Деснянська правда вільна №27959 by Admin Webmaster

Зміни курсів валют (НБУ) станом на 13 листопада

долар США 7,9963 a +0,0045 євро 11,9320 b –0,0851 російський рубль 0,2789 a +0,0004

USD EUR RUB

П Е Р Е Д П Л АТА–2 0 10

Подружжя Шевченків передплатили нашу газету на ІІ півріччя 2009 р. і...

№ 20 (27959) 14 листопада 2009, субота

ВІЛЬНА ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСНА ГАЗЕТА

ЗАСНОВАНА У СІЧНІ 1838 РОКУ

ВИГРАЛИ СУПЕРПРИЗ!

http://www.dponline.cn.ua e-mail: despravda@ukr.net

Щиросердно вітаю вас із професійним святом – Днем працівників сільського господарства! Зрання й до пізньої ночі ви напружено працюєте, засіваючи родючі українські ниви зерном, вирощуєте гарні врожаї, плекаєте сади, доглядаєте худобу. Виконуючи свій святий обов’язок годувальника, ви зміцнюєте економіку держави, нарощуєте обсяги виробництва продукції. Від результатів вашої праці неабияк залежать життєдіяльність держави, її продовольча безпека, добробут і процвітання кожної української родини. Глибоко вдячна вам за чесну, сумлінну та ефективну працю, за те, що навіть в умовах світової фінансової кризи ваша галузь стабільно розвивається. Уряд робить усе можливе, щоб підвищити рівень вашого життя і створити всі умови для відродження села. Переконана, що спільними зусиллями та наполегливою працею ми досягнемо поставленої мети. Нехай на вашій ниві завжди колосяться жита, нехай у ваших серцях панують любов і спокій. Від усієї душі бажаю вам міцного здоров’я, невичерпної енергії, життєвого благополуччя та нових успіхів. З повагою Прем’єр-міністр України Юлія ТИМОШЕНКО

Два чернігівські

Фото Віктора КОШМАЛА

15 листопада – День працівників сільського господарства З Н А Й Н А Ш И Х! ДОРОГІ ДРУЗІ!

МІЛЬЙОНИ – другий рік поспіль

аких ужинків історія нашої області ще не знала. Ні за показниками валового збору, ні за врожайністю зернових культур. Вдруге поспіль чернігівський коровай важитиме понад 2 мільйони тонн. Як повідомила прес-служба головного управління агропромислового розвит ку облдержадміністрації, днями хлібороби області цей рубіж уже перейшли. Кілька статистичних викладок. Зернові обмолочено на площі 612,2 тисячі гектарів, що становить 94 відсотки. Зрозуміло, решта 6 відсотків – незібрана кукурудза. Отже, якщо вже нині намолот становить 2 мільйони 5 тисяч тонн, то в перспективі мати-

мемо його істотну прибавку. Середня врожайність зернових та зернобобових досягла 32,7 центнера з гектара, що вище прогнозованої. Схоже, 30-центнерний показник стає базовим критерієм оцінки хліборобського доробку за будь-яких погодних умов, крім екстремальних. Окремо – про кукурудзу, яка в структурі посівів зернових і за обсягами намолоту виходить на домінуючі позиції. Качанисту поки що зібрано на 78 відсотках площ, а це 132 тисячі гектарів. Вага намолоту – 730,1 тисячі тонн, що вже більше прогнозованої кількості. Середня врожайність – 55,3 центнера з гектара, на 13,2 центнера вища прогнозованої.

Отже, осінні жнива тривають. Якщо не підведе погода, цьогорічний ужинок хліборобів перевищить торішній. Мозоляста праця дала високу віддачу. Тепер постає питання, куди подіти цей ужинок, як ним розпорядитися, які висновки зробити. Вносити певні корективи в структуру посівів зернових, зокрема розширювати площі круп’яних культур? Розвивати переробку? Наполегливіше шукати вигідні ринки збуту? Очевидно, так. Та не забуваймо, що зерно – ще й надійний підмурівок відродження тваринницької галузі. А то невзабарі і сало закордонне їсти будемо. Олекса ДОРОШ

Понад 480 млн. грн. Носівка – МИТНИЦЯ

А Л ЬТ Е Р Н А Т И В А

спрямовано до бюджету

а підсумками роботи Чернігівської митниці протягом 10 місяців 2009 року до Державного бюджету України перераховано 481 040,9 тисячі гривень. Найбільші суми – 44,2% від загальної суми платежів – було отримано при митному оформленні товарів 5-ти товарних позицій. Це: тютюн, тютюнова сировина, сигарети, добрива та папір. З початку року працівники митниці зробили митне оформлення 25177 зовнішньоекономічних операцій. У зоні відповідальності митниці акредитовано 2486 учасників зовнішньоекономічної діяльності, з яких всього 346 підприємств у нинішньому році її проводили. Протягом січня–жовт-

ня кордон у зоні діяльності митниці перетнуло 3,6 млн. громадян. Пропущено через митний кордон 4,4 млн. тонн вантажів та 828 тис. транспортних засобів, проведено митне оформлення понад 860 тис. тонн вантажів. За результатами роботи митниці у правоохоронному напрямку протягом 10ти місяців 2009 року порушено 8 кримінальних справ на загальну суму 11,7 млн. гривень, що на 8,3 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період 2008-го. Працівники оперативних підрозділів виявили та припинили 695 справ про порушення митних правил, загальна вартість предметів правопорушень в яких становить 16,6 млн. грн. Прес-служба Чернігівської митниці

ВІЛЬНЕ МІСТО…

від централізованого опалення

вава дискусія про те, якому виду опалення (централізованому чи індивідуальному) надати перевагу, триває в Україні вже кілька років поспіль. Чимало українців мріють мати у власних квартирах автономний котел. Натомість можновладці, комунальники та екологи переконують: індивідуальне опалення небезпечне, неефективне та невигідне. Тому повністю відмовитися від централізованого опалення зважуються лише деякі невеличкі міста. На Чернігівщині минулого року на автономне опалення перейшла Носівка... Про це та інше –

стор.2–3

Тепер Іван Дмитрович та Катерина Родіонівна дивляться свої улюблені передачі по новенькому телевізору завдяки тому, що здавна люблять «Деснянку».

ПЕРЕДПЛАЧУЙТЕ «Деснянську правду – вільну» на І півріччя 2010 року

І ВИГРАВАЙТЕ цінні призи! Про умови акції, вартість передплати та передплатні індекси –

стор.12

З В Е Р Н Е Н Н Я Г О Л О В И Ч Е Р Н І Г І В С Ь К ОЇ О Б Л А С Н ОЇ РА Д И Н АТА Л ІЇ Р О М А Н О В ОЇ Д О П Р Е З И Д Е Н ТА У К РА Ї Н И ВІ К Т О РА Ю Щ Е Н К А

Шановний Вікторе Андрійовичу! Ситуація з поширенням грипу та ГРВІ в областях України продовжує залишатись складною. Без скоординованих та чітких дій усіх гілок влади швидко приборкати епідемію не видається можливим. Боротьба з епідемією та її профілактика потребують від держави неабияких фінансових ресурсів. Саме тому я звертаюся до Вас, пане Президенте, з проханням невідкладно підписати закон «Про внесення змін до закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», яким передбачається виділення 1 млрд. гривень для боротьби з епідемією грипу, та не зупиняти постанови Кабінету Міністрів України щодо залучення державним підприємством «Укрмедпостач» у 2009 році іноземних кредитів. Народ України чекає на реанімаційне медичне обладнання, вакцину та антибіотики. Від Вашого підпису сьогодні залежить, чи вдасться нашим медикам врятувати життя тисяч, якщо не мільйонів українців. З повагою голова Чернігівської обласної ради Наталія РОМАНОВА

ГА Р Я Ч А Т Е М А

ЕПІДЕМІЧНА СИТУАЦІЯ в області контрольована,

а грип не йде на спад

таном на ранок 11 листопада на Чернігівщині з початку епідемії звернулися за медичною допомогою 32 089 осіб, хворих на грип та ГРВІ. Госпіталізовано було 1140 осіб. В реанімації перебуває четверо хворих. З початку епідемії від ускладнень грипу померло дві людини. Про те, чи готова Чернігівщина до боротьби з епідемією грипу та які заходи вживаються в містах та районах об-

ласті щодо недопущення розповсюдження сезонного та пандемічного грипу, говорили посадовці та медпрацівники під час селекторної наради 11 листопада.

стор.5

cmyk

№ 20 (27959) 14 листопада 2009, субота

РЕГІОНИ

М ІС Ц Е В Е С А М О В Р Я Д У В А Н Н Я

Бізнес хоч і малий, та користь від нього ВЕЛИКА І головне, що набирає він активного розвитку саме в глибинці. Як приклад, місто Носівка, де місцева влада приділяє розвитку підприємництва особливу увагу. Тут нині ведуть свою діяльність близько двохсот підприємців – фізичних та юридичних осіб, в числі яких і такі відомі в області бізнесові структури, як ТОВ «Кондитерська фабрика «Десна», приватні підприємства «Формастиль» та «Прес». Від їх діяльності міський бюджет отримав більше півмільйона гривень. А це, погодьтесь, як для міста районного значення солідні кошти. Крім того, тут з’являються нові робочі місця для незайнятого населення. Саме про ці та інші питання розвитку підприємництва в Носівскій територіальній громаді і йдеться в інтерв’ю з міським головою Олександром Балінцем, з яким зустрівся наш кореспондент. – Олександре Максимовичу, не секрет, що Носівка сьогодні помітно оновилася, причепурилася. Й особливо центральна площа, прилеглі до неї вулиці, які приваблюють незвичним дизайном розташованих тут торговельно-сервісних об’єктів. Кажуть, що такі зміни на краще – заслуга, передусім, місцевих підприємців. Чи не так? – Безумовно. І я не побоюсь стверджувати, що доля таких малих міст, як наше, насамперед «у руках» малого та середнього бізнесу, адже саме він – одне із головних джерел наповнення бюджету, розвитку соціальної інфраструктури, вирішення наболілої проблеми зайнятості. Це, як кажуть, саме оті три кити, що тримають місто на своїх спинах. Саме завдяки розвитку бізнесу наша Носівка помітно причепурилася. Погляньте хоч би на нову бруківку центральної площі. Такого покриття, мабуть, і в області не побачите. Спасибі нашим підприємцям, які підставили своє фінансове плече до частини виділених із міського бюджету коштів. І таких прикладів взаємодопомоги вистачає. Саме завдячуючи їм, було перекрито і дах колишнього готелю «Полісяночка». І як тут не згадати наших бізнесменів. Особливо Ніну Балаєву, власницю аптеки. Саме вона за власної ініціативи і збудувала в центрі міста прекрасне приміщення фармацевтичного закладу. Підприємець Анатолій Андрушко переобладнав колишню їдальню під магазин і нині успішно роз-

виває власний бізнес. Або візьмімо хоч би підприємця Людмилу Ляшенко, яка взяла в оренду одне з приміщень, привабливо облаштувала його та відкрила чудовий салон квітів. Вона, між іншим, найпершою в Носівці зайнялася квітникарським бізнесом та ще й реалізує сувенірну продукцію. І не прогадала. А нині в неї вже є послідовники, котрі також домоглися успіхів у підприємницькій діяльності. Свого часу в центрі стояли павільйони зі скла і металевих каркасів, які своїм непривабливим виглядом муляли очі мешканцям та приїжджим. Носівчани Леонід Яременко, Григорій Волошин та Іван Буняк звернулися до виконкому міської ради з пропозицією викупити ці приміщення і на їхньому місці збудувати обслуговуючий населення комплекс. Цю ідею міська рада підтримала. Тепер тут успішно діє сучасний торговельний центр. Великим подарунком для малечі та їх батьків стало відкриття кафе «Карапуз» підприємця Анжеліки Наливайко. В асортименті – морозиво, соки, безалкогольні коктейлі. Останнім часом, зваживши на прохання мешканців, до міської ради звернулися бажаючі відкрити торгові точки на околицях міста. В числі перших – подружжя Миколи та Ольги Соколів. І ми всіляко сприяємо розвитку малого бізнесу. – Олександре Максимовичу, Ви тривалий час працюєте у міській раді, і підприємницька сфера, як кажуть, була у Вас на виду. Будь-ласка, згадай-

те перших «піонерів» цієї справи. – Їх немало. Але насамперед відзначу ентузіаста підприємницької діяльності Григорія Волошина. Здавалося, робота в науково-дослідному інституті могла цілком задовольнити кандидата технічних наук. Хороша посада, твори, працюй. Та не всидів науковець у столиці, змінив київську прописку на носівську. Взяв в оренду земельну ділянку, збудував виробничі приміщення, придбав пресове обладнання, металообробні верстати і створив з числа висококваліфікованих спеціалістів цех з виготовлення котків для трансшахтних транспортерів. Були клопоти з оформленням, виділенням землі, але міська рада допомогла вирішити і ці проблеми. Згодом цех став приватним підприємством – ТОВ «Прес». Зазначу, що Григорій Мойсійович спробував свої бізнесові сили і на сільгоспвиробничій ниві. Крім того, викупив недобудований ковбасний цех, взяв в оренду кілька приміщень колишнього колгоспу імені Фрунзе, та, розпочавши вирощування великої рогатої худоби, налагодив випуск ковбасної продукції. До речі, останні його вироби користувалися великим попитом далеко за межами області. Та, як не прикро, з часом підприємець не витримав конкуренції і його ідея звелася нанівець. А металообробне підприємство «Прес» існує й нині. Приміром, тут протягом 10 місяців нинішнього року виробили продукції більше, ніж на

мільйон гривень. Виготовляє ворота, огорожі. А ще Григорій Мойсійович відкрив невеличкий ресторан, в якому готують смачні страви. До ініціативних підприємців належить і Сергій Колесник. Працював свого часу висококласним спеціалістом на заводі «Победит». А як тільки підприємство призупинило своє існування, пішов у малий бізнес. Спершу трудився реалізатором на ринку. Починав, як кажуть, з нуля, а через пару років відкрив власний магазин. Ця торгова точка розташовувалася в людному місці і свіжі, невеликими партіями, товари швидко розкуповувались. Молодий підприємець не зупинився на досягнутому, бо невдовзі взяв в оренду оптову базу, на території якої відкрив новий магазин. – Очевидно, підприємці постійно ризикують? – Як раніше, так і тепер їм щодня доводиться ризикувати. І особливо на початку своєї підприємницької діяльності. Адже ці люди здебільшого позичали у знайомих гроші для розвитку власного бізнесу. Наприклад, Сергій Колесник, споруджуючи магазин, позичив у товариша 15 тисяч гривень для того, щоб лише звести стіни. На той час то була велика сума. І звісно ж, він не міг знати, як піде справа, що на нього чекає попереду. Але Колесник повірив у свої сили, можливості і показав, на що здатний. – Як на Вашу думку, малий і середній бізнес витісняють кооперативну торгівлю? – Це справді так. І, насамперед, хотів би на-

