Egoist #27

№ 27 (3/2015)

Ігор Саврій:

«від нас залежить, як виглядатиме Львів за десятки років»

Погляд:

ювілей Шептицького: А якщо б не пам’ятник? Спорт:

Поло – Заняття для королів

Сергій тарута: «На третій майдан прийдуть не інтелектуали, а маргінали

Бутік весільного та вечірнього вбрання Екслюзивний представник у Львові бренду Sherri Hill Crystal Desing Tarik Ediz Terani Couture м. Львів, вул. І.Франка, 61 тел. (032) 225 61 84 тел. (067) 675 51 78 www.crystalsalon.com.ua

від редактора Директор: Остап Процик Головний редактор: Всеволод Поліщук Над номером Богдан Юрочко працювали: Юрко Пирч Роман Рак Дизайн та верстка: Всеволод Деревацький

Справедливості нема. Не треба за неї боротися

Рекламний відділ: Зоряна Крачковська Анна Косик Розміщення тел.: (032) 239 -34-01 реклами: Спеціалізований журнал «Егоїст» Зареєстрований у Міністерстві юстиції України Свідоцтво серія КВ № 18262-7062 від 11.10.2011 р. Адреса редакції та м. Львів, видавця: вул. Героїв УПА, 73 Засновник та ТОВ «Егоїст видавець: Паблішинг» Розповсюджується безкоштовно в елітних ресторанах, клубах, барах, готелях, клініках, автосалонах, фітнес-центрах і магазинах Львова. Частина накладу потрапить на домашні адреси або безпосередньо з рук в руки найуспішнішим політикам і бізнесменам міста. Наклад: 1 000 примірників Періодичність: 12 разів на рік Підписано до друку: 15.07.2015 р. Друк: Поліграф-сервіс Концепція та зміст журналу «Егоїст» є інтелектуальною власністю. Частковий або повний передрук матеріалів, а також інше їхнє використання або відтворення допускається лише з дозволу редакції. За зміст реклами відповідальність несе рекламодавець.

На обкладинці: Ігор Саврій

4

Не знаю, як вас, а мене вже дістало постійне ниття про владу і зраду. Про несправедливість, про погану Європу, яка нам ніц не допомагає, а лише висловлює стурбованість. Останній випадок, який чув на власні вуха: доволі просунутий молодий львів’янин скаржився на візові правила Шенгену. Мовляв, він не може отримати візу, бо навіть не потрапляє до консула через велику чергу і незрозумілі правила. А бізнесмен, який недавно виїхав з Донецька, отримав візу без проблем. Хоча цей львів’янин виборював європейське майбутнє на Майдані, а донеччанин на «Фейсбуку» писав «нафіга нам ета Європа» і проклинав Євросоюз останніми словами. «Я не за це стояв на Майдані» – вже заїжджена фраза. «Це несправедливо» – резюме. Ніде правди діти – це несправедливо. Але світ – він загалом не про справед-

ливість. І Європа, як ідея, зокрема, та ідея, за яку стояв Євромайдан – не про справедливість. Не просто так його назвали Революцією гідності, а не Революцією справедливості. Революцію за справедливість ми вже мали 1917 року. Скінчилася вона дуже сумно. Ні справедливості, ні гідності. Справедливість – раціональне поняття. Це розрахунок: хто кому скільки, і що йому за це буде рівноцінного взамін. Натомість Європа – питання радше ціннісне, тобто завідомо частково раціональне. Недарма ж уже давно, говорячи про «європейський рівень життя», в самій Європі розуміють не стільки середню зарплату та години робочого тижня, а повагу до особистості, захист прав і свобод, можливості розвитку людини. Крім того справедливість – рівняння з багатьма невідомими. І в сухому рахунку загальна справедливість вимагає наявності ідеальних людей. Тут все залежить не лише від вас, але від ваших близьких, від співробітників, шефів, партнерів, від влади малої та великої, кон’юнктури ринку, коливань погоди і магнітних бур. Саме тому справедливість – поняття суто теоретичне. На відміну від гідності: вона залежить лише від вас. Будете добиватися гідності – отримаєте більше радості від життя і наблизитеся до справедливості. Добиватиметеся справедливості без гідності – впретеся в тупик. Всеволод Поліщук

22 40

ЗМІСТ

50

11 СНІДАНОК: Говоримо про конкурентів і рекламу 16 Стара добра преса, або Не поспішайте хоронити глянець

18 ПОГЛЯД: Ювілей Шептицького: А якщо б не пам’ятник?

28 Бізнес: Як перемогти конкурентів

63

38 СПОРТ: Футбол – це є вєщ, Вася. Йоська Блаттер

54 Куди втекти від цивілізації

68 СТИЛЬ: Сорочки та краватки. Підбирай правильно

кадри місяця

6

Фото: Дмитро Туйон

Фестиваль. Безперечно Alfa Jazz Fest – це головна музична подія року у Львові, і одна з головних у країні загалом. «Егоїст» просто не міг обійти її увагою та з великою цікавістю відвідав захід. Цьогорічний п’ятий ювілейний фестиваль був безпрецедентно яскравим через неймовірний зірковий склад виконавців світового рівня. П’ять днів поспіль на трьох сценах міста виступали як відомі українські та зарубіжні музиканти, так і найвпливовіші джазмени у світі. Серед хедлайнерів музичної події – легендарний джазовий гітарист Джордж Бенсон, кубинський музикант Пакіто Д’Рівера, клавішник (володар 10 премій «Греммі») Хербі Хенкок та саксофоніст Вейн Шортер, японська піаністка Хіромі, гітарист Майк Стерн і саксофоніст Білл Еванс. Справжнє свято для поціновувачів якісної джазової музики!

один день Зустріч. Другим заходом, який ми відвідали цього дня, став черговий «BreakWest», який незмінно організовує юридична компанія HD Partners. Цього разу головним гостем став всесвітньовідомий економіст, колишній віцепрем’єр-міністр і міністр фінансів Польщі Лєшек Бальцеровіч. Відповідаючи на запитання присутніх та висловлюючи власний погляд на ситуацію в нашій країні, поважний гість зазначив: «В Україні не така погана економічна ситуація, як про неї говорять. І якщо є багато проблем, то це означає лише те, що можна запровадити багато рішень».

Фото: Руслан Литвин

Фото: Костя Бєглов

Презентація. Цього чудового дня 30 травня «Егоїст» побував відразу на кількох заходах. Першим стала довгоочікувана презентація книги Ігора Лиля «Львівська кухня», передмову до якої написав головний редактор «Егоїста» Всеволод Поліщук. Детальніше про видання читайте у нашій традиційній рубриці «Книга місяця».

Концерт. А завершили вечір ми на «Арені Львів», де в рамках туру «Люби ти Україну!», приуроченого до 10-ліття гурту, своїх шанувальників тішив вже легендарний гурт «ТІК». «Кожною піснею, кожною нотою – ми весь цей час зізнавалися в коханні до України, – зазначив лідер гурту «ТІК» Віктор Бронюк. – Зараз потрібно робити все, що можеш, аби підтримати країну, щоб змінити щось на краще. І ми теж робимо те, що у нас виходить найкраще – співаємо на славу цьому народу, на славу всій Україні».

7

кадри місяця

День народження. П’ять років минуло з часу, коли в ефірі вперше прозвучали позивні Радіо файного настрою, файної музики, з файними ведучими, і актуальними новинами.

10 липня «FM Галичина» зібрало друзів на свій маленький ювілей. Запросили слухачів, партнерів, найближчих друзів, а також воїнів АТО, якими за допомогою проекту «Привіт на Схід» опікуються радійники. Ведучі радіо підготували для гостей купальські конкурси. Артисти – Брія Блессінг, Віктор Павлік, Ліля Ваврін, Назар Савко, Сергій Підкаура, Арсен Мірзоян та Тоня Матвієнко, групи «Йорий Клоц», «Мері», «The Вйо», «Green Silence», «ROCK-Н» – дарували файний настрій під українські пісні. «Егоїст» ще раз переконався, що «FM Галичина» – справді дуже файне радіо.

Які сюрпризи готує Караоке-клуб «888»? Цього року «888» святкує своє п’ятиріччя! Чого чекати на святкуванні – таємницю повністю не відкрили, але ми дізналися, що 17 серпня 2015 року, о 20:00 Караоке «888» чекає усіх охочих розділити ці приємні моменти разом у чорно-білому дрес-коді. Головна новина закладу – з травня 2015 року у клубі працює нова система караоке PRO 2. Це цілком новий рівень звуку та кількості фонограм!

Ще більше драйву! Ще більше улюбленої музики! Оновлений інтер’єр та нове меню готові дивувати кожного! Караоке-клуб «888» пл. Данила Галицького, 1 (у приміщенні Лялькового театру) тел.: (032) 235-88-77 моб.: 093 859-29-08

Щоб реклама працювала! Мабуть, найзагадковішою статтею витрат на підприємстві для власника є бюджет на рекламу. Всі кажуть, що реклама потрібна. І це правда! Але для чого? Яку рекламу слід подавати, які канали та засоби рекламування застосовувати? Скільки за це платити? Та як визначити, спрацює ваша реклама чи ні? Відповіді саме на ці питання ми намагалися знайти на нашому черговому бізнес-сніданку, запросивши модератором заходу бізнес-консультанта і спеціаліста з реклами та маркетингу Олену Анатійчук. Не гаючи часу, в традиційному вже для наших заходів ресторані «PartyFon» (ТЦ «Роксолана», пл. Соборна, 14) у активній робочій атмосфері, а потім – за чашкою запашної кави на прохолодній терасі ми обговорювали основні моменти успішної рекламної кампанії. Отож, аби рекламна кампанія принесла прибуток, тобто спонукала потенційних покупців до придбання рекламованого продукту, потрібно дотримуватися ряду основних вимог: 1. Спочатку варто чітко визначити ціль рекламної кампанії (що ви прагнете отримати, запустивши рекламу?).

2. Формулювати рекламне звернення, враховуючи потреби вашої цільової аудиторії (що чіткіше ви опишете для себе свого ідеального покупця – то кращу пропозицію зробите).

3. Оберіть підходящий канал рекламування (той, який максимально ефективно донесе ваше рекламне звернення до представників ЦА).

4. Ваша реклама обов’язково повинна містити УТП (унікальну торговельну пропозицію), причому лише одну. Одне звернення – одна пропозиція. І не забувайте про продаж та післяпродажне обслуговування, адже реклама лише привертає увагу та приводить до вас потенційних покупців, але саму покупку більшість відвідувачів здійснює на місці, і тоді все – в руках продавця. Пам’ятайте: кожну рекламну кампанію і навіть невеличку активність варто детально планувати та відстежувати її хід і віддачу, і лише тоді ваша реклама буде справді дієвою та приноситиме компанії прибуток!

10

11

пл. Соборна, 14, ТЦ «Роксолана»

Хвалимо конкурентів

Якщо ви бізнесмен, то у вас точно є конкуренти. Навіть якщо ви надаєте дуже специфічні послуги чи продаєте вельми особливі товари, все одно завжди знайдуться ті, хто просто прагне поділити з вами одну нішу. А вам же, навпаки, хочеться себе максимально від них відокремити. «Секретні техніки розмов про конкурентів» – такий бізнессніданок ми провели цього разу. Спікером на ньому була сертифікований бізнес-тренер, коуч, перший україномовний бізнес-консультант в Інтернеті Людмила Калабуха. А годував нас та наших гостей ресторан італійської кухні «Buon Gusto» (ТЦ «Володимир», ТВК «Південний», вул. Щирецька, 36). Отож, на заході нас навчили, що в жодному разі не можна критикувати конкурентів, говорити про них погано. Навпаки,

12

іноді варто їх хвалити, проте певним особливим чином, даючи при цьому можливість зрозуміти, що ви – найкращі. Знайте, що потенційний клієнт, який прийшов після конкурентів до вас – це джерело потрібних знань, адже він уже замість вас провів маркетингове дослідження. А вам варто лише його про все розпитати. Ви ж при спілкуванні з ним пам’ятайте, що він платоспроможний, зацікавлений та готовий здійснити покупку. Вам варто лише це правильно використати. Як це зробити і при цьому вдало та ефективно відмежуватися від конкурентів, читайте далі в цьому номері у статті Людмили Калабухи «Як гарантовано перемогти конкурентів»

ТЦ «Володимир», ТВК «Південний», вул. Щирецька, 36

13

Знайди роботу, яка тобі подобається, і ти додаси по 5 днів до кожного тижня свого життя.

[Джексон Браун, музикант]

14

15

Cуспільство

Стара добра преса,

або Не поспішайте хоронити глянець У час, коли все більше людей обзаводяться айфонами, планшетами й іншими гаджетами, і здавалося б, навіть в Україні почали вірити в те, що друковану пресу скоро повністю замінить електронна, а реклама в Інтернеті буде набагато

16

ефективнішою, гендиректор найбільшого у світі рекламного агентства WPP Мартін Соррелл виступив з несподіваною заявою. Один з найуспішніших рекламістів світу ще донедавна вважав, що рекламодавцям варто активніше осво-

ювати рекламний простір в Інтернеті. Нещодавно ж містер Соррелл на організованій асоціацією британських журналістів Broadcasting Press Guil закликав компанії переглянути своє ставлення до друкованих ЗМІ, оскільки ефективність реклами в

тенденції • суспільство

них може виявитися набагато вищою. Сер Мартін стверджував, що, не без його заохочення, рекламні агентства протягом останнього десятиліття перерозподіляли бюджети з друкованих медіа на онлайн-ресурси настільки активно, що прийшов час «зважити статистичні дані та переглянути прибутковість цих вкладень і визначити для себе, чи має це сенс». «Сьогодні є ряд причин визнати газети та журнали, навіть у їхній традиційній формі, набагато ефективнішими, ніж зазвичай прийнято вважати», – зазначає найвпливовіша у світі реклами людина. Згідно досліджень, якісні традиційні медіа чіпляють та «втягують» читачів набагато більше, аніж онлайн- чи мобільні версії видань. І це стосується не лише редакційних матеріалів, але і розміщеної там реклами. Погодьтеся, це логічно. Якщо читач тримає в руках улюблене видання хоча б півгодини, то у голові в нього точно щось залишається, а контакт з вашою рекламою в кінцевому підсумку набагато довший, ніж з розміщеним на сайті банером. «Дехто вважатиме такий аналіз поверхневим: час, проведений за читанням протиставляють інвестиціям. Але треба звертати увагу на інше: на співвідношення втягненості читачів і вкладених коштів», – додає Мартін Соррелл. І справді, останніми роками навіть в Україні ми можемо побачити стійке прагнення «осучаснити» пресу та рекламу в ній. Кидаючись у онлайн-простір, рекламодавці часто

тенденції • суспільство

забувають про переваги друкованих ЗМІ та реклами у них над іншими каналами рекламування. А це: • Тривале життя реклами (журнал часто перечитують кілька разів, і не лише той, хто його придбав чи отримав, але і його оточення. Вторинна аудиторія досить велика).

• Статусність (глянець – один з найпрестижніших каналів рекламування: саме тут найчастіше розміщають свою рекламу топ-бренди: автомобілі, ювелірні вироби, годинники, нерухомість, одяг).

• Висока довіра (телебачення вже давно називають «зомбо-ящиками» та іншими чудернацькими назвами, а от довіра до журналів та газет не падає вже впродовж століть).

• Адресність (жоден інший вид реклами (за винятком поштового надсилання) не може так ефективно донести інформацію до певних категорій населення).

• Атмосферність (журнал дозволяє створити навколо рекламованого товару «правильну» ауру та впливати на почуття читача за допомогою кольору, цікавих ілюстрацій і тексту. Ми сідаємо читати журнал, коли маємо відповідний настрій). Тож, обдумуючи наступну рекламну кампанію, не поспішайте відкидати друковану пресу. Це вам кажемо не лише ми, але і визнані в цілому світі експерти. Зрештою, погодьтеся: немає нічого кращого, ніж, попиваючи ранкову каву, тримати в руках улюблене видання, сторінки якого ще пахнуть свіжою фарбою. Остап Процик

АВТОЗАПЧАСТИНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ, ЯПОНСЬКИХ ТА КОРЕЙСЬКИХ АВТОМОБІЛІВ

НАЙНИЖЧІ ЦІНИ Львів, вул. Героїв УПА, 73 тел. (032) 239-36-73, 239-36-83 Львів, вул. Героїв УПА, 78 тел. (032) 238-31-48, 237-31-67 Львів, вул. Наукова, 96а тел. (032) 244-73-17, 243-82-16 Львів, вул. Б. Хмельницького, 210а тел.(032) 243-05-51 Львів, вул. Зелена, 238 тел.(032) 232-23-20, 232-23-21

17 www.planetauto.com.ua

Ювілей Шептицького:

А якщо б не пам’ятник?

