EGOIST_64 by Egoist Magazine

| 1

№ 64 (6/2020) НЕ ДЛЯ ПРОДАЖУ

ПСИХОЛОГІЯ:

ЧОМУ МИ ЗРАДЖУЄМО?

ЮЛІЯ

ФАІСТ: УРУГВАЙ:

ОДНА МАЛЕНЬКА, АЛЕ ДУЖЕ УСПІШНА КРАЇНА

СУЧАСНИЙ УСПІХ – НЕ ЛИШЕ ФІНАНСОВА СВОБОДА

2 |

4 |

15 ВЕРЕСНЯ ВІДКРИВСЯ

PARK3020

ПЕРШИЙ ПУБЛІЧНИЙ ПАРК СУЧАСНОЇ СКУЛЬПТУРИ В УКРАЇНІ

Експозиція складається із 23 робіт українських скульпторів, серед яких Назар Білик, Анна Звягінцева, Олексій Золотарьов, Антон Логов, Анна Надуда, Богдан Томашевський, Володимир Кочмар та інші. Скульптура Олексія Золотарьова «Вухо» сягає восьми метрів у висоту, а над об’єктом «Простір навколо» Назар Білик працював понад чотири роки. Окрім основної експозиції на відкритті також представили результати весняного скульптурного симпозіуму, під час якого використали 40 тонн граніту. «PARK3020 – це скульптурний парк під відкритим небом, який є посилом нащадкам на тисячоліття. У сучасній скульптурі ми закодовуємо наші цінності, хочемо розказати майбутнім поколінням, про що ми мріяли, що нас надихало. Це передача інформації через скульптуру.

Парк повинен стати майданчиком для українських скульпторів і віддзеркаленням їхніх мрій та творчих амбіцій. Мені б хотілося, щоб українська душа була розкрита й про неї дізнався весь світ», – зазначив візіонер, меценат, засновник скульптурного парку PARK3020 Ігор Кривецький під час церемонії відкриття. «PARK3020 – це довготривалий проєкт розбудови художньої спільноти та формування конкурентоспроможної української культури не лише на національному рівні, а й на світовому. Парк є місцем, де українське мистецтво та скульптура, зокрема, стають ближчими до визнаних експертів та до широкої публіки: сучасне мистецтво в Україні є вартим того, щоб про нього говорили», – коментує кураторка проєкту та засновниця агенції культурного менеджменту Port. agency Катя Тейлор.

«Я рада нашій співпраці з PARK3020. Ми щойно відновили роботу Йоркширського скульптурного парку й були приголомшені зростаючим суспільним попитом на скульптуру та природу, яка, здається, стала ще важливішою для людей під час пандемії. Ми чекаємо з нетерпінням на те, щоб доєднатися до роботи першого в Україні постійного парку скульптур, підтримувати художни-

ків та приносити людям натхнення і радість», – поділилася враженнями кураторка Yorkshire Sculpture Park та членкиня експертної ради PARK3020 Хелен Фебі у відеозверненні на відкритті. PARK3020 – унікальна платформа та інституція, яка є відкритою для широкої публіки. Парк розташований за 25 кілометрів від центру Львова у селі Стрілки біля Edem Resort Medical & SPA. Вхід до парку за підтвердженою реєстрацією на сайті. Також на сайті зовсім скоро з’явиться актуальна інформація про наступні проєкти, освітні програми та перспективи розвитку.

ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА Edem Resort Medical & SPA – готельно-парковий комплекс в оточенні лісу й озера біля Львова. Комплекс потрапив до рейтингу десятки кращих SPA і Wellnessкурортів світу від Total Escape. У 2019 році Edem Resort отримав нагороду Best Medical Hotel та Best Wedding Hotel від International Hospitality Awards.

PARK3020

Головною амбіцією PARK3020 є запуск комплексної освітньої програми та міжнародного обміну. Також постійне щорічне оновлення експозиції парку, зокрема завдяки співпраці з британською інституцією презентації публічного мистецтва – Йоркширським скульптурним парком.

Port.agency – агенція взаємодії бізнесу та мистецтва, яка створює проєкти заради соціальних змін. У портфоліо проєкти з UN Women, Посольством США в Україні, Французьким інститутом в Україні, UNICEF, Comfy, Motorola, Vogue Ukraine, Одеським міжнародним кінофестивалем.

Yorkshire Sculpture Park – провідний міжнародний центр сучасної скульптури, який понад 40 років на постійній основі експонує роботи кращих світових митців та впроваджує освітні проєкти.

6 |

ДЖИП-ТУР КАРПАТСЬКИМИ ГОРАМИ ТА ПОЛОНИНАМИ Учасники EGOIST club вкотре зустрілись 21-22 серпня у Буковелі. Де ж, як не в Карпатах, можна насолодитися живою природою, свіжим та чистим повітрям, неймовірними краєвидами та звуком трембіти? На егоїстів чекало підкорення гірських висот на джипах. Це була унікальна можливість відчути справжній адреналін, отримати нереальне задоволення від панорам могутніх Карпатських гір, проїжджаючи на потужних автомобілях непрохідним бездоріжжям. А ще – прохолодні води стрімких рік, колорит місцевості, незабутнє спілкування і багато іншого. Родзинкою подорожі стало неймовірне місце – «Полонина Перці»! Тут нас зустріли файні ґазди, старовинна гуцульська хата, народні музики, відпочинок на свіжому повітрі та смачна їжа, давні звичаї та жива музика. Подорож до полонини, знайомство з гуцульською культурою, побутом та майстерністю горян дали можливість хоч на мить відчути себе трохи гуцулом. Дякуємо за гостинність нашим партнерам F&B Spa Resort – Park Hotel Fomich та комплексу «Котеджів Друзі». НАШІ НЕЗМІННІ ПАРТНЕРИ КЛУБУ BARBERCOMPANY ТА «КАЛУСЬКИЙ БРОВАР»!

Головний редактор: Зоряна Войтів Заступник директора: Марія Вінчура Дизайн та верстка: Віталій Міджак Літературний редактор: Ірина Юрковська Над номером Ірина Добровольська працювали: Аделіна Яковишин Мар`яна Даниляк Марта Халавчук Олександр Нікіфорук Діана Чілей Остап Процик Юлія Осим Уляна Салій Олег Галів Віктор Мандзяк

Фотографи: Соня Плакидюк Святослав Сідлецький Розміщення тел.: (032) 236 70 32 реклами: Спеціалізований журнал «Егоїст» Зареєстрований у Міністерстві юстиції України Свідоцтво серія КВ № 18262-7062 від 11.10.2011 р. Адреса редакції м. Львів, та видавця: вул. Газова, 36/2 Засновник ТОВ «Егоїст та видавець: Паблішинг» Розповсюджується безкоштовно в елітних ресторанах, клубах, барах, готелях, клініках, автосалонах, фітнес-центрах і магазинах Львова. Частина накладу потрапить на домашні адреси або безпосередньо з рук в руки найуспішнішим політикам і бізнесменам міста.

Наклад: 5 000 примірників Періодичність: 12 разів на рік Підписано до друку:

22.10.2020

Друк: ТОВ «Поліграфсервіс» Концепція та зміст журналу «Егоїст» є інтелектуальною власністю. Частковий або повний передрук матеріалів, а також інше їхнє використання або відтворення допускається лише з дозволу редакції. За зміст реклами відповідальність несе рекламодавець.

Від редакціЇ Пам’ятаю, наприкінці лютого я декілька днів присвятила плануванню стратегії розвитку «ЕГОЇСТа». Так старанно планувала розвиток усіх проєктів: і журналу, і EGOIST club, i «Сніданків Егоїста» і «Життя підприємця». Усі цілі були розписані з термінами виконання, чіткими завданнями і кроками. Цей файл і досі на комп’ютері. І з початку березня я його не відкривала. Карантин показав, наскільки марною працею є довгострокове планування. Коли бізнеси закриваються один за одним, постає одна мета – вижити. «Трансформуйся або помри», – таким би я назвала девіз цього часу. Гнучкість, пластичність, креативні ідеї і швидкі рішення – ось що дійсно працює у наш час. Зрозуміти, що цікаве читачеві в нових умовах, що потрібне рекламодавцеві, що задовольнить клієнта. Перелаштуватись – швидко і якісно.

А коли цей період закінчиться (кожен з нас сподівається, що він таки закінчиться), кожному підприємцеві доведеться озирнутись назад і проаналізувати все, що сталося з бізнесом за цей час. І в тих, хто вистоїть, висновки будуть схожі. Без жодних запланованих стратегій усі ми зробимо величезний крок вперед. Бо саме кризи є найбільшим двигуном розвитку. Ніщо краще за них не вчить. Ніщо сильніше не спонукає шукати нові рішення, нестандартно мислити, змінюватися, рости. Ми не можемо прогнозувати, що буде попереду. Але точно знаємо, що там будемо нові Ми. Зоряна Войтів, головний редактор

Справжня Компанія!

4 Джип-тур учасників

EGOIST club

Психологія:

Чому ми зраджуємо?

43 Збірна України.

Топ-команда Андрія Шевченка чи переоцінений «середняк»

16 Обкладинка: Юлія Фаіст

Особистість:

Леся Нікітюк: «Не переступаю через себе і принципи»

Ігор Коць:

«Аркан» об’єднає кращих серед кращих Відкриття

Двоколісний BMW R

перетворили на готичний мотоцикл 1930-х років

PARK3020

31 Спорт: 5 небилиць про схуднення

Мандри:

УРУГВАЙ - маленька, але дуже успішна країна

Втома та тривога застають вас зненацька серед робочого дня? Відчуваєте напруженість і дратівливість, зниження сексуального інтересу, депресію, раптову появу зайвої ваги, нездатність концентруватися на чому-небудь?

Метод на 100% сертифікований в Україні.

Усі ці симптоми є очевидними ознаками гормонального дисбалансу, який виникає незалежно від статі і негативно впливає на здоров'я кісток, серцево-судинної системи, роботу мозку і всіх важливих систем організму людини.

Однак цій проблемі вже давно є вирішення! Біоідентичні пелети. Це американська методика майбутнього, яка зробила щасливими вже мільйони чоловіків та жінок по всьому світу.

22 види пелет для ефективного впливу на організм.

Вперше у Львові! Терапія, яка змінить ваше життя на краще! pelletslviv

+38 (067) 711 35 90

31 рік застосування методу.

12 |

«Правильного вибору в реальності не існує – є тільки зроблений вибір і його наслідки».

ЕЛЬЧИН САФАРЛІ

Суспільство: Жити так, як ви хочете - це не егоїзм. Егоїзм - це коли інші повинні думати і жити так, як хочете ви. Оскар Уайлд

НЕ ПЕРЕСТУПАЮ ЧЕРЕЗ СЕБЕ І ПРИНЦИПИ

Леся Нікітюк

про цінності, професійність та плани Вона яскрава, емоційна, дотепна, різка, непередбачувана і сексуальна. Одна із найбільш харизматичних зірок українського шоу-бізу не боїться професійних викликів, проте надійно зачиняє двері до особистого життя. Про ціну популярності, принципи у роботі, неймовірні мандри Україною та плани на майбутнє без карантину журнал «Егоїст» поговорив із телеведучою Лесею Нікітюк. Ви вже багато досягли у професії, чи змінила Вас популярність? Я не впевнена, що багато досягла. Так, виросла професійно, з’явилась впевненість у собі, усвідомила важливість своєї справи. Зараз я не тільки ведуча ТБ-проєктів, пробую себе як керівник продакшену, з яким ми знімаємо «ЛеМаршрутку», як продюсер і як блогер. Так, дійсно вже багато зробила! (cміється) Я змінилася настільки, наскільки кожну людину змінює її професіоналізм і досвід. Популярність – це результат того, що робить людина. Для мене це

відгук і нагорода, як для будь-кого іншого, хто займається своєю справою. Хтось крутий електрик – і його знає весь район, хтось працівник місяця – і його фото зустрічає кожного відвідувача кав’ярні. Це теж популярність. Просто телебачення дає найбільшу, медійну популярність. І це впливає на мене в тому сенсі, що я стаю більш закритою. Все частіше, коли виходжу на вулицю, одягаю «камуфляж»: капелюх, окуляри, капюшон, до речі, маски дуже спростили життя в цьому плані. Все більше людей хочуть сфото-

графуватися, торкнутися мене, це сильно розфокусовує, бо моє приватне життя стає доступним і відкритим для всіх… Чи складно було відмовитись від вільного часу та особистого простору? О, таке відчуття, що Всесвіт почув мене і дав шанс відпочити на карантині. Інакше я би просто загнала себе. Не було часу навіть нормально розібрати речі та поскладати в квартирі, в період зйомок я майже живу на майданчику, а вдома тотальний хаос. Для людини важли-

16 | вий порядок – у квартирі, речах, потім – в думках, а далі вже з’явиться порядок у бажаннях і цілях. Дуже важко існувати в такому нон-стоп ритмі і встигати просто жити, бачити людей довкола, насолоджуватися моментами. Баланс має бути – і я до нього прагну! Через рік, в наступному інтерв’ю, запитаєте, чи вийшло в мене (сміється). Чи нехтували Ви своїми принципами у професійній діяльності? Я принципова людина – і це завжди мені шкодить. Ненавиджу лицемірство, за що мене, напевно, не дуже люблять. Я можу сказати те, що не скажуть інші. Не можу тупо хіхікнути, промовчати або одягнути маску байдужості. Шоу-бізнес – це все ж таки лицедійство, а я ніяк не навчуся грати в ці ігри. Може, помітили, що я не тусуюся у зоряній спільноті, не належу до якоїсь касти, я сама по собі. І це не означає, що в мене немає друзів і класної команди. Просто я не переступаю через себе і принципи. Якщо мені скажуть, що ось тобі гроші, виступи ось тут, а туди не йди – я не виступлю. Гроші для мене на другому місці. На першому – ідея та міцний, здоровий сон (сміється). Що для вас ТБ – робота, творчість чи дещо інше? ТБ для мене – це і робота, і творчість, це можливість кувати залізо, поки воно гаряче. Це можливість робити щось тут і зараз, можливість залишатися поза часом. Люди змінюються, роки йдуть, а мене будуть показувати молодою вічно (смієть-

ся). Навіть зараз, через стільки років, коли я вже працюю на іншому тревел-шоу, мене досі показують в «Орел та решка» і я досі отримую повідомлення: «Леся, а де ти зараз?» Це дуже прикольно. Коли мені буде 60 років, нове покоління буде дивитись на мене в 25 на якихось островах! Круто ж! Чи згодні Ви, що все найсучасніше та найбільш креативне сьогодні не в телевізорі, а в інтернеті? Як вважаєте, чи є майбутнє у ТБ? Абсолютно не згодна, тим паче, що для України ТБ ще багато років буде залишатись майданчиком номер один. Так, найцікавіше та щось новеньке з’являється на різних платформах, в інтернеті, але як мінімум ще 10-15 років главенство залишиться у ТБ. Чому? Тому що ми звикли, що коли ти бачиш новину по ТБ, ти можеш не мати сумнівів щодо її правдивості. Телебачення має нормативи, журналістську етику, інформація перевіряється. Так, в інтернеті дуже багато цікавого, але стільки ж фейків і просто гучних заголовків. Україна – не дуже балувана туристами країна. Тільки декілька регіонів є популярними серед мандрівників. Які фактори Ви враховували, коли обирали напрямок для знімального процесу тревелшоу «ЛеМаршрутка»? Ось ці фактори і враховувала, що декілька регіонів популярні, а інші – ні. Люди просто не знають про їхнє існування.І є купа локацій, які вас здивують, ви мріятимете побачити їх, відчути і прожити. Нам дуже хо-

четься відкрити щось абсолютно нове в Україні, ми добирались до таких пунктів, куди рідко хто взагалі доїжджав.Це ті ж лимани, кар’єри, навіть знайшли селище індіанців. Зняли чорне озеро, про яке знають лише місцеві жителі Кривого Рогу. Було багато підводних пригод: буквально за 2 дні до нашого дайвінгу в Коблево водолази знайшли судно, якому декілька сотень років! Уявляєте, хлопці просто ловили рапанів і наштовхнулися на залишки древнього судна, яке перевозило будівельні матеріали. Я тримала у власних руках амфору, яка вимилась із цього судна. Кожна цеглина з корабля була з клеймом від майстра. Перша цеглина, яку ми дістали з дна, тепер у музеї «ЛеМаршрутки».

