ВІВТОРОК, 22 вересня 2009 р. № 105
Чернігівська обласна газета Заснована у січні 1838 року
(27936) http://www.dponline.cn.ua
e-mail: despravda@ukr.net
У вихідні
Фото Миколи ТИЩЕНКА
Чернігів відсвяткував День міста
Цими вихідними чернігівці та гості міста святкували 66-ту річницю визволення Чернігова від фашистських загарбників. Традиційно в ці дні відзначали й День міста. 19 вересня відбулися офіційні заходи – прийом делегацій з міст-побратимів Чернігова. Цього року найчисельнішою була делегація з німецького Меммінгема. У міській раді підписали угоду про співробітництво між
Черніговом і Меммінгемом. А на стадіоні імені Юрія Гагаріна відбувся товариський футбольний матч за участю збірних команд обох міст. А 20 вересня запам’яталося культурно-розважальними заходами. Цен-
тральним місцем їх проведення стали Вал та Красна площа. Урочистості розпочалися з покладання квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку та концерту лауреатів Другого Всеукраїнського огляду-конкурсу «Кобзарська юнь України». На Валу працювала виставка загальноосвітніх навчальних закладів, підприємств. Поблизу СпасоПреображенського собору з
нагоди 985-річчя утворення Чернігівського князівства розгорнулося театралізоване дійство: руські воїни, лицарі, князі… Усе повертало в старовинну й святу епоху Київської Русі. Того ж дня в академічному обласному музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка відбувся урочистий вечірконцерт «Твоя велич і слава, Чернігове!». Увечері ж на Красній площі був святковий концерт за участю
зірок української естради й місцевих виконавців. А потім – традиційний феєрверк. 21 вересня – День визволення Чернігова від фашистських загарбників. Тому понеділок мав патріотичне спрямування. На Красній площі пройшов урочистий парад військових частин Чернігівського гарнізону. На Меморіалі Слави відбувся мітингреквієм.
2
№ 105 (27936) 22 вересня 2009 року
Святкове
• НОВИНИ •
Були щирі привітання, музика, пісні і… квіти від мера
Перевірка ЄС
17 вересня людно було в жіночому клубі «Ветеран» при міській організації Спілки жінок України, який 15-й рік щомісяця проводить свої засідання у привітному кафе учбовометодичного центру профспілок області.
нспектори генерального директорату Єврокомісії з охорони здоров’я та захисту прав споживачів Євросоюзу закінчили перевірки молокопереробних підприємств, які бажають експортувати продукцію в ЄС. За повідомленням прессекретаря Держкомітету ветеринарної медицини Анатолія Осадчого, перевірки розпочалися 7 вересня. Інспектори побували на Канівському маслосирзаводі (корпорація «Клуб сира»), Роменському та Менському сирзаводах і в Недригайлівському цеху («Мілкіленд»). Українських молокопереробників приваблює можливість постачання своєї продукції Євросоюз – другий за ємністю ринок у світі після США, де ціни на молочну продукцію в кілька разів вище, ніж в Україні. До якості українських молочні вироби висловили претензії в Держпотребстандарті. – В Україні критичних масштабів досягла фальсифікація згущеного молока, його виробники замість молочних жирів використовують пальмову, кокосову або соняшникову олію, – цитує повідомлення відомства дослідна компанія «Інфагро». Крім того, Міністерство охорони здоров’я не контролює, чи є в продуктах небезпечні забруднення, такі як діоксан, бензапирен і трансизомери ненасичених жирних кислот.
С
юди зібралися колишні жінки-фронтовички, учасники Великої Вітчизняної війни, ветерани праці, діти війни. Прийшли святково вдягнені, веселі, щоб відсвяткувати День міста та 66-ту річницю з дня визволення Чернігова від фашистських загарбників, а то і просто поспілкуватися. Серед присутніх багатьом за 80 років, двом – за 90, але вони життєрадісні й усміхнені. З залі багато гостей – мер міста Олександр Соколов, який прийшов з величезним букетом квітів, представники від депутата міської ради, спонсора і вірного друга клубу Олександра Шкурата із святковим дарунком кожному присутньому, від магазину «Медіан» із солодощами на святковий стіл, працівники преси, телебачення… Відкриваючи свято, голова правління клубу Валентина Петрова, нагадала, яким було місто після його звільнення бійцями радянської армії, як його відбудовували, піднімали з руїн, і яким красенем воно стало сьогодні. Недаремно туристи і гості міста у захваті від побаченого. Вона привітала бабусь і присутніх гостей зі святом, побажала довгого віку і щастя, подякувала за їхні ратні подвиги і сумлінну працю. З теплими словами подяки і вітаннями до людей поважного віку, шановних ветеранів звер-
Чи відповідає українське молоко євростандартам? І
До уваги водіїв
нулися мер міста Олександр Соколов, голови обласної і міської жіночої організації Ірина Дорожкіна, Людмила Канюка та інші гості клубу. Веселий святковий настрій створили баян та загальновідомі пісні, які дружно співали усі присутні у залі. Із задоволенням прослухали власні вірші учасників свята, переглянули виставку художніх вишиванок, дарів дач і городів. На святкових столах були страви, приготовані вмілими руками
бабусь, гарні, смачні закуски, солодощі. Члени клубу вшанували хвилиною мовчання тих солдатів, які боронили Вітчизну і не дожили до наших днів. Кожній жінці вручили квіти, як знак глибокої поваги і подяки. В доброму настрої залишали кафе учасники свята і від душі щиро дякували організаторам, керівникам клубу «Ветеран» та спонсорам. Павло МАРЧЕНКО Фото Юрія ПАВЛЕНКА
• НОВИНИ • НОВИНИ • НОВИНИ • НОВИНИ • НОВИНИ •
Банки
Пальне
В Україні 12 банків – Якими будуть у стадії ліквідації ціни? Ч Ц астка проблемних кредитів у сукупному обсязі наданих українськими банками позик, впродовж серпня 2009 року зросла на 0,6% і на 1 вересня досягла 6,8%. З початку року проблемна заборгованість зросла майже в 2,9 раза, або на 33,403 млрд. грн. У серпні в Україні з’явилося два банки з іноземним капіталом. Нині їх 53. У цілому, на 1 вересня в Україні працювало 184 фінустанови з 198 зареєстрованих (12 – у стадії ліквідації).
Промвиробництво
іни на бензин не зростатимуть і навіть зменшаться лише за умови збігу двох факторів. Перший – стабільність гривні й утримання курсу на рівні 8,5 грн. за долар США. Другий – вартість нафти має «застигнути» на позначці близько 70 доларів за барель. Такі прогнози озвучив генеральний директор УО «Укрнафтохімпереробка» Володимир Ємєлін.
Ринок цінних металів
МВФ поставив Падіння – 29,6 відсотка золото на місце З З а даними Держкомстату, у січні-серпні 2009 року, порівняно з аналогічним періодом 2008-го, падіння промислового виробництва становило 29,6%. У серпні проти липня цього року зафіксовано зменшення на рівні 0,9%. У серпні цього року порівняно з серпнем 2008-го обробна промисловість зазнала падіння на 26,9%, легка – 21,9%, обробка деревини та вироби з неї – 22,3%, хімічна та нафтохімічна – 22,1%.
ростання цін на золото зупинилося після того, як Міжнародний валютний фонд (МВФ) пообіцяв продати близько 1/8 своїх запасів цього металу. Світові ціни на золото знизилися 21 вересня на 0,4-0,5% після рішення МВФ продати 403,3 тонни золота. У той же час експерти не вважають, що це рішення дуже вплине на ринок.
