Деснянська правда вільна №27960

Зміни курсів валют (НБУ) станом на 6 листопада

USD EUR RUB

долар США 7,9960 b євро 11,8884 b російський рубль 0,2773 b

–0,0003 –0,0436 –0,0016

П Е Р Е Д П Л АТА–2 0 10

№ 21 (27960) 17 листопада 2009, вівторок

ВІЛЬНА ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСНА ГАЗЕТА

А К Т УА Л Ь Н О

В Україні видано 200 тисяч актів на землю

ЗАСНОВАНА У СІЧНІ 1838 РОКУ

http://www.dponline.cn.ua e-mail: despravda@ukr.net

З нагоди свята в Чернігові

ГАСИЛИ… КОНВЕРТИ

С

ьогодні в Україні святкують День працівників радіо, телебачення та зв’язку. А напередодні зв’язківці Чернігова відзначали 150-річчя з часу відкриття в нашому місті телеграфної станції. 14 листопада в приміщенні Головпоштамту відбулася церемонія спецпогашення маркованого конверта спеціальним поштовим штемпелем «150 років відкриття телеграфної станції».

стор.2

ПЕРЕДПЛАЧУЙТЕ

на І півріччя 2010 року

І ВИГРАВАЙТЕ цінні призи!

Про умови акції, вартість передплати та передплатні індекси –

стор.8

А Г РА Р Н И Й Р И Н О К

Вітчизняного

Н А Б АТ ЬКІВ Щ И Н У Ш У К Ш И Н А

Якби сьогодні – Почитати б!.. день виборів... чення політичних уподобань жителів Чернігова. Було опитано 800 респондентів. Теоретична похибка вибірки без врахування дизайнефекту – 3%.

За яку партію або блок ви б проголосували? Блок Юлії Тимошенко – 17% Проти всіх – 13% Блок Олександра Соколова – 12% Партія регіонів – 11% Блок «Громадська думка» – 7,5% Блок «За Чернігів» – 6,5%

Комуністична партія та "Народний контроль" – 5% Блок Сергія Тігіпка – 4,5% Блок Литвина – 4% Фронт змін – 3% Блок «Новий Чернігів» – 2% Блок «Громадська ініціатива Чернігова» – 1,5%

За кого б ви проголосували на посаду чернігівського голови? Олександр Соколов, міський голова, – 25% Проти всіх – 22% Важко відповісти – 17,5% Олексій Савченко, голова ГО «За Чернігів» – 11,5% Валерій Дубіль, голова благодійного фонду «Європа» – 6,5% Дмитро Зінін, голова ГО «Народний контроль» – 5% Анна Романова, голова ГО «Громадська думка» – 4,5% Віталій Голець, екс-секретар міської ради – 3,5% Сергій Кнуренко, голова ГО «Новий Чернігів» – 2,5% Владислав Атрошенко, екс-губернатор – 2%.

Якби вибори мера та вибори до міської ради відбулися найближчим часом, 42% опитуваних впевнені, що взяли б у них участь. 25% –

Тепер Леонтій Харитонович, у якого вже є пилосос від «Деснянки», мріє про... новенький телевізор, тому він обов’язково передплатить нашу газету на І півріччя 2010 року, і буде чекати розіграшу призів!

«Деснянську правду – вільну»

С О Ц ІО Л О Г І Ч Н Е Д О С Л І Д Ж Е Н Н Я

Г

ВИГРАВ ЦІННИЙ ПРИЗ!

15 0 Р О К І В З Д Н Я ВІ Д К Р И Т Т Я Т Е Л Е Г РА Ф Н ОЇ С ТА Н Ц ІЇ

Станом на 13 листопада в Україні за новою схемою видано понад 200 тисяч земельних актів. Про це повідомляють «Українські новини» з посиланням на Держкомзем. Найактивніше заявки подають в Автономній Республіці Крим, Вінницькій, Чернігівській, Черкаській та Одеській областях. За даними Держкомзему, сьогодні зареєстровано понад 1,3 млн. заяв, із них 1 млн. – вже в роботі, і, за словами глави відомства Олега Кулініча, до кінця листопада цю роботу мають завершити. У свою чергу, Прем’єрміністр України Юлія Тимошенко зазначила, що результатом має бути 6,5 млн. земельних актів (саме стільки за нинішньою інформацією треба надати громадянам України). Юлія Тимошенко підкреслила, що в деяких регіонах Державну програму безкоштовної видачі актів на землю відверто саботували керівники облуправлінь, і у громадян не приймали відповідні заяви. Тому вісьмох керівників обласних управлінь Держкомзему вже звільнили з посад.

ромадська ініціатива «Знаю» оприлюднила результати соціологічного дослідження, яке проводилося 6–7 листопада для визна-

Леонтій Ільєнко з Чернігова передплатив нашу газету на ІІ півріччя 2009 р. і...

«швидше за все взяли б участь». 10% – не братимуть участь у голосуванні, а 14% респондентів ще не визначилися. Руслана ШИРАЙ

Н

а батьківщину Василя Шукшина до Алтайського краю їздив з Воронежа письменник Іван Євсєєнко, яким пишаються у Щорському районі, в Україні. Він земляк щорсівчан, народився і ріс у Займищі. На Алтаї Івану Євсєєнку вручили престижну літературну премію імені Василя Шукшина. Талановитий українець удо-

стоєний такого визнання своєї творчості за книги «Поки сумують дзвони», «Вознесіння» та ін. Щорський район

Зоя ШМАТОК

ЦУКРУ ПОМЕНШАЄ

В

Україні завершується збирання цукрового буряка. На жаль, прогнозовані на цей рік обсяги урожаю виявилися завеликими. Коли солодкий корінь було прибрано на 93% площ, стало зрозуміло, що аграрії не виходять на прогнозний показник урожаю. Серпневий прогноз Мінагрополітики на рівні 12 млн. т буде недовиконаний мінімум на 2 млн. т. Посушлива погода, яка встановилася в Україні на початку осені й не дозволила повноцінно

і вчасно провести осінню посівну кампанію, завдала шкоди і посівам буряка, неабияк зменшивши врожайність, – багато компаній зібрали лише по 250– 270 ц/га. «Очікується, що буде зібрано трохи більше 10 млн. т цукрового буряка і вироблено 1,2 млн. т цукру», – повідомив перший заступник міністра аграрної політики Юрій Лузан. Зниження прогнозу змусило скоригувати і плани виробництва цукру – за останніми даними, воно буде на 20% меншим від очікуваного раніше мінімального показника.

Д О П О М О ГА

ВІДРЕКОНСТРУЙОВАНА

дитяча поліклініка – подарунок чернігівцям від БЮТу

В

же тривалий час Чернігівська дитяча поліклініка №1 перебуває в стані реконструкції. Ремонтні роботи розпочалися ще в 2008 році. А потім, через брак коштів у міській казні, реконструкція була зупинена на невизначений термін. Будівельний паркан перед вхідними дверима, незавершений ремонт у кабі-

нетах та коридорах, тіснява та брак площі – все це викликало немало нарікань з боку відвідувачів, та не давало можливості медикам забезпечувати дітей усім комплексом амбулаторної медичної допомоги. Невідомо, скільки б часу дитяча поліклініка була схожа на будівельний майданчик, якби на допомогу не прийшов Уряд.

стор.3

cmyk

2

№ 21 (27960) 17 листопада 2009, вівторок

15 0 Р О К І В З Д Н Я ВІ Д К Р И Т Т Я Т Е Л Е Г РА Ф Н ОЇ С ТА Н Ц ІЇ

З нагоди свята в Чернігові ГАСИЛИ… КОНВЕРТИ

` Поч. на 1-й стор.

ЦЕРЕМОНІЯ СПЕЦПОГАШЕННЯ До цієї пам’ятної дати було введено в обіг нові поштові конверти та виготовлено штемпель спецпогашення з відповідною символікою. На конверті зображено колишню будівлю міської думи та листоношу ХІХ століття. Внизу малюнка – напис «150-річчя від часу відкриття телеграфної станції в місті Чернігові». На марці – напис «Укрпошта». На штемпелі – лавровий вінок, який обрамовує два сплетених поштових ріжка. «В царській Росії емблемою пошти був лавровий вінок з двоголовим орлом всередині. Тому за основу зображення я взяв саме лавровий вінок. Замість орла вирішив використати два сплетених поштових ріжка. Цей елемент я взяв з колишньої емблеми пошти та телеграфу», – розповів автор зображення на спеціальному поштовому штемпелі В’ячеслав Морськов. Тираж конвертів – 670 тисяч примірників. Номінал марки – півтори гривні. Ювілейним штемпелем зв’язківці користувалися лише один день. Потім його передали в музей. А марки та конверти, на яких було проставлено відбиток цього штемпелю стануть філателістичною та історичною

цінністю або розлетяться по всьому світові, розповідаючи людям історію Чернігова. Для збереження згадки про цю подію конверт з відбитком штемпелю спецпогашення та підписами учасників церемонії також будуть передані в музей. До речі, перша телеграфна станція була відкрита в місті Санкт-Петербург (Росія) восени 1852 року. В Чернігові телеграфний зв’язок з’явився 14 листопада 1859 року. Перша чернігівська телеграфна станція була розміщена в двоповерховій цегляній будівлі поблизу сучасної філармонії.

