Експеримент №14 by Zhurnal Experyment

жовтень/листопад │ 2016 │ #04(14)

ЖУРНАЛ ДЛЯ ТИХ, ХТО ВЧИТЬСЯ

Закон Парето: теорія на практиці Нецінові фактори попиту Коли розум спить… Біографія Деніела Канемана Про довготермінову і короткотермінову стратегію у взаєминах

Щоденник видано у співпраці з:

SPE

школа розвитку

Таких ділових щоденників Ви ще не бачили! Щоденник, що допоможе Вам досягнути будь-яких поставлених цілей! Унікальні розробки, які виведуть Вас на новий рівень ефективності.

Щоденник поєднує міні-тренінг з фінансової грамотності й тайм-менеджменту! • Зручний у використанні, адже містить кожен місяць окремо (тепер рік планування можна почати з будь-якого місяця); • Орієнтує на довготермінові результати. • Акцентує на найперспективніші завдання. • Допомагає реалізовувати ідеї. • Допомагає позбуватися хронофагів.

Спеціалізовані «Щоденники успіху» • Для покращення взаємин із коханою людиною – допоможе знайти порозуміння з коханою людиною; • Для свідомих і відповідальних батьків – допоможе налагодити взаємини з дітьми; • Для удосконалення самоорганізації – підвищить ваш рівень самоорганізованості; • Фінансово грамотної людини – покращить фінансовий стан; • Для порозуміння з собою – допоможе знайти і вирішити проблеми у минулому; • Для удосконалення бізнесу – допоможе у налаштуванні вашого бізнесу.

Переглядайте більше інформації про щоденники і інструкції до них на сайті

www.successdiary.com.ua або http://spe.org.ua/plannerspe/ Замовляйте через форму

http://goo.gl/dvpqab або за телефоном: +38 067 849 62 65

У номері

Закон Парето: Андрій теорія на практиці Коновалов Про довготермінову і короткотермінову Роман стратегію у взаєминах Кушнір «Дилема дикобразів»: Соломія на відстані болю Чир

Саморозвиток: Ефективність. Спілкування. Взаємини

Вивчення мов

Вчити мови – значить говорити

Міфи про здоровий Дана спосіб життя. Кушнір Частина 1

Здоровий спосіб життя

18 22

Всі ми Роман переможці! Кушнір

Геніальність

Діти

Гордій Остапович

4 10 14

Бити чи не бити? Марина

ІТ спеціалісти Ірина

Щепаняк

ІТ-сфера

Матвіїв

Нецінові Юрій фактори попиту Холоденко

Бізнес та фінанси

Коли розум спить… Соломія Біографія Деніела Канемана Чир

Особистість

Експеримент

Експерименти Тетяна над птахами Федчук жовтень / листопад

Слово головного редактора

Бути «в Грі»! Єдине, що постійне у світі, – зміни. Хочемо ми того чи ні, це постійний процес, на який ми геть не впливаємо. Середовище навколо нас мінливе, і можна скільки завгодно боротися за те, щоб усе залишалося так, як є, та все буде марно. Навіть сама незмінність середовища – це та ж мінливість. І іншого виходу, аніж постійно адаптовуватися до щораз нових умов, немає. І навіть намагання адаптувати середовище під себе (чи на рівні людства, чи у власному домі) – це не що інше, як та сама адаптація під зміни. Зміни, як не дивно, не мають напрямку, бо не мають цілі. Тому насправді неможливо стати кращим чи гіршим, можливо стати тільки іншим, і світ навколо може теж стати тільки іншим, тобто таким, що краще відповідає собі самому. Кожен, хто не встигає (не хоче чи не може) змінюватися відповідно до «духу часу», виходить «із Гри». Кожен, хто неправильно оцінює майбутнє, виходить «із Гри». Кожен, хто занадто змінився і надміру випередив усіх інших, виходить «із Гри». Змінюйся або помри! Один із вічних девізів, що неможливо спростувати, та й, зрештою, боротися проти нього однаково як марно, так і безглуздо. Єдине, що ми можемо усвідомлено робити, аби залишатися «у Грі», – це невпинно вчитися і бути готовими до змін. Навчання і саморозвиток дозволяє тому, хто ним займається, не здаватися, не ламатися, підніматися після падіння, тобто залишатись «у Грі» стільки, скільки забажає. І навіть вийшовши «з Гри» (постарівши), людина фактично цілком і повністю продовжує той самий якісний рівень усвідомленого життя, якого навчилася в часі, коли їй це було наче не потрібно. Так би мовити, перебуваючи на розкішному бенкеті, де за тебе все приготували і подали, людина вчиться сама готувати собі їсти, розуміючи, що рано чи пізно бенкет закінчиться, і на холодній негостинній вулиці доведеться якось справлятися самій. І саме тут на допомогу приходить оцей чи не найважливіший навик у житті – постійна готовність змінюватись. А він, як і все інше, нізвідки не візьметься: ти або напрацював його у часі, коли це не було необхідно, або змушений погоджуватися на ті варіанти, які пропонують у часі безвиході. Як продовження, мені тут напрошується гарна цитата: живемо ми тільки один раз, але якщо зробити все правильно, то цього цілком досить. Так от, коли ми готові змінюватися не просто під впливом обставин, що є необхідною умовою виживання будь-якого живого організму, а передбачаючи обставини, які нас очікують, а у деяких випадках і формуючи їх, тобто без очевидної потреби, саме це і є найточнішою ознакою того, що у дзеркалі ми кожного дня бачитимемо не просто якийсь біологічний організм, а справжню Особистість! Давайте невтомно і щоденно вчитися, аби залишатися у «великій Грі»!

З любов’ю, Роман Кушнір

10/11 │ 2016 │ #04(14)

Відтепер ми безкоштовно поширюємо журнал у понад 500 закладах Львова, які займаються навчанням дорослих! Запрошуємо до співпраці і розміщення реклами:

• Тренінгові центри • Курси іноземних мов • Мистецькі і творчі школи • Спортивні і фітнес центри • Приватні навчальні заклади • Організаторів подій, фестивалів,

форумів, конференцій і ярмарків • Комп’ютерні і IT школи • Курси бухгалтерів і фінансистів • Закордонні навчальні заклади • Івент-агенції і конференц-сервіси

Інформацію про Вашу організацію і Ваші заходи побачать понад 20 000 львів’ян, які постійно вчаться! Телефон відділу реклами:

097 0366816

Психологічний журнал «Експеримент» № 4(14) жовтень/листопад 2016 р. Засновник – Роман Кушнір Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 19885-9685Р від 02.04.2013 р. Головний редактор – Кушнір Р.О. Видавець – ФОП Хомин Б.І. Віддруковано у друкарні «Коло», м. Дрогобич, вул. Бориславська, 8 замовлення № С604 від 19.05.2014 р.

Відповідальна за випуск – Соломія Чир Рекомендована ціна – 34 грн. Адреса редакції: м. Львів, 79006, Шпитальна 9, оф 8. Телефон редакції 063 329 88 65 info@experyment.com.ua www.experyment.com.ua Тираж – 2500 примірників Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Редакція Роман Кушнір головний редактор журналу, тренер, засновник Школи розвитку SPE, автор 15-ти книг Соломія Чир випусковий редактор, журналіст, дослідниця рубрик «Експеримент», «Особистість» Андрій Коновалов географ, мандрівник

Гордій Остапович тренер зі швидкочитання і розвитку пам’яті, блогер Дана Кушнір координатор проектів, дослідниця рубрики «Здоровий спосіб життя» Марина Щепаняк тренер, відеоблогер

Ірина Матвіїв HR директор Quality Assurance Group Юрій Холоденко бізнес-тренер, консультант малого та середнього бізнесу Тетяна Федчук журналіст, дослідниця рубрики «Зоопсихологія» Анна Савіцька відділ роботи з передпланиками і читачами Андрій Кучерук верстка anku@ukr.net Ніна Муравицька літературний редактор, коректор

Саморозвиток: Ефективність. Спілкування. Взаємини

Андрій Коновалов

ЗАКОН П А Р Е ТО : теорія на практиці Закон Парето? Що це? Багато з Вас чули це словосполучення, але навряд чи точно знають, про що йде мова. Дехто стикався з цим правилом, як інколи його називають, у своїй сфері роботи чи навчання. Його твердження багатьом стане в пригоді, адже воно вчить досягати максимум результатів, прикладаючи мінімум зусиль. Закон Парето широко застосовують на практиці у сфері економіки, маркетингу, логістики, а також в інших профільних галузях. Правило, або Принцип Парето, вперше ввів у практику ще 1941 року американський теоретик менеджменту Джозеф Джуран. Назвав він його на честь італійського економіста і соціолога Вільфредо Парето. Саме цей вчений у далекому 1897 році помітив закономірність, яку згодом і назвали його ім’ям. Досліджуючи розподіл сільськогосподарських земель в Італії, Парето виявив, що близько 80 відсотків усіх площ належить 20 відсоткам населення. Саме співвідношення 80/20 згодом і стало основним у цьому правилі. Поширення впливу закону Парето на різні явища в соціальних та економічних науках 10/11 │ 2016 │ #04(14)

завдячується англійському вченому Річарду Коху і його книзі «Принцип 20/80: секрети більших досягнень за менших зусиль». Сьогодні прийнято вважати, що людина володіє трьома ресурсами: часом, коштами і мобільністю. Особистість, яка має в арсеналі усі перераховані ресурси, можна назвати успішною, а виконану роботу – високоефективною. Але не всі такий принцип розуміють. Кожен із нас щодня користується законом Парето в навчанні, на роботі, в повсякденному житті, причому сам цього не підозрюючи. Якщо ж навчитися бути більш обізнаним у використанні правила 80/20, то значно підвищаться ваші шанси на успіх. Співвідношення 80/ 20, до речі, є досить умовним і часто, в залежності від сфери використання, коливається у ту чи іншу сторону. Якщо в одних галузях це співвідношення становить 90% до 10%, то в інших – 75 до 25 чи навіть 70/30. У статті ми спробуємо розібратися, де саме закон Парето можна, а інколи навіть треба застосовувати на практиці.

Закон Парето: теорія на практиці Саморозвиток Вважати себе професіоналами у кількох галузях одразу може невелика кількість людей. Адже насправді тільки 20% навичок кожному з нас приносить результат. Хоча можна бути досить успішним, якщо, керуючись принципом Парето, докладати максимум зусиль у тій сфері, яка найбільше підходить саме Вам. Не варто марнувати час на освоєння навичок, що даються «зі скрипом». Акцентуйте увагу на своїх сильних сторонах. Якщо у Вас добре розвинута комунікація, для чого сидіти над горою паперової роботи, яка не приносить ніякого задоволення? Краще розвивати навички спілкування і вибирати ту галузь, де вони стануть у пригоді. Не до вподоби спілкування? Можливо, праця фрілансером стане чудовою альтернативою для вашої нової кар’єри. Навчання за правилом Парето Ви часто помічали, що пам’ятаєте не більше 20 відсотків того матеріалу, який проходили в школі чи університеті. Багато хто може апелювати до низької якості освіти. Але, найімовірніше, наша «забудькуватість» буде проявом цього універсального закону, з яким дуже важко боротися. Часто правилом Парето в навчанні користуються менеджери. Їх вчать вибирати тільки 20% завдань, виконання яких дозволить досягнути значної частини від максимального результату роботи. Закон Парето також є невід’ємною частиною методик навчання людей керувати своїм часом.Застосування принципу 80/20 в освітній галузі допомогло б учням старших класів і студентам покращити якість навчання і значно скоротити час, потрібний на його засвоєння. Отож цим категоріям вартувало би більше ознайомитися з класичним формулюванням Правила

Джозеф Джуран (1904-2008) – американський спеціаліст у галузі якості, академік Міжнародної академії якості.

Саморозвиток: Ефективність. Спілкування. Взаємини

Вільфредо Парето (1848-1923) – італійський інженер, економіст і соціолог.

Парето – 20% зусиль можуть приносити 80% результату. Що раніше навчитися виділяти головне протягом навчання, то більше кращих результатів є шанс здобути. Варто виділити п’яту частину предметів чи матеріалу, на які потрібно витрачати більше часу. Використання такого підходу дозволить в майбутньому стати більш успішним спеціалістом у своїй справі. Комп’ютер і Парето У багатьох користувачів встановлено безліч програмного забезпечення і незліченну кількість файлів. Для тих, у кого ПК є робочим інструментом, таке загромадження робочого простору може стати проблемою. Хоча, коли детально проаналізувати вміст жорсткого диску, насправді виявиться: тільки 20 відсотків програм дійсно використовуються для щоденних дій на комп’ютері чи ноутбуці. Те саме стосується безлічі фото, різноманітної музики і документів, із впорядкуванням яких більшості «юзерів» справлятися все важче. Краще не пошкодувати часу і навести лад із програмами та файлами. Перенесення тільки малої їх частини на диски чи флеш-накопичувачі або навіть повне видалення не тільки зробить ваш комп’ютер «просторішим», але й збільшить його швидкодію. Також це дозволить додатково звільнити кілька «гіг» корисної пам’яті. Управління часом «Скільки всього треба зробити, в мене не вистачає часу», «Я не встигаю, доведеться брати роботу додому». Схожі думки часто «гуляють» у багатьох головах. Інколи навіть з’являється думка: 24 години в добі не вистачить на всі справи, які потрібно зробити. Це жовтень / листопад

Саморозвиток: Ефективність. Спілкування. Взаємини

насамперед пов’язане з тим, що в кожного з нас є свій біологічний годинник. Дехто вважає себе «жайворонком», дехто – «совою», а є, звісно, і «голуби». Одні працюють під акомпанемент гучної музики, а хтось прагне повної тиші, щоб зосередитися на виконанні роботи. У кожного з нас є періоди протягом доби чи дня, коли ми найбільш активні. Намагайтеся вирахувати свої проміжки ділової активності – виконуйте важливі справи або ті, які потребують підвищеної концентрації, саме в ці періоди. Якщо оцінити свій робочий день, можна помітити, що реальна діяльність, яка приносить результати, займає близько 20% часу. Залишок робочого часу, найімовірніше, буде малоефективний. Описане стосується і запланованих зустрічей на щодень. Проаналізувавши всі планові справи, можна вибрати з них ті, які дадуть найбільший результат, решту ж вартувало б перенести на інші дні чи взагалі скасувати зустрічі, адже це ризикує виявитися марною тратою часу. В майбутньому навіть може з’явитися звичка викреслювати зі списку повсякденних справ безрезультатну активність. Перший же день, запланований за правилом Парето, не тільки заощадить час, але й здивує Вас своєю легкістю і продуктивністю. Парето у бізнесі Застосування правила Парето в бізнесі дозволяє концентруватися на тій діяльності, яка приносить максимум прибутку. Для цього, насамперед, потрібне впорядкування своєї справи. Намагайтеся виділяти ті групи товарів чи послуг, які разом приносять до 80 відсотків прибутку, і приділяйте їх розвитку більше уваги. Решта діяльностей, найімовірніше, будуть тільки забирати колосальну кількість сил та часу. Як приклад можна навести роботу фрілансером, яка, на відміну від основної справи, забирає більше часу та сили, ніж приносить коштів. Виняток – пасивний дохід на кшталт депозиту, оскільки в цьому випадку ваша праця близька до нуля. Економія коштів Якщо економити завжди і всюди, це швидко перетворить Вас на достатньо скупу людину. Але якщо не впадати в крайнощі й взяти на озброєння правило Парето, можна значно скоротити ваші видатки. У багатьох проблема фінансів виникає тоді, коли людина бачить, що не контролює їх повною мірою. І тут Ви також можете скористатися цим універсальним законом. Адже значна частина коштів витрачається 10/11 │ 2016 │ #04(14)

Андрій Коновалов

на одні й ті ж позиції в бюджеті. Проаналізувавши і впорядкувавши витрати, з легкістю можна побачити, куди спрямовується більша частина зароблених грошей. Спробуйте виділити п’яту частину витрат, на які, найімовірніше, виділяється левова частка коштів, і обдумайте, як на них зекономити. До таких можна віднести, наприклад, постійне оновлення гардеробу, що не використовують. «Дружба» з Парето Протягом свого життя кожен з нас спілкується із безліччю різних людей. З одними комунікація приносить безліч задоволення, з іншими – розчарування і марно витрачений час. Знайомлячись і спілкуючись, не кожен у змозі відразу зрозуміти, чи принесе нове знайомство якусь користь в життя. Якщо освіжити у пам’яті свої стосунки з друзями і знайомими та виділити тих, із ким проведення часу разом приносило позитивні емоції, хто без вагань допоможе у важку хвилину, таких людей, найімовірніше, виявиться не настільки вже й багато. Це стосується також і кількох сотень «друзів» у Інтернеті, зокрема в соціальних мережах. Насправді підтримка зв’язків зі своєю сім’єю та справжніми друзями дасть Вам таку дозу позитивних емоцій, яку не зможуть компенсувати тисяча репостів чи навіть сотні лайків під фото. Читання книг із Парето Дуже багато життєвих уроків ми з вами беремо з книг, адже це величезний досвід, накопичений поколіннями. Саме читання, мабуть, найбільше допомагає в саморозвитку особистості. Не заперечую, є книги, сюжет яких хочеться якнайшвидше викинути із голови. Проаналізувавши раніше прочитану літературу, виявиться, що, найімовірніше, тільки п’ята частина від неї справді принесла користь читачам. Решта ж не додала нічого, крім витраченого часу і погіршення зору.

Закон Парето: теорія на практиці Намагайтеся підбирати літературу, яка справді буде корисною для Вас, дозволить здобувати нові знання для загального розвитку чи майбутньої професії. Детальний вибір дозволяє більше збагачуватися духовно. Застосування правила Парето допоможе зрозуміти, які книги вартують уваги, а які потрібно відкласти. Читання рецензій, коментарів чи відгуків на тематичних сайтах полегшить цей вибір. Застосування закону стосується не тільки книг, але й постів у соціальних мережах, а також різноманітних статей. Також вартує перечитувати ті книги чи статті, знайомство з якими мало значний вплив на Ваш світогляд. Парето «на дієті» У світовій павутині є тисячі дієт, починаючи від рецептів зірок Голлівуду і закінчуючи екзотичними гімалайськими. Кожна з них створювалася, щоб допомогти людині змінити стиль харчування, зовнішній вигляд і навіть емоційний стан. Використання принципу Парето у складанні дієти також допоможе досягнути поставлених цілей. З цим погодиться багато дієтологів світу, що у практиці створення режимів харчування також використовують співвідношення 80/20. Якщо узагальнити його застосування в дієтології, то він полягає у виключенні з раціону близько 20% продуктів, відсутність яких не погіршить самопочуття, але дозволить на 80 відсотків внормувати вашу вагу та обмін речовин. До цих результатів приводить обмеження в харчуванні чотирьох груп продуктів: борошно, цукор, сіль та алкоголь. Не так уже й багато, правда? Але в той же час дуже ефективно, адже їхня щоденна відсутність на столі покращить ваш метаболізм та з часом приведе вагу в норму. Як альтернативний варіант дієти за правилом Парето спеціалісти пропонують чотири дні утримуватися від цієї четвірки продуктів, а на п’ятий день їсти все, що душа забажає. Саме так: усі ті смаколики, які полюбляєте – каву, шоколад, улюблену пасту чи навіть торти – все, що завгодно. Це дозволить вашому організму діставати поживні речовини, які він потребує, і в той же час Ви зможете підтримувати нормальну вагу. Спробуйте чотири дні з п’яти обмежити споживання цих чотирьох груп продуктів – і ви побачите, що принцип Парето справді працює.

Саморозвиток: Ефективність. Спілкування. Взаємини

Парето у побуті Якщо добре подумати, то побачите: у побуті набереться безліч всіляких непотрібних речей, які люди тримають вдома. В багатьох домівках їхня кількість перевищує кількість того, що нам справді потрібно. Деякі речі шкода викидати, інші ж зберігаються на випадок «колись стане у нагоді». Інколи вони постійно заважають, займаючи потрібний простір. В практиці феншуй є навіть назва для такого явища – енергетичні завали. Але якщо тверезо оцінити, що саме у Вас зберігається і головне, як часто Ви цим користуєтеся, виявиться: тільки мала частина всіх тих накопичених речей справді потрібна в побуті чи житті. Все інше займає корисну площу не тільки вдома, але й в автомобілі чи навіть у гардеробі. Роликові ковзани старшого брата, з яких він виріс двадцять років тому, капелюшки чи туфлі, які давно вийшли з моди, – все це насправді тільки захаращує місце в шафі й гаражі. Візьміть собі за правило: ті речі, якими Ви не користувалися чи не носили протягом останніх двох років, із великою долею ймовірності більше не стануть Вам у нагоді. Також левову частку непотрібних речей можна віддати в найближчі інтернати чи сирітські притулки. Так Ви не тільки очистите помешкання, але й зробите добру справу. Оцінивши потрібність, можна залишити тільки найнеобхідніше. До речі, порядок із речами досить часто також наводить лад і в голові.

жовтень / листопад

Саморозвиток: Ефективність. Спілкування. Взаємини

Парето «вчить мови» Переважна більшість людей вважають, що талант до вивчення мов проявляється тільки у дитинстві. Однак насправді це все вигадки і кожен із Вас має змогу вивчити кілька мов будь-якому віці й у найкоротші терміни. Треба тільки змінити підхід в освоєнні нових слів та правил граматики. Більшість тих, хто робив спроби вивчити іноземну, остаточно розчаровувалися в своїх силах, банально не знаючи, з чого починати і як власне вчити слова та граматику. Нова мова – це насампред нові слова. Багато нових слів. Значна кількість майбутніх поліглотів кидає це заняття, мотивуючи поганою пам’яттю для обробки нового словникового запасу. В такому випадку корисно буде знати, що зовсім не потрібно знати всі слова нової для себе мови, адже погодьтеся, в рідній мові Ви ж не всі слова подужали? Тоді знову ж стане у нагоді правило Парето. Воно для вивчення іноземних звучить так: 20% засвоєних нових слів і граматики дозволять розуміти до 80 % почутого чи прочитаного. Як приклад можна навести найбільш популярну мову, котру вивчають мільйони людей у всьому світі – англійську. 65% більшості текстів на ній включать тільки 300 найпоширеніших слів. Саме з таких найбільш вживаних слів і словосполучень і складають частотні

10/11 │ 2016 │ #04(14)

Андрій Коновалов словники, які значно прискорюють вивчення нової мови. А от засвоєння подібного словника на 2000 слів дозволить розуміти 75-80 % інформації мовою, що вивчається. Перебудуватися на щось нове завжди важко, але коли підійти до поставленого завдання правильно, то й рішення буде доволі просте. Закон чи правило Парето, з яким багато хто познайомився в цій статті, суперечить тому, що ми всі звикли вважати логічним і самим собою зрозумілим. Його використання в різних галузях знань давно поширене у світі. Приклади, наведені тут, – це тільки мала частина того потенціалу, який він у собі несе. Люди часто вважають: вся та праця, що робиться для досягнення результату, однаково важлива. Але дуже часто це зовсім не так. Безліч відкриттів і досягнень, кар’єри успішних бізнесменів і відомих людей в основі своїй мають Принцип Парето. Використання Принципу Парето може відкласти відбиток на Ваше життя, на світ, в якому живете, на Вашу працю. Розуміння і використання правила 80/20 може дати чітке бачення того, що дійсно відбувається в навколишньому середовищі.

