СУБОТА, 22 серпня 2009 р. № 93
Чернігівська обласна газета Заснована у січні 1838 року
(27924) http://www.dponline.cn.ua
e e-mail: despravda@ukr.net
Головна газет Голов газета Чернігівщини
З 23 серпня по 10 вересня – свято жіночого футболу: в Фінляндії проходитиме чемпіонат Європи стор.
6-7
Шановні земляки! рийміть щирі вітання з нагоди найголовнішого свята нашої держави – Дня незалежності України. Проголошення незалежності 18 років тому реалізувало вікові прагнення народу до національного відродження і духовної свободи, відкрило шлях до економічного зростання та культурного піднесення. Роки незалежності стали випробовуванням для українців на зрілість, мудрість та стійкість життєвих принципів. Нині ми усвідомлюємо, що творення держави – її сьогодення і майбутнього – наш спільний обов’язок. Переконані, що відданість своїй справі, високий професіоналізм, почуття патріотизму стануть надійною запорукою створення Української держави європейського зразка. Кожен із нас своєю плідною працею, примножуючи здобутки Чернігівщини, робить власний внесок у справу розбудови всієї України. За роки незалежності закріпилися позитивні тенденції розвитку області у її соціально-економічній, суспільно-політичній, культурній сферах. Ми збираємо рекордні врожаї, відкриваємо нові школи, відроджуємо історичні пам’ятки, шануємо своє героїчне минуле і дбаємо про краще майбутнє нашого спільного дому. З нагоди свята бажаємо вам здоров’я та родинного щастя, добробуту і злагоди, життєвої наснаги та нових звершень задля подальшого розквіту рідного краю та всієї країни.
Фото Миколи ТИЩЕНКА
П
Нотатки з приводу
Українська держава: рік вісімнадцятий. Повноліття
Проголошення Акта про незалежність України і наступне тріумфальне його підтвердження на Всеукраїнському референдумі - мабуть, найбільш знакова подія всієї нашої історії. Давньої і новітньої. Референдум переконливо довів, що український народ має не тільки красиву мрію, але й політичну волю, яку й реалізував вісімнадцять років тому у своєму справді історичному виборі.
П
ричому результати цього вибору не роз’єднували, а навпаки – об’єднували Україну по обидва береги Дніпра-Славутича. Прагнення стати повноправним господарем на рідній землі мало цілком реальне підґрунтя. Україна на етапі розпаду СРСР мала найкращі стартові можливості серед колишніх союзних республік. І заслуга тодішніх романтиків із демократичного табору полягає в тому, що вони зуміли донести до свідомості земляків: наша незалежність – не віртуального, а суто земного походження. Правда, позиції демократів, як сповна реалізувати економічний і людський потенціали у процесі державотворення, невдовзі розійшлися. Незалежність, на відміну від романтичної упаковки, має і свою прагматичну сутність у вигляді повсякденної чорнової роботи, адекватної оцінки реалій і великої відповідальності за кожен крок, кожну дію, за кожен вчинок, надійних моральних засад, мобілізації кращих вітчизняних умів для інтелектуального прориву на вирішальних напрямках державотворення.
На жаль, дійсність виявилася менш привабливою, ніж її малювала уява романтиків. Цим скористалися метиковані люди, які в період неконтрольованого накопичення капіталу почали виповзати на суспільну арену і все настійніше формувати владнополітичний істеблішмент держави. А потім – і диктувати свою волю. Виявилося, що ми не такі вже цивілізовані та розумні, можемо заблукати між трьома соснами, що в нас на одну булаву по два гетьмани, що замість єдності і злагоди у владних кабінетах – тільки сварки, як у неблагополучній сім’ї, котрі екстраполюються потім на владні низи. І закордон, далекий і близький, не настільки вже прихильний до нас. Він бачить, як розтягують Україну по електоральних норах лебеді, раки і щуки, як ми на вітчизняних теренах ревно вирощуємо корупційну амброзію, руйнуємо село і ще багато що, плодимо убогих і ницих, за критерій оцінки людської сутності людини вважаємо вміст гаманця у зелених… Там, де украй потрібні позиції, у нас – суцільні амбіції. Уроки історії, вияв-
ляється, уже не для нас. Відсутність же владного порозуміння якраз і призводить до великої біди. Згадаймо міжусобиці за князівських часів, етап існування Гетьманщини, який дістав назву Руїни… А ми нині хіба далеко опинилися від руїни? Де там! Упритул наблизилися до межі втрати незалежності, за яку стільки було пролито крові і поту, яка завжди нам діставалася дорогою ціною, зате втрачалася неприпустимо дешево. А що, мовляв? Он скільки усього маємо. Одна земля чого варта. Правда, і їй ціни не складемо… Не хотілося б завершувати на мінорній ноті. Плакатися в чиюсь жилетку – для слабкодухих. Для утвердження державності України зроблено справді багато. Контури нової, тієї самої – красивої, України проглядаються у кожній сфері життя, в душах багатьох красивих людей. Дивує тільки, скільки вже встигли наламати дров, як бездарно розпорядилися дорогоцінним часом, незбагненно байдуже ставимося до того, що нас випереджають. Таке враження, що в нашої незалежності не повноліття, а, принаймні, підлітковий вік. Вісімнадцять для вродливої жінки – що може бути кращого? Тож побажаймо рідній Україні бути не тільки вродливою, але й щасливою. Віднині і повік!
Зі святом вас, шановні земляки!
Володимир ХОМЕНКО, голова обласної державної адміністрації Наталія РОМАНОВА, голова обласної ради