов, С. Яцук Нінон – Г. Довбня, Т. Ходакова Фраскатті – н. а. О. Кравченко, н. а. О. Трофимчук Арно – з. а. В. Донченко‑Бутковська, з. а. І. Лапіна, з. п. к. З. Кравченко Франсуа – н. а. М. Бутковський, з. а. С. Мельниченко Леблан – н. а. В. Богомаз, н. а. В. Рожков Паріджі – з. а. С. Наумов, з. а. Росії А. Підгородецький Жардьє– з. а. С. Наумов, з. а. Росії А. Підгородецький У виставі беруть участь артисти балету, хору та оркестру театру Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

театральні програми київський національний академічний театр оперети

СОРОЧИНСЬКИЙ ЯРМАРОК Оперета на 2 дії за мотивами однойменного твору М. Гоголя Музика О. Рябова Лібрето М. Аваха, Л. Юхвіда за мотивами однойменного твору М. Гоголя Сценічна редакція Б. Струтинського Режисер постановник з. д. м. Б. Струтинський Диригент-постановник н. а. С. Литвиненко Диригенти: з. а. О. Мадараш, І. Ярошенко Балетмейстер постановник н. а. О. Сегаль Хормейстер-постановник І. Ярошенко Художник-постановник С. Павліченко ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Солопій Черевик, кум Цибулі – н. а. О. Кравченко, н. а. В. Рожков Парася, його дочка – Г. Грегорчак, Н. Красовська, Л. Сагат

Хівря, мачуха Парасі – з. а. Л. Бєльська, з. а. І. Лапіна, Г. Довбня Гриць Голопупенко – В. Одринський, О. Чувпило Цибуля, кум Черевика – н. а. В. Богомаз, з. а. С. Мельниченко Мокрина, його дружина – н. а. Л. Маковецька, з. а. В. Донченко‑Бутковська, з. а. І. Лапіна Афанасій Іванович, попович – н. а. М. Бутковський, з. а. С. Бондаренко Хвенько, циган – А. Курбанов, Д. Шарабурін Груня, циганка – Н. Красовська, С. Приймак, А. Середа-Голдун Шинкар – з. а. С. Наумов, з. а. Росії А. Підгородецький Шинкарка – з. а. Л. Кузьменко, О. Ткачова Парубок – К. Басковський, В. Котенко Дівчина – О. Забашта, Г. Коваль Квасниця – К. Басковський, О. Палій Чумак, людина з народу – Б. Яцик Жінка – О. Ткачова Парубки, дівчата, перекупки, бублейниці, чоловіки, жінки – артисти хору та балету театру Тривалість вистави –2 год. 50 хв.

ЛАМПА АЛАДДІНА Музична казка на 1 дію Музика С. Бедусенка Лібрето Я. Стельмаха Художній керівник постановки з. д. м. Б. Струтинський Сценічна редакція, режисер-постановник н. а. Т. Тимошко-Горюшко Музичний керівник постановки Г. Бахія Хормейстер-постановник з. д. м. В. Ворвулєв Хореографія А. Гречановської Художник-постановник С. Павліченко ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Аладдін – А. Курбанов Принцеса Бад аль Будур – О. Забашта, А. Коваль, Н. Красовська Чаклун – з. а. С. Наумов Султан – н. а. О. Кравченко, н. а. С. Павлінов, н. а. О. Трофимчук Мати – з. п. к. З. Кравченко, з. а. Л. Кузьменко, з. а. І. Лапіна Візир – з. а. Росії А. Підгородецький Емір – К. Басковський Глашатай – Б. Яцик Хлопець – Д. Шелаєв У виставі беруть участь артисти балету, хору та оркестру Тривалість вистави – 1 год. 20 хв.

Сцена з вистави «Лампа Аладдіна»

театральні програми академічний молодий театр

АКАДЕМІЧНИЙ МОЛОДИЙ ТЕАТР

www.molody.kiev.ua Вул. Прорізна, 17 Тел. 278-73-92

ПРЕМ’ЄРА

Хуан Майорга

ЛЮБОВНІ ЛИСТИ ДО СТАЛІНА Вистава на 2 дії Переклад С. Борщевського Постановка та відеоконцепція н. а. С. Мойсеєва Художник-постановник В. Карашевський Художник костюмів Л. Чернова Музичне рішення з. д. м. Ю. Шевченка Пластика С. Швидкого Асистент режисера А. Петров ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Булгаков – н. а. В. Легін, Ю. Розстальний Дружина – Г. Васильєва, Р. Зюбіна Сталін – А. Петров, І. Щербак Тривалість вистави – 1 год. 30 хв.

