Навколо Чорного моря – за 500 доларів
Переходимо на зимовий час У ніч з 27 на 28 жовтня не забудьте перевести стрілки годинників на одну годину назад.
№ 8 (588) № 42 (727)
Парадокс Козака Луганського
Стор. 8
Стор. 9
Äеснянка Рекомендована ціна 6 грн
https://issuu.com/desnjnka www.facebook.com/dvilna e-mail: desnyanka-che@ukr.net
18 лютого 2016 року, четвер 25 жовтня 2018 року, четвер
Чернігівська обласна газета
ЯКЩО ЗАВТРА – ЗИМА
«ІГРИ НЕСКОРЕНИХ-2018»
ОЗДОРОВЛЕННЯ І РЕАБІЛІТАЦІЯ
Чернігівець Олександр Гавриленко здобув
Діти з Ічні –
в Буковелі
третю золоту
медаль для України З 20 по 27 жовтня у Сіднеї (Австралія) відбуваються вже вдруге «Invictus Games» («Ігри нескорених»). Змагаються представники з 18 країн. Україну на них представляють 15 спортсменів. Від Чернігова до складу збірної потрапив воїн, поліцейський роти спеціального призначення Олександр Гавриленко.
Рубають, щоб не замерзнути, або Третього змагального дня саме Олександр здобув золоту медаль, вже третю за ліком, для збірної України. У пауерліфтингу (середня вага) він побив усі рекорди, всі три спроби виявилися вдалими. Абсолютним максимумом у групі став результат, досягнутий спортсменом, – 177 кг. – Перемога – не головне, – зауважив Олександр Гавриленко. – На цих змаганнях всі – переможці! А до цього була непроста участь в АТО. Боєць спецпідрозділу Олександр Гавриленко разом з побратимом Олександром Ткаченком отримав поранення під час мінометного обстрілу з боку бойовиків наприкінці січня 2015 року. Хлопці саме чергували на блокпосту, як розпочався обстріл. Ворожа міна розірвалася надто близько за їхніми спинами, і осколки поранили обох. Поліцейські дістали мінно-вибухові травми та вогнепально-осколочні ураження голови, шиї, спини. Лікарі кваліфікували ушкодження як такі, що мають середню тяжкість. Обох бійців прооперували у найближчій лікарні. Потім була ще низка медичних закладів, у жодному з яких хлопці надовго не затримувались. А потім вони повернулися до рідного Чернігова для лікування і остаточної реабілітації. Обидва пов’язали своє життя зі спортом нескорених. У перший же день змагань у Сіднеї українець Денис Фіщук у велогонці завоював «бронзу», а Олександр Бєлобоков та Сергій Ільчицький у веслуванні на тренажерах вибороли золоті медалі. Нагадаємо, Ігри Нескорених – це міжнародні спортивні змагання в паралімпійському стилі, у яких беруть участь поранені військовослужбовці та ветерани бойових дій. Віталій АДРУГ
Україна – не Африка У селах на Чернігівщині тільки й чути: «тут-тут-тут, цок-цок-цок!» Це – люди дрова рубають. У багатьох газове опалення, та на нього нині селяни не розраховують – дорого. Субсидію ще не призначили і чи дадуть?! Тож запасаються на зиму твердим паливом, рубають і гріються!
Без газу На Варвинщині ще з літа люди стали завозити дрова. У селі Григорівщина, де нині проживає двадцять душ, з яких дванадцять – пенсіонери, проект газифікації населеного пункту зробили аж тридцять років тому. Навіть труби привезли і склали! Обіцяного газу чекали-чекали, а це вже й не згадують. У кожній хаті – піч, грубка чи котел. Щоб обігріти будинок взимку, потрібно дві–три машини дров. Були б гроші! Люди замовляють попиляні і рубанці у Дігтярях Срібнянського району або в Озерянах Варвинського. Влітку просили за кленові чурки дві з половиною тисячі гривень, за акацію (порубану) – три з половиною. Нині вже ціни інші! Селяни кажуть, що машина з доставкою обійдеться у п’ять тисяч гривень. Дубові ж – усі вісім. Людям з копійчаною пенсією треба рік збирати гроші, аби зиму пережити. На всьому економлять, просять Бога, щоб здоров’я дав – хворіти нині ой як дорого! Добре, що паї є, орендна плата за які їх неабияк виручає. На хуторі, так місцеві називають своє віддалене і малозаселене село, росте багато старих дерев. І в садках, і біля хат. Акація заполонила колишні пасовища, ярки. Бери й пиляй! Та вже нікому це робити. У кожній оселі – старість. Діти й онуки сюди не наїздяться. Хіба кілька возиків дров за вихідні заготовлять. І то радість батькам. Аби трішки зекономити, люди купують пиляні дрова. А потім рубають самотужки. Побачити тут жінок з сокирою – не дивина, скоріше, за правило. Розчервонілі, в одній кофтині. Працюють і надіються тільки на себе. Зима їм не страшна!
Стор. 2
Екскурсії, катання на витягу, спортивні естафети, конкурси та творчість – так проводять своє дозвілля у Буковелі школярі з селища Дружба, сіл Августівка, Грабів, Воронівка, Гейці, Буди, Дзюбівка, Лучківка, Тишківка, Сезьки Ічнянського району. Діти, домівки яких поряд з епіцентром нещодавніх вибухів та пожежі на складах з боєприпасами в Ічні, приїхали до популярного курорту на відпочинок та реабілітацію на запрошення народного депутата України Олександра Шевченка. – Дружбинська школа, у якій вчаться ці дітки, якраз на території військової частини, де стався вибух. Завдяки Олександрові Шевченку ми змогли вивезти хлопчиків і дівчаток подалі від зони надзвичайної ситуації, поки батьки намагаються відновити житло та повернутись до звичного життя, – каже керівник групи Сергій Шадура. Понад сотню дітлахів віком від п’яти до шістнадцяти років тепер насолоджуються красою осінніх Карпат. Їм також забезпечили комфортне проживання та триразове харчування. – Чужої біди не буває. Країна у нас одна, тому в складний час маємо показати нашу єдність, простягнути руку допомоги та підтримати одне одного. Дітям найважче пережити стрес від вибухів, страх від ночівлі в приміщеннях школи і відчуття беззахисності. Тому й вирішили запросити школярів з Ічнянщини у Буковель, аби вони р о з в а ж и л и с ь, з а с п о коїл и с ь, відволіклись від проблем та позбулись страхів, – розповідає народний депутат України Олександр Шевченко.
Стор. 2