Деснянська правда №27862 by Admin Webmaster

СУБОТА, 21 березня 2009 р. № 31

Чернігівська обласна газета Заснована у січні 1838 року

(27862) http://www.dponline.cn.ua

e-mail: despravda@ukr.net

Головна газет газета Чернігівщини

Ювілей

Страдіварі, але Корнієвський! стор.

Фото Миколи ТИЩЕНКА

Шановні працівники культури та аматори народного мистецтва!

Доброта з конкретною адресою

Безкорисливий Іван Березневий день мжичив холодним дощиком. Хоч сніг і зійшов, і земля розмерзлася, та не стужавіла. Ще рано виходити на городи. Отож, коли побачив чоловіка у довгому плащі-дощовику, поцікавився у сільського голови Валерія Тупиці, чи, бува, селянин не ячмінь кидає у грязь, щоб, як кажуть у народі, влітку бути князем? – То Іван Лещенко за городами в лузі гусей пасе, – здалеку пізнає чоловіка Валерій Іванович. – Паша торішня, чи й скубне щось птиця, зате у мілких видолинках хоч крила намочить. Іван толково веде хазяйство. У нього гусей, як колись на фермах було… Доки межами ішли до господаря гусиної ферми, стільки доброго і, як на нинішні трудні часи, дивного почув про цього чоловіка. За довгі роки журналістської практики вздовж і впоперек об’їздив Чернігівщину, побував у сотнях сіл, спілкувався з тисячами людей. Та не пригадую, щоб зустрічав такого безкорисливого господаря, як Іван Лещенко. Чим же вразив цей чоловік? Взимку гусина ферма жителя села Заріччя Івана Васильовича Лещенка звужується до двох-трьох десятків птиці. Залишає господар переважно гусок, які сядуть на яйця, щоб вивести потомство. А вже наприкінці літа у Лещенка повний двір птиці. Гелготу на все село. Щоб гуси у зиму ввійшли вгодованими, Іван витрачає дві місячні пенсії, купляючи 40-50 мішків вівса. Інші корми – з городу. Чоловік живе один. Батько й мати повмирали. Іван все життя проплавав на риболовецьких суднах. Як каже, весь світ побачив. А коли за вислугою років вийшов на пенсію, життя прибило його до рідного причалу – батьківської хати. Вже півтора десятка літ Іван Лещенко у Заріччі. – Гуси в нашому дворі водилися з мого дитин-

ства, – згадує Іван. – Ще у 56-му році батько купив у когось трьох гусок і гусака. Я полюбив цю птицю. Доки жив у селі, пас гусей на лузі біля річки Снов. А потім служба в армії, після подався в морфлот. І ось знову вдома. Батька вже немає. Його улюблена справа стала моєю. Найбільше було три сотні гусей. І всі мене впізнавали. І зараз впізнають. Ось дивіться, – Іван піднімає вгору руку, і ватаг-гусак відразу помічає цей жест. Щось гелгоче своїм «підопічним», і гуси дружньою черідкою лопотять до господаря. Та, побачивши незнайомців, за десяток метрів зупиняються. Іван іде до птиці, присідає навпочіпки, шерудкою долонею гладить довгу шию гусака. – Навіть птиця відчуває добру душу, – каже сільський голова. – Іван за своє життя, мабуть, жодному

гусаку голову не скрутив. Жаліє. – Це ж лебеді для краси, а гусей наче б на м’ясо вирощують? – Іван людям гусей роздає. Не за гроші. Просто так, – робить наголос на останніх словах Валерій Іванович. – У мене сарай згорів, згукала будівельників, щоб новий ставити, – розповіла згодом завідуюча сільським клубом Наталія Дворник. – Аж вранці рип хвіртка, дивлюся Іван Лещенко у двір зайшов і під руками аж п’ятьох гусей тримає. «Тобі, – каже, – людей відбувати, то візьми птицю». Як у кого горе в селі – родич помре, або радість – весілля чи дитина народиться, несе Іван гусей. Кому пару, кому дві. Люди вже знають: гроші Лещенко не візьме, а за «спасибі» вклониться. А почує чоловік, що в Заріччі хтось хоче гусей

розводити, дарує господарю гусака з гускою. «Дивний чоловік», – ніяк за стільки років не може повірити в Іванову безкорисливість Заріччя. А він свої дивацтва вельми просто пояснює людям: – Я люблю цю птицю. І годувати її, і пасти. Я відпочиваю на лузі. – Уже по три сотні не буду вигодовувати гусей, – це вже нам каже. – Торік і позаторік по сто голів крали. Я ж влітку оставляю птицю біля річки. Ось злодії і ловлять момент… Прийшли б, попросили, хіба я не дав би. Дивується чоловік, що в його ж селі знаходяться ласі на дармове. А за гусину тушку базар не менше сотні гривень заплатить. Втім, Іван Лещенко не знає по чім гуси на ринку. Він не торгує ними. Він – роздає. Не на ліво і направо. А тим, в кого нужда. Іванові гуси потрапляють і на святкові столи. – Ще кролів буду розводить, – ділиться планами безкорисливий господар. – Поратись коло них неважко, а задоволення велике. Ми не закликаємо селян роздавати з таким трудом вироблене і вирощене. Сьогодні безробітне село живе з домашнього господарства, обробляючи городи і тримаючи худобу. – Я, – каже Іван, – один живу, мені багато не треба. Моя ферма – моє хобі. Живе в Заріччі дивний і щедрий чоловік. Зустрінете, потисніть руку і вклоніться його безкорисливості. Микола БУДЛЯНСЬКИЙ Щорський район

Щиро вітаю вас із професійним святом – Всеукраїнським Днем працівників культури та аматорів народного мистецтва! У цей день ми вшановуємо тих, хто відроджує духовні скарби нашого краю, дбає про культурне дозвілля, займається аматорською творчістю. Щиро вам вдячний за сумлінне служіння благородній справі збереження і розвитку української культури, невтомний творчий пошук. Здоров’я, добра, благополуччя вам і вашим сім’ям, реалізації творчих проектів і невичерпної наснаги! Начальник управління культури і туризму облдержадміністрації С. М. МОЙСІЄНКО

З кримінальної хроніки

ШУКАЛИ НАРКОТИКИ, А ЗНАЙШЛИ ЩЕ Й… «РАБА» Близько двадцяти кілограмів готової до вживання марихуани, вартість якої складає декілька сотень тисяч гривень, виявили і вилучили днями під час проведення оперативно-профілактичних заходів співробітники сектора боротьбі з незаконним обігом наркотиків Ніжинського міського відділу міліції спільно з колегами з УМВС України в Чернігівській області за місцем проживання жителя Ніжина Анатолія Б., 1962 року народження. Наркотичне зілля ділок тримав у мішку та декількох пакетах. Також у помешканні було знайдено зброю – пістолет іноземного виробництва калібру 9 мм. Але найбільший «сюрприз» чекав оперативників в іншій господарчій споруді, де під час обшуку правоохоронці виявили… «раба». Тридцятидворічного чоловіка, родом з Полтавської області, сім’я ромів тримала шість років у рабстві. У полоні хлопець виконував всю брудну роботу по господарству: доглядав за тваринами, виконував будівельні роботи, за що отримував лише об’їдки з господарського столу. Про те, щоб вирватися з полону, не могло бути й мови: чоловіку періодично калічили ноги, аби він не втік. Спати чи навіть присісти подрімати вдень, за його словами, не давали, а за найменшу провину карали – били палицями по голові, по тулубу. Наразі потерпілий дає свідчення слідчим в міськрайвідділі міліції, адже щоб переповісти свої шість років страждань потрібна не одна година і не один аркуш паперу. За зберігання наркотиків в особливо великих розмірах з метою збуту міліція порушила кримінальну справу за статтею 309 ч. 3 Кримінального кодексу України, яка передбачає від 8 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Подальше розслідування по справі триває. Анатолій СЕНЧУК, співробітник відділу зв’язків з громадськістю УМВС України в Чернігівській області

№ 31 (27862) 21 березня 2009 року

Коментар

Неординарна ситуація

Приватизація землі: Баталії як запобігти зловживанням?

Прийняття в жовтні 2008 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» (від 16.09.2008 р. №509-VI) мало на меті припинити земельні зловживання та спростити процедуру оформлення громадянами земельних ділянок. Принаймні так стверджували автори даного Закону. Але, чого насправді досягли?

Ситуацію коментує заступник голови обласної ради Олег ОБУШНИЙ: – Насправді, після прийняття вищезазначеного Закону, процедура приватизації земельної ділянки для громадян ускладнилася. Щоб стало більш зрозуміло, згадаємо процедуру приватизації земельної ділянки до набуття цього Закону. Людина, яка користувалася протягом багатьох років неприватизованою земельною ділянкою, або особа, яка взагалі не мала земельної ділянки і вирішила скористатися своїм законним правом на приватизацію, зверталася після вибору земельної ділянки до землевпорядної організації, яка виготовляла технічну документацію, що затверджувалася на відповідній сесії. Після чого особа забирала в органах реєстрації державний акт. Вартість виготовлення технічної документації була невисокою – доступною для пересічного громадянина. Та й робота виконувалася швидко. Але, після того, як Закон набув чинності, порядок приватизації став інший. Громадянин звертається з заявою до відповідної ради щодо вибору земельної ділянки, яку він бажає приватизувати. Рада, розглянувши заяву, звертається до відповідних служб за погодженням. А фактично сам громадянин їздить та збирає погодження у всіх тих установах. Лише після отримання висновків великої кількості служб, питання розглядатиметься на сесії, де може бути затверджений вибір земельної ділянки та наданий дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. І знову людина зверта-

ється до цих самих служб за погодженням (пішло друге коло поневірянь!), витрачаючи час та чималі кошти на отримання офіційних висновків. Проте впевненості, що відповідна рада надасть дозвіл на виготовлення документації немає! Тобто, внесеними змінами до Земельного кодексу України передбачено, що громадянин приватизуватиме земельну ділянку у два етапи: перший – погодження матеріалів вибору і другий – розробка проекту землеустрою і не за технічною документацією, а за проектом відведення, де потрібно брати погодження 5 служб, а коли виникають нові обставини (землі водного та лісового фонду), то потрібні погодження 7 служб. А такі структури, як, наприклад, Чернігівська обласна інспекція охорони пам’яток історії та культури, розташована тільки в обласному центрі. Можна лише уявити, скільки знадобиться як фізичних так і фінансових зусиль, людині, щоб приватизувати земельну ділянку. Саме тому, люди часто зневіряються і спиняються на півдорозі до

оформлення документів. Можливо, однією з причин цього є незрозумілість земельного законодавства для громадян через постійні зміни до нього. Більшість громадян, які мають бажання отримати землю у власність, самостійно обробляти її чи вирішити проблему будівництва власного житла, не мають великих статків, а створений механізм приватизації взагалі їх просто відлякує. І, на жаль, збільшує можливість корупції в органах державної влади, тому що особа звертається до цих структур як перед, так і після проведення сесії. Аналізуючи ситуацію, що склалася, як не згадати слова із Святого Письма: «И вам, законникам, горе, что налагаете на людей бремена неудобоносимые, а сами и одним перстом своим не дотрагиваетесь до них». От Луки Гл. 11: 46 10 березня 2009 року на засіданні постійної комісії обласної ради з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, екології та природних ресурсів розглянуто та підтримано проект Звернення до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України щодо спрощення процедури приватизації земельних ділянок громадянами України. Сподіваюся, що центральні органи державної влади підтримають ініціативу депутатів обласної ради та внесуть зміни у відповідні закони, що дасть можливість спростити процедуру приватизації земельних ділянок жителями територіальних громад. Коментар записав Олександр СОЛОМАХА

Отакої!

воє високопосадовців з міста Славутич одержали у свою приватну власність земельні ділянки на підставі фіктивних документів, складених службовими особами сільської ради Неданчич Ріпкинського району. Ділянки розташовані за 2 км від Славутича. Одна з них – площею 8,7 сотки, інша – 24 сотки. На підставі документів, виданих сільською радою, вже отримані державні акти на право власності цих ділянок. Між тим, прокурорська перевірка дотримання вимог земельного законодавства виявила факт видачі працівниками сільської ради завідомо неправдивих документів про відповідне рішення сесії ради щодо зазначених ділянок, якого депутати насправді не приймали. За цим фактом стосовно службових осіб сільської ради прокуратура Ріпкинського району порушила кримінальну справу за ч.1 ст. 366 (складання та видача службовою особою завідомо неправдивих документів) і ч.1 ст. 364 (зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України. Обставини справи з’ясовує слідство, а долю приватизованих у такий спосіб земельних ділянок визначатиме суд. Про це розповів прокурор Ріпкинського району Андрій КРИВОРУЧКО. Порушення порядку надання земельних ділянок у власність та користування є на сьогодні одним з основних видів порушень, які виявляють правоохоронні та

Фото Миколи ТИЩЕНКА

Знову стала незаконним «товаром» контролюючі органи в сфері земельного законодавства. При цьому нерідко викриваються й факти кримінальнокарних діянь. 15 кримінальних справ порушили прокурори на Чернігівщині 2008 року. Також постійно вживаються й інші заходи прокурорського реагування. За рік по області з земельних питань внесено 158 прокурорських протестів на рішення органів державної влади і самоврядування, які задоволено. До інших видів відповідальності (крім кримінальної) притягнуто 135 посадових осіб. За актами прокурорського реагування відшкодовано 215 тис. грн. і повернуто 1818 га незаконно наданих земель. Також найпоширенішими порушеннями законодавства про землю, як показують результати перевірок, у нашій області є самовільне захоплення земельних ділянок і використання земельних ділянок без оформлення правовстановлюючих документів. Прес-служба прокуратури Чернігівської області

Орлівського характеру П

олітичні розбірки, взаємні звинувачення, боротьба за владні крісла та інші атрибути сучасного політичного життя докотилися навіть до невеликих сільських громад. На жаль, не оминула ця напасть і село Орлівка, що на Куликівщині. На сьогодні в селі двовладдя, а точніше – безвладдя. Автору довелося ознайомитися з документами, підписаними сільським головою та в. о. сільського голови. Що ж відбувається в Орлівці? Питання принципове, яке потрібно швидко вирішувати, адже потерпають жителі громади. Для неупередженого висвітлення ситуації зустрівся з сільським головою та активом депутатів-опонентів. Довелося почути з обох боків чимало негативних характеристик і навіть відвертих особистих образ, які не хотілося б виносити на сторінки газети. Тому покладатимуся лише на факти та надані мені документи. Колотнеча розпочалася 18 жовтня 2008 року, коли група депутатів зібрала сесію та винесла рішення про дострокове припинення повноважень сільського голови. Чи ж легітимно провели сесію? Чи не порушили закон про місцеве самоврядування в Україні? Стаття 79 п. 3 говорить, що «повноваження сільського голови можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради». І це ще не все. Закон вимагає мати на це підстави. А саме: якщо голова «порушує Конституцію або Закон України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень». Так ось, за дострокове припинення повноважень голови проголосувало 9 депутатів при загальній кількості 15 чоловік. А щоб совість не мучила, проголосували також за зменшення загальної кількості до 14-ти осіб. Тобто, якщо б не вистачало, приміром, 5-ти чоловік, то загальну кількість зменшили б до 10? Це щодо процедури. А тепер про підстави. Як же працює Валентина Носенко? Думаю, не кожен сільський голова може похвалитися грамотами райдержадміністрації за перше місце у районному оглядіконкурсі з благоустрою населених пунктів за підписами колишнього та нинішнього голів Куликівської райдержадміністрації. Почесну грамоту обласної ради «За розвиток культури села», мабуть, також отримують не за красиві очі. Я вже не кажу про різні подяки та дипломи, які отримала сільський голова в своєму районі. Але... вагоме звинувачення пролунало на адресу голови у вчиненні корупційного діяння та нібито привласнення коштів сільської ради. Справді, Куликівська прокуратура склала протокол від 7 жовтня 2008 року про адміністративне правопорушення. Куликівський районний суд постановив закрити провадження по справі за відсутністю в її діях складу вказаного правопорушення. Апеляційний суд не задовольнив протест прокурора Куликівського району. Було багато нарікань щодо роботи сільського голови у кадрових питаннях. Можу зрозуміти обурення діями сільського голови, висловлене Ганною Климішею, яку Апеляційний суд поновив на роботі. Але який керівник місцевого самоврядування чи виконавчої гілки влади зміг би працювати з людьми, яким було оголошено вирок за ст. 106 ч. 1 Кримінального кодексу України – 6 місяців виправних робіт? Просту людину образили та жорстоко побили в сільській раді! Заради етичних міркувань не буду називати прізвищ цих людей. А що ж Валентина Носенко? Говорити, що вона не винна в ситуації, яка склалася, не доводиться, адже є проблема – її потрібно вирішувати. Позиція вичікування для сільського голови тільки загострює протистояння. Мабуть, за таких умов треба більш жорстко відстоювати свої права, йти до людей, більше працювати, шукати компроміс. Про це, до речі, говорив і Олег Шпак – голова РДА, який неодноразово намагався налагодити нормальний робочий процес в Орлівській сільській раді. На моє запитання, який же вихід з цієї ситуації, відповідь отримав одну – рішення суду та проведення позачергових виборів (документи уже направлені до Верховної Ради). Суд з приводу правомірності депутатського рішення відбудеться 23 березня. Сподіваємося, воно буде неупередженим. Поживемо – побачимо. Борис МЕЛАШЕНКО