Один з найбільших моральних авторитетів Західної України, один з наймодерніших людей своєї доби, найбільший меценат України ХХ століття, найбільш соціально-діяльна церковна особа... Сьогодні важко знайти ділянку життя українців у Галичині першої половини ХХ століття, де б не відзначився Митрополит Андрей Шептицький поза своєю суто душпастирською та адміністративною діяльністю очільника УГКЦ. Бо він розумів віру як дію. І діяв, як вірив – енергійно, масштабно, конструктивно, справа за справою розбудовуючи підвалини майбутньої української держави, щедро витрачаючи на це свій час і свої графські (бо походив із заможного роду графів Шептицьких) гроші. Намагався підняти рівень життя українців. Заснував «Народну лічницю» (1903) і Кооперативний ліцей, під його патронатом було створене українське ремісничо-промислове товариство «Зоря» (де юнаків навчали комерції), активно сприяв організації українського кооперативного руху (1904 своїм архипастирським посланням прямо зобов’язав священиків очолити кооперативні організації на місцях, тож перед Першою світовою війною на західноукраїнських землях вже діяло майже 1500 різних кооперативів), брав активну

18

участь у заснуванні Маслосоюзу (1907), розбудові страхового товариства «Дністер» (1908), бойскаутської організації «Пласт», підтримував спортивнопожежні товариства «Сокіл» і «Січ»... Вкладав у культуру та освіту. Заснував Національний музей у Львові (1905). Підтримував художників. Завдяки йому західноєвропейську художню освіту отримало декілька поколінь українських митців, серед них: Модест Сосенко, Михайло Бойчук, Юліан Буцманюк, Іван Северин, Яків Струхманчук, Микола Федюк, Михайло Паращук, Іван Косинин, а також наступна «міжвоєнна» генерація: Михайло Мороз, Степан Луцик, Василь Дядинюк, Марія Карп’юк, Софія Зарицька, Петро Андрусів та багато інших. Намагався сприяти освіті галицького села: наприклад, запрошував професорів зі

резонанс • суспільство

> Ювілей Шептицького: А якщо б не пам’ятник? > подвір’ї Національного музею у Львові (вул. Драгоманова, 42). Митрополит цього не хотів, але мусив погодитись під тиском шанобливої громади. Обидва пам’ятники було знищено по Другій світовій війні, коли до Львова вдруге прийшли «совіти». Львова і Відня, які проводили серії інтенсивних кваліфікованих курсів по селах. Митрополит був натхненником та ініціатором заснування у 1923 році першої в Галичині Української мистецької школи (1923-1935), яку очолив і провадив видатний художник Олекса Новаківський. Митрополит підтримував її матеріально і сам впродовж деякого часу викладав у цій школі історію світового мистецтва. Сам Олекса Новаківський, запрошений до Львова власне Митрополитом, жив і працював у купленій Шептицьким віллі Стики біля підніжжя Святоюрської гори, де містилась і школа. Митрополит також активно підтримував культурнопросвітницькі товариства «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар», Наукове товариство ім. Шевченка, читальні, друкарні, школи для ремісничої та гімназійної молоді, сприяв

видаванню журналів для молоді «Наш приятель», «Поступ», «Українське юнацтво»... Відомо, що Шептицький усіляко намагався уникнути уславлення своєї персони. Тож навряд чи він оцінив би позитивно старання львів’ян вшанувати його стоп’ятдесятиліття так банально: монументом і площею. Тим більше, що на це мають витратити понад 40 млн. грн. з міського та обласного бюджетів, а в процесі знищено (офіційно це називають «реконструювати») більшу частину стародавнього мальовничого скверу при площі Св. Юра. Щодо пам’ятників, то за життя Митрополита їх було встановлено два, і то камерних: авторства Андрія Коверка (1932 р.) в саду греко-католицької Теологічної академії (вул. Коперника, 38, тепер не існує), і авторства Сергія Литвиненка (1935 р.) на

резонанс • суспільство

Отже, щодо ідей, куди б можна було витратити 40 млн. гривень та величезний потенціал ентузіазму львів’ян гідно вшанувати пам’ять Митрополита Андрея Шептицького. По-перше – на музей. Бо найбільшою справою свого життя Митропо-

лит Шептицький вважав створення Національного музею у Львові. Ще після висвячення на єпископа Станіславського молодий архієрей Андрей Шептицький починає збирати колекцію стародавніх книг, аби створити у перспективі музей церковної книги. Але вже незабаром крім стародруків почав поповнювати збірку й іконами, гаптами, різьбою, іншими предметами сакрального вжитку, а також творами сучасного мистецтва. Колекція росла день за днем, і невдовзі постало питання про надання їй музейного статусу. 1905 року було засновано музей. Для експонування колекції у 1911

19

> Ювілей Шептицького: А якщо б не пам’ятник? > році Митрополит придбав пишну віллу професора Львівського університету Еміля Дуніковського по вулиці Драгоманова, 42. Початкова колекція складала 10 тис. предметів. Зараз у музеї налічують понад 100 тис. експонатів. Це – найбільша в Україні збірка українських ікон XIV-ХVIII ст. 13 грудня 1913 року Шептицький передав музей в дар українському народові. Протягом 35 років, коли Галичина перебувала в складі Австро-Угорської імперії та Польщі, Національний музей у Львові, з благословення свого патрона Митрополита Андрея Шептицького і завдяки послідовній праці свого директора Іларіона Свєнціцького став осередком формування національної свідомості українців. Вже за кілька років музей, заснований як приватна ініціатива, виріс у інституцію загальнонаціональної, а згодом – міжнародної ваги. Сьогодні будинок на вул. Драгоманова напівмертвий. Після розвалу СРСР Національний музей дістав у користування споруду колишнього Музею Леніна (первинно – Промислового музею) на просп. Свободи, 20, і сакральна частина колекції разом з дирекцією переїхала в центр міста. А у корпусах на Драгомано-

20

ва розпочали довголітній ремонт. Тож не дивно, що львів’яни забули сюди дорогу. І от, по стількох роках очікування нарешті маємо: відкриту експозицію сучасного мистецтва у корпусі ‘30-х років, впорядковані (як запевняють) комунікації, перемощені доріжки, жертвою яких став затишний зелений острівець перед фасадом, де стільки

було переговорено-передумано і співробітниками музею, і його відвідувачами... Замість нього тепер «в найкращих традиціях» совка стирчить колона, на якій вміщено скульптурний портрет Митрополита (відтворений В. Яричем проект С. Литвиненка). Сама ж колись пишна вілла зараз

у більш ніж жалюгідному стані: термінової реставрації потребують дах і вікна (що реально загрожує збереженню унікальної бібліотеки музею), а також все решта. Отже, чи не найкращим подарунком Митрополитові замість пам’ятника була б реставрація придбаного ним під музей будинку і повернення його у публічний простір міста не тільки

в якості ефектної пам’ятки архітектури, але й як знакове місце в житті Митрополита та Львова. По-друге, на лічницю. Митрополит відкрив «Народну лічницю» (тепер – вул. Озаркевича, 4) для надання безкоштовної лікарської допомоги вбо-

гим хворим мешканцям Львова та усієї Галичини. Найновіша і найкраще обладнана лікарня міста станом на 1939 рік (радянська влада відразу ж перепрофілювала її для потреб партноменклатури, службовців НКВД, командного складу Червоної армії) 1994 року була передана у власність Львівської архієпархії УГКЦ. Через брак коштів лічниця функціонувала в режимі денного стаціонару. Нині нею опікується та фінансує Міжнародний благодійний фонд «Карітас України». По-третє, на Митрополичі сади. Сто років тому це був мальовничий парк з трьома терасами навколо митрополичого палацу, яким дуже любив милуватися зі свого балкону Шептицький. За радянських часів – заборонена територія, де стояли «глушилки», від 1991 року – хащі, які окупували безхатьки. На початку 2000 завалилася частина східної і північної підпірних стін. Щойно цього року територію нарешті розчистили та зробили доступною до огляду. Але тут ще необхідно провести археологічні дослідження і... відродити парк. Впевнена, що на цьому проекті, який потребує не тільки коштів,

резонанс • суспільство

> Ювілей Шептицького: А якщо б не пам’ятник? але й рук, охоче працювало б півміста. Що-що, а саджати садки і квіти ми таки вміємо. І, головне, любимо! По-четверте – на маєток Фредрів у селі Вишня. Родинне гніздо Шептицьких у селі Прилбичі не вціліло. Але натомість маємо дуже добре збережений маєток дідуся Митрополита по мамі – Софії з Фредрів Шептицької – в колишньому селі Бень-

кова Вишня (тепер – просто Вишня біля Рудок на Львівщині). Тут тобі і алея столітніх лип, і романтичне озерце, і двоповерховий палац з гербами, що пам’ятає легендарного польського комедіографа Олександра Фредра і, власне, Митрополита. Нині палац належить Вишнянському коледжу Львівського національного аграрного університету. Завдяки цьому палац не зруйнувався, але рестав-

резонанс • суспільство

рація необхідна. До речі, тут було б оптимальне місце для міжнародного культурного центру чи артрезиденції. І по-п’яте, романтичноутопічне: на Кіностудію. На жаль, задум Митрополита відкрити велику кіностудію у Львові так і не був втілений у життя. Може, саме час. У Львові, що вже більше століття «працює» кіномайданчиком для багатьох країн світу, сам Бог велів.

P.S. Наразі найвідповідніший формат до ювілею Митрополита Шептицького запропонував УКУ: тут стартує будівництво Інформаційно-ресурсного центру ім. Митрополита Андрея Шептицького. Це мало б бути два в одному: і гуманітарна бібліотека світового рівня, і сучасний навчальний центр. А перший поверх буде відданий під простір громадського креативу. Наталія Космолінська

21

Сергій Тарута:

«На третій Майдан прийдуть не інтелектуали, а маргінали

– Пане Сергію, Ви кажете, що ніколи не поєднували бізнес із політикою чи владою. Зараз Ви пішли в політику, а не так давно були у владі. Ваша політична діяльність надовго, чи це такий спосіб активно перечекати проблеми, які у Вас виникли з бізнесом?

– Бізнес тут ні до чого. Коли я приймав рішення стати головою ОДА, то розумів, що у мене російські партнери в бізнесі, і тому будуть проблеми. Я ж свідомо на це пішов, бо розумів, що загроза державі сут-

22

тєво важливіша для мене, ніж мій бізнес. Тому моя діяльність ніяк з цим не пов’язана. На посту губернатора було завдання максимально зберегти Донецьку область. Якби не було моєї команди, і ми там не працювали, то, думаю, ані Маріуполя, ані Донецької області уже не було б. А далі – ймовірність просування військ була б суттєво більшою. А те, що я став депутатом – логічне завершення ситуації. Я як губернатор по-

стійно критикував своє керівництво: і президента, і прем’єра. Зрозуміло було, що ситуація так далі не може розвиватися, і рано чи пізно президентові це набридне. А повертатися в бізнес можна буде тоді, коли ми ліквідуємо загрозу державності на Сході та проведемо реформи. Оце – те завдання, яке зараз стоїть, зокрема переді мною. Я пожертвував достатньо великим бізнесом для чого? Для того, щоб змінити країну.

розмова • суспільство

> На третій майдан прийдуть не інтелектуали, а маргінали > – Ви стверджуєте, що стали банкротом…

– Так, якщо у тебе арештований бізнес, то очевидно, що ти стаєш банкротом. Але це не тому, що підприємства – банкроти, а тому що вони під арештом.

– Ви уже підрахували збитки?

–Ні. У чому твоя вартість? В капіталізації. А капіталізація залежить від ситуації в країні. Це не тільки в мене – це в усіх так. У теперішній ситуації ринок оцінює наші активи дуже слабо. Мені для того, аби повернутися до тих цифр, які часто називають журналісти, потрібно змінити капіталізацію країни. Тоді автоматично виросте капіталізація усіх активів. А рахувати, скільки вони коштують зараз, – невдячна справа. Гроші ж – не головне для людини. Країна, в якій ти живеш, важливіша. У мене тут діти живуть. Для своїх і для дітей інших я хочу змінити Україну.

– Тобто, Ви не повернетеся в бізнес, і Вас можна вважати повноцінним політиком, доки, як Ви кажете, не проведете реформи?

– Так.

– Плануєте для цього створювати свою політичну силу чи приєднаєтеся до якоїсь існуючої?

– Я поки про це не думав. Хоча кожен політик повинен мати команду і однодумців. У мене таких багато поміж дрібного та середнього бізнесу. Проблема лиш в тому, що кожен бізнесмен думає, що ситуація зміниться, що до влади прийшли ті, хто теж хоче цих змін. Але я вважаю, що якщо кожен з них не займе активної громадянської позиції і не долучиться до процесу реформ, то щастя за

розмова • суспільство

них ніхто не збудує. Зважаючи на це, було б неправильним втратити можливість отримати підтримку на майбутніх місцевих виборах восени.

– То, все ж, Ви плануєте брати в них участь як окрема політсила чи приєднаєтеся до існуючих?

– Я поки не бачу жодної партії, яка була б збудованою на демократичних переконаннях, а не на принципах вождизму. Але це наразі. Усе може змінитися. Можливо, навіть керівництво нашої країни зміниться, хоча я в це не сильно вірю.

– Тобто, до існуючих політичних сил у Вас немає симпатії?

– Ні. Тобто, одним я симпатизую більше, іншим – менше. «Самопоміч» – більш-менш нормальна партія, хоча у мене до них є питання щодо деяких законів, за які вони голосують. Проте вони – заручники коаліційної угоди. Якби угода була заснована на принципах, то «Самопоміч» змушена була б зайняти дуже жорстку позицію у певних питаннях. А її немає. І тому ми не бачимо тих реформ, які були анонсовані. Я бачу, як деякі депутати від «Самопомочі» не знають, за що голосують. Як можна було голосувати за такий бюджет? З самого початку було зрозуміло, що він неефективний. Те саме з «Батьківщиною». Вона мені імпонувала тим, що займала продержавницьку

позицію. Але вони теж нині в певному сенсі є заручниками ситуації. Або ти – член коаліції і сліпо робиш те, що вона пропонує, або виходиш з неї. Тому ми бачимо, які протиріччя там усередині.

– Які?

– Це краще у «Самопомочі» спитати.

– Якби Ви створювали свою політичну силу, то на яких засадах її формували б, яка ідеологія у неї була б?

– На теперішньому етапі найдоцільнішою є центристська позиція. Доки ми не об’єднаємо нашу країну. Я ніколи не був лівим, а завжди більше правим, але на сьогодні – центристська політика. А принципи формування – демократичні. У проекті не повинно бути монополії на владу. Натомість мають бути сильні регіональні лідери, яких обиратимуть на праймеріз. Нині основа – молодь. А ті, хто має досвід, не повинні узурпувати владу в партії.

– Аналізуючи Вашу діяльність, складається враження, що парламент – не те місце, де Вам комфортно. Схоже на те, що Вам було цікавіше у виконавчій гілці влади. Це так?

– У мене більше досвіду в роботі над конкретними справами. А нині, зважаючи на те, що я – позафракційний, то мій вплив на ситуацію в парламенті – мінімальний. Тому ідеї дуже важко реалізувати. Немає інструментів для впливу. Тим більше, що керівництво парламенту намагається не давати можливості для дебатів позафракційним, які їм непідконтрольні. Стосовно виконавчої влади, то від чого найбільше вона страждає? Від неефективного

23

> На третій майдан прийдуть не інтелектуали, а маргінали > управління. Я маю досвід ефективного управління і міг би його застосувати у виконавчій владі.

– У Вас є прем’єрські чи навіть президентські амбіції?

– Це неважливо. Я готовий допомагати і чинним прем’єрові та президенту. Мені важливо, щоб вони приймали людей з іншими поглядами на те, що відбувається. Бо я не можу погодитися з якістю тих міністрів, які є нині.

– А які міністри Вас не влаштовують?

– Нові міністри, які не розуміють системи. Я можу сказати, що лише Аваков на своєму місці.

– Ви справді вважаєте, що Аваков на своєму місці?

– Так. У цей час – так. Я з березня був у системі прийняття рішень і бачив, що єдина людина, яка мала свою позицію та її відстоювала – це був Аваков. Я його поважаю за це. Спершу у нас були складні стосунки. Коли у нас проходили захоплення, і я просив про допомогу, бо начальник міліції симпатизував тій стороні, і тому його треба було терміново змінювати, то Аваков сказав: «Приїжджай до Києва – обговоримо». А я йому кажу: «Який Київ? Тут війна йде». Я з ним сварився по телефону, кричав сильно, але після цього я побачив, що він реально переживає за країну. А всі інші міністри, особливо нові, зараз вивчають матчастину. Вони не мають досвіду роботи в системі.

