Деснянська правда №27912 by Admin Webmaster

СУБОТА, 25 липня 2009 р. № 81

Чернігівська обласна газета Заснована у січні 1838 року

(27912) e-mail: despravda@ukr.net

Головна газет газета Чернігівщини Фото Миколи ТИЩЕНКА

http://www.dponline.cn.ua

Хліб-2009

Із сесії Чернігівської міської ради

Депутати задоволені: завойований «Легендою» Кубок України – це і їхній успіх

стор.

Жнива. Територія проблем Жнивна пора завжди була випробувальною для хліборобів. Ще за часів колгоспів, у так звані часи стабільності, ходу збиральної стримували якщо не погодні умови, то поломки ненадійних вітчизняних комбайнів. Не було лише проблем зі збутом збіжжя і розрахунками за нього. Хлібні лани не лише Чернігівщини, а всієї України стали територією проблем після реорганізації колгоспів, запровадження ринкових відносин і відмови держави від гарантованої закупівлі зерна за вигідними для вироб-

ника цінами. Всі ці процеси мав відрегулювати ринок. Мав, та лише розрегулював. Адже і досі за стільки років незалежності, в Україні не сформувався ринок зерна. У того, що діє, стихійний, непередбачуваний характер. Хлібороби це добре відчули в минулі роки, натерпляться і цьогоріч. Та поки що не так пече проблема куди збути намолочене. Сьогодні головне – зібрати вирощене. стор.

Де в Україні ж жити добре

Мер Чернівців Микола Федорук: «Я пообіцяв Олександру Соколову відвідати Чернігів»

стор.

6–7

Політики і політика

Володимир

Литвин: Про свій намір балотуватися на посаду Президента України Володимир Литвин заявив у «Зверненні до людей». «Я прийняв рішення про участь у кампанії з виборів Президента для перемоги», – сказав Литвин і запросив людей розділити з ним владу.

«За владу не потрібно голосувати,

владу потрібно обирати»

Інші обіцяють – він робить Нарешті у виборців з’явилася реальна можливість не голосувати «на зло», а обрати свого Президента.

Усе більше людей і на Заході і на Сході починають відрізняти реальні справи від обіцянокцяцянок. Більше 60% виборців в усіх регіонах невдоволені тими, хто вже двічі побував у владі, і не хочуть їх третього «пришестя». Все більше людей довіряють не нібито високим рейтингам потенційних кандидатів, а реально зважують свої худі гаманці. Нас усе менше цікавить, хто з політиків більш «уміло» паплюжить конкурента. Мода на популізм минає. Якщо політики кричать «халва», обіцяючи підвищен-

ня мінімальних зарплат та пенсій, то ми вже розуміємо: від цього галасу холодильники не наповняться. Володимир Литвин кардинально відрізняється від решти претендентів на президентську посаду. Він зайнятий найнепопулярнішою серед політиків справою – роботою. Поки інші обіцяють, Литвин – робить. Основне його завдання – зробити владу справді народною. Саме до людей звернувся Володимир Литвин, ухваливши рішення йти в Президенти.

Врятувати країну від паралічу Пояснюючи причини свого рішення йти на президентські вибори, Володимир Литвин, зокрема, сказав: «Останнім часом наростає параліч української влади. Більш того, влада цілеспрямовано вводиться в параліч, демонструє свою абсолютну неадекватність та бездіяльність. Будь-які мої спроби зібрати разом українських керівників, разом визначити перелік необхідних завдань, практичною роботою продемонструвати

спільну відповідальність за те, що відбувається в країні, розбиваються об стіну нерозуміння, ревнощів та політичного спротиву. Розвиток подій в Україні, на основі хаосу і безладдя, продовжує загострюватися. Восени можна очікувати пік політичного протистояння, олігархічних війн, зведення рахунків. Під гаслами забезпечення добробуту українського народу у нас відбувається погіршення соціальної та економічної ситуації».

стор.

№ 81 (27912) 25 липня 2009 року

Із сесії Чернігівської міської ради

Депутати задоволені: завойований «Легендою» Кубок України – це і їхній успіх 22 липня відбулася сорокова сесія Чернігівської міської ради п’ятого скликання. У залі перебувало 35 з 50 депутатів.

есія розпочалася урочисто. 15 липня чернігівська футбольна команда «Легенда» завоювала Кубок України з жіночого футболу. Його й демонстрували на початку сесії.

затвердження Положень про громадські слухання в м. Чернігів». Але під час визначення порядку денного сесії, зняв його з обговорення за власною ініціативою. Виявляється, за рішенням виконкому в міській раді вже розробляють подібний проект. Робоча група після розгляду всіх пропозицій до 1 вересня узгодить спільне Положення. Після оприлюднення та обговорення його винесуть на розгляд сесії міської ради. Тож поки що Чернігів залишається без чітких правил проведення громадських слухань.

Скільки втратив міський бюджет через заборону грального бізнесу?

– Від імені нашого футбольного клубу хочу подякувати вам за допомогу й підтримку, – сказав, звертаючись до депутатів, президент ЖФК «Легенда» Володимир Магеррамов. – Завдяки титанічній праці спортсменок наша команда вже вчетверте завоювала Кубок України з жіночого футболу. Він додав, що незабаром національна жіноча збірна з футболу вперше візьме участь у фінальній частині чемпіонату Європи, який проходитиме в Фінляндії. Із 22-х кандидатів на поїздку, 18 – гравці або вихованці чернігівського футболу.

Затвердження Положень про громадські слухання в Чернігові відкладається… Депутат Віталій Голець запропонував проект рішення «Про

•

Депутати затвердили звіт про виконання міського бюджету в І півріччі 2009 року. Начальник фінансового управління Віктор Бистров доповів, що до загаль-

ного та спеціального фондів міського бюджету, враховуючи міжбюджетні трансферти, зараховано понад 268 млн. грн. (перевиконання на 2,9%). Через заборону грального бізнесу в Україні та анулювання патентів на ведення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, впродовж звітного періоду Чернігівський міський бюджет втратив майже 1,9 млн.

НОВИНИ

•

НОВИНИ

•

грн. Крім того, з нього треба ще повернути понад 1,1 млн. грн. переплати за останній квартал дії патентів. Впродовж І півріччя 2009 року на фінансування видатків загального фонду бюджету спрямовано більше 242 млн. грн. Це забезпечило виконання показників видаткової частини бюджету на 90,7%. На оплату праці з нарахуваннями працівникам бюджетних установ витрачено близько 129,4 млн. грн. (69,1% видаткової частини міського бюджету – без урахування субвенцій з державного та обласного бюджетів України).

Зарплати вчителів та медиків: реальна загроза через нереальні гроші Під час розгляду питання про внесення змін до бюджету на друге півріччя 2009 року між депутатами виникла суперечка. Ганна Якубова (Соціалістична партія України) та Тамара Касаткіна (Партія регіонів) запропонували збільшити витратні статті на медицину й освіту (ці депутати представляють інтереси закладів охорони здоров’я й освіти). Начальник фінансового управління Віктор Бистров зауважив, що таких грошей на сьогодні в бюджеті немає. Після тривалих дискусій депутати все ж проголосували ці доповнення. Однак невідомо, де ж візьмуть кошти на фінансування зазначених витрат. Тому існує реальна загроза, що наприкінці року вчителі та медики недоотримають заробітні плати. Наталія ГАРБУЗ Фото Віктора КОШМАЛА та автора

НОВИНИ

•

У дзеркалі статистики

Приємна новина

Скільки пального продали в червні?

Вертіївка надіється на голубе паливо

Україні працює 6197 автозаправочних станцій. Впродовж червня вони продали світлих нафтопродуктів на загальну суму майже 3,5 млрд. грн. Загалом 77,5% отримали від продажу моторного бензину, решта – дизельне пальне. У натуральному вимірі у червні цього року реалізували понад 323 тисяч тонн моторного пального, що на 1,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року. А ось «дизелю» – 124,1 тисяч тонн (на 7,5% менше). В обсязі проданого бензину 59,3% – марки А-94-98; 33,3% – А-90-93; 7,4% – А-72-80. Наталія ГАРБУЗ

784

вертіївчан об’єдналися в товариство «Вертіївське», яке очолив Михайло Шкурко, аби газифікувати своє село. Воно розташоване менше, ніж за кілометр від газопроводу Тула-Шостка-Київ, але вигодами цивілізації не може скористатися через те, що немає газорозподільчої станції. Надія на її будівництво з’явилася після того, як компанія «Гостомель Авто Логістик сервіс» почала інвестувати у Вертіївці будівництво заводу із випуску листового скла. Це енергоємне виробництво потребує значного споживання природного газу, тому і вкладатиме кошти в газифікацію, вважає заступник голови райдержадміністрації Валентин Ігнатушко. Тим часом за гроші населення Ічнянське управління газового господарства вже будує внутрішню мережу протяжністю 69 кілометрів загальною кошторисною вартістю 4, 5 мільйона гривень. За два з половиною місяці після отримання дозволу на ведення земельних і монтажних робіт прокладено майже 15 кілометрів газогонів, освоєно більше мільйона гривень. Люди активно користуються кредитами програми «Власний дім». Надія ОНИЩЕНКО

На Корюківщині Готуймося!

серпня великий колектив Корюківської фабрики технічних паперів відзначатиме своє 60-річчя. Це буде велике свято для всього міста. Нині йде підготовка. Кипить робота у цехах, на опорядженні фасадів, відкриється навіть перша в місті кав’ярня. Оргкомітет запросив на святкування не лише зірок естради, а й майстрів народної творчості. Раді бачити й працівників торгівлі і громадського харчування не лише з Корюківки, а й області… в українському вбранні. Хто хоче потрапити на свято, отримати винагороди – шийте і вишивайте блузи і сорочки, плетіть вінки!..

Поки що експеримент, але...

п’яти районах країни триває експеримент по застосуванню непрямого методу оцінки доходів громадян, які звертаються за державною допомогою і житловокомунальними субсидіями. Експериментують і в Корюківському районі. Головне навантаження – на управління праці і соціального захисту населення. Вони всім пояснюють, що ніхто в них не відбере субсидії і допомогу, але, будь ласка, не приховуйте незадекларовані прибутки, допоможіть нам оцінити все правильно. Не всі вірять, що це тільки експеримент, бояться втратити гроші. Рвемося в Європу, але, по правді кажучи, не хочемо, щоб і в нас було так, як там: підтримкою держави користуються тільки ті європейці, які не здатні повноцінно турбуватися про своє благополуччя. У нас – ще й ті, хто просто не хоче цього робити. Соцзабезівцям у проведенні експерименту не позаздриш, але вони не здаються…

Друге народження

евеликий будинок у центрі Холмів знову привернув увагу громадськості. Нарешті відновлюється холминський військово-історичний відділ Корюківського історичного музею. За цю справу з ентузіазмом взялася начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації Людмила Бабич. У період безгрошів’я це складно, але вона зуміла домогтися, щоб у селищній раді для такої корисної справи знайшли кошти. Цікаво, що дві кімнати тут будуть присвячені природі, екології. Особливе піклування – про стенди, які розповідають про мужність холминських молодогвардійців.

Кому панський маєток?

берігся такий у невеличкому селі Бешківка Домашлинської сільської ради. Ставок біля нього ніколи не пересихає, живиться джерельною водою, гарна природа. Сільський голова Валентина Більченко рада його продати будь-кому, хто міг би створити тут куточок зеленого туризму. Хто перший?..

«Мені б монетку…»

елику колекцію старовинних і сучасних монет різних країн світу зібрав у своїй колекції наймолодший нумізмат району – чотирикласник першої Корюківської школи Тарас Литвин. Його захоплення – у спадок від прабабусі Ніни Михайлівни Авдєєвої, яка збирала старовинні монети XVII– XVIII століть. Тепер уся рідня допомагає її правнуку поповнювати колекцію, особливо татко Андрій, який, завдяки сину, теж перйнявся нумізматикою. Свою колекцію Тарас демонстрував шкільним друзям у класі. Зараз хлопчик відпочиває на морі. «Мені б монетку звідти привезти!» – висловив бажання, коли від’їздив. Будьте певні: він знайде!

Хутора немає. Хутір є!

орюківчанка Парасковія Іванівна Бівалькевич була приємно здивована, коли приїхала провідати рідні могили в уже неіснуючому хуторі Майбутнє БілошицькоСлобідської сільської ради. Виявляється тут живуть люди – два молоді хлопці. З Києва приїхали сюди в ліси, подалі від цивілізації. Олександру Жмурі та Єгору Вакуленку ще тільки по 21 року набігло. Перший був бійцем «спецназу», другий – водієм. Заробітки малі у столиці, захотілося сільської романтики і випробувати власні сили. Живуть у хаті Василя Федченка, який тепер мешкає в Білошицькій Слободі, порають город, доглядають поросят. Хочуть зайнятися фермерством. Одне погано, електрики немає. Як померла старенька Антоніна Федченко, світло ще було, бо залишався на хуторі ще Олексій Костюченко. Помер він – дроти зняли. А тепер як?.. Молоді жителі Майбутнього стали козаками Корюківської Козачої Січі, де отаманом Анатолій Коротков.. Він і порадив козакам оселитися тут. Місця навколо чудові. Якраз кордон із сусіднім Семенівським районом. Є гарний ставок. Хутір колись називали партизанським. Його спалили у Велику Вітчизняну вороги і багатьох жителів убили. Можливо, тепер це буде козацький хутір?.. Зоя ШМАТОК

№ 81 (27912) 25 липня 2009 року

Жнива. ` Поч. на 1-й стор.

