Театрально-концертний Київ by Національне газетно-журнальне видавництво

репертуар на грудень стор. 2-9

співочий посол миру людмила монастирська стор. 10-15

розмова з миколою петренком стор. 30-33

«за двома зайцями» прем’єра театру оперети стор. 24-25

№12 грудень 2011

Авторська лялька Наталі Рудюк. Виставка в Музеї театрального, музичного та кіномистецтва

від головного редактора from the chief editor

будьмо разом У

радіопередачі з нагоди відновлення культурологічних профільних видань слухачі просили не оминати увагою дитячі вистави. Мовляв, це потенційний дорослий глядач (а ми сподіваємося, що і читач), тож небайдуже, яким він виросте і чим цікавитиметься. Без сумніву, така думка слушна в усі часи. Під час зустрічі з директором Державного академічного театру ляльок дискутували, чи можуть відвідини театру для найменших бути безкоштовними. Додам – хоча б перше знайомство. І ще. Не менш важливо, щоб залишилося відчуття гармонійного сприйняття цього дива.

Тож у грудневому номері більшість матеріалів присвячена театру ляльок. Цей казковий палац було відкрито 2005 року в день Святого Миколая. Очевидно, він і є його покровителем. Сподіваємось, що прем’єра «Казки для добрих сердець» не залишить байдужими ні дітей, ні їхніх батьків – всім буде цікаво. Про успіхи наших акторів поза межами країни можна довідатися, прочитавши матеріали рубрик «Персона» та «Овації». Всім, хто цікавиться нашим виданням, з приємністю повідомляю, що його можна придбати в театрі, передплатити, а надалі... запитувати і в мережі кіосків «Преса». Тож будьмо разом! Наталя Потушняк

repertoire репертуар на грудень 2011 року

НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА operacomua.colocall.com Вул. Володимирська, 50, тел. 279-11-69 (каса) 2 3 4 6 7 8 9 10 11 13 14 15 17 18 20, 22 23 24 25 26 27 28, 29 30 31

Макбет Сільська честь. Кармен-сюїта Мадам Баттерфлай (Чіо-Чіо-сан) Алєко. Болеро Любовний напій Євгеній Онєгін Севільський цирульник Гала-концерт учнів Київського хореографічного коледжу «Кияночка» Лебедине озеро Сильфіда Аїда Король Рогер (концертне виконання опери) Запорожець за Дунаєм Благодійний концерт до Дня святого Миколая Каприси прем’єра Іоланта «Зіркові фантазії» за участі Максима Венгерова (скрипка) та зірок Національної опери України Норма Лускунчик (вистава Київського хореографічного коледжу «Кияночка») Концерт іспанської музики за участі Етері Ламоріс та відомих співаків Іспанії та України VIII Новорічний Штраус-концерт від Германа Макаренка Кармен Лускунчик

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР імені ІВАНА ФРАНКА www.ft.org.ua Пл. Івана Франка, 3, тел. 279-59-21 (каса) 1 Едіт Піаф. Життя в кредит 2 Урус-Шайтан 4 (12.00) Бременські музиканти 4 (19.00) Віват. королево! 7 Маленькі подружні злочини 8 (19.00), 18 (12.00) Шельменко-денщик 9, 25 (19.00) Фредерік, або Бульвар злочинів 10 (12.00) Котигорошко 10 (19.00) Дві квітки кольору індиго

театрально-концертний київ 12’11

11, 21 Гімн демократичної молоді прем’єра 13 Ромео і Джульєтта 14 В неділю рано зілля копала… 15 Романси. Ностальгія 16 Соло для годинника з передзвоном 17 Соло-мія 18 Швейк 20 Весілля Фігаро 22 Назар Стодоля 23 Одруження 24 Мартин Боруля 25, 27–30 (12.00) Попелюшка прем’єра 26 Кайдашева сім’я 27 (19.00) Приборкання норовливої 28 (19.00) Буря 29 (19.00) Скандальна пригода містера Кетла та місіс Мун 30 Наталка Полтавка

У приміщенні театру 3 5

Софія (вистава Вінницького академічного українського музично-драматичного театру імені М. К. Садовського) Чайка (вистава Московського Театру-студії О. Табакова)

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР імені ЛЕСІ УКРАЇНКИ www.rusdram.com.ua Вул. Б. Хмельницького, 5, тел. 234-42-23 (каса) 1 Школа скандалу 2, 15, 19 Сто п’ята сторінка про кохання 3 (12.00), 31 (19.00) Занадто щасливий батько 3 (19.00) Як важливо бути серйозним 4 (12.00) Сімейна вечеря 4 (19.00) Ревізор 5, 18 Тепленьке місце 6, 7 Бабине літо 8, 24 Наполеон і корсиканка 9 У полоні пристрастей (Камінний господар) 10 Дядечків сон 11, 18 (12.00) Занадто одружений таксист 11 (19.00) Квартет 12 Пані міністерша 13, 22 Дерева помирають стоячи 16, 28 Дон Кіхот.1938 рік 17 Насмішкувате моє щастя 20 Вишневий сад 25 (12.00) Заповіт цнотливого бабія 25 (19.00) Дивна місіс Севідж

repertoire репертуар на грудень 2011 року

26 Ювілейний вечір «Ледь мерехтить примарна сцена…» (Ювілей. Ювілей? Ювілей!) прем’єра 27 №13 (Шалена ніч, або Одруження Пігдена) 29 (12.00) Новорічні сюрпризи 30, 31 (12.00) Догори дригом 30 (19.00) Різдвяні мрії

Нова сцена 1 (20.00) Ігри на задньому дворі 4 (20.00), 18 (18.00) Останнє кохання 6 (20.00), 24 (12.00), 30 (20.00) Жирна свиня прем’єра 8, 15 (20.00) Прощальне танго прем’єра 10 (12.00), 17 (18.00) 1001 пристрасть, або Дрібниці життя 10 (18.00), 17 (12.00) Янголятко, або Сексуальні неврози наших батьків 24 (18.00) Справжній чоловік на початку тисячоліття… 25 (18.00) Норд-ост. Майбутнє покаже прем’єра

11 26 кімнат… 15, 16 Найвище благо у світі… прем’єра 17, 20 Вася повинен подзвонити 18 (12.00) Пасажир у валізі 18 (19.00) Лоліта 21 Небезпечні зв’язки 22 Анна Кареніна 23, 26 Глядачі на виставу не допускаються!? 24, 25 (12.00) Ах, мій милий Августин! 24 (19.00) Повернення блудного батька 25 (19.00) Сірано де Бержерак 27, 28 Рожевий міст 29 Не все коту масниця... 30 Гості нагрянуть опівночі

Мала зала 3 (15.00) Море… Ніч… Свічки… 4 (15.00) Ти, якого любить душа моя... 10, 25 (15.00) Три сестри 11 (15.00) Дні пролітають зі свистом… 13 (19.00) Трохи вина, або 70 обертів 14 (19.00) Пізно лякати

Сцена «Під дахом» 3, 16, 25, 31 Олександр Вертинський. Бал Господній… 7 Чорні діви прем’єра 9, 23 Шлюби укладаються на небесах… 10, 29 JULIA@ROMEO.com (Norwey. Today) 11, 18 Валентинів день 17, 24 Edith Piaf: життя в рожевому світлі 21 Справа честі прем’єра Початок вистав о 20.00

У приміщенні театру 14, 15

Люкс для іноземців прем’єра (вистава Театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв»)

АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ДРАМИ І КОМЕДІЇ НА ЛІВОМУ БЕРЕЗІ ДНІПРА www.drama-comedy.kiev.ua Просп. Броварський, 25, тел. 517-89-80 (каса) 1 2 3 4 6 7 8 9 10

Майн кампф, або Шкарпетки у кавнику Черга Чотири причини вийти заміж Сільвія Ромео і Джульєтта Граємо Чонкіна Кручений біс Корсиканка Брешемо чисту правду

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРЕТИ www.kiev-operetta.kiev.ua Вул. Велика Васильківська, 53/3, тел. 287-26-30 1 Welcome to Ukraine, або Подорож у кохання прем’єра 2 Гала-концерт 3 Бал у Савойї 4 Сорочинський ярмарок 8 Танго життя 9 Містер Ікс 17, 18, 30 За двома зайцями прем’єра 21 Моя чарівна леді 24, 28 (11.00, 14.00) Білосніжка та семеро гномів 24 (19.00) Фіалка Монмартру 25, 31 (11.00, 14.00) Пригоди бременських музикантів 25 (19.00) Летюча миша 27, 30 (11.00, 14.00) Лампа Аладдіна 27 (19.00) Таке єврейське щастя 28 (19.00) Сільва 29 (11.00, 14.00) Чіполліно 29 (19.00) Весела вдова

Театр у фойє 11 20

Ключ на бруківці, або Пригоди весільної ночі Звана вечеря з італійцями

театрально-концертний київ 12’11

repertoire репертуар на грудень 2011 року

У приміщенні театру 13

Торговці гумою (вистава за участі російських акторів)

АКАДЕМІЧНИЙ МОЛОДИЙ ТЕАТР www.molody.kiev.ua Вул. Прорізна, 17, тел. 278-73-92 (каса) 1, 15, 30 Квартет для двох 2 Конотопська відьма 3 Кайдаші 4 Той, Тот та інші 7 Талан 8 Звичайна історія 9 Дядя Ваня 10, 18 (19.00) Людина і Вічність прем’єра 11, 18, 25 (12.00) Примхливе кохання Дроздоборода 11 (19.00) Голубка 14 Московіада 16 Моя дорога Памела 17 Четверта сестра 25 (19.00) Хоровод любові 27 (12.00) Сім бажань Зербіно 27 (19.00) Empty trash (Спалюємо сміття) 28 Севільські заручини 29 Сатисфакція

Камерна сцена 4, 13 6 10 11 20, 22 21 23

Розмова прем’єра Наймичка У палаючій пітьмі Емілі Любофф! Синій автомобіль Право на любов

КИЇВСЬКИЙ МУНІЦИПАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРИ ТА БАЛЕТУ ДЛЯ ДІТЕЙ І ЮНАЦТВА www.musictheatre.kiev.ua Вул. Межигірська, 2, тел. 425-31-16 3 (12.00), 18 (12.00, 16.00) Спляча красуня 3 (19.00) Київ Модерн-Балет: Болеро. Дощ 4 (12.00), 7 (13.00), 28, 30 (12.00, 15.00) Дванадцять місяців 8, 10 (18.00) Концерт за участі учнів та студентів Київського державного хореографічного училища

театрально-концертний київ 12’11

9 (19.00) Травіата прем’єра 10 (12.00), 16 (13.00) Петрик і Вовк. Карнавал тварин 11 (12.00) Історія Кая та Герди 14, 20 (13.00), 24 (12.00) Білосніжка та семеро гномів 15 (13.00) Як козаки змія приборкували 17 (12.00) Зайчик-листоноша 17 (19.00) Концерт за участі учнів та студентів Української академії танцю 21 (13.00) Чарівна музика 22 (13.00) Музичні класики. Класик перший «Симфонічна абетка для дітей та їх батьків» 23 (13.00) Ніч перед Різдвом 25 (12.00, 15.00) Пригоди Буратіно 27, 29 (12.00, 15.00), 31 (12.00. 18.00) Лускунчик

АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ЮНОГО ГЛЯДАЧА НА ЛИПКАХ www.tuz.kiev.ua Вул. Липська, 15/17, тел. 253-62-19 2 (12.00) Вождь червоношкірих 3 (12.00) Кицин дім 4 (12.00) Добрий Хортон 8 (16.00) Романтик з планети eBay 9 (12.00) Принц і Принцеса 10 (12.00) Велосипед із червоними колесами 10 (19.00) Лісова пісня 11 (12.00) Король Дроздобород 16 (12.00, 16.00) Поліанна 17, 18 (11.00, 14.00, 16.00), 19 (11.00. 14.00) Різдвяна казка прем’єра 20–25 (11.00) Снігова королева 22, 23 (17.00) Ромео і Джульєтта 26 – 30 (11.00, 14.30), 31 (11.00) Дванадцять місяців

Мала сцена 3 (11. 00) Зеленими пагорбами океану 4, 15, 27 (19.00) Обережно, жінки! 11, 25, 30 (19.00) Людина та Вічність прем’єра 16 (18.00) Мій бідний Марат 21 (17.00) Роман доктора 24 (19.00) Смак меду 28 (18.00) Вовки та… 29 (18.00) Ляльковий дім

repertoire репертуар на грудень 2011 року

КИЇВСЬКИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ЛЯЛЬОК www.akadempuppet.kiev.ua Вул. М. Грушевського, 1-а, тел. 278-58-08 3 (11.00) Троє поросят 3 (13.00) Пан Коцький 3 (15.00) Вовк і козенята 3 (17.00), 17 (15.00) Попелюшка 4, 11 (11.00) Марійка і Ведмідь 4 (13.00), 17 (17.00) Дюймовочка 4 (15.00) Золоте курча прем’єра 4, 18 (17.00) Кіт у чоботях 10, 18 (11.00) Казка для добрих сердець прем’єра 10 (13.00) Червона Шапочка 10 (15.00) Поросятко Чок 10 (17.00), 18 (13.00) Золотий ключик 11 (13.00) Наш веселий Колобок 11 (15.00) Русалонька 11 (17.00) Сембо 17 (11.00) Про Курочку Рябу та Сонечко Золоте 17 (13.00) Гусеня 18 (15.00) Таємничий Гіпопотам З 24 грудня – Новорічні вистави для дітей

АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР «КОЛЕСО» www.koleso.teatr.kiev.ua Андрiївський узвiз, 8, тел. 425-04-22 1, 13, 15 У Києві на Подолі, або «Гдє ві сохнітє бєльйо? 2, 3 Колишні справи 4, 5, 6 Генерали у спідницях 7, 8 Ніч кохання 9 Пристрасті дому пана Г.-П. 10, 11 Гра на клавесині 16 Коктейль «Фа-соль» 17 (14.00. 19.00) Шантрапа 27 Вечорниці

Камінна зала 3 4, 18 14

АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР НА ПОДОЛІ www.theatreonpodol.com Контрактова площа, 4 тел. 425-54-89

Вистави для дорослих 2, 16 (19.00) За двома зайцями 9 (19.00) Декамерон 23 (19.00) Лісова пісня

КИЇВСЬКИЙ МУНІЦИПАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ЛЯЛЬОК www.puppet-theater.kiev.ua Вул. Миропільська,1, тел. 513-15-00 3 (11.00, 13.00) 4 (11.00, 13.00) 10 (11.00, 13.00) 11 (11.00, 13.00) 17 (11.00, 13.00) 18 (11.00, 13.00)

Добрий слон Хортон Мишенятко Мицик Кіт у чоботях Пригоди тигренятка Бременські музиканти Троє поросят

З 24 грудня 2011 року по 8 січня 2012 року Новорічні вистави за участі Діда Мороза, Снігуроньки та казкових героїв 24 (11.00, 13.00) Чарівна хлопавка 25 (11.00, 13.00) Морозко 27 (11.00) Снігова королева 28 (11.00) Чарівна скрипка 29 (11.00) Новорічні пригоди

Фатальний флірт, або Забавки Примадонни Під тиском 1–3

1 2 3 4 6 7, 28 8 9 10, 11, 17 13 14, 25 15, 29 16 21, 22 23 24 27

Щоденник молодого лікаря Льовушка Шість чорних свічок Ігри олігархів Передчуття Мини Мазайла Дзеркало Сен-Жермена Осінь у Вероні, або Правдива історія Ромео і Джульєтти Мертві душі Минулого літа в Чулимську прем’єра Сто тисяч La bonne Anna, або Як зберегти сім’ю Люксембурзький сад Фараони Звідки беруться діти? Трактирниця На дні Опера мафіозо

театрально-концертний київ 12’11

repertoire репертуар на грудень 2011 року

КИЇВСЬКА АКАДЕМІЧНА МАЙСТЕРНЯ ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА «СУЗІР’Я» www.suzirja.org.ua Вул. Ярославів Вал, 14- б, тел. 272-41-88 1, 19, 26, 28 Довершений Чарлі 2, 24 Випадкове танго 3, 4, 17 У Барабанному провулку 6 Жінка у пісках 8, 29 Все про кохання 11, 18 (12.00) Моя чарівна Попелюшка 11 (19.00) Мені тісно в імені своєму... 13, 14 Парнас дибом 15 Ассо та Піаф 18 (19.00) Самотня леді 21 Сміх лангусти 23 Момент кохання 25 Леттіс та Лавідж 27 Приховане кохання Початок вистав о 19.00

Мікросцена Вул. Ярославів Вал, 16

2, 19 Колючка 7 Маргарита 14, 27 Цвєтаєва + Пастернак 15, 16 Депо північне 17 Бог явився мені у образі Жовтого Зайця прем’єра 22 Ти пам’ятаєш, Альошо… Початок вистав о 19.30

ТЕАТР ПЛАСТИЧНОЇ ДРАМИ НА ПЕЧЕРСЬКУ www.ktpd.ho.com.ua Вул. Шовковична, 7-а, тел. 253-93-83 2, 3, 16, 17 Дон Гуан. Пантоміма для розумників 10, 11, 23, 24, 25, 28 Король-олень

НОВИЙ ТЕАТР НА ПЕЧЕРСЬКУ www.newtheatre.kiev.ua Вул. Немировича-Данченка, 5, тел. 285-65-50 1, 3 7, 8 9, 10, 11, 14 16, 18 20, 21 22, 23

Щастя Читаємо Достоєвського Salida Cruzada – 8 кроків танго Розпусник Під тиском (Push up 1–3) П’ять оповідань Пелевіна театрально-концертний київ 12’11

КИЇВСЬКИЙ ТЕАТР «АКТОР» www.teatr-aktor.kiev.ua Вул. Велика Житомирська, 40, тел. 362-50-50 7 (19.00) Смак черешні 11 (17.00) Листи кохання 14 (19.00) Шлюбне свідоцтво 18 (17.00) Гітель і Джеррі 21 (19.00) Академія сміху 24 (11.00, 14.00) Обережно, злий лев! 25 (17.00) Лавка

МУНІЦИПАЛЬНИЙ ТЕАТР «КИЇВ» www.teatr-kiev.kiev.ua Русанівська набережна, 12, тел. 229-10-92 1, 8, 15 Абрикосовий рай 2, 4, 7, 10, 16, 22 Моя дружина – брехуха 3 Діалоги з клітки прем’єра 9 Задоволені собою 11 Дрібним шрифтом про кохання прем’єра 14 Що трапилось у зоопарку 17, 18, 24 Украдене щастя прем’єра 23, 25 Циліндр

Вистави для дітей 3, 10 (12.00) Троє поросят 4 (12.00) Муха-Цокотуха 11 (12.00) Як стати справжнім бегемотом 18, 24, 25 (12.00), 27 (12.00, 14.00), 28 (14.00) 29, 30 (12.00, 14.00) Новорічна вистава «Терем-теремок» прем’єра

КИЇВСЬКИЙ ТЕАТР-СТУДІЯ «МІСТ» www.teatr-mist.org.ua У приміщенні культурного центру видавництва «Смолоскип» Вул. Межигірська, 21, тел. 230-25-09 2 (19.00) 3 (15.00) 9 (19.00) 16 (19.00) 17 (15.00) 23 (19.00) 24 (15.00)

Звіринець Станція, або Розклад бажань на завтра Сезон полювання на мисливців прем’єра Одинадцята заповідь, або Ніч блазнів Пригода ведмедиків панда, яку розповів один саксофоніст, котрий мав подружку у Франкфурті Він позвонить ще… Самогубство самоти

repertoire репертуар на грудень 2011 року

У приміщенні Театрального центру Києво-Могилянської Академії «Пасіка» Вул. Іллінська, 9

КИЇВСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР «БРАВО» www.teatr-bravo.kiev.ua Вул. Олеся Гончара, 79, тел. 486-40-22

4 (16.00) Івонна – принцеса Бургундії

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА імені ЛЕСЯ КУРБАСА www.kurbas.org.ua Вул. Володимирська, 23-в, тел. 279-14-77 3, 4 7 9, 10 16, 17

МарЛені. Пруські діви, що волоссям, білі як сталь Дикий мед у ріки Чорного Півня прем’єра Польові дослідження з українського сексу How Beautiful is the Princess Salome tohight… прем’єра

НОВИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ТЕАТР www.nut.kiev.ua Вул. Михайлівська, 24-ж, тел. 279-32-78 3, 11 4, 18 10 17

Три анекдоти на одну тему прем’єра Шахрайки?.. Лесбійки?!! Красуні! прем’єра Шекспіріада Сім чудес малої Піаф

