Деснянська правда вільна №28018 by Admin Webmaster

ВІЗ И Т

Військові атташе ВІДВІДУЮТЬ ЧЕРНІГІВСЬКІ ГАРНІЗОНИ

№ 39 (28018) 10 квітня 2010, субота ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСНА ГАЗЕТА

ЗАСНОВАНА У СІЧНІ 1838 РОКУ

http://www.dponline.cn.ua e-mail: despravda@ukr.net

П ОД АТ К ОВ А Д И С Ц И П ЛІН А

СТАТ И СТ И К А

За останній рік українці

За інформацією радіо «Свобода»

РЕЗОН А НС

8 Про «конвертовану» зарплату

і ЯК БОРОТИСЯ

З «КОНВЕРТАМИ»

Днями в податковій адміністрації області відбулася пресконференція, яку провели її очільник Валентин Осипенко, начальник управління оподатку-

вання фізичних осіб ДПА в області Катерина Шумейко та голова Чернігівського територіального відділення Асоціації платників податків України Михайло Наза-

ренко. Тема архіактуальна – зарплата в «конвертах» – це не тільки великі втрати бюджету, а й соціальних гарантій.

стор.4

СВЯТО

На Чернігівщині 8 квітня відзначили ДЕНЬ РОМІВ «День ромського свята» – радість для коней. Із самого ранку їх виводять із зимових стаєнь та прикрашають вінками. Чернігівський циганський барон виводив цього дня молоду кобилу на дивне ім’я Унікальна. Сучасні роми давно розучилися їздити верхи, їх возять коні залізні. Але хорошого рисака задля підтримки циганської традиції ладні купити за великі гроші. Цього дня цілими родинами чернігівські ро-

ми збиралися на лісовій галявині, розпалювали багаття, накривали столи та співали циганських пісень. Молодому поколінню ромів тепер доводиться руйнувати стереотипи, дошкуляє репутація дрібних злодюжок. Деякі підприємливі роми вже мають власний бізнес. Вони відкривають магазини і навіть хочуть працювати у державній службі.

Колаж Антона Ниманихіна

Про це заявила Уповноважена з прав людини Ніна Карпачова. Як свідчить статистика ООН, за межею бідності в Україні перебувають 78% людей. Така ситуація може призвести до соціальної нестабільності та появи тоталітарного режиму – вважають експерти. Однак не виключають, що за сприятливих умов за 2–3 роки добробут українців може зрости. Україна посідає 83-є місце за рівнем розвитку суспільства, опустившись за останній рік на 7 сходинок рейтингу, – визначають експерти ООН. Таке падіння викликане тим, що реальні доходи українців скоротилися на 10%, і зросла кількість малозабезпечених, пояснює ситуацію Омбудсмен України Ніна Карпачова. ООН зазначає, що абсолютну бідність в Україні начебто подолано. Але відносна бідність в Україні, за їхніми критеріями, становить 78%. Тобто, в цієї частини українців споживчий кошик менший за визнану в світі межу бідності – 17 доларів на день. Бідність шкодить не лише окремій людині, вона несе загрозу для українського суспільства загалом, вважає експерт Українського незалежного центру політичних досліджень Максим Лациба. «До того ж, – зазначив він, – в умовах бідності виникає більше великих підприємців, які зацікавлені у великій кількості дешевої робочої сили, і отримують надприбутки, продаючи продукцію на експорт. Отримуючи свої шматочки у владі та медіа, вони стають олігархами». Експерти Світового банку відзначають – чим більш конкурентною є економіка держави, тим більший рівень добробуту її громадян. Україна за рівнем економічної свободи перебуває на 163-му місці у світі, поступившись таким державам, як Казахстан та Гондурас. А відтак, каже Максим Лациба, соціальні виплати, якими Уряд заграє із населенням, не вирішать проблему. Загалом експерти відзначають, що за рівнем добробуту Україна посідає одне з останніх місць у Європі, випереджаючи лише Молдову. Змінити ситуацію, на їхню думку, може формування в Україні середнього класу – прошарку людей, які самі забезпечують свій добробут, і здатні впливати на політику держави.

Фото Віктора КОШМАЛА

ЗБІДНІЛИ НА 10%

квітня розпочався візит представників Київської асоціації військових атташе до гарнізонів, дислокованих на Чернігівщині. Зокрема, близько 20 іноземних військових дипломатів відвідують 169-й Навчальний центр Сухопутних військ Збройних Сил України, дислокований в смт Десна, та 1-шу окрему гвардійську танкову бригаду 8-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України в смт Гончарівському. Так, під час відвідування Навчального центру в смт Десна іноземні військові дипломати ознайомилися з обладнанням навчаль-

них класів, процесом навчання особового складу з використанням сучасних тренажерів, спостерігали за виконанням вправ зі стрільби тощо. А в 1-й окремій танковій бригаді відбудеться демонстраційний показ можливостей військової техніки – сучасного танку Т-64БМ «Булат» та зенітно-ракетного комплексу «Тунгуска», інших зразків техніки. Проходять брифінги командира 169-го Навчального центру генерал-майора Ігоря Плахути та командира 1-ї окремої танкової бригади полковника Андрія Грицькова. Департамент преси та інформації МО

КОНКУРС

Зірковою дорогою –

ДО УСПІХУ

Ч е р н і г і в с ьк о м у державному інституті економіки та управління відбулася прес-конференція за участю ректора Ірини Каленюк і заступника міського голови з гуманітарних питань Оксани Тунік-Фриз, на якій обговорено початок акції «Зіркова дорога -2010». Перший міський конкурс талановитої молоді ініційований ЧДІЕУ проходить за підтримки Чернігівської міської ради. Для участі в конкурсі запрошуються учні 9-11 класів. Оцінювати виступи учас-

ників буде журі, до складу якого входять провідні діячі культури, представники громадських організацій тощо. Найбільш талановиті чернігівці відзначатимуться у кількох номінаціях: «вокал», «акторська майстерність», «танець», «фото» та «образотворче і прикладне мистецтво». Гала-концерт і нагородження відбудуться 14 травня в культурно-освітньому центрі «Перемога». Всі переможці будуть відзначені міською владою та керівництвом вузу, отримають подарунки. Ганна ЗАЛЕСЬКА

У РА М К А Х П Р О Е К Т У

Віта ШОВКУН

Леонід ЯКОВИШИН,

Герой України, генеральний директор ТОВ «Земля і воля»:

«Багато неправди на мене вилито в газеті, що належить обласній владі» стор.2

стор.10

cmyk

№ 39 (28018) 10 квітня 2010, субота

РЕЗОНАНС

Леонід ЯКОВИШИН, У поминальні Герой України, генеральний директор ТОВ «Земля і воля»: дні БУДУТЬ НОВИНИ

«БАГАТО НЕПРАВДИ на мене вилито в газеті, що належить обласній владі» Прочитав у «Деснянській правді» (комунальній – Ред.) від 3 квітня ц.р. заочну дискусію зі мною професора Олександра Коваленка та заслуженого вчителя України Михайла Дідовця. Не можу второпати, в ролі кого вони виступили в газеті – адвокатів губернатора Хоменка, вчених-істориків чи «замовних журналістів»?

ередусім це стосується «геніального» професорського порівняння мого відкритого листа з вчинком трьохсотвікової давності генерального судді Василя Кочубея, котрий написав донос цареві на Мазепу («Реінкарнація Кочубея» – «Деснянська правда», №38 від 3 квітня 2010 р.– Ред.). Коваленко мотивує вчинок Кочубея особистою образою за доньку, але в мене не було подібного мотиву, бо не крутив любовні романи з молоденькою похресницею, як це робив пристаркуватий Мазепа. І в інших складових того порівняння не відчувається подібності. Я за фахом – вчений агроном, досвідчений господарник, кандидат економічних наук, але й історією цікавлюся. І хочу сказати професору Коваленку (хай не ображається), що він не доріс і, мабуть, ніколи не доросте до вчинку Василя Кочубея, який відкрито виступив проти, на мій погляд, негідного вчинку Мазепи. Сучасний професор з осудом говорить: «До речі, Василь Кочубей закинув Івану Мазепі, що той не звертає належної уваги на стан Батуринської фортеці, яка начебто потребує негайного ремонту…». Але пізніше виявилося, що Кочубей мав рацію – фортецю швидко зруйнувало царське військо на чолі з Меншиковим. А чого добився Мазепа для України своїм «демаршем» від російського царя до шведів? Спалення Батурина, знищення запорозького козацтва, пролиття моря крові українського народу?.. Я не вважаю героєм такого керманича і патріота, котрий своїми діями прирікає на смерть тисячі інших, не здатний їх захистити. Василь Кочубей хотів цьому запобігти, але сам загинув від рук царя, бо той довіряв Мазепі, як самому собі. Зробити такий екскурс в історію мене змусив чернігівський професор, який за вуха притягнув історичну подію до сучасності, напевно, з однією метою – підкреслити, що він – професор. Вчений Коваленко козирнув і літературним терміном, назвавши мої публікації пасквілем. Наскільки мені відомо, це слово італійського походження і має чітке визначення – твір образливого або наклепницького характеру, часто анонімний. У своїй публікації Олександр Коваленко не спростував жодної мо-

єї оцінки стосовно Хоменка, у нього є лише свої погляди на певні історичні і сучасні факти, при цьому ще й перекручує окремі мої твердження, насмішливо вживаючи терміни «письменник» і «герой» у лапках, «бідолашний не знає», що мені «байдужа наша історія»… Професор чомусь не помітив у моїх публікаціях, що я не проти відродження Батурина і вшанування жертв голодомору. Але коли ще в 1989 році журналісти запитали мене, де беремо кошти на соціальну сферу, я відповів: «Щоб широко вести спорудження житла, внутрігосподарських доріг, щоб організовувати людям належний побут і культурний відпочинок, необхідно мати власні кошти». Цього принципу й досі дотримуюся. І набудував у Бобровиці вже стільки, що пану професору і не снилося. Ще один аргумент. Багаті США призупинили спорудження пам’ятного комплексу жертвам теракту, коли нагрянула економічна криза, а Україна продовжувала гатити в Батурин мільйони бюджетних грошей, водночас забуваючи про той же Канів, який згадав Коваленко, не виділяючи по кілька тисяч на ремонт пам’ятників воїнам останньої війни, на ремонт шкіл, лікарень і доріг, не знаходячи можливості пролікувати хлопчика Сергійка з Бобровиці, якого недавно привезли з київської лікарні додому помирати. Йому допомагали благодійники, в тому числі і наше господарство, але в багатій і щедрій на історію державі не роблять складних операцій, а для закордону потрібні величезні кошти. Чи розуміє пан професор різницю між його і моїми підходами у вирішенні нагальних проблем для конкретної людини? То нехай піде і пояснить це батькам нещасної дитини і тисячам подібних. Коваленко називає, крім Батурина, інші історичні місця, які потребують фінансової уваги, і тут же висловлює, на мій погляд, найсправедливішу з усієї публікації думку: «Й усі вони чекають на ефективних менеджерів і благодійників – нових Тарновських, Галаганів, Милорадовичів, Скоропадських…». Правда, потім звинувачує мене в тому, що я про це «легковажно забув». Невідомо, звідки він все про мене знає. Звісно, я не ставлю себе в ряд із названими благодійниками, але дещо залишу

після себе на цій землі, зокрема і в Бобровиці. Навіть планую відкрити музей розвитку сільського господарства, над яким давно працюю. Не можу не відповісти і заслуженому вчителю Михайлу Дідовцю, який у перекрученні моїх суджень, «обізнаності» в моїх справах, у вислужуванні перед Хоменком неабияк перевершив професора. Зупинюся на окремих фактах з його статті (“Дещо з самурайських істин” – «Деснянська правда», №38 від 3 квітня 2010 р. – Ред.) У жодній своїй публікації чи публічному виступі я не говорив, що «лише нинішній обласний очільник винний у тому, що коїться на Чернігівщині». Це мені приписує вчитель, і якщо він справжній вчитель, то не повинен брехати. Насправді я звинуватив голову ОДА в тому, що він недостатньо займається проблемами області і навів конкретні приклади. Ще більше дивує знання вчителя, який ніколи не був у нашому господарстві, «звідки б’ють джерела добробуту фірми «Земля і воля». Не знаю також, де сидить той Дідовець і робить такі «епохальні» відкриття: «Кредити, пільги, гранти, звісно, впали не з неба». Тобто, підводить до того, що те все одержало наше господарство завдяки тому, що я був на початку 90-х нардепом і радником Прем’єра. І це пише вчитель, який навіть не поцікавився, що очолюване мною господарство було кращим у районі й області ще за радянської влади (я директором з 1970 року) і таким залишається донині. А особливої розбудови воно набуло, починаючи з 2000 року, коли вже в історію пішло і моє депутатство, і нетривала служба в уряді. Вчитель повинен знати, що тоді уряди мінялися по два на рік. Про наше господарство писали свого часу «Деснянська правда», «Гарт», «Сільські вісті», районна газета, і не тільки бобровицька. Наведу лише окремі заголовки публікацій тих років: «Піонер» (так тоді називалося наше господарство) у галстуці реформ», «Аграрна стратегія Яковишина», «Жити і працювати, а не бідкатися біля розбитого корита», «Кукурудза збагачує Америку. Вона може збагатити й Україну»…Свого часу про досвід нашого господарства багато писав Микола Будлянський, який досі працює в “Деснян-

ці”, то хоча б у нього поцікавився заслужений учитель, звідки падає манна на голови нашим трудівникам. Бо своїм надуманим висновком педагог ображає великий колектив. До речі, не знаю, скільки робочих місць створили у відбудованому Батурині (цим хвалиться професор), а ТОВ «Земля і воля» дає роботу 1700 працівникам. А ще заслужений вчитель пише: «…генеральний директор (тобто, я) одержав «Землю і волю», як той поміщик – із «кріпаками» – селянами, котрим подітися було нікуди, з клубами і дитсадками радянської пори, майже безкоштовною землею і дорогами…». Неважко здогадатися, звідки ця комуністична риторика. Я ж скажу цьому вчителю, що то такі розумники, як він, добили колгоспи до ручки, а наше господарство на прохання селян підібрало ті руїни. А щоб забур’янені поля привести в порядок і відродити ферми, потрібно було вкладати в кожен такий колишній колгосп не один мільйон гривень. Власних коштів не вистачало, довелося брати кабальні кредити, а потім мені, як директору, ночами не спати, думаючи, як їх повернути. І чи вродить запущена земля, і не власна, а орендована? Хоча б один день побував у моїй шкурі заслужений учитель, то він би не писав отих дурниць про манну з Києва і блага, одержані від комуністів. Ми взяли під своє крило більше 10 знедолених сіл (звісно, не за один рік) і в жодному з них не діяв дитячий садок і не опалювався клуб, жодне село не було газифіковано. Тепер усі з природнім газом і майже всім наше господарство надало допомогу – від 300 тисяч до мільйона гривень. Не допомогли поки що Марківцям, але там ще є що фінансувати. Відроджуються поступово й дитячі садки. А головне – люди мають роботу з стабільною зарплатою, однією з найвищих в області. Наше господарство на 60 відсотків забезпечує бюджетні надходження в районі. І дороги ремонтуємо за свої кошти, надаємо іншу допомогу. Такі то ми «поміщики – експлуататори». Закинув мені Дідовець, що я боюся «сильної влади Хоменка», тому й виступаю проти нього. Відразу скажу, що я нічого не боюся, бо вже давно перебоявся. Та й не мені про це треба казати, а поїдьте, заслужений учителю, в Петрівку, Нову Басань, Гаврилівку, де роздирають колишні колгоспи і грабують селян серед білого дня, і поговоріть з людьми про «сильну» Хоменкову владу в області. Навряд чи ви повернетеся звідти необпльованим, якщо не гірше. Ще в перший рік перебування Володимира Хоменка на посаді голови ОДА люди названих

