Вибух євангелізації Кеннеді by ee4ukraine

Д. Джеймс Кеннеді

ВИБУХ ЄВАНГЕЛІЗАЦІЇ Вступ Біллі Грема Третє видання ПРОГРАМА ДЛЯ РЯДОВИХ ЧЛЕНІВ ЦЕРКВИ Під редакцією Д. Джеймса Кеннеді та Т.М. Мур

Від серця до серця – ВЕ Християнське просвітництво Одеса 2015

“Evangelism Explosion”, by D. James Kennedy ББК 86.37 Д. Джеймс Кеннеді Вибух євангелізації – [Пер. з англ. – Гергель В. за участю Новак Т.] – Одеса: Християнське просвітництво, 2015. – 286 с.

Біблія цитується з нового українського перекладу, виданого Канадійським Біблійним товариством у Торонто 1962 року. Evangelism Explosion III International. Всі права належать організації “EVANGELISM EXPLOSION III INTERNATIONAL”. Передрук дозволяється тільки з письмового дозволу. EVANGELISM EXPLOSION III International P.O.Box 23820 Fort Lauderdale, Florida 33307, USA Phone (305) 491-6100 Fax (305) 771—256 Міжнародний Вибух Євангелізації III п/с 23820 Форт Лодердейл 33307, США Телефон (305) 491-6100 Факс (305) 771-2256 Рада служіння “Від серця до серця — ВЄ” Україна, 08200 м. Ірпінь, Київської обл., вул. Чехова, 1а Тел./факс (04597) 6-23-41

Зміст

Про автора..............................................................................................5 Вступне слово доктора Біллі Грема......................................................7 Передмова до третього видання “Міжнародний Вибух Євангелізації”.... 9 Передмова до першого видання..........................................................13 Розділ 1. Навчання євангелізації рядових членів церкви...................15 Розділ 2. Виклад Євангелії...................................................................38 Розділ 3. Аналіз викладу Євангелії......................................................76 Розділ 4. Вміння переконливо використовувати свідчення..............114 Розділ 5. Як реагувати на заперечення...............................................125 Розділ 6. Ілюстаціїї..............................................................................168 Розділ 7. Декілька корисних порад.....................................................179 Розділ 8. Благовіствування як спосіб життя......................................183 Розділ 9. Анкетування як знаряддя євангелізації..............................191 Розділ 10. Душеопікунство..................................................................211 Розділ 11. Поповнення лав благовісників..........................................220 Розділ 12. Структура ієрархії...............................................................236 Додаток А ............................................................................................252 Додаток Б. Подальше душеопікунство...............................................254 Додаток В ............................................................................................284

Ця книга з любов’ю присвячується сотням рядових членів пресвітеріанської церкви Корал Ридж і десяткам тисяч євангелістів усього світу, які протягом багатьох років використовували на практиці принципи і методи цієї програми.

ПРО АВТОРА

октор Д. Джеймс Кеннеді народився в м. Огаста, штат Джорджія, виріс у Чікаго, а більшу частину життя провів у Флоріді. Після закінчення університету в м. Тампа він отримав ступінь бакалавра гуманітарних наук, а закінчивши пізніше Колумбійську теологічну семінарію й Інститут Богослов’я в Чікаго, був удостоєний ступеня бакалавра богослов’я з відзнакою і ступеня магістра з особливою відзнакою. Пізніше йому був наданий ступінь доктора богослов’я коледжем і Євангельською школою богослов’я Трініті, а також ступінь доктора філософії Нью-Йоркським університетом. Доктор Кеннеді читав лекції і викладав у десятках різних семінарій і коледжів. Зі своїм словом він звертався до 75 000 священнослужителів і студентів семінарій. Темою його виступів була євангелізація за допомогою рядових членів церкви. Окрім того, він є постійним викладачем одного з факультетів Школи Євангелізації Біллі Грема.

РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОРИСТАННЯ ПОДАНОЇ ПРОГРАМИ Використання в служінні описаної методики євангелізації проводиться в пресвітеріанській церкві Корал Ридж, м. Форт Лодер дейл, штат Флоріда, вже протягом двадцяти років. Кожного тижня близько 700 рядових членів цієї церкви викладають Євангеліє нехристиянам, і Господь рясно благословляє цей труд. Кількість членів церкви Корал Ридж зросла з 17 до 6500 осіб, а священнослужителів — від одного до 12. Але більше, ніж кількість членів церкви, вражає кількість тих, хто приходить до церкви щонеділі. За останні чотири роки до церкви додавалося по 1285 членів щорічно, а відвідування церкви у неділю зросло до 10000 осіб. Значно поширилася сфера діяльності церкви та її можливості. Якщо спочатку вона обмежувалася лише власними скромними прибутками, то зараз її бюджет зріс до 10 мільйонів доларів. Близько 120 сімей працюють на

Вибух Євангелізації

професійній основі й увесь свій час присвячують служінню. Нині богослужіння пресвітеріанської церкви Корал Ридж транслюються по каналах телебачення в 3300 містах і округах США, а також в 21 країні світу. Це лише деякі з вражаючих результатів, які стають реальністю, коли церква серйозно сприймає заповідь Христа про підготовку своїх членів до євангелізації. 1 квітня 1983 р.

ВСТУПНЕ СЛОВО доктора Біллі Грема

октор Д. Джеймс Кеннеді є пастором пресвітеріанської церкви Корал Ридж в місті Форд Лодердейл, штат Флоріда. Я знаю його вже декілька років і пильно стежу за його служінням. Мені настільки сподобалася його програма євангелізації силами членів церкви, що я запросив його читати регулярні лекції у нашій Школі євангелізації перед багатотисячною аудиторією студентів-богословів, молодих священнослужителів та інших християнських працівників. Доктор Д. Джеймс Кеннеді не одразу став проповідником. Колись він працював інструктором у школі танцю Артура Мюррея і досягнув немалих успіхів у цій сфері. Але одного разу вранці він почув по радіо проповідь доктора Дональда Грея Барнгауза з Філадельфії, який запитав своїх слухачів про те, що чекає їх у вічності. Звичайно, можна було просто вимкнути радіо, але це не давало відповіді на болюче запитання. Результатом стало воістину революційне переродження молодого Кеннеді. Він залишив посаду інструктора і присвятив себе вивченню богослов’я, а згодом став пастором пресвітеріанської церкви Корал Ридж. Журнал “Християнство сьогодні” цілком справедливо відмічає, що його церква є найбільш зростаючою серед пресвітеріанських церков США. За 9 років кількість її членів виросла з 17 до 2000. І це в той час, коли інші церкви скаржаться на зменшення кількості членів. Для такого феноменального зростання, безсумнівно, існує цілий ряд причин, але я хотів би звернути вашу увагу на дві основні. Перша міститься в непохитній вірі доктора Кеннеді в Господа нашого Ісуса Христа, в його готовності принести будь-яку жертву Богові, якою б дорогою вона не здавалася. Друга причина полягає в глибокому розумінні пастора Кеннеді запозиченої з Біблії думки про першочергове завдання церкви залучати до євангелізації всіх її членів. Церква Христова повинна йти проповідувати Христа. В даній книзі доктор Кен-

Вибух Євангелізації

неді показує, як можна мобілізувати всю громаду на виконання цієї місії. Вибравши учнів, він проводить з ними вечірні заняття раз на тиждень протягом чотирьох місяців, посвячуючи їх у всі тонкощі мистецтва особистої євангелізації. Він навчає їх по особливій програмі, а потім показує її використання на практиці. Після цього стажисти стають наставниками і навчають інших. За словами одного канадського пастора, до церкви якого залучили 103 нових члена у результаті використання даної програми протягом восьми місяців, методика доктора Кеннеді “є найграндіознішим досягненням 20-го століття у галузі особистого розповсюдження Євангелія, що дозволяє реалізувати колосальний потенціал рядових членів церкви”. Яким би недостойним іноді я себе не відчував, та ось уже двадцять років, як Бог дарує мені радість бачити, як найбільші стадіони світу вщент заповнюються людьми, які прагнуть почути слово Христа, записане в Біблії. Але не менш важлива і євангелізація на основі Нового Заповіту, де слова ллються від серця до серця. Червень, 1970 р.