Театр «Божья коровка» 3, 18 Фізкультура для Баби-Яги прем’єра 4 У Лукомор’я 10 Чудо-дерево прем’єра 11 Як Левенятко і Черепаха співали пісню 17 Подорож на чарівний острів 24, 25, 31 Новорічні пригоди Сніговика прем’єра 27, 28, 29, 30 Зимова казка Початок вистав о 12.00

ЦИГАНСЬКИЙ МУЗИЧНО-ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР «РОМАНС» www.teatr-romans.com.ua Пр. Перемоги, 38. тел. 277-87-97 9 10 24

Лебедина пісня Ода романсу Святковий новорічний концерт

1, 10, 27 2, 20, 29 3, 4, 17 6, 25 7, 18 8 9, 15 11, 28 13, 22 14, 31 16, 30 21 23 24

Актриси… прем’єра Інтимна комедія Успіх? Скандал? Тріумф!!! прем’єра Метелики, що токують Колірні зміщення Гогена прем’єра Кохання із ризиком Дорога Памела, або Як вбити стареньку Одружіться зі мною Моя дружина йде до італійця Чоловічий рід, однина, або Не вір очам своїм Я – чоловік передбачливий! Кохання за викликом + вареники Тріо кохання, або Травма впізнавання Ніч… Святого Валентина

ТЕАТР «ВІДКРИТИЙ ПОГЛЯД» У приміщенні Театрального центру КиєвоМогилянської Академії «Пасіка» Вул. Іллінська, 9, тел. 361-38-96 1 11

Наталчина мрія Гуппі прем’єра «ВІЛЬНИЙ ТЕАТР» У приміщенні Театру опери та балету для дітей і юнацтва Вул. Межигірська, 2, тел. 543-32-66

Чайка на ім’я Джонатан КАМЕРНИЙ ТЕАТР-СТУДІЯ «ДИВНИЙ ЗАМОК» www.divozamok.at.ua Вул. Єреванська, 11, тел. 242-63-18

1, 8 (19.30) 4, 11 (16.00) 15, 22 (19.30) 18, 25 (16.00)

Містер Кроулі і затемнення Жаба Птахи Дім, який побудував Санта

театрально-концертний київ 12’11

repertoire репертуар на грудень 2011 року

НАЦІОНАЛЬНА ФІЛАРМОНІЯ УКРАЇНИ www.filarmonia.com.ua Володимирський узвіз, 2, тел. 278-16-97 (каса) 1 2 3, 8 5 7 9 10 11 (12.00) 11 (15.00) 11 (19.00) 12 (15.30) 13 –18 13 15 16 18 19 20 21 22

Вечір пам’яті з. д. м. Росії Б. Бєлєнького (скрипка) Квартет імені Б.Бартока (Угорщина) Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України, О. Полянський (ф-но) Вечір пам’яті н. а. С. Павлюченка Урочисте нагородження і концерт лауреатів Міжнародного конкурсу вокальних ансамблів імені Д. Бортнянського Концерт циклу «Педагог і його учні». Н. а. Л. Марцевич (ф-но) Абонемент № 6 «Скрипкова музика». Тріо «Еггнер» («Eggner Trio») Австрія Абонемент № 1 «Музична скарбничка» (для молодшого шкільного віку) Абонемент № 5 «З історії музичної культури України. М. В. Лисенко і його сучасники» (для середнього і старшого шкільного віку) Національний камерний ансамбль «Київські солісти», з. а. Росії М. Пєтухов (ф-но) Абонемент № 11 «У сузір’ї музичних жанрів» (для середнього і старшого шкільного віку) Міжнародний фестиваль гітарної музики «Київ–2011». Міжнародний конкурс гітаристів в Україні–2011 Дует гітаристів «SoloDuo»: Лоренцо Мікелі, Маттео Мела (гітара) Італія Хуан Франсіско Паділья (гітара) Іспанія Кшиштоф Мейзінгер (гітара) Польща Церемонія нагородження переможців конкурсу. Заключний концерт фестивалю і конкурсу Концерт народної музики до Дня Святого Миколая-чудотворця Концерт до 25-річчя створення Народної хорової капели «Почайна» Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України, М. Алое (ф-но) Ансамбль народних інструментів «Рідні наспіви», А. Бондаренко (баритон) театрально-концертний київ 12’11

23 24 25 (12.00) 25 (15.00) 25 (19.00) 27 28

Київський квартет саксофоністів Абонемент № 7 «Мистецтво фортепіанної гри». Академічний симфонічний оркестр НФУ, Д. Онищенко (ф-но) Абонемент № 4 «Київська дитяча філармонія» Абонемент № 9 «Національний академічний духовий оркестр України» (для середнього і старшого шкільного віку) Національний академічний оркестр народних інструментів Росії імені М. П. Осипова Національний академічний духовий оркестр України Київський камерний оркестр

НАЦІОНАЛЬНИЙ БУДИНОК ОРГАННОЇ ТА КАМЕРНОЇ МУЗИКИ www.organhall.kiev.ua Вул. Велика Васильківська, 77, тел. 528-31-86 1 3 5 7 9 10 12 13 14 15 16 17

В. Чікіров (ліричний баритон), н. а. І. Калиновська (орган) В. Балаховська (орган) Т. Рой (флейта), І. Рябов (ф-но), І. Харечко (орган) Тріо «Равісан»: П. Хмара (скрипка), з. а. В. Тимець (кларнет), з. а. Н. Кравченко (ф-но), Г. Бубнова (орган) І. Харечко (орган) М. Сидоренко (орган, ф-но), О. Швидка (сопрано) Квартет імені М. Лисенка, К. Баженова (ф-но), н. а. І. Калиновська (орган) З. а. М. Солов’яненко (сопрано), з. а. Н. Лаврєнова (мецо-сопрано), В. Чікіров (ліричний баритон), з. а. Бурятії Л. Реутова (ф-но), І. Харечко (орган) Ансамбль класичної музики імені Б. Лятошинського Н. а. І. Калиновська (орган) Камерний ансамбль «Київ-брасс», н. а. В. Кошуба (орган) Н. а. О. Басистюк (сопрано), С. Котко (бас), з. а. Бурятії Л. Реутова (ф-но), Г. Бубнова (орган)

repertoire репертуар на грудень 2011 року

19 20 21 22 29 30

Л. Назаренко (сопрано), М. Сидоренко (орган) З. а. І. Кучер (віолончель), Т. Рой (флейта), Т. Войтех (ф-но), І. Харечко (орган) Камерний ансамбль «Київ», В. Балаховська (орган) З. а. М. Ліпінська (мецо-сопрано), В. Чікіров (ліричний баритон), С. Котко (бас), з. а. Бурятії Л. Реутова (ф-но), Т. Рой (флейта), н. а. В. Кошуба (орган) І. Іщак (контртенор), Т. Рой (флейта), з. а. Н. Кравченко (ф-но), М. Сидоренко (орган) О. Швидка (сопрано), Т. Рой (флейта), з. а. А. Ільків (труба), н. а. Н. Свириденко (клавесин), Г. Бубнова (орган)

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАЛАЦ МИСТЕЦТВ «УКРАЇНА» www.palace-ukraina.kiev.ua Вул. Велика Васильківська, 103, тел. 247-23-16 6, 7 «Вечірній квартал» 9 Олександр Малінін 10 Гала-концерт «Мелодія двох сердець» 15 Ювілейний вечір В’ячеслава Добриніна 16 Дмитро Хворостовський 19 Белінда Карлайл 20 Енніо Морріконе у супроводі хору та симфонічного оркестру 22 Ансамбль імені П. Вірського 23 Мішель Легран та Тамара Гвердцителі 29, 30 (13.00, 16.00), 31 (10.00, 13.00) Новорічні вистави для дітей

МІЖНАРОДНИЙ ЦЕНТР КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ www.icca.kiev.ua Вул. Інститутська, 1, тел.: 279-15-82 (каса) 7 Музика кіно: Ерік Серра 9 Гастрольне танго (вистава за участі російських акторів) 11 Розмови чоловіків середнього віку про жінок, кіно та алюмінієві виделки (вистава комічного театру «Квартет І» 17 Усе спочатку (вистава за участі російських акторів) 20 Майстер та Маргарита (вистава за участі російських акторів) 24–30 (12.00) Великий китайський цирк

БУДИНОК ОФІЦЕРІВ Вул. М. Грушевського 30/1 9 Ришар Гальяно і Тангарія Квартет 10, 11 (11.00, 13.30, 16.00) Новорічне НаВухахСтояння «Маша та Ведмідь» 16 (18.00), 17 (11.00, 14.00, 17.00) Театр кішок н. а. Росії Ю. Куклачова 23–30 (11.00, 14.30) Новорічне 3D шоу «Снігова королева»

ПАЛАЦ СПОРТУ Вул. Еспланадна, 1 6 8 13

Концерт Roxette Гурт «Чайф» Концерт «Notre Dame de Paris»

Малий зал Театральний центр B.ROOM

9 10, 11 15 18 20 25

Із Італії з любов’ю (All4Music! La Musica Italiana… e non solo!) BON-BON Parisien Чайка (Відкритий театр «Образ») Сповідь черниці (Перший жіночий театр) Жайвір (Творче об’єднання «Катапульта») 12 статевих заповідей (Театральна майстерня Андрія Білоуса)

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦИРК УКРАЇНИ www.circus.kiev.ua Пл. Перемоги, 2, тел. 486-39-27 (каса) Циркова програма «Просто супер!» 22 грудня 2011 року – 10 січня 2012 року Вистава «Нова стара казка» Примітка У репертуарі можливі зміни театрально-концертний київ 12’11

FIRST NIGHT

прем’єра

«Каприси» долі Ц

20 грудня в Національній опері України імені Тараса Шевченка відбудеться прем’єра «Каприси». Знаний хореограф Віктор Литвинов ставить новий балет на музику 24 каприсів Нікколо Паганіні, майстерно і тонко оркестрованих композитором і диригентом, художнім керівником театру Мирославом Скориком. Таку виставу створено вперше, тож це оригінальний подарунок шанувальникам класичного мистецтва напередодні Нового року. Над сценографією та костюмами працює художник Марія Левитська. Із розмови з хореографом Віктором Литвиновим (він же автор лібрето) вималювалася така концепція вистави

театрально-концертний київ 12’11

е історія про творця. У нього багато імен: колись був Моцартом, Бетховеном, а може, Паганіні. Схожі та несхожі бувають долі, але в кожного ця тема звучить по-своєму. Назвімо персонаж просто Маестро. Він – уособлення Божого дару, який час від часу випадає на долю окремої особистості, вирізняє, вириває з натовпу або ж вивищує. І хоч би як хотілося йому знайти своє місце серед звичайних людей, мати відгук у чиємусь серці, застосувати багатогранний талант, задовольнити земні пристрасті, він завжди почуватиметься якоюсь мірою вигнанцем. Таке призначення – це для історії, це на віки, а не задля особистого життя у відрізку від народження й до смерті. Божий посланець Архангел спускається на землю і вибирає поміж інших того, кому випаде тернистий шлях до нових, ще ніким не звіданих вершин прекрасного – Музики. Юний обранець ще не відає про свою відповідальну місію, він опиняється у вирі життя, в буденності, де є продажні жінки та духовенство, а прості люди – сусіди аристократів. Зустрічає Вчителя, котрий кладе до його рук смичок, який стане для Маестро звичайним музичним знаряддям, магічним інструментом долі, символом його влади і тієї, що над ним, і, врешті-решт, розлетиться на друзки – все, що залишиться у фіналі земного шляху.

FIRST NIGHT

прем’єра Та шлях ще тільки починається. Музика супроводжує його, керує ним, веде до людей і водночас роз’єднує з ними. Натхнений Маестро зустрічає своє перше кохання, жінку-Мрію, яка так і не стане дійсністю, промайне повз нього маревом прекрасного весілля. Життя пересічних людей, їхня доброзичливість заполонить увагу Маестро, він запропонує їм свою музику, та натовп не зрозуміє її, не почує за пустотливими ритмами веселої тарантели. Всюди чатуватимуть люди у церковному вбранні, наче остерігаючи від надто сильних поривань. Несподівано, Митець удруге зустрінеться з коханням, ім’я якому – Пристрасть. Ним заволодіє відчуття повного захвату, абсолютного єднання та запаморочення щасливим коханням. Та невдовзі з’являються гондольєри, забирають свою прекрасну господиню, яка кожному з них із легкістю дарує такі ж самі емоційні хвилини. У розпачі Маестро шукає порятунку в божественних проявах. Церковна символіка вселяє надію у те, що тут він знайде справжнє, стале почуття. Але знову помічає церковну челядь, котра чинить гріх, як і звичайні гульвіси, з продажними жінками, серед яких йому ввижаються й кохані. Маестро у відчаї втрачає свій смичок, а разом із ним і надію. Звідси його зневіра до церкви, але не до Бога. Стремління до відчуття одухо твореності приводить Маестро до середовища аристократії: зовнішня привабливість, вишуканість манер і шляхетність видаються йому справжніми. Але й тут наштовхується на розпусту, дегенерацію, емоційний параліч. Спочатку з прихильністю сприймається нова розвага – музика, проте очевидним є те, що він для них блазень. Більше того – лише приманка на великосвітському полюванні. Така в них розвага.

Подальший шлях Маестро дедалі вибоїстіший, та стає зрозуміло, що сили вичерпано. На карнавалі із останніх сил шукає хоч якогось відгуку на його творчість, але кожен чує лише своє. Він – блазень, хоч усі в захваті від музики, натовп бездумно піднімає його до небес, проте із висоти так страшенно боляче падати... Ніхто не помічає Митця під ногами. Смичок зламано… Тіло розбито… Але ж звучить музика. Гучнішає. Музика, яка колись була його життям, надією, лине крізь віки.

Лариса ТАРАСЕНКО

Ескізи костюмів Маестро та Мрії Марії Левитської

театрально-концертний київ 12’11

personality

персона

театрально-концертний київ 12’11

personality

персона

Співочий посол миру У жовтні міжнародна громадська організація «Федерація всесвітнього миру» на конференції в Києві присвоїла солістці Національної опери України імені Тараса Шевченка Людмилі Монастирській звання «Посол миру» за значний особистий внесок у справу духовного зближення народів і вручила відповідний сертифікат. Щиро вітаємо пані Людмилу з цією відзнакою і з приємністю констатуємо, що цьогоріч вона успішно завоювала світовий вокальний олімп та яскраво й потужно утвердилася на ньому

королівському театрі «Ковент-Гарден» вибаглива лондонська публіка захоплено аплодувала представниці української вокальної школи, яка виконувала найдраматичніші партії в операх Джузеппе Верді – Аїди та Леді Макбет. Позаторік пані Людмила достойно витримала прослуховування в Лондоні, а вже через шість місяців отримала запрошення на участь у постановці «Аїди». (Зазвичай така процедура триває близько трьох років.) Сприяв цьому і щасливий випадок, бо основна виконавиця, зірка італійської сцени Мікаела Карозі, чекала на народження дитини. На генеральній репетиції вже співала Людмила Монастирська. За умовами контракту на виконання партії Леді Макбет її запросили до першого складу. Вийшло так, що Людмила впродовж чотирьох місяців (з невеликою перервою) співала в обох постановках. А це по дев’ять вистав плюс генеральна репетиція, яка проходить як повноцінний спектакль: усі виконавці в гримі, костюмах, запрошуються критики, публіка, різниця тільки у вартості квитків. «Аїду» ставив Фабіо Луїзі, головний диригент Метрополітен-Опера, у співпраці з диригентом Даніе-

ле Рустіоні. Оперу «Макбет» втілив Антоніо Паппано, нині головний диригент театру «Ковент-Гарден». За кордоном велика увага приділяється драматургічному вирішенню музичного твору, режисерські трактовки народжуються в постійних суперечках між прихильниками класичних постановок і модерних, аж до епатажу. Над утіленням «Аїди» працював англієць Девід Макгрігор, якому більше до вподоби спецефекти та збурення публіки. Оснащення королівського театру дозволяє розвивати дію в найрізноманітніших площинах і ракурсах. Окремі сцени були просто небезпечні, та ще й для такого «зіркового» складу виконавців – Роберто Аланья (Радамес), Ольга Бородіна, Маріанна Корнетті, Ганна Смирнова (Амнеріс), Віталій Ковальов (за походженням українець, що давно живе у Швейцарії і гастролює світом) (Рамфіс), Карлос Альмагер (Амонасро). У «Макбеті» режисер Філліда Ллойд акцентувала на психологічних мотиваціях стосунків між Леді Макбет і її чоловіком. Тут теж не обійшлося без спецефектів та символіки вигаданих сценографом Ентоні Вардою. Партію Макбета виконував відомий британський тенор Саймон Кінлісайт, театрально-концертний київ 12’11

Лариса Тарасенко Фотознімки Олександра ПУТРОВА, Валентина ЛАНДАРА

personality

персона

Банко – мексиканець Раймонд Ачето, Макдуфа – Дмитрі Піттас із Греції. Партії другого плану в усіх постановках сезону зазвичай виконують молоді співаки, що стажуються при Королівській опері. Безумовно, запрошення працювати в такому театрі – велике щастя, удача, але успіх у такої вишуканої публіки, преси, музико знавців – це вже визнання вищого ґатунку, переконливим доказом якого слугує талант, колосальна праця, професійність і харизма. Таке визнання не лишається непоміченим, тож не дивно, що вигідні пропозиції провідних зарубіжних театрів не змусили на себе чекати. Успіхом і професійністю Людмила завдячує своїм педагогам. У Київському музичному училищі вона екстерном закінчила курс по класу фортепіано у відомого педагога Івана Гнатовича Паливоди. Далі була консерваторія, клас професора Діани Гнатівни Петриненко, з нею займається й досі, готуючи нові партії. 1997 року, студенткою, Людмила Монастирська перемогла в Міжнародному музичному кон-

театрально-концертний київ 12’11

курсі імені Миколи Лисенка, зачарувавши арією Аїди не тільки членів журі, а й керівників національної опери, на сцені якої проходив заключний концерт. Тож після виступу її запросили до трупи театру. За останніх три роки ім’я співачки стало візитівкою театру. Вона володіє рідкісної краси та сили драматичним сопрано. Підкорила публіку блискучим виконанням таких складних партій, як Аїда в однойменній опері та Амелія у «Балі-маскараді» Джузеппе Верді, Сантуцца в «Сільській честі» П’єтро Масканьї, Ліза в «Піковій дамі» Петра Чайковського. Співала вона й у Муніципальному театрі опери й балету для дітей і юнацтва. Здобувши міжнародне визнання, залюбки відгукується на прохання виступити в концертах цього чудового колективу. Нещодавно пані Людмила виконала арію Леді Макбет на концерті хору театру під керуванням Анжели Масленнікової. Їй вистачає такту й мудрості, попри престижні зарубіжні запрошення, підтримувати гарні стосунки з колегами в Києві. Не наважена

personality

персона

переїжджати до іншої країни, покинути сцену Національної опери, на якій мріє виконати ще так багато партій. Вона вважає, що вокаліст повинен уміти розподілити власні сили так, щоб якомога довше пропрацювати на кону. Дві крихітні голосові зв’язки дають змогу заробляти на життя та ще й зачаровувати мільйони слухачів. Шкода, що вистави за її участю – «Набукко» і «Джоконда» у яких партії головних героїнь написані саме для драматичного сопрано – поки що не йдуть у театрі, але залишається шанс почути Тоску, бо спектакль відновлять. Нещодавно співачка брала участь у кількох російських мистецьких акціях: у ІІІ Великому фестивалі Російського національного оркестру Михайла Плетньова, де співала у Реквіємі Верді, та концерті присвяченому ювілею Галини Вишневської, її кумиру ще з часів навчання. В афіші на фасаді Національної опери значиться, що кияни 2 грудня нарешті почують Леді Макбет у виконанні Людмили Монастирської. Вона дебютуватиме

в репертуарній виставі «Макбет», а 14 грудня співатиме Аїду. Після цього на неї чекають слухачі Західної Європи. На початку наступного року Людмила запрошена до Мілана: у театрі «Ла Скала» «Аїду» ставитиме сам Франко Дзеффіреллі. Згодом, у Дойче Опера (Берлін) вона співатиме в «Макбеті», а також у «Тосці» разом із колегою по сцені Національної опери – Дмитром Поповим. У квітні в місті Валенсія – в концертному виконанні опери «Сід» Жюля Массне, а за диригентським пультом стоятиме Пласідо Домінго. Наприкінці року – знову «Аїда» в «Метрополітен-Опера». 2013‑й проголошено роком Верді, тож у «Ла Скала» та «Ковент-Гардені» ставитимуть «Набукко». На обидві постановки запрошено Людмилу Монастирську. Деякі контракти сягають 2015 року. Такі далекі перспективи артисти не люблять розголошувати, та все ж бо вони створюють відчуття стабільності, дисциплінують, змушують утримувати належну сценічну форму, що для кар’єри оперного співака – чи не найважливіша вимога. театрально-концертний київ 12’11

FIRST NIGHT

прем’єра

СЛУХАЮЧИ ПУШКІНСЬКІ РЯДКИ Алла Підлужна Фото Євгена Чекаліна

В київському театральному просторі з’явилась ще одна моновистава. Це один із найскладніших театральних жанрів. Не кожен актор визнає себе сміливцем настільки, аби вийти один на один із глядачем. Справа не з легких, але ж і творче задоволення – ні з чим не зрівнянне! Ти – один на сцені, тобі підкорюється драматургія і весь сценічний простір, ти – володар інтерпретацій, власних емоцій і глядацьких відчуттів. Петро Миронов – з тих митців, кого не лякають складні творчі завдання, він залюбки береться вирішувати їх. Нова робота актора – яскрава сторінка в його монорепертуарі

театрально-концертний київ 12’11

риклад заслуженого артиста Росії Петра Миронова, який служить у Київському театрі драми і комедії на Лівому березі Дніпра, повністю відповідає формулі – талановита людина талановита в усьому. Він грає на сцені, знімається в кіно, пише глибокі філософські і ліричні вірші, цікаву прозу. А в новій виставі почав... малювати. І робить це також майстерно й вишукано. В репертуарі Театру «Астрея», який Петром Мироновим було створено для власного творчого самовираження, є кілька моновистав, і ось нова – «Євгеній Онєгін. Шелест сторінок роману у двох частинах».

