Деснянська правда №27833 by Admin Webmaster

ВІВТОРОК, 6 січня 2009 р. № 2 (27833)

Чернігівська обласна газета Заснована у січні 1838 року http://www.dponline.cn.ua

e-mail: despravda@ukr.net

Головна газет газета Чернігівщини

З Різдвом Христовим! Нема краю без звичаю

«Колядинколядин, я у матері один...»

ивлюся крізь засніжене вікно, як світає надворі. Крайнеба ще мерехтять, як свічки, зорі. Та ось-ось дмухне вітерець – розпрозориться довкіл і зарипить сніг під ногами колядників. Серед них і я з сусідом Колькою. – Давай спершу в моєї хрещеної заколядуємо, а тоді вже в твоєї, – пропоную. Колька згоджується. І вточнює: – А колядувати будемо, як і торік? – А як іще! Чи мо’ нову колядку вивчив? – Нє-є. – Тоді біжимо. Чоловік моєї хрещеної Дуньки Грицькової Іван Драний вже встиг перехилити, либонь, не одну чарку з сусідом Василем Ковалем. Гомонять про щось голосно. Навіть не помітили малих колядників. А хрещена відірвалася від печі, де в неї варилася і смажилася вчорашня свіжина, і вислухала наше різдвяне привітання.

Фото Миколи ТИЩЕНКА

стор.

Першооснови

Добрий вечір, пане господарю! О

соблива духовна радість обіймає кожного з нас, бо цей день – незвичайний. Ми прославляємо одну з найвеличніших подій Священної Історії щирим і сповненим радості привітанням: «Христос рождається – Славіте Його!». Різдво Христове належить до великих християнських, так званих дванадесятих свят, які

церква відзначає особливо урочисто. За біблійними свідченнями цього дня народився Син Божий – Ісус Христос, якому люди поклоняються вже не одне тисячоліття. В Україні Різдво називають ще Колядою. Історична наука вважає, що Різдво запозичено християнами з язичеських культів. У стародавніх релігіях відзначалося

народження богів – давньоєгипетського Осіріса, давньогрецького Діоніса, давньоіранського Мітри тощо. Дати цих свят припадали на кінець грудня – початок січня, у дні зимового сонцестояння, «повороту до весни». У процесі свого становлення християнська церква поступово витісняла давні свята. Спочатку 6 січня було потрій-

ним святом народження, хрещення і богоявлення Христа. У ІV столітті 25 грудня стали відзначати народження, а 6 січня – хрещення та богоявлення. І лише наступного століття Різдво Христове міцно увійшло в життя християн. Розбіжність у святкуванні Різдва західними і східними церквами викликана тим, що вони користуються різними календарними системами. Православна церква святкує його 7 січня (25 грудня за старим стилем), а католицька церква – 25 грудня за новим стилем.

стор.

Традиції

Дерев’яна, розписна, зверху нібито одна, Та лукавинка на личку – бо в ній сховані сестрички?

Певно, усі здогадалися, що це матрьошка. Але мало хто знає, як і де її роблять, та звідки вона прийшла до нас. Вирізають матрьошки тільки з листяних порід дерев. Спочатку деревину просушують, потім токар надає їй форму. Художники розмальовують іграшки гуашшю і покривають лаком. На Чернігівщині робити матрьошки почали з 1976 року. Сьогодні цим займається ТОВ «Художні промисли» – єдина в Україні фабрика з виробництва дерев’яних красунь. Нинішнього року «Художні промисли» святкують своє 15-річчя. Майже всі працівники фабрики – надомники. Багато з них живуть у селах: у вільний від господарських справ час, коли приходить натхнення, сідають виточувати чи розфарбувати матрьошки. Кожен художник вкладає щось своє в образ ляльки. Найбільша матрьошка складається з дев’яти іграшок. Але «Художні промисли» планують вмістити у «рекордисток» 11 та 15 (парну кількість і 13 ляльок робити не прийнято). Коли річ виготовляють руками, а не машиною, – вона унікальна. Швидкість втрачається, але форма наповнюється душею та теплом серця автора... Чернігівську матрьошку ви можете купити в сувенірних магазинах та відділах, з якими ТОВ «Художні промисли» уклало договори. Продаються в обласному центрі й російські матрьошки, але вони відрізняються від українських зовнішнім виглядом – у кожного народу свій розпис. Цікаво, що найбільша матрьошка – в китайському місті Маньчжурія – споруда заввишки 30 метрів у формі цієї ляльки. На ній зображено китайську, монгольську та російську дівчину. Найменша матрьошка – у жителя Вологди Володимира Демина. Її розмір не перевищує сірникову голівку... І хоча цю ляльку придумали не ми, але вітчизняна, чернігівська, увібрала в себе найкращі риси нашого народу. Наталія ГАРБУЗ Фото автора

А чи знаєте ви, що матрьошку придумали не росіяни і не українці, а… японці?

№ 2 (27833) 6 січня 2009 року

Нема краю без звичаю

«Колядин-колядин, я у матері один…» ` Поч. на 1-й стор. – Посидьте трошки на дивані. Я ось ковбасу допечу. Скуштуєте. Хто ж відмовиться від ковбаси? Сидимо. Чекаємо. Нарешті побачив нас дядько Іван. – Реб’ята, давайте до столу. Уже ж пошти взрослі. Мо’ по чарці лигнемо, – потягнувся до графина сп’янілий хазяїн. – Тьху на тебе! Верзеш таке ради празника, – стала між нами і чоловіком хрещена. – Чи вже не бачиш, що діти перед тобою! – Як не чарку, то я можу й рубля дать. – Ото дай, Іване, да і хай біжать, – підтримав сусіда насторожений Коваль. Іван Драний витягнув з кишені нового галіфе кілька пожмаканих банкнот і тицьнув нам по одній. Ми не вийшли – вилетіли з хати. Вже на вулиці роздивилися. Кольці дісталася аж п’ятірка, а мені троячка. – Давай поміняємося, – чесно запропонував товариш. – Це ж твоя хрещена. То були колись великі для дітвори гроші, та й на колядки не всі їх давали. Більше пригощали домашньою випічкою, цу-

керками, зрідка діставалися колядникам дрібні монетки. У той різдвяний ранок ми з Колькою почувалися найщасливішими і, либонь, найбагатшими у світі. Аж не вірилося, що Іван-скупердяй, як називали дядька в селі, міг так розщедритися. Та вже другодні, зустрівши мене на вулиці, дядько Іван почухав потилицю: – Знаться так, – глибоко затягнувся самокруткою. – Літом два рази корову одпасеш. Передав я тобі, понімаєш, лишнє… Я мовчав, опустивши голову. – Щитай договорилися, – пихнув на мене їдким димом. Згадався той щасливий з перчиною різдвяний ранок по дорозі в Дроздовицю. У цьому колись великому селі на Городнянщині ще й досі людно. І школа працює, і навіть дитсадок. І традиції народні не забулися, Діти в Дроздовиці і колядують, і щедрують, і засівають. Все, як і багато років тому. Тільки життя змінилося, батьків учнів уже не викликають до школи за те, що дозволяють дітям козу водити чи колядувати. І

Добрі вісті

Новоріччя зустріли зі світлом Як нинішнє життя можна уявити без електричної енергії? Ще не так давно це відчули на собі й жителі села Неданчичі, що в Ріпкинському районі, коли вийшла з ладу лінія електропередачі. 7 жовтня минулого року звернулися за допомогою безпосередньо до генерального директора, заступника голови правління ВАТ електропостачальна компанія «Чернігівобленерго» Дмитра Красковського. Через 10 днів він прибув разом з фахівцями у село, щоб на місці з’ясувати ситуацію, визначити обсяги відновлювальних робіт. Енергопостачальники у визначені строки практично заново відродили електролінію і підключили її до електромережі Славутича. Завдяки їм жителі Неданчичів новорічні свята зустріли зі світлом. Щиро вдячні енергопостачальникам і їх керівникові Дмитру Миколайовичу за добру справу. Від усього серця вітаємо їх з Різдвом Христовим. Хай легко вам працюється і добре живеться. Міцного здоров’я і всілякого благополуччя вам і вашим родинам! Від імені жителів Неданчичів: Тетяна Грибовська – завідуюча підсобним господарством ЧАЕС; Світлана Веремійчик – директор Неданчицької школи; Галина Дідовець – учитель школи.

