Газета "Молоде перо" №1

Преса про президента університету нового типу

Слов’яно­-грецький колегіум — наша гордість

Зразковий гуртожиток

ãàçåòà ïðî ñòóäåíòñüêå æèòòÿ â³ä ñòóäåíò³â

Перший пішов... Випуск газети “Молоде перо“ підготували студенти ІІ та ІІІ курсів спеціальності “видавнича справа та редагування” Слов’яно-грецького колегіуму до 15-річчя Київського славістичного університету.

Шукати ясності шляхів та всіх доріг, Науку осягати золоту, Приходить та ставати на поріг До джерела знання, до КСУ!

Під силу нам здолати небуття, Відкрити очі й заглянуть в майбутнє, Тут народилось новеє життя. Студентське, щире, справжнє й незабутнє. По сходах підніматися часів І здобувати почесті від долі, Щоб протягом студентських всіх років Ламати нерозгадані паролі. У істині купатися святій Та пізнанні її простих законів, Знаходить вірну путь на цій земній Життєвій смужці з атомів й протонів. Відкрити таємницю всіх століть, Заглиблюючись в виправдані казки. Допомагати серцю, що болить, Знімаючи невигадані маски.

Кропітка робота студентів над випуском ...

Тут починається дорога вікова Простих й не дуже багатьох теорій. Дорога довга, вічна і нова До невичерпних для наук історій. Юлія Сауліна

Ìîëîäå ïåðî ¹1-2009

²ÑÒÎвß

²ÑÒÎвß

Вони могли навчатись в КСУ політики та економіки — навчались в Інституті економіки та управління при Київському славістичному університеті. Тоді б істо­рія точно змінила свій напрям, і зараз ми б бачили зовсім інший світ.

Київська Русь

За першою партою сидів би цей макак і уважно слухав лекцію про міжнародний демографічний вибух

Примати Тисячі років тому наймудріші мав­ пи взяли в руки палиці і почали бити один одного по голові. Мабуть, через це в їхніх мізках щось перемкнулось, і був запущений процес еволюції. Всім відома історія людства після цього: війни, війни та знову війни. Звичайно, цього жаху могло і не бути, якби мавпи навчалися в КСУ на факультеті Міжнародних відносин, всі питання вони вирішували б за допомогою дипломатії, а не гострих шматків заліза, пороху та отрути. Прикро, що КСУ існує всього 15 років, а не 2015. Але, хоч з мавпами і не вийшло, ми впевненні, що нове покоління українців зростає зараз саме у стінах та аудиторіях Київського славістичного універ­ ситету.

армій, солдати дезертирували все частіше, а вороги не давали і року для відпочинку колись могутній імперії. Політики в цей час вбивали один одного за землі, імператори вже не могли нічого із цим вдіяти — країна впала під натиском варварів. Але всього цього можна було уникнути, якби правителі були більш досвідчені у справах

Ех… Була колись на землі руській могутня держава — Київська Русь. І все в ній було добре: мед пили, ворогів били, авторитет мали. Але забули князі руські, що не може довго існувати країна, в якій немає Київського славістичного університету. І от, у другій половині ХІ сторіччя, відбувся розкол серед князів. Почалась жорстока та без­ компромісна боротьба за владу. Поки володарі чубилися один з одним, наче з-під землі, з самого пекла, з’явились цілі армії половців. Саме завдяки цьому факту міжусобні війни трохи збавили обертів, а двома наймогутнішими князями стали Олег Святославович та Володимир Мономах. І знову на деякий час прийшов мир на землі Руські. Але,

Політики Римської Імперії Причин розпаду величної Рим­ ської Імперії можна нарахувати безліч, але однією з найголовніших проблем стала економічна кри­за. Грошей не вистачало для у­три­мання

Ìîëîäå ïåðî ¹1-2009

Княгиня Ольга на студентській лаві виділялась би своєю шляхетністю та благородністю

²ÑÒÎвß

²ÑÒÎвß

Юлія Тимошенко завжди була б задоволеною результатами сесії (не парламентської) оскільки за короткий час спокою ніхто так і не докумекав побудувати Славістичний університет, у другій чверті ХІІ століття сильна держава розпалася на невеличкі князівства, які вже не в змозі були зупинити Золотої Орди. Так закінчила своє існування найвеличніша держава середньо­вічної Європи.

Германія доби фашизму Друга Світова війна розпочалася раптово, але обертів набрала дуже швидко. Деякі люди ще не до кінця розуміли, що відбувається, а їх місто, навіть країна, вже були захоплені. Неможливо чітко сказати, хто винен у розгорненні воєнної кампанії. Напевно, просто, не всіх дурних вбила Перша Світова і адреналін лише впав у стан анабіозу у крові людей, та з часом почав вимагати виходу. От йому і дали волю. Результатом стала кількість жертв, яка лише за офіційними даними становить понад 60 мільйонів людей. А за

неофіційними? Хтозна… Добре, що у Німеччині в той час не було нашого рідного Славістичного університету. Інакше, хто знає, чим би закінчилася ця війна.