Чи існує традиція, яку з командою робите у кожному новому місті? Традиція в кожному місті – обов’язково смачно поїсти, це перше. А друге – промовити наш девіз, за яким слідкують усі наші підписники та глядачі і який не зрозумів за два сезони ще ніхто. Бо кожен член команди кричить щось своє! Ми просто ніяк не можемо зійтися на одному формулюванні. Але це дуже смішно.

17 Що Ви звичайно привозите з подорожей собі чи близьким, а що ніколи не купуєте? Саме у цьому сезоні я привезла дуже багато цікавого. Ми знайшли фантастичних людей, які зберігають унікальні традиції України з давніх часів. Наприклад, у Карпатах ми познайомились з жінкою, яка 35 років виробляє сирних коників. Вона зустрічала нас у своєму будинку та розповіла, що всю цю майстерність їй передала прабабуся. Коників можна їсти і дуже довго зберігати. Майстриня має коника, якому 28 років! Зрозуміло, що у їжу його краще не використовувати. Я освоїла техніку їх виробництва і скажу – це не тільки прикольно, це ще й дуже смачно. Хочеться, аби туристи з України та інших держав бачили це, аби везли такі смаколики додому і розповідали про них іншим, бо це частина нашої історії, культури, частина нас! Ще ми познайомились з жінкою, яка віднайшла в старих літописах унікальну техніку іконопису на шкірі риби. Існувала така традиція свого часу на Херсонщині серед чумаків. В далеку дорогу, аби торгівля пройшла спокійно, а шлях видався неважким, вони робили собі на вози особливі обереги – ікони на таранці. Розписувалася висушена риба спеціальною технікою, яку вдалося відродити. Одну з таких ікон я і придбала. Так, недешево, але це колосально складна робота. Маю тепер неймовірну ікону Божої Матері на камбалі. Чому саме на камбалі? Виявляється, є така легенда: на березі річки Божа Матір невтішно плакала

за своїм розп’ятим сином, їй явився образ янгола і сказав, що син її оживе, як і рибина, яку вона недоїла. Дійсно, половина рибини, що лежала поруч ожила і залишилася пласкою. Тепер ми називаємо ту рибу камбала. Також я привезла дуже багато смаколиків: це мацик – українській хамон, багато смачних грибів, соління, варення, ісландський мох від кашлю, трави і чаї. Все це є у нас в Україні! Чого не везу… Певно, після історії з хамелеоном ніколи не буду купувати тварин. В Тунісі просто на вулиці торгують маленькими хамелеончиками, я пошкодувала одного і купила. Провезла його через 4 країни, пройшла з ним усі контролі. Мої підписними хвилювалися за нас і просто завалили дірект повідомленнями. Але у Греції в готелі він втік – певно, змінив забарвлення. Ми його усією знімальною групою так і не змогли знайти. Я залишила йому на прощання в номері банан... Яка подорож була найяскравішою? Який регіон залишив незабутнє враження? Найяскравішими для мене у цьому сезоні стали Карпати. Я все життя думала, що Буковель – це усі Карпати. Виявилось, що це лише 5%! Саме після знайомства з бойківською культурою ми поїхали у ті глибинки, де люди не знають, що таке асфальт усі 29 років незалежності. Там справжні гори, місце сили, неймовірні краєвиди, фантастичні люди, самобутня їжа, все це залишило неперевершене враження. Виявляється, той банош, який ми пробували до цього, був не банош. Справ-

жній – ось там високо між гір. Доїти овець на полонині, варити сир та одразу ж їсти – це просто фантастика. Піднятись на найвищу точку та покататись на гойдалці під хмарами, слухаючи дзвіночки овець. Це не можна порівнювати з іншими країнами, наприклад, зі Швейцарією, це зовсім інше. Це щось особливе, що має власну енергетику.

Пандемія внесла корективи у життя кожної людини. Все ж таки які у Вас плани на майбутнє? Що плануєте підкорити, зробити, освоїти? Мені дуже кортить запустити свої нішеві тури тими місцями, які ми знайшли. Щоб наші люди та іноземні туристи відчули атмосферу, яку відчули ми. І ще мені хочеться таки поїхати у ті країни, де ще не ступала нога Лесі Нікітюк (сміється). Мрію, аби «ЛеМаршрутка» не пройшла повз жодну людину, щоб вона залишила слід в серцях, щоб надихала будувати власні маршрути для подорожей. Тому що наша країна володіє колосальною енергетикою, рідкісними талантами і фантастичною природою. Це потрібно не розривати на частини, а збирати, відновлювати і любити!

Розмовляла Тетяна Ясінська

Фото: Соня Плакидюк

18 |

Сучасний успіх – не лише фінансова свобода, але й дії на користь суспільству

Юлія

Фаіст

19 Знайти свою мрію у країні мрій – Сполучених Штатах Америки – одна лише фортуна не допоможе. Цілеспрямованість, уміння ніколи не відмовлятись від своєї мети, готовність до нових викликів та невпинна робота над собою – ось секрет успіху Юлії Фаіст. Про те, як це – жити серед райської краси Маямі і створювати рай для себе та сім’ї, не забуваючи при цьому про соціально важливі справи, вона розповіла «Егоїсту».

Ви живете у сонячному Маямі, у місці, де більшість людей були б точно не проти провести карантин. Коли гортаєш Ваш профіль у соцмережах, можеш сказати – ось ця людина точно живе тією «недосяжною американською мрією». Чи справді це так? Дякую за таке красиве порівняння, але варто зазначити, що у соцмережах усі ми виглядаємо щасливішими, красивішими, багатшими, аніж є. І все ж мені дійсно щастить, я відчуваю Божу прихильність і любов. Адже прокидатися щоранку з мальовничим виглядом на океан, мати здорову і люблячу сім'ю – вже є благословення. До цього додамо сонячну погоду, радісних людей, розкішні машини, прогулянки на мегаяхтах, гала-вечори. Якщо рай існує на землі, то він десь тут.

Маямі асоціюється з сонцем та відпочинком, але це також і один з основних американських фінансових центрів. Чи адаптувались Ви до цього шаленого ритму? Ви абсолютно маєте рацію, Маямі приваблює не тільки сонячною погодою, а і системою оподаткування. У штаті Флорида відсутній state income tax – місцевий податок на дохід, який є обов’язковим в інших штатах. Для порівняння, якби ми жили у Каліфорнії, то платили б на 13% вищі податки. Тільки уявіть, майже по 1000 людей кожного дня переїжджає жити у Флориду!

Може, поділитесь особистими лайфхаками для швидкої адаптації життя в абсолютно іншій країні? Я обожнюю подорожувати, ще більше мене захоплює процес вивчення нового міста, країни, культури. Це свого роду виклик, нова вершина, нові знання. Навіть з чоловіком ми познайомились під час одного з моїх відряджень в Х'юстон (Техас). У той час я відповідала за бізнес-розвиток і маркетинг нашої компанії. У зв’язку з цим відвідувала багато міжнародних виставок і конференцій.

20 |

Цей симпатичний, харизматичний і такий невідомий американець був для мене тим викликом, чимось зовсім новим і екзотичним. Так і почалось моє життя в США. Ви – сімейна людина, у Вас росте донька. В Україні зараз повністю переформатовують школу у таку, де приємно навчатись. Що можете сказати про освіту в Америці? Чи задоволені нею і тим, що Ваша дитина отримує освіту саме тут? Моїй доньці лише 5 років, а вона вже четвертий рік навчається у школі. Тут популярно віддавати 2-річних діток у школу. Змалку, у формі гри, їх вчать усього необхідного: поваги одне до одного, поведінки у соціумі, що добре, а що погано, вони вивчають мистецтво, іноземні мови, географію, астрологію тощо. Американську освіту визнають однією з найкращих у світі, а вища освіта в Америці є абсолютно найкращою. Звичайно, я дуже рада, що вона отримує освіту саме тут. І я буду наполягала на вищій освіті саме у США. Як Ви ставитесь до навчання у зрілому віці? Чи близьке Вам поняття самоосвіти? У сучасному світі за декілька хвилин в інтернеті можна знайти відповідь на абсолютно будь-яке питання. Ви можете пройти більшість курсів навіть Гарвардського універ-

ситету онлайн. Дипломи до цього часу необхідні, особливо якщо Ви – інженер, лікар чи вчений, але їхня роль зменшується в інших сферах. Самодисципліна, логіка, здоровий глузд і я б додала самоосвіту – це те, що залежить від вас і що доступне кожному. Для кар’єри в Америці української освіти недостатньо. Тому я отримала МВА/МSF в американському університеті святого Томаса. Це не тільки дало мені нові неоціненні знання, але і багато нових друзів і знайомств. У житті все має бути поступово, а освіта – це перша сходинка на шляху. Кажуть, що людина щаслива тоді, коли займається улюбленою справою. Чи реалізували Ви себе професійно?

Мені пощастило реалізувати себе не один раз і у різних напрямках. Це був і фешн-бізнес та інженерні технології, і фінанси. На початку моєї кар'єри успіх визначався у фінансових досягненнях. Було зрозуміло, як його вимірювати, які цілі досягати. Але з часом розуміння успіху змінилось. Які б не були високі фінансові здобутки, вони перестали приносити почуття щастя. Адже є вищі речі, ніж матеріальні статки. Наприклад, відчувати, що життя не проходить даремно і що ми прийшли у цей світ, аби зробити його кращим. Тепер успіх для мене – це дії на користь суспільству. Це коли я своїми конкретними вчинками роблю життя інших людей легшим, кращим і щасливішим. Я входжу у кілька спільнот, де ми допомагаємо і жін-

21 кам у їхньому професійному розвитку, і діткам в нужді, організовуємо гроші на будівництво школи, дитячого клубу. Ви дотична до креативного та модельного світу. Краса тепер стала такою різною – і кожна дівчина може відчути це. Яка Ваша думка щодо змін у так званих стандартах зовнішності? Знаєте, мене дуже тішить, що шаблонна краса відходить на другий план. Адже абсолютно кожна дівчина красива. Звичайно, існує мода на обличчя і фігури, але доглянутість, самовпевненість, вміння подати себе і харизма – вищі за моду. Чи уявляли Ви колись своє сьогодення саме таким? Питаю, бо мрії мають властивість здійснюватися. Цікаво чи так сталося у Вашому випадку? Я завжди була цілеспрямованою особистістю, до того ж – ще й везучою. Тому більшість моїх мрій здійснились і продовжують здійснюватись. Людина отримує те, про що думає і чого бажає. Ніхто ж не піде працювати на роботу, про яку не мріє, не купить машину, яку не бажає, не поїде до країни, яку не хоче відвідати. Тільки ми особисто відповідальні за наші мрії і їхнє здійснення. Отож, потрібно обережно мріяти, бо мрії таки мають здатність здійснюватись. Насамкінець – у нас журнал для справжніх чоловіків, поділіться із ними своїм баченням справжньої жінки. Яка вона? Є фраза: «Королева біля короля, а левиця біля лева». Тому мені б хотілося сказати, яким я бачу справжнього чоловіка – відважним, порядним, відповідальним. Додам до цього доглянутість, підтягнутість, почуття гумору. Якщо це про вас, то поруч точно буде справжня жінка. Розмовляла Уляна Салій

22 |

Ігор Коць:

«Аркан» об’єднує кращих серед кращих

Чи не найбільший виробничий хаб у Західній Україні, створений завдяки ефективній роботі молодої та креативної команди. Це приклад переродження виробництва радянського зразка в сучасний індустріальний парк. Швидкі терміни роботи цього гіганта справді вражають. «Егоїст» поговорив із керівником будівництва Ігорем Коцем про створення парку «Аркан» в ІваноФранківську, а також про результати роботи після першого року і те, що планують далі. Ігорю, розкажіть, як з’явилася ідея збудувати індустріальний парк? Його доля була такою ж, як у більшості підприємств радянської доби незалежної України – суцільна руїна та занепад. Парк розташований на території колишнього арматурного заводу, загальною площею 19,6 га. Придбали його у занедбаному стані, тоді ще не зовсім уявляли, що саме там має бути. Спершу була ідея звести великий житловий квартал, як це сьогодні модно, однак згодом перемогла думка зробити там майданчик для бізнесу, виробництва та створювати тим самим додану вар-

тість. Це тільки плюс для економіки міста та й України в цілому. Вирішили зберегти там виробничі площі і створити так званий виробничий хаб, який би об’єднував навколо себе потужних виробників. То в чому особливості «Аркану»? Основна ідея в тому, що ми не продаємо територію парку шматками. Навпаки, модернізуємо приміщення власним коштом – і тоді залучаємо туди орендарів. Переваг насправді є багато. Найперше – це локація. Індустріальний парк розташований в Івано-Франківську, а це міська

територія, також до нас заходить залізниця, що є гарною можливістю для потенційних орендарів в майбутньому. Окрім того, «Аркан» розташований неподалік кордону з Польщею, Румунією, Словаччиною, Угорщиною, що, зі свого боку, мало б бути привабливим для іноземних інвесторів. Ще однією з переваг є наявність великої електричної потужності – 25 МВт, що забезпечує підстанція на території парку. Цією енергією живиться міський аеропорт та значна частина міста Івано-Франківськ. Далеко не кожен індустріальний парк має таку мож-

23 ливість. Окрім того, у нас є наявне потужне спецобладнання, яке може використовуватись для будь-якого виробництва. Ким і наскільки сьогодні зайнята територія парку? Загальна площа приміщень «Аркану» становить 74 тисячі квадратних кілометрів, з яких близько на 15 тисяч – адміністративні, решта – виробничі. Сьогодні зайнято понад 30%. Хочу наголосити, що ми почали працювати лише у жовтні минулого року, а реальні результати нашої діяльності видно вже зараз. Сьогодні серед наймасштабніших резидентів парку є «Нова пошта», виробники автоцистерн, а також великі дистриб’ютори як-от Coca-Cola, «Оболонь», Ferrero Rocher. До речі, орендує також приміщення і колишній власник – «ІФАЗ», який сьогодні виготовляє спецдеталі для атомних електростанцій.