сіл просили про допомогу. В результаті становище їх погіршилося. І таких прикладів можу навести багато. Хоменко особисто приїздив у Новий Биків, де припинив роботу цукровий завод, обіцяв допомогти. І «допоміг» – уже не лише завод дорізають на металобрухт, а й капітально відремонтовану не так давно залізничну колію протяжністю більше 25 кілометрів знищують. Якщо керуватися судженнями Михайла Дідовця, Хоменко не винний, перед ним треба знімати шапку лише за те, що «звалив на себе тягар державних обов’язків». А які результати від виконання тих обов’язків – не головне? До речі, реальних результатів я не побачив ні у звіті Хоменка на сторінках преси, ні в публікаціях Дідовця і Коваленка, не відчуваю і в реальному житті. І насамкінець про крутійство й словесну еквілібристику. Заслужений вчитель це мені приписує. Водночас наводить цитату з мого виступу в Парламенті у 1993 році, яка свідчить, що й тоді я не боявся говорити на найвищому рівні правду-матінку. А ще, якби Дідовець поцікавився моїми публікаціями в пресі до депутатства, під час роботи в Парламенті і за всі роки потім. Там би він прочитав і таке: «Останній випадок остаточно переконав мене в тому, що нинішня Верховна Рада не має права на дальше існування, бо вона з кожним роком усе більше творить беззаконня». Це – 1993 рік, коли я ще засідав у парламенті. З окремих інших публікацій назву лише заголовки: «Від перебудови до повного зубожіння», «Хто ж править бал у парламенті?», «Винні російські царі?..», «Тоталітаризм повертається?!», «Парламент, номенклатура і народ», «У Бобровиці знову шукають саботажників, ніби в 30-ті роки»… Чи є подібні публікації у заслуженого вчителя, не знаю. Я не збирався вести з ним ніяких дискусій. Але те, що він написав у «Деснянську правду» напередодні святого Воскресіння, дає мені підстави серйозно засумніватися, чи справді Дідовець учитель, та ще й заслужений? На моє переконання, вчитель мусить говорити правду, не перекручувати думок опонентів, бути справедливим стосовно інших, поважати ближніх і дальніх своїх. Одне слово, бути провідником біблійських заповідей. На те він і вчитель, якщо справжній. Я сумніваюся, що мою відповідь професору Коваленку і заслуженому вчителю Дідовцю надрукує «Деснянська правда». Тож, напевно, доведеться шукати інші видання, справді вільні від хоменків, або й до суду податися.

ДОДАТКОВІ МАРШРУТИ

У транспортників Чернігова завершилися останні приготування до пасажирських перевезень у поминальні дні.

а робочому засіданні в міському управлінні транспорту перевізникам нагадали про збільшення виїздів на маршрутах. Як правило, міські кладовища чернігівці відвідують з 10ої до 16-ої години. Даїшники закликають водіїв дотримуватися правил дорожнього руху. Мовляв, почастішали випадки порушень з боку перевізників. Ті ж, у свою чергу, невдоволені малою кількістю співробітників міліції. В ці дні зазвичай багато нетверезих, які й створюють проблеми на дорогах. У поминальні дні тільки кладовище «Яцево» відвідає понад 100 тисяч жителів Чернігова і його гостей. Марина БОСЬКО

На березі річки Мена ЗНАЙШЛИ СНАРЯД часів війни 8-го квітня в урочищі «Остреч» Менського району, на березі р. Мена, місцеві мешканці знайшли артилерійський снаряд калібру 125 мм часів Великої Вітчизняної війни.

бстеження прилеглої території та знешкодження вибухонебезпечного предмету провели фахівці піротехнічної групи Головного облуправління МНС. Нагадуємо,, що в разі виявлення вибухонебезпечного, або схожого на нього предмета, слід припинити поблизу будь-які роботи і вийти за межі небезпечної зони. Про знахідку негайно повідомте пожежно-рятувальну службу за номером «101» або міліцію – «102». Прес-служба Головного управління МНС України в Чернігівській області

ЕКОЛОГІЯ І КУЛЬТУРА ЕКОБЕЗПЕКА

Спалив стерню – ЗАПЛАТИ ШТРАФ

ержуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівський області попереджає, що згідно із Законами України «Про охорону атмосферного повітря», «Про рослинний світ», «Про охорону навколишнього природного середовища» забороняється випалювання сухої рослинності, стерні на сільськогосподарських полях, придорожніх смугах та смугах відводу доріг, луків та очерету. Відповідно до ст. 27 Закону України «Про рослинний світ», ст. 39 Закону України «Про тваринний світ» для проведення випалювання рослинності та її залишків в сільгоспугіддях, смугах відводу автошляхів, залізниць, на території лісового фонду необхідно отримати спеціальний дозвіл в територіальному органі Мінприроди. Для тих, хто нехтує правилами пожежної безпеки, Держуправління охоронприроди в області нагадує, що відповідно до статті 771 Кодексу України про адміністративні правопорушення, несанкціоноване випалювання стерні, сухої природної рослинності або її залишків тягне за собою адміністративну відповідальність. За такі порушення винні громадяни сплатять штраф від 170 до 340 гривень. Якщо порушниками є посадові особи, для них сума покарання набагато вища – від 850 до 1190 гривень. Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду – 340–680 гривень та 1190–1700 гривень відповідно.

У березні інспектори Державної екологічної інспекції в Чернігівській області провели 311 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства України на 133 об’єктах різних форм власності, з них комплексно – 95. Про це повідомила Тетяна Войтенко, головний спеціаліст у зв’язках з громадськістю та ЗМІ Держекоінспекції в Чернігівській області.

24,123 тис. грн, відсоток стягнення становить 75, в тому числі при проведенні перевірок: – за забруднення атмосферного повітря до адміністративної відповідальності притягнуто 48 осіб. Накладено штрафів на суму 7,157 тис. грн, стягнуто 4,199 тис. грн, відсоток стягнення – 59;

Б РА К О Н Ь Є Р С Т В У – БІ Й!

А за це коли штрафуватимуть?

– за неналежне поводження з відходами до адміністративної відповідальності притягнуто 45 осіб. Накладено штрафів на суму 12,274 тис. грн, стягнуто 8,687 тис. грн, відсоток стягнення становить 71; – за порушення при надрокористуванні (в тому числі підземні води) до адміністративної відповідальності притягнуто 38 осіб. Накладено штрафів на суму 7,565 тис. грн, стягнуто 6,392 тис. грн, відсоток стягнення – 84. За результатами інспекційної перевірки в березні пред’явлено 30 претензій та

позовів за екологічні збитки на загальну суму 4132,312 тис. грн. Загальна сума розрахованих збитків, завданих навколишньому природному середовищу, становить 4266,073 тис. грн. За порушення природоохоронного законодавства призупинено виробничу діяльність 15-ти об’єктів. Підприємства та організації порушили Закони України «Про охорону атмосферного повітря», «Про основи містобудування», «Про екологічну експертизу», Земельний кодекс України та Водний кодекс України. Фото Віктора КОШМАЛА

Н А У К О ВІ К О Н ФЕ РЕ Н Ц ІЇ

КУЛІШЕВІ СТЕЖКИ починалися в Ніжині В Інститут української мови НАН України разом з кафедрою української мови Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя організували і провели Всеукраїнську наукову конференцію «Роль Пантелеймона Куліша в історії української мови, літератури та культури».

ПОПЕРЕД ЖЕН Н Я

Діяльність Держекоінспекції у березні-2010

а результатами перевірок складено 204 протоколи про адміністративні правопорушення, в тому числі 5 – передано для розгляду в судові органи. До адміністративної відповідальності притягнуто 200 осіб. Загальна сума накладених штрафів становить 31,960 тис. грн, стягнуто

№ 39 (28018) 10 квітня 2010, субота

ідомі науковці та аспіранти з Києва, Сум, Полтави, Ізмаїла, Ніжина, торуючи ще мало звідану стежку до Куліша, досліджують сьогодні його роль в історії слов’янської мовної культури, перекладацьку діяльність, мовно-естетичні знаки національної культури, особливості поетичного синтаксису, роль педагогічної спадщини у формуванні духовного світу школяра. Як зазначила у вступному слові доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови Гоголевого вишу Надія Бойко, дорога в літературу для Пантелеймона Куліша починалася в Ніжині, він працював у канцелярії Ніжинського ліцею в 1836 році. Його націєцентрична творчість вивчалася епізодично. Ворожою вважали її і російський царат, і більшовицька влада.

Не згадувався доробок Куліша і в «Курсі історії української літературної мови». І тому не маємо докладної розвідки про мову Куліша, характеристики його мовотворчості. На такий підхід орієнтував присутніх доктор філологічних наук, професор, директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко. Цей заклик було почуто і розвинуто на пленарному і секційних засіданнях. Ніжинський виш ще раз підтвердив високий науковий рівень. Доктор фізико-математичних наук, професор, проректор з наукової роботи та міжнародних зв’язків Олександр Мельничук, вітаючи конференцію, назвав такі цифри і факти: у 2009 році 21 викладач захистив кандидатські дисертації і 2 докторські. Підготовлено 19 монографій і 6 підручників. Надія ОНИЩЕНКО

Операція «НЕРЕСТ» В області проходить операція «Нерест» задля посилення державного контролю за станом охорони, використання і відтворення рибних та інших водних живих ресурсів у весняно-літній нерестовий період.

а період нересту Держекоінспекція в Чернігівській області спільно з органами МВС України в Чернігівській області та інспекцією рибоохорони для боротьби з браконьєрством створили оперативні рейдові групи, до яких залучатимуть громадськість та представників ЗМІ. Окрім рейдів проводитимуться оперативні перевірки на ринках області аби не допустити факт збуту незаконно виловленої риби. Порушники будуть притягнуті до відповідальності. Держекоінспекція в Чернігівській області також повідомляє, що існує перелік місць, відкритих для любительського рибальства однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега в період весняно-літньої заборони. Держекоінспекція в Чернігівській області

cmyk

№ 39 (28018) 10 квітня 2010, субота

П ОД АТ К ОВ А Д И С Ц И П ЛІН А

Про «конвертовану» зарплату і ЯК БОРОТИСЯ З «КОНВЕРТАМИ» ` Поч. на 1-й стор.

З НІЧОГО ЧОГОСЬ НЕ БУВАЄ

иявляється, наша податкова служба, на відміну від інших сфер діяльності в області, на загальнодержавному рівні не те що не пасе задніх, а за підсумками минулого року потрапила в трійку призерів рейтингу регіонів України. Третє місце, звичайно, не перше, але хто й коли вважав здебільшого аграрну Чернігівщину гідним суперником у подібних рейтингах? Більше того, оприлюднені головою Державної податкової адміністрації в області Валентином Осипенком показники роботи в першому кварталі нинішнього року просто спантеличують. Справа навіть не в загальній сумі податкових надходжень: багато чого пізнається у співставленні. Так ось, за словами Валентина Васильовича, нинішні першоквартальні податкові платежі зросли порівняно з відповідним періодом минулого року в 1,7 раза. Супер? Я й сам здивувався. На вулицях – криза за поли хапає. Правда, ситуація нарешті почала стабілізуватися. Але ж після таких потрясінь в економіці та фінансовій сфері одержати такі результати? На закономірне з цього приводу запитання кореспондента «Деснянської правди – вільної», які ж джерела цього зростання, а воно практично стосувалося всіх видів податків, Валентин Осипенко відповів: передусім це солідні прибавки «тютюнового» акцизу і «пивного». Тютюнова продукція прилучан і чернігівське пиво вельми популярні

на сьогоднішніх ринках, причому – не тільки на внутрішніх, і в поповненні місцевої казни, зрозуміло, відіграють важливу роль. Валентин Васильович прокоментував підсумки квартальної роботи податківців області, тобто – значні прирости практично по всіх видах податків. У тому числі й податку на додану вартість, що означає: економіка починає набирати силу, позитивні зміни відбуваються і в інших сферах діяльності. Ось би ще інфляцію вгамувати якомога швидше. Ситуацію, на жаль, обтяжують величезні борги з повернення державою ПДВ. Цей державний «оброк» перекрив кисень багатьом товаровиробникам у найважчі періоди фінансово-економічної кризи. Банкрутів звідтоді побільшало. Але передусім поваги заслуговують ті, хто й за цих умов залишався на плаву, простіше – виживав. На уточнююче запитання кореспондента «Деснянської правди – вільної», чи були сплати податкових платежів наперед, голова ДПА в області категорично заперечив: ні! Квартальні підсумки радують ще й тим, що завдання з бюджетних надходжень виконали, крім трьох, усі райони області. Поглиблення партнерських відносин із платниками податків чернігівські податківці вважають головним орієнтиром у подальшій роботі і результатом нинішньої діяльності.

