Деснянка вільна №257

http://dponline.cn.ua e-mail: despravda@ukr.net

№ 73 (257) 6 серпня 2011, субота ГОЛОВНА ГАЗЕТА ЧЕРНІГІВЩИНИ

Вій н а і м и р

к о н та к т и

сти хій н и й ри нок

Україна – 72-га

Чернігівщину відвідали екологи з 15-ти країн світу

Очолює список Сомалі, за нею Пакистан, Ірак, Афганістан і новоутворена держава Півден­ний Судан. Перші 20 позицій британці називають країнами «екстремального ризику». Примітно, що 14-е місце дісталося Росії – вона випередила Судан, Іран і Бурунді. Замикає двадцятку Ізраїль. Україні в рейтингу дісталося 72-ге місце. Найменший рівень загрози у скандинавських країнах, а також у США, Канаді, Австралії і Новій Зеландії. Рейтинг склала британська компанія Marlecroft до терактів у Норвегії.

Всі вони учасники EURENSSA 2011 – Європейської екологічної асоціації студентів.

в рейтингу найнебезпечніших країн

у д з е р к а л і С о ц іо л о г ії

Київ – у десятці найдорожчих міст

Столиця України посідає восьме місце в рейтингу найдорожчих міст для мандрів­ ників. Дослідження проводила пошукова система TripAdvisor серед 50-ти найпопулярніших для туристів міст світу. Враховувалися вартість розміщення на одну ніч у 4-зірковому готелі в червні-серпні 2011 року, ціна піци з сиром, однієї порції сухого мартіні і поїздки на таксі на відстань вісім кілометрів. На все перераховане гостю української столиці доведеться витратити 332 долари (приблизно 2,6 тисячі гривень). За результатами дослідження, у трійку найдорожчих міст світу ввійшли Париж, де турист витратить 429 доларів за день, Цюріх (379) і Лондон (374). Москва в цьому рейтингу – на сьомому місці. Один день перебування в російській столиці обійдеться туристові в 345 доларів. Столиця Польщі Варшава посіла в рейтингу, але вже найдешевших міст, 9-те місце (149 доларів). Водночас найдешевшими містами для туристів стали Бангкок (112 доларів), Пекін (120) і Шарм-ель-Шейх (128).

Тротуар для

пішоходів чи городників? Стихійними ринками у Чернігові мало кого здивуєш. Є вони біля залізничного вокзалу, поблизу центрального ринку, «Ниви», на ремзаводі, Шерстянці, Бойовій… Нашу увагу привернула торгівля у районі ринку «Привокзальний». В обідню перерву співробітникам «Деснянки вільної» захотілося поласувати запашною динею. Вирішили податися на оптовий овочевий базар. І що ж нас здивувало?

стор.2

О світа

Цього року до школи підуть понад

410 тисяч першокласників Про це заявив міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник. Також він зауважив, що дітей, яким не вистачає двох-трьох місяців до шести років, батьки можуть віддати до школи і цього року. А за законом можуть і в наступному році.

Молоді науковці щороку влаштовують зустріч на території однієї з країн, вищі навчальні заклади якої входять до асоціації. Кожного разу – це якась нова країна. До речі, Україна – перша держава на пострадянському просторі, де проводиться EURENSSA. Організатори – Дніпропетровська громадська організація «Аджутор» – планували, що міжнародна зустріч відбудеться в Києві чи Івано-Франківську, або в Криму. Та врешті зупинилися на Чернігові, адже саме тут знайшли потрібну територію, де можна було б зручно розмістити іноземних гостей. Агробіостанція, яка належить Чер­нігівському обласному педагогічному ліцею для обдарованої сільської молоді, підійшла для цього якнайкраще. Тут українські студенти на кількох гектарах вирощують, окрім традиційних українських овочів ще й екзотичні рослини, будують штучні водойми, встановлюють сонячні ліхтарі тощо. До України науковці з різних куточків світу добиралися за власний кошт. Із собою на такі зустріч вони зазвичай беруть найпотрібніше, адже живуть завжди просто неба у наметовому містечку. До речі, намети вони теж везуть із собою.

За словами міністра, тема першого уроку у першокласників буде присвячена 20-річчю незалежності України і звучатиме так: «Україна – моя країна, Україна – моя держава». Дмитро Табачник зауважив, що міністерство рекомендує вишам першу лекцію також присвятити темі незалежності. Також міністр повідомив, що у наступному році школу закінчать 317 тис. одинад-

цятикласників, що свідчить про достатньо високий конкурс до вищих навчальних закладів.

Вся «сіль» таких зустрічей полягає в тому, що люди добре розуміють, на що вони витрачають власні кошти, пояснюють організатори EURENSSA в Україні. І якщо вже зважилися приїхати, то проводять весь час із користю для себе та світу – вивчають навколишнє середовище конкретної країни, досліджують, спілкуються, розробляють цікаві проекти. Серед учасників були представники не лише європейських країн, а й з-за океану. Жінку-науковця з Мексики вважають героїнею цьогорічної зустрічі. Аби потрапити на EURENSSA 2011, мексиканка Тізба подолала неабияку відстань та витратила на подорож набагато більше, ніж інші учасники. Найдешевшою, мабуть, стала подорож для науковців із Санкт-Петербурга. Географ Андрій Васильєв розповів, що на все витратив приблизно півтори тисячі гривень. Їжу для іноземних гостей щодня готували студенти-волонтери з Чернігівського державного педагогічного університету. Це були переважно вегетаріанські страви, хоча гості спробували і рибу, і курку, і ковбасу. Марина Пузина, одна з організаторів, розповіла, що у іноземців неймовірні емоції викликала звичайна молочна ферма. Також гості були вражені кількістю тварин, здебільшого свійських, які гуляють сільськими вулицями. Міжнародна зустріч екологів завершилася презентацією різноманітних проектів зі збереження навколишнього середовища. Назар Поліщук

2

№ 73 (257) 6 серпня 2011, субота

реґіон http://dponline.cn.ua

Тротуар сти хій н и й ри нок

Н

 Початок на 1-й стор.

а вулиці Жабинського, з лівого боку дороги просто на тротуарі, розгорнули свою продукцію люди, що приїхали сюди із ближніх сіл. Тут і абрикоси, яблука, груші, сливи, картопля, морква, цибуля, зелень, грибочки… Усе свіже, запашне. Ось тільки присутність базарників на пішохідній доріжці заважає не лише перехожим, а й руху транспорту. Через те, що тротуар майже увесь зайнятий, людям доводиться йти проїжджою частиною, ризикуючи власним життям. Не кажу вже про калюжі й багнюку на дорозі. Деякі автівки так мчать, що обливають брудом з голови до ніг і пішоходів, і продавців, і покупців, і те, що «свіже й запашне». Дехто свариться й, зіпсувавши настрій, прямує далі, хтось мовчки розвертається і йде геть. Розминутися й не зачепити когось на цьому відрізку шляху напрочуд складно. Один тягне велику торбу та пакети, інший веде велосипеда чи візок, дитину, собаку… А хтось хоче купити домашню городину. Тож навряд чи такий сервіс когось влаштує. Ми також відчули його на собі. Жіночка, яка примостилася біля парканчика, розповіла, що їй торгувати поблизу дороги й самій не до вподоби: – Я не проти переселення. Але ж ми хочемо, щоб місця були відповідні. На ринку їх

для пішоходів чи городників?

