Egoist #10 by Egoist Magazine

журнал справжнього чоловіка

#1 (10) 2013

НЕ ДЛЯ ПРОДАЖУ

Владика Борис Ґудзяк: Наша епоха не народжує лідерів

Гроші

Як обрати спосіб заощадження

Спорт

Тренування: вижити після свят

Мандри

І шубу купити, і світ подивитися

суспільство стор. 12-29 >

Владика Борис ґудзяк: «КОЛИ Є ЖЕРТВА, НЕ МОЖЕ НЕ БУТИ РЕЗУЛЬТАТУ» стор. 14 >

МІЯ: «тільки нерозумна жінка тримає чоловіка за горло, геніальна ж не тримає взагалі»

Спочатку цілі – потім заощадження

стор. 20 >

стор. 22 >

захоплення

стор. 30-51 >

Найочікуваніші автомобілі-2013

на межі можливого без ризику

Тренування: вижити після свят

стор. 32 >

Директор: Остап Процик Головний редактор: Всеволод Поліщук Над номером працювали: Василь Крехівський Ростислав Ящишин Володимир Бєглов Дизайн та верстка: Всеволод Деревацький Рекламний відділ: Зоряна Крачковська Марія Коциба Анна Косик Розміщення реклами: тел.: (032) 239 - 34-01

стор. 34 >

стор. 46 >

Спеціалізований журнал «Егоїст» Зареєстрований у Міністерстві юстиції України Свідоцтво серія КВ № 18262-7062 від 11.10.2011 р. Адреса редакції та видавця: Засновник: Видавець:

м. Львів, вул. Героїв УПА, 73 ТОВ «Егоїст Паблішинг» ТОВ «Егоїст Паблішинг»

Розповсюджується безкоштовно в елітних ресторанах, клубах, барах, готелях, клініках, автосалонах, фітнес-центрах і магазинах Львова. Частина накладу потрапить на домашні адреси або безпосередньо з рук в руки найуспішнішим політикам і бізнесменам міста.

зміст

Наклад: Періодичність: Підписано до друку: Друк:

1000 примірників 12 разів на рік 23.01.2013 р. Поліграф-сервіс

Концепція та зміст журналу «Егоїст» є інтелектуальною власністю. Частковий або повний передрук матеріалів, а також інше їх використання або відтворення допускається лише з дозволу редакції. За зміст реклами відповідальність несе рекламодавець.

відпочинок дрібниці життя стор. 52-69 >

На перехресті баварських доріг

стор. 70-83 >

Юридична підтримка – не розкіш, а вимога сьогодення

стор. 74 >

і шубу купити, і світ подивитися

стор. 56 >

Екшн та пригоди у цьогорічних прем’єрах стор. 62 >

стор. 76 >

новини ресторанів стор. 66 >

Найсмачніша страва року

Чим гіалуронова кислота може допомогти при чоловічому безплідді?

Про те, що найбільше смакувало у 2012, «Егоїст» розпитав відомих львів’ян стор. 68 >

стор. 82 >

зміст

від редактора

кадри місяця Директори туалетів

Одного разу колєжанка розповіла історію про похід в громадський туалет у Львові. Намагаючись взяти стільки паперу, скільки їй потрібно, вона наштовхнулася на спротив жіночки, яка збирає при вході гроші. Мовляв, розбазарює тут народне майно, туалетний папір коштує грошей, і подібні нісенітниці – як для закладу такого типу. На спроби заспокоїти жіночку і пояснити, що в платному туалеті недоречно економити папір для клієнтів, а тим більше на них кричати, пані почала поводитися ще агресивніше, а зрештою вийшла і промовила фразу, яка незабаром стала крилатою для цілої компанії друзів. «Ви знаєте, хто я? Я – директор цього туалету!» Таких людей, які, отримавши дуже маленьку, локальну, примітивну владу, користуються нею направо і наліво, аби принизити інших чи отримати на кілька копійок більше вигоди, рідко зустрінеш у західних суспільствах. Однак в реаліях «постсовка» такі ситуації трапляються усюди. Людей, що так поводяться, я тепер називаю «директорами туалетів». Таким «директором туалету» може бути вахтер на дверях якоїсь установи, який не впускає вас, попри наявність перепустки чи дозволу, бо «йому так сказали», або й узагалі «ходять тут всякі». Це може бути продавець чи офіціант, у якого «клієнт завжди неправий». Водій громадського транспорту, який на прохання не курити чи стишити музику відповідає щось на кшталт «Я тут господар, що ви мені нерви тріпаєте»… З таким може зіткнутися будь-хто, незалежно від своїх статків. Просто людина з ще більшою владою чи великими грошима натрапляє на подібну поведінку рідше. Адже єдине, що змушує «директорів туалетів» поводитися тактовно – страх перед більшою владою, ніж є у них. «Директори туалетів» вважають, що така поведінка додає їм статусу, ваги, збільшує самооцінку. Насправді ж це переважно огидно та смішно. Але огидно і смішно це не лише тоді, коли людина має маленьку владу. З людьми, наділеними реальними важелями впливу на багатьох інших, це часом виглядає не лише огидніше, але й смішніше. Не кажучи вже про те, що часом через такі казуси люди, які мають всі шанси стати шанованими і популярними, перетворюються на об’єкт суспільної насмішки. «Клоуни» – пишуть про них на політичних форумах. «Директор туалету» – така асоціація виникає в мене. Усі ми люди, кожному часом хочеться зірватися на інших, використати свої можливості, «пограти м’язами». Однак щоразу, коли з’являється таке бажання, варто згадати, що хтось збоку може назвати вас «директором туалету»… Всеволод Поліщук

події

Фото LUFA

ЧОЛОВІЧІ ЗАБАВИ. Раковець, Львівщина, 19 січня 2013 року. Близько 150 військовослужбовців Львівського полку внутрішніх військ МВС України після ранкової літургії скупалися в ополонці на свято Хрещення Господнього. Більшість військових строкової служби до цієї традиції приєдналися вперше. До цього заходу їх заздалегідь готував командир полку полковник Валерій Смолов – загартування розпочали відразу після присяги за допомогою спеціальних вправ. Полковник має неабиякий досвід такого навчання, він сам щодня купається в ополонці. За чотири роки святкування Водохреща після крижаного купання в полку не захворів жоден військовослужбовець.

кадри місяця Фото LUFA

ПРОТЕСТ. Львів, 15 грудня 2012. Марш «Свободу чесним» на підтримку Дмитра та Сергія Павліченків, засуджених за вбивство судді Шевченківського райсуду Києва. Маршем, який був організований радикальною молодіжною організацією «Автономний опір», пройшли понад тисяча людей, зокрема футбольні фани. Учасники акції з факелами в руках йшли від львівської опери до пам’ятника Степану Бандері. Біля монумента було проведено мітинг. Футбольні фанати всієї України, а також багатьох інших країн Європи вже протягом кількох місяців організовують акції на підтримку фанатів ФК «Динамо» (Київ) Павличенків, яких вважають несправедливо засудженими.

Фото LUFA

події події • березень

Гала-Моцарт 10 лютого, 18:00 Львівська обласна філармонія вул. Чайковського, 7 Геніальна музика великого Вольфґанґа Амадея Моцарта у виконанні Академічного камерного оркестру «Віртуози Львова», диригує Маркус Ельснер (Німеччина), соло на фортепіано – Олег Рудницький. Звучатимуть два яскраві контрастні твори композитора. Це остання найвеличніша симфонія Моцарта «Юпітер» та найбільший за тривалістю Концерт для фортепіано з оркестром №9.

Яскраві ритми танго 14 лютого, 20:00 Львівська обласна філармонія вул. Чайковського, 7 У День всіх закоханих філармонія запрошує поринути у світ яскравого, енергійного та пристрасного танго. На відвідувачів чекають запальні мелодії, написані королем танго Астором П’яццоллою, у виконанні Молодіжного академічного симфонічного оркестру «ІNSO-Львів». Солюватимуть Роман Юсипей (баян) та Назарій Пилатюк (скрипка).

Ніч шального кохання: концерт гурту «Скрябін» 14 лютого, 22:00 Клуб «Міленіум» пр. Чорновола, 2 14 лютого у День Святого Валентина відбудеться концерт гурту «Скрябін». Також на гості поринуть у «Ніч шального кохання», адже окрім Кузьми участь в події візьмуть DJ DEESIDE, MC ROMANOF, SEXY PJ GIRLS. А ще будуть фонтани з шоколадом, фруктовий фуршетний стіл та спроба встановити рекорд наймасовішого поцілунку. На відвідувачів чекає розіграш подарунків від спонсорів, справжній трояндовий дощ та хіти про кохання.

афіша

Концерт групи «Антитіла»

VI Національне Cвято Шоколаду 15 лютого, 19:00 Концертний зал «Химера» пр. Шевченка, 8 В рамках всеукраїнського туру «Мова» гурт «Антитіла» у Львові з великим концертом. У програмі концерту багато нових пісень, які увійдуть до третьої платівки гурту. Серед них – пісня «А я відкривав тебе», яка стала саундтреком до фільму «Собачий вальс» з Адою Роговцевою у головній ролі.

14-17 лютого Палац мистецтв вул. Коперніка, 17 На Святі Шоколаду представлятимуть неймовірну кількість шоколадних смаколиків та подій, гігантські шоколадні скульптури, шоколадний Львів. Відбудуться шоколадний ярмарок, показ суконь з шоколаду, працюватимуть шоколадні фонтани. Цього року Свято шоколаду у Львові отримало статус національного. З цієї нагоди кожен гість разом із вхідним квитком отримає в подарунок «СhосoCard»! Ця картка дає змогу одержати безкоштовно безліч подарунків та приємні знижки на шоколадну продукцію. Окрім того, усі картки братимуть участь у лотереї.

афіша

цитата номера

Фразу «Я не можу» треба виключити зі своїх думок.

Зміг хтось один – зможе й інший. Не міг ніхто – значить, ти будеш першим. [Стів Джобс]

цитата номера

Cуспільство стор. 12-29 >

Потрібна допомога Тарасу 20 років, він студент Львівського національного аграрного університету, майбутній економіст, веселий, спортивний, комунікабельний і дуже відповідальний хлопець. Зараз йому дуже потрібна допомога. Почалось все цього літа, у хлопця з’явились головні болі, такі сильні, що довелось звернутись до лікаря. Зробили МРТ і отримали шокуючий результат – пухлина. Після подальших обстежень хлопцю сказали, що пухлина росте з кістки черепа та проростає в мозок і потрібна термінова операція. Прогнози лікарів змусили шукати можливості оперуватися закордоном, де є сучасне високоточне обладнання, і де Тарас зміг би пройти післяопераційну реабілітацію. В жовтні його успішно прооперували в Університеті Дебрецену, Угорщина. Пухлину видалили, гістологія показала, що вона доброякісна. Період реабілітації минув швидко, прогнози були хороші, та останнє обстеження знову перевернуло життя молодого хлопця.

Пухлина знову росте, і Тарасу потрібна ще одна операція, знову на відкритому мозку вартістю 11 тисяч євро, і, скоріш за все, цим лікування не завершиться. Лише після гістологічного дослідження лікарі зможуть сказати, що далі. Зараз потрібно 11 тисяч євро. Університет Дебрецену готовий прийняти Тараса 26-27 лютого. Часу надзвичайно мало… Тарас лише студент і взяти таку величезну суму просто ніде, до того ж першу операцію родина оплатила самотужки. Та хлопець не сидить, склавши руки, він сам шукає кошти собі на лікування, сам звертається у фонди та до спонсорів, сам домовляється про встановлення скриньок, і при цьому ще чемно відвідує навчання. Звертаємося до всіх небайдужих людей допомогти Тарасу жити. Лікування можливе, Тарас сповнений оптимізму і рішучості, клініка готова прийняти його на операцію. Єдине питання – це гроші. 11 000 євро – 110 000 гривень – ціна молодого життя. Тарасу дуже потрібна допомога!

Реквізити для надання допомоги: БФ «Крила надії» ЦФ ПАТ «Кредо Банк», м.Львів МФО 325365 ЄДРПОУ 35620901 Рахунок 2600001336292 Призначення платежу: Добровільна пожертва для Ломаги Тараса

БФ «Крила надії» Західне ГРУ ПриватБанку м. Львів МФО 325321 ЄДРПОУ 35620901 Рахунок 26000060442841 Призначення платежу: Добровільна пожертва для Ломаги Тараса

Електронні гаманці: R215251561194 рублі U168998153895 гривні E625721235883 евро Z204615584917 долари Яндекс-гаманець: 41001258040797 рублі

Детальна інформація – тел.: 032 240 76 13; 050 370 90 02 – Марина (координатор адресної допомоги) е-mail: volonter.lviv@gmail.com

тенденції • суспільство

> тенденції «Галицький інтелектуальний сепаратизм», який був доволі популярним у колах львівських інтелектуалів наприкінці 90-х років, але потім затих, знову стає актуальним. Цього разу – без дражливого слова «сепаратизм», натомість під конструктивною назвою «Рух відродження Галичини». Ініціатором і натхненником Руху є львівський журналіст Володимир Павлів. Приєдналася до нього низка галицьких інтелектуалів з так званої «прогресивної» частини місцевої інтелігенції. Зараз це камерний рух, який просувається переважно засобами Інтернет-медіа, а реально існує в форматі неофіційних зібрань та вільних дискусій. Головним завданням Руху відродження Галичини (РВГ) пан Павлів назвав пропаганду відродження традицій галицької толерантності й мультикультурності, поліконфесійності та гармонійного співіснування представників різних етнічних груп та субетносів, що населяють нині Галичину. Таке формулювання міститься у блозі публіциста на сайті Захід.Нет. Там же обґрунтування, яке хочеться хоч частково зацитувати: «Галичина у своїй історії завжди була батьківщиною кількох народів, а відтак і вотчиною різних культур та мов, релігійних традицій і світоглядних ініціатив. Десятиліття домінування комуністичної ідеології, жахіття періоду нацизму, світоглядний релятивізм початків української незалежності та посилення націоналістичних настроїв останніми роками завдали відчутного удару по традиціях довоєнної Галичини. Сучасна Галичина, ніби й не існує як цілісність, та разом з тим служить «пугалом», а іноді й посміховиськом, не тільки для решти України, але й для сусідніх держав. Перетворені на райцентри в далеко не райській державі, наші колись королівські міста втрачають не тільки свої пам’ятки й історію, але й власну гідність. Мова галичан все більше нагадує «хохляцький суржик», а святкові традиції – русскій разгуляй. Такий стан є образливим і принизливим для всіх правдивих галичан – в краї та у світі. Зупинити ці тенденції може пропаганда старих, згаданих вище, галицьких традицій

мирного співіснування різних народів, мов, культур і релігій. В кінцевому ж підсумку йтиметься про згуртування понаднаціональної і понадрелігійної спільноти галичан, розвиток місцевого патріотизму без поділів за ознаками національного походження, створення громадянського суспільства в регіоні. Створення такої спільноти та її гармонійне функціонування є неможливим без сильних органів місцевого самоврядування – насправді ж, місцевої влади, законно обраної місцевою громадою, і наділеної настільки широкими повноваженнями, які надали б їй можливість реалізувати свої завдання без втручання столичного чиновництва». Отже, справа, якщо відкинути деякі суперечливі політичні «нюанси», цілком зрозуміла і благородна. Зрештою, про те, що місцеве самоврядування в Україні більше нагадує «фільчину грамоту», говорять давно і багато не лише галичани. Більшості зрозуміло і те, що галичани – як ті, хто сповідує толерантність і мультикультурність, так і ті, хто намагається поширити на всю Україну націоналізм, часто почуваються чужорідним елементом в русифікованому, зрадянщеному, а потім приватизованому екс-комсомольцями чи ексрекетирами тілі сучасної України. Утім, чи означає ця чужорідність обох крил галичанства те, що вони спроможні єдиною силою опиратися тиску центральної влади в політичному сенсі, фінансово-промислових груп Сходу – в економічному, новітньої за-

гальноукраїнської еліти, виразником якої є то (без коментарів) Дмитро Табачник, то якийсь інший дядько у шароварах? Обмаль ресурсів залишимо за дужками. Навіть якби вони були в Галичині співмірними до того, чим володіють умовні «донецькі», навряд чи це б щось змінило. Насамперед – через згаданий уже дуалізм галичан, найбільш помітний саме у Львові. Якось так виходить, що саме Львів, за поширеним міфом, є найбільш мультикультурним і толерантним містом України, однак при цьому не менш поширеною є легенда про те, що Львів є найбільш націоналістичним і не толерантним містом країни. Парадокс у тому, що обидва міфи мають під собою цілком реальне підґрунтя. Львів і Галичина – і такі, і такі. Середовища «галицьких автономістів», які опираються на історію толерантної Галичини, існують паралельно з набагато помітнішими останнім часом середовищами націоналістів, які зосереджуються винятково на українській галицькій спадщині. Галицькій – бо поняття «українського» в інших регіонах України з різних причин сприймають зовсім інакше, ніж тут. І трудність позиціонування Галичини назовні – не стільки в тому, що галичан не сприймають десь «там». Якби в галичан була сформована спільна компромісна позиція, можливо, її різними засобами можна було б донести і до мешканців інших частин України. Однак насправді два середовища галичан якщо й перетинаються, то радше конфліктують. Часом конфлікт ідей нашаровується на цілком практичні інтереси і виходить те, що ми бачимо у львівській міській владі, де «українсько-українська» свободівська більшість давно воює з «проєвропейськоукраїнським» мером Андрієм Садовим. Чого варта лише спроба заблокувати створення партії «Самопоміч», яку здійснили близькі до «Свободи» юристи? А це ж лише верхівка айсберга. Десь у кулуарах подібні конфлікти розпорошуються на безліч локальних конфліктиків, суперечок, зіткнень інтересів. І кінця-краю їм не видно. А доки замість забутого «свій до свого по своє» панує принцип «брат на брата», якогось успіху у галицькій справі чекати важко.

тенденції • суспільство

Антін Бандера

Владика Борис ґудзяк: «КОЛИ Є ЖЕРТВА, НЕ МОЖЕ НЕ БУТИ РЕЗУЛЬТАТУ» Пересічного журналіста не може не зацікавити чоловік, який, будучи єпископом та незважаючи на поважний вік, грає в баскетбол зі студентами, юність провів у «Пласті», вчився у Йосипа Сліпого і закінчив Гарвард. Із ректором Українського Католицького Університету владикою Борисом Ґудзяком я мріяв познайомитися давно. Одного літнього вечора ми зустрілися у робочих питаннях, а по закінченню зустрічі дуже умовно домовилися про інтерв’ю. Проте Владика Борис дотримав слова. Тож сонячного осіннього ранку я стою біля дверей до затишного австрійського будинку при вході до одного з львівських парків...

«Мої батьки придбали це помешкання на початку 90х, коли у Львові ще можна було щось придбати, – розповідає єпископ, відчиняючи хвіртку. – Поки ми не мали свого колегіуму, тут зупинялися гості Університету. Часто сюди приходять студенти, тож можна сказати, що я тут живу не сам». Власне про Український Католицький Університет і хотілося поговорити. Історія цього одного з кращих вишів України, – без перебільшення, хронологія здійснення мрії. Коли молодий Борис Ґудзяк приїхав до Львова, йому з однодумцями вдалося «вибити» у міських чиновників приміщення старенького дитсадка на 4 групи. З такого ентузіазму кепкували часто, мовляв, який університет?