16 ЛИСТОПАДА – ДЕНЬ ПРАЦІВНИКІВ ТЕЛЕБАЧЕННЯ, РАДІО ТА ЗВ’ЯЗКУ Ця дата приурочена до події вісімдесяти п’ятирічної давнини. Тоді 16 листопада у Харкові пролунала перша радіопередача. Це був концерт. Почути його змогли аж 70 слухачів. А от професійних дикторів тоді не готували, тож відкривати передачу доручили техніку. Від хвилювання він тричі промовив у мікрофон "Ало", а потім – "Говорить Харків". А вже за 15 років – у телеефірі з’явилася перша передача.

16 листопада відзначають своє професійне свято журналісти, які працюють на телебаченні та радіо, а також

зв’язківці. Колись це свято стосувався тільки журналістів і всіх, хто працював в радіоефірі. Потім рамки свята розширились. У сучасному світі навіть не можливо уявити, як би ми існували без телебачення, радіо та всіх підрозділів зв’язку, до яких відноситься пошта, кабельне телебачення, підприємства, які займаються безпосередньо передачею інформації (тобто технічна сторона). Телевізійна програма, поштова скринька, новини по радіо, дзвінок мобільного телефону і, нарешті, Інтернет. Усе це сьогодні забезпечує нам можливість спілкування в повсякденному житті. Завдяки сучасним технологіям миттєва передача інформації з будь-якої точки земної кулі, потужні комунікаційні канали, якісне цифрове зображення стають нормою життя сучасної людини. Тому сьогодні "гуляють" і телевізійники, і зв’язківці, і інтернетчики – від провайдерів до співробітників Інтернет-магазинів та онлайн-видань. ЗІ СВЯТОМ! Вітаємо всіх працівників телебачення, радіо і зв’язку з професійним святом! Нехай творчі плани реалізуються в найближчий час, а добробут примножується. Бажаємо всім натхнення і процвітання, гарного вам настрою – сьогодні і щодня! Валентина ФЕДУСЬ Фото автора

Довідка:

З

а інформацією Головного управління статистики у Чернігівській області, обсяги послуг, що надаються підприємствами зв’язку області, з кожним роком зростають. За підсумками 2008 року, вони перевищили рівень 2000 року в 11 разів, 1995 року – у 45 разів. Але за 9 місяців нинішнього року підприємства зв’язку надали послуг на 898,7 мільйона гривень, що становить 98,7% минулорічних показників. Найбільшим попитом користується мобільний (79,1% загального обсягу), послугами якого в області користуються 1508,9 тисячі абонентів. Нині мобільний зв’язок є головним конкурентом стаціонарного телефонного зв’язку, особливо міжміського, доходи від послуг якого зменшилися з 2005 році в 1,4 раза. Популярним сьогодні є комп’ютерний зв’язок, обсяги якого збільшилися з 2000 р. у 31 раз. Крокує в ногу з часом поштовий зв’язок. Активно впроваджуються нові сучасні послуги, проводиться велика робота з поліпшення їх якості. Так, у 2008 році кількість відправлених посилок перевищила показник 2000 року в 3,6 раза, періодичних друкованих видань – в 1,2 раза. Кількість відправлених листів, порівняно з 2005 роком, збільшилася на 1,6%. Не витримує конкуренції із сучасними видами зв’язку телеграфний звязок, продукція якого постійно скорочується. У 2008 році відправлено телеграм у 6,7 раза менше, ніж у 2000 році. На ринку послуг зв’язку області діє 14 операторів кабельного телебачення. Крім Чернігова, користуватися цією послугою мають можливість жителі міст Ніжин, Прилуки, Бахмач, Корюківка, селищ Варва та Десна. З початку року кількість користувачів кабельного телебачення зменшилася на 2,6 тисячі абонентів (на 3,7%) і на 1 жовтня 2009 року становила 67,3 тисячі. Постійно скорочується мережа проводового мовлення. Якщо у 2000-му році в області налічувалося 321,8 тисячі основних радіотрансляційних точок, то у 2008 році – лише 117,9.

Д О Б РА С П РА В А

Не ховатися від грипу по кабінетах, а ДОПОМАГАТИ ЛЮДЯМ

М

аксимум зусиль у справі боротьби з хворобою докладає зокрема депутат Чернігівської обласної ради Анатолій Мирошниченко, який кілька днів поспіль об’їжджав південно-східні райони Чернігівської області. Їздив не з порожніми руками та голослівними заявами, як це здебільшого роблять представники влади різних рівнів. З «дірявого» бюджету Анатолій Костянтинович також грошей не просив, натомість, за власні кошти придбавши конче потрібні препарати, розвозив їх по лікарнях та інших медустановах. Цього разу депутат побував у чотирьох районах – Варвинському,

Талалаївському, Ічнянському та Прилуцькому. У перших трьох надав допомогу пацієнтам і персоналу місцевих районних лікарень, а в Прилуках, окрім районної, відвідав ще й міську лікарню. За словами депутата Мирошниченка, під час такої біди, як епідемія, допомагати людям потрібно реально, і дивує та ситуація, що подібні кроки, які так потрібні країні і суспільству безсоромно політизуються. Депутат вважає також, що будь-якому представникові влади не слід ховатися від грипу по кабінетах, а йти до людей і спілкуватися з ними як рівний з рівним, тим більше, коли в державі і регіоні виникає проблема. Депутат провів зустріч з медперсоналом районного медичного за-

кладу Прилук, яка пройшла в режимі «запитання – відповідь». Анатолія Костянтиновича цікавили проблеми лікарні, та як їх можна вирішити, а медики щиро розповідали про них, розраховуючи на допомогу. І така допомога буде! Депутат пообіцяв, що незабаром він привезе до лікарні нове сучасне діагностичне обладнання. Тим більше, що забезпечення кожного медичного закладу таким обладнанням є стратегічним завданням, яке поставив перед собою і своїми однопартійцями лідер Партії регіонів Віктор Янукович. «Ми маємо потурбуватися про кожну людину, – говорить Віктор Федорович. – І це потрібно доводити не словами, а вчинками». Олександр ІЛЬЧУК

ДОПОМОГА

№ 21 (27960) 17 листопада 2009, вівторок

3

ВІДРЕКОНСТРУЙОВАНА

дитяча поліклініка – подарунок чернігівцям від БЮТу ` Поч. на 1-й стор.

ЖИЛИ, ЯК В РУКАВИЧЦІ «Довгий час дитяча поліклініка №1 не мала власного приміщення, – розповідає головний лікар цього медичного закладу Владислав Кухар. – Майже 30 років вона розміщувалась в орендованому приміщенні, яке належало Чернігівській обласній дитячій лікарні. Орендована будівля під потреби поліклініки була не пристосована». Головна проблема – брак площі. Фізіотерапевтичне відділення працювало не на повну потужність. Використовувалась навіть не вся наявна в поліклініці апаратура – не було вільних кабінетів для її розміщення. Хірургія та лор-служба працювали в тісняві. Вони також не мали потрібних для їхньої роботи кабінетів. А профілактичні огляди школярів лікарям доводилося проводити в актовій залі. В поліклініці це було єдине просторе вільне приміщення, де можна було облаштувати роздягальні. Не мала дитяча поліклініка №1 і денного стаціонару. Хоча він був вкрай потрібен, бо допоміг би розвантажити обласну лікарню. В Чернігові немає міської дитячої лікарні, тому маленькі пацієнти, яких обслуговують у поліклініці №1 (а це загалом понад 25 тисяч дітей), проходять стаціонарне лікування в обласній лікарні. НОВЕ СТАРЕ ПРИМІЩЕННЯ ТРІЩАЛО ПО ШВАХ У 2005 році міська влада нарешті звернула увагу на проблеми дитячої поліклініки. На сесії міськради було прийнято рішення про надання цьому медичному закладу власного приміщення. «Як ми тоді зраділи! – говорить Владислав Кухар. – Сподівались, що переїдемо в нове приміщення, розширимось, і запрацює наша

ся потіснитись і звільнити 23 кабінети. Було повністю закрито денний стаціонар і частково фізіотерапевтичне відділення. «Наш колектив не зважав на незручності, – підкреслив Владислав Вікторович. – Всі сподівалися, що незабаром завершиться ремонт, і ми працюватимемо в комфортних умовах. Але раптом настала криза».

