Деснянка вільна №375

http://sivertime.com.ua e-mail: despravda@ukr.net

№ 76 (375) 22 вересня 2012 року, субота ГОЛОВНА ГАЗЕТА ЧЕРНІГІВЩИНИ

Соціальні ініціативи. Путівка в життя

В і т а є м о!

21 вересня Чернігів відзначав 1320-річчя заснування та 69-ту річницю визволення міста від фашистських загарбників

стор.3 Щоб комфортно було малечі й дорослим

стор.4 Як Вас звати, лікарю Безродний?

стор.6 VI Всеукраїнські молодіжні ігри серед спортсменівпаралімпійців

стор.7

З

цієї нагоди в обласному центрі відбулися урочисті заходи, зокрема церемонія покладання квітів до братської могили у сквері Попудренка, військовий парад на Красній площі, урочиста хода та мітинг на Меморіалі Слави. До речі, цьогоріч на святкуванні вперше використали червоний стяг, що був встановлений на приміщенні обласної ради у день визволення 21 вересня 1943 року (зазвичай полотнище прапора зберігається в історичному музеї імені В. Тарновського). Також під час

урочистостей презентували штандарти усіх 11-х військових частин, які визволяли Чернігів. Звичайно ж на свято зібралися ветерани Великої Вітчизняної війни, які не лише визволяли нашу Батьківщину від ворога, а й відбудовували міста і села після нищівної навали. Тож вклонімося їхній життєвій мудрості та багатому досвіду, схилімося перед їхньою незламністю у роки воєнного лихоліття та післявоєнної відбудови.

н а ш а Іс т о рі я

Макет Дитинця у форматі 3D презентували у Борисоглібському соборі 19 вересня відбулася презентація макета верхнього замку Чернігівського Дитинця у форматі 3D, яку організував Національний архітек­турноісторичний заповідник «Чернігів Стародавній».

А

вторський колектив, до складу якого увійшли чернігівські історики та краєзнавці Сергій Сергєєв, Ігор Ігнатенко і фахівець з комп’ютерної графіки Андрій Дєдов упродовж півроку намагалися відтворити всі об’єкти, які були на Цитаделі, спираючись на картографічні, письмові джерела, а також результати археологіч­них досліджень на території чернігівського вала. Історична довідка: Дитинець – укріплене городище, яке виникло наприкінці VII ст. на верхньому плато правого корінного берега річки Десна. Дитинець дав початок майбутній столиці Чернігово-Сіверського князівства. У період розквіту площа Дитинця становила 15-16 гектарів. Його було оточено земляним валом із дерев’яною стіною і глибоким ровом, він мав три в’їзди: Водні, Київські та Погорілі ворота. На Дитинці розміщувалися князівський двір, садиби багатої знаті і головні собори міста Чернігова.

2

№ 76 (375) 22 вересня 2012 року, субота http://sivertime.com.ua

26 вересня відзначатиме День народження народний депутат України Валерій ДУБІЛЬ

Валерію олександровичу! З Днем народження сердечно Вас вітаємо! По життю – щасливої дороги, здоров’я, мудрості і перемоги! Ви людям помагаєте, Ви за програму добрих справ. За щиру усмішку, підтримку, допомогу Ми дуже-дуже вдячні Вам! Сім’я Ганни КАБеНОК та її педагог Ірина ВОРОТНІКОВА

Дорогий Валерію Олександровичу,

В

з Днем народження!

ід душі бажаємо Вам доброго здоров’я, сімейних гараздів, щирих і добрих друзів, надійних помічників. Нехай щодня Вас по життю супроводжує натхнення, успіх і віра у добро. Бережи Господь Вас та Ваших рідних. Чернігівська міська громадська організація багатодітних «Сім’я»

з ком петентн и Х д Жерел

Найменування громадської організації

Н

аказом Міністерства юстиції України від 05.03.2012р. №368/5 затверджено Вимоги щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу. Цим законодавчим актом встановлено відмінність між поняттями «найменування» та «назва» юридичної особи. «Найменування» складається з організаційно-правової форми юридичної особи плюс назва. Для громадських організацій організаційно-правовою формою є саме «громадська організація». «Назва» може складатися з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію щодо мети діяльності, виду, способу утворення, залежності юридичної особи та інших відомостей згідно з вимогами до найменування окремих організаційно-правових форм юридичних осіб, установлених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та законами України. Закон України «Про об’єднання громадян» визначає, що назва громадської організації має складатися з двох частин – загальної та індивідуальної. Загальна назва (рух, конгрес, союз, спілка, об’єднання, фонд, фундація, асоціація, товариство тощо) може бути однаковою у різних об’єднань громадян. Індивідуальна назва об’єднання громадян – обов’язкова і має суттєво відрізнятися від індивідуальних назв зареєстрованих в установленому порядку об’єднань громадян з також загальною назвою. До того ж, вимогами щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу передбачено, що назва юридичної особи не може містити посилання на організаційно-правову форму (тобто не повторюється, що це громадська організація). Назва юридичної особи береться у лапки та зазначається безпосередньо після організаційно-правової форми суб’єкта господарювання. Законодавством передбачено заборону на використання у найменуванні юридичних осіб повних чи скорочених найменувань органів державної влади або органів місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичних державних найменувань, перелік яких установлює Кабінет Міністрів України, – у найменуваннях юридичних осіб приватного права. Термінів, абревіатур, похідних термінів, заборона використання яких передбачена законами України. Найменування юридичної особи не може бути тотожним найменуванню іншої юридичної особи. Інформацію про зареєстровані громадські організації вносять до Єдиного реєстру громадських формувань та Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Перевірити чи немає тотожних найменувань громадської організації із зазначених реєстрів може кожен громадянин на веб-сайтах http://rgf.informjust.ua та http://irc.gov.ua. Ірина ЖМАКА, заступник начальника реєстраційної служби Головного управління юстиції у Чернігівській області

http://sivertime.com.ua

д ата

Чернігівський виш відзначив повноліття! Чернігівській державний інститут економіки і управління відзначив 18-річчя з дня свого заснування. На урочистості до фізкультурнооздоровчого комплексу завітали студенти, викладачі та керівництво навчального закладу, а також секретар міськради олег Шеремет, який також свого часу у цьому виші здобував освіту.

В

сі, хто виступав на сцені, сподіваються, що Чернігівський державний інститут економіки і управління й надалі буде одним із кращих навчальних закладів України. Адже за роки свого існування викладачі вишу підготували понад десять тисяч кваліфікованих фахівців. Багато випускників стали кандидатами наук, керівниками підприємств і організацій, розпочали власний бізнес. До речі, серед абітурієнтів популярністю користуються такі напрямки: «Фінанси», «Облік і аудит», «Менеджмент організацій», «Правознавство». У нашій області ЧДІеУ єдиний навчальний заклад, де готують фахівців зі спеціальностей «Маркетинг», «економічна

кібернетика», «Водні ресурси», «Будівництво», «Геодезія, картографія та землеустрій», «Агрономія». До того ж, студенти в інституті не лише навчаються, а й займаються спортом, беруть активну участь у художній самодіяльності та мандрують світом. За сумлінну працю та з нагоди свята почесними грамотами Чернігівської міської ради нагороджено: ректора інституту у 1994–2002 рр. Бориса Суховірського та декана фінансово-економічного факультету Людмилу Ремньову. А подяками – завідувачку кафедри іноземних мов Аллу Полякову та завідувача навчальних корпусів Євгена Васильєва. Лариса ГАЛеТА

к и с е н ь – д і т я м!

Ноу-хау в пологовому будинку Зріджений кисень, що вкрай потрібен новонародженим та їхнім матерям, які перебувають у Чернігівському пологовому будинку, зберігають тепер в окремій ємності приміщення концентраторної станції. розташована вона на подвір’ї медичного закладу. До цього балони з газом були у відділеннях, що створювало додаткові незручності у транспортуванні, до того ж, таке зберігання не відповідало сучасним вимогам техніки безпеки.

