Деснянська правда №27916 by Admin Webmaster

ВІВТОРОК, 4 серпня 2009 р. № 85

Чернігівська обласна газета Заснована у січні 1838 року

(27916) http://www.dponline.cn.ua

Головна газет газета Чернігівщини

e-mail: despravda@ukr.net

Відверто

Кому належать діти під час літніх канікул?

Світлій пам’яті Марії Бровченко

Талант від Бога, діда і рідної землі стор. 6 Про дипломи й атестати

Освіта

За результатами статистичних досліджень, повну вищу освіту має кожен шостий житель Чернігівщини (17%), неповну вищу – 16,5%, повну загальну середню – 37,7%, базову загальну середню – 14,5%, початкову загальну середню – 9,1%. Найбільше людей, які закінчили ВНЗ, – у Києві (32,2%) та Севастополі (30,5%). По Україні цей показник становить 17,4%. Серед мешканців міст частка людей з вищою освітою набагато більша, ніж у селах. Цікаво, що серед жінок більше випускниць ВНЗ (39,5%), ніж серед чоловіків (32,9%).

Поновлено обсяги держзамовлень

За ініціативи Міністерства освіти і науки України уряд поновив обсяги держзамовлення на підготовку спеціалістів та магістрів на рівні минулого року. Також відмінено зменшення держзамовлення на навчання в докторантурі. Нагадаємо: своїм розпорядженням КМУ на 10% знизив держзамовлення на підготовку магістрів та спеціалістів, докторантуру планували зменшити вдвічі.

Фото Миколи ТИЩЕНКА

Зарплата

Швидко минає літо. Ось уже і серпень надворі, а там рукою до осені подати, до нового навчального року. Прикро лише, що цьогорічні канікули не виправдали надій та сподівань багатьох родин. Криза прицільно б’є і по батьках, і по дітях. Коли татко чи мама не мають роботи, про яке оздоровлення сина

чи доньки можна говорити? Кінці б з кінцями звести. Хоча дітей на якийсь час «виручили» пришкільні табори, невеличка «жменя» учнів потрапила й до стаціонарних. Чимало підлітків поїхали в села до своїх дідусів і бабусь: і відпочинуть, і допоможуть стареньким. Про сільську дітвору й

говорити годі: в останні роки лише декому вдавалося влітку оздоровитися. В основному вони вдома літо проводять: батькам підсобляють і на городі, і по господарству. Ще й на річці бувають, і в лісі ягоди та гриби збирають. А сонце всіх голубить...

стор.

3–5

На державних підприємствах

не виплатили 1,6 млрд. грн.

За інформацією Мінпраці, сума заборгованості із заробітної плати на державних підприємствах становить 1,6 млрд. грн. Однак, на приватних фірмах – вона вище. Найбільші борги – на хімічних та металургійних підприємствах. Підготувала Наталія ГАРБУЗ

№ 85 (27916) 4 серпня 2009 року

Криза і ми

Хай живуть українські свині!.. Кого тільки не побачиш у наших лісах. Хто чорниці збирає, а хто й кропиву рве. Ось як цей чоловік. Наче довго й вовтузився, та кропиви напхав небагато. – Свиням? – запитує якась бідова з кущів. Мабуть, заготівельник кропиви знає, чий це голос, бо продовжує розмову. – Ні! Курям!.. Уже три мішки насушив на зиму. З поросям не вийшло. Ми торік в’єтнамську свиню зарізали. Десять банок сала наклали. Думав маленьке поросятко купити в березні. У нас на вулиці є люди, які їх розводять. Прийшов, а хазяйка вже всіх продала. Аби попередив зарані – мали б клопіт… А тепер уже й купувати не буду! В мене зір поганий, на операцію збираюся. Як буде все благополучно, мені доведеться відцуратися важкої роботи. На свою Тетяну особливо не надіюсь. День-два попорається сама, тоді скаже, що втомилася. Піднімайся, чоловіче, й до роботи!.. – А без сала ж погано… – продовжує співбесідниця. – Погано! – погоджується кропив’яр. – Скажіть, а в’єтнамське сало хороше? Я боюсь його їсти… – Чого боятися! Нормальне сало. – Все одно не можу! Свою, українську, свиню зарізав – так хоч подивитися є на що!.. Патріотка українського сала, нарешті, випхалася на світ Божий. Малина в банці. Косинка розв’язалася. Виявляється, вони удвох колись працювали в одному колективі. Те-

пер балакатимуть! Думаєте, про дітей чи про здоров’я? І далі мову повели про свиней!.. Не знаю, як у вас, а в нас мода пішла на в’єтнамських свиней. У газеті пишуть, фотографують, оголошення скрізь: «Продаються в’єтнамські поросята». Невибагливі, траву їдять, можна картоплю і не пхати. А людям таких і треба. Аби швидше росли і поменше їли! Та не глузую я! Просто наші люди з крайності в крайність кидаються. Як не бройлери, так в’єтнамські поросята. – Нащо ж наше тримати, вбиватися, коли можна тридцять курчат бройлерів купити й озолотитися, – казала одна знайома. – Мені оце кума передала півня. Зважили – чотири кілограми. Ростила з квітня. Буду казати своєму чоловікові, що годі зі свинями возитись, краще з бройлерами. – А що вам дядько скаже, коли косу в руки візьме і не знайде в торбинці сала з часником? Без сала ручку не потягне!.. – Воно й так! Кому – бройлери, кому – й свині! Коротше кажучи, без сала погано. Коли воно є, можна й виступати проти – тепер скрізь демократія, а от коли немає! Так захочеться сальця. Купиш на базарі кілограмчик, не знаєш, з якого боку починати різати, стараєшся тонше. Не дай Боже, попадеться кнурятина! – Найкраще, – впевнено ратує моя сусідка, – мати своє. Потрудишся, то знаєш, що їси смачне і справжнє. От тільки трудитися багатьом не хочеться. Землю

НОВИНИ • НОВИНИ • НОВИНИ

ЖКГ:

У дзеркалі статистики

за півроку – переплата

За даними Головного управління статистики в Чернігівській області, з початку року населення сплатило за житлово-комунальні послуги 100,9% нарахованих сум (з урахуванням погашення заборгованості минулих періодів). У грошовому вираженні – це 290,6 млн. грн. Найвищий рівень сплати зафіксовано в Куликівському районі (119,4%). А ось менше, ніж потрібно, за ЖКП розрахувалися жителі обласного центру (97,2%) та м. Прилуки (99,4%), Корюківського (98,6%) та Срібнянського (93,0%) районів. Середні нарахування за житлово-комунальні послуги та електроенергію на одного власника особового рахунку у червні цього року становили 193,63 грн. (у червні 2008-го – 175,93 грн.). На кінець червня населення заборгувало 76,3 млн. грн. Половина цієї суми – борг за централізоване опалення та гаряче водопостачання.

Кабінет Міністрів України мають, без роботи сидять, а свиней не купують і не розводять. Тому й дорогі поросята. Не докупитися! Та кому хочеться мати – почухає потилицю й купує. Весною селянам стати на базарі не давали – розкуповували й дорогих. Бо хто ж ще привезе крім селян із власних господарств? Колгоспів немає, а ПСП для своїх людей вирощують і продають дешево. У Слободі так, у Рибинську, у Холмах. А ось тепер продажу ніякого. Стоять жінки біля базарних воріт з мішками. Поросята рохкають. Такі чисті, товстенькі. По 600 гривень просять. – Ми б скинули ціну, та ніхто не купує. Навіть і не питає, – бідкається висока жінка з Полісся, що аж на Сосниччині. – Другу неділю приїжджаю – продати не можу. Аби в’єтнамські, – казали. Обидно! Ростиш їх, ростиш, щоб копійка була! Так, мабуть, життя влаштоване: є – не треба, немає – шукаємо. Ось мине серпень, почнуть копати картоплю, тоді й про поросят згадають. А ті, хто доглядають свиноматок, наступного року мудрішими будуть: так спланують

опорос, щоб у весну чи в осінь на базар збиратися. Хіба ж тепер, коли не продаються, не жаль селянських трудів? Ще й як! Не продадуть зараз – продадуть пізніше. Зовсім не продадуть – у своєму сараї виросте. Головне: є воно, це українське поросятко, нічим не гірше від модного в’єтнамського. Це його, зовсім крихіткою, дбайливі руки на світ приймали і доглядали, як дитину. Таким людям, роботящим і невсипущим у наш час, коли всі хочуть жити легше, пам’ятники треба ставити, як і кожній свинарці, що працює на свинофермі, де збереглося все завдяки її старанням. Та й не тільки її! Керівники в таких господарствах від турбот інфаркти перенесли. Це – не перебільшення і не вигадка. За землю і за сало люди здоров’я втрачають. Інакше в нас поки що не виходить. Дай Боже, щоб вийшло по-іншому! Є хліб і сало – кризу переживемо! Той хай живуть українські свині! Не відправляйте їх на задвірки! Недешеві вони, але цього варті. Зоя ШМАТОК Фото Миколи ТИЩЕНКА м. Корюківка

Спрощено процедуру продажу зерна Аграрному фонду Раніше сільськогосподарським підприємствам треба було оформлювати багато довідок, щоб продати зерно Аграрному фонду. Тепер уряд скоротив бюрократичні вимоги до чотирьох документів. Аграріям треба мати лише виписку з Єдиного держреєстра юридичних та фізичних осіб-підприємців, копію свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, складську квитанцію або витратну накладну, а також свідоцтво про якість Держхлібінспекції.

