Ідеї діяльнісного підходу до морального виховання дітей дошкільного віку. Практичні матеріали.
Зміст 1. Система організації діяльності з морального виховання дітей дошкільного віку: - робота на заняттях;----------------------------------------------------------1 - робота в повсякденному житті.-------------------------------------------5 2. Конспекти занять.---------------------------------------------------------------19 3. Етичні бесіди.---------------------------------------------------------------------96 4. Дидактичні ігри та вправи.----------------------------------------------------112 5. Сценарії свят та розваг.--------------------------------------------------------131 6. Основні форми роботи з батьками.-----------------------------------------157 7. Вислови відомих людей про моральне виховання.---------------------183
Система організації діяльності з морального виховання дітей дошкільного віку Робота на заняттях Вікова група
Тема заняття
Мета заняття
Молодший дошкільний вік
«Будьмо знайомі, новачок!» Інтегроване заняття з пріоритетом соціальноморального розвитку.
Розвивати комунікативні навички дітей, виховувати товариськість. Учити виявляти інтерес до спільної для дитячого угрупування діяльності.
«Добре всім». Інтегроване заняття з пріоритетом соціально-морального розвитку.
Спонукати до активності під час малювання. Виховувати чуйність, уважність, доброзичливість, гостинність, інтерес до народної казки.
«Дружба». Інтегроване заняття:
Виховувати в дітей товариські стосунки одне до одного; вчити дітей не сваритися, а допомагати одне одному.
«Жадібність – уміння поділитися». Інтегроване заняття
Виховувати доброзичливі відносини одне до одного. Вчити дітей завжди ділитися іграшками при цьому завжди говорити слова вдячності, доброзичливості, чуйності.
«Допоможемо зайчикові!» Інтегроване заняття з пріоритетом соціально-морального розвитку.
Розвивати пізнавальний інтерес до навколишнього світу. Формувати в малят позитивні моральні якості (доброти, співчуття, людяність).
«Усміхнулось сонечко». Інтегроване заняття з пріоритетом соціально-морального розвитку.
Розвивати пізнавальний інтерес, активність, мислення. Виховувати бажання дарувати радість та усмішку оточуючим. Дати поняття настрій: радість, сум. Причини виникнення емоцій.
«Мої друзі» Інтегроване заняття з пріоритетом соціально-морального розвитку
Закріпити правила спілкування; виховувати та створювати атмосферу довіри, радість від спілкування. Формувати в дітей навички доброзичливого ставлення до товаришів.
Середній дошкільний вік
«Щоб дружити й не тужити». Інтегроване заняття з пріоритетом соціально-морального розвитку.
Заохочувати дружні, товариські стосунки; вчити неупереджено та позитивно ставитись одне до одного, вживати ввічливі та лагідні слова.
«Ліки від вередливості». Інтегроване заняття.
Розвивати вміння дітей аналізувати вчинки власні та своїх однолітків. Виховувати слухняність, розсудливість, людяність, щирість.
«Чарівні слова». Інтегроване заняття.
Закріпити в активному словнику дітей ввічливі слова. Продовжувати уточнювати знання дітей про загальноприйняті норми культури поведінки й спілкування.
«У світі все починається з мами». Інтегроване заняття з пріоритетом соціально-морального розвитку
Розвивати зв‘язне мовлення дітей, прагнення наслідувати позитивні якості батьків; виховувати повагу та любов до матері.
«У Сонечка вчимося доброти». (заняття з розвитку мовлення та культури мовленнєвого спілкування)
Уточнювати і розширювати уявлення дітей про дружні взаємини між людьми. Виховувати доброту, чуйність, уважність, ввічливість, бажання допомогти іншим.
« Шукаємо маму Зайчика». (заняття з розвитку мовлення та культури мовленнєвого спілкування).
Розвивати у дітей зв‘язне мовлення. Формувати вміння слухати дорослого, співчутливо ставитись до переживань інших.
«Мама й тато найдорожчі люди» (заняття з розвитку мовлення та культури мовленнєвого спілкування).
Розширювати знання дітей про найближчих, найдорожчих людей маму і тата. Вчити розрізняти права та обов‘язки різних членів сім"ї.
«Земля – наш спільний дім». Інтегроване заняття.
Учити дітей зіставляти і аналізувати добрі і погані вчинки, цінувати своїх рідних. Виховувати тепле ставлення до батьків, дбайливе ставлення до рослинного і тваринного світу найближчого оточення.
«Нащо ліпший клад, коли в сім’ї лад». Інтегроване заняття.
Збагатити та розширити соціальний та моральний досвід дітей. Виховувати почуття гідності, любові і поваги до своїх рідних.
«Добре слово солодке, як мед». Інтегроване заняття.
Вчити дітей усвідомлювати ( за допомогою творів В.О. Сухомлинського), що до людей слід ставитися привітно, доброзичливо; вчити культури спілкування.
Заняття - бесіда на морально-етичну тему: «Що таке співчуття?».
Ознайомити дітей з емоційними проявами людини. Виховувати повагу до людей.
«Салат казковий». Інтегроване заняття.
Старший дошкільний вік
Формувати у дітей розуміння доброго, позитивного вчинку. Вчити дітей доброзичливо ставитися до оточуючих.
Цикл занять про рідне місто Формувати в дітей уявлення про історію Заняття-екскурсія: «Подорож вулицями рідного рідного краю. Розвивати любов і почуття гордості до свого міста. міста». «Природа нашого міста» Інтегроване заняття з пріоритетом художньоестетичного розвитку).
Дати дітям знання про те яку користь для людей і їхнього здоров‘я дає ліс. Виховувати бережне, дбайливе ставлення до природи.
Заняття-екскурсія в етнографічний музей.
Збагатити знання дітей про побут, речі домашнього вжитку, одяг мешканців нашого міста в минулому. Викликати інтерес до минулого нашого народу. Уточнити та розширити уявлення дітей про рідне місто Золочів, виховувати почуття гордості за рідний край, його багатства, красу природи.
Інтегроване заняття: «Вулиця на якій я живу». (пізнавальний, художньоестетичний розвиток). Інтегроване заняття: «Мешканці наших лісів» (пізнавальний розвиток, художньо-естетичний розвиток.)
Удосконалювати вміння спостеріггати за тваринами. Виховувати дбайливе ставлення до природи.
Інтегроване заняття: «Люди-головне багатство рідного краю» (пізнавальний, художньоестетичний розвиток)
Дати поняття, що люди, які живуть в нашому місті працьовиті, розумні, чесні, дбають, щоб наше місто було гарним. Закріпити правила поведінки в різних ситуаціях.
Заняття – гра: « У музеї »
Продовжувати формувати у дітей через сюжетно – рольову гру «У музеї» знання про витвори українських митців. Виховувати інтерес до народного мистецтва, здатність відчувати красу.
Екскурсія в парк рідного міста.
Формування екологічної культури у дітей дошкільного віку. Виховувати любов до рідного краю, дбайливе ставлення до природи.
Заняття-екскурсія у бібліотеку.
Ознайомити дітей з бібліотекою, її призначенням, працею бібліотекаря; викликати бажання стати активними читачами й помічниками бібліотекаря.
Екскурсія на швейну фабрику.
Ознайомити дітей із працею людей на швейній фабриці; виховувати допитливість, повагу до праці кравців.
Інтегроване заняття: «Калинове намисто» (з використанням творів Т.Г. Шевченка; народознавство, аплікація) Інтегроване заняття: «Національні та державні символи України»
Поглибити і розширити знання дітей про народну символіку. Збагачувати активний словник зразками віршів класика української літератури Т. Г. Шевченка. Дати поняття про державні та національні символи; ознайомити з історією України. Розвивати патріотичні та естетичні почуття. Формувати бажання якомога більше дізнатися про історичне минуле своєї Батьківщини. Виховувати почуття любові і гордості за неї, бажання берегти народні звичаї, традиції.
Вікова група Молодший дошкільний вік
Робота в повсякденному житті Тема Мета
«Будьмо знайомі, новачок!» Етична бесіда: «Добрий день, вам, люди».
Довести до свідомості дітей що взаємодія з іншими - це насамперед привітне, люб‘язне, доброзичливе ставлення до інших дітей.
Дидактична гра: «Як ми новачка підтримали»
Виховувати у дітей доброту, жалість, милосердя; вчити дітей добирати словаознаки (прикметники, дієслова) для завершення розпочатих речень.
Дидактична гра: «Давайте познайомимося!»
Закріпити вміння дітей знайомитись, називати своє ім'я, уживати у своєму мовленні ввічливі слова.
Дидактична гра: «Назви ласкаво дитину, яка поруч»
Учити дітей ласкаво звертатись до однолітків; виховувати дружелюбність.
Дидактична вправа: «Який настрій?»
Формувати вміння розрізняти та називати емоції.
Читання художньої літератури.
І. Блажкевич « У дитячому садку». І. Мирошниченко «Мирилочка», «Пробачалочка».М. Познанська «Здрастуй, хлопчику маленький», «Новачок Тарас».
«Добре всім». Учити дітей говорити одне одному Дидактична гра: «Ланцюжок компліментів». компліменти; розвивати мовлення, мислення; виховувати дружелюбність. Дидактична вправа: «Увічливі слова»
Учити дітей уживати у своєму мовленні ввічливі слова; учити розуміти, що ввічливість – це гарна якість людини.
Дидактична вправа: «Чемні діти»
Закріплювати із дітьми ввічливі слова; виховувати чуйність.
Читання художньої літератури.
І. Січовик «Невихований ведмідь». М. Познанська «Здрастуй, сонечко!». К. Перелісна «Чарівні слова».
«Дружба». Дидактична гра: «Допоможемо ляльці знайти друзів»
Закріплювати вміння дітей знайомитись, пропонувати дружбу; виховувати дружелюбність.
Дидактична гра: «Озвуч картинку»
Виховувати культуру спілкування, формувати практичні вміння звертатись до співрозмовників.
Дидактична гра: «Добрий друг»
Формувати у дітей узагальнене уявлення про дружбу і товаришування.
Дидактична вправа:«Квітка Продовжувати вчити дітей говорити доброти». компліменти, увічливі слова; виховувати доброзичливість. Читання художньої літератури.
Марійка Підгірянка «Кого я люблю». П. Воронько «Друзяки». Л. Яковенко «Про дружбу» В. Васильчук «Подружились».
«Жадібність – уміння поділитися». Дидактична гра: «Оціни вчинок»
За допомогою сюжетних картинок розвивати уявлення дітей про добрі та погані вчинки; виховувати чуйність, доброзичливість.
Дидактична гра: «Добре – погано»
Закріпити загальноприйняті норми поведінки по відношенню до інших дітей.
Дидактична вправа: «Намисто добрих слів»
Виділити гарні людські риси і побачити їх один в одного. Розвивати вміння аналізувати поведінку дітей.
Дидактична вправа: «Добре чи погано »
Спонукати дітей до прояву добрих вчинків, аналізувати.
Читання художньої літератури.
Н. Григор‘єва «Жадібність». В. Осєєва «Сам себе покарав». М. Стеценко «Новий велосипед» Угорська народна казка «Двоє жадібних ведмежат».
«Допоможемо зайчикові!» Дидактична гра: «Чарівні слова»
Продовжувати розвивати і формувати в дітей засоби спілкування; виховувати бажання бути ввічливими, доброзичливими.
Дидактична гра: «Коли приходить доброта»
Усвідомлення значення доброти в житті людини; усвідомлення свого емоційного стану, уміння адекватно його виражати.
Дидактична гра: «Скажи зайчику добрі слова»
Виховувати дружні взаємини між дітьми; вчити дітей вживати добрі слова, передаючи потрібну інтонацію.
Дидактична вправа: «Назви все довкола ласкаво та ніжно» Читання художньої літератури.
Продовжувати вчити дітей вживати ласкаві та ніжні слова, вправляючи в утворенні зменшувально-пестливої форми відповідних слів. І. Мирошниченко «Вірші-привітання» Дж. Родарі «Рожеве слово «привіт». К. Перелісна «Чарівні слова». В. Бірюков «Добрі слова»
«Усміхнулось сонечко». Дидактична гра: «Чарівник»
Виховувати дружні взаємини між дітьми, вміння виявляти увагу та турботу, бажання бути привітним до оточуючих.
Дидактична вправа: «Посмішка по колу» Дидактична вправа: «Спілкування без слів» Читання художньої літератури.
Тренувати виразну міміку. Розвивати почуття доброзичливості. К. Перелісна «Ой, ти сонечко». М. Познанська «Ромашка». Українська народна казка «Лисичка та Журавель».
«Мої друзі» Етична бесіда: «Кого ми називаємо другом?»
Закріпити знання про риси справжнього друга.
Дидактична гра: «Подаруй подарунок другові»
Виховувати доброзичливість, бажання подарувати радість другові.
Дидактична вправа: «Опиши друга»
Виховувати доброзичливість, уважність одне до одного.
Читання художньої літератури
Л. Яковенко «Про дружбу» В. Васильчук «Подружились». Г. Гриненко «Пісня про дружбу».
«Щоб дружити й не тужити». Етюд: «Відвідування хворого друга»
Виховувати доброзичливість, емпатію.
Дидактична гра «Знайди потрібне слово»
Завершити речення морального змісту, правильно підібравши останнє слово.
Гра-роздум: «Кого ти в друзі обереш?»
Учити розрізняти вирази облич: спокійного, усміхненого, здивованого, сумного,злого, байдужого.
Конструювання: «Місточок дружби».
Учити виконувати роботу дружно й без суперечок.
«Ліки від вередливості». Дидактична гра: «Зміни настрій»
Гра-інсценізація: «Вередливе ведмежатко» Дидактична гра: «Природа-вереда» Читання художньої літератури
Відтворити мімікою, звуками, позами, жестами різні стани людини: сердитий, схвильований, здивований, радісний, дуже веселий. Виховувати поміркованість. З якими явищами природи можна порівняти вереду? Які діти слухняні? Л. Верхова «Впертий віслючок». Н. Забіла «Вереда». Г. Бойко «Вереда»
«Чарівні слова». Дидактична гра: «Як коли вітаються?»
Закріпити з дітьми правила вітання, коли і як вітатися.
Дидактична гра: «Які бувають ввічливі слова?»
Уточнити уявлення малюків про те, які бувають «чарівні» слова.
Дидактична гра: «Чарівні слова»
Продовжувати розвивати і формувати в дітей засоби спілкування; виховувати бажання бути ввічливими, доброзичливими.
Дидактична вправа: «Колобок»
Продовжувати вчити і допомагати дітям запам‘ятати ввічливі слова.
«У світі все починається з мами». Дидактична гра: «Яка твоя мама?»
Учити добирати та назвати якомога більше слів-прикметників, що характеризують найближчу людину – маму.
Мовленнєва гра: «Це – моя матуся»
Закріпити уміння дітей розповідати про свою маму, пропонуючи дітям перегляднути фотографії з нею.
Творча гра: Виховувати у дітей вдячність своїм «Якби я став чарівником…» матусям, пропонуючи поміркувати, що вони б зробили для своїх матусь. Читання художньої літератури
І. Блажкевич «Чи є в світі що світліше». В. Гринько «Ще в колисці немовля». А. Костецький «Все починається з мами». М. Чумарна «Моє сонечко, матуся».
«У Сонечка вчимося доброти». Дидактична гра: «Намисто добрих слів» Дидактична гра: "Кому потрібне сонечко"
Виділити гарні людські риси і побачити їх один в одного. Виховувати бажання піклуватися про навколишнє.
Дидактична вправа: «Скажи лагідно»
Учити дітей ласкаво звертатись до однолітків; виховувати дружелюбність.
Читання художньої літератури
І. Мирошничено «Добрим бути зовсім не важко». В. Бірюков «Добрі слова» А. Дімаров «Для чого людині серце». Латиська народна казка «Добрі брати». М. Магера «Добра дівчинка».
« Шукаємо маму Зайчика». Дидактична гра: «Назви членів своєї сім’ї»
Закріпити вміння дітей чітко називати членів своєї сім‘ї; розвивати пам'ять, зв'язне мовлення; виховувати любов до своєї родини.
Дидактична гра: «Хто найголовніший»
Учити дітей називати членів своєї сім'ї; підводити до розуміння, що в світі головні – і діти, і дорослі; виховувати любов та повагу до своєї сім'ї.
Дидактична вправа: «Маленькі помічники»
Підводити дітей до розуміння, що потрібно допомагати мамі, рідним людям і віддавати їм свою любов; учити дітей розповідати про свою допомогу в своїй родині.
«Мама й тато найдорожчі люди» Дидактична гра: «Що потрібно для роботи?» Етична бесіда: «Властивості любові.»
Середній дошкільний вік
Закріпити з дітьми назви основних домашніх справ мами і тата. Навчити дітей емоційно, естетично сприймати навколишній світ; сприяти розвитку дитячої уяви та фантазії; виховувати у дітей почуття любові до найдорожчих рідних людей мами і тата.
Дидактична вправа: «Мама — мамуся»
Учити добирати пестливі слова.
Читання художньої літератури
О. Пархоменко «Я матусю дожидаю». М. Петрів «Шануй старших». О. Стрілець «Помічниця». В. Каюков «Рідна мамо, рідний тато!». Л. Компанієць «Працьовита в нас сім‘я».
«Земля – наш спільний дім». Дидактична вправа «Приємні побажання». Дидактична вправа: ―Аплодисменти по колу‖
Учити дітей дарувати приємні побажання іншим. Учити розрізняти добрі та погані вчинки.
Дидактична гра: ―Кого не вистачає?‖ Читання художньої літератури
Вчити дітей бути уважними один до одного. М. Коцюбинський «Дві кізочки». М. Коцюбинський «Про двох цапків». І. Мирошничено «Ввічливі загадки». М. Побелян «Забіяка-горобець». Н. Григор‘єва «Не ім‘я людину красить», «У нашому домі». А. Костецький «Як зробити день веселим».
«Нащо ліпший клад, коли в сім’ї лад». Дидактична гра: «Підбери лагідні слова для рідних»
Учити лагідно звертатися до членів сім‘ї.
Дидактична гра: «Відгадай подарунок»
Закріпити знання про емоції, міміку та жести.
Дидактична гра: «Складемо Закріпити уміння дітей складати коротку історію» розповідь про членів своєї сім‘ї. Читання художньої літератури
А. Карамичев «Неслухняні діти». О. Благініна «Навчу брата чобітки взувати». В. Каюков «Рідна мамо, рідний тато!». Т. Коломієць «Братик і сестричка». Л. Компанієць «Працьовита в нас сім‘я». У. Кравченко «Рідне гніздо». В. Ладижець «Люлі, люлі, спи, сестричко».Б. Лепкий «Як мені вас не любити».
«Добре слово солодке, як мед». Етична бесіда: ―Добро в нашій душі‖
Читання художньої літератури
Визначити і допомогти дітям усвідомити значення категорій «добро» і «зло»; створити ситуацію, за якою дитина може виявити доброту і відчути від цього задоволення. І. Мирошниченко «Ввічливі загадки», «Добрим бути зовсім не важко», «Лічилочка-утіша-лочка». А. Дімаров «Для чого людині серце».
Старший дошкільний вік
Цикл занять про рідне місто Заняття-екскурсія: «Подорож вулицями рідного міста». Настільно-друкована гра: « Подорож по місту Золочів» .
Дидактачна гра: «Визначні пам’ятки міста»
Розширювати знання дітей про місто Золочів. Формувати у свідомості дітей поняття "мала" і "велика Батьківщина". Пробудити почуття гордості за свою Україну. Виховувати патріотизм. Формувати патріотичний світогляд на основі активізації знань про визначні пам‘ятки рідного міста, країни; закріпити в дітей знання про рідну країну, місто (село), які вони отримали під час бесід із вихователем.
Конструювання: Формувати вміння уявляти схему май«Побудую містечко, в якому бутньої конструкції; самостійно визная хотів би жити» чати призначення і просторове розміщення власної будівлі. Дидактична гра: «Загадкові силуети»
Читання художньої літератури
Проводити патріотичне виховання через активізацію знань про визначні місця рідного краю; розвивати творчу уяву, пам‘ять, мислення; закріпити знання дітей про визначні місця свого міста, країни. Легенди про Золочів.
Інтегроване заняття: «Природа нашого міста» Дидактична гра: «Як допомогти природі?»
Дидактична гра: «Упізнай тваринку за описом».
Вчити дітей знаходити таку відповідь, щоб допомагати рослинам, тваринам нашого краю. Удосконалювати знання дітей про свійських тварин; учити знаходити картинки за описом; розвивати уважність, пам‘ять, мислення.
Дидактична гра: «Назви одним словом».
Учити дітей класифікувати предмети, вживати у своєму мовленні слова-узагальнення.
Дидактична гра: Учити дітей упізнавати і називати пта«Визволи пташку з клітки». хів; розвивати зорову пам‘ять, мислення; виховувати любов до природи. Дидактична гра: «Упізнай за описом».
Учити дітей упізнавати дерева та кущі за описом; розвивати уважність.
Заняття-екскурсія в етнографічний музей. Гра: «Можна – не можна».
Поведінка у музеї.
Дидактична гра: «Збери візерунок».
Продовжувати знайомити дітей з народними ремеслами; формувати інтерес до народних традицій.
Сюжетно-рольова гра: «Екскурсія до музею народної іграшки».
Вправляти дітей у виконанні взятої на себе ролі. Виховувати бережливе ставлення до іграшок, патріотичні почуття.
Інтегроване заняття: «Вулиця на якій я живу». Дидактична гра: «Хто де живе?»
Учити дітей називати свою домашню адресу; розвивати пам‘ять, увагу.
Дидактична гра: «Зачароване місто».
Закріпити уявлення дітей про архітектуру сучасних будівель та споруд; познайомити з архітектурними особливостями міста; формувати патріотичний світогляд.
Дидактична гра: «Подорож містом».
Закріпити знання дітей про рідне місто. Виховувати патріотичні почуття через активізацію позитивного ставлення дітей до рідного міста.
Дидактична гра: «Квітка доброти».
Продовжувати вчити дітей говорити компліменти, увічливі слова; розвивати мовлення дітей, пам‘ять, фантазію; виховувати доброзичливість.
Інтегроване заняття: «Мешканці наших лісів» Дидактична гра: «Скажи, яка тваринка».
Учити дітей добирати прикметники до іменників; розвивати мислення, мовлення, увагу.
Дидактична гра: «Рослини нашого лісу».
Закріпити знання про природні багатства рідного краю, про лісові рослини своєї місцевості.
Дидактична гра: «Хто в лісі живе?».
Закріплювати знання дітей про диких тварин; розвивати пам‘ять, мовлення; виховувати любов до тварин.
Словесна гра: «Назви пташку».
Учити дітей упізнавати і називати птахів; розвивати зорову пам‘ять, мислення; виховувати любов до природи.
Хороводна гра: «Танок лісових рослин».
Закріпити знання дітей про рослини лісу; розвивати вміння гратись у хороводні ігри.
Дидактична гра: «Хто де живе і що їсть?».
Закріпити знання про тварин, їхній спосіб поведінки, харчування; викликати бажання турбуватися про них.
Творче завдання «Турботливий світ»
Закріпити знання дітей про рослини та тварин лісів. Викликати бажання турбуватися про них.
Інтегроване заняття: «Люди-головне багатство рідного краю» Дидактична гра: «Відгадай професію за описом».
Учити дітей упізнавати професію за описом; удосконалювати знання про професії дорослих.
Дидактична гра: «Усі професії потрібні».
Закріпити знання дітей про професії дорослих; підводити до розуміння, що всі професії потрібні та важливі; розвивати пам‘ять, увагу, мислення.
Дидактична гра: «Кому що потрібно для роботи?».
Удосконалювати знання дітей про професії дорослих; знаходити предмети, що потрібні для певної професії.
Дидактична гра: «Хто ким працює?».
Розвивати вміння дітей називати професії дорослих за предметами, що потрібні для професії. Виховувати повагу до праці дорослих.
Дидактична гра: «Інтерв’ю».
Учити дітей повним реченням відповідати на запитання вихователя; розвивати увагу, зв‘язне мовлення. Виховувати повагу до праці дорослих.
Дидактична гра: «Хто що виготовив?».
Дітям пропонуються вироби виготовлені на підприємствах нашого міста.
Читання художньої літератури
Н. Григор‘єва «Не ім‘я людину красить». І. Панасюк «Я не по-думав про інших». М. Петрів «Шануй старших».
Екскурсія в парк рідного міста Дидактична гра: «Назви дерево».
Учити дітей упізнавати і називати дерева, які ростуть в парку; виховувати любов до природи.
Дидактична гра: «Перелітні та зимуючі птахи».
Учити дітей упізнавати і називати зимуючих та перелітних птахів; класифікувати їх.
Словесна гра: «Що змінилось?».
Учити дітей помічати в пейзажах зміни; розвивати зорову пам‘ять, увагу; виховувати бережне ставлення до природи.
Заняття-екскурсія у бібліотеку. Дидактична гра: «Світлофор Моргайчик».
Закріпити з дітьми сигнали світлофора та їх значення; розвивати уважність; уміння швидко реагувати на сигнали світлофора.
Екскурсія на швейну фабрику. Дидактична гра: «Який одяг?».
Закріплювати знання про назви одягу. Виховувати дбайливе ставлення до одягу різного призначення.
Дидактична гра: «Добери пару».
Учити дітей добирати пару до одягу, взуття; розвивати зорову пам‘ять, мислення; виховувати естетичність.
Сюжетно-рольова гра: «Магазин одягу».
Продовжувати вчити дітей називати одяг, класифікувати одяг та взуття; розвивати зорову пам‘ять, мовлення, увагу.
Дидактична гра: «Одяг для ляльок».
Продовжувати вчити дітей називати український національний одяг (сорочкавишиванка, спідниця, чоботи, вінок, шаровари тощо); розвивати пам‘ять, мовлення; виховувати патріотичні почуття на основі бесіди про національний український одяг.
Інтегроване заняття: «Калинове намисто» (з використанням творів Т.Г. Шевченка, народознавство, аплікація) Читання художньої літератури
Т.Г. Шевченко «Зацвіла в долині...», «Сонце гріє, вітер віє...», «Тече вода зпід явора», «Над Дніпровою сагою...», «Нічого кращого немає...». Легенда про калину.
Інтегроване заняття: «Національні та державні символи України» Дидактична гра: «Символи нашої країни».
Закріпити в дітей знання про державні символи України; проводити патріотичне виховання через бесіду про державні символи країни; розвивати пам‘ять, мислення.
Словесна гра: «Яка наша Україна?»
Україна - могутня. А ще яка? Діти продовжують. Наприклад: Україна - калинова, квітуча, зоряна, барвінкова, багата, співуча, барвиста, дружня, мила, дорога, гарна, рідна.
Дидактична гра «Яка наша мова?»
Учити дітей використовувати слова, які характеризують нашу українську мову: (солов'їна, милозвучна, калинова, рідна, красива, пісенна, барвінкова, материнська, неповторна, казкова, співуча) Виховувати любов до рідної мови.
Читання художньої літератури
Українські народні казки «Кирило Кожум‘яка», «Іван-Побиван», «Покотигорошко». Д. Чередниченко «Родовідне дерево». Т. Шевченко «Не цурайтесь!». Ю. Шкрумеляк «Мала українка», «Розмова дитини з матір‘ю», «Я – українська дитина».
Конспект заняття з пріоритетом соціально-морального розвитку: «Шукаємо маму Зайчиху». (молодший дошкільний вік) Мета: Розвивати у дітей зв‘язне мовлення, вміння розповідати коротенькі вірші, потішки. Збагачувати активний словник іменниками, прикметниками, дієсловами; вправляти у правильному вживанні іменників з прийменниками: на, під, біля, в. Формувати вміння слухати мовлення дорослого, розуміти й виконувати словесні прохання, співчутливо ставитись до переживань інших. Матеріал: предметні картинки, іграшковий зайчик, зайчиха, їжачок, ведмедик, три різні площинні хатинки, сонечко без промінців, метелики на паличках. Хід заняття Вихователь: - Малята, ми охоче кудись мандруємо разом. То й сьогодні, як уже не раз було, знову вирушимо до лісу. Відгукується на чийсь нібито плач, запитує, хто це, й показує дітям іграшкового зайчика. (Тут і далі промовляє за відповідних персонажів). Вихователь: - Чому ти плачеш, Зайчику? (Я свою маму загубив). Діти вітають Зайчика й вирішують йому допомогти. Йдучи разом з ним «лісом», натрапляють на хатинку. Діти (разом з дорослим). Хто, хто в хатинці живе? (З’являється їжачок). Їжачок. Фок-фок, я працьовитий Їжачок. Вихователь: - Вибач, будь-ласка, що ми тебе потурбували. Ми шукаємо Зайчикову маму, просимо, скажи, чи не бачив ти її? Їжачок. Не бачив. А яка в Зайчика мама? Діти (діти відповідають на запитання вихователя). Добра, ніжна, лагідна, гарна, мила, пухнаста, весела. Їжачок. Я не бачив її тому, що сидів у себе в хатині і розглядав картинки. Зараз вам їх покажу. А ти, Зайчику, не журись, твоя мама обов`язково знайдеться. Вихователь: - Діти, давайте розглянемо картинки й скажемо, які їхні звичайні та лагідні назви. Діти розглядають предметні картинки і називають їх звичайним і пестливим словом: сонце - сонечко, заєць - зайчик, їжак - їжачок, качка - качечка, книжка - книжечка, лялька - лялечка, квітка - квіточка, ваза - вазочка, гриб - грибочок, м`яч – м`ячик. Їжачок хвалить дітей і дарує парні картинки на згадку. Вихователь: - Дякуємо тобі, Їжачку, за гарні картинки, а нам уже час іти далі - шукати Зайчикову маму. Діти. До побачення, Їжачку. Йдучи лісом, знову бачать хатинку. Діти. Хто, хто в хатинці живе? (визирає Жабка). Жабка. Ква-ква-ква , я жабка - квакля, ква-ква-ква. Діти. Доброго дня, Жабко.
Вихователь. Скажи нам, будь-ласка, чи не бачила ти Зайчикової мами? Жабка. А що вміє Зайчикова мама? Діти. Вона вміє бігати, стрибати. Жабка. Я також люблю стрибати. Пострибайте зі мною. Діти стрибають і звуконаслідують Жабку: ква-ква. Вихователь: - Діти, Жабка ще хоче пограти з вами в піжмурки. Закрийте очі, а вона буде ховатися. (Ховає іграшку в різні місця). Де сидить Жабка? (На столі, під столом, біля хатки). Жабка дуже задоволена грою, але нам треба далі шукати Зайчикову маму. Діти підходять до іншої хатинки, де над дверцятами висить дзвіночок. Вихователь пропонує подзвонити. Чути Ведмедиків голос. Ведмедик. Хто це мене будить? Іще рано, я хочу спати й не встану, доки сонечко не зазирне до мене у віконечко. Вихователь: - Давайте попросимо сонечко зазирнути у Ведмедикову хатинку. Діти. (Разом з дорослими) Заглянь, заглянь, сонечко, У ведмедикове віконечко. Ми тут граємось, Тебе дожидаємось. Вихователь показує іграшку - сонечко без промінців. Вихователь: -Яке з‘явилося сонечко? (Кругле, сумне,невеселе). -А чому воно невеселе? (У нього немає промінчиків ). -Давайте подаруємо сонечкові промінці (роздає дітям довгі прищепки й вони прикріплюють їх). -Якого кольору промінці? (Жовті). Вихователь водночас прикріплює очі й усмішку. Вихователь: - Яке тепер стало сонечко? ( Радісне, веселе). Погляньте, наше сонечко розбудило Ведмедика, й він вийшов до нас. Ведмедик. Дякую вам, діти, за те, що допомогли сонечку розбудити мене. А то я спав би аж до вечора. Діти. Ведмедику, ми шукаємо Зайчикову маму. Ти не знаєш, де вона? Ведмедик. Не турбуйтесь, я вам допоможу. Усі разом просять сонечко: - Сонечко, освіти нам дорогу до Зайчихи! Діти йдуть і зустрічають Зайчиху. Зайчиха. Чом ти, Зайчику тремтиш? Ти злякався, що мене загубив? А я просто в город ходила. Принесла тобі морквинку і свіженьку капустинку. Зайчик. Я люблю тебе, матусю! Зайчиха. Дякую вам, малята, за те, що допомогли моєму синочкові знайти мене. Та на мене чекають інші зайченята. Вони голодні, хочуть капусточки, морквочки. Вихователь: - Давайте допоможемо Зайчисі приготувати своїм діткам салат з капусти.
Діти. (разом з дорослими імітують рухи за змістом віршика) Ми капусту січемо, Ми капусту тремо. Ми капусту солимо. Зайчиха. Дякуємо вам, малята! За це я почастую вас смачними яблучками. А ще запрошую на чарівну галявину спогадів про літо. І ось ми тут. Чути в запису спів птахів. Вихователь: - Яка пора року на цій галявині? (Літо). Сонячному теплу й світлу радіють тварини, комахи, у лісі квітнуть квіти, весело співають пташки. А що це на галявинці таке барвисте? (Показують метеликів на паличках). Давайте й ми перетворимось на чарівних метеликів. Метелик. Я - Метелик. Я радісно літаю і сонце зустрічаю. Я сідаю на гарненькі квіточки. Мене на стебельці гойдає вітерець. Вихователь: Ну а зараз, дітвора, Мерщій, метелики летіть, Буде в нас весела гра. Квіточки свої знайдіть У кожного метелика є колір свій, Уважно квітку обирайте, Тож ти його тепер знайти зумій. Про колір свій не забувайте. Проводиться гра: «Знайди квітку для метелика». Подорож завершується. Вихователь і діти. До побачення, чарівний ліс! До побачення, Зайчихо!
Конспект заняття з пріоритетом соціально-морального розвитку: «У Сонечка вчимося доброти» (молодший дошкільний вік) Мета: Уточнювати і розширювати уявлення дітей про однолітків, дружні взаємини між людьми. Формувати комунікативну компетентність - вміння легко і невимушено спілкуватися з дорослими та однолітками, підтримувати розмову відповідно до ситуації, використовувати засоби інтонаційної виразності, регулювати темп мовлення,вживати загадки, прислів‘я, приказки. Розвивати увагу, уяву, пам‘ять, мислення. Виховувати доброту, чуйність, уважність, ввічливість, бажання допомогти іншим. Матеріали: декорація лісу, маски (лисиці, їжака, зайця, сороки, колобка), кошик з фруктами та овочами, вирізані з картон різнокольорові листочки, кошики, великий конверт, сюжетна картина, фарби, аркуш ватману, серветки. Хід заняття Вихователь. Добрий день, малята! Як я рада вас усіх бачити. А ви хто? Тоді давайте привітаємо одне одного і побажаємо усім доброго дня. Нумо разом всіх вітати: «Добрий день!». Дружно й весело казати: «Добрий день!». Вліво-вправо повернемось, Одне одному всміхнемось: «Добрий день, добрий день!». Діти вітаються,приклавши руки до грудей і злегка киваючи головою. Чути стук у двері, заходить дитина в масці Колобка. Колобок. Добрий день, малята! Я чув, що у цьому садку дуже добрі діти, тому й вирішив сюди завітати. У мене сталася неприємність, і мені дуже потрібна ваша допомога. Вихователь спонукає дітей розпитати у Колобка, що трапилося, виявити співчуття. Колобок. Я заблукав і не знаю, як потрапити до своїх дідуся й бабусі. До того ж, йти лісом самому дуже страшно... Діти погоджуються допомогти. Вихователь. Ще один наш добрий друг вирішив нам допомогти. Здогадуєтесь, малята, хто це? - По блакитній хустинці жовтий клубочок мандрує, людям світло дарує. (Сонечко). Грає весела музика, до зали заходить дитина у масці Сонечка. Сонечко. Добрий день, малята! Впізнали мене? Я - Сонечко яскраве, До людей ласкаве. Теплом усіх голублю, Тому мене так люблять.
Вихователь. Діти, а давайте й ми подаруємо Сонечку частинку тепла - скажемо про нього теплі, лагідні слова. Яке наше Сонечко? (Лагідне, золоте,привітне, добре, ніжне, тепле, яскраве,гарне ласкаве). Молодці, малята, добрі слова назвали. А тепер давайте трішки пограємось. Дидактична гра: «Кому потрібне сонечко» На столі вихователь розкладає картки із зображенням об"єктів живої та неживої природи, предметів навколишньої дійсності. Діти вибирають ті, які потребують сонця, пояснюючи свій вибір. Сонечко. Дякую вам, діти, за те, що так мене потішили. За це я проведу вас до хатинки дідуся й бабусі, адже я знаю всі стежинки у полі, лузі й лісі. Підемо до лісу через луг. Я природі - завжди вірний друг, Тож і ви, й тваринки не топчіть, Матінку - природу бережіть. Сонечко пропонує взяти з собою гостинці - кошик з овочами і фруктами, раптом зустрінуть когось по дорозі. Йдуть під музичний супровід. Назустріч виходить дитина в масці Зайчика. Зайчик. Добрий день, малята! Вітаю на казковому узліссі. Залюбки запросив би вас до лісу, але не можу, поки ви не відгадаєте загадки. Готові? -Навесні веселить, влітку холодить, восени годує, а взимку гріє. (Ліс). -Влітку сірий, взимку білий. (Заєць). - Сидить дівчина в коморі, а коса її на дворі. (Морква). Зайчик. Молодці! Остання загадка була про мої улюблені ласощі. До речі, ви знаєте, що морква не тільки смачна, а й корисна. Можете назвати чим? (У ній є бета каротин, вуглеводи, вітаміни А, С, Р). Тепер, коли ви впоралися із завданням, можете заходити до казкового лісу. Діти дякують Зайчику, частують його,дістаючи з кошика морквинки. Йдуть далі під музичний супровід. Зустрічають Їжачка. Їжачок. Добрий день, малята! Я готуюсь до зими, збираю сухі листочки. З них я хочу зробити собі й своїм діткам тепленькі ковдри різних кольорів, щоб не переплутати де чия. Сонечко пропонує дітям допомогти Їжачкові. Діти погоджуються. Їжачок радіє. Їжачок. Дуже дякую за вашу доброту. Лише будьте уважні: для ковдри потрібні тільки сухі листочки, тож зелені не збирайте. Дидактична гра «Осінні листочки» Вихователь розкладає перед дітьми вирізані з картону листочки різних кольорів і кошики. Діти сортують окремо жовті, оранжеві, червоні, багряні листочки, не чіпаючи зелених. Їжачок. Дякую, друзі, що відгукнулися і допомогли. Я дуже цьому радий. Не дарма кажуть: коли у друзів лад, усякий тому рад. Діти частують Їжачка, вибираючи з кошика яблука. Сонечко пропонує діткам трохи відпочити і зробити разом з ним психогімнастику
Психогімнастика «Я - маленьке Сонечко» Сонечко. Я - маленьке сонечко. Я прокидаюся, вмиваюся чистою росою з пелюсток квітів. Розчісую свої промінці і піднімаюся вище і вище, сяю яскравіше, і яскравіше, і ніби аж більшаю... І от я вже - велика куля, повна тепла і світла. Я дарую своє тепло всім: небу, хмаринкам, річкам, полям, людям. І від цього стаю ще більшим, і ще теплішим. Мені так радісно від цього! Люди кажуть: добро роби - добро і буде.Виходить дитина в масці Сороки, приносить великий конверт. Сорока. Добрий день, малята! Я летіла лісом і знайшла лист, на ньому написано: «Передати в добрі руки». Сподіваюсь я не помилилась? Дістає з конверта сюжетну картину. На якій зображені бабуся, у якої розсипалися яблука, і люди, які проходять повз неї. Запитання за змістом картини -Що сталося з цією бабусею? -Як можна їй допомогти? -Чому ніхто не звертає на неї уваги? -Що б ви зробили, якби були поряд? Сорока. Молодці, діти добре відповідали. А поки ви говорили, мені пригадалася приказка: "Добре діло - роби сміло". Як ви її розумієте? (Відповіді дітей) Ну тепер я впевнена, що не помилилася і лист знайшов свого адресата. Виходить дитина у масці Лисички. Лисичка. Добрий день, малята! А що це ви робите у нашому казковому лісі? Діти розповідають, що проводжають колобка додому. Лисичка. Так, я знаю колобка. Ми нещодавно зустрічалися. Він не слухався дідуся й бабусю і втік від них. Я хотіла його за це покарати - налякати. А він утік. Вихователь і Cонечко спонукають дітей поміркувати, чи правильно вчинила лисичка. Чи варто було Колобка карати, чи краще було б пояснити йому, чому слід слухатися старших. Дають Лисичці поради, що їй варто було б сказати Колобкові. Лисичка. Дякую, малята, я все зрозуміла. Я мала не лякати малого, а пояснити йому, чому небезпечно гуляти без дорослих, і провести додому. Можна я піду разом з вами шукати хатинку? Зупиняються біля хатинки. Колобок. Бабусю! Дідусю! Як я скучив за вами! Тепер я завжди буду вас слухати! Погляньте, скільки у мене друзів. Бабуся. Дякую вам, діти, за допомогу Колобкові. Правду кажуть, що в лиху годину пізнаєш добру людину. А ви всі - добрі люди, такими ж і залишайтеся. Вихователь. От бачите, діти, разом і біду перемогти легше. Тож, слід допомагати одне одному. Ми всі допомогли Колобкові, а нам допомогло Сонечко. Тож давайте разом йому подякуємо. А на згадку Колобку подаруємо малюнок - усміхнене Сонечко, яке ми зобразимо за допомогою наших долоньок. Діти виконують колективну роботу.