немає і найближчим часом не буде. Ми згодні платити за місця, але ж де вони?! «Та кому ми заважаємо?» – долучилася до розмови ще одна продавчиня. Вона запевняла, що для пішоходів достатньо місця і їхня торгівля нікому не псує настрою. Підійшли до чоловіка, який продавав картоплю, огірки та кабаки. Сфотографуватися він не відмовився, проте на прохання назвати ім’я, відвернув голову в бік, а потім навздогін нам вигукнув «напишіть, що хочете!».

– Ця торгівля для мене – єдина можливість заробити на життя. Пенсія – копійки,

– зітхає. – На неї нині не протягнеш… Отож мушу ось тут стояти. Що поробиш!?. Вислухавши людей, які торгують продукцією з власних городів та садів, було цікаво почути думку адміністрації ринку. Директор ТОВ «РМК-Росток» плодоовочевої частини ринку «Привокзальний» Володимир Асауленко на запитання, чи є вільні торгові місця на ринку, відповів:

– До адміністрації ринку ніхто з людей із стихійного базару не звертався. Місця у нас є. Платиш дві гривні п’ятдесят копійок за два з половиною метри і торгуєш собі спокійно

увесь день. Але ж у оптовиків на продукти ціни нижчі… Наприклад, вартість кілограма картоплі у них три гривні п’ятдесят копійок, а селяни продають по чотири. Можливо, саме з цих причин вони стоять за межами ринку… Єдине, чим ми не можемо забезпечити торговців – спеціальним прилавком. Коли ж ми попросили директора показати місця, де можуть торгувати люди, він зніяковів і відмовився це зробити. Одразу ж почав виправдовуватися: – Наразі вільних місць для торгівлі немає і найближчим часом не буде, – відповів Володимир Асауленко. – Справа в тому, що сезон торгівлі овочами та фруктами тепер у розпалі і всім місця не вистачає. На більшості території ринку ще тривалий час стоятимуть фури, причепи, контейнери, палатки… Доки існуватиме ця стихійна торгівля? Невже це не турбує ні санепідемстанцію, ні міську владу. І коли ж врешті-решт знайдеться місце для тих, хто хоче поповнити сімейний бюджет завдяки продукції з власного городу? Та й вона іноді буває не завжди свіжою і запашною. Адже її ніхто не перевіряє. Від такої торгівлі й захворіти не складно, або ще гірше... Люди не знають, що купують. І диню ми, до речі, придбали не на стихійному ринку, але й це не дає стовідсоткової гарантії її якості. Лариса ГАЛЕТА Фото автора

е кологія

Василь Сташук, голова Державного агентства водних ресурсів України:

«600 гектарів землі Чернігівської врятовано для України» Днями Ріпкинщину відвідали перший заступник голови облдержадміністрації Станіслав Прокопенко та голова Державного агентства водних ресурсів України Василь Сташук. Вони ознайомилися з будівництвом об’єкта «Захист земель Любецької селищної ради від шкідливої дії вод річки Дніпро». http://dponline.cn.ua

В

асиль Сташук наголосив, що «660 гектарів врятовано для України» і додав, що проблема розмивання берегової смуги існує і на інших транскордонних річках і потребує постійного моніторингу. Нагадаємо, що внаслідок інтенсивного руйнування берегової смуги річки Дніпро біля смт Любеч у середині 2009 року виникла надзвичайна ситуація природного характеру. Дніпро з’єднався з верхів’ям озера Симполя, внаслідок чого спостерігався перетік дніпровської води через систему заплавних озер і стариць углиб заплави. Водночас річка відрізала близько 660 га земель Любецької селищної ради. Це створило загрозу відходу цих земель до території Республіки Білорусь відтак зміни проходження лінії державного кордону, а також часткового змиву села Кукарі Ріпкинського району. Аби захистити від руйнування берег, потрібно виконати насамперед аварійно-відновлювальні укріплювальні роботи на ділянці берега завдовжки 486 м, що потребувало 11 млн гривень.

У відповідь на звернення обласної державної адміністрації Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження від 19 серпня 2009 року №969-р. про виділення 11,1 млн гривень для проведення робіт із захисту земель Любецької селищної ради Ріпкинського району від шкідливої дії вод річки Дніпро. Аби запобігти подальшому розвитку та ліквідувати негативні наслідки надзвичайної ситуації, починаючи з 14 серпня 2009 року було розпочато роботу щодо закриття розмивів між озером Симполя та руслом Дніпра. За результатами наради, що відбулася днями на території Ріпкинського району, агентство клопотатиме перед Урядом про виділення коштів на завершення другої черги будівництва об’єкту «Захист земель Любецької селищної ради від шкідливої дії вод річки Дніпро». Віктор КОШМАЛ Фото автора

№ 73 (257) 6 серпня 2011, субота http://dponline.cn.ua

3

Н о тат к и з « к р у г л о г о с т о л у» в о б л д е р ж а д м і н іс т ра ц ії

Екстрена медична допомога має стати якісною і доступною Позавчора в рамках роботи регіонального комітету з економічних реформ заступник голови облдержадміністрації Віктор Тканко провів «круглий стіл» робочої групи з питань проведення реформування галузі охорони здоров’я. Відкриваючи зібрання, він стисло поінформував, яка нині ситуація склалася в області з наданням екстреної медичної допомоги, що вже в активі і які питання належить вирішувати найближчим часом.

Щ

о означає – має стати якісною і доступною? Якісною – отже, оперативною, кваліфікованою, технічно забезпеченою, доступною – коли заклади екстреної медичної допомоги будуть розташовані територіально, так, щоб мобільні бригади могли якнайшвидше доїхати до потерпілих, надати їм допомогу на місці і негайно доставити на станції або пункти швидкої медичної допомоги. Догоспітальний період у цьому випадку нерідко відіграє вирішальну роль у боротьбі за життя пацієнта. Хід розмови за «круглим столом», власне, окреслив проект Закону України «Про загальну державну систему надання екстреної медичної допомоги». В чому полягає суть законопроекту, доповів присутнім завідувач сектору мобілізаційної роботи та цивільного захисту ОДА Євген Савенко. Зміни в системі цієї служби мають відбуватися через реорганізацію існуючих підрозділів швидкої медичної допомоги (станцій, підстанцій, відділень) та закладів Державної служби медицини катастроф. До того ж, як зазначено у проекті, громадянам, які постійно проживають в Україні, екстрена медична допомога надаватиметься безплатно. У рамках реформування галузі на території області створено вже сім госпітальних округів – Бахмацький, Козелецький, Корюківський, Ніжинський, Новгород-Сіверський, Прилуцький і Чернігівський. І одним з найактуальніших завдань – це передусім реформування і модернізація надання екстреної медичної допомоги. Чернігівщина в цьому плані має свою специфіку.

