Усі уроки географії. 8 клас by ДзвінОК

УДК 91 ББК 74.262.6 Г87 Серія «Усі уроки» Заснована 2005 року

Г87

Грома В. Д. Усі уроки географії. 8 клас : навч.-метод. посіб. [Текст] / В. Д. Грома, Назаренко Т. Г. — Х. : ВГ «Основа», 2016. — 332 [4] с. : іл., табл. — (Серія «Усі уроки».) ISBN 978-617-00-2705-4. Посібник містить розробки всіх уроків географії у 8 класі за чинною програмою (редакція 2015 р.) МОНУ із використанням сучасних методів та прийомів навчання. Докладно наведено етап вивчення нового матеріалу. Запропоновані також додаткові матеріали. Для вчителів географії, студентів ВНЗ. УДК 91 ББК 74.262.6

ISBN 978-617-00-2705-4

ЗМІСТ ПЕРЕДМОВА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

РОЗДІЛ І. ГЕОГРАФІЧНА КАРТА ТА РОБОТА З НЕЮ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15 РОЗДІЛ ІІ. ГЕОГРАФІЧНИЙ ПРОСТІР УКРАЇНИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41 РОЗДІЛ ІІІ. ПРИРОДНІ УМОВИ І РЕСУРСИ УКРАЇНИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 72 Тема 1. Рельєф, тектонічна та геологічна будова, мінеральні ресурси . . . . . . . . . . . 72 Тема 2. Клімат і кліматичні ресурси . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 108 Тема 3. Води суходолу і водні ресурси . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 133 Тема 4. Ґрунти та ґрунтові ресурси . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 163 Тема 5. Рослинність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 173 Тема 6. Тваринний світ України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 179 Тема 7. Ландшафти України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 184 Тема 8. Природокористування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 239 РОЗДІЛ ІV. НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ТА СВІТУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 253 Тема 1. Демографічні процеси та статево-віковий склад населення світу та України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 253 Тема 2. Розселення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 274 Тема 3. Етнічний склад населення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 292 Тема 4. Релігійний склад населення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 302 Тема 5. Зайнятість населення у світі й Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 307 РОЗДІЛ V. ПРИРОДА ТА НАСЕЛЕННЯ СВОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО РЕГІОНУ (уроки 60–64) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 315 КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 316 ЛІТЕРАТУРА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 331 ДЛЯ НОТАТОК . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 334

ПЕРЕДМОВА

Шановні колеги! Вашій увазі запропоновано посібник, у якому наведено розробки уроків до шкільного географічного курсу «Україна у світі: природа і населення», що відповідає оновленій навчальній програмі (в оптимізації змісту навчальної програми брала участь Т. Г. Назаренко), яка затверджена і міститься на сайті МОН України: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_ programs/1349869 088/. У посібнику представлено детальні розробки уроків, які супроводжено методичними рекомендаціями щодо використання різноманітних сучасних педагогічних методів та прийомів навчання. Також до посібника вміщено варіанти завдань для проведення уроків підсумкового контролю, додаткові матеріали, які вчитель може використати на власний розсуд. Для кожного уроку зазначено тип, мету, обладнання, географічну номенклатуру, очікувані результати. Змістовна частина уроку розписана за етапами відповідно до типу уроку. Значну увагу приділено мотивації навчальної та пізнавальної діяльності учнів, що допоможе кожному вчителеві перейти від організаційних питань уроку і перевірки попереднього матеріалу до вивчення нового, а найголовніше — створити відповідний настрій зацікавленості учнів у роботі щодо здобуття нових знань, навичок і вмінь. У кінці уроків подані різноманітні види домашнього завдання, що винесені на розсуд учителя, зокрема індивідуального та випереджального характеру. Автори свідомо не подавали в посібнику зміст навчальної програми (адже вона розміщена на сайті МОН і будь-хто може до неї долучитися), проте запланований резерв її часу, пропонують використовувати поступово, додаючи до кожного розділу урок-повторення, перевірки рівня засвоєння знань та вмінь у вигляді тестових завдань для формування навичок роботи з тестами, що стане учням у пригоді під час складання ДПА та ЗНО.