Що ж ми посіяли і що виколосилося на ланах області. Про це говоримо з начальником відділу організації виробництва та маркетингу продукції рослинництва головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Тетяною Мілютенко: – У цьому році площа всіх зернових культур становить 658 тисяч гектарів. Це на 29 тисяч гектарів менше, ніж торік. Уточнимо, бо насправді поля під зерновими не повужчали. А статистику «зіпсувала» кукурудза. Торік виростили не лише найвищий в історії області урожай всіх зернових, а й зокрема качаниста добре вродила. Та зібрали її не на всій площі. Кукурудзівники не те, що прибутку не мали б, а й затрати не окупилися б. Адже ціну на зерно королеви полів «збили» до 432 гривень за тонну. А весною зерно кукурудзи вдвічі подорожчало. Ось тоді хлібороби і вивели комбайни на торішні посіви і намолотили майже по 50 центнерів збіжжя на круг. Звісно ж, зерно вже належало до категорії фуражного. Тим не менше, його купляли. Цього факту достатньо, щоб оцінити так звану державну підтримку виробника і роль монополістів на ринку зерна, які і

нині продовжують «збивати» ціну на збіжжя. Та з Тетяною Борисівною повернемося до нинішніх справ на жнивних ланах. – Збирання ранніх зернових розпочалося на два тижні раніше оптимальних строків, – говорить начальник відділу аграрного обласного управління. – Але розвернутися, як мовиться, широким фронтом не могли. Схід і південь області заливало дощами, де сконцентровані основні хлібні масиви. Тим не менше уже всі райони області розпочали хлібозбір. Маємо 464 тисячі гектарів ранніх колоскових. Не розчаровує урожаєм пшениця, яка загалом займає 170 тисяч гектарів площ. Перші намолоти свідчать: з гектара виходить по 34 центнери зерна. У ряді районів цей показник вищий. Приміром, у Варвинському і Носівському намолочують на круг по 41 центнеру. Збиральні роботи ведуться і на горохових, ячмінних, житніх ланах. Погодні умови спричинили збіг збиральних робіт не лише на посівах згаданих культур, а й ріпаку, на площах якого вже не один рік хлібороби випробовують комбайни на надійність. Чому, пояснення просте: ріпак дозріває раніше і після його збору техніку переводять на пшениці і ячмені. У цьому році всі ці культури збирають одночасно. І це вже трудність.

Ріпак – культура прибуткова. Навіть за невисоких врожаїв – в області в середньому намолочують по 21 центнеру, ріпак окуплює себе. Ще б пак! Адже за тонну зерна цієї культури на останніх торгах на біржі в Києві давали 2594 гривні. В області 36,6 тисячі гектарів під ріпаком. Можливості культури – за 60 центнерів зерна на круг. Це втричі вище, ніж збираємо. Отже, є над чим задуматися і попрацювати агрослужбам. Ширяться плантації під соняшником. Щоправда, у цьому році під культурою, як і торік, 23 тисячі гектарів площ. Знайшла своїх поціновувачів і соя, якої в нас поки що збирають по 15 центнерів на круг на площі 15 тисяч гектарів.

ки ж високому врожаю взятися? – Всього маємо 2480 збиральних комбайнів, – інформує Віктор Павлович. – Якщо «розкинути» їх на всю площу зернових, то навантаження на збиральний агрегат сягне 188 гектарів. Це немало. Але ж є в нас 40 сільгосппідприємств, де на комбайн припадає 400 гектарів. Отож ми раді допомозі ззовні. Уже в область «пригнали» на поміч понад сотню збиральних агрегатів. Ще стільки ж очікуємо. До кризи, коли банки не скупилися на кредити і у виробників грошенята водилися, за рік купили 54 комбайни. А останнім часом спромоглися лише на 9 нових «степових кораблів». Згідно з постановою Уряду, на жнивну техніку виділена солярка за пільговою ціною – 4,15 гривні за літр. Але всім дешевого пального не вистачить.

Про пально-технічне забезпечення жнив говоримо з начальником управління розвитку агропромислового Про готовність матевиробництва Віктором ріально-технічної бази Кобцем: до приймання збіжжя, – Чим більше ми залучимо збиральної тех- про забезпечення регініки з інших областей, ональних потреб протим швидше обмолотимо довольчим зерном і про ниву, – впевнений Віткор найболючішу проблему Павлович. – попит та ціни на хліб Справді, вже через яки- нового врожаю говорихось 5-6 днів, звідколи ви- мо з начальником інспіє колос, зерно починає осипатися. Недарма ж ви- спекції якості та формузначені кращі агротехніч- вання ресурсів сільськоні строки збирання коло- господарської продукції скових. Це не більше двох головного аграрного тижнів. А в нас молотять управління області Анадо самісінької осені. Звід- толієм Щербанем.

Фото Миколи ТИЩЕНКА

Територія проблем

– Вал зерна в цьому році очікується менший, ніж торік, але і немалий – близько 1,7 мільйона тонн, – розповідає Анатолій Миколайович. – Проблем зберігання зерна немає. Склади зможуть прийняти понад 2 мільйони тонн збіжжя. Мате ріал ьно-тех н ічна база хлібоприймальних підприємств підготовлена, щоб прийняти і якісно зберігати зерно нового врожаю. Потреба області в продовольчому зерні на 20092010 маркетинговий рік – 167 тисяч тонн, зокрема, на хлібопечення – 65,9 тисячі тонн. Розпорядженням голови облдержадміністрації відповідні служби зобов’язано забезпечити організацію зернозаготівель до 15 вересня цього року. Продовольчого зерна буде достатньо. Уже нині намолочені перші тисячі тонн пшениці, які віднесено до другого класу з клейковиною 26 відсотків. Справа в розрахунках з виробниками. Чи «нашкребуть» у бюджеті

кошти, щоб заплатити селянам за зерно? У хліборобів надія лише на Аграрний фонд, який здійснюватиме заставні закупівлі ячменю, пшениці і жита. Але квота обмежена. Нині вже зібрані заявки з 19 господарств на майже 20 тисяч тонн зерна. Хоч і жнива вже ведуться, а попит на зерно не визначений і ціни тільки формуються. Поки вони лише орієнтовні. На республіканській товарній біржі зафіксована така ціна на продовольчу пшеницю групи А: ІІ клас – 1418,32 грн., ІІІ клас – 1251,43 грн., IV клас – 1134,71 гривні за тонну. Хоча покупці на зерно завжди були і будуть. Перекупники, вони ж спекулянти, готові і мітлою вимести зерно зі складів. Виробник і не проти б. Але за ринкову, а не за здирницьку ціну. Та який перекупник дасть ринкову?! Легше виростити зерно, ніж його вигідно продати. Такі, на жаль, реалії. Микола БУДЛЯНСЬКИЙ

Нотатки з приводу

Був ентузіазм, тепер – байдужість? З приємністю пригадую Носівку 1965 року, коли вона знову стала райцентром. З ентузіазмом її жителі знімали бруківку і клали асфальт, пиляли і викорчовували могутні «пухові» тополі, а на їх місце садили липи і клени. У вихідні старі і малі, як на свято, приходили на стадіон у центр міста.

ьогодні тут забур’янений парк, у якому колись працювали навіть дитячі каруселі. А як гарно у сусідів – душа радіє. Зокрема, у Козельці. Оригінальна арка ніби запрошує в міський парк імені Тараса Шевченка. Дбайливо доглянутий пам’ятник великому синові українського народу. На лавах відпочивають пенсіонери і молоді мами з дітьми. До речі, лави стоять і в центрі селища, де можуть присісти гості і господарі. У великій Носівці – жодної. Від музичної школи до лікарні, від церкви до зупинки маршруток. А колись же були на площі, в парку, біля школи та гімназії. До райцентру щодня у різних справах приїздить багато сільчан. Здебільшого пенсіонери – до нотаріуса та в інвентарбюро. І немає їм де присісти, щоб відпочити чи

перекусити. Не кажучи вже про молодь, яка увечері обсідає східці торгового центру, банків, пошти і телекому. Облаштовані місця для відпочинку – це не тільки турбота про зручності для жителів міста, а і його окраса. У статистичному звіті заступника міського голови з економічних та фінансових питань на сесії міської ради, яка відбулася на початку червня, сказано: видатки захищених статей за перший квартал склали 93,3 відсотка. На утримання в чистоті місць загального користування витрачено 110 995 гривень. Але ж сьогодні навіть клумби забур’янені біля міської ради. Те ж саме спостерігається біля торгового центру, де наче і не сіяли газонної трави. Один двірник не в силах щоранку прибирати сміття. Комунальна служба каже:

міська влада вже не один рік на нас економить кошти. А на благоустрій у нинішньому році з районного бюджету до міської казни було спрямовано понад 400 тис. грн. Проте за 5 місяців їх не освоєно. Наче всі проблеми вирішені. Ніби й немає численних калюж і вибоїн на вулицях. А ще – не облаштований дитячий майданчик у районі п’ятиповерхівок, зона відпочинку на березі Носівочки, не впорядкований міський парк. За багато років не вибрали місця для спорудження громадського туалету, що обіцяв зробити вже не один мер. Задумали облаштувати автомобільну стоянку біля торгового центру, але далі розмов справа не пішла. Тепер на тому місці – автомобілі, мотоцикли, скутери, велосипеди і пішоходи.

Центр Носівки має сучасний вигляд – підприємці забудували магазинами, реконструювали площу, поставили ліхтарі. Але зроблене затьмарює аварійна будівля колишнього кінотеатру «Космос». Кілька років його перепродували, та жоден власник нічого так і не зробив. Схоже, йдеться до того, що в центрі міста колись добротне приміщення, тільки й нагадуватиме, що були й інші часи. А у Бобровиці райдержадміністрація поставила мету зберегти кінотеатр «Прогрес». Провели ремонт, газифікували приміщення, здали в оренду вільні виробничі площі. Закупили сучасну кіноапаратуру, демонструють навіть стереофільми, а також стрічки для дітей. «Прогрес», як і раніше, – улюблене місце відпочинку бобровичан і гостей. Тут можна почаювати, перекусити і всього за 4 гривні подивитися новий фільм на широкому екрані. Виявляється, можна при бажанні зробити? Микола КОХАН Носівський район

№ 81 (27912) 25 липня 2009 року

Політика і політики

Цікаво

Володимир ЛИТВИН:

«За владу не потрібно голосувати,

владу потрібно обирати» ` Поч. на 1-й стор. Головний мотив звернення Литвина – об’єднати довкола себе розумних, мислячих, толерантних і активних громадян. Спікер шукає тих, хто здатний робити самостійні висновки, не попадаючись на вудку обіцянок і пропаганди: «Звертаюся до всіх з проханням дати оцінку подіям, що відбуваються в українській владі, в українській державі і зрозуміти, що далі таке безчестя країни спостерігати неможливо. Кожна людина повинна собі уявити, що буде в державі, що буде з їх сім’ями, з кожним з них, якщо дати можливість отримати цим політикам усю повноту влади. Вони себе вже показали у всій красі. Я звертаюся до всіх

і кожного з проханням зрозуміти, що за владу не потрібно голосувати, владу потрібно обирати». Литвин коротко розповів про свій план дій на посаді Президента: «Країні потрібно дати новий, зрозумілий і прийнятний курс, потрібно рішуче навести лад, забезпечити відповідальну владу і дати можливість кожному відчути себе людиною».

Повернути владу народу Для того, аби це сталося, потрібно не лише обрати Народного Президента, але й змінити всю владу зверху до низу. Основна причина застою і загниваючих владних структур – безвідповідальність та безкарність. Для того, щоб виправити ситуацію,

Литвин наполягає на позбавленні депутатів недоторканості. На словах всі фракції нібито підтримали позбавлення себе недоторканості, але до голосування справа так і не дійшла. Питання відповідальності влади взагалі завмерло на рівні обговорення. Литвин вважає, що депутати нагадують кріпаків своїх лідерів, виконують усі їхні команди: «лежати» (під трибуною), «голос» («за» або «проти»). Закриті партійні списки роблять депутатів повністю залежними від лідерів політичних сил. Тому Литвин наполягає на проведенні виборів по відкритих списках, коли люди зможуть голосувати в своєму окрузі не лише за політичну силу, а й за конкретну людину, яка пред-

ставляє певну політичну силу в окрузі. Якщо ж депутат не виправдає довіру виборців, вони зможуть його відкликати. У Блоці Литвина всього 20 народних депутатів, саме тому вони, поки що, не можуть домогтися прийняття в парламенті розумних змін до виборчого законодавства. Але замість того, щоб шукати виправдання, Литвин шукає шляхи для реалізації рішень. Поки не ухвалений закон про відкриті списки, Блок Литвина відкриває свої списки гідним представникам усіх регіонів: «Сьогодні повинні об’єднатися всі, хто відчуває власну відповідальність за своїх дітей, за свою сім’ю і за власну країну. Упевнений, тільки разом мож-

Віктор Янукович підбив політичні підсумки півріччя Головний підсумок політичного півріччя однозначний: чинна влада не змогла захистити людей від кризи. Громадяни залишилися з кризою один на один: без роботи, із затримками виплат зарплати, з цінами, що постійно зростають, на все – продукти, транспорт, комунальні послуги.

лада блокує підвищення мінімальних зарплат і пенсій. Це – зневага до людей. Хочу ще раз підкреслити: для нас це питання принципове. Сьогоднішня влада – банкрут. Коаліція в парламенті розвалена. З уряду біжать міністри, регулярно виникають корупційні скан-

дали. Влада підсіла на зовнішні кредити, за рахунок яких сьогодні тільки й виживає Україна. Наше завдання – не допустити, щоб банкрутство влади стало банкрутством держави. Потрібно терміново вжити заходів і зупинити розвиток кризи. Треба провести глибоке антикорупційне розслідування – як були витрачені гроші бюджету 2009 року і кошти, отримані від МВФ. Люди мають право знати, на що були витрачені зібрані з них податки.

Відвідуючи регіони, я багато спілкуюся з людьми. Практично скрізь мені говорять, що розчаровані нездатністю нинішньої влади навести в країні елементарний порядок. У першу чергу – допомогти захистити людей, доведених до зубожіння. Наша країна дійшла до того, що посідає вже перші місця в світі за рівнем корупції, за падінням промислового виробництва, за падінням ВВП. За час правління нинішньої влади Україна пережила низку криз – банківську, газову, бен-

на буде досягти того результату, на який заслуговують наші люди, наш народ, наша держава», – упевнений Володимир Литвин. Для цього він збирає народну команду. Кожен, хто відчуває в собі сили та бажання працювати на благо свого району або області, села або міста, отримує можливість стати депутатом місцевої ради. До всіх бажаючих однакові вимоги: бажання служити людям і здатність довести це справами. Якщо Ви готові захищати інтереси людей у обласній, районних, міських чи сільських радах, телефонуйте: 8-800-507-22-00 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів). Подробиці на сайті www.LITVIN. IN.UA

зинову, продовольчу. Пережили ми і невиправдані стрибки курсу гривні, і багато чого іншого. Нам потрібно вирішити ключові проблеми, щоб запобігти катастрофі. Для цього потрібно: Захистити людей і підняти мінімальні зарплати й пенсії. Підтримати вітчизняних виробників, які дають роботу і наповнюють бюджети. Звільнити від непомірного податкового тиску бізнес. Відновити нормальні взаємовигідні відносини з Росією. Повернути стратегічне партнерство. Довгий час ми розраховували на порозуміння і діалог з нині правлячою коаліцією, але ми зіткнулися з нерозумінням і небажанням зрозуміти. У громадян України повністю закінчилася довіра до нинішньої влади, а головне – вони більше не будуть її терпіти.