№ 31 (27862) 21 березня 2009 року

Політики і час

Володимир Литвин:

«Тримати руку на пульсі країни і робити все, щоб пульс був нормальним» З часів повторного обрання Володимира Литвина спікером Верховної Ради минуло 100 днів. Термін невеликий, але за сто днів вдалося зробити більше, ніж за цілий рік Діалог замість протистояння У грудні 2008-го ніхто не вірив, що парламент знову працюватиме. Верховна Рада VI скликання більше скидалася на гібрид цирку з полем битви, ніж на законодавчий орган. За рік її існування було витрачено майже 800 мільйонів гривень та ухвалено лише 80 законів. Проста арифметика показує, що кожен закон обійшовся платникам податків у десяток мільйонів. Над Радою нависла загроза розпуску, ситуація видавалася патовою. З одного боку, утримувати недієздатний парламент – дороге задоволення, з іншого, його розпуск призвів би до посилення хаосу, поглиблення економічної кризи та встановлення диктатури. Єдиним виходом з ситуації була слабка надія на реанімацію законодавчого органу. Оскільки «пацієнт був радше мертвим, ніж живим», взяти на себе відповідальність ризикнув би далеко не кожен. Обрали найдосвідченішого –

ільки виїдеш за Гвоздиківку в напрямку Заріччя, кидаються в очі купи сміття обіч дороги. А ось і конячка та старенький їздовий. «Невже, дідусь, теж непотріб вивіз?» – подумалося. Та коли побачили купу нарубаної лози, відлягло від серця: дід дрова заготовляє. – Я вам так скажу, – відразу круто бере дід, – то не з нашого села сюди хлам возять. То з Щорса нові хазяї. Гроші на хороми є, а совісті як не було, то вже не купиш. Миколі Йосиповичу Вєрику 80 років. Невисокий, сухорлявий, та ще міцний дідусь. Вправно орудує сокирою. Сам рубає, вантажить і возить дрова. – По хазяйству наче б такої роботи немає. Корову ж вже збули. Жона моя Марія на ноги слабує. А порося і птицю не звели з хліва. У селі без худоби не проживеш, – кряхтить дідусь, тягнучи велику лозову гілляку. – З лози дрова не сами луччи, та як висохнуть, добре горять. Не мерзнемо з бабою. Дід сідає перепочити, за звичкою запихає со-

9 грудня депутати проголосували за обрання спікером Володимира Литвина. Його професійний рівень не викликав сумніву ні в колег по коаліції, ні в опозиції. «Обрання Голови Верховної Ради – це позитив, який дає можливість розпочати роботу парламенту», – сказав тоді лідер опозиції Віктор Янукович. «На цій посаді потрібна людина, яка не допустить дочасних парламентських виборів, для нашої країни вони могли б стати катастрофою. У цій ситуації Литвин мав усі данні для виконання цих завдань», – висловив думку представник фракції комуністів депутат Олександр Голуб. Робота Верховної Ради умовно ділиться на два періоди: до обрання Литвина – і після. До – зламані мікрофони, окупована щитова, бите скло та повітряні кульки – шоу щодня. Після обрання Литвина депутати в основному зосереджені на законодавчій роботі. До – постійне протистояння, яке інколи переходило в бійки, після – тяжкий та

болісний пошук консенсусу. Потому, як Литвин очолив Раду, витрати на неї зменшилися на 30%, а зарплати депутатів скоротилися вдвічі. Зате різко збільшилася кількість ухвалених законодавчих актів. Якщо з 2007 року за все VI скликання в цілому ухвалили близько 250 законопроектів, то половина з них припадає на період після 9 грудня минулого року. Утім, Литвин вважає, що і цього замало, і обіцяє: «Буду робити усе, щоб Верховна Рада нарощувала ефективність».

Робить те, що пропонують люди Графік роботи спікера дуже напружений. Між веденням пленарних засідань він опрацьовує і сам пише законопроекти. Під час несесійних тижнів обов’язково їде у регіони. Неодноразово приїздив і до нашої області. Оминаючи владні кабінети, Литвин іде до людей. Він не хоче спілкуватися з ними тільки з екранів телевізорів, прагне

більше слухати, дивитися людям у вічі. Литвин, мабуть, як ніхто інший, розуміє насущні потреби людей, а також бачить причини проблем країни та шляхи їхнього вирішення. «Життя в країні не повинно залежати від настрою однієї людини. Слід визначити загальні правила, сконцентровані в законах, – переконаний Литвин. – Але для цього Рада має стати справді вищим законодавчим органом, тримати руку на пульсі країни і робити все, щоб пульс був нормальним». Найбільша проблема України – в надлишку людського чинника в політиці. Біда не лише в тому, що українська еліта не здатна до консенсусу на генетичному рівні. Довічному устремлінню до гетьманства потурає чинне законодавство. З одного боку, нечіткість у розмежуванні повноважень Президента і Прем’єрміністра призводить до перетягування булави, з іншого – вибори за партійними списками надають повновладність політсилам.

Зустрічі в дорозі

По дрова

киру за пояс, запалює згаслу самокрутку. – Не хочете мого тютюнцю? Я до папирос не привик. Як пішов бать-

ко на фронт, нас у матері два сини зосталося. Я – старший. На горищі батько тютюн сушив. Я знав, як з нього кури-

во робити. Ось від того часу і курю. Кажуть, це вредно. Согласний. Ось тільки я на здоров’я не жаліюся.

«Я розумію, що політичні лідери вже звикли до того, що вони поміщики, а депутати у них – кріпаки. Але це ненормальна ситуація. Треба обирати особистості, а не машини для голосування. Треба змінити систему виборів депутатів, увести відкриті партійні списки», – переконаний Литвин, що обстоює зміни до виборчого законодавства. Ще однією обов’язковою умовою нормалізації життя країни спікер вважає розмежування повноважень і відповідальності між Президентом та Прем’єром. Інакше і після президентських виборів між новими першими особами держави протистояння триватиме. «Ми вже не можемо жити напівтонами: президентськопарламентська республіка, парламентсько-президентська. Коли ми читаємо закон про Кабінет Міністрів, то у нас – парламентська республіка. Коли Конституцію – президентська. І хто б не прийшов до влади, усі будуть зайняті перетягуванням канату по-

вноважень», – застерігає Литвин. І третій великий пласт – реорганізація місцевого самоуправління. «Те, що відбувається в центрі, на рівні регіонів проявляється у гіпертрофованому вигляді. Сьогодні більшість голів обласних держадміністрацій не розмовляють з головами обласних рад, йде війна на рівні міста, району», – констатує спікер. У Голови Верховної Ради великі плани щодо вирішення наболілих проблем. Він налаштований рішуче, хоча праця з упорядкування українського законодавста видається сизифовою, і популістські бали на ній не заробиш. Але терпіння і досвіду Литвину не позичати – йому ще багато вдасться зробити. Олена СЛОБОДЯНЮК

Хоч прожив, правду вам сказати, – розохотився на розмову дід, – нелегко. Од батька ми і вісточки з фронту не діждалися. Після війни з молодшим братом Павлом в усьому помагали матері. Вона вже вдруге заміж не виходила. Нас жаліла. Боялася, що чужий чоловік обижатиме її дітей. – Я з армії в село вернувся. Тут і женився. Увесь вік у колгоспі робив. Що нажили всім селом, прахом пішло. Тепер кожен сам по собі. – Мої діти, – продовжує дідусь Микола, – дві дочки Ліда і Лєна у Щорсі робили. Вже на пенсію повиходили. У селі живуть. У Люди корова є. Бува й нам із бабою молочко носить. І онуки нас не забувають. Навідують. Уже і правнуки є. Так що недаром я прожив життя, – гасить самокрутку дід і знову береться за роботу. – Довго на цьому лузі води стоять, – махає рукою в бік річки. – У дитинстві в невеличких болітцях ми рибу корзинами ловили. – Як це? – не віримо. – Вибираємо місця на мілині, куди запливає

карась, щучка і в’юн попадалися. Черпаємо корзиною і є риба. – А тепер, – кривиться дід, – усе вже не те. І на лузі трави не такі густі, і лози де-не-де кущиками, і риби катма. Хіба в річці. Та і де взятися живому, коли стільки сміття вивозиться! Воно ж із снігом і дощем у долини пливе. Що за народ пішов, сам себе труїть? Дід не вперше обіч дороги заготовляє дрова. – Вісім підвід привіз за осінь, на зиму хватило, – каже. – Ось ці підсохнуть, – кидає погляд на купу лози, – горітимуть – аж тріщатимуть. Ми все життя лозою топимо. Газу так і не діждалися. Та мені вже він і не треба. Може, молодші проведуть. Дак, кажуть, дорого. Ви вже, звиняйте, мені їхати треба. Марія тривожитись буде. Післяобід, може, ще встигну ходку зробити. «Привітний, роботящий дідусь», – думалося легко, та ступалося важко поміж куп сміття обіч дороги. Чому так у житті буває: добро і зло однією дорогою ходять?

P.S. За результатами виборів до місцевих рад, які пройшли 15 березня, 36% посад, що обиралися, посіли представники Блоку Литвина. Литвинівці перемогли на виборах міського голови та 29 голів сільських рад.

Микола БУДЛЯНСЬКИЙ Фото Миколи ТИЩЕНКА Щорський район

№ 31 (27862) 21 березня 2009 року

Підприємливість

Поради психолога

Як

Не кожен учений на хліб печений П

ередбачливі люди живуть у Новгороді-Сіверському. І хазяйновиті. Три роки тому слово «криза» ще не снилося і в жахному сні, а в основі прогресивних змін у сільській місцевості великими буквами була написана газифікація. І все ж у лісистих краях замислювалися: чи варто від добра – іншого добра шукати? Тобто, від доступних і дешевих дровець на дороге голубе паливо переходити? Таке ж питання виникло і в стінах невеличкого, але такого потрібного підприємства – хлібозаводу Новгород-Сіверської районної спілки споживчої кооперації. Конкуренти з Києва, Чернігова, Шостки та Семенівки, як мовиться, на п’яти наступали, навперебій пропонуючи населенню свою продукцію. Тож треба було крутитися. З районного бюджету справно виділялися дотації. Та збитків вони не перекривали. Що лишалося робити? Почали рахувати і дійшли логічного висновку: економити слід на затратах. Тож від газу відмовилися, перевели печі на дрова. – У нас лісовий район, є свій місцевий держлісгосп, тому обрізків вистачає, – розповів перший заступник голови райдержадміністрації Іван Гавриленко. – Тому, коли хлібозавод почав їх використовувати як паливо, це дало біля 100 тисяч гривень економії. Втім, не з усіма затратами можна було боротися. Адже конкуренти – малі підприємці – привозять товар у кращому випадку на центральну садибу, де більше народу і, певна річ, більший товарообіг. Але ж у районі до 30-ти відсотків віддалених населених пунктів з чисельністю від 5-ти до 20-ти чоловік. Туди приватники не їдуть: і по бездоріжжю добиратися не хочеться, і

зрозуміло, що така торгівля буде збитковою, бо зо два десятки хлібин та трохи інших продовольчих товарів не перекриють затрати на паливно-мастильні матеріали. А машини хлібозаводу у будь-яку пору року, в будь-яку погоду, їдуть до усіх своїх, хай і нечисленних в окремих селах та хуторах, споживачів: людей без хліба не залишиш. Тим більше, що у глибинці мешкають переважно старики, яким уже буває не під силу не те що хлібину, а й коржа замісити. Найвіддаленіша точка – село Мурав’ї – за 45 кілометрів від райцентру. Тож у кінці року порахували результат: все одно є збитки. І всі вони позначаються на кошторисі буханця. Що робити? Ціну на хліб не піднімеш, бо люди перекинуться до конкурентів. – І тут знайшовся орендатор – ТОВ НС «Енергія» на чолі з Олесею Ємець, – продовжує розповідь Іван Іванович. – З райспоживспілкою було укладено угоду, а завод почав нарощувати потужності. До 18 найменувань розширився асортимент хлібобулочних виробів, підвищилася їх якість. А ціни лишилися минулорічні, хоч привозний хліб деяких виробників нині уже на 10-15 копійок дорожчий. …На хлібозаводі витав солодкий дух свіжої випічки. – З приходом нових господарів на підприємстві збільшилася кількість робочих місць, – повідала директор хлібозаводу Тамара Зозуля. – На всіх етапах виробництва нині працює 35 чоловік. Удвічі зросли обсяги нашої продукції, щодоби випікаємо 63 тонни хліба та хлібобулочних виробів. На великому столі симпатичні усміхнені жіночки проворно місили кругленькі палянички – по 2 зразу, аж борошно

пережити кризу

Змінний майстер Ольга Жительна в повітря здіймалося. Буквально за 10 хвилин були заповнені усі полиці великого контейнеру. Саме так – з гарним настроєм з давніхдавен заведено в українців вчиняти, вимішувати та пекти хліб. Тоді добра енергетика перейде кожному, хто його куштуватиме. – А які смачні і красиві короваї тут ліплять, – зауважив мимохідь Іван Іванович. – І молодятам на щастя-долю, і на різні урочисті заходи. Що ж, правду говорить народна мудрість: не кожен учений на хліб печений. Хоч ці слова більше, напевне, стосуються споживачів, однак і спекти окрасу столу треба зуміти. Та й не просто спекти, а так, щоб було вигідно – і виробникам, і покупцям. А ще щоб смачно було, щоб смагляві паляниці самі з прилавка у руки просилися – так, як у Новгороді-Сіверському, де місцева випічка з кожним днем набуває все більшої популярності. Євдокія ТЮТЮННИК Фото автора м. Новгород-Сіверський

Цікаво

Солодощі, які можна їсти і під час посту Великий піст 2009 року почався 2 березня. Згідно з церковними канонами, впродовж усього посту не дозволено споживати м’ясну, молочну їжу та яйця. Не позаздриш і любителям солодощів. Але не цього року… Компанія «КОНТІ» вперше представляє серію продукції для тих, хто постує, під торговою маркою «Пісні солодощі». Дизайн теж символічний – у старослов’янському стилі. Це помадні цукерки «Пісні солодощі» – зі смаком полуниці та ванілі, карамель – зі смаком вишні, цукрове печиво «Пісне». Крім того, компанія пропонує тим, хто утримується від скоромного, продукцію зі свого традиційного асортименту: натуральний чорний шоколад «Dolci» від ТМ «AMOUR», «AMOUR-CARRE» (три різновиди чорного шоколаду), фруктовий мармелад «Смак

літа», горіхи в шоколаді, інше. Вони не мають жирів тваринного походження. Помадні цукерки та карамель із серії «Пісні солодощі» виготовляють із цукру, патоки і фруктового пюре. Печиво – з борошна, цукру, сиропу, олії, соди, солі, ванілі. Чорний шоколад – на основі какао-масла, мармелад – фруктового пюре. Ні за харчовою цінністю, ні за високими смаковими якостями пісні вироби не відрізняються від традиційних. До того ж православна церква дала добро на споживання цих солодощів під час посту. Натуральні компоненти гарантують 100-відсоткову користь для організму. Уся продукція компанії не містить генномодифікованих організмів, що підтверджує знак «Без ГМО» на упаковці.