Цікаві дослідження

СУПЕРЕЧЛИВА ІЄРАРХІЯ

Думки науковців щодо ролі ієрархічного поділу у колективі різняться: дехто вважає, що ієрархія – це добре, а їхні опоненти переконують, що нерівність у колективі все ж має більше негативних наслідків. Ці протилежні твердження спробував експериментально перевірити американський психолог Адам Галінскі (Adam Galinsky). Науковець разом із колегами проаналізували дані 5 104 експедицій, у яких альпіністи у період з 1905 по 2012 роки підкорювали вершини Гімалаїв. Американці досліджували сходження більше 30 тисяч екстремалів із 56 країн світу. Важливо, що для аналізу обрали монокультурні експедиції, щоб у групі були представники не різних, а однієї країни. В середньому у одній експедиції брали участь 7 людей, із яких до омріяної вершини добиралися тільки 2-3 альпіністів. А смерть чигала на підкорювачів у кожній із 12 експедицій (близько 8%). Всього у проаналізованих експедиціях загинули 549 людей (близько 1,8%). Саме показники успішних сходжень й підкорень із втратами науковці проаналізували на ефективність. Вони помітили: альпіністи із країн, де більш виражена цінність ієрархії, частіше досягали вершини. В той же час, вони й частіше помирали під час сходжень. Позитивним у групах із ієрархічним поділом було те, що лідери ставили чіткі цілі перед командою, розподіляли ролі й відповідальність, допомагали уникнути помилок під час координації дій, тому це допомагало альпіністам підкорити вершину. Але з іншого боку ієрархія часто збільшувала смертність серед членів експедиції через внутрішній клімат у групі: учасники нижчого статусу не могли висловити своїх побоювань щодо ризикованих рішень лідерів. А через відчуття психологічної небезпеки та тривоги страждала вся група. Отже, експериментальні дослідження американських психологів підтвердили протилежні думки щодо ролі ієрархії: такий колектив справді демонструє кращу ефективність, але іноді за цю ефективність треба заплатити високу ціну (як у випадках із альпіністами). Адам Галінскі разом із іншими психологами у травні 2014 року опублікували описані дослідження й висновки у журналі PNAS (Proceedings of the National Academy of Sciences).

НЕ СПАВ? ВИНЕН БЕЗ ВИНИ!

Американські науковці дослідили, що невиспані люди легко можуть зізнатися у злочинах, яких вони насправді не скоювали. Щоб простежити дію недосипання на наш організм, дослідники Кімберлі Фенн (Kimberly Fenn) із Мічиганського університету (University of Michigan, USA) та Елізабет Лофтус (Elizabeth Loftus) із Каліфорнійського університету в Ірвайні (The University of California, Irvine) організували експеримент, у якому взяли участь 88 студентів. За умовами дослідження учасники двічі приходили у нау кову лабораторію й заповнювали опитувальники на комп’ютері. Організатори попросили студентів у жодному разі не натискати клавішу «Виходу» («Escape»), бо тоді втратяться важливі для дослідження дані. Після другого дня роботи учасників розділили на дві групи: половина студентів мала можливість вдосталь виспатися, а інша половина повинна була провести під наглядом експериментаторів усю ніч без сну. Піддослідні могли переглядати телепрограми, грати комп’ютерні ігри. Наступного дня учасники підписували звіт про виконану роботу. Текст звіту неабияк здивував студентів: їх просили підтвердити, що під час першої зміни вони натиснули клавішу «Виходу». Але насправді учасники під час роботи заборону не порушували. Тих студентів, які спершу відмовлялися підписувати неправдивий звіт, організатори просили ще раз. За підсумками дослідження 8 учасників із 44, яким дозволяли спати, погодилися визнати неправдиве звинувачення з першого разу. Після другої спроби їхня кількість збільшилася до 16 учасників. А студенти, які вночі не спали, були більш поступливі: вже з першого разу неправдивий звіт підписали 22 учасників. Коли організатори вдруге попросили підтвердити брехню, то вже 30 невиспаних студентів погодилися підписати звіт. Отже, відсутність сну, штучне його обмеження збільшує ймовірність неправдивих показань у підозрюваних. Зважаючи на отримані результати, психологи наголошують, що слідчі органи часто навмисно не дають затриманим спати, щоб підштовхнути їх до зізнання в тому, чого вони насправді не скоювали. І це важлива суспільна проблема, яку необхідно із правоохоронних органів викорінювати. Описане дослідження опубліковано 2015 р. у журналі «Proceedings of the National Academy of Sciences» (PNAS). жовтень / листопад

Саморозвиток: 10 Ефективність. Спілкування. Взаємини

Роман Кушнір

Більшість проблем у взаєминах полягають у неспівпадінні стратегій, які учасники подружжя застосовують одне до одного. І, відповідно, вирішити чимало проблем можна, саме змінивши стратегію власну або переконавши у необхідності змін свою кохану людину.

ПРО ДОВГОТЕРМІНОВУ І КОРОТКОТЕРМІНОВУ СТРАТЕГІЮ У ВЗАЄМИНАХ 10/11 │ 2016 │ #04(14)

Про довготермінову і короткотермінову Саморозвиток: стратегію у взаєминах Ефективність. Спілкування. Взаємини Що таке стратегія та якими вони бувають? Стратегія у стосунках – це спосіб ставлення до коханої людини, трактування її і своїх вчинків й візія свого майбутнього і майбутнього своєї сім’ї. Як і у випадку бізнесової діяльності, довготермінова стратегія полягає у максимізації майбутніх доходів, а короткотермінова – у максимізації поточної вигоди. Залежно від вихідних умов різні люди по-різному схильні до тої чи іншої стратегії. До довготермінової стратегії краще надаються люди, що виростали у міцних і повних сім’ях, впевнені у собі, з нормальною самооцінкою, «долюблені» у дитинстві, оптимістичні. Короткотерміновою стратегією частіше користуються люди, які зростали у проблемних сім’ях, невпевнені, радше песимістичні, ніж реалістичні, що, ймовірно, пережили чималі потрясіння у дитинстві і, як наслідок, мають проблеми і з цілісністю, і з самооцінкою. Не варто думати, що короткотермінова стратегія – для «хороших», а довготермінова – для «поганих». Це було би цілком неправильно, адже обидві стратегії є необхідні до застосування, питання лише в їх пропорції й доцільності щодо конкретної людини. «Середня» стратегія теж відсутня, а навіть якщо б вона існувала, то не була б ідеальним варіантом. Адже ідеальних варіантів немає, а є лише доцільні й недоцільні для поточної ситуації. І перед тим як писати про доцільність, введу ще одну аналогію, доречну в цьому випадку. Довготермінова стратегія – це наче довготермінове кредитування, тобто коли банк позичає гроші під низькі відсотки на тривалий період з мінімальним втручанням у діяльність свого боржника. Натомість короткотермінова стратегія має місце, коли банк позичає під великі відсотки на короткий термін із чітким контролем використаних ресурсів і значними штрафами у випадку несвоєчасної оплати. Як це проявляється у взаєминах? Коли хтось один із подружжя застосовує довготермінову стратегію, то схильний віддавати якомога більше, не слідкуючи, куди вкладає партнер. Будучи зацікавленою у довготермінових зисках, людина «відпускає», «пробачає» і «закриває очі» на дрібні й не дуже огріхи, намагається пояснювати собі поведінку коханої людини як позитивну, якою б вона не була насправді. Менше потребує для себе і більше готова віддавати. Обмінює потенціал на ресурс, не задумуючись про власну вигоду.

Відповідно, короткотермінова стратегія спрямована на максимізацію поточних вигод і передбачає дуже прискіпливий контроль за виданими ресурсами. Потенціал на ресурс така людина не обмінює і вимагає оплатити штраф – влаштовує істерики, конфлікти, постійно спізнюється, не долучається до роботи по дому тощо (тобто бунтує в який може спосіб) за найменшої можливості і з якої завгодно дрібної причини. Людина, котра застосовує подібну стратегію, не має або не хоче вкладати довготермінового ресурсу і намагається зробити все для того, щоб задовольнити власні інтереси насамеред. Партнер, звісно, цікавить таку людину, але не більше ніж знаряддя для досягнення своїх цілей. Знову ж виглядає, що довготермінова стратегія – для «добрих», а короткотермінова – для «поганих». Але це дуже оманливе враження! Річ у тім, що той, хто надто захопився грою у довготермінову стратегію, фактично стимулює свого партнера дотримуватися короткотермінової тим, що надміру розслабляє його ініціативу і необхідність генерувати моментальний ресурс. Враховуючи, що взаємини завжди розвиваються збалансовано, можна зрозуміти: фактично «човен розхитує» однаково той, хто користується короткотерміновою стратегією, як і той, хто безпідставно використовує довготермінову, чим спокушає свого партнера користати тривалими безвідсотковими позиками. Які можливі комбінації стратегій і які їхні наслідки? Закоханість, особливо коли вона перша і серйозна, – це майже завжди довготермінові позики з обох сторін, в яких немає нічого поганого, але які вимагають конвертації у ресурс, в іншому випадку, чим солодші були надії, тим більш гіркими будуть і розчарування. Що ж стосується більш звичних ситуацій, то можливі такі варіанти: 1. Людина з довготерміновою стратегією формує взаємини з людиною, яка дотримується довготермінової стратегії. Чудовий варіант, коли зростають як обидві особистості, так і сім’я загалом. Однак для підтримання тонусу в обох партнерів важливо, щоб обидвоє час від часу «бунтували» у тренувальних цілях і вимагали поточної віддачі, тільки при цьому не робили того занадто переконливо, щоб не викликати у партнера сумніву щодо загальної довготермінової стратегії. За таких умов подружжя житиме, як у казці – «довго і щасливо», розбудовуючи і примножуючи початковий ресурс одне одного з не надто частими і жовтень / листопад

Саморозвиток: 12 Ефективність. Спілкування. Взаємини тривалими, але від того не менш регулярними «темними і проблемними» періодами. 2. Двоє людей використовують одне до одного короткотермінову стратегію типу «все найкраще мені, і то вже!». В принципі, якщо вони обидвоє мають і поточний ресурс, і ще й потенціал, то можуть протриматися разом доволі довго. З вартими серіалів регулярними скандалами і пристрасними примиреннями. Кожен буде вважати, що йому недодають, хоч насправді бере все що тільки може винести, але, в той же час, люди не кидатимуть одне одного, бо ще розраховуватимуть на те, щоб скористатися потенціалом іншого. Однак як тільки у когось одного закінчиться ресурс чи потенціал, скінчаться і взаємини. 3. Варіант паразитування: одна людина застосовує довготермінову стратегію, а інша – короткотермінову. Він насправді найбільш нестійкий із усіх, хоча дехто умудряється в таких умовах спільно прожити десятиліття, а інколи навіть і відсвяткувати золоте весілля. «Короткотерміновий» користується ресурсами «довготермінового», обмінюючи їх на обіцянки і мрії, чимраз довготерміновіші й більш казкові, які, втім, втілювати не збирається. Звісна річ, надто довго так тривати не може, тому варіантів виходу є декілька: а) звикнути і рутинізувати взаємини, відмовитися від мрій і надій, визнати, що «є так, як є» і «така моя доля», спокійно дожити «з паразитом» до старості й гучно відсвяткувати золоте весілля, де кожен проголошуватиме тост за щасливі взаємини двох таких, здавалось би, різних людей, яких поєднала доля і зробила одним цілим … і тому подібний психоделічний брєд (це не нісенітниця, це таки брєд); б) той, кому дають довготерміновий ресурс, врешті «прокидається» і розуміє, що всі його/її проблеми не від поганого життя, а навпаки, від надто хорошого і потрохи починає вчитись користуватись отримуваними емоційними надлишками для реінвестування їх у свою сім’ю. Як наслідок, наче блудний син/донька вертається, щоб примножувати спільний духовний маєток, і модель взаємин стає більш схожою на варіант 1; в) той, хто дає довготерміновий ресурс, врешті «прокидається» від усвідомлення несправедливості й корупційності партнера і починає бунт (для українців більш зрозуміло буде – виходить на сімейний Майдан), прописує свої вимоги і різко перестає давати безвідсотковий кредит, вимагаючи змін «вже і одразу». Найімовірніше, стосунки скотяться до варіанта 2 з подальшим переходом до варіанта 1 або розлучення; 10/11 │ 2016 │ #04(14)

Роман Кушнір г) найдивніша ситуація, яка часто можлива тільки теоретично, хоча є сміливці, які пробують її застосувати: «довготерміновий» дає «короткотерміновому» тривалі кредити і не просить про їх повернення. «Короткотерміновий», звісно, починає просити більше – «довготерміновий» дає. «Короткотерміновий», вважаючи, що йому недодають (бо скільки вовка не годуй, а йому все мало), вимагає ще, і «довготерміновий» віддає. Маховик розкручується: «короткотерміновий» починає все більше вимагати, а «довготерміновий», змушений десь знаходити, стає насправді «дуже ресурсним» (він же весь час мусив брати або створювати, отже, усвідомлюючи це

Про довготермінову і короткотермінову Саморозвиток: стратегію у взаєминах Ефективність. Спілкування. Взаємини чи ні – став дуже містким). І тут відбувається найцікавіше: навіть «прозрівши», «довготерміновий» не може зістрибнути з «голки» віддавання, бо «голка віддавання» так само узалежнює, як і «голка приймання»! А чи справді я така ресурсна людина? А що без мене робитиме партнер? А може, у наступних взаєминах усе повториться? Може, це лише ілюзія, що я віддаю? – мучить себе думками він чи вона. Перед такою людиною відкриті тепер уже всі виходи 1, 2, 3а, 3б і 3в, але вона зазвичай … не може скористатися жодним і схоже на Буріданового осла залишається

стояти на місці. Але вічну рівновагу втримувати не вдасться і систему розбалансує щось ззовні. Одним словом, 3г – це нестійкий стан, і більше аніж піврокурік він протриматися не зможе. І хай навіть рішення прийде ззовні, а таки прийде. Що робити??? Добре визначіться, яку стратегію застосовує до вас партнер, а яку ви. Не помиліться! Бо зазвичай ваші відчуття «тягнутимуть ковдру на себе», тобто намагатимуться висвітлити вашу поведінку в кращому світлі. Тому відкидайте оманливі відчуття й опирайтеся на факти. Скільки разів за день посміхнулися ви, а скільки вам? Скільки разів шукали погляду ви, а скільки вашого? Скільки подарунків зробили? Скільки обіймів, поцілунків і дотиків ініціювали ви, а скільки ваш партнер? Що робить ваш партнер, поки ви вкладаєте час у напрацювання сім’ї? І чи ви вкладаєте час у напрацювання сім’ї чи просто «робите рутинну роботу»? Чи змінюється партнер заради вас? Чи справді змінюєтеся ви заради партнера? Скільки разів пропонували допомогу ви, а скільки вам? Скільки разів у день кажете компліменти ви, а скільки їх роблять вам? Скільки негативного настрою чи невдоволення проявляєте у сім’ї ви, а скільки партнер? Все, що не можна порахувати у цифрах і числах, до розрахунку прийняте бути не може! Пізнайте правду... і ви самі знаєте, що вона з вами зробить. Основна проблема у взаєминах – це невідповідність застосованих стратегій і недоцільність їх використання у конкретній ситуації: той, у кого були надто добрі взаємини між батьками, видаватиме невиправданий кредит; той, хто мав проблемну сім’ю чи попередні взаємини, переноситиме цю модель і на свої поточні стосунки. І немає у чому винити таку людину, адже вона, цілком імовірно, просто не знає, як би могло бути поіншому. Іноді невідповідності у моделях короткотермінові – одна людина ще не встигла перейти до доцільної моделі, коли інша вже з правильної моделі виходить, – така собі гойдалка, за якої люди розминаються у часі. Головне, щоб не занадто і щоб було бажання щось виправляти. Одним словом: Будьте свідомі! Прокидайтесь! Адже немає правильних стратегій, є доцільні на поточний період! жовтень / листопад

Саморозвиток: 14 Ефективність. Спілкування. Взаємини

Соломія Чир

«Дилема дикобразів»:

на відстані болю У міжособистісних стосунках люди часто стикаються з протиріччям, що в психології отримало назву «дилема дикобразів» (рідше – «дилема їжаків»). Творцем цієї метафори вважається німецький філософ Артур Шопенгауер (нім. Arthur Schopenhauer, 1788-1860 рр.). А батько психоаналізу Зигмунд Фройд (нім. Sigismund Freud, 1856-1939 рр.) згадував поняття «дилеми дикобразів» у своїх працях. В оригінальній версії притчі розповідалося саме про дикобразів (українською мовою цю тварину часто називають «їжатець»). Але після перекладу історії англійською головними героями стали їжаки. Тому сьогодні один і той самий психологічний феномен називають як «дилемою дикобразів», так і «дилемою їжаків». Часто цю філософську концепцію згадують у кіно, літературі, психологічних статтях, а інтернет-користувачі активно обговорюють на форумах. Тож яку повчальну модель поведінки можна запозичити у колючих істот? 10/11 │ 2016 │ #04(14)

ПРИТЧА ПРО ДИКОБРАЗІВ (за мотивами розповіді Артура Шопенгауера)

Одного холодного, вітряного зимового дня стадо дикобразів вляглося тісною купкою: завдяки максимальній близькості тіл вдавалося зберегти тепло й запобігти перемерзанню. Невдовзі тварини відчули дискомфорт, бо кожного неприємно поколювали довгі гострі голочки сусідів. Дикобрази відсунулися на безпечну відстань, проте холод не відступав і тварини відчули потребу ще раз притулитися один до одного. Голочки знову й знову завдавали болю, отож дикобрази то віддалялися від сусідів, то зближалися з ними. Умови змушували нещасних тварин кидатися з крайності в крайність і жодне положення не гарантувало їм зручності та комфорту. Врешті дикобрази розташувалися на такій рівновіддаленій відстані один від одного, щоб ні холод, ні голочки сусідів не дошкуляли.

«Дилема дикобразів»: на відстані болю

Саморозвиток: Ефективність. Спілкування. Взаємини 15

Артур Шопенгауер (нім. Arthur Schopenhauer, 1788-1860 рр.) – німецький філософ, теоретик песимізму. Критично й зневажливо ставився до всіх філософських течій, а тогочасних філософів називав шарлатанами. Детально вивчав поняття волі та уявлення, називав щастя негативним, ілюзорним поняттям, бо воно начебто зводиться до постійного прагнення позбутися страждання. Тож, на думку Артура, людина не може бути щасливою. Біографи вченого зазначають, що Шопенгауера часто охоплювали песимістичні думки, він маніакально боявся людей і навіть спав зі зброєю під подушкою. Найпопулярніша праця філософа – «Світ як воля і уявлення» (Die Welt als Wille und Vorstellung, 1818 р.). «Keep your distance!» Проектуємо історію про дикобразів на щоденне життя людей. Ще давньогрецький філософ Арістотель наголошував: за природою ми є соціальними істотами. Тому монотонна буденність та нудна самотність рано чи пізно підштовхує нас до товариства. А оскільки кожна людина є унікальною, індивідуальною особистістю зі своїми звичками, принципами, вихованням, то дещо з таких пунктів може категорично не співпадати з поглядами ваших близьких (коханих, родичів, друзів, колег). Про це писав і Шопенгауер: «Потреба у товаристві, спричинена пустотою й рутиною самотнього внутрішнього життя, зводить нас один з одним. Але численні людські недоліки врешті змушують нас йти різними дорогами». А Фройд описувану дилему бачив так: близькість сама собою означає пом’якшення «оборони», а це робить індивіда вразливим. Коли той, кого ми щиро запросили у свою душу, раптом зраджує, ми присягаємося, що більше ніколи подібного не допустимо, отож замикаємося на самоті за надійним замком. «Дилема дикобразів» продемонструвала дві крайності: 1. Шлях максимальної ізоляції від суспільства. 2. Шлях всеохопної відкритості: людину час від часу ранять, проте вона до цього готова, бо будь-які стосунки можуть завдати болю. Але Шопенгауер пропонує третій шлях, розташований десь посередині між описаними крайнощами. Для того, щоб уникнути вимушених сварок та розставання (а уколи «голочок» із часом стають нестерпними), потрібно шукати оптимальну позицію щодо інших індивідів, яка влаштує обидві сторони.

Необхідно усвідомити: не зі всіма людьми варто зближатися, не всі співрозмовники гідні довіри. Консервативні англійці кажуть: «Keep your distance!» («Дотримуйтеся дистанції!»). Але як знайти ту необхідну відстань, що допоможе успішно вирішити «дилему дикобразів»? Психологи наголошують: тут головною зброєю є ваші моральні цінності, виховання, ввічливість та добра вдача. Правильний, обдуманий підхід до спілкування підкаже Вам, якої дистанції слід дотримуватися зі співрозмовником. Хтось хоче підпустити Вас ближче, а хтось наглухо закривається у своєму панцирі й не бажає нікого бачити в особистому просторі. Пам’ятайте: іноді ваше «тепло» може стати тягарем для інших, а незручна позиція буде болючою і для Вас, і для «сусіда»… Тут важливо прислухатися до чужих потреб: якщо відчуваєте, що перейшли дозволену межу, вчасно реагуйте та відступайте не безпечну дистанцію. А якщо некомфортно Вам, то також негайно «відсувайте» на зручну відстань небажаного гостя. Не обов’язково у відповідь нападати: Ви ж завдасте болю не тільки співрозмовнику, а й собі. Будьте собою, не зраджуйте своїх принципів, але й пам’ятайте про існування чужих голочок. Якщо Ви дасте простір «сусіду», то у відповідь також отримаєте комфортну свободу. Будь-які чужі недоліки та примхи можна сприймати нейтрально, спокійно, головний секрет для цього – правильно обрати дистанцію. «Золота середина» реальна? Тож без соціальної взаємодії та спілкування людям живеться скрутно. Але спроби соціалізації, на жаль, не завжди є успішними, часто хтось перетинає межу дозволеного, завдає нам болю, ображає, принижує – звісно, тоді ми не відчуваємо задоволення й спокою від товариства. Водночас і в абсолютній самотності не варто шукати щастя. жовтень / листопад

Саморозвиток: 16 Ефективність. Спілкування. Взаємини

И для чоловіків! К Ь ТІЛ

Шопенгауер не врахував у своїй повчальній притчі, що нам іноді життєво необхідно побути на самоті – і в цьому бажанні не варто шукати нездорових проявів замкнутості чи некомунікабельності. А інколи ми з величезною жагою переступаємо ідеалізовану «золоту середину», бо дуже хочемо притулитися до чужої душі й нарешті впустити когось у своє серце. Тоді «дилема» вирішується самостійно: неочікувано й незаплановано. Наприклад, Ви довгий час нікому не відкривалися, й раптом у вашому житті з’являється хтось, кому хочеться і розповісти більше, і пояснити детальніше, й описати все красномовніше… Непомітно Ви цю людину підпускаєте до себе значно ближче, ніж звикли. Ось так довіра, повага, любов, щирість, ніжність здатні суттєво пом’якшити «дикобразові голочки». Тож не мерзніть та уникайте неприємних уколів! Як бачимо, комфортну позицію Ви не завжди знайдете посередині.

