Деснянка вільна №319

http://dponline.cn.ua

e-mail: despravda@ukr.net

№ 20 (319) 10 березня 2012, субота ГОЛОВНА ГАЗЕТА ЧЕРНІГІВЩИНИ

Діалог: читач – газета Про перспективи ремонту водогону в Бобровиці, а також про земельне питання та аграрний сектор Талалаївки

у р а м к а х к о н к у р С у « а у н а С С м а Ч н і ш е!»

Про бісквіти і про квіти...

стор.2 Сортувати сміття можна кількома способами... у Німеччині. А у нас?

стор.3 Де Богдан, а де Дмитро? Брати Гиричі: актори, танцюристи і класні масажисти...

І як за таких умов чемпіони виростають...

у відділенні обласної школи вищої спортивної майстерності (ШВСМ), що в Бобровиці

стор.8

ЧЕРНІГІВКА ЮЛІЯ АРТЮХ

полонила серце нащадка Романових Восьмого березня відбулася прем’єра другого сезону найромантичнішого шоу країни «Холостяк»! Нагадаємо, що новим героєм проекту став 33-річний Френсіс Метью Романов з Великої Британії, нащадок царського роду Романових, професійний фотограф, пише сайт телеканалу СТБ.

Н

Не забивайте баки!

стор.4

ш о у «холо Стя к »

– Бісквіти, як не кортілося, готувати не вмію, – щиро зізнається Людмила Борисівна. – От із дріжджового тіста пиріжки, наче самі собою виходять.

– Але ж приз зобов’язує, – натякаю.

– Обіцяю постаратися, ще раз спробую.

– І щоб там без усяких стабілізаторів, ароматизаторів… Справа в тому, що пані Баглай увійшла до трійки переможців конкурсу «А у нас смачніше», який провела «Деснянка вільна» напередодні Масляної, і одержала в подарунок тарелі для торта. А їх треба, як не крути, Людмило, хоча б часу від часу прикрашати. «Винен» у ситуації, виявляється, чоловік нашої шанувальниці-кулінарки. Адже саме Володимир Іванович – «диригент» передплатної сімейної кампанії. Відтак у поштовій скриньці в будинку, що на початку Пролетарської у Куликівці, листоноша приносить і «Деснянку вільну», і «Порадницю», і районку.

І тут не можна не споминути батька Володимира – Івана Григоровича. Особливо та, радянська, журналістська гвардія неодмінно згадає ветерана: дописував до «Деснянської правди», інших видань, працював літературним працівником «Поліської правди». Вірші та проза Баглая дуже подобалися читачеві. Син теж якось взявся за перо, але вчасно визнав, – це не його коник. Захопленням колишнього меліоратора стала різьба по дереву. Віриться, його нові роботи ще довго радуватимуть відвідувачів районних виставок, друзів та знайомих, адже автор неабияк творчо налаштований на майбутнє. Пані Людмила показала мені знімки дерев’яних, але, як живих, квітів. Ці шикарні букети прикрашають одну із кімнат оселі.

– Мабуть, Вам подарував.

– Хоч і не казав, що мені особисто, але я це відчуваю… Олександр ФАЛЬЧЕВСЬКИЙ

а кілька місяців головний герой переселився в Україну, щоб узяти участь у шоу. На нього чекає серія романтичних побачень, знайомство з батьками претенденток і відвідини їхніх рідних міст. Але це буде пізніше, а поки що він познайомився з 25-ма дівчатами – претендентками на його серце. Френсісу було нелегко, адже одразу після знайомства відбулася перша церемонія троянд, де йому треба було обрати 10 дівчат, які залишили проект. Таким чином, за кохання головного героя продовжують боротися 15 претенденток, серед яких і наша землячка – жителька Чернігова 19-річна Юлія Артюх. За освітою дівчина документознавець, інформаційний аналітик. Юлія обожнює слухати музику, але майже не дивиться фільмів. Одне з головних захоплень претендентки на серце принца – фотографія. Всі її роботи незвичайні і, як каже дівчина, дивакуваті. Також останнім часом Юля захоплюється філософією, приділяє увагу вивченню такого явища як космізм. Недаремно у коментарях соціальної мережі хтось написав про неї «неформат» і «інопланетянка». Але попри такі «високі» захоплення, вона, як і кожна людина, має шкідливу звичку – куріння. Нагадаємо, «Холостяк» – це українська версія популярного американського шоу «The Bachelor», яке успішно дебютувало 2002 року. Цьогоріч у січні відбулася прем’єра 14 сезону проекту, що свідчить про його неймовірну популярність. Холостяком першого сезону в Україні був відомий танцюрист українського походження, який іммігрував до США – Максим Чмерковський. Підготувала Христина ЧАЙКА

Сі л Ь С Ь к а л і га

НАУМІВСЬКІ «НЕПОСЕДЫ»

вибороли квиток до фіналу КВК Днями у селі Сядрине Корюківського району відбулася остання зональна гра районного конкурсу команд КВК. За вихід до фіналу боролися три сільські команди: олександрівська «Аварія», сядринський «Смайл» та наумівські «Непоседы». Підкупивши глядачів та журі дотепними жартами, наумівці отримали квиток до фіналу сільської ліги.

В

ідбіркова гра визначила лідерів як сільської так і міської ліг. Серед сільських команд найбільшу кількість балів (19,5) набрала сахутівська «КФТБ», чим виборола право приймати у себе сільський фінал. Отож 31 березня в Сахутівському сільському клубі зустрінуться п’ять кращих команд: сахутівська «КФТБ», «Рибинські гувернанти», перелюбські «Веселі туристи», наумівські «Непоседы» та холминські «Смішарики». А фінал міської ліги відбудеться наступного дня у Корюківці. За інформацією http://koradm.cg.gov.ua

2

№ 20 (319) 10 березня 2012, субота http://dponline.cn.ua

Діалог: читач – газета 

Василь ГОРБАТЕНКОВ, м. Чернігів:

– свого часу, проживаючи в смт талалаївка, бував часто по роботі в населених пунктах району, зокрема і в с. Харкове. тодішній місцевий радгосп славився на всю округу врожаями цукрових буряків, гречки, зернових культур, високою тваринницькою продуктивністю. Кажуть, тут і тепер виробничі справи непогані. тов «обрій» нарощує виробництво сільгосппродукції, будує виробничі об’єкти, дбає про розвиток соціальної сфери. наразі агрофірма нібито споруджує у Харковому сучасний молочний комплекс, а в райцентрі нові складські приміщення для зберігання зерна. і це тоді, як в аграрному секторі накопичилося чимало проблем, котрі роками не розв’язуються через брак коштів. Чи задумане «обрій» втілить у життя? і чи є надія, що в аграрному секторі району відбудеться зміна на краще, зросте кількість господарств подібних агрофірмі «обрій»? яка думка з цього приводу районної виконавчої влади?

Микола ЛуБІН, голова Талалаївської райдержадміністрації: – Вірити в успіх і сподіватися, що хороші задуми втіляться в життя, треба завжди. Впевнений, що ТОВ «Обрій» досягне своєї мети. Як це було уже не раз. Справді, добродію Василю, наші сільгосппідприємства хоч і поступово, але піднімаються, розправляють свої крила. А сприяє їм зробити економічний прорив агрофірма «Обрій», яку десятки років очолює знаний в області аграрій, депутат облради кількох скликань Василь Фесак. Зазначу, що агрофірмі належить більше ніж половина валового виробництва сільгосппродукції району. Сьогоднішній «Обрій» – це понад 11 тисяч гектарів орних земель, майже три тисячі голів великої рогатої худоби, з якої понад тисяча – дійне стадо. Словом, це сучасне багатогалузеве господарство, яке дає роботу майже 400 працівникам. До речі, вони усі своєчасно одержують зарплату та мають солідну підтримку агрофірми щодо соціального захисту. З року в рік розширюється матеріальна база господарства. Оновлюються господарчі приміщення, споруджуються нові. Найзначимішою подією минулого року стало введення в дію першої черги молочного комплексу із доїльною залою на 600 голів. Триває будівництво другої черги комплексу. Хочу наголосити, що тваринницькі об’єкти агрофірма зводить за



власні кошти. Активно проводять ремонтні роботи на колишньому відгодівельному комплексі ТОВ «Чернецьке» – структурному підрозділі АФ «Обрій». Тут планують поставити 600 голів великої рогатої худоби. Кілька років тому агрофірма взяла під свою опіку колишнє занепале зернозберігальне підприємство, відновила його роботу. Тепер агрофірма може зберігати 40 тисяч тонн насіння кукурудзи, соняшнику, зернових культур, що майже вдвічі більше за технічну норму. Саме тому «Обрій» і планує розширити виробничі потужності за рахунок будівництва нових складських зернозберігальних приміщень. Отже, в недалекому майбутньому сільгоспвиробники не лише нашого району, а й сусідньої області матимуть можливість зберігати у них насіння зернових та олійних культур. І насамкінець зазначу: завдяки вагомому внеску агрофірми «Обрій» у розвиток аграрного сектора район досяг торік позитивних зрушень. У рослинницькій галузі всі показники програми соціально-економічного розвитку перевиконано. Хлібороби отримали понад сто тисяч тонн зерна, а це рекордний намолот за всю історію Талалаївського району. Урожайність зернових виявилася найвищою за роки існування району і становила 43 центнери з гектара. Більше вироблено молока і м’яса. Зросла продуктивність дійного стада і торік вона становила 3,5 тис. кг. Помітно зростає кількість поголів’я великої рогатої худоби та свиней. Словом, розраховуємо у нинішньому році примножити минулорічні результати.

