EBS Digest #15 by EBS KIEV

Digest піврічне видання | випуск #15 semiannual | issue #15

leadership transparency legality motivation

лідерство прозорість законність мотивація

итання культури ведення бізнесу, так само як і питання культури суспільства, стає все більш актуальним. На певному етапі розвитку це стає своєрідною версією філософського питання про яйце і курку: що раніше - корпоративна культура чи корпоративний успіх? Що раніше культура суспільства, чи його процвітання? Очевидно, що не існує простої відповіді на ці питання. Адже, це взаємостимулюючі процеси. Але порівняно із суспільством, питання культури в бізнесі має більш практичний характер. Створюючи компанію власники водночас закладають фундамент її культури. Якщо вони усвідомлюють важливість культури бізнесу для себе власно, і для успіху бізнесу, вони не пускають це питання на самотік, а докладають зусиль для підтримки саме такої культури, в яку вони вірять. З часом нові люди в компанії приносять в її культуру щось нове, і якщо вона сильна, то здатна сприйняти позитивні для себе речі, і відкинути зайві. Якщо вона слабка, то її може міняти кожна сильна нова фігура або обставини. Але це не означає, що культура має бути незмінною. Іноді самі обставини і середовище привносять фундаментальні зміни, яких неможливо уникнути, а краще передбачити і бути першими в освоєні. Так, наприклад, відбувається із діджиталізацією. Сьогодні це вже не питання стратегій, а питання частини сучасної культури бізнесу. Наш погляд на культуру підприємництва та реалії сьогодення у розрізі наших сфер спеціалізації пропонуємо в цьому виданні.

Олена Вольська

Керуючий партнер та директор

he issue of the culture of doing business, as well as the issue of the culture of society, is becoming ever more urgent. At a certain stage of development, this is becoming somewhat like the philosophical question of the egg and the chicken: what came first - corporate culture or corporate success? Earlier, this questions which came first – the culture of a given society or its prosperity? Obviously, there is no simple answer to these questions. After all, these are mutually stimulating processes. But compared to the societal question, the issue of business culture is more practical. When creating a company, the owners are simultaneously laying the foundation of its culture. If they understand the importance of the business culture, both for themselves and for the success of the business, they would not let this matter develop on its own, but endeavor to support precisely the business culture they believe in. Over time, new people joining the company bring something new to its culture and, if this culture is strong, it will be able to assimilate positive things for itself and discard that which is superfluous. If the business culture is weak, then each strong new figure coming into the company or circumstances it faces is capable of changing it. But this does not mean that the culture should remain unchanged. Sometimes circumstances themselves and the business environment bring about fundamental changes that cannot be avoided, and it is better to foresee such changes and be the first to adopt them. Thus, for instance, was the case with digitalization. Today this is no longer a matter of strategy, but simply an issue faced within modern business culture. In this edition, we present our views on the culture of entrepreneurship and present realities within the context of our fields of specialization.

Helen Volska

Managing Partner and Director

Підтримка ефективної культури настільки важлива, що вона, по суті, перевершує навіть стратегію Ховард Стівенсон, почесний професор Гарвардського університету

Maintaining an effective culture is so important that it, in fact, trumps even strategy Howard Stevenson, Professor Emeritus at Harvard University

КУЛЬТУРА ПІДПРИЄМНИЦТВА І МІСІЯ КОМПАНІЇ ЯК ЇЇ СКЛАДНИК ENTREPRENEURIAL CULTURE AND THE COMPANY’S MISSION AS ITS INTEGRAL PART

ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ДОКУМЕНТООБІГУ ЯК ЕЛЕМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ КУЛЬТУРИ ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ INTRODUCING ELECTRONIC DOCUMENTS AS AN ELEMENT OF ENHANCING BUSINESS CULTURE IN UKRAINET

Дайджест піврічне видання | випуск #15

КУЛЬТУРА ПІДПРИЄМНИЦТВА

ENTREPRENEURIAL CULTURE

AND THE І МІСІЯ COMPANY’S КОМПАНІЇ ЯК MISSION ITS INTEGRAL ЇЇ СКЛАДНИК AS PART КУЛЬТУРА ПІДПРИЄМНИЦТВА – ЦЕ НЕВІД'ЄМНИЙ ЕЛЕМЕНТ БІЗНЕС-ДІЯЛЬНОСТІ. ВОНА ГРУНТУЄТЬСЯ НА ЗАГАЛЬНИХ ПОНЯТТЯХ КУЛЬТУРИ Й НЕРОЗРИВНО ПОВ'ЯЗАНА З НЕЮ.

диного визначення поняття «к ульт у р а» н е ма є, пр о т е практично всі трактування цього явища використовують терміни «система цінностей», «норми і правила», «етика та мораль». Усі вони притаманні і культурі підприємництва. Можна сказати, що культура підприємництва – це система спільно сформованих переконань та уявлень про цінності й норми поведінки. Такі уявлення про цінності допамагають отримати відповідь на питання, що саме є важливим для підприємця, а переконання – зрозуміти, як він має діяти.

ENTREPRENEURIAL CULTURE IS AN ESSENTIAL ELEMENT OF DOING BUSINESS. IT IS BASED ON THE GENERAL CONCEPTS OF CULTURE AND IS INEXTRICABLY LINKED WITH IT.

here is no uniform definition of what culture is. However, almost all interpretations of this phenomenon use terms such as a system of values, norms and rules, ethics and morality. All of these are inherent in entrepreneurship and culture. We can say that entrepreneurial culture is a system of co-formed opinions and ideas about behavioral values and norms. At the same time, views on value allow us to answer the question of what is important for the entrepreneur, while beliefs are to understand how an entrepreneur should act.

8 Підприємницька культура як інститут визначає особливості поведінки суб'єктів господарювання в соціально-економічних пр оце с а х, то б то під час з дійснення підприємницької діяльності. Як відомо, підприємницька діяльність – це вільна діяльність дієздатних громадян або їх об'єднань, спрямована на отримання фінансової вигоди. Але свобода в здійсненні підприємницької діяльності не означає, що її учасники вільні від виконання встановлених принципів та методів регулювання бізнеспроцесів. Держава бере на себе функцію щодо обмеження надмірних проявів економічної сво б оди окр емими пр е дс тавник ами підприємницької діяльності задля захисту інтересів та економічної свободи інших учасників підприємництва та інших суб'єктів ринкової економіки й суспільства загалом. Зважаючи на особливості підприємницької діяльності, культуру бізнесу можна трактувати як сук упніс ть принципів здійснення підприємницької діяльності відповідно до національної (громадської) нормативно-правової бази, звичаїв, традицій, норм поведінки під час здійснення цивілізованих бізнес-операцій.

Entrepreneurial culture, as an institution, determines the behavior of businesses in socio-economic processes, i.e. during the implementation of business activity. It is well known that entrepreneurial activity is a free activity engaging capable citizens or their associations, aimed at obtaining economic benefits. But freedom in terms of implementing business activity does not mean that its participants are free to not fulfill the established principles and methods of regulating entrepreneurial activity. The state assumes the function to limit manifestations of economic freedom by individual parties engaged in entrepreneurial activity in order to protect the interests and economic freedom of other company members and other actors on the market economy and of society as a whole. Taking into account the peculiarities of entrepreneurial activity, entrepreneurial culture could be interpreted as a set of principles for carrying out entrepreneurial activity in accordance with the national (public) legal framework, customs, traditions, and rules of conduct for civilized business.

Держава бере на себе функцію щодо обмеження надмірних проявів економічної свободи окремими представниками підприємницької діяльності задля захисту інтересів та економічної свободи інших учасників підприємництва та інших суб'єктів ринкової економіки й суспільства загалом.

Дайджест піврічне видання | випуск #15

The state assumes the function to limit manifestations of economic freedom by individual parties engaged in entrepreneurial activity in order to protect the interests and economic freedom of other company members and other actors on the market economy and of society as a whole. З огляду на це можна виділити такі елементи розвиненої культури підприємницької діяльності:  дотримання законодавства;  суворе виконання взятих зобов'язань, що випливають з правових актів, договірних відносин і законних угод, звичаїв ділового обігу, включно з дотриманням принципу «неспричинення майнової, а також моральної шкоди партнерам, конкурентам, споживачам, найманим працівникам»;  чесність – у веденні свого бізнесу, у відношенні до персоналу, партнерів, споживачів, держави. Дотримання підприємцями загальних етичних норм, що включають професійну е т ик у, м о р а льні к о д е к с и к о мп ані ї, загальноприйняті правила здійснення бізнесу, також є важливим елементом підприємницької культури. Тут на перший план виступає вирішення питання співвідношення між етичною, соціально відповідальною поведінкою й особистим інтересом, який є одним із к лючових у підприємницькій етиці. Особистий інтерес не має бути обмежений на користь моральності, але водночас ділова етика не може ігноруватися під впливом особистого інтересу. Отже, особистий інтерес

From this we can highlight the following elements of a developed entrepreneurship culture:  Compliance with legislation;  Strict fulfillment of commitments stemming from legislation, contractual relations and legal transactions concluded, and business practices, including the observance of not causing partners, competitors, customers and employees any property or moral damage; ● Honesty while conducting business in regards to staff members, partners, customers and the state. Entrepreneurs’ compliance with general ethical standards, including professional ethics, corporate codes of ethics, and common rules for conducting business is also an important element of entrepreneurial culture. Here solving issues regarding the relationship between ethical and socially responsible behavior and self-interest comes to the fore, and this is one of the central problems in terms of business ethics. Self-interest should not be compromised in favor of morality but, at the same time, business ethics should not be forgotten in favor of self-interest. Consequently, there should be a direct link between self-interest and ethics when conducting business activities and they should be given equal attention. The system of basic

10 і етика в підприємницькій діяльності між собою тісно пов'язані і їм має приділятися однакова увага. Система базових цінностей сприяє досягненню необхідного балансу між особистим і суспільним інтересом, що дає можливість підприємцю отримати додаткову перевагу. Прагнення підприємців знайти баланс між особистим і суспільним інтересом багато в чому зумовило тенденцію відходу від уявлення про максимізацію прибутку як єдиної мети їхньої діяльності. Вони бажають розглядати свою діяльність також і з погляду користі, принесеної державі й суспільству. Культура підприємництва почала трансформуватися в згадану вище єдину систему спільно сформованих переконань та уявлень про норми поведінки та цінності. Є визначення підприємницької культури як суми переконань, цінностей і правил, що роблять підприємство неповторним, єдиним у своєму роді. Позиціювання підприємства та система цінностей, яку сповідує його власник і керівництво, отримало подальше продовження в таких явищах, як місія й бачення, що стають невід'ємною частиною стратегії розвитку підприємства. У такий спосіб відбувається об'єднання системи цінностей підприємства і його стратегії. Зупинимося докладніше на поняттях «місія» й «компанія, яку рухає місія» (mission driven company). Анонсування місії стало модним трендом і невід'ємним атрибутом успішної компанії в ХХІ столітті. Це почали копіювати й невеликі фірми. Можна сказати, що місія наразі є обов'язковим елементом підприємницької культури. Але чи дійсно потрібна місія компанії й чи вона насправді допоможе підприємству досягти основної її мети – стати прибутковим та успішним? З одного б ок у, може з д атися, що місія потрібна тільки великим і середнім компаніям, а для маленьких це зайве. Така точка зору має право на життя, але якщо підприємець хоче донести світові свою ідею

values can help to achieve the necessary balance between personal and public interest, thereby enabling entrepreneurs to receive additional benefits. Businessmen’s desire to strike a balance between personal and public interests is, in many respects, a predetermined trend away from the idea of profit maximization being the sole purpose of their activity. They have begun to examine their business activities, including in terms of the resultant benefit being brought to the state and society. Entrepreneurial culture has begun to transform with respect to the abovementioned singular system of jointly formed beliefs and ideas about behavioral norms and values. Entrepreneurial culture is defined as the sum of beliefs values and rules that make a company unique among peers. The positioning of the company and its value system, which indicate to its owner and management that it will be further continued in such phenomena as the mission and vision, both of which are becoming an integral part of the company's development strategy. Thus, the company’s value system is associated with its strategy. Let us pay particular attention to the concepts of the Mission and the Company, driven by the mission (a mission- driven company). It came to be a fashionable trend for companies to announce their mission and this has become an essential attribute of a successful company in the 21st century. Following their lead, other smaller companies bean to do the same thing. We can say that a company mission has become a kind of compulsory element of entrepreneurial culture. But does a company actually need a mission and will this really help the company to achieve its main objective of becoming profitable and successful? On the one hand, it would appear that a mission is needed only for large and mediumsized companies, while it seems that this is not needed and is totally unnecessary for small companies. This point of view has a right to life, but if a company owner wants to convey his idea of the world, or if he has set a specific long-term

Дайджест піврічне видання | випуск #15

11 або якщо він ставить перед собою якусь довгострокову мету і прагне мислити на перспективу, добре сформульована місія може в цьому допомогти. Місія – це ш ля х, як им ру х а є т ь с я компанія до своєї головної мети, отриманню прибутку. Це спосіб, за допомогою якого ця головна мета досягається. Ті компанії, які не лише декларують свої місії, але й неухильно рухаються у відповідності з ними, називаються mission driven company. Єдиного визначення слову «місія» немає. Хтось трактує його як філософію, що обгрунтовує, заради чого функціонує компанія. Хтось – як причину існування та діяльності компанії, що пояснюється в одному реченні. А хтось – як кінцеву мету створення бізнесу. Місія підприємства відповідає насамперед на питання: що, як і для кого робить компанія. У ній необхідно закласти цілі функціонування підприємства, методи досягнення цих цілей, сферу діяльності, філософію підприємства, а також методи взаємодії підприємства із суспільством (що має пряме відношення до підприємницької культури). Місія одночасно несе в собі те, з чим компанія йде в суспільство, і те, що робить її унікальною. Точно невідомо, хто з підприємців першим впровадив поняття «місія» в систему роботи свого підприємства. Але одним із перших був засновник Matsushita Electronics (майбутня Panasonic) Коносуке Мацусіта. І те, що він запропонував місію для промислового підприємства, в 1933 році сприймалося дивним, можна навіть сказати, шокуючим. У його розумінні, «місія промислового підприємства має полягати в подоланні бідності, у позбавленні від страждань суспільства загалом, у тому, щоб зробити людей заможними». Отже, Мацусіта використовує місію як інструмент поєднання особистих і громадських інтересів, а саме збагачення компанії через збагачення суспільства. Зазвичай зовнішній спостерігач-споживач бачить місію компанії, що сформульована в

objective for himself and is determined to focus on the future, a well-defined mission would certainly be useful regardless of the company’s size. A mission is a means by which a company can move towards fulfilling its main objective of generating a profit. That is exactly how this main objective is achieved. A company that does not simply declare its mission, but proceeds to strictly act in accordance with it is called a mission-driven company. There is no single definition of the word mission. Someone interprets it as a philosophy to guide the company’s activity. Someone understands it as the reason for the company’s existence and its activity, summed up in one sentence. Others deem it as the ultimate objective for creating a business. The company's mission is primarily there to answer such questions as what, how and for whom the company exists. It is necessary to establish the purpose of the company’s functioning, along with its methods, objectives, field of activity, the company’s philosophy, and also the methods by which the company will interact with society (which has a direct bearing on entrepreneurial culture). At the same time, the mission conveys something about what the company brings to society and what it is that makes it unique. It is not known exactly which entrepreneur first introduced the mission in the work of his company, but one of the first was Matsushita Electronics (Future Panasonic) founder Konosuke Matsushita in 1933. The mission that he offered for the industrial enterprise was amazing; you could even say shocking. In his understanding of "the mission of an industrial enterprise should be to reduce poverty, to get rid of societal suffering as a whole, and to make people rich". Thus, Matsushita uses the company’s mission as an instrument to combine both personal and social interests, namely the enrichment of the company through the enrichment of society. Typically, an external consumer sees the company's mission as presented in one or two sentences. The "short version" of the company's

12 одній або у двох пропозиціях. У «скороченій версії» місії компанія відображає свою філософію, принципи та цінності. Завдяки стислості ця філософія формує образ компанії в суспільстві. Однак є компанії, які формулюють ще й «повну версію» місії. Такий варіант зазвичай використовується для кращого донесення філософії й цінностей до співробітників і спрямований на підвищення їхньої лояльності та мотивації. Саме впровадження місії та об'єднання навколо неї співробітників компанії може стати тим тригером, який допоможе підприємцю підвищити свою конкурентоспроможність на ринку і, як наслідок, збільшити дохід. Дуже важ ливо, щоб місія не стала незрозумілим, ск ладним д ля вимови слоганом, який висить на стінці в офісі компанії і який навряд чи хтось із персоналу може процитувати, не кажучи вже про те, щоб пояснити його сенс. Місію т р е б а г р ам о т н о «пр о д а т и» співробітникам компанії, щоб вони дійсно повірили в неї, об'єдналися для якісного виконання завдань, які випливають із місії. Д ля компаній, які вже певний час працюють, створення місії допоможе скорегувати та звести в єдине ціле наявні цілі, завдання і принципи корпоративної культури, що склалися до моменту прийняття рішення про створення місії. Щоб правильно сформулювати місію, в ідеалі, у ній треба відобразити такі аспекти:  ринковий (розповісти про продукцію, стратегію, конкуренцію, цілі компанії або ринку);  соціальний (згадка про філософію й культуру компанії);  якісний (намір та прагнення компанії змінити якість життя суспільства). Причому акцент краще зробити на останньому – якісному аспекті. Якщо з в е р н у т и с я д о д о с в і д у н а й б і ль ш и х компаній, то можна побачити, що всі вони без винятку підкреслюють саме цей аспект у своїй місії.

mission reflects its philosophy, principles and values. Due to its brevity, this philosophy forms the image of the company in society. However, there are companies that create even a "long version" of the mission. It is generally used to get the philosophy and values across better to the company's employees and is also aimed at increasing their loyalty and motivation. The introduction of the mission and the unification of the company’s employees surrounding this mission may be the trigger that will help entrepreneurs to increase their competitiveness on the market and, as a consequence, boost their income. It is very important that the mission does not become obscured by unpronounceable slogans hanging on someone’s wall in an office, which is hardly something that a staff member can quote for memory, not to mention explaining the meaning of it to someone else. A mission needs to be properly "sold" to the company's employees so that they really believe in it and so that they are united in the qualitative performance of tasks that are derived from this mission. For companies that have already been operating for some time, developing a mission will help to adjust and shape into a single entity those implicitly existing goals, objectives and principles of corporate culture that were developed at the time that the decision was made to develop a mission. In order to properly formulate the mission, the following aspects should ideally be reflected therein:  Market (talk about products, strategies, competition, objectives for the company or the market);  Social (include reference to the company's philosophy and culture);  Qualitative (the company’s intention and desire to change the quality of life for society). For sure it’s better to focus on the latter, the qualitative aspect. If we turn to the experience of the largest companies, we can see that all of them have emphasized this aspect in their own missions.

