Деснянська правда №27909 by Admin Webmaster

СУБОТА, 18 липня 2009 р. № 78

Чернігівська обласна газета Заснована у січні 1838 року

(27909) http://www.dponline.cn.ua

Головна газет газета Чернігівщини

e-mail: despravda@ukr.net

Чернігівські імена

Жіночий футбол

Перед очима проходили тисячі людських доль... Володимир Драгунов більше тридцяти років віддав пошукові невідомих героїв війни

стор.

Філателія

Автограф — сторінка нашого життя

володар Кубка України «Коровель-2009»

Подих старовини у Шестовиці

облизу села Шестовиця Чернігівського району проходить ІХ Міжнародний фестиваль слов’яно-варязької культури та історичного фехтування «Коровель-2009». Участь у фестивалі беруть організації та клуби, що займаються історичним фехтуванням, історичною реконструкцією, він має на меті збереження та пропаганду слов’янських культурних цінностей. Водночас на мисі Коровель відбувається і ІІІ Міжнародний польовий археологічний семінар «Матеріальна та духовна культура Південної Русі», присвячена 100-річчю вченого, доктора історичних наук Василя Довженка. Фото Віктора КОШМАЛА

•

Фото Олександра КОРБАЧА

«Легенда» –

стор.

НОВИНИ

•

стор. НОВИНИ

•

Прогнози

Восени нас чекатиме криза неплатежів за ЖКП За прогнозами заступника директора Агентства моделювання ситуацій Олексія Голобуцького, восени Україну чекає криза неплатежів за житлово-комунальні послуги

айбільш актуальною вона буде пізньої осені, під час виборчої кампанії. – Підвищення тарифів не приведе до виправлення ситуації з платежами в галузі ЖКГ. Проблема накопичуватиметься до пізньої осені: в розпал підготовки до опалювального сезону та президентських виборів, – вважає експерт. На його думку, у Міністерства ЖКГ має бути активна і жорстка позиція щодо проблеми підвищення тарифів місцевою владою на послуги ЖКГ. – Як мінімум, чиновники ЖКГ можуть дати експертну оцінку обґрунтованості тарифної політики. Як максимум, – очолити процес судового оскарження таких рішень місцевих органів влади. Дивує позиція чиновників, які не можуть не розуміти, що підвищення тарифів загрожує жорстким посиленням кризи неплатежів, – зауважив Олексій Голобуцький. Підготувала Наталія ГАРБУЗ

Новини

№ 78 (27909) 18 липня 2009 року

• У К РА Ї Н А І С ВІ Т • У К РА Ї Н А І С ВІ Т • У К РА Ї Н А І С ВІ Т •

Верховна Рада

Антимонопольний комітет

17 липня четверта сесія парламенту шостого скликання закрита. Депутати йдуть на літні канікули. П’ята сесія Верховної Ради почнеться 1 вересня 2009 року. З останнього робочого дня парламенту: відкриття ранкового засідання відбулося в той час, як народні депутати з фракції БЮТ блокували президію, а регіонали – парламентську трибуну. Пізніше народні обранці з Партії регіонів знеструмили систему «Рада». У роботі оголосили півгодинну перерву, після чого депутати розблокували трибуну й президію ВРУ.

А нтимонопольний комітет України зобов’язав державне підприємство «Укрзалізниця» впродовж 20 днів надати документи, які підтверджують обґрунтованість підвищення тарифів на перевезення зернових культур. Нові розцінки набули чинності 1 травня – після затвердження нового збірника тарифів на послуги залізничників з транспортування. – Востаннє збірник переглядали в 1999 році, тому тарифи тре-

Фінустанови

Прогнози

Міністерство фінансів України з 16 липня стало офіційним власником рекапіталізованого «Укргазбанку» – його частка становить 81,5789% акцій. Державного керівника призначать найближчим часом. Згідно з класифікацією НБУ, «Укргазбанк» входить в групу найбільших українських банків. Він зареєстрований в липні 1993 року. Станом на 1 квітня 2009 року його активи становили майже 12,5 млрд. грн., кредитний портфель – близько 9,2 млрд. грн.

Всесвітній банк погіршив прогноз падіння валового внутрішнього продукту (ВВП) України в 2009 році з 9 до 15 відсотків. Водночас покращив прогноз інфляції – з 16,4 до 13,4 відсотка. На думку експертів банка, в 2010 році почнеться повільне зростання реального ВВП – на рівні 1%. У 2011-му – на 3,5%. У той же час споживча інфляція становитиме 10,5 та 8,8 відсотка відповідно. За оцінками Всесвітнього банку, Україна поки що відчуває негативний вплив погіршення глобального економічного середовища: ринок праці в країні залишається слабким і заощадження домогосподарств закінчуються.

Авторинок України

Милість таїландського монарха

Депутати пішли на канікули

«Укргазбанк» став державним

Один із найбільш постраждалих у Європі

У червні цього року продажі автомобілів в Україні впали на 78%. Такий показник – рекордний по всій Європі. За обсягами ринку наша держава «скотилася» на 16-те місце. Раніше Україна посідала 7-му позицію, щомісячно споживаючи 60 тисяч автомобілів (для прикладу, в Чернігові зареєстровано понад 61,5 тисячі авто). На думку експертів, така ситуація виникла через те, що держава веде жорстку політику щодо автомобільного ринку України: замість стимулювання – «затискає». Але під удар потрапило багато, пов’язаних з автомобілями, сфер діяльності: страхування, автосалони, заводи. Крім того, відвернулися інвестори. Для порівняння: в Євросоюзі зафіксоване зростання автомобільного ринку на рівні 3%.

Взялися за залізничників ба було підвищувати. Але «Укрзалізниця» збільшила розцінки в 5,4-7,4 раза, тоді як рівень цін на промпродукцію зріс лише в 4,9 раза, – зауважив виконуючий обов’язки голови комітету Олександр Мельниченко. Антимонопольний комітет почав досліджувати тарифи «Укрзалізниці» з подачі аграріїв. Вони стверджують, що підвищення вартості перевезень зробить їхню продукцію неконкурентноспроможною на світових ринках.

ВВП України впаде на 15%, а інфляція зменшиться до 13,4%

Українку помилували

Король Таїланду помилував громадянку України Вікторію Мамонтову, повідомив «Інтер» з посиланням на заяву уповноваженої Верховної Ради з прав людини Ніни Карпачової. Нагадаємо: тайські поліцейські затримали українку у вересні 2000 року. Її запідозрили у перевезенні наркотиків. У готельному номері Мамонтової знайшли більше кілограма героїну. За це жінку присудили до смертної кари. Але потім апеляційний суд пом’якшив покарання, замінивши його на 33 роки позбавлення волі. Українка провела за гратами чверть цього строку.

Усі під Богом ходимо

Папа Римський – у лікарні

Папу Римського Бенедикта Шістнадцятого у п’ятницю доставили в лікарню північного італійського міста Аоста. У цьому місті він проводив свою відпустку. За даними італійських ЗМІ, у п’ятницю вранці понтифік підковзнувся й упав у своєму шале в Альпах.

• ОБЛАСТЬ •

Знай наших!

Носівська райспоживспілка – в «Лізі кращих» У відповідності з Європейським стандартом-рейтингом та за офіційною інформацією Державного комітету статистики України проведено ранжировку динаміки економічних показників серед 1119 тис. суб’єктів гсоподарювання України за останні три роки. З кожної галузі перші 35 підприємств увійшли до «Ліги кращих 2009 року». Саме вони мають ексклюзивне право називатися лідерами у своїй сфері діяльності та отримати Свідоцтво лідера економіки України-2009.

осівська районна спілка споживчих товариств здобула перевагу над багатьма конкурентами та посіла 22 місце у рейтингу за критеріями «Організація будівництва об’єктів нерухомості для продажу чи передачі в оренду». Голова правління, депутат районної ради Сергій Набоков нагороджений орденом «Зірка економіки України» третього ступеня. А підприємство відзначено медаллю та Свідоцтвом лідера економіки 2009 року. У міжнародному економічному рейтингу взяло участь багато потужних підприємств з іноземними інвестиціями і базовим капіталом із Києва, Луганська, Харкова, Одеси, АР Крим, Донецької, Тернопільської, Львівської, Київської, Полтавської, Закарпатської і Рівненської областей. Місце, яке виборола Носівська райспоживспілка, що працює з прибутком, – велика перемога кооператорів району. Носівський район

Микола КОХАН

• ЧЕРНІГІВ • ЧЕРНІГІВ • ЧЕРНІГІВ • ЧЕРНІГІВ • ЧЕРНІГІВ • ЧЕРНІГІВ • ЧЕРНІГІВ •

Наші дворики

Ордер на спилювання дерева ЖРЕД одержав три роки тому… Знову про аварійні дерева. «Деснянська правда» вже писали про напівспалену тополю у чернігівському дворі на проспекті Перемоги (біля буд. №№ 30, 32). І людям радили звернутися до ЖРЕДу із заявою, аби це дерево спиляли. Виявляється, знести небезпечне дерево мали ще три роки тому. За словами заступника начальника КП «Дільниця з контролю за благоустроєм міста» Чернігівської міської ради Василя Потилка, саме

20 липня 2006 року майстер ЖРЕДу №3 Людмила Томилко одержала ордер на знесення сумнозвісної тополі. Але через бездіяльність ЖРЕДу №3 та КП «Новозаводське» дерево й досі там… Скаржаться на брак грошей… Але ж людські життя й здоров’я дорожчі! Ордер комунальникам продовжили до 31 жовтня цього року. Тож мешканці цих будинків мають ще три місяці ходити під «Дамокловим мечем».

Хуліганство

Маршрутки під прицілом

Увечері 14 та 15 липня у Чернігові невідомий пострілами з невстановленої пневматичної зброї пошкодив скло в маршрутному мікроавтобусі й тролейбусі. На щастя, ніхто не постраждав. 15 липня працівники міліції затримали 21-річного безробітного чернігівця, який скоїв це хуліганство. Він перебував у стані алкогольного сп’яніння.

Підготувала Наталія ГАРБУЗ Фото автора

Критерії оцінки

•

Університети Чернігівщини в рейтингах ЮНЕСКО Уже втретє засоби масової інформації надають можливість дізнаватися про 200 кращих українських вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації.Щорічні звіти про найкращих у різних країнах готує і оприлюднює Міжнародна наглядова рада з визначення рейтингів університетів (IREG) при ЮНЕСКО.

ритерії, за якими визначаються рейтинги, такі: 1.Якість науково-викладацького потенціалу. Цей показник може досягати 50% усіх балів, отримуваних університетом. Тут враховується кількість штатних працівників університету, обраних (а) академіками, (б) членами-кореспондентами НАНУ, кількість (в) професорів, (г) докторів наук, (д) доцентів, (е) кандидатів наук, (є) нагороджених Державними преміями. 2. Якість навчання – до 30% усіх балів. Тут актив складає: (а) масштаб університету, кількість студентів, переможців і призерів (б) міжнаррдних і (в) всеукраїнських олімпіад і конкурсів. Визначається (г) співвідношення кількості підготовлених магістрів до кількості спеціалістів і бакалаврів. 3. Міжнародне визнання – до 20% усіх балів. Беруться до уваги (а) кількість іноземних студентів, (б) членство університету в міжнародних асоціаціях університетів. Отже, за підсумками 2008 року в Україні лидирують:

1. Київський націонал ьн и й у н іверситет імен і Т.Шевченка. 2. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут». 3. Харківський націонал ьн и й у н і верси т е т і мен і В.Каразіна. 4. Національний медич ний університет імені О. Богомольця (Київ). 5. Національний гірничий університет «Харківський політехнічний інститут». 6. Національний гірничний університет (Дніпропетровськ). Чернігівські вищі навчальні заклади за підсумками минулого року посіли такі місця (у дужках вказані місця цих ВНЗ за підсумками 2006 року): 148. Чернігівський державний технологічний університет (158). 175. Чернігівський державний інститут економіки і управління (196). 183. Чернігівський державний педагогічний університет імені Т. Шевченка (140).

193. Ніжинський державний університет імені М.Гоголя (194). Зазначимо, що протягом 20072008 років майже всі з 200 кращих українських університетів поліпшили свої кількісні й, відповідно, якісні показники. Чернігівські – не виняток. Так, наш технологічний «збагатів» за другим критерієм і ще більше – за третім; інститут еконо-

міки і управління – за першим і третім. Якісно зріс і педагогічний, щоправда, помітно відстав у темпах. І ще про один показник. У 2008 році в Україні діяло 358 ВНЗ (із них 126 приватних). Тож лише два ВНЗ Чернігівщини входять у першу їх половину. Микола НЕМИРИЧ

окрема з’ясувалося, що 43 відсотки опитуваних уже вирішили подавати документи для вступу в один-два-три чернігівські вищі навчальні заклади. Ці ВНЗ, на прохання ініціаторів опитування, нами названі. Наводимо їх (з деякими скороченнями в назвах): 1 – Чернігівський державний педагогічний університет. 2 – Чернігівський державний технологічний університет. 3 – Чернігівський державний інститут економіки і управління. 4 – Чернігівський державний інститут права, соціальних технологій і праці. 5 – Чернігівська філія Київського Національного університету культури і мистецтв. 6 – Чернігівський інститут (філія) Київського славістичного університету.

7 – Чернігівський інститут Міжрегіональної академії управління персоналом. 8 – Чернігівський інститут інформації, бізнесу і права Міжнародного науковотехнічного університету. 9 – Чернігівський медичний коледж. 10 – Українсько-Російський інститут Московского державного відкритого університету. Молоді люди називали також багато інших ВНЗ, у тому числі київські, харківські, ніжинський. Та кількість кожного з них, крім восьми перших у наведеному списку, істотно «не дотягнула» до одного відсотка письмових відповідей всіх, хто визначився зі вступом. Отримані дані показані на графіку 1 (відсотки округлені до цілих). При цьому наміри дівчат (графік 2) і хлопців (графік 3) значно різняться.

Міністерство освіти і науки України прогнозує зменшення кількості вищих навчальних закладів до 2013 року на 33%. Про це заявив заступник міністра Тарас Фініков. – Я вважаю, що зникнення ВНЗ відбуватиметься через природній відбір. У першу чергу зникнуть ті заклади, де навчається небагато студентів, а також різні філіали, – сказав він. На його думку, вищі навчальні заклади об’єднуватимуться і в них з’являтиметься більш широкий спектр спеціальностей. Заступник міністра назвав такі причини скорочення кількості ВНЗ: жорстка конкуренція, диференціація на більш та менш популярні серед студентів, якість освіти, зменшення кількості випускників (і бажаючих здобути вищу освіту). В Україні нараховується 900 ВНЗ усіх форм власності та рівнів акредитації.