ПРЕМ’ЄРА

Андрій Курейчик

ЛЮДИНА І ВІЧНІСТЬ Філософічна комедія на 2 дії Переклад О. Ірванця Режисер-постановник Т. Криворученко Художник-постановник Ю. Заулична Музичне оформлення О. Костенка Пластика С. Швидкого ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Людина – І. Портянко, В. Чигляєв Вічність – Н. Кленіна, О. Хижна Продюсер – Р. Равицький, А. Сомик Небуття – н. а. В. Шептекіта Знаменитості – студенти КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого Тривалість вистави – 2 год.

Микита Воронов

ТОРЧАЛОВ Сцени з «життя після смерті» на 2 дії Переклад О. Муратова Постановка н. а. С. Мойсеєва Режисер н. а. В. Легін Художник-постановник Л. Чернова ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Павло Максимович Торчалов – з. а. С. Боклан, В. Кокотунов Семен Захарович Кушка – н. а. В. Легін, С. Кучеренко, Я. Чорненький Євген Семенович Кушка – А. Сомик, А. Журба Лізавєта – І. Вітовська, О. Узлюк Сашко Пижов – О. Галафутник, Д. Тубольцев, В. Чигляєв Римма – Г. Васильєва, Р. Зюбіна Степан – Б. Георгієвський, Ю. Потапенко Тривалість вистави – 1 год. 45 хв.

Небуття – В. Шептекіта, Продюсер – Р. Равицький Фото О. Задніпряного

театральні програми академічний молодий театр ПРЕМ’ЄРА

Леся Українка

РОЗМОВА Драма на 1 дію до 140-річчя з дня народження Лесі Українки Постановка М. Яремківа за участі н. а. А. Бабенко ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Актриса – н. а. Л. Вовкун Поет – С. Бжезінський Тривалість вистави – 1 год.

Анатолій Крим

КВАРТЕТ ДЛЯ ДВОХ Комедія на 2 дії Режисер-постановник А. Петров Художник-постановник Л. Чернова Музичне оформлення К. Тижнової ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Олена – з. а. Л. Дементьєва, Г. Розстальна Євген – н. а. В. Легін, Я. Чорненький Євгенія – А. Костюкова, В. Ходос Вадим – А. Сомик, Д. Тубольцев Тривалість вистави – 2 год.

Ірена Коваль

МАРИНОВАНИЙ АРИСТОКРАТ Спільне україно-британське fantasy на 2 дії Сценічна редакція, режисура, музичне вирішення н. а. С. Мойсеєва Художник А. Несміянов Художник з костюмів О. Дробна Балетмейстер Л. Попович ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Актор – з. а. О. Вертинський Дружина – І. Вітовська, Р. Зюбіна Старий – н. а. В. Легін Стара – В. Авдєєнко Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

Ремі Де Вос

Вільямс Люс

ПОКИ МАМА НЕ ПРИЙШЛА

ЕМІЛІ

Комедія без антракту Переклад Неди Нежданої Режисер-постановник К. Фьотріє (Франція) Художник-постановник В. Карашевський Художник з костюмів Л. Чернова Хореограф Л. Попович Музичне оформлення С. Шарлая ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Симон – К. Бін Мадлен, його мати – В. Авдєєнко Анна – Р. Зюбіна Тривалість вистави – 1 год. 30 хв.

САТИСФАКЦІЯ Вистава на 2 дії за п’єсою Вільяма Шекспіра «Венеційський купець» Сценічна версія С. Мойсеєва Оригінальний переклад А. Бондаря Режисер-постановник н. а. С. Мойсеєв Художник-постановник О. Гавриш Художник з костюмів Ю. Заулична Композитор з. д. м. Ю. Шевченко Пластичне рішення Т. Островерх ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Шейлок – з. а. О. Вертинський, Я. Чорненький Антоніо – з. а. С. Боклан Бассаніо – Д. Тубольцев Граціано – М. Дробот Салеріо – А. Мартинішин Лоренцо – С. Бжезінський Порція – В. Ходос Нерісса – Г. Васильєва Джессіка – І. Бжезінська Тубал – А. Петров Ланчелот Гоббо – К. Бін Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

Моновистава на 1 дію Переклад Я. Верещака та О. Шапаренко Режисер-постановник О. Шапаренко Художник-постановник Л. Чернова Композитор Л. Тельнюк Пластика Т. Петрощук ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Емілі Дікісон – н. а. Л. Вовкун Тривалість вистави – 1 год. 30 хв.