Передмова

Підсумкові уроки за розділами чи окремими темами вчитель проводить на власний розсуд залежно від рівня можливостей учнів, матеріально-технічного оснащення курсу географії у школі та власного творчого підходу. Але в будь-якому випадку вчителю в пригоді стануть розроблені завдання за типом традиційної перевірної роботи. Вони розроблені відповідно до чотирьох рівнів знань, умінь та навичок учнів у двох варіантах. Посібник орієнтовано насамперед на нову навчальну програму курсу, і тому може з легкістю корелюватися з будь-яким, обраним учителем підручником. Сподіваємось, що посібник надасть вам, шановні вчителі, реальну допомогу в підготовці до уроків, заощадить час для нових творчих пошуків, а ваші учні оволодіють новими корисними географічними навчальними досягненнями, що зроблять їх успішними громадянами сучасної європейської України. Бажаємо успіхів! Автори

Усі уроки географії. 8 клас

ВСТУП

УРОК 1 ОБ’ЄКТИ ВИВЧЕННЯ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ ФІЗИЧНОЇ ТА СУСПІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ УКРАЇНИ Мета: поглибити наукові знання про природу загалом, удосконалити попередньо набуті навички використання географічних знань, формувати поняття «фізична» та «суспільна» географія; формувати початкові уявлення про методи загальнонаукових та спеціальних досліджень фізичної і суспільної географії. Обладнання: фізична та економічна карти України, атласи. Тип уроку: засвоєння нових знань. Очікувані результати: учні навчаться:  визначати об’єкт та предмет виучуваного курсу;  характеризувати перелік основних розділів курсу;  класифікувати методи і засоби отримання географічної інформації та географічних досліджень.

ХІД УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Організаційно-дисциплінарні вимоги до вивчення курсу. Ознайомлення з критеріями оцінювання навчальних досягнень. Знайомство з підручником. Види контролю та практичних робіт. Необхідні матеріали для вивчення предмета протягом року (підручник, зошит, зошит з друкованою основою для практичних робіт, атлас, контурні карти тощо).

Вступ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ  Методичний прийом «Мікрофон»: беручи в руки «уявний мікрофон» по черзі, зважаючи на зміст курсу географії, яку ви вивчали в 6-му та 7-му класі, скажіть, що ж ми маємо вивчати в курсі «Україна в світі: природа і населення». Отже, учні під керівництвом вчителя визначають об’єкт і предмет вивчення. Географія перебуває у двох сферах наукових зв’язків — природній і суспільній, тому предметами та об’єктами її вивчення є різноманітні геосистеми та їхні компоненти. Предмет вивчення географії України — територія України. Об’єкти вивчення — просторове співвідношення розвитку територіальних об’єктів (фізико-географічних, соціальних тощо). Тобто вона має пояснити сучасний розподіл природних компонентів, обґрунтувати розміщення ТПК та ін. Отже географія — одна із найдавніших наук на Землі, і в наш час переживає новий етап свого розвитку. Якщо раніше це був описовий період розвитку, то зараз вона намагається пояснювати взаємообумовленість певних природних об’єктів та явищ, з’ясовувати глибинні причиново-наслідкові зв’язки. ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ Перш ніж перейти до вивчення курсу, нам необхідно познайомитись з підручником.  Методичний прийом «Робота в групах». Кожна група отримує завдання: визначити автора підручника, обсяг підручника, кількість розділів та тем, чи достатньо він ілюстрований. Сама назва — підручник — означає, що він має бути під рукою (знайомство зі структурою, умовними позначками, складовими частинами: основним та додатковим текстом, ілюстраціями, розбір вітального слова від авторів тощо). Формування поняття «географія України». Географія України — частина регіональної географії, яка вивчає природне середовище і територіальну організацію суспільства в межах України. Основними її розділами є фізична і соціальноекономічна (суспільна) географія України. Вивчення географії у 8-му класі спрямоване на формування цілісної науково-географічної картини своєї держави на основі комплексного її вивчення. Цей курс допоможе вам усвідомити себе громадянином України, сформувати знання про природу та господарство країни, свого регіону та області, повагу до українського народу, його культури, почуватися справжнім патріотом своєї держави.