Олексій ШУТИЙ, м. Бобровиця:

– в останні роки була досить напруженою ситуація з водопостачанням міста. центральні магістралі водогону зношені, потребують реконструкції. недостатня потужність водонапірної башти. та й нині діючі свердловини, які завглибшки 165 метрів, не забезпечують населення питною водою. Бобровичан радує те, що торік у райцентрі розпочато буріння нової свердловини, проектна глибина якої становитиме майже 300 метрів. а які перспективи ремонту водогону та водонапірної башти? і чи в нинішньому році місто буде з якісним водопостачанням?

Володимир яКуШКО, Бобровицький міський голова: – Справді, систему водопостачання міста потрібно негайно замінити. Але в цю справу треба вкласти чималі кошти. А їх, на жаль, не було ні в районному, ні в міському бюджеті. Тільки на виготовлення проектно-кошторисної документації знадобиться не менше ніж 120 тисяч гривень. Правда, це завдання ми виконали торік завдяки фінансовій допомозі (127 тисяч гривень) спонсорів і меценатів. Минулого року дочірнє підприємство «Водземпроект» інституту «Чернігівводпроект» розробило проект «Реконструкція системи водопостачання м. Бобровиця» кошторисною вартісhttp://dponline.cn.ua

тю 4,463 млн грн. Ним передбачено будівництво артезіанської свердловини з насосною станцією, реконструкція водонапірної башти, водопровідної мережі. Нам приємно, що за сприяння губернатора області Володимира Хоменка місто було включено до Урядової програми «Питна вода України», згідно з якою на буріння свердловини і ремонт водонапірної башти держава виділила понад 1,297 млн грн. А це дало змогу торік пробурити нову артезіанську свердловину на глибину 280 метрів, провести низку робіт щодо під’єднання її до міської водомережі. Цього вдалося досягти завдяки чітким діям Чернігівського ПП «Будпласт–2». У нинішньому році передбачено провести реконструкцію водопровідної мережі, а також відремонтувати водонапірну башту. Думаю, що нам це вдасться.



Степан БАРИЛО, Ніжинський район:

– у чому полягає потреба надання кадастрового номера земельній ділянці, до якої установи звертатися та чи треба надавати кадастровий номер земельній ділянці, на яку вже видано державний акт старого зразка?

Руслан НепОТеНКО, начальник Чернігівської регіональної філії Дп «центр державного земельного кадастру»: – Порушене Степаном Барилом питання надзвичайно актуальне для багатьох громадян, які вже є власниками чи користувачами земельних ділянок та осіб, які хочуть розпочати процес оформлення правовстановлюючих документів. Безперечна потреба проходження цієї процедури ґрунтується не лише на вимогах чинного законодавства, а й є своєрідним гарантом та засобом захисту збоку держави конституційних прав та інтересів громадян, зокрема, в галузі земельного законодавства. Наголошу, що на сьогодні власник земельної ділянки не зможе її продати, подарувати або відчужити в інший спосіб, якщо земельній ділянці не надано кадастровий номер. Численні нормативно-правові акти містять прямі посилання на потребу надання кадастрового номера, зокрема, відповідно до ст. 132 Земельного кодексу України в угодах про перехід права власності на земельні ділянки має бути вказано кадастровий номер земельної ділянки. Згідно з ч.6 ст.120 Земельного кодексу України істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв’язку з набуттям права власності на ці об’єкти. Характеризуючи саме поняття кадастрового номера треба зазначити, що кадастровий номер земельної ділянки – це індивідуальний цифровий код (номер) земельної ділянки, що не повторюється на території України та зберігається за земельною ділянкою протягом усього часу її існування. Кадастрові номери надають усім земельним ділянкам незалежно від форм власності. Варто звернути увагу, що при переході права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, при встановленні інших, крім права власності, прав на земельну ділянку кадастровий номер залишається без змін. Система кадастрової нумерації земельних ділянок – єдина на всій території України. Кадастровий номер надається земельній ділянці на стадії кадастрових зйомок, при цьому використовується індексний кадастровий план об’єкта адміністративно-територіального устрою. Наявність кадастрового номера є підставою для формування Поземельної книги на земельну ділянку та проведення державної реєстрації земельної ділянки. Процедура надання кадастрового номера визначена Постановою Кабінету Міністрів України від

18.08. 2010 р. №749, що набула чинності з 01. 01. 2011 р., якою затверджено «Тимчасовий порядок надання кадастрового номера земельній ділянці», згідно з яким визначає та надає кадастровий номер земельній ділянці територіальні органи Держкомзему. Цей тимчасовий порядок визначає всі етапи процедури надання кадастрового номера земельній ділянці, органи до компетенції яких входить проведення цих етапів та строки, в які процедуру має бути завершено. Отже, для вирішення питання щодо надання кадастрового номера земельній ділянці треба звернутися до територіального органу Держкомзему із заявою щодо надання земельній ділянці кадастрового номера. Розглядаючи питання потреби надання кадастрового номера земельній ділянці, на яку вже видано державний акт старого зразка, варто зауважити, що власник, який має державний акт на право власності на земельну ділянку старого зразка, може зіткнутися з труднощами при відчуженні земельної ділянки, оскільки укладаючи будь-яку цивільно-правову угоду задля ідентифікації земельної ділянки треба зазначати кадастровий номер. Законодавство не передбачає обов’язковості для громадян заміни державного акта на право власності на земельну ділянку старого зразка на державний акт нового зразка. Але низка нормативно-правових актів містить численні посилання на потребу надання кадастрового номера земельній ділянці. Надання кадастрових номерів на вже приватизовані земельні ділянки при наявному державному акті старого зразка має відбуватися на підставі технічної документації із землеустрою з відновлення меж земельної ділянки, виконання робіт з визначення геодезичних координат поворотних точок наявних меж земельної ділянки з прив’язкою до державної геодезичної мережі, а також із внесенням відомостей про земельну ділянку до бази даних автоматизованої системи державного земельного кадастру. Отже, зважаючи на вимоги чинного законодавства, надання кадастрового номера земельній ділянці – це важлива частина та обов’язкова умова оформлення права власності на земельну ділянку.

Підготував Володимир ЛИСЕНКО

№ 20 (319) 10 березня 2012, субота http://dponline.cn.ua у т и літа р из м

Не забивайте баки!  Йдучи на роботу, ми дуже часто спостерігаємо біля під’їздів гори сміття, що не вміщуються в баки біля будинку. Ще гірше, коли воно лежить на землі. Видовище, погодьтеся, гнітюче, що залишає по собі неприємний осад на весь день. А втім, може наша держава перейме досвід європейських стандартів побуту і незабаром сміття біля під’їздів та під ногами зникне остаточно?

3

з о фі ц і й н и х д ж е р е л

Мобільний телефон:

ШКОДА чи КОРИСТЬ?

З’явившись не так давно, мобільний телефон вже став неодмінним атрибутом нашого життя. І породив у суспільстві нескінченну дискусію про співвідношення шкоди і користі від цього досягнення сучасних технологій. А у Німеччині ось такі!