Область – одна й найбільших за територією. Велика кількість населених пунктів у багатьох районах віддалена від закладів швидкої медичної допомоги на 30 і більше кілометрів, дорожнє покриття нерідко не витримує критики. Враховуючи ці особливості, перед головними лікарями центральних міських і районних лікарень поставлено завдання створити 38 додаткових пунктів швидкої медичної допомоги, в тому числі 8 – на базі існуючих сільських дільничних лікарень, 26 – сільських лікарських амбулаторій, 3 – на базі ФАПів. Як нині працюють станції швидкої медичної допомоги на території Чернігівського, Ніжинського та Прилуцького госпітальних округів, поінформували учасників «круглого столу» в.о. головного лікаря станції ШМД Чернігова Ганна Огняник, головні лікарі аналогічних станцій у Ніжині та Прилуках Ірина Корчева та Віктор Талалай. За інформацією Ганни Огняник, сьогодні Чернігівський госпітальний округ має обслуговувати 21 мобільна бригада. На жаль, щодня 3-4 з них залишаються без коліс. Зношеність санітарного транспорту висока, великі кошти йдуть на запчастини. Штатним розкладом передбачено 84,5 лікарські посади. Але працює сьогодні тільки 47 лікарів, з яких 2 – інтерни, а 3 – лікарі-сумісники. За останні три роки, окрім власних інтернів, на роботу прийнято лише одного лікаря, зате на пенсію вийшло 14. Так звані безрезультатні виклики становлять 15-18 відсотків. Нерідко мобільні бригади швидкої допомоги перетворюються у перевізників «на домашні хліби» п’яниць, котрі при цьому висловлюють ще й незадоволення. Проблема з бомжами, котрих навіть доставити немає куди, а перехожі все одно телефонують до «швидкої». Часом хворі, свідомо чи ні, звертаються, скажімо, не до сімейного лікаря, а відразу на станцію швидкої. Таких викликів немало. Ганна Григорівна гадає, що у Чернігові варто б мати або лікарню швидкої допомоги, або відділення на базі приймальних відділень багатопрофільних міських лікарень.

Головний лікар станції ШМД Ніжина Ірина Корчева також поскаржилася на дефіцит лікарського персоналу. 55 відсотків посад обіймають лікарі, з яких 80 відсотків пенсійного віку. Звісно, їм уже жодні курси підвищення кваліфікації ні до чого. Добре, що й так працюють. А фахівці невідкладної швидкої допомоги вкрай потрібні. Технічна оснащеність служби, передусім сучасними реанімобілями, – теж надзвичайно гостре питання. Головний лікар обласної лікарні Микола Романюк зосередив увагу на потребі реорганізації приймальних відділень станцій швидкої медичної допомоги та медицини катастроф. Такі відділення можна створити на базі приймальних відділень центральних міських і районних лікарень. У приймальних відділеннях має бути належно обладнана реанімаційна палата. Звичайно, облаштування приймальних відділень потребує неабияких кош­тів. І, звісно ж, тут мають працювати фахово підготовлені лікарі невідкладних станів. Тут вони – центральна фігура. Начальник управління охорони здоров’я облдержадміністрації Галина Василькова зауважила, що хворому в принципі однаково, на якій машині до нього прибуде лікар. Головне, щоб йому надали медичну допомогу вчасно і фахово, щоб лікар мав потрібні медичні препарати і діяв відповідно до так званих клінічних медичних протоколів. А щоб успішно ними користуватися, потрібно підвищувати власну кваліфікацію. Підбиваючи підсумки розмови за «круглим столом», заступник голови обл­ держадміністрації Віктор Тканко наголосив, що проблем достатньо і їх за рік не вирішити. Але треба працювати на перспективу, враховуючи економічні, соціальні і професійні складові реформування. Госпітальні округи, звісно, дещо «розмивають» адміністративні межі районів, що пов’язано з бюджетними видатками. А це означає: на часі створення в області єдиного медичного простору. Олекса ДОРОШ Фото автора

меценацтво

Ефективна медицина – здорова людина! Сьогодні на Чернігівщині оновлення медичної галузі виходить на новий рівень. І хоча з держбюджету спрямовується мінімум коштів на оновлення медичного устаткування, але завдяки небайдужим меценатам медична галузь Чернігівщини отримує новий подих, а це – можливість допомогти та врятувати сотні людей.

С

аме завдяки народному депутату України Валерію Дубілю медичні заклади Чернігова та області систематично отримують допомогу та нове сучасне обладнання. Лікарі кажуть, що жоден депутат не зробив стільки для медичної галузі Чернігівщини, як Валерій Дубіль. Ми провели журналістське дослідження та дізналися, що півтора року тому обласна лікарня, а саме нейрохірургічне відділення, отримало від депутата новий сучасний операційний мікроскоп, аналоги якого є не в усіх областях України. Відповідно нас зацікавило, як після півторарічної експлуатації змінилась ситуація у відділенні і чи допоміг такий цінний подарунок у роботі лікарів – хірургів.

Нейрохірург відділення нейрохірургії обласної лікарні Тарас Станкевич розповів, що цей апарат на щабель підвищив якість і точність проведення дуже складних операцій.

– Під мікроскопом набагато краще видніше, можна віддиференціювати здорову тканину від патологічної. Це дає можливість провести якісніше операцію, що має неабияке значення для післяопераційного періоду. Нині ж активізація та видужування хворої людини залежить від технічного забезпечення, яке використовується під час операції, – зауважив лікар. Грижі, пухлини спини та головного мозку – це ті патології, які раніше оперували

тільки в Києві. Тепер, з появою операційного мікроскопа, такі захворювання вдало лікують у Чернігівській обласній лікарні. Лише за календарний рік за допомогою мікроскопа провели понад 150 операцій, а це дуже високий показник. Нейрохірург відділення нейрохірургії обласної лікарні Андрій Гарус вважає, що: – Хірургічний мікроскоп – це основна техніка сучасного нейрохірургічного відділення. Відтоді, як народний депутат Валерій Дубіль передав нашому закладу це обладнання, жодна операція не обходиться без його застосування. Така активність використання операційного мікроскопа свідчить, відповідно, про його потребу. Ми дуже вдячні Валерію Олександровичу за таку допомогу. Народному депутату Валерію Дубілю вдячні не лише лікарі. Безліч пацієнтів, які потрапляють на операційний стіл до хірурга, сподіваються лише на лікаря. Адже іноді лише він може допомогти у боротьбі з важкою недугою.

Чотири роки Наталія Омеляненко терпіла біль і врешті-решт зважилась на операцію. Тепер її щастю немає меж – ще декілька днів тому жінка не могла рухатись, нині про міжхребетну грижу нагадує лише лікарня, в якій вона одужує. Пані Наталя розповіла, що раніше взагалі не могла спиратися на одну ногу.

– Такий був несамовитий біль, що криком кричала. Зробивши операцію, я стала почувати себе набагато краще, – розповідає жінка. – Вже на другий день стала на ноги і тепер можу самостійно пересуватись. Я дуже вдячна лікарям, які допомогли мені, а також меценатам, які забезпечують лікарні новим обладнанням. Народний депутат України Валерій Дубіль вважає, що медичне обслуговування населення має бути на найвищому рівні в державі.

– Адже саме за цим критерієм, зокрема, і оцінюють рівень країни в цілому, – зауважив Валерій Олександрович. – На жаль, не завжди завдяки невтомним рукам лікаря та його вмінню можна вилікувати хворого.