Я впевнений – слово народу на наступних виборах буде рішуче і однозначне. Віктор ЯНУКОВИЧ, лідер Партії регіонів

Лідер фракції «Наша Україна – Народна Самооборона»

Микола Мартиненко звинувачує Секретаріат Президента в спробах загострити економічну кризу в Україні

к повідомляє УНІАН, про це депутат заявив, виступаючи на урочистому зібранні, присвяченому 10-річчю

створення ВО «Батьківщина». Мартиненко зазначив, шо фракції НУНС І БЮТ разом сформували коаліційний уряд, який, за його словами, практично самотужки бореться з економічною кризою. Він також підкреслив, що інші політичні сили

та політики намагаються навпаки кризу загострити. На думку Миколи Мартиненка, секретаріат Президента робить постійні спроби «розхитати» економічну кризу. Зокрема, він нагадав і про те, що фракція Партії регіонів третій тиждень блокує

роботу ВР, а з секретаріату Президента постійно лунають заклики щодо розпуску парламенту й готовності Віктора Ющенка зробити це в будь-який момент. Лідер фракції НУНС не вперше заявляє про деструктивну політику Секретаріату Президента,

в тому числі й стосовно партії «Наша Україна». Як відомо, найпотужніша київська міська організація «НУ», яку очолює Мартиненко, проігнорувала останній з’їзд партії у зв’язку з тим, що Ющенко наполягав на руйнації існуючої коаліції демократичних сил.

У скільки обійдеться

святкування Дня незалежності України?

ряд виділив Міністерству оборони 15 млн. грн. на проведення заходів, пов’язаних з підготовкою та святкуванням 18-ї річниці незалежності України. Відповідне розпорядження розміщено на офіційному сайті Кабміну. Гроші нададуть з резервного фонду Державного бюджету. До 1 жовтня 2009 року Міноборони має подати звіт про використання 15 млн. грн. Мінекономіки, Мінфіну та Держказначейству.

Всесвіт

Сонячне затемнення співпало з сильною магнітною бурею

осійська космічна обсерваторія ТЕСІС зареєстрував найсильнішу впродовж останніх семи місяців магнітну бурю, початок якої співпав з сонячним затемненням 22 липня цього року. За десятибальною шкалою магнітній бурі присвоїли оцінку шість. Можливо, це пояснює факти самогубств, сімейних сварок та аварій, які сталися в Чернігові в цей час.

Негода

Без струму– шість населених пунктів Чернігівщини

ерез грозу 24 липня цього року сталося аварійне відключення двох ліній електропостачання 10кВ у Чернігівській області. Знеструмленими залишилися шість населених пунктів у Ніжинському та Сосницькому районах. На ремонтновідновлювальних роботах працюють бригади від ВАТ ЕК «Чернігівобленерго». Підготувала Наталія ГАРБУЗ

Мовою цифр

№ 81 (27912) 25 липня 2009 року

Соціально-економічне становище Чернігівщини в І півріччі 2009 року

За розрахунками, обсяг продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств залишився на рівні січня–червня 2008р. При цьому в сільськогосподарських підприємствах він збільшився на 7,3%, у господарствах населення – зменшився на 4,4%.

Зміни обсягів сільськогосподарського виробництва (наростаючим підсумком у відсотках до відповідного періоду попереднього року)

106 104 102 100 98 96 94 92

За оцінкою, на 1 липня 2009 р. у господарствах усіх категорій утримувалося 300,5 тис. голів великої рогатої худоби (на 4,0% менше, ніж рік тому), у т.ч. 157,1 тис. корів (на 7,3% менше), 234,5 тис. голів свиней (на 1,3% більше), 48,0 тис. овець та кіз (на 7,1% більше), 5091,4 тис. голів птиці всіх видів (на 6,5% більше). У господарствах населення утримується 42,5% великої рогатої худоби, 61,0% корів, 51,4% свиней, 93,8% овець та кіз, 83,8% птиці від загальної чисельності в області. У сільськогосподарських підприємствах, порівняно із січнем–червнем 2008 р., від-

Грудень

Листопад

Жовтень

Вересень

Серпень

Липень

Червень

Травень

Квітень

Березень

БУДІВЕЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ Підприємства області за півріччя виконали будівельні роботи на суму 163,6 млн. грн., що в порівнянних цінах становить 45,8% обсягів будівництва січня–червня 2008р. Зменшення обсягів будівельних робіт спостерігалося за всіма видами економічної діяльності. Зокрема, на 14,5% – з підготовки будівельних ділянок, на 57,8% – з будівництва будівель і споруд, на 66,0% – з установлення інженерного устаткування будівель та споруд.

В обсязі виконаних будівельних робіт на капітальний та поточний ремонти припадало 8,2% (13,4 млн. грн.) та 4,5% (7,4 млн.грн.) відповідно. У порівнянні з І півріччям 2008р. обсяги робіт із капітального ремонту зменшилися на 62,8%, з поточного – на 34,7%. Будівельну діяльність в області здійснювали 150 підприємств, з яких 84,7% зменшили обсяги будівництва.

ТРАНСПОРТ Транспортні підприємства області в I півріччі 2009 року доставили замовникам 1047,6 тис.т вантажів, вантажооборот виконано в обсязі 453,3

становила 35,7% загального обсягу, пасажирообороту – 42,3%. Обсяг пасажирських перевезень тролейбусним транспортом скоротився на 1,9%, у т.ч. з платним проїздом – на 18,8%. Річковий транспорт перевозив вантажі тільки в закордонному сполученні. Обсяг вантажних перевезень становив 63,2% рівня I півріччя 2008р., вантажооборот – 89,3%. Послугами річкового транспорту з початку року скористалося на 43% пасажирів менше, ніж за відповідний період 2008р., пасажирооборот скоротився на 42,8%.

Вантажооборот підприємств транспорту (наростаючим підсумком у відсотках до відповідного періоду попереднього року)

140 120 100 90 80 60 40

млн. т/км. Ці показники становлять, відповідно, 74 та 95,3% рівня I півріччя 2008 року. Підприємства автомобільного транспорту, з урахуванням перевезень, виконаних фізичними особами – підприємцями, перевезли 878,8 тис.т вантажів (76,5% до рівня минулого року), вантажооборот виконано в обсязі 362 млн.т/км (96,9%). Наростили обсяги вантажоперевезень і вантажообороту транспортники 8 районів області. Фізичні особи – підприємці на власному автотранспорті виконали 73,6% загального обсягу вантажоперевезень та 79,5% – вантажообороту. Пасажирським транспортом області в I півріччі 2009р. перевезено 64,8 млн. пасажирів, що дещо (на 0,9%) менше, ніж у I півріччі 2008р. Пасажирооборот виконано в обсязі 523 млн.пас.км (на 5,6% менше). Пасажирським автотранспортом, з урахуванням перевезень, виконаних фізичними особами – підприємцями, перевезено 44,5 млн. пасажирів, що на 0,4% менше, ніж у I півріччі 2008р. Обсяг виконаного пасажирообороту скоротився на 6,3% і становив 431,2 млн.пас.км. Наростили обсяги пасажирських перевезень та пасажирообороту підприємства Чернігова та Бобровицького, Коропського й Срібнянського районів. Автотранспортом обласного центра виконано 65,6% загального обсягу пасажирських перевезень та 54,2% пасажирообороту. Частка пасажирcьких перевезень, виконаних фізичними особами – підприємцями на власному автотранспорті,

Грудень

Листопад

Жовтень

Вересень

Серпень

Липень

Червень

Травень

Квітень

Березень

20 Лютий

булося збільшення обсягів виробництва молока на 9,6 тис.т (11,1%). Виробництво м’яса зменшилося на 1,6 тис.т (11,7%), яєць – на 8,9 млн. шт. (26,1%). Питома вага господарств населення в загальному виробництві м’яса становила 53,8%, молока – 67,1%, яєць – 82,5%. Загальний обсяг реалізованої підприємствами власно виробленої аграрної продукції, порівняно з відповідним періодом 2008р., збільшився на 19,1%, у т.ч. продукції рослинництва – на 35,2%. Продукції тваринництва реалізовано на 0,2% менше. З початку року було реалізовано 612,9 тис.т зернових культур (в 1,9 раза більше, ніж рік тому), картоплі – 5,5 тис.т (на 0,8% більше), худоби та птиці (у живій вазі) – 15,0 тис.т (на 2,0% більше), молока та молочних продуктів – 76,4 тис.т (на 10,7% більше), яєць – 20,9 млн.шт. (майже на третину менше). За реалізовану з початку року на переробні підприємства худобу та птицю сільськогосподарські підприємства одержали 1,4 млн.грн. дотацій за рахунок коштів податку на додану вартість (рік тому – 19,0 млн.грн.), за молоко та молочні продукти – 14,9 млн.грн. (29,7 млн.грн.). Станом на 1 липня 2009р. на зернозберігаючих та зернопереробних підприємствах було в наявності 139,0 тис.т зерна, у сільгосппідприємствах – 221,2 тис.т. Середня закупівельна ціна зернових культур, яку пропонували при закупівлі зберігаючі та переробні підприємства, у січні– червні п.р. становила 885,3 грн. за т (рік тому – 1174,5 грн.).

Січень

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

Лютий

Виробництво промислової продукції в І півріччі 2009р. становило 81,7% щодо рівня відповідного періоду минулого року. У добувній промисловості темпи обсягів продукції становили 98,7%. Збільшився видобуток сирої нафти. При цьому скоротився видобуток природного газу, крейди, пісків природних. У переробній промисловості виробництво продукції, порівняно з відповідним періодом 2008р., становило 73,9%. На підприємствах із виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів темпи обсягів продукції становили 92,4%. На 1228 т більше вироблено жирних сирів, на 311 т – житнього борошна, на 287 т – нерафінованої соняшникової олії, на 222 т – кисломолочних продуктів, на 114 т – обробленого рідкого молока. Водночас зменшилося виробництво борошна пшеничного, ковбасних виробів, вершкового масла, яловичини й телятини свіжих чи охолоджених. У легкій промисловості обсяги виробництва проти відповідного періоду минулого року становили 40,1%. Зменшилося виробництво тканин, взуття, зовсім не вироблявся льон розволокнений, водночас зросло виробництво білизни, ковдр та пледів. В обробленні деревини та виробництві виробів із деревини темпи обсягів продукції становили 68,0%. Скоротилося виробництво деревини уздовж розпиляної чи розколотої, паркету з деревини листяних порід, панелей дерев’яних, тари та піддонів дерев’яних. На підприємствах целюлозно-паперового виробництва та видавничої діяльності темпи становили 84,9%. Менше вироблено шпалер, етикеток та ярликів із паперу та картону, надруковано газет, книг, журналів та календарів. У хімічній промисловості виробництво продукції становило 39,5% рівня відповідного періоду минулого року. Менше вироблено волокон хімічних, пластмас у первинних формах, шампунів, штучних оболонок із затверділих протеїнів, фарб та лаків на основі полімерів, засобів миючих та для чищення. На підприємствах із виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції темпи обсягів продукції становили 41,1%. Виробництво елементів конструкцій збірних для будівництва з цементу, бетону чи штучного каменю зменшилося на 24,6 тис. м3, керамічної невогнетривкої будівельної цегли – на 15,5 млн.шт. умовної цегли. У металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів темпи обсягів становили 43,0%. Виробництво котлів центрального опалення скоротилося на 4,9 тис.шт., різних видів металевих кон-

струкцій – на 1,3 тис.т, менше вироблено металевих резервуарів та цистерн, сейфів. На підприємствах машинобудування виробництво продукції, порівняно з відповідним періодом минулого року, становило 44,2%. Зросло виробництво машин пожежних, відцентрових насосів, устаткування для фільтрування та очищення рідин, низьковольтної електричної апаратури. При цьому менше вироблено машин для оброблення гуми або пластмас, верстатів для оброблення дерева, вогнегасників, автобусів. Зовсім не вироблялися вакуумні насоси, годинники. У виробництві та розподіленні електроенергії темпи обсягів продукції становили 93,2%. Скоротилося виробництво електроенергії та теплоенергії. Упродовж січня–травня промислові підприємства області реалізовали промислової продукції на суму 3,5 млрд. грн. В обсязі продукції, реалізованої підприємствами добувної та переробної промисловості, 61,6% становили товари широкого та тривалого використання, 34,2% – сировинна продукція, 4,2% – продукція інвестиційного призначення.

Січень

ПРОМИСЛОВІСТЬ

ЗВ’ЯЗОК За січень–травень 2009р. підприємства зв’язку області надали послуг на 480,9 млн. грн., у т.ч. підприємствам – на 383,2 млн.грн. (79,7% загального обсягу), що відповідно на 0,4 та 16,1% більше, ніж у січні–травні 2008р. Серед видів зв’язку найбільшим попитом користувався мобільний – 78,6% загального обсягу. Частка телефонного зв’язку становила 11,7%. Про попит на окремі види зв’язку свідчать темпи зростання доходів: комп’ютерного – в 1,8 раза, проводового мовлення – на 33,2% (за рахунок значного підвищення тарифів), передачі і прийому телевізійних та радіопрограм, радіозв’язку – на 20,9%, мобільного – на 2,2%. У той же час зменшився попит на такі види зв’язку: поштовий – на 18,2%, телефонний: сільський – на 17,9%, міжміський – на 17,3%, міський – на 9,4% та телеграфний – на 0,7%. Зв’язківцями області впродовж І півріччя оброблено листів, карток та бандеролей (простих рекомендованих та з оголошеною цінністю) 12,2 млн. (у І півріччі 2008р. – 15,2 млн.), посилок (звичайних та з оголошеною цінністю) – 613,7 тис. (749,4 тис.), поштових переказів – 507,8 тис. (756 тис.), пенсійних виплат – майже 2 млн. (2,3 млн.), періодичних друкованих видань (газет та журналів) за передплатою та в роздріб – 46,5 млн. (45,9 млн.). Працівники підприємств електрозв’язку доставили 26,6 тис. та відправили 11,1 тис. телеграм. У І півріччі 2008р. ці показники

відповідно становили 34,8 та 18,4 тис. Надано міжміських телефонних розмов (включаючи міжнародні) – 33 млн. (рік тому – 39,5 млн.). Послугами кабельного телебачення станом на 1 липня 2009р. користувалися 67,6 тис. абонентів проти 68 тис. на цю ж дату у 2008р. Спостерігається тенденція зменшення основних радіотрансляційних точок. З початку року їх кількість скоротилася майже на 14 тис. і на 1 липня 2009р. становила 103,9 тис., у т.ч. в населення – 90,6 тис. (87,2% загальної кількості).