Усі уроки географії. 8 клас

 Методичний прийом «Nota bene» (замітка на полях). Для досягнення окресленої мети вивчення географії у 8-му класі ми відмітимо для себе такі завдання, що вирішуватимемо протягом року (які записують на дошці та в зошит):  здобути знання та уявлення про Україну як цілісний географічний регіон, у якому відбуваються різноманітні глобальні та регіональні природні, соціально-економічні та екологічні процеси;  вивчити нові поняття і закономірності та поглибити й узагальнити вже сформовані теоретичні знання з фізичної географії;  опанувати уявлення та окремі поняття соціально-економічного змісту;  продовжити розвиток практичних умінь та навичок самостійної роботи, що сприятимуть активній і соціально-відповідальній поведінці в географічному просторі країни.  Методичний прийом «Робота в малих групах». Створюють маленькі групи учнів, яким дають завдання скласти схему. Пригадайте, у який спосіб можна отримати географічну інформацію. Робота над схемою.

Наукова література

Підручник

Наукові хрестоматії

Художня література географічного спрямування Спостереження за географічними об’єктами та явищами

ДЖЕРЕЛА ГЕОГРАФІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Екскурсії

Документальні стрічки

Слово вчителя

Довідники

Енциклопедії

Художні фільми

Мережа Інтернет (географічні сайти)

Газети, журнали

Вступ

Для пізнання природи та економіки України географи застосовують уже відомі вам географічні методи дослідження. Серед них і дотепер одним з основних є метод спостереження та вимірювання. Охарактеризуйте процес спостереження. Чи був у вас у житті досвід, коли ви систематично за чимось (природний об’єкт чи явище) спостерігали і для чого? Зробіть висновки. Методи дослідження — це системи прийомів і способів пізнання загальних закономірностей і вивчення конкретних об’єктів. Методи географії:  статистичний;  математичний;  систематизація;  районування;  картографічний;  історичний;  порівняльний;  польових досліджень і спостережень;  дистанційних спостережень. Отже, спостереження — найдавніший метод дослідження, який не потребує втручання у процес або розвиток явища самого дослідника. Різновидом спостереження є моніторинг (з англ. — «дивитися» й «робити»). Експеримент — науково організований дослід, який точно враховує умови і в такий спосіб дає можливість доводити чи спростовувати теорії й гіпотези. Теорія — це метод дослідження за допомогою створення системи, яка узагальнює та погоджує результати спостереження й експерименту, пояснює їх. Моделювання — це метод дослідження об’єктів шляхом побудови їхніх моделей. У географічних дослідженнях застосовують ще експедиційний та стаціонарно-дистанційний та картографічний методи. Складно проводити дослідження за допомогою тільки одного методу, тому їх застосовують комплексно, доповнюючи один одного. ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ  Методичний прийом «Бесіда» Поясніть, чому географію називають комплексною наукою. З’ясуйте, що об’єднує фізичну та суспільну географію України. Який метод дослідження географії України, на ваш погляд, є найбільш ефективним і чому саме?

Усі уроки географії. 8 клас

 Методичний прийом «Мандрівка в Інтернет» Учитель пропонує учням самостійно знайти в мережі Інтернет інформацію про аеро- та космічні фотознімки і як їх застосовують під час географічних досліджень. V. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ Висловіть свої враження від першого уроку географії, починаючи речення з фраз:  Я вперше дізнався про...  Я навчився...  Я зацікавився... Географія — це наука, що вивчає природу Землі, населення та його господарську діяльність. Сучасну географію становлять багато наук, які об’єднують у два напрями: фізичну географію та суспільну. Предметом вивчення географії України є територія країни, її природа, властивості економічних процесів та населення. VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Опрацювати відповідний текст підручника. Скласти план спостереження за цікавим для вас географічним явищем чи об’єктом.

УРОК 2 ГЕОГРАФІЧНІ ВІДОМОСТІ ПРО ТЕРИТОРІЮ УКРАЇНИ В МИНУЛОМУ ТА СУЧАСНІ ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ Мета: визначити та вивчити різноманітні географічні відомості про територію України різних епох, систематизувати знання про історичні процеси, що спричинили утворення сучасної території України, формувати уявлення учнів про сучасні географічні дослідження. Обладнання: фізична та економічна карти України, атласи. Тип уроку: комбінований. Географічна номенклатура: Галичина, Поділля, Слобожанщина, Таврія, Буковина, Покуття, Волинь і Полісся, Бессарабія, Запоріжжя, Буджак. Очікувані результати: учні навчаться:  оцінювати та характеризувати діяльність дослідників території України;

Вступ

 розшукувати в різноманітних джерелах інформацію про географічні дослідження території України в різні епохи.

