EGOIST_69

№ 69(4/2021)

Мандри:

НЕ ДЛЯ ПРОДАЖУ

Острів вітрів

Спорт: 6 лайфхаків боротьби з переїданням

Ескулаб:

«Найбільша наша цінність – це люди»

Ви помітили, наскільки часто ми стараємось бути толерантними до вибору іншої людини? Переконуємо усіх і насамперед себе, що ми приймаємо інших такими, якими вони є. Приймаємо їхні думки, принципи і їхній вибір бути такими, як їм хочеться, робити щось чи не робити, жити за правилами чи всупереч. А чи помічаєте, як водночас десь глибоко під шкірою зароджується такий знайомий і такий небажаний гість – осуд? Ні, звісно ж, ми його не транслюємо зовні. Нас навчили бути культурними. Лише зрідка від необережності зневажливим поглядом або колючим словом наша істинна думка виривається назовні і гострою стрілою пронизує опонента. А все тому, що нам складно визнати, наскільки важко людині приймати думку чи вибір, які різняться від її власної. Горде его нашіптує на вухо, що ми у всьому праві. Противиться. Підсвідомо або ж і свідомо ми ділимо людей на «наших» і «чужих». На «винних» і «правих». На «святих» і «грішних». Забуваючи, що не існує нічого абсолютного, і всі ми в чомусь недосконалі. У цей час, коли суспільство продовжує ділитися, так хочеться зупинитись на мить і пригадати слова Ліни Костенко:

Зоряна Войтів, головний редактор

«...І в житті, як на полі мінному, я просила в цьому сторіччі хоч би той магазинний мінімум: – Люди, будьте взаємно ввічливі! – і якби на те моя воля, написала б я скрізь курсивами: – Так багато на світі горя, люди, будьте взаємно красивими! Ліна Костенко «Між іншим»

7

Головний редактор: Зоряна Войтів Дизайн та верстка: Віталій Міджак Літературний редактор: Олександра Квочка Над номером Ірина Добровольська працювали: Аделіна Яковишин Мар`яна Даниляк Марта Халавчук Роксолана Мудрак Діана Чілей Остап Процик Юлія Осим Віктор Мандзяк Олександр Нікіфорук Галина Козар Сашко Пелех Дзвінка Решетняк Лілія Андрущак Фотографи: Віталій Воробйов Святослав Сідлецький Розміщення тел.: (032) 236 70 32 реклами: Спеціалізований журнал «Егоїст» Зареєстрований у Міністерстві юстиції України Свідоцтво серія КВ № 18262-7062 від 11.10.2011 р.

Ескулаб: «Найбільша наша цінність – це люди» Мандри: Оксамитовий сезон на острові вітрів

Адреса редакції м. Львів, та видавця: вул. Газова, 36/2 Засновник ТОВ «Егоїст та видавець: Паблішинг» Розповсюджується безкоштовно в елітних ресторанах, клубах, барах, готелях, клініках, автосалонах, фітнес-центрах і магазинах Львова. Частина накладу потрапить на домашні адреси або безпосередньо з рук в руки найуспішнішим політикам і бізнесменам міста.

Наклад: 5 000 примірників Періодичність: 6 разів на рік

Спорт: 6 лайфхаків боротьби з переїданням

Підписано до друку: 19.08.2021 Друк: ТОВ «Поліграфсервіс» Концепція та зміст журналу «Егоїст» є інтелектуальною власністю. Частковий або повний передрук матеріалів, а також інше їхнє використання або відтворення допускається лише з дозволу редакції. За зміст реклами відповідальність несе рекламодавець.

Психологія: Поза 69 Захоплення: Ірина Галай: «Це був оргазм, який не повторити»

Суспільство: Життя полягає не в тому, щоб знайти себе. Життя полягає в тому, щоб створити себе. Джордж Бернард Шоу

11

«НАЙБІЛЬША НАША ЦІННІСТЬ – ЦЕ ЛЮДИ». Про успіх компанії «Ескулаб» від її засновників

ФОТО - ВІТАЛІЙ ВОРОБЙОВ.

Одяг - SYMBOL.UA

Колись двоє львівських лікарів вирішили заснувати спільну справу. І їм це непогано вдалося: щороку ріст компанії подвоювався. Згодом власників стало троє, і це лише зробило її розвиток потужнішим. Непересічна історія Сергія Дядюшка, Станіслава Луговського та Дениса Мельника – співвласників медичної лабораторії «Ескулаб». Вони впевнено рухаються до того, щоб стати національною мережею номер один, бо знають, як зробити це найкраще для людей.

12 | -Троє чоловіків-власників успішного бізнесу – історія непересічна. Як з’явилася ідея створення лабораторії? Сергій: у 2004 році, коли ще працював хірургом, був донором крові, й тоді у мене виявили гепатит С. Можливості здати аналізи у Львові не було, довелося їхати до Києва. Витративши три свої зарплати, я задумався над тим, чому це настільки дорого коштує і чому працює лише у Києві. Згодом, у 2009 році, помер мій батько, тож старшим у родині став я. Тоді вирішив, що потрібні кардинальні зміни. З’явилася ідея створити лабораторію. Мій досвід, а також досвід знайомих, які живуть за кордоном та періодично проходять діагностику, не нехтують своїм здоров’ям, а мають свідомий підхід у піклуванні про себе, дали поштовх. Мене підтримав мій кум Станіслав. Він, як і я, працював у державній лікарні і теж хотів змін. Практично від ідеї до запуску лабораторії пройшло три місяці. Відкрили її на базі колишньої лікарні «Електрон» в мікрорайоні Рясне. Відтоді ми дуже змінилися та неймовірно виросли. Єдине, що залишається незмінним: ми прищеплюємо українцям культуру піклування про себе. Щорічна діагностика є нормою, а вчасне виявлення захворювань дає усі шанси одужати та прожити повноцінне життя.

-Як виглядає «Ескулаб» на сьогодні? Маю на увазі мережу, сервіс, послуги. Сергій: наша мережа охоплює 8 областей та місто Київ. Загалом на сьогодні працює понад 130 відділень. Це не враховуючи партнерів, а саме

клінік, готелів, які обслуговуємо на аутсорсі. Ми забезпечуємо їм повністю виконання лабораторної діагностики, що для нас є профільним. Для клінік така співпраця дає можливість змістити акценти на пріоритетніші речі, довіривши лабораторні дослідження професіоналам.

Ще на першому році існування ми зрозуміли, що у лабораторному сегменті головне – це якість. Відчули це завдяки співпраці з клініками репродукції, для яких точність аналізу – найбільша цінність. Ці клініки нас «відшліфували» настільки, що ми побудували систему якості, яка практично унеможливлює помилку чи, вірніше, зводить до мінімуму. Як нам це вдалося? По-перше, перед собою поставили умову – працюємо лише згідно з міжнародними стандартами. Саме тому самостійно вирішили

брати участь у системі контролю якості досліджень. Ми постійно проходимо внутрішній щоденний та зовнішній контроль. Окрім того, лабораторія отримала сертифікат на відповідність до вимог стандарту ДСТУ ISO 9001:2015 «Системи управління якістю. Вимоги». Наразі перебуваємо в процесі отримання ще одного сертифікату ДСТУ ISO 15189:2015 «Медичні лабораторії. Вимоги до якості та компетентності». Станіслав: з початком пандемії, два роки тому, ми постали перед новим викликом – збільшилась кількість людей, які до цього не користувалися послугами приватних лабораторій. Для себе прийняли рішення, що кожен клієнт має почуватися у відділенні «Ескулаб» безпечно. З операційного боку ми зробили все для того, щоб мінімізувати перебування людини в «Ескулабі»: 15 хвилин – саме стільки потрібно для того, щоб пройти реєстрацію і здати біоматеріал, а якщо пройти реєстрацію онлайн – це ще менше. До того ж зауважили, що більшість людей, боячись інфікуватися COVID-19, намагаються якомога менше контактувати з іншими людьми. Послуга лабораторії «Виклик медсестри додому» була прийнята на ура. Кожен хоче отримати правдиві результати оперативно. В «Ескулабі» працює власна кур’єрська служба, яка дає можливість забезпечувати транспортування відібраних зразків біоматеріалу, з дотриманням усіх вимог, з відділень до лабораторних комплексів у Львові та Києві. Денис: хочу підсумувати. Для нас як лабораторії ключовою є якість у всьому. Але ми ставимо перед

13 собою ще одну амбітну мету – допомагати українцям піклуватися про своє здоров’я і робити це вчасно. Наш досвід показує, що є позитивні зрушення: якщо колись людина йшла до лікаря лише тоді, коли симптоми були явні, то зараз усе більше людей піклується про себе і при найменших сумнівах перевіряють. Ми ж хочемо прищепити культуру піклування про власне здоров’я у форматі, коли проходити щорічну діагностику – це така ж норма, як піти в кіно чи зустрітись з друзями.

- Хто серед Вас головний? Сергій: часто думають, що коли у бізнесу є кілька власників, то після перших зароблених грошей усі посваряться та розійдуться за хорошою українською традицією. Я завжди кажу, що тільки нерозумні люди можуть посваритися в таких випадках. Бо розумні, як правило, між собою домовляться. Ніхто з нас не домінує, ми разом обговорюємо ідеї, кожен наводить аргументи, аналізуємо і стаємо на сторону когось одного. Денис: наш успіх у тому, що нікому не віддали функціонал генерального директора. Відчувати пріоритетність так, як це може власник, не може жоден найманий працівник. Важливим є суміщення позиції власника та СЕО. Якот, наприклад, історія Біла Гейтса, Стіва Джобса чи Енді Гроува. Насправді кожен досвід унікальний, і ми не рекомендуємо свій, як універсальний, але наш успіх саме в цьому.

- Дружба сприяє розвитку бізнесу? Денис: дивлячись, як для кого. Ми – командні гравці, тому нам простіше втрьох. Кожен розуміє, в чому його

сильні та слабкі сторони, тому включений там, де відчуває найбільшу продуктивність. Сергій: у нас щось більше, ніж дружба. Друзі можуть посваритися, а нам не можна. Інакше це буде коштувати дуже дорого. Кожен з нас – різний, проте маємо спільне бачення, доповнюємо один одного й так викристалізовується істина. Станіслав: це просто правильні відносини. У нас кожен голос вирішальний. Це зовсім інший формат відносин.

- Відпочиваєте теж разом? До речі, звідки енергію берете? Сергій: відпочиваємо дуже рідко, але систематично. Насправді разом уже стільки всього проговорено, що хочеться нового середовища. Станіслав: наприклад, я дуже люблю відпочивати в Карпатах, зі своїми собаками гуляти. Обожнюю відвідувати музеї, бував у багатьох містах Європи. Треба повністю відволікатися, але відпочинок має бути конструктивним.

Спілкування з мудрими людьми дає постійний ріст. Ми чуємо цікаві ідеї, обговорюємо і пізніше можемо це інтегрувати в нашу справу. Денис: моє перезавантаження – це подорожі, навіть якщо вдається поїхати лише на два-три дні. Замість нудного 10-денного лежання на пляжі оберу пізнавальну поїздку. До того ж у таких коротких подорожах є час прочитати книжку. Для мене це дуже ресурсно. Також люблю спорт.

- Маєте єдиний принцип у роботі? Станіслав: принцип раціональності. Кожна думка має бути обґрунтованою, зі всіма погодженою. Водночас наша найбільша цінність – люди. Ті, хто працюють у нас і ті, задля кого працюємо ми. Денис: ми як чоловіки – всі амбіційні, часом бувають і «міжсобойчики». Проте перемагає той, хто довів, що саме його рішення є найбільш логічним та адекватним. Це може бути й думка керівника напрямку. Нам важливо, коли люди проявляють ініціативу. При цьому як власники намагаємося не втручатися і не нав’язувати свою позицію, а чути працівника, щоб загострити його увагу на тому, що потрібно.

- Серед пацієнтів «Ескулаб» стає все більше популярним. Чому? Денис: причин для цього багато. Ми постійно апелюємо якістю. Людина, від моменту знайомства з лабораторією і до того, як отримає результати, проходить певний шлях, кожен крок якого є важливим та вирішальним у тому, чи повернеться вона знову до нас. Працюємо, щоб кожен цей крок був комфортним. Ми відкрива-

14 | ємо відділення в невеликих містах, у такий спосіб стаючи територіально ближчими. Змінила ринок лабораторних послуг і пандемія COVID-19, відбулася певна трансформація від пацієнта до клієнта. Якщо на початку заснування компанії людина приходила за оперативним правдивим результатом, то на сьогодні ми говоримо про клієнта, якому важливим є сервіс, додаткові опції, які спрощують користування послугами лабораторії, дають додаткові переваги. Тобто багато вкладаємо у сервіс, який суттєво змінився та зріс, став комфортним для клієнтів як онлайн, так і офлайн. Станіслав: серцем «Ескулабу» є лабораторні комплекси. Ми постійно реінвестуємо в лабораторію. Це дуже круте відчуття – знайти аналізатор, якого в нас ще немає, але який допоможе робити більше досліджень, давати ще детальніші результати і так допомогти лікарю зі встановленням діагнозу.

-Чи стало важче конкурувати? Денис: я б швидше сказав, що конкуренція – це завжди цікаво. Колись мій батько дав мені цінну пораду, якою користуюсь завжди: «Що б не було, головне чесно роби свою роботу». Так і працюємо. Зараз більше зосереджені на внутрішніх процесах. Перемагає той, хто має у розпорядженні найрозумніших працівників. Раніше шукали якісного лаборанта, потім – якісну медсестру, тепер – якісного топменеджера. Станіслав: для нас важливим є кінцевий споживач. Ми знаємо, за скільки часу його треба обслужити, працюємо задля того, щоб він був задоволений і до нас повернувся. На сьогодні

ви можете побачити дві-три лабораторії поруч, але черги стоять в одну. Це означає, що ми обрали правильний шлях. І це не тільки у Львові. У нас є стандарт, якого у всьому дотримуємося: у спілкуванні з пацієнтами, у комунікації між собою, з лікарями, з нашими партнерами, з постачальниками активів, обслуговувачами обладнання.

-Ніколи не було бажання залишити цю справу? Станіслав: ми часто отримуємо пропозиції щодо продажу компанії. Однак, їх не розглядаємо в принципі. Знаємо, що робимо, що повинні робити, як і те, де будемо через 2-3 роки. Денис до нас прийшов 5 років тому, і за той час компанія дуже сильно виросла. У нас зі Сергієм було своє бачення, був досвід, але однаковий, а в Дениса – інший, і це стало новим поштовхом. Правда в тім, що ми отримуємо задоволення від роботи. Денис: «Ескулаб» росте завдяки нашій харизмі, нашому потенціалу, а в кожного він свій: хтось більше знає, хтось більше може, хтось більше хоче. Наша компанія вже переросла нас, відчуваємо, що треба постійно вчитися. Вона – двигун розвитку.

Сергій: для нас основна місія – створити в Україні справжню національну мережу. Це має бути український бізнес в лабораторній діагностиці номер один, який є зареєстрований у цій країні і відповідно, отримуючи прибутки, вкладає їх сюди ж. Оскільки таке є в кожній країні Євросоюзу.

-Через скільки років вдасться стати мережею №1? Денис: ми входимо у топ-5, а завершимо рік, думаю, вже у топ-3. У нас є стратегія, за якою маємо бути компанією №1 вже у 2023 році. Не можемо бути першими, не бувши національною мережею. Два головні конкуренти – національні. До того й рухаємося. Вважаю, що створення мережі українського бізнесу – це вираження патріотизму: розвивати своє, будувати своє, вкладати у своє, працювати для своїх.

-Ваша мрія – це щось більше, ніж національна мережа? Станіслав: хочемо ввійти в історію української медицини, бути прикладом для багатьох у тому, що не лише забезпечили якість виконання аналізів, а змогли зробити набагато більше для суспільства: показали цінність вчасної діагностики для здоров’я і повноцінного життя людини. Не біжимо до лікаря, коли «припекло», не шукаємо закордонних медичних світил, а маємо можливість отримувати якісну діагностику в нашій країні. Впевнений, що «Ескулаб» буде не єдиним нашим проєктом у сфері медицини, скерований на піклування про здоров’я українців. Ми над цим працюємо щодня! Розмовляла Юлія Осим Фото - ВІТАЛІЙ ВОРОБЙОВ.

Одяг - SYMBOL.UA

16 |

2 вересня Арена Львів перетворилась на суцільну територію трансформацій Егоїстична подія зібрала 1000 учасників, понад 50 партнерів та тих, хто нестримно розвивається та йде в ногу з часом. Усе заради одного – вперше у Львові з 5 годинним тренінгом виступив тренер зі світовим іменем Іцхак Пінтосевич! Упевнені, що подія EGO FORUM стала для вас поштовхом діяти та трансформуватися в сучасних реаліях життя та бізнесу. Ми вдячні кожному, хто розділив з нами цей день, і знаємо, що наступний форум стане ще яскравішим та масштабнішим! До зустрічі на EGO FORUM 2022. Діана Чілей

+ 38 (097) 740 09 11

керівник проекту EGO FORUM

Ірина Добровольська керівник EGOIST EVENT

+ 38 (068) 021 02 41

17

18 |

19

20 |

ОЛЕКСАНДР НИЩИК:

«Зупинятися – не в моїх правилах!» Він керує компанією, що має єдине в Україні сертифіковане виробництво повного циклу з виготовлення кави в капсулі, дріп-кави, кілька десятків видів зернової і меленої. Його каву називають найсмачнішою в Україні та купують у різних куточках світу. Власник компанії Minelly Олександр Нищик поділився з журналом «Егоїст» своїми секретами просування бренду та розповів, як створити якісний продукт від українського виробника.

- З чого починалася Ваша історія з кавою? Старт та формування Minelly. У 2001 році я почав працювати менеджером в дистриб'юторській компанії. У її асортименті була представлена досить велика кавова група. І вже тоді я зацікавився. Пройшов шлях від менеджера з продажу до начальника відділу та перейшов у компанію українського бренду, який був і виробником кави. Там мене здивувала сама структура роботи і те, що продажі були – 200 кілограмів кави за місяць. Я людина амбітна і взявся за реструктуризацію всіх процесів. Під моїм керівництвом за кілька років ми вийшли на реалізацію 15 тонн. У якийсь момент на мої ідеї я почув реакцію: «Як ти такий розумний, то візьми і сам зроби». Я звільнився, відкрив компанію з кавового обладнання. Однак, тоді мене не влаштовувала якість продукції, яку нам постачали. Тому з партнером вирішили відкрити власне виробництво. Так я

ввійшов у кавовий бізнес. Спочатку постачали для компаній, що займаються кавовим обладнанням, потім почали зводитись різноманітні бренди, продаватися на території України. Minelly – молодий бренд, який зародився півтора року тому. Проте досі працюємо з іншими приватними компаніями.

- Півсотні пропозицій товарів. Скільки часу масштабувалися, та які ринки охоплюєте сьогодні? Цей асортимент унікальний. Для приватних компаній розробляються інші купажі, які не дублюються з Minelly. Почали ми працювати майже 13 років тому. За цей час розширювалися, виступаючи на виставках за кошт представників у регіонах України, через дилерські дистриб'юторські компанії. Зараз цю мережу розширюємо. Ми відправляємо продукцію в ОАЕ, Італію, США – по цілому світу, але не осідаємо там. Ми повністю охоплюємо ринок України. На сьогодні в нас працює понад сто осіб. Зокрема, це менеджери в кожній області, регіональні менеджери, які напряму домовляються про реалізацію продукції Minelly. Продаємо в кафе, на сайті та інстаграм-сторінці, через дистриб'юторів. На сьогодні ми поставили завдання для менеджерів – співпраця з малим та середнім бізнесом (лінійний роздріб).

21 - Ви головне обличчя Minelly в Інстаграмі. Який Ваш досвід роботи у цій соцмережі та чи задоволені результатами співпраці з блогерами? На сьогодні в Інстаграмі Minelly 11 тисяч органічної авдиторії. Через нього ми просуваємо сам бренд Minelly. Тут можна як і приємно поспілкуватися, так і проконтролювати весь процес бізнесу. Тепер я чітко розумію, як реагують люди на продукт, починаючи з того, як запакована кава, яка якість доставлення і який сам напій. Мене тішить, що немає негативних відгуків. Інстаграм вести складно. У команді є менеджери, які приймають замовлення, але я також можу реагувати на повідомлення і всю сторінку веду самостійно. Мав досвід роботи з блогерами, і дуже багато ресурсів було витрачено, щоб знайти блогерів з живою авдиторією. За рекламу ми платимо, але деякі з блогерів просто виставляли в сторіс продукцію, яку я надсилав їм для проби. Дехто працював з нами по бартеру, окремі виділяли день, щоб приїхати, подивитись виробництво, спробувати там продукцію. Це щось нове і цікаве. Потім показували весь процес своїй авдиторії. Співпраця зайшла на ура!

- Коли з’явилися котики? Коли я познайомився зі своєю дружиною, на той момент у неї було 7 котів, яких вона підібрала з вулиці. І з поваги до неї. я ввів котиків у бізнес. Це те, що розслабляє. Це вже певна асоціація зі мною. Одного разу в усі посилки я додавав брилки з котиками. Плануємо ці приємні моменти розвивати. По секрету скажу, що хочемо додати котиків на упакуванні нової продукції.

- Що змінила пандемія в роботі компанії? Усе. Коли закриваються міста, продажі падають на 80%. Ми почали робити більший акцент на розвиток сайту та соцмереж. Вижили сильніші. Удвічі менше компаній представляють свій продукт на виставках. У цей час важко вводити нові лінійки товарів. Люди сидять вдома, і їм не до нововведень. Небезпека в темпах і масштабах розвитку. Логістика зупинилася. Ми постійно слідкуємо за тенденціями на ринку і закуповуємо обладнання світових брендів. Зараз на виході нова «кавова пірамідка». Невідомо, коли і як правильно її презентувати, щоб не натрапити на закриття в зоні, коли загальмуються всі процеси. Утім, ми не припиняємо підготовку, адже зупинятися – це не в моїх правилах. Зараз ми вводимо два види дріп-пакетів та два види пірамідки. Якщо я зупиню виробництво, доведеться починати все заново, весь бізнес.

- Які підходи в роботі шоу-руму, чи плануєте відкриватись поза Києвом? Шоу-рум відкрили три роки тому. Це більше магазин від виробника, де є можливість попробувати каву і знайти напій на свій смак. Планує-

мо розширятися по всій Україні, як тільки закінчиться пандемія. Основне завдання працівників у шоу-румі – ознайомити покупця з асортиментом. Кожен купаж має свою унікальну складну технологію виготовлення, цілу палітру смаків. Усе залежить від ступеня обсмажування, анаеробної обробки кавових зерен, температур, зберігання. Каву можна створювати, як шеф-кухар ресторанів високої кухні, як гурман. Тому цінно, коли люди приходять і пробують.

