Деснянська правда вільна №28027 by Admin Webmaster

http://dponline.cn.ua

e-mail: despravda@ukr.net

№ 48 (28027) 4 травня 2010, вівторок

В І Л Ь Н А

ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСНА ГАЗЕТА

О СВІТА

СТАТ И СТ И К А

У Чернігівського державного технологічного університету

В Україні

СТАЛИ МЕНШЕ ВІДМОВЛЯТИСЯ

від новонароджених

к повідомили у пресслужбі Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, протягом 2009 року скоротилася кількість відмов батьків від новонароджених дітей. Так, минулого року батьки відмовилися від 865 новонароджених, що на 5% менше, ніж у 2008 році. За даними Державної соціальної служби для сім’ї, дітей і молоді та Міністерства охорони здоров’я України, загалом динаміка скорочення кількості новонароджених, від яких відмовилися батьки, за останні роки виглядає таким чином: у 2004 р. – 1549 відмов від новонароджених; 2005 р. – 1246; 2006 р. – 998; 2007 р. – 1027; 2008 р. – 909; 2009 р. – 865. У прес-службі Мінсім’ї констатували, що свій внесок у позитивну тенденцію до зменшення раннього соціального сирітства роблять центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, які з 2005 року впровадили у свою діяльність роботу із запобігання відмовам від новонароджених дітей завдяки соціальній підтримці та наданню соціальних послуг жінкам, котрі опинилися в складних життєвих обставинах. Так, за даними Держсоцслужби, завдяки роботі центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді у пологових будинках, жіночих консультаціях з початку 2005 року було попереджено 1636 відмов від новонароджених дітей. За матеріалами УНІАН

НОВИЙ РЕКТОР

СКІЛЬКИ КОШТУЄ

зорати город? В

есна для селян – гаряча і відповідальна пора. Недарма ж у народі кажуть, що весняний день рік годує. Потрібно встигнути удобрити землю, підготувати посівний матеріал, посіяти яровину, посадити картоплю та городину, а головне... запастися грошенятами. В яку суму обійдеться селянам цьогорічна оранка, чи розраховують аграрії на допомогу держави, розповіли мешканці села Хотівля, що на Городнянщині.

стор.2

С О Ц ІО Л О Г І Я

Українці МАЛО ЧИТАЮТЬ та рідко ходять у кінотеатри

ро це пише тижневик «Коментарі», який публікує добірку досліджень «Хто такі українці з точки зору соціології і статистики». За даними тижневика, в Україні до читання виказують інтерес лише 27% населення, дещо менше, ніж у Росії – 30%. А найбільш читаючими країнами Європи залишаються Велика Британія, Німеччина та Франція. У цих країнах регулярно читають книги 73,5%, 66% та 61% населення відповідно. Книги в Україні купують тільки 40-45% жителів, з них трохи більше половини купують більше 10 книжок за рік. Для порівняння: середньостатистичний житель Чехії купує за

ЗАСНОВАНА У СІЧНІ 1838 РОКУ

рік 15 книг (до кризи ця цифра була 22). Що ж до видання книг, то, за даними Книжкової палати України, торік на одного українця припадало 1,22 книги і брошури. У той час як в Іспанії, найбільш «видавничо просунутій» країні, цей показник становить 7,8 книги на одного жителя (у Росії – 4,5 книги). Хоча кінопрокатники щорічно повідомляють про зростання відвідуваності кінотеатрів, за кількістю кіноглядачів Україні далеко Європи. В 2009 році в Україні на одну особу припадало 0,46 відвідувань кінотеатрів (продано 21,5 млн. квитків). Тоді як у Німеччині на 1 особу припало 1,7 походів у кіно (продано 146,3

млн. квитків). У Польщі ці показники склали 0,9 відвідувань кінотеатрів на рік (33,5 млн. проданих квитків), а в Росії – 0,98 (138,5 млн. квитків) (дані Європейської аудіовізуальної обсерваторії). Україна замикає десятку країн Європи, в яких налічується найбільша кількість користувачів Інтернету, пише видання. За даними компанії «Miнiвотс Maркетинг Груп», у вересні 2009 року українська інтернетаудиторія налічувала 10,4 млн осіб. За цим показником нашу країну набагато випереджають Польща (20 млн), Туреччина (26,5 млн) і Росія (45,3 млн). Абсолютний лідер у Європі за кількістю інтернет-користувачів – Німеччина (54,2 млн).

Проте українці в Інтернеті дуже діяльні. У січні-лютому 2010 року з київських IP-адрес відправлявся 1% світового спаму. Київ посів дев’яте місце серед найбільших розповсюджувачів небажаних повідомлень, випереджаючи Джакарту (0,85%), Буенос-Айрес, Ріо-деЖанейро (по 0,84%) і Москву (0,56%). Втім, українська інтернетаудиторія відзначилася й у більш гідних видах діяльності, наприклад, в блогерстві. Наприкінці 2009 року Україна вийшла на п’яте місце у світі за кількістю зареєстрованих користувачів у «Живому журналі» (Livejournal. com). На той час їх в Україні налічувалося 187,3 тис., у США 4531 тис. і в Росії 1,239 млн.

нями у ЧДТУ таємним голосуванням обирали ректора. До університетських виборів був залучений не лише колектив викладачів навчального закладу, а й студенти. Голосування проводилося в спеціально відведених та облаштованих приміщеннях зі справжніми бюлетенями та виборчими скриньками. Тобто, все пройшло чесно та прозоро. Кандидатів на посаду ректора ЧДТУ було троє: Микола Бутко, Петро Чередніченко та Сергій Шкарлет. Ректором обрано доктора економічних наук, професора, 38-річного

Сергія Миколайовича Шкарлета, якому віддано 111 голосів з 175-ти. Посаду ректора буде затверджено Міністерством освіти та науки 11–12 травня. У зборах трудового колективу ЧДТУ, присвячених виборам нового ректора, також брали участь заступник Міністра освіти і науки Євген Суліма, начальник відділу кадрів Міністерства освіти і науки Анна Кийова, перший заступник голови комітету з питань освіти і науки Верховної Ради України Максим Луцький, начальник управління освіти Чернігівської облдержадміністрації Анатолій Заліський.

Ч Е РВ О Н О Ю СТ РІ Ч К О Ю

Справу чернігівського маніяка з лопатою ВПИШУТЬ У ПІДРУЧНИКИ

права чернігівського маніяка ввійде у підручники для курсантів. Про це на пресконференції повідомив начальник Департаменту кримінального розшуку МВС України, генерал-майор Валерій Літвін. Він зазначив, що це – класичний приклад, коли ЗМІ, громадськість і міліція об’єдналися для впіймання злочинця. Також Літвін повідомив, що вбивця не вийде на волю, навіть якщо його визнають неосудним. За словами начальника Департаменту КР, примусове лікування злочинець проходитиме у стаціонарі закритого типу під охороною міліції, а кожні півроку перевірятиметься стан його психічного здоров’я.

У той же час Валерій Літвін зазначив, що, якщо фахівці вирішать, що вбивця осудний, то він постане перед судом. На думку генерал-майора, в Україні немає судді, який випустить цього злочинця на свободу. Літвін також повідомив, що буде сформоване окреме доручення розслідувати, чому ця людина не була під контролем медиків. Він нагадав, що у радянські часи люди з порушеннями психіки примусово госпіталізувалися, при першому ж сигналі від сусідів або родичів. Начальник Департаменту кримінального розшуку впевнений, що справа чернігівського маніяка – це серйозний урок і для лікарів, і для міліції.

У РА М К А Х П Р О Е К Т У

НЕЗАБУТНЄ

На підступах ДО ПЕРЕМОГИ

стор.4

стор.6

cmyk

Д О Б РА Н О В И Н А

Відроджується

ЦУКРОВА ГАЛУЗЬ Аграрії Чернігівщини закінчили сіяти цукровий буряк

ротягом нинішньої весняної кампанії цукровим буряком засіяно 9,5 тисячі гектарів, що на 3,5 тисячі га або на 58% більше, ніж торік. На думку експертів, стимули для збільшення площ посіву є. По-перше, з другої Д ОВІД К А половини минулого року зросли ціни на цуЗ 2000 по 2006 рокор, межі яких дозволя- ки в Чернігівській обласють беззбитково виро- ті цукровим буряком защувати та переробляти сівалося від 18,4 до 22,5 цукровий буряк навіть тисячі гектарів на рік. на немодернізованому З 2007 року площі посіву обладнанні. По-друге, буряку через здешевлення в проекті Державного цукру скоротилися майбюджету цього року же удвічі – до 13,4 тисяпланується допомога чі га. Через збитковість аграріям у розмірі 1000 виробництва солодкого гривень на гектар посі- продукту тенденція до ву цукрового буряку. зменшення площ посіву Планується, що цьо- продовжилась: 2008 рік го року буде відновле- – 10 тисяч га, 2009 – 6 на робота двох цукро- тис. га. Минулорічні обвих заводів на Чернігів- сяги посіву буряку стали щині. До працюючого найменшими в області за Линовицького цукро- останні 70 років. вого заводу (Прилуцький район) мають приєднатися днатися Парафіївський (Ічнянський район) та Носівський. Прес-службa головного управління агропромислового розвитку ОДА

СКІЛЬКИ КОШТУЄ зорати город? ` Початок на 1-й стор.