інг ВИКЛЮЧНО д н е р ля Т жін ок

Субота 22.10 з 10:00 до 18:00

Субота 29.10 з 10:00 до 18:00

ФОРМУЛА ЖІНКИ,

СЕКРЕТИ ЧОЛОВІКІВ,

або Жінки у схемах, формулах і таблицях Тренінг Романа Кушніра 780 грн.

Тре нін

У притчі дикобрази знайшли вирішення проблеми: можливо, «золота середина» й не дала їм змоги зігрітися, але й фізичного болю від голочок тварини вже не відчували. Отже, надто не наближайтеся до того, хто здатен Вас вколоти. Навчіться стояти на безпечній «відстані болю». Це індивідуальне відчуття розумної міри, коли Ви здатні зупинитися між показниками «замало» й «забагато», здатне подарувати Вам щастя у процесі соціалізації. А насамкінець хочеться заглянути за межі притчі Шопенгауера, бо у німецького філософа були надто песимістичні погляди на життя. Наприклад, він називав справжню дружбу примарою, бо, на його думку, коли зіштовхуються інтереси приятелів, то дружба одразу руйнується. Висловлювався філософ і проти шлюбу: «Одружитися – означає наполовину зменшити свої права і вдвічі збільшити свої обов’язки». Тому пора зробити оптимістичні акценти й згадати, що людина є набагато багатограннішою істотою за дикобраза.

Соломія Чир

або Світ чоловіка у відчуттях і

почуттях, бажаннях та страхах Тренінг Романа Кушніра 560 грн.

Ексклюзивна систематизована Ви знатимете про Нього все … і навіть більше! інформація про жінок, яка Розбудовувати взаємини ще в рази спростить Ваше ніколи не було так просто! щоденне спілкування! м. Львів, вул. Шпитальна, 9, оф 8. Реєструйтесь на https://goo.gl/JyXgho 10/11 │ 2016 │ #04(14)

Розвиток з «Майстернею знань» – це:

Приходьте: вул. Городоцька, 225 (3 поверх) Телефонуйте: 068 711 30 75 093 857 74 07 Читайте: www.knowledge.lviv.ua Спілкуйтеся: vk.com/maisternya_znan facebook.com/maisternya.znan instagram.com/maisternya/

- дошкільна підготовка (зокрема, експрес-курс «Суботня школа») (5–6 р.) - навчально-розвитковий комплекс «Наука тітоньки Сови» (3–5р.) - ранній розвиток (1,5–3р.) - англійська мова (1,5–10р.) - логопед - психолог - християнське виховання - шахи

Творчість з «Майстернею знань» – це: - школа малювання - театральний гурток - танці - студія вокалу - майстер-класи

Суботній садок Вихідного дня!

жовтень / листопад

Гордій Остапович

18 Вивчення мов

ВЧИТИ МОВИ ЗНАЧИТЬ ГОВОРИТИ Поліглот = скільки мов? Про поліглотів прийнято говорити як про надлюдей чи напівбогів. Знавці багатьох мов... хіба ними можна не захоплюватися? Здається, ніби для них немає нічого не по плечу, вони себе комфортно почувають чи не у кожному куточку планети. Те, що є в їхніх головах, може відкрити будь-які двері чи серця будьяких людей. Але чи знаємо ми, чим поліглоти відрізняються від нас із вами? Або навіть таке запитання: а скільки мов потрібно знати, щоб стати поліглотом? Десять? Може, вісімнадцять? Яка конкретна цифра? На жаль, щодо неї загальноприйнятої домовленості немає. Але серед великої кількості джерел літератури на тему «як вивчати іноземні мови» найбільш часто вживається число чотири. Більшість мовознавців стверджує, що, володіючи цією кількістю, можна з впевненістю назвати себе поліглотом. Але є уточнення: на чотирьох мовах людина повинна вміти висловлювати свої думки. І ще одне уточнення: крім того, що на чотирьох мовах поліглот висловлює себе, ще на шістьох він повинен розуміти інших. Умовно ці цифри можемо довести до формули «На чотирьох мовах говоримо + шість мов чуємо». В результаті – десять мов. Людина, яка до цього ліміту віднеслась би як до іграшки Він у свої шістдесят знав 68 мов! Його ім’я – Еміль Кребс, і працював він у міністерстві закордонних 10/11 │ 2016 │ #04(14)

справ Німеччини на початку XX століття. Якщо вірити біографічним даним, то перша мова, яку він зміг подужати, була французька. Семирічним хлопцем він побачив на столі у свого вчителя газету на незрозумілій мові. Вчитель заради жарту вирішив змусити малого Еміля попрацювати з тим текстом і дав тому німецько-французький словник. Як не дивно, але цей словник Кребс повернув вчителю вже за декілька тижнів і сказав, нібито вже пам’ятає більшість французьких слів.

68 Найцікавішим було те, що хлопець дійсно їх пам’ятав. Для цього було достатньо лише декілька разів погортати словник. У двадцятирічному віці Кребс володів вже дванадцятьма мовами, а у 32 роки міг вільно спілкуватися на тридцяти п’яти. Зрозуміло, що людина з такими здібностями була просто незамінною на дипломатичній службі. Вміння Кребса читати, писати, говорити й слухати на неймовірній кількості мов якось само підштовхнуло його до

Вчити мови – значить говорити роботи в посольствах у найвіддаленіших країнах. І коли в Німеччині задля мотивування працівників посольств та консульств вирішили збільшувати зарплатню за вивчення кожної нової мови, то виявилося, що є проблема. Адже прийнята тарифна сітка передбачала за кожну наступну мову збільшення зарплати на 50%, а якщо мова є східною, то й взагалі подвоєння, – за таких умов Еміля Кребса потрібно було б звільнити. Бо його місячна зарплата виявилася б настільки великою, що на неї б не вистачило грошей не те що в МЗС Німеччини, а й взагалі у країні! Крім таких цікавих фінансових головоломок у своєму життєписі, Еміль Кребс залишив нам у спадок ще один подарунок. Він був першим поліглотом, мозок якого зберігся. Ще два прізвища Мозок Еміля Кребса зберігся, і він зміг привідкрити двері, за якими приховуються наші питання про те, а що ж твориться в головах у поліглотів. Виявилося: в Кребса була значно більше розвинута частина, яка називається центром Брока. В іншому мозок людини, котра могла розмовляти на 68 мовах, нічим не відрізнявся від будь-кого іншого. Центр Брока – це частина нашої голови, що відповідає за ті дії, які ми робимо, аби сказати слово. Для вимови буденної фрази, чогось дуже простого ми виконуємо неймовірно важку роботу. В один момент наші груди повинні зробити вдих і почати видихати, голосові зв’язки напружуються з певною силою, язик рухається у нашому роті, губи скручуються в певній формі, обличчя починає висловлювати конкретну емоцію і навіть руки роблять жести, які підкреслюють сказане. Нагадую: це все робиться одномоментно. І лише для одного-двох слів. А ось для розповіді коротенького анекдоту наше тіло повинно змінювати всі перераховані синхронні дії з такою швидкістю, з якою не справився б навіть дуже потужний

Вивчення мов 19

Поль Брока (1824-1880) – французький анатом і антрополог, засновник антропологічного товариства у Парижі. З 1867 – професор медичного факультету.

Карл Верніке (1848 – 1905) – відомий німецький психоневролог, автор психоморфологічного напряму в психіатрії, творець власної психіатричної школи, першовідкривач названих його іменем афазії, центру, енцефалопатії, синдрому і багатьох інших психіатричних і неврологічних ознак. комп’ютер. І за синхронізацію нашого тіла відповідає центр Брока. Названа ця частина мозку на честь Поля Брока – людини, яка досліджувала пацієнтів із проблемами у мовленні. Якщо дивитися з висоти сучасної науки, то Полю Брока пощастило, що за короткий відрізок часу в його практиці з’явилися пацієнти з ідентичними травмами голови й з однаковими проблемами – вони не могли промовити ні слова. Два випадки – це явно замало, щоб зробити висновки, але Брока припустив: у мозку є відділ, який дозволяє нам говорити. І в тих двох нещасних, напевно, саме цей відділ був пошкодженим, що і є причиною їхньої неспроможності розмовляти. Вже згодом виявилося: Поль Брока, зробивши відкриття у 1865 році на основі інформації лише з двох випадків у своїй практиці, мав рацію. В голові дійсно є центр, що працює як синхронізатор. І він дійсно там, де говорив Поль Брока. І при травмі він дійсно може вплинути на мову людини. Саме цей відділ мозку був значно більшим у поліглота Еміля Кребса, аніж в інших людей. Недарма ця частина статті називається «Ще два прізвища». Крім Поля Брока, нам потрібно згадати ще одну людину – Карла Верніке, який також досліджував людей із проблемами в мовленні. От лише на відміну від Поля Брока, який спілкувався з тими, хто все розумів, але не міг правильно вимовити жодного слова, Карл Верніке мав справу з тими, хто через травми жовтень / листопад

Гордій Остапович

20 Вивчення мов втратив розуміння слів. Причому вимова в більшості випадків залишалася хорошою. Так само, як і Поль Брока, Карл Верніке зробив висновок: у головному мозку є частина, яка відповідає за наш словниковий запас. І якщо вона буде травмована, то є дуже велика ймовірність, що деякі слова ми просто.... забудемо. Ми їх не розумітимемо, ми не зможемо їх використовувати в розмові чи в письмі. І так само, як і у випадку з Брока, та частина, де зберігається словник рідної мови, названа на честь відкривача. Область Верніке – це архів зі словами на мові, що, як прийнято, ми всмоктуємо з материнським молоком. Але! Якщо у дорослому віці людина починає вчити нову мову, то для неї в голові виділяється нова ділянка. Це означає: англійські, німецькі чи французькі слова ми з вами ніяк не зможемо запам’ятати так, як це робили зі словами рідної мови. І тут починаються проблеми, відомі всім, хто намагається оволодіти як мінімум англійською.

А хто каже му?» змушує дитину знаходити слова у своєму словнику (читай – в області Верніке) й одразу ж їх говорити (читай – працювати з центром Брока). Знаходимо слово – говоримо, знаходимо – говоримо, знаходимо – говоримо... Раз за разом, слово за словом, день за днем, рік за роком. І ось між частинами, які носять імена Брока та Верніке, виникає нейронний зв’язок, який не розірвати нічим. Від частої практики ми звикли, ще навіть не подумавши над словами, їх висловлювати. Швидкість передачі даних між словником та язиком вражаюча: часто нам навіть не потрібно думати, що сказати. Слова, здається, самі ллються з нашого рота. І чомусь ми думаємо, що можемо це зробити з англійською мовою. Але все зовсім не так. Через те, що для вивчення іноземної мови в нашій голові виділяється зовсім інша частина, але тільки не область Верніке, то виявляється: зв’язку між словником англійської та нашим синхронізатором абсолютно немає. А якщо і є, то він у порівнянні зі зв’язком між Верніке-Брока є як мінімум.... ніяким. Можна порівняти Non Stop практика лінію між Верніке-Брока з оптиковолоконним кабелем, Вивчення рідної мови нерозривно пов’язане з поа лінію між словником іноземної мови та центром Бростійним говорінням. Спершу «дай», «мама», «баба». ка з ниткою, на якій натягнуті дві сірникові коробки. Складні слова маленька людина вимовляє з помилка- Чекати хорошої швидкості передачі даних у другому ми, спотворюючи звуки, роблячи неправильні наговипадку просто немає чого! лоси чи використовуючи нісенітницю. Але постійний Але для налагодження цієї швидкості ми використаємо зворотний зв’язок зі сторони батьків, їхні постійні одне з правил неврології: якщо два нейрони працюють провокування до розмови типу «А як каже песик? водночас, то між ними виникає зв’язок.

10/11 │ 2016 │ #04(14)

Вчити мови – значить говорити

Вивчення мов 21

Наше завдання дуже просте – зробити так, щоб, знайшовши в словнику іноземної мови якесь слово чи фразу, ми одразу ж були готові сказати їх. А для цього існує вправа під наз вою Non Stop: - Протягом першого тижня тренування вам потрібно 5 хвилин щодня без перерви говорити на мові, яку ви вивчаєте. Якщо знаєте лише 40-50 слів, то просто вимовляйте ці слова. Не переживайте, якщо вони будуть повторюватися. Ваша мета проста – 5 хвилин говорите мовою, якою хочете оволодіти. - Другий тиждень виділяєте щодня по 10 хвилин на безперервне говоріння. - Третій тиждень – по 20 хвилин. Ви можете так лише за 3 тижні розвинути свою швидкість між словником та центром Брока, просто говорячи безперестанку доволі тривалий час. Навіть коли після трьох тижнів такого тренування ви вже не приділятимете час цій вправі, нейронний зв’язок використовуватиметься для все більшого й більшого запасу слів, які будуть залишатися у вашій голові в процесі навчання.

Центр Європейської Ментальності «EuropCity»

пропонує вивчення німецької мови від початкового до високого рівня (B1, B2, C1), проходження практики у навчальних закладах Європи. Діяльність Центру: - підготовка і організація навчання у Німеччині, Австрії, Швейцарії - майстер-класи з викладачами європейських навчальних закладів - програми міжкультурного обміну - міжнародні навчально-дослідницькі проекти Адреса: Львів, Винниченка,6 Тел. (038) 067 72 63 999 Е-mail: logoobriy@gmail.com

ОРЕНДА КОНФЕРЕНЦ-ЗА ЛУ

Пропонуємо два зручних зали у центрі міста (поруч з Магнусом) для проведення Ваших тренінгів і конференцій; презентацій, кінопоказів, клубів, корпоративних і інших розвиткових заходів. Ідеальна атмосфера для навчання і розвитку! Вигідні умови співпраці! Зручний великий зал (65 кв. м.) на 20–30–40 осіб Компактний малий зал (25 кв. м.) на 10 – 15 учасників Особливості залу: • Два зали функціонують паралельно, або разом • Розставка крісел відповідно до побажань організаторів • Гарна звукоізоляція приміщення • Є кондиціонер • Зручне розташування близько до центру (поруч з Магнусом) • Поруч є різноманітні заклади харчування • Швидкий інтернет, wi-fi • Можливі послуги окремого адміністратора для Вашої події

Найкращі ціни у місті: Вартість години у великому залі – 150 грн./год. Вартість години у малому залі – 100 грн./год. Оренда обох залів одночасно – 220 грн./год. Телефонуйте і уточнюйте вільні дати і години (068) 22 99 135 жовтень / листопад

Роман Кушнір

22 Геніальність

ВСІ МИ ПЕРЕМОЖЦІ!

10/11 │ 2016 │ #04(14)

На перший погляд люди видаються різними, абсолютно не подібними між собою. Дядечко з великим пивним животом геть не схожий на чемпіона з легкої атлетики, а стрункий і підтягнутий вантажник, який щодруге слово лається, не виглядає надто начитаним, а тітонька, в якої такі довгі нафарбовані нігті, мабуть, не дуже ефективна у митті посуду, а у пані з трьома дітьми навряд чи добре виходить встигати розвивати свій бізнес. Але всетаки як би там не було, а якось та й є, і кожен дає собі раду в різних сферах життя. То що все-таки у глобальному вимірі об’єднує всіх людей навколо? Як би дивно не звучало, це те, що всі вони (і ми з вами) високоефективні й найкращі, чемпіони своєї справи!

Всі ми переможці! Фантики Коли я вчився у школі, то у країну тільки почали завозити різноманітні жуйки і, відповідно, модно було збирати фантики з них. Хтось колекціонував «turbo», хтось «love is …», хтось фантики з кіногероями, а хтось із тваринками. Якщо добре пошукати у шафці, то, можливо, серед старих зошитів десь знайдуться і вщерть заклеєні обкладинки чи спеціальні книжечки, куди мала вклеюватися вся колекція, але де завжди бракувало якогось дуже дефіцитного екземпляра. На фантики можна було грати, ними можна було обмінюватися чи спеціально купувати тільки ті жуйки (деколи навіть цілими коробками), щоб якнайшвидше зібрати відповідну колекцію. Життя дуже схоже на крамницю з велетенською кількістю жуйок і, відповідно, фантиків чи наклейок до них. І у цій крамниці кожен замовляє собі таку жуйку, фантики від якої збирає. А далі займається обміном, грою з іншими учасниками для того, щоб найшвидше сформувати власну колекцію. Це гра, в якій немає абсолютного чемпіона, бо чемпіонами є всі! Пропоную розглянути ще такий приклад: ви організатор змагання. У вас є сто учасників – дітей, і потрібно, щоб змагання були успішними і надалі проводилися не один рік, а ще, окрім того, щоб батьки, які платять за участь, залишилися задоволені, й щоб ніхто з дітлахів не рюмсав. Думаю, в таких умовах ви би зробили так: підготували сто медалей і сформували би сто номінацій. Vuala! І вівці ситі, і вовки цілі. Всі задоволені й щасливі, ніхто не відчуває себе обділеним (окрім, можливо, тих, хто хотів медальку в іншій номінації, або якщо є престижніші й менш почесні нагороди). У цьому напрямі мені згадуються слова чудової пісні Aerials від System Of A Down: And we are the ones that want to choose, always wanna play, but you never wanna lose. Таки так, ми всі хочемо бути частиною великої гри, щоб перемагати у ній, і ніхто не хоче програвати. А це можливо, лише коли … кожен перемагатиме у своїй номінації. Досі так і було: сім мільярдів людей і сім мільярдів олімпійських номінацій! Секрет полягає у тому, що кожен грає на свої фантики і збирає свої колекції! Колекція Тому зазвичай вкрай важливо зрозуміти, яку колекцію збирає інша людина і яку ти сам/сама. Для того, аби потім обмінювати цінні для людини фантики на цінні для себе і доповнювати свою колекцію. Але

Геніальність 23 як зрозуміти, що за колекцію збирає людина? Все досить просто: поспостерігайте, чого людина має найбільше або просто більше, ніж їй було би потрібно. Оце і є її колекція. Тобто зазвичай вона кидатиметься в очі надлишковістю. Наприклад: якщо людина має більше пар взуття на великому каблуку, ніж це реально використати, отже її колекцією є взуття; якщо характеризується надвагою, колекцією є переїдання; якщо надміру худа – ставлення до себе як до товстої людини; має грошей «кури не клюють» – колекціонує гроші; має купу проблем із сусідами – проблеми з сусідами; читає багато книг – колекціонує прочитані книги; той, хто багато палить, – випалені цигарки тощо. Зауважте, що колекції бувають не тільки умовно-позитивні, є і соціально девіантні, хибні. Але будьте певні: коли людина це має, отже для чогось воно їй потрібно. Кожен фант у житті конкретної людини, наскільки би він безглуздим не видавався зовнішньому спостерігачеві, надає їй певну перевагу. Візьмемо, наприклад, умовний фант «поганий зір» – на перший погляд абсолютно безглузда річ. Але чомусь «природа» своїм добором виплекала і підготувала саме таку людину. То, може, подумаємо, які переваги це їй дає? Ну от хоча б: біля людини з поганим зором хтось почуватиметься впевненіше, наприклад у чоловіка біля жінки з поганим зором можуть краще розвиватися маскулінні риси, бо він підсвідомо відчуває, як потрібен для її захисту. Тож можемо записати в актив цієї жінки «чемпіонка у надиханні інших своїм поганим зором». А для якогось іншого чоловіка поганий зір буде способом не бачити неприємну реальність довкола, тому йому варто присвоїти титул «чемпіона з втікання від реальності через псування зору». Розумію, що для декого це звучить як суцільна теорія, можливо, навіть нісенітниця. І так буде, доки ми достатньо не повправляємось у пошуку відповідей на запитання «для чого людина має те, що має?», «яку перевагу їй це дає?», «які фанти людина віддає, а які, навпаки, збирає?» стосовно будь-якої людини, що нас оточує, і самих себе. Наприклад, людина, яка п’є алкоголь у молодому віці, є чемпіоном із раннього просаджування печінки, віддає фантики – здоров’я, а натомість отримує ілюзію насиченого життя. Навіщо це їй? – звісно, спитаємо ми. А хто його знає … Це лише констатація факту, але чомусь у її підсвідомості саме така дія пов’язана з чимось важливим, інакше вона би цього не робила. Так само, як якась наша одежина у шафі, – раз ми її там тримаємо, отже вона для чогось потрібна, хоч би щоб місце займати, хоч би як цінний спогад – кожному своє. жовтень / листопад

Роман Кушнір

24 Геніальність Є ще один спосіб побачити колекцію: послухати, про що людина жаліється. Бо насправді те, на що жаліється, тим хвалиться! Не обманюйтеся: навіть коли людина говорить про проблеми, вона саме розповідає про свою унікальність і неповторність, мовляв, «дивись, у тебе такого немає, а у мене є!», і все це всередині неї звучить дуже гордо, хоч зовні може виглядати як прикрість і невдоволення. Наприклад: розповідає людина, як їй важко працюється, – хвалиться своєю тяжкою роботою; жаліється на складне життя з іншою людиною – хвалиться своїми муками; шкодує про втрачені можливості – хвалиться минулими втраченими можливостями, мовляв, «ти уявляєш, які можливості я мав/ла!» Всі ми чемпіони, хоча б навіть і у дуже химерних дисциплінах. Навчіться розпізнавати чемпіонські пояси і медалі в інших, постійно думаючи «а у чому перемогла саме ця людина?». До речі, є ще так звані «універсальні фантики». Тобто джокери, які потрібні всім чи майже всім, і зазвичай у нашому світі, сповненому дефіцитом справжніх цінностей, на них можна поміняти що завгодно. Тут варто виділити: любов, повагу, прийняття, розуміння, вміння слухати і чути, чесність і т.д. Тож якщо у вас їх буде у надлишку, зможете виміняти їх «за вигідним курсом» на що завгодно інше. Хоча складність полягає у такому: виплекати їх реально тільки всередині себе, і це потребує чимало часу й зусиль. Але що поробиш: насправді цінне потребує відповідного догляду, тому то воно і дефіцитне.