Януш Ґловацький

ЧЕТВЕРТА СЕСТРА Чорна комедія на 2 дії Переклад О. Ірванця Режисер-постановник та автор музичної концепції н. а. С. Мойсеєв Художник-постановник В. Карашевський Художник з костюмів Л. Нагорна Композитор, виконавець В. Соляник Режисер-асистент А. Петров Асистент режисера Ю. Маслак ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Віра – Н. Васько Катя – І. Вітовська, О. Узлюк Таня – Р. Зюбіна Генерал – н. а. О. Безсмертний, з. а. С. Боклан Бабуся – В. Авдєєнко Юрій Алексеїч – О. Галафутник, В. Кокотунов Коля – С. Бжезінський Міша – Д. Тубольцев, В. Чигляєв Джон Фрімен – Я. Чорненький Костя – К. Бін, Д. Тубольцев Стьопа – І. Портянко Міліціанєр – І. Щербак «Афганець» – Б. Георгієвський Іван Павлович – А. Петров Тривалість вистави – 3 год.

театральні програми академічний театр опери і балету для дітей і юнацтва

Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей і юнацтва

www.musictheatre.kiev.ua Вул. Межигірська, 2 Тел. 425-31-16

Сергій Баневич

ДВАНАДЦЯТЬ МІСЯЦІВ Мюзикл-казка на 2 дії Лібрето Р. Сац та В. Рябова за п’єсою С.Маршака Диригент-постановник н. а. О. Баклан Режисер-постановник О. Тараненко Хормейстер-постановник А. Масленнікова Сценографія та костюми А. Романченка Балетмейстер-постановник К. Шишкарьова Диригент Є. Воронко ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Пасербиця – Т. Ходакова, Т. Масан Квітень (Солдат) – Д. Іванченко, С. Шаповал Королева – І. Зябченко, Р. Чабанова Гофмейстериня – В. Осадчук, О. Слєпньова Професор – Є. Малофеєв, М. Ракосій Мачуха – Л. Канюка, Т. Странченко, О. Нич Дочка – О. Біласюк, О. Гребенюк, А. Пригара Придворні – М. Гуменний‑Петрівський, А. Гурин, М. Ільченко, О. Монастирський Січень – з. а. В. Жмуденко, з. а. М. Нагорний Лютий – А. Крупеня, С. Макієнко, Р. Смоляр Березень – С. Колобов, Я. Олійник Травень – Г. Кабка, Є. Шептекіта Червень – В. Сащук

Королева – Р. Чабанова Фото Г. Главіцького

Липень – В. Гогунський, П. Фoндера Серпень – В. Кравченко Вересень – В. Плетюх Жовтень – М. Миронюк Листопад – В. Корженевський Грудень – Ю. Коваленко, О. Мельниченко Вовк – Є. Малофеєв, М. Ракосій Заєць, Перша Білка, Хуртовина – з. а. Н. Пелих, О. Гребенюк, І. Гончарук, О. Стахурська

Друга білка, Завірюха – М. Буймістер, Н. Мартиненко, О. Мурашко Заметіль – О. Бондар, Т. Денисюк Солдати, придворні дами – артисти хору Жаринки, проліски – артисти балету Тривалість вистави – 1 год. 45 хв.