«Листи щастя» поза законом? Г
енпрокуратура зробила припис начальнику ДАІ України Сергію Коломійцю з вимогою перестати штрафувати дорожніх порушників без їхнього відома. Тобто, згідно з приписом Генпрокуратури, даішники мають зупиняти водіїв і разом з ними складати протокол, а не просто фіксувати «Візирем» перевищення швидкості, виписувати штрафи і висилати поштою «листи щастя». Якщо припис не виконано, – водій може звертатися до суду. Про це повідомив начальник прес-служби Генпрокуратури Юрій Бойченко. ГПУ вважає, що використання «Візиру» лише для фіксації порушення не відповідає конституційним правам, а також закону «Про міліцію», згідно з яким міліція має присікати адміністративні правопорушення. Натомість заступник міністра внутрішніх справ України Олександр Савченко запевнив, що Генпрокуратура не забороняла ДАІ використовувати «Візир» для фіксації перевищення автомобільного швидкісного режиму. Мовляв, вона рекомендувала застосовувати його як допоміжний фіксуючий засіб для складання протоколів. А начальник прес-служби ДАІ Ніна Хмелевська повідомила, що зупиняти всіх порушників ПДР неможливо, адже на дорозі буде затор. Сьогодні «листів щастя» стали відсилати менше, але статистики в ДАІ не ведуть.
Наша освіта
84 відсотки випускників не вміють знаходити об’єм кулі У
країнський центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) заявляє про недостатній рівень знань випускників 2009 року. Про це йдеться в «Офіційному звіті про результати зовнішнього оцінювання знань випускників загальноосвітніх навчальних закладів України 2009 р.». Зокрема, привертають увагу результати з математики. Психометричний аналіз свідчить, що тест з математики був не складний. Однак лише 25 відсотків учнів виконали завдання з найпростішим тригонометричним рівнянням, 16% змогли знайти об’єм кулі, 9% розв’язали завдання на застосування властивостей функції, 8,6% – практичну задачу на обчислення витрат фарби для фарбування кімнати, що має форму прямого паралелепіпеда. Більше 70% учасників зовнішнього оцінювання не вміють на практиці застосовувати теореми косинусів, Фалеса та Піфагора. Новини підготувала Наталія ГАРБУЗ
3
№ 105 (27936) 22 вересня 2009 року
Внутрішні війська
Кращі традиції продовжують контрактники 18 вересня у третьому батальйоні внутрішніх військ МВС України, дислокованому в Чернігові, відзначали чергову річницю створення військової частини. На урочисті збори, що відбулися напередодні, прибули ветерани підрозділу, гості з управління МВС в області, облдержадміністрації, міської і Деснянської районної у місті ради, та інші.
П
ід час урочистостей лунало багато теплих слів та щирих вітань, кращі з солдатів, сержантів та офіцерів отримали цінні подарунки, почесні відзнаки та грамоти. Як зазначалося, на всіх етапах історії нашої держави особовий склад частини надійно захищав Батьківщину від зовнішніх та внутрішніх ворогів, вірно служив своєму народові. Під час Великої Вітчизняної війни підрозділ брав участь в обороні Чернігова, потім у героїчній обороні Києва під Калинівкою, де смертю хоробрих полягло три чверті особового складу. В післявоєнні роки воїни частини продовжували виконувати завдання по конвоюванню підсудних та засуджених, охороні їх під час судових засідань та охороні місць виконання покарань, зокрема жіночої колонії ВК 44 (Чернігів) та ВК 91 (с.Макошино Менського району). Вони не раз брали участь у гасінні пожеж, ліквідації наслідків стихійних лих, в інших надзвичайних обставинах, багато хто пройшов випробування Афганістаном і Чорнобилем. «І сьогодні військовослужбовцям нашої частини притаманні високий професіоналізм, стійкість, мужність та вміння
У бойовій готовності і в будні, і в свята
Богдан Бенюк презентував Інтернет від «Київстар»
у новому Центрі Обслуговування Абонентів!
17 вересня на проспекті Перемоги, 95 міста Чернігів, урочисто відкрився новий Центр обслуговування абонентів компанії «Київстар». З цієї нагоди національний мобільний оператор влаштував для мешканців міста чудове свято за участі народного артиста України Богдана Бенюка.
К
ульмінацією святкування стала урочиста презентація нової послуги, Інтернет – доступу від лідера зв’язку України! Адже «Київстар» – це не лише високоякісний мобільний зв’язок, а й кращий доступ в Інтернет без обмежень. Коментуючи подію, Антон ДЗЮБЕНКО, заступник директора з питань маркетингу Київського регіонального управління компанії «Київстар» зазначив: «Ми усвідомлюємо власну відповідальність перед нашими абонентами, саме тому постійно прагнемо відкривати нові можливості для спілкування між рідними, друзями, колегами – дарувати їм радість. Ось чому «Київстар» – це не лише лідер мобільного зв’язку України, але і найкращий Інтернет – провайдер, що забезпечує
доступ до мережі, незалежно від місця Вашого перебування». Кожен бажаючий зміг особисто протестувати новий Інтернет – доступ, отримати відповіді на запитання та всі необхідні консультації від фахівців компанії та переконатися у відмінній якості телекомунікаційних послуг компанії «Київстар». Відомі люди нашого міста разом із ведучим свята, народним артистом України Богданом Бенюком також охоче тестували нову корисну послугу та ділилися своїми враженнями. Богдан БЕНЮК: «Тепер я переконався в тому, що «Київстар» – це кращий мобільний зв’язок та кращий Інтернет! Підключення займає якісь лічені хвилини. Кожен може обрати оптимальний тариф для себе, ціни на Інтернет «Київ-
долати труднощі, – наголосив командир батальйону Федір Євсєєнко. – Дехто, познайомившись із підрозділом під час проходження строкової, виявив бажання продовжувати кращі традиції на військовій службі за контрактом». Серед таких старший стрілець-кулеметник Андрій Бондін, який 2 роки відслужив «строковиком» у батальйоні Внутрішніх військ у Сімферополі, а 3 місяці тому призвався за контрактом до чернігівского підрозділу. «Я – військовий у четвертому поколінні – від прадіда, – з гордістю підкреслив він. – Мій батько віддав 17 років свого життя служінню у цьому роді військ, у 1988-1995 роках командував тут ротою. Ветерани досі кажуть, що він був взірцем для багатьох. Тому я знав, куди йду, і служба мені подобається». За словами Федора Євсєєнка, з-поміж двох сотень військовослужбовців батальйону усього 25 – «строковики», решта – контрактники. З наступного року планується повністю перейти на контрактну основу. Чимало зроблено для покращення умов служби. «Цьогоріч відремонтували спортзал, повністю перекрили дахи казарм, складів, боксів, – поінформував командир батальйону. – Побудували котельню з автономним опаленням, закупили 2 котли. Торік отримали авто і БТР, цьогоріч – автомобіль для перевезення спецконтингенту. Вирішується питання про виділення для особового складу квартир у новій багатоповерхівці в Куликівці». Наприкінці урочистостей для гостей влаштували показові виступи із затримання злочинців та звільнення заручників, володіння прийомами рукопашного бою, застосування бронетехніки та службових собак. На спеціальній виставці можна було побачити повсякденний та спеціальний одяг бійців підрозділу, а також стрілецьку зброю. Бажаючі мали нагоду відчути смак солдатської каші з польової кухні. Станіслав КЛОПОТ
стар» доступні кожному. До того ж можна користуватися Інтернетом всюди, де є покриття «Київстар», а це неабияка перевага та зручність. Тестування пройшло на відмінно. Раджу спробувати всім!». До речі, це вже другий Центр обслуговування абонентів «Київстар» в місті Чернігів, що безумовно пов’язано з постійним вдосконаленням якості обслуговування клієнтів компанії, кількість яких незмінно зростає. Відтепер іще більше мешканців нашого міста зможуть оцінити переваги Національного мобільного оператора, отримавши додаткові послуги та можливості. Зокрема, в новому центрі з 19 вересня до 19 жовтня буде працювати спеціально обладнана демонстраційна зона, де кожен бажаючий, перш ніж придбати пакет мобільного Інтернету, зможе власноруч провести тестування послуги «Інтернет від «Київстар». До того ж, в період акції будуть діяти знижки та бонуси для тих, хто вирішить підключитися до послуги «Мобільний Інтернет» від «Київстар». Отож завітайте до центру обслуговування абонентів «Київстар» та особсто переконайтеся в тому, що «Київстар» – це кращий мобільний зв’язок та кращий Інтернет.