вести ще один приклад. Заготконтора, де розміщувалися складські приміщення, пункти прийому сировини, бійня, була закрита. А що це для міста? Ні копійки в бюджет! І ось за ініціативи підприємців та міської влади на території колишньої заготконтори було відкрито приватний магазин, станцію технічного обслуговування. Також на території цієї бази розгорнули підприємницьку діяльність брати Віталій і Олександр Дмитренки, які налагодили виробництво бетонних парканів, тротуарної плитки тощо. У нас нині не функціонують ремонтнобудівельна дільниця, міжколгоспбуд, міжколгоспний комунгосп, які раніше вели будівництво. Їм на зміну прийшли підприємці. І це добре, що вони беруться за вирішення раніше проблемних для міста справ. Розправляє свої крила і приватне підприємство "Формстиль" (директор – Олександр Лупан), яке розпочало випуск чоловічого і жіночого, форменого для спецслужб України одягу. Оборот цього підприємства вже досяг 337-ми тисяч гривень. Тепер – про колишній Носівський хлібозавод, який у нових умовах господарювання не використав свої можливості для власного розвитку. В результаті – аукціон. Приміщення підприємства було викуплено і тепер його виробничі площі ефективно використовує новий господар – ТОВ «Кондитерська фабрика «Десна», продукція якого знайшла своїх споживачів не тільки в ра-

йоні, але й за його межами. Протягом 10-ти місяців нинішнього року до споживачів надійшло продукції майже на 4,3 мільйона гривень. А отже й поповнилася міська скарбниця. – Це, звичайно, приємний факт. Але хотілося б торкнутися і такої громадсько-підприємницької проблеми, як приватне перевезення пасажирів: і не тільки по місту, а головне – до залізничної станції, на що є чимало нарікань носівчан, котрі не мають змоги, як то кажуть, полюдськи і вчасно добратися до електрички. – На сьогодні – це проблема з проблем. Виникають "нестиковки" між бажанням пасажирів і перевізників, які хочуть заробити свою копійку саме в часи пік. Але я впевнений, що найближчим часом це питання вирішимо. – Олександре Максимовичу, міська влада не лише тримає під «прицілом» роботу підприємців, але й сприяє розвитку підприємницької сфери? – Згідно з діючим законодавством міська рада регулює підприємницьку діяльність. За нами право видавати новачкампідприємцям дозволи на підготовку матеріалів попереднього погодження, вибір місця розташування земельних ділянок, дозволів на ведення торговельної діяльності тощо. Скажімо, торік ми ухвалили низку рішень, спрямованих на розширення мережі торгівлі та надання послуг. Зокрема, 18 фізичним та юридичним особам видали дозвіл на підготовку матеріалів попереднього погодження місць розташування об’єктів приватного підприємництва. В нинішньому році використали це право лише два підприємці, які тільки розпочали свою діяльність. Спільними зусиллями ми вирішуємо назрілі проблеми у бізнесі. – І, насамкінець, Олександре Максимовичу, скажіть, будь-ласка, чи мають приватні підприємці визнання та авторитет у мешканців Носівки? – Більшість наших підприємців виправдовує не тільки сподівання городян, але й докладає зусиль, щоб наша Носівка була в числі кращих міських територіальних громад області. Записав Володимир ЛИСЕНКО Фото Валентини ФЕДУСЬ

РЕГІОНИ

№ 20 (27959) 14 листопада 2009, субота

А Л ЬТ Е Р Н А Т И В А

Носівка – ВІЛЬНЕ МІСТО… від централізованого опалення ` Поч. на 1-й стор.

підприємства залежать від кількості абонентів, яких вони обслуговують. Чим більше абонентів, тим більші доходи. Але, відмовившись від централізованого опалення багатоквартирних будинків, «Носівські теплові мережі» отримали й зиск. Так, підприємство позбулося хронічних боржників, тобто людей, які роками не сплачували за тепло. «Щоправда, нині борги доводиться повертати через суд, – говорить Костянтин Грудін. – Наші колишні абоненти заборгували 50 тисяч гривень».

Сніг на носівській площі ніколи не лежав

Багато років Носівка, як і решта міст регіону, мала централізоване опалення. Минав час… Старі котли працювали з низьким коефіцієнтом корисної дії – витрачали багато електроенергії та газу, натомість виробляли мало тепла. Теплотраси поступово зношувались. А газ та електроенергія продовжували невпинно дорожчати. – В ті часи Носівський район опалювало сім котелень. В них працювали ще котли піввікової давності, – каже директор комунального підприємства «Носівські теплові мережі» Костянтин Грудін. – Завжди «Носівські тепломережі» упродовж опалювального сезону безкоштовно підігрівали… центральну площу міста. Місцеві мешканці стверджують: снігу на їхній площі ніколи не було – він там танув. Виявляється, саме під площею проходили труби центрального опалення, а вони мали погану теплоізоляцію. В результаті комунальники отримували зайві витрати на вироблення тепла, а городяни – теплу плитку на площі. Коли ж на центральній площі з’явилося нове покриття, комунальники були в розпачі. «А якщо б сталась аварія?! Нам би довелося знімати плитку, розкопувати землю, лагодити. Потім потрібно було б знову класти плитку. Щоправда, повернути покриття до початкового вигляду навряд чи вдалося б. Та, дякувати Богові, все обійшлося.

Від банкрутства врятували модернізація і реконструкція Довгий час «Носівські теплові мережі» працювали збитково. Від неминучого банкрутства врятували модернізація тепломереж і реконструкція котелень. Застаріле обладнання (електромережі, насоси,

Сніг на площі таки буде!

Біля нової котельні

котли, труби) поступово замінювали на сучасне. – Старі котли мають 70% коефіцієнту корисної дії, а сучасні – 90%, – говорить директор «Носівських теплових мереж» Костянтин Грудін. – Модернізація допомогла зменшити витрати на вироблення тепла.

Автономні котли стоять у всіх квартирах

Відмову від централізованого опалення місцеві посадовці та комунальники Носівщини називають вимогою часу. У багатьох країнах світу для індивідуальних споживачів ціна за газ, що використовується на опалення приміщення, є вищою, ніж для оптового покупця (теплопостачального підприємства). Фахівці впевнені: так і має бути. Оскільки той, хто закуповує оптом, має платити не за роздрібною ціною, а за пільговою. В Україні ж індивідуальні споживачі отримують газ за нижчою ціною, ніж теплопостачальні підприємства. Теплопостачальники вимушені платити за газ як юридичні особи, тобто купувати його за високою ціною. Звідси і високі

тарифи на теплопостачання. Свого часу в країні це спричинило хвилю стихійних відключень від централізованого опалення та перехід на індивідуальні системи опалення. Цей процес пригальмувала влада, заборонивши в багатоквартирних будинках стихійно встановлювати автономні котли. Але в Носівці місцева влада не стала чинити спротиву тим, хто бажав відмовитися від централізованого опалення. На індивідуальне опалення Носівка переходила поступово. – В 2005 році від централізованого теплопостачання відмовились перші абоненти. Загалом 55 квартир. У 2006 році на автономне опалення перейшли ще 133 квартири, у 2007 – 99. Решта відмовилася від централізованого опалення у 2008 році та в першому півріччі 2009 року. Нині всі 316 квартир у Носівці мають автономні котли. – Коли починати опалювальний сезон, до якої температури прогрівати приміщення – тепер вирішує кожна родина, – говорить Костянтин Грудін. – Те, що комунальне підприємство втратило своїх клієнтів, звичайно, погано. Адже прибутки

Нині комунальне підприємство «Носівські теплові мережі» постачає тепло в школи, лікарні, аптеки, поштові відділення, адміністративні будівлі, деякі магазини, контори агрофірм. Щоб мати змогу обслуговувати всіх абонентів, потрібно було будувати нові автономні котельні. Тепер у районі працює не сім, а 18 котелень. З них половина розташовані в Носівці, а половина – в районі. Нові котельні будуються так, що б відстань від них до споживачів була мінімальною. Тому цієї зими центральна площа Носівки вперше за багато років опалюватися не буде.

Держава винна 705 тисяч гривень

Нині підприємство «Носівські теплові мережі» не збиткове. Бюджетні установи з постачальником тепла розраховуються вчасно. Крім того, в Носівці були введені нові тарифи на теплопостачання з урахуванням відповідних цін на газ та електроенергію. Нагадаємо, згідно з чинним законодавством щодо тарифної політики, повноваження по встановленню тарифів належать безпосередньо органам місцевого самоврядування. Що стосується встановлення ціни на енергоносії (газ, електроенергія) – це повноваження центрального органу влади. Ціни на енергоносії встановлюються, грубо кажучи, без урахування побажань організацій, які

забезпечують населення теплом та водою. Тому органи місцевого самоврядування вимушені підвищувати тарифи, бо інакше постраждають підприємства-постачальники комунальних послуг. – Проблем із місцевою владою у нас ніколи не було, – говорить Костянтин Грудін. – А от держава ще не відшкодувала різницю, пов’язану зі зростанням ціни на газ. Газ подорожчав з 1 січня 2009 року, а закласти нову ціну в тариф вдалося наприкінці березня. Три місяці відпрацювали зі збитками. Напрацювали 705 тисяч гривень боргів. Тепер чекаємо на дотацію від держави.

Газ замінимо соломою – Плани на майбутнє? Розвиватися і розширюватися, – говорить Костянтин Грудін. – Щоправда, в умовах кризи це нелегко. На подальшу реконструкцію і модернізацію коштів бракує. Кредит взяти непросто: банки не хочуть кредитувати комунальні підприємства. Дати нам позику погодився лише один банк. Нині у всіх наших котельнях встановлено газові котли, а хотілося б ще мати й котли, які працюють на альтернативних видах палива. Наприклад, на соломі. Для Носівського району солома – найдоступніше і найдешевше паливо. Не доведеться навіть витрачати кошти на транспортування – соломи в районі вистачає! Щоб замінити одну тисячу кубів газу, потрібно використати 2,5 тонни соломи. Одна тисяча кубів газу коштує 2 620 гривень, а одна тонна соломи – 150 гривень. Тобто, замість 2 620 гривень за газ, потрібно буде заплатити 375 гривень за солому. В селі Лихачів ми опалюємо школу та адмінбудинок. Є газовий котел, а ми ще плануємо встановити котел, який працював би на соломі. Якщо все пройде вдало, то згодом встановимо такі котли в котельнях, що опалюють Носівську районну лікарню та міську гімназію... Валентина ФЕДУСЬ Фото автора

ГРОМ А ДСЬК Е Х АРЧ У ВА Н Н Я

«УКРАЇНКА» славиться млинцями Якщо ви побували в Носівці і не скуштували млинців, то багато втратили. Бо про млинці, які подаються в місцевому ресторані «Українка», ходять легенди. Деякі місцеві мешканці подейкують: для того, щоб приготувати такі ж смачні млинці, на одну столову ложку борошна потрібно одне яйце. Інші стверджують: у заміс потрібно додавати мінеральну воду. Господиня ж ресторану «Українка», приватний підприємець з числа працівників споживчої кооперації Світлана Вовк відкрила інший секрет.

ині ресторан «Українка» – відомий і популярний у Носівці заклад громадського харчування. Тут відзначають ювілеї, весілля, дні народження, хрестини, а також замовляють поминальні обіди. Головна родзинка ресторану – страви української кухні. В меню – борщ, домашня ковбаса, кров’янка, буженина, салтісон, котлети, м’ясні биточки, м’ясо по-французьки, м’ясні палички з часником та салом, ребрина жарена, ребрина фарширована, холодець, деруни. Особливою популярністю користуються фірмові страви – млинці з яблуками та м’ясні зрази з грибами. – Ми не використовуємо напівфабрикатів. Всі страви приготовані руками наших кухарів, використовуємо лише натуральні продукти, – говорить Світлана Вовк. – М’ясо, овочі, фрукти, молочні продукти купуємо у постійних та надійних постачальників. Головний секрет млинців Світлана Михайлівна так і не розкрила. Лише сказала, що у приготування кожної страви потрібно вкладати душу. Також потрібно використовувати свіжі, натуральні продукти та дотримуватися технології приготування. «За таких умов будь-яка страва вийде смачною», – сказала пані директор. На кухні ресторану над стравами чаклують досвідчені кулінари – Валентина Лопух, Ва-

лентина Висовець, Валентина Буцан та Оксана Шевченко. – Для мене вони не просто працівниці, а надійні помічниці та вірні подруги. Разом ми працюємо вже не перший рік, – говорить Світлана Михайлівна. – А от молодь йти працювати в ресторан не бажає. Тут великих грошей не заробили, а от відповідальність – велика. В умовах кризи втриматись на плаву нелегко навіть відомому в районі ресторану. Ціни на продукти зросли, газ подорожчав, а кількість відвідувачів зменшилась. – Наприклад, до кризи в нашому ресторані люди замовляли весілля на 100-150 осіб, тепер на 50. Зменшилась і кількість бажаючих відсвяткувати тут свій день народження, – говорить директор. – Тепер люди відзначають свята в тісному родинному колі. Немає клієнтів – немає прибутків. А зарплата залежить саме від кількості відвідувачів, тобто від обсягів замовлень. Головне наше завдання – не відбути банкет, а все зробити для того, щоб кожна людина пішла з ресторану задоволеною. Коли до нас люди повертаються – це вже досягнення. Найголовніша нагорода для нас – почути від відвідувачів слово «спасибі».

Світлана Михайлівна Вовк

Валентина ФЕДУСЬ Фото автора

cmyk

№ 20 (27959) 14 листопада 2009, субота

ОСОБИСТОСТІ

Д О Д Н Я П РА Ц І В Н И К І В СІ Л Ь С Ь К О Г О Г О С П О Д А Р С Т В А

ТАКИХ ЛЮДЕЙ криза не лякає Про Миколаївку на Семенівщині кажуть: «Прикордоння». А втім, не тільки це робить село відомим. Є в ньому господарство з такою ж назвою. Довірили його на початку 2000го, якраз на старий Новий рік, молодому Олександру Нестеренку.

ого тільки в житті не трапляється? Військово-повітряний десант – і раптом таке буденне!.. Вітаємось з Олександром. Не можу не посміхнутися: його обличчя випромінює доброту і надійність, а в постаті – сила і трудяща вдача. Гарний був офіцер Збройних Сил України. – Був, та загув… – Розкажіть. – Особливо й розповідати нічого, – говорить Олександр. – Я сам не з Миколаївки – у Тимоновичах ріс. Після школи вступив до військового училища. У 1994-му закінчив – і на роботу, на службу в Житомир. Приїхав з надіями, та чекало розчарування. Відчув, що не зможу себе реалізувати, що роки навчання не стануть тут у нагоді. В армії – непереливки. Недофінансування, скорочення, ніякої перспективи. Попрощався з погонами й повернувся в рідне село. Не через місяць, звичайно, – через два роки. Подумав, що не можу ж я на землі пропасти. Приземлився, коротше кажучи. А як було літати? Віддай майже всю зарплату за житло, бо ні квартири, ні гуртожитку, і залишається тільки на пачку цигарок. З тридцяти одногрупників Олександра в армії залишилося тільки троє, а, може, вже й двоє. Інколи телефонують один одному, цікавляться долею кожного. ...Півтора року Нестеренко працював головним інженером у хотіївському господарстві, а згодом Олександру запропонували "головувати" у Миколаївці.