НЕЗАМІННИЙ ПОМІЧНИК – САМОРОБНИЙ ТРАКТОРЕЦЬ Ще не так давно люди обробляли свої городи перевіреним прадідівським способом: кіньми – орали та волочили, вручну – сіяли, садили, косили та копали. Нині ж і на полях, і на городах гуркочуть трактори. – Одна справа давати раду кільком соткам городу, інша – обробляти гектар землі, – кажуть селяни. – Осилити все вручну важко – «городні клопоти» не для кволих та слабохарактерних. Краще трактором, але далеко не у кожного господаря він є під рукою. Якщо своєї техніки у дворі немає – готуйте грошенята!». Як обробляти город, кожен господар вирішує сам. Дехто звертається за допомогою до власників тракторів, хтось – до керівника місцевого сільгосппідприємства, а є й такі люди, які покладаються на власні сили та допомогу родичів. За словами Хотівлянського сільського голови Юрія Черв’яка, нині сільськогосподарська техніка є чи не в кожному дворі. Щоправда, це не сучасні потужні машини, а старенькі тракторці. Землю ним не виореш, але посадити, обробити та викопати картоплю можна. Такий тракторець незамінний помічник і на сінокосі. Добре їм і траву скосити, і сіно згребти, і перевезти куди потрібно. Тому в господарстві, крім тракторця, ще має бути причеп, борона, косилка та інший городній реманент. Є в Хотівлі й умільці, які самотужки складають трактори з різних агрегатів та механізмів. Наприклад, Юрій Черв’як із трактора заводського виробництва зробив своєрідний гібрид, яким обробляє не лише свої городи, а й допомагає родичам та сусідам. – На такій техніці грошей не заробиш, – зазначає ще один власник саморобного тракторця Василь Яковенко. – Потужності не ті… Господарі використовують маленькі трактори для власних потреб. Наприклад, я обробляю город лише собі та родичам.

НОВИНИ КОРЮКІВЩИНИ

ВЖЕ ЧЕТВЕРТИЙ СТАВОЧОК

ідтепер у Прибині є ставок. Гектарну водойму в центрі села викопало ВАТ “Ніжинська механізація”. Звичайно, в погожі дні на березі штучного озерця залюбки відпочиватимуть місцеві мешканці. Тут можна скупатися, позагоряти, половити карасів, окунців, щук... У планах – зарибити ставок ще й коропом, білим амуром. За останні два роки у районі з’явилися нові ставки також у Сядриному, Бречі, Жуклі.

ПРИЖИЛИСЯ ОЛЕНІ

далекі сімдесяті роки до лісів Холминського держлісгоспу завезли благородних оленів. Тварини добре прижилися в поліській місцевості, а найкраще – в угіддях Рейментарівського лісництва. Нині на його території проживає десять оленів. Вони добре перезимували: у лісових годівницях для них завжди було достатньо сіна, корнеплодів, зерна та вітамінного гілкового корму.

НОВА КНИГА ВЕТЕРАНА

наний на Корюківщині поет і краєзнавець Микола Заборовський видав нову шосту книгу, цього разу – публіцистичну. У ній є краєзнавчі сюжети. Але більшість творів ветерана Великої Вітчизняної війни, історика за освітою, – про свій життєвий шлях, сельчан, товаришів, якими завжди дорожив. Книга привертає увагу не лише цікавими сюжетами, вона ще й багатоілюстрована, легко читається. Сніжана БОЖОК

За словами Сергія, «китайці» споживають солярки менше, ніж «наші» трактори, а це суттєвий плюс. Щоправда, нарікає, якщо зламається, то запчастини до такої «дивотехніки» обійдуться недешево.

ОРАНКА У ПРИВАТНИКА ПОДОРОЖЧАЛА НА 1 ГРИВНЮ На замовлення селян землю в Хотівлі обробляє місцевий землероб Володимир Коваленко. На своєму тракторі, який придбав сім років тому, він оре, культивує, боронує, борозни нарізає, міжрядний обробіток проводить, косить, копає, картоплю перевозить. На всі сільськогосподарські послуги в селі свої тарифи. Виорати сотку городу коштує 8 гривень, скультивувати – 4, заборонувати – 3. Цього року посадка картоплі трактором обійдеться селянину у 6 грн за сотку, обробка – у 4, а викопування у 15-17. У порівнянні з минулорічною ціною вартість послуг зросла лише на 1 гривню. До речі, у сусідніх селах розцінки у приватників на обробіток землі вищі, ніж у Хотівлі. Наприклад, у Дроздовиці за сотку виораного городу беруть 10 гривень. У Городні оранка коштує 10-12 гривень. А в інших районах, як виявилося, ціна ще вища – близько 15 грн. – Заробляють землероби непогано, але якщо врахувати витрати на пальне та запчастини, то прибуток виходить мізерний, – скаржаться аграрії. – Така ціна виправдовує себе, якщо замовлень багато. – Чому в Хотівлі оранка дешева? – питаю я у Володимира Коваленка. Він знизує плечима і каже: «А які зарплати та пенсії?! Доходи ж у людей не зросли!». Хотівляни між собою називають Володимира «рятівником» та «надійним помічником». «Він – землероб від Бога. За яку роботу не візьметься – обов’язково зробить її якісно», – такі слова я почула від багатьох людей. – Є у нас корівка та кури. Їх потрібно годувати, – каже місцева жителька Тамара Атрошенко. – А сил та здоров’я обробити город немає. Тому звертаємося за допомогою до Володі. Він нам картоплю і посадить, і

Юрій Черв’як та Василь Яковенко біля саморобного тракторця

№ 48 (28027) 4 травня 2010, вівторок

обробить, і викопає, і в двір привезе. Сиди і перебирай! Не скаржаться селяни й на розцінки, бо якою б не була ціна, а город не має стояти пусткою. Тому, відкладаючи «копійку до копійки», люди заздалегідь коплять гроші. – Дедалі менше хотівлян обробляють городи вручну, – каже сільський голова. – Трактори поступово, але впевнено заміняють лопати та сапи.

НАЙДЕШЕВШЕ ОРЕ «ХОТІВЛЯНСЬКЕ» В селі найдешевше орють городи трактори СВК «Хотівлянське». За сотку беруть 7 гривень. Господарство не допомагає селянам садити і копати картоплю, бо не має потрібних для цього агрегатів. – Спочатку сільгосппідприємство обробляє землі, які орендує. Нині в оренді 1056 гектарів. Трактори виходять у поле на початку квітня, тобто раніше ніж починаються роботи на городах, – розповідає керівник СВК «Хотівлянське» Сергій Малофей. – Поля засіваємо житом, пшеницею, просом, вівсом, гречкою, кукурудзою. В першу чергу обслуговуємо своїх працівників та пайовиків, а потім усіх, у кого вистачить терпіння дочекатися своєї черги. Людям, які у нас працюють, та у яких господарство орендує землю, оремо за пільговими цінами. Враховуючи бажання, господарство може розрахуватися з пайовиком грошима, зерном або послугами. Наприклад, оранкою. Щоб одночасно охопити і поля, і городи, нам не вистачає робочих рук. Брак кадрів – головна проблема сільськогосподарської галузі. Люди працездатного віку або виїжджають з села, або зпиваються. Працюють у нашому господарстві й мешканці сусідніх сіл. Їх на роботу ми підвозимо машиною. Але нам ще потрібні доярки, механізатори, трактористи, комбайнери. В обіцянку держави про дешеве пальне для селян ні керівник сільгосппідприємства, ні решта мешканців села, в яких є трактори, не вірять. Вони давно закупили для своїх потреб солярку за ринковими цінами. «Обіцянки почули, а пільгового пального так і не побачили», – каже Сергій Малофей. Валентина ФЕДУСЬ

Сергій Федоренко з «китайцем»

СЕЛЯНИ КУПУЮТЬ «КИТАЙЦІВ»

Щоб нікого не просити, а самому обробляти свій город, Сергій Федоренко придбав собі сучасного тракторця китайського виробництва, його в народі називають «китайцем». До нього прикупив потрібний реманент. Нині він – єдиний господар в селі, який має «китайця». «З того часу, як я його собі купив, минуло два роки, – говорить Сергій. – Тоді я заплатив 21 тисячу гривень. За цей час ціна на такий тракторець зросла. До речі, ці економічні, універсальні, продуктивні та прості в обслуговуванні й управлінні машини стають серед селян дедалі популярнішими. Людям городи не обробляю – немає часу. Цілими днями на роботі – працюю водієм у місцевому сільгосппідприємстві. Коли ж випадає вільна хвилинка, то біжу на свій город.»

Сергій Малофей з трактористом Віктором Петренком

№ 48 (28027) 4 травня 2010, вівторок

1-ше травня в Чернігівській області:

З К О Л Е Г ІЇ О Б Л Д Е Р Ж А Д М І Н ІС Т РА Ц ІЇ

БЕЗЛАДДЯ ВІД БЕЗВЛАДДЯ.

ПРОБЛЕМИ ТРУДЯЩИХ ТА СПОСОБИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Чи не пора покласти їм край? Напередодні Першотравня відбулося засідання колегії облдержадміністрації, на якій підбито підсумки виконання програми соціальноекономічного розвитку та місцевих бюджетів області протягом першого кварталу нинішнього року. Проаналізовано також хід виконання встановлених Кабміном планових завдань щодо наповнення бюджету Пенсійного фонду та погашення заборгованості за цей же період. Інформацію з першого питання учасникам засідання надали начальники головних управлінь облдержадміністрації: економіки – Леонід Подоляк, фінансового – Валерій Дудко, управління агропромислового розвитку – Анатолій Максак. Про ситуацію з надходженнями до Пенсійного фонду в області доповів його начальник Петро Кулініч.

арто відразу застерегти, що на підсумки першого кварталу нинішнього року вплинули кілька визначальних чинників: фінансово-економічна криза, минулий передвиборний рік, коли різні гілки влади напрочуд дружно діяли… врізнобій, чергові вибори, які останнім часом стали домінантою нашого суспільного життя, нарешті – сувора і багатосніжна зима. І, звичайно ж, суб’єктивний фактор. Тож і маємо, що маємо. Контрасти показників на загальному фоні тільки підтверджують сказане. Обсяги виробництва промислової продукції порівняно з аналогічним періодом минулого року зменшилися на 2,1 відсотка. Але металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів забезпечили майже 64 відсотки приросту. Значно прибавили в тому ж порівнянні целюлозно-паперове виробництво, ви-

давнича діяльність, хімічна та нафтохімічна промисловість. Чергового нокауту зазнало виробництво будівельних матеріалів. Спад – майже 73 відсотки. Цілковитий провал. Менш відчутно, але також знизилися обсяги обробки деревини та виробництва виробів із неї, в легкій промисловості, у виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів. Надію на подальше суттєве поліпшення показників вселяє, правда, той факт, що промислове виробництво у березні прибавило в темпах, порівнюючи з лютим, на 22 відсотки. Тримає удар кризи агропромисловий комплекс. Прибавка валової продукції сільського господарства становила 1,5 відсотка, а в сільгосппідприємствах – 7 відсотків. Позитивну динаміку мають 16 районів. У Срібнянському, приміром, обсяг валової продукції зріс наполовину. Суттєві прибавки мають у Варвинському, Куликівському, Семенівському, Щорському і Бахмацькому районах. Зате в Сосницькому мають спад майже на 36 відсотків. Як не дивно, але збавили темпи в Носівському та деяких інших районах. До позитивів, безумовно, належать виплати за оренду земельних паїв. Обсяги їх набагато зросли. Середня оплата за пай досягла в області 790-то гривень. Набагато гірша ситуація із майновими паями. Анатолій Максак, начальник головного управління агропромислового розвитку, повідомив приємну новину: незважаючи на запізнілу весну, хлібороби надолужили відставання на польових роботах, порівнюючи з минулим роком. Звісно, в цеху просто неба немало своїх проблем. Це й подальші інвестиції в сільгоспвиробництво, ефективне використання паїв, відродження традиційних для полісся галузей – картоплярства і льонарства, ефективне використання можливостей для розвитку тваринництва. Багато сільгоспугідь залишаються ще без господаря, практично виведені в сільгоспобробітку.