інтерв’ю • суспільство

> КОЛИ Є ЖЕРТВА, НЕ МОЖЕ НЕ БУТИ РЕЗУЛЬТАТУ > В УКРАЇНІ Є 180 УНІВЕРСИТЕТІВ, МИ НЕ ХОТІЛИ ТВОРИТИ 181-ИЙ – На початку 90-х якийсь великий проект, навіть якщо ти дуже сильна людина з неабияким минулим, починати було боязко і страшно. Тим паче, коли це не бізнес. Історія, з якої у Львові почався УКУ, нагадує вигадку. Що давало Вам віру в те, що цей університет буде? – Справді, параметри цього маленького занедбаного дитячого садочка – це одна перспектива, з якої можна починати історію. Але з іншого боку, ідею Українського Католицького Університету виношував іще Митрополит Шептицький на початку ХХ століття. Він підіймав це питання у 1905 році в Австрійському парламенті. І чому? Це був інший час: мова йшла не тільки і не стільки про грекокатоликів, тоді власне самі українці не мали свого університету. Конкретно до цього питання Андрей Шептицький повернувся після Першої світової, але вже у набагато гірших обставинах… – Тодішню польську владу складно було назвати промоутером чогось українського… – Так, і за цих складних політичних та юридичних обставин він таки створив у 28-му році Львівську богословську академію і перший факультет майбутнього університету – богословський. Уявіть, які люди творили ту історію! Ректором було призначено о. Йосипа Сліпого, який наполегливо працював над розвитком богословського факультету, маючи вже тоді на увазі перспективу Університету. Ситуації були дуже непрості. Незважаючи на те, що міжнародна католицька спільнота визнавала дипломи Львівської богословської академії, польська влада ними нехтувала. Ну а в 39-му році взагалі прийшла радянська влада, яка просто закрила академію… – Тож на цьому усе б і скінчилося? – Ні, ця історія не могла скінчитися. Погляньте, уже у 63му році, після вісімнадцяти років ув’язнення Йосип Сліпий опинився у Римі, і там він працював над створенням уже не тільки богословського факультету, а цілого Університету. Тобто ідея жила, дозрівала. І ця думка стала відповіддю на найбільші виклики ХХ століття. Це була відповідь тоталітарним ідеологіям. Це була відповідь на, здавалося б, безнадійну долю українського народу.

інтерв’ю • суспільство

> КОЛИ Є ЖЕРТВА, НЕ МОЖЕ НЕ БУТИ РЕЗУЛЬТАТУ > блискавично ставала частиною глобального великого світу? Чого потребує багатоконфесійна й багатоетнічна Україна, що має і великий потенціал, і великі історичні травми? – І які були відповіді? – Я насправді дякую Богові за той час. То була пора дуже структурної застанови, яка відбувалася за участі друзів з різних країн. Цих людей ми сьогодні називали б експертами. Головна наша ідея полягала в тому, щоб у країні, яка має 180 університетів, не творити 181-го. Ми хотіли зважитися на переосмислення того, що таке Університет. Для цього ми мали велику свободу, бо не було абсолютно нічого втрачати. Ми не переробляли, ми творили нове. Зараз ви не повірите, але цей проект майже ніхто не сприймав серйозно – ні в суспільстві, ні в науковому світі, і навіть у Церкві до якоїсь міри. І це була, іншими словами, велика перевага, бо майже ніхто не перешкоджав. Тож це була велика свобода для, говорячи вашими словами, мрійництва…

НАШЕ МІСТО ВИСИПАЛИ, ЯК КОРОБКУ, А ПОТІМ – СИЛОМІЦЬ НАПОВНИЛИ

– Виходить, УКУ має, з одного боку, новітню історію, яка почалася з дитячого садочка. А з іншого – це результат роботи великих людей, які не вміли розчаровуватися… – Передовсім це була велика жертва – цілої Церкви і цілого народу. А жертва – це дуже потужна річ. Коли є жертва, не може не бути результату. – А Ваша історія – це відповідь на які виклики? Це ж також відповідь… – Це відповідь на дуже конкретні питання, які ми свідомо перед собою ставили. З 1992-1994 працювала комісія з відновлення Львівської богословської академії, і ми дуже чітко запитували у себе: якого університету потребує Україна, що має дуже багато вишів? Яка освіта потрібна в державі, що є посткомуністичною, але водночас – країною, яка

– Ви часто говорите, що найголовнішим завдання Українського Католицького Університету є виховування лідерів. Водночас в розмові для проекту «Інший формат» Тараса Прохаська Ви порівняли Україну з дитиною, яка вчиться їздити на велосипеді, – бачить інші, успішні країни, що возяться впевнено, і їде сама. Заразом у нещодавньому інтерв’ю для «Української правди» викладач УКУ Ярослав Грицак дивувався. У нас є багато активної, освіченою молоді, яка може змінювати державу тут і зараз, то чому нічого не трансформується? – Знаєте, на мою думку, тема провідництва (або лідерства) – це дуже глибоке питання, яке не має однозначних визначень. Давайте поглянемо на Західну Європу. Скільки українців можуть назвати президента Франції чи, я вже не кажу, президента Іспанії або Португалії? А прем’єр-міністра Великобританії? – Дуже мало. – Провідних особистостей, як то Черчилль або де Голль (чи, якщо говорити про Церкву, Митрополит Андрей або Йосип Сліпий), ця епоха не породжує. Вона не творить лідерів у той спосіб, що колись. Сьогодні ми живемо у такій культурі, структура якої, уподобання, акценти не підносять

інтерв’ю • суспільство

> КОЛИ Є ЖЕРТВА, НЕ МОЖЕ НЕ БУТИ РЕЗУЛЬТАТУ > на високу піраміду одну особистість. Навпаки – відбувається постійна деконструкція, сьогоднішні медіа розкривають людські слабинки кожної особи, і у такий спосіб людина постійно падає з п’єдесталу. Раніше, коли приватне життя було справді більш-менш приватним, такого не було. Давайте пригадаємо американського президента Барака Обаму. З цієї точки зору він має набагато більше викликів, аніж той самий Франклін Рузвельт. – Тобто сама культура змінилася, способи сходження нагору. Але ж і в Португалії, і в США є лідери та зміни… – Я переконаний, що український народ пережив токсичну травму. Стільки смерті! 17 мільйонів людей в Україні було просто вбито в ХХ столітті. Це і війни, і геноциди, Голодомор, Голокост… До війни наше місто мало 300 000 населення, по війні лишилося 50 000. І раптом потім за 40 років Львів зростає до міста-мільйонника. Кажучи художньо, з міста висипали людей, як з коробки, і розтоптали їх. А потім мільйон інших сюди насильно запакували. Це населення, але це ще не спільнота, це ще не місто… Тож навіть якщо людина має якийсь потенціал, вона за таких умов не може його реалізувати. Скільки великих лідерів, скільки черчиллів загинуло в Голодоморі? І не лише лідерів – зникали художники, архітектори, поети, інженери… – Що робити? – Для високого здобутку індивідуального подвигу зазвичай виявляється мало. Скажімо, траєкторія Шевченка – це швидше виняток, що підтверджує правило. Це чудо: кріпак, який через різні обставини став національним поетом. Але це одне. Друге – особисто я переконаний, що у природі просто не буває багато провідників. У нас в ректораті є отець Богдан Прах. Його здобутки перед Україною важко переоцінити, але водночас отець Богдан є дуже скромною людиною. За його теорією на десять тисяч людей є тільки один лідер. І, може, це так і є. У сьогоднішній постмодерній культурі людина не має віри в процеси, вона іронізує з чогось актуального колись. Часом це навіть цинізм. Але іронія не є настроєм лідерства. Вона є двозначною – це рух до і від водночас. А лідер має провадити рішуче вперед. Навіть коли у нас є лідери на найвищих щаблях, я переконаний, що провідників не вистачає на, так би мовити, другому рівні. Це ті люди, яким сьогодні 35 років. Це ті потенційні лідери, про яких говорив Грицак…

КАДРИ У НАШОМУ ЖИТТІ ЗМІНЮЮТЬСЯ ЩО 4 СЕКУНДИ – В одному зі своїх інтерв’ю Ви говорили про те, що найбільш плідними періодами для церкви були часи, які можна назвати «взаємодією культур». Власне, не «зіткненням», а «взаємодією». В жодному разі не хочу якось шовінізувати цього питання, але прийняті законопроекти про регіональні мови чи про заборону пропаганди гомосексуалізму…Чи не є такі контроверсійні рішення влади забороною на отаку взаємодію культур? – Зрештою, церква розвивалася не лише на перетинах культур, а, власне, і в ті моменти, коли були різні труднощі. Розквіт православної церкви часів Петра Могили важко назвати періодом підтримки українською державою укра-

інтерв’ю • суспільство

> КОЛИ Є ЖЕРТВА, НЕ МОЖЕ НЕ БУТИ РЕЗУЛЬТАТУ >

їнської церкви. Навпаки – це були дуже складні ситуації. І мені здається, що розвиток нашого Університету відбувається в часи, коли маємо дуже багато несприятливих моментів. Але знаєте, коли людині занадто комфортно, вона деградує, вона забуває, що дуже багато чого в житті є даром. Вона сприймає багато чого, як належне. Зараз комфортно мало кому. І мені буде дуже цікаво дивитися на Україну з перспективи, якщо дасть Бог, тридцяти років. Сьогодні мені здається, що цей час буде дуже плідним. Може, не попри ці усілякі труднощі, а саме завдяки ним. Це стимул. – Днями з’явилася інформація про те, що кількість невіруючих у США досягнула рекордної позначки. Водночас за даними багатьох інститутів, що досліджують релігію, так звана міграція вірних між конфесіями зростає – доходить до того, що люди обирають до якого храму ходити, звертаючи увагу на архітектуру. У той же час з’являється багато літератури (і художньої в тому числі), яка дуже переконливо пропонує нам шукати себе не лише у психотерапевта, але й, до прикладу, з допомогою стимуляторів – наркотики, секс, алкоголь… – Ну, беручи до уваги мої життєві вибори, легко відповісти на ваше питання – зрозуміло, що ніщо інше не є для

мене заміною віри. Суть у тому, чому не є, і коли це пізнається. Ці тенденції та мода пов’язані зі свідомим чи несвідомим розумінням того, ким є людина. Найголовніший тренд нашого часу – це автономізація людини, її відокремлення. Людина і Бог часто мають лише номінальні стосунки… – Тобто «Я вірю в Бога, але я з ним лише на Великдень та на Різдво»… – Знаєте, це як з нашими бабусями та дідусями. Для нас вони є носіями певних традицій, асоціюються з чимсь приємним, з родиною. Але до наших комп’ютерів, до наших бізнесів нам важко долучати бабусю. Тому ми тримаємо її на селі, залізно їздимо до неї на свята, але до нашого щоденного життя бабуся не має жодного стосунку. Для нас не є важливими її ставлення до подружжя, до родини. Навіть якщо її думки цікаві та романтичні, це для нас часто – музейне. Я думаю, що за тисячу років людство подивиться на наш час і спитає: «Чим вони думали: чи головами, чи колінами?» Вважаю, що дуже багато змін у людському побуті на найбільш фундаментальному рівні дають нам прекрасні відкриття, але водночас – велике нищення…

інтерв’ю • суспільство

> КОЛИ Є ЖЕРТВА, НЕ МОЖЕ НЕ БУТИ РЕЗУЛЬТАТУ

– Яке? – Ми не вміємо родиною сісти за один стіл, спокійно подивитися в очі. Все має бути гіперстимульовано, кадр у кіно і в житті має змінюватися що 4 секунди. А от «іти на глибоку воду» нам складніше, нам важко поринати в глибину життя. І це втрата – втрата того, що було у людства віковічного. Бо ж люди збиралися навколо вогню ще коли у печерах жили. А «макдоналізація» нашого харчування? Ми рахуємо калорії, вітаміни, доповнюємо їх пігулками. Але забуваємо про те, що таке – поїсти за спільною трапезою… – Ви є дуже вигідним лідером для греко-католицької церкви. Все просто: Ви дуже добре виглядаєте. Чому Ви добре виглядаєте? – (після паузи) Мабуть не мені коментувати свій образ. Можу констатувати, що я за багато чого вдячний Богові, батькам і людям. Я дійсно почуваю себе багатим на добрих людей. Господь якось їх посилає мені, і, напевно, мені до якоїсь міри вдалося їх тримати біля себе. Я намагаюся згадувати тих, хто був і є у моєму житті. Я завжди стараюся вчитися у них шляхетності, величі. Ця спільнота – це і є я. Вона мене формує. Цих людей багато в Університеті, в

інших країнах, в минулому. Якщо щось є у моєму житті, це дар… – І останнє питання. Кажуть, що пластуни – це така велика «мафія» у хорошому розумінні. У розумінні співпраці, вічної дружби. Чим є важливим «Пласт» у Вашому житті? – Ну, я б не пов’язував усе-таки «Пласт» із мафією. Бо «Пласт» – це жертва, а мафія – це захоплювання. «Пласт» – це служіння іншому, а мафія – це використання іншого. Якщо на рівні жарту можна знайти якісь паралелі, то насправді тут є повна несумісність. «Пласт» був охарактеризований в одній маленькій книжечці, яку написав начальний пластун Юрій Старосольський. Він казав, що «Пласт» – це велика гра. І в тому є гумор, а гумор дуже близький до таїнства. Ісус постійно розкривав таїнство, дивлячись на ситуації з іншої перспективи, не зі звичної. І мені здається, «Пласт» намагається це робити – він виводить міську дитину на природу. «Пласт» є елементарним, у час суцільної мануфактури та напівфабрикатів він вертає нас до сировини. І цей стиль мав та має великий вплив на моє життя… Розмовляв Володимир Бєглов

інтерв’ю • суспільство

жінки про чоловіків Перший сингл МІЇ «Вона», з яким співачка потрапила у фінал скандального відбору на Євробачення 2010, запам’ятався нам як дуже романтичний і легкий. Вже у наступному своєму хіті «Розпач» МІЯ співає про біль, який залишають чоловіки після кохання. А новий трек «Дякую тобі» – про волю від мужчин і незалежність. Спеціально для журналу «Егоїст» МІЯ розповіла, чому в її піснях так багато слів про чоловіків, і що вона думає про них поза межами текстів.

МІЯ: «тільки нерозумна жінка тримає чоловіка за горло, геніальна ж не тримає взагалі» Чоловіки стали слабкими. Просто жінки беруть на себе забагато зайвого. Ми розслабляємо їх. Приймаємо величезну частину життєвих викликів на себе та навіть не дозволя-

ємо чоловікам допомогти нам. Тому в слабкості мужчин жінки теж частково винні. Рівноправ’я – це добре, але все ж перетягувати ковдру на себе жінкам не варто.

гендер • суспільство

Розмір гаманця чоловіка має значення, якщо крім нього мужчині нема чим похизуватись. Думаю, справжній жінці від чоловіка потрібно дещо більше, ніж гроші. Час-

> жінки про чоловіків

то такий мужчина розраховує на те, що ти вийдеш заміж, одразу ж народиш дітей, сидітимеш вдома доти, допоки не пройде той час, за який ти могла б зробити фантастично стрімку кар’єру. Моя відповідь «ні», тому що враження такий чоловік може справити тільки своїми грошима. А є й такі, котрі через свої комплекси одружуються на «істотах», які тільки й дивляться їм в рот. На тлі примітивної жінки їм комфортніше, їм здається, що вони значніші. Чоловіча зрада – це виклик вашим стосункам, але не більше. Часто ми через ревнощі самі себе накручуємо, а часом зрада таки має місце. Ревнуєш через те, що він розважається, а ти ні. А власне говорячи, чому ні? Якщо він отримує задоволення від інших жінок, тоді я теж вільна. Коли ми не триматимемо стосунки «за горло», коли у нас не буде бажання «володіти», тоді вони будуть природними, тривалими, простими та справжніми. Власне це і є перевірка на те, що є «твоїм». Не знаю, чи здатна я на зраду. Але переконана, що зрада жінки набагато страшніша, ніж зрада чоловіка. Жінка дуже рідко ляже в ліжко тільки заради фізичної насолоди. У неї практично в 90% випадків це буде психологічна зрада,

яка сама по собі з часом здатна зруйнувати стосунки. «А в серці біль, а в серці розпач, і пам’ять, як полин, гірка. Те щастя, що позичив ти мені – не хочу, а свого ще в мене нема». Розчарування – це слово, яке застосовують як синонім до чоловіків, з якими розірвано стосунки? Просто не потрібно зачаровуватись, і у тебе не виникне потреби розчаровуватись. Я завжди сподіваюсь на краще, але не завантажую свій дорогоцінний мозок думками та ілюзіями. Значно важче навчитись втримувати щасливі емоції, тоді, коли реалізується те, про що ти навіть і не мріяла… Відверто зізнаюсь, що нещодавно задумалась: у свої 23 роки хотіла б мати те розуміння, ту поміркованість, яка з’являється у жінок після 30. Інколи мені бракує цієї розсудливості, і я допускаю помилки, хоча потім роблю висновки, з’являється мудрість. Тому розчарування – це не синонім до чоловіків, з якими розірвані стосунки, це значно більше. Це внутрішній стан пустки, яка з’явилась там, де колись були почуття. Чоловіки люблять турботу і домашній затишок, а не дружину, яка будує кар’єру в шоу-бізнесі.

І від цього інколи мені стає сумно, але я вірю в те, що «твоя людина» полюбить тебе такою, якою ти є. З плюсами, мінусами і з «твоїм» шоу-бізнесом. У чоловіків своя любов, у жінок – своя. Перетнеться – тоді буде вам щастя :) Любов існує, але, безумовно, вона приходить далеко не до всіх. Проте я не вірю у половинки, які складають одне ціле. Половинку має таблетка, мозок… Я абсолютно ціла. Вірю в любов, але не вірю в таке поняття як «одна любов на ціле життя», хоча і не заперечую його повністю – це все залежить вже від самого життя. Справжніх чоловіків не шукають, вони самі знаходять тебе і не відпускають. Часто чую фразу від жінок: «Я починаю шукати собі чоловіка». Не знаю, що означає «знайти». Я не продаю себе і не здаю напрокат. Я нікому не належу навіть тоді, коли я з кимось. Тому «належності» відносно себе теж ніколи не вимагатиму. Я належу тільки собі. Думаю, що тільки нерозумна жінка тримає чоловіка за горло, геніальна ж не тримає взагалі. Я абсолютно в цьому переконана.

гендер • суспільство

Спочатку цілі –

потім заощадження Як обрати найкращий спосіб збереження своїх грошей Коли постає проблема збереження особистих заощаджень, марно сподіватися відшукати одну універсальну пораду, яка підійде усім і завжди. Жоден експерт не зможе однозначно відповісти на питання: «Як не втратити свої накопичення в сучасних умовах?». Але з іншого боку, кожен з нас може відшукати той спосіб, який найкраще підійде саме йому. У всіх нас є свій унікальний набір особистих обставин і персональних фінансових цілей, тому перш ніж вибирати між валютним депозитом, золотом, цінними

паперами чи іншими інструментами, варто розібратися зі своєю індивідуальною ситуацією. Саме з цього починається вибір способу збереження своїх заощаджень – способу, який буде найкращим саме для вас.

Аналіз особистих потреб та обставин Отож, перш ніж робити вибір між різними фінансовими інструментами та інститутами, вам потрібно відповісти на такі питання:

економіка • суспільство

> спочатку цілі – потім заощадження > 1. Про яку суму йде мова? Чи ви володієте конкретною сумою грошей, яку збираєтесь зберегти, чи бажаєте щомісяця відкладати певний відсоток доходу, поступово накопичуючи заощадження? Для купівлі золота чи облігацій Національного банку вам знадобиться крупна сума грошей, а накопичувальний депозит, навпаки, передбачає невеликі, але регулярні вливання. Тому від розміру суми, якою ви володієте, та від ваших планів (одноразовий платіж чи постійне заощадження) залежатиме вибір конкретного інструмента.

