Egoist #30 issuu by Egoist Magazine

№ 30 (6/2015)

Яна Банк:

«Життя – як хобі. Цінуйте його!» Розмова

Срджан Драгоєвич про війну, кіно та політику

Спорт

Мистецтво вільного руху – паркур Здоров’я

Сексуальне довголіття – щоб хотілось і моглось! Відпочинок

Міст між містами: Мальме та Копенгаген

від редактора Директор: Остап Процик Головний редактор: Всеволод Поліщук Над номером Володимир Миленко працювали: Юрко Пирч Дарія Бура Дизайн та верстка: Олег Пеленичка Рекламний відділ: Зоряна Крачковська Наталя Климюк Марія Вінчура Анна Косик Розміщення тел.: (032) 239 -34-01 реклами: Спеціалізований журнал «Егоїст» Зареєстрований у Міністерстві юстиції України Свідоцтво серія КВ № 18262-7062 від 11.10.2011 р. Адреса редакції та м. Львів, видавця: вул. Героїв УПА, 73 Засновник та ТОВ «Егоїст видавець: Паблішинг» Розповсюджується безкоштовно в елітних ресторанах, клубах, барах, готелях, клініках, автосалонах, фітнес-центрах і магазинах Львова. Частина накладу потрапить на домашні адреси або безпосередньо з рук в руки найуспішнішим політикам і бізнесменам міста. Наклад: 1 000 примірників Періодичність: 12 разів на рік Підписано до друку: 05.12.2015 р. Друк: Поліграф-сервіс Концепція та зміст журналу «Егоїст» є інтелектуальною власністю. Частковий або повний передрук матеріалів, а також інше їхнє використання або відтворення допускається лише з дозволу редакції. За зміст реклами відповідальність несе рекламодавець.

На обкладинці: Яна Банк Фото: Андрій Янушевський

І знову мовне питання Не знаю, як вас, а мене трохи дивує, що знову звідкись понавиникало купа дискусій довкола мовного питання. Питання при цьому такі загострені, в лоб. Чи дорівнює україномовність патріотизму? Чи може бути патріотом російськомовний? Проблема, як на мене (і не тільки в цьому питанні), в узагальненні особистих досвідів. Так, ви, російськомовний, можете бути патріотом України. Можете бути більшим патріотом, ніж деякі україномовні. Можете бути більшим патріотом, ніж більшість україномовних. Можете бути більшим патріотом, ніж усі україномовні. Інша річ – куди в перспективі приведе агресивний захист російськомовності Україну. І якщо насправді «мова не має значення», то навіщо так агресивно реагувати на мовне питання? Усім, хто цікавиться питаннями мови, пропаганди, інформаційної полі-

тики дуже рекомендую почитати «Мати-пітьму» Курта Воннегута. Це історія про американського радіоведучого, який влаштувався на німецьке радіо, де розхвалював діяння Гітлера. Робив він це для того, аби в цих нацистських програмах передавати американській і британській розвідці зашифровані дані. От тільки біда: чи принесли союзникам ці дані більше користі, ніж завдала шкоди пропагандистська діяльність? Індивідуальний патріотизм – не підстава узагальнювати і ганити інших людей, бо в них інші пріоритети. Комусь важливіша безпека військова, комусь економічна, комусь – інформаційна (а мовне питання – частина інформаційної безпеки, як не крути). Александр Македонский великий полководец, но зачем же стулья ломать?

м. Львів, вул. Грушевського, 14 www.business-style.com.ua

18 48

ЗМІСТ 8 СНІДАНОК: Мотивація 3.0. Що це таке і як її застосовувати 12 Свята у Львові:

Що, де і коли

24 Cover Story: ЯНА БАНК: “Життя - як хобі! Цінуйте його”

36 Історія: Україна. Футбол і війна 66

56 Традиції: Різдво в Україні

66 Здоров’я: Сексуальне довголіття Щоб хотілось і моглось

Новітні технології з догляду за тілом дозволять Вам зробити Ваше тіло бездоганним

Пред’явнику журналу новорічна знижка

Години запису з 09.00 до 21.00 м. Львів, вул. Щирецька, 36, ТВК «Південний» +38 032 295 91 63 +38 098 388 88 09 +38 099 450 93 03

20% на комплекс процедур:

1-ий візит антицелюлітна програма на основі ферментів PBSerum

3-ий візит антицелюлітна програма ULTRA BODY на основі косметики Histomer

2-ий візит антицелюлітний масаж на основі косметики Histomer + пресотерапія

4-ий візит душ Шарко або гідромасажна ванна

Після першого візиту наш спеціаліст складе для Вас індивідуальну програму комплексу процедур з догляду за тілом

Я цього хочу. І я це матиму. © Генрі Форд

Мотивація 3.0: Як пробудити інтерес персоналу до роботи?

А ви мотивуєте працівників? Штрафуєте їх і преміюєте? А чи знаєте ви, що такий етап мотивації ми давно вже пройшли. «Мотивація 3.0. Як пробудити інтерес персоналу до роботи?» – цю тему ми обговорювали на нашому листопадовому бізнес-сніданку. Розказати про це більше та допомогти нам розібратися в тому, чим відрізняється звична схема мотивації 2.0 від нової – 3.0

ми запросили бізнес-тренера та директора тренінгової компанії O.VITTA Сергія Костюка. Смачно пригощав усіх учасників бізнес-сніданку ресторан «Старий рояль». Система мотивації 2.0, яка складалася з премій та штрафів давно застаріла. Вчені довели, що будь-які зовнішні стимули знижують і блокують творчі стратегії та внутрішні ініціативи, оскільки персонал не бачить нічого окрім бажаного заохочення, а також

м. Львів, вул. Ставропігійська, 3

намагається уникати штрафу чи покарання. Коли ж правильно підібрати працівника, який не просто прийшов заробляти гроші, але ще справді цікавиться долею компанії, працює творчо, без примусу, необхідності його фінансово преміювати, тоді це не просто працівник. Він – частина не групи, не колективу, а команди. Команди, яка працює над спільною ідеєю, яку об’єднують одні цілі та прагнення. Такий працівник викладається, бо йому подобається працювати,

бо він любить свою роботу, бо відчуває, що робить вклад у щось значне, навіть виконуючи дріб’язкові, на перший погляд, завдання. Тому обирати працівників слід не за їхні навички, а за мотиви і ставлення, адже навички можна здобути. Але якщо мотиви роботи чи ставлення до компанії є відмінним від загальної стратегії організації, то такий працівник з часом приноситиме більше збиттів, ніж користі від своєї діяльності.

Мистецтво бути модерними Вміння йти в ногу з часом, користуватись передовими технологіями, та втілювати в життя новітні ідеї – це те, що найбільше цінують у сучасному суспільстві. Саме таких принципів дотримується Девелоперська компанія «MS», яка від початку своєї роботи створює якісно новий простір для життя львів’ян. Сонячні батареї, централізований генератор, система очистки води, утеплення стін, панорамні вікна, підземні паркінги, місця для дитячих візочків – ось лише частина з переліку ключових характеристик новобудов компанії «MS». Вміння бути модерними – це мистецтво, яким досконало володіє ця компанія, та яке вона повсякденно розвиває. Полягає воно, як у досконалій техніці будування, так і в майстерності бути в центрі яскравих подій міста. Річний звіт роботи команії лише доводить це твердження.

бізнес • суспільство

Звіт Девелоперської компанії MS Лютий та жовтень 2015 р.:

Для своїх клієнтів компанія «MS» періодично робить приємні сюрпризи та подарунки. У лютому був проведений розіграш путівки в Дубаї у м. Львів, а в жовтні – у м. Чернівці.

Березень та вересень 2015 р.:

Компанія «MS» двічі брала участь у весняному та осінньому будівельних форумах, які проводили ПАТ « Гал-ЕКСПО», – найбільших будівельних подіях Західної України, створених для демонстрації нових досягнень будівельної індустрії України і всього світу.

Квітень та грудень 2015 р.:

Девелорерська компанія «MS» долучається до культурного збагачення суспільства саме тому двічі виступила генеральним спонсором концерту Lviv Jazz Orchestra.

Травень та жовтень 2015 р.:

Компанія брала участь у першому у Львові «Ярмарку житла», метою організації якого було допомогти львів’янам обрати житло своєї мрії, та на якому компанія достойно представила себе серед інших забудовників.

бізнес • суспільство

Червень, 2015 р.:

За інновації в житлових комплексах, на церемонії «Люди Львова» (яку проводив журнал RIA) компанія «MS» здобула нагороду в номінації «Будівельна компанія року».

Серпень, 2015 р.:

У Чернівцях пройшла презентація та стартувало будівництво нового житлового комплексу «Едісон». Досвід будування треба демонструвати та передавати, саме тому компанія провела у Львові партнерський захід для ріелторів, з метою презентації своїх проектів та інновацій у житлових комплексах.

Вересень, 2015 р.:

Компанія «MS» виступила партнером комедійного шоу української гумористичної студії «Мамахохотала». Цього ж місяця виступили офіційними партнерами на церемонії нагородження «BOOM Awards», яку засновано, щоб відзначити людей, діяльність яких спонукає до розвитку інших. Також 28 вересня директор компанії, Ігор Ярославович Саврій отримав подяку від всеукраїнської громадської організації

«Асоціація платників податків України», за значний особистий внесок у проведенні всеукраїнського рейтингу «Сумлінні платники податків 2014 року». До слова, Ігор Саврій кілька разів перебував у зоні АТО як член Медичної роти Північного ТУ при Національній гвардії України.

Жовтень, 2015 р.:

14 жовтня девелоперська компанія «MS» виступила меценатом вручення нагород, з нагоди 73 річниці створення Української повстанської армії та Дня захисника України, які вручили учасникам АТО та громадським активістам. Також у жовтні компанія «MS» провела офіційне відкриття двох житлових комплексів «PANORAMA» та «Na Konduktorskiy». Обидва комплекси є взірцем сучасного європейського житла, побудованого з використанням інноваційних технологій. 17-18 жовтня компанія виступила генеральним спонсором фестивалю архітектури і дизайну Prosto Neba у м. Чернівці. Наприкінці жовтня компанія «MS» стала офіційним партнером Lviv Fashion Week. Адже бути сучасними – це бути у центрі модних новинок, в тому числі в галузі стилю та моди.

Свята у Львові: що, де, коли

Уже не за горами найактивніша пора “українського Рамадану”. Спочатку Андрія і Миколая, далі – Новий рік, Різдво, Василя, Водохреща… Але на тому, як виявилося, святкові заходи не завершаться: буде чим зайнятися любителям веселощів майже до кінця лютого. Що цікавого проходитиме у Львові цими днями, де варто відсвяткувати Новий рік, на які фестивалі запрошувати друзів з інших міст та країн – про це стаття, яку ви саме почали читати.

Фестивалі січня Не будемо втомлювати звичною для таких матеріалів статистикою: яка висота цьогорічної ялинки під Оперою, скільки на неї витрачено грошей, скільки сот тисяч туристів очікують у Львові. Перейдемо відразу до варіантів святкування, причому почнемо не з Нового року, а з набагато важливішого для нас, галичан, Різдва, та ще двох свят різдвяного циклу: Василя та Йордану.

свята • суспільство

Отже, в різдвяні дні на нас чекає відразу два фестивалі: Свято пампуха та Велика коляда. Свято пампуха, присвячене смаколику, який є обов’язковим атрибутом зимових свят у Львові, матиме місце 7-11 січня на площі Ринок. Тут стоятиме шопка, вертепи змагатимуться за звання найкращих колядників, а кулінари – за першість у виготовленні, власне, пампухів. Кульмінація – визначення переможців – запланована на 10-11 січня.

свята • суспільство

Велика коляда – щорічний всеукраїнський фестиваль коляд і щедрівок, який проводять у Домініканському соборі (площа Музейна). Програмою фестивалю передбачено сольні виступи, галаконцерт вокально-інструментальних, інструментальних та фольклорних колективів, гала-концерт дитячих та юнацьких колективів. Дійства матимуть місце щодня з 7 до 27 січня.

Далі – Дні закарпатської культури та кухні у Львові. Відразу після Василя, який інакше називають Старим новим роком, у Львові пройде галицько-закарпатський гастрономічний фестиваль. Клуб галицької кухні за підтримки міської та обласної влади запрошує найкращих кухарів Закарпаття разом поготувати регіональні страви, а етно-гурти з сусідньої області – потішити львів’ян бойківськими, гуцульськими та

вати до конкретного напою. Що ж до самих наливок, то їх, як завжди, представлятимуть не лише ресторани та інші професіонали, але й аматори. Дата проведення – 31 січня, місце – Музей ідей (вул. Валова, 18А).

угорськими мелодіями. Родзинкою свята стане дуель між львівськими та мукачівськими кухарями, які готуватимуть рибну юшку – кожен за своїм домашнім рецептом. Дійство відбуватиметься на площі Ринок та в ресторані “Голодний Микола” (вул. Стрийська, 352) 15-16 січня. Свято наливок і закусок. Протягом двох років Клуб галицької кухні та Музей ідей тішили поціновувачів гарних галицьких напоїв влітку Святом наливок. У 2016 на численні прохання гостей та виробників свято проведуть двічі. Зимове Свято наливок буде доповнене також презентаціями закусок. Окрім того, за підтримки Західної шеф-групи в рамках свята пройде конкурс кухарів. За три години, не знаючи наперед, які наливки будуть представлені на святі, кілька команд кухарів із ресторанів Львова приготують закуски, які мають пасу-

Миколай, Миколай... Як ніколи, цього року львівські підприємці активно запрошують львів’ян і особливо туристів на святкування одного з улюблених свят для галичан – Дня Святого Миколая. Любителів відпочинку на природі чекають у Парку культури – там можна буде впродовж цілого дня покататися на санчатах, лижах, сноутюбах, насолодитися різними стравами та напоями на ярмарку. Різні види розваг тут можна буде випробувати і впродовж наступних днів – аж до 19 січня. Святкову програму 19 грудня анонсують також чи не половина ресторанів Львова і навіть понад десяток готелів. Прицільно до Миколая готують спеціальні екскурсії і львівські турфірми. А найгучнішу програму, як і личить ресторану з такою назвою, обіцяє “Голодний Микола”. Тут 19 грудня буде окреме дитяче свято вдень, виступи етно-гуртів увечері, а також подарунки для кожного Миколи, Миколайовича та Миколаївни. Кому ж буде цікаво менш гучне святкування, але ближче до центру – зможе знайти собі варіанти до кольору – до вибору. Хоча, звісно, місця в ресторанах варто замовляти наперед, за нашою інформацією, і в готелях, і в закладах харчування вже зараз очікують на 19 грудня аншлагів.