- Трохи філософії: які складові успіху Олександра Нищика? Скажу банально: любити справу, якою займаєшся, і багато роботи. Моя мета – популяризувати кавову культуру в Україні, внести нові віяння, щось цікаве, як-от з дріппакетами чи пірамідками. Хочу, щоб українці пробували якісний продукт і розуміли, що наш виробник на рівні з світовими брендами. Кава – це любов, це мистецтво. Якість – основний момент, на який я звертаю увагу. Для мене це не просто бізнес, це просування якісного продукту на ринку. Я люблю українців, тому хочу, щоб наші люди пробували українське, оцінювали і розуміли, що вони споживають. Розмовляла Роксолана Мудрак

22 |

Мар'яна Крупка: «Бути керівником та вести бізнес – це навички, що приходять з часом та досвідом!» Тільки красивій душею жінці під силу створити імперію краси. Мар'яні Крупці це вдалося, адже зараз вона вже керує трьома салонами краси VMV_BEAUTY! Дружня команда – це її друга сім’я! Мар’яна задає темп та створює найбільш сприятливу атмосферу для роботи салонів. Про те, як їй це вдається «Егоїст» поспілкувався із засновницею та керівницею VMV_BEAUTY.

23

- Чи важко було сформувати команду професіоналів? Я дякую Богу, що він допомагає мені знайти добрих, відданих, талановитих у своїй сфері та працьовитих людей. Це надзвичайно важливо зібрати команду, яка буде рухатися до однієї мети разом зі своїм керівником. Та й працюватиме не лише для того, щоб отримувати зарплатню, а для того, щоб бачити задоволені очі клієнта, якому ми надаємо послуги. Адже задоволений клієнт неодмінно повернеться до нас в салон ще не раз.

- Як у теперішніх умовах Вам вдається втримувати свої позиції на ринку? Підвищення рівня якості обслуговування – найважливіший аспект. Постійні різкі зміни, які характерні сьогодні для індустрії, позбавляють мене можливості розслабитися. Я завжди думаю про клієнтів, щоб вони отримували облуговування в комфортних умовах та найякіснішими матеріалами. Щоб їм була до душі наша атмосфера, адже клієнти приходять в салон не лише зробити процедуру, макіяж чи зачіску. У салон вони приходять насамперед, щоб відпочити та перезавантажитись. Саме тому я постійно дбаю про підвищення рівня обслуговування та цікавлюсь усіма новинками індустрії краси.

- Хто такий ідеальний керівник? Бажання створити «грамотний» бізнес і зібрати дійсно високопрофесійну команду повинно базуватися на власних знаннях й управлінських навичках. Я розумію, що ідеальний керівник повинен бути ще й психологом, менеджером, щоб правильно скоординувати роботу всіх працівників салону. Тому я завжди вдосконалююсь, відвідую семінари з автоматизації й управління

салонним бізнесом, проходжу нові тренінги для директорів б’юті індустрії, обмінююсь досвідом з іншими керівниками та стараюсь завжди бути в курсі останніх діджитал-трендів.

- Чи працівники Ваших салонів також вдосконалюють свій рівень професіоналізму? Не зупинятися в навчанні та розвитку своїх здібностей я мотивую всіх своїх працівників. Найгірше, що може бути – це майстер без амбіцій та бажання розвиватися і творити. Тому наші майстри теж постійно підвищують свій рівень і завжди вивчають останні новинки у сфері б’юті індустрії. А я своєю чергою дбаю про те, щоб команда працювала в гідних умовах. Також ми часто організовуємо корпоративи для того, щоб разом ще більше згуртуватися, отримати новий заряд енергії та натхнення для роботи. Тож ви можете бути впевнені, що професійна та креативна команда майстрів VMV_ BEAUTY готова постійно створювати красу та дарувати радість своїм клієнтам! Наші фахівці оберуть індивідуальний підхід до кожного з вас та запропонують саме той набір послуг, що дійсно потрібний та доцільний! З нами у вас завжди буде здорова шкіра лиця та тіла, доречний макіяж, доглянуті руки, здорове волосся, розслаблене тіло та чудовий настрій! Розмовляла Світлана Туцька

Фото Світлана Туцька

- Мар’яно, чому Ви відкрили бізнес саме у сфері краси? Це була моя мрія! І мій чоловік допоміг мені її втілити. Разом ми відкрили перший салон, а згодом завдяки його підтримці – ще два. Я відчуваю його віру в себе, він бере активну участь у керуванні бізнес-процесами, завжди допомагає вирішувати різноманітні робочі питання. Це мені дуже допомагає у веденні бізнесу. Також я переконана, що бути керівником та вести бізнес – це навички, що приходять з часом та досвідом.

24 |

Дитяча поліклініка «Веселка» – вибір свідомих львів'ян Коли в сім'ї народжується малюк, у батьків з’являється неймовірна радість та водночас велика відповідальність. Вони прагнуть знайти все найкраще для дитини, тому ретельно підходять до вибору поліклініки та лікарів. Батьки зважують всі за та проти, шукають ідеальний заклад, у якому дитя почуватиме себе комфортно та безпечно. Для львів’ян уже понад 7 років таким місцем є перша приватна мережа дитячих поліклінік «Веселка». Це поліклініка євро-

пейського рівня, що спеціалізується на педіатрії та включає первинну медичну допомогу, консультації понад 26 вузьких спеціалістів, має високі стандарти обслуговування. Тут працюють понад 100 висококваліфікованих спеціалістів з усієї України, які добре розуміються у лікарській справі. Кожен лікар проконсультує, швидко поставить діагноз та підбере ефективний метод лікування для дитини, без зайвих призначень та антибіотиків. Львів'яни з любов'ю

25 ставляться до мережі поліклінік «Веселка», що з турботою подбають про здоров'я дитини від народження до повноліття. У своїй щоденній роботі спеціалісти поліклінік «Веселка» керуються виключно принципами доказової медицини, затвердженими міжнародними протоколами. Велике значення при цьому приділяють базовому здоров’ю дитини через превентивний підхід. Він включає вакцинацію та профілактичні огляди. «Усі педіатри наших поліклінік працюють за єдиним стандартом. Самі ведуть здоровий спосіб життя, регулярно проходять чекапи організму, вакцинуються, власним прикладом показуючи цінності «Веселки». Ми впевнені, що плекаючи базове здоров’я кожного сьогодні, можна подбати про здорове суспільство завтра», – зазначає директор мережі дитячих поліклінік «Веселка» Мар'яна Тузяк. Наші лікарі розуміють хвилювання батьків маленьких пацієнтів, тому вміло пояснять діагноз та методику лікування простими словами, без зайвих термінів, розвіюючи страхи щодо здоров'я малечі.

«Лікарі «Веселки» щиро цікавляться здоров'ям кожного маленького пацієнта. На прийомі вони створюють атмосферу, в якій дитина відчує себе у безпеці. А батькам є другом і порадником в питаннях здоров'я їх дитини», – зазначає Мар'яна Тузяк.

Мар`яна Тузяк - директор мережі дитячих поліклінік "Веселка"

«Веселка» – це якість, сервіс та швидкість постановки діагнозу. Ми ретельно підходимо до вибору персоналу. Кожен лікар має пройти відбір по декількох пунктах: медична якість та рівень спеціалізації, вміння спілкуватися з пацієнтами та командою», – додає Мар'яна Тузяк. Перед прийомом лікарі роблять усе можливе, щоб налаштувати дітей на позитив та позбавити страху перед медичними закладами. У всіх наших поліклініках є ігрові зони, де малеча може розважитись.

Якісний сервіс у «Веселці» – це не тільки робота 24/7 без вихідних, а й розуміння та турбота з боку медперсоналу. У мережі дитячих поліклінік «Веселка» розуміють дітей ще до того, як вони почали говорити та підтримують батьків, коли вони не знають, що робити.

+38 (067) 343 29 11 +38 (050) 343 29 11 veselka.clinic

26 |

«Без моєї сім’ї я б нічого не створила» Неймовірна жінка з особливою енергетикою. Вісім років тому вона залишила все в рідному Ізраїлі та переїхала до Львова. Тепер Джені Сара Шор вже стала львів’янкою. Вона – кохана дружина, щаслива мама та успішна засновниця центру естетичної медицини Ізраїлю Skincare. Що підштовхнуло її кардинально змінити життя, та як започаткувала власний бізнес у зовсім незвичному для неї місті, Джені ділиться з «Егоїстом».

- Джені, як сталося, що Ви залишили все в Ізраїлі та переїхали до Львова? Вдома в Ізраїлі в мене була подруга львів’янка, яка вийшла заміж за мого знайомого. І ось одного разу до неї приїхали друзі зі Львова. Тоді один з тих хлопців Микола просто з першого погляду закохався в мене, але я спочатку цьому не придавала значення. Згодом подруга запросила мене до Львова. Коли я сюди приїхала, ми знову зустрілися з Миколою. Через три дні він повів мене до ресторану. Пам’ятаю, замовив глінтвейн, і з першим ковтком того червоного вина з корицею він мені освідчився. Ми були знайомі лише 10 днів. Я пообіцяла йому подумати й повернулася додому, адже там був мій бізнес, робота. Минуло два тижні, і я вирішила, що все продаю та переїжджаю в Україну. Відчула, що так буде правильно. Почала нове життя.

- Його початок був таким, як хотілося? З 17 років я працюю в індустрії краси. В Ізраїлі в мене був косметологічний салон, так само й у Львові хотіла продовжити робити те, що обожнюю. Проте треба було починати з нуля. Після переїзду відразу пішла на курси з підвищення кваліфікації. Тоді зустріла дуже хорошого тренера, який звернув увагу на мою методику по корекції обличчя. Так я стала тренером в компанії Institute Hyalual й досі з ними працюю. Крім того, я міжнародний тренер з косметики ADN. Відверто кажучи, з роботою тут у мене все швидко завертілося. А

от до міста звикала два роки. Дуже різні менталітети. Аби я могла себе реалізувати, дуже та в усьому підтримував чоловік, жертвуючи собою та своїм бізнесом. Також завжди були поруч мама та сестра чоловіка, які досі допомагають. Я все ще працюю на два фронти: крім роботи у Львові, раз у кілька місяців їжджу та приймаю клієнтів в Ізраїлі.

- Чим особливий Ваш салон Skincare? Завжди кажу, що я за натуральну стимуляцію шкіри. Коли до мене приходить дівчина чи жінка, я не змінюю обличчя, а лише прагну підкреслити її природну красу. Дуже люблю PRP-терапію,

27

різні процедури по філогенезу, зміцненню шкіри. Основна специфіка нашого салону – це обличчя і тіло. Пропонуємо усі види косметології: апаратну, класичну та ін’єкційну. У нас ви можете зробити контурну пластику, корекцію фігури, масаж, процедури для оздоровлення волосся, а також візаж. Крім того, наша маленька особливість – це проєкт «Дівочі посиденьки». Час від часу ми збираємо клуб дівчат, запрошуємо спікера, наприклад, вже у нас були нумеролог, медитолог, астролог, дієтолог, візажист. Також можемо просто сидіти й спілкуватися. Я вважаю, що потрібно та приємно обмінюватись знаннями, проводити час у дівочому колі однодумців. Звісно, я постійно консультую дівчат. Косметолог – це певною мірою й психолог. Тож у цій сфері теж розвиваюся.

- Джені, для Вас як фахівця у сфері краси, що головне? І в роботі, і в особистому житті для мене на першому місці якість. Ніколи не економлю на клієнтах. У порівнянні з іншими салонами у Львові, в нас дуже низькі ціни. Направду я вже три роки не підіймала вартість за послуги. Націнка деяких процедур становить 10-20%. Вважаю, що послуги краси мають бути доступні. Заробіток можна отримати від кількості клієнтів, які тебе обирають. Якщо я кажу про низькі ціни, то це не означає, що ми використовуємо неякісні препарати – у нас все прозоро. Навпроти косметологічного крісла встановлена камера і телевізор, тож клієнт бачить все, що та як ми робимо. Це лояльність до людей.

Шевченка 60\10

skincare.lviv

- Чи більше довіряють Вам клієнти, знаючи про досвід роботи в Ізраїлі? Інколи зауважую, що пацієнти, дізнаючись про мою роботу в Ізраїлі, більше довіряють, поважають. Проте я досі постійно вчуся, навіть на відпочинку переглядаю семінари, читаю. Я стала директором клініки лазерної косметології в Ізраїлі, коли ще навіть диплому не мала. Просто дуже любила свою справу. Зрештою, завжди були великі амбіції. Так, моя ізраїльська методика з косметології відрізняється від української: вона більш вдосконалена. В Ізраїлі, щоб стати косметологом-естетистом, вчилася ще два роки після завершення медуніверситету. Потім підвищувала кваліфікацію до рівня «медікал» (ізраїльська класифікація), після чого також навчалася у пластичного хірурга доктора Клайна.

- Як вдається поєднувати роль мами, дружини та бізнеследі? Насправді я розриваюся між двома світами. Кожен день дуже насичений. Вихідні стараюся проводити з рідними. Інколи запрошуємо друзів. Я дуже люблю готувати. У нас, в Ізраїлі, якщо ти не готуєш, то погана жінка. Для мене це дуже важливо – передавати через приготування їжі свою любов дітям, чоловікові. Взагалі люблю великі вечірки, і періодично ми їх організовуємо. Проте так само обожнюю усамітнюватися з чоловіком, хоча б на кілька днів. Для нової енергії у мене є два джерела: Львів і неймовірна природа, особливо в горах.

- Джені, що для Вас найцінніше в житті? Безумовно, це моя сім’я. Мої рідні важливі для мене, адже вони мене прийняли, подарували любов. Без їхньої допомоги я б нічого не змогла створити. Мені неймовірно пощастило з коханим чоловіком. Він дав мені все. Не маючи змоги через розвиток бізнесу на початку підтримати мене фінансово, він підтримав любов’ю. У нас двоє чудових діток, і це найбільша цінність. Зрештою, кожна зустріч у житті – щось важливе для мене, те, що має відбутися. Розмовляла Юлія Осим

skincarecosmetology.lviv

+38 (068) 888 70 80

28 |

Лікар-гематолог

Леонід ДУБЕЙ про створення академії педіатрів та розвиток у лікуванні дітей

Він – один з провідних дитячих гематологів України, який розробив національну програму з лікування гемофілії та хвороби Віллебранда, і цим насправді змінив життя дітей із захворюваннями крові. Львівський педіатр Леонід Дубей розповідає, як продовжує змінювати вкорінені стандарти у лікуванні тромбозів, кровотеч та й не тільки, щоб діти із захворюваннями могли жити повноцінно й не були інвалідами в дорослому житті.

- У 2016 році в Україні була створена Українська академія педіатрії. Який результат маєте сьогодні? Громадську організацію Українська академія педіатрії – Союз медичних спеціальностей ми створили, щоб покращувати професійний рі-

вень наших педіатрів та сімейних лікарів. Через реформу практично всі опції зациклені на первинній ланці. Однак, є багато різних нюансів, коли сімейний лікар не розуміє педіатричного профілю. Тому ми спільно з Європейською

академією педіатрії реалізуємо різні проєкти, щомісяця проводимо новий освітній захід. Наприклад, на початку жовтня у нас відбувся п’ятий конгрес педіатрів і сімейних лікарів, але з акцентом, власне, на педіатрію. Проводили його онлайн,

29 близько 7 тисяч осіб зі всієї України були учасниками. З іноземними спікерами нам допомагає наш єврокомісар професор Арунас Валіуліс. Поки наша академія ще не набула великого розголосу, як і всі решта професійні громадські організації. В Україні контролюючим органом залишається Міністерство охорони здоров’я, яке б мало виконувати регуляторні функції. Наприклад, у США чи багатьох інших розвинених країнах проведення конгресу педіатрів спільно з міністерством – нонсенс. Там це робить професійна організація, яка атестує, видає ліцензії тощо. Можливо, для нас як академії, в Україні – це перший крок. Зрештою, хтось повинен прокласти рейки.

- Упродовж багатьох років Ви займаєтесь тромбозами і кровотечами. Чого зуміли досягти? Лікувати дітей з онкогематологічними захворюваннями справді стало легше, оскільки дотримуємось міжнародних протоколів, які, щоправда, адаптовані до нашої країни з урахуванням економічного розвитку. Держава закуповує дорогі імпортні ліки, і ми досягаємо результатів майже, як в країнах Європи. Маємо впроваджені національні програми, які успішно функціонують. До речі, три з них щодо дитячої онкології я розробляв спільно з іншими колегами. У нас також діє державна програма для лікування дітей з гемофілією і хворобою Віллебранда. Це хвороби з природженим дефектом, при якому виникають кровотечі. Колись потрібно було шукати фактори згортання крові, постійно

переливали плазму, кріопреципітат. Пригадую, як розробляли програму у 2009 році: треба було обґрунтовувати її необхідність у міністерстві, власне, про потребу забезпечити профілактичне лікування хвороби і не давати змогу дитині ставати 100% інвалідом з переходом у дорослу вікову категорію. Крім того, змінився стиль лікування. Раніше дитині доводилося вводити внутрішньовенно ліки тричі на тиждень. Було складно як для пацієнта, так і для батьків. Тепер світ змінився, і ліки вводять підшкірно раз або двічі на тиждень. Діти можуть жити нормальним життям: у них немає синців, крововиливів у черево, голову чи суглоби. Я задоволений, що у своєму напрямку зробив усе, що задумав. На сьогодні заглибився у проблему діагностики і лікування тромбозу і кровотеч. Неймовірно приємно відчувати, як мене толерує вся країна. Колеги телефонують, радяться чи то вдень, чи вночі. Завжди готовий допомогти без жодних проблем.

- Чи є гематологічні захворювання, які на сьогодні в Україні лікувати все ще складно? Декілька років поспіль я включений в проєкт з лікування хвороби Гоше, при якій домінують гематологічні симптоми. При цьому захворюванні організм не перетравлює білки, які накопичуються і стають зайвими. Тобто природжений дефект ферменту. Цим «сміттям» вражаються органи, через що виникають тяжкі ускладнення. Однак, в Україні є ліки та можливість діагностики і відповідного лікування, яке є над-

звичайно дорогим. Потрібно лише, щоб лікарі, передусім педіатри і сімейні спеціалісти, вчасно і правильно діагностували хворобу, яка може проявлятися у різному віці. У цьому місія нашої академії – пояснити лікарям, донести необхідну інформацію, що держава забезпечує кошти на діагностику і лікування захворювання. Таких дітей має бути щонайменше одна тисяча, а в нас їх, з підтвердженим діагнозом, – 38. Інколи думаю, що знову взявся за важкий проєкт, та, зрештою, хтось має це робити.

- Леоніде, які подальші плани у роботі академії? Хочу, щоб кожен захід, який ми проводимо, доносив до педіатрів та сімейних лікарів потрібну інформацію. Розумію, що якщо педіатри більш сконцентровані на профільному напрямку, то зі сімейними лікарями складніше. Так само як академія педіатрії, їм потрібна академія ендокринологів, кардіологів, педіатрів, і багато інших. Ми не можемо з одного спеціаліста зробити ідеального знавця в усіх напрямках. Тому потрібно шукати методи і способи, як залучити сімейних лікарів. Наприклад, плануємо незабаром дати сімейним лікарям тест-системи на визначення захворювання. Немає проблеми в тому, аби лікар під час приймання проколов дитині пальчик і взяв кров, яку ми відправимо на молекулярно-генетичне дослідження за кордон. З його боку це вже чимала робота, і сприяння нашій спільній справі. Розмовляла Дзвінка Решетняк

30 |

Результат – уже через місяць.

Чому бізнесу варто обрати Lacs Group Компанія Lacs Group на ринку юридичного і бухгалтерського супроводу бізнесу з’явилася два роки тому, на початку пандемії. На сьогодні потужність професіоналізму команди справді зашкалює. Засновниця компанії Анна Горбаєнко ділиться з «Егоїстом», чому ваш вибір має бути саме на Lacs Group, які послуги пропонують та переваги, що отримують клієнти, а також про те, як за невеликий проміжок часу стати одними з найкращих. торану. Навіть специфіка обслуговування апарт-готелю інша, ніж при супроводі класичного комерційного готелю. Не кажучи вже про зовсім несуміжні сфери.

- Аню, на чому фокус роботи Lacs Group? Це юридичні та бухгалтерські послуги для бізнесу. Крім того, частиною Lacs Group є адвокатське бюро «Анни Горбаєнко». Воно підсилює юридичний захист клієнта, оскільки надана адвокатом протекція є набагато більшою, аніж надана юристом. Наприклад, під збереженням адвокатської таємниці можна закрити велику частину інформації клієнта. У нас немає юристів чи бухгалтерів, які займаються усім. Кожен працює у своєму вузькому напрямку для того, щоб чітко розуміти «головні болі» конкретної сфери бізнесу. До прикладу, в межах HoReCa специфіка обслуговування готелю суттєво відрізняється від рес-

- Хто Ваш клієнт? З ким працювати важче? Здебільшого – середній бізнес з активною підприємницькою діяльністю. Моя найулюбленіша сфера обслуговування – HoReCa. У нас є цілий відділ, котрий займається готелями та ресторанами. Якраз працюю над запуском HoReCa-консалтингу, що стане повноцінною одиницею в межах Lacs Group. Другий за масштабами обслуговування – оптовий і роздрібний продаж товарів, імпорт, експорт, усе є. Великий відсоток у нас також займають СТО. А ще це ІТ-компанії, обслуговувати які – просто задоволення. Велика частина клієнтів прийшли до нас після штатного бухгалтера чи інших аутсорсерів. У 99,9% випадків ми були змушені не лише будувати роботу абсолютно поновому, а й в процесі виправляти «чудеса» попередників. Насправді власник бізнесу може легко перевірити ефективність своєї бухгалтерії, якщо звернеться за послугою внутрішнього аудиту до нас. Тоді він спатиме спокійно.

31 - Тобто HoReCa – Ваш головний напрям? Один з них. Ця сфера цікава тим, що має велике поле для маневрів. Бізнес – це не щось інакше, як грошові потоки, які треба грамотно запакувати в юридичні документи. Нещодавній кейс: система «з нуля», яку я особисто розробила для готельноресторанного комплексу в Буковелі, дала змогу із 7 мільйонів гривень щомісячного доходу платити всьогона-всього 18 тисяч гривень податку.

- Переваги у Lacs Group для наявних та потенційних клієнтів? Переваг, які не дають інші, – багато. Наприклад, рахунок за погодинну оплату завжди має підтвердження використання саме тої кількості годин, що заявлено. Це робимо з допомогою програмного забезпечення. На мої послуги не низька ціна, але коли людина платить мені, то не за години, «взяті з неба». Хто готовий платити за якість, цінує таку чесну гру.