2. На який термін ви розраховуєте? Або, іншими словами, коли вам потрібен буде доступ до ваших грошей? Багато депозитів передбачають вкладення грошей на конкретний період часу, тому, якщо ви чітко знаєте, що за рік ви збираєтесь витратити свої накопичення, то можете підібрати відповідну депозитну програму. З іншого боку, певні види заощаджень – такі як купівля золота чи інших дорогоцінних металів – розраховані на довгі проміжки часу. В довгостроковому періоді вартість золота зростає,

але в короткотерміновому ви можете втратити частину грошей через різницю між курсами купівлі та продажу, або внаслідок тимчасових коливань ціни. Тому вкладати гроші в дорогоцінні метали варто тоді, коли ви можете дозволити собі не чіпати заощаджень щонайменше 5-10 років.

3. На що ви плануєте витратити свої заощадження? Всі ми маємо різні особисті цілі. Мета, з якою ви заощаджуєте гроші, може впливати на прийнятний для вас ступінь ризику – а отже, і на спосіб збереження заощаджень. Так, якщо ви накопичуєте гроші, щоб оплатити у майбутньому освіту дітей, вас цікавитимуть, перш за все, надійність та безпека. Тому варто вибирати той банк чи іншу фінансову установу, які, можливо, пропонують не дуже високі відсотки, але будуть стабільно працювати довгі роки, аж доки ваша дитина не виросте. І навпаки, якщо ви відкладаєте певну суму, щоб улітку поїхати у відпустку – вас цікавитимуть короткострокові програми заощаджень з високими прибутками.

економіка • суспільство

> спочатку цілі, потім заощадження >

Коли ви купуєте облігації чи нерухомість, ваші гроші будуть зв’язані цими інвестиціями. Якщо вам раптом знадобиться готівка – наскільки швидко ви зможете перевести свої активи у живі гроші?

4. Ви сподіваєтесь отримувати дохід від ваших заощаджень чи просто хочете зберегти гроші від інфляції? На вибір конкретного способу заощадження впливатиме те, чи сподіваєтесь у майбутньому ви отримувати регулярний дохід від своїх заощаджень. На жаль, в Україні практично не розвинений ринок фінансових інструментів, які б дозволяли не просто зберегти гроші від інфляції, а й заробити на них. Найвідомішим способом наразі є приватні програми пенсійних заощаджень, але й вони з ряду об’єктивних причин не надто популярні.

5. Скільки вам років? Ставлення до фінансового ризику змінюється з віком. Молодь може дозволити собі довгострокові терміни вкладень, ризикованіші (і, відповідно, прибутковіші) програми, тоді як для літніх людей безпечні інструменти будуть актуальнішими. Як правило, чим ближче до пенсії, тим менш ризиковані способи збереження заощаджень варто обирати.

6. Чи вплинуть ваші особисті обставини на фінансові рішення? Якщо у вас є малі діти, вам, ймовірно, більше підійдуть надійніші, хоч і менш прибуткові, способи збереження заощаджень, які гарантують легкий доступ до грошей, тоді як неодружені люди без утриманців більш схильні до ризику і можуть собі дозволити вкладати гроші на довші терміни. Для приватних підприємців привабливішими є продукти з гнучкими умовами, сумісними з нерегулярним надходженням прибутку. Тому важливо перед прийняттям рішення щодо заощаджень проаналізувати свої особисті обставини і визначити, як вони можуть впливати на ваші фінансові потреби.

7. Чи користуєтесь ви вже якимись способами збереження заощаджень? Якщо у вас вже є заощадження, і ви відчуваєте, що ваше майбутнє забезпечене фінансово, можете дозволити собі при здійсненні наступних вкладів вибирати ризиковані-

економіка • суспільство

> спочатку цілі, потім заощадження ші способи. Якщо ж це ваше перше і єдине капіталовкладення, варто надати перевагу безпечнішим фінансовим програмам.

8. Як ви ставитесь до ризику? Чи ризикова ви людина? Далеко не всі здатні ризикувати своїми грошима, граючи на Forex, отож, якщо можливість отримати високі прибутки не є для вас привабливою настільки, щоб аж забути про обережність, варто зосередитись на надійніших способах.

9. Чи потребуєте ви гнучких умов? Коли ви купуєте облігації чи нерухомість, ваші гроші будуть зв’язані цими інвестиціями. Якщо вам раптом знадобиться готівка – наскільки швидко ви зможете перевести свої активи у живі гроші? Які втрати при цьому ви понесете? Якщо ця проблема є для вас вагомою, краще одразу вибирати такі методи заощаджень, які гарантують вам максимально швидкий доступ до грошей з мінімальними втратами.

Формування портфеля заощаджень Коли ви дасте відповіді на ці питання, то чітко окреслите ті способи заощаджень, які підходять саме вам. Фінансові аналітики радять робити різноманітні вклади, користуватись різними методами та інструментами. У випадку, якщо один зі способів виявиться не дуже вдалим, ви врівноважите його іншими. Також ви можете розпланувати свої заощадження таким чином, щоб вони співпадали з вашими коротко-, середньо- та довгостроковими планами. Варто щороку переглядати свої вкладення – особисті обставини та економічна ситуація в країні змінюються. Отож, не варто триматися старих методів тільки тому, що п’ять років тому вони вам підходили. Обирайте ті фінансові інструменти, які відповідають сучасному моменту. Лілія Українець

Кінець кінців Кінець світу від майя не виправдав сподівань. Чекаємо наступного

забобони • суспільство

> кінець кінців > Думка про смерть – невід’ємний елемент мозкового процесу усіх смертних. Навіть, якщо ми женемо її геть, вона все одно забивається десь глибоко, сидить собі в куточку і нагадує нам про нашу приреченість. Людство тисячоліттями, тільки-но злізши зі смереки та переставши витирати шмарклі рукавом, намагалося побороти смерть. Однак навчилось її хіба провокувати усілякими способами – від «дубинякою по голові» до вокалу Сергія Пастуха. Але людина не була б людиною, хе-хе, якби не навчилась викручуватись від поганих думок за допомогою хороших. І словоблуддя. Вона знайшла простий терапевтичний спосіб розслабитися від отих напрягів про смерть: розібралась із причиною страху і повернула собі на користь! А знаєте як? А ми вам зараз розкажемо.

Частина теоретична. Глибокодумна От дивіться. Чому люди бояться смерті? Цьому є два рівноцінних і просто-таки геніальних пояснення. Нас щойно осінило, і зараз осінить вас теж, от побачите, просто трішки розслабтесь, щоб теоретична інформація легше вкладалась у голові. Перше пояснення – альтруїстичне, і має на меті показати, які ми файні та дбайливі: ми не хочемо нікого засмучувати. Їм без нас буде погано (принаймні, ми так вважаємо). Оті всі жалобні штуки, які зовсім не піднімають настрою, противні вінки зі штучних квітів, розпивання алкогольних напоїв «без цокання», магія парних чисел... Та й хто вигулюватиме Сірка?

Друге пояснення страху смерті украй логічне, правильне і по-здоровому егоїстичне. Воно зводиться до фрази: «Ну та бо не хочеться ж». А й справді, скільки фіналів Ліги Європи відбудеться «після того, як», скільки виборів залишаться непроголосованими, скільки пив нескуштованими, цицьок немацаними... Так і не дізнаєшся, хто кого побив: Старки Ланістерів чи навпаки. Чи знімуть продовження Firefly, а якщо знімуть, то не знатимеш, що там і як. Ну і найголовніше, чи, вагітна та англійка Міддлтон, накінець-то, дістали уже! Це ж образливо: всі там, у майбутньому, про все знають, бачать, тішаться, а мені на хмаринці сидіти і на арфі бренькати.

Частина практична. Словоблудна Так от, придумавши таку теорію щодо страху смерті, людство легко знайшло, як викрутитись від тих «незручностей». Одним махом, так би мовити, двох зайців вбити. Для цього треба лише вмерти всім одночасно! Самі подумайте: ніхто не залишиться сумувати, бо нікого не залишиться! Нікому не буде образливо, що не побачить, як грає улюблена команда в сезоні, бо, самі розумієте, ні команди, ні сезону! Геніально! Ну і ще таке: за 162-тисячолітню історію існування людства на планеті змінилося 20 тисяч поколінь, понад 100 мільярдів осіб. Усі вони помирали, як ви могли здогадатись, аж ніяк не від кінця світу. А нам, якійсь мізерній жменьці гомо сапієнсів, може пощастити бути свідками колосальних планетарних подій, після яких ніц не лишиться! Та це ж крутіше, аніж «Супер-лото»!

А який ажіотаж буде «там»! Корки в чистилищі, Вельзевул скликає обласну пекельну комісію для екстреного зведення додаткових казанів біля Зубри-Адської, домовляється з північним колегою про додаткові поставки смоли; в Раю – бійки за райські кущі та дерибан хмаринок... Ну, словом, чогось такого всі сподівалися від кінця світу. На жаль, не судилося. Науковці, які сприйняли каракулі майя за суперкалендар-провісник, лопухнулись і ввели планету в оману. Але сумувати нема чого: не вперше, та й не востаннє готуємось до чогось такого.

Частина ретроспективна. Історична Взагалі-то людство тільки тим і займається, що готується до кінців світу і переживало їх безліч разів. Древні племена галлів взагалі практично щовечора готувались до нього: сонце ж зникло, всьо, кінець! Потім, зрештою, призвичаїлись. Коли люди навчились писати, вони почали «згадувати» кінці світу, які були задовго до них. Так, один із наймальовничіших з них – Всесвітній потоп, який відбувся, згідно Біблії, у 1656 році після вигнання Адама і Єви з раю, а згідно наукових теорій – локально у різних місцях планети десь у проміжку між 8 та 1 тисячоліттям до нашої ери. Після того, як з’явилось християнство, а з ним і нове літочислення, кінці світу почали пророкувати все частіше. Зазвичай їх приурочували, як у Радянському Союзі, до якихось красивих дат. Так, християни чекали кінця світу в 33, 666 (ну ще би), 900, 999 роках і, звісно ж, у рік трьох нулів, у 1000.

забобони • суспільство

> кінець кінців

Потім навіть науково пояснили, чому після настільки круглої дати жодних серйозних наслідків окрім головного болю не було. Мовляв, кінець світу і пришестя Христа слід вирахувати не від моменту народження, а від дати земної смерті, отже людство отримало відтермінування ще на 33 роки. Досі чекаємо. У ХХ столітті кількість кінців світу просто зашкалювала – їх обіцяли півсотні разів! Це й не дивно: технічний прогрес, кровопролитні війни та покращення контакту із небесними сферами дали свій ефект. Більше того, для багатьох кінець світу таки наступав у прямому сенсі – діяння низки сект призвели до того, що масові самогубства фанатиків стали звичним страхітливим явищем. Втім, рекордсменами із кінців світу стали не якісь кровожерні сектанти, а няшні свідки Єгови. Починаючи із 1914 року, вони напророкували тотальний армагеддець з десяток разів, однак щоразу переносили дату.

Частина футуристична. Обнадійлива Попри усі прогнози, кінець світу так і не настав. Однак зневірюватись нема чого. Кажуть, що він таки буде. Так, найближчий кінець має настати 14 лютого 2013 року. Саме в цей момент наша планета мала б опинитись між Сонцем та планетою Нібіру, яка літає, як муха під лямпою, по настільки секретній та непередбачуваній траєкторії, що науковці досі не знають ані про планету, ані тим більше про те, яким чином вона може вплинути на Землю. Втім, провівши Нібіру в далеку путь, особливо не розслабляйтесь. За 5 днів, 19 лютого, усім майя знову гикатиметься – кажуть, що науковці припустились помилки, і 21 грудня був всього лише фальстарт. Справжня катастрофа, напророкована календарем, настане у лютому. Або у березні – у такій важливій справі поспіх лише нашкодить, тому науковці перестраховуються, як тільки можуть.

забобони • суспільство

Зважаючи на те, що майя вже дискредитували себе, у пошуках кінця світу варто звернути увагу на скандинавську міфологію. Рагнарьок, кажуть дослідники, має настати у 2013-му. Того ж року, згідно із словесним метеоризмом Нострадамуса, мають зазнати краху США, а з ними і уся планетарна економіка, що спровокує голод, холод, війни та самознищення людства. Також на 2013 рік заповідають стрімке танення льодовиків. Чи то Нібіру їх раптово розтопить, а чи інтенсивність Сонця – не важливо. Всі потонуть. Або не потонуть – побачимо. Єдине, що по-справжньому насторожує, це наявність у 13 році п’ятниці 13. Добре, що місяців всього 12. Чи не для того, аби уникнути фатальної дати 13.13.13.13.13, людство обмежилось лише дванадцятьма місяцями? Хм... Треба підкинути цю ідею науковцям, хай не розслабляються. А собі – шукати паперовий пакет. Ви ж знаєте, що з ним робити, хіба ні? Богдан Юрочко

> кінець кінців >

PIERRE CARDIN France

Офіційний представник у Львівські області ТВК “Південний” ТЦ “Україна”, 1-й поверх, магазин № 28 забобони • суспільство тел: (097) 21 81 057

захоплення стор. 30-51 >

Футбольні баталії за межами стадіону В українських вболівальників «спорту №1», як ще часто називають футбол, своєрідна емоційна перерва. Чемпіонат України пішов у відпустку, єврокубки, де нас чекає весна з чотирма клубами в ній, також, до офіційних матчів збірної теж ще далеченько. А чемпіонати інших країн, погодьтеся, для більшості все ж зовсім не те. Тому далеко не з такими емоціями, хоча й з інтересом, доводиться слідкувати за баталіями не на футбольних полях, а на трансферному ринку.

Клуби продають, клуби закривають… А тут в Україні відбувається багато цікавого. Головний «трансфер», звісно,

не гравця і не тренера, а цілого клубу. «Металіст», одна з найсильніших команд країни, перейшов від одного власника до іншого. Добре відомий Олександр Ярославський, який вкладав гроші та душу в харківську команду останні сім років, продав клуб маловідомому і дуже молодому бізнесмену, керівнику компанії «ГазУкраїна» Сергієві Курченку. Сам Ярославський каже, що причиною продажу клубу стали його конфлікти з місцевою владою, насамперед з мером Харкова Геннадієм Кернесом. Неофіційні ж джерела говорять ледве не про «донецьке рейдерство». Де правда – навряд чи колись дізнається публіка. Але продаж – не найгірше, що може статися з клубом. От в «Арсенала» – гірші проблеми. Клуб втратив основне джерело фінансування (кажуть, це був

тенденції • захоплення

Ігор Коломойський) і балансує на межі існування. Лідери – Кобахідзе, Ковпак, Шацьких та кілька інших гравців – уже попереходили хто в «Дніпро», хто в «Чорноморець», а Ковпак – взагалі в «першоліговий», але фінансово міцний «Севастополь». Тренер Леонід Кучук переїхав до Росії. Чи доживе київська команда до кінця сезону – теж велике питання.

Плюс Тайсон. Мінус Вілліан? У переходах гравців лідером уваги вболівальників також став «Металіст», який продав (офіційно за 20 мільйонів євро) Тайсона донецькому «Шахтарю». Чи зможуть закрити відтепер проблемну позицію харків’яни? Здається, до літа – ні. Наразі вони придбали лише Олега

Краснопьорова у «Ворскли». Навіть не беручи до уваги нижчий клас новачка, достатньо згадати, що Краснопьоров – півзахисник оборонного плану, а не атакувального, як Тайсон. З іншого боку, придбання Тайсона може означати, що незабаром таки переїде до омріяної Англії Вілліан. Там бразильця чекають і «Челсі», і «Тотенгем». Куди поїде Вілліан, і чи взимку, чи влітку – побачимо вже зовсім скоро. Тим часом «Динамо» під орудою Олега Блохіна розпрощалося з низкою легіонерів, натомість скуповуючи українців. Романа Безуса і Євгена Селіна взяли у «Ворсклі», Сидорчука і Цурікова – у запорізькому «Металургу». Натомість «Ворскла», позбувшись аж трьох лідерів, придбала лише захисника з Греції, зате з досвідом виступів за збірну – Панайотіса Лагоса. На тлі всіх цих новин доволі сумно виглядає трансферна кампанія «Карпат». Львівський клуб переглядає переважно маловідомих футболістів з сусідніх країн чи Грузії. Утім, вболівальники, судячи з відгуків на форумах, не очікують гучних новин. Набагато важливіше, що в команді знову шанований тренер, який не боїться довіряти власній молоді.

Нова забава для мозку Для любителів різноманітних «розумних розваг» добра новина: вигадано цілу систему вправ для мозку. «Нейробіка» – плід досліджень двох американців, письменника Меннінга Рубіна і нейробіолога Лоренса Каца. В її основі лежить простий факт: у людини, яка день у день повторює одні й ті самі рухи, слабшає пам’ять, падає концентрація уваги, знижуються розумові здібності. Щоб уникнути таких неприємних наслідків, мозок потрібно тренувати. Для

цього і був придуманий «фітнес для мозку» – нейробіка, сенс якої полягає у внесенні новизни в звичний хід подій. Для продуктивної роботи мозку потрібні нові враження, і отримати їх можна нескладно: достатньо просто виконувати звичайні дії незвичним способом. Детальніше про вправи, які пропонує нейробіка, обов’язково напишемо в наступному номері «Егоїста».

Клуб для гурманів і рестораторів Приємна новина є й для гурманів та тих, хто поєднує захоплення доброю їжею з любов’ю до історії рідного краю. У Львові почав діяти «Клуб галицької кухні» – інституція, яка об’єднуватиме всіх фанів місцевої кулінарної спадщини. В рамках діяльності КГК відбуватимуться майстер-класи, презентації, фестивалі, діятимуть курси, працюватимуть онлайн- та офлайн-бібліотека галицької кухні. Основна мета – нагадати галичанам (як в Україні, так і в Польщі) про власні кулінарні надбання, а принагідно привабити до Львова ще більше туристів. Перший масштабний захід Клубу відбудеться 13-14 березня. В Університеті Франка, Музеї ідей та ще низці установ Львова відбуватиметься Міжнародний форум «Галицька кухня: славні традиції, велике майбутнє». Тут будуть і наукові дослідження, і презентації та майстер-класи від відомих рестораторів, і ярмарок екологічних продуктів, і навіть перша післявоєнна польсько-українська гастрономічна дуель. Кухарі з двох країн готуватимуть одну страву за різними переписами. Вхід вільний, тож не пропустіть. Антін Бандера

тенденції • захоплення

АВТОЗАПЧАСТИНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ, ЯПОНСЬКИХ ТА КОРЕЙСЬКИХ АВТОМОБІЛІВ

НАЙНИЖЧІ ЦІНИ тел.

Львів, вул. Героїв УПА, 73 (032) 239-36-73, 239-36-83

тел.

Львів, вул. Героїв УПА, 78 (032) 238-31-48, 237-31-67

тел.

