Деснянська правда №27860 by Admin Webmaster

ВІВТОРОК, 17 березня 2009 р. № 29

Чернігівська обласна газета Заснована у січні 1838 року

(27860) http://www.dponline.cn.ua

Головна газет газета Чернігівщини

e-mail: despravda@ukr.net

Учитель року–2009

Над цілим світом хай вона лунає

Адміністративний суд:

Здобутки і проблеми стор.

Життя, як воно є

У погоні за удачею стор.

4–5

Актуально

В Україні знову зменшено кількість банків, через які люди отримують пенсії

земляків-бахмаччан української мови та літератури. Вона дбає, щоб її учні у наш суперечливий і неймовірно складний час дружили з книгою і шанували отчу мову. Тетяну Петрівну діти люблять і вірять, що вона переможе. Вірить у те, що поталанить збирачам і сіячам українського слова на берегах зачарованої Десни, і голова журі, ректор Полтавського педагогічного університету, доктор філологічних наук Микола Іванович Степаненко.

За інформацією УНІАН, Пенсійний фонд України призупинив виплати пенсій через кредитні установи з тимчасовою адміністрацією – «Київ», «Надра», «Трансбанк», «Укрпромбанк» та з кураторами НБУ – Банк регіонального розвитку та «Укргазбанк», а також через банки «Європейський» та «Родовідбанк». За словами начальника головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області Петра Кулініча, нині проблем з виплатою пенсій немає. – На кінець дня 12 березня комерційні банки були стовідсотково профінансовані до 14 числа, відділення поштового зв’язку – на 60 відсотків, – повідомив він. Зменшення кількості банків, через які пенсіонери одержують гроші, ніяким чином не позначиться на строках, у які вони їх отримують. – У березні пенсіонерам, котрі обслуговувалися у банках, де виплата пенсій призупинена, пропонувалося обрати іншу фінустанову. Той, хто не визначився, одержуватиме гроші у відділенні поштового зв’язку за місцем проживання. Строки виплати пенсій таким пенсіонерам не змінено, – підкреслив Петро Кулініч. Однією з причин зменшення «пенсійних» банків стала їх неспроможність одномоментно виплачувати гроші громадянам поважного віку у повному розмірі. Справді, останнім часом багато людей скаржаться на те, що в банкоматі не можуть зняти пенсію. У «пенсійні дні» біля відділень «проблемних» банків вишиковувалися черги бажаючих забрати гроші. А фінустанови ще й ліміти виплат на кожний день встановлюють… Таким чином, кількість банків, які можуть виплачувати пенсії скоротилася з 73 до 65. Востаннє ПФУ зменшував їх кількість у грудні 2008 року (на 18). За даними ПФУ, через банки виплачується 30 відсотків пенсій, решта – через відділення «Укрпошти».

Віра ГУБАР

Наталія ГАРБУЗ

Фото Миколи ТИЩЕНКА

ерезневий день заяснів сонцем: вулицями посивілого Чернігова впевнено прошкувала весна. А обласний філармонійний Центр фестивалів і концертних програм, рясніючи від посмішок і гарних знайомств, зустрічав учасників Всеукраїнського етапу конкурсу «Учитель року-2009» у номінації «Українська мова і література». Здавалося, і простора зала помолоділа, прислухаючись до жвавих розмов колегсуперниць, котрі з’їхалися до нашого міста з усіх регіонів країни. Як добрий господар, вітав шановних гостей (і бажав вагомих досягнень кожній учасниці) у Довженковому краї Анатолій Андрійович Заліський, начальник управління освіти і науки облдержадміністрації. – Я прибув сюди за покликом серця, – звернувся до зібрання заступник міністра освіти і науки України Павло Броніславович Полянський. – Вже 14 років минає, як започатковано цей конкурс. Нині ж у ньому скрізь перемогли чоловіків наші чарівні й обдаровані жінки. А минулоріч за волею учителів української мови і літератури було прийнято громадсько-міністерську програму поліпшення викладання державної мови у школі. Отож, творчих вам напрацювань і злетів! І щоб на конкурсі вам допомогли власні набутки, досвід та вміння і, звичайно ж, побажання ваших учнів! Щирі напутні слова, святковий концерт не лише створювали зворушливу атмосферу, а й додавали конкурсанткам віри в свої сили. Линули щемливі мелодії: велику естетичну насолоду дарували присутнім академічний камерний хор ім. Д. Бортнянського та Чернігівський народний хор, звернувшись до поетичного Шевченкового слова. До пам’ятника Кобзареві на Валу освітяни поклали квіти. Зала тепло сприймала виступи і відомих чернігівських митців, і самодіяльних дитячих колективів. Феєричним був вихід на сцену глядацької улюб-

Тетяна Левченко представлятиме на конкурсі Сіверянський край

лениці «Фієсти» з Мени: талановитим маленьким аматорам всі аплодували стоячи. – Яка це титанічна праця і дітей, і їхньої наставниці, – вдячно ділиться враженнями від виступу юних менчан Тетяна Левченко, вчителька Бахмацької загальноосвітньої школи І–ІІІ ст. №5. – Знаєте, коли мені довелося взяти участь і в районному, і в обласному конкурсі, стала більше розуміти тих учнів, котрі на олімпіади їздять. Радію за Оленку Поціпух, яка цього року посіла друге місце в

області серед знавців української мови (в минулому вона виборола перше). Зате у квітні ця здібна дівчина представлятиме Чернігівщину на Всеукраїнському конкурсі науково-дослідних робіт учнів, членів Малої академії наук. Я теж сподіваюся виправдати надії своїх вихованців і виступити достойно. Мої випускники, яких я з п’ятого класу веду, дуже за мене хвилюються… Молода вчителька, вихованка знаменитого Гоголівського вузу, вже десятий рік навчає своїх

№ 29 (27860) 17 березня 2009 року

Судоустрій

Адміністративний суд: здобутки і проблеми 20 березня минає рік, як в області розпочав свою роботу новий спеціалізований суд – адміністративний. Які справи розглядалися в цей період, що вдалося досягти, які проблеми залишилися невирішеними? Про це розмова з головою окружного адміністративного суду, заслуженим юристом України В.В.Добрянським. – Віталію Віталійовичу, тож як відбувалася адаптація нової юридичної установи? – Нове, як відомо, завжди народжується непросто. Але процес, як кажуть, пішов. З початку діяльності суду формувався його колектив. Сьогодні у нас здійснюють правочин дев’ять суддів, налічується 46 працівників апарату. Ми придбали певну кількість меблів, комп’ютерів, принтерів, записуючих пристроїв та інших матеріально-технічних засобів. За рік роботи до нас надійшло більше 24 тисяч адміністративних позовів. З розглянутих справ майже 92 відсотки задоволено. Іншим позивачам відмовлено або повернуто позови за призначенням, деяку кількість залишено без руху і надано строк для усунення недоліків. – І яких справ надходить найбільше? – Насамперед хочу нагадати, що у сфері діяльності адміністративного суду знаходяться правовідносини громадянина або юридичної особи з органами влади. Тому найбільше ми розглядаємо спорів між ними. Наше завдання – захистити людину від неправомірних дій, рішень або бездіяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб. До нашої компетенції належать також справи з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з неї. Це стосується професійної роботи суддів, прокурорів, військовослужбовців, працівників міліції, всіх, хто працює на іншій державній служ-

бі або в органах місцевого самоврядування. Чимало позовів надходять і з державних органів, зокрема, податкової адміністрації, органів прокуратури, Пенсійного фонду України. Не перевелися ще підприємці, які не платять податків, не перераховують кошти згідно з законом про загальнообов’язкове пенсійне страхування тощо. Наш суд розглядає такі справи і приймає відповідні рішення. За час роботи суду таким чином стягнуто на користь держави 21 млн. 209 тис. гривень. Займаємося також видворенням іноземних громадян, які нелегально проникли на територію України. Найбільше таких із країн Азії, Кавказького регіону. За рік відповідно до рішення суду в примусовому порядку видворено 44 особи. Доводиться розглядати і такі, здавалося б, суто технічні справи, як виправлення помилок у паспортах, свідоцтвах про народження. Інколи через одну букву або слово в документах людина не може оформити спадщину, вирішити інші непорозуміння в життєвих ситуаціях. Адміністративний суд допомагає їм у цьому – зобов’язує відділи РАЦС внести зміни до актових записів. – Словом, роботи вистачає? – Так. Кожний суддя нашого суду розглядає протягом місяця в середньому до 200 справ. Це дуже солідне навантаження. І ми прагнемо забезпечити своєчасний і якісний розгляд усіх позовних заяв. Колектив наш дружний, професійний. – Які виникають проблеми в роботі вашого суду?

– Найболючіша з них – це відсутність належного приміщення. Поки що суд тимчасово на правах оренди розміщується у будівлі колишньої станції технічного обслуговування та ремонту автомобілів по вулиці Гончарова, 4. Невелике, тісне приміщення не задовольняє потреб і не пристосоване для здійснення правосуддя. Наш суд потребує приміщення згідно з нормами площею не менше 2500 квадратних метрів. Такі будівлі в Чернігові є, і ми вносили конкретні пропозиції про їх передачу. На жаль, справа й досі не вирішена. Ми розуміємо, що забезпечення належних матеріально-технічних умов діяльності – завдання, яке не під силу лише суду. З цього приводу зверталися до Президента України, уряду, відповідних міністерств і відомств, до обласної державної адміністрації, міської ради. Дуже сподіваємося, що нагальна проблема все-таки дістане найближчим часом своє вирішення. Ну, не годиться, якщо приміщення суду знаходиться в промзоні, на задвірках міста. – Що ще хвилює судову гілку влади? – Надзвичайно негативно впливає на стан правосуддя відсутність судової реформи. Уже впродовж тривалого часу суди і судді перебувають у стані невпевненості і невизначеності. Існуюча сьогодні система здійснення правосуддя розбалансована, не відповідає європейським стандартам і не гарантує право особи на справедливий суд. Досі в суспільстві тривають гарячі дискусії про те, яку концепцію судової реформи запровадити. Мова

Людина та її справа

Василь Познанський:

«Щоб наповнювати, треба мати чим» Фото Віктора КОШМАЛА

асиль Миколайович Познанський – уродженець Житомирщини, земляк Володимира Литвина, Олександра Омельченка та Юрія Єханурова – відомих в Україні політиків. Закінчивши місцеву школу, вступив на судноводійське відділення Київського річкового училища (покликала романтика). У не так уже й далекі роки модними були професії – військовий, космонавт, мореплавець. Отож Василь із відзнакою закінчив навчання і отримав направлення в Чернігівський річковий порт. Працював, а потім продовжив навчання в Ленінградському інституті водного господарства, здобувши спеціальність інженера-судномеханіка. Плавав морями-океанами. Але розпався Союз, і його професія стала незатребуваною. Змінив морську романтику на важливі земні справи. Зводив новобудови в Росії, брав участь у ліквідації наслідків

аварії на ЧАЕС. Вступив на факультет фінанси і кредит Чернігівського фінансово-економічного інституту. Відтак відкрилася нова сторінка в його трудовій біографії. Працював начальником Славутицької та Бровар-

ської податкових інспекцій, коли, до речі, головою райдержадміністрації тут був нинішній губернатор нашої області Володимир Хоменко. Але Познанського приваблювала Чернігівщина. Кликав Поліський край із зачарованою Десною. Працював у Ніжинській, затим – в обласній податковій міліції – начальником відділу по боротьбі з фінансовими порушеннями. Як добре підготовленого фахівця, його призначили начальником Бобровицького відділення Козелецької податкової інспекції. Відділення мало чималий податковий борг – 2,5 млн. грн. Його зменшили, зміцнивши податкову дисципліну платників. Звівши до нуля, стали нарощувати податкові платежі. Вчасними і солідними платниками податків є ТОВ «Земля і воля» (директор, Герой України Леонід Яковишин), ПП «Агропрогрес» (засновник – народний депутат України Іван Куровський),

йде про зміну структури судової системи, вдосконалення підготовки кадрів для судів, порядок призначення на адміністративні посади суддів, розмежування юрисдикції судів, їх фінансового забезпечення, створення умов для справді незалежного судочинства в державі. На мій погляд, найбільш прийнятною є концепція, підготовлена Національною комісією зі зміцнення демократії і верховенства права та підтримана Президентом України, Комітетом Верховної Ради України з питань правосуддя, яка пройшла експертизу Венеціанської комісії «За демократію через право», Моніторингового комітету і Комітету з правових питань і прав людини Парламентської асамблеї Ради Європи. Саме така концепція відповідає статті 125 Конституції України, що прописує вибудувати систему судів загальної юрисдикції за принципами територіальності та спеціалізації. На жаль, через лобіювання деякими політичними силами і консервативними чиновниками Верховна Рада України вже протягом кількох років не може внести зміни до законів «Про судоустрій України» та «Про статус суддів». Правда, на 18 березня заплановані парламентські слухання з цих питань. Сподіваюся, що рекомендації і прийняті у другому читанПП «Рудьківське» (заслужений працівник сільського господарства України Володимир Марченко), ВАТ «Бобровицький молокозавод» (кандидат економічних наук Іван Довгопол), ТОВ «Світанок» (Іван Ганчев). Завдяки солідному фінансовому внеску цих підприємств виконувалася прибуткова частина бюджету. Василь Миколайович у цьому був зацікавлений, як податківець, і як голова постійної комісії районної ради з питань бюджету, комунальної власності і соціально-економічного розвитку, як член колегії при голові райдержадміністрації. За зразкове виконання службових і депутатських обов’язків нагороджений Почесними грамотами Державної податкової адміністрації України, облдержадміністрації і обласної ради, Бобровицької райдержадміністрації і районної ради, іншими відзнаками. Переводом Познанському запропонували посаду заступника начальника податкової інспекції м. Чернігова. Тут більші масштаби роботи і колектив податківців. Начальником інспекції працював тоді молодий спеціаліст Василь Шолох. Це був потужний фінансовий дует, який досконало знав свою справу і уміло нею займався. І коли Василя Шолоха призначили начальником обласного КРУ, Познанський став його помічником. Новий керівник подбав про нормальні умови для роботи своїх підлеглих. Провели ремонт у службових кабі-

ні закони сприятимуть поліпшенню здійснення правосуддя. – Нинішня фінансова й економічна криза позначилася на роботі суду? – Звичайно, позначилася. В 2009 році фонд заробітної плати помітно зменшився, припинено виплату працівникам належних їм доплат, надбавок. Але особливо турбує незадовільне забезпечення суду поштовими послугами, матеріальнотехнічними засобами, що унеможливлює сам процес здійснення правосуддя. Через відсутність коштів у нас закінчився запас конвертів, паперу, дисків для комп’ютерів. Ми позбавлені можливості відправляти сторонам у справі повідомлень, телеграм, ухвал суду. Починаючи з грудня 2008 року, судді та працівники апарату були змушені купувати папір та інше канцелярське приладдя, заправляти картриджі за власні кошти. Але ж це не вихід. Враховуючи критичну ситуацію, ми зверталися по допомогу до Державної судової адміністрації України, Вищого адміністративного суду. Але ті відповідають: «Немає коштів у Державному бюджеті». Від того, чи будуть внесені зміни до цього документа, залежить можливість захищати права та свободи громадян від неправомірних дій чи бездіяльності чиновників у судовому порядку. Фінансова криза ставить під загрозу здійснення правосуддя взагалі. Громадяни можуть залишитися без правового захисту. – У суспільстві все частіше лунають звинувачення в корумпованості судів і суддів. Що ви на це скажете? – Насамперед давайте визнаємо, що корупція пронизала багато сфер життя країни. Що стосується судової системи, то я б так не сказав, бо знаю, що переважна більшість суддів – чесні, добропорядні люди. Але, звичайно, є прикрі винятки. Найрезонансніший приклад – голова Львівського апеляційного адміністративного суду Ігор Зварич, про якого сьогодні говорить вся країна. Цей «засівальник» гривнею і доларом зганьбив честь судових органів. Такі горе-судді – тінь на все правосуддя. Але повторюю: це виняток. Переважна більшість суддів – вірні своєму обов’язку.

Розмову вів Володимир ПАВЛЕНКО

нетах, закупили нові комп’ютери, роблять ставку на молодь. Робота в КРУ і податкових інспекціях – це хороша школа, яку пройшли немало високопосадовців, банкірів. Окремі керівники порушують закони і кажуть: у нас так прийнято. «Якби всі їх виконували, наскільки було б менше проблем», – переконаний Василь Миколайович. А ще Познанський вважає, що в усьому треба починати з себе, з власних дисципліни і порядності. Залучати до роботи в державні органи молодь. Це бруньки, які дають цвіт, в затим – плоди. Він знайшов своє місце в житті, своєю працею приносить користь державі і близько до серця сприймає все негативне, що в ній діється. Йому боляче, що держава має родючу землю, а селяни живуть бідно. Не байдужий і до долі Бобровицького району, де працював. Поважає потужних господарників Леоніда Яковишина та Івана Куровського, які знайшли своє місце на аграрному ринку, створивши економічно міцні господарства. Але через безлад у державі і їм нелегко. Василь Миколайович чесно служить справі, не надбавши особливих благ. Найбільшим багатством вважає улюблену роботу і за будьяких обставин прагне залишатися людиною. І тоді люди скажуть про тебе добре слово. Микола КОХАН

№ 29 (27860) 17 березня 2009 року

Обговорення

Договір концесії – вирішення проблем ЖКГ Чернігова?

силах. Будьте впевнені – вихід завжди є. Саме для надання правової і консультаційної допомоги громадянам, та допомоги у вирішенні, здавалося б безвихідних ситуацій і було створено громадську приймальню. До приймальні чернігівці звертаються з різноманітними проблемами: взаємодія з банками (високі відсотки за кредитами, неможливість зняття депозитних коштів), порушення прав споживачів, житлові або комунальні проблеми, питання передачі власності у спадок, судові тяжби, земельні питання, порядок начислення та виплат пенсій, тощо. Розібратися у цих та інших питаннях допомагають кваліфікований юрист та помічникиконсультанти народного де-

У дзеркалі статистики

Індекс споживчих цін (інфляції)

у лютому 2009 р. в області становив 101,7%, в Україні – 101,5%, з початку року в області – 105,2%, в Україні – 104,4%. Серед регіонів у лютому 2009 р. найвищий показник інфляції (102,3%) зафіксовано у Житомирській області, найнижчий (100,9%) – у Запорізькій області. На споживчому ринІндекси споживчих цін ку області в лютому 2009 у 2008–2009 рр. в області р. ціни на продукти хар(відсотків до попереднього місяця) чування та безалкоголь104,0 2008 р. 105 ні напої зросли на 1,8%. 2009 р. 104 102,6 Найбільше (на 10%) подо102,7 102,6 102,0 103 рожчав хліб (у т.ч. пшенич102,1 102 101,2 ний з борошна вищого га100,7 101,3 101,2 101 тунку – на 12,7%, житньо100,3 100,3 100 пшеничний – на 9,5%). На 7,4% зріс у ціні цукор, на 6,1% – безалкогольні напої (у т. ч. чай подорожчав на 10,8%, мінеральні води – на 6,0%, фруктові соки – на 2,8%); на 5,0% стала дорожчою картопля, на 3,8% – риба та продукти з риби, на 2,7–2,3% – олія, масло вершкове. Разом з цим на 12,6–0,5% подешевшали яйця, фрукти, м’ясо птиці, яловичина, свинина, капуста, буряк, морква, цибуля, молоко. ІСЦ на продукти харчуванЦіни (тарифи) на житня та безалкогольні напої ло, воду, електроенергію, у 2008–2009рр. в області газ та інші види палива (відсотків до попереднього місяця) підвищилися на 0,9%. 105,5 2008 р. Предмети домашнього 105 2009 р. вжитку, побутова техніка 104 104,1 103,7 зросли в ціні на 1,9%, у 103 103,3 102 101,5 101,5 т. ч. меблі та предмети об- 101 101,6 100,6 100,2 100,6 становки – на 2,4%, холо- 100 100,2 100,1 дильники – на 1,8%. У сфері охорони здоров’я ціни зросли на 3,7%, що в основному зумовлене подорожчанням фармацевтичної продукції (на 7,2%) та амбулаторних послуг (на 2,8%). Зростання цін на транспорт у цілому на 2,0% пов’язане, у першу чергу, з подорожчанням палива та мастил на 9,5%. Крім цього, на 6,7% зросли в ціні запчастини для автомобілів, на 2,3% – обслуговування та ремонт транспортних засобів, на 1,4% – проїзд в автодорожньому, на 0,4% – у залізничному пасажирському транспорті. Заступник начальника Головного управління Г. І. СОЛОВЙОВ 101,8