Два Олександри: Нестеренко (справа) і Неруш – заступник начальника районного управління агропромислового розвитку

– Не страшно було? – запитую. – Який може бути страх у 26 років?! – упевнений Олександр. – Навпаки, хотілося довести, що руїни можна підняти. Це вже він тепер добре знає, куди і за що заплатити, чим ниву засіяти, як на фермі дати лад, а тоді треба було починати з чистого, як кажуть, аркуша. Хоч і господарство невелике, боргів було 200 тисяч гривень, з виплати зарплати – 70. А тут знову реформування, розділ з іншим господарством, за яке взявся Порва. Його весь район знає, а хто такий Нестеренко? Вчорашній військовий і трохи головний інженер. Але миколаївці не такі вже й простаки, щоб за абикого голосувати... Отже, прийшов, побачив, переміг? Звичайно, ні. Не одним днем діло робиться. Тільки на шостий рік вилізли з боргів. Навіть довелося позбуватися частини поголів’я великої рогатої худоби. Техніки путньої не мали, про сівозміни й мови не було, жодного гектара конюшини. Земля – пісок піском, балів мало. ле сталося диво. Навіть бідна земля вже щедро віддячує за наполегливу працю. Крім того, миколаївці вирощують сіяні трави, окультурили пасовища. Дуже вдало торгували сіном – якісним, тюкованим. До збирання зернових уже мали за що купити пальне. Під час жнив, коли у себе все зробили, їхали у сусідні

села обмолочувати. Три роки поспіль вирощували моркву – до п’ятисот тонн накопували. Одного літа на півдні посуха була велика, то з Нікополя до них за морквою заготівельники приїздили: щодня дві-три машини завантажували. А от наступного – на півдні вродило. Довелося свою моркву згодовувати худобі. Отож, коли виграв, коли – програв. Сільське господарство – не цех під дахом, а під небом. Як льон був у пошані, на ньому в Миколаївці заробили! 130 гектарів доглядали. Здали 330 тонн льонотрести середнім сортономером 1,17. Це й дозволило виплатити борги. Якби нині льон цінувався, хіба б від нього відмовилися. Весною 2005-го придбали в кредит трактор МТЗ-82 разом з грунтообробним агрегатом. Такий тільки був у Марахоньки, в Радомці. «Волгу» купили, згодом ще один трактор у кредит, силосозбиральний комбайн, а старі КІРи здали в металобрухт. Конче потрібно зернозбиральну техніку міняти. – Не прогадали, коли зайнялися насінництвом сіяних трав. Їздив за досвідом на Сумщину, в Ямпільський район, – розповідає Олександр В’ячеславович. Робота на землі і відповідальність за господарство вимагає знань. Олександр Нестеренко обрав заочне навчання в Сумському університеті, його цікавила економіка сільського господарства. В турботах час летить швидко. Здається, тільки-но вступив, а вже й диплом вручили.

Олександр Нестеренко нічого не планує і не втілює на практиці без аналізу і підрахунків. Та й помилки вчать. Можна, наприклад, насіяти багато зернових і мати збитки, навіть одержавши хороший урожай. Зерно не в ціні, до того ж, ніде зберігати. Попросишся в чужі амбари – не радий будеш. Таку ціну злуплять – зерна не вистачить заплатити. Чухай тоді потилицю. кий вихід? За таких умов озимини треба сіяти менше, більше ярини, кормового люпину, гречки. Їх можна вигідно реалізувати. А невигідне – згодиться для худоби, буде віддача. Один навіс під склад обладнали, візьмуться за інший. Людям за паї є що дати. Нинішнього літа по 6 центнерів сухого, очищеного зерна видали кожному власнику земельного паю, з яким уклали оренду. А їх 118. Не вірили люди, навіть перепитували: «Може ви, В’ячеславовичу, помилилися?..». Господарство наче й невелике – 603 гектари ріллі, 231 голова великої рогатої худоби, з них 96 корів, а турбот вистачає. Поля засіваються, всі пасовища окультурнені. На зиму надбали 450 тонн сіна, 750 – силосу, концентратів повно. З першого листопада вся худоба на стійлі. Є господарники, які відмовляються від молочного скотарства, інші – від м’ясного. А тут – і одне, й друге. Якщо корова в період «високого молока» не дає щодоби більше 14-15 кілограмів, її вибра-

ковують. Але збути худобу – проблема. Все не так просто в період кризи. Однак задарма не віддасть. І хто б не переконував, що м’ясо вирощувати невигідно, але це не так. Здали 20 бичків по 410 кілограмів – уже мають гроші. Кредит виплатили за другий трактор. Планів – аби сили були і кошти! Пасовища, де сіяні трави, обгородили. Ще б можна! За ферми дуже болить. Будували колись тваринницькі приміщення на болоті. Як тепер їх звідти "витягнеш"? Уже стільки грошей вгатили на ремонти. Де тонко, там і рветься. Не осилити поки що будувати нове. Та Олександр В’ячеславович надіється, що державні програми мають запрацювати, адже недавні дотації за сівбу, збільшення поголів’я корів, компенсації за придбання техніки й інші були хорошою підмогою та в майбутньому дозволили б миколаївцям придбати не тільки трактори, а й комбайни. А ще ж хочеться і більших, нормальних розрахунків за продукцію з поля і ферми. – Нині добре метикуєш, куди вигідніше молоко здати. У Шостку чи НовгородСіверський. Сумчани розраховуються без затримки, але платять на 30 копійок менше за кожен кілограм. У новгородсіверців є затримки з виплатою. Та краще почекати, але одержати більше, – вважає Нестеренко. ін в усьому радиться з людьми, залишаючись при цьому вимогливим і принциповим. Жодного разу з його вуст не пролунало «я посіяв», «я купив», «я збудував». Скрізь – «ми». Зарплати – у строк, 14 числа кожного місяця. У нинішньому році в середньому становить 1166 гривень. У гарячу днину ударники мають набагато більше. Хто працює вміло, добросовісно – тому й сіна подарують на корову. – Щоб ми робили без Михайла Олександровича Самусенка? Бичків вигодовує, наче вдома. А подружжя Олена Пилипівна й Василь Миколайович Чебани доять корів. А серед механізаторів відзначу Володимира Васильовича Дудка. Про всіх розкаже, знає вдачу кожного. Якби не Миколаївка, не праця на землі, свою половинку – Світлану б не зустрів, яка подарувала йому непосидючого сина Микитку… ...У гарячі дні Нестеренко сідає в машину або заводить трактор. Розуміється в будьякій техніці. На точку вночі й на фермі рано. Немає в нього зайвих «начальничків». Тільки він, заступник Ніна Миколаївна Дудко і бухгалтер Ольга Миколаївна Козіна. Вони і завсклади, і зоотехніки, й агрономи. А потрібно буде – його дипломовані помічниці зерно на току сушать, телят випоюють. Це – життя, буденність, взаємодопомога. Їй немає ціни, особливо в цей складний час.

Зоя ШМАТОК

с. Миколаївка Семенівського району

МЕДИЦИНА П А М ’Я Т Ь

Олександр Виноградський був НЕЗРІВНЯННИМ

ЛІКАРЕМ

27 листопада виповнюється 50 років, відколи пішов із життя чудовий чернігівський лікар, видатний педіатр Олександр Васильович Виноградський (1880-1959). Будучи лікарем з Божої ласки, він був і прекрасною людиною. Це одна з найсвітліших особистостей, котрі з’являлися на теренах Чернігова.

оч і дивно так говорити (адже мова йде про тяжку хворобу), але, як згадаю, завжди кажу: «Пощастило мені – я був пацієнтом О. В. Виноградського!» Підкосила мене, школярап’ятикласника, якраз під Новий, 1950 рік, жорстока скарлатина, і опинився я в лікарні, де керував цей незрівнянний лікар. Кажу саме так, бо його нема з ким порівнювати – іншого такого і бути не могло. Справа не тільки в його професійних знаннях, ерудиції, а в тому, як він створював психологічний клімат, спілкуючись з маленьким пацієнтом, і в тій цілющій аурі, котра завжди його супроводжувала. Щоб ви, читачу, могли це зримо уявити, опишу його лікарські обходи. Ось у дверях палати з’явилася висока показна постать у білім халаті та шапочці. Обличчя ледь усміхнене – доброти не маскують ані пишні вуса, ані окуляри. Підносячи руку, голосно каже: – Здрастуйте! Хто хороший? Кому «Ковалька»? Хтось із меншеньких охоче: – Мені! Доктор підсідає, й пальцем «підковуючи підошву» ноги, тут же й приспівує: «Коваль – коваль – ковальок! Підкуй чобіток! Я не бу-у-ду кувать, в мене ручки болять!». І таких «ковальків» проспіває він за обхід ще кілька. Ніколи не набридала йому ця пісенька. Не набридала й нам, хоч ми вже знали весь його «репертуар». Якщо треба порахувати пульс, доктор неодмінно проспіває: «Дай мені рученьку, дай мені другу!». Якщо констатує «гнійні ускладнення» (вушні чи носові – при скарлатині), то тут же прокоментує й піснею: «Тече рі-і-ічка невеличка із лівого ву-ха!» Тоді нам вже здається – не таке воно й страшне. А мелодії виводив неабияк – з усіма колінцями. І перш ніж перейти до наступного пацієнта, на прощання поплескає легенько по сідничці з приспівом: «Не болей, не болей, поправляйся поскорей!» А вже як виходить із палати, то не спиною до нас, а задкуючи, і на кожному кроці киває долонею: «До свиданья! До свиданья! До свиданья!..». І так безупинно. Аж поки зникне за дверима. Воістину – лікар-артист. Артист безкорисливий, якому любов до людей (до дітей) вже й була нагородою.

То від чого одужували діти в цій лікарні? Чи тільки від ліків? Відповідь, гадаю, цілком зрозуміла. Заданий лікарем тон передавався і персоналу. Які дбайливі і чуйні були фельдшери й медсестри! Які домашні, подоброму балакучі й веселі були санітарки! От і виходить – нас не гнітила лікарня. І пісень, і забав, і розмов вистачало – було, як вдома. Душею всього був він – Олександр Васильович!.. – Психологом він був не гіршим, ніж лікарем, – згадує його учень, нині заслужений лікар України Сергій Богдан. – Жартуючи і співаючи, Олександр Васильович тримав у полі зору всю палату, отже, помічав і тих, кому було не до веселощів, кого хвороба зачепила глибше, хто потребував додаткової уваги і лікування. І такі «маленькі хитрощі» він охоче розкривав і прищеплював своїм учням. А ще такий ось урок медичної етики – яке б особисте горе не спіткало лікаря, він має ховати його від пацієнтів. А горе у нього було величезне – війна. З трьох синів два загинули на фронті, третій повернувся з війни невиліковно хворим і згодом наклав на себе руки. Знаючи про цю трагедію в родині, можемо гідно оцінити силу духу та благородства великого лікаря. Яким він був діагностиком! Як умів знайти рятівне рішення за найсумнішого діагнозу, показує, зокрема, такий випадок. У 1946 році народився Ігор, мій двоюрідний брат (син «лісковицького літописця» Юрія Григоровича, чиї мемуари зберігаються нині в історичному музеї, а «Деснянська правда» друкувала уривки з них). Так от, немовля було настільки кволе й нежиттєздатне, що всяк бачив – воно не жилець на цьому світі. Проте звернулися до Виноградського. Він визначив гострий розлад обміну речовин і вказав єдиний порятунок: коли б знайшлася жінка з немовлям, яка б погодилася підгодовувати цю недужу дитину своїм молоком… Така друга матір знайшлася. Це була моя мати, яка мала тоді доньку, ровесницю Ігоря. Так він став «молочним братом» моєї сестри і був врятований. Нині Ігорю за шістдесят. У молоді літа був військовим, служив за кордоном. Себто, здоров’я цілком задовільне. А завдяки кому? Виноградському!

А скільки таких випадків (коли мова йшла про врятування життя дитини) могли б розповісти чернігівці! Пригадаю ще один. Видатний наш письменник Володимир Дрозд у романі «Пришестя» розповів, що у дошкільному віці захворів на дифтерію. І врятував його лікар Виноградський (в романі автор називає його без імені і прізвища – професор). Але ж досить самої згадки про «Ковалька», щоб упізнати, хто це. Там же бачимо своєрідний підхід, зокрема до «петрушинського Дроздика». І нібито чуємо той теплий, цілющий голос незрівнянного лікаря. А ще його тактовність не лише до хворих, а й до колег… Прочитайте цей роман, якщо трапиться нагода. І ось скажіть, будь ласка, чи не заслуговує О. В. Виноградський увічнення своєї пам’яті в Чернігові? Така пропозиція була колись (у 2002 році) оприлюднена в пресі і дістала від читачів щиру підтримку щодо присвоєння одній з вулиць м. Чернігова назви на честь О.В. Виноградського, найкращого в світі дитячого лікаря і зразкової людини. Та тільки чи реально це – сподіватися на перейменування якоїсь вулиці? Занадто непроста це справа. Тим більше, що тієї вулиці й садиби, де мешкав славетний лікар (вул. Леваневського, 3), давно вже не існує, під час реконструкції її поглинули «Будинок побуту» та «Дружба»... Наприкінці подаю деякі фактичні довідки з життя О.В. Виноградського. Народився він 15 червня 1880 року в м. Новгород-Сіверський. Під час Першої світової війни працював у фронтових шпиталях. Все подальше життя пов’язане з Черніговом. Поховано його на старому міському цвинтарі (що по вул. Старобілоуській). Родинне поховання з п’яти могил у вельми сумному стані: руїни. Упало старе дерево й завдало великих руйнувань. Хто відновить могилу видатного лікаря? Нащадків у нього, вочевидь, не лишилося. Коли б лікарня носила його ім’я – тоді, звичайно, потурбувалися б і про могилу. А справа ця – достойна, бо Олександр Петрович Виноградський був такою людиною, пам’ять про яку в Чернігові має бути священна. Валентин БУЛАХ м. Чернігів

№ 20 (27959) 14 листопада 2009, субота

ГА Р Я Ч А Т Е М А

Епідемічна ситуація в області контрольована,

А ГРИП НЕ ЙДЕ НА СПАД ` Закінчення. Початок на 1-й стор.

КІЛЬКІСТЬ ХВОРИХ НА ГРИП ЗБІЛЬШУЄТЬСЯ Спочатку медики розповіли про епідемічну ситуацію з грипу та ГРВІ, яка склалася в області. Доповідали головний державний санітарний лікар області Микола Донець та начальник управління охорони здоров’я облдержадміністрації Володимир Ященко. З їхніх слів стало відомо, що станом на 11 листопада на Чернігівщині діагноз «грип» було поставлено 3532 хворим. Грип не йде на спад – кількість хворих у регіоні збільшується. Перший летальний випадок від ускладнення грипу стався в Борзнянському районі. Там померла 25-річна вагітна жінка. Вона мешкала в Києві, а на Борзнянщину приїхала в гості до батьків. За лікарською допомогою звернулася лише на шостий день хвороби. Другий летальний випадок зафіксовано на Козелеччині. Від ускладнень грипу помер 37-річний чоловік. Він також запізно звернувся до лікаря. На Чернігівщині вже зафіксовано п’ять випадків захворювання на грип А/H1N1. Свинячим грипом захворіли четверо дітей і одна доросла людина. «Люди мають знати: головна запорука успіху на шляху одужання – своєчасне звернення до лікарів», – сказав Володимир Ященко.