Сучасна Україна 24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла історичний документ — Акт проголошення не­ залежності України. З того часу ми, українці, є самостійною нацією, живемо за своїми законами, на своїй території. Звісно, колись в нас виходить краще, колись гірше. Але помилки — це основа розвитку. Як людини, так і країни в цілому. На нашій важкій стезі нам допомагають знайти себе та необхідні для розвитку знання безліч навчальних закладів. Та серед них флагманом флоту української освіти вважають Київський славі­стичний універ­ситет. З самого моменту свого заснування — 1993 року, він надає високоякісну освіту новому поколінню українців,

які в найближчому майбутньому внесуть нашу державу у світову історію як стабільну, квітучу країну із найрозумнішим та най­ красивішим народом світу. Олександр Головченко

А тут можеш бути ти, мій друже. Приєднуйся до нас — і ми гарантуємо тобі відмінний рівень навчання, диплом європейського класу, ну і, звісно, знання. Саме ті, які роблять з мавпи людину. Еволюціонуймо разом!

Ìîëîäå ïåðî ¹1-2009

ÊÅвÂÍÈÖÒÂÎ Преса про президента ÊÅвÂÍÈÖÒÂÎ

університету нового типу

В

же 15 років, від самого заснування Київського славістичного університету, його очолює Юрій Миколайович Алексєєв. Коли було докладено всіх зусиль для створення КСУ, визначено керівників та викладацький склад, наш університет почав свою вдалу ходу до визнання не лише в Україні, а й далеко за її межами. Звичайно, такий зліт неабияк зацікавив ЗМІ — і на шпальтах багатьох київських газет з’являлися інтерв’ю з Юрієм Миколайовичем. Ті публікації, звісно, залишилися. А чому б зараз не переглянути старі підшивки та не відшукати періодику про КСУ, яка й розповість, як усе починалося... Досліджувала Ганна Устинова

Юрій Миколайович Алексєєв, президент Київського славістичного університету «— Юрію Миколайовичу, наскільки нам відомо, єдиний керівник недержавного вузу, котрому Президент Украї­ ни присвоїв звання «Заслуженого працівника освіти України» — це Ви. Не сприйміть за надто «політизоване» запитання, але чи відносите Ви себе до «партії влади»?

— Хочу відповісти цілком категорично: ні до якої партії я не належу. Оскільки, принаймні, для мене, поєднувати активну політичну діяльність з науковою, викладацькою, організаторською роботою в період становлення нового вузу просто здається неможливим.

— Тоді ще одне запитання: чому ж все-таки «університет»?

— У нашому вузі класична система освіти, яка передбачає глибоку систему підготовки спеціалістів. До того ж, патронаж над університетом Національної академії наук України свідчить. Що система освіти у нашому вузі мусить бути, університетською, фундаментальною.» Із інтерв’ю газеті «Київський вісник», 27 грудня 1997 року.

Ìîëîäå ïåðî ¹1-2009

«— Які задуми і плани має Слов’янський університет у питаннях міжнародних? В чому полягає співпраця із закордонними навчаль­ ними і науковими устано­ вами?

— Хочу зауважити: наша мета – проводити науковий аналіз, розробляти відповідні рекомендації. Нещодавно в Києві провели «круглий стіл» спільно з Бібліотекою НАН ім. Вернадського на тему: «Україна і слов’янський світ». Підписано університетський договір у Белграді на 2 роки про співробітництво. Прово­ диться обмін студентами і викладачами між вузами слов’янських держав. Університет міста Брно (Чехія) запросив вивчити проблеми регіонального управління та ринку робочої сили, прогноз ринкових відносин. З Люблінським інститутом Східної та Центральної Європи плануємо створити Хронологію основних подій україно-польських відносин ХХ століття. Подібні контакти не поодинокі – вони з кожним днем міцніють, а головне – дають змогу чітко бачити ситуацію в тій чи іншій країні, з допомогою наукових рекомендацій впливати на її поліпшення.» Із інтерв’ю альманаху «Слов’янське Віче», 1995 рік

ÊÅвÂÍÈÖÒÂÎ ÊÅвÂÍÈÖÒÂÎ

«— Пане Юрію, Ви завжди і скрізь підкреслюєте, що Слов’янський університет – інститут нового типу. Що конкретно Ви маєте на увазі?

— На перехідному етапі країни до ринку, коли не вистачає фахівців з досвідом функціонування ринкової економіки, необхідно поєднувати навчання студентів вдома і за кордоном, залучати кращий вітчизняний та зарубіжний освітянський досвід. Тісний зв’язок інституту з високо кваліфікаційними науковцями з академічних інститутів, де знаходиться основний елітний потенціал країни, дає нам право говорити про новий тип вузу.» З інтерв’ю газеті «Україна молода», грудень 1997 року

Алексєєв Юрій Миколайович та директор коледжу «Слов’яно-грецький колегіум» Головешко Ніна Олексіївна

«Вуз нового типа, соединяющий учебное и научное учреждение, находящееся под протекторатом Национальной академии наук Украины и её вице-президента академика Петра Толочко. Всё это прекрасно, но что будет стоить ваш диплом? Нет ли риска для тех, кто сюда поступит? На это Юрий Николаевич ответил, что это — прежде всего специалисты, которые в нём работают. Уже получено согласие на сотрудничество с известными учёными. И вообще, негосударственные вузы гибче в управлении, считает Юрий Николаевич. Преподавателям здесь легче проявить своё творчество. На Западе негосударственные вузы всё же на 30—40 % финансируются государством. Мы не получаем ни копейки. Надеемся, впрочем, что хотя бы некоторые программы финансироваться будут. А остальное зависит от нас…» З інтерв’ю газеті «Киевские ведомости», травень 1994 року «— Вы много ездили по странам Европы и непосредственно знакомились с тем, как ведётся обучение в лучших университетах. Что Вы заимствуете из западного опыта?