Про важливість роботи громадської приймальні говорить велика кількість її відвідувачів щодня. Адже в умовах сьогодення багатьом людям важко зорієнтуватися не лише в своїх правах, а і в повноваженнях та діях окремих представників влади та державних установ. До кого звернутись у разі виникнення тієї чи іншої проблеми? Які документи потрібно підготувати для вирішення даного питання? В які інстанції треба звернутись? А що робити людям, які декілька років поспіль безнадійно «оббивають пороги» різноманітних установ міста, намагаючись вирішити свої проблеми? Часто причиною наших негараздів є недосконале знання своїх прав, елементарний відчай та зневіра у власних

путата В.О. Дубіля. За всіма зверненнями громадянам надаються консультації та роз’яснення. Деякі питання потребують правильного оформлення документації. І тут на допомогу розгубленим громадянам знову приходять фахівці приймальні. Жодна людина, яка звернулась до приймальні, не отримала відмови у наданні допомоги. Кваліфіковану оперативну консультаційно-правову допомогу за півроку отримало близько 550 чернігівців. Велика кількість звернень чернігівців до громадської приймальні містить прохання про надання матеріальної допомоги на лікування важких захворювань. Досить часто людям, що звертаються, потрібне термінове оперативне втручання або невідкладне лікування, з яким не можна зволікати. Завдяки благодійному фонду «Європа» В.О. Дубіля за півроку 37 мешканців міста скористалося оперативно наданою матеріальною допомогою на лікування. Кожне звернення розглядається не більше десяти днів. І в разі підтвердження діагнозу (наданні всіх

Наталія ГАРБУЗ Фото автора

103,6

З серпня минулого року працює офіційна громадська приймальня народного депутата від БЮТ Валерія Олександровича Дубіля в Чернігові. За півріччя існування даного осередку правової та консультаційної допомоги громадянам доведено, що діяльність окремих депутатів не фікція, як це часто буває, а реальні справи, спрямовані на розв’язання наболілих проблем мешканців міста та області.

медичних висновків і документів громадянами) по закінченню десятиденного строку надається потрібна допомога. Окремим пунктом хочеться підкреслити важливу соціальну роботу благодійного фонду «Європа» у підтримці благодійних організацій, соціальних фондів, загальноосвітніх закладів, установ, що об’єднують людей з особливими потребами, медичних установ та закладів культури. У благодійному фонді «Європа» не чекають, доки до них звернуться по допомогу, а першими вивчають потреби різногалузевих установ міста. Саме завдяки БФ «Європа» лікарні Чернігівщини отримали дороге сучасне медичне обладнання, яке допомагає сьогодні лікарям в точній постановці діагнозу та в лікуванні багатьох хвороб. За останні півроку благодійний фонд «Європа» надав матеріальної допомоги вищезазначеним закладам та установам на загальну суму в 750 тис. грн. Якщо ви потребуєте консультації фахівця або у вас виникли проблеми, які ви не в змозі вирішити самостійно, вам охоче допоможуть в громадській приймальні народного депутата Валерія Олександровича Дубіля за адресою: м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 49-А. Години прийому з 9:00 до 17:00, перерва з 13:00 до 14:00 години, телефон 774-519.

того, об’єктом концесії можуть бути автомобільні дороги. На Заході на таких умовах передаються навіть в’язниці. Але чи готове наше суспільство до таких дій органів місцевої влади? І чи готова сама місцева влада віддавати об’єкти комунальної власності за концесійними договорами? Чернігівський міський голова Олександр Соколов зазначив, що фактично в Чернігові вже давно працює європейська схема управління комунальним майном. Зокрема, ТОВ фірма «ТехНова» давно взяла в оренду Чернігівську ТЕЦ. КП «Чер-

Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень

Офіційній громадській приймальні В. О. Дубіля виповнилося півроку

цесії – це управління не доступними за звичайних умов активами, держава гарантує мінімальний рівень рентабельності. Крім того, вона може компенсувати деякі витрати інвестицій, якщо якість комунальних послуг при цьому підвищиться, – підкреслив Юрій Вдовенко. Найбільш привабливими об’єктами з точки зору державно-приватного партнерства на Чернігівщині є КП «Чернігівводоканал», КП «Чернігівське тролейбусне управління», комунальні автотранспортні підприємства, Чернігівська ТЕЦ, міський палац культури… Крім

101,7

запровадження європейського досвіду приватнодержавного партнерства в ЖКГ. Його інструментом є договір концесії (угода про передачу природних багатств, підприємств, інших господарських об’єктів, що належать державі чи місцевим органам влади, в тимчасову експлуатацію іншим державам, іноземним фірмам, приватним особам).

Тобто, об’єкти надаються у своєрідну довгострокову (до 50-ти років) оренду приватним підприємствам, вони управляють цим майном, але власником залишається держава. Однією з найбільших переваг концесії є те, що з бюджету знімається фінансове навантаження. – Держава виграє, адже витрати на утримання об’єктів комунальної власності перекладаються на приватний сектор, бюджет поповнюється за рахунок концесійних платежів, а це дозволяє вирішувати соціально-економічні проблеми. Для приватних підприємств договір кон-

103,4

Віце-президент Поліського фонду Юрій Вдовенко презентував проект «Приватно-державне партнерство в житловокомунальній сфері». На його думку, одним із шляхів виходу із загрозливої ситуації в житловокомунальній сфері (застаріле обладнання цих підприємств давно потребує інвестицій у модернізацію) може бути

Юрій Вдовенко

нігівводоканал» отримало кредит Світового банку на реконструкцію та заміну обладнання. Потім відбулося обговорення цього питання експертами. Багато сумнівалися, чи захоче приватний сектор вкладати гроші в неприбутковий бізнес? Проте, світова практика показує, що кризовий період, який нині переживає весь світ, найкращий час для подібних інвестицій, адже вони стабільні й гарантовані державою. Співпраця державного і приватного секторів як партнерів – складний і тривалий процес, тому експертне обговорення – це лише перший крок до фахової дискусії з цього питання.

Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень

Відбулося експертне обговорення на тему «Шляхи подолання проблем житловокомунальної сфери Чернігова в сучасних економічних умовах». Ініціатор – Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень. Нині він реалізує проект «Комунальним майном управляємо по-європейськи». В обговоренні взяли участь Чернігівський міський голова Олександр Соколов, депутати міської ради Олександр Мельник, В’ячеслав Лебідь, начальник управління ЖКГ Чернігова Вадим Антошин, директор КП «Чернігівводоканал» Олександр Шкінь, керівник ТОВ фірми «ТехНова» Олександр Білобров, інші експерти.

№ 29 (27860) 17 березня 2009 року

Життя, як воно є

У погоні за удачею

Наперекір нашим песимістичним прогнозам день видався по-справжньому весняним. Березневе сонце безжально топило прив’ялені кучугури снігу обабіч дороги, побіля багатших сіл, куди прийшли агроорендарі чи діють місцеві сільгосппідприємства, одні поля вороніють ріллею, інші стеляться смарагдовим килимом озимини. А там, де села і спершу старі, а потім і нові агроформування покладені на лопатки, земля в панцирі торішніх поруділих за довгу зиму бур’янів. Словом, на Козелеччині, як і повсюдно, життя вишите білими і чорними нитками. Щоправда, є райони, переважно поліські, де і в селах більше суму, і поля вже самозаліснилися. В останні роки там приїжджі (жителі малих сіл такі старі, що ледве власний двір переходять) збирають не жито-пшеницю, а гриби. Такі реалії. Але є й інші. Загітував колегу фотокореспондента поїхати на Козелеччину, де, як недавно розповідав мені головний аграрій району, працюють сімейні ферми. Люди тримають від 10 до 30 корів, а один господар – близько сотні овець. Лишившись роботи, селянин чіпляється за життя: хто тракторець склав із старих запчастин і оре городи, возить дрова бабусям-замовникам, а хто розширив домашнє господарство до рівня невеличкої ферми і таким чином забезпечує пристойне життя родини. Ми і їхали до таких господарів. Та зранку, хоч і день був навдивовижу гарним, пані удача, мов та хитра лисиця, то привітно махала хвостом, то заплутувала сліди, то котами, котрі завзято парубкують якраз в цю пору, перебігала дорогу. У той день у погоні за удачею, довелося корегувати маршрут відрядження, відмовитися від задуманих тем і шукати нові. Наш небалакучий водій і той чортихнувся: коли це було, щоб, об’їздивши з десяток сіл, він не міг відмітити відрядження! Важко наповнювався журналістський блокнот. Подовгу «мовчав» фотоапарат. Задумані теми майбутніх публікацій танули, як останні сніги на полях, факти, що нанизувалися у записнику, хоч і не обіцяли удачливих публікацій, але віддзеркалювали життя таким, як воно є.