- Чи складно було створити Lacs Group? Це було дуже складно. Lacs Group вийшов на ринок, коли почався локдаун. Тільки уявіть: маркетингова стратегія, над якою працювали, у яку рік вкладали гроші, просто «злетіла». Тобто, коли бізнес скорочував витрати та закривався, ми ставали на ноги. Зате тепер стоїмо дуже міцно. Тому, повірте, після такого досвіду мене злякати немає чим.

Ще одна перевага – конфіденційність. Щоб забезпечити справді безпеку клієнта, наша бухгалтерія працює в іншому, не головному, офісі. Бухгалтерія – це завжди про гроші, доступ до всіх рахунків. Цінність такої інформації оцінити просто неможливо, тому ми робимо все, щоб вона була в безпеці. Коли ми заявляємо про конфіденційність та безпеку, розуміємо дуже добре, що це означає.

- За скільки часу Вашої роботи клієнт отримує перший результат? Через місяць. Власне, ось тут і проявляється суть – добре знати специфіку тої сфери бізнесу, до якої належить клієнт. Тоді відразу розумієш, куди дивитись найперше та з якої сторони починати. А найбільше мене тішить, коли людина очікує звичайного набору бухгалтерських послуг, а отримує «бонус» у вигляді скорочення витрат у перший же місяць. Тільки уявіть її емоції. Кожна зекономлена копійка – дохід власника. Загалом у перший чи другий місяць роботи втрати скорочуємо на 20%. А це ж не межа.

Ну, і наостанок вважаю, це те, що у нас все-таки комплекс юридичного і бухгалтерського супроводу, а не одне з двох. У такий спосіб клієнт завжди захищений з усіх сторін, адже бухгалтери знають, що завжди можуть покластися на юристів, а юристи – на бухгалтерів. Розмовляла Дзвінка Решетняк

До речі, у нас є фінансово дуже приваблива послуга головного бухгалтера чи керівника юридичного відділу при наявності вже сформованого штату. У нещодавньому кейсі ми зекономили для клієнта 97 тисяч гривень з допомогою оптимізації штату бухгалтерів. Ефект Рінгельмана в дії: чим більше людей залучено до виконання завдання, тим менш ефективним є кожен з команди. Про мене, це природне явище. Здебільшого, якщо штат доволі немалий, він скорочується на 30%.

32 |

Хотіти змінювати життя.

Соломія Вергун про трансформаційну психологію Соломія Вергун – трансформаційний тренер, засновниця Майстерні Успіху SolVe. Понад 13 років працює у сфері психології як практична психологиня, психотерапевтка, коучиня, менторка, наставниця, тренерка, ігропрактик та дієтологиня. Ведуча фінансової гри «Щурячі Перегони» та трансформаційних ігор «Дари Богинь», «Територія Грошей», «Самореалізація». А ще – дружина, мама двох чудових дітей, яка любить проводити вільний час у колі сім’ї та на грядках дачі, вишивати, готувати смаколики, пекти хліб та насолоджуватись горнятком кави щодня, як справжня львів’янка.

- Соломіє, як від товарознавства прийшли у психологію? Отримавши спеціальність товарознавця комерційної діяльності, зрозуміла, що це не зовсім мене приваблює й не мотивує до розвитку та вдосконалення. Спочатку було важко зрозуміти, чим би хотіла займатись насправді, ба більше, маючи вже освіту, сім’ю та дитину. До рішення потрібно було поставитись відповідально. Кілька років спостережень за собою, спілкування з різними людьми, знайомств з психо-

логією за допомогою курсів ЄШКО відкрила двері нової професії, яка стала для мене місією.

- Знаю, що Ви не просто психологиня. У чому особливість? Так, оскільки зібравши знання з різних напрямків психології, маю можливість їх поєднувати. У такий спосіб клієнт, пропрацьовуючи своє минуле, теперішнє та «майструючи» своє майбутнє, отримує бажані результати. Адже ми здебільшого користуємося попереднім досвідом,

відносно до якого й будуємо всі наступні етапи життя. Та якщо змінити ставлення до минулого, пропрацювати його та прийняти, то відбудуться гарні зміни у житті.

- Ви кажете, що постійно навчаєтесь. Очевидно, до створення власного центру була підготовка? Протягом усіх цих років багато навчалась у різних закладах: університеті імені Івана Франка, Інституті розвитку символдрами та глибинної психології, IPACT, IAPC, Академії

33 Wellness consulting, CFC. Крім того, пройшла багато інших навчальних курсів, тренінгів та майстер-класів. Свій розвиток продовжую й надалі, адже аби допомагати іншим, потрібно розвиватись самому.

- Що найбільше подобається у Вашій роботі? Моя робота насправді дуже цікава, адже допомагати людині пізнавати, змінюватися, вірити у себе, долати перешкоди та досягати бажаних цілей – це неймовірно! Проходячи цей шлях із кожним клієнтом, отримую неабияке задоволення. Що може бути кращим, ніж примирення батьків та дітей, подолання психосоматичних захворювань, страхів та панічних атак, налагодження сімейних стосунків, знаходження себе, своїх бажань та цілей, місця у житті, улюбленої справи, віри в себе та своїх можливостей. Завдяки різним методам та технікам, процес самопізнання стає цікавим для кожного. Хтось починає самопізнання через метафоричні карти, хтось – через трансформаційні ігри, майстер-класи, курси, а хтось приходить уже з чіткими запитами та завданнями. Будь-яка діяльність для мене – дуже цікава.

- Створювати центр боялися упродовж років, але відкрили його у рік початку пандемії. Парадокс, чи не так? Насправді дуже багато залежить від нашого мислення та віри. Життя – процес, у якому є результати та досвід. Якщо ми будемо будувати своє життя, спираючись на страхи, то шанси відкрити перед собою нові можливості

завжди будуть далекими та недосяжними. Протягом цих років я не лише вивчала теорію, але й постійно реалізовувала отримані знання. Це призвело до моїх трансформацій у мисленні та до зміни життя загалом. Я вважаю, що завжди треба вчитись у найкращих і передавати ці знання іншим. У такий спосіб ми постійно себе удосконалюємо. З пандемією у мене відкрилась ще одна можливість – проводити сесії, навчання, ігри та майстер-класи онлайн. Я та мої колеги можемо надавати послуги у будь-якому куточку світу, і це чудово.

- З якою категорією людей Ви працюєте? Не працюю із залежностями, онкологічними захворюваннями та патологічними відхиленнями. Мені подобається допомагати людям, які готові працювати над собою, вирішувати, реалізовувати та змінюватись. Тоді цей процес є продуктивним і цікавим.

- Побажання від Вас потенційним клієнтам? Навчитись вірити в себе, свої мрії та, долаючи перешкоди, отримувати задоволення від досягнутих результатів. Якщо самотужки важко рухатися до поставленої мети чи долати життєві перешкоди, запрошуємо до нас, у Майстерню Успіху SolVe. Станьте майстром свого життя! Розмовляла Дзвінка Решетняк

34 |

Засновник USPpanels

Андрій Поріцький про розвиток компанії та якість продукту Коли запускаєте виробництво чи будуєтесь, хочеться, щоб швидко, а головне – якісно. Варіантів для вибору на сучасному ринку дуже багато. Усе ж рекомендуємо зупинити увагу на компанії USPpanels, яка 18 років успішно розвивається, пропонуючи клієнтам найкращу послугу. Ми знаємо, у чому перевага сендвіч-панелей, які виготовляє підприємство, та як розвивається компанія на території України, оскільки поспілкувалися з її засновником Андрієм Поріцьким.

Через деякий час в Тернополі розширили дві повноцінні безперебійні лінії, які на сьогодні виготовляють поліуретан, мінеральну вату і пінопласт. Тобто наша послуга – будівництво об’єктів із сендвіч-панелей та продаж самих сендвічів. Будуємо ще один завод. Навесні наступного року плануємо його запустити в експлуатацію.

- USPpanels від початку займалася виготовленням сендвіч-панелей?

18 років тому була маленька польська лінія, яка робила тільки сендвіч-панелі, але наповнювачем пінопласт. Потрохи почали розвиватися, тоді ця невелика лінія розширилася – збудували завод у Тернополі. Там вже виготовляли сендвіч-панелі з наповнювачем пінопласт та мінеральна вата. Збудували два заводи: один менший, другий більший. У середньому тоді в нас працювало приблизно 60-70 людей. Потім з’явився ще один завод.

- Що отримує клієнт, коли обирає послугу компанії USPpanels? Ми стараємося давати якісні матеріали. Хоча сьогодні за цим показником технологія в багатьох в принципі однакова. Крім того, пропонуємо швидку доставку, весь товар веземо власними автомобілями. Наразі в нас активний сезон, тому терміни збільшилися з двох тижнів до трьох чи чотирьох. Ми за те, щоб конкуренція була здоровою, щоб конкурувати якістю, ціною та темпами роботи.

- До речі, про конкурентів. На що більше звертаєте увагу? Звичайно, важливою для нас є якість, яку пропонуємо ми, та яка є в решти учасників на ринку. Працюємо за правилом: «Як сказали, так і зробили». Проте не треба забувати, що це є виробництво. Не завжди від нас залежить та ж якість. Інколи замовляємо один

35 продукт, а отримати можемо інший. Якщо таке трапляється, ми відразу це компенсуємо. Домовляємося з клієнтом про суттєве зниження ціни, замінюємо на новий або ж повертаємо гроші. Важливо розуміти, що ми не виготовляємо продукт з нуля, а купуємо пофарбований метал і вже з нього створюємо сендвіч-панелі.

- Андрію, чи більш вигідні сендвіч-панелі на відміну від альтернативних матеріалів? Знаєте, цей продукт справді добрий. По-перше, він швидко монтується. По-друге, виглядає доволі інтер’єрно у промислових, торгових, офісних приміщеннях. Крім того, він дуже теплоізоляційний та енергоощадний. Відтак, в комплексі виходить гарний ефект. Наприклад, якщо склад площею 10 тисяч квадратних метрів можна збудувати зі сендвіч-панелей за 3-4 місяці. З жодного іншого матеріалу так швидко об’єкт не збудуєте. Власне, найбільше часу в цьому займає конструювання каркасу та бетонні роботи. На сендвіч-панелі потрібно від тижня до двох. До того, це найпростіший і найдешевший спосіб у будівництві. Чим більше приміщення, тим вигідніше його створювати. Сендвіч-панелі безпечні за пожежними і теплоізоляційними нормами. Ми також даємо на них гарантію від 5 до 10 років.

- Як засновник компанії, що в планах надалі? Є нові ідеї? Наразі розвиваємо той бізнес, який є. Що буде через рік-два – побачимо. Поки добудовуємо новий завод в Решетилівці на Полтавщині. Саму діяльність не планую кардинально змінювати, тоді буде важко координувати та керувати чимось одним.

- Часто кажуть, що запорука успіху – гарна команда. Ваші люди з Вами від початку? Колектив у мене хороший, і справді працюю з ним дуже давно. Наприклад, директор на підприємстві зі мною від першого дня, коли ми ще навіть не мали першого заводу, тільки почали робити ліцензії на будівництво ліній. Кістяк команди є стабільний, з цими людьми добре і легко розуміємося. Вони мені допомагають, а я їм повністю довіряю.

М. ЛЬВІВ М. ТЕРНОПІЛЬ

вул.Стуса 39/1

- Яким принципом керуєтеся в роботі? Усі йдуть до того, щоб було комфортно і злагоджено. Насправді цього не досягнути за рік. Кістяк формується роками. Потрібно бачити зацікавленість людей перспективою. Є такі, яким достатньо того, що мають – з ними важко працювати тому, що є стіна. Мені ж потрібні ті, хто хочуть розвиватися разом зі мною. Ми не говоримо про гроші, ми говоримо про розвиток бізнесу.

- На європейський ринок плануєте виходити? Наразі тільки дізнаємося, що та як. У нас уже були запити з Білорусії, Молдови. Проте з Європою трохи буде важче – треба мати власну сітку, показати, що ми це зробили. Це кропітка робота, яка потребує часу і зусиль. Розмовляла Дзвінка Решетняк

+38 (067) 329 02 37

вул. Текстильна, 28 www.usppanels.com

lviv@usppanels.com

+38 (0352) 52 78 68 +380 (67) 400 77 55 manager@usppanels.com

ЗАХОПЛЕННЯ: Якщо професія стає способом життя, то ремесло перетворюється в мистецтво.

Юрій Шевельов

6

37

лайфхаків

боротьби з переїданням Сучасна людина переїдає. Факт. Ні, вчені не заглядають людям у роти, переїдання ідентифікують, не повірите, через споглядання животів. Просто спускаєшся вулицею Городоцькою, мугикаєш собі під ніс улюблений трек і фіксуєш випуклість людських животів. Їх чимало. Заокруглене черево – результат переїдання. Тому, друже, знай: хочеш мати випуклість над поясом своїх штанів, мусиш переїдати – іншого шляху немає. Ні пиво, ні солодке тобі в цьому не допоможуть, тільки переїдання. Але фанатів великих животів не так вже й багато, особисто я не зустрічав жодного. Маємо парадокс: людина не хоче мати

великого живота, але робить все, аби він виріс. Парадокс – це коли ти не можеш пояснити певне явище, реальність же завжди закономірна, в ній все чітко і логічно. Людина переїдає не тому, що хоче відростити собі великого живота. Вона ненароком переїдає, воно якось само переїдається, нехотячи. Причин переїдання є багато. Для тіла їжа – це білки, жири, вітаміни та інші потрібні йому хімічні речовини, а для мозку – це кайф. Їжа – найдоступніше джерело позитивних емоцій. Тому їмо ми, гедоністи, навіть коли фізіологічної потреби в їжі нема, просто аби радіти. Лю-

дина – примітивне земне створіння, заточене під емоції. Стародавні римляни дійшли до того, що після трапези вибльовували свій обід, аби звільнити місце в шлунку для нової порції їжі. Сократ казав, що голод – найкраща приправа до їжі. Всі ми знаємо: чим більше ми голодні, тим їжа бажаніша, тим потужніші позитивні емоції вона нам дарує. Звідси випливає: якщо ми хочемо не переїдати, нам треба зробити їжу менш бажаною, тобто нам слід якось пригнітити голод, зробитися ситими. І для цього, як водиться, є лайфхаки. В мене їх для тебе аж шість штук.

38 | Лайфхак 1. Заповни шлунок Одним з факторів ситості є заповненість шлунку. Шлунок – це такий невеликий порожнистий орган, який може розтягуватись до 5 літрів у об’ємі. В його стінках є спеціальні датчики-рецептори. Коли шлунок під дією їжі розтягується, вони активуються і посилають до мозку сигнал ситості. Цікаво, що те, чим наповнений шлунок, значення не має. Каміння, пісок, тирса, бите скло, цвяхи – для цієї справи згодиться все. Тільки не подумайте, що я вам рекомендую їсти каміння, це я теоретизую. Вчені проводили експеримент. Запхали бідолазі-піддослідному в шлунок кульку і надули її. Кулька розтягнула собою шлунок, і наш бідолаха відчув себе ситим. Механізм простий до неможливості. Отже, нам потрібно чимось заповнити шлунок. І важливо, щоб це було щось некалорійне, бо якщо ми почнемо заповнювати шлунок тістечками, ситість, звісно, прийде, але калорій прийде більше. Перше, що приходить в голову – вода. Вода, жива, мертва, кип'ячена, з криниці чи з калюжі, не містить у собі калорій взагалі. Але наші плани обриває одна особливість ШКТ: вода в шлунку затримується всього до 15-20 хвилин, після чого перетікає в кишківник, де і всмоктується. Боротись з голодом за рахунок води – те саме що й замість мотики в полі використовувати мізинець лівої руки. Нам потрібні якісь некалорійні харчі. В нас є солодощі, крупи, м'ясо, риба, молочні продукти, яйця, фрукти, овочі... Стоп! Овочі! Те, що лікар виписав! Овочі – це найменш калорійна група

продуктів. Помідори, огірки, банани, баклажани, кабачки та навіть морква, все згодиться. Що? Стривожив банан у списку? Молодець, це я перевіряю твою уважність. Рекомендую з'їдати по пів кілограма овочів щодня, це хороша превентивна міра від переїдання.

вона диво в квадраті. Тому можемо сміливо віднести клітковину до таємного агента по боротьбі з голодом. Шукайте її у всіх первозданних продуктах рослинного походження: овочі, фрукти, крупи, бобові.

Лайфхак 2. Їж клітковину

Признаюся чесно, спочатку я був стурбований тим, куди ви поставите наголос в слові "білок": на "І" чи "О". Правильно "білОк", але якщо захочеш поласувати білкою, то, по-перше, виникнуть суттєві труднощі з тим щоб її впіймати, а по-друге, м'ясо білки чудове джерело білка. Тому хочете їжте білОк, хочете їжте бІлок, суть то ж одна. А ще білка багато в рибі, яйцях, молочних продуктах та бобових.

Клітковина – це загальна назва вуглеводів, які не піддаються ферментам шлунково-кишкового тракту безшерстого примата, тобто людини. Молекули глюкози клітковини настільки сильно тримаються "за руки", що годі й пробувати розірвати ці зв'язки. Але це не означає, що клітковина не корисна, навпаки. Подумай сам: у шлунок потрапляє, а калорії не дає. Це ж справжнє диво ситості. А якщо врахувати, що клітковина має здатність зв'язувати воду, тобто набухати, то приходить розуміння, що

Лайфхак 3. Їж білок

Який же стосунок білок має до профілактики переїдання? Якщо клітковину ферменти ШКТ розщепити

39

не можуть, то з білком вони собі раду дають "на ура". Розщеплюють вони білок до амінокислот. Коли в кишківнику з'являються амінокислоти, на арену виходить один з анорексигенних агентів – холецистокінін. "анорексигенний" означає "такий, що протидіє вживанню їжі". Класно ж! Те, що треба, в боротьбі з голодом та переїданням. Лайфхак 4. Їж бульбу У сфері так званого здорового способу життя картоплю не люблять. Люди завжди остерігаються того, чого не знають чи не розуміють. Так працює примітивна психіка примітивних наземних тварин, до яких ми всі з вами належимо. Ще в минулому тисячолітті в одному австралійському дослідженні вчені годували людей різними продуктами, фіксуючи відчуття ситості. Серед претендентів на титул найситнішого продукту були банани (видихніть, тут я вашу пильність не перевіряю), рис і навіть морозиво. Але золоту медаль виборола саме картопля, але не проста, а варена. Он як.

Лайфхак 5. Рухайся

Лайфхак 6. Тренуйся важко

Лайфхаки, які починаються на "їж", завершились. Далі доведеться дриґати кінцівками, тобто, рухатись у просторі. Ворушитись для того, щоб заблокувати апетит – звучить фантастично, адже кожен з власного досвіду знає, що фізична активність підвищує апетит, а не знижує його. Так, звісно. Але якщо врахувати, що м'язи для свого скорочення буквально потребують їжі, то витрати їжі та її споживання взаємно компенсуються.

Зазвичай для скорочення м'язи використовують кисень, але коли вони сильно напружуються, співпрацювати з киснем відмовляються, і тоді в них розгортаються безкисневі процеси, при яких виробляється метаболічне сміття. Ці відходи виробництва вчені обізвали лактатом. Одні обізвали, а інші з часом помітили, що він має анорексигенну дію. Перевірка пам'яті: що таке "анорексигенний"? Правильно, скерований проти того, щоб щось поживне потрапляло до рота. Все, як і обіцяв, – шість лайфхаків. Вони пройшли випробування часом, а через них пройшли більше 10000 моїх підопічних. Вони діють, але тільки за однієї умови: їх треба застосовувати. Тож, вперед захищатися від випуклого живота!

За логікою, переїдання – це збій системи. Апетит має бути не вищим за потреби людини в їжі. Імовірно система дає збої, бо сучасна людина поводитися не відповідно до закладеної в неї системи. Про що я? Фізичний рух – людська сутність, інакше наше тіло не складалося б на 40% з мускулів. Не для краси ж природа їх у нас запхнула. Люди в білих халатах (не банних, і не лікарі) зауважили, що коли людина мало рухається, апетит в неї зазвичай вищий за енерговитрати організму. Виникає дисбаланс енергії, гіперфагія, або по-народному переїдання. При високих енергозатратах апетит стає більш відповідним до потреб людини, врегульовується. Отже, махайте своїми трубчастими кістками, ходіть пішки, тренуйтесь, прибирайте вдома і викопуйте ситну картоплю (не мізинцем лівої руки, звісно) – це врегульовує апетит і не дає голоду бути вищим за потреби в їжі.

Тренер Віктор Мандзяк viktormandziak

40 |

Ірина Галай про підкорення найвищих вершин Перша українка, яка піднялася на найвищу у світі вершину Еверест і найстрашнішу вершину К2. Скільки всього гір підкорили її ноги, Ірина Галай не рахувала. Але кожна з них інша, з особливою енергетикою. Альпіністка зізнається, щоразу сходження стає ніби дозою наркотику. Про гори у житті та неповторні відчуття, які вони створюють, Ірина Галай ділиться з «Егоїстом».

- Іро, як почалася Ваша гірська історія? Перше сходження – то був шок. До 2013 року я й гадки не мала, що таке альпінізм. У суперечці колега загадав мені піднятися на вершину Казбеку. Коли прийшла по спорядження, хлопці подивилися на мене

і сказали: «Будь ласка, не йдіть туди, ви будете плакати». Звісно, ці слова я не сприйняла. Коли приїхала в Грузію, реакція групи була майже такою ж, що й у продавців. Тепер мені смішно: без спортивної підготовки, без гірського одягу я зібралася вперше піднятися на висоту 5 тисяч метрів. Ми йшли близько 7 днів. І якби не рюкзак вагою 20 кілограмів, я б почувалася дуже комфортно. Ближче до вершини бачила, що люди зупиняються, бо у них почалася гірська хвороба. Я ж застрибнула з першого разу. Як виявилося, у мене легка стерпність висоти. Та найголовніше те, що коли стояла на вершині Казбеку, вперше в житті зрозуміла, яка картинка буде на моєму пазлі. Відчуття ще не могла описати словами, але знала – відбулося доленосне. Повернулася додому з відчуттям перемоги. Тоді захотілося дізнатися більше про цю історію. Наступною відразу вибрала Кіліманджаро висотою 5,8 тисяч метрів, хотіла стати трохи вище.

