Що там у білорусів?
Про акторів із польської кінострічки «Знахар»
Ексклюзивно з «Деснянкою» поділився своїми спостереженнями відомий білоруський журналіст Павло Добровольський Стор. 4 № 8 (588) № 14 (647) 6 2017 року, 18квітня лютого 2016 року, четвер
Стор. 9
Äеснянка https://issuu.com/desnjnka https://issuu.com/desnjnka www.facebook.com/dvilna www.facebook.com/dvilnae-mail: e-mail: desnyanka-che@ukr.net despravda@ukr.net
Чернігівська обласна газета
НАРОДНИЙ ТЕРПЕЦЬ
Селяни хочуть зберегти річку та 356 дерев
ПРОТЕСТ
Чи налякали прилуцькі козаки міську владу дерев’яною палею? 31 березня в центрі Прилук відбувся мітинг проти бездіяльності міської влади. Головний організатор зібрання – Прилуцький козацький полк. За словами отамана Сергія Ткаченка, напередодні козаки анонсували, що захід матиме мирний характер, жодна з політичних сил участі в ньому не братиме. Натомість ініціативу козаків підтримали Громадська організація «Учасники АТО «Щит», «Самооборона» та волонтери міста.
Минулого четверга, 30 березня, на березі річки Білоус у селі Новий Білоус Чернігівського району зібралися місцеві жителі. Селяни прийшли почути від місцевої влади правду та захистити свою річку і 356 дерев, що ростуть поряд. Людей збурила звістка про те, що скоро їхню водойму, де влітку залюбки купаються діти й дорослі, розчищатимуть, розширятимуть береги, що, на думку жителів, може призвести до екологічної катастрофи.
За півгодини до сесії під стіни Прилуцької міської ради прийшли висловити свою громадянську позицію близько тисячі прилучан. Ще дві тисячі людей підтримали мітинг протесту своїми підписами під резолюцією. До мерії козаки привезли загострену дерев’яну палю – у Середньовіччі вона служила засобом для тортур. І підписали: «Для тих, хто краде з бюджету». – Ми зібралися, бо вже несила мовчати! – зазначив отаман Прилуцького козацького полку Сергій Ткаченко. – Наше місто має багато невирішених проблем, найважливіші: ганебний стан доріг – торік на ремонт дорожнього покриття було виділено рекордну суму, а ось результат тієї роботи – знову ямки. Асфальт зійшов, як кажуть, разом зі снігом. Також людей хвилює проблема безпритульних собак, котрі нападають на людей і становлять неабияку загрозу для суспільства. Слід звернути увагу і на санітарний стан нашого міста. У Прилуках не вистачає контейнерів для сміття і смітничок у центрі. Незрозуміло, чому спеціалізовані комунальні підприємства «Послуга» та «Муніципальна поліція» не дбають про те, аби зникли несанкціоновані смітники, яких у місті чимало. До речі, захаращену непотребом територію можна побачити навіть посеред Прилук.
– Нащо витрачати такі великі гроші на нашу річку? – не розуміють селяни. – Хіба більше немає ніяких проблем у селі? До того ж вода в ній чиста, прозора, живе тут чимало риби й немає ніякого очерету… Якщо сюди приженуть техніку і спиляють дерева, щоб розширити русло, хіба ж наповнить його вода? Ми втратимо найцінніше, а держава – понад мільйон… Кому це потрібно?! Коли був у селі паводок, уже й не пам’ятаємо, та й від нього лише два господарства трохи клопоту мали. Ми хочемо знати правду – навіщо все це затіяли?.. До гурту людей на берег річки прибули т. в. о. Новобілоуського сільського голови Світлана Стопичева, колишній сільський голова, житель Кошівки Михайло Кондренко, головний інженер проекту з розчищення русла Олександр Дробот, начальник відділу водних об’єктів Деснянського басейнового управління водних ресурсів Ольга Сластьон.
Стор. 2
Стор. 2
МІНІ-ФЕСТ
На сапбордах із вітерцем на «Соколиному хуторі» Недільного сонячного дня, 2 квітня, на «Соколиному хуторі», що в селі Петрушівка на Ічнянщині, відбувся міні-фест «Козацькі забави на річці Смош». Захід присвятили своєму землякові – уродженцю села Власівка отаману Ангелу, котрий у 1918 році організував загін «Вільного козацтва» на Чернігівщині, очолював «Червоний курінь смерті», чисельність якого становила п’ять тисяч осіб. – У міні-фесті «Козацькі забави на річці Смош» взяли участь жителі Козельця, Прилук, Чернігова і, звичайно, «Соколиного хутора», – розповідає отаман Микола Череп. – Спочатку дві команди на восьми сапбордах змагалися між собою. Потім відбувся так званий турнір між усіма сапбордис-
тами: Максимом Сотниковим та його дев’ятирічним сином Максимом, одинадцятирічним Микитою Морозом, Михайлом Пузирним, Володимиром Пономаренком і єдиною представницею слабкої статі – Іриною Михайленко. Учасники з «Соколиного хутора» – Микола Череп, Костянтин Клецов,
Дмитро Череп та Максим Поніматченко – також твердо стояли на сапбордах і вправно керували веслами. Задоволення, екстрим та незабутні враження залишаться в пам’яті кожного спортсмена-любителя – і дорослого, і малого. Лариса ГАЛЕТА