Egoist #34

№ 34 (4/2016)

жан гріцфельдт:

“Сама по собі мода сліпа. її треба водити за руку” Спорт

Скелелазіння як тренд сучасності

стосунки

розмова з сином про секс

Андрій Дума:

ТАРАС ОВЧАР: «Будь-яка мета досяжна – це тільки питання часу і вашої наполегливості»

«Усмішка – ключ до успіху»

12

40

Директор: Остап Процик Головний редактор: Всеволод Поліщук Над номером Володимир Миленко працювали: Роман Іваницький Юрко Пирч Дизайн та верстка: Олег Пеленичка Рекламний відділ: Зоряна Крачковська Наталя Климюк Марія Вінчура Анна Косик Розміщення тел.: (032) 239 -34-01 реклами:

24

Спеціалізований журнал «Егоїст» Зареєстрований у Міністерстві юстиції України Свідоцтво серія КВ № 18262-7062 від 11.10.2011 р. Адреса редакції та м. Львів, видавця: вул. Героїв УПА, 73 Засновник та ТОВ «Егоїст видавець: Паблішинг» Розповсюджується безкоштовно в елітних ресторанах, клубах, барах, готелях, клініках, автосалонах, фітнес-центрах і магазинах Львова. Частина накладу потрапить на домашні адреси або безпосередньо з рук в руки найуспішнішим політикам і бізнесменам міста. Наклад: 1 000 примірників Періодичність: 12 разів на рік Підписано до друку: 17.06.2016 р. Друк: ТОВ «Поліграф-сервіс» Концепція та зміст журналу «Егоїст» є інтелектуальною власністю. Частковий або повний передрук матеріалів, а також інше їхнє використання або відтворення допускається лише з дозволу редакції. За зміст реклами відповідальність несе рекламодавець.

54

На обкладинці: Тарас Овчар Фотограф: Олексій Самойлов

егоїст | 3

Велика помилка – надто швидко здаватися. Найкращий шлях до успіху – постійно пробувати ще раз. © Томас Едісон

Ті держави здатні стати великими, у яких великі малі люди © О. Довженко

КОСТЯНТИН КОЖЕМЯКА:

«УКРАЇНСЬКІ МИТЦІ МАЮТЬ ПЕРЕЙТИ ВІД КОНКУРЕНЦІЇ ДО СПІВПРАЦІ» – Хто і для чого придумав проект «Килим. Сучасні митці України»?

– Це доволі потужні та відомі в Україні «гравці». Ініціатор і керуючий партнер проекту – Zenko Foundation. Куратори – Олександр Соловйов та Ігор Абрамович. Художню складову проекту хай оцінять арт-критики і глядачі. Однак з того, що я чув під час презентації проекту в Карпатах, враження – дуже позитивні. Особисто я сприймаю «Килим» насамперед як приватну ініціативу українського бізнесу і меценатського кола з метою популяризації українських митців і сучасного українського мистецтва. Може, це звучить «затаскано» і пафосно, але у те, що організаторам проекту вдасться цієї мети досягти, я вірю. Тому для фонду «ArtHuss» було цілком логічно долучитися до проекту у статусі видавничого партнера.

– У Вашому видавництві вийшла майже однойменна книга «Сучасне мистецтво України», яка отримала дуже схвальну критику, стала одним з відкриттів «Книжкового арсеналу», і, судячи з усього, очікує такої ж долі на осінньому Форумі видавців у Львові. Ви самі сподівалися на такий успіх?

– «Сучасне мистецтво України. Портрети художників», яку написала Галина Скляренко (і загалом видавничий портфель «ArtHuss»)

складається з арт-видань, які мають на меті популяризацію сучасного мистецтва як світового, так і українського. Ці книги написані простою, але не примітивною мовою. Тому доступні та цікаві для широкого загалу. Основна цільова аудиторія цих видань – активні люди віком 20-45 років, які прагнуть досягати успіху шляхом особистого розвитку через долучення до мистецтва. Перше коло цієї аудиторії – учасники креативних індустрій, для яких мистецтво – це виховання сучасного естетичного смаку, джерело натхнення і запорука успішного професійного зростання. Цією книгою розпочато видавничу серію «Українська мистецька книга», яку буде подовжено і представлено у Львові на Форумі видавців такими авторами як Галина Скляренко, Аліса Ложкіна, Олександр Соловйов, Сергій Братков. Слід зазначити, що без світового контенту це починання може виглядати як щось локальне, хоча насправді це абсолютно не так: українське сучасне мистецтво потроху-помалу інтегрується в світовий культурний простір. І щоб уникнути пастки «тутешності», було започатковано ще одну серію – UkrainianArtBook, яку відкрили виданням світового бестселера Сари Торнтон «33 митці у трьох актах». До

cуспі льство | 7

вересня плануємо видати її першу книгу «7 днів світового мистецтва». Також на черзі книга Віллі Гомпрітса «Що таке справжнє мистецтво?», яку теж сподіваємось встигнути видати до Форуму.

– Повернімося до проекту «Килим», який багато у чому є причиною (або наслідком?) виходу в світ таких книжок. Чим, на Вашу думку, проект «Килим» відрізняється від інших українських активностей навколо сучасного мистецтва? Що унікального має «Килим» і не має ніхто інший?

– Ще раз наголошу на тому, що у випадку з проектом «Килим» маємо прецедент: бізнес об’єднав зусилля заради арт-проекту! На мою думку, для українців це майже неможливо. Кожен з учасників обрав свій сектор відповідальності: Zenko Foundation – експозиційний, BuyArtGallery – зовнішній, ArtHuss – видавничий. Поки що все складається дуже продуктив-

8 | cуспі льство

но. Після відкриття у карпатському Татарові «Килим» покажуть в одному з найбільших галерейних просторів Львова. Потому – «Єрмілов-Центр» у Харкові. Далі – більше! Тобто, зараз ми уже говоримо про міжмузейний проект.

– Ви – один з найпомітніших «борців» за розвиток креативної економіки в Україні. Що саме Вас мотивує? У чому Ви вбачаєте потенціал креативних індустрій у нашій молодій державі?

– Дякую, однак я б не називав себе борцем. Я скоріше місіонер. Що саме мотивує? Прагнення до самореалі-

зації. Таким мене зробила природа і виховали батьки: не бути байдужим, жити цікавим життям, робити корисне і значне, спілкуватися і працювати разом з цікавими людьми. Жартома люблю казати, що моя основна мотивація – егоїзм. Я ж уже не в тому віці та маю не той характер, щоб змінювати місце проживання. Тому, лишаючись в Україні, хочу жити в щасливій країні, успіхи якої визначають не політики, а розумні та чесні люди. А тепер трохи прагматики. Сьогодні в глобальному світі сировинна конкуренція добігає кінця. Це давно проговорений факт. Інтелект, креатив і їхні носії стають визначальним фактором успіхів у світовій конкуренції. Погодьтеся, креативу в нас – хоч греблю гати! Один тренер з Прибалтики, якого я запрошував минулого року для проведення майстер-класів за темою «Створення кластерів креативної економіки», перед відльотом додому сказав мені: «Костю, не запрошуйте більше тренерів, не марнуйте грошей і часу. Вони вас мало чому навчать, бо ви, українці, – екстракреативні чуваки!» Крім того, слід зазначити, що ряд «креативних» заморських програм – це найчастіше пошук і переманювання наших інтелектуалів для своїх національних інтересів. Тому на національному рівні треба, з одного боку, бути обережними з всілякими грантами, а з іншого – надавати можливість нашим творцям, інтелектуалам самореалізовуватися вдома. Адже пороз’їжджаються вони по всьому світу, і будемо ми виключно аграрною глушиною. Не гірничо-металургійний комплекс, не хімія, не агросектор дозволять Україні посісти гідне

місце в світовій економіці. Креативні індустрії – це наш єдино можливий прорив.

– Якби Вам довелося описувати сучасне мистецтво України, то з якого боку Ви б до цього підійшли? Мовляв, нічого немає, чистий аркуш паперу, усе слід починати спочатку? Чи навпаки: маємо критичну масу митців міжнародного рівня, але ще не навчилися про це говорити?

– І не те, і не інше. Ви пропонуєте мені зробити SWOT-аналіз? (Усміхається) Що ми маємо з позитиву: школу, достатню, але не критичну «масу митців міжнародного рівня» (хоча це діло наживне). Що є з негативу: головне – нема «екосистеми». Арт-критики, інститут кураторства, галерейні інституції, платформи з культурного обміну та досліджень, традиція меценатства і багато іншого – з цим усе сумно. Причини: недолуга державна культурна політика, а точніше – її повна відсутність, а також втрачена традиція широкого загалу цікавитися культурою загалом і мистецтвом зокрема. Тому одна з місій «ArtHuss» – популяризація. Шлях – колаборація.

– Зрозуміло, що робота зі сучасним мистецтвом в Україні – це уже виклик. Але які найважливіші челленджі Ви могли б назвати?

– Не згоден, що сама робота з мистецтвом сьогодні є викликом. Сучасне воно і є сучасне. І в Америці, і в Британії, і в Нігерії, і в Україні. Звичайно, у кожному регіоні існує свій стиль, своє обличчя, але загалом усе це – сучасне мистецтво. Найкраще тлумачення цього явища можна відшукати у книзі Сари Торнтон, яка пропонує розуміти сучасного митця через три

іпостасі його творчості: політика, спорідненість, ремісництво. Мені дуже подобається висловлювання київської мисткині Таїсії Галаган, яка має багаторічний досвід викладання у художній академії Канади: «Мистецтво Відродження – це Біблія для неосвічених, а сучасне – для людей з широким світоглядом». Сьогодні митець – це першочергово філософ, який висловлює думки мовою візуального мистецтва. І це не обов’язково звиклий живопис. Артвідео. Медіа-арт. Ленд-арт. Перформанси. Інсталяції. Форматів безліч!

Приміром, згадувану вже книгу Сари Торнтон ми презентуватимемо у форматі вистави-перформансу. 20 художників, 20 робіт, 20 міні-пресцентрів і можливість для публіки у режимі пітчингу поставити митцям свої запитання. Художниця Алевтина Кахідзе виконуватиме роль самої Сари, а питання лунатимуть майже ті самі, що їх пані Торнтон ставила Кунсу, Вейвею та іншим митцям (звичайно ж – адаптовані до українського контексту). Поґуґліть, це буде справді outstanding! А повертаючись до вашого питання, основний виклик у сфері українського сучасного мистецтва сьогодні – розуміння того, що прийшла доба не конкуренції, а співпраці. Для нашого люду це може бути дещо складно. Чи зможемо ми з нашими «трьома гетьманами на одну булаву» цей виклик гідно прийняти? Розмовляв Володимир Бєглов

cуспі льство | 9

– Пане Тарасе, розкажіть, будь ласка, коли почала працювати «Стоматологічна клініка Овчара» та кому належить ідея її створення?

– Стоматологічну клініку у 1995 році заснував мій батько Орест Овчар. Вже понад двадцять років ми працюємо над ідеальними усмішками наших пацієнтів, а це приблизно 64 тис. пацієнтів. Спочатку вели картотеку від руки, та новітні технології дозволяють усе робити у цифровому форматі, адже це практичніше та доступніше. Працюємо над розвитком клініки, минулого року інсталювали нову італійську установку. Також наші клієнти можуть переглянути необхідну інформацію на сайті та, звісно ж, записатись на огляд.

– Хто ще працює над створенням ідеальних усмішок?

ТАРАС ОВЧАР:

«Кожен зуб у людській голові – цінніший за діамант» Тарас Овчар – стоматолог, власник стоматологічної клініки, професіонал і талановитий представник нового покоління династії стоматологів Овчарів. Закінчив ЛНМУ ім. Данила Галицького, навчався в інтернатурі на базі ЩЛХ ЛНМУ у Львові, протягом трьох років проходив стажування у шести клініках США, а саме у НьюЙорку. Набутий досвід застосовує у своїй роботі, а також постійно відвідує навчальні семінари, лекції, бере участь у конгресах і майстер-класах. Про справу його життя та сімейну клініку Овчарів ми і поговорили з п. Тарасом сьогодні.

10 | cуспі льство

– До нашої команди входять п’ять докторів, це професіонали своєї справи. Кожен з них – це як палець однієї руки, які разом працюють злагоджено та впевнено. Окрім різноманітних послуг і лікування у клініці ви маєте змогу отримати відповіді на усі питання, що вас цікавлять, адже у нас працює он-лайн-консультація. Наші фахівці відвідують майстер-класи та навчальні заходи, ми вдосконалюємось і тримаємо руку на пульсі. Нещодавно побували на конгресі у Дубаї, в ньому брали участь сім стоматологів з усього світу, а двоє безпосередньо від України.

– Чому «доктор», а не «лікар», як усі звикли?

– Я вважаю, що термін «лікар» – це поняття старої системи лікування, а «доктор» – європейський формат, на який ми і орієнтуємось. Особливістю

роботи нашої команди є комплексний, колегіальний та індивідуальний підхід до кожного пацієнта. Для обговорення запрошуємо стоматологів і зубних техніків, проводимо комплексну діагностику в артикуляторі та після цифрового опрацювання складаємо оптимальний план лікування з прогнозованим результатом. Враховуючи побажання пацієнта, пропонуємо усі можливі варіанти. Нам приємно бачити щасливі усмішки.

Маємо різноманітні програми лояльності та займаємося благодійністю, наприклад, провели безкоштовне лікування для воїнів АТО. На поточному етапі розвитку нашої держави це – обов’язок кожного, тому ми підтримуємо нашу армію.

– Ви успішно поєднуєте у житті багато різних справ, якщо з’являється вільна хвилинка, як відпочиваєте?

– Які процедури можна пройти у клініці?

– Наші фахівці надають повний спектр послуг, тобто лікування від «А» до «Я». Це зручно, комфортно та вигідно, адже не потрібно відвідувати багатьох спеціалістів у різних клініках. Гігієна та профілактика, безболісна хірургія, імплантація, вініри, дитяча стоматологія, ортодонтія, комп’ютерне моделювання усмішки – усе це можна здійснити у нас. Стоматолог як художник, це так важливо красиво і щиро усміхатись, тому я найчастіше працюю з художньою реставрацією зубів. Використовую сучасні пломбувальні матеріали, наприклад, вініри. Це найтонші керамічні або порцелянові накладки, котрі здатні створити голлівудську усмішку. Навіть при мінімальному кейсі з шести вінірів можна повністю змінити образ. Ще одним матеріалом для роботи є оксид цирконію. Його використовують замість металокерамічної коронки. Сприятливий і благодійний матеріал має чудову естетичну функцію. Протезування зубів з використанням безметалевої кераміки E.max – це новітні технології у стоматології. Вони не містять металевих сплавів і мають натуральний колір, виглядають як власні зуби.

Зроблено цифровий дизайн усмішки та встановлено 13 одиниць оксиду цирконію провести комплексне, повноцінне лікування. Приємно зауважити, що молоде покоління береже своє здоров’я та вчасно відвідує стоматолога. Адже зуби – це відображення здоров’я усього організму. Цим принципом ми і керуємось у роботі, завжди викладаємось на всі 100%. Запишіться на прийом на сайті

www.dentist32.com.ua і отримайте знижку на перший прийом 5%!

– Робота стоматолога непроста, звідки черпаєте сили та натхнення?

– Не повірите, з цікавої роботи. Коли бачиш результат своєї праці, дивишся у щасливі очі пацієнта, це і є стимулом. Хочеться рухатись вперед і не зупинятись на досягнутому. Отримуємо неймовірне задоволення, коли викладаємо наші роботи на міжнародних сайтах і отримуємо схвальні відгуки. Гадаю, що людина може все, коли ставить перед собою ціль і йде до неї.

– І наостанок, що порадите нашим читачам?

– Хто зазвичай є вашими пацієнтами?

Наші пацієнти – не тільки львів’яни чи українці, до нас звертаються і поляки, і чехи, і французи, і навіть жителі США та Канади. Вдячні пацієнти приводять своїх друзів, близьких і рідних, бо знають, що ми зможемо

– Вільного часу не так багато, тому, коли випадає нагода, займаюся гірськолижним спортом, а саме сноубордингом. Влітку катаюсь на велосипеді та підтримую екологічність. Одним із моїх захоплень є подорожі, коли відкриваєш для себе нову країну, її колорит і смак, спостерігаєш за мешканцями. Побував у багатьох містах США безпосередньо під час стажування, а саме у Нью-Йорку, Лос-Анджелесі. Також люблю спілкуватися з друзями та близькими, це заряджає позитивом та енергією, розумієш, що ще стільки планів, які можна втілити.

вул. Водна, 3 (біля ТЦ «Форум Львів»)

+38 097 595 0123 www.dentist32.com.ua

– Рекомендації від мене – це відвідувати стоматолога двічі на рік. Тоді ви гарантовано матимете здорову усмішку і гарний настрій. Займайтесь улюбленою справою і подорожуйте, бо людину роблять щасливою цікава робота і подорожі.

Розмовляла Наталя Климюк

cуспі льство | 11

Одна поїздка з далекобійником Ігоря я знаю ще зі шкільних років. Тоді хлопці підсміхалися над його мрією стати водієм далеких рейсів. Потім і сам Ігор забув про це. «Спочатку я поїхав до Польщі, потім пішов працювати на сільськогосподарську фірму в селі. Я оббивав цеглу і отримував за це 50 грн. Коли власники побачили, що я стараюся, то дали можливість спробувати їздити на навантажувачі. А за деякий час – на тракторі», – розповідає хлопець дорогою зі Львова до Києва. Попереду ще 550 кілометрів, які потрібно проїхати максимум за 9,5 годин. Питаюся, чи встигнемо...