Що думають наші громадяни про сортування сміття в україні

Н

Сміттєві баки на одній із центральних вулиць Прилук

ещодавно гостювала у німецькому місті Штутгарт. Скрізь, де не бувала, бачила поблизу і приватних, і багатоквартирних будинків кілька різнокольорових баків для сміття. Зацікавилася. Виявляється, викинути сміття у цій країні – непросто, адже місцеві жителі його спочатку сортують. Усі без винятку власники будинків мають свої персональні сміттєві баки. У квартирах – як мінімум три ємності. А буває, що й... вісім!

– Сортувати сміття можна кількома способами, – розповів німець Ойген Гасс. – Усе залежить від конкретного будинку та від Землі (маю на увазі реґіон – Авт.), на якій він розташований. Також велику роль відіграє й те, з якою компанією власник будинку уклав угоду на вивезення сміття. Побутові відходи у Німеччині не можна викидати у один великий контейнер. Замість нього – набір невеличких різного кольору баків, закріплених за кожною будівлею. Так, приміром, коричневого кольору призначені для харчових відходів, у жовтенькі варто викидати тверді – дерево, папір, пластик, метал, зелені для паперу. Пляшки від вина, шампанського чи горілки ми, українці, зазвичай викидаємо до загального сміття. У Німеччині це робити категорично заборонено: усе скло потрібно збирати в спеціальний ящик у будинку. Раз на два тижні цю скриньку німці виносять на вулицю і спеціальне склоприбиральне авто о сьомій ранку її «спустошує». Хоча, у мегаполісах скло можна викинути самостійно в спеціальні контейнери. Пляшки від пива або прохолодних напоїв німці несуть до супермаркетів, де у спеціальному відділі... здають. За порожню тару покупець отримує гроші: за пивну пляшку зі скла – 8 євроцентів, за пластикові – 15–25, за бляшанки – 25.

Німці пляшки здають?! Чи можна назвати їх дивакуватими? Навряд чи. Адже така система збору сміття суттєво спрощує його переробку. А вторинне використання матеріалів дозволяє економити ресурси. До того ж, і турбота про навколишнє середовище. А ще завдяки сміттю можна добре підзаробити.

– Знайомий мого товариша із Кельна, 53-річний Йохен Зольбах два роки тому втратив роботу, працював зварювальником, – продовжив Ойген. – 364 євро соціальної допомоги, яку він отримує щомісяця, для Німеччини зовсім невеликі гроші. Отож, чоловік вирішив підзаробити на прожиття, збираючи пляшки. Шукає від самого ранку. «Віддає перевагу» пластиковим, адже вони легкі та дорожчі. Повертає пляшки до крамниці і щомісяця заробляє чималеньку суму – 500–600 євро! Німецьку систему повернення тари започаткували у 2003 році з екологічних міркувань, а також розраховуючи на те, що заощадливі німці не викидатимуть порожні пляшки, а повертатимуть, а так сприятимуть повторному обігу пластику та скла в країні. Нині ця система – джерело підзаробітку не лише для Йохена Зольбаха, а й для багатьох малозабезпечених людей. До речі, якщо хтось із багатоповерхівки викине сміття у бак не за призначенням, тоді штрафують усіх мешканців будинку, підвищуючи тариф на вивезення сміття. Інколи «сміттярі» можуть взагалі відмовитися забирати відходи. Така система швидко вчить сусідів правильно сортувати і не смітити. Про того, хто порушує закон, у нас пишуть у газетах, говорять по радіо і показують по телевізору, а представники поліції штрафують на чималеньку суму, – зауважив Ойген. – Іноді можуть навіть засудити й до виправних робіт. Якщо правопорушник – іноземець, то його можуть позбавити візи. Отож, до цього варто ставитися дуже серйозно.

«Нероздільне сортування» в районі Шерстянки м. Чернігова

– У нас такого ніколи не буде! Й не мрійте… – голосно мовила пенсіонерка й подалася геть.

– Мати для сміття кілька контейнерів – це розкіш! – зазначила Наталія Зінченко з прилук. – Добре, що хоч ці ще не покрали.

– Чула, що цьогоріч у подвір’ях столиці встановлюватимуть різнокольорові контейнери для сортування сміття: окремо для картону, харчових і «небезпечних» відходів, – каже чернігівка Валентина Леонова. – І у багатоповерхівках. А сміттєпроводи зачинять... Адже через них розводяться лише таргани та пацюки. А який неприємний запах «стоїть» у під’їзді і квартирах! Справжній жах… У своєї знайомої з Варвинщини, яка кілька років працює у Києві, поцікавилася, чи користується вона роздільними контейнерами для сміття?

– Баки окремо для пляшок та харчових відходів встановлюють вже років три! Але більшість людей так і викидає все в одну ємність. Валентин (прізвища не назвав): – Нещодавно мені розповіли повчальну історію. П’ятидесятирічна українка побралася з німцем. І тому, що у неї в Україні був власний бізнес, подружжю часто доводилося жити в нашій країні. Якось їхній син випив сік і пакет від нього викинув у відро для сміття, як це всі у нас роблять. Німець обурився, дістав пакета, розірвав його, акуратно склав, і тільки тоді поклав до смітнички. Розмову підтримала молода жінка Наталія Веремійчик: – Сміття буває різного розміру, і люди навряд чи стануть витрачати час на те, щоб розірвати картонну коробку. А мати в себе вдома кілька ємностей для сміття – обтяжливо. Тим паче для самотніх пенсіонерів. У Європі активно працюють державні програми, розраховані на виховання населення з поводження зі сміттям. Це і шкільна освіта, і інформування населення через ЗМІ, і соціальна реклама. Звичайно, проблем багато, і культурі поводження зі сміттям нам доведеться ще довго вчитися. І не лише жителям міст і сіл. Багато недоліків і в роботі самої сміттєпереробної промисловості. Більшість європейських країн до цього «йшли» тридцять років. Сподіваємося, що ми часовий відрізок подолаємо швидше. І одного ранку, йдучи на роботу, біля свого під’їзду побачимо невеличкі контейнери: коричневого, жовтого, зеленого та червоного кольору. Лариса ГАЛЕТА Фото автора, Світлани СОКОЛ та Олександра ФАЛЬЧЕВСЬКОГО

Н

і для кого не таємниця, що працюючий мобільний створює навколо себе електромагнітне поле. Під час розмови під його впливом опиняється мозок того, хто розмовляє. Це може створювати додатковий ризик погіршення здоров’я, пам’яті, уваги, здібностей до навчання. Відчутні зміни в самопочутті можуть настати вже через рік-два, якщо людина не дотримуватиметься правил користування стільникового телефону. Потрібно додати, що не всі однаково сприймають випромінювання від мобільників: існує підвищена, знижена і середня радіочутливість. Взагалі ж ситуація з оцінкою небезпеки мобільних телефонів багатьом вченим нагадує ситуацію з курінням, яка склалася в 50-х роках минулого століття. Отже, з одного боку – наукові дані про потенційну небезпеку електромагнітного поля, з іншого – інтереси галузі зв’язку. Та і суспільство хоче бути мобільним. Це і заважає прислухатися до висновків і побоювань учених. Проте, чим обернеться в майбутньому подібне необережне ставлення до проблеми, сьогодні передбачити неможливо. Гіпотетично все може скластися так: випромінювання стільникових телефонів погіршує роботу мозку, отже, знизиться інтелектуальний потенціал, а відтак, можливий регрес людства. Але дія електромагнітного поля на мозок, що спричиняє мобільний зв’язок, поки-що не вивчена і непередбачувана. Дехто вважає, що існує прямий зв’язок між використанням мобільного телефону і ризиком розвитку онкологічних захворювань, але реальні експерименти говорять про зворотнє, офіційно нічого ще не доведено. Натомість лікарі не рекомендують використовувати телефони особам до 18 років. Зрозуміло, у наш час виконувати це дуже складно, тому голов не – виховувати у дитини культуру поводження з мобільним, дати зрозуміти, що стільниковий телефон не спосіб розважатися базіканням. А щодо культури спілкування по мобільному телефону то на мій погляд вона або вкрай низька, або її взагалі немає – так у громадському транспорті кожного з нас роздратовують довгі голосні розмови сусідів – можна наслухатися, особливо від дівчат і що вони робили уночі, і яка білизна на них одягнена, і багато іншого непотребу. Хотілось би додати деякі рекомендації щодо використання мобільних телефонів. По-перше – якщо це можливо, використовуйте навушники та мікрофон, по друге – і це найголовніше, не розмовляйте надто довго (загальний час розмов на добу для здорових людей не має перевищувати годину, ідеально – 15 хвилин). Багато людей використовують мобільний телефон як будильник та кладуть його під подушку, або вголовах – цього теж не рекомендується робити, бажано класти телефон на відстань витягнутої руки. За інформацією навчально-методичного центру ЦЗ та БЖД Чернігівської області

http://dponline.cn.ua

4

№ 20 (319) 10 березня 2012, субота http://dponline.cn.ua

І

якщо Дмитро вже знайшов свою кохану, то серце Богдана вільне. А він, можна сказати, завидний жених. Ні, його прізвище ви не побачите у списках найзаможніших, з мільйонними статками та неозорою нерухомістю. Однак Гиричі не губляться серед простого люду – разом закінчили школу телеведучих імені Слободяна, засвітилися на «голубому» екрані. Без протеже, вдалині від батьків, які проживають на Черкащині. Усього досягають власними силами та наполегливістю. І це у 21 рік. Хлопці знімалися у кліпах Ані Лорак, Джамали, Стаса Михайлова, групи «Авіатор», у розважальних шоу і серйозних передачах (останні з них скоро з’являться на екрані), рекламних ро-