ПЕРЕДМОВА

до третього видання “Міжнародний Вибух Євангелізації”

вадцять років тому, коли починалася ця праця, подібне бурхливе зростання євангелізації здавалося скоріше мрією, але сьогодні ця мрія все більше й більше набирає риси реальності. Церква Христова зростає в усьому світі з небаченою швидкістю. Багато в чому це пояснюється тим, що все більша кількість простих віруючих усвідомлює свою відповідальність і велич дару бути свідками віри в Ісуса Христа. Кожен рік тисячі християн навчаються свідчити іншим людям. Церква, по правді, стає схожою на “могутню армію”. Але те, що найбільш вражає, міститься в тому, що, чим більше зростає церква і чим більша кількість християн проходить навчання, тим швидшими стають темпи зростання. Ми дійсно спостерігаємо справжній “вибух євангелізації”, але його вершина ще попереду! За оцінками, до кінця цього року близько десяти тисяч церков у більш ніж п’ятдесяти країнах будуть навчати своїх членів свідчити, використовуючи принципи і методику, розроблену в рамках програми “Вибух євангелізації”. Протягом ряду років у програмі “Вибух євангелізації” (ВЄ) склалися три наступних етапи.

I. ЄВАНГЕЛІЗАЦІЯ З самого початку праці згідно програми ВЄ було очевидно, що євангелізація не є самоціллю, а лише початком. Хоча головною метою ВЄ була (і залишається дотепер) євангелізація, ми зрозуміли, що для її успіху необхідно мати дружні відносини, атмосферу любові між наставником і учнем. Окрім того ми усвідомили, що новонавернених одразу після прийняття Ісуса Христа не можна залишати на себе самих, бо вони потребують духовної підтримки й опіки.

Вибух Євангелізації

II. ДУХОВНЕ НАСТАВНИЦТВО В міру набуття реального досвіду євангелізації нам ставало все більше й більше зрозуміло, що найкращі результати дає така праця, при якій духовне наставництво проходить на трьох рівнях.

1. Наставник і учень Практичне навчання значно покращує якість свідчення рядового віруючого. Це такий тип навчання, коли, йдучи свідчити, досвідчений євангеліст бере з собою менш досвідченого. Протягом декількох місяців менш досвідчений євангеліст поступово залучається до викладу Євангелія, і це продовжується до того часу, поки учень сам не зможе провести всю бесіду.

2. Взаємовідносини учасників програми ВЄ з іншими членами церкви В процесі праці за нашою програмою євангелізації до неї залучається вся церква, й відбувається це завдяки молитовній підтримці: кожен учасник євангелізаційної програми, який проходить навчання, звертається до двох членів церкви з проханням підтримати його молитовно під час навчання. Він розповідає їм про свої труднощі і просить їх молитися кожен тиждень про тих людей, яких він старається привести до Господа. Таким чином, все більша і більша кількість людей безпосередньо входить у служіння євангелізації. Учасники програми добре розуміють, що привести людину до Христа — це лише початок, і вони можуть покладатися на більш досвідчених членів церкви і керівників, а також, що в наступних етапах вони матимуть підтримку і допомогу у вихованні нових християн. В кожній церкві значну частину складають віруючі, які лише відвідують богослужіння. У міру того, як вони приєднуються до молитви за новонавернених, зростає і їхня власна духовна активність. Разом із тим віруючі, які безпосередньо займаються євангелізацією, не почувають себе вибраними і відірваними від решти членів громади й уникають фарисейської спокуси елітарності. Таким чином скріпляються зв’язки церкви в цілому.

Передмова до третього видання

3. Новонавернені і духовні батьки Христос заповідав нам “навчати всі народи”, але, щоб належним чином навчати один одного, ми повинні ділитися досвідом усього свого життя. Тут недостатньо добре знати зміст Євангелія, тому тільки ті віруючі, які досягли певної духовної зрілості у своєму житті, можуть взяти на себе відповідальність навчати духовних дітей, з тим щоб і вони, у свою чергу, стали відповідальними й активними християнами, які будуть здібні приносити духовні плоди.

III. ЗРОСТАННЯ ЦЕРКВИ Місцева церква — це Господня сім’я. Вона складається з молодих і старших, а з духовної точки зору — зрілих і не зовсім зрілих. Щоб учень набув достатньої зрілості й міг стати справжнім євангелістом, він повинен знати, як будувати свої відносини, як із зрілими, так і з недостатньо зрілими у духовному плані членами церкви, а також з нехристиянами. Деякі церкви розпочинають працю згідно програм євангелізації, не оцінивши свого власного духовного стану. Діяльність таких церков може мати дуже плачевні результати. Служителі церков повинні постійно піклуватися про духовне здоров’я своїх членів, щоб уся церква зростала і помножувалася, даючи духовні плоди. Ісус сказав: “По тому пізнають усі, що ви учні Мої, коли будете мати любов між собою”. А далі у Євангелії від Івана Ісус додає: “Я — у них, а Ти — у Мені, щоб були досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти”. Саме любов і єдність віруючих, їх взаємозбагачення, наповнене любов’ю Христовою, яка охоплює нас, свідчать світові про силу і правдивість Євангелія. Основні заповіді Євангелія можна викласти людині за декілька хвилин, але вони стають для неї дійсно живими, лише коли вона відчує їх, спілкуючись з іншими членами церкви. Недаремно таке свідчення отримало назву “церковної євангелізації”. Колективне свідчення євангельської правди, яка оновлює життя, у місцевій церкві стає фоном, основою для особистого свідчення. Без такої основи особисте свідчення завжди буде дещо обмеженим. З іншого боку, особисте свідчення кожного члена церкви приводить до зростання духовності всієї церкви в

Вибух Євангелізації

цілому, примножує її. Христос заповідав нам свідчити не заради свідчення, а для того, щоби збільшувати свою церкву. Незабаром після першого семінару по підготовці духовних наставників в м. Форт Лодердейл, штат Флоріда, що проводився в 1976 р., керівники церков з інших країн зацікавилися цією роботою. Особливо великих успіхів досягли ті, які працювали у практично здорових, чутливих до нових віянь у духовному й культурному житті церквах. Тепер у Форт Лодердейлі організований міжнародній центр, в основу діяльності якого покладена ця програма. Центр підтримує регулярні контакти з церквами, що працюють згідно нашої програми в усьому світі. Потрібно врахувати, що 80% людей, яких необхідно євангелізувати, живуть за межами Західного світу. Ми сподіваємося, що з Божою допомогою протягом наступних десяти років наша програма буде використовуватися практично серед усіх народів світу, зрозуміло, з урахуванням культурних особливостей кожного регіону. В останні роки нам стало ясно, що потрібно спростити деякі матеріали, особливо ті, що стосуються роботи з новонаверненими, а також учбові матеріали. Це одне з головних завдань третього видання. Т. М. Мур, наш старший віце-президент, відредагував і спростив останні розділи книги, в той час, як я займався, головним чином, переробкою перших розділів, із урахуванням побажань наших проповідників, які працюють згідно програми ВЄ. Так, ми вирішили приділити більше уваги темі воскресіння Ісуса Христа і Його керуючій ролі у нашому житті, а також докладніше зупинитися на темі покаяння і дії Святого Духа. Особливо велика роль Святого Духа у молитві в момент прийняття рішення, формування впевненості у спасінні й у період подальшого душеопікування. Підносячи свої проникливі молитви до Бога, Творця духов ного врожаю, ми кличемо до Нього з надією, що Він і в майбутньому буде використовувати програму ВЄ на добро спасіння незчисленної кількості людей по всьому світу, для чого і призначене це видання. Єдиного Бога славимо! 1 квітня 1983 року. Д. Джеймс Кеннеді, засновник і президент програми