Невтішні рейтинги

Україна перша за ростом інфляції

За даними міждержавного статкомітету СНД, найбільше падіння промислового виробництва серед країн колишнього СРСР у І півріччі 2009 року порівно з тим же періодом минулого року зафіксовано Україні – 31,1%. У Молдові цей показник становить 24,9%, у Киргизії – 18,9%. А в Росії промисловість упала на 14,8%, у Білорусі – ще менше – 3,6%. Незважаючи на кризу, деякі країни продемонстрували зростання виробництва: Азербайджан – 1%, а в Узбекистані – навіть 9,1% порівняно з першим півріччям 2008-го. Максимальну річну інфляцію серед країн СНД у першому півріччі зафіксували також в Україні – 17,6%. На 14,6% збільшилися ціни в Білорусі, на 12,5% – у Киргизії. В Росії річна інфляція у січні-червні 2009-го становила 13,1%. У середньому в країнах Співтовариства ВВП у першому півріччі цього року знизився на 9%, виробництво промислової продукції – на 15%. Підготувала Наталія ГАРБУЗ

Ситуація

Гублять річку не бобри, гублять річку люди У Семенівському районі за селом Залізний Міст на річці, якраз біля того місця, де люблять відпочивати жителі Семенівки та найближчих сіл, з’явилася загата. Виглядає це так: майже 80 дерев’яних паль діаметром 15-16 см, забиті на півтора-два метра вглиб на невеликій відстані одна від одної, перегородили повністю річку. «Господаря», який без будь-яких дозволів

збудував таку хитру гідротехнічну споруду, і навіщо, ніхто не знає. Видно тільки, що готувався він до цього ретельно: палі спеціально завозив та й забивав їх зі знанням справи. Тепер особу зловмисника намагається з’ясувати районна міліція, але поки що безрезультатно. Відповідальність за спорудження цієї, так званої греблі, на себе ніхто брати не хоче.

Ще одна складність – розібрати незаконну споруду, адже, щоб повисмикувати «частокіл», без спецтехніки не обійтися. Спеціалістиприродоохоронці, в свою чергу, занепокоєні: річка Ревна через таку діяльність людини може або обміліти й замулитися, або ж під час весняної повені наробити лиха тим селянам, що живуть в прибережній смузі. Вл. інф.

Сільський голова сіл Залізний Міст та Миколаївка Сергій Балута на місці події

№ 85 (27916) 4 серпня 2009 року

Сергій Набоков прийшов у торгівлю заступником голови Носівської райспоживспілки не в кращі для неї часи. То був період тотального дефіциту товарів, що викликало незадоволення покупців, великої заборгованості з платежів до бюджету, Пенсійного фонду, із зарплати. І коли у 2003 році Сергія Михайловича обрали головою правління, ці проблеми важким тягарем лягли на його плечі. Порадившись із командою досвідчених фахівців, прийняв неординарне рішення: щоб вижити, треба провести реформу споживчої кооперації. Її суть – співпраця з підприємцями, своя специфіка торгівлі, яка дозволила б покінчити з крадіжками.

истему із занепаду витягували різними шляхами. Закривали і продавали нерентабельні магазини, перейшли на спрощену систему оподаткування. Таким чином позбулися збитків. Тепер кожне підприємство працює з прибутком. У районі немає такого підприємства, де стільки людей мають постійну роботу і регулярну зарплату. У першому півріччі роздрібний товарообіг становив 1800 тис. грн., заготівельний обіг – 2620. На розвиток матеріальної бази витрачено 93 тис. грн., середня зарплата 1238 грн., що на 200 грн. більше, ніж за відповідний період минулого року. Поліпшується соціальний захист працівників прилавку. Є кошти не лише на закупівлю товарів, а й на новітнє технологічне обладнання, модернізацію та осучаснення торгової мережі, євроремонти магазинів, ресторану «Українка». ПП «Світлана Вовк» спільно з оптово-торговою базою капітально відремонтували три зали ресторану, водогін та систему опалення. Сьогодні відвідувачі із задоволенням приходять у привабливий заклад громадського харчування пообідати, відзначити професійні чи сімейні свята, провести зустріч випускників. – А був час, коли вдень наші здобутки забирала держава (штрафні санкції податкової інспекції), а вночі – злодії (за рік виконали на суму 70-80 тис. грн.). Ми поділили сфери впливу. Нерухомість – споживкооперації, а товарну масу – приватним підприємцям. І оживили торгівлю. За борги не віддали жодного магазину, – говорить Сергій Михайлович. Лідером є РівчакСтепанівське споживтовариство. Понад 30 років його очолює досвідчений спеціаліст галузі Валентина Михайлівна Рубель. Вона пережила найважчі 2001-2002

Досвід

Реформи Сергія Набокова

•

Г О Л О С Н А Р О Д У V O L U X P O P U L I

•

Як діти проводять свої літні канікули Літо цього року видалося спекотним. У задушливому місті часто складно знайти прохолоду. Земля не встигає охолонути навіть уночі. В таку спеку порятунок знаходиш лише у воді. А як проводять свою найулюбленішу пору року діти? Раніше вони відпочивали в шкільних літніх таборах, санаторіях. Як тепер, що можуть їм запропонувати батьки? Оля, бухгалтер: – Моїй дитині ще тільки 8 років. Тому боязко відпускати її кудись у дитячі табори відпочинку чи санаторії. Мені здається, вона ще сама не зможе. Ось і відпочиває вдома або до бабусі в гості навідується.

Олена, музичний керівник у дитячому садку, з донькою Таїсією:

Зліва направо: у першому ряду заступник голови райспоживспілки з питань будівництва і техніки Володимир Губар, заступник голови з кадрових питань Марія Пуха, голова райспоживспілки Сергій Набоков, головний бухгалтер Світлана Кратко; у другому ряду – директор ресторанного господарства Микола Мурашко і голова Мринського споживтовариства Олександр Дяков

роки, коли було скрутне матеріальне становище і злодії оббирали магазини. Продавці не витримували. Ті, що залишилися за прилавком, і пайовики вклали в завізні товари свої кошти. Велику частину прибутків спрямували у розвиток споживкооперації. В усіх селах споживтовариства магазини опалюються газом, закупили нові прилавки та морозильні камери. Змінилася специфіка торгівлі. Продавцями стали бухгалтери, касири, економіст і товарознавець. Працюють позмінно, опалюють та охороняють магазини, доставляють товари. Прибуток вкладають у розвиток. Пайовикам сплатили відсотки на внесені кошти. На відміну від приватних підприємців товари першої необхідності доставляють навіть у найменші населені пункти. Виїзну торгівлю практикують і в Мринському та Червонопартизанському споживтовариствах (голови Олександр Дяков та Марія Пуха). А носівчани, гості і селяни, які приїжджають у райцентр, все можуть придбати в торговому центрі (директор

Ольга Чучупа), який побудувала райспоживспілка у 90-х роках. У найбільш кризові часи добротну споруду зберегли і запропонували її в оренду підприємцям (задіяно 100 відсотків виробничої площі), які реалізують багатий асортимент продовольчих і промислових товарів. Надають також різноманітні послуги: автотранспортні, фото, виготовлення ксерокопій, обрядові, ритуальні тощо. Тут можна посмакувати продукцією із кондитерського цеху, де випікають пончики, булочки, біляші тощо. Цех – підрозділ ресторанного господарства (директор Микола Мурашко). Щомісяця виробляє продукції на солідні суми. Її реалізують у школах, установах, власних магазинах, на станції Носівка. У збереженні і розвитку споживчої кооперації велика заслуга керівника Сергія Набокова. Сергій Михайлович закінчив Київський торгово-економічний інститут, за фахом – інженер-технолог громадського харчування. Має хист господарника, ініціативний і вимогливий, діловий і підприємливий. Очолювана ним

райспоживспілка впродовж останніх років домагається неабияких результатів. За сумлінну працю, організаторські здібності, професіоналізм удостоєний подяки правління Укоопспілки. Згідно з Міжнародним економічним рейтингом «Організація будівництва об’єктів нерухомості для продажу чи здачу в оренду» за підсумками останніх трьох років Носівська райспоживспілка увійшла в «Лігу кращих», здобувши перевагу над багатьма конкурентами. Для вручення ордена «Зірка економіки України» ІІІ ступеня і медалі «Свідоцтво лідера економіки-2009» Сергія Михайловича запросили взяти участь у самміті лідерів економіки, який відбудеться з 8 по 15 листопада в Об’єднаних Арабських Еміратах. 2 серпня Сергій Михайлович відзначив полудень віку. Кооператори району вітають свого керівника із золотим ювілеєм. Бажають йому міцного здоров’я, великого людського щастя, добра і талану у всіх його справах. Микола КОХАН Фото Віталія КОШЕЛЯ Носівський район

– У доньки доволі насичені літні канікули. Вже побула в селі у бабусі. Відвідувала пришкільний літній табір: там у них насичена програма – і театри, і кінотеатри, на «Альянс» ходили та й харчування гарне. На міському пляжі часто відпочиваємо. У серпні збираємося на море поїхати: і відпочинок, і оздоровлення. Намагаємося щороку у Крим хоч на кілька днів «вирватися».