Як далі плануєте розвивати парк та залучати ще більше клієнтів? Насправді такого типу парки потребують величезних капіталовкладень, говоримо про сотні мільйонів гривень. Скажімо, за кордоном вони максимально підтримуються державою, а в Україні, на жаль, такої практики немає. Тому складно сказати,

як далі будемо розвиватися. Наразі маємо певний бюджет, від нього і рухаємося. Зазвичай модернізуємо площі під конкретного клієнта, попередньо підписавши відповідний договір. До прикладу, компанія «Нова пошта» прийняла рішення орендувати 7 тисяч квадратних метрів, запланувавши зробити на території парку свій головний термінал, який буде працювати на всю Івано-Франківську область. Аналогічна ситуація і з іншими партнерами, які у пошуках кращих варіантів на ринку зробили вибір у нашу користь.

Конкуренція на ринку сильна? Так, парків достатньо, на відповідних сайтах навіть можна знайти їхній перелік. Ми ж тільки починаємо виходити на цей рівень – у процесі нашої роботи. Зазначу, що це стратегічна річ для держави – сприяти створенню таких майданчиків та максимальному наповненню їх компаніями. Окрім того, нам цікаво, аби заходили компанії з-за кордону, бо український бізнес потребує іноземних інвестицій. Звісно, нинішня ситуація також сильно вплинула на бізнес в цілому, та є надія, що все відновиться і співпраця з іноземними партнерами буде.

Вважаєте проєкт індустріального парку «Аркан» вдалим? Впевнено скажу – так. Наш парк надзвичайно потужний, а результати роботи за останні пів року просто вражають. Реконструювали дуже багато приміщень. Можна сказати, що у нас цього літа працювали чи не усі підрядні будівельні організації міста – і не тільки. Є ще й компанії з Києва, Львова, Тернополя та Запоріжжя. Адже роботи насп равді дуже багато, а це потребує значних людських ресурсів. Якщо сказати чесно, то найскладніше було на початку, коли ще нічого не було, крім старого, страшного, занедбаного заводу. Доводилось казати потенційним клієнтам, що будемо створюватись індустріальний парк європейського рівня, а вони дивилися на тебе, як на дивака. Проте сьогодні ж вони бачать усе по-іншому: нашу роботу, інвестиції, потенціал. Відповідно, підписуємо все більше договорів та рухаємось визначеним курсом. Однозначно скажу так: це успішний та потрібний проєкт. Розмовляла Юлія Осим

24 |

МАРІЯ МАЛАЧИНСЬКА: МЕДИЦИНА ТА ПОЛІТИКА – СТОРОНИ ОДНІЄЇ МЕДАЛІ

Є жінки, які сяють, наче діаманти. А є, як надсучасний родич діаманту графен, – найтендітніші та найміцніші. Прогнозують, що графен, який у 200 разів міцніший за сталь, використовуватимуть для космічних технологій, а в медицині – для наноботів. За жінками з характером графену майбутнє країн. Сьогодні розмова саме з такою жінкою, Марією Малачинською, керівником Львівського перинатального центру та кандидаткою в депутати.

Ви – кандидат медичних наук, заслужений лікар України з 25-річним практичним досвідом. Чому вирішили йти в політику? Це топ-питання до мене протягом останнього місяця. Я свідомо прийняла рішення балотуватися в депутати Львівської обласної ради від Народного Руху України. Щодня працюю у великій комунальній установі з майже 600 фахівцями у підпорядкуванні, приймаю десятки пацієнтів. І реально оцінюю ситуацію в медицині протягом двох десятиліть. Так, реформи почалися. Але не все так чудово, як поспішають запевнити деякі політики. Невирішених питань у сьогоднішніх

складних реаліях, ще й пов’язаних з пандемією ковіду, дуже багато. Я могла би успішно працювати в приватній медицині, але вважаю, що будь-яка людина, незалежно від рівня достатку та місця проживання, має право на якісну медичну допомогу. На прикладі Львівського перинатального центру, який маю за честь очолювати, можете прийти та оцінити, що за підтримки керівництва області, громадських організацій

25 та бажання працівників абсолютно реально запустити роботу комунальної медичної установи на рівні кращих світових стандартів. Обладнання для реанімацій та операційних 2018 року випуску, комфортні умови перебування, а найголовніше – 35-річний досвід фахівців створили в комплексі унікальний центр матері та дитини. Це стереотип, що державне гірше, ніж приватне. В умовах конкуренції держава може гідно забезпечити високотехнологічні галузі медицини – акушерство, неонатологію, хірургію, стоматологію тощо. Ви хочете в політику найперше для того, щоб працювати для покращення медичної сфери? Я знаю медичну галузь зсередини, бо пройшла шлях від медичної сестри до практикуючого лікаря. Це моя пристрасть, яка щодня мотивує. А медицина та політика – це взаємозалежні сторони однієї медалі. Як ми можемо збільшити народжуваність здорових малюків без економічної стабільності родин?! Без соціальних гарантій?! Тому я акцентую увагу на проблематиці, яку добре знаю і можу бути корисною, – медицині та соціальній політиці. Жінка та політика. Жінок в політиці значно менше. Як вважаєте, чому? І чи потрібно вирівнювати цю статистику? Якщо оцінювати по світу, то жінок дійсно менше. Але які це жінки – доленосні зірки для своїх країн! Прем’єр-міністри Маргарет Тетчер в Англії або Голда Меїр в Ізраїлі, на-

приклад. Так от, «залізна леді» Тетчер сказала чудову фразу: «Якщо хочете щось обговорити – йдіть до чоловіка. Якщо хочете реально зробити – йдіть до жінки». Що стосується України, то жінка з давніх-давен була берегинею роду. Ми – господині, які здатні й лад навколо себе навести, і складні проблеми вирішити, і рідну землю при потребі боронити. Просто у кожної по-різному складаються життєві обставини. Питання не в статі, питання, що в голові та на серці. Якщо людина аналізує, працьовита, а в серці непідкупна любов до рідного краю, то хіба принципово, чоловік це чи жінка?! А штучно «вирівнювати» нічого не треба, особливо статистику. Як ставиться сім’я до Вашого рішення балотуватися? Мій чоловік Микола є політиком з досвідом. А старший син Назарій вчиться на третьому курсі Українського католицького університету на факультеті «Етика, політика, економіка». Тому політична проблематика супроводжує нашу сім’ю в режимі 24/7. Рідні розуміють мене, а я підтримую своїх чоловіків. Насправді поєднувати побут, основну роботу та політичну діяльність досить складно, хоча все це тримає в тонусі. Я на собі відчуваю, що потрібно вдосконалювати в кожному з цих напрямків. Який округ Ви обрали? Та які основні проблеми бачите в ньому? Балотуюся по Залізничному, Шевченківському та Галицькому районах міста Львова. Вважаю, що про-

блематика по різних районах є подібною – інфраструктура в місцях новобудов більш-менш відповідає сучасним вимогам. А ось вторинний житловий фон вимагає оновлення комунікацій, освітлення, не вирішене питання сортування та утилізації сміття. Бракує озеленення, інтерактивних просторів для дітей різного віку, недостатня кількість дитячих садків та секцій за інтересами, непродумана профілактична робота за різними медичними напрямками тощо. В ідеалі родини в межах району проживання хотіли би обрати все необхідне для роботи та дозвілля. Тоді й корків на дорогах було би менше. Чи є у Вас передвиборча програма та які її основні цілі? Традиції Руху протягом трьох десятиліть не змінилися. Це традиції християнської моралі, свободи, демократії та невтомної праці, яка приносить фінансову стабільність. Я повністю розділяю цілі колег. Крім того, впевнена, що кожна людина має займатися тою справою, яку знає й любить. Моя основна ціль – якісні медичні послуги округу: немовлят, дошкільнят, школярів, студентів, активно працюючих та людей активного довголіття. Ані вагітність, ані вік не є хворобами. Профілактика – це завжди логічніше та дешевше, ніж лікування. Ніби прописні істини, але чомусь проходять повз нас. Зараз динамічний час і люди різного віку хочуть жити динамічно та здорово. Життя – це рух! Тому голосуйте за мене та Народний Рух України! Зоряна Войтів

26 |

Private Banking від OTP BANK – найкращий сервіс для найвибагливіших клієнтів Що таке Private Banking? Це не просто приватне обслуговування 24/7. Банк виступає певною мірою персональним помічником клієнта, який підбирає стратегії для інвестування, кредитування та іншого, враховуючи побажання і плани клієнта. По суті, це комплексні фінансові рішення з орієнтацією на сім’ю клієнта та його бізнес. Тож якщо ви шукаєте сервіс, який охопить практично всі сфери вашого життя, тоді вам прямий шлях до Private Banking від OTP BANK. Бо тут найдосвідченіші фахівці, європейський рівень обслуговування, і щойно у вас з’явилась потреба – фінансові інструменти від OTP BANK вже готові до її втілення. Директор Західноукраїнської регіональної дирекції АТ «ОТП БАНК» Оксана Надопта розповіла, як працює сервіс і чому у них він найкращий серед усіх українських банків. що це для людей, які потребують більше, ніж просто банківський продукт. Перелік послуг включає в себе розробку індивідуальної інвестиційної стратегії для клієнта, побудову співпраці сімейного плану в довгостроковій перспективі.

Чим особливий Private Banking від OTP BANK? Існують різні клієнти з різними потребами. Загалом наш банк обслуговує (крім корпоративних клієнтів) фізичних осіб, преміальний бізнес і, власне, клієнтів Private Banking. Ця послуга для найвимогливіших, скажу навіть,

Зауважу, що досягнення OTP BANK у цьому сегменті здобули високу оцінку і міжнародне визнання. Згідно з престижним рейтингом Global Private Banking Awards, який щорічно проводить авторитетне видання The Banker і Professional Wealth Management (PWM) у Лондоні, Private Banking OTP BANK (Україна) визнаний найкращим у номінації Best Private Banking in Ukraine. Міжнародні експерти вже другий рік поспіль високо оцінюють досягнення Private Banking в Україні щодо впро-

вадження інноваційних підходів та реалізації актуальних рішень для клієнтів цього сегменту. Оксано, прошу Вас детальніше розповісти про переваги Private Banking саме у вашому банку. Відразу зазначу, що перелічити весь спектр послуг неможливо, адже він підбирається індивідуально під кожного. Також наголошу: перелік послуг необмежений, ми керуємося тільки побажаннями клієнта. Наш банк пропонує клієнтам широкий спектр фінансових і не тільки послуг. У роботі з клієнтами преміального сегмента ми вже неодноразово стикалися з випадками, коли, обслуговуючись у кількох установах, для проведення складних і цікавих операцій обирають зрештою OTP BANK. До того ж у нас працюють професіонали з 20-річним досвідом.

27 Як ставитесь до конкуренції на ринку? Завжди поважаю конкурентів. Та якщо ти професіонал високого класу, любиш свою справу, вкладаєш туди душу, тоді конкурентів не помічаєш. Тоді твоя внутрішня сила настільки потужна, що в тебе немає часу і потреби спостерігати за конкурентами. Ринку вистачає всім, проте завойовують його активні, ті, хто наполегливо працює. Особисто я вважаю кориснішим витрачати сили на власний розвиток і співпрацю з клієнтом. Завжди кажу: «Всі клієнти бути нашими просто не можуть». Але найкращі мають бути в нас. І ми повинні надати їм найкращий сервіс.

Крім цього, можемо запропонувати партнерські програми з купівлі нерухомості за кордоном і працюємо не лише з банківськими інструментами. Наприклад, під час карантину стало популярним замовлення чартерних рейсів для повернення в Україну та для вильоту за кордон. Дати, аеропорти, посадки з’єднували родини, які стали заручниками lock down. Тобто ми реалізуємо будь-яку послугу поза межами банківських продуктів. Навіть якщо ідея в клієнта виникає спонтанно.

А як щодо інвестиційних послуг? Насамперед скажу про головну перевагу нашого банку: OTP BANK – з міжнародним капіталом, тому ми володіємо ширшими можливостями у сфері пропозицій для інвестування. Виступаємо для наших клієнтів первинним дилером на аукціонах з купівлі державних облігацій – ОВДП, а також можемо забезпечити супровід угоди з купівлі зовнішніх державних цінних паперів, так званих євробондів. Також відкриваємо рахунки в дорогоцінних металах, зокрема, у золоті, що забезпечує нашим клієнтам диверсифікацію інвестиційного портфеля. Маємо низку пайових інвестиційних фондів від компанії OTP Capital, які дозволяють обирати різні інструменти на визначений термін.