Урочистості
«Неопалима купина» – у подарунок Урочистості з нагоди професійного свята – Дня працівників цивільного захисту – відбулися у Головному управлінні Міністерства надзвичайних ситуацій України у Чернігівській області.
П
ерерізавши червону стрічку, голова облдержадміністрації Володимир Хоменко і начальник управління МНС Віктор Джунь відкрили новозбудовані караульні приміщення частини спецтехніки. Подарувавши рятувальникам ікону Божої матері «Неопалима купина», єпископ Чернігівський і Ніжинський УПЦ КП Іларіон прочитав молебень і освятив особовий склад та техніку обласного управління. Присутні вшанували пам’ять рятівників, що пішли з життя при виконанні службових обов’язків та померлих учасників ліквідації аварії на ЧАЕС.
Під час урочистих зборів кращі рятівники отримали нагороди, відзнаки та Почесні грамоти. Разом із Володимиром Хоменком та Віктором Джунем їх вітали начальник Головного управління юстиції в Чернігівській області Олександр Карнабєда, заступник начальника Чернігівського прикордонного загону Костянтин Койда та інші гості. Урочистості завершилися святковим концертом за участю виконавців із Військово-музичного центру Сухопутних Військ Збройних Сил України. Станіслав КЛОПОТ
Подія
«Інтермеццо» в Чернігові Н
апередодні Дня міста в Чернігові відкрито культурно-мистецький центр «Інтермеццо», назва якого перекладається як «музична пауза». Саме в цьому закладі, за словами голови обласної «Просвіти» Василя Чепурного, відвідувачі зможуть не лише відпочити за чашечкою кави та улюбленою книгою, а й помилувалися мистецтвом народних майстрів і придбати їх роботи. Міський голова Олександр Соколов перерізав святкову стрічку та зазначив, що цей центр має стати оберегом української духовності, адже невипадково, він знаходиться поруч з П’ятницькою церквою та чернігівським Валом. Руслана ШИРАЙ
4
№ 105 (27936) 22 вересня 2009 року
День Чернігова
У заходах із нагоди Дня Чернігова традиційно беруть участь німецькі друзі – представники громади міста Меммінгема. Налагодження культурних стосунків розпочалося на початку 90-х років минулого століття. Офіційна угода про співпрацю між містами була підписана у 1995 році. Біля витоків поглибленої співпраці між українським та німецьким містами стояли обербургомістр Іво Хольцингер, відомий громадський діяч Баварії Герман Пфайфер, Чернігівський
міський голова Віталій Косих, головний лікар міської лікарні №2 Володимир Фаль. На початковому етапі німецька сторона була зацікавлена надати допомогу дітям, що потерпіли від наслідків аварії на ЧАЕС. Представники німецького міста-побратима допомагали медичним обладнанням і машинами «швидкої допомоги», надавали гуманітарну допомогу чернігівським дітям, а також хворим на цукровий діабет. Розширення і поглиблення цих зв’язків сприяло втіленню у
життя низки культурномистецьких проектів. Особливе місце посідають творчі контакти, які підтримують творчі колективи (хорові, танцювальні, оркестри). У Чернігові стало доброю традицією проведення музичного фестивалю імені Германа Пфайфера, ініційованого міською владою. У фестивалі зазвичай беруть участь творчі колективи міста та німецький культурний центр «Взаємодія». Помітною культурною подією, зокрема, стала постановка фольк-опери «Блудний син» (композитор Ана-
Фото Миколи ТИЩЕНКА
Розділили свято з німецькими друзями толій Пашкевич, автор лібрето Герман Пфайфер), прем’єри якої відбулися у Чернігові та Меммінгемі. Дружні стосунки між обома містами поступово перейшли у площину безпосередніх контактів між чернігівськими та меммінгемськими родинами, громадськими організаціями, які організовують об-
міни групами школярів, творчими дитячими колективами. Доречно згадати і співпрацю між чернігівським танцювальним колективом «Слов’яни» та німецьким «Орхідея». У творчому плані продовженням співпраці є поглиблення зв’язків між Чернігівським камерним хором імені Д. Бортнянського
та камерним хором, оркестром музичної школи і музичного колегіуму м. Меммінгема. Дуже важливою є допомога німецьких колег чернігівським професійно-технічним училищам. Зокрема, в окремих із них створені сучасні навчальні майстерні за сприяння представників міста Меммінгема.
Міжнародний товариський матч
Чернігів – Меммінгем «Дракони» на Стрижні
У рамках святкування Дня міста у Чернігові відбувся міжнародний товариський футбольний матч між збірними командами міст-побратимів Чернігова і Меммінгема. Незважаючи на неофіційний статус поєдинку, трибуни стадіона ім. Ю. Гагаріна були заповнені, в основному за рахунок учнів місцевих шкіл. Звичайно, перед жодною з команд не стояло завдання будь-що перемогти, та все ж попри товариський статус матчу,
перевага господарів була очевидною, і Чернігів переміг з рахунком 3:1. Два м’яча забив Артур Твардовський, один – Дмитро Рудницький. Гості забили «гол престижу» на останніх хвилинах зустрічі, реалізувавши пенальті. Та переможених у цей день не було. Гравці обох команд отримали задоволення і після фінального свистка радо фотографувалися на пам’ять. Олександр ВОЛОЩУК Фото Миколи ТИЩЕНКА
Цього року Чернігову випала висока честь приймати у себе змагання з веслування на човнах «дракон», і відкритий чемпіонат міста фактично став неофіційним чемпіонатом України. Драгонбот (така офіційна назва цього виду спорту) має давню історію, виник він на зорі нашої ери у Китаї. І з кожним роком здобуває нових прихильників у Європі. Участь у змаганнях брали як професіонали (11 команд з 6 міст), так і аматори (6 чернігівських команд).
Змагання проходили у трьох класифікаціях: «Open» (винятково чоловіки), «Mix» (чоловіки і мінімум 8 жінок) та «Корпоратив» (аматори). Було дві дистанції – 500 і 200 метрів. У загальному заліку перемогу здобула досвідчена команда «Кремінь» з Кременчуга, друге місце за дніпропетровським «Тамерланом», третім фінішував чернігівський «Kajak». У класифікації «Mix» вікторію святкував столичний DBC, а серед аматорів кращою виявилась команда банку «Демарк». Фото Миколи ТИЩЕНКА
5
№ 105 (27936) 22 вересня 2009 року
Театр
Акторське щастя Анатолія Ковальського
Не кожному актору це щастя дається відразу, приходить воно лише з роками. Та якщо навіть і щастить з самого початку, то не завжди є усвідомлення цього щастя, тому що актор завжди у стані пошуку, устремління вперед, до кращих ролей. Театр для актора – це завжди щастя і вічне свято душі.