12 | cуспі льство

«Звичайно. Ми виїхали пів сьомої вечора, то орієнтовно в Києві будемо о третій ночі. Зараз веземо пошту. На це завжди дають не більше 10 годин. А коли їздиш по експедиції, то в більшості випадків таких обмежень в часі немає». Трасою Київ-Чоп на різних ділянках їдемо зі швидкістю 50-80 км/год. Ігор каже, що на кожній вантажній машині стоїть обмежувач швидкості, який ставлять на заводі. Тому максимум з автомобіля можна витиснути 85 км/ год. А на фурах, які перевозять вогненебезпечні речовини, розженешся максимум до 80 км/год. За дві години дороги у мене безупинно течуть сльози. Очі почервоніли. Ігор радить дивитися на білу смугу на дорозі. «Це в тебе від незвички. Якщо зустрічною їде машина з ввімкненим дальнім світлом, то за деякий час дуже печуть очі. В мене теж спочатку так було, але тепер я вже звик». Проїжджаємо багато сіл. Дорога освічена лише на декількох ділянках. Водій розповідає, що минулого року світло було у кожному населеному пункті. «Не зрозуміло, як людина вночі може перейти з однієї частини села в іншу. Навіть через пішохідний перехід. Коли їдеш такою темною дорогою, то бачиш попереду метрів двадцять. Якщо вночі хтось вискочить перед машиною, то навіть загальмувати не встигнеш». Поки не добралися до Києва, то не побачили жодної людини, яка ризикнула б переходити дорогу в темний час доби. Але були такі, хто прогулювався вздовж дороги. Помічали ми їх вже, коли під`їжджали дуже близько. Ігор каже, що в таких випадках рятує автомобільна рація: «Дуже добре мати її в машині. Вона допомагає бути в курсі

справ того, що робиться на дорозі позаду або спереду, чи все ззовні добре з машиною. Відповідно, водії завчасно попереджують один одного про пішоходів, які йдуть близько до траси. Діапазон дії рації 2-3 км». У Радивилові зі швидкістю 5 км/ год заїжджаємо на обов`язкову вагу для вантажних автомобілів. Тут ДПС перевіряє вагу товару. Ігор може везти максимум 22 тонни. «Дорогою до Києва є тільки одна така вага. Влітку ставлять додаткові. Бо, якщо температура повітря вище 28 градусів, то можуть їздити тільки «десятитонки». А ті, в кого більше вантажу, за правилами мають їхати тільки вночі». Після чотирьох годин у дорозі про себе починає наполегливо нагадувати голод: «Зараз заїдемо в одне з моїх улюблених кафе. Там смачні пельмені та вареники». Заходимо в невеликий заклад. Порція вареників і пельменів, півстакана сметани і томатний сік обійшлися нам у 45 грн. Ігор розповідає, що в середньому на їжу він витрачає

250 грн на день. «Деколи готую сам, або їм у закладах харчування. За більш ніж два роки роботи вже знаю, де смачно готують, а куди краще не заходити». Якщо є більше вільного часу, то для приготування їжі у хлопця в машині є газовий балон. Вареники та рівна дорога мене розморили. Очі заплющуються. А їхати ще більше 300 кілометрів. Ігор ділиться життєвими секретами, як не заснути: «Щоб вночі не спати, їм насіння, п`ю каву, говорю по рації з іншими водіями. Були два випадки, коли я заснув. Одного разу в Рогатині заснув перед мостом, була зима, в машині тепло. Тоді заснув, з`їхав на узбіччя і почув тріскотіння снігу або льоду. Від того і прокинувся. Другий раз у Житомирі на об`їзній заснув. Був уже літній ранок година 6-7. В такий час якраз найбільше спати хочеться. Виїхав на зустрічну, але мені почали сигналити, і я збудився. За правилами за кермом потрібно їхати 9 годин на день. З них годину часу ти маєш стояти. А решту

cуспі льство | 13

часу відпочивати». Хлопець каже, що близько п`ятнадцяти годин на добу він перебуває за кермом. Чотири-п`ять годин залишається на сон та інші справи. Але це може змінюватися. Все залежить від інтенсивності завантажень-розвантажень. При такому графіку роботи за один місяць Ігор проїжджає 11-13 тисяч кілометрів. Щодо вихідних, то у водія їх буває 3-4 дні на місяць. Якщо ж є бажання відпочити більше, то можна взяти відпустку. Траса Київ-Чоп – одна з найкращих в Україні. Покриття тут рівне і без ям. Хоча, за словами хлопця, часто доводиться їхати і по бездоріжжі. «Найбільше мені запам`ятався рейс ІзмаїлБолград. Дороги нормальної взагалі не було. Я спочатку їхав трасою, а потім почалася польова дорога. От тоді було весело». Довго зосереджувати увагу на поганих дорогах хлопець не став і розповів, як у 2014 році підкоряв найкрутіший серпантин в Україні, що на Ангарському перевалі. «Тоді була зима, але дорога була не дуже слизькою. Під гору я сам виїхати не міг, бо машина була порожня і буксувала. Я подзвонив до чоловіка, який мене вивантажував. Він приїхав КАМАЗом і тягнув догори. Коли їхав донизу, то машину несло по сухому асфальту, бо спуск був крутим. Траплялися такі повороти, що я «не входив». Тому розвертався і знову спускався донизу. Коли їхав втретє до Криму, то вже були бігборди, де писало, що майданівці – це сепаратисти. То був 2013 рік. Взимку 2014 року я востаннє поїхав до Криму в Гаспру. На відвантаженні мені казали, щоб я нікуди не йшов, бо я зі Львова і мене можуть за це побити». Доїхати зі Львова до Києва можна за вказівниками на дорогах. Але

14 | cуспі льство

як виходити з ситуації, коли потрібно знайти маленьке українське село чи місто? «Перші рейси їздив по GPS. Але він веде не зовсім правильно. Краще дивитися на карту та знаки на дорозі». А от у країнах Європи, наголошує хлопець, GPS-навігація точна і правильна. Більше того, не володіючи англійською мовою на високому рівні, водій все одно доїде до місця призначення: «На відвантаженні чи завантаженні тобі диспетчер скидає SMS англійською мовою з місцем, куди тобі потрібно їхати. На місці можна просто показати це повідомлення. Заблудитися не повинні, бо в Європі GPS «водить» дуже добре. Вводиш або індекс, або адресу і спокійно їдеш». Найкраще, вважає водій, працювати далекобійником у Німеччині, Словаччині та Прибалтиці. Якщо в Україні платять за кожен

кілометр, то там водієві нараховують певний відсоток від загальної суми грошей за перевезення вантажу. В середньому далекобійник в Європі за місяць може заробити більше тисячі євро, а в Україні від шести тисяч гривень. Назустріч і позаду нас їде безліч вантажних автомобілів як з українськими, так і закордонними номерами. Питаюся: «Серед українських водіїв-далекобійників є конкуренція за місце роботи?». «Думаю, конкуренції за місце водія зараз нема. Бо тепер дуже багато товару перевозять вантажними машинами. Відповідно, вакансії є завжди. – каже хлопець. – Питання тільки в бажанні працювати та вмінні робити це якнайкраще. Тоді конкурентів у вас не буде. Зараз основні вимоги до во-

дія на вантажний автомобіль – це вік до 40 років і досвід водійської роботи хоча б 1 рік. У мене були 10 місяців досвіду, коли пішов працювати далекобійником. До того їздив на КАМАЗі. На годиннику 00:01. Проїхали ще один пост поліції. Між Львовом і Києвом таких постів п`ять. «Мені подобається нова поліція. Більше порядку. Машини не стоять при дорозі. Спілкуються набагато ввічливіше. За 10-бальною шкалою ставлю 9». За декілька кілометрів на «аварійці» стоїть вантажівка. Водій, з ввімкненим ліхтариком в зубах, міняє колесо. Ігор каже, що полагодити поломки в дорозі можуть допомогти спеціалісти з автосервісу. Але якщо можна відремонтувати самому, то це ще краще, адже часу буде затрачено менше. «Обов`язково потрібно вміти міняти колеса. Бо пробити їх можна будь-коли і будь-де. Швидше поміняєш – швидше поїдеш. Якщо «стріляє» заднє колесо або будьяке на причепі, то машину заносити не буде. А коли передні, то починає тягнути доправа або доліва. Це вже небезпечніше. Потрібно втримати машину. Треба також завжди дивитися загалом, чи все з машиною в порядку. Я приблизно раз на місяць доливаю оливу, перемащую все в причепі. Коли треба, то їду в гараж на нашу фірму, і там майстри роблять те, що треба. Але все одно сам весь час перевіряю, чи все добре, бо відповідальність лежить на мені», – розповідає далекобійник. Цікавлюся, які ще небезпеки таїть в собі професія водія далеких рейсів? Ігор розповідає, що з ним сталися два неприємні випадки. Перший в селі міського типу Кушугум, що біля Запоріжжя: «Наша диспетчер подзвонила до мене і сказала, щоб я порожняком

їхав на завантаження в Кушугум. Приїхав вночі, зайняв чергу. На територію не заїжджав. А зранку вже «солярки» в баці не було. Злили 560 літрів. За кожну літру вкраденого пального я потім нашій фірмі віддавав гроші сам. Щоб такого не ставалося, краще зупинятися на стоянках або, якщо дозволяють, на території, де будуть завантажувати машину». А поблизу Одеси теж є небезпечна зона – чотири затяжні підйоми, де машина їде повільніше: «На останньому підйомі вночі на ходу в причепі відкрили двері та вкрали золота на 280 тисяч гривень. Я якраз пошту віз. На дверях було чотири колодки, спеціальні засуви, секретки. Все повитягували, пообрізали. А на другу ніч ми з водієм з нашої фірми їхали з Одеси на Київ. По черзі одне одного обганяли. І на одному з підйомів у його машині теж відчинили в причепі двері, але взяти не встигли нічого». До Києва залишається 60 кілометрів. Вже 01:50. Я з надією краєм ока поглядаю на спальник. Їх тут два. Ігор нагадує мені, що цієї ночі в машині може бути трохи прохолодно, бо автономний опалювач забрали на ремонт. Надворі +3, тому, думаю, не замерзну. І на цей випадок хлопець знайшов ще одну історію: «Одного разу я спав повністю вдягнутий, взутий, накрився двома ковдрами. А все сталося через те, що два акумулятори замкнуло. «Прикурив» від іншої машини зранку і так завів». Так і застудитися легко, кажу йому. На що Ігор відповідає: «Хворію я нечасто. Але найбільше мені запам`яталося, як я перехворів у дорозі на гнійну ангіну. Я їхав зі Львова на Київ. У мене була температура. Я намочив рушник, поклав на шию і так їхав. Ще в дорогу взяв лимонів, яблук і весь

час їв. Приїхав до Києва. І мені пощастило, що одразу не було товару, щоб мене завантажити. Тому я стояв цілий день і ніч. Завантажили мене аж наступного дня. За добу я вилікувався». До Києва в Жуляни ми приїхали о 02:50. Ігор відчинив двері причепа, щоб вантажники змогли забрати звідти декілька тонн пошти. Потім хлопець ще сів шукати на карті село Базар в Житомирській області, де його мали завантажити зранку. Від Києва їхати більше ста кілометрів. Отже, підйом у нас о 8.30, щоб вчасно добратися. За п`ять годин будильник дав зрозуміти, що на сьогодні це весь відпочинок. Остаточно прокинутися допомогло ранкове вмивання з пляшки при температурі +3 градуси. Ігор запевняє, що вже звик: «Вмиватися ж потрібно. А коли надворі прохолодно, то це загартовує. А душ – це не проблема. Дорогою вони є що сто кілометрів». До села Базар ми добралися десь за 1,5 години. Поки машину вантажили палетами для опалення, я вперше побачила, як готують сніданок прямо в автомобілі. Яєчня з ковбасою та помідорами, кава з солодощами трохи прогнали втому. Ігор не встиг одразу поїсти, бо, як пояснив він мені пізніше, потрібно контролювати процес завантаження. «Потім ти приймаєш цей вантаж, розписуєшся, що він цілий і непошкоджений. Маєш бути точно впевнений, що це справді так. Також основне дивлюся, щоб печатки були в документах». До Львова ми їхали через Радомишль, а потім – трасою Київ-Чоп. Місто Лева зустріло нас о 21:30. З Ігорем ми попрощалися, і кожен поїхав додому відпочивати. Тієї ночі я спала як ніколи міцно. Юля Василина

cуспі льство | 15

У Львові говорили про ринок нерухомості

Представники компанії «Лев Девелопмент» провели зустріч з керівниками агенцій нерухомості та ріелторами

«Ми хотіли поспілкуватися з фахівцями ринку нерухомості, почути їхню думку щодо того, в якому напрямку компанія має рухатися, адже сьогодні ринок є дуже динамічним, і не весь пропонований продукт є затребуваним», – пояснив мету зустрічі інвестор компанії Олександр Островський. «Лев Девелопмент» є новим брендом на ринку нерухомості. Це

16 | cуспі льство

девелоперська компанія, що займається розробкою та плануванням багатоквартирного житла. «Ми розвиваємо території і створюємо комфортні умови для життя. Наша послуга – це якісне життя за правильну ціну. Ми беремо найкращих архітекторів, продавців, які є фахівцями ринку, залучаємо найкращі обслуговуючі компанії. Ми запрошу-

ємо до нашого консорціуму найкращих з найкращих», – розповів Олександр Островський. Компанія першою вивела на ринок якісне житло невеликої площі. «Це компактне, економічне житло площею близько 30 кв. м. Ми побачили, що такі помешкання користуються попитом. І цей попит буде зростати, адже уряд зробив нам своєрідний «подарунок», суттєво піднявши тарифи. Тепер мешканцям квартир з центральним опаленням площею 50 кв.м. доведеться сплачувати за тепло близько 2000 грн., тоді як в квартирі з індивідуальним – не більше 600», – пояснив переваги нового житла інвестор. Основним об’єктом компанії зараз є житловий комплекс «Shuttle», який будують на вулиці Садовій у місті Дубляни. «Це будинок клубного типу, закрита по всьому периметру територія. Ми вирішили робити максимально допустиму з точки зору сімейного проживання європейську забудову – 6 поверхів», – розповів інвестор. Конструкція будинку – сучасна, монолітно-каркасна, перегородки сконструйовані з цегли. Особливостями є інноваційне планування, со-

нячні батареї, системи очищення води, відеодомофони, ізольовані поштові скриньки, система електронних ключів. Квартири переважно одно- та двокімнатні з можливістю перепланування, а також трикімнатні з терасою на останньому поверсі. Кожна квартира матиме індивідуальне опалення завдяки встановленню двосекційного котла. При цьому мешканці можуть вибрати конденсаційний або звичайний, турбований котел. Панорамні вікна забезпечать максимальне освітлення в денну пору. Кожну квартиру буде оснащено якісними металевими дверима з накладкою МДФ. «Ми також надаємо можливість придбати вже практично готові до проживання квартири площею 35 кв.м. Вони мають компактне планування, зручні зв’язки між всіма приміщеннями, передбачені моменти прийому гостей. Така квартира буде ідеальною для проживання 2-3 осіб», – розповів дизайнер Андрій Матвійчук. Великою перевагою розташування комплексу є чудова логістика. До Львівської опери від будинку можна доїхати автомобілем за 15 хвилин по хорошій дорозі. Це швидше, ніж з Сихова чи Рясного. Сам будинок розташований поруч з садом Аграрного університету, відразу за садом вже починається Львів» – розповів Олександр Островський. За його словами, альтернативи такому житлу в Дублянах не існує, більшість землі у місті належить Аграрному університетові, і вільних ділянок практично не залишилося. Це означає, що таке житло лише зростатиме в ціні.

«Сайт компанії є автономним менеджером з продажу. Тут можна в режимі он-лайн спостерігати за будівництвом, яке зараз виходить з рівня котловану, переглянути навколишню інфраструктуру, планування квартир, ціни. Також можна передивитися всі документи. Хочу наголосити, що земля під будинком перебуває у власності компанії. Після завершення будівництва, яке заплановане на кінець року, вона буде передана у власність мешканців, на

баланс ОСББ», – розповів керівник відділу продажу Юрій Титич. За словами представників компанії, пропонована ціна є оптимальною за співвідношенням з якістю. Можливі знижки та розтермінування половини суми до кінця року. «Ми хочемо, щоб наше житло продавали професіонали, як це є закордоном. Тому прагнемо залучити до співпраці інвесторів, ріелторів, фахівців з нерухомості, щоб вони могли заробляти разом з нами. Ми даємо можливість протягом 6-8 місяців і до року отримати дохідність близько 30%», – розповів Олександр Островський. У планах компанії також реалізація проекту побудови житлового кварталу в межах Львова. Концепція передбачає низьку щільність забудови, панорамний огляд, що є притаманним для спальних районів у Європі.

cуспі льство | 17

Кредитиний карт-бланш: як отримати необмежені можливості

Як часто трапляються ситуації, коли ми відкриваємо гаманець, щоб розрахуватися на касі за покупки і не знаємо, яку картку використати? Ця зарплатна, але там лишилося кілька гривень, цю дали до депозиту, але не пам’ятаємо паролю, дві кредитки, а ще якась ко-бренд картка – отримали в торговельній мережі як подяку постійному клієнтові. Кількість банківських карток у гаманці українців невпинно зростає, всі треба брати з собою та й ще пам’ятати паролі до них. А ще й кожен банк пропонує отримати все нові та нові картки – платіжні, кредитні, і кожна з них – на «особливо вигідних умовах». А які ж ці умови, і який банк пропонує найкращий сервіс? Щоб дізнатися це ми вирішили порівняти пропозиції щодо кредитних карток декількох банків – «Альфа банк», «Приватбанк», Credit Agricole, UniCreditBank, ПУМБ, «Райффайзен Банк Аваль», «Укрсиббанк» та «Ідея Банк». У нашому дослідженні до уваги ми братимемо не лише такі ключові параметри, як ставка за кредитом, ліміт і пільговий період, але і додаткові умови, які часом можуть мати серйозний вплив на кінцеві витрати та зручність користування продуктом.