Наталія разом донькою Лізою:

– Ліза вже з дідусем з’їздила на море: подивіться, яка засмага... Тепер грається з друзями у дворі, розважається… Як усі діти. На морі намагаємося кожного року дитину оздоровити.

Наталія, інженертопограф:

– Моїй доньці вже 19 років: навчається в інституті, працює. Коли вона в школі навчалася, то їх класом возили на море, екскурсії організовували. Нині ж у вихідні на Десну з друзями їздить.

Марія і Маша:

– Цього року Машенька нікуди відпочивати не їздила. Тож літо проводить з друзями у дворі, мені допомагає. А так майже щороку на морі в санаторії відпочиває – ми на обліку в лікаря стоїмо, тож і путівки отримуємо. Наталія ГАРБУЗ Фото автора

Оздоровлення дітей

№ 85 (27916) 4 серпня 2009 року

Репортаж

День, скупаний у сонці ... Старовинний Седнів, що в Чернігівському районі, впродовж багатьох років вважався у нашому краї чудовим місцем дитячого відпочинку. Запашний дух сосен, трепет березового листя, річкове тиховоддя і незабутні вечори біля багаття – світлі спогади переповнюють душу кожного, хто колись переступав заповітний поріг седнівських піонерських таборів. Скільки часу минуло з тих пір, як я, молода журналістка, приїздила сюди готувати репортажі. Стою на знайомій доріжці і прислухаюсь до дзвінких голосів.

«Я до «Зміни» приїжджаю вже втретє!»

Шостий рік у таборі «Зміна» набираються сил перед новим навчальним роком, збагачуються гарними враженнями і зустрічають хороших друзів вихованці інтернатних закладів області. Діти -сироти й позбавлені батьківського піклування під час літніх канікул зігріті тут не лише промінням щедрого літнього сонця, а й теплом чуйних сердець своїх наставників. У цьому році в таборі діють три зміни – по 26 днів. У кожній – по 120 вихованців. Майже 60 відсотків дітей перебувають тут протягом літа. – Я у «Зміні» вже втретє,– охоче ділиться Оля Кудлай з Яблунівки, що на Прилуччині. – Мені тут дуже подобається: і природа красива, і подруг хороших завжди знаходжу. І взагалі цікаво ми живемо: кожного дня якісь заходи готуємо й проводимо. А вихователі і вожаті ставляться до нас, як до рідних. Жаль, що вже останній рік тут відпочиваю: в 11-й клас перейшла. – Справді, наші вихователі – найкращі у світі! – додає одинадцятикласник з Борзни Роман Биченко. – Я у цьому таборі вперше – та стільки вражень! Шкода буде розлучатися і з товаришами (ми з хлопцями футболом захоплюємося), і з наставниками. – А я хочу сюди повернутися наступного літа,

– долучається до розмови Оля Щерба (вона теж із Борзни). – У 9 класі буду навчатися, так що час ще є. Мені тепло у цьому довірливому дитячому гурті – і я із задоволенням спілкуюся з підлітками. Дівчатка захоплено розповідають про екскурсії до столиці й Батурина. А нещодавно група «змінчан» повернулася з Закарпаття. До нас підходить з Вікою Щербою, допитливим дівчатком з Комарівки, вихователь Антоніна Миколаївна Ємченко. Вміє вона підібрати «ключик» до кожного вихованця: горнуться до неї діти. Четвертий рік керує «Зміною» енергійна Олена Василівна Тилькун, досвідчений педагог і вдатний організатор. Директор якраз збиралася до міста у невідкладній справі: біля воріт зібралися найменшенькі, проводжали: – Ви ж там не баріться і швиденько повертайтеся!

«Юний хімік» вітав православних скаутів А неподалік, у «Юному хіміку», поруч з чернігівцями відпочивали представники молодіжної організації «Православні скаути України». Її виконавчий директор Леся Прокопович з вдячністю говорила і про господарів, і про свої враження від Сіверського краю. (Спонсорами скаутського табору стали:ВАТ «Чернігівське хімволокно», управління Української Православної Церкви Чернігівської єпархії, Всеукраїнський фонд «Віра.Надія. Любов» і регіональне представництво благодійного фонду «Рідний дім» -– у рамках програм співпраці з Чернігівськими обласною та районною держадміністраціями і міськрадою щодо духовного виховання дітей та молоді). Тут побували 90 хлопчиків і дівчаток із Ки-

єва та столичної області, Одещини, МогильоваПодільського та Автономної Республіки Крим. Звісно, і юні скаути з чернігівського осередку. Прибув навіть їхній побратим з далекого Санкт-Петербурга. Поруч з дітьми і шість священиків. Одні навчали своїх підопічних навичкам боротьби, інші стали інструкторами з туризму. На особливому місці у вихованців були рятувальні роботи. Вдало поєднувалися у таборі скаутів навчання і розважальна програма, яка мала назву «Історія чернігівських земель». Кожен день присвячувався якомусь століттю. Одного гожого дня у скаутів побували і журналісти з «Деснянської правди». Зацікавлені діти обступили загальну улюбленицю – кобилу Галку з лошам. Конюх Олексій Федорович Надточій і охоронник Анатолій Михайлович Байдаков відповідали на всі запитання допитливих ще й дозволили покататися. Киянки Саша Колос та Софійка Сидоренко залюбки ділилися враженнями, як вони почувалися в ролях купців на торговому шляху від варягів у греки. А Ярослав Ковальов з Обухова, що на Київщині, і чернігівець Антоній Морський розповідали про перемогу над половцями. У них стільки цікавих заходів відбулося:і день лицарства, і день Чернігівського колегіуму, і славетні козацькі походи – та всіх не перелічиш.

Отець Володимир служить у Київському храмі святої княгині Ольги (раніше працював рятувальником). – Православні батьки вважають нашу організацію тією ниточкою, яка зв’язуватиме і їхніх дітей з православною вірою. До нас також приходять підлітки з сімей невіруючих, ми їх не змушуємо молитися. Взагалі у нашій організації немає примусу. У здоровому колективі у таких дітей змінюється світосприйняття і вони торують свій шлях до Бога, навіть рідних до віри навертають. У таборі ми і розпочинали, і завершували день молитвою. Наші кілька хвилин молитовного співу як поклик дитячого серця, зверненого до Бога. А в цей час десь поруч защебетали вихованці сьомого загону, найменшень-

кі «хіміки». То вихователь Світлана Володимирівна Чугай вела їх до лазні. По-материнськи ставиться вона до своєї малечі. Світлана Володимирівна, вчителька місцевої школи, більше десяти років працює влітку вихователем. До того ж, вона пише вірші. І, звичайно ж, гарні поетичні рядки присвятила табору, який уже немало літ очолює Микола Іванович Зубок. Дитячому оздоровчому табору «Юний хімік» минає сорок третій рік. Він користується заслуженим авторитетом у нашому краї. У нинішньому році тут протягом чотирьох змін оздоровиться 900 дітей. – Спасибі чернігівцям за гостинність!– дружно говорили скаути на прощання. Віра ГУБАР Фото Миколи ТИЩЕНКА

Точка зору

«Пришкільні табори – це не вихід...» У

же багато років у червні при школах створюються табори відпочинку для дітей (останнім часом офіційно їх називають таборами з денним перебуванням). Скільки головного болю й переживань вони завдають директору та вчителям – вихователям. Адже саме приміщення школи не пристосоване, не обладнане для повноцінного відпочинку дітвори. Особливо для учнів молодшого шкільного віку: їм же потрібні спальні. І взагалі, дітям протягом навчального року вже й звична обстановка «приїлася», набридати стала. Хотілося б під час канікул змінити її якнайшвидше. А

тут пропонується відпочинок у пришкільному таборі. І знову те ж подвір’я, та ж до найменшого куточка вивчена територія. Звісно, немає у цих таборах постійного контингенту вихователів й інших працівників. Натомість є ті ж учителі, яким ти не завжди вдало відповідав на уроках і котрі теж стомилися. У цьому році на кожну дитину на харчування виділялося по 7 грн.50 копійок. Отож підлітки мали змогу двічі харчуватися і перебувати в пришкільному таборі тільки першу половину дня. І як би ми не намагалися організувати тут відпочинок дітей, оздо-

ровленням це назвати важко. Щиро співчуваю своїм колегам з міських шкіл, які навіть просторим подвір’ям похвалитися не можуть. І все одно вчителі, що «впряглися» у роботу пришкільних таборів, старалися, перетворювалися нерідко у масовиків-вигадників, котрі умудрялися дітей і на річку водити, і затишними лісовими стежками, і різноманітні заходи проводити, щоб у підлітків і оченята світилися, і щічки рожевими були. У нашій Радянськослобідській загальноосвітній школі (а це Чернігівський район) у нинішньому році навчалося 200 учнів, з них 150 пройшло через «свій»