Фахівці для відродження села

наміри чернігівської молоді Редакція газети «Деснянська правда» разом із науковцями-соціологами провели масове опитування цьогорічних випускників загальноосвітніх середніх шкіл Чернігова для з’ясування їхніх намірів щодо здобуття вищої освіти. Було опитано в класах одинадцяти шкіл 542 учні. Отримані, проаналізовані й узагальнені результати опубліковані в «Деснянській правді».

•

Підготувала Наталія ГАРБУЗ

Фото Віктора КОШМАЛА

Де здобувати вищу освіту:

Н О ВИ Н И

До 2013 року кількість ВНЗ в Україні зменшиться на третину

Опитування

Освіта

№ 78 (27909) 18 липня 2009 року

Оскільки наведені результати таким чи іншим чином можуть зачепити позиції та настрої багатьох чернігівців, виконавці цього проекту утримуються від авторських коментарів. Хоча, тут щонайменше – три об’єктивні зауваги. Перша. Визначилася в питанні, про яке йдеться, меншість (43%) усіх опитаних. Крім того, за межами опитування залишилися всі ті, хто закінчив середню школу або інший навчальний заклад раніше (й набагато раніше!), але мають наміри вступити у ВНЗ. І таких багато. Друга. Із 542 опитаних, які подали свої письмові відповіді, дівчат виявилося набагато більше, ніж хлопців, 310 проти 232. З усіх тих, хто визначився зі вступом, дівчат 143, хлопців 96. Тож зафіксовані й узагальнені нами наміри дівчат кількісно істотно переважають. Третя. У Чернігові є дві філії Київського славістичного університету – Чернігівська філія КСУ і Чернігівська філія Рівненського інституту слов’янознавства КСУ. Вони працюють незалежно одна від одної. Яку з них мали на увазі всі ті, хто назвав КСУ, залишилося невідомим. Микола НЕМИРИЧ

Урочистий випуск 105 молодих фахівців, з яких 28 отримали дипломи з відзнакою, зі спеціальностей «бухгалтерський облік», «фінанси», «економіка підприємства», «технологія виробництва і переробка продукції» та «агрономія» відбувся в Бобровицькому коледжі економіки та менеджменту імені Олени Майнової. Випускники навчального закладу отримали тут міцні знання з обраного фаху, теоретичну і практичну підготовку з організації виробництва, освоїли сучасні технології розвитку агропромислового комплексу. Тепер вони зможуть їх реалізувати на виробництві, а також вступити на скорочений термін навчання до Національного університету біоресурсів і природокористування. З минулого року в коледжі працює консультативний пункт цього престижного навчального закладу. Великі агропромислові об’єднання, приватні підприємства і фермерські господарства потребують молодих підготовлених фахівців. Саме таких готують у Бобровицькому коледжі (директор Ольга Гордієнко). Микола КОХАН

Чернігівські імена

№ 78 (27909) 18 липня 2009 року

Перед очима проходили тисячі людських доль...

На фронті був зв’язківцем

олодимир Денисович Драгунов (1919-1997) пройшов війну від першого до останнього дня, зустрівши її 22 червня 1941 року молодим лейтенантом-зв’язківцем у Литві. Зазнав на собі гіркоти поразок і відступу... Тяжкою пам’яттю про ту війну став Сталінград. Там був поранений і знову повернувся туди після лікування, там, на Волзі, одержав перший орден Вітчизняної війни. Визволяв потім Україну, зокрема форсував Дніпро біля Канева, визволяв рідну Білорусь, а Перемогу зустрів у тій же Прибалтиці, де й починав армійську службу. А ще брав участь у бойових діях проти мілітаристської Японії – там, на Далекому Сході, залишився потім служити ще майже двадцять років. За станом здоров’я (дала знати про себе війна) звільнився в запас з посади начальника зв’язку армійського корпусу. Саме тоді випала нагода переїхати до Чернігова. А це ж поруч із рідною Гомельщиною, де народився і виріс! – У 1964 році, оселившись у Чернігові, працював службовцем облвійськкомату, – пригадував Володимир Денисович. – Часто, буваючи у районах області, бачив десятки безіменних могил і серце сповнювалося болем. Скільки років минуло після війни! Невже не заслужили полеглі воїни, щоб їхні імена були викарбувані на пам’ятних плитах? Тоді ж сказав собі: зроблю все, щоб дізнатися, хто покоїться у цих могилах, повернути із забуття імена похованих. Адже і сам міг колись назавжди залишитися в одній із цих могил. Відправною точкою стало 10 тисяч карток на загиблих у нашій області радянських воїнів, що надійшли якраз тоді по лінії Міністерства оборони СРСР із військкоматів країни. Проте цифра ця явно не відповідала справжній кількості похованих в області, картки рясніли багать-

Його ровесники – солдати війни... Він часто бачив, як ідуть вони зморені, у пилюзі довгих фронтових доріг, підводяться у свою останню атаку і, підкошені ворожими кулями, падають у... небуття. Безіменні солдати тієї страшної війни... Пам’ятається, як у 60-ті роки по всьому тодішньому СРСР заклично лунали слова поета Роберта Рождественського «Згадаймо всіх поіменно», мовилося й з офіційних вуст: виявляти невідомих героїв війни. Проте часом ця благородна мета підмінялася спорудженням величезних меморіальних комплексів, як, скажімо, у Сталінграді чи Києві, а в той же час в усіх куточках країни, яка перемогла у найжорстокішій в історії людства війні, матері чекали і не могли дочекатися звісток про синів, котрі не повернулися із фронтів, десятиліттями мовчали і мовчать ще й досі безіменні солдатські могили... Володимир Драгунов більше 30 років віддав пошукові невідомих героїв війни, повернув із забуття тисячі імен своїх загиблих ровесників-фронтовиків.

їх поховання. Сотні листів отримав краєзнавець із подякою за коротеньку звістку про полеглих від їхніх синів, дружин, матерів, батьків... Сотні їх змогли побувати на Чернігівщині, щоб уклонитися могилам дорогих їм людей. Мабуть, всі інтернаціональні будови, фестивалі та інші численні заходи, що проводилися тоді в СРСР брежнєвським керівництвом з метою так званого зміцнення дружби народів, так не сприяли справжньому єднанню народів, як подвижницька праця таких людей, як Володимир Денисович. Адже вони робили найсвятіше – єднали народи пам’яттю їхніх синів, яких війна поклала у могили далеко від рідних домівок. Одних лише воїнів-узбеків, із Наманганської області на Чернігівщині поховано вісімдесят. Завдяки Драгунову більшість їхніх рідних довідалося, де поховані вони... Курбандурди Мамедов із Туркменії через сорок років дізнався, що його батько покоїться у Бондарівці

ма неточностями. Щоб піти далі, уточнити дані, місця поховань, знайти нові імена, потрібно було чітко окреслити картину бойових операцій, напрямки руху військових частин територією області у 1941 і 1943 роках.

Три роки у військовому архіві

першу посилено студіював мемуари і спогади воєначальників, знаходив деякі відомості. Але того було замало. Лише у березні 1973 року одержав дозвіл попрацювати у Центральному архіві Міністерства оборони СРСР у Подольську під Москвою. Гадав: якихось трьох місяців вистачить, щоб встановити нумерацію частин, які діяли в області у роки війни. Але робота з архівними документами затягнулася аж на три роки. Записи номерів частин, їхніх маршрутів, зведень про бої, навіть окремі сутички заповнювали вже не перший десяток загальних зошитів. Все це було потрібно для майбутньої роботи. Але найціннішими в архівних документах були прізвища, які виписував із книг поховань. Так почав створювати картотеку загиблих на Чернігівщині воїнів. На кожного свої дані – прізвища, імена, по батькові, місця народження і призову в армію, номери частин, звання, місця загибелі і поховання. Перед очима проходили тисячі людських доль. А ще ж дані про померлих у госпіталях! Де вони дислокувалися в роки війни у нашій області? Довелося ще три роки попрацювати у Ленінградському архіві Військовомедичного музею Міністерства оборони СРСР. Звісно, для однієї людини це було б непосильною працею. Отож у створенні картотеки допомагали і облвійськкомат, у приміщенні якого для штабу «Пошук», очолюваного Драгу-

Він був насамперед офіцером – і у 70 років підтягнутим, завжди усміхненим

новим, було відведено кімнату, і громадські організації, і працівники архівів та музеїв Чернігова. Студенти допомагали заповнювати все нові й нові картки. У ході цієї роботи Володимир Денисович надсилав списки загиблих у їхні рідні місця – до редакцій газет, військових комісаріатів. Тисячі рідних загиблих воїнів довідалися з цих публікацій про

на Сосниччині. Приїздив сюди з трьома синами, низько вклонявся батьковій могилі, як рідного батька, обіймав біля неї Володимира Денисовича. В цьому ж селі дякував Драгунову біля могили свого батька Георгій Зурабішвілі з грузинського міста Телаві... Таких схвильованих зустрічей у нього були десятки – і на Чернігівщині, і у далекому Узбекистані, і на російській Вологодщині, куди його запрошували і де зустрічали як найдорожчого гостя.

Від «Пошуку» до «Книги Пам’яті»

ідсумком багаторічних пошуків загиблих на Чернігівщині воїнів стало п’ятитомне видання довідника «Їх пам’ятає Чернігівщина». Всього ж у виданні вміщено Бойові нагороди Драгунова 20468 імен захисників і визвона його стенді в музеї бойової лителів нашого краю. Стільки слави – філіалі Чернігівського іс- імен виявив і уточнив за довгі торичного музею роки невтомної праці Володиім. В.Тарновського мир Денисович.

До нього зверталися десятки людей: просили допомогти знайти могилу сина, чоловіка, батька... Так було із розшуком могили чеченця, Героя Радянського Союзу Ховаджі Магомета-Мірзоєва, який здійснив свої подвиги при визволенні Мени та форсуванні Дніпра і помер у госпіталі від ран. Включився у цей пошук і його син Хасен, яким не раз приїжджав на Чернігівщину із Грозного. І лише після багатьох запитів в архіви виявилося: у нагородний лист вкралася незначна помилка, що і перешкоджала подальшому пошуку. Нині ім’я Героя викарбуване золотими літерами над його прахом у селі Левковичі, біля Чернігова, де його поховали у грізні осінні дні 1943 року... Цей пошук наштовхнув Драгунова на створення книги про Героїв Радянського Союзу, котрі удостоїлися цього високого звання при визволенні Чернігівщини. Ця унікальна книга побачила світ майже двадцять років тому у Києві. Називалася вона «Герої-визволителі Чернігівщини». В ній зібрано дані про 879 чоловік – Героїв Радянського Союзу, серед яких і одинадцять уродженців нашої області. Щоб виявити імена героїв, авторові книги довелося переглянути в архівах одинадцять тисяч нагородних листів, встановити зв’язки із живими героями або ж із рідними загиблих на війні чи потім померлих, отримати відповідні підтвердження із місць, звідки вони призивалися на військову службу. Володимир Денисович є також автором десятків статей, написаних до енциклопедичних видань про Чернігівщину, публікації у газетах про маловідомі сторінки бойових дій на Чернігівщині, зокрема і про партизанський рух. Багато публікацій з’явилося й про його нелегку працю на ниві краєзнавства, в тому числі і книги «І вони оживуть» Якова Ковальця та «В ім’я життя» Лариси Махіної. В 1988 році Драгунов очолює робочу групу зі створення обласної «Книги Пам’яті». При ньому побачили світ перші томи цієї праці. Він також написав до них передмови про перебіг подій 1941, 1943 років на Чернігівщині та розділи про окремі райони та міста. Після смерті краєзнавця його справу продовжили Валентин Борисенко та Іван Сазонов. Нині це – Пошукове агентство по створенню державних меморіальних програм, на рахунку якого вже дев’ять томів «Книги Пам’яті», п’ять томів «Книги скорботи». Нещодавно вийшла і перша книга «Реабілітовані історією». На фронті Володимир Денисович був зв’язківцем. Той, хто знає цю армійську професію, знає і закон зв’язківців: хоч помри, але з’єднай дроти. Щось є символічне у тому, що ветеран війни Драгунов зв’язував наше героїчне минуле із сьогоденням. Нині йому було б 90 років. Вклонімося ще раз Володимиру Денисовичу! Володимир САПОН

Філателія

№ 78 (27909) 18 липня 2009 року

На добрий спомин

Автограф –

сторінка нашого життя А

втограф. Сухою мовою (за словником С.І.Ожегова) це «власноручний надпис або підпис». А несухою мовою це ціла сторінка, а може лише якась мить з книги життя людини – володаря автографа. Споглядаючи той надпис, людина і через багато років починає «жити» спогадами про минуле, повертається до далеких, приглушених часом подій, згадує незабутні зустрічі на довгому життєвому шляху. Мій життєвий шлях проліг уже за вісімдесят років. Всього було на ньому: і троянд, і шипів. Про «троянди» і нагадують мені автографи, яких маю не один десяток. Коли на душі, признаюсь, стає якось невтішно, дістаю їх із шухляди і вчитуюсь у написане, ніби повертаюсь у промайнулі роки, починаю вкотре переживати давно пережите. І, повірте, на душі від тих спогадів стає тепліше, спокійніше. Кожна зустріч з цікавою неординарною людиною залишає у пам’яті особливий, незгладимий слід. Ось, наприклад, дивлюсь на автограф президента Чехословаччини Людвіка Свободи, даний мені у травні 1968 року в Празі, і переді мною постає хвилююча картина далекого часу. Ніби сьогодні, бачу прикрашений червоними прапорами і транспорантами центральний парк столиці колишньої ЧССР. Бачу відкриту під зеленими шатами естраду, де відбувалися урочисті збори, присвячені 23-й річниці визволення братньої республіки від фашистських загарбників. Місця нашої делегації – чернігівських журналістів виявилися поруч із президентом та іншими керівниками країн. Людвіг Свобода, дізнавшись, що я із Чернігова, потис мені руку, і на