Наскільки зросла активність у замовленні сервісу протягом трьох останніх років? Зростання клієнтів, безумовно, відбувається, відповідно – збільшуємо кількість персоналу. Ми переобладнали саме приміщення для обслуговування, тепер воно абсолютно закрите, зробили окрему касу. Наголошу: привілейованим клієнтам ми

гарантуємо повну конфіденційність. Навіть для рядових співробітників доступ до інформації повністю закритий. Звісно, для залучення нових клієнтів у цьому сегменті найбільше довіряємо рекомендаціям від наших наявних клієнтів. Цей інструмент, мабуть, найкращий. Чи кожне ваше відділення працює з Private Banking? Абсолютно не кожне. У нас є центр Private Banking, який розташований у Львові та обслуговує 8 областей, тобто західний регіон. Для зручності клієнтів та з урахуванням карантинних вимог маємо інструменти для надання послуг дистанційно. Що отримує клієнт, обравши послугу Private Banking? У нас багато преференцій для таких клієнтів. Наприклад, індивідуальний курс для розрахунків за кордоном та на іноземних інтернет-сайтах. Переваг, завдяки яким користувач Private Banking залишиться «в плюсі», багато. Крім того, він отримує персонального фінансового менеджера, який заощаджує його кошти, регулює грошові потоки, радить, куди розмістити вклади, де кращі відсоткові ставки, з якої валюти в яку перейти. Хочу зазначити, що будь-який запит чи бажання клієнта, навіть яке складно відразу сформулювати, фактично може здійснитись завдяки нашим фінансовим інструментам. Їхнє наповнення таке, що перевищить очікування будь-якого клієнта. Варто просто звернутись, і ми реалізуємо усі побажання. Розмовляла Юлія Осим

АТ «ОТП БАНК». Всі види банківських послуг. Ліцензія НБУ №191 від 05.10.2011р.

28 |

Роман Побурко

«Я хочу бути рупором студентів у міській раді»

Передвиборча гонка за місця в міській раді у розпалі. Львів це відчуває особливо гостро, адже на політичну арену вийшли як політики з досвідом, так і молоді діячі, які мають намір докорінно змінювати місто. Один із них – активіст Роман Побурко, який кандидує по Личаківському району від «Варти». В інтерв’ю «Егоїсту» хлопець розповів, чого чекає від депутатства та чому так важливо, аби молодь ішла в політику.

Для політика 21 рік – це мало. Чому саме зараз Ви вирішили балотуватись до міської ради? Після парламентських виборів 2019 року рівень довіри до молоді впав. Я теж прихильник такої думки: якщо молодий, то це не означає, що одразу треба давати шанс. Натомість потрібно зважати на те, що ця людина зробила у минулому, який у неї є досвід у тій чи іншій сфері. Вважаю, що молоді люди у політиці – це добре. Мій вік – моя

перевага. Енергійність, ентузіазм, максималізм, викладання на повну, а ще досвід за плечима. Я займаюся волонтерством з 2014 року. З 2017 року активно долучився до громадської діяльності, відтоді ж є волонтером «Народної самооборони Львівщини». Також у цей час я працював помічником депутата міської ради, що дало мені розуміння процесів функціонування влади на місцях.

Окрім того, маю досвід роботи помічником депутата Верховної Ради, учасника бойових дій на Сході Дмитра Лінька. Я знаю, як виглядає політика зсередини. У мене є потужна команда і напрацювання щодо того, як змінювати місто і Личаківський район зокрема. Знаю, що потрібно змінювати і готовий до цих змін. Ба більше, вже сьогодні їх впроваджую.

29 Свій передвиборчий відеоролик, опублікований у мережі, Ви присвятили темі транспорту. Це справді велика проблема для Львова. То як її вирішувати, що пропонуєте Ви? Проблема транспорту дійсно глобальна – і потрібно її вирішувати комплексно. Взагалі ми маємо рухатися за технологією smart city. Це система великих даних, коли за допомогою IT-технологів відбувається цифровізація міста. Вивчаємо, наскільки місто швидке, де найчастіше трапляються затори, де транспорт викидає найбільше вуглекислого газу, де найперше потрібно робити транспортні розв’язки. Можливо, навіть саморегульовані світлофори. Це так само досвід, наприклад, Барселони та Копенгагена. Ця напрацьована база дає розуміння, як рухатись далі, які зміни впроваджувати. Чому я взявся за тему транспорту? Бо закінчив економічний факультет, наразі навчаюся на магістратурі. І я хочу бути рупором студентів у міській раді. Бачу, як часто їм важко добиратися з гуртожитків в університет. Аби змінити цю ситуацію, цей транспортний колапс, я пропоную від гуртожитків до університету зробити для студентів спеціальні доріжки. По них вони зможуть пересуватися на електросамокатах міського прокату за ціною тролейбусного квитка, а ще – на велосипедах.

Чому саме з «Вартою» йдете на вибори? Це молодий політичний рух. Як утворилася «Варта»? «Варта» – це об’єднання трьох громадських організацій та рухів, я є вихідцем з «Народної самооборони Львівщини». Коли наша громадська організація об’єдналася з «Вартою» та «Вартою 700», ми усі зустрілися – і я прийняв рішення рухатися разом із ними до змін. Мені імпонують люди, які йдуть у команді поруч. Мені імпонує стратегія партії. Партія молода, але це сильна команда і є куди рухатись. Саме з цими молодими та амбітним людьми і хочеться йти вперед. На якій сфері в основному акцентуватимете увагу під час депутатської роботи, якщо отримаєте підтримку? У мене багато сфер діяльності за плечами, але я молодий, спортсмен. Тому зробив би наголос на розвиток спорту і молодіжної політики у місті. Також хочу відзначити, що я народився у мікрорайоні Знесіння. Для нас важливе майбутнє екології там. Це, як відомо, місце, де влада хоче звести сміттєвий об’єкт. У міській раді немає жодного депутата, який вийде до трибуни міської ради та голосно презентуватиме інтереси громади Личаківського району, які проти сміттєпереробного заводу у цьому місці. І я як мешканець цього району можу бути таким депутатом, бо мене ця проблем болить також. Розмовляв Олег Галів

Роман Побурко, 21 рік. Освіта вища економічна. Молодий підприємець, волонтер та громадський діяч. Засновник футбольного клубу «Незламні», гравці якого – діти загиблих учасників російськоукраїнської війни. Ініціатор толок та освітньо-пізнавальних тренінгів. Девіз: «Йду до Львівської міської ради, бо маю намір змінювати наше місто і Личаківський район на краще».

30 | Як дитині навчитися робити правильний вибір? Наскільки суттєвим тут може бути вплив батьків? Чому їхня надмірна увага шкідлива для цілісного формування особистості дитини? Відповіді на ці запитання сьогодні шукають мільйони батьків. Бо від виховання дітей та їхнього сприйняття світу змалку залежить те, якими особистостями вони виростуть та чи займатимуться улюбленою справою у майбутньому. Ми ж ці питання адресуємо фахівцю. Михайло Альохін – заступник директора з освітньої програми у школі повного дня КМДШ.

ОСВІТНІЙ ЕКСПЕРТ:

Головне – давати дитині можливість обирати самостійно

Нині світ вимагає інноваційних, нових підходів до виховання дітей та їхнього розвитку. Необхідно зважати на вік, вподобання, захоплення, цікавість. На чому б тут закцентували увагу Ви за прикладом КМДШ? Насправді історія циклічна, тож варто зважати на те, що наразі гарно спрацьовують ідеї вільного виховання, коли дитині дається вибір пізнання. Дитина має спробувати все для того, щоб отримати справжню зацікавленість у якійсь професії, у якійсь дії. Найголовніше – давати вибір. І давати дитині можливість робити власні по-

милки, на яких вона вчитиметься. Це є вічною аксіомою виховання. Якщо із сучасних – то це давати дитині можливість насичуватися тими сучасними і прогресивними знаннями, які є. Не можна бути закостенілими у педагогіці минулого століття і вірити, що ті підходи, які панували раніше, спрацюють тепер. Сьогодні ми маємо інше покоління дітей. Тому найголовніше – це вибір, варіативність і право робити помилки та самостійно їх виправляти, уникаючи гіперопіки і гіперпіклування.

Чому школа КМДШ важлива для дітей і батьків? І як тут реалізується право вибору дитини? Адже підхід до власного вибору – це ціле мистецтво. Уже з першого класу наші діти самостійно обирають студії, які вони відвідують. У 5-7 класах, окрім спортивних студій, ми маємо ще студію емоційно-інтелектуального спрямування, дитина за своїми зацікавленнями та інтересами працює у межах навчальних проєктів. Школяр обирає свого наукового керівника і у хвильових зануреннях реалізує науковий, творчий, спортивний проєкт. На інтро дитина разом із ментором ставить собі пріоритетні завдання, визначає, що їй сьогодні важливо і як цього можна досягти. Завдяки рефлексіям приходить до усвідомлення того шляху, який пройшла. Усе це формує її особисту відповідальність за власні вчинки. Так само ми працюємо у початковій школі. Завдяки унікальному інструменту

«Альбом особистісного зростання» дитина виконує певні треки, які сама собі обрала. Таким чином формує ті навички, які їй необхідні на цьому етапі розвитку. Як правильно розкривати потенціал дитини? Відкривати їй всю широту можливостей світу? Пробувати. Усе приходить через досвід. Дитина, яка переживає найрізноманітніший досвід, досвід як злетів, так і падінь, – буде успішною. Комплексна програма КДМШ являє собою синтез інтегрованих курсів. Що це за курси і що в результаті отримують учні? Результатом будь-яких інтегрованих курсів є формування цілісного світогляду дитини. Її цілісного сприйняття науки і навчальної дисципліни. У початковій школі ми маємо авторську програму, яка побудована на хвильовому зануренні. Тобто упродовж місця діти мають одну цілісну глобальну тему, яка пронизує усі навчальні дисципліни. Наприклад, коли ми говоримо про подорожі, то розбираємо материки і континенти, говоримо про легендарних постатей і відкриття, які вони здійснили. І ця тематика пронизує і математику, і курс «Я досліджую світ», і українську мову. Так формуються усі необхідні компетентності школяра і разом з тим діти цілий місяць включені у вивчення одної глобальної теми, яка закінчується захистом творчої роботи, що розвиває ще й загальнокультурну компетентність учня.

Як довго функціонує мережа КМДШ та скільки шкіл вже є сьогодні? Мережі наших шкіл вже 9 років. Починалося все зі школи вихідного дня, а сьогодні ми маємо три великі ліцензовані школи повного дня у двох містах України: дві у Києві та одна у Львові. Плануємо розширюватися і надалі. Головна мета нашої школи полягає в тому, щоб кожен учень мав достатньо знань, досвіду, впевненості та приймав рішення на основі цінностей для того, щоб робити власний вибір та творити своє майбутнє. У КМДШ маємо багато досягнень і на міжнародній арені. Наприклад, у вересні 2019 року КМДШ у Львові отримала офіційний статус Центру з підготовки до Кембриджських іспитів, який підтверджує, що КМДШ дотримується світових стандартів у викладанні англійської мови та підготовці до міжнародних іспитів. Також наші учні декілька разів поверталися додому з перемогами на міжнародних дебатних турнірах, де повинні були продемонструвати знання з багатьох предметів у вигляді дискусій англійською мовою. А ще учні КМДШ увійшли у ТОП-20 кращих в Україні на Міжнародному онлайн-конкурсі Best in English. Запрошуємо учнів на навчання. Також будемо раді провести екскурсію для батьків школярів: Київ, вул. Дніпровська набережна, 14Л; вул. Голосіївська, 13Г Львів, вул. Угорська, 12Е.

м.Київ, вул. Голосіївська, 13Г вул. Дніпровська набережна, 14Л Львів, вул.Угорська, 12Е

creativeschool.com.ua 080 033 08 10

ЗАХОПЛЕННЯ: Я навчився не робити нічого, до чого в мене немає пристрасті. Девід Геффен

НЕБИЛИЦЬ

ПРО СХУДНЕННЯ

Коли я в авто слухаю радіо, то це має бути музика – ніякої балаканини. Їду я не пам’ятаю куди, як і не пам’ятаю звідки. Гарна мелодія коливає мою праву барабанну перетинку, ліву також. Добігає пісня до кінця, і, вочевидь, на вельми патріотичній радіохвилі починає віщати ведучий щось на кшталт: «Говоріть питомими українськими словами, уникаючи слів, які мають схожі за звучанням аналоги в російській мові. Замініть слово схуднення, яке схоже до «похудение», на істинно українське – «змарніння». Виходить, друзі, що вже десь з десяток років займаюсь людським змарнінням. Треба буде розклеїти по під’їздах оголошення: «Тільки з нами ви змарнієте швидко та легко!» – ото клієнти попруть... Ця хвилинка гумору тут не просто так: я привертаю вашу увагу до моєї писанини, адже знаю, далі буде нудна та складна інформація, а гумор дозволяє налаштуватись на позитив та легкість. На перший погляд, схуднення – це просто: недоїдай і схуднеш. Але на практиці є перешкоди: відчуття голоду, можливість втратити м’язову

масу, ба більше – навіть здоров’я. Тому це «недоїдай» треба робити з розумом. Сьогодні я не буду вам розказувати про принципи правильного схуднення, адже тема у нас інша. Сьогодні намагатимусь спростувати 5 небилиць про втрату ваги. Ви спитаєте: «А що їх є аж п’ять?» Але їх не п’ять, їх море... Океан. В будьякій сфері є свої міфи, а там, де фігурує людський організм, їх завжди дуже багато, адже наше тіло – надскладний механізм, робота якого не до кінця ще з’ясована, далеко не до кінця. Далі, опираючись на дані біологічних наук, я буду для вас спростовувати 5 популярних небилиць про схуднення. Поїхали!

Небилиця 1: Дробне харчування розганяє метаболізм. Усі знають, що швидкий метаболізм, – добре, повільний – погано. Метаболізм або обмін речовин – це всі біохімічні реакції, що відбуваються в організмі. Швидкість цих хімічних реакцій є незмінною, але їхня кількість на одиницю часу може бути різною. Більше біохімічних реакцій – швидший метаболізм, більше потрачених калорій – те, що треба для схуднення. Але до чого тут дробне харчування і що воно таке? Згідно з нашою багатовіковою традицією, їжу споживаємо тричі на день: сніданок, обід та вечеря.

34 |

Адепти дробного харчування пропонують вживати їжу мінімум шість разів на день невеликими порціями, аби розігнати метаболізм. Але яким же чином це працює? Термічний ефект їжі – витрати енергії на перетравлювання та засвоєння їжі, це приблизно 10% від загальних енерговитрат організму. Якщо ви спожили за добу 2000 кілокалорій, то 200 з них витратиться, щоб цю їжу засвоїти. Можна їсти двічі по 1000 кілокалорій, а можна десять разів по 200, результат буде аналогічним – 10% і там, і сям. Небилиця 2: Найкраще тренування для схуднення – кардіотренування. Відомо, що при аеробній роботі до пульсу аеробного порогу (орієнтовно 130 ударів на хвилину) основним енергетичним субстратом виступають жири, тобто дійсно при кардіо активно горить жир. Але не варто ставити знак «=» між спалюванням жиру і схудненням.