табір (окрім вихованців 9 та 11 класів, у яких саме відповідальна екзаменаційна пора була). Ми дбали, щоб вихованці змістовно відпочивали. Отож розробили цікаві туристичні маршрути на природу – у нас біля школи розкішний березняк і річечка. До того ж, щотижня вивозили дітей до Чернігова «в кіно» – вони у «Дружбі» переглядали фільми із значною скидкою. І музеї обласного центру юні радянськослобідчани ваідвідували. І на каруселях каталися у центральному парку культури та відпочинку. А на завершення зміни учні 1-5 класів побували у зоопарку в Мені. Старшокласники із

задоволенням з’їздили до Качанівки та до Тростянецького дендропарку. Так минув червень, перший літній місяць, в якому ще й шкільне приміщення до нового навчального року готувалося. І потрібно ж було якось «викручуватися», щоб уберегти дітей від запахів фарб та інших ремонтних незручностей. Я вже понад сорок років у педагогіці і майже стільки ж літ працюю директором школи. Тому стверджую, що справжній відпочинок і оздоровлення дітей може бути лише у літніх стаціонарних таборах. І більшість досвідчених вчителів з цим погоджується. Мені з гіркотою

розповідали знайомі директори шкіл з Чернігова: їм доводилося щодня «ламати» голову, як уберегти дітей від асфальту у спекотні червневі дні. Хоча батьки і за пришкільні табори сьогодні вдячні: більшість із них не мають змоги влітку оздоровити дитину, як слід. А тут хоч місяць вона буде під наглядом (та й харчування безкоштовне). З жалем згадую місцеві піонерські табори, в яких щоліта стільки дітей сил набиралося. Наталія АЛЕКСАНДРОВА, директор Радянськослобідської ЗОШ І-ІІІ ступенів, заслужений учитель України

№ 85 (27916) 4 серпня 2009 року

Відверто

Кому належать діти під час літніх канікул? оздоровлення забезпечувала держава. І в Трускавець, і в «Артек», і на Закарпаття їздили. Друзі мої навіть на Кубі та у Франції відпочивали… А тепер, мабуть, влада вважає, що люди одужали, тож навіщо гроші на наше оздоровлення виділяти? А, може, й виділяють, та ми їх не бачимо… – Як Ви вважаєте, кому належать діти під час літніх канікул? – Та самі собі. Он ішла з роботи, вони просто

Літо. Спека. Канікули… Школярами, ми відпочивали в санаторіях, таборах відпочинку… А нині діти юрбами носяться вулицями, не знаючи, де себе подіти. Вони страшенно лаються, бешкетують, і… п’ють пиво серед білого дня… Цікаво, а батьки знають, що роблять їхні чада, коли дорослі на роботі?

одному з дворів біля будинку помічаю жінку, видно, серед юрби малечі вона поглядом шукає свою дитину. Мабуть її чадо теж не поїхало кудись відпочити цього літа. Підходжу й розпочинаю розмову: – Дитину свою шукаєте? – Так. Оце повертаюся з роботи, Олена, мабуть, і не обідала сьогодні нічого, провешталася з друзями цілий день… Отак і все літо минає, он схудла як. Я ж не можу за нею вслідкувати: працювати треба, родину годувати. – Відправили б його у табір відпочинку… – Та за які ж гроші? Минув той час, коли відпочивати їздили… Он сусідка казала, що путівка в

«Артек» 16 тисяч гривень коштує. Я стільки не заробляю… – Може, є якісь інші способи, щоб отримати «квиток» на відпочинок… – Ми й на обліку в лікаря стоїмо, але і там путівки до санаторію не дочекаєшся… Он минулого року запропонували Євпаторію, але аж на кінець вересня, коли дощило й холодно було. Та дитина там захворіє швидше, ніж одужає. – А на канікулах ніяк не можна поїхати? – Де там… У нас, знаєте, як кажуть: на тобі, Боже, що мені не гоже… Просто так влітку путівки ніде не дістанеш. А в доньки серце хворе… То вони й кажуть, що не можна влітку на спеку. А хіба ж у місті

не спека від цього розпаленого сонця? – Від роботи не дають путівки на дітей? – Минулого року давали. У табір відпочинку «Снов’янка» (під Черніговом) їздила. А нині… Мабуть, і на цьому криза

поставила свій відбиток. Добре, що хоч зарплату вчасно дають. – А як Ви проводили свої літні канікули? – Я належу до категорії постраждалих від Чорнобильської катастрофи, тому нам і відпочинок, і

проїжджу частину перебігають! А, не дай Боже, п’яний хто їхатиме чи просто не встигне загальмувати! І хоч розказуй дітям, хоч не розказуй… Якщо є бабусі чи дідусі, – тоді легше. А ось як у нас, – нікого поряд немає. І що ж я, на роботу їх заберу? Сама вранці пішла і весь день, як на голках: аби чого не сталося. Добре, що хоч «мобілка» є, зателефонувати можна. А так, я навіть і не знаю, як до вечора доживати...

P.S.: Справді. Діти сьогодні належать самі собі. Замість того, щоб ніжитися десь на морському пляжі чи хоча б у якомусь місцевому таборі відпочинку, – просто коротають літні дні… І вони не винні, і батьки їх здебільшого нічого зробити не можуть, адже зарплати вистачає на елементарне існування, яка там поїздка на море... Просто інколи, стає ніяково від того, що роблять діти у дворах, коли батьки не бачать. Підлітки не розуміють небезпечність своїх дій, коли лазять по деревах, бавляться сірниками, бігають по дорогах, вживають алкоголь… Але нерозуміння, на жаль, не вберігає від лиха… Отаке воно літо більшості сьогоднішніх школярів: поховане у спекотних двориках міста... Наталія ГАРБУЗ Фото автора

Санітарний стан

Без отруєнь. Поки що Отруєння дітей, які відпочивали у Закарпатській, Донецькій та Львівській областях, схвилювали багатьох батьків, чиї «квіти життя» нині активно оздоровлюються на теренах Чернігівщини. Чи можливе в області повторення чогось подібного? Чи дотримуються працівники дитячих закладів медикосанітарних норм і правил? Чи не наражають на небезпеку своє життя та здоров’я діти в оздоровчих таборах? З такими запитаннями наш кореспондент звернувся до завідувачки відділенням гігієни дітей та підлітків обласної санітарно-епідеміологічної станції Алли ТАРАСЕНКО. – Чи створено всі умови для безпечного відпочинку дітей в оздоровчих закладах? – Питання щодо підготовки до роботи оздоровчих закладів заслухані на колегії санепідслужби, на оперативній нараді у головного державного санітарного лікаря області та на оперативних нарадах у головних державних санітарних лікарів районів та міст. 13 липня відбулася всеукраїнська селекторна нарада з питань оздоровлення та відпочинку дітей влітку 2009 року за участю міністра України у справах сім’ї, молоді та спорту Юрія Павленка та відповідної обласної міжвідомчої комісії. Проведено перевірку виконання планових завдань в усіх оздоровчих закладах, рейдові перевірки підготовки до роботи оздоровчих закладів з представниками зацікавлених відомств. Комплексними перевірками охоплено 106 оздоровчих закладів області. В решті заміських оздоровчих закладах організовуються по 1-2-3 зміни (працюють не на повну

потужність). При цьому з року в рік відкривається все більше таборів з денним перебуванням дітей, які ні за термінами перебування дітей, ні за матеріально-технічною базою, ні за режимом дня та якістю харчування не можна зараховувати до оздоровчих закладів. Основними недоліками в організації роботи оздоровчих закладів є зменшення кількості оздоровлених дітей в заміських таборах при збільшенні дітей, що відпочивають у пришкільних таборах, недостатнє та несвоєчасне виділення коштів на проведення відповідних обсягів ремонтних робіт у заміських таборах, немає коштів на проведення ремонтів у таборах з денним перебуванням дітей на базі шкіл та бракує часу на проведення ремонтів, незадовільна організація оздоровлення дітей у пришкільних та наметових таборах. – Чи усі заклади мали змогу підготуватися до прийому дітей? – На жаль, ні. У нинішньому сезоні виносилось 8 попереджувальних по-

станов про неможливість відкриття закладів оздоровлення та відпочинку невиконуючи вимог санепідслужби. Не відкрито у нинішньому році через заборону СЕС 3 пришкільні табори (ЗОШ №2 в Городні – через карантин. ЗОШ села Фаївка Новгород-Сіверського району – через незадовільну якість води питної, ЗОШ села Кучинівка Щорського району – вихід з ладу технологічного обладнання). Не виданий дозвіл на роботу дитячого санаторію в Тростянці Ічнянського району з причини невідповідності води стандартам. – Про що свідчать результати перевірок організації харчування у дитячих таборах? – Всього проведено 604 обстеження оздоровчих закладів, у 79 випадках виявлено порушення санітарних норм та правил. Недостатньо організоване харчування в пришкільних оздоровчих закладах, де вартість складала 7,0 – 8,0 грн. на 1 дитину за добу (Городянський, Ічнянський, Менський, Н.-Сіверський, Семенівський райони). Незадо-