FIRST NIGHT

прем’єра На дві години актор занурює глядачів у вир відчуттів, що мережить легка та віртуозна пушкінська поезія. Петро Миронов не просто читає поему «Євгеній Онєгін», він програє всю цю історію в образах, наділяючи персонажів точно схопленими рисами, колоритно передаючи характер. З реквізиту на сцені – кілька стільців, стіл, на якому мармуровий бюстик Пушкіна, свічка, перо й аркуші паперу. Миронов, який зовні дещо нагадує поета, наче автор, розпочинає «творення» своїх героїв. Він промовляє знайомі з дитинства рядки «Онєгіна» і малює персонажів – мрійлива Ольга, закоханий Лєнський, сором’язлива Тетяна, зневажливий Онєгін… Історія стосунків виникає на очах глядачів. Аркуші з малюнками актор ставить на стільці, отак, всі герої наче за одним столом. Актор майстерно передає аромат поезії Пушкіна, інтонаційно, пластично, все легко, прозоро, за кожним словом – зримий образ, майже реальна ситуація. Логіка побудови вірша, ритм, акценти, нюансування – довершені. Акторська інтерпретація пушкінської поеми виглядає надзвичайно цікавою і переконливою, Миронова не набридає слухати й сприймати, ловиш себе на думці про несподівану актуальність давніх рядків у такому трактуванні актора. Догоріла свіча, перегорнута остання сторінка поеми, завмерли на папері силуети пушкінських героїв. Та вони – учасники лише цієї вистави. В наступній перо фантазії Петра Миронова внесе в їхні образи нові риси. І це буде живий подих справжньої творчості. Примітка Актор Петро Миронов запрошує переглянути нову моновиставу «Камертон Врубеля» за В. Соколовським. Її буде показано в Національному музеї російського мистецтва.

театрально-концертний київ 12’11

ovation

овації

«Онєгін». Нагорода та пиріг із вишнями Петро МИРОНОВ, актор Театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра, заслужений артист Росії

и не здається вам, що політична погода трішки… похмура? Це, мабуть, від того, що сонячне слово поезії заховалося за хмарами смогу – чи то різних штампів у сприйнятті чогось вартісного, чи то кліпового мислення, щедро підживленого попкорном. Шкільні програми, де вивчають твори Пушкіна, зведені до мінімуму. Хіба ще на факультативних заняттях із зарубіжної літератури можна вловити повнозвуччя його слова. Але ця маленька вітамінна пігулка навряд чи рятує ситуацію. Я давно почав розмірковувати над моновиставою «Євгеній Онєгін». Утіленню цієї мрії сприяла (після тривалих пошуків сценографії, музики та достовірного реквізиту) ідея миттєвого «пушкінського» рисунка на сцені. Коли починаєш малювати на очах у глядача, все одно виникає підозра, що використовуєш якусь кальку. Можу запевнити, що насправді малюнок на сцені – мій авторський. Власне, не маю амбіцій художника, я – актор, але опановував глибину поетичного тексту за підказкою автора, за його графічними ескізами. Якщо на афішах співаків пишуть «ЖИВИЙ ЗВУК», то на моїй можна було б написати «ЖИВИЙ РИСУНОК». І, сподіваюся, не менш важливо, – жива гра. Раніш планував за кілька вечорів зіграти «Онєгіна». Але це – неможливо. Читати окремі розділи, як це робили С. Юрський, М. Козаков, М. Ульянов та інші, теж не театрально-концертний київ 12’11

на часі – залишається відчуття «обриву», незавершеності. У моїй виставі скорочення тексту непомітні, але це лише половина роману: перша дія триває годину і годину – друга. Це ностальгійне перегортування улюблених сторінок, звідки й назва: «Євгеній Онєгін» (шелестіння сторінок роману у двох частинах). Це моя десята моновистава. У цьому жанрі опиратися нема на кого, сховатися нема за що: на сцені ні партнерів, ні декорації, ні музики. Складне акторське завдання з багатьма невідомими. Але я люблю вирішувати саме такі. Із цією виставою мене запросили до Москви на IX Міжнародний театральний форум «Золотой витязь». Його девіз: «За нравственные христианские идеалы, за возвышение души человека». Президент – актор Микола Бурляєв – зазначив: «Наші експерти впродовж року переглядали та відбирали кращі з кращих вистав для участі у форумі. Саме загальна слов’янська культура та мистецтво можуть стати тією силою, яка сприяє духовному зміцненню». Учасники заходу – з усіх куточків Росії, Австралії, Румунії, Сербії, України (себто я!). «Із корабля – на бал» потрапив, а точніше, з потягу – на виставу. Затишний зал в Українському культурному центрі на Старому Арбаті. Глядачів – близько п’ятдесяти. Спочатку розчарувався, адже

ovation

овації

їхав за власний кошт і... заради такої кількості? Та вже коли після вистави люди дякували з іскрою в очах і просили мої малюнки з автографом на згадку, на серці потеплішало. Наступного дня, на конференції в СТД, член журі, професор, доктор мистецтвознавства Ніна Олексіївна Шалімова назвала мою роботу «спектаклем высочайшей культуры» та відзначила, що актор достойно діяв у «польових» умовах, маючи на увазі необжитий сценічний простір. До речі, в СТД я читав і власні вірші, які сприймалися з увагою і теплом.

Вища оцінка того, що відбулося – це оцінка власної душі, та було приємно, коли до потягу журналістка Ірина Клименко принесла мені в дорогу пиріг із вишнями, тобто такий, який дуже любив Олександр Сергійович Пушкін.

P.S.

Із Москви надійшло повідомлення, що за виставу «Євгеній Онєгін» журі присудило акторові «Бронзовий диплом» – одну з трьох номінацій. Шанувальники творчості, друзі та журналісти вітають Петра Миронова з нагородою, чекають на нові роботи і нехай частіше лунають овації на його честь! театрально-концертний київ 12’11

personality

персона

Анжеліка – Квіткарка та її щастя Д

А. Савченко у ролі Квіткарки. («Романси. Ностальгія»)

театрально-концертний київ 12’11

оволі часто на шпальтах газет, журналів, по телебаченню чи радіо розповідають про тернистий, а іноді й фатальний життєвий шлях тих, хто обрав творчу професію, зокрема – акторство. Доля Анжеліки Савченко – молодої актриси Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка – є винятком. Вона з першої спроби вступила до театрального коледжу, навчалася в професійних викладачів і чудових людей. Тож пізнання життєвих принципів і складових професії відбувалося одночасно (заслужений працівник культури України Неля Михайлівна Пінська вчила її акторській майстерності, а вокалу – відома оперна співачка, солістка Дніпропетровського оперного театру Лілія Олексіївна Гавриленко). Здобувши акторську освіту, в 2002 році вона успішно прослуховується до найпрестижніших театрів – Московського театру драми і комедії на Таганці, Одеського академічного російського драматичного театру та Національного театру імені Івана Франка, зупиняючи свій вибір на останньому. Саме на цій сцені сповна розкриваються її здібності, адже за 9 років роботи в уславленому колективі франківців молодою акторкою зіграно провідні ролі в багатьох виставах. Щаслива доля судилася не кожному, тож про таких кажуть, що вони «відмічені поцілунком Бога».

personality

персона Із першої зустрічі художній керівник Національного театру імені Івана Франка Богдан Сильвестрович Ступка розгледів обдарованість молодої акторки, повірив у неї та прийняв до сім’ї франківців. З тих пір – він її перший порадник та найкращий приклад у професії. Анжеліка зізнається, що кожну свою нову роль створює так, аби виправдати високий аванс його довіри. Дебютувала актриса у виставі Григорія Гладія «Істерія» за п’єсою Террі Джонсона у ролі Матері Джесіки. Її акторські роботи на цій сцені з’являлися одна за одною і на сьогодні їх уже сімнадцять. Неодноразово запрошували Анжеліку в антрепризні проекти. Серед найцікавіших є вистави Ірини Зільберман «Небезпечний поворот» за п’єсою Джона Прістлі та «Дюймовочка» за мотивами однойменної казки Ганса Христіана Андерсена. У першій – актриса зіграла роль Бетті, де за маскою ляльки ховалася покалічена душа, а в другій – спритну й кумедну Дюймовочку. Особлива сторінка творчості Анжеліки Савченко – вистави для дітей. У театрі імені І. Франка вона зіграла Джульєтту в казці «Кіт-чарівник» Оксани Сенатович і Віталія Кіно, Принцесу в «Бременських музикантах» Геннадія Гладкова та Юрія Ентіна, Оленку у казці «Котигорошко» Олександра Навроцького. У цих ролях актриса витрачає більше енергії, ніж на дорослих спектаклях, бо діти вразливі, вони одразу резонують на неправду, їм потрібно віддавати свою любов на всі 100 відсотків тоді вони будуть відповідати тобі взаємністю. Однією з порад Богдана Ступки була така: «поки ти дитина в душі – ти актор». Тож Анжеліка вміє повсякчас радіти світові, бачити яскраві фарби в буденності, не втрачати свого справжнього «я». А ще… зізнається, що участь у дитячих

казках – це найкращий спосіб від депресії. Метод пізнання характеру вважає найцікавішим періодом у роботі над роллю. «Пошуки відповідного ключа до таємниці образу виснажують, але все повертається сторицею – досвідом, новими емоціями, самовдосконаленням» – завважує актриса. Багато уваги Анжеліка приділяє пластичному малюнку, свіжості фарб у голосі та розкриттю індивідуальностей персонажа. А голос, на думку актриси, як і очі, є дзеркалом душі, відтінком справжніх почуттів та внутрішнього світу людини. Хоча в акторських роботах переважають ліричні героїні, та в кожній з них намагається знайти якусь виразність, навіть «гостру перчинку». Знаковими на творчому шляху Анжеліки Савченко стали ролі, зіграні у постановках таких режисерів, як Валентин Козьменко-Делінде, Ігор Афанасьєв, Сергій Маслобойщиков та Олександр Білозуб. У кожного з них актриса почерпнула щось кардинально нове й важливе для професії. Валентин Козьменко-Делінде – режисер вистави «Ромео і Джульєтта» за Вільямом Шекспіром, в якій Анжеліку вперше призначено на головну роль –Джульєтти. Савченко-Джульєтта – юна рудоволоса бешкетниця, рвучка і плавно перетікаюча пластика якої нагадує геометричні фігури або чуттєві імпульси. Вона грайлива, рішуча, стрімка немов нічний метелик, що безповоротно летить на багаття-смерть. Другою, досить несподіваною пропозицією від цього режисера стала роль кумедної тітоньки Орини Пантелеймонівни в «Одруженні» за Миколою Гоголем. Ще одну шекспірівську героїню довелося зіграти Анжеліці вже у постановці Сергія Маслобойщикова. Її Міранда в«Бурі». – єдиний жіночий персонаж, який дуже на-

Вікторія Ільків Фотознімки Тетяни Великодної

театрально-концертний київ 12’11

personality

персона

гадує своєю долею Попелюшку, що наприкінці історії стає принцесою. Але Савченко робить свою героїню схожою візуально і пластично на лісову мавку: довге розпущене руде волосся, обірване зелено-трав’янисте плаття, дика й поривчаста пластика, щирість і відвертість почуттів. Анжеліка-Міранда – тимчасовий міраж-осяяння серед туманної пустелі забутого Богом острова, яка зачаровує своєю природною красою. У деяких моментах вона нагадує примхливу й самотню Троянду з планети Маленького принца. З режисурою Ігоря Афанасьєва Анжеліка познайомилася у спектаклях «Урус-Шайтан» за його ж сценарною композицією та «Едіт Піаф. Життя в кредит» Юрія Рибчинського та Вікторії Васалатій. В останній постановці актриса зіграла роль Симони – вірної та люблячої сестри Едіт. Це завзята вулична циркачка – безтурботне, по-дитячому щире та наївне дівчисько, котре задля сестри готове терпіти будь-які випробування долі. У недавній постановці Олександра Білозуба «Романси. Ностальгія» за мотивами п’єси Михаіла Себастіану «Безіменна зірка» Анжеліка в образі сліпої Квіткарки змогла сповна презентувати глядачеві свої вокальні здібності, «божий дар» – колоратурне сопрано. Оскільки весь спектакль зітканий з пісенних композицій, героїня виконує декілька ліричних номерів, що змушують глядачів відчути смуток і страждання цієї юної особистості. Анжеліка-Квіткарка – наче жайворонок у клітці своєї сліпоти, виспівує зізнання у найщиріших почуттях, що приховує її чуйне серце. Вона – мов безкрилий янгол, якого залишили, забули на одній з небесних хмаринок. Актриса людина вимоглива і прискіплива до себе, тому намагається у будь-якій новій роботі виявити найменші недоліки і долати їх. Яскравим прикладом високої ак-

театрально-концертний київ 12’11

торської самовідданості є для неї талановиті колеги – Богдан Ступка, Богдан Бенюк, Наталя Сумська, Людмила Смородіна та ін. Із кола російських акторів захоплюється творчістю Андрія Миронова, Євгена Миронова, Чулпан Хаматової. Анжеліка вважає хороше партнерство, розуміння й повагу між акторами важливою складовою успіху кожної вистави. Таке переконання з’явилося в результаті співпраці з Олексієм Богдановичем, Олексієм Вертинським, Назаром Задніпровським, Світланою Прус, Богданом Бенюком і Тетяною Шляховою. Так званий застольний період, коли, наче з пластиліну, разом із режисером ліпиться персонаж, актриса називає улюбленим, а коли вперше «виводить» героя на сцену – все видається їй чужим, простір занадто великим, а рукиноги та мова заважають рухатися – найважчим. Найбільше задоволення після пошуків і страждань отримує, коли персонаж поступово зростається з її тілом, голосом, душею. Актриса вважає, що на прем’єрі вистава не може бути ідеальною та повністю готовою, адже тоді їй не буде куди розвиватися та вдосконалюватися. В кожному випадку по-різному, але зазвичай таке відчуття приходить після кількох зіграних вистав. Театр для Анжеліки Савченко є можливістю відкрити свою душу, поділитися внутрішнім щастям не з однією, а з багатьма людьми. Дівчина відчуває невимовну радість, коли їй вдається заповнити своєю енергією не лише сцену, а й глядачеву залу. Сутність щастя усвідомлюється в той момент, коли настає абсолютна тиша, увага та взаємна віддача з боку публіки. Саме в такі моменти Анжеліка розуміє, що правильно обрала професію, відчуває необхідність свого існування на кону, а деколи вловлює і пильний погляд Того, хто подарував їй щасливу долю.

personality

персона

А. Савченко у ролі Міранди. («Буря» В. Шекспіра) театрально-концертний київ 12’11

FIRST NIGHT

прем’єра

«За двома зайцями» і не тільки... Орися СТЕПАНЕНКО Фотознімки Анатолія Федорціва

рем’єра Національного театру оперети «За двома зайцями» – майже повна несподіванка для преси та глядачів. Зрештою… експерименти худож-

театрально-концертний київ 12’11

нього керівника, заслуженого артиста України Богдана Струтинського, скоріше вже звичка, аніж випадок. Інтрига завжди привертає увагу. Та її секрет виявився

FIRST NIGHT

прем’єра

дуже простим. На гала-концерті з нагоди закриття минулого сезону (у червні) було презентовано цікавий номер – уривок із оперети В. Ільїна та В. Лукашова «За двома зайцями» (лібрето Дмитра Шевцова), який дуже сподобався глядачам. Отже – концертний номер надихнув на повноцінну виставу. Найважчим залишалося одне – втілити задум за дуже короткий проміжок часу, адже в колективу була відпустка, участь у фестивалях «Золоті оплески Буковини» та «Життя прекрасне» в Бухаресті, гастролі в Литві. Але коли завдання поставлене, то годі розмірковувати, чи вдасться його здійснити. Робота в театрі кипить, за кулісами ховаються два Свириди Петровичі Голохвостих, котрих розшукують кредитори, а цибата Пронька, повертаючись із пансіону, навезла стільки саквояжів, що й пройти ніде. Головний диригент Дмитро Морозов змушує оркестр окрім музики В. Лукашова та В. Ільїна грати ще й «Політ джмеля» М. Римсько-

го-Корсакова, а головний балетмейстер Вадим Прокопенко – танцювати під цю музику Химку зі шваброю, а Секлиту Лимериху кружляти в ритмах проникливого танго. Що ж, іноді трапляється, що персонажі починають жити своїм життям, відмінним від заданого автором, але коли діє формула «театр у театрі» то, безперечно, навести лад під силу тільки режисеру. Пан Струтинський лукаво вводить до складу дійових осіб ще одного персонажа – внутрішній голос Голохвостого. А вже цей новоутворений тандем нагадує відомого комедійного героя Хлестакова. Талант переконання та вміння робити борги у цих двох аферистів майже схожі… Однак щоб розібратися в цьому гармидері брехні, амбіцій, справжнього кохання та пихатого гонору, який вище «лаврської дзвіниці», треба терпляче дочекатися дня прем’єри, тобто 17 грудня, бо наразі в опереті стоїть «гаряча пора», від якої ще «зашкварчить» не одна «папіроска».