Незважаючи на зимові примхи, обсяг перевезень пасажирським автотранспортом залишився практично на тому рівні, а в Чернігові, Ріпкинському, Борзнянському та Корюківському районах його навіть наростили. Загальний обсяг послуг зв’язку дещо менший торішнього, а наданих населенню – суттєво зріс (майже на 10 відсотків). Найбільших втрат зазнала будівельна галузь. Позитивну динаміку мають лише Щорський та Корюківський райони. На 48 відсотків менше торішньої кількості введено житла. Зовнішньоторговельний обіг зріс майже на 24 відсотки, але погляньте на динаміку: зростання відбулося на 15 відсотків за рахунок експорту товарів і майже на 33 відсотки – імпорту. Дещо нижчі показники в роздрібній торгівлі, реалізації послуг. Складним залишається фінансовий стан багатьох підприємств та організацій області. Все це позначається на рівні заробітної плати, відрахувань до Пенсійного фонду. Так, сума боргу із зарплати за два останні місяці нинішнього року порівняно з його початком зросла на 31 відсоток. Сказане стосується, як не прикро, й економічно активних підприємств. Хоча власні надходження до Пенсійного фонду області зросли більше, ніж на 11 відсотків, але планові показники з урахуванням доручення Уряду недовиконані на 10 мільйонів гривень. Вплинули два основні чинники. Низький рівень витрат на оплату праці та погіршення платіжної дисципліни. Чималою залишається частка зареєстрованих суб’єктів господарювання, які взагалі не нараховують заробітної плати. Багато застрахованих осіб одержують мінімальну заробітну плату, або й нижче її рівня та прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Примушує бажати кращого платіжна дисципліна.

квітня, напередодні Міжнародного дня солідарності трудівників представники Національний форуму профспілок України провів прес-конференцію, яка була присвячена соціальним та економічним проблемам Чернігівської області, а також способам та заходам їх вирішення. Під час прес-конференції Чубко Олеся Петрівна Голова обласної профспілкової організації «Трудящі» – повідомила, що гострою соціальноекономічною проблемою в області є питання погашення заборгованості із заробітної плати та високий рівень безробіття. Також в загальних рисах окреслила існуючу ситуацію в економіці області, а також тенденції розвитку на найближчий період. Павленко Сергій Миколайович – голова Всеукраїнської незалежної профспілки працівників сфери комп’ютерних та інформаційних технологій – висвітлив основні недоліки і суперечності проекту нового Трудового кодексу, розгляд якого мав відбутися 27-30 квітня Верховною Радою України у другому читанні проекту нового Трудового кодексу, який, порівняно з чинним Кодексом законів про працю, суттєво звужує зміст і обсяг прав найманих працівників. Також доповідач представив розроблену НФПУ програму створення нових робочих місць в Україні, виконання якої прогнозує зменшення безробіття в Україні вдвічі, порівняно з нинішнім рівнем зайнятості. ОГОЛОШЕН Н Я

ДО УВАГИ СПОЖИВАЧІВ СКРАПЛЕНОГО ГАЗУ! Згідно з постановою КМУ від 11.05.2006 р. №660 «Про внесення змін до постанови КМУ від 25.12.1996 р. №1548», розпорядженням голови облдержадміністрації від 21.11.2006 р. №417 «Про рентабельність на газ скраплений ВАТ «Чернігівгаз» затверджено норматив рентабельності на газ скраплений, що відпускається ВАТ «Чернігівгаз» населенню для побутових потреб на рівні 10% до власних витрат. Вартість 1 балона (21 кг скрапленого газу) для побутових потреб населення затверджена наказом голови правління від 30 квітня 2010 р. №83 у розмірі 133 грн 00 коп. (сто тридцять три гривні 00 коп.) з урахуванням доставки до споживачів та податку на додану вартість. Ціна вводиться в дію з 6 травня 2010 року. Адміністрація ВАТ «Чернігівгаз»

ВАТ «Облтеплокомуненерго» ПОВІДОМЛЯЄ: прийом в експлуатацію вузлів обліку теплової енергії у міжсезоння (тобто не під час опалювального періоду) буде призупинений. Таке рішення було прийняте у зв’язку з неможливістю перевірити реальну роботу приладу, адже відсутність теплоносія у системі опалення (на момент прийому в експлуатацію) може призвести до подальших помилок при розрахунках за теплову енергію і як наслідок до завищення вартості послуг. Окрім того, згідно з «Правилами технічної експлуатації систем теплопостачання та комунальної енергетики України» від 1990 року, зокрема пунктом 10.5 вузол обліку теплової енергії не може бути введеним у експлуатацію, без практичної перевірки. Адміністрація ВАТ «Облтеплокомуненерго»

Олекса ДОРОШ

офісні та складські приміщення

Тел.: 975-146, (050) 413-18-85

Àêöiîíåðíå òîâàðèñòâî

«×ÅÐÍIÃIÂÃÎËÎÂÏÎÑÒÀ×» ì.×åðíiãiâ, âóë. Öiîëêîâñüêîãî,9

ÁÓÄIÂÅËÜÍI ÌÀÒÅÐIÀËÈ

ÕIÌÏÐÎÄÓÊÖIß

ÖÅÌÅÍÒ, ØÈÔÅÐ, ÐÓÁÅÐÎÉÄ, ÑÊËÎ, ÍÀÔÒÎÁIÒÓÌ, ÂÀÏÍÎ, ÊÐÅÉÄÀ, ÃIÏÑ, ÏËÈÒÊÀ ÎÁËÈÖÞÂÀËÜÍÀ, ÊÅÐÀÌÇIÒ, ÐÀÄIÀÒÎÐÈ, ÊÎÒËÈ, ÑÀÍÒÅÕÂÈÐÎÎÁÈ.

ËÀÊÈ, ÔÀÐÁÈ, ÐÎÇ×ÈÍÍÈÊÈ, ÀÂÒÎÐIÄÈÍÈ, ÊÈÑËÎÒÈ, ÐÓÊÀÂÀ, ØËÀÍÃÈ, ÀÂÒÎØÈÍÈ, ÊÀÐÁIÄ, ÏIÍÎÏËÀÑÒ, ÏÎÐÎËÎÍ, ÓÒÅÏËÞÂÀ×.

ÎÁËÀÄÍÀÍÍß, ÅËÅÊÒÐÎÒÎÂÀÐÈ, ÌÅÒÀËÎÏÐÎÄÓÊÖIß

ÄÂÏ, ÄÑÏ, ÔÀÍÅÐÀ, ÏÀÏIÐ

ËÈÑÒ, ÓÃÎËÎÊ, ÊÐÓÃ, ØÅÑÒÈÃÐÀÍÍÈÊ, ÀÐÌÀÒÓÐÀ, ÁÀËÊÈ, ØÂÅËÅÐÈ, ÒÐÓÁÈ, ÄÐIÒ, ÖÂßÕÈ, ÁÎËÒÈ ÒÀ ÃÀÉÊÈ, ÅËÅÊÒÐÎÄÈ.

Ìîæëèâà äîñòàâêà.

ÒÅË.

ЗДАЮТЬСЯ В ОРЕНДУ

66-29-55, 66-29-54, 664-384, 664-135, 66-28-05, 66-29-96, 66-29-63, 667-587.

ËIÑÎÏÐÎÄÓÊÖIß

ÑÏÅÖÎÄßÃ, ÑÏÅÖÂÇÓÒÒß, ÌÈÞ×I ÇÀÑÎÁÈ ÒÀ ÇÀÑÎÁÈ ÇÀÕÈÑÒÓ, IÍÑÒÐÓÌÅÍÒ, ÃÎÑÏ. ÑÀÄÎÂÎÃÎÐÎÄÍIÉ IÍÂÅÍÒÀÐ, ÒÀ×ÊÈ, ÂIÇÊÈ, ËÈÌÀÐÍI ÂÈÐÎÁÈ.