у батьківському домі. Аналогічно можна наводити і позитивні приклади. Відповідно, проблеми у житті людини з’являються тоді, коли вона: • Не знає правил, за якими грає, – не усвідомлює, що є для неї важливо і що було сформовано як цінність у її середовищі ще до її народження, не запитує себе, за що саме і коли вона отримувала «універсальні фантики». • Заперечує, що грає у гру, – той, хто думає, що він сам по собі і поза системою, насправді у найбільшій ілюзії і найбільш залежний, бо так само, як квітка не може жити поза полем, так само і людина не може жити поза суспільством, хоча і може зменшити його вплив на себе, збільшуючи свій вплив на нього (суспільство).

Грає за нав’язаними правилами Ніколи не грай у гру, в якій не визначені ставки, умо• Грає не у свою гру – не має чіткого розуміння ви виходу і де не ти встановлюєш правила – гласить основних понять, із якими стикається щодня: «щасдавня китайська приказка. Але, на превеликий жаль, тя», «успіх», «любов», «радість», і не задумується, що ми майже завжди граємо за правилами, яких навіть саме потрібно, аби їх мати у своєму житті. не знаємо, і в ігри, в яких не висловлювали добро• Впадає в ілюзію, що її фантики насправді найважвільного бажання брати участь. І першою з них є саме ливіші – наприклад, що тільки коли мити руки після життя, виражене у родинній моделі. Ми не вибираємо, виходу на вулицю, то це запорука здоров’я, чи, наде, коли і в якій родині народитися, тобто за замовприклад, що всі мають читати книги, чи пити по три чуванням приймаємо правила того середовища, де літри води на день, чи вірити в якогось конкретного випадково народились. І якщо у нашій сім’ї заведено Бога, чи працювати на роботі до 18:00. їсти по чотири рази у день великі порції масної їжі, то ожиріння і діабет будуть нашими фантиками (які обмінюються на любов і увагу батьків), Тільки коли людина позбувається зайвих оман навіть хоч ми цього і не бажали свідомо. Так і облуд, вона стає достатньо вільною, щоб сама само, наприклад, якщо ми зростатимемо у перетворюватися на Гравця у великій грі під назвою сім’ї трудоголіків, то, цілком можливо, запраЖиття, а не бути пішаком чи навіть королевою (що цьовуватимемо себе до повного фізичного й нічим не відрізняється) на шахівниці. емоційного виснаження, бо такий приклад був 10/11 │ 2016 │ #04(14)

Всі ми переможці! • Не знає механізму зміни правил – не знає, що і як розвинути у собі, аби змінювати правила гри, тобто ключові вміння, за якими змінюється все навколо. Зазвичай ними є вміння вчитися, незалежність від незалежності й навик виробляти навики. • Не розвиває у собі «універсальних фантиків» – вміння любити, цінувати, радіти, захоплюватися життям, створювати більше, аніж споживати, генерувати цінності у житті інших людей. • Колекціонує те саме, що і всі, – має дефіцит порозуміння, любові, поваги, грошей, часу, якісних стосунків. У світі «голодних за щастям» немає іншого способу вижити, як бути ситим – не потребувати того, чого прагнуть усі інші, а мати (і вміти генерувати) це у надлишку. Однакова ефективність Ми всі переможці! Просто кожен у своєму. Кожен грає на свої фантики і збирає свої колекції. Менш чи більш ефективних людей не буває! Питання лише, в чому вони ефективні! Хтось ефективний у створенні проблем, а хтось у їхньму вирішенні, один у приготуванні їжі, а інший у її споживанні, котрийсь у зароблянні грошей, а ще дехто в їх витрачанні, якась людина ефективно створює взаємини, а якась вміло їх руйнує тощо. Причому зауважте: всі вони потрібні один одному, бо тільки у такий спосіб у Всесвіті зберігається гармонія і баланс. Уявіть, що було б, якби ніхто не руйнував. А тільки би будували? Ніхто не їв, а всі тільки готували? Ніхто не ледарював, а всі тільки працювали? Чи навпаки? Світ би зійшов із рейок рівноваги і скотився б у тартар. Не спішіть про когось подумати, що хтось менш ефективний, коли людина переходить повільно дорогу чи неквапно береться за завдання, так само не думайте, що людина, яка розкидає одяг, обов’язково «нехлюй», чи, навпаки, що успішний бізнесмен є ефективним сім’янином. Це все непов’язані речі, наші абсолютно не обґрунтовані стереотипи, навіть варто їх назвати «забобонами». Хочете краще зрозуміти людину? Шукайте відповідь на питання: а що робить її настільки ефективною, що вона дожила аж до цього часу? Бо направду людина поруч вас пройшла той самий еволюційний шлях, як і ви (кожен із нас). І чомусь для кожного з десятків тисяч її пращурів заохочувалася певна поведінка, риса характеру чи біологічна властивість, яка сприяла тому, що людина зараз є саме такою, якою є! Чомусь саме ця людина мала дійти до наших днів, пройшовши десятки тисяч поколінь! Хіба такого розуміння недостатньо, аби про-

Геніальність 25 сто насолоджуватися всіма навколо як олімпійською збірною переможців Життя? А ще усвідомлювати, що ти теж належиш до цієї найкращої команди світу, спортивної дружини, яка є незаперечним рекордсменом і чемпіоном свого часу? То у чому чемпіони ви? Чи розумієте, скільки всього потрібно було пройти нашим пращурам у минулому, щоб здобути вам таке теперішнє, в якому кожен із нас зараз є? Тисячі разів його прапрабабуся вибирала саме такого прапрадідуся, а прапрадідусь вибирав прапрабабусю і це впродовж усього тривалого часу історії людства без переривання тоненького і неймовірно крихкого ланцюжка життя! І розрив міг трапитися будь-якої миті й у будь-якому поколінні, але його не трапилося! Тобто чомусь усе те, що має людина, або винагороджувалося природою, або у розумних межах збалансовувалось іншими надперевагами. То як після того когось вважати ефективним, а когось ні? Звісно, у кожного свій вулик думок, і за якісь корисні звички людина платить некорисними, і, розвиваючи у собі одну рису, людина в інших навколо розвиває, можливо, протилежні. І, мабуть, ті фантики, на які грає, не те що не її, а навіть їй і не потрібні, але це в жодному випадку не позбавить людину її чемпіонського титулу. Бо доки людина живе, любить, створює, вона – переможець! Живіть, любіть, створюйте! І досягайте вершин за власними правилами!

жовтень / листопад

Дана Кушнір

Здоровий 26 спосіб життя

МІФИ ПРО ЗДОРОВИЙ

СПОСІБ ЖИТТЯ Частина 1

Здоровий спосіб життя – поняття, про яке зараз можна почути мало не на кожному кроці. Провадити його і модно, і посучасному. ЗСЖ – свідчення того, що ви свідомі й турбуєтеся про здоров’я та життя не лише своє, але і близьких. Коли ми чуємо це поєднання слів, то у нас відразу виникають певні асоціації й уявлення. І, звісно, ми впевнені: хто-хто, а вже ми точно знаємо все, що потрібно, і навіть більше. А чи так це насправді? Що ж собою являє популярний «здоровий спосіб життя»? Для початку знайдемо більш-менш адекватне визначення і почнемо розвінчувати найпоширеніші міфи.

10/11 │ 2016 │ #04(14)

Міфи про здоровий спосіб життя. Частина 1

Міф №1.

Здоровий спосіб життя – це дієта і виснажливі тренування. Спершу розберемося з термінами. Загальне визначення поняття «дієта» (від грецького δίαιτα – спосіб життя, режим харчування) насправді зовсім просте – це сукупність правил споживання їжі. Отже, що і як би ви не їли, – це в будь-якому випадку вже дієта. Але, на жаль, у більшості людей назване словосполучення асоціюється з обмеженнями в харчуванні з метою втрати зайвої ваги. На сьогодні у світі відомо понад 26 тисяч різних дієт для схуднення! В той же час здоровий спосіб життя – це

спосіб життя людини, спрямований на профілактику хвороб і зміцнення здоров’я. Він включає такі необхідні елементи, як: • дотримання режиму дня, • раціональне харчування, • фізичну культуру, • дотримання правил гігієни, • відсутність шкідливих звичок, • доброзичливе ставлення до оточуючих, • активний відпочинок і • сприятливі умови життя.

Тобто складові ЗСЖ містять різноманітні елементи, що стосуються всіх сфер здоров’я: фізичної, психічної, соціальної й духовної. Найважливіші з них – харчування (зокрема споживання якісної питної води, необхідної кількості вітамінів, мікроелементів, протеїнів, жирів, вуглеводів, спеціальних продуктів і харчових добавок), побут (якість житла, умови для пасивного й активного відпочинку, рівень психічної й фізичної безпеки

Здоровий спосіб життя 27

на території життєдіяльності), умови праці (безпека не тільки у фізичному, а й психічному аспектах, наявність стимулів і умов професійного розвитку), рухова активність (фізична культура і спорт, використання засобів різноманітних систем оздоровлення, спрямованих на підвищення рівня фізичного розвитку, його підтримку, відновлення сил після фізичних і психічних навантажень). Як бачимо з визначення, спосіб харчування (дієта) – це лише одна зі складових здорового способу життя. Якщо ви слідкуєте за своїм харчуванням – уникаєте відверто шкідливих продуктів, намагаєтеся збалансовувати раціон за складом макро- та мікронутрієнтів, вітамінів, але при цьому, наприклад, не зважаєте на інші складові, скажімо на фізичну культуру і відповідне ставлення до оточення, – ваш спосіб життя далекий від здорового. За сучасними уявленнями здоров’я розглядають не як суто медичну, а як комплексну проблему, складний феномен глобального значення. Тобто здоров’я визначається як філософська, соціальна, економічна, біологічна, медична категорія, як об’єкт споживання, вкладу капіталу, індивідуаль на і суспільна цінність, явище системного характеру, динамічне, постійно взаємодіюче з оточуючим середовищем. І стан власне системи охорони здоров’я у конкретній країні обумовлює в середньому лише близько 10% від усіх впливів. Решта 90% припадає на екологію (близько 20%), спадковість (близько 20%), і найбільше – на умови і спосіб життя (близько 50%).

Здоров’я – це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад.

Як проміжний висновок: здоровий спосіб життя – це не просто дієта і тренування, це складний комплекс заходів і дій, спрямованих на досягнення і підтримання здоров’я, тобто фізичного, духовного та соціального благополуччя. Тобто якщо ви чи хтось із ваших близьких за будь-яку ціну намагаєтесь дотримуватися певного способу харчування і регулярно тренуватися, але не приділяєте уваги іншим аспектам життя, таким як взаємодія з оточуючими, духовний розвиток, кількість і якість сну, питний режим, фізичний і моральний відпочинок тощо, то, на жаль, дуже легко замість користі можете отримати проблеми. І це, окрім того, що ще слід розрізняти тренування, які спрямовані на зміцнення здоров’я, розвиток витривалості чи/і сили, та щоденні інтенсивні вижовтень / листопад

Дана Кушнір

Здоровий 28 спосіб життя снажливі тренування спортсменів, спрямовані на досягнення певних цілей. У першому випадку ви можете отримати гарний настрій і добре самопочуття, а також скоординоване і функціональне тіло. У другому випадку, коли ви не займаєтеся спортом на професійному рівні, можете зашкодити здоров’ю, ще й думаючи при тому, що непомірними навантаженнями створюєте переваги для свого тіла. Отже, дієта і тренування – хоч і важливі, але не єдині необхідні складові здорового способу життя.

І, справді, якщо намагатися побудувати свій раціон на основі дорогих екзотичних продуктів, замовлених за кордоном, то це може коштувати дорого, і шлях до результату триватиме довго. Та все ж, щоб зробити раціон здоровим, нема необхідності купувати дорогі екзотичні продукти – для початку цілком достатньо відмовитися від дорогих та шкідливих, таких як ковбасні вироби, чіпси, сухарики з великою кількістю неприродних складників, фабричні солодощі та випічка на основі кондитерських жирів, підсо-

Міф №2.

лоджувачів і консервантів для тривалого зберігання тощо. Разом з тим, варто звернути більшу увагу на сезонні овочі, що не є вже аж такими дорогими: капуста, картопля, морква, буряк, огірки-помідори, кабачки, баклажани, різні види салату. Взимку, коли вибір свіжих овочів, фруктів та ягід обмежений, слід пам’ятати про можливість заморожування. Глибоке заморожування – єдиний варіант збереження смаку та корисних властивостей надовго. Звісно, на початках іноді виникають певні труднощі. Радикальна відмова від улюбленої їжі, різке збільшення фізичної активності неодмінно викличуть стрес та спротив і можуть навіть сформувати впевненість, що «це все не для мене» чи «ймовірно, у когось такий підхід працює, але у мене – ні», чи інші помилкові переконання. Тому зміни слід впроваджувати поступово, крок за кроком, випробовуючи і перевіряючи нововведення на ефективність саме для себе.

Здоровий спосіб життя – це дорого, складно і вимагає значних затрат часу. Часто, преглядаючи відеоролики, де адепти здорового харчування готують вишукані страви з величезної кількості інгредієнтів, значна частина з яких нам не відома, при цьому задіюючи більшість кухонного інвентаря і витрачаючи кілька годин, виникає думка: здорове харчування – це складно, дорого і довго. І потрібно витратити чимало часу на пошук всіляких суперздорових і корисних складників. А коли поглянути на типових представників фітнесу в інших відеороликах – у стильних спортивних костюмчиках, посеред страшних і невідомих машин у дорогих спортзалах, то виникає ще одна думка: здорове харчування і спорт доступні лише тим, хто може не працювати, не має сім’ї та дітей, жодних обов’язків, натомість має багато грошей. 10/11 │ 2016 │ #04(14)

Міфи про здоровий спосіб життя. Частина 1 Хочете зробити харчування більш здоровим – проаналізуйте свій раціон (для цього можна кілька днів записувати все, що з’їдаєте) і відмовтеся від якогось одного найбільш шкідливого компонента. Але не відмовляйтеся різко і «з понеділка». Спробуйте просто зменшити кількість на третину. Коли призвичаїтеся, від того, що залишилося, заберіть ще третину. І так далі, аж до повного виключення з меню. При цьому відслідковуйте свій стан, як психологічний, так і фізичний. Якщо відчуваєте сильний дискомфорт, мабуть, занадто поспішаєте і слід повернутися на крок чи два назад. Так можна працювати зі всіма «сміттєвими продуктами». В той же час слід шукати для них заміну. Припустимо, ковбасу можна успішно замінити м’ясом, запеченим у фользі з приправами. Це справді вимагає більше часу, ніж просто порізати ковбаску на канапку, та коли ви усвідомлюєте, що ціна питання – ваше здоров’я і самопочуття, така ціна вже не видається аж надто високою. Також, якщо ви зрозуміли, що споживаєте забагато солодощів, спершу варто зменшувати кількість, як описано вище. І вже аж після того (чи паралельно) можна замінити менш корисні елементи харчування на більш корисні: молочний шоколад із наповнювачами – на чорний, печиво фабричне – на домашню випічку, цукерки – на зефір і т.д., щоб в ідеалі фабричне солодке замінити на фрукти, ягоди, сухофрукти та мед. А якщо ще продумувати свій раціон заздалегідь і обід на роботу готувати завчасно і брати з собою (так-так, у смішних контейнерах), то це реальна економія. Вже не кажучи про те, що ви не віддаєтесь на поталу невідомим кухарям, які готують у ресторанах із продуктів, котрі неможливо проконтролювати, в невідомо яких санітарних умовах та ще й не так дешево. І ваше сповнене сили й енергії тіло сторицею віддячить за турботу. Висновок простий: здоровий спосіб життя за правильної організації свого часу і розставлених пріоритетів – це дешевше і простіше, аніж видається на перший погляд. Ми розглянули лише два міфи про здоровий спосіб життя, хоч загалом їх значно більше. У наступному номері ми розвінчаємо ще декілька міфів, які стосуються харчування і тренування. Адже знання, що допомагають підтримувати своє тіло у функціональному стані, а думки – неупередженими, направду необхідні кожній свідомій і відповідальній людині, яка займається саморозвитком і прагне досягнути більшого!

Цікаві дослідження 29

ЖІНОЧЕ ТА ЧОЛОВІЧЕ ТІЛО: РІЗНИЦЯ СПРИЙНЯТТЯ

У 2012 р. науковці із Бельгії та США експериментально підтвердили, що жінок частіше, ніж чоловіків розглядають як об’єкт сексуальної симпатії. У дослідженні взяли участь 78 студентів, які за умовами мали декілька секунд розглядати світлини симпатичних, сексуальних чоловіків та жінок у купальних костюмах. Важливо, що половину запропонованих зображень учасникам демонстрували у перевернутому вигляді, тому візуальне сприйняття таких фотографій ускладнювалося. Після перегляду світлини на екрані з’являлося два зображення: одне – те, яке щойно розглядали студенти, друге – його дзеркальне відображення. Учасники повинні були зрозуміти, яка сама світлина є ідентичною до основної. Результати експерименту продемонстрували, що як чоловіки, так і жінки гірше розрізняють перевернуті зображення хлопців, ніж ті самі світлини у звичайному вигляді. А от щодо зображень дівчат, то їхні і перевернуті, і звичайні фотографії усі учасники сприймали однаково добре. Ось так підтвердилося припущення науковців, що людина схильна сприймати зовнішність чоловіка як цілісний образ, а жінки – як сукупність різних сексуальних частин тіла (теорія сексуальної об’єктивації). Цікаво, що така уважність до жіночого тіла спостерігається у обох статей. Учасники детально розглядали фотографії дівчат, тому й краще розрізняли їхні дзеркально відображені світлини. Опис експерименту й більш ґрунтовне пояснення результатів можна прочитати у статті «Integrating Sexual Objectification With Object Versus Person Recognition: The Sexualized-Body-Inversion Hypothesis» (Philippe Bernard, Sarah J. Gervais, Jill Allen, Sophie Campomizzi, Olivier Klein), опублікованій у журналі «Psychological Science» (2012 р.). жовтень / листопад

30 Цікаві дослідження

АКТИВНЕ ТІЛО – АКТИВНИЙ МОЗОК

Японські науковці із Цукубського університету (англ. University of Tsukuba) дослідили взаємозв’язок фізичної форми людини та працездатності її мозку. Фахівці експериментально продемонстрували, що японці похилого віку, які підтримують своє тіло у добрій фізичній формі, краще виконують розумову роботу. Стаття про це дослідження опублікована 2015 р. у науковому журналі NeuroImage. Для участі в експерименті учені залучили 60 чоловіків похилого віку у віці від 64 до 75 років. Спочатку «піддослідні» пройшли тест, який допоміг оцінити їхню фізичну форму, потім учасників чекав тест Струпа. Цей відомий тест полягає у тому, що учасникам демонструють таблички зі словами, які позначають кольори (наприклад, «червоний», «зелений», «синій»). Водночас шрифт цих слів забарвлений в інший колір. Учасники тестування повинні не зачитувати слово, а називати колір букв. Так психологи перевіряють реакцію, концентрацію уваги та сприйняття. Коли організатори експерименту взяли до уваги фізичну форму учасників та швидкість реакції під час відповідей, то помітили: що кращою була фізична форма «піддослідних», то кращі результати тесту вони демонстрували. Тобто більш спортивні чоловіки похилого віку краще справляються із розумовою роботою, ніж менш спортивні. Однозначної відповіді на запитання, чому так відбувається, науковці поки що не сформували. Є версія, що з віком зменшується кількість і цілісність білої речовини у тій частині мозку, яка гарантує взаємодію півкуль мозку. А фізичні навантаження начебто допомагають людям похилого віку зберегти «у формі» білу речовину. Достатніх наукових підтверджень цієї думки немає, проте можете бути певні, що регулярний рух та фізичні навантаження подарують Вам не тільки здорове сьогодення, а й посприяють високій розумовій працездатності у старості. 10/11 │ 2016 │ #04(14)

СПОРТ vs РАК

Фізична активність може знизити ризик розвитку багатьох онкологічних захворювань. Такий висновок зробили учені на чолі зі Стівеном Муром (Steven Moore) із Національного інституту раку у США (англ. National Cancer Institute, NCI). Фахівці взяли до уваги інформацію щодо 1,44 млн людей й отримали вражаючі дані: регулярна фізична активність знижує ймовірність захворювання на 13 із 26 обраних для експерименту видів раку! Мова йде про помірні навантаження тривалістю приблизно 2,5 години у тиждень. Корисним буде будь-який рух: біг, ходьба, плавання. Американські вчені наголосили, що у тих людей, які займаються спортом, ризик захворіти на рак стравоходу знижується у середньому на 42%, на рак печінки – на 27%, на рак легенів – на 26%. А ще на Міжнародному гепатологічному конгресі (The International Liver Congress) 2013 р. науковці оголосили такі важливі результати досліджень: у щурів, які регулярно рухалися на біговій доріжці упродовж 32 тижнів, було зафіксовано менше випадків захворювання на рак, ніж у неактивних щурів. Тож поки медики шукають ефективні способи лікування раку, обов’язком людства є робити хоча б мінімальні зусилля, щоб вберегтися від цієї страшної чуми XXІ ст. Науковці стверджують, що саме рухливий спосіб життя може стати важливою запорукою Вашого здоров’я.

