Vebinar ukr liter 2015

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ за 2014 р., ПЕРСПЕКТИВИ НА 2015 р. Українська мова та література

Структура та зміст тесту

Зовнішнє незалежне оцінювання з української мови і літератури проводилося 5 і 6 червня 2014 р. У ньому взяла участь 224 481 особа: перша сесія – 112 089 (92,6% від загальної кількості зареєстрованих), друга сесія – 112 392 (93,1% від загальної кількості зареєстрованих). Розподіл завдань тесту відповідно до розділів програми подано в таблицях 3.1.1.1.1 і 3.1.1.1.2

Результати Максимальний бал, який можна було набрати за правильне виконання всіх завдань тесту, – 107. Потім за спеціальною таблицею (для кожної сесії окремо) його переводили у 200-бальну шкалу. Область

Кількість учасників

Менше ніж 124 б., %

200-бальники

Волинська

6 759

5,9

5

Львівська

16 003

6,79

26

Рівненська

8 291

8,29

4

По Україні

242 611

9,04

140

Кількість апеляційних заяв

2014 (2013) Українська мова і література – 2 157 заяв (2013 р. – 1 482 заяви) (0,89 % від загальної кількості тестувань із цього предмета)

Загалом було подано 5 152 заяви, із них 4 175 залишили без змін, 959 абітурієнтам (18,6%) результати підвищили.

Психометричні характеристики тесту

Статистичні характеристики результатів тестування № п/п

Назва характеристики

1

Кількість абітурієнтів

2

Максимально можливий бал

3

Максимально набраний бал

4

5

Середній набраний бал

Середня складність завдань (%)

2014 І сесія

2013

ІІ сесія

112 089

112 392

І сесія 146 899

107 107

ІІ сесія 146 112

107 106

53,64

53,13

45,29 – ЗЧ, 8,35 - ВЧ

45,44 – ЗЧ, 7,69 - ВЧ

51,21

49,44

107

106

(п'ять учасників)

(тринадцять учасників)

52,88

49,14

51,51

47,10

Загальні висновки щодо результатів тестування за доменом змісту

Частина І: українська мова Завдання з фонетики та графіки (визначення співвідношення між звуками й буквами або вимова звуків) мають оптимальними та дещо складнішими завданнями для учасників (успішно виконали 42,24 % та 30,04%) учасників першої та другої сесії відповідно).

Частина І: українська мова По-різному учасники тестування виконували завдання з лексикології. Приміром, дібрати антонімічну чи синонімічну пару змогли 69,44 (І) та 67,89% (ІІ) учасників, проте завдання на визначення помилок у слововживанні виявилися дещо складнішими – 22,40 (І) 23,60 % (ІІ)

Частина І: українська мова Дуже легкими виявилися завдання із фразеології (успішно виконали 88,37 та 82,32% учасників першої та другої сесії відповідно).

Частина І: українська мова Будову слова та словотвір було представлено в тесті завданнями на пошук спільнокореневого слова (має легкий рівень складності, успішно виконали 73,12% учасників), на визначення однакового значення суфікса під час творення нових слів (виявилося оптимальним, успішно виконали 47,39% учасників) та на визначення правильного варіанта змін приголосних під час творення слів (оптимальне, успішно виконали 56,66% учасників).

Частина І: українська мова

Завдання із загальної морфології потребували від учасників визначення частиномовної приналежності слів (успішно виконали 47,74 та 54,84% учасників І та ІІ сесії відповідно).

Інші завдання стосувалися конкретної частини мови. З розділу «Іменник» перевіряли вміння правильно утворювати форми кличного відмінка (складне - 26,69%), добирати правильні відмінкові форми (оптимальні - 58,95 та 49,81%), імена по батькові (дуже легке – успішно виконала більшість учасників – 82%).

Частина І: українська мова Знання й уміння з розділу «Прикметник» успішно продемонстрували 42,59% учасників ЗНО (оптимальне завдання)

Оптимальним виявилося і завдання з розділу «Числівник» - його правильно виконали 42,59% учасників ЗНО

Частина І: українська мова Значні труднощі виникали в учасників ЗНО у завданнях на творення дієслівних форм (виконали правильно 28,22 та 37,25% учасників) чи дієслівне керування (36,21%) – складні завдання

Частина І: українська мова Завдання в розділі «Синтаксис» також не викликали особливих труднощів – усі вони виявилися оптимальними. Цьогоріч це були завдання на визначення виду речення, розпізнавання членів речення, конструювання речення з відокремленою обставиною чи складносурядного, класифікацію односкладних або складнопідрядних речень.