зими вже не ті. Здається, назавжди зійшли високі сніги і відлютували морози. Уже не рідкість осіння моква на Різдво. А тогоріч ще наприкінці грудня зима вибілила ліс довкола села, на вулицях з’явилися хоч невисокі та замети. Щоправда, морозець потріщав день-другий і видихався. Та все ж не грязюка на вулиці, а сніжок біліє. Зіскучилися ми, дорослі, за зимою. Та і дітям сніг на радість. Особливо напередодні свят. – Як у вас колядують? – Колядин-колядин, ля у батька один, – виходить наперед старшого братика малий Романко. – Я у матері один, – поправляє меншого 9-річний Вадим і опускає долу очі. – Немає в нас батька. …У Дроздовицю Оксана приїжджала влітку з Городні. Тут її бабуся жила. У селі і познайомилася з Олегом. Хлопець був на два роки старшим за неї. Працював єгерем у місцевому лісництві. Уподобалася йому юна городнянка. Заміж іти за нього запропонував. Дівчина не відмовилася, бо і їй Олег запав у душу. Після весілля переїхала до чоловіка у село. Трохи пожили в його батьків, а затим купили хату.

Невдовзі Оксана народила сина. Назвали його Вадимом. А незабаром щедрий лелека вдруге порадував молоде подружжя Дригів і знову сином. Вадиму лише сім років було, а Романку три, як їхній батько захворів і помер. Важко одній матері піднімати двох дітей. Влаштувалася техробітницею в сільській школі. Робота нехитра і на людях весь час. Швидше душевна рана загоїться. Діти в Оксани не по роках дорослі, розсудливі. А вдома вже помічники. Ось лише на свята їм, як і всім їхнім ровесникам, і поколядувати, і пощедрувати хочеться. – Колядин-колядин, я у матері один, – першим починає Вадим, а за ним і Романко повторює: – Колядин-колядин… Вранці висипле на вулиці Дроздовиці дітвора. Побіжить від хати до хати, вітаючи господарів з різдвяними святами, і ті обдарують дітей чим хата багата. Так з давнини повелося і хай довік не переведеться. Щоб відроджувалися наші села і жили в них родини веселі. Микола БУДЛЯНСЬКИЙ Городнянський район

Якщо громадою, то й газ під силу

Хочу подякувати Любецькій селищній раді, її голові Борису Стрельцову і привітати мешканців стародавнього Любеча з новорічними святами. Минув досить непростий для країни 2008 рік. Проте, незважаючи на відомі складнощі, жителі селища знайшли в собі сили, об’єднавшись, успішно газифікувати власні оселі. Хоча більше половини населення пенсіонери. У Любечі створили чотири громади, які займаються газифікацією, – «Світанок», «Віра», «Перлина», «Сузір’я». Першими проклали вуличний газопровід і газифікували будівлі по вулицях Ріпкинській, Колгоспній члени громади «Світанок». Загальна вартість робіт становила 42 тисячі гривень, із яких 20 тисяч було виділено Ріпкинською районною радою. Ще 30 жовтня минулого року природний газ прийшов до мешканців на територіях Замкової гори (а це, нагадаємо, історичний центр Любеча), Низу і Лисиці, де проживають члени громади «Віра». За кошти громади виконано робіт на 29 тисяч гривень, введено в дію 5,1 кілометра газопроводу, який підвів природний газ до 86 осель. Закінчуються роботи на газопроводі протяжністю 2,46 кілометра. «Голубий вогник» дасть тепло 38-ми будівлям громади «Перлина». Це – мешканці Любецького Подолу. Кошторисна вартість газопроводу 188 тисяч гривень, із яких 58000 гривень виділила громадянам Любецька селищна рада. І нарешті – газифікація 16-квартирного будинку по вул. Радянській, 2а, де проживають члени громади «Сузір’я». Окремо слід подякувати генпідряднику «Чернігівгазмонтажу», колектив якого своєчасно виконує всі роботи з газифікації Любеча, його директору Сергію Кальницькому. Нехай газівників і їх сім’ї завжди супроводжують удача і достойна заробітна плата. Є надія, що найближчим часом природний газ надійде жителям в усіх куточках Любеча. Все-таки правда, що в єдності – сила. Ріпкинський район

Володимир ЦХВЕДІАНІ, житель смт Любеч.

Гарні новини

Чернігівський район виплатив зарплату освітянам та медикам Чи буде з чим святкувати Новорічні свята працівникам бюджетної сфери Чернігівського району? З цього приводу ми спілкувалися з Володимиром Брайком, в.о. голови Чернігівської районної державної адміністрації. – Не секрет, що почастішали повідомлення про затримки виплат заробітної плати освітянам. Чи є борги вчителям Чернігівського району? – Станом на 25 грудня 2008 року працівники загальноосвітніх закладів району повністю отримали зарплатню за грудень. Видатки з заробітної плати становили більше 2,5 млн. грн. Всього ж з початку року на оплату праці освітян району з місцевого бюджету виділено майже 29 млн. грн. Те, що немає боргів із заробітної плати – результат грамотної фінансової роботи протягом усього року. Чернігівський район – один з трьох в області, який самостійно, без додаткових фінансових вливань, забезпечує своєчасну виплату заробітної платні працівникам бюджетної сфери. – Чи буде продовжено практику виплат освітянам премії за підсумками року? – Наразі ми запланували 331 тисячу гривень для винагороди педагогічним працівникам. – Чи вчасно отримують зарплатню працівники охорони здоров’я? – Медики центральної районної лікарні, дільничних лікарень та фельдшерсько-акушерських пунктів району вже одержали зарплату за грудень. Також медики району отримають і матеріальну допомогу. На це заплановано витратити 213 тис. грн. Андрій ПОДОРВАН

Святкове дійство

Карнавальна феєрія Ця карнавальна ніч була справді казковою і подарувала чудовий настрій всім присутнім. А відбулося святкове дійство завдяки підтримці народного депутата України від БЮТ, президента благодійного фонду «Європа» Валерія Дубіля та Чернігівської міської партійної організації ВО «Батьківщина». Провела карнавал ВОМГО «Батьківщина молода». На свято зустрічі Нового року прийшли лідери та активісти громадських організацій нашого міста, студентські ради чернігівських вузів, активісти «Батьківщини молодої». Всього на молодіжному заході зібралося 160 осіб. А пропуском на вечірку для кожного став карнавальний костюм. Організатори й не сподівалися побачити стільки незвичних і казкових персонажів. Серед юнаків переважали мушкетери, доброзичливі розбійники, загадкові пірати, можна було зустріти навіть доблесних «даішників». Найоригінальнішим виявився лідер молодіжної організації НДЛМ Олександр Щерба, який був у костюмі Незнайка. Дівчата вражали своєю фантазією й чарівністю. Навколо ялинки кружляли у хороводі «ангели» й «принцеси», «королеви» й «феї», святкові лісові мешканці та герої знайомих з дитинства казок. Додавала святкового настрою цікава новорічна програма з Дідом Морозом та Снігуронькою, розважальними конкурсами. Для гостей організатори влаштували солодкий стіл. А родзинкою карнавалу стали виступи команди КВК «Молодости нашей» та гурту «Проза». Поліна ФЕСЮН, соціальний педагог Чернігівської гімназії №31