— По примеру западных вузов постарались освободиться от приверженности нашей высшей школы консерватизму, формализму. Мы избавились от громоздкой вузовой системы, от тех структур, которые, на наш взгляд, не нужны. Ввели новые специальности, в которых сейчас нуждается наша экономика, например, «социальная психология». Мы стараемся чутко реагировать на запросы рынка. Знаем о том большом интересе к Украине, который сейчас есть в Европе, особенно в Восточной, в Балканских странах. Однако специалистов, которые могли бы наладить деловые отношения, очень мало. Например, специалистов по Словакии вообще не было. Мы первыми в Украине стали их готовить. Результат превзошел ожидания: их у нас забирают словацкие фирмы прямо со студенческой скамьи…

— Послы славянских государств поддерживают добрые отношения с университетом. Вас хорошо знают в Европе. Кстати, я вижу у Вас фото, на котором Вы здороваетесь за руку с Папой Римским Иоанном Павлом II. — Это была конференция в Риме под эгидой католической церкви. Из киевских вузов в ней участвовали только Киево-Могилянская академия. Иоанн Павел II уделили большое внимание украинской делегации. В аудиенции, которую он дал, сказал, что ему очень близка славянская идея и пожелал успехов в развитии нашего университета.» З інтерв’ю газеті «Бізнес», липень 1996 року

Ìîëîäå ïåðî ¹1-2009

ÃÎÐIJÑÒÜ

ÃÎÐIJÑÒÜ

Я вдячна КСУ за свої успіхи

В

цьому світі є багато цікавих своєю незвичайною долею людей. З такою людиною мені довелося зустрітися, коли я переступив поріг туристичної фірми “Соната”. Це — Мішеніна Віра Ігорівна. Вона люб’язно погодилася поділитися своїми враженнями про навчання в КСУ і про те, як їй вдалося досягти таких успіхів — стати директором туристичної організації в Аргентині.

Випускниця Мішеніна Віра Ігорівна Київського славістичного університету серед колег по цеху... ”Я мріяла подорожувати сві­ том і побачити, як живуть люди в різних країнах. Тому в 2001 році, після закінчення середньої школи, вступила до факультету міжнародних відносин КСУ. За­ хоплювалася вивченням інозем­ них мов, але досконало оволоділа

ними саме в університеті, завдяки висококваліфікованому складу ви­­­кладачів. Під час вивчення англійської мови стажувалася в Оксфордському університеті в Англії. Саме знання мов вплинуло на подальший розвиток мого професійного життя. На моєму

шляху завжди зустрічалися люди, які ділилися своїми знаннями і досвідом. В 2004 році я стала ученицею менеджера туристичної фірми. Відвідала багато професійних тренінгів, і через деякій час мене підвищили до посади менеджера. Я почала багато подорожувати: Рим, Прага, Афіни, Нью Йорк, Париж – з захопленням пізнавала світ та набиралася досвіду. Тепер я знала набагато більше про туристичний бізнес. Мої викладачі з розумінням поставилися до моєї роботи і бажання поєднувати її з навчанням. Після повернення з Амстердаму мене підвищили до заступника директора. Я була дуже щаслива. Перед собою побачила нові обрії. Незабаром потрапила до країни своєї мрії – Аргентини. Ця країна давно ва­била мене до себе. І, як виявилось, у цій країні я зустріла свою долю. Власник мережі туристичних фірм в Аргентині, з яким я зустрілася на конференції з обміну досвідом, запропонував мені одружитися. Це було кохання з першого по­ гляду. Тепер ми подорожуємо і розвиваємо наш бізнес разом. Я дуже вдячна Київському сла­ вістичному університету за знання, підтримку і путівку в життя.» Ігор Воронін

“Мої викладачі з розумінням поставилися до моєї роботи і бажання поєднувати її з навчанням”

Ìîëîäå ïåðî ¹1-2009

ÃÎÐIJÑÒÜ

ÃÎÐIJÑÒÜ

Слов’яно-грецький колегіум — наша гордість

На запитання журналіста “Молодого Пера” відповідає чудова жінка — директор коледжу «Слов’яно-грецький колегіум» Головешко Ніна Олексіївна. зі студентами працюють спе­ — Обов’язково.

— Ніно Олексіївно, скажіть, Сюди входить будь-ласка, чи користується ціалісти своєї справи, які вже зменшення плати за навчання «Словяно-грецький ко­ле­ реалізували себе в кар’єрі та студентам, які вчаться на гіум» популярністю серед прагнуть полегшити студентам «відмінно» в коледжі на ІІ­с ту­ден­тів, абітурієнтів? шлях до майбутньої плідної ІІІ курсах. Вони, при бажанні, — Все в цьому світі відносно. праці. можуть мати пільги. Для цього Популярність – це явище, яке — На останок, скажіть будьнеобхідно подати письмово «вирощують». Хоча й коледж ласка, чи є в планах введення оформлену заяву нам. існує не так давно, останнім пільг для студентів, які Спілкувалась часом він все одно став більш навчаються на «відмінно»? Вікторія Заболотна популярнішим, аніж був ра­ ніше, однак, ще не можна ска­зати, що ми добре знані в Києві, Україні чи за її межами. Пам’ятаю, як тільки ми по­чали працювати, то всього в коледжі налічувалося 22 сту­денти, а на сьогоднішній день їх понад триста.