С
ьогодні розмова з провідним майстром сцени, артистом Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка Анатолієм Ковальським. Рада привітати його з творчим ювілеєм – 40-річчям роботи на чернігівській сцені. Знаю його з того часу, як прийшов він до театру після закінчення акторського факультету Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. Знаю, і не перестаю дивуватися невичерпності його таланту і життєдайної творчої енергії, його вибуховому темпераменту і вічно молодому завзяттю на сцені. Здається, час і роки – не завада, додають лише виваженості і мудрості, та трохи сивини... Літа, нічого не вдієш! Анатолій Ковальський добре відомий чернігівцям своїми ролями, як Солопій Черевик («Сорочинський ярмарок»), Омелько («Жіночі пристрасті»), Возний («Наталка Полтавка»), Каленик («Майська ніч»), Сірко («Дамських справ майстер»), Прокіп («Сватання на Гончарівці»), Кайдаш («Кайдашева сім’я»), і це лише з репертуару театру останніх років. А взагалі на його рахунку близько сотні різнопланових ролей, серед яких Гатинь («Вій, вітерець!»), Панасик («Циганка Аза»), Стецько («Сватання на Гончарівці»), Арсен
(«Чужий»), Терешко («Суєта»), Савка («Сто тисяч») і багато інших. – Анатолію Петровичу! Оглядаючись назад, скажіть: чим є для Вас театр – щастям чи життєвою суттю? Чи здійснилися Ваші надії і сподівання? – Звичайно, щастям! Я вдячний Богові за такий дарунок долі, що театр є у моєму житті. Нам усім пощастило! Це ми, актори, повинні платити театру, а не театр нам, за те задоволення, яке ми отримуємо від своєї роботи. Жартую, звичайно. А що стосується сподівань, то актору завжди хочеться чогось більшого, така вже наша сутність. – Які стежки-доріжки привели звичайного сільського хлопця з Уманьщини до театру? – У кожного, як казав Тарас, «своя доля і свій шлях широкий». Я не випадково навів його слова, тому що саме від нього, вірніше, від пам´ятника Шевченку на Чернечій горі у Каневі, і бере початок моя історія. Навчаючись після десятирічки у Канівському культосвітньому технікумі, я часто ходив до Тараса на Чернечу гору, і подумав: «А давай спробую зійти на цю гору на руках. А там же 300 з лишком сходинок! І я почав тренуватися. Іду на руках, перепочиваю на поворотах на лавці, і далі йду. Важко, звичайно, але я поставив собі за мету – дійти! Хоча до кінця так і не дійшов. І ось одного разу за цим заняттям мене побачили викладачі Київського театрального інституту Л. Олійник і О. Фомін, які приїхали на екскурсію. Познайомилися, розговорилися, і вони запропонували мені вступати до інституту. Дали адресу, номер телефона... Вирішив – поїду! Але я ж не знав, коли іспити, і приїхав уже під кінець набору студентів. Сиджу на східцях, і не знаю, що робити. Аж тут іде Фомін: «Чого сидиш? Ходімо, будемо тебе прослуховувати!». Зібрав якийсь форум викладачів для перегляду, я їм читав, співав, танцював... Одне слово, написав
заяву, автобіографію, провели зі мною співбесіду, дали грошей на дорогу і кажуть: «Їдь додому, і чекай на виклик». Я сам собі не вірив, адже тоді на одне місце на акторський факультет було 52 претенденти! І диво сталося – надійшов виклик! Закінчив у 1964 році. Разом зі мною навчалися відомі нині люди – Сергій Данченко, Степан Олексенко, майбутній міністр культури України Юрій Олененко, Герой України Анатолій Паламаренко, Раїса Недашківська, Іван Миколайчук, Броніслав Брондуков. Після закінчення навчання отримав направлення у Рівненський обласний театр, де працював два з лишнім роки. – А де Ви познайомилися зі своєю дружиною, уже в Чернігові? – Ні, ще в Рівному. Саме там я зустрів мою голубку, з якою щасливо живу все життя. Їй тоді було лише шістнадцять років, вона навчалася у театральній студії при театрі, якою керував Володимир Григорович Грипич. Але тут трапилося непередбачене: батька Валентини перевели до Чернігова на службу, адже він був військовий. Ну хіба я міг залишатися у Рівному? – І Ви, звичайно ж, поїхали за нею до Чернігова? – Так, але я не знав, чи знайдеться мені місце у Чернігівському театрі, тому по дорозі подумав, дай заїду до Києва, все ж ближче буде до Чернігова! Пішов до Бориса Григоровича Шарварка, в театр музичної комедії, де він був директором. Раніше я був з ним знайомий, колись він кликав мене до себе ще в Житомирський театр. Він запропонував мені роботу в театрі, домовилися з ним про кімнату в гуртожитку, а поки що запросив переглянути виставу свого театру «Голий президент», яку саме дивилося керівництво Чернігівського театру. Після вистави я зайшов до його кабінету, а там Віталій Васильович Рудницький, тодішній головний режисер театру, Юра Табурянський,
режисер, якого я знав ще по інституту, і вони «засватали» мене у свій театр, чому я був безмежно радий. Я поспіхом зібрав свої речі з кабінету Шарварка, вибачився, подякував за гостинність, і в дві години ночі театральним автобусом поїхав до Чернігова. Ось такий збіг обставин, який вирішив мою і акторську, і сімейну долю. Уже працюючи в театрі, продовжував зустрічатися з Валентиною, а через кілька років ми одружилися. У нас народився син Ігор, яким дуже пишаємося. Після навчання у Санкт-Петербурзі, він повернувся до Чернігова. Тепер він і його дружина є військовослужбовцями. Подарували нам онучку і внука... До речі, Валентина Олексіївна, дружина, деякий час працювала в театрі актрисою, а потім багато років – помічником режисера. – Справді, всі шляхи-дороги вели Вас саме сюди, до нашого театру, якому віддали сорок років. Це майже половина всієї історії театру від дня його заснування. Можна вважати, що цей театр – єдиний у Вашому житті, а все, що було до нього, лише вибір вірного шляху. За це Вам, Анатолію Петровичу, честь і хвала. Шкода лише, що держава не оцінила Вашого творчого внеску у розвиток українського театрального мистецтва... – Ви маєте на увазі звання? Воно для мене не головне, особливо нині. Я вважаю, що глядач повинен ходити в театр не на звання, а на ім’я, бо коли людина має звання чи інші регалії, а її творчість залишає усіх байдужими, то грош їм ціна. Хто любить цю справу, тому творчість – у радість. А я належу саме до таких. – Дякую, Анатолію Петровичу, за щиру розмову і відвертість. Ще раз від імені колег і ваших шанувальників вітаю Вас з поважним творчим ювілеєм і бажаю нових ролей, такої ж любові глядача, великих успіхів і натхнення! Розмову вела Ольга ЗЕЛЕНСЬКА, театрознавець
«Вій, вітерець!», Гатинь
«Наталка-Полтавка», Возний
«Сватання на Гончарівці», Прокіп
Дитяча творчість
У тридцятиріччя – другий міжрегіональний Чернігівська дитяча художня школа відзначила 30-ту річницю заснування, і провела ІІ міжрегіональний конкурс-пленер дитячого малюнка «Легенди та міфи Чернігова». Цей захід присвячено Дню міста та річниці його визволення від фашистських загарбників. Конкурс тривав з 17 по 22 вересня.