1. Під час годинного тренування в мітохондріях активних м’язів згорає не той підшкірний та вісцеральний жир, що псує фігуру та здоров’я, а внутрішньом’язові тригліцериди (капельки жиру в м’язах) та ліпіди крові.

2. У кожного з нас між прийомами їжі та вночі активно спалюється жир, але далеко не всі стрункі. Чому? Тому що в жировій клітковині постійно чергуються два антагоністичні процеси: lipogenesis (накопичення жиру) та lipolisis (розщеплення жиру). В залежності від того, який процес переважає, людина або набирає вагу, або худне. Будьяка фізична активність сприяє розщепленню жиру, будь-яка їжа – запасанню. Якщо хочете схуднути, не шукайте якісь чудо-жироспалюючі вправи, а більше рухайтесь і менше їжте. А кардіо – плавання, робота в саду чи силові вправи – питання другорядне. Щоправда, силові вправи – найкращий засіб збереження м’язової маси при схудненні. Небилиця 3: Вуглеводи ввечері не можна. Ця небилиця ну вже дуже сильно в’їлась у свідомість людей, які ведуть жорстоку боротьбу з експансією жиру свого організму. Нам кажуть, що оскільки вуглеводи – це джерело енергії, а вночі ми спимо і енергія нам не потрібна, то спожиті за вечерею перетворяться в ненависний жир на боках та животі. Насправді енергія (вуглеводи в тому числі) потрібна нам 24/7. Вночі ми не впадаємо в анабіоз, ми спимо, а організм працює не менш інтенсивно, ніж вдень. Єдине – під час сну відсутня фізична активність, але сучасний homo і продовж дня не особливо фізично активний. Ба більше, є глюкозозалежні тканини, мозок і вся нервова система потребують вуглеводів, адже жир-

35 ні кислоти дуже погано проходять через гематоенцефалічний бар’єр. Еритроцити – червоні клітини крові, так і не завели собі чарівних органел-поглиначів кисню – мітохондрій. Вони теж не вміють використовувати жири як енергетичний матеріал – і відповідно потребують глюкози. Кришталик наших ясних, як липневе безхмарне небо, очей теж не може без глюкози. Печінка здатна зайві вуглеводи накопичувати в собі на майбутнє у вигляді полімеру – глікогену. Навіть м’язи, які вночі відпочивають, здатні прийняти непотрібні на той момент організму вуглеводи, це також запасання глікогену. Немає жодного значення, коли споживати багату на вуглеводи їжу. І взагалі, de novo lipogenesis – утворення жиру з вуглеводів, присутнє тоді, коли людина явно переїдає, вживаючи дуже багато вуглеводів без залежності від часу доби.

Небилиця 4: Глікемічний індекс має значення для схуднення. Глікемічний індекс (ГІ) показує, з якою швидкістю глюкоза з’являється у

крові після споживання певного продукту. Продукти з високим ГІ різко підвищують рівень глюкози в крові, стимулюючи виділення інсуліну. А оскільки інсулін – гормон накопичення жиру, а ще – інгібітор розщеплення та спалювання жиру, нам пропонують відмовитись від продуктів з високим ГІ. 1. Виділення інсуліну у відповідь на вживання їжі – абсолютно нормальне явище. Людина тричі (сніданок, обід, вечеря) на добу поправляється, а в проміжках між прийомами їжі та вночі худне. Спожили їжу – виділився інсулін, жир запасається. Проміжок між вживанням їжі – виділяються контрінсулярні гормони (глюкагон, адреналін, кортизол, соматотропін), жир розщеплюється. Це закономірні процеси в людському організмі. Інсулін – не поганий гормон, в нього багато різних ефек-

36 | тів, в тому числі він підтримує глікемію крові, не дозволяє крові стати солодкою, як чай солодкоїжки. Цього він досягає не тільки через збільшення проникності клітинних мембран, а ще й через інгібування таких процесів, як глікогеноліз та неоглюкогенез, що відбуваються у печінці. Інсулін хороший гормон, взагалі поганих гормонів не буває. Просто нам, людям, хочеться поділити світ на чорне та біле, на добре та погане. 2. Абсурдно, але озброївшись знаннями про ГІ, люди отримують фобії вживання вареної моркви, адже в неї високий ГІ. Для визначення ГІ беруть кількість продукту, яка в собі містить 50 грамів вуглеводів. Не враховується кількість вуглеводів у продукті. Морква варена чи сира не може суттєво підіймати глікемію крові, адже містить в собі всього 7 грамів вуглеводів на 100 грамів продукту – це дуже мало. Є більш адекватний індекс – «глікемічне навантаження», де вже враховується концентрація вуглеводів у продуктах. 3. Ми не вживаємо продукти соло, ми їмо страви. Наприклад, будьякий вуглеводний продукт приправлений жирами (олією), знижує свій ГІ. Усе трохи складніше. 4. Глікемічний індекс був створений для діабетиків, їм він може принести користь. Людям, що бажають схуднути, потрібно акцентувати свою увагу на калорійності їжі, із співвідношенням макронутрієнтів будувати свій раціон на основі продуктів, що добре стимулюють ситість та

забезпечують організм всім необхідним. ГІ давайте залишимо діабетикам. Небилиця 5: Картоплю не можна! Картопля має негативну репутацію серед людей, які слідкують за фігурою. Репутацію їй псує той же високий ГІ і калорії. Але картопля – не є калорійним продуктом, калорійним його робить олія (картопля фрі) та масло (картопляне пюре). Якщо картоплю запікати чи варити в мундирі – це дієтичний продукт. Кажуть, що картопля – це крохмаль, ніби крохмаль – це щось негативне. Насправді крохмаль – це багато молекул глюкози, зв’язаних між собою. А як потрібна глюкоза мозку, еритроцитам і так далі, ви вже знаєте. Вище я вам писав, що для схуднення важливо будувати свою дієту на основі продуктів, які добре стимулюють ситість. Так от, картопля є найситнішим продуктом. А ще картопля – хороше джерело калію та вітаміну C.

Сподіваюсь, друже, ця стаття відкрила тобі очі на деякі важливі аспекти процесу зменшення кількості жиру в організмі. Хочу вірити, що знання, які почерпнув тут, допоможуть тобі без зайвого дискомфорту та без шкоди для здоров’я зайнятись змарнінням свого тіла.

Тренер Віктор Мандзяк viktormandziak

38 |

Про інновації у сфері виробництва екологічних матеріалів та відкриття нової лінії

СЕРГІЙ РУДКОВСЬКИЙ

Сучасний світ опинився у людському полоні. Все більш актуальним стає питання використання екологічних натуральних продуктів і відмова від пластикового пакування. Власне, в Україні є компанія-виробник унікального екологічного пакувального матеріалу – пульперкартону. Ми поцікавилися у генерального директора Sem Ecopack Сергія Рудковського, в чому особливості цього продукту та взагалі які вимоги диктує сьогодення, наскільки потужним є прогрес у світі екологічних матеріалів, зокрема пакувального паперу. Ще «Егоїст» дізнався, коли чекати відкриття нової виробничої лінії Sem Ecopack, що з’явиться у Львівській області. Пане Сергію, розкажіть, як почали виготовляти цей унікальний матеріал – пульперкартон? Бо знаємо, що загалом у сфері целюлозно-паперового виробництва працюєте понад 10 років. Так, раніше я і моя команда працювали на картонному комбінаті, який виготовляє традиційні для нас види пакувального матеріалу – картонний ящик, лотки для яєць і таке інше. Над застосуванням пульперкартону в якості матеріалу для заміни пластикової упаковки задумалися 5 років тому. Ще у 1970-х роках пластик масово заполонив світ, витіснивши папір зі сфери пакування. Тож ми почали експери-

ментувати над формами, альтернативними видами сировини – і саме під час експериментів з’явився унікальний по своїх характеристиках матеріал – пульперкартон, який дозволяє виготовляти екологічно чисте пакування будь-якої форми. Це означає, що ми можемо запакувати набагато більше продукції, для якої раніше не було альтернативи, окрім пластику. Можливо, надто голосно скажу, але саме з цього моменту почалася нова матеріальна парадигма. Все ж ми в це віримо і докладемо максимально зусиль для того, щоб замінити шкідливе пластикове пакування. Наш продукт повністю підходить

під поняття циркулярної економіки: коли беремо вже використаний ресурс і запускаємо його повторно декілька разів, утворюючи новий. Вірю, що рухаємося у правильному напрямку, оскільки світ, особливо – Європа, ведуть активну політику щодо витіснення пластику з ринків, діють різні програми щодо популяризації використання екоматеріалів і на законодавчому рівні. Де сьогодні зосереджене ваше виробництво? Основний завод в Дніпропетровській області. Маркетингові та дослідницькі команди розташовані також в Києві і Житомирі. Так само

39 працюємо над запуском заводу у Львівській області. Коли ж власне замислились над новими формами, в які можна пакувати, у нас спочатку відгуків не знайшли. Цікавим є те, що, стартуючи у 2014 році, ми застали два процеси. З одного боку, був вітчизняний виробник, який не звик пакувати фрукти окремо. З іншого боку, закрився гігантський російський ринок, тому український виробник був змушений шукати можливості, як потрапити як потрапити в Європу, Азію, на Близький Схід. Власне, тут він стикнувся з новими стандартами, вже заданими Західною Європою, відтак ринку треба було розвиватися. Вже у 2018 році ми вдало ввійшли у процес і допомогли перемикнутися нашим яблучним експортерам. Тоді в Україні був рекордний рік з експорту яблук, і наш внесок – забезпечили екологічну тару для споживача.

Поділіться, коли плануєте запустити виробництво на Львівщині і чому обрали саме цей регіон? Це зумовлено потребами споживача: бути ближче до західного ринку, зокрема в інвестиційному керунку. Виробництво нового формату пакувального паперу має найбільше відгуків саме у Європі – це Франція,

Німеччина, Англія. Відповідно, це дає нам можливість продовжувати робити дослідження, розвивати лінії та розширювати виробництво. На Львівщині відкриття плануємо у 2021 році. Наразі ще обираємо локацію, де буде зосереджений майданчик, тоді створюємо робочі місця – і запускаємось.

Хочу відзначити, що це виробництво дуже високого рівня, з міжнародною акредитацією щодо безпеки у харчовій промисловості. Цікаво і те, що для нас вже стало традицією відкриття нових виробництв у непрості часи. На Дніпропетровщині запускали завод у 2014 році, багато просто не вірили, що може бути якесь виробництво. Відтоді минуло 6 років, як ми успішно працюємо і заповнюємо ринки екологічними матеріалами. І тепер заплановане відкриття лінії у Львівській області теж випадає на період пандемії коронавірусу. Але ми розуміємо, що маємо рухатись, адже ставимо на меті глобальну місію – порятунок планети. Ми дійсно віримо в те, що наш вклад є важливим, тому не маємо морального права здаватись, незважаючи ні на що!

Цікаво, як відбувається народження нових ідей у команді, як втілюєте їх, відхиліть завісу внутрішньої кухні? Наша команда просто змінила логічний ланцюг – замість «we can not» ми почали керуватися «we can if». Так, в якийсь період усі ми працювали на консервативному виробництві, коли усі процеси сформовані і творчість не вітається, бо закінчується втратами. Ми ж вирішили, що має бути право на помилку, це частина нашого процесу. Разом змінили цю сталу парадигму і отримали перший результат. Люди зрозуміли, що окрім заробляння грошей, можна робити корисну справу та від цього отримувати задоволення, пишатися собою і втіленими проєктами. Ми часто організовуємо творчі вечори, коли всі генерують різні ідеї, інколи це дуже круті думки. Їх потім поступово намагаємося реалізовувати. Важливий аспект – це культура в колективі, відсутність страху пропонувати та змінювати. Ми цю концепцію вдало впровадили. Розмовляла Юлія Осим

40 |

«Котеджі Друзі» He знаєте, де провести незабутні вихідні, відпочити від рутини міста і насолодитись красою карпатської природи? «Котеджі Друзі» запрошують вас поринути у наш затишок!

З’ЄДНАЙТЕСЯ ІЗ ПРИРОДОЮ РАЗОМ З НАМИ!

Присілок Прохідний, c. Поляниця, Івано-Франківська область, bukovelfriends3@gmail.com

тел. +38 (067) 104 70 06

42 |

Відомо, що попри 8:2 від «Баварії», провальний сезон і незгоди з керівництвом Лео Мессі прийняв рішення залишитися у клубі. Рональд Куман надалі бачить у футболісті лідера і готовий будувати команду навколо нього. Чи не наступить він на ті ж граблі, що і його попередники?

Мессі залишається у «Барсі» Чи змінить щось прихід нового тренера та якими є надії «гранда» на новий сезон?