житті

№ 2 (27833) 6 січня 2009 року

ЗНАДОБИТЬСЯ Січень – місяць свят Т

радиційно, на січень припадає найбільше свят. Згадаймо відому колядку:

Та прийдуть до тебе три празники в гості: Що перший же празник – Святеє Рождество. А другий же празник – Святого Василя, А третій же празник – Святе Водохреще… Тривають Різдвяні свята два тижні – від 7 січня (Різдво) до 19-го (Водохреща). Напередодні Різдва, тобто 6 січня, готують першу кутю. Приправлене збіжжя ставлять у добре натоплену піч, щоб воно впріло. Надвечір господар на покуті із запашного сіна робить кубельце. Святвечір, або багата кутя, – родинне свято, його справляють, коли на небі спалахує перша зірка. З дванадцяти страв головною їжею є кутя й узвар. Після домашньої трапези діти відносять вечерю дідусям та бабусям. Напередодні старого Нового року, 13 січня, щедра кутя. Найрадісн ніша пора для дівчаток, адже після вечері вони ходять щедрувати. Щ Щедрівки – величальні пісні для господарів, за що ті віддячують м малечу смачними гостинцями. Дівчата цього вечора ворожать на х хлопців. Звичайно, потайки від них. Неспокійно батькам дівчат – ст стережуть ворота, адже хлопці-шибеники можуть щедро намастити їх дьогтем чи зняти й занести на інший куток села. Ніхто не ображ жається, всі витівки молоді сприймаються як новорічні жарти.

Святвечір Д

ля Різдвяної вечері варто подбати про оформлення святкового столу. В магазинах можна знайти оригінальні набори святкових скатертин. У них, окрім самої скатертини, по шість великих та малих серветок, є також спеціальні браслети для серветок. До того ж, можна придумати й оригінальні прикраси. Наприклад, взяти мереживо під колір скатертини або атласні стрічки. З двох боків до них прив’язати

Кутя – головна страва Святого вечора. Це варена пшениця з медом. Символізує родючість і достаток. Ще за прадавніх часів наші пращури вважали, що небіжчик споживатиме її у потойбічному світі. Узвар – друга обов’язкова страва свят-вечірнього столу. Це – густий навар із сухофруктів. Узвар готують із яблук, слив, груш. Дехто додає чорноплідну горобину, малину, вишні.

«Шарий» борщ з вушками – пісний борщ, який готу-

ють на буряковому квасі, замість картоплі додають квасолю. Ним заливають вушка – маленькі варенички. На Прикарпатті їх начиняють грибами, тертою булкою, смаженою на олії з пасерованою цибулею.

Голубці з квашеної капусти. У «квасні» голубці

кладуть начинку з рису та

ялинкові прикраси, що не б’ються, і простелити стрічки через стіл. Вибір святкових свічок та свічників просто вражає, але якщо у вас є діти, то можете спробувати з ними прикрасити свічку – малюкам буде цікаво. Для цього бажано взяти свічку (або декілька) великого діаметра, фольгу, бісер чи різнокольоровий стеклярус. З фольги можна вирізати зірки, місяць чи інші візерунки. Тоді легенько розігріти сірником кінець свічки і розтопленим стеарином приліпити вздовж неї ці фігурки. Таким чином можна прикрасити свічку бісером чи стеклярусом. Можна використати і мереживо, але тоді свічка буде декоративною деталлю в інтер’єрі, – запалювати її не слід. Стіни прикрасьте новорічними зірками, пірамідами чи іншим декором. Підвісьте їх на «дощиках», стрічках чи ялинкових бусах. Якщо ви не любите штучних ікебан, то дім можна прикрасити і «живим» декором. Для цього використайте горіхи, яблука, мандарини. Наші бабусі колись загортали їх у блискучий папір і вішали на ялинку – можна скористатися їхнім досвідом. Ще однією живою прикрасою може стати вазон з пуансетією, або як її ще називають, різдвяною зіркою. Тож якщо ви хоча б на період Різдвяних свят хочете переселитись у казку, поспішайте зробити її у себе вдома.

грибів (квашені листки і рис однаково довго варяться). Ще голубці готують зі свіжої капусти з кукурудзяними крупами, а також із тертою сирою картоплею. Найсмачніше їсти їх з грибною підливою. Пироги – вареники. На Святвечір вареники роблять з багатьма начинками. Найчастіше – з тушкованою квашеною капустою, з капустою і грибами, з картоплею й грибами, з квасолею, а також з

тертим маком та фруктами (з вишнями, свіжими яблуками, чорносливом). «Солодкі вареники» заліплюють інакше, ніж інші – фігурно: «віночком», рубчиками, зубчиками, «ріжками».

Салат із столового буряка.

Його до Святої вечері також роблять різним – з чорносливом, квасолею, горіхами, часником. Але справжній традиційний салат має бути з маринованими опеньками.

Гриблянка – гриби з овочами. Картоплю

відварюють у лушпинні, посипають солодким духмяним перцем. Для гриблянки годяться сухі білі гриби, маслюки і свіжі печериці. Пампухи – виріб із дріжджового тіста. На святвечірньому столі вони обов’язкові.

«Морозе, йди до нас куті їсти!..»

ечір напередодні Різдва у різних регіонах України називається по-різному. Святвечір, Канун, Багата кутя. Свято це сімейне: весь рід має зібратися за святковим столом цього вечора, щоб протягом усього року всі трималися вкупі й жили дружно. В давні часи до Різдва готувалися заздалегідь – ще від дня Спиридона (25 грудня). Мили і прибирали в хатах, упорядковували в хлівах, білили, прали, заготовляли дрова і корм для худоби. 6 січня намагалися дотримувались строгого посту – нічого не їли, аж допоки не зійде на небі перша зірка, яка сповіщала про велике чудо – народження Божого Сина. На Святвечір обов’язково готували кутю – обрядову страву з цілих злакових зерен. В Україні найчастіше готують кутю з пшеничних зерен, які перед приготуванням намочують, товчуть у ступі; готову заправляють медом, маком, горіхами й родзинками. На стіл ставили дванадцять пісних страв: вареники з грушами, пироги з різноманітними начинками, борщ з грибами, гречану кашу з конопляним молочком, варений горох і квасолю, голубці з пшоном, рибу й вівсяний кисіль. Різноманітний і багатий стіл гарантував за звичаєм добробут сім’ї протягом усього року. Прочитавши молитви, батько першу ложку куті підкидав під стелю, щоб ріс довгий льон. Взявши в окрему миску куті, прихопивши із собою батога, хазяїн виходив на поріг і тричі голосно промовляв: «Морозе, Морозе, іди до нас куті їсти! А як не прийдеш, то і у Петрівку не приходь, бо будемо тебе батогом бити!». У деяких регіонах і до сьогодні зберігається старовинний звичай, коли батько ховається за мискою з пирогами й питає дітей: «Чи бачите ви мене?». На що всі дружно відповідають: «Ні, тату, не бачимо!» Ну, дай Боже, щоб і на той рік не бачили!» – відповідає він. З мискою куті з різдвяним хлібом обходить хазяїн всю свою господу, частує худобу.

№ 2 (27833) 6 січня 2009 року

Веселих різдвяних свят!