ÏÐÎÄÓÊÒÈ ÕÀÐ×ÓÂÀÍÍß ÎËIß, ÖÓÊÎÐ, ÑIËÜ, ÊÐÓÏÈ, ÌÀÊÀÐÎÍÍI ÂÈÐÎÁÈ.

cmyk

НЕЗАБУТНЄ

№ 48 (28027) 4 травня 2010, вівторок

До 65-річчя Великої Перемоги

есна 45-го позначилась новим тріумфальним поступом, насамперед на Берлінському напрямку. Йдеться про успіх Вісло-Одерської операції, яку потім всі однозначно назвуть шедевром воєнного мистецтва, блискучим оригінальним способом прориву глибокоешелованої оборони в рекордно стислі строки. На шляху наступаючих лежали сильно укріплені оборонні позиції глибиною до 500 кілометрів. Максимально насичені вогневими опорними пунктами, мінними полями, закопаними в землю танками, вони вважались фашистами неприступними. І ось таку армаду наші війська протаранили в нечувано короткий строк. Долаючи з боями по 45-60 кілометрів за добу, вони розгромили і знищили 60 гітлерівських дивізій. На перший погляд це здається неймовірним, навіть дивом. Хоча дивотворцями тут виявились реальні люди, доблесні воїни І Білоруського фронту, очолювані видатним стратегом маршалом Жуковим. Саме талановитість і новаторство маршала, помножені на масовий героїзм гвардійців-воїнів, і дозволили за 15 днів зламати оборону ворога. Ось така розгадка «дива», яку збагнули не лише учасники антигітлерівської коаліції. Всезростаючі симпатії і гідне пошанування славних борців із фашизмом стало явищем інтернаціональним. На запрошення уряду в Москву прибула голова Британського комітету «Фонду допомоги Росії», дружина прем’єр-міністра Великобританії Клементина Черчілль. На московському аеродромі вона заявила: «Це один з натхненніших і хвилюючих моментів у моєму житті. Мені давно хотілося відвідати вашу велику країну, тому що за довгі роки війни я, мої співвітчизники слідкували із захопленням, повагою, хвилюванням і любов’ю за великими зусиллями вашої чудової армії і всіх ваших чоловіків і жінок...». Прикро, що подібної щирості і доброзичливості бракувало в посланні до Москви прем’єр-міністра Черчілля. Він без зайвих дипломатичних реверансів настійно просив допомогти союзникам на Заході вийти із скрутного становища, а для цього розпочати раніше намічено-

На підступах

ДО ЛІГВА ЗВІРА

го строку наступальні операції на території Німеччини. Вражала логіка і мотивація вельми категоричного прохання і пропозиції. Три роки протягом важкої і виснажливої боротьби точилися безплідні розмови-договори щодо відкриття в Європі другого фронту. Нарешті, коли вже перемога над фашистським Рейхом стала для всіх очевидною, союзники відважилися висадитись на європейському материку і... звернулися за допомогою до радянських військ. Їхній наступ, на який вони розраховували, відтягне із Заходу німецькі дивізії проти наших українських фронтів.

У такий невдячний спосіб нам нав’язувалася ситуація, співзвучна вольовій команді: викликаю вогонь на себе! До речі, вогонь цей на окремих ділянках фронту був досить дошкульний. Особливо навколо Зеєловських висот, де підкріплені резервами гітлерівці бодай тимчасово пригальмували просування радянських частин на Берлін. Німецьке командування, шукаючи якийсь порятунок, спробувало налагодити контакт із союзниками, почало сепаратні переговори за спиною радянських військ, що викликало гнів і обурення антифашистської спільноти.

Наштовхнувшись на рішучий спротив прогресивних сил, союзники змінили тактику – створили братську асоціацію народів, що розмовляють англійською мовою. Цей альянс поставив перед собою завдання – «випередити росіян і захопити Берлін», запобігти перетворенню Європи в комуністичний материк. Радіо Нью-Йорка оперативно повідомило, що «15-та американська армія включилася у загальний біг на швидкість у напрямку до Берліна». Та не так сталося, як гадалося. Пороху в американців вистачило,

щоб дійти лише до міста Торгау, Тор на березі Ельби. Тут їх і зустріли війська маршала К Конєва. Передові П і частини ч І-го Українського фронту ост остаточно поховали рожеві плани новоствореново ної «асоціації народів». Перебіг подій на підступах підсту до Перемоги загострився трагічною тра подією: раптово помер пре президент США Франклін Рузвельт. Гіт Гітлер не приховував свого задоволе задоволення від такої несподіванки. Прихід Трумена на пост президента США подавав надії на бажані зміни. Фю Фюрер та його ідеологи добре пам’ятали пам’ята відверте висловлювання Трумена Трум ще в червні 1941 року: «Якщо ми м побачимо, що виграє Німеччина, то нам слід допомагати Росії, а якщо якщ буде вигравати Росія, то нам слід допомагати Німеччині. Таким чин чином хай вони вбивають одне одного якомога більше». Наступного дня після по похорону Рузвельта Трумен заявив про потребу зміни політики Рузвельта і пошуку компромісу для збереження Німеччини. Така відступницька, ренегатська позиція викликала рішучий протест прогресивної громадськості, про що відверто і переконливо заявив відомий американський історик і публіцист Д. Толланд: «Навіть якщо у Трумена був намір рішуче виступити проти Росії, це було б надзвичайно важко зробити – більшість американського народу підтримувала рузвельтівську політику дружби з Росією». А тим часом у бункері Гітлера ще плекали надії на вихід із скрутного становища. Метушилися генерали, снували дипломати в потугах знайти порозуміння з учорашніми ворогами, аби стримати натиск Червоної Армії. 20 квітня фюрер востаннє відзначав день народження. Торжество не відзначалось, як раніше, помпезністю і розмахом. Вірнопідданий Гебельс, якого Гітлер призначив імперським комісаром по обороні Берліна, запевняв фюрера в надійності резерву, яким вважав 15-16літніх юнаків з фаустпатронами. Паралельно почали формувати жіночі батальйони, мотивуючи цей захід «численними рапортами від жінок-патріоток про готовність віддати всі сили на захист столиці». Проте і цей «патріотичний» резерв не зарадив гітлерівськогебельсівським намірам. 21 квітня війська маршала Жукова з північносхідних околиць, а передові частини маршала Конєва – з півдня увірвалися в Берлін. Володимир САВЧЕНКО

ВІД РАДЯНСЬКОГО ІНФОРМБЮРО

ійська1-го Українського фронту з боями зайняли кілька міських районів Берліна і з’єдналися 25 квітня з частинами 1-го Білоруського фронту, які форсували ріку Дамс на південний схід від Берліна.

На захід від Берліна війська 1-го Українського фронту визволили з німецького полону колишнього прем’єр-міністра Французької республіки Ерріо. Війська 1-го Українського фронту в південній частині Берліна взяли в полон понад 6 тисяч німецьких солдат і офіцерів, захопили 38 танків. В числі полонених командир дивізії Фрідріх Людвіг Ян – полковник Бярменбляйн. Наші важкі бомбардувальники завдали масованого удару по воєнних об’єктах Берліна. В результаті виникло 50 великих пожеж, які супроводжувались сильними вибухами.

Сторінку підготувала комісія роботи з ветеранами війни Новозаводської районної організації ветеранів України з використанням матеріалів державного архіву Чернігівської області

№ 48 (28027) 4 травня 2010, вівторок

Дідусь колись БУВ МОЛОДИМ... Весна йде. Роботи повно. Та ще телесеріали дивимося. Якраз у кіно кульмінаційний момент, аж телефон кличе до себе. Невчасно!.. – Здрастуйте. Це Валя Жук. Скоро День Перемоги, напишіть, будь ласка, про нашого дідуся. Усю війну на фронті був. Уже ось-ось йому виповниться 90. Хіба ж я могла відмовити? Телесеріали були й будуть, а старих фронтовиків тепер на пальцях лічать... – Це я ще комусь треба?! – запитливо вигукує бадьорий Михайло Іванович Жук, запрошуючи у свої хороми. У нього скрізь порядок. У кімнатах веселі шпалери, нові меблі. Ніби тут не 90-річна людина живе, а хтось разів у чотири молодший. – Онука допомагає. І сам не лінуюся. Кави вип’єш?.. У мене й борщик є. Сам варив. Він зі мною на «ти», бо знає вже давно. Працював, пам’ятаю, на поліграфічній фабриці. Прийдеш туди, бо газета районна там друкувалася, обов’язково зустрінеш Михайла Івановича, оптиміста й жартівника. Поліграфію освоїв, усе вмів... Хіба ж він один тоді на фабриці був фронтовик?!.. Тепер – один, колишній працівник. – Світу я побачив і на війні, і до неї, і після. Така в мене вдача, – зізнається дідусь Михайло. – Колись же був молодим, енергії повно, сили. Так що нічого дивного. Не жалкую за пережитим. Людей жаль, яких не повернеш. До роботи з дитинства звик. І батько, і дід столярували. І Мишко біля них. До армії хлопець уже став бригадиром столярів. – Усе життя по-доброму заздрив майстровитим людям, які вміли виготовляти музичні інструменти. Я пробував з одним своїм другом. Зробили скрипку. Ще смичок потрібен. Але товаришеві не терпілося випробувати інструмент. Узяв скрипку, якусь паличку – і по струнах. Як заграв «Очі чорні», всі заслухалися. – Ось тепер, Мишко, – сказав, – будемо й смичок робити. Я сам змайстрував після скрипку, навіть гарнішу, та грала вона гірше. Ведмідь мені на вухо наступив. Музичного слуху не маю. А без цього, який би я був майстер? Щоб люди сміялися?.. Хотів Михайло у морському флоті служити, а туди вже набрали, як прийшов його час. Прийняли артилеристи в свою сім’ю. – Це був 40-й рік. Західна Україна. Потрапив у полкову школу вчитися на радиста, – згадує ветеран. Пам’ятає, як 21 червня 1941-го його з іншими солдатами відправили у табір на бойові стрільби. Прибули машиною в обідню пору. Приїхав і командуючий артилерійським корпусом генерал-майор Резніченко. – До нас не підходив, про щось поговорив з командиром полку в його палатці, й поїхав. Аж тут з’являється у небі німецький літак. Політав, і як не було! Тривога, наказ вантажити палатки в автомашини і повертатися в частину не вмикаючи світла. Ніч темна. О четвертій ранку, 22 червня, налетіли ворожі літаки, почали бомбити, – розповідає Михайло Іванович. – Після нальоту продовжуємо рухатися далі. І хоча техніки багато маємо, снарядів повно, та не стріляємо. Фашисти нас обійшли. Це ж Карпати! Вони – однією дорогою, ми – іншою їдемо. Зовсім поруч. Старший батареї прийняв рішення: «Будь що буде! Стріляти треба!». І дав команду. Влучили!.. Як під Баром були – у танки попадали. У нас гармати сильні, ворожі танки розліталися, мов сірникові коробки. Отож, неправду хтось пише тепер, що в нас зброї потужної не було. Була! Та фашисти наступали, як монголи. Відступали, втрачаючи бійців. Уже й Полтавщина, Лохвицький район. Не так

Будь з нами, ПЕРЕМОГО! Він – ровесник революції, яка була Великою, Жовтневою і Соціалістичною. Він навіть старший від неї на півроку. Але ніколи не хизувався цим родичанням з історією. Бо у нього була своя Історія і своя Доля.