ЗДОРОВИЙ РУХ Діагностичнореабілітаційний центр ДРЦ «Здоровий рух» – це ваш шанс повернути собі радість руху! Приємна новина для усіх, хто потребує допомоги у відновленні правильної роботи свого опорно-рухового апарату, чи то стосується спини чи шиї, попереку чи колін! У Львові відкрився діагностично-реабілітаційний центр «Здоровий рух», який на основі сучасного і, що важливо, природнього для організму людини методу – кінезітерапії, допомагає завдяки вправам і відповідним тренуванням знову привести своє тіло у функціональну форму! Суть методу відкривається у самій назві «кінезітерапія», яка походить від давньогрецького «кінезис» – рух і «терапія» – лікування. Грамотне «лікування рухом» під керівництвом сертифікованого лікаря і досвідчених тренерів-реабілітологів на спеціальних сучасних тренажерах допоможе вам не лише подолати хронічні проблеми чи відновиться після травм, але і на майбутнє дозволить убезпечити своє тіло від непотрібних травм у спортивному залі та навчить використовувати його так, щоб зберегти функціональність і у зрілому віці. Спеціалісти ДРЦ «Здоровий рух» працюють із людьми найрізноманітнішого віку – починаючи від підлітків, яким слід налагодити вірну поставу, і звісно з молодими людьми, які травмувались через невірне виконання вправ у тренажерному залі та літніми людьми із хронічними проблемами. У Центрі діагностують і успішно допомагають при: • Гострих та хронічних болях у спині, попереку та шиї; • Проблемах з між хребцевими дисками; • Хронічних захворюваннях і травмах суглобів; • Проблемах з поставою та ходою; • Відновленні після травм і операцій; • Іншого типу реабілітації та профілактиці захворювань. До вашого Здорового руху потрібно зробити лише п’ять кроків: 1. Записатись на прийом до лікаря за тел. 096 060 1212; 2. Прийти на консультацію на вул. Зубрівську 38; 3. Пройти на місці потрібну УЗД діагностику ; 4. Відвідати безкоштовне тренувальне заняття; 5. Займатися під керівництвом тренера по індивідуально призначеній лікарем програмі. Погодьтесь, це прості кроки для того, щоб відновити своє тіло і зберегти його у функціональному стані на майбутнє! Поверніть собі свободу і радість руху!

Телефонуйте 096 060 1212 Приходьте на вул. Зубрівську 38 (Сихів) Заходьте на наш сайт:

http://healthmove.com.ua/

Приєднуйтесь до нас у соцмережах:

https://www.facebook.com/zdoroviyruh

Марина Щепаняк

32 Діти

БИТИ ЧИ НЕ БИТИ

«Колись дітей били, але це була помилка», – зверталася до всіх симпатичного вигляду бабуся з великого кольорового плаката на стіні з оголошеннями. Напис привернув мою увагу, коли я черговий раз прийшла забирати сина зі школи. Чи це дійсно так? Якими виростають діти, котрих били, і чи відрізняються вони від тих, кого виховували без фізичних покарань? На такі питання симпатична бабуся на плакаті жодних відповідей не давала, отже, думати, шукати та аналізувати довелося самостійно. Розпочавши пошук відповідей на запитання стосовно фізичних покарань, я зрозуміла: знання на цю тему цікавили не тільки мене, і у світі проведено вже десятки, а то й сотні досліджень, у межах яких десятиріччями збиралися та аналізувалися дані про фізичний, психічний, інтелектуальний стан та долі дітей, котрих били та котрих не били. І результати досліджень варті, щоб про них знав кожен, хто виховує малюків. Та перед тим, як про них довідатися, давайте визначимось: а що ж, власне, вважається фізичним чи, інакше кажучи, тілесним покаранням? Цілеспрямоване биття ременем чи іншим «знаряддям виховання»? Плескання долонею по сідницях чи руках? 10/11 │ 2016 │ #04(14)

У 2006 р. Комітетом ООН з прав дитини в загальному Зауваженні до Конвенції про права дитини було дано таке визначення: «Тілесне покарання – це будь-яке покарання із застосуванням фізичної сили і наміром заподіяти покараному фізичний біль будь-якого ступеня інтенсивності або ж незручність, навіть якщо вона незначна. У більшості випадків подібні покарання дітей включають в себе побої (у вигляді «ляпасів», «потиличників», «порки»), здійснюються рукою або ж за допомогою відповідних знарядь, таких як: прут, тростина, ремінь, тапок, лінійка тощо. До тілесних покарань також належать стусани, трясіння, штовхання дитини, нанесення їй подряпин, щипків, здавлювання, укуси, смикання за волосся,

Бити чи не бити? ляпаси, змушування дитини зберігати тривалий час незручну позу, припікання, ошпарювання, примус до прийняття всередину, наприклад, занадто гарячих, гострих продуктів харчування або промивання рота дитини милом». Бачимо, що закон кваліфікує як насильницькі дії і побої, і «легенькі» ляпаси. Мороз по шкірі? Але таке дитинство – зовсім не фантазія сценариста фільмів жахів, це, на жаль, реальність для багатьох дітей. Наскільки багатьох? Наведу короткі статистичні дані. Тілесні покарання в українських сім’ях За матеріалами сайту dt.ua, в українських сім’ях піддаються фізичним покаранням 30% дітей віком від 2 до 14 років. Це випливає з даних Мультиіндикаторного кластерного дослідження домогосподарств (МІКС), що проводилося у співпраці з Держслужбою статистики з вересня 2012 року. Водночас 11,2% батьків і вихователів вважають: фізичне покарання застосовувати потрібно. На практиці ж 29,9% дітей віком від 2 до 14 років піддавалися фізичним покаранням, що говорить про невідповідність поглядів реальним діям батьків. Хлопчиків карають фізично частіше (36,5%), ніж дівчаток (23,4%). Мультиіндикаторне кластерне дослідження домогосподарств (МІКС) є репрезентативним вибірковим обстеженням 12 549 домогосподарств, де проживали 28 658 осіб. На питання відповіли 8 006 жінок і 3 620 чоловіків. Крім того, 4 379 опитувальників були заповнені на дітей у віці до 5 років. Дослідження містить інформацію про соціально-демографічну ситуацію і стан здоров’я населення в країні.

Діти 33 Вражаючі цифри, чи не так? При цьому, звичайно ж, більшість батьків бажають дітям добра і через тілесні покарання лише намагаються зробити їх кращими, чеснішими, відповідальнішими людьми. Навряд чи хтось із дорослих хоче свідомо зашкодити своєму малюку. А втім, буде корисно знати таке. Аналіз 88 наукових досліджень, які проводилися протягом 62 років, показав, що 94% дослідників впевнені: тілесні покарання призводять до небажаних наслідків. Такими наслідками є: • зростання дитячої агресії; • збільшення антисоціальної й злочинної поведінки дітей; • погіршення якості відносин між дітьми і батьками; • погіршення психічного стану в дітей; • збільшення ризику стати жертвою фізичного насильства; • зростання агресивності дорослих; • збільшення антисоціальної й злочинної поведінки дорослих; • погіршення психічного стану в дорослих; • збільшення ризику образити власну дитину або чоловіка. Тілесні покарання пов’язують лише з одним позитивним моментом у поведінці – збільшенням прикладів негайної слухняності. Причини покарань Хоч малеча і народжується з певним багажем природних схильностей та індивідуальним характером, у плані виховання вона є абсолютно білим аркушем. А батьки? Навіть коли дитина перша і батьки не цікавилися жодною літературою з дитячої психології чи педагогіки, вони вже володіють досвідом виховання. Це досвід їхнього власного дитинства, те, як виховували їх самих. Спеціалісти твердять: ті, кого колись били, мають більший шанс бити власних нащадків. «А що, от мене малого лупцювали. Зате порядною людиною виріс, не алкоголік, не наркоман», – нерідко можна почути від прихильників фізичних покарань. І воно-то ніби так. Та в житті є набагато більше граней успіху й щастя, ніж просто «не-алкоголік» і «не-наркоман». І хтозна, яких вершин могла б досягти людина, котра з дитинства зрозуміла, що за помилки не карають, а вчаться на них, роблять висновки, несуть розумну відповідальність і що у кожного головним суддею є власне сумління, а не хтось караючий ззовні сильною рукою чи важкою дубинкою. жовтень / листопад

Марина Щепаняк

34 Діти Що змушує до тілесних покарань? Коли взяти за відправну точку, що батьки є психічно адекватними людьми і свідомо не мають на меті заподіяти шкоду та біль, метою є покращення поведінки як тут і зараз, так і створення потрібної поведінки на майбутнє. Тілесному покаранню зазвичай передують одне або декілька усних попереджень, на які дитина не відреагувала належно, тобто не змінила небажане поводження на те, якого вимагав дорослий. Розглянемо, що у цей момент відбувається з дорослим зовні та емоційно. 1. Дорослий бачить або дізнається про небажану поведінку дитини. Його відчуття – неприємне здивування, роздратування. 2. Робить зауваження (прохання змінити поведінку на бажану). Тут залежно від реакції дитини негативні емоції батьків або зникають, або ж посилюються. 3. Якщо небажана поведінка триває далі, дорослий робить повторне зауваження або декілька зауважень. Водночас при кожному прояві поганої поведінки роздратування дорослого росте, переходячи у злість та гнів. 4. Якщо погана поведінка триває, дорослому потрібно щось потужніше за усне попередження. І «чимось» часто стає саме фізичне покарання. Це означає лише те, що в більшості випадків биття – прямий прояв гніву мами або тата. Не стільки спосіб виховання, скільки наслідок невміння дорослого керувати своїми емоціями. Тими найсильнішими емоціями, які почалися з банального роздратування і вивели на поверхню глибинні пласти – відчуття власного безсилля та страх за майбутнє дитини. 5. А що після фізичного покарання? Є два варіанти: дитина або змінює поведінку, або ж ні. Частіше за все зміна поводження буває короткотерміновою. Не рідкістю є випадки, коли молодше покоління «підлаштовується» під караючого дорослого, а в його відсутність поводиться небажано – адже покарати нікому. Другий варіант – дитина після покарання продовжує демонструвати небажану поведінку. Караючий дорослий «закручує гайки», б’ючи сильніше, довше… Куди заведе така стратегія виховання? Залишу це запитання риторичним. Що робити батькам, які переконані: фізичні покарання застосовувати не варто, але під впливом емоцій 10/11 │ 2016 │ #04(14)

час від часу піднімають руку на дитину? Вчитися керувати власним гнівом. Працювати над зменшенням страху за майбутнє дитини, напрацьовувати авторитет у своїх власних, а значить, і у дитячих очах. Коротко про методики подолання гніву Таких методик на сьогоднішній день є чимало, варто пробувати різні, щоб підібрати для себе дієву. Гнів – не просто емоція, це величезна кількість енергії, яку можна вихлюпнути на когось (тобто скерувати свою силу на руйнування) або ж… відпустити чи трансформувати (тобто скерувати на творення). До найпростіших способів трансформації накопиченого гніву належать фізичні дії з повторенням (вибивання килимів, робота на городі, активні види спорту). Коли ж із цією емоцією треба щось зробити вже і зараз, бо відчуваєте, що зараз втратите конт роль і відлупцюєте дитину або зробите інше, а пізніше, ймовірно, доведеться шкодувати, для подолання гніву можна використати уяву. Коли відчуваєте, що

Бити чи не бити? ось-ось вибухнете, зробіть глибокий вдих, заплющіть очі, а на видиху подумки виведіть потік гніву з організму через руки або ноги і скеруйте його в землю. Є й інший варіант «швидкої допомоги» проти роздратування. Коли починаєте втрачати контроль, потрібно вдихнути багато повітря та уявити, що тут і просто зараз несподівано зустріли друга, якого не бачили багато років. Витягніть зі спектра своїх емоцій подив і радість та дозвольте їм заполонити вас. І агресивний настрій відступить – трішки і ненадовго, але рівно настільки, щоб можна було опанувати себе.

Так що, не карати взагалі? Як показало опитування серед американських батьків, 85% дорослих хотіли б перестати використовувати фізичні покарання, якби існували альтернативні методи впоратися з небажаною поведінкою дитини (за матеріалами http://www.pravmir.ru). Отже, виникає закономірне питання: чи такі альтернативні методи є і наскільки вони дієві. Психологи та педагоги впевнені: карати дітей необхідно. Та покарання не має бути носієм страху та болю, а лише тренажером для розвитку відповідальності за свої вчинки та вміння виправляти свої помилки. Дієвим та виправданим способом покарання може бути тимчасове позбавлення дитини певного її привілею. Такими привілеями виступають перегляд телевізора, комп’ютерні ігри, спільні заняття та проведення часу з батьками (казка на добраніч, похід у басейн, кафе чи парк розваг) тощо. Додатковими «ліками» є увага до дитини, з’ясування мотивів тої чи іншої її поведінки, проведення часу вдвох із малечею, часте висловлення дорослими задоволення її бажаною поведінкою, позитивний емоційний клімат та взаємоповага у сім’ї.

Діти 35

Родинний центр «Мацьопа» – єдиний центр у Львові, який увійшов у Книгу рекордів України! Запрошує на: • курси підготовки до пологів • гімнастику та басейн для вагітних • плавання від народження • розвиваючі заняття для мам з дітками, спрямовані на розвиток усієї сім’ї • адаптаційна група до садочку (2-3 роки) • школа-садок юних дослідників (3-6 років) • підготовка до школи • танці для мацьоп та мамусь • школа чародійства (3-6 років) • англійська мова , кулінарна студія, арт-студія • сімейні табори, творчі мк, екскурсії, сімейна йога, гравіті-йога, катання та спілкування з конями

Долучайтесь до розвитку справжніх цінностей і телефонуйте за номером:

067-674-91-97

Маленькі кроки у велике майбутнє разом з РЦ «Мацьопа»! жовтень / листопад

Ірина Матвіїв

36 ІТ-сфера

СПЕЦІАЛІСТИ «Як потрапити в ІТ-сферу?» - таке питання з кожним днем набуває все більшої популярності, воно турбує людей різного віку та різних сфер діяльності, воно актуальне і виникає в щоденних розмовах, під час зустрічі давніх друзів, у транспорті та за кавою, будь-де можна почути: «Як потрапити в ІТ?», «Хочу в ІТ», «Як ти опинився в ІТ?» і т.д. І це не дивно, адже ІТ – сфера, що продовжує стрімко та невпинно розвиватися та рухатися вперед. Складається враження: вакансії тут не вичерпуються, вони є і будуть, кожного дня потрібні нові та нові спеціалісти різних напрямів від початківців до висококваліфікованих. Рекрутери відзначають невпинне зростання вакансій у ІТ-галузі. Кожного дня з’являються нові пропозиції роботи, хороші спеціалісти цінуються на «вагу золота». Рекрутери ІТ-компаній витрачають дуже багато часу та зусиль на пошуки відповідних кандидатів. І, зважаючи на те, що кількість рекрутерів у компаніях зростає, можна з впевненістю стверджувати, що кількість вакансій продовжуватиме зростати також. То як же потрапити в цю чарівну сферу інформаційних технологій? Чи кожному під силу працювати ІТ-спеціалістом? Чи можна стати ІТспеціалістом без спеціальної технічної освіти? Який рівень англійської мови необхідний, щоб успішно пройти співбесіду на зайняття тої чи іншої посади в ІТ-сфері? 10/11 │ 2016 │ #04(14)

Отже, які ІТ-спеціальності існують та яких ІТ-спеціалістів шукають на сьогоднішній день? Ми зупинимося на кількох найбільш популярних на цей час спеціальностях в ІТ-сфері, таких як проектний менеджер (керівник проекту розробки програмного забезпечення), програміст (розробник програмного забезпечення), веб-дизайнер та тест-інженер (інженер із забезпечення якості програмного забезпечення). Окрім перелічених спеціальностей, в ІТ є ще безліч інших, однак, аби детально обговорити вимоги до кожної з них, однієї статті буде замало. Для того, щоб потрапити в ІТ-сферу, не обов’язково закінчити прикладну математику чи спеціальний факультет комп’ютерних наук, можна просто перекваліфікуватися на спеціалізованих курсах, де ви вивчатимете лише те, що насправді знадобиться. Також великим плюсом тут будуть практичні завдання та самостійна робота. Як правило, на хороших курсах викладають ІТ спеціалісти-практики, що весь день працюють в ІТ-компанії над реальними проектами, а ввечері діляться досвідом зі своїми студентами. Навчання відбувається у вечірній час і не потребує звільнення з роботи до моменту реального працевлаштування у новій, перспективній для вас ІТ-компанії. Перед вибором курсів необхідно подумати над напрямом, в якому ви б хотіли розвиватися.

ІТ-сфера 37

Це професійна спільнота Забезпечення Якості у ІТ Ваша особиста ціленапрямленість Ми допомагаємо:

та працьовитість сприятиме успішному застосуванню отриманих знань у роботі.

• знайти своє місце у ІТ галузі • оволодіти професією Тест Інженера • стати молодим спеціалістом із забезпечення якості розробки програмного забезпечення • розвивати та вдосконалювати чітко визначені технічні напрямки • вдосконалювати навички комунікації

Як ми це робимо?

Чому варто обрати QAGroup?

Це авторизовані курси. Гарантія якості навчання за допомогою використання найпрогресивніших навчальних методик і стандартів, високий рівень викладання фахівців-практиків.

• проводимо індивідуальні співбесіди для визначення сильних сторін кандидата • проводимо курс «Основи Забезпечення Якості Розробки ПЗ» • проводимо додаткові заходи по керуванню якістю в рамках курсу «Основи Забезпечення Якості Розробки ПЗ» • проводимо курси: • «Python» • «Реляційні бази даних/ SQL» • «Java Automation» • «Application Security Testing» • Проводимо практичні заняття з розвитку м’яких навичок Скажу відразу: для того, щоб стати розробником програмного забезпечення, необхідно мати аналітичний склад розуму, мислити алгоритмами, вміти прораховувати кілька кроків наперед, в ідеалі любити математику та грати у шахи. Хоча, звісно, програмістами стають не лише природжені математики. Аби стати веб-дизайнером, варто мати задатки творчого мислення, вміти бачити те, що не помічають інші, відрізнятися дуже добре розвинутим почуттям смаку та колористики, а також вміти працювати з певними програмами, тут, звісно, без спеціальних курсів також не обійтися. Цікавіше та водночас інтригуюче виглядає ситуація з тестуванням програмного забезпечення, тут чи не найважливішою рисою є уважність до деталей, а також посидючість та, як не дивно, комунікабельність. Також цінуються вміння аналізувати, чіткість висловлювання, послідовність, відповідальність, наполегливість, комунікабельність, бажання зробити продукт кращим та здоровий перфекціонізм, адже основним завданням спеціаліста із забезпечення якості є висока якість кінцевого продукту, який потрапляє до рук споживача чи безпосереднього замовника. Різноманітність напрямків в ІТ, якими можуть займатися спеціалісти із забезпечення якості, вражає. Починаючи від ручного функціо нального тестування, автоматизованого тестування, тестування безпеки, тестування даних, тестування вузькоспеціалізованих технічних напрямків, продовжуючи аналітиками вимог, бізнес-аналітиками, і т.д. і т.п. та завершуючи керівниками команд, проектів, менеджерами.

Сприяння в працевлаштуванні у провідні українські та міжнародні IT-компанії. Ми постійно навчаємось і розвиваємось самі, щоб навчати інших.

Як нас знайти:

Львів. вул. Водогінна, 2/307-1 (3- поверх). Інформаційний сервіс: +38 (099) 376 65 05, +38(050) 737 01 71 info@qagroup.com.ua Веб-сайт: http://qagroup.com.ua/

Яка ж ситуація з англійською мовою? Англійська для ІТ-спеціаліста будь-якого рівня є надзвичайно важливою, адже дозволяє порозумітися із замовником та всіма учасниками проекту на стороні замовника. Тому її вивчення є необхідним. Отже, вибір за вами! Якщо ви прийняли рішення щось змінити в своєму житті й вас приваблює ІТ-сфера, дійте! І не важливо, яка у вас основна освіта і наскільки добре ви спілкуєтесь англійською мовою, головне, ваше бажання, а все інше додасться, вивчиться, опанується. І ще одна маленька порада: не помиліться у виборі. Якщо ви плануєте повністю змінити сферу своєї діяльності, не вибирайте найдешевші та найкороткотриваліші курси. Пам’ятайте приказку: «Скупий платить двічі». Часто після таких курсів потрібно йти на ще одні, щоб повністю опанувати обрану вами професію, а це означає потратити ще трохи часу та коштів. Обирайте курси, які ведуть діючі спеціалісти з досвідом та з професійними досягненнями у вибраному вами напрямку. Саме знання, перевірені на практиці, та виробничий досвід викладача дадуть вам все необхідне для того, щоб розпочати успішний шлях у новій професії. Прогресивність розвитку ІТ-галузі захоплює нескінченністю появи нових професій та нових спеціалістів. Щоразу приємно дивуюся, наштовхуючись на оголошення пошуку спеціалістів нової генерації. Достатньо зайти на сайти пошуку роботи та вчитатися, яке різноманіття посад пропонує ІТ-сфера, щоб зрозуміти, як швидко вона розвивається. Успіхів вам! І пам’ятайте: «Якщо вам не подобається місце, де ви перебуваєте зараз, – змініть його, ви ж не дерево» (Джим Рон). жовтень / листопад

Юрій Холоденко

38 Бізнес та фінанси

НЕЦІНОВІ ФАКТОРИ ПОПИТ У. МЕТОДИ ПІДІГРІВУ ПОПИТУ ПОТЕНЦІЙНИХ КЛІЄНТІВ

10/11 │ 2016 │ #04(14)

Які існують нецінові фактори попиту? Чи задумувалися ви над тим, що попит можна формувати та підігрівати ? На написання цієї статті мене надихнув відпочинок на морі цього літа, де наші підприємливі люди заробляють хто як вміє. Іноді цілеспрямовано, а іноді на рівні інтуїції вони досягають хороших результатів завдяки різним методам підігрівання попиту. Для початку пригадаємо трохи теорії попиту. Попит – платоспроможна потреба покупців у конкретному товарі чи послузі за конкретною ціною. Попит характеризується величиною – кількістю товарів, що покупці готові придбати за цією ціною. Під словом «готові» потрібно розуміти: у них є бажання чи потреба і можливість чи наявність необхідних грошових коштів для покупки товару в певній кількості. Іншими словами, можна сказати, що попит – це потенційна платоспроможна потреба. Його величина говорить: покупці готові придбати таку кількість товарів. Але це не означає, що угоди в таких обсягах дійсно відбудуться – все залежить від ряду економічних чинників. Наприклад, виробники можуть виявитися не здатні випустити певну кількість товару. В економічній теорії існує так званий закон попиту – закон, відповідно до якого при збільшенні ціни на товар попит на цей товар знижується при інших незмінних факторах. Проте подібно до багатьох правил у нашому житті тут бувають окремі винятки. Наприклад, коли йдеться про деякі престижні товари, невелике збільшення ціни іноді може призводити до підвищення попиту, оскільки більш висока в порівнянні з аналогами ціна створює у покупця ілюзію того, що товар або якісніший, або модніший, або престижніший. Закон попиту має загальноприйняте в економічній науці графічне відображення у вигляді графіка попиту. Графік попиту – показує залежність величини попиту від ціни. Кожній величині ціни відповідає своє значення величини попиту. Цю залежність можна виразити графічно у вигляді кривої попиту (лінії попиту) на графіку попиту. Крива попиту – безперервна лінія на графіку попиту, на якій кожній величині ціни відповідає певна величина попиту. Лінія попиту на графіку може виглядати по-різному, в залежності від товару. Зазвичай вона зображається у вигляді кривої, що нагадує гіперболу. Крива попиту може змінювати свою форму, зміщуючись вправо або вліво, під впливом нецінових факторів попиту.