Криза, про яку так багато говорять, існує передусім у нашій свідомості. Для того, щоб знизити негативний вплив кризових явищ на наше життя, варто скористатися порадами Юрія АКИМЕНКА, заступника директора Соціальнопсихологічного Центру м. Славутича, кандидата психологічних наук: 1. Пам’ятайте, що навколо є близькі люди, які допоможуть пережити труднощі. 2. У деяких ситуаціях доречно звернутися за допомогою до відповідних фахівців (психологів, соціальних працівників, юристів). 3. Залишайтеся оптимістом. Криза обов’язково мине. Кожну ситуацію можна трактувати як з негативної, так і з позитивної точки зору. Тому замість «наполовину порожня склянка» кажіть «наполовину повна склянка». 4. Кожен день людини наповнений маленькими радощами. Комусь для гарного настрою достатньо сонячної погоди, комусь – можливості спілкуватися з друзями чи праці на присадібній ділянці. Навчіться помічати маленькі радощі, у тому числі ті, які не пов’язані з наявністю матеріальних ресурсів. 5. У житті, як правило, є ситуації, набагато складніші за ту, яка виникла у Вас, тому будьте впевнені, що подолаєте тимчасові труднощі. 6. Скоригуйте життєві плани (якщо у Вас вони сформульовані) відповідно до ситуації. Якщо у Вас їх немає – поставте перед собою мету і поступово досягайте наміченого. 7. Дії – найкраща відповідь кризовій ситуації. Менше переживайте, більше дійте у відповідності до поставлених планів. 8. Уникайте масованої негативної інформації, якою насичені сучасні ЗМІ. Навчіться відрізняти факти від пропаганди і об’єктивно оцінюйте інформаційні повідомлення. Користуйтеся альтернативними джерелами інформації. 9. Намагайтеся ставитися до проблем з гумором. 10. Закохайтеся! Позитивні емоції, викликані коханням, найкращій засіб подолати тимчасові труднощі.

® Виклики до суду Новозаводський районний суд м. Чернігова повідомляє, що розгляд цивільної справи за позовом ВАТ «Укртелеком» до Власенка Ігоря Борисовича відкладено на 1 квітня 2009 р. на 11 год., розгляд цивільної справи за позовом ВАТ «Укртелеком» до Мартиніної Надії Володимирівни відкладено на 1 квітня 2009 року на 12 год., під головуванням судді Гордійко Ю. Г., у приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17, каб. 18. Для участі у справі як відповідачі викликаються Власенко Ігор Борисович (останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, пр-т Перемоги, 52/29), Мартиніна Надія Володимирівна (останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, вул. Десняка, 57). Одночасно повідомляємо, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідачі вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи, тому у разі неповідомлення про причини неявки Власенка Ігоря Борисовича, Мартиніної Надії Володимирівни, повідомлених належним чином, або причину буде визнано судом неповажною, суд вирішить справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Новозаводський районний суд м. Чернігова повідомляє, що розгляд цивільної справи за позовом Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» до Нагдасьова Станіслава Володимировича про стягнення коштів за обслуговування платіжної картки призначено на 26 березня 2009 р. на 14 год. 10 хв. Справу буде розглянуто у приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17, під головуванням судді Філатової Л.Б. (каб.13). Для участі у справі як відповідач викликається Нагдасьов Станіслав Володимирович, 26.05.1981 року народження (останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, вул. Елеваторна, 8-А, кв. 86). Одночасно повідомляємо, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи, тому у разі неповідомлення про причини неявки, або якщо причину буде визнано судом неповажною, суд вирішить справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Чернігівський районний суд у порядку частини 9 статті 74 ЦПК України викликає в судове засідання 27 березня 2009 року на 12 годину відповідачів Косовець Ірину Володимирівну, яка зареєстрована: провулок Шкільний, буд. 6, с. Количівка Чернігівського району, та Калюжного Андрія Васильовича, який зареєстрований: вул. Київська, буд. 6, кв. 2, м. Чернігів, по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором. Судове засідання відбудеться у приміщенні суду за адресою: м. Чернігів Чернігівської області, вул. Воровського, 4, під головуванням судді Майборода С.М. Одночасно повідомляємо, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідачі вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи, тому у разі неповідомлення про причини неявки Косовець І.В., Калюжного А.В., повідомлених належним чином, або якщо причину буде визнано судом неповажною, справу буде розглянуто за їх відсутності на підставі наявних даних чи доказів

ВАТ «Чернігівський хлібокомбінат» у газеті «Деснянська правда» (№24 від 05.03.2009 р.) повідомляло про проведення чергових загальних зборів акціонерів з визначеним порядком денним. Додатково повідомляємо таку інформацію: Основні показники фінансово-господарської діяльності Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський хлібокомбінат» за 2008 рік Найменування показника Усього активів Основні засоби Довгострокові фінансові інвестиції Запаси Сумарна дебіторська заборгованість Грошові кошти та їх еквіваленти Власний капітал Статутний капітал Нерозподілений прибуток Довгострокові зобов’язання Поточні зобов’язання Чистий прибуток (збиток) Середньорічна кількість акцій (штук) Чисельність працівників на кінець періоду (осіб)

Період звітний попередній 18771 19954,4 5266 5302,9 2 1,9 2841 2416,2 7898 10006,8 963 673,4 8466 9796,9 5000 5000 2064 3394,9 232 3085,4 9997 7115,9 -1331 414,6 20000000 20000000 541

523

Правління

Література і музика

№ 31 (27862) 21 березня 2009 року

І Письменник, і Людина з великої літери

Юрію Мушкетику – 80

Ім’я Юрія Мушкетика відоме багатьом шанувальникам літератури. Великою популярністю серед читачів користуються його романи «Жорстоке милосердя», «Віхола», «Позиція», «Рубіж», «Яса», «Біла тінь», повісті «Біль», «Старий у задумі», «Обвал», «Жовтий цвіт кульбаби» та багатобагато інших. Вивчають у школі оповідання Юрія Мушкетика «Суд».

вори Мушкетика приваблюють гостротою порушених у них проблем, високою художньою майстерністю. Художньо-дослідницькі пласти творчості Юрія Мушкетика надзвичайно широкі і глибокі. З кожним новим твором Юрій Михайлович поглиблював психологічноаналітичні тенденції, проявляв більше уваги до особистості, розвивав гуманістичні засади. Твори нашого земляка, а народився він у селі Вертіївка Ніжинського району, сильні тим, що він пише про пережите, про побачене і обмислене ним, про те, що близьке людям і хвилює їх. Дитя війни, він правдиво змальовує долі своїх земляків. Пригадується епізод, коли Юрій Михайлович виступав перед косарями в селі Андріївка Чернігівського району. Багато хто сприймав його спочатку як незнайомця, та коли він згадав про Івана Півторака, який пройшов через пекло війни і повернувся додому, люди заворушилися: виявляється вони читали цей роман і вже дивилися на Юрія Мушкетика, як на старого друга. Юрій Михайлович вважає повість «Біль» одним з кращих

своїх творів. І це справді так. Її головний персонаж Микола, колись на фронті оступився, через нього потрапили в скруту друзі. І тепер все життя він судить сам себе, судить судом власного сумління. А роман «Біла тінь» ставить проблеми добра і зла, буття і смерті, морального самоудосконалення і деградації людини. На все життя запам’ятовується оте антич не, а згодом вже й мушкетівське – ні на кого не одягнути «чорного плаща». Юрій Мушкетик – автор низки історичних творів. За повістю «Семен Палій» пішли романи «Гайдамаки», «Яса», «Гетьманський скарб» та інші. Додамо, що навряд чи хто з українських письменників знає козаччину так, як Юрій Мушкетик. Він докладно розповість не тільки про кожного гетьмана, а й про полковників, хорунжих, рядових козаків. До теми гайдамаччини Юрій Михайлович повертався не один раз, бо намагається в розповідях про минуле порушити питання сьогодення, закликає українців відчути себе українцями, як зіницю ока, берегти рідну землю.

Є у Мушкетика ще одна велика пристрасть – писати про древню Грецію і Рим. До речі, й ці твори звучать актуально, ніби всі події давнини відбуваються сьогодні. Проблеми духовності, людських цінностей, самооцінок тощо піднімає він у циклі творів про літературу та мистецтво. З цього погляду цікава повість «Жовтий цвіт кульбаби», у якій йдеться про Гоголя і Кукольника. Перераховувати твори Юрія Мушкетика невдячна справа – їх дуже й дуже багато. Адже він – автор численних новел, з-поміж яких немало справжніх перлин. Варто згадати новели «Диявол не спить», «Солодке життя Оникія Зайця», «Суд» та інші. Можна тільки дивуватися невтомності автора, який після шедевру «На брата брат», створив цікаві романи «У пастці», «Плацдарм». Перший роман – про сучасність з її бандитськими проявами, другий – про тяжкі випробування воїнів під час другої світової війни. В одній з розмов Юрій Михайлович сказав, що всі його персонажі – це він сам. І герої, і відступники. Хотілося б дещо уточнити цю сміливу формулу: Бог

дав йому вміння сконцентрувати в собі відчуття і розуміння всієї гами людського характеру. Це, звичайно, і робить творчу палітру земляка щедрою і розмаїтою. Маючи Велике серце, яке вміщує тисячі почуттів, письменник має і широкий розум, і неабияку спостережливість. Знання життя, знову ж таки підкреслимо, дала йому Чернігівщина. Довелося бути свідком того, як Юрій Михайлович називав десятки птахів, детально розповідаючи про забарвлення пташиного пір’я та інші пташині ознаки. Знає він і назви десятків дерев, кущів, квітів. На противагу багатьом літераторам, які користуються енциклопедичними довідниками, бо насправді не знають ні флори, ні фауни, він все, як кажуть, помацав своїми руками. Спілкування з людьми завжди приносило Мушкетику щастя, незважаючи на те, чи це люди добрі, чи злі. Він любить життя таким, яким воно є насправді. І в цьому – один з його літературних козирів. Вражає чесність письменника. Не лише в творчості, а й в простих житейських ситуаціях. Якось він побував у Сполучених Штатах Америки. До цього

цю країну відвідало багато колег. Сердобольні земляки не шкодували для жертв Чорнобиля гонорарів. Зустрічі організовували часто, платили добре. Юрій Михайлович приїхав, коли хвиля довіри до «страждальців» впала. Але він попрацював плідно і отримав близько 20 тисяч доларів. Коли його літак приземлився в Борисполі, Юрій Михайлович одразу ж поїхав до Спілки письменників. Сів за стіл у бухгалтерії і до копієчки передав гроші у фонд Спілки. Це, на жаль, не викликало захоплення, прагнення наслідувати метра і було сприйняте як чергове мушкетівське дивацтво. Зрозуміло, що така потужна постать, як Юрій Мушкетик, більш-менш пристойно поцінована. Він – лауреат Шевченківської премії, державної премії СРСР, молодіжної – імені Миколи Островського, десятків інших премій та відзнак. Та однією з найдорожчих наш земляк вважає Чернігівську премію імені Михайла Коцюбинського. Отже, Юрій Михайлович і Письменник, і Людина з великої літери. Роман СЛАВКО

Диригенти

Маестро Балін Майже половину свого довгого змістовного, творчо насиченого життя Юхим Сергійович Балін прожив у Чернігові, залишивши про себе пам’ять доброї, розумної, інтелектуальної людини.

ародився Юхим Балін 18 грудня 1907 року в передмісті Проскурова (нині обласного центру України м. Хмельницького) в незаможній єврейській родині, де серед багатьох дітей був найстаршим. Свою музичну кар’єру розпочав червоноармійцемдобровольцем у полковому оркестрі, що відіграло велику роль в його подальшій долі. На початку тридцятих років минулого сторіччя навчався і успішно закінчив трирічні курси військових капельмейстерів при Московській Військовій академії імені М.В. Фрунзе. Диригентському мистецтву обдарованого курсанта

вчив сам генерал військової музики, тодішній начальник Головної інспекції оркестрів Червоної Армії, заслужений діяч мистецтв Російської Федерації С.О. Чернецький. А ось подальшу армійську службу йому довелося багато років проходити далеко від Москви у невеликих військових гарнізонах Сибіру та Далекого Сходу, хоча диригентського таланту вистачало для того, щоб працювати з військовими оркестрами в центральних округах і гарнізонах і, без перебільшення кажучи, навіть, у самій столиці. Велику Вітчизняну війну старший лейтенант Балін зустрів у Молдавії під Кишиневом військовим капельмейстером бойового танкового полку. До першої урядової нагороди під час війни Юхима Баліна було представлено за вміле командування підрозділом військових музикантів з охорони та збереження вагону з майном військової частини під час відступу.

Разом з оркестром, «Трудно, как по льду», як співається у знайомій до болю пісні Юрія Гуляєва «Воспоминание о полковом оркестре», він пройшов через війну. І де б йому не доводилося служити, і з якими оркестрами він би не працював, як під час війни, так і в мирні дні – завжди і всюди демонстрував високі зразки військово-диригентської майстерності. У 1951 році було сформовано Чернігівське військове авіаційне училище льотчиків. Оркестр цього військово-авіаційного закладу довірили очолити вже на той час досвідченому військовому диригенту, активному учаснику Великої Вітчизняної війни, кавалеру багатьох орденів і медалей майору Баліну. І він зумів за дуже короткий час у важких матеріально-побутових умовах тих років створити дієздатний військовооркестровий колектив. Після 32-річної військової служби у 1955 році Юхим Балін звільнився з кадрів Збройних Сил у запас, став-

ши, таким чином, військовим пенсіонером у віці 48-ми років. З цього часу починається його результативна, копітка, наполеглива, натхненна робота із цивільними духовими оркестрами. Тринадцять років він очолював духовий оркестр міського парку культури і відпочинку. Цей колектив під його керівництвом в середині 60-х років мав за честь виступити з цікавою програмою на Республіканському телебаченні в Києві. Багато років Юхим Балін працював художнім керівником і головним диригентом обласних курсів з підготовки керівників самодіяльних духових оркестрів. Багатогранною була і його діяльність як керівника дитячого духового оркестру Палацу культури хіміків, який вважався одним з кращих дитячих музичних колективів такого плану в Україні. В оркестрах під керівництвом Баліна свого часу грали полковник у відставці, заслужений артист Росії, професор, головний диригент Державного духового орке-

У колі рідних і колег. Юхим Балін другий зліва у першому ряду

стру Російської Федерації Анатолій Уманець, заслужені працівники культури України – старший викладач музичного училища імені Ревуцького Володимир Соломаха, викладач музичної школи №2 і художній керівник зразкового дитячого ансамблю ударних інструментів «Поліські дзвіночки» Юрій Карпенко, музичний керівник естрадного оркестру «Меридіан» міського Палацу культури Володимир Савенко. У духових балінських оркестрах у молоді роки солістами працювали кларнетист, колишній завідуючий відділом духових інструментів музичного училища ім. Л. Ревуцького незабутній Олександр Качан та тромбоніст-баритоніст, колишній головний диригент Чернігівського облмуздрамтеатру ім. Т. Шевченка Володимир Заславський.