Конспект інтегрованого заняття з пріоритетом соціально-морального розвитку: «Будьмо знайомі, новачок!» (молодший дошкільний вік) Мета: розвивати мову дітей, увагу, пам‘ять, дрібні м‘язи під час образотворчої роботи, комунікативні навички дітей, виховувати товариськість у колі друзів та чуйність стосовно до новачків; викликати в них бажання знайомитися з однолітками, зокрема з новачками, які приходять у дитсадок, підтримувати їх. Учити виявляти інтерес до спільної для дитячого угрупування діяльності Обладнання: ілюстрація до вірша М.Познанської «Здрастуй, хлопчику маленький!»; лялька, велика картонна коробка, кольорові стрічки, фломастери, клей, кольоровий папір, ножиці. Базові слова: чужий, незнайомий, невідомий, людина, чоловік, жінка, дитина, обачно, ввічливість, відмовлятися, розповідати, зовнішність Хід заняття Ігровий момент – прихід до дітей нової ляльки, привітання, знайомство. Вихователь: малята, подивіться будь - ласка на картинку уважно, що тут ви бачите? (діти дивляться уважно, а вихователь читає вірш). М.Познанська Здрастуй, хлопчику маленький! Здрастуй, хлопчику маленький, Йди в кімнату, ручку дай. Хоч у нас ти і новенький. Не соромсь, за стіл сідай. Будеш снідати із нами Ось – оладки, осьде – чай. Плачеш? Хочеться до мами? Ой, не треба! Не скучай! В нас ведмедик є і м‘ячик, Коник он стоїть в кутку. Подивись, ніхто не плаче, У дитячому садку! Запитання до віршика: -Чи сподобався вам цей віршик? -Про якого хлопчика розповідається в ньому? -Поясніть, чому ви вирішили, що у вірші йдеться про новачка? -Чи був цей хлопчик знайомий усім малятам? -А дітки йому? -Як повелись дітки з новачком? -Що запропонували новачку? -А чи сподобалось потім хлопчику? Чи знайшов він тут гарних, привітних, веселих друзів? (відповіді дітей).
Мовленнєва гра «Дітки – новачки» Дітям пропонується скласти речення, використовуючи запитання вихователя. Запитання-відповіді: Новачок – це той, хто приходить до дитсадка вперше, чи це та дитина, яка вже відвідувала дитсадок? (новачок – це той, хто приходить до дитсадка вперше). Новачки зазвичай розкуті та веселі чи вони перший час почуваються ніяково, сором‘язливо? (новачки зазвичай почуваються в дитсадку ніяково, сором’язливо). Як ви гадаєте, новачки іноді спочатку плачуть, сумують за домом чи вони всі вже першого дня звикають до незвичайної для них обстановки? (іноді новачки спочатку плачуть, сумують за домом). На вашу думку, новенького хлопчика чи дівчинку краще залишити у спокої чи варто зразу познайомитися з ними, заспокоїти, запросити до спільної гри? (із новеньким хлопчиком чи дівчинкою краще відразу познайомитись та запросити до гри). Новачків слід стрічати стримано й неприязно чи привітно, доброзичливо, з посмішкою? (новачків слід стрічати привітно, доброзичливо, з посмішкою). Вихователь: молодці, добре попрацювали, а зараз треба трохи відпочити Рухлива гра – хоровод «В цьому домі ми сім’я» Діти з вихователем стають у колі, (ідуть по колу). співають, виконують відповідні (зупиняються, руки в сторони, рухи. В цьому домі – ми сім‘я вперед до В цьому домі – ми сім‘я, грудей). Ми і ви, і ти, і я! (ліву руку в сторону - вниз). Руку дай тому, хто зліва. (праву руку в сторону - вниз). Руку дай тому, хто з права. (беруться за руки, піднімають їх). Ми – одна сім‘я! (ідуть по колу) В цьому домі – ми сім‘я, (зупиняються, руки в сторони, В цьому домі – ми сім‘я. вперед, до грудей). Ми і ви, і ти, і я! (повертають голову вліво, Усміхнись тому, хто зліва, усміхаються сусіду). Вихователь: молодці, ось і справді ми стали однією сім‘єю для новачка. Д/гра «Як ми новачка підтримали» Дорослий спонукає малюків дібрати слова-ознаки(прикметники-дієслова) для завершення розпочатих ним речень. Наприклад: До нас у дитячий садок прийшов новачок…(який?), сумний, заплаканий, зажурений, боязкий, зляканий, незнайомий, мовчазний. Наші хлопчики та дівчатка познайомилися з ним, підтримали – і новачок змінився. Поспілкувавшись із нашими малятами, новачок став…(який?) веселий, радісний, усміхнений, бадьорий, активний, товариський, сміливий, балакучий. Після цього кілька малят (за бажанням або проханням дорослого) можуть скласти речення з протиставленням, використовуючи попередньо опрацьований словесний матеріал.
Наприклад: Зранку наш новачок був сумний, а після обіду веселий. Спершу новачок був заплаканий, а згодом усміхнений. У першій половині дня новачок був мовчазний, а ввечері він став балакучий. Спочатку наш новачок був якийсь боязкий, а потім став сміливий. Образотворча робота: «Коробка для подарунків» Вихователь пропонує дітям дібрати і подарувати новачку втішні подарунки. Діти розмірковують, що це можуть бути, наприклад, різні дрібні іграшки, вироби, малюнки. Вихователь зауважує, що все це краще скласти в коробку, а щоб упаковка їхнього спільного подарунка виглядала гарно й привабливо, її потрібно красиво та яскраво прикрасити. Потім дорослий дає дітям картонну коробку. Вони складають у неї все те, що, на їхню думку, втішить і порадує новачка. Після цього малюки закривають коробку кришкою. Вихователь роздає кольорові олівці, фломастери, папір кольоровий, клей, ножиці для оздоблення, стрічки, серпантин, конфетті. Діти разом із вихователем прикрашають за задумом, заохочує всі їхні вдалі дизайнерські фантазії. Вихователь: ось і закінчилось наше цікаве заняття, а на згадку ми подаруємо нашому новачку подарунок, щоб він не плакав, заспокоївся, і приходив в дитячий садочок з посмішкою.
Конспект інтегрованого заняття з пріоритетом соціально-морального розвитку: «Добре всім» (молодший дошкільний вік) Програмовий зміст: розвивати зв‘язне мовлення, пам‘ять, увагу, збагачувати словник малят іменниками, прикметниками; розвивати тактильні відчуття, закріплювати назви кольорів. Вправляти в малюванні горизонтальних ліній пальцем. Спонукати до активності під час малювання. Виховувати чуйність, уважність, доброзичливість, гостинність, інтерес до народної казки; охайність, бажання малювати. Закріплювати вміння орієнтуватися у просторі, ходити по обмеженій площі, та стрибати в довжину з місця. Учити отримувати задоволення від виконаної роботи, тішитися її результатом. Обладнання: мішечок з іграшковим Колобком, парасолька, доріжка з нашитими «слідами», дуга, блакитна смужка (ширина 20см), папір, гуаш зеленого кольору, вологі серветки. Базові слова: осінь, золота, щедра, колобок, м‘який, жовтий, круглий, мила, добрий день, будь ласка, до побачення Хід заняття Вихователь: малята, сьогодні вранці по дорозі в дитячий садок я зустріла красунюОсінь. Як ви гадаєте, яка вона? (відповіді дітей: щедра, добра, золота, мила). Вихователь: осінь мені сказала, що приготувала вам сюрприз. Він зараз у групі. Хочете його знайти? Тоді слухайте уважно. Цей сюрприз заховано в мішечок і, можливо, він біля найбільшої ляльки в іграшковому куточку (діти шукають мішечок). Вихователь: -Ой, що це таке? -Який він? -А що в ньому лежить? (діти обстежують мішечок на дотик, відповідають: «Щось кругленьке, гладеньке». Вихователь розв’язує мішечок, виймає іграшкового Колобка, який вітається з дітьми, пропонує малятам розглянути його). Вихователь: -Діти, ви впізнали, хто це? -Який він? -Чи пам‘ятаєте з казки? -Хто його зліпив і спік? -Яку пісеньку співав, коли втік? (діти співають). Вихователь: малята, красуня-Осінь казала, що знайшла мішечок у лісі. -А як Колобок потрапив до мішечка? (діти міркують, згадують Зайчика, Вовчика, Ведмедика, Лисичку та інших). Вихователь: - діти, віднесемо Колобка Бабусі, бо вона, мабуть, сумує за ним. -Як же ми знайдемо дорогу до неї? -Погляньте, ось стежина, яка веде до лісу, а на ній сліди.
-Підемо до Бабусі через ліс. (діти йдуть по доріжці зі «слідами», підлазять під дугу, стрибають через «струмок», потім грають у рухливу гру «Сонечко дощик». Далі всі разом підходять до хатини. Біля неї сидить бабуся. Вона сумна, невесела. Діти вітаються з нею: «Добрий день», промовляють їй добрі слова: будь ласка, добра, гарна, ми Вас любимо, поважаємо, будь ласка, не сумуйте; віддають їй Колобка. Бабуся дуже радіє). Бабуся: -Дякую вам, любі діти, за те, що були уважні до мене, та й Колобка не залишили в біді. Тепер я не сумуватиму. Вихователь: щоб Колобкові було де гуляти, ми з малятами намалюємо йому доріжку. Не хвилюйтеся, Бабусю. Колобок по ній завжди зможе прикотитися до Вас. Малювання : «Доріжка для Колобка». -Діти, намалюємо доріжку для Колобка? (діти малюють на папері пальцями, вихователь викладає довгу доріжку з дитячих робіт. Колобок котиться по доріжках, називаючи імена всіх дітей групи, говорить, що йому дуже весело. Наприкінці заняття Бабуся і Колобок дякують дітям, пригощають їх гостинцями). Вихователь: -Сьогодні ми з вами зробили багато гарних, добрих справ, були уважними до всіх. Будьте завжди чуйними, турботливими.
Конспект інтегрованого заняття з пріоритетом соціально-морального розвитку: «Дружба» (молодший дошкільний вік) Мета: розвивати зв‘язне мовлення дітей, увагу, пам‘ять; виховувати в дітей товариські стосунки одне до одного; вчити дітей не сваритися, а допомагати одне одному. Обладнання: ляльки (хлопчик, дівчинка), чарівна торбинка, іграшки (машинка, м‘ячик, лялька), ілюстрації за темою заняття,вірш Ш. Амонашвілі, аудіоапаратура . Базові слова: дружба, гратися, ділитися, співчувати, жаліти. Хід заняття: Ігровий момент – до дітей в гості завітали ляльки – хлопчик та дівчинка. - Малята, подивіться, хто завітав до нас в гості? - Давайте привітаємося з ними, але привітання незвичайне: хлопчик буде вітатися із дівчинкою, а дівчинка з хлопчиком. Гра - вправа «Привітання» Дівчата називають свої імена, хлопчики також, при цьому вітаються з ляльками за руки. Дидактична гра «Чарівна торбинка» Вихователь: малята, подивіться, хлопчик Сашко та дівчинка Маша принесли із собою ось чарівну торбинку, а що в ній зараз подивимося (розгляд дітьми іграшок, опис їх). Вихователь після опису іграшок пропонує дітям послухати Вірш «Моє» Сашко: чий це автомобіль? Маша: мій не чіпай! Сашко: а м‘ячик? Маша: мій не займай! Сашко: тоді коником буду гратися? Маша: мій поклади! Сашко: дай погратися? Маша: не можна, не дам, усе моє! Сашко: тебе «моє» треба звати, а не Машею Маша: ? Бесіда вихователя разом із дітьми за віршем: -Що відповідала Маша? -А чи можна забирати іграшки? -Як треба гратися? -А що треба говорити? -Які слова ми з вами знаємо та використовуємо? (відповіді дітей). Розгляд картини «Коли у друзів лад – усякий тому рад» Бесіда вихователя разом із дітьми за картиною: -Чому посварились діти? -Як вони помирилися? -Як ви ставитеся до своїх друзів?
-А чи сваритеся ви зі своїми друзями? -Розкажіть про своїх друзів? (відповіді дітей). Вихователь: а зараз я пропоную вам пограти гру. Гра «Добре – погано» Вихователь читає речення, а діти називають це добре чи погано: -Хлопчик вдарив котика? (погано). -Дівчинка заспокоїла свою подружку? (добре). -Посварились друзі? (погано). -Артем допоміг своїй сестричці? (добре). -Данило відібрав іграшку? (погано). -Даша поділилась цукеркою? (добре). Вихователь: молодці, всі добре знають, що краще дружити, а ніж сваритися. Тому пропоную вам разом зі мною потанцювати під веселу музику «Дружба – міцна» (гра-танок під аудіоапаратуру). Вихователь: ось і закінчилось наше цікаве заняття, дякую вам.
Конспект інтегрованого заняття з пріоритетом соціально-морального розвитку: «Жадібність – подільчивість» (молодший дошкільний вік) Мета: розвивати в дітей зв‘язне мовлення, пам‘ять, увагу; виховувати в дітей доброзичливі відношення одне до одного. Вчити дітей завжди ділитися іграшками при цьому завжди говорити слова вдячності, доброзичливості, чуйності. Обладнання: лялька, картинки за темою заняття, дзеркало, іграшкове сердечко, аудіоапаратура. Базові слова: жадібний, ділитися, попросити, пригостити, моє, спільне. Хід заняття Ігровий момент – прихід в гості до малят ляльки Наталки. Вихователь пропонує дітям привітатися із лялькою. Гра «Привітання» Вихователь: малята, подивіться, Наталка щось тримає в руках! Але чомусь вона не хоче показувати нам, чому? (відповіді дітей). Етюд «Не покажу» Мама подарувала донечці дзеркальце. Діти обступили її, просять показати подарунок. Але наша Наталка, притиснувши дзеркальце долонями до грудей і розставивши лікті, відвертається і говорить усім: «Не покажу». Бесіда вихователя про «Жадібність – подільчивість» -Що трапилося із лялькою? -Чому вона не хоче показувати? -А що б ви зробили, якщо б ваші друзі отак робили? -Як треба попросити, щоб лялька показала, або поділилась? Розгляд картини: «Жадібність» Обговорення ситуації «Як ти зробиш?» Мама дала тобі дві цукерки. Що ти зробиш: -З‘їси сам обидві цукерки? -Однією пригостиш друга? -Одну цукерку ввіддаси дорослому, а іншу – другові? Вихователь: молодці, вірно, треба завжди ділитись одне з одним. Гра «Моє – спільне» Вихователь демонструє картинки, діти відповідають де «моє – спільне». Гребінець, іграшки; зубна щітка, книжки; рушничок, олівці; носова хусточка, фарби. Вихователь: ось і закінчилось наше заняття, я впевнена, що ви ніколи не будете жадібними, а завжди будете ділитися одне з одним.
Конспект інтегрованого заняття з пріоритетом соціально-морального розвитку: «Допоможемо зайчикові!» (молодший дошкільний вік) Мета: Розвивати діалогічне мовлення, удосконалювати дикцію та артикуляцію, збагачувати словниковий запах вихованців; виховувати пізнавальний інтерес до навколишнього світу; продовжити знайомити дітей з фольклорними творами, вчити малят запам'ятовувати та розповідати народні пісеньки. Формувати в малят позитивні моральні якості (доброти, співчуття, людяність). Обладнання : іграшковий зайчик, коробок, муляжі овочів (капуста, морква, помідор, картопля), аудіоапаратура. Базові слова: овочі, маленький, довгі вушка, спатоньки, їсти, плаче, голодний. Хід заняття Педагог приносить у групу іграшкового зайчика і показує його. Вихователь : Малята, погляньте, хто це (Зайчик). Правильно. Який зайчик? (Іграшковий, сірий, пухнастий, довговухий, маленький). Так. А чи знаєте ви, що наш зайчик сьогодні дуже засмучений. Хочете знати, чому ? (Діти дають стверджувальну відповідь). Дорослий розповідає малятам пісеньку – потішку «Біжить зайчик дорогою» , виконуючи з іграшкою відповідні рухові дії: Біжить зайчик дорогою, Та й скаче. Затуляється лапками Та й плаче: « Усі ж бо я та городи Обійшов, Ніде ж бо я капустинки Не знайшов». Вихователь : Діти , який настрій у зайчика ? (Поганий, сумний, невеселий). Із чого ми бачимо, що зайчик невеселий, як він поводиться? Покажіть . (Зайчик затуляється лапками і плаче). Що ж засмутило так вуханя? (Він не знайшов капустки). Правильно. А для чого потрібна зайчику капустка? (Щоб поїсти) . Так, а якщо зайчик не поїв , то залишився… Яким? (Голодним). Як ви гадаєте, чому зайчику не вдалося знайти поживу? Яка зараз пора року? (Осінь). Де дівся врожай з полів та городів? (Його зібрали). Вихователь: Ось яка невесела історія. Шкода вам зайчика, діти? (Так). Що ж нам робити, малята? Може, ми зможемо якось допомогти зайчикові? (Дорослий дістає коробок, у якому лежать муляжі овочів, ставить його перед дітьми і продовжує розмову ). Ось тут у нас щось є, якість овочів. Назвіть їх, будь ласка. (Діти виконують завдання). Як ми можемо допомогти зайчику? (втішити його, заспокоїти і нагодувати). Педагог пропонує бажаючи дітям продемонструвати, як вони це зроблять. Діти по черзі беруть зайчика, лагідно звертаються до нього:
« Зайчику, малесенький, не плач, будь ласка. Ми тебе нагодуємо : ось капустка, ось морквинка. пригощайся». «Зайчику, дивися, що в нас є : і капустка, і морквина. Їж , щоб не був голодним. Смачного»; «Зайчику, я хочу тебе пригостити капусткою. Дивись, яка вона гарна. Тобі сподобається, і ти повеселієш, більше не плакатимеш». Дорослий за необхідністю допомагає малятам упоратися з ігровим завданням. Вихователь. Молодці , малята. Які ви добрі, чуйні. Нагодували голодного зайчика. Він вам такий вдячний. Як ви гадаєте, які слова сказав би вам зайчик? («Дякую, спасибі».) Дидактична гра «Наш маленький зайчик» Діти за проханням вихователя закінчують розпочаті ним речення, додавши до слова потрібний антонім. Зайчику наш був сумним, а тепер став … (веселий). Зайчик плакав, а тепер він … (радіє, сміється). Зайчик був голодним, а тепер він … (ситий). Зайчик зараз маленький, а колись він виросте і стане … (великим). У зайчика хвостик короткий, а вушка … (довгі). Вихователь. Якими овочами ми нагодували зайчика? (Капустою та морквою). Морква для зайця справжні ласощі. А які овочі з коробка не годяться, щоб нагадувати пухнастого? (Картопля та помідор). Молоді , малята. Ну от і допомогли ми пухнастому зайчику. А тепер можна його ще й розважити трохи. Вихователь пропонує дітям погратися в народну гру «Зайчик». Після проведення рухливої гри педагог збирає малят навколо себе. Вихователь. Награвся наш зайчисько, набігався з вами, навіть стомився трохи. Позіхає зайчик, оченята в нього закриваються. Як ви гадаєте, що хоче зайчик? (Спати, подрімати). Тож давайте заколишемо малого та й заспіваємо йому лагідну колискову пісеньку. Умикається аудіо запис знайомої вихованням колискової пісні «Ой ходить сон коло вікон». Діти беруть по черзі іграшкового зайчика, колишуть його, підспівуючи слова колискової. Вихователь. Усе, малятка, наш зайчик заснув. Ми його покладемо до іграшкового ліжечка, щоб він добрі відпочив. Спи солоденько, зайчику! Давайте побажаємо маленькому вуханю солодких та спокійних снів.
Конспект інтегрованого заняття з пріоритетом соціально-морального розвитку: «Усміхнулось сонечко» (молодший дошкільний вік) Мета: Розвивати пізнавальний інтерес, активність, мислення. Виховувати бажання дарувати радість та усмішку оточуючим. Дати поняття настрій: радість, сум. Причини виникнення емоцій. Активізувати словник словами: радість, усмішка, сум, компліментами, хороші вчинки. Обладнання: Намальоване іграшкове сонечко з одного боку веселе, з іншого – сумне, іграшки, лялька, дзеркальця, фломастери, заготовки сонечок, пісня «Веселі промінці». Базові слова: радість, сум, сонечко, сумне, веселе, посміхається, вуста, тепле. Хід заняття. -Діти подивіться, хто це заглядає до нас у віконечко? (Сонечко). Привітались з ним. Яке до нас прийшло сонечко веселе чи сумне? А з чого ви дізнались, що воно веселе? (Посміхається). Посміхніться і ви сонечку. -Запросіть його до нас у гості. (Проходять на килимок, на якому розкидані іграшки). -Діти, подивіться на сонечко, що змінилося, яке воно?(Сумне). Чому ж воно засумувало? (Відповіді дітей). -А іграшки сумні чи веселі? (Чому). -Що необхідно зробити, щоб воно знову стало радісне і усміхнене? (Скласти іграшки на іграшкову поличку). (Сонечко посміхається). На вашу думку, ви зробили хороший вчинок чи ні? Якщо робити хороші вчинки, то від того оточуючим буде добре, вони будуть раді. Пройдемо далі, покажемо сонечку нашу групову кімнату. (Сонечко стало знову сумне). Як ви думаєте чому? Побачили ляльку, яка сидить сама і дуже сумна. Що ж із нею трапилось? Чому вона сумує? (Відповіді дітей). (Лялька каже, що їй чомусь не весело). Що необхідно зробити, щоб вона посміхалась, була радісна? (Відповіді дітей). Як ви вважаєте, яка лялька? (Діти кажуть компліменти, садять її до ляльок). Лялька весела, радісна. Діти, подивіться, сонечко посміхається? Якщо говорити хороші слова – компліменти, то це дуже приємно оточуючим. У них з'являється усмішка на вустах. А ви завжди веселі, завжди посміхаєтесь? (Відповіді дітей). Подивіться на себе у дзеркало. (Дивляться, посміхаються, роблять сумний вираз обличчя, пропонують посміхнутися один одному). Сонечку сподобалось, як ви посміхались один одному, але воно помітило, що наші гості сумні. Чим же можна розвеселити їх? (Відповіді дітей). Сонечко принесло із собою маленькі промінчики – сонечка. Якщо їх подарувати гостям, то вони зрадіють, їм стане тепло на душі і вони будуть радісні, веселі.
Ось ми їх роздивимось. Чого не вистачає на сонечках? (Немає ротика, не видно, сумні вони чи веселі). Що треба зробити? (Показ на дошці, як намалювати сумний ротик, а як радісний, пропоную намалювати спочатку у повітрі, потім діти малюють і дарують гостям свої сонечка). Сонечку час уже йти. Що ми йому подаруємо на згадку? (Діти дарують пісню «Веселі промінчики»).
Конспект інтегрованого заняття з пріоритетом соціально-морального розвитку: «Мої друзі» (молодший дошкільний вік) Мета: розвивати зв‘язне мовлення, пам‘ять, увагу; закріпити правила спілкування; виховувати та створювати атмосферу довіри, радість від спілкування дорослих і дітей. Формувати в дітей навички доброзичливого ставлення до товаришів; вчити дітей відповідати на запитання вихователя простими реченнями з 2-3 слів; вчити будувати невеличкі будиночки для іграшок. Обладнання: атрибути для настільного театру, іграшки (лялька, ведмедик, кінь, цуценя, котик), будматеріали, цукерки, пиріжки, книжки, кубики, буквар, ліжко, два столи (де буде розташований Ясоччин дитсадочок), Колобок. Базова слова: гуде, Ясочка, сумувати, будувати, будиночок, літери, потанцювати, подаруємо, іграшки. Хід заняття Вихователь: добрий вечір! Давайте мої любі дітки подаруємо з любов‘ю один одному посмішки. Сьогодні я вас запрошую до театру. Я розкажу про дівчинку Ясю. (на столі з’являється настільний театр «Ясоччин садок», персонажі, ведуча, іграшки.) Ведуча: за вікном сьогодні вітер, вітер – аж в кімнату чути, як гуде. В дитсадок давно пішли всі діти, а маленька Ясочка не йде. Наша Яся нині трохи хвора, все кахикає та носик витирає. Яся: (наслідує). Застудилась, мабуть, Яся вчора, як ліпила бабу дітвора (дівчинка витирає ляльці носик хустинкою.) На роботу вже поїхав тато, мама вийшла, Й довго щось не чуть (пауза, прислухатись із дітьми) Ведуча: в Ясоччинім домі тиша Може, Яся буде сумувати? Може, слізки рясно потечуть (дітей мімікою спонукають відповісти) Ні, Ясюня не така вдалася! – В неї досить іграшок, ляльок… (Дати можливість дітям розглянути іграшки. Виявити захоплення іграшками так, щоб воно передалося дітям.) Ведуча: у своїй кімнаті наша Яся улаштує…що, діти? Так, власний будинок. (під час наступного питання запропонувати дітям вибрати іграшку та привести її до Ясі в дитсадок.) Ведуча: дітьми будуть – лялька, ведмедик, та конячка сіра без сідла, І собачка Бум, така кумедна, що угору вуха підвела. Ще Ясюня посадила кішку. А вона стрибнула у куток. Яся: зараз я будинок вам збудую із великих татових книжок (просить допомоги у дітей, щоб вони допомогли їй збудувати невеличку хатинку.) Конструювання «Будиночки для іграшок» Яся: а зараз я обідом добрим нагодую –
Дам цукерки вам і пиріжок (пропонує дітям пригостити ляльок.) А тоді візьму цікаву книжку, Покажу своє знайоме «а» і «о»! Ведуча: Яся, певна, що ведмедик Мишко хоче знати літери давно. (розкриває перед дітьми буквар, діти показують іграшкам букви на кубиках.) Ведуча: потім Яся хусточку розстеле на теплім килимку (діти вкладають іграшки спати, промовляють слова за ведучою.) Лягайте ж, діточки, в постелю! Так і ми спимо у дитсадочку. Ведуча: за віконцем вітер віє, вітер, вітер, А в кімнаті тиша і теплінь. От і мама двері відчинила І на руки Ясю підняла Діти разом: - Ой, яка ж у мене доня мила, Що так добре грається сама. (запропонувати дітям потанцювати з іграшками, в кінці всі іграшки розсадити на свої місця.)
Конспект інтегрованого заняття з пріоритетом соціально-морального розвитку: «Щоб дружити й не тужити» (молодший дошкільний вік) Мета: розвивати зв‘язне мовлення, увагу, пам‘ять; заохочувати між дітьми у групі дружні, товариські стосунки; формувати в малят комунікабельність, атмосферу доброзичливості та взаєморозуміння; вчити неупереджено та позитивно ставитись одне до одного, вживати ввічливі та лагідні слова. Обладнання: кубики, малюнки із зображенням різних видів облич людини, іграшки (лялька та звірята). Базові слова: дружба, доброта, допомагати, ввічливий, штовхати, вдарити, настрій, друзі. Хід заняття Бесіда вихователя разом із дітьми: «Хай панує в дитсадочку дружба й доброта!» -Малята, у нашій групі багато діточок, хлопчиків та дівчаток. Усі вони різні, але вас об‘єднує одне – кожній дитині хочеться, щоб її оточували добрі друзі, щоб у колективі, в якому вона перебуває, панували дружба та злагода. Чи згодні ви із цим? (відповіді дітей). -Розкажіть, як ви розумієте поняття «дружні стосунки». (вихователь допомагає дітям із відповідями: «Це такі взаємини між людьми, коли вони товаришують, доброзичливо спілкуються, допомагають одне одному, не ображають, не сваряться»). Звичайно, для того щоб до тебе ставилися привітно, потрібно й самому поводитися приязно, бути ввічливим, не затівати сварок, суперечок, особливо через дрібниці. -Деякі невиховані діти думають, що під час з‘ясування стосунків з товаришами, для того щоб довести свою думку, слід на них кричати, говорити їм образливі слова, іноді навіть можна штовхнути або вдарити свого приятеля. -Чи пригадуєте ви такі випадки? (відповіді дітей). -Чи вважаєте ви таку думку правильною? -Які слова ви б сказали тому, хто радить вам здобувати перевагу силою, а не шляхом спокійного пояснення, взаєморозуміння з іншими? -Коли в нашій групі всі граються дружно, кожний із вас почувається добре. -Який настрій у вас та у всіх малят за такої ситуації? (хороший, радісний, піднесений). -Як ви гадаєте, що можна побажати всім хлопчикам та дівчаткам нашої групи для того, щоб у дитсадочку завжди панувала доброзичлива й товариська атмосфера? (бути добрим, дружніми ,не сваритися, пробачати одне одного, вибачати і пробачати одне одного, завжди розумітися). -А зараз пограємо гру. Мовленнєва гра «Навіщо потрібна дружба» Вихованці вправляються у складанні поширених речень, висловлюючи свою думку на запитання педагога: -Дружба потрібна для того, щоб гратися у злагоді.
-Дружба потрібна для того, що було приємно разом проводити час. -Дружба потрібна нам для того, що ми вчилися розуміти одне одного. -Дружба потрібна для того, щоб допомагати одне одному, виручати товаришів. Фізкультхвилинка «Через місточок» Діти шикуються в колону парами йдуть між викладеними з кубиків доріжками (уявний місток), пересуваючись заданим способом – зображують рух різноманітних персонажів, на яких вони «перетворюються» під час гри. Там, де бистра річка протікає в лузі, Міст побудували наші друзі-дітки. І тепер місточком малюки тупочуть, Враз перетворившись, в кого самі хочуть. Ось місточком скачуть сірі зайченята, Ось ступають тихо друзі-кошенята. Ось на ведмежаток всі перетворились, Ось, козенята, дітки вскач пустились… А тепер малята – дружні всі солдати, Разом марширують, весело крокують. Дидактична гра «Знайди потрібне слово» Вихователь промовляє речення, а діти завершують їх, правильно підібравши останнє слово. Під час гри малюк може добирати свої варіанти. Вихователь заохочує всіх малят, які виявляють активність і беруть участь із задоволення та інтересом. Наприклад: Краще гратися не самому, а всім…(разом). Щасливий той, хто має багато…(друзів). Того, з ким дружиш, не можна…(ображати). Справжні друзі завжди одне одному…(допомагають). Якщо ти провинився, попроси в друга…(пробачення). Наша група дуже хороша й …(дружна). Гра-роздум «Кого ти в друзі обереш?» Вихователь показує дітям малюнки із зображенням чоловічків з різними виразами обличчя: спокійного, усміхненого, здивованого, сумного, злого,байдужого тощо. Вихователь пропонує малятам розглянути, поміркувати й розповісти, кого із цих чоловічків вони могли б обрати своїм другом, а кого – ні, та пояснити чому. Конструювання «Місточок дружби» Робота проводиться колективно, усією групою. Малятам пропонують побудувати свій символічний «місточок дружби», широкий та зручний, використавши всі кубики, які є в групі. Діти беруть кубики і викладають із них дві паралельні доріжки через ігрову кімнату (на відстані 0,5 м одна від одної). Вихователь стежить за тим, щоб дитячий «місточок» виходив рівним, кубики були розташовані щільно, один біля одного, а діти працювали дружно й без суперечок.
По закінченні конструювання діти (за бажанням) розповідають ще раз про те, що вони побудували та який їхній «місточок дружби» (красивий, гарний, міцний, великий, довгий). Вихователь: Ось і закінчилось наше цікаве заняття про дружбу. -Хто мені нагадає, що таке дружба? -Чи повинні діти дружити? -А сваритися? -Як треба поводитися у групі хлопчикам та дівчаткам?
Конспект інтегрованого заняття з пріоритетом соціально-морального розвитку: «Ліки від вередливості» (молодший дошкільний вік) Мета: Розвивати вміння дітей аналізувати вчинки власні та своїх однолітків, спокійно розповідати про свої бажання, почуття; спонукати дітей бути врівноваженими; дати їм можливість подивитися на себе з боку. Виховувати слухняність, розсудливість, людяність, щирість. Формувати практичні навички поведінки серед людей, уміння контролювати свої емоції, прислухатися до порад дорослих і друзів. Продовжувати вчити дітей передавати свої почуття мімікою, жестами, словами. Обладнання: лялька Чаклунка, дзеркальця, ведмежа, стільчик, малюнки із зображенням явищ природи, художнє слово. Базові слова: посміхаються, чарівні ліки, радість, грім, блискавка, гроза, злива, вітер, вередливість. Хід заняття. Вихователь. Добрий ранок, діти любі! Чи усе гаразд в нас в групі? Ви довкола роззирніться, Одне одному всміхніться, Щоб ніхто не сумував, З усіма радів і грав! Вихователь. Бачу, всі у нас сьогодні веселі й доброзичливі, ніхто не плаче, не вередує, ні з ким не сперечається. Молодці! Але, нажаль, так буває не завжди. Часом діти по-чинають вередувати. А знаєте чому? Кажуть, що то навідується чаклунка на ім'я Вередливість і наводить свої чари на всіх, на кого може. Діти відразу стають нестерпними, їм це і самим дуже не подобається, але вони нічого не можуть вдіяти – це ж чари! А вам доводилося колись зустрічатися з чаклункою Вередливістю? (Відповіді дітей). Чаклунка. Я – невидима чаклунка. Звуть мене Вередливість. Я прийшла до вас у групу, щоб зачарувати всіх дітей. От яка несправедливість: Мене кличуть вередливість. А яка ж я Вереда? Просто все-усе не так. Та я знаю, що робити, Можу й вас цього навчити. Губки бантиком складу, Брівки кутиком зведу, Ще й ногами затупочу Й домагаюсь чого хочу. Коли всіх вкладають спати, Починаю я кричати.
А коли їдять всі кашу, Я лише її розмажу По тарілці ложкою – От, яка хороша я. А давайте й ви, малята, Почнете вередувати: Всіх штовхати, всім грубити – Буду з вами я дружити. Вихователь. Ось яка незвана гостя до нас завітала. Що ж нам тепер робити? Як впізнати дітей, які вже зазнали її чар? (Діти розмірковують разом з вихователем). Таке вередування забирає сили в дитини, виснажує її. І тому друзі Вередливості майже не граються, не вміють радіти, часто бувають смутні. Вихователь. Діти, а ви б хотіли мати таку подружку? (Відповіді дітей). Як ви гадаєте, чи є ліки від вередливості? Сьогодні ми спробуємо разом з вами знайти їх. (Діти розглядають малюнок, описують емоції персонажів, міркують, що могло статися). Вихователь зачитує оповідання: «Джмелик і Настуся». Вихователь. Уявіть себе на місці дівчинки Настусі. Візьміть люстерка і спробуйте показати вираз її обличчя на початку оповідання. Чи подобається вам зараз ваше обличчя? Чому? (Тому що похмуре, перекривлене, заплакане). Вихователь роздає картинки із зображеннями дітей у різних емоційних станах, пропонує вибрати малюнок, який відповідає стану дівчинки, а потім ще раз подивитися на себе в люстерко і показати настрій Настусі в кінці історії, дібрати відповідне зображення. Вихователь. Діти, правда, приємніше дивитися на веселе обличчя ніж на заплакане? Чи вмієте ви швидко змінювати настрій? От тільки но був зовсім поганий, а тепер усе добре. Гра «Зміни настрій» Вихователь пропонує дітям відтворити мімікою, звуками, позами, жестами різні стани людини: сердитий, схвильований, здивований, радісний, дуже веселий. Вихователь. Вередливими можуть бути не тільки діти а й тваринки. Про одне вередливе ведмежатко нам розкажуть артисти нашої групи. Інсценізація «Вередливе ведмежатко» -Отже, давайте згадаємо, що сказала вередливому ведмежаті мама? -Давайте разом повторимо: «Синку, від сліз у кошику грибів не побільшає!» -А що сказав тато? (Діти повторюють разом, а потім по черзі – дівчатка слова мами, а хлопчики слова тата). -Як же допомогти ведмежаті заспокоїтись? (Діти міркують, вихователь якщо треба, допомагає). Вихователь. У нас в групі є чарівний «сухий стільчик», на якому висихають будь-які сльози. Стало комусь сумно, може, й поплакати захотілося – присядь на стільчик і відразу побачиш – плакати зовсім не хочеться. Давайте запросимо ведмедика на чарівний стільчик. Бачите, як він веселішає? Чи сподобався вам цей вереда? Кому
буває погано від вередливих дітей? Від вередування дітей у дорослих і в самих вередунів починає боліти голова, псується настрій. Вихователь. Щоб перемогти Вередливість, маємо бути здоровими і веселими. Фізкультхвилинка «Переможемо Вереду» Вихователь. А тепер давайте пригадаємо вірш Г. Бойка «Вереда». (Читаємо уривок вірша). Чи реальне прохання хлопчика, чи може бути влітку зима? Як би ви пояснили хлопчику, що його бажання безглузде? (Відповіді дітей). Ми з вами переконалися, що, ніж кричати і вередувати, краще домовитися, щось разом придумати, прислухатися до порад, Гра «Природа-вереда» Вихователь пропонує дітям поміркувати, з якими явищами природи можна порівняти вередливих дітей (з громом, блискавкою, грозою, зливою, вітром), а з якими – слухняних (з веселкою, сонечком). Вихователь. Молодці, малята! Ви багато сьогодні зрозуміли і не піддалися чарам Вередливості. І давайте разом складемо рецепт від Вередливості. -Не тупати ногами, не кричати, а спокійно розповісти про те, що тобі не подобається. -Чути інших а не лише себе. -Перш ніж щось вимагати від дорослих треба подумати чи це бажання здійсненне. -Захотілося повередувати – зроби фізкультурні вправи. Тоді й перехочется. Чаклунка. -Мені більше нічого робити в вашій групі. Усі діти чемні й виховані. І мої чари не діють. Прощавайте. -Молодці, діти, прогнали чаклунку Вередливість. І на далі не впускайте її у своє життя. А як закортить повередувати, згадайте про чарівні ліки та усміхніться.