Потрібно обладнання, на якому кваліфіковані спеціалісти діагностуватимуть, лікуватимуть і врешті рятуватимуть людей. Я в минулому медичний працівник, тому як ніхто знаю проблему зсередини. Працюючи на Чернігівщині вже понад три роки, намагаюся систематично допомагати закладам охорони здоров’я в оновленні медичного устаткування, залучаю партнерів та всіх небайдужих. Здоров’я людини – це найважливіше в житті, тому потрібно допомагати лікарям в їхній нелегкій та відповідальній роботі. А я, як народний депутат України, який працює по Чернігівській області, робитиму все, щоб наша медицина була на достойному рівні. Операційний мікроскоп – лише один із багатьох подарунків, які зробив Валерій Дубіль медичним закладам Чернігова. Народний депутат робить усе можливе, аби підняти вітчизняну медицину на гідний рівень. Сергій Бук

http://dponline.cn.ua

4

№ 73 (257) 6 серпня 2011, субота

спорт http://dponline.cn.ua

Класифікація SG (Soft Ground) Для м’яких або сирих футбольних газонів. Бутси цього типу мають змінні шипи на різьбі, які легко можна замінити на інші за потреби. Залежно від стану футбольного поля вибирають і шипи потрібного розміру і матеріалу.

FG (Firm Ground)

Для твердих природних футбольних полів. Шипи пласкої або круглої форми виготовлені, як правило, з термопластичного уретану або поліуретану. Більшість футболістів вибирає саме цей тип взуття.

HG (Hard Ground)

Для штучних або твердих природних поверхонь. На підошві цього бутса розміщено багато коротких шипів.

Виробники

Бутси – не просто спортивне взуття, це – стиль гри Історія появи

П

ерша згадка сягає часів правління англійського короля Генріха VІІІ. Якось, а було це 1526 року(!), після гри, під час якої король отримав травму, він наказав своєму чоботарю Корнеліусу Джонсону виготовити для нього спеціальне взуття. Що й було зроблено. А доступна для аналізу історія бутс починається в 1800-х роках. Футболісти використовували важке шкіряне взуття з металевою вставкою в передній частині та довгим шнурком. Були і залізні шипи для стійкості та покращення зчеплення із землею. Але у 1863 році футбольна асоціація заборонила використовувати таке взуття, аби запобігти травматизму. Згодом правила змінилися – дозволялися шипи, але лише шкіряні. Це вже було спеціалізоване взуття для гри у футбол. Аж до закінчення Другої світової війни бутси майже не змінювалися. І лише в середині 1950-х років справжню революцію викликали бутси зі змінними шипами на різьбі. Їх можна було легко замінити, зважаючи на поверхню футбольного поля. До того ж, виготовляли їх з матеріалів, які найліпше були адаптовані до погодних умов. Але все одно взуття залишалося важким і з високим покроєм біля щиколотки. Такі бутси повністю задовольняли гравців Північної Європи, адже в них тепліше. А ось гравцям Південної Європи та Південної Америки до вподоби були легкі бутси. В 1960-ті роки зміни знову торкнулися дизайну футбольного взуття. Виробники зупинилися на низькому покрої (взуття не прикривало щиколотку), що дозволило бігати швидше. Компанія Adidas суттєво вдосконалила технологію і дизайн футбольних бутс у 1990-х роках. Революційну модель такого взуття розробив колишній футболіст «Ліверпуля» Крейг Джонсон, модель Adidas Predator. Нині вона найбільш успішніша в «сім’ї» бутс. У 2000-х роках популярними стали бутси з монолітною підошвою і пласкими шипами, що спрямовані в різні боки. Такі бутси дозволяли досягти максимального зчеплення з ґрунтом футбольного поля. Хоча, як зазначають спеціалісти, серед гравців побільшало травм саме через таке взуття. Англійський «Манчестер Юнайтед», до речі, заборонив своїм гравцям взувати бутси з монолітною підошвою і пласкими шипами.

*Бутс — спеціальне взуття, зазвичай шкіряне, для гри у футбол. Відрізняється від звичайного наявністю шипів на підошві.

http://dponline.cn.ua

Домінують на ринку футбольного взуття компанії Nike, Puma, Adidas (у 2006 році об’єдналася з Reebok). Свою долю ринку мають дрібні виробники, такі як Diadora, Lotto, Mizuno, Joma, Nomis, Kelme, Hummel, Demix. Останніми роками найбільш популярною спортивною компанією у світі серед професійних футболістів – Nike.

Сучасні бутси: які вони? Зазвичай це шкіряне взуття, але є і з синтетичних матеріалів. Спеціальна карбонова підошва (виробництва компанії Nike) дозволила зменшити вагу бутсів до 185 грамів. У 2009 році найлегші футбольні бутси у світі представила компанія Puma вагою лише 165 грамів. А 12 червня 2010 року на ринку з’явилися ще легші бутси – вагою 150 грамів!

Фен-шуй та «інь»-«янь» Бутси для футболіста – головний інструментарій. Тому й не дивно, що їм приділяють таку увагу. І що далі, то все малопомітніші деталі, майже невидимі штрихи з’являються навіть у самій системі застосування, а не те, що при виробництві цього виду взуття.

У чому грає Девід Бекхем...

І досі Девід залишається випробувальним полігоном фірми Adidas. Всі найновіші досягнення, які втілені при створенні чергової моделі бутс, проходять через «ноги» Бекхема як найчутливішого «приладу», як найприскіпливішого «відділу технічного контролю». Утримувати гармонію в ногах (і відповідно у грі) дозволить китайське вчення фен-шуй та нанесення на бутси містичних знаків «інь»-«янь». До того ж, спеціально для Бекхема фірма виготовила 723 (!) пари бутс. Кожна з яких відрізнялася від іншої. Наприклад, кольорова гама: червоний колір на мікрорівнях стимулює роботу серця та дихальної системи, сріблястий – чистоту і т. п. Кількість пар спортивного взуття також має значення і розраховується для кожного футболіста окремо. У Бекхема це число 723. Але ж усі не взуєш: футбольної кар’єри не вистачить! Виявляється, є варіанти: носити лише пари 1, 7, 23, 723. Зайве можна із зиском продати, що Девід і зробив.

№ 73 (257) 6 серпня 2011, субота http://dponline.cn.ua

5

Ж і н о ч и й ф у т б о л. Л і г а ч е м п і о н і в У Є ФА Д овід к а

Гравець чернігівської футбольної команди «Легенда» з 2001 року. Народилася 31 серпня 1986 року Майстер спорту України Чемпіон України 2001, 2002, 2005, 2009, 2010 років Володар Кубка України 2001, 2002, 2005, 2009 років Кращий бомбардир клубу: забила 116 м’ячів Гравець збірної України

... І Юлія Корнієвець Звичайно ж, вони нічим не відрізняються від бутс інших гравців чернігівської «Легенди». А той факт, що Юлія забила голів найбільше за клуб, пояснюється просто: вона – нападник і забивати мусить. Інша річ скільки. Юлія забиває багато, і це пояснюється так – команда забезпечує моменти, а головний бомбардир їх реалізовує. У Юлії Корнієвець у середньому по 11-12 м’ячів за сезон. Протягом десяти років. Коли менше, коли більше. Але в будь-якому випадку коефіцієнт високий. Так яким інструментарієм Юлія так вправно володіє? Про це наша сьогоднішня розмова.

