http://dponline.cn.ua
9
e-mail: despravda@ukr.net
№ 47 (231) 7 травня 2011, субота ГОЛОВНА ГАЗЕТА ЧЕРНІГІВЩИНИ
травня 1945–2011
*** До обелісків всі дороги Ведуть в день свята Перемоги. Вічний вогонь, гірлянди, квіти, В колонах – і дорослі, й діти. крім нагород, ще з фронту рани Несуть з собою ветерани. В почесній варті юнь, військові. Сумують тут солдатські вдови… Всіх, хто стояв на смерть за нас У той важкий, жорстокий час, Згадаємо – живих і мертвих. Їх вічний подвиг не померкне. В скорботі голови ми схилим, Громадою усі повірим В Добро, як вірили вони, Аби лиш не було війни!
Юрій ДЗЮБАН
ре лі к віЇ
Под виг
Короп дав Героя, Берлін – забрав
19 листів про нездійснене щастя Òèõ³í Ìèõàéëîâè÷ Ïåòðèê çàãèíóâ â³ä ñíàéïåðñüêî¿ êóë³ 9 òðàâíÿ 1945 ðîêó.
П
ро це вдові Агафії Микитівні Петрик розповів земляк із Ганнівки і бойовий побратим чоловіка олексій Пархоменко. А 4 липня 1945 року вона отримала довідку від командира військової частини, яка засвідчувала, що її чоловік, молодший сержант Т. М. Петрик, за зразкове виконання бойових завдань і виявлені при цьому доблесть, мужність і відвагу був нагороджений орденом «Червона Зірка», а також медалями «За відвагу» і «За бойові заслуги». Цей документ давав право на пільги дружині, яка в 31 рік залишилася одна з трьома дітьми.
стор.6
У
Трептов-парку Берліна на високому рукотворному пагорбі вже понад шість десятиліть здіймається вгору величний пам’ятник, споруджений на честь воїнів радянської Армії, які загинули в жорстоких боях за столицю фашистської Німеччини, аби навіки задушити гідру коричневої чуми. Дивлюсь я на цей світлий монумент і проймаюсь почуттям великої гордості. Адже то пам’ятник і моєму відважному земляку з села Шабалинів коропського району Юхиму Дмитровичу ГриЦеНкУ.
стор.2