http://dponline.cn.ua e-mail: despravda@ukr.net
№ 79 (119) 24 липня 2010, субота ГОЛОВНА ГАЗЕТА ЧЕРНІГІВЩИНИ
35 млн гривень бюджетних коштів підуть на ремонт у Верховній Раді
При цьому ремонт у будинку під куполом буде тільки косметичним. Для порівняння, якщо на «косметичний» ремонт парламентських приміщень у цьому році було закладено понад 35 млн грн, то, приміром, на реконструкцію Андріївської церкви виділили лише 10 млн грн, а Києво-Печерської лаври – 15,5 млн грн. Ремонт у Раді проводиться з вини самих депутатів. Як заявив спікер Володимир Литвин, за попередніми розрахунками, під час заворушень у сесійній залі Парламенту було завдано збитків на суму понад 100 тисяч гривень.
А ще 8 –
на автомобілі спецпризначення
Життя обіч залізниці
наша їжа
Гречка подорожчає?
Фото Віктора Кошмала
наші гроші
Олексій Кузьменко – колишній начальник колишньої залізничної станції Малійки півроку живе без світла.
стор.2
н а шестя
Свині не винні
З голоду дикі кабани крадуть у людей врожай МВС хоче провести тендер на закупівлю 20 престижних авто, серед яких є «Мерседеси», «Ауді» і «Тойота Камрі», на що може бути витрачено від 8 до 9 мільйонів гривень. Автівки передбачається придбати не для керівництва МВС, а як «транспортні засоби спецпризначення» для супроводу українського керівництва (Президента, Прем’єра і Глави Парламенту), а також іноземних делегацій. На початку липня МВС оголосило проведення тендеру на закупівлю чотирьох автомобілів «Мерседес Е350», чотирьох автомобілів «Ауді А6» і 12-ти «Тойота Камрі». Тільки чотири німецьких Mercedes обійдуться державному бюджету більше, ніж у 2 млн грн. Вартість «Audi А6» коливається від 35 тис. до 73 тис. євро. Це при тому, що напередодні, Прем’єр-міністр Микола Азаров на засіданні Кабміну віддав розпорядження Держказначейству більше не фінансувати подібного роду закупівлі. Заборона, до речі, стосується й оплати меблів, ремонтів кабінетів чиновників.
Підготувала Сніжана Божок
На карті село Розльоти Коропського району позначене на самому кордоні Чернігівської та Сумської областей, а здається, воно розташоване на краю Всесвіту. Як туди дістатися? Краще гелікоптером! Кому не шкода свого легковика, може спробувати і так, але ми попереджали! Хороша дорога до села тільки у мріях розльотівців – далеких, рожевих і недосяжних. Так і живуть. Оскільки немає роботи, харчі на зиму заготовляють собі самі – вирощують картоплю, щоб обміняти її на олію та борошно, утримують худобу, щоб мати цілий рік свіже молоко та м’ясо. Інакше – тут не вижити. Так би існували собі й далі, якби дикі кабани не поїли їхні всі запаси на зиму... Тепер за господарів у селі – іклани. Вони підходять до самих хат, а управи на них немає. На захист диким тваринам стало законодавство. Вепри добре наїлися приватної городини, розльотівці ж лишилися з пустими коморами та кишенями. З десяток веприків – великих і малих – з’їли на вечерю 60 соток картоплі Ну і апетит! До городу Ганни Чепурної стадо кабанів підійшло з боку лісу. То – територія Мезинського національного природоохоронного парку. Стали в рядочок, підрили іклами землю і пішли збирати молоду картоплю. Господиня напередодні її старанно підгорнула – вдячні тварини не лишили їй за це жодного кущика. – Мені у жовтні весілля відбувать, – пла-
че над сухими стеблами Ганна. – На картоплю була одна надія. 60 соток як і не садили зовсім, лишилося 15 біля хати. Скоро і туди дійдуть. Тоді мені голодна смерть. Вдома господарство – корови, свині, кінь. Чим їх годувати? Влаштовувати нічні облави на кабанів місцеві бояться. Свині підходять з виводком. Якщо запищить порося – начувайся або шукай високе дерево. Опудала допомогли лише на одну ніч. Ганна їх зробила десятки зо три. Другого візиту голодних звірів «вартові» не витримали – від них лишилися самі мішки та палиці. Олександра Ярмоленко на ранок помітила сліди копитних біля самої хати – картоплю вирили. – І собака не допоміг, – розповідає бабуся. – Посадила Жука на ціпок охороняти город, а той від кабанів сховався у кущі, так і просидів мовчки всю ніч. Ще невідомо, хто кого більше налякав! Юлія Корнієнко не ставила ані опудал, ані охорони. Було вже пізно. Врожай не повернути, вирішила бодай отримати компенсацію за свою працю. Селяни усі гуртом написали листи до сільської ради, Мезенського парку та Коропського осередку Українського товариства мисливства та рибалок. Там мусили розібратися, чиї кабани наробили людям шкоди, і хто мусить заплатити за пориті городи.