— А чи відбувались якісь змі­ ни в роботі «Слов’яно-грець­ кого колегіуму»? Адже він функціонує вже майже 5 років.

— Зміни, звичайно, відбуваються, як кількісні, так і якісні. Кількісні — в тому плані, що студентів з кожним роком все більшає, а якісні, тому що кадровий склад викладачів змінюється, і вже є певні напрацювання у поліпшенні та кращому засвоєнні знань завдяки цікавим методикам та особливому підходу до студентів. А досвід, як відомо, завжди лише позитивний.

— Ви згадали про викладачів. Що можете розповісти про цей колектив?

— Можу сказати, що в нас працюють виключно фахівці. Як правило, на I курсі предмети викладають вчителі вищої категорії, які Студенти Слов’яно-грецького колегіуму зі своїм улюбленим мають досить високий досвід та викладачем перед стінами рідного коледжу стаж роботи, а на ІІ та ІІІ курсах

Ìîëîäå ïåðî ¹1-2009

іна

ÏÐÀÖß

ÏÐÀÖß

Студентське самоуправління

Віктор Святий, президент студради КСУ

С

тудентська Рада КСУ створена відносно не­що­­­­­­ давно — у 2007 році. Звісно ж, одразу мало що вдавалося. На початку своєї праці студенти-активісти зіштовхнулися з безліччю проблем, основними з яких були нестача людей з активною громадською позицією та бажанням працювати. Та, не дивлячись на всі негаразди, вони не здавались, адже потрібно було негайно вирішувати на­ гальні питання. Розпочала свою ро­бо­ту Рада з проведення дискотеки на свято «Хелоуін» у 2007 році. Тим самим вони перевірили свої організаторські здібності, і познайомилися з потенційними друзями. Саме ідея з дискотекою спрацювала як заохочення громади до співпраці зі Студентською Радою КСУ (далі – СР.), і молодь сама почала приєднуватись до активної роботи. Не дивно, що каталізатором активності молоді був саме заряд танців, позитиву, конкурсів та жартів. Також дискотека сприяла налагодженню зв’язків з іншими ВНЗ, а саме — з Академією Му­ ні­ципального управління, ад­же команда КВК «Академія» розважала присутніх цілий вечір. У подальшому розпочалася кро­пітка робота. Активісти СР, не покладаючи рук, працювали над положеннями. В результаті, «Положення про Студентську Раду в Київському славістичному

Ìîëîäå ïåðî ¹1-2009

Студентська Рада Київського славістичного університету – це найвищий представницький орган студентського самоврядування, що об’єднує на добровільній основі студентів Київського славістичного університету, представляє інтереси всього студенства та здійснює від його імені функції і повноваження студентського самоврядування. університеті» містять в собі 11 розділів, 54 статті, які, звісно, діють і сьогодні. Таким чином, СР отримала немало повноважень: спрямовувати свою діяльність на активізацію участі студентів у навчальній та науково-дослідній роботі; сприяти створенню та діяльності органів студентського самоврядування у гуртожитках, наукових товариствах, гуртках, клубах, співпрацювати з ними; організовувати міжнародні, між­ву­ зівські та міжфакультетні зв’язки; брати участь в організації дозвілля студентів. Радує те, що виконує їх вона доволі успішно, не зупиняючись перед труднощами, прагнучи нових перемог та звершень. В той же час сформувалася і структура СР, наразі вона має такі підрозділи: президія СР, секретаріат СР, відділ зовнішніх зв’язків, контрольноре­ві­зійний відділ, навчально-нау­ ковий сектор, соціально-правовий, культурно-масовий, спортивнооздоровчий та сектор журналістики та інформації. До речі, дійсним членом СР може бути кожен студент КСУ, який має бажання і можливість виконувати завдання студентського самоврядування КСУ. Також кожен може бути виключеним зі складу СР через наступні випадки: у разі невиконання членом СР своїх обов’язків; у разі систематичних пропусків зборів відповідного структурного підрозділу СР без поважних причин; у разі грубого порушення

дисципліни на зборах відповідного структурного підрозділу СР; у разі порушення вимог Положення. В новому навчальному році члени СР розробили безліч ідей заради того, щоб студенти не просто відсиджувалися на парах, а й долучалися до громадської діяльності. Тож «Міс «Чарівна Слов’янка 2008», «15-ти річчя КСУ», «День студента», «Новорічне свято» — це лише мала частина запланованого. На сьогоднішній день активну участь у роботі СР приймає понад 60 чоловік. Це дружна і сильна команда, яка співпрацює заради досягнення спільної мети. Своїми силами їм вдалося заснувати студентський сайт, запровадити роботу радіо в стінах університету, організувати декілька концертів, дискотек. У КСУ регулярно проходять зустрічі з послами, конференції, форуми, круглі столи. Рада активно співпрацює з дитячими будинками, команда волонтерів регулярно відвіує дитячий будинок «Барвінок» у складі організації «Hopes and homes for children». Наразі Студентська Рада має інтеграційні бажання, пов’язані з приєднанням до Студентської Ради Києва та інших організацій. Представники СР від КСУ активно долучаються до роботи Всеукраїнської Студентської Ради, налагоджують роботу з ВНЗ Києва, України, слов’янського світу. Юлія Логачова,