Частина І: українська мова Дещо важчими виявилися завдання з розділу “Пунктуація”, які передбачали правильне вживання тих чи інших розділових знаків. Можливо, це пов’язано із неуважним прочитанням умови (учасники не звернули уваги на слово КРІМ), тож такі завдання виявилися складними - 33,22 (І), 35,04% (ІІ). У завд. 22 частина сильних учнів обирала як правильну відповідь Б. Також не всі могли дати раду зі завданням на однорідні члени речення – 37,89% (чимало вважало правильним варіант Г- 34,55%)

Частина І: українська мова У випускників досить успішно сформовані уміння визначати стильову приналежність тексту. Ці завдання правильно виконала переважна більшість учасників як першої, так і другої сесії тестування. Продемонструвати знання акцентологічних норм успішно вдалося 48,23 та 52,6% учасникам тестування. У тесті міститься також значна кількість завдань з орфографії. Вони мають такий рівень складності:  легкі – на правопис апострофа, м’якого знака, літери е, префікса з-,;  оптимальні – на написання слів іншомовного походження;  складні – на подвоєння приголосних.

Сформованість знань, умінь і навичок з розділу «Розвиток мовлення» переважно перевіряли за допомогою завдань на читання й аналіз тексту. Рівень їхньої складності коливається від 21% (складні) до 95,69% (дуже легкі).  Легкими виявилися завдання на загальне усвідомлення й запам’ятовування прочитаного, визначення загальної теми й мікротем тексту.  Оптимальними є завдання, які перевіряють уміння диференціювати головне та другорядне, визначати тип мовлення аналізованого тексту.  Складними для учасників стали завдання на аналіз окремих мовних одиниць тексту, визначення його ідеї.

Частина І: українська мова: завдання на читання й аналіз тексту

Завдання 34 І сесії і 35 ІІ сесії ЗНО, зорієнтовані на перевірку контекстуального значення слова чи визначення ідеї тексту, виявилися досить складними для багатьох учасників

Частина ІІІ : власне висловлення Виконання відкритого завдання з розгорнутою відповіддю (власне висловлення) продемонструвало невисокий рівень комунікативних умінь учасників ЗНО. Чимала кількість із них (12 та 13%) дістала 0 балів з 20 можливих за виконання цього завдання. Середній бал, який екзаменатори виставляли за виконання завдання на бланку Б, – 9, а найвищу кількість балів (20) має лише 0,07 та 0,12% учасників першої та другої сесії тестування відповідно.

Частина ІІІ : власне висловлення Понад 9 тис. учасників не виконали цього завдання. Більшість за цей вид завдань набрала – 8-9 б.

І сесія

ІІ сесія

Частина ІІІ : власне висловлення Створюючи власне висловлення, треба було сформулювати тезу, що презентувала б власну позицію з приводу запропонованої проблеми. Частково – на 1 бал – це вдалося зробити 51,44 та 62,8% тестованих, тоді як на 2 бали лише 31,63 та 18,46%.

Тезу власного висловлення потрібно підтвердити принаймні двома доречними аргументами. Більшість учасників наводила лише один доречний аргумент або два аргументи, що дублювали одне одного. Тому 51,49% (перша сесія) та 64,49% (друга сесія) учасників отримали за цей критерій 1 бал із двох можливих.

Наведення прикладів із літератури й інших видів мистецтва та прикладів, що є історичними фактами або випадками з життя, виявилося найважчим завданням для цьогорічних учасників тестування. У 51,92 та 58,87% випадків екзаменатори оцінили ці приклади в 0 балів із двох можливих. Це свідчить про те, що у власних висловленнях прикладів немає чи вони не доречні.