ПЕРЕДМОВА до першого видання

житті християнської церкви з’явилося щось нове, а саме служіння “Вибух євангелізації”. Останніми роками ми багато чуємо про “демографічний вибух” — про збільшення чисельності населення нечуваними темпами. Темпи приросту населення вищі, ніж церкви. Все це пояснюється дуже просто. В той час, як населення зростає у геометричній прогресії, до церкви лише “додаються нові члени”. Цілком очевидно, що при такому стані речей їм ніколи не зрівнятися. Єдиний шлях вирішення даної проблеми — це, просто кажучи, “духовне множення”. Для цього необхідні зусилля всієї церкви. Більше того, це стосується всіх і кожного, хто кличе ім’я Христа. Вибух євангелізації — це відповідь Бога на вибух демографічний. Тисячі рядових членів церкви і пасторів, які опанували досвід свідчення, є Його “вибуховою речовиною”. Святий Дух, діючи через Євангеліє, відіграє роль висадника, пробуджує приховану в них вибухову силу. В результаті такого божественного вибуху виникає не хаос, а нове творіння, до Церкви залучається величезне число нових християн, яких, у свою чергу, готують продовжувати цю духовну ланцюгову реакцію. На всесвітній конференції з проблем євангелізації, яка відбулася у Швейцарії в середині 1969 року, було відмічено, що шістдесяті роки характеризуються зростанням активності рядових членів церкви. Приблизно у 1960 році в різних куточках світу майже одночасно з’явився цілий ряд релігійних громад і рухів, які були близькі за поглядами. Всі вони усвідомили необхідність мобілізувати і як слід підготувати потужну армію рядових віруючих для розповсюдження Євангелія. Ми вважаємо, що нарешті, після декількох століть, протягом яких усе життя Церкви було орієнтоване на священиків і пасторів, Святий Дух через це служіння повертає Церкву до того стану, в якому вона була у перші три століття християнства.

Вибух Євангелізації

Великий ентузіазм тисяч пасторів, які з готовністю прийняли участь у навчанні рядових членів церкви, також підтверджує, що новий рух — вияв дії Святого Духа. Рядові члени церкви не тільки самі навчаються свідченню, але можуть, у свою чергу, пройти підготовку, щоби навчати інших свідчити і, тим самим, у багато разів збільшити плодотворність свого служіння. Недарма говориться, що найуспішніше працює той, хто сам готує нових працівників. Програма підготовки євангелістів із числа рядових віруючих у нашій церкві дала такі вражаючі результати, що багатьом людям, які не усвідомлюють духовного потенціалу подібного служіння, вони можуть видатися просто неймовірними. Ми самі зі смиренним благоговінням дивимося на плоди цієї божественної праці і знаємо, що все це робиться силою Господа Ісуса Христа на наших очах. Мета даної книги — допомогти іншим церквам, пасторам і простим віруючим краще навчитися свідчити від серця до серця і підготувати інших до цієї праці. Я щиро вдячний багатьом людям, знайомим і незнайомим, які підказали багато цікавих ідей і прикладів для цієї книги. Я хотів би також виразити свою безмежну вдячність Кеннеді Смартові, який з великим терпінням навчав мене особистій євангелізації. Я безмежно зобов’язаний людям, які допомогли мені видати цю книгу. Я хотів би подякувати Гаррі Міллерові, який першим зібрав цей матеріал в один зошит; відданій групі членів нашої церкви, які протягом багатьох років збирали матеріали, що використовувалися спочатку лише у нашій церкві; моїй особистій секретарці Мері Н. Бункер за її постійну допомогу. Особливу подяку хочу виразити пані Рут Ромм, нашій видавничій секретарці, за її невпинну працю по передрукуванню і редагуванню рукопису даного підручника. Д. Джеймс Кеннеді, Форт Лодердейл, Флоріда, 1970 рік

РОЗДІЛ 1

НАВЧАННЯ ЄВАНГЕЛІЗАЦІЇ РЯДОВИХ ЧЛЕНІВ ЦЕРКВИ А. ОГЛЯД ПРОГРАМИ

е, про що тут говориться, — не теорія, а факт! Це не мрії про замок на піску, а старанно звірені результати копіткої праці. Спочатку у пресвітеріанській церкві Корал Ридж в м. Форт Лодердейл, штат Флоріда, а потім у тисячах церков США й інших країн, принципи і методи роботи, що викладені у даній книзі, були джерелом нового життя для церков і сприяли наверненню багатьох і багатьох людей.

Універсальна методика Викладена програма підготовки рядових віруючих до євангелізації базується на досвіді вирішення проблем, що постали перед нашою церквою. Однак програма містить цілий ряд універсальних рекомендацій, випробуваних іншими церквами у великих і малих містах, селищах і сільській місцевості, в різних культурних спільнотах світу. На нашу думку, основні принципи програми співпадають з ідеями євангелізації, викладеними у Новому Заповіті, але це ні в якому разі не вичерпує всієї різноманітності біблійних методів євангелізації. Це програма особистого свідчення рядових віруючих, і вона ніяким чином не має суперечностей з іншими перевіреними методами євангелізації, такими як масова євангелізація, євангелізація з кафедри, євангелізація шляхом розповсюдження відповідної літератури і т. д.

Вибух Євангелізації

Сили рядових членів церкви — ключ до вирішення проблем євангелізації Усвідомивши, що найголовнішим, і в той же час, найменш використовуваним резервом євангелізації є рядові члени церкви, ми постаралися створити таку програму, яка б мобілізувала і готувала членів церкви (чоловіків і жінок, юнаків і дівчат) до постійної євангелізаційної роботи. Зрозуміло, що це дуже непросте завдання, що підтвердить будь-який пастор. І все ж таки видається, що основні новозавітні принципи євангелізації мають на увазі саме мобілізацію сил простих віруючих. Мова йде не про чергову короткотермінову кампанію, яких уже було немало, але про підготовку євангелістів з числа членів церкви на постійній основі протягом ряду років. Зупинимося на деяких принципах, що покладені в основу такої діяльності.

Б. АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ПРИНЦИПІВ Кожен християнин — свідок Господа У першому розділі Євангелії від Марка Ісус говорить Своїм послідовникам: “Ідіть услід за Мною, і Я зроблю, що ви станете ловцями людей”. А наприкінці Свого земного перебування Ісус сказав учням: “Та ви приймете силу, як Дух Святий зійде на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та Самарії, та аж до краю землі”. Таким чином Ісус на самому початку і наприкінці Свого земного служіння заповідав Своїм учням бути свідками Господа й ловцями людей! В останньому розділі Євангелії від Марка 16:15 міститься Велике Доручення Ісуса Христа Своїм послідовникам — “іти по цілому світові, і проповідувати Євангелію всьому створінню”. Отже, перший і найбільш очевидний принцип євангелізації міститься у тому, що Церква одержала заповідь від Самого Христа проповідувати Євангелію всьому світу, але тут виникає питання: “Хто і яким чином має це здійснити?”

Навчання євангелізації рядових членів церкви

Сіті диявола Апостол Павло говорив, що ми, християни, усвідомлюємо підступність і хитрість диявола. Однак цікаво, наскільки це справедливо сьогодні? Я впевнений, що перемоги в нього траплялися досить часто. У чому ж могла б міститися найголовніша стратегічна перемога сатани? Як ви вважаєте? Очевидно, що найголовнішою перемогою для диявола була б поразка Церкви. У чому ж вона могла б міститися?

Найбільша перемога диявола Зрозуміло, що, коли починаєш замислюватися про різноманітні диявольські хитрощі, на думку спадає багато чого. Однак мені хотілося б навести один приклад, який, на мій погляд, показує найбільшу перемогу лукавого. Дозволю собі провести аналогію: припустимо, що в сучасному світі якийсь центр пропаганди у країні нашого можливого ворога розробляє нову ідею. Ретельно продумавши все до дрібниць, він розпочинає її розповсюдження за кордоном. Спочатку вона з’являється лише в деяких авангардних виданнях, потім все частіше і частіше миготить на сторінках газет і журналів. Можливо, вона береться за основу сюжету п’єси або фільму, а потім і телевізійної програми. Пізніше виникають групи громадської підтримки, виникає рух протесту і, зрештою, ідея настільки захоплює громадську думку, що приймається усім населенням практично одноголосно. У чому ж міститься ця ідея? Вона полягає в наступному: війни надзвичайно небезпечні й важкі, і звичайні люди можуть безглуздо постраждати під час військових дій, тому їм не слід брати участь у війнах, надавши цю можливість генералам і адміралам. Я вважаю, що в цьому разі ні в кого не виникли б сумніви відносно кінця такої холодної (або не зовсім) війни, у яку ми всі втягнені.