Сцена з вистави «За двома зайцями». Голохвостий – А. Курбанов, Химка – О. Ткачова, Проня – А. Середа-Голдун

театрально-концертний київ 12’11

notion

погляд

Нова сторінка про жагучі пристрасті Вікторія Ільків Фотознімки Віктор ГОМОН

Столичний глядач добре знайомий із творчістю драматурга Ярослава Стельмаха. Вистави «Синій автомобіль» (Молодий театр), «Крихітка Цахес», «Кохання в стилі бароко» (Національний театр імені Івана Франка), «Драма в учительській» і «Так скінчилося літо…» (Театр драми і комедії на лівому березі Дніпра) впродовж десятка років не сходять зі сцени театрально-концертний київ 12’11

notion

погляд

репертуарі Академічного театру «Колесо» за творами цього автора також дві вис тави – «Гра на клавесині» та «Емма». Останню написано за романом відомого французького письменника Гюстава Флобера «Мадам Боварі» (1856 р.). Шедевр світової літератури написаний на основі реальних подій, пов’язаних із сім’єю Деламар, з котрою товаришували батьки Г. Флобера (прототипом Емми Боварі була Дельфіна Кутюр’є). Вистава «Емма» в режисурі народної артистки України Ірини Кліщевської, присвячена справжнім цінителям сердечних пристрастей, користувалася популярністю у публіки театру «Колесо» впродовж 10 років. Прем’єра відбулася ще 1999 року, а 2000-го спектакль відзначено премією «Київська Пектораль» «за кращу виставу на камерній сцені» і «за музику до вистави» (композитор Михайло Чембержі), дипломом фестивалю «Класика сьогодні» у Дніпродзержинську «за створення жіночого образу засобами камерного театру» та дипломом турецького фестивалю «Чорне море». Після тривалого періоду репетицій дописано другу сторінку сценічного життя «Емми». Окрім Марії Грунічевої та Олега Лепенця змінився акторський склад виконавців, через що вистава набула сучасних акцентів та стала більш динамічною. Але суттєвих змін у сценографічній концепції не простежується. Художній малюнок «Емми» зроблений в естетиці умовного театру: весь одяг сценічного простору білий, на ар’єрсцені півколом розміщена грецька колонада, по центру – невеликий чорний пандус, що періодично обертається по колу (сценограф – Сергій Московиченко). Оригінально розріджують і ділять простір сцени декілька підвішених канатних мотузок, на яких актори розгойдуються в пориві почуттеатрально-концертний київ 12’11

notion

погляд

тів, або плутаються, як у комахи у павутинні, коли потрапляють у скрутні обставини. Про зміну місця подій публіка дізнається з тексту персонажів та за зміною костюмів Емми (плаття для дому, для театру, для верхової їзди тощо). Костюми стилізовані до часів епохи французького романтизму, а їх багата колірна гама є прямим відображанням внутрішнього світу, почуттів та емоцій головної героїні (художник по костюмам – Світлана Заїкіна). Головний режисерський задум І. Кліщевської полягає навіть не у роздвоєнні свідомості Емми, а у її потроєному відображенні. Цим і зумовлено появу на сцені трьох мадам Боварі (Ольга Армасар,

театрально-концертний київ 12’11

Марія Грунічева, Аліна Проценко). Кожна з них розповідає свою історію, що в цілому складається в загальний образ. Через перший статичний та досить примітивний танець (балетмейстер – Олександра Майорова), зміну костюмів режисер «заявляє» своїх героїнь як трьох грецьких муз, три природні стихії та три внутрішні світи Емми (але без жодних емоцій на обличчі актрис). Далі змінюючи кольорову гаму костюмів, безлічі великих-малих відрізків тканин та деталей реквізиту глядачеві пропонується зрозуміти емоційні переміни в душі мадам Боварі. Кохання до Шарля Боварі – у білосніжних тонах, до Родольфа – у зелених і фіолетових, до Леона – у персикових та рожевих. Відповідно до цих кольорів і почуття чоловіків до Емми: Шарль (Андрій Мороз) – відкрите та щире кохання, Родольф (Вадим Лялько) – пристрасне і жагуче, Леон (Денис Драчевський) – спочатку ніжне й цнотливе, потім – нестримне, юнацько-запальне. За смисловим навантаженням домінуючою все ж таки залишається Емма, яку грає Марія Грунічева, всі найдраматичніші любовні перипетії відбуваються саме з нею. Дві інші Емми – Ольга Армасар і Аліна Проценко – є лише дві тіні основної мадам Боварі, або два півтони головного кольору, адже суттєвих відмінностей у грі всіх трьох актрис немає. Лише в окремих місцях цієї сценічної історії можна прочитати: ліризм і щирість ЕммиАрмасар, запальну пристрасть і стриманість Емми-Проценко, ляльковий, наївний вимисел розвиток подій Емми-Грунічевої. Не набув розвитку й задум із Сліпим Жебраком (Дмитро Соловйов) та Робітником (Ростислав Гумецький): персонажі періодично проходили повз сцену, але ніякого ідейного наповнення своєю появою не внесли. Чітко відобрази-

notion

погляд ли риси характеру своїх персонажів Олег Лепенець – кумедний і заклопотаний Оме, Олег Коваленко – діловий та спокусливий Лере, Владислав Пупков – точний та простий у всіх своїх іпостасях священик, оратор, соборний доглядач і судовий пристав, Анна Артем’єва – щира й турботлива Фелісіте та Олександр Дідик такий же Жюстен. Ідеалізоване романтичне кохання мадам Боварі закінчується трагічно – вщент розорене сімейне майно призводить до самогубства спочатку Емми, а потім і її чоловіка. Вистава загострює проблему жінки та соціуму. Недаремно автори спектаклю використовують в оформленні та пластичних малюнках античні мотиви, проводячи паралелі з грецькими історіями зі схожою проблематикою про Антігону (протест проти соціуму) та Федру (заборонені пристрасні бажання, що спричиняють душевний розлад). Прототипом французької Боварі є добре відома нам Анна Кареніна, яка теж жила у вигаданому казковому світі книжкових романів, так само ставила на перше місце сердечні почуття, незважаючи на реальне середовище з чітко сформованими законами етики й моралі. Тема адюльтера – подружньої зради – залишається актуальною й часто стає центральною у драмах, мелодрамах і комедіях. Режисер, як і автор твору, не виправдовує, але й не засуджує своїх героїв – глядач сам обирає висновок цієї повчальної історії. Вистава «Емма» хіба що застерігає: не варто змішувати власне життя з вигаданим, тобто шукати на сторінках любовних романів та в телевізійних серійних історіях відображення свого власного життя. Адже жагучі сердечні пристрасті швидко проходять й нічого окрім зради та розчарування не залишають.

театрально-концертний київ 12’11

Issue topic

тема номера

Про що розмовляють лялькові персонажі Таша Карлюка Фотознімки Тараса ВЕРНИГОРИ

Коли доводиться заходити в кабінет чиновника, наразі директора, то зазвичай налаштовуєшся побачити людину кремезну, з удаваною посмішкою, в дорогому костюмі, а можливо, ще й з каблучкою на пальці. Натомість мені пощастило. На балконі стояв стрункий приємний чоловік у джинсах і хлібом годував голубів. На столі нарізаний сир, як потім з’ясувалося, для улюбленої ворони Марусі

е все про Миколу Івановича Петренка, заслуженого працівника культури, лауреата міжнародної премії «Дружба». Він зумів покращити роботу всіх підрозділів, що сприяло присвоєнню театру звання «академічного» (2002 р.). За його ініціативою у Києві проводилися міжнародні фестивалі театрів ляльок 1991, 1993, 1995, 1997 років. Одразу зауважу, що на цій посаді він працює вже

театрально-концертний київ 12’11

25 років. Його знають майже всі кияни... принаймні чули. Адже у запису озвучив назви станцій метрополітену. За фахом пан Микола актор, тож голос добре поставлений і звучить професійно. Але, даруйте, про це його розпитувати не буду. Пригадайте, як актор Михайло Боярський не любить, коли заходить мова про його капелюх і роль Д’Артаньяна. Цей дорослий чоловік, що народився у день Святого Миколая, цікавий тим, що сприймає навколишній світ трохи по-дитячо му – любить годувати пташок, перечитує казки і вважає, що коли ніхто не чує й не бачить – театральні ляльки можуть розмовляти. На вулиці він привітно посміхається до незнайомих людей, може привітатися, і хай всі собі думають, що якийсь дивак. Очевидно, без таких було б сумно на світі. Далі пан Микола Петренко почав розповідати сам: – Коли я снідаю вранці, тобто їм сир, навмисне трохи залишаю і несу на роботу годувати пташок. Вистачає горобчикові, вороні, котові. Думаю добре, коли виникає таке природне бажання турбува-

issue topic

тема номера

тися про братів наших менших. Тільки боронь Боже, щоб це стало офіційно проголошеною доброчинною акцією. Зазвичай трапляється саме так. Нагодували тварин, зібрали прес-конференцію, написали в газетах, а потім про все забули. У своїй свідомості треба відважитися на благодійництво, а ще важливіше, щоб не виникало помислів його припинити. Тобто за будь-яких обставин треба невпинно сіяти добро, воно обов’язково проросте, не завжди ж у нашому суспільстві буде «засуха». Жанр театру ляльок особливий. Тут повинні працювати актори, котрі зберегли в собі щось дитяче. Наш глядач одразу відчуває фальш. Якщо діти не вірять тому, що на сцені, то вже будь-які переконання дорослих будуть марними. Тільки той актор, що сам сповнений світла, позитиву та безпосередності, здатен захопити їхню увагу. Тоді будуть мовчки сидіти, широко відкритими оченятами дивитися на сцену й розмірковувати: «А в мене теж є лялька

Маринка, але чомусь моя не вміє ходити, говорити, сміятися». Іноді довго засиджуюся на роботі, працюю, а далі майне думка: «Це 12 година ночі, в театрі майже нікого, скрізь темно! – можливо, ляльки оживають, спілкуються між собою, діляться враженнями про виставу. Вигадую, про що можуть говорити Мальвіна, П’єро та Івасик-Телесик. Шкода, що мало драматургів пишуть для театру ляльок. Є класики, як Юхим Чеповецький, Всеволод Нестайко, але треба думати і про майбутнє цього виду мистецтва. Не працювати нам з існуючим репертуаром в усіх театрах України. Тому почав писати сам – «Про Курочку Рябу та Сонечко Золоте» моя третя п’єса. В сюжеті для найменших глядачів поєднано дві українські народні казки: «Курочка Ряба» та «Ріпка». Приємно, що минулоріч її визнано найкращою виставою для дітей та нагороджено премією «Київська Пектораль». Нещодавно закінчив наступну п’єсу, що вже теж театрально-концертний київ 12’11

Issue topic

тема номера

в роботі, – «Новорічна подорож». Словниковий запас дитини в чотири роки не дуже багатий, тому доводилося найдоступніше викладати зміст. Я часто спостерігаю за людьми, що стоять біля каси театру. Як і колись, а більше зараз, до нашого театру намагаються привести діток, котрим ледь виповнилося два чи три рочки. Вони звикли до екрана телевізора чи комп’ютера, мультиків, але ще не розуміють умовний світ театру, а коли складно – їм нецікаво. Раз по раз згадую і своє дитинство. Нічого особливого, як і всі хлопці грав у жмурки, Чапаєва, «войнушки», тобто бешкетував. Та були яскраві миттєвості. У рідному Чернігові театру ляльок не було. (Нічого тоді не було для дітей.) Одного разу до дитячого садочка приїхав Театр маріонеток. Наші батьки здавали по 5 копійок на виставу. Нарешті – дійство розпочалося. Червона оксамитова завіса, декорації, якась втаємниченість від того, що ляльки ходять на мотузках... просто диво. Мені було неймовірно цікаво, таке емоційне враження запам’яталося на все життя. Можливо, тоді визначилося долею, що буду працювати тут, в театрі ляльок. Ніколи не втручаюся в творчий процес під час випуску вистави. Вважаю, для цього є «батьки» – художник-постановник, режисерпостановник, композитор і актори. Ходити зі свічкою й давати поради в час творчого «зачаття» – це безглуздо. Це провокує знер вовану атмосферу. Пригадався мені персонаж Огурцов у фільмі «Карнавальна ніч», що насупившись повторював: «Я и сам шутить не люблю, и другим не дам». Сварити теж нікого не люблю, хіба що скоїлося вже щось непоправне. Спершу треба поговорити полюдськи, щоб осад образи не пригнічував. В усіх бувають про-

театрально-концертний київ 12’11

рахунки. Різнять людей лише посади, але в обов’язках ніде не записано, що маєш право зверхньо ставитися до інших. Це все тимчасово в житті людськім. Якось приходжу з самого ранку на роботу, це був лютий місяць, а перед дверима службового входу сидить незграбне кошеня, лапи довгі, голова велика, вже ледь нявчить. Шкода стало, забрав до кабінету, обігрів. Всі його в театрі полюбили, назвали Тішкою (Тихон). Та одного разу трапився прикрий випадок. Йшла вистава «Кіт у чоботях», сиджу в залі, коли дивлюсь, мій Тішка виходить на авансцену, поважно сідає і починає вмиватися лапкою. Він обжився, призвичаївся і в «актори» закортіло. За ширмою з персонажем котом, а на першому плані живий кіт. Звичайно, стояв регіт у залі. Виставу майже зірвано. Кого тут було сварити окрім себе. Ніяково мені було перед колегами. Потім сказав, шоб Тихона близько в театрі не бачив, щоб хтось додому забрав. (Засмучено.) У театрі ляльок значно важче працювати, ніж у великих драматичних. Приходить дорослий глядач на виставу, і якщо не сподобалося, чемно піде в антракті. Тут інакше – якщо дитині не сподобалося, то вже кричить, у залі інші шарудітимуть цукерками, й належну атмосферу важко утримати. Оце смужка лакмусового папірця, яка відрізняє «Большие драматичєские театры от маленького театра кукол». Тут і з’явилася істина, що для дітей у сто тисяч разів складніше працювати, ніж для дорослих. Додам, треба щоб і кошторис на постановки був вагомішим. Але як директору мені простіше, бо нема чвар у колективі. Демократія тому, що відсутня мотивація «зіркової хвороби». Можна бути народним чи заслуженим артистом, але грати метеликів, жучків, жабенят або ж Дюймовочку.

issue topic

тема номера

Сцена з вистави «Про Курочку Рябу та Сонечко Золоте»

За ширмою під час вистави

Мені не раз і самому хотілося зіграти когось, але не зважився. Це тривалий процес репетицій, потім вистави, а нагальні справи хто буде вирішувати? Може, ще здійсниться бажання, адже бувають і літні Дон Жуани, з палицею в руці. (Сміється.) Більше відчуваю в собі схильність до комедії, аніж до драми. В студентські роки, навчаючись в Інституті театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого, з приятелем Андрієм Безчастним (нині соліст Національної опери) наклеювали вуса, брали репортерський магні-

тофон, з якого витягувалася така (показує) антена, ходили Хрещатиком і наче брали інтерв’ю у дів чат. Починали так – вас турбує українське радіо, а закінчували – ви така вродлива, не хотіли б піти в кіно? Ні! А чого? Жартувати люблю, важаю це доброю ознакою характеру. Ненормативної лексики уникаю, можу сказати, як у Львові, «от холєра…», але не більше… А взагалі, жива людина – то не воскова фігура в музеї. Якщо є перли в людській душі, то вони заясніють, а як нема, нащо вигадувать. театрально-концертний київ 12’11

FIRST NIGHT

Режисер-постановник Марина Назаренко

прем’єра

Ходить сон коло вікон театрально-концертний київ 12’11

FIRST NIGHT

прем’єра

арина Назаренко, режисер-постановник театру ляльок, може напевно відповісти на запитання чому одним дітям сняться хороші сни, а іншим не зовсім. Вона прочитала багато книжок на цю тему, та, зрештою, поєднавши увесь свій досвід з тим, що написано дитячою письменницею Наталією Абрамцевою, створила сценічну версію «Казки для добрих сердець». У виставі відсутній яскраво виражений конфлікт Добра і Зла. Тут усе відбувається дуже делікатно, перші враження від пізнання світу, емоції, друзі, і… перші розчарування. А ще постає важливе запитання – яке воно справжнє бажання? Чому на його здійснення треба так довго і терпляче чекати? Починається все з того, що зустрічаються два сни. Перший – яскравий, кольоровий, сповнений позитиву, коли сниться дітям, то вони прокидаються у гарному настрої. Інший – поганий, від якого в діточок болить голова і вони часто рюмсають. Він просто не знає жодної казки. Добре, що цій складній ситуації можна зарадити. Хороший сон намагається перевиховати Поганого, навчає його бути добрим. Відбувається це на прикладі трьох незвичних казкових історій, об’єднаних четвертою. А «мешкають» у них такі милі персонажі, як маленька киця Рудя, жабка Лашка, метелик Мотя, білочка Плигуля, Соловей, Ворона, Сонечко. Щовечора зустрічаються вони біля старої ялинки, яка уособлює мудрість, адже живе на світі 100 років. Як з’ясувалося – народилася влітку, а найбільше любить коли наступає Новий рік, коли її гілочки вкривають білі сніжинки. Що подарувати ялинці на ювілей, як виконати її заповітну мрію, думають друзі. Мотя скликає на допомогу малесеньких білих метеликів, котрі густо вкривають віти ялини і вона опиняється у білій про-

зорій сукні. Мрії здійснюються, коли є вірні друзі, справжні щирі бажання. Поганий сон, очевидно, теж розчулений цією історією. На згадку Хороший сон дарує йому збірку «Казки для добрих сердець». Він читає їх, а коли закінчить – стане остаточно хорошим. Усі діти будуть прокидатися щасливими, творитимуть лише добро. Така світла і прониклива думка цієї постановки на одну дію призначена наймолодшій аудиторії глядачів. Після перегляду зрозуміло, що не варто проводити вікових розмежувань, бо всі присутні зворушені щирістю сюжету, об’єднані пожвавленим ритмом добрих сердець. Вистава сповнена світла, атмосфери мрійливості, фантазії, польоту. В художньому оформленні Ольги Філончук простір змінюється яскравими декораціями, сповнюється динамікою завдяки використанню справжніх гойдалок. Тож напередодні зимових свят режисер Марина Назаренко, постановча група вистави, а також усі, хто працює в цьому казковому палаці, бажають, аби в гості приходили тільки кольорові сни, щоб помисли були світлими, хотілося творити лише добро.

театрально-концертний київ 12’11

Леся ДЕМЧИК Фотознімки Юрія ШКОДИ

interlude

антракт

про казковий палац А хто-хто Миколая любить? А хто-хто Миколаю служить? А наш святий Миколай на всяк час нам помагай, Миколай, Миколай

театрально-концертний київ 12’11

я дитяча пісенька запам’ятала ся ще з дитинства. Вірилося, що він усе бачить, чує, тож не обійде увагою наші прохання. А ще писали листи Святому Миколаю, що рясніли мріями та сподіваннями. Мабуть, він отримував їх і від маленьких киян, котрі дуже хотіли, щоб у них був свій ляльковий театр. 16 березня 2004 року на території сучасного Хрещатого парку, який є частиною колишнього Царського саду, закладеного ще у 41–43 роках XVIII століття, відбулося забивання буронабивної палі під спорудження Київського театру ляльок. Через кілька місяців тодішній міський голова Олександр Омельченко заклав першу цеглину в його будівництво. Від того часу температура оптимізму почала підвищуватися, як у колективу, так і в глядачів. Попри всі скептичні сумніви… диво таки сталося! 19 грудня 2005

interlude

антракт року представники міської адміністрації та мистецьких кіл урочисто перерізали святкову стрічку великим золотим ключиком, що приніс Буратіно, відкрили казковий палац. Радості не було меж! Мрія здійснилася! Театр спроектовано у стилі «Київська архітектура». Еталоном слугували башти Арсеналу та Замок Ричарда. Щоб уникнути дисонації, враховано й зов нішній вигляд історичних приміщень парламентської бібліотеки, філармонії та міжнародного центру культури і мистецтв (Жовтневого палацу). Голов ний архітектор спеціального проекту – лауреат Державних премій України в галузі архітектури Віталій Юдін. У нього була ідея подальшої розбудови парку та перетворення його у «Діснейленд». А щоб полегшити від Європейської площі доступ до театру та Музею води, маленькі відвідувачі та їхні батьки мали підніматися ескалатором. Можливо, таку перспективу ще теж буде зреалізовано. Біля театру розташовано кольоромузичний фонтан, він у вигляді квітки, в якій сидить Дюймовочка з казки Ганса Крістіана Андерсена; є й інші персонажі, які привертають увагу малечі. Чарівний годинник на даху б’є свій час. Тобто уже на прилеглій до театру території відбувається налаштування на казку. А потрапляючи всередину, і поготів. Вражає ошатний казковий інтер’єр: в куточках чарівні гномики з ліхтариками, Білосніжка, королівський трон, та найбільш уважно діти розглядають ляльок, що висять на мотузочках за склом вітрини у фойє. Впізнавши знайомих персонажів, не приховують емоцій – «Зябка!», «Миська!». І все зроблено з любов’ю. Чого варті розписи художника, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка Кості Лавра на тему українських народних казок. За три місяці до відкриття театру він надав ескізи ілюстрацій, згодом власноруч їх утілив. Усі персонажі з добрим обличчям, у національних костюмах, випромінюють оптимізм. При вході в залу на художньому панно казка «Пан Коцький». На іншому – ілюстрація до «Рукавички». В цьому місці діти люблять

фотографуватися. Приємно спостерігати за оптимізмом, дитячою фантазією. Безумовно, від перших відвідин театру в маленької людини має залишитися враження гармонії та художнього смаку. Технічне оснащення нової споруди унікальне – враховано специфіку роботи саме театру ляльок. Основна сцена розміром 13 на 17метрів, просценіум 13 на 20 метрів і зручна глядачева зала на 300 місць. Система освітлення розрахована на багаторічну експлуатацію. Найсучасніша за технологічними параметрами акустична студія має багатофункціональне застосування, не тільки для музичного оформлення вистави, а й для більш широкого звукового супроводу. У театрі ляльок передбачили зручності для дітей-інвалідів. Вони можуть без перешкод і зусиль потрапити до музею, кафе, гардеробу, туалету, на ігрові майданчики до фойє, де розташовано великий акваріум з кольоровим підсвічуванням, а також на малу сцену. Її і глядачеву залу на 110-120 осіб розміщено на третьому поверсі, над основною. Слугує вона для додаткових репетицій і для проведення експериментальних вистав, лекцій, прес-конференцій. Залежно від задуму режисера її можна використовувати як пересувну. Хоча й основна глядачева зала може трансформуватися, крісла тут не фіксовані. Це передбачено для проведення різних ігрових вистав, скажімо, новорічних хороводів. Усі приміщення театру, зокрема підвальний (технічний) та мансардний поверхи, обладнано автономними системами протипожежної безпеки. Передбачено зручні шляхи евакуації людей. До великої глядачевої зали можна потрапити крізь кілька входів і виходів, що сприяє комфортному розташуванню глядачів на своїх місцях, налаштуванню на сприйняття вистави та, за необхідності, в лічені хвилини вийти з приміщення. Примітка Використано матеріали журналу «Український театр» (№3, 2006 р.) театрально-концертний київ 12’11