ХІД УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Налаштування учнів на відповідну робочу поведінку. ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ ШЛЯХОМ  Методичний прийом «Бліцопитування» Поясніть різницю між предметом та об’єктом дослідження. Установіть, які завдання ставить людство перед сучасною географією. З’ясуйте, якими методами проводять географічні дослідження сучасності. ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ Поясніть, чому наша країна має саме таку назву. Що вам відомо з історії походження топоніму «Україна»? IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ  Чому кожному громадянину країни важливо знати історію формування її території? V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ Історія виникнення назви «Україна». Перший і докладний з найдавніших описів сучасної української території зробив відомий грецький вчений Геродот (484–425 р. до н. е). На сторінках власних оповідань він називав цю землю Скіфією, а людей, які мешкали в межах цих земель, — скіфами. Можливо, ця назва походила від грецького слова skifo — «вузький», що означала вузьке розташування племен вздовж річки Борисфен (Дніпро), з часом їх витиснули кочовики-сармати. Їхній напад обумовив зміну назви. І в ІV ст. до н. е. цю територію вже називали Сарматія — за назвою нових хазяїв. Оновлення населення впливало на зміну назви території. У ІІ та ІІІ ст. на сучасну територію України приходять чергові племена іранських завойовників, їхнім символом був червоний колір, який уважали священним і надавав владу і силу, і ім’я їм було — рокси — що в перекладі означає — темно-червоний. Оскільки рельєф цих земель складався з ланів, до назви народу приєдналася форма рельєфу, і країну почали називати землею роксів — Роксоланією. Відома

Усі уроки географії. 8 клас

історія української дівчини Насті Лісовської, яка увійшла в історію під ім’ям — Роксолана — тобто мешканка роксоланських земель. Назва «Русь» розумінні Україна широко вживалась за кордоном: українців називали русинами, проводячи чітку грань між ними і московитами аж до XVIII ст. У IX–XIII ст. виникає нова політична держава з центром в Києві — Київська Русь. Чому саме Руссю назвали цю землі? Це спірне питання, на яке не існує однозначної відповіді. Зокрема є версія нормандського походження цієї назви. У часи розпаду Київської Русі на окремі незалежні землі слово «Україна» набуло нового значення — «князівство». Зокрема, у літописах зафіксовані Переяславська Україна, Галицька Україна, Волинська Україна, Чернігівська Україна, Київська Україна та ін. Назва «Україна» вперше згадана 1187 р. в «Літописі Руському», в «Іпатійському літописі» він охоплює період до 1117 р. «Повість давніх літ» «Галицько-Волинський літопис» — до 1292 р. У листі до польського короля Зигмунда Августа турецький султан Сулейман (1564 р.) описує Кам’янець-Подільський як замок, розташований в Україні. Петро Конашевич-Сагайдачний 1622 р. пише про «Україну вічну, власну предковічну вітчизну нашу». На старих європейських картах є і Україна, і окраїна (територія Прикаспію між Московією і Ногайським станом). Деякі сучасні українські дослідники виводять назву від слова «край», що первинно означало рідний край, країна, земля. Запорожці в листі від 3 січня 1654 року підписуються: «Зо всім військом і Україною, вітчизною нашею». Тобто Україна набуває географічно-політичної назви, яка поступово завойовує простір. Після проголошення Української Народної Республіки в листопаді 1917 року назва Україна остаточно стверджується як у внутрішньому, так і в міжнародному вжитку. 1. Географічні відомості про територію України в минулому Перші географічні свідчення про територію сучасної України належать давньогрецьким та давньоримським географам. Багато географічних свідчень можна знайти в давніх літописах часів Київської Русі — в «Повісті временних літ», наприклад, перелічено географічні явища та процеси — бездощів’я, сурові зими, наведено описи поселень та шляхів сполучення. 1613 року на мапі Великого князівства Литовського позначено латиною vkraina. Автор карти Томаш Маковський. Інша назва карти — карта Радзивіла.