Дайджест піврічне видання | випуск #15

13 ПРИКЛАДИ МІСІЙ З ДОСВІДУ НАЙБІЛЬШИХ КОМПАНІЙ

«Покращення повсякденного життя кожного»; "To create a better everyday life for the many people".

«Ми допомагаємо нашим покупцям заощадити гроші, щоб зробити їхнє життя кращим»; “Saving people money so they can live better”

«Надати людям можливість поділитися своїм життям з іншими, розповівши про його події, та зробити світ більш відкритим і об'єднаним»;

SOME MISSIONS EXAMPLES FROM THE EXPERIENCE OF THE LARGEST COMPANIES

«Зручно організувати всю інформацію у світі та зробити її доступною й корисною для кожного»; "To organize the

“To give people the power to build community and bring the world closer together”.

Найскладніше в створенні місії – це збір усіх напрацювань воєдино і скорочення ї ї д о в ж и н и д о р о з у м н и х м е ж . Чи м довше формулювання місії, тим більше «розмивається» її зміст як для зовнішнього світу, так і для співробітників. Ідея, закладена в місії, має бути простою для сприйняття людьми. Тому попередньо сформульовану місію обов'язково необхідно перевірити на дотримання 6 критеріїв.  ЗАДОВОЛЕНІСТЬ ПОКУПЦЯ. Споживачі люблять відчувати турботу про себе. Тому компанія має дати споживачеві відчути, що вона піклується про нього, донести, як саме компанія змінює його життя на краще.  УНІКАЛЬНІСТЬ. У місії треба донести свою відмінність від конкурентів і пояснити, що ж таке особливе пропонує підприємство.  ПЕРЕВАГИ ТА ЦІННОСТІ. Переваги компанії перед конкурентами і основні цінності, які транслює компанія.  ПРАВДИВІСТЬ. Правда, правда й ще раз правда. Якщо фірма виробляє найдешевші товари і водночас заявляє, що вони найкращі, то це моветон. Не радимо так робити.  ПРОЗОРІСТЬ. Донесення місії має бути чітким, ясним і простим.

world's information and make it universally accessible and useful”.

«Дарувати натхнення та інноваційні рішення кожному атлету у світі»; "To bring inspiration and innovation to every athlete in the world”.

«Забезпечити якомога більшу кількість людей здоровими продуктами харчування». “To bring health through food to the largest number of people”.

The most difficult part in establishing a mission is to collect all the best ideas together and to reduce it to a reasonable length. The longer the mission, the more its meaning is "blurred" for the outside world, and also for employees. The idea behind the mission should be easy for people to understand. Therefore, it’s absolutely necessary to prepare a pre-formulated mission in order to check for compliance with the six criteria:  CUSTOMER SATISFACTION. Consumers like to feel they are being cared for. This is because the company should give the consumer a feeling that it cares about him and convey how the company is changing his life for the better.  UNIQUENESS. The mission must indicate how the company is distinguished from its competitors and what unique things the company offers.  COMPANY ADVANTAGE S AND VALUES. The company’s advantages over its competitors and the core values tat the company is conveying.  TRUTHFULNESS. The truth, the truth and the truth again. If a company produces the cheapest products, but states that the make the best products, it is better not to do this.  TRANSPARENCY. Conveying the mission should be clear, truthful and easy.

14  ЗАПАМ'ЯТОВУВАНІСТЬ. Легко і лаконічно сформована місія без зусиль запам'ятовується. Саме тому у людей залишаються в пам'яті короткі рекламні слогани. Поява місії як елемента корпоративної к у л ьт у р и (т о б т о ч а с т и н и к у л ьт у р и підприємництва) за умови грамотного використання цього інструменту може краще розкрити унікальність товару або послуги потенційним покупцям, підвищити лояльність наявних покупців, а отже, підвищити конкурентноздатність, стійкість компанії на ринку і, відповідно, збільшити продажі. Водночас підвищується мотивація співробітників компанії, їхнє залучення у робочий процес і, як наслідок, відбувається зростання або утримання високої якості виробленого товару/послуги. Консультанти у своїй роботі на проектах з розробки стратегії розвитку компанії або ключових показників її ефективності використовують місію як первинну опору. Місія задає загальні орієнтири, напрями функціонування компанії, що виражають сенс її існування. А конкретні кінцеві стани, до яких прагне компанія, фіксуються як її стратегічні цілі. Місія – це фундамент для встановлення й корекції цілі бізнесу, розгортання його стратегії й короткострокових операційних завдань, орієнтир для прийняття всіх управлінських рішень, основа регламентації роботи функціональних структурних підрозділів, цілі яких також логічно випливають із загальної місії, що була проголошена.

 MEMORABILITY. A short mission is simple and easy to remember. That's why people remember short advertising slogans so easily. If used correctly, the appearance of a mission as an element of corporate culture (that is, part of entrepreneurial culture) can better define the uniqueness of the goods or services to potential customers while increasing loyalty among existing customers. This all serves to enhance the company’s competitiveness and its stable position on the market, stability, thereby increasing sales. At the same time, employees’ motivation and their involvement in the work process is improved and, as a consequence, the high quality of the goods and services produced is improved or maintained. In their work on projects for developing the company's development strategy and key performance indicators of the company’s effectiveness, consultants use the mission as a starting point. The mission sets forth the general guidelines and the company’s sphere of operation, expressing the sense of its existence. The specific end state sought by the Company is recorded among its strategic objectives. The mission is the foundation for establishing and adjusting business goals, developing its strategy and short-term operational objectives, and is a reference point for adopting administrative decisions, and the foundation for regulating functional business units, the objectives of which also logically derive from the general proclaimed mission

ДАВИД ТЕТРУАШВІЛІ

Керівник практики управлінського консалтингу DAVID TETRUASHVILI

Head of Management consulting Practice

Дайджест піврічне видання | випуск #15

ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ДОКУМЕНТООБІГУ

INTRODUCING ELECTRONIC DOCUMENTS

ЯК ЕЛЕМЕНТ AS AN ПІДВИЩЕННЯ ELEMENT OF КУЛЬТУРИ ENHANCING ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ КІНЕЦЬ ХХ – ПОЧАТОК ХІХ СТОЛІТТЯ СТАВ ПЕРІОДОМ СТАНОВЛЕННЯ НОВОГО СУСПІЛЬНОГО ЛАДУ – ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА.

езпрецедентна в історії швидкість розвитку інформаційних технологій, впровадження їх в усі аспекти життєдіяльності людини докорінно змінили швидкість і обсяги передачі та обробки інформації. Ці фундаментальні зміни, звісно, позначилися й на культурі підприємництва. Тотальне впровадження цифрових технологій обумовило те, що управління сучасним підприємством неможливо уявити без використання передових інформаційних технологій. Створення та ефективне функціонування інформаційних систем у компанії стало життєво важливою умовою роботи. А оперативність отримання

BUSINESS CULTURE IN UKRAINE THE LATE TWENTIETH CENTURY AND BEGINNING OF THE TWENTYFIRST CENTURY HAS BEEN A PERIOD CHARACTERIZED BY THE FORMATION OF A NEW SOCIAL ORDER – THE INFORMATION SOCIETY.

nprecedented in world history, the rate at which information technologies are developing and at which they are being introduced into all aspects of human life has fundamentally transformed the speed and volume of information transmission and processing. These fundamental changes could not help but impact on business culture. The complete introduction of digital technology has led to the fact that modern companies’ management can no longer imagine not using advanced information technologies. The establishment and effective functioning of information systems within the company has

16 інформації і своєчасно прийняті рішення на основі цієї інформації наразі є запорукою успіху багатьох галузей бізнесу. Саме тому під час створення організацій і реєстрації нових юридичних осіб власники відразу приділяють серйозну увагу розгортанню й підтримці інформаційної системи. На зміну звичайній поштовій кореспонденції давно прийшла електронна пошта, яка дає змогу миттєво доставляти листи як всередині організації, так і поза нею. Однак, незважаючи на всеосяжне проникнення цифрових технологій у корпоративну культуру, паперовий документообіг не тільки не скоротився, але, згідно зі статистикою досліджень компанії Canon, споживання паперу у світі щорічно зростає. Що характерно, майже усі документи, які в паперовому вигляді обертаються всередині організації або між організаціями, спочатку були створені в електронному вигляді. Ті ж, що потрапляють в організацію на папері, часто піддаються оцифруванню. Тому багато керівників та в ласників компаній активно підключають системи електронного документообігу, причому як всередині організації, так і для пересилання документів зовнішнім контрагентам. ЕДО – це спосіб руху документів, підписаних електронним цифровим підписом, шо створені за допомогою комп'ютерних засобів і оброблені за допомогою різних електронних носіїв. Впровадження системи електронного документообігу (СЕД) на підприємстві та

become a vital condition for work. As well, the efficiency of information and timely decisions based on such information are key to the success of many business sectors. It is namely for this reason that, when you create a new organization and register a new legal entity, the owners immediately pay serious attention to the deployment of and support for information systems. Already a long time ago, regular written correspondence was replaced by electronic mail, allowing users to instantly deliver letters both within and outside of an organization. However, de spite digital technolog y’s comprehensive penetration into corporate culture, not only has the the use of paper documentation not been reduced but, according to statistics from research conducted by Canon, global paper consumption is actually growing from year to year. What is characteristic of almost all documentation produced in paper form – for use within the organization or between organizations – is the fact that they were originally created in electronic form. And those that are introduced to an organization on paper first are often subjected to digitization – electronic document management system. This applies to both documents that are only used within the organization and those that are sent to external customers. Electronic document processing is a method for the movement of documents that have been signed with an electronic signature, created using computer media that has been processed using various electronic media. Introducing an electronic document

Дайджест піврічне видання | випуск #15

ПІДВИЩЕННЮ РЕЗУЛЬТАТУ ПІД ЧАС ВПРОВАДЖЕННЯ СЕД СПРИЯЮТЬ

IMPROVING RESULTS IN THE IMPLEMENTATION OF DMS WILL LEAD TO THE FOLLOWING

прискорення інформаційних потоків (більш оперативна інформаційна підтримка менеджменту – вище швидкість прийняття рішень);

зміна корпоративної культури (підвищення інформаційнотехнологічної підготовленості персоналу, що сприяє кращому сприйняттю інновацій).

Accelerated information flow (more timely management information support - above the speed required for decision-making).

Changing corporate culture (improving the informational and technological training of personnel, contributing to a better perception of innovation).

ЗІ СВОГО БОКУ ЗНИЖЕННЯ ВИТРАТ ДОСЯГАЄТЬСЯ ЗАВДЯКИ

скороченню витрат на паперові документи (роздруківку, копіювання, пересилання тощо); Reducing expenses on paper documents (printing, copying, forwarding, etc.).

IN ITS TURN, CUTTING COSTS IS ACHIEVED THROUGH THE FOLLOWING

скороченню непродуктивних витрат робочого часу співробітників.

За оцінками західних консалтингових компаній, частка витрат часу на виконання рутинних, непродуктивних операцій з документами може становити до 20-30 % усього робочого часу (а на практиці – до 60-70 %). Знизити такі витрати – одна з найважливіших цілей впровадження СЕД.

●Reducing overhead for staff working hours.

According to estimates made by western consulting companies, the amount of time spent on routine, unproductive operations with documents can account for up to 20-30% of a person’s total working time (and in practice, up to 60-70%). One of the most important goals of implementing a DMS is to reduce such costs.

КЛЮЧОВІ ЦІЛІ, ЯКІ ПЕРЕСЛІДУЮТЬ КЕРІВНИКИ ПІД ЧАС ВПРОВАДЖЕННЯ СЕД

THE MAJOR KEY OBJECTIVES, PURSUED BY THE COMPANY’S MANAGEMENT IN IMPLEMENTING A DMS

підвищення прозорості діловодства;

створення системи контролю виконавської дисципліни;

оптимізація бізнес-процесів компанії внаслідок автоматизації.

Improvements in workflow transparency;

The creation of a system of monitoring executive discipline;

Optimization of business processes through automation.

18 підключення її до системи зовнішнього документообігу – це кардинальний крок у трансформації компанії, і продиктований він насамперед підвищенням ефективності. Це реалізується через скорочення витрат і підвищення результату. З внесенням змін до українського законо д ав с т в а, що д аю т ь наг о д у використовувати електронні документи як первинні документи для ГФС і в судовій практиці, все більше компаній підключаються до сервісів електронного документообігу між юридичними особами. Основними плюсами використання такого сервісу є швидкість (можливість миттєво обмінюватися документами, контроль статусу підписання документів, можливість швидкого пошуку документа в базі даних) й економія (витрати на друк, кур'єрську доставку та архівацію документів). Безумовно, впровадження електронного документообігу вимагатиме від компанії щонайперше детальної регламентації процесів і пов'язаних з ними рухів документів, оскільки впровадження електронного документообігу – це фактично автоматизація чинного регламенту. Тому без уточнення й регламентації бізнеспроцесів у компанії на виході від впровадження ЕДО буде автоматизований хаос.

management system (DMS) within the company and connecting it to an external document management system is a crucial step in a company’s transformation, primarily motivated by increased efficiency. This is possible by reducing costs and improving results. With the amendments to Ukrainian legislation, which permit the use electronic documents as primary documents in relation to both the State Fiscal Service of Ukraine and judicial practice, more and more companies are becoming connected to services for electronic document management between legal entities. The main advantages of using such a service include speed (the ability to instantly share documents, monitor the status of the signing of documents, and the ability to quickly search for a document in the database) and savings (the cost of printing, courier delivery and archiving of documents). Certainly the introduction of an electronic document management system requires of the company, in the first instance, detailed regulation processes and the associated movement of documents, since, in fact, introducing an electronic document management system basically entails the automation of existing regulations.

Впровадження системи електронного документообігу (СЕД) на підприємстві та підключення її до системи зовнішнього документообігу – це кардинальний крок у трансформації компанії, і продиктований він насамперед підвищенням ефективності. Це реалізується через скорочення витрат і підвищення результату.

Дайджест піврічне видання | випуск #15

Introducing an electronic document management system (DMS) within the company and connecting it to an external document management system is a crucial step in a company’s transformation, primarily motivated by increased efficiency. This is possible by reducing costs and improving results. Також досвід впровадження документообігу показав, що СЕД призведе до економії витрат паперу через досить тривалий проміжок часу (зазвичай не менш року). Причина тому – багаторічна сформована культура роботи з паперовими носіями. Зовсім відмовитися від роздруківки однаково не вийде. Впровадження СЕД дає змогу вести паралельну роботу з документом, що зі свого боку має позначитися на продуктивності праці персоналу. Як наслідок, робота з д о к у м е н т ами м ус и т ь с т а т и бі льш аналітичною, а отже, більш ефективною. Вибір на користь переходу на ЕДО і вибір системи документообігу – складний процес, який залежить від багатьох чинників. Якщо це

Due to the fact that, without clarification and regulation of business processes, there would be automated chaos for the company upon introducing electronic document management. It should also be noted that experience in implementing document management indicates that DMS will result in savings on paper consumption over a sufficiently long period of time, usually at least a year. The reason for this longterm culture formed with paper-based. Still, we cannot completely abandon the print media. DMS implementation makes it possible to conduct parallel work with documents, which, in turn, has an impact on employee productivity. As a consequence, working with documents should be more analytical, and therefore more effective.

20 комерційна компанія, насамперед необхідно оцінити можливий економічний ефект від впровадження СЕД. Для некомерційної організації фокус зміщується в бік підтримки системою усіх завдань, що вирішуються організацією, й їх особливостей, пов'язаних зі специфікою діяльності. Врахувати всі чинники й допомогти з вибором завжди готові фахівці консалтингової компанії EBS. Співробітники EBS мають великий досвід з впровадження СЕД, а також з проведення попередньої діагностики та реінжинірингу бізнес-процесів у комерційних і некомерційних організаціях для здійснення подальшої автоматизації документообігу. Загалом можна сказати, що впровадження сучасних інструментів автоматизації бізнес-процесів на прикладі електронного документообігу (і особливо зовнішнього документообігу) є показником розвиненості культури підприємництва в країні. Електронний документообіг підвищує прозорість роботи компанії та створює серйозні передумови для функціонування в правовому полі.

Opting for the transition to electronic document processing and selecting a document workflow system is a complex process that is reliant on many things. If it is a commercial company, it is first necessary to calculate the possible economic impact of introducing a DMS. In regards to a not-for-profit organization, the focus shifts to support from a system of all the problems solved by the organization, especially those tasks related to specific activities. Take into account all factors and help you with the selection of experts are always ready to our company. We have significant experience with implementing DMS, as well as carrying out a preliminary diagnosis and business process reengineering in the commercial and non-profit organizations, for further workflow. In general, we can say that the introduction of modern tools for automating business processes, such as electronic document management and especially external document processing, is an indicator of the development of a business culture in the country. Electronic document management increases a company’s transparency and creates serious preconditions for operating in the legal field.