Конспект інтегрованого заняття з пріоритетом соціально-морального розвитку: «Чарівні слова» (молодший дошкільний вік) Мета:розвивати мову дітей, увагу, пам‘ять, дрібні м‘язи рук під час малювання; закріпити в активному словнику дітей ввічливі слова привітання, вибачення, прохання, тощо; виховувати та підтримувати прагнення дітей бути приязним до інших людей. Продовжувати уточнювати знання дітей про загальноприйняті норми культури поведінки й спілкування в людському суспільстві. Обладнання: малюнки із зображенням різних пір року; художнє слово; картинки за темою заняття; Буратіно, кольоровий папір, олівці на кожну дитину; аудіоапаратура. Базові слова: розмовляти, ввічливість, поведінка, привітання, прохання, прощання, вибачення, подяка, чарівний, добрий. Хід заняття Ігровий момент – прихід Буратіно. Він із собою приніс цілу купу цікавих малюнків. Буратіно просить дітей про допомогу. Дидактична гра «Як коли вітаються?» Малята розглядають картинки із зображенням різних пір доби й наводять приклади привітань, відповідних даному часу (з допомогою вихователя): -Вранці вітаються так : «Доброго ранку!» -Вдень можна привітатися так : «Добрий день!», «Доброго дня!» -Увечері кажуть такі слова привітання : «Добрий вечір!» -З настанням ночі лягають спати й кажуть так : «Доброї ночі!», або «На добраніч!» -У будь-яку пору доби можна привітатися так : «Здрастуйте!», «Доброго здоров‘я!». Вихователь: а зараз я пропоную вам послухати уважно вірш І.Жиленко Доброго ранку Доброго ранку! Доброго дня! Доброго – вечора, сьогодні, щодня. Хай не псується годинник на вежі. Хай буде все на землі, як належить. Запитання та завдання до віршика: - Які слова привітання згадані в цьому вірші? - Чому ми ці слова вважаємо ввічливими, чарівними? - Як змінюється наш настрій, коли нас зустрічають добрими словами? - Яким тоном треба читати цей віршик – сумним, незадоволеним чи привітним, бадьорим, радісно? Дидактична гра «Які бувають ввічливі слова?» На початку гри вихователь уточнює уявлення малюків про те, що «чарівні» слова бувають дуже різними.
Залежно від їхнього призначення, це можуть бути ввічливі слова привітання, вибачення, подяки, прощання, прохання. Потім вихователь наводить дітям приклади відповідної етичної лексики, а вони виразно повторюють усі «чарівні» слова та логічно визначають їхнє призначення. Наприклад: «Здрастуйте!», «Добрий день!», «»Добрий вечір! – це слова привітання. «Вибачте!», «Пробачте!», «Перепрошую» - це слова вибачення. «Будь ласка!», «Прошу», «Коли ваша ласка» - це слова прохання. «Спасибі!», «Дякую!», «Щиро вам дякую» - це слова подяки. «До побачення!», «До зустрічі!», «Усього найкращого!» - це слова прощення. Потім дітям за бажанням пропонують повторити й назвати різні ввічливі слова. Вихователь: молодці, добре запам‘ятали, а зараз час відпочити. Фізкультхвилинка «Ввічливі малята» Вихователь читає віршовані рядки, а малята, ідучи по колу один за одним, виконують ігрові рухові дії згідно за змістом тексту. Любо двором крокувати Нам, маляточкам, юрбою. Всіх знайомих привітати, Їм кивнувши головою Ми недавно у дорогу Хугу-зиму проводжали, Їй без смутку та тривоги «До побачення!» сказали. А тепер у неба просинь Поглядаємо, як в казку, І весну уклінно просимо: «Веснонько, приходь будь ласка!»
(ідуть швидким кроком) (уповільнити темп ходьби, виконати повороти шиї, нахиляючи голову вперед) (легкий біг, хаотично змахуючи руками) (зупиняються, показують прощальний жест рукою) (ходьба на носочках із піднятою головою) (низько вклоняються) (благально протягують руки вперед)
Конспект заняття з пріоритетом соціально-морального розвитку: «Мама й тато найдорожчі люди» ( середній дошкільний вік) Мета: Розширювати знання дітей про найближчих,найдорожчих людей маму і тата. Вчити розрізняти права та обов‘язки різних членів сім‘ї. Формувати уявлення про те, що обов‘язок батьків - піклуватися про своїх дітей, а обов‘язок дітей - любити тата й маму, допомагати їм, слухатися. Вчити вживати слова на позначення рис характеру, поведінки: лагідна, добра, щира, дужий, уважний, справедливий. Розвивати пам‘ять, увагу, мислення. Матеріали: Магнітофон, книга з творами та віршами. Хід заняття. Організаційна частина. -Сьогодні багато гостей завітало до нас. -Давайте привітаємось з ними.(Добрий день!) -А тепер візьміться за руки і привітайтесь одне з одним долоньками. "Ти долонькою до друга доторкнись і йому привітно посміхнись". Вступна бесіда про маму. (Звучить пісня"Про маму і тата",сл. і муз. М. Максимчука). -Діти скажіть про що ця чудова пісня? (Про тата і маму). -Так про них - найдорожчих для нас людей. У пісні є такі слова:"Як добре Бог нам дав,що мама з татком є". Думаю, що кожний з вас погодиться з цим. -А скажіть-но мені,будь-ласка,за що ви любите свою маму? ( Мама піклується про нас: готує їжу, вдягає, купує новий одяг, іграшки, читає казки, лікує, коли хворієте, втішає, коли сумно, захищає, коли ображають). -Ось бачите,як багато всього хорошого роблять для вас мами. Коли ви веселі,здорові-вони радіють,а коли хворієте-переживають за вас,"Хворіють" разом із вами,завжди приходять на допомогу. -Не дарма у народі кажуть: "У дитини заболить пальчик, а в мами - серце", "Дитина плаче, а матері боляче". Мама вчить вас робити перші кроки в житті,вимовляти перші слова. -А найперша материнська мова, то лагідна колискова. Колискові пісні. -Кому з вас мама співала колискові пісні? -От коли я була маленькою і лежала ще в колисці, мені мама співала ось таку колискову. (Вихователь співає колисанку). Котику сіренький, Котику біленький, Не ходи по хаті, Не буди дитяти. Дитя буде спати, Котик воркотати.
-Сподобалась вам колисанка? -А може, ви й самі згадаєте і заспіваєте ще якихось колискових? (Діти співають колисанки). -Діти, пригадайте, які свята будуть навесні? (Свято 8 березня, свято матері). -Ми з вами вчили багато віршів та пісень про маму. Пригадайте їх і розкажіть. Розповідь віршів про маму. (Діти розповідають вірші). Можна у світі чимало зробити: Перетворити зиму на літо, Можна моря й океани здолати, Гору найвищу штурмом узяти, Можна пройти крізь пустелі і хащі, Тільки без мами не можна нізащо, Бо найдорожче стоїть за словами: «В світі усе починається з мами»! Мама мила, мама люба, Мама золотенька, Я люблю тебе матусю, Ти ж моя рідненька. Є багато в світі мам, Та скажу вам прямо: «Я для себе вибрав сам Найдорожчу маму!» Я зроблю для тебе, мамо, Все,що здужаю зробити Буду завжди тебе, мамо, Ніжно, ніжно я любити. Словникова робота. - Скажіть, якими ніжними словами, ви називаєте маму? (Мамо, мамочка, матуся, мамуся, мамульчик, мамчик). - Подумайте, і нехай кожен із вас розповість нам, яка в нього мама? (Моя мама добра. Люба, щира, гарна. Весела, ласкава. Ніжна, мила). - Ці слова можна сказати про кожну маму. - Мама - добра, щира, лагідна, мила, найкраща в світі. Фізкультхвилинка. Щось не хочеться сидіти, Треба трохи відпочити. Руки вгору, руки вниз. На сусіда подивись. Руки вгору, руки вбоки, Всі зробіть чотири кроки.
Вище руки підніміть, А тепер їх опустіть. Плигніть, діти, кілька раз. За роботу, все гаразд. Читання оповідання Г. Кирпи « Хто кращий за всіх?» - Ось послухайте. - У натовпі на вулиці заблукав хлопчик. Голосно плаче, бігає, шукає маму. Люди питають у нього: - Яка ж твоя мама, дитино? А хлопчик крізь сльози відповідає: - Невже ви не знаєте? Моя мама та, що краща за всіх! - У всіх вас і в хлопчика, про якого ми з вами читали, дуже хороші мами. І щоб їх не засмучувати, щоб у них завжди був гарний настрій, треба мам слухатися, робити для них лише приємні речі, не завдавати прикрощів. - Як ви гадаєте, що можна зробити, щоб у вашої мами щодня був гарний настрій? (Допомагати їй, добре поводитися, зробити подарунок). - А як ви, допомагаєте своїй матусі? (Мию посуд,підмітаю підлогу, прибираю свої іграшки). - Я бачу, що ви справді гарні помічники своїм мамам. Молодці. - То ж старайтесь, щоб ваші мами були усміхнені й щасливі,допомагайте їм у цьому. Бесіда про тата. - Діти, скажіть,кого ще, крім мами, ви дуже-дуже любите? (Тата). - Так, звичайно свого тата. Вірші про тата.(Діти розповідають вірші). - Послухайте, які чудові вірші про тата розкажуть нам діти. Мої руки незупинні, То у фарбі, то у глині. Що не вміють руки нині, Перейнять скоріш повинні. Я навчаюся у тата, Молоток в руках тримати, Скоро буду майструвати, Бо навчаюся у тата. - Розкажіть мені, який у кожного з вас тато? (Сильний, мужній, добрий, працьовитий, сміливий і він нічого не боїться). - Чого навчає вас тато? (Майструвати, грати у футбол, шашки). - Так, дуже добре. Словникова робота. - Якими словами можна назвати свого татка? (Тато, татусь, татусенько). - Отже, тато так, як і мама найдорожча людина в вашій сім"ї, любіть його і допомагайте йому. Гра «Що потрібно для роботи?» - А зараз ми пограємо у гру " Що потрібно для роботи?" Побачимо, чи знайомі ви з чоловічою роботою.
- Подумайте , який ваш вчинок буде приємним для вашого тата. - Мій знайомий хлопчик подарував татові у день народження листівку, яку самостійно виготовив. Це був сюрприз для тата, йому було дуже приємно. Ви також можете придумати й власноруч зробити щось цікаве, що порадує вашого тата. - Але є деякі речі, яких без дозволу дорослих брати не можна, тому попросіть своїх мам або старших братиків , сестричок нехай вам допоможуть. Підсумок заняття. - Бачите, скільки є чудових слів, якими можна називати ваших любих матусь та татусів. Мама і тато - найдорожчі, найрідніші,найближчі вам люди. Вони хочуть, щоб ви були здоровими,чемними, слухняними. Ваш обов‘язок їх слухати, поважати, любити і допомагати. Маємо бути вдячними нашим батькам за подароване нам життя, за любов, піклування, турботу, за науку, за те, що вони завжди поряд, розуміють і захищають нас. Якщо завжди пам‘ятатимете про це, тоді у вас буде міцна і дружня сім‘я. - Ми для мамусі й татуся - найближча радість у житті. Наші близькі завжди про нас турбуються. - Поклич маму серцем і вона завжди допоможе тобі. Заняття закінчено.
Конспект заняття з пріоритетом соціально-морального розвитку: «Земля - наш спільний дім» ( середній дошкільний вік) Мета: Учити дітей зіставляти і аналізувати добрі і погані звички, цінувати своїх рідних, турбуватися про них, бажання допомагати і татові, формувати у вихованців поняття про те, що у сім‘ї люди пов‘язані між собою любов‘ю та відповідальністю. Дати поняття про умови, потрібні для життя рослин і тварин, та роль цих факторів для їх росту і розвитку; Учити дітей передавати свої враження від природного середовища, збагачувати словниковий запас, вправляти малят у побудові словосполучень та речень; формувати вміння разом із педагогом творити казку. Виховувати тепле ставлення до мами і тата, дбайливе ставлення до представників рослинного та тваринного світу, найближчого середовище. Хід заняття. -Діти сьогодні ми вирушимо в цікаву подорож. -А ви любите подорожувати? Тоді вирушаємо. Діти з вихователем ідуть на майданчик і там зустрічають дівчинку, яка плаче. -Дівчинко, чого ти плачеш? -Я заблукала. -Не плач, давай, краще, познайомимося. І дівчатка і хлоп‘ятка Мають право на ім‘я Ось Надійка, ось Степан А оцей малюк Іван -А я Оля, Вітя, Коля і т.д. Діти говорять як їх звати. -А як тебе звати? -Мене звати Настя. -Ну от і познайомилися. -Імен є дуже багато і всі різні. Кожна дитина має своє ім‘я. У вас в усіх дуже гарні імена . -А чого ти ходиш сама. Де твої мама і тато? -Маму і тата вкрала зміючка Оленка і я ходжу, шукаю їх. -От біда, така маленька дівчинка залишилася сама. Малим дітям без батьків жити дуже важко. -Адже мама і тато турбуються про своїх дітей, доглядають їх, дбають про них. -Що роблять для вас мама і тато? Діти дають відповідь. -Насті потрібно допомогти відшукати маму і тата. Діти, давайте покличемо на допомогу добру фею. Повторіть за мною таку лічилку:
Раз, два, три добра фея На допомогу прийди. З‘являється фея. Добрий день діти. Добрий день. Що трапилось? Трапилась біда. Зміючка Оленка, вкрала у Насті маму і тата. А ми не знаємо як їй допомогти. -Щоб знайти Зміюку Оленку, вам треба потрапити в казку. А щоб потрапити в казку я перетворю вас в казкових героїв. -Пошепочу, поворкую і дітей всіх зачарую. -Ви дівчатка станьте квітами ( одягає на голову маски квітів). Ви хлоп‘ята станьте жабенятами, ти Віталику будеш зайчиком і т.д. -Відправляйтесь в казочку і тепер ви зможете допомогти Насті відшукати дорогу до Зміючки Оленки -Звертається до Насті: Квіти хай квітнуть, співають пташки Тебе хай привітно стрічають стежки Кожна стежина в майбутнє веде Там радість і щастя чекають тебе. Щасливої дороги. До побачення! Фея щезає. Дівчинка іде стежкою, яку їй показала фея, і підходить до галявини, на якій сидять дівчатка – квіточки. -Квіти, підкажіть, де Зміючка Оленка живе. -Полий нас, ми засохли. Тоді скажемо. Дівчинка поливає квіти і говорить слова: Як прекрасно, чарівно земля зацвіла Всюди гарно, спокійно і чисто, Бо квітуча пора вже прийшла Тож оживіть квіти врочисто. Квіти оживають, піднімаються і ведуть танок. Танець квітів. Вихователь: Учись любити усе навколо себе Траву і квіти, кущик, деревце. Жучка і пташку і блакитне небо І синьооке чисте джерельце. Усе прийшло на білий світ, щоб жити, Щоб дарувати радість і красу Учися дивуватись і любити Чистеньку, мов перлиночка росу
Поглянь на світ – це дивовижна казка, А квіти – це мабуть, дума землі У кожні з них струмить любов і ласка Вони неначе діточки малі. Квіти кажуть, якою дорогою іти, щоб знайти Зміючку Оленку. Іде Настя і зустрічає Зайчика, який сидить на пеньочку і плаче. -Зайчику, чого ти плачеш? -Як же мені не плакати, коли була в мене хатинка, а Коза Дереза мене вигнала. -Не плач, я тобі допоможу. -Де тобі допомогти, коли Ведмідь не допоміг, Вовк не допоміг, Лисичка не допомогла і ти не допоможеш. -Допоможу, ходімо. -Виходь, Коза -Дереза, з Зайчикової хатинки. -Не вийду! У всіх є хатинки, а у мене нема. Це не справедливо. Вихователь каже: -А ти, Коза Дереза, справедливо поступила, коли вигнала Зайчика з його хатинки? Звертаюсь до дітей. -Діти, як ви думаєте, як потрібно було зробити Козі Дерезі, щоб Зайчика не образити і в хатинці залишитись жити? Відповіді дітей. (Треба було попроситися в Зайчика, щоб з ним жити). -Тепер ти зрозуміла Коза Дереза, що тобі робити! Коза просить в Зайчика вибачення: -Вибач мені, Зайчику, за те, що я тебе вигнала. Дозволю мені жити з тобою, адже в двох веселіше. Миряться. Дівчинка: -Кажіть, чи не знаєте, де Зміючка Оленка живе? -Іди он тією стежкою. Підходить до озера. -Жабенята, я шукаю маму і тата, їх вкрала Зміючка Оленка. Підкажіть, де їх шукати. -А ти прибери біля нашого озера, тоді скажемо. Засмітила його Зміючка Оленка, пропаде наше озеро. -Не хвилюйтеся ви так, Жабенята, зараз я вам допоможу( збирає сміття в пакет). -Ми дуже любимо гратись, пограй з нами. Гра «Жабки і Журавель» Після гри Жабенята показують, якою стежкою іти -Щасливої дороги. Підходить Настя до хати Зміючки Оленки. -Хто це до мене прийшов? -Я прийшла по маму і тата, віддай їх, вони мої. -Я, Оленочка Зміючка, знають всі мене на світі зачарована краса навіть виховані діти
Розвіються чари лише тоді, Хто вам казочку читає коли загадку відгадаєш ти. Хто вас завжди береже Хто завжди про вас всіх дбає Ну, а любить над усе. Хто вас пильно доглядає (Мама і тато) Виходять мама і тато. Зміючка Оленка каже: -Вибачте мені, я більше не буду красти у дітей батьків. Я зрозуміла, що дітям без мами і тата жити не можна. Вихователь: -Скажіть, будь ласка, без кого діти не можуть щасливо жити? -На що має право кожна дитина при народженні? Чи може хтось вигнати вас і ваших батьків з вашого дому? Звучить заключна пісня: «Планета доброти».
Конспект заняття з пріоритетом соціально-морального розвитку: «Нащо ліпший клад, коли в сім'ї лад» ( середній дошкільний вік) Програмовий зміст. Збагатити і розширити соціальний та моральний досвід дітей із допомогою наочності, літературних творів, побудови ситуацій морального вибору, використання особистих життєвих спостережень, інтегрування морального досвіду в реальні вчинки. Викликати в дітей сталий інтерес до найближчого оточення – сім‘ї та родини. Закріпити знання про походження імені, про взаємовідносини у сім‘ї, усвідомлення взаємопов 'язаності людей у родині. Підвести дітей до розуміння, що в кожного є своя родина. Розвивати чуйність, доброзичливість, творчі здібності, мову, особливі якості, які зумовлюють моральну поведінку. Виховувати почуття гідності, любові і поваги до своїх рідних і близьких. Хід заняття Читання оповідання А. Грінчука «В гурті пісня в лад іде» -Діти, а ваші сім 'ї дружні? -Чому ви так думаєте? -Чи любите своїх батьків, братиків, сестричок? -Як ви думаєте, чи люблять вас вдома? Чому? -Діти, кожна людина чимось особлива у житті. Чи є у вас щось особливе? Чи вмієте ви щось робити краще за інших? Вправа. «Я особливий тому що…» Сім 'я лиш тоді буде міцна,коли в ній будуть діти,лад та любов. Адже недарма люди кажуть «Без гілочок не дерево,без дітей не сім 'я», «Нащо ліпший клад, коли в сім‘ї лад» Лексичне завдання «Хто я?» Ця вправа будується за принципом «продовж речення» Вихователь каже: «Для мами я – дочка, а для бабусі – , для дідуся – і т.д. Обговорюються варіанти як для дівчат, так і для хлопців. Сім'ї бувають різними за складом. Читаю вірш В.Гринько «Сім'я» Мама, тато, дід, бабуся – Не спиняйте, бо зіб'юся Всіх назву, не помилюся Мама, тато, дід, бабуся Старший братик і сестричка Старший брат, сестра і я – В нас сімейка невеличка, Отака моя сім'я.
Зараз я пропоную вам порахувати скільки всього людей є у вашій сім'ї. Діти (4-5) називають членів своєї сім'ї,рахують при цьому на фланелеграфі, викладають силуети фігур (заздалегідь заготовлених).
А зараз я пропоную вам усім, намалювати портрет своєї сім'ї. Діти малюють, звучить музика. Пісня «Родина» у виконанні Н. Яремчука. За малюнком діти розповідають якою є мама,тато,дідусь,бабуся та ін. Дидактична гра «Підбери лагідні слова для батьків» –Діти, що доброго роблять усі члени родини для тебе? –Що роблять твої руки для членів родини? –Які твої вчинки приносять радість твоїм рідним? Наведи приклад,як ти піклуєшся про своїх рідних. Фізкультхвилинка Встало вранці ясне сонце, Сонечко розвеселяти Зазирнуло у віконце Встали–сіли, встали–сіли Ми до нього потяглися От уже й розвеселили За промінчики взялися Нумо всі, нумо всі Будем дружно присідати, Потанцюймо на росі. Пригадайте, які прислів'я про сім'ю, маму, тата ви знаєте. –Всякій матері свої діти милі. –На сонці тепло, а біля матері добре. –Малі діточки, що ясні зірочки: світять і радують у темну нічку. «Все що хочеш, у дітей Щоб росли, мужніли всі є в нашій країні На радість Батьківщині.» Про вас діти, турбується наша держава: будує житло,випускає різні продукти харчування, ви можете відвідувати дитячий садок, лікуватися в лікарні, коли захворієте, підприємства випускають різний одяг, взуття, іграшки, книжки, зошити. Дидактична гра «Чарівна скринька» (Вихователь демонструє дітям яскраву, привабливу скриньку, на дні якої – дзеркало. В цій скриньці хтось живе, він єдиний у всьому світу, тільки він так посміхається, тільки у нього такі гарні вушка, такий симпатичний носик, такі рум'яні щічки. Він ні на кого не схожий, неповторний. Там знаходиться найцінніший скарб. -Хочете дізнатись хто там?Але ж ви не розкривайте таємницю поки всі діти не заглянуть у скриньку. -Кого ж ви там побачили?(Потрібно назвати своє ім'я, а вихователь добавляє від себе,що це ім'я означає). -Але пам'ятайте,що «Не ім'я прикрашає людину, а людина ім'я прикрашає ім'я» Підсумок заняття.
Конспект заняття з пріоритетом соціально-морального розвитку: «Добре слово солодке, як мед». ( середній дошкільний вік) Програмовий зміст: вчити дітей усвідомлювати ( за допомогою творів Василя Сухомлинського), що до людей слід ставитися привітно, доброзичливо; вчити культури спілкування ( вітатися, прощатися,просити,відмовляти); створювати такі умови й відповідні ситуації, щоб кожна дитина змогла проявити своє вміння спілкуватися, повчитися норм поведінки в інших; виховувати тактовність, уміння прислухатися до порад старших, робити висновки. Попередня робота: читання оповідань В.О Сухомлинського « Чому дідусь такий добрий сьогодні», « Навіщо говорять «спасибі» Методичні прийоми: бесіди з дітьми, читання оповідань, дидактичні вправи морально- етичного характеру. Підготовка вихователя: робота з книгами В.О. Сухомлинського « Сердце віддаю дітям», « Сто порад вихователю»; робота з періодичними виданнями: « Дошкільне виховання», « Палітра педагога», «Джміль», «Дитячий садок»; виготовлення дидактичного матеріалу до вправ. Хід заняття Психогімнастика Вихователь пропонує подарувати посмішку та лагідно доторкнутися одне до одного. -Коли ми такі добрі, ніжні, лагідні, то всім добре, а в нас виникає відчуття, що нас усі люблять. Такі добрі відчуття називаються « добрики». -А хто вас любить? -Як ви думаєте, за що вас люблять? Вихователь пропонує дітям присісти на килим та уявити ранок. -прокинулося сонечко. Зазирнуло у вашу кімнату, а ви ще спите. До кімнати заходить мама. Що вона скаже вам зранку? -Що ви їй відповісте? -У дитячому садку, коли ви заходите до групи, що кажете? -Чому люди вітаються одне з одним під час зустрічі? Гра « Привітаймося!» Діти стають у коло парами. Вітаються за прикладом вихователя, називаючи ім‘я дитини, яка стоїть у парі. За сигналом вихователя, діти міняються парами. -Діти, ви віталися не простими словами, а чарівним. Хочете дізнатися, чому ці слова називають чарівними? Слухання оповідання В.О. Сухомлинського « Скажи людині «здраствуйте!»
-Існує багато чарівних слів, які ми кажемо одне одному, і навіть не помічаємо, які добрі справи вони роблять. Вправа «Закінчи речення» -Якщо мій товариш захворів, я… -Мені подарували фломастери, і я… -Коли мені потрібна допомога, я … -Мама дала мені дві цукерки, і я… Гра – емпатія «Сонечко та хмаринка» -Діти, я буду хмаринкою, а ми – веселими промінцями сонечка. Коли хмаринка надходить, промінці засмучені, ховаються. А коли хмаринка ховається – промінці посміхаються та радіють. Вправа « Скринька з чарівними словами» У скриньці багато маленьких сердечок. Вихователь пропонує наповнити скриньку чарівними словами в обмін на серця. Таким чином кожна дитина може сказати по 2-3 чарівних слова. Усміхнемось всім навколо – Небу, сонцю, квітам, людям, ̶ І тоді обов‘язково День для вас привітним буде! Все – із доброго чи злого – Починається з малого. Листя виросте з листочка, З нитки витчеться сорочка, Хліб – з маленької зернини, Дощ – із чистої краплини, А людське добро – з дитини!
Конспект заняття – бесіди на морально-етичну тему: « Що таке співчуття» (Старший дошкільний вік.) Мета: ознайомити дітей з емоційними проявами людини; вчити враховувати почуття інших людей, уміти співчувати, співпереживати; розвивати уяву; виховувати повагу до людей. Матеріал: картини за змістом бесіди. Хід заняття Вихователь. У житті, казках, у кінофільмах люди посміхаються і плачуть, радіють і сумують. Сьогодні ми помандруємо до країни людських почуттів. А ось про яке з почуттів ми будемо говорити, спробуємо з вами зрозуміти, розглянувши цю картину. Розгляд картини « Добрим будь – пожаліти друга не забудь». Діти разом з вихователем розглядають її зміст. Ситуація « Співчуття і доброта» Вихователь пропонує дітям морально – етичну ситуацію. Діти оцінюють персонажів, їхні вчинки. Вправа « Хто виявив співчуття» Оцінювання дітьми поведінки песика. Мене сварили мама з татом, Що я, мовляв, такий – сякий, А вірний друг мій. Пес кудлатий, Прийшов до мене залюбки, Довірливо у очі глянув – І не такий я вже поганий! Вправа « Кому ви більше співчуваєте?» (робота з демонстраційним матеріалом) Вихователь. Діти, сьогодні ми побували в країні людських почуттів, навчилися співчувати людям. - Діти, а якщо у друга трапиться горе, що б ви зробили? - Як необхідно ставитися одне до одного? - Ставтеся одне до одного так, як би ви хотіли, щоб друзі ставилися до вас
Конспект заняття з пріоритетом соціально-морального розвитку: «Салат казковий» (середній дошкільний вік) Програмовий зміст: Формувати у дітей розуміння доброго, позитивного вчинку. Вчити дітей доброзичливо ставитися до оточуючих; дати уявлення про позитивний вплив на людину таких моральних якостей як: працьовитість доброта, взаємодопомога, любов до близьких, сміливість. Формувати в дітей уміння розмірковувати, оцінювати поведінку персонажів казок ; висловлювати своє ставлення до їхніх вчинків. Розвивати аналітичне мислення дітей, їх пам‘ять, увагу, зв‘язне мовлення. Матеріал: Фрукти, дощечка, ніж, салатниця, сметана, вологі серветки, 2 ложки, фартушки (по кількості дітей), імпрвізована салатниця з прорізами, намальовані персонажі казок (Івасик-Телесик, Івасик-Телесик на гусці, поросятко Наф-Наф, Коза, ріпка, Мишка, Дюймовочка на квітці, Зайчик, Півник, двоє Вемежат із сиром, Колобок). Хід заняття Подивіться діти, скільки в нас сьогодні гостей. Привітайтесь з ними, посміхніться. - Діти, ви знаєте, що таке «Салат». (Салат- це поєднання дрібно нарізаних продуктів). - Які ви знаєте салати? (відповіді дітей). - Хто в дома робить салати, чи допомагаєте ви їх робити? (відповіді дітей). - Дуже добре, коли всі разом роблять справу. - Для чого потрібен салат? Чим він корисний? (відповіді дітей). - Ось я хочу, щоб ми з вами сьогодні разом приготували салат. І навіть не один. А з чого будемо робити салати, ви повинні відгадати. Що росте на дереві Влітку вистигає. Приносить усім користь І смак добрий має? (Яблуко, груша,слива, персик...) - А як все це назвати одним словом? (фрукти) - Які фрукти ви ще знаєте? (банан, апельсин, мандарин...) - Яку користь приносять фрукти? - А для чого потрібно споживати вітаміни? (відповіді дітей) - Так, у фруктах багато вітамінів, вони смачні і дуже корисні для здоров‘я. - Ось із фруктів ми з вами і зробимо перший салат. Діти підходять до столу. - Подивіться, що це? (на столі під сарветкою фрукти, дощечка, ніж, салатниця, сметана, 2 ложки, вологі серветки, мисочка для відходів). - Що потрібно зробити, щоб вийшов салат? (відповіді дітей).
- Так, почистити та порізати фрукти. - Добре. Я буду різати, бо я доросла, а ви мені допоможете почистити фрукти. Але спочатку одягнемо фартушки, помиємо руки. (Роздаю дітям по шматочку банана, апельсина, мандарина у шкурках, діти чистять, я - ріжу.) - Діти, що ми з вами робимо? (Салат). - Як ви вважаєте, це хороша справа? (Так) - А чому вона хороша? (відповіді дітей). - Кому ми допомагаємо? Чим? (відповіді дітей). - Вірно ми з вами разом, дружно робимо хорошу справу - допомагаємо кухарям, бо в них і так багато роботи. І готуємо для себе корисну страву. Бо у фруктах багато вітамінів, а вони потрібні нашому організму. - Ось ми вже і нарізали фрукти. Які молодці! Бачите, коли працюєте, то все робиться швидко. - А що треба зробити, після того, як нарізали фрукти? (відповіді дітей). - Так, ми заправили салат сметаною. - Аня, помішай салат ложкою. - Ми добре з вами попрацювали, витріть руки серветками і допоможіть один одному зняти фартушки. - Вітя, подай Аліні серветку. Молодець. - Ой, який запашний салат у нас вийшов (даю понюхати). - Діти, давайте дамо назву нашому салату. Подумайте, як його можна назвати? (відповіді дітей) - Давайте назвемо його «Смакота». Ми з‘їмо його за обідом. А зараз зробимо ще один «салат» – незвичайний. Ще ніхто ніколи не робив такого «салату», бо він складатиметься з казок. - Але, щоб «салат» із казок у нас був «добрим», то він повинен складатись із хороших складових - хороших вчинків героїв. Ви згодні зі мною? (Так). - Давайте спробуємо? Сідайте зручно на стільчики та слухайте уважно. (Перед дітьми стіл, на якому під серветкою імпровізована салатниця з прорізами, в які будуть вставлятися намальовані персонажі казок). - Ось у цій салатниці ми і будемо робити наш незвичайний «салат». - Жив-був Івасик -Телесик. Вийшов він одного ранку на ганок, підняв очі до неба, побачив гусей та й гукнув: «Гуси-гуси-лебедята, візьміть мене на крилята...» Одна гуска і взяла його з собою. Цікаво на гусях літати, бо таке побачити, чого з землі не видно. Тільки про це подумав Івасик, як почув пісеньку: Боки в нас рожеві і рожеві спинки, На боках і спинках вже ростуть щетинки. Гей, поросята! Рох-рох-рох! Гарні поросята! Рох-рох-рох! - Ой, хто це, діти, співає? (Поросята). - З якої вони казки? («Троє поросят») - Про що розповідає нам ця казка? (Про те, як поросята врятувалися від Вовка)
- А хто їм допоміг врятуватися? (Наф-Наф, який побудував кам’яний будинок). - Який був Наф-Наф? (Працьовитий, сміливий, добрий, він дав захисток своїм братам) - Ось подивіться який він Наф - Наф. Ми поставимо його в нашу «салатницю». Іди Віталику постав поросятко. Ось так (Всі персонажі ставлять діти). - Нахилила ліве крило Гуска та й повернула до лісу. Видно все, як на долоні. Бачить: За лісом стоїть невелика хата, А в ній коза і козенята – не обійшлося без біди Вовк унадився туди. - Скажіть, будь ласка, яка це казка? («Козенята і Вовк») - Діти, подумайте і скажіть, якою була Коза? (відповіді дітей) - Так, вона була люблячою мамою, піклувалась про своїх діток і навіть не злякалася Вовка, коли потрібно було козенят рятувати. - Чи потрібний такий персонаж в нашому «Салаті»? (Так) - Правильно. Адже любов до близьких- це дуже гарна риса (ставимо Козу) - Полетів Івасик далі. Бачить город внизу, а на городі щось росте. А я ріпка всім відома Давно із казки вам знайома. Дорідна виросла, як слід, Бо доглядав мене старанно дід. Вже час мене із землі рвати Давайте всіх тоді гукати. - Діти, хто рвав ріпку? (Дід,баба, онучка, собачка,кішка, мишка) - А чому дід один не зміг витягти ріпку? (Сили не хватило) - Як же вони змогли вирвати ріпку? (відповіді дітей) - Так, діти, дружба, взаємодопомога, працьовитість допомогли дідові та його родині витягти ріпку із землі. І хоч яка маленька була мишка, але потрібна була і її сила, без неї не змогли обійтися. От і ви, діти, коли будете допомагати один одному, то за яку б справу не взялися- все у вас вийде. - Давайте поставимо і Мишку в «Салат» - Піднялася знов Гуска високо в небо, аж дух у Іванка захопило. Побачив він велику червоно-рожеву квітку, а на ній дівчинку. Що за дівчинка мала Їй хатка квіткою була. Варто казку пригадати І цю дівчинку назвати (Дюймовочка) - А яку добру справу зробила Дюймовочка? (Врятувала ластівку)
- Якою була Дюймовочка? (Доброю) - Так, Дюймовочка була доброю дівчинкою. Іди, Дюймовочко, теж до нашого «Салату». - Летить Телесик далі, коли чує, хтось плаче (показую Зайчика). Хатка була в мене луб‘яна А хто допоміг мені? А в Лисиці - крижана. Скоріш відгадайте, Її хата від сонця розтала, Якщо відгадали, то називайте (Півник) Лисиця мене обдурила Так! Це Півник - молодець, І з хати прогнала. Золотавий гребінець Звірі допомогти мені намагались. Гостра коса у Півника була, Лисиця нікого не боялась. Як Лисиця побачила - вмить утекла. - Діти, а який був Півник? (Сміливий, добрий. Пожалів Зайчика, допоміг йому в біді) - А як називається ця казка? («Зайчикова хатка»). - Поставимо і Півника у наш «Салат». - Ох і цікаво літати! Але вже час і додому повертати. Аж раптом побачив Івасик Лисичку і ведмежат. Кричать, сваряться. Підлетів ближче. Так і є! Сир ніяк не поділять. - Діти, з якої казки ведмежата? («Двоє жадібних ведмежат») - Які вони? (Жадібні). - Скажіть, а можна поставити цих ведмежат у наш «салат»? (Ні). - Чому ж ні? (відповіді дітей). - Вірно, ведмежата не робили нічого доброго, тому в нашому «салаті» вони не потрібні. - Знов піднялась гуска над лісом. Хотів вже Івасик летіти додому, як почув пісеньку: Я по засіку метений, Я на яйцях спечений, Я від діда втік, я від баби втік... - Діти, хто це так співає? (Колобок) - Вже втрете пісня повторюється. Спочатку ледве чутно було, а потім голосніше. Ось десь тут, зовсім поряд! Аж серце зайшлось у Івасика, певно, найхитріша Лисиця хоче з‘їсти Колобка. Враз пішов Івасик на зниження: так і є – Лисиця вже облизується! Підхопив Телесик Колобка та й піднявся швиденько вгору. Лисиця так і не второпала, що сталося. Аж тут від річки долинуло: «Івасику–Телесику, приплинь, приплинь до бережка» «Здається голос моєї матусі,» – сказав Телесик. «Точно» – підтвердив Колобок.
«Вона думає, що я на човні плаваю, а я тут з тобою літаю. Пора прощатися». «Пора, - погодився Колобок, - бо я і від тебе піду». Гуска приземлилася біля Івасикової хати, Колобок покотився собі у зелену траву, а Івасик повернувся додому. - Скажіть, який був Івасик – Телесик? (Чуйний, сміливий, не пролетів мимо, а врятував Колобка) - Як ви гадаєте, чи є місце Івасику у нашому «салаті»? (Так) - Поставимо й Івасика. - Ось такий казковий «салат» вийшов у нас з вами. - Діти давайте подумаємо, яку дати йому назву? - Давайте назвемо його «Казковий салат хороших справ». - Як ви думаєте чому ми його так назвали? (відповіді дітей). - Так. Той, хто робить добрі справи, сам добрий, чуйний, сміливий. - А як пізнати людину: хороша вона чи ні? (По її вчинках, справах). - Так, добра людина робить багато добрих справ. - Діти, а ви робите доборі справи? (відповіді дітей). - Це дуже добре. Які ви молодці. А ви знаєте, я думаю, що можна зробити «салат» і з ваших добрих справ. На наступному занятті ми з вами спробуємо приготувати такий «салат».
Конспект заняття-екскурсії: «Подорож вулицями рідного міста» (Старший дошкільний вік). Програмовий зміст: Формувати в дітей уявлення про історію рідного краю, знання про рідне місто, його вулиці, головні об'єкти та їх розташування, визначні та історичні місця, симво-ліку. Розширити знання з історії виникнення міста Золочева. Закріпити знання домашньої адреси та адреси дитячого садка, художніх творів. Збагачувати активний словник дітей. Розширювати кругозір дітей. Розвивати любов і почуття гордості до свого міста, допитливість, вміння передавати свої відчуття. Виховувати культуру поведінки в громадських місцях, транспорті, любов до історії рідного міста, бажання берегти та примножувати його красу. Викликати у дітей почуття захоплення красою рідного краю. Орієнтовний обсяг знань про рідний край, який посильний шестирічним дітям. Найдавніші поселення міста. Що відомо з їхньої історії? Найвідоміші земляки. Хто з видатних людей народився в місті? Що він зробив для народу, держави ? Чим прославив наш край? Наймальовничіший куточок рідного міста. Чим він відомий. Найдавніша спору-да. Історія її створення. Найвидатніші люди краю. Чим вони відомі? Туристичний маршрут по рідному місту. Що означає герб рідного міста? Які вірші, пісні про рідне місто, про Україну ти знаєш? Рекомендовано не називати дат: вони утруднюють сприйняття матеріалу. Використовувати такі вирази: "Це було дуже, давно, коли ваших мам, тат, бабусь, і дідусів ще не було на світі". Хід екскурсії. Любов до Батьківщини починається з любові до маленької батьківщини: рідного порога, стежки, рідного міста, вулиці, дитячого садка, а потім і школи - всього того, що оточує людину змалку. Одна Батьківщина Без рідної мови, І двох не буває. без пісні, без мами, Місця, де родилися Немає, немає життя на землі. Завжди святі -Які державні символи ви знаєте?( герб, прапор, гімн). Наш стяг - пшениця у степах під голубим склепінням неба. -Давайте пригадаємо прислів'я про рідний край: Рідний край - земний рай. Що країна - то родина. Тільки в ріднім краю солов'ї співають. У нас такий край, що й під вишнею рай. -Ми живемо в Україні, в краю вишневих садів та пшеничних ланів, карпатських гір, та теплого Чорного моря. Автобус прямує на гору Вороняки.
