EGOIST_61 by Egoist Magazine

№ 61 (1/2020) НЕ ДЛЯ ПРОДАЖУ

ПСИХОЛОГІЯ: ПЕРШИЙ РАЗ ПІСЛЯ НАРОДЖЕННЯ

АКТУАЛЬНЕ: 7 МІФІВ SMM

МАНДРИ: ЧІЛИМО В ЧИЛІ

4 |

EGO PARTY ЖУРНАЛ «ЕГОЇСТ» ПРЕЗЕНТУВАВ 60 ЮВІЛЕЙНИЙ НОМЕР Подія відбулася 23 січня в ресторані Park. Art of Rest. Це вечірка – не схожа на попередні, в неї була особлива мета. Президент чоловічого клубу EGOIST club Марко Савицький оголосив про відкриття Егохабу. Його головні цілі – мотивація, освіта, просвітництво. Егоїсти мають велике неегоїстичне бажання ділитися своїми знаннями та досвідом. Вони прагнуть розвінчати закоренілу думку про те, що егоїсти люблять лише себе. Вони люблять життя, люблять світ і хочуть змінити його на краще. Це – егомісія. Розважали гостей талановита співачка і композиторка з унікальним голосом Діана Бурнос. Впродовж

вечора на сцені запалював яскравий, сучасний кавер-бенд з неймовірним драйвовим звучанням — Perfect Band. На гостей чекали також подарунки від «егоїстів», фуршет та сучасна фотозона з авторською скульптурою талановитого митця Василя Бабія. Подія зібрала навколо себе усіх «егоїстів»: друзів, партнерів журналу, власників бізнесу та керівників компаній, учасників EGOIST club та героїв ювілейного 60-го номеру журналу. А після вечірки в Park Art of Rest нічний клуб Rafinad People гостинно запросив на afterparty до себе.

Тож гості чоловічого журналу продовжили святкування в дружній атмосфері «егоїстів». ПАРТНЕРИ ЗАХОДУ: DS Салон Львів, «Інтергал-Буд», Impero Group, клініка «Альтернатива», IQOS Ukraine, «Жаккард. Інтер’єр-салон», Park. Art of Rest, F&B Spa Resort – Park Hotel Fomich, Duda agency, Great Wall Restaurant Lviv, вода ENGOY, «Віденська Кава», Cotnar_lviv, Novellina, Your_Happy_ Leaf, коньяк «Старий Кахеті», «Калуський Бровар», Телеканал НТА, Rafinad People Club Ведучим вечора був Богдан Михайлишин. Фото: Святослав Сідлецький, Данило Гунко

ВІД РЕДАКЦІЇ Головний редактор: Зоряна Войтів Заступник директора: Марія Вінчура Дизайн та верстка: Віталій Міджак Літературний редактор: Ірина Юрковська Над номером Ірина Добровольська працювали: Аделіна Яковишин Мар`яна Даниляк Марта Халавчук Діана Чілей Остап Процик Олег Галів Юлія Осим Роксолана Мудрак Христина Бухній Ірина Кунинець Віктор Мандзяк Ася Радько Фотографи: Святослав Сідлецький Маргарита Дзюбан Данило Гунко Ярослав Мончак Олена Дяків Візажист: Аделіна Яковишин Розміщення тел.: (032) 236 70 32 реклами: Спеціалізований журнал «Егоїст» Зареєстрований у Міністерстві юстиції України Свідоцтво серія КВ № 18262-7062 від 11.10.2011 р. Адреса редакції м. Львів, та видавця: вул. Газова, 36/2 Засновник ТОВ «Егоїст та видавець: Паблішинг» Розповсюджується безкоштовно в елітних ресторанах, клубах, барах, готелях, клініках, автосалонах, фітнес-центрах і магазинах Львова. Частина накладу потрапить на домашні адреси або безпосередньо з рук в руки найуспішнішим політикам і бізнесменам міста.

Наклад: 5 000 примірників Періодичність: 12 разів на рік Підписано до друку: 19.02.2020 Друк: ТОВ «Поліграфсервіс» Концепція та зміст журналу «Егоїст» є інтелектуальною власністю. Частковий або повний передрук матеріалів, а також інше їхнє використання або відтворення допускається лише з дозволу редакції. За зміст реклами відповідальність несе рекламодавець.

На обкладинці: Соломія Ганущин Фотограф: Олена Дяків Стиль: Olena Dats` Gallery

Менш як місяць тому на творчій нараді редакції журналу я озвучила пропозицію написати статтю про Іран. Це мав бути матеріал про могутність Персидської Імперії в минулому і про сучасне протистояння Ірану з США. Першоджерелом цієї ідеї стала авіатрагедія, про яку всі говорили на той час. Пройшло декілька тижнів – і на черговій нараді ми з редакцією дійшли висновку, що ця тема вже втратила актуальність. Про неї не те що забули, але саме сьогодні в усіх соцмережах користувачі активно розраховуються своїми собаками за газ і ведуть дебати, наскільки небезпечним є коронавірус. І це триватиме рівно декілька днів, аж поки не знайдеться нового потужного інформаційного приводу. Не знаю, як ви, а я часто ловлю себе на думці, що не встигаю. Інформація так швидко з’являється, розповсюджується, а потім так само швидко зникає. Світ говорить про тренди, тенденції, про те, як важливо йти в ногу з часом і що важливо для бізнесу саме зараз. Ще недавно у соціальних мережах ми ділились фотографіями і стежили за новинами друзів. А зараз кожна соціальна мережа – інструмент бізнесу. Мати бізнес-сторінки стає «маст хев». І неважливо чим ти займаєшся: видаєш глянець чи продаєш бетонні блоки. Не встигаєш «розкрутити» фейсбук, як в тренді уже інстаграм. Берешся за інстаграм. Хтось, хто знається на трендах, каже, що інстаграм – то вже минуле, усі гроші йдуть в телеграм. Починаєш розбиратися в телеграмі з острахом, що як тільки розберешся, з’явиться щось нове. І це не виключено.

Текст перестає бути текстом, все, що пишеш у мережевому світі, стає контентом. Це раніше ти просто ділився думками, а зараз це – сторітеллінг. Теж, до речі, інструмент бізнесу. І цей вир спочатку захоплює, а потім ти незчуєшся, як опиняєшся в нього у полоні. І не розумієш, хто ти, – вчора ще ніби був просто підприємцем, який створював свій продукт, а сьогодні вже людина-бренд, напів блогер, напів лідер думки. І в гонитві за цими трендами іноді забуваєш, ким був з самого початку. Ким ти прагнув бути, що ти хотів робити, чим ти хотів ділитися з цим світом. Що для тебе справді важливо. Так важливо іноді зупинятися, заглядати всередину себе, ставити собі запитання «Хто я?», «Для чого я роблю те, що я роблю?», «Куди я рухаюсь?». Відповіді на них дадуть значно правильніший вектор руху, аніж будь-яка мережева статистика… Зоряна Войтів, головний редактор журналу «ЕГОЇСТ»

10 |

Особистість: Олег Дуда: «Рак – хвороба, про яку треба говорити голосно!»

EGO PARTY Обкладинка:

Андрій Іонов: «Ми рухаємося шляхом, де є тактика і відсутня стратегія»

38 32

Соломія Ганущин: «Мудрість жінки, тісно переплівшись із чоловічою, і є тією предтечею великих досягнень чоловіків»

Ольга Філіпова

про 7 міфів SMM

Спорт: Чому людство вкрилось жиром і як із цим боротись?

Мандри: Чілимо в Чилі

ТОП найдорожчих чоловічих годинників світу

78 Психологія: «Перший раз після народження»

Все про

класичний костюм

Ніде ніщо не чекає людину. Завжди треба самому приносити все з собою. Любов – в сім’ю. Щастя – в будні. Тепло – в дружбу.

Е.М. Ремарк

СУСПІЛЬСТВО

РАК –

ХВОРОБА, ПРО ЯКУ ТРЕБА ГОВОРИТИ ГОЛОСНО! 2019-ий для українців був роком неочікуваних зізнань. Одразу кілька відомих телеведучих публічно у соціальних мережах розповіли світу про боротьбу із раком, чим підірвали інтернет. Сотні поширень, тисячі коментарів і мільйони слів підтримки по цілій країні. Недуга, про яку раніше прийнято було мовчати, нині стає викликом не лише для медицини, а й суспільного сприйняття. Бо вразити хвороба може кожного – людей різного віку, соціального статусу та статі. Чому важливо проходити огляд у лікарів та чому назвати діагноз вголос більше не є тягарем для хворого – ми розпитали у лікаря-онколога, голови Українського лікарського товариства у Львові, заступника головного лікаря з хірургічної роботи у Львівському державному онкологічному регіональному лікувальнодіагностичному центрі Олега Дуди.

14 | Онкозахворювання вражають людей різного віку, соціального статусу та статі. Про рак відомо багато, та як часто нині люди звертаються для огляду до лікарів? Нині звернень є більше. Щороку кількість онкологічних хворих зростає. Десь на 1,5 %. Якщо взяти минулий рік, то на 1,3 % кількість хворих, у яких вперше виявлено онкологічну недугу, збільшилася. І це не через те, що зростає рівень захворюваності. Просто зростає кількість виявлених. Колись деякі пацієнти просто не зверталися і, відповідно, не були зареєстровані. Сьогодні у Львівській області за 2018 рік виявлено 8799 хворих. В Україні – це 121 тисяча. Якщо взяти світові показники – це 18 мільйонів онкологічних хворих на рік. От коли ми говоримо про ці виявлені недуги, наскільки важливими є річні, планові огляди у лікарів? Ми дуже часто чуємо такий вислів: «Я ніколи не ходив до лікаря». Це дуже зле, бо є випадки, коли людина, яка раніше ніколи не зверталась до лікарів, прийшла, скажімо, у 55 років, а в неї знаходять злоякісну пухлину в занедбаній формі та супутній букет захворювань. Тому це погано, що людина ніколи раніше не перевіряла стан свого здоров’я. Бо хвороба перейшла у хронічну форму, загострилася – і далі лікувати її складніше. Огляд є дуже важливим. Щоб ми розуміли, навіть колись, за радянської системи, люди для того, аби бути на роботі, проходили періодичні медогляди. Тепер ми повертаємося до європейського зразка обстежень. Там люди звертаються до лікарів, тому що існують складені традиції в суспільстві та й, зрештою, їх змушує це робити страхівка.

Нині в онкології є дуже важливий момент – скринінг. Коли обстежуються здорові люди. Наприклад, скринінг раку грудної залози – це здорові жінки у віці від 45 років, які проходять

раз на два роки мамографію. Так само є й огляд гінеколога з цитологічним дослідженням – скринінг раку шийки матки. І коли проводимо мамографію у тисячі здорових жінок, то зна-

15 йдемо орієнтовно 6 онкологічних хворих на дуже ранніх стадіях. Це такі стадії, коли руками виявити пухлину неможливо. На цьому етапі хвороба легко лікується, без променевої та хіміотерапії. Фактично це нескладне лікування, без високих ресурсних затрат для держави. Чи змінилось за останні роки сприйняття в суспільстві тих людей, у яких є онкологія? Чи не бояться вони вголос говорити про діагноз? Якщо порівнювати навіть із тим, що було 5 років тому, – є колосальна різниця. Для цього потрібно робити те, що ми робимо. Це різні акції з раннього виявлення, суспільні обговорення. Мають бути залучені відомі люди. Ми знаємо, що в кожній європейській державі, у Сполучених Штатах є промоутери цього. Наприклад, Анджеліна Джолі у США. Нині в Україні є Яніна Соколова з проектом «Я, Ніна». Вона на своєму прикладі показує, як це було. Як треба боротися. І основне – не закриватися від цієї проблеми, про неї треба говорити. Цього року до Всесвітнього дня боротьби з раком грудної залози ми провели у районних центрах акцію «Бережи себе! Переконайся, що ти здорова». Бо маємо велику різницю у показниках захворюваності. Якщо беремо місто, то міські мешканки з раком грудної залози на занедбаних стадіях звертаються у 15% випадків. А сільські – у 22-23%. Зазвичай містянки швидше звертаються, у них швидше виявляють рак грудної

залози, а мешканки сіл звертаються пізніше. І от цієї після акції, яку ми провели в райцентрах, вже бачимо результат. Жінки пішли на скринінг, вони приходять зі словами: «Ми хочемо обстежитися, хочемо переконатися, що у нас все добре». Це дуже важливий момент – створення європейської ментальності жінки в сприйнятті онкоскринінгу. Тобто соціальні кампанії та історії відомих людей – як-от Алли Мазур і Яніни Соколової – допомагають інформувати і показувати, що рак, як виклик ХХІ століття, трапляється у різних людей, але не варто опускати руки, так? Абсолютно. Ми кожного року фіксуємо дані про кількість тих, хто захворів, про те, на яких стадіях звернулись, скільки людей померло і багато інших показників. Очевидно, що лікування на ІІІ, ІV стадіях є складним, дорогим і не завжди з позитивним результатом. Нині люди справді стають європейськими. У них ламається стереотип, що онкологія є невиліковною, що з нею неможливо боротися. І тих людей, які бояться прийти до нас, стає менше. Які онкологічні недуги нині найпоширеніші? Якщо взяти світову статистику, у 2018 році на першому місці у загальній групі чоловіки-жінки – рак легень. На другому місці – рак грудної залози. На третьому – колоректальний рак. Серед жіночого населення на першому місці – рак грудної залози, далі – коло-

ректальний і потім – рак легень. Щодо чоловіків, то це онкохвороби легень, далі простати, потім колоректальний. Від багатьох хвороб сьогодні маємо вакцинацію, медицина прогресує. Коли світова медицина зможе сказати: «Ми навчилися запобігати раку, а не лише його лікувати»? Практично немає держав, які б окремо або самостійно боролися з онкологічними захворюваннями. У світовому вимірі нові досягнення в галузі онкології є глобальним процесом – і ми маємо доступ до інформації, результатів досліджень та ефективних технологій. Сьогодні ми бачимо прогрес у лікуванні. З’явилися нові методи лікування, зокрема імунотерапія. Колись вважали, що пухлинна (ракова) клітина – це генетично та сама клітина організму, яка йому непідконтрольна, агресивно росте, поширює метастази, а потім, по суті, вбиває людину. Імунотерапія дає нові можливості: з пухлинних клітин знімається «камуфляж» і організм починає боротися власними силами проти пухлини. І ми бачимо разючі речі, коли важкі онкохворі на пізніх стадіях після лікування імунотерапією демонструють добрі результати. Але все-таки найкраща профілактика онкологічних захворювань – це виявлення на ранніх стадіях. Розмовляв Олег Г.

Сім’я VS кар’єра. Як залишатись собою, не потонути у стосунках та реалізувати себе не лише як дружина і матір? Саме про це ми поговорили в ексклюзивному інтерв’ю із Соломією Ганущин – доценткою кафедри психології управління ЛДУВС МВС України, кандидатом наук з державного управління та дружиною керівника Львівської облради. Фото: Олена Дяків; Макіяж та зачіска: mary.me_by_tsyhylyk; Стиліст: Владислава Матіяшек Одяг: JEISONI, Olena Dats` Gallery

МУДРІСТЬ ЖІНКИ, ТІСНО ПЕРЕПЛЕТЕНА ІЗ ЧОЛОВІЧОЮ, І Є ТІЄЮ ПРЕДТЕЧЕЮ ВЕЛИКИХ ДОСЯГНЕНЬ ЧОЛОВІКІВ, –

СОЛОМІЯ ГАНУЩИН

Пані Соломіє, мабуть, немає у Львові людини, яка не знає Вашого чоловіка Олександра, проте мало знаємо про Вас… Яка життєва історія дружини голови Львівської облради? Що ж, давайте знайомитися. Народилася у сім’ї директора музичної школи та головної лікарки. Діти акторів ростуть за кулісами, а медиків – у лікарнях (сміється). Тонометри, градусники, штативи… Не дивно, що й вступила я у Львівський медичний. Але після інтернатури продовжила навчання у Львівському регіональному інституті держуправління при Президентові України, оскільки, будучи лютою кар’єристкою, прагнула отримати профільну освіту управлінця. Тут і почалося «наше спільне» з Сашком. Тоді амбіції відступили пе-

ред коханням з першого погляду для обох – і внутрішня архаїка бути Жінкою взяла своє. Почався новий етап життя, де на першому місці сім’я, вже потім – кар’єра. У природі все чудово збалансовано – і одночасно перемагати на двох фронтах нереально. На превеликий жаль, перемогу в одному врівноважуємо поразкою в іншому. Як прийшли до психотерапії? Працюючи в ГУОЗ ЛОДА, отримала чудовий досвід фахівця з управління охороною здоров’я. Така школа, яку не відстудіюєш, не будучи всередині системи, а ще – люди. Кадровий потенціал. Кадри вирішують все. Людський фактор… Стоп!!! Психологія. Ні кроку без неї. Виношувала ідею спеціалізації «психіатрія та

психотерапія» довгенько, вважала за необхідне тоді отримати «благословення» від чоловіка. Знаючи, наскільки чоловіки неохоче йдуть на схожі авантюри, якось ввечері сказала, що «ХОЧУ і ЙДУ». Яке ж було моє здивування, коли у відповідь почула спокійне «ОК». Так почався марафон, який триває досі: діти, чоловік, тонни літератури, періодичні відрядження та курси удосконалення. Природно, що настав час, коли поєднювати все, працюючи з 9:00 до 18:00 на посаді держслужбовця, було мегаскладно. Тоді запропонували стати аспіранткою рідного ЛРІДУ НАДУ. Наступні 10 років я віддала дослідженню проблематики формування ефективної комунікації у державному управлінні.

17 на ваше запитання. У традиційному суспільстві жінки та чоловіки мають різні ролі, проте прискіпливо придивившись до улюбленців долі, бачимо, що саме мудрість жінки, тісно переплетена із чоловічою, є тією предтечею великих досягнень чоловіків. Слід докладати зусиль задля досягнення гармонії у сім’ї, щоб ще вчора нереальні задуми чоловіка вже сьогодні стали реальністю. Насправді у житті нема лінійності, відсутні універсальні та безвідмовні поради щодо тих чи інших випадків.

Знаємо, що у Вас троє дітей: донечки Стефанія і Богумила та син Нестор. Як вдається впоратись та бере участь у вихованні дітей чоловік? Своїх дітей та чоловіка я люблю безмежно. Жінки втрачають на інтелекті перед чоловіками тільки в одному випадку – коли закохані до безтями. Такий етап був. Віддаючи себе всю, розчинилася як особистість, тимчасово втративши своє «Я». Це неправильно. Саме тоді побутові питання та виховання дітей було чи не на 99.9% виключно моїми. А ще безпосередня професійна діяльність. Якби не батьки, яким довіку буду вдячна за все, то ніяка гутаперчева гнучкість мені б не зарадила. Проте все еволюціонує – і стосунки також. Та й мудрість, що приходить з роками до обох, бере своє. Часто в політичній діяльності чоловіка є моменти звинувачення в корумпованості чи заангажованих рішеннях. Як Ви на подібне реагуєте і чи є конфлікти в сім’ї через політичні ситуації? Чоловіка набагато легше прочитати та передбачити його вчинки, аніж жінку. Програємо ми за фізичною силою, проте блискуче перемагаємо завдяки навичкам адаптивності, гнучкості і основне (!) інтуїції. Остання ніколи не підведе, якщо її чути. Оце спасенне відчуття провісників небезпеки потилицею, коли скануєш оточення і молишся, щоб не пропустити жодної дрібнички, яка може стати саме тим останнім пазлом завершеної картини розуміння чогось.

