http://sivertime.com.ua
№ 55 (354) 12 липня 2012, четвер
e-mail: despravda@ukr.net
+
авось ка пол
е з н ая г а з е т а
пригодится
ГОЛОВНА ГАЗЕТА ЧЕРНІГІВЩИНИ
Чи знаєте ви мову жестів?
Про це можуть у вас запитати під час другого Всеукраїнського перепису населення
стор.2
е к С к Л Ю з и в н е і н Т е р в’ Ю
НА КРАЮ ЗеМлІ.
Море лаптєвих, вічна мерзлота і шахти із золотом
Ніжинська «Калинонька» повернулася з Болгарії з перемогою
стор.6-7 Фото Лариси ГАЛЕТИ
18-річний Женя Руденький виніс дитину із палаючого будинку Написати про чернігівця Анатолія Бездідька, колишнього шахтаря, порадив мені хороший знайомий: – Я для газети такого героя знайшов! Він десять років на Півночі золото добував! Цікаве прожив життя. Є у нього багато чому повчитися… Словом, справжній ексклюзив!
стор.5
стор.8 Підкорювач гірських вершин Євген Білецький
стор.9
п е р е м о Ж Ц і р о з і г р а Ш і в: з н а Й о м С Т в о з б Л и з Ь к а
«Удома розберемося, що і до чого»
З
а його відвертим зізнанням, вона в нього одна-єдина. Вважає, що і зовні приваблива, і розумниця, і з характером, душевна і дотепна… Саме така думка склалася у Миколи Халиманенка про «Деснянку вільну». Він і номер газети приніс, який вийшов ще в період становлення нашого молодого видання. Дбайливо розгладив на столі зморшкуваті аркуші кількарічної давнини, і поважно показав на першій сторінці журналістську статтю зі знімком. – Це я веду коника. Впізнаєте?.. А за плугом – син Костянтин, – роз’яснює гість. – Він так і залишився в Павлівці. А Віра, дочка, – на пенсії, у Чернігові проживає. Утіхою нам, старим, четверо внуків і правнук… Дещо дізнався і про дідуся з бабусею. Миколі Масимовичу – 81, Ніна Михайлівна на дев’ять років молодша. Обоє з Павлівки Ріпкинського району. Микола досконало володіє теслярською справою. Дві школи фабрично-заводського навчання закінчив: у Чернігові – за власним бажанням та
у тодішній Ворошиловградській області – примусово, з колгоспу забрали. Працював на лісорозробках у Кемеровській області. Звідти призвали до армії, відслужив неподалік Архангельська в артвійськах. Повернувся у рідне село, одружився. Був обліковцем на фермі, секретарем сільради, завгоспом. З початку сімдесятих, коли об’єднали в один два колгоспи, до 1993 року трудився бригадиром теслярів. Навички й досі не втратив: зможе і воза ладного, і сани-«скороходи» змайструвати. Ніна Михайлівна теж на своєму віку наробилася: дояркою, телятницею, у ланці… Але і тепер корівку тримає… – Блендером вмієте користуватися? – насамкінець запитую про виграний у головному розіграші «Деснянки вільної» приз. – Я навіть не знаю, що це таке. Удома розберемося… Кажете, овочі подрібнювати, соки готувати, креми, коктейлі… Це не для нас із Ніною, ми звикли по-старинці. Отож, комусь із дітей подарую. Олександр ФАЛЬЧЕВСЬКИЙ Фото Євгенії ЗБОРЩИК