Вступ

Один із найвидатніших картографів ХVII століття Гійом Боплан створив перший варіант генеральної карти України 1639 р. Ця рукописна карта Tabula Geographica Ukrainska (Українська географічна карта, розмірами 44,5×62,5 см, масштабу 1 : 1500000) міститься в рукописному атласі Ф. Гетканта і на ній відображено 275 назв населених пунктів, 80 назв річок, 4 острови, 13 порогів, 4 лісів, 2 назви морів. Нині зберігається у Військовому архіві у Стокгольмі. 2. Сучасні географічні дослідження території України 1964 року при Інституті геофізики Академії Наук України був створений Сектор географії, який у подальшому був трансформований у Відділ географії, а з 1991 року на його базі заснували головний академічний центр географічних досліджень України — Інститут географії НАН України, що проводить фундаментальні дослідження в галузі раціонального природокористування та ліквідації наслідків великих екологічних катастроф, насамперед Чорнобильської. Наразі всіх українських географів об’єднує Українське географічне товариство — всеукраїнська науково-громадська організація вчених, учителів, викладачів, студентів у галузі географії та суміжних з нею наук. Товариство створене з метою задоволення та захисту спільних інтересів його членів, сприяння організації, розвитку, підвищенню ефективності та координації географічних досліджень, використання їхніх досягнень для вирішення проблем соціально-економічного розвитку, оптимізації взаємодії суспільства і природи. Завдяки діяльності Українського географічного товариства в Україні започатковано низку освітянських проектів, конкурсів, масових заходів. Усі вони відіграють важливу педагогічну роль. Завдання, що стоять перед цією організацією, задекларовані в момент її фундації, й досі залишаються актуальними. Сьогодні, як і багато років тому, товариство співпрацює з органами державної влади і місцевими органами самоврядування, академічними установами України, зокрема з Національною академією педагогічних наук, закладами освіти, науково-дослідними установами, громадськими організаціями в Україні та географічними товариствами інших країн. Комплексне узагальнення знань відбувається планово й цілеспрямовано завдяки діяльності науково-дослідних інститутів Національної Академії наук України (Інститут географії, Інститут геологічних наук, Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут, Морський гідрофізичний інститут і Океанологічний центр та ін. фахові інститути) та географічним факультетами і кафедрам,

Усі уроки географії. 8 клас

що є у вищих навчальних закладах України. Сучасні дослідження спрямовані на пошуки нових родовищ корисних копалин, вивчення й прогнозування розвитку природних комплексів, моніторинг навколишнього середовища, охорону природи України тощо. VI. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ Бесіда  Визначте, коли вперше і в яких документах вжито назву «Україна» й що означає цей топонім.  Поясніть, яке значення для географічного пізнання Землі мало створення географічного товариства. Установіть правильну послідовність назви «Україна» в часі:  А Київська Русь  В Сарматія  Б Україна  Г Роксоланія Схарактеризуйте історико-географічну територію, на якій ми з вами живемо. Поясніть, чому так важливо зберігати територію власної держави.  Методичний прийом «Мандрівка в Інтернет» Учитель пропонує учням самостійно знайти в мережі Інтернет інформацію про вчених- географів минулого та сучасності. З’ясуйте, чому багатьох дослідників-українців, які вивчали географію зарубіжних країн, часто називали російськими вченими. VIІ. ПІДСУМОК УРОКУ Територія України сформувалась внаслідок довготривалих історичних та політичних процесів, і як бачимо із сучасних політичних подій, продовжується боротьба за територіальну цілісність України. VІII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ  Заповнити таблицю «Внесок вчених у розвиток географічної науки в Україні». Прізвище, ім’я, по батькові вченого

Напрямок наукових досліджень

Внесок у розвиток географії в Україні

 Опрацювати відповідний текст підручника. Заповнити таблицю «Етапи формування території України». Історичний час