ÏÐÀÖß

ÏÐÀÖß

Прес-життя КСУ

К

иївському славістичному у н і в е р с и т е т у виповнюється 15 років. За цей недовгий час наш вищий навчальний заклад став відомим далеко за межами української столиці. Так, філії університету розташовані у Миколаєві, Чернігові, Ужгороді, Сімферополі, Рівному, а також у Київській області. До того ж, багато молоді їде безпосередньо до Києва, щоб стати студентами КСУ. Університет готує фахівців за такими напрямами: туризм, історія, міжнародні відно­ сини, філологія, психологія, еконо­міка і підприємництво, менедж­мент, право, комп’ютерні науки, геодезія, картографія та землевпорядкування. Однак, окремо хотілося б розповісти про спеціальність «журналістика». Кафедра журналістики з’явилась у КСУ відносно нещодавно — 3 роки тому, але коледж «Слов’яно-грецький колегіум» готує фахівців за цим напрямом ще з 2004 року. Студентивипускники ­колед­жу, які отримують освітньо-кваліфікаційний рівень «молод­ший спеціаліст», мають змогу вступити на ІІІ курс Київського славістичного університету. Варто до­ дати, що багато студентів поєднують навчання з роботою, адже отримують достатні знання, щоб працювати у ЗМІ. Деякі ж студенти-журналісти беруть активну участь у пресжитті КСУ. Так, на даний момент в університеті створюється медіахолдінг, який має 3 складові — газета, телебачення, радіо. Ініціаторами цього проекту є Іван Гавриляк — випускник коледжу, студент ІІІ курсу університету і Андранік Берберян — студент ІІІ курсу коледжу «Слов’яногрецький колегіум». Газета «Культурний фронт» та СтудТВ зараз знаходяться на завершальних стадіях розробки і невдовзі кожен студент кафедри журналістики та коледжу «Слов’яно-грецький колегіум» мати­

Майбутні журналісти та редактори у творчому натхненні ме змогу друкувати власні статті, поезії, розповіді, а також знімати сюжети для щомісячного випуску студентської телевізійної програми. Київський славістичний універ­ ситет співпрацює з вищими навчальними закладами багатьох країн, таким чином студенти КСУ водночас мають можливість отримати диплом Познанської вищої школи гуманітарних наук зі спеціальності «журналістика». КСУ також має тісні зв’язки із Національною спілкою пись­ менників України, тому наш університет постійно організовує творчі вечори-зустрічі із відомими письменниками та журналістами — Павлом Загребельним, Юрієм Муш­кетиком, Петром Осадчуком, Михайлом Василенком, Євгенієм Евтушенком, Миколою Вереснем та іншими. Слід зазначити, що першим виданням Київського славістичного університету став науково-мето­ дичний бюлетень «Репетитор», який створили люди, що стояли біля витоків створення КСУ:

А. Вертегел, А. Бондар, Р. Гаренчар, В. Катющенко, І. Лубченко, П. Мар­ ков, В. Даниленко, І. Голубєва, Ю. Зільберман, Н. Кравченко, Й. Мі­ гаш, В. Сокольський, Л. Польовий, А. Тихонов, В. Яровий, І. Ятченко. На чолі групи ініціторів був Ю. Алексєєв, роботу ж ентузіастів з самого початку активно підтримував віце-президент Академії наук Ук­ раїни академік П. Толочко. КСУ, який має власну полі­ графічну базу, випускає журнали «Київська старовина» (історичнофілологічний часопис був засно­ ваний у 1882 році, а за ініціативою Петра Толочка випуск видання було оновлено), «Університет» і студентську газету «Бесіда». А взагалі про наш університет можна знімати фільм. А що? Це — ідея. Хоча й не нова... Сценарій фільму у розробці, головні герої визначені, активісти до роботи залучені. Ще трохи зачекаймо і пересвідчимося у всьому на власні очі! Андронік Берберян, Ганна Устинова

Ìîëîäå ïåðî ¹1-2009

ÑÏÎÐÒ

ÑÏÎÐÒ

Спортивне життя університету

З “Молодим Пером” ділиться досвідом викладач фізкультури Київського славістичного університету Ігор Іванович Козетов.

Ігор Іванович Козетов, викладач фізкультури Київського славістичного університету

10 Ìîëîäå ïåðî ¹1-2009

— Ігоре Івановичу, з чого розпочалася Ваша спортивна кар’єра?

— Думаю, варто почати з класу шостого, саме тоді розвивався досить потужний рух зі спортивної гімнастики. На той час Київ був неофіційною столицею спортивної гімнастики світу. Все це розвивалося досить активно, тож в нашій школі третій розряд з гімнастики був явищем, я б сказав, досить звичайним. Я також тренувався, тож згодом став переможцем республіканських змагань з гімнастики серед школярів, призером серед педагогічних ВУЗів України, працював за програмою майстрів спорту. Саме з того часу гімнастика — мій улюблений вид спорту. Ще в школі, на уроках фізкультури я допомагав іноді нашому викладачеві, так як на той час він вже був досить стареньким, і йому деяку роботу виконувати було вже важко. Згодом я деякі уроки навіть проводив самостійно. На той час у мене вже з’явилося бажання стати викладачем. Колись нам задали написати твір на тему «Моя улюблена професія». Я тоді написав досить короткий твір в віршованій формі, отримав за нього п’ятірку. Я написав про те, що хочу стати саме вчителем. Цього віршика навіть було надруковано в газеті. Я написав правду, адже вже 56 років я працюю саме викладачем.