свята • суспільство

Де святкувати Новий рік по-львівськи У “Голодного Миколи” планують й одне з найгучніших святкувань у Новорічну ніч. Тут у програмі під назвою “Карпатська забава” – не лише добре відомий в усій країні закарпатський гурт “Рокаш”, але окрім нього й інші музиканти. Також на відвідувачів чекатимуть чари-ілюзіон від карпатського мольфара та безліч розіграшів і конкурсів. При цьому ціна з людини з урахуванням дуже потужного меню зі стравами гуцульської кухні та алкоголем – всього від 800 гривень. Зарезервувати стіл на новорічне святкування у ресторані “Голодний Микола” можна за телефоном (098) 229-22-22. З повагою до галицьких традицій та історичної стилістики підійшли до зустрічі Нового року й

свята • суспільство

обидва ресторани “Кумпель”. Гості “Кумпеля” на Чорновола поринуть у батярський Львів 1926 року. Атмосфера закладу в цю ніч перетворить його на справжню пивницю довоєнного Львова, де минуле торкнеться сучасності. Гості візьмуть участь у старольвівській бенкетній забаві. В програмі – співи й танці зі справжнім львівським батяром Зеником Карачем та гуртом Wszystko, також на вас очікують святкові подарунки, кумпельове пиво для справжніх батярів. Замовити святкування в ресторації можна за номером (068) 427-77-47. “Дід Батяр та Пивна Циця” – так називається новорічне шоу в “Кумпелі” на Винниченка. Старий добрий передвісник Нового року та й будь-якого іншого хмільного свята Дід Батяр та його щедра на ласку онука Пивна Циця зустрінуть львів’ян та гостей міста прямо в дверях закладу і без побажань та тосту не впустять на святкування. Гостей чекатиме приємна несподіванка від Пивної Циці, яка проллє за всю ніч рекордну кількість кумпельового пива. Бавитимуть гостей гурти “Батяр Бенд” і “Кварта Львівська”. За традицією, тут покидають яйцями у фото Путіна та зустрінуть свято в колі гарних людей у затишній та веселій атмосфері. Резервація столів на це свято – за телефоном (097) 56-66-533. Цікаву програму під назвою “Львівське кабаре” заанонсував один із найпопулярніших закладів Львова – “Ресторація Бачевських”, однак усі місця на свято розкупили ще в листопаді. Зате ресторан

тішить львів’ян, а особливо гостей міста іншою новиною: 1 січня з восьмої ранку “Ресторація Бачевських” буде одним із небагатьох закладів, які запрацюють відразу зі сніданку. Як завжди, в ціну шведського столу тут входитиме келішок шампанського, що явно не завадить багатьом після новорічної ночі. А для тих, хто хоче менше їсти, пити і слухати, а більше танцювати – атмосферну вечірку підготувала галерея “Дзига” на Вірменській. Музикою це свято наповнять Derrick & Tonika & Friends. Зрештою, і міська влада готує власні заходи як біля головної ялинки, поруч із Оперним театром, так і на площі Ринок. Сумувати не доведеться у Львові нікому. Андрій Кожушок

Передсвятковий настрій, який уже панує по всій Європі, все ніяк не наздожене нашу країну. Замість обговорювати сімейні справи, подарунки та інші приємнощі, українці ніяк не зупиняться створювати кожен власне шоу Шустера. Хто правий: Барна чи Яценюк, Аваков чи Саакашвілі, хто більше вистояв на Майдані, хто гірше боровся з корупцією... І головне – все на емоціях, без критичного мислення. Я Саакашвілі довіряю, він – реформатор! А я Авакову довіряю, Саакашвілі на Майдані не стояв! Не хочемо брати участі в цьому цирку. Тим більше,

« Фундація духовного відродження» при УГКЦ

Перевірена вже протягом понад року організація, яка збирає гроші на лікування військових, психологічну реабілітацію тих, хто повертається із зони бойових дій на Сході, а також на допомогу родинам військовиків. Фундація діє при греко-католицькій церкві. Зараз вона допомагає двом людям, які потребують операцій: вояку та волонтеру, а також десяткам родин бійців. Надати допомогу через Фундацію можна у деяких ресторанах та крамницях Львова, де діє акція «Гривня для армії» та за фізичною адресою пл. Св. Юра, 5 (тел. 067 67 90 207) або переказом на рахунок ЗГРУ ПАТ КБ ПриватБанк; МФО 325321, ЗКПО 38172005, Р.Р.: 26000053820232

що перед святами для українців завжди була одна набагато важливіша річ, аніж чвари чи навіть підготовка до застіль. Річ ця – допомога тим, хто потребує. Тим більше, що потребує зараз значно більше людей, адже крім сиріт чи безхатченків цього року є ще поранені, родини загиблих вояків і вимушені переселенці. Тому замість «шустеризації» країни поговоримо про тих, хто справді допомагає людям, і розкажемо, як долучитися. Подаємо інформацію тільки про перевірені організації чи людей.

«Львівський лицар»

Ця організація засідає в Товаристві охорони пам’яток історії і культури на Коперніка, а ї ї очільниками є відомі історики Андрій Салюк та Іван Радковець. Основне їхнє завдання – діставати всілякі технічні примочки для фронту. Не тільки оптичні приціли, коліматори, але й обігрівачі та автомобілі. «Лицарі» також започаткували ініціативи випуску фронтових співаників. Їх вже вийшло два, називаються «А війна війною»...» і «Між двома блокпостами». Допомогти «лицарям» можна, сконтактувавши за телефонами 067 772 94 42 (Андрій Салюк) та 067 939 70 19 (Іван Радковець). Можна також переказати гроші через PayPal (lvivskyjlycar@gmail.com).

тенденції • суспільство

«Добрі справи»

Отже, найновіший проект, який екс-кандидатка в депутати запустила вже після виборів, як не парадоксально це звучить. Журналістка і майже політик Ольга Березюк почала збір речей та продуктів для Родинного дому «Покрови». Там 52 дитини. Хлопчики. Вік від 5-18 років. Допомогти можна їжею: чай, масло, олія, картопля, морква, цукор, борошно, макарони, м’ясо, горіхи, печиво, фрукти. Можна технікою: комп’ютери, чайники. А також потрібні подушки, постільна білизна, ковдри, рушники; одяг: взуття, піжами, куртки. Як і де: речі та одяг можна приносити одразу в Родинний дім «Покрови» (вул. Дорога Кривчицька, 19 (39 маршрутка). Або ж у центрі в кафе «Сова» (вул. Староєврейська, 40) і ресторан «Full House» (вул. Дудаєва, 5).

«Оселя-Еммаус»

Дуже цікавий притулок у Винниках, де безхатченки отримують не лише житло, але й соціальну реабілітацію. Адже частину грошей за своє проживання вони мають повертати, роблячи нескладну роботу. Наприклад, реставрувати старі меблі або продавати журнал «Просто неба», який видають волонтери. Допомогти «Оселі» можна різними способами. Один із найпростіших – купити журнал, який у центрі міста продають мешканці притулку. Половина виторгу йде безпосередньо самому продавцеві, інша половина – на його проживання. Ще один спосіб – придбати щось із їхніх виробів у крамничці за адресою Винники, вул. І. Франка, 53а. Також можна залишити медикаменти, меблі, одяг, побутову техніку, предмети домашнього вжитку в спеціальних контейнерах по всьому місту (в центрі на Валовій, 18а (біля входу до «Музею ідей»); пл. св. Юра, 5; пл. Кропивницького, 1 (подвір’я Церкви Св. Ольги і Єлизавети). А можна зателефонувати просто в «Оселю» (096 42 64 796, 093 010 14 13). Антін Бандера

тенденції • суспільство

Вартість дзвінків згідно тарифного плану Вашого оператора зв’язку.

* Акція триває необмежений термін. Умови акції не поширюються на продукцію бару. Знижка власників клубних карток не діє.

Сдржан Драгоєвич:

«Українці прилипли до теми Другої світової війни, і це незрозуміло» Розмова з відомим сербським режисером про кіно, політику та війну

– В одному з Ваших нашумілих фільмів «Красиві села красиво горять» один із персонажів говорить: «Війна в кожній людині виявляє найгірше і найкраще». Що, на Вашу думку, доброго проявляє війна? – До мене прийшло це розуміння під час зйомок у 1995 році. Війна в нас тоді ще тривала. Працювали в безпосередній близькості, всього в семи кілометрах від місця бойових дій, поряд з Вишеградом та Серебряницею. Особисто я в конфлікті участі не брав, але багато чого бачив. Люди з Боснії підпрацьовували в нас різноробами та розвізниками, розповідали, показували різне. Так познайомився з одним хлопцем, якого тримали в мусульманській в’язниці близько десяти місяців. Уявіть собі, майже рік людину били, катували, а в

нього немає ненависті до ворога. Він казав: «Та це війна, таке трапляється, що поробиш». І це був сильний, міцний парубок, але він не мстив. Коли зустрічаєш звичайних людей, котрі зберігають людяність у найжахливіших життєвих ситуаціях, починаєш вірити в феномен співчуття. У кінці кінців війна в світі таке ж давнє явище, як і гравітація. І на чиїй стороні людина – немає значення, важливе лише особисте ставлення. Можна як руйнувати, так і зберігати. Наприклад, люди в Сараєво під час облоги показали неймовірний рівень солідарності, якого немає в мирну пору. Навпаки, в нашу епоху транснаціонального капіталізму люди в більшості своїй самолюбиві егоцентрики, солідар-

ність та співчуття – дефіцит на ринку сьогодення. Коли трапляється війна, вона виштовхує з людей найсильніші почуття та емоції. Перед обличчям смерті ми розуміємо, що не все, що здавалося важливим, дійсно є таким. І ця фраза у фільмі, вона про це. – У Сербії та України є багато спільного: радянське минуле, корупція, тепер і ще й війна, стан кіновиробництва також схожий. Чого, як Ви гадаєте, не вистачає нашому кіно для прориву затяжної депресії? У Вас є ще й досвід роботи в Голлівуді, Ви ж бачили, як це працює на заході. – Не вважаю два з половиною роки життя в Америці достатнім періодом, щоб як експерт розмірковувати про голлівудську кіномашину. У цього запитання багато аспектів, але

інтерв’ю • суспільство

особисто для мене правовий – базовий. Як учасник парламенту я саме і займаюсь створенням ефективної законодавчої бази для реалізації міжнародного досвіду в напрямку розвитку кіно. Більшість європейських країн давно вже прийняли закон, який зобов’язує телеканали та кабельні мережі виділяти невелику частину прибутку на кіновиробництво. У нас на сьогодні виділяють на це, увага, – два мільйони євро на все виробництво на рік. Це просто неймовірно мало. А як змінювати все з творчої позиції? Через фестивалі. Це дає можливість сказати про свою країну та її життя, розповісти щось, одразу побачивши реакцію. Я постійно саме тому і їжджу по фестивалях, як член журі. Фестивалі – це найкраща «точилка» для кіно. Єдине, я бачу небезпечні тенденції. Перше – фестивальне кіно все більше потрапляє в «гетто», здебільшого фільми або не виходять у широкий прокат, або йдуть там не надто довго, щоб заробити. Друге – молоді режисери все частіше роблять фільми під конкретні фестивалі, а це огидно, тому що коли митець намагається догодити журі або критикам, він відрізає від себе глядача. – Чи є щось таке, чим Вас дивує українське кіно, щось чого не розумієте? – Дві речі: перша – коли два роки тому в мене зав’язалася копродукція з Україною, ми мали робити фільм. Я подивився декілька українських стрічок, назв не пам’ятаю, але враження залишилося. Ви прилипли до теми Другої світової війни, і мені незрозуміло чому. Ви – велика країна, величезна, з купою всього, у вас відмінне

інтерв’ю • суспільство

географічне положення, клімат, і при цьому у вас високий рівень корупції, злочинів, постійна божевільна приватизація, а ви все ще копаєтеся в темі Другої світової, це дивно. Друге – мене здивувало «Плем’я», це був цікавий, неочікуваний досвід. Таке кіно достеменно відрізняється від мого, повна його протилежність, ніби у іншій тональності. Але різноманіття робить кінематограф пристрасним, тоді він дивує, а чесність в кіно – найцінніша складова, її треба цінувати. Для мене «Плем’я» було чесним. – У Ваших роботах завжди купа чорного гумору, чому саме він, чому Ви обрали саме такий спосіб спілкування з глядачем? – Зазвичай я сам пишу сценарії до своїх фільмів, і чорний гумор – це прояв мого ставлення до життя. Я не сприймаю його серйозно, тому що я маніакально-депресивна людина. Тому, напевно, в моєму випадку гумор – реакція на довколишню серйозність. – Чому Вас навчила політика? – Відповідальності. Політика показала мені цілком новий рівень людської черствості. Коли я приймав пропозицію стати депутатом, звичайно, я очікував, що культура і освіта не в пріо-

ритеті чиновників. Але до такої байдужості не був готовий. Із 250 депутатів у парламенті всього двоє представників культури, і один із них – я. Цього не достатньо, і тому своєю відповідальною місією вважаю навчити колег думати, а не лише рахувати. Політика, якоюсь мірою, як молодша школа, де треба себе показати, бути своїм і при цьому встигати робити уроки. Моє завдання – розробка корисних законів, правильне їхнє подання і контроль за їхнім впровадженням. І все це стосується освіти, культури. – У Вас п’ятеро дітей, велика сім’я, чи були ідеї спробувати себе в дитячому кіно, зняти казку, наприклад? – Насправді я вже написав одну книгу для дітей, і друга вже на підході, скоро друкуватиму. Пишу ті історії, котрі розповідаю своїм дітям, тому писати – велике задоволення для мене. Я ніколи не робив дитячих фільмів та мультиків, хоча в Югославії колись була сильна анімаційна традиція, але вона, на жаль, зникла після розвалу. Зробити хороший анімаційний фільм дорого. Хоча я багато чого пробував у своєму житті, а от мультиків поки не робив; книга одна в мене вже є, можна зняти за нею, думаю, якось реалізую цю ідею. А поки мене цікавить фільм жахів. Хочу зробити жахи. Я великий шанувальник цього жанру. Нічого поки не розповідатиму, тому що все на стадії ідеї. – Чи бачите Ви в кіно ідеологічну зброю сьогодні, і чи є такі фільми, котрі Ви не рекомендуєте дивитися? – Роботи Ангелопулоса і Ханеке, у них кіно, яке неможливо дивитися. З

приводу «ідеологічної зброї», так, як режисер, фільми якого політично-гострі, вважаю, що кіно здатне переконувати. У мене давно амбітний план змінити погляд суспільства на деякі теми. Звісно, я не настільки безумний, щоб вірити, що один фільм може змінити світ, але певен: кіно може запустити обговорення певного напрямку, ситуації. Наприклад, мій «Парад» подивилися сотні тисяч людей у колишній Югославії, і це підняло хвилю розмов про права представників ЛГБТ-співтовариства в гомофобних регіонах, показавши хто і чим думає. Але успіх у мене буває далеко не завжди. Наприклад, фільм «Ми не янголи-2» я робив з ціллю максимально заробити, щоб потім зняти арт-хаус, але, на жаль, експеримент не вдався. У фільму була величезна, як для Сербії, кількість глядачів, 880 тисяч, але цього було недостатньо для наступного бажаного фільму. І все тому, що піратська копія стрічки вийшла на шостий день прокату. Тобто загальна кількість глядачів була приблизно півтора мільйони, але половина грошей пройшла «повз касу». В нас всі говорять про вільний ринок, капіталізм, та у нас ніколи його не буде, тому що демократія – підробка, піратська копія. Я тоді провів декілька діб у поліції, просячи зупинити хвилю контрафакту, але мене відверто посилали, тому що двоюрідний брат президента – найкрупніший пірат в країні. Мій висновок такий: дикий капіталізм перемогти неможливо, і неважливо ідеологічне кіно ти використовуєш, чи ні. І це одна з причин чому я – комуніст. Тільки я за вільний ринок, що складається із малих і середніх компаній, інакше у

нас все так і залишиться поділеним між монополіями та величезними бездушними компаніями, що знищують все на своєму шляху до прибутку. – Ви говорили про амбіції, розкажіть про це детальніше. – Недавно вийшла моя книга із незакінченими сценаріями «Перед тим, як я скажу «Привіт» черв’якам». До неї входять три мої «сирі» історії, котрі я б хотів зняти перед тим, як відійти на той світ. Я буду майже щасливим, якщо у мене вийде. Так що ось така у мене творча амбіція – працювати. І, знаєте, мені все важче і важче робити фільми, часом це перетворюється на справжнє жахіття. До прикладу, те, над чим зараз працюю, це адаптація новели Джуліана Барнса, буде копродукція: Німеччина, Польща, Македонія, Болгарія, Сербія, Хорватія та Україна; це сім країн, і ви не уявляєте, як важко з усіма домовитися. – А хотіли б, щоб всі знову об’єдналися, країн стало менше, і все було простіше, як 30 років тому? – Ні. У нас є страх перед Радянським союзом. Все не так просто,

як Вам здається. Багато хто думає, що серби – союзники Росії. Можливо, частково, у нас є люди правих поглядів, але це – меншість. Якщо говорити про політичні аспекти, а в мене є в цьому досвід, як в депутата соціальної партії, Сербія веде себе обережно, притримуючись позиції нейтралітету у вашому питанні, що логічно. Обидві нації, українці та росіяни – слов’яни, і мали б будувати дружні відносини, і ми зацікавлені в дружніх стосунках з обома державами, що в теперішніх умовах, звісно, нелегко. – І наприкінці спитаю: над чим останнім часом Ви серйозно задумувались? – Ще 30-40 років тому в Європі не було американських блокбастерів. У кінотеатрах показували фільми Фелліні, Трюфо, Бергмана, вони були блокбастерами. І мене мучить питання: «Це фільми тоді були кращими чи глядач розумнішим»? Розмовляв Павло Щур

інтерв’ю • суспільство

> Кілька правил, щоб навчитися ловити хвилі

Львів, вул. Ставропігійська, 3

Гостинний гастрономічний ресторан «Старий Рояль» з 25-річною історією в самому серці міста Лева запрошує Вас на смачні страви української та європейської кухонь! До Вашої уваги пропонуємо обіднє меню. Якщо Ви бажаєте провести час у приємному товаристві, не турбуючись про сторонні погляди – до Ваших послуг світлий затишний VIP-зал на 16 осіб. Бенкет у ресторані до 115 та фуршет до 150 осіб пройде на найвищому рівні та з найкращими емоціями і враженнями. У ресторані «Старий Рояль» проходять цікаві еногастрономічні вечори з дегустуванням рідкісних віскі та ароматного вина з різних кутків світу. Вечори живої музики зроблять Ваш відпочинок незабутнім. Запрошуємо львів’ян та гостей міста завітати до ресторану з домашнім затишком, сімейним теплом, вишуканим інтер’єром та смачними стравами, а також просто помилуватися середньовічними колонами XVI століття. Вишукана атмосфера та відмінне обслуговування зроблять

спорт • захоплення Ваш відпочинок, романтичну вечерю неперевершеною, а ділову зустріч – вдалою!