веСняне

Де БОГДАН, а де ДМИТРО Навіть ті, хто добре їх знає, не завжди можуть розпізнати, who is who? Як дві краплини. Цього разу в гості у Чернігів Богдан приїхав один. Брат підвернув ногу на тренуванні. Обидва вони – випускники спортивного ліцею-інтернату, напівпрофесіональні волейболісти. Обидва – студенти Київського національного університету біоресурсів та природокористування України. Обидва люблять наше місто, мають тут багатьох друзів, і вважають чернігівських дівчат чи не найкрасивішими.

ликах. Особисто я дуже вболівав за своїх юних друзів у спортивних телезмаганнях «Я герой», що проходили в Криму неподалік Севастополя. Тож не здивуюся, якщо хтось із читачів упізнає їх на фото. Успішно дебютували близнюки і як кіноактори в російському т/с «Дело было на Кубани». Ту серію, де зіграли синів коваля, вони подивилися. На інші просто не вистачило часу. Буквально розписують графік на кожен день. Адже крім занять у виші, тренувань і виступів за волейбольну університетську команду, вони працюють, проходять різні кастинги. Між іншим, хлопці – класні масажисти, освоїли хіромасаж, японський ліфтинг обличчя. Курси закінчили «на чесному слові»: гроші, які мали спочатку заплатити за навчання, відпрацювали вже в ході роботи. Тепер у них постійна клієнтура. До речі, Богдан обслуговує винятково жінок. Думаю, чернігівським дівчатам буде цікавою й «конфіденційна» інформація – Богдан Гирич скоро знову завітає до нашого міста. Маєте шанс… Та одразу попереджаю, вимоги, як і наміри, у юнака серйозні: дівчина його мрії має бути спортивного типу, інтелектуально розвинена, весела і добра, жіночна і без шкідливих звичок. Хай хоч і не супервродлива, але щоб зійшлися за покликом серця. Звичайно, наша газета – не друкований орган шлюбної агенції. Просто Богдан – хороший хлопець і я йому щиро бажаю щастя. Як і його майбутній половині. …Надворі пробуджується весна – пора кохання. Олександр ФАЛЬЧЕВСЬКИЙ

л і т е рат у р н а п р е м і я

У Чернігові відзначили 185-річчя з дня народження ВИДАТНОГО УКРАЇНСЬКОГО ПОЕТА ЛЕОНІДА ГЛІБОВА Атмосфера на святі в обласній науковій бібліотеці імені В. Г. Короленка була дивовижно зворушливою і світлою. Жодних нудних промов і офіціозу. Натомість проникливо звучали вірші класика і чудові українські пісні. На великому екрані демонстрували світлини та відео. Також під час цієї літературно-мистецької імпрези відбулося пряме включення з Хмельницької обласної наукової бібліотеки за участю відомих науковців.

А

ле головною родзинкою свята стало нагородження лауреатів Літературної премії імені Леоніда Глібова. Вів урочисту церемонію голова Літературної спілки «Чернігів», головний редактор журналу «Літературний Чернігів», заслужений працівник культури, член Національної спілки письменників України Михась Ткач.

Лауреат премії ім. Л. Глібова Сергій Дзюба (ліворуч)

Відомого журналіста і письменника Сергія Дзюбу відзначено за книги публіцистики з радіоверсіями «Життя між кулями», «Заєць, мавка і кулемет» та «Королі і «капуста». «Неймовірні пригоди українця Павлюка», які побачили світ за сприяння реґіонального медіа-центру Міністерства оборони України (начальник Валентин Буряченко, м. Чернігів), а також http://dponline.cn.ua

казкову трилогію «Душа на обличчі». Лауреат подякував за допомогу своїм колегам – чернігівським військовим журналістам – та відомому меценату Олександрові Шкурату. «Без підтримки цих людей не було б і п’яти моїх книжок та радіокниг на військово-патріотичну тематику, – наголосив Сергій Дзюба. – Нині в чернігівському видавництві Валерія Лозового готується до друку шоста така книжка (а взагалі – 31-ша за ліком) – «Троянці». І цю книжкову серію буде продовжено». Лауреатом цьогорічної премії імені Леоніда Глібова став і почесний президент Благодійного фонду імені двічі Героя Радянського Союзу Олександра Молодчого, голова опікунської ради Чернігівської міської громадської організації інвалідів «Життя триває», депутат Чернігівської міської ради Олександр Шкурат. Його відзначено за визначну благодійну та громадську діяльність, зокрема підтримку резонансних військово-патріотичних проектів, втілених спільно з реґіональним медіа-центром Міністерства оборони України. Також його відзначено Міжнародною премією імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» (диплом і медаль від імені організаторів урочисто передав Сергій Дзюба) та почесною грамотою Всеукраїнської асоціації ветеранів-підводників (нагороду вручив голова обласної організації цієї відомої в нашій державі і за кордоном асоціації, капітан першого рангу, видатний підводник Ігор Галутва). Також премії імені Леоніда Глібова отримали доктор філологічних наук, професор, заступник головного редактора журналу «Літературний Чернігів», завідувач кафедри слов’янської філології Київського національного лінгвістичного університету Володимир Кузьменко (за літературознавчі і краєзнавчі статті, опубліковані в журналі «Літературний Чернігів» протягом останніх років) та письменниця Ніна

Премію ім. Л. Глібова отримує Володимир Кузьменко (ліворуч)

Ткаченко і фотохудожник Володимир Яковенко з Прилук (їх відзначено за збірку поезій із фотоетюдами «Спалах»). Лауреати читали вірші (звучали поезії Леоніда Глібова, Сергія Дзюби, Ніни Ткаченко та Миколи Лелюка). Прекрасну концертну програму підготували студенти Чернігівського музичного училища імені Л. Ревуцького. На особливу подяку заслуговують і співробітники обласної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка (Ольга Соловцова, Наталія Карбовська та їхні колеги), які підготували таке натхненне, весняне свято, і фундатори премії імені Леоніда Глібова – Літературна спілка «Чернігів» та журнал «Літературний Чернігів». Нагадаємо, що престижну на Придесенні і в Україні премію засновано в 2002 році. Присуджують її щороку в день народження видатного українського письменника Леоніда Глібова: поетам, прозаїкам, літературознавцям, краєзнавцям – за кращі твори, громадським і державним діячам, меценатам – за благодійну діяльність та вагомий внесок у духовне відродження України і рідного краю. Олександр ПАРІЙ, співробітник реґіонального медіа-центру Міністерства оборони України (м. Чернігів)

№ 20 (319) 10 березня 2012, субота http://dponline.cn.ua н а р о д н а т в о р Ч іС т Ь

Майстрині-вишивальниці

«У ПЕРЕДЧУТТІ ВЕСНИ»

Напередодні 8 Березня у чернігівському «Арт-клубі» відбулося відкриття виставки під романтичною назвою «У передчутті весни». Двадцять майстрів-аматорів представили відвідувачам понад сімдесят своїх робіт.