-Зараз ми знаходимося (а може хтось скаже, як називається гора) на горі Вороняки. Звідси, ніби на долоні видно наше рідне місто. Давайте помилуємося краєвидом, який нам відкривається. Буває, часом сліпну від краси. Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, Оці степи, це небо, ці ліси, Усе так гарно, чисто, незрадливо,
Усе як є- дорога, явори, Усе моє, все зветься - Україна. Така краса, висока і нетлінна, Що хоч спинись і з Богом говори. (Л.Костенко).
-Діти, чи любите ви мандрувати? -На чому можна подорожувати? -Сьогодні ми вирушимо в мандрівку вулицями нашого міста. Адже як говориться "Краще один раз побачити, ніж сто раз почути ". А подорожуватимемо автобусом - школяриком. Адже ви уже через декілька місяців станете школярами. Щоб потрапити в автобус, потрібен допуск і щоб його отримати необхідно відповісти на запитання. Згодні? -Як називається наша держава? -Яке місто є столицею України? -Як називається місто, в якому ми живемо? -Як називається головна вулиця нашого міста? -Як називається наш дитячий садок? - Молодці! Ви дали вірні відповіді. Отримайте квитки, які потрібні для нашої подорожі (мандрівки). На квитку позначено цифрою номер місця в автобусі. Запрошую до нашого автобусу. Діти сідають в автобус. І ми продовжуємо спілкування. -На якій вулиці знаходиться наш дитячий садок? -Давайте пригадаємо назви інших вулиць нашого міста. А щоб легше було пригадувати, кожен із вас назве вулицю на якій живе. Діти називають по черзі вулиці де живуть (домашню адресу). А чому саме так, в честь кого названа вулиця? Н-д: в. Гайдамацька названа в честь народних месників - козаків, які захищали бідних людей від панів. -Що таке Батьківщина? -Так, це країна, в якій ви народилися і живете. Діти впізнають об'єкти, які видно з гори. Звертаю увагу на озера, які розташовані в межах нашого міста. -Діти, а як ви гадаєте чому назва нашого міста Золочів? Ось послухайте легенду, яка розповість нам звідкіля походить назва нашого міста. Розповідаю легенду про Золочів. На правому березі річки Золочівки, у напрямі сіл Городилова та Єлихович є поле яке називається "Радече". За давнім переказом там стояло місто Радече (близько 1180
року). Хто його заснував невідомо. Розташовувалось воно на легкому схилі до річки Золочівки, по обидвох берегах. За своїм географічним розташуванням Радече лежало недалеко від Чорного шляху, яким монголи нападали на нього з гори від нинішнього с. Єлиховичі. Тоді званого Єлиховічне, бо з тої сторони монголи нападали, грабували, палили, в ясир (полон) брали жителів міста і навколишніх сіл. Радече було знищено ханом Батиєм (біля 1241 року) . Люди яким вдалося врятуватися в болотах, лісах, чи, комишах, збиралися (тоді говорили "зволікалися") і створили нову оселю серед комишів у болоті недалеко сьогоднішнього замку. їх називали "золочівцями" , а оселю "Золочівкою". Будували нову оселю таким чином: зрубували в лісах великі дерева, один кінець загострювали і вбивали такі стовпи рядами, в багно - торфовище, клали на них колоди і на такому підкладі будували будинки. Оселя була закрита верболозами і комишами і тому люди могли там жити спокійніше. На багнистих теренах побудовано в комишах міст яким діставались до осель ті, хто знав добре де вони знаходяться. Той міст був також добрий для оборони: вузький, а з обох боків непрохідні болота. Оселя ця розтягається на південь від річки Золочівки, від місця де нині старий Ринок, аж під гору, де замок. Минали часи, життя змінювалося, а з оселі "золочівців" постало село, а згодом місто, про яке згадується в історії під 1441 роком. Уже в 1903 році після великої пожежі, під час копання ровів для водопроводу на старому ринку прийшлось витягати з торфовища грубі дубові стовпи, які були вбиті рядами в землю. Вони були тверді і темно синього кольору, пролежали в торфовищі і там не зігнили, а законсервувалися. Робітники витягнули близько 100 тільки з того місця, куди мав бути проведений водопровід, а скільки залишилося їх в інших місцях, де накопано, не знати. Сподіваюсь, тепер ви знатимете чому саме таку назву має наше рідне місто. -А тепер ми знову заходимо в автобус: вирушаємо назад на вулиці Золочева. І перший об'єкт біля якого ми зупинилися буде знак (герб) – назва міста. Герб міста представляє собою стилізований щит, поділений на чотири частини з овалом в середині. Історія Золочева свідчить, що він був приватним містом. Сучасний герб Золочева був затверджений Золочівською міською радою порівняно недавно (в 90-х р. 20ст.). В новому об'єднано перші чотири герби міста періоду Першої і Другої Речі Посполитої і Австро-Угорщини. А посередині в овалі було додано зображення вартової вежі на фоні державного прапора України. Перший герб розташований у верхньому лівому куті щита і називається "Сверчек". Герб Щечонів - давній українсько-литовський рід. В прямокутнику фіолетового кольору латинська літера N (єн). Другий герб - у верхньому правому куті щита, прямокутник червоного кольору на фоні якого - великий білий хрест і латинська літера "дубль ве", називається гербовий знак "Дембно", належав давньому польському роду Сінинських. Третій герб - розташований у нижньому лівому куті щита, на червоному фоні жовтий човник, називається гербовий знак "Лодзія" (човен), належав роду Гурків.
Четвертий герб - розташований у нижньому правому куті щита. На червоному фоні білий папірус (паперовий сувій), називається він "Яніна" і належав роду польських шляхтичів Собеських. Дальше наш маршрут пролягає по вулиці Тернопільській повз стадіон "Сокіл" на якому золочів‘яни змагаються у спортивній спритності, змагаються на футбольних турнірах. І зупиняємося ми біля перлини Золочева, пам'ятки архітектури (17 ст.), оборонної фортеці короля Яна третього Собеського - Золочівського замку, який входить в популярний туристичний маршрут "Золота підкова Галичини". Збудований при злитті річок Золочівки і Млинівки (1634 - 1636 р.).На місці попереднього оборонного двору Якуб Собеський (воєвода руський) побудував замок у вигляді бастіонного укріплення. Золочівський замок -оборона фортеця, збудована на найвищому пагорбі і укріплена кам'яними мурами, земельними валами і чотирма могутніми бастіонами. Вхід до замку боронили равелін (укріплений мур) і підйомний міст Портал в'їзної брами з Б - подібними оздобами обабіч і ключовим каменем у вигляді лев'ячої голови свідчив про міцність фортеці і добрий художній смак невідомого архітектора. Замок щороку приймає близько 100 тисяч туристів з усього світу. (Зовнішній візуальний огляд замку). Біля замку стоїть велика (скільки поверхів порахуйте) будівля ЗРДА (або Білий дім як його часто називають мешканці Золочева). -Що майорить на верхівці будинку райдержадміністрації? Так, це наш Український прапор. -Які кольори на прапорі? -Що вони означають (символізують)? -Хто знає вірш про український прапор? Давайте пригадаємо. Прапорець, той, що я маю Символ України Як край неба голубого Нема в світі більш святого Над пшеничним полем. Й не буде ніколи -Навпроти розташована СШ № 1. І я сподіваюся, що хтось із вас уже восени стане учнем цієї школи. Біля школи стоїть, зовсім недавно збудована будівля, в якій, розмішується центр зайнятості. Це установа, спеціалісти якої допомагають мешканцям нашого міста знайти роботу, а при втраті роботи, тут виплачують грошову допомогу, щоб людина змогла прожити і знайти нову роботу. Наступний об'єкт, який ми добре бачимо - є Пам'ятний знак «Борцям за волю України», який поставлений кращим громадянам нашого міста. Тим, хто боровся за свободу і наближав нашу Незалежність , та на жаль не дожив до того часу, коли Україна стала соборною, незалежною державою. Поряд стоїть Будинок культури (Народний дім). Сподіваюся, що ви неодноразово були тут, відвідуючи різноманітні вистави і концерти.
У Будинку культури є велика бібліотека (збірня книг). І коли ви підростете і навчитесь читати, тоді зможете записатись і будете мати можливість користуватися книжками, які у великій кількості тут зберігаються. А ще у нашому Будинку культури, у різні часи працювали відомі на всю Україну композитори - Ігор Білозір і Теодор Кукурудза. Наступний об'єкт на нашому шляху - Золочівський ринок. -Хто ходив сюди з мамою чи татом? -Що продають на ринку? (продукти , промислові товари, одяг, взуття і таке інше). А тепер наш автобус прямує по вулиці Бродівській до річки, яка протікає через наше місто, та називається вона як? Так, правильно - це річка Золочівка. Бере початок річка Золочівка біля села Плугів. Тече на північний захід. Впадає до річки Західний Буг (басейн Вісли) на схід від села Петричі, Буського (сусіднього з Золочівським ) району. Має дві притоки: права річка Тростянець і ліва річка Млинівка. У минулому, зокрема до Другої світової війни, річка в пониззі мала назву Белзець/Безелець), про що свідчать довоєнні польські мапи. Ця назва означає мокра, багниста місцевість і пов'язана з тим, що тут долина річки колись була дуже заболочена. Довжина річки - 35 км. Води її через р. Західний Буг і р. Вісла впадають до Балтійського моря. (Діти пускають на воду кораблики із смайликами, які виготовляли власноруч.) Вирушаємо далі і наступний об'єкт на нашому шляху - пам'ятник Маркіяну Шашкевичу, нашому земляку. Глянув в сонце орел смілий А те сонце розплилося Глянув в світле море В милость понад діти М.Шашкевич є зіркою народного відродження галицької України, він, пробудив від віків приспану націю до самостійного життя. М. Шашкевич належить до категорії творчих особистостей, що заслуговує на почесну назву "новатора" (ввів українську мову у проповіді, (був священиком), і письменство, (був поетом), в той час коли на Галичині офіційною була польська мова). Знаючи що мова є найпершим засобом комунікації (спілкування) й інструментом для формулювання мовних понять і думок, він щоб піднести народ на вищий культурний рівень, запалив у ньому любов до рідної мови. Його книжка «Читанка» - це вислів і зразок дбайливості за молодь, в якій зарання старався защепити релігійно-моральний дух і національну свідомість. ... Промов співучий Маркіяне, Щоб слово вічне й полум 'яне До земляків своїх промов! Родилось знов, і знов, і знов. Цей бронзовий пам'ятник Маркіяну Шашкевичу на центральній площі м. Золочів став гордістю міста. Тут відбуваються народні віча, інші важливі громадсько-культурні заходи. Дальше вул. с. Бандери дістаємось до парку Т. Г. Шевченка де стоїть пам'ятник великому поету. -Яку ювілейну дату ми відзначали минулого року?
-Які вірші Тараса Григоровича ви знаєте? Діти пригадують, декламують вірші. Кладуть квіти до підніжжя пам'ятника. А тепер ми їдемо вулицею Січових Стрільців. На вулиці Валовій стоїть одна з найстаріших споруд нашого міста Миколаївська церква. Назва вулиці підказує що в давнину тут пролягав міський оборонний вал, який потопає під розкішним зеленим куполом парку "Зелений яр". Поруч на пагорбі(від кінця 16 століття) височіє церква. Вона побудована ще в часи коли Галичина зазнавали турецьких і татарських нападів. Тому потужні мури храму зовні укріплені. Поряд - кам'яна дзвіниця. Праворуч: ЗРЗ, центральна районна поліклініка, напроти якої парк "Гуси-лебеді", СШ №2. Вулицею заїжджаємо на площу Незалежності, яка реконструйована (2002) до відкриття першого в Україні пам'ятника В'ячеславу Чорноволу, борцю за волю України. Пам'ятник спорудили громадою - місцеві організації на спонсорських засадах надали техніку, допомагали активісти братства УПА та військова частина. Поряд височить палацовий комплекс міської ратуші(збудований наприкінці 19 столітті) в якому донині діє Золочівська міська рада. У новорічну ніч 2004 року почав вигравати 12 українських мелодій годинник на ратуші, подарований місту золочівським меценатом . - Хто працює в міській раді? -Як звати нашого мера? -Що він робить для нашого міста? Мер старається у нас Місто він привів в порядок Він, звичайно, просто клас Чистота навкруг у нас . На протилежному боці притягує погляд чепурна, недавно відроставрована споруда боярського двору, архітектурна пам'ятка (кінця 14 століття). Будинок слугував помешканням для власників міста, але золочів‘яни часто називають його «будинок убогих» , оскільки (у 18 ст.) тут містився притулок для місцевих старців. Цю будівлю, можна вважати однією з найцікавіших пам'яток цивільного будівництва на галицьких землях. Буквально недавно, на початку травня будинок став храмом де люди моляться до Бога. Зовсім поряд, на вулиці Г. Сковороди приваблює вишуканою красою костел Успіння Пресвятої Богородиці (збудований у 17 ст. у стилі бароко.) Фасад прикрашений скульптурами святих, орнаментом. Будівля костелу виконана асиметрично - висока вежа дзвіниці є лише з однієї сторони. З вежі лунає бій курантів (годинника). До речі, живий звук органа можна почути лише тут. Церква Вознесіння побудована Мареком та Якубом Собеськими (1604 рік) належить до найстаріших будівель у Золочеві. Центральні і бічні входи прикрашають ренесансові портали. Між костелом і церквою стоїть будинок в якому розташований ДНЗ №2 "Вишенька" . В 1911 році Золочів відвідав І. Я. Франко і в Народному домі прочитав свою поему "Мойсей". На колишньому будинку "Просвіти" (Народному домі) на вулиці Шашкевича 24 якою ми прямуємо встановлено меморіальну таблицю.
-Пригадайте які твори І. Франка ви знаєте? (Казки «Ріпка», «Фарбований лис», вірш «Надійшла весна прекрасна ...»). Звертаю увагу дітей на будинок Золочівського районного відділу внутрішніх справ. -Яку роботу (службу) виконує міліція? Так, правильно, міліціонери бережуть порядок і спокій у нашому місті. А ще на будинку райвідділу міліції є меморіальна дошка яка засвідчує перебування В'ячеслава Чорновола в ув'язнені тут за те, що боровся за незалежність України. Наступний об'єкт по вулиці Маркіяна Шашкевича , де ми зупинимось на короткий відпочинок це - Парк Культури. -Які дерева ростуть в парку? -Які птахи тут співають? (послухати і назвати) . Ми любим каштани твої Де сизі дзвінкі солов’ї Алеї та парки росисті Співають пісні голосисті. -Яких звірів можна побачити тут? -Які комахи та жуки можна зустріти в парку? Характерною особливістю клімату Золочівщини є чітко виражені пори року та різкі переходи від одної до іншої. -Яка зараз пора року? Весна у нас приємна а літо помірно тепле . Осінь - тепла і довга. Зима холодна і триває з грудня до березня Запропонувати дітям пограти в улюблені ігри, поводити хороводи. Виїжджаємо на вулицю Січових Стрільців і перед очима постає старий міський цвинтар. Тут по - особливому відчувається правда буття - поруч знаходиться могили непримиренних за життя: комплекс поховань січових стрільців (22 могили), мавзолей польських повстанців, поховання радянських воїнів, 78 могил німецьких військовополонених. Є поховання вояків УПА, пам'ятник на могилі понад 600 чоловік замучених НКВС у червні 1941 р. у замку - в'язниці. У лабіринтах старих поховань можна зустріти замріяного і сумного ангела, статую скорботної Божої Матері, роботи італійських майстрів(19ст). -І вулицею Гайдамацькою ми повертаємося до нашого дитячого, садка. -Чи сподобалась вам, діти, наша сьогоднішня подорож? -Що вам запам'яталося найбільше? -Сподіваюся, що після сьогоднішньої екскурсії ви багато довідалися про наше місто і полюбили його ще дужче.
Конспект інтегрованого заняття : “Природа нашого міста» (пізнавальний, художньо-естетичний, соціально-моральний розвиток) (Старший дошкільний вік) Програмовий зміст: дати дітям знання про те які дерева ростуть у наших лісах, яку користь для людей і їхнього здоров‘я дає ліс. Вчити дітей складати коротенькі розповіді про дерева. Закріпити правила поведінки в лісі. Виховувати бережне, дбайливе ставлення до природи. Матеріал: бутафорські дерева, засушені лікарські рослини. Хід заняття. Звучить вірш ―Золочів‖. - Діти, як називається наше місто? (Золочів). - Навкруги нашого міста ростуть різні ліси: соснові і листяні, котрі приносять здоров‘я, наповнюють організм силою. - Які дерева ростуть в нашому лісі? ( Сосни, берези, дуби, клени , ясени). - Ліс вчить людину розуміти прекрасне. Ліс - джерело здоров‘я. Ліс - це легені планети. Адже ліси виробляють кисень і вловлюють отруйні гази та пил. У лісі ви дихаєте повітрям, яке у двісті разів чистіше ніж в місті. Ліс зберігає вологу, зупиняє сухі вітри, а там де немає лісу, земля хворіє, гірше родить. Ми прекрасно розуміємо, що ліс нам потрібно вирощувати, адже ліс нам дає не лише чисте повітря. - А що нам ще дає ліс? (Деревину). - Що ви любите збирати в лісі? ( Ягоди , гриби). - Яку користь для здоров‘я дає ліс? (Ліс насичує повітря киснем, без нього неможливе життя на Землі). - Крони дерев не лише збагачують повітря киснем, а й фільтрують його. Велику роль відіграє зелений листок з його своєрідним пиловловлювачем – волосками, липкою поверхнею. ( Діти розглядають листочок). Це природний пилосос – він вловлює гази, сажу, попіл, пил, що викидають в повітря промислові підприємства, транспорт, завдаючи шкоди здоров‘ю. Важко перерахувати користь, яку дає ліс. Ліс – це ягоди, ліс – це гриби, ліс –це природна щедра аптека. - Подивіться, діти, які дерева ростуть в нашому лісі. Зараз ми з вами пограємо гру: «Стань біля дерева, про яке розповідається в загадці‖. Стрімко вибігли на гору, Дві подружки білокорі. Дощик їм полоще кіски, Звуть подружок цих..(берізки). - Складіть розповідь про берізку. (Розповідь дітей) - З лікувальною метою використовують молоде листя, бруньки, сік, іноді кору берези. Живе один батько і тисячу синів має, Всім шапки справляє, а собі не має. (Дуб і жолуді). Діти складають розповіді про дуба.
- Дуже корисна кора дуба, її використовують для полоскання рота, для лікування шлунка. І маленькі і старенькі. Влітку, взимку, навесні Всюди вдягнені гарненько У зелені сукні всі. ( Сосни) Діти підбігають до сосни і описують її. - Для лікування люди використовують зелені соснові шишечки, пилок, який збирають під час цвітіння сосни. Назустріч дітям виходить лісник. - Добрий день, діти. Я дуже радий, що бачу вас у лісі. Ви любите ходити в ліс? Що вам найбільше подобається в лісі? ( Слухати спів пташок, збирати ягоди, гриби). Лісник. Діти, як слід поводитися в лісі? (Не можна ламати дерев, руйнувати пташині гнізда, не можна смітити в лісі, не можна галасувати в лісі). Лісник. (показує на мурашник). Хто живе в цьому будиночку? (Мурашки) Лісник. Мурашки - це санітари лісу. Вони очищають ліс від різних решток. Мурашки виробляють мурашину кислоту, яку використовують для лікування у медицині. А чи знаєте ви пахучі квітучі рослини, що ростуть в лісі і їх також використовують з лікувальною метою? (Лісник показує засушені рослини, а діти розповідають про них, про їх лікувальні властивості) Подорожник. Ця рослина росте на узбіччях доріг. Соком подорожника лікують серце, листочки прикладають до поранених місць.. Конвалія. Це пахуча біла духмяна квітка. Збирають квіти для лікування так, щоб не пошкодити корінь. Настоєм цієї рослини лікують хворе серце. Безсмертник. Ця квітка дарує людям здоров‘я, тому в народі її називають символом вічного життя. - Подякуємо ліснику Василю Івановичу за цікаву розповідь. Рослини, які ростуть в лісі, на лузі слід оберігати. Не можна рвати цілі оберемки квітів, а потім їх викидати на смітник. Діти грають гру «Можна – не можна». Вихователь говорить, а діти називають ―можна‖ чи ―не можна‖ так робити. - Кричати голосно в лісі… ( не можна). - Ламати гілочки дерев… (не можна). - Садити дерева… (можна). - Годувати в лісі птахів… (можна) - Руйнувати мурашники …(не можна). - Вішати в лісі шпаківні …(можна). - Залишати в лісі сміття …( не можна). - Розпалювати в лісі багаття …(не можна). - Рвати в лісі квіти… ( не можна). Діти намалюйте знаки-символи, які б попереджали людей про те, що не можна завдавати шкоди природі.
Конспект екскурсії в етнографічний музей. Мета: збагатити знання дітей про побут, речі домашнього вжитку, одяг мешканців нашого міста в минулому. Викликати інтерес до минулого нашого народу. Матеріал: експозиція в етнографічному музеї: український одяг, посуд, речі домашнього вжитку. Хід заняття. Діти сьогодні ми побуваємо в етнографічному музеї дитячого садка. -Діти, давайте-но подивимося, що ж є в нашому музеї. Традиційним оформленням українського житла є українська піч. Так, є піч. Її господині завжди розмальовували, тому і в нас піч розмальована квітками, півниками. У хаті — довгі лави та ослінчики. -Для чого в хаті ставили лави? (На лаві сиділи гості і члени сім'ї). Вночі на ній спали; в лаві робили спеціальні дірки, а в них вставляли кужіль. -А ще що є? Так, мисник, на якому стоїть український національний посуд. - А що висить на стіні? Так, на стіні висять вишитий рушник, килим. -А що стоїть біля килима? Так, ліжко. Чим воно застелене? Так, ковдрою. -А що лежить на ліжку? Правильно, вишиті подушки. Біля ліжечка — хідники, гарні, в смужку. -Діти, а що ще стоїть у кімнаті? Так, стіл. Він накритий вишитою українською скатертиною, а стоїть на ньому глечик. У кутку хати по діагоналі від печі стоїть стіл. Тут працювали, відзначали урочистості чи сум, споживали їжу, тому й ставили його у чистій та світлій частині житлового приміщення. За ним збиралися всі разом, щоб обідати, тому він сприймався як «годувальник» сім'ї. -Що стоїть біля стола? Правильно, скриня. У скрині колись тримали постіль, вишивані рушники, вишивані сорочки, плахти, спідниці. У кутку вивішували ікони прикрашені покутніми рушниками, квітами, лампадкою. Ось в таких світлицях колись жили наші прабабусі та прадідусі.. Узимку, коли в печі палахкотів вогонь, збиралися дорослі і малі і розповідали казки. Послухайте одну з них.
Конспект інтегрованого заняття: «Вулиця на якій я живу» (пізнавальний, художньо-естетичний, соціально-моральний розвиток) (Старший дошкільний вік) Мета: Уточнити та розширити уявлення дітей про рідне місто Золочів, виховувати почуття гордості за рідний край, його багатства, красу природи. Закріпити знання дітей про право кожної дитини на місце проживання. Розвивати творчість і уяву в малюванні за задумом, закріпити вміння послідовного зображення об'єктів. Виховувати охайність, інтерес до малювання. Матеріали: вірші про рідний край, фотографії Золочева, папір, фарби, зразок, прості олівці, серветки. Хід заняття Батьківщина, доле рідна Земле сонячна і хлібна Ти повіку нас одна Ти, як мати, найрідніша, Ти з дитинства наймиліша, Ти і взимку найтепліша – Наша отча сторона. -Діти, ви прослухали вірш про Батьківщину, а як називається наша Батьківщина? (Відповіді дітей) -Так, ми живемо на Україні. Це наша держава, наша Вітчизна. Україна – славна, могутня країна. Ми дуже любимо свою рідну землю, гордимося нею. На широких просторах нашої Батьківщини дозрівають багаті врожаї, люди нашої Вітчизни - добрі, чуйні та миролюбиві. Діти, а як зветься народ України? (Відповіді дітей) Правильно, ми - українці, це співочий, красивий сильний народ. Але у кожного українця, у кожної людини є найрідніша частина землі де ми народилися і живемо. У нас це наше рідне місто - Золочів. -А скажіть, будь-ласка, чи знаєте ви чому наше місто так назвали? (Відповіді дітей) -Вірно. Навкруги нього розкинулись зелені соснові ліси, течуть чисті голубі ріки, виблискують кришталеві озера. Наше місто славне і величне І йому не знати сивини, Лине пісня вулицями дзвінко Поміж квітів, сонця і весни. -Діти, давайте згадаємо, як називається річка, яка тече через наше рідне місто?(Відповіді дітей) Правильно, річка називається Золочівка. -Як і в кожному місті, у нас в Золочеві є багато різних вулиць. -Згадайте, діти, на якій вулиці знаходиться наш дитячий садочок? (Відповіді дітей)
-Вірно, а як називаються вулиці на яких живете Ви? (Відповіді дітей) -Кожна вулиця хороша по своєму, свої вулиці ви добре знаєте. Сьогодні ми з вами намалюємо свою рідну вулицю. -Згадайте, що вам найбільше подобається на вашій вулиці, які магазини та інші споруди знаходяться вздовж вулиці, чи ростуть на ній дерева та квіти. Отже, подумайте хвилинку, пригадайте і починайте працювати. (Діти малюють). Діти, сьогодні ви багато нового дізнались про наше рідне місто. Ви намалювали чудові малюнки, добре відповідали, були активними. Ви - майбутнє нашого міста, нашої країни. І це до вас звертається поет з такими гарними, душевними словами: Пам 'ятай, не забувай Батьківську стежинку. Прикрашай, шануй свій край. Дім свій - Батьківщину.
Конспект інтегрованого заняття: «Мешканці наших лісів» (пізнавальний, художньо-естетичний, соціально-моральний розвиток) (Старший дошкільний вік) Програмовий зміст: Ознайомити з тваринами які водяться в наших лісах, з особливостями зовнішньої будови та умовами життя. Дати поняття про різноманітність тварин, показати залежність їх життя від рослин, неживої природи. Удосконалювати вміння спостерігати за тваринами. Виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до неї. Хід заняття. - Діти, нас від самого народження і до останніх днів оточує природа. Що таке природа? ( Природа – це дерева, квіти, рослини, тварини). - Все, що нас оточує це природа і ми з вами теж частинка природи. В природі повинно бути місце і пташці в голубому небі , і конику-стрибунцю на зеленому лужку, і мурашці в мурашнику, і зайчику в лісі. В природі все взаємопов‘язане одне з одним. Якщо на землі не стане комах, то загинуть всі птахи тому, що їм не буде що їсти. - Якщо на землі не стане птахів, що тоді трапиться? (Нікому буде знищувати комах, шкідників полів і посіви на полях загинуть). - Якщо на полях нічого не виросте, що стане тоді із людьми? ( Тоді буде голод і не буде людям чого їсти). - Я думаю, що ви зрозуміли, в природі все потрібне, і все потрібно берегти. А проблемами охорони природи займається наука – екологія. - Що ми відносимо до живої природи? ( Дерева, квіти, тварин, комах, птахів, риб). - Які тварини водяться в наших лісах? ( Дикий кабан, кози, білки, бобри, тхорі, лисиці, кажани). - Тварини живуть скрізь, де для них є їжа, схованка від ворогів, місце для влаштування житла. -Де живуть звірі? ( В лісах, вдома). -Як називаються тварини, які живуть в лісі? ( Дикі). -Які тварини живуть в нашому лісі? (Лисиці, білки, лосі, косулі, дикі кабани). Дітям пропонуються картки із зображенням диких тварин. Вони підходять до вихователя вибирають картку із зображенням тварини, описують її не називаючи, а діти відгадують про яку тварину розповідала дитина. Потім дитина показує картку із зображенням тварини і каже чи правильно діти відгадали про тварину розповідала. Вихователь починає речення, а діти продовжують. - Звірі живуть у лісах, птахи …( літають в повітрі), Миші живуть в…(норах), комахи, гусениці… ( на деревах), Риби живуть… ( у воді: ставках, озерах, річках, морях). - Які бувають тварини за розмірами? ( Великі і маленькі). - Яких великих тварин ви знаєте? ( Слони, верблюди, жирафи). - Які це маленькі тварини? ( Комахи).
Всі тварини народжуються, ростуть, розвиваються, дихають, живляться, розмножуються. - Що їдять тварини? ( Рослини, поїдають інших тварин). - Тварини поїдають готову їжу. Отже тварини бувають рослиноїдними. Тварини, які їдять рослини - це такі, які живляться нектаром квітів ( метелики, бджоли), травою, листками, гілками ( заєць, лось, колорадський жук). Багато тварин їдять зерно, насіння рослин ( ховрахи, миші, білки, сойки, шишкарі). Хижі тварини живляться іншими тваринами: жаби, ящірки, кажани, ластівки. Вони їдять комах та їх личинки. Є тварини всеїдні, які їдять і рослини і тварин. Це ведмідь, горобець, короп, рак річковий. - Хто ж такі звірі? Це тварини, тіло яких вкрите шерстю. Шерсть захищає їх від холоду. Всі тварини народжують малят і годують їх молоком. - Які тварини лазять по деревах? ( Білки, куниці). - Які тварини бігають і стрибають по землі? ( Зайці, козулі, лисиці,). -Які тварини плавають у воді? ( Риби, бобри, видри,). - Які тварини літають ( Птахи, кажани). - Які тварини живуть під землею? ( Кроти, миші). Вихователь пропонує дітям пограти гру «Хто де живе?». Дітям роздаються картки з зображенням тварин і вони повинні поставити їх на посібнику, де вони живуть ( на дереві, на землі, в повітрі, в воді, під землею). - У природи є свої правила поведінки. Я принесла вам знаки, які є заборонними, тому, що вони забороняють робити погане в природі. Діти розглядають знаки і розповідають, що кожен знак означає. - Ось ми й познайомилися з правилами поведінки в природі, І коли ви гуляєте в лісі, полі, на лузі пам‘ятайте про тих, хто тут живе, щоб не зашкодити ні рослині, ні тваринці. Пам‘ятайте, вони-господарі, ми – гості. То ж давайте всі дружно будемо берегти природу. Якщо людина добре серце має Вона іде у світ добро творить. В її очах любов і ласка сяють, Така людина сонечком горить. То ж будьте і ви , як маленькі сонечка. Любіть природу, творіть добро, любіть нашу матінку-землю.
Настільно-друкована гра: « Подорож по місту Золочів» . Мета. Розширювати знання дітей про місто Золочів. Ознайомлювати з історією міста та історичними пам'ятками. Формувати у свідомості дітей поняття "мала" і "велика Батьківщина". Пробудити почуття гордості за свою Вітчизну. Збагачувати словниковий запас дітей. Виховувати патріотизм. Розвивати увагу, пам'ять, логічне мислення, мовлення. Закріплювати навички усної лічби, знання правил дорожнього руху та поведінки у транспорті. Набір для гри -Ігрове поле у вигляді карти Золочева з позначеним маршрутом і зупинками, біля яких наклеєні картинки або фотографії архітектурних споруд, пам'ятників тощо. -Іграшковий автобус (для колективної гри) і 4 автомобілі різних кольорів (для індивідуальної). -Іграшкові човники. -Ігровий кубик. -Призові фішки (за кількістю учасників і завдань). -Картка з правилами гри. Правила гри Гра починається з першого кружечка, де на гравців чекає автобус (для колективної гри) або автомобілі (для індивідуальної). Перший гравець кидає кубик і пересувається по карті на стільки кроків (кружечків), скільки випало на кубику. Кубик кидають по черзі. Кинувши, треба оголосити наступну зупинку. Діставшись до неї, гравець має розглянути і назвати будівлю або історичну пам'ятку, розповісти про неї. За правильну відповідь гравець отримує призову фішку. Якщо він не знає відповіді, то її дає інша дитина, якій дістається за це дві фішки. Смугастий кружечок означає, що треба рухатися за стрілкою, червоний - пропустити хід, блакитний - продовжити подорож на човнику. Кубик показує більше ходів, ніж залишилося до фінішу, хід передається наступному гравцю і так, поки не випаде необхідна кількість, оскільки «переліт» заборонено. Підготовка до гри. Ведучий розкладає на столі ігрове поле — карту подорожі. Всі разом розглядають маршрут: від першої до останньої зупинки. Пересування доріжкою гравці здійснюють автобусом по місту, а річкою — на човні.
Конспект інтегрованого заняття: «Люди-головне багатство рідного краю» (пізнавальний, художньо-естетичний, соціально-моральний розвиток) (Старший дошкільний вік) Мета : дати поняття, що люди, які живуть в нашому місті працьовиті, розумні, чесні дбають, щоб наше місто було гарним. Збагатити знання дітей про те, що дорослі працюють на різних підприємствах і забезпечують мешканців міста всім необхідним. дорослі й діти; уточнити уявлення про те, що хоча вони й різні, але між ними багато спільного; вчити розмежовувати поняття «Я маю право», «Я не повинен»; закріпити правила поведінки в різних ситуаціях; розвивати мовлення, мислення дітей; виховувати позитивне ставлення до своїх товаришів; поповнювати активний словник вихованців. Матеріал: ілюстрації з зображенням людей різних професій та виробів які вони виготовляють. Хід заняття Дидактична гра «Чарівна скринька». Вихователь демонструє дітям яскраву скриньку, на дні якої лежить дзеркало. -Діти, дивіться, яка гарна скринька. Вона чарівна,зазирнувши в неї, можна когось побачити. Там хтось живе - єдиний у всьому світі, тільки він так усміхається тільки у нього такі гарні вушка; такий симпатичний носик; такі рум'яні щічки. Він ні на кого не схожий, неповторний Це - найцінніший скарб нашої планети. Хочете дізнатися, хто там? Тож подивіться, але не розкривайте таємницю, поки кожний з дітей не зазирне у скриньку! -Кого ви там побачили? - А як можна вас назвати усіх разом? (Діти, малята, дошкільнята, українці) - Так, але насамперед ви - люди . І кожен з вас - найважливіша людина на землі .А тепер ми з вами виконаємо вправу. Вправа «Дорослий - дитина». Вихователь: 3 давніх-давен українці вміли піклуватися про своїх дітей. Вони щиро любили їх, годували дарами землі, шили одяг, взуття, залучали до праці, разом відзначали свята. Змалечку дитину огортали своєю любов'ю мама, татусь, бабуся, дідусь. А допомагало їм у цьому лагідне слово, пісня і казка., Гра «Я маю право», «Я не повинен». Дітям роздають по дві картки із сюжетними малюнками. На кожній з них фраза «Я маю право на... але я не повинен», яку треба доповнити. Наприклад: «Я маю право (на житло), але я не повинен (його псувати, ламати речі)». «Я маю право (гратися), але не повинен (заважати гратися іншим)». «Я маю право (на їжу), але не повинен (забирати її в інших людей, оскільки вони теж: мають на це право». До ілюстрацій «Я маю право» прикладають сонечко; «Я не повинен» — хмарку. «Хто що виготовив». Дітям пропонуються вироби виготовлені майстрами нашого міста. -З чого вони виготовлені?
-Хто їх виготовив? -Ці вироби виготовлені руками ваших батьків. Сьогодні ви будете майстрами і будете виготовляти з глини та пластиліну вироби, які вам сподобалися. Практична робота дітей. Підсумок заняття. Конструктивно-будівельна гра: «Побудую містечко, є якому я хотів би жити» Мета: формувати вміння конструювати за задумом, уявляти схему майбутньої конструкції; самостійно визначати призначення і просторове розміщення власної будівлі; розвивати творчість, бажання проявляти власну ініціативу в конструктивній грі.
Конспект заняття – гри: « У музеї » (сюжетно – рольова гра ) Програмовий зміст: Продовжувати формувати у дітей через сюжетно – рольову гру « У музеї » знання про витвори українських митців ( кераміку, різьбу по дереву, петриківський розпис, писанкарство, вишивку, килимарство, плетіння з лози). Закріплювати знання про елементи та кольори , притаманні кераміці, вишивці, писанкарству, їх засто-сування в житті людей. Розвивати зв‘язне мовлення, уміння висловлювати своє відношення та враження від виробів декоративно – прикладного мистецтва. Виховувати інтерес до народного мистецтва, естетичний смак, здатність відчувати красу, викликати зацікавленість і бажання навчатись виготовляти подібне. Попередня робота: Вірші, колискові, приказки, лічилки, загадки. Екскурсія в с. Гавареччина. Виготовлення дидактичної гри « Народознавче лото». Розучити народну гру « Ой, Василько ». Проведення бесіди про кераміку, вишивку, різьбу по дереву, писанкарство, витинанку, килимарство, плетіння з лози. Розмальовування заготовок петриківським розписом, ліплення виробів з глини, розписування писанок, аплікація куманців, глечиків. Хід гри. Вступна розповідь: -Діти, ви знаєте, що на Україні існує багато різних музеїв. У нашому садочку ми відвідали етнографічний музей. -Ми багато часу проводили в музеї, а сьогодні я пропоную пограти в гру « У музеї ». -Пригадайте, хто працює в музеї ? Директор(вирішує господарські питання, приймає на роботу, домовляється про екскурсії ). Екскурсоводи. Касир. Науковці. Черговий (який спостерігає за поведінкою відвідувачів, стежить за порядком у залі). - Пам‘ятаєте правила поведінки в музеї? Ми не знали , що в музеї Є неписаний закон Він суворий мов дракон Хто торкнеться експоната, Чи подряпає картину – То за це таку дитину В фонд музейний без витрат Заберуть, як експонат. Потім аж на десять років Вас поставлять у куток.