ДАВИД ТЕТРУАШВІЛІ

Керівник практики управлінського консалтингу DAVID TETRUASHVILI

Head of Management consulting Practice

Все, що вимірюється і контролюється, покращує Ральф Уолдо Емерсон, американський поет і філософ

Anything that is measured and watched, improves. Bob Parsons, Founder of Godaddy group

РЕАЛІЇ БІЗНЕСУ: ОБ’ЄДНАТИ НЕ МОЖНА ДРОБИТИ BUSINESS REALITIES: THE TIME TO SPLIT THE BUSINESS AND THE TIME TO COMBINE IT

23 УНІВЕРСАЛЬНІСТЬ VS ВУЗЬКА СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ VERSATILITY VS. NARROW SPECIALIZATION

ЕВОЛЮЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ПРАВИЛ ТРАНСФЕРТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ ЩОДО ПОСТІЙНИХ ПРЕДСТАВНИЦТВ ІНОЗЕМНИХ КОМПАНІЙ

EVOLUTION OF UKRAINIAN TRANSFER PRICING RULES IN RELATION TO PERMANENT REPRESENTATIVE OFFICES OF FOREIGN COMPANIES

Дайджест піврічне видання | випуск #15

РЕАЛІЇ BUSINESS БІЗНЕСУ: REALITIES: ОБ’ЄДНАТИ НЕ МОЖНА ДРОБИТИ

СЬОГОДНІ В БІЗНЕС СЕРЕДОВИЩІ ВСЕ АКТИВНІШЕ ПОШИРЮЄТЬСЯ РИТОРИКА, ЩО НА БІЗНЕС В УКРАЇНІ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ НАДМІРНИЙ ТИСК І КЛЮЧОВИМИ КРОКАМИ РЕФОРМУВАННЯ МАЄ БУТИ ТОТАЛЬНА ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ФІСКАЛЬНИХ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ.

обре, коли такий підхід аргументований бажанням розвитку вільного ринку, проте часто він направлений на прагнення отримати податкову економію, в тому числі у зв’язку з послабленням контролю. Очевидно, що для існування здорової конкуренції умови ведення бізнесу, а в першу чергу, умови оподаткування мають бути рівними для всіх учасників ринку. Ми як ніхто знаємо зсередини як важко, а інколи і

THE TIME TO SPLIT THE BUSINESS AND THE TIME TO COMBINE IT TODAY, RHETORIC IS INCREASINGLY SPREADING WITHIN THE BUSINESS ENVIRONMENT THAT BUSINESS IN UKRAINE IS UNDER EXCESSIVE PRESSURE AND THAT KEY STEPS TOWARDS REFORM MUST INVOLVE THE TOTAL LIBERALIZATION OF THE STATE’S FISCAL FUNCTIONS.

t’s one thing when this approach is based on a reasoned desire concerning the development of the free market, but often it is driven by the desire to accrue tax savings, including those obtained in connection with the weakening of governmental control. It is obvious that, for the existence of healthy competition, the business environment and, above all, taxation conditions, should be applied equally for all market participants. We know

24 просто неможливо, конкурувати з відверто сірими компаніями, які, якщо і сплачують податки, то скоріше символічно. Не секрет, що сьогодні цілі сектори економіки живуть за певною історично сформованою схемою, яка є відносно легальною. І, навіть, коли значна частина ринку розуміє, що вже існує необхідність легалізації, інша частина, маючи конкурентні переваги у зв’язку з несплатою податків, змушує перших відкласти у часі вихід з тіні. Часто питання податкової економії або оптимізації оподаткування є вже вирішеним для бізнесу, дискусія виникає, як правило, в агресивності застосованого підходу та у легальності обраних схем. Одною із таких агресивних схем податкової оптимізації, яка історично вважається в Україні прийнятною, є дроблення бізнесу. Проте, нажаль, не завжди бізнес адекватно оцінює чи є такий крок виправданим з точки зору стратегічної вигоди. В українських реаліях, ті “компанії”, які перетворились на конгломерат приватних пі д пр и є мц ів н а с пр о щ е ній с и с т е мі оподаткування, з плином часу можуть стати заручниками такої непрозорої структури. В цілому, миттєва податкова економія може бути досить суттєвою, проте часто наявність такої структури є стримуючим фактором для розвитку бізнесу. Все більше власників малого та середнього бізнесу в Україні починають розуміти, що в даному

more than anyone from the inside just how difficult it is, and sometimes impossible, to compete with grey companies, which, if they do pay any taxes at all, likely only do so symbolically. It is no secret that, today, the entire economy operates according to a certain historically established pattern, which is a relatively legitimate. And even when a significant part of the market realizes that there is already a need for legalization, another part, which enjoys a competitive advantage in relation to tax evasion, are the first to force the postponement of actions to bring the economy fully out of the shadows. Often questions regarding tax savings or tax optimization already entail solutions for business and discussion arises, usually regarding the degree of the aggressiveness of the approach and the legality of the selected schemes. One such aggressive tax optimization scheme, which has historically been considered acceptable in Ukraine, is business fragmentation. However, unfortunately, the business community is not always able to adequately assess whether such a step is justified from the point of view of strategic benefits. In the framework of Ukrainian realities, those "companies", which have become a conglomerate of private entrepreneurs under the simplified tax system, can, over time, become hostages such opaque structures. In general, while instant tax savings can be quite substantial, often the presence of such a structure ends up being

В українських реаліях, ті “компанії”, які перетворились на конгломерат приватних підприємців на спрощеній системі оподаткування, з плином часу можуть стати заручниками такої непрозорої структури.

Дайджест піврічне видання | випуск #15

In the framework of Ukrainian realities, those "companies", which have become a conglomerate of private entrepreneurs under the simplified tax system, can, over time, become hostages such opaque structures. контексті йде мова не тільки про податкові ризики. Насамперед актуальними є проблеми контролю та складність адміністрування пов’язаних або умовно пов’язаних осіб, а також неможливість проведення аудиту з метою залучення інвестицій. Не слід також забувати про світові тенденції в розкритті банківської таємниці та про еволюцію правил фінансового моніторингу. Часто, проаналізувавши всі за і проти такої “оптимізації”, можна дійти висновку, що ризики володіння подібною структурою можуть нівелювати наявну податкову економію. Важко оминути і питання соціальної ск ладової у контексті оптимізації оподаткування. Дані процеси не лише призводять до недоотримання державою податків, а й прямо впливають на розвиток принципів прозорого конк урентного середовища і приносить на ринок певну частку хаосу, що гальмує розвиток як учасників ринку, так і економіки в цілому. В першу чергу дане питання турбує підприємства, які намагаються вести свій бізнес легально. Аргументи фахівців, які наполягають на немож ливості вирішення питання невиправданого дроблення бізнесу через складність ідентифікації його учасників, є, м’яко кажучи, непереконливими, адже світова практика каже про протилежне. Щоб підтвердити ефективність такої протидії, варто придивитись в тому числі на наших сусідів по пострадянському простору, які вже зробили

a deterrent to business development. More and more owners of small and medium-sized businesses in Ukraine are beginning to realize that, in the current context, this issue is not only about the tax risks. First and foremost, actual challenges include problems with monitoring and complexities with the management of related or conditionally related entities, not to mention the inability to conduct audits in order to attract investment. We should also not forget about global trends with respect to the disclosure of bank secrecy, as well as the evolution of financial monitoring rules. Often, after analyzing the pros and cons of such "optimization", it can be concluded that the risks entailed in the ownership of such a structure could prevail over the tax savings that are available. It's hard to get around the social component issue in the context of tax optimization. These processes not only lead to a shortfall in state taxes accrued, but also directly affect the development of the principles of a transparent competitive environment and contribute a certain amount of chaos to the market, as well as hindering the development of both market participants and the wider economy. First of all, the issue concerns those companies that are trying to run their business legitimately. There are specialists who insist on the impossibility of solving such problems due to the complexity of identifying the participants of such splitting but these arguments are, to put it mildly, unconvincing, because international practice

26 перші необхідні кроки в питанні виявлення та боротьби зі схемами дроблення бізнесу. Лише поверхневий аналіз операцій між пов’язаними структурами часто вже дає можливість ідентифікувати ознаки невиправданого дроблення. До таких ознак можна віднести знаходження різних бізнес одиниць за однією юридичною адресою чи використання спільної IP-адреси; наявність спільних координуючих, бухгалтерських від ділів чи від ділів кадрів; наявність родинних зв’язків між посадовими особами або бенефіціарами; створення розрізнених підприємств в один і той же короткий період (часто близько до моменту перевищення допустимих меж, які дозволяли залишатися на спрощеній системі оподаткування); єдині для учасників схеми принципи ведення бухгалтерського обліку, підбору персоналу, роботи з постачальниками та покупцями тощо. Даний перелік можна продовжувати довго, проте необхідно розуміти, що вичерпного переліку таких ознак не існує і не може існувати, оскільки до таких вимог можна легко адаптуватись. Ключовим питанням при проведенні аналізу має стати саме суть та ділова мета таких потенційно удаваних правочинів, а не гарна обгортка у вигляді формальних договорів і інших документів. Для фіскальних органів це може стати викликом, оскільки важливо навчитись розрізняти невиправдане дроблення із виробничою необхідністю та гнучкістю бізнесу, оскільки в цьому питанні можна зайти у глухий кут, де фактично кожен холдинг може бути визнано створеним задля цілей податкової економії. На с пр ав д і, е ф е к т ив ні м е х аніз ми ідентифікації схем невиправданого дроблення вже наявні в достатній кількості для виявлення великої частки участників таких схем. Проблемні питання у запровадженні таких механізмів полягають, по-перше, у наявності політичної волі для прийняття необхідних нормативних документів, адже зрозуміло, що бенефіціари подібних схем будуть робити все

suggests otherwise. To confirm the effectiveness of such counteraction, it is worth observing others’ experience, including our neighbors in the former Soviet space, who have already taken the first necessary steps towards identifying and combatting business fragmentation schemes. Often it is only through a superficial analysis of transactions between related structures that it becomes possible to identify the signs of unwarranted fragmentation. These characteristics may include finding various business units at the same legal address or using a common IPaddress; the existence of shared coordinating, accounting or human resource departments; family ties between officials and beneficiaries; the creation of separate companies in the same short period of time (often close to the point of exceeding the permissible limits, allowing them to continue operating with the framework of the simplified tax system); the existence of the same scheme between participants regarding the principles of accounting, recruitment, and working with suppliers and customers, among others. The list is long, but it should be understood that an exhaustive list of such signs does not exist and cannot exist due to the fact that businesses can easily adapt to such requirements. The key issue when carrying out the respective analysis should specifically be the nature and business purpose of such potentially imaginary transactions, rather than their beautiful wrapping in the guise of formal contracts and other related documents. For the fiscal authorities, this could be a challenge due to the fact that it is important to learn to differentiate between unwarranted fragmentation and a company’s operational needs and business flexibility, as we ultimately risk coming to a standstill, where virtually every holding may be considered to be established for the purpose of tax savings. In fact, effective mechanisms for identifying unwarranted fragmentation schemes already exist in sufficient quantity to detect a large proportion of the participants in such schemes. The challenges existing with the implementation of such mechanisms are, firstly, concern the

Дайджест піврічне видання | випуск #15

27 можливе для дискредитації такої боротьби. По-друге, необхідний достатній рівень компетенцій працівників фіскальних органів для збирання адекватної доказової бази та, з часом, формування судової практики по даному питанню. Звісна річ, побудова податкової системи, яка відповідає потребам економіки і, в той же час, не гальмує, а дає поштовх для розвитку підприємництва – це справа, що вимагає постійного навчання представників фіскальних органів. Ми досить часто спостерігаємо відверто низький рівень аргументації та слабкість док азової бази в ак тах податкових перевірок. Будь-які зміни законодавства, що були покликані заповнити прогалини чи лібералізувати окремі напрямки, можуть стати неефективними у разі довільного трактування законодавчих норм податківцями. Саме відставання від реалій ринку та недостатня гнучкість податкового законодавства, недостатній темп розвитку практики податкових спорів створюють умови, коли застосування сірих на напівлегальних схем не лише можливе, але й вважається цілком прийнятним серед учасників ринку. Дивує також позиція деяких податкових консультантів та юристів, які приймають активну участь в пропагуванні процесу дроблення бізнесу та інших схем оптимізації оподаткування. Розробка індивідуальних агресивних схем податкового планування ак т ивно р ек ламує т ь с я і, час т о, є їх візитівкою. Досить відомі і навіть публічні особи, що мають відношення до аудиту чи консалтингу публікують своєрідні рейтинги зменшення податкового навантаження та «умовно легальних» схем та проводять відкриті семінари по їх ефек тивному впровадженню. На нашу думку, питання профе сійної етики консультантів є окремим суттєвим фактором, що впливає на розвиток культури оподаткування в Україні і є певним лакмусовим папірцем, який вказує на її слабкі місця.

existence of political will to adopt the necessary legal documents due to the fact that the beneficiaries of such schemes will clearly be doing their utmost to discredit such efforts to combat such schemes. Secondly, employees of the fiscal authorities need to be sufficiently competent in order to collect an adequate evidence base and, over time, to ensure the formation of the court practice on this issue. Of course, the construction of a tax system that meets the needs of the economy and, at the same time, does not slow down, but gives impetus to the development of entrepreneurship is a challenge that requires continuous training of representatives of fiscal authorities. We quite often see a clearly low level of argumentation and the weakness of the evidence base in tax audit certificates. Any changes to legislation that was designed to fill in the gaps or liberalize certain areas may turn out to be ineffective in the case of an arbitrary interpretation of legislation by the tax authorities. It is namely such lagging behind market realities, the lack of flexibility of tax legislation and an insufficient pace in the development of practice regarding tax disputes creates an environment where the use of gray and semi-legal schemes is not only possible, but is considered quite acceptable among market participants. The position taken by some tax advisers and lawyers, who are actively involved in promoting business fragmentation and other tax optimization schemes, is also surprising. The development of individual aggressive tax planning schemes is actively advertised, and often is their hallmark. Quite well known leaders and even public figures in the world of auditing or consulting publish ratings for the reduction of the tax burden and "conditionally legitimate" schemes, and also conduct public seminars regarding their effective implementation. In our view, the issue of professional ethics among consultants is a separate significant factor in the development of the tax culture within Ukraine and is also a certain litmus test that indicates its weaknesses.

28 Не можна не відмітити, що останнім часом в Україні все ж простежується певна тенденція до розвитку законодавчої бази, направленої на боротьбу з ухилянням від оподаткування та розмивання податкової бази. Це стосується і удосконалення правил трансфертного ціноутворення, в тому числі їх застосування для постійних представництв нерезидентів, і неминучості приєднання України до плану BEPS, зокрема щодо оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК). Для українських компаній, поміж іншим, це може бути певним сигналом про те, що контролюючі органи, хоч і з затримкою, але гот уються до сучасних вик ликів. Очевидно, що податкові органи будуть приділяти все більше уваги заходам щодо виявлення і боротьби зі схемами ухиляння від оподаткування не тільки за участю іноземних структур, а і в межах України. Саме тому, на нашу думку, українським компаніям вже зараз варто замислитись над можливістю зміни структури ведення бізнесу, бути готовими до сплати податків та правильно поставити кому в назві цієї статті.

ЄГОР СИНИЦИН

Старший податковий консультант

IEGOR SYNYTSYN

Senior Tax consultant

It should be noted that, in recent years, a certain tendency can be observed in Ukraine towards the development of a legal framework aimed at combating tax evasion and the erosion of the tax base. This also applies to improvements in transfer pricing rules, including their application to permanent representative offices of non-residents, and the inevitability of Ukraine's accession to the BEPS plan, in particular with regard to the taxation of controlled foreign companies (CFC). For Ukrainian companies, among other things, this can be a certain signal that the regulatory authorities are preparing for modern-day challenges, albeit with some delays. Obviously, the tax authorities will pay more attention to measures aimed at identifying and combating tax evasion schemes within Ukraine, but not only those involving foreign entities That is why, in our opinion, it is already worth it for Ukrainian companies to think about the possibility of changing their business structure and getting prepared to pay taxes.

МАКСИМ ПРОДУН

Молодший податковий консультант

MAXIM PRODUN

Junior tax consultant

Дайджест піврічне видання | випуск #15

УНІВЕРСАЛЬНІСТЬ

VERSATILITY

VS VS ВУЗЬКА СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ СЬОГОДНІ ПОКУПЦІ ЗДЕБІЛЬШОГО ВІДДАЮТЬ ПЕРЕВАГУ МАГАЗИНАМ, В ЯКИХ МОЖНА КУПИТИ TOTAL LOOK, ТОБТО ВІД КАПЕЛЮШКА ДО ШУБИ, ВКЛЮЧНО З ВЗУТТЯМ І АКСЕСУАРАМИ. ВОДНОЧАС Є МОДНИЦІ, ЯКІ ГОТОВІ ВИТРАТИТИ ЧАС НА ПРИДБАННЯ ВСЬОГО ЦЬОГО, АЛЕ У ВУЗЬКОСПЕЦІАЛІЗОВАНИХ МАГАЗИНАХ, АРГУМЕНТУЮЧИ СВІЙ ВИБІР ТИМ, ЩО ТАМ КРАЩА ЯКІСТЬ І АСОРТИМЕНТ.