- До Евересту йшли три роки. Що відчули після підкорення? На Еверест не кожен може піднятися. Я набирала висоту повільно. Перед тим ще були Кіліманджаро, Непал, найвищий вулкан у світі Охос. Факт, що на вершині Гімалаїв не було жодної українки, був для мене сюрпризом. І я захотіла забрати цей вільний рекорд. Сама гора мене не приваблювала. Після Казбеку на моєму робочому столі стояло фото К2. Це найважча і найстрашніша гора на планеті, але я знала, що маю на неї піднятися. Рекорд був рішучим моментом. Ба більше, коли дізналася, що є конкурентка з Донецька, вирішила, що Західна Україна має стати першою. Як не дивно, альпіністів із Західної України немає. Це настілки зарядило мене, що більше ні про що не могла думати.

41 - Різні гори, ймовірно, й емоції від кожної теж несхожі? Усі гірські масиви абсолютно різні. Кавказ дикий і різкий, від нього отримуєш специфічну енергію. Після повернення хочеться бігати, танцювати, ніби вибухаєш. Гімалаї – це просто космос містичний, буддистський. Повертаєшся, як з іншої планети, з бажанням посміхатися і робити добро. Пакистан доволі жорсткий, з суворою енергетикою, і клімат жахливо висушує. Кожна вершина – це неймовірний наркотик. Ніби вкололи дозу ендорфіну, який переповнює. Коли я повернулася з Евересту, мене запитали про відчуття. Я сказала, що це був оргазм, при чому такий сильний, що ніхто ніколи не переплюне. Це справді так.

- Але Ви змогли вибратися на найстрашнішу гору. Мрія здійснилася? До сходження на Еверест К2 навіть не можна назвати мрією. Це просто фантазії хворої людини. Але коли я стояла на Евересті, ця мрія відразу перетворилася на план. У моє сходження на К2 вірили всі, окрім мене. Та досягнувши такої вершини, розумієш, що можливо все. На цій горі загинув кожен четвертий альпініст, і ця статистика трохи гальмує. Якщо на Евересті було понад 10 тисяч людей, то на К2 піднялися 300 осіб. До речі, в один день зі мною підіймалася перша росіянка, тому я дуже хотіла, щоб ще одна українка зійшла на вершину. Це зробила Оксана Літинська, і мене її сходження заспокоїло.

- Дістатися вершини і вижити. Чого боялися найбільше? Після сходження на К2 Еверест видався курортом. Ця гора важка за технікою і стрімка – піднімаючись, весь час дивишся на сніг. Щоб почуватися комфортно на скелях, я роками ходила на скеледром. Окрім того, вона небезпечна, бо постійно летить каміння, і ти ніяк не застрахований від смерті, взагалі. Ще важче спускатися. Мотузки, якими страхуєшся, не дуже надійні. Частина з них, певно, залишилася ще від першого сходження. Та найбільш моторошно від того, коли натрапляєш на тіла. Перед нами взимку підіймалися кілька команд альпіністів. Серед них були ісландець з пакистанцем, які загинули на спуску. Їх примерзлі до гори тіла я побачила, коли підіймалася. На жаль, такі моменти є. Тому в горах обов’язково треба думати позитивно. Перед кожною поїздкою готую список хороших спогадів та історій.

- Найвищі і найстрашніші вершини світу підкорені. Що далі? Монетизую свою історію. Наприкінці вересня випустила власні спортивні вітаміни «Дермакола Спорт», які майже рік розробляли в німецькій лабораторії. Це рецепт відновлення організму, особливо для жінок-спортсменок, які через навантаження втрачають свою жіночу красу, мають проблеми з колінами, судинами. Також маю ще одну ціль – наступного року, влітку, хочу отримати звання «Сніговий барс». Його дають за підкорення п’ятьох семитисячників у Киргизстані і Таджикистані. Українців там теж ще не було. Розмовляла Юлія Осим

42 |

Міла Бараєва

про бізнес, блог і особисте Як це бути інфлюенсером, підприємцем, мамою і просто щасливою успішною жінкою, «Егоїст» дізнавався в Міли Бараєвої – бізнеследі, яка вірить у те, що можна все.

- Міло, скільки років ти у бізнесі? Коли було важче: коли розпочинали свою справу і бракувало досвіду чи зараз в карантинних умовах? У бізнесі вже сьомий рік. Сама не розумію, коли встигла. Спочатку був бренд декору, який продавався онлайн, а через пів року перший офлайн-бізнес. Чесно? Складне порівняння. І на початку шляху важко, і на початку ковіду також. Проте наразі ми вже адаптувались і не так болісно реагуємо на обставини, як два роки тому. Але коли розпочинаєш, це приємна важкість. Такий класний мандраж і перспективи, а коли ковід, приємного мало.

- Скільки років ведеш блог? Якщо свідомо як блогер, то з 2016 року.

- Пригадую ти розповідала в сторіс, що перший локдаун дався нелегко: втрати в бізнесі довелося перекривати прибутком від блогу. Чи не спадало на думку закрити бізнес і залишити лише блог? Шоу-руму вдалось працювати «в нуль», і це крутий показник на той час, коли всі масово просто з'їжджали з приміщень. Інвестиції з блогу були тоді, коли ми вийшли з локдауну вперше. Усі почали економити, а я вклала останні вільні 10 000$ в перезавантаження проєкту Oneonelviv. Щодо g.bar.lviv, то там довелось доінвестувати, щоб виплатити всім мінімалки, податки і оренду, адже ми були повністю зачинені, коли шоу-рум працював хоч онлайн та на виніс.

- Якби довелося обирати між блогом та бізнесом. Що б це було? Складне питання. Для мене це дуже тісно пов‘язані між собою речі. Навіть не уявляю, як їх можна розділити. Якби я обрала блог, то всерівно хотіла б заробити з нього і відкрити все ж бізнес. Підприємництво в мене в крові, але й бути в центрі уваги також дуже люблю.

- Кризові періоди є нашим шансом на зростання. За цей період ти не тільки «вижила», а й підвищила сегмент товарів в Oneone, створила власні курси, купила нове авто, почала багато подорожувати. Карантин йде на користь? Не знаю, чи це карантин (сміється). Він направду навчив мене жити наповненішим життям, витрачати гроші на емоції і враження і не відкладати класні моменти на «кращі часи». Та якщо глобально, не думаю, що це карантин. Це моя робота над

собою, над своєю свідомістю та й дорослішання. Цього місяця мені 29. Ще стільки попереду. А перезавантаження Оneone на вищий рівень – це була ставка ва-банк, і я перемогла цю партію. Вважаю, що саме це стратегічне рішення дало нам поштовх на виживання під час карантину.

- Ти без сумніву шокувала всіх своїм розлученням. Проте причини не розповідаєш. Може поділишся з нами? Якщо ні, як відчуваєш ту межу між відвертістю з підписниками і особистим, яке хочеться приховувати? У нас просто немає якоїсь цікавої скандальної історії, ми до неї не довели наші стосунки. Розлучились раніше. Усе, що я можу сказати, що жодного разу не пошкодувала про таке рішення. Це були класні 5 років разом, ми любили один одного, і наразі любимо, просто по-іншому. У нас прекрасний син, але ці стосунки вижили себе, і ми пішли далі. Приховувати особисте життя мені не хочеться. Навпаки, вчусь бути відвертішою, це формує міцний зв’язок з аудиторією. Це те, чого мені не вистачає в житті: навчитись показувати почуття, емоції, а не «тримати обличчя» постійно. Практикуюся.

- Чим ще доводиться жертвувати заради успішної кар’єри? Які мінуси публічності? Мінуси є, але вони мізерні, якщо порівнювати з перевагами. У мене не так багато підписників, бо вже давно не ставлю це в пріоритет. Але я динозавр українського блогінгу, тому мене знають мільйони людей по всій країні, просто не читають блог. Де б я не була, я зустрічаю тих,

хто мене знає. Зі мною фотографувались на Занзібарі, на Кіпрі, в Стокгольмі, в Барселоні та просто всюди. І я це дуже люблю. Проте це й причина, через яку мені складно повністю розслабитись. Просто бути інкогніто і творити все, що завгодно. За кордоном я собі це дозволяю, бо там мене можуть впізнати одна чи дві людини протягом тижня. Та вдома – це найважче. Але я треную звичку дозволяти собі проявлятись так, як хочу, не змушувати себе здаватись ідеальною тощо. Ще з мінусів: люди можуть хейтити бізнес через особисту неприязнь до мене. Я дуже люблю своїх хейтерів і їх увагу, але коли зачіпають бізнес, це не OK. - Багато жінок, які розвиваються в кар’єрі замість сидіння в декреті, часто відчувають себе «поганою мамою», яка краде час у своєї дитини. Чи були у тебе такі думки та як вдалося їх подолати? Я вважаю себе дуже крутою мамою. Мій син майже до 2 років був на ГВ, я вперше залишила його і полетіла кудись без нього, коли йому було вже 2,2. До цього я об’їздила з ним в слінгу півсвіту. Так, я працювала весь час, але малий завжди був зі мною. До 9 міс був 24/7 при мені в офісі, на будовах. Потім з‘явився супровід няні, яка теж завжди була поруч, просто розв’язувала мені руки. Уже аж з 1,2 вони почали з нянею лишатись на півдня вдома без мене, а я приїжджала годувати. За це літо я встигла двічі злітати з ним на море. Крім того, щодня дотримуюсь правила: робота до 18:30, а з 19:00 – я з сином.

Фото: Оксана Савенчук @savenchukphoto

43

Так, зараз я багато подорожую без нього, але сепарація в нас відбувалася дуже поступово. Я точно є його опорою. І він знає: якщо мама пішла, то обов‘язково до нього повернеться. Я – класна мама!

- Якби син обрав блогерство замість освіти (йдеться про старші класи чи університет). Як би ти на це відреагувала? Дозволила б. Вищу освіту можна отримати будь-коли. Якщо на певному етапі він не хотітиме, але розумітиме, чого хотів би натомість, то я його підтримувала б.

- Хто ти через 10 років? Не люблю загадувати так далеко. Але я б хотіла вже не працювати, принаймні стільки. Хотіла б мати ще 1-2 дітей і чоловіка, з яким ми багато б подорожували, мали класний будинок, отримували кайф від життя й один від одного. Хочеться більше якогось слоу лівінгу і часу для себе. Розмовляла Зоряна Войтів

44 |

Тамріко Шолі:

«Людина має змінюватися – це головна прикмета її еволюції»

Авторка бестселерів «Всередині чоловіка» і «Всередині жінки», письменниця, що шукає точки порозуміння не просто між різними статями, а й з самим собою. Тамріко Шолі розповіла журналу «Егоїст» про ставлення до шлюбу, зв’язок з персонажами своїх книг та про те, які роботи авторки можна прочитати вже згодом.

- Тамріко, в одній зі своїх книг Ви зауважили, що головне у житті не те, чого ви досягли, а те, для чого. Якщо говорити про всі історії, які Ви описуєте, який висновок мав би зробити читач опісля їх прочитання? Як письменниця я не маю права насаджати конкретні висновки своїм читачам. Так, у кожному тексті чи у романі завжди є головна ідея, яку автор хоче донести людям. І так, дійсно важливо, щоб читачі цей меседж зрозуміли. Проте висновок кожен з них має зробити свій відповідно до власного досвіду і потреб у конкретну мить свого життя. Тобто будь-яка ідея автора книги не існує самостійно, вона ніби переплітається з життєвим досвідом та інтимними особливостями окремого читача. А там – у кожного своя історія, тому і висновки після прочитання однакового тексту в різних людей будуть різними. І саме в цьому полягає місія справжнього письменника: через магію слів та сюжетів, збуджуючи почуття та думки, привести читача до того висновку, який потрібен саме йому.

- Чи існує модель формування певних «ідеальних стосунків», враховуючи, що кожна людина наділена унікальним досвідом та рисами характеру? У вашому питанні вже є відповідь. Ні, не існує, адже кожна людина наділена унікальним досвідом та рисами характеру. До того ж кожні стосунки розгортаються у різних умовах: різних країнах, епохах, фінансових статусах, у різному віці врешті-решт. Життя – це взагалі дуже неточна наука, тому ніяких формул чи ідеальних форматів не може існувати апріорі.

- Чи використовуєте Ви наукові методи у своїй письменницькій діяльності? Я використовую у своїй діяльності знання з теорії драматургії та журналістики. Це допомагає мені створювати правильну структуру сюжету та чітко доносити свої меседжі до читачів. Власне, я вважаю, що без знання теорії та технічної роботи над текстом навіть дуже вдала ідея може пройти повз читача, тому що автор не зробив правильні акценти у романі.

- Ви письменниця, яка дуже активний фідбек отримує не лише на книги, а й на дописи у ФБ. Пригадайте, яка реакція була для Вас найбільш неочікуваною. І цікаво, чи вона відрізняється в українських жінок та чоловіків від німецьких? Я не пишу у соціальних мережах німецькою, тому в мене немає серед читачів саме німців. Але є вихідці з Союзу, що вже давно живуть у Німеччині чи інших країнах ЄС. Звичайно, різниця між сприйняттям моїх текстів є. Наприклад, в емоційності. Раніше я багато писала на гендерну тематику. Одного разу був текст про те, що сучасна жінка вже може дозволити собі взагалі не виходити заміж, якщо поруч немає партнера, з яким дійсно приємно бути разом. Тобто не погоджуватися на будь-кого. Реакція мене вразила: здається, що це не нова думка, проте текст зібрав 9 тисяч вподобань та шалену кількість репостів. При цьому 85% коментарів були не від жителів ЄС. Це зумовлено тим, що вони вже звикли до того, що так можна, і в них це не викликає бурхливої

45

- Світові тенденції щоразу більше тяжіють до думки, що шлюб – залишки минулого. Яке Ваше ставлення до інституту сім’ї, чи грає роль штамп у паспорті? Мені трошки важко казати про роль штампу в паспорті, адже в мене його ще не було. Тому можу відповісти лише з точки зору теорії та моїх спостережень. Шлюб має дуже різний сенс у різних культурах. У деяких країнах – це виключно юридичне поняття, що дає змогу спростити життя або забезпечити себе гарантіями на випадок закінчення відносин. В інших країнах, зазвичай з низькою юридичною культурою, – це питання соціальне, і шлюб потрібен, щоб реалізуватися в суспільстві. Шлюб також може відігравати економічну роль: разом, об’єднуючи доходи, часто легше вижити, ніж поодинці. Тому я не раджу йти за тенденціями чи модою, краще аналізувати свою індивідуальну ситуацію: для чого шлюб саме вам, яка його мета, чи допоможе він цю мету досягти? Аналізувати і думати – взагалі дуже корисна звичка.

- У журналістів часто постає питання, як не прив’язуватися до своїх героїв. Які у Вас стосунки з персонажами книг? І чи можемо через років 5 очікувати книгу, де описано історії, які матимуть кардинально протилежні висновки? Це цілком можливо. Людина має змінюватися – це головна прикмета її еволюції. Досить дивно мати у 5 ро-

ків, 23 та 44 однакові пріоритети. Коли змінюються пріоритети, то разом із ними і висновки. Я вже й зараз багато чого б змінила у тих текстах, що писала десять років тому. Щодо персонажів книг ситуація дещо цікава. Мої перші книжки засновані на реальних історіях, тому всі герої – цілком реальні люди. І я не можу сказати, що якось особливо прив’язалася до них. Зовсім інша справа – мої вигадані персонажі. Якщо з реальними людьми я просто описала їхні історії на папері, то з вигаданими – створила ці історії. Тобто пройшла увесь їхній шлях: від знайомства їхніх батьків до фінальної крапки у житті. При цьому всіх цих деталей може не бути у книзі, але автор має знати про свого персонажа геть усе: найдрібніші звички та родимки на тілі. Тільки тоді читач йому повірить. Тому, звичайно, до таких героїв я не просто прив’язуюсь, вони стають частиною мене. І це дуже особливе відчуття.

- Яка наступна Ваша дослідницька місія у літературі? Дякую за саме таке формулювання, адже написання книги – це дійсно дослідницька робота. Перш ніж з’являться конкретні епізоди та яскраві думки, автор має з різних боків роздивитися головну тему книги. У найближчі місяці буде опублікований мій новий рукопис, художній роман, трошки з гумором, де всі персонажі є вигадкою. Проте тема – знайома кожному з нас: дорослішання та сепарація від внутрішньої дитини всередині себе. Дослідження цієї теми було довгим: я спілкувалася з різними людьми з приводу їх досвіду дорослішання (насамперед з тими, хто мав нещасливе дитинство, тому що у

таких людей процес сепарації досить важкий), читала численні книжки, брала інтерв’ю в багатьох психотерапевтів. І, звичайно, спиралася на свій власний досвід, адже моє дорослішання теж було непростим. Зазвичай людина не бачить своєї інфантильності, нам важко визнавати, що ми поводимося, як неслухняні та образливі діти. Проте саме це є досить поширеною причиною багатьох наших проблем – те, що ми так досі й не налагодили відносини зі своєю внутрішньою дитиною. Розмовляла Роксолана Мудрак

Книгу “Відвертий чоловік” можна придбати на сайті видавництва IPIO

www.ipio-books.com Фотограф - Max Solomko

реакції. Хочеш – бери шлюб, не хочеш – не бери. Нікому до тебе немає ніякого діла. А ми інакші: для нас ця тема ще доволі тригерна, а для багатьох – взагалі викликає обурення.

46 |

…усе життя – малюнок…уві…сні… і…на…яву…малюючи на долонях…

Художниця

Оксана Лозинська ПРО ЇЇ ТВОРЧИЙ ВСЕСВІТ Львів’янка Оксана Лозинська малює, скільки себе пам’ятає. Для неї творчість – це все, без чого не уявляє життя. Справа, яка забирає купу енергії і водночас неймовірно надихає розвиватися далі. Невдовзі художниця відкриває нову персональну виставку у Львові. А поки за лаштунками ділиться з «Егоїстом» про те, чим здивує відвідувачів, звідки бере натхнення та які стилі колаборує у творчості.

- Оксано, давно малюєте? Мені здається, це було завжди, з самого дитинства. Творчість була постійно присутня як фізична частинка мене. Та лише у 2013 році визнала, що це таки професійна діяльність.

- У чому Ви як художниця особлива? У своїй творчості треба бути щирою з глядачем та бути собою – це завжди знаходить відгук. Двох однакових людей у творчості, як і в житті, фізично не буває і не може бути. Якщо ти робиш своє так, як відчуєш, це завжди буде відрізнятися. Напевно, це якраз

найбільше знаходить свого глядача: збіг часу, місця, настрою – випадкові невипадковості.

- Натхнення звідки приходить? Найбільшим натхненням є люди. Попри те, що малюю. Зрештою, натхнення ніколи не питає, коли йому прийти – воно просто приходить і виключає все інше. Тоді відкладаєш життя і починаєш малювати. Навіть якщо обставини можуть тобі не давати змоги, як-от: немає чим, не в тому місці. Можна все-таки знайти кілька хвилин, щоб замалювати ідею

і повернутися до неї в зручному місці. Малюю кожен день і на це витрачаю багато часу. Можна забути про сон, та ніколи не забудеш про малювання. Це і є щастя.

- Творите у кількох напрямах. Який – складніший? Загалом це три напрями: акварельний живопис, графіка і фешн-ілюстрація. Вони між собою міксуються, переплітаються, і хочеться вірити, що в поєднанні вже і є мій, особливий стиль. Якщо порівнювати, то вони – абсолютно різної віддачі. Складніше

47 малювати тоді, коли воно тобі не по настрою. Ці напрями різні між собою, як чоловік і жінка. Графіка вимагає міцної, відповідальної руки. Акварель – щось зовсім протилежне. Взагалі у живописі акварель вважають найскладнішим стилем, він не дає тобі можливості на другу спробу. Кожен мазок залишається на полотні, і перекрити його – неможливо. Це про прийняття.

- Ваша творчість живе лише в картинах? Ні, деякі картини мають продовження. Вони живуть у книгах, переносяться на одяг, аксесуари, упакування. Зазвичай це відбувається як колаборація, співпраця. Наприклад, ми переносили портретні праці відомих українців на хустини. Це був соціальний проєкт, створений для того, щоб перевидати жіночий альманах «Перший вінок» та підтримати дітей з вадами, які малюють.

- Рахували коли-небудь свої роботи? Ніколи не рахувала, навіть бажання такого не мала. Здається, це буде нескінченна історія. Залишилися роботи ще з дитинства: мама їх зберегла. Цікаво переглядати ці роботи, бо все-таки деякі моменти і вподобання залишаються назавжди, скажімо, любов до кольорів чи нелюбов.

- Знаю, що організовуєте персональну виставку. Складно? Так, це будуть мої акварельні роботи, але в трохи іншій темі. Напевно, чого від мене не чекають, чого від себе не очікувала. Мені дуже цікаво, як це буде сприйнято і чи буде, бо це певною мірою виклик для мене. Планую, що відбудеться в кінці листопада. Найважче – зупинитися і вибрати, що виставляти, бо творчий процес не зупиняється, триває поки триває життя. Ба більше, у Львові завжди складніше виставлятися.

- Цікаво, чому так? Мабуть, більша відповідальність перед цим містом. Львів складно здивувати. Автор завжди прагне, щоб роботи побачили якнайбільше звичайних людей, щоб відчути їхні враження, емоції. Найгірше, що може бути для художника, коли біля його робіт проходять повз, і вони не викликають жодних емоцій. Виставки дають можливість зрозуміти, яка і де ти зараз, куди і як рухатися далі.

- Були відгуки, які найбільше запам’яталися? Здається, пам’ятаю всі відгуки. Це настільки цінно – отримувати відповіді від людей, що вони відчувають, коли дивляться на твої картини. Я вкладаю в роботу свій зміст, а глядачі знаходять у ній інший, власний символізм, в них народжується зовсім інша історія, їхня історія. Насправді цікаво подивитися на свою роботу іншими очима. Тоді історія нашаровується, і з’являється враження, що вона стає об’ємнішою.

- Свої творчі знання не думаєте передавати учням? Це вже теж роблю. Почалося не так давно, й було дуже складно. Завжди думала, що навчати можна, коли в тебе дуже великий багаж знань, сиве волосся, й тобі багато років. Як виявилося, навчати можна раніше, і мені це безмежно подобається, обожнюю своїх студентів. Не припускала, що вдасться, оскільки початок був авантюрним: просто погодилася на один майстер-клас, а затрималася в цій справі дотепер. Велика відповідальність – навчати інших, а ще більша – аналізувати їхню творчість, порив душі, щоб не зламати, адже дуже ціную індивідуальність в людях. Найважливіше, що є у творчості, – це вони самі, що і є їх особливістю у малюванні. Розмовляла Юлія Юсим

Фото: Руслан Масловський

48 |

Віталій Воробйов: «Фотографія – цікава історія в одному кадрі»

Віталій Воробйов – львівський фотограф, який створює мініфільми одним кадром, залишаючи посмак якоїсь чудернацької, або, навпаки, чуттєвої історії. Маючи імідж зіркового фотографа, він із задоволенням ділиться професійними знаннями і творчим натхненням, активно планує оригінальні проєкти та щодня майстерно втілює авторські ідеї та рефлексії. Про початок творчого шляху, перші фотопроєкти та причину створення фотошколи Віталій Воробйов розповів журналу «Егоїст».