Частина ІІІ : власне висловлення Логічність і послідовність викладу було оцінено переважно в 1 бал із двох можливих (58,82 та 66,93% учасників). У роботах траплялися порушення логічності, цілісності й несуперечливості розвитку думки. Невисокими балами переважно оцінено й висновок у власних висловленнях. Половина учасників (50,52 та 57,36% першої та другої сесії відповідно) має за цей критерій 1 бал із двох можливих. Це свідчить, що висновок лише частково відповідає тезі або не пов’язаний з аргументами та прикладами. Дуже низьким виявився рівень орфографічної й пунктуаційної грамотності учасників. Так, 26% (26,61%) робіт за цим критерієм оцінено в 0 балів із чотирьох можливих, тобто в них зафіксовано 17 і більше орфографічних і пунктуаційних помилок. За критерієм лексичної, граматичної й синтаксичної вправності учасники тестування також продемонстрували досить низький рівень. Зокрема 44,47 та 41,66 % робіт першої та другої сесії відповідно мають 0 балів із чотирьох можливих, що свідчить про наявність у кожній роботі 11 й більше помилок.

Частина ІІ: українська література

Так, у завданні 45 першої сесії учасникам Пропонувалося впізнати зображену на картині героїню твору. Завдання виявилося легким із хорошою розподільною здатністю. Значна частина учасників (67,75%) впізнала Катерину з однойменної поеми Т.Шевченка.

Частина ІІ: українська література

Складним для учасників виявилося завдання 37 першої сесії. Правильну відповідь - А - обрало 17,8%, тоді як більшість визначала варіант Д. Можливо, це пов’язано із незнанням текстів або згадкою в умові та у варіанті Д слова “козак” 

Частина ІІ: українська література

Також складними виявилися завдання 53 і 54 першої сесії тестування, та 40 і 47 другої. Вони були побудовані, знову ж таки, на знанні тексту твору. Лише 35,39% учасників змогли визначити, що йдеться про поезію “Молюсь і вірю…”, а 21,45% розпізнав цитату з твору Ліні Костенко. Щодо завдань другої сесії, то статистика така: 38,55% та 34,63%

Новинки на 2015 рік • • • • • • •

термін проведення – 24 квітня; дворівневість; частина роботи буде зарахована як ДПА з української мови; змінюється розрахунок бала за тест; змінюється кількість часу на написання сертифікаційної роботи; змінюється кількість завдань; вводять новий тип завдань – на встановлення правильної послідовності та надання короткої відповіді на запитання (поглиблений рівень)

Розрахунок бала за тест

Характеристика сертифікаційної роботи Усі учасники ЗНО виконують базовий рівень. Результати, отримані за завдання частин І і ІІІ (34 завдання), переводять у шкалу 1-12 для ДПА – (63 б). Якщо учасникові для вступу потрібен поглиблений рівень, то він виконує ДОДАТКОВІ завдання.

Базовий рівень Тривалість

150 хв.

Бланки

А та Б

Структура сертифікаційної роботи

Частина І (українська мова) •з вибором однієї правильної відповіді із запропонованих варіантів (1-23), (29-33 – читання та аналіз тексту); •на встановлення відповідностей (24-28).

Поглиблений рівень Тривалість Бланки

Структура сертифікаційної роботи

Частина ІІ (українська література) •з вибором однієї правильної відповіді із запропонованих варіантів (34-53); •на встановлення відповідностей (54-57).

А, Б та А+, Б+ базовий рівень + Українська література •з вибором однієї правильної відповіді із запропонованих варіантів (59-62) – 4 завдання •на встановлення правильної послідовності (63-66) – 4 завдання Українська мова •з короткою відповіддю (67-74) – робота з текстом – 8 завдань

Частина ІІІ (українська мова) Написання власного висловлення (58) Максимальний бал

150 + 60 = 210 хв.

104 Максимальний бал

136

Бланки базового рівня (А та Б)

Бланки А+ та Б+

Зразки завдань на послідовність Завдання на встановлення послідовності перевіряють уміння встановлювати послідовність подій у часі, спираючись на знання відповідних літературних епох, напрямів, течій, часу виходу у світ художніх творів, основних етапів життя і творчості письменників тощо. За виконання кожного такого завдання можна отримати від 0 до 3 балів.

Зразки завдань із короткою відповіддю Завдання з короткою відповіддю перевіряють уміння чітко формулювати свою думку, вибирати головне і другорядне з пропонованого тексту, аналізувати прочитане. За виконання кожного такого завдання можна отримати від 0 до 2 балів.

Тренувальне онлайнове тестування

Куди звертатися за інформацією?  www.testportal.gov.ua – сайт Українського центру оцінювання якості освіти

 www.lvtest.org.ua – сайт Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти (ЛРЦОЯО)

 (032) 242 26-60 – телефон гарячої лінії ЛРЦОЯО

Дякую за увагу