рагнучи до досягнення цієї мети, я прочитала безліч матеріалів щодо рейдерства, уважно вивчила величезну кількість інформації в Інтернеті – про грінмейлінг, шляхи обходу дотримання процедури внесення змін до статуту, скуповування акцій ті інші подібні теми. І тут важко не погодитися, адже якщо виробник спеціалізується, наприклад, виключно на взутті, він може зосередитися на якості, різноманітності та актуальності

NARROW SPECIALIZATION TODAY, CUSTOMERS INCREASINGLY PREFER TO SHOP AT THOSE PLACES WHERE IT IS POSSIBLE TO ACQUIRE A COMPLETE LOOK, I.E. WHERE THEY CAN FIND EVERYTHING FROM HATS AND COATS TO SHOES AND ACCESSORIES ALL IN ONE PLACE. AT THE SAME TIME, THERE ARE ALSO STILL FASHIONCONSCIOUS PEOPLE WHO ARE WILLING TO SPEND SOME TIME ACQUIRING ALL OF THIS, BUT THROUGH NICHE SHOPS, ARGUING THAT THIS IS WHERE ONE CAN FIND BETTER QUALITY AND ASSORTMENT.

e cannot argue with this supposition due to the fact that, if a manufacturer produces only shoes, he can clearly focus on the quality, diversity and relevance of this product range. At a time when those trademarks offering everything (from hats to fur) must have a large production capacity, you would think that this would involve significant management costs. But this is not always the case... After all, the market has many small companies that are engaged in niche proprietary

30 асортименту цього товару. У той час як торгова марка, у якої є все (від капелюшка до шуби), мусить мати великі виробничі потужності, істотні витрати на управління, подумаєте ви. Але не завжди це так. Адже на ринку є багато невеликих вузькоспеціалізованих виробництв, які готові випускати продукцію під вашим брендом, за вашими ескізами, з врахуванням ваших вимог. З одного боку, сьогодні, коли світ перебуває під впливом глобалізації, маленьким заводам і фабрикам не вижити, з другого боку, за умови існування таких партнерів вони можуть повноцінно працювати упродовж багатьох років. Проводячи аналогію з ринком професійних послуг – юридичних, бухгалтерських, кадрових тощо, спробуємо проаналізувати, що відбувається в них. Кому легше адаптуватися і вижити у висококонкурентному середовищі в цьому сегменті – моносервісним компаніям чи все ж мультисервісним? Можна сказати, що ситуація подібна до ситуації на ринку звичайних споживчих товарів. Прихильник оптимізації процесів, якого цікавить економія часу, є клієнтом мультисервісних компаній. Той же, хто вважає вузьких фахівців більш професійними, звертається саме в такі компанії. Які є переваги й недоліки вибору мульти- чи монокомпанії? Отже, ситуація з життя: нам потрібно з а р е є с т р у в а т и к о м п а н ію, з н а й т и і

production, which are ready to manufacture products for clients according to their own brand but based on your own designs and taking into account your requirements. After all, today we are living in a time when the world is under the influence of globalization and when small plants and factories generally will not survive; however, with such partners, they should still be able to operate effectively for many years to come. To draw an analogy with this example, let’s look at the market of professional services such as legal, accounting, human resources, etc. Let’s consider what is happening with them and whether it is easier for single-service companies or multi-service companies to adapt and survive in the highly competitive environment that exists for this segment. I would say that the situation here is similar to the usual consumer goods market. Those companies who are looking to save time and adhere to optimizing process will prefer to work with multi-service companies. Those who believes that specialized companies offer more professional services will prefer to work with single-service companies. Now we shall look at the advantages and disadvantages of choosing to work with a multiservice and a single-service company. Thus, real life’s situations entail that we need to first register a company, then create jobs for employees, organize business processes, put all tax records in proper order, handle business accounting and management accounting, as well as everything else that is necessary to run a business. If you have a preference for single-service companies, in order to implement the processes described above, you would need at least three companies that would be able to provide legal, human resources and accounting services, in addition to an IT company and also a consulting company in order to develop business plans, models, policies, and other documents. To achieve this, market monitoring is required, you need to determine which companies are better in their particular segments and also carry

Дайджест піврічне видання | випуск #15

працевлаштувати спеціалістів, організувати бізнес-процеси, відрегулювати податковий, бухгалтерський, управлінський облік і все те, що необхідно для запуску бізнесу. Якщо ви прихильник моносервісних компаній, то для реалізації описаних вище процесів вам знадобиться щонайменш 3 компанії, які зможуть надати юридичні, кадрові, бухгалтерські послуги, а ще консалтингова компанія – для розробки бізнес-планів, моделей, політик та іншої документації, до того ж IT-компанія. Доведеться промоніторити ринок – щоб виявити, яка компанія найкраща у своєму сегменті, провести тендер, оскільки монокомпаній на ринку досить багато, а чим більший вибір, тим він складніший. Крім того, у комунікацію буде залучено багато людей, ускладниться процес отримання статусів, розуміння того, що зараз відбувається й коли все налагодиться. Що ж на вас чекає, якщо ви вирішите звернутися до мультисервісної компанії, такої, наприклад, як EBS – компанії з 20-річним

out a tender as there are quite a lot of singleservice companies on the market and since the greater the choice, the more difficult it is to reach a decision. In addition, many people will be party to your communications, the process of obtaining status will become complicated, just as it will become difficult to understand what is happening and when everything has been lined up. What you will find if you deal with a multiservice company, such as EBS for instance, is a company with 20 years of experience in various fields and industries. To launch your business, you only need to hold one meeting,

32 досвідом у різних сферах і галузях? Для запуску вашого бізнесу вам потрібно лише провести одну зустріч, на якій фахівці з різних департаментів та практик (юристи, консультанти, бухгалтери, аудитори, HRфахівці, IT-фахівці) підберуть найкращий варіант для втілення саме ваших цілей. Великою перевагою такої мультикомпанії , як наша, є те, що щодня експерти EBS розглядують безліч питань в різних сферах бізнесу. Це дає великий професійний досвід нашим фахівцям із різних практик, яким ми вміємо якісно обмінюватися. Зрозуміло, ми можемо зіткнутися з дуже вузькими питаннями, але для їх вирішення ми залучаємо наших партнерів, у яких є досвід і знання в цій сфері, тож у клієнта не буде складнощів з пошуком вирішення цього питання. І нарешті, основна перевага для бізнесу в разі користування послугами мультисервісних компаній – це економія часу, простота комунікації, оптимізація побудови бізнес-процесів. Фактично ви отримуєте бізнес «під ключ». Ось як виглядають переваги та недоліки взаємодії з моно- і мультисервісними компаніями. Вибір за вами.

where experts from different departments and professions (i.e. lawyers, consultants, accountants, auditors, HR professionals, IT specialists) will select the best options for your business. The great advantage of working with a multi-service company is that we are faced with a variety of issues in different areas of business every day, and this results in a great amount of professional experience for our specialists from different professions, as well as a strong ability to communicate well with one another. Of course, we may eventually face very specific niche issues, but we resolve them by involving our partners, who have expertise in this area. This way, the client never has a problem with finding a good solution to various issues. But the main advantage for a business when using a multi-service company is that this saves time, simplifies communication, and results in the optimization of building business processes. In fact, what you will get is effectively a "turnkey" business. These are the advantages and disadvantages of working with both a single-service and a multi-service company. The choice is yours to make!

ІРИНА КОШОВА

Заступник керівника практики аутсорсингу бухгалтерського обліку та фінансового менеджменту IRYNA KOSHOVA

Deputy Practice leader of accounting outsourcing and financial management

Дайджест піврічне видання | випуск #15

ЕВОЛЮЦІЯ EVOLUTION УКРАЇНСЬКИХ ПРАВИЛ ТРАНСФЕРТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ ЩОДО ПОСТІЙНИХ ПРЕДСТАВНИЦТВ ІНОЗЕМНИХ КОМПАНІЙ НОВІ ЗМІНИ В ПРАВИЛАХ ТРАНСФЕРТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ, ЩО Є ЧИННИМИ З 1 СІЧНЯ 2018 РОКУ, ПРОДЕМОНСТРУВАЛИ ЧЕРГОВУ ЕВОЛЮЦІЮ ПОЗИЦІЇ ДЕРЖАВИ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ПРАВИЛ ТРАНСФЕРТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ ДО ОПЕРАЦІЙ ЗА УЧАСТІ ПОСТІЙНИХ ПРЕДСТАВНИЦТВ ІНОЗЕМНИХ КОМПАНІЙ В УКРАЇНІ.

окрема, раніше положення статті 39 Податкового кодексу України (надалі – «ПКУ») не містили будь-якої інформації щодо того, яким чином слід застосовувати правила трансфертного ціноутворення до постійних представництв іноземних компаній. Проте, оскільки питання щодо таких операцій у платників податків так чи інакше виникали, Державна Фіскальна служба України (надалі – «ДФСУ») надавала роз’яснення щодо своєї позиції з цього приводу, при цьому позиція ДФСУ час від часу суттєво змінювалась.

OF UKRAINIAN TRANSFER PRICING RULES IN RELATION TO PERMANENT REPRESENTATIVE OFFICES OF FOREIGN COMPANIES NEW CHANGES IN THE TRANSFER PRICING RULES, WHICH CAME INTO FORCE ON JANUARY 1, 2018, HAVE DEMONSTRATED THE NEXT STATE IN THE EVOLUTION OF THE STATE'S POSITION REGARDING THE APPLICATION OF TRANSFER PRICING RULES. THEY NOW EXTEND TO TRANSACTIONS INVOLVING THE PERMANENT REPRESENTATIVE OFFICES OF FOREIGN COMPANIES OPERATING IN UKRAINE.

n particular, the provisions of Article 39 of the Tax Code of Ukraine (hereinafter referred to the Tax Code) previously did not contain any information about how to apply transfer pricing rules to the permanent representative offices of foreign companies. However, since the issue of such operations somehow arose among taxpayers, the State Fiscal Service of Ukraine (hereinafter referred to the SFSU) has provided written clarification regarding its position on the matter. However, it should be noted that the SFSU's position, from time to time, has changed significantly.

34 Зокрема, для періоду 2013-2014 років ДФСУ вважала контрольованими операціями будь-які перерахування коштів нерезидентом на рахунок постійного представництва, якщо такі гроші не використовувались виключно для утримання такого представництва (див., наприклад, Лист ДФСУ №15281/6/99-99-1502-02-15 від 14.07.2016). Потім, в період з 2015 по 2017 роки (включно) позиція Фіскальної служби базувалась на тому, що оскільки постійне представництво компанії-нерезидента не є резидентом, незважаючи на те, що воно прирівнюється з метою оподаткування податком на прибуток до платника податку-резидента, контрольованими повинні визнаватись господарські операції резидентів з постійними представництвами пов’язаних з ними нерезидентів або нерезидентів, які зареєстровані в низькоподаткових юрисдикціях. При цьому будь-які операції, транзакції тощо між нерезидентом та його постійним представництвом вже не визнавались контрольованими, так само, як і операція між резидентом та постійним представництвом нерезидента не визнавалась контрольованою для постійного представництва (див., наприклад, Листи ДФСУ №13362/7/99-99-19-02-02-17 від 14.04.2016, №15281/6/99-99-15-02-02-15 від 14.07.2016, №21974/6/99-99-19-02-02-15 від 19.10.2015).

In particular, for the period 2013-2014, the SFSU considered any transfer of funds by a non-resident to the account of the permanent representative office to be a controlled operation if the funds are used exclusively for maintaining this representative office (see, for instance, SFSU letter no. 15281 / 6 / 9999- 15-02-02-15, dated July 14, 2016). Then, in the period from 2015 to 2017 (inclusive), the fiscal service's position was based on the fact that, since the permanent representative office of a non-resident company is not a resident, despite the fact that it is equal in terms of the profit tax charged to a resident taxpayer, commercial transactions between a resident and the permanent representative offices associated with respective non-resident companies, registered in low tax jurisdictions, were considered as controlled transactions. Thus any operation, transaction, etc. Occurring between a non-resident entity and its permanent representative office is no longer recognized as a controlled transaction, just as a transaction between a resident and the permanent representative office of a non-resident would not be considered a controlled transaction for the permanent representative office (see, for instance, SFSU letter no. 13362 / 7 / 99-99-1902-02-17 dated April 14, 2016, letter no. 15281 / 6 / 99-99-15-02-02-15 dated July 14, 2016 and letter no. 21974 / 6 / 99-99-19-02 -02-15 dated October 19, 2015).

Починаючи з 1 січня 2018 року на зміну двом вищезазначеним позиціям Фіскальної служби (які суперечать одна одній) у 39 статтю Податкового кодексу України були внесені положення щодо застосування правил трансфертного ціноутворення до постійних представництв іноземних компаній.

Дайджест піврічне видання | випуск #15

On January 1, 2018, in order to replace the two above-mentioned positions of the State Fiscal Service of Ukraine (which contradicted each other), new provisions regarding the application of transfer pricing rules to the permanent representative offices of foreign companies were introduced in Article 39 of the Tax Code of Ukraine Але починаючи з 1 січня 2018 року на зміну двом вищезазначеним позиціям Фіскальної служби (які суперечать одна одній) у 39 статтю Податкового кодексу України були внесені положення щодо застосування правил трансфертного ціноутворення до постійних представництв іноземних компаній (які суперечать обом вищезазначеним позиціям). Зокрема, відтепер контрольованими операціями слід вважати «господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні». Виходячи з положень пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1. п. 39.2 ст. 39 ПКУ, під такими «господарськими операціями» слід вважати будь-які транзакції між іноземною компанією та її постійним представництвом в Україні, оскільки як фінансування постійного представництва може впливати на об’єкт оподаткування представництва податком на прибуток, так і будь-які доходи, отримані іноземною компанією на території України через постійне представництво повинні підлягати оподаткуванню в Україні в тій частині, яка відноситься до постійного представництва. При цьому для того, щоб такі операції підлягали державному контролю, достатнім є досягнення дуже невеликої суми – всього 10 млн. гривень.

However, on January 1, 2018, in order to replace the two above-mentioned positions of the State Fiscal Service of Ukraine (which contradicted each other), new provisions regarding the application of transfer pricing rules to the permanent representative offices of foreign companies (both of which are contrary to the above items) were introduced in Article 39 of the Tax Code of Ukraine. In particular, "business transactions carried out between a non-resident and its permanent representative office in Ukraine" were to be considered as controlled transactions. Based on the provisions of Sub-paragraph 39.2.1.4 of Paragraph. 39.2 of Article of the Tax Code, such "business transactions" should include any transaction between a foreign company and its permanent establishment in Ukraine, since both the funding of a permanent representative office can influence the tax object representation to income tax and any income received by a foreign company within Ukraine through a permanent representative office shall be subject to taxation in Ukraine for that part related to the representative office. At the same time, in order that such operations were subject to state control, it was sufficient to achieve a very small amount – just UAH 10 million.

36 Отже, можна зробити висновок, що Фіскальна служба хоче внаслідок цієї норми отримати контроль над будь-якими транзакціями між іноземними компаніями та їх постійними представництвами на території України, що в цілому корелює з укладеними Україною міжнародними конвенціями про уникнення подвійного оподаткування та відповідає рекомендованому ОЕСР підходу до визначення обсягу прибутку, який повинен оподатковуватись на рівні постійного представництва відповідно до статті 7 Модельної податкової Конвенції ОЕСР та Коментарів до Модельної податкової Конвенції ОЕСР. Проте дана норма сама по собі не відповідає на питання про те, чи можуть бути застосовними правила трансфертного ціноутворення до так званих «залежних агентів», тобто у тих випадках, коли постійного представництва начебто (формально) немає, але фактично воно є. Звичайно, наряду зі статтею 39 ПКУ існують також: пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, відповідно до якого до постійного представництва з метою оподаткування прирівнюються резиденти, які мають повноваження діяти від імені виключно т а к о г о н е р е з и д е н т а (п р о в е д е н н я переговорів щодо суттєвих умов та/або укладення договорів (контрактів) від імені цього нерезидента), що призводить до виникнення у цього нерезидента цивільних прав та обов’язків; та пп. 141.4.8 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, який зобов’язує «залежних агентів» під час виплати коштів на користь «свого» нерезидента утримувати і перераховувати до відповідного бюджету податок на прибуток у порядку, передбаченому для оподаткування прибутків нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво. Проте, всупереч тому, що п.3 ст.133 ПКУ зобов’язує постійне представництво до початку

Thus, we can conclude that the State Fiscal Service wants, as a result of this regulation, to gain control over any transactions between foreign companies and their permanent representative offices operating within Ukraine, which generally correlates with the findings of Ukraine’s international conventions for avoiding double taxation and the corresponding OECD recommended approach to determining the profit amount, which should be taxed at the level of the permanent representative office in accordance with Article 7 of the OECD Model Tax Convention and the Memo to the OECD Model Tax Convention. However, this rule itself does not answer the question of whether transfer pricing rules can be applicable to a so-called "dependent agent", that is, in cases where there is formally no permanent representative, but in fact there is an entity carrying out this function. Of course, along with Article 39 of the Tax Code, there are also: Sub-paragraph 14.1.193 of Paragraph 14.1 of Article 14 of the Tax Code, according to which the permanent resident office shall be considered equal to a resident having authority to act exclusively on behalf such a non-resident (the negotiation of essential conditions and/ or the conclusion of agreements (contracts) on behalf of the non-resident), which leads to the emergence of civilians rights and responsibilities for the non-resident; and Sub-paragraph 141.4.8 of Paragraph 141.4 of Article 141 of the Tax Code, which obliges "dependent agents", upon the payment of funds to "their" non-resident, to withhold and transfer corporate profit tax to the appropriate state budget in the manner provided for taxing the income of non-residents operating within Ukraine through a permanent representative office. However, despite the fact that Paragraph 3 of Article133 of the Tax Code requires that a permanent representative office register with the supervisory authority before commencing its business activities, Sub-paragraph 141.4.8 of

Дайджест піврічне видання | випуск #15

37 своєї господарської діяльності стати на облік в контролюючому органі, пп. 141.4.8 п. 141.4 ст. 141 ПКУ зазначає, разом з тим, що такі «залежні агенти» не підлягають додатковій реєстрації в контролюючих органах як платники податку, тобто як постійні представництва іноземних компаній, отже, визнаються апріорі постійними представництвами іноземних компаній. Адже на практиці нерідко можна зустріти випадки, коли формально постійне представництво начебто відсутнє, але фактичні взаємовідносини між резидентом та компанією-нерезидентом свідчать саме про відповідність резидента ознакам «залежного агента», тобто постійного представництва. Для того, щоб виявляти такі випадки і ефективно протистояти зловживанням положеннями міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування і були розроблені пункти 5 та 6 статті 5 Модельної податкової конвенції ОЕСР. Отже, чи можуть бути застосовними правила трансфертного ціноутворення в чинній редакції ПКУ до таких «неіснуючих» постійних представництв? Та й як визначати яка частина прибутку повинна залишитись на рівні постійного представництва, щоб вона відповідала принципу «витягнутої руки», з урахуванням особливостей постійного представництва, яке самостійно не володіє активами та самостійно не несе ризики, зі змісту ст. 39 ПКУ теж незрозуміло. Втім, поки в Україні еволюціонує позиція законодавців щодо застосування правил трансфертного ціноутворення до постійних представництв іноземних компаній, в світі еволюціонує саме поняття «постійних представництв» та того, яким чином повинні ці правила до постійних представництв застосовуватись. Зокрема, Звітом Плану BEPS (Дія 7) від 2015 року були внесені зміни до статті 5 Модельної податкової конвенції ОЕСР (дивіться Модельну податкову конвенцію ОЕСР в редакції 2017 року). Відтепер «залежним агентом» може бути визнана не тільки особа, яка «діє від імені іноземної компанії, а також має та зазвичай