– Де береш бутси, Юліє?

– Там, де і всі футболістки «Легенди» – клуб видає. Кожна гравчиня повідомляє свій розмір ноги, взуття замовляють спеціалізованим структурам.

– І як часто отримуєте нові бутси? Норми, як в армії, – пара на рік?

– Точно! Але фактично вистачає сезонів на два – три...

– Економите?

– Аж ніяк. Футболісту взувачки багато потрібно: на ігри – одна, для тренувань – інша. Для різного стану футбольного поля – різні і бутси. У мене фактично три пари. Та й у дівчат також. До речі, у деяких з них «парадні» бутси вже порвалися, потрібно замінити...

– А самі, тобто за свій кошт, не купуєте?

– Ні. Ці, що маємо, нас повністю задовольняють.

– А інші варіанти купівлі спортивного взуття не застосовуються?

– Ні, у нас така система. У російських клубах інша. Кожна футболістка сама шукає собі бутси. Купує. Потім клуб повертає гроші.

– Проблем щодо розміру не виникає? У дівчат же нога мала... До речі, у тебе який?

– 36,5. Не босі ж граємо...

– А з чого зроблено бутси, в яких ти граєш? Шкіра чи синтетика?

– Одна пара – шкіряна, інша – із синтетики. Шкіра еластична і гарно прилягає до ноги. Проте може набухати, а при неправильному сушінні деформується... Ті, що із синтетичних матеріалів, взагалі не вимагають догляду: після матчу помив, поклав до сушарки...

– Що, у вас і сушарки є?

– Так. Не за батареєю ж сушити...

– А як із допоміжними атрибутами? Амортизатори, наприклад, кладете в носок?

– Ні.

– А супінатори, анатомічні стельки?

– Ні, такого у нас нема. Не плоскостопі ж.

– А шнуровка не заважає бити по м’ячу? Бачу, зверху накладного клапана немає, як у «крутих» бутсів.

– В усякому разі не заважає.

– А в яких бутсах зручніше грати: у тих, де шість шипів чи тринадцять?

– Залежно від погоди, стану футбольного поля. Головне, щоб зчеплення з газоном було нормальним.

– А щодо поту? Нога ж, мабуть, добряче за матч пітніє?

– Звісно. А що поробиш? Бавовняні шкарпетки – і все.

– Ну, добре, досить запитань. Ось тримаю в руках твої бутси, які не один кілометр пробігли, не один м’яч забили, а як новенькі! Забивати ще й забивати можна, чого й бажаю.

– Намагатимусь... Віктор М’ЯЧИНСЬКИЙ Фото автора

«Легенда»

проти збірної збірних Румунії, Болгарії і Кіпру

11–16 серпня стартує новий сезон Ліги чемпіонів УЄФА.

В

ньому виступить рекордна кількість клубів – 54 з 46-ти країн. Дебютанти – команди «Металург» (Латвія) та «Ада (Албанія). Обидва фіналісти минулого розіграшу – «Ліон» (Франція) і «Турбіне» (Німеччина) – та ще двадцять команд отримали пропуск до 1/16 фіналу. Інші ж 32 клуби розпочнуть боротьбу з кваліфікаційного раунду і чернігівська «Легенда» також: 8 груп по чотири команди в кожній. До наступного етапу проходять лише переможці та дві кращі команди, які посядуть другі місця. «Легенда» потрапила до сьомої групи разом із командами «Суонсі» (Уельс), «Прогрес» (Люксембург) та «Аполон» (Кіпр). Ігри проводитимуться на Кіпрі.

11 серпня «Легенда» – «Суонсі»

«Аполон» – «Прогрес» 13 серпня «Легенда» – «Прогрес»

«Аполон» – «Суонсі» 16 серпня «Легенда» – «Аполон»

«Суонсі» – «Прогрес» Теоретично боротьбу за путівку до наступного раунду вестимуть «Аполон» і «Легенда». Багато козирів на руках кіпріотів, мабуть, більше ніж у чернігівських футболісток: – грають вдома; – легіонерів у команді багато; – досвід долати сильних у команди є (в минулому розіграші, в подібному турнірі здолали славнозвісний шведський «Умео», з рахунком 4:1). Подібний сценарій намагатимуться розіграти вони і тепер. «Аполон» – це збірна збірних. Звісно, Кіпру: – Ліліана Костова – кращий бомбардир збірної Болгарії; – вісім (!) гравців збірної Румунії! А що вона собою представляє, ми бачили в минулому році. Збірна України хоча й здолала румунок у Чернігові з рахунком 3:1 (перший поєдинок – 0:0), але гра легкою не була. Так що не на прогулянку вирушає «Легенда». І протиставити міцно укомплектованій команді вона може лише змістовну гру, результативні атаки і забиті м’ячі. Чого й побажаємо. Віктор М’ЯЧИНСЬКИЙ Фото автора

http://dponline.cn.ua

6

№ 73 (257) 6 серпня 2011, субота http://dponline.cn.ua

д у х о в н іс т ь

У кожної людини своя дорога до храму, до віри шають до храму, щоб звернутися до Господа. Отець Ігор прийшов до церкви Різдва Богородиці у 1995 році одразу після закінчення Київської духовної семінарії. Сім’я молодого священика оселилася в будиночку поруч із церквою. За 16 років протоієрей Ігор набув великого досвіду і авторитету серед вірян, адже з перших днів полонив їхні серця розсудливістю, відповідальним ставленням до проведення літургій. Немало зробив отець Ігор для церкви та парафіян. За цей час було збудовано дзвіницю, в середині храму встановлено новий іконостас. Віряни безмежно вдячні парафіянину Борису Цикалюку, який власноруч безкоштовно робив кам’яну кладку церкви, а потім дзвіниці. Дружина отця Ігоря Лариса та донечка Ганнуся дба-

Саме так вважає протоієрей Ігор Корячко – настоятель церкви Різдва Богородиці, що розташована в селі Манжосівка Прилуцького району. Невеличка споруда з красивими куполами, дзвіницею та будинком священика ніби заблукала і навмання звернула у вузенький провулочок, ліворуч від центра села.