хвильку якось загадково примружившись, сказав: «Доводилось мені бувати у вашому краї….». Справді, бував. І я про це навіть розповідав одному з союзних журналів. У 1918 році під Бахмачем точилися жорстокі бої з ворогами республіки Рад. Червоноармійцям допомагали чехи і словаки з Чехословацького корпусу. Серед воїнів був і молодий офіцер Свобода. Тепер же керівник держави, через 50 років після згаданих подій, давав мені автограф. Разом з ним свої підписи поставили тодішній перший секретар ЦК КПЧ Олександр Дубчек та голова Національних зборів республіки Юзеф Смрковський. А цей автограф «народився» на захмарній висоті. Автор його двічі Герой Радянського Союзу Олексій Федоров – партизанський командир. Летіли ми тоді у Вірменію на Всесоюзний з’їзд переможців походу молоді місцями бойової і трудової слави батьків. Чернігівська делегація теж значилась серед переможців. Честь представляти наш край на велелюдному зібранні було надано і мені – журналістові «Деснянської правди». У польоті ми засипали сивочолого ветерана всілякими запитаннями. У ілюмінаторі тоді, пам’ятаю, засяяло сонечко. Під його яскравими променями відважний генерал поставив свій підпис під словами, які він начеркав у моєму журналістському блокноті ще перед відльотом до Єревана. Там були такі слова: «Будьте гідним слави своїх батьків! Продовжуйте їх безсмертні діла! Любіть свою Батьківщину, як любили її ми!» Із Олексієм Федоровичем доля зводила мене і в Чернігові, і у Корюківці, і у Єлінських лісах Щорського району, куди в

роки Великої Вітчизняної війни сходились стежки народних месників Сіверського краю. У день 20-річчя Перемоги, після відкриття у селі Єліне Меморіального комплексу захисникам рідної землі, під високими соснами, біля облаштованих колишніх партизанських землянок, зібралися ветерани. Як і в роки війни, гуртувалися навколо свого бойового командира. У якийсь момент він підійшов до нас, потис руки і промовив (слова ці є у моєму блокноті): «Ви, журналісти, можете багато. Не забувайте про нас, тих, хто вніс свій, хай і невеличкий внесок у нашу спільну перемогу». На тому молодіжному зльоті у Єревані, про який я згадую, у мене з’явився ще один пам’ятний автограф. Теплий спомин про зустріч залишила героїня космосу Світлана Савицька. Якщо ця зустріч була для мене, до певної міри, випадковою, то до інших готувався заздалегідь. У пам’яті назавжди залишаться зустрічі з вихованцем нашого військового училища льотчиків – космонавтом Петром Климуком. Спілкування з ним було і на аеродромі училища, і в цехах виробничого об’єднання «Хімволокно», і у обласному театрі, і під час покладання квітів до Могили Невідомого солдата на Болдиній горі, і на Алеї Почесних громадян Чернігова… Перебування його у нашому місті було розписане по хвилинах, але він знайшов час, щоб передати нашій «Деснянці» кілька напутніх слів. Ось вони: «Бажаю трудящим Чернігова великих успіхів у труді і навчанні! Хай завжди вашим супутником будуть успіх і щастя!». Хвилюючу мить пережив я у жовтні 1979 року

у Москві при зустрічі з космонавтом Львом Дьо-міним. Познайомився з о ним на з’їзді Всесоюзного товариства філателістів,, д делегатом якого був від Чернігівщини. Космонавтт тоді очолював наше Това-ж риство. У перервах між м засіданнями з’їзду тісним колом оточували ми його.. На згадку на спеціально-му з’їздівському конвер-ті він і залишив свій ав-тограф. Зберігаю у колекції і знаки поваги, одержані від космонавтів Валентини Терешкової, Андріана Ніколаєва, Юрія Романенка, Олексія Леонова, маршала Радянського Союзу Івана Баграмяна, народного художника СРСР Анатолія Яр-Кравченка. На закінчення не можу не згадати ще кілька прізвищ. На все життя у моїй пам’яті залишаться зустрічі з одним із перших Героїв Радянського Союзу, легендарним радистом, підкорювачем суворої Арктики Ернстом Кренкелем, чемпіоном світу з шахів Анатолієм Карповим, народним артистом СРСР Василем Меркурьєвим, маршалом авіації, колишнім командувачем 16 повітряною армією, яка визволяла Чернігівщину, Сергієм Руденком та багатьма іншими відомими людьми. Ні, автографи не просто власноручний напис чи підпис, як значиться у словниках. Вони, ніби якась сила, відроджують у нашій пам’яті найхвилюючіше, найпам’ятніше, примушують повертатися у минуле, дорожити тим добрим, що було на довгій життєвій ниві. Андрій ФОМІЧОВ м.Чернігів

На знімках: автографи Анатолія Яр-Кравченка, Петра Климука, Льва Дьоміна, Юрія Романенка, Анатолія Карпова та Сергія Руденка.

® 9 липня 2009 року Головним управлінням юстиції у Чернігівській області відмовлено в реєстрації Чернігівської обласної організації політичної партії Громадянський рух України (наказ №282/1 від 09.07.2009 року) у зв’язку з невідповідністю заяви, наданої на реєстрацію, вимогам частини 16 статті 11 Закону України «Про політичні партії в Україні» та наказу Міністерства юстиції України №26/5 від 04.04.2005 року.

Головне управління юстиції у Чернігівській області зареєструвало 9 липня 2009 р. Благодійну організацію «Благодійний фонд Юрія Коптєва «Рідний край» (свідоцтво № 96). Мета діяльності – розвиток благодійництва, утвердження гуманізму і милосердя в суспільстві, матеріальна, фінансова, організаційна та інша благодійна підтримка фізичних та юридичних осіб. Юридична адреса – Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Київська, буд. 307. Голова правління – Павлюченко І.А., директор – Куриленко Н.В.

ІНФОРМАЦІЯ

Управління комунального майна Чернігівської обласної ради про підсумки конкурсу з відбору суб’єкта оціночної діяльності (юридичної особи), який відбувся 15 липня 2009 року. Переможцем конкурсу для здійснення незалежної оцінки об’єкта обласної комунальної власності – будівлі електроцеху з підвалом, що розташована за адресою: м. Чернігів, вул. Дзержинського, 28, визнано ПП «Аксіома».

Територіальне управління державної судової адміністрації в Чернігівській області, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 49а, ОГОЛОШУЄ КОНКУРС на заміщення вакантної посади державного службовця: – заступника начальника – начальника відділу організаційного забезпечення діяльності судів, судової статистики, органів суддівського самоврядування, незалежності, безпеки та соціального захисту суддів, служби судових розпорядників, кадрової роботи. Вимоги до кандидата: вища юридична освіта, стаж роботи в судових органах, володіння державною мовою, використання у роботі комп’ютерної техніки. Додаткова інформація щодо основних функціональних обов’язків, розміру, умов оплати праці, переліку питань для перевірки знання законодавства з урахуванням специфіки функціональних повноважень тощо надається за телефоном 676-581 або під час особистого прийому в приміщенні управління (кабінет №2). Заяви та документи приймаються протягом 30 календарних днів з моменту оголошення.

Околиця

№ 78 (27909) 18 липня 2009 року

Жива вода Шишківки Відразу за Охрамієвичами і аж до прикордонної Шишківки обіч траси то квітчастий луг з яскравими острівками іванчаю, то гайки у пташиному співі. І коні на лузі, і яскраві метелики над квітками, і стомлені косарі, що повсідалися обідати під копичкою сіна, – все це купається в ароматі достиглого літа. У полоні такої краси бодай на якусь хвилю забуваєш про житейські гризоти та проблеми і ловиш себе на думці, що несподівано ворухнулася на самісінькому споді душі: цю живу казку ніхто не зможе забрати в рюкзак чи автомобіль. Це не комбайни і трактори в Перелюбі, де колгосп не тисячами – мільйонами прибутки рахував, це не громадська худоба, яку можна було вивезти і вирізати. Хоч і луг, і ліски, і ставочки нинішнім товстосумам під силу поруйнувати, покраяти плугами і екскаваторами, поглумитися над творіннями матінки-природи, але тільки не забрати в рюкзаки і не вивезти у закордонні маєтки.

е в усіх селах Корюківщини прислухалися до порад столичних реформаторів чи у тодішньої районної влади вистачило кибети і мужності й хоч на краю прірви та втримали від повного розвалу колективні господарства. Змінили вони статус, «схудли» до невпізнанності, та, оговтавшись, набираються сил. І в Перелюбі, і в Прибині.

ється 217 корів. Не обхо таяться люди й без коней. Їх тримають 44 господарі. Обзаводяться селяни і тракторами. Не новими. Хто старий купить, хто й з брухту складе. Майстри у Прибині не перевелися. І на невелике село 19 одиниць самохідної техніки – це немало. Секретар сільради Віра Дмитрівна Халімон з любов’ю розповідає про село і односельців:

Секретар Прибинської сільради Віра Халімон

Прибинь ще живе село. Половина працездатного населення має роботу, а це майже 130 чоловік. Ні школу, ні дитсадок при ній, ні клуб з бібліотекою, ні ФАП ніхто не збирається зачиняти. Після тривалої і болісної реорганізації на руїнах колишнього колгоспу народилося нове сільгосппідприємство, яке очолив Сергій Софієнко. Напрямок розвитку господарства ніби й не змінився, а ось масштаби повужчали. Тим не менше три десятки прибинців мають роботу. А хто її не має, виживає, як уміє. У селянській череді налічу-

– У нас і дітки народжуються. Та, на жаль, і помирає багато людей. За останні десять років село поменшало на 159 жителів. Це прикрий факт. Але додає оптимізму і надії той, що чимало селян мають роботу, розширюють домашнє господарство, підторговують дарами лісу. – Селом протікає невеличка річечка, яку ми називаємо Прибинка, – розговорилася секретар сільради. – На її березі ще в першій половині XVII століття, зупинилася група людей, які шукали місце для поселення. Хто були ті люди, історія за-

мовчує, а ось легенда (чи так було насправді) свідчить: один з мандрівників зоглянувся довкіл і видихнув стомлено: «Вот и прибыли». Звідтоді і зветься село Прибинь, століттями веде свій родовід. – І не буде нашому роду переводу, – знову світиться оптимізмом Віра Халімон. Справді гарне село. Сільрада у розмаїтті літніх квітів, на роздоріжжі квіткова клумба, а ось дорога до села і головна вулиця – нелегке випробування для автомобілів. Хоча б у центрі села, біля сільради, шляховики попрацювали, щоб з вибоїн після дощу від проїжджих машин на квіткову казку грязюка не летіла. – Наше село ще не околиця району, хоч до кордону з Росією якихось 12 кілометрів. За нами – Шишківка. Це зовсім поряд. Переїдете місточок через річечку Слот і вже Шишківку видно, – проводжає нас Віра Дмитрівна. Яка ж вона річечка Слот, що в’ється у бік Росії і там впадає у Ревну? Де-ін-де берегами широ-

ка, але більше схожа на потічок, схований у зелені дерев і кущів. Тільки невеличкі люстерка води миготять на літньому сонці та інколи блисне срібним боком плотвина. Шишківка ще за радянських часів визнана партизанським селом. У цих місцях від Перелюба і аж далеко на Брянщину у роки війни гуртувалися народні месники, наганяли страх на фашистів. З кожним роком даленіють від нас ті історичні події, тільки пам’ять могилкою в лісі, скульптурою в селі нагадує про героїчні часи. – У Шишківці вже не залишилося жодного учасника партизанського руху, а я вам покажу братську могилу партизан. Вона за селом, у лісі, – згоджується бути нашим гідом молода працівниця сільради Ольга Кльова. – Тут, розповідають, рів був. І тут німці і поліцаї розстрілювали взятих у полон поранених партизан і членів їх родин, – розповідає Оля. На місці рову лише неглибока уголовина, порос-

Братська могила партизанів у Шишківці

ла рідкою травицею і здичавілим щавлем, неподалік кущі червоної бузини з кетягами дрібних ягід. І… тиша. Лише вітрець лопотить у верхів’ї дерев. – Тут часто люди бувають. Могилка, як бачите, доглянута. А навколо грибні місця. Он на тій піщаній горі, – показує рукою Оля, – після серпневих дощів гриби, як мак, сіються. Місця тут справді грибні. Якщо вірити розповіді, яку почули в сільраді, то одна жінка відразу знайшла 586 білих грибів. – Як піднялася на гірку, а їх довкіл хоч косою коси. Стомилася рвати. – То правда, – каже Оля. – Як грибний сезон, люди заготівельникам великими кошиками боровики несуть. Село тулиться до лісу, а місцями заходить під його зелені шати. – У нас тут заповідні місця, – розповідає працівниця сільради. – Ось там урочище Гулино. Вважайте, на самісінькому кордоні з Росією. В урочищі Рвінка найкращі сінокоси. А ось у зеленому масиві Чорти ніби базу відпочинку облаштовують. Хто, Оля не знає, та каже, що в селі подейкують, ніби приватники. – Там переважно худоба випасалася, а як тепер буде, не знаю, – стинає плечима. Про урочище Мокрий Алес Оля тільки й знає, що воно болітцями поцятковане. А ще в міжліссі губиться озеро Воронине. Все це не лише грибні місця, а й ягідні. А

скільки птахів гніздиться на берегах річок і в зарослі озеречок і луків! Скільки різної звірини водиться! Ліси тут мішані – берези, сосни, осики, дуби… Словом, народитися й жити в лоні такої краси – щастя. Та не всі шишківці вірять, що в них найкраще. Молодь їде шукати долі в міста. Але не вся. Вулиці ще дзвенять дитячими голосами, на клинках лужків невеличкі футбольні поля облаштовані. Вечорами в клубі музика, танці. Живе село і, дай Боже, йому довгих літ.

Хата у пташиному співі

Вулиця, на яку завернули, крайніми хатами тулиться до густого лісу. За офіційним паспортом вона Партизанська, а в Шишківці цей куток села звуть Бардаки. Чому так, варто поспілкуватися з людьми, і назва стане зрозумілою: всі, чи майже всі жителі вулиці мають прізвище Бардакови. І ще вулиця примітна тим, що на ній проживає чимало молодих сімей. Одна з них – Сергій і Наталія Бардакови. Простора хата Бардакових, хлів, гараж, широке подвір’я купаються в пташиному співі. – Ми ж майже в лісі живемо, – зоглядається Наташа. – І луг поряд. З самісінького ранку пташине царство оживає. Іду корів доїти, холодна роса на моріжку блищить, лісова прохолода за плечі хапає, а птахи вже розспівалися. Як на погідний день, то так уже голосно і радісно, що й не помічаєш, як настрій піднімаєтся.