П

ро створення окремої кисневої станції керівництво закладу замислилося ще тоді, коли у 2010 році в одній із клінік Луганська через вибух кисневого балона загинуло шістнадцять людей. За словами голов-

ного лікаря пологового будинку Василя Гусака, концентраторна станція, яку нещодавно ввели в дію, не лише економніша (адже за останній час вдалося заощадити понад 20 тисяч гривень), а й цілком безпечна – кисень через мідні

трубки подається безпосередньо до відділень та реанімаційного блоку. Отож, тепер медики не матимуть клопоту із громіздкими та важкими балонами. На придбання, встановлення та введення в експлуатацію станції було спрямовано майже півмільйона гривень із міського бюджету. Василь Гусак також зазначив, що за рік роботи нове обладнання здатне виробляти понад п’ять тисяч кубометрів кисню, що дорівнює об’єму майже 900 балонів. А ще – станція сама вироблятиме кисень з повітря, що можна вважати сучасним ноу-хау. Лариса ШМАТОК

м итн и ц я інФорм Ує

моВоЮ ц иФр

Більш ніж половину коштів витрачаємо на... харчі

З

а даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств, середньостатистична сім’я нашої області у минулому 2011 році витрачала за місяць 3376 гривень, а кожен житель – 1740 гривень. Більше ніж половину коштів (56%) населення спрямовувало на харчування, понад чверть (27,5%) – на непродовольчі товари та послуги. Суттєву частину гривень люди витрачали на оплату житла та комунальні послуги, в середньому 207 гривень (6,1% сукупних витрат). Щомісяця купували одяг та взуття на 141 гривню (4,1% сімейного бюджету), на товари та послуги з охорони здоров’я витрачали 95 гривень (2,8%), на зв’язок – 65 (1,9%). Витрати на купівлю предметів домашнього вжитку, побутової техніки та поточне утримання помешкання становили 81 гривню (2,4%). А на відпочинок і культурні послуги населення спрямовувало 1,4% сімейного бюджету, на освіту – 0,7%. На алкогольні напої та тютюнові вироби – 1,2% та 1,6% відповідно. Лариса ГАЛеТА

Перевезення готівки та банківських металів через кордон

П

остановою Правління Національного банку України від 25.07.2012р. № 312 внесено зміни до Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, повідомляє Чернігівська митниця. Отож за новими правилами фізична особа-резидент може вивозити за межі України та ввозити в Україну готівку без письмового декларування митному органу у сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро. У протилежному випадку кошти мають бути письмово задекларовані у митному органі в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), лише на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро. Фізична ж особа-нерезидент може вивозити за межі України та ввозити в Україну готівку без письмового декларування митному органу у сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, інакше – за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі у сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро. Якщо ж, фізична особа-нерезидент вивозить за межі України готівку, сума якої не перевищує суми готівки, письмово задекларованої цією особою митному органу при ввезенні в Україну, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро. Вивезення готівки проводиться за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

№ 76 (375) 22 вересня 2012 року, субота http://sivertime.com.ua с о ціа л ьні ін ціат и в и

Путівка в життя Ч

верть безробітних в Україні – молодь, кажуть соціологи. Справді, на жаль, в нашій країні не може знайти роботу кожна третя молода людина, яка бажає працювати. Чимало з них навіть зневірилися, що десь можуть реалізувати свої здібності. І це – світове явище. Сьогодні саме на молодь припадає майже 40% світового безробіття. За статистикою Європейського Союзу, цей показник серед молодих людей в 2,4 раза вище, ніж серед дорослих. Як довго може тривати такий стан справ? Справді, існують світові та європейські тенденції. Українська молодь у пошуках роботи – не дуже активна, але й не відрізняється у цьому від своїх ровесників у країнах ЄС, де трудовою апатією «уражено» 62% молодих людей. Ситуація – небезпечна для нашої країни. За певний час покоління нинішніх працівників піде на пенсію. Внаслідок цього виникне диспропорція в обсязі трудових ресурсів України, яка негативно позначиться на темпах зростання економіки та доходах більшості громадян нашої країни. Щоб цього не сталося, треба діяти негайно. Президент України Віктор Янукович виступив з пакетом соціальних ініціатив, одна з яких була втілена в новому Законі України «Про зайнятість населення». Головне із завдань, яке поставив глава держави – розпочати вирішення найскладнішої соціальної проблеми сучасності. А саме – дати молоді путівку в трудове життя. Держава робить кроки назустріч особистій ініціативі молоді. Тим, хто став на облік у центрі зайнятості, пропонують сприяння в організації власного бізнесу і порадою, і коштами. Після опрацювання бізнес-плану, навчання основам підприємництва, учасник цієї програми зможе отримати матеріальну

допомогу для заснування і розвитку власного підприємства. Нові соціальні ініціативи суттєво стимулюють працедавця створювати для молоді робочі місця. Йому пропонують протягом року повну компенсацію єдиного соціального внеску (платежу до Пенсійного фонду, включно з відрахуваннями до фондів у разі безробіття, з тимчасової втрати працездатності та від нещасних випадків на виробництві), якщо він надав молодій людині її перше робоче місце. Це ж стосується роботи для сиріт, батьків із дітьми до 6-ти років та дітьми-інвалідами. Україна відчуває великий дефіцит кадрів на селі. Молодь, як відомо, мобільна щодо пересування, легша на підйом, а реєстрація місця проживання в нашій країні ніяк не пов’язана із місцем роботи. Ті, хто розглядають різні варіанти працевлаштування, можуть спробувати себе у сільській місцевості. З ними укладуть контракт на три роки, виплатять «підйомні» у десять прожиткових мінімумів. З нового року, коли закон набуде чинності, це становитиме 10670 грн. Також пропонується така форма зайнятості, як стажування терміном до півроку для студентів випускних курсів вишів та ПТУ, які, уклавши трудовий договір, зможуть далі навчатися за індивідуальним планом. Працевлаштування молоді не може бути тільки її проблемою. Адже час минає і молодість теж. І рано чи пізно нинішні покоління тих, хто розпочинає трудовий шлях, замисляться над своєю пенсією і тим, як дати роботу наступним поколінням. Нинішня влада дає молоді хороший шанс. Важливо ним правильно і своєчасно скористатися.

У дзе р к а лі стат и ст и к и

Підприємства машинобудування

на третьому місці серед основних видів діяльності переробної промисловості області

Н

а них трудиться 7,2 тис. осіб, або кожен шостий від загальної кількості працівників у промисловості. На розвиток машинобудування у І півріччі 2012 р. спрямовано 19,1 млн грн капітальних інвестицій, або 11,6% всіх інвестицій промисловості. За січень–серпень нинішнього року підприємства машинобудування реалізували промислової продукції (товарів, послуг) на суму 449 млн грн, що становить 4,8% від загального обсягу реалізації промислової продукції. За цей період в області вироблено 165 автобусів, 2 тролейбуси, 26 пожежних машин, 47 тис. вогнегасників. Порівняно з відповідним періодом минулого року суттєво зросло виробництво насосів об’ємних ротаційних, устатковання для птахівництва, форм для лиття та моделей ливарних, устатковання для фільтрування й очищення рідин, низьковольтної електричної апаратури та устатковання електросигнального. Понад чверть від загальної кількості підприємств машинобудування проводили інноваційну діяльність упродовж 2011 року. Вони впровадили 8 нових технологічних процесів, 24 інноваційні види продукції. Обсяг реалізації інноваційної продукції становив 55,4 млн грн, де (59,2%) реалізовано за межі України. Головне управління статистики у Чернігівській області

Про ситуацію у сфері зайнятості населення в Чернігівській області

З

а повідомленням головного управління праці та соціального захисту населення та державної служби зайнятості, в Чернігівській області проводиться системна та цілеспрямована робота щодо сприяння продуктивній зайнятості населення та підвищення рівня його життя. Для вирішення зазначених питань забезпечується реалізація завдань та заходів Програми зайнятості населення на 2012–2014 роки, яку затверджено розпорядженням голови обласної адміністрації від 17 лютого 2012 року №43. Це, насамперед, збереження ефективно функціонуючих та створення нових робочих місць. У 2012 році передбачається створити в області не менш 15,7 тис. нових робочих місць. У січні-липні 2012 року ринок праці області поповнився 12,6 тис. нових робочих місць, що на 3,1% більше ніж за цей період торік. Річне завдання вже виконано на 79,8%. До того ж, кількість ліквідованих робочих місць порівняно з відповідним періодом 2011 року скоротилася на 6,6%. Чисельність осіб, працевлаштованих на нові робочі місця, що створені юридичними особами, зросла на 1065 робочих місць (з 2874 до 3939) або на 7,7 процентних пункти (з 23,6% до 31,3%). Річне завдання зі створення нових робочих місць ефективніше виконують у містах Чернігові (89,3%), Прилуках (85,2%) та районах: Бахмацькому – 90,2%, Варвинському – 90,8%, Носівському – 91,5%, Ріпкинському – 97,2%, Срібнянському – 90,9%. На підприємствах області, що статистично обстежуються, нарахування понад 3500 грн в червні цьогоріч мали 18,4% працюючих (для порівняння у березні – 13,0%).