43 Спектакль з «відходом» Мессі справді тримав у мандражі футбольний світ, особливо фанатів «Барселони». Ніхто не розумів чого очікувати, оскільки всі матеріали ЗМІ вказували на те, що футболіст близький до того, аби покинути клуб, а сам Лео не подавав ні духу. Ще більше вболівальники «Барси» посивіли після того, як Мессі не пройшов медогляд і не з’явився на передсезонне тренування. Очевидно, що футболіст вагався, бо ситуація в клубі не з легких, а тому всі очікували на його коментар. Нарешті Лео вийшов у люди і розповів: «Я був незадоволений ситуацією і дійсно хотів піти. Мені це не дозволили зробити, тому я залишаюся в «Барселоні», щоб не загрузнути в судах. Керівництво клубу на чолі з Бартомеу – це катастрофа», – висловився Мессі в інтерв’ю Goal.com. Якою є ситуація в клубі зараз? Настільки відкрите інтерв’ю футболіста дає чітке розуміння, в якому проблемному становищі зараз перебуває клуб. Це стосується як атмосфери в самій команді, так і зміни поколінь та тренера. Тож на високі результати, на мою думку, очікувати не варто. Проблемне керівництво. У мережі неодноразово з’являлися інсайди про те, що Бартомеу (президент клубу) – конфліктна людина і може багато з ким не вжитися в одній команді. Проте останнім часом все вилилося назовні і остаточно стало на свої місця. Незгоди між президентом з одного боку та гравцями, вболівальниками з іншого вийшли на новий рівень. Завдяки найперше

інтерв’ю Мессі, а також Суареса, лідера клубу, якого виставили за двері, ніхто вже не має сумнівів у некоректній політиці керівництва. Під час прощальної пресконференції Суарес дав чітко зрозуміти, де зараз основна проблема в клубі. Після запитання журналіста про те, чи може він звинуватити себе у відході з «Барселони», Суарес уточнив: «Я чи ...?», показавши у бік президента, як повідомляє видання Metro. Мессі теж не пас задніх і висловився про відхід найкращого друга: «Ти не заслужив, щоб тебе вигнали таким чином. Але правда в тому, що на цей момент мене вже нічого не дивує. Я дуже тебе люблю. Скоро побачимося, мій друже». Мотивація Мессі. Виставив цей пункт в окремий абзац, оскільки останнє десятиліття Лео і «Барса» – слова-сино-

німи, адже перший має надто великий вплив на гру (і, на жаль, не лише гру) команди. Очевидно, після невдалого сезону, конфлікту з керівництвом та ще й відходу найкращого друга з команди мотивація Мессі – нижче нікуди. Проте ми ніколи не знаємо напевне, адже Лео не молодшає – і йому є що доводити. На те він і є одним з найкращих футболістів світу. Нова команда та тренер. Очевидно, ніхто не збирається змінювати стиль гри «Барси», оскільки це їхня візитівка вже багато років. Хоч у «блаугранас» досі топовий підбір виконавців, завданням Рональда Кумана (головного тренера), на мою думку, буде зміна настрою всередині команди і курс на правильний вектор руху. Не секрет, що кожен з цих футболістів вміє грати у футбол, важливо скерувати їхні уміння у спільне і зрозуміле русло.

44 | Чого очікувати в майбутньому? У вболівальників синьо-гранатових перед тренером і футболістами великі очікування на тлі трьох минулих невдалих сезонів. Бо, здавалося б, куди вже гірше? На мою думку, зарано «хапати зірок з неба», оскільки, на жаль, ніщо не вказує на те, що вже в цьому сезоні у команді все налагодиться. Як ми вже зазначили, підбір виконавців хоч і кваліфікований, питання розуміння стилю і зіграності все ще відкрите. Водночас у кожній з ігрових зон є свої питання – окрім хіба що воротарської. У захисті продали правого захисника – Семеду, Піке давно вже не показує той рівень, що раніше, Альба не молодшає. В центрі поля, який завжди був основною ланкою «Барси», теж незрозумілість. Продали Артура, Ракітіча, Відаля, купили П’янича з «Ювентуса» і повернули Коутінью. Молодий де Йонг досі не знайшов своєї гри, тож стабільним залишається лише дов-

говічний Бускетс. Напад теж зазнав змін. Як вже писалося, Суарес покинув клуб, відтак чистого центрфорварда, з яким, до слова завжди у своїй кар’єрі працював Куман, немає. Є 17-річний Фаті, який прогресує швидко, але на нього через молодість на постійній основі все ще не варто сподіватися. Є Грізманн, якому ще поки важко знайти «хімію» з Мессі. До того ж тренер вже заявив про Лео, як про основну «скрипку», довкола якої будуватиметься гра клубу. З одного боку, правильно, бо надто вже великий авторитет футболіст має серед гравців і вболівальників, а з іншого – знову ж таки ризиковано. Таку ж ставку робили попередні наставники: Вальверде, Сетьєн і, як ми бачимо, це не привело команду до особливого успіху. Не забуваємо, що Мессі завжди випадає з цілісної гри команди у захисті, оскільки не вертається назад і не бере участі у пресингу, адже у

нього є карт-бланш на атаку. Звісно, коли є лідер в команді, це завжди плюс, та ще й такий майстер, як Мессі. Проте коли команда повністю залежить від одного гравця (який при тому, що неприпустимо, приймає рішення щодо внутрішнього життя команди) і не має інших альтернатив (а йому, до слова, вже 33), це вже більше схоже на футбольну деспотію. Якщо Куман з цим всім впорається – заслужить лише низький уклін. Якщо підрезюмувати, у нас є три варіанти розвитку подій: 1. Президент залишається в системі клубу, що, ймовірно, призведе до погіршення ситуації в колективі. 2. Бартомеу йде з «Барселони». До слова, вболівальники вже збирають петицію про відхід президента і внутрішня ситуація в команді налагоджується. 3. Президент знову ж таки залишається, проте Куман знаходить підхід до гравців, зокрема – до Мессі, у зв’язку з чим останній залишається в клубі. Отже, попри те, що можливі позитивні виходи з цієї ситуації є, скоріш за все, вони орієнтовані на перспективу, а не одразу ж на цей сезон. Занадто мало чинників вказують на його успішність в цьому році. Попри це, не виключаємо фактор Лео, який в будь-який момент спроможний включити «режим Бога».

Роман Турин

Збірна України Топ-команда Андрія Шевченка чи переоцінений «середняк»?

46 | «Тільки проти слабких і можемо, ось вона – гра збірної в реальності, а чого ж ви чекали?» – посипалися коменти істинних «вболівальників» збірної після 4:0 в Іспанії. Чи справді це критика, яка має право на життя, або ж просто необґрунтований хейт? Міркуємо разом. Так, очевидно, якщо говорити про один конкретний поєдинок, власне, матч проти збірної Іспанії – його програли «в чисту», без жодної надії на порятунок. Проте якщо поглянемо на ситуацію дещо глобальніше, а не просто сміючись з рахунку, можемо зрозуміти, що хоч проблем у команді достатньо, але називати їх критичними не варто. То що не так з командою? Відсутність практики. Першою причиною невпевненої гри команди є довга перерва між іграми збірної.

Через пандемію колектив не бачився майже 10 місяців, що однозначно має свій вплив на гру команди. Одні лиш тренувальні збори за три дні до матчу не повернуть гру збірної на той рівень, до якого ми звикли до перерви. Ігрові аспекти. Перша проблема тягне за собою другу. Через брак «хімії» між гравцями у матчах із Швейцарією та Іспанією у нас не лише зменшився відсоток володіння (40%), але й різко збільшилася кількість втрат м’яча під час позиційної атаки. Відтак перед тим, як «обрізатись», команда (в середньому) не віддавала понад 5 передач. Саме тому такий надважливий аспект, як вихід з оборони в атаку, в нас просто був відсутній. Психологія. Послаблення в ігрових аспектах напряму пов’язане з си-

лою суперників. І Швейцарія, і Іспанія є топ-збірними, котрі грають у швидкий, комбінаційний футбол з високою лінією пресингу. І навіть якщо команда Шевченка розуміла, що їх очікує, проблема була в голові футболістів. Якщо по матчу з Швейцарією це ще не сильно впадало в очі, то проти Іспанії чомусь на поле вийшла команда переляканих кошенят. Авторитет «червоної фурії», зокрема, її лідерів – Рамоса, де Хеа та інших – розчавив наших хлопців. Після пенальті на першій хвилині матчу їм було вже не під силу впоратися із тиском. Незмінні лиця. Як би не хотілося цього визнавати, деякі наші лідери старіють. Ніхто цього не має права вирішувати, окрім головного тренера, однак деякі гравці відверто «не тягнуть» рівень збірної. Лідери у минулому, як-от Коноплянка і П’ятов, вже, очевидно, своє у збірній віджили. Якщо в грі на лінії воріт у П’ятова банально багато що залежить від настрою, то в побудові позиційної атаки, яку Шевченко починає через воротаря, йому немає рівних (в поганому сенсі). Практично кожна друга передача йде в ноги супернику, що при грі біля своїх воріт проти високого пресингу є особливо небезпечним. Коноплянка ж просто не вписується у гру збірної, не відпрацьовує у захисті, обрізається і не загострює гру належним чином. Випускати гравців виключно через ім’я – це не те, що потрібно збірній. Ротація і фізика. Чомусь так «історично» склалося, що кожен наш другий матч на зборах (на цей раз він випав проти Іспанії) проходить

для нас набагато важче. Про це теж говорив Шевченко в інтерв’ю Вацку. Частково це пов’язано з тим фактом, що третина наших гравців через різні причини не мають стабільної ігрової практики, а тому не є завжди у тонусі. Однак на цей аспект Шевченко не може вплинути. Ми не є тренерами по фізпідготовці і не знаємо всіх нюансів, однак факт є фактом – двох днів відновлення після матчу нашій команді не вистачає. Якщо іншого вибору не залишається – нагальним стає питання ротації складу з награванням нових лиць. У тому ж матчі Іспанія – Україна Енріке випустив 7 нових гравців в порівнянні з матчем проти німців (ми – лише 3). В результаті у порівнянні із нами іспанці просто «літали» по полю. Все так погано? Як можемо бачити, мінусів чимало, проте кожна з цих проблем – не

критична і точно не вартує того, щоб братися за голову від відчаю. Відтак проблема практики, очевидно, не буде критичною, оскільки збірна збиратиметься регулярніше. Невдачі в ігрових аспектах пояснюються, власне, першим пунктом. Проблему психології ми теж здатні подолати, що вже показували на своєму ж прикладі (зокрема в іграх проти збірної Португалії). Останні ж аспекти – про незмінність лиць та ротацію – лежать на тренерському штабі, в компетентності яких сумніватися не доводиться. У нашої команди є все, щоб бути топ збірною: поставлена гра, відмінний тренерський штаб, довіра вболівальників (сподіваюся), сильний збалансований склад, крута атмосфера в команді і головне – характер, який при Шевченкові вона неодноразово демонструвала.

*** Вболівальники звикли до перемог і красивої гри, але поразки – частина футболу. Проблема лиш, що ми швидко забуваємо ті позитивні емоції, які подарувала нам команда, і любимо зациклюватися на першій же невдачі. Важливо і фанатам, і самим футболістам спільно розвивати той менталітет переможця, як це було, коли команда виходила на Євро. Адже лише разом – ми сила. Ми потрапили в елітний дивізіон, а тому змушені набиратися практики в найсильніших. Попереду знову матчі проти топів (Франція, Німеччина, Іспанія) – і у нас є всі підстави вірити, що команда Шевченка зможе зіграти з ними на рівні, як це вже неодноразово доводила.

Роман Турин

48 |

НОВІ ВРАЖЕННЯ ЕГОЇСТІВ! Учасники EGOIST club вкотре зустрілись 9 жовтня. Ніщо так не зближує людей, як спільне захоплення. Для багатьох чоловіків рибалка – не просто хобі, а невіддільна частина життя. Оскільки це заняття дає ще одну можливість реалізувати інстинкт мисливця, ну і, звісно, відволіктися від роботи та повсякденних справ. Чоловіки спільними зусиллями приготували юшку та насолодилися стравами просто неба. Це був ідеальний час для того, аби поспілкуватись і поділитися планами та ідеями. Також учасники спробували свої сили в стрільбі з найстарішого виду зброї наших предків – лука.

Локація: Stavky Country Club Незмінний партнер: Вина Закарпаття COTNAR

50 |

СНІДАНОК ЕГОЇСТА:

«БІЗНЕС-МОДЕЛЮВАННЯ» Нещодавно відбувся черговий «Сніданок Егоїста» на тему: «Бізнесмоделювання». Модератором був виконавчий директор Центру підприємництва, випускник магістерської програми Key Executive MBA Львівської бізнес-школи (LvBS УКУ) Іван Петренко. На зустрічі говорили про те, якою повинна бути бізнес-модель і для чого

вона потрібна. Чому саме бізнес-модель, а не бізнес-план? Дізналися, що таке гіпотези і як з ними працювати. Розмовляли і про валідацію гіпотез, пошук та перевірку свого клієнта. Приймав бізнес-сніданок ресторан LEO – місце зустрічі львів'ян та гостей міста. Ресторан LEO розташований у самому центрі, це ідеальне спокійне місце для розмов за обі-

дом чи вечерею з континентальних страв із місцевих продуктів. Зранку тут можна скуштувати сніданки з багатим вибором буфету і страва а-ля-карт, які готуються на відкритій кухні. Особливий смак мають страви, приготовані на грилі під час обіду та вечері.

вул.Театральна, 16 +38 (032) 295 95 00 hotel@leopolishotel.com Фотограф ГО «Спалах моментів» – нова ініціативна команда, яка займається фотографіями та відеозйомкою.

Дякуємо всім гостям бізнес-сніданку за участь! Щодо участі у наступних подіях звертайтесь за телефоном: +39 (093) 667 82 35 (Аделіна Яковишин) egoist.breakfast@gmail.com

52 |

Чоловіча історія

Луцький скульптор заквітчав соняхами 600 кілометрів волинських доріг Луцького скульптора Василя Рижука називають «Соняшний Чорнобривець», адже він понад 20 років самотужки заквітчує дороги чорнобривцями і соняхами. За цей час йому вдалося висадити квіти вздовж 700 кілометрів автошляхів. Заквітчує дороги одразу у кількох напрямках – до Львова, Рівного та Ковеля. Чоловік за професією скульптор. І це, мабуть, наймасштабніший його проєкт. Назвав його «квітучий прапор України». Каже, за двадцять років засіяв уже більше семисот кілометрів. І мріє, аби до нього долучилися по всій країні. Своє заняття скульптор вважає допоміжним, але зараз – дуже важливим. Коли він починав озеленювати узбіччя, дороги були в поганому стані, з величезними бур’янами обабіч. Тому чоловік захотів зробити все можливе спершу від себе, а вже тоді вимагати змін від влади. Вважає себе митцем, який поміняв фарби на квіти.

Сусіди скульптора побачили, що Василь робить добру справу, і доєдналися до проєкту та віддали частину прибудинкових територій біля багатоповерхівок під розсаду. Молоді рослини чоловік не лише висаджує обабіч доріг, а й дарує людям з різних куточків України. Свій день митець розпочинає о 4 чи 5 ранку. Як тільки починає світати – вже їде на дорогу. Там готує ділянку, вириває бур’яни, скопує ґрунт та висаджує розсаду. За одну таку поїздку витрачає 300-400 гривень на бензин. У Василя є два товариші, які після роботи іноді допомагають засаджувати узбіччя. Скульптор обрав саме квіти, адже вважає їх проявом любові. А з квітів – соняшники та чорнобривці, бо вони найдовше цвітуть і є одними з квіткових символів України.

Своєю діяльністю Василь намагається донести, що світ потребує більше гуманності, краси, любові одне до одного. Майстер переконаний, що глобальні зрушення починаються з маленьких справ, і заохочує своїм прикладом людей до змін у країні.