вяткуючи прихід Нового року, відзначаємо зміну часу, а святкування Різдва Христового робить нас учасниками таїни… Різдво Христове сталося під час правління Ірода в Іудеї, що перебувала під владою Риму. Імператор Август повелів зробити в підлеглій Іудеї всенародний перепис. Відтак, кожний іудей має записатися там, де мешкали його предки. Йосиф і Марія походили з Давидового роду, і тому пішли з рідного Назарета у Віфлеєм – місто Давида. У Віфлеємі ж місця в домі для прибульців не виявилося, тому вони зупинилися за містом у печері, куди під час негоди пастухи заганяли тва-

житт житті ж

ЗНАДОБИТЬСЯ ЗН ЗНА З Н

рин. У цій печері у Пресвятої Діви Марії й нароЗ початком Різдва вже можна було вживати скодився вночі Син Божий, Христос Спаситель. Ан- ромину. До цього свята в кожному господарстві когели Божі вітали цю подію: «Слава в вишніх Бо- лоси свиней, щоб наготувати різноманітних м’ясних гові і на землі мир, в людях благовоління!» (Лука, страв. Адже за правило було ходити один до одно2,14). Пастухи стали першими свідками тієї події, го в гості. Щоправда, до обіду намагалися не відпро яку возвіщали пророки ще за кілька тисячо- відувати сусідів. Особливо це стосувалося жіночої літь. Різдво Христове становило і нині становить статі. Якщо жінка чи дівчина першою заходила в таїну, незбагненну для розуму людського. Нам слід хату, то неодмінно «приносила лихо», а тому, заприсприймати таїну цю через віру. мітивши небажаних гостей, замикали двері. Коли У Господі Ісусі Христі при народженні з’єдналося ж оселю до обіду відвідував хлопець або чоловік, Божество з людством, і тому він є істинний Бог і то його намагалися почастувати. істинна Людина. Церква сповідує його як Богочоловіка. З Різдвом пов’ язано чимал о прислів’їв. Ось деякі з z Дми не дм них: и, а вже не до ковбаси, а до яєць іде. z На Різдво обій так, а без ол деться без паски, а про м ак буде й z Не дивниц ії не зомлю. я, що на Різ дв z За різдвян им днем віщ о метелиця. ували погоду z День на Р іздво сонячн ий – дорід н і врожай. z Заметіль ах на Різдво – бджоли буду ліб. тися. ть гарно рої z Іній за дв а тижні пер ед Різдвом р Петром (12 л ясн z Іній на Різ ипня) на гречці буде ряс ий – перед дво – врожай ни на хліб, неб й цвіт. врожай на го о зоряне – р ох . z Морози рі здвяні вели к і – буде над жай. ійний уроz Морозів рі здвяних нем а – весна бу z На Різдво де холодна. пригріває – до зеленого z Не дивниц року. я, що на Різ дв z Різдво збіг ається з наста о метелиця. нням молоди неврожайни ка – рік буде z Різдво зел й. ене – білий В ел z Тепло на Р іздво – весна икдень. буде холодна. z Яка погода п тра (12 липн ісля Різдва, таке буде й після Пея). z Який день Різдва, таки й буде і на П по Різдві так етра: як і по Петрові.

житті ж итт

ЗНАДОБИТЬСЯ

Веселих різдвяних свят!

№ 2 (27833) 6 січня 2009 року

Що у них на різдвяному столі я у цей день вважаютьс

и стравами У Бельгіїї ттрадиційна,имначинена каштанами індичка, смаже-

тер протертий суп з лобс ковбаски. а ян ов’ кр і ча ня сви ні чи фарширована інами є також смажена ав стр и (ІрТрадиційним ії) Шотланд чи копчений (у ий ен аж см , ії) гл Ан дичка (в ак. кров’яні ковбаси, ландії та Уельсі) гус анцузів на Різдво – гол фр и ова, бобові, гоТрадиційні страв ча ичка, запечена свиня слі різдвяний) чи у смажений гусак чи інд цузький (у том ан фр ий вн но Ос и. ан ріхи, кашт чінка. ав, серед них делікатес – гусяча пе столі має бути сім стр веч в, страви з іхі В Італії у Свят ірина гор волоських із сі соу в ам нк ди яну вечерю за макарони із сар рунків моря. У різдв да их інш та ць ри тріски, уст еного гусака. гусак і пиріг з традицією їдять освяч імецьки – це смажений -н по я Різдвяна вечер і марципани. льний супгоріхами, родзинками вечерею їдять націона меню ноою ян дв різ за ї рі В Авст коропа. До – запеченого з кмином локшину, а на друге повідно до звичаю Від . ся ро по ь заливне ит од вх і ер веч ї но річ во (на здоров’я) і зеленину (на щастя), хрін треба на обід їсти сви оші водилися). ка із свинини, ний горошок (щоб гр на столі зазвичай юш ів нн фі у а ят св ві мо зи У лоці, запечена брукабо рисова каша на мо а нн мі яч и, ин ич ов ял нячим жиром карчене з розтопленим сви ва і неодмінно – запе топляне пюре.

... і у нас

Салат «Чоловічий й каприз» 2 цибулини, варена а яловичина, 3-4 варених яйця, ця я, трохи тертого сиру, майонез. Цибулю нарізати кільцями ьцями і поо тримати 10-15 хв. у 6% оцті (краще яблучному). Яловичину пропустити через м’ясорубку, яйця дрібно порізати. Викласти у салатницю шарами: цибуля, майонез, м’ясо, майонез, яйця, майонез, сир.

Ял Яловичина лови ичина по-строга по-ст по-строгановськи 300 г яловичого філе, фі 1 дрібно нарізана на червона цибулина, б 175 г печериць, 2 ст. ложки ожки гірчиці, 140 мл сметани, 2 ст. ложки вершкового масла, перець, сіль. Тонко нарізати філе на смужки, зрізаючи жир, обкачати в приправленому спеціями борошні. Нагріти ма масло в сковороді й обсмажити цибулю протягом 8 хви хвилин до м’якості. Додати філе й обсмажити з усіх б боків. Після додавання грибів готувати ти ще 3 хвивилини. Посолити,, поперчити, змішати ати з гіррчицею чиц чи ц і сметаною, сметано і повільно довести овести до кипіння, помішуючи, щоб до одержати соус.

Фарширований Ф аний кролик к Качка каа ««Різдвяна вянаа ота» смакота» 1 качка, 2 апельсини, ельсини, 3 ст. ложи олії, 1 ст. ложка борошрош на, 1 склянка бульйону, ьйону, 0,5 склянки апельсинового лікеру, сіль. Соус: 1 цибулина, 1 зубок часнику, 0,25 склянки соєвого соусу, 0,5 склянки олії, 0,5 склянки ки сухого вина, 1 ч. ложка меленого імбиру, у, 3 ч. ложки каррі. Підготувати качку, попередньо замариинувавши її протягом 2-3 год. Апельсини ни и обчистити, нарізавши шматочками, та наафарширувати качку. Смажити качку в гаарячій духовці протягом 1,5-2 год. Для соусу цедру подрібнити та збланншувати. Воду злити, а цедру розтовкти з апельсиновим лікером. Змішати з бульйооном, борошном, олією (3 ст. ложки), довеси до д кипіння кипінн та процідити. ти

Кролика Кр роли р о помити і наповнити повнити такою ю начинкою: кою: легені і печінку посікти, вимішати з вимоченою ченою в молоці і вижатою булкою, б 22-3 3 жовтками, піною з білків, січеною зеленню петрушки, кропу, духмяним перцем, посолити. Все це переміере шати, начинити кролика, олика, нашпигувати його солониною иною і зверху Пекти у духовці, пор у посолити. ос оливаючи ли розтопленим маслом. Подавати на стіл з яриною, помід дорами, дорам макаронами або галушками. га

Гуска на рожні Гуску почистити, помити, натерти зверху і всередині сіллю. Приготувати таку начинку: дрібно посікти 300 г свинини, гусячу печінку, серце, шлунок, додати дрібно порізану по цибулину, мускатний горіх, посолити і поперчити. поп Все це перемішати, залити бульйоном і тушкувати туш 15 хв. Тоді охолодити і цією масою начинити начин гуску. Зашити и її і настромити на рожен, п н попередньо обгорнувши увши папером,, ззмащени зм змащеним олією. Пекти протягом 1,5 5 го год., од., о д., по д. д., поливаючи соком, що виділяєт ється. тться ь Під кінець зняти ти папір, р, гус гуску покропити холодною лодною ю в водою і підсмажити. ти.