ЗОНИ ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ – РИНКИ ТА ВОКЗАЛИ Санепідслужба області щоденно проводить перевірки дотримання протиепідемічного режиму на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності. Найбільш розповсюджені порушення: незадовільне забезпечення підприємств дезинфікуючими засобами, а також недотримання інструкцій з їх використання (найбільше порушників виявлено серед лікувальнопрофілактичних установ та закладів торгівлі); недотримання маскового та температурного режимів на підприємствах торгівлі, промислових та сільськогосподарських підприємствах. Найбільш небезпечною є ситуація на ринках області та в закладах торгівлі, тобто в місцях масового скупчення людей. Так, на 72% перевірених ринків області зафіксовані порушення протиепідемічного режиму, причому найбільше їх виявлено в обласному центрі. Було перевірено 12 чернігівських ринків і на всіх їх виявлено порушення! «Адміністрації ринків, які згідно з чинним законодавством повинні забезпечувати проведення протиепідемічних заходів, не виконують свої функціональні обов’язки, – такий висновок зробив головний санітарний лікар області. Недотримання масочного режиму також виявлено на вокзалах Ніжина, Чернігова, Щорса. До порушників застосовано заходи адміністративного впливу: накладено 260 штрафів, винесено 24 постанови про призупинення експлуатації об’єктів, відсторонено від роботи 46 осіб.

МЕДИКАМ – БЕЗКОШТОВНУ ВАКЦИНАЦІЮ! Викликає занепокоєння і рівень захворюваності серед медичних

працівників. В області з початку епідемії захворіло 626 медпрацівників. З них госпіталізовано 31 особу. «Обласний показник захворюваності серед медичних працівників вищий, ніж загальноукраїнський, – сказав Володимир Ященко. – Потрібно вживати екстрені заходи щодо захисту медпрацівників. Інакше в області нікому буде лікувати хворих людей». Під час селекторної наради було вирішено провести безкоштовну вакцинацію медиків від сезонного грипу. Але, виявилося, що вакцина недешева, а зайвих коштів у бюджеті немає. Тепер шукатимуть спонсорів.

СИТУАЦІЯ КОНТРОЛЬОВАНА! Про ситуацію на місцях доповідали керівники районів. Щоправда, не всіх. «Ситуація не напружена і контрольована. Паніки немає. Школи і дитячі садки закриті. У лікувальнопрофілактичних та інтернатних закладах введений карантинний режим. Проведення масових заходів заборонено. Лікарні забезпечені ліками, дезинфікуючими засобами та транспортом, а населення – масками», – відрапортували вони. Губернатор послухав і порадив головам райдержадміністрацій та районним санітарним лікарям не розслаблятись і терміново ліквідувати прогалини в своїй роботі. А їх виявилося немало… «Вам потрібно відпрацювати чіткий алгоритм роботи на місцях. За допомогою цієї системи ви повинні відстежувати епідеміологічну ситуацію у кожному, навіть найвіддаленішому, населеному пункті, – сказав голова облдержадміністрації Володимир Хоменко. – Ще потрібно посилити роз’яснювальну роботу серед населення. Відслідковувати міграцію людей. До цієї роботи треба підключити голів сільрад та фельдшерів. Особливу увагу звертати на громадян, які приїжджають в область з інших регіонів. Посилити запобіжні заходи на вокзалах, ринках та в інших місцях масового перебування людей. Пам’ятайте – за вами район, за вами люди!». На «горіхи» від губернатора цього разу дісталось головному лікарю Семенівської районної лікарні. Йому він наказав навести лад у лікарні і нарешті відкрити інфекційне відділення. «Вести себе потрібно чемно і зробити так, щоб інфекційне відділення працювало, – сказав Володимир Хоменко. – Поселив лікарів в інфекційному відділенні і пише листи в облдержадміністрацію, в яких скаржиться на те, що відділення не працює. А як ви уявляєте роботу інфекційного відділення, коли там живуть сім’ї лікарів?! Я прошу вас відповідально ставитись до своїх службових обов’язків!».

ПОМЕРЛО П’ЯТЕРО ЛЮДЕЙ До речі, за оперативними даними станом на 16 годину 13 листопада на Чернігівщині від ускладнень грипу померло п’ятеро людей. Летальні випадки сталися на Борзнянщині, Козелеччині, Варвинщині, Корюківщині та в Чернігівському районі. Валентина ФЕДУСЬ

cmyk

№ 20 (27959) 14 листопада 2009, субота

ЕКОНОМІКА

Д О Б РІ ВІС Т І

Д Е П У ТАТ В О К Р У ЗІ

«ПРОГРЕС» і далі прогресує

Дороги, вода, освітлення Носівський цукрозавод ще не став власністю ПП «Агропрогрес», а засновник цього підприємства, народний депутат України, голова обласної організації партії «Батьківщина» Іван Куровський вже багато зробив для жителів мікромістечка. Невирішеною проблемою, що створювало незручності для них і постачальників сировини, були дороги з численними вибоїнами.

Вдруге за роки незалежності України наша область збирає понад 2 мільйони тонн зерна. Вагомий внесок у чернігівський коровай зробили і хлібороби ПП «Агропрогрес» (генеральний директор, депутат обласної ради Михайло Шумейко), що в Носівському районі. У нинішньому році тут намолотили 20 тисяч тонн пивоварного ячменю, 10 тисяч тонн пшениці, майже 40 тисяч тонн качанистої.

об довести намолот до високих кондицій, закупили сучасний сушильний комплекс американського виробництва вартістю 1 млн. доларів. Продуктивність комплексу – 1,5 тисячі тонн зерна за добу. Змонтували його й обслуговують фахівці господарства. Високопродуктивну роботу забезпечують оператори Тарас Колос, головний енергетик Віталій Матюшинський та електрики, його два сини Сергій та Павло. Їх підготував до роботи і допоміг запустити комплекс фахівець фірми-виробника Стефенс Лері. Межі земель «Агропрогресу» дедалі розширюються. В цьому році новими членами стали пайовики села Лосинівка, що на Ніжинщині. Просяться в "Агропрогресівську" сім’ю й пайовики з села Червоні Партизани Носівського району. Зростають виплати на паї. За нинішній рік вони становитимуть 10-11 відсотків. У господарстві прагнуть забезпечити замкнутий виробничий цикл: поле чи ферма – переробка – збут. У грудні запрацює Бобровицький хлібозавод, де з власного борошна випікатимуть хліб і булочні вироби високої якості за ціною виробника. У 2010 році передбачено запустити Носівський цукрозавод, який два останні роки простоював. Перероблятимуть тростину і цукрові буряки. Цукровари запрошують до взаємовигідної співпраці сільгоспвиробників, фермерів і населення. Партнери отримуватимуть якісний цукор, а жом і патоку – для годівлі корів. Обнадійливе майбутнє й в сільських населених пунктах на території сільгосппідприємства. Більше уваги сільгоспвиробникам приділяють нині і в державі. Сьогодні сільчани одержують безкоштовні державні акти на земельні наділи. Створюються кооперативи з об-

цього разу допоміг Іван Куровський. Шляховики з КП «Ніжинська ПШМК» (начальник М.Гавриленко та майстер М.Стельмашенко) заасфальтували цукрозаводський відрізок – на під’їзді до сировинного цеху. За сприяння нардепа в район надійшло майже 2,5 млн. грн. субвенцій, які освоїв райавтодор (начальник Володимир Коваль). За ці кошти шляховики поклали нову асфальтівку до сіл Ясна Зірка, Карабинівка і Макіївка. Іван Куровський також профінансував водопостачання заводського мікрорайону. Не один десяток років велися розмови про неякісну воду, яку споживали цукровари. Райсанепідстанція застерігала щодо загрози їх здоров’ю. Нарешті справа зрушила. За підтримки директорів цукрозаводу і хлібоприймального підприємства Михайла Заболотного та Миколи Булаха пробурили артезіанську свердловину. Частково на кошти цих підприємств, але в основному за понад мільйон гривень, зібраних кооперативом у кількості понад 700 чоловік, на заводській околиці, в селищах Зелене та Літки виконано великий обсяг робіт. Та все ж для їх завершення не вистачало коштів. Їх надав народний депутат України. До речі, носівчани протягом літа за свої кошти проклали майже 20 кілометрів вуличних водогонів. Що ж, маючи бажання, багато чого можна зробити і власними силами. А Куровський в усіх скрутних випадках завжди подасть руку допомоги. Ще один із пріоритетів соціального облаштування – відновлення мережі вуличного освітлення. Зокрема, в селах Червоні Партизани, Дослідне і Мрин, у мікрорайонах Носівки. Роботи, профінансовані Іваном Куровським, будуть виконані до нового року. Вже працює бригада електромонтажників.

робітку землі і збирання врожаю, заготівлі і збуту молока, плодоовочеві, з надання побутових і соціальних послуг. З нагоди професійного свята належно пошанують хліборобську працю й в «Агропрогресі». Засновник сільгосппідприємства, народний депутат України Іван Куровський задоволений їх цьогорічними здобутками. Агропрогресівців і всіх аграрників області народний депутат щиро вітає з Днем працівників сільського господарства. – Нехай іще щедрішою буде нива, а доріддя з неї належно оплачується, як і важка хліборобська праця, – каже Іван Іванович. – Бажаю вам, люди ранкової зорі, доброго здоров’я і сімейного щастя. Хай ваші оселі повняться достатком, дитячим сміхом і світлою долею. Щоб у кожному домі на столі був свіжий хліб і все, що до хліба. Микола КОХАН Носівський район

Микола КОХАН Носівський район

Кращі працівники "Агропрогресу"

Р Е К Л А М А, О Г О Л О Ш Е Н Н Я

Головне управління юстиції у Чернігівській області оголошує конкурс на заміщення вакантних посад: • головного спеціаліста відділу фінансового забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності Головного управління юстиції у Чернігівській області (на час відсутності основного працівника). Вимоги: повна вища економічна освіта за спеціальністю «Фінанси» або «Облік та аудит», стаж роботи за фахом на державній службі не менше 3-х років або за фахом в інших сферах – не менше 5 років, громадянство України, досконале володіння державною мовою, знання комп’ютера. Документи приймаються протягом 30 календарних днів з дня опублікування за адресою: м. Чернігів, пр-кт Миру, 43, каб. 109, тел. 604-928.

• • • • • • • • • •

Для будівництва і облаштування житла ПП «САНТЕХБУДМАРКЕТ» реалізує:

гіпсокартон – кнауф комплектуючі матеріали до нього вагонку пластикову (в асортименті) сітку-рябцю цемент сипучі суміші оздоблення для утеплення фасадів металочерепицю шифер профнастил

• • • • •

двері металеві і міжкімнатні лінолеум сантехніку плитку керамічну всі необхідні матеріали для водопостачання і опалення. Загалом – 3 тисячі найменувань. Звертайтесь за адресою: м. Носівка, вул. Буняківська, 1. Тел.: 2-18-88, 067-502-68-14.

СВІТ ЗАХОПЛЕНЬ

№ 20 (27959) 14 листопада 2009, субота

МІЖНАРОДНІ ВИСТАВКИ

«Мисливство і рибальство», «Зброя та безпека»

листопада, річницю Жовтневої революції, більше, ніж 9-ти тисячна армія мисливців Чернігівської області відзначала з іншої нагоди. Цього дня відкрилось полювання на хутрового звіра. З чим, власне, їх і вітаємо. А незадовго до цієї події, в Києві, в Експоцентрі, з невеликим інтервалом відбулися дві міжнародні виставки. Це «Зброя та безпека» та «Мисливство і рибальство». Всі, хто захоплюється полюванням і рибалкою, мали можливість оцінити або придбати товари, які стосуються цього благородного захоплення. Придбати тут можна було все

– від маленького гачка до океанської яхти. Були б гроші! І криза, як не дивно, внесла позитивні корективи. Ціни на товари були від виробника. І, поторгувавшись, товари можна було отримати зі знижкою 5-10%. Окремо представлено друковані видання на мисливськорибальську тематику. Серед Все українських видань виокремлювався наш регіональний журнал «Черниговский охотник, рыбак, турист». Дебютом це не назвеш, бо це вже третя виставка, на якій представлено наше видання. За цей час воно стало відомим і викликає зацікавленість у мисливської публіки.

Чернігівське Полісся має дивовижно мальовничі природні угіддя, тому цілком зрозуміло, що певна чоловіча частина населення (та й жіноча також) захоплюються полюванням і рибалкою. І взагалі наш регіон завжди був привабливий як для киян, так і для мисливців та рибалок з інших регіонів України. До речі, в країні виходить лише два видання на мисливськорибальську тематику. Це «Крымская охотничья газета» і «Черниговский охотник, рыбак, турист». Чернігівський журнал нагородили двома дипломами організатора виставки – Торгово-промислової палати України.

– Нині зайнятий новою серією. Чекаю, доки моя дружина народить – буду знімати роди, а потім і мою маленьку донечку. Потім планую поїхати до Індії… – А сім’я? Ти поїдеш з ними до Індії? – Ні. Вони будуть чекати на мене вдома. Хочу навчитись медитації, де-

тальніше дізнатися про їхню культуру… – Чи є у тебе життєва філософія, з якою ти крокуєш по життю? – Є. Вважаю, що у кожного з нас – свій світ, у якому ми народжуємося, живемо й помираємо. Але я не збираюсь помирати…

Передплатити журнал можна в будь-якому відділенні зв’язку. Індекс видання 37760. Ні пуху, ні пера! Н А Ш І І Н Т Е Р В’ Ю

Тетяна СКРИПКІНА

Іраклі Дзенеладзе: interviews9@gmail.com

«Я ФОТОГРАФУЮ ВСЕ,

від чого у мене перехоплює дух» Іраклі Дзенеладзе – молодий грузинський фотограф. Відомий як на батьківщині, так і в Росії, Україні, США… – Іраклі, розкажи про себе? – Я народився в грузинському місті Батумі. В школі завжди малював. Мій тато – художник. І мене завжди цікавило те, що він робить. Тому після 9-ти класів переїхав у Петербург. Там закінчив художнє училище. По закінченні повернувся на батьківщину, закінчив факультет журналістики. Нині фотографую й читаю лекції з фотомистецтва. – Пам’ятаєш, як усе починалося? – Так. Майже десять років тому я познайомився з американським фотографом Самьюелем Вутеном. Він навчив мене техніки фотозйомки.