Чи сваримося ми з Сашком? Постійно (усміхається). Але тішуся, що завжди знаходимо сили миритися. Звісно, що можу відмахнутися заїждженим: «Я поза політикою». Навіть якщо не зважати на те, що проблематика мого наукового дослідження лежить в площині публічного управління/адміністрування та психології, є прості людські рефлексії, які вважаю за необхідне донести йому. У Вас медична освіта, зокрема, Ви лікар-психіатр, психотерапевт. Чи вважаєте успіхи чоловіка Олександра в тому числі й своєю заслугою? Краще було б спитати у чоловіка, але все ж спробую таки відповісти

З досвіду поділіться, якими рисами має бути наділена дружина успішного чоловіка? Тут все настільки індивідуально, що правил просто не існує. Тільки через призму часу, озирнувшись, можна зробити висновок, що робилося не так. Які фатальні помилки допустили? Дозволю собі привернути увагу читачів до того, з чого почала: з балансу між чоловічою силою, стійкістю і жіночою гнучкістю та емоційністю відповідно. Між баченням загального чоловіками та здатністю жінок фокусуватися на конкретному. Всесвіт жінки – містичний та загадковий, який ми зазвичай несвідомо віртуозно юзаємо. Найбільший подарунок, який можемо самі собі зробити, – це пізнати себе, невпинно вдосконалюватися на розвиватися. Уміти грати і перемагати.

Розмовляла Роксолана Мудрак

18 |

АНДРІЙ ІОНОВ: «Ми рухаємося шляхом, де є тактика і відсутня стратегія»

Чому Україна стала державою «трієчників» та яку тотальну помилку допускає в управлінні? Саме на цю тему реалій нашої держави поговоримо з підприємцем та ресторатором Андрієм Іоновим на прикладі так званого ефекту ДаннінгаКрюґера.

Пане Андрію, що таке ефект ДаннінгаКрюґера? Наприкінці ХХ століття двоє американських психологів Даннінг та Крюґер показали, що люди, які слабо орієнтуються у певній проблематиці, роблять помилкові висновки та сміливо приймають невдалі рішення. При цьому не усвідомлюють своєї помилки. В силу низької кваліфікації такі люди мають завищену самооцінку та впевнені у правильності своїх нефахових дій. Водночас більш компетентні люди часто бувають невпевнені – і їм рішення приймати набагато складніше. Найбільш кваліфіковані люди – експерти – впевнено приймають рішення, але рівень їхньої впевненості досягає лише ¾ впевненості малопрофесійних людей. Це і є так званий ефект Даннінга-Крюґера. Чому не експертам, початківцям справи так легко зробити вибір та бути твердо впевненими у ньому? Люди, що належать до першої групи Даннінга-Крюґера, тобто непрофесійні та малопрофесійні, відстоюють свою думку сміливіше, навіть якщо в колективі є досвідченіші люди та ті, що більше розбираються в ситуації. Далі невігласи вмикають захисний рефлекс – своєрідний щит. Вони захищають себе і своє бачення активніше, адже переживають за своє місце і не хочуть здаватися слаб-

шими на фоні здібніших. Так виникає негативна взаємодія у колективі. Представники першої групи пробиваються вперед не завдяки знанням та досвіду, а завдяки крику, маніпуляціям та штовханням ліктями. До чого це призводить? В результаті ми отримуємо величезну кількість помилкових або непродуманих рішень. Виникає відхилення – створюється образ чи модель результату, але не вистачає кваліфікації перевірити, чи правильна ця модель і наскільки вона відповідає реальності. Фактично таким чином створюються власні міфи про модель світу навколо та себе в цьому світі. Кожен з нас живе у власному суб’єктивному мікросвіті. Більший рівень об’єктивності може виникнути лише при взаємодії між людьми, співпраці, спілкуванні. Як впливає сучасна освіта на рівень компетентності людей? Чи можна вирішити проблему, навчаючись самостійно? Я вважаю, що через низький рівень освіти Україна продукує велику кількість слабокомпетентних людей. Сьогодні ми маємо гігантський обсяг інформації в легкому доступі, зокрема в інтернеті. Якщо людина хоче стати експертом у своїй сфері, зрозуміло, що вона повинна вдосконалюватись та здобувати все більше інформації. Проте з іншого

19 боку така кількість інформації створює звичку або захисний рефлекс усе частіше читати по похідній заголовки, але не читати тексти. Тобто виникає дуже поверхневе знання, яке є скоріше емоційним відчуттям того, що інформація отримана. Це не має нічого спільного з експертним знанням. Надлишок інформації, яку людина не в стані осмислити, призводить до пролистування стрічки новин. Відтак люди майже перестали писати листи: тобто відучилися формулювати свою думку стисло та змістовно, мислити критично та розвивати своє мовлення (читати книги). Існує тенденція призначати на високі посади людей малокомпетентних в конкретних сферах. Чим це небезпечно? Так, часто людина отримує посаду через зв’язки, зручність для когось чи гроші. Вона може бути експертом в певній справі, але нова робота вимагає здобуття нових знань та навичок. Загроза в тому, що така людина приймає рішення, але не бачить наслідків. Відповідно, їй і не страшно. У той же час людина-фахівець прорахує усі можливі ризики та вибере менш травматичний і правильний напрям вирішення питання. Я веду до того, що в суспільстві треба радикально модернізувати ставлення до соціальних ліфтів, входження до влади. Пригадую жарт Михайла Жванецького: «Якщо ти купив кандидатську дисертацію, то не йди, гад, будувати мости. Іди в депутати – там таких багато». Так ось, нам треба, щоб і серед депутатів не було псевдофахівців з купленими дисертаціями. Повинно змінитися відчуття, найперше, самоповаги людини до себе і до соціуму відповідно. Почнемо з того, що треба поважати один одного, пова-

жати оточення, бачити інших рівними собі. Я пропагую такий свого роду егоцентричний солідаризм, де кожен зацікавлений в фаховості іншого. Таким чином всі доповнюють один одного і виникає синергія, рух до розвитку. Що робити у такій ситуації в Україні? Нам конче потрібний інноваційний стрибок. Тому важливо, щоб ефект Даннінга-Крюгера був зрозумілим усім та кожному. Ми маємо усвідомити, що люди, які перебувають в першій групі, малоосвічені, некомпетентні, повинні перед отриманням високих, керівних посад пройти навчання, принаймні курси, або не допускатися до таких посад зовсім. Це стосується й управління підприємствами, галузями – і тим паче не можна допускати їх до управління владними структурами. Україна вже давно перетворилась в суспільство тотальних трієчників. Люди, які вступили до вишів не за покликанням, отримують роботу не за покликанням, відповідно виконують її погано, а ми отримуємо соціальний продукт низької якості, який є небезпечним. Таке суспільство є тупиковим, не здатним розвиватися, в цілому не є пасіонарним. Які риси мала б розвивати освіта, аби людина не залишалась на початковому рівні компетенції, а прагнула професійного саморозвитку? Освіта повинна робити людину вдумливою, самокритичною, вчити пропонувати нестандартні виходи з ситуації, креативити. Якщо ми не займатимемося психологічною, професійною підтримкою людини, якщо не думатимемо над тим, що зробити, аби кожному можна було би знайти своє місце в суспільстві, займатися сродною працею, а не осісти пожиттєво в першій

малопрофесійній групі та пробивалася ліктями та криком, прориву в майбутнє не буде. Уряд сьогодні не усвідомлює цієї проблеми тільки через рівень своєї некомпетентності. Так, в нас багато інших невирішених проблем, але питання: КИМ ми будемо їх вирішувати? Сунь-Дзи писав: «Тактика без стратегії – це просто суєта перед поразкою». Ми йдемо зараз власне цим шляхом. Якщо немає конкретної стратегії, немає мети, чого ми прагнемо для суспільства і для конкретної людини, то це лише суцільна втрата часу, соціального капіталу, довіри, можливостей та народження нових симулякрів. Думаю, що від цього ми й маємо наслідок, коли система витісняє «надто розумних». Чому розумні люди повинні косити під дурників, займатися мімікрією чи махати кулаками, аби мати шанс кудись пробитися? Як ми можемо стати суспільством колективів, що працює у синергії й справді прогресує? Тільки створюючи і розширюючи коло фахових людей, які не мислять завтрашнім днем, а думають про стратегічну перспективу розвитку, ми можемо стати щасливими. Управлінцем має стати людина, яка знає свою справу «з низів», пройшовши всі ланки, до прикладу, від механіка до керівника бригади, підприємства, до керівника міністерства. В жодному разі Україна не матиме майбутнього, якщо не приділяти максимум зусиль для розвитку свого кадрового потенціалу, якщо чисельність малопрофесійної першої групи за Даннінгом-Крюгером не буде постійно зменшуватися. Розмовляла Роксолана Мудрак

20 |

ОЛЕКСАНДР МАГУНЬ: «Ідея створити клуб West Ukrainian Business Club прийшла з бажання оточити себе людьми, які можуть допомогти мені стати кращим за того, яким я був вчора без них» досвідом, а не навчання! У нас в клубі дуже диверсифікований бізнес: налічуємо майже 90 учасників, які мають у власності понад 100 компаній. Другою складовою є розвиток своїх компаній. І це не лише про «завдяки твоїм можливостям я можу підсилити свої». Це, найперше, про спільне створення нового. Ось, наприклад, два бізнесмени, які були конкурентами, познайомились в клубі – і зараз вже будують будинки та готелі разом. На моїх очах відбувається чимало таких історій.

Олександре, Ви є президентом West Ukrainian Business Club. Яка основна ціль клубу, його маніфест? Що вкладено в його ядро? Дуже проста – розвиток! Клуб – це синергія. Ми відрізняємось від інших кластерів та асоціацій тим, що об’єднуємо не бізнеси, а людей. Тих, які прагнуть розвитку. На мою думку, розвиток має три складові. Першою є розвиток себе через обмін досвідом. Саме обмін

Третя складова – це розвиток зв’язків. Найцінніший ресурс кожного підприємця – зв’язки та репутація. Навіть якщо ти втрачаєш все, але маєш зв’язки та репутацію, то завжди зможеш відновитися. Для цього наш клуб об’єднується і з іншими успішними бізнес-спільнотами, в тому числі і з EGOIST club. Ще з двома клубами ми навіть об’єдналися в Лігу Клубів та робимо спільні три заходи в рік. Один з них щороку проходить у Львові під час джазового фестивалю. Це теж

зроблено для того, щоб учасники клубу мали можливість розвивати свої зв’язки. Якими цінностями та якостями має володіти людина, щоб стати учасником Вашого клубу? Як відбувається відбір? У нас є офіційні критерії, за якими обираємо учасників до клубу, – це 30 мільйонів гривень обороту на рік, 5 років досвіду управління, власник бізнесу або керівник великого бізнесу, позитивна ділова репутація. Але є також і неофіційні критерії, якими я керуюсь на особистій зустрічі-інтерв’ю з потенційним учасником. Інтерв’ю є обов’язковим. І його я, до речі, проводжу завжди сам. Не можу делегувати цю функцію, оскільки для мене особисто є важливо відчути, чи володіє людина тими цінностями, які будуть нам співзвучні. Це, найперше, бажання не лише отримувати, а й віддавати. Ділитися з іншими тим, що ти маєш, створювати щось разом. Скільки зустрічей відбувається в рамках клубу впродовж року? Ми плануємо 12 подій. Але по факту лише наших центральних подій від-

21 бувається 15-17. Кожного місяця ми також зустрічаємося на неформальному івенті, який створений спеціально для колаборації учасників між собою. Що стосується центральних зустрічей, то на них ми запрошуємо виступати лише практиків, які можуть ділитися своїм практичним досвідом. Це люди з відомими іменами. Але під час цих зустрічей учасники клубу мають менше часу на знайомство між собою. На неформальних – навпаки, є час обговорити усі теми. Для мене як керівника є пріоритетним організація комунікації учасників клубу між собою. Адже кожному з нас легше досягати своїх цілей в синергії. Проводимо також зустрічі в форматі Peer-to-peer. Це особливий, але дуже важливий формат призначений для обговорення кейсів у вузькому колі 10 учасників. Зустрічі проводяться на основі гештальт-терапії, де ти виносиш своє питання на обговорення і отримуєш зворотний зв’язок від кожного учасника групи. Це дає можливість глибоко пропрацювати свій запит через парадигму досвіду людей, які там зібралися. Усе, звісно, конфіденційно. Окрім того, ми робимо і виїзні зустрічі, і бізнес-сніданки тощо. Виходить, що стабільно в місяць проводимо щонайменше 3 обов’язкові події і ще декілька інших.

Кількість учасників клубу постійно росте. Мабуть, у Вас виникає питання делегування процесів? За 5 з половиною років клубу у нас 89 учасників, а не 890. У мене на сьогодні є близько 50 заявок на вступ в клуб. А на рік я планую не більше 50% приросту. Більшу кількість буде складно якісно інтегрувати в клуб. 2018 рік ми закінчували в кількості 57 учасників, 2019 – 89. До кінця року плануємо зрости на 40-45 учасників. Щодо делегування, я придумав дуже класну систему, яка дозволяє якісно комунікувати з усіма. Завдяки формату peer-to-peer, де ділимо учасників на групи по 10 людей, ми отримали можливість обирати лідерів цих підгруп – і з ними безпосередньо комунікуємо. Чим для Вас особисто є клуб? Для мене – це спілкування з собі подібними людьми. Я переконаний, що кожен пересічний підприємець є в якійсь мірі самотній. У тому контексті, що в нього рідко є можливість поговорити про свій бізнес чи про свої ідеї з кимось, хто його зрозуміє. Наше оточення здебільшого – це шкільні та університетські друзі, сім’я, сусіди. Бізнес-клуб – це спільнота, де тебе завжди зрозуміють, бо тут – твої однодумці. І з ними можна не лише на теми бізнесу спілкуватися, а й в гори, наприклад, поїхати чи ще кудись на відпочинок. А чим є клуб для його учасників, як Ви думаєте? Якщо ви запитаєте це в учасників клубу, я впевнений: більшість з них

відповість, що клуб – це сім’я. Це величезний комплімент для мене. Давайте поговоримо про Вас. Як особистість Ви досить швидко досягли успіху. За плечима є певний досвід ведення бізнесу. Хто ж для Вас є натхненником та чи є той, на кого орієнтуєтесь? У мене змалку ніколи не було авторитетів. У моїх друзів висіли плакати Брюса Лі, а в мене висів плакат червоного Porshe 911. Я ніколи не робив собі ідолів – і не роблю досі. Натомість я вчуся в людей. І клуб – це територія мого розвитку. Ідея створити клуб прийшла з бажання оточити себе людьми, які є в чомусь кращими, людьми, які можуть допомогти мені стати кращим за того, яким я був вчора без них. Для мене вони всі – вчителі, викладачі, натхненники, порадники. Хто для Вас егоїст? Я. А егоїзм? Любов до себе, але не в збиток іншим. Я вважаю, що кожна людина спочатку має полюбити себе, а потім полюбити іншого. Розмовляла Оксана Лозинська

22 |

м. Львів, вул. Героїв УПА, 73

Кохати і бути коханим – одна із основних потреб людини. Найлегше її реалізувати у сім’ї. Мало хто з нас може бути щасливим на самоті. Людина, яка живе без сім’ї, має можливість піклуватися лише про себе, тому здебільшого це – егоїсти. Та й багато страхів народжуються від самотності, яка часто навіює втому. Утворення сім’ї відбулося з тих незапам’ятних часів, коли чоловік здобував їжу полюванням, а жінка виховувала дітей та оберігала дім. Такі взаємовигідні стосунки були дуже зручними для обох. Вони давали впевненість у майбутньому, змогу планувати своє життя та певним чином розвиватися. Отже, сучасна цивілізація багато чим завдячує саме сімейним взаєминам. Сім’я – це не просто відмітка у паспорті. Не якийсь соціальний обов’язок. Міцна та по-справжньому сильна сім’я – стосунки, які додають емоційної міцності усім людям, що є її складовими. Постійне сумісне

+38 (032) 232 77 83

+38 (096) 682 73 52

проживання робить сім’ю максимально відкритою та дуже гнучкою. Сім’я – прихисток для людини, її опора та емоційна фортеця. Дім зігріває людину і перебувати у ньому в оточенні рідних та близьких – це невимовне щастя. Тому основною силою, яка поєднує чоловіка й жінку для спільного життя, можна вважати прагнення до створення родини. Саме родина дає людині відчуття власної потрібності та забезпечує психологічний комфорт. Міцна родина допомагає людині самореалізуватися, прожити щасливе й успішне життя. Найголовніше наше багатство — це не гроші і влада, а міцна щаслива сім’я з чарівними посмішками дітей. Тому до її створення необхідно підійти зі всією відповідальністю. Період підготовки до вагітності повинен бути усвідомленим, щоб пара мала змогу належно підготуватися. Дуже важливо змінити спосіб життя, поліпшити фізичний стан, змінити свої звички та намагатися уникати стресових ситуацій. На жаль,

info@alternatyva.clinic

доволі часто буває таке, що пара досить довго перебуває у шлюбі, а бажана вагітність так і не наступає. Або ж обставини складаються так, що подружжя не готове реалізувати репродуктивну функцію у певний момент через велику кількість різних обставин. У сучасному світі людям, зокрема й підліткам, кожного дня доводиться стикатися з потоками різноманітної інформації – і далеко не завжди вона правдива і корисна. У випадку виникнення проблем люди зазвичай намагаються самотужки знайти відповіді на свої питання і доволі часто приймають рішення, наслідки яких є негативними. Тому у разі виникнення проблем необхідно обов’язково планувати вагітність зі спеціалістом. Кожна сім’я – індивідуальна, тому шаблон один для всіх не працює. Звернувшись в наш медичний центр «Альтернатива», ви завжди можете розраховувати на уважне ставлення, ефективне лікування та фаховість нашої команди.