18 | cуспі льство

Кредитний ліміт – перше, що цікавить кожного клієнта при оформленні кредитної картки, адже гроші – це основне, довкола чого все і обертається. Зазвичай стандартною сумою, доступною на картці, є 50 000 грн. Таку позику готові надати більшість з аналізованих бан-

ків: Credit Agricole, UniCreditBank, ПУМБ, «Райффайзен Банк Аваль», «Укрсиббанк». Найнижчий кредитний ліміт у «Приватбанку» – всього 25 тис. грн. Приємно за цим критерієм дивує «Ідея Банк», надаючи до 100 000 грн. позики, та «Альфа банк», де можна отримати аж 200 тис. грн.

Ставка за кредитом Це один з ключових моментів, який впливає на рішення клієнта щодо оформлення кредитної картки. Найнижчою ставкою за кредитом клієнтів приваблюють Credit Agricole, UniCreditBank – тут вона складає 38%. Середня комісія у «Приватбанку», «Райффайзен Банк Аваль», «Ідея Банку» та ПУМБ – 43,5-55% відповідно. І найвищі процентні ставки в «Укрсиббанку» – 72% річних. Також сьогодні чимало банків пропонують спеціальні знижені ставки за кредитом для поточних клієнтів, часом різниця між тарифами може складати до 12%, що безумовно є переконливим аргументом. Так, до прикладу, працює «Ідея Банк».

Пільговий період Ще один дуже важливий параметр, який часом може стати визначальним при виборі, адже якщо клієнт погасить кредитний ліміт у цей період, то це означатиме, що він фактично користувався коштами безкоштовно. Більшість аналізованих банків встановлюють пільговий період тривалістю 55-57 днів. Це «Альфа банк», «Приватбанк», Credit Agricole, «Райффайзен Банк Аваль», «Укрсиббанк». Найкоротший термін повернення коштів запроваджений у UniCreditBank – 45 днів. Натомість приємно дивують ПУМБ та «Ідея Банк», де пільговий період становить 62 дні. При цьому «Ідея Банк» пропонує спеціальну додаткову опцію: перший пільговий період для клієнта при розрахунку платіжною карткою в торгово-сервісній мережі та мережі Інтернет складає до 92 днів. Це виняткова послуга на ринку, адже першу позику можна повертати безкоштовно протягом аж понад трьох місяців. Нарахування відсотків на залишок На жаль, таку важливу послугу, як нарахування відсотків на позитивний баланс надає далеко не кожен з аналізованих банків. Таких опцій немає у Credit Agricole, UniCreditBank, «Райффайзен Банк Аваль», «Укрсиббанку». Натомість таку послугу пропонують «Приватбанк» з 10% річних та «Альфа Банк» з 12%, але в «Приватбанку» цю послугу необхідну додатково замовляти (і не всім клієнтам це пояснюють), а в «Альфа Банку» доведеться власні кошти щоразу перераховувати на віртуальний рахунок, на якому й нараховуються ці 12% річних. І тут приємно вирізняється «Ідея Банк» – де клієнт отримує 12% річних на залишок

власних коштів за кожну гривню на рахунку без різних додаткових умов. Таким чином, оформлюючи кредитну картку у фінустанові, де нараховують відсотки на позитивний залишок, можна суттєво скоротити витрати за користування послугами. Інші параметри Оформити кредитну картку практично у кожному банку можна безкоштовно. Винятком є лише UniCreditBank, де ця послуга коштує 85 грн. Так само майже всюди відсутня щомісячна комісія за обслуговування. Знімають її лише у Credit Agricole, Райффайзен Банк Аваль» та ПУМБ у сумі 10, 15 та 25 грн відповідно. Комісія за зняття готівки у кожному з банків приблизно однакова і складає 3-5%, і відсутня лише в ПУМБ. Дещо інша ситуація зі щомісячними платежами. Найнижчі мінімальні платежі – у «Приватбанку», Credit Agricole, «Райффайзен Банк Аваль», «Ідея Банку» – 5%. Найбільше платити доведеться у «Альфа Банку», ПУМБ, UniCreditBank та «Укрсиббанку» – від 7% до 10%. Проте окрім таких основних параметрів, як кредитна ставка, пільговий період і ліміт, є й інші, які суттєво впливають на вибір. Ці додаткові опції в кінцевому результаті відіграють важливу роль та мають вплив і на суми, які ви витрачаєте. До прикладу, лише «Ідея Банк», окрім нарахування відсотків на позитивний баланс пропонує також кеш-бек до 10% від обсягу здійснених протягом місяця торгових операцій (таким чином клієнт може, навпаки, додатково заробляти на кредитній картці Card Blanche White до 500 грн./місяць),

отримання миттєвої платіжної картки преміум-класу MasterCard World і платіжної картки з технологією безконтактних платежів MasterCard Contactless, що забезпечує швидкість, зручність та безпеку карткових операцій. Також аналізовану картку Card Blanche White від «Ідея Банку» сконструйовано за принципом «не користуєшся – нічого не платиш». Ці переваги, а також оптимальний набір основних функцій, які пропонують найбільші банки України,

зручність користування та широкий перелік додаткових опцій з комфортного обслуговування роблять кредитну картку Card Blanche White справді унікальною та універсальною: вона задовольняє потреби клієнтів у кредитних коштах, і одночасно її легко можна використовувати як дебетну картку. Здається, після нашого аналізу ми визначилися з лідером ринку. Але, звісно, обирати вам. Зоряна Крачковська

cуспі льство | 19

захоплення Рухайся більше – проживеш довше

Футбол – це є вєщ.

Мірча Луческу Привіт, Вася. Я дивлюся, ти вже до чемпіонату Європи готуєшся – пиво в промислових розмірах закуповуєш. Ну ясно, така подія: наші вперше в історії Євро-кваліфікацію пройшли, не гріх і випити. Так-так, проповзли, але хто про те згадає через роки, еге ж?

А от про персонажа, який буквально учора завершив свою кар’єру в Україні, згадають, ще й як згадають. І саме в тому контексті, що й треба. Так, Вася, я про Мірчу. Бо якщо футбол сам по собі – це є вєщ, яку тяжко поняти, то Мірча Луческу в футболі – це є така вєщ у

квадраті. (Не напружуйся, я ж знаю, що ти алгебру ще в п’ятому класі за школою порвав на самокрутки.) Ех, Мірча Луческу… Вася, знаєш анекдот про те, що можна бути прекрасним політиком, справді добрим господарником, патріотом своєї країни, але варто лише одно-

го разу трахнути козу? Так от ця історія – про «трахнути козу». Хоча й не зовсім. Ну от дивись. Хіба хто буде сперечатися із тим, що Містер (або, як ти його називаєш, Міксер) – хороший тренер? Не буде. Навіть ти не будеш, я знаю. Для України він не просто хороший,

захоплення | 21

а великий тренер. Досить хоча б того, що саме він виграв єдиний в незалежні часи єврокубок. І ти радів, я ж пам’ятаю, як після голу Жадсона ти кричав не своїм голосом, а потім випав з вікна тої хати, де ми дивилися фінал – і добре, що то була стара халупа, а висоту, яку тобі довелося на емоціях здолати, навіть першачки серйозною не вважають. Але при всьому цьому спитай пересічну людину – хто такий Луческу. І вона відразу ж відповість

22 | захоплення

– браво, Федерація. І додасть «людина-скандал», ось хто він такий. Згадай, ми ж із тобою були на тому матчі, коли він «грянул озємь шапкой». І як ми тоді сміялися з нього, з його надмірних емоцій, не підозрюючи, що так буде тривати усю його кар’єру в Україні. І уже без жартів, коли «Шахтар» переїхав до Львова, а там його не дуже й чекали, а Луческу завів своє, що його, мовляв, не дуже підтримують тут… Пам’ятаєш, Вася, ти сам мені обурено казав: «А що

вони зробили для того, аби ми тут до них ставилися, як до своїх? «Вишел в стєпь данєцкую» на стадіоні крутять? Ото і все?!» Ото і все, Вася. Тому, що футбол футболом, а політика і політики – то є така вєщ, яку значно важче поняти. Особливо в наших умовах. Причому вини самого Луческу в цьому нібито й не було, правда ж? Але при цьому вимагати якогось особливого ставлення… Одним словом, Вася, я тобі так скажу. Футбол – це не тільки гра на полі чи фа-

натіння на трибунах. Це, Вася, значно тонша матерія. Пам’ятаєш оте от саме у бєлки, яке ми з тобою, начитавшись Подерв’янського, намагалися в зоопарку роздивитися? Так от – футбол іще тонший. І, оцінюючи 12 років перебування Містера в Україні, цього аж ніяк не можна уникнути. Чи був він заручником ситуації – тобто вимушений грати у ту гру, яку затіяв клуб. Чи, навпаки, додав до клубних емоцій своєї фірмової скандальності, яка й посилила негативне ставлення до «Шахтаря» у певної частини уболівальників, отаких, як оце ти. Хто нам тепер розкаже. (Він і тут тільки через перекладача спілкувався, а тепер і поготів про Україну чути не захоче.) От ти правильно зараз сказав: а якщо все-таки відділити скандали від гри. Якщо. Ну, спробуй. Як, вийшло? Отож-бо, Вася, й воно. Моуріньо он виграв стільки, що іншим і не снилося, а слава скандаліста поперед нього біжить, аж перечіпається. Так і тут. Що говориш? Хай тепер московіти з ним помучаться? Отут якраз із тобою кожен перший погодиться :) Але, скажи, все одно буде його в чомусь не вистачати. Такий от парадокс. «Парадокс Луческу» – нібито й Бог з ним, світ не закінчиться, а з іншого боку, спробуй другого такого знайди, щоб і тренував добре, і скандали роздмухував, як ти жар у мангалі. Все-таки, як не крути, а втратити боротьбу за чемпіонство і повернутися в часи, коли «Динамо» вигравало золоті медалі ще в середині сезону – не хочеться. І так тут останнім часом нема на що дивитися, а коли головна інтрига в чемпіонаті зникне… А взагалі я тобі так скажу, Вася. Хай за Луческу його рідня хвилюється. А нам ось Євро треба буде пережити. Отам нерви розлітатимуться – просто на ура. Як би не мало ти ото пива набрав. Бо збірна України – це така вєщ (тут тобі навіть Луческу підтвердить), що тільки хрестись і тікай. І все одно не втечеш. Володимир Миленко www.ua-football.com, спеціально для «Егоїста»

Консультації у сфері дозвільної документації. Допомога в отриманні дозволів, погоджень, висновків та іншої документації. Консультаційно-юридична допомога з питань капітального будівництва, реконструкцій, перепланувань тощо. Допомога в пошуку, придбанні та продажу квартир, земельних ділянок та іншої нерухомості. Повний юридичний та консультаційний супровід операцій з нерухомістю та земельними ділянками.

79008, м. Львів, вул. Театральна, 3 тел.моб +38 096 799 79 90 тел.сл. +38 032 253-45-41 тел.факс +38 032 235 46 52 e-mail: coinholding@gmail.com захоплення | 23

Скелелазіння як тренд сучасності

24 | захоплення

За роки незалежності скелелазіння завжди було присутнє в спортивному житті України. У спадок від попередньої епохи ми отримали гуртки в дитячих і юнацьких спортивних школах, секції туризму й альпінізму на базі кафедр фізичної підготовки при вузах країни, нове життя отримав і розвиток клубів альпінізму та скелелазіння. До слова, альпінізм і скелелазіння (як, втім, і лижі зі сноубордом) завжди йшли пліч-о-пліч протягом усього свого розвитку. Можливо, тому ці поняття часто плутають між собою, хоча вони мають суттєві відмінності. Скелелазіння в Україні

Якщо для європейських країн наявність у містах сучасних скеледромів – це норма, то в Україні зали та центри, які задовольняють потреби ринку, можна перерахувати буквально на пальцях однієї руки. Але з кожним роком українців, яких приваблює цей вид спорту, все більшає. Причому скелелазіння активно виходить зі сприйняття суто змагального виду спорту в формат активного і захоплюючого проведення часу, альтернативи або доповнення до вже популярних напрямків фітнесу. Варто зазначити, що цей новий етап розвитку в нашій країні скелелазіння отримало завдяки появі так званих «комерційних» залів, які дозволили значно більшій кількості охочих займатися цим видом спорту. Якщо ще в середині 90-х величезною проблемою було придбання спо-

рядження (а ще раніше його і зовсім доводилося виготовляти самостійно), то сьогодні в більшості outdoorмагазинів можна купити будь-яке обладнання для скелелазіння й альпінізму від світових виробників. Більше того, сучасні скеледроми мають повні комплекти необхідного обладнання, тому новачкові не обов’язково купувати все, можна спокійно орендувати в клубі (починаючи від спорядження і закінчуючи «скельниками» та «магнезійками»).

Скелелазіння по-львівськи

Говорячи про скелелазіння у Львові, найчастіше це поняття асоціюється зі скелями Довбуша і Чортовими горами. Саме наявність природних скельних районів стала важливою передумовою для розвитку скелелазіння в столиці Західної України. Однак, як і в ситуації зі скеледромами по всій країні, до недавнього часу входження у цей спорт було дуже обмеженим. Особливо для вимогливої львівської публіки, яка звикла отримувати сервіс і послуги європейського рівня. Але зараз ситуація почала змінюватися кардинально. Рік тому у Львові з’явився унікальний в своєму роді фітнес-простір, скеледром The Wall, який вже встигли скромно охрестити «найсучаснішим скеледромом України». Так що ж пропонує ця локація львів’янам і гостям міста, та чому завдяки появі клубу скелелазіння набирає все більшої популярності серед сучасних жителів столиці Галичини? З метою розібратися в цьому питанні ми вирішили поспілкуватися з керівником і головним тренером The Wall Станіславом Клешньовим.

захоплення | 25

Скелелазіння – це вид спорту, який полягає у вільному лазінні (найчастіше – сходженні) по природному (скелі) або штучному (скеледром) рельєфу. Це самостійний вид спорту, який виріс із альпінізму й нерозривно з ним пов’язаний. Різниця між альпінізмом і скелелазінням у тому, що альпіністи ходять у гори, долаючи сніжні, льодові та скельні перешкоди за допомогою спеціальних інструментів і додаткового спорядження (льодоруби, льодобори, «кішки»), при цьому частіше за все борються з погодними умовами, відстанями тощо. У той час як скелелази для долання скельних перешкод використовують спорядження не для допомоги, а виключно з метою страхування. Для скелелазів важливою є складність проблеми та здолання її власними силами, а не висота маршруту. На відміну від альпінізму, де необхідні чимала фізична підготовка та суттєвий досвід, займатися скелелазінням можна з будь-якого віку. Сьогодні скелелазів усього світу об’єднує Міжнародна федерація спортивного скелелазіння (англ. International Federation of Sport Climbing, IFSC). Завдяки її діяльності з кожним роком скелелазіння у світі стає все популярнішим. Зараз проходять етапи Кубка світу, континентальні чемпіонати та чемпіонати світу в 3 дисциплінах: швидкість, складність, боулдерінг. Крім цього скелелазіння представлено на Всесвітніх іграх (аналог Олімпійських ігор серед неолімпійських видів спорту), які проводять аналогічно раз на 4 роки. Однак по-справжньому значущим досягненням IFSC стане день, коли скелелазіння включать до програми Олімпіади, що може статися вже у 2020 році в Токіо.

26 | захоплення

– Стасе, розкажи, як ти оцінюєш ситуацію зі скелелазінням в Україні?

– На сьогодні скелелазіння більшою чи меншою мірою досить розвинуте в Києві, Харкові, Одесі, Дніпрі. Перебуваючи в спорті більше 20 років, мені вдалося побачити велике різноманіття скеледромів світу, при цьому стати свідком розвитку скелелазіння в нашій незалежній країні. Я пройшов шлях від спортсмена-юніора до тренера національної збірної. За цей час сформував чітке уявлення про те, як популяризувати і розвивати цей вид спорту в Україні. Висновок простий: зробити скелелазіння привабливим і відкритим для широкого кола людей.

Раніше входження до цього спорту було сильно обмеженим: через дитячі секції при ДЮСШ або спортивні кафедри ВНЗ. Такою була «спадщина» ідеології радянського союзу. Це все фінансували заводи, міськради тощо. Але і стан клубів був відповідним, що ми можемо спостерігати й зараз: відсутність душових, комфортних роздягалень, старе (часто – взагалі саморобне) спорядження, брудні зали, котрі так-сяк підтримують на особистому ентузіазмі самі спортсмени. Не було розуміння того, що скелелазінням можна займатися просто в своє задоволення, проводити активно час із друзями, незалежно від віку і стану фізпідготовки. Кілька років тому, коли я тренував національну збірну, мені пощастило познайомитися з Віталієм Антоновим (президент мережі АЗК «ОККО»). Як виявилося, він сам активно залучений до цього спорту, маючи звання кандидата в майстри спорту зі скелелазіння та альпінізму. Розуміючи плачевність ситуації в Україні, саме у нього і виникла ідея створити сучасний клуб, який зможе стати гідним стартовим майданчиком для подальшої популяризації та розвитку скелелазіння в нашій країні. До реалізації проекту була запрошена команда українців-професіоналів своєї справи: це чинні або колишні спортсмени світового і національного рівнів. Об’їхавши півсвіту по змаганнях і побачивши найсучасніші скеледроми, вже до початку реалізації проекту наша команда розуміла, яким хочемо бачити результат. Стати першими, сучасними, йти в ногу зі світовими трендами скелелазіння, пропонувати актуальні та

Олександр Орендар, 32 роки, IT-спеціаліст:

«У квітні виповнився рік з моменту, як я вперше потрапив у The Wall та захопився скелелазінням. З того часу приходжу сюди постійно. Порадив би відвідати скеледром усім спортивно активним людям. Тут вони обов’язково знайдуть для себе нові цікаві задачі та зрозуміють, що є групи м’язів, які в них абсолютно не розвинені. Всім, хто відчуває, що в «качалці» йому стає нудно».