ФІНАНСИ Фінансовий результат підприємств від звичайної діяльності до оподаткування (крім підприємств малого бізнесу та бюджетних установ) за січень–травень 2009р. був збитковим і становив 183,1 млн.грн. За відповідний період 2008р. результат був прибутковим і становив 90,7 млн.грн. Прибуткові підприємства, частка яких у загальній кількості складала 52,4%, отримали 176 млн.грн. прибутку, що на 12,7% менше, ніж за січень–травень 2008р. Основна його частина сформована в промисловості (66,5%), на підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку (19,2%). Серед промислових підприємств найбільші прибутки отримали підприємства виробництва та розподілення електроенергії, газу та води (45,7 млн.грн.), виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (30,2 млн.грн.), целюлозно-паперового виробництва, видавничої діяльності (26,8 млн.грн.). Збитково працювали 47,6% підприємств, що на 12,4 в.п. більше, ніж за січень–травень минулого року. Ці підприємства отримали 359,1 млн.грн. збитків (у 3,2 раза більше). Найбільші суми збитків спостерігалися в промисловості (212,1 млн.грн.), на підприємствах, що займаються операціями з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданням послуг підприємцям (57,3 млн.грн.), торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку (48,9 млн.грн.). За даними Управління Національного банку України в Чернігівській області, загальна заборгованість за кредитами, наданими банками області (з нарахованими відсотками), на 1 червня 2009р. становила 5292 млн. грн., у тому числі населенню – 2370,8 млн.грн. Залишки вкладів населення в банківських установах області на 1 червня 2009р. становили 2412,4 млн.грн. (з нарахованими відсотками), з них 67,5% – у національній валюті. З початку року вклади населення зменшилися на 210,7 млн.грн., або на 8%. За повідомленням Головного управління статистики у Чернігівській області

№ 81 (27912) 25 липня 2009 року

Мер Чернівців Микола Федорук:

Чернівці називають маленьким Парижем, порівнюють з Віднем і асоціюють зі столицею світу Єрусалимом.

«Я пообіцяв Олександру Соколову

відвідати Чернігів» Де в Україні жити добре? Чернівчани скажуть – у Чернівцях! Називати своє місто найкращим вони звикають з дитинства і не забувають про це ніколи. Звичайно, їхня оцінка, так би мовити, емоційно-патріотична. Проте й різного роду експерти, різноманітні рейтинги підтверджують, що в Чернівцях таки жити добре. А в експертних висновках та рейтингах все серйозно – з цифрами, параметрами, порівняннями. Отож Чернівці вже кілька років поспіль у щорічному рейтингу відомого журналу «Фокус» входять до першої п’ятірки найбільш комфортних міст для проживання в Україні, а також вибороли цього року перше місце у Всеукраїнському конкурсі «Населений пункти кращого благоустрою та підтримки громадського порядку-2008». До речі, наш Чернігів у цьому ж конкурсі посів друге місце, а експерти журналу «Фокус» визнали цьогоріч його найчистішим містом країни. Мер Чернівців Микола Федорук зізнався, що вже давно пообіцяв своєму чернігівському колезі Олександру Соколову відвідати Чернігів, де він ще так і не побував. А по тому, як пан Федорук приймав у себе в місті делегацію Українського журналістського фонду, можна судити, що чернівецький мер гостей любить, журналістів у тому числі. На питання журналістської братії – представників газет майже з усіх куточків України міський голова Чернівців теж відповів залюбки і відверто. «Чернівці на півдорозі між Києвом і Бухарестом, Краковом і Одесою – були таємною столицею Європи, де тротуари підмітали букетами троянд, а книгарень було більше, ніж пекарень», – писав про золотий час Чернівців німецький журналіст Георг Гайнцен. А відомий художник Анатоль Федірко та керівник Інституту розвитку міста Чернівці Олег Хавич вирішили увіковічнити у бронзі троянди і тим не дати забутися славній легенді.

– Чернівці й досі підмітають трояндами?, – питаємо у мера. – Це міф, але міф – красивий. І ми його плекаємо, адже це говорить про культуру, чистоту. Ми багато уваги приділяємо питанням санітарного стану міста. Коли німецька компанія взялася прибирати та утилізувати у нас сміття, вона навчила працювати й наших. Адже конкуренція – це завжди рух, а монополія – гальма. Однак порядок у місті залежить не тільки від міської влади [чи фірми-прибиральниці],

а й від кожного мешканця. Головною рушійною силою чернівчан є гасло – «Спільними зусиллями» (колись було гаслом гербу Габсбургів – Авт.). Ось так, спільними зусиллями, ми й підтримуємо міф про букети троянд, якими підмітають чернівецькі вулиці. – Як вам вдалося зберегти історичний центр міста, адже там не побачиш сучасних будівель? І чи продається у центрі земля? – Як вдалося? Знову ж таки спільними зусиллями. Хоча це було важко. Є такий сучасний цинічний вираз: «Бабло – переможе зло», а я відповідаю: «Добро переможе бабло». Ми прийняли рішення, що 226 гектарів в центрі міста – це історико-заповідна територія. І земля тут не продається, її можна лише взяти в оренду. Так само відреставрували і площу Філармонії. Тут понад півстоліття працював ринок, який ми знесли, а на його місці облаштували для відпочинку чернівчан та гостей міста зелену площу зі збереженням особливостей архітектурного стилю оточуючих будинків. З цього приводу на одному з зібрань міських голів України меру Чернівців жартома закинули, що він пливе проти течії: адже в більшості обласних центрів на площах будують ринки, а чернівчани, навпаки вирішили ринок перетворити в площу. Микола Федорук вважає цей крок правильним. Хоча, каже, що через це в свій час натерпівся і від нашого брата – тобто журналістів. А тепер на площу ходять подивитися не тільки чернівчани… – Коли на екскурсії на новій площі був голова Верховної Ради Володимир Литвин, він не втри-

мався і сказав, що в Києві на такому місці точно б багатоповерхівку поставили… А ми цього не допускаємо. – Площу відбудовували коштом міського бюджету? – Так. Нам з Держбюджету обіцяли виділити кошти до 600-ліття Чернівців (святкування відбувалося минулого року – Авт.), але місто так нічого й не отримало. Тож до цих пір ми розраховуємося з власного бюджету. – У місті немає «Макдоналдсу»? – Це правда. Кілька років тому у мене була представниця цієї компанії і я сказав: будь-ласка, будуйте, але на в’їзді в місто. Проте їм потрібен був тільки центр. Навіть погрожували напустити на мене журналістів (через відмову – Авт.), розписати про це у пресі. Я не проти «Макдоналдсу», але на наших центральних 226 га його так і немає. Миколу Федорука чернівчани чотири рази обирали мером, відтак він вже 15 років на цій посаді, що можна вважати національним рекордом. – Збираєтеся балотуватися ще на один строк? – Я ще не приймав рішення. Поживемо – побачимо. Щодо приналежності до якоїсь з партій, каже, що – безпартійний. А на питання, що є причиною його довголіття на посаді міського голови, в одному з інтерв’ю відповів: «Каналізація, дороги не мають партійності, їх треба просто ремонтувати, будувати». Олександра БІЛИЧ Фото В’ячеслава ВОДОРЄЗА

Перша документальна згадка про Чернівці датується 8 жовтня 1408 року в грамоті молдавського господаря Олександра Доброго, коли тут було засновано митницю. Ця дата умовно вважається офіційним днем заснування міста.

З Центральної площі бере свій початок одна з найкрасивіших артерій міста – це ансамбль пішохідної вулиці Ольги Кобилянської, колишня Панська. Це і є та вулиця, яку «підмітали букетами троянд та на яку не пускали у брудному взутті». Саме так, адже кожного ранку двірники мили бруківку і тротуари теплою водою з милом. До того ж двірником на цю вулицю могла влаштуватися тільки людина, яка знала не менше 5 мов. Сьогодні теж існує конкурс на таку «високу» відповідальну посаду двірника на вулицю Кобилянської – до 5 чоловік на місце. Зарплата – понад три тисячі гривень за місяць (!).

№ 81 (27912) 25 липня 2009 року

Де в Україні жити добре

Окрасою міста є його стара частина, забудована під час перебування Буковини в складі австро-угорської монархії.

Міська ратуша – це місце, де зазвичай засідала політична верхівка міста – магістрат. Довго не могли урядовці погодитися, де ж краще будувати споруду. В 1947 році постала будівля з високою баштою та внутрішнім подвір’ям. Бачила чернівецька ратуша і австрійських урядників, і румунських окупантів, і російських чиновників. Тепер над нею майорить синьожовтий прапор, а фасад прикрашає герб міста. Найбільше уваги привертає 50 метрова вежа, коли о 12 годині щодня на балкончик виходить сурмач у народному одязі й на всі чотири сторони світу сповіщає, що «Там на тому боці, там живе Марічка…».

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича – один з найстаріших класичних університетів України. Заснований у 1875 році навчальний заклад мав лише три факультети, але бажаючих навчатися не бракувало. Сьогодні ж на 16 факультетах університету навчається майже 20 тисяч студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання, які здобувають сучасну освіту за 47 напрямами. Колись студентами Чернівецького університету були Іван Франко, Лесь Мартович. З ним пов’язані долі Михайла Драгоманова, Лесі Українки, Володимира Винниченка. У липні 2007 року архітектурний ансамбль колишньої Резиденції Буковинських митрополитів, який було передано університетові на початку 50-х років ХХ століття, включено до попереднього списку об’єктів архітектурної спадщини ЮНЕСКО.

На Театральній площі є Алея зірок, де сяють такі славетні імена: Йозеф Шмідт, Орест Руснак, Сіді Таль, Дмитро Гнатюк, Володимир Івасюк, Назарій Яремчук, Софія Ротару, Іво Бобул, Ян Табачник, Ані Лорак та інші. У Чернівцях є стільки зірок, що для них замало однієї Алеї. Це місто народжує таланти.

8 Люблю поля, Передплата-2009 «У газеті черпала що пахнуть хлібом інформацію для уроків № 81 (27912) 25 липня 2009 року

ідставляє сонцю долоні вулиця. Липневий день, у клопотах набігавшись, під березою біля старого двору зупинився. Прочиняємо хвірточку – і з ґанку до гостей господиня усміхається, придивляючись. Катерина Родіонівна зворушена: це ж газетярі із «Деснянської правди» до них прибули. Та не самі, а з головним призом-подарунком. Подружжя Шевченків телевізор виграло. Коли в селищі газету отримали, знайомі стали телефонувати і вітати. Іван Дмитрович та Катерина Родіонівна з «Деснянкою» дружать замолоду, з тих пір, як сім’ю створили. Гай-гай, скільки з того часу води спливло, зим і літ відшуміло: восени вже золотий ювілей відзначатимуть. У Ріпках

їх знають і шанують: обоє до людей з добром ідуть і живуть по совісті. А трудилися ж як! Іван Дмитрович – хліброб з дідапрадіда, понад сорок років колгоспові віддав: починав механізатором, потім працював помічником бригадира й бригадиром був. Йому й тепер хлібне поле частенько сниться, адже у жнива перетворювалося для Івана Дмитровича на рідну домівку. За урожай переживав, за своїх хлопців турбувався. Пригадує, що тієї пори, коли хліба збирали, дуже боявся дощів і кожного дня просив, аби погода сприяла жниварям. Про вмілого трударя і його товаришів не раз писала «Деснянська правда». З теплотою згадує Іван Дмитрович кореспондентів і нашої газети (нині ветеранів), і районної, які при-

їздили на колгоспні поля. Журналістські репортажі теж допомагали з роботою вчасно впоратися. – Аякже, добре слово велику силу має,– додає Катерина Родіонівна. – Ще в юності мене, молоденьку медсестру, вчили, що слово і вилікувати може, і поранити. Тому для своїх пацієнтів (ця чуйна жінка впродовж багатьох років працювала в інфекційному відділенні районної лікарні) я намагалася знайти ті слова, які б їх підтримали. Маминою стежиною пішли і доньки Людмила та Євгенія. Обидві спочатку закінчили медучилище, а згодом і вузи. Тепер зі своїми сім’ями (чоловіки у них теж лікарі) живуть у Полтаві. Навідуються гамірним гуртом із дітьми до батьків. Катерина Родіонівна та Іван Дмитрович втішаються чотирма онуками. Найстарша Катя (її назвали так на честь любої бабусі) через якийсь місяць розпочне і свою медичну сторінку: працюватиме лікарем-стоматологом. Дмитро ж навчається в медінституті, а Іван та Марійка ще школярі. – Чекаємо наших полтавчан у гості,– каже Іван Дмитрович.– Ото вже порадіють за батьків. Спасибі «Десняночці»! Хай здорові будуть журналісти і пишуть про людей, які люблять землю і трудяться на ній так, щоб вона раділа... Віра ГУБАР Фото Миколи ТИЩЕНКА

історії в школі…»

овго чекали у «Деснянській правді» на переможницю розіграшу Валентину Коваленко з села Будище. І не дивно: Новгород-Сіверщина – не близький світ та й роботи у селянина влітку – хоч відбавляй. Нарешті дочекалися... – Вашу газету читаю змалечку, адже її передплачували ще мої батьки, – розповідає наша гостя. – Крім того, свого часу «Деснянська правда» мені допомагала в роботі. Раніше ж не було Інтернету, тому інформацію здебільшого черпала з газети: і про Гетьманщину, і про Івана Мазепу, і про князів Чернігівських і Київських... Я й досі зберігаю ті вирізки. Валентина Григорівна все життя пропрацювала вчителем історії. Її трудовий стаж – понад сорок років. Жінка навіть була делегатом ІІІ з’їзду вчителів у Москві. Окрім педагогічних заслуг, Валентина Григорівна ще й чудова мама: виховала трьох дітей, у неї вже четверо онуків. А незабаром очікують на народження п’ятого. І в редакцію Валентина Григорівна приїхала разом з донькою Ангеліною та онуком Лук’яном. Єдине шкодує: село вимирає. Школу минулого року закрили, тож довелося піти на пенсію. – Молодші в райцентр переїхали, а що ж я… Куди

Під час зустрічі у редакції Валентина Коваленко разом з донькою Ангеліною та онуком Лук’яном.

