Економте час і гроші!
Якщо Ви передплачуєте «Деснянку»:
– Вам приносять її додому! – Ви сплачуєте за неї менше!
Передплатити наш тижневик Передплата можна у будь-якому актуальна завжди! відділенні зв’язку.
№ 8 (588) № 6 (639)
й Передплатни 7 1 4 9 індекс 4
Рекомендована ЦІНА ВРОЗДРІБ – 4 грн за примірник, тож за місяць це – 16 грн.
ПЕРЕДПЛАТА
на місяць – 10,40 грн* *Без послуги пошти
Найчарівніший пірат Валерій Чигляєв Стор. 9
Äеснянка https://issuu.com/desnjnka https://issuu.com/desnjnka www.facebook.com/dvilna www.facebook.com/dvilnae-mail: e-mail: desnyanka-che@ukr.net despravda@ukr.net
9 18лютого лютого2017 2016року, року, четвер
Чернігівська обласна газета
ТЕМА НОМЕРА
ГРОМАДУ ПОЧУЛИ?
В Україні на чверть століття заборонили полювати на лосів
Від 3 лютого в Україні заборонено полювати на лося, мораторій буде чинним упродовж найближчих 25 років. Відповідний наказ підписав міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак. Документ забороняє полювати на лося європейського на всій території України строком на 25 років. Державна екологічна інспекція України зобов’язана проводити державний нагляд за дотриманням режиму цієї заборони. Також наказ передбачає розробку програми відтворення популяції лося європейського. – Якщо відверто, то з мораторієм ми запізнилися років на 20–30. Останні події з кривавого полювання на Чернігівщині, де потерпіло ціле стадо, і загалом збільшення таких повідомлень від громадян стали крайнім попереджувальним сигналом, що зволікати нікуди, – зазначив міністр. За словами Семерака, нині популяція лосів в Україні нараховує від 2 до 6 тисяч особин. У сусідніх Білорусі і Польщі – близько 30 тисяч. Міністр зауважив, що в Польщі з 2001 року запроваджено такий самий мораторій і популяція лося за цей час зросла у кілька разів.
РЕФОРМА «ШВИДКОЇ»:
замість лікарів – парамедики, замість виїздів – консультації телефоном
ВІЗА З ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯМ до Польщі, Чехії та Німеччини
від *повний суппро ти бо ро од рі пе весь
Тел.: 095-665-89-75, 068-833-79-97, 073-042-27-63 Шукаємо представників нашої компанії у вашому місті astella.com.ua
за 4000 грн! ГОСТРЕ ПИТАННЯ
Ічнянці вимагають звільнення головного лікаря райлікарні Стор. 2 НАРЕШТІ ВИЗНАЧИЛИСЬ
На Чернігівщині сформовано чотири госпітальні округи Стор. 4
Після вихідних моя колега обурювалася роботою столичної «швидкої». Її знайомі, котрі живуть у Києві й виховують шестирічну донечку, вночі намагалися викликати бригаду екстреної медичної допомоги – у дитини різко підвищилася температура до 39 градусів. На благання батьків допомогти диспетчер порадила дати дівчинці жарознижувальні препарати й чекати, коли температура спаде. А потім сказала: «Швидка» на такі виклики вже не виїжджає! Йдіть до аптеки за ліками, а наступного дня звертайтеся в поліклініку…» Про «нові правила» екстреної медичної допомоги в Києві, серці нашої країни, люди дізналися від диспетчера. А що ж на Чернігівщині? У Міністерстві охорони здоров’я вкотре наголошують, що робота цієї служби обходиться державі дуже дорого, обслуговування непрофільних викликів – розкіш. Отож «Деснянка» дізналася про особливості роботи «швидкої допомоги» у директора Обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Ігоря Даниленка. За словами керівника, ніяких змін у роботі їхньої служби поки не відбулося: – Ми працюємо згідно з постановою Кабінету Міністрів №1119 від 21 листопада 2012 року. Звернення пацієнтів, котрі телефонують за номером «103», розподіляємо на екстрені і неекстрені. До категорії неекстрених належать випадки, коли стан пацієнта супроводжується: раптовим підвищенням температури тіла з кашлем, нежитем, болем у горлі; головним болем, запамороченням, слабкістю; болем у попереку, суглобах (радикуліт, остеохондроз, артрит, артроз тощо), підвищенням артеріального тиску, больовим синдромом в онкологічних хворих, алкогольним, наркотичним, токсичним абстинентним синдромом. Також неекстрені випадки ті, що зумовлені загостренням хронічних захворювань у пацієнтів, які перебувають під наглядом сімейного або дільничного лікаря з приводу гіпертонічної хвороби, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічного запалення печінки, жовчного міхура, кишківника, хвороби нирок, суглобів тощо. За словами Ігоря Даниленка, бригада «швидкої» за неекстреним зверненням має доїхати до хворого протягом години. Така норма визначена і для міста, і для сільської місцевості. У період сезонного захворювання на грип та ГРВІ час прибуття медиків може бути понад годину, а то й більше. – Екстрені звернення – коли пацієнт перебуває у важкому стані, що супроводжується: непритомністю, судомами, раптовим розладом дихання, раптовим болем у ділянці серця, блювотою кров’ю, гострим болем у черевній порожнині, зовнішньою кровотечею, ознаками гострих інфекційних захворювань (не плутати з ГРВІ), гострими психічними розладами, – пояснює директор. – Також до категорії екстрених належать випадки, зумовлені всіма видами травм: поранення, переломи, вивихи, опіки, важкі забої, травми
голови. Ураження електричним струмом, блискавкою, тепловими ударами. Переохолодження, асфіксія всіх видів: утоплення, потрапляння сторонніх предметів у дихальні шляхи. Ушкодження різної етіології під час надзвичайних ситуацій: дорожньо-транспортних пригод, аварій на виробництві, стихійних лих. Отруєння, укуси тварин, змій, павуків та комах. Порушення нормального перебігу вагітності – передчасні пологи, кровотеча тощо. Як зазначив Ігор Даниленко, диспетчер направляє до пацієнта бригаду медиків одразу після звернення. Згідно з нормативами карета має прибути на місце виклику у містах – за 10 хвилин, у сільській місцевості – за 20. Зважаючи на незадовільний стан доріг, епідеміологічні ситуації, у «швидкої» є ще додатково 10 хвилин. За словами директора Обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, один виїзд карети «швидкої» вартує державному бюджету 300–400 гривень, а інколи ціна може бути занадто високою, бо йдеться про втрачені життя. В Україні вже був прецедент, коли бригада «швидкої» замість того, щоб рятувати людину, яка справді мала невідкладний стан, витрачала дорогоцінний час на обстеження хворого з ознаками звичайної застуди чи ГРВІ. – Українці мають зрозуміти, що традиція «коли щось кольнуло – викликаємо «швидку» вже не актуальна. Екстрена допомога – це коли є небезпека для життя. Решта – компетенція оперативно-диспетчерської служби, сімейних лікарів, – каже Ігор Даниленко. – Наші 98 бригад протягом доби обслуговують 800 викликів, із них лише 18–19 відсотків пацієнтів потребують госпіталізації. Тобто можна вважати, що це і є той реальний відсоток екстрених звернень. Всі інші проблеми хворих можна вирішити без «швидкої», у ФАПах та поліклініках.
Стор. 2