-Сьогодні в нашому музеї будуть працювати: Директор – це буду я і екскурсоводи – це будете ви. -В нашому музеї працюють такі виставки: -Кераміка; -Різьба по дереву; -Писанкарство; -Вишивка; -Килимарство; -Вироби з лози. -Запрошуємо вас до нашого музею. ( Діти заходять в музей.) -Діти , привітайтеся , будь – ласка, до гостей. -Подивіться, як гарно в нашій світлиці. Колись світлицею називали найкращу кімнату в хаті. Жінки – українки з давніх-давен любили чепурити свої хати. Існує прислів‘я : «У хаті як у віночку». Світлицю прикрашали квітами, предметами вжитку, розмальовували. А ще прикрашали витинанками. Так називали, бо їх витинали, вирізали з паперу.Витинанки використовували замість серветок у буфетах, ними прикрашали полички, образи під склом. А перед Новим роком і Різдвом прикрашали витинанками, ліхтариками, зірочками, гілками ялини. Колись робили витинанки, то вирізали різні рослинні елементи ( зірочки, квіти, листки, хмелики, віночки ), різні геометричні форми, контурні зображення птахів, людей. -З давніх – давен українська земля славилась народними майстрами. В Україні вміли і ткати і вишивати, і різати по дереву, плести з лози та виготовляти кераміку. -Хто хоче бути моїм помічником – екскурсоводом і представити виставку – стенд «Кераміка»? Розповідь дитини: -У нашій світлиці є багато посуду, зробленого з глини. Усе це вироби наших майстрів, які живуть у с. Гавареччина. -Це миски та тарілки, макітри, глечики, горщики. Ось полиця – Мисник, де красиво виставлені глиняні тарілки. -Їжа яку готували в глиняному посуді була дуже смачною, бо посуд гарно зберігає тепло і навпаки – прохолоду. Молоко, налите в глечик, довго не вкисає, зберігає свої цілющі властивості. -А чи добре ви запам‘ятали про керамічний дивосвіт – перевіримо загадками: Біля тіла – вухо Голови не маю Молоко , сметану, квас Добре зберігаю . ( глечик ) В мені мак розтирають Галушки в мене складають Річ потрібна і не хитра Називають всі …( макітра ). Як у піч мене несуть
В мене овочі кладуть Ще й водичку наливають У вогонь – і борщик мають. ( горщик ). Глина в кого жива? Творить з неї хто дива? В нього посуд, ніби жар? Ну звичайно ж, це ….( гончар). -Продовжимо нашу гру – екскурсію. Хто хоче бути наступним екскурсоводом і представити виставку різьби по дереву? Розповідь дитини: -Вироби із дерева майстри робили для прикраси приміщень. Ось сокирка, її вішали на стіну, чудові тарілки теж зроблені з дерева. Робили подарунки – сувеніри – це шкатулка, свисток, підсвічник. -Для щоденного використання в побуті: це ось сільничка, цукорниця, ступка, ложка, чашка. Майстри на спеціальних станках заготовляють заготовки, потім спеціальними інструментами вирізають узори, ще розмальовують фарбами різні вироби. -Відгадайте загадку: Як уродилася то була біла Тепер подивіться, рябенька я ціла Мені змалювала Яринка бочки У жовті, червоні і білі квіточки. Лежу на столі, біля круглої паски Моргаю до сиру, тулюсь до ковбаски До хрону, до масла, до бабки сміюся Ану відгадайте, лишень, як я звуся? ( крашанка, писанка ). -Хто бажає ознайомити нас з писанкарством? Розповідь дитини: -До свята Великодня, люди розмальовували яйця. Якщо фарбували в один колір, то це були крашанки. Прикрашали крашанки крапочками, тоді ці яйця називались – крапанками. А ті що розмальовувалися різними знаками , називались писанками. В цій писанці вкраїнській Душевна глибина Жива блакить барвінку Й хода весни , красна. -Щоб зробити крашанки, яйця варили в цибулинні, листі берези. А для писанок брали різні фарби: Жовту – колір сонця і пшениці; Зелену – колір природи; Чорну – колір матінки землі; Синю – колір неба; Червону – колір любові, життя. -Щоб прикрасити писанку, використовували різні елементи, які щось означали: Півень – означав сонце і добро;
Ромб – засіяне поле; Трикутник – життя; Риба – вода; Олень – здоров‘я; Хрестик – воскресіння; Дерево – життя. -Дякую за цінну розповідь. Думаю відвідувачам сподобалось. А зараз уявіть , що ми не в музеї, а в кружку на зеленому лужку, пограємо в гру « Ой, Василько….». Гра « Ой , Василько…» -Наступний наш стенд – виставка « Вишивка » і екскурсоводом буде… Розповідь дитини: -Вишивка дуже поширена в Україні. Вишивками прикрашали простирадла, подушки, одяг ( сорочки, спідниці, фартухи), серветки. Вишивали рослини, геометричні форми, використовували нитки яскравих кольорів. Вишивали хрестиком, гладдю. Ось ці вишивки зібрані в нашому Золочівському районі. Такі вишиванки вдягали наші прабабусі в давнину. Вірш « Мама вишила мені…». -І так ми наблизились до стенду – килимарство. Хто виконає роль екскурсовода? Розповідь дитини: -Килимами прикрашають кімнати: вішають на стіни, кладуть на підлогу. Дуже ціняться килими , зроблені руками майстрів. Килими ткали із шерсті тварин, із льону. Ось цей килим зроблений майстрами із с. Глиняни, він витканий з шерстяних ниток, пофарбованих у різні кольори, візерунок складається із смуг різних кольорів, які чергуються одна з одною. -Спасибі за розповідь. -Екскурсія продовжується. І хочеться згадати майстрів, які займалися лозоплетінням. Хто хоче розповісти про вироби з лози ? Розповідь дитини: -В Україні на річках ростуть такі кущики, як лоза. Гілочки лози дуже добре гнуться і майстри навчилися робити дуже гарні речі: вази, тарілки, кошики, меблі. В нашому музеї є колиска зроблена з лози, в якій спить маленька Катруся. Ой люлі, люлі, люлі, Прилетіли гулі. Та сіли на люлю Стали пісеньку співати І дитину колихати.
Конспект заняття: «Екскурсія в парк рідного міста» (Старший дошкільний вік) Програмовий зміст: формування екологічної культури у дітей дошкільного віку. Закріпити знання дітей про зиму, її характерні особливості. Розвивати мовлення, пам'ять, мислення, уяву, увагу, слухову, зорову, рухову пам'ять, дрібну моторику. Розвивати у дітей інтерес до живої природи, емоційну чуйність. Виховувати у дітей любов до рідного краю. Виховувати у дітей добре, дбайливе ставлення до природи. Методичні прийоми: бесіда, загадка, художнє слово, розгляд і порівняння берези з ялинкою, вірші, хоровод, прислів'я про зиму, гра в сніжки. Словникова робота: активізація та збагачення словника: сильний мороз, сніг скрипить, сніг пластівцями падає, вітряна і безвітряна погода. Попередня робота: розглядання картини «Зимовий ліс», бесіди про зиму. Матеріал: сніг в лісі, картина «Зимовий ліс», ялинка, береза, загадка. Хід заняття (при вході в парк зупинимося, щоб показати дітям його змінений вигляд) -Діти, яка зараз пора року? -Зима. -А взимку на вулиці холодно чи тепло? -Холодно. -Випав сніг, стало красиво, ошатно. Скажіть, де лежить сніг? -На землі, доріжках, лавках, на гілках дерева. -Діти, давайте постоїмо тихо, послухаємо як падає сніг. (Запропонувавши дітям стояти тихо, вихователь проходжується по снігу і звертається до дітей) -Хлопці, коли ми ходимо, сніг що робить? -Скрипить. -А коли сніг скрипить? -Коли мороз. (Підкріплюючи свої слова, вихователь пропонує дітям пограти в сніжки. Діти і вихователь беруть сніг, стискають його, але сніг розсипається, сніжка не виходить. Вихователь пояснює, чому сніг розсипається) -Сьогодні сильний мороз, сніг сухий. З нього не можна нічого зліпити. У теплу погоду липкий сніг. У морозну розсипається. -Діти, а що сталося з калюжами? -Калюжі замерзли. -Правильно, калюжі замерзли, вкрилися тонким льодом. Діти, давайте спробуємо розтоптати лід на невеликих калюжках ногами. (Діти ламають лід) -Подивіться, він тонкий і ламається під ногами, послухайте, як він скрипить.
(Вихователь пропонує одній дитині розповісти вірш про зиму. Після чого, розглянувши сніг, вихователь підходить з дітьми до дерев) -Які взимку дерева? (відповіді дітей: білі, в снігу) -А які були раніше? (відповіді дітей) -А де ж наша береза? (Діти знаходять і показують) -А покажіть, де ще береза росте? -А зараз я загадаю загадку, а ви відгадаєте. Загадка: «Взимку і влітку зеленою росте». (ялинка) -Ялинка. -Правильно, це ялинка. А тут є ялинка? (відповідь дітей і підходять до ялинки) -Діти, скажіть, а на ялинці листочки ростуть? -Немає. -Правильно. А що росте на ялинці? -Зелені голки і шишки. -Давайте підійдемо ближче і розглянемо гілки з зеленими голками. Подивіться, голки взимку в сріблі, на шишках льодинки стукають. Діти, а якого кольору ялинка? -Зеленого. -А на яку фігуру схожа ялинка? -На трикутник. -Правильно. А хто хоче розповісти вірш про ялинку? -Ми з вами ходили на екскурсію в ліс, пригадайте. -А чим відрізняється парк від лісу? -У парку є акуратні доріжки, якими можна прогулятися. Парк створюють люди, висаджуючи дерева та кущі. У парку менше тварин. -Як називається парк нашого міста? -Парк «Здоров‘я». -А чому він так називається? -Тому, що сюди люди приходять на відпочинок, подихати свіжим повітрям, яке нам дають дерева. -А також влітку приходять люди відпочити на озері, поплавати та позасмагати. -Коли ви ходили сюди з батьками? -Що ви робили у парку? -Чи допомагали ваші батьки розчищати парк? -Яких звірят вибачили в парку? -Білочку. -Ми не будемо шуміти і, напевне, побачимо білочку. Їх тут є декілька. Діти з вихователем прогулюються парком, стараючись не шуміти і побачити мешканців парку.
План-конспект заняття-екскурсії у бібліотеку. (Старший дошкільний вік) Програмовий зміст: ознайомити дітей з бібліотекою, її призначенням, працею бібліотекаря; розвивати мислення, увагу, пам‘ять; викликати бажання стати активними читачами й помічниками бібліотекаря; виховувати любов до книги. Попередня робота: бесіда за темою «Будинок книги»; розглядання ілюстрацій «У бібліотеці»; складання розповіді за її змістом. Хід екскурсії Заходить бібліотекар. Бібліотекар. Добрий день, хлопчики і дівчатка! я хочу запросити вас на дуже цікаву екскурсію. Вам, напевне, відомо, які приміщення є у вашому дитячому садочку? (Музична зала, спортивна зала...) -Я хочу запросити вас туди, де ви ще не були. Діти наближаються до дверей бібліотеки. Вихователь Бібліотека — книги храм. І знань безмежне море і надія. Палкий вогонь незгасних поривань, Що наше серце й душу гріє. Натхненну працю здавна віддають Бібліотекарі народу. Сьогодні дяку й шану їм несуть Дорослі й діти в нагороду. -Можливо, хтось здогадався, куди ми прийшли? -У бібліотеку. -Бібліотека – це справжнє «книжкове місто»: тут є свої вулиці й площі, палаци і будинки, є й свої мешканці. Ці мешканці – звичайні книги. У кожної книжки є свій «дім», а у «дому» – адреса. Вона написана на ось такому поличковому розподільнику. Це може бути літера – і тоді ми знаємо, що тут «живуть» книжки, назви яких починаються на цю букву, або такою буквою починається прізвище письменника, що написав дану книжку, в такому разі нам стає зрозуміло, що тут живуть книжки, написані цим письменником. А буває, що книжки живуть не тільки на простих книжкових полицях, а й у справжніх палацах – на так званих книжкових виставках. На книжкових виставках, бібліотекарі завжди виставляють найкращі книги. Давайте згадаємо ваші перші улюблені книжки, побачимо як ви знаєте казки та загадки: 1. Назвіть хто це: Я по засіку метений,
На яйцях спечений, – Як од баби втік та от діда втік, Так і од тебе втечу! (Колобок.) 2. На сонечко я схожий, І сонечко люблю, До нього повертаю Голівоньку свою. (Соняшник.) 3. В якій казці і хто варив таку смачну страву: «Узяв і м′яса, й картоплі, й буряків – усього-усього, покришив дрібненько, склав у глечик з вузькою шийкою та й каже: – Призволяйся, люба приятелько, не соромся!» (Журавель з казки «Лисичка і Журавель».) 4. Навколо нас в′ється, а в руки не дається. (Вітер) 5. В яких звірів перетворювався Людоїд на прохання Кота: (Лев та маленька Мишка.) 6. Не кущ а з листочками. Не зошит, а зшита. Не людина, а говорить . (Книга) 7. Як звати героя української казки, якому скрутної години допомогло гусеня? (Івасик-Телесик) 8. З якої казки ця пісенька: – Котику-братику! Несе мене Лиска за кленові ліси, За крутії гори, за бистрії води – Порятуй мене! («Котик і Півник») 9. Куди впали стріли старших братів Івана-царенка? (В інше царство). 10. Хто це така: «За три копи куплена, Сколю тебе рогами, Півбока луплена. Хвостиком замету, Тупу-тупу ногами, Тут тобі й смерть». (Коза-дереза) -Ви вже багато книжок прочитали, але є ще дуже багато невідомих, які чекають на вас, чекають, коли ви станете дорослішими та й прочитаєте їх. Гортаючи сторінки книжок, ви мандруєте чарівними країнами, де живуть Буратіно, Цибуліно, Незнайко і його друзі та багато інших героїв. Разом із книгою ви побуваєте на морському дні, де серед коралів і морських зірок живе цар; попливете за Русалочкою; підніметесь до зірок у ракеті, помандруєте лісами, озерами і горами. -Ставши читачами бібліотеки, ви будете брати їх додому, а прочитавши їх – обов′язково повертати в бібліотеку. У книжковому світі, вам допоможе бібліотекар. Перед тим як брати книгу, вам треба запам′ятати правила поводження з книжкою та правила користування бібліотекою. 1. Беріть книгу чистими руками; 2. Не перегинайте книжки, від цього випадають сторінки; 3. Не кладіть у книгу олівців, від цього вона рветься; 4. Не читайте книги під час споживання їжі; 5. Щоб книга чи підручник служили вам довше, обгорніть їх.
А ось правила користування бібліотекою, які теж треба знати: 1. Вибрані книги можна тримати вдома не більше ніж 30 днів; 2. Якщо в тебе змінилась адреса, повідом бібліотекаря; 3. Прочитати журнали або книги, які є в бібліотеці в одному примірнику і тому не видаються додому, можна в читальному залі. 4. В читальному залі треба поводити себе спокійно, не порушувати дисципліну, не розмовляти по телефону. В давнину в сучасному вигляді книжки не було. Люди писали на плоскому камінні, стінах печер, а згодом на глиняних табличках. Розмочували глину, робили з неї невелику пластину і на мокрій поверхні писали спеціальною паличкою. Потім табличку сушили на сонці або випалювали на вогні, щоб вона не кришилася. Та хіба в такий спосіб багато напишеш! До того ж книжки з глини були дуже важкі. Деякі народи використовували для письма листя папірусу – болотяної рослини, яка росте в далекій країні. А декому слугували для цього дерев′яні дощечки. На них металевими писачками видряпували букви. Згодом, людина навчилась робити книжки з пергаменту – тонкої телячої шкіри. Вони були легкі і зручні, але дуже дорогі. На виготовлення однієї книжки потрібно було наготувати шкурок із цілої череди телят. Справжній папір навчилися робити близько двох тисяч років тому. Перші книжки на ньому писали, а не друкували. Це була нелегка і дуже клопітка робота. Зовсім нове життя почалося у книжки, коли винайшли друкарський верстат. Понад 400 років в старовинному українському місті Острозі було надруковано перший «Буквар». Минув ще якийсь час – і друкована книжка стала постійним нашим супутником, щирим другом і порадником. Ось і добігла до кінця наша екскурсія до бібліотеки. Будьте активними читачами і бережіть книгу!
Конспект екскурсії на швейну фабрику м. Золочів. (Старший дошкільний вік) Програмовий зміст: ознайомити дітей із працею людей на швейній фабриці; закріплювати знання, що одяг шиють кравці, швачки з різних тканин (шерсті, шовку, ситцю); учити розрізняти матеріал; розвивати сенсорні операції як частини перцептивних дій, а також тактильну та дрібну моторику; виховувати допитливість, повагу до праці кравців. Обладнання: розрізні картки за темою «Одяг»; різні моделі одягу; відповідні до цих моделей шматки тканини; кілька різновидів ґудзиків. Попередня робота: проведення конкурсу «Найкраще вбрання для казкових героїв» (показ мод); дидактична гра «Знайди помилку» (відповідність одягу порі року); розглядання ілюстрацій на тему «Швейна фабрика». Хід екскурсії Вихователь демонструє шерстяні речі (кофту, рукавиці, шарф, шапку). -Як ми можемо назвати всі ці речі? -Так, це одяг. Де виготовляють одяг? -Правильно, його шиють на швацькій фабриці. -Діти, сьогодні ми здійснимо незвичайну подорож на швейну фабрику. Вирушаймо! Коли діти наближатимуться до фабрики, вихователь звертає їх увагу на вигляд будови. -Погляньте, ось так виглядає будова швейної фабрики, а в середині неї — великі цехи, у яких є велика кількість швейних машин, працює багато людей, які займаються своєю справою. -З чого все починається? Дізнаймося! -На фабриці працюють модельєри, які вигадують різні моделі одягу. Завітаймо до них! Діти заходять до цеху, де працюють модельєри. Модельєр. - Добрий день, діти, я— модельєр! Ось ці речі потрібні мені для роботи. Модельєр показує своє робоче місце та знаряддя праці: ножиці, сантиметр, олівець, папір, лінійку, гумку, клей, відрізи тканини, журнали. Творча гра «Маленькі модельєри». -Діти, зараз ви також будете модельєрами. Вам потрібно скласти картинку. -Що у вас вийшло? (Сукня, брюки, сорочка і т. ін.) До дітей підходить спеціаліст із тканин. Спеціаліст. -Діти, з чого шиють одяг? -З тканини. -Тканина різна чи однакова? -На швейній фабриці дуже багато різної тканини, її зберігають на спеціальному складі. Склад - це приміщення, у якому щось складають та зберігають. Відвідаймо його і поглянемо, яка там є тканина.
-Погляньте, яка різна тканина! Чим вона різниться? (Кольором) -Так, а ще фактурою. Вона буває тонкою і легкою. З неї можна пошити сукню. Або товстою і теплою. З неї можна пошити тепле пальто. А ця тканина називається фланеллю. -Яка вона на дотик? -Як ви вважаєте, що з неї можна пошити? Діти розглядають та пробують на дотик різні види тканин: фланель, капрон, шовк, ситець, джинс. Вправа «Що із чого пошито?» Діти розповідають, з якої тканини пошитий їх одяг. Гра «Знайди пару» Дітей об‘єднують у дві групи, ставлять одне навпроти одного, роздають клаптики тканини. Спочатку їм потрібно знайти пару за кольором, а потім - за фактурою. -Що можна пошити з вашої тканини? Прикріпіть на цій дошці клаптики навпроти потрібної моделі. Вихователь. -Ми обрали моделі одягу, дібрали тканин. Що потрібно робити далі? Спочатку одяг кроять, а потім шиють на швейній машині. -Які великі швацькі цехи і як багато тут машин! Шиють одяг швачки. Швачка шиє одяг для людей, В неї так багато є ідей. Прикрашає всіх сучасна мода, І хороший настрій - нагорода! О. Шнуренко
Скоромовка. Швидко-швидко в голку-нитку, Ший-но, вишивай-но Хвацько - хвацько, швачко, швачко, Вишиванку файну! С. Романенко
Швачка. -Діти, це — моя швацька машина. -Це деталі для спідниці, зараз я їх шитиму. Щоб одяг було легко одягати та знімати, на ньому є застібки. -Які застібки ви знаєте? Так, молодці! Але мені потрібна ваша допомога! Мої ґудзики переплуталися, допоможіть їх розібрати! Вправа «Знайди потрібний ґудзик» Вихователь. Молодці, ви так багато сьогодні дізналися! Наостанок перегляньмо модний одяг, що також зшили на фабриці. Хлопчики запрошують дівчаток, проходять на середину зали. Показ «модного одягу».
Конспект інтегрованого заняття з використанням творів Т.Г. Шевченка: «Калинове намисто» (з елементами народознавства та аплікації) Програмовий зміст: Навчати дітей працювати з ножицями, вирізувати круглі форми, ознайомлювати із правилами безпеки під час роботи з ножицями. Поглиблювати і розширити знання дітей про народну символіку - калину, її значенням, красу і силу рідної мови. Збагачувати активний словник зразками класика української літератури Т. Г. Шевченка. Розвивати дрібну моторику руки, увагу, творчу уяву, творчі здібності. Виховувати любов до художнього слова, почуття національної гордості, естетичні смаки, охайність, дбайливе ставлення до природи, любов до рідної мови. Обладнання, матеріали та інструменти: альбоми, прості олівці, резинки, кольоровий папір, клей, пензлі для клею, ножиці, клейонки, серветки. Зоровий ряд: ілюстрації, книжки поезій Т.Г. Шевченка з ілюстраціями. Літературний ряд: Т.Г. Шевченко «Зацвіла в долині...», «Сонце гріє, вітер віє...», «Тече вода з-під явора», «Над Дніпровою сагою...», «Нічого кращого немає...». Хід заняття -Діти, зверніть увагу, будь-ласка, як гарно за вікном! Які різноманітні кольори оточують нас осінньої пори! Придивіться: що то за червоні ягідки сховалися поміж листям? Калинові! У народі кажуть: «Без верби і калини нема України». Чи знаєте ви, чому так кажуть? Раніше біля кожної хати в Україні обов'язково зростав кущ калини. Красива калина і на весні під час цвітіння, і восени - коли багряніє листям і червоніє ягодам. Дівчата вишивали калинові кетяги на сорочках уплітали їх у віночки. -Послухайте, що писав про калину уславлений український поет Т.Г.Шевченко. Зацвіла в долині І защебетала. Червона калина, Почула дівчина Ніби засміялась У білій свитині Дівчинка-дитина З біленької хати Любо, любо стало, Вийшла погуляти Пташечка зраділа У гай на долину. -Із ким Тарас Шевченко порівнює калину? (з ніжною дівчиною, в якої щедра душа, вірне серце). Калина і Україна нероздільні... Калина полюбила українську землю, де має найбільш сприятливі умови для росту, а народ України шанує її за пишну вроду й цілющі властивості. Нема мабуть, такого села у нашій державі, де б за тином чи біля колодязя в лузі чи на березі водойми не росла, не квітла вона рясним білим цвітом навесні та не рум'яніла червоними ягодами аж до зими. Про шанобливе ставлення до цієї рослини свідчить хоча б той факт, що на Україні понад сто населених пунктів названих словом «калина» - Калинівка, Калинове... - А зараз, діти, я розкажу вам легенду про насіння ягід калини, яке має форму серця.
Легенда про калину То давним-давно було. В одному селі жила привітна й чарівна дівчина. Звали її Калиною. Люди любили її за добре й щире серце. На весні Калина, як завжди, пішла в ліс. Довгий, курний шлях пролягав до нього. Дай, думає, посаджу вздовж шляху якісь рослини. Викопала в гущавині лісу тонюсіньке стебло. Щоб воно прийнялося, Калина аж від своєї хати носила воду з криниці та поливала. І почав розростатися великий кущ. Іде якось шляхом подорожній. Стомився та й сів під кущем перепочити... Усміхнувся: спасибі тим роботящим рукам, що кущ посадили! Тут увесь кущ, немов від сну, стрепенувся. Гульк - і в раз кущ укрився білим-білим цвітом. Дивиться подорожній: що ж воно далі буде? І дивно - в кожній ягідці заховане зернятко, схоже на маленьке серце. Прийшла Калина до свого улюбленця і задивувалася зерняткам, а кущ нахилився до неї і шепоче: «Це на згадку про твоє добре серце. А щоб люди тебе не забули, подаруй мені своє ім'я Калинко...» (Звучить пісня про калину, за вибором вихователя) -Діти, не злічити легенд, переказів, пісень та інших видів творчості про калину. Т.Г. Шевченко - великий український поет, теж дуже любив калину і в своєму «Кобзарі» слово «калина» вжив аж 385 разів. Тому, що червона калина є символом отчого краю, усієї неньки-України. Коли козак вирушав на чужину, мати частувала його калиновим чаєм, а наречена прикріплювала до коня гілочку, щоб постійно нагадувала йому про домівку. -Діти, давайте пригадаємо вірші Т. Шевченка в яких говориться про калину. Діти пригадують і читають вірші: «Тече вода з-під явора»... Сонце гріє, вітер віє На калині одиноке З поля на долину, Гніздечко гойдає, Над водою гне з вербою -А де ж дівся соловейко? Червону калину; Не питай не знає. Над Дніпровою сагою Стоїть явор меж лозою, Меж лозою з ялиною, З червоною калиною. А калина з ялиною Та гнучкою лозиною, Мов дівчина із гаю Виходжаючи, співають.
Засне долина. На калині І соловейко задріма Повіє вітер по долині -Пішла дібровою луна... І сонце гляне, - рай, та й годі! Верба сміється, свято скрізь!
Ось такі прекрасні вірші написав про калину наш славетний кобзар Т.Г.Шевченко. Погодьтеся, дуже гарні вірші! А хто знає прислів'я, загадки про калину? Діти розповідають. За хатою у садочку Та в червоних намистинках У зеленому віночку Стала нова молода.
І збігаються всі діти, У вінку зеленолистім Щоб на неї поглядіти. У червоному намисті За намисто кожен смик Видивляється у воду Та й укине на язик (Калина) На свою хорошу вроду. (Калина) «Пишна та красива, мов червона калина» «Убралася в біле плаття, як калина в білий цвіт». «Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте». -Молодці, діти, ви гарно розповідали про калину. -А чи знаєте ви, які на смак ягоди калини? Так на смак вони кислі і трохи гіркуваті. Але вони дуже корисні. Вони лікують багато хвороб: кашель, ангіну, гіпертонію. Готують з неї смачний чай, кисіль. Ось така калина, наша вічна супутниця, всебічно корисна і символічно пісенна. Упродовж віків вона супроводжувала історію розвитку нашого народу. Робота з альбомом. Розгляньте, діти, у альбомах репродукції картин, на яких художники намалювали калину. -Які з них вам подобаються найбільше? -На що схожі калинові ягоди? -Якої вони форми? Розміру? Який подарунок для матусі ми можемо зробити з калини? Так намисто! У нашім раї на землі Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим. Так писав про маму Тарас Шевченко. -Сьогодні ми з вами робитимемо калинове намисто для наших любих матусь. Подивіться у свої альбоми. Там уже є нитка для нашого намиста. Нам залишається тільки «нанизати» на неї намистинки - калинові ягідки. (Вихователь роздає дітям шаблони для «намистинок»). Оберіть папір того кольору, який ви вважаєте найбільш гідним калинового намиста. І потім покладіть ваші шаблони на зворотній бік кольорового паперу, обведіть їх і виріжте за контуром. Виріжте стільки «намистинок», скількома хочете прикрасити нитку для намиста у ваших альбомах. Тепер намастіть вирізані «намистинки» клеєм та приклейте до нитки, що намальована у ваших альбомах. Намагайтеся наклеювати намистинки на рівні відстані одна від одної. Із ножицями потрібно бути дуже обережними, адже можна завдати собі та іншим шкоди. Передавайте одне одному ножиці тільки кільцями вперед. На стіл кладіть ножиці закритими. Коли ріжете папір, не відволікайтеся, будьте уважними! (Діти вирізують та наклеюють «намистинки», вихователь за потребою подає індивідуальну допомогу.) -Кому ви подаруєте зроблені вами калинові намиста? -Із паперу якого кольору ви вирізували «намистинки»?
Етична бесіда: «Властивості любові» (Середній дошкільний вік) Програмовий зміст: навчити дітей емоційно, естетично сприймати навколишній світ; сприяти розвитку дитячої уяви та фантазії; виховувати у дітей почуття любові до родичів, вихователів, друзів, до своєї «малої Батьківщини». Попередня робота: читання дітям оповідань та казок В. Сухомлинського «А хто вам казку розповідає, бабусю?», «Хай я буду ваша, бабусю», «Чому дідусь такий добрий сьогодні?»; вивчення прислів‘їв про любов, турботу, чемність. Методичні прийоми: бесіди з дітьми, читання казок, прислів‘їв, віршів, інсценування проблемних ситуацій, уривків з оповідання В. Сухомлинського «Покинуте кошеня». Підготовка вихователя: опрацювання книг В. О. Сухомлинського, «Гаряча квітка», «Тополя»; систематична праця з періодичними журналами і газетами: «Дошкільне виховання», «Дитячий садок», «Палітра педагога», «Джміль». Хід бесіди: Гра «Фея любові» Діти стають у коло і закривають очі. Попросити дітей згадати те, що вони люблять більш за все, а потім дати кому-небудь з них чарівну квітку любові (будь-яка гарна квітка) і попросити цю дитину розповісти про те, що вона згадала. Після цього квітка передається далі по колу, й кожний розповідає про те, що він любить понад усе у світі. Попросити дітей уявити, що їхні розповіді по чула фея Любові і вирішила влетіти в кімнату. Діти повинні зустріти фею Любові якими-небудь подарунками. Діти поділяються на пари і вигадують, що вони подарують феї Любові. Запропонувати дітям: -сказати мовою любові кілька слів; -описати голос любові й проспівати цим голосом яку-небудь пісеньку; -подивитися один на одного або навколо себе очима Любові і розповісти, що вони побачили; -посміхнутися одне одному, обійняти один одного тощо. Питання і завдання для бесіди: -Як ви вважаєте, на що схожа любов? -Якого кольору буває любов? -Який запах має любов? -А на смак яка любов? -Що змінюється в житті людини, коли її хтось любить? -Якби до вас прилетіла фея Любові, який дарунок ви попросили б у неї? -Згадайте випадок зі свого життя, коли чиясь любов допомогла вам стати кращим, і розкажіть про нього. Пропоную дітям зробити малюнок «Будинок для феї Любові». Читаю дітям прислів‘я: «Любов правдою міцна». Пропоную дітям перелічити якості, які зміцнюють любов (доброта, увага, терпіння...).
Етична бесіда: «Добрий день, Вам, люди!» (Середній дошкільний вік) Програмовий зміст: довести до свідомості дітей (використовуючи приклади з творів В. О. Сухомлинського), що взаємодія з іншими людьми - це насамперед привітне, люб‘язне, доброзичливе ставлення до людей; вчити дітей взаємодіяти з іншими людьми, вчити культуpi спілкування, вчити вітатися, прощатися, просити, відмовляти, пропонувати, заперечувати, ініціювати свої дії, переконувати чи відступати; виховувати прагнення любити навколишній світ. Попередня робота: читання дітям оповідань та казок В. О. Сухомлинського «Чому дідусь такий добрий сьогодні», «Скажи людині «Здрастуйте!», «Черствість, байдужість», «Пробачте, тату». Методичні прийоми: бесіди з дітьми, читання прислів‘їв, віршів, оповідань, інсценування проблемних ситуацій, казок. Підготовка вихователя: опрацювання книг В. О. Сухомлинського, «Тополя», «Гаряча квітка», «Джерела доброти»; систематична праця з періодичними журналами і газетами «Дошкільне виховання», «Дитячий садок», «Розкажи онуку», «Палітра педагога». Хід заняття -Діти, учора я була в одному дитячому садочку, гостювала у знайомих дітлахів. Я за питала в них: «3 чого починається новий день?». Хтось сказав, що із сонечка, хтось — із ранкової гімнастики, мультиків, сніданку, умивання. I всі забули про головне. Давайте поміркуємо і ми, як відповісти на це, здавалося б, зовсім просте запитання. Гадаю, справа в тому, що діти пригадували дії, речі, які їх оточують, і зовсім забули про слова. Давайте пригадаємо, якими словами зустрічає вас зранку матуся, бабуся, тато. Коли приходите до дитячого садка, що ви кажете друзям, вихователеві? (Доброго ранку! Добридень! Здоровенькі були! Вітаю вас!) -Давайте пограємо. Гра у колі: «Привітаймося!» Діти стають парами в коло, попередню вибравши собі будь-яку іграшку. Вихователь дзвонить у маленький дзвіночок, діти починають вітати одне одного від імені своїх персонажів. Необхідно сказати слова привітання та щось приємне. Потім педагог знову дзвонить у дзвоник, і діти міняються парами. Правило: не можна повторюватися, кожного разу необхідно придумати якісь інші слова. Виграє той, хто знайде більше нових слів і чиє привітання буде найоригінальнішим. -Діти, ви вітали одне одного не простими словами, а чарівними. Чому ці слова інколи називають чарівними? Хочете дізнатися? Послухайте уважно оповідання В. О. Сухомлинського «Скажи людині «Здрастуйте!» Читання оповідання. -Діти, скажіть мені будь ласка, які слова ви вважаєте ввічливими? -Уявіть, що ви знайшли Квітку ввічливості. Розкажіть, якою буде ця квітка?
-Згадайте будь-який випадок зі свого життя, коли вам допомогла ввічливість. -Як ви вчините, якщо хтось грубо розмовлятиме з вами або з вашими друзями? Гра-емпатія «Сонечко та квіточки» - Діти, я буду сонечком, а ви — гарними, різнокольоровими, запашними квіточками. Я буду привітлива з вами, а ви повинні віддячити мені своїми личками, оченятами, щічками, усмішкою. (Міміка) Пропоную дітям згадати прислів‘я про ввічливість. -Уважно послухайте ще одне прислів‘я: «У чужому домі не будь примітний, а будь привітний». Як ви його розумієте? Творче завдання «Привітай людей» Розподіляю дітей на пари і роздаю їм сюжетні картки із завданням вигадати невеличкі сцени-діалоги: між привітним вихователем та вихованцем, покупцем та продавцем, водієм та пасажиром, лікарем та хворим, бабусею та онуком... -Любі мої, я знайшла в шафі ось цю гарну скриньку та такі різнокольорові дзвіночки. Давайте говорити всім більше ввічливих слів, та за кожне слово класти дзвіночок у скриню протягом дня. В кінці дня підрахуємо, скільки ввічливих слів ми сказали один одному.
Етична бесіда: «Уміння прощати» (Старший дошкільний вік) Програмовий зміст: розвивати особистісні якості, які зумовлюють моральну поведінку; формувати якості, необхідні для спілкування: симпатію, відкритість, доброзичливість, тактовність, навчати вмінню слухати іншого. Попередня робота: розповідання дітям оповідань В. О. Сухомлинського «Найласкавіші руки», «Як хлопці мед поїли», «Бабусин борщ», «Хто з‘їв пиріжок», «Хай будуть і соловей і жук», вивчення мирилок. Методичні прийоми: бесіди з дітьми, читання прислів‘їв, віршів, мирилок, розігрування сцен з оповідань. Підготовка вихователя: систематична праця з періодичними журналами і газетами «Дошкільне виховання», «Дитячий садок», «Розкажи онуку», «Палітра педагога», «Джміль». Хід бесіди Гра «Квітка примирення» Прочитати дітям прислів‘я: «Усяка сварка красна примиренням». Принести у групу будь-яку квітку. Це — чарівна квітка примирення, яку діти повинні передавати одне одному по колу. Коли квітка потрапляє в руки до будь-кого з дітей, ця дитина розповідає, як вона по мириться або вже помирилася зі своїм другом. Потім квітка примирення кладеться на видне місце в групі, щоб нагадувати дітям про те, як важливо вміти прощати одне одного й не ображатися. -Діти ми повинні навчитися прощати товаришам, коли вони нас образили, а не мститися їм, не вертати ці образи назад. Щоб діти росли у любові та злагоді, народ придумав для них багато різних мирилок. -Давайте розіграємо їх... Мирилка летіла, Будемо завжди дружити На плече сіла, І ніколи не сваритись! Сказала тихенько: -Дай скоріш мізинчик свій, -Миріться швиденько! Зачепи його за мій, -Ти не ворог, я не ворог. Мізин-мізин-мізинець Нам сваритись просто сором. Помирив нас, молодець! Помирились, помирились, -Подивися просто в очі: Щоб ніколи не сварились! Я сваритися не хочу, -Ти не плач, не плач, не плач Я образить не хотів, І скоріш мені пробач, Ненароком зачепив. І на мене не сердися, Просто в очі подивись Бо у тебе добре серце. І зі мною подружись! Питання і завдання для бесіди: -Чи легко вам просити вибачення? Що ви відчуваєте? -Згадайте який-небудь випадок зі свого життя, коли уміння прощати допомогло вам зберегти дружбу.
Гра «Посварилися? Помиримося!» Необхідно уявити собі ситуацію, за якої ти посварився зі своїм другом. Не поспішай робити зле! Знайди слова, якими ти вибачиш другові й знайдеш спосіб помиритися з ним. Ситуації: 1. Ти приніс до групи нову іграшку, а твій друг попросив її подивитися й ненавмисно зламав. Знайди слова, щоб вибачити другові, і виріши, що робити далі. Можливо, ви разом зумієте полагодити іграшку. 2. На занятті вихователь роздавала коробки з олівцями. Найбільшу коробку, яка тобі дуже подобається, встиг першим взяти твій друг. Подумай, що ти йому запропонуєш. 3. На прогулянці всі бігали по майданчику. Твій друг ненавмисно зачепив тебе і штовхнув. Ти впав і забився. Болить ушкоджене коліно. Проте я впевнена, що ти не розсердишся на свого друга і приймеш від нього допомогу. Творче завдання додому Запропонувати дітям удома, перед сном, згадати всіх людей, на яких вони за щось образилися, і постаратися уявно їх пробачити. Попросіть батьків розповісти, як вони пробачали образи у своєму житті своїм друзям, рідним.
Етична бесіда: «Дружба» (Старший дошкільний вік) Мета: сформувати у дітей поняття дружби, спонукати до товаришування, розвивати діалогічне мовлення. Хід бесіди: -Дітки, погляньте на картинку: -Кого ви бачите на ній? -Хлопчика і дівчинку. -Як ви думаєте, хто вони? -Друзі, товариші. -А у вас є друзі? А товариші? -Скажіть мені, яка різниця між другом і товаришем? Хто такий друг? А кого можна назвати товаришем? -Відповіді дітей -Друг – це та людина, яка довіряє вам, в ви довіряєте їй; яка вам віддана, духовно близька вам, вам з нею цікаво проводити час, у вас спільні інтереси. А товариш – це той, хто з вами приятелює, робить щось разом з вами, ваш супутник у подорожах. -Розкажіть про свого друга. А тепер про одного з товаришів. (Розповіді дітей.) -Ось послухайте вислів: «Справжні друзі... нічого не вимагають один від одного в ім‘я дружби, а роблять один для одного, що можуть» -Чи погоджуєтесь ви? -Чому? -Відповіді дітей -А ви так само поводитесь з друзями? -Відповіді дітей -Зараз я розкажу вам одну історію про двох подруг: «Люба прийшла до Каті і кличе її гратися. А у Каті ще не прибрані іграшки. Люба каже : «Поки ти прибереш іграшки, я піду пограю в м‘яч» і пішла надвір...» -Чи правильно вчинила Люба? -Чому ви так думаєте? -Відповіді дітей -Які прислів‘я та приказки про дружбу ви знаєте? -Друзі пізнаються в біді. Нових друзів май, старих не забувай. Людина без друга, що їжа без солі. Хорошого друга узнаєш, як з ним розлучишся. -Як ви розумієте прислів‘я : «Друзі – це злодії часу»? -Відповіді дітей -Так, справді. Ми проводимо з друзями багато часу, але цей час ми проводимо з користю. От ви ходите в гості до своїх друзів? Гуляєте разом? -Відповіді дітей -Що ви любите робити разом з друзями? -Розповіді дітей.
-Як часто ви бачитеся? -Відповіді дітей -Послухайте ще одну історію-загадку: «Після сну вихователь сказала дітям: «Застеляйте швидше ліжка, підемо дивитися ляльковий спектакль‖. Марина охайно застелила своє ліжко, хотіла уже бігти в зал, озирнулася, а Віталик ніяк не може впоратись з ковдрою, вона постійно сповзала на підлогу.» Як вчинить Марина далі, якщо Віталик її кращий друг? А як би вчинили ви? -Відповіді дітей -Давайте ми з вами зараз послухаємо пісеньку. Слухайте уважно і дайте відповідь на запитання про що пісенька? -Пісня про дружбу. -Чи погоджуєтесь ви з прислів‘ям : «Дружба – це найцінніший скарб»? -Відповіді дітей -Тож давайте берегти, цінувати і примножувати цей скарб!