24 |

ІРИНА КОРНИЛО:

«ПОСМІШКА – ЦЕ ПРЕЗЕНТАЦІЯ СЕБЕ СВІТУ» Сьогодні «ЕГОЇСТ» познайомить вас з молодою жінкою, яка входить в ТОП впливових ортодонтів України та сама йде всупереч усій системі. Ірино, попри молодий вік, Ви вже відома в нашій країні лікар-ортодонт. Як вдалося цього досягнути? Багато хто дивується моєму віку – лише 33. Я часто зустрічаюсь з тим, що люди не розуміють, як в такому віці можна володіти такими знаннями. Весь секрет у тому, що я – фанат ортодонтії. А ще дуже вимоглива перфекціоністка яка прагне досягати найвищого результату. Де Ви здобували свої знання? Мені завжди бракувало знань, які давали в Україні. Швидко зрозуміла, якщо хочу бути справжнім професіоналом, потрібно шукати знання за кордоном. Вже потім ділитись ними у нас. Саме тому я навчалась в багатьох європейських країнах – і навіть у США. У Німеччині мені пощастило проходити стажування в професіонала, який навчив мене азів правильної ортодонтії: без видалення зубів, з поєднанням остеопатії та ортодонтії. Мене навчили працювати з м’язами та оклюзією, поєднувати різні методики. Зараз мої знання дозволяють мені за 10 хвилин огляду сказати людині те, на що інші ортодонти, ймовір-

но, навіть не звернуть увагу. Можу розповісти, які в людини звички, як вона спить, який спосіб життя веде. Тіло про це розповідає. Головне – вміти його розуміти. Чим закордонна ортодонтія відрізняється від нашої та як Ви ставитесь до страхової медицини? Я б не хотіла, щоб страхова медицина була у нас. Адже тоді лікарі працюють виключно за регламентом. Якщо ти не вписуєшся в протокол, то потрапляєш під ортохірургію. Звісно, я не заперечую, що є такі клінічні випадки, коли це – єдине рішення. Проте лікар-ортодонт за кордоном має дуже обмежену свободу дій. У нас також є протокол ортодонтичного лікування, але ми маємо більше можливостей вилікувати пацієнта, не вдаючись до хірургії. Чим відрізняється Ваша консультація від інших? Я йду всупереч системі: проти застарілих методів, проти стереотипів консультацій. Консультую не лише щодо голови, а дивлюся на все тіло: положення лопаток, голови, тазу. Це все взаємопов’язане. Ми – єди-

не ціле. Не можна проводити сегменторне лікування. Лікувати зуби, не звертаючи увагу на м’язи, а потім стикатися з рецидивами. Зараз ортодонти лише починають зв’язувати цю взаємозалежність. Мене підпільно називають «пластичним хірургом без хірургічного втручання». Я і справді з допомогою ортодонтичних міні-імплантів можу змінити майже все, навіть без пластичної ортохірургії. Вам вдається впоратись з асиметрією? Ми всі – асиметричні. Але коли ця асиметрія є чітко виражена, коли присутній гіпертонус однієї сторони, це помітно і створює дискомфорт людині. Я знаю, як за допомогою різних вправ накачати ті чи інші м’язи і виправити ситуацію. У таких випадках я часто бачу, коли знімаю брекети, люди не стримують емоцій і плачуть.

25 Мало кому відомо, що хронічні головні болі, мігрені часто пов’язані з неправильним положенням нижньої щелепи. Можна шукати причину протягом багатьох років у невропатологів, а знайти рішення в кабінеті ортодонта. Мені дуже цікаві складні випадки, від яких відмовлялись інші лікарі. Для мене це завжди особистий виклик. Ви дуже вимоглива до себе, чи не так? Я вимоглива до своїх працівників і до своїх пацієнтів, але, найперше, дуже вимоглива до себе. У мене є режим, який може здатись комусь дуже жорстким. Прокидаюся щодня в 6 ранку, займаюсь фізичними вправами. До того ж я – вегетаріанка, стежу за харчуванням. Після роботи додатково займаюся англійською, щоб могти вільно спілкуватися з американцями. Захоплююсь психологією, знаюсь на human design. Ця течія лише зараз стає популярною в Україні, а я досліджувала та вивчала її понад чотири роки тому. Можливо, мені вдається іти попереду інших ще частково завдяки моїй жіночій інтуїції. Вона завжди підказує мені, коли саме треба «зловити хвилю» і пірнути в те навчання, яке буде трендовим в Україні лише через декілька років. Щодо пацієнтів, можу дозволити собі відмовитися від людини, якщо вона не дотримується протоколу лікування. Тоді я не зможу гарантувати результат, а це мене не влаштовує. Я працюю на всі 100% і прагну лише найвищого результату. Можливо, навіть через цю вимогливість я досягнула таких результатів в професії.

А ще, можливо, тому що я – жінка. Завжди звертаю увагу на естетику. Коли на своїх консультаціях знімаю відео, ніхто з моїх пацієнтів не посміхається, більшість комплексує, соромиться своєї посмішки. Мені ж так подобається дарувати людям впевненість!

Ортодонт змушений бути «трохи психологом»? Усе частіше помічаю, що люди йдуть до ортодонта не лише за ортодонтичним лікуванням. Вони прагнуть розуміння, спілкування. Шукають можливості підняти свою самооцінку, самоствердитись. Більшість людей розуміє, що посмішка – це презентація себе світу. І я радо їм допомагаю в цьому. Ви не лише лікуєте, а ще й навчаєте, ділитесь своїм досвідом з іншими ортодонтами? Так, я проводжу курси у Львові та Києві. Не навчаю інших – ділюсь своїм досвідом. Розповідаю, як

можна поєднувати різні методики, як це роблю я. Я переконана, що курси мають коштувати дорого. Але якщо ти платиш високу ціну – ти повинен отримувати найвищу якість. Як і інформації, що подається, так і організації самої події. У нас час найціннішим ресурсом кожного є якісні знання. Отримати їх безкоштовно з інтернету неможливо. Розуміючи це, я створюю такі курси, які сама як ортодонт і хотіла б відвідати. Під час курсів часто ставлю компрометуючі запитання, змушую інших думати самостійно. До організації також підходжу дуже відповідально, беру участь у всіх організаційних процесах. Під моїм контролем все – від пригощань до роздаткових матеріалів. Усе має бути на вищому рівні. Після навчання – обов’язково відпочинок у неформальних обставинах. Адже я знаю, як багато працюють ортодонти і наскільки їм потрібен не лише професійний розвиток, а й якісний відпочинок. Не боїтеся, що, ділячись досвідом, виховуєте собі конкурентів? Я ділюся інформацією, адже розумію, що не є всесильною – і вилікувати усіх самостійно не зможу. Дуже хочу, щоб інші лікарі також могли отримувати якісні знання і якісно лікувати. Не вірю в конкуренцію. Я конкурую лише сама з собою, з собою – вчорашньою. Чого Ви прагнете? Я – людина високих цілей. Прагну потрапити в ТОП світових ортодонтів і я абсолютно впевнена, що це можливо. Розмовляла Зоряна Войтів

26 |

ДОВІР СВОЄ ЗДОРОВ’Я ТА КРАСУ ПРОФЕСІОНАЛАМ «Зозулька Fest» – медико-косметологічний центр у Львові, фахівці якого спеціалізуються на традиційній косметології, лікуванні та профілактиці різноманітних шкірних захворювань і пластичній хірургії. У нашому медико-косметологічному центрі проводять діагностику та лікування широкого спектра захворювань хірургічного та дерматологічного профілю. Клініка обладнана сучасною апаратурою, яка дозволяє проводити найскладніші хірургічні втручання за профілем та діагностувати стан пацієнта. Процедури проводять лише досвідчені спеціалісти з вищою медичною освітою та досвідом роботи. У медичному центрі «Зозулька Fest» вам нададуть кваліфіковану консультацію. Ви будете здивовані, який широкий спектр послуг пропонує один з найкращих медико-косметологічних центрів. Косметологічні послуги – комплекс традиційних та сучасних методик, які застосовує досвідчений дерматокосметолог клініки стосовно шкіри обличчя. Після кваліфікованого огляду вам підберуть відповідні процедури. Можемо запропонувати процедури мезотерапії, класичної та апаратної чистки обличчя, біоревіталізації, контурної пластики, пілінги, серії з ліфтинговим, омолоджувальним та антивіковим ефектом або ж ін’єкції краси.

Дерматологія досліджує та виявляє шкідливі та небезпечні для життя родимки та інші новоутворення шкіри, які можуть спровокувати розвиток небезпечного захворювання – меланоми, раку шкіри. Тому не варто зволікати. Якщо ви помітили, що родимка «веде» себе якось не так чи постійно травмується, краще поспішити у медичний центр «Зозулька Fest». Ударно-хвильова терапія – одна з найефективніших методик лікування захворювань кістковом’язового апарату, хребта, суглобів, болів у спині та плечах, яку використовують у багатьох напрямках медицини. Цей метод терапії не має побічних ефектів та перевершує навіть мануальну техніку, лікарські препарати, фізіотерапію та оперативні втручання. Діагностику, консультації, профілактику та лікування ударно-хвильовою терапією проводить досвідчений лікар Петро Панчишин.

пр.Червоної Калини 58 +38 (068) 03 76 013

7 ЛЮТОГО 2020 РОКУ ВПЕРШЕ У ЛЬВОВІ ВІДБУВСЯ

M E DTO U R N E T W O R K I N G H U B. Подія зібрала понад 120 учасників з України та з-за кордону, зацікавлених у налагодженні співпраці в галузі медичного туризму. Серед гостей заходу були представники клінік, медичних центрів, СПА-комплексів, туроператорів, готельно-ресторанного бізнесу, девелопери регіону, представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, іноземні баєри. Гарячі панельні дискусії й продуктивний нетворкінг підтвердили: об‘єднання усіх гравців ринку медичного туризму дає реальну можливість вписати Львівщину на міжнародну карту як новий центр медичного туризму у Східній Європі. Організаторами заходу виступили: Med Tour Club, Lviv Medical Tourism Cluster, Міжнародна асоціація лікарів медичного туризму, Національна асоціація велнесу та СПА України, Mrs.Eastern Europe. Партнерами події серед інших були: клініка «Альтернатива», медичний центр «КоронаМед», «Новодерм», клініка естетичної медицини «Персона Люкс», клініка стоматології «Симбіотика», клініка «РІКОТА». А також Sferangs Hong Kong, Terry Trade, Teknodent, F&B Spa Resort – Park Hotel Fomich, Miele.

Гостинно приймав BANKHOTEL. Фото: Назарій Пархомик

28 |

ЛІЛІЯ ГРИЦАЙ:

«ПЛЮСИ ЛИСОЇ ГОЛОВИ – НЕ ТРЕБА МИТИ ГОЛОВУ»

Світ знає її як позитивну дівчину з глибоким поглядом і лисою головою. Вона говорить про рак з посмішкою. А ми поговорили з нею про те, яким є її життя зараз. Лілю, чи можеш ти розповісти про особисте життя після діагнозу? Нещодавно я почала зустрічатися з хлопцем. І вже закінчила. Причина – мій діагноз. Його сім’я висловила йому усі свої побоювання, змалювала всі найстрашніші гіпотетичні розвитки подій і переконала розірвати стосунки. Проблема в тому, що якби така ситуація була за кордоном і я озвучила, що в мене був рак, то ніхто б нічого не сказав. А тут, в Україні, через свій страх та необізнаність, реакція, на жаль, саме така. Я не ображаюсь, звикла до того, що людська реакція буває різною.

Ph: @photographer_mvariychuk Style: @igor.stepanyk Make: @valjamazur Video: @zebraproductionfilm

Як змінилося сприйняття тебе суспільством після діагнозу? Не думайте, що хворих на рак лише жаліють. Мені неодноразово писали «доброзичливці», що їм шкода, що хтось мені допомагає, бо я за ці гроші ходжу в SPA, подорожую і купую IPhone. І це нічого, що в SPA я ніколи не була, а телефоном користувалася ще до діагнозу, як і мандрувала. Зараз я мандрую в одному напрямку – на Київ, в лікарню, на чергові крапання…

Люди часто осуджують. Це, мабуть, і є та друга сторона публічного життя. Коли ти пишеш про себе, завжди будуть ті, яким щось не подобатиметься. Але приймати це буває складно. Ті повідомлення я досі не видалила… Ти – яскравий приклад того, що рак – не вирок. І попри хворобу можна вести доволі активний спосіб життя. Я знаю дуже багато історій людей з онкодіагнозом. Мені вже не раз доводилося дивитися в очі втраті. Але мій стан здоров’я дає мені шанс не опускати рук і впевнено йти до одужання. Хоч цей шлях і не такий легкий, та з самого початку я розуміла, що або я лікуюся, або сиджу дома і помираю. І я обрала боротися. А поміж хіміями я вже встигла взяти участь в декількох фото - та відеопроектах, дати декілька інтерв’ю для ЗМІ. І ось – почала писати книжку. Про що вона буде? Це буде моя історія. Я не хочу розкривати карт. Скажу лише, що часто пишу до ранку. Думка про те, що я хотіла б написати книгу, виникла в мене після одного з постів у Facebook. Спонукали мене до нього мої родичі, які, коли вперше побачити мене без перуки, почали сильно жаліти моє волосся. Вони не питали, як проходить моє лікування, як я почуваюся. А я не могла це зрозуміти, адже це було лише волосся… У той день я написала свій перший пост про плюси лисої голови, що не треба мити голову, розчісуватись і так далі. Вийшло досить весело, людям сподобалось. З цього все і почалось. Перед початком хіміотерапії до мене в гості прийшла сусідка.

Ph: @julia.kuzmovych Style: @igor.stepanyk Make: @valjamazur Video: @zebraproductionfilm

Вона дуже наполегливо рекомендувала мені не приймати ніякої «хімії», а почати лікування п’явками… Мені, звісно, багато чого вже на той час рекомендували, але п’явки мене особливо вразили. Світ знає тебе як дуже позитивну дівчину з особливим почуттям гумору. Як тобі це вдається? Я така є по житті. Просто я тримала завжди все в собі, а тепер ділюся. І те, що людям це подобається, дає мені ще більше сили. Своїм прикладом хочу змінити думку українців про людей, хворих на рак. Я не лише прагну підтримати інших онкоодужуючих. Я хочу надихнути суспільство адекватно на них реагувати. Люди не дали мені померти, вони дали мені шанс на життя, підтримали фінансово. І зараз я відчуваю, що повинна допомогти комусь. Ще перед операцією я пообіцяла собі: якщо виживу, то щось зроблю. І моя майбутня книжка саме для цього. Про це варто говорити, бо людей, які вилікувалися від раку, є дуже багато, але вони про це мовчать. А я мовчати не хочу… Розмовляла Зоряна Войтів

Навик 21 століття Ми живемо в інформаційній ері, світ рухається з неймовірною швидкістю. Хочемо чи ні, ми – частина соціуму, хоча і з технічними додатками, котрі роблять наш світ демо-версією «Матриці». Ми усі онлайн 24\7. Усі прагнуть досягнень та самореалізації, але зазвичай це зводиться до стандартних рецептів успіху від людей із власним досвідом – така собі чудо-таблетка зі 100% гарантією. Загалом, все логічно: якщо він зміг, значить, зможу я, йдучи нога в ногу? Моя думка: «брєд» сивої кобили. Це могло бути б правдою, якби люди були однаковими, проте ми доволі різні. Є велике різноманіття систем категоризації людей: деякі прості і практично нічого не дають. Водночас є і неймовірно складні, які розбирають людину буквально на молекули, і використовувати їх на практиці можуть одиниці. Умінням 21 століття я називаю сприйняття світу через парадигму соціоніки. Соціоніка, наука, створена на працях Карла Густава Юнга, передбачає існування 16 типів характерів ТІМ (тип інформаційного метаболізму). Ці типи – вроджені і незмінні впродовж життя. Якщо знаєте свій ТІМ, певні сильні чи слабкі сторони, то можете усвідомлено керуватись сильними, а слабкі делегувати або купувати. У досягненні своїх цілей будете керуватись своїми талантами, а не мавпувати таланти успішних людей іншого типу. 16 ТІМів мають різноманітні таланти. Не усі, комунікуючи з клієнтами, можуть залишати добре враження про компанію, зате вони ідеальні в операціях, де потрібно діяти швидко, чітко і безпомилково. Тип відображається у фізіогноміці, семантиці, тобто можна навчитися їх визначати. Неймовірно корисною фішкою соціоніки є можливість оточити себе правильними, своїми людьми. Своїми називаю тих, яких немає потреби переробляти під себе, – вони по дефолту такі, як треба. Починаючи від побудови особистих стосунків до побудови команд – це можна використовувати з користю.

Висновок: соціоніка закриває дві основні потреби. Перша – розуміння себе. Знаючи свій ТІМ, отримуєш дерево варіантів його реалізації. Інша – розуміння інших. Знаючи ТІМи інших людей, починаєш сприймати їх такими, якими вони є, а не такими, як ти очікуєш. Будь собою та дозволь іншим теж бути собою. Канюга Павло, коуч-соціонік

Одяг: Impero Group • Стиліст: Олена Зубчик • Фото: Віктор Москалюк • Макіяж: Ольга Нартюк

Щось весь час стримувало нас і робило слабкішими. Виявилося, що це ми самі.

Роберт Фрост

ЗАХОПЛЕННЯ

Кавер-бенд Perfect Band:

«ГУРТІВ БАГАТО, А PERFECT ОДИН!»

32 |

Кожну особливу подію у житті хочеться зробити ідеальною. І музику на ній також. Хай кажуть у народі, що на любов і смак товариш не всяк, все ж радимо зупинити увагу на класному кавер-бенді з Тернополя Perfect Band. З перших пісень ви відчуєте особливу енергетику та харизму виконавців, в їхній музиці справді багато чуттєвості та гармонії, і, звичайно, оригінальних каверських ноток. Без сумніву, «Егоїст» не міг не поспілкуватися з молодими цікавими виконавцями. Тож поки ви не почали шукати цей гурт у соцмережах, дізнайтеся з нами, як створився Perfect Boys Band, що і хто насправді є їхньою родзинкою та чому виконавці так мріють Львовом. Спілкуємося з фронтменом Олегом та солісткою, єдиною дівчиною серед чоловічого складу, Вікторією.

Як народився Perfect Band? Олег: Раніше майже усім нинішнім складом перебували в іншому гурті, з іншим керівником. Близько 3 років тому вирішили піти у вільне плавання. Спершу колектив був чоловічий, звідси і назва, до речі. Починали з невеликих концертів, потім були корпоративи, весілля. З часом виникла ідея доповнити чоловіче звучання бенду жіночим голосом. Тоді знайшли Вікторію? Олег: Насправді ми довго шукали солістку, проводили кастинги, але завжди чогось бракувало. Деякий період з нами виступала місцева тернопільська співачка Зозуля, потім була ще одна дівчина. Якось випадково побачили відео Вікторії, а там перспективна харизматична дівчина з класним тембром голосу, яка розкуто поводиться на сцені.