Про початок творчого шляху Мій творчий шлях розпочався доволі давно. Фотографією захопився ще в старших класах школи. Надихнула не так краса, як шанс її спіймати з допомогою фотооб'єктива. Я відчував внутрішню потребу створювати щось навдивовижу досконале. Дуже люблю кінематографію, але вважаю, що шедевр можна зробити навіть одним кадром. Завжди прагну через фото розповісти якусь історію. Щоб здавалося, наче до цього кадру щось було, і буде щось після. Проте головне, щоб внаслідок процесу утворилася справді маленька лірична чи захоплива історія. Про заробіток з допомогою фотографії не думав. Знімкував у далеких екзотичних подорожах, брав участь в міжнародних конкурсах, цікавився технічними аспектами та доробком фотомитців світового рівня. Завжди фотографував із задоволенням. Сьогодні усвідомлюю, як мені пощастило: хобі стало справою всього життя. Навіть на компроміси йти не довелося.

Про соціальні фотопроєкти Перший проєкт був для партії зелених України, що опікувалась екологією. Відповідно тематика була гострою та актуальною. Головним фото проєкту стала моя робота з промовистою назвою «Одне дихання на двох», де моделлю виступила сусідська дівчинка, яка вдягнула протигаз на свого ведмедика, щоб поділилася з ним можливістю дихати незабрудненим повітрям. Постапокаліптична така історія вийшла. Проте промовиста та дуже виразна. Мене часто запрошують у соціальні та благодійні проєкти. Минулого року з фондом «Від серця до серця» та відомими представниками шоу-бізнесу ми створили яскравий фотопроєкт «Усі ми трішки

49 діти». Олег Скрипка, Тарас Тополя, Pianoboy, Alyona Alyona, Ірма Вітовська та інші відомі українці постали в ньому в образі дітей, показавши у такий спосіб, що в кожному з нас живе дитинство. Я був не тільки фотографом, а й продюсером цього проєкту. Благодійні фотовиставки та продаж ексклюзивного календаря дав змогу фонду придбати високотехнологічне кардіообладнання для діагностики та лікування захворювань серця у дітей. Також співпрацював з благодійним фондом «Таблеточки»: робив фотосесію ведучого програми «Майстер Шеф» Ектора Хіменеса-Браво, що ділився власними рецептами приготування лимонаду. Яскраві фото публікували у соцмережах та використовували, як промоція в різних закладах. Це робили для того, щоб привернути увагу, розказати про ініціативу та зібрати кошти на благодійність. Сьогодні я співпрацюю з фондом «Крила Надії», завдяки якому в Україні почали успішно робити надскладні хірургічні втручання. Для мене це надзвичайна честь – бути присутнім в операційній та на власні очі бачити, як львівські лікарі рятують життя, а потім ділитися цим зі світом з допомогою фотографії.

Про фотошколу Коли я створював фотошколу, не розраховував на надмірну увагу й попит. Проте і тут мене чекав приємний сюрприз. Особливий формат занять, дружня та тепла атмосфера,

насичені і добре структуровані програми дали змогу стати успішним викладачем. Фотошкола для мене – це не тільки прибуток. Це ще й ефективний спосіб тримати тонус, постійно вдосконалюватися та професійно розвиватись. Адже сьогодні студенти дуже вибагливі та обізнані, їх не захопити інформацією з підручників та застарілими методиками викладання. На заняттях я вчу різним аспектам. Це і використання всіх опцій сучасної фототехніки, і принципи обробки в графічних редакторах, і розвиток навички художнього бачення простору, і психологічні інструменти, що мають бути в арсеналі кожного фотографа. Роблю все, щоб на моїх заняттях завжди було цікаво, корисно та весело. Також час від часу проводжу тематичні майстер-класи та організовую фототури.

Про плани Плани маю грандіозні. Мрію зробити цикл фото в найвіддаленіших куточках світу, організувати фотомарафон та відкрити авторську фотовиставку у Нью-Йорку. Крім того, в мене купа творчих ідей, що чекають на свою чергу та інколи сваряться за право бути втіленими першими. Наразі активно працюю з рекламними та художніми виданнями, проводжу приватні фотосесії та викладаю. Мій творчий шлях у фотографії лише починається. Усе найцікавіше попереду! розмовляла Діана Чілей.

vorobyov.vitaly

www.vitaliyvorobyov.com +38 (050) 577 93 52

Стиліст - Христина Яковів

Одяг - Фешн Плаза

Фотограф - Катерина Птаха

vorobyov.vitaly

50 |

16 артистів виступатимуть наживо в ефірі ФМ Галичина З нагоди професійного свята радійників, 16 листопада, в ефірі найбільшої мережевої радіостанції західної України ФМ Галичина відбудеться онлайн-концерт. Слоганом дня буде фраза, що підкреслює фірмовий музичний стиль файного радіо: ЖОДНОЇ ЗАЙВОЇ ПІСНІ! Урочиста подія має назву «11 років разом», адже саме стільки часу мовить радіостанція. Протягом дня відбуватиметься однойменна забавка, в якій слухачі відповідатимуть на запитання, пов’язані з історією Файного радіо. Хто дасть найбільше правильних відповідей – стане власником навушників Apple AirPods. «Протягом дня, з 8 ранку до 19 вечора, в ефірі відбудуться живі виступи музичних груп та виконавців, які є друзями та зірковими гостями нашої радіостанції. У цей день ми також вирішили підкреслити, що підтримували та надалі підтримуватимемо талановитих музикантів, авторів та дарувати нашим слухачам лише якісну україномовну музику. Також протягом святкового ефіру не обійтися без подарунків. Проте їх даруватимемо ми… нашим найвідданішим гостям – слухачам!», - розповів як святкуватимуть професійне свято програмний директор ФМ Галичина Володимир Шкарабура. Переможців визначатимуть зіркові гості, що наживо виконають свої запальні хіти: Мері, Panchychyn, Павло Табаков, Оксана Муха, Jorij Kloc, Роман Скорпіон, Navigator, Lvivdanceclub, Зіновій Карач, Keta Rina, Ягода, гурт Mirami, SOWA, Маріанна Ільків, 700М та Національна академічна хорова капела «Дударик»! Слухачі також можуть доєднатися до привітань протягом тижня. Важливо, що привітання повинні бути у віршованій формі. Надсилати їх можна у соцмережі ФМ Галичина: в Facebook, Instagram, чи Viber утекстовому або відеоформаті. Ті, чиї привітання стануть найкреативнішими - отримають цінні подарунки від радіо ФМ Галичина та партнера студії ремонтів «Технобуд». Додамо, трансляції живих виступів музикантів можна буде подивитися паралельно на Facebook та Instagram радіостанції.

51 Ця студія змінила погляд львів'ян на фотосправу. У Magic story доводять, що на якісних і привабливих світлинах може опинитися кожен. Усі люди різні, проте усі особливі. У кожного своя життєва історія, і місія фотографа – осягнути й передати її. Команда Magic story вважає, що світлина – це вияв не тільки зовнішності, а насамперед внутрішнього світу людини. Тут дбають про кожного клієнта: і постійного, і того, хто бере участь у фотосесії вперше. У студії започаткували колоритний «Етновікенд», створюють соціальні проєкти для діток. Magic story об'єднує небайдужих і активних людей, які прагнуть творити добро. На думку засновниці студії Ніни Хомин, фотографія допомагає людині поглянути на себе з іншого боку, відкрити та підкреслити в собі найкраще. Це свого роду фототерапія. Авторськими розробками Magic story є янгольські крила, фото у ванній з панорамою на Високий Замок, різдвяно-новорічні виїзди на природу, фотосесії на озері. Проте головне в діяльності студії – любов і турбота про клієнта. Тільки тоді можна відчути і відтворити неповторну історію людини.

magic_stories_studio lviv.magic.story +38 (098) 776 63 10

52 |

Віталій

КУРАСЕВИЧ: Ми не просто продаємо, ми ведемо історію клієнта

Це неординарна історія про створення успішного бізнесу у світі професійної косметики. Власник заснованої у Львові компанії Rixus Віталій Курасевич розповів «Егоїсту», як через 10 років невелика дистриб’юторська мережа з продажу засобів для догляду за волоссям та нігтями стала провідною на ринку Західної України, що привело чоловіка у «жіночий» бізнес, а також, яку нову послугу презентують невдовзі клієнтам у магазинах-салонах Rixus. Про найцікавіше – у нашій розмові.

- Віталію, Ваша компанія на ринку вже понад 10 років. Як вийшло, що чоловік став власником успішного косметичного бізнесу?

10 років тому просто постачав косметику в салони по Львову та області. Через півтори року вдалося відкрити перший магазин в «Інтерсіті» на проспекті Чорновола, а ще через пів року з’явився магазин в «Інтерсіті» на Сихові. Тоді був доволі вдалий час для відкриття нових точок. У 2020 році наша мережа охоплювала 12 магазинів, і ми стали найбільшою компанією в Західній Україні в сегменті професійної косметики. До того, як стати

керівником, працював і завскладу, і вантажником. Навіть, відкривши перший магазин, декілька тижнів сам продавав. Це було цікаво, і мені подобалося.

- Наскільки змінився beautyбізнес, зокрема і Rixus за цей час? Клієнт завжди хоче хорошого результату. Косметика ж на те професійна, що він йде або до майстра в салон, або до нас. Питання лише в тому, чи можуть наші консультанти допомогти краще, ніж спеціалісти. Зазначу, що кожен консультант у нас проходить програму автоматизованого навчан-

ня. Як показує практика, задоволених клієнтів – багато. Крім того, упродовж останніх років попит значно змістився вбік онлайн-роботи. Від 5-6% у 2010 році виріс майже до 40% на сьогодні. Так, є інтернет-гіганти, з якими важко конкурувати. Такі магазини використовують дещо іншу систему продажів. Проте у нас є велика перевага. Коли клієнт приходить в наш магазин, консультант бачить, який шампунь чи лосьйон краще підійде. Він рекомендує і змінює думку клієнта на місці. В інтернет-магазині це зробити неможливо.

53 - Які ключові нововведення вдалося зробити за останній рік? Хороший продукт потребує часу. Впроваджуємо новий рівень консультації. Зокрема, будемо проводити безплатний скринінг шкіри голови клієнта з допомогою трихоскопа. З таким приладом працюють трихологи. Оскільки наші працівники – не лікарі, робитимемо спрощену версію: лише кілька фотографій за 3-5 хвилин, які потім будуть збережені в CRM-системі. Клієнт зможе побачити прогрес між тим, що було, і як стало. Водночас усі фото переглядатиме наш партнерський трихолог. Якщо в клієнта буде проблема, яку не вирішити з допомогою засобів догляду, він рекомендуватиме звернутися до лікаря. Цінність нової послуги в тому, що ми не просто продаємо, ми ведемо історію клієнта. Це доволі сміливе рішення має стати нашою родзинкою. Ще два роки тому хотіли впровадити це з партнером. Думаю, тепер в кожного маркетингові акценти будуть по-своєму різні, і це щонайменше цікаво. Крім того, планую вводити нові бренди, котрі будуть дорожчими. Часом також хочеться вийти на закордонний ринок.

- Бренд магазинів косметики Rixus відомий більшості. Конкуренція вже не лякає? Конкуренція існує. Ми нарахували понад 80 точок у Львові – це маленькі магазинчики, острівки тощо. Але наразі клієнт хоче комплексне розв’язання пробле-

ми в одному місці. Тому обрав шлях розвитку через магазини великого формату: понад 60-70 квадратних метрів, де б можна було зосередити всі основні бренди косметики. Рано чи пізно клієнт однаково зупиниться там, де є більший вибір. У нас були магазини площею від 16 до 100-110 квадратів. Проте у великі магазини люди приїжджали навіть з інших районів міста. І я розумію, що дати хороший асортимент і професійну консультацію – краще, ніж відкривати маленькі точки в червоних зонах. До речі, у червні цього року ми переїхали у новий магазин на 150 квадратів. Він теж розташований в «Інтерсіті» на Сихові.

- Погодьтеся, beauty-бізнес в руках чоловіка ламає стереотипи. Та думаю, не без переваг. Що скажете? Читаю багато різноманітної літератури і розумію, що жінки – це також про цифри і наполегливість. Так склалося, що в Україні у дистрибуції, продажах – 70% чоловіків. Проте це зовсім інший бізнес, аніж салони краси, де якраз 95% – це жінки. Клієнти Rixus – також жінки, і в нашій команді 90% – представниці жіночої статі. Про мене, жінки більш уважні та відповідальні, заразом чоловіки хочуть з меншою кількістю дій зробити більший результат. Насправді з жінками працювати комфортно, і це мені імпонує. Основна цінність – аби клієнт був задоволений і звертався до нас.

- Поділіться власним рецептом успіху. Треба чітко знати свої цілі, розуміти, чого хочеш досягнути цього року, а чого – через 10 років. Обов’язково вчитися, оточувати себе людьми, які шукають можливості, а не причини невдач. І, однозначно, бути лідером, об’єднувати інших навколо власної справи. Якщо історія лише про гроші, тоді нічого не вийде. Коли ми починали, бувало й таке, що заробіток компанії в рік становив кількасот доларів. Тоді не було ні цифр, ні розуміння бізнесу. Ми просто багато працювали. Якщо хочеш створити свою справу, закочуй рукави і працюй. Розмовляла Юлія Осим

+ 38 (067) 642 60 02 rixus_official rixus.com.ua

Відпочинок: Ніколи не бійтеся виїхати геть від морів, кордонів країн і думок. Амін Маалуфу

Оксамитовий сезон

55

на Острові вітрів

Красивий, біло-синьо-коричневий острів. Місцями недооцінений, місцями сильно переоцінений, але, однозначно, вартий уваги, відвідин, прогулянки. Море тут чистеньке, кухня смачна, сервіс непоганий, архітектура – оригінальна, а атмосфера – дуже приємна. З мінусів – хіба ціни і частий вітер, але з цим можна змиритися. Знайомтеся, це Міконос – кажуть, найдорожчий і найелітніший курорт Греції, на якому ми проводимо оксамитовий сезон. Свою розповідь про острів ми поділили на кілька блоків, які характеризують курорт з різних боків: це і розваги, і архітектура, і пляжний відпочинок. Не забули й про історію.

56 | Важко знайти того, хто не чув про Міконос. Вони разом із Санторіні – два найпопулярніші серед туристів грецькі острови. «Грецька Ібіца», «Острів вітрів», «найдорожчий курорт Європи» – таке часто можна почути про це місце. А насправді, на перший погляд, це дуже мальовниче, чепурне та атмосферне місце. Причому Міконос однаково красивий як зблизька, так і здалека. Зблизька – це деталі будинків, сині віконниці, дверні стукальця. А здалека – це вітряні панорами, гори сусіднього острова Тінос, темно-синє море і вкриті білими будинками пагорби. Головне місто острова – Хора – зовсім невелике, тому обійти його мальовничу центральну частину можна досить швидко. Та ми ж рекомендуємо, навпаки, дозволити собі загубитися у цих вуличках і відчути дух міста. Тут, як у Венеції, не потрібен маршрут. Треба просто блукати. Переходити з провулка у провулок і помічати, як церкви чергуються з ресторанами, дорогі ресторани із забігайлівками, лакшері-бутіки Louis Vuitton чи Off White – з магазинчиками, де продають підробки Chanel. Такі контрасти тут трапляються чи не на кожному перехресті. Іноді ця вапняна білизна вуличок нагадує старе українське село. Тільки в таких невеликих будиночках тут розташувалися бутіки та магазини коштовностей, кафе та ресторани, сувенірні крамниці та храми.

Церкви

А церков таки тут дійсно незліченна кількість, і вони викликають окреме замилування. У центрі міста можна сміливо казати: «Храми на кожному кроці». За його межами – на кожному пагорбі. Усі вони невеличкі та скромні – монументальних храмів тут немає як таких – доглянуті, часто відчинені, щоб кожен охочий міг зайти всередину. Є серед них і дуже особливі – з давніми дивовижними іконостасами, цікавої форми зовні. А є такі, на подвір’ї чи довкола яких свої столики розставили ресторани. Тут гуде музика, влаштовують дружні посиденьки чи романтичні вечері або розпивають на їхніх сходах пиво, а то й щось міцніше. Та найголовніше – всі вони дуже правдиві та автентичні. Шкода тільки, що майже нікому до них нема діла. Тож, як ви могли зрозуміти, між «одягнути труси чи зняти хрестик» і мешканці, і відвідувачі, оберуть друге. Свобода та космополітичність на Міконосі, вони такі. Ви ж не оминайте тих храмів, які вам до вподоби, – цілком імовірно, що внутрішнє оздоблення якогось з них буде для вас відкриттям.

57 Особливу увагу приділіть білосніжній церкві Панагія Парапортіані. Справжня перлина кікладської архітектури ззовні, всередині вона нагадає старі маленькі українські церкви. Як і в інших місцевих храмах, тут дуже добре помітна православна іконописна традиція – дуже схожа до нашої. І це ще раз доводить спорідненість української релігійної та іконописної традиції з візантійською, яка потім пішла від нас на північ.

Вечірки

Якщо розваги цікавлять вас більше за культові споруди, ви теж у правильному місці. Невеличкий Міконос – один з головних центрів клубного життя Греції. Це острів, який, здавалося б, ніколи не спить, але на ранок виглядає завжди свіженько і чистенько. Ті, хто йдуть спати рано, ніколи не помітять і сліду вчорашньої вечірки до світанку. Заклади, які вдень не привертають жодної уваги, ввечері – центри тусовок, від музики та запалу яких здригаються сусідні квартали. Хочете отримати досвід грецького клабінгу – виходіть увечері в місто та йдіть на звук гучної музики. Потусуйтеся там, потім змініть заклад на інший, потім – ще один, і тоді відчуєте, що таке запалювати по-грецьки! Наступного дня, гуляючи містом, ви можете навіть не помітити місця, де тусувалися вночі: у світлий час доби увагу на себе перебирають зовсім інші заклади. Інший варіант – поїхати після обіду на пляж Paradise. Клубні вечірки із сетами найвідоміших діджеїв гримлять саме там. Cavo Paradiso, Super Paradise and Paradise Club – найвідоміші місцеві клуби. Перший вміщає до 3000 відвідувачів, третій – у топ-15 найкращих клубів світу. Як бачите, нудьгувати не доведеться. Особливо з огляду на те, що вечірки розпочинають вже о 16:00.

Пляжі

За класним пляжним відпочинком треба виїжджати за межі головного міста острова, бажано на південь та південний схід. З одного боку, в міській зоні столиці пляжів небагато. З іншого, навіть на них через часту вітряність острова перебування може видатися не надто комфортним. Тому з власного досвіду рекомендуємо поїхати в «безвітряну» частину острова і насолодитися пляжним відпочинком там. З найближчих таких пляжів – Ornos Beach в однойменному містечку. Також в ньому ж тільки з північного боку є дуже зручний пляж для вінд- та кайт-серфінгу. Якщо ж вас цікавить засмагання та купання чи снорклінг у цих надзвичайно чистих водах, трохи далі на південний схід є також пляжі Platis Gialos та Psarou і Paradise. Хтось може більше вподобати перший пляж, хтось – другий чи третій, а ми просто констатуємо: який з них ви б не вибрали, всюди буде комфортно, чисто, зручно та приємно як плавати, так і засмагати. Маска для плавання, на нашу думку, при купанні в Егейському морі – необхідність. До того ж відпочинок на цих пляжах може дуже плавно і невимушено перерости у вечірку та доповнити ваш досвід відпочинку в цьому непересічному місці.

58 |

Делос

Хоча Міконос красивий та мальовничий, в плані оглядин він може запропонувати не так багато: знамениті вітряні млини, район Маленька Венеція, вузенькі вулички з білими будиночками та синіми віконницями – це must see. Та якщо на додачу до пляжного відпочину ви захочете побачити більше історії та зануритися у глибшу давнину, вам на острів Делос. Розташований всього за 2 кілометри від Міконоса він – дуже важливе місце в історії давньої Греції, сучасній археології, а його пам’ятки займають почесне місце в списку ЮНЕСКО. Найменший з групи Кікладських островів у проміжку був справжнім грецьким мегаполісом та центром Першого Афінського морського союзу (відомого також як Делосський союз) і Афінської морської держави. Епоха найбільшої величі Делоса припадає на VIII-VII століття до нашої ери, коли він був релігійним і політичним центром союзу іонійських держав (Делоської амфіктіонії). Як столиця Делосського союзу, заснованого в 478-477 роках до нашої ери під егідою Афін, острів став єднальною ланкою грецької демократії. Тут проводили збори всіх союзних держав, вирішували важливі справи для зміцнення Греції, а також тримали скарбницю. І навіть після втрати своєї політичної міці, острів зберігав релігійний вплив. За оцінками вчених, тут мешкало до 30 тисяч людей (для порівняння, сьогодні – 14), а міська забудова була такої щільності, якої зараз немає на більшості грецьких островів.

