ВІВТОРОК, 6 січня 2009 р. № 2 (27833)
Чернігівська обласна газета Заснована у січні 1838 року http://www.dponline.cn.ua
e-mail: despravda@ukr.net
Головна газет газета Чернігівщини
З Різдвом Христовим! Нема краю без звичаю
«Колядинколядин, я у матері один...»
ивлюся крізь засніжене вікно, як світає надворі. Крайнеба ще мерехтять, як свічки, зорі. Та ось-ось дмухне вітерець – розпрозориться довкіл і зарипить сніг під ногами колядників. Серед них і я з сусідом Колькою. – Давай спершу в моєї хрещеної заколядуємо, а тоді вже в твоєї, – пропоную. Колька згоджується. І вточнює: – А колядувати будемо, як і торік? – А як іще! Чи мо’ нову колядку вивчив? – Нє-є. – Тоді біжимо. Чоловік моєї хрещеної Дуньки Грицькової Іван Драний вже встиг перехилити, либонь, не одну чарку з сусідом Василем Ковалем. Гомонять про щось голосно. Навіть не помітили малих колядників. А хрещена відірвалася від печі, де в неї варилася і смажилася вчорашня свіжина, і вислухала наше різдвяне привітання.
Фото Миколи ТИЩЕНКА
Д
стор.
2
Першооснови
Добрий вечір, пане господарю! О
соблива духовна радість обіймає кожного з нас, бо цей день – незвичайний. Ми прославляємо одну з найвеличніших подій Священної Історії щирим і сповненим радості привітанням: «Христос рождається – Славіте Його!». Різдво Христове належить до великих християнських, так званих дванадесятих свят, які
церква відзначає особливо урочисто. За біблійними свідченнями цього дня народився Син Божий – Ісус Христос, якому люди поклоняються вже не одне тисячоліття. В Україні Різдво називають ще Колядою. Історична наука вважає, що Різдво запозичено християнами з язичеських культів. У стародавніх релігіях відзначалося
народження богів – давньоєгипетського Осіріса, давньогрецького Діоніса, давньоіранського Мітри тощо. Дати цих свят припадали на кінець грудня – початок січня, у дні зимового сонцестояння, «повороту до весни». У процесі свого становлення християнська церква поступово витісняла давні свята. Спочатку 6 січня було потрій-
ним святом народження, хрещення і богоявлення Христа. У ІV столітті 25 грудня стали відзначати народження, а 6 січня – хрещення та богоявлення. І лише наступного століття Різдво Христове міцно увійшло в життя християн. Розбіжність у святкуванні Різдва західними і східними церквами викликана тим, що вони користуються різними календарними системами. Православна церква святкує його 7 січня (25 грудня за старим стилем), а католицька церква – 25 грудня за новим стилем.
стор.
8
Традиції
Дерев’яна, розписна, зверху нібито одна, Та лукавинка на личку – бо в ній сховані сестрички?
Певно, усі здогадалися, що це матрьошка. Але мало хто знає, як і де її роблять, та звідки вона прийшла до нас. Вирізають матрьошки тільки з листяних порід дерев. Спочатку деревину просушують, потім токар надає їй форму. Художники розмальовують іграшки гуашшю і покривають лаком. На Чернігівщині робити матрьошки почали з 1976 року. Сьогодні цим займається ТОВ «Художні промисли» – єдина в Україні фабрика з виробництва дерев’яних красунь. Нинішнього року «Художні промисли» святкують своє 15-річчя. Майже всі працівники фабрики – надомники. Багато з них живуть у селах: у вільний від господарських справ час, коли приходить натхнення, сідають виточувати чи розфарбувати матрьошки. Кожен художник вкладає щось своє в образ ляльки. Найбільша матрьошка складається з дев’яти іграшок. Але «Художні промисли» планують вмістити у «рекордисток» 11 та 15 (парну кількість і 13 ляльок робити не прийнято). Коли річ виготовляють руками, а не машиною, – вона унікальна. Швидкість втрачається, але форма наповнюється душею та теплом серця автора... Чернігівську матрьошку ви можете купити в сувенірних магазинах та відділах, з якими ТОВ «Художні промисли» уклало договори. Продаються в обласному центрі й російські матрьошки, але вони відрізняються від українських зовнішнім виглядом – у кожного народу свій розпис. Цікаво, що найбільша матрьошка – в китайському місті Маньчжурія – споруда заввишки 30 метрів у формі цієї ляльки. На ній зображено китайську, монгольську та російську дівчину. Найменша матрьошка – у жителя Вологди Володимира Демина. Її розмір не перевищує сірникову голівку... І хоча цю ляльку придумали не ми, але вітчизняна, чернігівська, увібрала в себе найкращі риси нашого народу. Наталія ГАРБУЗ Фото автора
А чи знаєте ви, що матрьошку придумали не росіяни і не українці, а… японці?