Львів, вул. Наукова, 96а (032) 244-73-17, 243-82-16

Львів, вул. Б. Хмельницького, 210а тел.(032) 243-05-51 Львів, вул. Зелена, 238 тел.(032) 232-23-20, 232-23-21

www.planetauto.com.ua

Тренування: вижити після свят

Такі випадки бувають чи не з кожним, хто дотримується здорового та активного способу життя. Мова йде про великі свята, зокрема, новорічно-різдвяний період, коли є велика спокуса пропустити тренування, наїстися не дуже корисної їжі та випити немало як дорогого, так і дешевого алкоголю. Через згадані

причини та велику кількість вихідних, ці зимові свята зазвичай повністю переривають тренувальний цикл тих, хто регулярно займається спортом. Відтак після закінчення свят доводиться заново звикати до потрібного ритму життя. Тож як це зробити правильно і без стресів для тіла?

спорт • захоплення

> Тренування: вижити після свят Алкоголь і спорт – поєднання неможливого Оскільки свята завжди супроводжуються випивкою, то окремо подивимося, як спиртне впливає на заняття спортом. Це дасть краще розуміння і бачення того, в якому стані перебувають наші м’язи після гучних і тривалих бенкетів. Найголовніше: якщо ви тренуєтеся в залі для того, щоб наростити міцну мускулатуру, то алкоголь однозначно стане на перешкоді, адже спиртне заважає росту м’язів. До прикладу, горілка знижує синтез білка до 20%, а це стає причиною зневоднення м’язових клітин. Саме тому після чергової п’янки виникає візуальне відчуття «здутості» м’язів. Окрім того, спиртне блокує поглинання поживних речовин, які є ключовими для скорочення м’язів, їхнього розслаблення та відновлення. Наш організм дуже швидко поглинає спиртне, але водночас його досить довго переробляє. Скажімо, після пиятики наслідки слабості можуть супроводжувати вас навіть впродовж наступних двох днів! «Які наслідки?», – запитаєте ви. А ось цілий перелік: зниження міцності, порушення координації, втома, втрата витривалості та підвищення тиску.

Повертаємося до життя поступово Однією із запорук ефективних тренувань є регулярне і повноцінне харчування. Здавалося, цьому навпаки мали б сприяти регулярні застілля та різноманіття на святкових столах. Та проблемою у таких випадках є перевантаженість шлунково-кишкового тракту, який просто не встигає перетравити таку кількість їжі. Адже впродовж свят щодня маємо у своїх холодильниках таку величезну кількість різних страв. Щоб повернутися до звичного ритму та раціону, дієтологи радять вживати їжу невеликими порціями, але часто. Для цього варто їсти побільше страв з відварених чи тушкованих овочів, звести до мінімуму споживання солоного, копченого, гострого, жирного і смаженого, солодощів та свіжої випічки. Скажімо, ідеальною стравою на сніданок може бути вівсяна каша. А ще впродовж дня слід пити багато води, зокрема для того, щоб вивести алкоголь.

Тренуємося акуратно Вище ми перерахували чинники, що суттєво впливають на самопочуття людей, які регулярно тренуються. Здавало-

ся б, скільки того Нового року чи Різдва, але ж немало у ці дні буває корпоративів чи посиденьок з друзями та родичами! Звісно, в ідеалі жодних побічних дій виникати не мало б, та у ці дні так легко «зірватися» зі звичного життєвого ритму. Так чи інакше, а повертатися до тренувань треба буде поступово. Ніколи після великого застілля не перевантажуйте себе в спортзалі. Варто виконувати лише базові вправи з легкою вагою. Такий підхід не завдасть м’язам стресу, а навпаки, допоможе зберегти їх у тонусі. Для повного відновлення своєї форми знадобиться два-три полегшених тренування. І не забувайте про добру розминку, щоб уникнути травм. Найкраще повертатися до тренувань, коли повністю зникне будь-який дискомфорт, що забезпечить кращу самовіддачу під час заняття. Антон Павленко

Тренувальна програма для відновлення форми після активного святкування Вправа

Кількість підходів

Кількість повторів

Жим лежачи

5-6

Підтягування до грудей на турніку

6-8

Тяга штанги до пояса в нахилі

6-8

Підйом штанги чи гантелей на біцепс

8-10

Розводи гантелей в сторони

6-8

Прес

10-12

Збалансований денний раціон для м’язового тонусу: Сніданок: омлет з двох яєць + сир або м’ясо, 50 г сиру з хлібом, 200 г сиру з ягодами або фруктової сирної маси, склянка молока з висівковим хлібом, фрукти або ягоди. Обід: тарілка густого супу (наприклад, горохового), 150 г м’яса або риби, овочевий салат. Підвечірок: фруктовий напій або йогурт, фрукти. Вечеря: 200 г м’яса або риби, макарони, хліб, 50 г твердого або плавленого сиру, салат, чай/кава/какао з молоком.

спорт • захоплення

На межі

можливого

без ризику

> на межі можливого без ризику >

Мова піде не про звичайні подушки для сну. А про новинки, які нещодавно з’явилися в Україні – надувні подушки BIGBAG. Європейці вже кілька років використовують такі атракціони як додаткові розваги для відвідувачів курортів. Ось черга дійшла й до нас. Ця споруда має чимало назв: фрістайлподушка, пневмоподушка, аероподушка, аеромат. Але суть у неї одна – це повітряна подушка, яку можна швидко звести, і призначена вона для безпечного приземлення при здійсненні акробатичних стрибків. Вона зводить нанівець ризик удару об землю. Що таке BIGBAG Подушки BIGBAG призначені для розваг, а також для відпрацювання серйозних трюків лижників і сноубордистів. Вони виключають отримання травм при тренуванні цих трюків. Дуже м’які та безпечні, такі подушки викликають у людей незабутні відчуття польоту, висоти, адреналіну. Завдяки новітнім технологіям, розміри і матеріали подушок BIGBAG забезпечують високий ступінь безпеки для людей, які на них тренуються. Навіть найскладніші трюки та приземлення на такі частини тіла як голова проходять без найменших наслідків для людини. Діти теж можуть здійснювати стрибки і робити перші кроки у фрістайлі. Все це стало можливим з появою в Україні BIGBAG. Є багато категорій людей, які полюбили BIGBAG. Це й аматори, яким подобається просто стрибати (адже після декількох днів катання на гірськолижному курорті починаєш шукати пригод). Навіть любителі хочуть бути схожими на своїх кумирів та мати в своєму арсеналі фото з професійним трюком. Хлопці, які серйозно захоплюються фрістайлом, теж відпрацьовують складні вправи перед початком змагань.

екстрим • захоплення

> на межі можливого без ризику >

Пневмоподушки BIGBAG з’явилися не так давно. Близько семи років тому група екстремалів вигадала нове призначення звичайним подушкам безпеки, які вже давно використовують державні структури швидкого реагування (МНС, пожежники тощо). Подушки безпеки рятують людям життя, відтак, після переосмислення цієї ідеї, такі вони набули й нового значення – їх почали використовувати для тренувань стрибків на лижах/велосипедах та інших «снарядах», які цікаві екстремалам. В Україні, на найбільшому гірськолижному курорті Буковель, кілька років тому почав роботу атракціон для лижників і сноубордистів на основі подушки BIGBAG. У літньому варіанті BIGBAG була представлена на «Фестивалі екстремальних захоплень X-DAY» в Києві у липні 2010 року. Аеромат інстальовували на двох заходах, присвячених велодню в місті Кишиневі (Республіка Молдова). Подушки BIGBAG використовували при зйомках каскадерських сцен різноманітних фільмів, а також на шоу «Україна має талант».

На сьогодні BIGBAG працює взимку вже 3 сезони на комплексі Буковель. У планах встановити цього року ще один такий снаряд на іншому карпатському курорті. Влітку ж його використовують на розважальних та спортивних заходах по всій Україні. Перед тим, як почати користуватися надувними подушками, варто запам’ятати певні правила: • шолом на голові (бажано булфейс) – обов’язкова умова при стрибках на подушку. • перед розгоном необхідно переконатися, що подушка вільна. • лижникам потрібно або стрибати без палиць, або закривати гострі кінці (вони можуть пошкодити подушку). • велосипедистам рекомендовано обмотувати потенційно небезпечні місця засобу: винос, верхню трубу рами. • знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, абсолютно не варто стрибати на подушку. Та і взагалі, знаходитися на курорті в екстемальних місцях у такому стані вкрай не рекомендовано.

екстрим • захоплення

> на межі можливого без ризику > Сьогодні стоїть гостра проблема залучення відпочивальників і спортсменів на лижні курорти у літній час. BIGBAG унікальна й тим, що її можна використовувати протягом усього року! Конструкція дозволяє здійснювати трюки з BIGBAG практично на всіх снарядах та «генераторах» адреналіну й влітку.

Хто може використовувати BIGBAG Користуватися подушкою можуть як досвідчені спортсмени, так і аматори екстремального спорту й відпочинку. Перші мають можливість відпрацьовувати максимально складні елементи без ризику отримання травм, а всі інші, роблячи перші кроки в стрибкових дисциплінах, отримують масу задоволення! Наприклад, мотофрістайл, який стрімко розвивається в Україні, так само використовує BIGBAG. Для мотоциклістів

легко вивезти з собою подушку на тренування, оскільки вона не вимагає особливих умов для інсталяції, легка у використанні та обслуговуванні. Боулдери – також серед представників цільової аудиторі BIGBAG. За допомогою подушок скелелазам-боулдерам відкриваються нові можливості в їхньому виді спорту. Тому можна тренуватися на більших висотах, ніж раніше, з досконалою безпекою. І можна просто пострибати на неї з вежі, будинку або скелі, відпрацьовуючи акробатичні трюки. Висота стрибка у 20 метрів – не межа для фантазій. Переважно людина, яка щойно здійснила стрибок на BIGBAG, захоплено говорить: «Спочатку дуже страшно, а після найм’якішого приземлення розумієш, що дарма боявся. Хочеться ще і ще!».

екстрим • захоплення

> на межі можливого без ризику

Як стрибати на BIGBAG Особливих правил стрибків на BIGBAG немає. Потрібна сміливість для першого разу, а далі ви не зможете зупинитися. Тому що це безпечно, весело та захоплююче. Стрибати на подушку можна як за відсутності спорядження (з вишки), так і на велосипеді, роликах, скейтборді, сноуборді, гірських лижах (з трампліна). Вишка має 2 рівні для стрибків: 4 і 7 метрів. Трамплін являє собою гірку з двома видами покриття: слизьким (для лиж і дощок) та сухим (для спуску на колесах). Умови приземлення на фрістайл-подушку максимально наближені до реальних: після «падіння» можна встати на ноги або колеса велосипеда. А ще BIGBAG має переваги у відпрацюванні елементів повітряної акробатики порівняно зі стрибками в поролонову яму або ж у воду: • м’якше приземлення; • велика безпека; • можливість стрибати як влітку, так і взимку. З BIGBAG можна навчитися виконувати найбожевільніші трюки абсолютно без страху. Для того, аби здійснити стрибок на аероподушку, потрібен абсолютний мінімум:

• володіння спортивним снарядом для розгону і здійснення стрибка; • вміння розігнатися та в’їхати на трамплін; • наявність засобів захисту. BIGBAG дозволяє позбутися страху приземлення, отримати базові навички стрибків з трампліна, освоїти нові трюки і розширити «стрибковий репертуар» без небезпечних падінь. Аероподушка відкриває нові можливості для тренувань як початківців, так і досвідчених спортсменів. Ризик – обов’язкова складова зимових видів спорту. Новачок й спеціаліст єдині у прагненні діяти на межі власних можливостей. Переважна більшість любителів зимових видів спорту знає, що таке падіння і «жорстке прибирання» з траси на повному ходу. Частково з цієї причини стрибки з трампліна не для усіх. Аеромат усуває найнебезпечнішу перешкоду на шляху екстремала – неконтрольовану зустріч з твердою поверхнею траси після стрибка. Що анітрохи не зменшує кількість адреналіну та гарантує море позитивних емоцій від нових трюків і спілкування з однодумцями.

екстрим • захоплення

Дар’я Бура

Зима з усмішкою

Найкраща прикраса життя – це гарний настрій. А зима – це пора року, яка цей настрій створює своїми кольорами та майстерністю творити чудеса з повітря та води. Перший сніг, як перше кохання: швидше за все розтане, але з нього починається казка, на яку всі чекають. А чого вартий дощ, який замер-

зає і на ранок перетворює місто на кришталевий палац? А бурульки та сніжинки, які так хочеться з’їсти? І ми їх їмо потайки, і дорослі, і діти. А катання на ковзанах, на лижах чи на санках, коли ти мчиш з високої гори на великій швидкості та уявляєш себе птахом… І раптом - БАЦ! Від холоду заболіли зуби! Не можеш з’їсти ні снігу (бажано їсти тільки білий сніг), ні бурульки, ні випити глінтвейну на Альпійських схилах, ні усміхнутись на вітрі…. Це гіперчутливість зубів. Але звідки вона могла взятись? Гіперчутливість зубів – це реакція емалі на хімічні та фізичні подразники (холод, тепло, соки, сильногазовані напої, різка зміна температури їжі тощо) внаслідок пошкодження її цілісності каріозного або некаріозного походження. Що робити? 1. Щопівроку треба ходити до свого дантиста на огляд і професійну гігієну. Це допоможе вчасно виявити патологічні процеси та швидко їх вилікувати. 2. Необхідно підібрати пасту, гель та ополіскувач, що будуть відповідати вашим потребам. Є пасти, які містять фторид олова, вони знімають чутливість та є карієсостатичними. Є пасти з ферментами, що запобігають утворенню зубного каменю, а такі, що знімають запальні процеси в яснах. Існують гелі з підвищеним вмістом фтору, нанесення яких на зуби оберігає їх від руйнування.

Але всі ці призначення має робити кваліфікований спеціаліст. Ніхто не довіряє свої мрії в руки тих, хто може їх зруйнувати. Тим більше своє здоров’я. Доручайте власне здоров’я фахівцям, які вміють і знають, як його зберегти та допомогти вам без болю ковтати сніжинки, пити гарячий глінтвейн, дивитись на безмежну снігову пустелю, бліде зимове сонце в горах, дихаючи на повні груди, і ЖИТИ З УСМІШКОЮ. З повагою та найкращими побажаннями Ірина Кривко Ваша стоматологія. м. Львів, вул. Короленка, 4 тел. (032) 225 76 69

здоров’я • захоплення

Над усіма Карпатами безхмарне небо

Я вже давно переконуюся, що нахлистом можуть займатися далеко не всі. Як правило, мушку і людину зближує творча натура останньої. Дизайнери, поліглоти, екстремали, айтішніки – усі вони шукають в житті чогось нового і знаходять цю новизну саме в нахлисті. Утекти подалі від міста, комфортних умов, тепла та Інтернету. Бажано на кілька днів. Таке вчудити, принаймні мені, вдається дуже рідко. Зараз нагода випала, а співпала вона з ідеальною погодою та гістьми з Києва…

рибалка • захоплення

> Над усіма Карпатами безхмарне небо > Моя маленька триденна феєрія почалася в п’ятницю, коли о 14:00 я вже втікав з роботи. Правда, як виявилося, виїхати в гори в такий час – справжня проблема. Чомусь я не подумав про те, що львівські вузи намагаються нашпигувати знаннями гранітні голови не лише місцевих, але й студентів з віддалених районів області. З горем навпіл я таки впхався в маршрутку разом з двома рюкзаками, в яких був теплий одяг на ніч, снасті, відеокамера, станок і матеріали. Усю дорогу простояв з навушниками у вухах. Володимир Висоцький співав про гори, а я рахував кілометри до них. На півдорозі вийшов, бо автобус їхав у інший бік. Зате швидко стрибаю в іншу маршрутку, яка вже тримає курс на прекрасні жовтогарячі гори. Одразу ж за мною зі Львова виїхав Діма, з яким ми домовилися зустрітися в будинку пані Марії, яка, як завжди, приготує теплу постіль та смачну ве-

черю. Зіскочивши з автобуса, я просто погнав перевдягатися: часу до темноти залишалося обмаль. Напакувавши маленьку сумочку всім необхідним, виходжу до ріки. Вода чистенька, що не може не тішити. Зважаючи на успіхи в попередніх рибалках, облаштовую на вудці третього класу французький повідок, ставлю дві традиційні німфи («шоколадку» та імітацію бокоплава). Просто біля будинку роблю перші проводки. Упс… Про нахлист я дуже люблю спілкуватися з Андрієм Ковалем, володарем останнього Кубка України. Він іноді говорить загадками, іноді щось не договорює, але мені це імпонує, бо загадки я люблю. Одного разу, роки два чи три тому, він сказав: «Коли після трьох проводок в мене нема покльовки – щось сталося». Тоді я був просто шокований почутим. На той час для мене один харіус на день – то було щастя, яке не опишеш словами. Я міг годинами чекати на єдину покльовку. А йому,

бачте, якщо після трьох не бере – то біда. Часи змінилися, і завдяки постійному спілкуванню з колегами та їхнім порадам, вже і в самого почало щось виходити. В п’ятницю після третьої проводки, я відчув, що починаю панікувати. Не могло такого бути, щоб у тому місці, куди я кидав німфи, не стояв харіус. Він там мав бути, але я залишився з носом. І це змусило мене просто схопитися за голову. Це ж яка халепа має трапитися, щоб я утік з роботи, їхав у двох переповнених маршрутках, потрапив на чисту річку у безвітряний вечір і нічого не зловив! Та рибі були байдужі мої проблеми. Ніби бажаючи мене понервувати, вона почала вистрибувати з води та дражнитися. Я швидко розклав свою одиничку, якою ловлю на суху мушку. І от уявіть собі картину: пливе «сухарик» по воді. Поруч вистрибує харіус, за ним – ще один, і так далі. Повний ігнор моїх приманок. Чому?

рибалка • захоплення

> Над усіма Карпатами безхмарне небо >

Мухи під текілу Тим часом прийшов Діма. Не знаю, що він побачив з моста і з берега, але перший же його закид виявився вдалим. Правда, подальші спроби зловити ще одного харіуса були знову ж таки марними. Стало темно. Хапаючись за соломинку, я плюнув на «сухаря» і поставив дві великі, навіть товсті, німфи, одна з яких була повністю зроблена з яскраво-оранжевого даббінгу. Щойно вона впала у воду, як 25-сантиметровий харіус тут же її проковтнув. І потрапив у об’єктив Діминого фотоапарата. За кілька хвилин ми вирішили припинити рибалку, оскільки місяць став єдиним джерелом світла. Невдовзі пані Марія принесла нам вечерю – цілу каструлю свіжої юшки з білих грибів, смажену картоплю з мисливськими сосисками, глечик домашнього компоту. Важко повірити, але обійшлося це все добро у 10 гривень на брата… Правда, в літньому будиночку зі спартанськими умовами батареї не передбачені, тому після вечері довелося грітися тим, що було під рукою, тобто флягою з текілою, яку привіз Діма. Багато ми не вживали, бо планували крім всього іншого пов’язати мух. Ми пересунули тумбочку – єдине, що було в

хатинці крім ліжок – на середину і приладнали станки. Я хотів заповнити свій новий флайбокс з трикутними вирізами робочими мухами, щоб не носитися з чотирма коробками, як це бувало на попередніх рибалках. Зрештою, це мені вдалося, після чого флайбокс став дуже симпатичним. Нав’язавши з десяток «свіжаків», ми вирішили відіспатися перед суботою, яка обіцяла бути доволі продуктивною. Подзвонив Макс та сказав, що купив квиток на поїзд і приїде на місце збору разом з киянами. Вирішили, що ми з Дімою підтягнемося до них на першій же маршрутці. Готуючись до сну, я тепло вдягнувся та заліз під три коцики, а після короткого читання заснув. От цікаво що. У Львові мені практично нічого не сниться. А тут така фантазія в голові розігралася: кольоровий серіал, з подіями і наслідками. Але прокинувся вночі я не від свого сну, а від Діминого реготу. Йому також вдалося побачити кольорове сновидіння про дуже смішну серію мультиплікаційного героя Спандж Боба… Спати вже й не хотілося, тим паче, що продзвенів будильник, а за ним і Макс, який сказав, що їхня компанія вже приїхала, мерзне на вокзалі та марно намагається знайти бодай одного таксиста.