В
організації заходу брали участь міська рада, управління культури міської ради та дитяча художня школа. Учасники конкурсу – провідні дитячі художні школи з різних регіонів України. У програмі конкурсу – ознайомлення з історико-архітектурними пам’ятками міста, зустрі-
чі з митцями, відвідування музеїв та художніх майстерень, участь у святкуванні Дня міста тощо. – Учні побували на Замковій горі та печерах Любеча, малювали схили берегів Десни з плоту. Особливу увагу дітей привернули легенди та міфи Валу, Антонієвих печер та Єлецького монастиря, – розповіла директор Чернігівської
дитячої художньої школи Тамара Пільчевська. Кожен конкурсант виконав 4-5 робіт. Журі, яке очолював заслужений художник України Олексій Какало, визначило переможців у двох номінаціях: робота з натури та композиційна робота. Виставка творів конкурсантів та нагородження переможців від-
булися в міській раді. Дітей радо привітав міський голова Олександр Соколов. Назвемо імена найкращих: володарем гран-прі стала Соломія Ясків зі Львова, лауреатами конкурсу – Дар’я Овчаренко з Києва та Наталія Бонюк з Луцька, статус дипломанта отримала Каріна Проненко з міста Ровеньки, а призером глядацьких симпатій оголосили Марію Фургайлову з Чернігова. Учасники конкурсу отримали цінні подарунки та призи. Тетяна ЗОЛОТАРЕНКО
Фургайлова Марія, Чернігів, 12 років (акварель)
6
№ 105 (27936) 22 вересня 2009 року
Пам’ять
Стало в нагоді і знання німецької У далекому 1923 році народилась добра душею і щира серцем людина – Ганна Романівна Гусєва. З дитинства прагнула вчитися чогось нового. Тож після закінчення 8-річної школи вступила до Бобровицького зоотехнікуму, але закінчити його не вдалося – почалася Велика Вітчизняна війна. Під час окупації проживала у рідному селі. Змиритися з тим, що рідну землю топчуть окупанти, Галя не могла. Тож допомагала підпільникам, а згодом і партизанам. Стало в нагоді і знання німецької мови. Незважаючи на свій вік, Ганна Романівна розповідає чітко, з подробицями, мені навіть на якусь мить вдалося відчути, що таке війна...
С
тався з Ганною Романівною такий випадок. Партизани зайшли в село і наштовхнулися на німців. Зав’язався бій, під час якого один з партизанів був поранений. Ризикуючи життям, Галя допомогла йому, взявши під
руки, і відвела до своєї хати. Юна підпільниця розуміла, що німецькі солдати будуть шукати його і тому сховала пораненого на горищі. Невдовзі так і сталося. Глядь, а німці уже на порозі. Зайшли до хати і почали обшук, потім один з них
поліз на горище. Німецькою Галя сказала йому, що там нікого нема. Невідомо чому, але... він їй повірив. Ось так Ганна Гусєва врятувала життя партизану. І своє. Не забуває вона і про партизанський загін: «З дівчат нас було двоє: я і Шура.
Пам’ятаю один бій. Виконавши завдання, вже бігли до своїх. Я бігла пер-
З журналістського блокнота
Герої залишаються з нами Зла доля відвела йому лише 25 років життя. Мало. Але для чернігівця Дмитра Жабинського то були роки красивих юнацьких мрій і надій, роки високого духовного польоту у своєє майбутнє. У 23 роки на його грудяхх вже сяяла Золота Зірка Героя Радян-ського Союзу. Її він, гвардії капітан, н, командир бойової ескадрильї штур-мовиків 75-го гвардійського полку 1-ї-ї гвардійської штурмової авіаційної Стаалінградської Червонопрапорної дивізії зії удостоївся за мужність і відвагу в боях ях із фашистськими загарбниками.
В
перше я почув ім’я Жабинського у воєнному сорок четвертому, коли неповнолітнім тільки оволодівав азами нелегкої армійської служби. Якось у казармі, пам’ятаю, гучномовець доніс до нас, солдатів, звістку: указом Президії Верховної Ради СРСР групі найбільш відважних воїнів присвоєне звання Героїв. Серед удостоєних цієї високої нагороди називалось й ім’я Жабинського Дмитра Івановича. Уточнювалося – з Чернігова. Хвилюючою, радісною для мене була та звістка: це ж мій земляк – Герой. Як хотілося тоді нам, салагам, хоч чимось бути схожими на нього! Старалися!.. Вдруге ім’я Д.І. Жабинського увійшло в моє життя через багато років після закінчення Великої Вітчизняної, коли, вже здобувши фах журналіста, почав працювати в об-
ласній газетіі «Деснянська Д правда», висвітлювати на її шпальтах проблеми військово-патріотичного виховання молоді. Спомини про ті далекі армійські дні, про перше «знайомство» по радіо з відважним земляком, нові, здобуті в Чернігові, факти з його життя лягли невеличкими начерками до мого журналістського блокнота. Сподівався з часом перекласти їх на сторінки газети. Шкодую: не вийшло тоді. Щось, видно, завадило реалізувати задум. Та він не згас. Посилив його одержаний від колекціонерів у дарунок рідкісний поштовий конверт (на знімку). – Погляньте на нього, – писав колега по захопленню. – Думаю, зацікавитесь. На ньому ж портрет вашого відважного земляка… Справді, з портрета, трохи примружившись, ди-
вилася на нас військова ій людина із чотирма капітанськими зірочками на погонах і великою Зіркою Героя на грудях. Герой ніби промовляв: такими ми були, такими і залишаємось. Швиденько віднаходжу свій давній, пожовклий вже від часу, журналістський блокнот. Перечитую написане. І подумалося: нам, людям старшого покоління, добре відоме ім’я цієї молодої людини. Людини, яка у тяжку годину священної битви з фашистськими поневолювачами свідомо віддала своє життя за честь і свободу рідної Вітчизни, повторила подвиг легендарного білоруського льотчика Миколи Гастелло. Про таких героїв, справжніх патріотів ми, повторюю, знаємо багато. Знаємо. Пам’ятаємо. Шануємо. А нинішня молодь?