Lobortas.

Ювелірна істина в деталях У рамках святкування Дня народження Ювелірного бутіка «Колекція», у Львові мала місце справді непересічна подія: вперше, лише на два дні, до міста приїхали унікальні та неповторні скульптури ручної роботи Ювелірного Дому «Лобортас». Вироби з ювелірної емалі цього дому доступні в «Колекції» постійно. Цього разу можна було помилуватись справжніми шедеврами малої ювелірної скульптури. Історія Ювелірного Дому «Lobortas» налічує вже близько 25 років. За цей період компанія створила безліч ювелірних шедеврів, колекцію гарячих емалей та скульптурних композицій, здобула славу і визнання закордоном. Але сьогодні ми зупиняємося лише на творах, красу та велич яких мали нагоду оглянути на власні очі. Мала скульптура ручної роботи – це рідкісний жанр, в якому працює зовсім небагато ювелірних компаній. Унікальність і ексклюзивність робіт, виконаних у стилі ювелірної скульптури, безсумнівна і ще раз доводить, що ювелірні інтер’єрні прикраси – це справжні дорогі твори мистецтва, призначені для дому або офісу. Аксесуари для декору кабінету, настільні скульптури та дорогоцін-

не офісне приладдя користуються великою популярністю в бізнес-середовищі. Без сумніву, кожна ділова особа оцінить такий подарунок, адже такі аксесуари неодмінно підкреслять індивідуальність успішної людини. Кабінетні прикраси не тільки збагачують інтер’єр офісу, але й піднімають настрій власника, дозволяючи йому налаштуватися на робочий лад.

Дорогоцінні вироби ручної роботи ТМ «Лобортас» доступні у постійній експозиції Ювелірного бутіка «Колекція» за адресою просп. Шевченка, 15.

«Архангел Михаїл на дзвоні»

Світ вразливий та беззахисний, немов срібна витончена статуетка. Ним милується Творець, немов своїм найулюбленішим шедевром. І приставлений на захист найкращий з ангелів – сильний духом, міцний вірою, глава війська Господнього – святий архангел Михаїл. Тонкий лик, витончена хода, граціозні жести захисника небесного. Немов зоряний купол розвівається легкий плащ, точним впевненим рухом гострого списа вразить він пітьму і сили зла. А про перемогу сповістить чистий звук срібного дзвону. Матеріали: срібло, золото, діаманти, сині та теракотові сапфіри, смарагди, лазурит.

мистецтво • суспільство

Печатка «Оксана з рублем»

Печатка «Сагайдачний»

Скульптура «Ангел»

Матеріали: срібло, золото, білі та коньячні діаманти, жовті сапфіри, емаль, нефрит.

Матеріали: срібло, золото, емаль, кварц, білий онікс.

Матеріали: золото, срібло, діаманти, рубіни, нефрит.

Оксана, безтурботна і примхлива перша красуня села, з такою любов’ю описана Гоголем. У мініатюрній композиції передані великі почуття – внутрішній діалог насмішниці, її душевні пориви і таємні мрії. Талановиті ювеліри вручну творили дорогоцінний образ Оксани золотом і сріблом, прикрашали емалями і коштовним камінням, заплели дівчині розкішні коси, одягли її в дорогу розшиту плахту і обвили струнку шию намистом з самоцвітів.

мистецтво • суспільство

Пам’ять про гетьмана Війська Запорізького, кошового отамана Запорізької Січі, український народ зберіг у козацьких думах, старовинних піснях, оповідях та легендах. Дорогоцінною печаткою скріпили цю пам’ять майстри Класичного Ювелірного дому «Лобортас». На нефритовому п’єдесталі стоїть гетьман, міцно тримаючи в руках символи козачої доблесті. Рішучість і непохитність читаємо на чолі державного діяча.

Дуже часто говорять, що той, хто перебуває в оточенні прекрасного, стає день у день щасливішим і радіснішим, добрішим і успішнішим. Коли погляд поціновувача прекрасного зупиняється на чудовому творі мистецтва, на обличчі розквітає усмішка. А задоволеній і щасливій людині багато чого до снаги. Скульптура «Ангел» покликана надати кабінету атмосферу спокою, миру і доброго настрою. Цей ангел стане ще прекраснішим від того, що нарешті знайшов затишне місце та гідного господаря.

Яна Банк:

«Життя – як хобі! Цінуйте його!» Щодня, прокидаючись, цей світ змушує мене рухатись вперед, розвиватись. В своєму житті я набула навичок у багатьох сферах діяльності. Страхування, організація міні-виробництва, ресторанна сфера, навички управління, материнство, кулінарія, соціальні сфери життя і навчання... А як же без нього. Це прекрасно, коли ти відчуваєш себе експертом своєї справи. Знаєш відповіді на питання. Із захопленням йдеш по життю. Та завжди зі мною було бажання створювати та вдосконалювати. Це – як математика. Як гра, захоплення! І в певний період життя я зрозуміла, що маю бажання втілювати щось нове, розвивати, створювати. Протягом всього мого зрілого життя захоплювалась історією створення великих компаній з видатними іменами, брендами. Завжди цікаво, що саме приводить їх до результату, успіху та визнання. Чим вони володіють, які інструменти використовують, чим заворожують. Так я відкрила для себе стратегічний маркетинг. Для мене це – ціла наука, досвід. Читан-

ня та вивчення історій великих брендів, їхня філософія, їхні цінності. О’Гілві, Річард Бренсон, Том Форд, Кейтіро Тойода (засновник Toyota), Френк Робінсон (засновник бренду Coca-Cola). Ці імена змінили історію. Ці імена дали нам майбутнє. Як же не захоплюватись їхнім умінням і талантом. І цей досвід ми можемо запозичити та розвивати в Україні. Я тішусь, що в нашій країні є люди, які прагнуть цього, і рада бути серед них. Коли ти із захопленням віддаєшся своїй справі – бачиш результат і трошки більше... Приходить розуміння, що не лише отримуєш задоволення від процесу, але відчуття, що у все, чим ти займаєшся, вкладаєш бажання позбутись рамок. Творити щось нове та неординарне. Відкрити для себе та інших звичні речі та показати, якими цікавими та нестандартними вони можуть бути. Що життя не має рамок! Кожен день дарує нам нові можливості. Можливість вибору, реалізації мрій, розвитку. І у кожній частинці мого життя присутній маркетинг: бажання створити, розвинути, змінити. Дати світу щось нове і незвичне! Навіть у такій справі, як політика. Адже ми знаємо різних людей.Політики-початківці: харизматичні, освічені, із загостреним бажанням відновити

справедливість та бути корисним. Політики зі стажем, які розуміють, чого очікує від них країна. В яких є розуміння проблем та спосіб їхнього вирішення. Випадкові – яких їхня праця, реалізація проектів привела в політику. Та для мене передусім участь у політичному житті нашої країни – це можливість внести корективи в системі та її буденності. Можливість допомогти ініціативністю, новим поглядом на рішення проблем, орієнтованістю на якісний результат. Великі компанії, великі політики змогли! Наприклад, Лі Куан Ю, він зміг. Зміг побачити і збудувати зовсім нову країну, навіть тоді, коли ніхто цьому не вірив. Правильна, коректна послідовність дій, грамотне ставлення до справ, збереження внутрішніх цінностей – і все можливо! Життя, бізнес, політика... Навіть діти – це також свого роду інвестиція. У вихованні дітей, передаючи їм цінності життя, любові, терпіння, поваги, ми вкладаємо в них майбутнє. Саме від нас залежить, якими вони будуть завтра. Якою країною ми будемо. Які цінності сповідуватимемо. Тому, починаючи з садочка, з малих літ, ми повинні виховувати в них любов, повагу до батьків, країни. Бажання пізнавати та розвиватись. Я ціную те, що маю

cover-story • суспільство

таку можливість. Ціную те, що виховую достойних дітей і вдячна за це Богові. Адже бажання щодня крок за кроком робити цей світ кращим, вкладаючи в це свої вміння, експертність, переконання та орієнтованість на результат, надихає йти вперед. Діти, коханий чоловік, рідні наповнюють мене змістом життя. Бажання бути корисною і реалізованою змушує рухатись далі, навчатись, працювати. Певно, саме в цьому є база моїх цінностей. А цінності є для мене гарантією якості! Життя – як хобі! Цінуйте його!

Андрій Іонов:

“Хто ми? Де ми? Куди ми?” Час не стоїть на місці, але все повторюється. І запитання, які ми винесли у заголовок, рано чи пізно постають перед кожною людиною і кожним суспільством, яке прагне змін. У нашій розмові з головою ГО «Вектор» Андрієм Іоновим ми знову шукаємо відповіді та говоримо про вектори майбутнього.

– Суспільство останні 2 роки перебуває у стані очікування кардинальних змін. Ми живемо від виборів до виборів, але ці зміни не настають. Чому?! – Основна причина в тому, що з часів отримання Україною незалежності, влада займалась не покращенням життя народу, а вибудовуванням неформальної вертикалі та створенням олігархічної системи. Міняються лише маски, обличчя персонажів. Сама система залишається інваріантною – стабільно- заскорузлою. Бо це вигідно владі. Зміни прийдуть лише з людьми, які по-справжньому захочуть стати корисними суспільству. – Ми постійно говоримо про це, але хто може виявити цих нових лідерів? – Лише люди, об’єднані у спільноти. Об’єднуватись треба не у партії, а навколо спільної мети (Маяка). На жаль, ми і далі дрейфуємо: влада вкидає «правильні» гасла, створює ілюзію перемін, а віз і нині там. Причому ці гасла не об’єднують, а, навпаки, роз’єднують людей.

– Тобто, вступ до Євросоюзу, на Вашу думку, є хибною метою? – Це не є метою. Можна багато базікати про європейські цінності, культурний обмін і таке інше, але насправді більшість громадян України вбачають у цьому можливість виїхати на заробітки. А зараз просто життєво необхідно створювати робочі місця в Україні, абсорбувати європейські цінності в наше життя. З точки зору того, що я називаю «Вектором», зараз нам потрібен новий механізм, який буде давати можливість реалізовуватись нашим людям тут, в Україні. Для того, щоб його створити, треба зламати старий механізм, який працює на окремих персонажів, що паразитують на суспільстві. В теперішній системі координат це неможливо. – Якою має бути нова система? – Потрібно розвивати громадянське суспільство, яке б створило шалений тиск на владу знизу догори. Об’єднуючись у спільноти,

розмова • суспільство

знаходячи подібнодумців, ми поступово почнемо описувати спільну мету, яку хочемо досягнути – дати точку прикладення власного потенціалу кожній людині у вигляді юридичної, психологічної, матеріальної підтримки. Першочергово потрібно підняти на новий рівень професійну орієнтацію. Зробити її не засобом заробляння грошей і відмивання бюджетних коштів, а щоб вона реально працювала! – Слова «Ми повинні» стали настільки абстрактними, що втрачають будь-який зміст. Хто ці «Ми» у «Векторі»? – Суспільство в цілому і кожна людина, яка хоче відчути себе потрібною і зреалізованою. Від слів до дії я перейшов, коли створив ГО «Вектор». Місцеві вибори показали, що у суспільстві з’явився виборець, якого умовно можна назвати «противсіх». Він просто ігнорує вибори, бо перестав вірити у можливість щось змінити, бо не бачить перспективи, свого майбутнього у цій країні. – У попередній нашій розмові Ви говорили про намір розвивати діяльність ГО «Вектор» і отримати сприяння депутатського корпусу. Який настрій сьогодні? – Я розумію, що саме тепер треба активізувати діяльність, проводити

просвітницьку роботу, організовувати публічні дискусії і якомога більше залучати отих «противсіхів» до руху. Готових відповідей нема, їх треба опрацьовувати разом. Бажання є актуальним і сьогодні, але на сприяння новообраних місцевих рад я не дуже розраховую. – А якого сприяння конкретно бракує? – Йдеться про можливість отримання в довгострокову оренду якогось приміщення для створення філософського майданчика, де можна проводити дискусії, навчання. Колись «Дзиґа» проводила такі заходи. Але таких клубів має бути достатня кількість. – Ким Ви себе бачите у громадському об’єднанні «Вектор»? – Свого роду модератором. Я повною мірою усвідомлюю, що ідеологема «Вектора» видається дуже непростою для розуміння і для її сприйняття потрібні знання історії, фізики, філософії і не тільки. Мені закидають, що книга написана складною мовою. Тому дуже важливо, правильно її донести до спільноти. Але понад усе я розумію, що вона дуже потрібна суспільству і альтернативи нема. Для того, щоб «Вектор» реалізувати, дуже потрібні талановиті люди з організаційними

розмова • суспільство

навичками , які зрозуміють і повірять у перспективу «Вектора». – Пане Андрію, на Вашу думку, кому найбільше потрібен «Вектор»? – Без перебільшення – всім, а особливо тим, хто ставить собі питання «Хто я, де я, куди я?», тобто людям, які шукають шляхи своєї реалізації, першочергово молоді. Це інструмент підштовхування до колективної творчості, оприділення напрямку роздумів. «Вектор» створює основу організації системи підтримки людини в суспільстві. – Якщо ідеї «Вектора» корисні суспільству, чому тоді влада не використовує їх для покращення життя кожного українця? – Я чітко усвідомлюю, що сьогодні «Вектор» є невигідним і небезпечним для будь-якої влади, в основі якої стоїть олігархат. Завжди була так звана «еліта» та «біомаса»,

за рахунок якої вона і паразитує. Дати можливість вирватися із цієї «біомаси» рівноцінно самогубству для цієї самої «еліти». Базовою ідеєю «Вектора» є твердження, що кожна людина надцінна і унікальна, отже і її права теж надважливі та їх треба поважати і реалізовувати. Для чого їм потрібно піднімати креативність кожної людини – щоб вона завтра почала мислити і вимагати? – Чи може «Вектор» виростити лідерів, які здатні створити успішну Україну? – Впевнений, що може. Бо «Вектор» – це осмислений рух вперед в абсолютно нову реальність з іншими цінностями, сприйняттям, баченням і модою – коли корисно і гарно бути зреалізованим, коли краса – осмислені очі, коли ти Людина у своїй країні, коли тобі цікаво і смачно жити і творити.

Due diligence –

правильне рішення в інвестуванні У сучасному світі у розвинених країнах вже давно знають, що означає термін due diligence. Він став необхідним етапом процесу інвестування, оскільки дає можливість не тільки обрати правильний напрямок інвестування, але й наперед дізнатись про всі можливі ризики та перепони, зекономивши цим час, кошти та зусилля. Термін due diligence означає проведення процедури детальної незалежної перевірки об’єкта інвестування, здійснюваної від імені інвесторів для формування в них об’єктивного уявлення про об’єкт інвестування. Зазвичай передує купівлі бізнесу, злиттю, підписанню контракту чи співробітництва.