далеко й домівка – Прилуччина, річка Удай, де береги у шовкових травах. Удай їх у голод рятував. Мишко тоді в’юнів ловив, мати в печі на сковорідці пекла... Чи ж побачить коли неньку?.. Усіх бійців вразила звістка про смерть генерала Кирпоноса. Йому, пораненому, літак прислали, щоб вивезти в тил, а він: «Я буду зі своїми солдатами». З ними й голову поклав. Обороняли Дніпропетровськ, ворог взяв Кременчук. Тоді Михайло Жук потрапив до окремого мотострілецького батальйону. Бої й бої. Перше поранення. І знову – на передовій. Тільки вже в складі 81-ї окремої Морської бригади. Гори Кавказу. Оборона Туапсе, десант на Малу землю, де був вдруге поранений. Вже після війни, в Корюківці, Михайло Іванович вважав за своїх братів Миколу і Василя Пелюхів, які теж воювали на Кавказі, в самому пеклі. – Після другого поранення мені довірили взвод радистів у піхоті. Це було на Кубані, а в 1944-му очолював у дивізії службу технічного забезпечення зв’язку. Звільняв Крим, Білорусію. Перемогу зустрів у Прибалтиці старшим лейтенантом... От і все! – закінчує свою розповідь дідусь Михайло. Мабуть, стомився. Виявляється, ні. Важко про війну говорити, хоч і стільки літ минуло. Ще, правда, про нагороди сказав. Відзначили його орденом Червоної Зірки. Має медалі «За бойові заслуги», «За відвагу». – Із моєї рідні багато хто воював. Двоюрідні брати не повернулися. Брата Івана поранили. Він такий кремезний був! У танк не влазив, то в обслузі був. В 43-му демобілізували... Дуже жалкує Михайло Іванович, що після війни так нікого й не зустрів із бойових друзів. Розкидала їх доля по Радянському Союзу. Радист Микола Ясенко, щоправда, недалеко був – у Кобиляках, на Полтавщині. Життя зводило з іншими людьми, з якими також можна було розділити хліб і сіль. На Донбасі, на будівництві, познайомився з гарною дівчиною Марією Олійник, котра при-

їхала сюди із Савинок, що на Корюківщині. Вона й стала вірною подругою, матір’ю його дітей. Уже третій рік, як пішла у вічність. А він сумує. За нею доглядав, як злягла. О шостій ранку вже киселик вівсяний їй подає, потім борщу зварить, посуд помиє... – Хай би жила. Була б мені відрада. Онука ж не набігається, бо в неї своя сім’я, донька моя Раїса в Курську, далеко. То я сам. Є, правда, одна добра жінка, Валя Тищенко, яка мені допомагала. Але у неї в самої тепер чоловік немічний. Обоє вони на поліграфічній фабриці працювали, де і я. А тепер – ні фабрики, ні ветеранської організації... Кажете, що я молодець, що дружину догледів?.. Знаєте, є в Корюківці Микола Короленко, то він 22 роки свою любов від хвороби рятував. Не піднімалася його дружина з ліжка. Так що є ще мужніші чоловіки... Михайло Іванович переводить розмову на інше. Згадує, як на цілині був трактористом, як добрий казах допоміг хорошу корову в стаді вибрати. Дрібниці? Та чомусь же не забувається! Був він і на Далекому Сході, і в Мордовії. У Корюківку дружина загітувала переїхати, із Зирянівська, що на сході Казахстану. Працював на фабриці технічних паперів, отримав квартиру... І тепер у теплі, у добрі, пенсія нормальна, ще й онуці допомагає. Нащо вони йому, гроші?! Ось, чекає, донька приїде з Курська на 9 травня. Готуйся, каже собі, Михайле Івановичу, чим зустрічати будеш? Нічого не пожаліє. Хай би й онучки приїхали. Зайняті! Одна кандидат наук, інша в аспірантуру збирається. Кажуть, час нелегкий, та хто прагне чогось досягти – досягне. Та він все-одно журиться за молодь, яка не має роботи, п’є або ж і не прагне її знайти. Треба зміни в державі, великі зміни! Для чого ж тоді його ровесники голови клали?! – Хотілося б дожити до кращих часів, – розмірковує дідусь Михайло. – У серпні ж 90 стукне... Але якщо є хороша мета, навіть у 90 літ, треба її втілювати. м. Корюківка

Зоя ШМАТОК

анас Семенович Педорич четверту весну зустрів у Прилуках (тут мешкають з сім’ями його дві доньки і син). Перебрався з села з дружиною Марфою Іванівною восени 2006го. Думав, на зиму. Але вийшло – назавжди. Бо дружина несподівано злягла, а вже 8 березня її поховали. Серце просилося, рвалося до рідної Антонівки, на Варвинщину, де стільки всього нажито-пережито, та тільки як йому, осиротілому, вертатися туди? Інвалід війни І групи, сам уже не подужає і ходити. От і прихилився до міської родини. А то надумали були рідні його 90-річчя пошанувати. Зібралися в оселі молодшої дочки Галини, всадовили ювіляра за святковий стіл та розчулили до сліз, сказавши стільки зворушливих, вдячних слів! І він мимоволі теж оглядався на свій життєвий шлях і ніби йшов ним заново. ...По льодах Ладоги рухалися сотні, тисячі машин з продовольством для блокадного Ленінграда. А німецькі літаки ширяли в небі, скидаючи на автоколони бомби: у холодній безодні зникали і люди, і техніка. Солдатизенітники (серед них був і Панас Педорич), голодні, напівроздягнені, обмерзлі в крижаній воді, обстрілювали фашистські літаки... 20 лютого 1944 року його, важкопораненого, знайшли санітари і вивезли у евакогоспіталь (місто Великий Устюг). Довгих шість місяців повертали військові медики воїна до життя. Коли виписувався з госпіталю, то важив аж... 43 кілограми! Але виніс з фронтової епопеї відчуття великої людської дружби і жертовності. На честь медсестри, яка поділилася своєю кров’ю, назвав старшу доньку Надією. Вдома, в селі Антонівка, працював на різних колгоспних роботах: і бригадиром, і агрономом-овочівником, на фермі. Діти ж бавилися татовими нагородами: орденом Червоної Зірки, медалями «За оборону Ленінграда», «За відвагу», «За перемогу над Німеччиною». У квітнево-травневих обіймах весни ветерану думалося про вічне. Бо тягнулися вітами до сонця молоді яблуні, рясніли барвистими рядами тюльпани й гіацинти. І так дзвінко та захоплено під чистим небом виспівували на всі голоси птахи. – Нема більшого свята для моєї душі, як День Перемоги! – промовив, швидше сам до себе, ніж до дочки з зятем, які порались біля молодого саду й, напевне, не розчули його слів... Панас Семенович Педорич у День Перемоги так і не постояв жодного разу у ветеранському строю біля Вічного вогню – сили щоразу кудись зрадливо зникали. Та ніколи не обділяли його святковою увагою ні поважного віку діти, ні дорослі онуки, ні юні правнуки. Щебетливий школярик Олег нині теж заздалегідь вивчив віршик, який хотів би розказати прадідусеві: Відгриміло лихоліття люте, Мирно в скроні б’є гаряча кров. На усій землі це Вам салюти І безмежна вдячність та любов! Але до 65-річчя Перемоги інвалід війни І групи не дожив. Щоб здолати дорогу до цього всенародного ювілею, йому не вистачило 57-ми днів. Своїй родині і своїй Україні Панас Семенович Педорич передав у спадок всі майбутні щасливі й щедрі літа. Будь з нами, Перемого! м. Прилуки

Ніна ТКАЧЕНКО

cmyk

№ 48 (28027) 4 травня 2010, вівторок

N 347880 ЖМ – Жди меня

N 214255 ЖМ – Жди меня

ДБК від 2006.07.04 (Internet)

ДБК від 2005.07.01 (Internet)

Розшукується:

Осинок Микола Місце народження: Чернігівська обл. Термін давності: 1981 Географія приблизного пошуку: Чернігівська обл.

Шукає:

Деменевська Наталія Петрівна Історія: «Все, що знаю про себе: народилася як Осинок Наталія Миколаївна 26 березня 1981 року, можливо в Прилуках. Удочерили мене з прізвищем Бурнос. Справжні батьки, можливо, проживали в Чернігівській області. Велике прохання до тих, хто щось знає про моїх рідних, повідомити».

N 28407 ЖМ – Жди меня ДБК від 2005.10.14 (Ятка)

Розшукується:

N 374997 ЖМ – Жди меня

N 255584 ЖМ – Жди меня

ДБК від 2006.05.05 (Листи)

ДБК від 2005.12.01 (Internet)

Розшукується:

Тройна Петро Федорович, 1914 р. н. Місце народження: Україна, Запорізька обл. Термін давності: 1944 Остання відома адреса: Україна, Чернігівська обл., м. Прилуки. Географія приблизного пошуку: Росія, Україна, СНД.

Шукає:

Тройна Раїса Петрівна Історія: «Шукаю батька, який зник безвісти в роки Великої Вітчизняної війни у 1944 році. У 1959-му мою маму, Тройну Надію Василівну, 1914 р. н., викликали в міліцію, де розпитували про батька. В 70-і роки ми дізналися, що він після закінчення війни перебував у госпіталі м. Прилуки. Був без ніг, і його доглядала жінка, яка працювала в госпіталі».

Лебідь Антоніна Іванівна, 1974 р. н. Місце народження: Україна, Чернігівська обл. Термін давності: 1983 Остання відома адреса: 188523, Росія, Ленінградська обл., Ломоносовський р-н, с. Лопухинка. Географія приблизного пошуку: Україна, Чернігівська обл.

Розшукується:

Лебідь Федор Іванович, 1976 р. н. Місце народження: Україна, Чернігівська обл. Термін давності: 1983 Остання відома адреса: 188523, Росія, Ленінградська обл., Ломоносовський р-н,

Дутка Афанасій, 1959 р. н. Термін давності: 1982 Географія приблизного пошуку: Україна, Харківська обл., Чернігівська обл.

Шукає:

Шовна Наталія Олексіївна Історія: «Навчався в с. Порубне в інтернаті. Служив у Харкові (внутрішні війська). Є старший брат – Олексій Грамажора. Фото датовано 20.03.1980 роком. Я в цей час навчалася у Вижниці, Черновицької області».