Історична подія

Персоналії

Розділ І. Географічна карта та робота з нею

РОЗДІЛ І. ГЕОГРАФІЧНА КАРТА ТА РОБОТА З НЕЮ

УРОК 3 ГЕОГРАФІЧНА КАРТА. ЗОБРАЖЕННЯ УКРАЇНИ В КАРТОГРАФІЧНИХ ТВОРАХ Мета: поглибити знання учнів про карту — джерело географічної інформації, сформувати в учнів наукові знання про різні види карт, розкрити особливості способів зображення географічних об’єктів та явищ на фізичних та економічних картах, удосконалити вміння учнів працювати з різними видами карт. Обладнання: фізична та економічна карти України, топографічна карта, Національний атлас України, електронні карти, Інтернет-джерела, сучасні навігаційні системи, GPS, навчальні карти і атласи. Тип уроку: комбінований. Очікувані результати: учні навчаться:  визначати різноманітні картографічні джерела географічної інформації;  характеризувати методи і засоби отримання картографічної географічної інформації;  пояснювати відмінності між різними видами карт;  висловлювати власну думку щодо значення джерел географічної інформації для життєдіяльності людини.

ХІД УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Усі уроки географії. 8 клас

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ  Методичний прийом «Географічна розминка» Учитель називає прізвище дослідника — учні розповідають (коротко) про його діяльність, або учитель характеризує діяльність дослідника — учні називають прізвище дослідника. 1. Один з перших географів і вчених-мандрівників. На підставі побаченого на власні очі і почутих розповідей створив перший загальний опис відомого тоді світу. (Геродот) 2. Гійом Лівассер де Боплан — інженер і військовий картограф французького походження. З початку 1630-х до 1648 року перебував на польській службі, переважно на території України. 3. Український географ і картограф, академік ВУАН. Фундатор української політичної та військової географії. (Степан Львович Рудницький) ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Бесіда  Поясніть назву походження історико-географічних територій України.  Прокоментуйте слова Василя Симоненка: «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину».  Методичний прийом «Асоціативне мислення» На дошці пишуть слово «географічна карта». Які асоціації у вас виникають? У попередніх класах під час вивчення географії ви знайомились з картами, на яких були прокладені маршрути різноманітних мандрівок. Пригадайте, що називають картою. Поясніть, чому не можна отримати повну інформацію від одного джерела. Коли уперше з’явились карти і які причини їх виникнення? Відомо, що пояснити шлях за допомогою рисунка, схематичного плану чи географічної карти набагато простіше, ніж описати його словами. Точне зображення земної поверхні на площині в певній картографічній проекції за допомогою умовних знаків називають географічною картою. Значення карти. На величезне значення карти вказували ще відомі географи-методисти ХІХ століття Н. Раєвський і А. Бризгалов: «Карти потрібні для усвідомлення і кращого збереження в пам’яті географічних відомостей» і «щоб учень, дивлячись на карту, робив правильні висновки...». 1928 року у своїй книзі «Район і країна» В. П. Семенов-Тянь-Шанський писав: «Карта є альфа і омега всіх географічних уявлень. Якщо в інших науках вона має тільки

Розділ І. Географічна карта та робота з нею

службове значення, в географії — без неї кроку ступити не можна. Вона важливіша не тільки від рисунків, але навіть важливіша від самого тексту, тому що говорить інколи набагато більше, яскравіше, наочніше і лаконічніше найкращого тексту кожному, хто вміє в ній розбиратися» (альфа і омега — перша й остання літера грецької абетки). «Тоді як мікробіологу, що вивчає дрібні організми, доводиться насамперед піклуватися про одержання збільшеного зображення своїх об’єктів через мікроскоп, географу, навпаки, треба думати про одержання зменшеного зображення земної поверхні, якою і є карта», — цей вираз належить географу М. М. Баранському. Саме Баранський назвав карту другою мовою географії, підкреслював, що карта є головним засобом у формуванні географічних уявлень і понять.  Методичний прийом «Мікрофон» Наведемо приклади застосування карти в житті й діяльності людей. Без карти неможливі експедиційні дослідження, туристичні походи, подорожі, мореплавство, промислове і сільськогосподарське будівництво та ін. Водночас карти є засобом масової інформації і пропаганди наукових знань. IV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ  Методичний прийом «Робота в групах» (зображення України в картографічних творах) Групи учнів отримують роздруковані фрагменти давніх карт, визначають час їхнього створення, авторів, особливості тощо. V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ Жодне дослідження у фізичній та економічній географії не обходиться без всебічного і глибокого аналізу картографічних матеріалів. Лише за допомогою карт можна глибоко проаналізувати особливості природи і господарства, оцінити взаємозв’язки виробництва із сировинною базою і споживачами. Карта в навчальному закладі так само необхідна, як підручник. Карта в процесі навчання грає дуже важливу роль — сприяє упорядкуванню знань, полегшує їх засвоєння і запам’ятовування. Опис і графічне зображення різних місцевостей знаходимо в численних стародавніх пам’ятках культури, починаючи з ІІІ тис. до н. е. Ератосфен Кіренський (близько 275–194 до н. е.) не тільки виміряв довжину земного меридіана (250 000 стадій) і обчислив радіус Землі (40 000 стадій), але й увів поняття «паралелі» та «меридіани»,