Мовою статистики:

П

ротягом січня-серпня по допомогу в пошуках роботи до центрів зайнятості області звернулося 22,4 тис. громадян. Всього перебувало на

3

обліку та отримувало комплекс соціальних послуг 38,3 тис. осіб. З них 12,6 тис. незайнятих громадян, а це кожен третій на обліку, отримали роботу. Зокрема, 1,1 тис. осіб працевлаштовано на робочі місця, створені за рахунок надання дотацій роботодавцям, 367 осіб – завдяки одноразової виплати допомоги із безробіття для організації підприємницької діяльності. Крім того, за сприяння служби зайнятості 3,8 тис. безробітних набували нових професій, майже 8 тис. залучено до тимчасових оплачуваних громадських робіт. Загалом активними програмами сприяння зайнятості охоплено 24,4 тис. осіб – дві третини з тих, що перебувають на обліку.

Стати конкурентоспроможними допомагає професійне навчання

З

авдяки цьому наша область отримала рідкісних спеціалістів, а саме: верхолаза, водолаза, коваля, робітника зеленого будівництва, оператора комп’ютерної верстки тощо. Цього року служба зайнятості до професійного навчання залучила близько 4 тисяч безробітних.

З безробітних у підприємці

У

нинішньому році 367 наших земляків поповнили лави підприємців. У різних сферах втілюють свої бізнес-ідеї колишні безробітні: вирощування та продаж сільськогосподарської продукції, торгівля, надання послуг, зокрема бухгалтерських, юридичних, перукарських, з пошиття одягу, автоперевезення, ремонту автомобілів та побутової техніки тощо. Так, Олександр Тищенко з Мени вирощує полуниці; ще один менянин Євген Абрахімов виготовляє мило, Лариса Аксюта з Бобровиці відкрила агентство з нерухомості, Ігор Кобець із Козельця – крамницю. Для цих та багатьох інших ініціативних людей шлях до власного бізнесу розпочався зі служби зайнятості. Розвиток взаємодії з роботодавцями і надалі має сприяти формуванню соціально-відповідального бізнесу – переконані у головному управлінні праці та соціального захисту населення та службі зайнятості. Іван Стеців

оголошен н я

«Головне управління юстиції у Чернігівській області

оголошує конкурс

на заміщення вакантних посад:

– начальника Козелецького районного управління юстиції. Вимоги: повна вища юридична освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, магістра, стаж роботи на державній службі у сфері правової діяльності на посаді головного спеціаліста не менше ніж три роки або стаж роботи за фахом в інших сферах не менше ніж п’ять років, громадянство України; – провідного спеціаліста відділу державної реєстрації юридичних осіб, легалізації об’єднань громадян та державної реєстрації друкованих засобів масової інформації реєстраційної служби Головного управління юстиції у Чернігівській області. Вимоги: вища юридична освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста; стаж роботи за фахом на державній службі на посаді спеціаліста І або ІІ категорій не менше ніж рік або стаж роботи за фахом в інших сферах не менше ніж два роки, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером, громадянство України; – начальника відділу державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції Чернігівської області. Вимоги: повна вища юридична освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста, громадянство України, постійне проживання на території України не менше ніж п’ять років, стаж юридичної роботи не менше ніж три роки, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером; – начальника відділу державної виконавчої служби Талалаївського районного управління юстиції Чернігівської області. Вимоги: повна вища юридична освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста, громадянство України, постійне проживання на території України не менше ніж п’ять років, стаж юридичної роботи не менше ніж три роки, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером; – головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Козелецького районного управління юстиції (на час відсутності основного працівни-

ка). Вимоги: повна вища юридична освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, магістра; стаж роботи за фахом на державній службі на посаді провідного спеціаліста (старшого державного виконавця або державного виконавця) не менше ніж рік або стаж роботи за фахом в інших сферах не менше ніж три роки, громадянство України, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером; – 2-х посад старших державних виконавців відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції. Вимоги: повна вища юридична освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, магістра; стаж роботи за фахом на державній службі на посаді спеціаліста І або ІІ категорій (державного виконавця) не менше ніж рік або стаж роботи за фахом в інших сферах не менше ніж два роки; громадянство України, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером; – державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бахмацького районного управління юстиції. Вимоги: вища юридична освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра, спеціаліста, громадянство України, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером; – 2-х посад головних спеціалістів відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції (одна з яких на час відсутності основного працівника). Вимоги: вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста в галузі знань «Право»; стаж роботи за фахом на державній службі на посаді провідного спеціаліста не менше ніж два роки або стаж роботи за фахом в інших сферах не менше ніж три роки, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером, громадянство України; – головного спеціаліста відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Козелецького районного управління юстиції. Вимоги: вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста в галузі знань «Право»; стаж роботи за фахом на державній службі на посаді провідного спеціаліста не менше ніж два роки або стаж роботи за фахом в інших сферах не менше ніж три роки, досконале знання дер-

жавної мови, володіння комп’ютером, громадянство України; – провідного спеціаліста відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Коропського районного управління юстиції. Вимоги: повна вища юридична освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, магістра; стаж роботи за фахом на державній службі на посаді спеціаліста І або ІІ категорій не менше ніж рік або стаж роботи за фахом в інших сферах управління не менше ніж два роки, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером, громадянство України; – провідного спеціаліста відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Новгород-Сіверського районного управління юстиції. Вимоги: повна вища юридична освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, магіст­ра; стаж роботи за фахом на державній службі на посаді спеціаліста І або ІІ категорій не менше ніж рік або стаж роботи за фахом в інших сферах управління не менше ніж два роки, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером, громадянство України; – спеціаліста І категорії відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції. Вимоги: вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста, бакалавра в галузі знань «Право», громадянство України, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером; – спеціаліста І категорії відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бобровицького районного управління юстиції. Вимоги: вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста, бакалавра в галузі знань «Право», громадянство України, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером. Додаткову інформацію щодо основних функціональних обов’язків, розміру та умов оплати праці надає кадрова служба. Документи приймає відділ кадрової роботи та державної служби Головного управління юстиції у Чернігівській області протягом 30 календарних днів із дня опублікування оголошення за ад­ресою: м. Чернігів, пр-т Миру, 43, каб. 109, тел. 698-068.

http://sivertime.com.ua

4

№ 76 (375) 22 вересня 2012 року, субота

ДОБрА СпрАВА

http://sivertime.com.ua

Щоб комфортно було малечі й дорослим Загальновідомо, що народний депутат України Іван Куровський активно допомагає вирішувати болючі соціальні питання Ніжинського, Варвинського, Ічнянського, Срібнянського та Носівського районів. І робить він це не від виборів до виборів, а постійно. Тож у багатьох дитячих садочках, школах, лікарнях та будинках культури Чернігівщини завжди чекають на Івана Куровського, аби подякувати за добрі справи. Цього разу мецената запросили педагоги, батьки вихованців Ніжинського дитячого дошкільного закладу №25 «Зірочка» та трудовий колектив Ніжинської районної лікарні.

у чарівній країні дитинства

Зазвичай вранці вихованці «Зірочки» не вередують, а радісно з батьками поспішають до дошкільного закладу. А все тому, що тут панує справжня домашня атмосфера. До речі, нині у «Зірочці» виховується більше сотні дітей. Щоранку, крім дбайливих вихователів, малюків радісно зустрічають

іграшкові лісовички, кумедні звірята та казкові герої. У садочку дбають і про те, щоб у спальнях та ігрових кімнатах завжди було чисто і тепло. Та й не секрет, що годують малюків смачно. Згуртовують дітей і різні свята, зокрема, «Печеної картоплі» та Масниця, які, зазвичай, відбуваються на свіжому повітрі. І хоча на всі потреби не вистачає коштів та вихователі намагаються зберегти затишок у дошкільному закладі. Втім донедавна у садочку була проблема, з якою самотужки ані педагогічний колектив, ані батьки впоратися не могли. Справа в тому, що злодії поцупили 28 секцій металевого паркану, яким було огороджено садочок. Тож з цим питанням завідувачка «Зірочки» Ірина Дєдкова звернулася до Івана Куровського.