рибалка • захоплення

> Над усіма Карпатами безхмарне небо >

Щойно німфа впала у воду, як 25-сантиметровий харіус тут же її проковтнув. І потрапив у об’єктив Діминого фотоапарата

рибалка • захоплення

> Над усіма Карпатами безхмарне небо > «Ти був тут раніше?», – спитав я в Zart’a, який родом із Закарпаття, але живе і працює в столиці. «Бував, разів так 217, але жодного разу не ловив. Зате з вікна електрички встиг вивчити річку», – відповів він. На місці, по короткому сніданку, присутні розділилися на дві групи. Вгору течією першу групу в складі Цигана повели Діма з Максом. Я, Zart і Коля за задумом мали почати рибалити в районі впадіння річки та рухатися догори. Красота залишився, щоб трохи відпочити з дороги.

Фантастичний фазан

Місцева логіка Треба було потрохи пакуватися і вирушати на трасу. Ми допили компот та переодяглися у вейдерси, щоб даремно їх не тягти на своїх плечах. Натягнули на вуха шапки, а на пальці – рукавиці (у Карпатах зранку дуже зимно навіть влітку, що вже про пізню осінь говорити) і потопали на дорогу. Було геть темно: фури нам здавалися маршрутками, і ми не знали, коли піднімати руку. Врешті-решт маршрутка зупинилася сама. До пункту збору ми доїхали за якихось кілька хвилин і незабаром побачили п’ятьох невиразних людей, які виходили з ранкового туману. Двох я впізнав одразу. З Андрієм (Zart) я нещодавно мав приємну зустріч в київському пабі за кухлем смачного чеського пива, а Макса спробуй не впізнай. Ще троє хлопців – Андрій (Красота), Павло (Циган) і Коля роздивлялися гори, оповиті туманною димкою. Згідно графіка приїхала маршрутка, і ми всі впакувалися в її салон, тримаючи на руках рюкзаки з тубусами.

Поки Zart фотографував природу, ми розговорилися з Миколою. 5 років тому він переїхав до України з Москви, а на гірських річках Карпат ще ніколи не ловив. «Знаєш, чим добре в Карпатах?», – спитав я в нього. Коля покивав головою. «Тут можна кричати!», – я усміхнувся і загорланив так, що горами покотилася луна. Ми посміялися та вийшли до річки. Вона не була чистою – ми це бачили ще з вікна автобуса. Але ловити можна було і в такій воді. Оскільки мої вудки вже були готові, я зайшов у воду й після кількох проводок упіймав першого харіуса. Зважаючи на колір води, цілком логічним виглядало використання німф з яскравими точками атаки. У п’ятницю ввечері я трошки поскубав фантастичний хвіст фазана, який з собою привіз Діма. Прекрасний матеріал для тіла! На спеціальних гачках я зв’язав кілька фезентейлів з бронзовими і помаранчевими вольфрамовими голівками та торраксом з вже згаданого яскравого дабінга, від якого я вже, мабуть, не відмовлюся. Діма, до речі, забракував мою ідею щодо поєднання бронзової голівки та оранжевого дабінга, але в непрозорій воді такі німфи працювали дуже здорово. Не відставав і мій традиційний зелений бокоплав, також оснащений торраксом з цього ж помаранчевого матеріалу. Певні проблеми виникли в Миколи, який французького підліска не мав, тому ловив на довгій волосіні. Я попросив глянути у його флайбокс і був реально вражений: кожна німфа – робоча! Таке враження, що він все життя провів у Карпатах та знав усі вподобання форелі й харіуса. Єдине, Колі довелося перев’язати повідки і ловити на дві німфи, а не на одну. Мені зателефонував Макс та сказав, що впіймав першого харіуса, а також те, що до нас наближаються наші друзі – Юра та Ганна, які щойно приїхали зі Львова. І справ-

рибалка • захоплення

> Над усіма Карпатами безхмарне небо ді, спершу підійшла віртуозна Ганна, а за нею – Юра. Вони познайомилися з киянами і почали ловити. Юра, правда, відпочивав: насолоджувався краєвидами і золотими відтінками осені. Ми ж продовжували боротися з харіусами та потрохи рухатися вгору течією. Невдовзі до нас приєднався Красота, який трохи відпочив з дороги і причепурився. Правда, він встиг поблукати околицями, але згодом таки відшукав нашу компанію.

Усім вийти з тіні! Тим часом річка зайшла в тінь, яка трохи ускладнила процес ловлі: все ж харіус краще брав на сонячних ділянках. Зважаючи на такі темні проміжки, я вирішив додати німфам яскравішого забарвлення і запропонував рибі мухи виключно кислотних кольорів та блискучі. Але знову ж таки, я вкотре переконався, що суть французького методу полягає не так у виборі мушки, як в якості самої проводки. Користуючись порадами Степана Чеха та Діми, а також матеріалами про німфи, опублікованими на нахлистових сайтах і форумах, вдається виловити ще з десяток риб, практично не сходячи з місця. Напевно, я не відкрию Америки, коли скажу, що фраза «протягом кількаметрової проводки кінцева німфа має близько п’яти-шести разів ударитися в дно» є ключовою. Окрім цього, слід зважати на швидкість проводки, тобто вести німфу з максимальним контролем, а отже, динамічніше за рух течії. Раніше набити на цьому руку мені не вдавалося, тому, за словами Діми, нижня німфа у мене практично не працювала. Зараз же харіус брав через раз або помаранчевого фезентейла, або шартрезно-помаранчевого бокоплава. Наша трійка дійшла до великого плеса поблизу моста, який нагадав мені першу серію культового серіалу «Твін Пікс». Zart розташувався на самому «озері» і досить успішно витягував з-під берега харіусів, які грілися на сонці. Я ж обловив ще одне перспективне місце, яке подарувало мені п’ять невеликих пириків і пройшов аж до ями під мостом. Цікаво, що раніше я її завжди оминав, сам не знаю чому. Дна не бачив, тому вирішив пробити цю територію важкими бокоплавами на десятому номері гачка. Перші два закиди були порожніми, третій виявився вдалим. Щоправда, зі старту я не зрозумів, що відбувається, бо чомусь не очікував зловити тут більшу рибу. Але вже за мить я отямився – перед моїми очима постала красуняфорель пристойного розміру. «Андрію, фото!», – крикнув я

товаришу, який проходив повз мене. Поки Zart виймав свій фотоапарат, риба зуміла відчепитися і щезнути. З моїх губ злетів якийсь невиразний крик розпачу, а з очей ледь не бризнули сльози. Навіть не знаю, чому я так засмутився, хіба це перша форель, яка від мене дременула? Але тоді я був просто розлючений. Злився на себе, бо не розкусив цю яму і не був готовий до такого повороту подій. В якийсь момент мені захотілося зробити те, що роблять диригенти зі своїми паличками, коли оркестр не виконує їхніх настанов. Але все ж взяв себе в руки. На форель не злився – вона перемогла мене в чесній боротьбі: гачок був безбородий. За мить я подумав, що вона тут не одна, а, зважаючи на те, що особливого шуму ми не наробили, був резон зробити ще кілька проводок. Упіймав два чи три стандартні харіуси. Форель мовчала… Ростислав Ящишин Продовження – в наступному номері

рибалка • захоплення

Найочікуваніші

автомобілі

2013

Кросоверу Hyundai Santa Fe та новій моделі Honda Accord прогнозують найбільший успіх в Україні у 2013 році. Santa Fe, який з’явився у нас в січні, на думку українських дилерів, виграватиме за рахунок суттєвого збільшення функцій. Те ж говорять і про нову модель від Honda, яку презентують в Україні трохи пізніше – навесні. Інші ж світові хіти навряд чи будуть закуплені для нашого ринку. Тим не менше, багатий вибір автомобільних новинок уже активно обговорюють і самі автодилери. Зокрема, журнал Forbes склав список найочікуваніших автівок 2013 року. З них абсолютною новинкою стане електромодель Tesla Motors. Натомість машини сімейного типу Ford C-Max, Chevrolet Malibu, Honda Accord та Nissan Altima покращили та піддали значним змінам. Виробники постарались зробити нові моделі економнішими.

авто • захоплення

> Найочікуваніші автомобілі-2013 >

1 1. Honda Accord. Видозмінена автівка матиме два мотори: старий 2,4 л та 3,5 л V6, якого раніше нам не доставляли. Технології обох піддали модернізації. Відтепер вони більш екологічні. 2,4-літровий двигун став легшим та економнішим, хоча втратив 20 к.с., зате практично не втратив обертальних моментів.

2 2. Dodge Ram 1500. Двигун (3,6 л) пікапа оснащений новою базою V6, крім того автоматична коробка передач відтепер 8-ступенева. Оновлені були старт-стоптехнології та пневматична підвіска. Це посприяло збільшенню потужності на 42% й обертального моменту на 12 %.

авто • захоплення

> Найочікуваніші автомобілі-2013 >

3. Nissan Altima. Потужний чотирициліндровий бензиновий двигун QR25 отримав 182 к. с. (це на сім більше, ніж раніше) і 244 Нм обертального моменту. Потужніший 3,5 л V6 як і раніше має 270 к.с. та 350 Hм. 4. Chevrolet Malibu. Седан середнього розміру буде представлений в чотирьох версіях: LS, LT, LTZ та Eco. Всі моделі оснастили шумозахисним двигуном об’ємом 2,5 л.

з чотирма циліндрами та шестиступеневою коробкою передач. Так він розвиватиме 197 к.с. при 191 Hм. 5. Cadillac ATS. Третє покоління автівок матиме три види двигунів: 2,0 л турбо потужністю 272 к.с., 3,6 л двигун V6 із 321 к.с. та 2,5 л, що має розгін у 202 к.с. Крім того, машину оснастили автоматичною шестиступеневою коробкою передач з ручним режимом перемикання.

авто • захоплення

> Найочікуваніші автомобілі-2013 >

8 6. Dodge Dart. Машину оснастять трьома економними чотирициліндровими двигунами. Серед них буде 2,0 л Tigershark (160 к.с.), проміжний MultiAir Turbo (1,4 л, 184 к.с.) і 2,4 л MultiAir. Інтер’єр салону виконаний з покриття «софт-тач», а пасажирів та водія оточать 10 подушок безпеки навіть у базовій комплектації. Також можна буде обрати з-поміж трьох коробок передач: шестиступеневої механічної, автоматичної та шестиступеневої із подвійним щепленням (DDCT). 7. Hyundai Santa Fe. Для нової моделі розробили два чотирициліндові бензинові двигуни об’ємом 2,4 л (190 к.с, 245 Hм) та один дизельний турбомотор V6, об’ємом 2,0 л (264 к.с., 365 Hм). Усі двигуни мають шестиступеневу

7 автоматичну коробку передач. Машину випустили на п’ять та на сім місць. 8. Lincoln MKZ. Презентуватимуть автівку в звичайній та гібридній формі. Базовим двигуном є 2,0 л. EcoBoost турбо чотири, який має 240 к.с та 270 Hм. Бензиново-електричний гібридний MKZ використовуватиме 2,0 л внутрішнього згоряння чотирьох електродвигунів, які поєднують 188 к.с. Крім того, буде представлено електричний варіант двигуна, який пропонує 3,7 л V6 із 300 к.с. Обидва бензинові двигуни матимуть шестиступеневу автоматичну коробку передач, яка буде доступна із переднім приводом. Гібрид використовуватиме безступеневу автоматичну коробку.

авто • захоплення

> Найочікуваніші автомобілі-2013

9. Tesla Model S. Друге покоління електричних автомобілів буде доступним в трьох розмірах батареї – 40, 60 і 85 кВт/год, яку можна зарядити за 45 с. У середньому заряду вистачає на 257,5-428,8 км, при максимальній швидкості від 177 до 200 км/год. У машину вмонтували п’ять дорослих і два переносні дитячі крісла.

10. Ford C-Max hybrid. Гібридна форма седана використовуватиме чотирициліндровий двигун (2,0 л) та електричний мотор, що надаватиме йому 188 к.с. Автівка із електронним управлінням матиме безступеневу коробку передач та електричний підсилювач рульового керування. Наталія Коцур

Нова формула обслуговування Приємна новина! У Львові відкрився мультибрендовий автосервіс, у якому можна відремонтувати автомобілі усіх марок. До послуг клієнтів – високий рівень якості обслуговування, а вартість нижча, ніж в офіційних дилерів. Кожний власник авто, який переступив поріг «Автоцентру Формула», потрапляє в атмосферу найвищого рівня обслуговування з максимальним переліком професійних послуг. Діагностика, ремонт, підбір та встановлення необхідного обладнання, надання повної характеристики технічного стану вашого автомобіля – все це здійснює «Автоцентр Формула». Сучасне оснащення Центру та високий фаховий рівень працівників дозволяють здійснювати повний комплекс ремонтних робіт у стислі терміни. Значною перевагою «Автоцентру Форму-

ла» є наявність власного магазину автозапчастин, в якому швидко та кваліфіковано підберуть необхідні деталі та аксесуари. Час очікування не стане тривалим, адже поки авто ремонтують, клієнт відпочине у затишному кафе, де можна перекусити, випити чашку запашної кави та скористатись Wi-Fi. Для гурманів особлива пропозиція – кава по-турецьки, зварена на піску. Здійснення всіх видів ремонтних робіт високої якості для автомобілів будь-яких марок відтепер можливе і у Львові завдяки відкриттю «Автоцентру Формула». м. Львів, вул. Наукова, 2Б сервіс: 295-41-38 магазин: 295-50-16

авто • захоплення

відпочинок стор. 52-69 >

Карнавалимо! Тільки-но у нас закінчилися новорічно-різдвяно-староноворічнойорданські святкування, як стара добра Європа (та й не лише вона) вабить нас новими – карнавалами. Звичайно, вони вже скучили за гульками: у них же все закінчилося 1 січня (ну добре, може не зовсім 1-го). А тут ще й Великий піст наближається. Треба повеселитися. Саме так! Це основна причина того, що ми карнавалимо. А ви що думали? Традиційно прийнято вважати, що попередниками карнавалів були давньоримські Сатурналії – народні гуляння на честь бога Сатурна. Потім це трансформувалося у карнавал, який має місце перед початком посту. Чому саме так? Бо треба ж було людям нагулятися/напитися/зайнятися розпустою перед тим, як іти назустріч духовному очищенню. І це зовсім не жарт, а історично доведені факти. Тому, якщо маєте бажання, пропонуємо від душі повеселитися, обравши те, що найближче вам по духу.

тенденції • відпочинок

> тенденції >

Венеція, Італія 2-12 лютого 2013

Найстарішим карнавалом вважають саме його. І більшість традицій інших маскарадів походять саме з Венеції. Так от, щоб достойно на карнавалі виглядати, потрібні маска та костюм. Традиція ця сягає ще доби середньовіччя – тоді ці атрибути (особливо маски) потрібні були, щоб ніхто нікого не впізнав. В цей час рабам дозволяли сидіти за одними столами з панами, слуги могли забавлятися з вельможами. Також, повністю віддавшись розпусті, потім ніхто не відчував ніякого сорому, адже обличчя у всіх були закриті. Першим Венеційським карнавалом, який лишився в історії, є свято 1094. Вже тоді люди заклали цю традицію, яка вельми популярна у світі й зараз. До XVIIІ ст. карнавал був головною подією у культурному житті міста. Проте не можемо не зазначити, що з часом ця традиція трохи занепала. А нове дихання венеційського дійства відкрилося 1979 року, коли влада країни шукала способів привернути увагу до Венеції – міста, яке, попри свою красу, унікальність та особливість, почало занепадати та руйнуватися. І вони не прогадали! Щорічно до Венеції на карнавал приїздить близько мільйона осіб! Уявіть лише! Ну добре, від історії ближче до самого карнавалу. Традиційно щороку він починається з Festa delle Marie (Свята Марій), присвяченого легендарному визволенню венеційських дівчат з полону істрійських піратів.З 1996 року всі ми можемо насолодитися ще й гімном карнавалу, який написав відомий кутюр’є П’єр Карден (хоча хто б тим переймався :) ).

Венеційський карнавал передбачає масу різноманітних акцій, подій та атракцій. Багато з них проходять просто неба – згадуване вже Свято Марій чи, наприклад, славнозвісний Політ Ангела: з кампаніли собору Сан-Марко на канатах (у костюмі кого б ви подумали, ангела) спускається запрошена зірка чи відома особа (щороку інша). На самій площі яблуку ніде впасти – усі захоплено спостерігають за ангелом і бояться, щоб він, бува, не зірвався у вільне падіння (чи то політ). Про всі події розказати просто не можемо, бо в такому разі для цього треба виділити півжурналу, а не лише вступ у розділ «Відпочинок», зазначимо тільки, що все найцікавіше відбувається не на вулицях, а у театрах, палацах, ресторанах та кафе. Неодмінною ознакою цих подій, окрім квитків, є ще й карнавальний костюм з маскою. Ціни на власне квитки кусючими назвати важко – вони просто ненаситно високі: від «символічних» 50 євро за можливість попити у карнавальному костюмі кави чи гарячого шоколаду в кафе Lavena до 800 євро за квиток на Il Ballo del Doge («Бал дожа»). Це дійство проходитиме у Palazzo Pisani Moretta, який знаходиться на березі Гранд-каналу. Найкращі музиканти, танцюристи, співаки Італії будуть розважати вас, творячи цей неповторний вечір. Не обійдеться і без наїдків та напоїв – традиційних для карнавалу. А якщо ви хочете просто погуляти святковим містом і таким чином поринути в парадну атмосферу, то самі венеціанці радять приїздити ближче до завершення карнавалу – саме тоді на вулицях відбувається все найцікавіше.