Ц

е картини, виконані здебільшого у техніці традиційної вишивки та вишивки бісером. Всі експонати вражають своєю красою, багатогранністю та розмаїттям: пейзажі, портрети, декоративні прикраси та композиції на біблійну тематику. Варто відзначити високий рівень майстерності у творах. Та й не дивно, адже понад десятиліття на базі Клубу іс-

лись кожна дівчинка з семи років мала готувати собі придане з сорочками та рушниками. Сучасних дівчат цікавить переважно традиційна вишивка. Намагаюся передати їм якомога більше своїх знань. А ще у нашому клубі є один представник чоловічої статі, і за рівнем майстерності він ані трохи не поступається жінкам. До речі, вишивальницею Ольга Краснопольська стала також завдяки натхненню від робіт чоловіка-майстра.

– Історія моєї творчої кар’єри дуже цікава, – продовжила майстриня.

– Взагалі то маю вищу технічну освіту і, навіть, наукові праці в області техніки. Але багато років тому я відвідала виставку відомого майстра з вишивання. Коли побачила його картини, спочатку подумала, що написані маслом, такими вони були досконалими. Це справило на мене неабияке враження, і відтоді вишивка стала не лише моїм хобі, а й основною роботою та частиною життя. Вже й мої невісточки почали вишивати. Я не лише навчаю інших, постійно вчуся й сама. Вже понад 15 років досліджую історію зарубіжної та української вишивки, особливо стиль Чернігівщини. Він хоча

5

й складний, але захоплює своєю довершеністю у кольоровій гаммі та різноманітністю технік. Пригадую й найскладніші та водночас найцікавіші моменти – колись довелося реставрувати старовинну ікону та вишиту бісером сорочку. Майстрині «Арт-клубу» відомі й за межами Чернігова та України. Їхні робити неодноразово було презентовано в обласних виставкових залах. До Ольги Краснопольської за досвідом звертаються жінки з Мени, Коропа, Корюківки, щоб на базі своїх населених пунктів теж створити студії української вишивки.

– Цікавою несподіванкою для жителів села Жукля став приїзд двох наших вишивальниць зі своїми роботами на святкування ювілею місцевого храму, – каже пані Ольга. – Ми долучаємося і до всеукраїнських культурно-мистецьких заходів. Наші дівчата брали участь у створенні «Рушника єдності», рушника «Схід і захід» та вишитій карті України. Вже традиційними стали зустрічі з відомими українськими митцями, а також майстрами з Латвії і Німеччини. А для італійських колег ми нещодавно передали зроблені власноруч українські сувеніри. Алла ПИРОГ

нує студія, де навчають одному з найпопулярніших видів творчості наших прабабусь – вишиванню. Її керівник – відома на Чернігівщині майстриня, організатор виставок і викладач майстер-класів Ольга Краснопольська.

– Вік моїх учениць – від 20 до 70 років. Дуже задоволена, що останнім часом у нас побільшало молоді, – розповіла пані Ольга. – Адже ко-

БУДНІ І СВЯТА дитячої країни

в и Ста в к и

Новгород-Сіверський будинок школярів років двадцять є провідною ланкою дитячого виховання у системі районної освіти. Його діяльність не залишає байдужим ані дітей, ані дорослих. За нинішньої сонливої пори переходу від зими до весни спробуємо поглянути лишень на кілька миттєвостей із життя великого дитячого колективу гуртківців Будинку школярів задля впевненості в тім, що мляве міжсезоння природи зовсім не шкодить гарячим серцям дітей та вправності їхнім золотим рученяткам. Отже уперед! І вже за півгодинного спілкування з директоркою відомої на весь район дитячої інституції Оленою Чмир дізналися стільки цікавого, що починаєш розуміти, чому наша юнь не визнає мінорних настроїв взимку чи на початку весни. Тут лише запропонуй!

перші в області Ось як наприклад із життя туристичного гуртка, яким опікується молодий педагог Євген Балабко. Багато нагород різного ґатунку засвідчують наполегливість і сумлінну роботу з дітьми цього доброго наставника. Але сьогодні і діти, і батьки, і сам вчитель радіють останньому успіху на п’ятому етапі обласного відкритого кубку з техніки пішохідного туризму в Ічні. Перше місце – то найсправедливіший показник роботи. І що найголовніше, то це завоювання першості у всіх видах змагань. Словом – молодці!

Долучилися до акції Раді й діти, і дорослі, що змогли долучитися до акції, яку ініціювала газета «Деснянка вільна» «Поділися теплом свого серця...» Будинок школярів у цій справді гуманітарній справі став

модератором роботи на теренах всього району. Тепер, після оголошення підсумків про участь найбільш сумлінних і активних колективів, зрозуміло, що серед таких є і сіверські достойники, як то Орлівський навчально-виховний комплекс, дитячі роботи з міських навчальних закладів гімназії №1, загальноосвітньої школи №2, державної гімназії імені К. Ушинського та робіт із гуртків Будинку школярів.

Виставка у відомому заповіднику А дорослі і малеча міста нетеплими днями зігріваються теплом від розмаїття робіт дітей. Так під керівництвом досвідчених педагогів Лариси Атрощенко та Олени Гордієнко в історико-культурному заповіднику «Слово о полку Ігоревім» розгорнуто неперевершену виставку з бісероплетіння та української ляльки-мотанки.

Цей захід перетворився на щасливе відвідування всіх охочих поринути у світ народно-вжиткового мистецтва впродовж місяця.

Сподівання на успіх Щорічно діти з кількох десятків гуртків від Будинку школярів беруть участь у чисельних конкурсах обласного та республіканського рівня. Кілька днів тому відправили 10 робіт у Чернігів на конкурс «Перлини Придесення» у Палац дітей та юнацтва. Свої роботи запропонували на суд обласного жюрі діти міської школи №2, Орлівського навчально-виховного комплексу, Будинку школярів тощо. Різноманітні роботи з писанкарства, шкіропластику, флористики, бісероплетіння, в’язання та різьблення новгород-сіверської юні сподіваємося вкотре знайдуть визнання на високому обласному рівні. Успіхів вам, молоді таланти! Борис ДОМОЦЬКИЙ, м. Новгород-Сіверський

http://dponline.cn.ua

6

№ 20 (319) 10 березня 2012, субота http://dponline.cn.ua

№1654005 (колишній: 490699)

у ра м к а х п р о е к т у

Не будьмо байдужими і допоможімо людям знайти одне одного.

від 12.03.2010

Розшукуються: Бушуєв Володимир Броніславович Дата народження: 1965 Географія приблизного пошуку: Росія, м. ПетропавловськКамчатський Остання відома адреса: м. Петропавловськ-Камчатський

№1737449 від 26.08.2010

Розшукується: Акбаров Сайфулло Акрамович Можливе ім’я: Сергій Термін давності: 1988 Географія приблизного пошуку: Україна, Чернігівська обл. Остання відома адреса: Таджикистан, Зафарабадський р-н, Ленінобадська обл., с. Мехнатобад Місце народження: Таджикистан Акбаров Файзуло Акрамович Можливо: Федір Зинков Географія приблизного пошуку: Росія, СНД Остання відома адреса: Таджикистан, Зафарабадський р-н, Ленінобадська обл., с. Мехнатобад

Шукає: Мусоєв Мустафа Ісоєвич Дата народження: 05.11.1970 Історія: Шукаю близьких. Поки батько не помер – жили у Таджикистані, коли помер молодший із братів, переїхали на батьківщину дружини. Після цього зв’язок перервався.

№1661245 (колишній: 1147781) від 23.03.2010

Розшукується: Мазуренко Олена Дмитрівна Дата народження: 1957 Географія приблизного пошуку: Чернігівська обл. Остання відома адреса: Чернігівська обл., Носівський р-н. Місце народження: с. Бойове, Володарський р-н Донецької обл.

Шукає: Мазуренко Світлана Олексіївна Дата народження: 10.02.1980 Місце народження: с. Бойове, Володарський район, Донецька обл. Історія: Мій свекор Мазуренко Леонід Якович шукає свою двоюрідну сестру.

Бушуєва Любов Іванівна Дата народження: 1941 Географія приблизного пошуку: Чернігівська обл., Щорський р-н, с. Боровичі Остання відома адреса: Чернігівська обл., Щорський р-н, с. Боровичі

Нікітіна Світлана Броніславівна (Бушуєва) Дата народження: 1962 Географія приблизного пошуку: Чернігівська обл., Щорський р-н, с. Боровичі Остання відома адреса: Чернігівська обл., Щорський р-н, с. Боровичі

Шукає: Савватєєва Ірина Володимирівна Дата народження: 1986 Історія: Розшукую родичів.

