Зі світлим святом Великодня, дорогі наші читачі!
З нагоди великого свята Воскресіння Христового прийміть наші найтепліші вітання і побажання Божого благословення, здоров’я, щастя і добробуту! Сердечно бажаємо, щоб переможний дух надії, радості, всепрощення і надалі супроводжував вас і ваші родини, давав сили, енергію, наснагу для важливих справ на добробут та процвітання сіл і міст нашої Чернігівщини й всієї України. Нехай радісні Пасхальні дні покладуть благодатні початки нових перемог і звершень на вашому життєвому шляху. Божої ласки! ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Древній Любеч поки що можна відвідати... дистанційно Стор. 8
Творчий колектив «Деснянки»
www.desnyanka.com.ua
№ 17 (856) 29 квітня 2021 року
https://www.facebook.com/desnyankagazeta/
Чернігівська обласна газета
https://issuu.com/desnjnka
ÄНКА Рекомендована ціна 7 грн
ЗДОРОВ’Я
ВЕЛИКОДНІЙ ВАНТАЖ
Ольга Бортник з онуком Іллею напекли пасок для захисників
Уже вкотре в Ічнянській територіальній громаді лаштують на передову волонтерський вантаж. Цього разу – святковий, з випічкою – пасками та пирогами. Як повідомила староста сіл Рожнівка, Довбні та Максимівка Олена Бортник, на заклик долучитися до збору продуктів для військових відгукнулося як ніколи багато селян. Від школярів – до літніх людей. А також активно приєдналися місцеві підприємці. Серед тих, хто має добре серце, – 70-річна Ольга Бортник, колишня завідувачка дитячого садочка (як виявилося під час спілкування – свекруха старости) та її онук – п’ятикласник Рожнівської школи Ілля. Молодший син Олени Бортник. – Бабуся Оля з Іллею працювали вчора ввечері, тісто місили, випікали, прикрашали. Так старалися! На три літри молока пішло десь п’ять кілограмів борошна. Всього вийшло – 30 пасок! Десь уже після одинадцятої з усім справилися, – розповідає пані Олена. – А сьогодні всі паски має забрати ічнянський волонтер В’ячеслав Бабіч, щоб священник їх освятив. Далі вантаж помандрує на передову, де на нього так чекають наші воїни. Також пекли паски для захисників Юлія Клочко, Людмила Харченко, а працівниця старостату Світлана Буренко передала аж 70 пирогів. Олена Бортник каже, що, окрім пасхальних гостинців, люди назносили свіжих курячих яєць, запечених у печі качок, кролика, сало, ковбасу, м’ясні рулети… Свіжі огірки, пучки часнику з грядки. Різноманітну консервацію, салати, варення, тушонку, смалець. А ще ж хрін, гірчицю, сир, копчену ковбасу, макаронні вироби, мармелад, печиво, цукерки. Також люди зібрали будівельні матеріали. Юні учні місцевої школи підготували вітальні листівки та малюнки для військовослужбовців, які виконують бойові завдання на передових позиціях і зустрічатимуть Великдень далеко від рідних. Діти хочуть, щоб їхні листи зігрили серця захисників і додали сили та віри в Перемогу! Лариса ГАЛЕТА Фото Олени БОРТНИК
Актуальна допомога в часи пандемії
Унікально: в селі
на Чернігівщині зберігається
найбільша колекція солом’яників, вони ж – круглики чи всипище Ці рідкісні речі минувшини, що колись слугували селянам у різних цілях, можна побачити і навіть до них доторкнутися у приватному музеї в невеличкому селі за 20 кілометрів від Чернігова. Власник колекції каже, що солом’яники притаманні Чернігівщині і є унікальними для нашої території й можуть претендувати на місце в Національному переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. – Солом’яні речі я пам’ятаю з дитинства. Ось – найперший експонат моєї колекції – коробка для сіяння, сімейна реліквія, – показує рукою на ємність прямокутної форми з паском через плече корінний житель Москалів Шибиринівського старостинського округу Михайло-Коцюбинської територіальної громади Юрій Дахно. Краєзнавець, етнограф, власник музейного комплексу старожитностей. – У 80-х ми, молодь села, коли водили козу на Різдво, концерти в клубі влаштовували, то із цієї коробки засівали… А у таких солом’яниках колись люди зберігали зерно, квасолю, горох, сушку, гриби. У цих, можливо, – цибулю, яблука, ягоди чи просто хліб. У лохані могли соняшник лущити… Взагалі солом’яники селяни робили самі, у кого ж краще виходило – продавали. Деякі вироби були такі щільні, що й води не пропускали. Юрій Дахно відзначає, секрет ремесла полягає в тому, що крихка та ламка солома при замочуванні чи розпарюванні стає м’якою і пластичною, а висохнувши – добре утримує надану їй форму. Використовували селяни спіральне плетіння. – Житню солому ошпарювали, а потім зволоженими джгутами укладали по діаметру чи периметру потрібних ужиткових форм, – відзначає колекціонер. – Закріплювали пасочками розщепленої лози, яку теж перед цим заливали окропом. Використовували й корінь ялини. Загальна назва – солом’яники або ще казали – всипище, круглики…
Стор. 9
22 квітня Чернігівська область отримала 6 кисневих концентраторів у рамках співробітництва Чернігівської ОДА з міжнародним благодійним фондом «Карітас України». Обладнання було придбане за кошти партнерів ПрАТ «Абінбев Ефес Україна». Представник цієї компанії Євген Ворожко взяв участь у передачі концентраторів, йдеться на офіційному сайті облдержадміністрації. – Уже найближчим часом пацієнти обласного медичного центру соціально значущих та небезпечних хвороб та обласної психоневрологічної лікарні отримають таку вкрай потрібну кисневу підтримку і шанс швидше одужати, – відзначила голова Чернігівської ОДА Анна Коваленко. – Дуже вдячна всім, хто долучається до допомоги області в такий нелегкий час, рятуючи найцінніше – здоров’я та життя людей. Кисневі концентратори «Біомед» сертифіковані в Україні та користуються попитом серед медичних закладів. Прилад забезпечений всіма датчиками, які дозволяють більш точно планувати і контролювати процес лікування. Кисневу підтримку одночасно можуть отримувати двоє пацієнтів. Нагадаємо, це вже третій гуманітарний вантаж, який отримує область у рамках співпраці Чернігівської ОДА та благодійної організації «Карітас України». Так, було передано соціальним закладам області 15 тонн сертифікованих та якісних засобів для прання і прибирання, а медичним працівникам Чернігівської обласної лікарні – засоби індивідуального захисту.