1. Приїхали туди, не знали куди

Звернули з битого шляху на вузеньку смужку дороги, яка привела у невеличке село. Село, село, як тебе звати? Ні при в’їзді, ні при виїзді бодай вицвілої від часу таблички чи якогось іншого упізнавального знаку. І вулиця – хоч голим бігай, ніхто не присоромить. Ні магазинчика, ні конторки, вже не кажучи про клуб з бібліотекою. Глушина на узбіччі цивілізації – до траси Чернігів-Київ, може, з півтора десятка кілометрів. Нарешті в одному з дворів запримітилася бабуся. Тиха, як і її безіменне село, літами обтяжена. Село у підкові лісу таке гарненьке – хоч картину з нього пиши. Тільки, очевидно ж, зіпсує її зруйнована ферма та позабивані дошками вікна багатьох похняблених хат. – Село наше зветься Шапіхи, – привітавшись із незнайомцями, охоче підтримала розмову бабуся. – Нас тут уже й тридцяти душ не набереться. Наймолодшому жителю год з п’ятдесят. Та й той болячками обліплений. І од роботи важкої, і, чого гріха таїти, од горілки. Бабусю звати Оксана Василівна Гулай. Їй уже за сімдесят. У такі роки селянки ще на горо-

ді лад дають. А в баби Оксани хвороба сили вимілила. Ще не до дна, ще тупає, про себе, про нелегкі долі односельців розповідає: – Я з чоловіком живу. Удвох веселіше, та й син часто навідується. Мій Василь сорок років на фермі трудився. Це я, як казали в селі, на легкій роботі – продавцем у магазині. Тепер магазин на замку. Раз у три дні хліб завозять. Як почнемо згукувати людей, то поки зберуться… Хто з паличкою, а хто з двома ледве дибають до хлібної машини. Тіло немічне, а душа жива. Очі сльозяться, руки тремтять. Нароблені за вік, а тепер самісінькі й недоглянуті. Як ось Марія Ба-

барико чи Ганна Соколенко, в обох було по два сини. Повмирали. І чоловіків бабусі поховали. До однієї зрідка невістка їздить, до другої – онук. У нас як весна, нічим і нікому городи поорать. Аж з Патют трактор приїжджає. Дрова привозять люди з Горбачів. А як хто помре, могилки в селі немає кому викопати. Дядьків з сусідніх сіл наймаємо. А більше нічого і ні в кого ми не просимо. Здоров’я вже ніякими лікарствами не прибавиш. Возили б свіжий хлібець у село, і добре. Бабуся наговорилася і очима шукає сухе, де б присісти. Не тримають ноги. – Ви про Шолойки запитували. Так це недалечко. Там якась сім’я з Козельця, кажуть, цілу ферму корів доглядає. Оце все, що я чула. Їдьте з Богом, – бажає бабуся Оксана нам удачі. А вона, удача, відвертається. Доки грузькою вуличкою дісталися фермерського господарства, сонце підбилося високо вгору. – Фермери вже давно в Козельці. Вони бувають тут тільки вранці і ввечері, як корови доять, – сказали нам у селі. У корови інтерв’ю не візьмеш. Та є в запасі ще одна адреса – село Пушкарі. Там ніби теж сімейна ферма. Дорога до Пушкарів – біс ногу зламає. – До центру села доїдете, а далі пішаком, якщо хочете до наших

фермерів добратися, – чомусь криво посміхається наша перша знайома баба Надя. Уже діставшись фермерського господарства, зрозуміли суть її кривої посмішки. У сарайчиках, якщо можна так назвати примітивні споруди, ремигала худоба. Перед двором, захаращеним залізяччям та іншим непотребом, аж до самісінького берега Остра наст із гною. Господарів ми не діждалися – не догукалися. До автомашини вулицею повертатися не хотілося. Знову по коліна забрьохаємося. Пішли через залужені травою городи і молоденькі сади. То вже володіння дачників із столиці. Паркани у два метри заввишки, собацюривовкодави. Зірветься хоча б один з цепу, не втечеш. А ми йдемо по приватній землі, не спитавшись у власників. Був би хто вдома, міг би й собаку спустити. Та, на наше щастя, добротні хатинки дачників німували холодними вікнами від ВЕКО. Залишаючи село, знову зупинилися біля баби Наді. – Хати в нас дорогі. Торік продавали по 50-60 тисяч долярів. Ниньки поменшало покупців. Криза. Баба вік звікувала в селі. На фермі, що порожніє навпроти двору, чотири десятиліття чесно працювала. А що нажила? Хату, яких по наших селах усе менше й менше. Бульдозерами зносять їх дачники. Сучасні котеджі ставлять. Та Пушкарі – маленька зірочка в порівнянні з дачною галактикою придеснянських сіл за містечком Остер. Поїхали, подивимося.

2. Як у Соколівці стати багатим Пам’ятається, ще з кінця вісімдесятих колгосп «Родина» у Карпилівці нічим особливим не вирізнявся з-поміж інших господарств. Та вижив, реформувавшись в СВК, навіть назву не змінив, крім однієї букви. Тепер пишуть тут назву на український кшталт «Родіна». Тутешні землі бідні на гумус, та на луки щедрі. Отож Карпилівське – одне з небагатьох господарств, де зберегли тваринницьку галузь. Півтисячі голів великої рогатої худоби утримують. Добрий приклад для сіл поліської зони, де вже ні ріг, ні копит. На жаль, з керівником СВК зустрітися не вдалося, а від працівниць контори тільки почули уже згадану цифру. Може б, і більше розповіли про господарство, так одна жіночка, якій явно бракувало елементарної гостинності, зіграла роль «партизанки»: – Не кажіть нічого без дозволу голови. І чого ми маємо вам давати інформацію?

№ 29 (27860) 17 березня 2009 року

опулярність продукції компанії «Зоря – Маїс Насіння» вже давно вийшла за межі Черкаської області. У якості маїсівських гібридів пересвідчились десятки господарств у різних регіонах України і за її межами. Чимало років СТОВ «Зоря – Маїс Насіння» успішно співпрацює і з аграріями нашого регіону… Кожен господар, який займається рослинництвом, скаже вам: щоб виростити хороший врожай, насамперед слід придбати високоякісне і врожайне насіння. Існує й багато інших важливих речей. Передпосівний обробіток ґрунту – так! Догляд та підживлення посівів з огляду на новітні технології – так! Захист від шкідників – так! Але, якщо попри всі ці заходи, кинути в землю замість добірного елітного насіння якусь дрібноту, то й віддача буде дрібненька. А вже про якісь прирости й думати годі. Тим-то розумні й передбачливі господарі завжди прагнуть мати справу з насіннєвими компаніями, які завоювали сталий авторитет на ринку. Така компанія – це «Зоря – Маїс Насіння» з Черкас, що є однією з найбільших насіннєвих компаній в Україні. Вона є визнаним лідером у виробництві елітного та репродуктивного насіння озимих, ярих зернових та технічних культур і невтомно шукає нові, покращені гібриди, виконуючи свою місію – забезпечення сільгоспвиробників якісним і доступним посівним матеріалом. Згадуючи народне «що посієш – те й пожнеш», давайте разом відшукаємо «зерно» істини: На фоні різкого падіння цін на пшеницю та ячмінь, королевою полів себе може почувати лише кукурудза. Селяни знають: якщо порівняти затрати на вирощування тонни пшениці і тонни кукурудзи, економічна перевага буде на боці кукурудзи. І якщо світовий ринок пшениці та ячменю зараз «стоїть», то українську кукурудзу нині вивозять до Африки, Єгипту, Саудівської Аравії – вітчизняні зернотрейдери мають великі експортні контракти з цими країнами. Світовий попит на кукурудзу спонукає зернотрейдерів постійно підвищувати ціну. Під час збирання врожаю ціна ледве сягала 400 грн./т, а у березні ціна за тонну кукурудзи сягає 980 грн. і це не межа. Яке ж зерно потрібно заронити у ґрунт, щоб отримати якісний врожай? З цим питанням ми звернулися до Сергія Пасєки, директора компанії «Зоря – Маїс Насіння». – Врожайність на посівах гібридів, вироблених компанією

Читайте, жіночко, закон. Там сказано про права журналіста на інформацію. Та якщо вже такий втаємничений карпилівський агрооб’єкт, то, сподіваємося, «Родіна» вас не забуде. Оспівана Юрієм Збанацьким Соколівка вже, либонь, і забула, якою вона була за часів письменника. Хоча ні. Про ті важкі післявоєнні роки нагадала старенька мазанка на краю села. Може, ще не куплена, тому й не стерта із землі новим українцем зі столичною пропискою. Через дорогу – Десна. Крига ще не скресла, та вже крихка. Невдовзі поламає її тепло. Весна прибуває. І про це свідчить рясне цвітіння верболозів. Яку красу подарувала нам природа, та як ми знущаємося з неї. Ліси випилюємо, поля забур’янюємо. А в Соколівці на березі Десни до самісінької води звалище сміття, далі умерзлі в лід пластикові пляшки. «Щоб їм руки повідсихали», – казала моя покійна бабуся, коли бачила, як недбалий косар залишав гриву трави чи сільський п’яничка закидав випиту пляшку в город. Пляшка в городі – не гора сміття на березі річки. Що б таке сказати губителям природи… Важко підібрати слова, та бабусиного побажання їм, очевидно, мало. А далі в Соколівці починаються «київські квартали». Гектар чи більше обнесеної високим парканом землі на березі Десни і табличка «Приватна власність», а над написом голова вівчарки намальована. Тут навпрошки не підеш, прочитавши застереження. Соколівка чи не найдорожче село на Козелеччині. – Якщо хата на піщаному пагорбі, а з вікон добре видно річку і ліс, то ще влітку господар міг виторгувати за неї і присадибну ділянку 200, а то й більше тисяч доларів, – поділився

з нами інформацією місцевий житель. Про себе він не захотів розповідати. У сусідньому Максимі підтвердили: «150-200 тисяч «зелених» за хату з городом – факт очевидний». Отож, хто мав у Соколівці навіть стареньке житло та не мав за що хліба купити, міг легко розбагатіти. За виручені кошти купити автомобіль і квартиру, скажімо, в Чернігові. Хто кілька років не був у Соколівці, не впізнає село. Вздовж Деснянського берега розкидані котеджі, почасти обнесені дорогими парканами. Багаті люди купляють відразу по 2-3 садиби, які поруч, і ставлять палаци на піску. Нам називали імена відомих в Україні політиків і навіть письменників, які стали власниками соколівської землі. Один господар так замурував свою територію, що, як мовиться, і птиця не залетить. За двометровим парканом з бетонних плит проглядаються молоді сосни, «хатинка» ще, либонь, тільки в проекті. А неподалік розвалені ферми – свідки колишньої заможності колгоспу, якого давно немає. У Максимі працює СВК «Мрія». Тільки чи збулися мрії місцевих жителів? Адже господарство, як мовиться, перебивається на хлібі і воді, утримуючи корів та маючи у власності стареньку техніку. У селі теж чимало багатих дачників, та вони з «Мрією» Максима не поділяться. Теплий березневий день котився до обрію. Повітря пахло смолистими соснами. Вздовж дороги на верболозах порозпукувалися білі, сріблясті пуховички бруньок. Наче маленькі пташенята повмощувалися на гіллі. Оживає, дихає природа. Весна іде! Микола БУДЛЯНСЬКИЙ Фото Миколи ТИЩЕНКА Козелецький район

«Зерно» істини від «Маїсу»

«Зоря – Маїс Насіння», сягає 10–11 тонн в сухому зерні. На сезон 2009 року ми пропонуємо посівний матеріал вітчизняної та зарубіжної селекції. Все насіння відповідає високим посівним якостям (схожість не нижче 98%, енергія проростання не нижче 96%, рівень гібридності не нижче 98%). Цих результатів досягнуто завдяки впровадженню сучасної комплексної технології, що вигідно відрізняється від застарілої, яку культивують більшість вітчизняних виробників насіння кукурудзи та соняшника. Насіннєва компанія має у своєму розпорядженні достатню кількість ріллі, високопродуктивну ґрунтообробну, посівну, збиральну сільськогосподарську техніку, кваліфікованих в галузі насінництва спеціалістів. Нині в Україні насінням, виробленим компанією «Зоря – Маїс Насіння», засівається 15% посівних площ кукурудзи та 5% посівних площ соняшнику.