№1666424 (колишній: 1151820) від 31.03.2010

Розшукуються: Шаш Анатолій Григорович Термін давності: 1985 Географія приблизного пошуку: Чернігівська обл., Городнянський р-н, с. Куликівка. Остання відома адреса: Городнянський р-н, с. Куликівка. Місце народження: Городнянський р-н, с. Куликівка.

Шаш Тетяна Григорівна Термін давності: 1985 Географія приблизного пошуку: Чернігівська обл. Остання відома адреса: Чернігівська обл., Городнянський р-н, с. Куликівка Місце народження: Городнянський р-н, с. Куликівка.

Шукає: Шаш Галина Михайлівна (Чайковська) Дата народження: 03.08.1976 Місце народження: Казахстан, с. Сливне Історія: Розшукую своїх двоюрідних сестру та брата по батьку, Шаш Тетяну Григорівну, їй десь 40–41 рік та Шаш Анатолія Григоровича, йому майже 50 років. Остання їхня відома адреса: Чернігівська обл., Городнянський р-н, с. Куликівка. У 1987 році ми отримали від них листа, після цього зв’язок перервався.

С л о в о п р о в е т е ра н а

Катюня, Катерина Гнатівна – друкар районної газети Цій тендітній, чорноокій жінці довелося в житті виконувати нелегку й відповідальну роботу – друкаря. Власне, у Бобровицькій друкарні колектив був завжди суто жіночий. Робили справу дружно й весело. Запам’ятався перший день роботи, – зізнається Катерина Зазимко, – була учнем у гарної привітної жінки Валентини Терещенко. Побоювалась незнайомої, але такої цікавої машини, з-під якої народжувалися газетні сторінки. Якось Валентина Григорівна пішла у справах, я обережно підправила клішинки, передивилася шрифти і запустила машину. Це було справжнім щастям – навчилася друкувати газету.

Друкар районної газети Бобровицька районка завжди народжувалася у муках і радості. Графіки ламало часте від’єднання світла. Тоді журналісти й друкарі мудрували над газетними сторінками ночами. Про себе забували. Будь-що треба було вчасно випустити номер: газети чекали 14–16 тисяч передплатників. Саме друкарі були першими читачами номера. За їхніми коментарями, байдужими чи зацікавленими, журналісти вгадували якість своїх публікацій. У колективі панувала своєрідна аура доброти й дружелюбності. Як лунко сміялася Галина Голуб, влучно жартувала Валентина Терещенко, скільки цікавих історій розповідали Євдокія Куц, Катерина Носач, Валентина Орлова, Людмила Москаленко, Галина Луговська, Віра Деркач… У кожної свій характер, свій, як кажуть, норов. Та ховали особисту приязнь чи неприязнь задля колективної справи – ніколи між собою не сварилися. А це свідчить про справжню інтелігентність робітниць. Як у дружній хорошій сім’ї – підтримували й допоhttp://dponline.cn.ua

магали одна одній, ділилися найпотаємнішим. Відпочивати як і працювати поліграфісти уміли: жартівливі «спринтерські забіги», волейбольні змагання, веселі розмови біля вогнища. І пісні… Катерину за щиру й віддану душу, товариськість у колективі ніжно називали «Катюня». Колись справді була наймолодшою серед корифеїв друкарської справи, потім і сама стала наставницею. А все одно Катюня. Має своєрідний робітничий талант Як і всі колеги освоїла суміжні спеціальності. Могла не лише працювати на друкарській машині, а й набирати тексти у складальному цеху. Друкарські машини – старі, розтерзані. Та жінки ходили біля них по-господарськи. Друкували газету завжди вночі. У Катерини Гнатівни робота завжди ладилася. Ще у 1973-му вона отримала звання ударника соціалістичної праці. У 80-х посіла третє місце в області серед друкарів. Її портрет постійно був на дошці пошани в області. Тому коли підприємство одержало друкувальну машину автомат-самонаклад ПС3, саме Катерині Зазимко доручили працювати на ній. Тут учитися не було в кого. Сама

опанувала складну техніку. Мабуть, її матінка природа наділила технічною, інженерною жилкою. Ще як починала вона трудовий шлях на Бобровицькому цукровому заводі, люди підмітили, як це невеличке жваве дівча швидко опанувало професію апаратниці. …Автоматична друкувальна машина не простоювала ані хвилини. А скільки було замовлень зі столичних підприємств… Мільйонними накладами йшли бланки із заводу «Комуніст», галантерейної фабрики. Завжди біля робочого місця гори надрукованих замовлень, особливо під час виборних кампаній: плакати, агітки. А скільки довелося знести як редакція перейшла на комп’ютерний набір. Із невеличких, набраних на комп’ютері листків треба було зробити кліше для друкарської машинки. Знову Катюня сиділа під час «друкарської революції», оволодівала новинкою.

…Щаслива материнська доля Двох синів зростили Зазимки. Старший Олег закінчив два виші, нині обіймає посаду в обласному управлінні внутрішніх справ. Сергій живе у столиці, працює на телебаченні, в колективі телеканалу 1+1. Доля підготувала Катерині ще й домашнє випробування6 тяжко захворів чоловік, рано пішов на інвалідність. Освоїла медсестринські навички. Сім разів на добу потрібно було робити ін’єкції чоловікові. Якби не моральна підтримка колег, хтозна чи витримала б. Вже на пенсії Катерина Гнатівна. 33 роки віддала друкарні, понад 40 – загального стажу. Живе у чарівному місці: її город виходить до річки. Діти посадили молодий сад – радій, мамо. Доручають доглядати наймолодшу онуку – Єву, бабусину розраду. Сусіди називають

Катерину своїм домашнім лікарем, робить ін’єкції стареньким, натренувало своє горе.

З героїчних Козар Напружена трудова біографія дається взнаки – часто серце турбує. У такі хвилини згадує свою маму – теж терплячу, совісну людину. Родом з героїчних Козар. Пекла хліб партизанському загону, яким командував Юрій Збанацький. Як вижила у ті страшні роки – лише Богові відомо. Із малими чотирма дітками по лісах, болотах. Мабуть, лишилася на світі, гадає Катя, щоб дати життя їй – наймолодшій. І батько пройшов дві війни. Знайшлася Катя у 1947. Старші її доглядали як квіточку: одяг шили, леліяли. У Бобровиці прижилась за старшою сестрою Ганною: весь вік була передовою свинаркою у бобровицькому колгоспі. Старший брат Василь – заслужений будівельник СРСР, кілька років працював на Кубі. Племінник відбудовував Вірменію після землетрусу. Словом, Гнатівна – із чесного працьовитого роду. Цим і пишається, й живе. Світлана СКРИПКА м. Бобровиця

http://dponline.cn.ua

оголошення

з о фі ц і й н и х д ж е р е л

Сказ –

це небезпечно

Останнім часом почастішали випадки захворювання на сказ не лише серед свійських тварин, але й серед жителів нашої області.

Т

ак цьогоріч у Ніжині 8 лютого хвора на сказ собака покусала господаря та його доньку. В цей же день працівники лікарні зробили щеплення постраждалим та свійським тваринам цього господарства. Хвора собака через кілька діб померла.

11 лютого в с. Оболоння Коропського району близько 23 години три лисиці покусали юнака. Тварини втекли лише тоді, як на допомогу прибігла рідня. Постраждалий перебував на стаціонарному лікуванні. Обласна СЕС підтвердила в минулому році 64 випадки захворювання тварин, серед яких – 25 диких. В 53 населених пунктах області було об’явлено карантин. Медичну допомогу отримали 746 жителів Чернігівської області. В 2011 році від сказу померла жителька Менського району, яку покусала невідома тварина. Сказ – надзвичайно небезпечне захворювання вірусного походження, при якому уражаються клітини головного і спинного мозку. Зараження виникає внаслідок укусу хворих тварин (собак, кішок, лисиць, вовків), коли вірус сказу, виділяючись зі слиною, потрапляє через рану у кров. Хвора тварина в момент укусу може не мати видимих ознак сказу. Тому більшість укусів тварин потрібно вважати небезпечними. Інкубаційний період хвороби триває 12–60 днів, захворювання триває не більше ніж 3–5 днів і найчастіше закінчується смертю. Якщо сталося лихо, постраждалого треба негайно доправити до лікувального закладу, де йому буде введено антирабічну сиворотку. Курс лікування потрібно починати негайно, в день укусу, бо кожен зайвий день знижує імовірність одужання. Наприкінці ще раз нагадуємо про потребу щеплення свійських тварин від сказу, виконання основних правил поведінки з дикими тваринами. Валентина ПРИБИТЬКО, методист НМЦ ЦЗ та БЖД Чернігівської області

ГОЛОВНе упРАВЛІННя юСТицІї у Чернігівській області повідомляє, що станом на 01.03.2012 найбільшу заборгованість із виплати заробітної плати мали такі підприємства:  ТОВ «Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв»;  ВАТ «Хімтекстильмаш»;  ДП «Пожспецмаш»;  ВАТ «Прилуцький ефіроолійний комбінат»;  ЗАТ «Маслозавод Прилуки»;  ПАТ «Прилуцький завод «Білкозин»;  ТОВ «НДЦ Обрій»;  ВАТ «Чернігівбуд».