вільною визнали роботу мереж енергопостачання в 2-х пришкільних таборах Щорського району. Медичне обслуговування дітей в таборах з денним перебуванням проводиться медичними працівниками за територіальним принципом, заміські оздоровчі заклади укомплектовані медичними працівниками за штатним розкладом. Медикаментами оздоровчі заклади забезпечені, проте має місце пізнє виділення коштів на забезпечення медикаментами таборів з денним перебуванням дітей. За результатами лабораторних методів дослідження, 382 проб їжі на калорійність, відхилення виявлені в 5 випадках, при дослідженні 4202 змивів на наявність умовнопатогенної та санітарнопоказової мікрофлори позитивних виявлено 102, досліджено 509 готових страв на якість термічної обробки. Відхилень не виявлено. Проведено 1051 бактеріологічних дослідження продуктів, відхилень виявлено 6. Досліджено 523 проби питної води за хімічними показ-

никами, відхилень – 38 та 534 проби за бактеріологічними показниками, відхилень – 22. Досліджено 7 проб води водоймищ. Відхилень не виявлено. Випадків та спалахів інфекційних хвороб і харчових отруєнь в оздоровчих закладах області не було. – Яких заходів впливу вживає ваша служба для покращення ситуації? – Заходи адміністративного впливу (порушувались статті 17,20,22,26 Закону «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»).За виявлені порушення на керівників та працівників оздоровчих закладів було накладено 99 штрафів. За порушення термінів проходження профмедоглядів відсторонювалися від роботи 21 чоловік. Враховуючи ускладнення епідемічної ситуації в оздоровчих закладах України в області, виданий наказ по санепідслужбі від 13 липня з вимогою про проведення перевірки оздоровчих закладів головними державними санітарними лікарями районів та міст особис-

то. Головний державний санітарний лікар області видав Постанову від 10 липня «Про посилення державного санітарноепідеміологічного нагляду за дотриманням санітарного законодавства в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку». При облдержадміністрації 13 липня створено робочу група щодо проведення перевірок дитячих закладів оздоровлення і відпочинку. Протягом 6-16 липня санепідслужба області організувала дві рейдові перевірки закладів оздоровлення та відпочинку для дітей, перевірені всі 27 працюючих закладів (4 санаторії та 23 заміські табори). На 16 липня проведено 60 перевірок (порушення зафіксовано в 15 закладах). За їхніми результатами, винесена 1 постанова про закриття харчоблоку на генеральне прибирання, 1 постанова про зняття з реалізації овочів (без даних про лабораторні дослідження), 1 постанова про заборону купання (з причини невідповідності води стандартам). Розмову вів Станіслав КЛОПОТ

Музика

№ 85 (27916) 4 серпня 2009 року

Світлій пам’яті заслуженої артистки України Марії Бровченко

Талант від Бога, діда і рідної землі Не доживши кількох місяців до свого 90-річчя, відійшла у вічність дивовижна, яскрава і самобутня людина, мудрий педагог і наставник, заслужена артистка України Марія Федорівна Бровченко.

арія Бровченко народилася на околиці Ніжина в простій добропорядній родині. З любов’ю та шаною завжди згадувала вона своїх батьків. Особливо цікаво розповідала про дитинство: «Ввечері, було, як вийдеш на вулицю, усюди молодь, розмови, жарти, пісні. Дівчатам з нашого кутка подобалися хлопці, що жили на тому березі Остра і щоб подати їм ознак, старші дівчата казали: «Давайте покличемо Марію, хай виведе пісню, то хлопці знатимуть, що ми вийшли гуляти». Я тоді як виведу «На городі верба рясна», то добре чути не лише на тому березі річки. Мабуть, од такого співу не в одного парубка обертом йшла голова». Коли запитували, звідки у неї талант, вона не вагаючись відповідала – від Бога, від діда і від рідної землі, бо саме там відчула красу і неповторність народної пісні. Спів супроподжував Марію Федорівну все її життя, і коли навчалася на філологічному факультеті Ніжинського педагогічного інституту ім. М.Гоголя, і коли вже вчителювала у селах Холмівка та Крути на Чернігівщині. Там же й прилучилася до театральної сцени. Спершу в

Марія Бровченко зі своїми студентами

аматорських колективах, а пізніше на професійних сценах Ніжинського, Прилуцького та Закарпатського драмтеатрів. Майже в кожній виставі лунали її пісні. Під час гастролей театру в Києві Марія вирішила спробувати щастя в Київській консерваторії. І вийшло! Прийняли без екзамену у клас корифея української оперної сцени Марії Литвиненко-Вольгемут.

Красиве, соковите, лірико-драматичне сопрано Марії Бровченко надихало чистотою почуттів, емоційним піднесенням, зворушувало відвертістю й виразністю. Твори в її виконанні, сповнені високих думок і почуттів, схвильованопроникливими словами, красою інтонацій глибоко западали в душу, а високі ноти піднімали до небес.

У 1956 році, коли була заснована кафедра музики на філологічному факультеті НДПІ імені М.В.Гоголя, Марія Федорівна разом з однодумцями В.М.Іконником, В.А.Розен, Л.М.Тевзадзе, В.М.Понориним, В.М.Хомяковим, Н.М.Сарогожською, М.К. Мельником закладали підвалини для створення у 1964 році музично-педагогічного факультету. Саме цьому факуль-

тету, де їй вдалося створити свою вокальну школу, було віддано півстоліття педагогічного та творчого життя. Протягом багатьох років учні М.Ф.Бровченко гідно представляли українське мистецтво за кордоном. Виступи її вихованців неодноразово транслювалися на Українському телебаченні та звучали по радіо. Відома фірма звукозапису «Мелодія» випустила платівку, де звучать твори у виконанні вихованців Марії Бровченко. Цілу плеяду знаних сьогодні в Україні митців благословила вона на подальшу творчу й виконавську діяльність: Алла Кудлай – народна артистка України, Любов і Віктор Анісімови – заслужені артисти України, Людмила Шляхова – заслужена артистка Росії, солістка хору ім. П’ятницького, Людмила Циндрик – заслужена артистка Киргизії, Наталія Ставицька – солістка хорової капели України «Думка», Олександр Завальський – ведучий програми «Розрада» на Національному радіо. Марія Федорівна завжди була у творчому пошуку. Від свого чоловіка І.Бровченка (театрального режисера, заслуженого артиста України) навчалася вона режисури.

Наші інтерв’ю

І буде пісня про Чорнобиль... На Чернігівщині і в Україні добре знане ім’я співака і композитора, заслуженого артиста України Анатолія Кобзаря. Його пісні звучать і за кордоном. Він мешкає у Києві, а народився на хуторі Рубіж Городнянського району Чернігівської області. Рубіжним (це слово взято не тільки від його рідного хутора) був для Анатолія Федоровича минулий рік, в якому йому виповнилося півстоліття.

він вирішив відзначити цю дату на рідному Поліссі своїми концертами, у яких були зібрані його найкращі твори. Виступав і на своїй Городнянщині, в Чернігівському філармонійному центрі, в районах. До речі, він частий гість на Чернігівщині. Тож з ним випала нагода зустрітися і взяти інтерв’ю. – Ну, звичайно ж, розкажіть про дитинство. Може, Ви вже тоді співали? – А хто в дитинстві не співає. Я пас набридливих гусей, а вони норовили бігти у шкоду. І щоб не дуже шкодили, я голосно щось співав. Вони піднімали здивовано голови, теж щось співали – гелготіли і трохи забували про те, щоб обманути мене і втекти кудись до ласого шматка земної зелені. І насправді моя консерваторія починалась з цих зелених лугів навколо мого хутора Рубіж, де все так широко, вільно, все ніби співає. І мені хотілося співати. – Ну то може просто стихія була? А хто Вас у школі наставляв на це діло?

– Вперше підтримали вчителі Рубіжівської школи Галина Петрівна Міхеєнко і Марія Юхимівна Ревуцька. Вони сказали, що я співаю на п’ятірку. У першому класі брав участь у кущовому огляді шкільної самодіяльності, мене відзначили, і я був як на крилах. А потім виводив у люди вчитель музики і співів Лемешівської середньої школи Віктор Іванович Коваленко. – Яка Ваша родина, від кого у Вас оті співочі ниточки? – Народився я у сім’ї лісника, йому, як кажуть, ніколи було співати за роботою, а от на свята розворушував свою душу піснею. – Ви закінчували школу, переживали, звичайно, думаючи, як далі будувати життя? Думки – думками, а вас уже добре знали, запрошували брати участь в художній самодіяльності. – Співацьку майстерність я здобував у вокальноінструментальному ансамблі «Литвини» при Городнянському механічному заводі, керівником якого був Олег Петрович Кононенко.