М Медівник ник без заправ Зварити ти 1 кг 200 г меду, охолодити о і вимішати ложр півгодин кою. Через півгодини вбити по одному 20 яєць, після і цього до додати стільки борошна, щоб тісто було гус густе. Викласти тісто у форми орми й і випік випікати у помірно гарячій духовці. дух

обажанняжний одруженниийй сеРіздвянйе попря док, щоб ко ником. Погга-

аз пан ззавів такинього і поздоровляв з пр Колись один о при до в. ив би од их янув, а на , добре – теж нин на Різдв – нак л н ля казував бити господи поздоровляти, глГлянув ще в ля ов ор и. до зд нин но по гайдук шов один селяуками два здоровенних йш От прий нч ка з ть оя ст дверях уже потилицю та й каже: раз, почухав пане, мали сорок домів… н. – Щоб ви, – промовив па к квартир… – О, це добре, у домі щоб було по соро – А у кожномно, – мугикнув пан. рок кімнат. – Теж непога квартирі щоб було по со й – А в кожні о? – питає пан. рок ліжок… – Ну, а далі щ ті було по со на м кі й ні ж в квартиру, – Щоб у ко , з квартири м ді в о? у щ м ві до на з –А сорок разів… трясця трясла – А щоб вас нату, з ліжка на ліжко по м кі легше. з кімнати в лянинові було Били… Але се

Веселих різдвяних свят!

№ 2 (27833) 6 січня 2009 року

житт житті ж

ЗНАДОБИТЬСЯ ЗН З Н

Святого Василія Великого С

вяткове богослужіння бо огослужіння 14 січня присвячене присв вячене пам’яті Василія – святого, і Великого В який залишив помітний слід в історії християнської Церкви. Згідно з життєписом, він народився в с. Кесарії Каппадокійській в 357 році. Будучи надзвичайно обдарованим, він ще в молоді роки став видатною людиною в середовищі вчених мужів-християн. Відомо, що його товаришем був Григорій, названий пізніше Богословом. Після закінчення навчання обидва вирішили присвятити своє життя служінню Богові. Саме тому Василій засновує монастир, де вони й оселилися. Тут святі Василій та Григорій написали «Статут чернечого життя», якого й досі дотримуються ченці-василіани. Своє майно святий Василій витрачав на бідних, на заснування лікарень та богаділень, а вільний час віддавав доброчинним справам. Спочатку він був висвячений на пресвітера, а згодом на єпископа Кесарійського. Саме в цьому сані протягом восьми років святий виголошував проповіді, пере-

конуючи мирян у фальшивості аріанської єресі (стверджували, що Син Божий не є Бог, а лише творіння його). Помер святитель 14 січня 378 року, тому саме цього дня у храм відправляється урочиста літургія пам’яті Василія Великого. Святий Василій вважався покровителем землеробства. Ось чому вдосвіта годилося засіяти збіжжям оселі. Це робили переважно підлітки. Вони брали спеціально виплетену рукавицю, наповнювали її житнім чи пшеничним зерном і, ставши перед образами, засівали хату: «На щастя, на здоров’я! Роди, Боже, жито, пшеницю і всяку пашницю. Будьте здорові, з Новим роком та з Василем!» Батьки щедро одарювали хлопців грішми, і тоді вони, починаючи з крайньої хати, оббігали сусідські оселі. Кожен намагався щонайпершим засіяти і отримати найкращий подарунок. А часом перших посівальників господиня садила на порозі й роззувала, щоб «вдома краще кури неслися», а господар тим часом ішов з коцюбою

до сідла і згонив курей, ку урей, щоб «починали скоріше нестися». несстися». Після візиту посівальників господар виносив з хати солому, сміття і запалював у саду чи на городі. Вважалося, що цей вогонь сприяє родючості дерев. Подекуди таке багаття запалювали вночі і називали це «гріти покійників». В Україні знали і звичай «показника» – першого відвідувача. Ним могли бути не лише люди, а й домашні тварини: кінь, півень, вівця та ін. Їх заводили до хати і годували, вірячи, що це принесе всім добро. Крім індивідуальних, були й гуртові посівальники – так звані «товариства». Вони вибирали з-поміж себе старшого. Головного посівальника підводили до лави, приказуючи: «Сядь же у нас та посидь, щоб усе добре сідало: кури, гуси, качки, рої та старости!» Нерідко до юних посівальників приєднувався ще й парубок, перевдягнутий у «козу» з великими вухами, зробленими з колосків.

Посівання *** Сію, вію, посіваю, з Новим роком вас вітаю. На щастя, на здоров’я та на Новий рік, Щоб уродило краще, як торік, – Жито, пшениця і всяка пашниця, Льон під стелю на велику куделю. Будьте здоровенькі з роком новеньким та з Василем. ем. Дай, Боже!

***

Сійся, родися,

всяка пашниця: жито, пшениця, Ячмінь, овес, гречка, горох, сочевиця, Та на цей Новий рік Хай вам дасть Господь Бог, Щобись-те біди-смутку не знали, В щасті, здоров’ї многі літа проживали, А по смерті Царство Небесне оглядали. Гаразд вам, мир Бо Божий зо всім всіма вами!

А в полі, полі сам Господь ходивв, Сам Господь ходив, зерно розносив. Діва Марія Б ог «Уроди, Боже, а просила: ж Жито, пшениц ито, пшеницю, ю, всяку паш Сію, вію, посі ницю». ваю, з Новим роко м поздоровля Будьте здоров ю. і З Новим роко м і з Василем . Дай, Боже!

Народ підмічав У цей день, як відомо, у селах ворожили. Крім ворожінь, орожінь люди помічали прикмети: z Якщо під Новий рік добрий сніг – сій гречку. z Небо в зірках – врожай на гриби й горох. z Падає м’який сніг – на врожай, а коли тепло, то літо буде дощовим. z Який перший день у Новому році, то й рік буде таким. z Багато пухнастого інею на деревах – до врожаю зернових, доброго медозбору. z Сильний мороз і падає малий сніжок – на врожай хліба, на здоров’я людей і тварин, коли ж тепло і без снігу – неврожай і хвороби. z Зоряне небо – добре нестимуться кури. z Дивилися, куди тварина ляже головою: до сходу – на врожай, до заходу – на недорід. z Кілька цибулин посипали сіллю. Якщо вранці сіль набухала вологою, то невдовзі піде дощ, а стала мокрою – злива. z Діти клали в батькові чоботи окраєць хліба й вуглинку, а він просив подати правий чи лівий: якщо втрапила вуглинка, рік буде голодний, коли ж хлібець – щедрий.