тенденції • відпочинок

> тенденції >

Кельн, Німеччина 7-13 лютого 2013

Кельнський карнавал – це щось зовсім інше: щось божевільне, скажене, надзвичайно веселе та місцями розпусне. Як і венеційське свято, Кельнський карнавал започаткували у часи Римської імперії, проте католицька німецька церква забороняла його аж до 1800 року, а потім таки махнула рукою і не заперечувала. З того часу щороку тут проходить найбільший у Німеччині маскарад. Офіційно він стартує 11.11 об 11.11 попереднього року, проте на час Різдва, Нового року та цілого січня все заспокоюється аж до Карнавального тижня, який цього року починається 7 лютого. Самі гуляння тривають не так довго як венеційські, проте свято настільки насичене та захоплююче, що дозволить вам відірватися на повну. Костюми – теж неодмінний атрибут свята, проте рівень тут зовсім інший: кожен одягає що хоче і вибирає будь-який (навіть найбожевільніший) образ. Чи не кожен день тут має своє конкретне і неповторне призначення. Отож, пройдемося основними. Четвер. 7 лютого. Жіночий день Це початок карнавалу. З самого ранку місто заполоняють жінки у різнобарвних і часом чудернацьких костюмах, а об 11.11 на площі Alter Markt три головні фігури карнавалу – Принц, Селянин та Діва – офіційно відкривають вуличне свято. З цього починається весела хода з піснями, музикою, розвагами та веселощами. Увечері традиційно по всіх усюдах проходять гуляння та вечірки. Оскільки цей день жіночий, то представницям прекрасної статі дозволено дуже багато. А за давньою традицією

жінки можуть обрізати чоловікам краватки. І раніше, якщо б з вами таке зробили, то ви б мусили з тією жінкою/дівчиною одружитися. Зараз – приділити хоча б трішки уваги. У п’ятницю, суботу та неділю відбувається теж немало всього цікавого, проте воно все блякне порівняно з днем апогею карнавалу. Рожевий понеділок (Rosenmontag). 11 лютого. Це найважливіший день карнавалу. Головною подією цього дня є святковий парад містом. Триває він не годину і навіть не дві, тому окрім бажання все побачити вам необхідна буде ще й неабияка витримка. Стартує все о 10.30 барвистою ходою за участі майже мільйона осіб у костюмах. Офіційно зареєстровані карнавальні об’єднання формують багатокілометровий парад, кожне з них представляє якусь велетенську фігуру з пап’є-маше. Нерідко це бувають політичні діячі – сатира на них є невід’ємним елементом дійства. Ще одна непорушна традиція – розкидання солодощів у натовп. Тільки уявіть собі, протягом цього дня у місті роздають 140 тон цукерок, 700 000 плиток шоколаду, понад 200 000 коробок цукерок, а також вручають близько 300 000 букетів квітів. Усі кричать, свистять, веселяться та прославляють місто, якому завдячують таким радісним святом. Ще один звичай – поцілунки. Ви можете поцілувати у щічку будь-яку гарну дівчину, так само, як і вона може поцілувати вас. А якщо ви побачили у неї на щоці напис «Buetze mich», то ви це зробити просто зобов’язані! Обов’язковими до виконання у наступні дні на маскараді – присутність у Карнавальний вівторок на символічному спаленні Nubbel(солом’яного опудала, яке символізує очищення від гріхів) та вечеря з рибними стравами у останній день карнавалу – Попільну середу (Aschermittwoch).

тенденції • відпочинок

> тенденції

Панаджі, Гоа, Індія 9-12 лютого 2013

Не сподівалися? Подумали, що ми про Бразилію розповідатимемо? Без неї теж ніяк, але про це далі. «Що має Гоа до карнавалу в нашому традиційному уявленні?», – подумаєте ви. «Має», – скажемо ми і пояснимо: португальці, які свого часу колонізували цей малесенький індійський штат, привезли сюди не лише християнську католицьку віру, але й купу різноманітних традицій. Однією з них є карнавал перед початком Великоднього посту. Звісно, маскарад на Гоа і таке ж свято в католицьких Європі чи Південній Америці – це речі різні, але карнавал є карнавалом. Хоча тут традиційні його атрибути та аспекти переплітаються зі звичаями хінді. Карнавал – найочікуваніша на Гоа подія у році. Підготовку до нього іноді розпочинають вже за півроку до початку самого дійства. Центр свята – Панаджі, столиця штату. Саме тут щороку традиційно обирають Момо – короля Хаосу, який і заправляє святом. Його оточують клоуни, акробати, блазні, пожирачі вогню, танцюристи, співаки і всівсі охочі. А він проголошує усім: «Їжте, пийте, веселіться!». Містом іде великий парад з чудернацькими прикрашеними платформами, на яких розігрують різноманітні сценки. Не пасуть задніх у цьому ділі й пляжі штату. Тут атмосфера ще більш невимушена: усі кричать, веселяться, співають, танцюють національні і не тільки танці, дивляться на фаєр-шоу, займаються контактною імпровізацією. Це все важко описати, цю атмосферу треба відчути!

Ріо-де-Жанейро, Бразилія 8-12 лютого 2013

Найвідоміший карнавал світу ми залишили на закуску. Де б ще могло відбуватися найбільше і найпомпезніше дійство такого роду, як не у найбільш релігійній з перелічених у цій статті країн – Бразилії? Головне дійство карнавалу – всім відомий парад шкіл самби на спеціально для цього збудованому Самбодромі. Карнавал у Ріо-де-Жанейро стартує у п’ятницю перед Попільною середою, а найяскравіше дійство свята триває лише 2 дні – у неділю та понеділок. Протягом цього часу свої вміння танцювати самбу і не тільки показують лише 12 шкіл, відібрані з неймовірно великої кількості охочих. Виступ кожної зі шкіл триває 82 хвилини і супроводжується 3-5 тисячами учасників, тому для того, аби висидіти усю процесію, потрібна й велика витримка. Хоча, заплативши $133-2064 за можливість це все побачити, якось не гоже йти, не дочекавшись кінця дійства. Окрім параду шкіл самби на карнавалі відбувається ще дуже багато різних подій. Велика слава ходить про бали. Найвідомішим з них є The Magic Ball у Copacabana Palace Hotel. Це найкрутіший та найпрестижніший бал за участі місцевих та запрошених VIP. Дрес-код – black tie або карнавальний костюм класу люкс. Ціни на квитки сміливо конкурують з венеційськими. Ба більше, їх перепльовують: діапазон тут $ 13582444 з особи за можливість постояти чи посидіти у цій вишуканій компанії, почастувавшись наїдками на фуршеті та напоями на безкоштовному барі. Також великою популярністю користуються Scala Balls, які проходять чи не щоночі впродовж карнавалу в однойменному нічному клубі у Ріо. Ціни на квитки тут доступніші – 55-320 зелених.

тенденції • відпочинок

На перехресті баварських доріг

«Німеччина – не Баварія, а Баварія – ще не вся Німеччина», – такий вислів дуже поширений серед мешканців ФРН. Громадян інших земель ображає, що усі стереотипи і уявлення про Німеччину загалом стосуються Баварії і аж ніяк не поширюються на решту країни. Але хай пробачать мені вельмишановні мешканці Тюрінгії, Саксонії, Макленбургу та інших федеральних складових, але, на мою думку, подорож Баварією – ідеальна для першого побачення, точніше знайомства, з цією дивовижною країною.

І ось ми починаємо нашу мандрівку з півночі Баварії, і наша перша зупинка – містечко Кобург. Воно відоме однією з найбільших у Німеччині фортець, короною Франконії, яка велично височить на пагорбі, і з якої відкривається мальовнича панорама 1 . Також герцог Кобург-Саксен-Готський Альберт був чоловіком англійської королеви Вікторії та вшанований у назві всесвітньо відомого музею у Лондоні. А ми вирушаємо далі на південь. Перетинаючи мальовничі пагорби, які називають місцевою Швейцарією (кожна порядна країна, чи земля, чи область повинні мати свою власну Швейцарію!), ми опиняємось у казковому місті Бамберзі 2 . Відчуття, що ти перемістився у машині часу на 400 років назад або став героєм казок Андерсена чи братів Грімм, не покидають впродовж прогулянки мальовничими та неповторними вуличками й площами Бамберга. Але час мандрувати далі! Наступна зупинка – величний Нюрнберг. Місто, історія якого занурюється у глибину століть. Перлина у короні Священної Римської імперії. Нюрнберг – це вузенькі вулички, які збігаються у площі та знову розходяться, утворюючи химерне павутиння; це площа Ринок, на якій перед Різдвом знаходиться один з найбільших у Німеччині Різдвяних ярмарків 3 ; це захоплюючі панорами з мурів фортеці, що височить над старим містом; це одні з найсмачніших у світі фірмові нюрнберзькі сосики; дім-музей Альбрехта Дюрера і безліч крамничок, у яких можна знайти купу цікавих та оригінальних речей. До речі, у старому місті розташована вулиця червоних ліхтарів, дбайливо захована за старими мурами. Сама вуличка невелика, але можна навідатись сюди, аби переконатись, що «дойче фройляйн – дас іст фантастіш» (але власне «дойче фройляйн» там і вдень зі свічкою не знайдеш!). Про Нюрнберг можна писати й писати, але час підштовхує у спину, і треба вирушати далі.

екскурсія • відпочинок

> На перехресті баварських доріг >

Внесемо деякі корективи у наш маршрут та звернемо на деякий час на захід від Нюрнберга. Нас чекає знайомство із Вюрцбургом 4 . А це місто чим відоме? Правильно – величною фортецею, яка височіє на пагорбі. Жарт, але крім насправді могутньої фортеці-резиденції, що розташована на горі над Майном, Вюрцбург відомий старовиними церквами і соборами, романтичним мостом через Майн, маленькою копією славетного празького Карлового моста, велетенським пала-

цом-резиденцією єпископів, який місцеві мешканці з гордістю називають другим Версалем. До слова, особливу увагу заслуговує велетенський парк, розташований навколо зазначеного палацу. Це, без сумніву, справжній шедевр ландшафтно-паркового дизайну. Крім того, завдяки особливому мікроклімату у Вюрцбурзі поширене нетипове для північної Баварії виноробство. Хоча слід зазначити, що місцеве вино доволі смачне. Після дегустації хмільного напою можна поспішати на вок-

екскурсія • відпочинок

зал, де вже готовий відправитися назад до Нюрнберга пунктуальний (але не завжди) потяг. Далі ми вирушаємо на південь, у самісіньке серце Баварії. Наступна зупинка – Інгольштадт 5 . Місто відоме завдяки Audi та університету, в якому штудіював хімію (і не погано таки вчив!) Віктор Франкенштейн. Забув додати – там ще Дунай протікає. Ось якраз на деякий час ця річка буде слугувати нашим орієнтиром. Ми завітаємо на декілька годин до

> На перехресті баварських доріг >

6 перлини над Дунаєм, «найстарішого міста Німеччини», окраси Баварії – Регенсбурга 6 . Історичний факт, що це місто можна вважати одним з найстаріших міст Німеччини, адже виникло воно на місті римського поселення. Зупиняючись перед велетенським готичним собором, що велично здіймається над містом, занурюємось у лабіринт вузеньких вуличок, і ось ми вже на березі Дунаю. Зробивши релякс, скуштувавши місцевих сосисок та запивши їх гальбою пива, ми пере-

ходимо Дунай через міст, якому вже понад 700 років. На протилежному березі насолоджуємось чудовим краєвидом на старий Регенсбург: залишки оборонних мурів та башти, собори, резиденція князів, магістрат – майже увесь історичний центр Регенсбурга зберігся, не зазнавши руйнацій і знаходиться під охороною ЮНЕСКО. З власного досвіду раджу зробити аналогічний шпацер у нічний час. Великий плюс – жодних натовпів туристів, тиша та спокій, а Дунай і верхівки

соборів, осяяні сріблястим місячним світлом, запам’ятовуються надовго! Мандруємо далі на південь від Регенсбургу. Наш наступний пункт призначення – Пассау, місто на кордоні з Австрією. Саме тут три ріки: Дунай, Інн та Ільц сходяться разом і далі по теренах Австрії вже тече «юнайтед» Дунай. Особливо добре злиття зазначених річок видно з башти фортеці, розташованої на схилах над Дунаєм. У гарну погоду можна чітко розгледіти, що вода у кожній з трьох річок має інше забарвлення 7 .

екскурсія • відпочинок

> На перехресті баварських доріг >

7 Як не намагався заманити корабель, пропонуючи зробити мандрівку по Дунаю до Відня, ми не спокусилися, бо нас чекає столиця Баварії і неофіційна столиця Німеччини 8 . Мюнхен – це чисельні музеї, найбільший у Європі парк (Англійський парк), багато театрів, величні собори і неоготична ратуша, велетенські за розмірами палацово-паркові комплекси королів Баварії, фешенебельні готелі та магазини усіх найвідоміших у світі брендів. Місто, в якому минуле, сучасне і майбутнє тісно злилися у тандемному

симбіозі. Мюнхен можна відкривати по-різному: в історичному аспекті, у музейно-театрально-музичному, пивному з відвіданням попсового Октоберфесту, еротичному (так-так, є такі заклади). Обов’язковою для візиту є оглядова площадка на верхівці башти собору св. Петра. З неї відкривається чудова панорама на Фрауенкірхе (найвищий собор у Мюхені, символ міста), ратушу та площу перед нею і, зробивши повне коло, перед вами постане все місто, на яке можна споглядати з висоти 90 м.

екскурсія • відпочинок

Між іншим, якщо пощастить з погодою, можна додатково помилуватись засніженими вершинами Альп, які доволі добре проглядаються. I на десерт ми залишаємо містечко Фюссен, що лежить на південь від Мюнхена, на кордоні з Австрією 9 . На жаль, Фюссен несправедливо залишається поза увагою більшості туристів – всі відразу ломляться до найбільш розпіареного замку Німеччини, Нойшванштайну, що розташований поряд. Тому для початку я пропоную

> На перехресті баварських доріг

8 прогулятись вуличками Фюссена – він невеликий, і години цілком вистачить для першого знайомства. Головною вулицею ми виходимо до невеличкого замку, спускаємось вздовж мурів до річки з водою дивовижного лазурного кольору. Якщо погода сприяє, до Нойшванштайну можна пройтись пішки, милуючись альпійськими краєвидами. І ось ми вже у долині, скутій гірськими схилами. Над нами, на скелі, височить один з найвідоміших палаців світу, прототип замку Діснея,

втілення казково-божевільних мрій та фантазій короля Людвіга Баварського 10 . Але не треба відразу поспішати лізти на гору. Завітаємо дорогою до замку короля-батька, Хоеншвангау, помилуємось на красу гір з берега озера Альпзее. Тепер можна підніматись до Нойшванштайну. Відразу хочу попередити: готуйтесь, що ви потрапите у живу ріку чисельних туристів. Їх тут безліч, незалежно від погоди. Не треба дивуватись, коли вас (під час намагання зробити красиву фотогра-

10 фію з чудового ракурсу) брутально відпихнуть зі словами: «Ой Люда, сфатаграфіруй мєня здесь!» Але запевняю, краєвиди та пейзажі, які відкриваються з гори біля замку, а особливо з вікон самої фортеці вартують того, щоб відчути маленькі незручності у дорозі! Після Фюссена можна відвідати одне з найбільших озер Європи – Боденське озеро, на протилежному березі якого знаходиться дивовижна Швейцарія, але це вже інша історія! Mикола Борзенков

екскурсія • відпочинок

Екшн та пригоди у цьогорічних прем’єрах Топ-10 найцікавіших фільмів 2013 року за версією «Егоїста» Журнал «Егоїст» склав список 10 найочікуваніших фільмів 2013 року. У цю десятку входять і номінанти цьогорічного Оскара – фільм Енга Лі «Життя Пі» та Квентіна Тарантіно «Джанго звільнений». Крім того, на екрани кінотеатрів вийдуть продовження «Міцного горішка», «Залізної людини», «Голодних ігор», «Похмілля (у Вегасі)» та друга частина фільму «Хоббіт: несподівана подорож». Натомість лідерство віддаємо відважному Супермену – «Людині зі сталі».

Джанго звільнений

Прем’єра: 17 січня Країна: США Жанр: драма, вестерн Режисер: Квентін Тарантіно Головні актори: Семюель Л. Джексон, Леонардо ді Капріо, Крістоф Вальц, Джеймс Ремар Вестерн про рабство і расизм у часи беззаконня. Звільнений раб Джанго вирішує врятувати свою дружину-рабиню від тиранарабовласника Калвіна Кенді. У цьому йому допомагає німецький найманець доктор Кінг Шульц.

Movie 43

Прем’єра: 1 січня Країна: США Жанр: комедія Режисери: Бретт Ретнер, Пітер Фаррелл, Єлізабет Бенкс. Головні актори: Емма Стоун, Джерард Батлер, Крістен Белл, Наомі Уоттс, Хью Джекман, Кейт Уінслет, Ганна Феріс, Річард Гір, Хлоя Моретц. Найвідоміші комедійні режисери створили проект, який складається з двох десятків міні-новел. Усі вони пов’язані між собою однією сюжетною лінією, яка насичена величезною кількістю жартів, пародій та пристрастей. Головних героїв гратимуть актори вищої ліги.

Життя Пі

Прем’єра: 3 січня Країна: США Жанр: драма, пригоди Режисер: Енга Лі Головні актори: Сурадж Шарма, Ірфан Кхан, Жерар Депардьє Індійський підліток з батьками переїжджає до Канади, проте корабель потрапляє у аварію, після якої він опиняється посеред океану. В рятувальній шлюбці компанію хлопчині складає інший вцілілий після такої аварії – безстрашний бенгальський тигр, з яким той відправляється у неймовірну та сповнену пригод і несподіванок подорож.

кіно • відпочинок

> Екшн та пригоди у цьогорічних прем’єрах > Похмілля-3

Прем’єра: 23 травня Країна: США Жанр: комедія Режисер: Тодд Філліпс Головні актори: Бредлі Купер, Зак Галіфіанакіс, Ед Хемс, Хізер Грем, Джон Гудмен, Кен Жонг, Джастін Бартін Як обіцяють творці фільму, третя частина «Похмілля» стане останньою, тому будьте готові попрощатися з головними героями стрічки назавжди. Герої вечірок цього разу не святкуватимуть весіль та не гулятимуть холостяцьких вечорів. Їм доведеться розважатись у Мексиці, в прикордонному містечку Тіхуана. Де вони отримають вдосталь легалізованої марихуани, кокаїну та випивки. Не оминуть друзі і вулиці «червоних ліхтарів». Піковою точкою їхніх походеньок стане втеча Алана із психіатричної лікарні. Він болісно переживає смерть батька, в «вовча зграя» – це все, що у нього залишилося...

Міцний горішок-5: хороший день, щоб вмерти

Прем’єра: 14 лютого Країна: США Жанр: бойовик, кримінал, трилер Режисер: Джон Мур Головні актори: Брюс Вілліс, Джей Кортні, Павло Лічнікофф, Патрік Стюарт, Аксель Хенні, Себастьян Кох Поліцейський із Нью-Йорка повертається! Легендарний Джон МакКлейн цього разу летить до Москви, щоб вмовити росіян випустити із в’язниці власного сина. Натомість ситуація зі звільненням загострюється. Тому батькові та сину необхідно об’єднати свої сили, аби вижити та побороти угрупування терористів. Бійня проти несправедливості розпочинається…

Залізна людина-3

Прем’єра: 3 травня Країна: США, Китай Жанр: бойовик, пригоди, фантастика Режисер: Шей Блек Головні актори: Роберт Дауні-молодший, Дон Чілд, Бен Кінгопі, Пол Беттані, Джеймс Бедж Дейл, Гвінет Пелтроу, Гай Пірс, Джон Фавро, Ребекка Холл, Енді Лау Як і у двох попередніх стрічках, головну роль мільярдера Тоні Старка зіграє Роберт Дауні-молодший. Цього разу геній демонструє свої безмежні можливості в боротьбі із лиходієм на прізвисько Мандарин. Головний герой розробляє новий костюм, який за своїми функціями перевершує попередні версії. Так він хоче захистити своїх рідних від підступного ворога. Під час боротьби герой вирішує, що для нього важливіше – людина чи костюм?

кіно • відпочинок

> Екшн та пригоди у цьогорічних прем’єрах Чоловік зі сталі

Прем’єра: 14 червня Країна: Канада, США Жанр: фантастика, бойовик, пригоди, екшн Режисер: Зак Снайдер Головні актори: Генрі Кавелл, Емі Адамс, Рассел Кроу, Кевін Костнер, Майкл Шеннон Кларк Кент, молодий журналіст із надприродними здібностями, уже багато років живе у прийомній сім’ї Марти та Джонатана Кентів. Досі він не розумів, чому його відправили із розвинутішої планети Криптон на Землю. Доки на землян не здійснили напад. Кент стає Суперменом, аби врятувати людей, які йому не байдужі.