Цей процес включає в себе оцінювання інвестиційних ризиків, незалежне оцінювання об’єкта інвестування, повне дослідження діяльності компанії, комплексну перевірку фінансо-

вого стану та положення на ринку. Загалом це система заходів, спрямованих на всебічну перевірку законності та комерційної привабливості планованої угоди, інвестиційного проекту.

В той час, коли в Америці та Європі інвестори вже давно активно звертаються до компаній, які надають такі консалтингові послуги, в Україні цей ринок поки розвинений слабо.

Саме тому інвесторам доводиться самостійно займатись збором інформації про об’єкт інвестування, вивченням та підготовкою усієї необхідної документації. Або ж звертатись за допомогою до непрофесійних людей, які не несуть відповідальності та не дають жодних гарантій щодо достовірності наданої інформації. В результаті часто такі випадки виявляються звичайним шахрайством та призводять до втрати коштів інвестора. У 2015 році у Львові з’явилась компанія, яка надає послуги due diligence – «Консалтингінвестхолдинг». Заснована ще в 2006 році, організація деякий час займалась будівництвом. Зараз основними напрямками діяльності є консультації у сфері дозвільної документації, допомога в отриманні дозволів, погоджень, висновків та іншої документації. Завдяки цим послугам інвестору не потрібно витрачати безліч свого часу на пошук потрібних інстанцій, які видають потрібні дозволи,

консультація • суспільство

не потрібно ставати експертом в усіх юридичних моментах, вивчати усі закони, які стосуються цієї теми, до того ж, постійно змінюються. Звертаючись до послуг «Консалтингінвестхолдингу», можна бути впевненим, що група фахівців, які володіють усіма потрібними знаннями, якісно зроблять це за вас. Також компанія надає усю консультаційно-юридичну допомогу з питань містобудування. За потреби вам допоможуть з пошуком, придбанням та продажем квартир, земельних ділянок та іншої нерухомості, а також потурбуються про повний юридичний та консультаційний супровід усіх операцій з нерухомістю та земельними ділянками. Остап Іваськевич, директор компанії: «Часто підприємець чи бізнесмен, шукаючи інвестиційні проекти, навіть не знає, з чого почати. Але абсолютно кожен інвестор зацікавлений вкладати гроші в проект, знаючи про можливі ризики чи втрати, володіючи усією інформацією про потенційний об’єкт інвестування. Підписуючи договір з нами, він отримує повний аналіз проблематики, дізнається, наприклад, чи

підходить земельна ділянка для будівництва, чи не суперечить державним нормам, чи немає «підводних каменів» у документації. Отримавши висновок компанії у чітко прописані в договорі терміни, бачачи повну картину його капіталовкладення, бізнесмен приймає рішення інвестувати в проект чи ні. Якщо ж його рішення позитивне – ми також пропонуємо скористатись нашими послугами з повного супроводу всього процесу інвестування». В компанії є три основні напрямки: це інвестиції в бізнес, землю та будівництво. Широке коло експертів, досвід спілкування з різними органами влади, державними та комерційними структурами, з багатьма проектантами Львова дозволяє виконувати завдання різного роду складності. Це може бути як допомога в купівлі квартири, вивчення та аналіз дозвільної документації забудовника тощо, так і аналіз проектів з будівництва значно більших масштабів. З компанією «Консалтингінвестхолдинг» ви можете бути впевнені, що ваш успіх – це їхня турбота! Зоряна Крачковська

Консультації у сфері дозвільної документації. Допомога в отриманні дозволів, погоджень, висновків та іншої документації. Консультаційно-юридична допомога з питань капітального будівництва, реконструкцій, перепланувань тощо. Допомога в пошуку, придбанні та продажу квартир, земельних ділянок та іншої нерухомості. Повний юридичний та консультаційний супровід операцій з нерухомістю та земельними ділянками.

79008, м. Львів, вул. Театральна, 3 тел.моб +38 096 799 79 90 тел.сл. +38 032 253-45-41 тел.факс +38 032 235 46 52 e-mail: coinholding@gmail.com

захоплення Футбол – це є вєщ. Моурінью та ярмарка

Слухай, Вася, а що це ми з тобою все про український футбол та про український. Ні, я розумію, ти підтримуєш національного виробника, у тебе кум грає за збірну села, але ж на те й глобалізація, щоб розсунути горизонти (ні, Вася, я не про траву, а образно) і подивитися у сиву європейську далечінь. А там, Вася, кояться дивні справи. От взяти хоча б Італію: «Ювентус», який мало не виграв Лігу чемпіонів, ошивається в середині турнірної таблиці, а «Сассуоло» (не напружуйся, ти таке не знаєш, а всі твої непристойні аналогії – в молоко) у євро-

зоні. У Франції на місце в ЛЧ претендує нікому (навіть мені) невідомий «Анже», в Іспанії бідний навіть за українськими мірками «Ейбар» вперто не хоче падати вниз, випереджаючи значно респектабельніші клуби. Але ми проходимо повз ці безперечно цікаві історії та зупиняємось на берегах Темзи. Так, Вася, ти вгадав – мова сьогодні йтиме про Моурінью. До останнього часу «футбол Моурінью» – це була така вєщ, яку було поняти і тяжко, і легко водночас. З одного боку – ну як йому вдавалось довгі роки (ціле десятиліття!) перебувати на вершині, виграти Лігу чемпіонів з двома різними, але однаково неоче-

видними клубами. З іншого – Моур дуже вдало і уміло використовував, у принципі, незаповнений інфопростір світового футболу. Про що я говорю? Ну от згадай свою сусідку по старій ще квартирі, тітку Галину, – як вона постійно всіх зачіпає, ні дня не проживши без шкандалю. Зате її знали у всьому районі та навіть за його околицями. Хтось ненавидів, хтось поважав, деякі відверто боялися – але байдужих до «унікальної» Галини (я вже й забув, хто її так першим прозвав) не було. Так і Моурінью. Вся його діяльність поза тренувальним полем – це епатаж і спроба привернути до себе увагу. І все це дало результат. Про кого в європейському футболі говорять найбільше? Не в конкретний момент часу, а взагалі? Чию появу в клубі очікують як щось принципово нове? Хто приносить із собою цілий шлейф емоцій – хай частенько і негативних? «Особливий» Жозе. Згадай, Вася, як ми з тобою дивились матчі «Реала» проти «Барселони» при Моуру. А зараз що? Ну так, гранди, боротьба – але градус не той. (Я зараз не про самогон, з ним у тебе завжди все в порядку.) Футбол високого рівня залишився, але зникла емоційна складова. Яку, таке враження, зараз може створити лише один він. І все б добре – тренуй, епатуй, отримуй безкінечну увагу футбольної і навіть позафутбольної спільноти.

тенденції • захоплення

Але є одне «але», Вася. Все це – воно діє лише тоді, коли ти даєш результат. З 2004 року Моурінью цей результат дає. Може, не щороку він щось вигравав, але це неможливо в сучасному футболі, навіть Гвардіола із своєю великою «Барселоною» не все на світі виграв. Та його «Челсі», «Інтер», «Реал» постійно були в центрі подій, постійно боролися за найвищі місця. Саме ця стабільність у результатах, помножена на епатаж і готовність протистояти всьому світу (навіть там, де це нібито й не потрібно), і зробила маловідомого португальського тренера тим, ким він став. Але зараз, у 2015 році, ситуація змінилась. «Челсі» провалив старт, провалив так, як навіть уявити собі було важко. В Лізі чемпіонів ледь переграє наше «Динамо» (спокійно, Вася, я знаю, що ти ще з часів Леоненка палкий прихильник киян, але треба дивитись правді у вічі, а не деінде), що є досить посереднім суперником. І в такій ситуації епатаж вже не допоможе – навпаки, враження людей будуть зовсім інші, як від крикливої базарної баби. До речі, Моурінью це й врахував – принаймні, різких (не кажучи вже про скандальні) заяв від нього не дуже чутно. У чому його проблема, спитаєш ти мене? А ні в чому. От скажи мені: в чому проблема Тимощука, що він змінив «Зеніт» на Казахстан? Правильно, Вася – у віці. Кар’єра футболіста не вічна, рано чи пізно починається той період, про який говорять «їхати з ярмарки». Дуже влучно, між іншим – наторгувався, заробив грошей (слави, трофеїв), а тепер можна й додому, через отакі от малозначущі

тенденції • захоплення

полустанки. Це життя, і його якраз дуже просто поняти. До чого тут Моурінью питає твоє здивоване обличчя? А я тобі скажу. У тренерів кар’єра так само не безкінечна. Ну так, Фергюсон – але це той самий випадок, який лише підтверджує правило. Венгер? А чого він досяг з його матеріальною базою за останні, скажімо, дев’ять років, після фіналу ЛЧ? А у всіх інших період найвищої популярності, найдорожчих контрактів і найбільших успіхів якраз і вписується в 10-15 років. Ні, це аж ніяк не означає, що «Особливому» вже пора збирати речі та їхати додому або до Львова приймати «Шахтар». По-перше, завжди є відмінний варіант – збірна Португалії. Якраз для тренера, який вже сходить з Олімпу, але ще багато чого може. Подруге, сам по собі провал осені-2015 ще нічого остаточно не означає. Але це – перший дзвоник, на який португальцю треба звернути увагу. Немає нічого вічного під небом, Вася (і твій самогон, навіть попри стабільність у градусах, не виняток) – і тренерських кар’єр також. Втім, Моурінью, навіть якщо прямо зараз завершить кар’єру і поїде десь на острів Пасхи доживати свого безперечно довгого віку, вже увійшов у історію світового футболу так, як мало кому вдавалося. Так що витри скупу чоловічу сльозу, Вася. Життя триває – і хтозна, які сюрпризи воно подарує тому ж Моурінью наступного року. Чим не ефектне завершення роботи з «Челсі» – третя виграна Ліга чемпіонів з третім клубом! Володимир Миленко www.ua-football.com, спеціально для «Егоїста»

АВТОЗАПЧАСТИНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ, ЯПОНСЬКИХ ТА КОРЕЙСЬКИХ АВТОМОБІЛІВ

НАЙНИЖЧІ ЦІНИ Львів, вул. Героїв УПА, 73 тел. (032) 239-36-73, 239-36-83 Львів, вул. Героїв УПА, 78 тел. (032) 238-31-48, 237-31-67 Львів, вул. Наукова, 96а тел. (032) 244-73-17, 243-82-16 Львів, вул. Б. Хмельницького, 210а тел.(032) 243-05-51 Львів, вул. Зелена, 238 тел.(032) 232-23-20, 232-23-21

www.planetauto.com.ua

Мистецтво вільного руху – паркур Паркур – це мистецтво вільного переміщення в певних умовах, наприклад, міських, сприймаючи за перешкоди стіни, перила, дахи. Елементи паркуру природні для людського тіла, опанувати які може кожен охочий. Тут не має значення первісна фізична підготовка, проте дуже важливо бути впевненим, що здоров’я дозволяє такі навантаження, які доведеться відчути під час таких розваг. Паркур – це не ризик і

Також цей вид спорту чи розваг називають «мистецтвом жити у гармонії зі собою». Хоча так може сказати кожен про свій улюблений вид спорту. Проте саме паркур – це таке мистецтво, яке вчить долати перешкоди, робити виклик самому собі та доводити: якими б не були високими стіни чи перила, їх можна подолати.

не екстрім, це не видовище, не показовість – це стан душі, стиль життя, відчуття гармонії. У паркурі немає значення, з якою швидкістю ви розвиваєтеся. Важливіший сам розвиток, постійний і безперервний.

Якщо є страх, то його можна побороти

Паркур вимагає від людини мобілізації всіх її резервних можливостей. Проте зазвичай найскладні-

шим виявляється просто подолати страх. Як ви вже знаєте, філософія паркуру ґрунтується на русі, який не знає кордонів, але для того, щоб рухатися, потрібно перестати боятися. Якщо ви боїтеся висоти, але хочете подолати в собі це, щодня піднімайтеся на якийсь висотний етап. Якщо відчуваєте, що вам все ще страшно, спробуйте взяти цю висоту ще раз. Не змушуйте себе робити ті трюки, яких

спорт • захоплення

боїтеся. Просто тренуйтеся, можливо з часом ваші страхи зникнуть.

Якщо ви не знаєте, з чого почати, то…

Для початку варто зрозуміти, що ані відео, ані фільми, ані статті не навчать так, як спілкування із трейсером. Зустріньтеся із досвідченим майстром, нехай вам усе пояснить із досвіду. Тренування – це те, що допоможе вашій майстерності безупинно підійматися вгору. Але не потрібно одразу намагатися робити те, що роблять досвідчені трейсери. Розвиватися головне рівномірно і плавно. Зрозумійте: перед тим, як стати досвідченим трейсером, ці люди теж тренувалися і часто не один рік.

Кілька правил успішних стрибків та приземлень

До року занять усіх трейсерів вважають ще новачками, тому навіть якщо здається, що усе логічно і зрозуміло, не зайвим буде нагадати: приземлятися правильно – дуже важливе уміння, і не слід поспішати стрибати зі значних висот. Варто зрозуміти, що ваша крутість у паркурі не залежить від того, наскільки швидко ви зможете правильно стрибати зі значної висоти. Згадайте лишень закон гравітації. Навіть якщо людина стрибає із висоти і не відчуває болю – це не означає, що вона не травмується. Будь-який стрибок – це мікротравма суглоба, зазвичай колінного. Оскільки такі мікротравми мають здатність назбируватися, одразу їхній вплив ви не відчуєте, але вже

спорт • захоплення

за місяць коліно може «вийти з ладу». Аби робити правильні приземлення, потрібно, щоб зв’язки стали пластичними, а м’язи навколо суглобів накачалися для того, щоб витримувати навантаження. Існують рекомендації, які можливо не надто до вподоби новачкам. Проте їх варто дотримуватися. Наприклад, протягом першого року, якщо починати з нуля, не варто стрибати вище, ніж півтораметрова висота. Найкраще – зайнятися освоєнням техніки приземлення. Новачкам варто зауважити, що у паркурі існує прийом, який називають воллран. Назва ця походить від англійського терміну wallrun, що означає буквально «забіг на стіну». Цей прийом означає, що трейсер має право зістрибувати з такої висоти, на яку він здатен забігти по стіні. Варто зазначити, що сам «забіг» повинен тривати від секунди до п’яти. Якщо його тривалість довша, значить, до стрибка ви ще не готові. Якщо ви вважаєте, що коліна – це нічого серйозного, то усі досвідченні трейсери вам пояснять, що за ними варто слідкувати чи не найбільше. Максимально допустиме згинання колінного суглоба під навантаженням не може перевищувати 90 градусів. Коліна не можна згинати сильно, так само, як і стрибати на прямі ноги. Пам’ятайте: будь-який поворот колінного суглоба з боку в бік пошкоджує його, навіть якщо ви не згинаєтеся більше 90 градусів.

Щодо інших частин тіла – вони повинні рухатися синхронно. Слідкуйте, щоб під час стрибка руки і ноги не гойдалися. У більшості рухів паркура руки та ноги повинні рухатися синхронно між собою. Приземлення потрібно робити на дві ноги одночасно. Якщо не зважати на це правило, то усе навантаження забере на себе коліно тієї ноги, яка приземлиться першою. А це, до речі, призведе до мікротравми. Ще одне правило, яке варто запам’ятати усім трейсерам-початківцям: опорні стрибки виконують тільки у разі, якщо висота перешкоди вища за рівень вашого пояса. Хоча, не зважати на це правило можна у разі, коли ви тренуєте низькі стрибки, для того, аби розвинути координацію. Пам’ятайте: паркур – це раціональне переміщення, а трейсери вчаться рухатися якомога простіше і зручніше, не навпаки. Професіонали радять розучувати будь-який з опорних стрибків, і тим більше застосовувати їх у реальній ситуації, на низь-

кій перешкоді не просто нерозумно, а небезпечно. У більшості випадків набагато швидше просто перестрибувати перила, парапет, стіну чи інші перешкоди, якщо вони нижчі вашого пупка (або навіть грудей). Говорячи про розминку та тренувальні вправи, зауважте, що вони повинні займати не менше половини сумарного часу тренування. Якщо дотримуватися цього правила, то ви завжди зможете чітко контролювати тривалість свого тренування і ступінь «розім’ятості». Одним з найголовніших правил паркура є відчуття адекватності та реальності. Тобто, якщо бодай щось,

якийсь рух чи трюк викликає у вас страх – не варто його робити, бо ви неготові. Так, поки ви новачок, щось може викликати відчуття страху, з часом ви станете впевненими у собі, і страх перед трюками зникне. Професіонали радять виконувати стрибок, коли є 100% впевненість, адже саме тоді усе вдасться безпомилково.

