Оцет виготовлявся людиною ще в давні часи. Про практичне його застосування вперше згадується у ІІІ ст. до н. е. Грецький вчений Теофраст вперше описав дію оцту на метали. Оцет застосовувався для добування свинцевих білил та ярь-медянки.
В VIII ст. арабський алхімік Джабир ібн Хайян вперше отримав концентровану оцтову кислоту шляхом перегонки. За часів Епохи Відродження льодяну оцтову кислоту добували возгонкою ацетатів деяких металів (наприклад, ацетат купруму (II)).
Довгий час хіміки помилково вважали, що кислота з вина і кислота з ацетатів насправді являються двома різними речовинами. Ідентичність речовин, отриманих різними способами, була доведена німецьким алхіміком XVI века Андреа Лібавіусом (нім. Andreas Libavius) и французьким хіміком Пьєром Августом Аде (фр. Pierre Auguste Adet)
70-80 % водний розчин оцтової кислоти називають оцтовою есенцією, а 3-6 % — оцтом. Водні розчини оцтової кислоти широко застосовуються в харчовій промисловості (харчова добавка E260) та побутовій кулінарії, а також у консервуванні.
Оцтову кислоту застосовують для добування лікарських та ароматичних речовин, як розчинник (наприклад, у виробництві ацетилцелюлози), ацетону. Вона використовується при друкуванні книг та фарбуванні.
Дія оцтової кислоти на біологічні тканини залежить від розведення її водою. Небезпечними вважаються розчини, в яких концентрація кислоти більше 30 %. Концентрована оцтова кислота здатна викликати хімічні опіки, які викликають некроз прилеглих тканин.
Токсикологічні властивості оцтової кислоти не залежать від способу, яким вона була отримана. Смертельна доза складає приблизно 20 мл.
функціональна карбоксильна група
-COOH
Молекулярна формула: CH3COOH
Структурна формула:
HCOOH – мурашина кислота (метанова) CH 3COOH – оцтова кислота (етанова) CH3 – (CH2)2 – COOH – масляна кислота (бутанова) Вищі карбонові кислоти: C15H33COOH – пальмітинова кислота C17H35COOH – стеаринова кислота C17H33COOH – олеїнова кислота
Оцтова кислота – безбарвна рідина, летка, має різкий специфічний запах, змішується з водою в будь-яких пропорціях, розчин кислий на смак; •
за t < 170 С кристалізується (“крижана кислота “);
•
3-9% водний розчин – столовий оцет;
•
86% водний розчин - оцтова есенція
Молекули кислот з'єднані попарно за допомогою водневих зв'язків, утворюючи димер:
Утворенням водневих зв'язків можна пояснити і розчинність карбонових кислот у воді.
1) електролітична дисоціація:
CH 3COOH
CH 3COO1- + H1+
ацетат - йон
2) Взаємодія з металами: 2СН3СООН + Мg
Mg(CH3COO)2 + H2 магній ацетат 3) Взаємодія з оксидами металів: 2СН3СООН + СаО Са(СН3СОО)2 + Н2О кальцій ацетат 4) Взаємодія з лугами: СН3СООН + NaOH NaCH3COO + H2O натрій ацетат 5) Взаємодія з солями, утвореними слабшими кислотами: H2O
2СН3СООН + Na2CO3
2 NaCH3COO + CO2+
Взаємодія зі спиртами: СН3СООН + НОС2Н5 Н2О етиловий естер оцтової кислоти
Загальна формула естера (складного ефіру):
СН3СООС2Н5 +
Дякую за увагу