Нам сподобалось, і сьогодні Віка – родзинка нашого колективу. Скоро, до речі, святкуватимемо річницю творчої співпраці. Вікторіє, а Ви одразу спрацювалися з хлопцями чи все-таки були труднощі? Вікторія: Чесно кажучи, думала, буде дуже легко. Хоча досвіду роботи у «живому» гурті не мала, співала в ресторані. Насправді це величезний обсяг роботи, тоді я цього до кінця не усвідомлювала. Перші місяці було важко морально, але у розмовах з хлопцями ми приходили до мети, бо команда на першому місці, власні амбіції і бажання посувалися. І як сьогодні, хто кого підтримує? Вікторія: Швидше я їх (сміється). Звичайно, все відбувається само по собі. Перед сценою спілкуємось,

підтримуємо один одного, особливо якщо комусь важко зібратися з духом. Все-таки який він – Perfect Band сьогодні? Олег: Нас шестеро учасників – і всі ми різні. Гітарист Вова – то серце нашого колективу, з 10 років він з гітарою. Відповідає за якість музики, практично відточує кожну ноту. Людина, яка всіх нас мирить, – басгітарист Петро. Дуже добрий, старанний та відповідальний. Знаєте, творчі люди здебільшого хаотичні, як-от ми з Вікою, а в нього все організовано, це нас рятує. Хлопець-хуліган – то наш барабанщик Григорій. Любить стиль, ефектність, все нове і цікаве. Що особливо в ньому мені подобається, то енергійність зі своїм інструментом. Тим драйвом він усіх заряджає. Дуже талановитий музикант клавішник

Володя. Він мультиінструменталіст, також грає на саксофоні. Насправді, які би різні ми не були, музика нас єднає. Стараємося зберігати дружню атмосферу, бо любимо наш колектив і те, чим займаємося. Вікторія: Олег не сказав про себе. А він в нас головний ідейник. Все, що з’являється нове, це робота Олега. Багато гуртів мають музичні слогани. А як з цим у вас? Олег: У нас теж є, і звучить він так: «Гуртів багато, а Perfect один!». Підозрюємо вже, хто автор…. Вікторія: Дзвонить до мене Олег, за кілька годин до того якраз говорили про слоган, щоб такий класний був, і каже: «Я придумав крутий лозунг». Коли я почула це, відразу зрозуміла – те, що нам треба.

Непросто конкурувати серед такого насиченого музичного ринку, як сьогодні… Як вам вдається приваблювати публіку? Олег: Важко порівнювати з іншими кавер-бендами, бо кожен колектив – це багато людей, різні характери. Коли ми на сцені, намагаємося створювати шоу, повністю віддаватися роботі. Ставимо акценти на енергетиці, простоті, відкритості та бажанні. Думаю, саме цим «купуємо» свого слухача. Після рідного Тернополя вирішили завойовувати Львів? Олег: У житті люблю підіймати планку вище і вище. Це дозволяє розвиватися. Львів нам дуже подобається, власне, тут завдяки потужній конкуренції хочеться заходити на ринок. Впевнений, то буде

нелегко. Однак вже в наступному сезоні в нас більшість виступів саме у Львові, а не у Тернополі, Хмельницькому чи Івано-Франківську. Можливо, окрім каверів, незабаром почуємо авторські композиції Perfect Band? Олег: Звичайно, як у всіх музикантів, душа лежить до своєї музики, реалізації власних проектів. Маємо малий доробок, але внутрішньо поки не готові представляти публіці. На все потрібен час. Зараз акцент робимо на оригінальній подачі музики по-своєму – знімаємо промокліпи до каверів, це «залітає» слухачам. Тому шукайте нас у соцмережах, переглядайте і запрошуйте. Розмовляла Юлія Осим

34 |

ЧОМУ ЛЮДСТВО ВКРИЛОСЬ ЖИРОМ

І ЯК ІЗ ЦИМ БОРОТИСЬ?

Дорогий читачу, наступна писанина – точно не найпозитивніше з того, що ти можеш знайти в цьому журналі. Однак вона тобі гарантовано дозволить дивитись на одну з основних проблем людства ширше та глибше. Ти не страждаєш від зайвої ваги, тому не будеш тратити на це свій час? Не поспішай, під загрозою кожен з нас. Ба більше, у тебе ж є знайомі, друзі чи родичі, яким ця біда вже постукала в двері... Згідно з археологічними та історичними даними, Землю ніколи не населяли такі важкі створіння роду homo, як нині (мова про масу тіла середньостатистичного сучасного землянина). При тому ожиріння накрило нас, наче лавиною: за лічені секунди за еволюційними мірками. З 1960 по 2010 рік в США кількість хворих на ожиріння людей збільшилась з 13% до 35% – і цифри ростуть в геометричній прогресії. До Європи це теж має стосунок.

35 У чому справа? Для того, аби розібратись в проблемі, необхідно зрозуміти її механізм. Далі за текстом я буду складні речі подавати простою мовою, інколи навіть спрощувати, аби кожен, хто не має спеціальної освіти, узрів істину. Як збільшується маса тіла? Кожен з нас вважає себе самодостатньою істотою. Як особистість – так, але з погляду фізики ми – невід’ємна складова світу, тісно з ним зв’язана. Ми – енергія Сонця. Ні, друже, це не езотерика, це фізика. Хлорофі – зелений пігмент рослин, що здатен в процесі фотосинтезу переробляти енергію Сонця в органічні сполуки. Цю органіку отримує корівка Берізка, зіскубуючи травицю. Ти їх отримуєш, споживаючи стейк з молодого теляти, виплодка Берізки, яке отримувало енергію Сонця через пуповину, а потім самостійно, навчившись скубти траву. Більше того, телячу плоть ти запиваєш еспресо з молоком Берізки, в якому багато органіки – енергії Сонця. Тобто з їжею ми отримуємо органічні сполуки, утворені з енергії Сонця. Ці сполуки формують наше тіло. Як бачиш, ми – діти Сонця. Гарно звучить, чи не так... Твій вчитель з фізики підтвердить, що енергія не може взятись нізвідки, зникнути просто так вона теж не може. Здатна лише міняти свою форму. Наприклад, при вживанні Jack Daniels на зустрічі випускників ти отримуєш хімічну енергію у вигляді етилового спирту. Такий варіант енергії Сонця вельми імпонує тво-

єму мозку. Судячи з виразу облич твоїх однокласників, їхні мізки теж не проти такого «сонця». В організмі Jack може стати енергією для запальних танців з Катрусею, яку ти таємно кохав колись (і досі ще любиш – попри те, що маєш трьох дітей та красуню-жінку). З танцями хімічна енергія стає механічною. Але не вся енергія спирту переходить в мотиляння кістяком і твоїми мускулами, частина розсіюється у вигляді тепла. Я думаю, ти це відчув, коли вловив погляд Каті на своїх спітнілих пахвах разом з її перекошеним, сповненим бридливості обличчям. Так хімічна енергія перейшла в теплову. До чого це я? Енергія потрапляє в наші тіла з їжею та покидає їх з танцями, роботою різних органів та обігрівом тіла. Але що відбувається, коли енергії приходить мало, а використовується багато? Історія знає багато прикладів такого розвитку подій. Це післявоєнний час, коли їжі було обмаль, це концентраційні табори. У деяких країнах люди й досі голодують. При короткотривалому недоїданні людина худне, при хронічному – помирає. А якщо енергії Сонця людина отримує більше, ніж використовує? У наших тілах сформувався механізм збереження енергії на майбутнє. Він має назву ліпогенез (ліпо – жир, генезис – утворення). Тобто вся непотрібна зараз енергія Сонця, що надійшла в організм, зберігається в жирових клітинах на майбутнє.

Це щось схоже на відповідальну господиню, яка в коморі зберігає закрутки на зиму. Біда сучасного homo в тому, що зима так і не наступає... Що ми вже знаємо? Маса тіла людини збільшується, якщо енергії Сонця надходить більше, ніж потрібно. У простому народі це називають переїданням. Люди із зайвою вагою часто намагаються перекласти відповідальність за відсутність талії на фактори, на які не здатні вплинути: товста кістка, генетика, поганий метаболізм і таке інше. Дійсно, генетика може збільшити прихід енергії, а певні гормональні порушення можуть знизити розхід, але контролювати енергетичний баланс можна і треба. Давайте ще раз, що ми вже знаємо? Сучасна людина покрилась ковдрою... Ні, периною жиру, бо переїдає. Для того, аби виробити стратегію боротьби із переїданням, нам треба знати причину його виникнення. Згадайте, статтю я почав з того, що поверхню матінки Землі ніколи не топтала така важка людина, як в останні декілька десятків років. Тут і захована відповідь. Технологічний прогрес! Індустріальне суспільство стало вельми ефективним. Ми більше не ганяємо годинами/днями за здобиччю по савані, ми не лазимо по деревах, щоб зірвати соковитий плід, ми не долаємо десятки кіло-

36 | раз в наших тілах, воно змушує нас кидатись на шоколад, бургери, тортики та відбивні. Наше вегетативне, незряче тіло вважає, що ми досі з палкою-копалкою риємось в землі в пошуку їстівних корінців. Уявіть собі його радість, коли воно викопує цілий «Біг Тейсті». Джек-пот!

метрів пішки, аби провідати старого друга. Навіщо? У нас є супермаркети, вщент заповнені «здобиччю», та автомобілі. Наші предки зранку до ночі були зайняті пошуком їжі. Ми ж звільнили себе від цієї рутини, аби мати вдосталь часу на перегляд телесеріалу «Закохане коханням кохання». І це чудово, це розвиток (я не про серіал). Але, враховуючи, що ожиріння – пандемія нашого часу, щось пішло не так...

Чому ми покрились жиром? Зараз нам варто зануритись у минуле, аби зрозуміти, чому ми такі, як є. Наш організм формувався в умовах браку провіанту. Природний відбір давав нашому предку безкомпромісний вибір: або ти знайдеш сьогодні достатньо енергії Сонця, або помреш. Так формувався потужний харчовий інстинкт, налаштований на пошук їжі з високою концентрацією енергії Сонця. Воно живе за-

Нічого особистого, бізнес. Харчова промисловість знає, що наше тіло фанатіє від жирної, солодкої їжі. Для нашого предка солодкий смак та наявність жиру були індикаторами високої концентрації енергії Сонця, що буквально означало «я буду жити». Харчова промисловість не залишила нам шансу: вони змішали концентрат солодкого з концентратом жирного (шоколад, тістечка, морозиво і так далі). В природі ніколи нічого подібного не було, ніхто ніколи не вмів рафінувати продукти (олія, цукор). Ми зараз як наркоман, що випадково забрів на поле коноплі. Ми самі собі копаємо яму... Ще в середньовіччі ожиріння було привілеєм правителів. Зараз це дозволити собі може кожен. Гляньте на ціну плитки шоколаду – копійки, а скільки там калорій. Додайте сюди нашу природну тягу до калорійної їжі. Ми приречені. Чи ні? Технічний прогрес б’є ще й іншого фронту: він знерухомив нас. Для того, аби економити енергію Сонця і зайвий раз не напружувати мускули, ми створили автомобілі, ліфти, придумали навіть двері, які самі відкриваються. Це в купі з шоколадками та хот-догами створило ще більший енергетичний дисбаланс в

37 наших тілах: ми мало тратимо енергії, багато споживаємо. Судячи з того, що фітнес-центри ростуть, наче гриби після дощу, людство усвідомили потребу у фізичній праці. І це чудово.

калорій). Бо кожна капелька жиру, яку він зможе запасти в своєму тілі, підвищить його шанси на виживання в голодні часи. Така стратегія була доцільною колись, зараз вона є руйнівною. Варто осмислити й те, що зайва вага та ожиріння – це не тільки косметичний дефект. Насамперед – це атеросклероз, гіпертонія, діабет та інші хвороби сучасності, що косять людські життя. Як не потрапити в капкан ожиріння? Отримуйте енергії Сонця рівно стільки, скільки використовуєте. Цього ви досягнете, якщо: Базуватимете всій раціон харчування на продуктах, яких не торкалась жадібна рука харчової промисловості: злакові, бобові, овочі, фрукти, горіхи, риба, нежирне м’ясо, нежирні молочні продукти. Займатиметесь фізкультурою, масовим спортом або банально будете проходити з десяток тисяч кроків щодня.

То ми приречені чи ні? Людина від тварин відрізняється не тільки тим, що носить одяг і має айфон. На відміну від тварин, ми здатні свідомо пригнічувати свої інстинктивні імпульси. Ми можемо осмислювати, аналізувати, планувати. Ожиріння та зайва вага – побічний ефект модернізації. Нам не вернутись до первіснообщинного ладу, та й нічого робити крок назад. Потрібно усвідомити, що в кожному з нас живе дикун, заточений на те, аби ситно поїсти (отримати багато калорій) та полежати на шкірі шаблезубого тигра (потрати мало

корою півкуль головного мозку в рази товстішою від нашої. Можливо, вони вже прилітали до нас над на своїх тарілках. Зупинялись на безпечній відстані від Землі та розглядали нас через свої потужні зближуючі апарати. Вони помітили доволі розумну істоту, що чомусь всілась аж на два стільці. Два, навіщо два? Вони спостерігали, як вона жадібно напихає рот їжею, яка за нескладними вирахуваннями призведе до того, що прийдеться доставляти ще один стілець. Зібравши нараду, вони поставили перед собою питання: «Чи є сенс нам контактувати з істотами, які не можуть сконструювати пристосування для сидіння відповідне до свого розміру». Розвернулись вони – і полетіли геть…

Як же все просто в теорії, але складно в реалізації. Але, якщо ви вже встигли накопичити достатньо енергії Сонця в своєму череві, то вам потрібна інша, хоч і схожа стратегія – гіпокалорійний спосіб життя. Більше про нього ви знайдете на моїх сторінках у соціальних мережах. Фантазія автора Безумовно, homo sapiens – найрозумніша істота на планеті. Але це тільки на нашій планеті. Імовірно, існують позапланетні істоти – з

Тренер Віктор Мандзяк

38 |

АНДРІАН ЯБЛОНСЬКИЙ: «Чат-боти – це інструмент створення часу для власника, розвитку і мотивації команди та контролю здоров’я бізнесу» Хочете, аби усі процеси ефективності роботи вашої компанії відображалися на смартфоні? Архітектор бізнес-рішень Андріан Яблонський в інтерв’ю журналу «Егоїст» розповів, чому вашому бізнесу вигідна оптимізація та контроль даних за допомогою чат-бота. Андріане, розкажіть, що таке чатбот та які переваги його впровадження у бізнесі? Перш за все, чат-бот – це інструмент. У бізнесі його можна використовувати по-різному: для продажів, для постановки та контролю виконання завдань, для моніторингу стану здоров’я бізнесу в будь-який час доби та для управління обладнанням. Менеджер з продажу вам потрібен завжди, питання лише в тому, як ви його використовуєте. Яскравий приклад: коли працюєте в сегменті B2B («бізнес до бізнесу» – ред.) і хочете також продавати B2C, то після подачі реклами товару ваших менеджерів завалять дзвінками. Оскільки чек у сегменті B2C порівняно малий, а затрати часу на обробку замовлення співмірні з B2B, виникає потреба великого здешевлення. От тут на допомогу і приходить чат-бот. Резюмуючи: чатбот – це чистий скрипт продажів, де клієнт завжди керований вами.

Як він (чат-бот) допомагає самому покупцеві? Уявімо, що у вас є барбершоп, стоматологічна клініка, студія манікюру чи ви просто продаєте квитки на події. Звичайно, що вам для роботи потрібен менеджер/адміністратор для запису клієнтів, контролю і розподілення завантаженості працівників та прийому оплат. Тут і можна використати чат-бота. У наш час прогресивних технологій він значно спростить процес. Зареєструвавшись в чат-боті, клієнт може самостійно вибрати зручний час відвідування салону краси, обрати улюбленого майстра, подивитись, коли в нього є час, забронювати і навіть оплатити візит просто з Telegram. А ще перевагою є те, що Telegram – це месенджер, де люди спілкуються. Ймовірність доставки та прочитання повідомлення досягає 95%.

Чи допоможе чат-бот продавати продукт? Якщо розглядати чат-бот як повну заміну менеджера з продажу, то ні. Проте бот може забрати від менеджера всю рутинну роботу і звільнити його час на залучення нових клієнтів. Це закриває відразу декілька бізнесових потреб: різнопланові задачі для менеджера – збільшення його професійних умінь (нематеріальна мотивація); залучення нових клієнтів з великими чеками – збільшення доходу менеджера (матеріальна мотивація). Як наслідок для бізнесу: збільшення кількості клієнтів – збільшення прибутку. Також через вплив на мотивацію менеджера зменшується плинність кадрів. З іншого боку, чат-бот спрощує роботу з теперішніми клієнтами через здешевлення сервісної вартості самого продукту чи послуги. Обробка заявки менеджером значно дорожча, ніж автоматизованими системами.

39 Щодо бота з оплатою. Назвіть приклад його функціонування. Один з перших чат-ботів, де я запровадив функцію онлайн-оплати, – це бот для реєстрації на гру Cash Flow: @cashflow_lviv_bot. Організатор створює подію в себе в Googleкалендарі, а користувачі бронюють та оплачують участь у грі через бот. І це все в Telegram. Там дуже простий інтерфейс: текст та смайлики. Як же оплатити? Існує всього 2 способи оплати: за номером кредитки, ApplePay або AndroidPay. Окремо хочу сказати, що це супербезпечно, бо функцію оплати надає сам Telegram. Дані кредитки нікуди не передаються з вашого телефону. Захист персональних повідомлень в Telegram визнано найкращим у світі. Зараз дуже цінується саме живе спілкування з клієнтом, особистісний зв’язок... Так, я дуже «за» живе спілкування, проте воно не завжди потрібне. Питання в тому, яку мету ви переслідуєте. До того ж комп’ютери, роботи, чат-боти мають однозначне трактування команд, у той час як люди розуміють співрозмовника, виходячи з свого власного контексту. От і бувають випадки непорозумінь. А от коли будь-яка людина бачить в чат-боті інформацію про час запису, перелік послуг, ціну або ще якесь питання, а відповідь треба надіслати, натиснувши одну з трьох кнопок, відразу відсіюється варіативна складова. Також в цей момент людина приймає і усвідомлює свій вибір. Це вже про нейромаркетинг – і це зовсім інша історія.

Як працює управлінський чат-бот? Аналогічно. Це просто інструмент для вирішення певного роду завдань. Внутрішніми завданнями можуть бути: формування фінансової звітності компанії, управління охоронною системою, системами опалення та моніторингу, відстежування показників відвідуваності різних торгових точок, формування денного звіту по продажах тощо. Як результат роботи такого боту в обраний час або по запиту власник отримує звіт у вигляді повідомлення, в якому бачить показники, що його цікавлять. Дуже гарним прикладом роботи такого боту є відстежування показників інтернет-магазину. Бот аналізує CRM/ERP систему та надсилає звіт. По ньому ж одразу видно, на якій ланці робочого процесу йдуть затримки або хто простоює. Власник може відразу реагувати, не чекаючи спаду продажів.

Чи є мінуси в такій системі продаж чи контролю? Єдиний мінус в тому, що на Telegram чат-бот може підписатися будьхто – і тут треба бути обережним з розсилками даних. В основному, якщо це внутрішні системи обліку та контролю. Але є окрема фішка захисту! Ми створили спеціальну систему ідентифікації користувачів та інтегруємо її у такі чат-боти, а розсилки даних робимо тільки по тих користувачах, для яких ці дані призначені.

Який час розробки чат-ботів? Найпростіші рішення з продажами товару чи послуги – до 2 тижнів. Якщо чат-бот потребує інтеграції з іншими системами або якщо пропозицію клієнту треба показувати на основі його попередніх дій (будувати складні алгоритми), то це може затягнутися. Який найдорожчий чат-бот Ви створювали? Це чат-бот внутрішнього контролю товару з інтегрованою системою зчитування штрих кодів, RFID-міток та інтеграцією в чинну ERP систему, його вартість становила близько 8 тисяч доларів.

andrian.tc andrian.yablonskyy ayablonskyy hello@yablonskyy.com +38 (067) 43 91 881

40 |

7 МІФІВ ПРО SMM струменти просування також платні. А робота спеціаліста має бути винагороджена так само, як робота монтувальників рекламних конструкцій чи журналістів.