На жаль, ствердноїї відпоН і віді на це нема. Сьогоднішня молодь мало обізнана з героїчними сторінками нашої історії, з її творцями. У духовно збіднілих душах наших юнаків і дівчат імена Героїв Великої Вітчизняної не залишають особливої синівської вдячності, не викликають почуттів гордості за своїх хоробрих земляків. І вина в цьому, показують нові часи, не стільки молодих, скільки тих новоявлених політиків, які руйнують юні душі, які у перші ряди борців за свободу і незалежність України ставлять фашистських запроданців – вояків УПА і їм подібних. Справжніх же героїв, які ціною свого життя відстояли рідну землю від поневолення, такі горе-політики всіляко намагаються відкинути на задній план, у забуття. Намагання марні. Справжні
шою. Озирнулась подивитися, де Шура, і побачила, що вона падає...» герої залишаться Героями вічно. І нікому не вдасться вирвати їх з наших сердець. Як не вдасться применшити подвиг і молодого чернігівця Дмитра Жабинського. Подвиг його – усе коротке, як спалах зірки, свідоме життя. Подам лише деякі штрихи того життя. Як у всіх – школа. Потяг до знань. Мрія – небо. Ще до війни вона й привела хлопця у Вольське авіаційне училище. Здобуто перший бажаний фах – авіатехнік. Професія – одна з найважливіших у підготовці машин до польоту. Завжди: і в мирний час, і особливо у воєнний. Майстерність, допитливість молодого авіатехніка невдовзі відзначені орденом Червоної Зірки. З початком війни небо все більше і більше кликало юнака до себе. Хотілося літати, допомагати своїм бити ворога. У льотній школі, куди направили за власним бажанням, досконало оволодів бойовим штурмовиком «Іл-2». Далі – фронт. Численні сутички з хижими фашистськими яструбами. Набувався бойовий досвід. Гартувалася залізна витримка при зустрічі у небі з противником. У результаті – перемоги, перемоги. Стрімко зростав їх рахунок. Лише за один рік знищено десятки ворожих танків, артилерійських установок, зенітних і мінометних батарей, залізничних ешелонів з військовою технікою і живою силою противника. Один за одним на землю падали підбиті асом літаки з чорними хрестами. У послужному списку нашого земляка їх вже значилося більше десяти… На різних фронтах діяв сміливець: на Західному, Південно-Західному,
Багато крові і смертей бачила Ганна Романівна під час війни. Згадує вона й таке. Сусідньому партизанському загону терміново потрібні були медикаменти. Тож навішали на дівчину пакунків з лікарськими препаратами, і вона рушила в сусіднє село. У такі походи Ганна Романівна ходила кілька разів. Така медична допомога врятувала тоді життя багатьом партизанам. Ганні Романівні Гусевій багато довелося пережити, адже був її життєвий шлях тернистим та складним. Нинішнього року святкує вона своє 86річчя. Роки та й буремна молодість, обпалена війною, даються взнаки, потребує вона вже сторонньої уваги і турботи... Ми не маємо забувати таких людей, їх подвиг і ту страшну Велику Вітчизняну війну. Адже, завдячуючи таким, як Ганна Романівна, ми живемо на нашій рідній землі, під мирним небом. Іван ПРОСЯНИК Бахмацький район
Сталінградському, Південному, 4-му українському. Відважні дії молодого льотчика не залишилися непоміченими. До численних бойових нагород додалася найвища – Золота Зірка Героя. В указі говорилося: «За мужність і відвагу». Висока відзнака кликала до нових подвигів. Не судилося. Судилося здійснити лише один. Останній, найбільш вражаючий своєю мужністю, у день свого народження – 15 лютого 1945 року Дмитро Жабинський загинув. Загинув під час важливої операції зі знищення ворожого аеродрому, на якому було зосереджено велике скупчення хрестатих машин, готових до вильоту. Випередити їх, не дати їм піднятись у небо, вберегти своїх від можливих руйнувань, втрат – така думка блискавкою пронизала пілота. Не встиг. У мотор літака врізався снаряд ворожої зенітки. Машина спалахнула. В останню хвилину життя, мабуть, згадавши подвиг Миколи Гастелло, Герой приймає єдине рішення: і мертвим вдарити по ворогу. Твердою рукою спрямовує охоплений вогнем свій «Іл-2» у скупчення фашистів. Герой загинув. Його вже давно нема серед нас. Але він із нами і сьогодні. Чернігівці пам’ятають, вшановують свого славного земляка. Ім’я його навічно вписане у назву однієї з вулиць міста. Мешканцям її про мужність земляка нагадують і одержувані ними листи. Адреса ж на них: вулиця імені Дмитра Жабинського. Під іменем нашого земляка ходить у далекі рейси й одне з торгових суден Балтійського пароходства. Андрій ФОМІЧОВ м. Чернігів
7
№ 105 (27936) 22 вересня 2009 року
Кримінал
Про реєстрацію 1 вересня 2009 року Головне управління юстиції у Чернігівській області зареєструвало Чернігівську обласну партійну організацію політичної партії «Всеукраїнська партія «Дітей війни» (свідоцтво №186). Мета діяльності – участь у виробленні державної політики у сфері соціального захисту дітей війни, розбудова суверенної, правової, соціально-орієнтовної держави, утвердження умов розвитку особистості, захисту прав і свобод людини. Юридична адреса: м. Чернігів, проспект Миру, буд. 16, оф. 23. Керівник – Родимченко Зінаїда Миколаївна.
На гастролі – за електрокарою В
листопаді минулого року до чергової частини Чернігівського райвідділу міліції надійшло повідомлення про напад на 62-річного охоронця одного з господарств у селі Черниш. Розкрити злочин по «гарячих слідах» тоді не вдалося. А через кілька місяців заступник начальника карного розшуку Дмитро Зубок та оперуповноважений Михайло Радченко затримали злочинців. Якось 30-річний житель Улянівки, що на Кіровоградщині, зустрівся зі своїми вінницьким знайомими і розповів їм, що коли працював на Чернігівщині, то побачив у тому господарстві електрокару. Якщо друзі допоможуть, то механізм можна вигідно «штовхнути». Оскільки ніхто з чоловіків ніде не працював, всі не вагаючись погодилися. Не відкладаючи справу, на МАЗі утрьох вирушили у подорож на Чернігівщину. Приїхавши в Черниш, зупинилися не-
3 вересня 2009 року Головне управління юстиції у Чернігівській області зареєструвало Чернігівську обласну організацію Партії «Київська Русь» (свідоцтво №187). Мета діяльності – сприяння розвитку та утвердження суверенітету і незалежності України, її процвітанню, дотриманню загальноприйнятих прав і свобод українських громадян. Юридична адреса: м. Чернігів, проспект Перемоги, буд. 191, кв. 84. Керівник – Матвієнко Тетяна Юріївна. 4 вересня 2009 року Головне управління юстиції у Чернігівській області зареєструвало Чернігівську обласну організацію політичної партії «Україна Майбутнього» (свідоцтво №188). Мета діяльності – сприяння вираженню політичної волі громадян, спрямованої на побудову сильної незалежної держави Україна на принципах верховенства права, соціальноекономічної самостійності громадян, становлення громадянського суспільства, створення та забезпечення умов для розвитку кожної особистості, розвитку регіональної політики, місцевого самоврядування, реалізації загальнонаціональних програм, спрямованих на розширення та забезпечення прав і соціальних гарантій, що надаються дітям, молоді, сім’ям з дітьми, захисту материнства і дитинства, реформування системи охорони здоров’я, комунально-побутової, соціальної та інших сфер для забезпечення реальних позитивних змін у суспільстві і покращення життя людей, як умов для забезпечення вільного, всебічного розвитку підростаючого покоління, тобто майбутнього України, яку Партія зобов’язується реалізувати в межах чинного законодавства за умов обрання до представницьких органів влади, участі у виборах, у діяльності органів влади різних рівнів, інших політичних заходах тощо. Юридична адреса: м. Чернігів, вул. Г.Полуботка, буд. 6-а, оф. 2. Керівник – Коваленко Оксана Володимирівна.
Увага: розшук!
Допоможіть знайти
Міністерство внутрішніх справ України вживає заходи з встановлення місцезнаходження та затримання ЛОЗИНСЬКОГО Віктора Олександровича, 1963 року народження, уродженця смт Голованівськ Голованівського району Кіровоградської області, громадянина України, раніше не засудженого, позбавленого депутатської
®
–1 –1 –1 –1 –1 –1 –2 –1 –1
У конкурсі можуть брати участь громадяни України, які вільно володіють українською мовою. Термін подачі заяв – місяць з дня опублікування оголошення у друкованих засобах масової інформації. Особи, які бажають взяти участь у конкурсі, подають такі документи: заяву, особовий листок з обліку кадрів з фотографією, автобіографію, копію документів про вищу освіту, наукові ступені і вчені звання, список друкованих праць і винаходів, завірених у встановленому порядку. З умовами конкурсу можна ознайомитись у відділі кадрів інституту. Документи надсилати на адресу: 14033, м. Чернігів, вул. Стрілецька, 1. Телефони для довідок: 5-34-45, 5-61-60, факс (04622) 5-90-72.