Нецінові фактори попиту

Бізнес та фінанси 39

найбільший вплив на товари, залежні від моди (одяг, взуття, телефони), і найменше – на товари тривалого користування.

Фактори попиту – впливають на величину попиту. Основним фактором за економічною теорією є ціна товару, що впливає на попит відповідно до закону попиту. Але, крім того, існує ряд інших факторів, які прийнято називати неціновими факторами попиту. Нецінові фактори попиту – впливають на величину попиту і не пов’язані з ціною товару. За зміни нецінових чинників змінюється величина попиту при заданих величинах ціни і, як наслідок, змінюється крива попиту. В цьому випадку зазвичай говорять про зміщення кривої попиту. Під час зростання попиту крива зміщується вправо, під час зменшення – вліво. Розглянемо, які ж нецінові фактори можуть впливати на попит.

• Кількість споживачів. Збільшення кількості покупців на ринку призводить до підвищення попиту, і навпаки. Кількість споживачів може змінюватися через різні фактори, наприклад через зміну чисельності населення, пов’язану з природним приростом або міграціями. Хоча кількість покупців істотно впливає на попит, це справедливо тільки для товарів, однаково затребуваних усюди. Наприклад, вихід українських телевізорів на ринок Японії хоча і значно збільшить кількість потенційних покупців, однак не призведе до істотного зростання попиту, оскільки для японців ці телевізори здадуться недостатньо якісними. Така ж ситуація складається з товарами, затребуваними лише у межах будь-якої з культур (національним одягом, продуктами національної кухні), або товарами, специфічними для використання в якійсь місцевості (пустелі, тайзі, приморських районах). • Ціни товарів-замінників. Майже всі товари на ринку мають товари-замінники, що виконують ті ж самі або майже ті ж самі функції. Прикладом можуть бути телевізори різних виробників, різні марки автомобілів. Товари-замінники ділять між собою ринок цього виду товарів. У тому випадку, коли ціна на один зі взаємозамінних товарів збільшується, частина його покупців з міркувань економії перейде на інший, дешевший товар. Якщо ж ціна

• Доходи споживачів або їх купівельна спроможність. Під час збільшення доходів споживачів попит, як правило, збільшується. Однак слід враховувати, що в той же час змінюється структура споживання, тобто певні товари втрачають свою актуальність. Тому деякі товари не підпадають під закономірність. Наприклад, попит на найдешевші, низькоякісні товари (одяг «секонд-хенд», взуття з дешевого шкірзамінника, харчові продукти низької якості і т.д.), навпаки, знижується, оскільки люди, які були змушені купувати ці товари раніше (за менших власних доходів), тепер здатні придбати більш якісні продукти. • Смаки, мода. Зміна смаків споживача під впливом моди, реклами, іміджу та інших факторів викликає відповідну зміну попиту на товар. За збільшення популярності певного товару попит на нього, як правило, зростає, а за зменшення, відповідно, падає. Цей фактор має жовтень / листопад

Юрій Холоденко

40 Бізнес та фінанси знизиться, то це, навпаки, приверне покупців з-поміж тих, які користуються товарами-замінниками. Ось так зростання ціни на товари-замінники викликає зростання попиту на замінний товар, а зниження - до скорочення попиту на цей товар. Зазначений чинник найбільш важливий для тих товарів, які найбільш схожі на свої замінники, наприклад мінеральної води. Якщо ж товар володіє унікальними властивостями, за яких знайти повноцінний замінник важко, значення цього чинника знижується. • Очікування споживача. Попит може змінюватися в залежності від споживчих очікувань щодо майбутніх цін на товари, наявності товарів і майбутнього доходу. Так, в екстремальних економічних ситуаціях значно зростає попит на товари першої необхідності (сірники, миючі засоби, продукти харчування тривалого зберігання: крупи, сіль, цукор), оскільки покупці бояться їх зникнення з прилавків. Аналогічне відбувається під час очікування підвищення цін на ті чи інші товари. Зростання цін на валюту останнім часом чітко відображає таку тенденцію. І навпаки, в очікуванні зниження цін (наприклад, на овочі та фрукти нового врожаю) попит знижується. • Сезонність (сезон року). Деякі товари чи послуги мають більш виражену сезонність (одяг, взуття, туристичні подорожі, ремонтні роботи), а деякі – менш виражену (продукти харчування, миючі засоби). Відповідно, попит на сезонні товари значно більший у певний період року. Зверніть увагу на те, що рівень впливу різних нецінових факторів на попит сильно залежить від типу товару.

10/11 │ 2016 │ #04(14)

Повернімось тепер до нашого прикладу з відпочинку на морі й розглянемо методи, які використовують бродячі торговці різними смаколиками для підігрівання попиту потенційних клієнтів. Отже, велика група людей один поперед одним ходять по пляжу і пропонують кукурудзу, пахлаву, солодкі трубочки, пиріжки та інші ласощі. Спочатку мені здалось: їх явно забагато і вони занадто часто ходять туди й назад. Проте я почав уважніше приглядатися до того, що та як вони роблять. І зробив кілька висновків: • Усі вони працюють заодно і допомагають один одному. Це означає не те, що вони всі працюють на якогось багатого власника, а те, що вони підігрівають попит один для одного. Уявіть собі, що лежите на пляжі й перед вами «ходять» різні смаколики. Навіть за умови ситості дуже скоро у вас прокинеться апетит. У людей спрацьовує рефлекс, як у собаки Павлова. Тому не треба боятися конкуренції. Більше того, велика кількість конкурентів підігріває попит усього ринку і, як наслідок, продажі всіх зростають. • Пляжні продавці задіюють 2 канали поширення інформації: аудіальний і візуальний. Ми не тільки бачимо всі ласощі, які продавці носять перед нашими очима та які смакують сусіди по лежаку, а й чітко чуємо про те, що саме пропонують. Чим більше каналів інформації задіюють продавці, тим кращі результати. • Продавці на пляжі використовують слогани про свій товар, які легко запам’ятовуються і вкладаються в пам’ять потенційних покупців. Мої діти досі пам’ятають один слоган, що застосовував підприємливий молодий чоловік. Наведу в оригіналі російською мовою «Чипсы Торнадо – с пивом то, что надо». Вдалі слогани на слуху, і ми мимоволі стаємо джерелом реклами для наших знайомих і колег, які почують їх від нас. І, як наслідок, самі потенційні клієнти підігрівають попит на ці товари чи послуги. Використовуйте слогани для своїх товарів, послуг і вашої організації. Це може бути ваша місія або ваша особливість, те, що легко запам’ятовується.

Нецінові фактори попиту • Продавці на пляжі нівелюють цінову конкуренцію. Майже всі продавці, яких я чув і бачив, пропонували свої однотипні смаколики за однаковою вартістю. Так вони вирівнюють шанси один одного на продажі. Звісно, дехто з них, а, може, і всі готові до торгу. Особисто я це перевірив. Подумайте, чи є можливість на вашому ринку вирівняти вартості на деякі товари чи послуги. • Пляжні продавці не викликають бажання шукати, де дешевше. Я спостерігав навіть ситуацію: коли з’являвся продавець, що пропонував аналогічний товар дешевше, то на нього не кидались, як мухи на гнилу рибу, більше того, люди дивилися з пересторогою. Мабуть, тоді виникало відчуття: дешево – не значить якісно, щось із цим товаром не так. Не думайте: коли ви запропонуєте ринку щось дешевше, то одразу збільшиться попит. Потенційним клієнтам потрібен час, аби перевірити, наскільки те, що ви пропонуєте за нижчою вартістю, буде відповідати їхнім потребам. А за цей час актуальність товару на ринку може загалом зменшитись – і ви втратите значну частину доходу.

Бізнес та фінанси 41

• Продавці на пляжі дають можливість полінуватися. Одна з передумов до здійснення покупки – це лінь клієн та: лінь зайвий раз запитати, лінь пройти зайвих 100 м, лінь довго думати над вибором і т. д. Наші пляжні продавці підходять просто до вас і дають обмежений вибір. Ваша лінь піти в магазин чи робити вибір залишається з вами, коли ви насолоджуєтеся черговою солодкою трубочкою чи кукурудзою. Подумайте, що лінуються робити ваші потенційні клієнти. Якщо лінь до вас їхати, то їдьте до них. Якщо лінь рахувати, то порахуйте за них усе, що потрібно. Якщо лінь приїхати забрати, то доставте це їм додому. Якщо лінь приймати вибір, то робіть вибір за них. Використовуйте у своєму бізнесі активний продаж: ідіть самі до потенційних клієнтів, телефонуйте їм та організовуйте зустрічі. Навколо кожного бізнесу є достатня кількість потенційних клієнтів. Найважливіше питання: як збільшувати попит на свої товари і послуги. І ви повинні робити для цього все, що від вас залежить, враховувати цінові та нецінові фактори попиту. Але найважливіше: будьте наполегливими та креативними у своїх підходах до підігрівання попиту потенційних клієнтів. Тоді успіх вам гарантований.

Якщо Ви не можете описати того, що робите, то Ви самі не знаєте, що робите. Вільям Едвардс Демінг, один із «батьків» японського економічного дива

СИСТЕМИ, ПЕРСОНАЛ, ПРИБУТКИ:

Як перетворити бізнес у верстат для заробляння грошей? Практикум по оптимізації діяльності компанії для власників бізнесу Практично, структуровано, жорстко. Тільки для власників і керівників бізнесу, для тих, хто вже набив багато ґуль у бізнесі! Не для початківців і стартаперів! На тренінгу Ви отримаєте дуже чіткі рішення, для вирішення основних питань у діяльності компанії, які заважають їй зростати! Тренінг проводить Роман Кушнір, на основі 7-и річного досвіду консультування понад 50-и компаній найрізноманітніших сфер діяльності.

Найближчі дати тренінгів: 01.10.2016 р. і 05.11.2016 р. з 10:00 до 18:00 Реєструйтесь на тренінг через форму https://goo.gl/PFBzXS або за телефоном +38 067 849 62 65 жовтень / листопад

10 ПРАВИЛ ВЕДЕННЯ УСПІШНОГО БІЗНЕСУ: 1.

Кожен бізнес – це служіння! Для того, щоб він процвітав, необхідно знати свою унікальність і цінність того, що робите. Чим значнішу цінність пропагуєте, тим більше ресурсів отримаєте. Не шукайте собі конкурентів – навпаки знаходьте соратників і сподвижників. Будь-яка конкуренція – це не що інше, як власні недопрацювання. Немає добрих ідей, а є ті, в які ми готові вкласти зусилля і час. Істинно наші ідеї – це ті, в які ми готові вірити і без інших! Кожну ідею можна звести до часу: не платіть за погані ідеї! Гроші не замінять бачення і бажання. Шукайте партнерів, а не найманих працівників – заробітчан. З партнерами ви розбудуєте успішну систему, із заробітчанами – матимете тільки клопоти. Ваш персонал – це ваші перші клієнти! Дбайте про них, як батько дбає про своїх дітей! Клієнта потрібно звабити, а не взяти силою. Якщо не любите свого клієнта, то не беріть у нього грошей. Якість товару не має значення, якщо про нього ніхто не знає! У світі продаються не найкращі товари, а ті, про які знають найбільше людей! Вибудувати свій бізнес ви можете тільки опираючись на особисту ефективність – це ваш основний ресурс і найбільший капітал – не розтрачайте його намарно. Ніхто не пам’ятатиме вас за тими справами, які ви хотіли зробити, але не зробили! Вас пам’ятатимуть лише за тим, що ви зробили!

2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10.

жовтень / листопад

Соломія Чир

44 Особистість

Коли розум спить… Біографія Деніела Канемана

Ізраїльсько-американський науковець, нобелівський лауреат Деніел Канеман прославився на весь світ завдяки успішному вивченню економічних процесів із психологічного кута зору. Його висновки й ідеї сформувалися у новий напрямок науки – поведінкову економіку. Але не спішіть гортати сторінки журналу далі: ідеї Канемана будуть корисними не тільки для економістів та інвесторів, а й для всіх, хто хоче навчитися правильно, раціонально приймати важливі рішення. Таке вміння рано чи пізно стане у нагоді кожному з нас. 10/11 │ 2016 │ #04(14)

Відзначений Нобелем Майбутній психолог Деніел Канеман (англ. Daniel Kahneman) народився 5 березня 1934 року в ТельАвіві (сьогодні – столиця Ізраїлю). Дитячі роки хлопчик провів у окупованому німцями Парижі, а після Другої світової війни повернувся в Палестину. Освіту Деніел здобув у Єрусалимі: 1954 р. став бакалавром математики й психології у Єврейському університеті. Якийсь час Канеман працював у психологічному відділі Армії оборони Ізраїлю. Тут він розробляв психологічні тестування й опитувальники, щоб оці-

Коли розум спить… Біографія Деніела Канемана нити стресостійкість та лідерські якості потенційних офіцерів. Але невдовзі фахівець зрозумів: в екстремальних умовах результати психологічних тестів кандидатів не підтверджуються. Тобто траплялося, що під час ризикованих ситуацій ті призовники, в яких результати психологічних тестів на папері викликали довіру, були схильні приймати менш раціональні й зважені рішення, ніж їхні колеги. Завдяки цьому спостереженню Канемана у науковій термінології з’явився новий термін «ілюзія достовірності». Щоб уникнути таких помилок під час оцінювання, психолог запропонував відбирати кандидатів на офіцерську службу не за особистісними тестами, а за біографічними даними, життєвим досвідом кожного потенційного службовця. Бо більш корисно оцінювати реальну поведінку, а не очікувану та уявну. В 1958 р. Канеман розпочав навчання у Каліфорнійському університеті Берклі (англ. University of California, Berkeley, USA). Здобувши в Америці ступінь доктора філософії та психології, науковець повернувся у рідний університет Єрусалиму вже в ролі викладача. Наприкінці 1960-х років Канеман розпочав плідну й знакову співпрацю з Амосом Тверські (англ. Amos Tversky, 1937-1996 рр.), одним із засновників когнітивної психології. Цей тандем зробив революційні висновки відносно природи прийняття рішень. Наприклад, цікавим твердженням є те, що наш мозок, оцінюючи ймовірні майбутні доходи й витрати, здатен помилятися під час вирішення найпростіших завдань. Також люди схильні бачити взаємозв’язки там, де їх насправді немає, і приймати рішення на основі цих уявних, ілюзорних зв’язків. Такі міркування вчені опублікували у праці «Теорія перспектив: прийняття рішень в умовах ризику» (Prospect Theory: An Analysis of Decision under Risk, 1979 р.). А на початку XXI ст. економічно-психологічні ідеї Канемана відзначили Нобелівською премією. У 2002 р. вченому присудили престижну нагороду «за застосування психологічної методики в економічній науці, зокрема за дослідження процесу формування суджень й прийняття рішень в умовах ризику». Спеціалісти довго дивувалися, чому роботи з психології отримали відзнаку в галузі економіки. Але Деніел Канеман довів: у фінансовому світі неможливо досягти успіху, якщо не враховувати психологічні чинники. Так зародився унікальний синтез психології й економіки: поведінкові фінанси. Тож чому в економічній діяльності так часто трапляються нераціональні дії та рішення?

Особистість 45

Про дві системи мислення Щоб проаналізувати нашу логіку (а часто – нелогічність) прийняття рішень, слід насамперед ознайомитися з самим процесом людських роздумів. За теорією Канемана існують дві кардинально різні системи мислення: «швидка» й «повільна». «Швидка» – це автоматичне, інстинктивне, емоційне мислення, яке ми ще називаємо інтуїцією. «Повільна» система полягає у раціональному, логічному мисленні. Це наш розум, що допомагає людині справитися у тих випадках, коли інтуїція мовчить. Спробуймо проілюструвати різницю між системами мислення за допомогою простого прикладу. Коли людина з дитинства панічно боїться авіаперельотів, то нею керує інтуїтивний тип мислення. А якщо вона переборює свою боязнь, бо розуміє: за статистикою літаки є найбезпечнішим видом транспорту, то це буде раціональне мислення. Але Канеман наголошує, що «розумна» система є лінивою, потребує більше часу й зусиль, саме тому зайвий раз намагається не втручатися у реальність і часто дає можливість покерувати швидким, емоційним інстинктам. Інтуїтивні рішення не потребують великих зусиль, і ми, навіть не задумуючись, часто надіємося саме на «швидкий» тип мислення. У повсякденних, маловажливих питаннях інтуїція нам нерідко допомагає, а якщо підводить, то ці помилки ми переживаємо безболісно. Наприклад, дехто може вгадати, який білет йому дістанеться на іспиті, а хтось інтуїтивно відчуває, що сьогодні стане у нагоді парасолька. А от відносно серйозніших питань на інтуїцію краще не надіятися. Адже інстинктивно ми можемо підмінити одні поняття іншими, заплутатися у судженнях, надто довіритися минулому досвіду тоді, коли необхідно взяти емоції під контроль і проаналізувати всі обставини у комплексі. Проте легше сказати, ніж зробити: Деніел Канеман переконує, що насправді люди у ризикованих ситуаціях схильні до ірраціональних рішень. Більше того, емоції часто втручаються в економічні справи, хоч, здавалося б, що фінанси, інвестиції, розрахунки насамперед потребують тверезого й виваженого погляду. Наприклад, на ринку цінних паперів інвестори часто ризикують, коли до останнього тримають акції, що падають. Водночас вони поспішать продати цінні папери, вартість яких зростає, аби не втратити гарантованого доходу. Тобто людина схильна уникати ризику під час виграшів і, навпаки, тягнеться до ризику під час програжовтень / листопад

Соломія Чир

46 Особистість шів. Тут спрацьовує правило: «Краще синиця в руках, ніж журавель у небі». Деніел Канеман не бачить нічого дивного у такій поведінці: «Ви просто любите вигравати й не любите програвати – а небажання втрат є сильнішим за бажання перемог». Хоча, якщо підійти до вирішення конкретних питань не інтуїтивно, а раціонально, то логічнішими й вигіднішими можуть бути кардинально інші рішення. Чому ж інтуїтивна поведінка так часто бере гору? Деніел Канеман пояснює, що люди звикли будувати висновки на власному суб’єктивному досвіді та стереотипах. А під час ризиків ми взагалі втрачаємо контроль: «вимикаємо» розумовий апарат, «вмикаємо» емоційний і в результаті отримуємо нераціональні рішення.

Науковець часто у своїх дослідженнях торкався теорії ймовірності й прослідкував: щодня люди практично цієї теорії не застосовують. Навіть професійні математики, в житті яких числа займають важливе місце, на практиці також більш схильні до інтуїтивного, стереотипного мислення. Канеман наводив елементарний приклад: суспільству здаватиметься більш небезпечною хвороба, яка вбиває 10/11 │ 2016 │ #04(14)

1286 людей із 10 000, ніж та, яка забирає 24 життя зі 100. Насправді друга статистика є страшнішою, але раціональне мислення не захоче підраховувати співвідношення, а інтуїтивне встигне жахнутися першими даними! Політики не забувають про такі недоліки інтуїтивного мислення населення. Згадаймо їхні виборчі програми: нам регулярно обіцяють підвищення заробітних плат, стипендій, пенсій. Саме за цим критерієм багато людей найчастіше й роблять доленосний вибір та приводять політиків до влади. Якби ж взяло гору не інтуїтивне мислення, а раціональне, то виборці би проаналізували: якщо будуть надбавки, то вони призведуть до інфляції й народ жодної користі з обіцяних змін не отримає. Можливо, тоді вибір впав би на інших кандидатів та при владі були б не політики-популісти, а спеціалісти, які справді можуть і хочуть змінити життя на краще? А багато економічних планів, чітко розрахованих на папері, часто не працюють саме тому, що не враховують психологічних, ірраціональних особливостей людини. Пам’ятаючи про дві системи людського мислення за Канеманом, політика повинна бути чутливою до настроїв суспільства (але з благородною метою), виборці мають критично ставитися до владних обіцянок, а у бізнесі важливо враховувати людський фактор. Адже навіть якщо Ви точно, раціонально розрахуєте кожен крок діяльності, після втручання мінливого інтуїтивного мислення можна отримати неочікувані результати. Ґрунтовний опис «швидкої» й «повільної» систем мислення є у книзі-бестселері 2011 р. (за версією The New York Times) Канемана «Думай повільно... вирішуй швидко» (назва в оригіналі – англ. Thinking, Fast and Slow). Про психологічні «пастки» Канеман, аналізуючи поведінку індивідів під час прийняття рішень, зрозумів, що специфіку інтуїтивної

Коли розум спить… Біографія Деніела Канемана («швидкої») системи мислення часто використовують у маніпулятивних цілях. І це стосується не тільки економічної чи політичної діяльності, а й усіх інших сфер. Отже, науковець у співпраці з Амосом Тверські описав і пояснив декілька психологічних факторів, які заважають нам мислити раціонально: - ігнорування найбільш імовірного наслідку; - орієнтація на думку групи; - ефект доступності; - ефект володіння; - вплив нещодавніх подій; - ефект закріплення; - ефект рамкового мислення; - ефект надмірної самовпевненості. Ігнорування найбільш імовірного наслідку. Цей психологічний конфлікт означає, що людина під впливом додаткової інформації може зробити неочікувані, малоймовірні висновки, навіть якщо ця інформація не стосується суті справи. Канеман пояснив такий психологічний ефект на прикладі дослідження. За умовами експерименту учасники зачитували коротке резюме незаміжньої 31-річної жінки з економічною освітою. Крім основної інформації, повідомлялося, що незнайомка у студентські роки була яскравою активісткою й боролася за соціальні права. Потім учасників просили відзначити в анкеті, ким, на їхню думку, працює жінка. Серед запропонованих варіантів були такі відповіді: «касир у банку» й «касир у банку, феміністка». Цікаво, що більшість людей вибрала саме другий варіант, закцентувавши увагу на соціально-активному минулому жінки. Насправді незнайомка була просто касиром, і цей варіант за теорією ймовірності виглядав логічнішим і реальнішим – простих жінок, які працюють у банку, більше, ніж касирів-феміністок. А учасники експерименту схилилися до стереотипних, інтуїтивних висновків на основі додаткової інформації. Хоч насправді факти з біографії про студентські зацікавлення не мали вплинути на результати опитування – у резюме не було жодної згадки про феміністичні погляди жінки. Щоб уникнути таких нелогічних суджень, треба чітко розрізняти інформацію, яка є важливою для ваших висновків, та незначні деталі, які не повинні впливати на характер рішень. Без спеціальних експериментів можна помітити, що люди часто орієнтуються на думку групи. Саме тому настільки популярними є різноманітні топсписки бестселерів.