Етична бесіда: «Ввічливість і турботливість» (Старший дошкільний вік) Мета: уточнити уявлення дітей про ввічливість, учити користуватись ввічливими мовними формами (будь ласка, вибачте, добрий день, до побачення); викликати бажання піклуватися про інших, виявляти чуйність і турботливість. Xід бесіди: Вихователь: Сьогодні ми поговоримо з вами про те, як повинні поводитись діти з дорослими, товаришами, учителями, батьками, сторонніми людьми, тобто про ввічливість. Що, на вашу думку, означає слово «ввічливий»? Вихователь: -Зараз я вам зачитаю вірш,а ви дасте йому назву . Читання вірша С. Погорєловського «Ввічливий». Запитання: -Кого ж можна назвати ввічливим? -Чому хлопчикові всі відмовляли на його прохання? -Хто допоміг йому стати ввічливим? -Коли потрібно вживати «чарівне слово»? -Які ще ввічливі слова ви знаєте? -Діти, я вам розповім про один випадок з Вітею і його сестричкою Олею, а ви подумайте, як можна оцінити поведінку хлопчика . «Прийшовши зі школи, Вітя сів читати книжку. До нього підійшла сестричка Оля. Вітю, дістань, будь ласка, з етажерки мою книжку. Не заважай!-крикнув на неї Вітя.- Хіба ти не бачиш, що мені ніколи? Пробач, Вітю, я більше не буду заважати,- сказала Оля й пішла до другої кімнати, до своїх іграшок...» -Як поводився Вітя? -Чи правильно він повівся? -Що він повинен був зробити? Моральні завдання: -Олег зустрівся в дверях з Надійкою. Що він повинен робити? Вихователь розповідає, а діти хором вставляють ввічливі слова: -Мама послала Маринку до тьоті Ліди за книжкою. Маринка подзвонила у двері, зайшла в квартиру і сказала... (Добрий день). Тьотя Ліда саме відпочивала, дівчинці стало незручно і вона сказала... (Пробачте, будь ласка). Тьотя Ліда дала дівчинці книжку. Маринка сказала... (Дякую, до побачення) і пішла додому. Учитель переказує дітям оповідання В. О. Сухомлинського «Здрастуйте» «Дякую». Моральні правила: -Будь завжди ввічливим, чуйним і уважним. -Зустрінеш знайомих - привітайся. -Допустив помилку, проявив грубість, попроси пробачення. -Завжди допомагай літнім людям, товаришам, молодшим. -Ніколи не перебивай, співрозмовника, навіть тоді, коли ти з ним не згодний, вислухай його до кінця і тільки тоді вислови свою думку. Підсумок.
Етична бесідА: «Подорож до країни ввічливості та доброти». (Старший дошкільний вік) Мета: Узагальнити знання учнів про правила поведінки вдома, в школі, в громадських місцях, виховувати шанобливе ставлення до старших, батьків, виявляти піклування про молодших, слабших. Обладнання: Лист професора Будьласки, іграшка лисички, словник «чемної людини», червоні та зелені картки. Хід бесіди: -Малята, сьогодні вас чекає подорож до Країни Ввічливості та Доброти. Перш ніж відправлятися до подорожі, що ми з вами повинні зробити? (Привітатися). Отже, давайте привітаємось піснею «Добрий день»: Треба дружно привітатись: «Добрий день». Дружно, голосно сказати: «Добрий день». Вліво, вправо поверніться, Туди-сюди посміхніться, «Добрий день» - 3 рази. -Діти! Ми отримали листа від професора Будьласки. Він пропонує нам помандрувати до Країни Ввічливості і Доброти. -Чи бажаєте ви помандрувати до цієї країни? -Як же туди дістатися? Про це ми дізнаємося із листа професора Будьласки. Коли ми пройдемо через усі перешкоди, ми отримаємо найцінніший скарб – будемо ввічливими і нас поважатимуть люди. -Любі діти! Шлях для того щоб стати ввічливим та добрим буде нелегким. Його треба подолати і підтримати один одного. Сподіваюся, ви подолаєте усі перешкоди. Виконуючи завдання ви здобуватимете все нові і нові знання про те як потрібно себе поводити.» Отже, відправляємося у подорож! Гра «Поїзд» Першою нашою зупинкою є «Словник чемної людини». -Малята, ви знаєте ввічливі слова? Тоді ось яке вас чекає завдання. Вам потрібно скласти словник. (Всі слова, які говорять діти, записуються у великий словник). -Молодці! Вийшов гарний словник. Сподіваюся, ви будете завжди користуватися ним. Хором читають словник. Наступна зупинка «Містечко вихованих людей». -О, та тут побував хуліган. Він переплутав усі їхні правила і життя зіпсувалося, усе тепер переплуталося. Діти, допоможемо жителям цього містечка виправити помилки? Речення із помилками: 1. Проходити на своє місце у кінотеатрі треба спиною до тих, хто сидить. 2. Чемний хлопчик завжди смикає дівчаток за коси. 3. Ввічливі діти ніколи не поступаються місцем старшим. 4. Виховані діти обгортку від цукерки кидають на тротуар. 5. Усі діти переходять вулицю на червоне світло світлофора.
6. Виховані хлопчики завжди лазять по деревах. 7. Дівчатка витирають руки об сукню. (Діти виправляють речення). -Я впевнена, що ви у мене ввічливі і хороші дітки, тому подолаєте усі перешкоди. Запам'ятайте, щоб люди вас поважали, слухали, дотримуйтеся золотого правила: «Відноситися до людей треба так, як би ви хотіли, щоб ставилися до вас». Зустріч із лисицею -Отже, мандруємо далі. Будьте обережні, адже трапляються випадки, коли під час мандрів можна зустріти несподівано розбійників чи хуліганів. Ви не боїтесь? (Іграшкова лисиця) -О, що це за малюки? Куди це ви зібралися? ( Діти пояснюють, що вони йдуть до країни Ввічливості та Доброти). -Та що ви? Навіщо це вам потрібно? Ось залишайтеся зі мною. (Діти відмовляються). -Ну добре, тоді я дам вам деякі поради, якими можна скористатися в країні Ввічливості та Доброти. «Шкідливі поради». Ніколи не мийте руки, шию, вуха, обличчя. Вони знову стануть брудними. Навіщо марно витрачати свій час. Стригтися також не обов'язково, бо як постарієш, голова облисіє. Вранці зовсім не обов'язково зав'язувати шнурки на черевиках, банти на косах, бо вони протягом дня і самі порозв'язуються. Вихователь: - Діти, вам подобаються такі поради? -Хіба можна ними скористатися?(вихователь говорить голосом лисиці) -Що? Не бажаєте таких порад? Ну, тоді слухайте ось які: - якщо товариш запросив тебе на день народження, залиш подарунок вдома. Він і тобі самому згодиться. Ні з ким у гостях не розмовляй, тільки вибирай, що смачніше, та їж; - дівчаткам треба завжди ставити підніжки, показувати язика, лупцювати; -якщо твій товариш упав, покажи на нього пальцем, смійся голосно, щоб він побачив, що ти не засмучуєшся. Вихователь: - Це поради справді хуліганські, нам з тобою не по дорозі. Діти, нам треба довести, що ми їй не друзі, та навчити справжніх правил поведінки. Давайте хором прочитаємо написані правила. Правила: -Не поспішай першим сісти за стіл. -Не розмовляй під час їжі. -Не перебивай того, хто говорить. -Не показуй пальцями на інших -Не забудь зняти шапку, коли заходиш у приміщення. -Поступайся місцем людям похилого віку. -Не забудь вибачитися, якщо ти когось штовхнув. -Добре, я зрозуміла, що ви хороші діти, я не буду вас більше затримувати. Мені соромно.
-А зараз на нашому шляху «Світлофор ввічливості». І тепер залежить тільки від вас, чи ми будемо хорошими і ввічливими, чи неслухняними дітьми яких ніхто не любить. Отже, я читатиму речення і якщо ви вважаєте, що так можна чинити ви підіймаєте червоний колір - забороняю, а якщо вірно, зелений - дозволяю. Зрозуміли, розпочинаємо! 1. Дайте мені хлібину, - звертається хлопчик у магазині до продавця (червона). 2. Вибачте, будь ласка, я штовхнула вас ненавмисно, - каже дівчина в автобусі (зелена). 3. Покличте до телефону Марину (червона). 4. Я трохи порвала цю книжку, підклейте її самі. - Сказала дівчинка бібліотекарю (червона). 5. Люба бабусю! Я із задоволенням тобі допоможу (зелений). Етична бесіда: -Дітки, які ви знаєте ввічливі слова? -А які слова необхідно говорити при зустрічі з людиною? -Якщо ми про щось просимо людину, що потрібно говорити? -Що потрібно сказати людині, якщо вона вам допомогла? -Про які нові правила поведінки ви дізналися? -А якого золотого правила ми повинні дотримуватися? -Як ми повинні ставитися до людей похилого віку? -Який зовнішній вигляд повинні мати виховані, чемні діти? -А як ми повинні поводити себе у гостях? -Як необхідно поводитися у громадському транспорті? -Молодці! Ви добре справилися із завданням. Тепер ви будете ввічливими і добрими дітками, і вас любитимуть.
Етична бесіда: “Добро в нашій душі” (Старший дошкільний вік ) Мета: визначити і окреслити суть категорій "добро" і "зло"; допомогти дітям усвідомити значення добра як життєвого вибору в духовному становленні особистості; створити ситуацію, за якою учень може виявити доброту і відчути від цього задоволення; виховувати схильність безкорисливо чинити добро. Хід бесіди Я всміхаюсь сонечку: Здрастуй, золоте! Я всміхаюсь квітоньці: Хай вона цвіте! Я всміхаюсь дощику: Лийся, мов з відра! Друзям усміхаюся Зичу їм добра! -Який настрій передає цей віршик? -На які гарні вчинки надихає радісний, гарний настрій? -Який у тебе найчастіше настрій? -Коли він буває гарним і радісним? Творче завдання «Сонце доброти». -Намалюйте сонце доброти, у якого повинно бути стільки променів, скільки добрих вчинків різних людей ви згадаєте, потім кожен розповість про своє сонце доброти. (Виконання завдання та розповіді дітей). -Сьогодні ми будемо говорити про Добро і Зло в нашій душі і про те, як робити добро і не робити зла. Бесіда за малюнком «Добре діло роби сміло». -Що сталося з цією старенькою жінкою? -Як вона почувається? -Як можна допомогти бабусі? -Що для вас важливіше: почути слова подяки чи просто допомогти? -Які добрі справи ви можете зробити для своїх бабусі та дідуся, стареньких сусідів, незнайомих стареньких людей . -Як зробити так, щоб добро на планеті Земля примножувалось? -Самому робити добрі вчинки. -Вирости гарною і доброю людиною. -Щодня робити хоч маленькі, проте добрі справи. -Ваші пропозиції. -Діти, людина прийшла у цей світ, щоб творити добро і добру пам'ять залишити по собі. Про це гарно сказала у своєму вірші "Людина починається з добра" Любов Забашта. -Учню казав мудрець: «Живи, добро звершай, та нагород за це не вимагай.
Лише в добро і вищу правду віра Людину відрізняй від мавпи і від звіра: Хай оживає істина стара: Людина починається з добра». -До чого закликає нас автор цього вірша? Людина – творець добра. У характері нашого народу доброта і чуйність, щирість та уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину. -З давніх-давен, гарні стосунки між людьми, взаємопідтримка, милосердя були основними у житті, і про це говорить народна мудрість. «Хто людям добра бажає, той і собі має». «Роби добро – не кайся, робиш зло – зла і сподівайся». «Все добре пам'ятай, а зла уникай». «Добре серце, як сонечко в небі». -Добрі вчинки потрібні нам у житті і залежать від наших душевних зусиль. Чому я так кажу? Тому що наші добрі думки і почуття знаходяться у наших душах. -А що ж таке душа, як ви розумієте? -Душа – це живий відгук людської істоти на все, що відбувається. І якщо у людини цей відгук є, вона душевна людина, а якщо ні – черства і байдужа. -Спробуємо заглянути у свою душу і намагатимемося визначити, які ми. -Будь ласка, продовжіть речення: Я плачу, коли… Я сміюся, коли... Я радію, коли... -Отже, зробимо висновок: кожна людина може формувати свою душу. Ви повинні прагнути до розвитку своєї душі.
Етична бесіда: «Щедрість і жадібність» (Старший дошкільний вік) Мета: продовжувати знайомити дітей із людськими чеснотами. Розкрити перевагу щедрості над жадібністю. Виховувати дружні стосунки між дітьми у групі. Обладнання: вірш А. Костецького « Велосипед», правила ввічливості, доброти. Хід бесіди Повторення правил ввічливості. -Діти, а пам‘ятаєте ми з вами говорили про ввічливість. А хто може пригадати мені що це таке??? Ввічливість – вміння поводитися так, щоб іншим було приємно з тобою. -А як ви думаєте, чи існують певні Правила Ввічливості? Так. Вони існують. Зараз я вам їх зачитаю, а ви уважно мене слухайте, а потім скажете, чи ви живете за цими правилами. -Будь завжди привітним, вітайся при зустрічі, дякуй за допомогу, прощай. -Не примушуй за тебе хвилюватися, ідеш – скажи куди і коли повернешся. -Не капризуй, не бурчи. -Якщо випадково когось образив – вибачся. -Даруй людям радість спілкування з тобою. -Діти, ви уважно послухали правила. Живете ви за цими правилами? -Діти., то яку людину ми можемо назвати ввічливою? -А кого із своїх товаришів ви можете назвати найввічливішими? -А сьогодні ми з вами познайомимося ще з двома новими для вас людськими чеснотами. Одна з них, це щедрість. Щедрий – це той, який радо надає матеріальну допомогу комусь, не шкодує своїх витрат, охоче ділиться чим-небудь своїм. -Діти, як ви розумієте це визначення? -А як ви вважаєте, щедрість це хороша чи погана риса характеру? -Молодці, це дійсно хороша риса характеру. А зараз я вам зачитаю ще одну людську чесноту. Скупий – протилежний до слова «щедрий» це людина ощадлива до себе і до інших, в матеріальному плані . -А як ви розумієте це визначення?От бачите, ці два визначення є протилежними.. -А зараз давайте прочитаємо з вами оповідання В. Сухомлинського «Що посієш, те й пожнеш». Одного разу до нас прилетіли голуб і голубка. Сіли та й воркочуть. Ніби дивляться на мене і про щось просять. Я поліз на дах, відчинив маленьке віконце. Голуби заховалися у нього. Я виніс їм зерна. Наступного ранку я знову їх погодував і поставив коритце з водою. А потім було більше таких днів, що я забував погодувати голубів.. А то якось уранці бачу – голуби сидять на подвір‘ї сусідів, і маленька дівчинка Оля годує їх. Кликав я голубів, але вони більше не прилетіли. Що посієш, те й пожнеш, - говорить українське прислів‘я . Посіяв байдужість – пожав зневагу.
-Діти, як ви розумієте зміст прислів‘я «Що посієш, те й пожнеш»? -А чому голуби залишили свого хазяїна? -Розкажіть, як ви піклуєтесь про птахів? -А зараз давайте з вами пограємо в невеличку гру, яка називається «Продовж прислів‘я» Я читаю вам, а ви продовжуєте. -На чужий коровай очей не поривай, а про свій …(дбай) -За копійку аж …(труситься) -В чужих руках завше більший …(шматок) -У скупого все …(по обіді) -Скупий складає, а щедрий … (споживає). -І сам не гам, і другому …(не дам) -За двома зайцями не женись, бо жодного …(не впіймаєш) -Це такий що за шматок що за шматок кишки, піде сто верст …(пішки) -Діти, ви молодці, справились з завданням. А зараз я вам розповім вам вірш А.Костецького «Велосипед» Славкові, що з квартири сорок, І нам кататись не дає… Велосипед купили вчора. Ну й що, нехай! Він зразу в двір його потяг, А ми зате в кіно ходили. Прудкого та прудкого Разом у нашому дворі Все хизувався ним, Співали,скільки сили, Та нас не підпускав до нього А потім грали у квача. Просив Юрко: Аж поки вечір не почався. -Ну дай хоч раз А що Славко? Проїду метрів з двісті! Він сам – один -Ач який! Сидів з велосипедом Свого купи та й їзди. І вже кататись не хотів. І я просив, Отак йому і треба. Та він « Моє!» Діти, як ви думаєте, правильно поступив хлопчик, не поділившись велосипедом з друзями? -А міг він поступити по іншому? -Чому діти провчили Славка -А як ви вважаєте, потрібно ділитися з друзями? -А ви ділитесь, ви щедрі? -Скажіть, а біти скупими, це добре чи погано? А чому ви так думаєте? -А зараз я дам вам невеличке завдання. Вам потрібно скласти невеличке оповідання про щедрість і жадібність.. Я вам зараз прочитаю одне оповідання, яке склали ваші однолітки. Слухайте. Про щедрість і жадібність. Одного разу у парку зустрілися Оленка і Юля.. Оленка ласувала смачними цукерками, а друга дівчинка стояла поруч. До школярок підійшла бабуся і запитала ; «Дівчатка, ви щедрі, чи жадібні». Ті подивилися один на одного, але нічого не відповіли. Оленка продовжувала їсти цукерки, а поруч стояли Юля і старенька бабуся.
Потім бабуся дістала із сумки коржика і пригостила обох дівчаток. Юля взяла і подякувала, а Оленка поглянула і почервоніла. Думаю вона зрозуміла свою помилку. А ви як думаєте? -Ось так написали діти вашого віку. А ви зараз мені складете декілька речень про «щедрість» і « жадібність» -Молодці діти. А вдома запитаєте своїх мам, татусів, бабусь, дідусів як вони розуміють ці людські чесноти. І чи присутні вони у них, згода? -Діти, то яка людська чеснота повинна переважати, щедрість чи жадібність??? - А зараз я вам зачитаю ще деякі прислів‘я і приказки. Прислів‘я і приказки. -Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе. -Хто чисте сумління має, спокійно спати лягає. -Добре роби, добре буде. -Добре ім‘я – найкраще багатство. -Добро пам‘ятають, а лихо ще довше. -Хто людям добра бажає, той і сам собі його має. -Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла сподівайся. -Від добра добра не шукають. -Не одежа красить людину, а добрі діла. -З добрим поживеш – добре й переймеш, з лихим зійдешся - й свого позбудешся. -А хто з вас може пояснити хоча б одне з цих прислів‘їв і приказок? -Молодці діти. Ви уважно мене слухали, доповнювали, вели активну бесіду, тож давайте зараз підведемо підсумок. А підсумком нашим буде виведення морального правила, а ним нам послугує одне з прислів‘їв «Будь щедрим сам, якщо хочеш щоб люди були щедрими до тебе, а про жадібність краще взагалі не згадуй».
Дидактичні ігри на розвиток моральних якостей Молодший дошкільний вік «Допоможемо ляльці знайти друзів» Мета: закріплювати вміння дітей знайомитись, пропонувати дружбу; підводити дітей до розуміння, що мати друзів – це дуже ре, що з друзями гратися весело і завжди поліпшується настрій; виховувати дружелюбність. Матеріал: іграшки (лялька, зайчик, ведмедик, білочка). Хід гри До дітей «завітала» лялька Оленка. Вона «дуже засмучена, адже у неї немає друзів». Вона «просить дітей допомогти їй знайти друзів». Для того щоб дружити, спочатку необхідно познайомитись. Кожна дитина підходить до ляльки і знайомиться: «Мене звуть Богдан, а тебе? Дуже приємно. Давай дружити?» Діти також пропонують ляльці дружити з іграшками (зайчиком, ведмедиком, білочкою тощо). «Назви: у кого який настрій» Мета: удосконалювати вміння дітей визначати настрій за допомогою різних картинок з обличчям дітей; розвивати пам'ять, увагу. Матеріал: картинки з обличчями дітей різного настрою. Хід гри Вихователь пропонує дітям обрати картинку і назвати настрій мальованої дитини і розповісти, чому саме так вирішили. Вихователь. У дівчинки веселий настрій, адже вона посміхається; хлопчик злий, невеселий, тому що в нього злі очі, брови. Діти знаками показують: згодні вони з цим визначенням чи ні. «Назви членів своєї сім’ї « Мета: закріплювати вміння дітей чітко називати членів своєї сім‘ї; розвивати пам'ять, зв'язне мовлення; виховувати любов до своєї родини. Хід гри Діти стоять у колі та по черзі називають членів своєї сім'ї, наприклад: «Я живу з мамою Наталкою, татом Сашком, братиком Владиком. У мене є бабуся Ліда, бабуся Віра, дідусь Гриша і дідусь Павло». «Давайте познайомимося!» Мета: закріплювати вміння дітей знайомитись, називати своє ім'я, уживати у своєму мовленні ввічливі слова. Матеріал: лялька. Хід гри До дітей «завітала» нова лялька. Вона бажає познайомитися. Вихователь. Давай познайомимося, мене звуть Олена Миколаївна, а тебе? Дуже приємно! Діти по черзі підходять до ляльки і знайомляться. Хто познайомився з лялькою, той може знайомитися з дітьми групи.
«Хто найголовніший» Мета: учити дітей називати членів своєї сім'ї; підводити до розу¬міння, що в світі головні – і діти, і дорослі; виховувати любов та повагу до своєї сім'ї. Матеріал: «Родинне дерево»; ілюстрації із зображенням того, що робить мама, тато, бабуся, дідусь, дитина. Хід гри Вихователь пропонує дітям по черзі назвати членів своєї родини і назвати: хто чим займається, хто що робить у сім'ї. Якщо дитині важко назвати, хто що робить в сім'ї, то їй у цьому допоможуть ілюстрації. Діти називають, хто, найголовніший у сім'ї та чому вони так уважають. Наприкінці гри слід визначити, що головні у світі всі – і діти, і дорослі. «Оленка захворіла» Мета: удосконалювати знання дітей про працю лікаря; виховувати чуйність, бажання допомагати хворому. Матеріал: лялька, ліжко, телефон, лялька-лікар. Хід гри Вихователь пропонує дітям прислухатись, адже хтось плаче. Вихователь. Можливо, хтось із вас? Ні, це лялька Настуся плаче. Як ви гадаєте чому? (Вихователь торкається рукою чола ляльки.) Настуся захворіла. Що потрібно робити? Так, віднести нашу ляльку у ліжечко. Як допомогти ляльці? Кого необхідно викликати? (Вихователь викликає по іграшковому телефону лікаря.) «З'являється лялька-лікар», яка «слухає хвору ляльку», «дивиться горло», «призначає постільний режим та лікувальний чай». Вихователь. Діти, який настрій у ляльки? Який настрій буде, коли вона видужає? (Діти мімікою показують настрій.) «Маленькі помічники» Мета: підводити дітей до розуміння, що потрібно допомагати рідним людям і віддавати їм свою любов; учити дітей розповідати про свою допомогу в своїй родині; розвивати зв'язне мовлення, мислення. Матеріал: скринька, ведмедик. Хід гри До дітей «завітав засмучений ведмедик». Він «посварився з мамою», тому що «не хотів прибирати на місце свої іграшки». А тепер не знає, як помиритися із мамою. Вихователь. Діти, а ви ображаєтесь на рідних, коли вони вас сварять? Рідних потрібно любити і допомагати їм. Як ви допомагаєте вдома своїм рідним? У мене є бабусина скринька, усю свою допомогу ви складете в неї, а саму скриньку подаруємо ведмедикові для того, щоб він також учився допомагати своїй мамі та не забував про це. Діти по черзі розповідають про те, як вони допомагають удома мамі, татові, братикові, сестричці, бабусі, дідусеві, а свої розповіді складають у скриню. Ведмедик «дякує» дітям за «чарівну скриньку» і повертається до лісу миритися з мамою та допомагати їй.
«Скажи пестливо» Мета: учити дітей ласкаво, із любов'ю звертатися до своїх рідних; розвивати зв'язне мовлення, мислення; виховувати любов до своєї сім'ї. Матеріал: м'яч. Хід гри Вихователь кидає м'яч дитині та пропонує назвати певне слово пестливо: наприклад, мама – матуся, тато – татусь тощо. «Ланцюжок компліментів» Мета: учити дітей говорити одне одному компліменти; розвивати мовлення, мислення; виховувати дружелюбність. Хід гри Діти утворюють коло, беруться за руки. Спершу вихователь починає говорити до дитини, яку тримає за руку праворуч. Наприклад: «Тарасику, ти сьогодні такий увічливий!» Далі дитина звертається до дитини, яку вона тримає за руку праворуч. Якщо дитині важко вимовити комплімент, то їй допомагають інші діти. «Увічливі слова» Мета: учити дітей уживати у своєму мовленні ввічливі слова; учити розуміти, що ввічливість – це гарна якість людини; розвити мовлення дітей, пам'ять; виховувати чемність і ввічливість. Матеріал: котик, торбинка. Хід гри Вихователь пропонує дітям «скласти» в торбинку ввічливі слова і подарувати котикові цю торбинку. Діти по черзі говорять у торбинку ввічливі слова, наприклад: «будь ласка», «дякую», «вибач» тощо. «Клубочок чарівних слів» Мета: продовжувати вчити дітей уживати у своєму мовленні «чарівні» слова; виховувати чемність, увічливість, доброзичливість. Матеріал: клубочок із ниток. Хід гри Вихователь пропонує дітям намотати на клубочок нитку із «чарівних» слів. Діти говорять по черзі «чарівні» слова і намотують на клубок нитку. «Допоможи зайчикові» Мета: продовжувати вчити дітей уживати у своєму мовленні «чарівні» слова; розвивати пам'ять, мовлення; виховувати доброзичливість. Матеріал: іграшковий зайчик. Хід гри Вихователь пропонує дітям подарувати зайчикові «чарівні» слова. Діти по черзі підходять до зайчика і говорять йому «чарівні» слова. Наприклад: «дякую», «будь ласка», «добрий день» тощо.
«Квітка доброти» Мета: продовжувати вчити дітей говорити компліменти, увічливі слова; розвивати мовлення дітей, пам'ять, фантазію; виховувати доброзичливість. Матеріал: іграшкова Баба-Яга, ваза, квіти. Хід гри Вихователь пропонує дітям подарувати Бабі-Язі квітку, промовляючи добрі слова. Діти беруть по одній квітці, підходять до Баби-Яги, дарують їй квітку і говорять компліменти або ввічливі слова, ставлять квітку в вазу. Наприклад: «Бабусю, стань, будь ласка, доброю!» або: «Бабусю, я тебе люблю!» тощо. «Чемні діти» Мета: закріплювати із дітьми ввічливі слова; виховувати чуйність. Матеріал: м'яч. Хід гри Малюки утворюють коло і передають одне одному м'яч, промовляючи слова: Чемні діти, наче квіти, – Всі їх люблять та голублять. На закінчення слів той, у кого залишився м'яч, промовляє «чарівне» слово. «Добре – погано» Мета: Закріпити у дітьми загальноприйняті нормами поведінки, правила безпеки та особистої гігієни. Розвивати логічне мислення, увагу, мовлення, вміння аналізувати поведінку дітей. Матеріал: Великі картки, розрізні карти, фішки «Добре!», «Погано!» Підготовка до гри: Розріжте листки по пунктирних лініях на окремі картки і фішки. Правила гри: Перед початком гри викладіть перед дітьми ігрові фішки, розгляньте їх з малюками, запропонуйте пояснити, як вони розуміють поняття «добре» або «погано». Важливо, щоб діти давали не лаконічні, а більш розгорнуті відповіді. Потім в гру вступають великі карти, де зображені теми, ситуацій, а ліворуч і справа варіанти поведінки дітей. Діти повинні відстежити кожну ситуацію і викласти навпроти на порожнє місце свою фішку-оцінку поведінки дітей на картинці. «Чарівні слова» Мета: продовжувати розвивати і формувати в дітей засоби спілкування; виховувати бажання бути ввічливими, доброзичливими. Вихователь показує дітям ляльку і повідомляє, що зараз вони проведуть разом із нею веселу гру. Діти разом з вихователем стають у коло, взявшись за руки, ляльку садять в центрі. Дорослий пояснює вихованцям правила гри і звертає увагу малюків на те, що той чи інший гравець має виконувати запропоновану педагогом відповідну ігрову дію з лялькою. Але тільки після того, як вихователь промовить «чарівні слова»: «Будь ласка!». Наприклад: «Катюша, одягни будь ласка на ляльку шапочку!».
«Назви все довкола ласкаво та ніжно» Мета: продовжувати вчити дітей вживати ласкаві та ніжні слова, вправляючи в утворенні зменшувально-пестливої форми відповідних слів. Вихователь показує дітям ляльку-немовля. Малята роблять висновок, що немовлят потрібно вчити говорити, а щоб вони росли добрими та лагідними , їх краще відразу вчити ласкавих і ніжних слів. Потім діти на прохання педагога називають пари слів, згадують різні речі (іграшки, меблі, предмети обстановки) та людей, що перебувають у полі їхнього зору, вправляючи в утворенні зменшувально-пестливої форми відповідних слів. Наприклад: стіл-столик, діти-дітки, м‘яч-м‘ячик, квітка-квіточка, листок-листочок, тарілка-тарілочка, шафа-шафочка, заєць-зайчик, ваза-вазочка, Рома-Ромчик, МаріяМарієчка, няня-нянечка. Діти-гравці мають по черзі вимовляти слова. В кінці гри вихователь хвалить активних дітей та висловлює впевненість, що їхнє іграшкове немовлятко виросте обов‘язково доброю та душевною людиною, оскільки його оточують такі сердечні й ласкаві малята. «Як ми новачка підтримали» Мета: виховувати у дітей доброту, жалість, милосердя; вчити дітей добирати словаознаки (прикметники-дієслова) для завершення розпочатих речень. Наприклад: До нас у дитячий садок прийшов новачок…(який?), сумний, веселий, заплаканий, зажурений, боязкий, зляканий, незнайомий, мовчазний. Наші хлопчики та дівчатка познайомилися з ним, підтримали – і новачок змінився. Поспілкувавшись із нашими малятами, новачок став…(який?) веселий, радісний, усміхнений, бадьорий, активний, товариський, сміливий, балакучий. Після цього кілька малят (за бажанням або проханням дорослого) можуть скласти речення з протиставленням, використовуючи попередньо опрацьований словесний матеріал. Наприклад: Зранку наш новачок був сумний, а після обіду веселий. Спершу новачок був заплаканий, а згодом усміхнений. У першій половині дня новачок був мовчазний, а ввечері він став балакучий. Спочатку наш новачок був якийсь боязкий, а потім став сміливий. «У групі - новенький» Мета: вчити дітей правил товариських стосунків, сприяти дружньому спілкуванню з однолітками; допомогти товаришеві при потребі. Вихованцям пропонують скласти речення, використовуючи запитання вихователя. Запитання-відповіді: Новачок – це той, хто приходить до дитсадка вперше, чи це та дитина, яка вже відвідувала дитсадок? (новачок – це той, хто приходить до дитсадка вперше). Новачки зазвичай розкуті та веселі чи вони перший час почуваються ніяково, сором‘язливо? (новачки зазвичай почуваються в дитсадку ніяково, сором’язливо).
Як ви гадаєте, новачки іноді спочатку плачуть, сумують за домом чи вони всі вже першого дня звикають до незвичайної для них обстановки? (іноді новачки спочатку плачуть, сумують за домом). На вашу думку, новенького хлопчика чи дівчинку краще залишити у спокої чи варто зразу познайомитися з ними, заспокоїти, запросити до спільної гри? (із новеньким хлопчиком чи дівчинкою краще відразу познайомитись та запросити до гри). Новачків слід стрічати стримано й неприязно чи привітно, доброзичливо, з посмішкою? (новачків слід стрічати привітно, доброзичливо, з посмішкою). «Колобок» Мета: продовжувати вчити і допомагати дітям запам‘ятати ввічливі слова. Для гри використовується м‘яч, на якому намальоване обличчя колобка, або можна використати іграшкового Колобка. Діти перекочують м‘яч одне одному, вітаються з Колобком, ставлять йому запитання. (За Колобка відповідає вихователь) малята можуть почастувати Колобка, подарувати йому іграшку, він дякує їм за це. «Ласкавий ланцюжок» Мета: розвивати інтерес, довіру і симпатію до однолітків; учити поєднувати добрі почуття з добрими словами. У грі беруть участь п‘ятеро дітей, які сідають у коло ближче один до одного. Вихователь говорить: «Погляньте, діти, який гарний у нас Сашко! У нього м‘яке волоссячко, гарні оченятка. А тепер, Сашко, погладь Маринку по голівці. У неї теж шовкове волоссячко. Подивись, у Маринки блакитні оченята». Так за допомогою вихователя діти по-новому пізнають одне одного, вчаться налагоджувати контакти з однолітками. Пестливі звертання вихователя: «Сашко», «Маринка» також дають їм позитивний досвід спілкування. Дії малят можна урізноманітнювати. Зазвичай вони із задоволенням граються і самостійно вигадують нові дії. «Назви ласкаво дитину, яка поруч» Мета: учити дітей ласкаво звертатись до однолітків; виховувати дружелюбність. Матеріал: м‗яка подушечка або м‗яч. Хід гри: Діти утворюють коло і передають одне одному подушку у вигляді сердечка, при цьому називають ласкаво ту дитину, якій передають подушку (Наталка, Наталочка, Оксаночка, Микитка, Миколка тощо). «Навчимо ляльку правильно мити руки» Мета: закріплювати дії, що пов‗язані з миттям рук; учити запам‗ятовувати їх послідовність; роз‗яснювати значення дій умивання,витирання; виховувати бажання утримувати руки в чистоті. Матеріал: лялька, миска, чашка з водою, рушник, мило. Хід гри: Вихователь(показуючи ляльку). Лялька Оленка гралася з піском і забруднила руки. Чи можна залишатися з такими руками? Чому ні? Що потрібно робити?
Давайте навчимо Оленку мити руки. Що нам необхідно для миття рук? (Діти називають, а вихователь виставляє на стіл названі речі.) Вихователь. У ляльки довгі рукава на сукні? Що потрібно зробити? Навіщо закочувати рукава? Чому у ляльки не милиться мило? Що необхідно зробити спочатку? Як правильно намилити руки? (Діти рухами показують.) Руки ляльки вимиті, чистенькі, що тепер слід зробити? Чим витираютьруки? Діти, лялька Оленка дякує вам за те, що ви навчили її мити руки! «Навчимо ляльку накривати стіл» Мета: навчати дітей форм мовленнєвого етикету (прохання, подяка, вітання); виховувати ввічливість. Матеріал: торбинка з посудом. Хід гри: До групи «заходить засмучена лялька Оленка». Вихователь. Що лялька Оленка забула зробити? (Привітатися) Чуєш, Оленко, якщо людина вихована, то вона завжди говорить добрі слова. Але в Оленки сьогодні все не так. Ось послухайте! Все не так сьогодні, все навкруг не так: Чомусь цукерка не солодка, Проміння сонечка холодне. У чому ж річ? Скажу вам прямо… Образилась на мене мама. Піду пробачення попрошу, Хай знову стане все хорошим. Вихователь. Діти, яким необхідно бути для того, щоб не ображати маму? (Вихованим, ввічливим, чепурним). Давайте допоможемо ляльці помиритися з мамою. Ось у нас є «чарівна торбинка», вона буде розкриватися лише тоді, коли ви промовите ввічливе слово. Послухайте, як я говоритиму: «Доброго дня, торбинко! (Вихователь дістає з торбинки іграшковий посуд. Це спонукає дітей до самостійного вживання слів: «добрий день», «будь ласка», «вибачте», «дякую».) Діти пригадують і називають слова, а «торбинка дарує їм посуд». Діти допомагають ляльці накрити стіл для мами. Вихователь. Діти, як ви вважаєте, чи пробачить мама Оленку? Ми їй подаруємо торбинку з ввічливими словами. «Оціни вчинок» Мета: за допомогою сюжетних картинок розвивати уявлення дітей про добрі та погані вчинки; характеризувати та оцінювати вчинки; виховувати чуйність, доброзичливість. Матеріал: сюжетні картинки. Хід гри: Діти працюють у парах. Кожній парі вихователь пропонує сюжетну картинку. Діти повинні розглянути картинку, описати те, що бачать, та оцінити вчинок. Наприклад: двоє дітей розповідають по черзі: «Хлопчик забрав у дівчинки м‗яч, дівчинка плаче. Хлопчик учинив погано, так робити не можна».
«Допоможемо ляльці знайти друзів» Мета: закріплювати вміння дітей знайомитись, пропонувати дружбу; підводити дітей до розуміння, що мати друзів – це дуже добре, що з друзями гратися весело і завжди поліпшується настрій; виховувати дружелюбність. Матеріал: іграшки (лялька, зайчик, ведмедик, білочка). Хід гри: До дітей «завітала» лялька Оленка. Вона «дуже засмучена, адже у неї немає друзів». Вона «просить дітей допомогти їй знайти друзів». Для того, щоб дружити, спочатку необхідно познайомитись. Кожна дитина підходить до ляльки і знайомиться: «Мене звуть Богдан, а тебе? Дуже приємно. Давай дружити?» Діти також пропонують ляльці дружити з іграшками (зайчиком, ведмедиком, білочкою тощо). Старший дошкільний вік « Компліменти» Мета. Спонукати бачити в інших позитивні риси характеру, зовнішності, поведінки. Розвивати спостережливість, уважність. Виховувати доброзичливість, повагу до інших. Формувати позитивне бачення світу. Матеріал : великі яскраві паперові квіточки. Хід гри: Варіант №1. Діти стають парами ( хлопчик і дівчинка ). Вихователь дає кожній парі велику паперову квітку. Діти по черзі кажуть одне одному компліменти і дають квітку. Для нової серії компліментів вихователь роздає ще квіти. Переможе пара, яка в сумі назбирає найбільше квіточок. Варіант №2. Діти утворюють коло. Вихователь лічилкою обирає дитину, яка стає в центр, і каже їй комплімент, передаючи паперову квіточку тому, хто стоїть справа. Той , хто отримує квіточку, має сказати щось хороше про дитину, яка стоїть в центрі кола, і передати квіточку далі по колу. « Відгадай , хто це?» Мета. Закріплювати вміння дітей помічати позитивні якості інших людей. Розвивати увагу, спостережливість, логічне мислення, акторські здібності. Виховувати доброзичливість, креативність. Формувати позитивне бачення світу. Матеріал: картки з іменами дітей – учасників гри, скринька. Хід гри:Вихователь пише на картках імена дітей й кладе їх у невелику скриньку. Учасники гри по черзі виймають картки і, не називаючи імені, намагаються пантомімою показати позитивні якості дитини з цим іменем. Наприклад: Петрик витягує картку з ім‘ям Тарасик, виходить у центр кола і показує, як добре Тарасик будує фортеці, їздить на велосипеді. А діти намагаються відгадати, про кого йдеться. «Навпаки» Мета. Формувати у дітей вміння утворювати позитивні враження на противагу негативним, що допоможе їм в майбутньому легко долати труднощі. Розвивати логічне мислення, увагу, слухову пам'ять . виховувати впевненість у собі. Формувати позитивне бачення світу.
Хід гри: Варіант № 1. Вихователь називає твердження з негативним змістом, а діти – антонімічні ( з позитивним ). Варіант № 2. Лічилкою обирається дитина, яка називає твердження з негативним змістом, а інші діти – з позитивним. Наприклад : « Я – страшезний боягуз ». – « Я дуже сміливий ». « У мене немає друзів ». - « Я маю багато хороших вірних друзів ». « Я дуже хворий ». – « Я здоровий , і мені щодня стає краще ». « У мене нічого немає ». – « У мене все є ». «На щастя – на біду» Мета: Спонукати дітей творчо підходити до розв‘язання проблем , самостійно шукати вихід з будь-яких ситуацій . Розвивати увагу , кмітливість , креативність , позитивне мислення . Виховувати самостійність , рішучість . Хід гри: Варіант № 1. Вихователь починає розповідь ,а діти по черзі її продовжують. Варіант № 2. Одна дитина розповідає оповідку , а інші їй допомагають , закінчуючи речення. Наприклад: «Одного разу сім‘я вирушила в похід. На біду… почався дощ . На щастя … донька взяла парасольки. На біду… парасольки зламалися, а дощ став сильніший . На щастя … син умів лагодити парасольки. На біду … він залишив вдома всі необхідні інструменти. На щастя … і т.д.» «Корисні поради» Мета: Закріплювати вміння дітей самостійно знаходити позитивне рішення в будь – якій ситуації . Розвивати кмітливість, креативність , вміння застосовувати набуті знання на практиці , виховувати самостійність . Формувати позитивне бачення світу. Хід гри: Вихователь описує ситуацію , а діти дають корисні поради з позиції позитивного світобачення. «Кого не вистачає?» Мета: вчити дітей бути уважними один до одного. ―Діти, чи помічаєте ви, коли у групі когось із дітей не вистачає? Я хочу пограти з вами в таку гру: один з вас буде ховатися, а всі інші – відгадувати, хто саме заховався. Спочатку я попрошу усіх закрити очі і, поки ніхто не бачить, тихенько торкнуся до плеча одного з вас. Той, кого я оберу, має відкрити очі, тихо вийти на середину кола і сховатися під цим покривалом. Після того, як він сховається, я попрошу всіх відкрити очі і відгадати, кого не вистачає. А тепер закриваємо очі і починаємо гру… ‖ «Розсипанка» Мета: виховувати чуйне і уважне ставлення до товаришів і близьких людей. Хід гри: Завдання: збери прислів‗я з окремих слів: -Що тісто як так дитя замісив і виросло (Дитя – що тісто: як замісив, так і виросло). -Вчинками її гідність визначається людини (Гідність людини визначається її вчинками). -Проб‗єш мур словом, а лихим не добрим і в двері не ввійдеш (Добрим словом мур проб‗єш, а лихим і в двері не ввійдеш).
