Eight#4 by Eight.

Eight. 14 квітня 2015 Випуск №4

Eight.

ЗМІС

Т:

2 р. Inception - Слово Редактора 3 р. Інтерв’ю 5 р. “Тролінг поукраїнськи” 7 р. Події 9 р. Кіно 11 р. Travel 13 р. Індустрія моди

15 р. “Мокрий хліб і бернський зенненхунд” 17 p. Zeus on Sports

Eight. Inception

Головний редактор РИЦАЙ МАРІЯ Технічний редактор РОЗУМ АНАСТАСІЯ Редактор відділу моди ПРИЙМАК РОКСОЛАНА Редактор відділу краси та здоров’я ОСАДЧА ВАЛЕРІЯ

Редактор відділу культури РУДЕНКО ВАЛЕРІЯ Спортивний журналіст РАКІЦЬКА ДАР’Я Художній редактор ПОДОЛЬСЬКА ВЛАДИСЛАВА

Коректор ПАНАСЕНКО СОФІЯ

кожним днем переконуюсь наскільки дивовижний, ба навіть дивний цей світ. Сьогодні ви учень, а завтра – випускник, сьогодні вам 17, а вже через декілька годин ви придбаєте першу в своєму житті законну пляшку алкоголю. На одних вулицях тепер співіснують церкви і будинки розпусти, міліцейські відділки і місця, де торгують наркотиками. Ми постійно неначе знаходимось на межі, з дитинства вчимось розпізнавати правду і брехню, добро і зло. Люди розучились просто жити, не замислюючись над «до» і «після», над тим, що скажуть, над тим, як правильно. Проте усе це і робить нас людьми. Тими, хто вже близько

як 2 мільйони років зменшує кількість кисню в атмосфері, вирубує ліси і плює на постійні заклики Greenpeace берегти матінку-природу. Ні, ми не стали тваринами, не пішли вниз по еволюційній драбині. Ми просто змінились, призвичаїлись до умов, які створили самі. І житимемо далі. З поглядом в майбутнє, мріями про новий велосипед і мирне небо над головою. Ми любитимемо, сміятимемось, відзначатимемо Новий Рік і Різдво, придумаємо безліч пісень, кількасот разів злітаємо на Марс, віднайдемо сусідів у іншій галактиці і пам’ятатимемо, що 8 – це не просто так.

Рицай Марія

Головний редактор «Eight»

Eight. ІНТЕРВ' Ю

Poor but cool Дівчата, які хоч раз в житті бачили фільм «Диявол носить Prada», з тих пір не раз уявляли себе у світі моди. Про те, як потрапити до нього вже в 17 і досягти успіху, нам розповіла Катя Кавалерова – організатор платформи для молодих дизайнерів Fashion Scout Kiev і просто чудова дівчина, яка в 19 вже досягнула успіху і не планує зупинятись на своєму шляху.

Зі скількох років, на твою думку, потрібно починати роботу в сфері моди, аби досягнути успіху? Чим раніше, тим краще. До нас приходять розумні талановиті дівчата навіть 15-ти років. Це так чудово! Чим молодша людина, тим вона оригінальніше дивиться на все, і тим більше вона відкрита для всього нового та цікавого. Звісно, школярів на сеЯк потрапила в модну індустрію? Я прийшла як волонтер на Mercedes-Benz рйозну роботу не візьмуть, але в них вже Kiev Fashion Days, познайомилась з дирек- накопичуватиметься досвід. тором Наталею Модяновою, а згодом почаЧого хочеш досягнути в майбутньому? ла безпосередньо з нею працювати. Нині я якраз намагаюся визначитися з якиЧи не зіштовхнулась з тим, що тебе мись глобальними цілями в житті. Я знала, чого хочу, з 14 років. Але тоді я думала, що сприймали як дитину? Ні, мені з самого початку хотілося вико- в моді можна бути тільки редактором, фонувати максимально цікаві завдання, хоча тографом, моделлю або дизайнером. Зараз іноді і складні. Думаю, я була достатньо я розумію, що є набагато більше цікавіших кмітлива для 17 років. В нашій компанії занять. Мені дуже подобається творча майже всі співробітники дуже молоді. Я складова індустрії, але бізнесом займатися навіть цікавіше. вважаю це навпаки круто. Де ти навчаєшся і чим займаєшся під час Mercedes-Benz Kiev Fashion Days? Навчаюсь на факультеті іноземних мов, спеціалізація – фінська мова. Під час тижня моди займаюсь в основному платформою для пошуку молодих дизайнерів Fashion Scout Kiev.