Менеджери компанії розповідають про переваги нових маїсівських гібридів

Якість:

Селекційні центри, де компанія «Зоря – Маїс Насіння» купує батьківські лінії, ставлять надзвичайно жорсткі вимоги до якості вирощеного насіння F1, тому всі технологічні операції проводяться технікою іноземного виробництва, яка має значні переваги над вітчизняними аналогами. Так, зяблева оранка проводиться оборотними плугами фірми «Лемке», «Квернеленд» в агрегаті з потужними тракторами «Джон Дір», що виключає подальше вирівнювання ґрунту, передпосівна культивація – комбінованими агрегатами, які забезпечують якісну підготовку ґрунту за один прохід. Використання сучасних пневматичних сівалок французького виробництва «Ноде» і «Моносем» забезпечує задану глибину, густоту посіву та рівномірне розміщення насіння в рядку. Захист рослин від бур’янів, шкідників і хвороб здійснюється індивідуально на кожному полі. Необхідну дозу пестицидів забезпечують висококліренсні обприскувачі «Джон Дір», обладнані пінними маркерами. Кожна ланка технологічного процесу контролюється французькими партнерами, які нарівні з маїсівськими фахівцями несуть відповідальність за якість насіння, що відповідає світовим стандартам.

Довіра:

Більшість аграріїв співпрацюють з компанією «Зоря – Маїс Насіння» вже багато років. Адже вони пересвідчились у найвищій якості посівного матеріалу. Незважаючи на те, що виробничі потужності підприємства знаходяться у Черкаській області, у маїсівців багато партнерів у Чернігівському регіоні. – Я не перший рік співпрацюю із компанією «Зоря – Маїс Насіння» – розповідає директор ТОВ АФ «Миколаївка» Анатолій Іванович Мринський з Прилуцького району. – Гібридами соняшника, насіння яких купую у маїсівців засіваю більшу частину ріллі. Переконався, що навіть за несприятливих умов засухи, яка була торік і позаторік – вони дають пристойний урожай. Торік, наприклад, гібрид Альєнор дав урожай по 32 центнери з кожного гектара. Тому тепер купую насіння соняшника лише в черкащан і раджу це зробити й іншим господарникам. Гарної думки про гібриди від компанії «Зоря – Маїс Насіння» й Нестеренко Юрій Васильович, агроном ЗАТ «Кремінь», що в Ічнянському районі: – Купуючи тут, господарі отримають документи на посівний матеріал, яким вже звикли довіряти – бо якість, заявлена в документах, гарантовано проявляє себе на полі. Коли фермер отримує насіння особисто та може приїхати на насіннєвий завод – то, погодьтеся, це дає почуття впевненості.

Довідка:

Насіннєва компанія «Зоря – Маїс Насіння» існує з 1992 року. Основною метою фахівців компанії є забезпечення сільгоспвиробника високоякісним насінням гібридів кукурудзи, соняшника та ріпаку, якість якого забезпечується трьома показниками: схожістю, енергією росту та генетичною чистотою.

До уваги професійних художників та студентів художніх навчальних закладів Увага, конкурс на кращий ескіз до художньої поштової марки! Для пошуку талановитих професійних художників та залучення їх до створення української марки Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта» оголошує конкурс на кращий ескіз до художньої поштової марки «Права клієнта як аспект прав людини». Термін проведення конкурсу: 15 березня 2009 р. – 9 жовтня 2009 р. До участі в конкурсі допускаються професійні художники та студенти художніх навчальних закладів. Конкурс-

на робота полягає в розробці одного ескізу до художньої поштової марки заданої тематики. Робота може бути виконана будь-якою художньою технікою або за допомогою комп’ютерної графіки. Кінцевий термін відправлення конкурсного твору – 31 травня 2009 року. Детальна інформація на веб-порталі Укрпошти www. ukrposhta.com. Відділ реклами та інформації «Укрпошти» 8(044) 279-83-53. Відділ маркетингу Чернігівської дирекції 8(0462) 699-513. Чернігівська дирекція УДППЗ «Укрпошта»

Освіта

№ 29 (27860) 17 березня 2009 року

Ліцейська марка Ніжина Р

одовід Ніжинського ліцею – навчального закладу нового типу – починається з 1993 року, коли група викладачівентузіастів, серед яких були Олександр Шевчук, Олександр Близнюк, Ніна Лукашова, Григорій Самойленко, Петро Дробот, Іван Кочерга, Василь Сурков, Світлана Коваленко на чолі з кандидатом психологічних наук, доцентом кафедри психології Миколою Папучею з ініціативи ректора інституту, академіка Федора Арвата, вирішили створити ліцей як структурний підрозділ тодішнього педінституту. На засіданні вченої ради Микола Папуча, який став першим директором ліцею, зазначив, що завдання ліцею – забезпечити умови для повноцінної і поглибленої підготовки старшокласників міста і області, котрі прагнуть здобути педагогічну освіту. Досить швидко сформували учнівський контингент. Ліцей розпочав свій перший навчальний рік з першого жовтня 1993 року. Заняття проводилися в старому корпусі педінституту. Вже в перший рік роботи ліцей здобув авторитет. Ініціативу засновників нового навчального закладу підтримала міська влада. Було прийнято рі шення міськвиконкому про відкриття на базі Ніжинського державного педінституту ліцею. У 1996 році його реорганізовано в обласний педа-

гогічний ліцей для обдарованої сільської молоді, хоча й тоді до його складу входили міські класи. Ліцей розвивався. Він кілька разів змінював свою адресу. У 2003 році навчальний заклад відзначив своє десятиріччя. Здавалося, що в його долі нарешті все влаштоване, проте восени 2004 року відбулися небажані структурні зміни. Але, як і при заснуванні ліцею, колектив педагогів підтримала міська влада, взявши його під своє крило. Віднині це Ніжинський ліцей Ніжинської міської ради при НДУ ім. М. В. Гоголя. Одразу ж було укладено угоду про співпрацю між управлінням освіти та Ніжинським державним університетом ім. М. Гоголя. Саме під такою назвою і в такому статусі ліцей живе сьогодні, продовжуючи найкращі освітянські традиції, послідовно і наполегливо виконуючи свою місію – забезпечити сприятливі умови для якісної освіти та всебічного розвитку особистості через впровадження системи профільного навчання та особистісно орієнтованого виховання. Ліцей здобув хорошу репутацію в місті завдяки високим результатам діяльності. Саме тут свої перші кроки робила профільна освіта Ніжина. Узгоджено з університетом та управлінням освіти міськради систему організації конкурсних випробувань, створено умови для профільного

вивчення іноземних мов (англійської та німецької), української мови та літератури, математики, фізики, історії, правознавства, біології та хімії, розвинута варіативна складова. Минулий навчальний рік виявився особливо плідним для ліцею: здобуто перше місце в Ніжині за результатами участі ліцеїстів в олімпіадах: із 29 ліцеїстів, призерів міських олімпіад, 20 отримали право захищати честь міста на обласних олімпіадах, 14 з яких отримали дипломи, що становить 30% від загальної кількості призерів міста. Учні та вчителі ліцею брали участь у багатьох навчальних та методичних конкурсах, у 21 з яких стали призерами. Порадували і результати участі ліцеїстів у зовнішньому незалеж ному оцінюванні 2008 року. Наприклад, з української мови вони були суттєво вищими, ніж середньостатистичні по Україні: оцінки 7-12 одержали близько 80% ліцеїстів (в Україні – 50 відсотків). Найбільш поширеним балом в Україні був 6, у ліцеї – 9. Це результати ефективності ліцеїстської програми «Обдарованість», що діятиме в цьому навчальному закладі протягом 2006-2010 років. Успішним виявився виступ і команди ліцеїстів під керівництвом вчи теля німецької мови Марини Сидоренко, яка за результатами командного заліку

виборола перше місце в області, а всі учасники – Ольга Кравцова, Ольга Алєксєєнко, Маргарита Удовиченко – здобули дипломи переможців. Андрій Халимон – призер обласних олімпіад з математики, фізики, інформатики. У цьому навчальному році Андрій розширює діапазон своєї діяльності, бере участь ще і в олімпіаді з економіки. Матеріали про його досягнення подані для занесення в книгу «Обдарована молодь України». Останнім часом набувають ваги різноманітні навчальні турніри, хоча вони потребують серйозних інтелектуальних (до конкурсу треба готуватися майже рік) і фінансових затрат (участь у них одного учня обійшлася ліцею торік у 500 грн.). Так, на минулорічному турнірі юних хіміків, що відбувся у Львові, команда ліцею «Кластер» здобула диплом 3 ступеня. Члени клубу «Гра» (керівник Василь Сурков) неодноразово ставали переможцями міського, обласного чемпіонатів з ігор «Що? Де? Коли?», «Своя гра», «Брейн-ринг», а також вибороли VІ місце у Всеукраїнському чемпіонаті з гри «Що? Де? Коли?» серед учнівської молоді Ліцеїсти активно залучаються до наукової діяльності. Так, учень фізикоматемати чного к ласу Олександр М’ясоєдов за допомогою свого наукового керівника Олександра