– Люди, які думають про майбутнє, заслуговують найвищої шани, а дошкільнята – це і є майбутнє. Я знаю, що Іван Іванович допомагає багатьом дошкільним закладам. Допоміг Іван Куровський і нам. Ми навіть не сподівалися, що він так http://sivertime.com.ua

швидко відгукнеться на наше прохання, – каже пані Ірина. – Нині за фінансової підтримки народного депутата завершують роботи з монтажу паркану. За це педагоги та батьки дуже вдячні меценату. І на майбутніх парламентських виборах ми підтримаємо Івана Івановича. Прийшли на святкову зустріч з Іваном Куровським і батьки, які не лише одностайно стверджували, що дошкільний заклад, в якому

виховуються їхні діти найкращий, а й щиро дякували Івану Івановичу.

– Сьогодні мій синочок боявся проспати, бо у садочку свято, а він вивчив віршик для Івана Куровського, – каже Людмила Березюк. (До речі, у «Зірочці» виховується обоє її синів Дмитрик та Денис. – Авт.) – І весь час, поки готувалися до урочистостей, Дмитрик мене запитував – хто такий Іван Куровський? А я йому відповідала, що це народний депутат, який багато кому допомагає в біді. Адже знаємо, що Іван Іванович опікується нашим садочком. Він забезпечив дітей іграшками та книжками. На святковій зустрічі прочитав віршик Івану Куровському і трирічний Артемко. Мама цього малюка Оксана Пелешук працює у садку помічником вихователя.

– Наша бабуся живе у Богданівці Ніжинського району, тож ми знаємо про добрі справи Івана Куровського, – поділилася пані Оксана. – Сільська громада дуже задоволена. Сусіди розповідали, що Іван Іванович до-

помагав і матеріально, і з оздоровленням дітей. До «Зірочки» Іван Куровський приїхав, як-то кажуть, не з порожніми руками, а з подарунками – ляльками й іграшковими машинками – яким зазвичай найбільше радіє малеча. А дітлахи на радощах вітали дорогого гостя запашним короваєм та кружляли у запальних таночках. Дитяча безпосередність зворушила народного обранця.

– Напевне, ця зустріч запам’ятається мені надовго, бо я сам дідусь, і моя онучка Катюша теж виховується у дитячому садочку, – каже Іван Іванович. – Я хочу вас запевнити, що це не останній мій візит до «Зірочки». Я і надалі буду допомагати цьому дошкільному закладу, аби дітям в ньому було комфортно, і щоб він став одним із кращих у Ніжині.

З турботою про лікарів і пацієнтів У Ніжинській центральній районній лікарні отримують медичну допомогу не лише селяни, а й міські жителі. Та через брак бюджетних коштів матеріальне забезпечення закладу не найкраще. Зокрема, лі-

карняний корпус, в якому три відділення: неврологічне, отоларингологічне та офтальмологічне було зведено з порушенням будівельних норм. Майже за 40 років експлуатації вікна у приміщенні стали аварійними. А як відомо, у корпусі не лише лікують хворих, а й проводять складні офтальмологічні операції. Втім численні спроби головного лікаря Юрія Солодька створити зручні умови для медперсоналу та хворих, не увінчалися успіхом, бо стан фінансування лікарні, не дозволяє це зробити. І ситуацію вдалося змінити лише завдяки втручанню народного депутата України Івана Куровського, який, як і завжди, напрочуд швидко відреагував на прохання про допомогу.

– Ще навіть не минуло і місяця, як я звернувся до Івана Івановича, а половину вікон у корпусі вже замінено на сучасні, – каже Юрій Солодько.

– Тож від імені колективу лікарні вклоняюся Івану Івановичу. Дай Бог йому здоров’я і довгих років життя. Іван Куровський щиро подякував за такі теплі слова: – Я завжди поважав лікарів, адже вони працюють у складних умовах і роблять усе можливе аби надати якісну медичну допомогу хворим,

– зазначив Іван Куровський. – На жаль, усі проблеми я не можу повирішувати власним коштом, адже медицина потребує державної підтримки. Але чим зможу буду допомагати Ніжинській районній лікарні й надалі. Тож колектив цього медичного закладу скористався нагодою аби розповісти меценату ще про одну проблему. Нині в лікувальному закладі немає приладу для ультразвукового дослідження серця і судин, за допомогою якого можна діагностувати захворювання на ранніх стадіях, а відтак рятувати людські життя. Народний депутат уважно вислухав завідувачку терапевтичного відділення Зінаїду Литвиненко, яка вручила народному обранцю лист-прохання, та пообіцяв допомогти із вирішенням і цієї болючої проблеми. Приїхали на зустріч з Іваном Куровським і голова місцевої райдержадміністрації Володимир Другаков та голова районної ради Олег Бузун.

– Якщо говорити про географію допомоги Івана Івановича, то вона така широка, що, власне кажучи, охоплює увесь наш район, – справедливо зазначив Володимир Другаков. – Хочу сказати учасникам зустрічі, що нам дуже потрібно, аби Івана Івановича обрали до Верховної Ради, щоб він мав можливість і надалі піклуватися про ніжинську громаду. Насамкінець Іван Куровський сказав: – Звісно, медична сфера потребує реформування, але воно передусім полягає у створенні належної матеріальної бази та достойних стандартів життя для лікарів. І про це має подбати держава. А я, звісно, чим зможу, буду допомагати закладам освіти та охорони здоров’я. Ірина ОСТАШКО Фото Віктора КОШМАЛА

http://sivertime.com.ua

триптих

№ 76 (375) 22 вересня 2012 року, субота

5

Хай живе художня самодіяльність! На Маковія у Будах відбувся великий концерт. Виконавці «відпрацювали за повною програмою». Передбачаю, хтось іронічно скубоне і гигикне: «Ну й сенсація… Що невибагливому селюкові для повного щастя треба? Мадонна? Сер Елтон Джон?..». Навіть у радянському фільмі «Іронія долі…» Євген Лукашин, коли остаточно протверезів на ленінградській квартирі та трохи «втерся» у довіру Надії, категорично відмовився від сольного виступу «пані Брильської», мовляв, терпіти не може художньої самодіяльності… А я переконався, що навіть «забите» (не в прямому розумінні цього слова) село, має право бодай на крихточку культурного життя. Тим більше, що таланти не перевелися.

Картина перша: «Клуб у Будах – клубок проблем» Звичайно, «мегазірок» на тому концерті не було і не могло бути. І нехай! У телевізорі надивилися, по радіо наслухалися. До оскоми. Та й їхнє хизування не тільки на сцені, а й власними статками і можливостями, аж ніяк не зближують із простолюдинами. А тут – свої, прості і душевні, заради мистецтва.

– З Бакланової Муравійки хор приїхав, будивських залучили, – розповідає Наталія Шевель, завідувачка сільського клубу.

– Виступили сестри Люба Печериця та Ніна Денисенко, Сашко Колготін, Люба Бондаренко, Катерина Гайдук. Наталія Миколаївна про свою роль скромно промовчала. Хоча програму, сценарій підготувала, організаційні питання вирішувала. Як може, чистоту і порядок у клубі підтримує, приміщення загодя побілила. ...З десятої ранку і десь до тринадцятої глядачі плескали виконавцям. Не вигадую, бо на власні вуха чув про це від багатьох жителів Буди.

– Коли влаштуєте наступний концерт, будь ласка, попередьте, залиште і для мене місце, – виправдовуюся перед завклубом за невикористане минуле «запрошення». Але вона лише сумно зітхнула: «Ви наш клуб бачили?».

– Вже розвідував, «підповзав» і сфотографував об’єкт. Зовні – гнітюче враження, – ріжу правду-матінку. – Уявляю, що всередині. Тим більше, якщо опалення не працює…

– А людям дуже хочеться, аби у селі повноцінно діяв осередок культури!

– Зрозуміло, коштів – зась. Та й Буди – не молодіжні, не з «центральних». Скільки таких на задвірках.

– Сподіваюся, може хтось із спонсорів прислухається до Вашої статті, відгукнеться.

– Що ж, надія вмирає останньою. Погодьтеся, чи не забагато сумних ноток у нашій бесіді?..