Голодні ігри-2: і спалахне полум’я

Прем’єра: 21 листопада Країна: США Жанр: трилер, пригоди, фантастика Режисер: Френсіс Лоуренс Головні актори: Ліам Хемсворд, Дженніфер Лоуренс, Джош Хатчерсон, Філіп Сеймур Хоффман Мати спокійне життя та мирне майбутнє вцілілим героям не вдається. Повернувшись додому, Катнісс Евердін та Піт Мелларк зобов’язані поїхати в Турне переможців всіма округами дванадцятого диструктора. Під час нього їм необхідно вдавати закоханих підлітків, щоб не розгнівати Президента Сноу. Інакше їхньому поселенню знову доведеться пережити жах «голодних ігор»...

Хоббіт: пустир Смога

Самотній рейнджер

Прем’єра: 4 липня Країна: CША Жанр: пригоди, бойовик Режисер: Гор Вербінскі Головні актори: Джонні Депп, Хелена Бонем Картер, Армі Хаммер, Вільям Фіхтнер Техас стає місцем розправи із рейнджерами. Від цього свавілля врятувався один з них – Джон Рід, який вирішує разом із напарником індіанцем Торонто помститися банді, яка це зробила. Щоб все вдалось, напарникам спершу потрібно знайти спільну мову.

Прем’єра: 12 грудня Країна: США, Нова Зеландія Жанр: пригоди, фентезі Режисер: Пітер Джексон Головні актори: Бенедикт Камбербетч, Х’юго Уівінг, Кейт Бланшетт, Люк Еванс Торін та компанія все-таки дістаються до Lake-town, де Більбо Беггінс повинен виконати обіцяне гномам. Та спершу групі необхідно дійти до Самотньої гори, щоб знайти Потаємні Двері, які ведуть до захопленого драконом Смогом скарбу. Та чи зможуть друзі заволодіти ним? І як склалась доля загубленого чарівника Гендальфа? Про це все можна буде дізнатися лише 12.12.2013. Наталія Коцур

кіно • відпочинок

Ч и т а й т е

н а с

т у т :

а також на www.issuu.com/egoist_magazine, www.presspoint.ua, www.journals.ua та www.ej.ua

за столом кіно • відпочинок • відпочинок

новини ресторанів новини ресторанів

Після зимових свят, куті, пампушків і вареників про їжу як спосіб гарно провести час та розважитись думає мабуть уже не кожен. А якщо і думає, то про щось цікаве, незвичне та оригінальне. А ще про гарну атмосферу та якісний відпочинок, яким можуть потішити ресторани нашого міста.

Качка по-пекінськи в ресторані «ПАН ТАО» Якщо під час свят вам вже набридли звичайні «Олів’є» та «Шуба» і хочеться скуштувати чогось вишуканого та незвичного, то саме час завітати з компанією друзів чи сім’єю в ресторан китайської кухні «Пан Тао». Особливої уваги, звичайно, заслуговує одна з найекзотичніших китайських страв – качка по-пекінськи. Птицю спеціально вирощують та привозять в ресторан з Франції або Угорщини. Готують цю страву в банах на вугіллі за рецептом, якому понад 400 років. Китайські кухарі розробляли його ще для імператорів. Подають качку по-пекінськи також оригінально: шеф-повар виносить страву та нарізає її на сотню шматочків, та ще й так, щоб на кожному з них були і філе, і хрустка скоринка. Філе відділяють від хребта та загортають у спеціальні рисові млинці разом зі шматками огірка та цибулі. Подають на стіл зі сливовим та квітковим соусами, спеціально привезені аж з Китаю! Кісточки, що залишаються від качки, знову готують разом з болгарським перцем, цибулею та китайськими приправами. І смакують вони не гірше, ніж сама качка. Ця вишукана страва вразить кожного! Тому вона ідеально підходить для того, щоб здивувати своїх близьких та друзів.

за столом • відпочинок

Свято закоханих у ресторані Cazanova

Магічне святкування Нового року в пабі «Білий Лев»

Якщо ж ви досі не знаєте куди запросити кохану в День закоханих, а вона точно чекає чогось романтичного, то ідеальним місцем для цього свята буде ресторан Cazanova. Затишні зали, тиха ненав’язлива музика, м’яке світло, класичні картини і гравюри, вишукане меню не зможуть залишити байдужими ні вас, ні вашу супутницю. До того ж, ресторан Cazanova – це не тільки хороший відпочинок і насолода для ваших очей, але і для шлунка. Адже шеф-кухар ресторану буквально вгадує всі бажання відвідувачів. Загалом у меню близько ста різних страв, тож вибрати справді буде з чого. У цей день в ресторані лунатиме звук саксофона, а він не може не зачарувати! Та й виконуватиме композиції не будь-хто, а саксофоніст-віртуоз Ігор Volkoff. Все це гарантує вам та вашій половинці романтичний настрій та найкращі враження.

Протягом новорічної ночі в пабі «Білий Лев», який вже встиг полюбитись відвідувачам невимушеною атмосферою та смачним пивом, гостей закладу розважатиме ведучий, а музичним супроводом буде міжнародний акустичний гурт Willow зі своєю новою програмою. Кожен гість «Білого Лева» матиме можливість поринути у світ магії – на них чекатимуть веселі та загадкові фокуси від команди чародіїв «Magic Man», конкурси та цінні призи. Вартість з особи у новорічну ніч становить від 500 грн. (враховано кухню, алкоголь та шоу-програму). вул. Лесі Українки,15 Вул. Коновальця, 82 тел. (067) 67 55 123, 235 46 25 Крачковська Відчинено з 8:00 Зоряна до 22:00

Телефон: (0322) 38-04-23 +380(63)279-77-79 www.vepr.net

Найсмачніша страва року

Про те, що найбільше смакувало у 2012, «Егоїст» розпитав відомих львів’ян Володимир Бєглов (Юрко Добрий), ведучий радіо «Львівська хвиля» Напевно, найсмачнішою стравою став м’ясний суп, який подають у хлібній скоринці замість тарілки. Таке я скуштував минулого літа у Празі. Мені дуже сподобалося! А якщо говорити про кухню 2012-го року, то це, безумовно, китайські забігайлівки! Вони є і в Європі, і у Сполучених Штатах. Порції величезні, а інгредієнти – цілком традиційні для українця (рис, курка, овочі). Та головне, що східна кухня – це чудовий вибір для туриста, якому не хочеться багато грошей витрачати на харчування. А ще цьогоріч у Вашингтоні я скуштував оладки з кленовим сиропом – це дуже смачно! Однак найулюбленішими все-одно лишаються мамині вареники з картоплею. Дмитро Добродомов, генеральний продюсер телеканалу ZIK В ресторані «Озеро» в Наварії Новій я куштував їхню фірмову страву «М’ясне плато». Це страва балканської кухні, приготована шефповаром закладу, який є чемпіоном багатьох кулінарних змагань. Входить в страву м’ясо багатьох видів, і кожне з них є дуже смачним. В цей ресторан багато хто приїздить скуштувати саме «М’ясне плато», тим більше подають його на 4-х осіб, тобто вистачає і для тебе, і для твоїх друзів.

Марк Зархін, ресторатор, «Кумпель Груп» Нещодавно я був у Австрії і мав можливість відвідати там три найкращі ресторани. В одному з них, який вважають №2 в країні, я скуштував страву, тільки опис до якої складався з 15-20 слів. Це була фантастична риба з італійським радічіо синього кольору. Це було дуже смачно. А в ресторані Ikarus, що є №1 в Австрії, їв звичайне різото, яке було надзвичайним!

за столом • відпочинок

Ігор Смачной, директор ресторану Villa Austria Дуже цікава страва мені сподобалась в одному з ресторанів Донецька. Називалась вона «Мікс салат». Це було морозиво, яке готували кухарі ресторану. А незвичне воно було тим, що замість звичного усім цукру вони додавали сіль, спеції та перемелене м’ясо крабів. Подавали цю кульку морозива з міксом салатів, а зверху на неї виклали декілька гарячих королівських креветок! Такий контраст температур і незвичний смак мені дуже сподобались. Тим більше, вони цілком розвіяли міф про те, що морозиво неодмінно має бути солодким!

> найсмачніша страва року

Вардкес Арзуманян, ресторатор, «Рестарон» Минулий рік був багатим на подорожі. Кожна з них не проходить безслідно і залишає по собі враження, зокрема і про смак місцевої їжі. Більшу увагу я зосереджував не так на готові страви, як на самих продуктах, з яких їх готують. Відкрив для себе цього року цікаву рибу, телятину, сири, спаржу. Минулого року ми в наших ресторанах почали працювати з чорноморською рибою, камбалою. Як і всі інші заклади, на цей рік ми заготували багато новинок в меню, які я вже встиг скуштувати і залишився задоволеним, тож буде чим дивувати наших відвідувачів.

Андрій Іонов, ресторатор, «Вероніка», «Чорний кіт», «Амадеус» Не хотілося б, щоб це звучало як самореклама, але, якщо дійсно бути щирим, то зі страв, які я скуштував минулого року, мені найбільше запам’ятався смак нового тістечка в кав’ярні «Вероніка» під назвою «La perla». Спробувавши його, я був дуже приємно здивованим, як і, напевно, більшість наших відвідувачів, які його вже встигли скуштувати.

Андрій Худо, ресторатор, «!Фест» Минулого року ми зробили мангал багатофункційним (там можна і смажити м`ясо на решітці, і на вертелі, та ще й вудити), тож я зайнявся приготуванням м`яса в різних варіантах. З того, що запам`яталось в приготуванні, – це молочне поросятко на вертелі, яке ми готували влітку, та й останнє копчення м`яса на свята зі свинок з нашої ферми вийшло дуже смачним і не подібним на те, що можна купити в супермаркетах чи на базарах.

Павло Табаков, співак Найцікавішим, що я відкрив для себе минулого року, були зелені коктейлі (смузі). Їх можна робити дуже легко з фруктів, овочів, а можна навіть фрукти з овочами разом. Для цього я спеціально навіть придбав два блендери. Тож тепер дуже часто готую цю страву. Дуже смачно і корисно. Тим більше, що я страшенно люблю фрукти, і це для мене найкраща у світі іжа.

Владіслав Левицький, співак Скажу вам, що я не є таким гурманом, але цього року на Новий рік мені вдалось спробувати страви, які були на слуху, але до того ніколи їх не куштував. Перша страва точно не для тих, в кого слабкі нерви, бо ну дуже шкода їсти таку тваринку. Це краб, фарширований шпинатом. Дуже цікава страва і на смак, і на вигляд. Відкрив для себе і устриці. Не міг ніяк дочекатись того моменту, коли їх поливаєш лимонним соком, і вони пищать. Але напевно цього разу вони пищали десь дорогою в ресторан, бо коли їх поливали соком, звуку практично не було. Всім раджу їсти морепродукти, бо це дуже смачно та корисно. Але будьте дуже обережними, адже їх слід вживати тільки свіжими, бо в іншому випадку можна дуже сильно отруїтись.

за столом • відпочинок

дрібниці життя стор. 70-83 >

Ну що, наколядували собі трохи на ґаджети, любі наші егоїсти? Тоді час витратити зароблене ротом на щось украй потрібне та оригінальне.

Гвинтокрилий квадроліт

http://ardrone2.parrot.com/

Насамперед із святкових заробітків слід купити собі продукт французького літакобудування – «Дрона» другого покоління. Це те, про що кожен з нас мріяв ще якихось 15 років тому, а нині призабув за усіма тими офісними і житейськими заморочками. Мріяв, розуміючи, що мати літачок, яким можна керувати, та ще й «дивитись» його очима, є більшою фантастикою, ніж «червона плівка» і мультфільм «Том і Джеррі», який показують після проходження гри у вовка, що яйця лапає. Тоді за AR.Drone 2.0 ми б віддали душу і усі «Турби» з «Дональдами». Тепер же реалізувати ту мрію не так вже й важко: літальний апарат коштує якихось 300 євро, і придбати його можна кількома кліками в Інтернеті.

AR.Drone 2.0 – це вертоліт з чотирма лопатями, обладнаний відеокамерою. Важить він близько 400 грамів, розганяється до 5 метрів на секунду, а керують ним через Wi-Fi. Однією із головних його фішок є те, що усі маніпуляції ним відбуваються за допомогою смартфону з iOS чи Android. Встановивши спеціальну аплікацію, можна не лише керувати літачком, як джойстиком, а ще й бачити те, що бачить камера на борту. А потім ще й переглядати відзняте на своєму великому телевізорі – камера знімає у HD. Взагалі перераховувати всі цікавості AR.Drone 2.0 можна довго, адже звір він доволі розумний. Так, до прикладу, «відірвавшись» від Wi-Fi, він не втікатиме світ заочі, а слухняно зависне на набраній висоті, а потім акуратно повернеться до пункту старту.

тенденції • дрібниці життя

> тенденції >

Комп’ютерний повідок

http://www.screenkeeper.com

Після колядок усім доводиться вертатись на роботу. Британські вчені довели, що у найближчі дні після великих забав українці споживають в офісах на 40% більше кави і випалюють на третину більше цигарок (особливо, якщо після тих забав щось лишається). Цифри можуть бути неточними, пишу з пам’яті, але десь воно якось отак. Суть в тому, що збільшується також і час, на який ми залишаємо наш комп’ютер без нагляду, на поталу чужих очей, ласих дізнатись історію браузера та нашу переписку в Skype. Здивуй співробітників! Купи собі Screen Кeeper! Зрештою, вони можуть про це і не знати – невеличку приблуду-маячок, що виглядає як скріпка, просто кладуть у кишеню, а у USB-слот вставляють нічим не примітний ключ. Коли ті дві штуки поруч – все окей. Та вартує лише розірвати між ними контакт (а це відбувається, коли відстань між ними перевищує заданий метраж), як спеціальний софт сам блокує екран комп’ютера. Окрім економії зайвих рухів на блокування екрану в ручному режимі, автори ґаджету, який коштує 20 баксів, стверджують, що він також економить електроенергію, яка даремно витрачається на живлення комп’ютера під час вашої відсутності. «Енергетичну користь від Screen Keeper у всьому світі можна порівняти із висадженням 65 сосен на рік», – кажуть вони на своєму сайті. Ну що ж, із Screen Keeper мороки трохи поменшає, залишиться лише дім збудувати і сина виростити.

Вазонок зі штучним інтелектом

http://www.clickandgrow.com

Наступний постріздвяний пристрій оцінять справжні естети-одинаки. Кінець епосі пророслої цибулі на підвіконні, досить купувати всяке бадилля на базарі – комп’ютер це зробить за нас! Вірніше, виростить. Click&Grow, про який йде мова, – це звичайнісінький комп’ютер вазонного типу. І працює він, як ігрова приставка: вставляєш картридж, програма запускається, ти отримуєш результат. Тільки замість забавки, комп’ютер вирощує рослини, насіння яких і міститься у запханому в нього картриджі, разом із цифровими налаштуваннями з вирощування конкретної рослини. Тепер не треба поливати, підсипати чи ще якось орудувати над вазонами. Впхав касету і маєш чистий спокій. Сам вазон коштує від 60 до 70 доларів – залежно, яка саме рослина додається. Ціна картриджа – 20 баксів. Їх можна міняти, коли заманеться: виростив, приміром, якісь нагідки, зірвав, подарував кому хотів, а потім взяв, і посадив перчики чілі чи базилік – вже для себе.

тенденції • дрібниці життя

> тенденції Як перетворити автомобіль на кавоварку (в хорошому сенсі) http://handpresso.com/ produit-1-1-handpresso_auto_e_s_e_.html

Якби можна було в електровазонку вирощувати каву, паралельно придбавши собі Handpresso, власник обох девайсів досягнув би 80 левела крутизни. Хоча й зі звичайною кавою крутість ваша матиме захмарний характер. Адже головне тут, окрім модної фризури та вусів, – пристрій Handpresso auto E.S.E. Спеціальна кавоварка зробить вам філіжанку запашного еспресо всього лише за дві хвилини просто в салоні вашого авто. Адже працює вона від звичайного автомобільного прикурювача. От вибрали собі якийсь підходящий затор на дорозі, поставили Handpresso auto E.S.E. у підстаканник, врубали улюблену музику та попиваєте свіженьку кавусю. Ну і навіщо нервуватися й бібікати клаксоном? Сама каво-машина, слід зауважити, таки крута. І ціну свою у 149 євро виправдовує. Попри приємний дизайн (я вас прошу, хто б тим переймався), вона пропускає пару під тиском 16 бар і працює зі звичайними «таблетками» – стандартною формою фасування кави. Плюс до всього, Handpresso auto E.S.E. дає змогу підсадити когось по дорозі, і справити неабияке враження, запропонувавши панянці каву. Натяк зрозумілий? Богдан Юрочко

тенденції • дрібниці життя

ЧЕРЕПИЦЯ КЛІНКЕР

ДОСТУПНА НАТУРАЛЬНА БУДІВЕЛЬНА КЕРАМІКА

Юридична підтримка – суб’єктів господарської діяльності». Ця цитата зі статті адміністратора інформаційної Гарячої лінії з питань підприємництва Ігоря Кухарчука стосується сумнозвісної «проблеми КВЕДів», яка збурила підприємницьке середовище наприкінці 2012 року. Олексюк Назар Миронович, керуючий партнер Юридичної компанії «Перітус Консалтинг», адвокат «Мабуть, так склалося історично, що мешканці пострадянських республік не мислять свого життя без черг. Колись то були черги за дефіцитним товаром, або ж ті товари «відпускали» за талонами. Сьогодні акценти змістилися: стоїмо в черзі за талонами, щоб здійснити реєстраційні дії щодо

Новий національний класифікатор почав діяти з 1 січня 2012 року. В той же час у підприємців був цілий рік, аби поступово перейти з одного класифікатора на інший. Якби вони почали звертатися до державних реєстраторів у січні, то так мало-помалу, без надмірних черг, всі б за рік успішно «перекодувалися». Звісно, треба робити поправку на те, що реєстратори займалися купою інших питань, на «людський фактор» і на недостатню продуманість усієї системи. Усе це також заважало швидкій

консультація • дрібниці життя

реалізації змін. Утім, такого ажіотажу, який спостерігали ми у грудні 2012, могло б не бути, якби самі підприємці, по-перше, були обізнанішими в змінах законодавства, а подруге, мали фахову підтримку. Адже це далеко не перша «реформа», яка викликає у представників малого бізнесу «аврал», змушує стояти в чергах, платити штрафи чи оформляти велику кількість зайвих паперів. Неможливо оминути стороною й зміни у порядку реєстрації нерухомості, введення податку на житло чи землю, створення нових груп платників єдиного податку тощо, які, мов сніг на голову, звалились чи не на кожного українця, хоча про ці зміни було відомо вже доволі давно. Але навряд чи справа тут у любові до черг. За дефіцитні радянські часи і бідні 90-ті українці і так натерпілися їх вдосталь. А тим більше черг не

не розкіш, а вимога сьогодення люблять підприємці, для яких час – це гроші. Усі ці зайві витрати часу та грошей часто, як це не парадоксально, є наслідком спроби зекономити: на послугах юриста. Звісно, це не стосується великих компаній, які мають цілі юридичні відділи. Однак коли йдеться про малий і навіть середній бізнес, утримувати таку структуру чи навіть юриста на ставці – доволі накладно. Утім, це не означає, що треба відмовлятися від юридичної підтримки взагалі. Можна співпрацювати з юридичною фірмою «ззовні», за угодою. Такий варіант – економний, але це не та економія, за якої потрібну роботу ніхто не виконує, а той, коли її роблять, але за розумні гроші. Такий варіант надійний, адже фірма зі штатом фахових юристів і власним брендом змушена дбати про своє ім’я та імідж більше, аніж юрист-одиночка. А тим більше

якийсь кум-брат-сват, що нахапався юридичних термінів та дає безкоштовні поради, які потім дорого коштують. Чи якийсь знайомий «зі зв’язками», що звертається до вас тільки тоді, коли може мати «навар» і не попередить вас про зміни, якщо вони йому особисто нічого не принесуть. Не кажучи вже про те, що «корисні зв’язки» час від часу летять зі своїх посад. Будь-хто не може бути юридично грамотним в усіх можливих питаннях, а одночасно в економіці та сфері свого бізнесу. Хоча хотілося б, щоб юридична грамотність українців зростала, все ж людині, обтяженій власною справою, з підтримкою фахівця жити буде набагато легше. Так працює увесь світ. Кожен займається своєю справою, і кожен має юриста. Велика фірма – власного, всі інші працюють з партнерами збоку. У та-

кий спосіб, поміж іншим, отримують у своє розпорядження фахівців відразу в кількох сферах. А відтак економлять ще більше часу та грошей. Коли наступного разу стоятимете в черзі до податкової чи сплачуватимете штраф, або в останній день сплати податків чи інших платежів довідаєтесь, що рахунок змінили, а ви про це навіть не здогадувались, подумайте про те, що до цього б могло і не дійти. Адже основна робота юриста – не вирішити проблеми, а запобігти їх виникненню. Юридична компанія «Перітус Консалтинг» (Peritus Consulting), м. Львів, вул. Саксаганського, 16/4, www.peritus.com.ua, e-mail: office@peritus.com.ua, office@advokat-lviv.com, +380 96 426 52 10

консультація • дрібниці життя

І шубу купити,

і світ подивитися От і наблизився час, коли чи не з кожних жіночих вуст у відповідь на питання «Кохана, що тобі подарувати?» лунатиме відповідь «Шубу». Переконані, що кожна дівчина чи жінка хотіла, щоб якийсь з безлічі різновидів хутряних виробів їй приніс Святий Миколай/Санта Клаус/ Дід Мороз. Якщо ж цього не трапилося, то вона точно чекає такого подарунка на Новий рік, День Вален-

тина чи 8 березня. І, звісно, ви, як порядний мужчина, мали б це побажання виконати. Говорячи про купівлю шуби, першою у голову приходить одна порада – зробіть це закордоном. Купу грошей зекономите! Це може бути цікава поїздка з тою ж таки коханою у одну з хутрових столиць світу з гарним проведенням часу та романтичними вечерями при свічках. А можна

дрес-код • дрібниці життя

поїхати, наприклад, з друзями і після кількаденної відсутності ощасливити кохану таким подарунком. Цей варіант дає змогу на славу відпочити у чоловічій компанії в одному з цікавих міст, проте підходить він тим, хто може наважитися купити такий недешевий подарунок без «втручання» у процес вибору майбутньої власниці. Отож, ближче до діла та переліку «шубних» місць.