У виконанні оркестрів під орудою Юхима Баліна прекрасно звучали марші С.Чернецького, М.ІвановаРадкевича, М.Рунова, старовінні марші і вальси, фрагменти з популярних творів П. Чайковського, «Святкова увертюра» Д. Шостаковича, увертюра до опери М. Лисенка «Тарас Бульба», перша частина П’ятої симфонії Л. Бетховена, багато інших творів – від пісні і маршу, танго і фокстроту до шедеврів класичної й легкої музики вітчизняних та зарубіжних композиторів. Юхим Сергійович Балін прожив довге (91 рік) життя, на шляху якого були не тільки троянди, але й колючки. Його сьогодні нема серед нас. А музика звучить! Ной МАЛІСОВ, ветеран військовооркестрової служби

Культура

№ 31 (27862) 21 березня 2009 року

23 березня – Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва

Несуть у світ гармонію й добро

Сергій МОЙСІЄНКО, начальник управління культури і туризму облдержадміністрації же дев’ятий рік поспіль відзначається Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва, який було впроваджено до переліку інших професійних свят Указом Президента України у березні 2000 року. Це стало черговим свідченням того, як високо оцінений внесок працівників культури та аматорів народного мистецтва у відродження української національної культури, збереження і примноження здобутків народу. Наша культура багато робить для того, щоб народ не губив духовних точок опори, щоб не збідніла палітра його духовності. Робить наперекір труднощам і похмурим прогнозам песимістів. Сьогодні я хочу сказати слова вдячності п’яти тисячам скромних і самовідданих людей, які взялися за цю велику, важливу справу не заради нагород і почесних звань, а за покликом сумління і громадянського обов’язку. Дякуючи їх творчому неспокою та громадському сподвижництву, професійна та аматорська культура рясно вродила вагомими духовними здобутками. Це вони подарували мешканцям та гостям нашого краю яскраві і неповторні культурно-мистецькі заходи: міжнародні фестивалі «Слов’янські театральні зустрічі», «Грудневі театральні вечори», фестиваль-конкурс молодих виконавців естрадної пісні та сучасного танцю «СіверТон», фольклорний фестиваль національних культур «Поліське коло», всеукраїнські літературномистецькі свята «Седнівська осінь», «Качанівські музи», Всеукраїнський фестиваль жіночої творчості ім. М.Заньковецької та багато інших. Торік уперше пройшов відкритий фестиваль традиційної слов’янської культури та бойових єдиноборств «Київська Русь».

Безмежний потенціал нашого народу демонструють аматори народної творчості у творчих звітах районів та міст області, які щорічно відбуваються на сценах районних та міських будинків культури. Свідченням високого професіоналізму наших митців є той факт, що 148 аматорських колективів мають почесне звання «народний», «зразковий», а колективи обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм – симфонічний оркестр «Філармонія», ансамбль пісні і танцю «Сіверські клейноди», камерний хор Дмитра Бортнянського – здобули статус «академічний». За ініціативою управління культури і туризму та сприяння облдержадміністрації збільшені стипендії творчій молоді, членам обласних відділень національних творчих спілок, працівникам культури і мистецтв, які мають звання «народний». Встановлено обласні премії ім. Михайла Коцюбинського та Василя Полевика, якими відзначаються досягнення і самовідданість творчих людей у сферах літератури, мистецтва, етнографії, фольклору, пов’язані з Чернігівщиною. Сьогодні ми маємо позитивні тенденції у збереженні єдиного бібліотечно-інформаційного простору області, забезпеченні доступу користувачів до інформаційних ресурсів. Постійно зростають обсяги надходжень книг до бібліотечних фондів, які становлять понад 10,5 млн. примірників. Лише за рахунок надання платних послуг бібліотеками придбано в минулому році біля 15 тис. примірників книг. За кількістю ж музеїв Чернігівщина посідає одне з провідних місць серед регіонів країни – в області працюють 28 державних музеїв. Нещодавно з метою відродження і збереження пам’яток культурної спадщини та історичних населених місць у сели-

щі Любеч Ріпкинського району створено історико-археологічний музейний комплекс «Древній Любеч». До 300-річчя героїчної оборони Батурина відбудовано комплекс об’єктів цитаделі Батуринської фортеці. Загальнодержавне значення має також відкриття ще одного осередку культури і духовності – Меморіального комплексу «Пам’яті Героїв Крут», діяльність якого слугуватиме відновленню історичної правди, формуванню традицій вшанування героївпатріотів України та її Збройних Сил. Забезпеченню фахового та освітнього рівня працівників галузі сприяє діяльність Чернігівського факультету Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв, де навчається 130 студентів, в тому числі 57 – за рахунок місцевих бюджетів. Щорічно за рахунок обласного бюджету підвищують свою кваліфікацію 500 працівників закладів культури. Одним із пріоритетних напрямків нашої діяльності є створення позитивного іміджу Чернігівщини, як туристичного регіону. Розроблений та постійно оновлюється Інтернетсайт туристичного спрямування, два туристичні маршрути по області беруть участь у Всеукраїнській акції «Сім чудесних туристичних маршрутів України» і мають непогані шанси увійти до сімки переможців. На завершальному етапі випуск трьох відеофільмів про туристичний потенціал Чернігівщини, на черзі – відеофільм про сільський зелений туризм. Готується до випуску туристичний путівник «Чернігівщина туристична» серії «Україна запрошує». З кожним роком поліпшується стан матеріально-технічного забезпечення закладів культури. Поряд з цим, наша галузь вимагає постійної уваги з боку держави. Прийняття Закону

Ансамбль бандуристів „Соколики” Чернігівської дитячої музичної школи №1 ім. С.Вільконського

України «Про культуру» суттєво поліпшить правові умови функціонування культурномистецької сфери, сприятиме збереженню і розвитку базової мережі закладів культури, розширенню і забезпеченню соціальних гарантій їх працівників.

Нашій громаді потрібна культура, звернена до майбутнього, але укорінена в могутній традиції. Хай вона буде відкритою й доступною кожному. Вірю, що професіоналізм та душевність наших працівників будуть успішно на це працювати.

Академічний камерний хор ім. Дмитра Бортнянського обласного філармонійного центру фестивалів і концертних програм

«Поезії вічна краса»

ьогодні шанувальники поетичного слова відзначають Всесвітній день поезії. За ухвалою 30-ї сесії ЮНЕСКО 1999 року, його вперше відзначили 21 березня 2000 року. Поезія завжди користувалася в суспільстві великою

Академічний ансамбль пісні і танцю «Сіверські клейноди» обласного філармонійного центру фестивалів і концертних програм

пошаною, навіть впливала на самосвідомість нації. Наприкінці ХХ ст. цікавість до поезії помітно зменшилася. Політизована свідомість читачів, мабуть, потребує не духовності, а політичних баталій, реалізації кар’єрних планів.

Але ж в Україні і нашому місті є люди, котрі не байдужі до поезії, до віршів, які зігрівають серця, викликають насолоду, зворушують до сліз. Шанувальників поетичного слова запрошує в гості обласна бібліотека для юна-

цтва на виставку «Поезії вічна краса». Тут представлені поетичні збірки поетів XVIII-XX століть. Серед ювілярів українського поетичного цеху – Степан Руданський, Дмитро Павличко, Богдан-Ігор Антонич, Олена Пчілка, Михайло Драй-Хмара. Не може не хвилювати геніальна поезія Олександра

Пушкіна і Анни Ахматової, німецького поета Йоганна Гете, грузина Іраклія Абашидзе. Кожна книга, представлена на виставці, – це особливий, таємничий світ його творців. Як написала колись Ліна Костенко: «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі». Наталія КОНОВАЛОВА

№ 31 (27862) 21 березня 2009 року

21 березня – 120 років від дня народження всесвітньо відомого майстра бандур і бандуриста Олександра Корнієвського

Страдіварі, але Корнієвський! Якби його шанували тоді, як тепер!.. На 120-річчя видатного кобзаря в Корюківці – цілий фестиваль бандуристів. Багато літ його дні народження і ювілеї були більш ніж скромні. Син Олександр з невісткою відчиняли хвіртку. Здалеку ще один син – Леонід телеграми слав. Дружина Марія зав’язувала святкову хустину і ставила на стіл вишнівку. Клен під вікнами вітав, діждавши весни. З нього могло б вийти десяток бандур, але Корнієвський жалів дерево, свою радість. Улітку під ним прохолода, листя дощ не пропускає, пташки співають… Жити б і жити!.. І.

Доля подарувала Олександру Самійловичу Корнієвському 99 літ. – Усе моє життя із семи років у праці, – писав він. – Не було в мене ні празників, ні вихідних… Талант без труда ніщо. Коли він творив, здавалося, нічого іншого в світі не існує, крім бандури. Добу міг не виходити з майстерні. Творча робота – то рай, то пекло. Якщо вдавалося – душа співала, щось не так – місця не знаходив. Але ніколи не опускалися руки. Ще в дитинстві в с. Данилівка Сосницького повіту (тепер Менський район) Сашко Корнієвський, хлопчина з козацького роду, намагався зробити скрипку. Грати він уже умів – навчився в сільського музики – дядька Михайла. Разом з ним ходив по селах, грав на весіллях і вечорницях, запам’ятовував нові пісні й мелодії, зустрічався зі сліпими кобзарями і просив дати кобзу хоч потримати… – Віддам тебе, сину, в ремісниче училище, будеш столярувати, може, щось путнє змайструєш, – казав батько. Він бачив, як хлопець не по-дитячому зацікавився народними музичними інструментами і пробував їх робити. Сашко був щасливий. У вільний після занять час йому дозволили працювати в майстерні – дуже хотів хлопець зробити справжню скрипку. І вона вийшла! У травні 1906-го року він зробив уже першу бандуру. Її замовив для директора училища сліпий кобзар із Волосківців Терентій Пархоменко. Хто б її зміг змайструвати, як не Олександр Корнієвський. Він вважався найздібнішим учнем. Нот Сашко, на жаль, не знав, тож записував стрій кобзи власними позначками. Міряв глибину корпуса Терешкової бандури, виготовленого з цілого шматка деревини, вивчав, як зроблені дека, приструнок. Інструмент творив залюбки. Його кобза відрізнялася від кобзи Пархоменка акуратністю, чистотою шліфування і полірування. По-новому озвалися шість бунтів і шістнадцять приструнків, начеплених і налаштованих з великим старанням. Замовник був вельми задоволений.

ІІ. Творити бандури – непроста річ. Траплялося, виготовляв одну роками. За життя – 180. Під номером 154 в Олександра Самійловича виявилось аж дві бандури. Одна з них – на замовлення Максима Рильського. Та, на жаль, не потрапила до його рук через невблаганну недугу і смерть.

І кобзарям, і знаним людям світу робив бандури український Страдіварі. Його неперевершеними інструментами зацікавилися Михайло Коцюбинський і Фідель Кастро. Бандури везли по світу… Варто було виготовити першу бандуру для сліпого Пархоменка – і пішло-пішло!.. Другу й третю юний Корнієвський робив на замовлення українського композитора Миколи Лисенка, який мав на меті відкрити в організованій ним музичній школі клас бандури. Молодий майстер творив їх по-своєму: трохи видовжив корпус, дерев’яні кілки замінив металевими, гарнішими стали приструнки, оздоблення. Ці інструменти похвалив композитор і заплатив хлопцю чотири карбованці. На той час це були великі гроші. Далі Олександр поставив собі за мету навчитися добре грати на бандурі, досконало оволодіти музичною грамотою. Багато йому дали зустрічі з відомими в народі бандуристами-лірниками Петром Ткаченком і Василем Потапенком.

Вони дзвеніли сріблом в руках учнів музичної школи Миколи Лисенка, артистів першої української капели бандуристів, виконавця «Запорізького маршу» Євгена Адамцевича, керівника кобзарської капели Українського радіо Андрія Бобира, кобзаря із Тарасової гори в Каневі Олексія Чуприни. Слухач кобзарських курсів у музично-хоровому това-

У Глухові, під час військової служби, рядовий Олександр Корнієвський познайомився зі студентом педінституту Олександром Довженком і влаштовував концерти. Бандуру привезла йому молода дружина Євфросинія, і він грав годинами в парку, де збиралося багато людей. У Корюківці, куди Корнієвський переїхав у 1917-му році, у нього була чудова майстерня. І хоч працював столяром на цукровому заводі, вдома, у своїй робочій кімнаті, йому було затишніше. Створення бандур дуже захопило його. Він не «ліпив» їх буденно й одноманітно. Кожна була неповторна. Олександр зробив висновок, що діапазон кобзи малий, а тому вдосконалив його, набагато розширивши. Його винахідливість була справді революційною. До нього кобзи робили з верби, а він використовував горіх, клен, явір, березу. Як на таких бандурах було не грати!

ристві Віктор Лісовіл на бандурі Корнієвського №154 з позначкою наосліп заграв «Наливайте, браття…» І пісня полинула в світ. За бандурами приїздили навіть моряки з Далекого Сходу. В його майстерні народжувалися скрипки і ліри, арфи і цимбали, мандоліни й балалайки. Усе вмів! Але… Про трагічний період у своєму житті Олександр Самійлович згадував так: – 15 серпня 1937 року я повернувся додому з відбірними, фугованими дощечками й мотками струн. Ліг спати на горищі, де обладнав собі літню кімнату. Не спалось… Визираю у віконце, бачу: до хати підходять чотири чоловіки у формі НКВС. Я міг би втекти, але подумав: це безрозсудно… Забрали всі листи. Вилучили фотографії, бронзову медаль, якою відзначена моя бандура на Всеросійській кустарнопромисловій виставці 1913 року

в Києві. Мене в сорочці повели лише «на хвилинку» до слідчого… У листопаді 1937 року відправили до Сибіру на десять років – «за виготовлення крамольного національного інструмента». В ув’язненні за довгі десять років Олександр Самійлович змайстрував лише одну бандуру, щоб грати щодня людям. Потім ще десять літ йому не дозволяли повертатися до України. Він сумував, писав про це синам і друзям. Пережито багато. Репресований був його син Леонід, дружина згоріла під час корюківської трагедії, донька померла в голодному Ленінграді. У Корюківці, на початку 1967 року, Корнієвський, а йому було вже майже 78 літ, задумав зробити такий інструмент, який поєднував би в собі дві бандури і струнний акордеон. Він повинен був мати дванадцять тональностей, щоб можна було використати для супроводу бандурної гри. Олександра Самійловича відмовляли, але він не полишив свій задум: таки зробив цей дивний музичний інструмент й умовно назвав бандурою-арфою. «Бандуриною» його нарік один із київських кореспондентів. Майстер не заспокоювався. Нова модель бандурини перевершила попередню. Вона відрізнялася потужністю звучання, була вкрита емалевою фарбою кольору слонової кістки, мала штучні перестроювачі, демпферні педалі та бічні ручки для перенесення. А ще була загадкова червона запона. Цю бандурину придбало музи ч но -хорове товариство України в Києві. На жаль, технікою гри на диво-інструменті не оволодів ніхто. Чи бажання не було, чи тями?.. Зате бандури звучали не тільки в Україні – на Кубані, Далекому Сході, на Алтаї, в Криму і Казахстані, за далекими і близькими кордонами. Якось з Києва привезли двох американців подивитися на його бандури. Особливо їх вразила унікальна, за №154. Вони назвали Корнієвського великим майстром і говорили, що цей інструмент можна продати в Нью-Йорку на аукціоні за сто тисяч доларів. Не продав.

ІІІ. Олександр Самійлович був не лише великим майстром, а й неперевершеним кобзарем. Після заслання його концерти транслювалися по радіо, але це було далеко від України. Корнієвський грав на бандурі старим козацьким способом – не щипком, а ударом нігтя по струні. Він писав друзям на схилі літ з Корюківки: «Я ще можу помаленьку тупцювати ногами та грати на бандурі хоч один раз на тиждень, але вже й виконання не те, що було торік, техніка помітно знижується, та й з усього мого репертуару (160 творів) лишилося лише те, що ближче до душі, аніж для вправ. Це – вальс «Обірвані струни», «Берізка», «Неополітанські ночі», танці – «Падеспаже», «Венгерка» (нова і стара), «Чардаш», «Кучерява Катерина», «Козачок» (український), «Козачок» (запорозький), «Козачок» (Марка Кропивницького), «Лявониха», «Крижачок», «Полька

колгоспна», «Полька вербулька», «Сиріжка», «Полька Янка», «Субота», «Мазурка», «Марш», «Гопак», «Комаринська», «Марш Запорозький», опера «Запорожець за Дунаєм». Коли Олександру Самійловичу було за дев’яносто, до нього в Корюківку приїздив останній його учень – Василь Нечепа вчитися грі старим козацьким способом. Навчився і несе в світи його музику і слово, став лауреатом Шевченківської премії і народним артистом України. Якби не Василь Нечепа і письменник Микола Шудря, не вийшла б чудова книга «В рокотанні-риданні бандур». Нині готується друге, доповнене видання. Митцям дуже допомогла в написанні книги родина Корнієвських. Особливо невістка Олександра Самійловича – Діна Степанівна. Вийшла справжня кобзарська енциклопедія. На жаль її ніде не купиш. Малий тираж!..