с. Лопухинка. Географія приблизного пошуку: Україна, Чернігівська обл.

Шукає:

Іванова (Морозова) Маргарита Петрівна Історія: «У 1983 року влітку їх обох забрав батько – Лебідь Іван Федорович, і вивіз в Україну. Деякий час ми листувалися, але потім зв’язок перервався».

Новиков Семен Михайлович, 1934 р. н. Місце народження: Росія, Брянська область, Климовський р-н, с. Сачковичі Термін давності: 2005 Остання відома адреса: 65045, м. Одеса, вул. Єврейська, 50, кв. 23. Географія приблизного пошуку: Україна: Київська обл., Чернігівська обл.; Росія: Брянська обл., Новозибковський р-н, Климовський р-н.

Шукає:

Новиков Андрій Семенович Історія: «Виїхав 21.06.2005 з Одеси поїздом №662, сполученням Одеса-Київ, мав робити пересадку в Чернігові. Кінцевий пункт прямування – с. Сачковичі Климовського р-ну Брянської обл. (Росія). Орієнтовна дата прибуття в кінцевий пункт 22.06.05. Але на 30.06.2005 він там не з’явився. Останнього разу його бачили в поїзді №662 перед прибуттям в Київ – це було 22.06.05 року зранку. Був одягнений в чорні джинси, військову сорочку зеленого кольору, чорні шкіряні туфлі. На зріст 170-175 см, щуплої статури, сиве волосся середньої довжини. Особистих прикмет не має. Страждає на розсіяний склероз. При собі мав паспорт громадянина України, посвідчення учасника бойових дій».

N 5992 ЖМ – Жди меня ДБК від 2006.02.04 (E-mail)

Розшукується:

Кович Янина, 1979 р. н. Термін давності: 2004 Остання відома адреса: Україна, Чернігівська обл. Географія приблизного пошуку: Україна, Чернігівська обл.

Шукає:

Кович Анна Миколаївна Історія: «Шукаю сестру – Кович Янину, вона зникла 18 лютого 2004 року в Чернігівській області».

ОГОЛОШЕН Н Я

ВИКЛИКИ ДО СУДУ Відповідно до ч.9 ст.74 ЦПК України Городнянський районний суд викликає Шепель Ірину Володимирівну (останнє відоме місце проживання: с. Перепис Городнянський р-н, Чернігівська обл.) як відповідача у цивільній справі за позовом прокурора Городнянського району Чернігівської області в інтересах Шепель Анастасії Євгенівни та органу опіки і піклування виконкому Димитровської міської ради Донецької області в інтересах Шепель Анжели Євгенівни, Шепеля Володимира Євгеновича до Шепель Ірини Володимирівни, Шепеля Євгена Анатолійовича про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Судове засідання відбудеться в приміщенні Городнянського районного суду 11 травня 2010 року о 10 год. Адреса суду: м. Городня, вул. Радянська, 67. Прилуцький міськрайонний суд (вул. Котляревського, 62, м. Прилуки Чернігівської області) викликає як відповідача Пилипець Валентину Олександрівну в судове засідання, яке відбудеться 25 травня 2010 року о 9 год. (каб. №4) у справі за позовом КП «Прилукитепловодопостачання» до Пилипець В.О. про стягнення заборгованості за комунальні послуги. У разі неявки в судове засідання – справу буде розглянуто за відсутності відповідача. Новозаводський районний суд м. Чернігова (14000, вул. Мстиславська, 17,

м. Чернігів, каб. 19) розглядає цивільну справу №2-246/10 за позовом «Райффайзен Банк Аваль» до Васильченко Олени Миколаївни (місце реєстрації: вул. Толстого, 104/2, м. Чернігів), Сидорука Юрія Антоновича (місце реєстрації: вул. Шевченка, 30/1, м. Чернігів) та Городецького Олега Олексійовича (місце реєстрації: вул. Малиновського, 55/8, м. Чернігів). Відповідачі викликаються на 17 травня 2010 року на 10 год. до суду (суддя Косач І.А.) для участі у розгляді справи по суті. Відповідачам пропонується надати свої заперечення щодо позову та докази. У разі неприбуття відповідачі мають повідомити суд про причину неявки, інакше справу буде розглянуто за наявними матеріалами. Чернігівський районний суд викликає в судове засідання у цивільній справі за №2-390/2010 за позовом відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі Чернігівського регіонального управлінця ВАТ КБ «Надра» про стягнення заборгованості в сумі 56384 грн 91 коп. як відповідачів – Супрун Наталію Олександрівну (останнє відоме місце проживання: вул. Аерофлотська, 3, с. Количівка Чернігівського р-ну), Пронь Наталію Степанівну (останнє відоме місце проживання: вул. Червоногвардійська, 256/55, м. Чернігів), Супруна Юрія Анатолійовича (останнє відоме місце проживання: вул. Савчука, 7-а/26, м. Чернігів). Судове засідання відбудеться 8 червня 2010 року о 10 год. в приміщенні Чернігівського районного суду (м. Чернігів,

вул. Воровського, 4), під головуванням судді Шитченко Н.В. Одночасно суд повідомляє, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідачі вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи, тому у разі неповідомлення про причини неявки Супрун Н.О., Пронь Н.С. та Супруна Ю.А., повідомлених належним чином, або причину неявки відповідачів буде визнано судом неповажною – справу буде розглянуто за їхньої відсутності, на підставі наявних даних чи доказів. Новозаводський районний суд м. Чернігова повідомляє, що розгляд цивільної справи за позовом Красковської Валентини Василівни до Красножона Олександра Михайловича про визнання таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, призначено на 12 травня 2010 року на 14 год. 30 хв. Справу буде розглянуто в приміщенні суду за адресою: (м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17), під головуванням судді Філатової Л.Б. (каб.13). Для участі у справі як відповідач викликається Красножон Олександр Михайлович, 1956 р. н. (останнє відоме місце проживання: вул. Нафтовиків, 21/14, м. Чернігів). Одночасно суд повідомляє, що з опублікуванням оголошення про вик лик відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи, тому у разі неповідомлення про причини його неявки, повідомленого належним чином, або причину буде визнано судом неповажною – суд вирішить справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Правління закритого акціонерного товариства «Чернігівська фабрика лозових виробів» (місцерозташування: 14000, вул. Толстого, 28, м. Чернігів) повідомляє про проведення позачергових ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ акціонерів ЗАТ «Чернігівська фабрика лозових виробів», що відбудуться 18 червня 2010 року об 11 год. в приміщенні товариства (кабінет директора) за адресою: вул. Толстого, 28, м. Чернігів і пропонує до розгляду зборів такий порядок денний: 1. Прийняття рішення про переведення випуску акцій документарної форми існування у бездокументарну форму та затвердження рішення про дематеріалізацію: – затвердження депозитарію, який обслуговуватиме випуск акцій; – затвердження зберігача, у якого відкриватимуться рахунки власникам акцій. 2. Про припинення дії договору на ведення та зберігання реєстру акціонерів №935/4-275 від 29.08.2005 р., укладеного з акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», та визначення дати припинення ведення реєстру. 3. Визначення способу персонального повідомлення акціонерів про дематеріалізацію. 4. Про затвердження нової редакції статуту закритого акціонерного товариства «Чернігівська фабрика лозових виробів». Дата складення переліку акціонерів Товариства, які мають право на участь у загальних зборах, – 24.05.2010 р. Початок реєстрації акціонерів для участі у зборах 18 червня 2010 року о 10 год., закінчення о 10 год. 45 хв. за місцем їх проведення. Для участі у зборах акціонерам при собі потрібно мати документ, що посвідчує особу, а представникам акціонерів – документи, які підтверджують їх повноваження, оформлені і засвідчені відповідно до вимог чинного законодавства. З документами та додатковою інформацією щодо порядку денного акціонери можуть ознайомитися особисто за адресою: м. Чернігів, вул. Толстого, 28 або за тел. (0462) 675-317 до початку проведення загальних зборів.

ПРОГНОЗИ

№ 48 (28027) 4 травня 2010, вівторок

З Н АРОД НОГО К АЛЕН Д АРЯ

З Н І М О К ІЗ С У П У Т Н И К А

Квітучий май – ТО СПРАВЖНІЙ РАЙ Травень – вінець весни, найпрекраснішої пори року. Квітують, немов облиті молоком, сади, зеленіють луки, ліси й гаї наповнюються пташиним співом і гомоном. Природа постає у всій чарівній красі – світ довкола немов святкує свою молодість, вічне оновлення.

давніх часів місяць цей носив назву – «май». Її вживали наші пращури – русичі, вона зафіксована в літописних пам’ятках ще в XII столітті. Всі українські письменники-класики, від Тараса Шевченка до Михайла Коцюбинського, вживали тільки цю назву – «май». Назва «травень« з’явилася уже потім і згодом прижилася. Ймовірно, що слово «май» походить від імені давньоримської богині весни Майї – доньки Фавна, покровителя гір, лісів і луків, захисника худоби. На травень припадає чимало народних свят, обрядів, пов’язаних з поетичним обожнюванням природи і відомих з найдавніших часів. Про це промовисто говорять самі назви: русалчине свято, веснянки, гаївки, збирання роси. Травень ще називали солов’їною порою. Свого улюбленця солов’я люди завжди з нетерпінням чекали. Говорили, що він почне співати, коли нап’ється роси з березового листочка. І тоді його мелодійним, дивовижним співом наповнюється все довкола. А там скоро й зозуля обізветься, почне лічити літа. Цієї пори в лісі, крізь руде торішнє листя пробивається і квітне білосніжними дзвіночками запашна конвалія, а на чистому плесі озера, серед зеленого латаття розквітає розкішна біла лілея. Чудова травнева пора. Ось як характеризує її давнє мудрослів’я: Травень ліси одягає – літо в гості чекає. Травневий дощ, як з грибами борщ. Травнева роса коням краща від вівса. У маю і баба в раю, як не затанцює, то хоч молодість згадає. Є ще прислів’я, які допомагали людям у повсякденному житті, часом застерігали їх. Ось лише кілька з них: Сухий і теплий май – про гроші на хліб подбай. Май холодний – рік хлібородний, не будеш голодний. Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі. А ось як хлібороби в травні прогнозували погоду і майбутній врожай: Всю ніч співав соловейко – на ясний день. Туман над водою довго не розходиться – буде хороша і суха погода.