рекламного відділу «Деснянки вільної» – 4-40-07

13 березня о 16:00 у приміщенні БМУ «Житлострой-2» ВАТ «Чернігівбуд» на третьому поверсі відбудуться

позачергові збори ВГО ТВ Аппу. ПоряДок ДеННий: Стратегія розвитку ВГО ТВ АППУ на 2012 рік. До уваги акціонерів

ВАТ «ЧеРНІГІВГАЗБуД» повідомляє, що загальні збори акціонерів відбудуться 30 квітня 2012 року Початок о 12 годині за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 225-А ПОРЯДОК ДЕННИЙ: 1. Звіт правління про фінансово-господарську діяльність товариства в 2008–2011 рр.

2. Звіт наглядової ради товариства за 2008–2011рр.

3. Звіт ревізійної комісії за 2008–2011рр.

4. Затвердження річних результатів діяльності, фінансової звітності та балансу товариства за 2008–2011 рр.

5. Порядок покриття збитків товариства за 2008–2011 рр.

6. Перевибори та обрання членів наглядової ради.

7. Перевибори голови правління ВАТ.

8. Перевибори голови та членів ревізійної комісії.

9. Внесення змін до статуту товариства та затвердження його в новій редакції, визначення уповноважених осіб для підписання та державної реєстрації статуту. Реєстрація акціонерів проводиться від 10:30 до 11:30 год. При собі мати паспорт, сертифікат або доручення. Основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства найменування показника

період 2008

2009

2010

Усього активів 1838 5696 2344 Основні засоби 788 771 672 Довгострокові фінансові ін3 0 0 вестиції Запаси 488 586 249 Сумарна дебіторська забор- 260 768 546 гованість Грошові кошти та їхні екві139 3264 9 валенти Нерозподілений прибуток –1762 –3127 –3502 Власний капітал 170 –1195 –1570 Статутний капітал 1292 1292 1292 Довгострокові зобов’язання 0 0 0 Поточні зобов’язання 1668 6891 3914 Чистий прибуток (збиток) –1762 –3127 –3502 Середньорічна кількість 5166320 5166320 5166320 простих акцій (шт.) Чисельність працівників на 52 51 53 кінець періоду (осіб)

2011 4066 602 0 1255 1174 816 –4152 –2220 1292 0 6286 –4152 5166320 47

Колектив Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка висловлює глибоке співчуття голові Ради ветеранів університету, професору Анатолію Івановичу Паніну та його родині з приводу тяжкої втрати – передчасної смерті сина доцента Ігоря Анатолійовича пАНІНА.

п р и в ат ні ог оло ш е н н я

продам • 1-кімнатну квартиру в м. Чернігів, вул. Незалежності, 74 (40 м2, 3/9 панельного будинку, кухня 8,5 м2, бронедвері, частковий ремонт). Без посередників. Тел.: (095) 833-65-27, (097) 392-59-78.

• Інкубатори на 1000 яєць і 80 шт. Тел. (04622) 3-63-26.

• Приватизовану земельну ділянку 0,1 га під будівництво житлового будинку в Ст. Білоусі. Повністю збудований підвал, маються будматеріали. Тел.: (095) 833-65-27, (097) 392-59-78.

• Лижі нові (без кріплення, 170 см і 195 см, вир-во Білорусь); лижі нові (без кріплення, спортивно-бігові, 170 см і 165 см, марки «Тиса» і «Юність», вир-во Львів). Тел.: 5-95-98, (050) 441-78-40.

• Будинок в с. Стольне Менського р-ну (газ, вода, 35 соток землі, гараж, госп. будівлі, сад). Тел. (067) 308-82-19.

Куплю • Човен, весла, велосипед, бінокль, трубу підзорну, імпортний холодильник, морозильну камеру, дачу з будинком біля міста, гараж. Тел. 610-050.

• Аккумулятор з авто, стару газову колонку, газову плиту, автомобіль ВАЗ чи Таврію, електроінструмент, зварювальний апарат на 220 В, комбайн кухонний «Мрія». Тел. 93-38-21.

Агроном, садовод профессионально обрежет и спилит плодовые деревья. Тел.: 623-690, (098) 488-86-11. Делаем каркасные дома под ключ. Наш материал + работа от 250 у.е./м2. А также русские бани и дачи. Чистим колодцы, пилим аварийные деревья. Выезд по области. Тел.: (099) 739-09-41, (063) 268-29-58. На постійну роботу підприємство запрошує АГРОНОМА з досвідом роботи. Зона відповідальності 3–5 тис. га Гідна з/п. Повний соцпакет. Тел. (050) 844-43-37.

№ 20 (319) 10 березня 2012, субота

7

головне управління юстиції у Чернігівській області оГолошує коНкурс на заміщення вакантних посад: – головного спеціаліста відділу матеріально-технічного забезпечення Головного управління юстиції у Чернігівській області. Вимоги: вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста в галузі знань «Право»; стаж роботи за фахом на державній службі на посаді провідного спеціаліста не менше 1 року або стаж роботи за фахом в інших сферах не менше 3-х років, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером, громадянство України; – провідного спеціаліста сектору по роботі зі зверненнями громадян, контролю та організаційного забезпечення Головного управління юстиції у Чернігівській області. Вимоги: повна вища юридична освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста в галузі знань «Право», стаж роботи за фахом на державній службі на посаді спеціаліста І або ІІ категорії не менше 1 року або стаж роботи за фахом в інших сферах не менше 2-х років, громадянство України; – провідного спеціаліста відділу нотаріату Головного управління юстиції у Чернігівській області (на час відсутності основного працівника). Вимоги: повна вища юридична освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, магістра, стаж роботи за фахом на державній службі на посаді спеціаліста І або ІІ категорій не менше 1 року або стаж роботи за фахом в інших сферах не менше 2-х років, громадянство України; – начальника Борзнянського районного управління юстиції (на час відсутності основного працівника). Вимоги: повна вища юридична освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, магістра, стаж роботи на державній службі в сфері правової діяльності на посаді головного спеціаліста не менше 3-х років або стаж роботи за фахом в інших сферах не менше 5-ти років, громадянство України; – начальника реєстраційної служби Срібнянського районного управління юстиції. Вимоги: вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста в галузі знань «Право»; стаж роботи за фахом на державній службі на посадах головного спеціаліста не менше 2-х років або стаж роботи за фахом на керівних посадах в інших сферах не менше 3-х років, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером, громадянство України; – завідувача сектором державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Коропського районного управління юстиції. Вимоги: вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста в галузі знань «Право»; стаж роботи за фахом на державній службі на посадах головного спеціаліста не менше 2-х років або стаж роботи за фахом на керівних посадах в інших сферах не менше 3-х років, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером, громадянство України; – головного спеціаліста відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції. Вимоги: вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста в галузі знань «Право»; стаж роботи за фахом на державній службі на посадах провідного спеціаліста не менше 2-х років або стаж роботи за фахом в інших сферах не менше 3-х років, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером, громадянство України; – головного спеціаліста відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Козелецького районного управління юстиції. Вимоги: вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста в галузі знань «Право»; стаж роботи за фахом на державній службі на посадах провідного спеціаліста не менше 2-х років або стаж роботи за фахом в інших сферах не менше 3-х років, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером, громадянство України; – головного спеціаліста сектору державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Борзнянського районного управління юстиції. Вимоги: вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста в галузі знань «Право»; стаж роботи за фахом на державній службі на посадах провідного спеціаліста не менше 2-х років або стаж роботи за фахом в інших сферах не менше 3-х років, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером, громадянство України; – головного спеціаліста реєстраційної служби Семенівського районного управління юстиції. Вимоги: вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста в галузі знань «Право»; стаж роботи за фахом на державній службі на посадах провідного спеціаліста не менше 1 року або стаж роботи за фахом в інших сферах не менше 3-х років, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером, громадянство України; – головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ічнянського районного управління юстиції. Вимоги: повна вища юридична освіта, стаж роботи за фахом на державній службі на посаді провідного спеціаліста (старшого державного виконавця або державного виконавця) не менше 1 року або стаж роботи за фахом в інших сферах не менше 3-х років, громадянство України, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером; – державного виконавця центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції. Вимоги: вища юридична освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра, спеціаліста, громадянство України, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером; Додаткову інформацію щодо основних функціональних обов’язків, розміру та умов оплати праці надає кадрова служба. Документи приймаються відділом кадрової роботи та державної служби Головного управління юстиції у Чернігівській області протягом 30-ти календарних днів із дня опублікування оголошення за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 43, каб. 109, тел. 698-068.