> і шубу купити, і світ подивитися > Греція Перша країна, яка спадає на думку, коли йдеться про купівлю хутряних виробів закордоном. Найвідомішим містом, де від вибору голова йде обертом, є Касторія. Саме тут зосереджена найбільша кількість хутряних фабрик (близько 2 тис.). Шуби грецького виробництва високо цінують у світі, тому за якість можна не перейматися. До речі, Греція – №1, якщо йдеться і про шопінг-тури за шубами. І тут треба бути обережними. Справа в тому, що такого роду поїздки бувають двох видів: з першими все просто: ви платите гроші, за які вас везуть у Грецію, селять, годують та навіть проводять екскурсії визначними місцями і радять, де найкраще придбати шубу, звісно. Другий же має деякі особливості: витрати на поїздку покривають кілька місцевих фабрик, але натомість ви мусите підписати договір про обов’язкове придбання ви-

робу вартістю від 1000 євро і якщо цього не зробите, то доведеться по приїзду відшкодовувати вартість поїздки (приблизно 400 євро). До речі, за тим же таки договором, ви з метою купівлі можете відвідувати магазини лише вибраних фабрик (які і заплатили за вашу путівку) та перебувати там окремо від інших потенційних покупців, оскільки для вас ціни будуть завищеними. Такий варіант може бути вигідним в разі придбання кількох шуб. Також знавці радять інше містечко – Паралія Катеріні. Воно менше, не таке відоме та розкручене, проте вибір тут досить хороший, а ціни нижчі.

Італія Сюди варто їхати за хутряними виробами класу «люкс». Звичайно, найширший вибір і оптимальні ціни у столиці італійської моди Мілані. Тож якщо ваша кохана хоче не просто норкову чи будь-яку іншу шубку, а витвір ди-

зайнерського мистецтва – вам точно сюди. До слова, після Нового року з 7 січня тут стартує сезон розпродажів, тому іноді можна придбати згадувані вже супердизайнерські речі зі знижкою аж до 70%. У Мілані в пошуках шуби можна відвідувати як модні бутіки (там представлені найновіші колекції та тренди), так і хутряні фабрики та аутлети, де ціни, звісно, нижчі. Найвідомішими італійськими хутряними марками є Simonetta Ravizza, De Nicola, Annabella, De Scal, Paolo Moretti. Також можна звернутися до знаних Armani, D&G, Cavalli. І звичайно, всі тут моляться на Fendi. Їхні шуби вважають найкращими у всьому – дизайні, якості хутра, обробці шкірок. Проте і ціна такого виробу, м’яко кажучи, немала – близько 15 тисяч євро. Тому такий подарунок люба дружина чи мила коханка мають ще заслужити!

дрес-код • дрібниці життя

> і шубу купити, і світ подивитися >

ОАЕ Бажаючи купити шубу в Об’єднаних Арабських Еміратах, вам варто відвідати район Nasser Square у місті Дубаї. Саме тут знаходиться найбільша кількість магазинів та торгових центрів, де представлено дуже багато хутряних виробів. Усіх їх в ОАЕ, звісно не шиють. Не розводять тут і норок, песців чи шиншил, проте саме у Дубаї найбільші світові фабрики мають власні представництва, тому купити італійську/китайську/грецьку шубу можна іноді дешевше, ніж на її «батьківщині». А все завдяки безмитній торгівлі, що робить ціни на все в Дубаї дуже і дуже прийнятними. Тому купівлю виробів з хутра в ОАЕ вважа-

ють найкращою за співвідношенням «ціна – якість». Усюди в магазинах треба торгуватися, а ще досвідчені покупці рекомендують, вибравши шубу, попросити, щоб вам принесли таку ж модель та розмір зі складу. Справа в тому, що клімат у ОАЕ надзвичайно гарячий, а хутро, як відомо, любить мороз та холод чи хоча б прохолоду. До речі, при торзі непорозумінь точно не буде: так склалося, що шуби у Дубаї купують переважно жителі країн з колишнього СРСР, тому у кожному магазині працюють російськомовні продавці-консультанти, які розкажуть що й до чого та опустять ціну відповідно до вашого вміння торгуватися.

дрес-код • дрібниці життя

Китай Про Китай як «шубну» країну говорять мало, але що тільки там не виготовляють! Так от, якщо мова йде про купівлю шуби закордоном, то у Піднебесній ціни найоптимальніші. Проте особливу увагу слід звернути на якість виробу. Тому, торгуючись за екземпляр, який вам сподобався, не забудьте перевірити усі важливі моменти, які підтверджують добротність виробу: міцність хутра, якість пошиття, кількість швів та розмір шматків хутра. Так вже склалося історично, що першим ділом китайці намагаються позбутися товару найнижчої якості. Тому алгоритм купівлі такий: якщо ви помітили, що хутро

> і шубу купити, і світ подивитися

влягається нерівномірно, з внутрішнього боку шкіра в шубі тверда і нееластична чи жовтувата, то твердо відмовтеся від такого виробу та усім своїм виглядом покажіть, що ви розумієтеся на хутрі й виробах з нього, і тоді можете сміливо просити (чи толерантно вимагати), щоб вас відвели на склад, де ви вже обиратимете з-поміж нових та якісних виробів. Пам’ятайте особливість китайської торгівлі: найякісніший товар завжди знаходиться на складі, а не висить на вітрині, чекаючи вас! Наступний момент – торг. Він просто необхідний! Часто вартість виробів завищують на 40-50%, тому не бійтеся наполягати на «вашій» ціні до

кінця. Не доводячи торг до абсурду, звісно. Третя важлива стадія, де потрібна ваша увага, – оплата та момент запаковування виробу, адже підмінити хорошу шубу гіршою можна без надмірних зусиль, заговоривши вам зуби під час підрахунку грошей. Тож, озброївшись вмінням торгуватися, певною сумою грошей, уважністю та бажанням купити справді якісну річ, обирайте ту з країн, яка вам найбільше до вподоби, і будьте певні, що зробивши все правильно, ви купите коханій якісну річ за відносно невеликі гроші, та ще й відпочинете. Остап Процик

Унікальне місце чоловічого організму, що потребує догляду, мабуть, більше, ніж всі інші, – ділянка промежини та геніталій. Так-так... Там дійсно є за чим доглядати! Почнемо з огляду інтимної ділянки нашого тіла. Пам’ятаймо, чоловіки, що ніхто ніколи не зауважить змін на нашому тілі, якщо підозра не виникне у нас самих. Тому при кожному перебуванні у ванній чи душі, коли ми наодинці стоїмо оголені перед дзеркалом, не забуваймо оглянути себе з голови до п’ят, звертаючи увагу на все «нове», що з’явилося на нашому тілі. Відкриті ділянки тіла ми споглядаємо щодня. А що ж можемо нового побачити ТАМ? Чоловіча промежина, звичайно, має свої анатомічні особливості, які слід враховувати. Тому треба вміти себе правильно обмацати (пальпувати). Отже, спочатку пальпуємо пахові ділянки, відзначаючи при цьому,

здоров’я • дрібниці життя

чи є болючість, припухлість, наявність якихось новоутворів під шкірою чи на ній. Що ж ви можете там знайти? Збільшений лімфовузол у вигляді горошини, квасолини чи лісового горіха можна пропальпувати під шкірою. На шкірі пахової ділянки та промежини можна побачити новоутвори, висипання, розчухи. А тепер оглянемо мошонку. На здоровій шкірі не повинно бути ніяких новоутворів та висипань. Пальпуємо вказівним і великим пальцями кожне яєчко та його додаток (канатик, який йде від нього). Ви не повинні при цьому відчувати болю, помічати яких-небудь ущільнень,припухлостей чи тяжів. Далі переходимо до огляду статевого члена. Шкіра на ньому тонка й рухлива, легко зсувається вздовж самого органа. Оголіть повністю головку й огляньте слизову. Чи немає там чогось такого, чого ви раніше не спостерігали? Почервоніння,висипання, ерозії, виразки, нальоти на

> Якого догляду потребують чоловіки ТАМ? слизовій… Далі стисніть головку статевого члена між двома пальцями й подивіться, чи не з’явилися якісь сумнівні виділення з уретри. Ретельного огляду також потребують всі інші ділянки нашого тіла. Якщо ви виявили щось підозріле – не полінуйтеся піти на прийом до лікаря. Все згадане може бути симптомом якоїсь хвороби. І чим раніше почнете лікування, тим швидше позбудетеся неприємностей, що можуть вплинути на ваше сексуальне здоров’я. Нечасто можна зустріти чоловіка чи юнака, які після опорожнення сечового міхура витирають статеві органи насухо. Зазвичай останні краплини сечі залишаються на спідній білизні. Свіжа сеча є нейтральною. Але за короткий проміжок часу в умовах теплої промежини починають інтенсивно розмножуватися бактерії, які спричиняють виникнення неприємного запаху. А при розкладанні сечі в теплих умовах утворюється аміак, який цей запах посилює. Тому слід щоденно після душу переодягати спідню білизну, а також користуватися після сечовипускання гігієнічними серветками. Протягом дня на статевому члені накопичуються смегма та залишки сечі. Якщо їх не змивати, то на поверх-

ні шкіри утворюється липкий наліт. На головці члена він досягає найбільшої товщини. Виділення, потрапляючи під складку крайньої плоті й залишаючись під нею, можуть бути небезпечними для здоров’я не лише вашого, а й ваших сексуальних партнерів. В принципі, невелика кількість смегми, що утворюється щоденно, необхідна для полегшення ковзання головки статевого члена. Проте якщо вона тривалий час накопичується на слизовій статевого члена, то може спровокувати виникнення баланопоститу (запалення крайньої плоті й головки статевого члена). При такому запаленні крайня плоть набрякає, на ній і головці статевого члена утворюються болючі тріщини. Також надлишок смегми збільшує ризик виникнення таких захворювань, як папіломатоз головки статевого члена (невеликі грибоподібні розростання на слизовій головки). Також слід пам’ятати, що сама смегма має канцерогенні властивості. У чоловіків може сприяти виникненню раку статевого члена, а у жінок вона є одним з факторів, що сприяє виникненню раку шийки матки. Якщо крайня плоть не повністю покриває головку, виділення можуть

збиратися в складках вуздечки й вінцевої борозди головки члена. Тому надлишки смегми необхідно ретельно змивати щодня. Іноді у чоловіків виникає ще одне запитання: «Голити чи не голити волосся на лобку?» Дехто вважає, що волоссям в інтимній ділянці наділила природа людину не лише для краси. Це обов’язковий атрибут нашого тіла. Інші ж називають це пережитком еволюції. Якщо ми голимо обличчя, то чому б і не поголити ТАМ? Деякі жінки й чоловіки не на жарт заводяться при спогляданні повністю голеного лобка. Іншим же подобаються пікантні інтимні зачіски. Дехто дуже збуджується, коли поринає руками в надмірну чоловічу волохатість на лобку, животі чи грудях. А спокусливу стрижку інтимного місця чи наявність тату на лобку багато хто вважає справжнім мистецтвом… Однозначну відповідь тут навряд чи можна дати. Але, думаю, що коротко підстрижене волосся інтимної ділянки, особливо в гарячу пору року, ніколи не завадить. Без сумніву, інтимна зона має виглядати естетично і сексуально. Але пам’ятайте головне – вона повинна бути чистою! Роман Іваницький, андролог

Як же правильно мити пеніс? «Дивне запитання!», – скажете ви. Але й тут є свої правила. Перш за все, старанно вимийте руки з милом. Використовуйте досить теплу воду (38-39° С) й мило, що добре піниться. Ретельно намиліть статевий член, мошонку та пахові ділянки. Далі – анальну ділянку. Ополосніть все достатньою кількістю води. Потім відтягніть крайню плоть, повністю оголіть головку статевого члена. Головку ретельно намилюйте, щоб розм’якли сальні виділення. Добре промийте вінчик й вуздечку головки. Як слід всю ділянку геніталій ополосніть великою кількістю води. Найкраще це робити під душем. Дехто вважає, що використовувати мило при митті члена не потрібно. Але вода без мила просто стікатиме, не змиваючи сальних виділень. В ідеалі ж можна скористатися гелем для інтимної гігієни. Нагадаю також, що рушник для інтимної ділянки повинен бути окремий.

здоров’я • дрібниці життя

Чим гіалуронова кислота може допомогти при чоловічому безплідді?

Назву цій диво-сполуці дали в 1934 році К. Мейер та Д. Палмер, котрі вперше виділили гіалуронову кислоту зі скловидного тіла ока. Вона походить від грецького hyalos – «скловидний» та «уронова кислота». Це глікозамін, що входить до складу епітеліальної, сполучної та нервової тканин, є одним з

основних компонентів позаклітинного матрікса. У тілі людини вагою 70 кг міститься приблизно 15 г гіалуронової кислоти, третина якої перетворюється (розщеплюється або синтезується) щодня. Вона відіграє важливу роль у гідродинаміці тканин, процесах міграції та проліферації (відновлення) клітин, а

також бере участь у низці взаємодій з поверхневими рецепторами клітин. Гіалуронова кислота входить до складу шкіри, скловидного тіла ока, клапанів серця, хрящів, яйцеклітин та сперматозоїдів. Все це обумовлює її застосування у лікуванні захворювань, пов’язаних з цими тканинами – ката-

родина • дрібниці життя

ракти, остеоартритів тощо, у косметології – для м’якого збільшення тканин та заповнення зморшок в косметичній хірургії, як активнодіючий компонент кремів для обличчя, лосьйонів, губної помади тощо. Але тепер не тільки жінки можуть скористатися гіалуроновою кислотою для

збільшення об’єму губ та ін’єкціями краси для усунення зморшок. Чоловікам цей натуральний біополімер активно допомагає при безплідді, починаючи від діагностики якості сперми та завершуючи вдалим заплідненням при важких формах чоловічого безпліддя. Гіалуронат є основним компонентом кумулюсного комплексу, який присутній в оболонці яйцеклітини. Зрілі спермії обов’язково мають необхідні для запліднення рецептори, які зв’язуються з гіалуронатом. На цьому процесі побудовані найновіші методики, які застосовують в репродуктології. НВА-тест, який можна проводити паралельно зі спермограмою, дозволяє визначити індекс зрілості сперміїв, відсутність ДНКфрагментації (тобто пошкодження генетичної інформації та відсутність хромосомних патологій), є інформативним діагностичним методом. Якщо індекс зрілості менше 60, навіть при нормальних показниках сперми, парі рекомендовано проведення ІКСІ (введення 1 спермія в яйцеклітину за допомогою мікроголки) у природному циклі або при стимуляції суперовуляції. Низький показник НВАтесту є підставою для проведення ПІКСІ – найновішої методики відбору сперма-

тозоїдів, найбільш схожої з природнім відбором. ПІКСІ застосовують при невдалому заплідненні в попередніх спробах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), поганій якості ембріонів, при звичному невиношуванні та знижених показниках рухомості та морфології сперматозоїдів. Чоловічі статеві клітини, відібрані методом ПІКСІ, потім застосовують для методики ІКСІ. Крім того, ембріологи в своєму арсеналі мають EmbrioGlue – середовище для покращення імплантації (приживлення) ембріонів з підтвердженою ефективністю. Воно містить гіалуронат, як один з основних компонентів. Застосовують на всіх стадіях розвитку ембріонів, в тому числі для ембріонів після кріоконсервації та допоміжного хетчінгу. Таким чином, Клініка репродукції людини «Альтернатива» – єдина на Західній Україні пропонує найновіші альтернативні методики лікування важких форм чоловічого безпліддя і дає шанс мужчинам з репродуктивними проблемами відчути щастя батьківства. Пам’ятайте, що в будь-якій ситуації альтернатива є! Ігор Палига кандидат медичних наук, директор клініки «Альтернатива»

Привітний персонал, досвідчені фахівці, новітні технології – це все про клініку репродукції людини «Альтернатива»!

Україна, м. Львів, вул. Героїв УПА, 73 тел.: (032) 232-77-83, (063) 230-18-72 e-mail:alternatyva.ivf@gmail.com www.ivf.lviv.ua, skype - alternatyva.ivf

Допоможемо розробити нове видання для вашого бізнесу чи вдосконалити існуюче. Журналісти та дизайнери Егоїст Паблішинг підготують концепцію видання, створять оригінал-макет, виготовлять пілотний примірник корпоративного видання будь-якого типу • B2B-видання, що допомагають налагодити контакт з іншими компаніями або організаціями • Клієнтські видання, що забезпечують комунікацію зі споживачем • Внутрішньокорпоративні видання, що допомагають керівництву компанії вибудовувати корпоративну культуру

Дізнайтеся більше у наших фахівців

ПАБЛІШИНГ

бізнес-сувеніри поліграфія дизайн Допоможемо підібрати подарунки для працівників чи партнерів

+38 (032) 239-33-51 067-268-49-40