№ 78 (27909) 18 липня 2009 року

Наталія і її старший син Валерій Бардакови

Хоч знаєш: день важкий буде – всією сім’єю поїдемо заготовляти сіно, а все одно життя прекрасним бачиться. У вікна Бардакової хати радощі життя не лише довколишня природа хлюпає. У сім’ї три сини і всі вже помічники батькам. Найстарший Валерик восьмий клас закінчив. Уже не гірше батька косою махає. Ярослав на два роки молодший, а найменший Ан-

років бібліотекар у селі. Чоловік Сергій Васильович художній керівник у сільському клубі. Хоч і не на повній зарплаті, та все ж мають твердий заробіток. – Як гриби чи ягоди, всією сім’єю збираємо і здаємо. Хлопці у школу самі себе вдягають, – розповідає жінка. – А ще ж у нас господарство чималеньке – дві корови, два підсвинки, індики, гуси, кури. На базарі ми

дрійко восени у третій клас піде. Вдома застали лише матір і старшого сина. – Чоловік лисички поніс здавати, – каже дружина. – А дітвора бігає десь. Що синам доручу, зранку пороблять, щоб нагулятися встигнути. Хай. Літо ж. Та й вік такий – з ровесниками м’яч ганяють, купаються… Наталія Бардакова має роботу. Вона ще з дівочих

не торгуємо. Ніколи туди їздити, та й що продавати? Хіба молоко, так під двір заводська машина під’їждждає. За таку ціну, яку платить завод, водій ладен і почекати, поки корів видою. Де ж це бачено, щоб за літр молока якусь гривню платили. За неї сьогодні і півхлібини не купиш. Та мусим погоджуватися із заготівельниками. Гроші потрібні. Сім’я велика.

Літо і діти

А чоловік ще й на тракторця кілька років заощаджував. Купив нарешті. Тепер всякі причіпні знаряддя до нього треба. Городу в нас більше гектара. Садимо картоплю, сіємо жито, овес, буряки. Худоби стільки, спробуй, прогодуй. Вручну обробляти землю важко, а наймати техніку дорого. Ось вирішили своєю обзавестися. Молодим Бардаковим є ще на кого зіпертися у житті. Поруч живуть Сергієві батьки. У дворі – кінь і корова. Баба з дідом діляться пенсією з онуками. У Шишківці далеко не одна сім’я Бардакових на синів надію плекає. У сільраді нарахували більше десяти родин, у яких двоє-троє дітей. Батьки сподіваються, що хоч хтось та залишиться з ними. Життя в селі не згасне, як вогник у вечірньому вікні. На підтвердження додамо лише один факт: торік у Шишківці народилося семеро дітей. Сім радостей, сім надій північного полюса Корюківщини – прикордонного села Шишківка.

мов м’ячики, з трави вистрибують. Спитайте в шишківців, де грибні місця, і вони здивуються: «Та всюди. У наших лісах куди не піди, і грибного місця не минеш». – Грибів де хош можна назбирати, – погоджується Іван Петрович Миколаєнко, – та все ж є місцини, де, бува, сядеш на пеньок, і рвеш, як траву. Так багато біляків наросте. Івану Петровичу важко не повірити. Чоловік у тутешніх лісах не лише кожну стежку – кожне дерево знає. Сімнадцять років лісником працював. – Досі збирали тільки лисички. А вночі пройшов рясний дощик, грибів побільшає, – каже чоловік. – І ціна на них знизиться. Нині заготівельники за кілограм лисичок платять дванадцять гривень. А як рясно цих дарів природи в лісі, на гривню-другу ціна падає. – Скільки можна за день назбирати лисичок? – запитуємо. – Кілограм сім-вісім. Та це добре постаратися треба. У нас у селі, хто без роботи, днюють у лісі. У цю пору ліс сім’ю і годує, і вдягає, – каже Іван Петрович. З лісу живе не одна родина в Шишківці. Хотіли зустрітися з Людою і Василем Дятлами, та вдома не застали. Для батьків

довша. Якось же прогодуватися треба, дітей у садок чи в школу спорядити. Ось батьки і «жнивують» у довколишніх лісах.

Біля джерела Край села річечка вигнула спину, підняла берег, усіяла травою і деревами.

– показує Оля. – Дно в річці піщане, вода прозора. А з джерела б’є холоднюча, та яка ж цілюща! Ось почитайте, – іде до дерев’яної таблички, на якій розписано склад води. – Вода з нашого джерела найчистіша в усій окрузі, – гордісно каже Оля.

Жива вода з джерела

– Колись тут нафту шукали, – розповідає працівниця сільради Ольга Кльова. – Чорного золота не знайшли, а з однієї свердловини на березі річечки джерело забило.

На березі, біля джерела завжди можна зустріти відпочивающих. Легко дихається біля живої води на зеленому березі в затінку дорослих дерев. Довкіл пахне до-

Кого ліс годує Грибна пора припадає на серпень та перші місяці осені. Тоді після тихих і теплих дощів, як встелять землю сизі грибні тумани, боровики,

Іван Миколаєнко з повними кошиками лисичок повернувся з «тихого полювання»

На місточку, біля джерела

двох малих дітей нині гаряча заготівельна пора. Крім лисичок, які здають і собі на зиму заготовляють, збирають чорницю. За кілограм ягід заготівельники дають лише 10 гривень, а перепродують на базарах у містах утричі дорожче. Та ні Дятли, ні інша родина не повезе ягоди на ринок. Ніколи шишківцям торгувати. Мусять згоджуватися із заниженою ціною і з ранку до вечора заготовляти дари щедрого лісу. У ці дні у Шишківці на вулицях хіба малечу зустрінеш чи дідусів та бабусь. Дорослі хто сіно заготовляє, хто гриби і ягоди. Літні дні довгі, та зима ще

– З дитинства пам’ятаю: цей фонтан живої води набагато вищим був. Та й нині метрів на півтора б’є. Взимку ще гарніше: видно, як у світлому панцирі льоду вода гуляє. Це рукотворне джерельце у свій час освятили. Обладнали тут куточок відпочинку. – На свята сюди все село сходиться. Випускники школи біля джерела схід сонця зустрічають, – розповідає Оля. – Дітвора неподалік рибу вудить. Хоч за великою рибою аж на кордон ходять, на річку Снов. Звідти соми носять, щуки, окуні. А тут відпочивати гарно. І он місце для купання облаштоване,

стиглим липнем, у заводі прудкої річечки на великих зелених долонях горять жовті сонечка. – Ми ці квіти кувшинками називаємо. Це - водяні лілеї, – кажуть дівчата. Як стомиться літній вітерець, стишиться у верховітті дерев, чути як б’є фонтаном джерело, наповнюючи річечку енергією життя. Енергія життя відчувається і в довколишній природі, в селі, де найбільша радість – дзвіночки дитячих голосів. Микола БУДЛЯНСЬКИЙ Фото Віктора КОШМАЛА Корюківський район

№ 78 (27909) 18 липня 2009 року

Пам’яті товариша

есподівано рано перестало битися серце депутата обласної ради, члена партії ВО «Батьківщина» і фракції БЮТ, генерального директора сільськогосподарського підприємства «Маса Інвест Груп» Сергія Івановича Троцька. Півтора місяця тому, у свій золотий ювілей, Сергій Іванович справив свій золотий ювілей, був сповнений енергії і сил, віри в реалізацію нових господарських задумів. Та, на превеликий жаль, передчасна смерть обірва-

ла його добрі наміри і добрі справи. Сергій Іванович був також співзасновником товариства з обмеженою відповідальністю «Хоробор–Агро», що в Берестовці Борзнянського району.

Хоча за освітою Сергій Іванович інженер-металург, життєві дороги привели його до суто земних справ, яким він приділяв багато уваги. Прийшовши в обласну раду за списком БЮТ, Сергій Троцько формалізував коло своїх депутатських пріоритетів у постійній комісії обласної ради з питань законності, правопорядку, регламенту і депутатської етики. Передчасна смерть не дозволила йому в по-

Чернігівська обласна рада глибоко сумує з приводу тяжкої втрати – передчасної смерті депутата обласної ради, генерального директора сільськогосподарського підприємства «Маса Інвест Груп» Сергія Івановича ТРОЦЬКА і висловлює щирі співчуття рідним та близьким покійного.

Біль душі

Учора білий день під небом пролітав Ч екаючи автобуса у віддаленному мікрорайоні Прилук, влучно прозванному його мешканцями БАМом, я ховалась від надоїдливої мряки під примітивним дашком зупинки. Неподалік, прикрившись крислатою парасолькою, походжав самотньо молодий чоловік – у негоду БАМівська магістраль зовсім безлюдна. Та ось скрипнуло гальмами маршрутне таксі і в тісному салоні ми опинилися з незнайомцем поряд. О, як стрепенулась душа, коли у випадковому попутнику я впізнала Таниного сина! Тетяна Войтишенко була моєю вінницькою землячкою. Востаннє ми бачилися тижнів за два до її кончини. То було свідоме прощання. Вона так і

вній мірі реалізувати себе як господарника і народного обранця. Фракція Блоку Юлії Тимошенко в обласній раді глибоко сумує і висловлює глибоке співчуття рідним та близьким покійного, усім, хто його знав, і з ким працював. Земля пухом нашому побратимові і вічна пам’ять! Земля пухом нашому побратимові і вічна пам’ять!

сказала: «Я покликала тебе, бо хотіла попрощатися». Ми говорили зовсім мало. Тані уже важко давалися слова, а я не знала, про що мовити, Ні співчувати, ні втішати, ні обнадіювати, та навіть і щось згадувати було недоречно. Від принесених із заміської грядки полуниць паморочилася голова. Літо – сонячно-ягідне, зеленобарвисте (і від того якесь аж надто безтурботне!) ховалося за вікнами невеличкої Таніної квартири. Чомусь здавалося, що світ звузився до її розмірів. Бо все починалося і закінчувалося тут – починалося і закінчувалося нестерпним болем, з яким ця догасаюча п’ятдесятирічна жінка боролась самотужки.

Ніби зараз бачу її великі сірі очі, а в них – безодня муки. Я не пригадую, скільки б не намагалася, що було наостанок. У ті хвилини ще сподівалася – завтра чи післязавтра забіжу, навідаюся... Як я прожила ці три роки, хіба я знаю? Тамувала роботою зранене серце, адже вслід за Танею пішов у вічність і мій чоловік. Учора білий день під небом пролітав, Сьогодні чорний кінь розбив копитом шлюзи… Якби не ці рядки, що вторглися у вичахлі ілюзії, в яких я безпорадно борсалася, то можна було б подумати, що час зупинився. А так… Втоптана сотнями ніг, стежка петляє між старих і похмурих дерев лікарняного парку. З ранкової сірості раптом виринає світла будівля Прилуцького наркодиспансеру. У тому світлі зовсім недавно (але довго-довго!) жила дивовижна жінка – старша медсестра Тетяна Михайлівна Войтишенко. м. Прилуки

Ніна ТКАЧЕНКО

Погодні умови у червні і на початку липня постійно «випробовують» енергетиків і «вимагають» уваги від населення

к повідомив Сергій Капітов, заступник технічного директора ВАТ ЕК «Чернігівобленерго», червень і початок липня цього року видалися напруженими для енергетиків, і не тільки Чернігівщині. В Україні у зв’язку з погодними умовами (грози зі зливою, шквальні пориви вітру), що спричинило пошкодження і обриви проводів та стало причиною аварійних відключень від електропостачання населених пунктів. Тільки 12 липня на Чернігівщині сталось аварійне відключення 17 ліній електропостачання напругою 10 кВ. Без електропостачання залишилося 38 пунктів у 5 районах (Куликівський, Ніжинський, Прилуцький, Бобровицький та Чернігівський). Всі аварійно-відновлювальні роботи для забезпечення постраждалих районів проводилися власними силами Компанії із

залученням бригад районів електричних мереж. Персонал ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» у цих ситуаціях спрацював професійно і злагоджено. Сергій Капітов підкреслив, що у всіх випадках проведення аварійно-

відновлювальних робіт проводилося в найкоротший термін – впродовж доби. Незважаючи на вихідні, бригади районів електричних мереж працювали у напруженому робочому режимі. Але досить велике занепокоєння викликає збіль-

шення нещасних випадків, серед населення, в цілому по Україні, через недотримання правил електробезпеки. Компанія «Чернігівобленерго» звертає увагу мешканців області на те, що через погіршення погодних умов збільшується кількість обривів ліній електропередач. І потребує від населення, у ніякому випадку не підходити до обірваних проводів і самостійно не виконувати ремонтні роботи. Також звертаємося до батьків і просимо провести бесіди з дітьми про небезпеку наближення до обірваних дротів та самовільного проникнення в діючі електроустановки. Про аварійні обриви терміново повідомляйте за телефонами районів електричних мереж. Прес-служба ВАТ ЕК «Чернігівобленерго»

Про результати опитування щодо ділових очікувань підприємств у ІІ кварталі 2009 року

ергове щоквартальне опитування керівників підприємств про оцінку ними поточної та майбутньої ділової активності, інфляційних та курсових очікувань, змін економічної ситуації в Україні проведено у травні 2009 року. Було опитано 1271 підприємство в усіх регіонах країни, що представляють економіку за основними видами діяльності, формами власності, розмірами за кількістю працівників. Згідно з результатами опитування, респонденти підвищили оцінку фінансовоекономічного стану своїх підприємств. Баланс відповідей (різниця між відсотком позитивних та негативних відповідей) хоча і зберігся негативним (-17,7%), але частка респондентів, які вважають стан підприємства задовільним, зросла до 65% (проти 60,2% у I кварталі 2009 року). Також збільшилася частка тих, хто вважає стан підприємства добрим, – до 8,7% з 6,0% минулого кварталу. Рівень залишків готової продукції та інтенсивність використання виробничих потужностей зменшуються другий квартал поспіль. Респонденти усіх видів економічної діяльності у наступні 12 місяців не очікують погіршення фінансово-економічного стану підприємств (баланс очікувань склав (-0,2%) проти (-30,4%) у попередньому кварталі). За оцінками респондентів, обсяги реалізації зростатимуть як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Проте, збільшення обсягів інвестицій та кількості працівників респонденти не очікують. Таким чином, оцінки респондентів щодо середньострокової перспективи власного розвитку залишаються стриманими. Витрати на виробництво та вихідні ціни у наступні 12 місяців зростатимуть повільніше. Очікування зростання цін на покупні товари і послуги також послабилися. Отже, оцінка респондентів відповідають дезінфляційному тренду економіки. Подорожчання сировини і матеріалів та енергоносіїв залишаються найвпливовішими чинниками змін вихідних цін та найважливішими стримуючими факторами збільшення прибутку підприємств. Вплив обмінного курсу на витрати та ціни послабився (51,6% проти 59,6% респондентів у попередньому кварталі) внаслідок досягнутої стабілізації курсу в останні місяці. Респонденти прогнозують зростання потреби у запозичених коштах. Частка респондентів, які планують брати банківські кредити збільшилась (на 0,8 в.п. до 53,5%), хоча вказується на складнощі із доступом до банківського кредиту. Послаблення девальваційних очікувань сприяли зниженню частки респондентів, які планують брати кредити в гривні (на 1,7 в.п. до 86,0%). Використання кредитних ресурсів підприємствами найбільше стримують зростання ставок по кредитах та підвищення вимог до застави. Суттєво зменшився вплив фактору курсових коливань. Негативні очікування респондентів щодо розвитку економічної ситуації у наступні 12 місяців різко послабились. Частка респондентів, які у наступні 12 місяців передбачають спад економіки, суттєво знизилась (на 26,3 в.п. до 55,4%). Другий квартал поспіль зростала впевненість у стабільності курсу гривні. Частка підприємств, які не очікують змін валютного курсу, збільшилась до 40,3% у 2 кварталі 2009 року проти 18,4% у попередньому кварталі. Інфляційні очікування знизились до докризового рівня: зростання споживчих цін у наступні 12 місяців прогнозується респондентами на рівні 15,4% проти 20,6% у 1 кв. 2009 року, майже половина підприємств (49,2%) передбачають, що інфляція не перевищить 15% у наступні 12 місяців. Основними факторами зростання цін залишились політична та економічна ситуація. Вплив обмінного курсу на зростання цін послабився. Надані результати є відображенням лише думки респондентів – керівників підприємств України у травні 2009 року і не є оцінками НБУ.