Шевчука отримав диплом 3 ступеня на фінальному етапі конкурсу, а учениця ІІ курсу лінгвістичного класу Катерина Слєпова стала учасницею ІІ етапу в секції «Літературна творчість». Ірина Чуйко двічі перемагала у відбіркових турах гри «Найрозумніший» у 2006 та 2008 роках, завоювавши почесне звання члена клубу, має високий рейтинг на форумі учасників програми (матеріали про це подані до книги «Обдарована молодь України»). Ярослав Матвєєв – призер чемпіонату України зі «Своєї гри», здобув срібну медаль на першій російський олімпіаді з філософії, що відбулася у рамках третьої міжнародної конференції «Філософія – дітям» у Московському державному університеті ім. М.В. Ломоносова. Його кандидатура також запропонована до книги «Обдарована молодь України». Високий рівень мотивації до навчання вже багато років поспіль забезпечують стовідсотковий рівень вступу ліцеїстів до вищих навчальних закладів України. Це свого роду дзеркало фахового рівня педагогічного колективу ліцею: дві третини вчителів ліцею – сумісники, викладачі університету, 12 мають наукові ступені, 31 вчитель (50%) має вищу кваліфікаційну категорію, 17 – педагогічне звання. Про виховну роботу слід сказати окремо. Ліцеїсти ба-

Графік 2 46%

Соціологічне опитування

Здобуття вищої освіти:

наміри чернігівської молоді Щ ороку навесні й на початку літа відчутно жвавішають розмови про плани, проблеми, перспективи вступу у вищі навчальні заклади. І не так розмови серед завтрашніх абітурієнтів, як серед їхніх батьків, дідів, близьких родичів. Тож редакція «Деснянської правди» разом із науковцямисоціологами провела масове опитування цьогорічних випускників загальноосвітніх середніх шкіл Чернігова на тему, винесену в заголовок статті. Причому нас, авторів цього проекту, ясна річ, цікавили не локальні освітні ситуації чи групові настрої, а загальні тенденції серед одинадцятикласників. Було опитано 542 учні одинадцяти шкіл, переважно найкрупніших у Чернігові. Прикметно, що дівчат, які надали нам свої письмові відповіді, виявилося набагато більше, ніж хлопців – 310 проти 232. Вважаємо за обов’язок зауважити, що за межами цього опитування залишилися всі ті, хто закінчив

середню школу або інший навчальний заклад раніше, але мають намір вступити у вищий навчальний заклад (ВНЗ). І таких немало. Опитуваним пропонувалося зазначити одну з таких позицій: 1. На вищу освіту не претендую. 2. Вступатиму у ВНЗ не в Чернігові. 3. Вступатиму в Чернігові в…. (написати назву чи назви ВНЗ). 4. Ще не визначився (лася). Отримані й узагальнені результати показані на графіку 1. Відповіді дівчат – на графіку 2, хлопців – на графіку 3 (відсотки округлені до цілих). У колонку 5 графіка 1 потрапили відповіді з назвами навчальних закладів, які не є вищими, з назвами, наприклад, «у технікум» та інші. У першу чергу впадає у вічі те, що дуже мало наших молодих людей уже відмовилися від можливості отримати вищу освіту. Втім, причини зрозумілі: перша – «я що, гірший від інших?», друга – нещодавно

ж довелося визначитися з участю або неучастю в зовнішньому незалежному тестуванні. Менш зрозумілим (принаймні розробникам цього опитування) є намір багатьох молодих людей здобувати вищу освіту в інших

30% 19%

бажання «світ подивитись і себе показати» природнє й у визначенні життєвого шляху важливе. Та все ж, бачиться, вони ще дуже мало обізнані з сьогоднішніми проблемами – фінансовими, житлово-побутовими, транспортними.

Графік 1 43%

3% 1

41%

29%

28%

22%

3% 2

містах. Особливо багато таких серед дівчат. Вони найчастіше називали (хоча цього від них і не вимагалося) Київ і Ніжин. Хлопці – Київ і Харків. Що ж,

2 3 4 Графік 3

3% 4

гато подорожують, беруть активну участь у різноманітних загальноліцейських заходах: «Посвяті в першокурсники», «Кліп-арті», «Міс ліцею» тощо. Справжнім святом стала участь команди ліцеїстів у КВК «Перше кохання на зламі епох». До речі, у листопаді минулого року ліцей відзначав своє п’ятнадцятиріччя. Такий собі проміжний рубіж між підлітковістю і юністю. Як і в учнівського контингенту. Значить, є обнадійлива перспектива зростання. Проте й проблем сьогодні не бракує. І перша серед них – низький рівень власного матеріального забезпечення. Робиться все можливе, аби поліпшити становище. Так, нині три із семи класних приміщень вже мають технічні засоби – телевізор, відеомагнітофон, DVD-програвач, в минулому навчальному році в ліцеї відкрили сучасний комп’ютерний клас, придбали нові меблі. Проте цього не вистачає для задоволення потреб ліцеїстів. Але, переконаний, ентузіазм та відданість своїй справі викладачів, старанність і наполегливість учнів, готовність завжди прийти на допомогу батьків, підтримка міської влади та університету – це та база, яка дозволить і надалі поліпшувати навчально-виховний процес, підвищувати його ефективність з урахуванням сучасних вимог. Борис МЕЛАШЕНКО

Виходячи з отриманої загальної картини, багато відповідей «Ще не визначився (лася)» стосується вибору ВНЗ. Бо з тим, чи потрібна вища освіта – визначилися.

26%

2% 1

В цілому, як бачимо на графіках, розбіжності в намірах дівчат і хлопців невеликі. Та вони чималі в третій позиції графіків:

у які саме ВНЗ бажано чи доведеться подавати документи для вступу. Про це – пізніше. Микола НЕМИРИЧ

Реклама та оголошення

№ 29 (27860) 17 березня 2009 року

•

ВИКЛИКИ ДО СУДУ

•

Новозаводський районний суд м. Чернігова повідомляє, що попередній розгляд цивільної справи за позовом Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв’язок» до Литвиненко Зінаїди Миколаївни про стягнення боргу за надані послуги, відкладено на 24 березня 2009 р. на 8 год. 45 хв. у зв’язку з неявкою відповідачки в судове засідання 12.03.2009 року. Справу буде розглянуто у приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17, під головуванням судді Філатової Л.Б. (каб.13). Для участі у справі як відповідач викликається Литвиненко Зінаїда Миколаївна, 1961 року народження (останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, вул. 50 р. ВЛКСМ, 3 а, кв. 302/3). Одночасно повідомляємо, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи, тому у разі неповідомлення про причини неявки, повідомленої належним чином, або якщо причину буде визнано судом неповажною, суд вирішить справу на підставі наявних у ній даних та доказів. Новозаводський районний суд м. Чернігова повідомляє, що судове засідання у цивільній справі за позовом ЗАТ КБ «ПриватБанк» до Новозаводського відділу ДВС Чернігівського міського управління юстиції, Коновалова Сергія Юрійовича про звільнення заставленого майона з-під арешту, відкладено на 30 березня 2009 року на 12 год. у зв’язку з неявкою відповідача Коновалова С.Ю. в судове засідання 11.03.2009 року. Відповідачу Коновалову С.Ю. потрібно з’явитися в судове засідання в указаний вище час (при собі мати паспорт). У разі повторної неявки відповідача Коновалова С.Ю. в судове засідання у вищезазначений час, без поважних причин або неповідомлення про причину неявки, справу буде розглянуто на підставі наявних у матеріалах справи даних і доказів та буде прийнято заочне рішення. Судове засідання відбудеться у приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17, під головуванням судді Овсієнко Ю.К. (каб. 10). Новозаводський районний суд м. Чернігова повідомляє, що судовий розгляд цивільної справи за позовом Александрова Олександра Володимировича до Федосєєнко Лариси Павлівни і Александрова Андрія Олександровича про визнання такими, що втратили право на користування житловим приміщенням призначено на 2 квітня 2009 року на 9 год. 30 хв. Справу буде розглянуто у приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17, під головуванням судді Філатової Л.Б. (каб.13). Для участі у справі як відповідачі викликаються Федосєєнко Лариса Павлівна, 1968 року народження, і Александров Андрій Олександрович, 1990 року народження (останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, пр-т Перемоги, б. 55, кв. 5). Одночасно повідомляємо, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідачі вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи, тому у разі неповідомлення про причини неявки, повідомлених належним чином, або якщо причину буде визнано судом неповажною, суд вирішить справу на підставі наявних у ній даних та доказів. Новозаводський районний суд м. Чернігова повідомляє, що справу за позовом ЗАТ КБ «ПриватБанк» до Чумака Григорія Володимировича про стягнення боргу, слуханням відкладено на 25 березня 2009 року на 10 год. у зв’язку з неявкою відповідача. Чумаку Григорію Володимировичу потрібно з’явитися у попереднє судове засідання в указаний вище час (при собі мати паспорт). У разі неявки Чумака Григорія Володимировича в судове засідання без поважних причин або неповідомлення про причину неявки, справу буде розглянуто на підставі наявних у матеріалах справи даних та доказів, і буде прийнято заочне рішення. Справу буде розглянуто у приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17, під головуванням судді Артюх К.В. (каб. 2). Новозаводський районний суд м. Чернігова повідомляє, що розгляд цивільної справи за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Чернігівського обласного управління Ощадбанку до Довбиша Андрія Івановича, Брунова Володимира Миколайовича про стягнення заборгованості за кредитним договором призначено на 30 березня 2009 року на 9 год. 30 хв. Відповідачам Довбишу Андрію Івановичу (останнє відоме місце проживання: 14000, м. Чернігів, вул. Незалежності, буд. 22, кв. 16), Брунову Володимиру Миколайовичу (останнє відоме місце проживання: 14000, м. Чернігів, вул. 1-ї Гв. Армії, буд. 16, кв. 151) потрібно з’явитися в судове засідання в указаний вище час для розгляду справи по суті. У разі неявки ДовСвятошинське РУ ГУМВС України в місті Київ запрошує чоловіків на постійну роботу. Вимоги: служба у Збройних Силах України, вік 20–28 років. Працівники забезпечуються гуртожитком, безкоштовним проїздом у громадському транспорті, медичним обслуговуванням, щорічною відпусткою 30–45 днів. Звертатися за адресою: м. Київ-03115, пр-т Перемоги, 109. Тел. 8 (044) 424-35-74.