– А, можливо, це якраз добре? Може, потрібно цю систему зруйнувати до тла і на її місці збудувати щось зовсім нове?

24

– Ні. Руйнувати до основи – це дуже небезпечно. Я часто проводжу аналогію з хворим у реанімації, і ціна помилок – це життя або смерть. Україна – в реанімації. Експерименти над пацієнтом ставити небезпечно. Молодь – це добре, хороша освіта – це теж добре, але у них відсутній досвід. Там потрібно приймати стратегічні рішення, а це без досвіду і команди, яка розуміє процеси, – неможливо. Туди прийшли люди з найкращими поривами, але вони в цьому нічого не розуміють. Їм потрібен час. Так, можливо за 2-3 роки вони стануть хорошими спеціалістами, але це – загроза для країни. Подивіться на «Енергоатом». Люди, які не знають цієї системи, можуть наробити там фатальних помилок.

– Ви кажете про «Енергоатом». А давайте візьмемо за приклад МВС. Будь-який досвідчений працівник тієї системи – за визначенням уже є корупціонером. Система інших не приймала...

– Романе, сьогодні ніхто в жодній сфері не працює за зарплату. Ніде. Це все ілюзія. Ми ж добре розуміємо, що всі доплачують – починаючи з верху і закінчуючи на місцях. Не може бути нині міліціонер суперефективним за 2-3 тисячі гривень.

– Є інші професії, де можна заробити більше грошей. Якщо людина туди сама йде, то робить вибір.

– Нині губернатор отримує 5,5 тис. грн. А бензин, а авто, а команда, а відрядження? А він керує десятками мільярдів гривень. Думаєте, хтось за ці гроші живе? Так може робити тільки людина забезпечена, яка свої фінансові питання вирішила і справді намагається служити країні. Багато в нас таких людей в державі? Одиниці. Тому коли Лі Куан Ю робив новий Сінгапур, то він не наймав дешевих працівників. У них зарплата була дуже висока, і при цьому вимоги були божевільні. Але вони генерували багатство. Так, він платив мільйон, мільйон і двісті тисяч. Стільки заробляє хороший бізнесмен. Але цей мільйон приносив до казни мільярди. А ми, коли платимо чиновнику 300-400 доларів, то він генерує нам десятки мільярдів збитків. От і різниця.

– Окрім міністрів, яких Ви бачите не на своїх місцях, які, на Вашу думку, найбільші проблеми в Україні?

– Найбільша – неефективне управління. Усі інші – похідні, в тому числі – корупція і війна. Коли нам кажуть, що потрібно боротися з корупцією, то це неправильно, бо це – наслідок.

– Якщо уявити, що Ви стали прем’єром – у який спосіб Ви б побороли корупцію?

– Легко. По-перше, треба забрати можливість чинити корупційні діяння. Зробити процедури прозорими. Де у нас корупція? Крадуть на поставках. Як зробити це публічним? Ми в нас у компанії це робили. Влаштовуєш електронні торги, до яких не будуть допускати фірм-одноденок. Жодних посеред-

розмова • суспільство

> На третій майдан прийдуть не інтелектуали, а маргінали >

ників. Те саме з підрядами. Робиш усе прозорим. По-друге, потрібно швидко все приватизувати. Бо за що у нас боротьба? За призначення на посади у держпідприємствах. За 3-5 років можна зробити іншу країну. Мені не вірили, коли я говорив про це у металургії. Я ж не був у політиці, тому мені діставалося те, що нікому не було потрібним. Те, що різали на металобрухт. Але я з них зробив сучасні підприємства. Нині вони – найінноваційніші, зокрема й у Європі. Для цього потрібен досвід, хороша команда і хороша репутація на Заході. І, звісно, хороший бізнесплан.

– Ви кажете, що за 3-5 років при правильному управлінні можна змінити державу. Що потрібно для цього зробити?

розмова • суспільство

– Спершу потрібно буде провести конституційні зміни і усунути протиріччя між гілками влади, які заважають ефективно керувати країною.

– Які саме протиріччя?

– Нині в трикутнику «президент – парламент – прем’єр» триває боротьба за повноваження. Звідси – неефективність влади. Зрозуміло, що в рамках Конституції ми повинні не тільки ці протиріччя усунути, але й передати повноваження на місця. Я вважаю, що польська модель децентралізації цілком нормальна. Це дасть регіонам можливість працювати. Питання дерегуляції теж, думаю, швидко зможемо вирішити. Також потрібно закласти основи – визначити основні наші галузі, які будемо розвивати.

– Які це будуть галузі?

– Ті, що мають великий потенціал. Слава Богу, у нас є сировинні ресурси, і їх треба використовувати. Але для цього потрібно провести модернізацію. Передовсім це металургійна галузь. Бог нам подарував сировину, і ми повинні ці переваги використати, щоб стати конкурентними. Правда, для цього потрібна масштабна модернізація. А в рамках металургії одразу підтягнуться усі інші галузі, які її обслуговують. Це машинобудування, це будівельна індустрія. Окрім того, ми повинні думати про збереження космічної галузі, авіабудування в тій частині, де ми сильні. Це, в основному, наші проектні можливості по планерах. Вони у нас – одні з найкращих у світі. Також вважаю, потрібно піднімати ВПК.

25

> На третій майдан прийдуть не інтелектуали, а маргінали >

Країни у стані активних бойових дій завжди виробляють якісне озброєння. І тут ми можемо задіяти весь комплекс ВПК. Окрім того, сільське господарство. Ми розуміємо, що Бог нам подарував величезну частину землі. Нам важливо щонайменше вдвічі збільшити урожайність.

– Як, до речі, Ви ставитеся до приватизації землі сільськогосподарського призначення?

– Я вважаю, що приватизація повинна бути. Єдине, потрібно застрахуватися від тих ризиків, які хвилюють нині селян та фермерів. Передовсім йдеться про концен-

26

трацію землі в одних руках – про монополізацію ринку. З цим, я думаю, законодавчо ми могли б впоратися. Але без приватизації землі дуже важко буде залучити сюди значні інвестиції. А без інвестицій неможливо розвивати сільське господарство. Окрім того, у нас сильна ІТ-сфера. Я вважаю, що тут потенціал в нашої країни колосальний, і ми можемо генерувати десятки мільярдів доларів прибутку. Також потрібно розвивати культуру. Культуру не тільки як джерело формування духовного та інтелектуального середовища. Йдеться

ще й про величезні можливості розвитку бізнес-інфраструктури довкола культури. У США доходи від культурної індустрії більші, ніж від автомобільної, будівельної та хімічної галузей разом. Це – величезний пласт, який можна буде розвивати. Також важливо робити нові індустріальні кластери, в основному, по хайтеку. Для цього потрібна велика кількість робочої сили. Це дасть точку зростання і капіталізацію територій. Є перспективи у хімічній галузі, щоправда туди потрібно буде вкласти великі інвестиції. І туризм, звісно…

розмова • суспільство

БЛІЦ – Яке Ваше ставлення до законопроекту про цивільну зброю і боєприпаси, який дозволить українцям купувати короткоствольну нарізну зброю і використовувати її для самозахисту?

– Я думаю, що суспільство до цього поки не готове. Нині це може лише спровокувати нові загрози. На жаль, ми – не Америка, де зброю дозволено, і на цьому етапі я б ставився до цього дуже обережно. Зважаючи на моральний стан нашого суспільства, це може тільки ускладнити ситуацію. Бо захистити себе хтось, маючи зброю, навряд чи зможе, зважаючи, що в нападаючої сторони може бути суттєво більший арсенал. Я вважаю, що нині суспільство до цього не готове.

– Як повернути Крим? Чи є у Вас «рецепт», і коли це може статися?

– Це питання мене теж сильно хвилює. Цинічна анексія Криму є порушенням усіх домовленостей. І, думаю, тут допоможуть лише спільні зусилля: не лише України, але й світової спільноти, зокрема усіх тих країн, які обіцяли нам безпеку. Весь цивілізований світ не повинен зупинятися, санкції мають тривати, доки ми не повернемо Крим. Хотілось б, щоб це було найближчим часом. Єдине, що зрозуміло, – військового вирішення цього конфлікту не може бути. Але юридичні ходи, які будуть приводити до великих економічних втрат для РФ – так. Російський на-

розмова • суспільство

> На третій майдан прийдуть не інтелектуали, а маргінали род повинен зрозуміти, що Крим їм обійдеться дуже дорого, і що в них не буде майбутнього, якщо Крим не повернуть. Можливі й інші, компромісні варіанти: коли повертають нам державну та приватну власність, і там створюють вільну економічну зону. А за якийсь проміжок часу мешканці Криму самі визначаться зі статусом. Але це – компромісні варіанти, які не хотілось би бачити реалізованими.

– Чи варто Україні влаштовувати блокаду Криму?

– У мене немає однозначної відповіді. Зрозуміло, що там, з одного боку, живе багато людей, що вважають себе окупованими. З іншого, багато росіян, зокрема військових, які переїхали з Росії і визнають, що вони претендують на цю територію. Загалом перегляд кордонів – це неконструктивна ситуація. Мені самому хотілось би, щоб ситуацію вирішили конструктивно, але поки однозначних рецептів, як повернути Крим, у мене немає. З одного боку, тамтешні мешканці – наші співгромадяни, і їх не можна блокувати. З іншого – підтримувати економічні стосунки небезпечно. Бо ми тоді сприятимемо розвитку Криму.

– А як щодо блокади Донбасу?

– Це різні ситуації. Блокада Донбасу для нас небезпечна. Там анексія, а тут інша історія – тут окупована територія.

– Тут Придністров’я?

– Не зовсім. Придністров’я – територія. Воно принаймні може

самостійно жити. А Донбас – ні. Там неможливо реалізувати сценарій Придністров’я. Тому тут блокада – це дуже неправильне рішення. Це антигуманно і призведе до великої трагедії. Нині багато хто там вмирає, бо немає можливості себе прогодувати, вилікувати. Тому блокаду ми мусимо зняти. Але громадяни України, які нині там окуповані, повинні розуміти, що тільки Україна може їх врятувати. Що ніяка Росія чи «ДНР» не створить їм щастя. Ми повинні послабити їм пропускний режим і зробити так, щоб підприємства, які можуть працювати за українським законодавством, працювали. Іншого сценарію немає.

– Яка, на Вашу думку, ймовірність третього майдану?

– Хотілось би його уникнути.

– Чому?

– Бо це вже буде протестувати не інтелектуальна частина нашого суспільства, не дрібний і середній бізнес. Це прийдуть маргінали, які знищать всіх. А, перш за все, будуть боротися з тими, хто чогось досягнув у житті. Це буде знищення країни. Це розуміє Росія, і тому постійно намагається цей сценарій реалізувати. З іншого боку, керівництво країни не повинне спекулювати на тому, що такі протести вигідні Росії. Влада повинна зібратися і почати ефективно керувати країною. Тоді в третьому майдані не буде потреби. Розмовляв Роман Рак

27

Як гарантовано перемогти конкурентів Топ-10 секретних технік для збільшення ваших прибутків та угод «Мені сподобався телевізор у сусідньому магазині», «Ми вже працюємо з іншими, і нас все влаштовує», «В іншої фірми умови кращі», «Я ще подивлюся в інших місцях» , «Я бачив таке саме, тільки дешевше», «У вас дорого, а там мені обіцяли знижку» – впевнена, цей список можна продовжити, і такі висловлювання дуже часто чує кожен, хто працює у сфері продажів. А всі ми, так чи інакше, щось продаємо. Ми набираємо повні груди повітря, щоб відповісти, що все не так, ми кращі, саме у нас найвигідніші умови, що всі конкуренти – некомпетентні хапуги та цитадель зла! Друзі! А тепер давайте перестанемо активно виробляти адреналін і розберемося, як можна використати на нашу користь все те, що кажуть нам наші клієнти? Знайте, розмова навіть з примхливим потенційним покупцем несе для нас позитив. Я виокремила три хороші новини від розмови про конкурентів: • клієнт має інформацію про них і порівнює: в них є щось таке, чого нема у вас, а саме це його цікавить. Уважно слухайте і робіть висновки: що сказати, чим «дотиснути», що ще додати до переліку ваших послуг.

• він ще у них не купив, значить, у інших його щось не влаштовує, а саме у вашій пропозиції є аспект, який його цікавить і приваблює. Інакше б його тут не було. Про це треба розказати детальніше.

• а якщо навіть купив, і там його все влаштовує, то він платоспроможний та має критерії, з ким працювати. І така корисна для суспільства людина зацікавилася вами!

28

Чого не можна робити категорично? Сварити конкурентів! Чому?

• у людей підсвідомо виникає недовіра до тих, хто сварить інших; • постає відчуття, що вони сильні суперники, а ви невпевнені у своєму продукті та боїтеся конкуренції. А хто захоче мати справу з аутсайдером, якщо поряд є переможець?

• дуже багато хорошого у вас і дуже багато поганого в них насторожує.

• ви їм робите безкоштовну рекламу, вам це потрібно?

Що треба робити обов’язково?

Ведіть досьє на конкурентів і весь час його поновлюйте. Вносьте туди їхні пропозиції, зведені таблиці їхніх переваг і особливо їхніх недоліків, заготовки для відповідей на заперечення по конкурентах. Говорити про конкурентів можна багато і порізному, але я сформувала перелік з 10 секретних технік розмови про конкурентів. Отож, починаємо:

1. Удаваний скромник: • Ми готові йти другим або третім номером. А за

форс-мажорних обставин Вам не треба буде шукати термінову заміну, витрачати нерви, енергію та час. Просто наберете наш номер.

2. Інформатор спецслужб: • Можливо, зараз для Вас наша послуга неакту-

альна, а тільки за деякий час Ви побачите, що вона за якістю значно відрізняється від усього, що пропонують інші. А зараз Ви володієте інформацією що, де і скільки коштує. Ви можете вибирати.

3. Турботлива мама: • У вас з’явиться можливість розширити асор-

тимент, тому що у кожного постачальника перелік послуг чи товарів відрізняється. Коли у Вас кілька постачальників – вони автоматично конкурують один з одним. Тому Ваші закупівельні ціни і умови завжди будуть найвигіднішими.

бізнес • суспільство

4. Хитрий консультант: • Ви для нас – пріоритетний клієнт, і ми готові Вам

надати такі умови та ціни, яких Вам не надасть ніхто. Скажіть своєму теперішньому постачальнику, що йому на п’яти наступають, хай Вам більші знижки дає! А то розслабився і Вас зовсім не цінує! Що відбувається, коли вас дотискають, викручують вам руки, переходять грані розумного? Складно втриматися, щоб не зірватися! І ваш конкурент наробить купу помилок – а тут ви з відкритими обіймами!

5. Нобелівський лауреат: • Конкуренти? Не знаю, стільки замовлень,

нема на це часу! Моя ціль – якісна робота! В мене таке завантаження, що я не дивлюся, хто, де, чого. Я навіть питатися не буду, що, де і за скільки! Зараз веду такий і такий проект, а ще на черзі – ось це і ось це!

6. Переможець зла: • Ви чудово знаєте, що ми – лідери. Саме тому

Ви до нас і звернулися. Так, я знаю, про кого Ви говорите. Ми із ними разом починали, та вони не витримали. І тих хлопців шкода, не потягнули. До нас весь час звертаються постраждалі від непрофесіоналізму інших клієнти. Ми всіх рятуємо і всім допомагаємо.

7. Сокира в спині у клієнта: • Для чого Вам марнувати свій час та нерви, ви-

час на нервах, а який творчий процес може бути на нервах, плинність кадрів велика, нема скоординованості на проектах. Відсутня людина, яка несе відповідальність, весь час щось переходить від одного до іншого. А так вони молодці, і кольори в них хороші, і стиль є. Тільки якось не щастить їм ні з клієнтами, всі незадоволені; ні з працівниками, ніхто не приживається.

Учасники моїх тренінгів розказували, що клієнти, яких у такий спосіб вони переконали купити, потім їм казали: «Ми вийшли з магазину, а у нас Ваші слова неначе сокира в спині стирчать. Дійсно, та чого я буду кудись іти? Продавець все правильно радить. Ми навіть до машини не дійшли, повернулися і купили!»

Проте щодо останніх кількох пунктів є одне правило: «Казати тільки правду. Без домислів!»