поліклініка на повну потужність! Тоді нам здавалося, що всі неприємності вже позаду». Незабаром дитяча поліклініка мала власне приміщення – будівлю, в якій до того часу розташовувалась гінекологія. «Відразу після переїзду, ми відкрили денний стаціонар на 45 ліжок, – розповідає головний лікар. – У нас з’явився повноцінний хірургічний блок та лорслужба. На повний обсяг розгорнулась фізіотерапія. Всі ці зміни з ентузіазмом і радістю сприйняли медики. Були задоволені і батьки. Але раділи ми недовго. В 2007 році нам знову довелося потіснитись». Будівля, в якій розташувалася дитяча поліклініка, потребувала термінового ремонту. За довгі роки свого існування (збудована вона була в 1953

році – Авт.) в ній жодного разу не робився капітальний ремонт. Тому стара будівля просто тріщала по швах: в аварійному стані були системи водопостачання та водовідведення, віконні рами протрухли, дах протікав. «Не варто також забувати, що кожне відділення має свою специфіку, тобто ці приміщення, які мають бути у гінекології, не потрібні в дитячій поліклініці, – зазначив Владислав Кухар. – Отже, треба було переоблаштувати приміщення». РЕКОНСТРУКЦІЯ РОЗПОЧАЛАСЯ І НЕ ЗАВЕРШИЛАСЯ Реконструкція розпочалася в 2008 році. Гроші на ремонтні роботи були виділені з міської казни. Персоналу поліклініки на час реконструкції довело-

ПОЛІКЛІНІКУ ЗАКОНСЕРВУВАЛИ У березні 2009 року всі ремонтні роботи в дитячій поліклініці були призупинені. Недобудований об’єкт законсервували. У фазі ремонту застигли не лише коридори, а й кабінети лікарів. Наприклад, вікна вже стояли нові, а навколо них були вибиті стіни – відкоси не зробили, бо не встигли замінити батареї. «У такому стані поліклініка була схожа не на медичний заклад, а на будівельний майданчик. Постійні незручності всіх дратували і втомлювали, – говорить Владислав Кухар. – Але найбільше скаржилися не лікарі, а відвідувачі поліклініки. Незадоволені люди приходили й телефонували мені, як головному лікарю, і міській владі. Що їм відповідати, я не знав. Лише просив запастися терпінням і чекати. Я не міг нічого обіцяти, бо й сам не знав, коли завершиться ремонт. На подальшу реконструкцію грошей у міській казні не було. Ми мали те, що мали, і нічого вдіяти не могли». «У нас підростає донечка Вероніка, якій ще півтора роки, тому відвідувати поліклініку доводиться частенько. Півтора роки приходимо туди, і там завжди ремонт, – говорить молодий татусь Вадим Богатенко. – Здається, реконструкція чомусь затягнулась. Мріємо про те, щоб ремонт нарешті завершився, і поліклініка почала повноцінно працювати»...

Як довго дитячій поліклініці довелося б працювалося в таких умовах – невідомо. Та наприкінці жовтня Чернігівщину відвідала Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко. Поважна гостя приїхала в Чернігів, щоб особисто привітати новоселів і вручити їм ордери від довгоочікуванних квартир. Але приємною місією її візит не обмежився. Того дня Юлія Володимирівна побувала в Чернігівському обласному онкологічному диспансері, де поспілкувалась з медиками. Саме під час цієї зустрічі очільниця Уряду й довідалася про проблеми дитячої поліклініки. Здавалося б, послухала і забула, адже саме за таким принципом працює більшість українських політиків. Але Юлія Володимирівна не забула про проблеми чернігівців. ПОЧУЛА І ДОПОМОГЛА Вже через кілька днів потому головному лікарю Чернігівської дитячої поліклініки №1 зателефонували з Кабміну і повідомили, що ремонт можна продовжити – гроші будуть! «Яка сума потрібна для завершення реконструкції – я не знаю. Попереду ще багато роботи. До кризи ми встигли зробити лише 40% від запланованих робіт, – розповідає Владислав Кухар. – Нам пообіцяли, що виділять стільки коштів, скільки буде потрібно для завершення ремонту. Дякуючи Юлії Тимошенко, ми зробимо все, що запланували, і вже не зупинимося на півдорозі». Нині, після кількамісячного затишшя, реконструкція в розпалі. За урядові кошти планується зробити заміну всіх комунікацій, систем водопостачання, водовідведення, опалення, електропостачання та вентиляції. А ще – провести косметичний ремонт в будівлі та реставрацію фасаду.

ДО НОВОГО РОКУ РЕКОНСТРУКЦІЯ ЗАВЕРШИТЬСЯ «Ця допомога – важлива і своєчасна, – відзначає головний лікар. – Ремонт розпочався 9 листопада, та, незважаючи на великий обсяг робіт, реконструкція буде завершена до нового року. На четвертому поверсі поліклініки розміститься денний стаціонар на 45 ліжок та фізіотерапевтичне відділення. На третьому вестимуть прийом спеціалісти вузького профілю. На другому – розташовуватиметься педіатричне відділення, а на першому – клініко-діагностична лабораторія. Нарешті матимемо достатньо місця для облаштування лікувальних, діагностичних та профілактичних кабінетів. Наші пацієнти отримуватимуть якісну кваліфіковану медичну допомогу в одному місці, тобто в поліклініці». На час ремонту поліклініки лікарі не припинятимуть роботу. Прийматимуть дітей під грюкіт молотків, але у звичному режимі. Отже, чернігівцям потрібно ще трошки почекати. ГРОШІ – НЕ ЄДИНА ДОПОМОГА ПОЛІКЛІНІЦІ «Кошти на ремонт поліклініки – це не єдина допомога, яку наш колектив отримав від Уряду, – наголосив Владислав Кухар.

– Нещодавно всі дільничні педіатри отримали аптечки індивідуального захисту з препаратами, які потрібні для профілактики грипу. Лікарів-педіатрів у нас і так не вистачає, а якщо й вони захворіють, то лікувати дітей буде нікому. Також поліклініка була забезпечена кількома тисячами масок. Вони були роздані не лише колективу, а й відвідувачам нашого медичного закладу». Аліса ЧЕРНОВА Фото Олександра БОЖКА

cmyk

4

№ 21 (27960) 17 листопада 2009, вівторок

СУСПІЛЬСТВО

ПОДВИГ любові Т

о правда, що слово – матеріальна сила. Цими днями Галина Олександрівна Шубська сама себе зурочила. Говорила із сусідками і обмовилась: – Як добре, що можу всюди ходити, помагати чоловікові, а не дай Бог нерухомості... І так, на другий день біля автобусної зупинки – падіння. Страшний біль пройняв усе єство – зламала ногу. Сусідки Тамара Редькіна, Лариса Носач скоренько організували «швидку допомогу», викликали дітей. І ось тепер у домі Шубських ще одна біда – Галина Олександрівна лежить із загіпсованою ногою. А поруч у кріслі плаче чоловік, Іван Сергійович: – Що ж ти, доленько моя – стомилася?.. Як тільки не випробовувало життя цих двох людей... 28 років тому інсульт паралізував Івана Сергійовича (на той час обіймав посаду начальника Держстраху). Після першого приступу ще відійшов, навіть працював певний час. А потім другий удар. Нерухомість. І ось 27 років Галина Олександрівна була для чоловіка і серцем, і розумом, і любов’ю, й порадою – всім світом. Руки – пара лебедів – лагідно доглядали, леліяли. Допомагала виконувати перші життєві потреби. І всі ці роки тривав тихий діалог цих двох людей – про пережите, про сьогоднішнє, про щастя кожної миті, адже поруч любляче серце. Навчилась робити ін’єкції, натренувалась переносити безпомічне чоловікове тіло. А слова для підтримки духу жили у ній все життя. Аякже, вчителька словесності, що знає напам’ять стільки рядків Пушкіна, Лермонтова, Блока... Цього літа Галина Олександрівна прибудувала до квартири відкри-

ту веранду, аби Іван Сергійович міг довше бути на свіжому повітрі, милуватись квітами, садом, вдихати п’янкий аромат настояних на сонці трав. ...У Галини Олександрівни та Івана Сергійовича 57 років подружнього стажу. Познайомились в Озерянах – там коріння роду Шубських. А в Галини перше місце роботи – Озерянська школа. Скільки спогадів про Горбачі... Там у 50-х роках Іван Сергійович керував об’єднаним колгоспом. Низинні поля у весняну повінь чи після дощів можна було об’їхати лише верхи на коні. Бездоріжжя, техніки обмаль. Не було й контори у голови правління. Замість кабінету – просторе поле. Прийде, було, чоловік додому і мовчить, одвернувшись до стінки. Галина, за природою відкрита, відверта, говірлива, якось не витримала, втекла додому, розплакалась у батька на плечі: – Як же так, мовчить, не говорить... Батько – Олександр Коростень, ветеран Бобровицького цукрозаводу, виконроб будівельної бригади, що стільки побудував на своєму віку, справедливо і совісно розсудив першу сімейну драму: – Мовчить, бо важко йому. А тобі, як дружині, потрібно бути вірною помічницею, розрадою. Зумій словом дістати душі, огорни лагідністю. Думаєш легко бути дружиною? Ота батькова сувора наука і навчила Галину брати на себе чоловіків біль. Галина Олександрівна 10 років викладала у Горбачівській школі мову й літературу. Світлим променем живе вона у спогадах горбачівців і досі. Минулого літа колишні учні запросили на зустріч – 45 років випуску. Скільки теплих слів прозвучало

із вуст солідних, успішних людей, що прибули в рідне село з усіх куточків України. А колишні учні з міської школи №2 зібрались того ж таки літа на 40-річчя випуску. Авжеж, уроки літератури Галини Олександрівни були уроками життя. Дискутували на них і про щастя, і про совість, і про вірність людську. Галина Олександрівна була разом із дітьми і в позашкільній роботі. Почуття Вітчизни виховувала пошукова робота. Це учні Шубської знайшли адреси ветеранів 121-ї стрілецької дивізії, що визволяла Бобровицький район і місто. Скільки разів приїжджали у школу ветерани-визволителі. Їх спогади – найцінніші сторінки історії рідного краю. Якось взимку місцями боїв своїх батьків вирушили на лижах комсомольці Воронезької області. На лижах же зустрічали гостей на кордоні району вихованці Галини Шубської. Яке пам’ятне та красиве було це свято. Слідопитською роботою захоплювала багато поколінь учнів міської школи №2. А шкільний музей поповнювався цікавими експонатами. ...Стільки пісень переспівали колишні випускники на традиційній зустрічі. А фінальний акорд свята – на шкільний вальс запросив улюблену вчительку Станіслав Шило. Вальсувала легко й граційно. Не по літах жвава і енергійна. Молода душею.