мені вже їхати?... – жаліється жінка. – А школі лише десять років було: нова, двоповерхова, простора, світла… Але дітей мало в селі. Сказали: «Дитина у вашій школі «золота». А після закриття школи молодь взагалі почала виїжджати з Будища. – Село ж у нас гарне. На наше озеро навіть із Шостки люди відпочивати приїжджають, – посміхнувшись, розповідає Валентина Григорівна.

Про те, що виграла плед, вона дізналася від сусідів. Роботи вдома багато, тож і не подивилася газету. Валентина Коваленко вже вдруге отримує приз від «Деснянської правди». Люди кажуть: коли щось трапилося двічі, – воно обов’язково повториться. Тож залишайтеся з нами й надалі! Наталія ГАРБУЗ Фото Олександра БОЖКА

ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» повідомляє:

ТАРИФИ НА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ НА СЕРПЕНЬ 2009 р. Згідно з «Умовами та Правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електроенергії за регульованим тарифом», Постановою КМУ від 15.08.2005 р. №745 «Про перехід до єдиних тарифів на електричну енергію, що відпускається споживачам», Закону України від 29.06.04р. №1914 «Про міський електричний транспорт», Постановою КМУ від 26.06.2007 р. №881 «Про тарифи на електроенергію для міського транспорту», Постановою НКРЕ від 22.07.2009 р. №848 та Постановою НКРЕ від 22.07.2009 р. №849 на серпень 2009 р. по ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» вводяться в дію такі роздрібні тарифи: коп/кВтг (без ПДВ) Групи споживачів 1. Промислові та прирівняні до них споживачі з приєднаною потужністю 750кВА і більше 2. Промислові та прирівняні до них споживачі з приєднаною потужністю до 750кВА 3. Підприємство гірничо-металургійного та хімічного комплексу (згідно з переліком підприємств, наведених у додатку до Постанови КМУ від 14.10.2008 р. № 925) 4. Електрифікований міський транспорт 5. Електрифікований залізничний транспорт 6. Непромислові споживачі 7. Сільськогосподарські споживачі-виробники

1 клас 2 клас 35 кВ до 35 кВ і вище 43,59

58,46

43,59

58,46

42,21

56,24

20,30 43,59 43,59 43,59

20,30 58,46 58,46 58,46

Відповідно до Постанови НКРЕ від 22.10.2004 р. №1030 «Про порядок диференціювання за годинами доби тарифів на електроенергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населенних пунктів» (зі змінами, внесеними Постановою НКРЕ від 21.02.2008 року №199) розрахунки за електричну енергію, яка відпускається на потреби зовнішнього освітлення, здійснюються за єдиним роздрібним тарифом відповідного класу напруги із застосуванням коефіцієнта 0,25 у межах зон доби з 22.00 до 4.00 годин. В інші години доби застосовується єдиний роздрібний тариф відповідного класу напруги. Для визначення обсягів електричної енергії, спожитої на потреби зовнішнього освітлення населених пунктів, мають використовуватися окремі прилади диференційованого обліку електроенергії, унесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, допущені до застосу-

вання в Україні. Указані тарифи застосовуються при розрахунках за відпущену електроенергію між місцевими органами влади, установами, підприємствами, організаціями, які володіють та (або) експлуатують мережі освітлення і споживають електричну енергію на потреби зовнішнього освітлення та фінансуються на ці цілі за рахунок місцевого бюджету, і енергопостачальною Компанією. Відповідно до постанови НКРЕ від 19.07. 2005 року №529 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕ» з 1 серпня 2005 року: 1. Споживачам, які мають зонні прилади обліку спожитої електроенергії для визначення рівня ставок тарифів, диференційованих за періодами часу, для кожного періоду (нічний, денний, напівпіковий, піковий) та всіх сезонів встановлюються такі тарифні коефіцієнти та тривалість періодів: Період часу

Нічний Двозонні тарифи, диференційовані за періодами часу Тарифні коефіцієнти 0,35 Тривалість періоду, год. 8 Тризонні тарифи, диференційовані за періодами часу Тарифні коефіцієнти 0,25 Тривалість періоду, год. 7

Денний

Напівпіковий

Піковий

1,8 16

– –

1,02 11

1,8 6

Ставка тарифу для кожного періоду часу визначається шляхом множення встановленого роздрібного тарифу для споживачів відповідного класу на тарифний коефіцієнт. Довідково: Прогнозована середня закупівельПостанови НКРЕ №47 від 22.01.2001р., на ціна на розрахунковий період №846 від 17.07.2009 р., факсограма Мін(без ПДВ), грн/МВтг 422,94 паливенерго України №32-01/6-1398 від 17.07.2009 р. Коефіцієнти нормативних технологічних витрат Постанова НКРЕ 1 клас 6,12% №313 від 19.03.2009 р. 2 клас 10,93% Тарифи на передачу електроенергії, грн/МВтг Постанова НКРЕ №229 1 клас 23,67 від 26.02.2009 р. 2 клас 140,14 Тариф на постачання електроенергії (для всіх споживачів, крім населення), грн/МВт

9,84

Постанова НКРЕ №229 від 26.02.2009 р. ВАТ ЕК «Чернігівобленерго»

Світ навколо нас

№ 81 (27912) 25 липня 2009 року

Підготував Олександр Божок

Історичні тексти

Чи були колись вулкани

на Венері?

стають доступнішими Тим, хто цікавиться найдавнішими текстами, рекомендуємо відвідати сайт codexsinaiticus.org. Тут опубліковано близько 800 відновлених сторінок текстів Синайського кодексу – одного з двох найдавніших грецьких списків Ветхого й Нового завітів, датованих IV століттям. Вартість цього проекту сягнула мільйона фунтів стерлінгів, триває він уже чотири роки. За цей час зусиллями Британської, Російської Національної, Лейпцизької та бібліоте-

ки монастиря святої Катерини на Синаї відновлено і перекладено у цифровий формат сторінки текстів, доступ до яких раніше мали лише окре-

У пошуках позапланетного розуму

мі дослідники, бо сторінки дуже ламкі. Російський переклад ще не закінчено – існують англійський та німецький варіанти. Із сторінок сайту цікаво дізнатися, як відновлюють старовинні манускрипти, віртуально погортати сторінки (до речі, розроблена досить цікава система навігації по тексту).

SETI@home – проект, започаткований 1999-го року – налічує вже понад три мільйони учасників. У чому складність пошуку розумних сигналів, які можна зареєструвати з земної поверхні? У їхньому аналізі. Радіотелескопи багатьох країн постійно сканують Всесвіт. Та зафіксованих даних забагато, щоб проаналізувати навіть на найсучаснішій обчислювальній машині. Разом із тим варто замислитися: скільки часу простоюють комп’ютери звичайних користувачів? Тому однодумці з усього світу виділяють процесорні ресурси ПК на час простою для обчислень у рамках проекту SETI – пошуку позаземного розуму (до речі, минулого року процесори «Деснянської

правди» теж були у ньому задіяні). Учасником може стати будь-хто, у кого є доступ до мережі Інтернет. Для цього потрібно завантажити з сайту setiathome. berkeley.edu спеціальну програму, і отримувати пакети завдань на обчислення. На сайтах учасників проекту можна знайти чимало цікавої інформації. Існує й карта розподілу потужностей по планеті. Найбільше ресурсів відведено у США, і це не дивно, адже штабквартира – в університеті Берклі. Не поступається їм Велика Британія, а слідом крокують Канада і Австралія. Цікаво, що українські ентузіасти лише трохи поступаються російським: 12,8 проти 18,6 gigaFLOPS (умовних одиниць потужності).

Цікаво, що Земля – єдина планета, названа не на честь бога, а знак зодіака Терези – єдиний нетваринного походження

Нарешті опрацьовано дані інфрачервоної зйомки з космічного апарата Venus Express (www.esa. int), передані ним з травня 2006 по грудень 2007 років. На сайті Європейського космічного агентства опубліковано мапу південної півкулі Венери. Вченим вдалося встановити, що навколо південного полюсу є світлі регіони, склад яких можна

встановити лише посадивши апарат на поверхню. Але передбачається, що це може бути граніт. Для його утворення потрібна вулканічна діяльність, яку поки що зареєструвати не вдалося: чутливі датчики апарата виявили незначні варіації температури поверхні – до 20 °С. Нагадаємо, що у 70–80-ті роки радянські апарати, які досягли поверхні Венери, виявили лише базальтоподібні зразки грунту.

Переймаєтеся сонячною активністю?

Рекомендуємо відвідати сторінку сайта Європейського космічного агентства http://www.esa.int/esaCP/ ASE08Y9KOYC_Protecting_0.html. Тут протягом дня оновлюються знімки нашого світила в ультрафіолетовому спектрі з телескопа EIT.

ТЕЛЕБАЧЕННЯ – ПІЗНАВАЛЬНІ ПРОГРАМИ ПОНЕДIЛОК, 27 ЛИПНЯ ВIВТОРОК, 28 ЛИПНЯ

07.00, 07.30 «Мавпячi витiвки» 08.00, 21.00, 22.00, 02.45, 03.40 Полiцiя Х’юстона 09.00 Щоденники мисливця за крокодилами 10.00 Найзабавнiшi тварини планети 10.30, 17.30, 23.30 Руйнiвники стереотипiв 11.00 Є про що подумати 12.00 Будинок гончих собак 13.00 Пригоди Корвiна 14.00, 14.30 Жокеї 15.00, 23.00 «SOS дикої природи» 15.30 Ветеринари-стажисти 16.00 Полiцiя Фiладельфiї 17.00 Порятунок тварин в Австралiї 18.00, 00.00 Маєток сурикатiв 18.30, 00.30 «Мавпяче життя» 19.00, 00.55 Невидиме життя 20.00 Неймовiрнi подорожi зi Стiвом Леонардом

07.00, 15.00 «Китайська одіссея» 08.00, 16.00 «Про замки й королiв» 09.00 «Забутi повенi» 10.00 «Фараони, якi побудували Єгипет» 11.00 «Загадка обезголовлених римлян» 12.00 «У пошуках Бетховена» 13.00 «Останнiй бiй Казанови» 14.30 «Криза – це вигiдно?» 17.00, 01.00 «Римськi таємницi» 17.30, 01.30 «Мiй щоденник» 18.00, 02.00 «Священна сцена: Марiїнський Театр» 19.00, 03.00 «Романтики» 20.00, 04.00 «Життя Вiри Брiттен» 21.00 «Гамбурзький смертник» 23.00 «Хто ти такий?» 00.00 «Про замки й королiв»

10.00, 15.00 Погляд зсередини: Нагальна трансплантацiя 06.00 Похований живцем 07.00 Загадки королiвської кобри 08.00 Нгоронгоро – африканська колиска життя 09.00, 14.00 Швидка допомога в Афганiстанi–поглядзсередини 11.00 Леопарди Боллiвуда 12.00 Iншопланетний контакт 13.00 У загублених джунглях 16.00 Долина вовкiв 17.00 Анамалаї – слоняча гора Iндiї 18.00 Довгий шлях на пiвдень: Вiд Рима до Тобрука 19.00 Удар блискавки 20.00 Аварiйне приводнення 21.00 Особливо суворий режим: Жiноча в’язниця

07.00, 07.30 «Мавпячi витiвки» 08.00, 20.00, 21.00, 22.00, 01.50, 02.45 Полiцiя Х’юстона 09.00 Щоденники мисливця за крокодилами 10.00 Найзабавнiшi тварини планети 10.30, 17.30, 23.30 Руйнiвники стереотипiв 11.00, 00.55 Невидиме життя 12.00 Територiя тварин 13.00 Пригоди Корвiна 14.00 Неймовiрнi подорожi зi Стiвом Леонардом 15.00, 23.00 «SOS дикої природи» 15.30 Ветеринари-стажисти 16.00 вiддiл з захисту тварин 17.00 Порятунок тварин в Австралiї 18.00, 00.00 Маєток сурикатiв 18.30, 00.30 «Мавпяче життя» 19.00 Невидиме життя. Тi, що пiднялися в повiтря

07.00, 15.00 «Хто ти такий?» 08.00, 16.00 «Про замки й королiв» 09.00 «Римськi таємницi» 09.30 «Мiй щоденник» 10.00 «Священна сцена: Марiїнський Театр» 11.00 «Романтики» 12.00 «Життя Вiри Брiттен» 13.00 «Гамбурзький смертник» 17.00, 01.00 «Римськi таємницi» 17.30, 01.30 «Мiй щоденник» 18.00, 02.00 «Судний день: рай i пекло в мистецтвi» 18.30, 02.30 «Таємницi Ренесансу» 19.00, 03.00 «Це – цивiлiзацiя» 20.00 «Бiсмарк – канцлер i демон» 21.00, 05.00 «Празька весна» 23.00 «Екстремальна нафта» 00.00 «Про замки й королiв»

05.00, 12.00 Удар блискавки 06.00, 13.00 Аварiйне приводнення 07.00 З погляду науки: Лох-Несс 08.00 Анамалаї – слоняча гора Iндiї 09.00, 14.00 Секунди до катастрофи: Титанiк 10.00, 15.00 Берег затонулих кораблiв 11.00 Смертельна зона 16.00 Монстри Амазонiї 17.00 Йєллоустон – священна природа Америки 18.00 Виверження вулканiв 19.00 Зiткнення континентiв 20.00 Мегазлам: Суперстадiон Майамi 21.00Суперспорудидавнини:Петра 22.00, 01.00, 04.00 Суперспоруди: Електричний океан

СЕРЕДА, 29 ЛИПНЯ

07.00, 07.30 «Мавпячi витiвки» 08.00, 14.00, 21.00, 22.00, 02.45, 03.40 Полiцiя Х’юстона 09.00 Щоденники мисливця за крокодилами 10.00 Найзабавнiшi тварини планети 10.30, 17.30, 23.30 Руйнiвники стереотипiв 11.00, 19.00 Невидиме життя 12.00 Територiя тварин 13.00 Пригоди Корвiна 15.00, 23.00, 04.35 «SOS дикої природи» 15.30 Ветеринари-стажисти 16.00 Полiцiя Фiладельфiї – вiддiл з захисту тварин 17.00 Порятунок тварин в Австралiї 18.00, 00.00 Маєток сурикатiв 18.30, 00.30 «Мавпяче життя» 20.00, 01.50 Китовi вiйни