— Як давно Ви працюєте в Київському славістичному університеті і чому саме тут?

— До цього я працював на базі своєї

ÑÏÎÐÒ

ÑÏÎÐÒ

школи (де я і зараз продовжую працювати), і у нас проходили практику студенти. Виходило так, що, використовуючи мої лекції, студенти часом писали дисертації. І тоді в мене виникла думка, чому деякі люди пишуть кандидатські роботи, а я ні? Я зібрався з силами, зібрав деякий матеріал, провів декілька експериментів і в 70 років захистив дисертацію. Коли я пропрацював ще рік, мені зателефонували і запропонували попрацювати у ВУЗі, їм був потрібен кандидат наук. Я прийшов, мені надали такі умови, на які я вирішив погодитись. Але свою рідну школу залишити не зміг, у мене там маленькі діти, дуже люблю працювати з учнями 2-5 класів. Зараз я полюбив студентів, це Козетов І.І. завжди перетинає дуже високоінтелектуальні люди, фінішну лінію першим що прагнуть допомогти нашій державі бути міцною і сильною. серед них є і майстри спорту, і виховання стількох поколінь — Як Ви оцінюєте спортивний чемпіони України, є учасники професійних, як б сказала, потенціал студентів КСУ? Олімпійських ігор, кандидати спортсменів.

— Серед студентів є досить наук, доценти, доктори, профе­ — Я роблю свою справу з любов’ю, висококласні спортсмени. Наші сори зі спеціальності фізичної тому з усією впевненістю кажу, я студенти вже 4-ий рік поспіль культури та спорту. вдячний долі, що обрав для себе беруть участь у спартакіаді — Я думаю, Ви можете пишатись саме таку професію. Печерського району «Під тим, що обрали для себе саме Алевтина Драженко, золотими куполами Печерська». таку професію та взялися за Ганна Сінькова На спартакіаді представлено 8 видів спорту: настільний теніс, бадмінтон, шахи, волейбол, баскетбол, мініфутбол, плавання та легка атлетика.

— Які змагання проводити­муть­ ся найближчим часом?

— Найближчим часом у нас будуть проводитися змагання з настільного тенісу. Згодом буде бадмінтон. Потім волейбол та плавання.

— Чого Ви очікуєте від наших студентів?

— Я очікую, що ми покажемо достойний результат. Адже у наших студентів є відповідні здібності, є натхнення.

— Можливо, дехто зі студентів чи Ваших учнів вже знайшли себе в спортивній кар’єрі?

— З моїх учнів більше 100 чоловік “В здоровому тілі — здоровий дух.” закінчили спортивні ВУЗи, Козетов І.І. близько 50 працюють в сфері фізичного виховання та спорту,

Ìîëîäå ïåðî ¹1-2009 11

ÆÈÒÒß

ÆÈÒÒß

Зразковий гуртожиток Нашим журналістам вдалося побувати у найкращому гуртожитку КСУ, який вразив їх своєю порядністю та охайністю. “Гуртожиток благородних дівиць” — так ми “охрестили” для себе цей заклад, і ви зрозумієте, чому...

Розповісти про гуртожиток погодилась студентка Київського славістичного універитету Рябуха Олена

Щ

е здавна гуртожиток був призначений для тимчасового прожи­ван­ ня учнів, студентів, працівників під­приємств. У середні віки гурто­ житки для бідних студентів при університеті називались бурсами. Як правило, середня площа гуртожитка у місті Києві – 5 м 2 на 1 особу, а рівень комфорту — досить

12 Ìîëîäå ïåðî ¹1-2009

низький… Гуртожитки можуть створюватись в орендованих будинках, які пристосовані під таке житло. Усі заходи повинні закінчуватись до 23:00. Але окремо хотілося б розповісти про гуртожиток №1 Київського Сла­ві­стичного університету, який знаходиться на вулиці Кустанай­ ській, що дивує своєю зразковістю

не лише студентів, але й сторонніх осіб, які часто проходять повз. Перший поверх будинку орен­ дований під гуртожиток. Поспілку­ вавшись із охоронницею даного закладу, ми дізнались дуже багато нового і цікавого. Перш за все, треба сказати, що у гуртожитку КСУ проживає від 45 до 50 осіб, з них — 4 хлопці, інші — дівчата.