Відділ зв’язків із громадськістю УМВС України в області
офісні та складські приміщення
–1
Тел.: 975-146, 8-050-413-18-85
Телефон рекламного відділу газети «Деснянська правда» –
4-40-07
Галина ПИРІГ, помічник начальника Чернігівського райвідділу УМВС України в області
недоторканності рішенням Верховної Ради України від 03.07.2009р., обвинуваченого в учиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Кримінальна справа знаходиться в провадженні Генеральної прокуратури України. Запобіжний захід – затримання і доставка в суд під вартою. Усім, хто має інформацію про місце знаходження розшукуваного, слід звертатися до найближчого органу внутрішніх справ, або в управління карного розшуку УМВС України в Чернігівській області за телефонами у Чернігові: 619-219, 619-412.
ЗДАЮТЬСЯ В ОРЕНДУ
Чернігівський державний інститут економіки і управління ОГОЛОШУЄ КОНКУРС на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників: – Професор кафедри «Промислового і цивільного будівництва» (доктор наук, професор) – Доцент кафедри «Фінансів» (кандидат наук, доцент) – Доцент кафедри «Банківської справи» (кандидат наук, доцент) – Доцент кафедри «Обліку і аудиту» (кандидат наук, доцент) – Доцент кафедри «Маркетингу» (кандидат наук, доцент) – Доцент кафедри «Соціальної роботи» (кандидат наук, доцент) – Старший викладач кафедри «Цивільного і господарського права» (стаж роботи за фахом не менш ніж чотири роки) – Старший викладач кафедри «Обліку і аудиту» (стаж роботи за фахом не менш ніж чотири роки) – Старший викладач кафедри «Геодезії, картографії та землеустрою» (стаж роботи за фахом не менш ніж чотири роки) – Викладач кафедри «Геодезії, картографії та землеустрою»
далеко від одного з господарств та пішли у «розвідку» до складських приміщень. Впевнившись, що ні охоронця, ні освітлення на території немає, під’їхали ближче. Ножицями перекусили замки, відкрили ворота, вигнали зі складу навантажувач та помістили на вантажівку. Понишпоривши по інших приміщеннях, знайшли ще пластикові каністри та ящики з засобами захисту рослин, які теж поцупили. Поки двоє завантажували речі, третій співучасник стояв «на шухері». Він і зустрівся з охоронцем, який, почувши гомін, вийшов зі сторожки. Побачивши незнайомого чоловіка, охоронець не встиг навіть нічого запитати, як той заштовхнув його назад. Діставши пістолет, незнайомець хотів налякати охоронця, але той кинувся захищатися. У запалі боротьби крадій сам собі прострелив ногу. Незважаючи на біль, зловмисник зв’язав охоронця скотчем, за-
клеїв рота і кинув його на ліжко, щоб не заважав «працювати». Охоронець зміг звільнитися та зателефонувати до міліції лише тоді, коли незнайомці були вже далеко. Злодії, закінчивши свою справу, попрямували до столиці, де в одному з гаражів Києва сховали засоби захисту рослин, які потім частинами перевозили до Кіровоградської області для продажу, отримавши за це майже 70 тис. грн. Навантажувач також «поїхав» до Кіровоградської області, де чекав «нового господаря», а в лютому один з підприємців виложив за нього 50 тис. грн. Відчувши смак легких грошей, друзі продовжили свою «діяльність» у Київській та Кіровоградській областях, де обікрали ще кілька складських приміщень, спричинивши господарям великі збитки. Чоловіки з великим «кримінальним досвідом» навіть і не підозрювали, що вже в серпні їм доведеться відповідати за скоєні злочини та повертати «придбані» речі. Наразі зловмисники затримані, проти них порушено кримінальну справу. Злодіїв перевіряють на причетність до скоєння злочинів в інших областях України. Триває слідство.
ТОВ ВКП «АГРО» Сіль для тварин брикетована та в мішках 50 кг, вапн вапно, крейда, відра оцин оцинковані, цепи 3-кінцеві та ще
2 00 000 НАЙМЕНУВАНЬ
будівельних та г господарських товарів. Доставка. м. Чернігів, Ч вул. Попова, 63. Тел.: 667-366, 662-621. Т
Виклик до суду Новозаводський районний суд м. Чернігова повідомляє, що судове засідання у цивільній справі за позовом ВАТ «Укртелеком» до Бондарець Ірини Олександрівни про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги, відкладено на 23 вересня 2009 року на 11 год. 00 хв. Відповідачу потрібно з’явитися в судове засідання. У разі неявки відповідача у судове засідання без поважних причин або неповідомлення про причину неявки, з’ясування обставин у справі буде проведено без його участі та на підставі доказів про подання яких було заявлено до або під час попереднього судового засідання. Судове засідання відбудеться в приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17 під головуванням судді Н.В. Маслюк.
Колектив апеляційного суду Чернігівської області висловлює глибоке співчуття голові ради суддів області, судді апеляційного суду Бойко О.В. та її родині з приводу тяжкої втрати – смерті батька Василя Івановича ЛАПКА. Державна податкова адміністрація в Чернігівській області висловлює глибоке співчуття провідному спеціалісту адміністративногосподарського відділу Гойсі Світлані Павлівні з приводу тяжкої втрати – смерті батька Павла Івановича КИРИЛЕНКА. Трудові колективи територіального управління Держгірпромнагляду по Чернігівській області та державного підприємства «Чернігівський експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці» глибоко сумують з приводу передчасної смерті головного державного інспектора з охорони праці Степана Михайловича ФУРСИ і висловлюють співчуття рідним та близьким. Відділ з питань фізкультури та спорту облдержадміністрації та обласний осередок НОК України висловлює глибоке співчуття директору школи вищої спортивної майстерності Маневичу Олексію Робертовичу з приводу тяжкої втрати – смерті матері Алли Миколаївни ШАПОВАЛОВОЇ.
8
Остання сторінка
№ 105 (27936) 22 вересня 2009 року
Пори року
Прощання з літом... Із календарним ми попрощалися першого вересня. Теплим воно видалося, особливо в липні, коли середньомісячна температура перевищила середні значення за післявоєнний період. Минулий же місяць за температурним режимом не багато поступався нормі. Правда, скупим був на опади, як і перші дві декади вересня.
П
роте вони подарували нам справжню літню погоду. Якби не дефіцит вологи у грунті, її можна було б вважати ідеальною, насамперед для того, що росте на землі. Натомість маємо протилежне: затяжна посуха прискорила листопад. Більше того, з кленів осипалося… ще зелене листя. Ось такі витівки небесної канцелярії! У перші дві вересневі декади північ і південь ніби поміняли•
ся місцями. Були дні, коли температура повітря на території України перевищувала показники метеостанцій… Іспанії. У нас сонячно, ні краплини дощу, а Стамбул, західна частина Туреччини, наша Феодосія і грузинське Батумі просто потопали від затяжних злив. Особливо теплим виявився нинішній тиждень. В окремі дні на метеостанціях в Острі Козелецького району та у Прилуках
С П О Р Т
•
С П О Р Т
було зафіксовано плюс 29 градусів за Цельсієм. А минулого четверга у Чернігові перевищено денний максимум температури за післявоєнний період. Та все колись закінчується. І літній характер погоди – також. На вихідні відчутно похолодало, хоча й не настільки, як обіцяли синоптики. Вночі – до заморозків. Що ж, будемо гартуватися! Лесь ГОМІН Фото автора
•
С П О Р Т
Сила в кожному із них Н
•
К А Л Е Н Д А Р
6:44 Захід 18:56 Тривалість 12:12 Схід
•
Новий місяць
18.09
За релігійним календарем сьогодні – Післясвято Різдва Пресвятої Богородиці. Праведників Богоотців Іоакима і Анни. Знайдення і перенесення мощей святителя Феодосія, архієпископа Чернігівського. Пам’ять Третього Вселенського Собору (431). Завтра – мучениць Минодори, Митродори і Німфодори. Преподобного павла Послушливого, Печерського. Преподобного князя Андрія, у чернецтві Іоасафа, Спасокубенського. Апостолів від 70-ти: Апелія, Лукія та Климента. День пісний. Іменинниками будуть: сьогодні – Ганна, Харитон, Феофан, Яким, Йосип, Микита, Захар; завтра – Петро, Павло, Німфодора, Минодора, Андрій.