1. SMM – може кожен Зараз кожен другий – smm-ник. Звідси – зневіра замовників у дієвості цього каналу. Звідси ж – вічний головний біль професіоналів, адже вони мають постійно доводити різницю між комплексним підходом до роботи та юнацькими підробками і змагатися за гідну оплату праці. SMM – не під силу кожному. Це не про сталий графік і не про рутини. Це безперервний пошук рішень, це планування і аналіз, це креатив, це системність. 2. Соціальні мережі – це безплатний маркетинг Чомусь ніхто не заперечує, що оренда білборда в центрі міста коштує грошей, що ефірний час має свою ціну. А ось smm-ник має бути чарівником, який без жодних інвестицій приводить нових і нових клієнтів: вжух – і готово! Соціальні мережі – це такий ж канал комунікації і майданчик для реклами, як інші. Представлені тут ін-

3. Соціальні медіа – це панацея По-перше, це не єдиний канал комунікації – і пасує він далеко не всім нішам бізнесу. SMM – лише частина маркетингової стратегії. По-друге, навіть ідеальна робота в соцмережах не гарантує результату. Наприклад, якщо у відділі продаж у вас працює хам або за прилавком магазину стоїть неввічлива і невмотивована персона. Можливо, клієнтів зливають саме вони. І smm-ник тут не винен. 4. Багато підписників – це добре Вічне протистояння – кількість&якість. Звісно, треба щоденно працювати над збільшенням фоловерів. Але що дадуть півмільйона підписників, які не реагують на ваші публікації або й просто не бачать їх? Пріоритетом є робота з активністю, збільшення охоплення і взаємодії з контентом, стимулювання двосторонньої комунікації. 5. SMM – це лише про контент Smm-ник не лише публікує пости, не лише «веде» сторінку. Перш за все, він – маркетолог, який знає куди і для чого її «вести». Він стратег і аналітик. А в реаліях вітчизняного ринку він ще й дизайнер і копірайтер. Ну і, звісно, таргетолог. Він вміє створювати, проводити і аналізува-

ти рекламні кампанії. То ж якщо ви знаєте, що таке EdgeRank, Insights, Lookalike Audience, СTR, Pixel, – можемо зарахувати до клубу! 6. Щоденна активність – запорука успіху З цим міфом пов'язана, мабуть, найбільша кількість забобонів. Постіть щодня о 8:34 і ваші продажі зростуть втричі!.. Так, авжеж. А Санта живе в Карпатах. Пост заради поста не має сенсу. Краще менше, але краще. Немає ідеального рецепта і графіка. Слідкуйте за своєї аудиторією, аналізуйте статистику, щоб розуміти скільки, коли і який контент їй пропонувати. 7. Результати в соцмережах невимірювані Цей міф створили ліниві smm-ники. Ті, які не звикли аналізувати свою роботу. Насправді можна вимірювати обсяг трафіку з кожної окремої сторінки в соцмережах на ваш сайт, число лідів, вартість ліда. Тут все залежить від вмінь smm-ників і sео-шників. Ольга Філіпова, засновниця школи SMM Factory

42 |

ЛЮДМИЛА МАТВІЇВ:

«ВИ ЩАСЛИВЧИК, ЯКЩО ОБРАЛИ «ВАШ ІНТЕР’ЄР»

Маленька дівчинка питає батька: «Тату, коли в нас закінчиться ремонт, мені скільки років буде?». Це, звичайно, анекдот, та в житті таких ситуацій чимало. Що ж робити, коли ви ну дуже мрієте про ремонт, але боїтесь, що буде важко, довго і без втрачених нервів не обійтись? Студія дизайну «Ваш інтер’єр» залюбки прийде на допомогу. Чому радимо саме їх? Бо це мережа салонів з 14-річним досвідом роботи, бо у них понад 65 тисяч задоволених клієнтів з України та країн Європи, бо тут ви отримаєте якісний, швидкий і надійний результат, повернетесь знову, ще й друзям порекомендуєте. Нас зацікавило, як колись маленькому салону декору вдалося стати однією з кращих мереж, чому клієнти їх обирають, а ще – на яких матеріалах та елементах в інтер’єрі варто зупинити увагу, аби дизайн став неповторним. Про все це і трохи більше у цікавій бесіді з засновницею компанії «Ваш інтер’єр» Людмилою Матвіїв.

Створення «Вашого інтер’єру» – реалізована мрія чи звичайний бізнес? Мабуть, дитяча мрія, яка успішно розвивається. Вдома завжди хотіла щось змінити, пересунути, пошити. Коли познайомилася з Оксаною, моєю партнеркою, заснували разом компанію. За 14 років ми з

20 квадратних метрів виросли до двох величезних шоурумів загальною площею 300 квадратів. Маємо власне пошивне виробництво, де реалізовуємо текстильні проекти. Кожен наш дизайн чи пошиті штори навіть найменшою деталлю, але все ж будуть відрізнятися. З такими масштабами роботи клієнти, очевидно, не тільки зі Львова? Так, окрім Львова та області, багато клієнтів у нас з-за кордону – Франція, Англія, Італія, Іспанія, Німеччина, Греція. Здається, багато українців, які виїжджають туди, таки повертаються до нас. Чи дешевше, чи якісніше, складно сказати. В середньому раз у 5 років клієнт вер-

тається. Радіємо, бо багато стали постійними. До речі, працюємо також з великими компаніями, як-от «Едем Резорт», «Ріксос-Прикарпаття», «Гранд-Готель», холдинг емоцій !FEST, багато ІТ-компаній. Окрім дизайну, пропонуєте широкий асортимент штор, шпалер, карнизів. А яка з послуг найпопулярніша? Сьогодні це дизайн інтер’єру, оскільки Львів масово розбудовується, великий попит на житло і ремонт в ньому. Цим напрямком активно займаємося близько 4 років, такі проекти цікаві, перспективні, робимо все, починаючи від голих стін і завершуючи декорами в інтер’єрі.

43 Якщо клієнт вагається у виборі – фарба чи шпалери, що порадить фахівець «Вашого інтер’єру»? Віддаємо перевагу шпалерам. Це матеріал, який створює шумоізоляцію, як приклад – студії звукозапису. Шпалери стійкі до подряпин і навантаження навіть при митті, дуже зручні для об’єктів HoReCa. Ще один плюс – не підтримують горіння. Наприклад, у готелях та ресторанах високого рівня є навіть спеціальна вимога – матеріали декору мають бути негорючими. Якщо візьмемо сучасні новобуди, їх зводять дуже швидко, з часом будинок осідає, з’являються тріщини, а шпалери не лише їх прикривають, а й не дають тріщині розтягуватися. Це відбувається завдяки флізеліну, який входить до складу багатьох видів сучасних шпалер і дозволяє тримати форму. Як на мене, практичність фарби чи плитки в рази нижча. Із такими перевагами у вас часто купують шпалери? Пригадую початок 2000-х, тоді шпалери брали 20% клієнтів. Були не дуже популярними. Зараз рівень купівлі у нас зріс до 60%, люди розуміють, що це практично, тому більше довіряють цьому матеріалу. Сучасні технології настільки прогресують, що через шпалери можемо передати структуру бетону, фактуру каменю, тип тканини. Як текстильник за спеціальністю я обожнюю натуральні тканини, особливо шовк, а їхні якість і блиск сьогодні переносять на шпалери просто ідеально. До того ж ми замовляємо лише у європейських виробників, кожен з них працює за системою ISO, а це означає високий екологічний рівень продукту, що не шкодить здоров’ю. Відомо, що Швеція, Нідерланди зациклені на чистоті, у Франції навіть найдешевші шпалери продаються тоннами. А які стилі в дизайні сьогодні є лідерами? Ніби борються між собою класика і лофт. Молодь більше тяжіє до лофту, а старше покоління обирає класику. Певно, багато уявляють «пшонка-стайл» (сміється). Насправді класичний стиль можна порізному подати, аби було вишукано та легко, без всякого кітчу. Менше популярні арт-ново та артдеко, м’які види класики.

І все-таки, що отримує клієнт, коли обирає «Ваш інтер’єр»? Він вже щасливчик (сміється). Найперше – це якість і гарантія на матеріали. Пошиті штори матимуть елегантний вигляд, а приклеєні шпалери не відпадуть, бо ми за все відповідаємо. Окрім того, пропонуємо повний комплекс робіт, дизайнера, який професійно зробить ваш інтер’єр комфортним і практичним. Любимо нестандартні проекти, коли можемо зробити те, чого інші не в змозі. Величезне значення надаємо браку матеріалів та їхньому поверненню. Навіть якщо наш майстер працює собі в мінус, ми завжди прагнемо догодити клієнту, аби він до нас повернувся. Хочу наголосити, що наші монтажники працюють максимально чисто та акуратно. Також перевагою є будь-який зручний для клієнта спосіб оплати і доставка додому. Також у нас діє чудовий промокод – «Люблюзатишок». Він передбачає знижку 50% на пошиття штор – діє вона на замовлення із тканин, представлених у салонах «Ваш інтер’єр». Ми вас чекаємо! Розмовляла Юлія Осим

44 |

Валерій Чоботар, заслужений тренер України з фрі-файту, ветеран АТО, психотерапевт, польовий командир добровольців в російськоукраїнській війні з позивним «Гатило», учасник боїв за Донецький аеропорт, один із героїв фільму «Добровольці Божої чоти» Леоніда Кантера.

Валерій Чоботар: «ЯКЩО ВТРАТИЛИ ПРИСТРАСТЬ ДО ЖИТТЯ – ЗГАДАЙТЕ, ЩО ПРИНОСИЛО РАДІСТЬ У ДИТИНСТВІ»

Я народився в селі, яке оточене з усіх боків лісами, і пізнавав світ на «горгошах» – плечах батька. Він ніс мене через ліс і показував дерева, розповідав про птахів. Його тато був лісником. Одного разу я побився з сусідськими хлопцями. Побитий і зі сльозами спішив пожалітись татові. Батько ж взяв прут і дав урок: «Ніколи не проси допомоги, борись і вирішуй проблеми, з якими стикнувся, сам». Я зайнявся єдиноборствами. 20 років мого життя це – турніри, тренерська діяльність, змагання, конференції, мандрівки. Фрі-файт – це не бої без правил, це бій з рабством власного «я». Нещодавно збагнув, що ніколи не любив поєдинки, дивитись, як люди гамселять одне одного. Для мене це магія перетворення слабкої людинки, яка не вірить в себе, але зі сльозами на очах, через роботу, дисципліну, практику святкує перемогу над собою. 2013 рік. Спортсмени мого клубу зайняли усі призові місця в одному з турнірів. Я був щасливим, а вночі ми побачили події на Майдані. Повернулись у Київ, я відклав своє весілля. Я і мої учні вчинили так, як

мали чинити справжні чоловіки. Ми пішли захищати те у що вірили, те, що любили. Коли я їхав на війну, моя майбутня дружина подарувала фотокартку і підписала словами Ліни Костенко: «Фрам» – це значить «Вперед», а на обрії буду я». Ці слова допомогли мені повернутись живим. Я повернувся додому, але не повернувся з війни. У залі висять портрети друзів, учнів, які загинули на фронті. Дорога до батьків пролягає через цвинтарі, де поховані мої побратими, яких я знав особисто, тепло чола яких ще досі пам’ятаю, які гинули на моїх очах. Моє життя почало перетворюватись в пекло. Перестав ходити в зал, спілкуватись з друзями. Любов близьких не рятувала. Швидко ставав агресивним, ганяв на машині до межі. Втрачав сенс життя настільки, що навіть не бажав митись чи стригтись. Повернув до життя тренінг від ветеранки війни, психотерапевтки. Вона пояснила, що трапляється з кожним, хто проходить війну, що таке посттравматичний синдром. Сказала: «Маю дві новини – погану і хорошу. Погана – ви вже не стане-

те такими, як до війни. Хороша – ви можете створити себе новим». Довелось «народжувати» себе знову. Одне з завдань: «Згадайте, що було у дитинстві такого, що викликало радість?». І я згадав татові плечі, любив слухати птахів, я мріяв стати орнітологом. Почав ходити в ліс, читати, працювати – і світ почав змінюватись. Невдовзі я складу іспити і стану кваліфікованим орнітологом. Мені не стало легше, але єднання з природою відновлює. Працюю психотерапевтом. Допомагаю колишнім бійцям. Мої два сини вже вміють розрізнити спів з десяток птахів. Якщо ви колись відчуєте, як втрачаєте пристрасть до свого життя, – підіть на природу, якщо тепло – роззуйтесь, походіть по землі, ви побачите пташок, почуєте їх. Тоді згадайте, а яку дитячу мрію ви не наважились втілити в життя? Візьміть цю мрію і починайте втілювати. Вона допоможе відродити пристрасть жити. Координатор проекту «Час історій» Наталія Кузьма

| 45

Сергій Бабіч: «НЕ ЧЕКАЙТЕ МОЖЛИВОСТЕЙ – СТВОРЮЙТЕ МОЖЛИВОСТІ» Головний вікінг українського ІТ. Один з найбажаніших спікерів кожної ІТ-конференції країни. Сергій Бабіч – awesome frontend developer з більш ніж 10 роками досвіду, засновник та організатор конференції LvivCSS, організатор мітапів GlobalCSS.

Ще кілька років тому я жив звичайним життям: робота-дім-робота, якесь просте дозвілля. В один момент відчув, що бракує емоцій, переживань у житті. Почав навчатись публічних виступів, практикувати, їздити на конференції і став публічною людиною. Відомість відкрила нові можливості – і я міг продовжувати роздувати власне «его» або направити цю силу у щось корисне. Так я прийшов до ідеї займатись благодійністю. Шукав нові формати, щоб поєднувати це з публічними виступами. Коли мене запросили на конференцію у Миколаїв на Одещині, поставив умову: «Приїду, якщо продумаєте благодійний компонент». На конференції зібрали кошти для Миколаївської дитячої об-

ласної лікарні. Відчув, який крутий інструмент є в моїх руках і руках моїх колег. Тепер можна працювати не тільки цікаво, а й корисно. Ми інтегрували благодійність у кожен захід. Піком цього досвіду стала історія, до якої мене запросив добрий знайомий Діма Малєєв. Каже: «Маю безумну ідею – зібрати 100 тисяч гривень за 12 годин на лікування нашого колеги. Давай її зреалізуємо». Ми зробили 12-тигодинний стрім-марафон, прямий нон-стоп ефір на YouTube. Зізнаюсь, я не вірю в людей, але після цього марафону я почав ставитись до них поблажливіше. Думав, що зберемо 30 тисяч, а зібрали 100 тисяч вже до обіду. На завершення марафону сума сягала понад 220 тисяч гри-

вень. І це було тільки ті кошти, що надійшли відразу. Гроші надходили і на інші рахунки, і після ефіру. Загалом, цей марафон приніс близько 400 тисяч гривень за 12 годин. Я переосмислив значення благодійності, переосмислив сенс діяти на благо іншого. Одна справа – збирати лайки, бути відомим, інша – перетворювати це у добрі дії. І я хочу продовжувати в цьому ж дусі, пробую власні благодійні кампанії. Можливості. Вони є у кожного з вас. Не чекайте можливостей, не шукайте можливостей, створюйте можливості. Координатор проекту «Час історій» Наталія Кузьма

46 |

«ЖОВКІВСЬКА СИРОВАРНЯ»: НАЙСВІЖІШИЙ СИР ДО ВАШОГО СТОЛУ

Мабуть, ви не повірите, якщо ми скажемо, що для того, аби скуштувати таку, як в Італії, рікоту, грецьку фету чи молдовську бринзу, зовсім не обов’язково їхати в іншу країну. Усе набагато простіше! Лише зробіть замовлення у «Жовківській сироварні» – і вже наступного дня будете насолоджуватися дивовижним смаком свіжого сиру на власній кухні. Не дивуйтесь, коли вас заполонить автентичний смак цього молочного шедевру – і ви захочете їсти його знову і знову. Все тому, що у наших сироварів з Жовкви особлива технологія виготовлення, яка поєднує первородний смак створення та максимальну свіжість продукту. Щоб додати вам більшого апетиту, власник та представник крафтового виробника Андрій Мацьків розповідає, в чому перевага їхніх сирів серед інших на українському ринку.

Знаємо, що історія створення Вашої сироварні починається з виготовлення сирів з пліснявою. Цікаво, що надихнуло на варіння м’якого сиру? Зізнаюся, свіжий м’який сир – моє хобі. Коли вирішили виготовляти м’які альбумінні та розсільні види, був впевнений, що їхньою особли-

вістю має бути якраз максимально свіжий смак. Почалося все з експерименту. При виробництві сиру залишається дуже велика кількість сироватки. Наприклад, зі 100 кілограмів молока отримуємо 10 кілограмів сиру сирного зерна і 90 кілограмів сироватки. Оскільки у нас вона була високоякісна, бо молоко беремо екологічно чисте, вирішили спробувати варити рікоту. Власне, це той відомий сир, який готується не з молока, а з відходів сирного виробництва. І як, експеримент був вдалим? Колись в Італії мені пощастило побувати на виробництві справжньої рікоти. Процес варіння надзвичайно складний. Коли сироватка нагрівається до 94 градусів, до неї певним методом додають лимон-

ну кислоту і спеціальною формою з поверхні збирають білок. Усе треба робити дуже швидко. Уявіть тільки: зі 100 кілограмів сироватки виходить лише 2 кілограми сиру. Водночас це найніжніший та найкорисніший сир, який тільки можна спробувати на смак. Особливо свіжий. І ось коли я перші 8 кульок рікоти дав продегустувати знайомим, вони були в захваті. З першого разу сир вдався, смак був точно такий, як в Італії. А як довго зберігається його свіжість? Родзинка свіжих сирів у тому, що їх потрібно споживати якнайшвидше. Для рікоти ми ставимо термін придатності дуже малий – 5 днів. Це не означає, що потім він зіпсується. Просто сир ущільнюється, втрачає надзвичайний смак свіжості. Зви-

чайно, його можна споживати, однак смак вже не той. От перші два дні – це бомба. Настільки смачно та приємно. Рівень жиру в рікоті всього 6-8%, натомість багато білка, кальцію, вітамінів С. До речі, зараз, крім класичної, пропонуємо також рікоту в травах. Поки вибрали найкраще поєднання, перепробували чи не усіх виробників прянощів. Фету та бринзу теж почали виробляти як експеримент? Кілька років тому я відпочивав в Одеській області, і там вранці на море приходили жінки, які продавали свіжу бринзу. Вони були переселенцями з Молдови та відкрили секрет варіння справжньої бринзи. Смак тої бринзи мені так запам’ятався, що коли я повернувся, почав варити вдома. Так в процесі виробництва альбумінної рікоти додались розсільні види – бринза та фета. Фактично, історія повторилася. Сьогодні на українському ринку значно більше виробників м’яких сирів, на відміну від сирів з пліснявою. Як вдається приваблювати клієнтів? Не хочу хвалитися, але саме такої бринзи чи фети, як у нас, я не зустрічав. Багато крафтових виробників є в Карпатах, Чернівецькій та Полтавській областях. Не кажу, що вони погані. Вони смачні, але зовсім інші сири. Це сир, який дозріває і має зовсім інший смак та структуру. Ми

позиціонуємо свій сир як свіжий продукт, вони ж виробляють фету і бринзу, особливо бринзу, дозрілу. Звідси інша структура та смак. Наприклад, коли готують карпатську бринзу, її ріжуть, роблять посол сухою сіллю – і через два-три місяці сир стає сухим та соленим. Наш сир ми продаємо наступного дня після варіння. Фета від Жовківських сироварів справді така, як у Греції? Сам я в Греції не був, однак друзі, які куштували тамтешній сир і наш, кажуть, що смак практично однаковий. Ми виробляємо сири за автентичними технологіями. Знаєте, колись греки солили фету у морській воді, ми робимо точно в такому ж розсолі. Від цього сир отримує свій унікальний смак. До речі, справжня фета має високу жирність: 50-55%, бо виробляється з незбираного молока. М’яка за структурою з вираженою кислинкою. Її ще називають «сирним йогуртом» через велику кількість біфідобактерій. Цим вона відрізняється від бринзи, яка менш жирна і нейтральніша за смаком. Признавайтеся, коли поціновувачам сирів від «Жовківської сироварні» чекати на новинки? Поки це секрет, однак сподіваюся, що зовсім скоро. Зараз розробляємо технології виробництва інших м’яких сирів. Здається, це буде щось цікаве та незвичайне. Розмовляла Юлія Осим

Навіть найвтомленіша річка приходить до моря.