ÆÈÒÒß Хол прикрашають м’який куто­ чок та піаніно. Стіни оздоблені гарними візерунками, картинами художників, подарованими прези­ денту КСУ, професору Юрію Алексєєву. Загалом, умови проживання на досить високому рівні. Затишне місце для гризіння «граніту» науки. Ось що відповіла на наше запитання жінка-вахтер: «Студенти мають всі умови для того, щоб навчатися. У нас живуть саме ті студенти, які прагнуть до цього. Розважальні заходи закінчуються о 23:00, за правилами всіх гуртожитків. Немає ні п’янок, ні гулянок. Ми слідкуємо за порядком». Наше знайомство продовжува­ лось, ми розпитували мешканців про спеціальні кімнати. «Є пральня, куди студенти віддають речі, якщо самі не хочуть прати, кухня, 2 душа. Загалом на другому поверсі розташовано 14 кімнат». Щодо недоліків гуртожитку, мешканці сказали лише про нестачу води та хлопців. На крило гуртожитку поставлені бойлери, і вода не встигає швидко прогрітись, особливо взимку. Вишиковується черга. Крім українців, які навчаються в КСУ, живуть у гуртожитку й іноземці. Вони почувають себе впевнено і утисків не зазнають. Та найбільше нас вразила чистота і порядність «фітитисів» і «фітитрій». Ніякого натяку на бруд, підлога застелена червоними килимцями. В кімнатах студентів просторі стіни, обклеєні гарними шпалерами, в коридорах –ніяких звуків. «Навіть іноді буває не по собі. Хочеться погаласувати, пометушитись, а тут така тиша». Студенти скарг не мають, добрі, серйозні, ввічливі. Якщо б не знати, що це гуртожиток і проходити повз — відрізнити від простого будинку дуже складно. Цей гуртожиток — саме те місце, де необхідно жити прагнучим до знань студентам. Анастасія Киричок

ÆÈÒÒß

Зразкова кімната гуртожитку нагороджена почесною грамотою

У гуртожитку створені всі умови для плідного навчання та спокійного відпочинку студентів

Ìîëîäå ïåðî ¹1-2009 13

ÆÈÒÒß

ÆÈÒÒß

Звичайнісінький день студента

Завжди з посмішкою поспішаємо на навчання до стін рідного університету

В

осьма година ранку. Ми виходимо з метро на станції “Палац Україна”, пройшовши кілька десятків метрів піднімаємо голову догори – ось він, наш КСУ, стоїть на пагорбі, неначе фортеця, яка ледь видніється поміж дубів та кленів, що неймовірно прикрашають двір університету. Тут для нас розпочинається така собі «ранкова зарядка», дуже корисна для здоров’я, якщо, звичайно, не бігти на десятисантиметрових шпильках з думкою про те, що, як не крути, та все одно спізнилась. Ну, нарешті, ми прийшли — вже вітаємось з консьєржем. Йдемо в буфет, купуємо мінералку — і мерщій до аудиторії. Приблизно таким видається ранок для наших студентів. Всередині КСУ неначе музей – стільки стендів на стінах, що очі розбігаються. Підходимо ближче. “Ого, — думаю я, — скільки наго­род!”

14 Ìîëîäå ïåðî ¹1-2009

Найрізноманітніші кубки, медалі та грамоти з гордістю повідомляють про статус університету. Фото на стінгазетах нагадують про чесно завойовані перемоги нашими спортсменами на різноманітних змаганнях. Яскраві плакати, присвячені різним країнам світу, прикрашають затишні широкі коридори університету. Приємно тут знаходитись, адже атмосфера приміщення створює спокій та затишок. Педагоги нашого університету — надзвичайно талано­ виті лю­ди. Ок­рім докладного пояснення мате­ріалу, вони мають індивідуальний підхід до кожного студента. Між студентами та викладачами панує взаємоповага. Оглядаючи аудиторію протягом пари, роблю висновок – студенти не витріщаються на годинники у своїх мобілках з думкою: “Ну коли ж ти, паро, нарешті закінчишся?”

Отже, це свідчить про те, що заняття проходять цікаво. Кожному студенту надається можливість проявити себе “на повну”, продемонструвати усі власні уміння та якості. Справжнім скарбом для нас — людей, що хочуть навчатись, є бібліотека КСУ. Тут кожен віднайде потрібну йому літературу, адже тематика книг найрізноманітніша, але не забудьте повернути книги вчасно, бо добра тітонькабібліотекар гарно нагримає на вас! У нашому навчальному закладі є декілька буфетів та їдалень, то ж ми не голодуємо. Куховари їдалень завжди радують нас шедеврами кулінарії — справжньою домашньою їжею. В університеті завжди прибрано та охайно завдяки нашим прибиральницям. Ось і велика перерва. Пообі­ давши, купуємо “МакКаву” та йдемо на подвір’я подихати свіжим повітрям та поспілкуватись з друзями. Нічогенько людей зібра­ лось – півуніверситету ­ вий­­ш­ло поспілкуватись! Зате весело пере­ крикувати одразу 10 чоловік ком­ панії, у результаті зрозумівши, що не пам’ятаєш, про що хотіла розповісти. Наговорились. Тепер можна і помовчати годину і двадцять хвилин. Життя студента КСУ — це незабутні роки, наповнені добрими спогадами. З кожним днем навчання ми досягаємо нових вершин, пізнаємо щось нове, стаємо освіченою громадою. Ну от, пари закінчились, час повертатись додому. Почуваємось трошки втомленими, але щасли­ вими. Надворі збирається табір студентів, слізно прощаючись один з одним до завтра. А я посміхаюсь і думаю собі: “Ну невже не чудово бути студентом?!” Юлія Трофімова

ÒÂÎÐײÑÒÜ

ÒÂÎÐײÑÒÜ

Спроби пера

Майстер Я вірю лише в те, про що пишу. У відображення своїх таємних мрій. Та відповіді в Бога не прошу. Дивлюся в далечінь своїх надій. Я не шукаю більше щастя між зірок. Я досконалістю явилася життю. Життя – це ти, і мій до тебе крок... Я можу написать про це статтю.. Я в сподіванні поховаю свій талант. Чи правильну ціну назвала мені доля? На віки я у неї арештант... Чи відповідні роздала вона нам ролі?! Чи правильно вважаю, що тепер, Кохання я пізнала досконало? Одна матерія з однакових ідей Не може існувати в різних станах. Аналізую перепони всіх блукань, Від початкового нестриманого току. До темних плям на сповіді кохань... У непостійних та зрадливих порах року.