ТІНЬ – НЕ ЗАВЖДИ НАСОЛОДА

вісно, насолода, якщо за вікнами нестерпна спека. Та коли заганя-

ють у тінь економіку, насолодою тут і не пахне. Просто в багатьох випадках спрацьовує захисний інстинкт: хочеш вижити – ховайся в тінь. Такі вже у нас правила гри: чи гра не та, чи не ті правила. Йдеться ось про що. Бюджетоутворюючим у місцевій казні є податок із доходів фізичних осіб. Залежно від регіону його питома вага у доходах місцевих бюджетів становить від 60-ти до 80-ти відсотків. У нас, на Чернігівщині, – 77,4 відсотка. На жаль, роботодавці вдаються до різних схем, аби приховати ці доходи-видатки через конвертовану зарплату, надання матеріальних та соціальних благ громадянам, виплати основних доходів за рахунок тіньових коштів та ведення подвійної бухгалтерії. З початку року податкова перевірила 76 юридичних осіб та 17 приватних підприємців і щоразу виявляла порушення. Відтак юридичні особи мають сплатити до бюджету додатково понад 6 мільйонів гривень податку з доходів фізичних осіб. Дісталося й приватним підприємцям. І таких фактів хоч греблю гати. Кілька прикладів. Бахмацькі податківці виявили в одній із фірм, що тут видавали з каси під звіт готівкові кошти на придбання запчастин для сільгосптехніки. Проте звіти про їх використання не підтверджені платіжними документами. Зафіксовано також факт виплати премій за особливі досягнення, які не були включені до оподаткованого доходу працівників. За ці порушен-

ня фірмі донараховано 53,5 тисячі гривень податку з фізичних осіб. Інше. Одне з ТОВ у Прилуцькому районі на сезонні роботи прийняло 24 працівники, яким виплатили 64 тис. грн. неоподаткованої заробітної плати. Вирок податківців – дорахувати ще майже 29 тис. грн. З цього, до речі, випливає і така важлива проблема, як легалізація неоформленої найманої праці. З початку року податкова виявила вже 751-го нелегала і легалізувала їх. Найбільше нелегалів виявилося у сфері торгівлі (519 працівників) та у сфері автоперевезень (69). Немало кричущих фактів порушень чинного законодавства навела на пресконференці ї начальник управління оподаткування фізичних осіб ДПА в області Катерина Шумейко. Ось, скажімо, один із перевізників має 8 водіїв. Та тільки двоє з них документально оформили трудові відносини з підприємством. І навіть при обстеженні торгового комплексу «Мегацентр», що в Чернігові, податківці виявили 5 найманих працівників, котрі торгували промисловими товарами також без документально-

го оформлення трудових відносин. Часто підприємці діють за такою схемою: у центр зайнятості подають замовлення, мовляв, їм потрібні фахівці зазначених професій. Зарплата – 800-2000 гривень. Подібна реклама звучить і через засоби масової інформації. Та перевірка потім показала, що фактично зарплата працівника не 800 і навіть не 2000 гривень, а, скажімо, 156. Хто ж за такі гроші працюватиме? Очевидне-неймовірне… Кілька слів про спрощену систему оподаткування. Здавалось би, хороша справа. Проте і ї ї можна довести до абсурду. Нещодавно за «круглим столом» у Чернігові з питань пенсійного забезпечення фахівці Пенсійного фонду області скаржилися, що базу відрахувань до фонду звужують деякі пільги, що особливо проявилося в кризовий період. Працівників звільняють, потім вони оформляються суб’єктами підприємницької діяльності, укладають угоду з цим же роботодавцем на виконання тих же робіт. Таке спостерігається в лісовому господарстві, торгівлі, інших сферах діяльності. А

хто ж і чим наповнюватиме Пенсійний фонд? А на яку пенсію розраховують наймані працівники, погоджуючись на офіційну зарплату в розмірі, нижчому навіть за мінімальну? На ті ж 156 гривень? Словом, до нашого менталітету варто долучити ще й національну арифметику абсурду. Чому ж роботодавці ховаються у тінь? Бо примушують податковий тиск, недосконалість чинного законодавства. Послаблено й контроль за його виконанням. Та головне, мабуть, – порушувати закон у нас стало прибутковою справою, а ось бути законопослушним – невигідно. *** По завершенню пресконференції в присутності журналістів голова ДПА в області Валентин Осипенко та голова Чернігівського відділення громадської організації Асоціації платників податків України Михайло Назаренко підписали спільне звернення до керівників підприємств, усіх роботодавців із закликом об’єднати зусилля і покласти край таким ганебним явищам, як нелегальна наймана праця та зарплата «в конвертах». Петро ГРОМОВИЙ Фото автора

Д У М К И З ПРИ ВОД У

Відродимо село – ВІДРОДИМО УКРАЇНУ! Журналісти газети «Деснянська правда – вільна» Андрій Димич та Ігор Левенок у номері від 1 квітня 2010 року опублікували розгорнутий матеріал про досвід успішного господарювання ТОВ «Батьківщина» Срібнянського району. Проблеми села та його мешканців завжди були в центрі уваги чернігівських журналістів. Ми щиро вдячні всім працівникам засобів масової інформації, які правдиво, аргументовано, з любов’ю, повагою і вдячністю говорять і пишуть про наше селянство, наших годувальників, хранителів рідної мови і народних традицій.

а жаль, сьогоденне життя дає мало підстав для оптимізму. Розорене недолугими «реформами» село знемагає від безробіття, спивається і деградує, молодь покидає батьківську землю, шукаючи будь-яку роботу в містах. Більшість донедавна успішних господарств знищено запопадливими виконавцями безглуздих указів. Селяни змушені боротися за своє виживання, тяжко працюючи на землі примітивними знаряддями. Лопата, вила, сапа та коса-литовка, «кравчучка» та «кучмовоз» – оце й усе надбання «реформаторів», проти яких активно в усі часи боролася Селянська партія України. Як світлий промінь на цьому тлі мороку і безнадії – публікація «Працюють люди на землі...» дає аргументовану картину того, як у Калюжницях селяни, згуртувавшись навколо працелюбів Миколи та Олега Дмитренків, зуміли не тільки зберегти колишній колгосп «Батьківщина», а й створити на його базі потужне сучасне господарство, яке обробляє понад 20 тисяч гектарів землі, має

в своєму розпорядженні півтори сотні тракторів, сучасний зерносушильний комплекс. Разючих змін досягли Калюжинці в тваринництві. Ферма, яка мала 92 корови, що давали однолітрові надої, розрослася до 2,5 тисячі голів ВРХ. Дійна череда нині налічує 1068 корів, кожна з яких у минулому році дала по 7000 кг молока. «Батьківщина» стала племінним господарством, яке вирощує молодняк голштинської породи. У господарстві успішно запроваджують новітні технології, люди мають постійну, добре оплачувану роботу. Доярка, наприклад, заробляє щомісяця до 4 тисяч гривень. Мають пристойні заробітки механізатори, водії, спеціалісти. Разом із виробництвом відроджується і село. Молодь повертається до батьківського порогу. Лелека, який тривалий час обминав село, минулого року десять разів навідався до щасливих осель калюжинців! Закликаємо наших однопартійців, використовуючи досвід селян «Батьківщини», активно сприяти тому, щоб кожне

село стало на шлях відродження виробництва і соціального розвитку. Потужним його локомотивом має стати тваринництво, яке покінчить із сільським безробіттям, дасть людям стабільну роботу і гідний трудовий заробіток. Звертаємося до всіх гілок влади із закликом детально вивчити трудові надбання успішних господарств і, наслідуючи їх приклад, повернути Чернігівщині її славу найбільшого в Україні виробника м’яса, молока, картоплі, льону та інших продуктів харчування. Чекає свого відродження цукрова галузь. Настійно радимо бізнесменам не «закопувати» свої гроші в будівництво торговельно-розважальних комплексів, які вже сьогодні пусткою стоять у Чернігові та інших містах області. Вкладіть кошти в аграрний сектор – і ви, і ваші нащадки пишатимуться тим, що ці кошти не пішли за вітром, а врятували село! Врятуємо село – врятуємо Україну! Анатолій БОРОВИК, голова обласної організації Селянської партії України

ПАМ’ЯТЬ

№ 39 (28018) 10 квітня 2010, субота

1 1 К В І Т Н Я – М І Ж Н А Р О Д Н И Й Д Е Н Ь В И З В О Л Е Н Н Я В’Я З Н І В Ф А Ш И С Т С Ь К И Х К О Н Ц Т А Б О Р І В

СИН ШУКАВ БАТЬКА та потрапив у пекло Інколи зустрічаю його на вулиці. Роки беруть своє. Та Рубцов ще тримається!.. Про своє життя, важкі поневіряння в роки минулої важкої війни не дуже любить розповідати. Але коли розбалакається – згадає все, до дрібниць. Спогади колишнього в’язня Бухенвальда я записала ще 15 років тому...

кби хто сказав раніше, що Івану Семеновичу Рубцову трапиться нагода знову побувати в Бухенвальді, він не повірив би. Нащо ятрити серце, ходити навіть мовчазним і вже не страшним концтабором? А тут ось у кінці березня 1995-го принесли листа німецькою мовою. Один чоловік дослівно переклав його: – Хочу вас, колишнього в’язня концтабору Бухенвальд, сердечно запросити взяти участь у відзначенні 50-річчя визволення в’язнів. Для мене дуже важливо, щоб злочини німецьких фашистів не були забуті, щоб замучені і знищені залишилися у свідомості німців і всіх, хто населяє земну кулю. Листа підписав доктор Волькгард Кнігге, директорзасновник організації «Пам’ятне місце – Бухенвальд». Ювілей звільнення концтабору – 11 квітня, а урочистості з нагоди цього – 8 і 9 квітня тут же, в Бухенвальді і Ваймері. Поїздка і витрати фінансуються із коштів республіки Тюрінгії і добровільних внесків населення. Візи готуються в Києві. Тримаю в руках запрошення і дивлюся на Івана Семено-

вича. У нього тремтять руки і вії, голос підводить. Ні, якби цей лист раніше, він, може б і зібрався із силами. Далека дорога у колишнє пекло для нього нині небезпечна. Та й чи вправляться всі документи оформити? Зять телефонував, турбувався... А так наче б і поїхав. Може, взяти себе в руки?.. – Ваню, не мучся... – озивається дружина. – Мало пережив? А якщо серце зупиниться, коли знову глянеш на нари ті, бараки, зашморги, газову катівню?.. Прислухається до її голосу і киває головою: «Жінка радить недарма...». Згадує про пережите Іван Семенович стоячи, важко, так боляче, що раз у раз доводиться переключати розмову на щось інше, домашнє, приємне. Сісти не погоджується. – На корову самі сіно косите? – Ще сам. Люблю цю роботу. Літо люблю. Тепло і як пахне трава... Я коли з Німеччини приїхав, батько якраз косив. Косу кинув і кричить: – Їдять його мухи, хоч один мій син живий остався! (Найменший Семенко загинув у ніч з 24 на 25 квітня 45-го у Німеччині).

А вже ж, було, й Івана поховали. Мати плакала, що не знає, де й могилка. Це йому в Низківці, як їхав з Німеччини, старий Луговець, провідник нашого корюківського поїзда повідав. Він хлопця перший упізнав: «Чи не Іван? Іва-ан!!!» – Значить, я вдома! – прошепотів і припав чолом до скла. І все ловив очима – ліс, хмарку, шмат лугу чи болітце. – І батько живий, і мати твоя жива, і сестри... – Скажіть, дядьку, куди ж мені йти? Все спалене. – Твої мешкають там, де колись Рибалки... Іван пішов блідий, без кровиночки. А вістка про його повернення полетіла швидше. Станцією, Олексіївкою аж до кутка лісу. Звідкись узялася племінничка. Бігла назустріч, руками, наче крильцями, махала. А мама зі стільчика не мала сили підвестися від несподіванки. І голос пропав... Було це 15 серпня 1945-го року. Але до цього дня треба було дожити... Ніяк не можу уявити Івана Семеновича молодим. А він наче прочитав мою думку: – Хіба ж оце таким я був, як війна почалася? Ви б бачили!

Здавалося, ніколи не стомлюся, не постарію, не умру... Іван тут, Іван там. Вдома до роботи привчили, бо нас у батька-матері семеро було. Татко на рафінадному заводі доробився до керівної посади, але цим не загордився – мене відправив на Донбас в ремісниче училище: «Схочеш – далі підеш. А робочу науку маєш пройти». Там, у науці, на Донбасі і застала Ваню Рубцова війна. Фронт наближався, про яке навчання могла бути мова? Удвох з Володею Макаровим хлопець вирішив добиратися додому. Де йшли, де їхали, та в основному йшли. Вже потім, після війни, батько скаже синові: «Ми могли з тобою, Ванюшо, зустрітися. Я евакуював заводські сім’ї тим шляхом, яким ти йшов мені назустріч. Ти на Курщині в Тьоткіно заходив, і ми. І Попове поруч... Ех, синусину, якби я знав...». Якби ж!.. Ваня дістався до Корюківки нескоро. Ніхто не знав, де сім’я. Мабуть, у партизанах – не переправилися через Десну. І вирішив хлопчина йти в Єлінські ліси шукати батька. Але не вдався похід. Затримали поліцаї: – Стой. Хто йдьот?

Як зупинився, так і забрали. Не помилували сина Семена Рубцова, начальника цеху рафінадного заводу, відправили до Німеччини у робочий табір Галлє, біля Магдебурга. Було йому шістнадцять літ. Пообіцяв собі і друзям Іван, що втече. І втекли учотирьох. І Гриша Тихоновський, земляк, з ними. Але недовго вільно дихали. Вже на шляху до Союзу втікачів з поїзда зняли. І почалися тортури. Табір Бухенвальд. – Есесівці, мов собаки скажені. Всі з карних злочинців. Здорові, вгодовані. А нас за кусень хліба вбивали, за найменшу непокору. Муштра на плацу під зразковий духовий оркестр. Хто не в ногу, б’ють щосили під такт. Шибениці скрізь, крематорій дим пускає, електрика б’є. Мій барак номер п’ятдесят. І я не людина, а просто в’язень за номером 6343, – дивиться у вікно мій співбесідник, сльозу ховає. Аж моторошно... – Кожен день ганяли на працю. Я був у бригаді городників, вирощували городину. Кожен рух контролювали есесівці. Тут, на городі, і відморозив ноги. Колодок вистачало хіба що на два тижні. А мороз мінус п’ять, не менший. Хіба витримаєш день?.. Розповів Рубцов і про «лікування». Дякуючи в’язнямлікарям, він трохи окріп. Переніс гарячі і льодяні ванни, операцію без наркозу... – Скажіть, ви відчували підтримку друзів? – Аякже! У таборі зустрів ровесників Мишу Солодовника і Петра Тищенка. Сюди багато направляли з України. Ще в 43-му я знав, що Корюківку спалили, людей побили. З ріднею попрощався... Але так хотілося у рідний край. Хай спалений, розтрощений, але милий і дорогий!.. А взагалі в таборі були й поляки, французи, чехи, словаки... Потім... Потім дужчих, молодших перевезли з Бухенвальда в Дору – теж концтабір, в’язні якого виготовляли снаряди «фау-2». Це військове виробництво було таємницею рейху. То ж всі, хто там трудився, були приречені на смерть. Настала весна 45-го року. Нальоти наших літаків часті-

«ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА

в національній пам’яті українського народу» На таку тему днями у Чернігові проходив «круглий стіл». Українська земля дуже постраждала від фашистської навали у період Великої Вітчизняної війни.