– Так вийшло, що ви після шкільного прориву у пісенній творчості, після заводської художньої самодіяльності, на тривалий час пішли трохи іншою дорогою. – Життя є життя. Воно вносить свої корективи. Чесно кажучи, я не думав, що зразу можу вивчитись на професійного співака. Була якась боязнь, невпевненість. А професію для того, щоб нормально жити, працювати, заробляти на хліб, треба ж мати. Я закінчив курси ДТСААФ, почав трудову діяльність водієм у райсільгосптехніці. – Знаю, що Ви були хорошим спортсменом? – Це заманило мене вступити на факультет фізвиховання Чернігівського педінституту. По закінченні став викладати фізичну культуру, а ще й біологію в одному з сіл Городнянського району. – Виходить, прощавай, музика? – Е, ні. Наступила пора служити в армії. І там я, так би мовити, утвердився. Це було у Чернігові в заліз-

ничних військах. Став там солістом-вокалістом вокальноінструментального ансамблю «Голубий експрес» при військовому духовому оркестрі, яким керував диригент Валентин Мезь. – Після керма автомобіля, після бігу на довгі дистанції (така була спеціалізація під час навчання на факультеті фізичного виховання), після викладання фізкультури у школі Ви робите рішучий крок у своїй долі, який стає визначальним у вашому житті – вступаєте до Київської консерваторії ім. П. Чайковського. – Це був уже поворот долі. Вірніше, продовження, вдосконалення того, чим я жив, у чому себе шукав, починаючи з дитинства. Я навчався на вокальному факультеті у класі народного артиста, професора, мудрого і вдумливого педагога Анатолія Мокренка. – О, так ви збиралися на оперного співака! – Не святі ж горщики ліплять. Пам’ятаю, як після ретельної підготовки виконував аріозо Мезгоря з опери «Снігуронька» Римського-Корсакова. Анатолій Мокренко хвалив, Єлизавета Чавдар відзначила, що я можу брати і верхню, і нижню ноти. Дуже я тоді любив спів Костянтина Огнєвого. І в нього вчився, і його наслідував. – Після закінчення консерваторії Ви уже не по-

вернулися до «баранки», до «бігу на довгі дистанції»? – Після закінчення консерваторії я працював у різних творчих колективах, був у зарубіжних країнах, гастролював у США, Франції, Бельгії, Швейцарії. У моєму репертуарі класичні твори із опер і оперет, романси, народні пісні. Активно працюю у жанрі сучасної української естрадної пісні. – Кого Ви представляєте зараз? – Асоціацію діячів естрадного мистецтва України. Тут я працюю солістомвокалістом. – У Вас дуже виразна патріотична тематика, є чимало пісень саме такого спрямування, соціальнофілософського змісту. А витоки, певно, йдуть з дитинства, з любові до рідного краю, своєї Батьківщини, від гордості за героїчні звершення батьків і дідів? – Уже в першому класі я заспівав пісню «Мальчишки». Скільки внутрішньої сили у цьому творові! Виконував я її пізніше і думав, скільки пережито нашим народом у роки минулої війни. З мого хутора Рубіж і села Лемешівка на війну пішло понад 400 односельців, 250 з них не повернулися додому, загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни. Я схиляю голову перед загиблими і пишаюся подвигами своїх земляків. Я

Разом із викладачами та студентами було здійснено постановку фрагментів театральних вистав П.Ніщинського «Вечорниці» та С.ГулакаАртемовського «Запорожець за Дунаєм». Музичнотеатральна студія під керівництвом М.Ф.Бровченко отримала звання лауреата на Всеукраїнському фестивалі аматорських театральних колективів у Запоріжжі. Оксана Заболотня і Олександр Білошапка тоді вибороли звання лауреатів та дипломантів на Всеукраїнському конкурсі вокалістів-студентів педвузів. А нині це високопрофесійні виконавці столичних сцен. За всім цим стоїть велика копітка праця педагога-наставника. Однак доля не завжди була прихильна до цієї жінки. Зазнала і людську невдячність, і прикрість непорозуміння, і неадекватну оцінку безкомпромісності. Та Віра, Надія, Любов і вузьке коло найближчих людей допомагали їй не занепасти духом в скрутні часи життя. Особливо в останні роки тяжкої хвороби і людського забуття. Прикро і сумно було нам під час прощання з цією непересічною Людиною, яка стількох вивела на широкий життєвий і творчий шлях. Вірю, що вихованці, колеги і всі, хто знав заслужену артистку України Марію Федорівну Бровченко, згадуватимуть про неї із вдячністю та любов’ю. Валентина МАЛИНЕВСЬКА, заслужений працівник культури України, професор Чернігів

часто виконую пісню «Балада про старшого брата» на слова Миколи Луківа, яка присвячена героям Великої Вітчизняної війни. Уже є в моєму репертуарі кілька патріотичних пісень, які стоять на сторожі національної гідності, сягають героїчних українських глибин, славлять козацьку добу і її лицарів. Одна з них так і називається «Козацька честь». – Ви пишете і музику? – Так. Якщо сподобаються слова того чи іншого поета, живу ними. І часто мелодія народжується, так би мовити, в дорозі. – Ви часто приїжджаєте в Чернігів, на свою малу батьківщину, виступаєте з концертами. Що Вам дають такі відвідини, окрім того, що Вам певно приносить задоволення виступати перед земляками? – Я радий, коли земляки хочуть слухати мене. А ще після кожної поїздки я збагачуюся духовно. Особливо приємно знайомитися з новими людьми. У мене є прекрасний друг, ліквідатор аварії на ЧАЕС Віктор Авраменко. Я приїхав колись у Чернігів на день його народження. Був з нами голова обласної організації «Союз Чорнобиль Україна» Анатолій Лігун. Я глибше дізнався, яку велику роботу проводить ця організація по захисту прав чорнобильців. І пригадався мені квітень 1986 року, аварія на ЧАЕС. Скільки пережито. Я виявив бажання брати участь у конкурсі «Чорнобильські мотиви». Хочу створити пісню про Чорнобиль, присвятити її моїм друзям-чорнобильцям, усім, хто піднявся на боротьбу з розбурханим «мирним» атомом. Розмову вів Яків КОВАЛЕЦЬ

Реклама та оголошення

№ 85 (27916) 4 серпня 2009 року

ВИКЛИКИ ДО СУДУ Чернігівський районний суд в порядку частини 9 статті 74 ЦПК України викликає в судове засідання на 11 год. 27 серпня 2009 року відповідача Мосійчука Миколу Васильовича місцезнаходження: Колодіївський монастир св. Теодора Студита, с. Колодіївка, Підволочиський район, Тернопільська область, у справі за позовом Мосійчук Інни Дмитрівни про позбавлення батьківських прав. Судове засідання відбудеться в приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Воровського, 4, під головуванням судді Майбороди С.М. Одночасно повідомляємо, що з опублікуванням оголошення про виклик, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи, тому у випадку відсутності відомостей про причини неявки Мосійчука М.В. повідомленого належним чином, або якщо причину неявки буде визнано судом неповажною, справу буде розглянуто без його участі на підставі наявних даних чи доказів. • ••••••••••• Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області повідомляє Остапчук Ольгу Миколаївну, місце реєстрації: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Шевченка, 114-а, кв. 10, як відповідача в судове засідання у цивільній справі №2-1219/09 за позовом ВАТ «УніверсалБанк» до Остапчук О.М. про стягнення боргу за кредитним договором. Судове засідання відбудеться 18 серпня 2009 року об 11 год. 30 хв. у приміщенні Ніжинського міськрайонного суду за адресою: 16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Шевченка, 57-а. Явка до суду є обов’язковою. У разі неявки справа буде розглянута за відсутністю відповідачів. Відповідач зобов’язаний повідомити про причини своєї неявки в судове засідання. • ••••••••••• Городнянський районний суд Чернігівської області повідомляє, що судове засідання за позовом ЗАТ КБ «ПриватБанк» до Аніщенко Наталії Василівни (останнє відоме місце проживання: с. Хрипівка Городнянського району Чернігівської області, про стягнення заборгованості призначено до розгляду на 10.08.2009 р. на 10 год. під головуванням судді О.О.Соколова у приміщенні суду за адресою: м. Городня, вул. Радянська, 67. Одночасно повідомляємо, що з опублікуванням оголошення про виклик, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи, тому у разі неповідомлення про причини неявки Аніщенко Наталії Василівни, повідомленої належним чином, або якщо причину буде визнано судом неповажною, суд вирішить справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). • ••••••••••• Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області викликає в судове засідання як відповідача Короленко Олену Петрівну (останнє відоме місце реєстрації: 16600, м. Ніжин Чернігівської області, вул. 3-й мікрорайон, 9, кв. 96) на 14 год. 22 вересня 2009 р. у цивільній справі за позовом ВАТ «УніверсалБанк» до Короленко Олени Петрівни про стягнення коштів за кредитним договором. Справу буде розглянуто в приміщенні суду за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Шевченка, 57-а, під головуванням судді Пантелієнко В.Г. У разі неявки в судове засідання, справу буде розглянуто за відсутності відповідача, на підставі зібраних у справі доказів. • ••••••••••• Відповідно до ч. 9 ст. 74 ЦПК України Городнянський районний суд викликає Россоху Володимира Івановича (останнє відоме місце проживання: вул. Возз’єднання, 11/115, м. Бровари Київської області), та Россоху Миколу Івановича (останнє відоме місце проживання: вул. Вінниченка, 14, м. Бровари Київської області), як відповідачів у цивільній справі за позовом Городнянської міської ради про виселення і житлового будинку без надання їм другого. Судове засідання відбудеться у приміщенні Городнянського районного суду 07.08.2009 р. о 10 год. Адреса суду: м. Городня, вул. Радянська, 67. Суддя О.О.Соколов.

Обласна рада ветеранів щиро і сердечно вітають

Василя Васильовича Гаврика з 70-річчям.