Тиха і світла ніч без роси – на негоду. Якщо початок травня холодний – в кінці місяця буде тепло. Горобці й ластівки влаштовують гнізда з північного боку оселі – на спекотне літо. Багато хрущів – на жарке літо. Пізно зацвіла горобина – буде пізня осінь. Багато пролісків – буде врожай на картоплю. Рясно цвіла осика – вродить овес. А ще цього місяця чимало знакових днів та свят. 5 травня – Луки-весняного. До Луки часто на селі вже ледве дотягували: кінчалися запаси хліба, з харчами ставало скрутніше. Тому й говорили: «Дочекалися Луки: ні хліба, ні муки». 6 травня – Юрія або Георгія. Святий Юрій здавна вважався покровителем пастухів і захисником худоби, особливо корів. Цього дня селяни виганяли худобу на пасовисько. Виганяючи з двору корову, стелили перед воротами червону крайку і слідкували: якщо корова не зачіпала крайку ногами, то протягом року не хворітиме і на неї не нападуть вовки-розбійники. 8 травня – Марка. Цього дня в Україні має бути тепло, тому й кажуть: «На Марка небо ярке – на вулиці парко, а бабі жарко». 9 травня – День Перемоги. Уже давно з офіційного цей день став всенародним святом. 9 травня – День матері. Відзначається щорічно, у другу неділю травня. В Україні жінка споконвіку асоціювалася з бе-

регинею роду. Саме від неї залежить виховання дитини і саме мати прищеплює любов до рідної землі. 13 травня – Вознесіння Господнє. В християнстві ця подія вважається великим святом, яке відзначають на сороковий день після Великодня. 13 травня – Якова. Якщо цього дня буде теплий вечір і тиха зоряна ніч – літо буде сухим, теплим і сонячним. 14 травня – Яреми, Єремія. Колись говорили, що на Яремин день і лінивий виходить у поле. Коли на Ярему день погожий, то й у жнива буде сонячно, а коли негода – буде сувора зима. Господар, який сіяв цього дня, не давав у позику ні грошей, ні зерна, ні шматка хліба, бо не вродить хліб на його полі того року. 15 травня – Бориса і Гліба. Святих Бориса і Гліба в народі чомусь вважали хліборобами, сівачами, тому й намагалися цього дня відсіятися. У народі цей день ще називали «солов’їним днем». Говорили: «Соловей співає, доки ячмінь колосу не має, а з’явиться колос – пропав голос». 16 травня – Тимофія. Колись в українських селах селяни зазвичай говорили: «На Тимофія велика надія». Якщо цього дня сонячно й тепло, то така погода буде і в кінці місяця. 18 травня – Ярини-розсадниці. Господині починали висаджувати розсаду капусти на городах, бо вже стає посправжньому тепло. У народі казали: «Прийшли Ярини – не за-

Чер н

кривай сіни». Тобто цього вечора можна було ходити в гості, разом посидіти за столом. 19 травня – Йови-огірочника або «огірковий день». З цього дня селяни сіяли огірки, квасолю, горох, боби. Вважалося, що коли вранці роса, а вдень ясна погода – буде добрий урожай городини. 21 травня – Івана. У народі це Свято ще називали Івана Пшеничного. Добрі господині випікали цього дня пиріжки з печінкою, картоплею, капустою, квасолею, сушеними грушами, калиною. Ними щедро пригощали жебраків, богомольців, що йшли на прощу, і взагалі подорожніх. 22 травня – Миколи-весняного. У народі кажуть: «До Миколи не буде тепла ніколи», «Як не побачиш до Миколи колосу, то буде плачу й голосу». 22 травня – Троїцька батьківська субота. Поминання спочилих. 23 травня – Трійця. Цього святкового дня храми та-будинки прикрашають свіжими зеленими гілками дерев, мовляв, Святий Дух дає життя усьому створеному Богом. В Україні ще в минулому столітті до церкви приносили різні трави: зорю, м’яту, канупер тощо. Посеред цих трав ставили трійну свічку, що називалася Трійцею, яка мала горіти протягом усієї обідні. Потім ці трави використовували як оберіг від різних хвороб, а троїцьку свічку давали в руки вмираючому. 24 травня – День святого Духа та Рівноапостольних Кирила та Мефодія – вчителів слов’янських. З цим днем пов’язані повір’я й обряди навколо русалок. Існував звичай після літургії йти хресним ходом до криниць та кропити їх свяченою водою. 24 травня – Мокія-мокрого. Якщо на Мокія мокро, дощ чи туман, все літо буде дощовим і мокрим, протягом літа має бути сорок дощових днів. А ще Мокія вважали володарем грому і тому намагалися задобрити його молитвами, щоб не нашкодив. 27 травня – Ісидора. У народі казали: «Теплий Сидор – тепле літо». Третій термін садіння огірків. Якщо день погожий, то й урожай буде щедрим, якщо ж холодний – то й огірковий рік буде голодний. 30 травня – заговини на початок Петрового посту. 31 травня – початок Петрового посту, який закінчується на день Петра і Павла – 12 липня. 31 травня – Федота. Прийде Федот – останній лист розіпне. Коли на Федота на дубові верхівка з опушкою – будеш міряти овес діжкою. Підготував Сергій ГАЙДУК

ігів

EUMETSAT-9 30.04.2010 11:00

ГІД Р О М Е Т Ц Е Н Т Р П ОВІД О М Л Я Є

4-го травня очікується мінлива хмарність, вночі та вранці можливий дощ. Вітер південнозахідний 2–4 м/сек. Температура повітря вночі +14, вдень +24 °C. 5-го та 6-го травня – мінлива хмарність, невеликий дощ, увечері 5-го і 6-го – без опадів. Вітер південний 4–5 м/сек. Температура вночі 5-го: +15 °C, вдень +23 °C; вночі 6-го: +14 °C, вдень: +22 °C. Радіаційний фон по області: Семенівка, Щорс – 11, Ніжин, Покошичі, Чернігів, Прилуки – 12, Остер – 13 мкр/год. Температура води в Десні +10 °C. П О Г О Д А Н А С О Н Ц І ( Д А Н І S O H O)

GOES-14

30.04.2010 08:43 LASCO C2 30.04.2010 05:36

КАЛЕНДАР

Сьогодні Сонце зійшло о 5 год. 30 хв., зайде о 20 год. 24 хв. День триватиме 14 годин 53 хвилини. Повний Місяць 30 квітня. Місяць у Козерозі, Водолії. За релігійним календарем сьогодні – священномученика Януарія єпископа і тих, що з ним. Мученика Феодора, що в Пергії, матері його Філипії, Діоскора, Сократа та Діонисія. Праведника Олексія Бортсурманського. Мучеників Ісакія, Аполлоса і Кодрата. Завтра – апостолів Нафанаїла. Луки та Климента. Преподобного Феодора Сикеота, єпископа Анастасіупольського. Перенесення мощей благовірного князя Всеволода, у Святому Хрещенні Гавриїла, Псковського. День пісний. Іменинниками будуть: сьогодні – Денис, Кіндрат, Федір, Пилип, Євтихій; завтра – Гаврило, Віталій, Всеволод, Климент. Ц И М И Д Н Я М И Н АРОД ИЛИСЯ

Італійський музичний майстер, винахідник фортепіано Бартоломео Крістофорі (1655); російський політичний діяч, 04.05 голова Тимчасового Уряду Росії в 1917 Олександр Керенський (1881); українська оперна співачка Марія ТессейрДонець (1889). Американський хімік, який першим зробив фотографію Місяця Джон Драпер (1811); польський письменник, Нобелів05.05 ський лауреат Генрик Сенкевич (1846); американський фізик, який обґрунтував можливість створення лазера, Нобелівський лауреат Артур Шавлов (1921). Н Е С П Р И Я ТЛ И ВІ Д Н І У Т РА В Н І

10, 23, 30

ОГОЛОШЕН Н Я

До уваги акціонерів ВАТ «ЧЕРНІГІВБУД» Правління ВАТ «Чернігівбуд» повідомляє, що проведення чергових загальних зборів акціонерів Товариства перенесено на 25 червня 2010 року. Загальні збори відбудуться об 11 год. за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, буд. 9. Порядок денний: 1. Звіт правління про результати фінансовогосподарської діяльності Товариства за 2009 рік та про основні напрямки виробничої і фінансово-господарської діяльності на 2010 рік. 2. Висновки ревізійної комісії з річного звіту і балансу та затвердження річних результатів діяльності Товариства.

3. Про порядок розподілу прибутку, порядок розподілу дивідендів та порядок покриття збитків за результатами діяльності в 2009 році. 4. Про переведення випуску іменних акцій Товариства з документарної форми існування у бездокументарну. Визначення депозитарію, який обслуговуватиме випуск акцій Товариства. Визначення зберігача, у якого Товариство відкриватиме рахунки в цінних паперах власникам акцій. Визначення дати припинення ведення реєстру акціонерів Товариства. Визначення способу повідомлення акціонерів про прийняті рішення про дематеріалізацію. Припинення договору Товариства на ведення реєстру акціонерів з реєстратором щодо сертифікатів акцій Товариства.

5. Внесення змін до статуту Товариства. Реєстрація учасників загальних зборів відбудеться 25.06.2010 від 10.00 до 10.45 за місцем їх проведення. Для участі в загальних зборах при собі потрібно мати: • документ, що посвідчує особу акціонера або його представника; • оформлену згідно з чинним законодавством довіреність на право участі в загальних зборах (для представників юридичних та фізичних осіб); • документ, що посвідчує право власності на акції (сертифікат акцій або виписку з реєстру акціонерів). Телефон для довідок (0462) 676-894.