Особистість 47

Так, кожен начебто логічно міркує: якщо той чи інший продукт сподобався величезній кількості людей, то він заслуговує й нашої уваги. Проте Канеман застерігає: наші вподобання не завжди співпадають із першими місцями рейтингів. Людські смаки, потреби надто індивідуальні й унікальні, щоб керуватися списками. Більше того, науковці довели, що 35% членів групи схильні «сліпо» підтримувати позицію більшості навіть тоді, коли мають інакшу думку. Але варто хоча б комусь одному наважитися висловити протилежні міркування, то ці 35% готові «перебігти» на іншу сторону! Наступний психологічний ефект – ефект доступності. Оцінюючи людей, вчинки, події, ми дуже часто акцентуємо увагу на тих думках, які перші зринають у голові (інтуїтивні). Тобто свої висновки людина може ґрунтувати не на фактах, а тільки на емоційному сприйнятті, суспільних стереотипах. Щоб не помилятися у судженнях, недостатньо брати до уваги лише доступну Вам у цей момент інформацію, а слід прагнути до всебічного аналізу. Підступний ефект володіння змушує більш високо оцінювати ті речі, продукти діяльності, якими ми володіємо, ніж аналогічні, але які нам не належать. Тобто наша власність видається кращою, ціннішою, важливішою. Можливо, така думка формується, бо в свою роботу (побут, творчість, діяльність) ми вкладаємо багато сил та часу. Саме тому підприємці часто переоцінюють вартість свого бізнесу, а рукодільниці завищують ціни на власну продукцію. Щоб знизити негативний вплив ефекту володіння, слід ненадовго уявити себе на місці споживача чи покупця й критично, раціонально оцінити власність, яка для самого господаря нерідко видається безцінною. Канеман демонстрував ефект доступності на цікавому експерименті, який буде повчальним для кожного сім’янина. За умовами дослідження подружжя мало оцінити, на скільки відсотків, на їхню думку, вони долучаються до сімейних справ (підтримують порядок у домі, планують відпочинок, виховують дітей). Коли ж експериментатори додали відсотки чоловіка й дружини по кожному з показників, то нерідко отримували суму... більше 100%! Тобто ми часто бачимо реальність викривлено, коли оцінюємо свої старання чи заслуги. Також ми часто підпадаємо під вплив недавніх подій. Тобто людина здатна недооцінити можливий сценарій розвитку ситуації тільки через те, що так не жовтень / листопад

Соломія Чир

48 Особистість відбувалося вже тривалий час. І навпаки – ми переоцінюємо ймовірність настання того випадку, який був у нашому житті недавно. Насправді в послідовності деяких подій не варто шукати логічної системи. У пастку впливу нещодавніх подій часто попадають і фахівці, і бізнесмени, помиляючись в економічних прогнозах. Ще Канеман описав ефект закріплення. Наш мозок здатний вибудовувати ланцюжок логічних міркувань на основі спонтанних думок. Наприклад, інтуїтивне мислення породжує емоційний висновок. Цей ірраціональний висновок стає базою, фундаментом. А далі ми вибудовуємо вже раціональні, логічні, виважені умовиводи. Проте хіба подальші судження будуть об’єктивно істинними, якщо початкове інтуїтивне рішення вже обмежило наш подальший розвиток думки і можливість вибору? Пам’ятайте: будинок надійно стоятиме тільки на міцному фундаменті, отож не формуйте висновки на нестійких, емоційних міркуваннях. Щодо ефекту рамкового мислення, це означає, що різний опис однієї і тієї ж ситуації істотно впливає на можливі варіанти її трактування. Деніел Канеман запропонував яскравий практичний приклад: якщо ви ліву руку занурите у гарячу воду, праву – в холодну, а потім одночасно опустите руки у відро посередині з теплою водою, то оцінка її температури буде неоднаковою. Для лівої руки вода здаватиметься холодною, для правої – теплою. Насправді ж руки одночасно перебувають в однаковому середовищі, тільки його сприйняття різне! У житті рамкове мислення проявляється так: якщо в певній ситуації, проблемі зробити акцент на ризиках, то людина навряд чи ризикуватиме. А якщо підкреслити шанси на успіх, індивід, навпаки, буде схильний ризикнути. Наголошу: різниця тільки у тому, що в першому випадку увагу закцентовано на негативних наслідках (витратах), а у другому – на позитивних (можливих доходах). Наприклад, продукти з написами: «на 90% без жиру» здаються покупцям більш привабливими, ніж продукти з таким формулюванням: «вміст жиру – 10%». Отож будьте уважні під час важливих перемовин, доленосних рішень, виважено аналізуйте спокусливі пропозиції: одна й та ж інформація, окреслена іншою «рамкою» (формулюванням), може підштовхнути вас до невигідного, нераціонального, емоційного рішення. Ефект надмірної самовпевненості. Численні опитування свідчать, що 82% автолюбителів називають себе максимально безпечними водіями. Хоч насправ10/11 │ 2016 │ #04(14)

ді статистика показує: такими на дорогах є всього 30% водіїв. Також свої можливості часто переоцінюють працівники, які обіцяють керівникам виконати роботу в скорочені строки, а самі за цей час не здатні справитися з поставленими перед ними завданнями. Тому дуже важливо тверезо, ніби зі сторони, оцінювати свої знання, вміння, можливості – тоді людина матиме більше шансів на реальний успіх, а не придуманий. Деніел Канеман у роботах, крім згаданих у статті, описав ще багато психологічних «пасток», які здатні негативно вплинути на наші рішення та вчинки. Тож, щоб не попасти в залежність від маніпуляцій та ірраціональних психологічних ефектів, слід навчитися: - Ризикувати тільки після всесторонньої оцінки можливих наслідків і втрат; - Відкидати стереотипне, обмежене мислення; - Критично ставитися до прогнозів; - Пам’ятати, що «сліпий» оптимізм може дорого Вам коштувати; - Не давати ілюзіям минулого керувати вашим майбутнім; - Під час прийняття важливих рішень мінімізувати вплив емоцій і максимально підключити раціональну систему мислення; - Головне, щоб прийняте рішення не погіршувало вашого становища. Звісно, нам не завжди вдаватиметься контролювати психологічні «пастки» свого мислення. Але знання цих ефектів може допомогти ефективно спілкуватися з колегами, керівниками, підлеглими на роботі і навіть друзями у щоденному житті. Вплив Канемана 82-річного Деніела Канемана можна сміливо назвати живою легендою: він навчив увесь світ дивитися на економіку під психологічним кутом зору. Варто підкреслити, що спочатку поведінкову економіку Канемана науковці сприйняли без ентузіазму, бо фінансисти та інвестори в основному зорієнтовані на цифри й чіткі розрахунки. Але останніми роками поведінкові фінанси стали потужним напрямом науки, а сучасні економічні вчення не оминають психологічних концепцій та експериментальних методів дослідження.

Коли розум спить… Біографія Деніела Канемана Канеман застерігає: під час ризикованих ситуацій людина схильна «вимикати» розум і, якщо це вчасно не врахувати, то є ризик припуститися непоправних помилок. Вчений зумів за допомогою нескладних експериментів та опитувальників продемонструвати, що нелогічність у наших вчинках є закономірною й очікуваною, тому в товарно-грошових, професійних, фінансових справах насамперед треба пам’ятати про людський фактор: емоції, пристрасть, адреналін, інстинкти, жагу до ризику. Тоді й ваші важливі рішення матимуть раціональну, логічну та виважену основу. Сьогодні Деніел Канеман, незважаючи на поважний вік, встигає за стрімким розвитком економічної науки та примножує свої професійні здобутки. Психолог досі працює у Принстонському (англ. Princeton University, USA) та Єврейському університетах. Канеман з 1978 р. одружений із професором факультету психології Принстонського університету Енн Трісман (англ. Anne Marie Treisman, нар. 1935 р.). Друга половинка нобелівського лауреата намагається не відставати від свого відомого чоловіка: жінка вивчає проблеми сприйняття, уваги, пам’яті та є впли-

«Т

ой, хто хоче розбагатіти, повинен насамперед усвідомити, що йому доведеться значно більше працювати й менше відпочивати».

Особистість 49

вовим спеціалістом у галузі когнітивної психології. У Мережі доступне резюме Канемана (датоване листопадом 2014 р.) – красномовною є інформація, що його Curriculum Vitae (CV) зайняло аж 18 сторінок! Сотні наукових публікацій, різноманітні нагороди й почесні наукові звання, лекції у навчальних закладах усього світу... Як бачимо, наполеглива праця дала плоди – нобелівська відзнака назавжди викарбувала ім’я психолога у світовій історії науки. Популярною серед читачів є вже згадувана праця Канемана «Думай повільно... вирішуй швидко» – хоч фінансовий фахівець торкається складної тематики, проте пише доступно навіть для непрофесіонала. Фінансові процеси він ілюструє простими прикладами, психологічні феномени пояснює на випадках зі щоденного життя, а нерідко описує і власний досвід. Але варто зазначити, що ґрунтовні праці Канемана все ж вимагають від читача зосередженості й уваги, тоді пояснення, поради науковця можна буде застосувати під час прийняття життєво важливих рішень. Тож не попадайтеся у свої психологічні «пастки» та навчіться вчасно сходити з нераціонального шляху мислення на раціональний. [2.

«М

и можемо бути сліпими щодо очевидного. А головне – не помічати власної сліпоти».

жовтень / листопад

Тетяна Федчук

50 Експеримент

ЕКСПЕРИМЕНТИ НАД ПТАХАМИ

Птахи – унікальні тварини, адже пересуваються не лише на ногах, а й літають. Ця дивовижна здатність захоплювала людей із давніх-давен, і вони навіть намагались її освоїти. Людство почало споруджувати різноманітні пристрої, які змогли б підняти їх у повітря до птахів. Перший підйом із безпечною посадкою відбувся на повітряній кулі у XVIII столітті, його здійснили 1783 р. брати Монгольф’є. Уже зараз ми здатні спокійно переміщатися на літаках, але все ж перевершити птахів ніколи не зможемо. Про те, які експерименти проводили над цими унікальними тваринами, читайте далі.

Брати Ж озе ф- Міш е л ь (фр. Joseph-Michel Montgolfier, 1740-1810 рр.) та Ж а к - Е т ь є н М о нгол ьф’є (фр. Jacques-Étienne Montgolfier, 1745-1799 рр.) вважаються винахідниками «монгольф’єрів» або аеростатів. Вони народились у французькому містечку Відалон-лез-Анноне (департамент Ардеш, фр. Annonay, Ardèche) у багатодітній сім’ї (16 дітей). Першу модель майбутнього аеростата («монгольф’єра») брати змайстрували 1782 р. Це була невелика куля з шовковою оболонкою та отвором унизу. Під отвором вони палили папір, повітря всередині кулі прогрівалося і модель піднімалася до стелі приміщення, в якому проводили експеримент. Потім брати зробили декілька оболонок великих розмірів і запускали кулі просто неба. Перша публічна демонстрація польоту безпілотної повітряної кулі з оболонкою з грубого льняного полотна, обклеєного папером, відбулася 5 червня 1783 р. в Анноне; апарат досяг висоти близько 1800 м. У другий політ, що відбувся 19 жовтня 1783 р., аеростат відправився з «екіпажем»: бараном, півнем і качкою. 21 листопада 1783 р. аеростат із двома людьми «на борту» побачили над Парижем. Це був перший в історії політ людини на літальному апараті. 10/11 │ 2016 │ #04(14)

Експерименти над птахами • Найпопулярнішим дослідженням над пернатими є вивчення впливу на них алкоголю. Дослідники Університету здоров’я та науки Ореґона (англ. Oregon Health and Science University, USA) зробили алкогольний сік та напоїли ним зебрових амадинів. Метою експерименту було послухати п’яних птахів. Так дослідники хотіли вивчити вплив спиртних напоїв на мову людини, адже пташиний спів виступав як «модель» людської мови. Науковці обрали саме таку модель, бо птахи вчаться співати аналогічно тому, як люди – говорити: спів та мова пов’язані одними і тими ж генами. Отож легше проекспериментувати над замкнутим у клітці птахом, ніж над немовлям. Експеримент полягав у тому, що в клітці птахів розмістили пляшечки з розведеним соком, в якому вміст алкоголю складав 6,5%. Зеброві амадини охоче випили спиртне. Результат не особливо здивував, адже птахи подібно до людей почали видавати невиразні й нерозбірливі звуки. В їхніх «піснях» знизилася амплітуда, спів став тихішим і більш сумним. Алкоголь вплинув не лише на гучність та темп пісень, а й на акустику окремих «складів». Це означає, що за різні варіації співу відповідають різні ділянки мозку. Загалом поведінка в усьому іншому не змінилася: вони не похитувалися, не заплющували очі, у них не опускалися крила. Варто зазначити: вплив алкоголю на організм птахів потребує подальших більш ґрунтовних досліджень.

Експеримент 51

Зеб ро в і амадин и – невеликі, життєрадісні й надзвичайно цікаві пташки. Вони дуже рухливі й активні. Крім того, мають дзвінкий, мелодійний голос, але все ж популярність серед любителів пернатих вони завоювали завдяки яскравому оперенню. За зовнішнім виглядом їх поділяють на три великі групи. Перша група – африканські. Таку назву вони отримали завдяки своєму дзьобу. Для другої групи характерний менш яскравий окрас: коричневий, кремовий, кавовий. Третя група – австралійські трав’яні амадини. Їх яскраве оперення може містити п’ять і більше різних кольорів. Часто самиці й самці мають ідентичний окрас.

• А 1960 р. у штаті Пенсільванія (англ. Pennsylvania, USA) науковці Мартін Шайн (Martin Schein) і Едгар Хейл (Edgar Hale) помітили, що індики чоловічої статі спаровуються з самицями настільки нетерпляче, наче це найважливіша річ у їхньому житті. Цей факт заінтригував вчених, і вони вирішили поекспериментувати. І хоч дослідження виявилися дуже дивними, але результати були варті експериментів. Учені припустили: для індика найбільш ерогенною зоною є голова самки. Щоб це перевірити, вони встановили макет самки і почали знімати частини тіла, аж поки не залишилася лише голова. Весь час індик був збудженим, навіть тоді, коли на макеті не залишилося нічого, окрім голови. Та на досягнутому Мартін та Едгар не зупинились і перетворили дослідження у справді дивний експеримент. На жердину вони помістили справжню відрубану голову індички, поруч поклали висушені голови індиків-самців, висушену дворічну голову самки і ще одну голову, зроблену зі звичайної освітленої коржовтень / листопад

Тетяна Федчук

52 Експеримент

кової деревини. Не розгубившись, індик спробував злучитися з кожним елементом. • Організатори наступного дослідження взялися за більш адекватний експеримент і намагалися вивчити механізм того, як птахи знаходять дорогу додому з теплих країв чи інших далеких польотів. Безумовно, як і у побудові гнізда, вроджений інстинкт має велике значення і у пошуку шляху додому. Адже птахи такому не навчаються, а вміють на підсвідомому рівні. Багато експериментів це доводять. Під час одного з таких досліджень групу лелек забрали зі своїх гнізд незадовго до настання часу осіннього перельоту й перемістили в інше місце. З цього нового розташування їм довелося переміщатися в іншому напрямку, щоб досягти місця зимівника. Але коли прийшов час, вони рухалися у тому ж напрямку, в якому літали зі свого старого місця. Навіть якщо птахів забирали з їх рідних місць на літаку за сотні кілометрів, то коли їх відпускали, вони все одно прямували додому. • Ще в одному експерименті дослідник вивіз качині яйця з Англії у Фінляндію, там і з’явилися на світ каченята. Варто зауважити, що дикі качки, які мешкають в Англії, ведуть осілий спосіб життя, а качки з Фінляндії переміщуються взимку на захід Середземного моря. Результати експерименту здивували: після відльоту «фінських» качок на південь у небо піднялися і качки з «англійських» яєць. Окільцьовані птахи пересувалися над тими ж краями, які зазвичай перетинали качки з Фінляндії, й дісталися до місця зимівлі своїх прийомних батьків. Наступного року більшість цих качок повернулася до Фінляндії. 10/11 │ 2016 │ #04(14)

Відповіді на питання, як насправді птахи орієнтуються в повітрі, наразі немає, але існує декілька гіпотез. Одне припущення полягає у відчуванні магнітних полів, що оточують Землю. Магнітні лінії розташовуються у напрямку від північного магнітного полюса до південного. Можливо, саме ці лінії й служать для птахів напрямними. Для вивчення цього феномену науковці проводили досліди: на шию голубам вішали магнітні пластинки. Це заважало птахам орієнтуватися, але повністю збити їх зі шляху не вдавалося. Додатковими орієнтирами для визначення напрямку польоту служать особливості ландшафтів (поворот річки, гори, групи дерев). Можливо, птахи орієнтуються також за розташуванням сонця. Під час далеких перельотів найбільше значення мають, мабуть, не наземні, а небесні орієнтири: сонце – вдень, місяць і зірки – вночі. Найімовірніше, птиці під час переміщень використовують усі ці види орієнтирів: астрономічні та наземні, а також магнітне поле. • Серію експериментів провели і над домашніми курами задля того, аби зрозуміти, наскільки вони розрізняють та сприймають кольори. Перед птицями розсипали зерно, освітивши його лампами різних кольорів. Кури склювали всі червоні, зелені та жовті зернятка й не чіпали їжі з синім відтінком. Науковці поспішили зробити логічний висновок про сліпоту до цього кольору. Але подальші експерименти продемонстрували, що внаслідок регулярної «пропозиції» курам синіх зерен скльовують і такі. Пернаті спочатку відмовлялися від них, бо зазвичай не доводиться мати справу з їжею подібного кольо-

Експерименти над птахами ру. Взагалі птиці зазвичай добре розрізняють відтінки жовтого, червоного, зеленого та помаранчевого, а от синього – погано. Причиною цього може бути також те, що практично немає птахів такого забарвлення. • Новітні технології породжують нові експерименти. Наприклад, китайські вчені запевняють, що зробили технологічний прорив: вони вбудували у мозок голуба «мікроелектроди», завдяки чому дослідникам вдалося контролювати птаха через дистанційне управління. Фахівці з Університету науки і технології провінції Шаньдунь (Shandong University of Science and Technology, SDUST, China) за допомогою спеціальних операцій над голубом змусили його летіти у певному визначеному напрямку. Вживлені імплантати стимулювали різні відділи мозку відповідно до команд учених і примушували птаха їх виконувати. Керівник наукового проекту Су Сюечен заявив, що китайське

Експеримент 53

досягнення стало першим таким експериментом над голубом у світі. Тож ці дослідження завершилися успішно. • Також популярним видом експериментів є схрещування тварин задля отримання їхніх гібридів. Про найвідоміші гібриди птахів читайте далі. Перлин – пернате створіння, народжене від союзу сапсана і дербника, славиться своїми мисливськими здібностями. Цей сокіл, дуже популярний серед англійських аристократів, допомагає ловити дрібних птахів на відкритих просторах. Його основна здобич – куріпки, жайворонки та голуби. Назву «перлин» утворено від складання двох перших складів назви порід батьків: перегрина (сапсана) і мерліна (дербника). Орлиний гібрид – за недавнім експериментом петербурзького сокольника Сергія Щегольнікова стежили орнітологи всієї планети. Схрестивши орламогильника і беркута, він отримав елегантну птицю. Такий же довгий, як у беркута, хвіст допомагає добре маневрувати, а широкий розмах крил гарантує високу швидкість. Гібрид пройшов випробування на зимовому полюванні й тепер стає у нагоді під час ловлі зайців. Помісь снігура і канарки – у 1961 році в німецькому журналі «Deutsche Gefliigel Zeitung» з’явилася стаття про виведене у неволі пташеня кенаря і самки снігура. Нижня половина тіла дитинчати була іржаво-червоного відтінку, а крила і хвіст мали коричневий колір. Зарубіжний досвід вдалося повторити лише раз. Як довів вчений Борис Мантейфель, схрещування тропічних птахів та мешканців лісів – справа нелегка. Бандук – з арабської назва маленької барвистої пташки, що з’явилася від щигля і канарки, перекладається «шахрай». Бандук може з легкістю стати прикрасою будь-якого будинку. Від яскравої канарки птахи успадковують зелену спинку і жовту грудку, а від щигля – помаранчеву маску навколо дзьоба. На жаль, отримати потомство від таких гібридів поки не вдається. Птахи – тварини, яких цілком розгадати людство досі не може. Їхня граціозність та легкість вражає та захоплює. Звичайно, дослідники не припиняють експериментів та детально вивчають загадкову поведінку, унікальну логіку пернатих. Тож ми чекатимемо на нові пізнавальні відкриття у світі птахів. жовтень / листопад

КАЛЕНДАР

30 вересня – 2 жовтня

23 вересня – 27 жовтня Cтарт – з 4 жовтня; тривалість курсу – 2 місяці;

Lviv Fitness Weekend

Платний захід

Місце проведення: м. Львів, виставковий центр «ПівденнийEXPO», вул. Щирецька, 36 Детальніша інформація: lviv-fitness.com

Молодіжна Комунікаційна Школа

Організатор: ГО «Молоді лідери України»

До участі запрошують підлітків та молодь віком 14-18 років з м. Львова; Навчання безкоштовне; відбір учасників на конкурсній основі; обов’язкова попередня реєстрація Детальніша інформація: facebook.com/events/1849581635265196

Вартість участі – 3400 грн

Заняття відбуватимуться двічі на тиждень у вівторок і четвер з 19:00 до 21:00 Місце проведення: м. Львів, вул. Грабовського, 11 (3 поверх, 314 каб., приміщення VS банку) Детальніша інформація: facebook.com/events/190276724722194/

Курс Event Management

25 вересня з 16:00 по 19:00

8 жовтня

Місце проведення: Львів, пр-т Шевченка 13

Чемпіонат України із спортивного запам’ятовування

1 жовтня

21-23 жовтня

Організатор: Львівський клуб менеджерів з персоналу «HRКав’ярня»

ФАРТ (Фестиваль Авторських Розвиваючих Технологій)

Детальна інформація: https://www.facebook.com/hordiy. ostapovych

Вартість участі за 3 дні фестивалю: 888 грн. Обов’якова попередня реєстрація тренерів та учасників фестивалю

Місце проведення: м. Львів (Брюховичі), база «Перлина Львова» Детальніша інформація: www.facebook.com/fartfest2016

Відкрита школа історії

Участь безкоштовна

Місце проведення: м. Львів, URBAN БІБЛІОТЕКА (вул. Устияновича, 4); Детальніша інформація: facebook.com/events/246226479090615

Змагання з розпізнавання брехні

Участь безкоштовна; потрібно сформувати команду з 3 друзів

Місце проведення: Школа розвитку SPE (м. Львів, вул. Шпитальна, 9, каб. 8, зал 1) Детальніша інформація: spe.org.ua

08/09 │ 2016 │ #04(14)

П ОД І Й 8-9 жовтня SmartFest. Імідж. Брендинг. Самопрезентація. Освітній офлайн форум

15 жовтня

Lviv Freelance Forum 2016 (Autumn)

14-15 жовтня Lviv Family Fest, Територія розвитку стосунків

28 жовтня о 14:00

Ярмарок «Освіта у США»

14-15 жовтня Львівський форум медіації 2016

29 жовтня

15-16 жовтня 19 листопада 2016 р. з 10:00 по 19:00

Місце проведення: м. Львів, конференц-зал готелю «Дністер» Платний захід Детальніша інформація: facebook.com/events/139794356445955/ Вартість квитків з 16 вересня до 3 жовтня – 1100 грн, з 4 по 15 жовтня – 1300 грн

Організатор: ГО «Центр Платний захід; розвитку реєстрація за сім’ї, тел.: 097 750 батьківства 99 34, 050 08 та дитини 31 696 «Тато, мама, я»

Місце проведення: м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 3 (IV навч. корпус) Детальніша інформація: facebook.com/ events/1221817801186173/

Організатор: Участь центр безкоштовна; «Освіта» обов’язкова та Education реєстрація USA Ukraine

Місце проведення: м. Львів, великий конференц-зал готелю «Львів» (просп. Чорновола, 7) Детальніша інформація: osvita.org/events/fair-promo

Організатор: Львівський центр медіації

Реєстрація та детальніша інформація: mediation.lviv.ua

Вартість участі – від 600 грн.