– Що для тебе фотографія? – Це можливість вираження, індивідуальне бачення світу окремо взятої людини. Можливість показати людям візуальну інформацію. – Фотографуєш моделей, чи звичайних людей? – Все, від чого у мене перехоплює дух у той чи інший момент. У такий спосіб я хочу щось донести до глядача. – Де у тебе були виставки? – У Стамбулі, Петербурзі, Москві, Києві, майже в усіх містах Грузії, Тель-Авіві і у вашому місті – Чернігові. – Маєш якісь плани на майбутнє?

cmyk

№ 20 (27959) 14 листопада 2009, субота

З РЕДАКЦІЙНОЇ ПОШТИ

Шановна редакціє «Деснянської правди – вільної»! Щиро вдячний вам, що відгукнулися на мій лист, опублікувавши раніше деякі з моїх творів. Вашу газету читаю з радістю і рекомендую своїм друзям. А вперше передплатив «Деснянку» ще у 1953 році. Спасибі вам за те, що ви є. Хай Бог вас береже! Микола СЛЮСАК с. Погреби Прилуцького р-ну

Микола СЛЮСАК

НЕЗАБУТНЄ

І Б І Л Ь Д У Ш І, І Щ И Р А Д Я К А

«Живу тільки

НА ЛІКАХ»

ПРАКТИКАНТКА М З

аплющую очі – і кипучою повінню спливають думки-спогади. Тоді буяла весна, яка п’янила ароматом бузку, що наповнював оселю крізь відчинене вікно. На колодках, біля сусіднього двору, веселилася молодь, а я лежав, прикутий до ліжка. Взимку їздив у ліс по дерево для потреб колгоспу. Воли збилися з дороги і полягали на снігу. Довелося заночувати. Тоді ледь не загинув – після цього відібрало ноги. Приходив сільський лікар Озірний, довго роздивлявся мої ноги, колов голкою. «Ноги живі, – казав лікар, – але організм знесилений, не бореться з хворобою». Лікар пішов і більше не приходив. Шепнув матері у сінях: «Нічим не можу допомогти, одна надія на Бога». Мати і старша сестра Оля зранку поспішали в поле сапувати буряк, молодші Надя і Василько – до школи. Я залишався вдома один зі своєю недугою. Єдиним світлим променем для мене були книги. Одного разу сестра зайшла в хату з незнайомою дівчиною. Одягнута вона була просто – сірий піджак, на голові – червона хустина, з-під якої виглядала довга коса. Вродливе личко нагадувало перший підсніжник; волошкові очі прикривали пухнасті вії. В руці тримала букетик польових квітів: «Це тобі – дарунок з весняного поля, – щиро посміхнулася, подаючи букетик. – Мене звати Шура, я з Полтавщини, а у вашому селі на практиці. Твоя сестра розповідала, що ти великий книголюб, я теж закохана в літературу». Вона говорила, а я мовчав, лише дивився на неї. Дівчина підійшла до етажерки з книжками. «Та в тебе тут ціла бібліотека, навіть класика є..». Вона довго ще роздивлялася, а потім заквапилася в поле, пообіцявши ще зайти. У неділю Шура прийшла з обіду. Сіла на стілець біля мене. «Колю, мені розповідали, що ти не можеш ходити. Покажи мені свої ноги, нас ще в технікумі знайомили з

першою медичною допомогою, – вона, як і Озірний, уважно оглянула мої ноги. – Не хвилюйся, ти ще будеш ходити». Взяла суконку і деякий час натирала мені ноги нижче колін. «Ось бачиш, червоніють – значить живі». Наступного ранку принесла баночку з ліками. «Це березові бруньки, настояні на спирту». Порадила

четься відпочити. Розумієш, я ні з ким ще не дружила. Ти такий добрий, розумний. З першого погляду я захопилася тобою. У тобі є щось таке, що притягує людину. Я відчула, що закохуюся в тебе, тому вирішила більше не заходити, щоб не зробити гірше ні тобі, ні собі. Пішла... На самоті я ще дов-

мені кожного дня масажувати ноги. Тепер Шура заходила частіше, я звик до неї. Ми обговорювали прочитані книжки. Часом я ловив на собі погляд її голубих довірливих очей. І з радістю чекав її наступного приходу. Із самого ранку позирав у вікно, чи не промайне червона хустина. Коли дівчина нарешті заходила, сполоханою пташкою билося моє серце. –Колю! Ти Шурі подобаєшся, та й ти, бачу, не байдужий до неї, – якось казала мені сестра. –Ну, то й що, сестричко. Кому потрібен інвалід. Просто нас єднає любов до книги. Кілька днів Шури не було, я не знаходив собі місця, навіть читати перестав, лежав і не піднімався. Помітивши мій гнітючий настрій, Оля поговорила з Шурою – і та знову заходила до мене. –Пробач, – тихо мовила. – Стомлююся, хо-

го обдумував її слова. У неї все життя попереду, у мене – ліжко, живий труп. Запам’ятався останній вечір. Шура була тиха, замріяна. В її очах я помітив тінь розгубленості, тривоги. Вона не спускала з мене ніжного погляду, ніби щось хотіла сказати і не наважувалась. Я не розумів, що з нею. А вранці вбігла до хати. – Колю, милий. Я вже їду. Моя практика закінчилась. Підвода чекає біля будинку. Обійняла мене, поцілувала раз, вдруге. В очах сльози. ¬ Я люблю тебе, – прошепотіла. – Чує моє серце, що ми з тобою більше не зустрінемось. Мої губи мимоволі припали до її губ. – Колю, коли вітер з півдня принесе дощ – то знай, це я за тобою плачу. –Шуро, а як же я? Я звик до тебе. Я кохаю тебе, Шуро.

Не знаю, де бралися ці слова. Адже це було моє перше зізнання в коханні. – Колю, ти одужаєш. У тебе буде кохана дівчина, – і ти забудеш про нашу любов. Шура пішла до дверей, її плечі здригались від плачу. Коли за нею зачинились двері, я з жахом усвідомив, що бачу її востаннє. Тієї миті, ніби якась невідома сила виштовхнула мене з ліжка, – я піднявся,тримаючись за бильця, знесилені ноги гнулися, тремтіли, але я… стояв. Вхопивши палицю, помалу вийшов з хати. Дійшов до воріт. Підвода була ще недалеко, я крикнув щосили – «Шуро»! Вона озирнулася, підняла вгору руки і щось кричала, мабуть, від радості. Підвода зникла за поворотом, залишивши хмарку пилу. Дмухнув вітер, і її не стало, як і Шури. Все як уві сні… …Ввечері прийшла мама і Оля. Я зустрічав їх біля воріт. Ненька плакала від щастя, побачивши мене на ногах. Оля мовила: –Миколо, дякуй Шурі – це вона тебе виходила, то твоє кохання до неї підняло тебе на ноги. Я довго переживав розлуку, і розумів, наскільки я кохав Шуру. А вона? Не знаю і по сей день, чи кохала вона мене, чи просто хотіла допомогти перебороти підступну хворобу. …Колючим стерням, невловимим перекотиполем тікала моя босонога юність – я не жалкував за нею, бо була вона злиденна, голодна і холодна. …Йшли роки. Життя вносило свої корективи. Я покохав Катерину, найкращу дівчину у селі. І нині Катерина Василівна моя вірна, любляча дружина. У мирі й злагоді прожили ми з нею – викохали дві доньки, і онуки вже дорослі, і всі далеко від нас. Але іноді, коли приїжджають, я розповідаю їм про свою юність, про Шуру… І в уяві завжди постає миловидна дівчина у червоній хустині, з букетиком польових квітів, вродлива і чарівна, справжня полтавчанка.

ожливо, це моє останнє звернення до людей, завдяки яким живу й до цього часу. Я інвалід першої групи, учасниця війни, член сім’ї загиблих на війні, ветеран праці, одинока, тяжко хвора людина. Прожила нелегке життя. Добре знаю, що таке голод, бо пережила його в 1946-47 роках, і що таке холод – бо німці спалили хату, а батько і старший брат не повернулися з війни. Доводилося жити і просто неба, і в землянці – так тож була війна… Тяжко було, але згодом все пережилося. Однак так тяжко, як тепер, здається, ніколи не було. Тепер кожен новий день приносить мені біль і страждання. Половина пенсії іде на оплату комунальних платежів, друга – на ліки. Через цукровий діабет втрачаю зір, ноги теж відмовляються ходити, око потрібно оперувати. На все треба гроші, і чималі, а де їх взяти? На книжці трішки маю, відкладала на чорний день, як то кажуть. Але хто мені тепер їх поверне? Зверталася до представників влади, в Адміністрацію Президента В.А. Ющенка, та мені повернули листа, пояснюючи, що їм незрозуміло, чого я хочу. А чого хоче одинока стара жінкаінвалід? Якщо не допомоги, то, хоча б, уваги і співчуття. Та, незважаючи на негаразди, я все ж таки маю щастя. А щаслива я тим, що Бог посилає мені добрих і чуйних людей. Це – головний лікар Носівської районної лікарні Микола Кирилович Колесніков, завідуючий поліклінічним відділенням Володимир Іванович Буняк, лікарі-терапевти, особливо Алла Володимирівна Лобода, Оксана Станіславівна Бринська, Ніна Іванівна Сокира, завідуючий терапевтичним відділенням Владислав Григорович Загорелік, лікарі-невропатологи Надія Миколаївна Руденко, нині покійний Степан Іванович Балюк – вони протягом багатьох років борються з моєю хворобою. Я живу – і за це їм сердечне спасибі. Щиро вдячна всім медичним сестричкам і санітарочкам терапевтичного відділення за доброту, чуйність, сердечність, за тепло їхніх рук; водію швидкої медичної допомоги Григорію Семеновичу Пархоменку. Спасибі всім фельдшерам карети швидкої, особливо Галині Миколаївні Овраменко, яка й досі не залишає мене без уваги, завжди зателефонує, поцікавиться здоров’ям, заспокоїть. Як же не сказати щире спасибі керівникам територіального центру з обслуговування пенсіонерів Ользі Олексіївні Олещенко, Любові Михайлівні Бутунець, Любові Федорівні Марченко, Ользі Григорівні Мотлях, Наталі Олександрівні Петренко за чуйне ставлення до одиноких людей; працівникам соціальної служби Любові Миколаївні Нечепі, Наталі Миколаївні Кизенко. Не знаю, як би я жила без турботи людей, котрі живуть поруч зі мною. У найтяжчі хвилини вони завжди мене підтримають, допоможуть, не залишать у біді – це всі мої сусіди, особливо родини Гармаша Івана Юхимовича, Бублика Сергія Степановича, Пархоменка Григорія Семеновича, Гармаша Олександра Григоровича. Багато років підтримують мене Любов Іванівна Двірська, Ольга Іванівна Потебня зі своїми донечками Оленкою й Ніночкою. Спасибі вам, всі мої дорогі люди! Нехай Бог береже вас і ваші родини. Щастя, здоров’я і добра вам! З повагою і любов’ю – Ганна БУЛАХ

СВІТ навколо нас

10 Ц

Інтернет-

АРХІВ

им, хто цікавиться історичними документами, що стосуються минулого нашої держави, обов’язково потрібно завітати на сайт www.runivers.ru. Його автори мають на меті публікувати видання минулих століть Російської імперії з історії, філософії, збірки документів, мапи, фотографії. Більшість із цих видань не перевидавалася протягом ХІХ–ХХ століть, тому мають викликати жваве зацікавлення відвідувачів. Нині на сайті вже доступні «Архив Юго-Западной России», «Акты Кавказской археографической комиссии» та «Акты московского государства», й інші видання.

№ 20 (27959) 14 листопада 2009, субота

За матеріалами runivers.ru, Telegraph.co.uk та NewScientist.com підготував Олександр Божок

майбутніх «мамонтів»

ього тижня у британському виданні «Telegraph» було опубліковано список десяти приладів – кандидатів на «вимирання». Найбільший європейський постачальник електроніки компанія Pixmania, спираючись на рейтинги продажу, зробив висновки, що наступного року з прилавків, а згодом – із побуту мають зникнути: 1. DVD-плейєр. 2. Факс-апарат. 3. Аналоговий телевізор. 4. Класичний провідний телефон. 5. Зарядний пристрій мобільного телефону. 6. Контролер ігрової консолі Nintendo. 7. Супутниковий навігатор Sat Nav. 8. Апаратний ключ до програмного забезпечення. 9. Комп’ютерна миша. 10. Кредитні банківські картки з мікрочіпами. Доступність комп’ютерної техніки й інших універсальних пристро-

їв, здатних читати DVDдиски, звела нанівець потреба купувати DVDплейєри. Ціни на них давно впали за межу самооплатності, і сьогодні крамниці просто роздають їх «в накид» під час акцій. Потреба у факсапараті в нашій країні ще не відпала, бо деінде не те що Інтернету, а й телефонних ліній не відшукаєш. А на заході швидко розповсюджуються смартфони, за допомогою яких можна швидко передавати фото- і відеофрагменти через мобільний Інтернет, або мережу мобільного телефонного провайдера. Деякі з перелічених пристроїв на терени країн колишнього СРСР взагалі потрапляли рідко і, сподіваємось, вже й не потраплять. Цікавий також останній пункт, адже українська національна система масових електронних платежів (НСМЕП) базується на банківських картках з чіпами...

Т Е Л Е Б АЧ Е Н Н Я – П ІЗ Н А В А Л Ь Н І П Р О Г РА М И

ТЕ Х НОЛОГІЯ

листопада Джина Лі та її колеги з університету Токіо демонстрували на виставці ACM Siggraph Asia систему кубів – тривимірних пікселів, за допомогою яких можна легко сконструювати великий відеоекран з низькою роздільною здатністю. Блокселі – так назвали деталі пристрою – складаються, наче дитячі кубики, а управляє ними спеціальний пристрій, який розташовується під усією конструкцією. СИЛА СОНЦЯ

і величезні дзеркала, розташовані у штаті Нью Мексико, США, збирають сонячну енергію, яку потім перетворюють на електричну. Температура у перетворювачі сягає 790 °С, тому він не потребує багато води.

спанія теж може похвалитися перетворювачем сонячної енергії. Він розташований неподалік Севільї. 624 поворотних дзеркала спрямовують сонячні промені на 115-метрову вежу-перетворювач потужністю дев’ять мегават.

-мегаватну установку, розташовану в Неваді, побудувала іспанська компанія Acciona Solar Power. 760 параболічних концентраторів розжарюють олію в тонкій трубці до температури 391 °С. Від олії закипає вода, а енергія пари перетворюється в електричну.