Нехай воюють тільки генерали Напевно, ваша перша реакція буде приблизно такою: але це ж нісенітниця! Таку безглузду ідею неможливо нав’язати жодному народові! І все ж приблизно такого результату досяг

Вибух Євангелізації

диявол у нашій церкві. Я впевнений, що переважна більшість членів християнської церкви цілком серйозно вважає, що битву Христову за душі людей повинні вести, головним чином, священнослужителі й пастори. На думку більшості, євангелізація — це справа фахівців. “Врешті-решт, — кажуть вони, — я тільки м’ясник, пекар або свічник і нічого не розумію в богослов’ї. Я ніколи не навчався у семінарії; нехай цим займаються спеціально підготовлені церковні “генерали”! Я вважаю, що в цьому полягає величезна трагедія, що спала на долю християнської церкви. Її наслідки настільки згубні і всеохоплюючі, що нам важко повністю усвідомити їх.

Церква за часів перших християн Але ситуація у Церкві далеко не завжди була такою! Візьміть для прикладу 4-й вірш 8-го розділу Книги Дій св. апостолів, в якому говориться: “А ті, що були розпорошені, ходили й благовістили Слово”. Цей вірш чудово підходить для проповіді. Але деякі люди можуть вам заперечити: “Хвилиночку, не так швидко. Обережніше! Адже ті, хто ходив по світу в той час, несучи людям Слово, були апостолами. Ви ж пам’ятаєте, Ісус вибрав дванадцять учнів і навчав їх, а потім вони почали благовістити”.

Благовістять усі! Певна річ, всім відомо, що фразу, вилучену з контексту, можна повернути як завгодно. А дуже суттєвим контекстом для вже процитованого вірша з восьмого розділу служить 1-й вірш того ж розділу, в якому йдеться про те, що “всі, за винятком апостолів, розсіялися по околицях Юдеї та Самарії”. А далі, як ми вже читали, “А ті, що були розпорошені, ходили й благовістили Слово”. “Благовістили” по-грецьки звучить як “євангелізо”, що означає — “займалися євангелізацією”. Таким чином усі, крім апостолів, ходили і скрізь сіяли! Тепер ми знаємо, що апостоли, безумовно, зробили свою частину роботи. Але богонатхненний автор особливо підкреслює, що всі інші, крім апостолів, також ішли й несли Слово Боже.

Навчання євангелізації рядових членів церкви

Перші результати євангелізації За перші три століття свого існування Церква Христова досягла дійсно вражаючих результатів. Вся язичницька Римська імперія, можна сказати, впала під натиском розтрощувальної сили Христової Євангелії. Учні й послідовники Христа відважно перетинали моря й пустелі, відправлялися в темні чагарники джунглів, ішли у великі й малі міста і врешті проникли у Сенат і палац імператора в Римі, не припиняючи зусиль до тих пір, поки на престол римських цезарів не сів християнин. Яким чином це стало можливим? Саме тому, що всі проповідували. Християнська Церква зростала з такою швидкістю, що до середини другого століття один з великих апологетів зміг сказати: “Ми всюди, ми у ваших містах і селах, ми у вашій армії і на флоті, ми у ваших палацах і в Сенаті, ми усіх перевищуємо числом”. Імператор Костянтин (чи був він християнином — залишимо відповідь історикам) дуже добре розумів, що у нього не було ніякої можливості об’єднати Римську імперію або утримати в ній владу без допомоги християн.

Розкол на клір і простих віруючих До 300 року після Р. X. Церква володіла такою колосальною силою і розповсюджувалася так швидко, що, здавалося б, до 500 року в усьому цивілізованому світі мало бути проповідане Слово Боже й закінчена євангелізація. Але тут щось сталось. У 313 році імператор Костянтин видав указ про віротерпимість, яким поклав кінець вже послабленому гонінню на християн. У наступні десятиліття були прийняті інші укази на користь християн і, зрештою, вся Римська імперія спеціальним указом була об’явлена християнською. В результаті у церкву ринули мільйони язичників, які принесли з собою свої язичницькі погляди і марновірства. Вони навіть не знали Євангелії, їм не довелося пережити перетворюючу силу Слова Божого, і тому, зрозуміло, вони не могли розповісти про це іншим. Так поступово складалася думка, що існує чіткий поділ між кліром — священнослужителями — і мирянами церкви, і що робота по євангелізації повинна проводитися професійно підготовленими

Вибух Євангелізації

людьми. Це й було надано священикам. Тоді настали справді темні часи! За винятком декількох світлих моментів в історії Церкви, вони продовжуються і донині.

Нехай євангелізацією займаються пастори Викрут диявола виявився настільки успішним, що, за деякими оцінками, приблизно 90% американських віруючих жодного разу не привели хоча б одну людину до Христа. Таким чином, воїнство Христове зменшилося більше, ніж у десять разів, а рядові члени церкви, як і раніше, продовжували дотримуватися думки, що євангелізація — це справа служителів. І ми повинні бути вдячними Господеві за те, що нині значно зросла активність рядових членів церкви, і вони все частіше розуміють необхідність і беруть на себе відповідальність за розповсюдження Євангелії.

Рядові члени церкви дуже важливі Другий головний принцип міститься у тому, що готувати рядових членів церкви до євангелізаційної роботи повинні служителі. Більше ніж 99% чисельності церкви складають незвільнені для служіння віруючі, та, якщо вони залишаться пасивними, битву з дияволом буде, безсумнівно, програно.

Завдання служителів церкви Ми бачимо, що більшість рядових членів церкви попали у розставлені дияволом сіті, але те ж, без усякого сумніву, можна сказати і про пресвітерів, тому що, як ми можемо судити, не всі вони усвідомлюють головну мету свого служіння. У 4-му розділі Послання св. ап. Павла до ефесян, йдеться про те, що Христос у Церкві “настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників, а тих за пастирів та вчителів, щоб приготувати святих на діло служби...” Тобто, значення цих віршів міститься у тому, що Христос поставив пастирів і вчителів для підготовки святих на діло служіння, для збудування Тіла Христового.

Навчання євангелізації рядових членів церкви

Революційна концепція Якби багато церков засвоїли подібну концепцію, це привело б до справжньої революції. Концепція міститься в тому, що основним критерієм оцінки успіху пастирського служіння стає наступне запитання: “Скількох віруючих я підготував для діла служіння?” Тому ми, пастори, повинні дивитися на себе не як на зірок або віртуозів в оркестрі, а як на тренерів добре підготовленої і зіграної команди. Отже, ми зрозуміли, хто і що повинен робити, а тепер давайте подивимося, які умови необхідні для того, щоб вони дійсно прийняли жереб служіння.

Навчання на практиці — відсутній елемент Слова про те, що кожен християнин повинен свідчити, лунали у проповідях сотні тисяч разів, і все ж, хоч скільки-небудь вражаюча армія свідків з числа віруючих, як і раніше, відсутня. Отже, для виправлення цього чогось не вистачає. Тут ми підходимо до третього дуже важливого принципу, а саме: мистецтво благовіствування вивчають не теоретично, а практично. Ці доволі часто повторювані слова дуже точно вказують на той елемент, який, як правило, відсутній під час навчання рядових членів церкви мистецтву благовіствування, й також досить непогано описують той метод, який використовував Христос, навчаючи Своїх послідовників. Тисячам служителів я ставив запитання, чи була необхідність свідчити темою їх проповідей або завданням навчання. Більшість із них відповідали позитивно, але, коли я запитав, хто з них іде євангелізувати разом з членами церкви, озивалося лише тричотири відсотки. Я опитав групу служителів, пасторів, місіонерів і з’ясував, що тільки півтора відсотки з них постійно приводять людей до Христа, й тільки троє з них займалися євангелізацією спільно з рядовими віруючими. Звичайній людині навчатися свідчити, сидячи у класній кімнаті, так само важко, як придбати досвід керування літаком, не виходячи з вітальні. Ланка, що відсутня в сучасній методиці підготовки євангелістів, яку так часто використовував Христос, —

Вибух Євангелізації

це навчання у ході використання на практиці отриманих знань (досвід практичної підготовки — ДПП).