– Це ж, певно, був мій останній вальс, – журно зітхає Галина Олександрівна. – Як то й ходитиму після травми. Часто пригадує колишніх учнів, що стали вчителями. Оксана Ященко – викладач Бобровицької гімназії, Євгенія Яцун вчителює на Київщині, Ольга Волошок – відмін-

ник народної освіти, Наталія Федусик – заступник начальника райвідділу освіти, Світлана Орел – спеціаліст райметодкабінету, Людмила Шсковець – працівник центру дитячої творчості, Олександр Леута – доктор наук, декан філологічного факультету університету імені Драгоманова. Мамину професію обрала і старша донька Людмила. Вже кілька десятиліть педагогічного стажу в одній із шкіл Чернігова. Нелегка в Людмили жіноча доля. Дружина військового льотчика, об’їздила за чоловіком півсвіту. Рано овдовіла. Самій довелось ставити на ноги двох дітей. (Син Олександр обрав батькову професію – льотчик. Донька Наталія закінчує вуз – вчиться на економіста). Молодша донька Галини Олександрівни – Лариса – економіст, працює на трьох роботах, щоб вивчити Аліночку: дитина вибрала важкий хліб, щойно скінчила інститут журналістики. Шубські – люди заслужені. Іван Сергійович має за війну орден Вітчизняної війни II ступеню, за працю – медаль «За трудову відзнаку». (Кілька десятиліть відпрацював головним агрономом управління сільського господарства). Галина Олександрівна за багаторічне вчительське звитяжництво нагороджена орденом «Знак пошани», медаллю «За доблесний труд». Діти, онуки в ці дні стурбовані матусиною хворобою. Людмила залишила роботу, доглядає і тата, і маму. Лариса шукає зв’язки з медичними світилами, хочеться скоріше поставити матусю на ноги.

м. Бобровиця

Світлана СКРИПКА

ПОГЛЯД НА 13-те:

шлюб і забобони

За словами Марії Анікієнко, головного спеціаліста відділу реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, минулої п’ятниці три пари уклали шлюб.

– У такі «особливі дні», як п’ятниця, 13-те, бажаючих одружитися набагато менше, ніж у звичайні. Хоча особисто я в такі прикмети не вірю,– зазначила пані Анікієнко. «Чи варто в «ці дні» поєднувати долі?», – кореспондент «Деснянської правди – вільної» поцікавився у чернігівської молоді. Тетяна ГРАБОВЕЦЬ, журналіст: – На мою думку, всі забобони з цього приводу – лише вигадки! Якщо людина постійно думатиме про нещастя, так воно і буде. Якщо ж дивитися на все просто і позитивно – відповідним буде й результат. Особисто у мене в такі «нещасливі» дні здебільшого відбувалися дуже гарні події. Наприклад, сьогодні до нас у гості приїжджає добрий знайомий з Кіровограда – хочемо показати йому місто. Євген РОЧЕВ, команда КВК «Все включенО»: – Для мене п’ятниця, 13-те, – звичайний день. Але минулого року, 13 лютого, у п’ятницю, наша команда КВК «вилетіла» з Чернігівською ліги. Після цього відношення до таких днів трішки змінилося. Але не настільки... Максим ЗЕВАКО, студент-магістр: – Для мене п’ятниця, 13-те, – дуже прикольне поєднання, з яким пов’язані вірування щодо шабашу відьом. Раніше я в прикмети вірив, але тепер намагаюся цього позбутися. Тому на сьогодні у мене дуже багато планів – зайнятися дипломним проектом, зайти до офісу «Студентської республіки», щоб обговорити організаційні питання, зустрітися з одногрупниками та відвідати заняття з йоги. Щодо шлюбів у такий день, то це, навпаки, добре: будуть пам’ятати! Анастасія КШИЖИНСЬКА, менеджер роботи з клієнтами: – Для мене п’ятниця, 13-те, – чудовий день! Адже це – п’ятниця, і завтра – вихідний! У прикмети не вірю – така моя життєва позиція! На мою думку, в який би день не вирішили одружитися молоді – це їхнє рішення. Головне, щоб вони були щасливими. Руслана ШИРАЙ

ДІД на два двори

К

оли приїжджаю в село, не минаю діда Федора. Ніякий він не родич, просто цікава людина. Любить розповідати, як на війні було. Та він не завжди вдома. Допитатися в його дружини – маленької Насті – неможливо, куди пішов і коли буде.

– Мо’, по дрова, а мо’, й по хліб.., – хитро говорить Настя і відразу береться щось робити.

Зрозуміло. Дід Федір – у Катерини. Або косить, або дрова рубає. Може, й піч ладить. Він до Катерини півжиття ходить. Усе допомагає робити, хоч вдома ой як його руки потрібні! Маленька Настя про це добре знає і терпить. Може, вона коли й лає діда в хаті, але на вулиці ніхто не чув. На розмови теж ні з ким не стає. Носить переживання з собою. Федір теж на свою дружину ніде поганого сло-

ва не скаже. На Катерину теж. Випивав, правда, якось з чоловіками біля магазину, сльоза покотилася: – Мені й одну, й другу жаль... Коли ж новина: Катерини не стало. Вічна їй пам’ять! Настя, нарешті, заспокоїться, дід вдома сидітиме. Помилилася. Тягне старого Федора на далеку вулицю, наче Катерина ожила й помолоділа. Лукавить, що хліб іде купу-

вати, а сам від клубу в бік завертає. Що вже там робити, що дивитися?! Хата без живої душі присіла. У паркані хтось дошки повиривав. Хвіртка на одній завісі теліпається. Ворота скоро впадуть. Не одну пенсію треба покласти, щоб тут порядок був. Та й про яку пенсію може бути мова, коли Настя всі гроші забирає, відкладає на дрова, на оранку, онукам. Дошки у паркані дід час від часу забиває, але

їх завзято крадуть. Де ж шалівочки набратися? Про що він думає, коли біля дворища походжає? Хтозна. Катерина ластівкою біля нього щебетала, весело йому було, привітно. Наче літ старій хтось тоді позичав... А тепер!.. Живи і чекай свого дня. Чи зустрінуться на тому світі?..

– Федю! Федоре!.. – хтось за рукав його бере. Глянув й очам не повірив: Настя! Придибала із ціпком:

– Гроші візьми. Поладь, щоб не падало, – тицьнула йому в руки хустинку із гривнями й завернулася йти назад. Щось її не пускало зробити перші кроки: – Ми на дрова ще наскладаємо. Еге ж?.. – сказала тихо.

– Еге.., – ще тихіше промовив дід і довго не міг розв’язати вузлика в хустинці з грішми. Зоя ШМАТОК м. Корюківка

МЕДИЦИНА

№ 21 (27960) 17 листопада 2009, вівторок

5

В А Р Т О В І З Д О Р О В’Я

ХІРУРГ Олександр Хіняєв Інвалід війни першої групи Микола Овод з Носівки за своє довге життя переніс не одну операцію. Останній раз його прооперував хірург-уролог ЦРЛ, лікар першої категорії Олександр Хіняєв, вдало видалив аденому. Лише тиждень ветеран побув у стаціонарі. На такий короткий термін не розраховували ні лікар, ні хворий. Адже фронтовику – 88 років...

– Олександр Миколайович щодня заходив до мене в палату, – говорить ветеран, – оглядав, цікавився самопочуттям.

Р

аніше багато хворих їхало на операцію до обласної або республіканської лікарень. Тепер у районній їх оперує

Хіняєв. Олександр Миколайович вже двічі в столиці проходив курси підвищення кваліфікації. Там доля звела його з благодійним фондом «Україна – дітям», що співпрацює з німецькою фірмою «Сіменс». Вона поставила в кілька районних лікарень у нашій області УЗД-апарати для обстеження щитовидної залози у дітей, які проживають на забруднених територіях. У тому числі – й в Носівську. Щоб долати важкі недуги, треба їх виявляти на ранніх стадіях. Тож був конче потрібен ректальний датчик. Носівська лікарня не змогла самостійно придбати - надто дорогий. Фонд "Україна – дітям" знову підставив плече. Перебуваючи на курсах, Олександр Хіняєв звернувся з проханням до німецьких фахівців допомогти з датчиком Носівській ЦРЛ, мотивуючи це зростанням онкологічних захворювань.