З

а часів колективізації храм був у центрі великого села, що вважається передмістям Прилук. Потім у церковному приміщенні з відомих історичних причин відкрили сільський клуб, а вірянам довелося молитися у невеличкому приватному будиночку. З архівних документів відомо, що у січні 1945 року було зареєстровано церковну раду парафіян, а вже в 1951-му на їхніх зборах було ви-

рішено на добровільні пожертви вірян придбати приміщення і переобладнати його під молитовний дім. Парафіяни сіл Манжосівка, Дідівці, Єгорівка тривалий час не мали повноцінної церкви, але в невеличкому молитовному будиночку було завжди людно. Сюди приїздили молитися із сусідніх сіл і, навіть, із Прилук. І ось у 1990 році на зборах, що колись називалися сход села, було вирішено збудувати справжню церкву. З ве-

ликим християнським натхненням і старанням громада села та деякі жителі Манжосівки взялися за святу християнську справу... За рік на місці молитовного будиночка було зведено кам’яну з п’ятьма банями споруду, яку освятили 19 вересня 1991 року. І всередині, і зовні церква надзвичайно красива, але найголовніше, що стоїть вона на історично намоленому місці. Розуміючи це, віряни щонеділі та у свята поспі-

ють про те, щоб на церковному подвір’ї завжди було багато квітів, які милуватимуть очі з ранньої весни і до пізньої осені. Коли запитала отця Ігоря, чому обрав саме долю священика, він з посмішкою відповів: «Все сталося само собою, так напевне помислив Господь. Моя бабуся, віруюча людина, змалечку вчила мене молитися, водила до церкви. Тому після закінчення школи одразу подав документи до духовної семінарії і жодного разу про це не пожалкував». Історично склалося, що церква в Манжосівці має назву Різдва Богородиці, відповідно і престольне свято селяни відзначають цього дня. Але манжосівці з діда-прадіда пам’ятають, що 4 серпня – це день вшанування пам’яті рівноапостольної Марії Магдалини. І цей день також завжди вважався храмовим, тому й з’їхалися сюди священики та парафіяни з навколишніх сіл та міста Прилук. Віруючі прийняли причастя та з іконою святої обій­ шли церкву хресною ходою. Після закінчення служби всіх, хто був у храмі пригостили обідом, який приготували місцеві парафіяни. Хто хоч раз побував у церкві села Манжосівка неодмінно повертається сюди знову, бо вабить їх туди тиша і спокій, любов і доброзичливість, віра і слово Боже – повноправні господарі на цьому церковному обійсті. Ірина Михайліченко м. Прилуки

фестиваль

У Прилуцькій колонії – «Червона калина» Міжнародний фестиваль «Червона калина» започатковано в перший рік незалежності України. Серед його учасників – установи з виконання покарань колишнього СНГ. Щороку вихованці виправних закладів демонструють свої таланти та здібності, розкриваються як особистості. Цьогоріч естафету фестивалю до Прилуцької виховнотрудової колонії привезли представники Липканської колонії з республіки Молдова.

http://dponline.cn.ua

П

редставників колоній з Молдови та Брянська, працівників міської ради, духовенство, батьків, – зуст­ річав начальник Прилуцької ВТК В’ячеслав Радченко. Серед запрошених були також представниця державного департаменту пенітенціарної служби України Лариса Полянська, начальник державного Управління в Чернігівській області Іван Кочубей, заступник начальника управління в Чернігівській області Олександр Гужва. Перед початком заходу гості оглянули територію закладу, школу, житлові приміщення. Під час концерту присутні переконалися скільки талановитих юнаків виховується у Прилуцькій установі. Хлопці виконували пісні про рідну землю, Батьківщину, родину, маму. Не залишили байдужими виступи Руслана Царенка, Євгена Іллєнка, Фаустіно Кіссанчи та учасників гурту «За чертой». Але найбільше присутніх вразили спортивно-акробатичні навички вихованців під час одного з номерів. І це не дивно, адже спортивній підготовці у Прилуцькій колонії приділяють неабияку увагу. Багато років поспіль у фестивалі разом із вихованцями Прилуцької ВТК беруть участь і працівники міського будинку культури, ось і цього разу своєю майстерністю порадували Анатолій Кизим та Вікторія Лемещенко зі своїми учасниками. Протягом двох годин у клубному приміщенні лунали музика, піс-

ні, жарти, художнє слово. Те, що програма фестивалю була підготовлена на професійному рівні – заслуга художнього керівника колонії Анатолія Нехая і безумовно талановитих вихованців. По закінченні заходу гості щиро дякували учасникам концерту за подаровану радість, бажали вихованцям ніколи більше не робити життєвих помилок, аби не потрапити до подібних закладів. Іван Кочубей вручив хлопцям солодощі, а їхньому керівникові відеокамеру, яка вкрай потрібна для репетицій та виступів. «Подібні заходи потрібні для того, щоб виховувати у хлопців почуття патріотизму, любові до своєї землі, до всього українського, – прокоментував заступник начальника установи з виховної роботи Дмитро Жайворонко. – А ще дуже добре, що хлопці відчули командний дух, адже до заходу долучилися всі без винятку вихованці. Одні брали участь у концерті, інші готували декорації, відповідали за технічне оснащення. Хлопці задоволені своєю роботою і радіють, що їхні батьки мали можливість побачити це». А естафета фестивалю «Червона калина» з Прилуцької ВТК у супроводі її керівника В’ячеслава Радченка вирушить до Дубненської виховно-трудової колонії у Рівненську область. Ірина Михайліченко м. Прилуки Фото автора

оголошення

№ 73 (257) 6 серпня 2011, субота

http://dponline.cn.ua

ІНФОРМАЦІЯ

7

Зн і м о к із с у п у т н и к а

8 навчального центру Держспецтрансслужби про оголошення конкурсу з відбору суб’єкта оціночної діяльності. Назва техніки: Мостове майно НЖМ-56. Мета проведення оцінки: визначення вартості мостового майна для подальшого продажу. Конкурсні пропозиції подавати у запечатаному конверті. Вони мають містити пропозиції щодо вартості виконання робіт, калькуляцію. Конкурс відбудеться в навчальному центрі 13.08.2011р. о 15 год. за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 18. Тел.: (097)702-99-66, (097)531-95-10.

 Чернігів

NOAA-18 05.08.2011 13:37

Ви к л и к до суд у

Розгляд цивільної справи за позовом ПАТ КБ Приватбанк до Саченка Геннадія Петровича про стягнення заборгованості відбудеться 10.08.2011 року о 9 год. 30 хв. Суд просить Саченка Г. П. з’явитися для розгляду справи до Кіровського районного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Пушкіна, 29, каб. 4. У разі неявки, справу буде розглянуто за вашої відсутності. Колектив Чернігівської дирекції УДППЗ «Укрпошта» висловлює глибоке співчуття начальнику технічного відділу ЧД УДППЗ «Укрпошта» Миколі Васильовичу Чепелі з приводу тяжкої втрати – смерті батька Василя Марковича ЧЕПЕЛИ.

Головне управління юстиції у Чернігівській області

оголошує конкурс

на заміщення вакантних посад:  заступника начальника відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції. Вимоги: повна вища юридична освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста, громадянство України, постійне проживання на території України не менше ніж п’ять ро-

ків, стаж роботи за фахом на посаді головного спеціаліста (головного державного виконавця або старшого державного виконавця) чи в інших сферах за фахом не менше ніж три роки, досконале володіння державною мовою, знання комп’ютера.  провідного спеціаліста відділу державної реєстрації актів цивільного стану Ріпкинського районного управління юстиції (тимчасова). Вимоги: повна вища юридична освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста; стаж роботи за

фахом на державній службі на посаді спеціаліста І або ІІ категорії не менше ніж рік або стаж роботи за фахом в інших сферах не менше ніж два роки; досконале володіння державною мовою; знання комп’ютера; громадянство України. Додаткову інформацію щодо основних функціональних обов’язків, розміру та умов оплати праці надає кадрова служба. Документи приймаються протягом 30 календарних днів з дня опублікування за адресою: м. Чернігів, пр-т Миру, 43, каб. 109, тел. 698-068.