Paragraph 141.4 of Article 141 of the Tax Code notes, at the same time, that such "dependent agents" are not subject to additional registration as taxpayers with state controlling bodies (that is, as the permanent representative offices of foreign companies). Therefore, they are recognized a priori as the permanent representative offices of foreign companies. After all, in practice, one can often find cases where a formally registered permanent representative office does not exist, but the actual relationship between a resident and a non-resident company specifically suggests such a relationship with signs of a "dependent agent" or, in other words, a permanent representative office. In order to identify such cases and effectively confront abuses of the provisions of international agreements regarding the avoidance of double taxation, Paragraphs 5 and 6 of Article 5 of the OECD Model Tax Convention have been developed. The question arises – in the current version of the Tax Code of Ukraine, can transfer pricing rules be applied to such "non-existent" permanent representative offices? And how should it be determined what portion of the profit is to remain at the level of the permanent representative office, in order that this meets the "arm's length" principle, taking into account that the characteristics of a permanent representative office that neither independently own assets itself nor bears any risks in relation to the provisions of Article 39 of the Tax Code also remains unclear. However, while the legislative position in Ukraine is involving regarding the application of transfer pricing rules to the permanent representative offices of foreign companies, the concept of a "permanent representative office" itself is evolving internationally, as well as the way in which these rules must be applied to permanent representative offices. In particular, in the report on the BEPS Plan (Step 7) in 2015, changes were made to Article 5 of the OECD Model Tax Convention (see the OECD Model Tax Convention as amended in 2017). From then on, "dependent agent" can be recognized as not only a person who "is acting on behalf of a foreign company, as well as the usual use of

38 використовує повноваження укладати угоди від імені такої іноземної компанії», як це було раніше, але й особа, яка своїми діями «відіграє суттєву роль у укладанні контрактів» з іноземною компанією, а також особа, яка позиціонує свою посередницьку діяльність як свою звичайну господарську діяльність, проте надає посередницькі послуги виключно одній або декільком пов’язаним особам. Також, подальші публічні обговорення Дії 7 Плану BEPS підіймають питання визначення справедливої винагороди постійного представництва, з урахуванням його о с о б лив о с тей. І, якщо раніше ОЕСР наполягало на тому, що постійне представництво з метою оподаткування повинно розглядатись як самостійна особа, з тією лише різницею, що замість активів і ризиків повинні аналізуватись суттєві функції персоналу, то тепер запропонований ОЕСР алгоритм виглядає зовсім інакше (див. Проект звіту ОЕСР до Дії 7 BEPS «Додаткові настанови щодо віднесення частини прибутку до постійних представництв») . Нам таких змін у ПКУ поки що очікувати не варто, проте однозначно можна зробити висновок, що еволюція українських правил трансфертного ціноутворення щодо постійних представництв іноземних компаній триватиме і інтерес до постійних представництв (у тому числі до тих постійних представництв, яких формально начебто немає) з боку ДФСУ буде поступово збільшуватись.

the powers to conclude transactions on behalf of a foreign company," as it once was, but also any person who, through his actions, "play an essential role in concluding contracts" with a foreign company, as well as any person who is positioning its mediation efforts as part of their normal course of business, while also providing brokerage services exclusively to one or more related parties. Also, further public discussion of Step 7 of the BEPS Plan raise the question regarding the definition of equitable remuneration of a permanent representative office, taking into account its particularities. Also, while the OECD earlier insisted that, for taxation purposes, a permanent establishment must be regarded as an independent person, with the only difference being that, instead of assets and risks, now the significant personnel functions should be assessed. Thus, the algorithm now being proposed by the OECD looks very different (see the OECD Draft Report regarding Step 7 of BEPS “Advanced settings on the assignment of profits to a permanent representative office"). We shouldn’t expect such changes to be introduced in the Tax Code, but clearly it can be concluded that Ukrainian transfer pricing rules in relation to the permanent representative offices of foreign companies will continue to evolve and that interest among permanent representative offices (including those permanent representative offices that have not been formalized as such) on the part of the SFSU will gradually increase over time.

АЛІНА БАКУЛІНА

Партнер, Керівник практики ТЦУ ALINA BAKULINA

Partner, Head of the Transfer Pricing Department

Чим сильніша культура, тим менше корпоративних процесів потребує компанія. Коли культура сильна, ви можете довіряти будь-кому, щоб чинити правильно. Брайан Ческі, співзасновник і виконавчий директор Airbnb

The stronger the culture, the less corporate process a company needs. When the culture is strong, you can trust everyone to do the right thing. Brian Chesky, Co-founder and CEO of Airbnb

ТОВ: ЖИТТЯ ПО-НОВОМУ LLC – A NEW WAY OF LIFE

GDPR – ЧИ Є БІЗНЕСЖИТТЯ ПІСЛЯ 25 ТРАВНЯ? GDPR – IS THERE LIFE AFTER MAY 25?

ЗАХИСТ КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЄМНИЦІ ТА КОНФІДЕНЦІЙНОЇ ІНФОРМАЦІЇ PROTECTING TRADE SECRETS AND CONFIDENTIAL INFORMATION

Дайджест піврічне видання | випуск #15

ТОВ: LLC – ЖИТТЯ ПО-НОВОМУ 06 ЛЮТОГО 2018 Р. СТАЛАСЯ ГРАНДІОЗНА ПОДІЯ У СВІТІ УКРАЇНСЬКОГО БІЗНЕСУ. ПІСЛЯ РОКІВ ОЧІКУВАННЯ ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ НАРЕШТІ ПРИЙНЯЛА ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ТА ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ» (НАДАЛІ – ЗАКОН), ЩО НАБУВАЄ ЧИННОСТІ 17 ЧЕРВНЯ 2018 Р. ЩО Ж ЗМІНИТЬ НОВИЙ ЗАКОН У ЖИТТІ ТОВАРИСТВ? ЯК ВПЛИНЕ ВІН НА ПОРЯДОК ЇХ ФУНКЦІОНУВАННЯ? ЧИ ПОКРАЩИТЬ ВІН БІЗНЕС-КЛІМАТ В УКРАЇНІ? ЦІ ТА ІНШІ ПИТАННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ У ВЛАСНИКІВ БІЗНЕСУ ТА ЙОГО КЕРІВНИКІВ, МИ РОЗГЛЯНЕМО ДАЛІ.

асамперед треба зазначити, що у товариств, які будуть створені після набрання чинності новим Законом, статутні документи з самого початку їх існування мають відповідати положенням нового Закону. Однак що ж робити товариствам, що створювалися відповідно до положень поки ще діючого Закону України «Про господарські товариства» від «19» вересня 1991 р.? Законодавець у прикінцевих та перехідних положеннях нового Закону зазначає, що впродовж року з дня набрання ним чинності товариства зобов’язуються привести свої

A NEW WAY OF LIFE ON FEBRUARY 6, 2018, A GREAT EVENT IN THE WORLD OF UKRAINIAN BUSINESS TOOK PLACE. AFTER MANY YEARS OF WAITING, FINALLY THE VERKHOVNA RADA OF UKRAINE ADOPTED THE LAW OF UKRAINE "ON LIMITED AND SUPPLEMENTARY LIABILITY COMPANIES" (HEREINAFTER REFERRED TO AS THE LAW), WHICH SHALL ENTER INTO FORCE ON JUNE 17, 2018. WHAT KIND OF CHANGES WILL THE NEW LAW HAVE ON THE LIFE OF SUCH BUSINESSES? HOW WILL THEY AFFECT THE ORDER ACCORDING TO WHICH THEY OPERATE? WILL THIS IMPROVE THE BUSINESS CLIMATE WITHIN UKRAINE? IN THIS ARTICLE, WE SHALL CONSIDER THESE AND OTHER QUESTIONS, WHICH HAVE BEEN RAISED BY BUSINESS OWNERS AND MANAGERS.

irst of all, it should be noted that, for those companies that will be created after the new Law enters into effect, their statutory documents must comply with the provisions of the new law from the very beginning of their existence. However, what should be done with those companies that were established in accordance with the provisions the Law of Ukraine "On Business Associations", dated September 19, 1991, which is still currently in

42 статути у відповідність до вимог нового Закону. Отже, статути всіх товариств, що були засновані до 17 червня 2018 р., мають бути змінені до 17 червня 2019 р. Проте важливо наголосити на тому, що у випадку, якщо товариство протягом зазначеного періоду планує вносити будь-які зміни в статут, наприклад, змінити адресу або розмір статутного капіталу, змінити склад учасників або назву товариства, то одночасно з бажаною зміною товариство зобов’язується повністю привести у відповідність статут до вимог нового Закону. Які ж ключові зміни чекають на товариства та мають бути відображені в їх статутах?

СУТТЄВО ЗМЕНШЕНИЙ ПЕРЕЛІК ВІДОМОСТЕЙ, ЩО МАЮТЬ МІСТИТИСЯ В СТАТУТІ Якщо ЗУ «Про господарські товариства» вимагав зазначати в статутах відомості про вид товариства, предмет та цілі його діяльності, склад засновників та учасників, розмір та порядок утворення статутного капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків та багато іншого, то новий Закон встановлює су т тєво менший пере лік необхідної інформації, а саме:  повне та скорочене найменування товариства;  органи управління товариством;  порядок вступу до товариства та виходу з нього. Проте зауважимо, що учасники товариства мають право вносити до статуту й іншу інформацію, що не суперечить Закону. Зменшення обсягу обов’язкової інформації, що має бути внесена до статуту товариства, значно полегшить процедуру зміни відомостей про товариство.

ЗМІНЕНИЙ ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ До набрання чинності новим Законом товариства мають право формувати статутний капітал протягом 1 року з дня реєстрації. За

effect? In the final and transitional provisions of the new law, the legislator states that, within a period of one year from the date that a company charter enters into effect, that company is obliged to bring its legal statutes into conformity with the requirements of the new law. Thus, the charter of a company that was founded on June 17, 2018 should be changed to June 17, 2019. However, it is important to emphasize that, if, within the specified period, the company plans to make any changes to the charter, such as change of address or the amount of the authorized capital or else change the composition of the company members or the company’s name, the company’s statute is obliged to comply with the full range of the requirements of the new law at the same time as making these desired changes. What are the key changes that await companies and should they be reflected in their respective company statutes?

THE LIST OF INFORMATION THAT MUST BE CONTAINED IN THE STATUTES HAS BEEN SIGNIFICANTLY REDUCED Whereas the Law of Ukraine "On Business Associations" required a company to specify in its statutes information about the kind of company, subject and purpose of its activities, its founders and participants, the amount and the order for the formation of its authorized capital, the order of distributing profits and losses, and even more, the new law establishes a substantially smaller list of required information. This namely includes the following:  the full and abbreviated name of the company;  the company’s corporate bodies;  the order for members to enter or leave the company. However, we should note that the members of a company have the right to add other information to the charter that is not contrary to the Law. The reduction in the amount of mandatory information that must be included in the company’s charter will greatly facilitate the procedure for amending any information on the company.

Дайджест піврічне видання | випуск #15

43 загальним правилом учасники товариств, які будуть створені після 17 червня 2018 р., матимуть всього 6 місяців для внесення їхніх вкладів до статуту товариства в повному обсязі. Проте це правило є диспозитивним: учасники можуть встановити інший строк для формування статутного капіталу. Таке положення обов’язково має бути внесене до статуту на підставі одностайного рішення загальних зборів учасників, в яких брали участь усі члени товариства. Також новим Законом регламентовано порядок збільшення статутного капіталу за кошт додаткових вкладів учасників та без них – за кошт нерозподіленого прибутку товариства або вкладів третіх осіб. Крім того, однією з найвдаліших, на думку експертів EBS, новел Закону є те, що так званий debt-to-equity swap дозволено та, відповідно, знята пряма заборона на внесення учасником дебіторської заборгованості як додаткового вкладу в статутний капітал.

ВПРОВАДЖЕНІ НОВІ СПОСОБИ ПРОВЕДЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ УЧАСНИКІВ ТОВАРИСТВА Способи проведення загальних зборів, дозволені чинним законодавством, безнадійно застаріли та не відповідають реальним потребам бізнесу, а також ігнорують можливості технічного прогресу, що значно ускладнює комунікацію між учасниками та процедуру прийняття ними рішень щодо функціонування товариства. Новий Закон у цих питаннях значно прогресивніший. Він дозволяє та регламентує порядок проведення загальних зборів через відеоконференцію, заочне голосування та голосування через опитування. Експерти EBS вважають ці положення справжнім проривом законодавства, що дає змог у учасникам фактично брати участь у прийнятті рішень щодо діяльності товариства навіть у разі перебування в будьякій точці світу.

THE ORDER FOR THE FORMATION OF THE AUTHORIZED CAPITAL HAS CHANGED Prior to the new law coming into effect, companies have the right to form the authorized capital for a period of one year from the date of the company’s registration. As a general rule, members of a company established after June 17, 2018 will have only six months to put forward their contributions to the company’s charter in its entirety. However, this rule is not mandatory, and company members can set another deadline for the formation of the authorized capital. Such a position definitely needs to be added to the charter on the basis of a unanimous decision by the general meeting, involving all company members. Also, the new law regulates the procedure for increasing the authorized capital through additional contributions by company members and also without them – at the expense of the company’s undistributed profits or third party contributions. In addition, in our opinion, one of the most successful changes introduced by the new law is that a so-called “debt-to-equity swap” is now allowed and, accordingly, this means removing the outright ban on a member introducing bills receivables as an additional contribution to the share capital.

NEW WAYS OF HOLDING THE GENERAL MEETING OF A COMPANY HAVE BEEN INTRODUCED The ways for carrying out a general meeting authorized under the legislation currently in effect, are obsolete and do not meet companies’ real needs. They also ignore the possibilities of technological progress, which greatly complicates communication between company members and the procedure for adopting decisions regarding the company’s functioning. With respect to these matters, the new law is much more progressive. It allows and regulates the procedure for holding the general meeting through a video conference, as well as absentee voting and voting through a poll. We believe that these provisions in this legislation represent a breakthrough, which give company

ГОЛОСУВАННЯ НА ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРАХ ПО-НОВОМУ Однією з важливих новел Закону є те, що на відміну від ЗУ «Про господарські товариства» він впроваджує низку питань, за які мусять проголосувати всі учасники товариства (всі 100% голосів). Чіткий перелік таких питань не винесений окремо, а поодиноко міститься в різних статтях Закону. Це значно ускладнює процес їх відстеження. Невичерпний перелік питань, за якими мають проголосувати всі учасники, такий:  п р о о б м е ж е н н я щ о д о з м і н и співвідношення часток учасників;  про грошову оцінку вкладу в негрошовій формі;  про зміну строку внесення частки учасника;  про зміну порядку проведення розрахунків з учасником, що виходить із товариства;  про виплату дивідендів негрошовими коштами;  усі питання, винесені на голосування шляхом опитування, тощо. Ця новела матиме позитивний вплив на захист прав та інтересів учасників, які мають незначну частку в статутному капіталі товариства.

НОВІ ВИМОГИ ДО ПОСАДОВИХ ОСІБ ТОВАРИСТВА Новий Закон розширює обсяг обов’язків та відповідальності посадових осіб товариства. Відтепер директор товариства та інші посадові особи (члени наглядової ради, головний бухгалтер тощо) після свого призначення зобов’язуються подавати учасникам товариства інформацію про афілійованих осіб – членів їхніх сімей. Отримання посадовою особою або її афілійованими особами будь-яких благ за дії чи бездіяльність, пов'язані з виконанням посадовою особою її повноважень, є конфліктом інтересів, наслідком якого є притягнення посадових осіб до відповідальності, а також розірвання трудових відносин.

members the opportunity to effectively participate in making decisions about the company while located anywhere in the world.

THERE IS A NEW WAY TO CARRY OUT VOTING AT THE COMPANY’S GENERAL MEETING One of the most important new changes to the Law is that, in contrast to the Law of Ukraine "On Business Associations", the new one introduces a number of issues on which all members of company must vote on (100% voting participation). No clear list of issues is provided separately, as they are singularly contained in various articles of the Law. This greatly complicates the process of keeping track of them. Thus, the endless list of questions upon which all company members must vote include the following:  about limiting the change in the ratio of members’ shares;  about a monetary evaluation of any inkind contributions;  about changing the time period for paying for a member’s shares;  to change the order for account management with a member who is leaving the company;  about the payment of non-cash dividends;  all matters submitted to a vote through polls and the like. This change will have a positive impact regarding the protection of the rights and interests of those members, who have little stake in the company.

THERE ARE NEW REQUIREMENTS FOR THE COMPANY’S EXECUTIVE OFFICERS The new law widens the scope of the duties and responsibilities of the company’s executive officers. Now, upon being appointed, the company’s director and other officials (members of the supervisory board, the chief accountant, etc.) undertake to present company members information about any affiliated persons that are family members. If an official or affiliated persons gain any benefit for any actions or omissions related to the performance

Дайджест піврічне видання | випуск #15

45 Крім того, відповідальність за зберігання документів товариства покладається на директора товариства та на головного бухгалтера (у разі призначення) – щодо документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Докладний перелік документів, які має зберігати товариство, наведений в ст. 43 Закону. Також новим Законом вводиться поняття значного правочину і правочину, щодо якого є зацікавленість. Відповідно до положень ст. 45 та ст. 46 нового Закону Директор не має права вчиняти такі правочини за власним рішенням, а мусить отримати попередню згоду на це від загальних зборів. Правочини, здійснені без дотримання вимоги, зазначеної вище, вважатимуться такими, що вчинені неуповноваженою особою, тобто невчиненими, а договір, відповідно, неукладеним.

ЗМІНЕНИЙ ПОРЯДОК ВИХОДУ УЧАСНИКА З ТОВАРИСТВА Відтепер учасник товариства, частка якого в статутному капіталі становить 50% і більше, зобов’язаний отримати згоду всіх учасників товариства на вихід із нього. Ця новела Закону є дуже сумнівною та, ймовірно, може ускладнити життя мажоритарного учасника, а також обмежити його свободу в прийнятті рішень, проте захистить товариство від необхідності в короткі терміни приймати рішення щодо прийняття нового учасника або зменшення статутного капіталу.

ВВЕДЕНИЙ НОВИЙ КОНТРОЛЮЮЧИЙ ОРГАН Чи н е н айв д а лішим р іш е нн я м законодавця є надання права учасникам товариства створювати наглядову раду, яка здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу товариства – директора або дирекції. З набранням чинності новим Законом учасники матимуть можливість призначати в наглядову раду будь-яку особу, резидента або нерезидента. Кількість членів наглядової ради необмежена. Правовідносини з членами

of his official powers, this entails a conflict of interest, the result of which will see such company officials brought to justice and their f employment terminated. In addition, responsibility for keeping the company’s documents rests with the company’s director and chief accountant (if one has been appointed) – these include accounting documents and financial statements. A detailed list of documents that company’s must hold are provided in Article 43 of the Law. Also, the new law introduces the concept of major transactions and transactions in respect of which there is an interest. In accordance with the provisions of Articles 45 and 46 of the new Law, the company’s director does not have the right to engage in such transactions at his own initiative, and shall obtain the prior agreement of the general fees. Any transactions carried out without complying with the above-specified requirements shall be considered as if committed by an unauthorized person, meaning that they are imperfect and, respectively, that the contract, has been concluded.