ІНТЕРВ' Ю Eight. Як може людина, яка з дитинства мріє про світ моди, в нього потрапити? Я не багато знаю про працевлаштування в інших українських компаніях, але Mercedes-Benz Kiev Fashion Days весь час в пошуку молодих талановитих і амбіційних людей. Можна прийти працювати волонтером на тиждень моди. За результатами кожного сезону ми постійно обираємо декілька людей на стажування або на роботу. Сподіваюсь, що всі компанії так само відкриті в цьому сенсі. Чи важливою є в цій сфері освіта, адже як такої fashion-освіти в Україні не існує? Це залежить від того, чим саме ти хочеш займатися. Звичайно, маркетологу чи швачці потрібна спеціальна освіта. Я знаю людей, які взагалі не отримали вищої освіти, але досягнули успіху. Також знаю тих, кому вона дуже допомагає. Якщо є можливість, то краще їхати навчатися в круті університети за кордоном. Це точно не буде зайвим. Які ресурси порадиш читати? Потрібно взагалі читати якнайбільше. Мені постійно соромно, що зараз майже немає часу на книжки. Але, якщо говорити конкретно про моду, то потрібно читати якісні журнали, сайти, книжки. Краще добре знати англійську мову, тоді можна читати закордонні друковані видання і сайти типу «Business of fashion». Я дуже люблю Dazed&Confused, BoF, Vogue USA. З російськомовних - Wonderzine, Неделя моды с Дарьей Шаповаловой.

На щастя, поки не виникало таких труднощів, яких не можна було б подолати. Потрібно думати не про складність роботи, а про результат, якого ти хочеш досягнути. Ми ставимо планку все вище з кожним сезоном, не шукаємо легких шляхів. Яких українських дизайнерів відрила для себе в цьому сезоні? Серед українців, які дебютували в березні, багато хороших брендів. Я не люблю виділяти якісь окремі марки. Напевно, успішним був перший сезон в Defain, Roussin, Finch. Після показу Defain цілий день тільки і чула від молодих дівчат, як сильно вони хочуть «ті блакитні брюки» чи «це миле платтячко». Finch показали себе як грамотний бренд, зробили багато правильних кроків. До речі, з дизайнером Катею Бяковою ми разом ходили на курси Даши Шаповалової. Це як доказ того, де можна отримати знання, які необхідні для роботи з модою. Даша дуже крутий професіонал, її досвід неоціненний, раджу відвідати найближчі курси. Якими 3 словами можеш описати українську моду? «Poor but cool». Це назва колекції Антона Белінського, з якою він, до речі, єдиний з дизайнерів СНД, ввійшов в фінал LVMH Prize. Це важлива перемога для вітчизняної моди, тому саме цими трьома словами можна описати стан індустрії моди в Україні на сьогодні.

Відкрий таємницю: які все-таки люди потрібні індустрії сьогодні? Розумні та креативні. Кожен серед таких З якими труднощами зіштовхуєшся при має шанс на успіх сьогодні. організації Fashion Scout Kiev? Спілкувалась Марія Рицай

Eight.

Тролінг по-українськи Частина 1

Від його імені моторошно здригаються голлівудські пагорби, паризькі подіуми та канські червоні доріжки. Від його появи ніяковіють світові зірки та їх кремезні бодігарди. Віталій Седюк / 26 років

Хоча починалась кар'єра українського журналіста зовсім не так. З самого початку Віталій заявив про себе як журналіст-міжнародник телеканалу "1+1" та працював переважно у США. У 2011 він вперше поїхав у Штати разом із командою "Сніданку з 1+1".