Під час розкопок тут знайшли багато цінних артефактів та золоті скарби, а в деяких будинках до сьогодні збереглися не тільки мозаїки, але й фрагменти штукатурки на стінах. У зоні сховищ продовольства й сьогодні залишки амфор лежать у положенні, залишеному їхніми власниками. Велика частина міста, вкрита шаром землі, чекає розкопок і нових відкриттів, в іншій археологи та вчені працюють над відновленням первісного вигляду Делоса. Зараз відвідати острів дуже цікаво, а якщо усі поточні роботи триватимуть і надалі, за кілька років це буде ще захопливіше. Розклад поромів складений так, що забезпечує вам 3 години перебування на острові. І повірте, забагато не буде. Навіть під палючим сонцем не пошкодуйте сил і підніміться на найвищу точку острова. Панорама тут перехоплює дух на всі 360 градусів. До речі, у давні часи і тут були споруди. Маленький Міконос зажив великої слави дорогого, елітного курорту та центру клабінгу не тільки Греції, але й цілої Європи. Однак, потрапивши на острів без цього знання, ви побачите його зовсім іншим. Він чепурний, романтичний, історичний та давній. Можливо, саме тому він так подобається туристам з найрізноманітнішими смаками, а час із задоволенням тут проведуть і любителі історії, й архітектури, й активного відпочинку, і нічного життя. Остап Процик

60 |

Egoist Club – товариство, яке прагне успіху та має свій власний шлях. Учасники Egoist Club вкотре зустрілися 30-31 жовтня, щоб відсвяткувати байкерську вечірку з нагоди закриття сезону 2021 та водночас привітати з відкриттям партнерів журналу «Егоїст» – готель сімейного відпочинку Loft 7. Швидкість і свобода, драйв та енергія. Саме з такими емоціями учасники Egoist Club закрили сезон. Поїздка на байках, чоловічі розмови, атмосфера азарту і єдності ще раз підтверджують, що справжні чоловіки цінують свій час і проводять його з користю. Після шаленого драйву, отриманого від дороги, Egoist Club мав змогу відпочити на тематичній вечірці, партнерами якої стали компанія Mira meat, що є номером 1 у виробництві та постачанні м'ясної продукції преміум якості, та незмінний алкогольний партнер – мережа магазинів «Вина світу». Саме там чоловіки сповна відновили свої сили, насолодилися компанією один одного та запланували чергову порцію цікавих колаборацій. Ірина Добровольська

61

62 |

63

БІЗНЕС-СНІДАНОК

64 |

«ІНСТРУМЕНТИ СТВОРЕННЯ УСПІШНОГО БРЕНДУ ТА ЕФЕКТИВНОГО ЗАПУСКУ ФРАНШИЗИ» 25 серпня відбувся наш черговий бізнес-сніданок! Саме того дня відвідувачі події познайомилися зі співзасновником найвідомішої мережі доставки піци на дровах LA П‘ЄЦ Романом Боднаром та дізналися про залаштунки роботи цього бренду. Роман Боднар – це людина, яка знає, як створити успішний бренд, який обговорюватимуть та їстимуть абсолютно всі. Свій шлях він розпочинав з роботи розклеювача реклами, а зараз є власником доставки піци з мільйонним оборотом. Роман переконаний, що «підприємцями не народжуються, ними стають незалежно від освіти, сім’ї та обставин». На нашій події він охоче розповів про свій досвід, принципи, плани і про те: • Як створити компанію доставки та пережити факапи?

• Як стати лідером ринку доставки піци у Львові, використовуючи найефективніші маркетингові рішення?

• Як запустити франшизу і не зійти з глузду? Цього разу на нашому бізнес-сніданку ми вирішили створити атмосферу бізнесу, навчання та мотивації! Сприятливою локацією для такого поєднання став один із найкращих бутик-готелів Львова Taurus City. Створюючи це місце, засновники дбали, щоб найменша дрібничка дарувала кожному з вас хвилини щастя, зручності та релаксу. Тому їхня команда зробить усе можливе, щоб ваш відпочинок, свято чи ділова зустріч пройшли бездоганно, у теплій атмосфері та з особливим шармом. Кожна деталь відіграла важливу роль в організації нашого бізнессніданку. Однак, одну з пріоритет-

них позицій у цьому процесі займають наші партнери: • партнер «Гормону щастя» – кондитерська-пекарня Mazorini; • партнер «Біотехнологій майбутнього» – компанія Bio future. Уже зовсім скоро ми анонсуємо новий «Сніданок Егоїста». Тож слідкуйте за новинами в наших соціальних мережах. Дякуємо, що проводите свій ранок разом з журналом «Егоїст»! Мар’яна Даниляк

65

@EGOIST_BREAKFAST @EGOIST.LIFESTYLE

Щодо співпраці на наступних подіях проєкту «Бізнес-сніданок» звертайтеся за номером: +380 (67) 500 57 89 – Мар’яна Даниляк

Партнер гостинності: Таурус (вул. Князя Святослава, 9) @hotel_taurus_city

вул. В. Великого, 123 б; ТЦ «Вам» по вул. Виговського, 100.

66 |

Ігор Маслюк:

«Стів Джобс створив яблучну імперію, а я створюю ікорну!» Ікра – неодмінний атрибут елітного та вишуканого застілля. На пострадянському просторі цей продукт асоціюється з особливими подіями. Утім, ікровий дилер Ігор Маслюк вважає, що таке гастрономічне свято потрібно влаштовувати собі якомога частіше, а ідеально, якщо щодня. Адже саме чорна та червона ікра – продукти, які здатні зміцнити імунітет, зарядити бадьорістю та енергією, обдарувати організм усіма необхідними вітамінами та мікроелементами. І важливо це не лише у часи пандемії, а завжди, оскільки для повноцінного здоров’я та квітучої зовнішності вирішальне значення мають продукти, які споживаємо регулярно. Про те, як правильно вибирати ікру, чому саме український продукт найвищої якості, та як уникнути підробок, розповів експерт з вирощування й реалізації риби та морепродуктів, засновник бренду Sun Caviar Ігор Маслюк.

- Ігорю, вам вдається охоплювати кілька успішних бізнес-проєктів одночасно. Чому вирішили сконцентруватися саме на ікрі? З цим продуктом я виріс, тож важко уявити свій стіл без нього. Можна сказати, що він у мене в крові. Я зростав у Маріуполі, біля моря. Мій дід був «чорним дилером», який нелегально постачав ікру з Астрахані до Москви. Тож змалечку пам’ятаю, що завжди у нашому холодильнику стояла ікра у трилітрових банках. Після закінчення школи вступив до ветеринарної академії у Львові, щоб опановувати фах спеціаліста-рибовода. Отримавши диплом, здобував досвід, працюючи технологом на осетрових і форелевих фермах, був менеджером проєктів з будівництва сучасних рибних господарств. Брав участь у запуску гуртового ринку «Столичний» у Києві, керуючи напрямом «Риба та морепродукти». Згодом познайомився з найкращим спеціалістом з вирощування риби та виготовлення ікри, який побудував надсучасну осетрову ферму в пустелі Саудівської Аравії. Саме він надав мені основні уроки, які надихнули на створення найкращого продукту в Україні.

- Чому в Україні так важко придбати якісну ікру? Більшість чорної ікри, яку в нас продають, імпортують з Китаю. Минулого року тільки легальний трафік склав майже 8 тонн цього продукту. Крім того, більшість такого продукту містить шкідливі для нашого організму гормони зросту. Таку ікру вигідно перепродавати, не витрачаючи коштів на маркетинг. Утім, її якість – доволі низька. Відкриваючи жадану баночку, відчуєте лише розчарування, адже на смак така ікра прісна, не має так званого тіла смаку, або пересолена. Традиційно трафік червоної ікри пролягав з Далекого Сходу РФ. Зараз цю ікру, переважно, у пластикових контейнерах у свіжомороженому вигляді нелегально завозять через кордони з РБ та РФ. Проте за останні роки з’явився суттєвий трафік ікри з США. Це так звана ястикова ікра, завозиться у свіжомороженому вигляді, розморожується на підприємствах. У неї додають сіль та консервант. Її якість також бажає кращого. Задля тривалого зберігання часто використовують ветеринарний препарат «Уротропін» (Е-239). Це канцероген,

заборонений у багатьох країнах. Зазвичай його використовують для свиней. Для людини він надзвичайно шкідливий, оскільки при перетравленні виділяє токсини. За оцінками експертів, приблизно 80 відсотків червоної ікри в Інтернеті – фальсифікат. Уже зараз в Інтернеті можна придбати імітацію чорної та червоної ікри китайського походження за смішними цінами. Її перепаковують у банки та продають під виглядом натуральної. Не варто «вестися» на різноманітні акції та знижки. Краще рідко споживати продукт високої якості, ніж економити, аби частіше купувати сумнівні смаколики, які негативно впливають на здоров’я.

- Як відрізнити якісний продукт від фальсифікату? Звертайте увагу на склад: він не повинен містити «жорстких» консервантів. Ікра не має бути пересоленою або гумовою на смак. Важлива ознака – цільні та пружні, розсипчасті ікринки. Якщо вони «здулися», найімовірніше, були розморожені. Від продукту має надходити тонкий аромат, а не різкий запах риби.

67 Також вже під час цього сезону збираюся реалізовувати форель гарячого копчення за рецептом, привезеним з-за океану. Загалом мій проєкт – соціальний бізнес, оскільки частину прибутку з цих ферм планую використати для відновлення риб осетрових і лососевих порід у природному середовищі України. Тобто моя мета – започаткувати проєкт і поступово його масштабувати. Також намагаюся допомагати українським фермерам у Східних та Південних областях отримувати гранти на будівництво та удосконалення подібних фірм з допомогою американського агентства, на яке працюю експертом.

- Бувши одним з найкращих експертів, відкрийте секрет: де в Україні виготовляють якісну ікру? Наш продукт Sun Caviar, який не містить шкідливих інгредієнтів, виготовляють на екологічно чистих фермах у Чернівецькій на Львівських областях. Ними займаються члени професійної асоціації Української Аквакультурної Спільноти, засновником і віцепрезидент якої є я. Займаюся ікровим бізнесом протягом 15 років, тож маю вихід на найкращі технології з вирощування риби. Наприклад, співпрацюю з данською компанією. Планую побудувати лососеву ферму в Україні, а осетрову – за кордоном. Рибу там вирощуватимуть у рециркуляційних установках, де контролюватимуть такі важливі параметри, як температура води, вміст кисню, амонію, вуглекислого газу тощо. Ферми працюватимуть на сонячній енергії та мінімально шкодитимуть навколишньому середовищу. Використання найкращих кормів та здійснення контролю за параметрами води дають змогу вирощувати досить швидко без використання гормонів росту, які часто застосовують, скажімо, у Китаї.

- Де можна придбати ваші продукти? Наразі реалізовуємо їх через Інтернетмагазин Sun Caviar та Інстаграм. Хоча плануємо незабаром вийти в рітейл. Уже наступного року будемо експортувати нашу ікру в Європу.

- Який різновид ікри для кого найкорисніший? Найбільш високостатусною вважають чорну ікру. Медики рекомендують її у період відновлення після важких недуг. Вона надзвичайно поживна. Недаремно її постачають на космічні станції. Продукт поділяється на два типи. Традиційна ікра – забійна, а також прижиттєва, вона підходить навіть для вегетаріанців. Дітям для укріплення імунної системи та кращого розвитку рекомендують червону: вона менш жирна та містить мінімальну кількість солі. Також це продукт-рекордсмен за вмістом незамінним в осінньо-зимовий період і під час пандемії вітаміну D, який є стероїдним гормоном. Крім того, червона ікра збагачена ненасиченими жирними кислотами Омега-3, що допомагають боротися з депресією, втомою, захищають від різноманітних захворювань. Загалом будь-яка ікра – унікальне сховище величезної кількості корисних речовин, які допомагають тримати ор-

ганізм у тонусі. Рекомендую щоранку натще споживати хоча б по ложці продукту. Завжди так роблю, особливо у холодну пору року. Відразу відчуваю приплив сил для занять спортом і щоденними справами. Суттєво покращується настрій. Не рекомендую запивати смаколик або поєднувати з іншими продуктами, аби не перешкоджати смаку, який також позитивно впливає на загальний стан організму.

- Експерти стверджують, що споживання ікри позитивно впливає на зовнішній вигляд і продовжує молодість. Це правда. Проте цей смаколик корисно не лише їсти. Дослідження у галузі краси довели, що косметика на основі чорної ікри, особливо у поєднанні з гіалуроновою кислотою, створюють справжній еліксир молодості. Зважаючи на це, співпрацюємо з косметичним брендом ED Cosmetics. Це український бренд сучасної натуральної косметики з власним виробництвом. Вони використовують наш продукт, щоб допомагати жінкам залишатися свіжими та привабливими в будь-якому віці. Розмовляла Лариса Попроцька

+ 38 (097) 945 09 70 www.suncaviar.com.ua suncaviar.com.ua

68 |

GASTRO BOUTIQUE HOTEL У ЛЬВОВІ

Нові гастрономічні відкриття, ідеальний сервіс, одна з кращих панорам на історичний Львів – це те, що чекає відвідувачів у ресторані на третьому поверсі готелю CITADEL. Тут ви зрозумієте, що ефективна робота і приємний відпочинок чудово поєднуються. Гастро бутік-готель розташований у центрі Львова, за 15 хвилин пішки від площі Ринок і головних визначних пам’яток міста. Високий рівень сервісу, вишукані страви та зручне місце розташування підійдуть як для ділових людей, так і для гостей, які подорожують з метою відвідання туристичних визначних пам’яток. «Мистецтво їсти» – гасло ресторану CITADEL (колишня «Гармата»).

На чолі з шеф-кухарем Євгеном Сушком в ресторані проводять гастро-вечори, дегустації, зустрічі з провідними кухарями України, виробниками вина та іншими майстрами своєї справи. Ресторан CITADEL, який розташований на третьому поверсі готелю, – одне з кращих місць для відпочинку. Крім ресторану, в готелі є лобі-бар, сигарна зала та тераса, яка працює в літній сезон, також є приватна стоянка для автівок. У фортеці XIX століття з 2009 року є п’ятизірковий готель CITADEL з

рестораном на третьому поверсі. Інтер’єр ресторану наповнений легкістю та елегантністю. Дуже зручне зонування простору дає змогу гостям почуватись максимально комфортно. Атмосферу в закладі створюють розписи на стінах, італійські меблі і, звичайно ж, вид на старий Львів, що відкривається гостям із панорамних вікон. «Наша місія – навчити людей цінувати якість, розвивати смак, отримувати задоволення від життя, відчувати себе щасливим і задоволеними.

69 «Наша місія – створення сприятливого середовища для спілкування і творчості. Підтримка культурних проєктів є не тільки ознакою соціально-культурної відповідальності, але й ступенем готовності суспільства до розвитку країни».

Ми підтримуємо місцевих фермерів, працюємо з українськими продуктами. Поєднуємо їх з новими техніками, при цьому зберігаємо смак продукту. Постійно експериментуємо та шукаємо баланс в незвичних продуктах та смаках». У ресторані представлені європейська та українська кухні. Кожного року, подорожуючи європейськими країнами, Євген стажується в різних ресторанах, обмінюється досвідом, дізнається секрети талановитих шеф-кухарів, надихається та привозить в Україну нові кулінарні ідеї. «Якісні продукти, професійна команда та любов до своєї справи – от і весь секрет», – шеф-кухар CITADEL Євгеній Сушко. Видатні українські митці творили на пленері у Львові в готелі Citadel

Протягом дев’яти днів з 14 по 22 жовтня, готель CITADEL перетворився на арт-резиденцію для видатних українських митців. У готелі CITADEL відбувся Citadel art plein air на чолі з відомим художником Олегом Денисенком. Ще 10 відомих українських художників: Микола Журавель, Дарія Тіщенко-Журавель, Іван Михайлов, Людмили Нікорич, Анастасія Подерв’янська, Олександр Смірнов, Олексій Аполлонов, Петро Лебединець, Алла Алексеєва, Олександра Макарська, мешкали - надихались та творили в готелі протягом 9 днів. У процесі пленеру приїжджі художники набирались натхнення та навчались новому. Для цього їм потрібні краєвиди, жива і нежива природа, правильне оточення та дух творчості. Окрім того, митці знайомились із локальною культурою, здобутками та видатними особистостями Львова.

70 |

Що таке наставництво для компаній та які його переваги. Коли кажуть: «Бухгалтер від бога», – це точно про Галину Дарчук. Ось вже 25 років вона успішно рятує цифри компаній. У 2015 році чернівчанка увійшла у топ-10 найкращих бухгалтерів України, а три роки тому створила власну справу та допомагає підприємствам з різних міст працювати прозоро й ефективно. Зокрема завдяки новій послузі, яка все більше стає популярною серед клієнтів.

- Галино, що це за нова бухгалтерська методика для компаній? Спеціальність бухгалтера в останні роки – не дуже популярна, тому власники підприємств змушені брати на роботу тих фахівців, які трохи не дотягують у компетентності, або тих, які прийшли з державних установ, чи, наприклад, звичайного бухгалтера без відповідного рівня досвіду призначають головними бухгалтерами чи фінансовими директорами. Відповідно до мене почали приходити із запитом бути наставником. Я навчала бухгалтерів, допомагала вибудовувати процеси

в компанії, систематизувати облік та формувати звітність, підказувала власникам, що потрібно покращити. Загалом ми укладаємо з компаніями договір. Спершу на наставництво, що передбачає й експрес-аудит і навчання. Потім, коли всі процеси вже побудовані, і потрібна підтримка, підказка та надійне плече, ми переходимо на консалтингову співпрацю за абонплатою.

- То в чому найбільші переваги? Якщо для бухгалтерів, то вони можуть навчитися тому, чого не знають, на практиці й на своїх циф-

рах, отримуючи чіткі інструкції та настанови. Завдяки цьому вони знатимуть, що можуть до когось звернутися, щоб уникнути помилок, й тоді хотітимуть розвиватися далі. Так само власник, навіть якщо він бере на роботу компетентного спеціаліста, цей бухгалтер може чогось не бачити чи не знати. Відтак, послуга наставництва економить гроші власника, адже бухгалтер не заробить штрафів, а підприємство не матиме збитків. Крім того, я як фінансист за додатковою освітою, аналізую, як можна краще систематизувати роботу бухгалтерів, щоб

71 вони працювали ефективніше. А власнику підкажу, що і як зробити, щоб бізнес процвітав та був прибутковим. Також пропоную послугу навчання окремо для бухгалтерів та підприємців. Щодо останніх, то веду два напрямки: податкову безпеку, тобто підприємець, що повинен знати та контролювати, щоб мінімізувати ризики, і фінанси бізнесу для примноження прибутків.

- З якими бізнесами працюєте? Зазвичай це торгові підприємства з ПДВ на загальній системі оподаткування, а також ті, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю, експортом чи імпортом, та виробни-

+38 (050) 295 44 25

чі компанії. Тут зауважу, що я супроводжувала всі бюджетні лікарні у Чернівцях, коли в результаті медичної реформи їх переводили у комунальні некомерційні підприємства (КНП). Установи перейшли на новий комерційний облік і стали платниками ПДВ. Проте бухгалтерії цих закладів навіть не уявляли, з якого боку підійти до справи. Упродовж року ми вивели їх на рівну дорогу. Тепер вони працюють систематизовано, злагоджено за розробленими мною інструкціями.

- З якими напрямками працюєте постійно? Стабільно – це консалтинг, наставництво, і, власне, бухгалтерський аутсорсинг, коли підприємства не мають свого головного бухгалтера, цю функцію виконуємо ми. Наприклад, на підприємстві є працівник-оператор, який лише працює з первинною документацією, а ми все контролюємо, перевіряємо, робимо і подаємо звітність, закриваємо період тощо. У такий спосіб економимо кошти власників бізнесу на штатного бухгалтера та забезпечуємо податкову безпеку. Наразі популярною стає ще одна послуга – індивідуальні онлайнконсультації для ФОПів. Багато експертів та навіть товарний бізнес почали працювати у соцмережах онлайн, тому вони теж повинні розуміти, як вести таку діяльність, що для цього потрібно, аби не оштрафували.

darchuk-consulting.com.ua

- Галино, як давно «рятуєте» бухгалтерію в компаніях? Уже 25 років. Пройшла шлях від звичайного бухгалтера до головного з функціями фінансового директора. Маю міжнародну сертифікацію CAP, також IFA. Відколи започаткувала власну справу, допомагаю власникам компаній розвивати їхній бізнес, а бухгалтерам робити свою справу так, щоб бут впевненими. Також сертифікувалась на коуча та бізнес-тренера. Застосовую коуч-техніки в роботі, які доволі класно допомагають співпрацювати. Рухаюся вперед завжди з переконанням, що для того, аби досягти успіху, прагнення успіху має бути більшим за страх невдачі.

- Ви так легко говорите про цифри. Чи так само легко розв'язуєте фінансові проблеми? Труднощі виникають завжди, а в такій специфічній сфері й поготів. Проте я розробила авторський чек-лист «Діагностика фінансового здоров’я бізнесу», який містить максимум інформації. Маючи такий чек-лист, власник може подивитися, які кроки йому робити, щоб компанія нормально функціонувала, розвивалась, і не було загроз. Здебільшого звертаються з двох причин: податкові ризики або ж налагодження фінансів бізнесу. Ми допомагаємо усунути недоліки та зробити процес систематизованим, усуваємо податкові ризики та сприяємо процвітанню українського бізнесу. Розмовляла Дзвінка Решетняк

darchuk.galyna

72 |

БОРИС ДРОЖАК:

Крізь 47 вимірів проходить страва до того, як з’явитися у меню Одесит, що живе у Львові, працює на IT-компанію з центром у Бостоні, має патент в США, займається штучним інтелектом та допомагав у впровадженні однієї з вакцин проти коронавірусу. Цей опис можна продовжувати, і не сумнівайтесь, що він про реальну людину! На скільки гармонійно в нього це виходить, можна перевірити, відвідавши ресторан WA у Львові. А в інтерв’ю журналу «Егоїст» власник WA Борис Дрожак відхилив завісу щодо рецептів як вдалої кухні, так і вдалого життя.

- Борисе, як взагалі виник ресторан?

- Люблю казати, що сам не розумію, що відбувається з моїм життям. Ресторан з’явився досить неочікувано. У цій сфері я ніколи не крутився. До карантину з дружиною ми щомісяця мандрували за кордон. Обоє досить добре заробляли в IT і витрачали немалі кошти на подорожі та ресторани високої кухні. Та під час пандемії за кордон не поїдеш, і ми вирішили створити ресторан, так би мовити, для себе. Так закривали потреби в здоровому, екзотичному та смачному харчуванні. Одна із проблем, яку ми розв'язали, – споживання без докорів сумління щодо того, що ти з’їв зайвого чи додав забагато цукру. Подібне можна часто простежити в інших закладах. WA з японської означає гармонія, частка Fusion – кухні різних країн, а Smart – це про розумне, усвідомлене споживання їжі.

- Як поєднуєте роботу в ІТ та ресторан?

- Інколи сам не розумію, як це виходить. Щодо роботи, ми відкрили перший R&D

офіс мультимільярдної компанії у Львові. Розробники DataRobot розробляють цікаві та незвичні ідеї. Тут я починав працювати, коли компанія ще не коштувала і пів мільярда доларів, і за цей час досяг провідних позицій, навчився розбиратися в людях, менеджерити. Там не вийде знати одне, ти повинен розумітися у всьому. Крім того, ми з дружиною максималісти: стараємося продуктивно та цікаво проводити час і вдома, і на роботі, і на відпочинку. Також активно займаємося спортом. Я проходив чимало дорогих тренінгів від спікерів з TEDx. Звичайно, там ти чуєш, на перший погляд, прості поради про якість життя, турботу про здоров’я, стосунки в сім’ї, суспільстві тощо. Проте висновок я зробив: максимально поєднувати ці сфери, кайфувати від кожного досвіду, брати з нього все, що можна, та аналізувати ефективність моменту. Це мені допомагає об'єднати сфери і жити високоефективно. Навіть під час роботи в ІТ розповідаю колегам про ресторан. Усім подобається, і дуже часто вони приїжджають до Львова і відвідують WA. Скажу, що ми зібрали «кльову» команду. Разом вчимося один в одного, розвиваємося та працюємо над помилками. У нас є принцип: одна людина, якою б геніальною вона не була, не може

самотужки створити щось справді круте. Адже хтось краще обізнаний у стилі, хтось у візуалі, хтось у рецептах, хтось вміє це вдало доставити. І в нас усі ці люди є.