биша Андрія Івановича, Брунова Володимира Миколайовича в судове засідання, справу буде розглянуто на підставі наявних у матеріалах справи даних і доказів та по справі буде прийнято заочне рішення. Слухання справи відбудеться у приміщенні Новозаводського районного суду за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17, під головуванням судді Гордійко Ю. Г. (каб. 18). Новозаводський районний суд м. Чернігова повідомляє, що попередній розгляд цивільної справи за позовом Пантелеєнка Олександра Сергійовича до Панченка Євгенія Анатолійовича про стягнення позики, відкладено на 31 березня 2009 року на 14 год. Справу буде розглянуто у приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17, під головуванням судді Косач І.А. (каб.№19). Для участі у справі як відповідач викликається Панченко Євгеній Анатолійович (останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, вул. Незалежності, 14, кв. 179). Одночасно повідомляємо, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи, тому у разі неповідомлення про причини неявки Панченка Є.А., повідомленого належним чином, або якщо причину буде визнано судом неповажною, суд вирішить справу на підставі наявних у ній даних та доказів. Деснянський районний суд м. Чернігова викликає як відповідача Довженка Ігоря Юрійовича (останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, вул. Космонавтів, буд. 14, кв. 56) для участі у цивільній справі №2-1712/09 за позовом Довженко Валентини Віталіївни в інтересах малолітніх Довженко Анни Ігорівни, Довженка Богдана Ігоровича до Довженка Ігоря Юрійовича про визнання втрати права на користування житлом. Судове засідання відбудеться 1 квітня 2009 року о 14 год. у приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, пр. Перемоги, 141, каб. 307, суддя Харечко Л.К. Попереджаємо, що у разі неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення про причини неявки справу буде розглянуто за вашої відсутності, за наявності доказів, що містяться в матеріалах справи. Деснянський районний суд м. Чернігова викликає як відповідача Асельдерова Дмитра Атайовича (останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, вул. Серьожнікова, буд. 5, кв. 8) для участі у цивільній справі №2-2040/09 за позовом Качановської Анастасії Петрівни до Асельдерова Дмитра Атайовича про розірвання шлюбу. Судове засідання відбудеться 30 березня 2009 року о 8 год. 30 хв. у приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, пр. Перемоги, 141, каб. 307, суддя Харечко Л.К. Попереджаємо, що у разі неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення про причини неявки справу буде розглянуто за вашої відсутності, за наявності доказів, що містяться в матеріалах справи. Новозаводський районний суд м. Чернігова (14000, м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17, каб. 19), розглядає цивільну справу №2-1005-09 за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі ЧОД «Райффайзен Банк Аваль» до Жерняка Олександ-ра Валерійовича, Жерняк Ірини Євгенівни та Давиденка Олега Володимировича про стягнення кредитної заборгованості. Відповідачі у справі Жерняк О.В., 28.06.1978 р.н., Жерняк І.Є., 19.06.1958 р.н. (зареєстровані за адресою: м. Чернігів, вул. Волковича, 13/109) та Давиденко О.В., 21.03.1980 р.н. (зареєстрований за адресою: м. Чернігів, вул. Дніпровська, 31/68), викликаються 26 березня 2009 року на 15.40 до суду, суддя Косач І.А. для участі у розгляді справи по суті. Відповідачам пропонується надати свої заперечення щодо позову та докази. У випадку неприбуття, відповідачі мають повідомити суд про причину неявки, інакше справу буде розглянуто за наявними матеріалами. Менський районний суд Чернігівської області викликає в як відповідача Звягінцеву Наталію Євгенівну (останнє відоме місце проживання: с. Локнисте, вул. Рокоссовського, 48, Менського району Чернігівської області), у цивільній справі №2-204 за позовом відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості. Судове засідання відбудеться 30 березня 2009 року о 15 год. у приміщенні Менського районного суду Чернігівської області за адресою: вул. Леніна, 146 а, місто Мена Чернігівської області, 15600. У разі неприбуття в судове засідання відповідача без поважних причин або неповідомлення суд про причини неявки, справу буде вирішено на підставі наявних у ній доказів. Чернігівський районний суд у порядку частини 9 статті 74 ЦПК України викликає в судове засідання на 10 годину 30 березня 2009 року відповідача Шкондіна Олександра Миколайовича, зареєстрованого по вулиці Я .Лизогуба, буд. 3/6,

ЗДАЮТЬСЯ В ОРЕНДУ офісні та складські приміщення Тел.: 4-21-46, 8-050-413-18-85

смт Седнів Чернігівського району, у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв’язок» про стягнення боргу з оплати за користування послугами мобільного зв’язку. Судове засідання відбудеться у приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Воровського, 4, під головуванням судді Майбороди С.М. Одночасно повідомляємо, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи, тому у разі неповідомлення про причини неявки Шкондина О.М., повідомленого належним чином, або якщо причину неявки буде визнано судом неповажною, справу буде розглянуто без його участі на підставі наявних даних чи доказів. Городнянський районний суд Чернігівської обл. викликає Фоміна Вадима Валерійовича, зареєстрованого за адресою: 1 пров. Кірова, б. 6-а, м. Городня Чернігівської області, як відповідача у цивільній справі за позовом Лебедєва Анатолія Анатолійовича до Фоміна Вадима Валерійовича про стягнення боргу за договором позики та штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань. Судове засідання відбудеться у приміщенні Городнянського районного суду 19 березня 2009 року о 14 год. Адреса суду: Чернігівська обл., м. Городня, вул Радянська, 67. Суддя Березовский О.Д. Новозаводський районний суд м. Чернігова повідомляє, що розгляд цивільної справи за позовом відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» до Кореня Валерія Васильовича, Іванека Володимира Михайловича, Моргуна Валентина Вікторовича, Поплавського Ігоря Станіславовича про стягнення збитків відкладено на 30 березня 2009 року на 10 год. 30 хв. Відповідачам Кореню Валерію Васильовичу (останнє відоме місце проживання: 14000, м. Чернігів, вул. Любецька, буд. 11, кв. 18), Поплавському Ігорю Станіславовичу (останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, вул. Преображенська, 14-б, кв. 23), третій особі Бондарю Сергію Петровичу (останнє відоме місце проживання: 14000, м. Чернігів, вул. Костромська, буд. 10) потрібно зявитися у судове засідання в указаний вище час для розгляду справи по суті. У разі неявки Кореня Валерія Васильовича, Поплавського Ігоря Станіславовича, Бондаря Сергія Петровича в судове засідання, справу буде розглянуто на підставі наявних у матеріалів справи даних і доказів та по справі буде прийнято заочне рішення. Слухання справи відбудеться в приміщенні Новозаводського районного суду за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17, під головуванням судді Гордійко Ю.Г. (каб.18). Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області викликає Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптзерноторг», що розташоване за адресою: 16431, Чернігівська обл., Борзнянський р-н, с. Велика Доч, вул. Шкільна, буд. №1, останнє відоме місце реєстрації за вказаною адресою, як третю особу у цивільній справі №2-244, 2009 року за позовом Відкритого акціонерного товариства «Банк «Демарк» до Ціленка Олега Миколайовича про стягнення боргу, шляхом звернення на предмет іпотеки. Розгляд справи призначено на 27 березня 2009 року на 11 год. 30 хв. у приміщенні Ніжинського міськрайонного суду: 16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Шевченка, 57-А, суддя Марченко М.М. У разі неявки третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптзерноторг» у судове засідання або неповідомлення про причини їх неявки, справу буде розглянуто за наявними матеріалами за їх відсутності. Щорський районний суд Чернігівської області викликає як відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЮПРЕ ВУД» (останнє відоме місцезнаходження: 15200, Чернігівська обл., м. Щорс, вул. 30 років Перемоги, 37 а) та співвідповідача Нагайця Олександра Владиславовича (останнє відоме місцезнаходження: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 1 (гурт.) у цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Банк «Демарк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЮПРЕ ВУД» та Нагайця Олександра Владиславовича про стягнення заборгованості за кредитним договором. Судове засідання відбудеться 9 квітня 2009 року о 10 год. у приміщенні суду за адресою: м. Щорс, вул. 30 років Перемоги, 37-б. Суддя Шаповал З.О. Попереджаємо, що у разі неявки відповідачів – ТОВ «ДЮПРЕ ВУД» та Нагайця Олександра Владиславовича в судове засідання без поважних причин або неповідомлення про причини неявки, справу буде розглянуто за їх відсутності, за наявності доказів, що містяться в матеріалах справи.

Пропонуємо одинарну та потовщену цеглу силікатну (білу) виробництва заводу «Цегла Трипілля» м. Обухів Київської області за цінами виробника. Доставка автотранспортом на об’єкт замовника. За замовленням цегла може бути спакетованою, що дає можливість вивантаження автокраном та в подальшому подачу краном на висоту. Заявки приймаються за телефонами: 8 (04472) 6-44-70, 8 (044) 520-97-48.

Колектив господарського суду Чернігівської області висловлює глибоке співчуття головному спеціалісту Олені Володимирівні Меженній з приводу тяжкої втрати - смерті батька МЕЖЕННОГО Володимира Миколайовича. Колектив Чернігівського міжрайонного управління водного господарства висловлює глибоке співчуття головному фахівцю Зої Мічеславівні Ястремській з приводу тяжкої втрати – смерті матері Ольги Олександрівни.