07.00, 15.00 «Екстремальна нафта» 08.00, 16.00 «Про замки й королiв» 09.00 «Римськi таємницi» 09.30 «Мiй щоденник» 10.00 «Судний день: рай i пекло в мистецтвi» 10.30 «Таємницi Ренесансу» 11.00 «Це – цивiлiзацiя» 12.00 «Бiсмарк – канцлер i демон» 13.00 «Празька весна» 17.00, 01.00 «Великi вченi» 17.30 «Щоденники юних принцес» 18.00, 02.00 «Iсторiя картоплi» 19.00 «Вiдкриття античностi» 20.00, 04.00 «Ротвейлер Бога?» 21.00, 05.00 «Пошуки ПiвнiчноЗахiдного проходу» 22.00, 06.00 «Вiйськовi хiрурги» 23.00 «Льодовик Сиачен – вiйна за лiд»

05.00, 12.00 Зiткнення континентiв 06.00 Таємницi морських глибин: Невiдомий свiт 07.00 Пекельнi планети 08.00 Йєллоустон – священна природа Америки 09.00, 14.00 Суперспоруди давнини: Петра 10.00, 15.00 Суперспоруди: Електричний океан 11.00 У пошуках звiрiв нготто 13.00 Мегазлам: Суперстадiон Майамi 16.00 Життя серед китiв 17.00 Коста-Рiка – земля первозданного життя 18.00 Суперспоруди давнини: Мачу-Пiкчу 19.00 Гранд-каньйон

ЧЕТВЕР, 30 ЛИПНЯ

07.00, 07.30 «Мавпячi витiвки» 08.00, 21.00, 22.00, 02.45, 03.40 Полiцiя Х’юстона 09.00 Щоденники мисливця за крокодилами 10.00 Найзабавнiшi тварини планети 10.30, 17.30, 23.30 Руйнiвники стереотипiв 11.00, 19.00 Невидиме життя 12.00 Територiя тварин 13.00 Пригоди Корвiна 14.00 «Дивнi пригоди в океанi» 15.00, 23.00 «SOS дикої природи» 15.30 Ветеринари-стажисти 16.00 Полiцiя Фiладельфiї 17.00 Порятунок тварин в Австралiї 18.00, 00.00 Маєток сурикатiв 18.30, 00.30 «Мавпяче життя» 20.00, 01.50 «Дикi й небезпечнi»

07.00, 15.00 «Льодовик Сиачен – вiйна за лiд» 08.00, 16.00 «Про замки й королiв» 09.00 «Великi вченi» 09.30 «Щоденники юних принцес» 10.00 «Iсторiя картоплi» 11.00 «Вiдкриття античностi» 12.00 «Ротвейлер Бога?» 13.00 «Пошуки ПiвнiчноЗахiдного проходу» 14.00 «Вiйськовi хiрурги» 17.00 «Людина, що знайшла «Титанiк» 18.00, 02.00 «Сила хлiба» 19.00, 03.00 «Крила божевiлля» 20.00, 04.00 «Iмпресiонiсти» 20.30, 04.30 «Релiгiя й полiтика» 21.00 «Абсолютно секретно – iсторiя шпигунства»

05.00, 12.00 З погляду науки: Гранд-каньйон 06.00, 13.00 Таємницi Хреста: Загублена гробниця Iсуса? 07.00 Попередження про цунамi 08.00 Коста-Рiка – земля первозданного життя 09.00, 14.00 Що ми знаємо про Iсуса? 10.00, 15.00 Освенцим: Газетнi вирiзки минулого 11.00 Долина вовкiв 16.00 Розумнiше за мавпу? 17.00 Первозданна природа: Тасманiя – країна дияволiв 18.00 Наука рукопашного бою 19.00 З погляду науки: Нападу акул 20.00, 02.00 Небезпечнi зустрiчi: Акула з безоднi 21.00 Найнебезпечнiшi тварини: Морськi глибини

П’ЯТНИЦЯ, 31 ЛИПНЯ

07.00, 07.30 «Мавпячi витiвки» 08.00, 21.00, 22.00, 02.45, 03.40 Полiцiя Х’юстона 09.00 Щоденники мисливця за крокодилами 10.00 Найзабавнiшi тварини планети 10.30, 17.30, 23.30 Руйнiвники стереотипiв 11.00, 19.00 Невидиме життя 12.00 Територiя тварин 13.00 Пригоди Корвiна 14.00 Справа майстра боїться 15.00, 23.00 «SOS дикої природи» 15.30 Ветеринари-стажисти 16.00 Полiцiя Фiладельфiї 17.00 Порятунок тварин в Австралiї 18.00, 00.00 Маєток сурикатiв 18.30, 00.30 «Мавпяче життя» 20.00 Жокеї. Без усяких зусиль 20.30 Жокеї. Переможи або пiди 01.50, 02.20 Жокеї

07.00, 15.00 «Стоунхендж» 08.00, 16.00 «Мiсiя для Муссолiнi» 09.00 «Людина, що знайшла «Титанiк» 10.00 «Сила хлiба» 11.00 «Крила божевiлля» 12.00 «Iмпресiонiсти» 12.30 «Релiгiя й полiтика» 13.00 «Абсолютно секретно – iсторiя шпигунства» 14.00 «Невидимi вiйни ЦРУ» 17.00, 01.00 «Кримiналiстична експертиза: пiдводний човен «Ханлi» 18.00 «Кава: елiксир бадьоростi» 19.00 «НЛО й Холодна вiйна» 20.00, 04.00 «Iмпресiонiсти» 20.30 «Нечесна конкуренцiя» 21.00, 05.00 «Берлiнський повiтряний мiст»

05.00, 12.00 Напад акул 06.00, 13.00 Акула з безоднi 07.00 Танки: Залiзнi воїни 08.00 Тасманiя – країна дияволiв 09.00, 14.00 Найнебезпечнiшi тварини: Морськi глибини 10.00, 15.00 Армiя дельфiнiв 11.00 Монстри Амазонiї 16.00 Таємна сiмка Африки 17.00 Арктичний оазис – канадський острiв Саутгемптон 18.00 Тунель у древнiй свiт 19.00 Епоха танення льодовикiв 20.00 Чарлi Бурман – у будь-який спосiб: Вiд В’єтнаму до Iндонезiї 21.00, 00.00, 03.00 Тiльки мамi не кажiть, що я... в Iраку 22.00, 01.00 Рiки життя: Рейн 23.00 Трагедiя в горах орегона

СУБОТА, 1 СЕРПНЯ

06.00 «Полiцiя Х’юстона – вiддiл з захисту тварин!» 07.00, 07.30, 18.30, 00.30 «Мавпяче життя» 08.00, 08.30 Руйнiвники стереотипiв 09.00 Екстремали 10.00 Щоденники мисливця за крокодилами 11.00, 12.00, 13.00, 14.00, 15.00 «Дивнi пригоди в океанi» 16.00, 22.00, 23.00, 03.40 Полiцiя Х’юстона – вiддiл з захисту тварин 17.00, 17.30 Жокеї 18.00, 00.00 Маєток сурикатiв 19.00, 20.00, 00.55, 01.50 Неймовiрнi подорожi зi Стiвом Леонардом 21.00, 02.45 «Дикi й небезпечнi» 04.35 «SOS дикої природи»

07.00, 15.00 «Преслi про Елвiса» 08.30, 16.30 «Релiгiя й полiтика» 09.00 «Кримiналiстична експертиза: пiдводний човен «Ханлi» 10.00 «Кава: елiксир бадьоростi» 11.00 «НЛО й Холодна вiйна» 12.00 «Iмпресiонiсти» 12.30 «Нечесна конкуренцiя» 13.00«Берлiнськийповiтряниймiст» 14.00 «Вiкторiанська ферма» 17.00 «Магiя затонулих кораблiв» 17.30 «Таємницi Ренесансу» 18.00, 02.00 «Острiв Мiнотавра» 19.00, 03.00 «Викрадення Мерi» 20.00, 04.00 «Родина Гiтлера – у тiнi диктатора» 21.00 «Життя при Наполеонi» 22.00 «Вiкторiанська ферма» 23.00 «Елвiс Преслi: останнi 24 години»

05.00, 09.00 Все про акул 06.00 Полювання на мисливця: Убивцi острова Кодьяк 07.00, 10.00 Морськi свинi: Життя на волосину вiд загибелi 08.00, 11.00 Армiя дельфiнiв 12.00, 12.30, 13.00, 13.30, 14.00, 14.30, 15.00, 15.30, 16.00, 16.30 Команда тваринрятувальникiв 17.00, 18.00 Чому собаки посмiхаються i шимпанзе плачуть? 19.00 Рiки життя: Амазонка 20.00 Монстри Амазонiї 21.00 Найнебезпечнiшi тварини: Амазонiя 22.00 Гiгантськi щелепи Амазонiї 23.00 Крокодили-монстри 00.00Зiткнення континентiв

НЕДIЛЯ, 2 СЕРПНЯ

05.00, 05.30 «Ветеринарна «швидка допомога» 06.00, 12.00, 13.00, 16.00, 22.00, 23.00, 03.40 Полiцiя Х’юстона – вiддiл з захисту тварин 07.00, 07.30, 18.30, 00.30 «Мавпяче життя» 08.00, 08.30 Руйнiвники стереотипiв 09.00 Ветеринари-стажисти 09.30, 04.35 «SOS дикої природи» 10.00, 11.00 Територiя тварин 14.00, 14.30 Жокеї 15.00, 15.30 На днi безоднi 17.00, 17.30 «Дельфiнячi буднi» 18.00, 00.00 Маєток сурикатiв 19.00, 00.55 Китовi вiйни 20.00, 21.00, 01.50, 02.45 Дикi й небезпечнi

07.00, 15.00 «Елвiс Преслi: останнi 24 години» 08.00, 16.00 «Колонiальний Будинок» 09.00 «Магiя затонулих кораблiв» 09.30 «Таємницi Ренесансу» 10.00 «Острiв Мiнотавра» 11.00 «Викрадення Мерi» 12.00 «Родина Гiтлера – у тiнi диктатора» 13.00 «Життя при Наполеонi» 14.00 «Вiкторiанська ферма» 17.00 «Магiя затонулих кораблiв» 17.30 «Таємницi Ренесансу» 18.00, 02.00 «Фараони, якi побудували Єгипет» 19.00 «Цвинтар гладiаторiв» 20.00 «У пошуках Бетховена» 21.00, 05.00 «Елiзабет Дейвiд: життя в рецептах»

07.00, 12.00 Око леопарда 09.00 Найдивовижнiшi фото «National Geographic» – Мисливець за лавою 10.00, 11.00 Слiдами зникаючих тварин 14.00 Все про акул 15.00 Мегариба 16.00 Пiйманi голими руками 17.00 Змiєголовий монстр 18.00 Армiя лососєвих акул 19.00 Страх перед змiями 20.00 Мавпяча здiбностi 21.00 Розумнi пацюки 22.00, 02.00 Розумнi голуби 23.00 У пошуках синього кита 00.00 З погляду науки: Зсуви 01.00 З погляду науки: Удар блискавки

№ 81 (27912) 25 липня 2009 року

Війна у долях людських

Колиска рідного неба Синя тінь непомітно окутала дерева. Царство тиші розляглося над селом. І тільки зорі дивляться у вічі. Невже це єдина мить? І знову роками чекатиме вона дотику росяної трави, запаху спілих абрикос і цієї неповторної, настояної на м’яті, тиші. Тонке-тонюсіньке жало вкололо серце. Вкололо. І воно стислося від ниючого болю. Євдокія Степанівна Бакшун підвелася з лавочки, що в саду під яблунею, повільно пішла до хати, нечутно зачинивши за собою двері.

Пісня з минулого

ЦІ ДНІ до двору Варвари Литвиненко, що живе в Нетяжино, часто навідувалися сусіди, односельці. Всім хотілося поспілкуватися з гостями, що приїхали сюди з Бельгії: сестрою Варвари Андріївни Євдокією та її чоловіком Жорменом Кортфріндом. Тож і я ніскільки не здивувалася, коли у кімнаті, крім господарів і гостей, застала літню жінку Євдокію Нестерівну Купенко. Забачивши нас, вона поспішно стала прощатися і ламаною німецькою мовою пояснила Жормену, що навідається через день. Відразу майнула думка: «Невже цій (уже пенсійного віку!) колгоспниці так просто запам’ятати чужоземні слова? І чому саме німецькі? Та, ніби відчувши це невисловлене запитання, вона вже з порогу озирнулась і пояснила: – У війну ми разом з Дусею у німецькому таборі перебували. І Жормен з нами. Обом жінкам вже важко було стримати і сльози, і спогади. – Першого липня 1942 року з Нової Тернавщини забрали до Німеччини 19 чоловік: хлопців, дівчат. Підводами доставили нас у Прилуки на залізничну станцію, – розповідаючи, Євдокія Степанівна весь час шукає поглядом подругу і перепитує: «Правду ж кажу?». Потім загнали нас у вагони, в яких худобу раніше возили, наглухо позабивали двері і попровадили до Києва. Там кожен рентген проходив, боялись фашисти, аби Гітлеру не навезти хвору робсилу. Аж у Польщі дали перший раз поїсти. Та й що то була за їда? Суп, в якому плавали шкарлупи з картоплі. Коли поїзд зупинився в одному з німецьких містечок, поприходили поважні дами і, гидливо торкаючись паличками наших рук, вибирали собі домогосподарок. Решту всіх погнали у табір при авіаційному заводі. Євдокія Степанівна на деяку мить вмовкає, бо нелегко заново (навіть у розповіді) пережити знущання і голод, ви-

ті вже далекі для мене і моєї сім’ї роки, коли я на посаді відповідального секретаря багатотиражної газети 2-ї танкової дивізії служив у суворому Забайкаллі, точніше, в Монголії, на кордоні з Китаєм, єдина втіха була – це теплі і зворушливі листи, написані батькам. Звісна річ, що тато і мама, які перенесли той страшний голод у тридцять другому і тридцять третьому в селі Свидовець Бобровицького району Чернігівської області (за словами моїх рідних, тоді вимерло півсела і ховали померлих, де могли) нерідко запитували: «Як тобі, синочку, служиться, з ким дружиться?..». Відповідь завжди була одна: усе добре, а дружу із землякамичернігівцями, яких була жменька за реєстровим списком. Тому й не випадково, що з таким нетерпінням кожний чекав відпустки у 45 діб (плюс ще дорога і – виходило два місяці). Добирався з жінкою і донечкою Наталкою швидким потягом «Пекін – Москва», після

снажливу роботу і постійний страх, що ось-ось відправлять до крематорію. Сама собою – з далекого далека – з’являється пісня, напівзабута, тривожна. Обидві Євдокії пригадують її куплет за куплетом: Горить свіча тремтливим світлом, В бараці всі спокійно сплять. Кругом барака поліцейські Тихенько ходять, стукотять... Жормен весь час сидить мовчки. Тільки інколи кивне головою, стверджуючи: «Так-так». З Євдокією вони познайомилися в концтаборі Дахау. До кінця війни ще залишалося півтора року. – Ви не можете собі уявити, на якому роздоріжжі я стояла, коли після Перемоги ми одружились і вирішили їхати в Бельгію, – у Євдокії Бакшун тремтить голос. – Зі станції поїзд відходить у Союз, люди поспішають до вагонів, а куди їду я? Хто чекає мене в чужій країні?..