Почалося все із гортензії для Мадонни. В 2011 королева попмузики побувала на Венеціанському кінофестивалі. Після прес-конференції Седюк подарував Мадонні величезну гортензію. Та подякувала, але тому, хто сидів поруч за столом, досить голосно сказала, що ненавидить гортензії. А саму квітку кинула під стіл на підлогу. Відео зібрало понад 3 млн переглядів.

* У лютому 2013 Седюк, не маючи жодної акредитації, за умов посиленої охорони прорвався на вручення нагороди Греммі. В той момент, коли Дженніфер Лопес вручала золоту статуетку співачці року Адель, журналіст вийшов на сцену, вдаючи, ніби нагороду вручають йому.

* "Дебют" Седюка як пранкера відбувся 18 травня 2012 року під час презентації фільму "Люди в чорному - 3" в Москві, коли Віталій спробував поцілувати в губи актора Уілла Сміта. Але той вчасно відштовхнув Седюка, а потім ударив його по щоці тильною стороною долоні. Відео цього конфузу набрало близько 10 млн переглядів.

Eight. Патріотична складова * 2 грудня 2013 Знаходячись на Євромайдані, журналіст вирішив боротися з неправдивою інформацією російських каналів про події в Києві. Побачивши, що йде пряме включення з Майдану, Віталій підійшов до журналістки петербурзького "5 каналу" і став вимагати говорити правду. "Чому ви брешете в прямому ефірі? Я теж журналіст, я дивився сюжети на російських каналах. Я хотів би через ваш канал передати колегам з "Першого каналу", каналу "Росія" і сказати, що ви ганьбите професію журналіста",- заявив Седюк.

* 8 грудня 2013 Журналіст "1+1" Віталій Седюк в прямому ефірі каналу "Росія 24" передав скандальному російському ведучому Дмитру Кисельову, відомому своїми гострими антиукраїнськими висловлюваннями, статуетку Оскар "за брехню і ахінею". Під час прямого включення з Майдану Незалежності Седюк увірвався в кадр і, простягаючи бутафорську статуетку журналісту "Росія 24", сказав: "Передайте цей Оскар Дмитру Кисельову за брехню і ахінею про Євромайдан!"

* 13 січня 2014 Віталій Седюк з'явився біля входу на церемонію вручення премії «Золотий Глобус», де розгорнув плакат із фотографіями побитих журналістів та наступним підписом: «Ukraine is tortured by bloody regime. We ask America for help »(«Україна страждає від кривавого режиму. Ми просимо у Америки допомоги»). Продовження читайте в наступному випуску

Валерія Руденко

Eight. ПОДІЇ

Великдень

Великдень – чудове весняне свято, яке завжди символізувало прихід теплої погоди та хорошого настрою. Це світле свято в честь воскресіння Ісуса Христа вселяє в нас віру й надію у краще майбутнє та в те, що після темряви буде світло.

ристиянське свято найбільших масштабів символізує оновлення та відродження світу. Це свято добра та чистоти. В Україні Великдень увібрав у себе ще й язичницькі традиції, адаптувавшись до нашого менталітету. Але в наш час люди забувають істинне призначення цього свята. Свято Великодня потрібно проводити у сімейному колі, у спокійній атмосфері. Переосмислити своє життя та підбити підсумки, зробити певні висновки за рік, почати все з чистого аркуша.

Eight. ПОДІЇ

Великдень зазвичай дуже люблять дітлахи: барвисті писанки та крашанки замінюють їм іграшки. «Христоскання» приносить радість та веселощі, коли вдається розбити яйце суперника. Пасхальні ласощі такі домашні, смачні та знайомі усім нам. Здається, смачнішого від Паски не знайти, згадайте, як дітьми з’їдали глазурований вершечок. Такі духовні свята потрібні людям, щоб зрозуміти що є справді важливим у житті, перевести подих та позначити для себе нові орієнтири.