Світ навколо нас

№ 78 (27909) 18 липня 2009 року

Підготував Олександр Божок

Політ на Марс

завершився успішно – такими, мабуть, будуть невдовзі заголовки газетних шпальт. А поки що ІнтернетЗМІ повідомили про завершення цікавого 105-денного експеримента «Марс-105».

Четверо росіян, француз і німець були повністю ізольовані в спеціальному медико-технічному комплексі у Москві, де було зімітовано умови польоту на червону планету. Сергій Рязанський, Олексій Баранов, Олексій Шпаков, Олег Артємьєв, Сіріль Фурньє та Олівер

Кніккель попри всі непередбачені й передбачені надзвичайні події успішно «перелетіли» з земної орбіти до марсіанської, і повернулися додому. Першопрохідці відремонтували прилади, розібралися з

розгерметизацією станції, а насамкінець «експедиції» вдало приземлилися, навіть втративши зв’язок із Центром керування польотами. Вони стали учасниками понад 70 наукових екс-

периментів, щоб оцінити вплив замкненого простору й ізоляції від суспільства на психічний та фізичний стан людини під час майбутніх реальних експедицій. А наприкінці цього року Інститут медико-біологічних проблем РосАН під егідою Роскосмоса вже планує наступний експеримент – «Марс-500». Добровольці проведуть в ізоляції 520 діб: з розрахунку часу польоту на Марс і 30-денного перебування на поверхні планети.

Можливо, роботи знищили життя на червоній планеті

Не поспішайте уявляти картини з фільму «Термінатор» – усе набагато простіше. Вважається, що у світі найактувальніші три риторичних питання: звідки береться пил, куди діваються

гроші, і чи є життя на Марсі? На останнє у 70-ті роки намагалися відповісти експедиції американських «Вікінгів», та вони скоріш за все ще більше його заплутали. Якщо сліди органічних речовин й існують на поверхні планети, то це ще не означає їх планетного походження. Культури вірусів можуть бути занесені і з метеоритами, особливо на планети, де атмосфера не щільна або взагалі відсутня. А остання експедиція «Феніксу» взагалі поставила хрест на існуванні життя на Марсі – перхлорати на поверхні грунту повністю виключали можливість примітивних форм життя. Та Ральф Мілікен з Лабораторії реактив-

них двигунів у Пасадені (Каліфорнія, США) вважає, що результати дослідження за допомогою цих роботів не вирішили поставлених питань, і одночасно дуже розчарували багатьох прихильників ідеї існування життя за межами Землі. Він вважає, що досліджувати сліди життя можна тільки комплексно, а не просто аналізуючи невеликий шматок грунту, тому що марсіанський

базальт, реагуючи з атмосферою, утворює глину й солі без участі мікроорганізмів. Та й небезпечні для останніх перхлорати, розігріваючись на сонці, можуть виділяти кисень. На 2016 рік NASA разом із ESA планують нову експедицію на червону планету. Сподіватимемося, що цього разу вона дозволить зробити принаймні вірні висновки.

Чи бачили ви колись атоми?

Не на малюнках, а на власні очі? Нині атоми можна бачити лише символічно, у вигляді піків на діаграмі атомно-силового мікроскопа. Отже, існуючі зображення їх – лише моделі. Та завдяки новим розробкам компанії «Карбонлайт» у сфері нанотехнологій, мікроскопічний світ елементарних частинок можна буде побачити у мікроскоп. Із такою роздільною здатністю ще не працює жоден пристрій. Нова розробка теж у стані макета, але є усі підстави вважати, що автоіонне джерело протонів та координатнокутовий детектор у вигляді «стручкової» на-

нотрубки, які, до речі, вже успішно випробувано, зможуть досягти роздільної здатності на рівні 0,01 нм. Тобто роздивитися у мі-

кроскоп можна буде не лише окремі молекули та атоми, а й структуру оболонок окремих атомів. Розробку підтримала Федеральна агенція Росії з науки й інновацій.

Проблема – у білій речовині

Іноді ми пригадуємо те, чого не було насправді, або нам здається, що подібне вже відбувалося. Це так звана хибна пам’ять. Вчені з Барселони експериментально довели, що причина хибних нейронних зв’язків у мозку криється у білій речовині. Її властивості відрізняються у різних людей, і її мікрострукту-

ра впливає на кількість правильних і неправильних зв’язків у нейронах, які, у свою чергу, і утворюють пам’ять окремої людини.

За матеріалами arms-expo.ru, tribuna.ru, informnauka.ru, jneurosci.org, newscientist.com

ТЕЛЕБАЧЕННЯ – ПІЗНАВАЛЬНІ ПРОГРАМИ ПОНЕДIЛОК, 20 ЛИПНЯ

ВIВТОРОК, 21 ЛИПНЯ

СЕРЕДА, 22 ЛИПНЯ

ЧЕТВЕР, 23 ЛИПНЯ

П’ЯТНИЦЯ, 24 ЛИПНЯ

СУБОТА, 25 ЛИПНЯ

НЕДIЛЯ, 26 ЛИПНЯ

07.00, 07.30 Мавпячi витiвки 08.00, 21.00, 22.00 Полiцiя Х’юстона 09.00 Щоденники мисливця за крокодилами 10.00 Найзабавнiшi тварини планети 10.30, 17.30, 23.30 Руйнiвники стереотипiв 11.00, 19.00, 00.55 Життя ссавцiв 12.00 Територiя тварин 13.00 Пригоди Корвiна 14.00, 14.30 Жокеї 15.00, 23.00 СОС дикої природи 15.30 Ветеринари-стажисти 16.00 Полiцiя Детройта 17.00 Порятунок тварин в Австралiї 18.00, 00.00 Маєток сурикатiв 18.30, 00.30 Мавпяче життя 20.00 Неймовiрнi подорожi зi Стiвом Леонардом

07.00, 07.30 Мавпячi витiвки 08.00, 20.00, 21.00, 22.00 Полiцiя Х’юстона 09.00 Щоденники мисливця за крокодилами 10.00 Найзабавнiшi тварини планети 10.30, 17.30, 23.30 Руйнiвники стереотипiв 11.00, 19.00, 00.55 Життя ссавцiв 12.00 Територiя тварин 13.00 Пригоди Корвiна 14.00 Неймовiрнi подорожi зi Стiвом Леонардом 15.00, 23.00 СОС дикої природи 15.30 Ветеринари-стажисти 16.00 Полiцiя Фiладельфiї 17.00 Порятунок тварин в Австралiї 18.00, 00.00 Маєток сурикатiв 18.30, 00.30 Мавпяче життя

07.00, 07.30 Мавпячi витiвки 08.00, 14.00, 21.00, 22.00, 02.45, 03.40 Полiцiя Х’юстона 09.00 Щоденники мисливця за крокодилами 10.00 Найзабавнiшi тварини планети 10.30, 17.30, 23.30 Руйнiвники стереотипiв 11.00, 19.00, 00.55 Життя ссавцiв 12.00 Територiя тварин 13.00 Пригоди Корвiна 15.00, 23.00 СОС дикої природи 15.30 Ветеринари-стажисти 16.00 Полiцiя Фiладельфiї 17.00 Порятунок тварин в Австралiї 18.00, 00.00 Маєток сурикатiв 18.30, 00.30 Мавпяче життя 20.00, 01.50 Китовi вiйни

07.00, 07.30 Мавпячi витiвки 08.00, 21.00, 22.00, 02.45, 03.40 Полiцiя Х’юстона 09.00 Щоденники мисливця за крокодилами 10.00 Найзабавнiшi тварини планети 10.30, 17.30, 23.30 Руйнiвники стереотипiв 11.00, 19.00, 00.55 Життя ссавцiв 12.00 Територiя тварин 13.00ПригодиКорвiна.Спецвипуск 14.00 Дивнi пригоди в океанi 15.00, 23.00 СОС дикої природи 15.30 Ветеринари-стажисти 16.00 Полiцiя Фiладельфiї 17.00 Порятунок тварин в Австралiї 18.00, 00.00 Маєток сурикатiв 18.30, 00.30 Мавпяче життя 20.00, 01.50 Дикi й небезпечнi

07.00, 07.30 Мавпячi витiвки 08.00, 21.00, 22.00, 02.45, 03.40 Полiцiя Х’юстона 09.00 Щоденники мисливця за крокодилами 10.00 Найзабавнiшi тварини планети 10.30, 17.30, 23.30 Руйнiвники стереотипiв 11.00, 19.00, 00.55 Життя ссавцiв 12.00 Територiя тварин 13.00ПригодиКорвiна.Спецвипуск 14.00 Справа майстра боїться 15.00, 23.00 СОС дикої природи 15.30 Ветеринари-стажисти 16.00 Полiцiя Фiладельфiї 17.00 Порятунок тварин в Австралiї 18.00, 00.00 Маєток сурикатiв 18.30, 00.30 Мавпяче життя 20.00, 20.30, 01.50, 02.20 Жокеї

06.00, 16.00, 22.00, 23.00, 03.40 Полiцiя Х’юстона – вiддiл з захисту тварин 07.00, 07.30, 18.30, 00.30 Мавпяче життя 08.00, 08.30 Руйнiвники стереотипiв 09.00 Екстремали 10.00 Щоденники мисливця за крокодилами 11.00, 12.00, 13.00, 14.00, 15.00 Велика п’ятiрка й iншi тварини 17.00, 17.30 Жокеї 18.00, 00.00 Маєток сурикатiв 19.00, 20.00, 00.55, 01.50 Неймовiрнi подорожi зi Стiвом Леонардом 21.00, 02.45 Дикi й небезпечнi 04.35 СОС дикої природи

06.00, 12.00, 13.00, 16.00, 22.00, 23.00, 03.40 Полiцiя Х’юстона – вiддiл з захисту тварин 07.00, 07.30 Мавпяче життя 08.00, 08.30 Руйнiвники стереотипiв 09.00 Ветеринари-стажисти 09.30, 04.35 СОС дикої природи 10.00, 11.00 Територiя тварин 14.00 Галапагоськi острова 15.00, 15.30 Перед обличчям небезпеки 17.00 Справа майстра боїться 18.00, 00.00 Маєток сурикатiв 18.30, 00.30 Здобич хижака 19.00, 00.55 Китовi вiйни 20.00, 21.00, 01.50, 02.45 Дикi й небезпечнi

07.00, 15.00 «Останнiй раб» 08.00, 16.00 «Римська iмперiя» 09.00 «Подорож вiкiнгiв» 10.00 «Хто написав Бiблiю?» 11.00 «У пошуках мiфiв i героїв» 12.00 «Адью, Моцарт!» 13.00 «Кар’єра продажної жiнки» 17.00, 01.00 «Римськi таємницi» 17.30, 01.30 «Мiй щоденник» 18.00, 02.00 «Князiвськi скарби» 19.00, 03.00 «Романтики» 20.00, 04.00 «Любов i полiтика» 21.00, 05.00 «Аполлон-11: Нерозказана iсторiя» 22.00 «Остання сповiдь Олександра Пiрса» 23.00 «Танки в Золотому Мiстi – кiнець Празької весни»

07.00, 15.00 «Танки в Золотому Мiстi – кiнець Празької весни» 08.00, 16.00 «Работоргiвля» 09.00 «Римськi таємницi» 09.30 «Мiй щоденник» 10.00 «Князiвськi скарби» 11.00 «Романтики» 12.00 «Любов i полiтика» 13.00, 21.00 «Аполлон-11: Нерозказана iсторiя» 14.00 «Романтика в каменi» 17.00, 01.00 «Римськi таємницi» 17.30, 01.30 «Мiй щоденник» 18.00, 02.00 «Судний день: рай i пекло в мистецтвi» 18.30, 02.30 «Таємницi Ренесансу» 19.00, 03.00 «Мистецтво хреста» 20.00, 04.00 «Любов i полiтика»

07.00, 15.00 «Екстремальна нафта» 08.00, 16.00 «Работоргiвля» 09.00 «Римськi таємницi» 09.30 «Мiй щоденник» 10.00 «Судний день: рай i пекло в мистецтвi» 10.30 «Таємницi Ренесансу» 11.00 «Мистецтво хреста» 12.00 «Любов i полiтика» 13.00 «Аполлон-13: iсторiя з перших рук» 14.00 «Пташина вiйна» 17.00, 01.00 «Великi вченi» 17.30 «Щоденники юних принцес» 18.00, 02.00 «Хто ти такий?» 19.00 «Вiдкриття античностi» 20.00, 04.00 «Любов i полiтика» 21.00 «Пошуки ПiвнiчноЗахiдного проходу»

07.00, 15.00 «Сомма» 09.00 «Великi вченi» 09.30 «Щоденники юних принцес» 10.00 «Хто ти такий?» 11.00 «Вiдкриття античностi» 12.00 «Любов i полiтика» 13.00 «Пошуки ПiвнiчноЗахiдного проходу» 14.00 «Вiйськовi хiрурги» 17.00, 01.00 «Пiдводнi детективи» 18.00, 02.00 «Хто ти такий?» 19.00, 03.00 «Тiло легенди» 20.00, 04.00 «Iмпресiонiсти» 20.30, 04.30 «Що нам дала промислова революцiя» 21.00 «Абсолютно секретно – iсторiя шпигунства» 22.00 «Невидимi вiйни ЦРУ»