П р и в ат ні ог оло ш е н н я

Продам: • 2-кімнатний будинок (колодязь, господарчі будівлі, 56 соток землі, поруч газ). Звертатися: Чернігівський р-н, с. Рудка, вул. Молодіжна, 11.

• Приватизовану земельну ділянку в Старому Білоусі під забудову (10 соток). Тел. 972-306.

• Будинок в смт Замглай (сарай, гараж, природній газ, водо­гін, телефон, фруктові дерева, поруч ліс, озеро). Тел.: (0462) 699-439, (098) 645-40-55.

КУПОН

безкоштовного оголошення

Рубрика: Продам Куплю Міняю Зніму Здам

Текст оголошення (українською мовою, РОЗБІРЛИВО!):

Куплю:

Телефон, адреса:

Інформація про клієнта (заповнюється обов’язково) Прізвище, ім’я, по батькові:

Адреса: Телефон:

• ГАЗ-3110, ВАЗ-2103. Тел. (066) 400-18-39.

• ВАЗ-2110 (2005 р.в.). Тел. (096) 548-74-59.

• Audi-80 (1992 р.в.). Тел. (067) 293-40-26.

• Пральну машину «Вятка»; бензопилу «Хускварна», нова. Тел. 690-239.

• Трисмужкова система, підсилювач «BEST-800», пульт «Alesis» для піаніно, барабанна установка «Takton». Тел.: (04631) 4-52-01, (068) 235-57-69.

• Пральну машину «Дончанка»; машинку друкарську, електричну «Ятрань»; зварювальний трансформатор «ТДМ-503-292». Тел. 972-306.

• ГАЗ-5312 (фургон); трубу Д-150 (8 шт.) по 8,5 м; куток №75 (3 тонни); машину точ. зварювання «МТ-1607». Тел. 972-306.

• Дитячий візочок Joby (б/в, зима-літо) червоного кольору. Тел. (099) 278-25-17.

• 3-кімнатну квартиру в смт Олишівка Чернігівського р-ну (2/2 цегляного будинку, 68 м2, санвузол окремо, автономне опалення, 2 балкони, телефон, сарай, гараж, погріб, підвал). Тел.: 671-146, (093) 336-54-82, (050) 448-24-97.

• Автомобіль «шкода фабія», 2006 р.в., 1,2 см3, пробіг 30000 км. Тел.

(095) 285-19-89.

• Шкіряний френч (жіночий, червоного кольору, р. 50). Тел.: 4-45-42, (099) 417-19-44.

• Меблевий гарнітур «Житомирський» в хорошому стані, б/в, терміново. Тел. 628-360.

Підпис:

• Човен будь-який, весла, бінокль, гвинтівку чи пістолет пневматичні, велосипед, зварювальний апарат на 220В, перфоратор, дриль та інший електроінструмент, стару газову колонку та акумулятор. Тел. 933-821.

• Бідон молочний алюмінієвий на 40 літрів, велосипед, човен гумовий чи металевий, бінокль, комбайн кухонний «Мрія», колонки 30–150 Вт, підсилювач, старий акумулятор з авто. Тел. 610-050.

• Колесо у зборі від ЗІЛ-130, ГАЗ-53 – до 300 грн; 1-камерний холодильник – до 300 грн; диван-малютку – до 300 грн; морозильну камеру – 500–800 грн. Тел. 931-534.

• Морозильну камеру за 800–1000 грн; холодильник – до 800 грн; кутову акрилову ванну; колесо до ЗІЛ-130, ГАЗ-53; імпортний акордеон – за 300-400 грн; шифер б/в – по 10 грн/лист. Тел. 931-534.

Здам:

• Кімнату (можливо і дві) для проживання. Тел. (068) 107-03-40.

Гід р о м е т ц е н т р п овід о м л я є

6-го серпня очікується мінлива хмарність, без опадів. Вітер змінних напрямків 3–8 м/с. Температура повітря по області вночі +8 ... +13 °C, вдень +22 ... +27 °C. По Чернігову температура вночі +10 ... +12 °C, вдень +24 ... +26 °C. 7-го та 8-го серпня – мінлива хмарність, без опадів. Вітер південний 5–10 м/с. Температура вночі +10 ... +15 °C, вдень +23 ... +28 °C. 9-го та 10-го серпня – дощі, місцями грози, вночі 9 серпня подекуди короткочасний дощ. Температура вночі +14 ... +19 °C, вдень 9 серпня +24 ... +29 °C, 10 серпня +19 ... +24 °C. п о г о д а н а с о н ц і ( д а н і S O H O)

GOES-15 05.08.2011 01:06

LASCO C2 05.08.2011 11:36

календар

Сьогодні Сонце зійшло о 5 год. 34 хв., зайде о 20 год. 36 хв. День триватиме 15 годин 03 хвилини. Перша чверть (14-12). Місяць у Скорпіоні. За релігійним календарем сьогодні – мучениці Христини. Мучеників благовірних князів Бориса і Гліба, у Святому Хрещенні Романа і Давида. Преподобного Полікарпа, архімандрита Печерського. Завтра – успіння праведниці Анни. Матері Пресвятої Богородиці. Святих жон Олімпіади диякониси та Євпраксії діви, Тавенської. Преподобного Макарія Жовтоводського, Унженського. Пам’ять П’ятого Вселенського Собору (553). Післязавтра – священномучеників Єрмолая, Єрміла і Єрмократа, ієреїв Нікомідійських. Преподобного Мойсея Угрина. Печерського. Преподобного Мойсея, чудотворця Печерського. Преподобномучениці Параскеви.

9 серпня – великомученика і цілителя Пантелеймона. Преподобного Германа Аляскинського. Преподобної Анфіси ігумені та 90 сестер її. Блаженного Николая Кочанова, Христа ради юродивого.

10 серпня – Смоленської ікони Божої Матері «Одигітрія» («Провідниця»). Апостолів від 70-ти: Прохора, Никанора, Тимона і Пармена дияконів. Гребневської, Костромської та Серафимо-Дивеєвської («Розчулення») ікон Божої Матері. День пісний. Іменинниками будуть: сьогодні – Борис, Гліб, Соломія, Полікарп, Христина; завтра – Ганна, Марко, Макар, Євпраксія, Олімпіада; післязавтра – Мусій, Парасковія, Ярема; 9 серпня – Пантелеймон, Микола, Климентій, Герман, Анфіса, Амвросій; 10 серпня – Остап, Прохір, Никанор, Мусій, Ірина, Тимофій. Ц и м и д н я м и н арод илися

06.08 07.08 08.08 09.08 10.08

Український футболіст і тренер, з яким «Дніпро» виграв Чемпіонат і Кубок СРСР Євген Кучеревський (1941). Український письменник Пантелеймон Куліш (1819); співачка, народна артистка СРСР, України Софія Ротару (1947); багаторазова олімпійська чемпіонка з плавання, Герой України Яна Клочкова (1982). Радянський офтальмолог Святослав Федоров (1927); американський кіноактор Дастін Гоффман (1937). Італійський фізик Авогадро Амедео (1776). Російський фізик Олександр Столєтов (1839); російський письменник Михайло Зощенко (1895).