театральні програми академічний театр опери і балету для дітей і юнацтва Микола Римський-Корсаков

НІЧ ПЕРЕД РІЗДВОМ (бувальщина-колядка) Опера на 2 дії Лібрето М. Римського‑Корсакова за однойменною повістю М. Гоголя Музична редакція Л. Моспан‑Шульги та О. Баклана Диригент-постановник н. а. О. Баклан Режисер-постановник Л. Моспан-Шульга Художник-постановник з. х. Л. Нагорна

Хормейстер-постановник А. Масленнікова Постановник пластики з. а. А. Рубіна Лозоплетіння Т. Бабак Диригент А. Бойченко ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Чуб – С. Макієнко, Р. Смоляр Оксана – з. а. Н. Пелих, І. Ладіна, Т. Ходакова Голова – з. а. В. Жмуденко, з. а. М. Нагорний, М. Ільченко Солоха – Л. Канюка, О. Слєпньова, Т. Странченко Вакула – А. Гурин, Д. Іванченко, О. Монастирський, Є. Шептекіта

Панас – з. а. М. Нагорний, М. Ракосій, О. Мельниченко Чорт – В. Плетюх, С. Шаповал Дяк – А. Гурин, Г. Кабка Цариця – О. Гребенюк, В. Осадчук, А. Пригара Перша баба – Н. Мартиненко, О. Нич Друга баба – О. Біласюк, Т. Масан Пацюк – А. Крупеня, О. Мельниченко Дівчата, парубки, козацька старшина, придворні дами та кавалери – артисти хору Опера виконується мовою оригіналу Тривалість вистави – 2 год.

Сцена з вистави «Ніч перед Різдвом» Фото З. Пономарьової

exhibitions

МУЗЕЇ Національний художній музей України www.namu.kiev.ua Вул. М. Грушевського, 6, тел. (044) 278-13-57 «Зустріч із особистістю: Євген Сагайдачний» (1886–1961). Живопис, графіка (до 29 січня). Ретроспективна виставка до 125-річчя від дня народження одного з визначних українських художників ХХ сторіччя, ім’я якого сьогодні майже не згадується. Представлено близько вісімдесяти творів з колекцій Національного художнього музею України, Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького, Коломийського національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського. Час роботи: ср., чт., нд. – з 10.00 до 17.00, пт. – з 12.00 до 19.00, сб. – з 11.00 до 18.00. Національний музей українського народного декоративного мистецтва www.mundm.kiev.ua Вул. І. Мазепи, 21, корп. 29, тел. (044) 280-36-93 Виставка «Ангеле мій, охоронцю мій!» (до 22 січня). Тема ангела є однією з найулюбленіших у творчості українських митців кераміки, скла, текстилю, і у кожного автора – своє оригінальне бачення його художнього образу. Презентовані твори художників декоративного мистецтва міста Києва. Час роботи: з 10.00 до 18.00, вт. – вихідний.

Музей театрального, музичного та кіномистецтва України www.tmf-museum.kiev.ua Вул. І. Мазепи, 21, корп. 26, тел. (044) 280-16-22 Виставка «Весь світ – театр!» (до 30 січня). Театральні костюми, ескізи, ляльки, фото та макети художниці Наталії Рудюк. Час роботи: з 10.00 до 17.00, вт. – вихідний. Музей Марії Заньковецької (відділ Музею театрального, музичного та кіномистецтва України) Вул. Велика Васильківська, 121, тел. (044) 529-57-32 Виставка «Скарби бабусиної скрині» (до 30 січня). Різдвяні ялинкові прикраси 1890–1910 рр., новорічні ялинкові іграшки 1930–1950 рр., старовинні ляльки, літографії, друковані видання, фотографії, новорічні атрибути з колекції К. Ковпак. Час роботи: з 10.00 до 17.00, пн. – вихідний. Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького Музей Лесі Українки Вул. Саксаганського, 97, тел. (044) 289-16-51 Андрій Александрович-Дочевський «Сценічні образи в ескізах театральних костюмів… або гра для моєї бабусі» (до 23 січня). Час роботи: з 10.00 до 17.00, вт. – вихідний.