IV. Яких людей він знав і які знали його! Олександр Самійлович Корнієвський подарував Україні не тільки музичні інструменти і гру на бандурі, а й збагатив знаннями, пам’яттю про багатьох кобзарів, лірників, мистецтвознавців. Завдяки його спогадам і листам до рідних, до М.П. Полотая, М.Т. Рильського, Б.М. Жеплинського, М.І. Єщенка, Д.П. Калібаби, В.М. Величка, І.А. Лисого, Р.П. Польового, О.Ф. Нирка та інших вже досліджено 120 імен. Він знав десятки кобзарів, а ми – одиниці. Корнієвський писав, що Терентій Пархоменко так грав «Гречаники», як ніхто зі старих і молодих кобзарів. До останніх днів свого життя мав добру пам’ять і згадував ще кобзарів: Василя Потапенка, Івана Панченка, Петра Ткаченка, Петра Бондаря, Левка Горба, Григорія Касьяна, Семена Власка… Він знав кобзарів не тільки Чернігівщини, а й України, переживав за їхню долю, жалкував, що бідність не дозволила багатьом піднятися до вершин мистецтва. Хто з нас чув про кобзаря Кирила Ємця з Мени?.. Він осліп після військової служби в Польщі. Купив бандуру в молодого Корнієвського у 1912 році за 8 карбованців. Олександр навчив його грати. В Ємця був голос, як у Шаляпіна. Та інші кобзарі накинулися на Кирила, мовляв, забирає у них хліб. Зі сльозами на очах хлопець повернув Корнієвському бандуру… Олександр Самійлович мріяв мати свій музей у власній хаті. Перебив Сибір. А потім чекав допомоги від знаючих людей, зібрав інструменти. Так і не здійснилася його мрія. У Корюківці є вулиця його імені, тільки чомусь зовсім не та, на якій він мешкав. Школі мистецтв присвоїли теж його ім’я. Він став почесним громадянином Корюківки. Звання присвоїли посмертно. Про кошти на новий пам’ятник на його могилі подбав депутат обласної ради Валерій Кокоть. Спасибі й Василю Нечепі – він піднімає всіх, щоб не забували Майстра й Кобзаря. Пам’ятаймо й далі! м. Корюківка

Зоя ШМАТОК

Світ навколо нас

№ 31 (27862) 21 березня 2009 року

кова ні

фі моди

Достовірно невідомо, яйце чи курка з’явилися раніше, та нині можна стверджувати, що майже всі продукти, які споживає сучасна людина, – це вже не яйце і не курка, не молоко і навіть не пшениця. Чому? Спробуємо розібратися.

генно

Підготував Олександр Божок

Генно модифіковані томати з’явилися на полицях британських супермаркетів у 1996 році (двома роками раніше інший сорт ГМ-томатів було отримано в США). Відомо, що в нашій країні ГМ-картопля розповсюдилася в дев’яності роки як експериментальна культура, та фактично дію отриманого з неї крохмалю випробували на нас з вами. Спрямовані зміни на генному рівні – закономірний розвиток ідеї селекції. Ще у минулому столітті селекціонери намагалися модифікувати розсаду чи насіння, щоб вони не хворіли, були витривалішими до природних негод. Наприклад, обробляючи жорстким опроміненням зерно пшениці, навчилися підвищуватити урожайність. Такі продукти ми вживали десятиліттями. Але після 1986 року вже боїмося їх їсти – радіоактивні... Та на відміну від масових методів генні зміни – процес більш контро льований і передбачуваний.

ГМ-організм – рослина чи тварина, утворюється в результаті заміни фрагмента ДНК. Науковці навчилися пересаджувати частки генів, наприклад, зі шпінату – свиням, а з риби – до моркви.

«Без консервантів!» – радіємо ми й купуємо, скажімо, кетчуп. Справді, їх там немає. Та читайте уважно: «містить генно модифікований крохмаль»... А хто гарантує, що й самі томати не ГМ? А інші супутні продукти?

Один з основних промислових методів отримання лимонної кислоти (Е-330) – зброжування цукру штамами бактерій Aspergillus niger. Бета-каротин, який наш організм переробляє на вітамін А, – також бактеріального походження.

Навіщо модифікують гени? Щоб вивести новий вид, стійкий до заморозків, який не боїться різних захворювань чи паразитів. Рослина не потребуватиме обробки гербіцидами чи іншою хімією, отже буде дешевшою і токсично безпечнішою. Якщо звичайна пшениця коштує близько 300 умовних одиниць за тонну, то модифікована – 40 (оскільки мало хто це знає, а на вигляд зерно однакове, нам його реалізують також по 300).

Майже всі молочні продукти мають чудові смакові якості й довго зберігаються завдяки спеціально модифікованим культурам бактерій.

Більшість вітчизняних селекційних станцій працюють з генно модифікованими сортами. Близько 80% сортів сої на планеті – генно модифіковані.

ГМО загрожують не стільки людині, скільки екосистемам. Уявіть, якщо з’явиться рослина, якій не страшний ані холод, ані будяки, ані хімія. Тоді вона може видушити всіх конкурентів, порушуючи природний баланс.

алякані генними мутантами? Пізно пити «Боржомі»! Та й чому ви боїтеся змінених організмів? І що означає «змінений»? Справжній томат – розміром трохи більший за виноград, а все інше – змінені людиною сорти, які не існують у дикій природі. Інакше, як через селекцію або генну модифікацію, смачний «Гігант» або «Волгоградський» не потраплять до вашого столу. До того ж, й природна пшениця має маленький колосок. Здебільшого страх викликаний нестачею знань та публікаціями у жовтій пресі. Але більшість чуток про жахливі експерименти на щурах, на щастя, не підтверджуються, а спростування цієї інформації друкують неохоче. Звичайно, дію нової їжі на наш організм потрібно досліджувати (тепер ми це розуміємо), відкидаючи небезпечну. Яку? В першу чергу таку, що не реагує на антибіотики: якщо ці організми розмножуватимуться у нашому тілі, як від них лікуватися? Та не менша загроза від потенційних алергенів. Припустимо, у вас немає алергії на картоплю, а, наприклад, на вид риби, геном якої її модифіковано – є. Тоді алергію викликає і ця картопля. Отже на товарі не завадило б ставити не тільки маркування ГМ-продуктів, а й чим їх модифіковано. Та, на жаль, в Україні маркування необов’язкове. Отже, смачного?

ТЕЛЕБАЧЕННЯ – ПІЗНАВАЛЬНІ ПРОГРАМИ Понедiлок, 23 березня

Вiвторок, 24 березня

07.00, 07.30, 15.00 Найзабавнiшi тварини планети 08.00, 16.00, 22.00, 04.00 Фiнiкс: швидка ветеринарна допомога 09.00 Рууд i його жуки 10.00 Порятунок тварин в Австралiї 10.30, 23.30 СОС дикої природи 11.00, 19.00, 01.00 Дика Європа 12.00 Дивнi пригоди в океанi 13.00 Прогулянки Джеффа Корвiна 14.00 Справа майстра боїться 17.00 У погонi за природою 18.00, 18.30, 00.00 Диво-собаки 20.00, 20.30 Тварини вiд А до Я 21.00 Дикий Кримiнал: Акули

08.00, 16.00, 22.00 Фiнiкс: швидка ветеринарна допомога 09.00 Рууд i його жуки 10.00ПорятуноктваринвАвстралiї 10.30, 23.30 СОС дикої природи 11.00, 19.00 Долi шимпанзе 12.00 Кити-вбивцi: особиста справа 13.00 Прогулянки Джеффа Корвiна 14.00, 14.30 Тварини вiд А до Я 15.00 Дикий кримiнал: Акули 17.00 У погонi за природою 18.00, 18.30, 00.00 Диво-собаки 20.00, 21.00 Полiцiя Х’юстона – вiддiл з захисту тварин 23.00 Ветеринари-стажисти

09.00 «Римськi таємницi» (15) 09.30 «Феномен Гугла» 10.00 «Духовна музика» 09.00 «Флот-фантом: Епiчне 11.00 «Вiйна в мистецтвi» плавання Женг Хе» 12.00 «Романтики» 10.00 «Загадковi цивiлiзацiї: 13.00 «Забутий принц» iнки, майя й ацтеки» 14.30 «Нечесна конкуренцiя» 11.00 «Ангели» 17.00, 01.00 «Загадки iсторiї» 12.00 «Цариця Савська» 17.30, 01.30 «Великi вченi» 13.00 «Забутий принц» 18.00, 02.00 «Духовна музика» 14.30 «Криза – це вигiдно?» 19.00, 03.00 «Марiя Каллас: 17.00, 01.00 «Римськi таємницi» жити й умерти за мисте17.30, 01.30 «Феномен Гугла» цтво й любов» 18.00, 02.00 «Духовна музика» 20.00, 04.00 «Сноудон i Марга19.00, 03.00 «Вiйна в мистецтвi» рет: королiвський шлюб» 20.00, 04.00 «Романтики» 21.00, 05.00 «Хiросiма» 21.00, 05.00 «Забутий принц» 22.00, 06.00 «Ернст Хейнкель – 22.30 «Нечесна конкуренцiя» мрiя про полiт» 23.00 «Хто ти такий?» 23.00 «Екстремальна нафта»

07.00 Освенцим. Газетнi вирiзки минулого 08.00 Крокодилячi хронiки. Фестиваль кобри та печерних крокодилiв 08.30 Хронiки живої природи 09.00, 14.00 Життя до народження. Собаки 11.00 Мегариба 12.00 Реальнiсть або фантастика?. Тварини-провiсники 13.00 З погляду науки. Хто вбив ацтекiв? 16.00 Велика гра великих кiшок 17.00 Крокодилячi хронiки. Алiгатори в бiдi 17.30 Хронiки живої природи. Хронiки живої природи 18.00 Секунди до катастрофи. Аварiйна посадка в Сiу-Сiтi 19.00 Реальнiсть або фантастика?. Життя на Марсi

07.00 Реальнiсть або фантастика?. Ефект Нострадамуса 08.00 Крокодилячi хронiки. Алiгатори в бiдi 08.30 Хронiки живої природи. Хронiки живої природи 09.00, 14.00 Суперавiаносцi. У зонi небезпеки 10.00, 15.00 Розслiдування авiакатастроф. Нападниксамогубця 11.00 Жовтi павiани 16.00 Тварини-вiщуни 17.00 Крокодилячi хронiки. Жертва рiки Шире 17.30 Хронiки живої природи. Хронiки живої природи 17 18.00 Суперспоруди стародавностi. Колiзей 19.00 Реальнiсть або фантастика?. Екстрасенси на службi полiцiї

Середа, 25 березня

Четвер, 26 березня

08.00, 16.00, 22.00, 04.00 Фiнiкс: швидка ветеринарна допомога 09.00 Рууд i його жуки 10.00ПорятуноктваринвАвстралiї 10.30, 23.30 СОС дикої природи 11.00, 19.00, 01.00 Твариникiнооператори 12.00 Повiтрянi щелепи 13.00 Прогулянки Джеффа Корвiна 14.00, 15.00 Полiцiя Х’юстона – вiддiл з захисту тварин 17.00 У погонi за природою 18.00, 18.30, 00.00 Диво-собаки 20.00, 02.00 Невидиме життя 21.00, 03.00 Планета Земля

08.00, 16.00, 22.00, 04.00 Фiнiкс: швидка ветеринарна допомога 09.00 Рууд i його жуки 10.00ПорятуноктваринвАвстралiї 10.30, 23.30 СОС дикої природи 11.00, 19.00, 01.00 Розслiдування вбивства 12.00 Повiтрянi щелепи 13.00 Прогулянки Джеффа Корвiна 14.00 Невидиме життя 15.00 Остiн Стiвенс 17.00 У погонi за природою 18.00, 18.30, 00.00 Диво-собаки 20.00, 02.00 Пингвинье сафарi 21.00, 03.00 Дикi й небезпечнi

П’ятниця, 27 березня

08.00, 16.00, 22.00 Фiнiкс: швидка ветеринарна допомога 09.00 Рууд i його жуки 10.00ПорятуноктваринвАвстралiї 10.30, 23.30 СОС дикої природи 11.00, 19.00 Дракони живцем 12.00 Медуза-вбивця 13.00 Прогулянки Джеффа Корвiна 14.00 Сафарi пiнгвiнiв 15.00 Планета малят 17.00 У погонi за природою 18.00, 18.30, 00.00 Диво-собаки 21.00, 03.00 Справа майстра боїться

09.00 «Пiдводнi детективи» 10.00 «Вiдтворювачi» 08.00, 16.00 «Работоргiвля» 08.00, 16.00 «Адрианова стiна» 11.00 «Темна наука» 09.00 «Загадки iсторiї» 12.00 «Рауль Валленберг – 09.00 «Загадки iсторiї» 09.30 «Великi вченi» рятiвник i жертва» 09.30 «Великi вченi» 10.00 «Духовна музика» 10.00 «Великий дослiдник Африки» 13.30 «Релiгiя й полiтика» 11.00 «Марiя Каллас: жити й 11.00 «Розпад у Копенгагенi» 14.00 «Перший блiцкриг» умерти за мистецтво й любов» 12.00 «Ротвейлер Бога?» 17.00, 01.00 «Пiдводнi детек12.00 «Сноудон i Маргарет: тиви» 13.00 «Хiросiма» королiвський шлюб» 18.00, 02.00 «Вiдтворювачi» 14.00 «Вiйна столiття» 19.00, 03.00 «Остання дуель» 13.00 «Хiросiма» 17.00 «Пiдводнi детективи» 14.00 «Ернст Хейнкель – мрiя 20.00, 04.00 «Зигмунд Фрейд» 18.00, 02.00 «Вiдтворювачi» про полiт» 21.00, 05.00 «Остання 19.00, 03.00 «Темна наука» 17.00, 01.00 «Загадки iсторiї» битва Мао – Культурна 20.00 «Рауль Валленберг – революцiя» 17.30, 01.30 «Великi вченi» рятiвник i жертва» 22.00, 06.00 «Подорож вiкiнгiв» 18.00, 02.00 «Великий 21.30, 05.30 «Релiгiя й полiтика» 23.00 «Душа дослiдник Африки» Суфiя – мiстична 22.00, 06.00 «Перший блiцкриг» 19.00 «Розпад у Копенгагенi» музика Iсламу» 20.00, 04.00 «Ротвейлер Бога?» 21.00, 05.00 «Хiросiма»

07.00 Реальнiсть або фантастика?. Тварини-провiсники 08.00 Крокодилячi хронiки. Жертва рiки Шире 08.30 Хронiки живої природи. Хронiки живої природи 17 09.00, 14.00 Найскладнiший у свiтi ремонт. Перекриття трубопроводу 10.00, 15.00 Суперспоруди. Гiгантський кран-гелiкоптер 11.00 Розбiйники Селуса 16.00 Коли дельфiни плачуть 17.00 Крокодилячi хронiки. Останнiй притулок Морелета 17.30 Хронiки живої природи. Хронiки живої природи 18.00 Погляд зсередини. Скарби iмператора 19.00 Реальнiсть або фантастика?. Дивовжижнi зцiлення 20.00 Таємницi масонства