затребувані послуги, орієнтуватися на прогресивних львів’ян та гостей міста. Визначившись з концепцією сучасного клубу, ми чітко слідували за нею з моменту зародження ідеї, що і продовжуємо робити донині.

– І що ж вийшло в результаті? У результаті ми маємо скеледром The Wall, який сміливо можемо назвати найсучаснішим в Україні. В нашій країні є скеледроми, є більші або вищі, але за рівнем ергономіки, пропонованого сервісу, якості обладнання – ми однозначні лідери. Тим самим ми підняли планку сучасного скелелазіння, доступного широкому колу активних людей, на абсолютно новий рівень.

The Wall – це ідеальна компіляція різних напрямків, де кожен гість клубу знайде те, що буде корисним і цікавим саме йому. У нас вийшло грамотно зонувати простір, щоб на невеликій площі гармонійно сусідили один з одним фітнес-зона, зона боулдерінгу, зал ви-

захоплення | 27

соких маршрутів і штучна скеля для найменших відвідувачів. При цьому все облаштовано з комфортом, починаючи від зручного розташування в одному з найбільших бізнес-центрів міста («Технопарк»), охорони, наявності паркінгу. У залі – зручні роздягальні, душові, WiFi, якісна акустична система, а за скляними стінами регулярно збираються перехожі, щоб з цікавістю поспостерігати за вашим сходження до нових висот.

– Багато хто боїться пробувати скелелазіння, хвилюючись за ризик для здоров’я чи навіть життя. Що гарантує безпеку гостей вашого клубу?

– У нашому клубі використовують найбільш передове і надійне спорядження провідних світових виробників, котре має паспорти якості та відповідні сертифікати, схвалені профільними міжнародними організаціями. Персонал приділяє велику увагу безпеці наших клієнтів, проводячи грамотний інструктаж, постійно супроводжуючи гостей на скеледромі. В ігровій та дружній атмосфері ми формуємо дуже важливий алгоритм поведінки в залі та дотримання правил техніки безпеки, які можна освоїти вже за одне персональне заняття.

– Розкажи детальніше про персональні тренуваннях, в чому їхня перевага?

– Персональне тренування ми рекомендуємо перш за все тим, хто прийшов на скеледром вперше. Під час такого заняття 100% уваги тренера повністю належать гостю. У доступній і ненав’язливій формі інструктор допоможе освоїти базові навички поведінки та культури відвідування скеледрому, познайомить з тим, що тут можна робити, а чого в жодному разі не варто.

28 | захоплення

Станіслав Клешньов / Керівник проекту The Wall, головний тренер Майстер спорту України. Чинний чемпіон України-2015 та бронзовий призер Кубка Світу-2008. Загальний стаж у скелелазінні – 22 роки.

Анна Терлецька / Тренер Зі шкільних років займається спортом, зокрема легкою атлетикою, в чому досягла високих результатів. Останні роки присвятила себе скелелазінню. Окрім того захоплюється туризмом, альпінізмом та іншими видами активного відпочинку.

Олег Ігнацик / Тренер Займається скелелазінням 9 років. За цей час взяв участь у багатьох змаганнях, зокрема, організовував відкриті чемпіонати Львова і області. Інструктор зі спортивного скелелазіння 3 категорії. Результати проходжень на скелях: складність 8b+, 8A боулдерінг

Вам детально розкажуть і покажуть, як потрібно використовувати спорядження, в’язати вузол, страхувати партнера. Ви отримаєте повне уявлення про техніку безпеки і на практиці під наглядом тренера відпрацюєте всі перераховані вище навички. Буквально після першого персонального заняття ви будете впевнено орієнтуватися на скеледромі, щоб у подальшому займатися самостійно. По суті, персональне тренування – це запорука вашої безпеки під повним контролем досвідчених інструкторів, а також кваліфікована і не спотворена консультація з усіх питань, які можуть виникнути у скелелаза-початківця. І це лише базові моменти, адже окрім підготовки ви отримаєте неймовірне задоволення від самого тренування та здивуєтеся від власних можливостей.

для підростаючого покоління. Під час занять рівномірно розвиваються всі м’язи тіла, зміцнюються кістки і суглоби, розвивається просторове мислення, поліпшуються навички моторики і реакції. Для дітей можливі як групові заняття, так і персональні тренування з досвідченими тренерами. Але також скелелазіння буде корисним у будь-якому віці. Цей спорт допомагає не тільки отримати фізичне навантаження, але і зарядитися енергією для інтелектуальної діяльності. Останнім часом ми спостерігаємо активний ріст зацікавленості з боку молодих бізнесменів, працівників ІТ-сектора, які ведуть малорухливий спосіб життя, а скеледром допомагає вирішити одразу кілька завдань, в тому числі відволіктися від роботи, поспілкуватися з цікавими людьми, «перезавантажити» мізки.

скелелазіння відмінно поєднується з абсолютно різними видами фітнесу, починаючи від крос-фіту, воркауту, паркуру і закінчуючи йогою, плаванням, бігом, велоспортом, тренажерним залом тощо. По суті, скелелазіння може бути як самостійним видом фізичного навантаження, так і доповненням до інших спортивних вподобань.

– Кому і чим може бути корисним скелелазіння?

– Першочергово дітям. Дитяче скелелазіння – це заняття, яке приносить не лише задоволення, але також виступає фундаментом здоров’я

– Часто активні люди люблять займатися кількома видами спорту. З чим, на твою думку, найкраще поєднувати скелелазіння?

– З міжнародного досвіду та за моїми особистими спостереженнями

– То що необхідно для першого візиту?

– Все просто: вибрати час, забронювати заняття і прийти на тренування. При собі мати чисте спортивне взуття і зручний одяг. А про все інше подбають тренери The Wall. Підкорити нові вершини та яскраво провести час у чудовій компанії активних людей можна за адресою: вул. Героїв УПА,72, «Технопарк», корпус 40 (вхід з боку вул. Федьковича) тел.: (067) 711 04 96 деталі: www.facebook.com/thewalllviv

захоплення | 29

digital smile design комп’ютерний дизайн посмішки БІЛОСНІЖНІ ТА РІВНІ ЗУБИ – ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ВАШОГО ЗДОРОВ’Я І КРАСИ. ДОСЯГТИ ОМРІЯНОГО ВИГЛЯДУ ДОПОМАГАЮТЬ ФАХІВЦІ ЕСТЕТИЧНОЇ СТОМАТОЛОГІЇ. ЯК І ПЛАСТИЧНІ ХІРУРГИ, ЦІ ЛІКАРІ НЕ ЛІКУЮТЬ ХВОРОБИ, А ЗАЙМАЮТЬСЯ СТВОРЕННЯМ ГАРМОНІЇ, ДИЗАЙНОМ ПОСМІШКИ. ПРО ОСОБЛИВОСТІ КОСМЕТИЧНОЇ СТОМАТОЛОГІЇ МИ ПОГОВОРИЛИ З НАЗАРОМ АДАМЧУКОМ. ЛІКАР-ОРТОПЕД ЗАПЕВНЯЄ: «ПОСМІХАЙТЕСЯ ВПЕВНЕНО ТА НЕВИМУШЕНО – І СВІТ ПОСМІХНЕТЬСЯ ВАМ У ВІДПОВІДЬ!»

– ПОСМІШКА ДІЙСНО МОЖЕ ЗРОБИТИ ВИГЛЯД ЛЮДИНИ МОЛОДШИМ?

– Стоматологи, які працюють у галузі естетики, давно зрозуміли і вирахували усі параметри, що роблять наші зуби та посмішку молодими і красивими. Ми знаємо ці параметри і підберемо для вас таку посмішку. Концепція Digital Smile Design (цифровий дизайн посмішки) перенесла естетичну стоматологію на абсолютно новий рівень. Суть її полягає у тому, що ви можете побачити результат майбутньої роботи до початку будь-яких втручань.

30 | ві дпочин ок

– ЯК ЦЕ ТЕХНІЧНО ВІДБУВАЄТЬСЯ?

– Ми робимо серію фотографій, отримуємо відбитки і враховуємо ваші побажання. На основі зібраної інформації робимо аналіз і комп’ютерний дизайн майбутньої посмішки. При цьому враховуємо стать, вік, форму обличчя, носа, губ, рівень зіниць та інші індивідуальні особливості. За кілька днів ми пропонуємо побачити майбутній вигляд вашої посмішки на фотопрезентації.

– ЧИ МОЖЕ ПАЦІЄНТ ТАКОЖ БРАТИ УЧАСТЬ У ПРОЦЕСІ СТВОРЕННЯ НОВОЇ ПОСМІШКИ?

– Так, звісно. Якщо ви хочете «приміряти» новий дизайн, ми можемо «перенести» посмішку з екрана монітора у порожнину рота за допомогою діагностичного моделювання та тимчасових матеріалів. І ви побачите ваш новий вигляд перед початком втручань. Ви зможете самі контролювати весь процес і брати у ньому безпосередню участь.

– ЯКІ СПОСОБИ РЕСТАВРАЦІЇ ЗУБІВ ПРОПОНУЄ СУЧАСНА СТОМАТОЛОГІЯ?

– Якщо зуб має фотополімерні пломби чи реставрації більш ніж на двох поверхнях, ми рекомендуємо нашим пацієнтам замінювати їх на керамічні реставрації. На передніх зубах – це вініри, на жувальних – керамічні вкладки або накладки. Результати показують, що порцеляна – в рази міцніший, довговічніший і естетичніший матеріал, який з часом не втрачає своїх

характеристик. Це досить коштовна технологія, але згодом ви зрозумієте, що інвестиція у здоров’я була вигідною.

ЩО ТАКЕ ВІНІРИ? В ЧОМУ ПЕРЕВАГА ВИКОРИСТАННЯ САМЕ ЦЬОГО МЕТОДУ?

Вініри – це порцелянове обличкування зубів, яке зберігає судинно-нервовий пучок, що забезпечує життєздатність зуба. Під вініри зішліфовують від 0,3 до 1 мм товщини зуба в межах емалі. На це місце приклеюють тонку керамічну накладку, яку з’єднують з тканинами зуба назавжди. За своєю суттю вінір – це штучна емаль. За допомогою вінірів можна змінити колір і форму зуба, закрити проміжки між зубами, діастеми та треми, приховати пломби. За допомогою зміни контуру зубів ділянки посмішки (вкорочення довжини) можна досягти молодшого вигляду. Адже з віком ріжучий край передніх зубів стирається, внаслідок чого людина виглядає старішою. Також ми пропонуємо заміну металокерамічних коронок на безметалеві цільнокерамічні вініри 360, які міцністю не поступаються металокераміці, а своїм виглядом максимально повторюють природну форму зубів. Забудьте про темні ясна навколо коронок, присмак металу в роті і, як наслідок, – лікування ясен у пародонтолога. Сучасна стоматологія дозволяє відчути смак життя і насолоджуватися своїм відображенням у дзеркалі!

вул. І. Франка, 23/43, м. Львів, 79005 +38 032 260 30 60 +38 050 315 59 03 www.facebook.com/lazerdentist

laserdentist.com.ua ві дпочин ок | 31

Чоловіча історія

Мінус 100 кг – це можливо! Знайомтеся, це Джон Гебріел – чоловік, який за 30 місяців скинув и 100 кілограмів без будь-яких дієт. «Першочергово потрібно навест він. є вважа – і», взагал житті в й та , порядок не в тарілці, а у голові ацію Джон, брокер з Уолл-стріт, звик систематизувати будь-яку інформ з ся Зібрав ти. схудну в виріши просто у своїй голові. Одного разу він успіху. досяг не поки ним, за думками, склав план і йшов Ось його 7 правил для успішного схуднення, які можуть стати в нагоді і вам.

1. Я плюнув на дієти і почав розбиратися з поживними речовинами. Я змінив свій раціон так, щоб отримувати достатню кількість усіх потрібних мені речовин.

2. Я вилікував свій кишечник. Ви навіть не уявляєте, як це важливо – здоровий кишечник. Їжте частіше пробіотики (кефір, йогурти) та продукти з «правильними» травними ферментами.

3. Я переглянув режим сну. Важливо нормалізувати сон. Раніше лягати і вставати. Будь-які проблеми зі сном стають причиною того, що ви набираєте вагу.

4. Я «покопався» у голові. Почав медитувати та візуалізувати в своїй свідомості кожен наступний день. Я позбувався стресу, а з ним – і кілограмів.

5. Я дізнався більше про детоксикацію. Почав «промивати» нутрощі організму великою кількістю лужних рідин: вода з лимонним соком, яблучний оцет, зелені соки. Їв багато зелені, салатів, проростків, клітковини.

6. Я перестав перейматися грошима. Переїхав у дешевший будинок, став менше витрачати на всяку роботу і гаджети, я навіть почав вирощувати деякі овочі. І став менше переживати через гроші.

7. Просто Правило сьоме. Щоб вирішити свою проблему з вагою, потрібно раз і назавжди зізнатися самому собі: ви такий не через гени, і не через «грубі кістки», ви такий, тому що ледачий. Щоб впоратися зі своїми проблемами з вагою, вам доведеться навчитися не боятися цього світу. Мені допомогли медитації та практика візуалізації.

відпочинок Той хто вміє відпочивати, перевершує того, хто вміє брати міста

Б. Франклін

Літо-2016:

Пляжі, на яких ви ще не були «Пляжною» Європою сьогодні нікого не здивуєш. Туреччина, Греція, Кіпр, Кріт, Іспанія, Мальта, Болгарія, Хорватія, Чорногорія – усі ці країни давно відомі своїми популярними курортами та пляжним відпочинком. І, здавалося б, нічого нового тут не відкриєш. А якщо ми сьогодні розкажемо не про

Золоті Піски, Анталію, Будву чи Халкідіки, а про екзотичніші та не такі знані місця старої доброї Європи? Наші колеги з британського The Telegraph склали список десяти найцікавіших і найменш відомих пляжів Європи, а ми його не тільки озвучимо, але й розповімо про кожен з них більше.

Це не шумні місця з довжелезними набережними, переповненими туристами, торговцями і нічними клубами. Це спокійні, тихі, затишні курорти, які поєднують гарну природу, чисту воду і пісок більш-менш розвиненою інфраструктрою, аби забезпечити потреби відпочивальників.

1. Млєт, Далматія, Хорватія Почнемо наш список з Хорватії. Острів Млєт – найпівденніший і найсхідніший з великих островів Адріатики. Він також найбільш лісистий серед хорватських островів. Вкритий на 72% зеленню національного парку, який оточує кілька смарагдових озер з солоною водою. Східна частина острова відома своїми мальовничими бухтами з прекрасними пляжами, а в озерах вода завжди на кілька градусів тепліша. Тут можна чудово проводити час на пляжах, орендувати байдарки, кататися на велосипедах та організувати інші активності. На Великому озері розкинувся острів Св. Марії, або, як його називають, острів на острові. Краєвид довкола захоплює. Пейзажі Млєта дуже мальовничі, клімат – надзвичайно м’який і комфортний для відпочинку. А ще тут можна скуштувати місцевий делікатес – омарів.

ві дпочин ок | 35

2. Палагружа, Далматія, Хорватія Цей архіпелаг з двох островів насправді розташований ближче до Італії, ніж до Хорватії. За свою тривалу історію він був у власності кількох держав і декілька разів переходив з рук у руки. Внаслідок впливу моря клімат курорту відрізняється від клімату решти Хорватії – він тепліший за середземноморський і ближчий до субтропічного. Цей відпочинок буде точно незабутнім. Острів сам по собі не залюднений, тут поширені багато ендемічних видів рослин і тварин. Цілком дикий пляж, відсутність людей довкола, красива природа і рослинність, яка на початку літа перетворює все довкола на квітник. А ще можливість проживання у маяку! Це чи не єдина будівля на цілому архіпелазі, зведена ще 1875 року. Тут доступні лише 2 кімнати, тому комфортному спокійному відпочинку точно ніхто не завадить. З місцевими рибалками можна домовитися про доставку свіжих морепродуктів, проте решту необхідних речей доведеться взяти зі собою з суходолу. Цікавить? Поспішайте бронювати – на літо ще є кілька вільних місць.

3. Анамур-Іскеле, Туреччина Тільки не уявляйте це місце як типовий турецький курорт. Тут немає 5-зіркових готелів, шумних базарів, настирних торговців, гучного нічного життя. «А що тут є?», – спитаєте ви. Одинадцятикілометровий пляж з грубим піском, затишні маленькі кафе та ресторани з місцевою кухнею, комфортні готелі та пансіонати сімейного типу. Іскеле – це спокійний, тихий та дуже красивий курорт-супутник міста Анамур на південному середземноморському узбережжі Туреччини. Також тут можна відвідати залишки давньоримського міста, а також відомий середньовічний замок. Якщо вас цікавить інша Туреччина. Така, якою її знають далеко не всі, та ще й за турецькими, а не туристоорієнтованими цінами – Анамур-Іскеле точно для вас.

4. Куфонісі, Греція Куфонісі – це група з трьох малих островів: Като Куфонісі (Нижній), Пано (Верхній) Куфонісі та Керос. Два з них незалюднені, а на Верхньому Куфонісі мешкає всього 366 особи. Географічне положення і така ситуація із заселенням роблять цей курорт прекрасним місцем для спокійного, комфортного та першокласного відпочинку. Кришталево прозора блакитна вода і золотистий пісок – не єдині принади островів. Ще Куфонісі захоплюють своєю недоторканою первозданною природою, екзотичними видами, можливостями рибальства та прогулянками на яхті. На головному острові розташоване тільки одне селище, тому приватність гарантована практично всюди.