театральні програми НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ імені тараса ШЕВЧЕНКА

НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ імені Тараса ШЕВЧЕНКА

Земфіра – О. Крамарєва, Старий циган – С. Магера Фото О. Путрова

www.opera.com.ua Вул. Володимирська, 50 Тел. 279-11-69

Сергій Рахманінов

АЛЄКО Опера на 1 дію Лібрето В. Немировича‑Данченка за поемою О. Пушкіна «Цигани» Диригент-постановник н. а. України, н. а. Росії В. Кожухар Режисер-постановник н. а. В. Малахов Хормейстер-постановник н. а. Л. Венедиктов Художник-постановник н. х. М. Левитська Художник костюмів Н. Кучеря Балетмейстер-постановник н. а. В. Яременко Диригент і хормейстер Б. Пліш Режисер М. Третяк Асистент балетмейстера з. а. Д. Клявін ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ

Алєко – н. а. Т. Штонда, І. Євдокименко, М. Киришев, А. Маслаков, Є. Орлов Молодий циган – н. а. О. Гурець, з. а. А. Романенко, Ю. Аврамчук, Д. Кузьмін Старий циган, батько Земфіри – н. а. С. Магера, з. а. Б. Тарас, А. Гонюков, О. Мілєв Земфіра – н. а. І. Даць, з. а. К. Стращенко, Т. Ганіна, О. Крамарєва, В. Ченська Стара циганка – з. а. Т. Пімінова, А. Позняк, Л. Циган Неподалік від табору молоді ци‑ гани зустрічають світанок. Серед них Земфіра та Молодий циган. Зненацька з’являється Алєко, яко‑ го переслідують жандарми. Ци‑ гани ховають втікача. Між Зем‑ фірою і Алєко спалахує полум’я

пристрасті. Земфіра пропонує Алєко залишитись у циганському таборі. Цигани готується в дорогу. Зем‑ фіра знайомить Алєко із своїм батьком. Старий дозволяє втіка‑ чеві мандрувати разом із ними. Пройшов рік. До табору при‑ ходить місцеве панство, щоб по‑ слухати спів та подивитися танці циган. Молодий циган призначає побачення Земфірі. Вона співає стародавню циганську пісню про зраду циганки старому чоловікові з молодим циганом. Алєко перед‑ чуває втрату коханої. Із люттю він перериває виступ Земфіри. Табір обурений, але Стара циганка ра‑ зом із Старим усіх заспокоює. Вночі перед багаттям Старий циган намагається втішити Алєко, розповідаючи йому про зрадливе кохання власної дружини Маріу‑ ли, яка заради пристрасті до іншо‑ го колись полишила його і дочку

Земфіру. Алєко сперечається із циганом, намагаючись перекона‑ ти його у тому, що така зрада ви‑ магає помсти. Земфіра зізнається батькові, що розлюбила свого чо‑ ловіка. Ці слова чує Алєко. Закохана циганська пара проби‑ рається на курган, де вони таєм‑ но зустрічаються. Молодий циган співає романс, подаючи знак Зем‑ фірі. Алєко бродить навколо та‑ бору в пошуках закоханих. Світлі спогади про кохання пробуджу‑ ють лють та ревнощі. На світанку Земфіра прощаєть‑ ся із Молодим циганом. Побачив‑ ши їх, Алєко, затьмарений ревно‑ щами, вбиває коханців. Цигани, які збіглись на крики, бачать за‑ кривавленого Алєко. Він усвідом‑ лює скоєне та пропонує Старому позбавити його життя. Але най‑ вище покарання за циганськими законами – це вигнання із табору. Алєко залишається сам.

театральні програми НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ імені тараса ШЕВЧЕНКА Моріс Равель

Петро Чайковський

БОЛЕРО

ІОЛАНТА

Балет на 1 дію

Лірична опера на 2 дії

Сценарій Л. Солошина, А. Шекери Диригент н. а. І. Гамкало Балетмейстер-постановник н. а. А. Шекера Балетмейстер-репетитор н. а. Е. Стебляк Художник н. х. Д. Лідер Костюми за ескізами художниці А. Перепелиці ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Дівчина в білому – з. а. Т. Андрєєва, Г. Васильєва, О. Голиця, К. Іваненко Юнак – О. Коваленко, С. Литвиненко, О. Шаповал, В. Щербаков, Д. Чеботар Дама в чорному – з. а. Т. Андрєєва, Р. Бетанкоурт, О. Воротнюк, О. Гуляєва, К. Іваненко Закохані, кохані, поклонники, покинуті – артисти балету Іспанія. Юна дівчина, яка ще не знала любові, чекає на сво‑ го обранця. І сталося чудо – він з’явився. Їхнє кохання чисте і не‑ винне. Та ось з’являється Дама в чорному із «шлейфом» числен‑ них поклонників. Їй сподобався Юнак, а любов його до дівчини викликає в неї ревнощі. Вона ви‑ рішує розірвати їхній союз. Недосвідчений у коханні Юнак піддається спокусі легкої пере‑ моги. Дівчина у невимовному горі. У душі її борються дві стихії: любов до Юнака і дівоча гордість. Пере‑ магає друга. Тривалість вистави – 2 год.

Лібрето Модеста Чайковського за драмою Генріха Герца «Дочка короля Рене» Диригент-постановник н. а. України. н. а. Росії В. Кожухар Режисер-постановник М. Третяк Художник-постановник н. х. М. Левитська Художники з костюмів н. х. М. Левитська, Н. Кучеря Хормейстер-постановник з. а. В. Згуровський Диригент з. д. м. А. Кульбаба ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Рене, король Провансу – н. а. С. Магера, н. а. Т. Штонда, з. а. Б. Тарас, С. Ковнір Роберт, герцог Бургундський – з. а. В. Опенько, з. а. Пет. Приймак, Г. Ващенко. І. Євдокименко, І. Мокренко Водемон, граф, бургундський лицар – з. а. М. Шуляк, Д. Кузьмін, С. Пащук Ебн-Хакіа, мавританський лікар – О. Бойко, А. Гонюков, Ю. Горинь, М. Киришев Альмерік, зброєносець короля Рене – з. а. Ю. Аврамчук, з. а. С. Пащук Бертран, воротар палацу – О. Мілєв, С. Скубак Іоланта, донька короля Рене (сліпа) – н. а. І. Даць, з. а. Л. Гревцова, з. а. О. Нагорна, Л. Алексєєва, В. Ченська Марта, дружина Бертрана, годувальниця Іоланти – з. а. Т. Пімінова, А. Позняк Подруги Іоланти: Бригітта – з. а. Н. Ніколаїшин, С. Годлевська, О. Терещенко Лаура – з. а. А. Швачка, Н. Кисла, Л. Циган

Прислужниці та подруги Іоланти, почет короля, військо герцога Бургундського та зброєносці Дія відбувається у горах південної Франції у XV ст. Дія перша. На півдні Франції, у долині Вогезьких гір, розташова‑ ний замок короля Провансу Рене. Тут живе його юна дочка Іоланта. Сліпа від народження, вона нічого не знає про своє нещастя. Ніхто не посмів розповісти їй про чарівність світла і барв… А щоб хтось випад‑ ково не відкрив Іоланті цю таємни‑ цю, король заборонив під страхом смертної кари доступ у замок. У блаженному незнанні Іолан‑ та безтурботно проводить дні се‑ ред подруг. Але з недавнього часу нею опанувала якась незрозумі‑ ла печаль. Даремно подруги нама‑ гаються відволікти її від смутних думок, запрошуючи потішитися запашним ароматом квіток. Під звуки колискової, стомлена не‑ звичним душевним хвилюванням Іоланта засинає. Закличний ріг сповіщає про прибуття короля Рене разом із прославленим мавританським лі‑ карем Ебн-Хакіа. Для того, щоб вирвати дочку з вічної темряви, король ладен пожертвувати ба‑ гатством, владою і навіть коро‑ ною. Лікар говорить, що зцілення можливе, але для цього необхід‑ но, щоб Іоланта довідалася про своє нещастя. Нею має опанувати пристрасне прагнення світла, що стане кращим союзником ліка‑ ря. Але король не в змозі відкри‑ ти правду Іоланті. Дія друга. До саду короля Рене випадково потрапляють два ли‑ царі – герцог Роберт та його друг граф Водемон, які заблукали. Ро‑ берт у дитинстві був заручений з Іолантою, але не здогадується, що знаходиться у володіннях сво‑ єї нареченої. Він ніколи не бачив її та не знає, що вона сліпа. Його серце належить незрівняній кра‑ суні Матильді. Він хоче просити короля Рене розірвати заручини.

театральні програми НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ імені тараса ШЕВЧЕНКА Піднявшись на терасу чудово‑ го саду, Водемон помічає сплячу Іоланту. Її неземна краса зачаро‑ вує молодого лицаря. Жвава роз‑ мова між Робертом та Водемоном розбудила дівчину. Вона приві‑ тно звертається до незнайомців, запропонувавши їм вино. Тим ча‑ сом Роберт залишає Водемона,

обіцяючи, повернутися разом із відсталим загоном, щоб виручи‑ ти друга з біди, якщо вона тра‑ питься. Водемон, зачарований світлим і ніжним образом Іоланти, пал‑ ко висловлює своє захоплення її красою. Слова молодого лицаря викликають відгук у душі Іолан‑

Іоланта – Л. Гревцова Фото О. Путрова

ти, адже вона ще ніколи не чула такої мови. Прощаючись із пре‑ красною незнайомкою, Водемон просить подарувати йому на спо‑ гад червону троянду. Замість чер‑ воної Іоланта зриває білу троянду, а потім знову повторює свою по‑ милку. З жахом лицар перекону‑ ється, що молода дівчина сліпа. Охоплений цим страшним від‑ криттям, Водемон розповідає їй про прекрасне світло – вічне дже‑ рело радості й щастя, про сяйво сонця, красу і любов, які досі були їй невідомі. У захваті слухає Іолан‑ та його слова. Раптом у саду з’являється ко‑ роль. Побачивши Водемона і ді‑ знавшись, що таємниця сліпо‑ ти Іоланти, яку всі так оберігали, розкрита, король обурюється, але лікар Ебн-Хакіа заспокоює його. Тепер шлях до зцілення відкри‑ тий, треба лише, щоб у Іоланти з’явилося жагуче бажання прозрі‑ ти. Король, здогадуючись про лю‑ бов молодих людей, навмисно за‑ грожує Водемону стратою, якщо у Іоланти не з’явиться зір. Заради порятунку коханого Іоланта го‑ това на найтяжчі страждання. У саду з’являється герцог Ро‑ берт із загоном воїнів. Несподі‑ вано він упізнає у володарі замку короля Рене та просить звільнити його від слова, даного Іоланті, бо серцем він залишиться вірним од‑ ній лише Матільді. Зворушений благородною прямодушністю герцога, король розриває заручи‑ ни та дає згоду на шлюб Іоланти з Водемоном. Із глибини саду лунають радісно збуджені голоси, які сповіщають, що Іоланта прозріла! У подиві й захваті від уперше побаченого світу, Іоланта бачить свого батька, подруг і Водемона, який відтепер буде її захисником. Навічно роз‑ віялась темрява. Перед нею роз‑ крився у сяючій красі новий чу‑ довий світ, зігрітий любов’ю та світлом. Усі славлять Бога, світло й любов. Тривалість вистави –????????

театральні програми НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ імені тараса ШЕВЧЕНКА Петро Чайковський

ЛЕБЕДИНЕ ОЗЕРО Балет на 3 дії Лібрето В. Бегічева, В. Гельцера, М. Чайковського Хореографія М. Петіпа, Л. Іванова, Ф. Лопухова Балетмейстер-постановник н. а. А. Шекера Диригент-постановник н. а. О. Рябов Диригент н. а. України, н. а. Росії В. Кожухар Художник-постановник Т. Риндзак Балетмейстер-репетитор н. а. Е. Стебляк Художник по костюмах О. Лисик ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Одетта-Оділія – н. а. Г. Дорош, н. а. О. Філіп’єва, з. а. Т. Голякова, з. а. Н. Лазебникова, з. а. Н. Мацак, з. а. Х. Шишпор,

О. Голиця, К. Козаченко, О. Макаренко, Ю. Трандасир Зігфрід – з. а. Г. Жало, з. а. С. Сидорський, А. Гура, А. Дацишин, В. Іщук, Д. Недак, В. Щербаков, Ян Ваня Володарна принцеса – Г. Васильєва, Л. Мельник Наставник принца – С. Литвиненко, О. Токар Ротбард – н. а. М. Мотков, І. Буличов, А. Дацишин, В. Іщук, О. Коваленко, Д. Чеботар, Я. Ваня Шут – з. а. Н. Терада, Р. Бенціанов, М. Ковтун Па-де-труа – К. Алаєва, Х. Балабан, І. Борисова, К. Кухар, К. Ханюкова, В. Буртан, С. Клячин, М. Лагунов, А. Стоянов, К. Пожарницький Іспанський танець – з. а. Т. Андрєєва, Г. Васильєва, О. Гуляєва, М. Загреба, К. Іваненко, С. Литвиненко, М. Лавроненко, О. Коваленко Угорський танець – з. а. Т. Андрєєва, К. Іваненко, К. Тарасова

Венеціанський танець – В. Буртан, О. Киф’як, К. Кухар, Т. Соколова, Г. Петровський, С. Тихий, М. Ткаленко Дія перша. Друзі чекають Зіг‑ фріда, щоб разом відсвяткувати його повноліття. Привітати сина поспішають Володарна прин‑ цеса і один з поважних рицарів, який має посвятити Зігфріда в свій орден. Замріяний юнак йде до таємничого озера. Побачив‑ ши лебедів, він готовий стріля‑ ти в них. Але ті перетворюються на чарівних дівчат. Зігфрід вра‑ жений красою їхньої королеви. Йому розповідають про злого ге‑ нія Ротбарда, який зачарував цих дівчат. Страшні чари може розві‑ яти тільки справжнє кохання. Зіг‑ фрід клянеться Одетті в своїх ві‑ чних почуттях. Дія друга. Бал у замку. Одна за однією проходять перед Зіг‑ фрідом та його матір’ю дівчатанаречені. Але всі думки принца

Сцена з балету «Лебедине озеро» Фото О. Путрова

театральні програми НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ імені тараса ШЕВЧЕНКА линуть до зачарованої дівчини. У залі з’являються Ротбард та його дочка Оділія. Вона дуже схожа на Одетту. Зігфрід роз‑ губився. Оділія всміхається Зіг‑ фріду, сумніви його зникають. Щасливий юнак сповіщає ма‑ тері, що хоче одружитися. Рот‑ бард з’єднує руки Оділії та Зігфріда. Але, коли принц кля‑ неться в коханні, він помічає, що у вікні б’ється лебідь… Дія третя. Знову берег озе‑ ра. Дівчата з тривогою чека‑ ють повернення своєї подруги, від якої залежить і їхнє жит‑ тя. Одетта схвильовано розпо‑ відає про зраду Зігфріда. Жах охоплює дівчат – вони лиша‑ ються під владою злих чар. З’являється Зігфрід. Він благає Одетту вибачити зраду. Зара‑ ди кохання він готовий віддати життя. Злий геній намагається нажахати Зігфріда бурею. Блис‑ кавки одна за одною прорізу‑ ють небо, але всі зусилля Рот‑ барда марні. Тривалість вистави – 2 год. 45 хв.

Жорж Бізе

КАРМЕН Опера на 4 дії (з 2 антрактами) Лібрето Г. Мельяка та Л. Галеві Диригент-постановник н. а. України, н. а. Росії В. Кожухар Режисер-постановник з. д. м. Росії М. Кузнєцов Художник-постановник з. д. м. А. Злобін Художник з костюмів Г. Іпатьєва Хормейстер-постановник н. а. Л. Венедиктов Балетмейстер н. а. В. Яременко Диригенти: з. д. м. О. Барвінський, з. д. м. А. Кульбаба Режисер н. а. Д. Гнатюк Хормейстер А. Семенчук ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Хозе, сержант – н. а. О. Востряков, з. а. Пав. Приймак, з. а. А. Романенко,

В. Бендеров, С. Скочеляс Кармен, циганка – н. а. Т. Анісімова, з. а. Т. Пімінова, з. а. А. Швачка, І. Петрова Ескамільо, тореадор – н. а. М. Коваль, н. а. Р. Майборода, з. а. В. Опенько, В. Базир, Г. Ващенко, А. Маслаков Данкайро, контрабандист – з. а. Пет. Приймак, О. Бойко, Г. Ващенко Ремендадо, контрабандист – Ю. Аврамчук, С. Пащук Цуніга, капітан – Д. Агеєв, А. Гонюков, В. Колибаб’юк Моралес, сержант – Д. Гришин, М. Губчук, М. Киришев Мікаела, наречена Хозе – з. а. Л. Гревцова, з. а. О. Нагорна, з. а. Н. Ніколаїшин, з. а. І. Семененко, Л. Монастирська Фраскіта, циганка – С. Годлевська, О. Терещенко Марседес, циганка – Л. Алексеєва, Т. Хараузова Офіцери, солдати, хлопчаки, робітниці тютюнової фабрики,

Хозе – С. Скочеляс, Мікаела – Л. Гревцова Фото О. Путрова

театральні програми НАЦІОНАЛЬНА ОПЕРА УКРАЇНИ імені тараса ШЕВЧЕНКА молоді люди, циганки, цигани, контрабандисти, тореадори, пікадори та інші. Дія відбувається в Севільї (Іспанія) у ХІХ столітті Опера виконується мовою оригіналу Дія перша. Площа в Севільї. Біля тютюнової фабрики розта‑ шувався сторожовий пост дра‑ гун. Мікаела шукає свого нарече‑ ного, сержанта Хозе, але його ще нема. Після зміни караулу разом із солдатами з’являється Хозе. З фа‑ брики під час перерви виходять тютюнниці. Серед них – Кармен, яка одразу помічає Хозе. Мікаела привезла нареченому листа від матері. І знову спокій порушує Кармен, вчинивши свар‑ ку серед робітниць. Хозе наказу‑ ють відвести її у в’язницю. Але він допомагає Кармен втекти. Дія друга. Разом з подругами, Фраскітою та Мерседес, Кармен розважається у таверні Лілас Пас‑ тья. Бажаний гість тут – тореа‑ дор Ескамільо. Контрабандисти збираються у таверні. З’являється Хозе. Між закоханими назріває сварка. У цю мить з’являється за‑ коханий у Кармен Цуніга. Спала‑ хує жорстока сварка між супер‑ никами. Тепер Хозе залишився один шлях – у гори з контрабан‑ дистами. Дія третя. Картина І. Кар‑ мен розлюбила Хозе, розрив між ними неминучий. А карти проро‑ кують смерть. Серед скель пробирається Мі‑ каела, сподіваючись знайти Хозе. Ось ще одна тінь виникає серед гір – і Хозе стріляє. Це на поба‑ чення до Кармен прийшов Еска‑ мільо. Картина ІІ. У Севільї народ збирається на кориду. Подруги попереджають Кар‑ мен, що за нею стежить Хозе. Але вона не боїться зустрічі з ним, бо між ними все скінчилося. У пори‑ ві гніву Хозе вбиває Кармен. Тривалість вистави – 2 год. 15 хв.