Готуйте ловців людей Четвертий принцип даної програми міститься у тому, що підготувати ловця душ значно важливіше, ніж здобути одну душу. Тактика духовного множення тільки тоді починає працювати на практиці, коли новонавернені згодом стають євангелістами, учні — вчителями. Оскільки 95% навернених ніколи нікого не приводили до Христа, не маючи певних навичок, то цілком очевидно, що підготовка членів церкви до ефективної євангелізації буде значно продуктивнішою, ніж навернення окремої людини. Господь заповідав не просто навертати людей, а йти помножувати кількість учнів. Саме через те, що, як би не було важливо привести одну людину до Христа, набагато важливіше підготувати того, хто приведе до Нього 10, 100, 1000 осіб. Одна з чудових особливостей даної програми полягає у тому, що її завдання двоєдине: рядові члени церкви готуються до євангелізації, спостерігаючи за євангелізацією інших. Тому перше не виключає друге. Ось такі, коротко, головні принципи, які необхідно розуміти і поділяти, якщо церква бажає організувати ефективне служіння євангелізації.

В. ОЗИРАЮЧИСЬ НАЗАД Страх свідчення Наша програма — узагальнення того досвіду, який я набув у пресвітеріанській церкві Корал Ридж, в якій мені пощастило розпочати своє скромне служіння у 1960 році. До цього служіння я приступив, як тільки закінчив семінарію, де вивчав курс по євангелізації і, крім того, прочитав на цю тему чимало книг поза програмою. Однак незабаром з’ясувалось, що досить освічені члени церкви у Форт Лодердейлі ніяк не реагували на мої слова з кафедри, мені ж бракувало як сміливості, так і конкретних знань про те, як викладати Євангелію віч-на-віч. Через 8-10 місяців церква зменшилася з 45 до 17 членів, і, запевняю вас,

Навчання євангелізації рядових членів церкви

що в той час я був найнещаснішим молодим пастором у Америці. Приблизно в той самий час я отримав запрошення у місто Декатур, штат Джорджія, проповідувати на тему про євангелізаційні зібрання в помісній церкві. Треба сказати, запрошення я прийняв з радістю, оскільки мені хотілося трохи відірватися і хоч якось потішитися після свого фіаско у Форт Лодердейлі.

Досвід, який перевернув усе подальше життя Після мого прибуття до Декатура, місцевий пастор сказав мені, що я буду проповідувати кожного вечора, але, що більш важливіше, він мав намір брати мене з собою на домашні візити тричі на день — вранці, вдень і ввечері — з метою особистої євангелізації окремих людей. Спочатку мене охопив жах, тому що я розумів, що не маю ніяких здібностей для цієї праці. І все ж таки наступного ранку ми вирушили в дорогу. Протягом півгодини я невміло намагався почати розмову, після чого пастор взяв ініціативу у свої руки й буквально за 15-20 хвилин навернув людину до Христа. Це мене вразило, але тоді я ще не усвідомлював, що цей досвід вчинить колосальний вплив на все моє життя. Протягом 10 днів я спостерігав, як цей пастор приводив до Христа людей одного за одним: за десять днів їх число досягло 54. До Форт Лодердейлу я повернувся новою людиною і почав робити те, чого навчився у Декатурі. Люди реагували точно так само. Незабаром десятки, а потім і сотні прийняли Христа. Принцип “навчання на практиці” я успішно використав на власному досвіді.

Невдача занять у класній кімнаті Однак незабаром я зрозумів, що існує визначена межа кількості людей, яких я особисто можу привести до Христа. І тоді мені стало ясно, що необхідно готувати інших до цієї роботи. Тут я зробив очевидну помилку, йдучи тим шляхом, яким ішли тисячі інших пасторів: я організував заняття по євангелізації. Всього занять було шість, після чого учні пішли благовістити. Всі вони повернулися додому у розпачі. Я зачекав декілька

Вибух Євангелізації

місяців, а потім зробив ще одну спробу, але цього разу дав уже 12 занять. Знову провал. Пройшло кілька місяців, і я організував нову серію занять, ще більше продуманих і складніших: 15 тижнів члени церкви навчалися благовістити — знову ніяких результатів. Треба сказати, що жодному з моїх учнів не вдалося привести кого-небудь до Христа.

Відсутнє кільце Але одного разу мене буквально просвітило — та ж я сам навчався благовістити протягом трьох тижнів, але так і не став справжнім євангелістом до тих пір, поки хтось не взяв мене з собою, щоб навчити на практиці. Після цього я почав програму, яка триває ось уже 17 років. А насамперед я взяв з собою першого свого учня і разом з ним відправився за однією з адрес, а потім ще і ще раз, до тих пір, поки у нього не з’явилася впевненість у правильності шляху. Те ж саме я повторив з другим і третім учнем. Їх кількість поступово збільшувалася. Після того, як люди самі отримали відповідну підготовку, вони змогли готувати інших.

Г. ЯК СПОНУКАТИ РЯДОВИХ ХРИСТИЯН ЄВАНГЕЛІЗУВАТИ Складнощі масового набору Часто підготовка євангелізації починається з того, що пастор проголошує проповідь на цю тему, а потім запрошує всіх, хто бажає взяти участь у програмі, зібратись у визначений час. Спочатку ми робили так само, але добрих результатів це не принесло. Зрозуміло, першим кроком буде проповідь з кафедри про відповідальність, почесний обов’язок і необхідність для кожного християнина свідчити про Христа. Особливу роль відіграває те, що ми беремо за основу, як уже згадані, так і інші місця Святого Письма. Проте, як показав наш досвід, дуже важко закликати людей до такого служіння з кафедри. Більш успішно це відбувається на особистій основі, у процесі індивідуальної бесіди людей, спочатку з пастором, а потім з підготовленими віруючими.

Навчання євангелізації рядових членів церкви

Д. ВИБІР ЄВАНГЕЛІСТІВ З ЧИСЛА ЧЛЕНІВ ЦЕРКВИ Індивідуальне запрошення Коли Христос призвав Своїх апостолів, Він спочатку молився протягом всієї ночі, а потім призвав кожного з них окремо й поіменно. Слово “апостол” (грец. “апостолос”) означає — “людина, яка послана кудись із завданням, дорученням”. Це слово використовується як у вузькому, так і в широкому значенні. У вузькому значенні воно стосується тільки до 12 апостолів, що були призвані Христом, а в широкому — до будь-якого християнина, котрому Спаситель наш Ісус Христос дав Велике Доручення — поширювати Євангелію. Тому ми радимо пасторам, наслідуючи приклад нашого Господа, після підсиленої молитви вибрати серед членів церкви декількох осіб, яких їм хотілося б взяти з собою для навчання євангелізації.

Звіти про результати праці Звичайно ми проводимо візити щосереди вранці, з 9-ї до 12-ї, і в четвер увечері, з 19.15 до 22.30. Кожного разу після цього ми проводимо зібрання, підводячи підсумки наших візитів, що особливо важливо для підбадьорення людей. На цих зібраннях, звісна річ, вислуховуються повідомлення про результати візитів. Такі обговорення укріплюють початкуючих євангелістів і стають доброю школою аналізу помилок і недоліків. Після цього заповнюється звіт за спеціальною формою, окрім того, статистичні результати візитів крейдою помічаються на дошці. Крім того, ми обговорюємо проблеми і труднощі, які виникли у кожному конкретному випадку, а пастор має можливість прокоментувати кожен такий випадок, допомагаючи, таким чином, усій групі знаходити вихід із скрутного становища. Подібні зібрання допомагають значно скоротити кількість людей, які відмовляються від участі у євангелізації з приводу невпевненості у своїх здібностях, оскільки у них є можливість отримати підтримку від тих, на кому було Боже благословення того дня чи вечора. Зараз наші звітні зібрання проводяться за системою, яка описана в одному з наступних розділів цієї книги (див. розділ “Душеопікунство”).