ВДЕНЬ
19 вересня. Відбірковий етап Чемпіонату світу-2011. Боснія і Герцеговина – Угорщина – 0:2. азвичай після таких провалів головний тренер пише заяву про звільнення. А провалів за останній місяць у нашої головної команди більше, ніж достатньо. Невдалий виступ на Євро-2009, і ось нове розчарування. Наші футболістки програли команді, яка не входить до еліти європейського футболу. ПричоАгнешка Вінчо му програли крупно. Вже на сьомій хвилині Агнешка Вінчо забиває Надії Барановій гол, потім ще (30 хв.), потім – Доната Лєснік (38 хв.), знову Агнешка Вінчо (55 хв.). Гра зроблена. Дарма, що за сім хвилин до закінчення гри одного м’яча Людмила Пекур відквитала. Слабка втіха. Головний козир Анатолія Куцева – міцний захист. Але він зовсім не є таким. Особливо тепер, коли ряди збірної залишила її капітан Олена МаЧерговий гол в наші ворота зуренко. Взагалі, збірна нині як ніколи розбалансована.... Наступний матч наші дівчата зіграють 25 жовтня. Зі збірною Боснії і Герцеговини. Можливо, в Чернігові.... Віктор М’ЯЧИНСЬКИЙ
З
•
ВНОЧІ
•
Польща – Україна – 4:1
які опинилися на другому місці. Трохи не дотягли до медалей Ігор Черняк з Дмитром Кокошею. У них четверта позиція. До речі, всі чернігівці – вихованці заслуженого тренера України Василя Кирієнка і навчалися у міській школі для дітей з вадами слуху. Після повернення додому, у неділю, 20 вересня, з дефлімпійцями зустрівся Президент України Віктор Ющенко. Він відзначив членів збірної і нагородив їх високими нагородами. Орден «За мужність» другого ступеня отримали Ігор Черняк та Андрій Гнатюк, а орден «За мужність» третього ступеня – Денис Бистревський та Дмитро Кокоша. Тренер Дмитро Гунько удостоєний звання «Заслужений працівник фізичної культури та спорту України». Віктор БЕРЕГОВИЙ П О Г О Д А
С П О Р Т
Невже Анатолій Куцев зібрався йти?
Упродовж одинадцяти днів у Тайпеї, столиці китайської автономії, тривали ХХІ літні Дефлімпійські ігри (для людей з вадами слуху). За нагороди у 14 дисциплінах змагалися понад 5 тисяч спортсменів, серед них – і 147 українців. – гідний похвали, адже у першій половині естафети вони лідирували, лише на третьому етапі поступились першістю. Завоював медаль Денис Бистревський і в естафеті 4х200 метрів, але бронзову. Партнерами у нього були ті ж самі спортсмени, лише замість Владислава Лопати виступав Олександр Рибкін. Двічі українські гравці настільного тенісу завойовували срібні медалі. У командних змаганнях наші Андрій Гнатюк, Ігор Черняк, Дмитро Кокоша разом із полтавчанином Геннадієм Закладним впевнено обіграли італійців, латвійців, корейців, дуже сильних китайців і лише у фіналі поступилися господарям. Парні тенісні змагання також принесли нам радість перемоги. Нагороди отримали Андрій Гнатюк та Геннадій Закладний,
•
Жіночий футбол
ХХІ літні Дефлімпійські ігри
аша збірна здобула аж 67 медалей (20 золотих, 22 срібні, 25 бронзових), посівши у командному заліку другу позицію. Попереду лише росіяни (29+41+28), а третіми стали корейці (14+13+7). Вагомий здобуток у копилку української дружини зробили чернігівські спортсмени. Несподіванкою став заплив в естафеті 4х100 м. Українські плавці поліпшили свій же чемпіонський результат 2007 року на 7 секунд, але, на жаль, завоювали срібло. За команду виступали, разом із чернігівцем Денисом Бистревським, Олексій Висоцький, Владислав Лопата та Володимир Натальчук. Наших спортсменів обійшла четвірка росіян. За коментарем чернігівського тренера Дмитра Гунька, який опікується Денисом Бистревським, результат нашої естафетної четвірки
Берізчина зачіска
К А Л Е Н Д А Р
22.09
•
23.09
П О Г О Д А
Опади
19 ... 24
Вітер (напрямок, швидкість, м/с)
Пн–Зах, 5–10
7 ... 12
19 ... 24
Зах 5–10
Остер
12 13
Покошичі Прилуки
Несприятливі дні у вересні Температура води у Десні, °C 18,4
17 ... 22
Зах 5–10
Радіаційний фон, мкР/год Ніжин
7 ... 12
Чернігів
12 14
Семенівка Щорс
•
Цими днями народилися
24.09
Хмарність
Температура, °C
Співзасновники: Чернігівська обласна рада, облдержадміністрація, первинна організація журналістів редакції • Головний редактор Лариса МІЛОВА • Перший заступник головного редактора Леся КОШЕЛЬ Тел. 678-200 • Відповідальний секретар Віталій АДРУГ Тел. 4-21-92 • Телефони відділів редакції: суспільно-політичних питань 4-44-42, 4-22-71; економіки 4-41-36; соціальних питань 4-44-12; гуманітарної сфери 4-44-12; реклами 4-40-07. • Факс 4-21-92, 4-40-07. • Комп’ютерний набір Людмила ШЕВЧЕНКО ШЕВЧЕН • Комп’ютерна верстка та т дизайн БОЖОК, Олександр БОЖО Ганна ЗЕВКО, Світлана КУЗЬМЕНКО • Коректори Альона ШЕВЧЕНКО, Олександр ФАЛЬЧЕВСЬКИЙ • Відповідальна за випуск Наталія ГАРБУЗ • Веб-сайт: www.dponline.cn.ua • Електронна пошта: despravda@ukr.net • Реєстраційне свідоцтво ЧГ № 230 від 10.11.2000 р. Видавець – ТОВ «Редакція газети «Деснянська правда» • Віддруковано в редакційновидавничому комплексі «Деснянська правда», 14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62. • Газета виходить тричі на тиждень (вівторок, четвер, субота). • Тираж тижня – 36869 • Розповсюджується по передплаті • Передплатні індекси: для індивідуальних передплатників – 61651, для підприємств, організацій – 94530, четверговий випуск – 94531. • Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій. • Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та рекламодавці. Знаком позначені матеріали рекламного змісту. • Листування з читачами – тільки на сторінках газети.
11 9 10 24
За даними облгідрометцентру
Англійський фізик і хімік Майкл Фарадей (1791), український і російський філолог Олександр 22.09 Потебня (1835), литовський художник і композитор Мікалоос Чюрлйоніс (1875), американський співак Дін Рід (1938). Українська оперна співачка Соломія Крушельницька (1873), німецький фельдмаршал Фрідріх 23.09 фон Паулюс (1890), російський драматург і публіцист Едвард Радзінський (1936), іспанський співак Хуліо Іглесіас (1943).