Генрі Форд

ВІДПОЧИНОК

Magic reef м. Львів, вул. Героїв УПА,73 Корпус 8, кім.302. Тел. +38 (068) 004 50 52 – Олександр Сайт: magicreef.com.ua Email: lvivmagicreef@gmail.com

Підводний світ – це особливий світ таємничості Люди досить часто думають, що морський акваріум – це шалено складно і неймовірно дорого. Але ті, що хоч раз побували на березі моря, завжди хотіли б привести в свій будинок частинку справжнього коралового рифу. Морський акваріум насправді не набагато складніший, ніж прісноводний. Втім, захоплення морським акваріумом не тільки занурить вас у чудовий підводний світ, але й стане хорошою можливістю розширити горизонти свого хобі, відкриє в ньому нові грані. Дуже часто морські акваріуми ставлять в офісах, оскільки в епоху інформаційних технологій, коли люди тривалий час перебувають за комп'ютером, акваріум позитивно впливає на фізичне самопочуття. Дослідники з Нідерландів

встановили, що наявність акваріумів в офісах підвищує працездатність співробітників і значно зменшує кількість конфліктних ситуацій в колективі. Усім відомо, що споглядання проточної води або ж навіть просто водойм заспокоює, розслаблює і налаштовує на більш спокійний та доброзичливий лад. Дозволяє відволіктися від побутової метушні. А ще акваріум у приміщенні забезпечує зволоження повітря, що є відмінним засобом при захворюваннях верхніх дихальних шляхів. Люди в помешканнях, де є морський акваріум, як правило, набагато спокійніші, більш врівноважені та успішні в роботі. Але за морським акваріумом має бути ретельний догляд, оскільки

це – замкнута біосистема, яка вимагає постійного контролю, підтримки гідрохімічного балансу води, перевірки роботи обладнання, а також спостереження за здоров’ям риб і коралів. Якщо цього не робити, акваріум втратить не тільки свій зовнішній вигляд, але й своїх мешканців. Підводний світ – це особливий світ таємничості, захоплення і чарівності! У глибинах морів і океанів зберігаються незбагненні для людей таємниці, але завдяки сучасній техніці ми можемо мати частинку цього світу в себе вдома. Можемо вивчити їх життя, звички, переваги і просто насолоджуватися їхнім виглядом. Ми радо допоможемо, щоб і у вашому помешканні чи в офісі з’явилася така краса.

Magic reef – магазин з багаторічним досвідом обслуговування морських рифових акваріумів.

50 |

Величезна протяжність і Анди, вино і Піночет, протести і найкращі в світі дороги – якщо до поїздки в Чилі мене б попросили описати країну кількома словами, то першими асоціаціями були б саме ці. Вже після попереднього досвіду мандрівок Південною Америкою перспектива злітати в Чилі «без посередників» і за дуже вигідним тарифом з Барселони видається не такою авантюрною, а періодичні сюжети в новинах про заворушення підігрівали інтерес.

51 Чилі – дійсно унікальна та дуже екзотична країна, яку найчастіше відвідують для оглядин її природних багатств: окрім величних гір зі засніженими піками, тут багато озер, каньйонів і довжелезне мальовниче тихоокеанське узбережжя. Проте моя поїздка натомість виявилася радше урбаністичною – знайомство з Чилі обмежилося трьома містами: столицею країни, найбільшим портом Вальпараїсо та найпопулярнішим курортом Він’я-дель-Мар. Сантьяго Перше враження про цю довжелезну країну з неймовірними горами довелося складати вночі. Як на столицю, ввечері в Сантьяго досить тихо і малолюдно. Ми відвідуємо країну в час її неспокою – і наприкінці дня це особливо помітно.

Ви, мабуть, чули про протести через підвищення цін на метро і загальне невдоволення рівнем життя. Хоч і найбільша хвиля виступів вже минула, дрібне обурення (яке може мати вияв у вивішуванні транспарантів на фасадах будівель чи гучних зборах на великих перехрестях) все ще присутнє. Для туристів це

виливається в споглядання розмальованих аерозольними фарбами фасадів будівель – бібліотек, театрів, урядових споруд і звичайних магазинів; неможливість відвідати деякі знакові місця, як-от Катедральний собор чи Музей образотворчого мистецтва, а також скористатися деякими станціями метро у вечірній час. Крім того, входи до багатьох «цінних» будинків тимчасово (на певний період чи просто на ніч), проте наглухо забиті профнастилом. Однак не готовому до контрастів Південної Америки туристові навіть вдень у своєму найкращому стані столиця Чилі може видатися дещо бруднуватою, засміченою та невпорядкованою. Проте такий стан речей звичний для цієї частини світу: тут дуже легко і органічно поєднуються красиві та стильні райони зі

захаращеними та часом навіть схожими на нетрі. Розібратися в туристичних місцях Сантьяго дуже просто: переважна більшість з них обрамлена трикутником з двох великих вулиць (проспект Мануеля Родріґеса, проспект Ла Аламеда (Бернардо О’Хіґґінса) і річки Мапочо. Всередині нього – діловий та історичний центри міста, тутешні пам’ятні та визначні місця. До них належать Президентський палац (Паласіо де Ла Монеда) з величезним чилійським прапором, головна площа з Катедральним собором, Парламент, Музей доколумбівського мистецтва Америки, Центральний ринок зі завжди свіжими морепродуктами, Музей образотворчого мистецтва, Муніципальний театр, церкви Святого Августина, Святого Франциска.

52 |

Остання – дуже цікава з погляду архітектури. Закладена у 1575 році, вона захоплює своєю еклектикою, оскільки пережила не один землетрус і перебудову. Тому тут на підлозі плитка поєднана з паркетом, на стінах камені, обмуровані цеглою, а на стелі склепіння, декороване розписаними дерев’яними плитами. Сьогодні церква з монастирем є найдавнішою в країні пам’яткою архітектури колоніального періоду в Чилі. Відразу за храмом розташований викладений бруківкою райончик Барріо Париж-Лондрес, збудований у 1923 році як невеличка репліка на паризький Латинський квартал. Кілька сусідніх вулиць, які переходять одна в одну, формують милі та поєвропейськи затишні квартальчики з будинками в стилі модерн, де розташувалися бутік-готелі, ресторанчики, паби та бари. Дуже атмосферне місце, куди варто зайти на пиво чи каву.

Якщо ваше уявлення про давню місцеву культуру досить розмите, то загляньте в Музей доколумбівського мистецтва – тут зібрана безцінна колекція артефактів кількатисячолітньої давності з цілого континенту. Розглядаючи їх, добре розумієш, що розвинена цивілізація жила в цьому регіоні задовго до того, коли міць набрала не тільки середньовічна Європа, але й Римська імперія. Гуляти по Сантьяго досить цікаво і захопливо, якщо правильно обрати час і місця. Десь з обіду і до самого вечора головна площа міста – Пляца де Арма – стає людною та гамірною. Тут ще досі можуть збиратися невеликі групи незадоволених станом справ у країні, а поряд з ними на лавках у затінку великих крон пальм від сонця ховаються туристи та місцеві. Звідкись лунає музика і панує атмосфера релаксу.

Якщо звідси піти на південь у район вулиці Бандера (так, не дивуйтеся, це іспанською означає «прапор»), то натрапите на місця, де колоніальна архітектура дуже вдало поєднана не лише з сучасною, але і з графіті та муралами. Стильно і незвично виглядають яскраві абстрактно розмальовані тротуари і дороги. Найкращу композицію це створює ближче до перехрестя вулиці Бандера з проспектом Ла Аламеда: з одного боку, тут дуже красиві будівлі початку XIX століття, з іншого – стильні сучасні архітектурні рішення та розмальовані класними ілюстраціями підземні переходи і пішохідна зона. Оскільки Сантьяго оточений горами, є зміст оглянути його з висоти, адже панораму міста формують не лише будинки, але й каменисті Альпи. Найприємнішими для дослідження Сантьяго з висоти є пагорби Санта-Лучія, Сан-Крістобаль та оглядовий майданчик найвищого хмарочоса країни. Розташований у центрі міста кам’янистий пагорб Святої Лучії хоча і не виглядає високим та дуже цікавим, провести тут можна досить багато часу. На його вершину ведуть багато стежинок, кожна з яких пропонує класний

53 вид на певну частину міста. Також на пагорбі розкинувся ботанічний сад, тому гулятимете ви між цікавими рослинами і деревами. Наступним вартим уваги пагорбом є Сан-Крістобаль – віддаленіший за Санта-Лучію, однак значно вищий. Саме з нього найкраще оглядати величезний шестимільйонний мегаполіс, з усіх боків оточений величними Андами. Піднятися нагору можна чотирма способами – на фунікулері, кабельному витягу, пішки та авто. Перші три варіанти дають найкращу можливість насолодитися видами, а ще більше вражень можна отримати, поєднавши кілька видів добирання туди і назад. Це дасть можливість побачити дійсно 360º панорами, оскільки з самої верхівки Сан-Крістобаля для огляду доступні лише східний і південний боки міста.

Серед досить рівної панорами столиці Чилі в око впадає інша міська дивовижа – 300-метровий 64-поверховий хмарочос Gran Torre Santiago. Звернути на нього увагу і навіть роздивитися ближче причин вистачає, адже будинок не просто найвищий у столиці чи країні, але й в усій Латинській Америці та третій найвищий у Південній Півкулі. Вальпараїсо Відвідини Сантьяго-де-Чилі просто необхідно доповнити поїздкою у Вальпараїсо – найуспішніший порт Південної Америки XIX століття. Відомий своїми оборотами та промисловими потужностями, сьогодні це також друга за розміром агломерація країни та досить великий туристичний центр, знаний завдяки

розташуванню на 42 пагорбах, вуличному мистецтву з двохсотрічною історією та автентичній архітектурі того ж періоду. Добратися у Вальпараїсо найлегше машиною або ж одним з численних рейсових автобусів, які вирушають з кількох станцій в місті щопівгодини. Дорога зазвичай займає приблизно 1,5 години, і ви – на Тихоокеанському узбережжі між інста-будиночків XX століття або барвистих графіті.

Дорогою до Вальпо (так його скорочено називають місцеві) теж нудно не буде – з обох боків вас оточуватимуть гористі краєвиди з вкритими виноградниками, кактусами, лісами або квітучими кущами пагорбами. На жаль, неозброєним оком видно, що місто занепадає, а держава не має грошей все реставрувати, оскільки в історичній частині

54 | До слова, місто, як і його американський «побратим», відоме своїми морепродуктами. Якщо в СФ гастрономічним парадом керують краби і лобстери, то тут першість за різноманітними молюсками та найніжніше приготованими восьминогами. Ціни, до слова, більш ніж доступні, тому наїдатися можна від пуза. пам’яткою архітектури є чи не кожна будівля. Тому, якщо уважніше придивитися до яскравих фасадів і розцвічених графіті, то видно тріщини та розлами. Найбільшої уваги в місті заслуговують район старого міста та два пагорби – Аллегре і Консепсьйон. Перший є найстарішою, найзанепалішою, проте разом з тим і максимально автентичною частиною Вальпо, а два пагорби та територія між ними – найпопулярніший туристичний осередок, який відвідує більшість туристів. Тут розташовані музей (художній вважають найкрутішим в країні), бутік-готелі, кав’ярні з панорамними видами на місто чи море та просто житлові будинки. Все це рясно розмальоване чудернацькими графіті та муралами. Сьогодні це мила родзинка міста, яка, однак має глибшу та серйознішу історію. Адже такі малюнки на фасадах будинків раніше були способом експресії, висловлення невдоволення, підняття питань соціальної нерівності та розповідання історії цього давнього народу. Завдяки своїй мальовничості, розташуванню на багатьох схилах та біля океану Вальпо можна сміливо назвати чилійським Сан-Франциско.

Вінья-дель-Мар За морським відпочинком усі в один голос радять їхати у сусіднє з Вальпараїсо місто Вінья-дель-Мар. Оскільки обидва міста – частина великої агломерації, вони фактично перетікають одне в одне. Пляжів тут більше, вони ширші, чистіші та красивіші, та й узагалі це найпопулярніший чилійський морський курорт, хоча й вода всюди однаково прохолодна. Це ж Тихий океан! Зате

кмітливі готельєри знайшли вихід – і спорудили тут найбільший в світі басейн, який дозволяє плавати в теплішій воді на узбережжі, споглядаючи океан буквально за кількадесят метрів від вас. Важко не спокуситися принаймні помочити ноги в океані! Хоча, впевнені, ви побачите вдосталь людей, які просто купаються, ніби температура води їм цілком підходить. Може, й так – іншої ж вони, мабуть, не знають. Обов’язково прогуляйтеся набережною і поспостерігайте за силою Тихого океану. Чилі – найпівденніша країна світу і одна з найвіддаленіших від нас, тому що б ви не робили, потрапивши сюди, – буде точно цікаво, смачно, екзотично та незабутньо. Треба лише наважитися! Остап Процик

56 |

В Edem Resort Medical & Spa відбулось оновлення ресторану на озері. Тепер це та історія, яка має вишуканий стиль, ексклюзивний смак і вигляд.

ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ: НОВА ІСТОРІЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОГО РЕСТОРАНУ НА ВОДІ. ЩО ТАКЕ TERRACE BY THE LAKE ВІД АЛЕКСА БРАГИ

Нова концепція Нам подобається вражати кожного гостя. Ми дуже тонко відчуваємо побажання відвідувачів, тому вони завжди отримують те, що очікують. Основна концепція буде близька усім: меню ресторану базується виключно на свіжих і сезонних продуктах. Спосіб приготування кожного має свою тактику, акуратність і обережність. Алекс Брага – шеф-кухар Terrace by the lake Алекс Брага – шеф-кухар з 6-річним досвідом, першокласний спеціаліст у сфері healthy cuisine, а також executive chef у мішленівському ресторані Pierino Penati (Мілан). Увесь його досвід – це результат нашого оновленого закладу. Після перебування в Італії, Франції, Лондоні та Німеччині він зрозумів, що готовий поділитися своїм баченням високої гармонії у стравах.

Alex Braga спеціаліст в області Healthy Cuisine, шеф-кухар ресторану Terrace by the lake

57 Оновлене меню Усі майбутні меню будуть сезонними. Особливість в тому, що кожна нова карта страв житиме всього 4 місяці. Таким чином гості завжди зможуть куштувати нові інтернаціональні страви. Щодо свіжості: середземноморську рибу та морепродукти кухарі будуть отримувати через прямі перевезення літаком з Франції, Італії та навіть Мальдів. А ціновий діапазон підібраний так, щоб задовольнити всіх: від гурманів кобе (яловичина преміум-класу) татакі (метод приготування м’яса за японською технологією) і до любителів смачного гарбузового супу з кокосовим молоком та імбиром. Terrace by the lake – це must visit для кожного, хто не уявляє життя без гастрономічних відкриттів, хто обожнює куштувати незнайомі делікатеси і традиційні страви у новому амплуа. У будь-якому випадку цей ресторан на воді та новий шеф-кухар Алекс Брага знають, як вразити свого гостя!

Забронювати столик: 067 314 65 12

58 |

ОСТАП ЛУНЬ: НАЙКРАЩЕ, ЩО Я ЗРОБИВ У СВОЄМУ ЖИТТІ, – ОБ’ЇХАВ НАВКОЛО АМЕРИКУ Остап Лунь – власник ранчо «Скарбова Гора», львівський підприємець, некласичний дауншифтер, як він сам себе називає, випускник факультету міжнародних відносин ЛНУ імені Івана Франка.

За 25 кілометрів від площі Ринок є місце, господарі якого – коні. Це – «Скарбова Гора», ранчо, яке оточують зелені левади, ліс, трави та сінокоси. Сьогодні тут живуть 6 коней та ослик, вірний пес Драко, австралійська вівчарка, та собака Мія – знайда, врятована Остапом від машин на великому перехресті.

8 років тому у цьому місці Остап збудував будинок для себе і конюшню для коней. Звідси стартують кінні походи, які організовує господар ранчо.

дивуватися красі та силі природи і всьому, що вона створила. Найбільшим скарбом «Скарбової Гори» є гармонія з природою, спокій та енергетика цього місця».