Вибух Євангелізації

З чого розпочати Як сформувати групу. Я запропонував би починати з того, щоб пастор вибирав для спільних візитів дві пари: двох осіб для ранкових візитів і двох — для вечірніх. Трьох чоловіків для однієї групи забагато, та іноді ми трудимося й такими групами. Але все ж краще, коли у групі є жінка. Хтось може заперечити: “А хіба Біблія не приписує нам вирушати благовістити по двоє?” Я порадив би ще раз звернутися до відповідного місця в Писанні. Безсумнівно, Христос посилав 70 учнів саме по двох, але виникає питання, хто були ці учні? Я не сумніваюся, що всі вони були чоловіками. А коли б у Нього було 35 чоловіків і 35 жінок, як би Він вчинив тоді? Звичайно, в ті часи це було нереально, а в наш час таке відбувається часто. Посилати сьогодні двох жінок у сучасному місті на вечірні візити досить небезпечно. Не рекомендується також посилати і жінку з чиїмось чоловіком. Тому група з трьох осіб, серед яких є жінка, буде кращим рішенням. Роблячи так, ми досягаємо двох цілей: по-перше, залучаємо жінок до роботи за програмою і, по-друге, подвоюємо швидкість підготовки. У когось може виникнути запитання: а чи можна посилати подружжя? Звичайно, можна, але, це тупиковий шлях, оскільки весь сенс програми у тому, щоб постійно збільшувати кількість учнів, і тому, рано чи пізно, чоловіка та дружину доведеться помістити у різні групи, щоб вони могли навчати інших. Тривалість навчання. У своїй церкві ми проводимо два семестри навчання протягом року — перший починається на початку жовтня і продовжується протягом чотирьох з половиною місяців до середини лютого, після цього починається наступна серія занять, що триває до літа. Звичайно, програма і тривалість навчання змінюються в залежності від місцевих умов. Помноження кількості учасників програми. На початку свого служіння мені не хотілося обмежуватися такими скромними масштабами і починати роботу з одним або двома членами церкви, і тому я вирішив підготувати цілу групу євангелістів за один раз. Але закінчилось це тим, що у мене не лишилося жодного. Однак, якщо почати з малого числа людей, поступово і досить швидко у вас буде солідна група свідків Христа. Після закінчення чотирьохмісячної програми навчання кожен із цих чоти-

Навчання євангелізації рядових членів церкви

рьох членів церкви підбере собі двох помічників, а пастор зможе набрати нову групу з чотирьох осіб. Таким чином, до перших чотирьох додасться ще вісім, разом шістнадцять, плюс сам пастор, разом сімнадцять. Після наступного семестру шістнадцять віруючих підберуть собі тридцять двох помічників, і їх буде вже 48, плюс нова група з чотирьох осіб, підібраних пастором — 52, сам пастор — разом 53. Як ми бачимо, досить швидко число євангелістів може вирости до сотні, двох і т. д. Новий набір. Набір учасників служіння ВЄ відбувається в ході візитів на дому, коли члени церкви, які пройшли підготовку, пояснюють своїм братам і сестрам суть програми, а потім запрошують їх на спілкування, де вони отримують повнішу інформацію відносно цілей і принципів програми, а також вислуховують звіт про досягнені результати. Далі пастор звертається до всіх присутніх із запитанням: “Чи готові ви повністю присвятити себе заняттям згідно програми “Вибух євангелізації” протягом чотирьох місяців? При цьому підкреслюється, що тим, хто не готовий вислухати курс повністю, краще й не починати. Як говорив ап. Павло, “Я боюся за вас, чи не дармо я працював коло вас?”.

Е. ПІДГОТОВКА ЄВАНГЕЛІСТІВ Наша програма включає три види навчання.

Види навчань 1. Навчання у класі. Заняття, по 45 хвилин кожне, проводяться раз на тиждень, коли люди збираються у церкві перед тим, як піти на візити. Вони отримують інформацію й розходяться за адресами. Інформація являє собою коротку лекцію на тему тижня й домашнє завдання на наступні сім днів. Після цього всі учасники розділяються на групи по три особи для практичного використання знань, отриманих за попередній тиждень. Більш докладні відомості про форму інструктажу й домашніх завдань читач знайде у розділі учбових матеріалів, що додаються до цього посібника. 2. Домашні завдання. Даний підручник містить докладну інформацію про те, як викласти Євангелію живо і логічно. Домашнє завдання

Вибух Євангелізації

на кожен тиждень включає заучування послідовності викладу визначеної частини Євангелії. Якість підготовки перевіряється щотижня у класі під час усного викладу. 3. Навчання у процесі досвіду практичної підготовки (ДПП). Третя і, на наш погляд, найважливіша складова частина підготовки — це навчання у ході практичної діяльності. Вона припускає, що той, хто навчається під час спільних візитів зі своїм наставником, уважно стежить за тим, як останній приводить людину до Христа. Це найважливіша і найнеобхідніша частина підготовки. Саме при такому підході до навчання майбутній євангеліст долає найбільшу перешкоду, з якою він зустрінеться під час свідчення, — страх перед реакцією слухача. Протягом шістнадцяти тижнів підготовки йому доведеться неодноразово слухати виклад Євангелії, і на його очах багато хто прийде до Христа. Такий досвід животворно вплине на його особу, і як ніщо інше, розвіє усі страхи. При такій роботі дуже важливо пам’ятати про принцип поступового перенесення відповідальності. Подібно до того, як учень пілота оволодіває мистецтвом керування літаком, поступово навчаючись, робить злет, керування польотом і посадку літака, так і той, хто навчається благовістити, поступово підводиться до того, щоб провести всю бесіду від початку до кінця. У мистецтві польоту є три основні частини — зліт, власне, політ і посадка. Їх цілком можна уподібнити трьом етапам у викладі Євангелії, а саме: вступ, виклад Євангелії і прийняття рішення. Точно так, як учень пілота починає з управління літаком у повітрі, так і майбутній євангеліст починає з того, що вступає в бесіду й поступово викладає все більшу й більшу частину Євангелії. Поступово він починає самостійно проводити вступну бесіду й підводити людину до прийняття рішення. Таким чином, глобальна мета досягається шляхом вирішення проміжних задач, які під силу для учня. Частина Євангелії, яку він викладає під час візиту у домі, вивчена ним на попередньому тижні і якість засвоєння попередньо перевірено у класі. У відповідний момент візиту наставник вимовляє приблизно наступну фразу, адресуючи її своєму слухачеві: “Ну що ж, до цих пір говорив, в основному, я. Нехай тепер Марія розповість нам про Божу благодать і про те, що вона означає особисто для неї”.

Навчання євангелізації рядових членів церкви

Марія починає викладати частину Євангелії, і, коли вона стикається з труднощами, наставник приходить на допомогу й доводить до кінця хід викладу.

Ж. ПОШУК КАНДИДАТІВ ДЛЯ НАВЕРНЕННЯ Для максимально ефективної підготовки ми турбуємося про те, щоб підібрати найбільш відповідних кандидатів для євангелізації. Постійне спілкування лише зі складними людьми, напевно, розчарує початкуючого євангеліста. На основі узагальнення досвіду ми встановили, що найбільш відповідними кандидатами є наступні.

Кращі кандидати для євангелізації Люди, які відвідують богослужіння в церкві. Мені здається, що мати справу з людьми такого плану найлегше, бо їх серця вже частково підготовлені до прийняття Слова Божого, адже вони чули його протягом декількох тижнів під час богослужінь. Дехто заперечить, що їх церкву відвідує не так уже й багато сторонніх людей. Саме так відреагував і пастор на одному з моїх семінарів по євангелізації. Я попросив його дати більш точну цифру, і він відповів, що по неділях у нього буває не більше двохтрьох таких відвідувачів. Тоді я запитав, скільком особам він намагався свідчити. Пастор відповів, що цим у них ніхто не займався. І я відповів, що для нього тоді двоє чи троє вже надто багато. Колись було, що і до нашої церкви мало хто заходив, але можна розпочинати і з ними. Чим більше старанності докладається у роботі за даною програмою, тим швидше зростає число відвідувачів.