36 | ві дпочин ок

5. Палеохора, Греція Наступний у нашому списку Кріт. А саме невелике селище Палеохора, розташоване 77 км на південь від столиці острова. Його рекомендують для тихого та спокійного сімейного відпочинку, бо все, що тут працює (бари, таверни, ресторани, готелі та пансіонати), є теж сімейним бізнесом. Пляжів тут кілька, тому кожен зможе обрати найкращий для себе: піщаний сімейний, молодіжний хіпі-пляж, нудистський. Дуже добре Палеохора підходить для любителів плавання, дайвінгу, віндсерфінгу, рибальства, походів. А найбільше місцеві жителі пишаються виглядом власного селища – білими будиночками, оточеними яскравими, квітучими рододендронами й олеандрами.

6. Вівейро, Іспанія Так вже склалося, що найкращі іспанські пляжі розкинулися не на півдні (як би дивно це не звучало), а на півночі, точніше північному заході. Особливо ними багатий регіон Галіція. Якщо вам подобається Іспанія, ви любите хороше вино та свіжі морепродукти, тоді містечко Вівейро для літньої відпустки підійде якнайкраще. Але це аж ніяк не модний курорт з променадами та вдаваною богемністю. Сюди приїздять люди різного віку, статку та соціального статусу. Вівейро – демократичний, відкритий, простий, але водночас дуже дружній та комфортний. А один з кількох мальовничих пляжів точно зробить вашу відпустку особливою.

7. Сіес, Іспанія Архіпелаг з трьох островів, які розкинулися у тому ж регіоні, що і попередній пляж з нашого списку, називають «Галіційськими Карибами» та «Галіційськими Сейшелами». Завдяки цукровобілому піску, лазурній воді та оточеним пініями пляжам цей курорт можна сміливо вважати одним з найкрасивіших у цілій Іспанії. 86% усієї території тут займає національний парк, який перебуває під дуже ретельною охороною. Тут немає готелів, тут діє обмеження на відвідини туристів: щодня їхня кількість може складати лише 2200 осіб, не дозволений ніякий транспорт, навіть велосипеди. А от решта 14% – це та територія, де ви і можете жити, проводячи вашу чудову відпустку майже на краю Європи.

ві дпочин ок | 37

8. Компорта, Португалія А от і богемний представник курортів у нашому списку. Про Компорту часто говорять як про улюблене місце відпочинку світових знаменитостей, порівнюють її з Ібіцою, Сен-Тропе. Але цей курорт не схожий на жоден інший. Бірюзова вода Атлантичного океану, золотистий пісок пляжів, які переростають у височенні дюни. Вони ж відокремлюють море від найбільших у цілій Португалії рисових полів. Так, цю частину найзахіднішої країни Європи називають «Рисовою мискою». Півострів Троя, на якому і розкинувся курорт Компорта, розташований всього півтори години їзди від Лісабона. Тому добиратися сюди зовсім нескладно, а пляжний відпочинок у цьому мальовничому закутку можна поєднати з відвідинами столиці Португалії.

9. Сан-Пантелео, Сардинія, Італія З півострова португальського ми перемістимося на другий за розміром острів Середземного моря – Сардинію. Традиційно його вважають курортом класу люкс, особливо північну частину. Але Сан-Пантелео не такий. Це невеличке селище, засноване у ХІХ ст. неподалік відомого стародавнього міста Ольвія. Маючи всі природні задатки, щоб стати лакшері-курортом, селище таки зберегло свою автентичність і наче завмерло в часі. Хвойні ліси, гранітні скелі та гори, чудова тепла та прозора вода. Зрештою, на Сардинії дуже важко знайти некрасивий пляж. Безконечна кількість маленьких і великих бухт, чистий пісок і тепле море роблять цей острів чи не найкращим курортом Середземномор’я, а проїхавшись узбережжям, кожен знайде своє улюблене місце і свій особистий найкращий пляж.

10. Нотр-Дам, Поркероль, Франція На південь від Провансу не далеко від півострова Ж’єн, збереглося місце, що демонструє, як виглядала Французька Рив’єра до того, як стала одним з найдорожчих та найфешенебельніших місць відпочинку в світі. Дубові ліси, оливкові, фігові дерева, поля полуниць, лаванди, розмарину. Ще у 1970-х уряд Франції заборонив тут масштабну забудову, маючи на меті зберегти автентичність архітектури. Також це допомогло захистити і середземноморську фауну та флору, які місцями тут зовсім недоторкані. На півдні острова переважають скелі та бухти, на півночі – піщані пляжі. Найкращий з них – Нотр-Дам. Він найвіддаленіший, тому люду тут найменше. А природа чи не найкрасивіша.

Літній відпочинок у нашій уяві переважно пов’язаний з морем, сонцем і пляжем. Тому не відмовляймо собі в задоволенні провести відпустку небанально. Обирайте один з райських або просто особливих куточків Європи і пакуйте валізу. Остап Процик

38 | ві дпочин ок

Центр лазерної епіляції та косметології «Медіостар» м. Львів, вул. Городоцька, 62 +38 (032) 253-05-05 | +38 (067) 833-05-05 +38 (067) 833-05-05 | +38 (050) 833-05-05 mediostar@gmail.com | www.mediostar.ua

Голлівудська процедура у Львові

Ідеально доглянута шкіра обличчя – запорука впевненості та життєвого успіху жінки. Сучасній леді пощастило, адже на сьогодні естетична косметологія може запропонувати все необхідне на шляху до вроди та досконалості. Революційна процедура HydraFacial отримала рекордну кількість схвальних відгуків. Це нова універсальна процедура з догляду за обличчям та тілом. ЇЇ фанами є такі відомі особистості, як Камерон Діас, Періс Гілтон, Метью Макконахі, Бейонсе, Леонардо ді Капріо, принц Монако Альберт і це ще не повний список. Суттєва перевага HydraFacial, насамперед, у її багатогранності, адже за одну процедуру можна вирішити одразу декілька найголовніших завдань: глибоко очистити шкіру, інтенсивно зволожити та відновити її. Окрім базових етапів, процедуру, за потреби, можна доповнити алмазним шліфуванням, пілінгом і безін’єкційною мезотерапією, які розроблені за технологією HydraFacial.

Унікальність технології HydraFacial на різних етапах процедури полягає у використанні спеціальних сироваток, а також одноразових запатентованих насадок, які косметолог підбирає індивідуально, зважаючи на естетичні проблеми і тип шкіри.

HydraFacial немає вікових обмежень, гарантує миттєвий результат, підходить для будь-якого типу шкіри та є абсолютно безпечним інноваційним методом. Зараз HydraFacial входить до списку найпопулярніших та найбажаніших процедур елітних світових клінік. І це не дивно, адже регулярні відвідини приємних та розслабляючих апаратних процедур HydraFacial дозволять зберегти шкіру здоровою та молодою надовго.

ві дпочин ок | 39

Місто

вина і океану…

Плануючи свою подорож до Порту, я запитувала друзів, які вже бували в цьому місті, що там варто побачити, які місця відвідати. Але усі вони відповідали те саме: це одне з найкрасивіших міст Європи і по ньому варто просто гуляти. Тож знайомитися з другим за розміром містом Португалії я вирушила без спланованої програми. І не пошкодувала: атмосфера Порту чи не найкраще сприяє неспішному відпочинку без маршрутів і з планами, які складаєш уже під час прогулянки. Як виявилось, головна визначна пам’ятка міста – саме Порту. Воно більше схоже на етнографічний музей, ніж на місто. Архітектура дуже різноманітна, деякі будинки здаються казковими, багато з них повністю або частково покриті плиткою азулежу, яка вже стала своєрідним символом

40 | ві дпочин ок

та архітектурною візиткою всієї Португалії. Велична річка Дору, на березі якої і розташоване Порту, Атлантичний океан, який омиває місто з західного боку, кораблі та мости, привітні, доброзичливі та завжди усміхнені португальці, смачний портвейн і національні солодощі – все це разом

створює особливу атмосферу, відчувши яку, неможливо не віддати цьому місту частинку душі. Історія Порту починалася ще з V століття. Римляни називали цю місцевість Портукале. Вважають, що від цієї назви міста і пішла назва всієї країни. Маври, які з часом окупували ці землі, зруйнували всі колишні римські споруди. У 982 Портукале стало християнським під управлінням Генріха Бургундського – засновника Бургундської династії, яка правила в Португалії до 1363 р. За його наказом був побудований монументальний кафедральний собор Се, який одно-

значно варто відвідати, та про який я розповім згодом.

Квартал Рібейра

З 1237 р. у період великих географічних відкриттів, коли Португалія стає ключовою точкою Європи в торгівлі з іншими країнами, настав розквіт Порту, яке дуже швидко перетворилося на один з центрів суднобудування. Зараз на річці Дору, на березі якої і розташоване місто, можна побачити судна рабело, схожі на ті, які колись використовували для транспортування вина, а зараз гостинно зустрічають туристів для екскурсій по ріці. Помилуватись ними або ж поплавати можна в старій частині міста – кварталі Рібейра. Сам квартал схожий на музей португальської культури під відкритим небом. Багато вузьких звивистих вуличок з надзвичайно красивими фасадами будинків, вузькі та темні провулки, внутрішні дворики і тераси. Тут можна гуляти і не боятись заблукати – майже кожна з цих вуличок веде до набережної. В Рібейрі завжди шумно, але водночас затишно. Численні кафе та колоритні ресторанчики тут відкриті до пізнього вечора. Це ідеальне місце для смачної вечері з м’яса чи морепродуктів, якими славиться Португалія, за келихом портвейну, слухаючи гру вуличних музикантів і насолоджуючись заходом сонця, що ховається за горизонтом ріки.

Кафедральний собор Се

В Порту збереглося чимало старовинних споруд. Серед них і величний кафедральний собор Се, який досі береже багато скарбів минулого. Побудований в XII столітті на вершині пагорба, собор підноситься над усім міс-

том і його видно практично звідусіль. Інтер’єр реконструювали в XVII-XVIII ст., проте він зберіг свої готичні риси. В одній з капел собору розташований унікальний масивний вівтар, виготовлений з 800 кг срібла!

Клерігуш

У центрі Порту неможливо пройти позв ще одну величну будівлю – найвищу вежу міста під назвою Клерігуш (Torre dos Clerigos) – символ Порту. Її збудував італійський архітектор Назоні, вона колись була не тільки прикрасою старих кварталів, але і служила хорошим орієнтиром для входу в гавань. Зараз на вершині вежі обладнаний невеличкий оглядовий майданчик, до якого доводиться підніматися доволі вузьким проходом і чималою кількістю сходинок. Але

ві дпочин ок | 41

це того варте – з вежі можна чудово розглянути красу міста. А спустившись з неї – відпочити в затишному міському парку навпроти, де, просто сидячи на траві під деревами, люблять відпочивати як туристи, так і місцеві жителі. У числі інших важливих пам’яток варто виділити також будівлю Ратуші, Єпископський палац і будівлю міської біржі. Кожна споруда є справжнім архітектурним шедевром.

Lello

На вулиці Карму (rua do Carmo), недалеко від вежі Клерігуш, розташований незвичайний і дуже гарний книжковий магазин Lello Irmão. Якщо ви або ваші діти є прихильниками історій про Гаррі Поттера, обов’язково відвідайте цей старовинний магазин. Саме тут знімали кілька епізодів фільму про юного чарівника. Прийшовши сюди, ви зрозумієте, чому старовинні книжкові стелажі два поверхи заввишки, звивисті дерев’яні сходи, запах книг разом створюють неповторну атмосферу.

42 | ві дпочин ок

Церкви Святої Клари та Сан-Франсишку

Вивчаючи історичні та релігійні пам’ятки Порту, тисячі туристів мимоволі залишають без уваги церкву Святої Клари (Igreja Santa Clara). Вона невідома широкому колу туристів зовсім не через відсутність примітних особливостей, а першочергово через те, що її невелику вкрай складно знайти в щільно забудованому центральному районі. Інтер’єр храму прикрашає майстерна різьба по дереву, милуватися якою можна безконечно. А фасад – мальовнича плитка азулежу. Ще одна церква, Сан-Франсишку, приховує в собі унікальну пам’ятку – катакомби (Igreja de São Francisco

Catacombs). Їх вважають одним з найбільш містичних і страшних місць в місті, на екскурсію моторошними підземеллями наважуються лише одиниці. Багато сотень років тому під церквою були обладнані багаторівневі погребні коридори, і якщо поховання верхнього рівня виглядають майже не страшно, то на нижньому рівні учасникам екскурсії доводиться в буквальному сенсі прогулюватися серед куп кісток. Найкращий спосіб перевірити свою сміливість – спуститися до нижнього рівня катакомб.

Атлантичний океан

Коли ви вже переповнені прогулянками містичними і страшними місцями, саме час розвіятися і покататися на одному з старовинних трамваїв Порту, вік яких становить майже сто років. А якщо ви не прихильник раритетного транспорту, то можна сісти на міський дворівневий автобус №500, який провезе вас через усю набережну аж до океану. Тут на численних пляжах можна не тільки поплавати та позасмагати, а й подивитись як підкорюють хвилі

серфери. Або ж і самому спробувати цей вид спорту: на набережній розташовані чимало шкіл серфінгу, професіонали яких навчать вас підкорювати хвилі та дадуть можливість по-особливому відчути безмежну силу холодного Атлантичного океану.

Мости Порту

Береги Дору з’єднують кілька мостів. Найстаріший – елегантний залізничний міст Марії-Пії (Ponte de Maria Pia), збудований у 1877 році знаменитим Густавом Ейфелем. Він послужив моделлю для іншого моста Дона Луїша 1 (Ponte dom Luis 1), спорудженого учнем Ейфеля в 1886 році. Дворівневий міст (довжина 172 м) між Порту і Віла-Новаді-Гайя підтримує ажурна сталева дуга завдовжки 300 м. Біля підніжжя моста – нагромадження маленьких будиночків. З верхнього пішохідного рівня (висота 68м!) відкривається прекрасний вид на Порту, річку і набережну Віла-Нова-ді-Гая. Ним «зі свистом» у двох напрямках ганяють поїзди метрополітену. Причому пішохідна зона ніяк не відгороджена

від метромагістралей – лише невисокі стовпчики позначають край пішохідної зони. Коли поруч на повній швидкості пролітає поїзд – трохи моторошно. А якщо хтось зазівається, фотографуючи чудові краєвиди і випадково зробить крок «не туди»? Втім статистику нещасних випадків місцеві замовчують. Ще один залізничний, але вже сучасний міст Сан-Жуан (Ponte de Sao Joao) побудований майже впритул до мосту Марії-Пії. Найзахідніший, міст Аррабіда (Ponte Arrabida), споруджений у 1963 році у вигляді ефектної бетонної арки завдовжки 270 м. Всі вони гармонійно поєднуються в одній композиції та сполучають між собою два міста Порту та ВілаНова-ді-Гайя.

Віла-Нова-ді-Гайя

Це місто, про яке мало хто чув, вирушаючи до Порту. А найпопулярнішою помилкою туристів є думка про те, що в Порту роблять портвейн. Насправді ж, незважаючи на назву, портвейн виготовляють саме у ВілаНова-ді-Гайя.

Якраз тут усі великі виробники відкрили свої винні погреби і звідси відправляли власну продукцію по всьому світу. Туристи можуть відвідати ці винні погреби, послухати цікаві розповіді про вино, продегустувати та купити найпопулярніший і найсмачніший сувенір з Португалії. Якщо вже і з ріки на мости подивилися, і по катакомбах пройшлися, і портвейну надегустувалися, а все ще хочеться чогось особливого – є не менш привабливий спосіб оцінити панораму міста – вертолітна прогулянка! Цей вид розваги користується в Порту великою популярністю. Один з так званих «вертодромів» розташований на березі річки, недалеко від музею трамваїв. Середня вартість такої атракції 150 євро. Пішки чи на вертольоті, на судні чи на міському автобусі – Порту неодмінно вам сподобається. Є міста, які мають свій характер, свій шарм, свою атмосферу. Порту ж має свою особливу душу. І вона точно не залишить вас байдужими. Зоряна Крачковська Фото: Роман Войтів

ві дпочин ок | 43

Життя зі смаком у «Країні Вин»

Не так давно у Львові пройшов фестиваль вуличної їжі «Street food so good». Основний контент – звісно ж, їжа, і, звісно ж, вулична. Її тут презентували кілька десятків різних закладів, які чого тільки не готували: і звичні вже чебуреки, і хот-доги, і екзотичніші страви типу фалафеля або чорних бургерів – кожен знайде собі щось до смаку.

44 | дрібниці жит тя

А що треба до доброї їжі? Звісно ж, добрих напоїв! І рано чи пізно, кожен любитель смачно поїсти вирушає на пошуки чогось, що можна смачно попити. Яскраво-білий «вайнпойнт» «Країни Вин» помітний здалека. Він якось виділяється на тлі сусідніх наметів – напевно тому, що він ніби тут і виріс; багато декорацій на фестивалі зроблені з піддонів, і його фасад, виготовлений з них же, абсолютно гармонійно вписується в

навколишній антураж. Крім цього, там, де у наметів з їжею реклама напоїв, у «вайнпойнта» – періодична таблиця вин. Точно не переплутаєш. Так само органічно вписується в тематику фестивалю банер, що стоїть поруч; на ньому логотип мережі – мозаїчний винний бокал, і девіз – «Життя зі смаком», який ніби був придуманий спеціально для подібних заходів. А у когось таке кожен день.