исячі знищених міст і сіл, 10 мільйонів жертв, підірвана економіка – все це лягло важким тягарем на душу й плечі українського народу. І тому пам’ять про ту трагедію має жити вічно. На цьому наголосив заступник голови Українського інституту національної

пам’яті, доктор історичних наук Владислав Верстюк. Звертаючись до зібрання науковців, освітян, журналістів, представників влади і громадських організацій, учений акцентував на актуальності відтворення подій Другої світової війни напередодні 65-річчя Великої Перемоги.

З доповідями на засіданні виступили дослідники Центрального державного архіву зарубіжної україніки, Інституту історії України та Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. Кураса НАН України, Меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр.»,

шали. Як їм раділи в’язні гори Конштейн! Все ближче й ближче фронт. Скоріше б!.. – Нас можна було відразу постріляли, але фашисти вирішили інакше. Відібрали тільки росіян і українців, завантажили у вагони, нагодували солоними консервами і – в дорогу. Куди – невідомо. Сім днів їхали. Було у вагонах по сто чоловік. На кінцевій станції виходило сім-дванадцять. Привезли нас до Бельзенберга, в ліс. Вже й охороняти зайве було. Які з нас втікачі? На ногах не стояли. А навколо штабелі трупів, чимось пересипані. І крематорій день і ніч працює. Їх привезли помирати, їх ховали від радянського правосуддя, замітали криваві сліди... – Не пам’ятаю, як нас звільняли англійські війська. Був непритомний. Іноді прояснювалося перед очима... Було все одно чи житиму, чи ні... Їх, виснажених і безсилих, два місяці лікували в госпіталі, годували з ложечки. Як трохи окріпли, жили в невеличкому поселенні біля Ельби. Його жителі залишили, боячись радянських військ. Хотіли, було, Івана Рубцова в діючу армію забрати разом з іншими, але жінка-лікар повернула назад: – Цьому хлопцю ще рік добре їсти треба, а потім рушницю одержувати. Добирався в рідні краї довго. Зупинки-фільтрації, перевірки, розруха – всі вони по-своєму дні забирали. Але ж колись мав бути кінець ходінню по муках!.. Нічого з собою не привіз, як дехто. У дорозі й голка багато важить!.. Живий – от і все! Вже не падатиме, не поринатиме в грузьке місиво ночі... Рідна земля притулок дасть, нагодує і вдягне... Довго не вірилося, що тиша навколо й не грає бухенвальдський духовий оркестр... Сили набирався довго. Спершу руки не брали важкого, а потім!.. На рідній землі життя пробігло. Все в роботі, в турботах сімейних і колективних. З фабрики техпаперів на пенсію пішов. І досі не може зрозуміти тих людей, які вдягнені і ситі, але ніяк не навдягаються, не наїдяться... За останні 15 літ Івана Семеновича не раз запрошували до Бухенвальда. Так і не вибрався... Хай пробачають. Чарку вип’є і заспіває: «Люди мира, на минуту встаньте! Слушайте, слушайте! Гудит со всех сторон! Это раздается в Бухенвальде колокольний звон, колокольный звон...». Із пісні слів не викинеш. Із життя пережите – теж. м. Корюківка

Зоя ШМАТОК

Чернігівського національного педагогічного університету ім. Шевченка та Корюківського історичного музею. Науковці говорили про тяжку долю радянських військовополонених, мільйони яких були знищені в нацистських концтаборах, трагедію містечка Корюківка на Чернігівщині, де в 1943 році було знищено майже 7 тис. мирних жителів, роль щоденника Олександра Довженка у формуванні історичної пам’яті про Другу світову війну та інше. «Війна – це страшне зло, про яке треба пам’ятати і яке не має повторитися на нашій землі», – сказав, підсумовуючи розмову пан Верстюк. За його словами, зібрання у Чернігові було першим із запланованих Українським інститутом національної пам’яті на найближчий час. Такі заходи до Дня Перемоги відбудуться ще в 5 містах України. Олена КОСТИЧ

cmyk

№ 39 (28018) 10 квітня 2010, субота

ЛЮДИ СПОРТУ

ОСОБИСТОСТІ

ВАЛЕНТИН СОЗОНТОВ залишається тренером... Кульова стрільба – популярний вид спорту на Чернігівщині. Маємо досягнення на Олімпійських іграх, чемпіонатах світу, Європи, України. А в 70ті роки минулого століття перші підвалини в її розвиток закладав заслужений тренер СРСР і УРСР Валентин Созонтов. Його сміливо можна назвати першопроходцем на обласній стрілецькій стезі. – Кожен у дитинстві прагне наслідувати старших, чи намагалися Ви на когось рівнятися? – запитую у Валентина Олексійовича. – Старший брат Леонід займався в стрілецькій секції. Часто розповідав, як проходять тренування, змагання, приносив пробиті мішені, вихвалявся своєю влучністю. Але тоді я сприймав це байдуже, бо любив фотографувати, грати в футбол, із задоволенням бігав. Вже й не пригадаю, коли вперше завітав до тиру. Побачене великого враження не справило. Та чомусь все частіше тягнуло на стрільбище. Згодом з’явилася впевненість, що можу влучно стріляти. У дев’ятому класі зрозумів, що стрілецький спорт – моє покликання. Чернігівську середню школу №20 закінчив з хорошими оцінками. Успішно склав вступні екзамени до Львівського інституту фізкультури, навчався на відділенні кульової стрільби. Непомітно пролетіли студентські роки, і вже дипломованим спеціалістом повернувся додому. Динамівський тренер Валентин Бичков передав мені досвід стрілецької справи. Але надійшов час призову до лав Збройних Сил. Із службою повезло, бо частина дислокувалася в Гончарівському, що за сорок кілометрів від Чернігова. Стрільбу і там не полишав. – А після служби? – На моє повернення чекали у спортивному товаристві «Динамо». Тренував 10 – 12-річних дітей стрільбі з пістолета. Таких бажаючих назбиралося аж на чотири групи. Що характерно, добровільні внески тоді були 12 копійок на рік (наприклад, стільки коштувало морозиво). Хлопчикам і дівчаткам для занять безкоштовно видавали у користування зброю, патрони, куртки, взуття. Не те, що тепер, – усе за гроші. Вихованці з цікавістю знайо-

милися з нюансами стрільби, підготовки зброї та іншими елементами. Головне – патронів давали вдосталь і можна було відточувати свою майстерність. – Навчити стріляти можна будь-кого, але як знайти снайпера? – Навіть «на око» міг визначити перспективного спортсмена. Холеричні та екзаль-

– Що це за стрільба до 1975 року й гадки не мав. Випадково на стрільбищі «Снайпер», що під Києвом, побачив як «валять кабана». Сподобалось. Виникло бажання опанувати новинку. Прочитав відповідну літературу, знайшлася й зброя. Та для стрільби і тренування не підходив наш динамівський тир: розміри його дозволя-

– А як прийшов найталановитіший ваш спортсмен Геннадій Авраменко? – Як і інші. Чимось особливим не відзначався. Але наполегливо виконував усі поради. Прицілюючись, міг годинами піднімати та опускати гвинтівку. Почав додавати у майстерності, показувати високі результати на тренажері. Я вирішив перевірити його здібності на справжньому «кабанячому» рубежі. Знайшов таке стрільбище у Гомелі. Дозволили постріляти в позатренувальний вечірній час. Приїхали удвох. Дві години на п’ятдесятиметровому рубежі демонстрував уміння Геннадій. Що не постріл, то – влучний, як кажемо: «В яблучко!». В готелі проаналізували результати, і на ранкових стрільбах Геннадій мав майже стовідсоткове попадання. – Але ж тренувальний процес не замінить змагання. Коли ж настав час Авраменка? – Він припав на 1978 рік. Та початок склався не так,

Віктор Сипливець, Геннадій Авраменко, Валентин Созонтов. Фото 80-х років

товані особи мають гірші результати, ніж спокійні та врівноважені. Щоб добре стріляти, варто знати й таке: зброя і стрілець мають стати одним цілим. А ще – сумлінно тренуватися, як це робила Тетяна Шерембей. Тоді й прийдуть перемоги. Вона перша з моїх вихованців стала майстром спорту, п’ять разів володіла титулом чемпіонки області в стрільбі з пістолета. – Стрільба по «кабану, що біжить» або, як за нинішньою назвою, – «рухомій мішені», – специфічний вид спорту, потребує особливого підходу…

ли розташувати рухому фанерну мішень На допомогу прийшли друзі, палкі любителі стрільби, – електронник Володимир Малахов та інженер Ігор Кров’яков. Вони виготовили зменшений макет тренажера, на якому можна було слідкувати за рухом «кабана» за допомогою телемонітора, наблизили дистанцію влучення. Знайшлася й четвірка бажаючих, які записалися в секцію. Новобранці виявилися старанними учнями, показували хороші результати на змаганнях, а Віктор Ткаченко перший переступив заповітний рубіж майстра спорту.

як планували. Завжди дисциплінований Геннадій не прийшов на тренування. Як з’ясувалося, серйозно травмував ногу. А через місяць мав відбутися чемпіонат України серед школярів. Лікування проходило успішно, та лікарі категорично були проти його участі в змаганнях. Геннадій наполіг на участі в чемпіонаті. Тож змайстрували йому нехитру опору для ноги з лижних палок. Гвинтівку спортсмену дав тільки на вогневому рубежі, аби обмежити навантаження. Авраменко відразу сконцентрувався. Руки вправно робили всі операції, око від-

разу знаходило точку прицілу – і кулі кучно влучали в “яблучко”. Коли відстрілявся, то зрозумів, що переміг. Невдовзі Геннадій поїхав на всесоюзний турнір в Естонію. Через певні обставини я не зміг. Домовилися, що надішле телеграму, як виступив. Однак вісточки не отримав, хоч минули всі строки. У пригніченому настрої зустрічав Геннадія на чернігівському вокзалі. Він вийшов з вагона, усміхнений, неймовірно щасливий, і повідомив, що переміг, вибив 583 очка – снайперський показник. – А що з телеграмою? – Геннадій підготував її, але телеграфістка перестрахувалася і не надіслала, бо текст: «Перший 583 очки» здався їй секретним повідомленням. – Коли Авраменко виконав норматив майстра спорту міжнародного класу? – На чемпіонаті Центральної ради «Динамо» в підмосковних Митищах у 1980 році. Такої ж честі удостоївся й інший мій вихованець Віктор Сипливець. Всі ці події відбувалися з інтервалом у півгодини. – Які ж були подальші успіхи Авраменка? – На чемпіонаті СРСР посів друге місце серед юніорів. Тренер Віктор Шамбуркін включив чернігівця до юніорської команди країни. І не прогадав. Спочатку наш земляк виграв першість Європи у Дортмунді, а незабаром – і чемпіонат світу в Канаді. А мені було присвоєно звання заслуженого тренера УРСР. Після юніорських успіхів перед Авраменком відкрився шлях до чоловічої команди країни. І він постійно виступав та перебував на перших ролях, ставав багаторазовим чемпіоном і рекордсменом України, Радянського Союзу, Європи і світу. Виступав Авраменко й на ХХIV літніх Олімпійських іграх у Сеулі (Південна Корея). Було це у 1988 році. У важкому суперництві з норвезькими та китайськими спортсменами чернігівець показав третій результат – 686 очок, що лише на три очки менше, ніж у переможця. За досягнуті успіхи одержав звання заслуженого майстра спорту і високу урядову нагороду – медаль «За трудову доблесть». Я ж – звання заслужений тренер СРСР і медаль «За трудову відзнаку».

Приємно, що нині спортивна кар’єра Геннадія Авраменка продовжується: він працює старшим тренером збірної України з кульової стрільби по рухомій мішені. – Успіхів добивалися й інші ваші вихованці? – Кандидатом до юніорської збірної СРСР був майстер спорту міжнародного класу Валерій Шимко. Вправністю у стрільбі відзначався Олександр Кирильченко. Йому одного очка забракло, щоб виконати норматив майстра спорту міжнародного класу. На перших порах опікувався й звідомою тепер Оленою Давидовою, заслуженим майстром спорту. За свою тренерську кар’єру, яку закінчив у 1992 році, підготував трьох майстрів спорту міжнародного класу, 12 – майстрів спорту і 30 – кандидатів у майстри спорту. – Напевно динамівським стрільцям стало легше тренуватися, коли в Чернігові, по вулиці Жабинського, відкрили ДТСААФівський стрілецький тир? – Дещо змінилося, але не суттєво. В основному всі тренування проводили на своїй базі і лише раз на тиждень, по три години, готуватися у цьому тирі. – Для поліпшення результатів своїх спортсменів Ви, звичайно ж, – у постійному пошуку. – Виникло бажання наростити оптичний прилад, який кріпиться на гвинтівці. Додав до його корпусу зорову трубку з бінокля, що на порядок збільшило кратність прицілу і наблизило мішень. Цю новинку відразу оцінили спеціалісти. Щоб було видно, куди влучила куля, разом із Володимиром Малаховим та Ігорем Кров’яковим встановили неподалік мішені дві відеокамери. Від них проклали кабель до телевізійного екрана, який у полі зору стрільця. Тепер у спортсменів інша проблема: не вистачає куль для стрільби. Щоб хоч якось позбавитися проблем з арсеналом, тренуються за допомогою комп’ютерного пристрою. – Провести у Чернігові турнір «Поліське полювання» є Вашою ініціативою? – Нині він став щорічним, міжнародним, майже з тридцятирічним стажем. З’їжджаються до нас провідні спортсмени чи не з усіх країн колишнього СРСР, які потім перемагають на чемпіонатах світу і Європи.

…Хоч минуло багато років, як Валентин Олексійович відійшов від тренерської роботи, але він й досі цікавиться справами чернігівських стрільців, оцінює їх виступи. І коли досягають вершин, для нього це найбільша радість. Віктор БЕРЕГОВИЙ

№ 39 (28018) 10 квітня 2010, субота

Ф У Т Б О Л. Ч Е М П І О Н А Т У К Р А Ї Н И . П Е Р Ш А Л І ГА

П РЕ ЗЕ Н ТА ЦІЙ Н Е Т У Р Н Е

В СЕРЕДИНІ турнірної таблиці – БЕЗ ЗМІН

«Зірка» (Кіровоград) – «Десна» (Чернігів) – 2:0

«Нива» (Тернопіль) − «Енергетик» (Бурштин) − 2:2, «ФеніксІллічовець» (Калініно) − «Нафтовик-Укрнафта» (Охтирка) − 1:2, ФК «Харків» − «Волинь» (Луцьк) − 1:3, «Сталь» (Алчевськ) − «Дністер» (Овідіополь) − 1:0, «Кримтеплиця» (Молодіжне) − ПФК «Олександрія» − 3:0, ФК «Львів» − «Динамо-2» (Київ) − 3:0, «Зірка» (Кіровоград) − «Десна» (Чернігів) − 2:0, ПФК «Севастополь» − «Арсенал» (Біла Церква) − 2:0, «Геліос» (Харків) − «Прикарпаття» (Івано-Франківськ) − 2:0.