Зустріч

ВДОКІЯ сиротою зосталася ще в 30-х роках. З усієї сім’ї Бакшунів вижили вони вдвох із сестрою. Опинившись на чужині, все писала, писала Варварі листи. Та відповіді ніякої. І лише в 1958 році зуміла знайти її. Та й опісля не скоро відважилися на далеку поїздку, бо де взяти кошти. Після повернення в Бельгію, Жормену не так просто було знайти роботу. Вісім місяців ходив безробітним. А вона, Євдокія? Дізналася, що багатим господаркам потрібна прислуга. Подалася туди. Працювала за харчі і за те, що доплачували. Усе приносила Жормену. Жили разом з чоловіковою матір’ю у манюній хатиночці. Брат і сестра Жормена, як і він, також були вивезені до Німеччини – допомогти молодому подружжю матеріально не могли. Як одержала Варвара Андріївна листа з іноземним штемпелем, руки затремтіли, перед очима все загойдалося. І десь глибоко в душі засвітилася надія. Читала, плачучи і радіючи. У тому настрої й пішла

від двору до двору, всім показувала листа: сестра знайшлася! А зустрілися вони аж у 1966-му, через двадцять з лишком років після закінчення війни. – Я ту дорогу додому вік не забуду,– зволожені очі Євдокії Степанівни набухають слізьми і вона не поспішає їх витирати. – Кожен кущик, кожна рослинка, здавалось, промовляли до мене. Не вірила, що все це наяву. Бо скільки в думках обходила рідними стежками! Ляжу і не спиться мені. Пригадую, як працювали раніше за левадою, за болотом. Пригадую кожне поле, як його називали в селі – те Галаганівщина, те – Трясківщина. Півсела посходилося на нашу з Варею зустріч. А як з’явилася в хвіртці подруга, я відразу її впізнала. Мліли в обіймах.

На осколках сердець

ВДОКІЯ Степанівна Башкун часто запитує себе: чому так склалася доля, чому закинула її так далеко від дому? І розуміє, що життєва дорога пролягла через війну. – Вона не вибуває з пам’яті. Якось сниться мені, що стоїмо в черзі там, у Німеччині, стоїмо довго, в невідомості. Аж чую хтось налякано шепоче: «З живих шкіру знімають …». І прокинулася. Війна – це найстрашніше горе. Хай бережуть наші воїни кордон, і всі люди хай бережуть мир. У Бельгії також бояться війни. Скільки днів і ночей бельгійські жінки разом із дітьми стояли біля військової бази, де було вирішено розмістити американські ракети. Євдокія Степанівна розповідає про Жормена. Трудився він на фабриці, що випускала трамваї, контейнери. До речі, на контейнери надходили замовлення й з Радянського Союзу. В 57 років чоловік змушений був піти на пенсію, бо його руки стали не такими вправними, як у молодості. А на Жорменове місце прийняли іншого. *** НЕТЯЖИНО повним ходом йшли жнива. Зустрівшись з бельгійськими гостями, керівник місцевого господарства запросив їх побувати у полі, подивитись, як збирають хліб. Жормен не міг не скористатися такою можливістю. Потужні косарки вправно підрізали стебла і вкладали в покоси пшеницю. В інших загінках комбайни вимолочува-

Добра пам’ять

Червоніє мамина калина

Ярославського вокзалу поспішно перебиралися на Київський. Не словами, як я рахував передати словами останні кілометри перед древнім Києвом, від вікна майже не відходив. А в думках вони, батьки, теща і тесть, що мешкали на Волині. Першим ділом кортіло побачитись з творчим колективом районної редакції газети «Жовтнева зоря», де в середині шістдесятих мені довелося працювати літературним працівником (сьогодні це «Наше життя»). Вдячний долі, що відчув добру опіку з боку редактора Володимира Нємченка, фотокореспондента Бориса Потьомкіна, завідуючих відділами Олексія Шульги, Семена Дома-

рацького, що вони дали мені хоздаватись. рошу науку не здаватись Так ось, у перші дні вересня 1976 року, коли до закінчення відпустки залишалися лічені дні, мама покликала мене в яблуневий садочок і якось тихо промовила: – Сину, давай ми пересадимо калину поближче до хати, щоб узимку їй було тепліше і затишніше, та і птахи будуть сюди злітатися з радістю, по ягоди. Взяв у руки заступ і давай копати ямку, не забувши при цьому внести спеціальні добрива, трішечки полити чорнозем водою. Калина була заввишки метрів зо два і дуже розлога. Довелося

ли зерно. Яке роздолля, скільки діла! В полі скуштував Жормен і смачного українського борщу, яким колгоспна кухарка пригощала механізаторів.

Світло, що сяє попереду

МІСТІ БРЮГГЕ, яке знаходиться за 10 кілометрів від Голландії і за 60 кілометрів від Франції, сім’я купила старий будиночок, підремонтувала його. У ньому доживатимуть обоє до старості. Дітей у подружжя немає. Замолоду, коли було трохи сили, працювала Євдокія в парниках. Все збирала кошти на одну, на другу, на третю поїздку додому. Повернутися сюди назовсім раніше не зуміла. А тепер, коли трудитись не в змозі, совість не дозволяє. – На чужині одному можна пропасти. Тому збираємось діаспорою. Створюємо любительські гуртки, в яких співаємо наших пісень, щоб не забувались. Разом із дружиною співає й Жормен. Фламандськими буквами пише вона йому тексти українських та російських пісень. І він приємним голосом у нашій присутності виводить усім знайому: «Сердце, тебе не хочется покоя». *** ИБОЇСТА дорога виводить за село. – Там у вас усі шляхи уходжені, доглянуті... – починаю здалеку, ніби вибачаючись за наше бездоріжжя. Євдокія Степанівна відразу вловлює суть: – Та скільки ж тієї Бельгії! За дві години проїдеш з краю в край. А біля ось таких доріг хліб родить… Ні, неспроста вона так сказала. Бо не раз намагалася там, біля придбаної оселі, хоч петрушку посіяти. Та що ростиме на камені? – Яблука, інші фрукти ми їмо, які завозять з Італії чи Іспанії. Своїх у нас немає. А тут, виходь у сад, протягни руку і гілка слухняно нахилиться вниз. Налиті соком, вмиті росою яблука так і просяться, аби їх зірвати…Та щастя тим і цінне, що його виявляємо лише в окремі моменти.

Прилуцький район

добряче попотіти, щоб акуратно і пересадити кущ на нове місце. Матуся ще довгенько стояла біля калини в глибоких роздумах. Мабуть, згадувала прожите нелегке минуле, як її, зовсім м молодою, гнали есесівці по снігу разом з сином Сашком, як стріляли у неї вороги. Та були п’яні і не вцілили… Калина забуяла, розцвіла з новою силою у теплому травні вже наступного року, і зацвіла так рясно, що дух захоплювало. Приїжджав у відпустку, і спішив на побачення з калиною. Наступала пора прощання з батьками і селом, то знову до неї, калини. Торкався листочків, ягід, щоб легше було переносити далеку дорогу. А в листах запитував, як там, наша калина, мамо?.. …Вже ось третій рік пішов, як немає моєї матусі, предоброї ба-

Ніна ТКАЧЕНКО

бусі, що все життя пропрацювала дояркою на фермі. Калина, знай собі, живе і росте, і так, що зовсім поруч проросли нові кущі. Я підходжу до рідної хати з яблуневим садочком. Ті ж дерева, і сараї, і погріб, і криниця біля вузенької вулички. Синє небо над головою і така ж тиша. Тільки немає їх, дорогих моєму серцю батьків. Востаннє був тут, коли випав перший сніг і вдарили морози. Покуштував калину і ті ягідки здалися мені такими смачними, що внучці Наталці захотілося скуштувати. – Це бабусина калина, – кажу Натапці, а у самого на очах сльози. Така туга пронизала душу!.. Минуле – неначе сон. Міцний довгий солодкий сон. Ішов стежиною, озирався, а на снігу вона, червона калина. То очі матері, то її душа. Як добре, що колись з ненькою пересадили те деревце. Як добрий спомин, як світла пам’ять про батьків. Дмитро ІЛЬЄНКО, військовий журналіст, полковник

№ 81 (27912) 25 липня 2009 року

ВИКЛИКИ ДО СУДУ Новозаводський районний суд м. Чернігова повідомляє, що розгляд цивільної справи за позовом Козубової Олесі Євгенівни до Шкурата Костянтина Володимировича про позбавлення батьківських прав призначено на 4 серпня 2009 р. на 10 год. 30 хв., у зв’язку з неявкою відповідача в судове засідання 20.07.2009 р. Справа буде слухатись у приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17, під головуванням судді Філатової Л.Б. (каб. 13) – для участі у справі як відповідач викликається Шкурат Костянтин Володимирович, 1974 року народження (останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, вул. Бєлова, 27/36). Одночасно повідомляє, що з опублікуванням оголошення про виклик, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи, тому у випадку відсутності відомостей про причини його неявки або причину буде визнано судом неповажною, суд вирішить справу на підставі наявних у ній даних та доказів. • ••••••••••••••••••• Новозаводський районний суд м. Чернігова повідомляє, що розгляд цивільної справи за позовом Полевика Миколи Пилиповича до Старощука Володимира Павловича про втрату права на житло, призначено до судового розгляду на 10 серпня 2009 р. на 9 год. Справа буде слухатися в приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17, під головуванням судді Філатової Л.Б. (каб. 7) – для участі у справі як відповідач викликається Старощук Володимир Павлович (останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, вул.Пухова, 142/37). Одночасно повідомляє, що з опублікуванням оголошення про виклик, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи, тому у випадку відсутності відомостей про причини його неявки або причину буде визнано судом неповажною, суд вирішить справу на підставі наявних у ній даних та доказів. • ••••••••••••••••••• У відповідності до ч. 9 ст. 74 ЦПК України Городнянський районний суд викликає Журбікову Олену Миколаївну, останнє відоме місце проживання: Чернігівська область, Городнянський район, с. Володимирівка, як відповідача у цивільній справі за позовом прокурора Городнянського району Чернігівської області в інтересах малолітнього Журбікова Богдана Олеговича до Журбікової Олени Миколаївни про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини. Судове засідання відбудеться у приміщенні Городнянського районного суду 30.07.2009 р. о 9 год. 30 хв. Адреса суду: м. Городня, вул. Радянська, 67. Суддя О.Д.Березовський. • ••••••••••••••••••• Бахмацький районний суд Чернігівської області викликає в судове засідання Маркова Анатолія Миколайовича, який є відповідачем у справах за позовами ЗАТ КБ «ПриватБанк» про звернення стягнення. Судові засідання відбудуться 3 серпня 2009 р. о 12 год. та 12 год. 30 хв. у приміщенні Бахмацького районного суду Чернігівської області за адресою: вул. Жовтнева, 42, м. Бахмач Чернігівської області. Суддя Новіков О.М. Одночасно повідомляємо, що з опублікуванням оголошення про виклик, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи, тому у разі неповідомлення про причини неявки, або якщо причину буде визнано судом неповажною, суд вирішить справу на підставі наявних у матеріалах доказів.

ДО УВАГИ УЧНІВ І БАТЬКІВ!

Чернігівський обласний ліцей для обдарованої сільської молоді Чернігівської обласної ради продовжує пошук обдарованої молоді для навчання за такими профілями: – фізико-математичний: – природничий; – гуманітарний. До ліцею зараховуються випускники 9-х класів загальноосвітніх шкіл області (крім м. Чернігова), які успішно складуть вступні іспити. Всі іспити проходять у формі комп’ютерного тестування. До послуг ліцеїстів комфортний гуртожиток, учні забезпечуються триразовим харчуванням. Прийом заяв до 21 серпня за адресою: м. Чернігів, пров. Папанінців, 18-а. Конкурсні випробування – 25 серпня 2009 року. Телефон для довідок: 8 (04622) 61-34-76. Дирекція ліцею

Чернігівська обласна державна насіннєва інспекція оголошує конкурс на заміщення вакантної посади державного службовця: провідного агронома Чернігівської обласної державної насіннєвої інспекції – ДЕРЖАВНОГО ІНСПЕКТОРА З НАСІННИЦТВА ОБЛАСТІ. Вимоги до кандидатів: 1. Вища агрономічна освіта; 2. Стаж роботи за спеціальністю не менше 5 років; 3. Знання державної мови і вміння працювати на комп’ютері. Документи подаються за адресою: м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 41. Документи подавати терміном 30 днів з моменту публікації оголошення. Додаткова інформація за тел.: 77-42-62.

Втрачені документи: ПАСПОРТ серії НМО №30446, виданий 25 березня 1982 р., ПОСВІДЧЕННЯ УЧАСНИКА ВВВ, ІНВАЛІДА І ГРУПИ, серії ІІ №632431, видані 15 грудня 1992 р. на ім’я Голопапа Петра Івановича

вважати недійсними. Колектив апеляційного суду Чернігівської області висловлює глибоке співчуття судді апеляційного суду Шемець Н.В. з приводу тяжкої втрати смерті батька Шемець Віктора Порфирійовича.

Колектив КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня» висловлює глибоке співчуття завідувачу нейрохірургічним відділенням Дубині Геннадію Івановичу з приводу смерті батька Івана Никифоровича.