– А Ви б хотіли почути пісню про наші Буди? – зрозуміла натяк співрозмовниця. – Не пригадую, хто її написав. Але точно знаю, що дві сестри-вчительки зі Слободи… Катерино Іванівно, заспівайте. За логікою, треба пояснити присутність Катерини Іванівни Гайдук. Саме завдяки її дзвінку з мобільного ми разом зустрілися. Жінка сором’язливо відмовлялася, та зрештою згодилася і затягла ніжним тремтливим голосом: «Село моє Буди – казково красиве, Тут трави шовкові, ясна долина…».

– Не моя це пісня, – зупинилася на перших рядках Катерина Іванівна, переселенець із Чернігова.

– Справді, – підтримала її завклубом. – Ніхто, мабуть, не виконає її краще за Ганни Ленько. І знову виручив мобільник.

– Ганно Василівно, – майже кричить у трубку Наталія. – До Вас з хвилини на хвилину кореспондент підійде, побалакає. Та не жартую я, – переконує на відстані, –

готуйтеся. Вдягніться у концертне, щоб гарно виглядати…

Картина друга: «Ганна Ленько – золотий голос Буди» До будиночка Ганни Ленько мене провів Федорович, чоловік Катерини Іванівни. Перед хвірткою залишив, потиснувши правицю… Відчиняю двері, заглядаю у хату. Яка краса! Килимки плетені, вишивка.

– А я думала, чи то недочуваю, чи то Шевель жартує, – важко піднімається з ліжка бабуся Ганна.

– Ви так несподівано, – занепокоїлася дочка Наталія, Наталія Дмитрівна, одна з трьох дітей Ганни Ленько. – Маму не можна хвилювати. Тихіше. Вона після інфаркту. Досі добре себе почувала, а поїла – їй чомусь стало зле, прилягла. Зачекайте. Наче скомандувала. Покірно всівся на стільці і розговорився з кумою Наталки – Оленою, яка приїхала допомогти картоплю копати. Тим часом Ганна Василівна увібралася в «концертне» і вийшла до мене, наче на сцену. Хоч аплодуй, так колоритно виглядала.

– Ми, діти, з батьками – Василем Антоновичем, Марією Савелівною – бувало так гучно разом співали, що гасова лампа гасла, – згадує. – Сімейний хор. Сусіди заздрили. Я змалку співом захоплювалася, навіть шкільним хором диригувала. Після семирічки – на ферму дояркою. Не припиняла навчатися – 11 класів «вечірки» закінчила. Олександра, моя сестра, у соціалістичному змаганні серед доярок колгоспу завжди перед вела, а я була другою. Зате я – більш голосиста. Не тільки у Будах знайшла визнання Ганна Ленько, але й у Куликівці, Іванівці, Михайло-Коцюбинському, Баклановій Муравійці, Количівці… Навіщо цей перелік. Хто пам’ятає яскраві виступи аматорки, її неодмінно згадає. У Ганни Василівни феноменальна пам’ять на пісні, а слова багатьох записала на листках, яких у неї ціла тека, з виступів по радіо і на телебаченні улюблених виконавців). А як акуратно, ви б побачили! Проспівала вона душевно і свою найулюбленішу – «Село моє Буди»: «Село моє Буди – казково красиве, Тут трави шовкові, ясна далина… Село моє славне, село моє рідне, І кращого в світі за тебе нема. Верба і калина в обіймах схилились, Щебече в їх вітах артист-соловей… Радію я сонцю, радію я вітру, Як добре, село, що у мене ти є. Тут люди живуть такі роботящі, Працюють невтомно для щастя твого... Село моє рідне, навіки кохане, Вклоняюсь доземно, моє рідне село. Село моє миле, колиска дитинства, Тебе величаю, тобою живу… Коли ти далеко, щемить моє серце, Я знову до отчого дому спішу».

...А я, попрощавшись із гостинною домівкою Ленько, пришвидшую крок у напрямку Слободи. До кого саме? Ви, напевне, здогадалися. Якщо ж ні, то заждіть, поки дійду...

Картина третя: «Моє рідне село Слобода…» Попрохав працівницю сільради зателефонувати Олександрі Процько чи її сестрі Любові, щоб попередила, аби чекали візитера: хоче познайомитися з авторками пісні про Буди. У слухавці – відмова. Однак відмахнувся на ці заперечення і попрямував за вказаною адресою. Олександра Прокопівна виглядала мене на вулиці.

– В одній особі, бо саме я – авторка тієї пісні. А Люба чудово співає. Запрошую присісти на лаву, поговорити. Олександра Процько й справді вчителька, викладає біологію та хімію. Як вважає, у виборі не помилися, це справа її життя. Родом із Гармащини, це село на Ніжинщині. Заочно навчалася у Київ­ ському держуніверситеті ім. Т. Г. Шев­ ченка. А щоб доглядати хвору маму, заробляти копійку на життя, підсобником у будівельній організації працювала. Об’єкти різні: в Лосинівці Будинок культури споруджували, у Шатурі – житло, колгоспні господарські приміщення… Теплим словом відгукується про батьків – Прокопа Кіндратовича та Параску Якимівну: «Прості селяни, душею – святі люди. Мама ланковою трудилася, а натуру мала тонку – пісні, вірші любила, гарно декламувала. І мене до цього привчала». Мабуть, із тих «уроків» і пробився в Олександри потяг до поезії.

– Пишу, може й не так багато, переважно ліричні та патріотичні вірші, – зізнається моя нова знайома. – Те, що у мене залишилося, передала у бібліотеку. Думаємо невеличку збірочку видати, хоча б у кількох примірниках.

– Ви присвятили пісню сусіднім Будам. А своєму селу?

– Так. Ось він, цей вірш, що став піснею: Моє рідне село Слобода, Зеленіє, цвіте, достигає, Урожай роздаровує всім, Всіх пригорне, усіх привітає. Приспів: Слобода, Слобода… Я люблю твої росяні ранки. Слобода, Слобода… Тільки в тебе найкращі світанки. Пахне сіно в стогах чебрецями, Здвиж несе свої води в Десну. Ти село моє рідне, кохане, Я тебе як матусю люблю. Приспів. Що ж, самодіяльні – не означає не талановиті. Думаю, ви погодитеся зі мною. Олександр ФАЛЬЧЕВСЬКИЙ, Чернігівський район Фото автора

http://sivertime.com.ua

6

№ 76 (375) 22 вересня 2012 року, субота http://sivertime.com.ua

до Д н я визволе н н я Ч ернігів щ и н и

Як Вас звати, лікарю Безродний? Хіба не буває з нами, вічно заклопотаними, такого, що забуваємо прізвище або ім’я знайомої людини? Врешті, згадуємо, напружуючи пам’ять, через кілька днів або запитуємо в когось. От тільки, в кого тепер у Корюківці не питай – не можуть сказати, як звали головного лікаря райлікарні Безродного. Мовляв, коли це було! А він рятував багатьох мирних жителів від смерті в роки минулої страшної війни, ховаючи їх у лікарні від фашистів. Оперував у лісах поранених партизанів, ризикуючи власним життям. Багато літ з того часу минуло. Виявляється, цього чудового лікаря можна називати просто: «Безродний». І все ж, скільки не згадуватимемо ім’я лікаря від Бога? Тим паче, нині, коли відновлюються сторінки історії Великої Вітчизняної, партизанського руху корюківської трагедії…

Треба тільки захотіти Виявляється, все можна знайти.

– Знаєш, як звали лікаря Безро­ дного? – без жодних передмов схвильований голос у телефонній слу­ хавці Діни Корнієвської. – Дуже просто: Гаврило Максимович. Ця жінка не музейний працівник, а звичайна пенсіонерка, свідок корюківської трагедії, небайдужа людина.

– Тепер на душі в мене спокійно, – розповідає далі. – А то, ніби тягар на серці… Взяла й зателефонувала у Новгород-Сіверський до головного лікаря райлікарні Світлани Шам. Привіталася і розповіла, хто мене цікавить, адже Безродний після війни довго очолював районну медицину в цьому старовинному містечку. Новгород-сіверці, на щастя, ім’я чудового лікаря пам’ятають, хоч не стало його ще у 1967 році. Світлана Шам передала в Ко­ рюківку невелику книгу «За покликом серця» про історію їхньої лі­кар­­ні і сучасні будні, про відданість людей у білих халатах своїй професії. Тут є розповідь і про Гаврила Безродного, працю якого високо оцінив Уряд України. Автор – Тетяна Кром, звичайна жінка, яка тривалий час завідувала відділом кадрів у лікарні, працювала в лікарняній бібліотеці. У неї було велике бажання написати медичний літопис, підняти з глибини історії невідоме, об’єднати з недавнім минулим і сучасним. І це їй вдалося.