07.00, 15.00 «Перший Колумб» 08.30, 16.30 «Релiгiя й полiтика» 09.00 «Пiдводнi детективи» 10.00 «Хто ти такий?» 11.00 «Тiло легенди» 12.00 «Iмпресiонiсти» 12.30 «Що нам дала промислова революцiя» 13.00 «Абсолютно секретно – iсторiя шпигунства» 14.00 «Невидимi вiйни ЦРУ» 17.00, 01.00 «Пiдводнi детективи» 18.00, 02.00 «Хто ти такий?» 19.00 «Загадка Тибетської мумiї» 20.00, 04.00 «Iмпресiонiсти» 20.30, 04.30 «Що нам дала промислова революцiя» 21.00 «Пiслявоєнна iсторiя: 60 рокiв у фотографiях»

07.00, 15.00 «Нат Кiнг Коул: повна бiографiя» 08.00, 16.00 «Про замки й королiв» 09.00 «Пiдводнi детективи» 10.00 «Хто ти такий?» 11.00 «Загадка Тибетської мумiї» 12.00 «Iмпресiонiсти» 12.30 «Що нам дала промислова революцiя» 13.00, 21.00 «Пiслявоєнна iсторiя: 60 рокiв у фотографiях» 14.00 «Вiкторианська ферма» 17.00, 01.00 «Пiдводнi детективи» 18.00, 02.00 «Острiв Мiнотавра» 19.00, 03.00 «Легендарний Мерлiн» 20.00, 04.00 «Ганди» 22.00,06.00«Вiкторианськаферма» 23.00 «Боб Марлi: життєвий шлях»

07.00, 15.00 «Перехрестя: Джон Ву» 08.00, 16.00 «Про замки й королiв» 09.00 «Пiдводнi детективи» 10.00 «Острiв Мiнотавра» 11.00 «Легендарний Мерлiн» 12.00 «Ганди» 13.00 «Пiслявоєнна iсторiя: 60 рокiв у фотографiях» 14.00 «Вiкторианська ферма» 17.00, 01.00 «Забутi повенi» 18.00, 02.00 «Фараони, якi побудували Єгипет» 19.00, 03.00 «Загадка обезголовлених римлян» 20.00 «У пошуках Бетховена» 21.00 «Останнiй бiй Казанови» 22.30 «Криза – це вигiдно?» 23.00 «Китайська одисея»

07.00 Гiєна: цариця хижакiв 08.00 Какаду – древня природа Австралiї 09.00, 14.00 Подорож до краю Всесвiту 11.00 Морськi котики: Береги Кiстякiв 12.00 З погляду науки: Зсуви 13.00 Льодовим шляхом 16.00 Народженi вбивати: Вологий тропiчний лiс 17.00 Острiв Пiвденна Джорджия – крижаний рай 18.00 Довгий шлях на пiвдень: Вiд Шотландiї до Iталiї 19.00 З погляду науки: Космiчнi мандрiвники 20.00 Розслiдування авiакатастроф: Лобове зiткнення 21.00 Найгiршi в’язницi Америки: Дiти за гратами

05.00, 12.00 З погляду науки: Космiчнi мандрiвники 06.00, 13.00 Лобове зiткнення 07.00 Народження Землi 08.00 Острiв Пiвденна Джорджия – крижаний рай 09.00, 14.00 Обвалення готелю в Сiнгапурi 10.00, 15.00 Сигнал порятунку – червоний: Критичний момент 11.00 Темний бiк бегемотiв 16.00 Близькi вороги 17.00 Каньонлендс – американський дикий захiд 18.00 Торнадо 19.00 З погляду науки: Близькi контакти 20.00, 02.00 Мега-злам: Руйнiвники греблi 21.00, 00.00, 03.00 Суперспоруди давнини: Альгамбра

05.00, 12.00 З погляду науки: Близькi контакти 07.00 Атака Астероїда 08.00 Каньонлендс – американський дикий захiд 09.00, 14.00 Суперспоруди давнини: Альгамбра 10.00, 15.00 Новий погляд на греблю Гувера 11.00 Розумнi пацюки 13.00 Руйнiвники греблi 16.00 Леопарди Болiвуда 17.00 Первозданна природа: Камчатка – заповiдний пiвострiв 18.00 Айя-Софiя в Стамбулi 19.00 Смерть Сонця 20.00 Єгипет: Таємницi мертвих 21.00 Похованi секрети Бiблiї 22.00, 01.00 Убити Гiтлера 23.00 Сидней-Хобарт: Пекло в океанi

05.00, 12.00 З погляду науки: Смерть Сонця 07.00 З погляду науки: Сила вибуху 08.00 Камчатка – заповiдний пiвострiв 09.00, 14.00 Похованi секрети Бiблiї 10.00, 15.00 Убити Гiтлера 11.00 Народженi вбивати: Вологий тропiчний лiс 13.00 Єгипет: Таємницi мертвих 16.00 Смертельна зона 17.00 Таїланд – перлина Сходу 18.00 Мiкровбивцi: Бiла смерть 19.00 Космiчнi зонди 20.00 Небезпечнi зустрiчi: Повернення до печери пiтона 21.00, 00.00 Найнебезпечнiшi тварини: Мiськi джунглi 22.00 Загадки королiвської кобри 23.00 Критична ситуацiя: Бунт талiбiв

05.00, 12.00 Космiчнi зонди 06.00, 13.00 Повернення до печери пiтона 07.00 Попередження про виверження вулкана 08.00 Таїланд – перлина Сходу 09.00, 14.00 Найнебезпечнiшi тварини: Мiськi джунглi 10.00, 15.00 Загадки королiвської кобри 11.00 Близькi вороги 16.00 У пошуках звiрiв Нготто 17.00 Нгоронгоро – африканська колиска життя 18.00 Екологiчний слiд людини 19.00 З погляду науки: Iншопланетний контакт 20.00 Чарлi Бурман: у будь-який спосiб: Вiд Непалу до В’єтнаму 21.00 Тiльки мамi не кажiть, що я...: в Iранi

07.00 Суперспоруди: Новий погляд на греблю Гувера 08.00 Динозаври пiд льодом 09.00 Чудо-юдо динозаври 10.00 Мамонтеня: застиглий у часi 12.00 З погляду науки: Великi озера 13.00 Потрясiння Землi: Супервулкан 14.00 Народженi на волi 15.00 Долина вовкiв 16.00 Романови: зниклi тiла 17.00 Похованi секрети Бiблiї 19.00 Дива iнженерiї: Авiаносець 20.00 Авiаносець: Правовiрнi 21.00, 22.00, 23.00 Марафон виживання: Смерть за природними обставинами 00.00, 01.00, 02.00, 03.00, 04.00 Марафон виживання: На волосину вiд загибелi

05.00, 06.00, 07.00, 08.00, 09.00, 10.00, 11.00, 12.00, 13.00, 14.00, 15.00, 16.00, 17.00, 18.00, 19.00 Марафон виживання 20.00 Розслiдування авiакатастроф: Фатальне приземлення 21.00, 00.00, 04.00 Швидка допомога в Афганiстанi – погляд зсередини 22.00, 01.00 Погляд зсередини: екстрена трансплантацiя 23.00, 02.00 З погляду науки: Хто вбив ацтекiв? 03.00 На волосину вiд смертi: Надлюдська сила

№ 78 (27909) 18 липня 2009 року

Триптих з натури

В оточенні зелених весен

Неслухняні сльози

Запізніле зізнання

У молодості всі ми віримо у вічність любові. Дуже наївно віримо, бо потім беззастережно губимо її. Ліда і Мишко – виняток з цього правила. Разом вони майже два десятки років. А душа озивається до душі. І хай ніколи ніяка неправда не стане між ними.

кільки спільно прожили дід Мина з бабою Лисаветою, я не знаю, але в моїй пам’яті вона залишилась енергійною і великою трудівницею. Крутилась, як бджілка: і на городі встигає, і ягоди, гриби не проґавить, і домашнє господарство в неї доглянуте. Дід часто «для порядку» погримає на дружину і знову задрімає під кленами з книгою в руках. Дивно, але баба Лисавета його вказівки сприймала як належне – чоловік таким і повинен бути! Сам Мина Кихтенко був артистом від Бога! Грав постанови і в сільському клубі до війни, і в партизанських загонах, і в військових госпіталях, а після війни й по навколишніх селах. Напам’ять знав слова всіх дійових осіб в кожній виставі, і вже при старечій слабкості вдома в одній особі переконливо виконував всі ролі героїв п’єс перед всіма бажаючими його послухати. А інколи, зважаючи на наші дитячі прохання, діставав зі скрині два ордени Георгія, одержані в першу світову війну за хоробрість прямо з рук генерала Брусилова. І ось баби Лисавети не стало. Раптом увесь комфорт, повага, турбота і такий рідний голосмиттєво зникли. Приголомшений горем дідусь годинами нерухомо сидів біля зимового вікна, перебираючи свої спогади. А сусідам, які приносили щось гаряченьке попоїсти,чи просто провідували, читав свої вірші, в яких що не слово– то зізнання в коханні і велика повага до покійної дружини: «Моя ти кохана, моя ти рідненька! Навіщо покинула мене раненько? Дивлюсь у віконце, як завжди, виглядаю, І серце болить, а тебе немає...» Першою не витримала Ганна Карначиха: – Ну чому ти не писав ці вірші живій Лисаветі, вона б не посміла померти! – Ой, ці вірші без сліз читати не можна, – витираючи хустиною очі, говорить тітка Куциха. – А я свого попрошу, хай і мені щось хоч_на cтарості приємне напише, замислившись, мовила баба Галаганка. – Я і сам не знав, що так любив її… Ех! – розпачливо махнув рукою дідусь, і з його очей покотились гіркі неслухняні сльози.

м. Прилуки

м.Чернігів

2. Ти – не самотня

1. Дощ

удний, надоїдливий дощ. З самого досвітку. Чи ще з ночі. Здається,йому ніколи не буде кінця. Можливо, тому що недільний день у лікарні і так довгий-предовгий. А тут ще цей дощ… Очі мимоволі тягнуться до вікна. Бо на стінах, на стелі кожна цяточка вже видивлена. Минула рання година підйому, але ніхто не поворухнувся. Приколисані болями і негодою дрімають хворі. Жінки тут ще всі моложаві,а той зовсім молоді. Одна тільки тітка Паша (так ми її всі звемо) онуків має. Інші – в кращому випадку – дітей. Бо є кілька й таких, що хочуть, дуже хочуть сина чи доньку,але… Ось під вікном промайнула висока, худа, промокла постать. Нахилилась до шибки. – Валю, чоловік прийшов, – обзиваються відразу кілька голосів, хоч в палаті панувала сонна тиша. Валя незграбно підводиться, натягує поверх легкого халата ще один, байковий, лікарняний. За якусь хвилину стоятиме поруч зі своїм Миколою, змучена і нещасна, з виплаканими очима. А він її втішатиме. Чомусь боюсь уявити їхнє побачення. Боюся пройти мимо і почути бодай слово, піймати тужливий погляд. Ще вчора обоє жили надією. Вона їх тримала. А тепер уже ніхто не зарадить, не відведе біду – дитя, якого чекали цілих вісім років, народилося мертвим, шестимісячним. Ліжко Валине поруч. Той ще й зараз ніби бачу, як довгі натруджені її руки лежать на округлому животі. Якби я вміла малювати, то відтворила б цю незвичайну мить – майбутню матір в полоні бентежних дум. В оточенні зелених весен.

а збитій подушці – бліде обличчя, волосся заплетене в дві косички. Здалеку глянеш – зовсім дівча, та коли придивишся зблизька, коли напівзгаслий погляд синьо-сірих очей затримається на секунду на тобі, розумієш – перед тобою людина, за плечима якої немало років і, може, ще більше бід. Коли криза минула й лікарі полегшено зітхнули – тепер житиме! – Оля цілі ночі лежала без сну. Про що думала? Що згадувала? Тільки інколи з її вуст злітав невиразний звук. Був то стогін чи клич – розібрати важко. Щоранку і під вечір приходив Анатолій, її чоловік. Вдавав з себе бадьорого, навіть багатослівного. А насправді почувався невпевнено і аж трохи винувато. Дочка, старшокласниця Оленка, що стояла поруч з батьком під вікном, не зводила з матері сумного мовчазного погляду. І було видно, як з останніх сил стримувала вона сльози. Та й непосида Сашко, цей маленький школярик, розумів, що не час і не місце для пустощів. – Ма, хочу до тебе, – проказував тихо і жалібно. А медсестра підносила до Олиного ліжка крапильницю та затуляла шторою вікно – від відвідувачів й спекотного червневого сонця. Скільки разів уже уві сні бачила Оля колись пережите: вогняний клубок котиться навздогін їй, а вона тікає. І диво – клубок той має людський голос: – Донечко, куди ж ти? Зупинитись? Але палаюче страховисько раптом падає на землю, качається, знову зривається і біжить. Лише прикрила повіки – і те давнє видиво вкотре постало перед очима. Щемно стискалось серце, і Оля заговорила: – Мама лежала в труні, чужа і несхожа на себе. Люди гомоніли: «Треба ж такому трапитись! І навіщо їй була та оліфа, що вона її варила? Знову дитя осиротіло». Потім уже довідаюсь, що мама мені не рідна. А рідна померла,

3. Небо, в якого немає дна

абуть, усі матері стають божевільними, коли з їхніми дітьми щось трапляється. Тоді здається, що нещастя скоїлось з цілим світом. Ліді вже давно за тридцять, в самої підростає дві доньки (Віта, старша, у восьмому класі). А Лідина мати, побиваючись, голубить її поглядом. – Кровиночко ти моя, скільки ж ти перетерпіла. Чи тобі хоч трішечки легше? Вночі Ліду привезла «швидка». В тяжкому стані – без свідомості і майже без пульсу. Термінова операція. Чоловік на мотоциклі відразу подався через кілька сіл – сповістити матері. І на тому ж мотоциклі ця сімдесятирічна жінка тряслася всі п’ятдесят кілометрів по нічній дорозі. А ледь засіріло, приникла

до шибки, вдивляючись у виснажене доччине лице. – Дівчатонька, рідні, тут у мене молоко домашнє і яйця. Може, їй можна буде… І знову до Ліди: – Донечко, моя ненаглядна, хай же силоньки повернуться до тебе,щоб ти хоч глянула, хоч слово мовила. Найстрашнішим для матері було те, що Ліда мовчала і не розплющувала очей. Спустошена, безсила, стара жінка відходила від вікна. Зять Михайло (Лідин чоловік) вів її, підтримуючи, до мотоцикла. І в ранковій дзвінкій тиші було чути, як той враз загуркотів двигуном. Дні тяглися один за одним одноманітні. Ліда поверталася до життя повільно. Та ось вона вже може встати, зробити кілька кроків. Якоюсь сумною

втіхою (якщо така буває) засвітилося Мишкове обличчя, коли побачив, – Ліда стоїть! Хоч і зігнута, підперезана простирадлом, але ж на ногах! Він таки не на жарт злякався за дружину. Упросив на другий день лікарку і та дозволила Мишкові взяти халат, зайти до палати. Чорний і кучерявий, як циган, гарячими губами він припав до Лідиної щоки і обоє вони

коли народила братика. Виявляється, у мене є братик! У нічній лікарняній тиші Олина розповідь звучала, як сповідь. І, мабуть, добре, що наші ліжка, розділяла темінь. Не треба дивитись у вічі, шукати якісь слова (та й що тут скажеш?), слухаєш, мовчиш, забуваєш, де ти і що з тобою. І болить тобі уже чуже, виколисане роками нещастя. Забрала тоді Олю бабуся, зовсім немічна від горя. Оформила в дитбудинок, та слідом і сама стала в ньому нянею – все -таки наглядатиме за онукою. А коли та трохи підросла, в один із вихідних повела її на міську вулицю, до добротного будинку. Біля воріт на новому дорогому велосипеді каталося хлоп’я.