ВІДПОЧИНОК: Говорячи «Так» іншим, переконайтеся, що не кажете «Ні» собі. Пауло Коельйо

Якось давніше в новинах ви могли чути, що Україна домовилася про безвізовий режим з Уругваєм. А може, і не чули, адже таку малорелевантну інформацію можна легко пропустити повз вуха. Або ж вашою першою думкою було: скільки наших співвітчизників захоче скористатися такою можливістю?

УРУГВАЙ

Одна маленька, але дуже успішна країна

56 | Таки дійсно – Уругвай не належить до туристичних напрямків і в нашій країні на слуху нечасто. Жінки згадають цю країну як батьківщину Наталії Орейро, а чоловіки – хіба в контексті футболу, тому окрім приблизного розташування пересічний українець про цю південноамериканську державу знає мало. А тим часом затиснутий з двох боків величезними Аргентиною і Бразилією, а з третього – Атлантичним океаном і гирлом ріки Ріо-де-ла-Плата Уругвай – одна з найбезпечніших і найуспішніших країн Південної Америки, немалу частину населення якої становлять вихідці з України. Цікавий Уругвай важливою портовою інфраструктурою, зеленою природою, непересічною колоніальною архітектурою та кухнею для справжніх чоловіків. Аби ближче познайомитися з країною, ми відвідали її найбільше, столицю Монтевідео, і найдавніше, Колонію-дель-Сакраменто, міста. Трохи фактів Для кращого розуміння Уругвай можна порівняти з Естонією. Адже відносно сусідніх до себе країн він теж зовсім невеликий, а в столиці країни мешкає майже 40% населення. Після Сурінаму, країна – друга найменша у Південній Америці. Відвідинами Уругваю часто доповнюють поїздки до Аргентини, адже обидві столиці розташовані всього за 203 кілометри одна від одної на протилежних берегах ріки Ріо-де-ла-Плата, яку завдяки «розмаху» гирла у 220 кілометрів вважають найширшою у світі.

57 зарплатні на благодійність (залишив собі таким чином приблизно середню зарплату пересічного уругвайця). А ще Уругвай доволі прогресивний: він став першим у світі, де на всіх рівнях офіційно дозволили виробництво, продаж і вживання канабісу.

Місцями уругвайська провінція дуже схожа на наші села, тільки з пальмами: на полях пасуться корови, вівці та коні, стоять трактори. Три чверті країни вкриті ідеальними для вирощування худоби зеленими травою та степом, тому не дивно, що в національній кухні багато різноманітно приготованого і дуже смачного м'яса. Попри свій невеликий розмір і певну вразливість, колоніальний Уругвай досить рано здобув незалежність від Бразилії та Аргентини і вже з 1828 року вирішує свою долю сам. До речі, в історію країни вписаний президент, якого в нас назвали б Голобородьком, тільки справжнім. Обраний у 2010 році колишній партизан Хосе Мухіка відомий як найбідніший президент світу. Серед вчинків, які б нам сподобалися найбільше, – відмова від користування президентською резиденцією та скерування 90% президентської

Монтевідео Має чим похвалитися і Монтевідео, адже це – найпівденніша столиця Західної півкулі та третя найпівденніша в світі (після Канберри і Веллінгтона). Також сьогодні це великий морський порт і колоніальне місто з довгою історією, красивою архітектурою та смачною їжею, яка дуже сподобається м’ясоїдам. На перший погляд, місто справляє неоднозначне враження переміша-

ності та не завжди впорядкованих будинків, кварталів, стилів. Тут цікаво сусідять нові мікрорайони з колоніальним центром міста та живими центральними кварталами. Про наближення до «серця міста» ви дізнаєтеся з шуму і гаму на вулицях. Особливо на головній – Проспекті 18 липня. Тут жваво, людно, завжди живо, а атмосфера – дуже південноамериканська. Це не вилизана вулиця з фонтанами чи клумбами, а проспект, де енергійно триває торгівля та міське життя. Формують його, щоправда, красиві елегантні будівлі XIX століття, які за своїм стилем нагадують Барселону чи Мадрид з нашарованим на них латиноамериканським «шармом».

58 | віть була найвищою в Латинській Америці. Палац у стилі артдеко, неоготики та неокласики є найзнаковішою спорудою на досить еклектичній площі, де стоять будинки в стилі від класицизму до банальної «радянщини».

Найвідомішою будівлею міста та його символом є розташований у цьому районі, на найбільшій в країні площі Незалежності, палац Сальво. Сьогодні – це найвища будівля Уругваю заввишки 95 метрів. Свого часу трохи менше століття тому вона на-

На противагу теперішньому центру міста і головній вулиці, в історичному панує архітектурна цілісність. А навіть якщо і має місце поєднання незвичних елементів, то тільки у красивому тандемі. Гуляючи цим районом, зверніть увагу на двері та ворота будинків: усі вони тут навмисне зроблені дуже різними, однак красивими стилями, що перегукуються. Особливо знакових місць тут нема, але цей старий район має атмосферу, в якій панують тиша, неспішність і спокій, які хіба в обід і ввечері порушують відвідувачі кафе та ресторанів. Поєднання латиноамериканського та європейського тут дуже цікаве. Іноді ці дві культури перетинаються і

переплітаються, а іноді – навпаки. Сидячи на усадженій вічнозеленими тут платанами площі Конституції, легко забуваєш, що ти так далеко за океаном від Європи, адже Уругвай будували, добре пам’ятаючи про іспанські архітектурні канони. Ця частина міста не вражає монументальністю, зате практично кожен будиночок і кожна вуличка тут особливі і архітектурно довершені. Столиця Уругваю набагато красивіша та колоритніша, ніж можна очікувати. Краса колоніальної архітектури, яка, проте, не завжди перебуває в найкращому стані, захоплює. Монтевідео – велике і просторе. Не враховуючи історичного центру з

59 вузькими як у Львові вуличками, загалом тут широкі проспекти з багатьма деревами, велика кількість парків і скверів та довжелезна набережна, де немає нічого, крім безкрайої річки і вас. Хоча столиця Уругваю розташована у гирлі ріки, якщо не знаєте цього, вас не покидатиме відчуття відвідин міста біля моря, адже Ріо-де-ла-Плата така широка, що сягає горизонту. Вказати на протилежне може хіба відсутність хвиль та рибалки, які висмикують з води прісноводну рибу. Обігнувши старе місто набережною, потрапите на Портовий ринок. Якщо зголоднієте – це прекрасне атмосферне місце для перекусу чи обіду, адже ринок зараз трансформований у фуд-корт з ресторанчиками, барами та живою музикою. Вона тут жвава, запальна та загальновідома, тому її легко підхоплюють місцеві

– і весь ринок вмить може співати хором. Ще одним місцем, яке неодмінно треба відвідати в Монтевідео, є будівля Національного парламенту (Палац законодавства). Вона просто вражає своєю монументальністю та величчю, що осо-

бливо неочікувано для такої невеличкої країни, яку освоювали як колонію. Але саме ця будівля, споруджена вже за часів незалежності понад 100 років тому, вказує на амбіції та впевненість в собі Уругваю як країни.

60 | Св. Франциска і чудовий захід сонця з видом на річку, яка закінчується десь далеко за горизонтом.

Колонія-дель-Сакраменто Або просто «Колонія» – найстаріше місто країни, закладене португальцями у далекому 1680 році. З того часу багато чого змінилося – і місто в сучасних умовах лише закриває двадцятку найбільших в країні, однак є відомим культурним та туристичним центром. Великою популярність користується Колонія серед мешканців Буенос-Айреса, адже розташована всього за 52 кілометри від столиці Аргентини просто на протилежному боці річки.

Туристи приїздять сюди заради відвідин історичної частини міста, Барріо Історіко, до якої входять колоніальні будиночки XVII століття, вимощені бруківкою старі вулички, стара міська брама, маяк на руїнах монастиря

Гастрономія Не можемо обійти увагою кухню країни, адже вона така різноманітна, смачна та ситна. Якщо коротко, то сучасна уругвайська кухня – це феєричне поєднання бразильської, індіанської, креольської та європейської – переважно іспанської та італійської. А от на 100% місцевим є м’ясо і традиція його приготування на особливому грилі асадо – трикутній рухомій решітці, під якою розкладають розпечене вугілля. Це надає м’ясу – а так готують і стейки, і свинячі ковбаски, і ребра, і птицю – особливого аромату. Не менш популярні сендвічі з яловичим стейком «чівіто аля плато», стейки чурраско, репліки на іспанську паелью (арросес) та італійська піца кальцоне (канчкера) або вже традиційні тут ньокі. А солодкі німецькі круасани тут називають «медіалунас», тобто півмісяцями. Багато тут також португальської та іспанської випічки. Хоча після такого м’яса не хочеться вже нічого! З поміж алкогольних на-

поїв популярні вино, граппа та граппаміель – місцевий лікер на основі граппи та меду. Найпопулярнішим безалкогольним напоєм беззаперечно є мате: ходити по вулицях зі своїм калабасом і попивати його для уругвайців – норма. До слова, при безготівкових розрахунках у барах та ресторанах з вас не братимуть ПДВ, а це означає, що фінальний чек буде на 22% менший. Це ще один приємний і несподіваний бонус. Коли очікування низькі, то і перевершити їх нескладно. Уругвай, ця зовсім невідома нам південноамериканська країна, відкрилася для нас несподіваною красою. З’явилося, тут смачно, красиво, просторо. Тут є океан, ліси, пляжі, смачнезна власна кухня.

Це дуже колоритна і привітна країна. Вуличні музиканти тут влаштовують співи під гітару навіть у громадському транспорті, а найсмачнішим може виявитися стейк не з найдорожчого ресторану, а простої забігайлівки. На справжніх чоловіків тут чекають морська риболовля, яхтинг чи серфінг. Хоча, впевнені, і без них ви тут не сумуватимете. Остап Процик

62 |

64 |

4 вересня 2020 року відчинили двері у світ Cloud no.7 Panorama. Цей день став по-справжньому визначним для закладу, міста та людей, які щиро розділили його! На відкриття Cloud прийшло багато зіркових гостей та публічних осіб. Хедлайнерами події стали Dantes, Kishe та Laganza.

Cloud no.7 Panorama.

Спеціальна святкова шоу-програма, подарунки, кращі DJ, фотозони, масштабні декорації, танцювальні шоу та смачна їжа не залишили байдужими жодного гостя. Адже заклад отримав величезну кількість захопливих відгуків. Свято однозначно вдалося!

Cloud no.7 Panorama – це заклад нового формату, що відповідає високим стандартам, високій кухні та високим емоціям. А найвища тераса міста дарує магічну атмосферу. Відчувши її одного разу, ви обов’язково захочете повернутись. Романтична вечеря на панорамній терасі, день народження у колі друзів чи навіть грандіозне весілля! А ще – вишукана кухня, ексклюзивний інтер'єр, масштабна винна карта від кращих сомельє та власна коктейльна лабораторія…

65 Заклад поєднує у собі 4 унікальних зали, які уособлюють атмосферу гармонії та несподіваних відкриттів! У кожен зал вкладено колосальну кількість зусиль та креативних ідей. Окремої уваги у Cloud Panorama заслуговує автентичне 8-метрове дерево, яке простягається на 2 поверхи. Це результат співпраці з однією із перших світових компаній, що займається розробкою та виробництвом напівштучних дерев. Над ним комплексно працювали кращі українські та італійські майстри. Вони поєднали гармонію природи, дизайну та сучасних технологій! Ця композиція обов’язково справить на вас враження та подарує відчуття єднання з природою. Фото: Микола Стрелюк Андрій Хвостик CLOUD NO.7 PANORAMA – ТЕРИТОРІЯ ВИСОКИХ ЕМОЦІЙ!

Ми вдячні нашим партнерам, серед яких бутікготель Taurus City, шотландський віскі №1 у світі Johnnie Walker, Acipencer Domum. Велика подяка кондитерській BESKWEET за неймовірний торт! Інформаційні партнери: VA. Magazine, журнал «Егоїст», телеканали NTA, «Правда Тут», City life, «ЧБ Інфо».

66 |

Дрібниці життя Живи так, щоб люди, зіткнувшись з тобою, посміхнулися, а спілкуючись з тобою, стали трішки щасливішими. Ошо

ДВОКОЛІСНИЙ

BMW R ПЕРЕТВОРИЛИ НА ГОТИЧНИЙ МОТОЦИКЛ 1930-Х РОКІВ

70 | Мотоцикл отримав незвичайну модифікацію. За шість років відтоді, як BMW R nineT з'явився на ринку, він став культовим серед любителів кастомайзингу мотоциклів. Компанія Nmoto з Флориди щойно випустила комплект для кріплення на болтах, який інтригує. Він кардинально змінив зовнішній вигляд мотоцикла. Спеціальний стайлінг-пакет для баварського мотоцикла, який отримав назву Nmoto R sevenT, імітує зовнішній вигляд культового прототипу BMW R7, створеного ще у 1934 році. Nmoto фактично створив майже ідеальну копію R7 ще у 2018 році, яка також була заснована на R nineT. Однак це коштувало приголомшливих 89 500 доларів. Для порівняння: комплект R sevenT, який випустили нещодавно, доступний всього за ціною від 6950 доларів. Набір варто розглядати тільки тим, хто вже має знання у сфері механіки і зможе його встановити. На щастя, ніяких заводських робіт або змін шасі не потрібно. В основному мова про зняття великої частини корпусу R nineT і заміну цих частин комплектом Nmoto. До набору входять новий паливний бак, паливний насос, шланги і фільтр, крила та кронштейни передніх і задніх коліс, новий задній ліхтар, кронштейн для переміщення масляного радіатора, кришки вилки і двигуна, шланги і роз'єми, фара, покажчики повороту, кришка керма і подовжувач вихлопної труби. Ключові деталі, як-от двигун, підвіска, шасі, гальма, колеса і сидіння, залишилися без змін. «Набір потребував значних витрат часу, ресурсів та інженерії, але результат того вартий», – сказав засновник Nmoto Алекс Нізнік. Водночас додав: «Наші клієнти не будуть розчаровані».