ПРИВАТНІ ОГОЛОШЕННЯ ПРОДАМ: • Газифікований будинок з холодною та гарячою водою. Є літня кухня, гараж, сарай. Ціна договірна. Тел.: 4-82-38. • Будинок з госпбудівлями у селі Клочків, + 30 соток землі, біля р. Снов, газ, асфальт. Терміново, дешево. Тел.: 8 (097) 188-39-31, 8 (096) 627-09-88. • Жилий будинок в с. Мрин Чернігівської обл. з приватиз. ділянкою землі 35 соток. Будинок дерев’яний, обкладений цеглою, з 2 просторими кімнатами і верандою. Є гараж, сарай, погріб, колодязь. Поряд автобусна зупинка, ліс, річка. Ціна 10,000 у.о. Тел. 8-050-388-39-93. • Автомобіль Mitsubishi Outlander 2,4, 2008 р., чорний, коробка автомат, повний електропакет, кліматконтроль, гарантія, пробіг 5000 км. Tovota Lavd Cruiser 100, 2007 р. в., автомат, газ, бензин. Тел.: 8 (095) 874-60-47. • Півбудинку в с. Киїнка (вхід окремий, можлива прибудова, сарай, город). Тел. 8-066-93983-92. • УАЗ «Патріот», 2006 р., після аварії, усі вузли та агрегати цілі, можна по запчастинах, недорого. Тел.: 8 (095) 874-60-47. • Козу, 4 роки. Тел.: 8 (098) 8407-537. • Розсаду ранньої полуниці, дешево. Тел.: 624-721, 95-97-87, 8 (068) 385-18-06. • Фанеру водостійку, товщ. 8 мм, кутники сталеві 25х25 мм, борти причепа легк. авто із алюмінію, стіл обідній. Тел.: 604-883. • Піджак жіночий із натуральної шкіри розмір 46-48, шкарпетки італійські жіночі, розмір 36,37, 38, дублянка жіноча, р-р 46. Тел.: 604-883.

Рейтинги

Україна – найнещасніша країна СНД, а у список Європи й світу взагалі не потрапила Всеросійський центр вивчення громадської думки (ВЦВГД) оприлюднив результати опитувань, проведених у Росії та країнах колишнього СРСР, на тему впливу економічної кризи на різні аспекти життя населення. Опитування проводили спільно з соціологічними центрами досліджуваних країн у квітні-травні 2009 року. У кожній державі опитали від однієї до двох тисяч осіб. Найбільш задоволені тим, як їм живеться у своїй країні, жителі Узбекистану (89% опитаних), Казахстану (67%) та Киргизстану (70%). Із загальної кількості задоволених життям «цілком задоволені» 42% узбеків, 21% казахстанців та 17% киргизів. Результати дослідження свідчать, що найгірша ситуація в Україні та Вірменії, де не задоволені життям 62% респондентів. Невтішна ситуація й у Молдові (58%) та Грузії (60%). Росія ж посідає п’яте місце у списку країн, чиїм громадянам живеться добре. Ось п’ятірка держав, де переважна більшість населення позитивно оцінює економічний стан своєї країни: Узбекистан, Азербайджан, Таджикистан, Казахстан, Киргизстан. Останні у списку – Латвія, Естонія, Вірменія, Україна та Грузія. Судячи з результатів опитувань, у різних країнах перед людьми стоять різні проблеми. Одна з головних – зростання цін та інфляція. Її назвали головною в Білорусі, Казахстані та Росії. Найменше відсотків набрав варіант «проблеми оборони і зовнішньої політики». У багатьох країнах громадяни схвалюють діяльність свого президента. А ось серед українців найменше прихильників Віктора Ющенка (7%). Примітно, що коли в травні Forbes склав рейтинг найщасливіших країн світу, нашої держави у цьому списку не було. Так само, як і в переліку щасливих країн Європи. Першу позицію найзадоволеніших посіла Данія, останню – Зімбабве.

Демографія

Населення Землі старіє надзвичайно швидко У середині 2008 року загальна кількість людей старшого віку становила 506 млн. чоловік. 2040 року вона досягне 1,3 млрд. осіб. У відсотковому відношенні частка престарілих подвоїться з 7 до 14%. Автори дослідження «Світ, що старіє-2008» стверджують: вже через 10 років, вперше в історії, людей віком понад 65 років буде більше, ніж дітей до 5-ти років. Крім того, проблема старіння найбільш актуальна для світу, що розвивається. Скорочення народжуваності у розвиненому світі призвело до того, що в 2006 році, наприклад в США, 20% жінок у віці 40–44 роки не мали рідних дітей. У 2005-му бездітність серед австрійок та італійок віком до 65 років досягла 15%. Підготувала Наталія ГАРБУЗ

• Рами віконні засклені (7 штук), р-р 145х85, в/у, в доброму стані. Якщо ви хочете, щоб ваше оголошення було опубліковано, запоМеблі: шафи, дивани, в доброму стані. Запасні частини для вніть, будь-ласка, розбірливо купон, бажано друкованими літерами, авто «Жигулі», нові, різні. Тел.: вказавши всі потрібні дані про вас та про предмет оголошення. 5-80-39. Заповнений купон надішліть листом на адресу редакції: 14000,

Шановні читачі!

• Лобове скло а/м «ЗИЛ», мотоцикл МТ-10, тент на ГАЗ 5352, зилівський коленвал. Тел.: 5-88-41. • 3-кімнатну квартиру, 2 поверх, 62,5 кв. м, панель, відмінний євроремонт, незаселена. 55 тис. у.о. Торг можливий. Тел.: 8 (095) 07065-99. • Персидських кошенят, екстремалів, окрас голубий мармур, хлопчики, голубі і чорні. Тел.: 5-43-03, 8 (063) 593-28-05, 4-8366, 8 (050) 726-74-26.

м. Чернігів, проспект Перемоги, 62. Редакція залишає за собою право редагувати текст оголошення.

Купон

безкоштовного оголошення

РУБРИКА: Продам Куплю Міняю Зніму Здам

Текст оголошення (українською мовою):

• Віддам кошеня в добрі руки. Тел.: 4-10-32, 640-503, 8 (097) 51219-60. КУПЛЮ: • Човен будь-який, весла, бінокль, гвинтівку чи пістолет пневматичні, велосипед, дачу з будинком, гараж, зварку на 220 в, перфоратор, дриль та інший електроінструмент. Тел.: 93-38-21. Лічильники холодної та гарячої води. Професійне встановлення. Гарантійне обслуговування. Реєстрація. Виклик майстра безкоштовний. Тел.: 624-244, 8(063)570-78-95.

Телефон, адреса:

Інформація про клієнта (заповнюється обов’язково) Прізвище, ім’я, по батькові:

Адреса: Телефон:

Підпис:

Остання сторінка

№ 81 (27912) 25 липня 2009 року

Кращий осередок

Літо, літо-о-о!

На передовій олімпійського руху

иконком Національного Олімпійського комітету (НОК) України розглянув підсумки діяльності регіональних відділень у 2008 році і рекомендував вивчити передовий досвід роботи Чернігівського осередку (голова Наталія Романова) як кращого та поширити його через засоби масової інформації. Цілеспрямована, продумана робота з розвитку олімпійських видів спорту на Чернігівщині торік принесла бажані результати. Четверо представників нашого краю виступили на літніх Олімпійських

іграх у Пекіні. Важкоатлетки завоювали там і нагороди: Ольга Коробка – срібло, а Наталія Давидова – бронзу. Плідно працюють в області й секції з дзюдо, біатлону, лижних гонок, вільної боротьби, боксу, не кажучи вже про секцію з важкої атлетики, де підростає гідна зміна нинішнім прославленим спортсменам-олімпійцям. НОК України також вирішив виділити Чернігівському осередку безповоротної фінансової допомоги у сумі 31 тисяча гривень.

Всесвітні ігри

Аліні Бойковій Фото Віктора КОШМАЛА

для перемоги було достатньо кількох секунд

Конкурс

Моє село – наймиліше Так вважають учасники конкурсу «Моє село», який відбувся на Ніжинщині в рамках культурно-історичного проекту «Села Чернігівщини». До участі в ньому запрошувалися селищна та сільські ради.

руге місце поділили між Безуглівкою та Шняківкою, третє – між Кукшином і Данине. Першого не присудили нікому. Всі сільські ради відзначено призами Ніжинської агенції регіонального розвитку. Преміями по 150 гривень нагороджені твори десятикласниці із Шняківки Дарії Майко та Володимира Прокоповича і Алли Бовсуновської з Безуглівки. Вчителька-пенсіонерка представила цікаву збірку поезій «Подорож у човнику з ромашкою». Грамоти та грошові премії отримали також колишні вчителі Кукшинської школи, подружжя Ніни Сокол та Миколи Хоменка, які зібрали і впорядкували матеріали про історію свого села. А директор Данинської школи Василь Петрик написав історико-краєзнавчий нарис про Данине. Надія ОНИЩЕНКО

•

К А Л Е Н Д А Р

5:16 Захід 20:52 Тривалість 15:36 Схід

•

Новий місяць

айванське місто Гаосюн стало місцем проведення VIII Всесвітніх ігор з неолімпійських видів спорту, котрі вважаються альтернативою (чи продовженням) Олімпійських ігор. Більше п’яти тисяч спортсменів з 105 країн змагаються за медалі у 31 виді спорту, які не включені до програми традиційної Олімпіади. Це, наприклад, перетягування каната, водні лижі, скелелазіння, пляжний гандбол тощо. Про відкриття Всесвітніх ігор оголосив лідер Тайваня Ма Інцзю. Церемонія відбулася на новому стадіоні у присутності 40 тисяч глядачів. Споруда створеП О Г О Д А

22.07

За релігійним календарем сьогодні – мучеників Феодора варяга і сина його Іоанна, у Києві. Мучеників Прокла та Іларія. Преподобного михаїла малеїна. Преподобного Арсенія Новгородського. Ікони Божої Матері «Троєручиця». Завтра – собор Архангела Гавриїла. Преподобного Стефана Савваїта. Святителя Юліана, єпископа Кеноманійського. Мученика Серапіона. Мученика Маркіана. Післязавтра – апостола від 70-ти Акили. Преподобного Стефана Махрищського. Преподобного Онисима Чудотворця. Мученика Іуста. Преподобного Єлія ченця. Мученика Іоанна Мервського. Іменинниками будуть: сьогодні – Михайло, Іларій, Федір, Вероніка, Арсен, Марія, Ларіон; завтра – Маркіян, Стефан, Гаврило, Серапіон, Юліан; післязавтра – Онисим, Стефан, Феофіл.

•

ВДЕНЬ ВНОЧІ

на за проектом японського архітектора Тойо Іто. Ажурна конструкція чимось нагадує знамените пекінське олімпійське «Пташине гніздо» і обійшлася господарям у 142 мільйони доларів. Всього організатори витратили на підготовку Ігор 225 мільйонів доларів. Варто нагадати, що історія Всесвітніх ігор з неолімпійських видів спорту ще невелика – вона бере початок з 1981 року. Змагання проводяться раз в чотири роки на наступний після Олімпіади рік. З 1989 року Ігри проходять під патронатом Міжнародного Олімпійського Комітету (МОК). Честь України захищають 137 атлетів. Вони змагатимуться за медалі у 14 видах спорту. Одними з перших на Іграх вступили у боротьбу за нагороди борці сумо. Найвищої похвали заслуговує заслужений майстер спорту Аліна Бойкова з Чернігова, вихованка заслуженого тренера України Анатолія Маркіна. У ваговій категорії до 65 кг вона не залишила жодного шансу у стартовому поєдинку німкені Ніколь Неймер. У півфіналі Аліна поборола росіянку Нелю Воробйову, а в фіналі за лічені секунди розібралася з монголкою Екжай Селенге і завоювала «золото». Її успіх став першим найвищим доробком у медальній скарбничці української збірної. До речі, на Іграх Аліна Бойкова – єдина представниця Чернігівщини у національній команді. До того ж і на попередніх Всесвітніх іграх чернігівка здобула «золоту перемогу». Віктор БЕРЕГОВИЙ Фото Віктора КОШМАЛА

К А Л Е Н Д А Р

25.07

•

26.07

П О Г О Д А

Російський письменник Михайло Загоскін (1789), російський письменник, кінорежисер, сце25.07 нарист і актор Василь Шукшин (1929), російський політик, комуніст Василь Шандибин (1941).

Опади Температура, °C

28 ... 30

Вітер (напрямок, швидкість, м/с)

змін. напрям., 3–8

11 ... 16

18 ... 23

13 12

Рівень води у Десні, см

11 ... 16

Пн–Зах, 7–12

Радіаційний фон, мкР/год Остер

•

Цими днями народилися

27.07

Хмарність

Ніжин

Співзасновники: Чернігівська обласна рада, облдержадміністрація, первинна організація журналістів редакції • Головний редактор Лариса МІЛОВА • Перший заступник головного редактора Леся КОШЕЛЬ Тел. 678-200 • Заступник головного редактора Борис МЕЛАШЕНКО Тел. 4-44-42 • Відповідальний секретар Віталій АДРУГ Тел. 4-21-92 • Телефони відділів редакції: суспільно-політичних питань 4-44-42, 4-22-71; економіки 4-41-36; соціальних питань 4-44-12; гуманітарної сфери 4-44-12; реклами 4-40-07. • Факс 4-21-92, 4-40-07. • Комп’ютерний набір Людмила ШЕВЧЕНКО • Комп’ютерна верстка та дизайн Олександр БОЖОК, Ганна ЗЕВКО, Світлана КУЗЬМЕНКО • Коректори Альона ШЕВЧЕНКО, Олександр ФАЛЬЧЕВСЬКИЙ • Відповідальна за випуск Наталія ГАРБУЗ • Веб-сайт: www.dponline.cn.ua • Електронна пошта: despravda@ukr.net • Реєстраційне свідоцтво ЧГ № 230 від 10.11.2000 р. Видавець – ТОВ «Редакція газети «Деснянська правда» • Віддруковано в редакційновидавничому комплексі «Деснянська правда», 14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62. • Газета виходить тричі на тиждень (вівторок, четвер, субота). • Тираж тижня – 36869 • Розповсюджується по передплаті • Передплатні індекси: для індивідуальних передплатників – 61651, для підприємств, організацій – 94530, четверговий випуск – 94531. • Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій. • Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та рекламодавці. Знаком позначені матеріали рекламного змісту. • Листування з читачами – тільки на сторінках газети.

Покошичі Прилуки –

Температура води у Десні, °C 24,7

Пн–Зах, 7–12 Чернігів

11 11

18 ... 23

Семенівка Щорс

Несприятливі дні у липні

12 13 9 25, 29

За даними облгідрометцентру

Англійський письменник, Нобелівський лауреат Бернард Шоу (1856), французький пись26.07 менник Андре Моруа (1885), американський кінорежисер Стенлі Кубрик (1928), український письменник Іван Дзюба (1931). Російський генерал, герой Вітчизняної війни 1812 року Денис Давидов (1784), французький письменник Олек27.07 сандр Дюма-син (1824), російський письменник Володимир Короленко (1853), грузинський композитор Отар Тактакишвилі (1924).