ПОНЕДIЛОК, 16 ЛИСТОПАДА ВIВТОРОК, 17 ЛИСТОПАДА СЕРЕДА, 18 ЛИСТОПАДА

ЧЕТВЕР, 19 ЛИСТОПАДА

П’ЯТНИЦЯ, 20 ЛИСТОПАДА СУБОТА, 21 ЛИСТОПАДА

НЕДIЛЯ, 22 ЛИСТОПАДА

07.10, 10.45, 11.10 Найкумеднiшi тварини планети 07.40, 14.50 Порятунок тварин в Австралiї 08.05, 18.10, 20.55, 21.50, 01.30, 02.25 Полiцiя Х’юстона 08.55 Мисливець за крокодилами 09.50, 14.25 СОС дикої природи 10.15, 13.30, 13.55 Ветеринарна швидка допомога 11.40 Свiт природи 12.35, 03.20 Маєток сурикатiв 13.00, 03.45 Мавпяче життя 15.20 Полiцiя Фенiкса 16.15, 16.40, 20.00, 20.25, 00.35, 01.00 Pай для шимпанзе 17.10, 22.45, 04.10 У пошуках королiвської кобри 19.05, 23.40 Дикi й небезпечнi

07.10, 10.45, 11.10 Найкумеднiшi тварини планети 07.40, 14.50 Порятунок тварин в Австралiї 08.05, 15.20, 18.10, 20.55, 21.50, 01.30 Полiцiя Х’юстона 08.55 Мисливець на крокодилів 09.50, 14.25 СОС дикої природи 10.15 Ветеринарна швидка допомога 11.40Упошукахкоролiвськоїкобри 12.35, 03.20 Маєток сурикатiв 13.00, 03.45 Мавпяче життя 13.30, 13.55 Паспорт для улюбленця 16.15, 20.00, 00.35 Собакиполiцейськi 17.10, 22.45 Акулячi психоаналiтики 19.05, 23.40 Дикi й небезпечнi

07.10, 10.45, 11.10 Найкумеднiшi тварини планети 07.40, 14.50 Порятунок тварин в Австралiї 08.05, 15.20, 18.10, 20.55, 21.50, 01.30 Полiцiя Х’юстона 08.55 Мисливець на крокодилів 09.50, 14.25 СОС дикої природи 10.15 Ветеринарна швидка допомога 11.40 Акулячi психоаналiтики 12.35, 03.20 Маєток сурикатiв 13.00, 03.45 Мавпяче життя 13.30, 13.55 Ветеринари на маршi 16.15 Тварини, схожi на нас 17.10, 22.45, 04.10 Сiм смертних ударiв 19.05, 23.40 Дикi й небезпечнi 20.00, 00.35 Китовi вiйни

07.10, 10.45, 11.10 Найкумеднiшi тварини планети 07.40, 14.50 Порятунок тварин в Австралiї 08.05, 15.20, 18.10, 20.55, 21.50, 01.30, 02.25 Полiцiя Х’юстона 08.55 Мисливець на крокодилів 09.50, 14.25 СОС дикої природи 10.15, 13.30, 13.55 Ветеринарна швидка допомога 11.40 Сiм смертних ударiв 12.35, 03.20 Маєток сурикатiв 13.00, 03.45 Мавпяче життя 16.15, 20.00, 00.35 Пригоди Остiна Стiвенса 17.10, 22.45, 04.10 Людина-акула 19.05, 23.40 Дикi й небезпечнi

07.10, 10.45, 11.10 Найкумеднiшi тварини планети 07.40, 14.50 Порятунок тварин в Австралiї 08.05, 15.20, 18.10, 20.55, 21.50, 01.30 Полiцiя Х’юстона 08.55 Мисливець на крокодилів 09.50, 14.25 СОС дикої природи 10.15 Ветеринарна швидка допомога 11.40 Людина-акула 12.35, 03.20 Маєток сурикатiв 13.00, 03.45 Мавпяче життя 13.30, 13.55 Паспорт для улюбленця 16.15, 20.00, 00.35 Справа майстра боїться 17.10, 22.45, 04.10 Свiт природи 19.05, 23.40 Дикi й небезпечнi

05.00, 10.45 СОС дикої природи 05.25, 11.10 Ветеринарна швидка допомога 06.45, 07.10, 17.10 Найкумеднiшi тварини планети 07.40 Ветеринари-стажисти 08.05 Територiя тварин 08.55, 22.45 Полiцiя Фенiкса: Вiддiл з захисту тварин 09.50 Щоденники мисливця на крокодилів 11.40 Сiм смертних ударiв 12.35 Уявлюванi чудовиська 13.30 Акулячi психоаналiтики 14.25 Бiлi ведмедi 15.20 Самi небезпечнi в океанi 16.15, 16.40 Руйнiвники стереотипiв 18.10 Найнеймовiрнiші на «Animal Planet»

05.25, 11.10 Ветеринарна швидка допомога 06.45, 07.10 Найзабавнiшi твариннi планети 07.40 Ветеринари-стажисти 08.05 Територiя тварин 08.55, 22.45 Полiцiя Фенiкса 09.50 Щоденники мисливця на крокодилів 11.40, 18.10, 21.50 Найнеймовiрнiші на «Animal Planet» 12.35 Собаки-полiцейськi 13.30 Екстремали 14.25 Пригоди Корвiна: спецвипуск 15.20, 15.45 Ветеринари на маршi 16.15 Мисливець за крокодилами 17.10, 17.40 Pай для шимпанзе 19.05 Пригоди Остiна Стiвенса 20.00, 20.55 Дикi й небезпечнi

07.00, 15.00 «Трилер у Манiлi» 08.30,16.30«Кока-Коланездається» 09.00 «Це – цивiлiзацiя» 10.00 «У пошуках фiнiкiйцiв» 11.00 «Ротвейлер Бога?» 12.00 «Работоргiвля» 13.00 «Втеча Людовика XVI» 14.30 «Таємницi Ренесансу» 17.00, 01.00 «Римськi таємницi» 18.00 «Мистецтво хреста» 19.00, 03.00 «Слiдами Шопена» 20.00, 04.00 «Вiйна вождiв» 21.00 «Гамбурзький смертник» 23.00 «1989-1990: Останнiй рiк Схiдної Нiмеччини» 00.00 «Про замки й королiв»

07.00, 15.00 «1989-1990: Останнiй рiк Схiдної Нiмеччини» 08.00, 16.00 «Про замки й королiв» 09.00 «Римськi таємницi» 10.00 «Мистецтво хреста» 11.00 «Слiдами Шопена» 12.00 «Вiйна вождiв» 13.00 «Гамбурзький смертник» 17.00, 01.00 «Iсторiя одиницi» 18.00 «Сiм Чудес iндустрiального Свiту» 19.00, 03.00 «Князiвськi скарби» 20.00 «Таємна любов Дiккенса» 21.00 «Друга свiтова в кольорi» 22.00 «Вiйськовi детективи» 23.00 «Життя й смерть у Древньому Римi»

07.00, 15.00 «Життя й смерть у Древньому Римi» 08.00, 16.00 «Про замки й королiв» 09.00 «Iсторiя одиницi» 10.00, 18.00, 02.00 «Сiм Чудес iндустрiального Свiту» 11.00 «Князiвськi скарби» 12.00 «Таємна любов Дiккенса» 13.00 «Друга свiтова в кольорi» 14.00 «Контракт iз дияволом» 17.00 «Щоденники юних принцес» 17.30 «Таємницi Ренесансу» 19.00, 03.00 «Незакiнчена симфонiя Ейнштейна» 20.00, 04.00 «Молодий Iоанн Павло II: свiдок зла»

07.00, 15.00 «Життя й смерть у Древньому Римi» 08.00, 16.00 «Про замки й королiв» 09.00 «Щоденники юних принцес» 09.30 «Таємницi Ренесансу» 10.00 «Сiм Чудес iндустрiального Свiту» 11.00 «Незакiнчена симфонiя Ейнштейна» 12.00 «Молодий Iоанн Павло II: свiдок зла» 13.00 «Ми – Європейцi» 14.00 «Останнiй з руйнiвникiв гребель» 17.00, 01.00 «Духовна музика» 18.00, 02.00 «Тiло легенди» 19.00, 03.00 «Норманни» 20.00 «Абсолютно секретно – iсторiя шпигунства»

07.00, 15.00 «Убивство крижаної людини» 08.00, 16.00 «Книга, що вразила свiт» 09.00 «Духовна музика» 10.00 «Тiло легенди» 11.00 «Норманни» 12.00 «Абсолютно секретно – iсторiя шпигунства» 13.00 «7/7: Теракти в Лондонi» 14.30 «Релiгiя й полiтика» 17.30, 01.30 «Рай на Землi» 18.00, 02.00 «Пошуки ПiвнiчноЗахiдного проходу» 19.00 «Божевiлля в Бiлому мiстi» 20.00 «Комунiзм – iсторiя iлюзiї» 21.00, 05.00 «Римська iмперiя»

07.00,15.00«ЯщикиСтенлiКубрика» 08.00, 16.00 «Смерть на свiтанку – останнiй лiнкор iмператора» 09.00 «Iмпресiонiсти» 09.30 «Рай на Землi» 10.00 «Пошуки ПiвнiчноЗахiдного проходу» 11.00 «Божевiлля в Бiлому мiстi» 12.00 «Комунiзм – iсторiя iлюзiї» 13.00 «Римська iмперiя» 14.00 «Колонiальний Будинок» 17.00, 01.00 «Iмпресiонiсти» 17.30, 01.30 «Рай на Землi» 18.00 «Вiдкриття античностi» 19.00, 03.00 «Чачапоя – загадка зниклої цивiлiзацiї»

07.00, 15.00 «Дарунок фотографiї» 08.00, 16.00 «Олена Прекрасна» 09.00 «Iмпресiонiсти» 09.30 «Рай на Землi» 10.00 «Вiдкриття античностi» 11.00 «Чачапоя – загадка зниклої цивiлiзацiї» 12.00 «Протестантська революцiя» 13.00 «Фараони, якi побудували Єгипет» 14.00 «На домашньому фронтi» 17.00, 01.00 «Це – цивiлiзацiя» 18.00, 02.00 «Острiв мiнотавра» 19.00 «Таємниця теракотового воїна» 20.00, 04.00 «Вiйна вождiв» 21.00 «Флоренс Найтингейл»

07.00, 12.00 Похорон Тутанхамона 08.00, 13.00 Нефертiтi та зникла династiя 09.00 Первозданна природа: Таїланд – перлина Сходу 10.00 Суперспоруди давнини 11.00 Весела наука 11.30 Реальнiсть або фантастика?: Король Артур 14.00 Мiсто собак: Жертва урагану 15.00 Мавпи-злодюжки 16.00, 04.00 Суперспоруди: Найбiльше казино у свiвтi 17.00 Слiдами невидимих убивць: Поверненнярябогочудовиська 18.00 Еайнебезпечнiшi професiї: «Червонi стрiли» 19.00, 01.00 Весела наука 19.30 Реальнiсть або фантастика?: Туринська плащаниця 20.00, 23.00 Халепи за кордоном: Малолiтнiй контрабандист 21.00, 00.00 Вертолiтнi баталiї 22.00 Еко-мегаспоруди

07.00, 12.00 Халепи за кордоном: Малолiтнiй контрабандист 08.00, 13.00 Вертолiтнi баталiї 09.00 Нгоронгоро – африканська колиска життя 10.00 Суперспоруди: Найбiльше казино у вiтi 11.00 Весела наука: Серiя 11 11.30 Реальнiсть або фантастика?: Туринська плащаниця 14.00Життядонародження:Собаки 15.00 Мавпи-злодюжки 16.00 Суперспоруди: Найбiльший металоподрiбнювач у свiтi 17.00 Слiдами невидимих убивць: Вiрус – серiйний убивця 18.00 НАйскладнiший у свiтi ремонт: Гiгантський телескоп 19.00, 01.00 Весела наука: Серiя 12 19.30, 01.30 Реальнiсть або фантастика?: Корабель-привид 20.00, 23.00, 02.00 Найкращi машини Британiї 21.00 Мегазаводи: Катерпiллер

07.00, 12.00 Найкращi машини Британiї: 1960-тi – Революцiя в дизайнi 08.00, 13.00 Мегазаводи: Катерпiллер 09.00 Первозданна природа: Анамалаї – Слоняча гора Iндiї 10.00 Суперспоруди: Найбiльший металоподрiбнювач у свiтi 11.00 Весела наука: Серiя 12 11.30 Реальнiсть або фантастика?: Корабель-привид 14.00 Щоденник дикого собаки 15.00 Мавпи-злодюжки: Знедоленi 15.30 Мавпи-злодюжки 16.00, 04.00 Суперспоруди: Найдовший мiст у свiтi 17.00 Слiдами невидимих убивць: Убивця з 911-го номера 18.00 Смертоносна колонiя 19.00, 01.00 Весела наука: Серiя 13 19.30, 01.30 Реальнiсть або фантастика?: Примари 20.00 Нiмецька армiя Черчiлля

07.00,12.00НiмецькаармiяЧерчiлля 08.00, 13.00 Атомний секрет «Титанiка» 09.00 Первозданна природа: Йєллоустон – священна природа Америки 10.00 Суперспоруди: Найдовший мiст у свiтi 11.00 Весела наука: Серiя 13 11.30 Реальнiсть або фантастика?: Примари 14.00 Енотовиднi собаки – навала чужинцiв 15.00 Мавпи-злодюжки: «Паршива вiвця» 15.30 Мавпи-злодюжки: Повернення заколотника 16.00, 04.00 Суперспоруди: Глибоководний порт – гордiсть Китаю 17.00 Слiдами невидимих убивць: Прокляття чорного тифу 18.00 Шляхи еволюцiї: Сухопутнi кити 19.00, 01.00 Весела наука: Серiя 14

07.00, 12.00 Доiсторичнi хижаки: Пекельний кабан 08.00, 13.00 Вкуси мене! Подорожi вiрусолога: Мексика 09.00 Первозданна природа: Коста-Рiка – земля первозданного життя 10.00 Суперспоруди: Глибоководний порт – гордiсть Китаю 11.00 Весела наука: Серiя 14 11.30 Реальнiсть або фантастика?: Кола на полях 14.00 Талановитi тварини: Розумнi собаки 15.00 Мавпи-злодюжки: Велика втеча 15.30 Мавпи-злодюжки: 16.00 Суперспоруди: Скляний будинок у зонi землетрусiв 17.00 Слiдами невидимих убивць: Фiладельфiйська загадка 18.00 Астероїди: вiсники кiнця свiту 19.00, 01.00 Весела наука: Серiя 15

05.00, 15.00, 22.00, 03.00, 03.58 Халепи за кордоном: Малолiтнiй контрабандист 08.00 Око леопарда 10.00 Вкуси мене! Подорожi вiрусолога: Мексика 11.00, 04.00 Вертолiтнi баталiї: У пастцi в талiбiв 12.00Авiаносець:Обрядиприсвяти 13.00 Життя серед великих кiшок 14.00 Суперпрайд 16.00 Експедицiя в Антарктиду 17.00 Екстремальний лiд 18.00 Калiфорнiйськi секвої: анатомiя гiгантiв 19.00 Розслiдування авiакатастроф: Зниклий лiтак 20.00, 01.00 Погляд зсередини: Легiон: 2 21.00, 02.00 Майстри бою: Самозахист 23.00 Особливо суворий режим: Країна гангстерiв

06.00 Створенi руйнувати: Ураган; Блискавка; Повiнь 09.00 Небезпечнi зустрiчi: Отрутна Австралiя; Напад пiтона 11.00 Найкращi машини Британiї: 1960-тi – Революцiя в дизайнi 12.00 Мегазаводи: Катерпiллер 13.00 Дика природа Росiї: Камчатка 14.00 Дика природа Росiї: Тайговий край 15.00 Подорож на край Всесвiту 17.00 Сигнал порятунку – червоний: Берег затонулих кораблiв 18.00 Халепи за кордоном: Малолiтнiй контрабандист 19.00 Розслiдування авiакатастроф: Захоплення лiтака 20.00, 23.00, 02.00 Чужi свiти 21.00, 00.00, 03.00 Крайнiй рубiж телескопа «Хаббл» 22.00, 01.00 З погляду науки: Всесвiт Хоукинга 04.00 Розслiдування авiакатастроф

cmyk

№ 20 (27959) 14 листопада 2009, субота

17 Л И С Т О П А Д А – 1 1– Т А Р І Ч Н И Ц Я В І Д Д Н Я У Т В О Р Е Н Н Я Н А Ц І О Н А Л Ь Н О Ї С Л У Ж Б И П О С Е Р Е Д Н И Ц Т В А І П Р И М И Р Е Н Н Я

Щоб не виникало «гострих кутів» Період структурних і економічних реформ, пошуку оптимальних шляхів вирішення соціальних проблем, віднайдених компромісів під час врегулювання конфліктних ситуацій між сторонами соціальнотрудових відносин, завжди вимагають перегляду принципів, на яких ґрунтуються основні аспекти життєдіяльності суспільства. Важливим кроком у цьому напрямку стало створення Національної служби посередництва і примирення.