Що одягати на тренування?

Одягайтеся в те, у чому зручно. Ідеально пасують спортивні костюми, будь-який одяг, який ідеально підходить до кліматичних умов та не

обмежує в рухах. Варто врахувати, що цей одяг можна порвати чи забруднити. Насправді паркур може спробувати кожен. Це гарний спосіб виплеснути емоції, втілити у щось гарне свої амбіції, зрештою – підтягнути фізичну форму. Напевно, у кожному українському місті є школи паркуру, де трейсери з досвідом залюбки поділяться своїм вмінням. Бо говорити про улюблену справу приємно кожному. Тож, набирайтеся сили, збирайтеся з духом і вперед – підкорювати дахи! Дар’я Бура

спорт • захоплення

Радість руху в «інново» ми запровадили інноваційну програму Фізичної реабілітації для дітей з дитячим церебральним паралічем (дцп): • підбираємо індивідуальну програму реабілітації для кожної дитини • перед початком курсу фізичної терапії маленького пацієнта обстежують невролог, педіатр та фізичний терапевт • під час заняття з кожною дитиною працює одночасно

три фізичних терапевти • застосовуємо унікальний метод реабілітації дітей з ДЦП– динамічно-навантажувальний костюм “Аделі” • у комплексі з фізичною терапією проводимо програму сенсорного розвитку

Фізична терапія для дітей: • при ДЦП та інших неврологічних порушеннях • при ортопедичних порушеннях • після травматичних ушкоджень • після хірургічних втручань

• при порушеннях функцій дихальної системи • для гармонійного розвитку немовлят

Innovo в перекладі з латинської мови означає “відновлення”. завдяки еФективній командній роботі лікарів та Фізичних терапевтів медичного центру «інново» ми: • відновлюємо фізичне здоров’я після хірургічних втручань та травматичних ушкоджень • виявляємо причини болю та порушень опорно-рухового апарату

• оптимально лікуємо больові та рухові розлади, опираючись на європейські протоколи • забезпечуємо профілактику захворювань апарату опори та руху

Фізична терапія для дорослих: • після операцій на колінному суглобі • після операцій на плечовому суглобі • після ендопротезування (заміни) кульшового суглоба • при нестабільності плечового суглоба (наслідки вивихів)

• при травмах кінцівок • після спортивних травм • при ортопедичних порушеннях • після захворювань центральної нервової системи

Медичний центр фізичної терапії та медицини болю «Інново» Доросле відділення Тел.: +38 (032) 253 53 43 Моб. тел.: +38 (098) 110 01 88 e-mail: info@innovo.lviv.ua

Дитяче відділення Тел.: +38 (032) 253 53 42 Моб. тел.: +38 (097) 633 53 33 e-mail: info.kids@innovo.lviv.ua

м. Львів вул. Стуса, 37 www.innovo.lviv.ua

Україна. Футбол і війна Інколи доводиться чути таку точку зору: «Як можна проводити чемпіонат у країні, де іде війна». Ця позиція, як мінімум, має право на існування і обговорення. Ми ж згадаємо історію, як в Україні під час війни все-таки грали в футбол. І не товариські матчі – якщо ви подумали про легендарний і напівміфічний «матч смерті» – а найсправжнісінькі офіційні поєдинки. Західна частина України до 1939 року була частиною Польщі, тамтешні клуби активно грали в різних турнірах. У чемпіонаті Польщі інколи доходило до трьох львівських команд – «Погоня», «Чарні», «Гасмонея». Представники інших міст – «Поліційний КС» (Луцьк), «Ревера»

(Станіславів), «Юнак» (Дрогобич), «Галлерчик» (Рівне) – постійно боролися за путівку до елітного дивізіону. Але 1 вересня 1939 весь футбол у Польщі закінчився. За два роки війна сягнула і теренів Української РСР. Всі знають історію про відкриття нового стадіону в Києві,

яке мали провести 22 червня матчем між «Динамо» і московським ЦСКА. Мали, але не провели – «Киев бомбили, нам объявили». Але мало хто знає, що 24 числа в СРСР було зіграно два останні матчі чемпіонату класу «А» (так тоді називали вищу лігу), і один із них – на території нашої республіки. 24 червня 1941. Німецькі танки вийшли на берег річки Стир (Львівська, Волинська області), тривають бої в районі Володимира-Волинського, Бродів, волинського селища Олика, залізничної станції Немирів, що на Львівщині. І в той же час…

історія • захоплення

У місті Сталіне місцева команда «Стахановець» на однойменному стадіоні приймала сталінградський «Трактор». В наші часи цей матч називався б «Шахтар» (Донецьк) – «Ротор» (Волгоград) і проходив би він на ЦС «Шахтар». На трибунах «Стахановця» зібралося 10 тисяч глядачів. Рахунок у матчі відкрив представник біло-блакитних (така тоді була у майбутніх «гірників» форма) Георгій Бікезін з пенальті. В другому таймі «Стахановець» вже програвав, Григорій Несмеха зрівняв рахунок, але у підсумку українці програли 2:3. Але тоді, як мінімум, глядачам було вже не до гри: за спогадами очевидців, під кінець першого тайму почався німецький авіаналіт на північне передмістя Сталіного, крупний залізничний вузол Ясинувату. Радянські війська відповіли вогнем зенітних батарей, і глядачі на трибунах «Стаханівця» та сусідньому териконі спостерігали більше за військовими діями, ніж за футбольним матчем. За півгодини бойові дії стихли, літаки зникли, а команди дограли цей матч, що став на три роки останнім як на території України, так і всього Радянського союзу. Влітку 1944 війна знову повернулась на землі Західної України. 30 липня 1944 радянська 18 армія під командуванням уродженця Бобровицького району Чернігівщини Євгена Журавльова зайняла залізничну станцію Долина, що на заході ІваноФранківської області. І в той же час… У вже знайомому місті Сталіному на тому самому стадіоні «Стахановець» однойменна команда приймала «Динамо-2» з Москви. Це був матч 1/16 фіналу Кубка СРСР, пер-

шого після перерви. Зі складу «біло-блакитних», що грали 24 червня 1941 під пильним поглядом люфтваффе, залишився один Бікезін. Можливо, саме тому сталінці програли дублю столичного «Динамо» із рахунком 1:5. 6 серпня 1944 перша гвардійська армія 4 Українського фронту зайняла найзахідніший на той момент обласний центр УРСР, Дрогобич. І в той же час… У столиці України на стадіоні «Динамо», за присутності 20 тисяч глядачів, місцеві динамівці в рамках 1/8 фіналу приймали московський «Спартак». Програючи після першого тайму, в таймі другому «Динамо» зрівняло рахунок: Костянтин Калач забив після подачі кутового. Але в додатковий час «червоно-білі» вирвали перемогу і пішли далі. Того ж дня у колишній столиці республіки, Харкові, тамтешній «Локомотив» приймав команду «Авіаучилище» (Москва). Червоно-білі (у ті часи форма була однаковою у всіх команд спорттовариства – хоч московський «Локомотив», хоч харківський, а хоч тбіліський) боролися до останнього, забили два голи, та у підсумку таки програли з рахунком 2:3.

28 жовтня 1944 радянські війська звільнили останній населений пункт УРСР, село Лавочне, що на Львівщині. 11 травня 1945 завершились військові дії в Європі. Тому вважати матчі чемпіонату СРСР 1945 року, більша частина яких пройшла з середини травня до капітуляції Японії 2 вересня, проведеними у військовий час дещо нелогічно. (Особливо якщо йдеться про Україну, яка до дій на Далекому Сході мала дуже опосередкований стосунок). Але, як ми бачимо, чотири поєдинки на території охопленої полум’ям війни України все-таки були зіграні. Пройшло трохи більше 70 років – і Схід помінявся місцям із Заходом. Тепер на Донбасі йдуть бойові дії, в Донецьку стоять окупаційні війська – а у Львові тимчасові переселенці із «Шахтаря» проводять свої матчі. І хтозна, коли на всій території України запанує мир, щоб відвідини футбольного матчу, хоч у Львові, а хоч у Дніпропетровську, не були пов’язані із непростим морально-етичним вибором: «Чи варто зараз грати у футбол, коли у кількох сотнях чи навіть десятках кілометрів (від першолігових Краматорська та Маріуполя менше 100 км до лінії фронту) іде війна?» Степан Зотов

історія • захоплення

Райський острів? Мальдіви? Сейшели? Ви коли-небудь уявляли себе Робінзоном на безлюдному острові десь посеред океану? А Брендон Грімшоу взяв і зробив це! У 1962 році молодий британець з Йорка купив Муаен (Moyenne) – невеликий острів півмилі завширшки, розташований на Сейшелах. Придбання обійшлося Брендону всього £ 8 000. Влада країни вирішила продати клаптик землі площею близько 9 га, бо острів був безлюдним не в райському, а у найгіршому його розумінні.

Коли Брендон купив Муаен, острів був настільки зарослим, що буквально кокосу ніде було впасти. Але Грімшоу працював, не покладаючи рук, садив дерева, піклувався про гігантських черепах, завдяки йому на острові з’явилися птахи (їх Брендону довелося відшукувати на сусідніх островах) та привів усе до ладу. За

50 років перебування там єдиний мешканець острова зробив з нього справді райський куточок з унікальними представниками фауни та флори, Брендон Грімшоу залучив на острів 2000 нових видів птахів і завів більше сотні гігантських черепах, які решті світу (включно з Сейшелами) вже були на межі вимирання.

чоловіча історія • захоплення

Також сучасний Робінзон домігся, щоб у 2008 році невеличкий острів визнали заповідником. «Не хочу, щоб для багатіїв острів став улюбленим місцем для проведення канікул. Краще нехай він буде національним парком, яким може насолоджуватися кожен» – казав чоловік.

чоловіча історія • захоплення

Таємний покупець

Подорож Країною вин Свою нову рубрику «Таємний покупець» ми починаємо з крамниці «Країна вин» з дуже простої причини. Це наші сусіди, яких нам не треба було спеціально шукати. Редакція «Егоїста» розташована по вул. Героїв УПА, 73, а «Країна вин» – через дорогу, на Героїв УПА, 78. Крім того, після найближчої перевірки ми зрозуміли, що цей магазин однозначно буде цікавим саме нашим читачам, для яких важлива не стільки ціна, скільки якість і сервіс.

Знайомство

Ставимо себе на місце звичайного клієнта, тому починаємо наше поки що таємне знайомство з Інтернету. Сторінка www.kraina-vyn.ua – явно не для галочки. Тут є новини, багато інформації про продукти, фотогалерея, з якої можна отримати загальне враження про вигляд крамниці та її асортимент. Дуже зручна опція – можливість підібрати вино під певну

подію. Обираємо цінову категорію, обираємо вид події, для якої потрібна пляшка напою (ділова зустріч, побачення, день народження друга тощо) – вуаля, нам запропонували вино, яке відповідає запиту, за кілька секунд. Також на сайті можна записатися на дегустації, які проходять щомісяця, а деколи й частіше. Другий етап – телефонний дзвінок. Робимо вигляд, що ми – покупці

з іншого міста, де «Країни вин» нема. Пробуємо домовитися про доставку. Продавчиня з приємним голосом ввічливо відповідає на всі питання, детально пояснює різницю між винами та асортимент закусок, які є в продажу. І не робить цього жахливого нервового зітхання, яке часто чуєш, коли не замовляєш відразу, а кажеш, що подумаєш. Великий плюс.

гастрономія • захоплення

У крамниці

У самій крамниці відразу помітна чистота. Розташування продукції доволі зручне, а інтер’єр, побудований на світлих дерев’яних полицях, трохи нагадує популярну у Польщі мережу продуктів VIP-категорії Krakowski Kredens. В асортименті – не лише вина різних країн (на відміну від інших магазинів, які працюють у тій же категорії, тут пропонують не лише стандартні Західну Європу і Новий Світ (Італія, Іспанія, Франція тощо), але й, наприклад, молдавські вина. З одного боку, вибір менший, ніж у супермаркеті, з іншого – більший, ніж у схожих крамницях. До вин можна підібрати закуски: італійські ковбаси, іспанський хамон, європейські сири (зокрема й від не дуже відомих

гастрономія • захоплення

виробників, які більше дбають про традиційність та екологічність продукту), оливки тощо. Єдиний мінус – сири і ковбаси в одному холодильнику, хочеться порадити власникам мережі все ж розділяти ці продукти. До чого знову нема питань – так це до сервісу. Так само, як телефоном: терпляче, незмінно ввічливо, дуже детально в описі різниці між товарами. Видно, що в працівниць на бейджах не дарма написано не просто «Продавець», а «Продавець-консультант» та «Сомельє». Свій товар вони знають, як «Отче наш». Як наслідок, тут ми не розчаровуємо людей відмовкою «ми ще подумаємо», а йдемо додому з ігристим на Новий рік та вином і сиром на Різдво.

Якби ми були інспекторами Фреймут, завершили б шаблонною фразою «Інспектор рекомендує магазин «Країна вин» на Героїв УПА, 78». Але ми не інспектори, тому просто насолоджуватимемося придбаними в крамниці напоями. А читачів просимо слідкувати за нашими наступними таємними покупками. Редакція «Егоїста»

відпочинок І знову Новий рік, і знову усі ми думаємо, яке святкування обрати та куди поїхати. Цього разу ми знову пропонуємо досить незвичний перелік. Але формували ми його зовсім не за ознакою нетиповості. Навпаки – перечитали поради багатьох туристичних путівників та обрали ті місця, які траплялися нам найчастіше. Адже саме там цього разу новорічні гуляння будуть найгарячішими. вечірку за участі топ-знаменитостей зі Словаччини. З погляду режисури захід буде складатися з кількагодинної вечірки з народною, циганською, поп- і диско-музикою в центрі старого міста, а опівночі – кульмінація свята – відлік останніх секунд старого року на Дунаї. Уже з впродовж кількох тижнів Братислава наповнена атмосферою Різдва. На двох головних площах міста буде проходити традиційний Різдвяний ярмарок, який триватиме до п’ятниці 23 грудня, щодня аж до 10 вечора. Тут окрім придбання сувенірів можна спробувати типові страви словацької кухні: багато видів м’яса на грилі, картопляні млинці з гусячою печінкою, суп з капусти, гуляш, напої та десерти. У цю пору року майже щовечора у Словацькому національному театрі опери та балету мають місце спектаклі, а у філармонії проводять концерти класичної музики. Протягом дня ви можете відвідати деякі з багатьох музеїв по всьому місту. Це Словацький національний музей у замку Братислави, Словацька національна галерея на Дунаї в центрі міста. Працюють вони аж до вечора 31 грудня.