– Олю, оце і є твій братик, – бабусин голос затремтів, і вона вмовкла. В хаті їх зустріли не зовсім приязно. А на прохання, щоб дозволили навідуватись до Сашка, сказали тверде «ні!». Щоправда, зжалілися – подарували на згадку його фотокартку. Коли невдовзі бабуся з онукою вдруге прийшли за знайомою адресою, ті люди вже тут не жили. А ще згодом зникне й те дорогоцінне фото. І залишиться від брата лише ім’я, яким Оля назве свого сина. А дочку на честь бабусі нарекла Оленою. Оце і все багатство, що дісталося їй у спадок.

крізь сльози усміхались. А по т і м Мишко вів жінку коридором. Ступала вона невміло, важко. Але поряд була опора. І я подумала: ця опора не дасть їй ніколи впасти. Ліда сидить на ліжку. Вголос розмірковує, як за її відсутність піднялася зелень на городі, як хочеться пройтись вузенькою стежкою, що розділяє навпіл картопляні смуги. Як скучила за своїми коровами. Ми вже знали, що найбільше молока дає Балка. А ще є Канада і Данія, Наречена і Молода. Що всі дояться апаратами, які у зимову пору треба обов’язково занурювати у гарячу воду,

аби корови не жахалися холодного дотику. Мишко з старшою донькою управляються порати групу без неї. А як випишеться з лікарні, доведеться все-таки передавати корів підмінній доярці. А шкода: звикла до них. Нетелями набрала – приручала кожну. Передню ногу не одній прив’язувала. Та днів за три-чотири усі вони ставали слухняними. І коли Ліда їхала на велосипеді, відбивалися від стада, прямували за нею. Після обіду з’явився Мишко. Півдня куховарив. Понавозив і пареного, і вареного. Пригощав усю палату. А Ліді нашіптував: – Вдома порядок. Ти ні за чим не переживай. Я поправ, поприбирав, і жодне курча ще не пропало. От тільки сапувати не вмію. Але мати з Вітою уже півгорода пропололи і я навчусь. От побачиш.

Ніна ТКАЧЕНКО

Валентин ШАБЕЛЬНИК

Новозаводський районний суд м. Чернігова повідомляє, що відкритий розгляд цивільної справи за позовом Горлач Юлії Анатоліївни до Горлач Сергія Вікторовича про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини призначено до слухання на 28 липня 2009 р. на 12-00 год., під головуванням судді Деркач О.Г., в приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17, каб. 6 – для участі в справі в якості відповідача викликається Горлач Сергій Вікторович (останнє відоме місце проживання м. Чернігів, вул. Музикальна, 2/93). Одночасно повідомляє, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідача, вважається повідомленим про час та місце розгляду справи, тому у випадку відсутності відомостей про причини неявки Горлач С.В. повідомленим належним чином або причину буде визнано судом неповажною – суд вирішить справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Новозаводський районний суд м. Чернігова повідомляє, що відкритий розгляд цивільних справ: №2-2437/09 за позовом ЗАТ «Український мобільний зв’язок» до Титенок Сергія Олексійовича про стягнення боргу за надані послуги призначено до слухання на 21 липня 2009 р. на 11-00 год.; №2-2440/09 за позовом ЗАТ «Український мобільний зв’язок» до Адерій Ганни Іванівни про стягнення боргу за надані послуги призначено до слухання на 21 липня 2009 р. на 10-30 год.; №2-2431/09 за позовом ЗАТ «Український мобільний зв’язок» до Симоненко Олега Михайловича про стягнення боргу за надані послуги призначено до слухання на 21 липня 2009 р. на 10-00 год.; №2-2432/09 за позовом ЗАТ «Український мобільний зв’язок» до Плотніцького Дмитра Юрійовича про стягнення боргу за надані послуги призначено до слухання на 21 липня 2009 р. на 09-30 год.; №2-2434/09 за позовом ЗАТ «Український мобільний зв’язок» до Степанець Олексія Леонідовича про стягнення боргу за надані послуги призначено до слухання на 21 липня 2009 р. на 09-00 год.; №2-2438/09 за позовом ЗАТ «Український мобільний зв’язок» до Петрушинець Ірини Миколаївни про стягнення боргу за надані послуги призначено до слухання на 21 липня 2009 р. на 08-30 год.; №2-2436/09 за позовом ЗАТ «Український мобільний зв’язок» до Булатова Володимира Миколайовича про стягнення боргу за надані послуги призначено до слухання на 21 липня 2009 р. на 08-10 год. під головуванням судці Деркач О.Г., в приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17, каб. 6 – для участі в справі в якості відповідачів викликаються Титенок Сергій Олексійович (останнє відоме місце проживання м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 49/5); Адерій Ганна Іванівна (останнє відоме місце проживання м. Чернігів, вул. 50 р. ВЛКСМ, 9/323); Симоненко Олег Михайлович (останнє відоме місце проживання м. Чернігів, вул. Текстильників, 16/33); Плотніць-

Продаем

г. Чернигов, тел. 8 (04622) 5-33-22, 5-31-50 Подробно на www.it3000.com.ua

• • • • • • • •

ОАО «Октябрьский молот» Т РЕБУ ЮТС Я : Управляющий бизнесом Токарь-фрезеровщик Слесарь-инструментальщик Сварщик-газорезчик Слесарь-сантехник Механик-водитель Электрик Тракторист

ИНОГОРОДНИМ ПРЕДОСТАВЛЯЕТСЯ ОБЩЕЖИТИЕ

Тел.: 97-00-40.

Втрачене свідоцтво про право власності на житло (квартиру) м. Чернігів, вул. Будівельна, 9, кв. 51, видане на гр. Куртову Зінаїду Тимофіївну, Павленка Василя Лукича, Павленка Сергія Васильовича 22 грудня 1998 р., вважати недійсним. Втрачене свідоцтво про право власності на будинок за адресою: с. Михайло-Коцюбинськ, вул. Руденка, 61, видане на ім’я Власюк Г.К., Власюк Н.М., вважати недійсним. Втрачені: паспорт, печатка підприємця, ідентифікаційний код, картка соц. страхування, чекова книжка, видані на ім’я Симкіна Владилена Авраамовича, вважати недійсними.

кий Дмитро Юрійович (останнє відоме місце проживання м. Чернігів, вул. Транспортна, 6); Степанець Олексій Леонідович (останнє відоме місце проживання м. Чернігів, вул. Жабинського, 2-А/13); Петрушинець Ірина Миколаївна (останнє відоме місце проживання м. Чернігів, вул. Богунського, 45/30); Булатов Володимир Миколайович (останнє відоме місце проживання м. Чернігів, вул. Щорса, 78-А/102). Одночасно повідомляє, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідачів, вважається повідомленим про час та місце розгляду справи, тому у випадку відсутності відомостей про причини неявки Булатова В.М., Петрушинець І.М., Степанець О.Л., Плотніцького Д.Ю., Симоненко О.М., Адерій Г.І., Титенок С.О. повідомленим належним чином або причину буде визнано судом неповажною – суд вирішить справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Новозаводський районний суд м. Чернігова повідомляє, що судове засідання у цивільній справі за позовом ВАТ «Фінанси та Кредит» до Яценка Володимира Анатолійовича про стягнення заборгованості за кредитним договором, призначено на 14 серпня 2009 року на 10 год. Відповідачу Яценко Володимиру Анатолійовичу потрібно з’явитися в судове засідання в указаний вище час для розгляду справи по суті (при собі мати паспорт). У разі неявки відповідача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення про причину неявки, справа буде розглянута за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи даних та доказів та буде прийнято заочне рішення. Судове засідання відбудеться в приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17 під головуванням судді Овсієнко Ю.К. (каб. 10). Новозаводський районний суд м. Чернігова повідомляє, що розгляд цивільної справи за позовом відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до Безименної (дівочсе прізвище Островська) Ірини Едуардівни про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки, відкладено на 28 липня 2009 р. на 10 год. Справа буде слухатись в приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17 під головуванням судді Маслюк Н.В. (каб. №4). Для участі у справі як відповідач викликається Безименна (дівоче прізвище Островська) Ірина Едуардівна (останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, вул. Щорса, 33, кв. 55). Одночасно повідомляємо, що з опублікуванням оголошення про виклик, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи, тому у випадку відсутнсоті відомостей про причини неявки Безименної (дівоче прізвище Островська) І.Е. повідомленої належним чином або причину буде визнано судом неповажною – суд вирішить справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та винесене заочне рішення.

Перелік нормативно-правових актів, зареєстрованих Головним управлінням юстиції у Чернігівській області в ІІ-му кварталі 2009 року:

1) розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 23.03.2009 №72 «Про тарифи на платні послуги, що надаються комунальним лікувально-профілактичним закладом «Прилуцька центральна міська лікарня», зареєстровано 17 квітня 2009 року за №16/745; 2) розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 23.03.2009 №74 «Про Регламент проведення конкурсу із визначення пасажирських перевізників на автобусних маршрутах загального користування», зареєстровано 17 квітня 2009 року за №17/746. 3) розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 26.03.2009 №87 «Про тарифи на інвентаризацію нерухомого майна, на оформлення прав власності на об’єкти нерухомого майна та реєстрацію таких прав, що здійснюються Городнянським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації», зареєстровано 23 квітня 2009 року за №18/747; 4) розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 24.04.2009 №121 «Про втрату чинності розпорядження голови облдержадміністрації від 10 грудня 2008 року №428», зареєстровано 7 травня 2009 року за №19/748; 5) наказ Головного управління юстиції у Чернігівській області від 05.05.2009 №159/1 «Про внесення доповнень до Тарифів на додаткові платні послуги правового характеру, що не пов’язані з реєстрацією актів цивільного стану, та послуги технічного характеру, які надаються відділами реєстрації актів цивільного стану Чернігівської області», зареєстрований 7 травня 2009 року за №20/749; 6) наказ Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства від 08.05.2009 №37 «Про проведення полювання у мисливський сезон 2009/2010 року на території Чернігівської області», зареєстрований 13 травня 2009 року за №21/750; 7) розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 22.04.2009 №117 «Про встановлення граничного рівня націнки на продукцію громадського харчування, що реалізується ВАТ «Базис» їдальні №52 Чернігівської школи-інтернату їм. Ю.М.Коцюбинського», зареєстровано 20 травня 2009 року за №22/751; 8) розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 27.04.2009 №122 «Про тарифи на платні послуги, що надаються комунальним лікувально-профілактичним закладом «Семенівська центральна районна лікарня», зареєстровано 26 травня 2009 року за №23/752; 9) розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 23.03.2009 №75 «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 6 листопада 2002 року №557», зареєстровано 11 червня 2009 року за №24/753; 10) розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 26.05.2009 №149 «Про тарифи на платні послуги, що надаються обласним комунальним лікувально-профілактичним закладом «Ніжинський наркологічний диспансер», зареєстровано 24 червня 2009 року за №25/754; 11) розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 03.06.2009 №155 «Про тарифи на інвентаризацію нерухомого майна, на оформлення прав власності на об’єкти нерухомого майна та реєстрацію таких прав, що здійснюються комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації»» Ічнянської районної ради», зареєстровано 24 червня 2009 року за №26/755; 12) розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 22.06.2009 №175 «Про тарифи на інвентаризацію нерухомого майна, на оформлення прав власності на об’єкти нерухомого майна та реєстрацію таких прав, що здійснюються комунальним підприємством «Чернігівське районне бюро технічної інвентаризації» Чернігівської районної ради Чернігівської області», зареєстровано 30 червня 2009 року за №27/756.

Чернігівська філія Рівненського інституту слов’янознавства Проводить набір на денну та заочну форми навчання за спеціальностями:

ПСИХОЛОГІЯ

(за сертифікатами Українського центру оцінки якості освіти 2009 р. з української мови і літератури та біології або історії України)

МЕНЕДЖМЕНТ (МИТНА СПРАВА)

(за сертифікатами з української мови і літератури та математики або іноземної мови) Навчання платне. Оплата помісячна. На другий курс зараховуються вступники з дипломами молодшого спеціаліста відповідного напряму підготовки. На п’ятий курс за спеціальністю «Психологія» приймаються вступники з дипломами бакалавра з психології.

Ліцензія АВ № 420502 від 24.09.2008 р.