ОНОВЛЕНО АСОРТИМЕНТ недорогої продукції високої якості Справжнє свято влаштувала чернігівцям 6 квітня компанія «Алеф-Віналь», яка виробляє продукцію торгових марок «Золота Амфора», «Соната», «Жан-Жак», «Клінков», «Горілка Українка» та «Хельсінкі». Зустріч відбулася в приміщенні Чернігівського академічного українського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка.

квітня завершився 22-й тур першості України серед команд першої ліги. Відчутних несподіванок зафіксовано не було, тому в таблиці майже не відбулося змін. В лідируючій групі свої позиції втратила лише «Олександрія», яка зазнала вже другої поразки поспіль. Кривдником виступила «Кримтеплиця», що завдяки домашній перемозі – 3:0 саме олександрійців і посунула з шостого рядка таблиці. Всі три голи забив відомий чернігівським вболівальникам Сергій Кучеренко. Дружно заробили по три очки лідери – «Севастополь» і «Геліос». Чернігівська «Десна» грала на виїзді з командою, яка стоїть нижче в турнірній таблиці, але потенційно після цього виграшу може потіснити деснянців з дев’ятої сходинки. Інші ж команди взагалі навряд чи про щось мріють, тому «Десні» можна почуватися впевнено, незалежно від виграного чи програного матчу. Становище лідерів: 1. «Севастополь» − 51 очко, 2. «Львів» − 47, 3. «Сталь» − 47, 4. «Геліос» − 42, 5. «Волинь» − 40, 6. «Кримтеплиця» – 39, 7. «Олександрія» – 35, 8. «Нафтовик» – 32, 9. «Десна» – 32. Наступний тур відбудеться 11 квітня. «Десна» гратиме в Бурштині з «Енергетиком».

презентаційно му турне містами України Чернігів став 15 містом, де побували представники компанії «Алеф-Віналь». В нашому місті вони вже не вперше. Під час цієї зустрічі, як і завжди, гостинний драмтеатр був вщерть заповнений. Більшість запрошених – працівники торговельної сфери, які є свідками зростаючої популярності продукції ТМ «Золота Амфора», «Жан-Жак», «Клінков», «Горілка Українка».

Організатори зустрічі порадували чернігівців чудовим святковим концертом, розіграшами призів та подарунками від компанії «АлефВіналь». До речі, подарунки отримали всі, хто прийшов на свято. Презентації ж новинок від торгових марок компанії «Алеф-Віналь» стали свідченням того, що вітчизняні винороби обновили асортимент недорогої продукції високої якості. «Алеф-Віналь» – один із найбільших виробників вин в Україні, якому належать п’ять

Віктор М’ЯЧИНСЬКИЙ Фото Віктора КОШМАЛА

потужних сучасних заводів, що виробляють і розливають вина, горілку та коньяки. На вітчизняному ринку компанія працює вже понад 10 років. Її виробнича діяльність базується на основі виноробних підприємств, розташованих у Криму, де на території близько 3,5 тисячі га вирощується понад 20 сортів винограду. Підприємства компанії укомплектовані високотехнологічним болгарським та італійським обладнанням, лабораторіями, виносховищами на 2,5 млн. літрів. А продукція може похвалитись нагородами, отриманими на різноманітних українських та міжнародних конкурсах – всього їх 62! – В 2009 році розпочато випуск напівсолодкого та

ЩОЙНО ВИДАНО М І Н І- Ф У Т Б О Л. ВІ Д К Р И ТА П Е Р Ш ІС Т Ь Ч Е Р Н ІГІ В СЬ К О Г О РА Й О Н У

ЧИ ВИСТОЯТЬ анисівці?

ХVІІІ відкритій першості Чернігівського району з міні-футболу зіграно матчі півфінальної стадії. У запеклій та напруженій боротьбі визначився квартет фіналістів, який і розіграє нагороди.

Група 1

«МАНС-МОРІС» – «ВУГЛИК» 3:1 (1:0). «ЗЕРНОПРОМ» – «ДЕРЖСЛУЖБОВЕЦЬ» 8:3 (5:0). «ДЕРЖСЛУЖБОВЕЦЬ» – «МАНС-МОРІС» 10:3 (6:0). «ЗЕРНОПРОМ» – «ВУГЛИК» 5:4 (2:0). «ЗЕРНОПРОМ» – «МАНС-МОРІС» 7:2 (3:0). «ДЕРЖСЛУЖБОВЕЦЬ» – «ВУГЛИК» 3:1 (1:0).

ПІДСУМКОВА ТАБЛИЦЯ

1. 2. 3. 4.

«ЗЕРНОПРОМ» Анисів «ДЕРЖСЛУЖБОВЕЦЬ» Чернігів «МАНС-МОРІС» Чернігів «ВУГЛИК» Чернігів

І 3 3 3 3

В 3 2 1 0

Н 0 0 0 0

П М О 0 20-9 9 1 16-12 6 2 8-18 3 3 6-11 0

Група 2 «КОЛОС» – ФК «БІЛОУС» 4:2 (3:2). «БАРС» – «СКАРБНИЦЯ» 5:1 (3:1). «БАРС» – ФК «БІЛОУС» 5:1 (2:1). «КОЛОС» – «СКАРБНИЦЯ» 4:2 (2:1). ФК «БІЛОУС» – «СКАРБНИЦЯ» 3:3 (2:2). «БАРС» – «КОЛОС» 2:1 (1:0).

ПІДСУМКОВА ТАБЛИЦЯ

І І В Н П М О 1. «БАРС» Чернігів 3 3 0 0 12-3 9 2. «КОЛОС» Смолянка 3 2 0 1 9-6 6 3. «БІЛОУС» Старий Білоус 3 0 1 2 6-12 1 4. «СКАРБНИЦЯ» С. Білоус 3 0 1 2 6-12 1 Таким чином, до фінальної стадії потрапили «Зернопром» (Анисів), «Держслужбовець» (Чернігів), «Барс» (Чернігів), «Колос» (Смолянка). Ігри пройдуть 11 квітня у ФОЦі на П’яти Кутах. Початок ігор о 9.00. Сергій ГОРОБЕЦЬ

СЕРЦЯ, віддані Елладі Книгу під такою назвою видали в Ніжині міське товариство греків імені братів Зосима і музей рідкісної книги Ніжинського держуніверситету імені Миколи Гоголя.

аме тут зберігаються раритетні видання видрукувані на рубежі XVIII-XIX століть коштами видатних грецьких патріотів, меценатів і просвітителів Анастасія та Миколи Зосими, які мешкали і поховані в нашому місті. Як вірний син турбується про благополуччя своєї сім’ї, так і брати Зосими, виховані на патріотичних і християнських традиціях, стали синами для всієї Греції. Купцімільйонери свої статки віддавали на доброчинність і просвітництво заради національної незалежності своєї батьківщини. Так написала в передмові голова товариства Лариса Приплавко-Мілосова. Книга складається з унікальних архівних документів, ілюстративних матеріалів та досліджень професора історії та богослов’я

Янінського університету Христоса Ласкаридіса та завідувача музею рідкісної книги, протоієрея, священика церкви Всіх Святих у Ніжині Олександра Морозова, які розповідають про греко-українські культурно-політичні зв’язки. У квітні 2008 року могилам братів Зосимів у Ніжині вклонився Президент Греції Каролос Папуліас, який подякував українському місту за те, що прихистило його предків в часи іноземного поневолення. А через два роки, 25 березня, в День незалежності Греції, ніжинські нащадки еллінів презентували книгу, видрукувану при фінансовій підтримці Посольства Республіки Греція в Україні. Патріотичний подвиг братів Зосимів вартий наслідування і в наш час як для греків так і для українців.

білого напівсухого шампанського ТМ «Золота Амфора», – сказав представник компанії «Алеф-Віналь» Віталій Савірський. – У січні 2010 року розпочався випуск вин ТМ «Соната» в упаковці типу «тетрапак». Поповнився новинками й асортимент горілки. Тепер в продажу є «Українка: лісовий горіх», «Українка: горний мед» та «Українка: мед з часником». Коньяк «Жан-Жак» в 2010 році випускатиметься в пляшках нового дизайну і з новою етикеткою. Вже розпочався випуск коньяків «Жан-Жак» тризіркового і чотиризіркового без сувенірної коробки та чотиризіркового і п’ятизіркового. Аліса ЧЕРНОВА Фото Віктора КОШМАЛА

СІМЕЙНА хроніка Видавництво Ніжинського держуніверситету імені Миколи Гоголя щойно видрукувало книжечку споминів «Пригадую…» випускника Гоголевого вишу 1938 року, а пізніше викладача фізики в цьому ж закладі Андрія Степановича Одарича.

аписи знайшов у домашньому архіві онук у день прощання в 1989 році. «Ми раптом почули рідний голос! Людини вже не було з нами, а голос звучав!». Так написала в передмові упорядник донька Наталія Андріївна Одарич, яка дослідила родове дерево своєї сім’ї. Сімейна хроніка зацікавить і стороннього читача. Адже автор роздумує над подіями 30-40-х років. Критично оцінює хід Фінської кампанії та Другої світової війни, безпосереднім учасником яких йому довелося бути. Неупереджено описує організацію навчального процесу в педінституті в повоєнні часи. Мажорне і сумне, за поетичним рядком Алли Шило, змушує нас задуматися над нашим ставленням до колег, старших родичів, дітей та онуків. Надія ОНИЩЕНКО

cmyk

№ 39 (28018) 10 квітня 2010, субота

ПРОБЛЕМА

ПОМИНАЛЬНИЙ ТИЖДЕНЬ: можливі неприємні несподіванки Цього року поминальний тиждень припав на 10-17 квітня. Упродовж нього кожна родина має за святий обов’язок відвідати кладовище та прибрати надгробки. Нерідко трапляється так, що родичі мають змогу провідати померлих лише раз чи два на рік. І часто буває, що вигляд могили наводить жах на рідних: понівечені пам’ятники, зниклі огорожі та таблички, спиляні дерева… Прояви вандалізму – інакше це не назвеш. Мабуть у багатьох залишилось у пам’яті як у 2007 році під час поминального тижня було зруйновано близько двох десятків надмогильних пам’ятників на єврейському цвинтарі, що по вулиці Любецькій у Чернігові. Останніми роками про такі випадки замовчували або ж їх просто не було…

к розповідає головний спеціаліст відділу зв’язків з громадськістю УМВС України у Чернігівській області Борис КОНОВЧЕНКО: «За 2010 рік по області не було зафіксовано жодного випадку вандалізму. На днях у Корюків-

ському районі (с. Олександрівка) на цвинтарі було скоєно злочин: крадіжка двох металевих табличок з надгробків. Оперативникам вже вдалося встановити особу. Ним виявився 22-річний Олександр. Щоб уникнути таких випадків на кладовищах області з 8 по 13 квітня цілодобово працює охорона. Бо саме у період поминального тижня минулого року було зафіксовано найбільше випадків пошкодження пам’ятників, крадіжок і хуліганських дій на цвинтарях. Всього за 2009 рік скоєно 25 злочинів на кладовищах. В основному – це Бахмацький, Ніжинський, Борзнянський та Бобровицький райони». Проте пан Коновченко запевнив, що саме знущань над могилами не було. А от в протилежному переконатись можна відвідавши місцеве кладовище «Яцево», на якому поховано близько 80 тисяч людей.

Побиті надгробні пам’ятники лежать просто на землі, повалені дерева на могилах, понівечені самі могили. З чиєї вини це сталося? З вини добрих людей? Безжалісного часу? Чи все ж таки вандалів… Прикро, що насправді – це не надгробки руйнуються, а нівечаться душі нашого покоління. Поспілкуватися з адміністрацією та міліцією, яка працює на кладовищі, на жаль, не вдалося… Хоча чекала більше години, а замок на дверях адмінбудівлі так і не зник. Адміністрація, до речі, як зазначено на дверях, працює цілодобово… Куди дивляться комунальні служби – теж цікаве питання. Адже саме вони мають слідкувати за благоустроєм кладовищ. Тож, що зустрінуть люди, прийшовши на цвинтар, цього року – невідомо…

ВИ К Л И К И ДО СУД У

ОГОЛОШЕН Н Я Закрите акціонерне товариство «Комбінат громадського харчування «Новий Чернігів» повідомляє про внесення змін до порядку денного загальних зборів акціонерів, які відбудуться 23 квітня 2010 року о 12 год. за адресою: м. Чернігів, вул. П’ятницька, 50, конференц-зал боулінг-клубу (повідомлення про проведення загальних зборів було опубліковано в газеті «Деснянська правда» № 26 (28005) від 6 березня 2010 р.). Порядок денний додатково міститиме питання: 4. Переведення випуску акцій товариства з документарної форми існування у бездокументарну форму (дематеріалізація випуску акцій); 4.1. Затвердження рішення про дематеріалізацію випуску акцій.

Сніжана БОЖОК Фото автора

4.2. Визначення депозитарію, який буде обслуговувати випуск акцій товариства. 4.3. Визначення зберігача, в якого емітент буде відкривати рахунки у цінних паперах власникам акцій. 4.4. Розірвання договору з реєстратором по веденню реєстру власників іменних цінних паперів Товариства. 4.5. Визначення дати припинення ведення реєстру. 4.6. Визначення способу повідомлення акціонерів про дематеріалізацію випуску акцій. 4.7. Визначення способу вилучення сертифікатів акцій товариства. 4.8. Внесення змін до статуту. Директор ЗАТ «КГХ «Новий Чернігів»

Головне управління юстиції у Чернігівській області оголошує конкурс на заміщення вакантних посад: старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Борзнянського районного управління юстиції (на час відсутності основного працівника); старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Срібнянського районного управління юстиції; старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Щорського районного управління юстиції (на час відсутності основного працівника). Вимоги: повна вища юридична освіта, стаж роботи за фахом на державній службі на посаді спеціаліста І або II категорій (державного виконавця) не менше одного року або стаж роботи за фахом в інших сферах не менше двох років, громадянство України, досконале володіння державною мовою, знання комп’ютера; провідного спеціаліста відділу правової роботи, правової освіти, реєстрації нормативно-правових актів та легалізації об’єднань громадян Головного управління юстиції у Чернігівській області. Вимоги: повна вища юридична освіта, стаж роботи за фахом на державній службі не менше 2-х років або за фахом в інших сферах не менше 3-х років; заступника начальника, старшого державного виконавця (на строк відсутності основного працівника) підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області. Вимоги: повна вища юридична освіта, стаж юридичної роботи не менше 3-х років, проживання на території України не менше п’яти років. Документи приймаються протягом 30 календарних днів з дня опублікування оголошення за адресою: м. Чернігів, пр-т Миру, 43, каб. 109, тел. 698-068.