Братислава Де? Головна площа і площа Гвєздослава

Останніми роками Братислава стає одним із європейських центрів яскравого та веселого святкування Нового року. Ці урочистості почалися практично з нічого, оскільки до 1998 року щось святкувати було не дуже прийнято. Але за останні п’ятнадцять років організатори все ж зуміли залучити десятки тисяч братиславців і гостей словацької столиці на вулиці міста, підготувавши для них у різних зонах програму розваг протягом дня та святкову

Мадейра Де? Палуба круїзного лайнера або порт Фуншал

Головне у святкуванні Нового року на Мадейрі – це феєрверк. Такий величезний, що його в жодному разі не можна проґавити. Тутешній салют настільки відомий та грандіозний, що офіційно внесений до Книги рекордів Гіннесса у 2006 році як найбільший феєрверк у світі. Це чудовий сценарій, захоплююча краса, це просто унікальна набережна міста Фуншал з амфітеатром,

тенденції • відпочинок

прикрашеним тисячами різнокольорових ламп, які перетворюють його на грандіозну сцену. Як тільки годинник проб’є дванадцяту, небо освітлять мільйони кольорових спалахів, які сповіщують усім про прихід Нового року. Але ні, це зовсім не кінець свята, а лише його початок. Найкраще, звісно, спостерігати за усім цим з палуби одного з кораблів. Програми тут зазвичай традиційні, але від того не менш цікаві. Святкування на борту розпочинається зустріччю о 22.00 на борту. За годину стартує коротка прогулянка гаванню Фуншала та різдвяними вогнями Мадейри. За кілька хвилин до опівночі всі кораблі підходять ближче до епіцентру свята, аби зайняти найвигідніше місце та дати можливість пасажирам о дванадцятій стрибати, радіти, вітати одне одного під вогнями наймасштабнішого феєрверка світу. Далі – коротка прогулянка водою та панорамний огляд визначних пам’яток міста і повернення на сушу. Після цього кожен організовує продовження свята посвоєму. Це може бути бар, клуб, ресторан чи просто посиденьки з друзями в апартаментах. Враження від свята незабутні. І ними будете ділитися впродовж решти часу новорічної ночі.

тенденції • відпочинок

Рейк’явік Де? Хоча у столиці Ісландії не проводять ніяких офіційних міських святкувань, тут по всьому місту проходить дуже багато невеликих подій.

Новий рік у Рейк’явіку – це непересічний досвід, особливо враховуючи той факт, що ніякого офіційного феєрверку в місті теж немає. Цю легендарну ніч роблять самі містяни Рейк’явіка, які усі разом створюють один приголомшливий фестиваль салютів. О 23:35 яскравий феєрверк буде розпочато. Близько 200 000 осіб (це приблизно дорівнює населенню Рейк’явіка) візьмуться «знищувати» близько 500 тонн феєрверків. Усі кричать, сміються, веселяться та дуріють аж до після опівночі. Потім святкування потрохи переходить у нічні клуби та паби, де триває аж до самого ранку. Якщо вам пощастить із погодою, то крім штучних феєрверків ви також зможете побачити на власні очі феєрверк природи у вигляді полярного сяйва. У зимовому Рейк’явіку темніє близько 16.00. А це означає, що вашу вечірку можна починати відразу після заходу сонця. Головне в цьому випадку запастися алкоголем наперед ще дорогою до Ісландії, оскільки він тут надзвичайно дорогий.

Ріо-де-Жанейро Де? Пляж Копакабана

Приходьте 31 грудня на пляж! Тільки попереджаємо: тут буде людно, адже з вами провести старий і зустріти новий рік захоче більше двох мільйонів людей. Приєднуйтеся до запальної вечірки на пляжі Копакабана, щоб подивитися дивовижні феєрверки над пагорбами Ріо. Усе тут починається о 19.00. Підготуйте також і святковий одяг: він обов’язково повинен бути білим, оскільки саме цей колір, за переконанням бразильців, має принести удачу. На різних пляжах Ріо буде розміщено багато сцен з різноманітною музикою на будь-який смак. Тут чудово потусуватися зможуть і молодь, і сім’ї, і навіть старше покоління. Для незабутнього святкування у Ріо-де-Жанейро, мабуть, є все: прекрасні види на вкриті джунглями пагорби, білі піщані пляжі, красиві люди і надзвичайно смачна їжа. Новий рік – це найбільша вечірка в Ріо, не враховуючи карнавалу. Кажуть, що новорічне святкування на пляжі Копакабана – найбільше у світі. І, зрештою, ми цілком з цим згодні, адже два мільйони людей на одному святі побачиш не щодня!

Единбург Де? Единбурзький замок

Свято тут називають «Останнім днем року», хоча насправді щорічні урочистості в Единбурзі тривають три дні. Все стартує 30 грудня зі смолоскипної ходи містом, яку завершує феєрверк. Натомість Новий рік – це людні вуличні вечірки та концерти просто неба, у тому числі масова традиційна кельтська вечірка Kelidh на свіжому морозному повітрі. Опівночі тут висадять в повітря 4,5 тонни феєрверків і хвиля яскравих кольорів та вогнів осяє головну історичну пам’ятку столиці Шотландії – Единбурзький замок. Традиційними тут є перегони на санях з собачими упряжками по Холіруд-парку, наприкінці благодійного параду Loony Dook сміливці стрибають у крижану воду річки Форт. Весело, цікаво та місцями середньовічно – такий він Новий рік у Единбурзі.

Кейптаун Де? Столова гора

Це, мабуть, найбільш незвичне цьогорічне місце та місто, куди ми пропонуємо вам вирушити. Але хіба ж не в цьому і весь екстрім? Як і в Единбурзі, зустріч Нового року охоплює три дні в цьому жвавому південноафриканському місті. У переддень Нового року на набережній Вікторії та Альберта проходить святковий концерт, а опівночі традиційним є феєрверк. Гуляння тут не закінчуються лише новорічною ніччю – протягом наступних днів на пляжах та у клубах міста проходить багато людних, веселих і запальних вечірок і карнавалів, які все ще вважають новорічними. Найцікавішою ж мала б бути новорічна вечірка на Столовій горі – найвищій точці другого на масштабами міста ПАР. Організатори пропонують не відкладати на пізніше і починати святкування з проводжання останнього у 2015 році заходу сонця та віддатися на повну драйвовому святкуванню та надзвичайному виду на усе місто. Ми ж підтримуємо їхню пропозицію, бо впевнені, що це буде незабутньо! Якщо ж ви прихильник «класики», то менш екзотично, але не менш цікаво буде у Парижі, Нью-Йорку, Відні, Венеції. Головне – це хороший настрій та гарна компанія! Остап Процик

тенденції • відпочинок

Прогулянка двома містами Мальме й Копенгаген – сусіди через міст

Зазвичай головним персонажем наших статей про подорожі є якщо не ціла країна, то якесь в ній певне місто. Цього ж разу в нас буде по-іншому: головним об’єктом, про який ми починатимемо розповідь, буде міст. Славнозвісна споруда у Ересуннській протоці, яка об’єднує дві країни, Швецію та Данію, та два міста – Мальме та Копенгаген, острів Зеландія та Скандинавський півострів. Збудований не так давно, у 1999 році, він здобув значну популярність серед туристів та місцевих жителів. Данці рушають до Швеції на дешевші закупи, шведи відвідують

Копенгаген заради розваг. Данці купують житло у Мальме, а шведи їздять до Данії на роботу. Туристи ж, прилетівши до однієї країни, можуть окинути оком й іншу. Має міст і вагомі-

ше економічне значення, адже після відкриття його та тунелю через протоку вантажообіг між двома містами та країнами значно пожвавився. Раніше сполучення між берегами здійснювали за допомогою парому. Сьогодні ж комплекс, до якого входить міст, штучний острів і тунель, пропускає близько 60 тис. авто за добу. А ще тут функціонує двоколійна залізниця. Довжина Ересуннського моста – 7,8 км. Це приблизно

екскурсія • відпочинок

половина відстані між берегами. Після цього міст спускається на штучний острів Пебергольм, довжина якого – 4 км, а з нього дорога тягнеться далі під землю – в Дрогден-тунель, який спроектували тут, аби уникнути небезпечної близькості моста з копенгагенським аеропортом. Ми ж розглядаємо міст як чудову можливість отримати поїздку 2 в 1, адже відвідини, хоч і короткі, але двох країн, завжди кращі за поїздку лише до однієї. Особливо якщо ще й врахувати, що обидва міста зовсім різні та в дечому навіть досить своєрідно конкурують. За спектром розваг для відвідувачів, безперечно, переважає столиця, проте Мальме теж має чим здивувати.

Велике місто vs мале

Копенгаген віддавна був важливим містом. Столицею імперії, яка під собою мала Ісландію, Гренландію, Норвегію, частину Швеції та Фінляндії. Природно, що в туристичних путів-

екскурсія • відпочинок

никах увагу зазвичай звертають на історичну частину міста. На площі, палаци, собори, з дзвіниць яких можна відкрити для себе чудові види на місто. У Копенгагені найпопулярнішими є палаци (резиденція Розенборг, королівські апартаменти Амалієнборг, будівля парламенту – палац Крістіансборг (оглядовий майданчик на вежі якого можна відвідати цілком безкоштовно), ратуша, Національний музей мистецтв, Нова гліптотека Карлсберга, парк розваг «Тіволі», музей арабського мистецтва. Неодмінно треба прогулятися островом Слотсгольмен – тут розташовані біржа, парламент – усі найголовніші будівлі історичної частини столиці. Цікавою є Мармурова церква. З кількох причин. Першою є розмір – вона найбільша у Скандинавії. Друга ж – її «мармуровість» насправді тільки номінальна, оскільки роль мармуру через економію під час будівництва виконує розмальоване дерево. Також уваги заслуговують вежі

Копенгагена, кожна з яких відкриває незрівнянний вид на місто. Це і Кругла вежа, і згадувана вже вежа палацу Крістіансборг, дзвіниця церкви Христа Спасителя (ця дзвіниця одна з найцікавіших у місті, оскільки гвинтові сходи на саму вершину розташовані зовні будівлі), вежа ратуші. Копенгагеном гуляти – і всього не перегуляти. Місто величезне, острови і «суша» дуже красиві та колоритні. Сучасні будівлі цікаво поєднані з архітектурною спадщиною, парки – із забудовою. Мальме ж дивує та захоплює не лише своєю найвідомішою будівлею – хмарочосом, але й старою частиною міста, ренесансною ратушею, середньовічною площею. Зручне розташування на березі протоки, канали та невелика (як і в цілій Швеції) кількість населення роблять місто дуже зручним та комфортним для прогулянок і цікавого проведення часу. А найвідомішою пам’яткою архітектури Мальме є

фортеця Мальмехус. Нічим дуже особливим вона відвідувачів не вразить, але, як би не було, це найдавніший міський замок у стилі ренесанс у цілій Скандинавії. Прогулянка парком довкола фортеці та її відвідини дають можливість ознайомитися з тогочасною архітектурою цієї частини Європи. Також можна зайти в один з кількох музеїв. Окрім цього неодмінно варто відвідати Літта торг (Малу площу). Саме вона є серцем міста ще з часів середньовіччя. Також Мальме назива-

ють містом парків та музеїв. Проте з музеями варто бути обережними. Наприклад, Музей сучасного мистецтва – це просто витрачені гроші. Його колекцію називають однією з найкращих у Скандинавії. Проте споглядати її дозволяють, мабуть ,лише працівникам. Натомість на загальний огляд виставлене щось чудернацьке та не дуже цікаве. Тому краще обирайте парки. Дерева, кущі та канали й водойми, які тут часто розташовані в парках, роблять прогулянки дуже приємними.

Жінка vs чоловік

Звичайно ж, окрім описаних вище місць кожне з міст має чимало пам’яток архітектури та дивовиж. Проте найпопулярнішою у столиці Данії є жінка – славнозвісна Русалонька з казки Андерсена, яка сидить тут на камені понад 100 років. Подивитися на неї приїздять, приходять, припливають на катерах. Вандали не раз чинили неподобства зі скульптурою тендітної дами, відпилювали голову, але навіть попри це вона далі сидить задумана, які і спочатку близько сто-

екскурсія • відпочинок

ліття тому. Мало хто знає, але статую зробили на замовлення та гроші власника однієї з найбільших зараз пивоварень Carlsberg. Є, до слова, і сучасніші русалоньки у Копенгагені. Їх можна було б назвати сестрами. Але виглядають вони зовсім поіншому. Одна з них створена у стилі сюрреалізму. Тому вона досить дивна та чудернацька. Іншу ж з думкою про вподобання справжніх чоловіків зробив точно якийсь великий поціновувач спокусливих жіночих форм. Розташовані вони усі в одному на-

екскурсія • відпочинок

прямку від історичної частини міста, тому рекомендуємо одним махом передати привіт відразу усім. У Мальме найбільший інтерес та увагу привертає споруда зовсім сучасна – хмарочос, про який ми вже якось згадували в одному з попередніх номерів. «Торс, що повертається» – ось його назва, з якої стає зрозуміло, що будівлю архітектор присвятив нам з вами. Адже торс, власне, чоловічий. Найвищий у Скандинавії (190 м) він задав тон довколишній забудові – сучасній, стильній,

елегантній та водночас скромній. Сам «гігант» за своїм призначенням – це житловий будинок, який помітний з будь-якої точки міста і з 2005 року є беззаперечним символом міста.

канали vs Набережна

Проте найгарніша частина Копенгагена – це Нова гавань. Без неї місто не мало б такого шарму, ї ї фото – перші, якими ілюструють туристичні путівники столицею Данії. Викопаний у 1671 р. канал,

за бажанням королів, повинен був сполучати згадувану вже протоку Ересунн прямо з новою Королівською площею, яка в той час була головним торговим місцем столиці. Штучна гавань завдовжки всього 1 км стала дуже жвавим та популярним місцем, тут оселилися моряки та торговці, а з часом цей район став і кварталом червоних ліхтарів Копенгагена. Небезпечним, хтивим та жвавим. У 1980 році район відреставрували, і зведені понад 300 років тому будиночки та власне сам канал сьогодні мають велике туристичне значення. Тут працюють багато ресторанів, звідси починається більшість водних прогулянок міс-

том. Кораблі, які причалили сюди багато років тому, гавань вже не залишать, але все це створює неповторне враження від відвідування цього місця. Це один з найстаріших районів міста, прогулятися яким варто, аби в тому числі скласти враження про минуле Данії. Нюхавн часто люблять відвідувати і місцеві, аби посидіти за пивом чи влаштувати собі суботній ланч. На противагу старому та історичному в Данії може стати нове і сучасне в Швеції. Тут чи не найпопулярнішим променадом є набережна сучасного району Вестра Хамнен неподалік згадуваного вже хмарочоса Turning torso. До початку 2000 це був промисловий район, який сьогодні

після вмілої реконструкції називають містом майбутнього. Приємне оточення, сучасні будівлі довкола, гарний вид на Ересуннську протоку та славнозвісний міст, який з’єднує береги, – ось за що люблять містяни цей район. Влітку сюди приходять поспілкуватися та посидіти компаніями на цікаво спроектованих східчастих лавках, попірнати, покупатися та позасмагати. А взимку та восени – аби помилуватися неспокійним морем, подихати свіжим морським повітрям та відпочити від щоденних турбот. Недалеко звідси розташована й інша набережна – Ріберсборг з гарним білим піщаним пляжем.

екскурсія • відпочинок

Проте не можемо не зазначити, що непогана набережна є і в Копенгагені неподалік заповідника Амагерфеллед. Широкий дерев’яний променад та можливість пришвартуватися катером приваблюють сюди охочих влаштувати своєрідний пікнік чи барбекю. Смажені сосиски, пиво або вино, музика. Все скромно, культурно, але так цікаво та весело. Справді по-європейськи.