-Зрушить сім‗я гори дружна (Дружна сім‗я гори зрушить). -Не загине той хто вовіки батьків шанує (Хто батьків шанує, той вовіки не загине). -По серце - до людей по розум - до матері (До людей – по розум, до матері – по серце). -Такі й квіти такі і їхні діти, які батьки, яке дерево (Яке дерево, такі й квіти, які батьки, такі і їхні діти). -Добру людину той не виховує, хто дитину б‗є (Хто б‗є дитину, той не виховує добру людину). -Не засіяне поле діти їх треба доглядати (Діти – не поле засіяне, їх треба доглядати). -Не родиться ніхто мудрим (Мудрим ніхто не родиться). -Сердечко коле словечко гостре (Гостре словечко коле сердечко). «Озвуч картинку» Мета: виховувати культуру спілкування, формувати практичні вміння звертатись до співрозмовників. Хід гри: Робота в групі Протягом життя людина потрапляє в різні ситуації, але завжди має лишатися доброю і люб‗язною. Уявили, що ви потрапили в ситуацію, зображену на малюнку. -Дівчинка впала, хлопчик допомагає підвестися. -Хлопчик відкриває перед дівчинкою двері. -Діалог між дівчинкою і мамою однокласника по телефону. -Як ви будете діяти в даній ситуації? Гра – змагання «Хто швидше і більше» Мета: вибрати у швидкому темпі якомога більше слів, які характеризують виховану людину. Хід гри: В ході гри діти діляться на дві команди. На окремих картках діти знаходять слова і викладають їх на набірному полотні. Переможцем стає та команда, яка швидше і більше вибере слів. Вихований, неуважний, порядний, лінивий, чемний, ввічливий, сердитий, відповідальний, злий, брехливий, чуйний, жадібний, справедливий, грубий, добрий, щедрий, працьовитий, жорстокий, доброзичливий, ніжний, терплячий, скромний, хитрий, веселий, байдужий. «Намисто добрих слів» Мета: виділити гарні людські риси і побачити їх один в одного. Хід гри: На картках (намистинках) написані гарні людські риси. Діти по черзі вибирають їх і одягають намистинки друзям, в яких вони помітили дані риси характеру. Охайність, ніжність, ласкавість, терплячість, працьовитість, скромність, вірність, доброта, щедрість, щирість, справедливість, чуйність, допитливість, привітність, уважність, впевненість, відвертість, кмітливість, ввічливість, порядність, вихованість, правдивість, доброзичливість, товариськість, вимогливість, люб‗язність.
«Сидячи і стоячи» Одна дитина стоїть, інша – сидить. У такому положенні вони намагаються вести розмову. Через кілька хвилин міняються позиціями. Таким чином, кожен співбесідник практично усвідомлює важливість спілкування на рівні очей. Після виконання вправи діти діляться своїми враженнями. Вправа – гра спрямована на те, щоб показати значення неправильних засобів спілкування. «Спина до спини» Діти сідають спиною один до одного. Це може бути дитина й дорослий, їм пропонується домовитися про що – небудь або розповісти про щось один одному. Після вправи співрозмовники діляться враженнями і своїми відчуттями. Можна поставити запитання: «Чи було вам зручно?», «Чи не хотілося щось змінити?». Вправа – гра спрямована на те, щоб показати важливість бачити свого співрозмовника під час розмови. «Ввічливі хованки» Як і у звичайних хованках, учасники спочатку рахуються, щоб дізнатися, хто має водити. Ведучий, заплющивши очі, повільно лічить до десяти. Решта учасників у цей час ховаються. Але не дуже далеко. Так, щоб ведучий міг чути їхні голоси. Тільки – но ведучий гучно промовить: «Десять», кожен із учасників гри кричить у відповідь якесь ввічливе слово. За бажанням: «Доброго дня!», «Доброго вечора!», «Спасибі!», «На все добре!». Ведучий за голосом повинен упізнати тих, хто ховається і вказати, хто з них де перебуває. Якщо він не впізнає їх за голосом із першого разу, ведучий може ще двічі прокричати: «Десять!». Якщо все – таки ведучий не впізнає когось, він повинен водити другий раз. А якщо впізнає – водить той, кого впізнали першим. «Дзеркало» У рамці – «дзеркальці» з‗являються по черзі діти, у зовнішньому вигляді яких є певний непорядок. Діти кажуть, що треба зробити, щоб зовнішність відповідала нормі. «Хто знає більше ввічливих слів» Діти стають у коло. Ведучий – дорослий, який стоїть у центрі цього кола, звертається до учасників гри із запитаннями: -Які слова треба говорити, коли вітаєшся? -Які слова потрібно говорити, коли звертаєшся до когось із проханням? -Які слова ми говоримо, коли вибачаємося перед кимось? -Які слова ми говоримо прощаючись? Учасник гри, який не знайшов або не знає потрібного слова, вибуває з гри. Переможцем виходить той, хто відповів на всі запитання ведучого.
Мовленнєві ігри та вправи з морального виховання «Рученята» Моральний розвиток: формувати усвідомлене розуміння дій у ситуації конфлікту. Діти об‘єднуються у пари і виконують дії згідно з текстом вправи. -Наші рученята вітаються, сваряться, миряться, жаліють одне одного, обіймаються, прощаються. Вправа повторюється декілька разів із прискоренням. «Назви одним словом» Моральний розвиток: розвивати усвідомлення моральних норм. Мама, тато, сестричка, братик - сім‘я. Дякую, будь ласка, до побачення, вітаю - чарівні слова. Доброзичливість, чуйність, щирість - моральні якості. Посмішка, радість, співчуття - … Вередливість, егоїзм, упертість -… «Скажи навпаки» Моральний розвиток: навчати називати моральні якості; формувати розуміння, що людей цінують за їхні моральні якості. Добрий - злий, веселий - сумний, сварливий - миролюбний, сміливий - боязкий, щирий - потайний, жалісливий - черствий, милосердний - жорстокий, працьовитий ледачий. «Мама - мамуся» Моральний розвиток: учити добирати пестливі слова. Мама - мамуся, тато - таточко, сестра - сестричка, брат - братик. «Скажи, який?» Моральний розвиток: формувати вміння визначати та називати чесноти людей. Мама - добра, ніжна, ласкава, лагідна… Тато - сильний, сміливий, працьовитий… Бабуся - лагідна, добра, роботяща, старенька… Дівчинка, хлопчик… «Закінчи речення» Моральний розвиток: формувати вміння визначати та оцінювати вчинки оточуючих. Добрі діти батьків радують, а погані… Марійка бабусі допомагала, а Сергій… Данилко з друзями ділиться, а Тарас… «Назви якомога більше ознак» Моральний розвиток: формувати вміння називати якості свої та оточуючих. Я - який? Мій друг - який? Моя мама - яка? «Відповідай швидко і точно» Моральний розвиток: формувати вміння оцінювати взаємини людей. Бабуся старенька, а мама… Хороший друг пожаліє, а поганий… Щира людина поділиться, а скупа… Увічлива людина попросить, а не ввічлива…
«Запитую - відповідай» Соціальний розвиток: формувати обізнаність про оточуючих, їхні індивідуальні особливості. Як звати твою маму? Як звати тата? Як тата звати по батькові? Імена бабусь, дідусів? Хто твій друг? У які ігри ви любите гратися? «Хто це?» Моральний розвиток: систематизувати уявлення про взаємини людей. Рідна, лагідна, найдорожча - хто? (Мама) Сильний, сміливий, працьовитий - хто? (Тато) Вірний, добрий, щирий - хто? (Друг) «Хто? Або що?» Соціальний розвиток: учити називати людей, які виконують роботу; формувати повагу до праці. «Хто що вміє робити?» Мета: учити називати людей, які виконують дії. Любить, піклується, жаліє -… (мама). Любить, ремонтує, допомагає, виховує - … (тато). Навчає, доглядає, турбується - … (вихователь). Оглядає, лікує, дає поради -… (лікар). «Доповни речення» Моральний розвиток: учити аналізувати запропоновану ситуацію. Тато ремонтує… (кран). Хлопчик допомагає… (мамі). Бабуся пече пиріжки… (онукам). Двірник посипає слизьку доріжку… (піском). «Закінчи прислів’я» Моральний розвиток: ознайомити з етичними еталонами поведінки; розвивати логічне мислення. Без терпіння немає -… (уміння) Шила в мішку -… (не заховаєш). Друга шукай, а знайдеш -… (тримай). Праця годує, а лінь -… (марнує). Шануй батька й неньку й тобі буде - … (гладенько). «Назви лагідно» Моральний розвиток: учити використовувати лагідні слова. Малий - маленький - малесенький. Теплий - тепленький - теплесенький. «Що було б, якби…?» Моральний розвиток: учити розв‘язувати проблемну ситуацію, беручи до уваги етичні еталони. Що було б, якби вихователька не прийшла на роботу? Що було б, якби кухар не зварив обіду? Що було б, якби тато не заробляв гроші? Якби в мене захворіла киця, то…
Якби мама купила багато цукерок, то… Вередувати не можна, бо… Потрібно слухати маму, тому що… За столом не можна пустувати, тому що… Якби я був чарівником, то… Якби я був чарівником, для мами зробив би ось що… Якби я був чарівником, зробив би багато добрих справ, а саме… «Коли? Якщо?» Моральний розвиток: виховувати почуття емпатії та повагу до оточуючих. Якщо мама стомилася,… (слід гратися тихо). Коли завершив гру,… (необхідно прибрати іграшки) Якщо другові сумно,… (потрібно розважити його). «Як можна сказати?» Моральний розвиток: формувати вміння диференціювати почуття. Усмішка яка? (Весела, сумна, крива, щира, недобра…) Учинки які? (Добрі, погані, недобрі, злі…) Любить вилежуватися - лежень. Не дякує - невдячний. Зичить добре - доброзичливий. Має добре серце - добросердий. «Що буває…?» Моральний розвиток: навчати розуміти метафори. Добрим… (серце, бабуся, робота…) Гарним… (очі, квіти, мама…) Милим… (кошеня, дитя, іграшка…) Поганим… (робота, вчинок, слова…) Сумним… (розповідь, казка, фільм…) «Чарівна пір’їнка» Моральний розвиток: учити аналізувати та оцінювати свої вчинки. Діти утворюють коло. Вихователь дає кольорову пір‘їнку комусь із дітей. Дитина, яка отримала пір‘їнку, розповідає про свій добрий вчинок і передає її іншій дитині. «Який настрій?» Моральний розвиток: формувати вміння розрізняти та називати емоції. Сумний, веселий, радісний, сердитий, розгублений. «Як почуваєшся?» Моральний розвиток: формувати розуміння впливу вчинків на почуття оточуючих. Вихователь пропонує до розгляду та аналізу малюнки, на яких зображено проблемні ситуації. На малюнках відсутні обличчя у деяких персонажів. Вихователь пропонує дітям описати ситуацію на малюнку та почуття персонажів.
Дидактичні вправи для використання на заняттях та поза ними Вправа «Скринька переживань». Мета: вчити дітей спрямовувати свої негативні емоції, переживання в прийнятне русло. «Діти, я сьогодні принесла невеличку скриньку. Пропоную відправити її по колу, щоб зібрати наші неприємні переживання і турботи. Ви можете розповісти про це пошепки, але обов‘язково у цю скриньку. Потім я неї заклею і унесу, а разом з нею зникнуть і ваші неприємні переживання». Вправа «Облиш мене, у мене сьогодні поганий настрій» (до 5') Мета: вчити дітей розпізнавати свій настрій, емоційний стан і контролювати його. «Діти, іноді у нас у всіх буває поганий настрій. Давайте спробуємо обіграти свій поганий настрій. А спробуємо це зробити у грі «Облиш мене, у мене сьогодні поганий настрій». Для цього об‘єднавшись у пари, притуліться долонями один до одного, насупіть брови, сердито скажіть один одному: «Облиш мене, у мене сьогодні поганий настрій!». Потім ідіть до іншої дівчинки чи хлопчика.» Вправа «Йди до мене!» Мета: вчити дітей вступати в контакт з однолітками Кожному з нас потрібно шукати собі друга, товариша, щоб погратися чи просто поспілкуватися. Але буває і так, що з нами не завжди хочуть спілкуватися. Можливо ми якось не так запрошуємо до спілкування? Я пропоную зараз пограти в наступну гру. Просто ходіть по кімнаті і час від часу, зустрічаючись з ким-небудь, говоріть: «Йди до мене!», при цьому ви можете усміхатися своєму товаришу і кликати його, показуючи руками. А підійшовши один до одного, обійміться і трішечки постійте так…» Обговорення: «коли до нас підходять, усміхаються нам і простягають руки назустріч, чекають нашої реакції (а не тягнуть за руки…), то дуже хочеться у відповідь простягнути свої руки і піти гратися разом…» Вправа «Підтримка» Мета: вчити дітей довіряти один одному. «Діти, станьте в коло. Це буде чарівне коло, тому що діти, які стоять у колі, будуть робити все для того, щоб той хто стоїть у центрі, пережив чудові пригоди і відчуття. Хто з вас першим хотів би стати в середину? (ім‘я дитини) становись точнісінько в середину кола, ноги постав разом. І тримайся прямо. А всі інші, що стоять тісним колом, піднімають руки на рівні грудей (зразок демонструється). Коли той, хто стоїть у середині, падатиме в ваш бік, ви маєте його піймати і обережно вернути в центр кола». Вправа «Стільчик любові» Мета: вчити дітей приділяти увагу іншим і отримувати увагу на свою адресу. В центрі кола ставиться стільчик. «Діти, це стільчик не простий, це стільчик любові. Хто хоче першим посидіти на ньому і отримати від оточуючих ласку, тепло і любов?.. Сідай, (ім‘я дитини), заплющ очі, і не відкривай, доки я не скажу. А ви, дітки, тихенько підійдіть і ніжно-ніжно
погладьте її по плечах, спинці. А тепер тихесенько навшпиньки повертайтеся на свої місця… (ім‘я дитини, яка сидить на стільчику в центрі кола), відкривай очі і розкажи нам, чи сподобався тобі «Стільчик любові»? Хто ще хоче посидіти на цьому стільчику?» Вправа «Царівна Несміяна» Мета: вчити дітей приділяти увагу іншим і отримувати увагу на свою адресу. В центрі кола також ставиться стільчик. На нього сідає дитина (це буде Царівна Несміяна). Для того, щоб розвеселити царівну, треба говорити їй добрі слова про те, яка вона гарна. Діти по черзі говорять їй про її гарні якості. Вправа «Опишіть один одного». Мета: вчити дітей бути уважними один до одного. Дві дитини стоять або сидять спиною один до одного і по черзі описують зачіску, обличчя, одяг іншого. Потім з‘ясовується, хто виявився точнішим при описуванні друга. Вправа «Корови – собаки – кішки» Мета: вчити дітей бути уважними один до одного. «Діти, встаньте, будь ласка, широким колом. Я підійду до кожного з вас і тихенько скажу на вушко назву якої-небудь тварини. Добре запам‘ятайте її, тому що потім вам треба буде перетворитися на цю тваринку. Ні кому поки що не говоріть те, що я вам нашепотіла.» – Педагог по черзі шепоче дітям на вушко: («Ти будеш коровою», «Ти будеш собакою», «Ти будеш кішкою»). – «Тепер закрийте очі. Забудьте на якийсь час людську мову. За хвилину попрошу вас «заговорити» так, як «говорить» ваша тваринка. Вам треба, не відкриваючи очей, об‘єднатися у групи з усіма тими тваринками, які «говорять» так само, як і ви. Ви можете ходити по кімнаті і, почувши свою тваринку, рухатися їй назустріч. Потім, взявшись за руки, ви йдете вже вдвох і разом подаєте звук цієї тваринки, щоб знайти інших дітей, які «говорять» на вашій мові. Готові? Всі закрили очі? Приготуйте вушка і слухайте звуки, які іздають корова, собака і кішка. Почали!» Вправа «Три обличчя» . Мета: вчити дітей бути уважними один до одного. «Я покажу вам три вирази обличчя. При цьому я хочу, щоб ви відгадали, який вираз обличчя я показую. Показую перший раз (сумне). Який вираз обличчя я намагалася вам показати?.. Вірно, сумне обличчя. Які жести руками нам краще всього робити, щоб виразити сум? Нехай кожен із вас зробить сумне обличчя. Показую другий раз (зле). А тепер?.. Вірно, зле обличчя. Давайте всі зведемо брови, оскалимо зуби і стиснемо кулаки – покажемо зле обличчя. А тепер третє обличчя (радісне, щасливе). Яке?.. Так, щасливе. Для цього давайте всі широко всміхнемося і притиснемо руки до серця. Давайте спробуємо ще раз: сумне, зле, щасливе. Тепер об‘єднайтеся у пари і встаньте один до одного спинами. Виберіть одне із трьох облич, яке ми показували. Коли я дорахую до трьох, вам треба буде швидко повернутися один до одного і показати обраний вами вираз обличчя. Завдання
полягає в тому, щоб, не домовляючись заздалегідь, показати те саме обличчя, що і ваш партнер. Готові? Раз, два, три, початок гри!» Вправа «Самоповага». Мета: вчити дітей самоповаги. «Чи можете ви мені сказати, яким чином ви помічаєте, що хтось вважає вас дійсно хорошим?.. Як вам показують це мама, тато, бабуся, дідусь?.. Зараз сядьте зручніше і заплющить очі. Зробіть три глибоких вдихи… Тепер відправтеся подумки у те місце, яке вважаєте найкращим… Добре роздивіться навкруги… Що чуєте?... Чим там пахне?.. До чого хочеться доторкнутися?... Скоро ви побачите двох людей, які вас цінують і поважають, які радіють, коли ви з ними поруч, які знають, якими ви можете бути уважними до людей і якими добрими… Подивіться навкруги, і ви побачите, як ці люди підходять до вас, щоб показати, що вони вважають вас гарними… Послухайте, що вони кажуть… Поговоріть з людиною, яка до вас підійшла. Спитайте у неї, чи не розповість вона про те, як вона до вас ставиться… Тепер попрощайтеся з цими людьми, які приходили до вас, і підготуйтеся до того, щоб знову повернутися сюди бадьорими і повним сил. Потягніться, і відкрийте очі… Ви можете розказати нам про те, що ви пережили за ці хвилини. Хто до вас приходив? Що сказала ця людина? Чи подякували ви їй за те, що вона так до вас відноситься?» Вправа «Сліпий і поводир». Мета: вчити дітей довіряти один одному. Одному із дітей за бажанням зав‘язують очі. Він «сліпий». Другий буде тим, хто його водитиме – «поводирем». Як тільки зазвучить музика, «поводир» бережно поведе «сліпого», надаючи йому можливість торкатися будь-яких речей – великих, маленьких, гладких, шорсткуватих, колючих, холодних тощо. Можна також підвести «сліпого» до місця, де предмети мають запахи. Тільки нічого не можна говорити при цьому. Коли через деякий час (до 3') музика виключається, діти міняються ролями. А коли ще раз виключається музика (ще 3'), вони повертаються у коло і говорять про те, що вони пережили під час прогулянки. Вправа «Що я люблю робити2. «Мені хотілося б, щоб ми краще пізнали один одного. Для цього я пропоную вам наступну гру. Один з вас вибере щось, що він дуже любить робити, і почне без слів показувати це нам. А ми всі уважно будемо дивитися, що він хоче повідомити нам, але поки що будемо мовчати. А як тільки виступаючий завершить свою пантоміму (словникова робота), ми почнемо висказувати наші здогадки, і виконавець повідомить нам, хто ж правильно відгадав. Після обговорення виступає наступний.» (Педагог перший починає гру) Вправа «Ласкаве ім'я». Діти, як приємно отримувати подарунки! Сьогодні ми будемо дарувати один одному подарунки, які не можна потримати в руках, але які отримувати не менш приємно.
Педагог пропонує кожній дитині назвати лагідно сусіда праворуч, який неодмінно має подякувати, і вголос сказати йому «Дякую». (вправа виконується по колу) Наприклад: ти сонечко; ти рибонька; ти квіточка… Вправа «Приємні слова». Діти, як приємно отримувати подарунки! Сьогодні ми будемо знову дарувати один одному подарунки, які не можна потримати в руках, але які отримувати не менш приємно. Діти по колу повертаються до сусіда праворуч і лагідно його називають, а сусід у відповідь говорить «Дякую» і продовжує далі по колу. Наприклад: ти сьогодні така красива; ти мені сьогодні дуже подобаєшся; який я радий тебе сьогодні бачити… Вправа «Мені подобається…» «Діти, зараз ми будемо по колу звертатися до сусіда ліворуч із словами: «Оленка, мені подобається…, тобто похвалимо сусіда за щось, зробимо йому комплімент (словникова робота)». Наприклад: мені дуже подобається твоя кофтинка… мені дуже подобаються твої очі… мені подобається як ти всміхаєшся… Вправа «Лагідні руки – добрий погляд – приємна посмішка». Діти, як приємно отримувати подарунки! А подарунки можуть бути не тільки такі, що можна потримати в руках, не тільки такі, які можна почути (компліменти та приємні слова), але й ще такі, які можна просто побачити. Зараз ми спробуємо подарувати саме такі подарунки. Покладіть свої руки зверху на руки сусіда ліворуч, подивитися йому у вічі і посміхніться. І так по колу ми будемо дарувати свої лагідні ручки, добрий погляд та приємну посмішку. Вправа «Естафета гарних новин». «Діти, я хочу, щоб кожен з вас розповів будь-що приємне, що трапилось з ним учора (або на цьому тижні). При чому, поки ви говорите, м‘ячик знаходиться у вас в руках. Коли ви закінчите розповідати, передайте естафету гарних новин, тобто передайте м‘ячик сусіду, і так по колу». Вправа «Луна». «Діти, я зараз своєму сусідові праворуч скажу слово «привіт», а він, як луна, має відповісти так само «привіт». І так по колу». Вправа «Бажаєш – не бажаєш». По колу починаючи з педагога, діти задають один одному таке питання, наприклад: ―Андрій, чи хотів би ти, щоб я обійняв тебе?‖ Отримавши відповідь, виконують відповідні дії. Вправа «Скажи, що хочеш». Діти вітаються і кожен може сказати будь-що, чим хочеться поділитися з друзями. Вправа виконується по колу. Вправа «Чарівна подушка» «Я сьогодні принесла чарівну подушечку. Кожний по черзі може на ній посидіти і розповісти нам про будь-яке своє бажання. Той, хто сидить на подушечці, буде
розпочинати свою розповідь словами: «Я хочу...» Всі інші будуть його уважно слухати». Вправа «Дарую тобі квітку». «Діти, візьміть із скриньки по одній квіточці і подаруйте її тому, кому бажаєте, але обов‘язково зі словами: «Я дарую тобі цю квітку, тому що ти самий…» Тим дітям, кому нічого не дісталося, квіточки дарує педагог, але обов‘язково відмічаючи при цьому найкращі якості кожної дитини, якій дарує квітку. Вправа «Кришталеве коло». Педагог: «У мене є чарівна скринька, а в ній є кришталеве коло. Давайте за допомогою цього кола, передаючи його один одному по колу, розповімо про те, як себе почуваємо». Вправа «Барометр настрою». Педагог показує на малюнку справжній барометр і розповідає про його дію. Дітям пропонується показати свій настрій (як барометр показує погоду) тільки руками: поганий настрій – долоні торкаються одна одну (кут 0˚), гарний настрій – долоні розведені в різні сторони (кут 180˚). Вправа «Усмішка по колу» «Діти, вам сподобалося грати? А що саме вам сподобалося? Який у вас зараз настрій, давайте їм поділимося і на закінчення заняття подаруємо свою саму найкращу усмішку сусіду. А робити ми це будемо по колу, по черзі повертаючись до сусіда праворуч і всміхаючись йому і т.д. замикаючи коло. (виконання вправи)» Вправа «Добре тепло» «А на завершення нашого заняття виконаємо вправу, яка називається «Добре тепло». Давайте зараз станемо у коло і ніжно візьмемося за руки. Від мене вправо піде «тепло», я легенько потисну своєму сусідові справа руку, він – своєму сусіду, і так далі по колу. Давайте спробуємо. А тепер теж саме, але вже з заплющеними очима. Подивіться, відчуйте, як дружно у нас виходить. Подякуйте один одному!» Вправа «Вогник дружби» «Діти, встаньте у колі ближче один до одного. Опускаємось на коліна. Висуваємо вперед праву руку і кладемо на руку друзів. Потім теж саме робимо і з лівими руками. Розгойдуючи руки вверх-вниз дружно вимовляємо слова: «Один-два-три! Вогонь, гори!» Далі показуємо руками вогники полум‘я, які звиваються вгору. Відчувши тепло, сідаємо на п‘яточки, одночасно кладемо руки на плечі сусідів і, зустрічаючись очами один з одним, дружно дякуємо: «Дякую!» Вправа «Дружні обійми» «Подякуйте один одному за заняття, подарувавши тепло своїх дружніх обіймів: обійміться як дуже добрі друзі і скажіть один одному «дякую».
Сценарій свята до Дня Святого Миколая. (Молодший дошкільний вік) Ведуча 1 За вікном сніжок летить, вітром завіває, То ж спішіть усі до нас на свято Миколая! Ведуча 2 Ну, а хто сюди прийшов, раді вас вітати. Веселіться і радійте на нашому святі. 1 дит. Якось вранці на поріг Випав білий-білий сніг. Біла стала вся земля, І дороги і поля. 2 дит. Снігу всюди є багато Це прийшла до нас зима На санчатах покататись Дуже хоче дітвора. Хоровод: «Зимонька-зима» Ведуча 1. Знов метелиця мела наш садочок замела, А малята з нею грались, у садочку розважались. Ведуча 2 Дуже люблять зиму наші малята й тому на нашому святі хочуть про це розповісти. Вийду з теплої хатинки — з неба падають сніжинки. Весело вони кружляють, І, як пір‘ячко літають! Довго, довго падав білий сніг - сніжок, Миколай вже іде в гості до діток. Ведуча 1 Через поле, через гай Йде до діток Миколай У білесенькій торбинці Він для всіх несе гостинці.
Ведуча 2 Любіть маму, любіть тата, Діда, бабцю, сестру, брата І любіть свій рідний край Вас полюбить Миколай. Я ляльок багато маю, Але прошу Миколая, Щоб приніс мені новеньку, Кучеряву і гарненьку. Я святого Миколая У віконце виглядаю, Жду даруночків багато, Бо я слухав маму й тата. Пісня: «Миколай, Миколай, ти до нас завітай» Ведуча 1 Він ходить від хати до хати Питається мами і тата Чи є у вас чемна дитина Дівчатко мале чи хлопчина? Для кожного має в торбинці Найкращі у світі гостинці. Діти: Я до тебе ручки зложу І здоров'ячка попрошу І для мами і для тата, Для сестрички і для брата. Дідусь і бабуся -Щоб були здорові. Татусь і матуся -Щоб жили в любові. Ведуча 1 - Діти, погляньте! Чобіток ! Впізнаю його, це чобіток Святого Миколая. Напевно він його тут забув. Давайте, з ним пограємо. Ведуча 2. - Зараз я в чобіток загляну і побачу, що Миколай для нас приготував. Гра «Знайди пару» (чобітки за кольором.) Ведуча. Які ви молодці, малята, вміло знайшли пари до чобітків! А я ще знаю, що ви ще й дружні, що напевно дуже сподобається Святому Миколаю. Станьте швидше парами і затанцюйте наш дружній танок. Парний танок. Ведуча: Нарешті, милі діти,
ви діждались тої миті, Що з небесного престолу зійде Пресвятий Микола. Темна нічка за шибками, сніг біленький мерехтить, Небеса блистять зірками, десь дзвіночок гомонить. ( чути дзвіночок ) Ведуча 2 В небесах, де зорі ясні, Там, де місяць ходить красний, Сонце так яскраво сяє, Миколай там проживає. В небі ангели працюють, щоб зраділи всі малята, Подаруночки готують їх чекає кожна хата. Звучить запис пісні:«Чи то пір’я з подушок», (запис звучить тихо). В цей час виходить Ангел із зірочками (дзвіночком) в руках. Дзвенить дзвіночок, заходить дівчинка-Ангел. Ангел. Рано-вранці до схід сонця, Стука Ангел у віконце. Всіх він став повідомляти, що сьогодні у нас свято. Тож дозвольте в добрий час привітати щиро вас! Хоровод з ангеликом. Ангел: Я прийшов вас сповістити, Добру звістку вам зновити. Що готові вже пакунки, Миколая подарунки. А хто чемний у садочку був увесь цей час, Подарунки пошукайте в ліжечках у вас. (діти йдуть шукати подарунки в спальну кімнату). Вихователь: -Дорогі діти, шановні батьки! Ми хочемо побажати, щоб у цю чарівну ніч всі-всі-всі і діти, і дорослі отримали від Святого Миколая подарунки, щоб Миколай приніс вам радість, щастя, здоров'я, й достаток у кожну родину. А ще миру у нашу Україну. Кінець.
Сценарій свята до Дня Матері: «Свято для любої неньки...» (молодший дошкільний вік) Під веселу музику заходять діти. Ведуча1: Знаєте, діти, весна на порозі, птахи прилетіли з далеких країв. Шумить вітерець і верба при дорозі Цвіте білим пухом і чується спів. Ведуча 2: Так-так, це - весна, і веснянка лунає, Бо час вже прийшов і тікає зима... Теплінь зараз нам про матусю співає, Бо свято сьогодні святкує вона. 1 дитина По землі в цей день ясний веснонька ступає І зі святом дітвора щиро мам вітає. 2 дитина Теплий ранок весняний сонечко над нами Вас вітаєм в день ясний любі наші мами. 3 дитина Вам бажаєм, дорогі , у весняне свято І здоров‘я, і краси, радості багато. Пісня про маму(загальна). 1дитина Буду я, мамо, слухняним рости, Щоб не журилась, ріднесенька, ти! Мамо моя, рідна моя, Пісню в дарунок несу тобі я. 2 дитина Пісеньку мамі співаю свою, Маму кохану я дуже люблю. Мамо моя, рідна моя, Пісню в дарунок несу тобі я. 3 дитина Рідна, матусю, тебе я вітаю Міцного здоров‘я тобі я бажаю.
Мамо моя, мамо моя, Пісню в дарунок несу тобі я. Пісня про маму. Ведуча: У наших мам є теж мами. Це - ваші бабусі. Їх теж потрібно привітати зі святом. 1 дитина Милу бабусю любим, поважаєм, Щастя, здоров‘я від душі бажаєм 2 дитина Ми бабусі допоможем їжу готувати Разом будем посуд мити в хаті прибирати. 3 дитина Про бабусю заспіваєм пісню веселеньку І зі святом привітаєм Рідну, дорогеньку. Пісня про бабусю. Ведуча: У всіх, у всіх обов‘язково є мама. І у малят, у козенят, у курчат, а також і в кошенят. З ними трапилася ось яка пригода. Казкарка: Киця Мурка рано, зранку Подалася по сметанку, Лишивши вдома всіх малят, всіх веселих кошенят. Казкарка: Кошенята прокидалися, На зарядку шикувалися. З м‘ячиком погралися, Потім вмилися, Сіли, зажурилися. Вірш супроводжується рухами. Кошеня 1 Де ж це наша ненька, люба, дорогенька? Кошеня 2 Досить вже нам грати, Підем матінку шукати.
Кошеня 3: А на вулиці ж як гарно! Світить сонце золоте, Весело пташки співають, Кошенята поспішають. Кошеня 4: Треба маму нам знайти До нічної темноти. Казкарка: Завернули за лозу Та й зустріли там козу. Виходить Коза. Казкарка: Кошенята чемно запитали. Кошенята: Кізонько, ти нашу маму не стрічала? Казкарка: А коза їм. Коза: Ме! Не чіпайте мене! Діти лякаються: - Ой! І біжать до Казкарки. Казкарка: Ох, ти – кізонько нечемна! Не лякай дітей малих. Ми тебе всі проженемо. Тупнемо ногами ми.(Тупають ногами). Коза втікає. Казкарка: Йшли, дійшли до курника, Там зустріли півника. Ласкаво привітали, пісню заспівали. Давайте, зробимо коло і заспіваємо. Пісня : «На лужок» Казкарка виводить Півника на середину кола. А півник їм каже. Півник: Ку-ку-рі-ку! Зажену вас у ріку! Діти втікають на місця. Казкарка: Кошенята злякалися
До лісу заховалися. Вийшли на галявину Там зустріли зайчика. Кошеня: « Зайчику, зайчику» Зайчику-стрибайчику, Чи не бачив ти сіреньку Нашу матінку рідненьку? Зайчик: В гості я збирався, Добре умивався, Не дивився на дорогу, То й не бачив я нічого. Кошеня: Уже ліс весь обійшли. Вечір… Мами не знайшли. Казкарка: - Ми про маму пісеньку заспіваємо голосно, голосно і вона обов‘язково її почує. Пісня: « Я хоч невеличка». Киця: Киця пісеньку почула Поспішила до діток: «Мур, мур, мур, мої маленькі, Тож ставайте у танок.» Таночок «Чики-чики». Ведуча: - Мудрість народу слово ―Мати‖ поставила поруч із великим словом Мати Господня -Пречиста Діва Марія. Сьогодні, в день світлого свята, похвалу, поклін і честь віддаймо найкращій з людей. Ти у красі своїй небесній, як Великодня писанка у веселці барв. Дитина: Дитина: Є у кожного у серці Матінко Божа, схилися над нами, Й буде завжди жити. Дай доброту у серця, Божа Мати - наша ненька, Щоб на світі у кожної мами Мати всього світу. Щастя світилось в очах. Ведуча1: Хай щастя нещастя у дім не впускає, Хай скаже йому , що вас вдома немає, Хай радість, любов, будуть разом повік, Бажаєм здоров‘я на многая літ,
-
Ведуча2: Спасибі вам! Говоримо знов , За вашу ласку і любов , І вся весела дітвора, Діти : - Вам зичить щастя і добра. Кінець.
Сценарій свята: «Роде наш красний…» (середній дошкільний вік). Ведуча 1: Найпершою святинею для кожної людини є родина. Адже ми по-справжньому щасливі лиш в сім‘ї, серед рідних, коли всі здорові і веселі, коли в оселі панує мир і злагода. Кожна людина з великою любов‘ю і душевним трепетом згадує те місце, де народилася, де минуло її дитинство, де живуть мама і тато, бабуся і дідусь, сестри і брати. Це – маленька батьківщина кожного з нас. У народі вислів є: Це усім відомо! Хоч і добре у гостях, А найкраще – вдома. 1 дитина Хай живе наш рідний дім! Тепло й затишно у нім. Тут і тато, тут і ненька І бабусенька рідненька. І веселий наш дідусь Крутить пишний русий вус. 2 дитина Привітний і світлий Наш сонячний дім. Як радісно й весело жити у нім! 3 дитина Тут мамина пісня і усмішка тата, В любові й добрі тут зростають малята. Ведуча2: Сім'я – це родичі, які мешкають разом, вони рідні люди. У кожного є своя сім'я. У когось вона маленька, у когось – велика. У сім'ї всі тримаються разом і є вона міцна, як кулачок. Потішка усі разом: Оцей пальчик — мій дідусь. Оцей пальчик — бабця. Оцей пальчик —мій татусь. Оцей пальчик — мамця. А цей пальчик буду я. Ось і вся моя сім'я.
1 дитина Мама, тато, дід, бабуся — Всіх назву, не помилюся. Старший братик і сестричка — В нас сімейка невеличка. Не спиняйте, бо зіб‘юся: Мама, тато, дід, бабуся, Старший брат, сестра і я — Отака моя сім‘я! 2 дитина З вишень пада жовтий лист Тихо шелестить. Від порога до воріт – Стежечка біжить. Я ту стежку промела, Щоб чистенькою була, Щоб маленький братик мій Вчився бігати по ній. 3 дитина Я встаю завжди раненько, Умиваюся швиденько. Сам, як треба, умиваюсь В черевички сам взуваюсь. Пісня: «Тато, мама, я.» Ведуча 1: Існує така думка: «Якщо твої плани розраховано на рік – сій жито, Якщо на десятиріччя – саджай дерева, а якщо на віки – виховуй дітей. Дошкільний заклад не замінює родину, він допомагає батькам виховувати дитину. І від узгодженості цієї співпраці буде залежати результат. Потішка під музику всі разом. «Туп-туп-туп там і тут». 1 дитина В дитсадочку квітники Ми самі скопали Грабельками залюбки Землю причесали. 2 дитина Скоро, скоро розцвітуть Різнобарвні квіти Ось які у нас ростуть Працьовиті діти. 3 дитина Ранньою весною В нашому садку
Я сама садила Вишеньку струнку. І шумить листвою Вже така як я! Від усіх найкраща Вишенька моя! 4 дитина У садку дитячому Хороше нам жити. Граємось, не плачемо Є із ким дружити! Пісня: «Помічник». Ведуча 2: Україна – це край, де ми народилися, живемо, де жили наші предки. «Щоб нашому роду не було переводу, він має жити багато літ» Рід – це всі рідні люди, старші і молодші члени сім‘ї. Берегти свій рід, родовід, пам'ять про нього – одне з основних завдань людини. 1 дитина Українці ми маленькі, Українці батько й ненька. І сестричка й братик милий На Вкраїні народились. 2 дитина Батько, мати, брат, сестричка І всі інші з мого роду – Всі належать до одного Українського народу. 3 дитина Що таке Україна? Під віконцем калина, Тиха казка бабусі, Ніжна пісня матусі, Дужі руки у тата. Під. тополями хата. 4 дитина На білому світі є різні країни Де ріки, ліси і лани І тільки одна на землі Україна А ми її доньки й сини. 5 дитина Любі друзі, хоч маленькі, Ми вже добре знаємо Що зовемо українці
Славних предків маємо. Пісня: «Українка я маленька». Ведуча1: «Українському роду – нема переводу» Щоб рід не переводився, тобто, щоб у сім‘ї народжувались та підростали здорові діти, колись і тепер, люди звертались до Бога з молитвою, просячи для всіх членів сім'ї здоров'я, щастя та благополуччя. 1 дитина О Боже, мій дорогенький, До тебе я ручки зношу: Для мами, для тата Здоров'ячка прошу. 2 дитина Для діда, для баби, Для всієї родини. Послухай, мій Боже, Малої дитини. 3дитина Рід, родина, сім'я Серед них - маленька я Мов перлинка – намистинка Я – дівчатко-українка. Родовід – моя родина Я ж її мала краплина. Люблю всю родину я Разом ми – одна сім‘я. 4 дитина Я козацького є роду, Рідну землю люблю зроду Маму, тата поважаю Їм здоров'ячка бажаю І бабусю й дідуся – Всіх люблю й шаную я. Пісня: «Молитва». Ведуча 2: Кожен має свою родину, яку символічно можна зобразити у вигляді дерева, яке так і називається родинне, родовідне. Розглядання родинного дерева. Коріння цього дерева – це прадіди, стовбур – дідусі та бабусі, гілочки – ваші тато і мама, а діти на ньому – це зелені листочки. 1 дитина Я маленький хлопчик виліз на стовпчик,
На дудочці граю – Всіх вас звеселяю. 2 дитина Я – маленька дівонька Як у полі квітонька На сопілці граю Пісеньку співаю 3 дитина Намалюю мама намалюю тата. Оце наш садочок, Оце наша хата. Біля хати квіти – Мальви та жоржини Ніби сонце сходить Соняшник за тином. 4 дитина Я у мами вже велика Ось вінок сама сплела А як взую черевики, Стану вища від стола. 5 дитина Рада мама, радий тато, І бабуся, і дідусь Буду всім допомагати, Все робити я навчусь. Пісня у виконанні сім’ї Токар. Ведуча1: Гілки родинного дерева – це батько та мати. Не дарма говорить народна мудрість: «Шануй батька й неньку – буде тобі скрізь гладенько.» Адже батько й мати – найрідніші, найближчі для кожної дитини. Від них починається життєвий шлях кожного з нас. Мати – берегиня роду, всього того, що передає він з покоління до покоління. Вона супроводжує дитя від народження. З‘являється на свт дитина і лине до Бога мамина молитва з проханням щастя, долі її немовлятку. Минають роки, підростають діти. Та не меншає материнська турбота про них. Ведуча2: Мама, матінка, матуся, ненька. Скільки в цих словах ніжності та доброти. Ще в колисці немовля Слово «мама» вимовля Найдорожче в світі слово Так звучить на рідній мові.