(Зліва направо): завідуючий хірургічним відділенням Володимир Ященко, хірург-уролог Олександр Хіняєв, операційна сестра Валентина Верба, сестра-анестезіолог Світлана Золотар, хірург Олександр Драга, анестезіолог Валентин Радченко

На жаль, онкохвороби «помолоділи». Під час УЗД пухлину, розміром з горошину, навіть досвідчений лікар не побачить, а Хіняєв з допомогою датчика фіксує хворобу. Вчасно прооперовані хворі живуть ще багато років. Окрім УЗД, під опікою Олександра Миколайовича – урологічний кабінет, в якому працює фельдшер Микола Ломонос (проводить медичний огляд чоловіків). Запідозривши патологію, направляє до Хіняєва на глибоке обстеження. А той, у разі потреби, пропонує хворому вчасно зробити операцію. Щоб урологічні хворі не запускали хвороби, Олександр Хіняєв з бригадою лікарів виїжджає до жителів сіл, проводить профілактичну роботу. Застерігає від сечокам’яної хвороби, яку, за статистикою, виявляють усе частіше. Для розчинення каменів практикує сучасні ефективні препарати. Якщо вони не допомагають – застосовує оперативне втручання.

Надійні помічники у лікувальному процесі – фармацевти з ТОВ «Санафарм» (засновник Ліна Балаєва), яке має широку аптечну мережу в Носівці і селах району. Ліна Іванівна постійно інформує лікаря про нові препарати, їх можливості. Призначаючи новинки, Хіняєв індивідуально підходить до кожного хворого, враховуючи загальний стан здоров’я. Оперувати урологічних хворих йому допомагають завідуючий хірургічним відділенням, лікар першої категорії Володимир Ященко, хірург-онколог Руслан Шульга, хірург Олександр Драга, завідуючий реанімаційним відділенням Володимир Коваленко, анестезіолог Валентин Радченко та операційна сестра Валентина Верба, сестра-анестезіолог Світлана Золотар. Про створення належних умов в операційній подбав головний лікар, депутат районної ради Микола Колесніков. Завдяки його старанням відремонтували хірургічне відділення

Ш А Х РА Й С Т В О

«Вагітний БІЗНЕС» Д Прокуратура області порушила кримінальну справу за фактом підробки документів та привласнення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

о спільних махінацій вдалися кілька приватних підприємців та лікарівгінекологів центральної районної лікарні: щоб незаконно отримувати кошти фонду, вони втягували у злочинну діяльність вагітних жінок. Лікарі підшукували неперебірливих пацієнток, вносили до їхніх карток недостовірні дані про терміни вагітності та видавали «липо-

ві» листки непрацездатності. Підприємці ж, знаючи про підробку «лікарняних», фіктивно брали цих жінок на роботу, а потім зверталися до відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за відшкодуванням допомоги, нібито виплаченої вагітним працівницям. Державному фонду завдано збитків в особливо великих розмірах.

й операційний блок. У стаціонарному корпусі зробили нову покрівлю. ...Олександр Хіняєв свій трудовий шлях розпочав як лікар-хірург у Носівській ЦРЛ. З часом пройшов ординатуру під керівництвом завідуючого урологічним відділенням обллікарні Остапа Рожила, котрий, до речі, раніше працював завідуючим хірургічним відділенням Носівської ЦРЛ. ...Щоразу стомлений, Олександр Хіняєв повертається з лікарні. Але напругу знімає тепла домашня атмосфера, дружина Людмила Олександрівна, яка працює рентгентехніком, і діти – син Миколка і донька Марійка. Та раптом лунає телефонний дзвінок: біля двору чекає карета швидкої допомоги. В операційній вже чекають помічники Хіняєва, щоб боротися за людське життя... Носівський район

Кримінальну справу порушено за ч.4 ст.190 (шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою) та ч.2,3 ст.358 (підроблення і використання підроблених документів) Кримінального кодексу України.

– Як і в аналогічних кримінальних справах минулих років, під час слідства з’ясовувалося, що фіктивних роботодавців змушували розписуватися у відомостях за всю суму, насправді ж – одержували мізер, – зазначила начальник відділу захисту майнових, інших особистих прав і свобод громадян та інтересів держави прокуратури області Світлана Лит-

Микола КОХАН Фото Катерини ГАВРИШ

виненко. – Основну частку грошей аферисти клали до своєї кишені. До речі, жінки, і без співучасті в шахрайстві, отримували б на руки приблизно ту ж суму допомоги, яку їм виплачують у зв’язку з вагітністю та пологами у центрі зайнятості. Звичайно, «доброзичливці» обіцяють більше. Але потім діють так, що співучасниці бояться вимагати обіцяні гроші. Більш того, коли постає питання про відшкодування незаконно одержаних коштів, «роботодавці» наполягають, що вагітні жінки отримали всю суму, нарахованої їм допомоги. Прес-служба прокуратури Чернігівської області

cmyk

6

№ 21 (27960) 17 листопада 2009, вівторок

Н А П Р И Й О МІ У Н О ТА РІУСА

Закон і заповіт С

падкування за заповітом домінує серед інших видів спадкування. Це пояснюється тим, що право на спадкування виникає спершу в осіб, визначених у заповіті, про що зазначається у статті 1223 Цивільного кодексу України, яка залишає право на спадкування спадкоємцям за законом лише якщо немає заповіту або повного чи часткового визнання заповіту недійсним, неприйняття (відмови) спадщини спадкоємцем за заповітом, усунення від права на спадкування спадкоємця за заповітом, неохоплення заповітом усієї спадщини. Заповіт – це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю, яка вправі на випадок своєї смерті розпорядитися усім належним їй майном або його частиною на свій розсуд. За загальним правилом, заповіт – це односторонній правочин, оскільки у ньому реалізується воля однієї особи – заповідача. Разом з тим, заповіт може бути складено двома особами – подружжям. Заповіт як правочин безпосередньо пов’язаний з особою заповідача, повинен бути зроблений ним особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Зміст заповіту – розпорядження заповідача щодо його майна, майнових прав та обов’язків. Заповідач може охопити заповітом права і обов’язки, які належать йому на момент складання заповіту, а також ті, які можуть йому належати в майбутньому, заповідати все майно або його частину. При посвідченні заповіту не вимагається підтвердження прав на майно, що заповідається. Заповідач вправі призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних стосунків, а також інших учасників цивільних відносин. Аналогічним чином, він може позбавити права на спадкування будь-кого зі спадкоємців без зазначення на це причин. Однак це не стосується осіб, які користуються правом на обов’язкову частку в спадщині, яке гарантується їм законом. Правило про обов’язкову частку в спадщині, закріплене в статті 1241 Цивільного кодексу України, є одним із необхідних обмежень свободи заповіту. Норма цієї статті гарантує неповнолітнім, повнолітнім непрацездатним дітям спадкодавця, непрацездатній вдові (вдівцю) та непрацездатним батькам успадкування, незалежно від змісту заповіту, половини частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом. Принцип свободи заповіту, як один із головних у сучасній цивілістиці, полягає у праві заповідача заповіс-

ти своє майно на власний розсуд, у праві змінити або скасувати свій заповіт у будь-який час. Як правило, посвідчення заповітів належить до компетенції нотаріусів, а також консульських установ України, які посвідчують заповіти громадян України за кордоном. Нотаріальне посвідчення заповіту є загальним правилом, умовою дійсності заповіту. Але законодавець передбачає, що, у вказаних законом випадках, заповіт може бути посвідчений іншою уповноваженою на це особою. Підставами для цього може бути або відсутність нотаріуса в населеному пункті, або перебування заповідача в місці, де звернення до нотаріуса викликає певні труднощі, є обмеженим чи зовсім неможливим. У першому випадку заповіт посвідчується посадовою, службовою особою органу місцевого самоврядування (таке правило не розповсюджується на секретні заповіти, які, в будь-яких випадках, посвідчуються нотаріусом). У другому випадку діють певні правила посвідчення заповіту іншою посадовою, службовою особою, закріплені у статті 1252 Цивільного кодексу України, а саме: • заповіт особи, яка перебуває на лікуванні у лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров’я, а також особи, яка проживає в будинку для осіб похилого віку та інвалідів, може бути посвідчений головним лікарем, його заступником з медичної частини або черговим лікарем цієї лікарні, госпіталю, іншого стаціонарного закладу охорони здоров’я, а також начальником госпіталю, директором або головним лікарем будинку для осіб похилого віку та інвалідів; • заповіт особи, яка перебуває під час плавання на морському, річковому судні, що ходить під прапором України, може бути посвідчений капітаном цього судна; • заповіт особи, яка перебуває у пошуковій або іншій експедиції, може бути посвідчений начальником цієї експедиції; • заповіт військовослужбовця, а в пунктах дислокації військових частин, з’єднань, установ, військовонавчальних закладів, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, а також заповіт робітника, службовця, члена їхніх сімей і члена сім’ї військовослужбовця може бути посвідчений командиром (начальником) цих частини, з’єднання, установи або закладу; • заповіт особи, яка тримається в установі виконання покарань, може бути посвідчений начальником такої установи; • заповіт особи, яка тримається у слідчому ізоляторі, може бути посвідчений начальником слідчого ізолятора.