Наркотики vs танці

Копенгаген – дуже цікаве та оригінальне місто. І справа не лише в тому, що це столиця. Є тут одна місцина, яку вже давно називають країною в країні. Це Вільне місто Християнія – район зовсім неподалік центру міста. Колишні казарми, які 26 вересня 1971 року в прямому сенсі вибрала своїм домом група хіпі та неформалів. Вони тут оселялися, облаштовували побут, садили квіти та курили маріхуану. Встановили засновники міста і певні закони: у Християнії заборонені

екскурсія • відпочинок

Щочетверга приймайте участь в аукціоні на www.facebook.com/SplitClub

Каталог на: www.split.lviv.ua 53

+380 (32) 242 22 11

Вартість дзвінків згідно тарифного плану Вашого оператора зв’язку

автомобілі, крадіжки, важкі наркотики, вогнепальна зброя та бронежилети. І сьогодні все виглядає майже так само та без змін. Є люди, які тут справді живуть (населення «міста» зараз складає близько 1000 осіб), але більшість відвідувачів – це ті, хто прийшов сюди відчути свободу, потусуватися, відвідати одну з божевільних вечірок у тутешньому клубі та, звісно ж, зануритися у світ маріхуани та інших легких наркотиків, які можна тут придбати на кожному кроці. У Християнії це нормально, усім зазвичай все подобається, характерний запах чути буквально усюди і всі при цьому щасливі, задоволені та ведуть себе дуже культурно та адекватно. До складу району входять як і «житлові» будинки (переоблаштовані казарми), відносно нові чудернацькі споруди, так і клуби, бари, приміщення для вечірок і гулянь. Є тут і головна вулиця Пушер-стріт, де розташоване, власне, все найцікавіше – кіоски з продажу легких наркотиків. Кажуть,

тут також можна поласувати і пиріжками з маріхуаною, але таких у продажу ми не побачили. Мабуть, погано шукали, бо у цьому місці є практично все, що має будь-який стосунок до коли-небудь легалізованих наркотиків. В той час, коли шведи їздять через міст до Копенгагена, аби за допо-

могою легких наркотиків наблизити себе до відчуття нірвани, копенгагенці відвідують найбільший у Скандинавії нічний клуб. Дивна як для такого закладу назва «Бійня» (Slakthuset) виправдовує себе завдяки гучним вечіркам, запальним танцям та гарячій атмосфері свята, яку відвідувачам тут забезпечують 8 500 м2 і можливість прийняти до 2500 відвідувачів одночасно. Ось це справді вечірка! Також заклад пропонує організацію заходів й іншого формату – презентації, прес-конференції, виставки. Звісно, його величність міст з’єднує між собою не дуже рівноправні міста. Можна довго говорити про те, кому більше вигідна можливість пересікати Ересуннську протоку, але одне ми можемо стверджувати точно: туристам користь від цього беззаперечна, адже цікаві відвідини двох країн і навіть нехай різних за масштабами міст – це завжди краще, ніж щось лише одне. Остап Процик

екскурсія • відпочинок

У центрі «Медіостар»: Лазерна епіляція Фотоепіляція Фотоомолодження Видалення пігментації Видалення судин Лазерне лікування акне Косметологія обличчя Косметологія тіла Масаж SPA-процедури

Відчуйте красу на дотик з “Медіостар” Загальноприйнятий сьогодні культ зовнішності, на жаль, додає невпевненості сучасній людині. Нескінчений список того, що нам в собі не подобається, лише заважає у повсякденному житті. Але ж правду кажуть, що красивими не народжуються, красивими – стають! І центр «Медіостар» Вам у цьому допоможе, адже бути красивими легко! Центр «Медіостар» створений з любов’ю до краси, тому палітра вибору послуг тут надзвичайно багата, і навіть найвибагливіший клієнт зможе знайти щось особливе для себе. Вагомою перевагою центру «Медіостар» є обладнання, яким можуть похизуватися найвідоміші салони світу, адже аналогів йому немає. Таке надсучасне устаткування світових брендів як Lumenis Light Sheer, Light Sheer Desire, BBL Sciton та HydraFacial дозволяє не лише зекономити Ваш час, а й зробити кожну процедуру максимально комфортною.

здоров’я • відпочинок

Родзинкою центру «Медіостар» є новинка у сфері лазерних технологій – апарат Lumenis Desire. Чому єдиний в Україні апарат Lumenis Desire завоював стрімку прихильність серед шанувальників лазерної епіляції? Все дуже просто. Відтепер можна з полегшенням зітхнути, адже лазерна епіляція стала абсолютно безболісною. Більше того, значно ширша вакуумна насадка та високошвидкісна інтегрована технологія дозволяють скоротити тривалість процедури вдвічі. А мобільність і ефективність так необхідні при сучасному ритмі життя. Забудьте все, що Ви знали про лазерну епіляцію досі, розвійте стереотипи і насолоджуйтесь ніжністю дотиків. Центр «Медіостар» можна виокремити серед інших, ще й завдяки унікальній процедурі HydraFacial MD™. Це абсолютно новий комплексний метод глибокого очищення шкіри за допомогою спеціальних одноразових насадок з одночасним зволоженням і омолодженням унікальними сироватками.

85% п’ятизіркових готелів та елітних SPA-салонів пропонують своїм клієнтам цю інноваційну послугу. Завдяки гарантованому моментальному ефекту, HydraFacial MD™ користується величезною популярністю серед зірок шоу-бізнесу та інших відомих особистостей, ідеальний зовнішній вигляд для яких стоїть на першому місці. Висока якість апарату і його ефективність підтверджені також наявністю сертифіката FDA і ряду професійних нагород міжнародного рівня. Обравши центр «Медіостар», Ви довіритесь високо кваліфікованим спеціалістам, які працюють з найсучаснішим обладнанням. Центр лазерної епіляції та косметології «Медіостар» м. Львів, вул. Городоцька, 62 +38 (032) 253-05-05 | +38 (067) 844-05-05 +38 (067) 833-05-05 | +38 (050) 833-05-05 mediostar@gmail.com | www.mediostar.ua

Різдво в Україні Із чим у вас асоціюється зима? Мабуть, насамперед зі святами. «Від Романа до Йордана – українська Рамадана!» кажуть у нас на Галичині. Без вагань, найбільшим святом цього періоду є Різдво. Святкують його у кожному краї по-різному. Та що там краї. У кожній хаті, у кожній сім’ї є свої особливості, які роблять це свято таким унікальним, по-родинному затишним та довгоочікуваним. Тим, для кого новорічно-різдвяний період є гарною нагодою дізнатися і побачити щось нове та цікаве, пропоную декілька місць, подорожуючи до яких пізнаєте особливість святкування всього краю. Закарпаття. Тут, на відміну від решти областей України, більшість мешканців святкують Різдво 25 грудня. Все через те, що на Закарпатті проживає багато національностей. А, відповідно, і багато

релігійних конфесій, які живуть за григоріанським календарем. До прикладу, серед угорців, які зосереджені на Берегівщині, переважають римо-католики та реформатори. Тому посту і традиційних 12 страв у

них немає. Головною стравою вечора може бути смажена риба, качка або індик. На Іршавщині святвечірню трапезу розпочинають поїданням зубчика часнику із медом. Це має зробити кожен із членів родини, аби бути здоровим. У Тур’ї-Реметі на Перечинщині печуть киричун – різдвяний хліб із маковою, горіховою і медовою начинками. Багато в селі римо-католиків, які на святвечір готують жаб’ячі лапки – роблять із них відбивні чи тушкують і подають зі сметанним соусом. Після вечері чоловіки збираються і йдуть веселити (колядувати) по домівках своїх родичів та близьких. Жінкам у цей день колядувати заборонено. Вони мають чекати на колядників і приймати в гості.

традиції • відпочинок

Колядники дотримуються певних «правил». Першими ішли діточки із тайстринами, але в хату не заходили, бо не могли відкрити двері (колись же на хатах ставили важкі дубові). Колядували, як правило, одну колядку під вікнами. Далі приходили школярі (здебільшого по двоє) зі звіздою, яка крутиться. Вони виконують вже по дві колядки. Зазвичай «Рождество твоє…» чи «У Віфлеємі новина». Пізніше йшли із церковцею та вертепом старші хлопці, так звані не ряжені (не перевдягнені). Вертеп на Закарпатті називають бетлегемом. А в Нересниці на Тячівщині, бетлегемів звуть «дідами», бо чимало колядників перевдягаються у старців. Вони ішли останніми. Серед дійових осіб бетлегему – ангели, царі, чорти, дід, баба. На третій день Різдва бетлегеми влаштовували висвятки – старший хлопець передавав повноваження ходити в бетлегемі молодшому, вбрання також. Це вважали великою честю. На відміну від великих міст України, в Закарпатті не прийнято йти колядувати до будинків, господарів яких колядник не знає. Дітлахам за колядки раніше віддячували різними ласощами: яблуками, горіхами, цукерками, тістечками. В наші дні популярним стало «дарувати» гроші. Дорослих же зазвичай запрошують до святкового столу. Якщо поїхати на Закарпаття на різдвяні вихідні, то пізнання традицій краю зможете чудово поєднати із екскурсіями замками, купанням в термальних водах, дегустаціями вина, сиру чи місцевих страв.

традиції • відпочинок

Карпати. У Колочаві на Міжгірщині на Святвечір 6 січня традиційно готують 12 страв. Цілий день нічого не їдять – дотримуються строгого посту. Перед тим, як розпочати вечерю, господар обкурює вугіллям і ладаном оселю, щоб очистити від всього злого. Вечерю обов’язково починають молитвою. Після того, як сіли за стіл, господиня вже не має права встати й ходити по хаті. Інакше, вірять колочавці, не нестимуться кури. Тому всі страви мають стояти на столі.

Серед святкових страв – грибна юшка, пісні голубці, вареники, вінегрет, страви з квасолі. Печуть кричун – круглий хліб, у який ставлять колоски пшениці та обкладають бобами. Під кричун стелять білий рушник і кладуть монети, аби у родині був достаток. Розміщують кричун на краю столу. Так хліб має простояти на столі до Василя. Потому хліб розмочують у воді та вмиваються разом з монетами. Решту хліба дають худобі (переважно корові та в жодному разі не свині, бо ту вважають нечистою твариною). Чекають у кожній сім’ї на гурти колядників – «пастушків». Хлопці перевдягаються у пастушків, янголів, царів, чортів і показують виставу про народження Христа. Традиційно спершу колядують діти. Старші люди колядують на церкву – у Колочаві є аж 5 храмів, і від кожної колядники обходять усе село. Відпочинок на Різдво у Колочаві гарно поєднується з екскурсією на

озеро Синевир, катанням на гірськолижних курортах Ізки чи Пилипець. Крім того в самій Колочаві є 10 музеїв, 20 пам’ятників, старі дерев’яні церкви та птахопарк. Приготування до Різдва на Гуцульщині починається ще з осені – із обжинкових снопів виплітають «Дідуха», в якому за повір’ям замешкували душі дідів-прадідів, опікунів дому. Вранці 6 січня господині запалюють в печі «живий вогонь» з дванадцяти полін і готують 12 ритуальних страв. Серед них на першому місці кутя. Вечеряють тоді, коли з’явиться перша зірка на небі. Після вечері селом ходять «вертепчики» – перебрані малі діти-ангели. А правдива коляда починається на Різдво. Вона заслуговує окремої уваги. Після закінчення служби Божої колядники вишиковуються перед церквою і починають урочисту ходу довкола храму. Усі вдягнені святково:

вишиті сорочки, яскраво вигаптувані кептарі, багато оздоблені на грудях, прикрашені кутасами сердаки, заправлені у високі чоботи штани. Дехто тримає в руках бартки. До зап’ястя правиць прив’язані дзвоники. Довкола церкви обходять 7 разів. Потім з церкви виходить священик і благословляє колядників на добру коляду, а людей – на щасливі свята. «Христос ся рождає!!!». Коляда розпочалася. Відстань від хати до хати у селі на Гуцульщині дуже велика. Тому кожне село має декілька колядницьких гуртів – кожен на свій кут села. Більшість людей цими днями їздять на санях з кіньми та дзвониками. Триває коляда до Йордана (19 січня). За цей період колядники повинні обійти усі хати. Навіть там, де господарі не живуть, – щоб добро не оминуло цю хату. Потрапити в колядницький гурт 7 січня дуже почесно. Бути колядником – гонорово. Лиш абикого не беруть. Чоловіки мають бути поряд-

ними і добрими ґаздами, парубки – скромними та працьовитими. Головними в гурті колядників є «береза» і «виверця». Перший займається організаційною діяльністю – збирає всіх на репетицію, слідкує за порядком. Другий – відповідає за творчу частину, керівник усього дійства, душа гурту, щось таке як режисер. Він у колядників – найшанованіша людина. Зміст гуцульських колядок дещо вирізняється від традиційних. Крім головної християнської теми, прославляння Ісуса Христа, в тексті багато язичницьких символів та вірувань. Колядники шанують увесь гуцульський рід. У віншувальних піснях часто згадують історію: від подвигів Довбуша до слави незалежної України. Поєднати відпочинок на Гуцульщині можна з катанням на гірськолижному комплексі Драгобрат чи Буковель, екскурсіями цікавими музеями, майстер-класами від народних майстрів. До Львова на Різдво з’їжджа ються туристи зі всієї України. І не лише з України. З гордістю місто Лева продемонструє знання колядок, театральність вертепів, смаки кухні та багатство традицій. На вулицях і площах різдвяну ярмарку доповнює справжній український карнавал: усюди ходять вертепи, колядують, віншують, прославлять народження Христа, пригощають пампухами та бажають веселих свят і вдалого року! Юрко Пирч експерт із внутрішнього туризму, засновник туристичної компанії «Час на мандри»

традиції • відпочинок

«Crystal lounge» –

місце твого найкращого відпочинку

Ритм життя сучасного львів’янина насичений та активний. Робота, друзі, родина – не завжди вистачає часу на відпочинок і розваги. Львів наповнений різноманітними відпочинковими закладами, розважальними комплексами і торговими центрами. Однак важливо знайти своє місце, яке дарувало б задоволення. Новий lounge bar, розташований на вулиці Зеленій 14, «Crystal lounge» привертає увагу неординарним зовнішнім виглядом та спокусливою пропозицією. Відчинивши двері, ви також не будете розчаровані: привабливий інтер’єр, затишна атмосфера допоможуть налаштуватись на позитив-

лаундж • відпочинок

ний лад. А зручні диванчики та приємний музичний супровід стануть запорукою вашого вдалого відпочинку. Ви маєте змогу посмакувати улюбленими стравами європейської та американської кухонь. До вашої уваги перші та другі страви, закуски, салати і апетитні десерти. Додадуть родзинки вашому вечору і смачні безалкогольні та алкогольні напої. І, звісно ж, невід’ємним атрибутом для відвідувачів і гостей цього закладу є широкий асортимент у кальян-меню. Чудові пропозиції

ароматної спокуси, фруктові чаші та цілий спектр унікальних послуг. Завдяки вигідному розташуванню ви можете милуватись вечірньою панорамою міста або ж релаксувати у внутрішніх залах. Гармонійне поєднання комфорту, якісного обслуговування і ціни не залишать вас байдужими. «Crystal lounge» також чудово підходить для організації вечірок та корпоративів. Тож, якщо бажаєте вдало завершити робочий день, тиждень, поспілкуватись з друзями чи просто відпочити – тоді вам саме сюди. Завітайте і насолодіться атмосферою, котра зачаровує.

новини ресторанів

Новий рік разом з «Білим Левом»! Запрошуємо Вас на святкування Нового року в пабі «Білий Лев», яке обіцяє бути незабутньо оригінальним та яскравим! Запальна вечірка на цілу ніч у стилі 20-40-х років. Час стрілянини, мафії, фатальних красунь, джазу, блюзу та свінгу. Вишуканий бенкет зі стравами європейської кухні. Тематичні конкурси та оригінальні забави забезпечить дует «ВлаТар», а запальний та драйвовий музичний супровід – DJ DANCER. Вартість святкування новорічної ночі – 900 грн з однієї особи (враховано кухню, алкоголь та шоу-програму). вул. Лесі Українки, 15, www.white-lion.com.ua, тел.: (032) 235-46-25, (067) 67-551-23

Мангальне меню у пабі «КУПІЦА» Смакуйте нове мангальне меню у пабі «КУПІЦА»: соковиті стейки, запашні реберця, шашлик, люля-кебаб, овочі та різноманітна риба щойно з вогню! До м’яса вам запропонують вибір з понад 20 сортів розливного пива. Не хочете пива? Спробуйте натуральні настоянки власного виробництва – з понад 30 видів настоянок ви з легкістю оберете собі до смаку. Медовуха на травах, на лимоні чи на хроні, ягідні та фруктові, гіркі та солодкі, на джині, ромі та коньяку! У пабі «КУПІЦА» завжди весело: з четверга до суботи відпочивайте у «КУПІЦІ» під шалені концерти від найкращих гуртів Львова. вул. Братів Рогатинців, 18, www.kupitsa.com.ua тел.: (032) 235 88 99, (098) 775 90 07

новий рік • відпочинок

Оновлена коктейльна карта в «La Vie» lounge&bar

Лаунж-бар – це бар з негучною музикою, приємною атмосферою, де горять свічки або працює приглушене освітлення, тут можна спокійно провести час, зустрітися з друзями чи колегами. Гості влаштовуються на зручних м’яких диванах і кріслах за низькими «журнальними» столиками. У лаунж-барі 70% меню – це напої, решта – легкі закуски, страви та десерти. Лаунж-бар «La Vie» – це чи не єдиний лаунж у Львові, що повністю відповідає всім цим критері-

новий рік • відпочинок

ям. Особливістю закладу є його коктейльна карта, тут ви можете скуштувати такі відомі коктейлі як: $10 punch, Lady Killer, The Journalist, Old Fashioned та багато інших. У закладі дуже часто виступають відомі місцеві кавер-гурти та DJ, а також проходить багато акцій. За подіями слідкуйте на сторінці Instagram – lavielviv, а також у Facebook – La Vie. вул. Вірменська, 4

У сучасному світі дурням не місце. Сьогодні усім правлять розумні. Розумні люди, розумні роботи, розумні гаджети. Смарт-годинники, кавоварки, пральні машини, телевізори. До таких словосполучень ми звикли вже давно. Тепер за допомогою телефона можна керувати холодильником, користуючись Wi-fi, з планшета налаштувати кондиціонер, з офісного комп’ютера набрати гарячу ванну. Усі прилади «розумнішають» та стають все більш багатофункціональними, і навіть до певної міри самостійними. Тому сьогодні ми розкажемо не про звичайні новинки техніки, а про «розумні», завдання яких – ще більше полегшувати наше з вами нелегке життя. Тож усе сьогодні у нас все з префіксом «смарт».