Розум Анастасія 8

Eight. Кіно

Рецензія на фільм «Форсаж 7» «Батько» старішає, а машини передає у спадок

Скільки вже фільмів про крутих хлопців на кльових тачках існує. На скільки їх з кожним роком більшає. А «батьком» залишається «Форсаж» з 15-річним стажем. Звичайно, репутацію нереально крутої франшизи про автомобілі фільм заробив завдяки першим трьом частинам. Далі вже Джеймс Ван, режисер, який замінив генератора проекту Джастіна Ліна, повністю «загрався машинками» і фільм перейшов у розряд «відео-урок: красиво жити не заборониш». Наступні частини представляли все 9

крутіші тачки і все більший біцепс Віна Дізеля. Чесно кажучи, в 7 частині я сподівалася побачити теж саме. Надії справдилися. «Друзі Оушена на стероїдах» уже хіба що світ не рятують. Але є одне «але». Як завжди. Фільм реально заворожує. Тут екшн уже не в швидкій їзді Пола Уокера. Тут машини вже літають з хмарочоса в хмарочос, а комп’ютерні програми витісняють роботу детективів. Згодна, що деякі моменти доведені до абсурду і все таке, але ж як це виглядає… Цей фільм грає на візуальному сприйнятті.

Eight. КІНО Сюжет досить простий і банальний для фільмів такого формату. Є лихі хлопці, а є класні і суть - у протистоянні одних проти інших. Тобто сюжет – далеко не найбільший плюс цього кіно. Іноді мені навіть здавалося, що я не «Форсаж 7» дивлюся, а «Месників». Саме тут, на мою скромну думку, прокол сценаристів. Реально забагато. Забагато «надможливостей» у звичайних людей. Сюжет не будується на розумних діалогах, а також виглядає трохи недоробленим. Локації найбільш екзотичні, а машини найдорожчі. Після

перегляду неможливо зібрати все в єдину кучу, адже мозок перевантажений кількістю всього. Акторський склад незмінний. Екранна сім’я, а я почувала себе її частиною. Протягом зйомок Пол Уокер загинув, кінець фільму присвячений йому доводить до сліз. Дуже драматично виглядають кадри і слова на його честь. «Форсаж 7» та й не тільки сьомий – не шедевр, але класика. Ця сага ще з 2001 року стала культовою і заслуговує на перегляд заради розваги і приємного відчуття себе одним із кльових чуваків.

Владислава Подольська

Eight. Travel Залізна Франція з незалізним характером А що було б, якби Париж не мав Ейфелевої вежі… Моя подруга любить подорожувати. От не сидиться їй на одному місці. Рухливий, швидкий ритм життя їй до душі. Вона з тих, хто прагне завжди підкорювати вершини високих, скелястих гір. Та в планах з’явилась ідея піднятись зовсім не на кам’яну, та й не зовсім гору, а таку собі залізну вежу, що знаходиться у місті мрійників – Парижі. Чому всі люди їдуть у Францію лиш заради 300-метрової «Залізної Леді»? Чи вона настільки «бідна країна», що іншої родзинки в ній не має? Зізнайтесь, у вас в житті є мрія, відстоявши довжелезну чергу, все-таки залізти на оглядовий майданчик Ейфелевої вежі та насолодитись заходом сонця. Ну добре, хоча б просто скажіть, що хочете фотографію на її фоні. Десь в народі існує вислів: побачив, і помирати не страшно. Хороша ціль, але тоді виникає інше питання: невже все ваше життя обертається навколо залізної архітектурної споруди? Так, видовище звичайно хороше, але не варте вашого життя. Самі ж французи не надто задоволені цією вежею, говорячи, що вона – шрам на обличчі Парижу. А що було б, якби це місто не мало Ейфелевої вежі? Відверто кажучи, нічого б не змінилося. Замріяні французи не перестали б носити берети, не відмовилися від своєї ранкової звички посмакувати круасаном із горнятком кави, на вулицях стояв би гамір та потік туристів не зменшився б. А все через те, що саме місто приваблює, зачаровує, зводить з розуму своїм ароматом. Ранок. На годиннику сьома, а місто вже живе. Відкриваєш вікно, а в повітрі витає солодкий запах випічки. Виходиш на подвір’я, повз тебе проходить панянка – і вже місто пахне не свіжоспеченим круасаном із шоколаду, а парфумами цієї француженки. Напевно то був Chanel No. 5. В цей момент ти розумієш, що закохався. Встиг закохатися в цей змішаний аромат, в людей, в місто, навіть ще не побувавши на екскурсії в Луврі. Париж – незвичайне місто ніжності, тендітності; він, як жінка, мінливий, але чарівний. Французи теж такі. В деякій мірі специфічні, незрозумілі, але дивовижні люди. Саме вони подарували всьому світу не прекрасну архітектуру, музику чи кіно, а аромат, який створює та доповнює відповідну атмосферу.