трачати додаткові гроші на бензин, об’їжджаючи всі магазини, коли Ви бачите, що воно Вам личить, підходить за стилем, статусом і ціна прийнятна. Ви ж все одно повернетеся. До нас всі повертаються. Ну чому б Вам зразу не зробити цю вдалу покупку?

8. Похвали так, щоб він не встав!

• Їхня реклама настільки агресивна, що просто зі

всіх щілин нас зомбує, не те, що ми, треба повчитися!

• Вони такі хитрі: купуєш, ніби все добре, а потім вилазить і те, і таке – тарифи їхні непрозорі! То ж треба вміти так замилити людям очі. От люди заробляють – молодці!

9. Пожалій, щоб добити • Так, вони професійні люди, навчені. Тільки

останнім часом їх переслідують невдачі: впав рекламний щит, замовники були дуже засмучені. Тепер їх щось податкова активно перевіряє і перевіряє, весь

10. Торговець мріями!

Якщо клієнт зараз не купує, не можна лякати жахливим майбутнім без вашої послуги, ставити ультиматуми, дратуватися і грюкати дверима при першій відмові, поширювати інформацію, що клієнт вас відштовхнув, він непорядний, недалекоглядний, а ви – обурений і зневажений. Завжди залишайте по собі позитивне враження. Розкажіть про все так, щоб, як тільки з’явиться можливість, людина обов’язково звернулася до вас! Щоб їй по ночах снився ваш продукт, щоб вона тільки про нього мріяла і всім розповідала. Продавайте людям мрію! І вам воздасться! Робіть відстрочені продажі. Це працює. Тепер хай нервують і втрачають сон ваші конкуренти! Вони не читали цієї статті!

Людмила Калабуха

Хочете продавати і заробляти більше? Звертайтеся! Я впевнена, ваш бізнес може приносити більше грошей, і я знаю, як це зробити! Звертайтеся! Оберіть бізнес-тренінг зручного формату або консультацію для себе чи персоналу своєї компанії. Людмила Калабуха – cертифікований бізнес-тренер, коуч, перший україномовний бізнес-консультант в Інтернеті, 3 власних бізнеси (консалтинговий, ювелірний та зообізнес), автор 2 перших україномовних книг з продажів, 4 відеокурсів, досвід у продажах – 20 років. Відгуки про тренінги на сайті говорять самі за себе:

www.kalabukha.com.ua Тел.: 067 750 38 28, email: milakalabukha@gmail.com Я на зв’язку!

бізнес • суспільство

29

Теперішній час та економічна ситуація в країні сприяють вкладанню власних заощаджень у нерухомість. А попит, як відомо, завжди породжує пропозицію. Саме тому львів’яни мають можливість спостерігати за появою на ринку нових будівельних компаній та активною діяльністю тих, хто працює вже давно. Про те, що обирають львів’яни та про будівельний бізнес загалом ми порозмовляли з Ігорем Ярославовичем Саврієм, засновником девелоперської компанії «MS».

Ігор Саврій:

«Від нас залежить, як виглядатиме Львів за десятки років»

– Компанія «MS» з’явилась у Львові не так давно. І в не найсприятливіший для бізнесу час. Чи не боялись Ви конкуренції з боку монополістів на ринку?

– Ми заснували компанію «MS» 3 роки тому і за цей час вже збудували 4 будинки. Коли відкривались, звісно, як і в будь-якому бізнесі були свої ризики. В тому числі й наявність фірм-монополістів, які твердо стояли на ногах та були відомі серед жителів міста. Але робота з чистого аркуша має й свої переваги. Ми мали змогу вивчити ринок, придивитись до потреб людей, звернути увагу на чимало деталей, на які конкуренти вже давно не зважали. Саме знання цих деталей і запитів людей дало нам розуміння того, які будинки будувати, з чого, для якого сегменту людей.

– Давайте поговоримо детальніше про сировину для будівництва. Адже не секрет, що багато компаній нехтують якістю будівельних матеріалів

30

і, в результаті, люди отримують зовсім не те, про що мріяли.

– На жаль, це часто трапляється. Але не з нами. Ми споруджуємо наші будинки виключно з цегли, лише міжкімнатні перегородки – газобетонні. Ставимо дуже якісні двері. Наші покупці наперед знають, що вони отримають. Також ми стараємось у процесі будівництва, коли тривають монтажні роботи, показати клієнтам що і як ми встановлюємо. Щоб вони були впевнені, що не купують «кота в мішку». Ми відповідаємо за нашу якість, адже наша якість – це наш імідж. А заслужити його та втримати – не так вже й просто. Це можна зробити лише щоденною сумлінною працею.

– Чи запозичуєте Ви досвід інших країн? Чи слідкуєте за світовими тенденціями в будівництві?

– Будівельний ринок настільки швидко розвивається, що це про-

сто необхідно. Постійно треба йти в ногу з часом, щоб давати людям найкраще. Ми першими у Львові почали встановлювати в будинках сонячні батареї, автономні генератори електроенергії, робити централізовану очистку води. Сонячні батареї, наприклад, можуть повністю забезпечити електроенергією роботу будинку (сходові клітки, освітлення території). Тож люди оплачують лише за електроенергію, використану у власних квартирах. Це чимала економія, а в теперішніх умовах з вартістю комунальних платежів – це прекрасна можливість, якою ми пропонуємо скористатися мешканцям наших будинків.

– Яке саме житло зараз має найбільший попит?

– Перш ніж будувати новий об’єкт, ми дивимось, які потреби є в людей. Якщо є попит на однокімнатні квартири, ми можемо збудувати навіть усю секцію з однокімнатних квартир.

бізнес • суспільство

При цьому за площею ці помешкання можуть бути різними. Одні хочуть 35 квадратних метрів, інші – 50. Ціна на них, відповідно, різнитиметься. Тому ми стараємось задовольнити потреби усіх наших клієнтів. На сьогодні більшим попитом користуються таки 1-2-кімнатні квартири.

– Зараз не найсприятливіший час для розвитку бізнесу. Чи відчуваєте Ви якусь підтримку з боку держави?

– Бізнесу в наш час не потрібно допомагати. Було б добре, якби йому просто не заважали. Якби дали можливість людям працювати. Війна, звісно, спричинює сповільнення. Але ми продовжуємо працювати, створювати нові робочі місця. Якщо потрібно, я і сам можу взяти до рук лопату та допомогти на ділі. Від розвитку будівельних компаній усім в результаті має бути добре: місту і країні, для розвитку яких ми сплачуємо податки, людям, які отримують робочі місця та якісне житло європейського рівня. Започаткувати будівельний бізнес – це велика відповідальність і перед людьми, і перед містом. Бо саме від нас залежить, як виглядатиме Львів за десятки років.

– Кажуть, що в бізнесі – як на війні. Ви з власного досвіду можете сказати, чи так це.

– Нещодавно я отримав нагороду «Народний Герой України». Був добровольцем в АТО, потрапив у славнозвісний аеропорт. На щастя, отримав нагороду власноруч, і головне – живим. Сьогодні йде неправдива війна, це великі ігри, в результаті яких гине цвіт нації. Але бізнес – це зовсім не війна, це лише конкуренція. Треба просто бути постійно в тонусі, йти в ногу з часом, розвиватись

бізнес • суспільство

щодня. Тоді ти отримаєш результат, за який не буде соромно. Я насолоджуюсь тим результатом, який ми даємо. Чимало наших працівників живуть у будинках, які ми збудували, моя донька також живе в одному з них. Я знаю, що це якісні квартири, якісні будинки, збудовані з високоякісних матеріалів. В них безпечно. А це головне. Кожна людина хоче повертатися до свого дому, де комфортно та затишно.

– Які Ваші плани щодо розвитку? Чи будете Ви будувати житло VIP-класу, чи, все ж, зосередитесь на середньому рівні.

– У нас багато планів, серед яких і будинки VIP-класу, і вихід на ринки нових міст та областей. Все залежить першочергово від ділянок під будівництво. У Чернівцях ми вже придбали місце, тож скоро і жителі цього міста зможуть відчути переваги житла від компанії «MS». Адже ми продовжуватимемо будувати житло, яке і далі можна вважати економваріантом за метражем та вартістю, але люксом за якістю! Розмовляла Зоряна Крачковська

31

Інтернет-банкінг: не всі сервіси однаково корисні

Сучасний світ вимагає від нас все більше мобільності, швидшого реагування у різноманітних ситуаціях, перебування постійно на зв’язку. Це дуже часто стосується і підтримки зв’язку з банком. Нікого зараз вже не здивуєш Інтернет-банкінгом. Впевнені, такого роду послугами сьогодні користується більшість активних людей,

проте зараз Інтернет-банкінг все більше і більше стає невід’ємною частиною життя й більшості пересічних громадян. Довгі черги на пошті, велика кількість людей в «Ощадбанку», купа квитанцій, які доводиться носити за собою, аби здійснити комунальні платежі. А також пошук терміналів для поповнення

Справді, попри те, що чи не кожен з банків пропонує схожий перелік послуг, проте далеко не всі пропозиції від кожної з фінансових установ однаково зручні. Незважаючи на те, що загальний набір функцій, який об’єднують під назвою «Інтернет-банкінг» зазвичай містить дуже подібні опції (поповнення мобільного рахунку, комунальні платежі, перегляд залишків на ра-

32

мобільного рахунку, контактів банку, аби з певних причин тимчасово заблокувати картку, тривале стояння у черзі в робочий час для погашення кредиту… Усе це дуже легко лишається у минулому, якщо користувач наважиться на такий простий та легкий крок, як під’єднання до Інтернет-банкінгу. У правильному банку, звісно ж.

хунках, відкриття депозитів, погашення кредитів, налаштування СМС-банкінгу тощо), у кожного банку є свої невеликі, проте відмінності – переваги і недоліки, плюси та мінуси. Тому ми й вирішили розглянути цю тему детальніше та визначити для себе, сервіс якого з провідних у цій сфері банків є найкращим та найзручнішим для клієнтів.

гроші • суспільство

> Інтернет-банкінг: не всі сервіси однаково корисні > Для порівняння ми обрали три великі банки, які вже давно добре зарекомендували себе з точки зору надання якісних послуг з обслуговування користувачів у мережі Інтернет – «Райффайзен Банк Аваль», «Креді Агріколь Банк», «Ідея Банк». Говорячи про Інтернет-банкінг, та намагаючись дізнатися більше, першим ділом відкриваємо вебсторінки банків. Відразу можемо зазначити, що «Ідея Банк» має найзручніше та чи не найповніше описані всі можливості Інтернет-банкінгу. Вказані переваги, розлогий перелік можливостей, є також зрозумілі відеоінструкції, які коротко розповідають про базові можливості найчастіше використовуваних у дистанційному користуванні послуг, тарифи та детальна інструкція з оплати комунальних послуг через Інтернет. Досить повну та вичерпну інформацію надає банк «Креді Агріколь». Великою перевагою тут є доступна у форматі PDF дуже детальна інструкція з використання системи i-Bank. Нічим не уступає в цьому плані й «Райффай«Креді Агріколь». Користування Інтернет-банкінгом починається з реєстрації на сайті та генерування ключа. Потім з роздрукованими ключами варто навідатися до будьякої з філій банку та написати заяву для під’єднання послуги і підписати договір. Отримавши електронні ключі, можна користуватися он-лайнпослугами з власного комп’ютера, або з будь-якого іншого, зберігши їх на флеш-носії. Погодження платежів проходить за допомогою електронного підпису без будь-якої додаткової авторизації. Якщо у користувача під’єднана послуга СМС-банкінгу, він отримуватимете інформацію про всі дії на мобільний. Підтримка при встановленні системи відбувається за допомогою гарячої лінії 27/4, а також інструкції на сайті установи. Нещодавно банк оновив інтерфейс сервісу, проте він залишився розробленим у класично-

гроші • суспільство

зен Банк Аваль». Безперечним плюсом цього банку є також цілий пакет Youtube-відео, які детально та покроково пояснюють більшість аспектів користування системою «Райффайзен Онлайн». Також зручною є можливість перегляду часто поставлених питань, що полегшує користування. Інформація з сайту буде дуже зручною для існуючих користувачів, які мають ряд питань щодо роботи певних функцій. Пороте занадто розлоге розміщення інформації зумовлює велику кількість переходів у багато кліків, тому спричиняє певні незручності новачкам. Звичайно ж, це лише початок, і оглядом веб-сторінок наше дослідження не закінчиться. Для того, аби дізнатися про всі переваги та недоліки користування Інтернетбанкінгом, ми зв’язалися з фахівцями банків за допомогою гарячої лінії, а також навідалися безпосередньо у кілька філій. Отже, детально проаналізувавши усі пропозиції від кожного з банків, можемо поділитися і з вами:

му стилі та не цілком відповідає потребам сучасних користувачів. Висновок: Застосування системи i-Bank може певним чином обмежити мобільність користувачів послуги. Оскільки банк не має кросплатформної системи: у арсеналі компанії нема додатків для Android, Windows Phone та iOs, а вхід у Інтернет-банкінг можливий лише з

комп’ютера чи ноутбука, на якому збережені електронні ключі, зайти у програму навіть з планшета неможливо. Використання програми спрощує те, що користувачеві не потрібно чекати на СМС-код для підтвердження платежу. Також електронний ключ є дещо захищенішим, аніж СМС-пароль. Інтерфейс програми дещо заплутаний.

33

> Інтернет-банкінг: не всі сервіси однаково корисні > «Райффайзен Банк Аваль». Зовсім по-іншому виглядає початок роботи з системою «Райффайзен Онлайн». Спочатку клієнтові, який хоче зареєструватися у системі, слід навідатися до банку, де він отримує картку ідентифікації клієнта, а також інформаційний лист щодо подальших дій. Далі для активації сервісу слід скористатися банкоматом та за допомогою пам’ятки клієнта виконати ряд дій, які активують профіль користувача. Для наступних входів у систему необхідно використовувати логін зі скретч-картки та пароль, який клієнт встановлює під час першого сеансу користування сервісом. Авторизація усіх платежів проходить за допомогою одноразового PIN-коду, який користувач отримує у СМС. Інтерфейс програми досить зручний, проте не надто стильний, великі піктограми найпотрібніших опцій роз-

ташовані завжди на видноті, що пришвидшує роботу з потрібними функціями. Висновок: Зручний інтерфейс програми з великими піктограмами найчастіше використовуваних функцій робить користування сервісом легким, а широкий пакет відеоінструкцій щодо використання переважної більшості опцій системи дозволяє користувачам дуже легко навчитися здійснювати платежі за допомогою сервісу «Райффайзен Онлайн». Мінусом користування послугою є отримання логіну для входу в систему в банку та необхідність збереження скретч-карти з ним, або його запам’ятовування (8 випадкових цифр). Також не зовсім зручною є гаряча лінія банку з цих питань: багато підрозділів мають різні номери лінії, тому аби з потрібним питанням натрапити на потрібного спеціаліста, треба дзвонити та очікувати кілька разів.

«Ідея Банк». Дещо відмінна реєстрація у Інтернет-банкінгу і тут. Першим кроком є підписання договору в одному із відділень банку. Після цього, вказавши логін (за вашим бажанням) та одноразовий пароль (отриманий за допомогою СМС), входите в систему. Надалі користування онлайн-банкінгом дуже легке: ви щоразу просто вводите ваш логін та пароль і користуєтеся сервісом з будьякого пристрою, під’єднаного до мережі. «Ідея Банк» також проводить додаткову авторизацію усіх платежів шляхом введення одноразового PINкоду, який ви отримуєте у СМС. Користування програмою дуже зручне, інтерфейс максимально простий та комфорний за дизайном, все дуже чітко структуровано і зрозумі-

34

гроші • суспільство

> Інтернет-банкінг: не всі сервіси однаково корисні > ло. Найлегший з точки зору користування серед усіх аналізованих. Висновок: Беззаперечний лідер з точки зору зручності користування. Просте меню, зрозумілий інтерфейс, красивий дизайн. Все чітко, легко та структуровано. Мабуть,

найзручніша система авторизації серед усіх аналізованих: особливими плюсами є використання власного логіну для входу та відсутність електронних ключів. Це дає абсолютну свободу в користуванні та можливість застосовувати сервіс

на будь-якому під’єднаному до Інтернету гаджеті – телефоні, планшеті, комп’ютері, ноутбукові – не носячи зі собою ніяких карток з присвоєними у банку цифровими логінами (кодове слово для входу в систему обираєте ви).