72 |

Luca

УНІКАЛЬНИЙ ЕЛЕКТРОМОБІЛЬ ЗІ СМІТТЯ: ЗАПАС ХОДУ 200 КІЛОМЕТРІВ Група студентів з технологічного університету Ейндховена створила інноваційний електромобіль Luca. Його унікальність полягає в тому, що він майже повністю зроблений із вторсировини. До того ж мова не тільки про ПЕТ-пляшки та інші побутові відходи, а й про пластик, який витягли з океану. Для того, щоб електрокар був міцним і не виглядав безглуздо, студенти домовилися з низкою компаній, у тому числі – з ізраїльським стартапом UBQ, фахівці яких допомогли їм розробити кузов та шасі. У межах цієї співпраці також створили нові матеріали із використанням лляних, кокосових волокон та кінського волосся. Після тривалого компонування вони зупинилися на поєднанні льняного волокна з океанічним пластиком. Саме з цього композиту і виготовили кузов авто.

Сіті-кар виглядає досить привабливо, при цьому він важить вдвічі менше, ніж інші автомобілі на електротязі. За словами розробників, міцність нових матеріалів вдвічі вища, ніж у стандартного пластику, який використовується в автомобільній промисловості. Окрім того, виготовлення цих композитів менш витратне, тобто фінансово вигідніше для компаній. Звичайно, основним завданням студентів було не створення лінійки автомобілів, а демонстрація можливостей використання відходів в промисловості. Такі матеріали нічим не поступаються звичним. Попри це, розробники хочуть довести розпочате до логічного фіналу і готуються вивести своє творіння на дорожні тести, а також перевірити його безпеку. До слова, в рух Luca призводять два електромотори з сумарною віддачею у 20 кінських сил. Запас ходу досягає 200 кілометрів. Роман Турин

74 |

«ЖИТТЯ ПІДПРИЄМЦЯ»:

«РЕСТОРАН, ЯКИЙ РЕКЛАМУЄ САМ СЕБЕ» Відбулась ще одна зустріч в рамках проєкту від журналу «Егоїст» — «Життя підприємця» на тему: «Ресторан, який рекламує сам себе». Спікерами заходу були Всеволод Поліщук та Ольга Гладун. Всеволод Поліщук – маркетолог зі спеціалізацією в ресторанній сфері та маркетингу територій через гастрономію. Із Всеволодом розмовляли про те, як створити ефективну концепцію ресторану, що для цього потрібно та як відшукати унікальні ідеї. Наступна спікерка — Ольга Гладун — 12 років керує готельноресторанним комплексом, з засновницею першого в Україні сервісу автоматизації закупівель Granat Garden. Із Ольгою розмовляли про її продукт Granat Garden — платформу автоматизації закупівель для сегменту HoReCa, сервіс, який надає перевагу перед іншими гравцями ринку.

Щиро вдячні також за бездоганну співпрацю нашим партнерам заходу: Cotnar вина Закарпаття — для тих, хто цінує українське, та Motiko — японські заморожені десерти. Це поєднання смаків надовго запам'яталося усім гостям! Приймало та пригощало кафе Missis Hudson, якому ми вдячні за неймовірно смачну кухню, затишну атмосферу та чудовий сервіс. Фотограф ГО «Спалах Моментів» — це нова ініціативна команда, яка займається фотографіями та відеозйомкою. З питань участі у наступних заходах проєкту «Життя підприємця» звертайтесь за тел. +38 (063) 37 09 445, Тетяна Бутрин.

76 |

В’ЯЖЕМО ВУЗЛИ

ОДИН ОБОРОТ Для шаликів середньої довжини. Ідеальний для прохолодної погоди.

11 способів оригінально зав’язати шалик

ДРАПІРУВАННЯ Для шаликів середньої довжини. Пасує для прохолодної погоди.

АСКОТ. Для шаликів середньої довжини. Ідеально підходить для прохолодної погоди.

ПАРИЗЬКИЙ ВУЗОЛ Найкращий для довгих шаликів і холодної погоди.

77 ЗВОРОТНЕ ДРАПІРУВАННЯ Для середніх і довгих шарфів. Найкращий для холодної погоди.

78 |

ФАЛЬШИВИЙ ВУЗОЛ

ЗВОРОТНЕ ПЕРЕХРЕСНЕ ДРАПІРУВАННЯННЯ. Для середніх і довгих шаликів. Найкраще підходить для холодної погоди.

Для шаликів середньої довжини. Пасує до холодної погоди.

ЗВОРОТНЕ ЗАПРАВЛЕНЕ ДРАПІРУВАННЯ Для середніх і довгих шарфів та холодної погоди.

ЧОТИРИ В РУЦІ Для середніх і довгих шарфів та морозів.

11 10

ПОДВІЙНИЙ ОБОРОТ Для довгих і середніх шарфів. Добре гріє в мороз.

ПОВНЕ ОГОРТАННЯ Для довгих шаликів. Ідеальний для холодної погоди.

80 |

Чому ми

ЗРАДЖУЄМО? Слово «зрада» сприймається у суспільстві та в юридичній практиці як злочинна діяльність. Це сприйняття переноситься і на стосунки у парі. Сторону, в стосунку до якої скоїли злочин (зраду), охоплює екстремальний емоційний буревій. В одну хвилину все було добре, а в наступну – світ зруйнований, розірвані усі домовленості і розбиті плани на майбутнє. Зазвичай подібний стан супроводжують такі почуття: лють, втрата, ганьба, гнів, біль, сором, образа, провина, розчарування, збентеження, заперечення, недовіра, задуха, знесилення, приниження. Навіть якщо партнер і здогадувався про зраду, розкриття злочину завжди є несподіванкою. Сторона, яка скоїла обман, дійсно може поводитись, як справжній шпигун та злочинець. Ось деякі ознаки такої поведінки: зміна звичок, приховування телефона та електронної пошти, зміна робочого графіку (постійні відрядження, затримка на роботі), виникнення нових захоплень (особливо таких, що стосуються дієт та занять спортом), вороже став-

лення до любовних проявів, зменшення емоції близькості, поведінка у присутності партнера відрізняється від тієї, коли партнер не поруч. Ці ознаки не є стовідсотковим показником зради і, навпаки, їх може не бути у поведінці партнера, але при цьому брехня є. Психологічне передчуття невірності є гучним сигналом квестії у парі – і вона може бути про вас, а не про партнера. Бо обман іноді – несвідоме повідомлення про своє нещастя чи незадоволення. Тож необхідно знайти час для стосунків і обговорити свої підозри. Це дасть змогу з’ясувати, що сталося і куди рухається човен. Чи прямує він у правильному напрямку, чи його вже несе на скелі? Після викриття злочину (зради) стається судовий розгляд справи, де звинувачення можуть лунати з обох боків. Встановити причину стає важко, нелегко зрозуміти, хто насправді злочинець, а хто – потерпілий. Ми, читачі, на деякий час станемо присяжними та вислухаємо обох партнерів – і лише після цього винесемо свій вердикт.

81 1. Емоційний вакуум.

3. Просто так…

Емоції – це унікальна мова спілкування між людьми. Чи можна зрозуміти емоції іншої людини, якщо ти цієї мови не знаєш? Ні. У кожній сім’ї виховується свій індивідуальний культурний світогляд, свої соціальні та емоційні стосунки. У парі стикаються ці два різни світи. Якщо ж спершу для спілкування вистачає гормонів і пристрасті, то з часом їхній рівень у стосунках знижується. Твердження «ми розуміємо одне одного без слів» змінюються на звинувачення «він/вона мене просто не розуміє».

Катастрофічне явище сьогодення – вичерпання гормону задоволення. У наш час людина дуже легко витрачає серотонін на телебачення, соціальні мережі, легкий доступ до нікотину та наркотиків (алкоголю), великі порції цукру. Усе це призводить до нудьги. І, як би це не жахливо було чути, але все більше випадків зради стаються заради того, аби нудьги позбутись. Обман стає новою «наркотичною» залежністю, фантастичною шпигунською реальністю, де стимулюється вироблення серотоніну, що підкріплюється адреналіном.

2. Відсутність відкритості у спілкуванні. Це тягнеться з дитинства, коли батьки унеможливлювали процес рівноцінного діалогу – і дитина змушена була йти на шахрайство заради отримання забороненого. Страх слів руйнує стосунки, обман значно безпечніший, ніж спілкування. Приховувати скелетів у шафі з часом стане просто неможливо через брак вільного місця. Змога у парі відкрито говорити про стосунки – як погане, так і хороше – створює безпечну зону, де з’являться нові відчуття та можливості для втілення сексуальних бажань. Це місце хочеться боронити, а не руйнувати. Запам’ятайте одне головне правило спілкування: у ньому беруть участь двоє. Воно вимагає не тільки вміння говорити, а й вміння слухати без упереджень та захисту.

4. Помста. Не тільки сексуальні відчуття партнер шукає у зраді. Вона іноді стає прихованим символом покарання за недоотримані емоції або страждання і приниження. У випадку такого недоотримання відчуттів партнер,

що зрадив, сам інколи намагається викрити себе. Бо більше задоволення отримає, коли факт зради стане очевидним. У парі, де партнер, якому зрадили, є агресором, факт зради від нього приховується. Тоді це символічно стає способом психологічного порятунку від отриманих страждань, особливо коли від зради настає вагітність. 5. Усі так роблять. Секс поза шлюбом дуже часто у суспільстві вважається нормою поведінки. Як спроба першої сигарети, щоб не бути винятком у компанії курців. Особливо це розвивається серед чоловіків для вдоволення своєї ієрархічної цінності у «зграї». Та цим не нехтують і жінки, бо «усі подружки вже спробували». Може, це і норма, але про таке варто домовитись, з’ясувати, чи хоче ваш партнер розділити ці цінності та чи готовий до таких стосунків.

82 | 6. Страх. Страх зізнатися партнерові у своїй «провині», що кохання вже нема, роман добіг до кінця. Нехіть втрачати час, вступаючи у довгі нудні або, навпаки, дуже емоційні діалоги. Сексуальні стосунки з іншим – боягузливий спосіб розірвати свої. І під розривом я маю на увазі як стосунки з партнером, так і з коханцем. Брехню не приховують, навіть навпаки – залишають телефон без пароля на найбільш видному місці. Саме цим кажуть: «Ви якось між собою домовтеся, а я тут збоку постою». 7. Самотність. Духовна ізоляція в парі відбувається у гармонії з побутовими проблемами. Життя стає буденним, стосунки мають тільки поверхневий рівень. Навіть якщо в парі ще є багато любові, один з партнерів може відчувати самотність та страждати від відчуття небажаності, неважливості. Поява «третього» на початку роману повертає усі ці відчуття. Зрада стає порятунком: замість розмови чи звернення до психотерапевта партнер йде на обман. Але в стосунки з іншою людиною з часом повертається та ж самотність, а разом з нею приходить розгубленість та бажання усе виправити, повернутись «додому». Бо причиною духовного голоду є не партнер. 8. Опік від холоду.

9. Я хочу жити.

Втрата пристрасті є одним з головних мотиваторів зради. У парі можна залишатися добрими партнерами, гарними батьками, зразковим подружжям, але при цьому без любові. Ідеальна, проте мертва пара. Сексуальні стосунки виглядають як намагання допомогти старому знайомому в його фізіологічній потребі. Там, де колись було пристрасне кохання, в полум’ї якого все руйнувалося і відроджувалось, тепер стало морозно. Жага повернути пристрасть штовхає партнерів до пошуку коханців. Треба зазначити, що дуже часто в таких стосунках обидва партнери заводять собі сексуальний зв’язок з іншою людиною, при цьому про ніяке розлучення на певному етапі мови немає.

Зрада стає способом відчути себе живим. Секс є символом відновлення життя. Це може статися в будь-якій парі, особливо коли партнер сприймається як зрозумілий і неважливий предмет інтер’єру. 10. Щоб ти не робив, це змінює тебе на краще. Про це найкраще розповідає анекдот. Зустрічаються дві подружки, одна з них коханка, інша – дружина. Дружина весь час звинувачує свого чоловіка, що той ледащий і взагалі нездара. Ко-

ханка, навпаки, не може нахвалитися своїм коханцем. На тому і закінчили свою розмову та розійшлись, не зрозумівши, що говорили про одну і ту ж людину. Відсутність у сім’ї можливості відчути себе самостійним і самовпевненим штовхає на злочин. Стороння людина стає ріднішою, стосунки з нею – бажанішими. Зміни в таких парах виглядають так, наче людина перебуває на лікуванні: вона худне, частіше посміхається, радіє життю. Дуже часто така зрада переходить у розлучення. 11. А було кохання? Виконання соціального обов’язку досі залишається актуальною потребою громадянина суспільства. Чоловік/дружина повинні мати певні ознаки для того, аби їх обрали партнером, з яким треба увійти у шлюб. Ці особливості – гроші, успіх, зовнішність, соціальне походження – не впливають на появу щирих почуттів. Коли з’являється справжня закоханість, вона зносить усі пере-

шкоди. Навіть ті, що зроблені здоровим глуздом, який донедавна не підводив та вдало влаштував життя з «правильною» людиною. Закоханість деякі вчені антропологи вважають еволюційною силою розвитку людей, а статеве тяжіння ставлять на друге місце. У цьому є сенс, кохання колись вважалося хворобою – і за усіма фізіологічними ознаками воно так і є. Ми розглянули найбільш розповсюджені аргументи і причини зради. У деяких зрадник був злочинцем, а в деяких – до злочину призвели дія або бездіяльність партнера. У стосунках кожна пара сама визначає правила гри. Причини дійсно різні від людини і до людини, але усі вони стосуються бажання задовольнити потреби. Зазвичай зрадою вважають секс, але майже завжди тут мова про набагато більше. Люди йдуть на обман заради емоцій, вони хочуть турботи, бути прийнятими, чекають поваги, любові, того, що недоотримують у стосунках. Тому найчастіше брехня у парі пов’язана не з сексом, а саме з емоціями.

Роман на стороні – найяскравіша ознака того, що стосунки не можуть більше бути такими, як вони є. Безумовно, зрада є злочином, але вона здатна як зруйнувати, так і зберегти шлюб, якщо двоє людей захочуть розглянути це як заклик до необхідності змінитися. Зміни важкі, особливо коли треба починати заново, пізнати нову людину, яку вважав добре знайомою. Біль від зради настільки сильний, що важко бути об’єктивним. Тому що б ви не вирішили, для лікування зверніться до досвідченого психолога. Слідкуйте за новим номером журналу «Егоїст», де розглянемо тему про нефізичну зраду в парі та про пари, які не розлучилися після зради.

Психолог, сексолог, член секції сексології і терапії сексуальних розладів, член Спілки психологів і психотерапевтів України

Никифорук Олександр

84 |

OLGA KRUGLOVA JULIA YAROSHENKO

PHOTOGRAPHER: MODEL:

| 87

88 |