Колектив АТЗТ «Ритм» висловлює глибоке співчуття директору Олександру Володимировичу Кириченку з приводу тяжкої втрати – смерті батька. Колектив господарського суду Чернігівської області висловлює глибоке співчуття водію Ігорю Миколайовичу Самойлову з приводу тяжкої втрати – смерті брата Леоніда Миколайовича САМОЙЛОВА.

cmyk

№ 48 (28027) 4 травня 2010, вівторок

О Л І М П ІЗ М

Не за горами вже і

ЛОНДОН

ива не сталося – ніхто з чернігівських спортсменів на Олімпіаді у Ванкувері до п’єдесталу і не наблизився. Надію пов’язували з біатлоністами Андрієм Дериземлею, Оксаною Хвостенко, В’ячеславом Деркачем, Сергієм Семеновим, однак при всіх їх стараннях вони не зуміли потрапити до лав лауреатів. І паралімпійці Сергій Хижняк і Тетяна Тимощенко, які вперше стартували на форумі чотириріччя, не спромоглися здобути нагород. Та голову обласного осередку Національного олімпійського комітету України, голову обласної ради Наталію Романову цей факт не засмутив. Коментуючи виступ спортсменів на спільному засіданні виконкому обласного осередку НОК України, колегії відділу з питань фізичної культури і спорту облдержадміністрації та постійної комісії з питань сім’ї, молоді, спорту та туризму обласної ради, вона вважає результат закономірним. Бо коли за останні роки ситуація з розвитком спорту погіршилася, на щось чекати марно. Ми втратили те, що вже мали: спортивні бази, збудовані ще за радянських часів, вони прийшли в занепад, а нові не будують. Спортсменам високого класу повноцінно тренуватися заважає те, що немає гідної інфраструктури. На її думку, потребує удосконалення спортивна наука і медицина. Треба кардинально змінити ставлення до спорту, а також потрібна державна програма розвитку масового спорту. Начальник управління з фізичної культури і спорту облдержадміністрації Микола Лазаренко сказав, що все було враховано і зроблено на місцевому і державному рівні для належного виступу на зимовій Олімпіаді. Біатлоністи одержали потрібне фінансування і могли цілеспрямовано готуватися до стартів та і всю передолімпійську програму виконали. Однак не заладилося та й суперники виявилися сильнішими. Що вже говорити, коли навіть фаворити змагання – чоловіча збірна Німеччини – не здобули жодної медалі. Але обнадіює те, що підростає молода зміна та й ветерани обіцяють вже наступного сезону поліпшити свої результати на міжнародній арені. Вже тепер слід думати про підготовку спортсменів Чернігівщини до літньої Олімпіади 2012 року в Лондоні. Нині в списку кандидатів на поїздку до Туманного Альбіону значаться 27 спортсменів з 8 видів спорту. Серед них – знані і новачки. Поки що у заявці немає легкоатлетів, боксерів, веслувальників на байдарках і каное. Попереду ще два роки підготовки і сподіватимемося, що представництво у головній команді країни поповниться новими чернігівськими іменами. А загалом 2009 рік став найуспішнішим за всю історію спорту на Чернігівщині. На міжнародних змаганнях наші земляки завоювали 50 медалей, з них 20 – золотих. Норматив майстра спорту міжнародного класу виконали 8 спортсменів, майстра спорту – 24. Шістьом наставникам присвоєно звання заслуженого тренера України і двом – заслуженого працівника фізичної культури і спорту України. Відлік часу до наступної Олімпіади – невпинний. Кожен день наближає нас до Лондона-2012. Тож учасники спільного засідання наголосили, що треба відповідальніше ставитися до підготовки провідних спортсменів, контролювати їхні виступи на міжнародній арені і намагатися завоювати ліцензії, котрі дадуть право стати учасником лондонської Олімпіади. Віктор БЕРЕГОВИЙ

ОСТАННЯ СТОРІНКА Т «ПОВІР у себе» ФЕСТИВАЛІ

радиційно, вже дев’ятнадцятий рік поспіль, проводиться обласний фестиваль художньої творчості «Повір у себе» серед вихованців спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів. Фестиваль організовується задля пошуку, розвитку та підтримки здібних, обдарованих дітей та адаптації дітей з особливими потребами у життєвому середовищі, розвитку їхнього творчого потенціалу, аби допомогти повірити їм у свої можливості. У рамках фестивалю діє виставка дитячої художньої творчості, на якій представлені вироби декоративноприкладного та вжиткового мистецтва, проводиться конкурс художньої творчості. У фестивалі задіяно 9 навчально-виховних закладів, близько 100 учасників. Цього року на виставці представлені роботи з різьби по дереву, аплікації з тканини, композиції з природних матеріалів, інкрустація з соломи, лозоплетіння, кольорова графіка, гравюри, акварелі. З кожним роком урізноманітнюється техніка робіт, збільшується кількість учасників. Фестиваль справді популярний. Допомогу в організації свята надали спонсори: департамент Державтоінспекції МВС України, Чернігівське обласне відділення Дитячого Фонду України (голова правління Валентина Хуторненко), Чернігівська обласна благодійна організація «Аратта» (очільник Вікторія Філатова), «УкрСіверБуд» (генеральний директор Віктор Верша), Фонд Миколи Рудьковського, Благодійний фонд журналу «Единственная» (Олена Гаришова), Чернігівська обласна організація УТОГ та Чернігівська обласна організація УТОС. Віктор КОШМАЛ Фото автора

ДЗЮДО

Попереду КРАЩІ ВИСТУПИ

континентальної першості, яка днями завершилася у Відні, повернулися чернігівські дзюдоїстки. В особистих змаганнях спортсменкам не дуже поталанило. Марія Буйок (до 52 кг), яка вперше виступала на такому престижному рівні, лише один раз виграла, а Наталія Смаль (до 70 кг) поступилася вже на старті турніру. Зате наші землячки гідно боролися у складі збірної України. У командному ви-

Ж І Н О Ч И Й Ф У Т Б О Л. Л І Г А Ч Е М П І О Н І В У Є Ф А

ступі на початковій стадії вони програли полячкам. Та потім зібралися і перемогли португалок й іспанок і завоювали бронзові медалі. Такий результат не дуже потішив тренера спортсменок Анатолія Маркіна. Він вважає, що чернігівки могли виступити набагато краще. Однак наставники збірної неправильно побудували тренувальний процес перед поїздкою на чемпіонат та надто перевантажили спортсменів. Коли ж прийшла вирішальна пора проде-

«Ліон» таки У ФІНАЛІ

28 квітня. 1/2 фіналу. «Умео» (Швеція) – «Ліон» (Франція) – 0:0 (2:3) 2

іноча команда французького «Ліону» зробила те, чого не змогли зробити чоловіки з цього ж клубу – вийти до фіналу Ліги чемпіонів УЄФА. У матчі-відповіді вони змогли відстояти переможний рахунок на свою користь першого поєдинку, який виграли 3:2. Повторний матч мав відбутися 18 квітня, але ісландський вулкан та паралізований авіарух в Європі не дозволили вчасно прибути француженкам до Швеції. У фіналі, який пройде 20 травня у Хетафе (Іспанія), зустрінуться німецька «Турбіне» та французький «Ліон». Віктор М’ЯЧИНСЬКИЙ

Деснянка – вільна

Засновник та видавець – ТОВ «Редакція газети «Деснянська правда». Реєстраційне свідоцтво ЧГ № 444-93Р від 23.07.2009 р. Головний редактор Лариса МІЛОВА. Перший заступник головного редактора Леся КОШЕЛЬ. Тел. 678-200. Заступник головного редактора Петро ГРОМОВИЙ. Керівник відділу зв’язків з громадськістю Володимир ЛИСЕНКО. Тел. 4-44-42. Відповідальний секретар Віталій АДРУГ. Тел. 4-21-92. Телефони відділів редакції: суспільно-політичних питань: 4-22-71; економіки: 4-45-42; соціальних питань: 4-41-36; гуманітарної сфери: 4-44-12; реклами: 4-40-07. Факс: 4-21-92, 4-40-07. Комп’ютерна верстка та дизайн: Олександр БОЖОК, Ганна ЗЕВКО, Світлана КУЗЬМЕНКО. Коректори: Альона ШЕВЧЕНКО, Олександр ФАЛЬЧЕВСЬКИЙ, Світлана СОКОЛ. Передплатні індекси: триразовий – 49086; триразовий пільговий – 49087 та четверговий випуск – 49088.

монструвати клас, дзюдоїстки не встигли відновитися. Чернігівський фахівець сподівається, що Марія Буйок, Наталія Смаль, Луїза Гайнутдінова, Оксана Діденко за два тижні мають вийти на пік форми і показати себе у всій красі на етапі Кубка світу, що відбудеться в Єгипті. Це особливі змагання, бо на них учасники вже розпочнуть заробляти рейтингові очки, аби потім одержати ліцензії на літню Олімпіаду-2012 у Лондоні. Віктор БЕРЕГОВИЙ

РЕКЛАМА • Дійсні сертифікати ЧЕРНІГІВСЬКА ФІЛІЯ УЦОЯО, видані у 2008, РІВНЕНСЬКОГО ІНСТИТУТУ СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВА 2009 або 2010 році КИЇВСЬКОГО СЛАВІСТИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ • Допускаються до встуГОТУЄ ФАХІВЦІВ З ВИЩОЮ ОСВІТОЮ пу абітурієнти із сертифікатами, кількість за денною та заочною формами навчання балів у яких з непроза спеціальностями: фільних предметів – Психологія нижча, ніж 124. Випускники шкіл 2007 – Менеджмент (митна справа) • року і раніше можуть вступати на заочну форНавчання платне, оплата щомісяця. му навчання за вступними Тел. (0462) 61-01-98; тел./ф. (0462) 64-97-64; випробуваннями. http://ris.cn.ua • Абітурієнти з дипломами молодших спеціалістів заАдреса: 14021, м. Чернігів, раховуються на другий курс. вул. Любецька, 151-а.

Адреса редакції: 14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62, 3-й поверх. Веб-сайт: www.dponline.cn.ua. Електронна пошта: despravda@ukr.net. Віддруковано у ВАТ «РВК «Деснянська правда», 14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62. Газета виходить тричі на тиждень (вівторок, четвер, субота). Тираж тижня – 39 406. Розповсюджується по передплаті. Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій. Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та рекламодавці. позначені матеріали рекламного змісту. Знаком Листування з читачами – тільки на сторінках газети.

Ліцензія МОН України: АВ № 420502 від 24.09.08