– Спасибі новгород-сіверцям! – Діна Корнієвська не стримує емоцій. – Нам треба пишатися лікарем, який багато зробив для людей і в Корюківці, і в недалеких сусідів.

Це все він… Перегортую новгород-сіверсь­ ку книжечку. Ось він – Га­ врило Безродний. Виявляється, ще в квітні 1954 року Указом Президії Верхов­ ної Ради УРСР йому надали звання заслуженого лікаря УРСР. До партизанських медалей додалося ще два ордени – Знак пошани та Трудового Червоного прапора. Хірург вищої категорії Гаврило Безродний брався за найскладніші операції. До нього звідусіль їхали колеги вчитися. На нього молилися хворі. Він перетворив районну лікарню в міжрайонний методичний центр. Але це http://sivertime.com.ua

трохи не так, бо за досвідом приїздили з Москви, Києва, Молдови, Грузії, Казахстану, Вірменії. Це тільки йому було відомо, як важко піднімати після війни медицину. Безродний був не лише хірургом, адміністратором, а й виконробом, за­вгоспом, не цурався ніякої робо­ти. Тепло і щиро відгукувалися про Гаврила Максимовича Безродного всі, з ким працював поруч: Лідія Спасибко, старша медсестра: «Незалежно від того, якої складності зробив операцію, відві­ дував свого прооперованого увечері. Тим хворим, до яких ніхто не приходив, обов’язково наступного ранку привозив з дому бульйон, овочевий суп чи щось інше». Надія Лупеко, кухар: «Сорок років відпрацювала на кухні. Гаврило Максимович турбувався про харчування хворих. Мали велике підсобне господарство. Були корови, коні, свині. Працювали багато – доглядали великі городи, заготовляли корма для худоби, але ніхто не жалівся». Ольга Макаренко, педіатр: «Наш головний лікар дуже добре ста­вився до всіх, хто з душею віддавався роботі. Як доказ цьому, в книгах наказів дуже багато подяк лікарям, середнім медпрацівникам, санітаркам, обслуговуючому персоналу. «Дякувати людям – не зайве!»

– вважав наш головний. Він міг упродовж року одному медпрацівнику і чотири рази висловити вдячність за роботу в книзі наказів». Ніна Ботова, лікар-терапевт: «Завдяки старанням Безродного операційна була на вищому рівні. Одним із перших в області він потурбувався про відкриття кабінету функціональної діагностики відділення переливання крові. У нас працювало онковідділення, де лікували за новими методами». Старі медики і досі пам’ятають «золотого лікаря», як вони називають Безродного. Він, здається, ніколи не відпочивав. Міг з’явитися в лікарні серед ночі навіть тоді, коли не було виклику, а міг прийти і на світанку. Це була не дріб’язкова опіка – велика турбота про лікарню, медиків і хворих. Він дуже переживав втрату кожної людини. Лідія Мазур, медсестра, була свідком, як помирала в лікарні тяжкохвора лікарка Зінаїда Малахова. Безродний стояв біля її ліжка на колінах і плакав…

Знову про Корюківку Так ось, яким він був, лікар Гаврило Безродний! Не можна промовчати і про його добрі справи на Корюківщині в далекі воєнні роки. Краще за людей ніхто не скаже. Зокрема, Двічі Герой Радянського Сою­зу Олексій Федоров писав: «Тре­ба визнати: в Чернігові під час організації обласного партизанського загону ми взяли дуже мало медикаментів і матеріалів для перев’язок. І тільки в лісі виявили, що в нас немає лікаря. …Ми крали в Корюківці лікаря з районної лікарні. Так, дійсно, так. Приїздили вночі до головного лікаря Безродного, закутували його і везли в загін. Гаврило Максимович ставив діагноз, призначав ліки або робив операцію. Він був людиною немолодою і хворобливою. Життя в лісі йому навряд чи витримати. Але якщо б він був фізично міцнішим, а також молодшим, ми б його як-небудь умовили». Хірург залишався в Корюківці у найтяжчий час і як медик, і як партизанський зв’язковий.

Проста селянська жінка із села Верхолісся Олександрівської сільради Марфа Штирхун ще 30 років тому зверталася до редакції, згадуючи добрим словом Безродного. Вона писала, як у 41-му врятувала пораненого російського солдата. Згодом оперував його корюківський хірург. Звичайно ж, таємно. Витягнув лікар з того світу майже на очах у фашистів і тричі поранену Наталію Малиш під час корюківської трагедії 7 березня 1943 року, лікував у лікарні, а ворогам казав, що жінка хворіє тифом. (Наталія Малиш прожила 102 роки). Таким чином, врятував не одного єврея, який мав дістатися до партизанів. У хвилини небезпеки «хворого» зачиняли в морзі. У лікарню й партизанів привозили з лісу після боїв, але довго залишатися їм тут не можна було. Добрим словом згадує лікаря-патріота і жителька Корюківки Валентина Кулик. Далеко в Канаді тепер живе Олена Краснобай, але вона й досі пам’ятає, як її врятував хірург Безродний, зробивши операцію, за яку бралися тільки столичні медики.

Найдорожче – життя Під час війни в окупованій фашистами Корюківці лікар був опорою і надією для багатьох. Він міг вилікувати їх, але не мав такої сили, щоб захистити від ворожих куль чи знущань. Під час жорстокої розправи німецьких катів над корюківцями не пожаліли і хворих у лікарні. Хто подужав, уночі, напередодні 2 березня 1943 року, покинув палати і вибрався з міста. Залишилися немічні і тяжкохворі. Коли двері відчинили люди-звірі, всі налякалися. Але один із бандитів заспокоїв: – Ми шукаємо партизанів. Хто не винен, тому нічого боятися. Першою за партизана німці прийняли хвору 70-річну Бабусю Зінаїду Пащенко. Куля пронизала її сиву голову. Далі пристрелили з автомата молоду колгоспницю Віру Мартинович. Не пожаліли й інших… Сім’ю лікаря розстріляли на день раніше. Загинули батько – 82-річний Максим Порфирович, дружина Ольга Михайлівна і донька Людмила. Гаврилу Безродному дивом вдалося врятуватися. Він тяжко пережив втрату рідних. Потім біль наче минув, як минула і війна. Та хіба можна забути про дорогих людей? Рятувала робота, виснажлива до краю. Лікар був на вагу золота. Гаврило поєднав свою долю з молодою медсестрою Галиною Горбачевською, донькою місцевої жительки Ольги Павлівни, яка пораненою вибралася з-під трупів у ресторані, де фашисти розстріляли багато людей. Галина добра і мила жінка, була опорою для Гаврила на роботі і вдома. Дружина працювала старшою операційною медсестрою хірургічного відділення. Без неї Безродний не оперував хворих. Народила сина і доньку. Їхній Борис теж став лікарем, доктором медичних наук. Донька Олена – досвідчений санітарний лікар. Вона, до речі, щиро відгукнулася, коли Діна Корнієвська знайшла її в Чернігові: зібрала і віддала із свого сімейного архіву цікаві відомості про батька.

– Невже пам’ятають Без­родного в Корюківці? Скільки житиму, це грітиме моє серце. Хочеться пройтися вулицями вашого міста, побачити лікарню, де працював батько… Шкода, ми не можемо показати гості вулицю імені її батька. Навіть невеличкого провулочка, де він жив не удостоїлися назвати на його честь. Та це ще можна виправити. Не ми одні такі невдячні. В Новгороді-Сіверському теж жодну вулицю не назвали іменем хірурга від Бога. У книзі про медиків така ідея була. Та в міській раді книжок, мабуть, не чають. Та ще не пізно… Зоя ШМАТОК, м. Корюківка

№ 76 (375) 22 вересня 2012 року, субота http://sivertime.com.ua

7

V I В СЕ У КРА Ї НСЬКІ МОЛОДІ Ж НІ ІГРИ

З волею до перемоги над собою Уперше довелося бути в ролі судді і спецкора газети на таких мужніх і своєрідних змаганнях. І багато моментів цих стартів, які відбулися в смт Залізний Порт, що на березі Чорного моря дуже вразили і змусили задуматися над моральними і матеріальними цінностями нашого життя та його проблемами.