08.00 Крокодилячi хронiки. Останнiй притулок Морелета 08.30 Хронiки живої природи. Хронiки живої природи 09.00, 14.00 Бiблiя Диявола 10.00, 15.00 Загадки iсторiї. Iнцидент у Розуеллi 11.00 Лiто ворожнечi 16.00 Легенди крижаного свiту 17.00 Крокодилячi хронiки. Фестиваль крокодилiв 17.30 Хронiки живої природи. Хронiки живої природи 19 18.00 Життя племен. Динка 19.00 Реальнiсть або фантастика?. Останнiй з печерних людей 20.00, 02.00 Шляхи акулимолота 21.00, 00.00, 03.00 Акула на прiзвисько Нiколь 22.00, 01.00, 04.00 Слiдство у справi хижакiв. Кит, який вибухнув

08.00 Крокодилячi хронiки. Фестиваль крокодилiв 08.30 Хронiки живої природи. Хронiки живої природи 19 09.00, 14.00 Акула на прiзвисько Нiколь 10.00, 15.00 Слiдство у справi хижакiв. Кит, який вибухнув 11.00 Акуляче мiсто 16.00 Крокодили-монстри 17.00 Крокодилячi хронiки. Пошук пiтона 17.30 Хронiки живої природи. Хронiки живої природи 20 18.00 З погляду науки. Епоха танення льодовикiв 19.00 Реальнiсть або фантастика?. Чудовиська озер 20.00, 02.00 З погляду науки. Доiсторичнi американцi 21.00, 00.00, 03.00 З погляду науки. Мореплавцi стародавностi

Субота, 28 березня

Недiля, 29 березня

07.00 Кiнська сила 08.00 Руйнiвники стереотипiв 09.00, 18.00, 00.00 Екстремали 10.00 Щоденники мисливця за крокодилами 11.00 Краса змiй 12.00Упошукахкоролiвськоїкобри 13.00 Змiї 14.00 У пошуках гiгантської анаконди 15.00, 16.00 Мисливець за крокодилами 17.00 Денiел i нашi кiшки 19.00 Свiт природи 20.00 Хижаки повертаються 21.00, 03.00 Незвичайнi тварини Нiка Бейкера

08.00 Руйнiвники стереотипiв 09.00 Ветеринари-стажисти 09.30 СОС дикої природи 10.00, 10.30 Найзабавнiшi тварини планети 11.00 Дивнi пригоди в океанi 13.00 Денiел i нашi кiшки 14.00 Екстремали 15.00 Планета малят 16.00 Остiн Стiвенс 17.00 Меконг: душа рiки 18.00, 18.30, 00.00, 00.30 Маєток сурикатiв 19.00 Щоденник великої кiшки 19.30, 01.30 Планета диких 20.00, 02.00 Планета Земля 21.00 Подорож довжиною в життя

08.00, 16.00 «Комунiзм – iсторiя iлюзiї» 09.00 «Пiдводнi детективи» 10.00 «Вiдтворювачi» 11.00 «Остання дуель» 12.00 «Зигмунд Фрейд» 13.00 «Остання битва Мао – Культурна революцiя» 14.00 «Подорож вiкiнгiв» 17.00 «Пiдводнi детективи» 18.00 «Хто написав Бiблiю?» 19.00 «Легендарний Мерлiн» 20.00 «Распутiн: диявол у плотi» 21.00, 05.00 «Берлiнський повiтряний мiст» 22.00, 06.00 «Садиба едвардианської епохи»

08.00, 16.00 «Комунiзм – iсторiя iлюзiї» 09.00 «Пiдводнi детективи» 10.00 «Хто написав Бiблiю?» 11.00 «Легендарний Мерлiн» 12.00 «Распутiн: диявол у плотi» 13.00 «Берлiнський повiтряний мiст» 14.00 «Садиба едвардианської епохи» 17.00 «Кримiналiстична експертиза: пiдводний човен «Ханлi» 18.00 «Хто написав Бiблiю?» 19.00, 03.00 «Преслi про Елвiса» 21.00, 05.00 «Життя заради любовi: iсторiя Наталi Коул» 22.30 «Релiгiя й полiтика»

08.00 Акула на прiзвисьво Нiколь 09.00 Акуляче мiсто 10.00 Життя до народження 12.00 Суперспоруди. Гiгантський кран-гелiкоптер 13.00 Мега-злам. Руйнiвники греблi 14.00 Свiт хижакiв. Цар ведмедiв 15.00 Свiт хижакiв. Леви 16.00 У пошуках синього кита 18.00 Дух вiкiнгiв. Грабiжники вiд природи. Частина 1 19.00 Дух вiкiнгiв. Жертви успiху. Частина 2 20.00, 02.00 Чарлi Бурман. У будь-який спосiб. Вiд Непалу до В’єтнаму 21.00, 03.00 Америка за гратами 23.00 Найсуворiша в’язниця Австралiї

08.00 Хронiки живої природи. Хронiки живої природи 15 08.30, 09.30 Хронiки живої природи 10.00 Акула на прiзвисько Нiколь 11.00, 18.00 Слiдство у справi хижакiв. Кит, який вибухнув 12.00, 03.00 Суперавiаносцi. У зонi небезпеки 13.00 Розслiдування авiакатастроф. Нападник-самогубця 14.00 Анатомiя крокодила 15.00 Гiгантськi щелепи Амазонiї 16.00 Слiдстiво у справi хижакiв. Дияволи-мутанти 17.00 Слiдство у справi хижакiв. Аномальний ведмiдь 19.00 Подорожуючи Бiблiєю. Iсторiя Вавилона 20.00 З погляду науки. Мореплавцi стародавностi

Реклама та оголошення

№ 31 (27862) 21 березня 2009 року

Вісті з митниці

них виробів «делікатно» промовчала. Вишукані ювелірні прикраси були у прозорому поліетиленовому пакеті. На етикетках виробника вказано, що вироби виготовлені зі срібла 875 та 925 проби. Переважно це комплекти прикрас: каблучки та сережки, каблучки та підвіски, браслети та ланцюжки. Назви прикрас говорять самі за себе: каблучки «Крокус», «Квіти», «Юнона», «Петунія», браслет «Роза», підвіска «Пір’їна», сережки «Ірис» та інші. Наразі вироби зі срібла затримані. Стосовно громадянки порушена адміністративна справа за статтею 340 Митного кодексу України.

Срібні «квіти» 58

ювелірних виробів зі срібла українського виробництва намагалась вивезти до Білорусі з порушенням норм законодавства мешканка Чернігова. За інформацією прес-служба Чернігівської митниці, порушення виявили митники та прикордонники у пункті пропуску «Славутич – Комарин» (українобілоруський кордон) під час проведення митного контролю рейсового автобуса. 47-річна пасажирка задекларувала валютні кошти, а про наявність у її сумочці ювелір-

Вилучені прикраси

Станіслав КЛОПОТ Фото Світлани СТРИЖАК

ІНФОРМАЦІЯ

Управління комунального майна Чернігівської обласної ради про проведення конкурсу на право оренди нерухомого майна – палацу П.О. Румянцева-Задунайського, що розташований за адресою: Чернігівська область, Коропський район, с. Вишеньки, вул. Центральна, 45 Назва об’єкта: пам’ятка архітектури національного значення – двоповерхова будівля палацу П.О. Румянцева-Задунайського, загальною площею 1544,71 кв.м. Місцезнаходження: Чернігівська область, Коропський район, с. Вишеньки (палац Румянцева-Задунайського) по вул. Центральна, 45. Власник: Спільна власність територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області. Балансоутримувач: Управління містобудування та архітектури Чернігівської облдержадміністрації. Характеристика об’єкта: Будівля палацу збудована в кінці XVIII століття (1782-1787рр.) потребує проведення ремонтнореставраційних робіт. Основні умови проведення конкурсу: 1. Представлення найбільш привабливого проекту ефективного використання об’єкта оренди з врахуванням надання послуг в одній або комплексі сфер охорони здоров’я, освіти, культури, науки, спорту, оздоровчих закладів, санаторнокурортних закладів для дітей та його утримання, а також найбільший запропонований розмір місячної орендної плати. У випадку використання об’єкта оренди для організації дозвілля дітей та юнацтва в позаурочний час, початковий розмір орендної плати складатиме 5409,21 грн. (без ПДВ). У разі надходження заяв на участь у конкурсі за іншим цільовим призначенням, початковий розмір орендної плати буде розраховуватися згідно з Методикою розрахунку та порядком використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області (зі змінами і доповненнями, внесеними рішенням Чернігівської обласної ради від 10 липня 2007 року). 2. Проведення в повному обсязі або частково реставраційних робіт за власний рахунок, згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією та погодженою з балансоутримувачем. 3. Укладання з управлінням містобудування та архітектури облдержадміністрації охоронного договору та погодження його з Державною службою з питань охорони національної культурної спадщини. 4. Забезпечення безперешкодного доступу громадян до пам’ятки з метою екскурсійного відвідування у визначені дні та години відвідування, встановлені охоронним договором. 5. У разі проведення планових реставраційних робіт пам’ятки, за рахунок бюджетних коштів та благодійних внесків, розпорядником яких є балансоутримувач, останній залишає за собою право в односторонньому порядку призупинення дії або розірвання договору оренди, повідомивши орендарю про це за три місяці до початку робіт. 6. Роботи, пов’язані з консервацією, реставрацією пам’ятки та упорядження її території орендар може проводити лише за умови погодження з органом уповноваженим проводити державну політику в галузі охорони культурної спадщини та балансоутримувача. Фінансові витрати, пов’язані з проведенням поліпшення орендованого майна, орендарю не відшкодовуються. 7. Дотримання вимог протипожежної, санітарної, екологічної безпеки, виконання режиму використання пам’ятки, встановленого охоронним договором. Безперешкодно допускати представників балансоутримувача для проведення контролю за виконанням правил утримання пам’ятки. 8. Строк оренди – до 10 років з можливістю продовження терміну дії за умови виконання орендарем усіх своїх

обов’язків за договором оренди, за наявності погодження балансоутримувача. 9. Своєчасне і в повному обсязі внесення орендної плати з урахуванням індексу інфляції. 10. Страхування орендованого майна протягом одного місяця з дати укладення договору в порядку визначеному чинним законодавством. 11. У разі припинення або розірвання договору оренди, орендар має повернути об’єкт оренди у належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду. 12. При відсутності заяв на оренду будівлі в цілому, можливий розгляд пропозицій, щодо передачі в оренду частини приміщень. 13. Компенсація переможцем конкурсу орендодавцю фінансових витрат, пов’язаних з проведенням конкурсної процедури та виготовленням звіту про незалежну оцінку об’єкта оренди. 14. В процесі виконання договору оренди розмір орендної плати за ініціативою орендодавця підлягає зміні при затвердженні обласною радою змін і доповнень до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області або прийняття її у новій редакції. Основним критерієм визначення переможця конкурсу є найбільш привабливі пропозиції з виконання пунктів 1, 2 умов конкурсу при обов’язковому забезпеченні виконання інших умов конкурсу. Передача майна в оренду переможцю конкурсу проводиться орендодавцем протягом 10 днів після звільнення орендованих приміщень попереднім орендарем. Для участі в конкурсі учасник подає на розгляд конкурсної комісії такі матеріали: заяву про участь у конкурсі; зобов’язання (пропозиції) щодо виконання умов конкурсу та письмові гарантії сплати орендної плати (завдаток, гарантія тощо), відображені в проекті договору оренди; додаткові пропозиції до договору оренди; відомості про учасника конкурсу: для учасників, які є юридичними особами – документи, що посвідчують повноваження представника юридичної особи, нотаріально посвідчені копії установчих документів, відомості про фінансовий стан (платоспроможність) учасника конкурсу з урахуванням дебіторської та кредиторської заборгованостей; для учасників, які є фізичними особами, – копію документа, що посвідчує особу учасника конкурсу, або належним чином оформлену довіреність, видану представнику фізичної особи, свідоцтво про реєстрацію фізичної особи як суб’єкта підприємницької діяльності, декларацію про доходи. Установчі документи та відомості про учасників конкурсу надаються в окремому конверті з написом «На конкурс» (назва об’єкта оренди з зазначенням адреси). Конкурсні пропозиції та проект договору надаються в окремому конверті з написом «На конкурс» (назва об’єкта оренди з зазначенням адреси), запечатаному печаткою учасника конкурсу. Кінцевий термін прийняття заяв – 16.04.2009 року. Конкурс відбудеться 21.04.2009 року за адресою: 14000, м. Чернігів, проспект Миру, 43, кімн. 316, о 10.00, Управління комунального майна Чернігівської обласної ради. Ознайомитись з об’єктом оренди можна в робочі дні за місцем його розташування. Заяви приймаються за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 43, кімн. 316. Додаткову інформацію можна отримати за тел.: 77-51-83, 69-82-82, 777-336.

КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня»

ІНФОРМАЦІЯ про підсумки конкурсу на право укладання договору оренди нерухомого майна – нежитлових приміщень за адресою: м. Чернігів, вул. Волковича, 25 № п/п

Дата проведення

Площа, кв.м

Переможець

12.01.2009

34,1

ТОВ «ДП «Техномед Україна»

Державне підприємство «Чернігівторф»

РЕАЛІЗУЄ ТОРФ для сільського господарства на добриво за ціною 100 грн. за 1 тонну. Доставка як транспортом покупця, так і за додаткову оплату транспортом постачальника. За довідками звертатись за адресою: м. Чернігів, вул. Борисенка, 35 а. Телефон 8 (0462) 60-54-13.

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» повідомляє своїх акціонерів про те, що 14 травня 2009 року о 10 годині відбудуться позачергові загальні збори акціонерів за адресою: 14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 68, актовий зал, 4-й поверх. ПОРЯДОК ДЕННИЙ: 1. Звіт правління Товариства про результати фінансовогосподарської діяльності товариства за 2007-2008 роки та затвердження основних напрямів розвитку на 2009 рік. 2. Звіт Наглядової ради Товариства за проведену роботу за 2007-2008 рік. 3. Звіт Ревізійної комісії Товариства за 2007-2008 р., висновки Ревізійної комісії щодо річного звіту та балансу товариства за 2007-2008 рр. 4. Затвердження річного звіту, балансу за 2007-2008 рр. 5. Затвердження розподілу прибутку товариства за 2007-2008 рр., строку та порядку виплати дивідендів (визначення порядку покриття збитків) та порядку розподілу прибутку товариства на 2009 рік. 6. Зміна реєстратора та затвердження умов договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ «Чернігівгаз». З документами, підготовленими для проведення загальних зборів, акціонери можуть ознайомитися за адресою: 14000, м. Чернігів, вул. Любецька, 68, адміністративний будинок, 1-й поверх, юридичний відділ. Реєстрація акціонерів та довірених осіб акціонерів проходитиме у день скликання загальних зборів акціонерів з 9.00 до 9.45 за місцем проведення загальних зборів – 14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 68, 4-й поверх, актовий зал. Учасники зборів повинні мати: документ, який засвідчує особу, для представників акціонерів – доручення, оформлене відповідно до чинного законодавства. Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» доводить до відома акціонерів: Основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства (тис. грн.) Найменування показників Усього активів Основні засоби Довгострокові фінансові інвестиції Сумарна дебіторська заборгованість Запаси Грошові кошти та їх еквіваленти Нерозподілений прибуток Власний капітал Статутний капітал Довгострокові зобов’язання Поточні зобов’язання Чистий прибуток (збиток) Середньорічна кількість акцій (шт.) Кількість власних акцій, викуплених протягом періоду (шт.) Загальна сума коштів, витрачених на викуп власних акцій протягом періоду Чисельність працівників на кінець періоду (осіб)

Звітний період 486625 232152 764 165173 12854 2676 227216 2846 259747 -1879 11385633

Попередній період 325296 185888 764 103139 22960 9108 +101 176182 2846 147573 +101 11385633

2482

2449

Правління ВАТ «Чернігівгаз»

Правління ВАТ «Чернігівпродтовари»

повідомляє, що чергові загальні збори акціонерів відбудуться 14 травня 2009 р. о 10 годині за адресою: м. Чернігів, вулиця П’ятницька 39, ЦНТЕІ, кімната 301, 3 поверх. Початок реєстрації з 9.30 до 10.00 за місцем проведення зборів. ПОРЯДОК ДЕННИЙ ЗБОРІВ 1. Звіт правління про фінансово-господарську діяльність ВАТ за 2008 рік. 2. Про висновок ревізійної комісії ВАТ щодо річного звіту та балансу ВАТ за 2008 рік. Звіт ревізійної комісії за 2008 рік. 3. Звіт про роботу наглядової ради ВАТ за 2008 рік. 4. Переобрання наглядової ради, правління, ревізійної комісії. 5. Затвердження розподілу прибутку (збитків) за 2008 рік та нормативів розподілу чистого прибутку на 2009 рік. Тис. грн. Найменування показника Усього активів Основні засоби Довгострокові фінансові інвестиції Запаси Сумарна дебіторська заборгованість Грошові кошти та їх еквіваленти Нерозподілений прибуток, (збиток) Власний капітал Статутний капітал Довгострокові зобов’язання Поточні зобов’язання Чистий прибуток (збиток) Середньорічна кількість акцій (шт.) Кількість власних акцій, викуплених протягом року (шт.) Загальна сума коштів, витрачених на викуп власних акцій протягом періоду Чисельність працівників на кінець періоду (осіб)

Попередній Попередній Звітний на 01.01.2007 01.01.2008 01.01.2009 31762,8 55329,4 132522 8346,2 31805,9 44080 0

7967,6

9304,7

6470 24721

2911,4

7298,5

3057,3

4467,9

643

1694,7

7139,6

(12129)

5010,7 1874 3944,1 22808,0 2996,2

9089 1874 22246,5 23993,9 5398,7

55433 1874 54058 22904 (18910)

7495950

760

843

831

Правління ВАТ

Реклама та оголошення

Пропонуємо одинарну та потовщену цеглу силікатну (білу) виробництва заводу «Цегла Трипілля» м. Обухів Київської області за цінами виробника. Доставка автотранспортом на об’єкт замовника. За замовленням цегла може бути спакетованою, що дає можливість вивантаження автокраном та в подальшому подачу краном на висоту. Заявки приймаються за телефонами: 8 (04472) 6-44-70, 8 (044) 520-97-48. Втрачене свідоцтво на право особистої власності на житловий будинок за адресою: с. Петрушин, вул. Лугова, 7, видане 1.03.91 р. на ім’я Томаша Гліба Григоровича, вважати недійсним.