Новозаводський районний суд м. Чернігова повідомляє, що розгляд цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Чернігівської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» до Максимовича Володимира Миколайовича про стягнення заборгованості за кредитним договором призначено на 26 квітня 2010 р. на 10 год. Для участі у справі як відповідач викликається Максимович Володимир Миколайович (останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, вул. Щорса, 49/60). Одночасно суд повідомляє, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідача, вважається повідомленим про час та місце розгляду справи, тому у разі неповідомлення про причини неявки Максимовича В.М. повідомленого належним чином або причину буде визнано судом неповажною – суд вирішить справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Справу буде розглянуто у приміщенні суду (м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17) під головуванням судді Гордійко Ю.Г. (каб.18). Коропський районний суд Чернігівської області викликає відповідача Черниш Євгенію Володимирівну (останнє відоме місце проживання: смт Короп Чернігівської області, вул. Кибальчича, 14/1) для участі у розгляді справи за №2-69/2010 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до Черниш Євгенії Володимирівни про стягнення заборгованості за кредитним договором. Судове засідання відбудеться 20 квітня 2010 року о 12 год. 30 хв. у приміщенні суду за адресою: смт

Короп, вул. Кибальчича, 12, головуючий – суддя Балаба О.А. У разі неявки відповідача до суду без поважних причин або неповідомлення про причини неявки справу буде розглянуто за його відсутність. Витрати з оплати за публікацію оголошення покладено на позивача – Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль». Коропський районний суд Чернігівської області викликає відповідача Омелечка Михайла Антоновича (останнє відоме місце проживання: смт Короп Чернігівської області, вул. 8-го Березня, 2/12) для участі у розгляді справи за №2-72/2010 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до Омелечка Михайла Антоновича, Головешко Оксани Петрівни про стягнення заборгованості за кредитним договором. Судове засідання відбудеться 20 квітня 2010 року о 10 год. 30 хв. у приміщенні суду за адресою: смт Короп, вул. Кибальчича, 12, головуючий – суддя Балаба О.А. У разі неявки відповідача до суду без поважних причин або неповідомлення про причини неявки справу буде розглянуто за його відсутності. Витрати з оплати за публікацію оголошення покладено на позивача – Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль». Коропський районний суд Чернігівської області викликає відповідача Омелечка Михайла Антоновича (останнє відоме місце проживання: смт Короп Чернігівської області, вул. 8-го Березня, 2/12) для участі у розгляді справи за №2-73/2010 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк

Аваль» до Омелечка Михайла Антоновича про стягнення заборгованості за кредитним договором. Судове засідання відбудеться 20 квітня 2010 року об 11 год. 30 хв. у приміщенні суду за адресою: смт Короп, вул. Кибальчича, 12, головуючий – суддя Балаба О.А. У разі неявки відповідача до суду без поважних причин або неповідомлення про причини неявки справу буде розглянуто за його відсутність. Витрати з оплати за публікацію оголошення покладено на позивача – Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль». Новозаводський районний суд м. Чернігова повідомляє, що судове засідання у цивільній справі за позовом Кучури Петра Антоновича до Сидоренка Олександра Ігоревича, третя особа Кучура Андрій Петрович про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП та стягнення моральної шкоди, буде розглядатися 21 квітня 2010 року о 15 год. Відповідачу у справі потрібно з’явитися в судове засідання в указаний вище час для розгляду справи по суті (при собі мати паспорт). У разі неявки відповідача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення про причину неявки справу буде розглянуто на підставі наявних у матеріалах справи даних та доказів і буде прийнято заочне рішення. Судове засідання відбудеться у приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17, під головуванням судді Овсієнко Ю.К. (каб. 10).

ДИВНИЙ СВІТ

№ 39 (28018) 10 квітня 2010, субота

Навколосвітні ЕПОПЕЇ У

сі ми постійні мандрівники. Але є диваки, які й справді подорожують навколо світу. Мешканець міста Уйсека зі штату Міннесота (США) Девіду Кансту відправився у подорож 20 червня 1970 р., а повернувся додому 5 жовтня 1974 р. За цей час він пройшов багатьма країнами чотирьох континентів і зносив 22 пари взуття. Інший американець – 32-річний Стів Ньюмен з міста Бетел, штат Огайо, за 4 роки (1983-1987) пройшов 22 країнами Європи, Африки, Азії, Австралії, і Північної Америки, подолавши 36 200 км. Його крокомір показав понад 40 мільйонів кроків. Як справжній турист, щоб документально підтвердити своє досягнення, Стів просив мерів міст, через які він проходив, розписатися і завізувати свій підпис печаткою в подорожньому журналі. Його невгамовний співвітчизник Девід Канст в грудні 1987 р. вирушив нову подорож. Цього разу він першим пройшов пішки уздовж сухопутної частини екватора – 23 300 км і перетнув 13 країн чотирьох континентів. Для цього йому знадобилося 4 роки 3 місяці 16 днів і 21 пара взуття. Понад 30 тисяч кілометрів пробіг підтюпцем навколо планети 24-річний англійський журналіст Генрі Уїлсон, стар-

тувавши в Лондоні 1 травня 1986 р. На своєму шляху він знімав відеофільми і вів щоденник для майбутньої книги «Бігом по планеті». До того ж він підробляв читанням лекцій і... миттям вікон. Та коли супермарафонець вже закінчував маршрут, перетинаючи Сполучені Штати, зловмисники у центрі Нью-Йорка пограбували супроводжуючу його автомашину. Уїлсон залишився без одягу, грошей, документів і всіх матеріалів для майбутньої книги. Навколо світу на велосипеді здійснив за 1500 днів 24-річний французький студент з міста Нанси – Верб Бонні. Він проїхав 75000 км, причому його шлях пролягав через всі природні пояси від тропічного до полярного. Своєрідний рекорд велосипедного марафону встановив англійський велосипедист Уолтер Стоул. Він подорожував 17 років, проїхавши 640 000 км. За цей час на нього 7 разів нападали грабіжники, 23 рази його обкрадали і один раз заарештовувала поліція. Понад 200 000 км, тобто п’ять екваторів, подолав на велосипеді за 25 років український мандрівник Валерій Заславський. Він об’їхав всю Україну, перетнув територію колишнього СРСР від Калінінграда до Чити і від Кушки до Мурманська,

ЧОМУ Земля обертається навколо Сонця не по колу: її орбіта дещо витягнута, як еліпс. За рік ми облітаємо навколо нашого денного світила один оберт. Тобто двічі на рік ми ближче до Сонця, і двічі – у найвіддаленіших місцях орбіти. Може здатися, що коли ми ближчі – настає літо, але все якраз навпаки!

Сонце Земля (літо)

Земля (зима)

відвідав багато країн Європи. Найважчими видалися подорожі Тянь-Шанем і Паміром: йому довелося подолати чимало гірських перевалів. Що й казати, нелегко даються великі подорожі!

змінюються пори року?

емпература на Землі упродовж року змінюється. Влітку – тепло, взимку – холодно. До того ж, у протилежній – південній півкулі Землі зима настає тоді, коли у нас літо. Чому? Вам відомо, що полюси Землі вкриті кригою, там завжди холодно. У наших широтах температура помірна, а південніше, й особливо на екваторі – постійна жара. Справа в тому, що у різних широтах максимальний кут, на який піднімається Сонце опівдні, різний. На екваторі воно розжарює Землю під кутом, близьким до 90°, а на полюсах воно ледь з’являється над горизонтом, тому не гріє взагалі. Якщо б вісь, навколо якої обертається Земля, була паралельна осі її орбіти, температура на полюсах, екваторі, й у нас не змінювалася б протя-

П Р ОЧ И ТА Й Т Е Д ІТЯ М

Н ЕЗВИ Ч НІ ПОДОРОЖІ

23° гом року. Але вона нахилезима на під кутом світло близько 23°. літо Тому планета, обертаючись, ніби підставляє різні боки під Сонце, і з того боку, де воно вдень піднімається вище, гріється більше, тобто там настає літо. Нині у нас весна, а в Австралії, на протилежній півкулі, настає осінь. Зрозуміти це допоможе експеримент. Коли буде темно, посвітіть на яблуко ліхтариком. Уважно подивіться: з одного боку на ньому «день», з іншого – «ніч». Уявіть, ніби через хвостик яблука проходить вісь, навколо воно обертається, й трохи відхиліть її від вертикалі. Тепер світла на «полюсі» яблука, яке стало далі від променів – темніше, тобто у тій «півкулі» – зима.

ВЕСНА

ВЕРБОВІ СЕРЕЖКИ

75-річний Франтишек Рахмановський з чеського міста Дечина 1990 року проплив європейськими річками 2 200 км... на стовбурі дерева! 1986 року індонезієць Сейфул Бахри з острова Ява подолав шлях у 800 км..., йдучи спиною вперед. Після цього йому довелося знову вчитися нормально ходити. Йоганна Хурлінгер з Австрії пройшов 1400 км з Відня до Парижа за 55 днів... на руках. Таку саму відстань від містечка Алігархадо до Джамми (Індія)... проповз за 15 місяців 32-річний Джегдиш Чандер.

ЗІ С ВІТ У – ПО НОВИНЦІ

Днями за допомогою нового спектрографа вчені вперше з Землі дослідили супутник Нептуна – Тритон. Як з’ясувалося, його атмосфера на 99% складається з азоту (для порівняння, на Землі – на 78%). На ньому також змінюються пори року, який триває 165 земних років. Влітку тонкий шар льоду з азоту, метану та угарного газу тане й випаровується, й атмосфера збільшується. Зараз на Тритоні літо. Сонцестояння було 2000 року. Температура «повітря» не піднімається вище –235 °С. Японським вченим вдалося відтворити умови ядра Землі: між двома маленькими алмазами тиск становив 360 гігапаскалей (у 3,64 мільйона разів більше, ніж атмосферний!), а лазерний підігрів розжарив площину у 40 мільйонних долей метра до 5-ти тисяч градусів за Цельсієм. Зонд Mars Reconnaissanse Orbiter сфотографував схід лавини на Марсі. Вчені пояснюють, що в теплу пору року підземні поклади вуглецю починають танути, кора стає нестійкою, й зі схилів сходять лавини пилу.

ЦІК А В О ЗН АТ И

Обертання Землі ми не відчуваємо. Однак швидкість, з якою обертається усе на екваторі дуже велика: близько 1 600 км/год. Навколо ж Сонця Земля рухається по орбіті завдовжки 958 мільйонів кілометрів зі ще більшою швидкістю – 29,8 км/сек. Найбільшу температуру на Землі зафіксували у 1922 році у Лівії. Вона становила +58 °С. Найнижчу – 89,2 °С спостерігали в Антарктиді 1983 року. Кут нахилу Землі не постійний. Місяць, обертаючись навколо планети, змінює положення полюсів на кілька метрів. Якщо б на Землі не було атмосфери, денні коливання були б як на Луні – від –100 до +100 °С

Влітку минулого року вчені з лабораторій Національного управління океанічних та атмосферних досліджень (NOAA) та Національного наукового фонду (NSF) США за допомогою робота зробили відеозапис виверження вулкану Західна Мата, що у Тихому океані, на глибині 1200 метрів. Робот також добув проби води, кислотність якої виявилася середньою між шлунковим соком та сірчистою кислотою. Пізніше з’ясувалося, що за екстремальних умов вижили деякі мікроорганізми, і навіть креветки.

ВІ Д ГА Д А Й Т Е Р Е Б У С

– – – – – – –

Біля яру, біля стежки одягла верба сережки. Головою хилитала, потихесеньку питала: – Де ота біленька хатка, що гарнесенькі дівчатка? Хай би вибігли до стежки, подарую їм сережки.

Ліна КОСТЕНКО

ВЕСНЯНІ КВІТИ Весна-чарівниця, неначе цариця, наказ свій послала, щоб краса встала, і проліски, і травка, й зелена муравка, і кульбаба рясна, і фіалочка ясна – всі квіти весняні, веселі, кохані, з-під листя виходять, голівки підводять од сну зимового до сонця ясного! Олена ПЧІЛКА

Що з весною настає? Сніг у полі розтає. А чому то так буває? Сонце його пригріває. Що ж синіє на землі? Ніжні проліски малі. А що пнеться з-під листа? – То травичка вироста. – А над полем що бринить? – Любий жайворон дзвенить.

Катерина ПЕРЕЛІСНА

Л О Г І Ч Н І З А Д АЧ І

• У пакеті лежать цукерки двох сортів. Навмання беруть кілька цукерок. Яку найменшу кількість цукерок треба взяти, щоб серед них виявились хоча б дві цукерки одного сорту? • Дорослий або старша дитина каже: «Я можу відгадати число, яке ти задумав. Задумай число, додай до нього 6, від суми відніми два, потім ще відніми задумане число, до результату додай 1. У тебе вийшло число 5». • У вазі лежали три яблука. Мати пригостила ними трьох дівчат. Кожна з дівчат отримала по яблуку, і одне лишилося у вазі. Як це вийшло?

cmyk

№ 39 (28018) 10 квітня 2010, субота

У РАМКАХ ПРОЕКТУ

Шукаю тебе… За цими двома словами ховається туга, яку неможливо описати. Минуле століття мало досить сумних і трагічних сторінок в історії. Важко уявити, скільки ще людей розшукують одне одного по закінченні Великої Вітчизняної війні, після Чорнобильської трагедії… По всьому світу є в багатьох з нас друзі, кохані, рідні і просто знайомі. Спілкування декого колись стало неможливим чи то через матеріальні проблеми, чи через кордони. Є люди, які розлучилися колись на кілька годин – тепер не можуть знайти одне одного, чимало залишили свої домівки з багатьох причин. І як радісно на душі, коли знаходять одне одного ті, яких колись доля розкидала по світу. Коли в нашій редакції лунають дзвінки і чуєш «Це мене шукають. Як мені швидше зустрітися?» – слухаємо, радіємо і сподіваємося, що на всіх, хто знайшовся, чекають найприємніші зустрічі. Наша сторінка для тих, хто хоче знайти своїх близьких. Телефонуйте, надсилайте свої координати, ми передамо на передачу ваші прохання. Звичайно, це займе деякий час. Але треба набратися терпіння і чекати, адже пошуки були довшими. Хай у думках кожного живе надія, що все буде якнайкраще. Читайте нашу сторінку і знаходьтеся! N 383738 ЖМ – Жди меня

N 454167 ЖМ – Жди меня

ДБК від 2006.10.25 (Internet)

ДБК від 2007.03.04 (Internet)

Розшукується:

Островський Яков Шаєвич Місце народження: Україна, м. Прилуки Термін давності: 1941 Остання відома адреса: Україна, м. Прилуки Географія приблизного пошуку: Росія, Україна, Німеччина.