виставки

MUSEUMS UKRAINIAN NATIONAL MUSEUM OF ARTS www.namu.kiev.ua 6, Hrushevskogo St., Kyiv, tel. (044) 278-13-57 “Meeting the Person: Yevgen Sagaydachnyi”. Painting, graphics (until January, 29). Retrospective exhibition dedicated to the 125th anniversary of one of the outstanding Ukrainian artists of the 20th century, whose name is rarely mentioned nowadays, and exhibits about eighty works from the collections of the National Artistic Museum of Ukraine, Andrey Sheptytskyi National Museum in Lviv, and Kobrynskyi National Museum of Fold Art of Guzul Region and Pokucia in Kolomyia. Opened: Wednesday, Thursday, Sunday – from 10.00 till 17.00, Friday – from 12.00 till 19.00, Saturday – from 11.00 till 18.00. NATIONAL MUSEUM OF UKRAINIAN FOLK DECORATIVE ARTS www.mundm.kiev.ua 5, Lavrska St., Bldg. 29, tel. (044) 280-36-93 Exhibition “My Guardian Angel!” (until January, 22). The angel’s topic is one of the most favorite in the creativity of the Ukrainian masters dealing with ceramics, glass and textile, and each author as its original vision of its artistic image. The works of the Kyiv decorative artists are represented. Opened from 10.00 till 18.00, Tuesday is a day-off.

MUSEUM OF THEATRE, MUSIC AND CINEMATIC ART OF UKRAINE 21, I. Mazepy St., Bldg. 26, tel. (044) 280-16-22 Exhibition “All the world’s a stage!” (until January, 30). Theatrical costumes, sketches, dolls, photos and models made by artist Nataliya Rudyuk. Opened from 10.00 till 17.00, Tuesday is a day-off. MUSEUM OF MARIYA ZANKOVETSKA 121, Velyka Vasylkivska St., tel.: (044) 529-57-32 Exhibition “Treasures from Grandmother’s Trunk” (until January, 30). Christmas firtree decorations of 1890 to 1910, New Year firtree toys of 1930 to 1950, ancient dolls, lithographs, publications, photos and New Year attributes from K. Kovpak’s collection. Opened from 10.00 till 17.00, Monday is a day-off. MUSEUM OF LESYA UKRAINKA 97, Saksaganskogo St., tel. (044) 289-16-51 Andrey Aleksandrovych-Dochevskyi “Stage Images in Sketches of Theatre Costumes… or a Game for My Grandma” (until January, 23). Opened from 10.00 till 17.00, Tuesday is a day-off.

MAINTENANCE зміст 2

Репертуар театрів і концертних залів на січень 2012 року

10 Вертеп.

Початкові форми театру

14 Шлях від людини до вічності Прем’єра ТЮГу

16 Про вівтар та сцену

24 Як знак сучасного

музичного простору

Композитор і виконавець Золтан Алмаші

26 Ритм серця «Травіати» Прем’єра в Оперній студії

30 Костюмограф

Розмова з Наталею Рудюк

Солістка Національної опери Сусанна Чахоян

34 Театральні програмки 62 Виставки

22 «Щоб зловити щастя – треба вміти бігати»

Прем’єра Національного театру імені Івана Франка

26 22

10 24 №1/січень/2012 Театрально-концертний КИЇВ Інформаційно-мистецький журнал Рік заснування журналу – 1936 Засновники Міністерство культури України Спілка театральних діячів України Видавець ДП «Газетно-журнальне Видавництво Міністерства культури України вул. Васильківська, 1, Київ, 03040 тел./факс: +38 (044) 498-23-65 Директор Олеся БІЛАШ Головний редактор Наталя ПОТУШНЯК Над номером працювали Алла ЯКОВЕНКО, Іван ЛУБЯНКО, Фото на обкладинці Юрія ШКОДИ

Видавнича рада Олеся Білаш (голова), Олена Воронько, Олена Чередниченко, Лариса Лебедівна, Ольга Дарибогова, Михайло Швед, Ольга Голинська, Алла Підлужна, Наталя Потушняк, Орест Когут, Марія Хрущак Адреса редакції вул. Васильківська, 1, Київ, 03040 тел./факс: +38 (044) 498-23-65 E-mail: tckiev@ukr.net Друкарня ТОВ «Мега-Поліграф» вул. Марка Вовчка 12/14, Київ, 04073, +38 (044) 581-68-15

Передплатний індекс 37112 http://uaculture.com

Передплата, розповсюдження та реклама +38 (044) 498-23-64 +38 (050) 310-56-63 Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 940 від 25.08.1994 Виходить щомісяця Наклад 1000 Усі права застережено: © Театрально-концертний Київ, 2011 Передрук і відтворення текстових та ілюстративних матеріалів тільки з письмового дозволу видавця Ціна договірна

Театрально-концертний Київ – 2012. – №1. – С. 1–64

Індекс 37112

Приміщення Театру юного глядача на Липках Фото Юрія Шкоди