Юлія Сауліна — наша юна поетеса

Врятуй мене, бо, поки я жива. Візьми моє кохання як належне. Спали, спали ті зайвії слова, Які зазначили в контракті протилежне. Застережи від погляду очей, Що злісно моє серце проклинають. Змарнілих днів, забруднених ночей. Та вірних зрад, які мене чекають. Отрутою взаємин дім облий. Куштуй його потроху, в насолоду. А в чашу смутку радості підлий, Бо й протилежності повинні мати вроду. Врятуй мене! І поки я жива Знайди осмислення своїм невдалим жартам! Але я йду, бо знаю, що нова Душа не віритиме цим пророчим картам. Я йду до страти, бо я на землі Останній подих віддала на потурання. Прости, прошу, й на віки забери Моє розхристане відчужене кохання.

Порожній твій престол у всіх подіях. І посох той ти не тримав в руках. Часи в минулому, переконання в мріях. Чи віднайдеться правди в тих думках? Я пізнавала се життя у теплих митях. У спалаху вогню, у цвіті айстр. Вже на кордоні постає із нього витяг. Як із картини вимальовується майстер.

*** Прокурене життя моє журбою. Побита доля батогом подій. Хіба хотіла я бути рабою Своїх безглуздих, безнадійних мрій? Чи марила про болісне розп’яття Своїх безмежних, прісних почуттів? Чи це від Бога – вічнеє завзяття До написання авторських віршів?! Я не просила перемог легких у щастя, І не молилась за своє просте ім’я. Я не вчилась у кохання красти Шалену пристрасть цього відчуття. Співай, моя журба, бо ти навіки З’єднала горе й радість у мені! Лети, душа моя. Піднімеш віки, І запалаєш в грішному вогні!

Ìîëîäå ïåðî ¹1-2009 15

ÒÂÎÐײÑÒÜ

ÒÂÎÐײÑÒÜ

Музичні таланти студентів

С

тудент ІІІ курсу факультету журналістики Тимофій Мусієнко не тільки навчається, а й займається музикою, причому досить професійно, а саме: пише тексти, читає Rap, записується в студії, виступає в різних розважальних закладах. Працює в стилі RnB, Rap. Пісні пише про життя, і тільки правду, без всіляких перебільшень, як це роблять популярні репери. В такі юні роки досягти досить стрімкого

А

ндранік Берберян творить музичні композиції зі своїм гуртом (Романом, Глібом, Іллею та Сашею). Андранік: “Почали грати досить давно, паралельно займаючись у різних напрямках музичної галузі. На сьогоднішній день ми вже записали першу серйозну роботу. В ній присутні такі стилі: класична музика, джаз, вірменський мелос та музика доби бароко. З колективом жартуємо, що ритм у

Досліджувала Марія Бондар успіху зможе не кожен, багатьом допомагають рідні люди, або просто випадкові знайомі. Проте, Тимофію ніхто не допомагав. Він взяв в руки гітару, навчився грати, а далі почав експериментувати зі стилями. І, як бачимо, досягнув непоганого результату. Тимофій пробував читати Rap дуетом, зараз співпрацює зі солісткою. Успіх — це справа часу та тяжка робота над собою. Побажаємо Тимофію подальшого творчого натхнення та втілення мрій.

нас народжується у США, мелодія у Вірменії, а подружнім життям проживаємо в Україні. Підстави для жарту прості – Ілля (незмінний ударник гурту) постійно курсує між Американським континентом та Україною, а я на “одну половину вірменин.” Вплив середовища проживання та етнічне походження не можуть не впливати на творчість. І ми, особливо останнім часом, маємо всі підстави для того, що б у цьому переконатись.»

Адміністрація коледжу Директор

Головешко Ніна Олексіївна (044) 501-60-04

Зав. гуманітарного відділення Ларіонова Діана Павлівна

(044) 501-60-04 Зав. економічного відділення

Наумова Людмила Борисівна (044) 530-28-07

Над випуском працювали Редактор

Дремлюга Надія Вікторівна

Журналісти

Ганна Устинова, Анастасія Киричок, Юлія Трофімова, Вікторія Заболотна, Ганна Сінькова, Алевтина Драженко, Юлія Логачова, Ігор Воронін, Андранік Берберян, Олександр Головченко, Анастасія Киричок

Літературний редактор

Ганна Устинова

Коректор

Ксенія Карамишева

Дизайн та верстка

Євгеній Марусик КОЛЕДЖ “СЛОВ’ЯНО-ГРЕЦЬКИЙ КОЛЕГІУМ“ м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 9

16 Ìîëîäå ïåðî ¹1-2009