Софія Панасенко

Eight. Індустрія моди

В тренді чи поза рамками норми Нові тенденції моди 2015 року

2015 рік дивує нас новими трендами та цікавими рішеннями впроваджувачів моди. Але не всі модні новинки цього року виглядають естетично у повсякденному житті. Звичайні люди, які прагнуть слідувати за фешн дівами у всіх їхніх образах викликатимуть у перехожих дещо дивні погляди, а особливо, у старшого покоління. Пропоную поглянути на тренди, які є так званою диковинкою для звичного ока простої людини. Розпочнемо з модних рішень у манікюрі. Якщо Ви хочете виглядати просунутим та бути в темі серед колів фешн молоді, носіть Undone манікюр. Ваші нігті повинні виглядати наче ви не встигли дофарбувати їх лаком, або забули стерти той манікюр, який вже носите третій тиждень. Але слід подумати, як погляне на вас Ваша бабуся, коли ви навідаєтеся до неї в гості.

Наступною модною тенденцією у манікюрі є геометричні зображення на нігтях у формах кіл, трикутників, зірок, смужок та різних варіацій подібних зображень. Та не виключено, що в метро Вас можуть сприйняти як члена релігійної організації чи секти. Головне не переборщити.

Індустрія моди Eight. Ще однією новинкою в манікюрі 2015 року є об’ємні прикраси. Це не бусинки прикріплені на декількох пальцях, а дійсно великі декоративні 3D елементи. Модно, але чи буде це зручно Вам самим, коли, наприклад, потрібно розрахуватися у супермаркеті, а за Вами черга з 20, а то й більше людей.

Що ж до зачісок, то цього річ в моді ефект мокрого волосся. Та уявіть тільки яке враження викликатиме Ваша модна зачіска у перехожих: «Забула помити волосся??», «А де дощ?!», і щось на кшталт. Цікавим, але дещо дивним є рішення кольорових коренів на натуральному волоссі. Може скластися думка, що Вам на голову впала крейда, або й гірше, розлилася фарба.

Щороку мода змінюється, та не перестає щоразу показувати світу щось нове та доводити людей до запаморочення чи то від краси чи то від дикої оригінальності. Тож варто обрати для себе чи Ви хочете слідувати за всіма тенденціями моди, незважаючи на здивовані, а іноді й перелякані погляди оточуючих. Чи все ж волієте залишитися нейтральними Роксолана Приймак

Eight. Travel

Спецтема: Обмін студентами

Мокрий хліб і бернський зенненхунд. Частина 1

Вперше я вирішила трохи пожити за кордоном в 9 класі. Наш навчальний заклад давно практикував обмін студентами між країнами. Під час мого навчання щороку діти могли пожити від двох до трьох тижнів у Німеччині. Спочатку приїжджали німці, ми показували їм багатство нашої землі, годували борщем і варениками, водили у музей Великої Вітчизняної Війни (пройшло 70 років, а ми все ще нагадуємо їм, хто переможець). А вже потім, лише у середині-кінці весни наші діти їхали до них у гості. І якось завжди так виходило, що українці були в Німеччині завжди довше, ніж вони в Україні... На той момент як саме отримати змогу «втулитись» у німецьку родину я не знала і тому влітку потроху отримувала інформацію від адміністрації закладу, де навчалась. Батьки спокійно віднеслись до мого прохання, адже я до цього вже багато разів була за кордоном і такий досвід пішов б мені на користь. У кінці серпня я записалась як бажаюча брати участь в обміні між студентами, заповнила анкету і першого серпня мене повідомили, що моя заявка прийнята. Так як їхати одної самісінькою не хотіла, я заохотила своїх друзів на таку авантюру і врешті-решт нас зібралось десять чоловік.