Петро Чайковський

ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН Ліричні сцени на 3 дії Лібрето П. Чайковського та К. Шиловського за однойменним романом О. Пушкіна Диригент і музичний керівник н. а. України, н. а. Росії В. Кожухар Диригент з. д. м. А. Кульбаба Режисер-постановник н. а. І. Молостова Режисер М. Третяк Художник-постановник н. х. Ф. Нірод Хормейстер н. а. Л. Венедиктов Балетмейстер н. а. Р. Клявін Художник з костюмів н. х. М. Левитська ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Ларіна – н. а. С. Добронравова, н. а. Л. Забіляста Татьяна – н. а. І. Даць, з. а. Н. Ніколаїшин, з. а. І. Семененко, н. а. Т. Анісімова, Т. Ганіна, С. Годлевська Ольга – з. а. Т. Пімінова, з. а. А. Швачка, Н. Кисла Няня – з. а. Т. Кузьминова Онєгін – н. а. І. Пономаренко, н. а. М. Коваль, з. а. В. Опенько, з. а. Пет. Приймак, Д. Гришин, Мих. Киришев Ленський – н. а. О. Дяченко, з. а. А. Романенко, з. а. М. Шуляк Гремін – н. а. В. Пивоваров, н. а. Т. Штонда, н. а. С. Магера, з. а. Б. Тарас, Д. Агеєв, С. Ковнір Ротний – Г. Ващенко, Д. Гришин, М. Губчук Зарецький – В. Колибаб’юк, О. Мілєв Тріке – з. а. М. Шуляк, Ю. Аврамчук, С. Пащук, С. Скочеляс Дія перша. Картина І. У розмі‑ рене, буденне життя Ларіних при‑ їзд Ленського і Онєгіна вносить сум’яття. Усі з цікавістю зустріча‑ ють Онєгіна, який незадовго пе‑ ред цим приїхав з Петербурга. Ленський, натхненний поет, на‑ речений Ольги, знову освідчуєть‑

ся їй в коханні. Онєгін здивований вибором свого друга. Особис‑ то він вибрав би старшу сестру. В душі Татьяни несподівана зустріч породжує невідоме їй раніше по‑ чуття. Картина ІІ. Татьяна розповідає про своє почуття няні. У гарячо‑ му пориві Татьяна вирішує напи‑ сати Онєгіну. Картина ІІІ. У саду відбуваєть‑ ся розмова Онєгіна з Татьяною. Лист дівчини не залишив його байдужим, але душа його давно спустошена. Дія друга. Картина ІV. У будин‑ ку Ларіних святкують іменини Та‑ тьяни. Провінційні звички, старо‑ модні наряди дратують Онєгіна. З нудьги він вирішує трохи позали‑ цятися до Ольги. Жарт закінчився розривом з Ленським. Картина V. Морозним ранком має відбутися дуель. Важкі пе‑ редчуття гнітять Ленського. І він, і Онєгін на якусь мить згадують минулі дні, свою дружбу, усвідом‑ люючи всю безглуздість того, що відбувається, але ніхто не хоче зробити перший крок до прими‑ рення. Дія третя. Картина VІ. На пе‑ тербурзькому великосвітсько‑ му балу Онєгін, який тільки-но повернувся після тривалих ман‑ дрів, зустрічає Татьяну. У знатній великосвітській дамі, дружині свого друга Греміна, йому важ‑ ко впізнати провінційну дівчину. Онєгін, вражений її шляхетніс‑ тю, незалежністю і байдужістю до нього, спалахує несподіваною пристрастю. Картина VІІ. Не витримавши переживань, Євгеній Онєгін їде до Греміних. Княгиню він застає одну і хоче освідчитися в кохан‑ ні. Обоє усвідомлюють, яке щастя могло б чекати на них. Але мину‑ лого не повернути. Вибір зробле‑ но, і нічого не можна змінити. Та‑ тьяна рішуче обриває щасливі мрії, залишаючи Онєгіна в стані повної самоти. Тривалість вистави – 3 год. 10 хв.

театральні програми УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР імені Івана ФРАНКА

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР імені ІВАНА ФРАНКА

www.ft.org.ua Пл. Івана Франка, 3 Тел. 279-59-21

Вільям Шекспір

РОМЕО І ДЖУЛЬЄТТА Вистава на 2 дії Переклад І. Стешенко Режисер-постановник, сценограф В. Козьменко-Делінде Асистент режисера, музичне оформлення О. Логінов Сценічні бої н. а. В. Абазопуло ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Ескал – Д. Ступка Володарка Верони – К. Вертинська Паріс – Я. Гуревич Монтеккі – н. а. В. Абазопуло Капулетті – О. Логінов Ромео – Д. Ступка, Д. Чернов Меркуціо – з. а. Н. Задніпровський, н. а. О. Ступка Бенволіо – О. Печериця Тібальт – П. Москаль Брат Лоренцо – н. а. В. Мазур Брат Джованні – О. Терновий П’єтро-аптекар – А. Чумаченко Балтазар – О. Терновий Синьйора Монтеккі – з. а. І. Капінос, І. Мельник Синьйора Капулетті – Т. Шляхова Джульєтта – К. Баша-Довженко, Л. Марченко (студентка КНУ театру, кіно та телебачення імені І. Карпенка-Карого), А. Савченко Мамка Джульєтти – С. Прус Розаліна – Н. Ненужна Тривалість вистави – 2 год. 45 хв.

SOLO-MEA СОЛО-МІЯ Присвячується примадонні світової оперної сцени Соломії Крушельницькій Хореографічна драма Вистава йде без антракту Автор ідеї та режисер‑постановник О. Білозуб Балетмейстер з. п. к. Н. Осипенко Музичне оформлення з. а. В. Гданського Хормейстер з. а. А. Навроцький Сценографія з. д. м. А. Александровича-Дочевського Художник по костюмах Т. Соловйова Художник по світлу Я. Марчук Звукорежисер О. Кітель У виставі використано музику: симфонію № 3 Ф. Гласса, інтерлюдію «Поема» Зденека, твори Л. Фелікса, Г. Бреговича, Х.-В. Глюка Звучать арії із опер: «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні, «Саломея» Р. Штрауса ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Голос – А. Водичев Соломія – н. а. П. Лазова Нуся – сестра Соломії – з. а. Л. Руснак Батько – н. а. О. Петухов Мати – з. а. В. Ілляшенко, з. а. Є. Слуцька Антон, брат Соломії – А. Чумаченко Артуро Тосканіні – В. Полікарпов Фауста Креспі – з. а. Г. Семененко Мефісто – А. Чумаченко Старша жінка – з. п. к. Н. Осипенко Жінки: К. Баша-Довженко, А. Добриніна, В. Зубкова, В. Кальва, І. Мельник, О. Мєдвєдєва, з. а. Т. Міхіна, Н. Ненужна, з. а. Т. Олексенко, А. Савченко, О. Яблочна Музиканти: А. Дацька, О. Міцкевич, В. Сінчук

Картина перша. Студія зву‑ козапису. Актриса слухає запи‑ си арій. Раптом з’являється Голос в особі молодого чоловіка, який буде поводирем у духовний, твор‑ чий світ примадонни. Сцена зустрічі молодої Соломії із власним Голосом, що стане сен‑ сом її життя і вічною пристрастю. Картина друга. Вокзал із влас‑ тивим йому ритмом життя. При‑ їзд Соломії з Італії до Львова. Вона вже визнана в Європі, проте му‑ зичні кола Львова не сприйма‑ ють її манеру співу. Вона відчуває фальш та іронію оточення. Зустріч з батьками. З’являється дивний чоловік – це Антон, брат Соломії – мрійникреволюціонер, що скінчив життя в одній із божевілень Львова. Сестра Нуся – антипод Соло‑ мії. Вона теж мріє про сцену. Со‑ ломія забирає її з собою до Італії. Картина третя. Італія. Виснаж‑ ливі заняття вокалом. Репетиція опери Джакомо Пуччіні «Чіо-ЧіоСан». Прем’єра. Тріумф. Саме Соломія Крушельницька, йдучи на ризик, повернула світові опе‑ ру «Чіо-Чіо-Сан» після провалу першого показу. Картина четверта. Тема снів Соломії, в яких володарює сестра Нуся. Блукає Голос, як грішний ангел. Картина п’ята. Божевілля Нусі. Самотність двох жінок. Соло‑ мія відчуває себе винною у хворо‑ бі сестри. Картина шоста. Сцена само‑ губства з опери «Чіо-Чіо-Сан» Нуся звинувачує Соломію у своїх невиправданих надіях. Картина сьома. Танок вуалей з опери Ріхарда Штрауса «Саломея». «Пам’ять. Не можу нічого за‑ бути. Я не знаю, що є кохання». Соломія прощається зі сценою. Картина восьма. Смерть Голосу. Вихор життя, вихор бажань та ілюзій, вихор смертного часу. Молодість і старість, між яки‑ ми – мить. Тривалість вистави – 1 год. 30 хв.

театральні програми УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР імені Івана ФРАНКА Ольга Кобилянська

В НЕДІЛЮ РАНО ЗІЛЛЯ КОПАЛА Притча на 2 дії П’єса Неди Нежданої за мотивами однойменної повісті О. Кобилянської Режисер-постановник з. д. м. Д. Чирипюк Художник-постановник з. д. м. А. АлександровичДочевський Композитор з. д. м. Ю. Шевченко Художник по костюмах Л. Нагорна Балетмейстер О. Семьошкіна Балетмейстер-репетитор з. п. к. Н. Осипенко Звукорежисери: О. Сікорський, О.Кітель ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Андронаті – з. а. П. Панчук Мавра молода – А. Добриніна, Н. Корпан

Мавра літня – А. Добриніна, Н. Корпан, С. Прус Гриць – з. а. О. Форманчук Дончук – н. а. В. Баша, н. а. Є. Шах Дончукиха – з. а. В. Ілляшенко, О. Кондратюк Туркиня – з. а. О. Батько‑Нищук, О. Фесуненко Дубиха – Л. Липчук, О. Яблочна Настка – В. Зінєвіч, Т. Шляхова Раду – В. Зозуля, А. Чумаченко Хлопці: В. Абазопуло (мол.), Я. Бондаренко, В. Махов, А. Мовлянов, В. Ковтун, О. Печериця, Д. Рибалевський, О. Терновий, О. Санжак, П. Москаль Дівчата: В. Зубкова, В. Кальва, Т. Махова, І. Мельник, Ю. Мураткіна, Т. Мурашко, Н. Ненужна, М. Савка У виставі використані буковинські та циганські народні мелодії Тривалість вистави – 2 год. 20 хв.

Ярослав Гашек

ШВЕЙК Інсценізація М. Гринишина та А. Жолдака-Тобілевича за мотивами роману «Пригоди бравого вояки Швейка» на 2 дії Переклад С. Масляка Режисери-постановники: М. Гринишин, А. Жолдак‑Тобілевич Сценографія Я. Нірода Композитор Р. Суржа Балетмейстери О. та Є. Костроміни Художник по світлу І. Ваховський Режисер відеоряду І. Ковальська ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Бравий вояка Швейк – н. а. Б. Бенюк Шпик, жандарм, панотець, поручник Лукаш – н. а. А. Хостікоєв Панночка – М. Савка Тривалість вистави – 2 год. 20 хв.

Сцена з вистави «В неділю рано зілля копала» Фото Т. Великодної

театральні програми УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР імені Івана ФРАНКА прем’єра

Сергій Жадан

ГІМН ДЕМОКРАТИЧНОЇ МОЛОДІ Трагікомедія на 2 дії Режисер-постановник з. а. Ю. Одинокий Художник-постановник В. Шульга Художник по світлу Я. Марчук Музичне оформлення О. Кітеля, О. Сікорського Балетмейстер О. Семьошкіна Хормейстер з. а. А. Навроцький ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Сан Санич – Д. Рибалевський, Д. Чернов

Гога Ломая – з. а. О. Стальчук, з. а. А. Тимошенко Славік – О. Зубков, н. а. О. Ступка Марта – К. Баша‑Довженко, Т. Шляхова Іван Петрович Бичок – н. а. В. Баша, О. Логінов Петя Бичок – О. Печериця, І. Залуський «Боксери за справедливість», «Суперксерокси» – В. Абазопуло (мол.), Д. Завадський, В. Збаразський, П. Москаль, з. а. В. Ніколаєнко, П. Піскун, Р. Сєттаров, Д. Ступка, О. Судейкін, О. Терновий, Ю. Ребрик, з. а. О. Форманчук Валентина Валентинівна – н. а. Л. Смородіна. С. Прус

Сцена з вистави «Гімн демократичної молоді» Фото Т. Великодної

Преподобний Джонсон‑і‑Джонсон – н. а. О. Богданович, з. а. Н. Задніпровський Перекладачка Зіна – К. Вертинська, з. а. Т. Олексенко-Жирко Доктор – А. Водичев, з. а. Т. Жирко Буся – О. Терновий Льоня – П. Піскун, Р. Сєттаров Микола Сачок – з. а. О. Паламаренко, н. а. Є. Шах Ведуча концерту – А. Добриніна, з. а. Н. Ярошенко Ваня – Д. Завадський Хор «Журавонька» – А. Савченко, Н. Ненужна, О. Яблочна, І. Мельник, Я. Пасічник, В. Зінєвіч, А. Меметова, Л. Красовська У виставі беруть участь артисти хору та балету Тривалість вистави –3 год.

театральні програми УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР імені Івана ФРАНКА Ерік-Еммануїл Шмітт

Роберт Болт

МАЛЕНЬКІ ПОДРУЖНІ ЗЛОЧИНИ

ВІВАТ, КОРОЛЕВО!

Психологічний детектив Вистава йде без антракту Переклад Н. Нежданої Режисер-постановник Кшиштоф Зануссі (Польща) Режисер з. д. м. Д. Чирипюк Композитор Войцех Киляр (Польща) Сценографія та костюми Єви Старовійської (Польща) ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Ліза – н. а. І. Дорошенко Жіль – н. а. О. Богданович Тривалість вистави – 1 год. 50 хв.

Історична драма на 2 дії Переклад Ю. Кочевенка Режисер-постановник з. а. Ю. Кочевенко Сценографія та костюми Н. Рудюк Музичне оформлення з. а. В. Гданського Балетмейстер з. п. к. Н. Осипенко Сценічні бої н. а. В. Абазопуло Хормейстер з. а. А. Навроцький Художник по світлу В. Святненко ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Марія – Єлизавета – н. а. Л. Смородіна Нау – н. а. В. Мазур, н. а. О. Шаварський Ріцціо – І. Кадубець, П. Піскун Мортон – н. а. В. Нечепоренко, з. а. О. Стальчук Ботвел – н. а. О. Задніпровський Дарнлей – з. а. Т. Жирко, з. а. Т. Постніков Дадлі – О. Зубков, В. Полікарпов Сесіл – н. а. В. Баша Уолсінгем – В. Зозуля, з. а. О. Паламаренко Нокс – н. а. О. Петухов, н. а. В. Коляда Де Квадра – з. а. Н. Задніпровський, з. а. А. Тимошенко Дейвісон – Я. Гуревич, з. а. В. Ніколаєнко Ормісто – Ю. Ребрик Пивовар – з. а. Є. Мозговий, н. а. Є. Шах Мор – Д. Чернов, А. Чумаченко Ліндсей – з. а. О. Форманчук Дублак – О. Печериця, Д. Чернов Кер – Д. Завадський Священник, в’язень – з. а. А. Помилуйко Лицарі, лорди, варта – артисти драми, балету, хору Тривалість вистави – 2 год. 45 хв.

Григорій Квітка‑Основ’яненко

ШЕЛЬМЕНКОДЕНЩИК Комедія на 2 дїї Режисер-постановник з. д. м. П. Ільченко Художник-постановник О. Татаринов Музичне оформлення О. Воронцова, з. а. В. Гданського Хормейстер з. а. А. Навроцький Пластика з. п. к. Н. Осипенко Художник по світлу І. Ваховський Асистент режисера Є. Свиридюк ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Шпак – н. а. В. Коляда, н. а. Є. Шах Фенна Степанівна – з. а. Т. Горчинська, І. Цареградська Лопуцьковський – О. Печериця, О. Терновий Опецьковський – н. а. В. Дудник, з. а. В. Ніколаєнко Аграфена Семенівна – з. а. Г. Семененко, н. а. Г. Яблонська Евжені – Н. Ненужна, Н. Ярошенко Скворцов – з. а. О. Паламаренко Прісенька – В. Зінєвіч, Л. Красовська, О. Яблочна Шельменко – з. а. А. Гнатюк Мотря – К. Баша-Довженко, з. а. В. Ілляшенко Слуги, солдати – Я. Бондаренко, з. п. к. М. Лущ, В. Махов, А. Мовлянов, О. Санжак Музикант – Г. Лімов Тривалість вистави – 3 год.

театральні програми національний академічний театр імені лесі українки

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР імені ЛЕСІ УКРАЇНКИ

www.rusdram.com.ua Вул. Б. Хмельницького, 5 Тел. 234-42-23

СТО П’ЯТА СТОРІНКА ПРО КОХАННЯ Історія на 2 частини Сценічна композиція М. Резніковича Постановка н. а. України, з. д. м. Росії М. Резніковича Сценографія, костюми н. х. М. Левитської Режисери з. д. м. І. Барковська, з. д. м. Л. Остропольський Композитор, музичне вирішення з. д. м. Ю. Шевченко Балетмейстер-постановник з. а. А. Рубіна ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Віра – А. Артеменко Він – н. а. Д. Савченко Він, сьогодні – н. а. О. Треповський Манон – з. а. Н. Доля Альоша-де Гріє – Є. Авдєєнко Ніна Олексіївна – О. Нещерет Левіт – з. а. О. Хорошко Командир – з. а. О. Замятін Лейтенант Борис – О. Поліщук Розай – В. Осадчий Бабуся Віри – н. а. О. Кульчицька Хазяйка – з. а. О. Єна Та, що була у полоні – І. Борщевська Та, що пішла – з. а. Г. Наталушко Моряк – Ю. Яковлєв, В. Ращук Дружинниця – з. а. О. Єна, н. а. О. Кульчицька, О. Олексій, І. Борщевська, Г. Грінчак Баяніст – М. Нікітін Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

ПРЕМ’ЄРА

Ніл Лабют

ЖИРНА СВИНЯ Вистава на 1 дію Постановка н. а. України, з. д. м. Росії М. Резніковича Режисер О. Гаврилюк Сценографія та костюми О. Дробної ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Еллен – І. Борщевська, Г. Грінчак Том – С. Бобко Картер – Є. Авдєєнко, О. Поліщук Дженні – О. Нещерет. Л. Тищенко Тривалість вистави – 1 год. 40 хв. Еллен – Г. Грінчак, Том – С. Бобко Фото І. Сомової

ПРЕМ’ЄРА

Феридун Заїмоглу, Гюнтер Зенкель

ЧОРНІ ДІВИ Вистава на 1 дію Переклад та режисура А. Рибікової ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Діва-1 – І. Борщевська Діва-2 – О. Тополь Діва-3 – І. Новак Діва-4 – з. а. Н. Шевченко Діва-5 – О. Червоненко Він – Ю. Дяк Тривалість вистави – 1 год.

театральні програми національний академічний театр імені лесі українки ПРЕМ’ЄРА

Лутц Хюбнер

СПРАВА ЧЕСТІ Вистава на 1 дію Переклад з німецької О. Качковського Режисер Д. Морозов ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Сем – Д. Базавлук (студент КНУ театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого) Зинан – Г. Мацибора (студент КНУ театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого) Олена – О. Дерюгіна (студентка КНУ театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого) Уллі – Ю. Смушкова (студентка КНУ театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого) Коберт – н. а. Д. Савченко Тривалість вистави – 1 год. 15 хв.