Лампа

На додачу до холодильників, кавомашин, телевізорів тепер ми отримали ще й розумну настільну лампу. Зовні звичайні лампочки обладнані Wi-Fi-репітерами, мікрофонами чи камерами на вибір. Іншими словами, вони підсилюють сигнал з Wi-Fi роутера, а також містять у собі пристрої для відео- і аудіоспостереження за тим, що коїться навколо, не привертаючи зайвої уваги. Таким чином можна дивитися, чи робить дитина уроки, чи не зраджує, бува, кохана, а також чи не заліз хто у хату під час вашої відсутності. Коштувати новинка буде всього 50 доларів. В принципі, аби відчути себе агентом 007, за таку шпигунську штукенцію стільки грошей не шкода.

Пляшечка

За ціною вдвічі більшою у продажу незабаром з’явиться «розумна» пляшечка для молока, яким годують немовлят. Її назва – Baby GlGl від компанії Slow Control. Тепер вже не предметом, а гаджетом керують спеціальні сенсори та датчики. Вони ж і дають можливість стежити за тим, скільки немовля випило молока (контролюючи, таким чином, режим його харчування) і як саме воно тримає пляшечку. Останнє, за словами фахівців, гарантує, що разом з молоком малюк не проковтне занадто багато повітря, що, своєю чергою, може призвести до виникнення кольок.

тенденції • дрібниці життя

Телефон

Називати розумним смартфон – якось, як мінімум, дивною. Але уявіть собі телефон, «мозок» якого не обмежений гіга- чи терабайтами! Смартфон з необмеженим обсягом пам’яті – вже реальність. Стартап Nextbit відкрив на Kickstarter проект зі створення «хмарного» телефона. На мобільний пристрій, в якому ніколи не закінчується пам’ять, необхідно $ 500 000. Авторами проекту є «ветерани» таких гігантів як Google і HTC. Смартфон Robin використовує хмарні системи зберігання даних для розвантаження фотографій, відео, файлів і навіть додатків, коли закінчуються 32 ГБ вбудованої пам’яті. Спеціальне програмне забезпечення аналізує регулярні дії користувача та на основі даних виконує автоматичне вивантаження зображень і програм, які не використовували протягом тривалого періоду часу, на віддалене сховище. Такий підхід дає можливість за необхідності вивільняти значний обсяг накопичувача для інших потреб. Як розповіли в Nextbit, досить торкнутися одного з відправлених в «хмару» додатків, іконка якого підсвічується сірим, і він буде завантажений в пам’ять смартфона з усіма супутніми даними і налаштуваннями. Фотографії можуть бути відновлені в повній роздільній здатності або оптимізовані під розмір екрана пристрою. У «хмарі» завжди можна буде знайти резервну копію файлу в найкращій якості. Смартфон Nextbit Robin оснастять 5,2-дюймовим дисплеєм з роздільною здатністю 1080p, 13-мегапіксельною основною та 5-мегапіксельною фронтальною камерами. Пристрій базується на 6-ядерному процесорі Snapdragon. Також у комплектації сканер відбитків пальців, підтримка NFC, Bluetooth 4.0 LE, Wi-Fi, LTE USB. Необхідні для виробництва $ 500 000 Nextbit вдалося зібрати за один день. Перші покупці отримають гаджет за ціною $ 299, а іншим новинка обійдеться у $ 349. У січні 2016 року, коли почнуться перші поставки смартфона, ціна для нас з вами зросте до $ 399.

тенденції • дрібниці життя

Годинник

Зовсім нещодавно компанія Samsung оголосила, що їхні нові смарт-годинники будуть обладнані засобами ідентифікації на основі біосигналів. Samsung планує використовувати в деяких мобільних пристроях технологію біометричної ідентифікації Iris on the Move (IOM), що передбачає сканування райдужної оболонки ока. Відповідну апаратну платформу надасть фірма SRI International. Тепер стало відомо, що Samsung розглядає й інші засоби біометричної перевірки особи користувачів. Південнокорейський виробник отримав патент на метод ідентифікації на основі біосигналів. Це може бути, скажімо, серцевий ритм. Справа в тому, що серцебиття так само унікальне, як відбитки пальців, а тому точність встановлення особи користувача дуже висока. Інший варіант розпізнавання власника мобільного пристрою – аналіз заздалегідь заданого в якості пароля жесту. Судячи з ілюстрацій, які супроводжують патент, Samsung планує застосовувати систему ідентифікації на основі біосигналів у кишенькових пристроях –зокрема, «розумних» годинниках. Зараз Samsung готує до серійного випуску «розумні» годинники нового покоління з кодовим ім’ям Orbis. Вони, як очікують, зможуть розпізнавати об’єкти і зображення за рахунок камери та датчиків. Можливо, саме в цьому пристрої будуть застосовані засоби ідентифікації на основі біосигналів.

Порохотяг

Тут теж не обійшлося без корейського гіганта Samsung. Місяць тому компанія представила ряд нових продуктів, у тому числі пральну машину, оснащену фірмовою технологією Samsung activewash, а також інноваційного робота-порохотяга POWERbot VR9000. Не відкриємо таємниці, якщо скажемо, що технологія порохотягів такого плану не нова. Вже не одна компанія випускала пристрої, які їздять собі хатою та збирають пилюку, поки вас немає вдома, чи ви займаєтеся іншими справами. Але самсунгівський POWERbot виглядає цікавіше. Пристрій оснащений циклонічною технологією Digital Inverter Motor, яка забезпечує потужність всмоктування в 60 разів (!) вищу за потужність попередніх поколінь роботів-порохотягів Samsung. Також у новинку імплементували кілька інших корисних технологій: систему сканування простору FullView, датчик для розпізнавання найдрібніших перешкод на шляху пилососа, а також уникання «сліпих» зон; систему Visionary Mapping Plus, яка включає в себе продуктивні чіпи, датчики, а також бортову цифрову камеру, завдяки яким робот-пилосос створює повну карту будинку і обчислює найефективніший маршрут прибирання; і, нарешті, технологію очищення Point Cleaning: за допомогою пульта дистанційного керування користувач може направити світловий промінь, за яким буде слідувати порохотяг, тобто з ним можна розважатися приблизно як з домашнім улюбленцем, який бігає за лазерною указкою.

Фотоапарат

Не завжди знімати те, що відбувається довкола, за допомогою фотоапарата або смартфона зручно. Часом обидві руки потрібні для виконання основної дії – наприклад, у момент приготування страви, риболовлі, спілкування з дитиною чи керування якимсь із транспортних засобів. Поруч може нікого не виявитися, а момент захочеться закарбувати. Саме для таких ситуацій створили 3RDi. Самі автори називають винахід третім оком. Він і справді дуже його нагадує. Гаджет зовні схожий на обруч для волосся з камерою в центрі. 3RDi потрібно носити на чолі. Гаджет оснащений світлодіодним спалахом, мікрофоном, слотом для карт пам’яті MicroSD і сенсорним управлінням, розташованим на бічних частинах обідка. Щоб зробити фотографію, користувачеві необхідно один раз натиснути на сенсорну панель, свайп активує запис відео. Знімає камера у форматі HD, є автофокус. В рамках проекту на Indiegogo фотоапарат 3RDi обійдеться за $ 194. А з часом розробники планують удосконалити керування та зробити так, аби фотографування обходилося без необхідності доторкання до пристрою. Тоді він справді перетвориться на повноцінне третє око. Тож, обирайте собі новітній пристрій до смаку та користуйтеся новітніми технологіями на повну. Головне в сучасному світі, коли кожен з нас оточений такими приладами та гаджетами, самим залишатися розумними. Петро Малечко

тенденції • дрібниці життя

вул. Володимира Великого, 31 +38 (032) 234 02 14, 234 02 15

Видимий результат– брекетів не видно

Сексуальне довголіття: Щоб хотілось і моглось! Що б хто не говорив, але у всі часи існування людства інтимне життя було ареною змагань, конкуренції та самоствердження чоловіків. Репродуктивне здоров’я є однією з найважливіших складових якості життя кожного мужчини. Сексуальні резерви чоловічого організму завжди викликали багато запитань. Причому не лише у самих чоловіків, але й у жінок. Бо кожна дама воліє мати інтимні стосунки зі здоровим мужчиною з хорошою потенцією, здатним задовольнити її.

З цього приводу традиційно існує багато легенд. Деякі з них правда, інші – вигадка. Чоловікам слід знати, що правдиві відомості та правильне ставлення до власного організму стануть помічниками в питанні продовження сексуального

довголіття. У той час як перекручена інформація здатна зашкодити багатьом представникам сильної статі та навіть наблизити імпотенцію. Статевий акт – єдиний фізіологічний процес, в якому задіяні дві особи. Оскільки це так, то і любля-

чим жінкам не зайвим буде знати, що саме реально може вплинути на зниження чоловічої потенції, а що зовсім не складає загрози, незважаючи на розповсюджені чутки. Дехто вважає, що трудоголікам після сорока років загрожує імпотенція. Ця помилка часто турбує чоловіків, які багато працюють. Поспішу заспокоїти: в цьому сенсі чоловікам боятися нічого. Якраз навпаки: активна життєва позиція трудоголіків позитивно впливає на їхній чоловічий потенціал, а високий соціальний статус самодостатнього мужчини навіть подовжує сексуальне довголіття і має позитивний вплив на якість сексу. А втрата роботи і невпевненість у завтрашньому дні можуть стати не лише причиною головного болю чоловіка та його сім’ї, але й призвести до зниження ерекції. Відповідь на вічне як сам світ запитання: «Чи впливає розмір статевого члена на сексуальне довголіття?» Жодним чином. Сексуальна активність чоловіка першочергово залежить від стану гормонального дзеркала організму. І ніякого зв’язку між розмірами статевого органу і роботою гормонів не існує. Є ще психологічний аспект: якщо чоловік впевнений у своїх силах, не має ні-

здоров‘я • дрібниці життя

яких комплексів відносно розмірів і прагне принести задоволення партнерці, то шанси зазнати сексуального фіаско зведені до мінімуму. Побутує ще один міф, начебто у зрілому віці чоловікові треба частіше змінювати партнерок – це стимулює сексуальну активність. Але частіше виникає протилежна ситуація, адже зміна партнерки – це стрес, зумовлений підсвідомою боязню мужчини зазнати невдачі. Крім того чоловік звикає до певної моделі сексуальних стосунків, і які-небудь зміни на перших порах можуть викликати все ті ж невдачі. І ще: більшість жінок не отримують повноцінного задоволення від першої зустрічі, а незадоволення партнерки – не найкращий спосіб підвищення самооцінки мужчини. З імпотенцією часто пов’язують виникнення чоловічого клімаксу. Насправді ж імпотенцію можна спостерігати і в двадцятирічному віці. Тоді як багато чоловіків і після 60 років здатні жити повноцінним статевим життям. Відмінне чоловіче здоров’я у більшості випадків залежить від способу життя, стану здоров’я, міри «зношеності» організму, а не від віку, зазначеного в паспорті. Слід пам’ятати, що людський організм є цілісною системою. Тому і гормональні збої, і порушення кровообігу, і стреси, і багато іншого можуть стати причиною еректильної дисфункції. Як правило, якщо усі функції та системи організму в хорошому стані, то і статева функція є доброю. Дехто намагається подовжити сексуальне життя вживанням гормональних препаратів. Мушу за-

стерегти вас від подібних кроків. Категорично не рекомендують застосовувати засоби, що містять тестостерон, без спеціального призначення. Слід пам’ятати, що ці препарати мають показання до застосування і багато побічних ефектів. Тому дози і час прийому гормоновмісних препаратів повинен контролювати й корегувати тільки лікар. Насправді ж існує чотири ключових фактори, що здатні негативно вплинути на рівень тестостерону у вашому організмі. Це хронічне недосипання, зайва маса тіла, малорухомий спосіб життя та стреси. Тому необхідно критично переглянути свій спосіб життя: висипайтеся (спати треба 7-8 годин на добу), підтримуйте свою вагу в межах норми, ведіть активний спосіб життя, уникайте стресів. Тоді й гормональне дзеркало буде в ідеальному стані. Іноді можна також почути твердження, що утримання від сексу покращує потенцію. Але практика і численні

здоров’я • дрібниці життя

наукові дослідження спростовують цю теорію. Більше того, утримання від сексу може тільки зашкодити чоловічому здоров’ю, викликати збої не лише в статевій, а й в інших системах організму. В результаті відсутності активного сексуального життя потенція може поступово згасати. Перерва в сексуальній активності на довгий час – істотний збій для організму! Це так само, як у спорті: закинув – чекай біди. А регулярний якісний секс, навпаки, значно покращує потенцію. Наступним міфом є думка, що інфекції, які передаються статевим шляхом, не впливають на чоловічу силу. В арсеналі лікарів є антибіотики, що дійсно протягом тижня можуть позбавити людину гонореї і навіть сифілісу. І багатьох цей факт заспокоює. Але треба пам’ятати, що такі інфекції обов’язково за-

лишають неприємний слід в організмі – потенцію вони зазвичай знижують. Крім того, мужчини повинні мати на увазі, що неповністю вилікувані захворювання чоловічих статевих органів (простатит, уретрит, везикуліт, орхіт) можуть завдати клопоту чоловічому здоров’ю і вплинути на сексуальні можливості.

Ніколи не вірте твердженню «Імпотенція – це вирок!». Сексопатологи, андрологи, психотерапевти запевняють: не поспішайте ставити хрест! Слід шукати причини виникнення цього стану. Є багато способів повернути чоловічу силу. Досягнення медицини на сьогодні є такими, що навіть у, здавалося б, найвідчайдушніших ситуаціях можна завжди знайти вихід з положення. Обнадіює той факт, що дуже часто причиною чоловічого безсилля стають психологічні проблеми, а їх вдале вирішення не лише повертає комфортний емоційний стан, але і чоловічу силу. Якщо ж імпотенція носить органічний характер, зверніться до лікаря-андролога. Сьогодні існує багато лікарських методик, що істотно покращують ситуацію. І не забуваймо, чоловіки: багато що залежить від нас самих, від дбайливого ставлення до власного здоров’я. І тоді ми не тільки хотітимемо, а й зможемо… Роман Іваницький, андролог

здоров‘я • дрібниці життя

Roger Michel Fichmann / Switzerland / Ouverture IV & Ouverture III

Фотографії з колекції Міжнародного Салону-турне художньої фотографії «З любов’ю до Жінки», www.galleryprostir.com

Ювелірний салон

сюрприз

jeweller’s salon

SURPRISE

Салон «Сюрприз» із ХІХ ст. є гарантом ексклюзивних ювелірних виробів.

Діаманти | Золото | Срібло | Швейцарські Годинники

Тел.:+38 (032) 255-42-08 Україна, 79007, м. Львів, просп. Свободи, 29 Svobody Avenue, 29, Lviv, 79007, Ukraine zoloto-surpriz.lviv.ua