- Як довго працюєте і як оптимізовувалися під час карантину?

- Як тільки ми відкрилися, почався карантин. Проте ми нікого не звільняли. Деякі бізнесмени скажуть, що це невигідно. Та я вважаю, що ти втратиш більше часу, людського ресурсу на пошук нових працівників. Не факт, що вийде зібрати таку ж круту команду. Тому сьогодні ми намагаємося робити все, щоб команда заробляла навіть, якщо сам робота закладу піде на спад. До того ж це приємно, коли приходиш в ресторан, а там всім затишно. Історії, коли ти як власник добре заробляєш, але приходиш, і тебе всі ненавидять – це не про моє бачення бізнесу.

- Розкажіть про речі, які впровадили у WA, які зачепили Вас у мандрівках.

- Багато на що вплинула Японія. Йдеться про доброзичливе ставлення до клієнта. Бувши там, ми зауважили, що куплений продукт людина передавала нам у двох руках, виходячи з-за прилавка та кланяючись водночас. Був

73 випадок, коли офіціантка вирвалась з роботи, щоб допомогти там знайти спортзал. Вона 15 хвилин вела нас, потім поклонилася і сказала: «Арігато». І це не якийсь унікальний випадок. Ця повага закладена у культурі. Ми намагаємося таке відтворювати в себе і максимально розуміти клієнта, намагатися виправити кожну дрібничку. Щодо їжі, до прикладу, з дорогого Токіо ми привезли рибу з особливим маринадом. У Барселоні ми куштували стейк за понад 300 євро. У нас такий намагалися б відтворити протягом 2 місяців. Крім того, він би коштував приблизно 360 гривень.

- Малина з Одеси, паростки з Львівщини, eco- pet-friendly. Розкажіть про це.

- Ягоди передають мої батьки. Паростки мунгу вирощує у Львові батько су-шефа. От з’явилася можливість використовувати їх в ресторані та надавати додаткового сенсу їхнім старанням в саду, вони зробили цілу посадку для майбутніх внуків. Та важлива більше сама оця деталь: ти знаєш, що та частинка мікрогріну в страві – вирощена батьком сушефа, який приходить кожен тиждень

і, навідуючи свого сина, передає на кухню нову партію. Щодо тварин, то в нас немає ні собаки, ні кота, і ми дуже сумуємо через це. Але в нас є ресторан, куди можна запросити багато цікавих людей з тваринками і просто отримувати від цього насолоду. Це прагматично і мило. До речі, ми і соціальну сферу розвиваємо: підтримуємо молодих локальних художників. Щотижня в ресторані нові виставки, і картини можна придбати. Це дуже хороший досвід для художників, бо їм доволі важко стати популярними без допомоги.

- Ви позиціюєте ресторан, як місце, де все у гармонії, водночас враховуєте психологію при створенні страв. Коли зрозуміли про такий зв’язок?

- Усі розуміють, що організм є комплексним, усі системи взаємопов’язані. Якщо ти займаєшся спортом, хочеш мати класний біцепс, то також маєш розуміти, що тобі потрібно їсти багато для маси. Коли ти «фітоняша», то навпаки потрібно підсушитися. Кожен з цих процесів має безліч негативних наслідків на організм, які впливають на здоров’я: від важкості в шлунку до психологічних розладів. У мене з харчуванням і спортом – позитивний досвід, але це зумовлено тим, що знайшов гарних спеціалістів з різних сфер, а не просто тренера в залі. Це і про відвідування психотерапевта, і медитації, і дихальні практики КБЖУ, і спортивну медицину. Якщо коротко, то гормони, які виділяються від споживання їжі, впливають на організм та всі процеси, що в ньому відбувається. Правильний їх підбір – запорука продажу в індустрії швидкої їжі, які додають багато цукрів та підсилювачів. Ми ж продумуємо так, щоб гість мав гарний досвід і під час, і після їжі! Затишок можна забезпечити навіть, показуючи людям, що ми враховуємо усі ці фактори. До того, як запускати страву в меню, вона проходить крізь 47 різних вимірів! Від смаку, запаху, текстури до

врахування глікемічного індексу та гормональних процесів опісля споживання з відчуттям ситості або здоровості.

- Чи впроваджуєте IT-технології в ресторані?

- У мене компанія, яка працює над автоматизацією створення моделей штучного інтелекту. Вона працювала й з лідерами в доставці. Тому я вже знав, як найкраще працюють доставлення. У нас розроблений телеграм-бот. Він працює так, щоб людина подумала, що з нею спілкується реальна особа. Тобто там рандомізуються смайлики, вони змінюються залежно від часу доби, підібрані приємні кольори, також є допоміжні коди для підрахунку операцій щодо здачі зміни, нагадування тощо. Моя дружина Марічка працює у сфері інтернету речей. Зараз ми хочемо впровадити систему, що зчитуватиме температуру, вологість та шум в ресторані. Коли все організуємо, офіціантам буде простіше зрозуміти, який параметр не в нормі для покращення комфорту і клієнтів, і персоналу. Розмовляла Роксолана Мудрак

ВУЛ. КНЯЗЯ РОМАНА, 7 ГРАФІК: З 08:00-23:00 WA.LVIV

74 |

Кориця Mens club Erotic massage erotic-massage.lviv.ua +38 (096) 341 34 34 вул. Лесі Українки 34

24/7

75

Львівський салон еротичного масажу «Кориця» – це салон еротичного масажу для чоловіків, які бажають урізноманітнити свій відпочинок і поринути в атмосферу цілковитого релаксу. Професійні масажистки салону володіють найрізноманітнішими техніками еротичного масажу. За допомогою ніжних дотиків вони стимулюють кожну частинку тіла та доводять до справжньої насолоди. Багатьом чоловікам часто не вистачає усамітнення і затишку. Ідеальним розв’язанням такої проблеми є відвідання салону еротичного масажу «Кориця». Відповідно до побажань клієнтів, ми підберемо індивідуальну програму, яка відрізнятиметься тривалістю та технічною програмою. Найбільший попит серед наших відвідувачів мають такі програми: «Спокуса», «Водна феєрія» та «Політ фантазій». Назви послуг направду говорять самі за себе. Додатковою родзинкою нашого салону є великий асортимент якісних масажних масел з додаванням афродизіаків. Вони м`яко впливають на нервову систему та допомагають повністю поринути в розслаблений стан. Крім того, ми створили ідеальні умови для прекрасного відпочинку: цілодобовий графік роботи, локація у самому центрі міста, доступні ціни, конфіденційність, професійні масажистки та великий вибір послуг.

Дрібниці життя Єдиною межею наших завтрашніх звершень стануть наші сьогоднішні сумніви. Франклін Делано Рузвельт

Поза 69

77

Отримуючи задоволення від кохання, ми втілюємо мрію людства бути щасливими Невже знову карантин, невже знову зима. Якщо ви не знаєте, чим зайнятися вдвох, сидячи вдома, то це вдалий час для експерименту з почуттям любові і тіла. Тільки одне питання, ви хочете кращого сексу? Якщо так, то звертайтеся, поговоримо про це.

1. Розмова. По-перше, головне просто, але і найважче, зібратися та обговорити свої бажання з партнером. На практиці сором стає головною причиною незадоволення від сексу. Він з легкістю руйнує можливість експериментувати. Проте розмова з дозволом саме собі не червоніти від власних фантазій, з можливістю заглибитись у думки та мрії дає змогу зняти напругу. Це є початком дослідження «країни задоволення». Вас стовідсотково може здивувати, що партнер також мріяв про те саме, але не наважувався почати розмову. Дозвольте власному смаку існувати в цьому житті. Дати право собі бути, є не гріхом, а легкістю буття. Якщо вам зранку до вподоби чай с марципаном, то навіщо пити каву?

2. Збіг, еротика чи гра? Що допоможе почати розмову? Є дуже легкі три перші кроки. Списки вподобань та фантазій. Обидва партнери на папері перераховують свої досі приховані бажання. Потім роблять обмін папірцями. І voilà, ставте прапорець біля збігу думок та переходьте до дій. У написанні списків є багато переваг. Одна з них – це інвентаризація, а друга – доповнення. Смаки змінюються з часом, і чорний шоколад стає не таким гірким. Проте зважайте на те, що пікантні думки краще добре сховати, бо не всі готові дізнатися про вас усе. Порно. Часто порнографію зображують тільки з поганої позиції. Проте коли справа доходить до пошуку нових ідей, то де шукати порад? Звісно, це стосується тільки людей, вік яких 18+, та сцени відео не містять прямих доказів вчинення протиправних дій.

Спільний перегляд може прискорити творчі експерименти. Не перейматись, не усім подобаються «американські гірки», і велика кількість порнографії не підійде для втілення, і це OK. Знайдіть той темп, що дасть змогу спільно дійти до фінішу та обговорити побачене. Наслідування – це самогубство, придумайте власний танець. Еротичні ігри для дорослих. Весело, просто та дешево. Гра – це чудовий варіант доторкнутися до найбільшої ерогенної зони – до вашого мозку. Не всім однаково зручно обговорювати інтимні питання, особливо з партнером, з яким перебуваєш у стосунках довгий час. Те, що працює для першокурсників, не працює для професорів! Згадати почуття безшабашності, легкості та почати говорити про позиції, іграшки, забави – допоможе гра.

78 | 3. Навчання. Розкажіть про своє статеве виховання. Люди на відміну від тварин не мають інстинктів, все приходить до нас через здобуття навичок та знань. Для вивчення математики ми йдемо до викладача з математики, для вивчення музики так само шукаємо викладача з цієї дисципліни. Питання з сексу, звісно, краще направити сексологу, але це не завжди доступно.

залишаться в очікувані свого часу для реалізації. Пам’ятайте, іноді передчуття приносять більшу насолоду, ніж сама дія. Час навчання дарує безпеку. Насолоджуйтесь цим, звикніть до нових відчуттів. Рухатися у своєму власному темпі, і коли будете готові, виходьте на сцену. Насолода має свою душу. Настане час відірватись від навчання та дати реальним відчуттям існування.

Самостійне навчання – це теж припустимий та ефективний спосіб. Читання статей, книг, доєднання до груп у соціальних мережах зі спільними інтересами, участь у громадських заходах та конференціях – дуже потужний спосіб досліджувати себе та шукати знання. Звісно, ця прогулянка не завжди безпечна, бо можна натрапити на купу інформаційного сміття. Будьте обережними та почніть з правдивих та перевірених джерел. Еротика може стати вдалим вибором початку: в ній завжди присутній сюжет незавершеності, а отже, є місце для уяви. Особливий смак мають короткі еротичні оповідання. Фантазії – це пригода у вашій свідомості, не намагайтеся себе стримувати. Відпустіть думки на волю, станьте спостерігачем, учнем, який відкриває вперше сторінки таємничої насолоди. Тут немає правильних чи не правильних бажань, тут є тільки розкуті почуття. Деяким фантазіям знайдеться місце в реальному житті, а якісь

4. Не поспішай. Якщо ви відчули себе «дорослим» і готовим до стрибка в бурхливе море насолоди, зробіть невеличку паузу. Найкращий у будь-чому момент, коли все тільки починається. Входити швидко не завжди добре. Світ насолоди незбагненний і різноманітний. Ви прийшли до нього. Може хтось уже давно там і своїми діями підштовхує вас уперед, але hurry slowly (поспішати поволі). Ви завжди маєте право на відмову та на слово ні. Мріяти і втілювати – це різні речі. Не потрібно одразу прямувати до найближчої фетиш-вечірки чи скуповувати в секс-шопі увесь асортимент. Фантазії про експерименти може і здавалися легкими для вас, але тілу теж треба час на пізнання реальності. Тому замість стрибків почніть з ходьби. Партнер має поважати ваш темп. Будьте впевнені, що можете говорити те, що хочете, відкрито, та те, чого не хочете, теж. Секс має бути безпечним і приємним.

Під час практики я наштовхуюсь на те, що люди не бачили себе повністю оголеними, не знають, що відчуває їхнє тіло в тих чи інших місцях. Тому я пропоную на насамперед вивчити себе, а потім вже продовжувати застосовувати інші практики.

5. Звертайте увагу на поради. Декілька життєвих порад: як не загубитися і з чого почати – так би мовити, абетка початківця.

- Ерогенність вашого тіла не зосереджена тільки в тих місцях, які приховані під спідньою білизною. Експериментуйте. Залишайтеся в білизні та шукайте місця за кордонами, що обмежені одягом. Торкайтесь до оголених частин тіла різними предметами, з різною інтенсивністю, щипайте, кусайте, гладьте, пестіть та просто дихайте, але прислухайтесь до своїх та його почуттів. Не оминайте жодної ділянки тіла. Ви шукач скарбів на тілі вашого партнера.

- Віднайдіть збудження поза ліжком. Змінюйте ритуали сексуальної поведінки. Якщо ви довго разом з одним партнером, легко потрапити в капкан автопілота: секс за розкладом, в одній позі, в одному місці – це руйнівний шлях, що веде до сімейної імпотенції.

- Хваліть партнера після сексу. Тільки не кажіть одразу після про погане, бо є ризик сформувати передчуття невдач.

- Будьте разом під час отримання нових знань про тіло, збудження, сексуальність та сам секс.

- Купуйте іграшки. Гратися не заборонено в будь-якому віці. Пра-

вило купівлі іграшок – не купуйте популярне і не запитуйте продавця про його смаки. Прислухайтесь до себе і партнера та, звісно, не соромтеся перед тим, як купувати, дізнаватися, як цим користуватися.

- Мастурбація – це важливий спосіб тілесного самопізнання і вироблення адекватних сексуальних реакцій. Жінка, яка ніколи не мастурбувала, може просто не знати своїх індивідуальних особливостей. У партнерському сексі вивчити їх важче, ніж наодинці з собою.

- Спонтанний секс – добре! Проте можна і заздалегідь приготуватися до ночі кохання. Виберіть день і цілком посвятіть його вашій парі. Ці двадцять чотири години будуть наповнені заздалегідь запланованими емоційними та збудливими заходами: спільний масаж, ресторан з екзотичними стравами, музична вечірка – будь-що, від чого вам захочеться продовження у ліжку. Неважливо, чи втрачаєте ви цноту, чи є досвідченим гравцем, перейти до нового – завжди не так легко. Що б ви не обрали: секс утрьох, БДСМ-вечірку, або просто відправити дітей до бабусі та нарешті виспитеся в обіймах один одного – пам’ятайте, є певні речі, які, безсумнівно, ви повинні спробувати хоча б раз у житті. І коли ви двоє нарешті впораєтеся з пізнанням нового, то вам буде про що помовчати, коли вас запитають, чим ви займались протягом усього дня?

Олександр Никифорук психолог, сексолог, Член секції сексології і терапії сексуальних розладів

80 | Зоряна Ленів – не лише красива жінка, вона засновниця Міжнародного інституту інклюзії, успішна логопединя та психологиня, кандидатка наук. Саме завдяки її старанням сьогодні чимало фахівців України отримують необхідні знання, щоб допомагати дітям з особливими освітніми потребами. Чому обрала логопедію, як створила інститут, а також про розвиток та потреби інклюзії Зоряна Ленів розповіла «Егоїсту».

Зоряна Ленів: Фото - Мар‘яна Нестер

«Об’єдную зусилля задля інклюзії»

- Зоряно, як прийшли в логопедію? І в чому відмінність між заняттями з дорослими пацієнтами і дітьми? Мені завжди імпонувала така досить рідкісна спеціальність як логопедія, зіткана з медицини, психології і педагогіки. Починала над роботою з дітьми, а тепер працюю ще й з дорослими онлайн. Моїми пацієнтами були і лікарі, і психологи, і політики, і юристи, й ІТ-фахівці. Останнім, здавалося б, красномовство й не дуже потрібне. Та ви не уявляєте, як світяться очі в людини, яка, можливо, пів життя прожила з комплексом,

не могла реалізувати себе в професії, і раптом у неї чітко звучить звук «Р» чи «Ш». Надихаюся, коли допомагаю людям. Дитині потрібна контрольована система занять і обов’язкове закріплення вдома з батьками. Доросла ж людина свідома й організовується краще, тому, отримавши від фахівця індивідуальну програму, може займатися самостійно. Гарне мовлення і дикція – це насамперед вправляння, які передбачають артикуляційні, дихальні та інші вправи перед дзеркалом мінімум двічі на день. Допомагають

само собою скоромовки. У моєму виконанні їх можна знайти у фейсбук-групі «50 відтінків інклюзії». До речі, 5 років тому я створила цю спільноту, яка вже налічує понад 18 тисяч учасників. Тож радо запрошую доєднатися.

- Звідки така оригінальна назва групи? Коли запускала групу, хотіла привернути увагу якомога більше людей, не лише батьків дітей з особливими потребами та фахівців. Цю дещо провокативну назву обрала тому, що решта, як-от: Terra-

81 інклюзія чи «Інклюзія від А до Я», чи Pro-інклюзія – були зайняті або ж здавалися занадто банальними. Насправді відтінків інклюзії є набагато більше, ніж п’ятдесят. Цьому присвятила свою книгу, яка невдовзі побачить світ. Щодо її назви поки тримаю інтригу.

- Ви заснували Міжнародний інститут інклюзії. Яка його місія? Ідея витала в мене давно, адже після роботи логопедом у садочку я працювала викладачем, директором коледжу, деканом факультету та проректором університету. Тому знаю всю ієрархічну будову нашої освіти зсередини і, на жаль, усі її проблеми. Сучасні освітяни, які мають досвід роботи, гостро потребують знань з реалізації інклюзії. Оволодіти специфічними технологіями не важко, головне – хотіти. Цих технологій наш Міжнародний інститут навчає педагогів, психоло-

гів, управлінців та інших фахівців. А його місія закладена в самому гаслі: «Об’єднуємось задля інклюзії». Завдяки співпраці з міжнародними та українськими партнерами формуємо знання про інклюзію на прикладах передових світових практик, і в цьому наша родзинка. Останній потужний захід – Всеукраїнський симпозіум, котрий був присвячений 20-річчю незалежності України та розвитку інклюзивних процесів. Він об’єднав понад 1,5 тисяч учасників. Переглянути його запис і знайти відповіді на актуальні питання можна на сайті інституту.

- Які проєкти реалізує інститут? Ідей є чимало. Деякі проєкти вже успішно втілюємо, серед них і «Онлайн-школа логопедії», де підвищують кваліфікацію логопеди зі всієї України. Ще один проєкт для спеціалістів, які працюють в умовах інклюзії, – дистанційний курс «Дієва інклюзія». Крім того, проводимо виїзні очні тренінги, семінари, майстер-класи та конференції. Невдовзі заплановано закордонне навчання фахівців і міжнародне стажування для викладачів вишів, які читають дисципліни, пов’язані з методиками роботи з дітьми з ООП. Інститут зорієнтований на наукову, консалтингову та просвітницьку діяльність, безпосередню допомогу дітям і батькам. Для цього необхідні ресурси, знання і добрі люди. Ми відкриті до співпраці з політикумом, бізнесом, ЗМІ, медичними установами, мистецькими осередками та іншими інституціями, також з меценатами – усіма, хто небайдужий до долі наших дітей.

- Крім того, Ви ще й арттерапевт. У чому специфіка цієї діяльності? Якщо коротко, то це терапія засобами мистецтва. Поєднавши музичну та логопедичну освіти, створила авторську методику, провела дослідження з дітьми та у 2010 році захистила дисертацію по арттерапії, яка стала першою в Україні та справді революційною на той час. Дуже пишаюся, що сьогодні за моїми методиками працюють логопеди і психологи в багатьох куточках держави. Звичайно, я теж дотепер багато навчаюся за кордоном. Після стажування в Канаді у 2006 році заснувала Центр творчого розвитку дітей «Калинонька». Це були перші спроби об’єднати мистецтвом дітей із загальних та спеціальних шкіл, створити перехідне середовище до того, як вони сядуть за одну парту. Експеримент вдався. Тепер уже курс з арттерапії в інклюзивному навчанні викладаю упродовж багатьох років для студентів і фахівців.

- Зоряно, яке Ваше професійне кредо? Це вислів П’єра Буаста: «Освіта – скарб, праця – ключ до нього». Таким постулатом користуюся все життя. Бо справді, якщо сумлінно працювати, вдосконалювати себе, то людина стане освіченою і зможе нести цей скарб людям. Усього в житті я досягала сама своєю працею і цьому навчаю своїх учнів та послідовників. Розмовляла Дзвінка Решетняк

inclusion-smart.com +38 (066) 343 73 50

82 |

Лазерна епіляція в Aesthetica.

Про унікальні переваги та особливість процедури Лазерна епіляція – процедура, яка з кожним роком набуває все більшої популярності. Справді, на відміну від воскової депіляції чи шугарингу, має кілька переваг. Радимо обрати центр естетичної косметології Aesthetica, де пропонують послуги з класичної, апаратної або ін’єкційної косметології, лазерного шліфування чи інших процедур краси. Ви тут будете приємно здивовані комфортом і якістю, здавалось б, простої лазерної епіляції. Засновниця центру Уляна Думська ділиться з нами секретами вдалої лазерної епіляції та розповідає, від чого залежить ефективний результат процедури.

- Популярність лазерної епіляції справді зростає. Коли результат стає помітним? При нормальній роботі організму ефект цієї естетичної процедури видно вже після 7-10 сеансів. Наприклад, якщо у жінок є порушення у роботі ендокринної системи, для отримання ефективного результату потрібна більша кількість процедур. Ріст волосин – це гормонально залежний фактор, і ми ніяк не можемо вплинути на нього за допомогою лазера. У такому разі знадобиться консультація суміжних спеціалістів – ендокринолога, гінеколога. Часто у пацієнток є хибна думка, що після кількох процедур волосся припинить свій ріст. Насправді основний принцип лазерної епіляції – це селективний фототермоліз. Тобто лазер руйнує тільки ту волосину, яка

містить у собі пігмент меланін. Від багатьох пацієнток, які раніше робили цукрову чи воскову депіляцію, чую, наскільки здивовані ефектом від лазерної.