На тлі білого фасаду намета і усміхнених облич за ним – веселка з пляшок різних форм і кольорів. З двох великих скляних резервуарів розливають щось із яскравим кольором і ароматом. У ньому плавають нарізані фрукти і шматочки полуниці. І, звісно ж, блискуче барне відро з льодом. Тут наливають. Оскільки це фестиваль їжі – її тут багато. А от напоїв значно менше, тому кожен, хто прийшов сюди поїсти, неминуче вирушає на пошуки і по-

трапляє сюди, щоб освіжитись і трохи перепочити між кулінарними експериментами. Для найменших або найстійкіших – лимонад, для дорослих і самостійних – вино; для цікавих – газоване вино. І найкращий вибір сезону весналіто просто неба – сангрія! Її багато, вона є і біла, і червона. По мірі того, як чутки про «там наливають щось смачне» поширюються, людей біля «вайнпойнта» більшає; врешті-решт настає момент, коли інгредієнти для сангрії доводиться заливати в резервуар у чо-

тири руки з чотирьох пляшок одразу. А трохи потому – момент, коли це вже не допомагає, тому що хочеться всім. Потім – майстер-клас: бармен показує, як готувати… сангрію! Напевно, це якось пов’язано з тим, що у наметі її готувати вже не встигають. «Цікаво? – усміхаються мешканці «вайнпойнта», – в нас у магазині всього набагато більше!». Отаке життя зі смаком у «Країні Вин». Григорій Тихоліз

дрібниці жит тя | 45

Літо буде! Найбажаніша для більшості пора року вже прийшла та веселить нас своїм теплом і сонячними днями. Літо – найкращий час для подорожі: довгі дні, тепла сонячна погода, період відпустки та відпочинку. В Україні не злічити місць, куди можна податися на відпочинок. Їх дуже багато і вони дуже різноманітні: вода, гори, печери, неймовірні замки, пам’ятки історії та цілі міста! Представляю вам найцікавіші локації та події, які зараз у тренді. Пилипець. У нього як у зимового курорту останнім часом справи не складаються – снігу в Карпатах все менше, а гармати сюди завозити чомусь ніхто не поспішає. На жаль. Але влітку тут є чим зайнятися. Доступні ціни дозволяють з комфортом провести час. Близькість до вузлового центру Воловець дає можливість доїхати потягом чи електричкою, не витрачаючись на автомобіль. Панорамний підйомник на Пилипці працює цілий рік. Тому в теплу пору року ви можете без зайвого наванта-

46 | ві дпочин ок

ження для власних ніг піднятися на схил гори Стримба і за кілька хвилин підкорити її вершину. Звідти вам відкриється чудова панорама найбільшої полонини Карпат Боржави. Якщо у вас в розпорядженні є більше, ніж кілька годин часу, то можете по хребту підкорити інші вершини: Великий Верх, Стій, Темнатик. Взагалі ідеально взяти з собою готель на 1 млн зірок (намет і спальник) і переночувати в горах. Адже кращими за гори можуть бути тільки гори. Про водоспад Шипіт ви, ма-

буть, чули. Один з найбільших і найпопулярніших водоспадів Карпат. Влітку особливо приємно відчути прохолоду «карпатського душу», занурившись під струмені водяного потоку, що падають з висоти 16 м. Тільки міцно тримайте плавки. :-) Влітку Пилипець стає столицею фрірайду. Якщо ви любитель на шаленій швидкості летіти на велосипеді з вершини донизу – вам сюди. Правда, обладнання потрібно мати спеціальне, та й підготовка не завадить.

А ще ви можете відчути себе птахом. На Пилипці можна покататися на параплані. Дух просто захоплює, коли ви відриваєтеся від землі і летите над схилами гір, бачите хатинки, менші за сірникові коробки, відчуваєте стихію вітру на 100%. Для більш приземлених, але не менш шалених – трофі на квадроциклах. Підкорити гори можна і моторами. Хоча краще таки робити це екологічніше.

пам’ятає ще дохристиянські часи. Тут бували навіть монахи з Тибету, бо відчували дуже сильну енергетику, яку випромінює це місце. Біля монастиря є три джерела з дуже чистою водою. Природнім фільтром служить кремній, з якого складається довколишня порода. Пройдіться стежкою нижче і спустіться до Дністра. Тут можна покупатися та гарно провести час у затишній місцині.

Бакота. Зараз цього місця на карті немає. Бакота – це одне з 28 сіл на Дністрі, що були затоплені внаслідок будівництва Дністровської ГЕС. Чому саме це дивовижне місце притягує сотні туристів щотижня зі всієї України? Бо тільки тут ширина Дністра досягає 4 км, а звивисте русло утворює неймовірну красу. Бо тільки тут уродженець села проводить екскурсію і як ніхто інший розкаже вам про те, як пішли під воду його рідна хата, садок і всі знайомі з дитинства вулиці. На схилі пагорба розташований древній печерний монастир, який

Дністер. Якщо на більшості річок Західної України сезон активного відпочинку триває з квітня до травня, то на Дністрі він актуальний протягом всього року. Навіть у сильну засуху. Тут можна організувати сплав на катамаранах навіть для тих, хто ніколи не тримав весла у руках. Причому тривалість може бути від одного дня до одного тижня і довше. Крім того вздовж Дністра є на що подивитися. Сам Дністровський каньйон чого вартий. Найбільший у Європі! А також є водоспади, скелі, печери, замки, екскурсії старовинними містами та містечками.

ві дпочин ок | 47

Фестивалі Арт-шоу «Ніч у Луцькому замку». Нарешті після дворічного мовчання Луцьк знову розбудить Україну грандіозним нічним дійством. Тільки одну ніч в році фортеця стає резиденцією справжнього середньовічного свята. Усюди лунатиме середньовічна музика, готуватимуть середньовічні страви, проходитимуть тематичні ярмарки та лицарські бої. Учасники будуть одягнені у середньовічні костюми. Розпочнеться свято 2 липня о 21:00 грандіозним театральним дійством. Опівночі фестиваль буде зустрічати нову добу, символізуючи перехід у майбутнє. Родзинкою цьогорічного фесту буде виступ гурту «The HARDKISS». ТуСтань! Традиційно у перші вихідні серпня вже водинадцяте цього року запрошує вас до себе в гості неймовірне місце в Карпатах – скелі Тустань! Гарна новина: цього року туди відремонтували дорогу. Тому доїхати на свято можна без жодних перешкод. Фестиваль має поважну історію. Якщо ви хочете відчути середньовіччя сповна, то дуже рекомендую вам сюди завітати. На

кожному кроці фестивального майданчика ви відчуєте, що про вас організатори подбали. Вам буде весело, цікаво і захоплююче. На кожному квадратному метрі проходить, щось таке, що не залишить вас байдужим. Майстер-класи ковальства, роботи середньовічного теслі, гончарів, виготовлення ляльки, ігрові майданчики для дорослих і дітей, приготування середньовічних страв, катання на конях, стрільба з лука, метання списа, регулярні екскурсії на скелі, тематичний ярмарок. Головне дійство – лицарські бої у різних категоріях. А масовими бугуртами (бій команди лицарів 5х5 і більшої кількості) ви будете вражені. Ввечері на всіх чекає концерт живої музики від дратвових гуртів і лазерне шоу на скелях. Кульмінацією дійства є нічний штурм фортеці, що запам’ятається вам надовго! Одним словом, приїжджайте! І тягніть з собою друзів. Юрій Пирч засновник туристичної компанії «Час на мандри»

48 | ві дпочин ок

ві дпочин ок | 49

Дуже важливо прожити життя, відчуваючи, що ти живеш, а не виживаєш

Гаджети для відпустки Збираючись на море, неодмінно треба подумати про приємне проведення часу у воді та під нею. Для цього пропонуємо вам новий цікавий гаджет. Це трубка Powerbreather, яка дозволить занурювати голову під воду, не затримуючи подих. Її виробник, компанія Ameo, нарешті представила публіці розробку, якою займалась ще з 2013 року. Основа Ameo Powerbreather – спеціальна та інноваційна технологія вентиляції, яка запобігає потраплянню води всередину. Основна відмінність Powerbreather від класичної дихальної трубки полягає в тому, що цей апарат має не одну, а дві трубки, які працюють по обидва боки голови. Одна трубка постачає до вас свіже повітря, а інша дає змогу вийти вуглекислому газу. Така кругова система, реалізована в Powerbreather, приносить набагато більше повітря, тоді як в однотрубних дихальних системах часто має місце змішування кисню та вуглекислого газу. Таким чином цей апарат дуже добре підходить, як для спортивного плавання, так і для снорклінгу. На відміну від прототипа, де дві трубки з’єднувалися за головою, утворюючи коло, в кінцевому варіанті Powerbreather отримав дві автономні, кожну з яких можна за необхідності зняти. Забір повітря здійснюється тільки під час вдихання, тому вода при хвилях на морі в трубку не потрапить, і завдяки спеціальній конструкції Powerbreather ризик потрапляння рідини в дихальні шляхи практично мінімальний.

Ameo Powerbreather має спеціальні насадки для басейну, відкритої води і тренувальну. Розміри всієї системи – 35,5х19,8х3,8 см. Тому трубка Powerbreather дозволить не лише гарно провести час на пляжі, але й краще сконцентруватися на процесі плавання, не думаючи про дихання, якщо ви займаєтеся цим у басейні.

дрібниці жит тя | 51

Наслухалися багато про дрони і вже навіть подумували придбати собі один? Недешева річ, якщо використовувати ї ї тільки для розваг. Але якщо ви щасливий власник камери GoPro, то компанія знайшла для вас дуже просте вирішення питання ціни. Представляємо вашій увазі «парашут» Birdie, який дуже бюджетним способом замінить дрон, який ви б застосовували для забав з камерою на відкритому повітрі. Принцип роботи девайсу дещо інший, але це аж ніяк не впливає на результат. «Парашут» для GoPro дозволить змінити ракурс та композицію фотогра-

52 | дрібниці жит тя

фії, а продумана аеродинамічна конструкція дає можливість використовувати аксесуар у будьякій місцевості. На відміну від інших аеродинамічних додатків для GoPro, Birdie – це достатньо бюджетний пристрій. Звичайна ціна у рітейлі становитиме $150, проте якщо ви наважитеся на попереднє замовлення вже

зараз, то диво-штукенцію вам продадуть всього за $35. Конструкція Birdie дуже проста – пристрій виглядає як величезний волан для бадмінтону, зроблений з парашутної тканини. Із блоку для кріплення камери виходять шість пластикових елементів, на яких фіксують аеродинамічний парашутний матеріал. Вага конструкції лише 100 г, а при повному розкритті її розмір досягає 34х30х25 см.

GoPro модулем камери донизу надійно фіксують в основі пристрою. Камера захищена спеціальним бампером, який перешкоджатиме пошкодженням. Користуватись Birdie під силу навіть дитині – достатньо взяти «парашут» у руки і підкинути його в повітря. Вага конструкції забезпечуватиме пристрою політ у бажаному напрямку. Велика перевага Birdie полягає в особливостях конструкції: пластикові опорні елементи та парашутний матеріал суттєво пом’якшують падіння на тверду кам’янисту породу чи асфальт. Шар піни на дні основного блоку діє як плавуча подушка, тому аерофотозйомку можна здійснювати над річками та басейнами. Компанія розробила і випробувала ряд прототипів Birdie для моделей GoPro Hero 3 і 4. Тому, можливо, в майбутньому з’являться моделі Birdie і для інших камер. Кажуть, що Birdie надійде в продаж у серпні 2016 року. Якщо постаратися, то можна поїхати у відпустку з новим пристроєм і знімати на пляжі не тільки селфі.

Після плавання і зйомки з повітря, варто сфотографувати все, що довкола вас у відпустці. Для цього компанія Pentax створила камеру Ricoh Theta S, яка дає можливість зберегти в пам’яті на довгі роки те, що довкола вас. Причому це можна робити однією рукою під час приємного засмагання на сонці. Цей справді дивовижний гаджет фотографує і створює надзвичайне 3D-зображення того, що вас оточує. Найпростіший спосіб використання пристрою – це круті фотознімки, якими можна дивувати друзів. Проте можливості камери набагато більші. Ви можете створювати 3D-зображення всього, що вас оточує на 360°, завантажувати їх на спеціальний сайт, де все можна переглядати максимально деталізовано, а також знімати відео. Це не перша така розробка компанії, Pentax вже випускали схожий девайс, але нове покоління Ricoh Theta – це щось набагато краще. Повністю відновивши технічну складову минулої моделі M15, Ricoh Theta S зберегла елегантний вигляд

і доступність – сферичні панорами створювати як і раніше просто лише за допомогою натискання однієї кнопки. Якість одержуваних фото і відео завдяки прогресивній лінзі та поліпшеному програмному забезпеченню зросла в рази! Фокусування зображень проходить автоматично: з дистанції від 10 см фото залишається чітким, без розмитості і будьяких дефектів. Роздільна здатність при зйомці фотографій у пристрої – 5376×2688, відео – 1920×1080 (Full HD). Знімати панорами у відмінній якості стало можливим у будь-який час доби: світлочутливий об’єктив не упустить жодної деталі навіть в сутінках, передавши в 360-градусному знімку всю атмосферу зображеного моменту. Також є чудова функція он-лайнстрімінгу відео в двох форматах: бездротовому, за допомогою високошвидкісного модуля Wi-Fi, а також з використанням HDMI або USBкабелю, роз’єми яких розташовані на корпусі камери. Крім відеострімінгу і передачі даних, ще одне з призначень Wi-Fi модуля – віддалене керування зйомкою з екрану смартфона або планшета під управлінням іOS або Android. Для зйомки панорам на внутрішню пам’ять у розпорядженні користувача передбачено 8 Гб вільного простору. Повністю зарядженого акумулятора оновленої моделі Ricoh Theta S досить для зйомки близько 260 сферичних фотографій. Тож користуйтеся і отримуйте максимальну насолоду від відпочинку! Петро Малечко

мережа магазинів

АВТОЗАПЧАСТИН до ЄВРОПЕЙСЬКИХ, ЯПОНСЬКИХ ТА КОРЕЙСЬКИХ автомобілів

Найнижчі ціни!

Якісне обслуговування! Львів, вул. Героїв УПА, 73 тел. (032) 239-36-73, 239-36-83 Львів, вул. Героїв УПА, 78 тел. (032) 238-31-48, 237-31-67 Львів, вул. Наукова, 96а тел. (032) 244-73-17, 243-82-16 Львів, вул. Б. Хмельницького, 210а тел.(032) 243-05-51 Львів, вул. Зелена, 238 тел.(032) 232-23-20, 232-23-21

www.planetauto.com.ua дрібниці жит тя | 53

Жан Гріцфельдт: «Сама по собі мода сліпа, її треба водити за руку»

Жан Гріцфельдт – молодий український дизайнер. Один з головних представників сучасної моди в Україні. Його покази – це завжди експеримент і перформанс як з середовищем, так і глядачем. За декілька років роботи він встиг створити яскравий образ своєї творчості, зайнявши провідне місце серед тих, хто формує нашу моду. Відвертий і веселий, у цьому номері він розкаже, хто прийде на зміну хіпстерам у моді, як він ставиться до улюблених речей і краси, а також, чому на його сторінках у соцмережах стільки власних відвертих фотографій.

54 | дрібниці жит тя

– Жане, як ти ставишся до краси в цілому і зокрема до своєї, чи є в тебе секрет привабливості?

– Краса – дуже мінлива категорія. В наш час краси навіть більше у некрасі, ніж у якійсь божественній миловидності. Мій випадок саме такий. Колись я мріяв стати моделлю, робив фешн-фотографії, але мені ввічливо сказали: «Жане, куди ти лізеш? Не треба тобі сюди». В людині мені імпонує не зовнішня краса, а внутрішня симпатичність. Саме від неї залежить, чи захочеш побачити особу знову. Я, наприклад, почуваю себе саме таким – симпатичним всередині. Люди роблять мені компліменти з приводу зовнішності, але ж це слова, собі віриш більше, все йде зсередини. Інколи можна прокинутись вранці, подивитись на себе і засмутиться на цілий день, а коли внутрішній стан постійно більшменш однаковий, то і зовнішність приваблива. Якщо людина забагато переймається своєю зовнішньою красою в житті, це їй лише заважає. Мені імпонують люди, які свідомо сприймають свою зовнішність, не культивуючи її. Такі дозволяють собі помилятись, а помилки, як відомо, нас вчать і, зрештою, роблять розумнішими і цікавими. Часто красиві люди маніпулюють зовнішністю, що веде до непорозуміння і купи згубних речей як для оточуючих, так і для самої краси. З приводу секрету привабливості, в їжі мені подобаються продукти, які хрумтять, такі як яблука. Хоча, пам’ятаю, колись дивився китайський фільм, в якому робили пельмені з ембріонів, вони теж хрумтіли, але це мені не сподобалось.

– Ти відслідковуєш останні тенденції в моді, як змінився еталон чоловічої краси?

– Еталони – як погода, постійно змінюються. Природа сучасної людини така ж, нам все швидко приїдається і хочеться постійних перестановок «у декораціях». Раніше усюди були хіпстери, а зараз брудні ПТУшники. Момент, коли всім щось набридає, і всі починають звертати увагу на протилежне, настає завжди і несподівано. В цьому сенсі мода схожа на дзеркало, яке перевертає все, на що крізь нього дивишся. Ось чому на зміну манірним хіпстерам прийшли брудні ПТУшники. В Москві цього вже багато, в Європі також це швидко поширюється, в нас поки менше, але теж дійде, це безумовно.

– Мода сьогодні перетворилась майже на релігію. Вона має величезний вплив, багато хто їй ніби служить, а в тебе з нею які стосунки?

– Так, є люди які служать моді, такі собі поплічники. В мене з нею інші відносини, це не традиційно споживацькі як у більшості. Я її створюю, не допомагаю, не прислужую, а саме створюю. Ціль дизайнера – творіння образів, а не служіння. Це вже далі стиліст працює з готовими речами, використовує моду, аби підкреслювати або ховати певні риси людини. Сама по собі мода сліпа, її треба водити за руку. Ще моді допомагають глянцеві журнали, вони її освітлюють, вони створюють попит, підтримують споживання. Але разом з тим у моди є побічні дії, одна з яких – шопоголізм.