Вик лики до суду

– Металлообрабатывающие станки б/у и новые всех групп. – Инструмент режущий, мерительный, образивный, плиты, линейки поверочные – Станочную оснастку и приспособления, плиты монтажные и др. – Литейное оборудование – Грузоподъемные механизмы – Кузнечное оборудование – Компрессоры стационарные – Лабораторные приборы – Электродвигатели от 0,6 до 50 квт. электросборки – Плитка чугунная напольная

Реклама та оголошення

№ 78 (27909) 18 липня 2009 року

м. Чернігів, вул. Любецька, 151а, кв. 24, тел. (0462) 61-01-98, 2-13-49. e-mail: cnris@ua.fm сайт – http:/ris.cn.ua

Приватні оголошення

Продаю: • Хату в с. Вертіївка (центр, Ніжинський р-н, 6 соток землі, 50 – в р-ні села, гараж, сарай). Тел.: 8 (231) 4-24-81, 8 (095) 30-97-449. • Півбудинку в с. Киїнка (вхід окремий, можлива прибудова, сарай, город). Тел. 8-066-939-83-92. • Акції ВАТ «Деснянська правда» в кількості 3801 шт. Ціна договірна. Тел.: 691-282 (після 18.00). • Жилий будинок в с. Мрин Чернігівської обл. з приватиз. ділянкою землі 35 соток. Будинок дерев’яний, обкладений цеглою, з 2 просторими кімнатами і верандою. Є гараж, сарай, погріб, колодязь. Поряд автобусна зупинка, ліс, річка. Ціна 10,000 у.о. Тел. 8-050-388-39-93. • Терміново цуценят німецької вівчарки. Тел. 8-066-72-384-72. • Автомобіль ВАЗ 13-ї моделі, 1985 р.в. Тел. 2-56-24. • Житловий будинок в с. Смолянка Куликівського р-ну (центр, асфальт, газ, колодязь, сарай, 2 погріба, ділянка 0,5 га, приватиз.). Тел. 2-56-24. • Будинок у с. Мала Устя Сосницького р-ну. Поряд річка, ліс, луки. смт Сосниця, вул. Суворова, 43. Тел. (255) 2-25-36. • Будинок дерев’яний 60 кв. м, літня кухня, сарай, баня, льох, колодязь, телефон. Поряд погранзастава, 25 соток землі, річка Дніпро. Ціна договірна. смт Радуль, Чернігівський р-н. Тел. 8-04641-48728. • Зарядно-пусковий пристрій для автотракторної техніки. Тел.: 687-261, 697-124. • Навіс для вуличного зберігання автомобіля. Тел. 8 (067) 460-13-67. • Зварювальний полуавтомат. Тел.: 687-261, 8 (067) 743-16-72. • Терміново кобилу (3 роки, спокійна) в с. Козари Носівського р-ну. Тел.: 8-063-560-33-52, 8-098-790-91-62. • Віддам кошеня в хороші руки. Тел.: 4-10-32, 640-503, 8 (097) 512-19-60. • Двох чорно-білих гладкошерстних кошенят (6 тижнів) по 30 грн. та віддам у добрі руки 1-річну сіру кішечку, терміново. Тел. 93-10-27.

• 2-спальний розкладний диван-книжку у гарному стані – 400 грн.; стіл розсувний, полірований – 200 грн.; стіл-тумбу полірований – 200 грн. Тел.: 663-844, 8-093-287-42-02. • 1-камерний холодильник «Дніпро-2М» (1992 р.в., у відмінному стані) – 350 грн.; 4-конфорочну газову плиту «Карпати-17» з духовкою, у гарному стані – 300 грн. Тел. 97-05-56. • Електрошокери для самозахисту, у вигляді ліхтаря, з максимально припустимим вольтажем, на акумуляторі, із зарядним пристроєм, нові, гарантія, по 150 грн. Тел. 93-15-34. • Швелер № 18 - 2 шт. по 12 м; трубу Д-150 - 12 шт. по 8,5 м; куток № 75 – 3 тонни; машину точ. зварювання Мт-1607; ел.таль ТЕ-2м – 2 тонни, висота 12 м. Ціна за домовленістю. Тел. 972-306. • ГАЗ-53, у гарному стані. Тел. 8-068-351-41-87 (після 19.00). • «Москвич» ІЖ-2715 (вантажопасажирський). Тел. 8-068-351-41-87 (після 19.00). • Двері наружні, нові; гладильну дошку; віконні блоки; віконне скло; швейну ручну машинку «Зінгер»; квіти кімнатні. Тел. 3-84-95.

Куплю:

• 1-2-кімнатну кв-ру; капітальний гараж. Терміново. Тел. 612-232.

Металопластикові вікна від виробника, двері, балконні рами, офісні перегородки. Доставка, монтаж, гарантія. Бетонні європаркани, пам’ятники, надгробки. Тел.: 8 (093) 78-79-291, 8 (067) 944-80-17. Лічильники холодної та гарячої води. Професійне встановлення. Гарантійне обслуговування. Реєстрація. Виклик майстра безкоштовний. Тел.: 624-244, 8(063)570-78-95.

Шановні читачі!

Якщо ви хочете, щоб ваше оголошення було опубліковано, заповніть, будь-ласка, розбірливо купон, бажано друкованими літерами, вказавши всі потрібні дані про вас та про предмет оголошення. Заповнений купон надішліть листом на адресу редакції: 14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 62. Редакція залишає за собою право редагувати текст оголошення.

Купон

безкоштовного оголошення

РУБРИКА: Продам Куплю Міняю Зніму Здам

Текст оголошення (українською мовою):

Телефон, адреса:

Інформація про клієнта (заповнюється обов’язково) Прізвище, ім’я, по батькові:

Адреса: Телефон:

Підпис:

Остання сторінка

№ 78 (27909) 18 липня 2009 року

Жіночий футбол Жін

Задавили харків’янок лавою запасних «Легенда» (Чернігів) – «Житлобуд-1» (Харків) – 1:0 «Лег

Кубок України виготовлено за спецзамовленням у США

е вже четверте побачення у фінальному матчі за здобуття престижного трофею чернігівок з харків’янками за останні роки. Три рази поспіль радість перемоги смакували футболістки «Житлобуду», після нелегких, правда, поєдинків. Цього разу «Легенда» довела, що вона краща команда України. І не тільки за результатами: і кубок виграли, і в чемпіонаті впевнено лідирує. Доводить грою. Доводить фундаментальною підготовкою до цьогорічного сезону, про що засвідчила, і дуже промовисто, кінцівка фінального матчу. «Легенда» в додатковий час буквально шматувала захисні порядки харків’янок, монотонно проводячи і проводячи заміни і завдяки цьому освіжаючи гру і нарощуючи натиск. «Житлобудівки» тільки заздрісно поглядали на лаву запасних чернігівок – вона не кінчалася! На біговій доріжці ще інтенсивно розминалися Леся Романів і Кристина Єрьоменко, готові в будьякий момент вийти на поле. У харків’янок лава запасних не справляла враження: або травмовані, або рангом нижчі гравці. А почався поєдинок масованими атаками «Житлобуду». Ініціативою хвилин з десять-п’ятнадцять володіли вони. Бурхливу активність на вістрі атаки проявляє збірниця Світ•

15 лип липня. Київ. Стадіон НТК ім. В, Баннікова. Фінальна гра розіграшу Кубка України. «ЛЕГЕ «ЛЕГЕНДА» (Чернігів): Катерина Самсон. Дар’я Мільчевська, Наталія Жданова, Вікторія Крилова, Ольга Маслянко О Ма (Мар’яна Іванишин – 67 хв.), Олена Ходирєва (капітан), Світлана Ванюшкіна, Юлія Гнидю юк, Оль дюк, Ольга Бойченко (Олена Фесюк -102 хв.), Ольга Мелконянц (Віра Станкевич– 66 хв.), Юлія Корнієве ець (Ок вець (Оксана Яковишин – 85 хв.). Тренери: Сергій Сапронов, Наталія Ігнатович. «ЖИТ «ЖИТЛОБУД-1» (Харків): Ірина Саніна, Інеса Титова, Марина Масальська, Ірина Саприкіна, Оксана По ожарсь (Галина Михайленко -115 хв.), Ганна Татаринова (капітан), Наталія Сухорукова, Таїсія НеПожарська ст теренк (Єлизавета Костюченко -83 хв.), Ольга Басанська, Ганна Мозолевська (Ірина Шундровська – стеренко 115 5 хв.), Світлана Фришко. Тренер: Олег Рубан. Гол: О Г Олена Ходирєва – 95 хв. Вилуч В Вилучення з поля: Марина Масальська – 81 хв. – за перебір жовтих карток. Наталія Жданова – 98 хв. – теж за перебір. Попередження: Вікторія Крилова, Єлизавета Костюченко. Олена ХОДИРЄВА, капітан «Легенди», авчас. Зі штрафного Олена тор голу: Ходирєва забиває краси– Можвий гол. Постійно тисне на сказати, на вимучених захисниць що я треную «Житлобуду» Оксана Яко- такі удари, вишин, примушуючи їх але багато все частіше помиляти- з а л е ж и т ь ся. Гра стала ще більш від того, як ляже м’яч. відкритішою, посипалися Сьогодні ліг... жовті картки і хоча після *** вилучення з поля Наталії Сергій САПРОНОВ: Жданової кількість гравців на полі вирівнялася, Момент істини: гол Олени Ходирєвої проте гру вже повністю лана Фришко. Справед- один з воротарем черні- і безповоротно диктуваливості ради слід сказа- гівок Катериною Самсон. ла «Легенда». Сумбурні ти, що Світлана швидко Але не більше. Чернігів- останні хвилини, і це було набирає форму, нині вона ські футболістки грубих видно навіть неозброєявляє собою неабияку не- помилок в обороні не до- ним оком, незважаючи на безпеку для суперників. пускали, хоча протягом небезпечні моменти біля Практично усі гольові мо- основного часу не дуже своїх воріт, ніякої шкоди менти біля воріт «Леген- надокучали і воротареві «Легенді» заподіяти вже ди» – за її участі. Були на- суперника. не могли.... віть попадання в штангу Ситуація кардинально Віктор М’ЯЧИНСЬКИЙ – Дійсно, нам є кого сьо(26 хв.), виходи один на змінилася в додатковий Фото Олександра КОРБАЧА годні випустити на поле, не те що рік назад. А здорова конкуренція піднімає рівень гри команди. Наталія ІГНАТОВИЧ: – Нарешті до нас прийшов серйозний успіх. Проведена робота дає результати.

«Команда молодості нашої, «Легенда», без якої нам не жить» – співали всю дорогу додому дівчата

К А Л Е Н Д А Р

5:07 Захід 21:01 Тривалість 15:54 Схід

•

Остання чверть

П О Г О Д А

15.07

За релігійним календарем сьогодні – преподобного Афанасія Афонського. Знайдення чесних мощей преподобного Сергія, ігумена Радонезького. Преподобномучениць великої княгині Єлисавети та інокині Варвари. Мучениць Анни і Кирили. Преподобного Лампада Іринопольського. Ікони Божої Матері «Економіка». Завтра – Собор Радонезьких святих. Преподобного Сисоя, схимника Печерського. Знайдення мощей праведної діви Юліанії, княгині Ольшанської. Богородсько-Уфимської ікони Божої Матері. Післязавтра – преподобного Фоми, що в Малеї. Преподобного Акакія, про котрого розповідається у Ліствиці. Оновлення ікони «Спас Нерукотворний» у жіночому Свято-Борисо-Глібському монастирі Харківської єпархії (1997). Влахернської (принесена до Росії у 1654 р.) ікони Божої Матері. Іменинниками будуть: сьогодні Ганна, Кирило, Панас, Сергій, Єлизавета, Варвара; завтра – Антоній, Валентина, Василь, Уляна, Юліана, Марина, Лукія; післязавтра – Герман, Євдокія, Хома, Єфросинія.

ВДЕНЬ

•

ВНОЧІ

Чвертьфінали, 19 червня: «Легенда»(Чернігів) – «Чорноморочка (Одеса) – +:«Ятрань» (Умань) – «Дончанка» (Донецьк) – 1:2 «Родина» (Костопіль) – «Житлобуд-1» (Харків) – 0:4 АТЕКС (Київ) – «Іллічівка» (Маріуполь) – 0:5 Півфінали, 2,8 липня: «Легенда» – «Дончанка» – 1:0, 0:0 (гол – Юлія Корнієвець) «Житлобуд-1» – «Іллічівка» – 2:1, 5:0.

К А Л Е Н Д А Р

18.07

19.07

•

П О Г О Д А

Французька письменниця Наталі Саррот (1900), перший американський астро18.07 навт Джон Гленн (1921), російський поет Євген Євтушенко (1933), український кінорежисер Юрій Ільєнко (1936).

Опади Температура, °C

29 ... 34

Вітер (напрямок, швидкість, м/с)

Сх, 5–10

19 ... 24

29 ... 34

Пн–Сх, Пд-Зах 5–10

Радіаційний фон, мкР/год Остер

•

Цими днями народилися

20.07

Хмарність

Ніжин

Співзасновники: Чернігівська обласна рада, облдержадміністрація, первинна організація журналістів редакції • Головний редактор Лариса МІЛОВА • Перший заступник головного редактора Леся КОШЕЛЬ Тел. 678-200 • Заступник головного редактора Борис МЕЛАШЕНКО Тел. 4-44-42 • Відповідальний секретар Віталій АДРУГ Тел. 4-21-92 • Телефони відділів редакції: суспільно-політичних питань 4-44-42, 4-22-71; економіки 4-41-36; соціальних питань 4-44-12; гуманітарної сфери 4-44-12; реклами 4-40-07. • Факс 4-21-92, 4-40-07. • Комп’ютерний набір Людмила ШЕВЧЕНКО • Комп’ютерна верстка та дизайн Олександр БОЖОК, Ганна ЗЕВКО, Світлана КУЗЬМЕНКО • Коректори Альона ШЕВЧЕНКО, Олександр ФАЛЬЧЕВСЬКИЙ • Відповідальний за випуск Станіслав КЛОПОТ • Веб-сайт: www.dponline.cn.ua • Електронна пошта: despravda@ukr.net • Реєстраційне свідоцтво ЧГ № 230 від 10.11.2000 р. Видавець – ТОВ «Редакція газети «Деснянська правда» • Віддруковано в редакційновидавничому комплексі «Деснянська правда», 14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62. • Газета виходить тричі на тиждень (вівторок, четвер, субота). • Тираж тижня – 36869 • Розповсюджується по передплаті • Передплатні індекси: для індивідуальних передплатників – 61651, для підприємств, організацій – 94530, четверговий випуск – 94531. • Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій. • Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та рекламодавці. Знаком позначені матеріали рекламного змісту. • Листування з читачами – тільки на сторінках газети.

11 14

Рівень води у Десні, см Температура води у Десні, °C

Покошичі Прилуки – 23,9

15 ... 20

Сх, Пн-Зах 5–10 Чернігів

12 12

22 ... 27

Семенівка Щорс

Несприятливі дні у липні

11 12 10 22, 25, 29

За даними облгідрометцентру

Православний святий Серафим Саровський (1759), американський зброяр, засновник 19.07 фірми «Кольт» Семуель Кольт (1814), французький художник Едгар Дега (1834), російський актор Олександр Ширвінт (1934). Італійський поет Франческо Петрарка (1304), російський кінорежисер Тетяна 20.07 Ліознова (1924), російський композитор Давид Тухманов (1940), російська актриса Людмила Чурсіна (1941).