А 2 роки тому двері для тих, хто прагне відпочити від міської метушні, відкрив великий гостьовий будинок з камінною залою, кухнею та спальними місцями на 24 особи. За цей час на «Скарбовій Горі» відбулося чимало чудових заходів: тут одружувалися закохані пари, навчалися у літній школі студенти, відпочивали школярі, навчалися та відпочивали мамусі з немовлятами, відбувалися йога-ретрити, святкували свої дні народження та корпоративи різні люди та компанії. «Тут я щасливий і тішуся, коли щасливими почуваються наші гості, – каже Остап. – Роблю все для цього». «Найкрутіше у цьому місці – можливість спостерігати за заходом сонця з горнятком трав’яного чаю. Щодня його бачу і щодня не перестаю

Фото: Назар Коровай, Ukrainer

Адреса ранчо: село Лопушна Перемишлянського району. Більше за посиланням: www.skarbovagora.com.ua

СТУДІЯ КЕЙТЕРИНГУ CHEF – КРЕАТИВНИЙ КЕЙТЕРИНГ ДЛЯ СТИЛЬНИХ ЛЮДЕЙ

ФУРШЕТИ БЕНКЕТИ ПЕРЕРВИ НА КАВУ ВЕСІЛЛЯ БАРБЕКЮ ВЕЧІРКИ АВТОРСЬКІ ВЕСІЛЬНІ СТОЛИ www.chef.lviv.ua chef.bestcatering@gmail.com fb.com/chef.catering.lv

tel/viber/telegram: +38 (098) 360 45 22

60 |

Студія архітектури та дизайну Андрія Асанова орієнтована на проектування об’єктів архітектури, дизайну, а також розробку предметів інтер’єру. Якщо говорити про дизайн, то сегмент HoReCa для нас є пріоритетним – і причин для цього кілька. По-перше, це той окремий випадок, коли проектуєш дійсно, як для себе, оскільки по факту стаєш споживачем. По-друге, у проектантів є проблема: настає час прощатись із проектом, на який витратив, буває, не один рік. У випадку із громадськими об’єктами все по-іншому. Окрім того, HoReCa дає більше можливостей для креативу. Ми сформували довкола себе команду хендмейдерів, які готові втілити індивідуальні розробки світильників, меблів та декорів будь-якої складності. Одним із таких закладів, які нещодавно відкрились, є ресторан YOKI, роз-

ташований в Чернівцях у центральній частині міста. Загальна площа – 361 метр квадратний. Завданням було створити заклад східної кухні. Приміщення, з яким довелось працювати, розташовувалось на першому поверсі новобуду.

У декоративних рішеннях прочитується тема японських медитативних садів. Дерев’яний дракон – це єдиний елемент, який привезли із антикварного магазину в Італії, все інше наповнення виконували наші хендмейдери.

Оскільки ми мали справу із єдиним відкритим простором, найперше поставили перед собою мету: зробити таке зонування, де відвідувач не зміг би вгадати об’єм закладу з перших кроків. Свідомо запропонували різнофункціональну схему посадкових місць, серед них – зона бару, поруч восьмиметровий стіл з барними кріслами із можливістю вільної розсадки людей, круглі столи на чотири і вісім стільців, а також дві ізольовані посадкові зони.

Інтер’єр сприймається по-різному в денний і вечірній час. Ми зосередили свої зусилля для роботи світла, яке підкреслило ідейно важливі деталі та композиційні рішення.

Ми чітко підкреслили вісь від входу до кухні, яка є відкритою. Прийоми декорування мали бути авторськими і не асоціюватись із тими, що часто використовуються у закладах східної тематики. Зокрема, усі світильники, крім рейкових, виконали вперше по наших кресленнях.

Загалом робота над цим проектом не була схожою на розробку інтер’єру закладу харчування, швидше, ми мали справу із театральними декораціями для акторів, якими стали самі відвідувачі. Також із приємністю хочемо похвалитися перемогою ресторану “YOKI” на інтер‘єрній премії “INTERIUM” 28 лютого 2020 року. Заклад посів перше місце в номінації “інтер‘єр громадських приміщень” категорія “HORECA DESIGN”. Контакти: +38 (067) 30 34 817 +38 (067) 67 66 090 andriy@asanov.com.ua

| 61

АРТ КЕЙТЕРИНГ - це коли потрібно, щоб було смачно та красиво. А найголовніше - ми економимо Ваш час і позбавляємо від зайвого клопоту. Складемо меню згідно побажань. Купуємо усе необхідне, готуємо страви, привозимо столи та необхідний інвентар для того, щоб наповнити свято смачними емоціями!

ARTCATERING.LVIV.UA ARTCATERING.LVIV@GMAIL.COM

+38 (097) 24 22 024 +38 (098) 90 16 651

Між нами, дівчатами:

64 |

ТРИ ЗАНЯТТЯ У SCHOOL STIVEN CHEN’, ЩО ЗМІНЯТЬ ВАШЕ СТАВЛЕННЯ ДО СЕБЕ щодня. Тому я і подумала, а чому не навчити їх фарбуватися так вдома? Мій курс значно коротший за навчання професійних візажистів, тому що я залишила в ньому лише потрібні знання та навички у повсякденному житті. Відразу вчу працювати з вашим типом обличчя та типом шкіри. При індивідуальному навчанні курс триває 3 заняття. При навчанні у групі до 3 осіб – 5 занять. Курс проходить на базі School Stiven Chen’.

Про що б не говорили у школі перукарського мистецтва School Stiven Chen’, насправді мова завжди про красу, її втілення у різних проявах та силу трансформувати життя. Сьогодні ми хочемо познайомити вас з нашим візажистом та викладачем Лідією Постриган. Знаний makeup artist у Львові, Лідія готова розкрити свої професійні таємниці жінкам на авторському курсі Makeup me.

Протягом навчання ми відпрацюємо базові навички макіяжу очей та губ, розберемося зі складною темою тонування шкіри та моделювання форми обличчя за допомогою макіяжу. Я допоможу вам подолати «шкідливі звички» візажу, що видають непрофесійний мейк, та навчу виглядати так, ніби ви щойно вийшли зі студії краси. Крім здобуття нових навичок, особливе значення для сучасної дівчини має час. Тому один з найважливіших пунктів курсу – вміти робити привабливий мейк, не стоячи годинами перед дзеркалом. Якщо ви впевнені у своїх діях, маєте всю необхідну косметику, то 30 хвилин достатньо, аби нафарбуватися і йти прикрашати світ.

«Makeup me – це авторський експрескурс з макіяжу для себе, який я розробила на прохання наших клієнток. Я безліч разів дивилась на щасливі очі жінки, яка щойно побачила себе з професійним мейком і затамувала подих. Багато з моїх клієнток шкодували, що не можуть виглядати так

На заняттях надаю учням всю необхідну косметику, бо якісні матеріали мають неабияке значення. Зроблений ними макіяж більш стійкий, не шкодить шкірі, легко наноситься та змивається. Окремо розглядаю сучасний ринок декоративної косметики. Навчу орієнтуватися у брендах, колекціях,

makeup_postrigan

закцентую увагу на трендах і антитрендах цього року у денному та вечірньому макіяжі. Разом ми підберемо засоби, що пасуватимуть вашій шкірі й відповідатимуть вашому смаку. За бажанням проводжу ревізію вашої косметички. Разом ми розберемо, що залишиться, а від чого варто відмовитися. Те саме стосується пензлів для макіяжу, спонжів, серветок та іншого. Потім я навчу самостійно обирати косметику, вміти розрахувати, скільки її потрібно, розкажу про правильні умови зберігання влітку і взимку. Тобто, мій курс – не лише про те, як самостійно намалювати однакові стрілки або обрати актуальний колір помади. Це комплекс теоретичних знань та відпрацьованих навичок, що нададуть впевненості, зекономлять час і змусять вас посміхатися кожного разу поряд із дзеркалом. Вірю, що кілька правильних рухів зранку, трохи косметики і впевненість в очах поступово змінять ваше життя на краще. Бо впевнена жінка просто приречена бути щасливою».

Юрченко Соня @sea_151

м.Львів, площа Євгена Маланюка, 4 • тел: +38 (067) 320 67 70 • school.stivenchen@gmail.com

Інна Яцeйко:

| 65

«Гості для нас – найважливішe» Як досягнути успіху у місті з власною кухнею та давніми ресторанними традиціями? Інна Яцeйко, директор Fellner & Helmer – ресторації шляхетної кухні, переконана, що для цього достатньо оригінальної ідeї, команди однодумців та щирого бажання зробити свій заклад рідним для кожного відвідувача. Як тільки людина робить замовлення, працівник закладу розповідає про історичну частину страви, інгредієнти та специфіку споживання. Страву вивозять на дуже гарному сервірувальному возику – і за допомогою офіціанта відбувається усе інше.

Як виникла ідея переформувати Ваш заклад під історичну тематику? Під старою назвою ми працювали більш ніж п’ять років. Прийшов час змін. З’явилася ідея назвати заклад іменами видатних архітекторів, які очолювали одну з найвідоміших агенцій наприкінці 19 століття. Вони і збудували Будинок вчених, відомі у Львові також готелем «Жорж». Гості завжди запитують про зміст назви, а ми кажемо, що ці люди зробили великий внесок в історію Львова. Ваша подача страв – справді дуже особлива. Хотілось б дізнатись про це більше. У нас є окрема сторінка в меню, присвячена австро-угорській кухні. Серед найвідоміших страв, про які знають більшість людей, – шніцель та тафельшпіц. Наша мета – ознайомлювати відвідувачів з тим проміжком історії, яку можемо охопити. Ми старалися бути максимально наближеними до правильного оформлення страв і подавати їх цікаво.

Скажіть, як Ви прийшли у цей світ і що є для Вас успіхом? У мене не було жодних знань з ресторанного бізнесу, прийшла через зацікавлення кулінарією. У свою самоосвіту вклала дуже багато зусиль. Починала тоді, коли ресторанний бізнес розвивався повільно. Першим моїм досвідом став кейтеринг. Надавала ці послуги людям в місцях, які вони самі обирали. Успіхом вважаю щирість, повагу і чесність з гостями. Для мене дуже важливо слухати гостя: його потреби, вимоги. Можу сказати, що наш заклад – сімейний, бо люди, побувавши у нас на весіллі, повертаються святкувати хрещення. Які наразі маєте замовлення? Зараз – декілька. Будемо обслуговувати конференції, що відбуватимуться у Будинку вчених та за його межами. Окрім того, станемо кейтеринг-партнерами чотирьох конференцій. Також у найближчий місяць заплановане одне весілля. Яку б Ви дали пораду тим, хто хоче відкрити ресторан? Найперше – бігти. Передумати. Чому? Тому що бізнес дуже цікавий, але ви-

магає колосальної віддачі від вас. Маєте більшість часу проводити тут, якщо це ваша душа і серце. Так у мене. Я як мама трьох дітей, мабуть, роботі і офіціантам приділяю уваги більше, ніж сім’ї. А ще, в певний час мені допомогли знання. Тому, хто хоче прийти в цей бізнес, я б порадила на якийсь короткий проміжок часу спробувати попрацювати на різних посадах у кейтеринг-компанії або ресторані. Потрібно спробувати, аби побачити, чи залишиться невгамовне бажання відкривати щось своє. Пройти у короткий термін цей шлях – від офіціанта до адміністратора – і зрозуміти, чи це справді покликання. Не менш важливі знання. За допомогою книжок та інтернет-ресурсів можна у себе залити теоретичний досвід. Коли прийдете у бізнес, то хоча б будете знати, що як називається і для чого воно потрібне. Не варто обмінювати керівництво закладу, до якого звернетеся по допомогу. Поясніть ситуацію, скажіть, що будете старатися, аби лише отримувати досвід. Просіть поділитись із вами цими уміннями – дати вам крила. Розмовляла Аделіна Яковишин

66 |

R OTA R Y

«Ротарі» заснували у 1905 в США лідери, які прагнули розвивати дух дружби і співпраці у світі бізнесу. Основною цінністю було служіння громаді та проведення гуманітарно-соціальних акцій. Сьогодні «Ротарі» – глобальна мережа представників громадськості, понад 1,2 мільйона членів, 35300 клубів у 200 країнах втілюють проекти служіння у місцевих громадах і поза їхніми межами. Ротарійське гасло: «Служіння понад власне Я». Напрямки ротарійської діяльності: сприяння миру, боротьба з захворюваннями, забезпечення населення чистою питною водою, порятунок матерів і дітей, розвиток освіти, боротьба проти забруднення навколишнього середовища, розвиток місцевої економіки задля підтримки представників нового покоління. У ротарійців є невтомні зусилля тривалістю понад 30 років, спрямовані на викорінення поліомієліту, з результатом зменшення випадків поліомієліту на 99,9% шляхом імунізації понад 2,5 мільярда дітей у 122 країнах. Це вартувало «Ротарі» понад 1,8 мільярда доларів.

У Львові «Ротарі» розпочався у 1935; сьогодні тут 7 клубів. Найновіший (2016) та найбільший у дистрикті з 70 членами – Rotary Club Lviv International (RCLI). Це єдиний англомовний клуб у Львові, членами якого є віддані спільноті бізнесмени не лише з України, а з понад 12 країн світу. У 2019 ЛМР та ЛОДА підписали Меморандуми про співпрацю з усіма львівськими клубами.

ROTARY в Україні В Україні «Ротарі» організували в дистрикті 2322, понад 50 клубів та приблизно 1000 членів. Основними центрами в Україні є Харків, Київ та Львів, а також Дніпро, Черкаси, Одеса, Ужгород та інші міста.

NEXTSTEP UKRAINE/ ETHNO FASHION SHOW Особливим проектом RCLI є створення реабілітаційного центру для українських воїнів-учасників бойових дій, який відкриють у Брюховичах у квітні 2020.

Серед проектів у Львові за останні кілька років: • придбання спеціального принтера та іншого обладнання для дітей з вадами зору – 4000 доларів, що допомогло понад 40 дітям; • придбання сучасного діагностичного обладнання для клініки «Охматдит» що допомагає діагностувати вади серця у дітей – 47000 доларів; • 47 ліжок у будинок для літніх людей; • Двічі «Різдвяний Конвой» – у співпраці з організаціями у Німеччині перевезли різдвяні подарунки, підготовлені німецькими дітьми для потребуючих дітей в Україні; у 2019 роздали 9000 таких подарунків!

У 2015 заснували благодійний фонд «Відродження захисників України». Лікування та реабілітацію у США пройшов 31 військовослужбовець. У 2019 у місті Ірпінь фонд відкрив перший в Україні реабілітаційний центр з нейрореабілітації для людей з травмами центральної нервової системи, а саме головного та спинного мозку під назвою NEXTSTEP UKRAINE; сучасний центр нейрореабілітації, що надає послуги пацієнтам, які перенесли: черепно-мозкову травму, спинномозкову травму, політравми, інсульт, інші неврологічні захворювання та травми. RCLI співпрацює з Українською Греко-Католицькою Церквою і благочинною організацією NEXTSTEP UKRAINE. Метою проекту є зібрати 90000 доларів різними способами для реабілітаційного обладнання. У грудні 2019 у Львові відбулося Ethno Fashion Show, де виступали відомі фешн-дизайнери, етнічний музичний ансамбль «Курбаси» та гурт «Цвіт Кульбаби». Rotary Club Lviv International запрошує однодумців у нових благочинних проектах! Зустрічаємось кожного четверга о 18:45 у готелі «Леополіс» у Львові. Будемо раді вітати вас! Приєднуйтесь до нашої сторінки на Facebook

Fb/LvivInternationalRC

68 | ПРОЕКТ ЖУРНАЛУ «ЕГОЇСТ» —

«ЖИТТЯ ПІДПРИЄМЦЯ» З АНДРІЄМ РОЖДЕСТВЕНСЬКИМ

ЗІБРАЛО ДЕКІЛЬКА ДЕСЯТКІВ ЛЮДЕЙ, ЯКИМ ЦІКАВА ТЕМА ЛІДЕРСТВА.

Андрій поділився захопливими реальними історіями та прикладами з важких екстремальних ситуацій. Говорили також про вміння конролювати свої дії та емоції. Спільно дійшли висновку, що потрібно пробувати бути готовими до можливих екстремальних ситуацій як в житті, так і в роботі, і максимально пропрацювати їх наперед. А ще ця зустріч змотивувала команду журналу «ЕГОЇСТ» піднятись на Говерлу, щоб вкотре перевірити свої сили, згуртуватись і йти вперед. Дякуємо за гостинність: Vernissage Lviv Mall Фото: Святослав Сідлецький, ГО «Спалах моментів»

ХТО З НАМИ?

СНІДАНОК ЕГОЇСТА

4 лютого відбувся бізнес-сніданок з Павлом Канюгою на тему: «Соціоніка у бізнесі: секрети соціонічної сумісності». На сніданку ми дізнались: - до якого психотипу належимо; - зрозуміли свої сильні сторони та які завдання краще залишити для себе, а які делегувати; - дізнались тип людей, з якими на одній хвилі; - зрозуміли, як правильно підібрати собі команду; - дізнались, як покращити свої стосунки з коханими людьми; - навчились розуміти друзів і близьких. Модератором сніданку був Павло Канюга. Головне правило Павла – ніякої теорії без практики.

Приймав Pizza Celentano Ristorante. Сімейний Pizza Celentano Ristorante відтворив атмосферу Італії у центрі Львова – на площі Григоренка, 5. Це не просто ресторан – це театр кухні, гастрономічних задоволень для дорослих і розваг для малечі, це – свято, в яке можна потрапити в будьякий день! Локація – ідеальна для майстер-класів з виготовлення піци, тематичних свят, святкувань днів народжень. Дякуємо всім за участь!

Детальніше: Аделіна Яковишин • 38 (093) 667 82 35

Фото: Святослав Сідлецький

Життя - це не те, що ви отримуєте. Це те, що ви робите з отриманим.

Стефані Перкінс

ДРІБНИЦІ ЖИТТЯ

ЗАВЖДИ НАЙКРАЩІ. ТОП НАЙДОРОЖЧИХ ЧОЛОВІЧИХ ГОДИННИКІВ СВІТУ

Світ стрімко змінюється, але деякі речі залишаються вічними. У випадку з чоловіками – це годинники. Саме вони, як і взуття, одними із найперших впадають в очі. І якщо годинник справді вартісний – справжня жінка одразу це зауважить. Як і зауважить діловий партнер чи закордонний гість. У цьому номері журналу пропонуємо вам огляд не просто дорогих, а й визнаних світом годинникових брендів. Вони додають статусності чоловіку і вказують на його довершений смак.

72 |

Годинники бренду Hublot, що виготовляються у Швейцарії, користуються великою популярністю у поціновувачів з цілого світу. Заснував «люксовий» бізнес італієць Карло Крокко. Це оригінальне авторське бачення ідеального механізму, яке десятиліттями тримається на ринку, завжди при цьому дивуючи чимось новим. Каучук різних кольорів, керамічні вкладки, сталь, титан, неординарне рожеве та традиційне золоте – усе це містять годинники марки Hublot. Серед найвідоміших моделей бренду – Big Bang King, Tutti Frutti та Maradona. Кожна колекція приносила бренду неабиякий успіх, тож і вартість годинників зростала. Бо зорієнтовані здебільшого моделі на бізнесменів, зірок шоу-бізнесу, впливових політиків та спортсменів зі світовим ім’ям. Так, в інтернет-магазинах Hublot Big Bang Chronograph 41 mm обійдеться у 15 тисяч зелених, Hublot Big Bang Alarm Repeater вартує у межах 70 000 доларів, а Hublot Big Bang Chronograph 44 mm і взагалі перевалює за сотню тисяч.

Jaeger-LeCoultre – черговий топ-виробник на ринку наручних годинників. Цю назву ви точно чули у фільмі «Погана вчителька». Це швейцарські годинники класу «люкс». Славиться компанія сотнями винаходів і тисячею унікальних калібрів – як от найскладніший у світі наручний годинник та практично вічні годинники. Бренд добре знають на ринку годинників, зокрема – через історичні моделі Reverso, Duoplan, Joaillerie 101, Atmos, Memovox, Geophysic. Модельний ряд бренду у кожній колекції – це оригінальний дизайн, надійність та світове визнання. Висока вартість кожної моделі – своєрідна візитівка для впливових та заможних. Кожна деталь годинника на етапі розробки підлягає ретельному опрацюванню, тож готові годинники максимально стійкі до ударів та вражають своєю надійністю. Професійна збірка і дуже ретельно та фахово підібрані деталі механізму роблять годинники бренду практично довговічними. Jaeger-LeCoultre Hybris Mechanica à Grande Sonnerie вартують майже півтора мільйона зелених. Це чи не найдорожча модель компанії. Як пишуть колекціонери і знавці годинників, такі моделі зібрані із понад тисячі деталей. В інтернет-магазинах Jaeger-LeCoultre вартує в середньому 50 тисяч доларів. Натомість за Jaeger-LeCoultre доведеться викласти з гаманця до півмільйона євро.