Ідея Банк

Райффайзен Банк Аваль

Креді Агріколь

Як проходить підключення послуги

Перший крок – підписання договору, вказання логіну та паролю (отриманого через СМС) для входу до системи. Додатково можливість підключення ІБ через телефон в Контакт-центрі

Отримання в банку картки ідентифікації клієнта, активація послуги у банкоматі, далі – введення логіну та одноразового паролю зі скетч-карти

Реєстрація он-лайн, генерування ключів, візит до банку для оформлення заяви та отримання електронних ключів

Підтримка при встановленні

Універсальна гаряча лінія 24/7. Відео-тур деякими функціями системи

Гарячі лінії з різних питань по сервісу 24/7. Відеоінструкція на сайті та каналі Youtube

Універсальна гаряча лінія 24/7. Детальна інструкція на сайті у форматі PDF, доступна для завантаження. Проте у прикладах старий інтерфейс програми

Авторизація платежів

Одноразовий СМС-пароль

Одноразовий СМС-пароль

Електронний ключ

Дизайн UI/UX

Простий сучасний красивий дизайн, зрозумілий інтерфейс, структуроване меню

Зручний інтерфейс із великими піктограмами найпопулярніших функцій.

Дещо заплутаний інтерфейс та не зовсім сучасний дизайн, який ускладнює користування

Доступність на різноманітних гаджетах

Комп’ютери, ноутбуки, планшети, смартфони

Комп’ютери, ноутбуки, планшети, смартфони

Комп’ютери і ноутбуки, де збережений ключ або є можливість під’єднання USB-флеш-накопичувача

Кількість послуг у системі

70

67

61

Робота з клієнтом

Гаряча лінія, готові питання та відповіді E-mail-розсилка (готові питання та відповіді)

Гаряча лінія Готові питання та відповіді

Гаряча лінія PDF-інструкція на сайті

У нашій порівняльній таблиці ми подаємо основний перелік опцій, де зеленим позначаємо найзручніший, на нашу думку, варіант, а друге і третє місце – жовтим та червоним відповідно. Позначена зеленим опція отримує 3 бали, жовтим – 2, і червоним – 1 відповідно.

Підбиваючи підсумки, найбільшу кількість балів за різними параметрами набрав «Ідея Банк» – 19. На другому місці – «Райффайзен Банк Аваль» (16), а на третьому з 11 балами розмістився «Креді Агріколь Банк». Як показує наше дослідження, основними для користувачів сервісом Інтернет-банкінгу є зручність, зрозумілість та легкість. Звісно, це не дивно, адже особливою новизною функцій сьогодні вирізнитися складно, та і чи варто,

гроші • суспільство

оскільки базовий та найнеобхідніший перелік опцій – це комунальні платежі, керування рахунком, поповнення мобільного та розміщення депозитів. Тому на першому плані для усіх – зручність та простота користування, і за цими показниками фаворитом є «Ідея Банк». Також вони пропонують і найширший спектр послуг. Його обрали ми, рекомендуємо й іншим. А вибір, звісно ж, за вами! Олег Сольський

35

Андрій Іонов:

Основний закон – виживають швидкі риби… Україна вкотре змінює свою Конституцію. Чи зміна літери Основного закону перетворить життя на краще, як просто подолати корупцію, і чим першочергово варто перейматись державним мужам – читайте, думайте, аналізуйте.

– Пане Андрію, на Вашу думку, чим викликана необхідність змінити Конституцію?

– Теоретично Конституція України майже ідеальна. А практично ми дійшли до критичної точки, коли можемо просто загинути як держава. До загибелі будь-якої системи призводить ситуація, коли знак відривається від означеного. Означене – демократичне суспільство, люди. Власні прагнення вони делегують своїм представникам – депутатам. Але депутати давно перестали виконувати функцію передачі управлінського сигналу від джерела (згідно із Конституцією України джерелом влади є народ) до влади (Президент і Кабінет міністрів).

– Яка вада є найбільшою?

– Вся проблема у недосконалості виборчого права. Останні 20 років ми насправді маємо «вибір без вибору». Як формується депутатський корпус навіть не хочеться говори-

36

ти – усе всім зрозуміло. Гроші та медіа-ресурс вирішують все. Сама система побудована так, що у владу приходять люди, яких менш за все цікавлять інтереси виборців.

– Чи є надія на те, що зміни до Конституції матимуть позитивний вплив на реальне покращення життя?

– Ситуація, коли влада працює лише сама на себе, декларують одне, а роблять щось інше – це і є знак, який відірвався від означеного. Тому я переконаний, що зараз Конституція не буде прийнята в тій оптимальній формі через великий вплив і дуже великі інтереси так званої «політичної еліти», яка за допомогою різних засобів впливу спромоглася в певному сенсі приватизувати владну компоненту.

– Кожен президент, приходячи до влади, намагався «зробити» Конституцію під себе. Сьогодні

ми знову можемо отримати Конституцію від Першої особи?

– Загроза очевидна – волюнтаризм, персоніфікований інтерес при розробці документа. Але ті, хто це проштовхує, знову забувають про зворотній ефект. Сьогодні ти президент («цар і бог»), а завтра – ні. Прихована загроза – ми є надзвичайно корумпованим суспільством. Саме корупція забезпечує режим стагнації. Консервуючи певні моменти в якихось суб’єктивних інтересах, ми не даємо розвиватись соціальному тілу.

– Як проходить розвиток соціального тіла у розвинутих країнах?

– Зараз, коли загроза виникнення штучного інтелекту стала реальною, алегорія «Сильніші риби пожирають слабших» замінюється на «Виживають швидкі риби». Це означає, що майбутнє належить творчим людям, які створюють щось нове, йдуть сво-

розмова • суспільство

їм особливим шляхом, так звані «білі ворони». Епоху стадності змінює епоха особистостей.

– Що нам треба робити, аби стати учасником цього руху?

– Я постійно наголошую: якщо зараз не брати до уваги загрозу, пов’язану із тотальною кібернетизацією, шквалом нових технологій, ми просто перетворимось на державу біороботів, з якою ніхто у світі не буде рахуватись. І саме тому керівництву країни, державним мужам треба забути про свої інтереси і нарешті почати думати куди, в яке майбутнє ми потрапимо.

– Кому, на Вашу думку, можна довірити право вирішувати долю Основного закону?

– Конституція занадто непростий документ, аби його виносити на загал. Він має визріти в експертних середовищах. Потрібно залучити якомога більше фахівців – юристів з конституційного права, філософів, релігійних діячів, закордонних експертів. І головне – якщо ми не будемо уявляти модель того «Міста сонця», яке хочемо збудувати, якщо не будемо мати своєї унікальної української утопії, яка надихатиме кожного, – ми приречені бути країною чиїхось інтересів.

– Чи не на кожному кроці ми чуємо звинувачення «немає політичної волі!». І при цьому жодних конкретних імен! То про кого ці слова?

– На жаль, ми не маємо політиків, ми маємо політиканів. Парламент як був, так і залишається «клубом

розмова • суспільство

мільй о нерів», у якому власний інтерес – понад усе. І як би часто не проводили вибори, якою б сильною не була віра людей в обіцянки перед ними, навіть за зміни дійових осіб, система залишається. В олігархічній країні, а на сьогодні Україна залишається такою, подолати корупцію неможливо. Олігархізація вимиває з країни мільярди. Та найстрашніше – країну покидають люди, бо перестають вірити у її майбутнє.

– Отже, знову і знову «маємо те, що нас має»?

– Сподіватись на те, що влада раптом проявить ту саму політичну волю і наступить собі на горло – подитячому наївно. Друге питання до самого народу. Поки він не навчиться критично ставитись до обіцянок і не продаватись за гречку, у владу йтимуть політикани.

– Головною вимогою до України Євросоюз ставить подолання корупції. Схоже, місія не до виконання?

– Стандартними методами ми корупцію не подолаємо. Потрібні

нетрадиційні, нетривіальні способи, рішення «білої ворони». Потрібен «start-uр», інноваційність. Це те, що може привести Україну до позитивного результату. Найпростіший спосіб подолати корупцію – комп’ютеризація усіх процесів, де виникає безпосередній контакт між людиною і чиновником.

– Люди втомились від війни, зростає невдоволення діями влади, зникає віра у можливість «Жити по-новому». Де шукати джерело відновлення?

– Треба зрозуміти дуже важливу річ: кожна революція, яка базується на сліпій вірі у те, що побудувати нове можна, лише дощенту зруйнувавши старе, приречена на розчарування. Зараз попри все треба сконцентрувати усі свої сили на тому, щоб кожен відчув себе Людиною, уявив себе у цьому світі, зрозумів своє місце і обов’язково знайшов собі подібнодумців. Аби побудувати Суспільство Особистостей, треба кожному стати Особистістю і об’єднуватись у спільноти.

– Пане Андрію, як довго українцям доведеться змінювати свій Основний закон?

– Я вважаю, що еволюційно ми будемо змушені змінювати Конституцію до тих пір, поки головним записом у ній не стане: «Кожна людина має право на максимальну реалізацію свого внутрішнього потенціалу, а держава зобов’язана створити всі необхідні для цього умови» Розмовляла Анна Косик

37

захоплення Футбол – це є вєщ, Вася. Йоська Блаттер Так, Вася, футбол – то є вєщ, яку дуже тяжко поняти. Але є в футболі одна людина, поняти яку дуже легко (хоч, понявши, пробачити її ніяк не виходить). То є Йозеф Блаттер. Ти знаєш, Вася, хто такий Йозеф Блаттер. Це президент ФІФА, говорячи доступною тобі мовою – головний по футболу. У всьому світі, Вася. І уже 17 років. Ти тоді ще, мабуть, повзав по підлозі, коли Блаттер очолив Міжнародну футбольну федерацію. Тепер ти вже дорослий хлоп, а Блаттер і нині там. Ні, насправді це якраз не дуже хороша характеристика. Пригадай одного президента однієї, на жаль, сусідньої з нами країни. Він не набагато менше за Йоську біля штурвалу – і що ми маємо? Отож. Тому тут варто задуматись і придивитись – а чого ж це Блаттер, якому вже, чесно кажучи, не 40 років і навіть не 70, досі чіпляється за посаду президента ФІФА. Точніше, чіплявся, бо, здається, його таки попросили (чи «попросили» – в принципі, особливої різниці для світового футболу немає; чого не можна сказати про самого Блаттера). І тут ми знову згадуємо про того самого президента тієї самої країни. Ти ж пам’ятаєш, Вася, що

38

Чемпіонат світу 2018 року довірили проводити не абикому, а Російській Федерації. І це викликало багато, дуже багато різних питань. Скажімо, як можна було віддати перевагу Росії, де, дай Бог, щоб за місяць до початку все добудували – а не Англії, де квитки надрукувати і з власниками готелів домовитись, ото і вся підготовка. Так, Вася, в Англії, там і стадіони, і аеропорти давним-давно існують, функціонують, їх постійно оновлюють. Причому не держава, а власники цих споруд. А ще ж є ЧС-2022, який взагалі вирішили проводити в Катарі. В Катарі, Вася! Ти, звісно, не знаєш, де це, бо географію в школі скурив на самокрутки. А я тобі скажу. Це, Вася, у Перській затоці. Там влітку така температура, що у тебе на восьмому поверсі панельної дев’ятиповерхівки – просто оазис. І от там вирішили проводити світову першість. Правда, потім у ФІФА зрозуміли, яку дурницю вони втнули – і надумалися втнути ще більшу, перенісши ЧС-2022 на зиму. Щоб збити в Європі увесь змагальний цикл, чим викликати на себе гнів власників європейських клубів (А це, Вася, така сила, що я б навіть Блаттеру не радив її зачіпати). До чого я то всьо веду? Так от по-

думай тепер, Вася, – чи можна було, перебуваючи при пам’яті та у свідомості, зробити такий вибір? Отож. А раз вибір зроблений – то, очевидно, були якісь «причини»… Ні-ні, ті органи, які зараз займаються корупцією в ФІФА (і які ефектно, під прикриттям готельних простирадл арештовували чиновників цієї організації), поки що не говорять нічого про можливе перенесення цих двох чемпіонатів у просторі. Але ж ми з тобою, Вася, недурні хлопи – і чудово розуміємо, що, раз питання корупції в ФІФА з’явилось на порядку денному, то рано чи пізно ці два турніри потраплять до лап страшних і таємничих ЦРУшників та їхніх швейцарських колег. Недаремно ж – і це дуже красномовний маячок! – такий собі Владімір Путін, більш відомий тобі і в Україні під нецензурним прізвиськом, тут же виступив на захист Блаттера. До речі, у американців до Йоськи дуже давня «любов». 43 роки тому, на Мюнхенській Олімпіяді, збірна США з баскетболу сенсаційно програла фінал турніру – а однією з причин були якісь незрозумілі проблеми із хронометром, що відраховував секунди матчу. Довелось компенсувати три секунди,

тенденції • захоплення

за які суперник американців устиг вирвати перемогу. Так от, Вася – знаєш, хто був тим суддею-секундометристом, у вмілих руках якого сталися ті проблеми? Правильно! То був молодий і ефектний швейцарець Йозеф Блаттер. А тепер ще цікавіше – програли американці тоді не абикому, а збірній СРСР. Так що у Блаттера і з попередниками нинішньої т.з. «Російської Федерації» давні стосунки. Можливо, ми тут щось і додумали – але диму без вогню, Вася, не буває. Особливо в таких справах. Одним словом, ситуація в ФІФА така. Іде слідство, чиновники – аж до віце-президентів організації – дають покази. (Які, ми поки що не знаємо – але, підозрюю, дуже

тенденції • захоплення

цікаві.) У Росії зачухались, УЄФА продовжує тиснути аж до бойкоту ЧС-2018. І скажи мені, Вася – ти будеш дивитись такий чемпіонат, без Англії та Німеччини, без Іспанії та Італії, без Франції та Нідерландів? От і я думаю, що не будеш. Тому ця заява про бойкот – дуже серйозний козир. Очевидно, вона теж додала до того, що Блаттер – за кілька днів після переобрання на п’ятий (людині з нецензурним прізвиськом таке поки що не снилося) термін – раптово подав у відставку. Звісно, причину такого сенсаційного кроку Йоська не пояснював, але ми ж розуміємо, що в тюрму не хочеться нікому. А треба б. І тим, хто «переміг» у боротьбі за Чемпіонат світу в Росії та Катарі –

теж. Бо дуже вже великий свинарник зробив цей швейцарський аферист зі світового футболу. Прийшов час очистити. А американці, Вася, прекрасно знають, як це робити. Подивись на їхні ліги – баскетбольну, хокейну, футбольну та навіть соккерну (це, Вася, так вони наш футбол називають). У порівнянні з європейськими федераціями там – як вода на Мальдівах, настільки прозоро і чисто. Так що, Вася, закупляй на грудень пиво і креветки – будемо чекати продовження цікавого спектаклю. Можливо, і з пенітенціарним фіналом. Володимир Миленко, www.ua-football.com, спеціально для «Егоїста»

39

Азартні вершники та змилені коні: поло – королівський спорт Багато хто напевно бачив гру, в якій вершники носяться полем на конях та намагаються загнати у ворота білий дерев’яний м’яч. Це і є кінне поло. Один із найвидовищніших і найблагородніших видів спорту, який сильні світу цього іменують не інакше як «спортом королів і королем спорту». На сьогодні кінне поло – насамперед шляхетний вид спорту, який прирівнюють до гольфу, тенісу та вітрильних перегонів. Тим не менше, поло – гра не для слабких. І не для дилетантів. Це – один з найтравмонебезпечніших видів спорту. Уміння триматися в сідлі грає тут визначальну роль. Уявіть, що, тримаючи повід коня однією лівою рукою, треба на скаженому галопі відбити ключкою м’яч і загнати його у ворота суперників. Крім того гравець повинен ідеально відчувати свого коня.

Хто вигадав поло

Скидається на те, що у всіх подробицях історію зародження цієї гри відновити вже неможливо. Прийнято вважати, що поло з’явилося більше двох тисячоліть

40

тому. Стосовно етимології назви, можливо, вона походить від тибетського «пулу» («верба», перші м’ячі для гри в поло виготовляли з вербових прутів). Ця гра зародилась ще в ІІ тисячолітті до нашої ери в Персії. На думку деяких істориків, у одній грі брало участь до сотні вершників у кожній з «команд», які ганяли по полю важкими палицями баранячі, а іноді й людські голови. Таким чином кавалерія тренувала свої бойові навички. Згодом голови замінили на м’ячики з вербових прутів, які за допомогою подовжених тростин ганяли полем. З часом гра стала розвагою знаті, в якій брали участь чоловіки і жінки, а ступінь майстерності вершника часто визначав право зайняти певну державну посаду. Завдяки персам гра набула поширення на півночі Індії. У середні віки в поло грали по всій Азії, від Констан-

спорт • захоплення

тинополя до Японії. Європа дізналася про кінне поло на початку другого тисячоліття. До Франції його привезли хрестоносці, які побували в Константинополі. Однак у той час гра не викликала в європейців особливого ентузіазму. Широку популярність поло знайшло лише кілька століть тому завдяки офіцерам британського контингенту в Індії.