Як залучити до церкви більше людей Намагаючись збільшити кількість членів церкви, корисно запитати себе: а чому люди взагалі ходять до церкви? У своїй церкві ми провели опитування, охопивши приблизно тисячу осіб. Усім було задане одне й те саме запитання: “Що спонукало вас прийти до церкви вперше?” Переважна більшість відповіла, що вони прийшли на запрошення когось із постійних членів

Вибух Євангелізації

церкви. Одна з найголовніших таємниць збільшення кількості постійних членів церкви міститься у тому, що потрібно всіляко заохочувати віруючих запрошувати людей до церкви. Доцільно періодично проводити спеціальні зустрічі, коли віруючі запрошують до церкви своїх друзів за декілька тижнів до запланованих візитів. У разі відповідного відгуку зі сторони членів церкви з’явиться більш ніж достатня кількість людей, готових для бесіди про Христа.

Родичі і друзі Окрім людей, які відвідують вашу церкву, найбільш підходящими кандидатурами для євангелізації є родичі і друзі новонавернених. Кожен із нас стоїть у центрі цілої системи відносин між людьми. І чим більший ваш християнський досвід, тим менше нехристиян залишається серед ваших знайомих і друзів. А в новонавернених християн зазвичай доволі багато друзів і родичів, які не є християнами. У міру того, як Господь міняє життя новонаверненого, люди кругом нього починають помічати ці зміни, й у нього з’являється чудова можливість свідчити цим людям про Христа. В подальшому питання євангелізації серед родичів буде обговорюватися більш докладно.

Недільна школа Третє джерело кандидатів — це батьки дітей, які відвідують недільну школу. Щоправда, треба сказати, що це джерело навряд чи виявиться надто продуктивним, якщо викладач недільної школи не має звички активно відвідувати своїх учнів і не виявляє цікавості до їх успіхів у християнському навчанні. Але ж якщо викладач недільної школи виявляє справжнє піклування про своїх учнів, то і батьки, як правило, будуть відкриті для прийняття Слова Божого.

Нові мешканці До четвертої групи потенційних кандидатів у новонавернені належать люди, які недавно переїхали у ваш район. Список

Навчання євангелізації рядових членів церкви

таких нових мешканців району легко можна дістати практично в будь-якому місті... Скажемо, будь-який торговець нерухомістю може надати вам таку інформацію або, щонайменше, підказати, де можна про це узнати. В нашому місті Форт Лодердейл така інформація обходиться нам 75 доларів на рік. Ми починаємо з того, що надсилаємо новосельцям листа, в якому вітаємо їх як нових мешканців нашого району і пропонуємо свою допомогу. В кінці ми повідомляємо їх, що незабаром хтось із членів нашої церкви відвідає й особисто привітає їх як нових сусідів і можливих нових членів нашої церкви. Після цього інформація про дату вислання листа і про те, що воно адресоване новосельцям, заноситься до спеціальної картки, яка передається групі, що вирушає на візит.

Релігійне опитування (анкета) Якщо вищезгаданими шляхами вам не вдається знайти достатню кількість кандидатів для проведення євангелізації, можна вдатися до допомоги анкети. Протягом більше ніж шести років ми користувалися спеціальним опитуванням, який роздається людям у громадських місцях. Воно містить п’ять питань. З відповідей на них можна визначити з достатньою точністю, чи готова людина відгукнутися на проповідь Євангелії. Однак цим способом слід користуватися обережно. Ні в якому разі не можна чинити тиск на людей, інакше ви можете викликати негативну реакцію. Як користуватися такою анкетою, пояснюється в наступних розділах цієї книги. За допомогою анкети можна охопити опитуванням все населення вашого міста і виявити тих, кого дійсно цікавлять проблеми духовності. Як кажуть, немає сенсу зривати плід, доки він ще зелений.

З. ВИКЛАД ЄВАНГЕЛІЇ Позитивний підхід Викладаючи Євангелію, ми не прагнемо пояснити різні точки зору, захищати свою позицію, або заперечувати протилежну думку. Ми у простій формі дуже доброзичливо викладаємо Добру Звістку. Як

Вибух Євангелізації

показує практика, більшість християн не вміє докладно, емоційно і переконливо викласти Євангеліє. Саме цьому ми і навчаємо.

Письмовий виклад Ми вважаємо, що письмовий виклад Євангелії виявляється дуже цінною вправою, яка, на жаль, відсутня у багатьох програмах євангелізації. Нашим учням пропонується завчити конспект і використовувати його в якості посібника на практиці. Пізніше цей конспект змінюється у відповідності до індивідуальних особливостей особи: скорочується або стає більш докладним. Але в будь-якому випадку з чогось потрібно починати.

Основи навчання Ми навчаємо людей таким важливим речам: як розпочати розмову про Євангелію і з’ясувати, на якому ступені духовного розвитку знаходиться ваш слухач, як викласти саму Євангелію, як у результаті привести людину до Христа і, нарешті, як залучити новонаверненого до церковної сім’ї.

Три частини Євангелії Навчаючи наших стажистів викладати Євангелію, ми, по-перше, пропонуємо їм вивчити план-конспект викладу Євангелії, який можна розглядати як кістяк. Потім вони приступають до вивчення тих віршів Єв. Писання, які формують його у необхідне “тіло”. І, по-третє, вони вивчають необхідні ілюстрації, які роблять виклад Євангелії живим і зрозумілим.

Робота над планом-конспектом Коли члени церкви під час занять вивчають виклад Євангелії, ми не примушуємо їх запам’ятовувати весь конспект в цілому, а скоріше пропонуємо поступово збільшувати об’єм цього викладу, відштовхуючись від короткого резюме або плану. Спочатку вони вивчають зовсім небагато, образно кажучи, щоб “кістки скелету” не виступали назовні. Потім учні отримують

Навчання євангелізації рядових членів церкви

можливість самостійного викладу Євангелії протягом трьох хвилин. Далі час збільшується до п’яти і восьми хвилин. Ми збільшуємо проміжок часу до тих пір, доки учень не буде спроможний викладати Євангелію за одну хвилину або годину в залежності від конкретної ситуації. Учням надаються зразки як скороченого, так і розгорнутого викладу Євангелії, але в будьякому випадку вони є лише основою для створення їх власних варіантів у відповідності з основним планом-конспектом.

Нехай вони будуть їхніми власними Створений самим учнем варіант викладу стає його інтелектуальною власністю. Ми всіляко заохочуємо своїх учнів до вдосконалення і багаторазового використання свого варіанту, доки, врешті, він не стає невіддільним від них і не набуває відбиток їх особистості.

Ніяких “консервованих продуктів” Тепер декілька слів про теоретичну основу нашої програми навчання. Уважне вивчення Нового Заповіту показує, що Сам Ісус використовував дещо інший метод викладу Євангелії, ніж той, якому Він навчав Своїх послідовників — апостолів. Відправляючи їх благовістити, Він точно вказував їм місце призначення, а також і те, що робити, що брати з собою і що говорити, входячи у дім і виходячи з нього. При навчанні великої групи людей доводиться неминуче повторюватися і вживати стереотипи, але ми постаралися уникнути двох крайностей, які зазвичай зустрічаються при навчанні людей благовістити. Перша крайність — повністю “консервований” підхід, при якому людина дослівно запам’ятовує виклад або зачитує його, або ж дає людині брошуру чи касету. У такому випадку євангеліст-стажист стає лише передавачем продукту, виготовленого досвідченим наставником або пастором. Ми відмовилися від подібного методу, оскільки присмак “консервованості” обмежує творчий потенціал євангеліста. Друга крайність випливає з принципу “спонтанного зростання церкви”. Згідно цієї теорії, нам необхідно лише євангелізувати

Вибух Євангелізації

людей, після чого вони наповнюються Святим Духом і потім уже самостійно йдуть свідчити про Христа. Але ми бачимо, що, на жаль, так буває далеко не завжди. І, мабуть, Сам Христос не дуже високо оцінював подібний підхід, оскільки Він готував Своїх апостолів цілих три з половиною роки. Ми спробували розробити методику, яка займає проміжне положення між двома цими крайностями. Ті, хто навчається за нашою програмою, одержують деяку підтримку й загальний напрям, але вони мають усі можливості для розкриття своїх творчих здібностей. Це досягається за рахунок того, що вони отримують план викладу Євангелії, відповідні цитати з Біблії й ілюстративний матеріал. Ми постійно наполягаємо на тому, щоб учні використовували свої власні ілюстрації, черпаючи їх із книг і власного досвіду. Їм дається також додаткова кількість місць із Св. Писання, що мають безпосереднє відношення до конкретного пункту плану. Ось так, на даній основі, учень створює свій власний кінцевий варіант, невіддільний від його особи.