THE ORDER BY WHICH A MEMBER CAN LEAVE THE COMPANY HAS BEEN CHANGED From now on, any company member holding 50% or more of the company’s authorized capital is required to obtain the consent of all other company members in order that he may leave the company. This new change in the Law is highly questionable and will probably make life difficult for the majority shareholder, not to mention limiting his freedom in making decisions, but it also protects the company from the need to quickly make decisions regarding the adoption of a new member or any reduction in the company’s authorized capital.

A NEW GOVERNMENTAL SUPERVISORY AUTHORITY HAS BEEN INTRODUCED Perhaps one of the legislator’s best decisions is to give company members the right to create a supervisory board, which oversees the operations of the company’s executive body, its director or its management.

46 наглядової ради оформлюються як через укладення трудового договору, так і цивільноправового, відплатного чи безоплатного. Такі положення Закону спрямовані на захист прав та інтересів учасників товариства, унеможливлюють зловживання виконавчим органом своїми посадовими обов’язками, а також нівелюють необхідність працевлаштування іноземців, які призначаються з боку учасника в наглядову раду, та, відповідно, отримання дозволу застосування праці іноземців та осіб без громадянства. Отже, на завершення зазначимо, що ми не ставили за мету висвітлити всі зміни, що впроваджує новий ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», а зосередили увагу на тих, що, на думку експертів EBS, матимуть найвагоміший вплив на товариства після набрання Законом чинності. Крім того, детально проаналізувавши новий Закон, експерти EBS дійшли висновку, що створити чіткий перелік необхідних змін у статутах, який може бути застосований до всіх товариств без винятку, неможливо. Для того, щоб зрозуміти, що саме має бути змінено кожним конкретним товариством, необхідно аналізувати кожен конкретний статут. Наразі ми бачимо багато позитивних нововведень у Законі, що дійсно здатні покращити бізнес-к лімат в Україні та сприятимуть залученню інвестицій, але є і суперечливі положення, які можуть бути оцінені лише після тривалого застосування Закону на практиці.

When the new Law enters into effect, company members will have the opportunity to appoint any person, resident or non-resident to its supervisory board. The number of supervisory board members is not limited. Legal relations with members of the supervisory board are outlined either in an employment contract or a civil contract, or else they are provided on a voluntary basis. These provisions of the Law are aimed at protecting the rights and interests of company members, making it impossible for members of the executive body to abuse their official duties, and also negating the need to solely employ foreigners who have been appointed by a member of the supervisory board, thereby permitting the employment of foreigners and stateless persons. Thus, in conclusion, we note that it was not our objective to cover all the changes that are being introduced in the new Law of Ukraine "On limited and supplementary liability companies", but rather to focus on those that we believe will greatly impact on companies once the Law comes into effect. In addition, by analyzing the new law in detail, we have come to the conclusion that it is impossible to introduce a clear list of the required changes in the statutes, which can be applied to all companies without exception. In order to understand what needs to be changed in every individual company, it would be necessary to analyze each of their respective charters. Now we can observe many positive innovations in legislation that can actually improve the business climate in Ukraine and also attract investment to our country. However, in addition to these, they also contain contradictory provisions, which it will be possible to assess only after the prolonged application of the law in practice.

КАТЕРИНА ГАРБУЗ

керівник юридичної практики KATHERINE GARBUZ

Head of Legal Practice

Дайджест піврічне видання | випуск #15

GDPR – GDPR – ЧИ Є БІЗНЕСЖИТТЯ ПІСЛЯ 25 ТРАВНЯ? АБРЕВІАТУРА GDPR РОЗШИФРОВУЄТЬСЯ ЯК GENERAL DATA PROTECTION REGULATION – ЗАГАЛЬНИЙ РЕГЛАМЕНТ ЩОДО ЗАХИСТУ ДАНИХ (ДАЛІ – РЕГЛАМЕНТ). ЦЯ КОМБІНАЦІЯ БУКВ ІЗ НАРОСТАЮЧОЮ СИЛОЮ ТУРБУЄ БАГАТЬОХ, НЕ ЛИШЕ БІЗНЕС-СПІВТОВАРИСТВО. СПРАВА В ТОМУ, ЩО РЕГЛАМЕНТ НАБУВ ЧИННОСТІ 25 ТРАВНЯ 2018 РОКУ, А ЙОГО ДІЯ ПОШИРЮЄТЬСЯ ЗА МЕЖІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ, ТОБТО НА ВСІХ, ХТО ПРАЦЮЄ З ПЕРСОНАЛЬНИМИ ДАНИМИ РЕЗИДЕНТІВ ЄС. АЛЕ Є НЮАНСИ.

давалося б, черговий документ, скільки їх було та ще буде? Але ж не всі міжнародно-правові акти передбачають штрафні санкції за їх невиконання в розмірі до 20 млн євро або 4 % від річного обігу компанії (стаття 83). Можливо, варто докладніше познайомитися із Регламентом? Можливо, але давайте розберемося, чи стосується цей документ безпосередньо вашої компанії.

IS THERE LIFE AFTER MAY 25? THE ABBREVIATION ‘GDPR’ STANDS FOR GENERAL DATA PROTECTION REGULATION (HEREINAFTER REFERRED TO AS GDPR). WITH INCREASING FORCE, THIS COMBINATION OF LETTERS HAS BEEN WORRYING BOTH THE BUSINESS AND NON-BUSINESS COMMUNITY. THE FACT IS THAT THE GDPR ENTERED INTO FORCE ON MAY 25, 2018, AND IT ALSO APPLIES OUTSIDE THE EUROPEAN UNION, I.E. FOR ALL THOSE WHO WORK WITH THE PERSONAL DATA OF EU RESIDENTS. BUT THERE ARE NUANCES.

t would seem that there are already so many such regulations, which leads to the question of how many have there been to date and how many will appear in future? Not all international legal instruments stipulate penalties for non-compliance in an amount of up to 20 million euros, or 4% of the company’s annual turnover (Article 83). Perhaps we should learn more about the GDPR? Perhaps, but let's first determine whether or not this regulation directly concerns your company.

48 Задля цього пропонуємо звернутися до ст. 3 та ст. 44 Регламенту (посилання на офіційний текст зі зручною навігацією міститься в кінці цієї статті) та дати відповіді на такі питання:

ЧИ ПРОПОНУЄТЕ ВИ ТОВАРИ ТА/АБО ПОСЛУГИ РЕЗИДЕНТАМ ЄС (НЕЗАЛЕЖНО ВІД ТОГО, ЧИ СТЯГУЄТЕ ЗА ЦЕ ПЛАТУ)

ЧИ ЗДІЙСНЮЄТЕ ВИ МОНІТОРИНГ ПОВЕДІНКИ РЕЗИДЕНТІВ ЄС НА ТЕРИТОРІЇ ЄС (ДОСЛІДЖЕННЯ, АНАЛІТИКА ТА ПОДІБНЕ)

ЧИ ВИНИКАЄ СИТУАЦІЯ, КОЛИ ВАШ ПАРТНЕР ПЕРЕДАЄ ВАМ ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ РЕЗИДЕНТІВ ЄС (ПЕРЕДАЧА ДАНИХ ЗА МЕЖІ ЄС)

У випадку, якщо хоча б на одне питання, зазначене вище, ваша відповідь була «так», від вас усе ж таки вимагається впровадження комплексу заходів у вашій компанії для того, щоб відповідати нормам GDPR. А якщо зараз на всі питання ви відповіли «ні», ми, експерти EBS, все ж таки радимо Вам уже сьогодні ознайомитися з Регламентом та продумати свої кроки наперед, адже співпраця з європейськими компаніями буде суттєво обмежена без цього.

To do this, we refer to Article 3 and Article 44 of the GDPR (find the link to the official text with user-friendly navigation at the end of this article) and provide answers to the following questions:

? ? ?

DO YOU OFFER PRODUCTS AND/ OR SERVICES TO EU RESIDENTS? (REGARDLESS OF WHETHER YOU DO THIS FOR A FEE)

DO YOU MONITOR THE BEHAVIOR OF THE EU RESIDENTS IN THE EU? (THROUGH RESEARCH, ANALYSIS ETC.)

DOES THE SITUATION ARISE WHEN YOUR PARTNER PROVIDES YOU WITH THE PERSONAL DATA OF EU RESIDENTS? (DATA TRANSFER OUTSIDE THE EU)

If you answered ‘yet’ to at least one of the questions above, then you will still be required to introduction of a package of measures in your company in order to comply with the GDPR regulation. But if you happened to answer ‘no’ to all of these questions, we still encourage you to get acquainted with the GDPR at this time and to consider your own moves in advance, because cooperation with European companies will be severely limited without such action.

Резиденти – це громадяни інших країн, які законно та не менше ніж 5 років проживають на території ЄС та подали клопотання про присвоєння статусу резидента (директива 2003/109/EC).

Дайджест піврічне видання | випуск #15

Residents include citizens of other countries who are lawfully there and have been living in the EU for at least five years and have filed an application to receive resident status (Directive 2003/109 / EC). Звертаємо увагу на те, що йдеться не тільки про громадян ЄС, а і про резидентів ЄС. Резиденти – це громадяни інших країн, які законно та не менше ніж 5 років проживають на території ЄС та подали к лопотання про присвоєння с тат усу резидента (директива 2003/109/EC). Також треба зазначити, що сучасна інтернет-інфраструктура може неочікувано для вас працювати за схемою третього критерію, наприклад, у разі використання компанією хмарних сховищ (cloud services) – ви можете обробляти дані, що фізично зберігаються на хмарному сервері в ЄС, тобто для обробки вони передаються за межі ЄС. О т ж е, щ о п о т р іб н о зр о б и т и, щ о б відповідати вимогам Регламенту? Експерти оцінюють необхідні заходи як 60% технічних та 40% організаційних. Звісно, це досить умовна пропорція: у кожній сит уації комплекс заходів буде відрізнятися. Вже деякий час є міжнародний стандарт ISO 27001, який описує все, що потрібно для безпечного зберігання та обробки даних – його реалізація майже повністю закриває технічні вимоги Регламенту. По -перше, захис т даних має бу ти зак ладений під час проек т ування аб о модернізації сис тем зб ерігання т а о б р о б к и д ани х т а пр ац ю в а т и з а замовчуванням (принципи Data protection by design та by default). Це вк лючає в

Please note that we are not only referring to EU citizens, but also EU residents. These residents include citizens of other countries who are lawfully there and have been living in the EU for at least five years and have filed an application to receive resident status (Directive 2003/109 / EC). It should also be noted that the current Internet infrastructure can change in ways that you are not expecting so as to work according to a scheme of third criterion, for example, in the case that your company uses cloud storage (cloud services). You may be processing data that is physically stored in a cloud-based server in the EU – in other words, for processing purposes, such data is transferred outside the territory of the EU. So what should you do to comply with the requirements of these Regulations? Experts estimate that the necessary steps are 60% technical and 40% institutional. Of course, this is a conventional proportion, but the set of required measures will be different in each situation. For some time, international standard ISO 27001 has existed, which describes everything that is necessary for safe data storage and handling, and this realization almost completely covers the requirements of the technical regulation. Firstly, data protection must be incorporated when designing or upgrading data storage and processing systems and run by default (Principles Data protection by design and by

50 себе необхідність гарантувати надійне зберігання персональних даних у «псевдоанонімізованих» базах, тобто дані особи не можуть бути пов‘язані з нею до розкриття їх за допомогою ключа (один із прикладів реалізації – збереження даних у зашифрованому вигляді). (Стаття 25, 32). По-друге, організаційно та технічно мають бути реалізовані права суб‘єктів щодо власних даних: можливість виправлення, видалення, обмеження обробки, отримання повного набору даних про себе та інше. 25 квітня 2018 р. сервіс Instagram зробив заяву про запуск нової функції «Завантажити вашу інформацію», яка вводиться як частина заходів під час реалізації згаданих вимог GDPR. Також останнім часом користувачі багатьох сервісів отримують листи про зміну політик їх використання – це знову ж таки частина заходів щодо впровадження GDPR. Регламент оперує ролями Процесора даних – це той, хто безпосередньо збирає та обробляє дані (наприклад, хостингпровайдер) та Контролера даних – того, хто організовує та для кого збираються дані (фактично це компанія). Регламент суттєво розширює права резидентів ЄС на власні дані, зібрані компаніями, крім того, вводиться принцип мінімізації даних – збирати лише те, що дійсно потрібно, обробляти лише ті дані, які необхідні для виконання дії.

default). This includes the need to ensure the secure storage of personal data in "pseudoanonymous" bases, i.e. personal data cannot be associated with it before disclosing them with the key (one example of the implementation entails the preservation of data in encrypted form) (Articles 25 and 32). S e c o n d l y, l e g a l e n t i t i e s n e e d t o organizationally and technically implement measures with respect to their data, including the possibility for people to correct, delete, limit data processing, and obtain a complete set of information about themselves and others. On April 25, 2018, Instagram made a statement about launching the new function "Download Your Information", which they introduced as part of measures to implement the requirements of the aforementioned GDPR. The users of many services also recently received messages about changes in their usage policy – once again, these are among measures for implementing the GDPR. The regulation is handled by the data processor, who is the entity that directly collects and processes the data (e.g. the hosting provider) and data controllers, who organize the data’s collection and for whom the data is collected (this is, in fact, a company). The regulation considerably extends the rights of EU residents with respect to their personal data when collected by a company. In fact, it introduced the principle of data minimization, whereby only that data that is actually needed to perform the action shall be processed. Also, one of the most important phases of conformity to the requirements of the GDPR regulation is the appointment of a Data Protection Officer. The regulation requires the appointment of such an employee only in the case of the systematic processing of large amounts of personal data (Article 37). The Company/ Controller must designate a representative in the EU for the purposes of operational cooperation with the authorities and making decisions regarding potential situations. The duties of such a representative

Дайджест піврічне видання | випуск #15

Також одним із найважливіших етапів відповідності вимогам Регламент у є призначення менеджера з захисту даних (Data Protection Officer). Регламент вимагає призначення такого співробітника тільки у разі систематичної обробки великої кількості персональних даних (стаття 37). Компанія/Контролер має призначити свого представника в ЄС для оперативної взаємодії з офіційними органами та вирішення можливих складних ситуацій. Обов‘язки Пре дставника фіксуються письмовим мандатом на представництво Контролера або Процесора в офіційних органах та перед особами, чиї персональні дані обробляються. Представником може бути як фізична особа, так і компанія. Потрібно підкреслити, що Представник, як і Контролер, і Процесор, несе юридичну

are set forth in writing by a mandate to represent the controller or processor before official government bodies and to those persons whose personal data is being processed. This representative may be an individual or company. It should be emphasized that the representative, as well as the controller and the processor is legally responsible for any violation of the GDPR regulation. For companies that do not collect data systematically and in large volumes, it

52 відповідальність за порушення Регламенту. Призначати Представника не потрібно компаніям, які не збирають дані систематично та у великих обсягах. Також послаблені деякі вимоги щодо документування активностей для компаній із кількістю співробітників менше 250 та якщо обробка такої інформації не несе підвищених ризиків (стаття 27, 30). Аналізуючи наявну інформацію, можемо зробити висновок про те, що репресивні дії не будуть застосовуватися одразу й на максимум. Почнеться напрацювання юридичних дій та практичних кроків. Скоріш за все, перевірки почнуться з компаній, які обробляють великі об‘єми персональних даних, оскільки саме вони пов‘язані з найбільшими ризиками втрати персональних даних. Однак уже зараз непоодинокі випадки відмови європейських компаній співпрацювати з українським бізнесом з поясненням «Ми просто не можемо працювати з компанією, яка не виконує вимоги GDPR». Що в підсумку? Після 25 травня 2018 р. бізнес-життя продовжиться як зазвичай. Але, з огляду Угоди про асоціацію Україна – ЄС та зобов‘язання України, технічні Регламенти буду ть гармонізовані. З запізненням, можливо через рік, але будуть. Тому радимо не викреслювати абревіатуру GDPR зі свого життя та поступово продумувати план впровадження – крок за кроком. Зручний для роботи офіційний текст Регламенту можна знайти за посиланням gdpr-info.eu

is not necessary to appoint a representative. Some of the requirements for documenting activities have also been eased for companies with fewer than 250 employees and in cases where the processing of such information shall not present heightened risks (Article 27, 30). Based on all available information, we can conclude that repressive measures will not be applied immediately and also that they will not be applied the maximum. Developments will begin with some legal action and practical steps. Most likely, the test will begin with companies that handle large volumes of personal data, as they are associated with the greatest risk of personal data loss. However, already now, it occasionally happens that European companies claim they will not cooperate with a Ukrainian business for one reason – "we simply cannot work with a company that does not comply with the GDPR’s requirements”. What is the result? After May 25th, 2018 life will go on as usual. But, taking into account the Agreement on Association of Ukraine between the EU and Ukraine and Ukraine’s obligations, technical regulations will be harmonized. Maybe this will happen belatedly, perhaps in a year, but they will happen. Therefore, we recommend not striking out the GDPR regulation in your life, but rather to gradually thinking of an implementation plan to make this a reality – step by step. The convenient-to-work version of the official text of the Regulation can be found at gdpr-info.eu

ІВАН ШПАК

консультант із фінансового моніторингу IVAN SHPAK

Financial Monitoring Consultant

Дайджест піврічне видання | випуск #15

ЗАХИСТ PROTECTING

КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЄМНИЦІ ТА КОНФІДЕНЦІЙНОЇ ІНФОРМАЦІЇ У СУЧАСНОМУ БІЗНЕС-ПРОСТОРІ ЧАСТО ВЖИВАЮТЬСЯ ТЕРМІНИ «КОМЕРЦІЙНА ТАЄМНИЦЯ» ТА «КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ». ЯК ЗАЗНАЧАЄТЬСЯ В СТ. 36 ГОСПОДАРСЬКОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ, ВІДОМОСТІ, ПОВ'ЯЗАНІ З ВИРОБНИЦТВОМ, ТЕХНОЛОГІЄЮ, УПРАВЛІННЯМ, ФІНАНСОВОЮ ТА ІНШОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ СУБ'ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ, ЩО НЕ Є ДЕРЖАВНОЮ ТАЄМНИЦЕЮ, РОЗГОЛОШЕННЯ ЯКИХ МОЖЕ ЗАВДАТИ ШКОДИ ІНТЕРЕСАМ СУБ'ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ, МОЖУТЬ БУТИ ВИЗНАНІ ЙОГО КОМЕРЦІЙНОЮ ТАЄМНИЦЕЮ.