Заповіти осіб, посвідчені вказаними особами, прирівнюються до заповітів, посвідчених нотаріусами. У більшості випадків заповіти складаються на користь рідних або близьких, тому звичайною є ситуація, коли після смерті спадкодавця родичі, керуючись матеріальними цілями, намагаються оспорити даний правочин, визнавши його недійсним. Зазвичай, зацікавлені особи посилаються на укладення правочину під примусом, у стані неосудності або на несправжність підпису на документах тощо. Проблеми можна уникнути за умови використання закріпленої у Цивільному кодексі України норми, яка передбачає посвідчення заповіту при свідках. За приписами частини 1 статті 1253 Цивільного кодексу України на бажання заповідача його заповіт може бути посвідчено при свідках. Разом з тим, частина 2 вищезгаданої статті визначає випадки, в яких присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обов’язковою. Такими випадками цивільне законодавство визнає посвідчення заповіту іншою посадовою, службовою особою, які зазначені у статті 1252 Цивільного кодексу України, а також, коли заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт. Проте існує ще один випадок, в якому вимагається присутність свідків при посвідченні заповіту. Мова йде про посвідчення нотаріусом або консулом заповіту від імені особи, яка у зв’язку із хворобою або фізичною вадою не може власноручно підписатися. Такий заповіт підписується на особисте прохання заповідача та в його присутності іншою особою та вголос прочитується заповідачем до його підписання у присутності запрошених ним свідків. Участь свідків у процесі складання заповіту зумовлена потребою підтвердити фізичний стан заповідача в момент виявлення волі, те, що немає примусу з боку третіх осіб, полегшення доказування дійсності заповіту тощо. Тому основними критеріями, що ставляться до особи свідків – немає зацікавленості, безсторонність свідка та його фізіологічні можливості виконувати цю функцію. Свідками можуть бути будь-які особи з повною цивільною дієздатністю, за винятком нотаріуса, консула, посадової, службової особи органу місцевого самоврядування або іншої посадової, службової особи, яка посвідчує заповіт; спадкоємців за заповітом; членів сім’ї та близьких родичів спадкоємців за заповітом, а також осіб, які не можуть прочитати або підписати заповіт. Заповіт, що посвідчується при свідках, складається з дотриманням загальних вимог до форми заповіту,

передбачених статтею 1247 Цивільного кодексу України, а саме: в письмовій формі, із зазначенням місця і часу його складення, дати та місця народження заповідача, його особистого підпису. Заповідач може написати заповіт власноручно або надрукувати за допомогою технічних засобів. Особа, яка посвідчує заповіт, може на прохання заповідача записати заповіт з його слів власноручно або надрукувати за допомогою технічних засобів. У такому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним, про що робиться запис перед підписом заповідача. Текст заповіту складається так, щоб розпорядження заповідача не викликало непорозумінь чи сумнівів під час оформлення спадщини. Якщо заповідач внаслідок фізичної вади або хвороби не може власноручно підписати заповіт, за його дорученням у його присутності та у присутності запрошених ним свідків заповіт може підписати інша особа. Про причини, з яких особа, від імені якої посвідчується заповіт, не могла підписати документ, зазначається у посвідчувальному написі. При цьому, особа, яка посвідчує заповіт, та особа, якій заповідається майно, а також свідки, підписувати заповіт за заповідача не мають права. При посвідченні заповіту встановлюється особа свідків, а також фізичної особи, яка підписала заповіт замість заповідача, якщо останній не може власноручно підписати заповіт, перевіряється справжність їх підписів, про що зазначається у посвідчувальному написі на заповіті. У заповітах, що посвідчуються за участю свідків, зазначаються прізвище, ім’я та по батькові кожного свідка, дата його народження, місце проживання, реквізити паспорта чи іншого документа, на підставі якого встановлено особу свідка. Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому. Одне з основних положень спадкового права – таємниця заповіту. Нотаріус, консул, посадова, службова особа органу місцевого самоврядування, інша посадова особа, службова особа, яка посвідчує заповіт, свідки, а також фізична особа, яка підписує заповіт замість заповідача, не мають права до відкриття спадщини розголошувати відомості щодо факту складення заповіту, його змісту, скасування або зміни заповіту. Свідки та фізична особа, яка підписала заповіт замість заповідача, попереджаються про нерозголошення відомостей, що стали їм відомі при посвідченні заповіту за їх участю, в установленому законодавством порядку. Заповіт, складений з порушенням вимог щодо його посвідчення, в тому числі посвідчений без свідків де їх присутність є обов’язковою або за участю свідків, які не відповідають встановленим до їх особи вимогам, є нікчемним. Тетяна ВІКТОР, приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу

КОМПЕТЕНТНО

ЩО ТРЕБА, аби отримати державний акт на землю

П

орядок безоплатних оформлення та видачі державних актів на землю затверджено Постановою КМУ №844. Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради вже прийняло 638 заяв від громадян, які мають право на безоплатне оформлення та отримання державних актів на право власності на земельну ділянку. Для одержання державного акта громадянин або уповноважена ним особа має звернутися із за-

явою до органу місцевого самоврядування. До заяви додаються: копія документа, що засвідчує особу (копія довіреності – для уповноваженої особи); копія документа про присвоєння ідентифікаційного номера у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів; копія рішення органу місцевого самоврядування або районної державної адміністрації щодо передачі земельної ділянки земельної ділянки у власність.

Фахівці управління земельних ресурсів звертають увагу, що коли немає рішення про передачу земельної ділянки у власність громадянина, який отримав землю в користування до дня набрання чинності Земельним кодексом України (до 1 січня 2002 року), людина спочатку має звернутися до органу місцевого самоврядування із заявою про передачу йому у власність такої земельної ділянки. Цей орган приймає рішення щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації з її наступним затвердженням та наданням земельної ділянки у власність відповідно до вимог ч. ІІ ст. 118 та в межах норм, визначених ст. 121 Земельного кодексу України. За інформацією управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради

ДОПОМОЖІТЬ врятувати сина

Н

аш син – Пилипенко Віктор Вікторович, 1981 року народження, захворів важкою хворобою. Лікарі поставили небезпечний для життя діагноз: первинний інфекційний ендокардит аортального клапану нез’ясованої етіології, недостатність аортального клапану, синусова тахікардія з шлуночковою екстрасистолією. СН ІІ-А ст., діастолічний варіант, ФК II. За останній час Віктор тричі проходив лікування в Ріпкинській ЦРЛ. Нині перебуває в реаматологічному відділенні Чернігівської обласної лікарні. Але стан його не поліпшується. Він практично не може ходити і прикутий до інвалідного візка. Нашому сину терміново потрібна операція на серці, яку можуть зробити в Київському інституті ім. Амосова. Але фінансових можливостей на це нашій родини не вистачає. Тому змушені звернутись до всіх людей з добрим і чуйним серцем: допоможіть врятувати сина. Ваші посильні пожертви (у гривнях) ви можете перерахувати на рахунок №262581306 КОД 14245308 МФО 353348 ЧОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», отримувач Пилипенко Віктор Вікторович, призначення платежу: карткового рахунку Пилипенко Віктора Вікторовича СКР № 0571015300 на лікування. З вдячністю батьки Віктора Пилипенка

Втрачене свідоцтво про право власності на житло за адресою: м. Чернігів, вул. Доценка, 24, кв. 130, видане на ім'я Зуєва Віктора Тимофійовича, вважати недійсним.

ЗДАЮТЬСЯ В ОРЕНДУ

офісні та складські приміщення Тел.: 975-146, 050-413-18-85

ПРОГНОЗИ ПОГОД НІ М А П И

17.11

ГІД Р О М Е Т Ц Е Н Т Р П ОВІД О М Л Я Є

t,°C 1 6 вітер 1 3 напр. пн-сх пд тиск 754 мм рт. р ст.

Щорс

Ч Чернігів t,°C 3 6 вітер р 1 4 апр. р пн-зах пд напр. тиск 752 мм рт. р ст..

Корюківка Корю каа

t,°C 1 6 вітер в р 1 2 напр. н р пн-сх пд тиск 755 мм м рт. т. ст.

t,°C

2 6 1 2 напр. р пн-сх пд тиск 755 мм м рт. ст.