- Чим особлива процедура в Aesthetica, на відміну від інших центрів у Львові? Насправді у Львові досить багато салонів і центрів краси, які займаються лазерною епіляцією. Вибір завжди за клієнтами. Ми пропонуємо якісну послугу та новітнє обладнання. Використовуємо сучасний діодний лазерний апарат Leaseir MHR, вироблений в Іспанії за європейськими стандартами. Звісно, при його виборі спочатку ознайомилася з технічними характеристиками, поспілкувалася особисто з розробниками і спробувала

процедуру на собі. Наш лазер удвічі потужніший від попередніх апаратів. Особливістю є подвійна система охолодження, якої немає в інших лазерах. Тому процедуру можна комфортно робити без анестезії. Ми впевнені у максимальній безпеці апарату, оскільки компанія-виробник щороку перевіряє технічні характеристики обладнання. Центри використовують різні види лазерів, але найефективнішим і найбільш популярним є діодний. Крім того, на сьогодні багато салонів працюють ще з лазерами, які або давно припинили виробляти, або замінюють дешевими аналогами. Важливо правильно обрати центр і косметолога, який робитиме процедуру. На жаль, у багатьох салонах знецінюють послугу. Якщо апарат – сучасний, потужний і дієвий, то

83 відповідно ціна за процедуру не може бути низькою, адже залежить від обладнання та професіоналізму спеціаліста. Вибір – за пацієнтом, але раджу себе цінувати.

- Уляно, чому краще робити лазерну епіляцію замість того ж шугарингу? Під час епіляції лазером, якщо правильно підібрати потужність, волосяна цибулина руйнується назавжди. Проростати можуть сусідні волосинки, які в нас просто закладені. Фаза росту кожної з них – від 6 місяців до 2 років. Тому курс припадає на півтора-два роки, після чого потрібно проводити лише підтримуючу процедуру. При восковій депіляції чи електроепіляції, чи шугарингу волосяну цибулину забирають механічно, і потім вона знову росте. Зручно також і тому, що не потрібно чекати, щоб волосини відростали: ділянку можна зголювати. Після процедури немає такого подразнення, як після воскової чи цукрової депіляції, коли шкіра тривалий час заживає. Також лазерна епіляція дієва при вростанні волосин. Не менш ефективний і для чоловіків, наприклад, у зоні комірця на шиї, якщо сорочка часто подразнює.

- Чи є стандартна тривалість між процедурами? Можливо, залежить від ділянок? Інтервали між процедурами повинні бути, хоча багато хто тепер придумує їх самостійно, особливо якщо спеціалісти – не медики. Між першою і другою процедурами тривалість повинна бути 4-5 тижнів, між другою і третьою – 5-6, і так з кожною процедурою інтервал збільшується приблизно на тиждень. Завжди наголошую дівчатам, що процедура дієва тоді, коли волосини перебувають в активній фазі росту. Треба спостерігати за цим, інакше немає сенсу робити епіляцію. Інколи буває, що волосини активніше ростуть після дії сонця, хтось може приймати гормональні препарати, у когось може бути період вагітності і лактації. Крім того, кожному пацієнту, який приходить до нашого центру, ми пояснюємо, за яким протоколом працюємо.

- Наскільки суворі правила до та після процедури? Насамперед зауважу, що лазерна епіляція не має сезонності. Наприклад, іспанці роблять її відразу після відвідування пляжу, але там знають, як правильно підготуватися до цього. Ми рекомендуємо пацієнтам не вул. Лемківська,9а/93, м.Львів (пр.В.Чорновола) +38 (097) 160 15 57 +38 (097) 160 15 56 aestheticalviv Aesthetica-Lviv

засмагати хоча б 2-3 тижні до процедури. Це потрібно, щоб на шкірі не утворювався меланін – той же хромофор, на який діє діодний лазер під час видалення волосяної цибулини. Від активних сонячних променів варто утриматися і впродовж 14 днів після епіляції. Також потрібно застосовувати до та після протисонцевий крем. Для комфортнішого відчуття перед процедурою треба зволожувати шкіру, а ділянку – поголити.

- Кому не рекомендуєте послугу лазерної епіляції? Не раджу робити вагітним і жінкам в період грудного годування, бо гормональний фон – нестабільний. Щонайменше пів року варто утриматися від будь-яких процедур, що стосуються епіляції. Для дівчат-підлітків рекомендую робити лазерну епіляцію з 18 років. Якщо внормований гормональний фон, можна й раніше, але з дозволу батьків. Ще один протипоказ – загальний стан з підвищеною температурою тіла незрозумілого походження, а також при загостренні хронічних захворювань, висипань на шкірі. У зоні тату також не рекомендовано, бо лазер може його частково зруйнувати. Розмовляла Дзвінка Решетняк

84 |

@tsiushka_ - Розкажіть про Ваш перехід з медицини у фешн-індустрію?

- Я здобула юридичну освіту. Медичний заклад у Луцьку – це сімейний бізнес та невіддільна частина мене. У цьому я й зростала: на книжкових полицях були посібники про побудову тіла та дитячі патології, а поряд з ними знайшли своє місце книги відомих художників. Вивчаючи енциклопедію різноманітних захворювань, паралельно переглядала роботи художників сюрреалізму. Згодом працювала директором Медичного центру імені Цюха (наразі уже співвласниця), свого часу очолювала філіал, в якому розвивала напрямок «косметологія, фізична реабілітація». Крім того, певний період була косметологом-візажистом. Проте весь час прагнула до дизайнерської кар'єри. Під час навчання на юриспруденції була можливість робити свої перші покази. Вони були представлені в Україні та навіть за кордоном. Остаточно зрозуміла, що хочу творити дизайнерський одяг в 30 років, уже після декрету. Саме тоді й відкрила ательє, і відразу з’явився фідбек – довіра від клієнтів. Проте офіційно стала дизайнером після представлення колекцій на Lviv та Odessa Fashion Day. Це було справжнім святом!

Олеся Цюх

Tsiushka:

Дизайнер, що відкриває внутрішній світ жінки

- Tsiushka. Як виникла така назва?

- «Цюшкою» мене називали близькі та друзі. Це слово легке, рідне, тому вирішила збудувати бренд саме із використанням цього прізвиська.

- Яка вона, сучасна жінка? Для якого типу Ви творите?

- Важко визначити якийсь конкретний образ певного віку, адже мій одяг носять і жінки, яким 50-60 років, і дівчата від 16. Здавалося б, я творю для своїх одноліток – жінок, які прагнуть підкреслити власну яскравість, які зуміли зберегти в собі оту ніжність, жіночність та силу водночас. Мій одяг наділений своєрідним емоційним наповненням. У ньому жінка повинна відчувати себе жінкою, незалежно від професії! До того ж він є базовим. До прикладу, можна взяти сукню з літньої колекції та доповнити цей образ піджаком. Вранці так можна піти на роботу, а ввечері – на побачення, при цьому мати святковий вигляд. Індивідуальність жінки я також підкреслюю аксесуарами: рукавичками, чокерами, ланцюжками тощо.

85 - Поділіться, якою буде колекція осінь-зима?

- Я створювала колекцію, надихаючись європейською зимою. У ній будуть пальта, сукні з натуральних тканин. Працюю не з кольорами, а з відтінками. До прикладу, у новій колекції переважатимуть відтінки природного рожевого, коричневого, фіолетового та синього. А взагалі, люблю поєднувати бежеві відтінки, переплітаючи їх із золотом та загалом чимось яскравим. Вдягаючи жінок, намагаюся підкреслювати їхню природну красу з допомогою вбрання.

- У створенні одягу Вам ближче щось абсолютно нове та епатажне чи вдало інтерпретоване старе?

- Ще коли починала цікавитись трендами, простежила певну циклічність стилів. Мода повторюється. За стрімкий час розвитку індустрії, ми вже знаємо, які провідні фасони та стилі пасують кожному типу тілобудови. Епатаж точно не про мене і не про мого клієнта. Завжди потрібно слухати себе, вдягати те, що надихає і балансує. Є чимало дизайнерів, котрі творять нове, стильне, емоційне, функціональне та якісне. Я ж своєю чергою схиляюся до останнього напрямку: відкриття внутрішнього світу жінки.

- Екологічність. В одному з інтерв’ю Ви зазначили, що Ваш одяг відповідає нормам та принципам екологічної стійкості. Що це собою зумовлює?

- Я однозначно за екологічність. Є дизайнери, що використовують тканину, зроблену зі шкірок апельсинів чи волокон коноплі. Я дуже поважаю їх рішення. Моя екологіч-

ність полягає в тому, що використовую натуральні несинтетичні тканини: шовк, льон, вовну. Споживання одягу має бути усвідомленим: краще менше, але якісно. Річ, яку ти купуєш, повинна бути функціональною, приносити задоволення і бути такою, що може передаватися з покоління в покоління.

- Якщо вибирати якість: брендовий одяг на секонді чи мас-маркет?

- У такому разі я однозначно оберу секондхенд. Щоправда, частково забобонна щодо передачі енергії через річ. Проте, якщо вибирати, то точно не мас-маркет. Мені здається, що на сьогодні брендовий одяг є досить доступним.

- Чи маєте свою дизайнерську ціль /мрію?

- Хочу відкрити власний шоу-рум. Маю досвід виготовлення одягу

для Києва, Львова, Одеси. Крім того, відшивали колекції в Італію, Німеччину, Францію. Та новий рівень – відкриття монобутіка. Ще однією не менш вагомою для мене ціллю є участь в Ukrainian Fashion Week. Але найбільше прагну, щоб мій бренд впізнавали, та одяг носили із цілковитою насолодою. Пригадую, як після першого показу університетські знайомі телефонували й казали, що досі мають мої речі, виймають їх повторно з шаф, аби одягати знову. Це лестить мені як дизайнеру. Також розчулив дзвінок жінки, яка згадала, що колись я шила для неї плаття на випускний у школі. Наразі вона просить створити плаття уже для своєї донечки на випускний в садочку. Ці моменти направду надихають і додають віри у свою справу, мотивують рухаютися у відповідному напрямку. Розмовляла Роксолана Мудрак

86 |

Lviv Design Day 25 вересня 2021 року у Львові відбувся перший Lviv Design Day – головна подія нового формату у ніші предметного дизайну, архітектури та дизайну інтер'єрів. Основна мета події – розвиток бренду українського дизайну з допомогою створення платформи обміну досвідом, нетворкінгу та колаборації. У межах Lviv Design Day зустрілися понад 600 фахівців зі всієї країни, серед яких дизайнери, архітектори, виробники, представники товарів і послуг, а також їх замовники. Протягом Lviv Design Day 2021 учасники прослухали окремі лекції та панельні дискусії як для фахівців, так і для замовників послуг. Серед професійних спікерів першого форуму були: Сергій Махно, Марко Савицький, Йова Ягер, Ірина Лисюк, Ольга Богданова, Віталій Кирилів, Ярослав Белінський та багато інших. Також відбулася перша виставка ключових пропозицій та інновацій у сфері дизайну інтер'єрів Design Expo та презентації проєктів від молодих дизайнерів та архітекторів, які перемогли у Young Designers Contest.

87

88 |

Першим кроком пацієнта у випадку виявлення безпліддя є довіра до досвіду та професіоналізму лікаря.

Героєм нашого інтерв'ю став професіонал найвищого рівня, експерт у галузі репродуктології, засновник та директор клініки «Альтернатива», доктор медичних наук Ігор Палига.

89

- Наскільки актуальною є проблема безпліддя для України? Проблема безпліддя на сьогодні залишається надзвичайно актуальною не лише для України, а й для всього світу, оскільки вже зараз у світі нараховується не менше 50-80 мільйонів пар, для яких існує потреба у лікуванні безпліддя. На жаль, спостерігаємо невтішну тенденцію: ця цифра збільшується на 2 мільйони пар щороку.

- Яка стать у сучасного безпліддя? У структурі безпліддя чоловіча й жіноча частка майже рівні. Проте чоловіки здебільшого схильні недооцінювати важливість питання, оскільки масова думка нав'язує стереотип щодо безпліддя як проблеми суто жіночої. Певні корективи у відносини «лікар-пацієнт» також вносять і чисельні так звані «інтернет-експерти». Знайшовши інформацію невідомого походження на непрофесійних ресурсах, пацієнт часто намагається нав'язувати лікареві свою думку.

- Яке існує розв'язання проблеми викривлення інформації? Першим кроком пацієнта у випадку виявлення безпліддя є довіра до досвіду та професіоналізму лікаря. Лише встановлені на довірі та відкритості відносини «лікар-пацієнт» дадуть змогу максимально правильно встановити діагноз та призначити найефективніше у конкретному випадку лікування. Необхідно розуміти, що безпліддя – це спільна

проблема подружжя, і лише взаємна підтримка один одного допоможе отримати бажаний результат.

- Щеплення від COVID-19: чи варто вірити розповідям про безпліддя? Попри те, що численні наукові дослідження спростовують гіпотези щодо впливу вакцин від COVID-19 на репродуктивне здоров'я людини, такі твердження продовжують поширюватися просторами всесвітньої мережі. Масове розповсюдження такої інформації розмножують серед людей недовіру до вакцинації та сповільнює темп стримання пандемії у світі.

- Світова пандемія COVID-19. Як ця криза вплинула на Ваш бізнес? Криза багато у чому мене створила, я дуже переглянув свої погляди на речі. Стало зрозуміло, що у сучасному непередбачуваному світі ти маєш бути гнучким, щоб бути першим у своїй справі.

- Як стати першим у своїй справі? Моє життєве кредо – постійний розвиток. Будь-які труднощі на своєму шляху я сприймаю не як проблему, а як можливість для зростання і як важливий досвід для подальшого вдосконалення.

- Як вважаєте, чи потрібно власникам бізнесу обмінюватися досвідом? Репродуктологія – це не просто бізнес. Це частина медичної науки. А наука не може розвиватися без взаємообміну досвідом. Лише об-

мінюючись досвідом успіхів та невдач з іншими репродуктологами, ми зможемо стати кращими і зробити галузь успішнішою.

- Скажіть, що таке медицина для Вас? Як Ви її сприймаєте? Щоденна праця, постійне вдосконалення. Я не приходжу на роботу працювати. Я живу своєю роботою. Так, це – праця. Але праця в задоволення. Якщо подобається те, чим займаєшся, хіба це може бути важко?

- Чим займаєтеся поза професією? Можливо, цікаві факти чи вчинки. Я ніколи не засиджуюся на місці. Рік тому отримав посвідчення приватного пілота. Небо завжди вабило мене своєю красою, відволікало від метушні. Я дуже люблю мотоцикли, надалі ж маю за мету отримати ліцензію на право керування вітрильним судном.

- Що б Ви могли побажати нашим читачам? Оскільки я лікар, то насамперед хочу побажати нашим читачам бути здоровими, слідкувати за збереженням свого здоров'я і завжди пам'ятати, що простіше запобігати хворобі, аніж її лікувати. Будьте здоровими, адже у здоров'ї – щастя! розмовляла Роксолана Мудрак

90 |

92 |

Територія твого відновлення! Тут до ваших послуг : · 23 готельних номери та 5 окремих котеджів на березі озера. · Ресторан укрраїнської та європейської кухні · Сучасний СПА - комплекс · Чан на березі озера · Бенкетний зал · Конференц - зал

Протягом десяти днів на території нашого комплексу на вас чекатиме справжній Святий Миколай у своїй чарівній резиденції . Деталі: +38 (099) 032 09 65 КАЗКОВА ПРОПОЗИЦІЯ ЗИМИ Проживання у котеджі або номері зі знижкою 30% Новорічні корпоративи! Зустріч Нового Року! Деталі:+38(099) 032 09 65

Бронювання за номерами: +38(095) 260 50 10 +38(098) 342 18 00

Львівська область, Стрийський район, село Довголука.

Роман та Уляна Подуфалі. Сімейне партнерство в «чоловічому» бізнесі.

WE LOVE CARS - Уляно, Романе, розповідайте, з чого розпочався Ваш шлях у сфері бізнесу? Перший наш досвід був у 2011 році. Ми тільки повернулися до України з США і вирішили зайнятися оптовою торгівлею овочами. Однак, цей досвід доволі швидко став негативним, оскільки того року був шалений врожай, ціни впали до критичного мінімуму, і бізнес «успішно» занепав. Це був нелегкий період, після якого довелося підійматися фактично з 0. Проте незабаром нам вдалося відкрити магазин роздрібної торгівлі з самообслуговуванням європейського зразка. Це був дуже вдалий бізнес, який функціонує і досі, адже приблизно 7 місяців тому ми продали його в чинному стані у зв’язку з переходом у сферу детейлінгу.

- Сімейне партнерство у бізнесі: чому обрали такий шлях? Усе пішло з роздрібної торгівлі. Ми завжди були поруч, долали всі труднощі разом, підтримували один одного. У нас була настільки налагоджена робота, що коли вирішили придбати Carclean, то одразу розуміли, що й надалі працю-

Попри те, що всі психологи рекомендують парам мати різну діяльність і менше часу проводити разом, Роман та Уляна Подуфалі з 2004 року не розлучаються ні на мить. Навіть в колі рідних та друзів, дивлячись на їхні стосунки, їх часто називають брендом! Однак, вони себе вважають просто щасливим подружжям. «Насамперед ми – справжні друзі», – одноголосно заявляють Роман та Уляна. Проте, окрім того, вони вже давно чудові батьки, надійні колеги та ідеальні бізнес-партнери! Про власний досвід сімейного партнерства у бізнесі та про відкриття своєї детейлінгової компанії Carclean пара охоче розповіла редакції журналу «Егоїст».

ватимемо разом. Зараз у нас є чіткіший розподіл обов’язків: хтось відповідає за маркетинг та просування, хтось займається фінансами та управлінням. Проте ми активно співпрацюємо та доповнюємо один одного різними якостями, які допомагають рухатися вперед.

- Як підтримуєте баланс між роботою та сім’єю? Як в роботі, так і в сім’ї дотримуємося двох думок: усі питання і конфлікти можна вирішити за розмовою; якщо люди чують і поважають один одного, то все складатиметься так, як потрібно, і жодних проблем в сімейному партнерстві не виникатиме. Окрім того, підтримувати гармонію та баланс нам допомагають двоє наших чудових донечок. Завдяки їм ми намагаємося будувати графік у такий спосіб, щоб усе встигати і нікого не залишити без уваги.

- Чому для подальшого розвитку обрали саме франшизу? Бажання купити франшизу з’явилося ще під час проживання в США. Для них це нормальна практика. Спершу ми

планували розвивати свою франшизу у сфері роздрібної торгівлі, але ситуація з пандемією внесла свої корективи.

- Поділіться, чому зупинилися саме на детейлінгу? Детейлінг – це мій вогонь (стверджує Роман). Я обожнюю автомобілі і все, що з ними пов’язано. Окрім того, у мене є значний досвід роботи в сегменті пригону машин з США. Я відчуваю, що автомобільна сфера – моя пристрасть, і хочу, щоб максимальна кількість авто у Львові мали гарний вигляд і сяяли, як нові.

- Компаній з детейлінгу є доволі багато. У який спосіб Ви підбирали франшизу? Ми не шукали франшизу, вона знайшла нас сама! Під час першого локдауну, весною 2020 року, це була одна з небагатьох сфер, які продовжували працювати. Дізнавшись про компанію Carclean Ukraine, у мене виникло бажання поїхати туди і побачити весь процес зсередини. Для цього я придбав тижневий курс навчання і вже

95

- Чим Вас зачепила компанія Carclean Ukraine? Усе починається з людини! Тому першочергово ми звернули увагу на власників франшизи. Олексій і Анна Шухман з перших хвилин вразили нас своєю відкритістю, харизмою і порядністю. Вони, як і ми, ведуть бізнес разом. Їхній підхід до всіх робочих процесів є дуже цікавим та креативним. Проте, окрім людського фактора, на прийняття рішення сильно вплинуло й те, що ця компанія зовсім не має аналогів, а робота з чимось ексклюзивним нам дуже імпонує.

- Розкажіть, які послуги надаватиме Ваша компанія та чому львів’яни повинні обрати саме її?

Carclean – гарантований контроль якості виконаних робіт. Відвідавши наш детейлінг-центр, ви зможете отримати повноцінний комплекс внутрішнього і зовнішнього догляду та комплексний захист. Окрім того, наша компанія має ще ряд переваг. До прикладу, Carclean має унікальне програмне забезпечення у сфері детейлінгу, а саме додаток для смартфона Carclean App, в якому можна замовити будь-яку послугу в зручний час. Ну, і звісно, що через традиційні канали комунікації теж. Кожен наш клієнт матиме можливість проходити гарантійне обслуговування в будьякій студії мережі по Україні (10 міст). Також вагомою особливістю є те, що

компанія використовує ексклюзивну і сертифіковану продукцію власного імпорту від провідних європейських брендів.

- Висока якість зазвичай дорого коштує. Яка цінова політика Вашої компанії? Ми працюємо виключно з якісними і сертифікованими продуктами, тому цінова політика буде в межах преміумсегменту. Проте у нас буде певне різноманіття послуг, які зможемо запропонувати під будь-який бюджет клієнта.

- На якому етапі відкриття Ви зараз та як плануєте захоплювати ринок Львова? Наразі ми якраз активно готуємо студію і команду до відкриття, яке заплановане на перші числа грудня 2021 року. Безперечно, що будемо максимально використовувати всі сучасні та ефективні методи реклами, щоб розповісти львів’янам про нашу компанію. Однак, основна мета – це закріпити на ринку Львова сервіс міжнародного рівня, а потенційні клієнти самі зроблять висновки і оберуть, до кого звертатися.

- Які цілі собі ставите в межах цього бізнесу? Основна ціль на сьогодні – це залучення максимальної кількості львів’ян до отримання якісних послуг від Carclean. Тоді плануємо відкрити студії в інших районах міста Лева, щоб доступ до послуг та гарантійного обслуговування був зручним для жителів різних районів. Можливо, будемо рухатися в межах цієї франшизи не тільки по Україні, а й за її межами.

- Ваш досвід у бізнесі є дуже цікавим та різностороннім. Які б поради дали тим, хто також хоче розпочати свою справу? Змусьте себе вийти із зони комфорту. Припиняйте жити так, як всі. Якщо ви молоді, перспективні і маєте відчуття, що прагнете чогось більшого, то варто діяти. До прикладу, ми теж часто ризикуємо всім, змінюючи сфери бізнесу. Так, ми багато раз «падали», але кожного разу підіймалися. Не бійтеся, відвідуйте тренінги, прописуйте бізнес-плани, діліться думками з іншими, і найголовніше – не забувайте мріяти. Ми все життя віримо в мрії і на власному досвіді переконалися, що вони мають властивість здійснюватися. Намрійте собі щось і ви! Розмовляла Мар’яна Даниляк

фото - Мирон Малий

після його закінчення одразу відчув, що ця сфера для мене дуже цікава. Повернувшись у Львів, обговорив усі питання з Уляною. Зваживши різноманітні ризики та провівши детальний аналіз ринку, ми однозначно зрозуміли, що Carclean Lviv – бути!

вул. Б. Хмельницького, 200 +38 (097) 210 22 00 @carclean.lviv lviv.carclean.ua

96 |

97

98 |

99

100 |