1 дитина Мамо, мамочко, матусю, Я до тебе пригорнуся. Буду я в таку хвилину – Найщасливіша дитина. 2 дитина Люба матінка моя. Як пишаюсь нею я. В неї руки золотії Серцем кожного зігріє. 3 дитина Я до мами серцем ніжно пригорнуся, Хай сіяє сонце, як моя матуся. 4 дитина Правда ж, мамо, я великий. Сам взуваю черевики Зашнуровую шнурочки, Сам вбираюся в сорочку Сам лице і руки мию Сам зачісуватись вмію. 5 дитина Мамо, матінко, матусю, Я варити кашу вчуся! Як навчусь варити я – Буде їсти вся сім‘я. Ведуча1: Колискова пісня… Лагідний, ніжний мамин спів над колискою маленької дитини. Кажуть, що ті діти, котрим співають колискові, виростають добрими, ніжними, щедрими. Тому, що мама в колискову пісню вкладає всю свою любов, ласку, ніжність і тепло. Святою для кожної людини є земля, де вона зробила свій перший крок, вимовила перше слово, почула мамину колискову. Колискова у виконання мами Іри з донечками. Ведуча2: Та дітям, для щастя, потрібні не тільки материнські руки, але й батьківське плече. Споконвіку, батько вважався головним у сім‘ї. Його приклад, владне слово – служили законом для родини. Батько опікується сім‘єю. Скрізь, по Україні знають слово «тато», а люблячі діти називають ще й татусь, а в урочистих випадках уживаємо слово «батько». Прислів‘я говорить: «Який дуб, такий тин – Який батько – такий син.»
«Батька покинеш – сам загинеш». 1 дитина Тато розуму навчає – Мама приголубить Ніхто мене так на світі, Як вони не любить. 2 дитина Мій татусю рідний Завжди будь таким Спритним і веселим Вічно молодим 3 дитина Підросту ще трішки Усього навчусь І таким я стану Як і мій татусь. 4 дитина На коліні гарно в тата, мов на конику скакати. А на справжньому коні – Трохи боязко мені. 5 дитина Тато сильний і завзятий Він господар в нашій хаті Все майструє, все ладнає Бо до всього хист він має. Ведуча 2: Ні для кого не секрет, що татусі завжди мріють про хлопчиків, як своїх надійних помічників, але ми знаємо, що донечок вони обожнюють. 1 дитина А я дівчинка мала – гарне плаття одягла. Буду в цьому платті – Танцювать на святі. Танець дівчат під фонограму «Дівчинка – перлинка». Ведуча1: Cтовбур кожного родинного дерева – це дідусі і бабусі. Їхні сиві голови – це мудрість і доброта, розуміння і прощення. Вони – надійні заступники і товариші дітей. Справді, на плечі бабусь і дідусів лягає виховання онуків. Нерідко вони замінюють дітям тата і маму. Адже батьки, за щоденними турботами, не мають часу відповідати на всі дитячі «чому». Любі бабусі та дідусі, спасибі вам за допомогу, за виховання своїх онуків.
А зараз, ми перевіримо як ви вправляєтесь із запитаннями своїх маленьких «чомучок». Запросити 2-3 дідусів. Запитання: -Хто міг дати таке оголошення: «Несу золоті яйця, дорого.» -«Загублено ключ з дорогоцінного металу. Прошу повернути за винагороду.» -Скільки героїв у казці «Ріпка». -Яку казку знають усі діти, навіть ще не вміючи добре говорити? -Хто з героїв укр..нар. казки був хлібобулочним виробом? 1 дитина Наші дід і бабця, Завжди у пошані Всіх онуків вони люблять, Наче пташок їх голублять. 2 дитина Свою бабусю знаю Явже тривалий час Веселу вдачу має І дуже любить нас. 3 дитина Я своїй бабусі милій Завжди помагаю, Усі чашки перебила, Миски починаю. 4 дитина Ну а моя бабуся Найкраща у житті А руки у бабусі – Ну просто – золоті. 5 дитина Ми пішли з дідусем Під вербову гілку. Дід зробив із неї – Голосну сопілку. 6 дитина Я на тій сопілці грати научуся І добром згадаю рідного дідуся. Гра на музичних інструментах. Ведуча 2 Особливо ніжно і щиро нам хочеться привітати всіх наших прабабусь та прадідусів, які присутні на святі і тих, що не змогли прийти. Тому, що всі ми починаємося з них,
тому, що наші прабабусі та прадідусі є коренями нашого роду. Нашого родинного дерева. Дорогі наші, ми хочемо подякувати вам за мудрість і тепло, за ваші прекрасні спрацьовані руки, що уміють робити усе на світі. У руках невтомних – праця без кінця. Ав устах ласкавих – мова мудреця. Майстер-клас від прабабусі. Ведуча1: Ось і завершується наше свято, свято вшанування нашого українського роду. Скільки б ми не розповідали, а кінчати час Знову в цьому залі ми чекаєм вас. Ведуча2: І до цього – наші побажання – щоб була ця зустріч не остання, Щоб жили в достатку і любові Щоб ви мали радощі все нові. І в вас, і в нас, щоб було гаразд, Щоб ви і ми Щасливі були. Звучить пісня «Родина».
Сценарій свята « Барвінкова стежина» (Старший дошкільний вік). Лунає музика. Заходять діти (3) Море, море, чуєш? Що ти подаруєш? Що ти подаруєш, синє море? Голос. Риби й самоцвіти, Цілюще повітря, Свіжу прохолоду Та гарну погоду! Небо, небо, чуєш? Що ти подаруєш? Що ти подаруєш, чисте небо? Дощ, сніжинки й сонце, Що зазира в віконце, Лиш частіше ви гуляйте Та на мене поглядайте Мамо, мамо, чуєш? Що ти подаруєш? Що ти подаруєш, рідна мамо? Ось тобі земля в цвіту, Небо вшир і висоту, Сонце над полями, Море з кораблями, Ти повір, в природі ви Здоров‘я й радість нам несете! Лунає музика, до залу заходять решта дітей і тихенько сідають. Ведуча. Діти, ми сьогодні зібралися з вами, Щоб поговорити про рідну землю. Адже кращої в світі немає. Є багато країн на землі В них озера, річки і долини… Є країни великі й малі Та найкраща завжди – Батьківщина.
Є багато квіток запашних, Кожна квітка красу свою має Та гарніші завжди поміж них Ті, що квітнуть у Рідному Краю. Є багато пташок голосних Любі-милі нам співи пташині Та завжди наймилішими з них Будуть ті, що у Рідній Країні І тому найдорожчою нам Є і буде у кожну хвилину Серед інших країн лиш одна, Дорога нам усім Україна. Красиві, щедрий рідний край І мова наша – солов‘їна Люби оберігати усе, що зветься Україна. Нам, би вічно милуватись нею, А лихі дороги обминуть,Далі напитись серцем і душею І піти з тобою в мрійний путь. Розквітай, прекрасна Україно, Рідна земле, матінка моя. Пісня «Маленька Вкраїночка» Ведуча. Із стародавніх часів люди вважали землю матір‘ю, яка завжди зігріє своєю ласкою, нагодує своєю щедрістю, підтримає і захистить у лиху годину. Все від землі вважали наші предки. Вона і народжує і ховає. Життям і добробутом людина зобов‘язана насамперед землі – матінці. Стародавня народна приповідка мудро вчить нас: «Держімося землі – бо земля держить нас». Українці споконвічно любили і шанували рідну землю. У нашій мові збереглося багато ласкавих слів, з якими зверталися до неї. Які це слова? Діти. Земелька, земленька, землиця. Ведуча. Так, правильно. ЇЇ пестливо гладили натрудженими руками, ніби набираючись здоров‘я від теплого родючого грунту. Стародавні люди свято вірили в те, що земля жива – вона живе, дихає, родить, втомлюється, інколи хворіє, і вся вона, перевита
різними стежками – доріжками, які кличуть нас за собою туди, де є щось таємниче і цікаве. Бігла стежинка в далеч і губилась, А мені у безтурботні дні Назавжди, навіки полюбились Ніжні і замріяні пісні. Ті пісні мене найперше вчили Поважати труд людський і піт Шанувати Вітчизну мою милу, Бо вона одна на цілий світ. З нею я ділити завжди буду Радощі, турботи і жалі, Бо у мене стукотить у грудях Часточка любимої землі. Є в світі збави немалі, Цікава стежка кожна… Але до рідної землі Збайдужитись не неможна Пісня «Солодка земля» Вірш: «Бігла стежина». Бігла стежина. Куди? – Ще не знала. Бігла і пісню Тихенько співала. Про те, як їй сонечко Пестило спинку, Як дощик рясний Дарувала хмаринка, Як трави на вушко Їй щось шепотіли, Як діти й дорослі Стежині раділи Скінчилася пісня Стежина спинилась « Куди ж це я бігла?» Вона розгубилась. Аж раптом побачила Діток малихІ вмить пригадала Що бігла до них.
Ведуча. Погляньте на стежину, яка все біжить і біжить (розпускає з рулону стежку уквітчану квітами). Вона ніби манить ступити на неї. А коли вже ступиш – не зупинишся. Іди і йди по ній, то спускаючись вниз, то піднімаючись вгору, далеко за обрій, до заповітної мети, назва якій знання, розум, мудрість. На вулиці вже холодно, а на цій стежині тепло і радісно, квіти квітнуть, дерева шумлять, співають пташки і іде теплий дощик. Пісня « Капай, капай дощик». Із-за дерева виходить Мавка. Мавка. Хто це так гарно співає Душу мені крає? Ой, це діти, добрий день. Добрий день вам пані Ми з садочка діти Йдемо дружно по стежині Шукаємо квіти. Мавка. А я – Мавка лісова, Все тут оберігаю А як прийде страшна зима, У дереві сховаюсь І буду до весни я спати Дивитись сни мрійливі Верба ж старенька моя мати, І захистить й зігріє. -Потішили ви моє серце піснею чудовою, за це я вам відрию таємницю мого віночка. Не простий це віночок, кожна квіточка в ньому і кожний листочок значення мають. Ось, дивіться, ромашка… Бачите, які біленькі в неї пелюстки серединка жовта наче сонечко. Від неї волосся стає золотавим та пишним. А якщо горлечко заболить – прополощи його відваром, все, минеться. А це – конвалія та вомеріана, від них серце заспокоюється, сон міцнішає. - А ці листочки теж лікують. Рослина ця до стежок, доріг телиться, а людині справжній друг. Як заб‘єшся, часом, то приклади і ранка загоїться. А це м‘ята з нею взимку чай смачний, пахучий і для здоров‘я добрий. Ось бачите скільки в природі корисного. А ще квіти не тільки у вінок вплітають. В Україні здавна поширився звичай класти у першу купіль дитини різні ароматичні рослини, примовляючи при цьому побажання. Так у купіль хлопчика клали любисток (щоб любили), гілочку дуба (щоб був міцний), а також барвінок, тую (щоб довго жив), чорнобривець (щоб був чорнобривий), живокіст (щоб міцними були ручки і ніжки). А в купіль дівчинки – ромашку (щоб рум‘яна була), калину (щоб красива була), любисток (щоб люб‘язна була), чи яблуко ( щоб червонощока була). Ведуча. Дякуємо тобі Мавко за цікаву розповідь.
Діти подаруємо Мавці таночок. Хоровод «Ой у саду калинонька». ( Мавка прощається, іде) Ведуча. А тепер переходимо на іншу стежину осінню казкову (розпускає стежку, з жовтими листочками) Висне небо син‘є Синє, та не те; Світить, та не гріє Сонце золоте Оголилось поле Од серпа й коси; Ніде приліпитись Крапельці роси Хоч би де замріла Квіточка одна; Тільки й червоніє Що горобина. Здалека під небом В вирій летячи Голосно курличуть Журавлів ключі Нарядилась осінь, В дороге намисто Золоте волосся Розплела над містом Кольорові фарби Вийняла з кишені І малює осінь Жовтим по зеленім. Пісня «Журавлик» Ведуча Ось ми і підійшли до хатинки в якій живе Баба Яга. Бабусю Ягусю, агов! Де ти? Ми до тебе в гості прийшли, а ти нас не зустрічаєш. (Чути «Апчхи!» Виходить Баба Яга з перев‘язаним горлом, носовою хустинкою. Бідкається та стогне). Ведуча. Що трапилося? Бабуся, що з тобою? Баба Яга. Ох, ох. Захворіла я, стара. Триста років прожила, ніколи не кахикнула, а тут … Апчих! Ведуча. А ми тобі можемо допомогти. Правда, діти? Швидше прогадуйте, які ліки дає нам земля – матінка. (Діти по черзі називають лікарські рослини: чай з мати-й-мачухи від кашлю, чай з липою та малиною від температури, сік з бур‘яка та цибулі від нежиті.) Баба Яга. (п‘є чай, веселішає, знімає пов‘язку з шиї, дякує дітям). Ведуча. А ще бабусю ми тебе розвеселимо гарною піснею.
Пісня «Співаночка» Ведуча. На цій стежині вже вечір настав. Зірочки й місяць вийшли на небо. Тихий вечір, тихий красний Над горою місяць ясний Пасе зірки, завертає На сопілці виграває. Ходить місяць аж до ранку, Вийшла зоря на полянку: Ой, місяцю, місяченьку, Зганяй зірки помаленьку. Пісня «Срібний місяць» Ведуча. Погляньте, діти, криничка. Вона чарівна і водичка в ній цілюща. Давайте відпочинемо трохи біля неї, нап‘ємося і вмиємося її чистою водою і попросимо в неї сил і здоров‘я. Діти обступають криничку, роблять рухи, ніби п‘ють та вмиваються і промовляють: Срібна криничко Чиста водичко, Дай нам сили, дай. Світлий струмочок Прямо в пісочок Лийся через край. Ведуча. А знаєте, діти, ця криничка і ще має чарівну властивість. Якщо в неї подивитись то можна побачити зірочку, яка заглядає у криницю. Пісня «Заглядає зіронька в криницю» Ведуча. А це дерево називається як? (горобина) До неї зимою прилітають пташки, щоб поласувати ягідками. Хоровод «Горобинонька». Сонце гріє, вітер віє, а вода тече Наша мати – пшениченька, Золоту сорочку тче. А в тій золотій сорочечці, як мала Буде красуватися, буде усміхатися Вся земля. Ведуча. Ось ми і вийшли на стежину (золотих колосків, розгортає стежину всіяну колосками.) Погляньте, яка краса! Чи є в світі щось щедріше від землі? Але земля не любить байдужих та мінливих, а чекає на доброго і дбайливого господаря. Вона споконвічно годує нас обдаровуючи ситним хлібом, смачними плодами. Мабудь, немає для землі більшого щастя, ніж гарний урожай. І люди низько вклоняються рідній неньці за її ласку, славлять її щедроту. Хоровод «Осінь барвиста» Під музику виносять коровай. Ведуча запрошує всіх пригощатися.
Інтелектуальна гра-розвага: «Стежина в зоряний час». (Старший дошкільний вік) Програмовий зміст: Продовжувати знайомити дітей з творами Василя Сухомлинського, пробуджувати їхній інтерес до читання цих творів. Виховувати бажання бережно ставитися до природи, берегти її. Розвивати творчу уяву, мислення, пізнавальний інтерес. Викликати бажання діяти, підпорядковуючи свої дії принципом моралі: «Твори добро, красу і радість». Попередня робота: Читання творів В. О. Сухомлинського. Знайомство з творами інших письменників: М. Коцюбинського, Л. Українки, І.Франка, Т. Шевченка. Вивчення ілюстрацій до творів В. Сухомлинського. Вправи дітей в римуванні. Прослуховування музичних уривків, виконаних на різних музичних інструментах. Обладнання: Столи з цифровими картками; зірки для нагород; ліхтарики; ілюстрації, портрети, музичні інструменти, музичні фонограми; призи. Ведуча: Здрастуйте, люди добрі, Ті, хто прийшов до нас! Наші діти і дорослі, Раді бачити всіх вас! Життя людей на Землі іноді порівнюють із зірками на небі: народжуються і вмирають люди, з'являються і гаснуть зорі на небі. І в кожної людини в житті, як дізнаються інші, коли її поздоровляють з успіхом, разом з нею радіють за цей успіх. Ось тоді й кажуть, що настав «зоряний час». «Зоряний час» може прийти й до таких дітей, як наші дошкільнята. І нам, дорослим, хочеться щоб кожен з вас став хоч би маленькою зірочкою. Щоб ця зірочка була доброю, розумною, культурною, вихованою. Для цього ми й допомагаємо дітям впевнено ступати на дорогу життя. А дорога життя велика й довга. І туди ведуть стежини. Звучить пісня І. Ю. Терещенко «Стежина». Ведуча: -Зараз тут відбудеться конкурс-гра «Зоряний час». До сьогоднішньої гри ми всі готувались: протягом місяця в нас відбувались попередні конкурси . І сьогодні у фінальній грі виборюватимуть першість не всі два переможці попередніх конкурсів: (називаються учасники). А оцінювати вас буде журі-вихователі нашого дитячого садка. А ще у нас будуть дівчатка-квіточки, які для веж будуть засвічувати ліхтарики на стежинках, якими ви будете йти в «Зоряний час». -Сьогодні ці стежини поведуть нас всіх сторінками творів Василя Сухомлинського вчителя, письменника, видатної людини, який все своє життя присвятив дітям. - Отже, всі готові?
Діти: Готові! Ведуча: Вболівальники готові ? Вболівальники: Готові! Ведуча: Тоді розпочинаймо конкурс-гру. (Танцюють дівчатка-квіточки. Виставляється ліхтарик з позначкою «Підкова»). І конкурс «Стежина удачі». Ведуча: Перша стежина, на яку стануть наші учасники, позначена підковою не випадково. Підкова - символ удачі, везіння. Перевіримо? На стежину удачі зараз будуть виходити по черзі учасники. Але не просто, а їм необхідно своїм виходом виразити і розповісти про себе. Отож увага! Запрошується майбутня зірка: (ведуча почерзі виводить дітей-учасників для представлення). Діти виходять виконуючи завдання. Ведуча: Ось вони перед вами, учасники конкурсу. Оголошує переможця. Якою ж буде наступна стежина? (Звучить музика, виставляється ліхтарик). II конкурс «Стежина видатних людей». Ведуча: Кожен з вас любить казки, оповідання, загадки. А чи знаєте ви хто написав те чи інше оповідання, казку, віршик? Чи можете на портреті впізнати видатну людину? Вам пропонуються портрети видатних поетів, письменників, які написали, придумали для дітей багато різних оповідань, казок, віршів. (Дівчатка виносять портрети І. Франка, Л. Українки, Т. Шевченка, В. Сухомлинського). Ведуча: Слухайте завдання. -Вкажіть, хто з них є українським письменником, поетом? (1, 2, 3, 4, 5, 6). -Під яким номером портрет видатного українського письменника, нашого земляка (1). -А під яким номером портрет В. Сухомлинського (6). Визначаються переможці. Ведуча: А зараз конкурс для вболівальників. 1.Назвіть твори, які написав для дітей В. О. Сухомлинський. За правильні відповіді ви будете отримувати зірки. 2.А зараз конкурс на увагу. Послухайте, я називаю твори В. Сухомлинського: «Ледача подушка», «Колосок», «Про двох цапків», «Дві кізочки», «Моя мама пахне хлібом». Чи правильно все що я назвала? За правильні відповіді діти отримують зірки. Ведуча: А зараз нас кличе третя стежина. Виставляється ліхтарик з позначкою «Книжка». III конкурс: «Літературна стежина». Виходять дівчатка з ілюстраціями до творів В. Сухомлинського «Ледача подушка», «Моя мама пахне хлібом», «Пурпурова квітка», «Хай я буду ваша бабусю», «Лялька під дощем», «Ніна і гусак». Ведуча: Послухайте уривок з оповідання В. Сухомлинського до однієї з ілюстрацій, які перед вами. (Чит. уривок) -До якої ілюстрації цей уривок і як називається цей твір і т. д.
Ведуча: Ще один конкурс «І ми колись будемо поетами». Ось фраза: На стежину вийшла/ йшов/ я... Вам потрібно придумати продовження, щоб вийшов маленький віршик. Ведуча: Поки учасники придумують, з вболівальниками проводиться гра «Назви слово в риму». За правильні відповіді отримують зірки. Підбери риму до слів: діти, стежина, весна, горобець... А тепер послухаємо що придумали наші поети. Ведуча: Поки журі вирішить, кому вручити зірки, наші вболівальники нам почитають вірші відомих поетів. (Діти читають вірші). Переможці отримують зірки. Виставляється ліхтарик з позначкою «Скрипічний ключ». IV конкурс: «Музичний». Ведуча: Діти, на нас чекає музична стежина. Звучить мелодія. Проводиться фізкультхвилинка - аеробіка. Ведуча: Які музичні інструменти ви знаєте? Діти називають отримані зірки. Як називається один з творів В. Сухомлинського де згадується про сопілку? Діти: «Пісню нікому не вбити». Ведуча: Зараз ви прослухаєте музичний уривок, в якому по черзі звучатимуть музичні інструменти. Вам потрібно сказати під яким номером звучала сопілка. Визначається переможець. Виставляється ліхтарик. V конкурс: «Стежина природи». Ведуча: Зараз ми підемо по стежині під голубим небом. Це стежина природи. Перед вами зображені контури дерев, вам потрібно відгадати, яке це дерево. Вручаються зірки. Ведуча: (Вибирають дітей у яких найбільше зірок). На останній конкурс залишаються (назив.) Уважно послухайте, що це за конкурс. У В. О. Сухомлинського оповідання «Які ми щасливі». Воно здається незакінченим.. І це не тому, що В. Сухомлинський не встиг його дописати. Це зроблено спеціально, щоб діти які читатимуть це оповідання обов'язково закінчили його самі, бо кожен бачить своє щастя по різному. - Як і в чому ви бачите своє щастя? Діти розповідають. Нагородження переможців. Звучить заключна пісня про країну дитинства.
Батькам на допомогу Батьківський клуб: «Виховуємо добром» Теми засідань:
1. Краще поганий мир ніж хороша війна. 2. Як подолати зайву сором‘язливість? 3. Роби все вчасно! І тоді не буде часу для нудьги! 4. Спілкування з оточуючими. 5. Як подолати поганий настрій? 6. Спілкування дівчаток та хлопчиків. 7. «Нема на світі більшої журби ніж безпритульні собаки і коти.» 8. Мама, мамочка, матуся, рідна, мила … 9. «Хто хвалиться, той кається». 10. «Без зубів лихо, а без хліба ще гірше», «З неба хліб не падає» 11. Правила поведінки в дитячому садку. 12. Поведінка дитини вдома. 13. Поведінка у громадському транспорті. 14. Поведінка в театрі, кінотеатрі. 15. Візит до лікаря. Правила. 16. Поведінка в зоопарку. 17. Поведінка в магазині. 18. Любити природу – це не тільки милуватись, а дбати, берегти, турбуватись.
Принципи виховання дітей. Анкета для батьків За результатами відповідей на цю анкету можна визначити, чи вірно вибраний принцип виховання дітей. Чи можете ви: 1. У будь-який момент залишити всі свої справи і зайнятися дитиною? 2. Порадитися з дитиною, не дивлячись на її вік? 3. Признатися дитині в помилці, здійсненій по відношенню до нього? 4. Вибачитися перед дитиною у випадку, якщо ви не мали рації? 5. Опанувати себе і зберегти самовладання, навіть якщо вчинок дитини вивів вас з себе? 6. Поставити себе на місце дитини? 7. Повірити хоч би на хвилинку, що ви добра фея або прекрасний принц? 8. Розповісти дитині повчальний випадок з дитинства, що представляє вас в невигідному світлі? 9. Завжди утриматися від слів і виразів, які можуть ранити дитину? 10. Пообіцяти дитині виконати її бажання за хорошу поведінку? 11. Виділити дитині один день, коли вона може робити, що хоче, а ви при цьому ні в що не втручаєтеся? 12. Не прореагувати, якщо ваше дитя ударило, штовхнуло або незаслужено образило вашу дитину? 13. Встояти проти сліз, капризів, прохань, якщо відомо, що це примха? Варіанти відповідей: а) можу і завжди так поступаю - 3 бали; б) можу, але не завжди так поступаю - 2 бали; у) не можу - 1 бал. Від 30 балів до 39 балів - ви дотримуєтеся правильних принципів виховання. Від 16 до 30 балів - ваш метод виховання - батіг і пряник. менше 16 балів - у вас немає педагогічних навиків і бажання виховувати дитину.
Анкета – самоаналіз для батьків. Шановні батьки! Спробуйте подивитися на себе очима Вашої дитини і дайте відповідь на наступні питання: 1. Яким (якою) мене бачить мій син чи донька? 2. Чи відчуває моя дитина, що я її люблю? 3. Чи вважає вона, що я її розумію? 4. Чи є в неї підстави думати про мене, як про справедливу, добру, чуйну людину? 5. Чи подобається їй, як я з нею розмовляю? 6. Чи хотів (хотіла) би я, щоб вона так розмовляла зі мною, як я з нею? 7. Якщо я, коли ми сваримося чи сперечаємося, відчуваю образу, злість, то що вона відчуває до мене? 8. Чи хотів би я, щоб мене зараз виховували так, як я виховую свою дитину? 9. Чи відчуває вона себе одинокою, чи має відчуття, що її не розуміють? 10. Від чого вона страждає і чи знаю я про ці страждання або навіть не здогадуюсь? 11. Чи є у нас з нею хоча б одне заняття, яким ми обоє займаємося із задоволенням? Анкета-тест: «Які ви батьки?» 1.Чи забороняєте ви своїй дитині дружити з тим, хто їй подобається, чи нав'язуєте їй у друзі тих, хто подобається вам? а) не забороняю; б) забороняю; в) не нав'язую; г) раджу з ким дружити; д) ваш варіант відповіді. 2. Як ви заохочуєте дитину до слухняності, праці, навчання: а) обіцяю покарати фізично; б) без кінця читаю мораль; в) роблю великі поблажки, щоб не гнівати дитину; г) обіцяю щось купити; д) ваш варіант відповіді. 3. Чи розумієте ви свою дитину: а) так; б) ні; в) не можу зрозуміти; г) не хочу розуміти; д) ваш варіант відповіді. 4. Коли ви разом зі своєю дитиною, чим ви займаєтесь: а) тільки відпочиваю; б) тільки працюю; в) і працюємо і відпочиваємо; г) тільки займаюсь вихованням; д) ваш варіант відповіді. 5. Чи розповідає ваша дитина вам найпотаємніше:
а) так; б) ні; в) інколи; г) ваш варіант відповіді. 6. За що, на вашу думку, може поважати вас ваша дитина: а) за справедливість; б) доброту; в) чесність; г) за нагороду грошима; д) ваш варіант відповіді. Коригування результатів анкети-тесту Якщо на всі запитання анкети позитивні відповіді, ви: а) хороші батьки; б)добре знаєте індивідуальні особливості своєї дитини; в) успіх у виховані - гарантований. Якщо більшість відповідей були негативні, то: а) задумайтесь над тим, чи завжди ваші веління та вимоги розумні; б)не дійте моментами виховання під впливом настрою; в) подумайте, хто винен; може справа у самих вас. Анкета-тест: «Чи хороші ви батьки» 1. Чи у вашої дитини дитяча кімната чи свій куточок: а) так; б) ні; в) скоро вирішиться це питання; г) інша відповідь. 2. Чи звертається ви свою увагу на дитину кожен день: а) так; б) ні; в) інколи звертаю; г) інша відповідь. 3.Чи терплячі ви, коли дитина вередує, погано їсть, не хоче готувати уроки: а) так; б) ні; в) в мене не витримують нерви; г) інша відповідь. 4. Чи вмієте ви вибачити своїй дитині: а) так; б) ні; г) інша відповідь. 5. Чи б'єте ви свою дитину: а) так; б) ні;
в) рідко; г) завжди; д) інша відповідь. 6. Яку періодичну літературу ви виписуєте для своєї дитини: а) газету; б) дитячий журнал; в) нічого не виписую; г) інколи купляю; д) інша відповідь. 7. Чи слідкуєте ви за спеціальною «педагогічною» літературою: а) так; б) ні; в) інколи купую в кіосках; г) інша відповідь. Якщо на всі або на більшість запитань анкети дали позитивні відповіді, то: а) проблеми з вихованням ви майже не маєте; б) добре знаєте психологію своєї дитини; в) робите все можливе, щоб досягти позитивних результатів виховання. Якщо більшість відповідей були негативні, то треба: а) більше створювати позитивних емоцій своїй дитині; б) більше часу проводити зі своєю дитиною, вільного спостерігати за її поведінкою. Анкета-тест для матерів 1. Чи дружні ви зі своєю донькою: а) так; б) ні; в) скоріше «так», ніж «ні»; г) скоріше «ні», ніж «так»; в) ваш варіант відповіді. 2. Чи довіряє вона вам свої таємниці: а) так; б) ні; в) інколи довіряє; г) частіше не довіряє; д) ваш варіант відповіді. 3. Чи бувають у вас з донькою конфлікти? а) так; б) ніколи не бувають; в) зрідка; г) ваш варіант відповіді. 4. Як проводить свій вільний час ваша донька: а) любить дивитись телевізор; б) любить малювати;
в) проводить час з однолітками; г) допомагає вам по господарству; д) ваш варіант відповіді. 6. Які в неї домашні обов'язки? Коригування результатів анкети - тесту Якщо на всі запитання анкети дали позитивні відповіді, то ви: а) любима мама для своєї дочки; б) найкраща для неї подруга; в) хранителька сімейного щастя; Якщо більшість відповідей були негативними, то прийміть щирі поради: а) подружіть зі своєю донькою; б) будьте терплячою у вихованні; в) надайте їй самостійності, зумійте правильно керувати її вчинками. г) змініть свій педагогічний такт у вихованні доньки. Тест: «Доросле спілкування з дітьми» Відмітьте ті фрази, які ви часто використовуєте у спілкуванні зі своїми дітьми: 1.Скільки разів тобі повторювати? 2.Порадь,будь-ласка,як мені вчинити в даній ситуації? 3.Не знаю, щоб я без тебе робив(ла)? 4.І в кого ти такий(а) удався(лась)? 5.Які в тебе чудові друзі! 6.Ну:на кого ти схожа(ий)? 7.Ти моя опора і поміч. 8.Ну що в тебе за друзі? 9.Про що ти тільки думаєш? 10.Який(а) ти в мене розумний(а)? 11.А як ти вважаєш,сину (донька)? 12.У всіх діти як діти, а ти? 13.Який ти у мене кмітливий! Аналіз одержаної інформації За текстом Відповіді 1,2.4,6,8,9,12- 2 бали; 3,5,7,10,11,13 - 1 бал. Ви набрали : 7 - 8 балів. Будьте спокійні. Ви живете з дитиною душа в душу. Вона щиро любить і поважає вас. Ваші стосунки з дитиною добре впливають на становлення її особистості? 9 - 10 балів. Ви непослідовні у взаєминах з дитиною. 10-12 балів. Ви користуєтесь у неї авторитетом, але авторитет не замінить вашої любові. Розвиток Вашої дитини більшою мірою залежить від випадку, ніж від вас. 13 - 14 балів. Ви й самі відчуваєте, що чините не правильно.
Анкета – тест: «Психологічний портрет батьків» 1.Що, на вашу думку, найважливіше у вихованні: а)оточити дитину теплотою і турботою; б)виховати шанобливе становлення до старшого; в)виробити певні погляди й уміння. г)інша відповідь. 2.Що ви відчуваєте, коли дитина викладає факти, невідомі вам: а)інтерес; б)роздратування; в)зніяковіння; г) інша відповідь. 3)Що ви робите, якщо несправедливо вчинити з дитиною: а)нервую; б)не звертаю на це увагу; в)попрошу вибачення; г)це залежить від ситуації; д) інша відповідь. 4.Чи однаково ви ставитесь до всіх своїх дітей: а) не впевнений(а); б) Ні; в)Так; г)інша відповідь. 5.Як часто без очевидних причин ви почуваєтесь щасливим(ою) або нещасним(ою): а) часто; б)рідко; в)ніколи; г) інша відповідь. 6.Чи говорите ви погано про свою дитину: а)так; б) ні; в) не пам´ятаю; г) інша відповідь. Коригування результатів анкети - тесту Якщо на більшість запитань анкети дали позитивні відповіді, то ви: а )знайшли спільну мову зі вашим чадом; б)найкращі для дитини батьки; в) Вами пишається Ваша дитина; г)сімейне виховання дасть позитивні результати. Якщо більшість відповідей будуть негативними, то: а)Ви загубили одну чи декілька виховних ланок кола і Ваша дитина стала «важкою»; б)не засмучуйтесь,наберіться терпіння і змініть тактику виховання; в)виховуйте дитину не «батогом», а «пряник
Анкета – тест «Висока посада бути батьками» 1. Чи впливає особистий приклад батька на сина: а) так; б) ні; в) не задумувався(лася) над цим питанням; г) не можу відповісти; д) інший варіант відповіді. 2. На кому в сім'ї лежить основне піклування про виховання дитини: а) на батькові; б) на матері; в) на бабусі; г) ні на кому; д) інший варіант відповіді. 3. Чи повинен хлопчик з раннього дитинства виховуватись по-іншому, ніж дівчинка: а) так ; б) ні ; в) не має значення ; г) не задумувався(лася) ; д) інша відповідь ; 4. У сім'ї дитина для вас завжди важливіша ніж чоловік (жінка): а) так; б) ні; в) не помічав(ла) цього г) такого бути не може; д) інша відповідь; 5. Чи у всіх питаннях виховання ви можете замінити дружину (чоловіка): а) так; б) ні; в) дитині потрібен батько так як і мати; г) інша відповідь. 6. Ваша дружина (чоловік) завжди вмішується, коли ви починаєте виховувати дитину: а) так; б) ні ; в) інколи; г) інша відповідь. Коригування результатів анкети - тесту Якщо на більшість запитань анкети Ви дали позитивні відповіді, то: а) для Вас на першому місті стоїть виховання дитини в сім'ї; б) у Вашій сім'ї слово «батьки» звучить гордо; в) Ви готові брати на себе відповідальність за позитивний духовний світ підлітка. Якщо відповіді на анкету в більшості були негативними, то:
а) серйозно подивіться на проблемне питання «батьки і діти»; б) особливо точно проаналізуйте, чи позитивний вплив на формування характеру підлітка впливає поведінка всіх членів сім'ї; в) зробіть корекцію помилок в сімейному вихованні дитини.
Вислови відомих людей про моральне виховання. ...У наших руках - найбільша з цінностей світу - Людина. Ми творимо Людину, як скульптор творить спою статую з безформного шматка мармуру: десь в глибині цієї мертвої брили лежать прекрасні риси, які належить добути, очистити від усього зайвого. Василь Сухомлинський ...Пізнання дитиною світу починається з пізнання людини, а людина відкривається перед дитиною в образі матері, батька і вчителя. Василь Сухомлинський Найкращий спосіб прищепити дітям любов до батьківщини в тому, щоб ця любов була у батьків. Монтеск'є Від правильного виховання дітей залежить добробут усього народу. Локк, Дж. О діти! Найсвітліша втіха наша, багатобарвна райдуга, перекинута до прийдешнього! Павло Тичина Добро існує там, де його постійно творять. Гжещик В. Нема можливості робити добро всім, але є можливість до всіх виявляти доброзичливість. Гюйо Ж. М. Нема якості більш рідкісної, ніж доброта. Більшість людей, які вважають себе добрими, насправді ж лише поблажливі або слабкі. Ларошфуко Ф. Ми тому такі непостійні в дружбі, що важко пізнати властивості душі людини і легко пізнати властивості розуму. Ларошфуко. Ф. Егоїзм - це не означає жити так, як хочеш, це вимога до інших - жити так, як ви цього хочете. Марк Твен Немає культури без спадщини, як життя без дихання. Альбер Камю Коли вибачаєш – вибачай з любові. Коли виправляш – виправляй з любові. Коли говориш – говори з любові. Коли мовчиш – мовчи з любові. Май завжди в глибині серця корінь любові. Августин (св.) На цьому світі користь приносить кожен, хто полегшує тягар іншої людини. Чарльз Діккенс Не можна жити приємно, не живучи розумно, морально і справедливо. Епікур
Найвища стіна у світі - стіна байдужості. Василь Сухомлинський І «солодке життя» дає гіркі наслідки. Василь Сухомлинський Хочеш бути оригіналом - стань порядною людиною. Коваль А. О Боже милий, як то мало святих людей на світі стало. Тарас Шевченко. Був час, коли від дітей не чекали нічого, крім слухняності; тепер від них очікують всього, крім слухняності. Бройяр Анатоль Виховання дітей - ризикована справа. Тому що у випадку удачі остання придбана ціною великої праці і турботи, у випадку ж невдачі горе незрівнянно ні з яким іншим. Демокріт Наші діти - це наша старість. Правильне виховання - це наша щаслива старість, погане виховання - це наше майбутнє горе, це наші сльози, це наша провина перед іншими людьми. Антон Макаренко Виховання значить харчування здібностей дитини, а не створення тих нових здібностей, яких у неї немає. Джузеппе Мадзіні Стався до своєї дитини, як до кращого гостя в будинку. Індійське прислів'я Кожна людина - острів всередині себе, і він може побудувати міст до іншого, якщо... йому дозволять бути самим собою. Р. Роджерс Поважайте незнання дитини! Поважайте працю пізнання! Поважайте невдачі і сльози! Поважайте поточний час і сьогоднішній день! Як дитина зуміє жити завтра, якщо ми не дамо їй жити сьогодні свідомим, відповідальним життям. Януш Корчак Нехай дитина дізнається не тому, що ви їй сказали, а тому, що сама зрозуміла; нехай вона не вивчаючи науку, а вигадує її. Якщо коли-небудь ви заміните в її розумі міркування авторитетом, вона не буде вже міркувати: вона стане лише іграшкою чужої думки... Жити - ось ремесло, якому я хочу вчити її. Ж.Ж. Руссо