http://dponline.cn.ua

8

№ 20 (319) 10 березня 2012, субота

остання сторінКа

http://dponline.cn.ua

ш к о л а С п о р т и в н оЇ м а й С т е р н о С т і

І ЯК ЗА ТАКИХ УМОВ

чемпіони виростають?

А таки виростають. Нагадаємо, мова йде про відділення обласної школи вищої спортивної майстерності (ШВСМ), що в м. Бобровиця. Важкоатлетичну секцію створив ще в далекому 1974-му й нині її очолює заслужений тренер України, заслужений працівник фізичної культури і спорту Микола Мольченко.

Т

ут підготовлено плеяду спортсменів, які показували чудові результати у змаганнях найвищого ґатунку, встановлювали всеукраїнські та європейські рекорди. Не зайвим буде нагадати ці імена. Найвищих досягнень добилася Ольга Коробка, неодноразова чемпіонка Європи, срібна призерка Пекінської олімпіади (2008 р.) та бронзова чемпіонка світу, заслужений майстер спорту. Добре відоме у спортивних колах й ім’я Віти Руденок. У Бобровиці підготували більше десятка майстрів спорту України. Нині тут тренується чотири, та один майстер спорту міжнародного класу. Микола Мольченко (син Миколи Миколайовича Мольченка), Тетяна Глушак, Тетяна Гнечко, Володимир та Федір Гаврилеї, Роман Король, Олександр Носач, Володимир Зазимко, Роман Козюба, Ольга Романенко, Сергій Хижняк, Микола Жолак, Яна, Інна та Юлія Назаренки. А про ще більший перелік першорозрядників годі й говорити. Микола Мольченко створив у Бобровиці справжню кузню чемпіонів. Але наразі мова про інше. Про умови, в яких гартуються юні таланти, про матеріально-технічну базу відділення ШВСМ. Два роки тому начальник відділу з питань фізичної культури та спорту облдержадміністрації Микола Лазаренко затягнув президента Національного олімпійського комітету України Сергія Бубку до тренувального залу важкоатлетів, щоб очільник такого високого ґатунку особисто пересвідчився, в яких умовах виростає майбутня спортивна честь країни.

Мініатюрний спортивний зал: тренується майстер спорту міжнародного класу Микола Мольченко

Жах! Вже років з п’ятнадцять колишній клуб цукрового заводу не опалюється. У спортзалі та роздягальні взимку температура знижується до п’яти градусів. Будівля всередині обідрана, занедбана. Спортсмени ж тренуються у підвалі. До справи долучився голова Чернігівської обласної адміністрації, він же голова обласного осередку НОК України Володимир Хоменко. Було виділено кошти на ремонт приміщення, а насамперед – збудовано газову котельну, під’єднано опалення. Вже вкладено близько 300 тисяч гривень. Справа начебто зрушила з мертвої точки. Але біда. Восени минулого року, від дощів і поривів вітру зірвало чималий шмат заліза з да-

ху, який не ремонтували, мабуть, ще з часів, коли будинок належав панській економії. Тож вода не те, що просочилася, а дісталася навіть до підвалу, руйнуючи все на своєму шляху.

пОГОДА

«Кузня чемпіонів». Будівля, якій близько двохсот років

А коштів на ремонт знайти ніяк не вдавалося. І тут руку допомоги подав народний депутат України Іван Куровський. Він направив з Києва бригаду будівельників та профінансував ремонт. Основний обсяг робіт було виконано ще до Нового року, а через півтора місяця будівлю накрили металопрофілем. Тепер у приміщенні сухо, але мріється вже про більше. Микола Мольченко, показуючи приміщення, із захопленням розповів, що він тут бачить у майбутньому.

– Ось тут плануємо облаштувати другий тренувальний зал, набагато більший від того, що є, – каже заслужений тренер України. – А ось тут буде душова. А нагорі добре б обладнати кімнату для проживання спортсменів з навколишніх сіл – з Озерян, наприклад. Але для цього потрібні кошти. На спонсорів єдина надія...

– У нас як кажуть: є Микола Мольченко – є результат! І це правда, – долучився до розмови начальник відділу у справах молоді і

спорту Бобровицької райдержадміністрації Валентин Кравченко.

– І якщо створити йому умови для нормального тренувального процесу, рекордсменів би побільшало... Нині тут тренується до двох десятків юнаків та дівчат, а в пікові часи на тренування приходило 72! І як вони умудрялися працювати на одному дірявому помості? Черга стояла! За тих умов росла, починаючи з третього класу, Ольга Коробка, Віта Руденок... У ненабагато кращих шліфує свою майстерність юна зірочка важкої атлетики 14-річна Яна Назаренко, яка вже виконала норматив майстра спорту України і з успіхом бореться за призові місця з дорослими у своїй ваговій категорії 53 кг. Ця школа вищої спортивної майстерності варта уваги. Якби ж нею серйозно зацікавилися спонсори. Якби... Віталій АДРУГ Фото автора

Стеля після дощу

НеДІЛя,

пОНеДІЛОК,

ВІВТОРОК,

СеРеДА,

14.03

15.03

06:22 18:00 11:38

06:20 18:01 11:41

06:18 18:03 11:45

06:16 18:04 11:48

06:14 18:06 11:52

11.03

Схід Захід Тривалість дня

12.03

13.03

ЧеТВеР,

Хмарність, опади

Деснянка вільна

Засновник та видавець – ТОВ «Редакція газети «Деснянська правда». Реєстраційне свідоцтво ЧГ № 465-114ПР від 22.04.2010 р. Директор Лариса МІЛОВА. Редактор Леся КОШеЛЬ. Тел. 678-200. Перший заступник редактора петро ГРОМОВиЙ. Тел. 4-44-42. Заступник редактора Віталій АДРуГ. Тел. 4-21-92. Відповідальний секретар Світлана СОКОЛ. Тел. 4-44-42.

Температура повітря, 0C

Ніч

–6

День

+4

Ніч

–5

День

Вітер, м/c Атм. тиск, мм рт. ст.

пд, 6

пд, 8

767

758

ТеЛеФОНи ВІДДІЛІВ РеДАКцІї: суспільно-політичних питань: 4-22-71; економіки: 4-45-42; соціальних питань: 4-41-36; гуманітарної сфери: 4-44-12; реклами: 4-40-07. Факс: 4-21-92, 4-40-07. Комп’ютерна верстка та дизайн: Ганна ЗеВКО, Світлана КуЗЬМеНКО. Коректори: Альона ШеВЧеНКО, Олена ШеРеМеТ. пеРеДпЛАТНІ ІНДеКСи: дворазовий розширений – 49086; дворазовий – 49087 та четверговий розширений випуск – 49088.

0

Ніч

–12

День

Ніч

пд-Сх, 6

Сх, 5

пд, 2

Зах, 5

Зах, 7

763

771

774

773

767

+1

0

Адреса редакції: 14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 62, 3-й поверх. Веб-сайт: www.dponline.cn.ua. електронна пошта: despravda@ukr.net. Віддруковано у ПАТ «ПВК «Десна», 14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 62. Газета виходить двічі на тиждень (четвер, субота). Тираж тижня – 15 600. Розповсюджується по передплаті. Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій. Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та рекламодавці. Знаком та імідж позначені матеріали рекламного змісту. Листування з читачами – тільки на сторінках газети.

®

День

+5

Ніч

–6

День

–1

пн-Зах, пн-Зах, пн-Зах, 7 6 8

764

768

770