області такі повноваження покладені на її структурний підрозділ – відділення НСПП, діяльність якого спрямована на запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) на підприємствах, в установах, організаціях, проведення примирнопереговорних процедур, щоб усунути причини можливих розбіжностей у відносинах між найманими працівниками та роботодавцями. Особлива увага приділяється налагодженню взаємодії з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями профспілок та роботодавців для вжиття спільних заходів щодо врегулювання конфліктних си-

туацій у відповідності до статті 24 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії». Укладено Угоди між відділенням НСПП і радою Федерації профспілкових організацій області, галузевими обкомами профспілкових організацій області (працівників освіти і науки; соціальної сфери; культури; держустанов; агропромислового комплексу), регіональним відділенням Українського союзу промисловців і підприємців та управлінням громадської безпеки УМВС України в Чернігівській області. Для більш оперативної і дійової роботи сформо-

вано позаштатний інститут НСПП із трудових арбітрів, незалежних посередників, позаштатних радників та завідуючих інформаційноконсультаційними центрами. Тепер практично в кожному районі і місті маємо кваліфікованих спеціалістів. Щоб підвищити рівень правової обізнаності зацікавлених сторін соціально-трудових відносин, надати методичну допомогу з питань правового врегулювання розбіжностей між найманими працівниками і роботодавцями, відділення НСПП направляє до облдержадміністрації, міських рад, райдержадміністрацій та обкомів профспілок щоквартальний інформаційний бюлетень. Відповідні матеріали систематично

оновлюються на офіційному сайті облдержадміністрації. За час існування Служби врегульовано 20 та вжито запобіжні заходи щодо виникнення більш як 500 колективних трудових спорів. Упродовж останніх років на підприємствах, в установах та організаціях області не було зареєстровано жодного страйку. Стан соціально-трудових відносин не викликав занепокоєння: був у цілому стабільний і контрольований. У нинішніх непростих ринкових відносинах не всі підприємства зуміли знайти свою нішу: ті, що не адаптувалися до сучасних умов, або перестали функціонувати, чи ледь-ледь жевріють. Погіршення фінансового стану через збитковість деяких підприємств, зміна власника, недотримання чинного законодавства в оплаті праці та заборгованості заробітної плати працівникам, правова необізнаність сторін соціально-трудових відносин – основні фактори, які сприяють погіршенню мікроклімату. Саме на таких виробництвах створюється підґрунтя для паразитування конфлік-

тних чинників, що обумовлюють виникнення соціальної напруги в трудових колективах, спричиняють ймовірність виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) та акцій протесту. Тому однією з важливих передумов забезпечення стабілізації економіки, утвердження тим самим в суспільстві соціальної злагоди, громадського миру потрібно пов’язувати з вдосконаленням соціальнотрудових відносин на всіх рівнях управління, підвищення дієвості соціального діалогу, розвитку конструктивної співпраці та взаємодії представницьких органів всіх зацікавлених у цьому сторін. За будь-якої ситуації треба узгоджувати свої дії, знаходити розумні компроміси між виконавчою владою, профспілками, найманими працівниками та роботодавцями, вчитися заздалегідь прогнозувати виникнення соціальної напруги та завчасно її попереджувати. Олександр ДЄДІКОВ, начальник відділення Національної служби посередництва і примирення в Чернігівській області

Р Е К Л А М А, О Г О Л О Ш Е Н Н Я

ЗАТ «ІК «СПАСЬКИЙ ФОРУМ» повідомляє, що чергові загальні збори акціонерів призначені на 10:00 годин 31 грудня 2009 року за адресою: м. Чернігів, вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 1-А. Початок реєстрації о 9:45. Порядок денний: 1. Звіт про фінансово-господарську діяльність товариства за 2008 рік. 2. Затвердження річних результатів діяльності та балансу товариства за 2008 рік. 3. Про затвердження передавального акта від ЗАТ «ІК «Спаський Форум» до ТОВ «ІК «Спаський Форум». Основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства (тис. грн.) Найменування показника Усього активів Основні засоби Довгострокові фінансові інвестиції Запаси Сумарна дебіторська заборгованість Грошові кошти та їх еквіваленти Нерозподілений прибуток Власний капітал Статутний капітал Довгострокові зобов’язання Поточні зобов’язання Чистий прибуток (збиток) Середньорічна кількість акцій (шт.) Кількість власних акцій, викуплених протягом періоду (шт.) Загальна сума коштів, витрачених на викуп власних акцій протягом періоду Чисельність працівників на кінець періоду (осіб)

24 грудня 2009 року о 15.00 годині відбудуться загальні збори акціонерів КС "ПРЕЗИДЕНТ-КЛУБ" за адресою: м. Чернігів, вул. В.-Інтернаціоналістів, 1-А. Початок реєстрації з 14.00. Порядок денний: 1. Затвердження порядку денного загальних зборів членів кредитної спілки. 2. Про результати діяльності за 2008 рік. 3. Заслуховування та затвердження звіту спостережної ради. 4. Заслуховування та затвердження звіту кредитного комітету. 5. Заслуховування та затвердження звіту правління. 6. Заслуховування та затвердження висновку ревізійної комісії. 7. Заслуховування аудиторського висновку, яким підтвердже-

2007 р. 2279,3 96,1 507,5 1487,2 45,1 625,9 945,4 319,5 1332,9 444,8 319500

2008 р. 2047 42 502 221 86 406 725 319 1291 60 319500

на річна звітність (річна фінансова звітність та звітні дані за 2008 рік) та затвердження річної звітності та результатів діяльності за 2008 рік. 8. Щодо визначення незалежного аудитора (аудиторської фірми) для підтвердження достовірності і повноти річної звітності за 2009 фінансовий рік. 9. Ознайомлення з бюджетом на 2009 фінансовий рік. 10. Розподіл нерозподіленого доходу, що залишився у розпорядженні за підсумками 2008 фінансового року. 11. Відкликання члена Спостережної ради та обрання нового члена. При собі мати паспорт, представникам членів кредитної спілки - довіреність від членів КС. Довідки за телефоном 606-404. Спостережна рада

Телефон рекламного відділу газети «Деснянська правда – вільна» –

4-40-07

УВАГА, РОЗШУК! правлінням СБУ в Черкаській області розшукується за вчинення тяжкого злочину (ч.5 У ст.191 КК України) ЮХИМЧУК Надія Володимирівна, 29.11.1960 р.н. Якщо кому-небудь відоме місце знаходження Юхимчук, просимо терміново інформувати чергового по Управлінню СБУ в Черкаській області. Тел.: (0-472) 37-92-44 (цілодобово).

Чернігівська обласна товарна агропромислова біржа повідомляє про проведення аукціонів з продажу необробленої деревини лісових господарств Чернігівської області, а саме: 24 листопада 2009 року о 11.00 годині за адресою: 14000 м. Чернігів, вул. Магістрацька, 3, кінотеатр ім. Щорса, відбудеться аукціон з продажу лотів: лісоматеріали круглі, що відповідають ГОСТам 9462.88, 9463.88., та належать підприємствам лісового господарства Чернігівського ОУЛГ. Заяви на участь в аукціоні приймаються від юридичних осіб всіх форм власності, суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб, резидентів України, які не перебувають у стані ліквідації або проти яких не порушено справу про банкрутство, є виробниками, бажають придбати сировину для власної переробки без права перепродажу, в т.ч. експорту. Реєстрація учасників аукціону буде проводитись з 9.00 до 11.00 години в день проведення аукціону. Для акредитації учасника аукціону, що бере участь в аукціоні, за день до початку аукціону подається до Чернігівської обласної товарної агропромислової біржі (надалі – ЧОТАПБ) заявку та акредитаційний пакет, який включає: – нотаріально засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію підприємства (юридичної особи або фізичної особи-підприємця); – нотаріально засвідчену копію установчих документів; – копія довідки з державного комітету статистики України; – копію свідоцтва про взяття на облік платника податків; – довідку за підписом керівника суб’єкта господарювання щодо обсягу фактично переробленої необробленої деревини за попередній квартал, завірену печаткою; – довіреність уповноваженим особам покупця з повноваженнями на участь в аукціоні та на підписання договорів купівлі-продажу; – документ (копія платіжного доручення), що підтверджує перерахування гарантійного внеску. Копії документів на участь в аукціоні повинні бути завірені печаткою покупця, за винятком тих документів, які повинні бути засвідчені нотаріально. Заявки на участь в аукціоні приймаються з моменту оголошення інформації про виставлені обсяги лісопродукції на Аукціон але не пізніше, ніж за 1 добу до дня проведення Аукціону. Заявки приймаються за адресою: м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 49А, кімната №212 кожного робочого дня з 9-00 до 13-00 та з 14-00 до 17-00 години. Заявки, що

передані факсом, повинні бути підтверджені оригіналами під час проведення реєстрації учасників аукціону. Для участі в аукціоні заявник згідно з поданою заявкою на купівлю перераховує гарантійний внесок в розмірі 5 (п’яти) відсотків від початкової вартості обсягу купівлі необробленої деревини, зазначеного в його заявці (згідно Аукціонного бюлетеня). Гарантійний внесок перераховується Покупцями на спеціальний рахунок ЧОТАПБ №26006301000917 ТОВ АКБ «Демарк» м. Чернігів, МФО 353575, код 25901112, отримувач – ЧОТАПБ. Перерахування Покупцями гарантійного внеску здійснюється з призначенням платежу: «Гарантійний внесок для участі в спеціалізованому біржовому аукціоні з продажу лісоматеріалів, що проводиться ЧОТАПБ 24 листопада 2009 р., без ПДВ». Сума гарантійного внеску повинна надійти на спеціалізований рахунок ЧОТАПБ не пізніше, ніж за 1 добу до початку Аукціону, що підтверджується випискою з спеціалізованого рахунку ЧОТАПБ. Перераховувати гарантійний внесок Покупець має право після проходження Акредитації, оформлення заявки, та отримання від ЧОТАПБ письмового рахунку. Реєстраційний внесок за участь в аукціоні в розмірі 150 грн. 00 коп. перераховується заявниками – учасниками на рахунок ЧОТАПБ р\р 26007300000917 в ТОВ АКБ «Демарк» м. Чернігів, МФО 353575, код 25901112, отримувач – ЧОТАПБ. Сума реєстраційного внеску повинна надійти на рахунок ЧОТАПБ не пізніше, ніж за 1 добу до початку Аукціону, що підтверджується випискою з рахунку ЧОТАПБ. Реєстраційний внесок за участь в аукціоні поверненню Учаснику аукціону не підлягає. Розмір аукціонного збору за організацію та проведення Аукціону, справляється з Покупців – переможців Аукціону в розмірі 0,5% від суми кінцевої ціни придбаного лота, але не менше 50 грн. за кожний придбаний лот. Сума аукціонного збору утримується з Покупців – переможців Аукціону, з гарантійного внеску для участі в біржовому аукціоні з продажу лісоматеріалів. До Аукціону допускаються Учасники, які виконали всі вимоги, що до них пред’являються, та пройшли обов’язкову реєстрацію. Для детального ознайомлення з порядком організації та проведення аукціону з продажу необробленої деревини підвідомчими підприємствами лісового господарства Чернігівського ОУЛГ та облагролісу, характеристикою лотів, що виставляються на продаж, та отриманням форми заявок на участь в аукціоні звертатися до організатора аукціону за телефонами: 626-544 (час роботи з 8.30 до 17.30 годин). Офіційний сайт ЧОТАПБ www.birgaa.narod.ru

ПРОГНОЗИ ПОГОД НІ М А П И

14.11

ГІД Р О М Е Т Ц Е Н Т Р П ОВІД О М Л Я Є

t,°C 4 5 вітер 3 2 напр. зах пн-зах тиск 755 мм рт. ст.

Щорс

Чернігів t,°C 3 5 ітер р 4 2 вітер апр. р зах пн-зах напр. тиск 755 мм рт. р ст.

Корюківка Корю Кор каа

t,°C 5 5 вітер в р 2 2 напр. н р зах пн-зах -зах тиск 756 мм м рт. т. ст.

t,°C 3 5 2 Ніжин Ніж Н іжин іж жин ин вітерр 3 напр. р зах пн-зах тиск 756 мм м рт. ст.

14-го листопада очікується мінлива хмарність з проясненнями, без істотних опадів. Вітер північнозахідний 5–10 м/сек. Температура повітря 3–8, по Чернігову 5–7 °C. 15-го та 16-го листопада – хмарна погода з проясненнями, без опадів, 16-го місцями туман. Вітер східний 3–8 м/сек. Температура вночі 0–5, вдень 3–8 °C. Радіаційний фон по області: Щорс – 9, Ніжин – 11, Покошичі, Прилуки, Чернігів, Остер – 12, Семенівка – 13 мкр/год. Температура води в Десні 5,3 градуса. З Н І М О К І З С У П У Т Н И К А N O A A -17

t,°C C 4 6 2 вітер р 2 пн-зах напр. р зах за тиск 755 мм рт. ст.

Чернігів

№ 20 (27959) 14 листопада 2009, субота

П Р И В АТ НІ ОГ ОЛО Ш Е Н Н Я

Продам: • Терміново дачу в ур. Березанка (площа 0,05 га, автобудка, 10 плодових дерев). Ціна договірна. Тел.: 33-444, 067-985-69-06. • Жеребця (10 місяців). Ціна договірна. Тел. 097-721-97-77. • Москвич 2140 – 1982 р.в., техогляд в 2010 р., в доброму стані (фаркоп, багажник, колір зелений). Один господар. Ціна договірна. Терміново. Тел.: 33-444, 067-985-69-06. • Гараж в а/к 27 в Півцях (капітальний, світло, яма). Тел.: 95-24-08, 068-130-33-00. • Дім-дачу в Жавинці (великий, 2-поверховий цегляний дім, скважина, 5 соток, від Десни 80 м). Ціна 18000 у.о. Тел.: 95-24-08, 068-130-33-00. • Чоловічий костюм (р. 54-56, новий), ратинове пальто (р. 54-56, нове), зимове чоловіче пальто з каракулем (р. 54-56), жіночу песцьову шапку. Тел. 5-76-72.

Куплю:

15.11

t,°C 4 7 вітер 1 1 напр. пн-зах пн-сх р ст. тиск 755 мм рт.

23.10.2009 10:34 Щорс Щ орс

Ч Чернігів t,°C 1 6 вітер р 1 1 напр. р зах сх тиск 753 мм рт. р ст.

Корюківка Корю каа

t,°C 7 вітер р 1 1 напр. р пн-зах пн тиск 755 мм м рт.. ст.

t,°C

2 7 2 1 напр. р пн-зах пн тиск 755 мм м рт. ст.

Н Ніжин вітерр

t,°C C 3 7 1 вітер вітер 2 напр. р пн-з пн-зах пн тиск 754 мм рт. ст.

16.11

t,°C 1 7 вітер 1 1 напр. пн пд тиск 753 мм рт. р ст.