С

портсмени-паралімпійці, які представляли громадські організації інвалідів із багатьох реґіонів України змагалися майже у 20-ти видах спорту. І як енергійно, самовіддано і водночас благородно змагалися! Такої доброзичливої атмосфери я не бачив ще жодного разу, хоча в спорті майже півстоліття. Взяти хоча б таку невеличку деталь: вранці, зустрічаючи ме-

не, незнайому людину, учасники Ігор, приємно усміхаючись, віталися й бажали доброго дня. Інваліди з різними захворюваннями, зі складними діагнозами, хто без руки чи ноги несамовито бігали, стрибали, кидали і метали, грали у футбол, баскетбол і бадмінтон, шахи і шашки, настільний теніс і більярд. Вони не тільки здобули перемогу над своєю хворобою, виявивши неабияку силу волі, але й стали призерами і володарями дипломів та медалей. І подумалося, скільки в нашому житті ще здорових молодих людей, які розпорошують себе на всілякі дурниці і соромляться вийти на старт, а тут юнаки і дівчата, незважаючи на свої вади, демонструють жагу до боротьби і бажання перемогти. Молодці! А у вільний від змагань час для учасників організовували різні творчі конкурси та концерти. І знову подивувався: скільки талановитих, обдарованих людей, яких фізично обділила природа. Треба віддати належне Конфедерації громадських організацій інвалідів України, яка шукає кошти для проведення Ігор. Цей захід – ефективний спосіб оздоровлення, реабілітації, залучення інвалідів до активного способу життя, підвищення їхньої працездатності, зменшення захворювань, активізації суспільної та професійної діяльності.

Приємно, що на цих змаганнях успішно виступила збірна Чернігівської області. Наша команда стала чемпіоном Ігор у баскетболі, срібним призером у естафеті 4х100 метрів і бронзовим у декатроні (легкоатлетичне десятиборство), увійшовши до провідної трійки в комплексному заліку. В особистому заліку варто відзначити медальні фініші Оксани Іщук, Івана Монича і Євгенії Троценко. Сергій ГАЙДУК, спецкор газети і суддя змагань Фото автора

Допоможіть врятувати життя! Молодій дівчині, Наталії Ілляш, лікарі встановили тяжкий діагноз: хронічна хвороба нирок V ст., гломерулонефрит. Потрібна пересадка нирок, але операція дуже дорога. Ваша невелика пожертва може зробити диво. Дівчині лише 23 роки. Реквізити для допомоги: одержувач: «ПриватБанк», найменування банку: «ПриватБанк», номер рахунку: 29244825509100, МФО: 305299, ЄДРПОУ: 14360570. Установа: ТВБВ №10024/0250 філії Чернігівсь­кого обласного управління АТ ОЩАДБАНК, МФО 353553, Код 09353504, Рах. 2909325000011. Ілляш Наталія Сергіївна Благодійна допомога: №рахунку 26206000265538, №вкладу 81157. Контактний телефон матері: 0674605637

оголошен н я

Тетяна Юріївна ПУЧКА, 1975 р. н., яка 17 років пропрацювала в медичній галузі, нині між життям і смертю. Вона захворіла на страшну хворобу – лімфому Ходжкіна. На неї чекає тривале і дороге лікування. Та сума, яка врятує життя молодій жінці, для неї надто нереальна. Очікувана вартість медикаментів та витратних матеріалів, які потрібні для лікування, 59888,51 грн. Якщо жінка не одужає, не буде життя її синочку та чоловіку, які безмежно її кохають. Звертаємося до небайдужих людей з надією, що ви не залишите Тетяну та її сім’ю на самоті зі страшною хворобою. Завчасно дякуємо, добрі люди, за співчуття і милосердя, за таку потрібну вашу допомогу. Кошти просимо перераховувати за вказаними реквізитами. Реквізити для перерахування грошових коштів: Одержувач: АТ «УкрСиббанк» в м. Харків. Р/р – 26256007568309; ІНН – 2743609040; МФО – 351005 Призначення платежу: на лікування Тетяні. Скринька для благодійних внесків на першому поверсі універмагу «Прогрес».

Відділення Національної служби посередництва і примирення в Чернігівській області

оголошує конкурс

на заміщення вакантної посади

головного спеціаліста сектора аналітич-

но-інформаційної роботи та прогнозування відділення Національної служби посередництва і примирення в Чернігівській області. Основні кваліфікаційні вимоги: повна вища економічна освіта, стаж роботи за фахом на посадах державних службовців не менше ніж 3 роки, знання державної мови, навички роботи на комп’ютері. За додатковою інформацією звертатися за адресою:

м. Чернігів, вул. П’ятницька, 39, кабінет 909, тел. 66-00-58.

п р и в ат ні ог оло ш е н н я

КУПОН

безкоштовного оголошення

Рубрика: Продам Куплю Міняю Зніму Здам

Текст оголошення (українською мовою, РОЗБІРЛИВО!):

Телефон, адреса:

Інформація про клієнта (заповнюється обов’язково) Прізвище, ім’я, по батькові:

Продам

• Запчастини для ГАЗ-24 «Волга». Крила задні та передні, пороги, каністри, швейні машини, пилосос, інші ємності. Тел. 3-48-84.

• Деревообробний станок. Тел. (067) 308-82-19.

• Дачу в ТОВ «Українське», 7 соток землі, цегляний дім, вода, фруктові дерева. Тел. 3-84-36.

• Дачу в Березвнці «Лаванда», 2-поверховий будинок, 10 соток землі, вода, дерева, кущі. Тел. 638-055, (068)387-25-27.

• ВАЗ-2104, 2002 р. в., 85 тис. км, після капремонту ходової, у відмінному стані, ціна 25 тисяч грн, терміново. Тел. (093) 50-89-448.

• Картоплю. Тел. (096) 548-74-59.

• «ЗАЗ-968 М» 1982 р. в., на ходу, потребує ремонту гальм, немає акумулятора. Ціна за домовленістю. Можна на запчастини. Тел. (093) 295-50-86.

• Холодильник в робочому стані, тихо працює, ціна 400 грн. Тел. (093) 479-56-85.

• «ГАЗ-5312» (фургон); трубу Д-150 (7 шт. по 8,5 м); куток №75 (3 тонни); ел. таль «ТЕ-2М»

Адреса: Телефон:

Підпис:

Агроном, садівник професійно обріже і спиляє плодові дерева. Тел.: 623-690, (098) 488-86-11.

(2 тонни); 5 балонів для кисню (заряджені). Тел. 972-306.

Куплю

• Чоботи офіцерські, хромові, ялові, нові, недорого. Тел. 3-49-54, (098)112-49-19.

• Дачний будиночок, вагончик із ділянкою не менше ніж 3 сотки, просто ділянку недалеко від Чернігова; легковий автопричеп. Тел.: 935812, 937-253, (063) 479-88-11, (095) 837-05-69.

• Холодильник в робочому стані, в село, до 150 грн. Терміново. Сам заберу. Тел. (066) 423-55-83.

• Човен будь-який; окремо весла; велосипед, бінокль, пневматику (воздушку); трубу підзорну, радянську газову колонку. Тел. 61-00-50.

• Акумулятор із авто; стару газову колонку; газову плиту «Брест» або іншу; лещата слюсарні, радянські; комбайн кухонний «Мрія». Тел. 93-38-21.

ПОТРІБНІ: інженер-механік, механік, швачки. Тел.: (093) 066-77-84, (0462) 939-620 (від 9:00 до 18:00).

Втрачене посвідчення учасника бойових дій №522734, видане на ім’я Віктора Миколайовича Ніколаєнка, вважати недійсним. Втрачене пенсійне посвідчення, видане на ім’я Віталія Миколайовича Салімонова, вважати недійсним. «КОМФОРТ» М Е ТА Л О П Л А С Т И К О В І

м. Чернігів, Готель «Градецький», офіс 205. Тел.: 612-184, (093) 455-12-47. м. Короп, маг. «Panasonic». Тел. 2-11-53

http://sivertime.com.ua

8

№ 76 (375) 22 вересня 2012 року, субота

т е ат р

ОСтАННЯ СтОрІНКА

http://sivertime.com.ua

В и ста В к а

НАЗАр СТоДоЛЯ, Він і Вона Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка п’ятого жовтня розпочинає свій 87-й театральний сезон. Про цю дуже відповідальну і хвилюючу подію у творчому житті всього колективу розповіли журналістам під час прес-коференції генеральний директор театру Сергій Линник, художній керівник, головний режисер театру Андрій Бакіров, режисер-постановник Тетяна Шумейко та керівник літературно-драматургічної частини театру ольга Зеленська. До великого театрального свята у нашому славному Чернігові всі працівники театру ретельно готувалися протягом усього театрального міжсезоння. Відбувалися репетиції нових вистав, а також відшліфовували та удосконалювали весь діючий репертуар.