Антон Чехов

ВИШНЕВИЙ САД Комедія на 4 дії Постановка А. Каца (Росія) Художник Т. Швець (Росія) Режисер-асистент О. Гаврилюк Композитор, музичне вирішення О. Шимка Балетмейстер-постановник з. а. А. Рубіна Балетмейстер-репетитор С. Приходько ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Раневська Любов Андріївна, поміщиця – н. а. України, н. а. Росії Т. Назарова Аня – О. Олексій Варя – з. а. Н. Доля Гаєв Леонід Андрійович, брат Раневської – н. а. О. Гетьманський

Лопахін Єрмолай Олексійович, купець – В. Ращук Трофимов Петро Сергійович, студент – з. а. В. Семиразуменко Симеонов-Пищик Борис Борисович, поміщик – з. а. В. Алдошин Шарлотта Іванівна, гувернантка – з. а. О. Когут, Т. Остапенко Єпіходов Семен Пантелійович, конторщик – А. Пономаренко Дуняша, покоївка – О. Червоненко Фірс, лакей, старий – н. а. М. Рушковський, н. а. В. Шестопалов Яша, молодий лакей – В. Ніколенко Перехожий – з. а. О. Замятін Єгор – О. Поліщук Начальник станції – В. Юрченко Поштовий чиновник – В. Метерчук Гості, слуги – Т. Бойко, О. Валюк, Г. Грінчак, А. Коваленко, В. Овчаров Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

ПРЕМ’ЄРА

Альдо Ніколаї

ПРОЩАЛЬНЕ ТАНГО Трагікомедія на 2 акти Постановка та ідея сценічного вирішення Г. Зіскіна (Канада) Поновлення декорації О. Дробна (Україна) Сценічна версія Національного академічного театру ім. Лесі Українки та Театру ім. Леоніда Варпаховського ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Едда – з. а. Росії А. Варпаховська Еліо – Ю. Дяк Фока – з. а. А. Наталушко Дія відбувається у 60‑ті рр. ХХ століття Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

Єпіходов – А Пономаренко, Шарлотта – О. Когут Фото І. Сомової

театральні програми національний академічний театр імені лесі українки Броніслав Нушич

Джон Патрік

Анатолій Крим

ПАНІ МІНІСТЕРША

ДИВНА МІСІС СЕВІДЖ

Комедія на 4 дії Вистава з одним антрактом

Трагікомедія на дві дії

ЗАПОВІТ ЦНОТЛИВОГО БАБІЯ

Переклад із сербсько‑хорватської Т. Вірти Сценічна редакція В. Силіної Постановка н. а. України, з. д. м. Росії М. Резніковича, з. д. м. Л. Остропольського Художник-постановник н. х. М. Левитська. Режисер В. Юрців Композитор з. д. м. Ю. Шевченко Тексти пісень н. а. Ю. Рибчинського Балетмейстер з. а. А. Рубіна У виставі використано вірші М. Гумильова, А. Фета, Саші Чорного ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Сіма Попович – з. а. О. Комаров Живка, його дружина – н. а. України, н. а. Росії Т. Назарова Дара, їхня дочка – О. Олексій, з. а. Н. Шевченко Рака, їхній син – А. Пономаренко Чеда Урошевич, їхній зять – н. а. Д. Савченко Д-р Нінкович, секретар міністерства іноземних справ – н. а. О. Бондаренко, О. Савкін Дядько Васа – н. а. В. Шестопалов Тітка Савка – з. а. Н. Кудрявцева Ріста Тодорович, торговець шкірами – н. а. Д. Бабаєв Пані Ната Стефанович – н. а. України, н. а. Росії Л. Кадочникова Пані Драга – з. а. І. Павлова Анка, служниця – І. Новак Чиновники міністерства – С. Бобко, з. а. С. Москвін, з. а. В. Семиразуменко, Ю. Яковлєв Гості – В. Бродський, н. а. Ю. Гребельник, з. а. О. Замятін, з. а. К. Кашліков, з. а. О. Когут, М. Нікітін, з. а. Л. Солодова, з. а. О. Хорошко Дія відбувається на межі минулого та нинішнього століть Тривалість вистави – 3 год. 15 хв.

Переклад з англійської Т. Блантер Постановка н. а. І. Дуки Сценографія О. Корчиної Музичне оформлення М. Сазоненка, Г. Фількевича Балетмейстер з. а. А. Рубіна ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Місіс Етель Севідж – н. а. І. Дука Лілі-Белл – І. Новак, О. Стефанська Тіт – М. Аугуст, з. а. О. Замятін Семуел – з. а. В. Семиразуменко Доктор Емметт – з. а. В. Зайцев, В. Жмакін Міс Вільгельміна (Віллі) – з. а. Г. Наталушко, Л. Тищенко Флоренс – Т. Бойко, О. Вороніна Фері – Г. Грінчак Місіс Педді – з. а. О. Єна, з. а. Н. Ковязіна Ганнібал – А. Пономаренко Джеффрі – О. Савкін Тривалість вистави – 2 год. 40 хв. Місіс Етель Севідж – І. Дука Фото І. Сомової

Комедія на 2 дії Постановка з. а. В. Малахова Сценографія С. Шевцова Костюми К. Корнійчук Музичне оформлення В. Борисова Балетмейстер з. а. А. Рубіна Фехтування з. а. О. Роєнка У виставі використано оригінальну музику В. ДіДюЛі ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Дон Жуан – з. а. В. Зайцев, н. а. М. Рушковський Лепорелло – н. а. С. Озіряний Донна Анна – з. а. Н. Доля Монах – О. Савкін, А. Сеітаблаєв (Київський академічний театр драми і комедії на Лівому березі Дніпра) Тривалість вистави – 2 год. 15 хв.

театральні програми національний академічний театр імені лесі українки ПРЕМ’ЄРА

Олександр Островський

НОРД-ОСТ. МАЙБУТНЄ ПОКАЖЕ

ТЕПЛЕНЬКЕ МІСЦЕ

Вистава на 2 дії Торстен Бухштайнер

НОРД-ОСТ Переклад Й. Ботта, К. Гороховської (під редакцією А. Рибікової) Режисер А. Рябін ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Зура – Г. Кузьменко Ольга – О. Червоненко Тамара – В. Жилінська

Вікторія Никифорова

МАЙБУТНЄ ПОКАЖЕ Режисер О. Гаврилюк ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Міріам, Меггі – н. а. О. Кульчицька Лейла, Лілі – І. Новак Юсуф, Джо – В. Ращук Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

Комедія Вистава з одним антрактом Сценічна редакція та постановка А. Каца (Росія) Сценографія та костюми Т. Швець (Росія) Режисер О. Нікітін Композитор В. Зілваріс (Латвія) Балетмейстер з. а. А. Рубіна Асистент режисера Ф. Солонецький ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Аристарх Володимирович Вишневський – н. а. В. Шестопалов Анна Павлівна, дружина його – з. а. Н. Доля, з. а. Г. Наталушко Василь Миколайович Жадов, небіж його – Є. Авдєєнко, О. Поліщук

Яким Якимович Юсов, старий чиновник, що служить під проводом Вишневського – н. а О. Гетьманський Онисим Панфілович Бєлогубов, молода людина, підлеглий Юсова – М. Нікітін, В. Овчаров Досужев – з. а. О. Замятін Фелісата Герасимівна Кукушкіна, вдова колезького асесора – н. а. України, н. а. Росії Т. Назарова Юлінька, її дочка – І. Борщевська, О. Червоненко Поліна, її дочка – І. Борщевська, О. Сілантьєва 1-й чиновник – М. Нікітін 2-й чиновник – В. Овчаров 3-й чиновник – С. Бобко Антон, слуга Вишневського – В. Юрченко Стеша, покоївка – О. Олексій Григорій, половий – Ю. Дяк Василь, половий – А. Пономаренко Тривалість вистави – 2 год. 50 хв.

ПРЕМ’ЄРА

Рональд Харвуд

КВАРТЕТ Вистава на 2 дії Постановка Ю. Аксьонова Художник О. Дробна Музичне оформлення О. Шимка ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Сесілі Робсон – н. а. Л. Кадочникова Реджинальд Пейджет – н. а. М. Рушковський Уїлфред Бонд – н. а. Ю. Мажуга Джин Хорпон – н. а. В. Заклунна, з. а. Н. Ковязіна Медсестра Анжеліка – О. Вороніна Тривалість вистави – 2 год. 35 хв.

Уїлфред Бонд – Ю. Мажуга, Джин Хорпон – Н. Ковязіна Фото І. Сомової

театральні програми академічний театр драми і комедії на лівому березі дніпра

АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ДРАМИ І КОМЕДІЇ НА ЛІВОМУ БЕРЕЗІ ДНІПРА www.drama-comedy.kiev.ua Просп. Броварський, 25 Тел.: 517-89-80

ПРЕМ’ЄРА

Іван Тургенєв

НАЙВИЩЕ БЛАГО У СВІТІ… Історія кохання у 2-х частинах за п’єсою «Місяць на селі» Сценічна редакція А. Білоуса Режисер-постановник А. Білоус Художник-постановник О. Луньов Музичне вирішення О. Курія Художник по світлу Т. Кислицька

Володимир Войнович

ГРАЄМО ЧОНКІНА Вистава на 2 дії Інсценування О. Кобзаря, А. Самініна за романом-анекдотом «Життя та незвичайні пригоди солдата Івана Чонкіна» Художній керівник постановки н. а. України, н. а. Росії Е. Митницький Режисери-постановники: О. Кобзар, А. Самінін Сценографія О. Луньова Художник з костюмів Д. Ніколаєва Музичне рішення О. Курія Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Іван Чонкін – В. Салій Нюра – Л. Самаєва

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Аркадій Сергійович Іслаєв – М. Кукуюк, з. а. П. Миронов Наталя Петрівна – Н. Озірська, А. Тритенко Вірочка – О. Бушевська, О. Лукьяненко Ігнатій Ілліч Шпигельський – з. а. М. Боклан, з. а. Л. Сомов Михайло Олександрович Ракітін – О. Кобзар, А. Самінін Олексій Миколайович Бєляєв – О. Тритенко, В. Томусяк Анна Семенівна Іслаєва – н. а. Н. Білецька, з. а. Т. Кибальникова Лизавета Богданівна – А. Масленникова, з. а. І. Мельник Афанасій Іванович Большинцов – В. Мовчан, з. д. м. С. Пазенко

Нюра – Л. Самаєва, Іван Чонкін – В. Салій Фото Є. Чекаліна

Командир Губа, Голова Голубєв – з. а. М. Боклан, О. Кобзар Алімов – І. Антонов Капітан Міляга, Кузьма Гладишев – М. Кукуюк Мойша Соломонович, Шикалов – В. Мовчан Сержант Свинцов, Талдикін – А. Ісаєнко, О. Тритенко Капітан – з. а. А. Мостренко Молодший лейтенант – К. Костишин Плечовий – Д. Лаленков Ревкін – з. д. м. С. Пазенко, з. а. С. Солодов Сержант Єдрьонков, Пілот – А. Вахліовський Раїса, Капітоліна – А. Киреєва, А. Тритенко Фроська – Н. Озирська Телефоністка – М. Бондарєва, з. а. Т. Кибальникова Тривалість вистави – 3 год.

театральні програми академічний театр драми і комедії на лівому березі дніпра Антон Чехов

ТРИ СЕСТРИ Вистава на 2 дії «Знати для чого живеш, чи ж все дрібниці…» Режисер-постановник н. а. України, н. а. Росії Е. Митницький Режисери-асистенти Т. Трунова, В. Цивінський Художник-постановник О. Луньов Музичне вирішення О. Курія Художник з костюмів Л. Кисель Художник по світлу Т. Кислицька Пластичні етюди з. а. Л. Сомова ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Прозоров Андрій Сергійович – О. Кобзар. А. Самінін Наталія Іванівна – Т. Комарова, О. Жураковська

Ольга – Т. Круліковська, Н. Озірська Маша – Л. Самаєва, А. Тритенко Ірина – О. Бушевська, А. Кирєєва Кулигін Федір Ілліч – Ю. Литвин. з. а. Л. Сомов Вершинін Олександр Гнатович – з. а. М. Боклан, з. а. А. Ященко Тузенбах Микола Львович – В. Цивінський Сольоний Василь Васильович – з. а. А. Мостренко Чебутикін Іван Романович – з. а. О. Ганноченко, з. а. В. Задніпровський Федотик Олексій Петрович – К. Майкут Роде Володимир Карлович – А. Вахліовський Ферапонт – В. Мовчан Анфіса – Г. Корнєєва Протопопов – О. Тритенко Гітаристи – І. Антонов, І. Завгородній Тривалість вистави – 2 год. 40 хв.

Ілля Ноябрьов

ПОВЕРНЕННЯ БЛУДНОГО БАТЬКА (А де ж був чоловік?!)

Вистава на 2 дії Режисер-постановник І. Ноябрьов Художник-постановник О. Луньов Художник з костюмів М. Дяченко Музичне рішення О. Курія Художник по світлу Т. Кислицька ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Микола Миколайович – М. Кукуюк Тетяна Григорівна – з. а. І. Мельник, О. Архангельська Батько – з. д. м. С. Пазенко Сестра – А. Баша, А. Тритенко Чоловік сестри – з. а. П. Миронов Подруга – Ю. Волчкова, Т. Комарова Сусід – О. Тритенко, М. Пшеничний Дочка – А. Баша, Д. Єгоркіна Син – А. Вахліовський Громадянин – з. а. В. Задніпровський, О. Месеча Сусідки: М. Бондарєва, з. а. Т. Кибальникова Міліціонер – А. Гурезов Тривалість вистави – 2 год.

Сцена з вистави «Повернення блудного батька» Фото Є. Чекаліна

театральні програми академічний театр драми і комедії на лівому березі дніпра Лев Толстой

АННА КАРЕНІНА Хроніка пристрасті та гріха Вистава на 2 дії П’єса Е. Митницького за однойменним романом Постановка та режисура н. а. України, н. а. Росії Е. Митницького Сценографія О. Луньова Художник з костюмів І. Куц Музичне рішення О. Курія Режисер-асиcтент з. а. А. Ященко Художник по світлу Т. Кислицька

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Анна Кареніна – Т. Круліковська, Н. Озірська Олексій Каренін – з. а. О. Ганноченко Олексій Вронський – з. а. М. Боклан Костянтин Левін – О. Кобзар, з. а. Росії П. Миронов Степан Облонський (Стіва) – А. Самінін, з. а. А. Ященко Дар’я Облонська (Доллі) – С. Орліченко Катерина Щербацька (Кіті) – А. Кирєєва, О. Колесніченко Вронська – н. а. Н. Білецька Бетсі Тверська – з. а. С. Золотько Лідія Іванівна – з. а. Т. Кибальникова Картасова – М. Бондарєва Весловський – І. Антонов Тривалість вистави – 2 год.

Майкл Фрейн

ГЛЯДАЧІ НА ВИСТАВУ НЕ ДОПУСКАЮТЬСЯ! Комедія Вистава на 2 дії за п’єсою «Театр» Переклад з англійської М. Рощина Сценічна редакція та постановка з. а. Ю. Одинокого Сценографія О. Луньова Художник з костюмів І. Куц Музичне рішення А. Кудрі, з. а. Ю. Одинокого Пластичне рішення з. а. Л. Сомова Художник по світлу Т. Кислицька У ВИСТАВІ ГРАЮТЬ:

Місс Клакет, вона ж Дотті Отлі – н. а. Н. Білецька, з. а. С. Золотько Роджер Трамплімен, він же Гаррі Лежен – К. Костишин, з. а. А. Ященко Вікі, вона ж Брук Аштон – Ю. Волчкова, Н. Циганенко Філіпп Брент, він же Шейх, він же Фредерік Феллоуз – з. а. М. Боклан Флавія Брент, вона ж Белінда Блеяр – А. Баша, І. Мак, Л. Самаєва Грабіжник, він же Селздон Моуврей – Ю. Литвин Ллойд Даллас, режисер – О. Кобзар, з. а. Л. Сомов Поппі Нортон, помічник режисера – О. Архангельська, А. Масленникова, А. Тритенко Тім Олгуді, робітник сцени – С. Петько, О. Тритенко Тривалість вистави – 3 год. 20 хв. Олексій Каренін – О. Ганноченко, Анна Кареніна – Н. Озірська Фото Є. Чекаліна

театральні програми академічний театр драми і комедії на лівому березі дніпра Роберт Джеймс Уоллер

Андрій Міллер

РОЖЕВИЙ МІСТ

ГОСТІ НАГРЯНУТЬ ОПІВНОЧІ

Мелодрама Вистава на 2 дії Переклад з англійської Є. Богданова Інсценізація К. Степанкової за романом «Мости округу Медісон» Режисер-постановник К. Степанкова Керівник постановки н. а. України, н. а. Росії Е. Митницький Художник-постановник Т. Ткаченко Художник з костюмів І. Горшкова Художник по світлу Т. Кислицька Музичне рішення В. Мельника Автор композиції «Франческа» Г. Івченко Хореограф О. Семьошкіна Фотооформлення І. Костіна, В. Запорожченка. Комп’ютерна графіка В. Білоуса

Народна комедія Вистава з антрактом за п’єсою «Прощання Дон Жуана» Режисер-постановник Д. Богомазов Художник-постановник О. Друганов Хореограф з. а. Л. Сомов Музичне вирішення О. Курія Художник по світлу Т. Кислицька

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Дон Жуан – А. Самінін Донна Анна – І. Мак Сганарель – В. Салій Донна Лаура – Л. Самаєва Анжеліна – Я. Соболевська Корнет – А. Вахліовський, І. Швидченко Пьєтро – О. Кобзар Сюзанна – А. Баша Розіна – О. Лаврик Боввани – І. Антонов, А. Ісаєнко, М. Пшеничний Слуги – І. Завгородній, В. Шеховцов Нотаріус – О. Кобзар Тривалість вистави – 2 год. 35 хв.

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Франческа Джонсон (1985 рік) – н. а. СРСР, н. а. України А. Роговцева Франческа Джонсон (1965 рік) – С. Орліченко Роберт Кінкейд – з. а. А. Ященко Деніел Джонсон – з. а. М. Боклан Майкл Джонсон – А. Вахліовський Керолайн Джонсон – А. Баша, Д. Єгоркіна, О. Лук’яненко Мардж – М. Бондарєва Аллен Кіппен – В. Цивінський Джон Каменгс – з. а. А. Ганноченко, з. а. В. Задніпровський Бармен – О. Месеча Джо – В. Мовчан Віллі – з. а. Росії П. Миронов, з. а. С. Солодов Сем – Ю. Литвин Саксофоніст – Г. Івченко У виставі звучать вірші Інгеборг Бахман, проза Генрі Міллера Тривалість вистави – 3 год.

Дон Жуан – А. Самінін Фото Є. Чекаліна

Сцена з вистави «Гості нагрянуть опівночі» Фото Є. Чекаліна

театральні програми київський національний академічний театр оперети

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРЕТИ

www.kiev-operetta.kiev.ua Вул. Велика Васильківська, 53/3 Тел. 287-26-30 ПРЕМ’ЄРА

ЗА ДВОМА ЗАЙЦЯМИ Оперета на 2 дії Вистава йде українською мовою Музика В. Ільїна, В. Лукашова Лібрето Дм. Шевцова за мотивами одноіменної комедії М. Старицького. Сценічна редакція Б. Струтинського Режисер-постановник з. д. м. Б. Струтинський Диригент-постановник Д. Морозов Балетмейстер-постановник В. Прокопенко

Хормейстер-постановник І. Ярошенко Художник-постановник С. Павліченко Художник з костюмів І. Давиденко ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Голохвостий Свирид Петрович – М. Булгаков, А. Курбанов, С. Яцук Внутрішній голос Голохвостого – з. а. І. Левенець, М. Булгаков, А. Курбанов, А. Орлов, С. Яцук Проня, дочка Прокопа та Євдокії Сірків – Н. Красовська, А. Середа-Голдун, О. Ткачова Прокіп Сірко – н. а. В. Богомаз, н. а. В. Рожков, з. а. С. Бондаренко, з. а. С. Мельниченко Явдокія – н. а. Л. Маковецька, з. а. Т. Головчанська, з. а. В. Донченко-Бутковська, з. п. к. З. Кравченко Секлита, мати Галини – н. а. Т. Тимошко-Горюшко, з. а. Л. Бєльська

Галя, дочка Секлити – Г. Грегорчак, О. Забашта, Л. Сагат Степан, парубок – А. Орлов, П. Остапенко Химка, служниця у Сірків – Г. Коваль, С. Приймак, О. Ткачова Смик, товариш Голохвостого – О. Кирилов, С. Холодний, Д. Шелаєв Тупиця, товариш Голохвостого – К. Басковський, С. Бєлкін, М. Чорний Кума – з. а. В. Донченко‑Бутковська, з. а. Л. Кузьменко, з. п. к. З. Кравченко Попадя – з. а. О. Ширяєва, Г. Довбня Хлопці, дівчата, куми, оськи, лихварі, торговці – артисти-вокалісти, артисти хору та балету театру У виставі звучать твори А. Вільельдо, М. РимськогоКорсакова, А. Хачатуряна, П. Чайковського, А. Шишкіна Музична редакція та аранжування Д. Морозова

Галя – Г. Грегорчак, Голохвостий – А. Курбанов Фото А. Федорціва

театральні програми київський національний академічний театр оперети

ФІАЛКА МОНМАРТРУ Оперета на 2 дії Музика І. Кальмана Лібрето А. Грюнвальда, Ю. Браммера Сценічна редакція С. Сміяна Вірші О. Папуші Режисер-постановник н. а. С. Сміян Диригент-постановник з. а. О. Мадараш Балетмейстер-постановник н. а. О. Сегаль Хормейстер-постановник з. д. м. В. Ворвулєв Художник-постановник С. Петровський Художник з костюмів Н. Кучеря Хормейстер-постановник з. д. м. В. Ворвулєв ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Віолетта – О. Арбузова, І. Беспалова-Примак, Г. Грегорчак, Н. Красовська Рауль – В. Одринський Марсель – Д. Остапенко, О. Чувпило Анрі – А. Курбанов, С. Яцук Нінон – Г. Довбня, Т. Ходакова Фраскатті – н. а. О. Кравченко, н. а. О. Трофимчук Арно – з. а. В. ДонченкоБутковська, з. а. І. Лапіна, з. п. к. З. Кравченко Франсуа – н. а. М. Бутковський, з. а. С. Мельниченко Леблан – н. а. В. Богомаз, н. а. В. Рожков Паріджі – з. а. С. Наумов, з. а. Росії А. Підгородецький Жардьє– з. а. С. Наумов, з. а. Росії А. Підгородецький У виставі беруть участь артисти балету, хору та оркестру театру Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

ТАКЕ ЄВРЕЙСЬКЕ ЩАСТЯ Мюзикл на 2 дії Музика І. Поклада Лібрето С. Сміяна за мотивами повісті О. Каневського «Май нейм із Маня» Вірші О. Вратарьова Постановка та сценографія н. а. С. Сміяна Диригент-постановник з. д. м. В. Шейко Балетмейстер-постановник н. а. О. Сегаль Художник з. п. к. П. Межировський Костюми І. Давиденко Хормейстер з. д. м. В. Ворвулєв ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Ведучий – н. а. В. Рожков, з. а. С. Бондаренко Баба Маня – н. а. Т. Тимошко‑Горюшко, з. а. Л. Бєльська Тереза – з. а. І. Лапіна, з. а. О. Ширяєва Льоша – з. а. С. Авдєєв, з. а. С. Бондаренко Моряк Степанич – н. а. В. Богомаз, н. а. С. Павлінов Маринка – І. БеспаловаПримак, О. Ткачова Броня – з. а. В. ДонченкоБутковська, з. п. к. З. Кравченко Вікторія – н. а. В. Костюкова‑Альошина, з. а. Л. Бєльська Жора – з. а. С. Мельниченко Мері Алая – з. а. Т. Головчанська Професор – з. а. С. Наумов, з. а. Росії А. Підгородецький Федя Мефіль – О. Палій Тарзан – н. а. М. Бутковський, К. Басковський, О. Кирилов У виставі беруть участь артисти балету. хору та оркестру театру Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

МІСТЕР ІКС Оперета на 2 дії Музика І. Кальмана Лібрето А. Грюнвальда, Ю. Браммера Російський текст І. Зарубіна. О. Фадєєвої Вірші О. Вратарьова Сценічна редакція Б. Струтинського Режисер-постановнк з. д. м. Б. Струтинський Диригент-постановник з. д. м. В. Перевозніков Диригент з. а. О. Мадараш Балетмейстер-постановник н. а. О. Сегаль Хормейстер-постановник І. Ярошенко Художник-постановник з. п. к. П. Межировський Художник з костюмів І. Давиденко ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Містер Ікс – з. а. С. Авдєєв, А. Орлов Теодора Вердьє – з. а. О. Ширяєва, Г. Довбня, О. Раєвська, Л. Сагат, А. Середа-Голдун Барон – н. а. М. Бутковський, з. а. С. Бондаренко Мабель – Г. Коваль, О. Ткачова Тоні – А. Курбанов, Д. Шарабурін Пуасон – з. а. С. Наумов, з. а. Росії А. Підгородецький Директор цирку – н. а. О. Трофимчук, з. а. В. Макойников Пелікан – н. а. В. Рожков Кароліна – н. а. Т. Тимошко‑Горюшко, з. а. Л. Бєльська Уніформісти – К. Басковський, Б. Яцик У виставі зайняті артисти балету, хору та оркестру театру Тривалість вистави – 2 год. 50 хв.