Як грати

У грі беруть участь дві команди з чотирьох вершників, перед якими стоїть завдання закотити м’яч у ворота суперників. Білий м’яч зроблений з пресованого бамбука або пластику. Ключка, якою послуговується гравець, – це тростина довжиною 1,2-1,5 м з молоточком на кінці. Тримати ключку можна лише правою рукою. Залежно від напрямку, розрізняють чотири види ударів: прямий (forehand), який відправляє м’яч вперед або убік, зворотний (backhand) для передачі м’яча назад партнеру, удар з-під шиї (neckshot), хвостовий удар (tailshot). Після кожного голу команди міняються воротами, щоб ні у кого не було переваг у зв’язку з погодними умовами або станом ґрунту. Команда складається з двох нападників, півзахисника і захисника. Перетинати лінію руху іншого гравця заборонено, але можна відтісняти суперника або збивати його з курсу, підскакуючи поруч. Гра складається з чотирьох раундів тривалістю 7,5 хв з одною п’ятихвилинною і двома трихвилинним перервами, під час яких гравці змінюють коней. За дотриманням правил гри спостерігають два арбітри, що їздять по полю верхи, і головний суддя, який стежить за ходом гри з боку. Основне завдання арбітрів – визначати, кому належить право руху, а також установити напрямок руху м’яча. У разі порушення правил призначають штрафні удари. Показником рівня майстерності є гандикап. Команда середнього рівня має гандикап 15-18, команда вищого рівня – 19 і більше. Цей показник являє собою суму гандикапів всіх гравців команди. Гандикап – 4 можна отримати лише після чотирьох років старанних занять, а розряди від 2 до 10 вважають професійними. Для того, щоб стати професіоналом у цій справі, безсумнівно, необхідні знання техніки, навички верхової їзди, розуміння стратегії гри і командної взаємодії.

спорт • захоплення

Британський принц Вільям теж грає у поло

Все, що вас може цікавити Що таке чакер? Чакером називають мінімальний ігровий відрізок матчу – приблизно те ж саме, що період у хокеї або футбольний тайм. Чакер триває 7,5 хвилин і відділений від іншого трихвилинною перервою. Матч може складатися з чотирьох (найчастіше), шести або восьми чакерів. Гру зупиняють в разі порушення правил, падіння або травмування поні чи гравця, ушкодження амуніції, втрати шолома або вильоту м’яча за межі поля. Чи зараховують м’яч, який влетів у ворота від ноги коня? Так. Навіть вигадали термін «поні-гол». Такі голи мають незмінний успіх у глядачів. Побачити забитий поні гол – велика удача. Навіщо в перерві глядачі виходять на поле? Це стара традиція – втоптувати газон у перервах між чакерами. Глядачі – хто в чоботях, а хто і в туфлях на шпильках – пліч-о-пліч втоптують шматки дерну в газон. Іноді гравці в перерві теж ходять по газону – просто, щоб розім’ятися. Чи може в поло грати шульга? Може, але тримати ключку йому все одно доведеться правою рукою. На сьогодні у світі є троє шульг-професійних гравців у поло. Існує цілий ряд вправ, що дозволяють освоїти техніку гри ключкою «незручною» рукою.

41

> поло – королівський спорт

Чотириногий напарник

Коней, яких залучають до гри у поло, називають «поло-поні», хоча вони насправді є кіньми звичайного розміру. На відміну від інших порід коней, поло-поні повинні вміти швидко розганятися і гальмувати, здійснювати стрімкі ривки і різко розвертатися, адже невідомо, де опиниться м’яч у наступний момент гри. Крім того, перевагою такого коня є плавність ходу, яка полегшує вершникові завдання вцілити по м’ячу. А також поло-поні відрізняються стійкою психікою і «підвищеною» витривалістю. Темперамент є вирішальним; кінь має залишатись відповідальним під тиском та не ставати збудженим або важкокерованим. Поло-поні треновані таким чином, щоб ними можна було керувати, тримаючи повідки однією рукою, а також щоб вони слухались

42

ніг та зміщення ваги вершника для руху уперед, повороту і зупинки. Тренування коня для поло здебільшого починається у три роки і триває приблизно від шести місяців до двох років. За відсутності травм, поні можуть бути в формі та грати до 18-20 років. Кожен гравець мусить мати більше ніж одного поні, щоб змореного коня можна було замінити під час перерви. Залежно від рівня змагань гравець потребує від двох до чотирьох або більше коней.

Одяг

Основним одягом гравця в поло є захисний шолом для вершників, чоботи для верхової їзди, штани або джинси і кольорова сорочка з номером позиції гравця. Додаткове екіпірування може включати одну або дві рукавички, бандаж на зап’ястка, наколінники, шпори, захисну маску і хлист.

Спорт цей найпопулярніший в Англії, США, Індії, Пакистані, Аргентині та Австралії. На жаль, в Україні проблематично знайти бази чи поля, де можна було б пограти в поло. На це ще й впливає дорожнеча, наприклад, утримання коней. Тим більше, що для кожного гравця потрібно кілька тварин. А через те, що спорт не надто популярний у нашій країні, наразі мало охочих приділяти час грі у поло. Крім гри на конях існують також різновиди поло на слонах, верблюдах, яках, а також на інших тваринах. Існує водне поло, що значно популярніше в Україні, аніж кінне, канополо (гра у воді на каяках). А також іноді, за неможливості грати на конях, в Україні використовують велосипеди. Обирайте на свій смак! Дар’я Бура

спорт • захоплення

> поло – королівський спорт

спорт • захоплення

43

Якість. Комфорт.

Toyota

Назва японського автомобільного бренду Toyota вже давно асоціюється в усіх з надійністю, високою якістю та комфортом, і Тойота Центр Львів «Діамант» вкотре довів, що це не просто слова. Нещодавно однин з найпотужніших автосалонів міста отримав відразу дві престижні відзнаки, які черговий раз засвідчують піклування автодилерів про своїх клієнтів і підтверджують високу якість сервісу на усіх етапах обслуговування.

4 червня 2015 року в іспанському Мадриді за участі топ-менеджменту «Тойота Мотор Європа» на чолі з президентом компанії Йоханом Ван Зулом пройшла офіційна церемонія нагородження Тойота Центр Львів «Діамант» щорічною престижною європейською нагородою «Ichiban» за результатами діяльності у сфері продажів та післяпродажного обслуговування в 2014 році. Львівський автосалон вкотре довів, що є рівноправним членом великого світового сімейства дилерських центрів найвідомішого японського автомобільного бренду. А філософія «Клієнт – перш за все», яка була завжди головним принципом компанії Toyota та є

44

частиною «ДНК» корпорації, закладена в основу функціонування і такого вже рідного та близького нам з вами Тойота Центр Львів «Діамант». Саме згідно принципу турботи про клієнтів було обрано 45 найкращих дилерських центрів з-поміж більш ніж 2300 дилерів із 34 країн світу європейського регіону. А автосалон Тойота Центр Львів «Діамант» продемонстрував найкращі результати у дослідженні рівня задоволеності клієнтів серед усіх дилерів Toyota в Україні та увійшов до списку 45 європейських переможців. Почесну нагороду «Ichiban» керівництву Тойота Центр Львів «Діа-

мант» особисто вручив Йохан Ван Зул, Президент «Тойота Мотор Європа». А під час офіційної церемонії нагородження Йохан Ван Зул зазначив: «Наш бізнес побудований на роботі з людьми. Нам необхідно розуміти наших клієнтів, використовувати коректні та своєчасні системи й інструменти, але найголовнішим є правильний спосіб мислення в межах усієї організації. Конкуренти можуть скопіювати продукт, можуть скопіювати процеси, але вони не можуть так легко скопіювати спосіб мислення, в якому Клієнт – завжди на першому місці». До слова, зазначимо, що «Ichiban» – це не просто чергова відзнака, функція якої лише номі-

авто • захоплення

нальна. З часів заснування премії рівень задоволеності клієнтів виріс на 52,4% у сфері продажів, і на 47,4% у сфері післяпродажного обслуговування. Назва нагороди – це японське слово, взяте з виразу «Okyakusama Ichiban», в перекладі означає «Клієнт – перш за все». Слово «Ichiban» означає «перший» або «номер один», і саме така назва престижної нагороди засвідчує, що задоволення усіх потреб клієнта – пріоритет №1 компанії Toyota. Також не менш важливою є й інша нагорода: 2 грудня 2014 року Тойота Центр Львів «Діамант» отримав бронзову відзнаку відповідності стандартам Toyota за програмою TSM. Цією премією відзначають

авто • захоплення

дилерські центри, які досягли міжнародних стандартів якості для післяпродажного обслуговування та слідують одному з основних принципів філософії Toyota – Kaizen (що означає «постійне вдосконалення»), і, як результат підтримують відмінну якість сервісного обслуговування. Таку нагороду, яка свідчить про лояльність та визнання клієнтів, отримати непросто: вона є підсумком проведеного напередодні серед власників автомобілів Toyota опитування з приводу їхньої думки щодо післяпродажного обслуговування у Тойота Центр Львів «Діамант». На церемонії нагородження керівництво ПІІ «Тойота-Україна» урочис-

то вручило бронзовий сертифікат директору дилерського центру та відзначило вагомий вклад кожного працівника у досягнення цілей компанії. Тож, якщо вам потрібен надійний, якісний, статусний та комфортний автомобіль – обирайте Toyota, а за найкращим сервісом, широким спектром послуг та бездоганним післяпродажним обслуговуванням звертайтеся у Тойота Центр Львів «Діамант»! Чекаємо вас за адресою: Тойота Центр Львів «Діамант» вул. Кульпарківська, 226 тел. (032) 22 44 222 (032) 2 777 777

45

Відчуйте рух життя разом із нами!

– Галино Іванівно, розкажіть, будь ласка, більше про діагностику захворювань та лікування у медичному центрі «Життя»?

– Ми усвідомлюємо цінність здоров’я людини, саме тому створили усі умови для отримання достовірної інформації про стан здоров’я наших пацієнтів. Застосовуємо сучасну діагностику, співпрацюючи з найкращими спеціалістами, турбуємося про те, щоб діагностика і лікувальні заходи були безпечними та ефективними. Ми беремо особисту участь у всіх випадках, коли необхідна не тільки медична, але й людська допомога у вирішенні проблем.

Ми часто не цінуємо того, що маємо. Але коли втрачаємо здоров’я, розуміємо, що без нього життя не може бути повноцінним. Рух – це частина нашого щоденного повноцінного існування. На жаль, часто через варикоз та інші хвороби судинної системи багато людей не може насолоджуватись життям на повну. Але з розвитком новітніх технологій варикоз перестав бути вироком. І в цьому допоможуть вам спеціалісти медичного центру «Життя». Про саме лікування та роботу ми поговорили з директором Галиною Іванівною та головним лікарем Орестом Степановичем Шимечками.

46

– Оресте Степановичу, чи поступається лазерне лікування варикозної хвороби за ефективністю операціям при варикозі?

– Науково-технічний прогрес привів до революції в лікуванні варикозної хвороби. Фахівці нашої клініки у повсякденну практику впровадили одне з найсучасніших досягнень у галузі безопераційного лікування. Мова йде про лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок за допомогою високоенергетичних лазерів. Лазерне лікування варикозної хвороби є ефективнішим, ніж традиційні відкриті операції. Враховуючи відсутність необхідності застосування загального наркозу, високу ефективність і легкий післяопераційний період, лазерне лікування варикозу отримало назву «офісної хірургії». Ми першими у Західному регіоні запровадили методику пункційної

ендовенозної лазерної абляції варикозного розширення вен ніг.

– Як проходить сама процедура лазерного лікування? Орест Степанович: – Лікування варикозного розширення вен лазером – це операція без секційного доступу. ЕВЛК проводять під місцевою анестезією в амбулаторних умовах, це займає приблизно годину. Ділянку шкіри, яку піддають хірургічному втручанню, обробляють антисептичним розчином. Ультразвук контролює катетер, який через шкіру вводять у просвіт судини. Через катетер у потрібне місце проходить світлопровід, і лазерна енергія починає впливати на патологічну судину. Після процедури лікування варикозу на ноги пацієнта надягають компресійні еластичні панчохи. Великі наукові дослідження показали, що після ЕВЛКнайнижчий відсоток ускладнення в порівнянні з іншими методами лікування варикозної хвороби вен нижніх кінцівок.

Завдяки малій травматичності методу пацієнт може покинути медичний центр після втручання, і реабілітація йому не потрібна.

– А чи можна попередити це захворювання? Орест Степанович: – На жаль, схильність до варикозу є спадковою, та існують фактори, які сприяють його розвитку. Звичайно, що змінити спадковість ми не можемо. А ось зменшити вплив факторів ризику нам під силу. Перш за все, вести активний спосіб життя, позбутися зайвої ваги, носити профілактичний компресійний трикотаж. Крім того, важлива рання діагностика варикозу та своєчасне його лікування. У цьому вам завжди допоможуть спеціалісти нашого медичного центру. Ми рекомендуємо вам не запускати хворобу, а зупинити її на ранньому етапі розвитку.

– Галино Іванівно, які саме переваги має медичний центр «Життя»? Це насамперед: 1. У медичному центрі накопичений значний досвід застосування пункційної ендовенозної лазерної абляції при варикозній хворобі.

2. Ендовазальна лазерна абляція вен широко

і з успіхом застосовується нами для лікування трофічних виразок.

3. Ми відстежили та вивчили безпосередні й віддалені результати різних методів лікування варикозної хвороби, що дозволило вибрати оптимальні режими лікування і отримувати найкращі результати.

4. Маніпуляції у нас проводять під постійним ультразвуковим контролем, що дозволяє уникати більшості ускладнень та оптимізувати обсяг втручання.

5. Перевагою нашої клініки є безкоштовне річне спостереження за результатами проведеного лікування, яке включає ультразвуковий контроль. Метою лікування є повне усунення варикозного синдрому.

6. Додаткові сеанси хірургічного лікування, склеротерапії та лазерної коагуляції проводимо безкоштовно.

7. У нас можна підібрати та придбати компресійний лікувальний трикотаж як вітчизняного, так й імпортного виробництва. Упродовж багатьох років ми прагнули зробити роботу центру «Життя» максимально ефективною та зручною для наших відвідувачів і пацієнтів. Спільними зусиллями отримуємо бажаний результат. Орест Степанович: Крім лікування варикозу, візитною карткою нашого центру також залишається якісне ультразвукове дослідження судинної системи – вен і артерій з кольоровою доплерографією. Робимо також і ультразвукову діагностику інших органів та систем організму. Це дуже зручно, оскільки в одному центрі ви можете пройти всі необхідні обстеження, економлячи свій час та зусилля.

– Що є основною цінністю для медичного центру «Життя» та Вас особисто? Галина Іванівна: Наші пацієнти та їхнє здоров’я – це основна наша цінність. Найбільшою нагородою для нас та радістю є момент, коли ми бачимо щасливі обличчя знову здорових людей! Адже здорові ноги – вільне ЖИТТЯ!

Медичний центр «Життя» вул. П. Панча, 7а (032) 243 75 86 (067) 676 03 59 www.medcentrjyttia.com.ua

47

чоловіча історія Віце-президент США Джо Байден відомий у світі своєю успішною політичною кар’єрою, а також низкою різких контроверсійних висловлювань, в тому числі навіть і про свого шефа – президента Обаму. Прихильність же в нашій країні містер Байден здобув завдяки критиці Росії та політики Володимира Путіна, а також за всебічну підтримку України на світовій арені. Але зараз у світі обговорюють переважно не Байдена-політика, а Байдена-батька, у якого від раку помер син. Син, якому вдалося багато років тому вижити у складній автокатастрофі, і за яким Байден доглядав, поєднуючи це з активною політичною кар’єрою. Завдяки трагедії світ згадав про Джо Байдена, як про справжнього чоловіка, який у віці 30 років у автокатастрофі втратив дружину з дочкою, а двоє його синів були поранені. Свою присягу на пост сенатора він прийняв у лікарні, бо не хотів від них відлучатися. А потім, одружившись вдруге, протягом наступних 37 років Байден щодня проїжджав по 4 години потягом з дому до Вашингтону і назад, щоб хоча б ніч провести з сім’єю. Одного разу, пояснюючи, чому він так робить, Байден сказав: «Тому що я зрозумів: дитина може тримати в голові важливу думку, щось, що вона хоче сказати своїй мамі чи татові, напевно не довше 12 або 24 годин, а потім вона зникає. І якщо це стається – то назавжди. І цим все сказано».