– Новий, 87-й театральний сезон розпочнеться прем’єрною виставою «Назар Стодоля» за п’єсою Тараса Шевченка, музика Петра Ніщинського, – зазначив генеральний директор Сергій Линник. – Її жанр – різдвяна історія на дві дії. Режисер-постановник – заслужений діяч мистецтв України Віра Тимченко. За словами Андрія Бакірова, головні ролі у виставі «Назар Стодоля» виконують: заслужений артист України Микола Юськов – Хома Кичатий, Вікторія Велика – Галя, Ірина Олійник – Стеха, Володимир Соловйов – Назар Стодоля, едуард Брагіда – Гнат Карий. До того ж, у прем’єрі бере участь весь творчий колектив театру.

– Наступна прем’єра відбудеться 12 жовтня. Це – трагікомедія «Пісочниця» на одну дію за п’єсою польського драматурга Міхала Вальчака, – наголосив Андрій Бакіров. – Режисер-постановник – Вікторія Філончук. Цю виставу представлятимемо на малій сцені і грати її будуть лише двоє – Він і Вона. Кожну роль виконуватимуть двоє акторів: Він – Ігор Ліновицький та Сергій Пунтус, Вона – Ольга Дущенко та Ірина Юсухно. Вистава «Пісочниця» розповідає про дитячі ігри у недитячі стосунки. У жовтні глядач побачить ще такі прем’єрні вистави: комічну оперу «Запорожець за Дунаєм» С. ГулакаАртемовського, трагіфарс «Нельська вежа» О. Дюма, комедію «Останній палко закоханий» Н. Саймона, життя в трьох діях із одним антрактом «Наше містечко» Т. Уайлдера та вистави – «Безумний день, або Весілля Фігаро» П. О. Бомарше, «Французька вечеря» Марка Камолетті та інші. Не забуває театр і про найменших своїх глядачів. Для них підготували артисти театральну фантазію «Сестра моя русалонька» Л. Розумовської за мотивами казки Г. Андерсена «Русалонька». А спеціально для школярів у вересні буде вистава «Кайдашева сім’я» І. НечуяЛевицького. Крім того, 9-го жовтня театр ставитиме виставу «Відьма» за твором Т. Шевченка на Четвертому Всеукраїнському театральному фестивалі «Коломийські представлення» у місті Коломия Івано-Франківської області. Режисерпостановник Сергій Кузик, головну роль Відьми зіграє артистка Олена Бондаренко. До речі, творчий склад Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка нинішнього року поповнився молодими акторами. Це – випускники Харківського національного університету мистецтв ім. І. Котляревського Ірина Лозовська та Дмитро Літашов. А ще незабаром у приміщенні драмтеатру для публіки відкриють буфет. Лариса ГАЛеТА

Деснянка вільна

Засновник та видавець – ТОВ «редакція газети «Деснянська правда». Реєстраційне свідоцтво ЧГ № 465-114ПР від 22.04.2010 р. Директор Лариса МІЛОВА. редактор Леся КОШеЛЬ. Тел. 678-200. Перший заступник редактора Петро ГрОМОВий. Тел. 4-44-42. Заступник редактора Віталій АДруГ. Тел. 4-21-92. Відповідальний секретар Альона ШеВЧеНКО. Тел. 4-44-42.

На п’ять днів Чернігів перетворився на столицю ДІАМАНТІВ 18 вересня з нагоди Дня міста в Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» відкрилася унікальна виставка ювелірних прикрас класичного ювелірного дому «Лобортас», майстри якого створюють в єдиному екземплярі унікальні предмети розкоші, що не поступаються якістю і неординарністю художнього рішення світовим шедеврам ювелірного мистецтва.

П

одібна виставка відбулася в Чернігові у 2005 році, коли до обласного центру привезли унікальний ювелірний виріб «Лавра небесна». І першими його побачили саме чернігівці, а вже згодом цю коштовну річ експонували в Софії Київській. Потім прикраса подорожувала країнами Європи. Працівники заповідника «Чернігів стародавній» запевнили, що виставка настільки сподобалася жителям міста над Десною, що вони неодноразово просили її повторити. Тому в подарунок до Дня міста чернігівці отримали можливість ще раз насолодитися мистецькими ювелірними витворами. Як зазначив засновник ювелірного дому «Лобортас» Ігор Лобортас, цього разу до Чернігова привезли класичну експозицію, яка ще ніде не виставлялася.

– Ми презентуємо скульптуру, прикраси, емалі та декілька видів зброї, зокрема й копію «маузера» Семена Будьоного,– сказав Ігор Лобортас. – Експонується і птиця мудрості сова, в якій 2012 діамантів, що вказують на рік її створення. До речі, цьогоріч ми вперше поєднали ювелірне мистецтво й скульптуру. Також маємо брошку, виготовлену за ескізом всесвітньовідомого художника Михайла Врубеля. У наступному році ця робота поповнить фонди «Ермітажу».

ПОГОДА

Окрасою виставки стала каблучка з романтичною назвою «Царівна-Лебідь». Вона виготовлена з білого золота й інкрустована 2525-ма діамантами. Цей виріб занесений до книги рекордів Гінесу.

– Над ювелірним шедевром більше року працювало 6 майстрів. Важить виріб трохи більше сорока шести грамів,– розповів Ігор Лобортас. – Каблучка прикрашена маленьким яєчком, яке відбивається у дзеркальній площині. І це данина традиції Фаберже. У цього майстра композиції розташовувалися всередині яйця і чомусь усі його послідовники робили так само. А ми вирішили вчинити навпаки – розмістити яйце всередині композиції. І ніби наслідування традиції Фаберже, але в жодному випадку не копіювання. Це малесеньке яєчко інкрустоване півтисячею діамантів. Згідно з планом невдовзі ми представимо каблучку королеві Англії в Лондоні, бо в неї буде вже шістдесятий, тобто діамантовий ювілей правління. Можливо, після цього прикраса знову буде експонуватися в Чернігові. Також організатори виставки запевнили, що невдовзі побачить світ і чернігівська колекція, втім з яких саме прикрас вона складатиметься поки що залишається загадкою. Ірина ОСТАШКО Фото Віктора КОШМАЛА

НеДІЛЯ,

ПОНеДІЛОК,

ВІВТОрОК,

СереДА,

26.09

27.09

06:49 18:56 12:07

06:50 18:54 12:04

06:52 18:52 12:00

06:53 18:49 11:56

06:55 18:47 11:52

23.09

Схід Захід Тривалість дня

24.09

25.09

ЧеТВер,

Хмарність, опади

Ніч

День

Ніч

День

Ніч

День

Ніч

День

Ніч

День

Температура повітря, 0C

+10

+17

+8

+16

+10

+23

+15

+22

+10

+22

Вітер, м/c

Зах, 4

Зах, 6

Пд-Зах, 6

Зах, 9

Пд-Сх, 2

Пд, 5

Зах, 6

Пд-Зах, 3

Пд, 3

Пд, 5

Атм. тиск, мм рт. ст.

761

760

759

758

758

754

757

761

761

758

Несприятливі дні у вересні – 22, 26, 30 ТеЛеФОНи ВІДДІЛІВ реДАКЦІЇ: суспільно-політичних питань: 4-22-71; економіки: 4-45-42; соціальних питань: 4-41-36; гуманітарної сфери: 4-44-12; реклами: 4-40-07. Факс: 4-21-92, 4-40-07. Комп’ютерна верстка та дизайн: Ганна ЗеВКО, Світлана КуЗЬМеНКО. Коректори: Олена ШереМеТ, Марія КОрОБКО. ПереДПЛАТНІ ІНДеКСи: дворазовий – 49087 та четверговий розширений випуск – 49088.

Адреса редакції: 14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 62, 3-й поверх. Веб-сайт: www.sivertime.com.ua. електронна пошта: despravda@ukr.net. Віддруковано у ПАТ «ПВК «Десна», 14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 62. Газета виходить двічі на тиждень (четвер, субота). Тираж тижня – 56 350. Розповсюджується по передплаті. Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій. Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та рекламодавці. Знаком та імідж позначені матеріали рекламного змісту. Листування з читачами – тільки на сторінках газети.

®