стор.3
Експерти Української аграрної конфедерації (УАК) прогнозують подорожчання гречки на 10-15%. Істотне зниження запасів гречки дає підстави для зростання її ціни до початку збирання нового врожаю. Валовий збір гречки прогнозується менше торішнього, тому після збирання нового врожаю ціна знизиться, але до попереднього рівня вже не повернеться. За інформацією Мінагрополітики, посівна площа гречки під урожай 2010 року становила 215,4 тис. га, що на 21% менше посівних площ під торішній урожай. За оцінками УАК, враховуючи середню врожайність за останні три роки, валовий збір гречки в 2010 році прогнозується на рівні 165 тис. тонн, що на 12% менше обсягів 2009 року. Станом на 1 липня цього року, за даними Держкомстату, залишки гречки були на рівні 2,7 тис. тонн, а це лише 23% від запасів цього ж періоду минулого року. За оцінками експертів УАК, такий обсяг залишків гречки менший, ніж місячна норма споживання населенням, тобто, на початок збору цієї культури торішніх запасів вже не буде. Станом на 21 липня ціна гречки в роздрібній мережі становить від 11 до 13,5 грн/кг, залежно від якості. Нагадаємо, що у відповідний період минулого року гречка коштувала 7,5 – 8 грн/кг. За рік, під впливом дефіциту, ціни на гречану крупу зросли в 1,7 раза.
Українці їстимуть неякісний хліб?
Велика кількість опадів на початку літа призвела до того, що лише третина української пшениці є якісною. Через низьку частку продовольчого зерна в новому урожаї, Уряд пропонує знизити стандарт випічки, що призведе до погіршення якості хліба. Це, звісно ж, потягне за собою неабиякі збитки аграріїв. А випікати хліб без хімічних добавок буде неможливо, відзначають пекарі. Через це координаційна рада з питань агрополітики при Кабінеті Міністрів доручила Держспоживстандарту внести на 2010/11 рік зміни в діючий стандарт. Як заявив заступник голови Асоціації фермерів і приватних землевласників України Василь Ярошовець, сільгоспвиробники підтримують намір Уряду внести зміни до держстандарту. «Якщо цього не зробити, аграрії отримають величезні збитки – вирощена ними пшениця буде віднесена до нижчих класів і продана дешево», – говорить він. За даними групи «Німецькоукраїнський аграрний діалог», минулого тижня у портах пшениця II класу коштувала 1,2 тисячі гривень за тонну, III класу – 1,15 тисячі гривень за тонну, фуражну пшеницю можна було купити за 900 гривень за тонну. Генеральний директор компанії «Волари» Юрій Гордейчук зазначив, що незважаючи на зміну стандарту, експортери проводитимуть незалежні дослідження партій зерна і не стануть купувати фуражну пшеницю за ціною продовольчої. «Передбачений в нинішньому стандарті показник вмісту пророщених зерен відповідає міжнародним вимогам. Примушувати нас купувати зерно нижчої якості – все одно що чекати, що споживач заплатить за м’ясо, що протухнуло, як за свіже», – заявив він. Підготувала Сніжана Божок