Eight. Travel Перед нами поклали список з імен, дат народження і емейлів, сказавши: - Подивіться, хто вам сподобається, з ним і будете жити. Я переглянула зміст і здивовано підняла очі. - Вибачте, але більшості людей зі списку 18 років! А найстаршому з нас 15 років... Хіба ж це нормально? В них що 12 класів? - В деяких і 13. - Цілком серйозно відповіла вчителька. - Як це? - спитав мін друг Євген, але його питання залишилось без відповіді. Ми з подивом переглянулись, але вирішили, що так навіть буде цікавіше. Крім того, я з дитинства завжди любила проводити час з більш дорослими людьми, ніж з моїми однолітками. У жовтні, перед початком канікул ми стояли в аеропорту з нетерпінням чекаючи на своїх гостей. Хвилина спливала за хвилиною і ось, нарешті ми побачили як група молодих іноземців прямує у нашу сторону. Хоч я і не вибирала когось спеціально, але мені попалась гарна людина. Це була Леа Хоффманн. Неймовірно позитивна дівчина, яка є мені подругою і зараз. І тут в мене виникла проблема. Я вивчала німецьку мову колись ще в 5 класі, і то, лише півроку. Але і тут мені пощастило, адже вона гарно володіла англійською мовою і, навіть, трохи могла розмовляти російською. Так як вона жила у невеликому місті Френденберзі, поблизу Дортмунда, то її дуже дивували багатоповерхові будівлі. І дороги. Щодо них вона взагалі була . І від того, що не всі у машині використовують ремінь безпеки.Також вона казала, що українці багато їдять і це завжди різноманітні страви. Інколи вона чемно показувала на свій живіт і казала, що все це неймовірно смачно, але додому вона повернеться з фігурою як у Колобка і хлопець її покине. Ми сміялись і ставили перед нею нову страву. Півтори неділі, що вони провели у нас, пролетіли неймовірно швидко, але ми настільки звикли один до одного, що зі сльозами на очах проводжали їх додому. Місяць спливав за місяцем і на початку весни нас повідомили, що вже час починати готувати документи, адже ми летимо до них першого травня і повертаємось за три неділі. Всі були щасливі. Адже ми нарешті зможемо побачити наших друзів, їх школу та як там проводять уроки. Чим ближче було до 1 травня, тим все більше нетерплячі ми ставали. І ось цей день настав. Ми сіли у літак, пара годин і ми у Дортмунді. Знайомі обличчя, теплі обійми. Їдемо до її міста. Я заходжу до неї у будинок, на мене плигає величезна собака і я розумію, що знайомство з сім’єю почалось гарно.

Осадча Валерія

Читайте продовження у наступному номері!

Eight.Zeus on Sports

ДЖЕНТЛЬМЕН НЕ ЗАРОБЛЯЄ КАРТОК Футбол можливий без покарання. Англія має свій футбольний феномен. Стенлі Метьюз зіграв більше 700 матчів і жодного разу не отримав попередження. Легендарний форвард Альбіону неодноразово ставав найкращим гравцем року Британії. У 1956 році отримав “Золотий м’яч”. За всю свою спортивну діяльність Метьюз не був видалений з поля та не отримав жовтої картки. Стенлі завершив футбольну кар’єру у 50 років.

Під час останнього матчу королева Єлизавета II присвятила Стенлі Метьюз у лицарі. Це було вперше у світовій історії футболу.

Пізніше Гарі Лінкер зміг повторити подібне досягнення. Він також провів футбольну кар’єру без карток. Але його шлях на полі закінчився у 34 роки.

Ракіцька Дар’я

Eight.

КИЇВ - 2015