Усі уроки географії. 8 клас

довільно наніс їх на укладену ним карту заселених земель — «Ойкумену». До наших днів дійшло 27 карт Клавдія Птоломея (близько 90–168 н. е.). Він, зокрема, описав методику укладання карт. Середньовічні картографи Європи і арабських країн креслили карти так, що схід розташовувався нагорі карти, а північ, відповідно, ліворуч. Сам термін орієнтування походить від латинського слова (oriens — «схід»). Цю традицію вони успадкували від давньогрецьких і давньоримських мореплавців, бо насправді в морі набагато легше відшукати схід сонця, ніж північ. Особливого розвитку картографія набула у XVIII столітті. У цей час почали проводити систематичні зйомки на суходолі й на морі, готувати фахівців зі складання карт і регулярно друкувати карти. Сучасна картографія створює найрізноманітніші карти за змістом, призначенням і масштабом. Навіть на картах найбільшого масштабу неможливо (та й недоцільно) показувати об’єкти з усіма подробицями і деталями. Для їх відбору і узагальнення здійснюють картографічну генералізацію. Генералізацію визначають масштабом карти, її призначенням, тематикою. Найбільш суттєво впливає масштаб. Адже ділянка місцевості, яка в реальності має площу 1 км2, на карті масштабу 1 : 10000 займатиме 1 дм2, на карті масштабу 1 : 100 000 — 1 см2, а на карті масштабу 1 : 1000 000 — 1 мм2. Отже, всі об’єкти, показані на карті великого масштабу, графічно неможливо відобразити на картах дрібних масштабів. А тому в разі переходу до дрібніших масштабів вибирають лише найістотніші об’єкти місцевості (наприклад, населені пункти з населеністю понад 10 тис. мешканців) і такі, що можуть бути виражені в масштабі цієї карти (наприклад, річки завдовжки понад 100 км), спрощують форми об’єктів (виключають невеликі звивини річок і доріг, випрямляють контури берегових ліній, кордонів і т. д.). Основні властивості карти можна показати за допомогою схеми: математичний закон побудови

генералізованість карти

ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ КАРТИ

використання особливої умовної мови картографічних символів

знаковість зображення

системність відображення дійсності

Розділ І. Географічна карта та робота з нею

 Методичний прийом «Робота в групах» Скласти класифікацію карт (робота в зошитах). ГЕОГРАФІЧНІ КАРТИ

За призначенням Науководовідкові

Карти країн

Карти материків та океанів

Дрібномасштабніоглядові

За охопленням території

Карти світу і півкуль

Середньомасштабні-оглядовотопографічні

Тематичні

Великомасштабнітопографічні

За змістом

Загальногеографічні

За масштабом

Культурноосвітні Туристські

Технічні

Навчальні

 Методичний прийом «Географічна задача» Визначте, яка карта має менший масштаб: 1: 250 000 чи 1: 25000. Важливим картографічним посібником є глобус, який широко використовують у навчанні. Глобус — модель земної кулі, яка в мініатюрі відображує головні елементи поверхні нашої планети. VI. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ  Методичний прийом «Бліцопитування» Поясніть, які особливості притаманні географічним картам. Дайте визначення науковому поняттю «географічна генералізація». Схарактеризуйте класифікацію атласів. З’ясуйте, які види карт за масштабом, охопленням території та змістом вміщує ваш навчальний атлас для 8 класу. VII. ПІДСУМОК УРОКУ Карту як засіб пізнання навколишнього світу використовували здавна. Але була вона не завжди такою, якою ми бачимо її тепер.