Ніжин вітерр Ніжин

17-го листопада хмарна погода, без істотних опадів, вранці слабкий туман. Вітер південно-східний 3–8 м/сек. Температура повітря 3–8, по Чернігову 5–7 °C. 18-го листопада – хмарно з проясненнями, 18-го – вночі без істотних опадів, вдень дощ. 19-го – невеликий дощ. Вітер західний 5–10 м/сек. Температура 18-го вночі від 1 градуса морозу до 4 тепла, 19-го – 2–7 тепла, вдень 4–9 градусів тепла. Радіаційний фон по області: Щорс – 10, Чернігів, Ніжин, Прилуки – 11, Семенівка, Покошичі – 13, Остер – 12 мкр/год. Температура води в Десні 4,8 градуса. З Н І М О К І З С У П У Т Н И К А N O A A -1 8

t,°C C 1 6 2 вітер вітер 1 пн-зах пд напр. р пн-з тиск 754 мм рт. ст.

18.11

t,°C 2 3 вітер 5 1 напр. пд пд тиск 749 мм рт. ст.

Щорс Щорс

Чернігів t,°C 2 4 вітер р 5 1 напр. р пд пд-захх тиск 748 мм рт. р ст..

Корюківка Корю каа

t,°C 2 3 вітер р 5 1 напр. р пд пд тиск 750 мм м рт. р . ст.

t,°C

2 5 5 3 напр. р пд пд тиск 749 мм м рт. ст.

вітер р Ні Н Ніжин

t,°C C 2 5 4 вітер р 4 напр. р пд пд тиск 749 мм рт. ст.

19.11

Чернігів

t,°C 0 4 вітер 2 3 напр. зах пд-зах тиск 750 мм рт. р ст.

Щорс Щорс

Чернігів t,°C 1 5 вітер р 1 4 напр. р зах зах тиск 749 мм рт. р ст.

16.11.2009 13:33

КАЛЕНДАР

Сьогодні Сонце зійшло о 7 год. 16 хв., зайде о 16 год. 10 хв. День триватиме 8 годин 54 хвилини. Новий Місяць 16 листопада. Місяць у Скорпіоні, Стрільці. За релігійним календарем сьогодні – преподобного Іоанникія Великого. Священномученика Никандра, єпископа Мірського та Єрмея пресвітера. Преподобного Меркурія Печерського. Преподобного Никандра Городноєзерського. Завтра – мучеників Галактіона та Єпистимії. Святителя Іони, архієпископа Новгородського. Апостолів від 70-ти: Патрова, Єрма, Ліна, Гаїя, Філолога. Святителя Григорія, архієпископа олександрійського. День пісний. Іменинниками будуть: сьогодні – Інокентій, Фаїна, Ярема, Оникій, Арсен, Олександр; завтра – Наталія, Ганна, Григорій, Галактіон. Ц И М И Д Н Я М И Н АРОД ИЛИСЯ

17.11

Видатний кінорежисер Іван Пир'єв (1901), популярна акторка та телеведуча Руслана Писанка (1965), визначний український перекладач з давньогрецької і латини, історик Григорій Кочур (1908), великий актор, основоположник сценічного реалізму в театральному мистецтві Михайло Щепкін (1788).

18.11

Талановитий кінорежисер, сценарист Ельдар Рязанов (1927), голова Чернігівської обласної ради, віце-президент Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи Наталія Романова (1960), засновник вітчизняної хірургії Микола Волкович (1858), український письменник, лауреат Державної премії України ім. Т.Г.Шевченка Дмитро Міщенко (1921).

Корюківка Корю ка

t,°C 0 4 вітер р 2 3 напр. н р зах пд-зах -зах тиск 751 мм м рт. р ст.

t,°C

1 5 2 3 напр. р пн-зах пд-зах тиск 751 мм м рт. ст.

Н Ніжин вітерр

t,°C C 2 8 5 вітер р 2 напр. р пн-з пн-зах зах Прилуки П рилуки тиск 750 мм рт. ст.

Н Е С П Р И Я ТЛ И ВІ Д НІ У Л И СТ О П А ДІ

20, 30 Виконавча дирекція Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності глибоко сумує з приводу смерті начальника головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації, члена правління обласного відділення Фонду Миколи Петровича УЛОЖЕНКА та висловлює співчуття рідним і близьким покійного. Чернігівська міська рада та її виконавчий комітет глибоко сумують з приводу передчасної смерті начальника головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації Миколи Петровича УЛОЖЕНКА і висловлюють щирі співчуття рідним та близьким покійного. Обласна рада ветеранів глибоко сумує з приводу передчасної смерті члена президії обласної ради ветеранів, начальника головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації Миколи Петровича УЛОЖЕНКА. Ветерани Чернігівщини втратили чуйну людину, яка постійно опікувалась їх інтересами, вирішувала проблеми. Висловлюємо співчуття рідним та близьким покійного. Світла пам'ять про Миколу Петровича залишиться в наших серцях.

Колектив головного фінансового управління глибоко сумує з приводу передчасної смерті Миколи Петровича УЛОЖЕНКА, начальника головного управління праці та соціального захисту населення та висловлює співчуття рідним і близьким покійного. Чернігівський державний інститут права, соціальних технологій та праці сумує з приводу передчасної смерті випускника навчального закладу, члена приймальної комісії, голови ДЕК Миколи Петровича УЛОЖЕНКА, та висловлює співчуття рідним і близьким покійного. Колектив головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області глибоко сумує з приводу передчасної смерті Миколи Петровича УЛОЖЕНКА, начальника головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації та висловлює співчуття рідним і близьким покійного. Обласний центр медико-соціальної реабілітації дітей-інвалідів глибоко сумує з приводу передчасної смерті начальника головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації Миколи Петровича УЛОЖЕНКА і висловлює співчуття рідним та близьким покійного.

№ 21 (27960) 17 листопада 2009, вівторок

7

ВИ К Л И К И ДО СУД У

Новозаводський районний суд м. Чернігова (14000, м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17, каб. 15а) розглядає цивільну справу №2-3227/09 за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі ЧОД «Райффайзен Банк Аваль» до Локтіонова Олександра Миколайовича (зареєстрованого: м. Чернігів, 1, пр. Пархоменка, 23/гуртож.), відповідач викликається на 26 листопада 2009 р. о 10.00 годині до суду (суддя Цибенко І.В.) для участі у розгляді справи по суті. Відповідачу пропонується надати свої заперечення щодо позову та докази. У випадку неприбуття, відповідач повинен повідомити суд про причину неявки, інакше справа буде розглянута за наявними матеріалами. Новозаводський районний суд м. Чернігова повідомляє, що розгляд цивільної справи за позовом Закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв’язок" до Дурицької Оксани Вікторівни про стягнення боргу по оплаті за користування послугами мобільного зв’язку призначено на 7 грудня 2009 р. на 9 год. 30 хв. Для участі у справі як відповідач викликається Дурицька Оксана Вікторівна (останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, вул. Жабинського, 23/96). Одночасно повідомляє, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи, тому в випадку відсутності відомостей про причини неявки Дурицької О.В., повідомленої належним чином, або причину буде визнано судом неповажною – суд вирішить справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Справа буде слухатися в приміщенні суду (м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17) під головуванням судді Гордійко Ю.Г. (каб.18). Новозаводський районний суд м. Чернігова повідомляє, що розгляд цивільної справи за позовом Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв’язок» до Білоуса Віктора Георгійовича про стягнення боргу з оплати за користування послугами мобільного зв’язку призначено на 7 грудня 2009 р. на 9 год. Для участі у справі як відповідач викликається Білоус Віктор Георгійович (останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, пр-т Перемоги, 37/56). Одночасно повідомляє, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи, тому у випадку відсутності відомостей про причини неявки Білоуса В.Г., повідомленого належним чином, або причину буде визнано судом неповажною – суд вирішить справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Справа буде слухатися в приміщенні суду (м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17) під головуванням судді Гордійко Ю.Г. (каб.18).

Новозаводський районний суд м. Чернігова повідомляє, що розгляд цивільної справи за позовом Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до Заволохи Наталії Вікторівни, Дарнопих Ірини Олексіївни про дострокове розірвання кредитного договору і стягнення боргу призначено на 24 листопада 2009 р. на 9 год. Справа буде слухатися в приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17, під головуванням судді Філатової Л.Б. (каб.13) – для участі у справі як відповідачі викликаються: Заволоха Наталія Вікторівна, 28.08.1976 року народження (останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, вул. Ціолковського, 4/87) і Дарнопих Ірина Олексіївна, 15.10.1959 року народження (останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, пр-т Перемоги, 92/48). Одночасно повідомляє, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідачі вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи, тому у випадку відсутності відомостей про причини їх неявки або причину буде визнано судом неповажною – суд вирішить справу на підставі наявних у ній даних чи доказів. Менський районний суд Чернігівської області викликає як відповідача Садового Віктора Івановича, який проживає за адресою: м. Мена, вул. Воровського, 79, Чернігівської області у цивільній справі №2-670 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Чернігівської дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 28234,67 грн. Судове засідання відбудеться 25 листопада 2009 року о 10 годині у приміщенні Менського районного суду Чернігівської області, за адресою: м. Мена, вул. Леніна, 146-А, Чернігівської області, індекс 15600. Одночасно повідомляємо, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи, тому у випадку відсутності відомостей про причину неявки Садового В.І., повідомленого належним чином, або причину буде визнано судом неповажною, суд вирішить справу на підставі наявних у ній даних чи доказів. У відповідності до ч.9 ст.74 ЦПК України Городнянський районний суд викликає Хоменко Ірину Вікторівну, останнє відоме місце проживання: Чернігівська область, Городнянський район, с. Півнівщина, вул. Червоноармійська,17, як відповідача у цивільній справі за позовом прокурора Городнянського району Чернігівської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини. Судове засідання відбудеться у приміщенні Городнянського районного суду 27.11.2009 р. о 11-30 год. Адреса суду: м. Городня, вул. Радянська, 67.