клад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, спосіб їх захисту визначаються суб'єктом господарювання відповідно до закону. Схоже поняття наведено в ст. 505 Цивільного кодексу України, де зазначається, що комерційна таємниця – це інформація, яка є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які мають справу з інформацією, та була предметом заходів щодо збереження її секретності. Суб'єкт господарювання – власник технічної, організаційної або іншої комерційної інформації – має право на захист від незаконного використання цієї інформації третіми особами за

TRADE SECRETS AND CONFIDENTIAL INFORMATION THE TERMS "TRADE SECRET" AND "CONFIDENTIAL INFORMATION" ARE OFTEN USED IN THE MODERN BUSINESS SPACE. AS NOTED IN ARTICLE 36 OF THE COMMERCIAL CODE OF UKRAINE, INFORMATION RELATED TO A COMPANY’S PRODUCTION, TECHNOLOGY, MANAGEMENT, FINANCIAL AND OTHER ACTIVITIES IS NOT A STATE SECRET, BUT IF THE DISCLOSURE OF SUCH INFORMATION COULD HARM THE COMPANY'S INTERESTS, IT CAN BE RECOGNIZED AS A TRADE SECRET.

he composition and volume of information constituting a trade secret and the method by which they are protected shall be determined by a business entity in accordance with the law. It looks like the concept presented in Article 505 of the Civil Code, which states that a commercial secret is information that is not known or easily accessible for people who are dealing with information and has been subject to measures to protect its secrecy. A business entity that owns technical, organizational or other commercial information is entitled to protection from the illicit use of this information by third parties, provided that this

54 умов, що ця інформація має комерційну цінність у зв'язку з тим, що вона невідома третім особам і до неї немає вільного доступу інших осіб на законних підставах, а власник інформації вживає належних заходів до охорони її конфіденційності. Водночас треба зазначити, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.1993 р. № 611 встановлено перелік відомостей, які не належать до комерційної таємниці, а саме: установчі документи, документи за формами державної звітності, відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату загалом та за професіями й посадами, документи про сплату податків і обов’язкових платежів, документи про платоспроможність та інші, визначені цією Постановою. Отже, що ж зазвичай належить до комерційної таємниці? Це можуть бути незапатентовані науково-технічні розробки; бази даних та інші комп'ютерні програми, створені підприємством; усі види ноу-хау; технічні проекти; промислові зразки; незапатентовані товарні знаки; маркетингові дослідження; дані про розрахунок відпускних цін, розміри знижок тощо. Конфіденційною інформацією є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень (ст. 21 Закону України «Про інформацію»). Крім того, до конфіденційної інформації можуть бути віднесені персональні дані про особу (ст. 5 Закону України «Про захист персональних даних»). Фактично законодавець надав можливість особі самостійно визначити, що належить до конфіденційної інформації. Треба зауважити, що конфіденційна інформація має режим обмеженого доступу. Зазвичай до інформації, що має конфіденційний характер, відносять умови договору, дані про постачальників і покупців, інформацію про нові рішення й технічні знання (у тому числі й такі, що не захищаються законом), відомості, які отримані внаслідок виконання договору, а також відомості, що можуть розглядатися як комерційна таємниця.

information is of commercial value due to the fact that it is unknown to third parties, that there is no free access by others to its legally, and that the information holder takes appropriate measures to protect its confidentiality. It should be noted that, in accordance with Cabinet of Ministers of Ukraine Decree no. 611, dated August 9, 1993, a list of information has been established that is not related to trade secrets. This namely includes a company’s constituent documents, public accountability documents, information on the number and composition of employees, their payroll as a whole and according to their professions and positions, documents on the payment of taxes and other obligatory payments, documents on the company’s solvency, as well as any others defined in this Regulation. So, what is commonly referred to a trade secret? This entails commercial secrets, which may include the following: non-proprietary scientific and technical developments; databases and other computer programs established by the company; all kinds of "know-how"; technical projects; industrial samples; unpatented trademarks; marketing research; data on price formation calculation, discounts and so on. Confidential information is information about an individual, as well as information to which access is limited to natural or legal persons other than the subject of authority (Article 21 of the Law "On Information" in Ukraine). In addition, confidential information may be classified as personal data on an individual (Article 5 of Law of Ukraine "On Protection of Personal Data"). In fact, the legislator has provided the opportunity to independently determine what a company shall deem to be confidential information. It should be noted that confidential information shall be kept under restricted access mode. Usually information of a confidential nature includes contract terms, data suppliers and customers about new solutions and technical knowledge information, including some that are not protected by law, that result from performance

Дайджест піврічне видання | випуск #15

55 Можна зробити висновок, що поняття «комерційна таємниця» та «конфіденційна інформація» схожі. Обидва види інформації мають бути з обмеженим доступом або не легкодоступними, їх мета – зберегти дані від сторонніх осіб. Будь-яка комерційна таємниця має носити конфіденційний характер, але не вся конфіденційна інформація буде визнана комерційною таємницею. Для цього, на думку експертів EBS, суб’єкт господарювання має самостійно визначити, яка інформація є конфіденційною і яка є комерційною таємницею, тому що, на відміну від конфіденційної інформації, комерційна таємниця є об’єктом права інтелектуальної власності та захищається антимонопольним законодавством. Необхідно враховувати цю специфіку, укладаючи договори з працівниками, які під час виконання своїх службових обов’язків створюють інформацію, що може мати статус комерційної таємниці, та передбачити передачу виключних майнових прав роботодавцю. Щодо захисту комерційної таємниці, треба зазначити, що відповідно до антимонопольного законодавства порушеннями у сфері захисту комерційної таємниці є її неправомірне збирання, розголошення без дозволу особи, схилення до розголошення комерційної таємниці та неправомірне використання комерційної таємниці, якщо все це завдало чи могло завдати шкоди суб'єкту господарювання. Для захисту комерційної таємниці та конфіденційної інформації радимо керівництву підприємства здійснити певні процедури:  видати наказ на підприємстві про встановлення комерційної таємниці та конфіденційної інформації та затвердити перелік їх відомостей;  розробити положення або інший внутрішній документ, який би регулював порядок доступу та використання комерційної таємниці та/або конфіденційної інформації, порядок її зберігання, знищення та передачі;  затвердити форму зобов’язання (договору) з працівниками про нерозголошення

of the contract, as well as information that may be considered as a trade secret. It can be concluded that, in and of itself, the concepts of trade secrets and confidential information are similar. Both kinds of information should be restricted or very difficult to access, the aim of which would be to withhold data from unauthorized persons. While all trade secrets must be kept confidential, not all of the confidential information will be recognized as a trade secret. To do this, in our opinion, the company should determine for itself what information is confidential and what shall be considered a trade secret, because, unlike confidential information, trade secrets are subject to intellectual property rights and are protected under anti-monopoly legislation. It is necessary to take into account this specificity when concluding contracts with employees who will be given access to information, considered to be trade secrets, during the performance of their duties, as well as stipulating the transfer of exclusive economic rights to the employer. Concerning the protection of trade secrets, it should be noted that, in accordance with antimonopoly legislation, violations regarding the protection of trade secrets and their unauthorized collection, disclosure without the parties’ consent, tendency to disclose trade secrets and the unlawful use of a trade secret, have either caused or could cause harm to the business entity. To protect trade secrets and confidential information, we advise the company’s management to carry out certain tasks:  issue an order for the company to determine its trade secrets and confidential information and approve a list of such data;  develop a position or another internal document that would regulate access to and use of trade secrets and/ or confidential information, as well as the procedure for its storage, destruction and transfer;  approve the form of commitments (contracts) with employees about not disclosing information that is either a trade secret or confidential information;

56 інформації, що є комерційною таємницею та конфіденційною інформацією;  внести застереження до установчих документів підприємства про зберігання комерційної таємниці та конфіденційної інформації;  доповнити договори з контрагентами положеннями щодо захисту комерційної таємниці та конфіденційної інформації. Аналізуючи діюче законодавство, можна зробити висновок, що воно надає можливість сторонам встановлювати в договірному порядку відповідальність за порушення зобов’язань щодо конфіденційної інформації та комерційної таємниці через штрафні санкції та відшкодування завданих збитків. Цікавим нововведенням законодавства є норма Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю» (почне діяти з 17 червня 2018 року) про обов’язок посадових осіб товариств зберігати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію протягом 1 року після припинення правовідносин із товариством, якщо інший строк не визначений у самому договорі. Це має забезпечити додатковий захист комерційної таємниці та конфіденційної інформації. З огляду на вищевказані зміни в законодавстві, а також на діюче законодавство та практику, на думку юристів компанії EBS, для того, щоб ця норма запрацювала в повній мірі, необхідно передбачити умови відповідальності за її порушення в трудовому договорі або в цивільноправовому договорі з посадовими особами товариства.

 make a reservation with respect to the constituent documents of the company to maintain trade secrets and confidential information;  supplement the agreements with contractors through provisions regarding the protection of trade secrets and confidential information. Upon analyzing current legislation, it can be concluded that legislation allows the parties to establish contractually liability for violating obligations regarding confidential information and trade secrets in the form of fines and financial compensation for damages. An interesting innovation regarding legislation is the norm of the Law of Ukraine "On limited liability companies and additional liability", which will come into effect on June 17, 2018, regarding the company’s officers’ obligation to keep trade secrets and confidential information within a period of one year after terminating relations with the public, unless another term is otherwise defined in the contract. This should provide additional protection for trade secrets and confidential information. Taking into account the above-mentioned changes in legislation and also considering current legislation and practice, EBS lawyers note that, in order to ensure that this provision works to the full extent, it is necessary to stipulate conditions of liability for violating the employment contract or civil contract on the part of the company’s officers.

ГАННА ЗАКАМСЬКА

старший юрист ANNA ZAKAMSKA

Senior Associate

Формування вашої культури більш ніж наполовину виконане, коли ви наймаєте свою команду Джессіка Херрін, засновник Stella & Dot

Shaping your culture is more than half done when you hire your team Jessica Herrin, founder Stella & Dot

ПРАЦЯ В КОНКУРЕНТІВ – ЗАБОРОНИТИ ЧИ ПРОБАЧИТИ? WORKING FOR THE COMPETITION – TO PROHIBIT OR EXCUSE THIS?

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА СПІВРОБІТНИКАМИ: УПРАВЛІНСЬКИЙ ІНСТРУМЕНТ АБО ВТОРГНЕННЯ В ОСОБИСТЕ ЖИТТЯ? OBSERVING EMPLOYEES: MANAGEMENT TOOL OR AN INVASION OF PRIVACY?

Дайджест піврічне видання | випуск #15

ПРАЦЯ В КОНКУРЕНТІВ – ЗАБОРОНИТИ ЧИ ПРОБАЧИТИ? КОМЕРЦІЙНІ ОРГАНІЗАЦІЇ, НЕЗАЛЕЖНО ВІД СФЕРИ ЇХ ДІЯЛЬНОСТІ, ДОСИТЬ ЧАСТО ПРАЦЮЮТЬ В УМОВАХ ВИСОКОГО КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА, ВІДТАК НАМАГАЮТЬСЯ ЗАХИСТИТИ СВОЇ АВТОРСЬКІ ПРАВА, ТЕХНІЧНІ РОЗРОБКИ ТА КОНФІДЕНЦІЙНУ ІНФОРМАЦІЮ. ВТРАТА ЦИХ ДАНИХ МОЖЕ ЗНАЧНО ПОГІРШИТИ ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ КОМПАНІЇ АБО НАВІТЬ ПРИЗВЕСТИ ДО БАНКРУТСТВА.

станнім часом в Україні все більше уваги приділяється факту можливого переходу співробітника на роботу до конкурентів та пошуку законодавчих шляхів для заборони праці в конкурентів. Європейські країни вже давно опрацювали питання недопущення конкуренції та виробили свої правила щодо переманювання співробітників конкурентами. В Україні процес законодавчого врегулювання цього питання ще тільки починається, але оскільки наша країна має євроінтеграційні наміри, імовірніше, що законодавчі органи під час розробки законів будуть орієнтуватися на

WORKING FOR THE COMPETITION – TO PROHIBIT OR EXCUSE THIS? COMMERCIAL ORGANIZATIONS, REGARDLESS OF THEIR SPHERE OF ACTIVITY, VERY OFTEN OPERATE IN A HIGHLY COMPETITIVE ENVIRONMENT AND THUS, THEY MAKE EFFORTS TO PROTECT THEIR COPYRIGHTS, TECHNICAL DEVELOPMENTS AND CONFIDENTIAL INFORMATION. THE LOSS OF SUCH DATA COULD SIGNIFICANTLY AFFECT THE FINANCIAL RESULTS OF THE COMPANY OR EVEN LEAD TO BANKRUPTCY.

ecently, more and more attention is being paid to the fact that it is possible for employees to leave the company in order to work for its competitors and the need to find legal ways to prohibit employees from working for competitors in the Ukraine. For a long time now, European countries have been studying the issue of noncompetition and have developed rules regarding the recruitment of a company’s employees by competitors. In Ukraine, the process for the legislative regulation of the issue has only just begun, but because our country has intentions

60 законодавство Європи. Отже, розглянемо, яка практика щодо заборони праці в конкурентів є в Україні та в Європі.

ПРАКТИКА УКРАЇНИ Загальновідома ст. 43 Конституції України передбачає право кожного на працю, яку кожен вільно обирає або на яку вільно погоджується. А стаття 5-1 Кодексу Законів про Працю України зазначає, що держава гарантує вільний вибір діяльності працездатним громадянам, які постійно проживають на території України. Зважаючи на верховенство права, всі експерти погоджуються, що законно заборонити співробітнику працювати в конкурента комерційні організації не можуть. Зобов’язання щодо цього, які часто вказуються в трудових угодах, не мають юридичної сили, носять більш етичний характер та передбачають особисте волевиявлення співробітника дотримуватися пункту про неконкурентність (non-compete clause). Роботодавці намагаються убезпечити себе від ризиків через підписання угод зі співробітниками в рамках Цивільного Кодексу, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні угод та визначенні умов угоди. Відповідно, у таких угодах Сторони зазначають пункти, згідно з якими співробітник не має права працювати в конкурентів, відкривати свою справу з аналогічною діяльністю та інше. Така практика досить розповсюджена, але є ризиковою, оскільки Антимонопольний Комітет України може накласти штрафні санкції за бойкотування суб’єктів господарювання, тобто компанія може бути звинувачена в недобросовісній конкуренції. Наразі в Україні найбільш дієвим інструментом для захисту від недобросовісної конкуренції залишаються угоди про конфіденційність, які роботодавець має право підписати з кожним співробітником. Відповідно до цих угод співробітники зобов’язуються не розголошувати інформацію, пов’язану з роботодавцем, його діяльністю, продуктами, послугами та ін. Але можливість використати цю угоду на користь роботодавця багато в чому залежить від змісту

with respect to European integration, it is likely that legislative bodies will focus on European legislation while developing new legislation. Thus, in this article we shall consider what practice exists in Ukraine and in Europe with respect to prohibiting employees from working for competitors.

THE SITUATION IN UKRAINE IN PRACTICE The well known Article 43 of the Constitution provides for everyone’s right to work, which everyone freely chooses or freely agrees to. But Article 5-1 of the Code of Labor Laws of Ukraine notes that the state guarantees that able-bodied citizens who permanently reside in the territory of Ukraine have free choice regarding their choice of activity. In spite of the rule of law, all experts agree that commercial organizations cannot legitimately prohibit employees from working for their competitors. Commitments on non-competition, to which employees often agree in employment agreements, are not legally binding and are more or less "ethical" in nature, reinforcing an employee’s personal will to to comply with a noncompetition clause. Employers are trying to protect themselves from risk by signing agreements with employees within the framework of the Civil Code, which provides that the parties are free to enter into agreements and define the terms of the contract. Accordingly, in such agreements, the parties specify articles therein, according to which the employee is not permitted to work for competitor companies, to start a business engaged in similar activity and so on. While this practice is quite common, it is risky because the Antimonopoly Committee of Ukraine may impose penalties for a boycott of other businesses – that is, the company can be accused of unfair competition. Currently in Ukraine, the most effective tool for companies to protect themselves against unfair competition is a confidentiality agreement, which any employer has the right to sign with each employee. In accordance with these agreements, employees undertake to not disclose information that is related to the employer, its activities, products,

Дайджест піврічне видання | випуск #15

61 та від того, наскільки докладно, чітко та зрозуміло описано, що саме становить комерційну таємницю та конфіденційну інформацію. На жаль, не завжди можливо довести, що колишній співробітник розголосив саме вашу комерційну таємницю, якщо тільки компанія не розробляє унікальний продукт, ракету, програму, ліки з запатентованою технологію. Усе ж підписання угоди про конфіденційність принаймні не несе штрафних санкцій та інших ризиків для роботодавця та дозволяє впливати на співробітника в межах законодавства.

СВІТОВА ПРАКТИКА Іноземні інвестори давно звикли до такого пункту в трудових угодах, як «недопущення конкурентних дій (non-compete)», згідно з яким співробітник зобов’язується утримуватися впродовж якогось терміну від роботи в конкурентів. Такий пункт вказується під час оформлення на роботу в країнах Європейського Союзу та США (за винятком деяких штатів, як-от Оклахома, Каліфорнія та ще декількох). Але в Європі така умова допускається у випадку, якщо компанія доведе, що бізнес потребує захисту від конкуренції. Наприклад, якщо позитивна ділова репутація (goodwill), що є нематеріальним активом компанії, може бути пошкодження у випадку переходу співробітника до конкурента, тоді компанія може застосувати пункт про недопущення конкурентних дій. Також угоди про недопущення конкурентних дій (non-compete) в європейських країнах мають базуватися на принципах «розумного» (Reasonableness) підходу до обсягу та строку дії обмежень. Наприклад, у Бельгії строк заборони на працю в конкурентів складає 1 рік, у Німеччині може тривати до 2-х років, у Португалії цей строк може бути продовжений навіть до 3-х років в особливих випадках, румунське законодавство дозволяє встановлювати заборону до 2-х років для керівників та 6 місяців для представників інших посад. Пункт про недопущення конкурентних дій може розповсюджуватися лише на деякі частини країни чи на певні штати та не діяти в інших. Європейське законодавство по-різному встановлює норми для фінансової компенсації

services and more. But the ability to use this agreement in the employer’s favor depends on the content and on the level of detail therein and whether the agreement accurately and clearly describes what constitutes a trade secret or confidential information. Unfortunately, it is not always possible to prove that a former employee was privy to trade secrets, unless the company is developing a unique product such as a rocket program, medication with patented technology, etc. However, at least the signing of a confidentiality agreement does not carry penalties and other risks for the employer, while still allowing the company to influence the employee under the law.