– Як представника молодого покоління дизайнерів, що тебе мотивує працювати в Україні?

– У нас нічого не мотивує. Поштовх до роботи іде від бажання

створювати та ділитись. Ззовні нічого не мотивує, підтримує лише самомотивація. Для досягнення вищих цілей цього достатньо, а от для визнання ззовні замало. На жаль, з тією ситуацією, яка склалась зараз у країні, інакше бути не може. Здебільшого люди тримаються власними силами. Звісно, в моді як і усюди є щасливчики з постійними інвесторами, бізнес-планами, технологіями, але я поки таким похвалитись не можу. В Україні працює близько вісімдесяти дизайнерів. Серед них більшість – молодь, у кожного свій творчий шлях і поки що багатьом доводиться проходити його виключно на внутрішній мотивації.

– Тобі приписують слова, що найбільша розкіш – це мати можливість і бажання бодай трішки відремонтувати світ. Що, на твою думку, варто ремонтувати в Україні?

– Дуже багато всього. Для мене те, що зараз відбувається в нас у країні, схоже на капітальний ремонт. Коли все зруйнували і не знають, за що хапатись: кран тече, електрика іскриться, стеля протікає, а квартира велика, п’ятикімнатна. Починати варто з себе, «відремонтувати» ставлення до навколишнього світу та ситуації, в якій ми опинились, перестати чекати, що хтось прийде і полагодить, а робити самим. Так, можливості кардинально щось змінювати з’являються здебільшого завдяки грошам, і наша біда це не дороги, а люди, у яких є кошти, але нема бажання творити велику розкіш – ремонтувати країну. І все ж в нас легше реалізувати якісь свої проекти, аніж, скажімо, в Європі. Це дешевше, плюс можна тут напрацю-

дрібниці жит тя | 55

– В тебе напевно купа речей вдома, яка в тебе шафа?

– Величезна. Зараз це вже переросло в проблему: треба міняти або шафу, або житло.

– А чи є в ній скелети?

– Як і у всіх. Улюблених серед них, звісно, немає, є лише ті, яких хочеться позбутись, але поки не вдається в силу різних особистих недосконалостей.

– Що ти робиш, коли твоя улюблена річ рветься?

– Продовжую її любити.

– А де ти тримаєш найдорожчі для себе речі?

вати досвід і потім вже з цим вмінням творити у складних умовах, виходити на світовий рівень.

– Ти працюєш у Києві, на Західній Україні тебе немає, чи плануєш щось робити для Заходу і чи відрізняється мода тут від моди там?

– На Заході смаки завжди відрізнялись. Моди в Україні як такої поки що немає, вона тільки розвивається, і якщо говорити про неї, то лише на локальному рівні. Це не означає, що є харківська мода, чи львівська, регіональної моди як такої у нас не існує, є сукупний рівень розвитку, який можна роздивлятись в столиці, але це лише загальні початкові риси. В Україні існує історичний костюм, традиції, але сучасної моди, власних рис поки нема. Як незалежна країна ми існуємо занадто мало, щоб говорити про власне бачення. Сьогодні експериментують з тра-

56 | дрібниці жит тя

диційними елементами минулого, але це все одно поєднується з баченням і течіями з закордону. Пройде час, і ми обов’язково створимо власне, цей процес вже іде, головне – продовжувати рух і займатися своєю справою, отримуючи від неї задоволення.

– Яка частина дня для тебе найпродуктивніша?

– Ранок. Зранку я працюю найбільше. Ввечері та вночі не можу концентруватись на справах, тому все переношу на першу половину дня. В мене чіткий розклад: прокинувся, подякував Богові за новий день, потім гігієна, сніданок і тільки після цього починається робота. В мене не буває такого, щоб я прокинувся і відразу до справ, у людини має бути повага до себе, інакше в неї не буде поваги до того, чим вона займається.

– В мене немає певного місця для улюблених речей, насправді я взагалі не дуже їх люблю. Ставлюсь спокійно, не надаю великого значення, не прив’язуюсь. Я сприймаю їх як функціонал, для мене здатність прикрашати – це вміння робити себе максимально функціональним. Речі – це набір компонентів, не більше і не менше.

– Чим знімаєш стрес?

– Спортзал, спілкування… Ні, спілкування не знімає стресу. Стрес – він як одяг, його треба знімати на самоті. Зупинимось на спортзалі.

– Як ти ставишся до вдачі, ти на неї розраховуєш?

– Всі бажають, щоб їм пощастило, в цьому я не виняток. Буває, вона спрацьовує, але не так часто, як хотілося б.

– Розкажи про конкурс на сукню для Джамали для Євробачення, в якому ти брав участь.

– Погодився на це лише тому, що з великою повагою ставлюсь до таланту та творчості Джамали. Насправді давно закрив для себе тему з конкурсами, не люблю брати в них

участі. Потім дивився запропоновані ескізи, всі вони майже однакові. Коли чітко уявляєш, чого хочеш і знаєш, хто як робить, то звертаєшся до певного дизайнера, розуміючи його стилістичні особливості, його бачення. Джамала любить і працює з багатьма українськими дизайнерами, мабуть, саме тому організатори вчинили таким чином, запропонувавши всім одразу. Стосовно самого Євробачення, Джамалі знадобилася сукупність всього для перемоги. Євробачення – це такий конкурс, який любить усім відразу. На ньому треба блищати з усіх боків, чим більше запам’ятовуєшся, тим вищі шанси на перемогу. Притому у Джамали така пісня, від якої не треба сильно відволікати, треба було бути обережною. Пам’ятаю ще на відборі вона написала: «Слухай, мені тут треба сережки, допоможи, будь ласка», а в мене якраз все закінчилось, все розібрали, і я кажу: «Давай ти зараз переможеш на цьому відборі, і ми потім зробимо для тебе щось особливе». У неї тоді була купа конкурентів: «НеАнгели», Sunsay, The Hardkiss, зрештою, вона перемогла. Тепер з великим задоволенням буду робити для неї щось особливе.

– У своїй новій колекції «Circus of Life» ти відійшов від традиційних для себе кольорів, використовуєш багато темного, символи вогню, з чим пов’язані зміни?

– Все ж таки це осінь-зима, це диктує стриманіший настрій. Час сам вимагає врівноваженішого підходу до кольорів, хочеться трошки сховатись в себе, не розпилятись. При тому в колекції є багато блискучих моментів, вони просто сховані під плащами.

Це як в житті: люди ховаються, але їхній яскравий світ все одно мерехтить вогнем, пробиваючись крізь прохолодну витриманість. Фарби були, є і будуть, вони лише перейшли з зовні всередину.

– Зараз особливо популярний чорний колір в одязі, як ти до нього ставишся?

– Я люблю чорний колір, він захисний. Люблю відчувати себе захищеним. У всіх розуміннях цього слова. Звучить як реклама фонду «АнтиСНІД». (Сміється)

– Час від часу на твоїх сторінках у соцмережах з’являються фотографії з твоїм оголеним торсом. Що це – провокація чи продуманий хід?

– Не знаю, щоразу, коли це відбувається, думаю: «Блін, для чого я це роблю?» Звісно, в цьому є свого роду провокація, але перед тим, як

викласти свіжу порцію себе, я довго вагаюсь. І насправді якихось супервідвертих там не так вже й багато, всі вони врівноважено вибіркові, цензуру проходять. І хоча не повністю задоволений своїм тілом, я все ж його люблю. Це йде від звички займатись спортом, вона додає людині свободи у власних проявах. Ще з дитинства полюбляв носити мінімальну кількість одежі, особливо влітку. Так воно поступово все і склалось у такий собі «лайфстайл», назвемо це так. Зрештою, мені хочеться жити в країні, в якій можна носити на собі мінімальну кількість одягу, от власним прикладом до цього і заохочую.

– Твої пости на зразок: «розставте ноги на ширині зустрічей», «причеши мізки, сонечко», або «ляшкавобтяжку» – це завжди романтика, замішана на сарказмі. Ти свідомо збиваєш градус серйозності? дрібниці жит тя | 57

– Так, це свого роду народна творчість. Яку давно збираю з різних розмов і переписок. Щось приходить саме: коли наодинці – тоді швидко фіксую і викладаю. Так треную настрій разом з почуттям гумору.

– В тебе є один відвертий пост з пікантною лексикою, до речі, найпопулярніший. Набрав майже чотириста лайків та купу репостів, зачитаю його частково. «Останніми роками це стало таким проявом сили, домовитися про зустріч, зробити якийсь спільний план, а потім забити на нього х... Посилаючись на настрій, новий план поприкольніше, або просто без пояснень. Нібито, чим більше по… тобі на інших, тим ти крутіший. І от ми живемо в світі, в якому найпопулярнішою моделлю відносин стала холодність, зацикленість на собі, відмова від будь-яких зобов’язань, непунктуальність, непослідовність. По-простому це зветься «мудак»…» Далі ти резюмуєш, що повага – важлива риса, і життя робить прекрасним частково саме вона. Цікаво, яка історія привела тебе до цього поста?

– Не вважаю, що це можна назвати пікантним постом в наш час, коли, наприклад, фото пельменів у Шакіри набирає мільйон лайків. На цей емоційний прояв відвертості мене надихнула безліч різних історій, в тому числі і власна поведінка в певні періоди. Просто тоді прийшло усвідомлення, що очікування – найкрихкіший елемент у стосунках з людьми, з яким варто бути максимально обережним. І ще, не розпилятись на зайве спілкування, воно все одно ні до чого не приводить і від нього варто звільнятись як від поганої звички.

– А як ти ставишся до того, що хтось засуджує твою поведінку та вважає егоїстом?

– Спокійно, це їхнє право. Люди

58 | дрібниці жит тя

точно ніколи не перестануть робити дві речі: закохуватись і пліткувати. Як я можу впливати на те, що про мене думають чи говорять, намагатись сподобатись всім? Це безглузда справа, не можна подобатись всім, колись зрозумів це раз і назавжди. Є, звісно, певні закони модної тусовки, я якраз сьогодні читав статтю Божени Ринскої для московського SNC, вона там про це розповідає. Така собі сповідь світської левиці, як вона зустрічалась із багатим чоловіком, була на піку, її всі запрошували на різні заходи, а потім настали важкі часи і її забули, почалась депресія, і як вона це переживала. Я ніколи не прагнув потрапити до тусовки, просто це сфера моєї роботи, яку я роблю добре, от і все. В мені немає чітких граней чорного або білого. Для мене категорії «погано – добре», «поразка – перемога» розмиті. Не знаю, чи допомагає мені це в житті, але так просто є. І в мені відсутня мстивість, я не ношу в собі образ, це руйнує. А я не хочу займатись саморуйнуванням.

– В одному з інтерв’ю ти сказав, що ідеального подарунка не існує, існують ідеальні вчинки. Розкажи про свій ідеальний вчинок.

– Якщо почну розповідати, це буде самохвальство. Такі моменти мають залишатися поза кадром. Це як з благодійністю: є публічні збори коштів, а є меценатство, коли дають без будьякої користі для себе, без прізвищ та аплодисментів, і про це нікому не треба знати. Сьогодні люди часто плутають ці поняття, за рахунок благодійності піаряться. Впевнений: в кінці нашого життєвого шляху, нас будуть судити не за те, що поганого ми зро-

били, а за те добре, що не вчинили, хоча могли. Комусь не допомогли, не провідали, не підтримали.

– Добре, а можеш розповісти про ідеальний вчинок стосовно себе?

– Так було з цирком, коли мені дозволили показати в ньому нову колекцію. Всі, хто брали участь в організації і прийшли, втілили давню мрію, це було незабутнє відчуття. Зі мною трапляються добрі дива протягом мого творчого шляху, і я від цього дуже щасливий. Може тому сам люблю ділитись і створювати дива. Більшість уявляє собі ідеальні вчинки як сходи, якими вони ідуть до своїх цілей. Для мене ідеальні вчинки – це опора, перила, вони допомагають триматись за добре в шаленому потоці буденності.

– Який найбільший гріх дизайнера?

– Відкладання усього на останній момент. Усіма силами борюсь з цим гріхом. Щосезону сповідаюсь.

– Чи є в тебе щось таке, що ти хотів би в собі змінити?

– Так, мабуть. В мене неідеальні пальці на ногах, хотілося б додати сантиметри три до зросту, набрати декілька кілограмів ваги, щоб ніс був не таким широким. Але це дрібниці, в цілому це нічого не змінить. На мою думку, краще розвивати свої сильні сторони, замість виправлення недоліків.

– Добре, тоді що тобі в собі подобається?

– Почуття гумору і ноги. (Усміхається) Розмовляв Павло Щур Фото: www.mainpeople.ua

дрібниці жит тя | 59

Simple casual

Леонід Корчевський, стиліст Primo Emporio

Перед кожним модником рано чи пізно постає питання: «Як виглядати надзвичайно і стильно, але одягатися при цьому в найзручніший одяг?» Тут на допомогу приходить такий стиль , як – simple casual. Він не сприймає кислотно-яскравих кольорів, страз, гламуру та інших деталей. Основними принципами стилю є зручність, елегантність, вільні форми та тільки благородна гама у високої якості тканині.

Simple casual робить акцент на практичність – те, від чого ніколи не відмовляться любителі комфорту. Цей стиль виключає зі свого списку консервативні, формальні та класичні елементи одягу. Біла бавовняна футболка стане невід’ємним елементом для цього стилю, адже це просто і зручно, а подвійність тканини додасть відчуття легкої недбалості. Штани легкого крою та вільного фасону не будуть сковувати вас, а шнурки замість петель під ремінь додадуть їм менш офіційного вигляду і створять ефект легкості цього жаркого літа. Якщо ви високого зросту – можете підігнути штанки, відкриваючи лінію щиколотки.

60 | дрібниці жит тя

Simple casual робить акцент на практичність – те, від чого ніколи не відмовляться любителі комфорту. Цей стиль виключає зі свого списку консервативні, формальні та класичні елементи одягу. Взуття – кеди білого кольору – зробить завершальний штрих у цьому образі, адже білий – це колір чистоти і простоти, що так необхідно для дотримання модних тенденцій 2016 року. Якщо ви при зустрічі з друзями або на відпочинку з коханою хочете виглядати неперевершено і водночас просто – simple casual саме для вас, адже образ повинен доповнювати вас як сильну особистість, яка відчуває смак у простих, але таких важливих речах.

smart Casual

одягай звичайне по-особливому Smart casual перекладають з англійської мови як «елегантний повсякденний одяг». Назар Бенч,

стиліст Primo Emporio Протягом останніх років серед жителів великих міст став особливо популярним стиль smart casual.

Smart casual перекладають з англійської мови як «елегантний повсякденний одяг». Цей стиль – щось середнє між класичним і вільним стилем casual – офіційно вважають офісним дрес-кодом. Для того, щоб виглядати повсякденно, по-діловому елегантно, і в той же час вільно, потрібно знати основні характерні риси цього стилю в одязі. Для чоловіків невід’ємними речами smart casual повинні стати біла сорочка або однотонні сорочки сірого, чорного або бежевого кольорів, светр, безрукавка, піджак, однотонні джинси класичного типу. Також головною складовою образу є аксесуари. Для чоловіків це шарф, шийна хустка і окуляри. Важливим є і взуття. Тут підійдуть такі моделі як лофери, оксфорди, монки і дербі. Стиль smart casual став настільки універсальним, що його можна демонструвати і на роботі, і на будь-якому заході. Чоловік, який одягнений у стилі smart casual, вранці може спокійно вирушити на роботу, а після робочого дня куди-небудь сходити.

І для цього зовсім не потрібно забігати додому, щоб переодягнутися для вечірнього виходу. На основі всього вищесказаного можна запропонувати total look, котрий якнайкраще буде позиціонувати стиль smart casual та, звісно, відповідатиме найновішим тенденціям моди. Що ж насправді повинно брати основний акцент? Звісно ж, піджак. Річ, яка привертає найбільше уваги до обличчя та рук, до частин тіла, які проявляють особистість, її стиль та життєву позицію. Ідеальним рішенням буде обрати піджак у широку вертикальну смужку в поєднанні двох модних літніх кольорів – синього та білого, дещо ексцентрично, проте виразно. Наступний крок – це правильно обрати базові речі. Тож класична біла сорочка та сині штани в тон смужки піджака гармонійно підкреслять композицію, де влучним довершенням стануть броги світло-синього кольору. В результаті ми отримали яскравий та елегантний образ, родзинкою якого, звісно ж, стане хустинка-паше, що перекликатиметься з колірними та геометричними мотивами шкарпеток.

дрібниці жит тя | 61

Chiс

casual

Марта Ніхаєнко,

стиліст Primo Emporio

Те, що відрізняє стиль від інших, це точний крій, яскраві кольори і довершений лук за допомогою аксесуарів. Образ при цьому має бути легким, вишуканим, елегантним, але не занадто традиційним.