Серед найдорожчих брендів чоловічих годинників вирізняються і швейцарські Patek Philippe. Символ компанії – хрест іспанського ордену Калатрави. Про якість і високу ціну перш за все говорить детальний підхід до кожної деталі в годиннику. Так, механізм тестують в 7 етапів. І ті годинники, що успішно пройшли усі випробування, маркують двома літерами РР – Patek Philippe Seal. За всю історію компанія подарувала світу понад пів мільйона годинників. Серед інших іменитих та дорогих брендів варто відзначити також Vacheron Constantin, Blancpain Le Brassus та Richard Mille. Олег Г.

Серед найбільш впізнаваних годинників у світі – бренд Rolex. Швейцарська годинникова компанія пропонує чоловікам престижні та високоточні годинники. Тут на будьякий смак широкий асортимент класичних і професійних моделей. За різними даними, щороку компанія випускає до півмільйона годинників. 26 жовтня 2017 року аукціонний дім «Філіпс де Пюрі» провів торги з продажу найдорожчого у світі годинника Rolex Daytona, який колись належав гонщику Полу Ньюмену. Придбав механізм невідомий колекціонер за рекордну в історії суму – аж 17 752 500 американських зелених. Основну увагу творці бренду приділяють якості годинникового механізму. До слова, серед відомих годинникових брендів підробки цього бренду трапляються найчастіше. Дуже часто, аби відрізнити підробку від оригіналів, доводиться залучати експертів. Rolex – завжди розкіш, успіх та багатство. Від звичайного ручного аксесуара такий годинник завжди відрізняється дорогими елементами та ексклюзивним дизайном.

74 |

20-22.02.2020

У Львові відбувся ІІІ Міжнародний форум івент-індустрії – найбільша галузева конференція України. Втретє на стадіоні «Арена Львів» організатори Global Events та Lviv Convention Bureau зібрали провідних спеціалістів з усього світу, аби розібрати актуальні питання світового івент-ринку сьогодення. Форум івент-індустрії 2020 був присвячений зміні внутрішнього світу івентора та побудові стосунків на ринку на основі людських якостей та цінностей, котрі мають стати головними запоруками розвитку подієвого ринку майбутнього та змінити його. Для 1400 учасників Форуму виступили понад 100 спікерів, серед яких: засновники найкращих івент-агенцій, організатори наймасштабніших фестивалів, концертів та конференцій (Love It Rhythm 2019 (Monatik Stadium Show), UPark, Atlas Weekend, Z-Games, Leopolis Jazz, Faine Misto, Kyiv International Economic Forum та багатьох інших), найвідоміші продюсери країни, рекордсмени Гіннеса та України і призери світових премій в сфері івентів. Протягом трьох днів кожен учасник мав можливість відвідати 5 тематичних залів із найцікавішими темами, виставку івент-послуг Event Expo, Presentation Track та опанувати івент-менеджмент у першій школі з основ організації подій Eventology. У рамках EIF2020 також відбулися промо-тури найцікавішими локаціями міста, офіційний прийом івенторів – City Reception Meeting та традиційні Afterparty у популярних закладах Львова. Наступний Міжнародний форум івент-індустрії відбудеться 18-20 лютого 2021 року.

76 |

ПЕРШИЙ РАЗ

ПІСЛЯ НАРОДЖЕННЯ Народження дитини – час великих змін у сім’ї. Основна увага прикута до малечі та її потреб. На взаємини між чоловіком та жінкою серйозно впливають нові фактори: як соціальні, так і психогенні. Повсякденний темп життя змінюється, тіло жінки перебуває в фізичній та біохімічній перебудові. І, як не дивно, основним фактором в сучасному світі залишається низький рівень інформаційної обізнаності сім’ї щодо того, з чим вони матимуть справу після пологів. Як змінюється інтимність? Як знову сексуально стати ближче? Страхи, бажання, вірність та поради про те, як віднови стосунки, – ці теми ми обговоримо з сексологом Никифоруком Олександром.

77 Коли знову можна займатися сексом? «Коли ви вперше з дружиною після народження дитини зайнялися сексом?» – це, мабуть, найбільш розповсюджене інтимне питання до сім’ї з дитиною від пари, яка планує стати батьками. По-перше, я би порадив не поспішати. По-друге, хочу зруйнувати деякі міфи, що мандрують в інтернеті. Насамперед – про тіло. Післяпологовий період за різними даними триває від чотирьох до восьми тижнів. На тлі гормональної перебудови триває фізичний відновний процес, навіть при досконалих пологах залишаються виділення, які в основному складаються з крові. Цей секрет (лохії) являє собою ідеальне поживне середовище для розмноження патогенної мікрофлори, тому збільшується ризик зараження ХПСШ. Використання презервативу дозволить запобігти захворюванням та дасть змогу уникнути проблем в майбутньому. Також у відновлювальному періоді жінці слід уникати орального сексу.

За статистичними даними ВООЗ (2018 рік), все більша кількість дітей народжується не природним шляхом, а за допомогою кесаревого розтину (КР). Ця тенденція зростає. В Україні приблизно 25% дітей народилося при КР. Очевидно, що КР та родові травми збільшують термін відновного періоду від 12 тижнів до півроку. Таким чином, поки рана все ще болить і не загоїлась, звичайні статеві відносини не дозволяються. У таких випадках обов’язково початок інтимного життя можливий тільки після консультації з лікарем. Годування кожну годину, зригування, підгузки, здуття, діатез, купання, недосипання… Чи є час для інтиму? Подружнє життя – це не тільки секс та задоволення, це ще і відповідальність та праця. Сьогодні маємо таку негативну статистику: 8% пар розлучаються в період вагітності, 10% – в перші 100 днів після пологів і ще 30% протягом перших 3 років. Причиною цих розлучень стала неможливість впоратися з новими обов’язками батьківства та взяти на себе відповідальність за сім’ю.

Мене дуже дивують ті пари, які починають заводити собаку або кицьку нібито для тренування перед тим, як стати батьками. Я нічого не маю проти тварин, але догляд за домашнім улюбленцем не дає ніякого досвіду батьківства. Треба вчитися бути батьками, вчитися бути сім’єю, вчитися чути бажання і потреби партнера, вчитися говорити про свої бажання і потреби не через самолюбство, а через любов. Дитина – відповідальність двох, це має розуміти не тільки батько, а і мати. Залучення чоловіка до процесу вагітності та післяпологового періоду має позитивний вплив на усіх членів сім’ї. Чоловік стає більш прихильним до дитини, приймаючи себе в доктрині «чоловік-батько», жінка ж від такого чоловіка отримує потрібну допомогу і захист, внаслідок цього відбувається зниження післяпологової депресії. Родина двадцять першого століття поступово позбавляється від прямих гендерних обов’язків. На перше місце виходять міцні та рівноправні стосунки, направлені на зростання як у фінансовому пла-

78 | ні сім’ї, так і в підтримці стабільних емоційно-психологічних домашніх взаємин. Нещодавно пролунала інформація про міністра Японії, який взяв декретну відпустку по догляду за народженою дитиною. Чоловіча відпустка по догляду за дитиною в Швейцарії взагалі має тенденцію буденного життя. Кожний дорослий, виходячи з плюсів і мінусів, може взяти на себе ту чи іншу роль в родині: бути в декреті чи ходити на роботу. Перед прийняттям рішення про народження дитини можна скласти план, який дасть змогу правильно розцінити обставини щодо ресурсного наповнення «печери». Як же тоді бути зі страхом, що чоловікові потрібен секс і він його знайде деінде? Навіть якщо вагітність була запланованою і бажаною, а батьківські стосунки мають чітке розділення обов’язків, сьогодні залишається місце для розвитку післяродової депресії у жінки. Основним чинником стає незадоволення власним тілом, неможливість нормального сну та нормальних інтимних стосунків з чоловіком. «Він перестав дивитеся на мене, секс не такий, як раніше, він почав затримуватися на роботі», – саме ці звинувачення я найчастіше зустрічаю в своїй практиці. Що порадити жінці в такому стані? Звичайно, спробувати обговорити це з чоловіком. Коли сексуальне життя перестає функціонувати як зазвичай, порозуміння через бесіду між чоловіком і жінкою стає дуже

важливим. Щодо практичніших порад, то будь-які намагання швидкого відновлення мають не шкодити здоров’ю та бути ефективними. Тренування м’язів тазового дна – вправи Кегеля, цьому, напевно, треба присвятити окрему статтю. Імфітнес буде корисним не тільки жінкам після вагітності, а і чоловікам для підтримки сексуальної впевненості та збільшення вражень від задоволення. Треба шукати позитив – цей час можна присвятити впровадженню альтернативних шляхів досягнення оргазму та вдоволенню бажань. Використання секс-іграшок, тантричних практик, мануальних та оральних пестощів. Зняти емоційні блоки та напругу перед початком можуть допомогти енергетичні вправи та медитація, прикладом такої техніки може стати «рефлекс оргазм», яку розробив Вільгельм Райх.

Ну ось начебто розібралися, як зберегти сім’ю та вдовольнити потреби. Як бути з першим разом? Перший раз може, звісно, стати взагалі, як перший раз. У деяких не було сексу протягом року або більше, сексуальні вподобання партнера можуть раптово сильно відрізнятися від тих, що були до народження дитини. Для виходу з тривалого «голодування» треба дотримуватися деяких правил. Після вагітності і пологів жінки і чоловіки можуть мати абсолютно різні бажання – це дика суміш страху і цікавості, жадання і рольових конфліктів (мати чи дружина?). Наприклад, жінкам інколи потрібно більше часу, ніж чоловікам, щоб звикнути до фізичних змін після вагітності. Що саме Ви маєте на увазі? Є безліч причин, чому з сексом після пологів жінкам не так просто.

79 Деякі ми вже згадували: травматичні пологи, брак сну, перевтома, годування, присутність дитини, спогади про процес народження, особливо, якщо в усьому винен чоловік. Багато жінок мають страхи та переживання з невідповідністю до уявних суспільних еталонів сексуальності ще до народження дитини, а після – і поготів, збільшення маси тіла, молоко підтікає з грудей, немає часу помити голову, зробити манікюр, атрофічні інтимні м’язи… Чоловіки більш категоричні в цей період. Перші перебувають в зачарованості від материнства своєї дружини, їм подобаються нові округлі форми, їх приваблює молоко з грудей. А другі навпаки – відсторонюються від своїх дружин. Це може бути від переживання, що щось «зламають» або можуть причинити біль, або ототожнюють дружину виключно з матір’ю – а мати бажати не можна. Також треба не забувати про матінку-природу. Вона має свої еволюційні lifehacks, що сформувалися для зміцнення родини та запобігання повторної вагітності. У жінок, що годують грудьми, знижується рівень естрогену, від цього вагіна стає «сухою». Гормональні зміни торкаються і чоловіків: в них знижується рівень тестостерону і збільшується рівень окситоцину. Ці зміни прямопропорційні від залучення чоловіка до процесу догляду за новонародженим, природа цим самим каже, що сім’ї потрібен чутливий тато.

Які будуть рекомендації? Напевно, скажу щось банальне, але можна спробувати повернути романтику у стосунки. Про окситоцин часто кажуть, як про гормон кохання і дружби, а його зараз багато у обох батьків. Для першого разу необхідна велика прелюдія. Підіть в кіно з партнером, повечеряйте в ресторані або зустріньтеся з друзями. Кожна жінка хоче фізичного контакту через ніжності, обійми, поцілунки. Це час оновлення стосунків і відкриття один одного, наприклад, груди для жінки в цей час не сприймаються як ерогенна зона (з сосками треба бути дуже обережним, їх можна інфікувати).

задоволення складається не тільки з фізичного, воно поєднує в собі злагоджені стосунки в усьому: в енергетичному обміні, коханні, спілкуванні, повазі особливостей та взаємонаповненні один одного. Конфліктів, непорозуміння, суперечок не уникнути, але їх можна подолати через любов, спільне бажання та розуміння свої подружніх та батьківських обов’язків.

Народження дитини завжди дуже емоційне явище, яке характеризується «фонтаном» різних почуттів. Однак якщо ви не хочете одразу стати ще раз батьками, треба порадитись зі своїм гінекологом і подбати про контрацепцію. Давайте підсумуємо! Поява дитини в сім’ї – радикальний новий досвід для батьків. Через це проходять майже усі сімейні пари. Кожному доведеться знайти свої шляхи для подолання цих змін. Краще це робити через взаємодію та довіру, через знання й шанування нових відмінностей партнера. Поважайте, допомагайте і довіряйте один одному. Важливо, щоб батьки відчували себе єдиним цілим, цього потребує дитина і це укріплює сім’ю. Психологічна рівновага та єдність дають змогу досягти сексуальної гармонії,

Якщо залишилися питання, знаходьте мене у Facebook. Психолог, сексолог, член секції сексології і терапії сексуальних розладів, член Спілки психологів і психотерапевтів України Никифорук Олександр

80 |

КЛАСИЧНИЙ КОСТЮМ

81 Костюм – незамінний елемент чоловічого гардероба. Навіть якщо у вас не класичний стиль, в житті все одно настане момент, коли потрібно буде одягнути костюм! Для довершеного класичного образу важлива кожна деталь, тому у цій статті я розкажу про головні правила при виборі класичного костюма. Для початку, зрозумійте його призначення. Він потрібен для інтерв’ю, побачення, співбесіди, роботи? Костюм має відповідати вашим потребам, наприклад, якщо шукаєте діловий костюм, то дотримуйтесь класичного, консервативного варіанту.

Якщо це ваш перший костюм, то рекомендую обрати монотонний темно-синій або темно-сірий костюм. Ці варіанти – найкращі, оскільки поєднуються із найрізноманітнішими сорочками, туфлями і аксесуарами. Такі кольори мають свої характеристики, які, можливо, вплинуть на ваш вибір. Якщо ви – юний чоловік, але хочете виглядати більш досвідченим, то краще обрати сірий костюм. Якщо ви – старший чоловік, який хоче виглядати молодшим, обирайте темно-синій. Чорний костюм виглядає надто серйозно, його важко стилізувати із аксесуарами інших кольорів. Не ре-

комендую його купувати, особливо тоді, якщо він ваш перший! Чорний колір найкраще підходить для варіанту смокінга. Світло сірий, синій, бежевий… Костюми таких кольорів є менш формальними. Якщо любите носити костюм кожного дня, то їх можна придбати, вони урізноманітнять ваш гардероб. Як перший костюм – такий обирати не варто. Те саме стосується костюмів із принтом. Смужка чи клітинка виглядають стильно, але такі костюми більше запам’ятовуються, тому для гардероба їх краще придбати 3, 4, 5… Тоді можна носити по черзі.

82 |

З кольором визначились, перейдемо до крою. Костюм повинен сидіти ідеально! Найкращим варіантом буде індивідуальний пошив по ваших параметрах. Якщо розглядати варіант покупки готового костюма, то зверніть увагу на наступні деталі. Піджак повинен ідеально сісти у плечах, адже саме цю частину найважче перешити в ательє! Далі защипніть верхній ґудзик: якщо піджак деформувався, утворились значні складки на тканині чи заламався комір, значить, він замалий для вас. Навіть приталений піджак має бути злегка вільним і мати в запасі 2-3 сантиметри. Тільки переконавшись, що в плечах і торсі піджак сидить ідеально, можна його купувати. Довжину піджака, рукава чи штанів зможете підігнати в ательє під ваші параметри. Ширину також можна змінити, але тут вже є певні обмеження. Із врахуванням запасу тканини вам зможуть збільшити костюм максимум на 1-3 сан-

тиметри, а зменшити на 5-7 сантиметрів. В іншому разі буде порушена пропорція, наприклад, розташування кишень. Щоб визначити правильну довжину рукава, слід міряти його на сорочці, яка також сидить ідеально. При опущеній вниз руці сорочка повинна виглядати з-під піджака на 1,5 сантиметра. Така ж ситуація із штанами, щоб визначити правильну довжину, потрібно приміряти їх із взуттям. Довжина штанів повинна сягати до верху туфель або середини п’ятки – це вже ваш вибір. Головне, аби вони не були занадто короткі чи занадто довгі.

Зверніть увагу на тканину і фурнітуру, вони повинні бути якісними, а шви – акуратними і рівними. На перший погляд такі деталі здаються неважливими, але якщо їх не врахуєте, то ризикуєте купити костюм, який не буде виконувати своєї функції повноцінно. Ґудзики. У піджаку їх може бути від 1 до 5 (двобортний – 6), але найпопулярніший варіант – 2 або 3. Від кількості ґудзиків змінюється заглиблення коміру і масивність силуету. Якщо ви стрункий, то можна обрати піджак із трьома ґудзиками або двобортний, адже вони візуально додають об’єму. Піджак із двома ґудзиками буде безпрограшним варіантом для будь-якого типу фігури. Пам’ятайте, що нижній ґудзик ніколи не зачіпається – навіть у двобортному піджаку, а у піджаку із трьома ґудзиками можна не защіпати і верхній. Завдяки цьому правилу піджак сидить краще і вдало підкреслює чоловічий силует.

83 Лацкани (комір піджака) бувають трьох видів: прямокутні, загострені, шалеві. Шалеві актуальні більше для смокінга, а загострені – для формальнішого фешн-образу. Їх часто використовують дизайнери у своїх колекціях, адже вони привертають погляд і роблять піджак екстравагантнішим. Я рекомендую обирати костюм, піджак якого має прямокутні лацкани, це позачасова класика, яка завжди буде актуальною. Кишені піджака бувають двох видів: вшиті і накладні. Обирайте костюм із вшитими кишенями, адже накладні – це вже не класика, а кежуал. Останній, але не менш важливий момент у виборі костюма, – шліци (розріз ззаду піджака). Найпоширенішим варіантом є один шліц, адже це менш затратно для виробника, але я рекомендую обирати піджак із двома. Так під час ходьби у вас залишатиметься стрункий і акуратний вигляд, а коли покладете руки в кишені – піджак не оголятиме сідниці. Тепер ви знаєте головні правила при виборі костюма, але пам’ятайте, що ідеальний образ має бути повністю довершеним: як аксесуарами, так і вашою доглянутою зовнішністю. Не забувайте про догляд за обличчям, руками, бородою, зачіскою, приємним запахом… Усі ці деталі є дуже важливим, невіддільним елементом у житті успішного чоловіка. Персональний стиліст Христина Яковів

84â&#x20AC;&#x201A;|â&#x20AC;&#x201A;

Photographer: Jaroslav Monchak Model: Marta Syrko