Остання сторінка

№ 29 (27860) 17 березня 2009 року

До 100-річчя Олекси Десняка

Син доби своєї

агато кого тепер немає. Немає Олекси Десняка, талановитого письменника, який поліг на фронтах Другої світової війни. Немає Ольги Степанівни, його вірної подруги, заслуженого педагога. Два роки тому пішов із життя голова об’єднання українців Росії, відомий критик і перекладач, син Олекси Гнатовича та Ольги Степанівни – Олександр. Багато чого змінилося в оцінці минулого. На жаль, забуваємо про те добре, що було колись, а згадуємо лише негативне, потворне. Стріли гніву, часом справедливі, а часом надумані, спрямовуються проти всього, що було життям з радощами і сумом. Чимало недоброзичливих слів виливається і

на адресу Олекси Десняка. Зникли з підручників і хрестоматій рядки його творів. А він же вважався класиком української радянської літератури. І вважався недаремно. Творами його зачитувалися, він хвилював старі і юні серця. Взяти хоча б уславлений роман «Десну перейшли батальйони». Я пам’ятаю, як нелегко було взяти цю книгу у нашій сільській бібліотеці. Запровадили чергу, в якій я дочекався свого часу. Читав роман з величезним захопленням, переживав за долю героїв, по кілька разів перечитував інтимні сцени. І назавжди у моєму серці вкарбувалися образ річки Десни, яку побачив тільки 1961 року, образи справжніх поліщуків, які боролися за щасливе життя. Важкою й складною була ця боротьба. І на фронтах громадянської війни, і на колгоспних нивах. Адже і в романі «Удай-ріка» зображені гострі картини

класової боротьби на селі. Фігурували на сторінках книги і «шкідники», модні персонажі багатьох тодішніх творів. Велике враження на мене справила повість «Полк Тимофія Черняка», у якій є багато яскравих сторінок. Ну, а вже про «Тургайського сокола», де головний герой казах Амангельди Іванов, на нашій вулиці точилися серед школярів запальні суперечки. Одне слово, твори Олекси Десняка для нашого покоління були визначальними, багато в чому вони формували наші ідейні та естетичні засади. Адже Олекса Десняк мав неабиякий письменницький талант. Оскільки я зачепив головні твори ювіляра, то додам ще і назви повісті «Високе», низки оповідань, серед яких «Арза», «Букет конвалій» та інші, дві збірочки військових оповідань «Кров кличе» та «Ненависть». Кілька біографічних штрихів. Олекса Десняк

(Руденко Олекса Гнатович), народився 17 березня 1909 року в селі Бондарівка Сосницького району. У 1931 році закінчив Чернігівський інститут соціального виховання. Уже у цей час він писав і друкувався. Перша його публікація позначена 1928 роком. Обдарований письменник знайшов у Чернігові у той час лише одну редакцію газети «Червоний стяг» (нині «Деснянська правда»), де міг працювати. Сьогодні вже немає і тих, хто творив разом з ним газету. А ще не так давно своїми спогадами про Олексу Гнатовича ділилися Сергій Старженецький, Григорій Шум’яцкий, Ольга Непша, а відомий наш поет Кузьма Журба, теж «деснянець», розповідав про роботу літературної студії при редакції, якою керував Олекса Десняк. Хоч він і був безпартійним, вважався за духом більшовиком. Був удостоєний ордена «Знак Пошани», отримував путівки у санаторії. Олекса Гнато-

вич користувався повагою тодішньої влади. Але це ніяк не свідчить про голе пристосуванство. Олекса Десняк вірив у торжество ідей, працював на втілення їх у життя. І, звичайно, вірою і правдою служив партії, членом якої став 1940 року. І коли його послали до Львова, де він очолив письменницьку організацію і редакцію журналу «Література і мистецтво» (нині «Дзвін»), Десняк завоював авторитет і повагу серед львівських письменників. Патріотизм лекцій Десняка був щирим і посправжньому синівським. Він добровільно пішов на фронт і, як свідчать очевидці, не ховався від куль, воював на передових рубежах, активно виступаючи у пресі. Осколки ворожих снарядів наздогнали Олексу Гнатовича в бою. Він загинув біля села Павлівка Друга Лозівського району Харківської області, де і похований. У рідному селі Бондарівка функціонує музей письменника. У ці дні Сосниччина і вся Чернігівщина вшановують пам’ять майстра слова. Станіслав РЕП’ЯХ

Першість області з міні-футболу

Лижі

«Надія» (Припутні) – чемпіон Останній березневий сніг З 14 лютого по 7 березня тривали змагання з міні-футболу серед чоловічих команд. Цього року першість області проходила під гаслом «Граємо за Україну разом». Заявку на участь подали 34 команди. Ігри проводилися в чотирьох місцях: в Славутичі, Коропі, Ніжині та в с. Парафіївка. В результаті визначилися шість кращих команд, які у переддень жіночого свята в Чернігові у фізкультурно-оздоровчому комплексі інституту економіки та управління і визначили чемпіона та призерів. Фінальні змагання проходили в двох групах, по три команди в кожній. До групи №1 потрапили: ЮСБ (Чернігів), «Надія» (с. Припутні Ічнянського району), «Авангард» (Корюківка). Групу №2 склали «Шина» (Чернігів), «Юність» (Борзна) та «Ревна» (Семенівка). В першій впевнену перемогу здобули припутнянські футболісти, які виграли обидва поєдинки – у чернігівців 6:3 і у корюківчан 8:5. У другій впевнено виступила «Юність». Борзнянці виграли у «Шини» 5:2 і у «Ревни» 5:3. Потім були проведені поєдинки відповідно за 1 – 2, 3 – 4, 5 – 6 місця. В •

К А Л Е Н Д А Р

6:07 Захід 18:06 Тривалість 11:59 Схід

фінальному ж поєдинку «схрестили шпаги» «Надія» (Припутні) та «Юність» (Борзна). Безкомпромісний поєдинок приніс незначну, проте перевагу ічнянцям. Вони виграли 6:5. У матчі за бронзові медалі впевнено довели свою перевагу семенівські футболісти.

Підсумкова таблиця 1. «Надія-Агроінвест» (Припутні) 2. «Юність» (Борзна) 3. «Ревна» (Семенівка) 4. «Авангард» (Корюківка) 5. «Шина» (Чернігів) 6. ЮСБ (Чернігів)

та ще й плюсова температура не вельми сприяли проведенню ХVI обласних сільських ігор. Лижна траса на чернігівській спортивній базі СДЮСШОР із зимових видів спорту скоріше нагадувала сіро-буре місиво, в якому раз-по-раз доводилося погрузати спортсменам. Відкрили змагання жінки. Найкращий результат на 3-кілометровій дистанції показала Ольга Трухан, яка випередила своїх конкуренток Ганну Бесараб та Ірину Кузьменко. Всі троє – з Чернігівського району. Почин зроблено і його взявся підтримати кандидат у майстри спорту Сергій Барбаш з с. Брусилів теж Чернігівського району. Він був на фініші першим. Йому значно програли Олександр Макаренко з Корюківки та Микола Купріянов з Городні. Юні вихованці тренера Віталія Паршукова із ДЮСШ знову таки Чернігівського району – Олександр Кондратенко, Олексій Петренко та Вікторія Куровська порадували хорошим результатом на фініші. Лаври призерів з ними поділили і Ольга Росла, Євген Железняк з Корюківки та Олеся Тарнавська з Городні. В командному заліку попереду була дружна команда з Чернігівського району. Переможці отримали право відстоювати честь Чернігівщини на Всеукраїнських сільських іграх.

Віктор М’ЯЧИНСЬКИЙ

•

П О Г О Д А Повний місяць

11.03

За релігійним календарем сьогодні – преподобного Герасима Йорданського. Преподобного Герасима Вологодського. Благовірного князя Василія Ростовського. Благовірного князя Даниїла Московського. Мучеників Павла та Юліанії. Святителя Григорія, єпископа Констанції Кіпрської. Великий піст. Завтра – знайдення мощей благовірних князів Феодора Смоленського і чад його Давида та Константина. Ярославських чудотворців. Мученика Онисія. Мученика Конона градаря. Мучениці Іраїди. Великий піст. Іменинниками будуть: сьогодні – Данило, Василь, В’ячеслав, Юлія, Григорій, Яків; завтра – Іраїда, Андрій, Константин, Кирило, Конон.

•

Віктор БЕРЕГОВИЙ

К А Л Е Н Д А Р

ВДЕНЬ ВНОЧІ

17.03

•

П О Г О Д А

18.03

19.03

•

Хмарність

Опади Температура, °C

1 ... 6

–3 ... +2

Вітер (напрямок, швидкість, м/с)

1 ... 6

3–8

Пд-Сх, Пн-Сх 5–10

Радіаційний фон, мкР/год Ніжин Остер

10 12

Несприятливі дні березня

Прилуки 25, 29

1 ... 6

Пд-Сх, Пн-Сх 5–10 Чернігів

11 12

Покошичі

–3 ... 2

Семенівка Щорс

11 10 9

За даними облгідрометцентру

Співзасновники: Чернігівська обласна рада, облдержадміністрація, первинна організація журналістів редакції • Головний редактор Лариса МІЛОВА • Заступник головного редактора Борис МЕЛАШЕНКО Тел. 4-44-42 • Літературний редактор Леся КОШЕЛЬ Тел. 678-200 • Відповідальний секретар Віталій АДРУГ Тел. 4-21-92 • Комп’ютерний набір Людмила ШЕВЧЕНКО • Комп’ютерна верстка та дизайн Олександр БОЖОК, Ганна ЗЕВКО, Світлана КУЗЬМЕНКО • Коректори Альона ШЕВЧЕНКО, Олександр ФАЛЬЧЕВСЬКИЙ • Відповідальна за випуск Євдокія ТЮТЮННИК • Телефони відділів редакції: суспільних питань 4-22-71; соціальних питань 4-44-12; гуманітарної сфери 4-21-92; реклами та оголошень 4-40-07. • Факс 4-21-92, 4-42-35. • Веб-сайт: www.dponline.cn.ua • Електронна пошта: despravda@ukr.net • Реєстраційне свідоцтво ЧГ № 230 від 10.11.2000 р. Видавець – ВАТ «РВК «Деснянська правда» • Віддруковано в редакційновидавничому комплексі «Деснянська правда», 14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62. • Газета виходить тричі на тиждень (вівторок, четвер, субота). • Тираж тижня – 38 610 • Розповсюджується по передплаті • Передплатні індекси: для індивідуальних передплатників – 61651, для підприємств, організацій – 94530, четверговий випуск – 94531. • Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій. • Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та рекламодавці. позначені Знаком матеріали рекламного змісту. • Листування з читачами – тільки на сторінках газети.