Чернігівська міська рада та її виконавчий комітет глибоко сумують з приводу передчасної смерті голови представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, депутата Чернігівської обласної ради Ігоря Євгеновича ФЕДОСІЄНКА, і висловлюють щирі співчуття рідним та близьким покійного. Колектив Чернігівської дирекції УДППЗ "Укрпошта" глибоко сумує з приводу передчасної смерті колишнього працівника Петра Панасовича РУДЕНКА та висловлює співчуття рідним та близьким покійного. Петро Панасович назавжди залишиться у пам'яті тих, хто знав його і працював поряд з ним. Чернігівська обласна дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву висловлює глибоке співчуття водію Олександру Івановичу Репняку з приводу передчасної смерті його сина Володимира. Ветерани військово-оркестрової служби Чернігова глибоко сумують з приводу смерті на 82 році життя відомого диригента і викладача музучилища ім. Л.М.Ревуцького Григорія Борисовича КУНКІНА і висловлює свої щирі співчуття родині і близьким покійного. Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області висловлює глибоке співчуття заступнику начальника головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області Оксані Михайлівні Хілик з приводу тяжкої втрати – смерті батька.

cmyk

8

№ 21 (27960) 17 листопада 2009, вівторок

ПЕРЕДПЛАЧУЙТЕ

З УСТ РІ Ч І

«Деснянську правду – вільну» на І півріччя 2010 року

І ВИГРАВАЙТЕ

цінні призи!

Копії передплатних абонементів та квитанції про оплату на І півріччя 2010 року надсилайте до 30 грудня 2009 року за адресою: 14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 62 (3-й поверх). Дата відправлення визначається за поштовим штемпелем на конверті. Розіграш призів відбудеться 18 січня 2010 року. Результати акції будуть опубліковані в газеті «Деснянська правда – вільна» від 21.01.2010 р. УВАГА! Не відкладаючи «на потім», передплачуйте «Деснянську правду – вільну» (передплатні індекси вказуйте правильно) на І півріччя 2010 року і надсилайте нам квитанції.

Переможець цього тижня – Валентина Дмитрівна ФЕСЬКОВЕЦЬ (с. Тупичів Городнянського району). Набір посуду чекає в редакції.

Приз наступного тижня – набір посуду!

Чудові призи розігруватимуться щотижня – і кожного четверга читачам буде відомо ім’я переможця.

49086 10

49086

ПВ місце літер.

Деснянська правда – вільна

ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ:

четверговий випуск –

49088

триразовий –

ВАРТІСТЬ ПЕРЕДПЛАТИ:

Випуск Триразовий Триразовий (пільговий) Четверговий

1 міс.

6,58 5,35 3,65

Деснянська правда – вільна

39 грн. 48 коп. Кількість грн. коп. комплектів

49086 3 міс.

19,74 16,05 10,95

13 листопада відбулася зустріч з відомою українською письменницею, лауреатом Національної премії України ім. Тараса Шевченка, головним редактором столичної газети «Слово Просвіти» Любов’ю Голотою.

Л

юбов Голота належить до літераторів, які прийшли в літературу в 70-х роках минулого століття. Писати вірші почала рано. Більшість її творів жалісливого характеру. Після смерті своїх батьків писала багато прози, невдовзі з’явився твір

«Епізодична пам’ять». Головна його тема – «40 днів у порожній хаті моїх батьків». Пані Любов постійно відвідує театри, музеї, слухає музику, вона ще й добре розбирається в сільськогосподарських культурах. Ця незвичайна жінка встигає все – редагувати газету, двічі на тиждень вести програми на радіо, писати твори та видавати збірки. Крім цього, вона ще й матір, яка народила дитину доволі в пізньому віці.

– Я бажаю всім жінкам народжувати, незважаючи на вік. Це як камінь, який ожив. Крім величезного потрясіння, змінюється й погляд на життя, – поділилася своїм досвідом Любов Голота. Руслана ШИРАЙ

1

триразовий пільговий –

6 міс.

39,48 32,10 21,90

СЕЗОН ЗАКРИЛА

Тетяна Чорна

З

ДОСТАВНА КАРТКА-ДОРУЧЕННЯ

передпл.

народжувати в сорок років...»

Угорщина – Україна – 1:1

1

Деснянська правда – вільна

переадрес.

«ЖІНКИ МАЮТЬ

Ж І Н О Ч И Й Ф У Т Б О Л. Ч Е М П І О Н А Т С В І Т У

Не гайте часу, вирушайте до вашого поштового відділення. Нагадуємо, всі надіслані вами квитанції після тижневих розіграшів візьмуть участь у Великому підсумковому розіграші призів.

Вартість

Любов Голота:

49087

12 міс.

78,96 64,20 43,80

Засновник – ТОВ «Редакція газети «Деснянська правда». Реєстраційне свідоцтво ЧГ № 444-93Р від 23.07.2009 р. Видавець – ТОВ «Редакція газети «Деснянська правда». Головний редактор Лариса МІЛОВА. Перший заступник головного редактора Леся КОШЕЛЬ. Тел. 678-200. Заступник головного редактора Петро ГРОМОВИЙ. Керівник відділу зв’язків з громадськістю Володимир ЛИСЕНКО. Тел. 4-44-42. Відповідальний секретар Віталій АДРУГ. Тел. 4-21-92. Тел. 4-44-42. Телефони відділів редакції: суспільно-політичних питань: 4-22-71; економіки: 4-41-36; соціальних питань: 4-44-12; гуманітарної сфери: 4-44-12; реклами: 4-40-07. Факс: 4-21-92, 4-40-07. Комп’ютерна верстка та дизайн: Олександр БОЖОК, Ганна ЗЕВКО, Світлана КУЗЬМЕНКО. Коректори: Альона ШЕВЧЕНКО, Олександр ФАЛЬЧЕВСЬКИЙ, Світлана СОКОЛ.

і смуги невдач на початку матчу наша збірна повільно, але все ж починає виходити, хоча синдром розкачки ще продовжує болісно дошкуляти. Фактично цей синдром переслідував наших дівчат-збірниць навіть в іграх за клуби, в основному російські. Виявляється, подолати несприятливий вплив на хід поєдинку не так і просто: пройшло майже півроку, а дію цього стратегічного фактора вдалося лише послабити. Судіть самі: гол у свої ворота українки в матчі з мадярками (Жанет Якобі) отримали вже тільки на 16-й хвилині, а не як раніше – на 2-й чи 3-й. Прогрес. Але ж не зайвим буде нагадати, що жіночий футбол в Європі цього року розвивався саме за таким сценарієм: на випередження. Згадаймо успіх голландських футболісток, які завдяки тільки цьому вдало використаному прийому в матчі з українками (2:0) забралися аж на третє місце! Цікаво інше. Чернігівська «Легенда» ясно і зрозуміло показала, як потрібно реагувати на виклик часу (домашній матчі з харківським «Житлобудом-1» виграно до 13-ї хвилини – 3:0). Але тренер нашої збірної Анатолій Куцев вперто тримається за тих же харків’янок та варягів, які підвідстали у розвитку. Звідси і результат. Сезон завершити на мажорній ноті не вдалося. Але й па-

Тетяна Чорна

нікувати не слід. Все буде вирішуватися у серпні наступного року. Ключові матчі українки гратимуть вдома, ймовірніше в Чернігові, а наш стадіон ім. Ю.Гагаріна для них фартовий. Крапку ж на такому неоднозначному сезоні поставила Тетяна Чорна, ставши автором гола в Шопроні (Угорщина) і цим залишила надії на більш успішніший наступний футбольний сезон.

ТУРНІРНА ТАБЛИЦЯ 1. Польща 2. Угорщина 3. Україна 4. Румунія 5. Боснія і Герцеговина

І 4 4 3 3

М 12:5 8:4 9:5 5:3

О 9 8 4 4

4

0:17

0

Наступні матчі в групі відбудуться 27 березня 2010 року: Україна – Угорщина, Боснія і Герцеговина – Румунія.

Адреса редакції: 14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62, 3-й поверх. Веб-сайт: www.dponline.cn.ua. Електронна пошта: despravda@ukr.net. Віддруковано у ВАТ «РВК «Деснянська правда», 14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62. Газета виходить тричі на тиждень (вівторок, четвер, субота). Тираж тижня – 31 684. Розповсюджується по передплаті. Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій. Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та рекламодавці. Знаком позначені матеріали рекламного змісту. Листування з читачами – тільки на сторінках газети.

Віктор М’ЯЧИНСЬКИЙ