48

етикет • дрібниці життя

49

відпочинок

Часто, відвідуючи різні країни, ми з задоволенням оглядаємо їхні столиці – мегаполіси з великою кількістю населення та архітектурних принад. Але чи думали ви коли-небудь про «міста №2»? Ті, які чудово презентують країну, її традиції, звичаї, стиль життя, проте не тримають пальми першості за звичними кількісними параметрами. Нам же з вами пощастило: Львів хоч і не є столицею, проте вже віддавна є №1 в країні за кількістю пам’яток архітектури та віднедавна перебрав першість ще й за відвідуваністю серед туристів. Тому сьогодні ми говоримо про міста, яким поталанило менше, ніж нашому рідному містові Лева. Куди в Австрії поїхати після Відня? Що цікавого у Швеції крім Стокгольма? Чим цікава Румунія крім столиці та замка Дракули?

50

тенденції • відпочинок

> тенденції >

Почнемо з Австрії. І тут на думку спадає друге за розмірами та кількістю населення місто країни – Грац. Чудова архітектура, цікавий ландшафт і зручне розташування допомогли йому не так давно навіть носити впродовж року титул Культурної столиці Європи. До слова, Львів часто порівнюють з Парижем чи Віднем, хоча на нашу думку, він найбільше схожий саме на австрійський Грац. Це місто теж не є столицею, тому в його архітектурі немає ніякої надмірності

тенденції • відпочинок

та пафосу, тут просто, комфортно та мило, а будівлі часто схожі на наші рідні львівські, поєднані з оригінальними спорудами у сучасному стилі. І також історичний центр міста з його архітектурним ансамблем у різних стилях внесений до списку ЮНЕСКО. Гуляти Грацом дуже цікаво: тут є річка, високий пагорб Шльосберг, з якого відкривається чудовий вид на місто (це – грацький Високий замок). Він, а також міська годинникова вежа Уртурм є символами міста. Просторі вулиці, чудові дворики з

аркадами, сучасна архітектура, яку найкраще представляє музей сучасного мистецтва Кунстхаус та штучний острів Мурінзель. Його створив італійський архітектор Віто Аккончі на честь перемоги Граца у конкурсі на право називатися культурною столицею-2003. Тому якщо вам захочеться побачити не тільки Відень, але й інші міста Австрії, які допоможуть скласти повніше уявлення про цю маленьку європейську країну, приїздіть сюди неодмінно!

51

> тенденції Після Стокгольма у Швеції уваги вартує Мальмо – досить маленьке, проте цікаве та красиве місто. Зрештою, для усіх скандинавських країн характерна невелика кількість населення загалом і в інших містах країни окрім столиці зокрема. Мальмо – не виняток. Місто розташоване на узбережжі Ересуннської протоки, і з відкриттям у 1999 році славнозвісного моста між ним і Копенгагеном, розвиток міста прискорився. Тепер сюди зі столиці Данії можна добратися всього за півгодини. Саме тут кілька років тому мало місце Євробачення, яке у Швецію «привезла» співачка Лорін. Але якщо ви вже, бува, подумали відвідати Євробачення-2016 і одним махом оглянути й Мальмо, то знайте, що наступного року воно проходитиме в Стокгольмі. Найцікавішим у Мальмо, звісно ж, є старий центр міста, а також хмарочос Turning Torso. З центром міста все просто: тут є головна площа з ратушею, головна церква міста – собор св. Петра, середньовічна фортеця у типово скандинавському стилі, цікава синагога у стилі арт-нуво, поєднаному з мавританським відродженням. Оглядини міста можна розпочинати відразу з вокзалу – виглядає він досить скромно та компактно, проте комфортно і мило. Більшість площі всередині – різноманітні кафе. Територія поряд цікава дуже незвичним, проте вдалим поєднанням нової та класичної архітектури. Така еклектика дуже характерна для скандинавських країн, а тутешні архітектори дуже добре відчувають що з чим можна красиво, незвично та цікаво поєднати. А от з хмарочосом історія оригінальна: він – найвищий у Скандинавії (190 м) і незвично як для таких будівель тут розташувалися не офіси великих компаній, а просто гарні квартири для місцевих жителів. Будинок навіть у 2005 отримав нагороду як найгарніший хмарочос року у світі. Автор проекту будинку – іспанський архітектор Сантьяго Калатрава, а назва його означає «Торс, що повертається». Ось що надихнуло видатного іспанця на створення проекту.

52

тенденції • відпочинок

> тенденції

А ви бували в Румунії? У Бухаресті? А знаєте ще якісь міста окрім столиці? Сьогодні пропонуємо вам відвідати Клуж-Напоку. Це давнє місто на півночі Румунії, в регіоні Трансільванія. Так-так, саме у рідних для графа Дракули місцях. Місто є третім за кількістю населення та площею в країні, а також важливим економічним центром. До огляду туристів Клуж, як його скорочено називають місцеві, пропонує залишки мурів та стін періоду Древнього Риму на головній площі. Поряд – пам’ятник королю Матіяшу Корвіну та головна церква міста – готичний католицький собор св. Міхая. Тут все поруч і за кілька годин прогулянки містом встигнете також оглянути й Національний театр, і збережений оборонний бастіон, і православну церкву Пресвятої Богородиці, і піднятися на пагорб, з якого відкривається мабуть найкращий вид на місто. Якщо ж буде спекотно – майте на увазі Центральний парк. Він тут затишний і досить великий.

тенденції • відпочинок

А загалом Румунія досить дивна країна. Подорожуючи меншими за столицю містами, починаєш усвідомлювати, що не дуже далеко румуни від нас втекли. І що менше місто – то більше здивування, чим вони заслужили місце під «європейським сонцем». На вулиці дуже легко можна зустріти циган у типовому вбранні, у центрі міста багато секонд-хендів, чимало будинків давно не реставровані, ціни досить високі навіть для Європи, магазини та асортимент в них виглядають дуже пострадянсько. Проте таки за щось їх у той Євросоюз взяли! Тому приглядатися, роздивлятися, намагатися почерпнути певний досвід варто. Так, це не країна мрій, а Клуж-Напока – не найкрасивіше місто Європи, та, все ж, оглянути сусідні країни, особливо, якщо у чомусь вони кращі за нас, зайвим точно не буде! Остап Процик

53

Куди втекти від цивілізації Багатьом з нас при запитанні «Куди втекти від людей та буденної рутини?» на думку прийде відповідь «В Карпати!». Але насправді є багато місць доступніших, ближчих та нижчих за висотою, де існує спокій, тишина та гармонія з природою. Одним з таких місць є ліс. Мабуть, ви здивувалися. Чи часто вам спадало на думку: «На вихідних відпочину і піду прогулятися лісом»? Думаю, що ні. Проте користь від про-

54

гулянки лісом важко переоцінити. Людям, що працюють у містах дуже бракує свіжого повітря. У той час повітря в лісі практично позбавлене бактерій та пилу. Один гектар лісу за день виробляє 200 кг кисню і поглинає стільки ж вуглекислого газу. Тому прогулянка лісом – невід’ємна частина аеротерапії. Свіже повітря покращує кровообіг та роботу серця, стимулює апетит та підвищує активність мозку. Особливо корисно гуляти хвойним лісом. Елементи фітонциди, які виробляють гілки хвойних

дерев, зміцнюють наш імунітет та вбивають шкідливі бактерії у повітрі. Таке повітря сприяє виліковуванню багатьох хвороб органів дихання, навіть туберкульозу. Аромат лісової флори, в’юнка стежина, стук дятла або спів зозулі допоможуть вам позбутися буденних думок, звільнивши вашу голову для прийняття в майбутньому нових правильних успішних рішень. Ліс – це не просто дерева й тварини. Тут може ховатися багато цікавих несподіванок. Наприклад,

екскурсія • відпочинок

> Куди втекти від цивілізації > печера Прийма, де знайшли скелет неандертальця, скельні монастирі, древні городища, цілі селища, в яких, здається, зупинився час (як от Гавареччина, де виготовляють знамениту чорну (або димлену) кераміку). Крім того в різний період у лісі можна збирати малину, ожину, суниці, гриби та інші смаколики природи. Відпочити в лісі можна гарно у Яворівському національному природному парку, в околицях Миколаєва, де зараз триває процес створення Стільського заповідника в межах Гологірського хребта. Озера. Що не кажіть, а водойма прикрашає відпочинок. Особливо влітку, коли у спеку тягне до води. На озеро можна вирушати з різною метою: поплавати, просто помочити ноги у воді, розважитися на водних атракціонах чи пограти у ігри з м’ячем, позасмагати, просто організувати пікнік в альтанці на березі чи навіть порибалити. Найзручнішими для львів’ян є озеро Пісочне (біля Миколаєва), Винниківське озеро та озеро у Брюховичах. Багато хто також їздить на Яворівський кар’єр. Правда, треба врахувати факт, що у спеку на водойми виїжджає багато людей. Тому іноді на пляжі може бути тісно. Але, все ж, є озера, де людей небагато. Такими не дуже популярними є водойми біля сіл Тростянець та Дуброва (Миколаївський район). Тому тут, як правило, відпочивальників менше. Гори. Мабуть, ідеальне поєднання двох вищеописаних пунктів та чудовий шанс втекти від цивілізації.

екскурсія • відпочинок

55

> Куди втекти від цивілізації Тут вам і ліси, і озера, і багато інших цікавинок: водоспади, ріки, вершини, мінеральні джерела. На свій смак можна вибрати абсолютно «дикий» відпочинок або скористатися різноманітною інфраструктурою, якої в Карпатах є вже достатньо. Любителів активного відпочинку без інфраструктури привабить дво- чи триденний похід з наметом, рюкзаком та всім необхідним туристичним начинням. Залежно від кількості часу та фізичної підготовки можна складати різні туристичні маршрути, щоб підкорити Парашку, Тростянець, Великий верх, Пікуй, Говерлу, Петрос, Піп Іван та інші карпатські вершини. Любителі цивілізованішого відпочинку можуть завітати у Буковель, Пилипець, Драгобрат, Славське, Ізки. Незважаючи на те, що це відомі гірськолижні комплекси, повірте, влітку тут теж є чим зайнятися: походи в гори різної складності (але вже без важкого рюкзака), екскурсії, катання на канатно-крісельній дорозі, гірські озера, водоспади, купання в чанах, дегустації вина, сиру, меду, катання на конях, квадроциклах та багато інших розваг. Сучасна людина завжди зайнята і дуже часто знаходить час для всіх крім себе. Варто пам’ятати, що від того, наскільки ми почуваємося добре фізично та психологічно, залежить настрій та самопочуття тих дорогих і близьких людей, які нас оточують. Приємного відпочинку! Юрко ПИРЧ Експерт із внутрішнього туризму Засновник туристичної компанії «Час на мандри»

56

екскурсія • відпочинок

57

ФІЛЬМи МІСЯЦЯ Місія неможлива: Нація ізгоїв Зірка Голлівуду Том Круз у ролі спецагента Ітана Ханта знову на завданні. Ще більше адреналіну, драйву, хитросплетених інтриг і блискучих командних рішень – усього, що чекають глядачі від напруженого шпигунського екшну. «Місія неможлива» знову на великих екранах, не пропустіть!

В українському прокаті з 6 серпня.

Політ золотої мушки

Фільм-притча за сценарієм львівського журналіста Богдана Волошина і за участі львівських акторів. Дівчинка, яка любить дивитися кіно на небі, три рази розказує одну і ту ж історію про те, як в їхньому селі через бика ледь не почалася третя світова війна. Вона – поет і пише оду на смерть дзідзя, який, помираючи, сказав «Людське життя – то як політ золотої мушки над вогнем – дуже яскраве, але дуже коротке!»

В українському прокаті з 20 серпня.

58

на канапі • відпочинок

книга МІСЯЦЯ Ігор Лильо Львівська кухня У цьому номері у підрубриці «Книга місяця» з особливою приємністю презентуємо вам це видання – «Львівська кухня», автором якої став відомий історик та львовознавець Ігор Лильо. Приємно, по-перше, тому що нарешті світ побачило видання, яке ознайомить широкий загал з історією місцевої кухні, її специфікою та цікавими відомими далеко не кожному фактами. Друга приємність – це те, що автором передмови та усієї «прикладної» частини, яка містить оригінальні рецепти страв місцевої кухні, став головний редактор «Егоїста» Всеволод Поліщук. Видання направду цікаве та унікальне, оскільки, погодьтеся, львівська кухня таки існує, і вона суттєво відрізняється від загальноукраїнської. Звісно, критики першочергово скажуть, що місцева кухня – не оригінальна, що це – поєднання польської, австрійської, української, грузинської, вірменської, єврейської кухонь. Так, але за схожим принципом формулювалися багато кухонь цілих країн – наприклад, мальтійська, канадська, російська, зрештою. Тому сміливо можемо стверджувати, що львівська кухня існує, має свою досить довгу історію, а вплив смакових уподобань інших народів дав можливість нам насолоджуватися такими тепер вже рідними кожному львів’янину цвіклями, флячками, пампухами з рожею, андрутами, лазанками. Чим любив поснідати найповажніший цісар Австро-Угорської імперії Франц Йосиф І, що найбільше смакувало Іванові Франкові, на честь кого названий знаменитий торт «Захер», яким був улюблений десерт короля Яна ІІІ Собеського – це далеко не всі цікаві факти, якими насичена книжка. Дізнавайтеся більше про улюблені страви, читайте, експериментуйте поданими рецептами на власній кухні. «Егоїст» рекомендує!

на канапі • відпочинок

59

дрібниці життя Оптимісти завжди запізнюються

Цього разу ми поговоримо не про девайси, гаджети, прилади, а про річ, не менш важливу для нашого життя: психологію. Якщо конкретніше, про запізнення і про оптимізм. Запізнення – то традиційна галицька забава, недарма ж у нас навіть існує таке поняття, як «галицький квадранс» – себто п’ятнадцять хвилин, на які запізнитися не гріх і навіть особливо перепрошувати не треба. Оптимізм – річ для нас но-

60

віша і гірше вивчена. Але, сподіваюся, надалі ми стикатимемося з нею все частіше й частіше. І цей текст, хочеться вірити, нам допоможе. Текст не наш, прочитали його на elitedaily.com. Стаття дуже дискусійна. Ми самі не певні, що підтримуємо написане. Але згідні з загальною думкою про те, що варто ставитися толерантніше і до своїх слабкостей, і до слабкостей інших людей.

тенденції • дрібниці життя

> тенденції > Цього ранку я прокинувся о шостій, тобто на три години раніше, ніж початок моєї роботи в офісі, однак я знову запізнився на 10 хвилин. Для мене це стандартно. Я майже завжди на кілька хвилин запізнююся. Я не маю на це особливих причин, і я точно не з тих людей, які думають, що заслуговують на якесь особливе ставлення чи можуть не підкорятися правилам. Просто такий уже я є. Я прокидаюся рано і намагаюся заповнити весь час якимись діями: невелика зарядка, сніданок, перегляд новин, обдумування якоїсь ідеї під час довгого пошуку однієї з розпарованих шкарпеток… Я дивлюся на годинник і думаю: «О, ще купа часу…» А вже після одного-двох виконаних завдань у мене є лише 40

хвилин, притому, що добиратися на роботу треба 45… Так трапляється дуже часто, на якій роботі чи посаді я б не працював. І наближається до 100%, коли йдеться про якісь позаробочі зустрічі. Я хворий на непунктуальність, і схоже, я такий не один. Як пише консультант з менеджменту Діана де Лонзор: «Більшість із тих, хто регулярно запізнюється, роблять це впродовж всього свого життя, і запізнюються, що б не мали зробити: хоч добре, хоч погане. Деякі науковці вважають, що звичка до запізнень викликана певною будовою звивин головного мозку, але це тільки теорія.» Отже, якщо ви постійно спізнюєтеся, я симпатизую вам і співчу-

тенденції • дрібниці життя

ваю через зливи критики, якими зустрічають вас пунктуальні люди. Я знаю, що ви не ліниві, не контрпродуктивні, не налаштовані когось образити. Ваші запізнення – виплід особливостей вашої психології. Ні більше, ні менше. Звісно, всі ми маємо працювати над тим, щоб хоч трохи пом’якшити свою погану звичку. Але треба знати і те, що в ній є свої приховані позитиви. ГОЛОВНИЙ ПОЗИТИВ: Люди, які хронічно запізнюються, не безнадійні. Навпаки, вони сповнені надій. Такі люди просто більші оптимісти. Вони переконані, що можуть вирішити більше завдань за певний проміжок часу. Вони вірять у багатозадачність. Вони просто оптимістичніші. І хоч це робить їх часом

61

> тенденції відірваними від реалій і не до кінця спроможними розраховувати час, тут є довготермінові переваги. Дослідники називають безліч переваг оптимізму для здоров’я: від послаблення стресу до посилення імунної системи і зменшення ризику інфаркту. Зрештою, оптимізм банально означає довше життя. Збереження позитивного погляду на життя також прямо пов’язане з особистим успіхом. Відчуття щастя підвищує продуктивність, креативність і здатність до командної роботи. При цьому дослідження університету Сан Дієго показало прямий зв’язок між частими запізненнями з одного боку, і відчуттям щастя з іншого. Люди, які багато запізнюються, не зациклюються на дрібницях і можуть побачити повну картину, розглядаючи майбутнє як щось, сповнене безліччю чудових можливостей.