Бажаємо міцного здоров’я, довголіття, щастя та долі. Хай збуваються всі Ваші задуми, сподівання, мрії та надії.

28 липня 2009 року Головне управління юстиції в Чернігівській області зареєструвало Чернігівську обласну організації Політичної партії

тересів народу»

«Захист місцевих ін-

без права юридичної особи (свідо-

цтво №183). Місцезнаходження: 17044, Чернігівська обл., Козелецький р-н, м. Остер, вул. Петрова, 4. Керівник – Єфіменко Максим Олександрович.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про об’єднання громадян» від 16.06.1992 року №2460-ХІІ (зі змінами і доповненнями) легалізуючий орган повинен повідомляти у засобах масової інформації про легалізацію об’єднань громадян. Враховуючи вищевикладене, Головне управління юстиції у Чернігівській області повідомляє: 17 липня 2009 року Головне управління юстиції у Чернігівській області легалізувало шляхом письмового повідомлення про заснування Місцевий осередок Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський фінансовий союз» в Чернігівській області (внесений до Книги обліку громадських організацій за №131). Мета діяльності – спільна діяльність її членів, направлена на об’єднання зусиль для задоволення та захисту прав, основних свобод, законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів членів Організації, а також участь у громадському регулюванні у фінансовоекономічній галузі. Місцезнаходження – м. Чернігів, проспект Перемоги, буд. 62. Керівник – Фортунатова Тетяна Романівна.

Пам’яті подруги

Рано перестало битися серце доброї і чуйної людини

Галини Данилівни МАТЮШКО.

Ми щиро сумуємо і висловлюємо глибоке співчуття рідним та близьким з приводу непоправної втрати. Хай буде тобі пухом земля. Ми будемо пам’ятати тебе. Друзі.

21 липня 2009 року Головне управління юстиції у Чернігівській області зареєструвало Чернігівську регіональну партійну організацію Політичної партії

«Козацька Українська партія» (свідоцтво

№ 182) з правом юридичної особи. Юридична адреса – 14000, м. Чернігів, вул. Шевченка, 109-А, кв. 2. Керівник – Куштурний Степан Миколайович. Правління ВАТ «Чернігівпобутрадіотехніка» глибоко сумує з приводу смерті колишнього Голови правління (директора) Рашита Івановича Рахматуліна і висловлює щирі співчуття рідним та близьким покійного.

Президія Федерації профспілкових організацій Чернігівської області висловлює глибоке співчуття завідуючому відділом облорганізації профспілки працівників державних установ Д.Ф. Шумару з приводу тяжкої втрати – передчасної смерті матері Валентини Василівни.

Регіональне відділення ФДМУ по Чернігівській області ІНФОРМАЦІЯ про продаж на аукціоні об’єкта групи А державної власності

Назва об’єкта: індивідуально визначене майно у складі: двох ділянок навантажувально-розвантажувальної колії довжиною 501 м і 465 м та колії для розвантажування худоби довжиною 275 м, які не ввійшли до статутного фонду ВАТ «Прилуцький м’ясокомбінат». Адреса: Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Дружби народів, 34. Балансоутримувач: ВАТ «Прилуцький м’ясокомбінат». Відомості про об’єкт: навантажувально-розвантажувальні колії довжиною 501 м і 465 м призначалися для вивозу готової продукції з холодильника м’ясокомбінату, а колія довжиною 275 м, яка примикає до рампи, для розвантажування худоби. Дерев’яні шпали суцільно уражені гнилизною, рейки – корозією. Колії, 1978 року введення в експлуатацію, розташовані на території ВАТ «Прилуцький м’ясокомбінат». Відомості про земельну ділянку: земельна ділянка окремо не відведена. Вартість продажу об’єкта без ПДВ – 131967,35 грн., ПДВ – 26393,47 грн. Початкова вартість продажу об’єкта з урахуванням ПДВ – 158360,82 грн. Умови продажу: – сплата за об’єкт приватизації проводиться грошовими коштами; – покупець відшкодовує витрати, пов’язані з підготовкою об’єкта до продажу. Плата за реєстрацію заяви в розмірі 17 грн. вноситься на р/р №37187500900002, одержувач – РВ ФДМУ по Чернігівській обл., код 14243893, банк одержувача – ГУДКУ в Чернігівській обл., МФО 853592. Аукціон буде проведений 18 вересня 2009 року об 11 год. за адресою: м. Чернігів, вул. Київська, 14-а. Кінцевий термін прийняття заяв 14 вересня 2009 року. Служба з організації та проведення аукціону – регіональне відділення ФДМУ по Чернігівській області, адреса: 14000, м. Чернігів, проспект Миру, 43, кім. 319, тел. 676-302, заяви про приватизацію об’єкта приймаються з 8.00 до 17.00, крім суботи та неділі. Ознайомитися з об’єктом можна за місцем його розташування.

До уваги споживачів скрапленого газу!

Згідно з постановою КМУ від 11.05.2006 р. №660 «Про внесення змін до постанови КМУ від 25.12.1996 р. №1548», розпорядженням голови облдержадміністрації від 21.11.2006 р. №417 «Про рентабельність на газ скраплений ВАТ «Чернігівгаз» затверджено норматив рентабельності на газ скраплений, що відпускається ВАТ «Чернігівгаз» населенню для побутових потреб на рівні 10% до власних витрат. Вартість 1 балона (21 кг скрапленого газу) для побутових потреб населення затверджена наказом голови правління від 27 липня 2009 р. №166 у розмірі 107 грн. 00 коп. (Сто сім гривень 00 коп.) з урахуванням доставки до споживачів та податку на додану вартість. Ціна вводиться в дію з 4 серпня 2009 року. Скраплений газ – це вибухонебезпечна речовина, побутові балони газу повинні проходити гідровипробування та наповнення на спеціалізованих газонаповнювальних станціях або пунктах персоналом, який має потрібну кваліфікацію, рівень знань та досвід роботи. ВАТ «Чернігівгаз» переконливо просить не купувати балони скрапленого газу у сторонніх організацій, які не мають відповідних дозволів та ліцензій. Безпека вас та вашої родини залежить від вас. Адміністрація ВАТ «Чернігівгаз»

Втрачене свідоцтво про право власності на 1/4 житлового будинку за адресою: м. Чернігів, пров. Береговий, 2, кв. 3, видане на ім’я Поди Анатолія Григоровича, 18.04.1962 р. виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, вва-

жати недійсним.

КС «ДІЯ» повідомляє,

що Загальними зборами (прот. №9 від 19.05.2009 р.) прийнято рішення про обов’язкові незворотні членські внески цільового призначення до резервного капіталу в розмірі 10 грн. на рік. Членів КС «ДІЯ» просимо обов’язково сплатити членський внесок. Невиконання цього внеску є підставою для виключення особи з членів спілки.

23 липня 2009 року Головне управління юстиції у Чернігівській області легалізувало шляхом письмового повідомлення про заснування Місцевий осередок Чернігівської області Всеукраїнської громадської організації «Все-

українська Асоціація фахівців з безпеки дорожнього руху» (внесений до Книги обліку гро-

мадських організацій за №132). Мета діяльності:

– сприяння установленню відповідності технічних, екологічних характеристик, характеристик енергозбереження, безпечності конструкції та технічного стану транспортних засобів вимогам законодавства у сфері безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища в Україні; – координація та об’єднання зусиль членів Асоціації на захист економічних, виробничо-технічних та соціальних інтересів, організація проведення перевірки технічного стану транспортних засобів в Україні на цивілізованих засадах добросовісної конкуренції та взаємодії на основі спільної заінтересованості; – здійснення науково-технічної підтримки з вищезазначених питань; – сприяння впровадженню в практику та поширенню прогресивного світового та українського досвіду роботи з вищезазначених питань; – захист прав членів Всеукраїнської громадської організації та їх спільних інтересів.

Місцезнаходження – 15518, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Редьківка, вул. Редьківська, буд. 1. Керівник – Ващенок Борис Миколайович.

Остання сторінка

№ 85 (27916) 4 серпня 2009 року

Театр

Мажорні акорди тріумфу актриси 5 серпня святкує свій подвійний ювілей – 60-річчя від дня народження та 40-річчя творчої роботи – провідний майстер сцени Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка, заслужена артистка України Антоніна Баглій.