Шукає:

Дуплій Євгенія Григорівна Історія: «Шукаю свого прадіда. Він працював вантажником, жив у м. Прилуки. Був одружений, мав сина (він є моїм дідом) і донька. Під час Другої світової пішов на фронт і з 1941 року вважається таким, що пропав безвісти. Моя родина дуже маленька. З боку матері залишилася тільки тітка. Якщо прадідусь вижив під час війни і помер з іншої причини, мені дуже хочеться знати, яким було його життя. Якщо він вижив, може в нього була десь родина. Мій дідусь із сестрою і мамою був евакуйований в Ташкент і, можливо, коли прадідусь повернувся з фронту, то міг їх не знайти».

Добрий Олександр Григорович, 1932 р. н. Місце народження: Харків Остання відома адреса: Кустанай Географія приблизного пошуку: Україна, Харків, Чернігівська область.

Шукає:

Добрий Олександр Григорович Історія: «Я, Інна Михайлюк, шукаю свого батька, якого не бачила з дитинства. Знаю про нього те, що в грудні 1961 року він одружився з моєю мамою в м. Кустанай, реєстрація №236. Мою маму звати Світлана Маркова. Народилася вона 16.11.1941 в с. Бараново, Кунжуйского р-ну Пермської області. 26.08.1968 року вони розлучилися (за рішенням суду Вознесенського району Миколаївської області). На мій запит з м. Кустанай отримала відповідь, що Добрий Олександр Григорович був прописаний за адресою: м. Кустанай, вул. Садова 25, але за цією адресою я його не знайшла. Дуже прошу допомогти мені розшукати мого батька».

N 298237 ЖМ – Жди меня ДБК від 2006.02.13 (Internet)

Розшукується:

Литвинова Олена Володимирівна Термін давності: 1988 Остання відома адреса: Україна, смт Семенівка, Чернігівська обл. Географія приблизного пошуку: Україна, м. Конотоп, Сумська обл., Чернігівська обл.

Шукає:

Литвинов Андрій Миколайович Історія: «Я народився 11 червня 1988 року в Конотопській залізничній лікарні недоношеним. 23 червня 1988 року моя мати Литвинова Олена Володимирівна написала заяву, в якій відмовилася від мене. Документ підписала завідувачка пологового відділення Конотопської залізничної лікарні Щеглова Жанна Іларіонівна. В цій заяві мати зазначила свою адресу: смт Семенівка Чернігівської обл., але попередні пошуки не підтвердили того, що вона там проживала. Дуже хочу знайти мати чи будь-кого з моєї рідні».

N 36032 ЖМ – Жди меня ДБК від 2006.04.21 (Ятка)

Розшукується:

Кудрявцев Євген Михайлович, 1934 р. н. Місце народження: Росія, Псковська обл., або м. Мурманськ Термін давності: 1986 Остання відома адреса: Україна, Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Космонавтів, буд. 43, кв. 66 Географія приблизного пошуку: Україна, Київська обл., м. Ніжин, м. Прилуки.

Шукає:

Сидорова (Харламп’єва) Галина Миколаївна Історія: «Шукаю брата Кудрявцева Євгена Михайловича. У 1956 році він закінчив Ризьке вище військове училище (льотчиків). Його направили на службу в Україну. Після аварії на Чорнобильській АЕС зв’язок було втрачено. Родина брата: дружина Валентина, донька Ірина, син Євген».

N 5845 ЖМ – Жди меня ДБК від 2006.01.17 (E-mail)

Розшукується:

Іванюта Михайло Сергійович, 1931 р. н. Місце народження: Україна, Полтавська обл. Остання відома адреса: Україна, Прилуки Географія приблизного пошуку: Україна; Росія.

Шукає:

N 478331 ЖМ – Жди меня ДБК від 2007.04.01 (Internet)

Розшукується:

Максименко Андрій Андрійович, 1922 р. н. Термін давності: 1944 Географія приблизного пошуку: Чернігівська область.

Шукає:

Черних Андрій Андрійович Історія: «Шукаю батька чи рідних. Проходив службу в 22 Сибірській добровільній дивізії. У 1942-43 рр. познайомився з моєю мамою Черних Оленою Тимофіївною (1922 р. н.) в 6 роті 22 дивізії. Вона була медсестрою в цій дивізії. Це фото батька часів війни».

N 328105 ЖМ – Жди меня ДБК від 2006.05.08 (Internet)

Розшукується:

Коваленко Михайло, 1960 р. н. Місце народження: Україна, м. Городня Чернігівська обл. Термін давності: 1978 Остання відома адреса: Україна, м. Прилуки, Чернігівська обл. Географія приблизного пошуку: Україна.

Шукає:

Шупило (Романова) Марина Костянтинівна Історія: «Звертаюся до всіх хто може допомогти. Шукаю свого рідного дядю. Його звати Коваленко Михайло, можливо, Володимирович. Народився в м. Городня Чернігівської обл. приблизно у 1960 році. Згодом його відправили в будинок малюка, потім, можливо, до Прилуцького дитбудинку. Для мене дуже важливо його знайти. Моя мама загинула в 1990 році і мене виховувала бабуся. Але вона чомусь не хотіла торкатися цієї теми. А моя рідна тітка розповідала, що моя бабуся народила сина і залишила його в пологовому будинку. До цього часу не можу зрозуміти чому вона так вчинила. Адже після смерті мами саме вона поставила на ноги мене і брата, а рідного сина залишила?.. Я її не засуджую. Коли мамі було 16 років вона привезла Михайла додому, але бабуся була проти і згодом мама відвезла знову його до дитбудинку. Коли йому треба було йти в армію, він приїжджав до бабусі за якимись паперами. Згодом зв’язок було втрачено. У мене в житті все добре – родина, коханий чоловік, дитина. Нещодавно померла бабуся. Я втратила єдину рідну людину. З тіткою ми чужі. Але на цьому світі є десь рідна душа. Моя мама свого брата дуже любила. Якби мені його знайти… І не важливо, як у нього в житті склалося, можливо йому потрібна допомога, мене ніщо не лякає, адже це моя рідна кров. Розумію, що цих відомостей замало для пошуку. Але я щодня чекатиму і сподіваюся на краще. Прошу, допоможіть. Адже тяжко, коли в житті для щастя маєш все, крім рідної душі. Заздалегідь вдячна всім, хто допомагатиме в пошуку».

Бидненко (Бутурлим) Анастасія Василівна Історія: «Шукаю дядю – Іванюту Михайла Сергійовича. Народився він 13 квітня 1931 року на Полтавщині: Гребінківський р-н, Слободо-Петрівка. Цього ж року, коли йому було 3 місяці, його віддали до Прилуцького дитбудинку. Його батько Іванюта Сергій Свиридович, мати Іванюта Марія Марківна. Хочу що-небудь знати про свого дядю або його рідних».

N 380276 ЖМ – Жди меня ДБК від 2006.06.09 (Листи)

Розшукується:

Тимошенко (Кулик) Іван (Василь) Степанович (Власович), 1956 р. н. Географія приблизного пошуку: Україна, Чернігівська обл., Сумська обл., Конотопський р-н.

Шукає:

Григор’єва Ніна Григорівна Історія: «Шукаю сина. 1956 року ми з чоловіком Куликом Василем Власовичем жили в Чернігівській області, я народила сина Василя. Потім ми з чоловіком розлучилися, він забрав сина, якого всиновила його бездітна сестра. Я повернулася в Ленінградську область. Згодом вийшла заміж, народила трьох дітей, але серце болить за первістка».

N 468329 ЖМ – Жди меня ДБК від 2007.03.20 (Internet)

Розшукується:

? Микола Павлович, 1983 р. н. Місце народження: м. Прилуки Термін давності: 1983 Остання відома адреса: м. Прилуки, Чернігівська обл. Географія приблизного пошуку: Чернігівська область.

Шукає:

Ткаченко Наталія Миколаївна Історія: «Я розшукую свого батька Миколу Павловича. Приблизно 1953 року народження. Не знаю його прізвища, бо з моєю мамою Ткаченко Людмилою Степанівною вони не були одружені. Моя мама уродженка Прилук, Чернігівської області, 1953 р. н. Свого батька жодного разу не бачила, але дуже хочу його знайти. Вони з мамою познайомилися в Прилуках. Нині живу у знайомих в Росії, бо останнім часом стала зловживати алкоголем. Дуже прошу, допоможіть у пошуку батька».

N 365924 ЖМ – Жди меня ДБК від 2006.03.25 (Листи)

Розшукується:

Гаспарович Роза Василівна Термін давності: 1974 Остання відома адреса: Україна, Чернігівська обл., м. Бахмач Географія приблизного пошуку: Україна, Чернігівська обл., м. Бахмач.

Шукає:

Гаспарович Рада Миколаївна Історія: «Шукаю мати. Народила нас мама в Білорусі, Могильовській обл., м. Бобруйськ. Нас двоє, ми близнюки. Брат Гаспарович Владислав Миколайович. Чули, що вона жила на Україні». Сторінку підготувала Світлана СОКОЛ

№ 39 (28018) 10 квітня 2010, субота

КУПОН

П Р И В АТ НІ ОГ ОЛО Ш Е Н Н Я

Продам: Чер н

ігів

EUMETSAT-9 09.04.2010 12:00

ГІД Р О М Е Т Ц Е Н Т Р П ОВІД О М Л Я Є

10-го квітня очікується мінлива хмарність без опадів. Вітер змінних напрямків 3–8 м/сек. Температура повітря +12 ... +17 °C, по Чернігову +14 ... +16 °C. 11-го та 12-го квітня – мінлива хмарність, без істотних опадів. Вночі та вранці місцями туман. Вітер східний 5–10 м/сек. Температура вночі –1 ... +4 °C, вдень +8 ... +13 °C. Радіаційний фон по області: Семенівка – 9, Покошичі, Ніжин, Прилуки – 12, Щорс, Чернігів, Остер – 13 мкр/год. П О Г О Д А Н А С О Н Ц І ( Д А Н І S O H O)

EIT 284 09.04.2010 01:06

LASCO C2 09.04.2010 05:30

КАЛЕНДАР

Сьогодні Сонце зійшло о 6 год. 17 хв., зайде о 19 год. 46 хв. День триватиме 13 годин 28 хвилин. Остання чверть 6 квітня. Місяць у Водолії, Рибах. За релігійним календарем сьогодні – Світла седмиця. Світла субота. Преподобномученика Євстратія Печерського. Преподобного Іларіона Нового, ігумена Пелікітського. Радомишльської (Іверської) ікони Божої Матері. Завтра – Антипасха. Мучеників Марка, єпископа Арефусійського, Кирила диякона та багатьох інших. Преподобного Іоанна пустельника. Преподобних Марка та Іони Псково-Печерських. Післязавтра – святої Євули, матері великомученика Пантелеймона. Преподобного Зосими. Преподобного Іоанна Ліствичника. Святителя Софронія, єпископа Іркутського. Пророка Іоада. Преподобного Іоанна Безмовника. Іменинниками будуть: сьогодні – Іларіон, Степан, Боян, Євстрат; завтра – Марк, Кирило, Євстафій, Іван; післязавтра – Іван, Софрон, Зосима, Пантелеймон. Ц И М И Д Н Я М И Н АРОД ИЛИСЯ

Російська поетеса Белла Ахмадуліна (1937). Американський математик, який довів те11.04 орему Ферма, Ендрю Вайлс (1953). 12.04 Оперна співачка Монсеррат Кабальє (1933).