WORLD PRACTICE Foreign investors have long been accustomed to including a clause in employment agreements, such as "avoiding competitive actions (a non-competition clause)”, according to which an employee undertakes to refrain from working for competitors for a certain period of time. This point is specified when applying for a job in countries of the European Union, as well as the United States (excluding some states, such as Oklahoma, California and a few more). But in Europe, such a condition is only allowed in if the company can prove that the business needs to be protected from competition. For example, if a company’s goodwill, which is an intangible asset of the company, may be damaged in the case of losing an employee to a competitor, then the company can apply this clause to prohibit such competitive activity. Also, an agreement on the avoidance of competitive action (non-competition clause) in European countries should be based on principles of a ‘smart’ approach (reasonableness) to the scope and validity of such constraints. For example, in Belgium the period for prohibiting work for the competition is one year, in Germany it can be up to two years and, in Portugal, this period may be extended even up to three years in special cases. Romanian legislation allows applying a period of two years for managerial-level positions, while it is just six months for other posts. Also, such a clause to avoid competitive action may be limited to some parts of the country or even specific states, while it may remain idle in other parts of the country.

62 заборони праці в конкурентів. Трудові кодекси Франції, Бельгії, Іспанії, Німеччини, Польщі та інших країн передбачають імперативну норму виплати компенсації співробітнику. Судова практика Франції показує, що відсутність компенсації трактується судом як умови для вільного рішення співробітника, де йому працювати, оскільки компенсація є невід’ємною частиною угоди про недопущення конкурентних дій. До того ж суд може прийняти рішення, що компенсація за заборону працевлаштування у конкурента була недостатня порівняно з обсягом обмежень, і встати на сторону працівника, який перейшов працювати до конкуруючої компанії. У Німеччині ж, навпаки, недостатній рівень компенсації не сприймається судом як підстава для визнання угоди про недопущення конкурентних дій недійсною й залишається цілком на розгляд двох сторін. Деякі країни встановлюють мінімальний розмір фінансової виплати, наприклад, у Бельгії компанія має сплати принаймні 50% заробітної плати до оподаткування за весь строк накладення обмежень на працю в конкурентів. Як бачимо, європейське законодавство надає бізнесу більше інструментів для зниження ризику втрати конфіденційної інформації та захисту від недобросовісної конкуренції. Саме тому, коли іноземні інвестори виходять на ринок України, вони намагаються застосувати норми європейського права в трудових угодах із працівниками України, хоча наша законодавча база ще не готова до застосування пункту про заборону праці в конкурентів.

Under European legislation, there are different standards for financial compensation in relation to the prohibition on working with competitors. The labor codes in France, Belgium, Spain, Germany, Poland and several other countries stipulate a peremptory standard for financial compensation to the employee. French judicial practice shows that the lack of such financial compensation is treated by the court as a condition for the employee to freely decide where he shall work as such payment is an integral part of the non-competition clause. Moreover, the court may decide that the compensation offered to the employee for refraining to work for a competitor is insufficient and thereby take the side of a worker, who has gone to work for a competitor. In Germany, on the contrary, the court does not perceive an insufficient amount of compensation as grounds for recognizing noncompetition transactions as invalid, taking the positions of both sides into full account. Some countries set a minimum amount of financial benefits, such as Belgium, where a company pays at least 50% of the salary (before tax), payable for the whole period that the employee is prohibited to work for competitors. As you can see, European legislation gives businesses more tools to reduce the risk of losing confidential information, as well as protection against unfair competition. It is for this reason that, when foreign investors enter the Ukrainian market, they try to apply the rules of European law in labor agreements with Ukrainian employees, while Ukraine legislation is not quite ready to introduce provisions prohibiting competitors from working for competitors.

ЄВГЕНІЯ ВОЗНЮК

партнер, керівник практики HR-послуг EUGENIYA VOZNIUK

Partner, Head of HR Services

Дайджест піврічне видання | випуск #15

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА СПІВРОБІТНИКАМИ:

УПРАВЛІНСЬКИЙ ІНСТРУМЕНТ АБО ВТОРГНЕННЯ В ОСОБИСТЕ ЖИТТЯ? В УМОВАХ СУЧАСНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА ЖОРСТКИЙ РОБОЧИЙ ГРАФІК, «ПРОХІДНІ» З ЖУРНАЛАМИ ТА ЕЛЕКТРОННИМИ ПЕРЕПУСТКАМИ І ВИДАЧА КАНЦТОВАРІВ ПІД ПІДПИС ПОСТУПОВО ВИТІСНЯЮТЬСЯ БІЛЬШ ГНУЧКИМ І ЛОЯЛЬНИМ СТАВЛЕННЯМ КЕРІВНИЦТВА ДО ТРУДОВОГО РОЗПОРЯДКУ, А ТАКОЖ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ПРАЦІВНИКІВ УСІМ НЕОБХІДНИМ ДЛЯ ВИКОНАННЯ СВОЇХ ОБОВ'ЯЗКІВ ТА КОМФОРТНОГО ПЕРЕБУВАННЯ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ.

еякі співробітники переходять на віддалений режим роботи, інші – на вільний графік, комусь надаються в користування службовий автомобіль, телефон. У вільному доступі для співробітників є продукти виробництва компанії й не тільки, як-от напої, їжа, тютюнові вироби та ін., які співробітники можуть використовувати в робочий час. Така модель підприємництва дуже приваблива для працівника і, на перший погляд, має сприяти лише позитивним результатам:

OBSERVING EMPLOYEES:

MANAGEMENT TOOL OR AN INVASION OF PRIVACY? THE CONDITIONS OF MODERN-DAY BUSINESS WITH DIFFICULT WORK SCHEDULES, "WAITING ROOMS" WITH MAGAZINES, ELECTRONIC PASSES AND THE DELIVERY OF OFFICE SUPPLIES UNDER SIGNATURE IS GRADUALLY BEING REPLACED BY A MORE FLEXIBLE AND LOYAL ATTITUDE OF MANAGEMENT TO LABOR REGULATIONS, AS WELL AS PROVIDING EMPLOYEES WITH EVERYTHING NECESSARY TO FULFILL THEIR RESPONSIBILITIES AND A COMFORTABLE WORK ENVIRONMENT.

ome employees have switched over to a remote work regime, some have transitioned to a free schedule, and yet others have access to use of a company car and a telephone. Employees often have free access to various company products, as well s such perks as drinks, food, tobacco products, etc. for employees to consume during working hours. This model of business is very attractive to an employee, and, it would seem that the only outcomes of this would be additional

64 давати додаткову мотивацію й задоволеність компанією-роботодавцем. Але, на жаль, це не так. Побічним ефектом «солодкого життя» підлеглих може стати як зловживання свободою, що надається роботодавцем, так і використання не за призначенням коштів компанії. І в цій ситуації нагальним стає питання контролю співробітників з метою запобігання такого зловживання. Для того щоб якось контролювати й дисциплінувати працівників, не допустити неприємних наслідків для бізнесу загалом, роботодавці вдаються до використання сучасних технологій, таких як відео- і аудіоспостереження, GPS-навігація, білінг, контроль електронної пошти (далі – нагляд). Але чи законно застосовувати ці технології в межах трудових відносин та чи допоможуть результати такого спостереження в разі необхідності залучити співробітників до відповідальності? Сьогодні в українському законодавстві немає прямої норми, яка б регулювала це питання однозначно. Тому, щоб зробити висновок про правомірність спостереження, необхідно аналізувати кілька нормативних документів, зокрема Закон України «Про захист персональних даних», Конституцію України, Кодекс Законів про Працю, Цивільний Кодекс України, Конвенцію про захист прав людини й основоположних свобод.

motivation for employees and their satisfaction with their employer, but, unfortunately, that is not the case. One side effect of such a "sweet life" for employees is often abuse of the freedom that the employer has provided, with company funds often not being used as originally intended. In such a situation, this becomes a vital issue on controlling employees in order to prevent this kind of abuse. In order to somehow control and discipline employees and to avoid unpleasant consequences for the business as a whole, employers have resorted to using modern technologies such as video and audio surveillance, GPS-navigation, billing, and email monitoring (hereinafter referred to simply as monitoring). But is it legal to apply these technologies within the framework of labor relations and do the results of such monitoring, in the case that it’s necessary, make staff members more responsible? To date, there is no direct regulation in Ukrainian legislation that would regulate this issue explicitly. Thus, to make a conclusion as to the legality of any surveillance, it is necessary to analyze several other regulatory documents, including the following in particular: Law of Ukraine "On Personal Data Protection", the Constitution of Ukraine, the Labor Code of Ukraine, the Civil Code of Ukraine, and the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms.

Побічним ефектом «солодкого життя» підлеглих може стати як зловживання свободою, що надається роботодавцем, так і використання не за призначенням коштів компанії. І в цій ситуації нагальним стає питання контролю співробітників з метою запобігання такого зловживання.

Дайджест піврічне видання | випуск #15

One side effect of such a "sweet life" for employees is often abuse of the freedom that the employer has provided, with company funds often not being used as originally intended. In such a situation, this becomes a vital issue on controlling employees in order to prevent this kind of abuse. Аналізуючи Закон «Про захист персональних даних», можемо зробити висновок, що положення цього закону безпосередньо пов'язані з питанням правомірнос ті спостереження за співробітником через використання автоматизованих засобів, втручання в його особисте життя, але не розкривають його повною мірою. Насамперед варто розібратися, що потрапляє під визначення особистого життя людини. Згідно з рішенням Конституційного суду України, особистим життям фізичної особи є її поведінка у сфері особистих, сімейних, побутових, інтимних, товариських, професійних, ділових та інших стосунків. Тобто будь-яке спостереження за співробітником є не чим іншим, як збором, обробкою, зберіганням інформації про особисте життя співробітника. Відповідно до Конституції України, а також до законодавства у сфері захисту персональних даних, збір, зберігання, використання й поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди забороняються, крім випадків, передбачених законодавством в інтересах національної безпеки. У Цивільному Кодексі також вказано, що людина може бути знята на фото -, відеоплівку тільки за її особистою згодою. Тобто для того, щоб спостереження за співробітниками було правомірним, а його результати могли

Upon analyzing the Law of Ukraine "On protection of personal data", we can conclude that the provisions of this law are directly attributable to the issue of the legality of monitoring employees using automated tools and interfering with their private lives, while disclosing them to the fullest. First of all, we should understand what falls under the definition of personal life: according to the decision of the Constitutional Court of Ukraine, the private life of an individual entails his behavior in personal, family, domestic, intimate, friendly, professional, business and other relationships. That is, monitoring of employees is none other than the collection, processing, storing information about employees’ personal lives. According to the Constitution of Ukraine, as well as legislation regarding the protection of personal data, its collection, storage, use and dissemination of information about an individual’s private life without his consent, is prohibited, except as provided by law, in the interests of national security. The Civil Code, in turn, says that a person can be filmed on video-photographic film only with his personal consent. That is, in order that monitoring employees is justified and the results could be used, if necessary, to bring to justice, in the first place, such surveillance should be open and staff should be notified of its existence. First of all, according to Article 29 of the

66 бути використані у разі необхідності для притягнення до відповідальності, передусім таке спостереження мусить бути відкритим і працівників треба повідомити про нього. По-перше, згідно з ст. 29 КЗпП України, працівник під час влаштування на роботу має право на отримання повної й достовірної інформації про умови роботи. Відповідно, саме на цьому етапі необхідно повідомити людину під підпис про те, що в компанії передбачений той чи інший вид спостереження за діяльністю співробітників. По-друге, роботодавець мусить отримати згоду працівника на проведення спостереження. Розглянемо два основних способи його отримання.

«МОВЧАЗНА ЗГОДА». Про таку форму згоди мовитиметься тоді, к о ли з ас о б и сп о с т ер е же ння з а співробітниками розташовані у видимих місцях, а в приміщеннях встановлені п о п е р е д ж у в а льні знак и пр о т е, щ о ведеться спостереження. Якщо йдеться про спостереження за співробітником через GPS-обладнання, роботодавець може розмістити в автомобілі на видному місці попереджувальний знак у вигляді стікера з відповідною інформацією і сповістити працівника про використання щодо нього такого обладнання.

ПИСЬМОВА ЗГОДА. Цей спосіб отримання згоди на спостереження має багато спільного з отриманням зго ди працівник а на збір і о бр о бк у персональних даних, яку роботодавець обов'язково отримує під час приймання співробітника на робот у. Така згода неодмінно має містити повну інформацію про порядок спостереження, а саме: мета спостереження, спосіб його здійснення й засоби, порядок обробки, використання, зберігання і знищення даних, отриманих шляхом спостереження. Пріоритетним, звісно, є другий тип

Labor Code, during the hiring process, an employee has the right to receive complete and accurate information about his/her working conditions. Accordingly, at this stage, it is necessary familiarize the employee that the company will be undertake some form of monitoring the employee’s activities with his/her signature to acknowledge agreement. Second, the employer must obtain employees’ consent in order to carry out surveillance. Consider two basic methods of obtaining it.

"TACIT AGREEMENT". In regards to this form of agreement, this could pertain to situations where the surveillance of employees takes place in visible places and warning signs that employees are being monitored are installed in the premises. When it comes to the monitoring of an employee using GPS equipment, the employer can give employees notification regarding such monitoring by placing a warning sign in a prominent place within the vehicle with relevant information and also alert staff members about the application of monitoring it in relation to such equipment.

WRITTEN CONSENT. This method of obtaining consent regarding monitoring has much in common with obtaining consent for the collection and processing of personal data, which the employer mandatorily must obtain upon hiring the employee to work. Consent of this nature must include full information on the procedure for such observation, namely the purpose of such monitoring, the method of implementation and tools being used in this regard, the procedure for its processing, use, storage and the destruction of data obtained through such monitoring. Of course, the second type of agreement is given priority due to the fact that, in the case of a legal dispute, the employer will have conclusive evidence that the employee has given his consent to carry out such actions and, in turn, it would be difficult for an employee to prove any claims that the employer is interfering in his/her private life.

Дайджест піврічне видання | випуск #15

згоди, оскільки в разі виникнення спорів у роботодавця буде незаперечне підтвердження того, що співробітник дав свою згоду на проведення таких дій, а співробітникові зі свого боку складно буде довести факт втручання в його особисте життя. Крім того, треба спільно з юристами розробити в компанії локальне положення про захист та використання даних, отриманих через спостереження, у якому докладно розкрити всі можливі нюанси, описати необхідність, мету, способи, період спостереження, порядок використання, передачі отриманих даних третім особам, відповідальність. З цим положенням також обов'язково необхідно ознайомити тих співр о бітників, яких с то сує ть ся спостереження. Чимало компаній також встановлюють камери спостереження в складських і промислових приміщеннях для спостереження за збереженням майна компанії. У такому разі спостереження за співробітниками не є головною метою, і використання цих записів для притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності не

In addition, the employer company should work in conjunction with lawyers to develop a local position on the protection and use of data obtained through monitoring, detailing all relevant details and describing the necessity, purpose, methods, monitoring period, how the data obtained will be used and transferred to third parties, as well as legal liability. With this provision as well, it is imperative to inform those employees who will be affected by such monitoring. Many companies also install surveillance cameras in warehouse and industrial applications for the purpose of monitoring the safety of the company’s property. In this case, monitoring of employees is not the purpose for such observation and the use of such data to bring employees to disciplinary action is not expected. What

68 передбачається. Як бути в цьому випадку, адже співробітники компанії у службових справах будуть входити в приміщення і, відповідно, потрапляти в об'єктив камер? На жаль, однозначної відповіді на це питання в законодавстві немає, але варто все ж керуватися положеннями Цивільного Кодексу України та отримати від співробітників хоча б «мовчазну згоду». Отже, підсумовуючи, можна зробити висновок, що для забезпечення правомірності спостереження за співробітниками в компанії треба виконати 3 основні умови: Розробка положення про спостереження (відео, аудіо, GPS і т. ін.). Ознайомлення працівників з умовами праці, включно зі спостереженням. Отримання письмової згоди співробітників на проведення такого спостереження. Тільки в разі виконання вищезазначених умов спостереження в компанії може застосовуватися законно, буде «працювати» й розглядатися як управлінський інструмент і підстава для відкриття дисциплінарного стягнення. В іншому випадку це не лише неефективно, але і класифікується як вторгнення в особисте життя людини, а також як порушення законодавства про захист персональних даних, що може спричинити неприємні наслідки для роботодавця, аж до кримінальної відповідальності.

1 2 3

should a company do in such a case, because the fact is that its employees will still enter the premises and thus, fall before the camera lens. Unfortunately, existing legislation offers no clear answer to this question; however, in this case, companies should still be guided by the provisions of the Civil Code of Ukraine and at least obtain “tacit consent” from their employees. So, to sum up, we can conclude that, in order to ensure the legality of monitoring employees, the company must meet three basic conditions: The development of provisions for monitoring (video, audio, GPS, etc.) Familiarization of employees with work conditions, including monitoring Receipt of employees’ written consent to such surveillance being conducted. Only under the above-mentioned conditions, the company can legally carry out monitoring, work and be considered as a management tool at the same time as the basis for disciplinary action. Otherwise, not only is this inefficient, but it is also classified as an invasion of privacy, as well as a violation of the law on personal data protection, which may result in unpleasant consequences for the employer as great as facing criminal liability.

1 2 3

ОЛЬГА НІКУЛІЧЕВА

HR консультант

OLGA NIKULICHEVA

HR consultant

2018

ЛИПЕНЬ/JULY