театральні програми київський національний академічний театр оперети

СІЛЬВА

ВЕСЕЛА ВДОВА

МОЯ ЧАРІВНА ЛЕДІ

Оперета на 2 дії

Мюзикл на 2 дії

Музика І. Кальмана Лібрето Л. Штайна, Б. Йенбаха Текст В. Михайлова, Д. Толмачова Переклад з російської С. Сміяна Вірші О. Вратарьова Режисер-постановник н. а. С. Сміян Диригент-постановник В. Ткачук Художник-постановник н. х. М. Левитська Балетмейстер-постановник н. а. О. Сегаль Хормейстер з. д. м. В. Ворвулєв ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Сільва – з. а. О. Ширяєва, С. Приймак, О. Раєвська, А. Середа-Голдун Едвін – з. а. С. Авдєєв, О. Чувпило Князь Ліперт Воляпюк – н. а. В. Рожков, з. а. С. Мельниченко Юліана – н. а. В. Чемена, з. а. Т. Головчанська Стасі – І. Беспалова‑Примак, Г. Коваль Боні – А. Курбанов Феррі – н. а. В. Богомаз, н. а. О. Трофимчук, з. а. С. Бондаренко Ронсдорф – з. а. Росії А. Підгородецький, К. Басковський Нотаріус – н. а. В. Рожков Мікса – С. Яцук Мажордом – Б. Яцик У виставі беруть участь артисти балету. хору та оркестру театру Тривалість вистави – 2 год. 45 хв.

Музика Ф. Легара Лібрето В. Маса, В. Червінського за п’єсою В. Леона, А. Штейна Постановка та сценографія н. а. С. Сміяна Диригент-постановник з. д. м. В. Перевозніков Диригенти: Г. Бахія, з. а. О. Мадараш Балетмейстер н. а. О. Сегаль Хормейстер з. д. м. В. Ворвулєв ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Ганна Главарі – з. а. О. Ширяєва, Г. Довбня, А. Середа-Голдун Барон Зетта – н. а. В. Богомаз, з. а. О. Мельниченко Валентина, його дружина– з. а. І. Лапіна, І. Беспалова‑Примак, Н. Красовська, В. Лесик Граф Данило – н. а. С. Павлінов, з. а. С. Авдєєв Негош – н. а. М. Бутковський, н. а. О. Кравченко Богданович, полковник – н. а. В. Рожков, н. а. О. Трофимчук Милиця, його дружина − з. а. В. Донченко‑Бутковська, О. Ткачова Кромон, радник − з. а. Росії А. Підгородецький, С. Наумов Ельга, його дружина – н. а. Л. Маковецька, з. п. к. З. Кравченко Камілл де Россільйон – з. а. В. Макойников, В. Одринський Віконт де Каскада − А. Курбанов Рауль де Бріош − М. Булгаков, А. Курбанов У виставі беруть участь артисти балету, хору та оркестру Тривалість вистави – 2 год. 20 хв.

Музика Ф. Лоу Лібрето А. Дж. Лернера за п’єсою Б. Шоу «Пігмаліон» Текст Г. Алперса, Р. Сефа, В. Луї Вірші О. Вратарьова Сценічна редакція з. д. м. Б. Струтинського Режисер-постановник з. д. м. Б. Струтинський Диригент-постановник з. а. О. Мадараш Балетмейстер-постановник н. а. О. Сегаль Хормейстер-постановник з. д. м. В. Ворвулєв Художник-постановник з. п. к. П. Межировський ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Генрі Хіггінс, професор – н. а. М. Бутковський, з. а. С. Бондаренко Еліза Дуліттл, квіткарка – І. Беспалова-Примак, А. Середа-Голдун, Альфред Дуліттл, сміттяр, батько Елізи – н. а. О. Кравченко, н. а. О. Трофимчук, з. а. С. Мельниченко, Хью Пікерінг, полковник – н. а. В. Рожков, С. Яцук Місіс Пірс, економка професора Хіггінса – н. а. Т. Тимошко-Горюшко, з. а. В. Донченко-Бутковська Місіс Хіггінс, мати професора Хіггінса – н. а. В. Альошина‑Костюкова, н. а. В. Чемена Місіс Ейнсфорд-Хілл – з. а. Л. Кузьменко Міс Клара – О. Забашта, Г. Коваль Фредді Ейнсфорд-Хілл – В. Одринський, П. Остапенко Гаррі – М. Булгаков Джиммі – А. Курбанов, С. Яцук

театральні програми київський національний академічний театр оперети Джордж, хазяїн таверни – з. а. С. Наумов Місіс Хопкінкс – з. а. Л. Бєльська, з. а. Т. Головчанська Людина із Челсі – з. а. С. Наумов Людина із Хокстона – А. Курбанов Подруга Хопкінкс – О. Ткачова Принц – А. Курбанов Мажордом – С. Яцук Королева Трансільванії – з. п. к. З. Кравченко Довер – А. Курбанов Лялька – Г. Грегорчак, Г. Коваль Перехожі, слуги, служниці – артисти балету та хору театру Тривалість вистави – 3 год. 10 хв.

ЛЕТЮЧА МИША Оперета на 3 дії Музика Й. Штрауса Лібрето К. Хаффнера, Р. Жене Текст М. Ердмана, М. Вольпіна Режисер-постановник н. а. Т. Тимошко-Горюшко Диригент-постановник з. а. О. Мадараш Балетмейстер-постановник н. а. О. Сегаль Художник-постановник з. д. м. Польщі В. Заславський Художник з костюмів І. Давиденко Хормейстер з. д. м. В. Ворвулєв ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Розалінда – з. а. О. Ширяєва, О. Арбузова. Г. Довбня, О. Раєвська Генріх – з. а. С. Авдєєв, з. а. С. Бондаренко, А. Орлов Адель – І. Беспалова‑Примак, Г. Грегорчак

Фальк – н. а. М. Бутковський, А. Курбанов Франк – н. а. В. Богомаз, н. а. В. Рожков Альфред – з. а. В. Макойников, В. Одринський Орловський – н. а. С. Павлінов, з. а. С. Авдєєв, з. а. С. Бондаренко, А. Орлов Черговий – з. а. С. Мельниченко, з. а. Росії А. Підгородецький Лісничий – К. Басковський, О. Кушнірюк Помічник чергового – з. а. С. Наумов Невідомий – К. Басковський, О. Кушнірюк Блінд – з. а. Росії А. Підгородецький, А. Курбанов Розсильна – Н. Заболотна, А. Нагля, О. Ткачова У виставі беруть участь артисти балету, хору та оркестру театру Тривалість вистави – 3 год. 10 хв.

Сцена з вистави «Летюча миша»

театральні програми академічний молодий театр

АКАДЕМІЧНИЙ МОЛОДИЙ ТЕАТР

www.molody.kiev.ua Вул. Прорізна, 17 Тел. 278-73-92

Анатолій Крим

КВАРТЕТ ДЛЯ ДВОХ Комедія на 2 дії Режисер-постановник А. Петров Художник-постановник Л. Чернова Музичне оформлення К. Тижнової ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Олена – з. а. Л. Дементьєва, Г. Розстальна Євген – н. а. В. Легін, Я. Чорненький Євгенія – А. Костюкова, В. Ходос Вадим – А. Сомик, Д. Тубольцев Тривалість вистави – 2 год.

Михайло Старицький

ТАЛАН Мелодрама на 2 дії Режисер-постановник М. Яремків Художник-постановник В. Карашевський Художник з костюмів Л. Чернова Музичне оформлення О. Костенко Пластика Л. Попович ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Марія Лучицька – Н. Васько Паша, її родичка – С. Бочарова, Г. Розстальна Антон Квітка – М. Дробот Олена Квітка, його мати – н. а. Т. Стебловська, з. а. Т. Ігнашкіна

Степан Безродний – І. Щербак Юрій Котенко, режисер, актор, потім антрепренер – н. а. О. Безсмертний, О. Галафутник Марко Жалівницький, актор – Б. Георгієвський, А. Сомик Роман Лемішка – А. Колесник Маринка, його дочка – І. Бжезінська, Ф. Горбенко Катерина Квятковська, актриса – А. Костюкова Ганна Кулішевич, актриса – з. а. О. Швець, Н. Козленко Андрій Антипов, редактор газети – н. а. В.Шептекіта, М. Вороненко Аврам Юркевич, репортер – А. Мартинішин Тривалість вистави – 2 год.

ПРЕМ’ЄРА

Андрій Курейчик

ЛЮДИНА І ВІЧНІСТЬ Філософічна комедія на 2 дії Переклад О. Ірванця Режисер-постановник Т. Криворученко Художник-постановник Ю. Заулична Музичне оформлення О. Костенка Пластика С. Швидкого ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Людина – І. Портянко, В. Чигляєв Вічність – Н. Кленіна, О. Хижна Продюсер – Р. Равицький, А. Сомик Небуття – н. а. В. Шептекіта Знаменитості – студенти КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого Тривалість вистави – 2 год.

Марія Лучицька – Н. Васько Фото С. Українця

театральні програми академічний молодий театр ПРЕМ’ЄРА

Іштван Еркень

ТОЙ, ТОТ ТА ІНШІ Трагіфарс на 2 дії Переклад Л. Мушкетик Режисер-постановник Бела Меро (Угорщина) Художник-постановник В. Карашевський Художник з костюмів Л. Чернова Композитор О. Гоноболін Асистент режисера Я. Чорненький ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Майор – К. Бін, І. Портянко Тот – Я. Чорненький, І. Щербак Марішка – н. а. Т. Яценко, Н. Кленіна Агіка – І. Бжезінська, М. Пустова (КНУТКіТ) Листоноша – н. а. Я. Гаврилюк, н. а. В. Легін Священик Томаї – М. Вороненко, В. Кокотунов Професор Ціпріані – н. а. О. Безсмертний, н. а. В. Шептекіта Гізі Гезане – О. Куликовська, О. Узлюк Власник асенізаційної діжки – А. Колесник, Ю. Потапенко Льорінцке – Б. Георгієвський, С. Кучеренко Елегантний майор, Слуга – П. Римкевич (КНУТКіТ) Хлопчик – Даниїл Мойсеєв Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

Марія Ладо

ЗВИЧАЙНА ІСТОРІЯ Вистава на 2 дії Режисер-постановник Т. Криворученко Художник-постановник Я. Нірод Художник з костюмів Н. Рудюк Музичне оформлення О. Костенка Балетмейстер Л. Попович ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Корова – С. Бочарова, Г. Розстальна Кінь – н. а. В. Шептекіта, А. Колесник Свиня – н. а. Т. Стебловська, н. а. Т. Яценко Собака – І. Портянко, В. Чигляєв Півень – О. Галафутник, Р. Равицький Господар – І. Щербак Господиня – Н. Кленіна, О. Куликовська Даша – І. Бжезінська, Г. Васильєва, Л. Ребрик Олексій – С. Бжезінський Сусід – н. а. О. Безсмертний, н. а. Я. Гаврилюк Тривалість вистави – 2 год. 15 хв.

САТИСФАКЦІЯ Вистава на 2 дії за п’єсою Вільяма Шекспіра «Венеційський купець» Сценічна версія С. Мойсеєва Оригінальний переклад А. Бондаря Режисер-постановник н. а. С. Мойсеєв Художник-постановник О. Гавриш Художник з костюмів Ю. Заулична Композитор з. д. м. Ю. Шевченко Пластичне рішення Т. Островерх ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

Шейлок – з. а. О. Вертинський, Я. Чорненький Антоніо – з. а. С. Боклан Бассаніо – Д. Тубольцев Граціано – М. Дробот Салеріо – А. Мартинішин Лоренцо – С. Бжезінський Порція – В. Ходос Нерісса – Г. Васильєва Джессіка – І. Бжезінська Тубал – А. Петров Ланчелот Гоббо – К. Бін Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

Сцена з вистави «Той, тот та інші» Фото С. Українця

exhibitions

МУЗЕЇ Київський національний музей російського мистецтва www.kmrm.com.ua Київ, вул. Терещенківська, 9, тел. (044) 234-62-18 «Великий та чарівний тріумвірат. Врубель. Сєров. Коровін». Виставка до ювілейних дат художників Михайла Врубеля, Валентина Сєрова та та Костянтина Коровіна. Музейне зібрання живопису і графіки широко та різноманітно демонструє творчість цих майстрів, подібність їхніх естетичних ідеалів та відмінність живописних прийомів.

Музей театрального, музичного та кіномистецтва України www.tmf-museum.kiev.ua Вул. І. Мазепи, 21, корп.. 26, тел. (044) 280-16-22 Виставка «Весь світ – театр!» (до 30 січня). Театральні костюми, ескізи, ляльки, фото та макети художниці Наталії Рудюк. Час роботи: з 10.00 до 17.00, вт. – вихідний.

Час роботи: вт., пт. – з 11.00 до 18.00, ср., сб., нд. – з 10.00 до 17.00, пн., чт. – вихідні. Національний музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків www.khanenkomuseum.kiev.ua Київ, вул. Терещенківська, 15-17, тел. (044) 235-32-90 «Сузані – оберіг життя» (до 22 січня). Виставка обрядового шитва Середньої Азії XIX–XX століть з приватних зібрань України та колекції музею Час роботи: з 10.30 до 17.30, пн., вт. – вихідні.

Музей книги і друкарства України www.vuam.org.ua Київ, вул. І. Мазепи, 21, корп. 9, тел. (044) 280-79-76 Виставка живописних робіт Ореста Косара та Віктора Стогнута (до 10 грудня). Вікторія Ковальчук «Дитячі сни». Книжкова ілюстрація (із 18 грудня). Час роботи: з 10.00 до 17.00, вт. – вихідний.

виставки

MUSEUMS KYIV NATIONAL MUSEUM OF RUSSIAN ART www.kmrm.com.ua 9, Tereshchenkivska Str., tel. (044) 234-62-18

MUSEUM OF THEATRE, MUSIC AND CINEMATIC ART OF UKRAINE 21, I. Mazepy St., Bldg. 26, tel. (044) 280-16-22 Exhibition “All the world’s a stage!”. Theatrical costumes, sketches, dolls, photos and models made by artist Nataliya Rudyuk. Opened from 10.00 till 17.00, Tuesday is a day-off.

“The great and magnificent troika. Vrubel. Serov. Korovin”.

An exhibition dedicated to anniversaries of artists Mikhail Vrubel, Valentin Serov and Konstantin Korovin. Museum collection of paintings and graphics demonstrates both wide and varied talent of these artists, similarity of their aesthetic icons and differences of artistic methods. Opened: Tuesday, Friday – from 11.00 till 18.00, Wednesday, Saturday, Sunday – from 10.00 till 17.00, Monday, Thursday – closed.

MUSEUM OF BOOK AND PRINTING OF UKRAINE www.vuam.org.ua 21, I. Mazepy St., Bldg. 9, tel. (044) 280-79-76 Exhibition of paintings by Orest Kosar and Viktor Stohnuta.

NATIONAL MUSEUM OF ART NAMED AFTER BOGDAN AND VARVARA KHANENKO www.khanenkomuseum.kiev.ua 15-17, Tereshchenkivska Str., tel. (044) 235-32-90 “Suzani – amulet of life”. An exhibition of ceremonial embroidery of Middle Asia of XIX–XX cent. from private collections of Ukraine and museum’s collection. Opened from 10.30 till 17.30, Monday, Tuesday is a day-off.

Viktoriya Kovalchuk “Children’s dreams”. Book illustration. Opened from 10.00 till 17.00, Monday is a day-off.

MAINTENANCE зміст 2 Репертуар театрів і концертних залів 26 Нова сторінка на грудень 2011 року

про жагучі пристрасті

10 «Каприси» долі

Прем’єра балету в Національній опері

12 Співочий посол миру

Поновлення вистави «Емма» в театрі «Колесо»

30 Про що розмовляють лялькові персонажі

Людмила Монастирська

16 Слухаючи пушкінські рядки Моновистава Петра Миронова

Директор Театру ляльок Микола Петренко

34 Ходить сон коло вікон Прем’єра Театру ляльок

18 «Онєгін».

Нагорода та пиріг із вишнями

20 Анжеліка – квіткарка та її щастя Актриса Анжеліка Савченко

24 «За двома зайцями» і не тільки...

36 Про казковий палац 38 Театральні програмки 62 Виставки

Прем’єра Театру оперети

24 34

№12/грудень/2011 Театрально-концертний КИЇВ Інформаційно-мистецький журнал Рік заснування журналу – 1936 Засновники Міністерство культури України Національна спілка театральних діячів України Видавець ДП «Газетно-журнальне Видавництво Міністерства культури України Директор Олеся БІЛАШ Адреса редакції вул. Васильківська, 1, Київ, 03040 тел./факс: +38 (044) 498-23-65 E-mail: tckiev@ukr.net Головний редактор Наталя ПОТУШНЯК

Передплатний індекс 37112 http://uaculture.com

Над номером працювали Алла ЯКОВЕНКО, Іван ЛУБЯНКО, Фото на обкладинці Юрія ШКОДИ

Реклама та розповсюдження +38 (044) 498-23-64 +38 (050) 310-56-63

Видавнича рада Олеся Білаш (голова), Олена Воронько, Олена Чередниченко, Лариса Лебедівна, Ольга Дарибогова, Михайло Швед, Ольга Голинська, Алла Підлужна, Наталя Потушняк, Орест Когут, Марія Хрущак

Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 940 від 25.08.1994 Виходить щомісяця

Друкарня ТОВ «Мега-Поліграф» вул. Марка Вовчка 12/14, Київ, 04073, +38 (044) 581-68-15 Наклад 1000

Передрук і відтворення текстових та ілюстративних матеріалів тільки з письмового дозволу видавця

Ціна договірна

Театрально-концертний Київ – 2011. – №11. – С. 1–64

Індекс 37112