16 березня 2009 року Головне управління юстиції у Чернігівській області зареєстровало Чернігівську регіональну партійну організацію Політичної партії «Самоврядна Українська держава» (свідоцтво №175). Мета діяльності – сприяння побудові в Україні демократичного суспільства, сприяння забезпеченню сталого й збалансованого соціально-економічного розвитку регіонів, участь у виборах та інших політичних заходах. Юридична адреса: Чернігівська область, м. Бобровиця, вул. Незалежності, буд. 124. Голова – Луценко Володимир Михайлович.

Заява про намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ВАТ «Енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго» заявляє про намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин, що надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел відокремленого підрозділу Бобровицький район електричних мереж, розташованих на промисловому майданчику в м. Бобровиця по вул. Незалежності, 12. В процесі виробничої діяльності в атмосферне повітря надходять такі забруднюючі речовини: метали та їх сполуки (заліза оксид, марганець та його з’єднання), речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, діоксид азоту, сірки діоксид, оксид вуглецю, НМЛОС (ксилол, уайт-спірит, вуглеводні). Адміністрація ВАТ «Енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго» зобов’язується забезпечити виконання вимог екологічної безпеки та законодавства України з питань охорони навколишнього природного середовища в процесі експлуатації виробничого об’єкту. Для ознайомлення з більш детальною інформацією про отримання дозволу відокремленим підрозділом Бобровицький район електричних мереж зверніться за адресою: м. Чернігів, вул. Горького, 40, або 17400, Чернігівська обл., м. Бобровиця, вул. Незалежності, 12. Із зауваженнями або заперечуванням щодо отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відокремленим підрозділом Бобровицький район електричних мереж ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» звертатися протягом 30 календарних днів з моменту публікації Заяви до Борзнянської райдержадміністрації. Адміністрація ВАТ «Енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго»

Колектив апеляційного суду Чернігівської області висловлює глибоке співчуття судді апеляційного суду В. І. Козаку та його родині з приводу тяжкої втрати – смерті батька Івана Васильовича КОЗАКА.

Шановні читачі!

Якщо ви хочете, щоб ваше оголошення було опубліковано, заповніть, будь-ласка, розбірливо купон, бажано друкованими літерами, вказавши всі потрібні дані про вас та про предмет оголошення. Заповнений купон надішліть листом на адресу редакції: 14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 62. Редакція залишає за собою право редагувати текст оголошення.

Купон

безкоштовного оголошення

РУБРИКА: Продам Куплю Міняю Зніму Здам

Текст оголошення (українською мовою):

Телефон, адреса:

Інформація про клієнта (заповнюється обов’язково) Прізвище, ім’я, по батькові:

Адреса: Телефон:

Підпис:

№ 31 (27862) 21 березня 2009 року

Заява про намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ВАТ «Енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго» заявляє про намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин, що надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел відокремленого підрозділу Борзнянський район електричних мереж, розташованих на промисловому майданчику в м. Борзна по вул. Красносільського, 46. В процесі виробничої діяльності в атмосферне повітря надходять такі забруднюючі речовини: метали та їх сполуки (заліза оксид, марганець та його сполуки), діоксид азоту, сірки діоксид, оксид вуглецю, НМЛОС (ксилол, уайт-спірит, вуглеводні). Адміністрація ВАТ «Енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго» зобов’язується забезпечити виконання вимог екологічної безпеки та законодавства України з питань охорони навколишнього природного середовища в процесі експлуатації виробничого об’єкту. Для ознайомлення з більш детальною інформацією про отримання дозволу відокремленим підрозділом Борзнянський район електричних мереж звертатися за адресою: м. Чернігів, вул. Горького, 40, або 16400, Чернігівська обл., м. Борзна, вул. Красносільського, 46. Із зауваженнями або заперечуванням щодо отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відокремленим підрозділом Борзнянський район електричних мереж ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» звертатися протягом 30 календарних днів з моменту публікації Заяви до Борзнянської райдержадміністрації. Адміністрація ВАТ «Енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго»

ЗДАЮТЬСЯ В ОРЕНДУ офісні та складські приміщення Тел.: 4-21-46, 8-050-413-18-85

Заява про намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ВАТ «Енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго» заявляє про намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин, що надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел відокремленого підрозділу Ічнянський район електричних мереж, розташованих на промисловому майданчику в м.Ічня по вул. Леніна, 135. В процесі виробничої діяльності в атмосферне повітря надходять такі забруднюючі речовини: метали та їх сполуки (заліза оксид, марганець та його сполуки), речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, діоксид азоту, сірки діоксид, оксид вуглецю, НМЛОС (ксилол, уайт-спірит, вуглеводні). Адміністрація ВАТ «Енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго» зобов’язується забезпечити виконання вимог екологічної безпеки та законодавства України з питань охорони навколишнього природного середовища в процесі експлуатації виробничого об’єкту, технологічного обладнання. Для ознайомлення з більш детальною інформацією про отримання дозволу відокремленим підрозділом Ічнянський район електричних мереж звертатися за адресою: м. Чернігів, вул. Горького, 40, або 16700, Чернігівська обл., м. Ічня, вул. Леніна, 135. Із зауваженнями або заперечуванням щодо отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відокремленим підрозділом Ічнянський район електричних мереж ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» звертатися протягом 30 календарних днів з моменту публікації Заяви до Ічнянської райдержадміністрації, розташованої за адресою: вул. Леніна, 6, м. Ічня. Адміністрація ВАТ «Енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго»

Приватні оголошення

Продам:

• Садибу в с. Гущин (3 км від Чернігова). Ціна договірна, або обміняю на 1-кімнатну кв-ру. Тел.: 677-193, 8(096) 981-56-13. • Будинок у м. Бахмачі, вул. Дачна, 9-а. Тел. 8-098-215-09-03. • Соломорізку (січкарку) старого випуску – 4 ножі, в хорошому стані. 300 грн. с. Ст. Білоус Чернігівського р-ну. Тел. 69-66-62. • Автомобіль Mitsubishi Ovtlander (коробка автомат, клімат-контроль, повний електропакет, підігрів сидінь, магнітола, чорний колір, 2008 р.в., пробіг 5000 км, гарантія). Тел. 8-095-874-60-47. • Інкубатори на 1000 і 80 яєць. Ціна договірна. Тел. 3-63-26. • Гараж в а/к №1 (р-н Круга). Тел. 69-45-39 (після 19 год.). • Автомобілі: КамАЗ-5320, КамАЗ-5410, МАЗ-5551, ЗІЛ-431610. Тел.: 8-050-382-37-67, 8-050-386-69-80, 8-097-385-28-25. • Півбудинку в м. Н.-Сіверському, вул. Пушкіна, 5 (газ, вода, каналізація). Тел.: 8 (04658) 2-23-10, 8-096-434-97-23. • Дім у відмінному стані (телефон, газ підведений до дому (стояк), землі 0,15 сот., сад). сел. Любеч, вул. Володимирівська, 18. Тел. 8-098-712-74-76. • Цегляний будинок, 70 кв. м, в с. Пушкарі Н.-Сіверського р-ну, земельна ділянка 32 сотки. Поблизу р.Десна. Ціна 7000 у.о. Торг. Тел. 8-097-909-31-92. • 20 вуликів багатокорпусної системи. В комплект входить: 3 корпуси, дно і кришка; машину плосков’язальну ручну «Україна». Тел. 4-34-09. • Кінний плуг; домкрат (ЗІЛ), 5 т. Тел. 4-32-14. • Банки 0,5 л. Тел. 628-392. • Фільтр газу. Тел. 628-392. • Комплект м’яких меблів (2-спальний розкладний диван з двома кріслами) корич. кольору, велюр, у гарному стані за 1500 грн. або окремо диван за 600 грн., комод-ліжко 1-спальний, корич., полірований – за 500 грн. Тел. 93-10-27. • Холодильник 2-камерний «ДніпроVita-Nova», 2006 р.в., ціна 650 грн.; пральну машину «Евріка-92», полуавтомат, з металевим барабаном, сушка, у гарному стані, ціна 450 грн. Тел. 8-093-593-15-85. • 2 крісла-ліжка у норм. стані по 200 та 250 грн., диван-ліжко, потребує перетягу, ціна 100 грн., диван-малютку у гарному стані, ціна 400 грн.; холодиль-

• • •

• • • •

• •

•

• •

ник «Дніпро-2» у гарному стані, ціна 200 грн. Тел. 970-556 (роб., запросити Ігоря, до 20.00, крім п’ятниці). Ліжко двомісне, виробництва Прилуцької фабрики, б/у, в хорошому стані. Тел. 3-17-91. Міні-ферму для кролів. Тел. 8-067-684-84-72. Автомобіль Toyota Land Cruiser-100, 2007 р.в., пробіг 46000 км, чорний, коробка автомат, повний електропакет, клімат-контроль, DVD, електро-люк, шкіра, ксеони, два комплекта гуми. Тел. 8-095-874-60-47. Авто ГАЗ-53 (у відмінному стані). Тел. 8-068-351-41-87. «Москвич» Іж-2715 (пиріжок). Тел. 8-050-540-98-97. КамАЗ-5410 (1986 р.в., тягач, спальник, в робочому стані). Тел. 8-068-351-41-87. Житловий будинок в с. Смолянка Куликівського р-ну (центр, асфальт, газ, колодязь, 2 погреби, сарай, 0,50 га, приват.). Тел. 2-56-24. Піджак шкіряний жіночий, р. 46. Тел. 604-883. Борти причепа легковика із алюмінію, розмір 160х180х50 см; скло заднє; диски на «Волгу», ГАЗ-24; фанеру. Тел. 604-883. Терміново 3-кімнатну приватизовану кв-ру (5/5 будинку, 61,8 кв. м (17,2/17,1/10,2), ізольовані, ванна, туалет ізольовані, телефон, балкон застекл.) в р-ні палацу Хіміків. Тел. 66-33-42. ГАЗ-53, будка, метан-бензин, 8 балонів, двигун 1-ї комплектності. Тел.: 68-86-48, 8-098-483-09-94. В’єтнамських поросят. Тел.: 68-86-48, 8-098-483-09-94.

Куплю:

• Дім до 14 тис. дол. Тел. 8-067-69-71-455. • Човен будь-який, весла, бінокль, гвинтівку чи пістолет пневматичні, велосипед, моторолер, дачу з будинком, гараж, монети України 2,5,10,20,50,100 гривень. Тел. 93-38-21. • Ордени та медалі СРСР, значки, картини, монети, вироби з бронзи, срібла, фарфору та інше; телевізор, колонки 10-150 Вт, підсилювач, комбайн кухонний «Мрія». Тел. 61-00-50. • Металопластикові вікна б/в, імпортний кольоровий телевізор, імпортну електрогітару – до 500 грн., барабани – до 700 грн., нову 6-струнну гітару – до 200 грн., або трохи б/в

– до 100 грн., баян – до 100 грн., або з регістрами – до 200 грн. Тел. 93-15-34. • Картоплю продовольчу. Тел. (0462) 624-308. • Ваги на 100 кг, банки 10, 20 л; бідон молочний 25, 40 л; статуетки з фарфору, значки. Тел. 61-22-32. • 1-, 2-кімнатну квартиру; гараж капітальний. Тел. 61-22-32.

Сдам:

• В оренду гараж капітальний в а/к №42 (с. Павлівка, освітлення, яма, 500 м від тролейбусу). Тел. 67-68-48. • Частину будинку (вода, газ). Тел. 60-43-48, 8-050-061-48-26.

Міняю:

• Гараж в а/к 27 (Півці) на дачу в Жавинці (біля річки, можна без ремонту). Тел.: 95-24-08, 8-068-130-33-00. • 3-кімнатну кв-ру (вул. Рокоссовського, 62 кв. м, телефон, 1/5 пан. дому) на 2-кімнатну с доплатою. Тел.: 95-24-08, 8-068-130-33-00.

Інше

• Для створення сім’ї познайомлюся з жінкою до 50 років. Житлом забезпечений. Н.-Сіверський, д/в, п/п НК №928754.

Антиколектор

Юридичні послуги – повернення депозитів; – пониження кредитних ставок; – юридичні консультації по питаннях заставного майна та умовах договору. Дізнайся про свої права! Моб. 8 (093) 72-40-794. Тел. 8 (0462) 93-09-70.

РЕМОНТ стартёров, генераторов на все виды автомобильной, автотракторной и с/х техники. ул. Кольцевая, 16 (бывший АТП «ЧеЗаРа»). Тел. 8-095-33-77-689. КУПЛЮ будинок, хату (під дачу) в Чернігівському районі (бажано біля водойми). Тел.: 8-093-724-07-94, 8 (0462) 97-22-21.

Спорт

№ 31 (27862) 21 березня 2009 року

Жіночий футбол. Чемпіонат світу-2011

Жереб до збірної України був милосердним У

вівторок, 17 березня, відбулося жеребкування кваліфікації чемпіонату світу-2011 серед жінок, в якій взяла участь 41 команда. Всі вони були розбиті на вісім груп по п’ять команд у кожній (одна група – шість команд). Відбірковий раунд пройде з 19 вересня 2009 року по 25 серпня 2010 року. Переможці груп проб’ються до стикових матчів, які відбудуться 11/12 та 15/16 вересня 2010 року. Таким чином, чотири кращі команди від Європи потраплять до фінального етапу, який буде у Німеччині. Невдахи ж плей-офу, правда, матимуть ще шанс пробитися до фіналу, але для цього їм потрібно буде переграти таких же претендентів від іншої географічної зони.

1. 2. 3. 4. 5.

Україна Польща Угорщина Румунія Боснія і Герцеговина

Нові види спорту

Новус

або Морський більярд Цей вид спорту в Україні ще молодий, але давно відомий у багатьох країнах світу: в США, Канаді, Австралії, Німеччині, Ізраїлі, колишніх країнах СНД, особливо в прибалтійських. В останніх зрозуміло чому: саме там новий вид більярду і винайшли.