н е с п р и я тл и ві д ні у се р п ні

6, 13, 22, 29

http://dponline.cn.ua

8

№ 73 (257) 6 серпня 2011, субота

Остання сторінка http://dponline.cn.ua

В и ста в к и

Європейська літографія

xix-xx століть

Чернігівський художній музей має унікальні зразки літографії XIXXX століть, які входять до збірки колекції естампів відділу графіки музейних фондів. Виставка, яка нині розгорнута, представляє частину цієї колекції естампів, створених художниками-графіками у відомих друкарнях Німеччини, Австрії, Росії, Чехії.

І

з середини XIX ст. термін «естамп» застосовувався спочатку тільки до літографських відбитків. Згодом цим терміном стали називати усі види гравюр станкового характеру. Двісті років потому в техніці літографії майже нічого не змінилося, лише камінь замінили на алюмінієві та сталеві пластинки – з тієї причини, що вапняк дуже важкий. Літографія була тісно пов’язана з розвитком карикатури та плакату. Серії-хроніки В. Хогарта (1697–1764) започаткували реалістичну тему у живописі та жанр карикатури у графіці. Учні англійського живописця та графіка працювали у техніці гравюри на камені. На виставці представлено дві роботи невідомого художника з альбому В. Хогарта «Великосвітський смак, або смак а la mode» та «Лекція», які знайомлять нас з цією рідковживаною технікою. Мова художньої літографії остаточно сформувалася у 1820-х роках у Франції під впливом романтизму. Французькі літографи присвячували свої твори епізодам наполеонівських війн. У Франції та Великобританії була широко розповсюдженою видова та портретна літографія. Відомим її майстром на Заході був чудовий французький рисувальник та живописець О. Дом’є (1808–1879), який співпрацював із сатиричними журналами.

XIX століття – час активного розвитку європейського друкарства. Неабияк вдосконалена на той період літографія мала успіх у мистецтві плакату. У класичній літографії працювало багато митців ХІХ-ХХ століття: Адольф фон Менцель, Ежен Делакруа, Анрі Матісс. Діяльність відомих художників XX століття (Е. Дега, О. Ренуара, П. Гогена, П. Боннара, А. Тулуз-Лотрека) була також спрямована на пропаганду, переважно, кольорової літографії. Для прогресивного мистецтва Заходу характерним став пошук нових зображувальних засобів та розширення творчих прийомів літографії (наприклад, у творчості Р. Кента, П. Пікассо та М. Ешера, який досліджував аспекти розуміння безмежності і симетрії, а також особливості психологічного сприйняття складних трьохвимірних об’єктів).

У 1820–30-х роках зацікавленість російських ху­дож­­­ ників було звернено до пейзажного жанру (С. Галак­ тіонов, А. Мартинов та К. Беггров, видові пейзажі якого представлені в експозиції («Лютеранська церква святої Катерини», «Лавра святого Олександра Невського»). Неабияке місце у розвитку техніки гравюри на камені посідає російська книжкова графіка. Наприкінці XIX ст. до неї зверталися такі відомі майстри російського живопису як І. Рєпін, В. Суріков, В. Сєров, В. Васнєцов, хоча їхня праця у галузі ілюстрації лишалася по суті епізодичною. У XX ст. у галузі літографічного пейзажу Росії працювали К. Юон, К. Богаєвський. Класичні традиції видового пейзажу розвивалися з більш творчим підходом, новими засобами та художніми прийомами. Наприклад, історичні пейзажі чеських міст роботи Й. Бергера: «Кунетіцька Гора», «Вальдштейн», «Пецка», та пейзажі серії «Ленінград» художниці М. Чарнецької. Літографія, як і малюнок, виконана пером, пензлем або олівцем, слугувала для створення книжкових ілюстрацій. Вона мала зробити книжку цікавішою, доступнішою та допомогти глибше зрозуміти її зміст. Книголюбам добре відомі ілюстрації художників-графіків Б. Кустодієва, Е. Лансере, В. Фаворського, В. Лебедєва, Д. Вісті, Кукриніксів. В експозиції представлено оригінальні естампи відомих художниківграфіків Є. Кібрика (ілюстрації до повісті М. Гоголя «Портрет») та В. Конашевича (серія пейзажів до альбому «Павловський парк»). Все, що було створено художниками за часи розвит­ ку літографії у XIX-XX століттях, вписало свою сторінку в історію розвитку мистецтва графіки. Дана виставка пропонує відвідувачам ознайомитися з експонатами відділу графіки з колекції фондів Чернігівського обласного художнього музею, а також прослідкувати розвиток художньо-графічної техніки у класичному естампі та використання нових художніх прийомів у створенні творчого естампу.

Літографія (з грецької lithos – «камінь» та drapho – «пишу, малюю») – вид тиражної графіки, заснований у техніці плоского друку. У 1796 році винахідником літографії баварцем Алоїзом Зенефельдером було відкрито першу літографську майстерню та видано перший підручник для літографів. У порівнянні з офортом, більш дешева техніка літографії широко застосовувалась у друкарнях.

Віктор КОШМАЛ Фото автора

Під звуки саксофона... відбулося відкриття виставки картин юної художниці Єлизавети Міни в «Кофемании» чернігівського торговельного комплексу «Мегацентр».

З

а словами директора і педагога Чернігівської дитячої художньої школи Тамари Пільчевської, Ліза – одна з найбільш обдарованих її випускниць. Вона продовжила освіту в Київській середній художній школі ім. Т. Г. Шевченка, мріє вступити до Київської художньої академії. Захоплюється Ліза і дизайном одягу. Багато речей в її гардеробі – авторські роботи. А допомагає їй у цьому... дідусь.

Деснянка вільна

Засновник та видавець – ТОВ «Редакція газети «Деснянська правда». Реєстраційне свідоцтво ЧГ № 465-114ПР від 22.04.2010 р. Головний редактор Лариса Мілова. Редактор Леся КОШЕЛЬ. Тел. 678-200. Перший заступник головного редактора Петро ГРОМОВИЙ. Тел. 4-44-42. Заступник головного редактора Віталій АДРУГ. Тел. 4-21-92. Відповідальний секретар Світлана СОКОЛ. Тел. 4-44-42.

Телефони відділів редакції: суспільно-політичних питань: 4-22-71; економіки: 4-45-42; соціальних питань: 4-41-36; гуманітарної сфери: 4-44-12; реклами: 4-40-07. Факс: 4-21-92, 4-40-07. Комп’ютерна верстка та дизайн: Ганна ЗЕВКО, Світлана КУЗЬМЕНКО. Коректори: Альона ШЕВЧЕНКО, Олена ШЕРЕМЕТ. Передплатні індекси: дворазовий розширений – 49086; дворазовий – 49087 та четверговий розширений випуск – 49088.

Адреса редакції: 14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 62, 3-й поверх. Веб-сайт: www.dponline.cn.ua. Електронна пошта: despravda@ukr.net. Віддруковано у ВАТ «РВК «Деснянська правда», 14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 62. Газета виходить двічі на тиждень (четвер, субота). Тираж тижня – 15 600. Розповсюджується по передплаті. Редакція не завжди поділяє п ­ огляди авторів публікацій. Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та рекламодавці. Знаком та імідж позначені матеріали рекламного змісту. Листування з читачами – тільки на сторінках газети.

®