62 | дрібниці жит тя

Насамперед це стиль, який має бути зручним. Те, що відрізняє його від інших, це точний крій, яскраві кольори та довершений лук за допомогою аксесуарів. Look при цьому має бути легким, вишуканим, елегантним, але не занадто традиційним. Для такого образу ідеально підійдуть рвані джинси завуженого крою, бажано підкотити їх, якщо ви високого зросту, це допоможе візуально зменшити зріст, підкреслюючи щиколотки. Середня посадка такого деніму підійде чоловікам з різними фігурами. Сорочка. У образі існує правило «40% і 60%». Те, що буде переймати на себе більший акцент, у нашому випадку квітковий візерунок, додасть яскравості образу, а у поєднанні з джинсами світлого тону красиво зіграє на контрасті. Певного правила стосовно бажаного вибору довжини рукава не існує. Проте короткий рукав дозволить вам почуватися комфортно у жарку пору, якщо ви бажаєте виділити ваші широкі плечі, рукав можна підігнути. Це додасть об’єму та підкреслить їх. Кардиган бежевого відтінку допоможе вберегтись від вітру прохолодного вечора, також послужить пом’якшуючим елементом у яскравому образі, а приталений фасон підкреслить ваш силует. Аксесуари у total look (довершеному образі) відіграють важливу роль. Ремінь варто обирати відносно того, який образ ви бажаєте створити. Якщо оберете сліпони кольору електрик і плетений ремінь у тон взуття, це зробить образ досить колоритним і водночас зручним. Браслети теж можуть бути присутні – один або декілька, бажано різного типу, плетені або шкіряні. У жарке літо цього сезону можете доповнити образ капелюхом. Такий стиль з останніх тенденцій 2016 року підкреслить ваші найкращі якості, зробить образ невимушенішим, легшим і дозволить його власнику виділитись серед натовпу. А ваша кохана буде почуватись комфортно біля володаря сильних якостей, адже після вибору такого образу неможливо бути непомітним, можна бути лише незабутнім.

Respect

casual

Костюм є невід’ємним у гардеробі чоловіка, має залишатись елегантним, але й водночас стильним, підтверджуючи його цілі та рух вперед до успіху. Керівники, власники корпорацій і просто успішні люди доводять свою серйозність намірів власним стилем, що свідчить про стабільність, авторитет і професіоналізм. Костюм, який є невід’ємним у гардеробі такого чоловіка, має залишатись елегантним, але й водночас стильним, підтверджуючи його цілі та рух вперед до успіху. Костюм стилю respect casual є тим варіантом, від якого ви не зможете відмовитися, спробувавши хоч раз. Запропоную такий look: у нашому варіанті костюм глибокого синього кольору у білу смужку. Не забуваємо, що смужка цього сезону – наймодніший принт. Вона створить більш класичний образ, а злегка завужений фасон штанів зробить його стильнішим і не занадно витриманим, що так не притаманно для respect casual. Біла сорочка стане основою під такий піджак,

Аня Дергало,

стиліст Primo Emporio а галстук чорного кольору довершить total look – black tie. Завершуємо образ взуттям, у нашому випадку, це актуальні цього сезону чорні броги. Такий образ ніколи не буде помилковим вибором, а ви станете прикладом для тих, заради кого живете, і хто живе заради вас. Звичайно, такий варіант є основою respect casual, але цей look можна також завершити білими кросівками, які додадуть яскравий акцент, і тоді зміниться не тільки ваш образ, але і ви самі.

Будьте у тренді разом з менеджерамистилістами

Primo Emporio! дрібниці жит тя | 63

ВІДВЕРТА РОЗМОВА з сином Одного разу мій давній товариш розповів таку історію. Його 13-річний син, повернувшись увечері додому, зізнався що переспав з дівчиною. Від несподіванки та здивування у мого приятеля в цей момент, мабуть, очі полізли на лоба. Бо син одразу ж почав його заспокоювати: «Не переживай, тату. Я користувався презервативом» У батька виникло два запитання: «Скільки років дівчині?» та «Хто був ініціатором сексу?». На що отримав відповідь сина, що дівчині 18 років, а ініціював секс він за її згодою. Тобто, ніякого криміналу в цьому немає. Батько тієї ночі заснув десь під ранок… Товариш очікував на мою реакцію та якесь лікарське пояснення того, що сталося. Знаю його сина. Порядний, вихований юнак. Але в свої 13 років має зріст 190 см і носить взуття 44 розміру. Ходить регулярно в спортзал. З легким пушком під носом. Тобто, такий собі акселерат, який регулярно сидить в Інтернеті і вже набагато сексуально досвідченіший, ніж його ж ровесники, наприклад, в наш з товаришем час.

64 | дрібниці жит тя

Дивуватися особливо немає чому. Сьогоднішні діти «дорослішають» набагато швидше. Якщо в нашу юність межею бажань був похід у кіно та поцілунок, то тепер цього недостатньо. Сучасна молодь прагне сексу. Причому дуже рано. А ось інший випадок з моєї практики. Якось до мене прийшов батько з 16-річним сином з такою проблемою. Юнак повернувся з літнього табору, не дочекавшись закінчення

заїзду, через насміхання з боку однолітків. При детальному розпитуванні вдалося вияснити, що це сталося після відвідування лазні. Всі навколо зауважили, що у хлопця відсутнє лобкове оволосіння, у нього маленький статевий член. В той же час, як зазначив сам «потерпілий», всі інші були волохатими з великими статевими членами. І йому стало соромно за себе. Над ним відверто почали глузувати ровесники, тицяти пальцями.

От вам для порівняння два різних випадки з реального життя. Якщо у першому якогось втручання з боку лікаря не потрібно, то в другому – воно необхідне терміново, з детальним обстеженням і медичною корекцією. В обох випадках радує одне: між батьком і сином існує той місток довіри та розуміння, коли юнак може відверто поговорити з татом, отримати пораду і допомогу. Статеве виховання хлопчика повинно бути складовою загального виховного процесу, що забезпечує правильний розвиток особистості дитини як представника сильної статі. Батьки повинні допомагати дитині опанувати норми взаємин з представниками своєї та протилежної статі, навчити хлопчика тих норм поведінки, які прийняті в суспільстві, прищеплювати йому впевненість, що він – захисник і майбутній голова сім’ї. В особистості підлітка спостерігають особливо виражену дисгармонію між процесом статевого дозрівання, проявами статевого потягу і рівнем статевої зрілості. Тому надзвичайно важливо, щоб правильне уявлення про статевий розвиток і гігієнічні навички юнак отримував саме від батька, а не від випадкових вуличних знайомих або старших, досвідченіших товаришів. Статеве дозрівання хлопців починається і закінчується пізніше, ніж у дівчат. Тому юнаки завжди «молодші» за дівчат, відстають від них (за часом) у фізичному і психічному розвитку. Тому дівчата тягнуться до старших чоловіків, а чоловіки – до молодших жінок, адже ровесники не відповідають одне одному за рівнем розвитку. Стадії розвитку юнаків такі

ж, як і дівчат. Статевий розвиток підпорядковується впливу тих же гормонів гіпофіза. Основна відмінність чоловічої фізіології від жіночої полягає в тому, що у чоловіків ці гормони виділяються постійно, практично на одному і тому ж рівні з початку статевого дозрівання й до кінця життя. У жінок же викид цих гормонів проходить циклічно, і закінчується з початком менопаузи. Тому репродуктивний період жінки короткий, і всі процеси в її організмі мають циклічний перебіг. Репродуктивний період чоловіка триває іноді все життя, і його статева система завжди перебуває в стані потенційної готовності. А тепер трохи поговоримо про чоловічу фізіологію, на яку треба звертати увагу в процесі виховання вашого сина. Швидкість росту. У юнаків процес росту починається пізніше, ніж у дівчат. Тому спочатку дівчата відчувають перевагу й на хлопчиків дивляться зверхньо, бо ті ще маленькі. Але незадовго після цього дівчата перестають рости, а хлопчики починають обганяти їх і залишають безнадійно позаду. Непропорційність росту веде до незграбності підлітків. Має місце бурхливий ріст м’язів і скелета. Тому в цей час необхідна дієта, багата білками, і протипока-

заний нікотин, який може призупинити цей процес. Важливе значення відіграють заняття спортом. У наш час можна спостерігати масове відвідування спортивних залів серед підлітків. Всі прагнуть мати хорошу статуру, «накачані» м’язи. Слід проконтролювати правильність таких занять, розказати про негативний вплив анаболіків, які часто рекламують в залах і «спокушають» хлопців до їхнього вживання. У чоловічому організмі, як і в жіночому, є як андрогени, так і естрогени. Все залежить тільки від їхнього пропорційного співвідношення. Тому в період статевого дозрівання, коли має місце масивний викид гормонів, грудні залози можуть реагувати на естрогени і починати припухати. Особливо це виражено у хлопчиків з підвищеною масою тіла, ожирінням, тому що саме в жировій тканині проходить обмін естрогенів. Це, так звана, гінекомастія. Іноді вона минає самостійно. Але при затяжному перебігу і вираженому дискомфорті й навіть болях слід звернутися до лікаря. У юнаків починається оволосіння лобка за чоловічим типом (ромбоподібне), пахвових западин, гомілок, стегон, передпліч та обличчя. Перші волоски на обличчі м’які, світлі, тонкі, погано ростуть. Хлопчик пишається своїми вусиками, і, хоча вони йому тільки заважають (сприяють утворенню вугрів, так як запалюються сальні залози в основі волосся), не голить їх, щоб справити враження на дівчат. Деякі, навпаки, починають голитися дуже рано, коли ще немає в цьому необхідності; виникають садна і порізи, які болять і запалюються, ускладнюючи подальше гоління.

дрібниці жит тя | 65

Але юнаки мужньо переносять всі неприємності. Тому ні в якому разі не можна сміятися чи давати будьякі негативні зауваження щодо їхніх вусів. Пройде час, і ці ж вуса почнуть зводити жінок з розуму. А батькові в цей час краще навчити сина, як слід підібрати бритву та правильно нею користуватися, показати правильний догляд за поголеною шкірою. Особливості змін шкіри у юнаків пов’язані зі ще більшим стрибком росту тіла, що сприяє ще більшому її розтягненню. Андрогени стимулюють роботу сальних залоз, тому чоловіча шкіра завжди є жирнішою і на ній більше вугрів, утворенню яких також сприяє збільшення оволосіння. Особливо важливим у період статевого дозрівання є догляд за шкірою. При неможливості самостійно усунути шкірні проблеми слід негайно звернутися до лікаря-дерматолога. «Ломка» голосу. У жінок це теж відбувається, але не так помітно. Причина – в рості гортані та подовженні голосових зв’язок, що призводить до формування нижчого голосу. У юна-

66 | дрібниці жит тя

ків гортань росте сильніше, утворює «гострий кут» – кадик, зв’язки тягнуться і стають довшими, голос стає нижчим. Голосовими зв’язками дуже важко управляти, тому у юнака на тлі різкого, несталого, некрасивого, нечоловічого ще голосу раптом виникає «півнячий крик». Стає неможливо співати і голосно говорити. Юнаки дуже соромляться і цього, і того, що голос є вищим, ніж у сусіда праворуч, і того, що він різкіший, ніж у сусіда зліва. Тому, знову ж таки, важливо з розумінням ставитися до їхніх проблем. Поява полюцій. Розпочатий викид гормонів гіпофіза сприяє дозріванню чоловічих статевих залоз – яєчок. Яєчко розвивається з того ж зачатка, що і яєчник, тому вони схожі зовні. Яєчка, як і яєчники, закладаються в черевній порожнині, а потім опускаються в мошонку. Це необхідно для підтримання нижчого температурного режиму, оптимального для дозрівання сперматозоїдів. Перегрівання для них є небезпечним, тому постійне носіння тісної спідньої білизни може мати негативні наслідки. І, на-

впаки, переохолодження може призвести до розвитку простатиту. Яєчко складається з величезної кількості сім’яних канальців, в яких з початком статевого дозрівання доспівають сперматозоїди. Цей процес триває до кінця життя чоловіка. Такі необмежені можливості пов’язані з величезною кількістю клітин в канальцях і їхнім постійним поділом. Тільки повне пошкодження всіх клітин може призвести до відсутності сперматозоїдів. З сім’яних канальців сперматозоїди потрапляють до придатку яєчка, де вони збагачуються рідиною, необхідною їм для подальшого руху. Потім вони потрапляють в сім’явивідний канал, змішуються з секретом простати, і утворюється сперма, що потрапляє в сечовипускний канал. Потім відбувається її викид – еякуляція, яку завжди супроводжує оргазм. Перший викид сім’я трапляється у юнаків уві сні, супроводжує його еротичний сон. Це явище називають полюцією. Воно, аналогічно менструації у дівчат, свідчить про нормальне статеве дозрівання. Деякі юнаки бояться, соромляться цього від незнання. Синтез сперматозоїдів проходить постійно, тому їм потрібен періодичний вихід. За відсутності виходу пригнічується утворення нових сперматозоїдів. Юнаки, які не живуть статевим життям, вдаються до самозадоволення (мастурбації), від чого у них розвиваються чергові комплекси, особливо з огляду на ставлення до цього батьків і через поширені чутки про майбутню імпотенцію, безпліддя тощо. Хочу зазначити, що мастурбація, яка не доводить організм до виснаження, є корисною для всіх. Андрогени впливають на голо-

вний мозок, регулюють поведінку особи. Однією з рис чоловічої поведінки є виражена сексуальна готовність, особливо в юності. Хлопчик, юнак весь час думає про це, дуже хоче і одночасно боїться першого сексуального контакту. Чоловік боїться імпотенції і постійно перевіряє у себе наявність потенції. Але спочатку юнака хвилює періодична некерована ерекція – напруга статевого члена. Юнакові здається, що на нього всі дивляться, хоча це нікому не видно; він червоніє, заїкається, переживає. Ерекція викликає прилив статевого бажання і навпаки. При цьому в крові в кілька разів зростає рівень андрогенів, що вимагає виходу енергії. Це період юнацької гіперсексуальності, потрібен вихід андрогенів. Юнаки рано

починають статеве життя і ведуть його безладно, оскільки їх цікавлять не конкретні жінки, а задоволення свого бажання. Вони займаються мастурбацією, вони дивляться порнофільми і журнали, вони вважають, що сексуальність – це ознака їхньої мужності. У цьому підлітки не знаходять підтримки у ровесниць, у яких статевий потяг і сексуальність тільки зароджуються і максимально розвиваються на кілька років пізніше. Стається конфлікт. Знаючи особливості фізіології хлопця, дівчина повинна навчитися правильно себе вести, щоб не образити його і не постраждати самій. Знову ж, саме через надлишок статевої енергії хлопчики захоплюються рок-музикою; збираються в галасливі компанії і хуліганять; кричать, ламають меблі,

матюкаються і курять. Все це вони роблять від надлишку сил, який нікуди застосувати, і від нестачі розуміння. Вони всіляко привертають до себе увагу, і найгірше, що може зробити дівчина, – не помічати цих закликів і не оцінювати їх правильно. За законами генетики і фізіології хлопчики, юнаки і чоловіки вразливіші, і тому завдання дівчаток, дівчат і жінок – розуміти і берегти їх. Для себе ж. А для нас, батьків, важливо бути пильними, завжди допомагати своїм дітям, вчасно давати поради чи підказки. Довіряйте своїм дітям, тоді між вами завжди буде розуміння. Ви станете прикладом їхньої поведінки та життя. А це так важливо…

Роман Іваницький, андролог

дрібниці жит тя | 67

Літо, як окреме маленьке життя

Літо у більшості людей асоціюється виключно з позитивними емоціями: сонячна погода, відпочинок, зустрічі з друзями, кохання… Багато подружніх пар, до прикладу, чекають літа як сприятливого періоду для планування вагітності. Тому більшість спеціалізованих клінік планує різноманітні акційні програми саме на цей період. Наша Клініка репродукції людини «Альтернатива» не є винятком, тим більше, що ми маємо додаткову приємну нагоду надати пацієнтам якісні медичні послуги за демократичну вартість.

68 | дрібниці жит тя

Кінець весни став періодом певного оновлення колективу, хоча спеціалістів, які прийшли, знаємо вже понад 10 років і раніше працювали разом. На сьогодні вітаємо в нас у клініці Любов Олегівну Михайлишин, Лідію Ігорівну Сегедій, Світлану Ігорівну Зінов’єву. Ці спеціалісти добре відомі як серед фахових кіл, так і серед пацієнтів. Це репродуктологи європейського рівня, які постійно удосконалюють знання та аналізують власну діяльність, впроваджують у практику світові розробки. Трендом сучасної репродуктології є максимальне наближення лікування до природного процесу, використання за можливості невисоких доз стимулюючих препаратів, постійне оновлення методик та удосконалення технологій. Тісна співпраця ембріологів і репродуктологів дає позитивний результат, якщо обрано раціональну стратегію ведення пари, зокрема метод запліднення та культивування. Для кожної пари лікування підбирають теж індивідуально, враховуючи результати обстежень у режимі реального часу. Популярні так звані японські протоколи, або протоколи Терамото, для жінок з обмеженим оваріальним резервом. Вони складають альтернативу донації ооцитів і дають можливість мати генетично рідну дитину жінкам, яким інші види допоміжних репродуктивних технологій не допомогли. Пацієнткам з полікістозом яєчників зазвичай призначають протоколи мініЗІВ з мінімальним медикаментозним навантаженням або сегментовані цикли. Ми спеціалізуємося на корекції як всіх видів безпліддя, так і невиношування вагітності. На базі одного медичного закладу у пацієнтів є можливість пройти всі необхідні обстеження та повний курс лікування з подальшим спостереженням вагітності до самих пологів. З нагоди оновлення клініка пропонує літню акцію на запліднення «ін вітро» – вартість послуг складає 19 150 грн. + перенос ембріонів у подарунок. Якщо літо вважають маленьким життям, то проживіть його продуктивно. Нехай пролунає дитячий сміх в оселях, які цього очікують!

захоплення | 69

Оновлена команда клініки «Альтернатива» пропонує

оновлену вартість на запліднення ін вітро

19 150 грн. + перенос ембріонів у подарунок

Звертайтеся за Подробицями www.ivf.lviv.ua

Україна, м. Львів, вул. Героїв УПА, 73 дрібниці жит тя | 69 тел.: (032) 232-77-83, (063) 230-18-72

Simon R Leach / United Kingdom / Evening surf

Фотографії з колекції Міжнародного Салону-турне художньої фотографії «З любов’ю до Жінки», www.galleryprostir.com

70 | дрібниці жит тя

дрібниці жит тя | 71

72 | дрібниці жит тя