Фінал пройде у Франкфурті 17 липня 2011 року

Радіти чи засмучуватися такому розкладу? Думки фахівців однозначні: жереб – хороший. Головний тренер збірної України Анатолій КУЦЕВ: – Вдалий жереб. Намагатимемося перемогти. А відбірковий цикл почнемо, скоріш за все, у жовтні, але цьому передуватиме ще переписка з федераціями наших суперників і складання календаря матчів. Ігри, швидше за все, проводитимемо в Чернігові, в столиці українського жіночого футболу. А з найближчих планів збірної – збір у Києві в кінці травня і матч з Росією та через місяць-півтора – зі збірною Польщі, головним нашим суперником по групі. Ось тут і перевіримо свої сили...

Директор ЖФК «Легенда» (Чернігів) Володимир МАГЕРРАМОВ: – Однозначно вдалий. Суперники – по зубах. Збірна Польщі – основний суперник наших дівчат, але все одно, на даний момент, наша збірна сильніша полячок. Так що з групи вийти є всі шанси. Ну, а далі все залежатиме від того, хто буде у плей-офі. Аби тільки не Швеція, Данія чи Англія. З іншими можна грати. І добре, що збірної Німеччини, команди дуже потужної, на цьому етапі немає, вони, як господарі фінальної частини, потрапили туди поза конкурсом.

Не встигли ще з Євро-2009 розібратися, а вже Мундіаль-2011 нагадує про себе. Життя не стоїть на місці.

Фото Віктора КОШМАЛА

При жеребкуванні збірна нашої країни опинилася в кошику №1, куди ж, звісно, потрапили найсильніші команди європейського континенту, і, таким чином, потенційно головні претенденти на перемогу в групі. В результаті жеребкування Україна очолила групу №4. Ось її склад:

Фото Віктора КОШМАЛА

«Легенда» зміцнюється У кадрово

неділю, 15 березня, чернігівська жіноча футбольна команда «Легенда» близько першої години дня прибула до Умані, а вже через три години грала матч з місцевою «Ятранню». І виграла – 6:1. Наступного дня грала з «Університетом» (Вітебськ, Білорусь). І знову перемога, цього разу 3:0. В середу наступна гра з білорусами – 2:2. На думку тренерів, у чудовій формі Олена Ходирєва, її присутність на полі неабияк поси-

лила гру чернігівської команди. Непогано виглядає Оксана Яковишин. Вівторок і четверг були реабілітаційними днями, а в п'ятницю знову спаринг-матч з білорусами. Ось так ефективно вирішила використати «Легенда» свою участь у цьому мікротурнірі. Головне – є суперники. А ще – чудове поле, п’ятого покоління. – Насамперед, ми хочемо максимально використати газон, – поділився планами директор клубу Володимир Магеррамов. – І переглянути нових гравців. Радий, що нарешті вдалося «закрити» лівий фланг – Ольга Маслянко має чималий досвід виступів у чемпіонаті України, ставала і чемпіоном країни, двічі завойовувала бронзові нагороди. До того ж є кандидатом у національну збірну. А перейшла до нас з калуського «Нафтохіміка». У складі «Легенди» виступатиме цього сезону і Тетяна Рижова (теж з «Нафтохіміка»). «Легенда» суттєво поповнилася в цьому сезоні, причому як молодими перспективними гравцями, так і досвідченими. Конкуренція за місце в основі відразу зросла. Відповідно і гра команди має вийти на вищий щабель. Віктор М’ЯЧИНСЬКИЙ

Ольга Маслянко

Тетяна Рижова

Звітні конференції

Куди рухається обласний футбол?

я гра по праву вважається найпопулярнішим видом спорту в області. Футболом на Чернігівщині займається більше 9 тисяч чоловік. Найбільша зацікавленість до занять народною грою у підростаючого покоління. Тому не випадково, що у 31 ДЮСШ є відділення футболу. Торік організовано пройшов чемпіонат області, розі-

граш кубка, різні турніри. Такі позитивні дані навів у своїй доповіді на звітній регіональній конференції федерації футболу її голова Геннадій Прокопович. Проте є й проблеми. Більшість стадіонів, де проходять ігрові баталії, потребують капітального ремонту, немає або не облаштовані на них роздягальні, душові. Зменшено і фінан-

сування з різних джерел у цей вид спорту. Суддівський корпус потребує поповнення новими арбітрами. Делегати позитивно оцінили діяльність регіональної федерації футболу і прийняли відповідну постанову, де чітко вказали, що слід зробити для подальшого розвитку футболу у нашому краї. Віктор БЕРЕГОВИЙ

Андрій Чечотка та Сергій Вольфовський

1920-их роках латвійські моряки, які полюбляли «ганяти кулі» під час плавання, придумали замінити їх, як дуже нестійкі, особливо під час качки, фішками, а громіздкі столи зробити більш компактними і легкими. Так і виник новус (у перекладі з латині – новий), він же морський, він же пляжний, корабельний, капітанський більярд. Гра прижилася. Фішки забивали вже і на суші. Популярність зростала. А 1932 року були прийняті єдині правила. Гра азартна, в той же час доступна і проста. Грати можуть всі, навіть діти і люди похилого віку. Що ж таке новус? Це більярдний столик заввишки 70-75 см, частіш за все зі складними ніжками. Що дозволяє легко його транспортувати. Площа ігрового поля 1 кв. м, діаметр лузи – 10 см. Партія триває 6 або 7 сетів. Кожен учасник має по 8 фішок: один грає білими, другий чорними. Їх потрібно забити в лузу. Гра продовжується до останньої фішки. Як і в «дорослому» більярді, існує багато нюансів. А як розвинутий цей вид спорту у нас, в Україні? – Вельми широко. Українські більярдисти нині серед світових лідерів, – говорить президент федерації новуса України Іван Лісовенко. Існують осередки у Києві, Одесі, Дніпропетровську, Черкасах. І в Чернігові. В місті на Десні його очолює Сергій Вольфовський, а зареєстрований юридично осередок зовсім недавно – якийсь місяць тому. Об’єднує поки що трьох хлопців. А своєрідним хрещенням для них став міжнародний матч у Мінську. Команда з п’яти чоловік, очолювана президентом федерації новуса в Україні Іваном Лісовенком, до складу якої увійшли і троє чернігівців – Сергій Вольфовський, Вадим Гаєвець та Андрій Чечотка – в командному заліку білорусам програла, хоча в індивідуальному переміг Іван Лісовенко. Наші ж хлопці посіли відповідно 8-ме, 10-те та 11-те місця. Головне – початок: це ж були для них перші змагання! У Чернігові всього два столи. В кафе «Нітра», що на П’яти Кутах. Хлопці там і тренуються. До речі, відвідувачі кафе теж можуть грати: 30 грн. година гри. В кінці березня Чернігівський обласний осередок федерації новусу України планує провести перші змагання і в Чернігові: відбірковий турнір на базі школи №9. Переможець отримає право взяти участь у матчі зі збірною Білорусі, який домовлено провести 1-2 травня. А ще в перспективі поїхати на чемпіонат Європи, який пройде в серпні в Дніпропетровську або ж Києві. Віталій АДРУГ

Остання сторінка

Гортаючи календар

Вітайте:

№ 31 (27862) 21 березня 2009 року

у журналістів на рік випадає аж шість свят!

Наприкінці минулого року відповідальний секретар нашої газети видав мені перекидний календар на 2009 рік. Відразу звернув увагу… Якийсь не такий, як був у мене у робочому кабінеті, принаймні за двадцять років роботи у «Деснянській правді». Взявся читати на обкладинці – так і є, іноземний. Офіційний постачальник: Мюнхен, Німеччина. Дожилася Україна – навіть перекидний календар взято у німців! Хоч, звісно, надрукували у нас – у місті Дніпропетровську. Але німці є німці: «Зберігати при температурі від + 5 С до 30 С, – читаю далі, – при відносній вологості повітря 35% – 80%». Ото дають! Мені, скажімо, пощастило – у нас у кабінетах тепло. А як бути у тих офісах, що заощаджують на газі, а відтак і на теплі, коли температура нижча + 5С? Виходить, календар треба зберігати краще, ніж комп’ютер! Бо ж можуть… літери позлазити. Та найголовніше я вичитав наприкінці: «Термін придатності не менше 10 років». Отже, перекидний календар на 2009 рік треба берегти ще не менше одної десятої століття… Дива, та й годі…

ле зазирнув у календар не для цього… Мене більше цікавило, які ж дні святкуємо чи відзначаємо. Адже час не безслідно проходить, а вносить свої корективи. І в календар – також. Ще із радянської епохи у нас є свята будівельника, шахтаря, залізничника, металурга, геолога (до заснування якого, до речі, причетний і наш земляк Михайло Худобець – читай «Деснянську правду» за 6 листопада 2008 року), працівника сільського господарства, працівника торгівлі… Вельми відрадно, що з’явилися нові – до Дня художника останнім часом додалися День поезії і День танцю, День філолога і День філософа, День перекладача і День археолога, День етнографа і День далекобійника… Є навіть День пасічника… Згадайте ще професії, і я обов’язково їх знайду у календарі. Навіть двоє, а то й троє свят… Не вірите? Ось 26 січня ми відзначали Міжнародний день митника, з чим я привітав знайомих. Але вони нічого про це не знали, кажуть – ти привітай нас •

25 червня, у День митної служби України. Отакої! Тепер вітаю з обережністю. Зокрема, вчителів, бо ж не знаєш, коли вітати. Офіційно Всесвітній день вчителя відзначається 4 жовтня, а вже 7 жовтня у календарі записано – День працівників освіти. Або взяти лікарів. Уже років з «надцять» вони святкують День медичного працівника, але нещодавно з’явився у жовтні і Міжнародний день лікаря. А ще ж є і Всесвітній день медичної сестри. Розумію навіть психологів. Адже у травні ми святкуємо Всеукраїнський день психолога, а у жовтні – Міжнародний день психічного здоров’я… Не можна не вітати і рибалок, бо у них теж два дні – 24 червня та 12 липня. Проте точно знаю – День вихователя і працівника всіх дошкільних закладів, що відзначається у вересні, один у календарі. Тож вітаю заздалегідь, поки іще не придумали якогось свята у «дошкіллі». Та найбільше свят у журналістів. Починається воно 3 травня у Міжнародний день свободи преси, а продовжується 6

К А Л Е Н Д А Р

5:59 Захід 18:12 Тривалість 12:13 Схід

•

червня – у День журналіста. Ще через місяць, 2 липня, святкується Міжнародний день спортивного журналіста. А хто ж не писав у нас спортивні матеріали! Ще більше свят у теле- і радіо журналістів: у листопаді – День працівників радіо, телебачення та зв’язку та Всесвітній день телебачення. У грудні, нарешті, маємо Всесвітній день дитячого телебачення та радіомовлення. Про дітей, тим більше, ми і пишемо, і розповідаємо… Скільки там вийшло? Шість … Отож шість разів і вітайте, ми, – не митники… Цікаве і таке поєднання: 17 жовтня відзначаємо Міжнародний день боротьби з бідністю, а 18 жовтня уже святкуємо День працівників харчової промисловості. І чому нікому в голову не приходило поєднати дві події у один день?.. Є у календарі і День секретаря, щоправда, невідомо якого – секретаря начальника чи секретаря обкому партії, і День біологічного різноманіття, і День толерантності, і День NR-менеджера та День проектного менеджера, і День маркетолога, і День

П О Г О Д А Остання чверть

18.03

За релігійним календарем сьогодні — Поминальна субота. Преподобного Феофілакта сповідника, єпископа Нікомідійського. Преподобних Лазаря і Афанасія Мурманських, Олонецьких. Ікони Божої Матері «Знамення» Курської-Корінної. Великий піст. Завтра — 40-ка мучеників, що в Севастійському озері мучилися. Мученика Урпасіана. Святого Кесарія, брата святителя Григорія Богослова. Праведника Тарасія. Албазинської ікони Божої Матері «Слово плоть бисть». Великий піст. Післязавтра — мучеників Кодрата і тих, що з ним. Мучеників Кодрата Нікомідійського, Саторина, Руфина та інших. Преподобної Анастасії. Собор усіх преподобних Києво-Печерських. Великий піст. Іменинниками будуть: сьогодні — Опанас, Ярема, Федосій, Лазар; завтра — Микола, Тарас, Леонтій, Ілля, Валерій; післязавтра — Віктор, Галина, Анастасія, Леонід, Денис, Ніка, Федора.

•

системного адміністратора (!), і День реклами та рекламіста, і День бармена, і навіть, Міжнародний день КВК (треба, очевидно читати, як клуб Веселих та Кмітливих). Звісно, багато з цих днів належить святкувати. Хоч доводиться і сумувати… У Міжнародний день підтримки жертв тортур, у Міжнародний день боротьби за зменшення небезпечних стихійних лих, у Всесвітній день боротьби зі СНІДом чи, як для мене, у Міжнародний день стоматолога чи День українського кіно.

Міжнародний день котів

Володимир САПОН

К А Л Е Н Д А Р

ВДЕНЬ ВНОЧІ

Та що дні, є і цілі тижні. Скажімо, тиждень солідарності з людьми на несамоврядованих територіях, і тиждень космічного простору. Про робітника, до речі, теж згадали. Є у календарі аж два – 24 травня святкується Всесвітній день кадрового робітника, а вже 10 жовтня – День кадрового робітника. А, може, ще зробити і два дні скловиробника, один уже святкується 19 листопада… Та все ж перекидний календар трохи відстає від життя. Бо немає у ньому ні Дня котів, що святкується 1 березня, ні… Дня туалетів. Його свят… ні, все ж таки, відзначають 19 листопада. Хай святкують десь у Пар рижі чи Лондоні, де повно туалетів – і платних, і безплатних. У Чернігові їїх у центрі міста можна на пальцях перелічити. Отож будемо просто про них говорити, можливо, наші балачки допомож жуть владі відкрити їх більше…

21.03

•

П О Г О Д А

22.03

23.03

•

Хмарність

Опади Температура, °C

+1 ...+6

Вітер (напрямок, швидкість, м/с)

Пн-З, 5–10

–3 ...+2

0 ...+5

Пн-З, 7–12

Радіаційний фон, мкР/год Ніжин Остер Інші природні явища

11 12

–4 ... –9

Покошичі Прилуки

Пн-З, 7–12 Чернігів

12 13

0 ...+5

Семенівка Щорс

11 11 9

За даними облгідрометцентру

Співзасновники: Чернігівська обласна рада, облдержадміністрація, первинна організація журналістів редакції • Головний редактор Лариса МІЛОВА • Заступник головного редактора Борис МЕЛАШЕНКО Тел. 4-44-42 • Літературний редактор Леся КОШЕЛЬ Тел. 678-200 • Відповідальний секретар Віталій АДРУГ Тел. 4-21-92 • Комп’ютерний набір Людмила ШЕВЧЕНКО • Комп’ютерна верстка та дизайн Олександр БОЖОК, Ганна ЗЕВКО, Світлана КУЗЬМЕНКО • Коректори Альона ШЕВЧЕНКО, Олександр ФАЛЬЧЕВСЬКИЙ • Відповідальний за випуск Володимир САПОН • Телефони відділів редакції: суспільних питань 4-22-71; соціальних питань 4-44-12; гуманітарної сфери 4-21-92; реклами та оголошень 4-40-07. • Факс 4-21-92, 4-42-35. • Веб-сайт: www.dponline.cn.ua • Електронна пошта: despravda@ukr.net • Реєстраційне свідоцтво ЧГ № 230 від 10.11.2000 р. Видавець – ВАТ «РВК «Деснянська правда» • Віддруковано в редакційновидавничому комплексі «Деснянська правда», 14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62. • Газета виходить тричі на тиждень (вівторок, четвер, субота). • Тираж тижня – 36 869 • Розповсюджується по передплаті • Передплатні індекси: для індивідуальних передплатників – 61651, для підприємств, організацій – 94530, четверговий випуск – 94531. • Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій. • Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та рекламодавці. позначені Знаком матеріали рекламного змісту. • Листування з читачами – тільки на сторінках газети.