Редактор випуску Микола БУДЛЯНСЬКИЙ

житті ж итт

ЗНАДОБИТЬСЯ

Реклама та оголошення

№ 2 (27833) 6 січня 2009 року

Комунальне підприємство «Діловий центр» Чернігівської обласної ради

ІНФОРМАЦІЯ

про проведення конкурсу на право укладення договору оренди нерухомого майна - нежилих приміщень 1. Назва об’єкта: приміщення кімнат в будівлі за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 49а Площа, кв. м корисна

загальна

Початковий розмір орендної плати без ПДВ, грн.

34,2

53,9

1622,73

к. №007 (складське приміщення)

21,1

33,2

847,16

к. №207

19,8

31,2

1217,61

к. №402/2

15,4

24,2

944,43

к. №408, 809

10,1

15,9

620,51

к. №702

34,1

53,7

2425,07

к. №802

19,0

29,9

1166,88

к. №810

10,2

16,1

628,32

Найменування к. №002 (складське приміщення)

Частина нежилого приміщення для розміщення кавового автомату

150,00

У разі оренди офісних приміщень загальною площею більше 50 кв. м вартість 1 кв. м загальної площі згідно з незалежною експертною оцінкою буде становити 45,16 грн. без ПДВ за базовий місяць оренди – листопад 2008 року. 2. Назва об’єкта: приміщення кімнат в будівлі за адресою: м. Чернігів, вулиця Старобілоуська, 25а к. №202

10,7

14,8

634,42

к. к. №№204, 302

11,2

15,5

664,43

к. №301/1

11,7

16,1

690,15

К.№301/2

18,9

26,1

1118,82

к. №305

53,7

74,1

3176,41

к. №306/1

10,6

14,6

625,85

к. №306/2

19,1

26,4

1131,68

к. №307а

19,3

26,6

1140,25

Конкурс відбудеться 26 січня 2009 року об 11 годині за адресою: проспект Миру, 49а, кім. 905-906, м. Чернігів. Кінцевий термін прийняття заяв – 23 січня 2009 року. Ознайомитися з об’єктами можна за місцем їх розташування. Додаткову інформацію можна отримати в КП «Діловий центр» за адресою: проспект Миру, 49а, м. Чернігів, 14000, кім. 905-906, тел. 699-528 з 8 до 17 год.

Розмір орендної плати розрахований без врахування індексу інфляції за грудень 2008 року та січень 2009 року. Умови проведення конкурсу: запропонована орендна плата не менша за початковий розмір орендної плати при умові використання об’єкта оренди для розміщення органів управління підприємств, установ колективної та приватної форми власності (офісних приміщень). У разі відмови переможця конкурсу від укладання договору оренди даного приміщення: переможець сплачує КП «Діловий центр» 2-х місячний розмір запропонованої орендної плати. У разі надходження заяв на участь у конкурсі для розміщення: банків та їх відділень; підприємств по виготовленню, ремонту та реалізації ювелірних виробів; бірж, брокерських, маклерських, букмекерських, реєлтерських (агентства нерухомості); ломбардів; офісів консалтингових компаній, страхових компаній; приватних юридичних консультацій, нотаріальних контор, аудиторських та оціночних фірм; організацій, що займаються туристичною діяльністю, початкова орендна плата буде розраховуватися згідно з Методикою розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області (зі змінами і доповненнями, внесеними рішенням Чернігівської обласної ради від 10.07.2007 року). Для участі в конкурсі учасник конкурсу подає на розгляд конкурсної комісії такі матеріали: 1. Заяву про участь у конкурсі. 2. Проект договору оренди відповідно до умов конкурсу. 3. Відомості про учасника конкурсу: а) для учасників, які є юридичними особами: – документи, що посвідчують повноваження представника юридичної особи; – посвідчені нотаріусом копії установчих документів; – відомості про фінансове становище (платоспроможність) учасника конкурсу з урахуванням дебіторської і кредиторської заборгованостей; б) для учасників, які є фізичними особами: – копію документа, що посвідчує особу учасника конкурсу, або належним чином оформлену довіреність, видану представнику фізичної особи; – свідоцтво про реєстрацію фізичної особи як суб’єкта підприємницької діяльності; – декларацію про доходи. 4. Зобов’язання (пропозиції) щодо виконання умов конкурсу (відображаються в проекті договору оренди). 5. Додаткові пропозиції до договору оренди (варіанти поліпшення орендованого майна). 6. Пропозиції щодо гарантій сплати орендної плати (завдаток, гарантія тощо – відображаються в проекті договору оренди).

Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ «Чернігівбуд» від 26 грудня 2008 з 28 лютого 2009 ліквідуються такі структурні підрозділи Товариства: Управління механізації будівництва (м. Чернігів, вул. Попова, 2, код ЄДРПОУ 01272947); Багатопрофільна спеціалізована філія «Чернігівбуд-3» (м. Чернігів, вул. Щорса, 76-а, код ЄДРПОУ 01272924). Претензії кредиторів приймаються протягом двох місяців з дня опублікування цього повідомлення про ліквідацію за місцезнаходженням зазначених структурних підрозділів. Правління ВАТ «Чернігівбуд» Виклики до суду Менський районний суд Чернігівської області (15600, м. Мена, вул. Леніна, 146-а), розглядає цивільну справу за №2-973/08 за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі ЧОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» до Чигир Валентини Миколаївни та Яковлева Олександра Миколайовича про стягнення заборгованості за кредитним договором. Відповідач по справі: Яковлев Олександр Миколайович, 23.03.1969 р.н. (проживає за адресою: м. Мена, вул. Транспортна, 7) викликається 15 січня 2009 року на 10 год. до Менського районного суду, суддя Россоха А.В., для участі в судовому засіданні. Відповідачу пропонується надати свої заперечення щодо позову та докази. У випадку неприбуття, відповідач має повідомити суд про причину неявки, інакше справу буде розглянуто за його відсутності. • • • • • • • • • •• • • • • Менський районний суд Чернігівської області викликає як відповідача Акціонерну страхову компанію «Інто-Україна», яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 33, Товариство з обмеженою відповідальністю «Галід», яке знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Комсомольська, 49, та як відповідача Коросташовця Олександра Миколайовича, який проживає за адресою: м. Чернігів, вул. Промислова, 42, кв. 4, у цивільній справі №2-889 за позовом Божка Олександра Георгійовича, Божок Антоніни Григорівни про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Судове засідання відбудеться 9 січня 2009 року о 10 годині у приміщенні Менського районного суду Чернігівської області за адресою: м. Мена, вул. Леніна, 146-А, Чернігівської області, 15600. Одночасно повідомляємо, що з опублікуванням оголошення про виклик, відповідачі вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи, тому у разі неповідомлення про причину неявки Акціонерної страхової компанії «Інто-Україна», ТОВ «Галід» та Коросташовця О.М., повідомлених належним чином, або причину буде визнано судом неповажною, суд вирішить справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Чернігівський державний інститут економіки і управління відповідно до Закону України «Про вищу освіту» та Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 24.12.2002 р. №744, –

ОГОЛОШУЄ КОНКУРС

на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників: Завідувач кафедри геодезії, картографії та землеустрою – 1 чол. Термін подачі заяв та документів для участі в конкурсі на заміщення вакантних посад – один місяць після опублікування оголошення у друкованих засобах масової інформації. Для участі в конкурсі потрібно надати на ім’я ректора інституту такі документи: – заяву про участь у конкурсі на посаду; – звіт про навчальну, наукову, методичну, виховну роботу, яка виконувалася в період дії попереднього контракту (для претендентів, які працюють в інституті); – копії документів про освіту, науковий ступінь, вчене звання; – список наукових праць, винаходів, публікацій, завірений в установленому порядку; – копію особового листка з обліку кадрів, завірену за місцем роботи в установленому порядку (для претендентів, які не працюють в інституті); – копії паспорта та військового квитка (претендентів, які не працюють в інституті). З умовами конкурсу можна ознайомитися у відділі кадрів інституту, телефони: 5-34-45, 5-61-60, факс (04622) 5-90-72.