И. ЯК ЗБЕРЕГТИ ПЛІД Важливість душеопікунства Програма євангелізації, яка подібна до нашої, приділяє величезну увагу роботі в період відразу після навернення. У нас у церкві за неї відповідають спеціальний секретар і один із служителів. Однак основна частина відповідальності покладається на того, хто безпосередньо привів дану людину до Христа. У цьому підручнику досить докладно викладаються принципи і методи роботи під час душеопікунства. Суть міститься у тому, що “духовний батько” використовує всі можливості, які надаються місцевою церквою. У минулому ми використовували для цієї роботи готові матеріали, а в подальшому розробили свої власні. Наші розробки і їхнє використання докладно описуються у відповідних розділах цієї книги. Зрозуміло, вони створювалися для застосування у нашій церкві й можуть бути змінені, виходячи з місцевих умов реалізації програми ВЄ. Найбільш важливим є перший тиждень життя новонаверненого. Тому я підготував набір із шести касет, які нада-

Навчання євангелізації рядових членів церкви

ються людині у той день, коли вона присвячує себе Христу. Їй пропонується слухати їх у кожен із наступних днів першого тижня його християнського життя. Касети присвячені наступним темам: ти придбав вічне життя; праведне життя з Богом; вступ у світ Біблії; вчення про молитву; набуття братерських зв’язків; перетворюючи світ навколо. До касет також додається буклет, щоб їх можна було використати не тільки вдома, але і в учбових класах. Досвід використання цих касет і буклету в деяких церквах показав, що вони дають непогані результати. У першу неділю після прийняття рішення новонаверненого запрошують відвідати перше заняття у недільній школі. Найкраще, коли заняття у такій школі проводяться протягом трьох тижнів і присвячуються трьом основним елементам християнського життя: вивченню Слова Божого, духовному очищенню і входженню у Божу сім’ю. Кожен розділ має бути логічно завершеним для того, щоб новонавернений міг розпочати з будь-якої теми. Таким чином, він одержує добру підтримку на самому початку. Після усіх трьох згаданих занять новонаверненому слід приступити до вивчення курсу, який отримав назву “Ось справжнє життя”. Після дев’яти тижнів роботи він готовий до участі у практично будь-якому з циклів освітніх програм для дорослих.

Духовні онуки Душеопікунство не може вважатися завершеним, доки новонавернений не навчився вивчати Слово Боже, молитися, вести християнський спосіб життя, ходити у Христі. Потім йому пропонується долучитися до праці по євангелізації і навчитися приводити до Христа інших. Але навіть тоді не можна вважати душеопікунство закінченим, тому що новонаверненому необхідно не тільки самому навчитися приносити плоди у вигляді нових учнів, але і підтримувати навернених ним до того моменту, поки вони не будуть спроможні самостійно свідчити. Такий наголос на духовне помноження, спроба заглянути вперед, далі першого покоління, і побачити друге, третє, четверте покоління послідовників Христа, і лежить в основі євангелізаційного служіння, яке постійно розширюється і помножується. Всього за декілька років нам вдавалося побачити, як на світ з’являються пра-пра-пра-пра-

Вибух Євангелізації

пра-правнуки по вірі. Тому найоб’єктивнішим критерієм для всього періоду, який наступає після навернення, є наступне: чи з’являються нові духовні онуки і правнуки, і, якщо ні, то значить щось не так і якийсь суттєвий момент у вашій роботі пропущений.

К. ПРИМНОЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ Бачення мети у світовому масштабі Христос сказав: “Поле є світ”. На мою думку, весь світ має вважатися нашим полем, і що кожна церква і кожен християнин несуть на собі справді всесвітню відповідальність. Я глибоко переконаний, що будь-яка церква повинна ставити собі завдання завоювати Словом Божим увесь світ і вважати саме це своєю особистою метою. Хтось скаже, що це не зовсім реалістично, але я так не думаю. Всього 11 осіб, зовсім невелика церква, зуміли донести Слово Боже практично до всіх націй на земній кулі. І цей переможний марш продовжується до цього дня. Однак я не вірю, що потрібно сотні й тисячі років для того, щоб Євангелія поширилася по всьому світу. Процес духовного множення може розвиватися з такою ж швидкістю, як і темпи зростання населення під час демографічного вибуху, який ми спостерігаємо в наш час. Таким чином, наше завдання полягає в тому, щоб завоювати світ для Христа. Якими ж шляхами цього можна досягти?

Розширюючи масштаби вашого служіння Перш за все ми повинні усвідомити свою відповідальність за людей, які не ходять у нашу церкву і живуть не у нашому місті і навіть не у нашій країні. Як нам виконати свій обов’язок перед ними? Ми діяли таким чином. Ведучи роботу по підготовці євангелістів, ми навчали також і людей з інших церков нашого міста й району. У 1967 р. відбулася перша школа-семінар для пасторів. У ній прийняли участь 30 чоловік. Однак у 1970 р. кількість бажаючих пройти навчання зросла до 350, а через обмежені можливості

Навчання євангелізації рядових членів церкви

в розміщенні людей довелося відхилити ще 1500 заявок. Ми спробували збільшити кількість семінарів для пасторів при церкві Корал Ридж до п’яти на рік, але це негативно вплинуло на щоденну працю церкви. Ми спробували переконати інші церкви в необхідності проведення в них подібних семінарів, але найчастіше їм не вдавалося зробити заняття успішними. Я неодноразово розмовляв з багатьма пресвітерами, і пастор нашої церкви, відповідальний за працю по євангелізації, проводив багаточисельні заняття для духовних осіб нашого району. В міру збільшення масштабів нашої діяльності, ми все більше розуміли, що ж врешті-решт необхідно для успішної підготовки керівників церкви. Основна увага має бути зосереджена на техніці євангелізації. Але метою євангелізації є виховування учнів, а духовно здорових учнів можна підготувати тільки в атмосфері духовно здорової церкви. Для максимальної ефективності даного процесу у 1973 р. нами була затверджена система атестації. Атестація дає набір критеріїв для визначення ступеня підготовки людини до роботи по євангелізації і примноженню плодів цієї роботи. В результаті багаторічної праці виникли високоефективні акредитовані учбові центри у США, Канаді, Англії, Шотландії, Австралії. В Західній Німеччині, Голландії, Ірландії, Швейцарії, Індії, Гонконзі, Кореї, Тайвані, Японії, Новій Зеландії, Гаїті діють аналоги таких учбових центрів. Щоб задовольняти широкий і постійно зростаючий інтерес до нашої програми, була створена некомерційна корпорація. Її діяльність носить міжнародній характер. Корпорація під назвою “Івенджелізм експлоужн інтернешнл” випускає щомісячний інформаційний бюлетень під назвою “Івенджелізм експлоужн тудей”, який безкоштовно надсилається усім бажаючим. Рядові члени церкви, які пройшли підготовку за нашою програмою й отримали відповідні дипломи, можуть, у свою чергу, працювати наставниками на короткотерміновій і тривалій основі у своїх і інших церквах у різних регіонах світу. Мобілізується величезна армія. Ворота пекла тремтять під її натиском, і Христос зміцнює Свою Церкву! Єдиного Бога славимо!