Вартість участі за оплати PM Business умови до 5 жовтня Solution та InternetDevels –251150 грн, до жовтня – 1400 грн Організатор:

Форум командоутворення та кар’єри Відкритий чемпіонат Львова з ораторського мистецтва

Конференція про інтернет-маркетинг Lviv iCamp 2016

Місце проведення: м. Львів, Premier Hotel Dnister, вул. Матейка, 6 Замовлення квитків та детальніша інформація: freelance.lviv.ua

Організатор: Школа розвитку SPE Вартість Місце участі за проведення: умови оплати м. Львів, Premier до 31 жовтня Hotel Dnister, вул. – 620 грн, до Матейка, 6 19 листопада – 730 грн

Місце проведення: м. Львів, готель «Таурус» (пл. Князя Святослава, 5) Замовлення квитків та детальніша інформація: pmbs.internetdevels.ua

Детальніша інформація: spe.org.ua тел.: 093 11 07 424 (Богдан)

Замовлення квитків та детальніша інформація: icamp.lviv.ua

56 Наші партнери

ТРЕНІНГ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ

Фінансова стабільність потрібна кожній людині. Це моє глибоке переконання, це та цінність, котру я хочу донести до людей. Що для вас означає поняття “фінансова стабільність”? Знаю з досвіду: кожен під цим розуміє щось своє, і для різних людей поняття може означати зовсім різні речі. Хтось бачить стабільність у наявності трилітрової банки з валютою, хтось – у стабільній високооплачуваній роботі, а ще хтось – у своєму дохідному бізнесі. Фахівець із питань фінансів знає, що стабільність полягає зовсім в іншому. Поперше, фінансова стабільність має три рівні. По-друге, її досягнення завжди починається з формування фундаменту – фінансового захисту. По-третє, така стабільність створюється чіткими та регулярними діями. Зрозуміло, що у людей виникає багато запитань. Які саме дії потрібно виконувати? З чого варто почати створення особистої фінансової стабільності? Де сьогодні знаходимося на шляху до такої стабільності? З усім цим є шанс розбиратися самостійно. Можна пошукати в літературі чи на відповідних сайтах або просити порад у друзів та родичів. Вам доведеться кілька разів 10/11 │ 2016 │ #04(14)

пройти через “граблі”, кілька разів почати знову з самого початку. І, ймовірно, колись ви, нарешті, знайдете правильний шлях до особистої фінансової стабільності. А, ймовірно, і ні… Пропоную інший спосіб – тренінг “Особиста Фінансова Стабільність в часи економічної кризи та політичної нестабільності”. Цей тренінг має кілька важливих цілей: 1. Виявити реальний рівень фінансової стабільності учасників за допомогою вправ та тестів. 2. Показати дієві можливості підвищення рівня фінансової стабільності учасників. 3. Спонукати учасників діяти як свідомий та грамотний гравець фінансового ринку, застосовувати фінансові продукти та фінансові реформи для особистої користі. На тренінгу, котрий відбувається у вільній ігровій формі, розглядаються різні сторони формування особистої фінансової стабільності в кризовій ситуації України. Тут учасники отримають відповіді на багато запитань, наприклад: • Що значить на практиці бути фінансово грамотним? • Скільки насправді грошей потрібно вашій родині для нормального життя?

Наші партнери 57

• Як оцінити свій рівень фінансової стабільності? • Що таке фінансовий захист, незалежність, свобода та як цього досягти? • Древні закони грошей та їх використання сьогодні. • Як підніматися сходинками фінансової стабільності? • Хто допоможе в управлінні особистими фінансами? • Для чого проводять фінансові реформи та як їх свідомо використати для досягнення життєвих цілей? • Як отримати від держави близько 40000 грн. і хто має на це право? Крім того, виконання практичних завдань допоможе розібратися зі своїми активами та пасивами, оптимальним чином здійснювати облік доходів та витрат, сформувати бюджет, котрий веде до багатства, а також багато всього іншого, цікавого, важливого та незвичного, що стосується особистих фінансів. Після почутого ви точно зміните свій підхід до управління фінансами, а також зможете забезпечити наявність грошей у будь-якій ситуації вашого життя. Відкритий тренінг для охочих ми проводитимемо в жовтні 2016 року. Якщо ви – керівник чи власник компанії, то можете замовити корпоративний тренінг для своїх співробітників. Тривалість – 4-5 годин, максимальна кількість учасників – 15 осіб. При бажанні можна спочатку провести демоверсію тренінгу БЕЗКОШТОВНО! Для замовлення корпоративного тренінгу чи запису на участь у відкритому тренінгу, а також для детальнішого ознайомлення з інформацією телефонуйте або пишіть на мейл.

+380505044475, +380983959804 http://vseprogroshi.com.ua tetb.ovb@gmail.com

Тут ви також можете замовити книгу «Десять простих кроків до фінансової стабільності»

жовтень / листопад

рекомендує 58

Можливо, Ви ще не читали: Жінка і чоловік: як знайти порозуміння і реалізувати себе у особистих взаєминах? Частина ІI. Конфлікт. Секс. Кар’єра. Діти. Гроші. Роман Кушнір. – 2016. – 336 с. Якщо стільки жінок думають, що у них є «жіноча мудрість», то чому ж вони не змогли розбудувати свої власні взаємини? Якщо всі чоловіки такі мудрі, то чого не всі такі багаті? Поставте це запитання конкретним жінці чи чоловікові – і ви одразу почуєте, в яких ілюзіях і фантазіях живе людина, яка глибока прірва незнання протилежної статі її оточує. Не хочете жити в ілюзіях, кожного дня пояснюючи собі, ніби «все у вас добре», хоча у глибинних закамарках душі розуміючи, що все не так? Навпаки, хочете зрозуміти глибинні причини того, як мислить і живе протилежна стать, – прочитайте цю книгу. В ній ви знайдете прямі відповіді на більшість питань, що вас турбують у взаєминах із коханою людиною, а також підґрунтя й інструментарій для вирішення всіх питань, які виникатимуть у майбутньому. Це книга-пазл: хто збере її до кінця, отримає дуже комплексну картину про чоловіків і жінок, їх взаємодію і найглибші причини поведінки. Хто братиме розкидані пазли і складатиме їх докупи, врешті отримає розуміння того, як функціонують і чоловіки, і жінки. Глобальне розуміння. І, повірте, не так багато, хто може ним похвалитися. Заразливий. Йона Берґер. Наш Формат, 2015 р. – 232 с. Як подати ідею так, щоб про неї всі заговорили? Автор Йона Берґер спробував відповісти на це запитання й розкрив читачам секрет вірусного розповсюдження інформації. У книзі наголошується, що феномен популярності діє за дивними законами: наприклад, фахівці помітили, як внаслідок антинаркотичної кампанії збільшилися обсяги продажу наркотиків. Тож феномен популярності діє за дивними законами. Якими саме – Ви прочитаєте на сторінках книги «Заразливий». Робота Йона Берґера стала бестселером за версією авторитетних видань New York Times і Wall Street Journal. Психологія впливу. Роберт Чалдіні. Клуб сімейного дозвілля, 2015 р. – 368 с. «Психологія впливу» – найпопулярніша книга всесвітньовідомого соціального психолога Роберта Чалдіні. Інтригує вже сама назва праці, адже знання методів психологічного впливу дасть можливість не тільки вберегтися від чужого маніпулятивного тиску, а й самому добиватися цілі під час спілкування. Ті, хто вже прочитали книгу «Психологія» впливу», в своїх відгуках зазначають: завдяки порадам Роберта Чалдіні перестали виконувати роль жертви не тільки у професійному, а й у щоденному спілкуванні. Як виховати дорослого. Джулі Літкотт-Гаймс. Наш Формат, 2016 р. – 400 с. Небайдужі батьки мріють бачити своїх чад самостійними та відповідальними особистостями. Проте у процесі виховання тати й мами нерідко переступають межу розумної опіки, тому розпочинається шкода гіперопіки. Саме через неправильні підходи до виховання згодом виявляється, що діти не готові до дорослого життя. Тож авторка Джулі Літкотт-Гаймс у своїй праці вчить, як важливо давати малюку простір для самостійних рішень. Головний акцент книги: не варто намагатися змінити дитину, спершу слід змінитися самим. А якщо не хочете перетворитися у батьків-квочок, то необхідно вивчити секрети «дорослого» виховання.

Оригінали. Як нонконформісти рухають світ. Адам Грант. ТАО, 2016 р. – 336 с. У цій книзі Адам Грант акцентує увагу на людях, які не бояться йти всупереч правилам та відкидають застарілі традиції. Автор критикує конформізм, бо творцями нових ідей, стратегій та практик є саме людиособистості, а не пристосуванці. Міфи, усталені погляди можуть не просто утримувати Вас на одному місці, а й тягнути назад. А дотримуючись потужних порад автора Адама Гранта, Ви самі зможете рухати світ!

10/11 │ 2016 │ #04(14)

радить 59

Можливо, Ви ще не бачили: Поліанна, 2003 р., Сара Хардінг, Велика Британія Фільм розкриває історію юної, наполегливої сирітки Поліанни, яку не зламали життєві труднощі. Головна героїня успішно переступає через чужу злість та заздрість завдяки своїм непохитним принципам, невичерпному оптимізму й доброті. В основу картини покладена книга для дітей, проте недитяча мудрість дівчинки стане взірцем для кожного дорослого. Недарма «Поліанна» – один із найкращих фільмів для саморозвитку.

Ангел-А, 2005 р., Люк Бессон, Франція Головний герой кінокартини Андре вже готовий був попрощатися з життям, проте Доля подарувала йому ще один шанс. Чи скористається ним чоловік? Французький чорно-білий фільм допоможе віднайти світло у кінці тунелю всім, хто цього потребує, як і головний герой. Романтична й красива кінокартина переконає Вас, як важливо насамперед полюбити себе. Ще одним аргументом того, що фільм вартий Вашої уваги, є ім’я режисера «Ангела-А» – іменитого гуру кіномистецтва Люка Бессона.

Фонтан, 2006 р., Даррен Аронофскі, США У філософському фільмі-притчі Даррена Аронофскі переплелися сон та реальність: головний герой, лікаронколог Том, хоче врятувати свою смертельно хвору дружину. Поринаючи у містичні марення, чоловік розпочинає пошуки міфічного джерела вічного життя. Чи вдалося знайти омріяне Дерево Життя? І чому так важливо навчитися приймати реальність такою, як вона є? У фільмі порушені вічні філософські теми: життя і смерті, щирості й любові, пошуку себе й свого шляху.

Покрите таємницею 2: Вниз по кролячій норі, 2006 р., Вілл Арнц, Бетсі Чассе, Марк Вісенте, США Цей унікальний фільм дозволить Вам по-новому поглянути на звичні явища й події. Творці картини змушують глядачів задуматися: а наскільки реальним є цей світ? А, може, все навкруги – ілюзія? Завдяки фільму Ви ближче ознайомитеся з основними поняттями квантової фізики, законами Всесвіту, таємницями роботи людського мозку. Навіть якщо такі фільми Ви називаєте псевдонаукою й вони не здатні кардинально змінити Ваше світосприйняття, у цій картині все ж є пізнавальна й цікава інформація зі світу сучасної науки для кожного глядача.

Тріумф: Історія Рона Кларка, 2006 р., Ренда Хейнс, США, Канада Фільм, знятий на основі реальних подій, розповідає, як унікальному педагогу-ідеалісту Рону Кларку вдалося надихнути на успіх і саморозвиток учнів проблемної школи. Творці картини показали, наскільки всесильною є людська віра. Завдяки пристрасті до улюбленої роботи, впертості й любові до людей головний герой зробив неймовірне: змінив життєві погляди підлітків, на яких уже всі встигли махнути рукою. Кінострічка буде цікавою й пізнавальною для педагогів, викладачів, небайдужих батьків – усіх, хто хоче говорити з молодшим поколінням однією мовою.

жовтень / листопад

60 Притча номера

ПАРКУВАННЯ

10/11 │ 2016 │ #04(14)

Паркування Притча номера 61

Менеджер великої компанії вже вкотре об’їжджав квартал навколо свого офісу, шукаючи місця, де можна було б припаркуватися. Але діловий центр був монолітно завантажений автомобілями. – Боже, – нарешті подумав він, – прошу тебе, зроби чудо: допоможи мені знайти місце, у мене зараз така важлива нарада! Проїжджаючи ще одне коло, чоловік знову подумав: – Боже, обіцяю допомогти щонайменше десятьом людям цього тижня: зроби так, щоб хтось негайно виїхав і я запаркувася на його місце. Та відповіді, як зрештою і місця, все не було. Проїжджаючи вкотре, менеджер вголос вимовив: – Боже, дуже прошу: нехай зараз звільниться якесь місце для мене. Обіцяю цілий тиждень забирати дітей з дитсадка, допомагати дружині по господарству й нарешті навідати своїх батьків… Та не встиг чоловік цього договорити, як за декілька метрів інший запаркований автомобіль почав виїжджати, звільняючи місце. – Оу, Боже, перепрошую, що потурбував, я вже знайшов місце для паркування.

Ми рідко пов’язуємо свої успіхи з діями інших людей: чоловіки часто забувають, чого досягли завдяки дружинам, які бавили їхніх дітей; діти забувають батьків, які, можливо, навіть створивши чаду життєві труднощі, колись народили їх на світ, а працівники не цінують вимогливих керівників, які допомогли підлеглим загартувати характер. Нам часто здається, що ми змінили інших: чоловік – дружину, вчитель – учня, батьки – дітей, і не задумуємось, що на скільки ми змінюємо їх, саме на стільки і вони змінюють нас, формують такими, якими ми є зараз.

жовтень / листопад

62 Оптимістичні історії

Нема так зле, щоб Через погане навчання...

Невдалі експерименти... У 1968 році працівник канцелярської компанії ЗМ Спенсер Сільвер намагався покращити акриловий клей, але експеримент не вдався. Клей добре прилипав, але скріплював погано. Застосування йому знайшов колега Сільвера, Артур Фрай. Він намастив клеєм закладки, які постійно випадали з його книги. Тепер їх можна було наклеїти та відклеїти, не пошкодивши сторінку. Так з’явилися стікери. P.S. Канцелярська компанія ЗМ, в якій працював Фрай і Сільвер, не без допомоги їхнього винаходу переросла в транснаціональну корпорацію з річними оборотами в 20 млрд доларів.

У 1761 році лондонський продавець географічних карт Джон Спілсбері для того, щоб зацікавити і залучити учнів до вивчення географії, придумав новий підручник – «розрізану географічну карту». Він став наклеювати чорно-білі гравюри географічних карт на розкішну тонку панель з ліванського кедра і червоного дерева та розрізати отримане на дрібні шматки химерної форми. Кожен такий шматочок містив трохи географічної інформації, і, збираючи потрібні ділянки елемент за елементом, учень вивчав географію. Саме так з’явились перші пазли. З часом на звичних дрібних картинках стали з’являтися фрагменти інших напрямів: біблійні події, портрети відомих людей, картини знаменитих художників. P.S. А в 1909-му році американський винахідник придумав систему універсального замка, який скріплює деталі пазла між собою. Це відкриття дозволило багатьом компаніям з виробництва іграшок переорієнтуватися на виробництво пазлів, що стало просто нечуваним «бумом» у тридцяті роки двадцятого століття.

Хороший досвід... Для того, щоб себе прогодувати, Гуччіо Гуччі в юності декілька років працював коридорним у готелі Лондона. І завдяки цьому світ дізнався про його дизайнерський талант. Кожного дня він бачив вишукано вбраних постояльців, і з часом у нього сформувалось уявлення про стиль. Зібравши певну суму грошей, він повернувся до Італії та відкрив майстерню з виготовлення шкіряних прикрас для «золотої» молоді. Сьогодні Gucci вважається одним з найвідоміших, престижних і легко пізнаваних модних брендів у світі. 10/11 │ 2016 │ #04(14)

Оптимістичні історії 63

на добре не вийшло Подарунки долі... Елвіс Преслі народився у бідній сім’ї. Його батько два роки провів у в’язниці, а після того, як вийшов на волю, ніяк не міг знайти роботу. Тому на свій одинадцятий день народження майбутній король рок‑н‑ролу замість велосипеда, про який мріяв, отримав гітару, яка коштувала дешевше. Завдяки цьому Елвіс зацікавився музикою. Закінчивши школу, він зробив перший студійний запис і незабаром став кумиром цілого покоління.

Якби не заздрість... Вже до 33 років Мікеланджело вважався неперевершеним скульптором. Заздрісники, вирішивши покласти кінець його славі, підлаштували замовлення на розпис Сикстинської капели. Вони знали, що як живописець Мікеланджело не має потрібного досвіду для такої роботи. Але всього за 4 роки, незважаючи на труднощі, Мікеланджело самостійно створив справжній шедевр. Робота була завершена 1512 р. і з того часу вважається одним з найвеличніших витворів мистецтва.

Якби не борги... Уолтеру Ханту надокучали кредитори. Якось, розмірковуючи над тим, як повернути борги, він побачив шматок дроту й почав у задумі машинально крутити його у руках. Через якийсь час дріт набув форми сучасної шпильки. Хант подумав, що бракує лише замочка, який заховає гострий кінець. Через декілька днів Уолтер продав патент на свій винахід за 400 доларів і зміг повернути борги. Пізніше шпильку запатентував англієць Чарльз Роулей. З того часу вона отримала назву англійської шпильки. жовтень / листопад

Запитання номера

Хіба в житті не потрібно вміти розставляти пріоритети, тобто жертвувати чимось дріб’язковим (як ото зайвою годиною у соцмережах чи розмовою ні про що) заради того, щоб досягнути більше?

Якщо людина не відмовляється від дрібних утіх заради великої і глобальної мети, то чи зможе вона до неї дійти? Чи доїде (вже не пишучи про вчасність) водій, який по дорозі зупинятиметься біля кожної крамниці зі смаколиками чи сувенірами? 10/11 │ 2016 │ #04(14)

Приєднуйтесь до навчання у SPE – Школі розвитку №1 в Україні! Маємо за честь представити Вам солідний список тренінгів і курсів, які найближчим часом пройдуть у нашому новому офісі на Шпитальній, 9 (2 поверх): Дата Дата початку завершення Назва курсу курсу курсу 19.09 14.10 Школа фінансової грамотності

Базова вартість курсу, грн 1480

Тренер Баландюк Андрій

21.09

21.10

Тайм-менеджмент для жінок

Замостна Анна

810

19.09

26.10

Лідерство у спілкуванні

Старик Юрій

1380

10.10

28.10

Розвиток навиків самолідерства

Манько Андрій

960

11.10

10.11

Кушнір Дана

720

17.10

04.11

Фостяк Ігор

1200

10.10

09.11

Романенко Володимир

960

18.10

17.11

Замостна Анна

960

31.10

25.11

Ковач Сергій

1380

07.11

25.11

Фостяк Ігор

1200

14.11

25.11

Здоровий спосіб життя Закони успішного стартапу: як знайти та втілити свою ідею? Теорія брехні. Розпізнавання обману та заохочення правди у спілкуванні Чоловік і жінка: як знайти себе у особистих взаєминах Ораторське мистецтво Закони успішного стартапу: як знайти на втілити свою ідею? Інтернет-маркетинг

Старик Юрій

980

22.11

22.12

Моделювання стратегій дітей

Замостна Анна

960

15.11

22.12

Лідерство у спілкуванні

Старик Юрій

1380

28.11

23.12

Кушнір Роман

1480

28.11

23.12

Кушнір Роман

1480

28.11

23.12

Школа прикладної геніальності Упередження сприйняття і нав’язування цінностей Невербальна комунікація

Старик Юрій

1380

29.11

29.12

Розвиток навиків самолідерства

Манько Андрій

960

Постійне навчання і удосконалення навиків – це вимога часу! У нас завжди відбувається щось цікаве і корисне! Реєструйтесь на тренінги

https://goo.gl/JyXgho

і на курси

ТЦ «Магнус»

Готель «Львів»

http://goo.gl/Ah3XHs

Детальна інформація на сайті

Опера

www.spe.org.ua

Стаємо Майстрами Життя – місткими, порадними і присутніми особистостями разом!

УНІВЕРСИТЕТ SWPS – ПЕРШИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ В ПОЛЬЩІ Місія Університету SWPS: – Ми вчимо людей як жити в світі швидких змін! Ph.d. A.Eliasz, ректор