стання робота актриси – роль Кайдашихи у народній музичній комедії «Кайдашева сім´я» – яскраве тому підтвердження. Скільки сил і енергії було віддано, щоб створити складний, але правдивий, яскравий образ матері-свекрухи, знає тільки вона, зате ж і нагорода від глядачів була достойною – бурхливі оплески, сміх і сльози, квіти. Так, це був великий успіх, мажорний акорд тріумфу Антоніни Баглій! Стихія – музика і пісня супроводжують актрису все її свідоме творче життя. Вона народилася на Херсонщині. З дитинства мріяла про театр. А починалося все з шкільної художньої самодіяльності, де вона танцювала, співала, грала на баяні. Займатися вокалом серйозно почала в Херсонському культосвітньому училищі. Здібною студенткою зацікавився обласний театр... Першою роботою Тоні Шевченко (дівоче прізви-

ще) на професійній сцені була роль Соні Азарової в опереті «Під чорною маскою», в котрій вона грала з відомою актрисою Франческою Красовською. Тут зіграла кілька ролей у музичних виставах і зрозуміла, що музика і спів – її майбутнє, що їй ще треба багато вчитися, щоб опанувати цим мистецтвом. Тому вона за направленням театру вступає на навчання до театральної студії при Київському театрі оперети, яке успішно закінчує у 1973 році, а потім на запрошення дирекції Хмельницького театру дебютувала там у ролі Уляни в «Сватанні на Гончарівці». Її творча доля складалася успішно, але в цей період стався ключовий момент в особистому житті – вона зустріла хлопця з Чернігова, вийшла заміж і переїхала до нашого міста назавжди. Тут, на чернігівській сцені, розквітала її творча майстерність. Наведу один з перших відгуків у пресі більш ніж тридцятирічної давності:

А. Баглій в ролі Кайдашихи («Кайдашева сім’я»)

«Антоніна Шевченко працює в театрі лише два роки («Деснянська правда», 28 січня 1978 р.), а вже зіграла чимало ролей, знайшла своє слово в діалозі з глядачем. Дебютувала в ролі Віри Берегової в опереті Д. Шевцова «Дівчина і море». Це був неабиякий успіх артистки. Тепер вона співає Наталку в народній опері «Наталка Полтавка» І. Котляревського, Парасю в музичній комедії О. Рябова «Сорочинський ярмарок», грає Кларіче в коме-

Поки тато був на футболі...

Під вечір притомився. Але вирішив «взяти на пупа» ще дві тачки. Тільки-но чергову «залопатив», розігнувся і бачу: нашою вулицею, красунею Кримською, у парі з мамою кумедно «витанцьовує» біляве хлопча. – Допоможеш? – жартую. А він, хоч і з «мізинчик», одразу ж – до тачки, за ручки взявся. Я бігом додому – за фотоапаратом, цукерками… – Добре допоміг, – вихвалюю, – настрою додав. – А ми тата зустрічаємо, – пояснила жінка. – Він з футболу ось-ось повернеться. – А скільки ж синочку? – Рік і три місяці. Коли відсапався після чергової «ходки», мої знайомі вже були за кілька будинків від мене. Я так і не дізнався ім’я помічника, як і рахунку, з яким закінчився суботній матч чернігівської «Десни». Але в цьому, звичайно, допоможе наш футбольний оглядач. Олександр ФАЛЬЧЕВСЬКИЙ Фото автора

•

К А Л Е Н Д А Р

5:30 Захід 20:37 Тривалість 15:07 Схід

•

Перша чверть

Ольга ЗЕЛЕНСЬКА, театрознавець

Нуль є нуль:

яким був, таким і залишився «Десна» (Чернігів) – ПФК «Севастополь» – 0:0 31 липня – 1 серпня. Чемпіонат України. Перша ліга. 3-й тур. «Енергетик» (Бурштин) – ФК «Львів» – 1:0, «Волинь» (Луцьк) – «Нафтовик-Укрнафта» (Охтирка) – 1:0, «Нива» (Тернопіль) – «Зірка» (Кіровоград) – 1:1, «Арсенал» (Біла Церква) – «Геліос» (Харків) – 0:1, «Прикарпаття» (Івано-Франківськ) – «Сталь» (Алчевськ) – 2:2, ПФК «Олександрія» – ФК «Харків» – 5:0, «Дністер» (Овідіополь) – «Фенікс-Іллічовець» (Калініно) – 2:2, «Динамо-2» (Київ) – «Кримтеплиця» (Молодіжне) – 11.11.09. Бліда гра, відсутність хоч якоїсь результативності. І справа зовсім не в голах, забитих чи пропущених. Мова про те, заради чого на трибунах з’являється уболівальник: є на що подивитися чи матч проводиться заради «галочки». Ну провели, ну записали до турнірної таблиці кілька пунктів. Так це можна зробити і не виходячи на поле, до речі... Наступний тур відбудеться 9-10 серпня. «Десна» гратиме в Тернополі з «Нивою». Віктор М’ЯЧИНСЬКИЙ

П О Г О Д А

29.08

дії «Слуга двом панам» К. Гольдоні, а нещодавно зробила спробу у драмі – зіграла роль Варки у «Безталанній». Хочеться побажати, щоб таких «спроб» на її творчому шляху було якомога більше». Минав час, до актриси приходив досвід і все нові й нові ролі. Для неї робота знаходилася завжди, особливо в музичних виставах. Вона грала Одарку в опері «Запорожець за Дунаєм» С. ГулакаАртемовського, Горпину в

музичній комедії «Майська ніч» М. Старицького (музика М. Лисенка), Параску в опереті «Жіночі пристрасті» за творами І. Нечуя-Левицького (музика В. Філіпенка), Терпелиху в народній опері «Наталка Полтавка» І. Котляревського (музика М. Лисенка), Хіврю в «Сорочинському ярмарку» О. Рябова, співала партію Матері в опері М. Аркаса «Катерина» (у концертному виконанні). Не обділена А. Баглій і суто драматичними ролями в діючому репертуарі театру, серед яких Марта у мелодрамі «Мати-наймичка» за повістю Т. Г. Шевченка «Наймичка» та Іваниха Дубиха в легенді «У неділю рано зілля копала» за повістю О. Кобилянської. Названі лише головні її ролі, а скільки було інших, другорядних, – не перелічити. І кожна – це постійна робота над образами, яка вимагає уважного і виваженого підходу до кожного з них, це безкінечний труд, невидимий для глядача, і важкий, але такий солодкий для актриси. Мені здається, що атрибут керма в руках Віри Берегової – першого образу, створеного А. Баглій на чернігівській сцені, – дуже символічний: це кермо вона міцно тримає в руках протягом усього свого творчого життя, спрямовуючи його бурхливими хвилями театрального мистецтва у потрібному глядачу напрямку.

ВДЕНЬ

•

ВНОЧІ

К А Л Е Н Д А Р

4.08

•

5.08

П О Г О Д А

Опади

Фоки. Кончина преподобного Корнилія Переяславського.

Температура, °C

23 ... 28

Вітер (напрямок, швидкість, м/с)

Зм. напр., 3–8

ма, Феофіла і з ними 13-ти мучеників. Ікони Божої Матері «Усіх скорботних Радість» (з грошиками). День пісний. Іменинниками будуть: сьогодні – Марія, Магдалина, Фока, Корнилій; завтра – Аполлінарій, Трохим, Феофіл.

4.08

Російський художник Володимир Боровиковський (1757), англійський поет Персі Шеллі (1792), норвезький письменник Кнут Гамсун (1859), канадський хокеїст Моріс Рішар (1921).

5.08

Російський художник Ілля Репін (1844), французький письменник Гі де Мопассан (1850), американський астронавт, перша людина на Місяці Ніл Армстронг (1930), радянський космонавт Леонід Кизим (1941).

Хмарність

тольної Марії Магдалини. Перенесення мощей священномученика

12 ... 17

23 ... 28

Пн–Сх 5–10

Радіаційний фон, мкР/год Ніжин Остер

11 13

Покошичі Прилуки

Несприятливі дні у серпні Температура води у Десні, °C

12 ... 17

23 ... 28

Пн–Сх 5–10 Чернігів

11 12

Семенівка Щорс

12 12 9 9, 29

23,0

•

Цими днями народилися

6.08

За релігійним календарем сьогодні – мироносиці рівноапос-

Завтра – Почаївської ікони Божої Матері. Мучеників Трофи-

Співзасновники: Чернігівська обласна рада, облдержадміністрація, первинна організація журналістів редакції • Головний редактор Лариса МІЛОВА • Перший заступник головного редактора Леся КОШЕЛЬ Тел. 678-200 • Заступник головного редактора Борис МЕЛАШЕНКО Тел. 4-44-42 • Відповідальний секретар Віталій АДРУГ Тел. 4-21-92 • Телефони відділів редакції: суспільно-політичних питань 4-44-42, 4-22-71; економіки 4-41-36; соціальних питань 4-44-12; гуманітарної сфери 4-44-12; реклами 4-40-07. • Факс 4-21-92, 4-40-07. • Комп’ютерний набір Людмила ШЕВЧЕНКО • Комп’ютерна верстка та дизайн Олександр БОЖОК, Ганна ЗЕВКО, Світлана КУЗЬМЕНКО • Коректори Альона ШЕВЧЕНКО, Олександр ФАЛЬЧЕВСЬКИЙ • Відповідальний за випуск Володимир САПОН • Веб-сайт: www.dponline.cn.ua • Електронна пошта: despravda@ukr.net • Реєстраційне свідоцтво ЧГ № 230 від 10.11.2000 р. Видавець – ТОВ «Редакція газети «Деснянська правда» • Віддруковано в редакційновидавничому комплексі «Деснянська правда», 14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62. • Газета виходить тричі на тиждень (вівторок, четвер, субота). • Тираж тижня – 36869 • Розповсюджується по передплаті • Передплатні індекси: для індивідуальних передплатників – 61651, для підприємств, організацій – 94530, четверговий випуск – 94531. • Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій. • Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та рекламодавці. Знаком позначені матеріали рекламного змісту. • Листування з читачами – тільки на сторінках газети.

За даними облгідрометцентру