Щорс

Чернігів t,°C 0 5 вітер ітер р 0 2 апр. р пн пд-схх напр. иск 752 мм рт. р ст.. тиск

КАЛЕНДАР

Сьогодні Сонце зійшло о 7 год. 11 хв., зайде о 16 год.13 хв. День триватиме 9 годин 02 хвилини. Остання чверть 9 листопада. Місяць у Терезах. За релігійним календарем сьогодні – безсрібників і чудотворців Косми і Даміана Асійських і матері їхньої преподобної Феодотії. Священномученика Сергія, архієпископа Мелітопольського (1937). Собор новомучеників і сповідників Запорізької єпархії. Завтра – мучеників Акиндина, Пігасія, Афонія, Єлпидифора, Анемподиста і тих, що з ними. Преподобного Маркіана Кіринейського. ШуйськоїСмоленської ікони Божої Матері. Післязавтра – мучеників Акепсима єпископа, Іосифа пресвітера та Аїфала диякона. Оновлення храму великомученика Георгія у Лідді. Преподобного Акепсима. Праведниці Снандулії. Іменинниками будуть: сьогодні – Дем’ян, Іван, Кузьма, Юлія, Яків, Федотія, Сергій, Кіра; завтра – Афоній, Маркіян; післязавтра – Йосип, Юрій, Світлана, Агапій.

• Човен будь-який, весла, бінокль, гвинтівку чи пістолет пневматичні, велосипед, дачу з будинком, зварювальний апарат на 220В, перфоратор, дриль та інший електроінструмент, євроруберойд. Тел. 93-38-21. • Несправні газові колонки та плити, чавунні ванни, котли та батареї, холодильники, пральні машини, електродвигуни, акумулятори, мідний кабель. Тел.: 970-675, 066-308-00-11.

РОБОТА! Для виконання роботи вдома підприємству потрібні різноробочі. Оплата – від 1800 грн. (без передоплати). Вік і місце проживання не мають значення. Від вас: заявка+конверт зі зворотною адресою – 14017, м. Чернігів, а/с 430-2.

14.11

t,°C 1 7 вітер в р 1 1 напр. н р пн -зах пд-зах ттиск 754 мм м рт. т. ст.

15.11 t,°C

0 6 1 1 напр. р пн пд-сх тиск 753 мм м рт. ст.

Н іжин вітерр Ніжин

t,°C C 1 6 1 вітер вітер 1 напр. р пн пд-сх тиск 752 мм рт. ст.

16.11

Український поет, перекладач, громадський діяч Андрій МАЛИШКО (1912), народна артистка України, лауреат Державної премії України ім. Шевченка, Герой України Раїса КИРИЧЕНКО (1943). Український композитор та диригент Микола РАДЗІЄВСЬКИЙ (1884), український футболіст та тренер, півзахисник донецького «Шахтаря» Михайло СОКОЛОВСЬКИЙ (1951). Популярний російський композитор, співак Ігор КОРНЕЛЮК (1962), народний артист Росії й України Олександр МАЛІНІН (1958).

Н Е С П Р И Я ТЛ И ВІ Д НІ У Л И СТ О П А ДІ

20, 30

Лічильники холодної та гарячої води. Професійне встановлення. Гарантійне обслуговування. Реєстрація. Виклик майстра безкоштовно. Тел.: 624-244, (063) 570-78-95. Вікна металопластикові, енергозберігаючі, від виробника без посередників. Безкоштовний виїзд на обмір, доставка, монтаж, гарантія. Тел.: (093) 787-92-91, (067) 944-80-17. Основной или дополнительный заработок для тех, кто имеет 7-10 часов свободного времени в неделю. Возраст от 20 до 70 лет. Тел.: (093) 485-33-04, (098) 574-00-89, 97-12-26. Продам гипсокартон, профили, дюбеля, саморезы, грунтовку, снежку, утеплитель (базальтовый и стекловату, экструдированный пенополистирол), сухие гипсовые смеси, клей для плитки, пенопласта, стеклосетку, гидро-, паробарьер, расходные материалы (круги отрезные, щетки, сверла, кисти, валики), монтажную пену и другие материалы. Выполню монтаж гипсокартона, вагонки, утепление помещений. Тел. 93-65-63. www.ekonombud.cn.ua

КУПОН

безкоштовного оголошення

РУБРИКА: Продам Куплю Міняю Зніму Здам

Текст оголошення (українською мовою, РОЗБІРЛИВО!):

Телефон, адреса:

Інформація про клієнта (заповнюється обов’язково) Прізвище, ім’я, по батькові:

Адреса: Телефон:

Підпис: ОГОЛОШЕН Н Я

ВИ К Л И К И ДО СУД У

Новозаводський районний суд м. Чернігова повідомляє, що попередній розгляд цивільної справи за позовом Корнієнко Марини Валеріївни до Кравченка Михайла Михайловича про позбавлен-

Спилю, профессионально обрежу плодовые деревья. Консультация по уходу за садом. Тел.: 623-690, (098) 488-86-11.

Ц И М И Д Н Я М И Н АРОД ИЛИСЯ

Корюківка Корю ка

Деснянський районний суд м. Чернігова викликає як відповідача Жукову Наталію Олександрівну (останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, пр. Мира, 249, кв. 826, м. Чернігів) для участі у цивільній справі №2-4457/09 за позовом Деснянської районної у м. Чернігові ради до Жукової Наталії Олександрівни про позбавлення батьківських прав. Судове засідання відбудеться 24.11.2009 року о 9-00 у приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, пр-т Перемоги, 141, каб. 213 (Суддя Логвіна Т.В.). Попереджаємо, що в разі неявки в судове засідання без поважних причин або не повідомлення про причини неявки справу буде розглянуто за вашої відсутності, за наявності доказів, що містяться в матеріалах справи.

ня батьківських прав відкладено на 26 листопада 2009 року на 9.00 у зв’язку з неявкою в судове засідання 11.11.2009 року відповідача. Справу буде розглянуто у приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17 під головуванням судді Філатової Л.Б.(каб.13) – для участі справі як відповідач викликається: Кравченко Михайло Михайлович, 1980 року народження (останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, вул. Толстого, 106/49). Одночасно повідомляємо, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленими про час та місце розгляду справи, тому у випадку неповідомлення про причини його неявки, повідомлених належним чином, або причину буде визнано судом неповажною, суд вирішить справу на підставі наявних у ній даних та доказів. Новозаводський районний суд м. Чернігова повідомляє, що розгляд цивільної справи за заявою КС «БЕРЕГИНЯ-СІМ» про вида-

чу виконавчого документа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Юрбізнескон» у цивільній справі за позовом КС «БЕРЕГИНЯСІМ» до Бусенка Віктора Миколайовича, Куштурного Степана Миколайовича про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за договором кредиту, призначено на 3 грудня 2009 р. на 9.00. Для участі у справі як відповідачі викликаються Бусенко Віктор Миколайович (останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, вул. Одинцова, 12, кв. 80, місце реєстрації м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 22-в, кв.5), Куштурний Степан Миколайович (останнє відоме місце проживання м. Чернігів, вул. Шевченко, 109-а, кв. 2). Одночасно суд повідомляє, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідачі вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи, тому у випадку неповідомлення про причини неявки Бусенка В.М., Куштурного С.М., повідомлених

належним чином, або причину буде визнано судом неповажною, суд вирішить справу на підставі наявних у ній даних та доказів (постановляє заочне рішення). Справу буде розглянуто в приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17, під головуванням судді Гордійко Ю.Г. (каб.18). Козелецький районний суд Чернігівської області викликає відповідача Губренко Юлію Миколаївну, 29.06.1983 року народження, останнє відоме місце проживання: с. Десна, вул. І.Франка, буд. 36, кв. 2, Козелецького району, Чернігівської області, в судове засідання 27 листопада 2009 року на 11.00, за адресою: Чернігівська область, смт Козелець, вул. Леніна, 7, у справі за позовом Губренка Миколи Григоровича до Губренко Юлії Миколаївни, третя особа Остерська квартирно-експлуатаційна частина району про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням. Суддя Іванюк Т.І.

18 листопада 2009 року в Головному управлінні юстиції у Чернігівській області відбудеться телефонна «гаряча лінія». З 15.30 до 16.30 на запитання громадян відповідатиме заступник начальника Головного управління юстиції у Чернігівській області – начальник відділу державної виконавчої служби – ШЕРМАН Олег Семенович. Телефон «гарячої лінії» – 60-44-99. Втрачене свідоцтво про право власності 1/4 будинку, видане 26.11.97 р. на ім'я Шульги Віктора Григоровича, вважати недійсним. Колектив Чернігівського наукового товариства хірургів глибоко сумує з приводу смерті травматолога Сосницької ЦРЛ Валентина Болеславовича МЕЛЬНИКА і висловлює співчуття рідним та близьким покійного.

cmyk

№ 20 (27959) 14 листопада 2009, субота

ПЕРЕДПЛАЧУЙТЕ

«Деснянську правду – вільну» на І півріччя 2010 року

І ВИГРАВАЙТЕ

цінні призи!

Копії передплатних абонементів та квитанції про оплату на І півріччя 2010 року надсилайте до 30 грудня 2009 року за адресою: 14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 62 (3-й поверх). Дата відправлення визначається за поштовим штемпелем на конверті. Розіграш призів відбудеться 18 січня 2010 року. Результати акції будуть опубліковані в газеті «Деснянська правда – вільна» від 21.01.2010 р. УВАГА! Не відкладаючи «на потім», передплачуйте «Деснянську правду – вільну» (передплатні індекси вказуйте правильно) на І півріччя 2010 року і надсилайте нам квитанції.

Переможець цього тижня – Валентина Дмитрівна ФЕСЬКОВЕЦЬ (с. Тупичів Городнянського району). Набір посуду чекає в редакції.

Володимир Спичак і ЙОГО КОМАНДА Футбольна команда «Маяк» (однойменну назву носить місцева агрофірма, що в Носівському районі) – дітище вчителя фізичної культури і початкової фізичної підготовки Лихачівської ЗОШ І-ІІІ ст. Володимира Спичака.

Приз наступного тижня – набір посуду!

Чудові призи розігруватимуться щотижня – і кожного четверга читачам буде відомо ім’я переможця.

Не гайте часу, вирушайте до вашого поштового відділення. Нагадуємо, всі надіслані вами квитанції після тижневих розіграшів візьмуть участь у Великому підсумковому розіграші призів. 49086

Деснянська правда – вільна 10

ДОСТАВНА КАРТКА-ДОРУЧЕННЯ

49086

ПВ місце літер.

СПОРТ

олодимир Григорович, уродженець села Монастирище Ічнянського району, після закінчення факультету фізичного виховання Чернігівського педінституту ім. Тараса Шевченка прибув за направленням до сільського навчального закладу. Організував футбольну команду. Спершу і сам грав, тепер виконує тренерські обов’язки. Нещодавно «Маяк» зустрівся з чернігівською командою «ЛКТ». Лихачівці вже на п’ятій хвилині забили гол, а наприкінці першого тайму м’яч ще раз побував у воротах суперника. Остаточний рахунок – 3:1. До речі, в активі «Маяка» – престижні виграші в чемпіонаті України серед команд агропрому і в обласних змаганнях СТ «Колос». За першість у своїй зоні, до якої входять 8 команд, «Маяку» треба поборотися з чернігівською «Нірваною».

передпл. переадрес.

39 грн. 48 коп. Кількість грн. коп. комплектів

Микола КОХАН Фото Віталія КОШЕЛЯ Носівський район

Жіночий футбол

Деснянська правда – вільна Вартість

Професійне становлення команди підтримали спонсори – засновники агрофірми «Маяк» Володимир Кононець, її директор Олег Шелест. Надають фінансову допомогу, вболівають за свою команду й жителі села Руслан Буток, В’ячеслав Ширай, Віталій Срібний, Володимир Шингон, Сергій Макаренко, Володимир Дворнік і Станіслав Котельницький. На одному з останніх матчів побував голова Носівської районної організації партії «Батьківщина», депутатат районної ради Микола Кравченко. Він побажав команді подальших успіхів, відзначив заслуги тренера Володимира Спичака, завдяки якому футбол у Носівському районі набуває великої популярності.

1 / 8 ФІ Н А Л У Л І Г И Ч Е М П ІО Н І В У Є Ф А 2 0 0 9 /10

СИНДРОМ розкачки

«Росіянка» (Росія) – «Умео» (Швеція) – 1:1 (0:1); «Реа» (Норвегія) – «Звезда-2005» (Росія) – 1:1 (0:0); «Дуйсбург-2001» (Німеччина) – «Лінчепінг» (Швеція) – 2:0 (1:1); «Монпельє» (Франція) – «Баварія» (Німеччина) – 1:0 (0:0); «Турбіне» (Німеччина) – «Брондбю» (Данія) – 4:0 (1:0); «Нойленбах» (Австрія) – «Торрес» (Італія) – 1:4 (1:4); «Спарта» (Чехія) – «Арсенал» (Англія) – 0:2 (0:3); «Фортуна» (Данія) – «Ліон» (Франція) – 0:5 (0:1).

ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ:

четверговий випуск –

49088

триразовий –

49086

триразовий пільговий –

49087

ВАРТІСТЬ ПЕРЕДПЛАТИ:

Випуск Триразовий Триразовий (пільговий) Четверговий

1 міс.

6,58 5,35 3,65

Деснянська правда – вільна

3 міс.

19,74 16,05 10,95

6 міс.

39,48 32,10 21,90

12 міс.

78,96 64,20 43,80

Засновник – ТОВ «Редакція газети «Деснянська правда». Реєстраційне свідоцтво ЧГ № 444-93Р від 23.07.2009 р. Видавець – ТОВ «Редакція газети «Деснянська правда». Головний редактор Лариса МІЛОВА. Перший заступник головного редактора Леся КОШЕЛЬ. Тел. 678-200. Заступник головного редактора Петро ГРОМОВИЙ. Керівник відділу зв’язків з громадськістю Володимир ЛИСЕНКО. Тел. 4-44-42. Відповідальний секретар Віталій АДРУГ. Тел. 4-21-92. Тел. 4-44-42. Телефони відділів редакції: суспільно-політичних питань: 4-22-71; економіки: 4-41-36; соціальних питань: 4-44-12; гуманітарної сфери: 4-44-12; реклами: 4-40-07. Факс: 4-21-92, 4-40-07. Комп’ютерна верстка та дизайн: Олександр БОЖОК, Ганна ЗЕВКО, Світлана КУЗЬМЕНКО. Коректори: Альона ШЕВЧЕНКО, Олександр ФАЛЬЧЕВСЬКИЙ, Світлана СОКОЛ.

бидва російські клуби після впертої боротьби припинили боротьбу за почесний приз. Активності українок у цих матчах не помічено, хоча майже всі вони грали. Цікава деталь: невдачі нинішнього сезону у наших дівчат – у млявому старті. Як програли Євро2009 до 10-ої хвилини голландкам, так і досі всі ключові матчі

програються то на 2-ій, то на 3-ій хвилинах. Синдром розкачки? А те, що в цьому році таке рішення футбольних проблем на полі буде домінуючим, чудово відомо не тільки найпершим очільникам українського жіночого футболу. Та виявилося, що російські тренери – «не в курсі». Звідси – й результат.

Адреса редакції: 14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62, 3-й поверх. Веб-сайт: www.dponline.cn.ua. Електронна пошта: despravda@ukr.net. Віддруковано у ВАТ «РВК «Деснянська правда», 14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62. Газета виходить тричі на тиждень (вівторок, четвер, субота). Тираж тижня – 31 684. Розповсюджується по передплаті. Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій. Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та рекламодавці. Знаком позначені матеріали рекламного змісту. Листування з читачами – тільки на сторінках газети.

Віктор М’ЯЧИНСЬКИЙ