Чернігівська облспоживспілка повідомляє про проведення аукціонних торгів з продажу:

Колектив Чернігівської дирекції УДППЗ «Укрпошта» висловлює глибоке співчуття прибиральнику службових приміщень господарчої групи ЧД УДППЗ «Укрпошта» Марії Василівні Черевко з приводу тяжкої втрати – смерті чоловіка Миколи Андрійовича.

1. Будівлі складу вторинної сировини в смт Ріпки, вул. Вокзальна, 42, загальною площею 285,6 кв. м. Стартова ціна продажу – 35800 грн. (у т.ч. ПДВ – 467 грн.). Реєстраційний внесок – 150 грн. із ПДВ. Крок – 4000 грн. 2. Комплексу будівель і споруд (частина забійного пункту, ковбасного цеху та інше) в м. Семенівна, вул. Привокзальна, 5-б, загальною площею 567,3 кв.м. Стартова ціна продажу 338000 грн. з ПДВ. Реєстраційний внесок – 170 грн. з ПДВ. Крок – 34000 грн. 3. Будівлі господарчого складу в м. Семенівна, вул. Самойловича С. (вул. Воровського), 2-а, загальною площею 153,7 кв.м. Стартова ціна продажу – 16300 грн. (в т.ч. ПДВ – 217 грн.). Реєстраційний внесок – 130 грн. з ПДВ. Крок – 2000 грн. 4. Будівлі магазину «Меблі» в смт Куликівка, вул. Партизанська, 10, загальною площею 485,7 кв.м. Стартова ціна продажу – 540000 грн. з ПДВ. Реєстраційний внесок – 170 грн. з ПДВ. Крок – 54000 грн. Продовжено термін прийому заявок до 26 січня 2009 р. на участь в аукціонних торгах з продажу: 1. Будівлі магазину №138 в м. Остер, вул. 8-го Березня, 1/4, Козелецького р-ну, загальною площею 92,6 кв.м. Стартова ціна продажу – 110000 грн. з ПДВ. Реєстраційний внесок – 170 грн. з ПДВ. Крок – 11000 грн. 2. Будівлі заготпункту в с. Риботин, вул. Шевченків братів, 46 А, Коропського району, загальною площею 115,3 кв.м. Стартова ціна продажу – 19060 грн. (в т.ч. ПДВ – 250 грн.). Реєстраційний внесок – 130 грн. з ПДВ. Крок – 2000 грн. 3. Будівлі магазину «Промтовари» в с. Іванівка, вул. Центральна, 85-б, Семенівського р-ну, загальною площею 120,2 кв. м. Стартова ціна продажу – 22000 грн. з ПДВ. Реєстраційний внесок – 130 грн. з ПДВ. Крок – 3000 грн. 4. Будівлі магазину «Промпродтовари» в с. Поділ, вул. Гагаріна, 3, Срібнянського р-ну, загальною площею 210,6 кв.м. Стартова ціна продажу – 30000 грн. з ПДВ. Реєстраційний внесок – 150 грн. з ПДВ. Крок – 3000 грн. Заявки на участь в аукціоні реєструються за умови сплати претендентом реєстраційного внеску, а також гарантійного внеску у розмірі 10% від стартової ціни лота та надання копій документів: для фізичних осіб: – копія паспорта; – копія ідентифікаційного номера; для юридичних осіб: – копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи; – свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість; – довідка ЄДРПОУ; – наказ про призначення керівника; – копія Статуту. Кінцевий термін реєстрації заявок 26 січня 2009. Торги відбудуться 29 січня 2009 об 11 год. у приміщенні облспоживспілки. Довідки за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 139, кімн. 806, 808. Тел: 3-60-71, 3-60-73. Правління облспоживспілки

Колектив комунального підприємства «Ліки України» Чернігівської обласної ради висловлює глибоке співчуття заступнику завідувача відділу аптечного складу Валентині Михайлівні Пелешок з приводу тяжкої втрати – передчасної смерті чоловіка Сергія Михайловича.

Управління охорони здоров’я Чернігівської міської ради та колективи медичних закладів міста висловлюють глибоке співчуття головному лікарю Чернігівської міської лікарні №3 Юрію Георгійовичу Шмакову з приводу тяжкої втрати – смерті матері Августи Кононівни.

Чернігівський обласний військкомат ОГОЛОШУЄ КОНКУРС на заміщення вакантних посад: спеціаліста ІІ категорії ЦАЗУ та головного спеціаліста групи комплектування резервістами ВОМР. Вимоги: вища освіта за відповідною спеціальністю (спеціаліст), термін держслужби не менше 3 років (або стаж роботи у ЗСУ не менше 5 років). Подача документів протягом 30 днів з моменту опублікування оголошення за адресою: м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 68. Довідки за тел.: 3-10-95, 3-16-05. Втрачені страхові поліси ЧФ ВАТ УСК «Дженералі Гарант» №4651689, №4866803, №4866811, №2311013, №2311672, №2311699, №2311702, №2311711, №20294, №20351, №41151, №41164, №41351, №41357, №41615, №8313, №8388, №8391, №8395, №6771, №230 вважати недійсними. Чернігівська міська рада та її виконавчий комітет висловлюють щирі співчуття секретарю Чернігівської міської ради Олегу Семеновичу Шеремету з приводу тяжкої втрати – смерті матері Валентини Іванівни.

Управління охорони здоров’я Чернігівської міської ради та колективи медичних закладів міста висловлюють глибоке співчуття головному лікарю Чернігівської міської стоматологічної поліклініки Леоніду Івановичу Лістовщику з приводу тяжкої втрати – смерті сестри Раїси Іванівни.

Остання сторінка

№ 2 (27833) 6 січня 2009 року

Першооснови

Добрий вечір, пане господарю! У

Х столітті християнство було запроваджено на Русі й відтоді свято Різдва Христового стало невід’ємною частиною нашої культури. Разом із вірою Христовою в Україні та за її межами набули поширення такі народні традиції, як колядування та щедрування. Коляда – це гімн Христу, оспівування його народження. У щедрівках славлять природу, закликають весну. Першими оповісниками народження Христа у давнину були діти, які обходили ватагою багаті й бідні оселі, співаючи колядки та щедрівки. І в кожній хаті світлішало, людям ставало легше на душі. Колядників чекали з нетерпінням і щедро віддячували їм яблуками, горіхами, бубликами. Вважалося, чим більше дітей завітає до хати, тим щедрішим для її господарів буде Новий рік. Колядували, зазвичай, лише хлопчаки: дівчатка у різдвяних дійствах участі не брали, оскільки за давнім віруванням на великі свята першими мають з’являтися представники чоловічої статі. Різдву, за церковним статутом, передував піст. У цей час виконувалися всі хатні роботи: світлицю бі-

лили, прибирали, вивішували найкращі рушники, розкладали килими. Покуття оздоблювали особливо урочисто й прикрашали запаленою свічкою чи лампадою. Тут ставили перший символ усіх трьох зимових свят – дідух (сніп з колосків жита чи пшениці, зібраних наприкінці жнив). Зерно з дідуха зберігали до весни, примішуючи потім до посівного – для багатого врожаю. З давніх-давен помічали: на який день припадає Різдво, у такий день слід починати збір врожаю. Особливого значення надавали різдвяній погоді. По ній визначали майбутній врожай. Переддень Різдва – Святвечір (або Багата кутя) починався з появою на небі першої зірки. У цей день піст був особливо суворим. Крім куті на столі обов’язково стояли 12 страв: грибні, ягідні, пиріжки з квасолею чи капустою, смажена риба, борщ із рибою і грибами тощо. Першою починали їсти кутю – найголовнішу обрядову їжу, неодмінний символ різдвяноноворічних свят. Далі годилося скуштувати усіх страв, запиваючи їх узваром. Під час вечері батько виходив з кутею на двір і кликав: «Морозе, морозе, йди до нас кутю їсти.