Час – поняття відносне Час і запізнення зокрема, зовсім по-різному трактують у різних культурах. У США їх сприймають як порушення професійної етики. Американці вірять, що час – це гроші, а гроші – це час. Але в Європі сприйняття часу буде дуже відрізнятися від країни до країни. У Німеччині пунктуальність – одна з найвищих чеснот. Коли Путін запіз-

62

нився на зустріч з Меркель, вона просто пішла геть. Тому що саме так поводяться німці. Але якщо ви переберетеся до Іспанії, відчуєте, як час почне розтягуватися і звикнете, що обід починається о 10 ранку і триває вічність. Переїдьте до Латинської Америки і зрозумієте, що пунктуальність взагалі не є цінністю. «Кожному своє», як писав класик. Так, ми пам’ятаємо про те, що непунктуальність

погана для економічного зростання нації, що пунктуальність важлива для ефективності… Але подивімося в очі й іншим фактам. Згадаймо, наприклад, що більшість американців дають добрі робочі результати через те, що працюють понаднормово, при цьому показуючи не надто добру продуктивність. І вже цей аргумент сприймаєте якось по-іншому. Суспільствам і людям було б добре знайти в цій

справі здоровий баланс. Адже люди, які запізнюються, частіше зупиняються, аби оглянути світ навколо. І тим пунктуальнішим теж є чого в них повчитися. Життя не задумане таким, щоб його можна було розпланувати до найменших деталей. А вміння насолоджуватися моментом критичне для нашого психічного здоров’я. Та й взагалі: довкола стільки прекрасних речей, які не хочеться пропустити…

тенденції • дрібниці життя

Як бути батьком для дівчинки Бути батьком дівчинки складніше, ніж коли у вас син. У хлопчиках мужчини бачать себе, прагнуть втілити свої бажання, навчити їх бути справжніми чоловіками, виховати кращими, ніж є самі. З дівчинкою усе інакше. І хоча скрізь стверджують лише те, що тато вчить доньку бути жіночною і правильно поводитися з протилежною статтю – не лише у цьому поняття «батько для дівчинки». Стосунки дівчинки з рідним дорослим чоловіком – татом – впливають на усе її життя. Для неї батько – перший чоловік, який любить її лише за те, що вона існує. Тато для дівчинки – безумовний авторитет. Тому, коли в тебе донька – мало лише приділяти увагу, бавитися, захищати і повчати її. Потрібно значно більше. Впродовж усього життя.

Я, як донька, можу описати кілька правил, які неодмінно потрібно виконувати татусям. Тоді ваша дівчинка виросте впевненою у собі, сильною та жіночною.

1. Не уникайте догляду за дівчинкою і спілкування з нею. Стосунки батька з донькою вчать не лише дівчинку бути жіночною, а й тата – бути потрібним і всемогутнім. Помилково вважати, що почати виховання можна у будь-якому віці: чи то в три, чи в п’ять років. Батько по-

стосунки • дрібниці життя

винен бути для дівчинки авторитетом з самого малечку.

2. Часто кажіть своїм донькам, що вони – гарні та неповторні. Величезну роль для дівчинки відіграє, перш за все, загальна оцінка батьком її зовнішньої привабливості. Особливо це стає важливим у перехідному віці. Адже саме в цей період зовнішність стає важливим чинником самоповаги. Якщо батько всіляко підкреслює непривабливість своєї дитини, швидше за все, їй до-

ведеться попрацювати над собою, перш ніж вона повірить у свої достоїнства, свою здатність подобатися і підкорювати чоловіків. Непросто буде і тій, яка виросла в атмосфері безумовного батьківського обожнювання. Їй нелегко буде звикати до того, що деякі чоловіки наважуватимуться ставитися до неї без захоплення або навіть байдуже. У найкращому ж становищі опиниться дівчина, батько якої м’яко і ненав’язливо нагадуватиме

63

> Як бути батьком для дівчинки > їй про її привабливість, красу та дівочому гідність. Таким чином він сформує міцну, стійку самоповагу та віру в себе.

3. Не намагайтеся замінити маму. У вас із дружиною абсолютно різні функції у вихованні доньки. Тато доповнює маму. Мати вчить дівчинку бути жінкою, батько показує, для чого нею бути. Важливе правильне ставлення батька до дочки-підлітка. Дівчата можуть соромитися своєї жіночності, що зароджується. Вони потребують підтримки не тільки матері, але і тата. І якщо мати пропонує набір інструментів (як себе поводити, як реагувати, як одягатися, усміхатися та інше), то від батька потрібні любов і захоплення. Висловлювати їх потрібно не тільки вербально, але й обов’язково тактично: за допомогою дотиків, обіймів, поцілунків.

4. У жодному разі не можна нешанобливо ставитися до матері своїх дітей. Особливо варто уникати критики материнської виховної позиції при дитині. Це дискредитує материнський авторитет і жодним чином не впливає на підвищення вашого. А дитина губиться в правилах і нормах.

64

Пам’ятайте, що саме ви відповідаєте за те, як ваша дочка надалі будуватиме відносини з чоловіками.

5. Слухайте, що говорять ваші діти (як донька, так і син). Навіть якщо вам у цей момент не надто цікаво, навіть якщо вони неправі. Просто слухайте.

6. Просіть вибачення у доньок (та і у синів теж). Батькам варто зрозуміти, що діти – такі самі, як і вони. Всі люди, всім властиво помилятися, злитися і кричати, не розібравшись у ситуації. Але якщо ви визнаєте, що помилилися – попросіть вибачення. Така поведінка виховуватиме в дітях почуття справедливості. А постійне підвищення голосу на дівчинку може вплинути не надто добре і перетворити її на стерво, яке йтиме «по головах» і не визнаватиме своїх помилок.

7. Бавтеся зі своєю донькою у різні ігри. Якщо вона хоче – в ляльки, або машинками. А, можливо вона цікавитиметься вашими інструментами. Не починайте їй пояснювати, що молоток, цвяхи і викрутка – це не дівчачі речі. Якщо її це цікавить – дозвольте пізнавати. Рано чи пізно зацікавлення

до таких речей у дівчинки мине. Ви ж виховуєте принцесу, чи не так?

8. До речі, не зайвим було б нагадувати донці про те, що вона справді принцеса. Ну, можливо, не принцеса, а ваше зайченя, квіточка чи золотце. Словом, любіть дитину та не втомлюйтеся нагадувати, що для вас вона унікальна.

9. Також дівчинка повинна знати, що тато завжди поруч, завжди захистить і підтримає. Хоча частіше дівчатам легше ділитися секретами та власними поглядами з мамою, є такі речі, які захочеться розповісти лише батькові. Або хоч раз, але в кожної дівчинки трапляються моменти, коли необхідний захист тата. Будьте завжди до цього готові.

10. Дозволяйте донькам почувати себе маленькими, якщо вони цього іноді хочуть. Коли до вас дзвонитиме ваша доросла донька – це не означатиме, що їй потрібні гроші чи ще щось. Іноді їй просто хочеться побути маленькою, над якою витає татова опіка. Нехай має можливість відчувати це в 5, 15 та навіть у 25 років. Вона ж для вас все одно залишиться маленькою.

стосунки • дрібниці життя

> Як бути батьком для дівчинки

11. Хваліть свою дівчинку. В дитинстві, навіть якщо в неї щось не виходить, але вона намагається. Коли виросте і досягне чогось. Навіть якщо це один з маленьких кроків на шляху до здійснення мети – хваліть. Це надасть їй внутрішньої сили і впевненості. Мама завжди похвалить доньку, але зовсім інакше на дівчинку діятиме похвала від батька.

12. Бережіть секрети доньки. Вона з вами ділиться, бо ви – сильний, серйозний і рідний. Навіть якщо про цей секрет знає мама та її подруги – не розповідайте того, що вона вам довірила.

13. Будьте поруч. За тисячі кілометрів, але дайте зрозуміти своїй донці, що тато завжди готовий послухати, пожаліти, допомогти.

стосунки • дрібниці життя

Люблячий батько нерідко є ефективнішим вихователем, ніж мати. Тато менше опікає дітей, надає більше самостійності, виховуючи таким чином самодисципліну. Це не говорячи про батьків-фанатиків, які «помішані» на своїй дитині. Але ж ми маємо на увазі нормального тата. Позитивні стосунки з батьком пов’язані з такими якостями дитини, як емоційна врівноваженість, оптимізм, високий самоконтроль, хороше розуміння соціальних норм, успішніше оволодіння вимогами навколишнього середовища. А для вас же головне – щоб ваша донька виросла впевненою у собі, сильною і гарною жінкою, яку поважатимуть і якою захоплюватимуться. Дар’я Бура

65

Чоловіче щастя – баби, пиво, рок-н-рол? Ніхто не хоче бути егоїстом. Змалку нам закарбовують, що це погано і варте засудження. Тож коли в розпалі суперечки ми називаємо когось цим страшним словом – закидаємо йому таким чином ледь не злочин проти всього людства. Як мінімум, злочин проти батьків, адже вони доклали стільки зусиль, щоб їхня дитина егоїстом не стала. Але, якщо розібратися, тільки з «гарячої руки» егоїзм можна віднести до суто негативних якостей. Насправді він – невід’ємна складова темпераменту кожного з нас. І неабияка важлива. Можливо, навіть, це частково те, що вирізняє людину з-поміж тварин. А ще – запорука виживання та здорового функціонування в суспільстві. Як і будь-якої іншої людської риси, егоїзму може бути забагато. У такому разі потерпає оточення людини. А якщо ж його замало – це може неабияк зашкодити самій людині. Такі речі видаються доволі очевидними та зрозумілими, проте сам егоїзм таким не є. І те, що можна назвати проявом егоїзму в одній людині – для іншої ним може не бути. Безумовно, ми ризикуємо потрапити в суцільну плутанину термінів, понять та категорій. Але ми не претендуємо на статус експертів з егоїзму, а спробуємо лише розібратися в його гендерних аспектах. Отже, чоловічий егоїзм – що ж воно таке? Можливо, було б прийнятно його визначити як тактику поведінки, націлену на задоволення потреб чоло-

66

вічого его. Проте, тут ще не йдеться про приналежність до статі чи гендеру. Аналогічне визначення матимемо і для жіночого егоїзму. Але сама дефініція дає нам пряму підказку, де і в чому буде різниця. А ключові слова тут – «задоволення потреб». Потреб жіночого та чоловічого его. І різні не лише потреби обох статей, а й їхні способи задоволення. Мені б хотілося написати таку формулу егоїзму: «самолюбство + самоствердження». І якщо з першим все відносно зрозуміло (бо любити себе – це любити себе, нескладно і завжди взаємно), то друге – вельми комплексне поняття. До нього входить, наприклад, необхідність іншого виду любові – любові чиєїсь: нас люблять – і ми самостверджуємось (хоч як би прагматично, аромантично і просто жорстоко це не звучало). Яке самоствердження необхідне мужчині для задоволення його его? Для більшості чоловіків сферою самоствердження є їхня робота. Тобто поле основної щоденної діяльності. А звідси виходить: основна діяльність чоловіка і є самоствердження. А тому – егоїзм? І хай би скільки казали ідеалісти та романтики, що щастя не в зароблених грошах, не в кар’єрі та не в посаді – це не зовсім так. Тобто, щастя там, можливо, і справді немає, але є дещо інше, важливіше. Адже робота для чоловіка – це, першочергово, задоволення потреб свого его, тобто, потреб елементарних, негайних. А тільки задоволь-

нивши їх, можна подумати й про щастя, що є таким собі бонусом вдалого життя, хоча зовсім не обов’язковим. Бути незалежним в своїх діях та рішеннях, тобто мати свободу – ще одна елементарна потреба чоловічого его, надмірне наголошення на якій не рідко виглядає комічним для жінок, або ж дратує їх. Та й від надмірного (на їхню думку) зосередження свого чоловіка на роботі вони також не в захваті. Жінки, як і будь-хто, не люблять надмірностей, проте, на жаль, часто вбачають їх саме в тому, що є найнеобхіднішим для емоційного здоров’я чоловіка. Або, можна сказати, для здоров’я його его. Слово «свобода», ймовірно, заслуговує окремої теми. Для чоловіків воно наче магічне. І свобода їм конче потрібна, хоча для кожного вона своя. І, хоча не всі можуть пояснити, що воно таке – це їм дуже і дуже треба. Але, як вже було сказано, це окрема тема. Можливо, потреби еґо залежать від конкретного чоловіка, проте, безумовно, є такі, які можна вважати універсальними. Крім того – вони дещо варіюються з віком. А, може, змінюється лише їхня інтенсивність? Але все ж таки чоловік – це не набір стереотипів, не набір бажань і запрограмованих природою та суспільством функцій. Щоправда, романтичного визначення про унікальність та неповторність тут також не буде. Давати визначення – справа невдячна і не моя. Ірина Загладько

психологія • дрібниці життя

Думати про себе – не егоїзм. Той, хто не думає про себе, не здатен думати взагалі. [О. Уайльд]

стосунки • дрібниці життя

67

Перед тим, як просто затягнути на сорочці вузол краватки, зупинися! І поглянь на ці корисні поєднання кольорів і малюнків. «Егоїст» презентує «путівник» вдалими та невдалими комбінаціями

Сорочки та краватки Поєднувати однотонні елементи легко, але комбінування різноманітних малюнків – це хороша можливість додати до свого образу трохи характеру. Тут не буває «правильно» чи «хибно», але пам’ятай, що поєднання занадто різноманітних узорів може зробити тебе схожим на оптичну ілюзію. Як уникнути цього, але виглядати стильно – дивися далі.

Правило 1. Вдалі поєднання Починай з сорочки. Обери той колір і малюнок сорочки, який тобі подобається, та підбирай до неї галстук.

1. Картаті сорочка та галстук схожої кольорової гами

2. Нейтральна картата сорочка і смугаста неяскрава краватка

3. Смугаста неяскрава сорочка і смугастий галстук

4. Смугаста сорочка і краватка з геральдичним орнаментом

Порада: Краватка завжди повинна бути темнішою за сорочку.

Правило 2. Ризиковані комбінації Комірець та краватка повинні пропорційно відповідати одне одному. Також пам’ятай, що краще поєднувати великі малюнки та маленькі. Великі з великими можуть «конфліктувати», а не доповнювати один одного.

1. Картата сорочка з крупним малюнком та смугаста краватка

68

2. Сорочка та краватка з різними вузькими смугами

3. Сорочка «в горошок» та картатий галстук

4. Яскрава картата сорочка і камуфляжна краватка

Порада: Не вдягай разом сорочку та краватку зі схожими пропорціями малюнків.

Поради від професіоналів

Довжина. Твоя краватка повинна торкатися пряжки ременя. Це одне з головних правил! Пам’ятай!

Ямочка. Зав’язуй краватку так, аби біля вузла утворювалася ямочка. Такий маленький «огріх» допоможе тобі виділитися.

Пропорції. Розмір комірця повинен бути співмірним ширині галстука, а ширина краватки має відповідати лацканам піджака.

Додай гумору!

Концепт-стор чоловічого одягу

IMPERO UOMO Модна імперія в твоєму гардеробі

Експериментуй, використовуй цікаві елементи та аксесуари з незвичними графічними зображеннями. Твоя мета – бути на висоті!

стиль • дрібниці життя

69

70

Matild Baloghne Dr. Kovacs / Hungary / Beautiful Dream Фотографія з колекції Міжнародного Салону-турне художньої фотографії «З любов’ю до Жінки», www.galleryprostir.com

71

72

вул. Володимира Великого, 31 +38 (032) 234 02 14, 234 02 15

Видимий результат– брекетів не видно