10.04

Н Е С П РИ Я ТЛ И ВІ Д НІ У К ВІТ НІ

13, 14, 17, 21, 24, 28

РУБРИКА: Продам Куплю Міняю Зніму Здам

• Терміново та недорого тиски слюсарні (великі); безкоштовного оголошення точило 2-стороннє «Темп» (500 Вт, 1820 об./хв., заводські); електрозварювальний агрегат, заводТекст оголошення (українською мовою, РОЗБІРЛИВО!): ський. Ціна договірна. Тел. 3-34-44. • ВАЗ-2102, в хорошому стані; рами віконні, 10 шт. Тел. 5-80-39. • Чавунні батареї, ціна 20 грн/секція. Тел.: (093) 157-97-36, (067) 689-22-83. • Борону дискову на трактор, ціна 4500 грн. Тел.: (093) 157-97-36, (067) 689-22-83. • Дерев'яний будинок в с. Смолянка Куликівського р-ну (55 кв.м, газ, колодязь, сарай, 2 погреби, зем. ділянка 0,5 га, приватизована, асфальт). Тел.: (0222) 5-95-88, (066) 181-95-59. • Навантажувач вилочний «Балканкар», г/п 3-5 тонн, Телефон, адреса: в хорошому стані, ціна 28 тис. грн.; КамАЗ-5320, 1998 р.в. + причеп, ціна 70 тис. грн. Тел. (050) 190-36-95. Інформація про клієнта (заповнюється обов’язково) • Велику Радянську Енциклопедію в 30-ти томах. Видання третє. Тел.: 5-94-35, (093) 755-54-63. Прізвище, ім’я, по батькові: • Дачу в Редьківці (4 км від Чернігова): 2-поверховий будинок з грубкою, світло, 5 соток, дерева, через 20 м – чиста водойма, через 100 м ліс, поАдреса: руч автобусна зупинка, магазин, школа, лікарня. Ціна 4 тис. у.о, без торгу. Тел. 93-10-27. Телефон: Підпис: • Дачну ділянку без будівель, близько 4 км від Чернігова, перед с. Халявин, поруч ліс, 10 хв. до зупинки автобуса, 5 соток, не оброблялася 3 роки, • Садову ділянку в Старому Білоціна 400 у.о. Тел. 970-556. Лічильники холодної та гаряусі (5,4 га, без будівель, плодові • Дачу за 3 км від Деснянки: 2-поверховий будиночої води. Професійне встановдерева, кущі). Тел.: 3-08-91, (098) чок (камін, без електрики, 10 соток землі, поруч лення. Гарантійне обслуговуван538-22-75. ліс, за 200 м – два великих озера, зручний під'їзд). ня. Реєстрація. Виклик майстра Ціна 20 тис. грн., терміново. Тел. 931-534. Куплю: безкоштовно. Тел.: 624-244, (063) • Плуг ПЛН-8-40 для трактора К-701; Кейс; Джон- • Телевізор імпортний Д37, 51-54, 570-78-95. дир; культиватор для трактора МТЗ-ЮМЗ. Тел.: 63-72 см, DVD, музцентр, відео(050) 465-17-60, 5-38-17. чи фотокамеру цифрові, вело• Автомобіль ЗІЛ-131, самоскид, 1991 р.в.; автомосипед, бінокль, човен гумовий Агроном, садовод профебіль ЗІЛ-131, тягач з н/причепом, без пробігу, кончи металевий, бідон чи каністру сійно СПИЛИТЬ та ОБРІЖЕ саверсійний. Тел. (050) 465-17-60. дові дерева. Тел.: 623-690, (098) алюмінієві на 10, 20-40 літрів. • Автокран «Ивановец» КС-3577; г/п 12,5 тонн, 48-88-611. Тел. 930-713. 1988 р.в.; автовишку ВС-22, 1990 р.в. Тел.: (050) • Човен будь-який, весла, бінокль, 465-17-60, 5-38-17. гвинтівку чи пістолет пневматич• Станок деревообробний 4-сторонній С-16Ф1; стаКУПЛЮ техніку б/в, ні, велосипед, дачну ділянку з бунок токарний 16МО-5А; верстат шинорізний, фув хорошому стані: динком, зварювальний апарат на ганок, циркулярку. Тел. (050) 588-22-18. – КамАЗ «колгоспник» з приче• Станок токарний по дереву; розкидач добрив 220В, перфоратор, дриль та інший пом (варіанти); ПРТ-10-1; вибратор ИВ-116; шифер б/у. Тел. (096) електроінструмент, євроруберойд. – фронтальний навантажувач на 588-22-18. Тел. 933-821. базі МТЗ-82; • Дачу в Пролетарському Гаї (дерев'яний дім, по– ваги підлогові до 2-3 тонн; лив, 6 соток, поруч озеро). Ціна 6000 у.о. Тел. Хто хоче збільшити свій заро– плити дорожні 400 кв.м. 93-03-79. біток в 3-4 рази без відриву від • Дачу в Жавинці «Волна» (2-поверховий цегляний Тел.: (050) 070-40-72, виробництва. Тел.: 97-12-26, (093) будинок, полив, колонка, світло, 3 сотки, до Дес(067) 460-74-80. 485-33-04, (098) 574-00-89. ни 200 м). Тел. (066) 710-47-30. ОГОЛОШЕН Н Я ТОВ «Український кардан» заявляє про намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що надходитимуть в атмосферу від стаціонарних джерел об’єктів теплопостачання будівлі корпусу №2 і лабораторного корпусу, розташованих на пр. Миру, 312 в м. Чернігові. Під час експлуатації об’єкта за рахунок спалювання природного газу в теплоенергетичних установках в атмосферне повітря надходитимуть забруднюючі речовини – оксиди азоту в перерахунку на дво-

окис азоту, вуглецю оксид, і парникові гази – оксид діазоту, вуглецю діоксид, метан. ТОВ «Український кардан» зобов’язується забезпечити виконання вимог екологічної безпеки і законодавства України з питань охорони навколишнього середовища в процесі експлуатації теплотехнічного устаткування. Для ознайомлення з детальнішою інформацією про отримання дозволу звертатися до ТОВ «Український кардан», розташованого на пр. Миру, 312, в м. Чернігові, або за тел. (04622) 5-34-58.

Із зауваженнями або запереченнями щодо отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами теплотехнічного устаткування ТОВ «Український кардан» звертатися до Управління житлово-комунального господарства Чернігівського міськвиконкому, розташованого на вул. Комсомольській, 19, в м. Чернігові, тел.: 4-32-56, 4-42-74. Адміністрація ТОВ «Український кардан»

Р Е К Л А М А, О Г О Л О Ш Е Н Н Я

ІНФОРМАЦІЯ про продаж на аукціоні об’єкта групи А державної власності

Назва об’єкта: – нежитлові будівлі колишнього суду у складі: адмінбудівля з підвалом заг. площею 367,9 кв.м, сарай площею 20,7 кв.м, гараж площею 26,9 кв.м, огорожа. Адреса: м. Н.-Сіверський, вул. Леніна, 23, Чернігівська область. Балансоутримувач: Територіальне управління ДСА України в Чернігівській області, код ЄДРПОУ 26295412. Відомості про об’єкт: 1917 року забудови, розташований в прилеглій до центральної частини міста зоні. Будівля колишнього суду одноповерхова, в плані має складну форму. Гараж із сараєм розташовані в одній будівлі. Будівлі цегляні, в незадовільному стані, за призначенням не використовуються. Відомості про земельну ділянку: орієнтовна площа земельної ділянки під будівлею суду 0,0722 га, під гаражем і сараєм 0,015 га. Вартість продажу об’єкта без ПДВ – 198426,56 грн., ПДВ – 39685,31 грн. Початкова вартість продажу об’єкта з урахуванням ПДВ – 238111,87 грн. Умови продажу: – сплата за об’єкт приватизації проводиться грошовими коштами; – питання землекористування покупець вирішує самостійно з органами місцевого самоврядування згідно з чинним законодавством; – витрати, пов’язані з підготовкою об’єкта до продажу покладаються на покупця. Грошові кошти в розмірі 23811,19 грн., що становлять 10% від початкової вартості об’єкта приватизації вносяться на р/р №37312006000431, одержувач – РВ ФДМУ по Чернігівській обл., код 14243893, банк одержувача – ГУДКУ в Чернігівській обл., МФО 853592. Плата за реєстрацію заяви в розмірі 17 грн. вноситься на р/р №37187500900002, одержувач – РВ ФДМУ по Чернігівській обл., код 14243893, банк одержувача – ГУДКУ в Чернігівській обл., МФО 853592. Аукціон відбудеться 21 травня 2010 року об 11-й год. за адресою: м. Чернігів, пр-т Перемоги, 20/6. Кінцевий термін прийняття заяв 17 травня 2010 року. Служба з організації та проведення аукціону – регіональне відділення ФДМУ по Чернігівській області, адреса: 14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 43, кім. 319, тел. 676-302, заяви про приватизацію об’єктів приймаються від 8.00 до 17.00, крім суботи та неділі. Ознайомитися з об’єктом можна за місцем його розташування.

1. Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» підрозділ примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції в Чернігівській області повідомляє, що 02.12.2009 експерт, суб’єкт оціночної діяльності – суб’єкт господарювання 1111 «Експерт-Плюс» провів оцінку арештованого майна – квартири №7 на вул. Мстиславській, 18, в м. Чернігові, що належить на праві власності в рівних частках Конашевичу Артему Сергійовичу та Конашевичу Максиму Сергійовичу. Відповідно до звіту про оцінку майна, вартість квартири №7 на вул. Мстиславській, 18, в м. Чернігові становила 329846 грн. З повним змістом звіту про оцінку майна можна ознайомитися безпосередньо в підрозділі примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області (вул. Щорса, 12, каб. 92, м. Чернігів). Оцінку майна сторони мають право оскаржити в суді в 10-денний термін з дня отримання повідомлення. 2. Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче про-

вадження» підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області повідомляє, що 16.02.2010 експерт, суб’єкт оціночної діяльності – суб’єкт господарювання ПП «Експерт-Плюс» провів оцінку майна – житлового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 67,6 кв. м., що розташований в м. Мена, на вул. Транспортній, 25 та належить на праві власності Титаренку Віктору Миколайовичу. Відповідно до звіту про оцінку майна, вартість житлового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 67,6 кв. м., що розташований в м. Мена, на вул. Транспортній, 25 становила 180852 грн. З повним змістом звіту про оцінку майна можна ознайомитися безпосередньо в підрозділі примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області (вул. Щорса, 12, каб. 92, м. Чернігів). Оцінку майна сторони мають право оскаржити в суді в 10-денний термін з дня отримання повідомлення.

Втрачене посвідчення ветерана праці № 604751, видане 01.12.03 р. на ім'я Булах Єфросинії Матвіївни, вважати недійсним. Чернігівський міський комітет профспілки працівників освіти і науки та управління освіти Чернігівської міської ради висловлюють глибоке співчуття Матвеєвій Тетяні Анатоліївні – голові Чернігівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки з приводу тяжкої втрати – смерті матері Іраїди Андріївни. Управління освіти і науки Чернігівської облдержадміністрації та профспілковий актив Чернігівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки висловлюють глибоке співчуття Матвеєвій Тетяні Анатоліївні – голові Чернігівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки з приводу тяжкої втрати – смерті матері Іраїди Андріївни.

В ОРЕНДУ

З Н І М О К ІЗ С У П У Т Н И К А

ЗДАЮТЬСЯ

офісні та складські приміщення

Тел.: 975-146, (050) 413-18-85

cmyk

№ 39 (28018) 10 квітня 2010, субота

ДОЗВІЛЛЯ

Весняні ВЕРНІСАЖІ Дмитро Зуганов серед своїх витворів

Кількома цікавими різноплановими виставками радує чернігівських поціновувачів мистецтва весна.

В. Гольба «На хвилі» (1960) Руслан Перекуча відкриває виставку

літературно-меморіальному музеї-заповіднику М. Коцюбинського дуже природньою виглядає виставка авторських робіт Дмитра Зуганова. Він народився 1975 року в місті Краснодарі. Закінчив Харківське художнє училище за фахом: театральний художник-декоратор. А з 2005 року працює в музеї-заповіднику художником. Його побутові дерев’яні скульптури підкорюють своєю простотою, а теплий колір дивакуватих картин створює напрочуд затишне відчуття та веселковий весняний настрій. Наталія КАВЄРІНА Фото Віктора КОШМАЛА

виставковій залі Художнього музею відкрита виставка приватної колекції чернігівця Руслана Перекучі. Цим зібранням творів різних художників він хотів представити кожен куточок України. Особливу цінність колекції надають твори митців, які здобули професійну майстерність у Ленінградському інституті мистецтва та архітектури ім. Рєпіна, Київському художньо-

Потяг до прекрасного

му інституті, Харківському художньопромисловому інституті, Одеському художньому інституті. Хронологічні рамки, представлених в експозиції картин, охоплюють 40-і роки XX ст. – перше десятиліття ХХІ ст. (2009-м роком датована найпізніша робота). Жанровий діапазон виставки – пейзаж, натюрморт, портрет, батальний жанр, сюжетна картина, абстрактна

А. Мордовець «Верховинська осінь» (1981)

композиція. Більшість представлених робіт – пейзажі. Природа – невичерпне джерело натхнення не одного покоління художників. Сюжети пейзажів прості: оспівування особливого стану природи – пробудження землі, буяння зелені або кольорова симфонія осені (М. Беляєв «Весняна дорога» (1987), А. Шкурко «Тане сніг» (1978), А. Мордовець «Верховинська осінь» (1981), О. Глухих «Осінній мотив» (1990).

«Невідоме»

СВЯТКОВА виставка триває У

Деснянська правда – вільна

Враження відвідувачів: Лідія Богдан, продавець:

– Виставка захоплює. Завжди приємно милуватися витворами підростаючого покоління. В наш час треба, щоб діти розвивалися духовно і демонстрували суспільству своє бачення світу.

Засновник – ТОВ «Редакція газети «Деснянська правда». Реєстраційне свідоцтво ЧГ № 444-93Р від 23.07.2009 р. Видавець – ТОВ «Редакція газети «Деснянська правда». Головний редактор Лариса МІЛОВА. Перший заступник головного редактора Леся КОШЕЛЬ. Тел. 678-200. Заступник головного редактора Петро ГРОМОВИЙ. Керівник відділу зв’язків з громадськістю Володимир ЛИСЕНКО. Тел. 4-44-42. Відповідальний секретар Віталій АДРУГ. Тел. 4-21-92. Телефони відділів редакції: суспільно-політичних питань: 4-22-71; економіки: 4-45-42; соціальних питань: 4-41-36; гуманітарної сфери: 4-44-12; реклами: 4-40-07. Факс: 4-21-92, 4-40-07. Комп’ютерна верстка та дизайн: Олександр БОЖОК, Ганна ЗЕВКО, Світлана КУЗЬМЕНКО. Коректори: Альона ШЕВЧЕНКО, Олександр ФАЛЬЧЕВСЬКИЙ, Світлана СОКОЛ. Передплатні індекси: триразовий – 49086; триразовий пільговий – 49087 та четверговий випуск – 49088.

Роман Силко, старший викладач:

Альона Сніцаренко, 13 років

Спільна робота учнів недільної школи

виставковій залі обласної національної спілки художників України триває виставка дитячих творчих робіт під символічною назвою «Ми творимо свято Пасха». Протягом двох місяців Чернігівська єпархія Української Православної Церкви зібрала більше трьохсот творів мистецтва: малюнків, аплікацій, виробів, віршів про Світле Христове Воскресіння. Це роботи дітей з недільних шкіл, Центру дитячої творчості, палацу культури дітей та юнацтва, обласної школи мистецтв та інших закладів міста Чернігова. Ця акція вже стала традиційною, і з року в рік залучає дітей проявити свої вміння та творчі здібності, та відобразити у своїх роботах власне бачення свята «Пасха». Виставка триватиме до кінця тижня. За цей час кожен відвідувач зможе оцінити та проголосувати за улюблену роботу. Переможці конкурсу отримають подарунки.

– Творчих дітей треба всіляко підтримувати. Таланти не можна приховувати, їх треба розвивати. Нині, на жаль, мало таких заходів, де б талановита молодь мала змогу продемонструвати свої здібності. І саме цій проблемі треба приділяти більше уваги.

Марія Доценко, молодша медсестра:

– Сьогодні як ніколи потрібно залучати дітей до творчості. Нинішній світ дуже жорстокий і часто вчить поганим манерам. А духовна сторона життя просто зникає. Та коли дивишся на такі маленькі шедеври радіє душа, і розумієш – не все так погано в нашому суспільстві.

Адреса редакції: 14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62, 3-й поверх. Веб-сайт: www.dponline.cn.ua. Електронна пошта: despravda@ukr.net. Віддруковано у ВАТ «РВК «Деснянська правда», 14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62. Газета виходить тричі на тиждень (вівторок, четвер, субота). Тираж тижня – 39 406. Розповсюджується по передплаті. Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій. Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та рекламодавці. Знаком позначені матеріали рекламного змісту. Листування з читачами – тільки на сторінках газети.

Сніжана БОЖОК Фото автора