Якщо не хочеш, то не йди. Не морозь ні ягняток, ні поросяток, ні теляток». У такий спосіб задобрювали сили природи, щоб майбутній урожай був гарним. Кутю також кидали в криницю чи річку, щоб не було посухи. Посуд од пісних страв ретельно мили, оскільки наступна їжа вже мала бути скоромною. Починалося різдвяне розговіння. Неодмінним пригощанням на святковому столі була свіжина: ковбаси, окорок, тушковане або смажене м’ясо, холодець, інші традиційні українські страви. Завершивши обрядову трапезу, діти після спочинку розносили гостинці своїм родичам. Ті з нетерпінням чекали бажаних гостей. Нарешті з’їжджалася уся родина й сідала за святковий обід, який тривав допізна. Ніхто з присутніх не згадував сумних історій, бо це трапезування мало «очистити всіх од скверня і об’єднати злагодою та любов’ю». Надвечір село знову оживало – починалося масове колядування. У різних регіонах воно проводилося по різному: на Покутті колядували ще напередодні Різдва, на Чернігівщині – першого дня, а на Поділлі – водили ватаги лише другого дня свят. Готувалися до цього заздалегідь – виготовляли колядницькі обладунки: восьмикутну зірку, маски Кози, Ведмедя. Різдвяні колядницькі гурти споряджали переважно парубки. Вони обирали отамана – хлопця, котрий вирізнявся спритністю, дотепністю і якого в селі поважали. Традиційний одяг колядницьких ватаг – білі та коричневі кожушки та свитки, чоботи власної ро-

Фото Миколи ТИЩЕНКА

` Поч. на 1-й стор.

боти, хустки або віночки у дівчат. Святкові ватаги залежно від регіону відрізнялися своїм кількісним складом і обрядовими персонажами. Обходячи оселі, колядники піснями та відтворенням побутових сценок вітали господарів та їхніх дітей, бажаючи всім щастя й здоров’я на многії літа. Відомі класичні колядки «Нова радість стала», «Ой, новина в нас, новина». Особливо радісним було Різдво для дітей. Ватаги хлопчаків ходили по хатах із вертепом – маленьким ящиком, обклеєним кольоровим папером, де за допомогою ляльок, закріплених на осі, розігрувалися вистави, що складалися із двох частин. Одна частина була пов’язана з народженням Христа і біблійними персонажами; друга, світська, включала до свого сюжету житейські історії про Добро і Зло. Наступний за Різдвом день – свято Богородиці. Особливо шанували його жінки, оскільки воно пов’язане з Божою Матір’ю. Було за звичай у цей день відвідувати жінок, які приймають пологи, а також справляти обіди та панахиди по померлих. За два тисячоліття від Різдва Христового зникли

стародавні язичеські вірування. Але вертеп (печера), де народився Христос, зберігся таким самим, як був у момент Божественного втілення. Знаменно й те, що Віфлеємський храм Різдва над вертепом, споруджений у 330-му році, є нині єдиним у світі, де богослужіння проводяться ось уже шістнадцять віків. Різдво Христове – це свято любові. Любов, котру принесло на землю Різдво, зобов’язує нас до внутрішнього відродження, до оновлення усього сущого: людини, сім’ї, нації, держави, Всесвіту. Різдво Христове закликає нас шанувати всі творіння Божі, зберігати природу. У світлі Різдва Христового ми маємо прагнути очиститися від скверни, відродити наші душі й серця у покаянні, любові і всепрощенні. Різдво Христове – як нове очищення, виводить нас із темряви до світла, зцілює духовно, об’єднуючи в єдину могутню християнську родину. І нехай оцей всемогутній, преображаючий дух світлого Народження Христового запанує в наших серцях нині, і повсякчас, і на віки вічні! Славімо Його! Володимир МИКОЛАЄНКО

Наступний номер «Деснянської правди» вийде 10 січня ц. р. •

К А Л Е Н Д А Р

7:58 Захід 16:10 Тривалість 8:12 Схід

•

П О Г О Д А Перша чверть

4.01

За релігійним календарем сьогодні – Навечір’я Різдва Христового (Різдвяний святвечір). Преподобномучениці Євгенії і з нею мучеників Прота, Іакінфа та Клавдії. Преподобного Миколая ченця. День строгого посту. Завтра – Різдво Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. Післязавтра – Післясвято Різдва Христового Собор Пресвятої Богородиці. Ікон Божої Матері Віленської-остробрамської, іменованих «Трьох радостей», «Милостива» і Барлівської «Блаженне Чрево». Святки. 9 січня – апостола першомученика архідиякона Стефана. Преподобного Феодора Начертанного, сповідника. Святителя Феодора, архієископа Константинопольськог. Святки. Іменинниками будуть: сьогодні – Клавдія, Євгенія, Агафія, Гафія, Микола, Пилип; післязавтра – Юхим, Костянтин; 9 січня – Степан, Федір, Лука, Йосип, Давид, Яків.

•

К А Л Е Н Д А Р

ВДЕНЬ ВНОЧІ

06.01

•

П О Г О Д А

07.01

08.01

•

Хмарність

Опади Температура, °C

–12 ... –14

Вітер (напрямок, швидкість, м/с)

Змін. напр., 3–8

–15 ... –20

–6 ... –11

Пд, Пд-Зх, 5–10

Радіаційний фон, мкР/год Ніжин Остер Інші природні явища

11 12

–6 ... –11

Покошичі Прилуки Ожеледиця

Пд-Зх, 5–10 Чернігів

11 12

–3 ... –8

Семенівка Щорс

12 11 10

За даними облгідрометцентру

Співзасновники: Чернігівська обласна рада, облдержадміністрація, первинна організація журналістів редакції • Головний редактор Лариса МІЛОВА • Заступник головного редактора Петро ГРОМОВИЙ Тел. 4-44-42 • Літературний редактор Леся КОШЕЛЬ Тел. 678-200 • Відповідальний секретар Віталій АДРУГ Тел. 4-21-92 • Комп’ютерний набір Людмила ШЕВЧЕНКО • Комп’ютерна верстка та дизайн Олександр БОЖОК, Ганна ЗЕВКО, Світлана КУЗЬМЕНКО • Коректори Альона ШЕВЧЕНКО, Олександр ФАЛЬЧЕВСЬКИЙ • Відповідальний за випуск Микола БУДЛЯНСЬКИЙ • Телефони відділів редакції: суспільних питань 4-22-71; соціальних питань 4-44-12; гуманітарної сфери 4-21-92; реклами та оголошень 4-40-07. • Факс 4-21-92, 4-42-35. • Веб-сайт: www.dponline.cn.ua • Електронна пошта: despravda@ukr.net • Реєстраційне свідоцтво ЧГ № 230 від 10.11.2000 р. Видавець – ВАТ «РВК «Деснянська правда» • Віддруковано в редакційновидавничому комплексі «Деснянська правда», 14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62. • Газета виходить тричі на тиждень (вівторок, четвер, субота). • Розповсюджується по передплаті • Передплатні індекси: для індивідуальних передплатників – 61651, для підприємств, організацій – 94530, четверговий випуск – 94531. • Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій. • Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та рекламодавці. Знаком позначені матеріали рекламного змісту. • Листування з читачами – тільки на сторінках газети.