http://dponline.cn.ua
№ 53 (28032) 18 травня 2010, вівторок
В І Л Ь Н А СОЦІУМ
В Україні живуть 70% громадян України
e-mail: despravda@ukr.net
ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСНА ГАЗЕТА
СЬОГ ОД НІ – В СЕ СВІТ НІЙ Д Е Н Ь М УЗЕЇВ
КОНЦЕРТ
Ніно Катамадзе співала для чернігівців Фото Віктора КОШМАЛА
С
тереотип про дві полярності – Львів – Донецьк – спростовує загальноукраїнське опитування, проведене соціологічною групою «Рейтинг», на замовлення Програми дослідження сучасної історії України імені Петра Яцика. Соціологи з’ясували, з ким себе ідентифікують жителі в українських регіонах і яким хочуть бачити майбутнє України. Результати виявились несподіваними. Області, в яких провели опитування – Центр, Захід, Схід, Південь. Респондентам запропонували список можливих ознак, за якими вони можуть визначити себе у суспільстві. Відтак жителі Центру ( 74,4% ) ідентифікують себе українцями, Заходу (84,5%) і Півдня (69,7%) – громадянами України, Сходу (49, 8%) – мешканцями свого міста. Загалом по Україні майже 70% жителів ототожнюють себе з громадянами України, а 64,1% – з українцями. Як показали результати опитування, Захід є більш визначений щодо своєї національної ідентичності, а Схід – щодо соціальної. Соціологи запропонували респондентам 4 групи описів: національність, політична сфера, соціально-класовий статус і релігійна ознака. Захід і Центр (43,2% і 35,4%) мають відчуття спільності з українцями, а жителі східних і південних регіонів є ближчими до робітників та пенсіонерів (26,6% і 23,5%). Згідно з результатами дослідження, люди в жодному з українських регіонів не мають нічого спільного з політичними партіями і багатіями. Тим часом на Заході категорично заявляють, що нічого спільного не мають із комуністами, а на Сході – з українськими націоналістами. З’ясувалося, що Україна не є розділена, – це лише тема передвиборчих баталій. Соціологічне опитування показує, що нині немає конфлікту між українською та російською ідентичністю. З українською ідентичністю бореться соціальна категорія робітників і пенсіонерів. Одна частина України виразно ідентифікує себе в національних категоріях, а інша – в соціальних. «Це не є боротьба між Україною і Росією, це радше боротьба між двома різними версіями України», – зазначають соціологи. Опитування проводили за репрезентативною вибіркою з 2000 осіб, які старші за 18 років. Гранична помилка становить плюсмінус 2,19%.
«Жінкою-птахом» охрестила чернігівська публіка відому грузинську співачку і композитора Ніно Катамадзе, яка виступила 14 травня з концертом у Чернігові.
Музей Тичини в Пісках є, але його... немає Про те, що в селі Піски на Бобровиччині є музей Павла Григоровича Тичини, нам сповіщає дорожній вказівник, розташований на одному з відрізків траси Київ–Прилуки. Мовляв, заїжджайте, люди добрі, та подивіться родинну садибу, де виріс геніальний поет, творчість якого цінують в усьому світі.
стор.8
ПРОЕКТ
стор.3–6
П Е Р Е Д П Л АТА–2 0 10
ПЕРЕДПЛАЧУЙТЕ «Деснянську правду – вільну» на ІІ півріччя 2010 року
І ВИГРАВАЙТЕ цінні призи!
ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ:
четверговий випуск – 49088, триразовий – 49086, пільговий – 49087.
Переповнений зал аплодував стоячи, засипавши виконавицю квітами. М’який джаз, пройнятий грузинським колоритом, і чарівний голос Ніно Катамадзе зібрали повну залу шанувальників. Ніно Катамадзе народилась 21 серпня 1972 року в Аджарії, в місті Кобулеті (Грузія). Співає на сцені з чотирьох років. У 1990 році вступила до вокального факультету Батумського музичного інституту й одразу вийшла на аматорську сцену. 1994 року створила благодійний фонд для допомоги інвалідам та соціально незахищеним артистам. Професійна кар’єра Ніно розпочалась у 2000 році зі співпраці з засновником гурту «Insight» Гочею Качеішвілі. Нагороджена в номінаціях «Краща співачка року» (премія «Овація», Росія, 2002), Кращий авторвиконавець (Росія, 2002), Краща Оригінальна музика (Росія, 2002), «Обличчя року у сфері шоу-бізнесу» (премія «Обличчя року», Росія, 2003), «Краща співачка року» (премія «Мега», Росія, 2003), «За видатний вклад у розвиток грузинської музики» (спеціальна премія «Одзела», 2004, Грузія). Ганна ЗАЛЕСЬКА
П А М ’Я Т Ь
Під Черніговом вшанували жертв сталінських репресій
П
облизу Чернігова відбувся мітинг-реквієм. Акція проходила біля пам’ятного знака загиблим, неподалік від села Халявин Чернігівського району (20-й кілометр Гомельського шосе). Саме там поховані мешканці обласного центру та навколишніх районів, яких розстріляли сталінські кати у 1937–38 роках у Чернігові. У зловісному 1937 році, під час так званого Великого терору, на Чернігівщині було репресовано 8501 чоловік, а в наступному ще майже 4 тисячі осіб. «Трійка» у складі першого секретаря Чернігівського обкому КП(б)У, начальника УНКВС в Чернігівській області та прокурора, яка була позасудовим органом карателів, неустанно підписували списки на розстріли, на позбавлення волі в таборах півночі та сходу СРСР. Так було всюди у той страшний час… Вшанувати пам’ять розстріляних земляків зібралися керівники області, Чернігівського району, представники інтелігенції, громадських організацій та місцевої влади. Понад 150 учасників мітингу поклали квіти до пам’ятного знака. Голова Чернігівської облдержадміністрації Володимир Хоменко у своєму виступі зазначив, що лише у 2006 році був складений список розстріляних в урочищі Халявин. Голова Чернігівської облради Наталія Романова застерегла громадськість від повторення подібних трагедій у майбутньому. Марина БОСЬКО